- 2eia.menr.gov.ua/uploads/documents/884/reports/12a... · Інформація про...

Додаток до Звіту про громадське обговорення планованої діяльності «Будівництва міні-гідроелектростанції (МГЕС - 2) на річці Шопурка за межами селища Великий Бичків, Рахівського району Закарпатської

області»

(реєстраційна справа №2018530884)

Таблиця врахування зауважень та пропозицій громадськості, отриманих протягом строку громадського обговорення

планованої діяльності з будівництва міні гідроелектростанції №2 (МГЕС-2) у Рахівському районі реєстр. № 2018530884.

Особа (Ф.І.О.) або найменування особи (для юридичних осіб), яка подає зауваження і пропозиції :

Стефанишин Д.В., доктор технічних наук, провідний науковий співробітник відділу природних ресурсів Інституту

телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, професор кафедри гідротехнічного будівництва та

гідравліки Національного університету водного господарства та природокористування

№ Зміст зауваження чи пропозиції

Інформація про розгляд

1 Те що обидва звіти з ОВД підготовлено одним і тим же

колективом авторів не означає, що звіти мають бути

настільки подібними за суттю (не текстом), адже стосуються

все-таки різних гідротехнічних об’єктів, впливи яких на

довкілля не можуть хоча б в чомусь, хоча б в деталях, не

різнитися. Однією з основних особливостей гідроспоруд,

навіть одного типу, конструкції, призначення тощо, є їх

унікальність, якими б схожими не намагалися їх

запроектувати і побудувати. Зрештою, МГЕС-1 (в межах смт

Великий Бичків) і МГЕС-2 (за межами селища В. Бичків),

ОВД яких проводилися авторами (мабуть одночасно, в

рамках однієї роботи, адже і повідомлення про плановану

діяльність і звіти з ОВД для цих об’єктів були подані

одними датами, 30.05.2018 р. та 15.11.2018 р., відповідно),

розміщуються на різних ділянках, хоча й однієї і тієї ж річки.

Тексти звітів мають все-таки чимось принципово різнитися;

причому принципові моменти, пов’язані з впливом на

довкілля, мали б бути виділені.

Враховано частково.

Згідно ст. 7 Закону «Про оцінку впливу на довкілля» (від

23.05.2017 р. № 2059-VIII) у встановлений термін подачі зауважень

та пропозицій щодо обсягу досліджень та рівня деталізації

інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на

довкілля, не надходило (лист Департаменту екології та природних

ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації від

27.06.2018 р. № 827/02-02);

Приведено розділи: 1.1; 1.3; 1.4. і т.д. Приведено санітарну витрату

- 2,13 м3/с для МГЕС-1 та санітарну витрату - 2,01 м

3/с для МГЕС-2.

Оскільки звіти робилися одним і тим же колективом авторів

і для одного і того ж замовника, їх бажано було б об’єднати

в один звіт з ОВД, щоб не виникали припущення, наприклад,

щодо шахраювання. Якщо повідомлення про плановану

діяльність подається одним забудовником одночасно на два

гідротехнічні об’єкти, що розташовуються не лише на одній

і тій же річці, а й один за одним за течією, біля одного і того

ж населеного пункту, то само собою напрошується

необхідність оцінювати кумулятивний їх вплив на довкілля

як єдиного цілого – каскаду з двох МГЕС (МГЕС-1 і МГЕС-

2). Чому це не влаштовувало забудовника? В будь-якому

разі, маємо планований каскад гідроспоруд, який має

розглядатися як єдине ціле, з оцінкою кумулятивного впливу

на довкілля, на що мали б вказати розробники ОВД.

Враховано повністю.

- у п. 5.5. розділі 5 розділу 5 «Опис і оцінка можливого

впливу на довкілля планованої діяльності» Звіту не визначено

кумулятивний вплив інших об’єктів планованої діяльності з

врахуванням каскадного розташування гідровузлів на річці

Шопурка;

2

1. Невивченість проблеми. Наведений перелік посилань на

доступні джерела інформації (статті, книги, нормативні

документи тощо) засвідчує однобокість проведених

досліджень, ігнорування праць інших авторів, які

висловлюють протилежні думки на проблему впливу

об’єктів малої гідроенергетики на довкілля. Зрештою, є

Директиви ЄС, де хоча і визнається, що «гідроенергетика

використовує відновлюване джерело енергії та сприяє

енергозбереженню», водночас і підкреслюється, що

«гідрогенерація може мати значний негативний вплив на

довкілля, водні екосистеми та екопослуги, як на локальному,

так і на басейновому рівні». Підкреслюється, що «різного

роду екологічні заходи, пом’якшуючі та компенсаційні, які в

обов’язковому порядку мають впроваджуватися в

гідроенергетичних проектах, не завжди забезпечують

збереження біорізноманіття на належному рівні». Так, є

думки, що малі ГЕС суттєво не можуть впливати на довкілля

і є екологічно і соціально безпечними, бо малі, в порівнянні з


Згідно до ст.6 пп.2 (13) до Закону України «Про оцінку впливу на

довкілля» (від 23.05.2017 р. № 2059-VIII) у звіті з ОВД не

вимагається огляд літературних джерел. Подається список

посилань із зазначенням джерел, що був використаний для опису та

оцінок впливів, що містяться у звіті з ОВД.

у п. 5.1. розділу 5 «Опис і оцінка можливого впливу на

довкілля планованої діяльності» Звіту відсутня оцінка впливу

планової діяльності на довкілля, а саме: вплив на повітряне

середовище, вплив на грунтовий покрив (порушення грунтово-

рослинного шару), вплив на біотичну складову довкілля (види риб

занесених до Червоної книги України), не визначено вплив

підготовчих робіт та експлуатації об’єкту на стан основних

угрупувань водних ресурсів, не розроблено компенсаційні заходи з

відшкодування збитків завданих рибному господарству на ділянці

виконання робіт; не підготовлено та не наведено проектний режим

роботи станції з врахуванням об’ємів стоку в річці та забезпечення

санітарних витрат води р.Шопурка протягом року (мінімальні та

великими ГЕС, а до єдиного недоліку МГЕС відносять лише

великі капіталовкладення в одиницю встановленої

потужності, що може негативно впливати на інвестиційну

привабливість подібних проектів за відсутності, наприклад,

«зеленого» тарифу. Воно справді так, малі ГЕС без

підтримки у вигляді різних послаблень та спеціального

тарифу є невигідними. Але є і думки, що вплив кількох

малих (чи то мікро, чи міні) ГЕС на річку, може бути

більшим, ніж вплив однієї, яка набагато перевищує сумарну

потужність кількох малих, і що мала ГЕС на малій річці

може завдати їй більшу шкоду, ніж велика ГЕС – великій

річці.

максимальні обсяги та рівні води у різні періоди року);

3 2. В Розділі 1 Звіту, в якому наведено опис планованої

діяльності, навіть не згадується, що поряд з заявленою

МГЕС-2, одночасно планується будівництво ще однієї

станції (МГЕС-1), причому тим же забудовником-

інвестором. Професійні гідроенергетики не дозволяють собі

таке неподобство при плануванні. Зазвичай, на картах,

планах показуються і ГЕС, які вже побудовано, і ті, що

будуються, і ті, що проектуються, чи плануються до

побудови. Причому навіть ті ГЕС, які, можливо, лише

плануватимуться в дуже-дуже віддаленій перспективі

(перспективні ГЕС). Наприклад, Укргідроенерго про

плановане будівництво шести ГЕС у Дністровському

каньйоні заявляє як про каскад з шести ГЕС, а не про кожну

окремо.






Шопурка;

4 3. Безперечно, фото «проектної ділянки до будівництва

МГЕС-2» (рис. 1.4), яке наводять автори, вдале. Не таке як у

звіті з ОВД до МГЕС-1. Можна помилуватися красотами

річки, які будуть втрачені внаслідок будівництва, а також і

оцінити, як саме це буде зроблено. Взагалі фото в цьому

Звіті більш інформативні, ніж в звіті з ОВД для МГЕС-1.

Відповідно до «Переліку документів, необхідних для отримання

висновку з ОВД», визначений ст. 9 Закону України «Про оцінку

впливу на довкілля» (від 23.05.2017 р. № 2059-VIII) та п. 7

«Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки

впливу на довкілля» (далі – Порядок), затвердженого постановою

Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 р. № 1026 суб’єкт

Виявляється рокіровка керівниками теми теж може мати

ефект, особливо коли чоловіка змінює жінка.

господарювання має право подати уповноваженому

територіальному органу будь-яку іншу додаткову інформацію,

необхідну для розгляду звіту з ОВД.

5 4. Мотивація щодо «вибору місця розташування і початку

проектування» (стор. 10) теж не достатньо проаналізована.

Єдиний розумний, несуперечливий мотив щодо побудови

МГЕС-2 у вибраному створі знову лише 6-й, де згадується,

про «вигідне розташування об’єкта» для забудовника

(«поруч проходить автомобільна дорога національного

значення Н-09 Мукачево- Рогатин-Львів і автомобільна

дорога Р21, та знаходиться з\д станція с. Солотвино; близьке

розташування ліній електропередачі 10кВ та 35кВ»). Інші

мотиви – суперечливі. Все-таки, вони мають розглядатися в

межах стратегічних екологічних оцінок різних видів

діяльності, в рамках проектів захисту місцевого населення

від повеней тощо, і на рівні району та області

Враховано повністю. Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку» (від 20.03.2018

№ 2354-VIII) введений в дію 12.10.2018 р.

5. На схемах впливу на довкілля (рис. 1.6, 1.7) всі можливі

території, на які вплив МГЕС-2 поширюватиметься, не

показано. На рис. 1.7 не наведено відмітки рівня води в

нижньому б’єфі безпосередньо за підпірною спорудою, ні

при НПР, ні при ФПР, а також відмітка гребеня підпірної

споруди, тому не ясно в якому стані буде природне русло

річки. Не зрозуміло також, що подається на рис. 1.8 «Схема

планованої діяльності».


На рис. 1.7 навести відмітки рівня води в нижньому б’єфі

безпосередньо за підпірною спорудою

6 6. На стор. 16 сказано наступне: «МГЕС-2 є дериваційного

типу та складається з: водозабірної споруди: власне

водозабір і залізобетонний підпір із клапанними затворами;

дериваційного трубопроводу; будівлі ГЕС з водозабором на

гідротурбіни; відвідного каналу». Чому нема згадки про

рибохід? Скільки встановлюватиметься турбін»? Що таке

«габіни» (стор. 19) («під габінами влаштовується щебенева

підготовка шаром 0,20-0,40 м»)? Вони ( ці «габіни»)


Згідно ч.1 ст. 6 Закону суб’єкт господарювання несе

відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації

згідно з законодавством.

Розробниками звіту привести до відповідності зазначення

зауваження.

присутні і в звіті ОВД для МГЕС-1. Пояснень потребує і

конструкція «дериваційного трубопроводу», що має ширину

до 8 м (стор. 20). На стор. 21 мова йде і про канал з укосами

для «мокрої» і «сухої» частини, і про «залізобетонну трубу

квадратного перерізу, з двома вікнами 1,75х2,6 м кожен», і

про «дві нитки труб діаметром 2400 мм».

7 7. На стор. 20 з’являється рибохід, аналогічний тому, що

з’являвся у звіті з ОВД для МГЕС-1, а на стор. 23 він знову

пропадає: «Гідроелектростанція знаходиться практично на

руслі річки Шопурка за межами селища В. Бичків

Закарпатської області, являється дериваційною і складається

з: 1) водозабірної споруди: власне водозабір і залізобетонний

підпір із клапанними затворами; 2) дериваційного

трубопроводу; 3) будівлі ГЕС з водозабором на

гідротурбіни; 4) відвідного каналу». Цікаво, чи

передбачаються якісь компенсації за авторське право на

конструкцію рибоходу його авторам?





Розробниками звіту зазначене зауваження щодо розміщення

рибоходу підлягає додатковому опрацюванню.

8 8. В кінці Розділу 1 знову робиться все той же

необґрунтований висновок: «Таким чином, хоча на даному

етапі проекту не всі екологічні наслідки планованої

діяльності можуть бути оцінені, характер і масштаби цієї

діяльності дозволяють констатувати, що негативні впливи на

довкілля мають характер дуже обмежений у просторі і часі

та не спричиняють наслідків на населення і природне

середовище, які вимагають додаткового втручання чи

реагування з метою ,їх пом’якшення чи усунення» (стор. 34).

Якщо вони не оцінені, а це правда, бо екологічні і соціальні

наслідки гідробудівництва, особливо експлуатації ГЕС, не

обмежуються «шумовим», «вібраційним»,

«електромагнітним», «світловим, тепловим та радіаційним

забрудненням та випроміненням», то коли і ким вони будуть

оцінені?


у п. 5.1. розділу 5 «Опис і оцінка можливого впливу на

довкілля планованої діяльності» Звіту відсутня оцінка впливу

планової діяльності на довкілля, а саме: вплив на повітряне

середовище, вплив на грунтовий покрив (порушення грунтово-

рослинного шару), вплив на біотичну складову довкілля (види риб

занесених до Червоної книги України), не визначено вплив

підготовчих робіт та експлуатації об’єкту на стан основних

угрупувань водних ресурсів, не розроблено компенсаційні заходи з

відшкодування збитків завданих рибному господарству на ділянці

виконання робіт.

9 9. Розділ 2, який присвячено опису виправданих альтернатив

планованої діяльності, і в цьому Звіті (пам’ятаємо про звіт з

ОВД для МГЕС-1) виконано вкрай незадовільно, тоді як для

об’єктивності ОВД цей розділ є надзвичайно важливим;

альтернативами (як технічними, так і територіальними)

показується чи виважено забудовник ставиться до проблем

охорони довкілля та раціонального природокористування.

Схоже, що йому ці проблеми абсолютно байдужі. А автори

Звіту мали б зробити хоча б якусь їх кількісну оцінку; задати

якийсь критерій оптимальності, визначити цільову функцію;

виконати порівняння альтернатив; щоб заява «обраний тип

МГЕС-2 – дериваційна, яка вважається більш екологічно

безпечною порівняно з русловими ГЕС» (стор. 39), була не

голослівною. Зрештою, це просто не правда. Повторюємо, бо

вже писали це у зауваженнях до звіту з ОВД по МГЕС-1: до

технічних альтернатив мають відноситися варіанти

спланованих суб’єктом господарювання заходів,

спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення,

зменшення, усунення негативного впливу на довкілля, а не

способів підвищення ефективності своєї господарчої

діяльності. Будівництво та експлуатація ТЕС (технічна

альтернатива 3) як «виправдана» альтернатива навряд чи

може розглядатися з точки зору виправданості для «нашого»

забудовника. В «розглянутих» (яких саме, все-таки, стор.

36) територіальних альтернативах теж переслідувалась мета

отримання більшого прибутку, а саме: «потреба у наявності

перепадів висот та достатніх об’ємів річкового стоку для

вироблення електроенергії з відновлюваних джерел;

запропоноване розташування МГЕС має добре автомобільне

сполучення, що є зручним для будівництва»). Лише замість

МГЕС, як у звіті з ОВД для МГЕС-1, записано МГЕС-2. Що

стосується «опису» територіальної альтернативи 2


Планованою діяльністю передбачається реалізація проектних

рішень за двома технічними альтернативами – використання

гідроагрегату виробництва ТОВ «Мінігідро» (Україна, м. Харків)

або використанням гідроагрегату виробництва KosslerGmbH&Co

KG (Австрія, м. Піра). Інші технічні альтернативи у плановані

діяльності не передбачені.




Згідно ст. 7 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (від






27.06.2018 р. № 827/02-02).

Обрана ділянка під розміщення МГЕС 2 обговорена з громадою

села під час громадських слухань при розгляді детального плану

території.

(альтернативи бездіяльності, як її назвали автори, або 0-

альтернативи), тобто коли МГЕС-2 на р. Шопурка не

будується, то хочеться подякувати пані Л.М. Архиповій за

фото на рис. 2.1. Однак фото на рис. 2.2, де демонструються

наслідки «розміщення неорганізованих туристичних груп

…» (стор. 38) та іншої «злочинної» діяльності,

спровокованої цією 0-альтернативою, змазане, і не настільки

ефектне, як фото на рис. 2.2 у звіті з ОВД для МГЕС-1. Крім

того, фото 2.1, і ще одне фото, на рис. 5.3, (справді, дуже

гарні фото), мабуть призвані наглядно продемонструвати,

що автори Звіту відвідували місце планованої діяльності.

Ось тільки побувати там лише в комфортний для відпочинку

період, мало. Річку, щоб побачити на що вона здатна, і яку

шкоду може принести їй планована діяльність, слід

побачити і взимку – як в маловоддя, так і при проходженні

зимової повені, і влітку – в межінь і в повінь, і весною і

осінню. Мені, як інженеру-гідротехніку за базовою освітою,

знадобився б хоча б один рік на те, щоб зробити більш-менш

об’єктивний висновок щодо того, як воно ж там буде. А тут,

Повідомлення про плановану діяльність (що цікаво, по обом

ГЕС – і МГЕС-1, і МГЕС-2) одночасно подаються у Реєстр

30.05.2018 р. І вже 15.11.2018 р. представлено у Реєстрі

підготовлені звіти з ОВД, і що цікаво, знову по обом МГЕС

одночасно.

10 16. Основна увага в третьому розділі, де має подаватися опис

поточного стану довкілля (базовий сценарій) та опис його

ймовірної зміни без провадження планованої діяльності,

знову таки, як і в звіті з ОВД для МГЕС-1, того ж

забудовника, приділяється промоції діяльності забудовника

та обґрунтуванню комфортності умов її проведення, а не

екологічній проблематиці. Хоча ні, трохи є і про екологію.

Так, згідно з оцінками авторів «Для річки Шопурки та місця




кумулятивний вплив інших об’єктів планованої діяльності.

планової діяльності найбільші загрози в цьому аспекті

створює населення с. Кобилецька Поляна та частково і смт

В.Бичкова» (стор. 45), «Негативний вплив на річкове русло і

заплаву здійснюється не тільки паводками, але й

неконтрольованим видобуванням піщано-гравійної суміші

для будівельних потреб» (стор. 46). Шановні автори Звіту.

Після ознайомлення з вашими звітами з ОВД для МГЕС-1 і

МГЕС2 біля В. Бичкова, зокрема з матеріалами Розділу 3, та

звітами з ОВД для МГЕС-1 та МГЕС-2 біля Кобилецької

Поляни, складається таке відчуття, що річку Шопурка різні

забудовники ніби поділили між собою на окремі ділянки, а

ви досліджували не те, чим може зашкодити річці і

місцевому населенню «планована діяльність» вашого

забудовника, а вивчали те, що може зашкодити його

«планованій діяльності». Звичайно, без згадування про

другого забудовника, бо це їх, забудовників, проблеми, як

вони домовились, то так воно вже і буде. Мабуть лише у нас

завідувач кафедри туризму може підписатися під таким:

«Ймовірною загрозою для природно-заповідних територій

може бути значне зростання кількості рекреантів та туристів,

в т.ч. закордонних відвідувачів» (стор. 69), щоб виправдати

забудову малими ГЕС річки, яку варто лише за кількістю

червонокнижних видів іхтіофауни (табл. 3.3, стор. 53)

визнати заповідною, такою, де гідроенергетичне

будівництво взагалі має бути заборонено.

11 17. Розділ «Опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають

впливу з боку планованої діяльності та її альтернативних

варіантів» (Розділ 4, стор. 72-75) виконано на вкрай

незадовільному рівні. Можливо це і тому, що автори не

ознайомились з ситуацією, яка наразі складається на

побудованих нещодавно малих гідроелектростанціях в

Закарпатській області, не поцікавилися думками місцевих

Відповідно до ст. 7 означеного Закону у встановлений термін

подачі зауважень та пропозицій щодо обсягу досліджень та рівня

деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки

впливу на довкілля, не надходило (лист Департаменту від

27.06.2018 р. № 827/02-02);

Згідно ст. 7 та 8 означеного Закону – громадське обговорення

«Звіту з ОВД» розпочалося 15.11.2018 р. та тривало до 19.12.2018 р.

активістів та жителів. Громадські слухання «Звіту з ОВД» відбулися – 04.12.2018 р. о

10:00 (МГЕС-1) та 12:00 (МГЕС-2) годині, за адресою: 90615,

Закарпатська область, Рахівський район, смт Великий Бичків, вул.

Грушевського, 108, приміщення селищної ради.

12 18. П’ятий розділ «Опис і оцінка можливого впливу на

довкілля планованої діяльності» представлено в значно

більшому об’ємі, ніж четвертий Розділ, але до нього теж є

численні запитання і зауваження, практично ті ж самі, що і

до Розділу 5 у звіті з ОВД для МГЕС-1 того ж забудовника, і

тих же авторів. Якими ж все-таки методами можна

запрогнозувати такі зміни мікроклімату «на відстані 100,0 м

від запроектованого об’єкту» як «збільшення вологості

повітря в межах до 1,0%», «пониження денної температури

повітря у весняно-літній період в межах 0,50С», її

«підвищення в осінньо-зимовий період в межах 0,50С»

(стор. 76)? Більш коректно «Приклади позитивного досвіду

екологічно дружнього співіснування і функціонального

симбіозу об’єктів гідроенергетики та природних угідь

охоронюваного статусу» вибирати серед вітчизняних

практик. При цьому не розглядати ГЕС при водосховищах і

великі ГЕС, а малі. Не наводити гідровузли комплексного

призначення, а лише гідровузли гідроенергетичного

призначення. Порівнювати за впливом на довкілля можна

лише подібне. Що означає на стор. 99 цього Звіту «.. на річці

в межах парку побудовані 109 дві ГЕС: Чорштинська …»,

що також було на стор. 100 вашого ж звіту з ОВД для

МГЕС-1? Своїм висновком: «Таким чином, кумулятивний

вплив проектованої діяльності разом з іншими наявними

об’єктами на навколишнє середовище оцінюється як

прийнятний та екологічно допустимий» (стор. 101), ви,

шановні фахівці-екологи і знавці основ раціонального

природокористування, підписуєте смертний вирок, поки що


В Законі України «Про оцінку впливу на довкілля», а ні у постанові

Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 р. № 1026, а ні в інших

державних нормативних документах України відсутні положення,

методи та методики щодо прогнозування, про що було вказано у

Розділі 9 «Звіту з ОВД».





Шопурка;

«наближеному до природного» (стор. 98) стану, нинішньому

стану р. Шопурка. Наявних об’єктів ж нема. А можливий

кумулятивний вплив як мінімум двох МГЕС, за

формальними підставами, ви не оцінюєте.

13 19. Не можна стверджувати, що «погіршення основних

соціально-побутових умов життєдіяльності населення

внаслідок планової діяльності не очікується», лише тому, що

«діяльність планового об’єкта сприятиме покращенню

соціально-економічного стану регіону» (стор. 101).

Наголошуємо ще раз, що це не одне й теж. Шкода, що

автори Звіту цього не розуміють, якщо, звичайно, справді не

розуміють.


Потребує врахування.

14 20. Не є аргументом на користь планованої діяльності і те,

що «місцева громада реагувала позитивно на інвестиційний

проект ТзОВ «Енергія гір» (стор. 101). Місцева громада не

завжди спроможна адекватно оцінити наслідки навіть своєї

власної життєдіяльності. Ви ж пишете, що «Для річки

Шопурки та місця планової діяльності найбільші загрози в

цьому аспекті створює населення с. Кобилецька Поляна та

частково і смт В.Бичкова» (стор. 45).


Місцева громада дійсно не завжди (і не у всьому) може правильно

оцінювати рівень небезпек та вигод від певної діяльності.

На річку Шопурку найбільший негативний вплив спричинює

населення прилеглих поселень через відсутність каналізаційно-

очисних споруд, видалення населенням у русло річки побутових та

будівельних відходів.

15 21. Автори Звіту пишуть, що «На відміну від руслових ГЕС,

де потік з турбін може утворювати конкуренцію значно

слабшому потоку води з рибоходу, на дериваційних станціях

така перешкода відсутня внаслідок рознесення цих потоків

на відстань довжини деривації». А в чому різниця? Потік з

турбін на дериваційній ГЕС теж буде значно потужнішим,

ніж потік в природному, осушеному руслі, а саме цим

«руслом» рибам добиратися до рибоходу і греблі.

Враховано повністю

В розділі 5.2, табл.5.4 зазначена санітарна витрата в кількості 2,13

м3/с для МГЕС-1 та санітарна витрата в кількості 2,01 м

3/с для

МГЕС-2. В межах підпірної споруди вода проходить через рибохід.

Недотримання правил експлуатації об’єктів альтернативної

енергетики, що регламентуються нормативно-правовими актами,

обов’язковими для виконання всіма суб’єктами підприємницької

діяльності знаходиться в компетентності державних органів

відповідно до Закону України «Про альтернативні джерела енергії».

16 22. Дивно, що і на «МГЕС-1 відстань «рознесення» потоків

складає 522,5 м» (див. Звіт з ОВД МГЕС-1, стор. 110), і на

«МГЕС-2 вона складає 522,5 м» (стор. 110). Чому, також,

Обгрунтовано відхилено

Згідно ст.6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Суб’єкт господарювання несе відповідальність за достовірність

для МГЕС-1 (Звіт з ОВД МГЕС-1, стор. 114) «об’єм

утворюваної руслової водойми максимально

сягає 65 тис. м3» і для МГЕС-2 (стор. 114) «об’єм

утворюваної руслової водойми максимально сягає 65 тис.

м3». Це все лише тому, що підпірні споруди мають однакову

висоту 2 м?

наведеної в звіту інформації.

17 23. В Розділі 7 «Опис передбачених заходів, спрямованих на

запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення

значного негативного впливу на довкілля» згадується про

«застосування вибухових технологій» (стор. 107). Що це за

технології, як проводитимуться такі роботи, які заходи при

цьому буде передбачено? Чи досліджувалась загроза

заповідним територіям інтрузія флористичних угрупувань

внаслідок того, що «На порушених землях проводиться

технічна та біологічна рекультивації (підготовка ґрунту та

засів с/г культурами: тимофіївка лучна, грястиця)» (стор.

108)?

Враховано повністю. У згаданому розділі наведено опис

передбачених природоохоронних заходів при виконанні

підготовчих та будівельних робіт.

Вибухова технологія - контрольоване руйнування, переміщення,

зміна структури та форми природних скельних гірських порід.

Застосовують при розробці траншей і котлованів (за необхідності).

Загроза інтрузії флористичних угрупувань не оцінювалась, оскільки

площа, рекомендована до біологічної рекультивації, складає біля

0,002% площі басейну Шопурки.

18 24. В Розділі 8 «Опис очікуваного значного негативного

впливу діяльності на довкілля», на стор. 112, наведено дані

щодо характерних для риб швидкостей потоку (табл. 8.1) та

рекомендованих розмірів для сходового рибоходу (табл. 8.2).

Яких саме видів іхтіофауни, що можуть скористатися

побудованим рибоходом на р. Шопурка (осетра, білуги,

сьомги, ляща, вобли, морської форелі) це стосується; на

захист яких червонокнижних видів, що користуються

водами р. Шопурка, можна при цьому розраховувати, а які

захисту будуть позбавлені?


У Звіті приведено види іхтіофауни, що водяться у р. Шопурка, за

результатами дворічних наукових досліджень фахівцям-іхтіологами

Інституту гідробіології НАН України на замовлення в рамках

даного проекту.

Розробниками звіту зазначене зауваження щодо розміщення

рибоходу підлягає додатковому опрацюванню.

19 25. В описі заходів реагування на надзвичайні ситуації (п.

8.3, стор. 113) стверджується, що «планована споруда у

надзвичайних ситуаціях не створюватиме техногенних

ризиків, що більші за природні», оскільки «основною

небезпекою для МГЕС на р. Шопурка є руйнування напірної

Розробниками звіту зауваження щодо розміщення рибоходу

підлягає додатковому опрацюванню (наприклад додаткового

узгодження з Управлінням державного агентства рибного

господарства у Закарпатській області).

гідротехнічної споруди – бетонного підпору, коли в нижній

б’єф скидається значна маси води із можливістю затоплення

прилеглих територій. Подібні ризики найбільш актуальні для

високонапірних гідровузлів, коли напірний підпірний рівень

перевищує 50 м» (стор. 114). Це не так. У випадку

руйнування бетонного підпору можливе виникнення такого

небезпечного явища, як збій або звал потоку, який може

призвести до катастрофічних руйнувань одного з берегів або

і обох одночасно. Саме цей сценарій мав би розглядатися в

якості одного з розрахункових (гіпотетичних). Крім того,

серед цілком вірогідних сценаріїв аварії слід розглядати

сценарій закупорення водоскидної споруди за рахунок

нагромадження наносів, різного роду плаваючих тіл тощо,

зокрема і внаслідок відмови затворів автоматизованої дії;

прийняти до уваги сценарій катастрофічного блокування

русла р. Шопурка з наступним можливим проривом у

верхньому б’єфі на ділянці вклинювання підпору, а також і в

нижній течії ріки від МГЕС-2. Ймовірності всіх цих подій

збільшуватимуться по мірі загромадження русла р. Шопурка

та її приток черговими малими гідроелектростанціями.

Висновок. Оскільки, у Звіті, неналежно розглянуто і

представлено: виправдані альтернативи (Розділ 2); опис

поточного стану довкілля (базовий сценарій) та опис його

ймовірної зміни без провадження планованої діяльності

(Розділ 3); опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають

впливу з боку планованої діяльності та її альтернативних

варіантів (Розділ 4); опис методів прогнозування, що

використовувалися для оцінки впливу на довкілля, та

припущень, покладених в основу такого прогнозування, а

також використовувані дані про стан довкілля (Розділ 6);

опис передбачених заходів, спрямованих на запобігання,

відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про

оцінку впливу на довкілля» (далі - Закон) уповноважений

територіальний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля,

яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності,

зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та

чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у

тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності,

ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і

невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який

опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний,

короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий,

постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи),

передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення,

уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає

допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження

планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.

негативного впливу на довкілля (Розділ 7); опис очікуваного

значного негативного впливу діяльності на довкілля (Розділ

8, особливо п. 8.3), то рекомендуємо Звіт відхилити, як

такий, що не відповідає суті Закону з ОВД і не доводить

безпечності для довкілля планованої діяльності.

Зауваження громадської природоохоронної організації «Екосфера»

1. Зауваження 1: у звітах не враховано жодного зауваження і

пропозиції ГО «Екосфера», які були письмово висловлені до

повідомлення про плановану діяльність – будівництво

каскаду з 2-х МГЕС на р. Шопурка у смт. В. Бичків і

надіслані на адресу Департаменту екології та природних

ресурсів Закарпатської ОДА 05.07.2018 року

Обгрунтовано відхилено.

Згідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»

(від 23.05.2017 р. № 2059-VIII) у встановлений термін подачі

зауважень та пропозицій щодо обсягу досліджень та рівня


впливу на довкілля, у тому числі від ГО «Екосфера», не надходило

(лист Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської

обласної державної адміністрації від 27.06.2018 р. № 827/02-02);

2. Зауваження 2: у підрозділі 1.5.2 Оцінка за видами та

кількістю очікуваного забруднення води чомусь відсутня

оцінка забруднення води від роботи важкої техніки

(паливно-мастильні матеріали, скаламучення води тощо) в

руслі річки під час будівництва підпірної греблі, а також

спорудження дериваційного каналу та будівлі МГЕС.


У Звіті не визначено вплив на водні живі ресурси під час

будівництва підпірної греблі, спорудженні дериваційного каналу та

будівлі МГЕС.

При дотриманні норм будівництва паливно-мастильні матеріали не

повинні потрапляти у водний об’єкт.

3. Зауваження 3: у звітах з ОВД усіх 2-х МГЕС альтернатива

бездіяльності (нульова альтернатива) проаналізована не

коректно. Аналіз цієї альтернативи повинен розкрити

питання якості річкової екосистеми без втручання діяльності

гідротехнічних споруд. Тобто, яким було б життя річкової

екосистеми без каскаду МГЕС. Натомість ми читаємо, що

каскад МГЕС рятує В. Бичків від самовільних рубок лісу,

відсутності системи збору та утилізації сміття,

неконтрольованого розвитку туризму, несанкціонованих

Планованою діяльністю передбачається реалізація проектних

рішень за двома технічними альтернативами – використання

гідроагрегату виробництва ТОВ «Мінігідро» (Україна, м. Харків)

або використанням гідроагрегату виробництва KosslerGmbH&Co

KG (Австрія, м. Піра). Інші технічні альтернативи у плановані

діяльності не передбачені.




скидів неочищених стоків, безробіття та критичної

економічної ситуації

Згідно ст. 7 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (від






27.06.2018 р. № 827/02-02).

Передбачені дві територіальні альтернативи – за місцем

розташування планованої діяльності та «нульова» альтернатива.

4. Зауваження 4: у звіті подається завідомо неправдива

інформація щодо того, що з «екологічної точки зору МГЕС

не порушують перебіг біологічних та гідрохімічних

процесів, фактично не впливають на природний режим

водотоку». Наукові публікації [1-5] свідчать про

протилежне. В свою чергу виконавці звіту не дають

посилання на наукові дослідження, які б підтверджували

їхню тезу.


У Звіті не оцінено вплив на водні живі ресурси.

5. Зауваження 5: підрозділи Повітряне середовище та Водне

середовище написані на основі узагальнених даних по

Закарпаттю в цілому і не містять унікальний місцевий

аспект. Виконавці звіту погано читали звіт науковців

Інституту гідробіології НАНУ «Оцінка впливу будівництва і

експлуатації малої ГЕС (с. Великий Бичків) на екологічний

стан річки Шопурка та розробка рекомендацій щодо

створення рибоходу» (на який нижче посилаються

безпідставно), де чітко зазначено, що загальний екологічний

стан р. Шопурки є «відмінним» і «добрим», і лише у гирлі

якість екосистеми знижується до «задовільного».


у п. 1.5 «Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів,

викидів (скидів), забруднення води, повітря, ґрунту та надр,

шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного

забруднення, а також випромінення, які виникають у результаті

виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження

планованої діяльності» розділу 1. «Опис планованої діяльності»

Звіту відсутня оцінка впливу планової діяльності на навколишнє

середовище за видами та кількістю викидів забруднюючих речовин

в атмосферне повітря, забруднення води під час виконання

підготовчих і будівельно-монтажних робіт, відсутня оцінка впливу

планової діяльності на ґрунти

;

6. Зауваження 6: у підрозділі Рослинний світ містяться загальні

відомості про типології лісового покриву у Рахівському

районі, але немає жодних даних про флору долини р.

Шопурка. А в цьому контексті важливою є актуальна

інформація про прибережну та водну фауну р. Шопурка, які

зазнають впливу від діяльності каскаду МГЕС, інформація

про рідкісні оселища та види рослин, які опиняться під

загрозою в результаті діяльності гідротехнічних споруд на

річці. Мова йде про те, що у звіті з оцінки впливу на

довкілля вплив на рослинний компонент цього довкілля

взагалі не вивчався!. Прикро, що автори звіту навіть не

зробили спробу звернутись до актуальних наукових джерел з

цього питання


У заплаві річки Шопурки та в межах прилеглих територій до її

меандруючого русла рослинність складається із лісової,

чагарникової та трав’яної.. Лісова рослинність в окремих ділянках

заплави складається переважно із заплавних лісів вільхи та верби

білої, а саме: верба пурпурова (Salix purpurea), верба прутовидна

(Salix viminalis), верба ламка (Salix fragilis), вільха чорна

(Alnusglutinosa), тополя біла (Populus alba). Більшою мірою

прибережні смуги вкриті чагарниковою, яку утворюють різновиди

верби (попелястої, козячої, тритичинкової та п’ятитиченкової,

пурпурової) з домішками в’язугладенького, крушини ломкої,

ліщини звичайної, бузини чорної, вільхи клейкої, шипшини собачої

та ін. Трав’яна рослинність, в т. ч. і прибережних чагарників

складається із типових для широких ареалів видів деревію

звичайного, конюшини, костриці гігантської, плакуна

прутовидного, хвоща польового, тонконогу лучного, жовтецю

їдкого, яглиця звичайного, гадючника в’язолистого, чебрецю

українського, осоки шершавої та ін. Водна рослинність практично

відсутня через швидку течію водотоку. Червонокнижні рослини в

зоні планованої діяльності не зустрічаються. Водночас на

прибережній території р.Шопурки зустрічаються такі інвазійні

рослини як борщівник Сосновського, чорнощикнетреболистий,

амброзія полинолиста.

Впливу зазнає рослинність в прибережній зоні будівництва каналу,

берегоукріплення та дамби, тобто знищеною буде на обмеженій

території переважно чагарникова та трав’яна рослинність.

7. Зауваження 7: у підрозділі Тваринний світ знову-таки

містяться дуже загальні відомості про фауну Закарпаття, але

вони не мають жодного стосунку до фауни р. Шопурка та її

долини. Тут відсутня інформація про безхребетних р.

Шопурки, серед яких є і червонокнижні види, немає

інформації про земноводних, плазунів, птахів та ссавців, які






впливу на довкілля (лист Департаменту від 27.06.2018 р. № 827/02-

тісно пов’язані з річкою й залежать від неї. Таким чином тут

не міститься не тільки описової інформації щодо того, хто

диве на річці, але й немає аналізу можливого впливу на цей

компонент довкілля. Виняток складає поданий список видів

іхтіофауни та

амфібій, але також без аналізу можливого впливу каскаду

МГЕС на здатність до безперешкодних міграцій, як добових,

так і нерестових, без аналізу можливих змін у структурі

іхтіологічного угруповання з врахуванням каскаду з 9-ти

МГЕС на р. Шопурка. Не вказано, як зміниться видовий

склад амфібій, які дуже чутливі до зміни умов та появи

напівстоячих водойм (навіть, мікроводосховища чи технічні

резервуари), хоча про це вже є відповідні публікації [1,2].

Рибохід, який був запропонований фахівцями Інституту

гідробіології і на який є посилання у звіті, розроблявся не

для цих двох МГЕС, про які йдеться у звіті, а для однієї

конкретної МГЕС, у конкретному місце розташуванні для

іншого інвестора. Таким чином пропозиція саме цієї

конструкції рибоходу для аналізованих МГЕС є

некоректною, бо кожна МГЕС є індивідуальною, як і місце її

розташування. А за цими звітами з ОВД – ділянки річки не

відрізняються нічим між собою і для них прийнятними

будуть будь-які типові проекти МГЕС, що є зі старту

неправильним підходом.

02);

Прийнятий тип рибоходу потребує додаткового узгодження з

«Закарпаттярибоохороною».

8. Зауваження 8: відсутній аналіз можливого впливу каскаду

МГЕС на лісовий заказник загальнодержавного значення

«Діброва». Натомість зроблені спроби оцінити можливий

вплив на лісовий заказник «Діброва» розвитку туризму у

регіоні. Але з звіт з ОВД виконується не для об’єктів

туристичної інфраструктури, а каскаду МГЕС

Обгрунтовано відхилено .

Планована діяльність не змінюватиме коефіцієнту лісистості, не

матиме впливу на природоохоронну територію – лісовий заказник

«Діброва» (пп. 5.2 Звіту).





впливу на довкілля, не надходило (лист Департаменту від

27.06.2018 р. № 827/02-02);

9. Зауваження 9: Аналіз Соціального середовища виконаний

без прив’язки до смт. В. Бичків та чіткого обрахування

кількості робочих місць від 2-х МГЕС, а також конкретної

частки податків та зборів у відсотках, які будуть надходити

у місцевих бюджет, від загальної кількості усіх місцевих

податків і зборів за рік. Тобто, цей розділ також є абсолютно

пустим та неінформативним і не дозволяє зрозуміти, як

каскад з 2 МГЕС покращить соціально-економічний стан

смт. Великий Бичків.


В цілому, частка податків та зборів не є предметом розглядуваних

питань впливу на довкілля, вона згідно чинного законодавства буде

сплачуватися за результатами господарської діяльності.

Основні показники інвестиційного проекту, які здійснюють вплив

на соціально-економічний розвиток регіону наведені в табл.

5.11,стор.102 Звіту.

10. Зауваження 10. Автори звіту з ОВД стверджують, що МГЕС-

1 та МГЕС-2 працюватимуть у режимі природного стоку. Це

завідомо неправдива інформація, оскільки це є дериваційна

МГЕС, тобто, частина води з русла буде відведено у

дериваційний канал, а в руслі залишиться невідома кількість

води. Для постійної подачі води у дериваційний канал буде

збудована підпірна гребля висотою 2 м, що підніме рівень

води у верхньому б’єфі та призведе до створення

водосховища. Вплив створеного водосховища (сповільнення

течії, поява осаду на дні та наслідки цього) у звіті не

проаналізовано взагалі. Але саме це може стати причиною

незворотніх змін у флорі та фауні річкової екосистеми [15].

Через підпірну греблю та забір води у дериваційний канал у

нижньому б’єфі залишатиметься мінімальна кількість води,

можливо навіть калюжі (наприклад, аналогічно до існуючої

на р. Ріка Нижньобистрівської МГЕС).


В розділі 5.2, табл.5.4 зазначена санітарна витрата в кількості 2,13

м3/с для МГЕС-1 та санітарна витрата в кількості 2,01 м

3/с для

МГЕС-2. В межах підпірної споруди вода протікає через рибохід.

Недотримання правил експлуатації об’єктів альтернативної

енергетики, що регламентуються нормативно-правовими актами,

обов’язковими для виконання всіма суб’єктами підприємницької

діяльності знаходиться в компетентності державних органів

відповідно до Закону України «Про альтернативні джерела енергії».

11. Зауваження 11. У плані моніторингу та контролю щодо

впливу на довкілля після запуску каскаду МГЕС в

експлуатацію не вказані щорічні екологічні, флористичні та

фауністичні дослідження на річці. Важливо зрозуміти, як


Гідробіологічний моніторинг передбачено Звітом (стор.117).

В розділі 11 Звіту не передбачено моніторинг функціонування

рибозахисних та рибопропускних споруд.

впливатиме каскад МГЕС на біорізноманіття, особливо на

червонокнижні види. Відсутній моніторинг донних відкладів

та утворення парникових газів та сірководню. Відсутній

моніторинг функціонування рибозахисних та

рибопропускних споруд.

12. Зауваження 12: На жаль у команді виконавців звіту з ОВД

немає жодного біолога, що дуже вплинуло на якість самого

звіту.


Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» (від

23.05.2017 р. № 2059-VIII) не передбачено залучення фахівців

біологів до виконання оцінки впливу на довкілля.

ПРОТОКОЛ

громадських слухань щодо планованої діяльності

“Будівництво міні-гідроелектростанції (МГЕС - 2) на річці Шопурка за межами

населеного пункту смт. Великий Бичків Рахівського району” (вид планованої діяльності)

Великобичківська селищна рада (смт. Великий Бичків, вул. Грушевського, 108) (місце проведення громадського слухання)

від 04 грудня 2018 року

Присутні: Учасники громадських слухань в кількості 48 осіб згідно з

журналом (відомістю) реєстрації учасників, що є невід’ємним додатком до цього

протоколу.

Порядок денний:

1. Оголошення головуючого, вступне слово головуючого, оголошення порядку

денного та регламенту громадських слухань.

2. Доповідь суб’єкта господарювання щодо планованої діяльності та її впливу на

довкілля, доповіді інших учасників.

3. Запитання до доповідачів та відповіді.

4. Обговорення учасниками громадських слухань (зауваження та пропозиції).

5. Підбиття підсумків, інформування учасників слухань про порядок врахування

зауважень і пропозицій громадськості та закриття громадських слухань.

1. Вступне слово головуючого, оголошення порядку денного та

регламенту громадських слухань.

Слухали:

1. Головуючого, Богдан Степана Михайловича – головного спеціаліста відділу

раціонального природокористування та розвитку заповідної справи департаменту

екології та природних ресурсів Закарпатської облдержадміністрації, який повідомив,

що згідно з Порядком проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на

довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017

р. № 989, відповідно до наказу департаменту від 28.11.2018 № 86, він

уповноважений головувати на громадських слуханнях.

2. Головуючий роз’яснив мету і процедуру проведення громадських слухань,

процедуру врахування зауважень та пропозицій громадськості під час видачі

висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої

діяльності.

Богдан С.М. повідомив присутніх про введення в дію нового законодавства

щодо здійснення оцінки впливу на довкілля та необхідність забезпечення

інформування громадськості щодо планованої діяльності. Головуючий надав

інформацію щодо оприлюднення повідомлення про планову діяльність, оголошення

про початок громадського обговорення, а також щодо розміщення звіту з оцінки

впливу на довкілля планованої діяльності “Будівництво міні-гідроелектростанції

(МГЕС - 2) на річці Шопурка за межами населеного пункту смт. Великий Бичків

Рахівського району”.

Крім того, повідомив про можливість перегляду матеріалів на веб-сайті

Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.

3. Ураховуючи кількість доповідачів та учасників громадських слухань

Головуючий встановив такий регламент:

на вступне слово головуючого – до 5 хвилин;

на доповідь суб’єкта господарювання – до 15 хвилин;

відповіді на запитання після доповіді до 15 хвилин;

на інші виступи в обговоренні – до 10 хвилин;

на підбиття підсумків та закриття слухань – до 5 хвилин.

2. Доповідь суб’єкта господарювання щодо планової діяльності та її впливу

на довкілля, доповіді інших учасників.

Слухали:

1. Доповідь суб’єкта господарювання щодо планованої діяльності та її впливу на

довкілля – Архіпову Людмилу Миколаївну завідувача кафедри Івано-Франківського

національного технічного університету нафти і газу, яка проінформувала присутніх

про наступну плановану діяльність.

Земельна ділянка будівництва МГЕС-2, розташована на лівому березі річки

Шопурка, вижче по течії, за межами смт. Великий Бичків, нижче за течією смт.

Кобилецька Поляна Рахівського району Закарпатської області. Координати МГЕС-

2: 48°1'26.47"Пн.ш. 24° 2'3.87"Сх.д. Загальна площа, що потребується для забудови

гідровузла – до 2 га. Ділянка МГЕС-2 межує: з північної сторони – з руслом р.

Шопурка і ділянками мешканців смт. Кобилецька Поляна; зі східної сторони – з

існуючою автомобільною дорогою; з південної сторони – з існуючою

автомобільною дорогою і р. Шопурка; з західної сторони – з руслом р. Шопурка.

Об’єкт не розміщується в охоронній зоні об’єктів культурної спадщини.

Оцінка впливу на довкілля планованої діяльності з будівництва малої

гідроелектростанції №2 на річці Шопурка в Рахівському районі Закарпатської

області розроблена з метою встановлення відповідності проектованої діяльності

вимогам нормативно-правових документів органів державної влади, положенням

природоохоронного, санітарного, містобудівного законодавства, чинних

нормативних документів у частині регламентації ними питань, пов’язаних з

природоохоронними проблемами, використанням природних ресурсів,

забезпеченням безпечних умов життєдіяльності, експлуатаційної надійності

техногенних об’єктів, а також для встановлення дозволених рівнів впливів на

навколишнє середовище, виникнення у навколишньому середовищі небезпечних

ендогенних і екзогенних процесів, дотримання встановлених обмежень при

здійсненні експлуатації об’єкту проектування.

Мета планованої діяльності – вироблення електроенергії із відновлювального

джерела енергії (води) і передача та збут виробленої електроенергії до загальної

мережі, яка підпорядкована завданням «Енергетичної стратегії України на період до

2035 року», затвердженої 18.08.2017 № 605-р КМУ. Будівництво МГЕС-2 на р.

Шопурка передбачає ефективне використання гідроенергетичного потенціалу рік

Закарпатської області із врахуванням економічних, соціальних та екологічних

факторів; досягнення балансу між проблемами розвитку Рахівського району і

можливостями збереження екологічно повноцінних природних ресурсів.

Гідротехнічні споруди запроектовано в межах заплави і русла річки Шопурка.

МГЕС-2 дериваційного типу складатиметься з водозабірної споруди: власне

водозабору і залізобетонного підпору висотою до 2 м із клапанними затворами;

дериваційного каналу довжиною 685 м; будівлі ГЕС з водозабором на гідротурбіни;

відвідного каналу. Підпірна споруда із клапанними затворами проектується в руслі

р. Шопурка. Мета споруди перенаправлення частини води до дериваційного каналу

або трубопроводу в залежності від обраної технічної альтернативи. Підпірна

споруда оснащується плоскими металевими затворами, які підіймаються і

опускаються за допомогою автоматичного підіймального механізму гідравлічного

типу для пропуску паводків. Водозабір на деривацію проектується в створі річки з

лівого берегу поряд із підпірною спорудою. Далі вода по дериваційному каналу

поступає на водозабір ГЕС. На водозабірній споруді ГЕС встановлюються

сміттєутримуючі решітки з шагом ламелей 40 мм. Швидкість води на водозабірній

споруді не перевищує 1,00 м/с, що забезпечує можливість рибам не потрапляти на

гідроагрегати, а рухатись через рибохід. Рівень води у верхньому б’єфі р. Шопурка

НПР (нормально підпертий рівень) приймається 366,50 м, а відмітка води в

нижньому б’єфі МГЕС-2 становитиме – 358,00 м. Проектний напір (брутто) води на

ГЕС складе ≈ 8,50 м. Середні витрати води в середній за водністю рік становлять Q

сер. = 9 м³/сек. Електроенергія, вироблена на генераторах гідроелектростанції з

напругою 0,4 кВ, перетворюється на напругу 10 кВ в трансформаторній підстанції і

надходить до загальних електромереж. Точка приєднання визначається проектом

ПС110/35/10. Максимальний рівень звукового навантаження генераторів не

перевищує 101 дБ(А). Споживання електроенергії на власні потреби (освітлення)

складе біля 150 кВт×год. на місяць.

Щодо технічної альтернативи 1 Дериваційний канал проектується у вигляді

трапецієподібної ґрунтової споруди відкритого типу. Ширина дериваційного

залізобетонного трубопроводу по дну 6,1 м. Передбачено встановлення трьох

гідроагрегатів з горизонтальними турбінами Т-90Р і одного Т-50 і асинхронними

генераторами потужністю N1=935 кВт (МГ); напругою U=0,4 кВ і обертами n=750

об/хв.; в комплекті з системою автоматичного керування. Орієнтовне річне

виробництво електроенергії складе ≈ 3,380 тис. кВт×год.

Щодо технічної альтернативи 2 Дериваційні труби із пластику, армованого

скловолокном (GRP), виготовлені методом відцентрового лиття, складаються з

комбінації поліефірної смоли, скловолокна.

Передбачено встановлення одного гідроагрегату з горизонтальною турбіною

каплан S16/MR4 виробництва фірми Kossler GmbH & Co KG, і синхронним

генераторам N2 = 999 кВт(К) напругою U=0,4 кВ і обертами n=300 об/хв.; в

комплекті з системою автоматичного керування. Орієнтовне річне виробництво

електроенергії складе ≈ 3,830 тис. кВт×год.

Результати оцінки впливу на довкілля планованої діяльності дозволяють

вважати за можливе визнати екологічну допустимість прийнятих у матеріалах

техніко-економічного обґрунтування проекту будівництва МГЕС-2 на р. Шопурка в

Рахівському районі Закарпатської області рішень. Проектна документація відповідає

нормативам з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення,

охорони навколишнього природного середовища, техногенної безпеки.

Екологічні обмеження планованої діяльності передбачають:

- дотримання пропуску санітарних витрат води р. Шопурка

- дотримання вимог щодо охорони поверхневих вод від забруднення

відповідно до вимог СанПіН №4630-88;

- дотримання дозволених рівнів шуму, вібрації та електромагнітних

випромінювань;

- дотримання розмірів та режиму прибережних захисних смуг водойм;

- дотримання розмірів земельної ділянки в межах земельного відведення;

- допустимі рівні соціального ризику та ризику впливу на здоров’я населення;

- дотримання особливостей користування малими річками;

- дотримання вимог щодо заборони спорудження в басейні малих річок

водосховищ і ставків загальним обсягом, який перевищує обсяг стоку даної річки в

розрахунковий маловодний рік, який спостерігається один раз у двадцять років.

- дотримання норм пожежної безпеки

- дотримання норм охорони праці.

В результаті впровадження запропонованого проекту в межах запланованої

ділянки площею 4,42 га поза межами селища Великий Бичків Рахівського району

Закарпатської області очікуються як позитивні, так і негативні впливи на

навколишнє середовище. Останні не можна вважати значимими. Мінімізація або

уникнення встановлених негативних впливів можлива шляхом повної відповідності

запланованих дій до діючого чинного природоохоронного законодавства та

проектованих техніко-технологічних рішень і застосування пропонованого в звіті з

ОВД комплексу заходів, спрямованих на охорону навколишнього середовища.

Під час провадження планованої діяльності з будівництва МГЕС-2 на річці

Шопурка в смт Великий Бичків Рахівського району Закарпатської області

рекомендовано запровадити наступну систему комплексного екологічного

моніторингу за станом природно-техногенної безпеки навколишнього середовища з

обов’язковим інформуванням громадськості (місцевої та регіональної):

1) постійний гідрологічний моніторинг р. Шопурка – з обов’язком заміром

швидкості течії та рівня води у рибоході;

2) одноразово після завершення будівництва:

- комплексний гідрологічний, гідрохімічний, гідробіологічний моніторинг;

- моніторинг електромагнітного випромінювання та шумових полів;

3) перший рік після введення в експлуатацію:

- комплексний гідрологічний, гідрохімічний, гідробіологічний моніторинг –

посезонно (весняне водопілля, літній паводок, осіння межень і зимова межень);

- інженерно-геологічний моніторинг;

- мікрокліматичний моніторинг;

4) протягом наступних чотирьох років – комплексний гідрологічний,

гідрохімічний, гідробіологічний моніторинг – щорічно в період осінньо-зимової

межені;

5) за умови стабілізації екологічної ситуації – раз в п’ять років до завершення

життєвого циклу МГЕС-2 – комплексний гідрологічний, гідрохімічний,

гідробіологічний моніторинг;

6) після завершення життєвого циклу ГЕС і демонтажу споруд одноразово для

оцінки залишкових впливів:

- комплексний гідрологічний, гідрохімічний, гідробіологічний моніторинг;

- моніторинг електромагнітного випромінювання та шумових полів;

- інженерно-геологічний моніторинг;

- моніторинг ґрунтового покриву.

7) рекомендовано передбачити моніторинг стану атмосферного повітря на

території будівельного майданчика, а також щоквартальне проведення контролю

неорганізованих джерел викидів;

8) рекомендовано до початку будівництва і по завершенню будівництва

здійснити радіаційний контроль;

9) рекомендовано виміряти рівень шумового впливу на різних відстанях від

джерел шуму, за необхідності за результатами вимірювань запроектувати необхідні

природоохоронні заходи для зменшення шумового забруднення до допустимого

рівня впливу на житлові об’єкти та біорізноманіття.

Гідрологічні ризики, що можуть виникати при експлуатації МГЕС, можна

умовно розділити на 2 класи: прямі та опосередковані. Розглянемо докладніше ці

ризики, імовірність їх виникнення та можливість управління.

Прямі ризики. Основною небезпекою для МГЕС на р Шопурка є руйнування

напірної гідротехнічної споруди – бетонного підпору, коли в нижній б’єф

скидається значна маси води із можливістю затоплення прилеглих територій.

Подібні ризики найбільш актуальні для високонапірних гідровузлів, коли напірний

підпірний рівень перевищує 50 м. Для таких об’єктів зона затоплення називається

катастрофічною, оскільки має катастрофічні наслідки для населення і господарства.

Підпірна споруда МГЕС-2 має висоту 2 м, об’єм утворюваної руслової водойми

максимально сягає 65 тис. м³, максимальна довжина руслової водойми 560 м.

За умови настання надзвичайної ситуації з руйнуванням підпірної споруди та

виходом води з водойми у ніжній б’єф створиться ситуація, подібна природному

проходженню паводка 10% забезпеченості тривалістю не більше 1 години.

Отже, планована споруда у надзвичайних ситуаціях не створюватиме

техногенних ризиків, що більші за природні. Ареали затоплення прибережної зони

р. Шопурка не впливатимуть на господарські та житлові будівлі, оскільки за

результатами топографічного знімання відмітки берегової лінії водосховища на

багато менше відміток селітебної зони.

Управління таким ризиком передбачає дотримання режиму експлуатації

гідровузла, поточний та капітальний ремонт бетонної підпірної споруди.

Реалізація проекту будівництва МГЕС-2 на річці Шопурка в Рахівському

районі Закарпатської області потужністю 935-999 кВт (в залежності від обраної

технічної альтернативи), за умови дотримання запроектованих захисних,

відновлюваних, охоронних, ресурсозберігаючих та компенсаційних заходів при

розробці робочої документації, під час будівництва, експлуатації МГЕС-2 аж до

завершення життєвого циклу котрі забезпечать прийнятний рівень природно-

техногенної безпеки гідроекосистеми басейну р. Шопурка, не викликатиме суттєвих

екологічних впливів, що виходять за межі можливих природних коливань

компонентів довкілля.

2. Доповідь іншого учасника – Поп Степана Степановича завідувача кафедри

фізичної географії та раціонального природокористування Ужгородського

національного університету.

Будь яка господарська діяльність впливає на довкілля.

Пропоновані МГЕС є найменш впливовими на атмосферу, гідросферу,

найбільший вплив МГЕС мають на тваринний та рослинний світ, а саме більше на

іхтіофауну, але пропоновані сьогодні МГЕС є найменш впливовими для іхтіофауни,

у річці Шопурка є 18 видів Червонокнижних риб, пропоновані рибоходи є найбільш

досконалими.

Закарпаття є найбільш перспективним у плані розвитку малої гідро

енергетики, що відповідає стратегії розвитку України, поряд з цим буде розвиватися

і сонячна енергетика, термальна та біоенергетика, що призведе до повного

забезпечення потреби області в енергетиці.

Негативний вплив планованих МГЕС є незначним.

3. Запитання до доповідачів та відповіді. № Запитання до доповідачів (із зазначенням

особи, що їх подає)

Відповідь, якщо надавалася

(із зазначенням особи, що її надає)

1 Мартинів Володимир Васильович,

мешканець смт. Великий Бичків

- який буде вплив на воду, створиться

водойма, де буде стояти вода, зміниться

мікрофлора.

Архіпова Людмила Миколаївна

- при будівництів МГЕС не утвориться велика

водойма, висота підпірної споруди до двох метрів,

розрахунковий ризик – вода буде відповідати рівню

паводка, який буває раз в пять років, малі ГЕС не

регулюють паводки, вони пропускають паводки,

зменшується швидкість течії, також

рекомендується побудувати рибохід Денієла.



- яка фактична витрата води, скільки

потрібно води для роботи міні ГЕС,

мінімальний рівень.


- мінімальна витрата води вказана в таблиці розділу

5 звіту ОВД.



- скільки днів у році буде працювати ГЕС.


- якщо буде незначний рівень води станція буде

припиняти свою роботу, орієнтовно, на повну

потужність станція буде працювати 3 – 4 місяці на

рік.

4 Кубічек Валентин Федорович, мешканець

смт. Великий Бичків

- Ви стверджуєте що ГЕС не буде мати

негативний вплив на якість води, адже

підпірні стінки будуть створювати застійну

воду, намул котрий сприяє накопиченню

важких металів, органічний осад буде

гнити, утворяться метанові гази, створиться

сприятливе середовище для розвитку

бактерій, в результаті чого вода понизиться

в якості.


- напевно заперечу, тому що, це нічим не

підтверджено, немає результатів аналізу води на

діючих сьогодні МГЕС до входу води на станцію,

та після виходу води із станції, це гірська річка, і з

такою швидкістю течії там не буде застоюватися

вода.

5 Мацепура Ірина Олександрівна, директор

ТОВ ВГСМ

- в звіті з ОВД написано, що гребля буде

пропускати 435 кубометрів води в секунду,

в нас є потік по вулиці Духновича, де маємо

гідро регулюючу споруду – уловлювач

шутру, який місцями гниє, на ньому бачимо

червоний грунт, бактерії і таке інше, це є

наглядним прикладом що буде відбуватися,

якщо не чистити цей намул, а у звіті з ОВД

не описано як це буде відбуватися на

МГЕС.


- можливо надайте ваші пропозиції. В принципі це

буде робота обслуговуючого персоналу, тому що

вони самі будуть зацікавлені в тому щоб бруд не

йшов далі станцією. Збір, уловлювання сміття –

позитивний ефект МГЕС, тобто все сміття, яке

скидається вище по течії буде збиратися, фактично

це буде входити в обов’язки персоналу.

Поп Степан Степанович

- в країнах Європи це робиться так, при піднятті

рівня паводкових вод, відкривається гідравлічний

затвор і течія прочищає русло річки.


ТОВ ВГСМ

- в останні роки річка дуже маловодна

особливо 2008 – 2009 роки, для

проектування використано застарілі дані за

2012 рік, зараз в мережі Інтернет є


- потрібно використовувати дані за декілька років,

чим більший період тим достовірніші дані. На річці

Шопурка є пост де ведуться спостереження десь з

50 – тих років. Дійсно в останні роки

спостерігається маловоддя, але в загальному по

інформація що в нас середньорічний рівень

води 108 кубометрів в секунду.

Карпатах, внаслідок глобального потепління,

спостерігається збільшення показників опадів,

підвищується надлишкова зволоженість, що

призводить до збільшення опадів. Але якщо брати

по сезонах, то маловодні сезони стають

тривалішими а багатоводні сезони стають вищими,

зникає період весни та осені.


ТОВ ВГСМ

- то якщо взяти що в нас маловодний рік, то

виходить що навіть один місяць проект не

виходить на заявлену потужність 15

кубометрів в секунду – а потрібно ще

залишити той мінімум в річці, виходить що

турбіна зупиняється, де тоді економічна

доцільність цієї МГЕС.


- це вже справа забудовників, декілька місяців вони

зможуть працювати на повну потужність.

8 Кубічек Валентин Федорович, мешканець


- хотів би уточнити, якщо при піднятті

рівня води відкриється затвор, куди це все

сміття та намул дінеться, в кого в дворі це

опиниться.


- всі ми бачимо, що вниз по течії утворюються

наноси та островки, які потім за дозволом

розчищаються, забирається піщано-гравійна суміш

для ваших же потреб.

9 Павлюк Віктор Володимирович, мешканець


- було наголошено що МГЕС уповільнюють

течію, якщо взяти до уваги, що планується

побудувати 9 таких об’єктів на Шопурці, то

в загальному всі вони вплинуть на

швидкість течії, Шопурка впадає в річку

Тиса, відповідно і зміниться рівень води в

Тисі, є мікрорайон Малий Бичків де вже

існує проблема рівня води в людських

колодязях, як це вплине в подальшому.


- наскільки вода уповільниться потрібно провести

дослідження, але дивлячись логічно, уповільнення

течії призведе до більшого наповнення ґрунтових

вод що підніме рівень води в криницях.

10 Павлюк Віктор Володимирович, мешканець


- як стосовно акумулятивного ефекту.


- річка Шопурка найбільш вивчена гідрологами,

розглянемо можливу ситуацію акумулятивного

ефекту при паводкові, ці заплановані 9 ГЕС з

акумулювали орієнтовно по 300 – 500 кубометрів

води, виникає небезпека що великий паводок і всі

станції опустили шлюзи, але цього не буде

однозначно, при критичному стані, а наші річки

сьогодні оснащені постами, і в автоматичному

режимі – в режимі он лайн, буде передаватися

інформація у всю Європу про стан наших

водотоків, якщо все ж таки таке прогнозується, то

шлюзи будуть опускатися один за одним,

послідовно з тим щоб убезпечити одноразовий злив

великої кількості води, тобто акумулятивний ефект

не спричинить руйнівних наслідків.

- 2eia.menr.gov.ua/uploads/documents/884/reports/12a... · Інформація про...

Documents