99 номер 1968 рік
DESCRIPTION
99 номер 1968 рікTRANSCRIPT
ПРОЛЕТАРІ ВСІХ КРАІН, ЄДНАйТЕСЯ! РІК ВНДАННН 29-Pl.
16 99 (2793)
ЧЕТВЕР
22 СЕРПНЯ
1968 р ОРГАН БРОВАРСЬКОГО РАНОНИОГО КОМІТЕТУ КОМУНІСТИЧНОІ ПАРТІІ УПРАІНИ
ТА РАИОННОІ РАДИ ДЕПУТАТІВ ТРУДЯЩИХ КИІВСЬКОІ ОБЛАСТІ
ЗАНВА ТАРС ТАРС уповноважений заявити, що nартійнІ 1 дер
жавні діячі ЧехословацькоІ Соцlалістичноr Республіки звернулИІсь до РадЯІНського Союзу та інших союзних держав з просьбою про подання браТНJ?ОМУ чехословацько}іу народові невlдRЛ.адноІ допомоги, вІ\лючаючи допо:\югу збройними силами. Це звернення винлшшне загрозою, яка виниата існуючому в Чехословаччині соціалІстичному ладові і встанов.1еній nонституцією державності з боку контрреволюційних сил, яні всту!Іlили в змову з ворожими соціалізмові зовнішніми .силами.
Події в Чехословаччині і навколо неї були не раз предметом обм.\ну думками керівникLв братніх соціалістичних країн, вилючаючи .керівників Чехословаччини. Ці країни єдині в тому, що nідтримка, зміЦнення і захист соціалістичних завоювань народів є спільним інте,рнаціональним обов'язком усіх соціалістичних держав. Ця їх спільна позиція була урочисто проголошена і в Браті>славсьиій занві.
Да.1ьше загострення обстановки в Чехословаччині зачіпає життєві інтереси Р.адянського Союзу та інших соціалістичних країн, інтереси безпеки держав соціалістичної співдружності. Загроза соціалістично:'.ІУ ладові в Чехословаччині являє собою разом з тю1 загрозу підвалинам європейсьКОО'О миру.
Радянський уряд і ур.І'ІДИ союзних країн - Народної Рсспублlюr Бошарії, У.горської НародноУ Респуб.lіІШ, Німецьної Демократичної Республіки, Польської Народної Республіки, виходячи з принципів перозривної - друж·би і співробітництва і відповідно до існуючих договірних зобов'язань, виріши.'Ін nіти назустріч згаданій просьбі цро подання братньо~1у чсхословацьиому народо.ві необхідної доnо~1оrи.
Це рішення повні·стю ·віДповіДає праву _держав на індивLц:у·альну і иолеитивну самообо-рону, передбачсню-І у союзницьних договорах, укладених між
Ленінська трудова вахта
ЗОРАЛИ 900 fEKTAPIB
Механізатори радгоспу <<Зоря» завершують оранку грунту під озимі. :3 плану 1000 гектарів уже піднято 900 гекта,рів ріллі. Не зораними залишились лише площі, зайняті иукурудзою. Але мине і>ільиа днів, і вони будуть звільнені, бо силосування І\укурудзи почалося.
В денні зміни на оранці у нас зайНЯТQ 13 тракторів, в нічні - 7. Найкраще організовано цю роботу в третьому відділку, де вже nовністю зорали 250 г~ктарів грунту.
Попереду в з:vrаганні орачів йіЦуть водій трактора <<Т-7 4» Віктор Нетрович Броль з першого відділ.иа, во.дій болот.ного траитора <<ДТ-55>> Василь Михайлович Цап з другого вLдділиа, Іван Тере:нтійович Проценко, Петро Миколайович Соболь та Федір Федорович Мишко - з третього, яні щоз:vrіни набагато перевинонують норми виробітку.
По підготовленому грунту вже почалася сівба. Посіяно 270 гектарів озимих на зелений норм та 90 гектарів багаторіч-них трав.
В. ТИНДА, головний агроном радгоспу.
ДОТРИМУЄМОСЬ ГРАФІКА Для наших овочі.внииів
зараз наста.'Іа найгарячіша пора - збирання врожаю городини. Весь світловий день трj'дяться на полі робітники бригади .N'!! 1, яку очолює Іван Пили.по· вич Машевський. На збир;шні помідорів, моркви, кабачків та інших нуль~ тур щодня зайнято 70-80 чоловік, і всі ви-конують і перевиионують норми. Особливою організованістю й працьовитістю від~хачається ланка Ольги Тимофіївни Пин.дюри.
В окремі дні на допомогу овочІвникам виходять працівники контори, актив се.1а. Минулого понеділка,
наприилад,
Ш.lО ДО 20 помічників, БідіПравили ні пункти помідорів.
на поле вий-добровільних
які зібрали й на приймаль· понад 5 тонн
Ми дотримуємось дове· деного нам графіка здачі овочів і навіть відправляємо більше продукції. Ножного дня на прилавин ииївсьиих магазинів надходить від нас 6-7 тонн доброякісних плодів. А всього вже здано Ух 154 тонни.
П. БРЕУС, секретар парткому
Пухівськоrо радrоспуплемптахорепродук
тора.
НА ТАДЖИЦЬКІП МОВІ
Таджи.цьний народ пишається тим. що :~-tає мож· ливість читати і вивчати геніальні праці Вододимира Ілліча Лені.на рідною мовою. Значною лодією в щейному житт1 респу6ліии був випуск 40-томного вИдання творів Ілліча. До ленінського ювілею буде видано ще три томи його творі·в, а всього в Таджинп· стані видано 182 твори вождя тирюне:-.1 близько пі,в-rора мільйона примірнииів: (ТАРС).
братніми соціалістичними ираїнами. Воно відпові· дає· також корінним інтересам наших країн у відстоюванні європейського миру проти сил мілітаризму, агресії і реваншу, які не раз нвергали народи Європи у війни.
Радянсьиі військові підрозділи разом з військо· вюш підрозділами названих союзних країн 21 серпня вступили на тернюрію Чехосло.ваччини. Вони будуть негайно виведені ,з ЧССР, як тільки загроза, яна створилась завоюванням ·соціалІзму .в Чехословаччині, загроза безпеці країн соціалістичної спtвдружності буде усунена і за~конні ІВЛасті вважатимуть, що в дальшому перебуванні там цих :військових підрозділів немає потреби.
~озпоч~ті. дії н~ спр~мовані проти якої-небудь держави 1 ю в яюй мірІ не ущемляють чиїх-небудь державних і:нт~ресів. Вони служать меті миру і нродиктоваю шклу:ванням про його зміцнення.
Братні країни твердо і рішуче протиставлять б~·дь-якій заГJ>?Зі іззовні свою непорушну солідаршсть ... НікюІу 1 нік;оли не буде дозволено вирвати жодно1 ланки з ствдружності соціалістичних дертав.
Одностайна Повідомлення ТАРС
рознеслось по нашому заводу з блиска,вичною швидкістю.
Вірно, своєчасно, необхідний захід! - така одностайна думна робітничого колективу.
В моїй пам'яті збори, присвячені підсумкам Зустрічі Політбюро ЦН ИПРС і Президії ЦН НПЧ в Чієрні-над-Тисою та результатам Братjславської наради. Слово робітниче було тверде: ми з ва.ми, наші побратими, цілком і повністю схвалює}1о ленінСЬІ\•У політику ЦН НПРС, спрямовану на зміцнення табору соціалізму, піднесення його ролі на міжнародній арені і впливу на хід світових подій.
Так і зараз. Радянський
• пІдтримка
народ, наші друзі з країн ссщіалістичної співдружнос-ті готові дати рішучу відсіч агресивним підступам Lмперіалістичн.ої реакції.
А МИ трудом СВОЇМ будемо і далі зміцнювати могутність любимої Батьківщини. Наш завод ста.в на ленінсЬІКу трудову вахту, -зобов'язавшись достроково ,виконати план тре
тього ро-ку п'ятирічки. Особисто я, працюючи на збиранні кафе «Левада•. виконую змінні норми на 150 процентів, удостоєний високого звання ударника
ко:vrуністичної праці.
В. СМОЛJІНИНОВ, слюсар заводу торговельного машвиобудуванвя.
НОВА РАДІОСТАНЦІЯ В ЧЕХОСЛОВАЧЧИНІ ПРАГА, 21 серпня Ідаті>в і офі·цері:в Чехосл.ова-
(ТАРС). В Чехосло·ваччин-і ц~>коt народної армії і п?ча.1а ~рацювати нова ра- за>КЛІІікала їх ~ода~и ·всілJЯдюста<нщя «Влта•ва». У сво- ке сп-рияння і щдтри,мку ему першо:~-~>у павJдомленні ар.м.іtЯ>М соціалUстичних крара'д.іоста>НІЦ'ія поі•нформУJВала, їн, я,юі •вст~пили -на тернтощо вона !Передаватиме ва·ж- рrію ЧехословЗІЧіЧИІНИ для за.шві Ш]ІJЇДОІмлення ·і комен- хисту вавоюва•нь соціал.~;з.му. ra,p;i по ІНа-йа.кrуальніших Перед зЗІГрооою наступу rема:х: . юонтр,ревотсщії, mідкрес<lЮЄ-
Ра-.:щоста.нщ:я «Влта,ва.» пе- ться у звер.ненн.і, не :можна ре.;~,авала звернення до сол- гаяти жодної ХJВИІІІИНИ.
ЗВЕДЕННЯ про хід здачі овочів та картоплі державі радгоспами
і птахофабрикамн району станом на 19 серпня 1968 року (в процентах до плану)
о у тому чисді "' "' ь. "(
"' "' "' ·с;. "' Назви господарств = о., ... "' с g .... 5·;: u ·~ "( >. ';і "'о ·" "' ~2 ""' "' ·;: о
I:Qo "' о " Mg
БогдаІніІвська 47,8 465,0 27,2 51,7 5,2 імені Щорса 44,7 29,9 74,2 38,5 25,5 «ВеJІИ.К'QДИІМ ер'СІ>КИЙ» 42,8 3,6 70,4 :19,1 3,7 «Лі11к;івський» 37,7 31,9 52,5 '17,7 12,0 fІ)'1Х·ЇІВСЬКИЙ ІПЛем-птахореnродукrор 37,1 4{),3 7,9 40,0 7,4 «І(расилівсЬІКИІЙ» 36,9 35,7 54,7 33,2 20,0 «Рус а,н.іІВс~>кий » 34,0 ,!tJ,4 90,5 17,9 17,0 «ГоголіІВ<:Ь.КИЙ» 31,3 ·27,6 30,0 15,0 7,4 «ПлоСІКllівський» 30,7 20,0 67,1 41,4 3,9 Ру;щянсьІкий плем-птахозанод 24,1 9,5 48,0 7,1 « Т ребуХІЇІВСЬКИІЙ» 22,1 11,7 28,5 11,6 6,8 Кали11ЯНІСЬrка 20,4 8,6 16,2 21,2 9,4 Сем кпо·лкіІвська 20,3 6,3 6;2 5,1 «3аворИІЦЬІІШЙ» 15,6 4,9 14,0 23,9 3,8 «Зоря» ІЗ, І 4,2 35,7 17,7 5,2 «Бобри.цький» 9,8 4,4 22,0 17,8 7,0 По району 26,2 14,5 45,4 22,1 8,8
ДОБРОМУ ГОСПОДАРЕВІ не треба .нагадувати про те, що~ він повсякчас дбав про благоустрій свого двору чи пщпри€мства, установи, села, радгоспу. Добрий господар не заспокоїтt.ся на тому, що зайняв перше місце у зведенні по виробництву певної, - навіть провідної!- продукції, тоді як в господарстві € інші (дрібні) .недоробленості. Не заспокоїться, бо зиа€, що «дрібні недоробленості» врешті-решт теж позначаються на виході продукції.
Соціологи останнім часом часто виступають в періодичній пресі зі слушними дослідженнями тоrо, як небажано, втоМJlююче впливають на людський організм всеможливі шуми, з~йвина інформативного матеріІLІїу. Коротше каж~и, нанкращий стан ддя п(J'ацюючого, коли в~е в нормІ; коли працюючому, - де б він не ро· б~в 1 ким не р~бив, - сrворені оптимальні умови праЦІ. ~мов~, К,?'fР'І б не І?Озпорошували його зосередже· НОСТІ, заивии р•аз не ВІдривали уваги від основної ро· боти.
Н_егативно впливають на працездатність й такі «дрібницІ»: як відсутність вентиляції в мало провітрюваиих пр~мІщеннях, холод в погано опалюваних приміщеннях, сІрІсть та невпорядкованість робочого місця і нав· колишньої території загалом. Невпорядкованість, відсутність благоустрою, відсутніст~о або заиедбаніст~о озе" ленення_ - це одна з «дрібниць», що є темою нашоі сwгодщшнwї розмови.
Згідно з рішенням віікоакомів обласної і районноі Рад. депутатів трудящих про проведення місячника і огляду-конкурсу по благоустр'Ою міста і сіл весною і л!том в ~айоні .здійснена чимала робота: пооудовано 12 КІЛометрІв дорІг з твердим покриттям, посаджено 25 тисяч ф~ук·товнх дерев, 7,5 тисячі кущів, відремонтовано 7,8 кІлометра доріг, 19 містків, 17 колодязів, пос= тавлено 7856 поганних метрів штахетинка освітлено 12 майданів і вулиць тощо. ' Зг~дно цих. рішень вс!ановлено єдиний санітарний
д~нь. для шдпри€r:!ств 1 установ, що перейшли на п яти~енн.~й робочин ти·ждень, - п'ятниця, для решти оргаНІзацІИ, в тому числі сільських, - субота. Треба справедливо відзначити, що більшість виконкомів мfс= цевих Рад .активи~ вз~лася за справу, стала привчати населення 1 о-рганІзаціІ до проведення санітарних днів по прибиранню садиб, територій, створенню сприятли= вих умов для праці й культурного відпочинку. Д~бре проацююуь в цьому напрямку виконком і ву
личнІ комітети JІІток, де rо.ловою сільради С. П. Коноваленко. По-с~равжньому організована робота в Рожна:" (І'ОJІ~ва СІЛьрад:и r. п. Литовченко). Тут майже В~І вул~~~ приве~ещ в ~алежний санітарний стан. БудІвельнІ 1 ПІіJ!ИВНІ матерІали прибрані з вулиць, бур'яни викошені, смптя виметено... Мешканці цих сіл, видно по всьому, поважають себе. Добре діло вони зробили насамперед для себе, а потім вже для постороинього ока. Краще, ніж в інших, робота по благоустрою проводи!ься тако~ у Семипол.ках, Зазим'ї, Великій ДимерцІ, Русанов1.
Одначе; в районі є колективи заводів і радгоспів, установ 1 птахофабрик, де майже .не приступа..їи до б~агоустрою, де в літній час не пр:оведено жодного саНІтарного дня. Байдуже поставились до цього питання З?Крема_, керіВ!fИКИ _РадГОС!ІЇіі «ГОїОJІЇііСЬКНЙ», «Краси~ швськ!fИ» .. І. ВІ~омчІ при~іІщения, і корівники, і двори механІзаторІв, 1 гуртожитки пооброста.їи бур'яповимн хащами. Хоч к_еруючому Димитровським відділком радrос~у «~расит~ський» т. Гузенку вказувадось на забур янещ_сть вс!х садиб, де розташовані сдужбові і rосп?дарс.ькІ примІщеюІя, пр-оте він зреагував на це бездІяльнІстю.
Як уже rовор·шюсь, доброіІІУ rосіюдареві не їреба нагадувати пр!! те, щоб він час від часу СJ1ідкував за бJ_Іагоустрш:м. Це само собою зрозуміла річ, як зрозуМІЛо, що людині треба щодеІІНО умиватись й одягатись. Але: бачимо, декоrо і нагадування не «беруть». В неза~ дов~дьному стані утримуються дороги і подвір'я радrосну «~оря». Центр·альна садиба його захламлена різним заЛІзяччям, весь двір заріс бур'яном. Не садиба господарства, а занедбаний пустирІ -
... Пдеш іноді вулицею і бачиш: один господар сапою чи лопатою внетругав бур'яни наnрощ сво€Ї садиби nрибрав сміття, р•озрівняв площу, полагодив і побіли~ паркан. І в вас від того - хороший настрій. Не знаЮЧ,!f госпо.даря, ви його хвалите: «Молодець! Культурнии чоловІк!» Зате напрати двору його сусіда- бур'ян неохайна огорожа, сміття... І настрою - того ХОІJ'ОШО~ ro - як не було. Вам стВ€ гнівно, соромно за того з~бу_р'яненоrо сусіда. А ще прикріше стає, коли поДІбнІ розгарді_яш. та ~еохаІінісrь ви стрічане на центральНІй чи вtддшковІй садибі paдrocny на терІfіорії заводу, на великому сільському майдані.' Таким чином, апелюючи до культу--рності й відпові·
дальності перед с~·віст.ю і законо~, ми звертаємо увагу н~самперед голІв сщьвиконкомІв, керівників міських та сІльських організацій: благоустрій, озеленення, впорядкув~н.ня виробничих і господарчих територій, вулиць, майданІв - це теж одна з важливих ділянок вашої роботи: Одна з тих побутових «дрІбниць», котра певною МІрою позначається на настрої, прагненні краще працюват~, вносити творчий струмінь у виконувалу роботу, а вщтак познача€Ться на виконанні загальногосподарських завдань.
50-річчю КОМСОМОАУ- ГІДНУ ЗУСТРІЧ!
В радгоспі <<Русані-вський>> важко знайти вироІ'іІ!ІІЧУ Ді .lЬНИЦЮ, Де б Не працювали кrнtсо:\1ольці.
На фер:\1ах і в бригадах, :J:l кер:vІО\І комбайнів і тракторів вони показують прик .1ад сумлінного став.сІення до дорученої справи, з :-.ю.;юдечи:\1 запалом,
аІ{тивно допо:\1агають сво
їм старшю1 товаришам у
виробницт,ві сільсьногосподарсьної продукції.
Закінчилися жнива. Але для юнаків і дівчат настає не менш відповіда .lьна нора - збирання овочіn , І\ОПа.ІНІЯ картоплі, ос іння сівба, загптівля JЮр\ІіВ Д.lЯ худобІ!.
свої збори, щоб поговорити про зроблене їх руІОННІ, про те, як краще
зус тріти с.швне n ' ятдесятиріччя ВЛНСМ.
Доnовідач секретар но\Іітету ко\ІСО'ІЮ.1у Воло
ДИ'ІІІІР Пильтяй аналізує с~ан справ. Називає цифри. За кожною з них прізвища ентузіастів. що йдуть в авангарді. - На цих зборах, -каже
секретар, в4цсутн!й кращий наш комбайнер Петро Рябий. На площі понад 140 геюарів зібрав він зернові в рідному радгосnі, а зараз допомагає жнивувати механізаторамці.тІшникам.
силь Соловей, тракторнет Микола Жун, доярки Натерина Соловей, Любов Дяченко, Ольга Со_ловей. Вони завоювали першість у соц!алістично:vrу З!\Іаганні.
1з задоволенням слухали присутні Інфор:vrацію бригадира бригади ,N'Q 2 Таї.сії Дзю:vrан . Вона доповіла, що план продажу державі ранніх овочІв бригада вже викооала. До дня 50-річчя Л€нінсьного Ио:ІІСО:\1олу буде завершено річний план nрмажу всіх овочів.
І хоч напру,кеннй ни
ні час. І<о:VІСО\ІО,1І,ці після
робочого дня зібра .1нся на
Успішно виконують свої завдання ПО:\1ічники ном
байнерів Іван Рябий і Ва-
НА ВАХТІ-ТОРГМАШІВЦІ
На зборах комсомольці обговорили питання .поліпшення організації культурного відпочинку молоді, навчання у вечірніх
шоолах та системі комсомольської політосвіти . активізації роботи гуртків художньої са:vrодіяльності, спортивних секцій. Про це говорили в своїх висту,пах старша піонервожата середньої школи Натерина Пильтяй, медсестра Натерина Щур, художній нері•вник Будинку І{ультури Микола Вахненно.
Перші успіхи Разом з усією мо:юддю
Броварщини юнаки і дівчата заводу торгове.1ьно
rо :~<~ашшюбудування несуть трудову вахту на
честь 50-річчя Ленінського ,комсомолу. Саі\ювідданою працею комсомольці доводять свою вірність с.1авним і героїчним традиціям радянського наро
ду і НО(>'ІСОМОЛу.
Великою пошаною на заводІ користуються :vюло
ді виробничники :\Ішюла nарпець із столяриого цеху, Петро Синявський -з цеху .N'2 2, Василь Нолесник - з цеху .N'2 3, Любов Новбас и н с ь на
бригадир комсо-
мольсько - молоді ж н о ї бригади . Вони завжди виконують і перевиконують
виробничі завдання, перебувають в перших лавах передовиків виробництва. Члени заводського ко:vrітету комсомолу впевнені, що славний комсомольський ювілей вони зустрінуть дострокови'\І виконанням
своїх зобов'язань.
Бршада, яку я очолюю, план . се'\ш міс~щів по ви-
ЕІІХ т ; r>"\'С'О'ІЮ.lІ>СЬНИХ ор
ГаІІіJсЩlНХ розпочалося жваве обговорення постанови ЦН НПРС «Про підготовку до 100-річчя з дня народження В. І. Леніна>>. Сьогодні можна впевнено сказати, що ком
сомольці і 'ІІолодь підприємства, готуючи гідну
зустріч 50-річчю Ленінського НО:\ІСО:\10ЛУ, ВіДдадуть всі сили і запал мо.1одих сердець на яино
нання рішень нашої партії , на будівництво номуаістнчного суспільства.
В. ДЕРЕВ'ЯНКО, бригадир комсомольсько - МОJІОДіЖИОІ бригади імені 50-річчя Жовтня.
Зустріти ювілей Ленінського КО'ІІ·СО'\ІОЛУ НОВИМИ
трудови~ш лере~югашІ -обов 'нзок кожного юнака і дівчини радгоспу - таке рішення прийняли НО'.І· сомольцІ.
Після закінчення зборів перед присутні'.ш агі'J\ку .1ибригада радгоспного Будинку культури виступила з цінавим концертом.
К. БОИКО, Інструктор райкому комсомолу.
ЛЕНІНСЬКА ТРИРІЧКА КОЛГОСПУ ВІННИЦЯ. Трудіrвнини села Цеюшівна. чия сІль
госпартіль носить ім'я В. І. ЛенІна, на ношоспній сходці вирішила здійснити ленІ·нську трирі'FКу, при-. свячену 100-рІччю з дня народження Ілліча. У колгосnі уже почалась велика робота по впоряд
куванню дворів , будинків і вулиць. Споруджуються велшшй побутовий комбінат, палац культури, будинон механізаторі.в, асфальтуються вулиці і укладаються тротуари. розширюється сітна водопроводу
Нрізь широкі вікна серпневе сонце щедро сип
ле промІння. Воно rрайливн:vrи зайчиками стрибає по свіжо вибіле.них стінах, від•дзерналюється на блискучих деталях. В цеху рі·вними ря.да·ми ви
шикувалися швейні машини, які наповнюють його дружни:v1 сl'ренотання:\І .
Всюди чистота, порядок. -- Пра.цюватн ми !ПОча
ли три ~ІІсяці то:.~у, -розпов·Ьдає старurий майстер Bih'rop Сергійович Пав .1енко. - Звичайно, спочап;у, як і у ~сякlй новій справі, були труднощі, непо.1адки. 1\Іаши,ни ми одержа.1и нові, вітчизняні, але ж вони бу.1и не відрегульовані, не опрацьовані. До того ж не ви-
стачало досвіДчених швей, певних матеріалів.
Так , трп ~тісяці - надто короткий час. Але можна смілИІво сназапт, що :-.юлмий колектив взяв доQІ>ий старт і успішно справляється з авоїми завданнюш. Про це красномовно говоряrгь цифри. Якщо, наприюІад, в травні було виготовлено проду1щlї на 'СУМУ 7,6 тисячі нарбованці,в, то вже в липні Уї одержа,но на 39,8 тисячі карбованців.
- Наші швеї дбають не тільки про кІлькість виробі·в. а й про їх високу якісп, - хва.1иться
майстер - контролер Галина Павлівна Нраснобай. Протягом всього періоду '\ІІІ не ещержали
та інше. До 1970 року в селі появлятьс.я універса:Іьнпй магазин, середня школа на 400 учнів, понад 1 ОО житловнх будинІ;ів колгосnників, дитячий ко:vtбінат.
Значно зростуть у сільгосnартілі і виробничі поК<Ізники. Врожайність цукрових бурянів на,Іічається збі.'Іьшнти до 600 центнерів, кукурудзи - до 70 центнері.в, а всіх ·зернових - до 35-40 центнерів з гектара. До цих рубежів арті.1Ь наблизилась уже в НИ!нішньому році, а трирічка закріпить їх зробить сталими. (РАТАУ.
готовленню кафе «Лева- 1~ .................................................................................................... ~ да>> виконала до 25 липня цього р01;у, а річний nлан ,-.ш зобов ' язуємось виконати до 50-річчя ВЛНСl\1. І в цьо.v1у нема сумніву. адже в бршаді працюють таІ;і Іш:.~со:>.юльці, як: Мино.1а Норнієнко, Володи.мир Губський. молоді 1\О:\Іуністи _::_ Вінтор Баринов і Васн.'Іь Смолянинов .
Недавно чпени нашої бригади разо;-,1 з ч.1ена.ми КО!\ІСОМО.lЬСЬКО - МО.10ДіЖІІОЇ бршадн Люби Новба· синеької і ветерана'ІІи партії заводу організу.ва
ли . похід в Тр пn ілля на :.rісце. де сталася всім відо:-.Іа Триnільська трагедія. Ця поїздr;а ЩІла можливість ню1 ще г.1ибше УСВіДОШІТИ Г.ерОЇЗ:\1 і :\!УЖНіСТЬ, ПрОЯВ.1еІІі КО:\ІСО·
:\10.1ЬЦЯ'І1ІІ 20-х ронін у боротьбі за Радянську владу на Україні.
Цими дня'ІІи заводський ІЮМІТеТ КО'\ІСОМОЛУ рОЗГЛЯ· ну:в на своиtу засідюші питання про стан виконан
ня розроблених раніше заходів по підготовці гідної зустрічі 50-річчя комсо·:tолу. На ньо'ІІу, зокрема, від
значалося, що силами
КОМ•СО:\10ЛЬЦі'В 1 МОЛОДі nосаджено блнзьно 3-х тисяч дерев і кущів на території заводу і в зоні відпочинну на Десні. Руна:УІИ молодих було зароблено більше тисячі нарбованці·в і передано в фонд солідарності з В'єтнамо:\1.
Сн.1ами КОМСО:\ІОЛЬЦЇВ і ".ІОЛоді на гро:\1адсьних засадах виготовлено панно про бойовий і трудовий шлях Ленінського J{омсо:-.Іолу. Зараз в цехо-
З tІР-реfJовог!!_
()о еві ду ГОСПРОЗРАХУНОК РАДГОСПУ Радгосп <<Пионер>> Та
.1ІІЦІжого району Сверд.1овської о6.1асті одюш з першнх у країні пере
йшов на повний госпсщарськнй розрахунок. Це -ве.1ине спеціалd·зоване господарство. його профіль - племінне свинарство. В радгосnі. понад 15 тисяч гектарі1в землі, майже половина - орної,
понад шість тисяч свиней, бі.тІ,ш ян дві тисяч;і голів велиної рогатої худоби.
Нолектив радгоспу нагромадив досвід раціона .lьІюrо ведення госпо
дарства, ефе.кпnвного виІюриста.ння зе:.1.1і і техніЮі, •Підвищення прQдуктивності тварин. За останні роІ{и вихід поросят на одну свиноматку збільшився з 9,3 до 11,5, жива їх вага при ·ві\Цлученні - з 12.4 до 18,6 нілогра'ІІа. Торі<н ,на сто гентарів сільськогосподарських уmдь у рад.госпі вироблено 103,2 центнера :~<І'яса і 292,5 цент.нера молока, на сто гекта.рі.в
орної землі - 855 центнерів зерна. По всіх видах товарної
ПІродунції .держаІВне замовлення було перевиконано, господарст'ВО одер
жало 2,5 мільйона на·рбованцlв доходу, в тому ЧИСЛі - 710 ТИСЯЧ карбованців чистого прибутку. :Аівень ,рентабельності перевищив 40 процен11ів.
Вирішальну роль у пJдвищенні ефентизності виробницl'ва 1В радгоспі , відіграло впровадження ле-
нінських принциПІів господарського розрахунку
:vrатерlального .сти:-.1улюван.ня працьвнин.і.в . Широкі '\ЮЖЛИВОСТі ДЛЯ ЦЬОГО вtдкрилися ГІ'і·сля березневого .( 1965 •р.) Пленуму ЦН НПРС, коли було вста:новлено тверді плани
заго11і:вель аільсьноrосnодарських .продукт.tв і но
'Ві, наукав·о обгрунтованІ .заку•почні та заготі·вельні фнн на ряд продунт.ів рослинництва і '11ВаринниЦ11ва .
Не 11ільки неріввини і спеці<t .lісти, але й багато робіtЮІІ{UВ радгоспу почали активніше вияв.1яти резерви зниження собі
вартості проду.кцlі'. Грома,дське бюро економ.ічного ана.тdзу, яке очо,lює головний бухгалтер радгоспу І. Г. Тетерlн, nоглиблено аналізує роботу фер~І і ві.дділ~і.в, дає ї~І ре.номендації, ян поліпшувати енономічнJ показюtни. Про все це пові.цомляється в спеЩальних бюлетенях, що випуснають
·ся ,два рази на місяць.
Тваринники стараються ГJІLдІВИЩJ'Івати нласність племІнної прмунцlї, знижу,вати НИСЛО11Н!іСТЬ .і ПіД
ВИЩувати жирність молоиа. До ферм •і бригад доводяться не '!\ільки нільні·СН•і, але й ннісні пооазнини продукції. ·
Торін пле~І·інні тварини класу еліта і першого
нлаоу станооили в радгос
nі 87 процент!.в, середня цІ·на реалізації досягла
293 нарбованців за центнер, а прибутон від nле'VІ'інноrо .свинарства перевищив 500 тисяч карбованЦІів. Більш як половину моло~няка велиної рогатої худоби здано на м'ясокомбінати вищою кондицією. Гоопода•рст.во дода'І\І{ОВО одержало 33 тисяЧІ! карбованців ІРрибутну . Близько 12 .тисяч нарбованців прибутку надійшло ві·д продажу СО'Р· тового зерна замість рядового і понад 7 тисяч нарбованфв - за здачу 'ІІо:юка .зниженої кислот
носl'і . ТруДІівнини радгоспу завдяки бі .1І>Ш повноцінній годі•вл.і тварин і підвищенню врожайІНості оормових культур доби:шся "Значного зниження
затрат на одиницю про
дукції. Тан, собівартість ц€нтнера цrриросту ваги
на племінних овwнофермах знизилась з 113 нарбаванфв 35 ноn!йон у 1966 роЦі до 106 нарбованців 23 Колійон у 1967 році.
ПЩнести якіоні показники допомогло матері
аште стимулювання пра
цІ.івникі.в. За ноJІШІу голову худоби, даведеної до найвищої в·годованост\, скотар одержує 2 карбованці, бригадир - 50 копІйок. Половину того, що од€ржує радгосп за зни
жену .1\ИСЛОТНІLСТЬ і забруднен,і,СТЬ молока лри
його продажу, ~иплачується працівникам молочних ферМ, Т,варИННИЮІ пле:\1інних ферм заохочу-
ються за вирощування і
здачу евинок та кабанців елітою і першюt !\ласо~'!. Те ж. саме і в рослинництвІ .
З переходом на повний господарський ·розрахуноІ\ розширилась виробнича самостdй!JІсть не 11ільни радгоспу в цілому, але і його відділні,в, бригад, фер~І. У радгосnі запро'ваджено нове положення
n.po .внутрігосподарський розрахунок. ВІдділна!\І і бригСІJДам надано право визначати структуру по
аівних площ В'ідпов.!дно до •встановленого на ряд ро
кіІВ nланового завдання, плануІВати урожайність культур і прод)І1нтивність '11варинницт.ва. прямі затрати на одиницю про
дУІІЩdї, загашту чисельНІість iJ. снлад тих, що працюють за професією. Все це поl'і•М затверджує диренюр радгоопу.
З nepexoдo:vr на повний господарський розрахунон перед нодективом відкри
лися нові перспективи розширення ·виробницт.ва І пі;Двищення його рентабельності. Розрахуяни поназують, що .норма рен
табельності в не~да.1еному майбуmьому буде дов€дена не .моош нн до 50 nроцен'І1~В. що ст.ворить ще сприя:rлИІВіші умови для розширення виробництва
за рахунон власних нагро
мащжень і дальшого піднесення рtвня життя трудівІшкі,в радгоспу.
Г. РУКОСУ€8.
ренла~Іації на жсщен вид вироб'ІІВ. А цех їх виготов.1яє нe:vJa.10. Це дешеві рпбочі 1\ЛСТЮ'\НІ, сnецівки, фартухи, наволочки , підод1я.1ьниюr. ВсІ,ого не nерерахуєш.
Говорячи про перші здобутни колентиву, не ~южна не назвати тих, хто
вклав у них. найбільш вагому частку, показав су'\І
.1інність у праці. Гордістю цеху є швеї Віра Щербан, Оле~:Vсандра Озадовська, ОлеІ\'сандра А.lеІ-:сандрова, Алла Нривошс1ин , Натернна Нозачу!і. Іх приклад наслЩуЮть '\10-лоді виробничницІ 31на l\!е.1ьниченко, Люба Давидович, Га .. 11ша Насян.
Зараз серед робітниць ширнтhСя соціалістичне З'\Іаrання ІНа честь 1 ОО-річчя з дня на1родження В. І. Леніна . Вони пратнуть до
.вести щомісячне ви:робництво продукції на су'\ІУ 70 - 80 тися'r нарбованців, освоїти і .вnровадити нові види ІВироб~в.
Перші ;кроки, зробмні І-\ОЛеnТІtвом цеху, дають
впевне.ні,сть в тo:vty, що
с.1ова свого він дотрИ'\Іає.
в. полотняк. Про)fНО"бінат райсполшвсп іл ни .
Те.пло аустріли колишню вось:~шк .1асннцю Га.1ину Насян в цеху. З допо~югою старших подруг тут
вона опанувала професію
швеї і :виходить в число передовиІ{ів . На фото (вгорі) на передньо'\ІУ П.13Ні r. Касян.
Рі·зні посади у цих жі
но'к. Оле.ксаІНідра Іванівна
Александрова (злtва) працює швеєю, Га.1ина Пав-
лі•вна Краснобай
'\ІаЙстрО~І - KOHTpO,lep0'\1, Обох їх об'єднує одне
прагнення - виготовити
бі.1 ьше виробtв кра·сивих,
ДеШСВІІХ, ВИСОНОЯ!іЇСНИХ.
Фото автора .
Поліпшувати благоустрій населених пунктІв
Естетика служОового місця ЯНОСЬ 1.ш були свідна
;-,ш невеличної події. Перед ві.нна~ш контори бобрицького радгоспу, обабіч парадного входу, розташо
вано дві нлу:~-1би. На клумбах, звісна річ, квіти. Здебільшого, широналисті Jеанни.
Нвіти люблять догляд; Про це саме й згадали чопrри 'працівниці бухгалтерії. Випурхнули з контори, оточили клумбу, що перещ їхнім віІffіом, за
кільна хвилин пропололи її і - гайда руки мити. Вірніше, пучки пальців, 5о оиільки тієї роботи! Силянки води вистачило на всіх. Тим вони й дали пош
товх до написання цієї статті. Логіка речей пілказувала, що друга нлумба теж ченала постаронньо
го втручання. Ян і перша, вона теж ряоніла бур'яналш. Але туди жінки з бухгалтерії не поспішали. Ми обмінялись дотепами:
Боїтесь, щоб не сварили за другу клумбу?
- А що ви думали? Чого доброго, ще на суд потягнуть ...
Ноли ж уважніше ми ог.1янули палісадник, то перекона.1ись, що його, загалом, ніхто не доглядає. .Лобода і буркун -в пояс. Враження таке, ІІі-би це не перед віннами центральної контори, а ~есь на забутому nодвір'ї ... Нрі'м квіті,в, поміж 5уркуном-лободою ростуть іви, кучерявляться туї, 3Хідна арка заснована гу
:тозеленим хмелем.
Останнє свідчить про ·е, ЩО ХТОСЬ НОЛИСЬ Дба·в ri·po обличчя контори, теГІер - ніІюму. Це не вхо~ить в обов'язки, кажуть rІрацівниии ионтори, на
віть прибиральниці. Жінки з бухгалтерії пропололи <<свою» клумбу за в.тшсною ініціативою. «Со-вісно дивитись, коли '5ур'ян бе;шарно глу-шить красу>>.
Совісно ... Ha~t спочатку здалось, що совість та куцохвоста. Адже варто було ж1нка~1 ще п'ять хви-
На фото - куточок па
'lісаднина перед вікнами
~онторн радгоспу <<Літків
~ЬІШЙ>>. С.віжо, затишно,
~ро~штно!
Фото А. Нозака.
. 1ин затрюtатись - і дру
га клумба обезбур' янилася б. Не перетрудилися б! Та коли «Коnнули ·глибше», збагнули, що <<полі.lьниці>> мали рацію.
Спра·ва в тому,. що, крім бухгалтерсьного жіноцтва, в конторі є й інші: се-кретар-дру,ка-рка, ст а т и
стин ... Теж чотири! Друга 'клумба, отже, - то їхня пайка. Хай вони не хитрують, мооляв, а беруть шефст.во над тією другою і доглядають ...
Бе3Перечно, діло тут не в шефстві, а в ставленні працівників контори, насаМІІІеред керl,вників господарства, до свого служ
бового місця. Людина, що любить в роботі чі11Кість і nорядон, не може бути байдужою до тоrо, в mшх умовах
трудиться, яким оточена
побутом. Не може, бо службове місце - це місце ос-новної роботи. Як не крути-верти, а саме тут,
в установі, проходить добра nоловина овідомого життя!
Тож дУЖе приємно, коли не тільни дома біля садиби, а й біля таких приміщень зуст,річ а є ш квіти, затишок, високий естетичний смак. Тут хочеться посидіти, помялуватися красою, подихати,
як нажуть, свіжим повіт
ря:.t. Привабливі палісадники біля рЗІДгооrишх контор в Лі11Ках, Требухові, Заворичах, Рус а н о в і, Плооному, ' Богдані в ці, Семиполнах, Великій Ди· мерці. Требухінці при вході до. себе написали гостинне: <'Л ае каво просимо», при вихо
ді - доброзичливе << Щасливої дороги!>>. Ці слова 'зворушують 1\Шмово л і, :винлинають у серці від
відувача ІВзаємомя ч н е: <<Спа,сиб! вам, добрі люди, за щирість й добрі напуття!>>. Ян бачимо, одні дба
ють, можуть. .Можуть, бо хочуть! А інші - ні. До цих інших ми ще відносимо ,кннжичан, КІрасилів
чан. Ннялшчани будуються?.. Гаразд, обминемо їх сwгоднLшньою критикою. Зате красилі-вчан посоромимо. Біля контори велике подвір'я, а толну там нема. Скучно, незатишно. Тимчасом тут можна розбити рознішний СІКВерик: прокласти алеї, посадити дерева, зелену огорожу,
насіяти КІВітlв ... Та про це, на жаль, не турбуються.
Принаг.ііДно згадаємо про оформлення інших елементів надв-ір'я уста·ноочих приміщень, зонрема Дощок пошани, дощок показнюtів, стендів со-
-------------------------------------------------------·
ціалістичних зобов'язань . НагшщнІсть господарювання теж не завжди відповідає вимогам дня. Фото~рафії на Дошці пошани Налитянеької птахофабриt:и, наприклад. ложовнліj,
підписи вибілились. ДошЮІ пошани 'і дошни поназників і1щді розташовані в такому місцІ, що до них Hif!H доступишся. Спробуй прочнтати дрібненьні написи, надруковані на машинці, з д!'сятиметрп
вnї відстані! .. Тож і хотілося б пора
днти 'ВіДПОІВІ'даЛЬНИМ за оформлення палісащниІ\ів
і наглядностей побіля службавих приміщень -нонтор, сільрад, шніл, відділень зв'язку, лJ,карень, крамниць-тані речі треба робити з усією серйозністю . За навнолишньою територією та її офор'І'Іленням матеріаль
ним й естетичним - треба к-омусь постійно слід,J,уватн і трнматн в чи
стоті, справності. Нжлядність має бути в усіх на виду, доступною для про
читання тексту. Весь комплекс оформлення по'клинаний служити одній меті - виховувати в лю
дей внеоний естетичний еман, нультуру, при
ваблювати красою, створювати затишон.
М. ОГОРОДНИК
Коли своєчасно •
пІдrотувались На иолях радгоспу
<< Бобрипький>> закінчується збирання .врожаю. Ja час жнив тут не трапило
ся не Ті'іЬКИ ЖОДНОЇ їїОжежі, а нав.іть найменшого спалаху,
Все це насліДок того, що в господарстві своєчасно були підготовлені
неі протИІПожежні засоби, проведена необхідна організащійна робота. Ще за м.ісяць до початку жнив усі агрегати забезпечили необхідними знаряддями і "-Іатеріалами, згідно правил пожежної безпеки.
Було rІІіДгоrавлено 50 вогнегасників, 83 лопати, 133 ~ІіТ.'lи, !Відра конусні, брезенти і бідони з водою. 101 механізатор пройшов навчання по пожтехмінімуму, ї~І вручені посвід
чення. 35 механізаторів члени добровільного
протипожежного товарис
тва, 3 чоловіка - громадські контролери пон-.ежноІ охорони . В усіх тrнлх траюарних бригадах с первинні організа
ції цього товариства.
:1биральні машини оздобили необхідними засоба'\ш наочної агітації -плакатами, лозунгами, які
заилнкали кожного бути
пильним, винонувати пра
ви.1а пожежної безпеки.
З механізаторами проводились бесіди про випад
ни пожеж на хлібних полях у Ниївсьній області.
По місцевому радіомовленню три рази переда-
вались бесіди на те'\Іу: <<Хліб ·_ наше ба-
гатство>>. Бесіди транслювались· рано-вранці, но-
ли робітники були ще дома. Це тююж сприяло ви-
••
явленню їїіі,'їt:нссті і обережності,
Працl:вю-.:tш. ирспшо-жежноІ охороні1 біп;,ше десяти раз- виїждтал;-< на поля пожежною їnаши.ною
для 'Профілактична! роботи. При необхідності вони щ~;:н.швали радіатори ко:ІІбаиюв, охо.'їодтуючи їх, усували протікання пального і мастила, стежи-
ли за стано'ІІ 1 наявністю пожінвентаря на машинах.
Це забезпечувало збільшення їх продунтивності і гарантування від виннr:нення спалаху вогню
Слід відана чити ч.'!енів добровільного протипожежного товариства но•vr
байнерів Л. І. Вlтрова, М. Ф. Накалюжного, І . О. Ходоса, трактористів В. Д. Питrпенна, П. П Хитрого, В. Х. Фесюиа. П І Заїюr та багатьох інших іІІеханізаторів і сииртува.rrьнинів соло;vш.
Зараз вживаються заходи по охороні грубих
нор\rів на складах, забезпеченню засоба·,ш по;кенюгасіннп Номанди велопатру.rrі,в юнаr(І·ЮІХ добро вільних пожежних дружин місцевих uшіл охороняють скирти соломн і сіна на своїх ділянках. Наназом по радгоспу прпзначе
ні 15 чоловік лождружинників на відділках танож охороняти урожай
х.rrібів і грубі норми.
Добре забезпечені за
собами пожежагасіння всі
авто~Іа.шини. Зерносклади першого й третього відділків теж за:безпечені необхіднишf знаряддями,
О. їШСИЛЕНRО, вачальинк пр~типо
жежиоУ охорони радгоспу.
8 V
Іх n,p e~їJt zuoвano ЗаRінчити жнива в
стислі стро-ки, не допустити втрат зерна і гру
бих нормів - завдання першорядної ваги не тіль
ни хліборобів, а й праці>вників пожежної охорони та її багаточисленних добровольців. Трудівники району непогано справи.1Ися з завданням. Цьо:>.Іу безперечно, сприяла ро· бота, ЯНУ ПрОВОДИЛИ праЦіВВИНИ держпожнагляду, що розкріплені за всіма радгоспами і птахофабриК·а~ш.
Вони перевіряли всі агрегати і механізми у протипожежному відно
шенні, організовували лю-
дей, котрі брали учаеть в збиранні, на проходження пожежно-технічного мінімуму. Особливо відчутну роботу провели пожежно.сторожові товариства
радгоапів <<Русанівсьний» (начальнин І . І. Рябий), <<Літнівський» (П. П. Набан), <<ТребухіВСЬКИЙ>> (М. Д. Новбасинсьний), <<ПЛОСКіВСЬНИЙ>> (А. Г, Теплюк) та інші. За добре проведену організацію
протипожежної безлеки в
господарствах рішенням
райради ДПТ їх премійо-
ван о.
М:. СОЛОВЕП, голова райради ДПТ.
НА ЖИТЛОВОМУ МАСИВІ ,промвузла багато вже зроблено, щоб умови життя .мешканцLв стали зручнішими, затишнішими. Тут відкрито га·строном, універмаг, аптеку, медпункт, філіал райбібліотеки для дорослих, майстерню лобуткомбінату, літній кіно:VІайданчиn. Ян бачимо, зроблено багато, що й говорити. Але є тут ряд пробле:vІ, 'великих і ~Іа.'lих, які хвилюють ~Іешканцtв і про якІ, нам здається, настав час- нагадати, ти~І більше, що розв'язати окре:11і з них не так уже ·важко. ·
Для зручності • мешканцІв
Мешканців турбує те, ян забудовується масив. ГІрокладають дороги нижче природного рі,вня, вий:Іtаючи грунт. По цих дорогах :.южна ходити лише ... в хорошу погоду. А .в дощ і негоду їх треба обходитн по пагорбах. бо в них збирається вода і грязюна. Ми ду,~tаЕJмо, що проект скла1дався_ з та·ким розрахунком, щоб вода мала природний стік. І бу~цівельникам с.1ід дотримувати цього при бу.ді·вництві.
А то на :-.tасиві є місця, де вода Після дощу не виtихає ТІІЖНЯМИ.
Давно точаться розмови про благоустрій вс1Є1 території масиву. <<Нічого та:v1 б.1агоу,строювати, то - будівельний майданчик» ,- та.и кажуть часо~І у міськраді. Безумовно, будується там багато. Нині масив, наприклад, розритий та.м, де ведуть теплотрасу.
Але ж є площі вже забуІДовані, там нічого більше не буде .зводитиІСь. Отже, настав час братись за 6.1агоустрій по-серйозному, не обмежуючись окре~rюш посадщеними деревцями і т. п. «Грошей не:vІа», - чує?vю заздалегідь. Грошей не треба, наже:~ю. Треба мобілі·зувати самих мешканців (окремі з них - ентузіасти - вже дещо зробили за власною ініціативою). Організаторами хай стануть депутати місьІ\радп, ву.1ичнІ 1 будинкові комітети. А їх
антивізувапІ :~rають ·виконно:vІ міськради, будинкоуправ.lіння '\Іісьнради, а також підприємс"Гва, які сrюр~·да;~-ють на :~-шсиві житло.
Розрівняти, сп.1анувати площі, засіяти травою, І>віта.\ІІІ - це ~южна зробити силами громадськості. ОгорОі!-іі? їх не треба. А подекуди можна насаДІІПІ зе.1ені. Споруди д.1я дитячих майданчиків, урни д.1я с~Ііття і інше - це моЖна при бажанні.виготовІпн на підприє:-.tствах руками самих робітників,
- "-Іешканців масиву, 'в~іливши їм певні матеріали.
На '>13-СИВі В OCHOBHO:vly ЖИВуТЬ сім'ї МОЛОДі. Отже, дітей багато. Але малюкам ,нінуди (особливо в .lітній час) подітись. Тож діти б'ють :>асJ>лені вікна на перших поверхах новобУІДОВ, придумують інші "роавапІ>>. Можливо, слід тут відкрити в першу qepry філіал районної дитячої бібліотеки. Непогано було б організовувати спортивні змагання,
прнзначивши гро:-.1адських спорторганізаторів ·в ноіЮЮ\Іу будиниу з самих же дітей. Тут слово за
райко~юм комсомолу і райапортрадою. А чому nеред сеансами не читати б лекцій для дітей, та й
,для дорослих на ніномайданчику? Доцільно було б в.1аштувати на житловому масиві агіткутки, де ви
вішувати у вітринах свіжі газети, журнали, виставити наочну агітацію.
Частеньно вранці сільсьнІ жінки носять молоко прямо під віь~нами будинків. А деяні картоплю,
овочі, фрукти рознладають на -столах, за якими грають любителі доміно. Отан іде торгівля. Невже
не можна віДвестн певне юісце, зробити хоч примітивні прилавни?
Для чого жителю1 Налити, ВелиноУ Димерки, Богданівни, Семиполон, Пухі,вни 1 інших сіл їхати з продунта'\ІИ, минаючи житловий масив, в центр Броварів? А за юиш їдуть Ідомогооподарни з масиву і назад везуть ті самі продуюи. В автобусах тіснява, люди нервують.
Непоноїть мешнанцін масиву і те, що численні оміттезбірнюш здебільшого не закриваються, або закриваються абияк Бродячі тварини .розно·сять не· чисть. Думається, що треба еліднувати l за сміттєзбірнинаvш і за вбиральннми, та й бродячих тварин слід знищувати дпя запобігання захворюванню .1юдей на сназ і ін. хвороби, Це nередбачено обов'язновим рішення:vІ райради депутюів трудящих. Нонтроль за uи~т належите здійснювати санстанції.
Писалось в <<Новому житті~> про нЕобхі!дність відкрити на масиві перукарню. Та змін нема. А 7-8 тисяч чолов.ік чекають. Особли-:во дітей незручно возити у ,вІддалені перунарні. На заліз.ничній станції nерукарі часто-густо нудьгують, а от Іна житловому масиві ЦІПІ майстрам знайшлася б робота.
Проблемами житлового масиву, велиними 1 малими, повІшві серйазно зай:Іштпся мlсьнрада, кошбінат комунальнпх підnриємств, а та-нож громадсьні організації підприємств, будинки яких там розміщені, і інші, згадані тут. Це - їх обов'·язок!
А. СЕРДЕЧНИП.
Троє з легенди ш ~ m ft ІВ '1 ~ ш ill ш ф n m д ІК ft «Москва:., «Севастополь:.,
1 «Одеса:.. На верхів'ях Gал·
. ~~~~: ;~:~хб::::рнс~·и=: У ріви~му ритмі натужно гомість. Раnтом урочисту ликі зміни, які сталися в піснями звучали російські і
дихає по1зд. Теплий вечір тишу порушує дзвінкий го- їх житті за !ЮКИ народкої українські народні пісні.
прудко мчить назустріч пе- лос: «Вітаємо вас з прибут- влади. Швидко промайнули дні
рестуку коліс, висне на тям у Народну Республіку Свято шанують бомари туристської ІJОдорожі. Ми
стрімких крилах підіІомних БоЛгарію!:. пам'ять загиблих радинсь· пов~рrаємося на рідну Бать-кранів, в~елими ліх_тарика- Вранці нас зустрічала за· ких воїнів, які пмягли в ківщ'ину. Кожен з нас прими розгл11дає добру справу квітчана в зелеНь красуни- запеклих боах з фашистськи- віз з болгарської землі найрук трудівничих. Софія. Ми мил'увалис11 її ми ордами. Всюди ми бачн- кращу згадку про працьо-
Поїзд все мчить і мчить. парками, садами; зиайоми- ли упорядковані пам'ятки- витий і щирий братній на
Ось під його колесами за- лися з визначними місцями, ки-обеліски, монументи. Бі- род, красу його країни, nополоскав голубий ДунаіІ. пам'ятниками, відвідували ля них ніколи не в'януть чуття великої, непорушної
Десь у його хвилях купає- музеї і виставки. квіти. др•ужби між радянським і
ться та незрима смуга, що Ми побували в багатьох Перебуваючи на болгар- болгарським народами. Ця
називається державний болгарських містах і селах. ській землі, ми ходили ву- подорож залишила незабут
кордон. Кожен з нас трид- Всюди жителі зустрічали лицями імені Леніна, імені нє враження.
цяти двох радянських турне- посланців радянської країни Гагаріна, перед нами гос- В. ДОЛ ІН,
тів, хоч і не бачить її, але з непідробною щирістю і ра. тинно відчинилися двері го- робіт_!ІИК заводу .. ~шрош відчуває її значимість, ва- дістю, розповідали про ве- телів і туристських таборів ково• металург11 .
ІІШІІІІШППІІІІПІПІНІРІІUІІПUUІІВІUІПІІІПШІІІІDПШІІІШІDПІПШІППІІШПІІПІІІІІІППІІПІІІШІІИІІІІІІUІІ
року, коли гітлерівські війська загрожували Моокві, в газеті <<Правда» було надруковано невелику замітку про героїчний подвиг радянських танкістів. На бойовій машині << Т-34>> вошr навально увірвалися в окуповане фашистами місто Налінін і повели бій з місцевим гітлерівсьним гарнізоном, знищуючи ворога вопіе:\1 rR p :vr aтii і :.;: ·. 1 : :.Іе та. гу
сеницями . Героїчному екілатсві вдалося пройти містом Налінін з краю в !ірай і, знову прорвавши ворожу лінію фронту . повернутися у
розташування своїх військ. У окладі леген
дарного танііового екіпажу тоді було четверо
воїнів: командир Степан Христофорович Горобець, механік-водій Федір Іванович Литовченко. J-;омандир гармати Григорій Васильович Ноломієць і стрілець-раднет Іван Іванович Пастушин.
3 того часу минуло понад 26 років. Як сfі·.%лася бо!Їова до.1я цих чотирьох танністів? Всі вони в жорстоннх боях бУЛИ поранені, вибували на госпіта._; ьнс лі• .ування , потім знову по-
.верталися на фронт. Но~tандир таю;а Степан Горобець був у достаєний висо1юго звання Ге
роя Радянсьпого Союзу . В люто~1у 1942 року він загинув у боях під Рі!іевом. Стрі .'Іець-ра
дист Іван Пастушин пройшов дорогами війни
від Мосн;ви до Берліна, а тепер вирощує хліб
на Вінниччині. Нолишній механі·К~водій Федір
Литовченко, нині підполковник у відставці,
працює дирентором підприємства, а командир
гармати Григорій Ноломієць довгі роки був
трактористом у Іюлгоспі імені Леніна Хмель
ницnкої області, а" тепер на заслуженому :відпочинку.
Нещодавно три воїни-танкісти зустрілися.
На фото· бойові дРУ'Зі-танкісти (зліва наnра
во) Г. В. КоломІєць, Ф. І. Литовченко та І. І.
Пастушин.
Фотп В . Степаненка. (Фотохроніка РАТАУ).
Юні розрядники На живописному бере
зі Десни розташовано -військово,спортивний табір <<Орленок>>. Уіого вихов·анці, виконуючи учбово-тренувалnні с'І'рільби з дрібнокаліберної гвинтів-
1\И, добилисn відмінних успіхів. Багато з .них виконало спортивні норми.
Ось імена тих, хто виконав норми спортивних
розрядів: А. Бобно - 43 очна з 50 можливИх (ученІ-> Богданівської школи), В. Бобка - 42 очна (Богданівна), В. Чу:v1аІ\ - 42 очка (Ліпш), В.
ПоловІю- 42 очка (Жердова), А. Хорошун -41
очко (Бобрик), Г. Нриштан - 37 очків (Налита) та багато інших.
Це На·СЛіІДОІ\ ВеЛИКО! 1 копітІіої роботи, яку провели інструктор райко
му ДТСААФ Т. Г. Сіньневич і замполіт табору Н. В. Єрмоленко. Табір ставить різноманітні зав-
дання перед учнями, їх мета -:прищепити основи вій
сnково-спортивних нави-
чок і знань, загартувати організ:v~ кожного з них.
Діти добре почувають себе в <<Орленку•.
в. кислов, майор запасу.
л 1 то-•
НВ ТІЛЬКИ • ВІДПОЧИНОК
ЛІТНІ КАНІКУЛИ ... Пора ІВідпочІІJнюу, піонерських Т а•б ОрІ іІВ, .ЦЇІКаІВ Н Х екс К)"j}ОЇ Й і nQдор,ожей. Але .11іто - це !Іе тj.1ьки ІВUдJпоrчинок. В цей ЧЗоС '11И ІПрО;ДОІВЖУОІО ПЇЗНЗ·
'вати ооіт, зба:гач•у·вати знання, знайомити-ся з ба.гат•СТ'Ва\ІИ і -юрасою своєї краЇІНИ, nrо:.1'япшками ста.равини, з ЛІDІQЬ'МИ праці. Значно ши:рши.м стає -коло наших
товариші:в. , Ек()К•У Р(~ії стали традицією
іВ Руд,ня:нськ;ій •восьмирdч.ній шк0.1.і. Ми побу•вали <В Карпатах, Qдеоі. Манулого лі· та 'Ві;Jд'!і і,далн овоїх шо.lКОІВсьхих др)1ЗіІВ Московської област1і. А нещадав.но nо:верІDУЛІ-JСЯ з ці·кавої екс·кур· сії по ,~Іаршруту: Киів, Кор· сунь-Шевченюі.в.ський, Черкаси, Чигирин, Дн,іn.ропетрав•ськ, Заrюріжжя, Сі:мфероІПоль, Алушта, Севастополь, Ба•хчи·са1рай, Ялта, л.~ва;д,ія, Алуm.ка, По•лта,ва, Киіів. Шk11Нццятоrо ЛІІІПНІЯ i1P'Yfia
)~Ч;НJЇІВ ;на ·чолd з директо,ром школи Чи;rи.риком Ю. П. і вчителЬІКаю Ллотн.іковОІО М. І. ·аіДІПра:вилась на Черкащину. На берwі Рооі ІМИ зупинилис-ь, щоб пооу:вати в Кщюу.нь-ШевченкіІВСькому .м·узеі. Пе.ред "амн ІВЇ!дкрн.шсь сторІі:нки МІІІН'улого ко.роу·ня, коли та.м жив Т. Г. ШевчеІІІКо, псщіі визВМІ:шої війни .п.і111 проводом Боnда1на ХІМельнІЩьк о г о. 0<>Іювне м'і·аце в музеї ві·двеtдене ІПОд;іям Великої Вітчи:шяноі ·ві•йни.
Пот1j:\І .вЩвіtдали Черкаси. Першу .Н'і!Ч !Провели, розкинувши авої пала11ки, на бере:зtі ~реМЄІН1ЧУЦЬІКОГО 'ВОДОЙ· ,\!JІща. Сматюю булаJ риба.lьська юшка. З'ї,з.дили в >І.істо Чигирин, 1де ІВ овій час бував Т. Г. Шевченко. Там
•\ІН о.rл.я.и·улн меморіальну ;ilOШN'i ·ва м.іаІ.ІІі рез111денції ·Б·о-г.да.иа ~меттицького, па.\І' ·яТНИіК Богдан-v, ог.~·я•ну.111 iжlli ла\І ' ятю~Їш цього ЇСТОрІІоЧНОІГО 'М'ЇСТеЧ•Ка .. Далі напраІВІІЛИіСЬ на ДніпропетрО<ВІськ, ЗаІпор"іжжя . А ось і Саваш, Чонrар,
Джанкой... Крш1! Через
С і•:\Іферополь їдСІ>ю 1В А.l\'Шту . Тут 1111 розбн.ш па.1атюІ
j ІПОСЄЮІЛИСЬ НЗ Betb ЧЗС
перебу.ванн•я .в Криму. Дорогою в Алушту ІПобу;вали бі.пя барельєфа К'Утузова -•На •M•iau.i, де він бу,в nоранени-й під час росі'Йсько-ту;рецьnюі війни. В А.1ушті ві.rоrючили, поку:пались, .зро
·билн .п,рогулЯІ~wу на тепло
хмі у ві;д.юрите море, милу
валІЮЯ ІП•рекрас:нwми пейеажа~ми. На ОрлІJНоій горі відІВ~дали м•узей С. М. Серге: fJВа-Цен·ськО!І'о.
Неза6ут:нє вра,ження спра
вми на .нас nа.м'<ятни.кн Малах0111о.го кургана, СеваСТОІІЮJІьська п ан о р а м а,
ІПЗІМ ' .яuники На.х~-мову .і Затопл·енІІІм ко.рабля·м, Г.раф-
сь.ка приста-нь, Севастопольський а~варJум і інше. Низь-
ко !ВКЛОІНИЛІЮЯ ІВеЛИЧІНОМУ
!ІІЗІМ'·ятнику В. І. Лені'ІІ'У· Далd екс1еурсі>й•ниіІ автобус п.рИІВІіз нас в Бахчисарай, де ми ·від·віtдаІlІи ХансЬІКІІЙ па.1а1ц, ооп-~ва•ний ПушІ<ІЇ'!ІИМ Бахчисарайський фонт а н .
Цікавою бу.1а •nоїзд'Ка в Ялтv, ЛІіІВащію, Ал•упк:v:_. В -Я ,н.і ОГЛЯНУ.111 мувеи А . П . Чехова, ·в -.ГНвадіі nобv:ва.lи бj,,я царсЬІкого na.la;цy, в яко\Іу під час дРУ·гої •авітової В·іЙ'ІІІІ вkз,булас.я І І конферен.u.ія .кер і•вннкі.в держа•в анпьліт.1ер-івської -коаліції. З вс.1нкюІ захоп.lеННЯ·:\1 0'Г.1ЯІН;V,lІІ nа.1ац
-графа BopoHЦQ,Jja.
ма nередач. 20.50 «Зустріч в горах•. афіша. 16.30 - Для шко,,ярів. На приз Нови і! художнІй фільм. 22.15 - «Шеня «Шкіряний м ' яч• . nівфінал . (Лугаиськ). не знає кордонів•. Фестиваль nісні. (Со- 17.30 - Для школярів. «Зустрічі з 1lриро-пот). дою~>. 18.00 - до 25-річчя з дня визво-
Друга програА/й лення Харкова від німецько-фашнстс~кнх
17.05 _ Телевізійні новини . (М. ). 17.15- загарбників. Те.•евІзійннй альманах • nод-ЧЕТВЕР, 22 СЕРnНЯ Для школярів. •Життя видатних людей•. виг•. (Харків). 1830 - Телевізійні вісТІ.
м 18 v 11 18.50 - До 1011-річчя з дня народження Перша програма (Август ьебель). ( .). 00 - На в . 1. Леніна. сТоржество ленінських Ідей.•.
Конгресі світової енергетичної конферен- 19 зu 11.00- Телевізійні вісті. 1\.10 -«Будино- ції. (М.). 18.30 _ сСвіт соціа.,ізмр. (М.). (Одеса). 19.20 - Музичний антракт. ·
чок на колесах•. Вистава театру ляльок 19.00 - «Душечка•. Телевізійний фільм. - nершість СРСР з футбода: •динамо• Латвійської РСР. 17.15 - Наша афІша. (М.). 20.15 _ сНа добраніч, діти!•. 2u .зu- (Москва) - Цt:КА 21.15 - Естафета но-17.20 - Для дітей. «Фізкульт-привіт!•. Інформаційна програма •Чае» . (М.). 21.15 вин. (М.). 22.15 - •Шеня не знає кордо!8.00 .:.. До 100-річчя з дня народженн_я _ д. Тейлор _ «Зустріч»:. nрем'єра те.•е- нів• . Фестиваль пісні. (Соnот) . В. І. Леніна. •Розмова через роки» . (ДнІ- візіііного спектаклю. (М.). Друга програ;.и nроnетровськ). 1830 - •П'ятирічку -до- n'ЯТНИЦЯ, 23 СЕРnНЯ 18.30 - в. Шеба.•ін- .nриборкання не-строково:&. Економісти за «круr.ІJ.им сто· П (М) лом•. 19_00 _ nершість СРСР з футоода: ерша програла nокірної•. Те.•евізійний спектакдь_. · : •Чорноморець• _ •динамо• (Київ). в ne- 11.00 - Телевізійні вісті. 11 .10 - «'Іу- 19.30 - •Лист в 73-й рік ... • ТедевізійИІ рерві _ те.,евізійні вісті. 20.45 _ nрогра- не.•ь•. Художній фІ.1ьм. 16.25 - ttaura ф ільми. 20.30 - •На добраніч, дІтІІ!• ........................................................................................................................................................ ~
НАША АДРЕСА:
м. БРОВАРИ,
вул. Київська, 154.
сНОВАЯ ЖИЗНЬ» - орган Броварского районного комитета КП УкраинЬІ и районного Сове-та депутатов
трудящихся І<иевской области.
ІНДЕКС 61964. Газета внхо,ІІ,нть
у віаторок, qетвер і суботу.
ТЕЛЕФОНИ: редактора - 3·82, заступника редактора, від-, токореспондента - 4-67, відповідального секретарк - 3-18, відділів (nартЩного життя, промисловості, масової роботи) І фо- ділу сі.•ьського господарства - 4-47 .
.......... '''''''''''''''"'''''''" '''''''''''''"'''''''''''''''' ............................ ,,,,, .. ,,,.,.,,,.,,,,,,,, ...... ,.,,,,,,,,,,,,,,,,, .. ,, .... Броварська друкарня, Киї-вської області, вул. Киї-вська, 154. Телефон - 4-57. Зам. 3109-6480
На ~11ляху дощому заїхали ·у Полтаву, віод.відали паІМ',ятюtки, апорsщжені н~ честь Полтавс~;коі бит.ви, і музей. ІВсе, що ми побачили і ПОRУЛИ, nроЇХЗІВШИ 9 областей УЩ>а.їни, е, бе3}'!мовно, ре3)'льта'І'ОМ героі.чноі і СаМ-ОІВЇІІІдЗ•НОЇ tпраці НЗШО
·ГО .на:роду. І я.к тут не зга-ІlІ.ати ще оаіжd в иам'яті слова- Сергеева.-ЦеНІСько-rо:
« ... В rом ачастье, чтоб 11ВОрить, П!реообра,жать Как бЬІ заІСтЬІІВшее,
заІСну:вшее в живое,
ТІВЩІІящей силе солнца 'помоrать,
Себя избЬІ·тком жи,з.ни беСІП{J\КОЯ ».
До листа додає•мо фото·графію учасник.і·в екскурсії на МалахоІЮму кургаІНі ·в Севастополі. ·
Тетина ПЕТРЕНКО, секретар комсомоль
ської організації, учасниця екскурсії.
Пісnя вистуnу «Нового життя»
<<В ПОЛІ ГУСТО, А НА ПРИЛАВКУ ПУСТО>>
Під таним заголовком в номері 93 від 8 серпня редакція видрукувала кри
тичну статтю. В ній, зок· ре~1а, йшлося про незадовільну торгівлю овоча· ми в Броварах.
Стаття обговорена но збора•х працівників зміш· торгу за участю директо·
рів кущів, завідуючих ма газинами, товарознавців ' завідуючих базами . Критика визнана правильною.
Нанреслено ряд конкретних заходів для різкого поліпшення торгівлІ овоча~ш.
За порушення ро3поряд "У дня продавцю nавільйону J\l'g 20 т. Нниш о голо шено сувору догану.
Застуnнии редантора В. ПОЛОТНЯК.