Ціпок

У кін. 19 на поч. 20 ст. ціпком називали вирізьблену палицю з ліщини або з молодого дубця.

Ціпок був приналежністю кожного українського господаря (ґазди), тобто приналежністю українського строю.

Відомий письменник Вольтер колекціонував ціпки і в його колекції налічувалося їх до 80 видів.

Трохи менше їх було у Жан Жака Руссо. У їхні часи новомодний аксесуар буквально заполонив Францію.

Чоловіки і жінки з задоволенням використовували ціпок як доповнення до свого образу.

У козацьку добу палиця була ознакою міщанського стану та підпанків, яких називали панами-добродіями.

Палиця означала, що людина не відноситься до військового стану, яким були козаки.

68-річний Василь Регуш із села Глушків Городенківського району на Івано-Франківщині один з небагатьох майстрів в Україні, який професійно виготовляє ціпки та палиці