Деснянка вільна №311

ГОЛОВНА ГАЗЕТА ЧЕРНІГІВЩИНИ

http://dponline.cn.ua e-mail: [email protected]

№ 12 (311) 11 лютого 2012, субота

п е ре Д п л ат и в і в и г ра в

Коротко із трудової біографії. Після першої невдалої спроби вступити до ви-шу працював бухгалтером-касиром у колгоспі ім. Котовського села Полісся. Згодом все ж таки досяг свого: став студентом Чернігівського педінституту, навчався на фізико-математичному факультеті.

Колишній комсомольський та партійний працівник.З 1979 року – викладач Сосницького сільськогосподарського технікуму бухгал-

терського обліку.– Те, що Вам, тодішньому випускнику школи, довірили посаду бухгалте-

ра-касира, свідчить про Ваші здібності…– Мав схильність до точних наук. Дуже вдячний за набуті знання вчительці ма-

тематики, нашому класному керівникові Марії Гладиш. Ми з нею торік зустрілися на вечорі випускників, на який вона приїхала із Сумської області. Наша старенька добра вчителька… Аж не вірилося, що вже 45 років минуло.

Примітний факт: 16 із 28-ми моїх однокласників мають вищу освіту.– Кілька слів про технікум і свою роботу.– У нас більше трьохсот студентів. Навчаються за спеціальностями «фінанси та

кредит», «бухгалтерський облік», «економіка підприємства». Маємо непогані показ-ники успішності, про що, зокрема, засвідчив останній семестр: середній бал – 4,02.

Наш технікум серед подібних навчальних закладів – кращий в Україні за комп’ютерним оснащенням. Тож, є всі умови для повноцінного навчання. І не мо-жу втриматися, аби не запросити до нас майбутніх абітурієнтів.

Я ж викладаю математику, вищу математику та основи охорони праці.– Кого можете згадати серед своїх кращих учнів?– Петра Гайдая – нині декана факультету бухгалтерського обліку Санкт-

Петербурзького університету МНС, Світлану Ступу – заступника голови Сосницької райдержадміністрації, Анатолія Андрієнка – керівника Менської податкової інспек-ції, Тетяну Слюту – голову Козляницької сільської ради Сосницького району. Усіх перелічити, навіть для мене, математика – це задача, яку ніколи не розв’язати.

– Давайте перейдемо до сімейної «арифметики».– Дружина Лариса – колишній провізор, тепер на заслуженому відпочинку. Обидві

наші дочки закінчили Харківський університет імені Докучаєва. Старша, Тетяна, про-живає в Запорізькій області, викладає англійську мову і заочно навчається в педін-ституті, молодша, Наталка, у нас під боком – працює в районній службі зайнятості. Виховує сина Іванка. Тетянині Ярослав та Сашко – школярі.

– Для Вас, як господаря, приз від «Деснянки вільної», набір слюсарних ін-струментів наче знахідка.

– В хазяйстві знадобиться. До того ж, маю пристаркувату «Таврію».– На ній і приїхали?– Ні, автобусом. Дорога важка, отже, взимку тримаю машину «на приколі».– Пане Володимире, згідно з редакційним завданням відповідаю за інфор-

маційне забезпечення із Сосницького району. Чи не можете підказати, хто з Ваших земляків або студентів міг би з нами співпрацювати.

– Подумаю. Я й сам хочу написати про наш технікум.– У чому питання? Редакція у чеканні Вашого матеріалу.

Олександр ФАЛЬЧЕВСЬКИЙ

І в господарстві, і для «Таврії» знадобиться

Цього разу, восьмого лютого, до редакції завітав

сосничанин Володимир Васильович Дзюба –

передплатник «Деснянки вільної» і черговий

переможець газетної лотереї. Тож традиційно

знайомимо з нашим гостем-щасливцем.

ін Ф орМ уЄ М о

ЧЕрВОНиЙ ХрЕСТ ДОЛУЧиВСЯ ДО ЗАХОДІВ щодо попередження випадків переохолодження населення

Починаючи з 27 січня, в лі-кувальні закла-ди Чернігівської області по до-помогу від пе-реохолодження і обмороження звернулося 97 осіб, 74 із них госпіталізо вано. На жаль, четверо померли.

Для тимчасового перебування людей і обігріву ма-лозахищених верств населення на території області облаштовано 45 приміщень і пунктів обігріву. Всі во-ни працюють цілодобово і надають допомогу задля попередження випадків переохолодження. Крім то-го, підрозділи обласного управління МНС спільно з місцевими органами влади у разі виникнення сніго-вих заметів визначили 34 місця тимчасового обігріву людей у населених пунктах, що розташовані поблизу автотрас державного значення (школи, клуби, придо-рожні кафе). За час роботи пунктів і приміщень обі-гріву допомогу отримали 1830 особи.

У Чернігові на базі пожежно-рятувальних підроз ділів влаштовано приміщення для обігріву, а в Комсомоль-ському парку між вулицями Пухова і Кільцева цілодо-бово працює пункт обігріву МНС.

8 лютого до заходів щодо попередження випадків переохолодження населення долучилася Чернігівська обласна організація спілки Червоного Хреста України. Зокрема, її працівники передали в Чернігівський пункт обігріву МНС теплі ковдри, одноразовий посуд, цукор і печиво. До того ж, за словами голови Спілки Оксани Рубець, щодня в наметах чергуватимуть патронажні сестри, які надаватимуть потрібну медичну допомогу тим, хто її потребує.

Колишній водій міського автобуса Володимир Цупіков своїх поглядів ніколи не змінював

Названо лауреатів обласної літературної премії імені Леоніда Глібова

стор.6

Ніжинські паломники вклонилися чернігівським святим

стор.5

стор.3

ШАНОВНІ ЧИТАЧІ!Триває конкурс

до дня всіх закоханих

«Шалений Валентин» Ми пропонуємо вам пі-

дійти до цього традиційно-го свята з гумором. Щоб взяти участь у нашому кон-курсі, потрібно розповісти свою цікаву, захоплюючу історію, яка сталася з ва-ми у день усіх закоханих. Також ми чекаємо від вас веселі фото на любовну

тематику. Палкі поцілунки, міцні обійми, теплі по-гляди – усе це має бути з гумором.

Свої оригінальні, веселі розповіді разом із фото надсилайте або приносьте в редакцію за адресою: 14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 62 (3-й поверх) або електронною поштою: [email protected] з позначкою «На конкурс «Шалений Валентин».

Авторів найцікавіших

історій та фото чекають

романтичні призи.

стор.2

http://dponline.cn.ua

2 № 12 (311) 11 лютого 2012, суботаhttp://dponline.cn.ua

реґіонн ов и н и н о сів щ и н и

Ще один дитсадок

У Макіївській ЗОШ І-ІІІ ступенів відкрито навчально-виховний комплекс. Будівельно-опоряджувальні роботи виконало приватне підприємство «Буд-

сервіс» з Носівки. Фахівці облаштували ігрові та на-вчальні кімнати і спальню новими меблями, на що було витрачено понад 200 тис. грн з державного бюджету. Дитсадок відвідують 15 дошкільнят. Але їх буде біль-ше, якщо місцева влада вирішить питання підвезення дітей з околиць великого села і сусіднього Пустотіно.

Гостями маленьких новоселів були керівники райо-ну, представник фермерського господарства «Вікторія» Сергій Кебкал, котрий від директора Миколи Фенюка передав бажаний подарунок – плазмовий телевізор. Тепер у районі 12 дитсадків, які відвідує понад 700 дітлахів.

Київські висотники для іржавецьких лісівниківВ Іржавецькому лісництві ДП «Ніжинський лісгосп»

серед лісокультур є модрини, які заввишки кіль-ка десятків метрів. Здається, сягають аж до не-

ба. Місцеві лісівники віддають перевагу модрині, бо, можливо, через погіршення клімату ялина всихає.

Для заготівлі шишок цього дерева головний лісів-ник Микола Галаган запросив спецмонтажників з ТОВ «Київпромальп». Спеціальною технікою вправно ору-дували у лісі фахівці Кирило Марковський, Олександр Акуленко та Роман Коляда. Вони заготовили стільки насіння модрини, що вистачить, аби і розсадник по-садити, і колегам продати.

– Модрина росте і в місцях відпочинку. Сюди їдуть весільні поїзди. Багато людей насолоджуються чарів-ністю лісу, смакують його дарами, – підсумував лісів-ник Андрій Цуприк.

Микола КОХАН

Номінації: «поезія», «проза», «літе-ратурознавство», «краєзнавство», «благодійна та громадська діяль-ність».

Відбулося засідання журі, яке назва-ло цьогорічних лауреатів. Ними стали:

1. Письменник, журналіст Сергій Дзюба (м. Чернігів) – за казкову три-логію «Душа на обличчі» і книги прози та публіцистики з радіоверсіями «Заєць,

мавка і кулемет», «Королі і «капуста». Неймовірні пригоди українця Павлюка» та «Життя між кулями»;

2. Доктор філологічних наук, професор, заступник головного редактора журналу «Літературний Чернігів», завідувач кафе-дрою слов’янської філології Київського національного лінгвістичного універси-тету Володимир Кузьменко (м. Київ) – за літературознавчі і краєзнавчі статті,

опубліковані в журналі «Літературний Чернігів» протягом останніх років;

3. Письменниця Ніна Ткаченко та фотохудожник Володимир Яковенко (м. Прилуки) – за збірку поезій із фото-етюдами «Спалах»;

4. Почесний президент Благодійного фонду імені двічі Героя Радянського Союзу Олександра Молодчого, голова опікунської ради Чернігівської міської громадської організації інвалідів «Життя триває», депутат Чернігівської міської ради Олександр Шкурат (м. Чернігів) – за благодійну та громадську діяльність.

Михась ТКАЧ,голова журі, головний редактор журналу

«Літературний Чернігів»,голова літературної спілки «Чернігів»,

заслужений працівник культури України

ч е р нігів щ и н а літ е рат у р н а

Названо лауреатівобласної літературної премії імені Леоніда Глібова

Настанову начальника управління освіти і науки облдер-жадміністрації кандидата філософських наук Анатолія Заліського про зміцнення зв’язків між школою та грома-дою у Жовтневому сприйняли як дороговказ до успіху.

Громада – школі, школа – громаді. Цей принцип закладено в основу стосунків із Жовтневою сільською радою та сільським головою Миколою Пономарьовим. Освітній заклад набув ста-тусу ГАШ – громадсько-активна школа. І це не просто назва.

Капітально полагоджено дах шкільного приміщення. Зроблено ремонт коридорів, придбано повний комплект нових сучасних меблів для шкільної їдальні. Відремонтовано приміщення при-шкільного дитсадка «Капітошка», який за підтримки сільського голови успішно функціонує вже другий рік.

Задля навчання і виховання молоді тут розміщено на пра-вах оренди сільську бібліотеку з вагомим книжковим фон-дом. Це на користь жителів села та учнів. Бібліотечною спра-вою вміло керують Тамара Москаленко і Галина Валентій.

Не пасуть задніх у Жовтневій сільській школі із застосуван-ням інтерактивних засобів навчання. Під керівництвом вчителя вищої категорії Ольги Купрієнко у школі активно використо-

вують можливості інформатизації навчально-виховного про-цесу у створеному комп’ютерному класі з відповідним про-грамним насиченням та під’єднанням до всесвітньої мережі Інтернет. Олені Давиденко разом із досвідченим педагогом, заступником директора Лідією Руденко вдалося активізувати і об’єднати талановитих вчителів.

Вищу категорію має вчитель зарубіжної літератури Ніна Федорченко. Таку ж кваліфікацію отримала вчитель англійської мови Світлана Супрун, її наслідує спеціаліст-іномовник Ірина Трало.

На вищу категорію атестовані Наталія Скоробагатько та Надія Оліфіренко. Користуються повагою учнів спеціаліст дру-гої категорії Ольга Панасецька та спеціаліст Ольга Вербило.

Зміцненню здорового способу життя і досягненню вер-шин у спорті сприяє також учитель фізкультури Сергій Труба.

Вчитель історії та правознавства Наталія Горох очолює гурток «Юний краєзнавець», учні якого минулого року стали лауреатами об-ласного етапу Всеукраїнського конкурсу «Історія міст і сіл України».

Результат роботи вчительки з обдарованими учнями – це також призові місця в районних олімпіадах з правознавства, географії, історії України її вихованців Валерія Холодного, Артема Іващенка, Анастасії Зінченко та інших.

Лауреатами обласного конкурсу «До чистих джерел» став також волонтерський загін «Добрики».

Не можу не згадати добрим словом і шкільний хореогра-фічний гурток «Амріта» під керівництвом вчительки першого класу Ольги Вербило, артисти якого беруть участь в різних святкових заходах для жителів села. До речі, сценічні костю-ми для юних артистів пані Ольга шиє власноруч.

Діти із задоволенням відвідують театральну студію, яку очолює вчителька української мови і літератури Любов Скоробагатько та вокальний гурток (керівник Олена Давиденко).

Отож громадсько-активна школа села Жовтневе – це ре-альне втілення програми реформування освіти на селі.

Анатолій МАЗУРФото автора

м. Чернігів

о світа і г р о М а Д а

Домінанта сільської школиЩе два роки тому про Жовтневу

загальноосвітню школу І–ІІІ ступенів, що у Менському районі, говорили якщо і не про відсталу, то в крайньому разі таку, що пасла задніх серед освітянських закладів. І от школу очолила молода талановита педагог Олена Давиденко.

Енергії директору не позичати. Жовтнева школа перетворилася в одну з найкращих у районі. Тож цілком закономірно, що колектив, який очолює вмілий керівник, досяг справді чималих показників.

Зліва направо – ініціатори ГАШ с. Жовтневого заступник директора Лідія Руденко, сільський голова Микола Пономарьов,

директор школи Олена Давиденко

Учасники хореографічної студії «Амріта» на сцені

Премію заснували міське громадське об’єднання «Літературна спілка «Чернігів» та журнал «Літературний Чернігів» у 2002 р. Присуджують цю почесну відзнаку щороку 5 березня, в день народження видатного українського письменника Леоніда Глібова: поетам, прозаїкам, літературознавцям, краєзнавцям – за кращі твори; громадським і державним діячам, меценатам – за благодійну діяльність та вагомий внесок у духовне відродження України і рідного краю.

Головне управління юстиції у Чернігівській області інформує, що станом на 01.02.2012 най-більшу заборгованість з виплати заробітної пла-ти мали такі підприємства:ТОВ «Ніжинські лабораторії скануючих при-

строїв»;ДП «Ніжинський ремонтний завод інженер-

ного озброєння»;ВАТ «Хімтекстильмаш»;ДП «Пожспецмаш»;ВАТ «Прилуцький ефіроолійний комбінат»;ЗАТ «Маслозавод Прилуки»;ПАТ «Прилуцький завод «Білкозин»;ТОВ «НДЦ Обрій».

п овіД о М л е н н я

в а г о М а зн а хіД к а

180 тисяч доларів СШАперевозив потяг«Київ–Мінськ»

Як повідомили «Деснянці вільній» в державній митній службі України Чернігівської області, о першій годи-ні ночі 10 лютого у пункті пропуску «Горностаївка»

під час митно-прикордонного контролю спільна огля-дова група у складі співробітників Чернігівської митни-ці та прикордонників виявила пакет з доларами США.

Гроші були приховані у неробочому тамбурі одно-го з вагонів потяга «Київ–Мінськ». У відділенні для сміття біля входу в туалет оглядова група виявила три картонні коробки, об-мотані клейкою стрічкою,

усередині яких лежало 18 пачок по 10 тисяч доларів США банківської упаковки 100-доларовими купюрами. Поки що власника виявлених грошових знаків встано-вити не вдалося.

Наразі складено протокол огляду місця події, гро-ші вилучено, триває перевірка.


№ 12 (311) 11 лютого 2012, субота 3http://dponline.cn.ua

ЖИТТЄВА ПоЗИЦіЯ«Я добре затямив слова командира: «Володю, треба за будь-яких обставин залишатися людиною»

Змалечку до роботи привчений– Моє прізвище суто російське – Цупіков, – доброзичливо посмі-

хається Володимир Олексійович. – Родом я з селища Воробйовка. Це, вважай, крайня точка Брянської області біля кордону з Україною. До Сеньківки – рукою подати.

Нас у батьків десятеро було. Я – четвертий за ліком «палець». Мені настільки запам’яталося, як на початку 50-х разом із батьком у зимовий холод їздили кіньми за сіном, намотавши у той і зворотний бік понад сотні кілометрів. Можете собі уявити...

Пригадую ще один випадок. Було мені років шість. Мамин двоюрід-ний брат тоді працював бригадиром у колгоспі.

Якось під’їжджає на коні верхи до нашої хати.– Дмитрівно, де Володя, – гукає, щоб і я почув.– Спить ще, – жаліє мене ненька.– Піднімай, є робота...Я того дня коня водив, а брат Мишко, на два роки за мене старший,

міжряддя картоплі розпашником обробляв.

І «тошнотики» їв, і лико лизав– Так, дісталося Вам, – щиро співчуваю.– Згадав той час – і поперек горла, наче зараз, стоять «тош-

нотики», – скривився, мов шестирічний хлопчисько, майже 67-річний Володимир Олексійович (стільки йому «стукне» 10 бе-резня). – Поясню: це – минулорічна картопля, яку збирали на-весні у ріллі. Мама додавала до цього підмерзлого згустку трохи борошна, «по засіках нашкребла», і смажила на якомусь жиру. З голодухи, хоч як не затуляли носа, їли-«наїдалися». Потім – проблеми із животом.

А от «свіже» лико любив. Коли липа розпускалася, кору знімали і лизали на ній солодкуватий сік. Така ось цукерка.

І пастух, і фуражир…– Ви дорослішали, і далі, звичайно, більшало клопотів…– Терпіти не міг, коли мною усілякі «дірки» закривали, а любив

постійну роботу. Із задоволенням пас телят і корів, за кіньми дивив-ся. Взимку розвозив фураж для худоби, варив пійло свиням. Хоч і на-томишся дрова колоти, але ж у теплі був – біля котлів не змерзнеш.

…і комсомольський ватажокГромадські справи були не байдужі Володі. У 61-му він вступив

до лав ВЛКСМ. Згодом його обрали секретарем спілчанської органі-зації колгоспу.

– Якось на початку весни мене викликали до Новозибківського рай-кому комсомолу, – згадує Цупіков. – Пояснили ситуацію: худоба голодує, треба заготовити якомога більше зелених кормів: гілок вересу, сосни. Провів у себе збори, зорієнтував товаришів. Правління колгоспу пішло назустріч молодіжній ініціативі: виділило гусеничний транспорт, трак-торні сани. А там уже справа наших рук.

«Одяг» серпень у форму17 серпня 1964-го Цупікова призвали до армії. Служив у Південній

групі військ на території Угорщини. В окремому танковому полку, а точ-ніше – в автороті. Ще з «гражданки» мав водійські права.

– Ранкова фіззарядка, стройова та бойова підготовка, політичні за-няття – наші звичні будні, – розповідає Володимир. – Але мали й інші обов’язки – допомагати місцевому населенню.

«Як своїм, радянським…»До військового командування угорські «паташі» (товариші) зверта-

лися з різних питань, навіть на рівні міському партії.– Доводилося брати участь у збиральних кампаніях, – зазначає Цупіков,

– возив зерно від комбайнів на «їхні» склади, а також допомагав у різних житейських дрібницях: комусь пісок, цеглу підвезти... Як своїм, радянським.

На місцевому комбінаті одержували м’ясо для воїнів нашої частини, заготовляли овочі на угорських полях...

А яке там розмаїття фруктів! Між іншим, саме в Угорщині я впер-ше побачив цвіт абрикосів. Мабуть, сто разів купався в красені-озері Балатоні, дивувався сучасним «скляним» готелям.

– Але ж служба є службою, – перериваю приємні спогади.– Так, пильності не втрачали, – наголосив колишній солдат. – Кожен,

хто заступав на пост, був у патрулі, мав знати основні команди угор-ською. Та я не пригадую жодного конфліктного випадку.

Із зимових квартир – у літні табори, на територію Чехословаччини. І – назад…– Якраз повернувся з десятиденної відпустки додому, і довелося

наздоганяти своїх, – продовжує далі Володимир. – Наш полк переки-нули на територію Чехословаччини, де ми перебували у стані бойової готовності з 21 серпня по 28 жовтня 68-го. То був неспокійний час – провокацій, інколи збройних сутичок. Бачив, як ійшли товарні состави, розписані образливими антиурядовими та антирадянськими закликами. Нам була дана команда – в жодному разі не застосовувати зброї. Лише у винятковому випадку. На щастя, таких ситуацій у мене не виникало. А наприкінці жовтня ми повернулися на свої зимові квартири до Угорщини.

Наказом Міністерства оборони СРСР від 17.10.68 р. за відмінне ви-конання завдань усьому особовому складу полку, який брав участь у виконанні інтернаціонального обов’язку по захисту соціалістичних за-воювань у Чехословаччині, було оголошено подяку.

– Мені назавжди запам’яталися слова командира роти, в минулому фронтовика Олександра Волкова: «Треба за будь-яких обставин залиша-тися людиною...», – піднесено промовив Володимир Олексійович. – І я все своє життя прагну дотримуватися цього принципу.

Колишній водій міського автобуса: про минуле і трішки про нинішнє3 грудня 1969 року недавній старшина надстрокової служби

Володимир Цупіков був прийнятий на роботу до Чернігівського міського АТП. Мешкав на квартирі на Дачній: він і ще троє – водій та робітники камвольно-суконного комбінату і «Хімволокна».

– Але з часом склалася така ситуація, що мав намір звільнитися з роботи, – не приховує мій співрозмовник. – У 70-му одружився на Тамарі, вона працювала швачкою на швейній фабриці, а через два ро-ки у нас народилася дочка Інна. Минув рік догляду за дитиною, і дру-жині треба було виходити на роботу. А от дитсадка АТП не надало, і я був вимушений написати заяву...

Аж викликає мене директор Володимир Мельников.– У чому причина? – питає.Кажу про все, як є.Мельников одразу зателефонував секретарю парткому: «Миколо

Михайловичу, у нас людина звільняється, до речі, член парткому, а ти не можеш дитсадка знайти?»

І двох днів не минуло, як надали моїй Інні місце у дитячому садку, що біля обласної школи ДТСААФ. Далекувато від нашого дому, але ми

«викрутилися» – працювали з дружиною у різні зміни, тож почергово відводили та забирали доньку...

– Пощастило нам із керівництвом, – з теплотою в голосі каже Цупіков. – Люди вимогливі і справедливі, уважні і турботливі, про-фесійно грамотні. Шанували працьовитих, дисциплінованих. У нашому колективі було чимало нагороджених. Орденів удостоїлися кондукто-ри Валентина Довгошей, Ганна Панковець, водії Олександр Чуприна, Володимир Гончарук та багато інших.*

В усіх добрих починаннях, вирішенні проблем надійними поміч-никами адміністрації підприємства були партійна та профспілкова організації.

На території АТП підтримувався ідеальний порядок. Працювали лазня і пральня. В умивальній завжди було мило, сода, гаряча вода.

Ніхто з водіїв не дозволяв собі поставити у ремонтну зону брудні чи не очищені від снігу машини. Виїзд автобусів контролювали черго-ві міськвиконкому, отримували всю інформацію. І якщо на маршрутах мало бути 86 машин, то стільки й виходило...

А в гарячу пору підставляли надійне плече сільським трудівникам.Показово, що при АТП функціонували санаторій-профілакторій,

поліклініка, піонертабір «Зміна», база відпочинку на Чорному морі. Працівники часто їздили на екскурсії до Києва і Прибалтики, Ленінграда і Бреста, а в Гомельський цирк чи не щомісяця навідувалися.

– Тепер не ті часи, – скрушно хитає головою Володимир Олексійович. – Підприємства потрапили до рук приватників, а вони лише думають про власну кишеню.

«Своїх поглядів ніколи не змінював»– У Ваших категоричних висновках нібито проглядається лівий ухил.– А я й не заперечую: був і залишаюся комуністом, – прямолінійно

заявив Цупіков. – Своїх поглядів ніколи не змінював. Я – партгрупорг ветеранської організації. Цікаво і те, що до нашого осередку входять і більш ніж дев’яносторічні ветерани, люди яскравих біографій, – Тетяна Киричанська, Євгенія Щербакова, Георгій Зібарєв, Василь Казанцев... За будь-якої можливості навідуюся до них – зі святом привітати чи з яко-їсь іншої нагоди, допомогти.

Людяність, як вже казав, мій головний життєвий принцип.Олександр ФАЛЬЧЕВСЬКИЙ

Фото з сімейного архіву

Познайомився з ним набагато раніше за випадкових обставин. Кілька хвилин поспілкувалися, і, дізнавшись про деякі, на мою думку, цікаві штрихи в його біографії, попросив у незнайомця номер домашнього телефону. Він не відмовив.…І ось беру слухавку.Ім’я Володя – для мене, наче «конспіративне». Мого ж він зовсім не знає.– Пам’ятаєте нашу зустріч…Трішки деталей, і Володимир нарешті збагнув, хто я такий: «Ви, як тоді представилися, з газети?»Зустрілися у мене вдома. Адже, виявилося, Володимир майже мій сусід, із Любецької, а я, тим більш, не хотів заважати роботі своїх колег голосною розмовою… Під час виробничої наради у начальника експлуатації АТП. Другий праворуч – Володимир Цупіков

* Володимир Олексійович Цупіков також має нагороди – орден Трудової Слави ІІІ ступеня та медаль «За трудову відзнаку»

Перед виїздом на екскурсію



Зазвичай Дніпровське приваблює ри-балок та збирачів грибів улітку. Але зимова подорож має свої принади та переваги. Це незавантаженість тран-

спорту та чудові навколишні зимові крає-види. Автобус ходить у Дніпровське двічі на день, рано-вранці та надвечір. Можна до-їхати сюди і славутицьким автобусом, який курсує з обласного центру частіше. Але то-ді доведеться прогулятися до села 6-кіло-метровою лісовою стежкою, споглядаючи чудові краєвиди. Це, звичайно, якщо маєте час і натхнення.

Перше, що впадає в око у Дніпров-ському, збудований п’ять років тому пам’ят-ник Миколі Святоші, про якого зазначе-но вище. Особистість непересічна. Микола Святоша, до хрещення Святослав, у хрещенні Панкратій, син чернігівського князя Давида Святославовича, правнук Ярослава Мудрого. У 1107 році прийняв чернечий постриг у Києво-Печерській Лаврі під ім’ям Микола, ставши першим із князів, що прийняв черне-цтво. У монастирі перші три роки працював у келарні: колов дрова, носив воду, а потім став монастирським сторожем. За виконання цього послуху отримав за рішенням ігумена окрему келію і влаштував перед нею город. Микола багато часу проводив за читанням книжок, які він купував на гроші, отримані від рукоділля і городництва. Після його смер-

ті в монастирі залишилася бібліотека. За свої кошти при монастирі збудував надбрамну і лікарняну церкви. Святий Микола був ми-ротворцем. У 1142 році помирив чернігів-ських князів з великим князем Всеволодом.

Помер Микола Святоша 14 жовтня (27 жов-тня за новим стилем) 1143 року.

Пам’ятник колишньому князю виготовле-ний із білого каменю. Наразі його заметено снігом, тому він майже непомітний і особли-

вого враження не викликає. Ось улітку, коли буяє зелень довкола!..

Тут же, в центрі села, розміщено добро-тні будівлі: школа, лікарня та Будинок куль-тури, біля якого стоїть монумент, на котрому напис: «У селі Дніпровському в роки війни розміщувалися: хірургічний польовий пере-сувний шпиталь 2408, терапевтичний польо-вий пересувний шпиталь 2690, інфекційний шпиталь 849». Саме тут у 1943 році форсу-вали Дніпро. Тож зрозуміло, чому тут було таке скупчення шпиталів. Місцевий житель про ті дні розповідав: іще хлопчиком він ба-чив на власні очі підготовку до форсування, бомбардування поспіхом зведеної перепра-ви, сотні поранених, які лежали просто на землі майже на всіх вулицях села. На березі річки, там, де відбувалося форсування, ви-сочить монумент, точнеше те, що від ньо-го залишилося. Таблички, на якій було ви-карбовано слова про подвиг героїв, немає. Мабуть, поцупили і здали в пункт прийому металу. Отака вдячність нащадків… Вже май-же на околиці села височить братська моги-ла воїнів, полеглих в 1943 р. при визволен-ні Дніпровського, та на честь односельців, які загинули на різних фронтах (331 чоло-вік). Поруч невеличка, ошатна церква, яка була збудована, ймовірно, на місці старого дерев’яного Миколаївського храму.

По той бік Дніпра – Білорусь. Тому село Дніпровське входить у прикордонну зону, перебуваючи в якій потрібно мати доку-мент, що посвідчує особу, аби не наразити-ся на неприємності (до речі, що мають на те підставу) з боку прикордонної служби. Приїжджі рибалки, які не полишають своєї пристрасті і взимку, саме так і роблять. Аби уникнути непорозумінь, одразу йдуть і від-мічаються у прикордонників, застава яких розташована поруч.

До речі, поблизу села є також великі рибні озера Велика Іртинь і Мала Іртинь. А влітку, 19 серпня, у Дніпровському відзначають День села. Не пропустіть такої нагоди. Концертна програма та дегустація традиційних страв з дніпровської риби гарантована!

Ігор ТЮТЬКАЛОФото автора

ріДнИЙ КрАЙ4 № 12 (311) 11 лютого 2012, субота

ДНІПрОВСьКЕ: від сивої давнини до сучасностіВзагалі, до 1961 року це мальовниче село мало назву Навози, є дві версії походження якої. Згідно з першою, саме сюди «навозили» данину київському князю, човни якого підходили по Дніпру. За другою сюди звозили землю для облаштування місця під будинок для сина чернігівського князя Святослава – Миколи Давидовича, у чернецтві – Микола Святоша. Він володів навколишніми прикордонними з Київським князівством землями, а згодом передав їх у володіння Києво-Печерському монастирю. Як би там не було, а вперше в писемних джерелах село згадується в XIV ст. (1387–1392 рр. – «Список русских городов дальних и ближних»). Тож має доволі солідний вік та цікаву історію.

Центр села: будинок культури, лікарня, школа

Пам’ятник Миколі Святоші

Монумент, який сповіщає, що тут в роки війни розміщувалися військові шпиталі

Все, що залишилося від Монумента на місці форсування Дніпра в 1943-му Пам’ятник загиблим у роки війни

Церква, збудована на місці Миколаївського собору



ДухоВнісТь

НІЖиНСьКІ ПАЛОМНиКи вклонилися чернігівським святим

Українськими рушниками і бароковими зображення-ми іконостасу вразив храм Святої Катерини. Тут збері-

гаються мощі нашого покровите-ля Святителя Іоана Тобольського, акафіст якому відслужили ніжин-ський священик отець Сергій Чутченко та настоятель храму отець Євген Орда. Як приклад досягнення святості й Царства Божого в теперішній час сприй-няли ми його розповідь про кано-нізацію преподобного Меркурія Бригинського, чиї нетлінні мощі покладені в цьому храмі напри-кінці 2011 року.

Майбутній ігумен Меркурій, прикраса землі Чернігівської та її слава, народився у 1870 році і одержав при хрещен-ні ім’я Максим. Батьки препо-добного походили із благочес-тивих селян та проживали у с. Щаснівка Бобровицького району Чернігівської області. Тут у праці, навчанні та молитві пройшли ди-тячі та юнацькі роки майбутньо-го святого. Він не мислив себе без Бога і з ранніх літ мріяв про чернецтво. У зрілому віці, усвідо-мивши сенс людського буття, піз-навши Бога та полюбивши красу Церкви, преподобний прийшов у Києво-Печерську Лавру, де мо-лився та виконував покладені на нього послухи. За велику рев-ність до молитви, доброту, любов, працелюбство Максима зараху-вали до братії Києво-Печерської Лаври та постригли в ченці з іме-нем Меркурій. Незабаром його рукоположили в сан ієродияко-на, а пізніше він прийняв сан іє-ромонаха.

Життєвий шлях святого в мо-настирі був шляхом бездоганно-го послуху, повного відречення своєї волі, мужньої перемоги спо-кус і скорбот. Такий великий до-свід і праця над собою не дали майбутньому ігумену зламатися у страшні часи гоніння на Церкву Христову в XX столітті, зректися того, до чого покликав його пас-тиреначальник Христос, загинути душі преподобного та тим душам, яких духовно підтримував отець Меркурій у Лаврі, а пізніше і на приході у с. Британцях.

Після жовтневого перевороту для Церкви, монастирів та, зокре-ма, ченців почались важкі часи. В 1926 році Києво-Печерську Лавру нова влада назвала історико-культурним державним заповід-ником і вирішила колишню святи-ню перетворити у Всеукраїнське музейне містечко. Ченців разом із церковною общиною ізолюва-ли, а пізніше і витіснили ново-створеним музеєм. До 1930 ро-ку монастир було повністю лік-відовано. Частину братії вивез-

ли за сотні кілометрів від Києва і розстріляли, інших ув’язнили або заслали, а саму Лавру по-грабували. Вигнанцем з улю-бленої обителі став й ієромонах Меркурій, який багато перетер-пів скорбот, бачив руйнування великої Православної святині, що століттями залишалася оплотом віри, кораблем спасіння, доро-говказом до Небесного Царства. Але за час перебування в Лаврі

преподобний Меркурій настіль-ки духовно зріс, що його не ля-кали труднощі, які виникли на його шляху. В усьому він бачив провидіння Боже і завжди покла-дався на його волю.

Болісно було бачити руйну-вання рідного монастиря під час Другої світової війни. Ще важче сімдесятилітньому старцю було пережити руйнування 3 листопа-да 1941 року Свято-Успенського Лаврського собору. В ці страшні часи воєнного лихоліття, напри-кінці 1942 року, преподобного от-ця Меркурія направили на пара-фію у Бригинці, сусіднє від рідної Щаснівки село. На Бригинецькому кладовищі раніше була гарна дерев’яна церква, але радянська влада її закрила. Не прижилася тут швейна майстерня, в якій люди не хотіли ні працювати, ні замовляти одяг. Преподобний застав вже тільки руїни колись чудового храму.

Після приходу на Бригинецьку парафію отець Меркурій деякий час проводив богослужіння в од-

нієї парафіянки вдома, але за-вжди всім повторював, що так довго тривати не може. В страшні воєнні та повоєнні роки, коли бу-ло зруйновано, спалено, знище-но багато святинь, у Бригинцях молитвами та стараннями пре-подобного будувалася церква. Святий престол для храму отець Меркурій змайстрував власно-руч. У 1946 році церква на честь Пресвятої Трійці була освячена

та відкрита для прихожан і збе-реглася до сьогоднішнього дня.

Всі, хто хоч раз зустрічалися з отцем Меркурієм, довго його пам’ятали. Його очі випроміню-вали благодать, сяючи радістю та любов’ю до ближніх. Через своє ревне служіння Богу та молитов-ну допомогу людям батюшка не раз терпів багато скорбот. І досі люди розповідають про чудесне порятування отця Меркурія від вірної смерті. Сільський голова з двома енкаведистами вивели батюшку до скирти в поле, щоби вчинити над ним розправу. Отець Меркурій молився й готувався до переходу у вічність, почувши наказ «Вогонь!». Але зброя дала відсіч. Те ж сталося і вдруге. Тоді кати вирішили відпустити свято-го, вирішивши вистрілити йому в спину. Але воля Божа була ін-шою, і втретє сталося так, як і два перших рази. Преподобний залишився неушкодженим, посо-ромивши диявола та безбожну владу, яка вважала, що де сила – там і правда. Старець знав, що

правда лише в Бога, тому лише промовив: «Цього разу не дове-лося вмерти».

У березні 1949 року отця Мер-курія було нагороджено Патріар-шою грамотою, яку підписав Святій ший Патріарх Олексій. У ній ідеться: «Благословення за усердні труди на славу святої Церкви». А на початку п’ятдесятих років ієромо-наха Чернігівської єпархії Меркурія було возведено у сан ігумена.

Преподобний Меркурій по-двизався на Бригинецькій пара-фії до 1956 року, будучи ревним служителем Церкви Христової. Проводячи дні свого життя в постійній боротьбі, подвигах, постах і молитвах, батюшка одержав від Бога дар зцілення і багатьом людям допомагав, чим тільки міг. Він все робив зі смиренням і простотою без користі для себе. Його серце було простим, а не двояким і нечесним; добрим, а не лука-вим. Отець Меркурій жив, ма-ючи в душі мир і добрі сто-сунки з усіма людьми. Про це свідчать колишні парафіяни, які запам’ятали отця Меркурія, як доброго і милосердного пасти-ря, що готовий був душу свою покласти за паству. До сьогод-нішнього дня людей, які за жит-тя мали можливість бачити та спілкуватися з преподобним, залишилось не так уже й бага-то, але їхні діти, внуки й прав-нуки зберігають перекази сво-їх батьків та й самі мають змо-

гу відчувати на собі благодатні молитви святого старця перед Престолом Божим.

Проживши богоугодно 86 років від народження, 7 лис-топада 1956 року преподо-бний отець Меркурій відійшов із миром до Небесних Божих осель. Поховали батюшку бі-ля вівтаря ним збудованого Свято-Троїцького храму, у яко-му він прослужив 10 років, на Бригинецькому кладовищі. Але свою паству святий не залишив і після смерті. На його могилку завжди приходили люди зі сво-їми печалями, немочами й хво-робами, а поверталися додому втішеними і зціленими душевно й тілесно. До сьогоднішнього дня із завж ди доглянутої могил-ки преподобного зривають тра-вичку і з вірою прикладають до хворобливих місць тіла.

За згодою найближчих роди-чів ігумена Меркурія, які є ві-рними Київського Патріархату, отримавши відповідний дозвіл, духовенство на чолі з єпископом звершило обрітення мощів пре-подобного.

21 жовтня 2011 року Священ-ний Синод УПЦ Київського Пат-ріархату заслухав свідчення про чудеса, які відбувалися раніше і продовжують відбуватися тепер, після молитовного звернення до ігумена Меркурія, інформа-цію про його праведне життя і благословив зарахувати ігу-мена Меркурія Бригинського до лику святих для місцевого шанування. Також було визна-чено звершувати його пам’ять у Чернігівській єпархії 7 груд-ня нового стилю – в день, коли Церква згадує великомученика Меркурія, мученика Меркурія Смоленського та преподобного Меркурія пісника Печерського, на честь якого і був названий отець Меркурій, коли приймав чернецтво в Києво-Печерській Лаврі.

У день свята і прославлен-ня преподобного Меркурія Бригинського урочисте богослу-жіння очолив у Чернігові Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет та архієреї Київського Патріархату.

Ніжинські паломники відвідали храм Михайла й Федора, а також Свято-Троїцький собор, збудо-ваний Лазарем Барановичем на кош ти Івана Мазепи. Вклонилися мощам Святителя Феодосія Чер-нігів ського, преподобного Лав-рентія Чернігівського, Святи теля Філарета Гумілевського – ман-дрівникам хресного шляху, які прославили Отця Небесного до-брими ділами своїми.

Максим ОНИЩЕНКО

Члени Ніжинського православного молодіжного братства імені Святителя Іоана Тобольського парафії церкви Всіх Святих УПЦ Київського Патріархату разом із прихожанами вклонилися нетлінним мощам Чернігівських Святих.


6 № 12 (311) 11 лютого 2012, суботаhttp://dponline.cn.ua

Криза змушує економити. На жаль, об’єктами такої «економії» стають про-сті працівники та працівниці, інтереса-ми яких відверто нехтують. Як захис-

тити себе та свою родину, дітей, які також залежать від дотримання прав працівника чи працівниці? Такими питаннями постійно переймається відома на Чернігівщині гро-мадська організація – обласна організація Спілки жінок України.

Упродовж останніх років обласна ор-ганізація Спілки жінок України спільно з Федерацією профспілкових організацій об-ласті, державними установами проводила реґіональну акцію «Жінки, знайте свої пра-ва», а з квітня 2011 року за фінансової під-тримки посольства Фінляндії в Україні роз-почато проект «Підвищення усвідомлення своїх прав жінками, які працюють».

За 10 місяців діяльності у рамках цьо-го проекту в Чернігові, Носівському та Ріпкинському районах відбулися семінари з правової освіти, тренінги, «круглі столи», участь у яких взяли жінки-матері, які пра-цюють, активістки жіночих громадських ор-ганізацій області, представники профспілок.

Відгуки учасниць цих заходів ще раз під-твердили, що люди елементарно необізнані щодо своїх прав. Проте, як з’ясувалося, існує ще одна проблема. Коли після отриманих консультацій працівниці починали вимагати від роботодавців дотримання вимог трудо-вого законодавства, часто чули у відповідь: хочеш відстоювати свої права – звільняйся з роботи і шукай іншу. Ось така поки що «соціальна відповідальність». Але більшість

жінок все-таки домоглися отримати належні їм за законом додаткові відпустки, доплати і компенсації.

Важливу роль у цій справі відіграють місцеві профспілкові організації, які не ли-ше слідкують за дотриманням норм трудо-вого законодавства, а й спільно із жіночи-ми громадськими організаціями поступово впроваджують у трудові стосунки принципи гендерної рівності, врахування індивідуаль-них потреб працівників, наповнюючи відпо-відними положеннями колективні договори. Ця робота непроста, особливо у період фі-нансово-економічних негараздів. Проте, ви-грає той, хто пам’ятатиме, що найголовніший ресурс будь-якого підприємства чи органі-зації – люди.

Федерація профспілкових організацій об-ласті та обласна організація Спілки жінок України започаткували роботу телефонних «гарячих ліній», де можна отримати безко-штовну та кваліфіковану консультацію з бага-тьох питань. Цією послугою вже скористали-ся сотні жителів області. На жаль, найчастіше люди скаржаться на порушення своїх прав.

Так, нещодавно на «гарячу» лінію звер-нулася молода мама, яка працює на при-ватному підприємстві. Директор відмов-ляв їй в отриманні додаткової оплачуваної відпустки (10 днів), яка передбачена для одиноких матерів. Їй довелося почути різ-ні відмовки: і що жінка отримує аліменти, і що має надати різні довідки тощо. Зрештою ситуацію було вирішено, але подібних про-блем у жінок, котрі працюють, дуже багато. Всі ми розуміємо, що такі жінки найбільш

вразливі, особливо якщо мама ще й само-стійно виховує дітей.

І якщо на підприємстві, в установі проф-спілкова організація «не спить», то й роботу з уразливими категоріями працівників про-водять на належному рівні. Визнано, що єди-не справжнє досягнення в діяльності проф-спілки – не кількість розданих новорічних подарунків, грошової допомоги, чи навіть путівок на оздоровлення, а зміст укладеної колективної угоди.

Спеціалісти Федерації профспілок області періодично проводять вибіркове обстеження укладених колдоговорів (за 2011 рік обсте-жено більше 120-ти). Завжди приємно знайо-митися з тими угодами, в яких передбачено додаткові гарантії, порівняно з чинним за-конодавством. Наприклад, на таких підпри-ємствах і організаціях, як АТЗТ «Ритм». Тут передбачено додаткову допомогу одиноким матерям, багатодітним родинам та родинам, які виховують дітей-інвалідів.

У державній акціонерній компанії «Чер-нігівобленерго» надають допомогу для пра-цівників, у яких діти йдуть до першого класу (рюкзак першокласника з повним комплек-том для навчання). У Чернігівському відді-

ленні ВАТ «АВ Іn Веv Україна» передбачено щомісяця додаткову допомогу жінкам, які перебувають у відпустці з догляду за дити-ною. У ТОВ «Ясен» – додаткову матеріальну допомогу при народженні дитини за кошти профспілки.

Це лише деякі приклади, таких підпри-ємств немало. Зрозуміло, що багато зале-жить він фінансового стану підприємства чи організації. Але майже завжди можна щось зробити для працівників – необов’язково у «грошовому» вимірі. Є багато тем для до-кладання спільних зусиль, наприклад – по-долання ґендерної дискримінації жінок, які працюють.

Практика підтверджує важливість про-ведення акцій правової освіти населення. Захист інтересів працюючих жінок є немож-ливим без достатнього рівня їх інформова-ності про свої права, активізації діяльності профспілок і жіночих організацій у реґіоні, просування гендерної рівності у трудових стосунках.

Ірина ДОРОЖКІНА,директор підприємства

«Навчально-методичний центр» профспілок,голова обласної організації спілки жінок України

н о тат к и з п р и в оД у

Не лише співчувати, а й допомагати!Кризові періоди особливо гостро переживають найменш захищені люди, які часто стають жертвами порушення своїх прав, дуже часто – з боку працедавця.

Не будьмо байдужими і допоможімо людям знайти одне одного.

у ра М к а х п р ое к т у

Підготувала Олена ШЕРЕМЕТ

№1671779 (колишній: 1156562)від 10.04.2010Розшукується: Соломко АнатолійДата народження: 1950Географія приблизного пошуку: Чернігівська обл.Місце народження: Чернігівська обл.Шукає: Дейнека Анатолій МиколайовичДата народження: 30.06.1950Місце народження: Сумська обл.Історія:Із Соломко Анатолієм разом працювали на капроно-

вом комбінаті у 1971–1972рр. Були найкращими друзями. Шукаю його вже двадцять років.

№1672231 (колишній: 1157014)від 11.04.2010Розшукується: Онищик КатеринаДата народження: 1953Термін давності: 1970Географія приблизного пошуку: м.

Чернігів, Чернігівська обл.Остання відома адреса: м. Борзна.Місце народження: Чернігівська обл.Шукає: Жеребко Валерій АнатолійовичДата народження: 20.10.1978Місце народження: КиївІсторія:Пишу від імені моєї мами Жеребко (ді-

воче Заволока) Ніни Степанівни (1952 р.н.).Шукаю однокласницю та близьку подру-

гу своєї мами Жеребко (дівоче Заволока), з якою вони навчались у школі-інтернаті у м. Борзна. Подруги не бачилися вже 40 років. Відомо, що у Катерини Онищик є сестра, яка також навчалася у цій школі на клас старше.

№1675753 (колишній: 1159989)від 17.04.2010Розшукується: Козлова Тамара МиколаївнаДата народження: 12.07.1954Географія приблизного пошуку: Чернігівська обл., м. Ніжин.Місце народження: Чернігівська обл., м. Семенівна.Шукає: Андріянова Тетяна СергіївнаДата народження: 09.11.1979Місце народження: Чернігівська обл., м. Семенівна.Історія:Розшукую сестру-близнючку моєї мами – Козлову Тамару Миколаївну.

Коли їм було близько двох місяців, їхня мати померла, дівчаток віддали у будинок малютки у місті Ніжин. Пізніше мою маму забрала до себе бабуся, а за сестру сказали, що вона померла, але ніяких документів які б це підтверджували немає. Гадаю, що бабуся була не в змозі про-годувати двох діток, тому забрала лише одну, а за другу сказала, що та померла. Сподіваюся дізнатися будь-що про свою тітку.

№1695916 (колишній: 1177869)від 25.05.2010Розшукується: Круглик Михайло МихайловичГеографія приблизного пошуку: Чернігівська обл.Шукає: Воробйова Катерина ВалеріївнаДата народження: 30.07.1983Місце народження: Суми.Історія:Моя бабуся Кондратенко Євгенія Михайлівна (дівоче Круглик) розшу-

кує родичів по батькові. Тато Круглик Михайло Михайлович народився у Чернігівській області у 1912 році. Загинув 17.06.1944 у Білорусі селище Бихово.

№1706772 (колишній: 1187003)від 21.06.2010Розшукується: Слатина (Ричапова) Марина Федорівна (Файзифівна)Дата народження: 18.11.1961Термін давності: 2004Географія приблизного пошуку: Чернігівська обл. міс-

то Ніжин.Остання відома адреса: м. Ніжин, вул. Короленка.Місце народження: Росія, м. Іркутськ.Шукає: Тонконог Оксана АнатоліївнаДата народження: 04.08.1989Місце народження: Чернігівська обл., м. Ніжин.Історія:Із мамою росталися у 1998 році. Нас забрали у ди-

тячий будинок. Через деякий час по нас приїхала ба-буся, оформила опікунство та повезла до себе у Росію. До 2004 року мати була у місцях позбавлення волі, ми з нею постійно листувалися. У 2004 році ї ї звільнили, більше нічого про неї не відомо. Допоможіть, будь лас-ка, знайти нашу маму.



оГоЛоШеннЯ

КУПОНбезкоштовного оголошення

РУБРИКА: Продам Куплю Міняю Зніму Здам

Текст оголошення (українською мовою, РОЗБІРЛИВО!):

Телефон, адреса:

Інформація про клієнта (заповнюється обов’язково)Прізвище, ім’я, по батькові:

Адреса:

Телефон: Підпис:

п р и в ат ні ог оло Ш е н н я

Діагностика організму, виявлення вірусів, паразитів та алергенів. Встановлення причин захворювань.

Тел.: (0462) 930-892, (093) 936-92-25(від 10:00 до 15:00, без вихідних).

рекламного відділу«Деснянки вільної» –

4-40-07

Енергетики просять населення економно споживати електроенергію в години максимуму навантаження

на енергосистемуРізке похолодання, що прогнозують синоптики в Україні протягом най-

ближчого часу, спонукатиме споживачів до додаткового обігріву приміщень електронагрівальними приладами. Тож навантаження на електромережі збільшується в десятки разів. Перевантажені електромережі працюють в аварійному режимі, що може призвести до вимкнень електроенергії.

ПАТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» просить жителів Чернігівської області економ-но споживати електроенергію в години вечірнього максимуму від 17:00 до 19:00 та не вмикати одночасно кілька потужних електроприладів. Пам’ятайте, що перевантажені електромережі працюють в аварійному режимі, а це може призвести до вимкнень електроенергії, локальних аварійних ситуацій, зни-женню якості електроенергії, виходу з ладу самих електроприладів.

Щоб не допустити серйозних проблем з електропостачанням, ПАТ «ЧЕРІНГІВОБЛЕНЕРГО» звертається до споживачів із проханням до-тримуватися показників потужності, передбачених договором про електропостачання.

Від тепла і комфорту в одному будинку, квартирі, кафе чи магазині не мають страждати інші споживачі.

Продам• 1-кімнатну квартиру в Чернігові по вул. Незалежності, 74 (3/9

панельного будинку, 40м2, частковий ремонт, бронедвері, м/п вікна, лічильники). Тел.: (095) 833-65-27, (097) 392-59-78.

• Приватизовану ділянку в Старому Білоусі (0,1 під забудову жит-ловго будинку, з підвалом, будматеріали). Без посередників. Тел.: (095) 833-65-27, (097) 392-59-78.

• Будинок в с. Стольне Менського р-ну (газ, вода, 35 соток землі, гараж, госп. будівлі, сад). Тел. (067) 308-82-19.

• Дитячі: ходунок, автомобільне крісло, рюкзак «кенгуру». Тел.: 3-91-59, (096) 530-02-79.

• Диван 2-спальний, розкладний, відмінної якості, новий, в-во Білорусь, ціна 1400 грн; холодильник «Дніпро-2», б/в, у відмін-ному стані, ціна 400 грн. Тел. 970-556.

• Гітару «Stagg C548», 6-струнну, акустичну, нову, в упаковці, в-во Бельгія, ціна 600 грн; акордеон «Horeh» з футляром, в ідеаль-ному стані, ціна 1200 грн. Тел.: 3-18-92, 931-027.

• Лижі нові (без кріплення, завдовжки 170 см і 195 см, вир-во Білорусь); лижі нові (без кріплення, спортивно-бігові, завдовж-ки 170 см і 165 см, марки «Тиса» і «Юність», вир-во Львів). Тел.: 5-95-98, (050) 441-78-40.

• Будинок в смт Олишівка (газ, 35 соток землі, сарай, гараж, пог-ріб, криниця). Тел. 680-655 (після 20:00).

• Коня віком 9 років. Тел. (097) 411-31-34.• 3-кімнатну квартиру в смт Олишівка Чернігівського району (38

км від Чернігова), 68 кв. м, окремий санвузол, автономне опа-лення, 2 балкони, телефон, сарай, гараж, погріб, підвал. Тел.: 671-146, (093) 336-54-82, (050) 448-24-97.

• 2-кімнатну квартиру в Чернігові у районі швейної фабрики, (46,6/17/13,6/5,6 кв. м) кімнати суміжні, санвузол окремий. Без ремонту. Тел. (050) 581-84-44.

Куплю• Човен, весла, велосипед, бінокль, трубу підзорну, імпортний

холодильник, морозильну камеру, дачу з будинком біля міста, гараж. Тел. 61-00-50

• Аккумулятор з авто, стару газову колонку, газову плиту, авто-мобіль ВАЗ чи Таврію, електроінструмент, зварювальний апарат ина 220 В, комбайн кухонний «Мрія». Тел. 93-38-21.

16 лютого 2012 рокув Головному управлінні юстиції у

Чернігівській області відбудеться телефонна

«ГАРЯЧА ЛІНІЯ».Від 15:30 до 16:30 на запитання громадян

відповідатиме заступник начальника Головного управління юстиції у Чернігівській області – Володимир Анатолійович Бобруйко. Телефон «гарячої лінії» – 651-523.

На вимогу власників більш 10% статутного капіталу

ВАТ «Авдіївське підприємство «АГРОТЕХСЕРВІС» вносить

доповнення до порядку денного загальних зборів акціонерів,

призначених на 25.02.2012 року, яке надруковано в газеті

«Деснянка вільна» №6 (305)від 21.01.2012 року:

5. Затвердження незалежного ре-єстратора ТОВ «Ніжинський ре-єстратор».

6. Ухвалення рішення про ліквіда-цію товариства та призначення ліквідаційної комісії.

Телефон для довідок:(04655)-2-62-58.

« КОМФО Р Т »М Е ТА Л О П Л А С Т И КО В І

м. Чернігів,Готель«Градецький»,офіс 205.Тел.: 612-184,(093) 455-12-47.

м. Короп,маг. «Panasonic».Тел. 2-11-53

п р о т и п о Ж е Ж н а Бе зп е к а

Не забувайте про свої оселі!Останнім часом на території області спостеріга-

ються несприятливі погодні умови, пов’язані з різким зниженням температури. Як наслідок, із початку року на Чернігівщині виникло 166

пожеж, проти 92 за аналогічний період 2011 року. Більшість пожеж сталася в житловому секторі гро-мадян, а саме 148 випадків. Основні причини виник-нення пожеж – порушення правил пожежної безпеки під час експлуатації приладів опалення – 94 випадки, порушення правил експлуатації електрообладнання – 36 випадків та необережне поводження з вогнем – 24. Внаслідок небезпечних факторів вогню в області загинуло 20 осіб. Основні причини трагічних випад-ків – необережне поводження з вогнем – 14 випадків, із них під час куріння – 11 осіб, порушення правил влаштування та експлуатації приладів опалення – 3.

Так, у с. Грем’яч Новгород-Сіверського району че-рез брак протипожежної відступки від опалюваль-ної печі до дерев’яних конструкцій сталася пожежа у житловому будинку. У вогні загинула 83-річна гос-подарка оселі.

В м. Новгород-Сіверський внаслідок пожежі у житло-вому будинку загинув 33-річний чоловік. Оселившись у свого знайомого, чоловік ніде не працював, і за словами сусідів перетворив оселю на справжній при-тон. Нетверезий стан та недопалок призвели до не-поправного. З аналогічних обставин сталася трагедія в с. Марківці Бобровицького району. Ввечері 35-річ-ного господаря будинку сусіди бачили напідпитку, а вранці побачили задимлення всередині оселі. Коли люди зайшли до будинку, допомогти господарю бу-ло вже запізно, надихавшись небезпечного чаду лю-дина загинула.

Майже у кожного з містян у сільській місцевос-ті залишились родичі або близькі люди, старенькі батьки, або дідусі й бабусі. Вони не завжди можуть відремонтувати прилади опалення та електрогоспо-дарство, адже це потребує матеріальних затрат. Тож, Управління Держтехногенбезпеки у Чернігівській області звертається до всіх жителів Чернігівщини з проханням допомогти своїм рідним та близьким, за можливості перевірити справність приладів опален-ня та електрогосподарства, привести їх у належний протипожежний стан. Ці не складні, але вкрай по-трібні заходи убезпечать і збережуть життя людей, які вам не байдужі.

Не забувайте про свої оселі! Щоб уникнути лиха, дотримуйтеся таких правил безпеки. По-перше, пе-ревіряйте відповідність відстані від внутрішніх сті-нок печі та димаря до дерев’яних стін і перекриття будинку. Вона визначається вимогами будівельних норм і здебільшого становить не менше 38 см. Щоб мати змогу своєчасно виявити тріщини в цегляній кладці печі та димаря, їх потрібно білити – поява слідів кіптяви вкаже на наявність та місця пошко-джень. Дерев’яна підлога перед топковими дверця-тами печі обов’язково має бути захищена металевим листом розміром 50х70 см. У жодному разі надмірно не перегрівайте печі, не залишайте вогонь без на-гляду та не розпалюйте за допомогою бензину чи інших горючих рідин. Не розміщуйте меблі, дрова, фіранки та інші займисті речі впритул до печей, від-стань до них має бути не менше ніж 0,5 м. В опалю-вальний сезон очищуйте димарі від сажі не рідше ніж раз на три місці. Також не зловживайте алкого-лем, будьте обережними з вогнем та під час курін-ня. Пам’ятайте, що від цього залежить Ваше життя і оточуючих Вас людей!

Юрій ЧЕПОВСЬКИЙ,начальник Управління Держтехногенбезпеки

у Чернігівській області

Втрачене чорнобильське посвід-чення категорії IV, серії В-П, №684941, видане 25.05.1999 року на ім’я Поступальської Тетяни Леонідівни,

ВВАЖАТИ НЕДІЙЧНИМ.

Чернігівська дирекція УДППЗ «Укрпошта»оголошує обласний конкурс

дитячого малюнку,присвяченого Дню захисту дітей

«сВіТ МоЇх ЗАхоПЛень»Конкурс проводиться з 1 лютого по 10 травня 2012 року.У конкурсі можуть брати участь усі бажаючі діти, віком до 16 років які на-

дішлють до конкурсної комісії малюнки на тему «Світ моїх захоплень».Малюнки можуть бути виконані будь-якою технікою на папері, чистому кон-

верті, тканині, дереві, тощо.Конверт із роботою та позначкою «на конкурс» надсилайте на адресу: Відділ

маркетингу, ЧД УДППЗ «Укрпошта», пр-т Миру, 28, м. Чернігів, 14000.Останній термін відправлення роботи на конкурс – 10 травня 2012 року, що

має підтверджуватись календарним штемпелем на конверті.На конверті розбірливим почерком мають бути вказані повні ім’я, по-

батькові, прізвище та адреса відправника. В конверт потрібно вкласти картку з відомостями про себе:

ксерокопія свідоцтва про народження дитини;адреса, за якою прописаний;

контактний телефон;електрона адреса (за наявності).

Призерами стануть ті учасники, які надішлють на адресу журі найкращі ро-боти. За підсумками журі визначає трьох переможців.

Переможці конкурсу будуть нагородженні цінними подарунками.Роботи надіслані на конкурс рецензуванню і поверненню не підлягають.Всі конкурсні матеріали зберігаються протягом шести календарних місяців.

Відділ маркетингу ЧД УДППЗ «Укрпошта»(0462) 635-352,635-267

http://dponline.cn.ua8 № 12 (311) 11 лютого 2012, субота

Адреса редакції: 14000, м. Чернігів, проспект Перемоги, 62, 3-й поверх.Веб-сайт: www.dponline.cn.ua. Електронна пошта: [email protected].Віддруковано у ПАТ «ПВК «Десна», 14000, м. Чернігів, проспект Перемоги, 62.Газета виходить двічі на тиждень (четвер, субота).Тираж тижня – 15 600. Розповсюджується по передплаті.Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій. Відповідальність за достовірність інформації та реклами несуть автори та рекламодавці. Знаком ® та імідж позначені матеріали рекламного змісту. Листування з читачами – тільки на сторінках газети.

Деснянка вільна Засновник та видавець – ТОВ «Редакція газети «Деснянська правда».Реєстраційне свідоцтво ЧГ № 465-114ПР від 22.04.2010 р.

Директор Лариса МІЛОВА. Редактор Леся КОШЕЛЬ. Тел. 678-200. Перший заступник редактора Петро ГРОМОВИЙ. Тел. 4-44-42. Заступник редактора Віталій АДРУГ. Тел. 4-21-92.Відповідальний секретар Світлана СОКОЛ. Тел. 4-44-42.

ТЕЛЕФОНИ ВІДДІЛІВ РЕДАКЦІЇ: суспільно-політичних питань: 4-22-71; економіки: 4-45-42; соціальних питань: 4-41-36; гуманітарної сфери: 4-44-12; реклами: 4-40-07. Факс: 4-21-92, 4-40-07. Комп’ютерна верстка та дизайн: Ганна ЗЕВКО, Світлана КУЗЬМЕНКО. Коректори: Альона ШЕВЧЕНКО, Олена ШЕРЕМЕТ. ПЕРЕДПЛАТНІ ІНДЕКСИ: дворазовий розширений – 49086; дворазовий – 49087 та четверговий розширений випуск – 49088.

осТАннЯ сТорінКА

13-14 січня у Чернігові відбулися матчі Суперліги України з волейболу (чоловіки). Наше місто у змаганнях пред-ставляв «Буревісник-ШВСМ», що базується на факультеті фізичного виховання Чернігівського Національного пе-

дагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка. «Буревісник-ШВСМ» приймав «Локо Експрес» з Харкова. Харків’яни перемогли з рахунком 3:2 та 3:1.

П О Г О Д АСУБОТА, 11.02

НЕДІЛЯ, 12.02

ПОНЕДІЛОК, 13.02

ВІВТОРОК, 14.02

СЕРЕДА, 15.02

ЧЕТВЕР,16.02

СхідЗахідТривалість дня

07:1917:119:52

07:1817:139:55

07:1617:149:58

07:1417:1610:02

07:1217:1810:06

07:1017:1910:09

Хмарність, опади

Температура повітря, 0C

Ніч

–25День

–18Ніч

–27День

–19Ніч

–23День

–18Ніч

–16День

–12Ніч

–15День

–10Ніч

–14День

–9Вітер, м/c Пн, 4 Пн-Зах,

1 Зах, 3 Пд-Зах, 5

Пд-Зах, 4 Пд, 4 Сх, 2 Пн-Сх,

5Пн-Cх,

4Пд-Зах,

4Пд-Сх,

4 Сх, 4

Атм. тиск, мм рт. ст. 776 776 776 775 772 768 767 761 755 751 754 758

Несприятливі дні у лютому: 11, 21

в ол е Й Б ол

По максимумуУ турнірній таблиці чемпіонату України серед чоловічих команд у суперлізі команди «Будівельник-Динамо – Буковина» (Чернівці) і «Педуніверситет – ШВСМ» (Чернігів) розташувалися поруч. Тому зустріч у гостях мала принципове значення для наших земляків.

Матчі видалися напрочуд цікавими. І в першо-му, і в другому ближчими до перемоги були полісяни, які вели перед 2:1 та 2:0, але до-ля поєдинків вирішувалася на «тай-брейку».

Врешті-решт пощастило гостям, які перемогли двічі з однаковим рахунком 3:2. До скарбнички волейбо-лісти-студенти поклали чотири очки.

З найкращого боку показав себе лідер команди Володимир Тевкун, якому допомагали Кирило Піун та Олексій Денін. Цих гравців відзначив головний тренер Микола Благодарний. Вперше за чемпіонат він залишив-ся задоволеним результатами і діями своїх підопічних.

Дублери команди «Педуніверситет-ШВСМ» виступає у першій лізі чемпіонату України. Тут грає й інша чер-нігівська команда «ДЮСШ – ШВСМ». У сьомому турі вони зустрілися між собою. Студенти двічі перемогли супротивника – 3:0 і 3:1. Нині вони на третьому міс-ці, а «ДЮСШ-ШВСМ» – на останньому, п’ятому рядку.

Продовжує відчайдушно боротися у чем-піонаті України у вищій лізі і жіноча команда «Педуніверситет-ШВСМ». У рамках десятого туру во-на у спортзалі Чернігівського педуніверситету при-ймала «Сєвєродончанку-2» з міста Сєвєродонецьк. Наші дівчата зуміли перемогти в обох матах із «су-хим» рахунком – 3:0. З 12-ма очками вони посідають шосте місце.

Віктор БЕРЕГОВИЙФото Віктора КОШМАЛА

к у Б о к у к раЇн и

Завершився другий етап змагань з лижних перегонівЗ 2 по 7 лютого на навчально-спортивній базі зимових видів спорту Міністерства оборони України «Тисовець» відбувся другий етап всеукраїнських змагань з лижних перегонів серед дитячо-юнацьких спортивних шкіл. У них взяли участь понад 20 команд з усієї країни. Чернігівщину представляли 16 спортсменів дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву. Паралельно на базі «Тисовець» змагалися і спортсмени з вадами слуху. Честь нашої області захищали Настя Сокол та Артем Ковальов (чернігівський реґіональний центр «Інваспорт», директор Андрій Литвинець).

Вдалим цей етап став для коман-ди ДЮСШОР Чернігівської області у змішаній естафеті – спортсмени вибороли перше місце. Гарні ре-

зультати показали Ольга Росло (тренери Світлана Симончук та Олексій Погуляй), Анас тасія Нечипоренко (тренер Жанна Зоц), Олексій Мілейко (тренер Марина Лісогор) та Дмитро Клименок, тренує хлопця подружжя Лісогор. А юна черні-гівка Олена Зубок стала другою у класич-ній гонці серед дівчат її вікової групи. Їй не вистачило восьми секунд, аби випере-дити 15-річну спортсменку із Сум. Тренує Олену Зубок майстер спорту міжнарод-ного класу Марина Лісогор, з якою нам вдалося поспілкуватися.

– Звичайно, мріялося про більше. Та спорт є спорт. Радію за Олену та інших вихованців, особливо задоволе на резуль-татами Насті Со кол, – зазначила у роз-мові тренер. – Зрозуміло, що Насті іще не вистачає техніки ходу, адже у неї немає такої практики змагань, як у її суперни-ків, наприклад, з Києва. Та головне у неї є характер, і жага до перемоги. Так сталося, що цьогорічна зима не балувала нас сні-гом, тому було зовсім мало часу для під-

готовки до змагань. Та й такі дистанції для Насті в новину, адже лижними гонками вона займається лише другий рік. У 2011-му вона дебютувала на чемпіонаті України, і привезла бронзу. Тож чому не порадіти за неї? Попереду у неї чемпіонат України.

У нас тупному році відбудеться чем -піонат світу, у 2015-му Олім пій-ські ігри. І зважаю-чи на те, що цей вид спорту серед дітей з вадами слуху іще тільки набирає обертів, то є певні перева-

ги у боротьбі за перемогу. Тож запрошую усіх, кому подобаються лижі, кого прива-блюють гори і хто любить працювати.

Так уже сталося, що останнім часом спортсмени з обмеженими можливостя-ми все частіше прославляють Україну, тож побажаємо їм вдалих стартів і пе-ремоги! Розвиваймо зимові види спорту на Чернігів щині, аби примножити наші славні традиції.

Христина ЧАЙКА Настя Сокол

На старті!

Марина Лісогор

«Ну-у-у дуже смачні горішки!..»Фото Віктора КОШМАЛА

Деснянка вільна №311

Documents