99 номер 1968 рік

4
29-Pl. 16 99 (2793) 22 1968 1 - - 900 fEKTAPIB :3 1000 900 13 - 7. 250 - 270 90 - .N'!! 1, 70-80 20 5 6-7 154 182 21 1 ... 1 - 150 21 ra,p;i . 19 1968 "' "' "( "' "' "' "' = ... "' g .... 5·;: u "( >. ·" "' ""' "' ·;: I:Qo "' " Mg 47,8 465,0 27,2 51,7 5,2 44,7 29,9 74,2 38,5 25,5 42,8 3,6 70,4 :19,1 3,7 37,7 31,9 52,5 '17,7 12,0 37,1 4{),3 7,9 40,0 7,4 36,9 35,7 54,7 33,2 20,0 » 34,0 ,!tJ,4 90,5 17,9 17,0 31,3 ·27,6 30,0 15,0 7,4 30,7 20,0 67,1 41,4 3,9 24,1 9,5 48,0 7,1 « 22,1 11,7 28,5 11,6 6,8 20,4 8,6 16,2 21,2 9,4 20,3 6,3 6;2 5,1 15,6 4,9 14,0 23,9 3,8 4,2 35,7 17,7 5,2 9,8 4,4 22,0 17,8 7,0 26,2 14,5 45,4 22,1 8,8 - - 1 - - 12 25 7,5 7,8 19 17 7856 12 ' 1 - - 1 r. 1 1 .. 1 - ... - - ro - -

Upload: igor-starodub

Post on 18-Mar-2016

252 views

Category:

Documents


6 download

DESCRIPTION

99 номер 1968 рік

TRANSCRIPT

Page 1: 99 номер 1968 рік

ПРОЛЕТАРІ ВСІХ КРАІН, ЄДНАйТЕСЯ! РІК ВНДАННН 29-Pl.

16 99 (2793)

ЧЕТВЕР

22 СЕРПНЯ

1968 р ОРГАН БРОВАРСЬКОГО РАНОНИОГО КОМІТЕТУ КОМУНІСТИЧНОІ ПАРТІІ УПРАІНИ

ТА РАИОННОІ РАДИ ДЕПУТАТІВ ТРУДЯЩИХ КИІВСЬКОІ ОБЛАСТІ

ЗАНВА ТАРС ТАРС уповноважений заявити, що nартійнІ 1 дер­

жавні діячі ЧехословацькоІ Соцlалістичноr Респуб­ліки звернулИІсь до РадЯІНського Союзу та інших союзних держав з просьбою про подання браТНJ?ОМУ чехословацько}іу народові невlдRЛ.адноІ допомоги, вІ\лючаючи допо:\югу збройними силами. Це звер­нення винлшшне загрозою, яка виниата існуючому в Чехословаччині соціалІстичному ладові і встанов­.1еній nонституцією державності з боку контррево­люційних сил, яні всту!Іlили в змову з ворожими соціалізмові зовнішніми .силами.

Події в Чехословаччині і навколо неї були не раз предметом обм.\ну думками керівникLв братніх соціалістичних країн, вилючаючи .керівників Чехос­ловаччини. Ці країни єдині в тому, що nідтримка, зміЦнення і захист соціалістичних завоювань наро­дів є спільним інте,рнаціональним обов'язком усіх соціалістичних держав. Ця їх спільна позиція була урочисто проголошена і в Браті>славсьиій занві.

Да.1ьше загострення обстановки в Чехословаччи­ні зачіпає життєві інтереси Р.адянського Союзу та інших соціалістичних країн, інтереси безпеки дер­жав соціалістичної співдружності. Загроза соціаліс­тично:'.ІУ ладові в Чехословаччині являє собою ра­зом з тю1 загрозу підвалинам європейсьКОО'О миру.

Радянський уряд і ур.І'ІДИ союзних країн - На­родної Рсспублlюr Бошарії, У.горської НародноУ Респуб.lіІШ, Німецьної Демократичної Республіки, Польської Народної Республіки, виходячи з прин­ципів перозривної - друж·би і співробітництва і від­повідно до існуючих договірних зобов'язань, вирі­ши.'Ін nіти назустріч згаданій просьбі цро подання братньо~1у чсхословацьиому народо.ві необхідної до­nо~1оrи.

Це рішення повні·стю ·віДповіДає праву _держав на індивLц:у·альну і иолеитивну самообо-рону, передба­чсню-І у союзницьних договорах, укладених між

Ленінська трудова вахта

ЗОРАЛИ 900 fEKTAPIB

Механізатори радгоспу <<Зоря» завершують оран­ку грунту під озимі. :3 плану 1000 гектарів уже піднято 900 гекта,рів ріл­лі. Не зораними залиши­лись лише площі, зайняті иукурудзою. Але мине і>ільиа днів, і вони будуть звільнені, бо силосування І\укурудзи почалося.

В денні зміни на оран­ці у нас зайНЯТQ 13 трак­торів, в нічні - 7. Най­краще організовано цю роботу в третьому відділ­ку, де вже nовністю зора­ли 250 г~ктарів грунту.

Попереду в з:vrаганні орачів йіЦуть водій трак­тора <<Т-7 4» Віктор Нет­рович Броль з першого відділ.иа, во.дій болот.ного траитора <<ДТ-55>> Василь Михайлович Цап з друго­го вLдділиа, Іван Тере:нті­йович Проценко, Петро Миколайович Соболь та Федір Федорович Мишко - з третього, яні щоз:vrі­ни набагато перевинону­ють норми виробітку.

По підготовленому грунту вже почалася сів­ба. Посіяно 270 гектарів озимих на зелений норм та 90 гектарів багаторіч-них трав.

В. ТИНДА, головний агроном радгоспу.

ДОТРИМУЄМОСЬ ГРАФІКА Для наших овочі.внииів

зараз наста.'Іа найгарячіша пора - збирання врожаю городини. Весь світловий день трj'дяться на полі робітники бригади .N'!! 1, яку очолює Іван Пили.по· вич Машевський. На зби­р;шні помідорів, моркви, кабачків та інших нуль~ тур щодня зайнято 70-80 чоловік, і всі ви-конують і перевиионують норми. Особливою організованіс­тю й працьовитістю від­~хачається ланка Ольги Тимофіївни Пин.дюри.

В окремі дні на допомо­гу овочІвникам виходять працівники контори, актив се.1а. Минулого понеділка,

наприилад,

Ш.lО ДО 20 помічників, БідіПравили ні пункти помідорів.

на поле вий-добровільних

які зібрали й на приймаль· понад 5 тонн

Ми дотримуємось дове· деного нам графіка зда­чі овочів і навіть відправ­ляємо більше продукції. Ножного дня на прилавин ииївсьиих магазинів над­ходить від нас 6-7 тонн доброякісних плодів. А всього вже здано Ух 154 тонни.

П. БРЕУС, секретар парткому

Пухівськоrо радrоспу­племптахорепродук­

тора.

НА ТАДЖИЦЬКІП МОВІ

Таджи.цьний народ пишається тим. що :~-tає мож· ливість читати і вивчати геніальні праці Вододими­ра Ілліча Лені.на рідною мовою. Значною лодією в щейному житт1 респу6ліии був випуск 40-томного вИ­дання творів Ілліча. До ленінського ювілею буде ви­дано ще три томи його творі·в, а всього в Таджинп· стані видано 182 твори вождя тирюне:-.1 близько пі,в-rора мільйона примірнииів: (ТАРС).

братніми соціалістичними ираїнами. Воно відпові· дає· також корінним інтересам наших країн у від­стоюванні європейського миру проти сил мілітариз­му, агресії і реваншу, які не раз нвергали народи Європи у війни.

Радянсьиі військові підрозділи разом з військо· вюш підрозділами названих союзних країн 21 серп­ня вступили на тернюрію Чехосло.ваччини. Вони будуть негайно виведені ,з ЧССР, як тільки загроза, яна створилась завоюванням ·соціалІзму .в Чехосло­ваччині, загроза безпеці країн соціалістичної спtв­дружності буде усунена і за~конні ІВЛасті вважати­муть, що в дальшому перебуванні там цих :військо­вих підрозділів немає потреби.

~озпоч~ті. дії н~ спр~мовані проти якої-небудь держави 1 ю в яюй мірІ не ущемляють чиїх-небудь державних і:нт~ресів. Вони служать меті миру і нродиктоваю шклу:ванням про його зміцнення.

Братні країни твердо і рішуче протиставлять б~·дь-якій заГJ>?Зі іззовні свою непорушну солідар­шсть ... НікюІу 1 нік;оли не буде дозволено вирвати жодно1 ланки з ствдружності соціалістичних дер­тав.

Одностайна Повідомлення ТАРС

рознеслось по нашому за­воду з блиска,вичною швидкістю.

Вірно, своєчасно, необхідний захід! - така одностайна думна робітни­чого колективу.

В моїй пам'яті збори, присвячені підсумкам Зу­стрічі Політбюро ЦН ИПРС і Президії ЦН НПЧ в Чієрні-над-Тисою та ре­зультатам Братjславської наради. Слово робітниче було тверде: ми з ва.ми, наші побратими, цілком і повністю схвалює}1о ленін­СЬІ\•У політику ЦН НПРС, спрямовану на зміцнення табору соціалізму, підне­сення його ролі на міжна­родній арені і впливу на хід світових подій.

Так і зараз. Радянський

• пІдтримка

народ, наші друзі з країн ссщіалістичної співдруж­нос-ті готові дати рішучу відсіч агресивним підсту­пам Lмперіалістичн.ої реак­ції.

А МИ трудом СВОЇМ бу­демо і далі зміцнювати могутність любимої Бать­ківщини. Наш завод ста.в на ленінсЬІКу трудову вах­ту, -зобов'язавшись достро­ково ,виконати план тре­

тього ро-ку п'ятирічки. Особисто я, працюючи на збиранні кафе «Левада•. виконую змінні норми на 150 процентів, удостоєний високого звання ударника

ко:vrуністичної праці.

В. СМОЛJІНИНОВ, слюсар заводу торго­вельного машвиобуду­ванвя.

НОВА РАДІОСТАНЦІЯ В ЧЕХОСЛОВАЧЧИНІ ПРАГА, 21 серпня Ідаті>в і офі·цері:в Чехосл.ова-

(ТАРС). В Чехосло·ваччин-і ц~>коt народної армії і п?ча.1а ~рацювати нова ра- за>КЛІІікала їх ~ода~и ·всілJЯ­дюста<нщя «Влта•ва». У сво- ке сп-рияння і щдтри,мку ему першо:~-~>у павJдомленні ар.м.іtЯ>М соціалUстичних кра­ра'д.іоста>НІЦ'ія поі•нформУJВала, їн, я,юі •вст~пили -на тернто­що вона !Передаватиме ва·ж- рrію ЧехословЗІЧіЧИІНИ для за­.шві Ш]ІJЇДОІмлення ·і комен- хисту вавоюва•нь соціал.~;з.му. ra,p;i по ІНа-йа.кrуальніших Перед зЗІГрооою наступу rема:х: . юонтр,ревотсщії, mідкрес<lЮЄ-

Ра-.:щоста.нщ:я «Влта,ва.» пе- ться у звер.ненн.і, не :можна ре.;~,авала звернення до сол- гаяти жодної ХJВИІІІИНИ.

ЗВЕДЕННЯ про хід здачі овочів та картоплі державі радгоспами

і птахофабрикамн району станом на 19 серпня 1968 року (в процентах до плану)

о у тому чисді "' "' ь. "(

"' "' "' ·с;. "' Назви господарств = о., ... "' с g .... 5·;: u ·~ "( >. ';і "'о ·" "' ~2 ""' "' ·;: о

I:Qo "' о " Mg

БогдаІніІвська 47,8 465,0 27,2 51,7 5,2 імені Щорса 44,7 29,9 74,2 38,5 25,5 «ВеJІИ.К'QДИІМ ер'СІ>КИЙ» 42,8 3,6 70,4 :19,1 3,7 «Лі11к;івський» 37,7 31,9 52,5 '17,7 12,0 fІ)'1Х·ЇІВСЬКИЙ ІПЛем-птахореnродукrор 37,1 4{),3 7,9 40,0 7,4 «І(расилівсЬІКИІЙ» 36,9 35,7 54,7 33,2 20,0 «Рус а,н.іІВс~>кий » 34,0 ,!tJ,4 90,5 17,9 17,0 «ГоголіІВ<:Ь.КИЙ» 31,3 ·27,6 30,0 15,0 7,4 «ПлоСІКllівський» 30,7 20,0 67,1 41,4 3,9 Ру;щянсьІкий плем-птахозанод 24,1 9,5 48,0 7,1 « Т ребуХІЇІВСЬКИІЙ» 22,1 11,7 28,5 11,6 6,8 Кали11ЯНІСЬrка 20,4 8,6 16,2 21,2 9,4 Сем кпо·лкіІвська 20,3 6,3 6;2 5,1 «3аворИІЦЬІІШЙ» 15,6 4,9 14,0 23,9 3,8 «Зоря» ІЗ, І 4,2 35,7 17,7 5,2 «Бобри.цький» 9,8 4,4 22,0 17,8 7,0 По району 26,2 14,5 45,4 22,1 8,8

ДОБРОМУ ГОСПОДАРЕВІ не треба .нагадувати про те, що~ він повсякчас дбав про благоустрій свого двору чи пщпри€мства, установи, села, радгоспу. Доб­рий господар не заспокоїтt.ся на тому, що зайняв пер­ше місце у зведенні по виробництву певної, - навіть провідної!- продукції, тоді як в господарстві € інші (дрібні) .недоробленості. Не заспокоїться, бо зиа€, що «дрібні недоробленості» врешті-решт теж позначаю­ться на виході продукції.

Соціологи останнім часом часто виступають в періодичній пресі зі слушними дослідженнями тоrо, як небажано, втоМJlююче впливають на людський організм всеможливі шуми, з~йвина інформативного матеріІLІїу. Коротше каж~и, нанкращий стан ддя п(J'ацюючого, ко­ли в~е в нормІ; коли працюючому, - де б він не ро· б~в 1 ким не р~бив, - сrворені оптимальні умови пра­ЦІ. ~мов~, К,?'fР'І б не І?Озпорошували його зосередже· НОСТІ, заивии р•аз не ВІдривали уваги від основної ро· боти.

Н_егативно впливають на працездатність й такі «дріб­ницІ»: як відсутність вентиляції в мало провітрюваиих пр~мІщеннях, холод в погано опалюваних приміщеннях, сІрІсть та невпорядкованість робочого місця і нав· колишньої території загалом. Невпорядкованість, від­сутність благоустрою, відсутніст~о або заиедбаніст~о озе" ленення_ - це одна з «дрібниць», що є темою нашоі сwгодщшнwї розмови.

Згідно з рішенням віікоакомів обласної і районноі Рад. депутатів трудящих про проведення місячника і огляду-конкурсу по благоустр'Ою міста і сіл весною і л!том в ~айоні .здійснена чимала робота: пооудовано 12 КІЛометрІв дорІг з твердим покриттям, посаджено 25 тисяч ф~ук·товнх дерев, 7,5 тисячі кущів, відремонтова­но 7,8 кІлометра доріг, 19 містків, 17 колодязів, пос= тавлено 7856 поганних метрів штахетинка освітлено 12 майданів і вулиць тощо. ' Зг~дно цих. рішень вс!ановлено єдиний санітарний

д~нь. для шдпри€r:!ств 1 установ, що перейшли на п яти~енн.~й робочин ти·ждень, - п'ятниця, для решти оргаНІзацІИ, в тому числі сільських, - субота. Треба справедливо відзначити, що більшість виконкомів мfс= цевих Рад .активи~ вз~лася за справу, стала привчати населення 1 о-рганІзаціІ до проведення санітарних днів по прибиранню садиб, територій, створенню сприятли= вих умов для праці й культурного відпочинку. Д~бре проацююуь в цьому напрямку виконком і ву­

личнІ комітети JІІток, де rо.ловою сільради С. П. Коно­валенко. По-с~равжньому організована робота в Рож­на:" (І'ОJІ~ва СІЛьрад:и r. п. Литовченко). Тут майже В~І вул~~~ приве~ещ в ~алежний санітарний стан. Бу­дІвельнІ 1 ПІіJ!ИВНІ матерІали прибрані з вулиць, бур'яни викошені, смптя виметено... Мешканці цих сіл, видно по всьому, поважають себе. Добре діло вони зробили насамперед для себе, а потім вже для постороинього ока. Краще, ніж в інших, робота по благоустрою про­води!ься тако~ у Семипол.ках, Зазим'ї, Великій Ди­мерцІ, Русанов1.

Одначе; в районі є колективи заводів і радгоспів, установ 1 птахофабрик, де майже .не приступа..їи до б~агоустрою, де в літній час не пр:оведено жодного са­НІтарного дня. Байдуже поставились до цього питання З?Крема_, керіВ!fИКИ _РадГОС!ІЇіі «ГОїОJІЇііСЬКНЙ», «Краси~ швськ!fИ» .. І. ВІ~омчІ при~іІщения, і корівники, і двори механІзаторІв, 1 гуртожитки пооброста.їи бур'яповимн хащами. Хоч к_еруючому Димитровським відділком рад­rос~у «~расит~ський» т. Гузенку вказувадось на за­бур янещ_сть вс!х садиб, де розташовані сдужбові і rос­п?дарс.ькІ примІщеюІя, пр-оте він зреагував на це без­дІяльнІстю.

Як уже rовор·шюсь, доброіІІУ rосіюдареві не їреба нагадувати пр!! те, щоб він час від часу СJ1ідкував за бJ_Іагоустрш:м. Це само собою зрозуміла річ, як зрозу­МІЛо, що людині треба щодеІІНО умиватись й одягатись. Але: бачимо, декоrо і нагадування не «беруть». В неза~ дов~дьному стані утримуються дороги і подвір'я рад­rосну «~оря». Центр·альна садиба його захламлена різ­ним заЛІзяччям, весь двір заріс бур'яном. Не садиба господарства, а занедбаний пустирІ -

... Пдеш іноді вулицею і бачиш: один господар сапою чи лопатою внетругав бур'яни наnрощ сво€Ї садиби nрибрав сміття, р•озрівняв площу, полагодив і побіли~ паркан. І в вас від того - хороший настрій. Не зна­ЮЧ,!f госпо.даря, ви його хвалите: «Молодець! Культур­нии чоловІк!» Зате напрати двору його сусіда- бур'ян неохайна огорожа, сміття... І настрою - того ХОІJ'ОШО~ ro - як не було. Вам стВ€ гнівно, соромно за того з~бу_р'яненоrо сусіда. А ще прикріше стає, коли по­ДІбнІ розгарді_яш. та ~еохаІінісrь ви стрічане на цент­ральНІй чи вtддшковІй садибі paдrocny на терІfіорії заводу, на великому сільському майдані.' Таким чином, апелюючи до культу--рності й відпові·

дальності перед с~·віст.ю і законо~, ми звертаємо ува­гу н~самперед голІв сщьвиконкомІв, керівників міських та сІльських організацій: благоустрій, озеленення, впо­рядкув~н.ня виробничих і господарчих територій, вулиць, майданІв - це теж одна з важливих ділянок вашої роботи: Одна з тих побутових «дрІбниць», котра пев­ною МІрою позначається на настрої, прагненні краще працюват~, вносити творчий струмінь у виконувалу ро­боту, а вщтак познача€Ться на виконанні загально­господарських завдань.

Page 2: 99 номер 1968 рік

50-річчю КОМСОМОАУ- ГІДНУ ЗУСТРІЧ!

В радгоспі <<Русані-всь­кий>> важко знайти вироІ'і­І!ІІЧУ Ді .lЬНИЦЮ, Де б Не працювали кrнtсо:\1ольці.

На фер:\1ах і в бригадах, :J:l кер:vІО\І комбайнів і тракторів вони показують прик .1ад сумлінного став­.сІення до дорученої спра­ви, з :-.ю.;юдечи:\1 запалом,

аІ{тивно допо:\1агають сво­

їм старшю1 товаришам у

виробницт,ві сільсьногос­подарсьної продукції.

Закінчилися жнива. Але для юнаків і дівчат настає не менш відпові­да .lьна нора - збирання овочіn , І\ОПа.ІНІЯ картоплі, ос іння сівба, загптівля JЮр\ІіВ Д.lЯ худобІ!.

свої збори, щоб погово­рити про зроблене їх ру­ІОННІ, про те, як краще

зус тріти с.швне n ' ятдеся­тиріччя ВЛНСМ.

Доnовідач секретар но­\Іітету ко\ІСО'ІЮ.1у Воло­

ДИ'ІІІІР Пильтяй аналізує с~ан справ. Називає циф­ри. За кожною з них пріз­вища ентузіастів. що йдуть в авангарді. - На цих зборах, -каже

секретар, в4цсутн!й кращий наш комбайнер Петро Рябий. На площі понад 140 геюарів зібрав він зернові в рідному рад­госnі, а зараз допомагає жнивувати механізаторам­ці.тІшникам.

силь Соловей, тракторнет Микола Жун, доярки На­терина Соловей, Любов Дяченко, Ольга Со_ловей. Вони завоювали першість у соц!алістично:vrу З!\Іаган­ні.

1з задоволенням слу­хали присутні Інфор:vrацію бригадира бригади ,N'Q 2 Таї.сії Дзю:vrан . Вона до­повіла, що план продажу державі ранніх овочІв бригада вже викооала. До дня 50-річчя Л€нінсьного Ио:ІІСО:\1олу буде заверше­но річний план nрмажу всіх овочів.

І хоч напру,кеннй ни­

ні час. І<о:VІСО\ІО,1І,ці після

робочого дня зібра .1нся на

Успішно виконують свої завдання ПО:\1ічники ном­

байнерів Іван Рябий і Ва-

НА ВАХТІ-ТОРГМАШІВЦІ

На зборах комсомольці обговорили питання .поліп­шення організації куль­турного відпочинку мо­лоді, навчання у вечірніх

шоолах та системі комсо­мольської політосвіти . ак­тивізації роботи гуртків художньої са:vrодіяльності, спортивних секцій. Про це говорили в своїх вис­ту,пах старша піонервожа­та середньої школи На­терина Пильтяй, медсест­ра Натерина Щур, ху­дожній нері•вник Будинку І{ультури Микола Вахнен­но.

Перші успіхи Разом з усією мо:юддю

Броварщини юнаки і дів­чата заводу торгове.1ьно­

rо :~<~ашшюбудування не­суть трудову вахту на

честь 50-річчя Ленінсько­го ,комсомолу. Саі\ювідда­ною працею комсомольці доводять свою вірність с.1авним і героїчним тра­диціям радянського наро­

ду і НО(>'ІСОМОЛу.

Великою пошаною на заводІ користуються :vюло­

ді виробничники :\Ішюла nарпець із столяриого це­ху, Петро Синявський -з цеху .N'2 2, Василь Но­лесник - з цеху .N'2 3, Любов Новбас и н с ь на

бригадир комсо-

мольсько - молоді ж н о ї бригади . Вони завжди ви­конують і перевиконують

виробничі завдання, пере­бувають в перших лавах передовиків виробництва. Члени заводського ко:vrіте­ту комсомолу впевнені, що славний комсомольський ювілей вони зустрінуть дострокови'\І виконанням

своїх зобов'язань.

Бршада, яку я очолюю, план . се'\ш міс~щів по ви-

ЕІІХ т ; r>"\'С'О'ІЮ.lІ>СЬНИХ ор­

ГаІІіJсЩlНХ розпочалося жваве обговорення поста­нови ЦН НПРС «Про підготовку до 100-річчя з дня народження В. І. Леніна>>. Сьогодні можна впевнено сказати, що ком­

сомольці і 'ІІолодь під­приємства, готуючи гідну

зустріч 50-річчю Ленін­ського НО:\ІСО:\10ЛУ, ВіДда­дуть всі сили і запал мо­.1одих сердець на яино­

нання рішень нашої пар­тії , на будівництво ному­аістнчного суспільства.

В. ДЕРЕВ'ЯНКО, бригадир комсомоль­сько - МОJІОДіЖИОІ бригади імені 50-річ­чя Жовтня.

Зустріти ювілей Ленін­ського КО'ІІ·СО'\ІОЛУ НОВИМИ

трудови~ш лере~югашІ -обов 'нзок кожного юнака і дівчини радгоспу - та­ке рішення прийняли НО'.І· сомольцІ.

Після закінчення збо­рів перед присутні'.ш агі'J\ку .1ибригада радгосп­ного Будинку культури виступила з цінавим кон­цертом.

К. БОИКО, Інструктор райкому комсомолу.

ЛЕНІНСЬКА ТРИРІЧКА КОЛГОСПУ ВІННИЦЯ. Трудіrвнини села Цеюшівна. чия сІль­

госпартіль носить ім'я В. І. ЛенІна, на ношоспній сходці вирішила здійснити ленІ·нську трирі'FКу, при-. свячену 100-рІччю з дня народження Ілліча. У колгосnі уже почалась велика робота по впоряд­

куванню дворів , будинків і вулиць. Споруджуються велшшй побутовий комбінат, палац культури, буди­нон механізаторі.в, асфальтуються вулиці і уклада­ються тротуари. розширюється сітна водопроводу

Нрізь широкі вікна серпневе сонце щедро сип­

ле промІння. Воно rрай­ливн:vrи зайчиками стри­бає по свіжо вибіле.них стінах, від•дзерналюється на блискучих деталях. В цеху рі·вними ря.да·ми ви­

шикувалися швейні маши­ни, які наповнюють його дружни:v1 сl'ренотання:\І .

Всюди чистота, порядок. -- Пра.цюватн ми !ПОча­

ли три ~ІІсяці то:.~у, -розпов·Ьдає старurий май­стер Bih'rop Сергійович Пав .1енко. - Звичайно, спочап;у, як і у ~сякlй но­вій справі, були труднощі, непо.1адки. 1\Іаши,ни ми одержа.1и нові, вітчизня­ні, але ж вони бу.1и не відрегульовані, не опра­цьовані. До того ж не ви-

стачало досвіДчених швей, певних матеріалів.

Так , трп ~тісяці - над­то короткий час. Але мож­на смілИІво сназапт, що :-.юлмий колектив взяв доQІ>ий старт і успішно справляється з авоїми зав­даннюш. Про це красно­мовно говоряrгь цифри. Якщо, наприюІад, в трав­ні було виготовлено про­ду1щlї на 'СУМУ 7,6 тисячі нарбованці,в, то вже в липні Уї одержа,но на 39,8 тисячі карбованців.

- Наші швеї дбають не тільки про кІлькість виробі·в. а й про їх висо­ку якісп, - хва.1иться

майстер - контролер Гали­на Павлівна Нрасно­бай. Протягом всього пе­ріоду '\ІІІ не ещержали

та інше. До 1970 року в селі появлятьс.я універ­са:Іьнпй магазин, середня школа на 400 учнів, по­над 1 ОО житловнх будинІ;ів колгосnників, дитя­чий ко:vtбінат.

Значно зростуть у сільгосnартілі і виробничі по­К<Ізники. Врожайність цукрових бурянів на,Іічається збі.'Іьшнти до 600 центнерів, кукурудзи - до 70 центнері.в, а всіх ·зернових - до 35-40 центне­рів з гектара. До цих рубежів арті.1Ь наблизилась уже в НИ!нішньому році, а трирічка закріпить їх зробить сталими. (РАТАУ.

готовленню кафе «Лева- 1~ .................................................................................................... ~ да>> виконала до 25 лип­ня цього р01;у, а річний nлан ,-.ш зобов ' язуємось виконати до 50-річчя ВЛНСl\1. І в цьо.v1у нема сумніву. адже в бршаді працюють таІ;і Іш:.~со­:>.юльці, як: Мино.1а Нор­нієнко, Володи.мир Губ­ський. молоді 1\О:\Іуністи _::_ Вінтор Баринов і Ва­сн.'Іь Смолянинов .

Недавно чпени нашої бригади разо;-,1 з ч.1ена.ми КО!\ІСОМО.lЬСЬКО - МО.10ДіЖ­ІІОЇ бршадн Люби Новба· синеької і ветерана'ІІи партії заводу організу.ва­

ли . похід в Тр пn ілля на :.rісце. де сталася всім ві­до:-.Іа Триnільська траге­дія. Ця поїздr;а ЩІла мож­ливість ню1 ще г.1ибше УСВіДОШІТИ Г.ерОЇЗ:\1 і :\!УЖ­НіСТЬ, ПрОЯВ.1еІІі КО:\ІСО·

:\10.1ЬЦЯ'І1ІІ 20-х ронін у боротьбі за Радянську вла­ду на Україні.

Цими дня'ІІи заводський ІЮМІТеТ КО'\ІСОМОЛУ рОЗГЛЯ· ну:в на своиtу засідюші питання про стан виконан­

ня розроблених раніше заходів по підготовці гід­ної зустрічі 50-річчя ком­со·:tолу. На ньо'ІІу, зокрема, від­

значалося, що силами

КОМ•СО:\10ЛЬЦі'В 1 МОЛОДі nосаджено блнзьно 3-х ти­сяч дерев і кущів на тери­торії заводу і в зоні від­починну на Десні. Руна­:УІИ молодих було зароб­лено більше тисячі нар­бованці·в і передано в фонд солідарності з В'єт­намо:\1.

Сн.1ами КОМСО:\ІОЛЬЦЇВ і ".ІОЛоді на гро:\1адсьних засадах виготовлено пан­но про бойовий і трудо­вий шлях Ленінського J{омсо:-.Іолу. Зараз в цехо-

З tІР-реfJовог!!_

()о еві ду ГОСПРОЗРАХУНОК РАДГОСПУ Радгосп <<Пионер>> Та­

.1ІІЦІжого району Сверд­.1овської о6.1асті одюш з першнх у країні пере­

йшов на повний госпсщар­ськнй розрахунок. Це -ве.1ине спеціалd·зоване гос­подарство. його профіль - племінне свинарство. В радгосnі. понад 15 ти­сяч гектарі1в землі, май­же половина - орної,

понад шість тисяч свиней, бі.тІ,ш ян дві тисяч;і голів велиної рогатої худоби.

Нолектив радгоспу на­громадив досвід раціо­на .lьІюrо ведення госпо­

дарства, ефе.кпnвного ви­Іюриста.ння зе:.1.1і і техні­Юі, •Підвищення прQдук­тивності тварин. За остан­ні роІ{и вихід поросят на одну свиноматку збіль­шився з 9,3 до 11,5, жи­ва їх вага при ·ві\Цлучен­ні - з 12.4 до 18,6 ніло­гра'ІІа. Торі<н ,на сто ген­тарів сільськогосподарсь­ких уmдь у рад.госпі ви­роблено 103,2 центнера :~<І'яса і 292,5 цент.нера молока, на сто гекта.рі.в

орної землі - 855 цент­нерів зерна. По всіх видах товарної

ПІродунції .держаІВне за­мовлення було перевико­нано, господарст'ВО одер­

жало 2,5 мільйона на·рбо­ванцlв доходу, в тому ЧИСЛі - 710 ТИСЯЧ кар­бованців чистого прибут­ку. :Аівень ,рентабельності перевищив 40 процен11ів.

Вирішальну роль у пJд­вищенні ефентизності ви­робницl'ва 1В радгоспі , ві­діграло впровадження ле-

нінських принциПІів госпо­дарського розрахунку

:vrатерlального .сти:-.1улю­ван.ня працьвнин.і.в . Широ­кі '\ЮЖЛИВОСТі ДЛЯ ЦЬОГО вtдкрилися ГІ'і·сля березне­вого .( 1965 •р.) Пленуму ЦН НПРС, коли було вста:новлено тверді плани

заго11і:вель аільсьноrосnо­дарських .продукт.tв і но­

'Ві, наукав·о обгрунтованІ .заку•почні та заготі·вельні фнн на ряд продунт.ів рослинництва і '11Варинни­Ц11ва .

Не 11ільки неріввини і спеці<t .lісти, але й багато робіtЮІІ{UВ радгоспу поча­ли активніше вияв.1яти резерви зниження собі­

вартості проду.кцlі'. Гро­ма,дське бюро економ.ічно­го ана.тdзу, яке очо,lює головний бухгалтер рад­госпу І. Г. Тетерlн, nо­глиблено аналізує роботу фер~І і ві.дділ~і.в, дає ї~І ре.номендації, ян поліп­шувати енономічнJ показ­юtни. Про все це пові.цом­ляється в спеЩальних бю­летенях, що випуснають­

·ся ,два рази на місяць.

Тваринники стараються ГJІLдІВИЩJ'Івати нласність племІнної прмунцlї, зни­жу,вати НИСЛО11Н!іСТЬ .і ПіД­

ВИЩувати жирність моло­иа. До ферм •і бригад до­водяться не '!\ільки ніль­ні·СН•і, але й ннісні пооаз­нини продукції. ·

Торін пле~І·інні тварини класу еліта і першого

нлаоу станооили в радгос­

nі 87 процент!.в, середня цІ·на реалізації досягла

293 нарбованців за цент­нер, а прибутон від nле­'VІ'інноrо .свинарства пере­вищив 500 тисяч карбо­ванЦІів. Більш як полови­ну моло~няка велиної ро­гатої худоби здано на м'я­сокомбінати вищою кон­дицією. Гоопода•рст.во до­да'І\І{ОВО одержало 33 ти­сяЧІ! карбованців ІРрибут­ну . Близько 12 .тисяч нарбованців прибутку на­дійшло ві·д продажу СО'Р· тового зерна замість ря­дового і понад 7 тисяч нарбованфв - за здачу 'ІІо:юка .зниженої кислот­

носl'і . ТруДІівнини радгос­пу завдяки бі .1І>Ш повно­цінній годі•вл.і тварин і підвищенню врожайІНості оормових культур доби­:шся "Значного зниження

затрат на одиницю про­

дукції. Тан, собівартість ц€нтнера цrриросту ваги

на племінних овwнофер­мах знизилась з 113 нар­баванфв 35 ноn!йон у 1966 роЦі до 106 нарбо­ванців 23 Колійон у 1967 році.

ПЩнести якіоні показ­ники допомогло матері­

аште стимулювання пра­

цІ.івникі.в. За ноJІШІу голову худоби, даведеної до най­вищої в·годованост\, ско­тар одержує 2 карбован­ці, бригадир - 50 копІ­йок. Половину того, що од€ржує радгосп за зни­

жену .1\ИСЛОТНІLСТЬ і заб­руднен,і,СТЬ молока лри

його продажу, ~иплачує­ться працівникам молоч­них ферМ, Т,варИННИЮІ пле:\1інних ферм заохочу-

ються за вирощування і

здачу евинок та кабанців елітою і першюt !\ласо~'!. Те ж. саме і в рослинни­цтвІ .

З переходом на повний господарський ·розрахуноІ\ розширилась виробнича самостdй!JІсть не 11ільни радгоспу в цілому, але і його відділні,в, бригад, фер~І. У радгосnі запро­'ваджено нове положення

n.po .внутрігосподарський розрахунок. ВІдділна!\І і бригСІJДам надано право визначати структуру по­

аівних площ В'ідпов.!дно до •встановленого на ряд ро­

кіІВ nланового завдання, плануІВати урожайність культур і прод)І1нтивність '11варинницт.ва. прямі за­трати на одиницю про­

дУІІЩdї, загашту чисель­НІість iJ. снлад тих, що працюють за професією. Все це поl'і•М затверджує диренюр радгоопу.

З nepexoдo:vr на повний господарський розрахунон перед нодективом відкри­

лися нові перспективи розширення ·виробницт.ва І пі;Двищення його рента­бельності. Розрахуяни по­назують, що .норма рен­

табельності в не~да.1еному майбуmьому буде дов€де­на не .моош нн до 50 nро­цен'І1~В. що ст.ворить ще сприя:rлИІВіші умови для розширення виробництва

за рахунон власних нагро­

мащжень і дальшого під­несення рtвня життя тру­дівІшкі,в радгоспу.

Г. РУКОСУ€8.

ренла~Іації на жсщен вид вироб'ІІВ. А цех їх виготов­.1яє нe:vJa.10. Це дешеві рп­бочі 1\ЛСТЮ'\НІ, сnецівки, фартухи, наволочки , підо­д1я.1ьниюr. ВсІ,ого не nе­рерахуєш.

Говорячи про перші здобутни колентиву, не ~южна не назвати тих, хто

вклав у них. найбільш ва­гому частку, показав су'\І­

.1інність у праці. Гордістю цеху є швеї Віра Щер­бан, Оле~:Vсандра Озадов­ська, ОлеІ\'сандра А.lеІ-:­сандрова, Алла Нривош­с1ин , Натернна Нозачу!і. Іх приклад наслЩуЮть '\10-лоді виробничницІ 31на l\!е.1ьниченко, Люба Дави­дович, Га .. 11ша Насян.

Зараз серед робітниць ширнтhСя соціалістичне З'\Іаrання ІНа честь 1 ОО-річ­чя з дня на1родження В. І. Леніна . Вони пратнуть до­

.вести щомісячне ви:робни­цтво продукції на су'\ІУ 70 - 80 тися'r нарбован­ців, освоїти і .вnровадити нові види ІВироб~в.

Перші ;кроки, зробмні І-\ОЛеnТІtвом цеху, дають

впевне.ні,сть в тo:vty, що

с.1ова свого він дотрИ'\Іає.

в. полотняк. Про)fНО"бінат райсполшвсп іл ни .

Те.пло аустріли колиш­ню вось:~шк .1асннцю Га.1и­ну Насян в цеху. З допо­~югою старших подруг тут

вона опанувала професію

швеї і :виходить в число передовиІ{ів . На фото (вгорі) на передньо'\ІУ П.13Ні r. Касян.

Рі·зні посади у цих жі­

но'к. Оле.ксаІНідра Іванівна

Александрова (злtва) пра­цює швеєю, Га.1ина Пав-

лі•вна Краснобай

'\ІаЙстрО~І - KOHTpO,lep0'\1, Обох їх об'єднує одне

прагнення - виготовити

бі.1 ьше виробtв кра·сивих,

ДеШСВІІХ, ВИСОНОЯ!іЇСНИХ.

Фото автора .

Page 3: 99 номер 1968 рік

Поліпшувати благоустрій населених пунктІв

Естетика служОового місця ЯНОСЬ 1.ш були свідна­

;-,ш невеличної події. Пе­ред ві.нна~ш контори боб­рицького радгоспу, обабіч парадного входу, розташо­

вано дві нлу:~-1би. На клум­бах, звісна річ, квіти. Здебільшого, широналисті Jеанни.

Нвіти люблять догляд; Про це саме й згадали чо­пrри 'працівниці бухгалте­рії. Випурхнули з конто­ри, оточили клумбу, що перещ їхнім віІffіом, за

кільна хвилин пропололи її і - гайда руки мити. Вірніше, пучки пальців, 5о оиільки тієї роботи! Силянки води вистачило на всіх. Тим вони й дали пош­

товх до написання цієї статті. Логіка речей пілка­зувала, що друга нлумба теж ченала постаронньо­

го втручання. Ян і перша, вона теж ряоніла бур'яна­лш. Але туди жінки з бух­галтерії не поспішали. Ми обмінялись дотепами:

Боїтесь, щоб не сва­рили за другу клумбу?

- А що ви думали? Чого доброго, ще на суд потягнуть ...

Ноли ж уважніше ми ог.1янули палісадник, то перекона.1ись, що його, загалом, ніхто не догля­дає. .Лобода і буркун -в пояс. Враження таке, ІІі-би це не перед віннами центральної контори, а ~есь на забутому nод­вір'ї ... Нрі'м квіті,в, поміж 5уркуном-лободою ростуть іви, кучерявляться туї, 3Хідна арка заснована гу­

:тозеленим хмелем.

Останнє свідчить про ·е, ЩО ХТОСЬ НОЛИСЬ Дба·в ri·po обличчя контори, те­ГІер - ніІюму. Це не вхо­~ить в обов'язки, кажуть rІрацівниии ионтори, на­

віть прибиральниці. Жін­ки з бухгалтерії прополо­ли <<свою» клумбу за в.тшсною ініціативою. «Со-вісно дивитись, коли '5ур'ян бе;шарно глу-шить красу>>.

Совісно ... Ha~t спочатку здалось, що совість та ку­цохвоста. Адже варто бу­ло ж1нка~1 ще п'ять хви-

На фото - куточок па­

'lісаднина перед вікнами

~онторн радгоспу <<Літків­

~ЬІШЙ>>. С.віжо, затишно,

~ро~штно!

Фото А. Нозака.

. 1ин затрюtатись - і дру­

га клумба обезбур' янила­ся б. Не перетрудилися б! Та коли «Коnнули ·глиб­ше», збагнули, що <<полі­.lьниці>> мали рацію.

Спра·ва в тому,. що, крім бухгалтерсьного жіноцтва, в конторі є й інші: се-к­ретар-дру,ка-рка, ст а т и­

стин ... Теж чотири! Друга 'клумба, отже, - то їхня пайка. Хай вони не хит­рують, мооляв, а беруть шефст.во над тією другою і доглядають ...

Бе3Перечно, діло тут не в шефстві, а в ставлен­ні працівників контори, насаМІІІеред керl,вників гос­подарства, до свого служ­

бового місця. Люди­на, що любить в ро­боті чі11Кість і nорядон, не може бути байдужою до тоrо, в mшх умовах

трудиться, яким оточена

побутом. Не може, бо службове місце - це міс­це ос-новної роботи. Як не крути-верти, а саме тут,

в установі, проходить доб­ра nоловина овідомого життя!

Тож дУЖе приємно, ко­ли не тільни дома біля садиби, а й біля таких приміщень зуст,річ а є ш квіти, затишок, високий естетичний смак. Тут хо­четься посидіти, помялу­ватися красою, подихати,

як нажуть, свіжим повіт­

ря:.t. Привабливі палісад­ники біля рЗІДгооrишх кон­тор в Лі11Ках, Требухові, Заворичах, Рус а н о в і, Плооному, ' Богдані в ці, Семиполнах, Великій Ди· мерці. Требухінці при вході до. себе написа­ли гостинне: <'Л ае ка­во просимо», при вихо­

ді - доброзичливе << Щас­ливої дороги!>>. Ці слова 'зворушують 1\Шмово л і, :винлинають у серці від­

відувача ІВзаємомя ч н е: <<Спа,сиб! вам, добрі лю­ди, за щирість й добрі напуття!>>. Ян бачимо, одні дба­

ють, можуть. .Можуть, бо хочуть! А інші - ні. До цих інших ми ще відно­симо ,кннжичан, КІрасилів­

чан. Ннялшчани будують­ся?.. Гаразд, обминемо їх сwгоднLшньою критикою. Зате красилі-вчан посоро­мимо. Біля контори ве­лике подвір'я, а толну там нема. Скучно, незатишно. Тимчасом тут можна роз­бити рознішний СІКВерик: прокласти алеї, посадити дерева, зелену огорожу,

насіяти КІВітlв ... Та про це, на жаль, не турбуються.

Принаг.ііДно згадаємо про оформлення інших елементів надв-ір'я уста­·ноочих приміщень, зонре­ма Дощок пошани, дощок показнюtів, стендів со-

-------------------------------------------------------·

ціалістичних зобов'язань . НагшщнІсть господарю­вання теж не завжди від­повідає вимогам дня. Фо­то~рафії на Дошці пошани Налитянеької птахофабри­t:и, наприклад. ложовнліj,

підписи вибілились. Дош­ЮІ пошани 'і дошни поназ­ників і1щді розташовані в такому місцІ, що до них Hif!H доступишся. Спро­буй прочнтати дрібненьні написи, надруковані на машинці, з д!'сятиметрп­

вnї відстані! .. Тож і хотілося б пора­

днти 'ВіДПОІВІ'даЛЬНИМ за оформлення палісащниІ\ів

і наглядностей побіля службавих приміщень -нонтор, сільрад, шніл, від­ділень зв'язку, лJ,карень, крамниць-тані речі треба робити з усією серйоз­ністю . За навнолишньою територією та її офор'І'І­ленням матеріаль­

ним й естетичним - тре­ба к-омусь постійно слід­,J,уватн і трнматн в чи­

стоті, справності. Нжляд­ність має бути в усіх на виду, доступною для про­

читання тексту. Весь комплекс оформлення по­'клинаний служити одній меті - виховувати в лю­

дей внеоний естетичний еман, нультуру, при­

ваблювати красою, ство­рювати затишон.

М. ОГОРОДНИК

Коли своєчасно •

пІдrотувались На иолях радгоспу

<< Бобрипький>> закінчуєть­ся збирання .врожаю. Ja час жнив тут не трапило­

ся не Ті'іЬКИ ЖОДНОЇ їїО­жежі, а нав.іть найменшо­го спалаху,

Все це насліДок того, що в господарстві своє­часно були підготовлені

неі протИІПожежні засоби, проведена необхідна орга­нізащійна робота. Ще за м.ісяць до початку жнив усі агрегати забезпечили необхідними знаряддями і "-Іатеріалами, згідно пра­вил пожежної безпеки.

Було rІІіДгоrавлено 50 вог­негасників, 83 лопати, 133 ~ІіТ.'lи, !Відра конусні, бре­зенти і бідони з водою. 101 механізатор пройшов навчання по пожтехміні­муму, ї~І вручені посвід­

чення. 35 механізаторів члени добровільного

протипожежного товарис­

тва, 3 чоловіка - гро­мадські контролери по­н-.ежноІ охорони . В усіх тrнлх траюарних брига­дах с первинні організа­

ції цього товариства.

:1биральні машини оз­добили необхідними засо­ба'\ш наочної агітації -плакатами, лозунгами, які

заилнкали кожного бути

пильним, винонувати пра­

ви.1а пожежної безпеки.

З механізаторами прово­дились бесіди про випад­

ни пожеж на хлібних по­лях у Ниївсьній області.

По місцевому радіомов­ленню три рази переда-

вались бесіди на те­'\Іу: <<Хліб ·_ наше ба-

гатство>>. Бесіди транс­лювались· рано-вранці, но-

ли робітники були ще до­ма. Це тююж сприяло ви-

••

явленню їїіі,'їt:нссті і обе­режності,

Працl:вю-.:tш. ирспшо-жежноІ охороні1 біп;,ше десяти раз- виїждтал;-< на поля пожежною їnаши.ною

для 'Профілактична! робо­ти. При необхідності во­ни щ~;:н.швали радіатори ко:ІІбаиюв, охо.'їодтуючи їх, усували протікання пального і мастила, стежи-

ли за стано'ІІ 1 наявністю пожінвентаря на машинах.

Це забезпечувало збіль­шення їх продунтивності і гарантування від виннr:­нення спалаху вогню

Слід відана чити ч.'!енів добровільного протипо­жежного товариства но•vr­

байнерів Л. І. Вlтрова, М. Ф. Накалюжного, І . О. Ходоса, трактористів В. Д. Питrпенна, П. П Хитро­го, В. Х. Фесюиа. П І Заїюr та багатьох інших іІІеханізаторів і сиирту­ва.rrьнинів соло;vш.

Зараз вживаються за­ходи по охороні грубих

нор\rів на складах, забез­печенню засоба·,ш по;ке­нюгасіннп Номанди вело­патру.rrі,в юнаr(І·ЮІХ добро вільних пожежних дружин місцевих uшіл охороня­ють скирти соломн і сіна на своїх ділянках. Нана­зом по радгоспу прпзначе­

ні 15 чоловік лождру­жинників на відділках та­нож охороняти урожай

х.rrібів і грубі норми.

Добре забезпечені за­

собами пожежагасіння всі

авто~Іа.шини. Зерносклади першого й третього відділ­ків теж за:безпечені не­обхіднишf знаряддями,

О. їШСИЛЕНRО, вачальинк пр~типо­

жежиоУ охорони рад­госпу.

8 V

Іх n,p e~їJt zuoвano ЗаRінчити жнива в

стислі стро-ки, не допу­стити втрат зерна і гру­

бих нормів - завдання першорядної ваги не тіль­

ни хліборобів, а й праці>в­ників пожежної охорони та її багаточисленних доб­ровольців. Трудівники району непогано справи­.1Ися з завданням. Цьо:>.Іу безперечно, сприяла ро· бота, ЯНУ ПрОВОДИЛИ пра­ЦіВВИНИ держпожнагляду, що розкріплені за всіма радгоспами і птахофабри­К·а~ш.

Вони перевіряли всі агрегати і механізми у протипожежному відно­

шенні, організовували лю-

дей, котрі брали учаеть в збиранні, на проходження пожежно-технічного міні­муму. Особливо відчутну роботу провели пожеж­но.сторожові товариства

радгоапів <<Русанівсьний» (начальнин І . І. Рябий), <<Літнівський» (П. П. На­бан), <<ТребухіВСЬКИЙ>> (М. Д. Новбасинсьний), <<ПЛОСКіВСЬНИЙ>> (А. Г, Теплюк) та інші. За доб­ре проведену організацію

протипожежної безлеки в

господарствах рішенням

райради ДПТ їх премійо-

ван о.

М:. СОЛОВЕП, голова райради ДПТ.

НА ЖИТЛОВОМУ МАСИВІ ,промвузла багато вже зроблено, щоб умови життя .мешканцLв стали зручні­шими, затишнішими. Тут відкрито га·строном, універ­маг, аптеку, медпункт, філіал райбібліотеки для дорослих, майстерню лобуткомбінату, літній кіно­:VІайданчиn. Ян бачимо, зроблено багато, що й говори­ти. Але є тут ряд пробле:vІ, 'великих і ~Іа.'lих, які хви­люють ~Іешканцtв і про якІ, нам здається, настав час- нагадати, ти~І більше, що розв'язати окре:11і з них не так уже ·важко. ·

Для зручності • мешканцІв

Мешканців турбує те, ян забудовується масив. ГІрокладають дороги нижче природного рі,вня, вий­:Іtаючи грунт. По цих дорогах :.южна ходити лише ... в хорошу погоду. А .в дощ і негоду їх треба обходи­тн по пагорбах. бо в них збирається вода і грязю­на. Ми ду,~tаЕJмо, що проект скла1дався_ з та·ким роз­рахунком, щоб вода мала природний стік. І бу~ці­вельникам с.1ід дотримувати цього при бу.ді·вництві.

А то на :-.tасиві є місця, де вода Після дощу не ви­tихає ТІІЖНЯМИ.

Давно точаться розмови про благоустрій вс1Є1 території масиву. <<Нічого та:v1 б.1агоу,строювати, то - будівельний майданчик» ,- та.и кажуть часо~І у міськраді. Безумовно, будується там багато. Ни­ні масив, наприклад, розритий та.м, де ведуть тепло­трасу.

Але ж є площі вже забуІДовані, там нічого біль­ше не буде .зводитиІСь. Отже, настав час братись за 6.1агоустрій по-серйозному, не обмежуючись окре­~rюш посадщеними деревцями і т. п. «Грошей не­:vІа», - чує?vю заздалегідь. Грошей не треба, наже­:~ю. Треба мобілі·зувати самих мешканців (окремі з них - ентузіасти - вже дещо зробили за влас­ною ініціативою). Організаторами хай стануть депу­тати місьІ\радп, ву.1ичнІ 1 будинкові комітети. А їх

антивізувапІ :~rають ·виконно:vІ міськради, будинко­управ.lіння '\Іісьнради, а також підприємс"Гва, які сrюр~·да;~-ють на :~-шсиві житло.

Розрівняти, сп.1анувати площі, засіяти травою, І>віта.\ІІІ - це ~южна зробити силами громадсько­сті. ОгорОі!-іі? їх не треба. А подекуди можна наса­ДІІПІ зе.1ені. Споруди д.1я дитячих майданчиків, ур­ни д.1я с~Ііття і інше - це моЖна при бажанні.ви­готовІпн на підприє:-.tствах руками самих робітників,

- "-Іешканців масиву, 'в~іливши їм певні матеріали.

На '>13-СИВі В OCHOBHO:vly ЖИВуТЬ сім'ї МОЛОДі. От­же, дітей багато. Але малюкам ,нінуди (особливо в .lітній час) подітись. Тож діти б'ють :>асJ>лені вікна на перших поверхах новобУІДОВ, придумують інші "роавапІ>>. Можливо, слід тут відкрити в першу qepry філіал районної дитячої бібліотеки. Не­погано було б організовувати спортивні змагання,

прнзначивши гро:-.1адських спорторганізаторів ·в ноіЮЮ\Іу будиниу з самих же дітей. Тут слово за

райко~юм комсомолу і райапортрадою. А чому nе­ред сеансами не читати б лекцій для дітей, та й

,для дорослих на ніномайданчику? Доцільно було б в.1аштувати на житловому масиві агіткутки, де ви­

вішувати у вітринах свіжі газети, журнали, виста­вити наочну агітацію.

Частеньно вранці сільсьнІ жінки носять молоко прямо під віь~нами будинків. А деяні картоплю,

овочі, фрукти рознладають на -столах, за якими грають любителі доміно. Отан іде торгівля. Невже

не можна віДвестн певне юісце, зробити хоч примі­тивні прилавни?

Для чого жителю1 Налити, ВелиноУ Димерки, Богданівни, Семиполон, Пухі,вни 1 інших сіл їхати з продунта'\ІИ, минаючи житловий масив, в центр Бро­варів? А за юиш їдуть Ідомогооподарни з масиву і назад везуть ті самі продуюи. В автобусах тіс­нява, люди нервують.

Непоноїть мешнанцін масиву і те, що численні оміттезбірнюш здебільшого не закриваються, або закриваються абияк Бродячі тварини .розно·сять не· чисть. Думається, що треба еліднувати l за сміт­тєзбірнинаvш і за вбиральннми, та й бродячих тва­рин слід знищувати дпя запобігання захворюван­ню .1юдей на сназ і ін. хвороби, Це nередбачено обов'язновим рішення:vІ райради депутюів трудя­щих. Нонтроль за uи~т належите здійснювати сан­станції.

Писалось в <<Новому житті~> про нЕобхі!дність від­крити на масиві перукарню. Та змін нема. А 7-8 тисяч чолов.ік чекають. Особли-:во дітей незручно возити у ,вІддалені перунарні. На заліз.ничній стан­ції nерукарі часто-густо нудьгують, а от Іна житло­вому масиві ЦІПІ майстрам знайшлася б робота.

Проблемами житлового масиву, велиними 1 мали­ми, повІшві серйазно зай:Іштпся мlсьнрада, кошбінат комунальнпх підnриємств, а та-нож громадсьні ор­ганізації підприємств, будинки яких там розміще­ні, і інші, згадані тут. Це - їх обов'·язок!

А. СЕРДЕЧНИП.

Page 4: 99 номер 1968 рік

Троє з легенди ш ~ m ft ІВ '1 ~ ш ill ш ф n m д ІК ft «Москва:., «Севастополь:.,

1 «Одеса:.. На верхів'ях Gал·

. ~~~~: ;~:~хб::::рнс~·и=: У ріви~му ритмі натужно гомість. Раnтом урочисту ликі зміни, які сталися в піснями звучали російські і

дихає по1зд. Теплий вечір тишу порушує дзвінкий го- їх житті за !ЮКИ народкої українські народні пісні.

прудко мчить назустріч пе- лос: «Вітаємо вас з прибут- влади. Швидко промайнули дні

рестуку коліс, висне на тям у Народну Республіку Свято шанують бомари туристської ІJОдорожі. Ми

стрімких крилах підіІомних БоЛгарію!:. пам'ять загиблих радинсь· пов~рrаємося на рідну Бать-кранів, в~елими ліх_тарика- Вранці нас зустрічала за· ких воїнів, які пмягли в ківщ'ину. Кожен з нас при­ми розгл11дає добру справу квітчана в зелеНь красуни- запеклих боах з фашистськи- віз з болгарської землі най­рук трудівничих. Софія. Ми мил'увалис11 її ми ордами. Всюди ми бачн- кращу згадку про працьо-

Поїзд все мчить і мчить. парками, садами; зиайоми- ли упорядковані пам'ятки- витий і щирий братній на­

Ось під його колесами за- лися з визначними місцями, ки-обеліски, монументи. Бі- род, красу його країни, nо­полоскав голубий ДунаіІ. пам'ятниками, відвідували ля них ніколи не в'януть чуття великої, непорушної

Десь у його хвилях купає- музеї і виставки. квіти. др•ужби між радянським і

ться та незрима смуга, що Ми побували в багатьох Перебуваючи на болгар- болгарським народами. Ця

називається державний болгарських містах і селах. ській землі, ми ходили ву- подорож залишила незабут­

кордон. Кожен з нас трид- Всюди жителі зустрічали лицями імені Леніна, імені нє враження.

цяти двох радянських турне- посланців радянської країни Гагаріна, перед нами гос- В. ДОЛ ІН,

тів, хоч і не бачить її, але з непідробною щирістю і ра. тинно відчинилися двері го- робіт_!ІИК заводу .. ~шрош відчуває її значимість, ва- дістю, розповідали про ве- телів і туристських таборів ково• металург11 .

ІІШІІІІШППІІІІПІПІНІРІІUІІПUUІІВІUІПІІІПШІІІІDПШІІІШІDПІПШІППІІШПІІПІІІІІІППІІПІІІШІІИІІІІІІUІІ

року, коли гітлерівські вій­ська загрожували Моокві, в газеті <<Правда» було надруковано невелику замітку про геро­їчний подвиг радянських танкістів. На бойовій машині << Т-34>> вошr навально увірвалися в окуповане фашистами місто Налінін і повели бій з місцевим гітлерівсьним гарнізоном, зни­щуючи ворога вопіе:\1 rR p :vr aтii і :.;: ·. 1 : :.Іе та. гу­

сеницями . Героїчному екілатсві вдалося прой­ти містом Налінін з краю в !ірай і, знову про­рвавши ворожу лінію фронту . повернутися у

розташування своїх військ. У окладі леген­

дарного танііового екіпажу тоді було четверо

воїнів: командир Степан Христофорович Горо­бець, механік-водій Федір Іванович Литовчен­ко. J-;омандир гармати Григорій Васильович Но­ломієць і стрілець-раднет Іван Іванович Пасту­шин.

3 того часу минуло понад 26 років. Як сfі·.%­лася бо!Їова до.1я цих чотирьох танністів? Всі вони в жорстоннх боях бУЛИ поранені, вибува­ли на госпіта._; ьнс лі• .ування , потім знову по-

.верталися на фронт. Но~tандир таю;а Степан Горобець був у достаєний висо1юго звання Ге­

роя Радянсьпого Союзу . В люто~1у 1942 року він загинув у боях під Рі!іевом. Стрі .'Іець-ра­

дист Іван Пастушин пройшов дорогами війни

від Мосн;ви до Берліна, а тепер вирощує хліб

на Вінниччині. Нолишній механі·К~водій Федір

Литовченко, нині підполковник у відставці,

працює дирентором підприємства, а командир

гармати Григорій Ноломієць довгі роки був

трактористом у Іюлгоспі імені Леніна Хмель­

ницnкої області, а" тепер на заслуженому :відпо­чинку.

Нещодавно три воїни-танкісти зустрілися.

На фото· бойові дРУ'Зі-танкісти (зліва наnра­

во) Г. В. КоломІєць, Ф. І. Литовченко та І. І.

Пастушин.

Фотп В . Степаненка. (Фотохроніка РАТАУ).

Юні розрядники На живописному бере­

зі Десни розташовано -військово,спортивний та­бір <<Орленок>>. Уіого ви­хов·анці, виконуючи учбо­во-тренувалnні с'І'рільби з дрібнокаліберної гвинтів-

1\И, добилисn відмінних ус­піхів. Багато з .них вико­нало спортивні норми.

Ось імена тих, хто ви­конав норми спортивних

розрядів: А. Бобно - 43 очна з 50 можливИх (ученІ-> Богданівської шко­ли), В. Бобка - 42 оч­на (Богданівна), В. Чу:v1аІ\ - 42 очка (Ліпш), В.

ПоловІю- 42 очка (Жер­дова), А. Хорошун -41

очко (Бобрик), Г. Нриш­тан - 37 очків (Налита) та багато інших.

Це На·СЛіІДОІ\ ВеЛИКО! 1 копітІіої роботи, яку про­вели інструктор райко­

му ДТСААФ Т. Г. Сінь­невич і замполіт табору Н. В. Єрмоленко. Табір ставить різноманітні зав-

дання перед учнями, їх ме­та -:прищепити основи вій­

сnково-спортивних нави-

чок і знань, загартувати організ:v~ кожного з них.

Діти добре почувають себе в <<Орленку•.

в. кислов, майор запасу.

л 1 то-•

НВ ТІЛЬКИ • ВІДПОЧИНОК

ЛІТНІ КАНІКУЛИ ... По­ра ІВідпочІІJнюу, піонерських Т а•б ОрІ іІВ, .ЦЇІКаІВ Н Х екс К)"j}ОЇ Й і nQдор,ожей. Але .11іто - це !Іе тj.1ьки ІВUдJпоrчинок. В цей ЧЗоС '11И ІПрО;ДОІВЖУОІО ПЇЗНЗ·

'вати ооіт, зба:гач•у·вати знан­ня, знайомити-ся з ба.гат­•СТ'Ва\ІИ і -юрасою своєї кра­ЇІНИ, nrо:.1'япшками ста.рави­ни, з ЛІDІQЬ'МИ праці. Значно ши:рши.м стає -коло наших

товариші:в. , Ек()К•У Р(~ії стали традицією

іВ Руд,ня:нськ;ій •восьмирdч.ній шк0.1.і. Ми побу•вали <В Кар­патах, Qдеоі. Манулого лі· та 'Ві;Jд'!і і,далн овоїх шо.lКОІВ­сьхих др)1ЗіІВ Московської област1і. А нещадав.но nо­:верІDУЛІ-JСЯ з ці·кавої екс·кур· сії по ,~Іаршруту: Киів, Кор· сунь-Шевченюі.в.ський, Черка­си, Чигирин, Дн,іn.ропет­рав•ськ, Заrюріжжя, Сі:мферо­ІПоль, Алушта, Севастополь, Ба•хчи·са1рай, Ялта, л.~ва;д,ія, Алуm.ка, По•лта,ва, Киіів. Шk11Нццятоrо ЛІІІПНІЯ i1P'Yfia

)~Ч;НJЇІВ ;на ·чолd з директо,ром школи Чи;rи.риком Ю. П. і вчителЬІКаю Ллотн.іковОІО М. І. ·аіДІПра:вилась на Чер­кащину. На берwі Рооі ІМИ зупинилис-ь, щоб пооу:вати в Кщюу.нь-ШевченкіІВСькому .м·узеі. Пе.ред "амн ІВЇ!дкрн­.шсь сторІі:нки МІІІН'улого ко.роу·ня, коли та.м жив Т. Г. ШевчеІІІКо, псщіі виз­ВМІ:шої війни .п.і111 проводом Боnда1на ХІМельнІЩьк о г о. 0<>Іювне м'і·аце в музеї ві·д­веtдене ІПОд;іям Великої Віт­чи:шяноі ·ві•йни.

Пот1j:\І .вЩвіtдали Черкаси. Першу .Н'і!Ч !Провели, розки­нувши авої пала11ки, на бе­ре:зtі ~реМЄІН1ЧУЦЬІКОГО 'ВОДОЙ· ,\!JІща. Сматюю булаJ ри­ба.lьська юшка. З'ї,з.дили в >І.істо Чигирин, 1де ІВ овій час бував Т. Г. Шевченко. Там

•\ІН о.rл.я.и·улн меморіальну ;ilOШN'i ·ва м.іаІ.ІІі рез111денції ·Б·о-г.да.иа ~меттицького, па.\І' ·яТНИіК Богдан-v, ог.~·я•ну­.111 iжlli ла\І ' ятю~Їш цього ЇСТОрІІоЧНОІГО 'М'ЇСТеЧ•Ка .. Далі напраІВІІЛИіСЬ на Дніпропет­рО<ВІськ, ЗаІпор"іжжя . А ось і Саваш, Чонrар,

Джанкой... Крш1! Через

С і•:\Іферополь їдСІ>ю 1В А.l\'Ш­ту . Тут 1111 розбн.ш па.1атюІ

j ІПОСЄЮІЛИСЬ НЗ Betb ЧЗС

перебу.ванн•я .в Криму. До­рогою в Алушту ІПобу;вали бі.пя барельєфа К'Утузова -•На •M•iau.i, де він бу,в nора­нени-й під час росі'Йсько-ту­;рецьnюі війни. В А.1ушті ві.rоrючили, поку:пались, .зро­

·билн .п,рогулЯІ~wу на тепло­

хмі у ві;д.юрите море, милу­

валІЮЯ ІП•рекрас:нwми пейеа­жа~ми. На ОрлІJНоій горі від­ІВ~дали м•узей С. М. Серге: fJВа-Цен·ськО!І'о.

Неза6ут:нє вра,ження спра­

вми на .нас nа.м'<ятни.кн Малах0111о.го кургана, Сева­СТОІІЮJІьська п ан о р а м а,

ІПЗІМ ' .яuники На.х~-мову .і За­топл·енІІІм ко.рабля·м, Г.раф-

сь.ка приста-нь, Севастополь­ський а~варJум і інше. Низь-

ко !ВКЛОІНИЛІЮЯ ІВеЛИЧІНОМУ

!ІІЗІМ'·ятнику В. І. Лені'ІІ'У· Далd екс1еурсі>й•ниіІ автобус п.рИІВІіз нас в Бахчисарай, де ми ·від·віtдаІlІи ХансЬІКІІЙ па­.1а1ц, ооп-~ва•ний ПушІ<ІЇ'!ІИМ Бахчисарайський фонт а н .

Цікавою бу.1а •nоїзд'Ка в Ялтv, ЛІіІВащію, Ал•упк:v:_. В -Я ,н.і ОГЛЯНУ.111 мувеи А . П . Чехова, ·в -.ГНвадіі nо­бv:ва.lи бj,,я царсЬІкого na­.la;цy, в яко\Іу під час дРУ­·гої •авітової В·іЙ'ІІІІ вkз,булас.я І І конферен.u.ія .кер і•вннкі.в держа•в анпьліт.1ер-івської -коаліції. З вс.1нкюІ захоп­.lеННЯ·:\1 0'Г.1ЯІН;V,lІІ nа.1ац

-графа BopoHЦQ,Jja.

ма nередач. 20.50 «Зустріч в горах•. афіша. 16.30 - Для шко,,ярів. На приз Нови і! художнІй фільм. 22.15 - «Шеня «Шкіряний м ' яч• . nівфінал . (Лугаиськ). не знає кордонів•. Фестиваль nісні. (Со- 17.30 - Для школярів. «Зустрічі з 1lриро-пот). дою~>. 18.00 - до 25-річчя з дня визво-

Друга програА/й лення Харкова від німецько-фашнстс~кнх

17.05 _ Телевізійні новини . (М. ). 17.15- загарбників. Те.•евІзійннй альманах • nод-ЧЕТВЕР, 22 СЕРnНЯ Для школярів. •Життя видатних людей•. виг•. (Харків). 1830 - Телевізійні вісТІ.

м 18 v 11 18.50 - До 1011-річчя з дня народження Перша програма (Август ьебель). ( .). 00 - На в . 1. Леніна. сТоржество ленінських Ідей.•.

Конгресі світової енергетичної конферен- 19 зu 11.00- Телевізійні вісті. 1\.10 -«Будино- ції. (М.). 18.30 _ сСвіт соціа.,ізмр. (М.). (Одеса). 19.20 - Музичний антракт. ·

чок на колесах•. Вистава театру ляльок 19.00 - «Душечка•. Телевізійний фільм. - nершість СРСР з футбода: •динамо• Латвійської РСР. 17.15 - Наша афІша. (М.). 20.15 _ сНа добраніч, діти!•. 2u .зu- (Москва) - Цt:КА 21.15 - Естафета но-17.20 - Для дітей. «Фізкульт-привіт!•. Інформаційна програма •Чае» . (М.). 21.15 вин. (М.). 22.15 - •Шеня не знає кордо­!8.00 .:.. До 100-річчя з дня народженн_я _ д. Тейлор _ «Зустріч»:. nрем'єра те.•е- нів• . Фестиваль пісні. (Соnот) . В. І. Леніна. •Розмова через роки» . (ДнІ- візіііного спектаклю. (М.). Друга програ;.и nроnетровськ). 1830 - •П'ятирічку -до- n'ЯТНИЦЯ, 23 СЕРnНЯ 18.30 - в. Шеба.•ін- .nриборкання не-строково:&. Економісти за «круr.ІJ.им сто· П (М) лом•. 19_00 _ nершість СРСР з футоода: ерша програла nокірної•. Те.•евізійний спектакдь_. · : •Чорноморець• _ •динамо• (Київ). в ne- 11.00 - Телевізійні вісті. 11 .10 - «'Іу- 19.30 - •Лист в 73-й рік ... • ТедевізійИІ рерві _ те.,евізійні вісті. 20.45 _ nрогра- не.•ь•. Художній фІ.1ьм. 16.25 - ttaura ф ільми. 20.30 - •На добраніч, дІтІІ!• ........................................................................................................................................................ ~

НАША АДРЕСА:

м. БРОВАРИ,

вул. Київська, 154.

сНОВАЯ ЖИЗНЬ» - орган Броварского районного комитета КП УкраинЬІ и районного Сове-та депутатов

трудящихся І<иевской области.

ІНДЕКС 61964. Газета внхо,ІІ,нть

у віаторок, qетвер і суботу.

ТЕЛЕФОНИ: редактора - 3·82, заступника редактора, від-, токореспондента - 4-67, відповідального секретарк - 3-18, від­ділів (nартЩного життя, промисловості, масової роботи) І фо- ділу сі.•ьського господарства - 4-47 .

.......... '''''''''''''''"'''''''" '''''''''''''"'''''''''''''''' ............................ ,,,,, .. ,,,.,.,,,.,,,,,,,, ...... ,.,,,,,,,,,,,,,,,,, .. ,, .... Броварська друкарня, Киї-вської області, вул. Киї-вська, 154. Телефон - 4-57. Зам. 3109-6480

На ~11ляху дощому заїхали ·у Полтаву, віод.відали па­ІМ',ятюtки, апорsщжені н~ честь Полтавс~;коі бит.ви, і музей. ІВсе, що ми побачили і ПОRУЛИ, nроЇХЗІВШИ 9 об­ластей УЩ>а.їни, е, бе3}'!мов­но, ре3)'льта'І'ОМ героі.чноі і СаМ-ОІВЇІІІдЗ•НОЇ tпраці НЗШО­

·ГО .на:роду. І я.к тут не зга-ІlІ.ати ще оаіжd в иам'яті слова- Сергеева.-ЦеНІСько-rо:

« ... В rом ачастье, чтоб 11ВОрить, П!реообра,жать Как бЬІ заІСтЬІІВшее,

заІСну:вшее в живое,

ТІВЩІІящей силе солнца 'помоrать,

Себя избЬІ·тком жи,з.ни беСІП{J\КОЯ ».

До листа додає•мо фото­·графію учасник.і·в екскурсії на МалахоІЮму кургаІНі ·в Севастополі. ·

Тетина ПЕТРЕНКО, секретар комсомоль­

ської організації, учас­ниця екскурсії.

Пісnя вистуnу «Нового життя»

<<В ПОЛІ ГУСТО, А НА ПРИЛАВКУ ПУСТО>>

Під таним заголовком в номері 93 від 8 серпня редакція видрукувала кри­

тичну статтю. В ній, зок· ре~1а, йшлося про неза­довільну торгівлю овоча· ми в Броварах.

Стаття обговорена но збора•х працівників зміш· торгу за участю директо·

рів кущів, завідуючих ма газинами, товарознавців ' завідуючих базами . Кри­тика визнана правильною.

Нанреслено ряд конкрет­них заходів для різкого поліпшення торгівлІ ово­ча~ш.

За порушення ро3поряд "У дня продавцю nавільйо­ну J\l'g 20 т. Нниш о голо шено сувору догану.

Застуnнии редантора В. ПОЛОТНЯК.