Свято української кухні 29 Листопада 2012, 12:11 , Переглядів: 2590

Фото: bugaga.ru Свято української кухні

Бінарний виховний захід. Розробка учасника І Всеукраїнського конкурсу "Творчий учитель - обдарований учень".

Звучить віночок українських народних пісень. У їдальню заходать діти, їх зустрічають ведучі, одягнені в українське національне вбрання (учениці 7 класу)

Перша ведучаНа ярмарок поспішайте,Гаманці відчиняйте,Сміх і жарти доставайте,Веселіться і співайте.

Друга ведучаПлатять а нас не гривнями,А піснями дивними,Гумором з перцемТа ще й добрим серцем.

Третя ведучаДрузів у гості ми запросили,Щедро столи для них накрили,Просимо, гості, за столи сідати,Будемо Вас частувати.

Перша ведучаМайстерність приготування їжі є однією з найдавніших галузей людської діяльності. Сучасний великий досвід обробки харчових продуктів і приготування із них страв накопичувався протягом багатьох віків.Для знаходження їжі первісні люди об’єднувались у племена, разом займались мисливством, землеробством. Примітивна кулінарія, якою вона була у первісних народів,

пройшла довгий і важкий шлях свого розвитку, перш ніж, нарешті, перетворилася у вишукану кулінарну майстерність, увібравши в себе досягнення сучасної науки і техніки.

Своїм корінням кулінарія сягає найдавнішого періоду. Найбільший внесок в розвиток кулінарії зробили античні народи – древні греки і древні римляни. Майстерність готувати греки славили разом із поезією та музикою. В Давній Греції налічувалось близько 50 письменників, що присвятили кулінарному мистецтву сторінки своїх книг. Спеціально приготовані за їх рецептами страви призначались для учасників Олімпійських ігор, пристарілих людей, що страждали порушеннями функції шлунка і т. д.

За 2500 років людство повільно удосконалювало як свої смаки, так і тонкощі технології приготування їжі. Великий вплив на розвиток європейської кухні мала «гастрономічна» революція, завдяки якій в Європі вперше з’явилося багато невідомих на той час продуктів. Після відкриття Америки в ХVІ столітті англійці та іспанці вперше скуштували привезені з-за океану кукурудзу, квасолю, соняшник і томати. Але найважливішим продуктом, що змінив і збагатив кухню європейців була картопля.У ХVІІІ столітті кулінарія прирівнювалась до науки. Першу спробу створити наукову основу кулінарії зробили французи Ансельм Саварен та Антуан Карем, які ввели строгі пропорції, встановили певну послідовність у подачі страв та сервіруванні столу, заклали естетичні основи сучасного оформлення страв.

Народження кулінарного мистецтва на Русі пов’язане зі знаменитими язичницькими святами. З часом язичницькі боги були забуті, а добрі традиції – залишились. Уже в період трипільської культури (3 тис. років тому) населення Правобережної України вирощувало зернові культури – пшеницю, ячмінь, просо.

Літописи та інші писемні пам’ятки, а також археологічні розкопки свідчать про багатство і різноманітність їжі, що споживалась населенням Середньої Наддніпрянщини в період Київської Русі. Крім продуктів переробки зерна і різних овочів (капусти, ріпи, цибулі), до складу їжі входило м'ясо свійських тварин і птиць. Значне місце в харчуванні наших предків здавна займала й риба, серед якої слід назвати коропа, ляща, осетра, сома, вугра, щуку, в’яза. Серед рослинної їжі стародавніх слов’янських народів перше місце відводилося хлібові, який готували з житнього та пшеничного борошна на заквасці (кислий хліб) і випікали в печах. Прісне тісто вживали у вигляді галушок та інших виробів.

Друга ведучаЗ давніх-давен Україна славилася своєю багатою кухнею. І понині її страви користуються популярністю не лише на Україні, а й далеко за її межами. Це зумовлено їх високими смаковими й поживними якостями, різноманітністю використовуваних продуктів та видів кулінарної обробки. Так, лише способів варіння борщу налічується більшу тридцяти, а до його складу входить близько двадцяти найменувань продуктів.

Українська кулінарія нараховує десятки тисяч рецептів страв, які вирізняються простотою приготування і прекрасними смаковими якостями. В усьому світі добре відомі українські страви: борщі, пампушки, галушки, вареники, коржі, калачі, гречаники, фарширована риба, шпиговане сало, печеня, буженина. Для багатьох страв характерне вміле поєднання овочів та м’яса. Це волинські крученики, голубці з м’ясом, шпиговане м'ясо з буряками, перець, фарширований м’ясом. Особливо смачні і поживні страви з грибами: український борщ з грибними вушками, короп з грибами. Яєчня з грибами, гриби в сметані, вареники з картоплею і грибами, качка з локшиною та грибами і багато інших.

Українській кухні властиві різноманітні способи приготування: смаження, тушкування, варіння, печіння, пасерування, запікання. Особливо смачні страви, запечені у спеціальних керамічних горщиках: печеня, вареники зі сметаною, тушкована капуста, картопля з м’ясом та чорносливом, смаженя.Здавна народ України славиться гостинністю, бо "веселий гість – дому радість". Споконвіку на столі, застеленому барвистим вишитим рушником, лежав хліб, а поруч нього – сіль, які завжди для українців були святинею. Тож не дивно, що їх сприймали як єдине ціле. За старовинним звичаєм, хліб-сіль підносили дорогим гостям при зустрічі на знак великої пошани. Хлібом-сіллю запрошували до столу, ними дякували за гостинність. Сучасне національне кулінарне мистецтво зберегло й збагатило давні добрі традиції. І нині жодне родинне свято не обходиться без завиванців, кручеників, печені, смаженини, холодцю, шинки, пиріжків з капустою, сиром, м’ясом, грибами, домашньої ковбаси, голубців, вареників.

Українська кухня створювалася протягом сторіч, тому в ній відтворено не лише історичний розвиток народу, а й природно-географічні умови того чи іншого регіону, його культурно-побутові традиції, а також зумовлені ними напрями господарської діяльності. "Кожний край має свій звичай", "Що сторона, то новина", "Світ один, та різні звичаї", - говорять українські народні прислів’я. кожному з етнографічних районів України властиві свої особливості кухні, зумовлені географічними умовами, національними традиціями. Особливою самобутністю відзначаються етнографічні групи поліщуків та карпатських верховинців – гуцулів, лемків, бойків. Так, у гірських районах Карпат переважають страви із кукурудзяного борошна, грибів, молочних продуктів: кулешу, чир, мамалига, банош, токан, кукурудзянка, бринза, будз, гулянка, зільники, саламаха, мачанка. У низинних районах готують страви з пшеничного борошна та різних овочів. Це галушки, вареники, пироги, гомбовці, кремзлики, паприка, голомбець. У кухні поліщуків поширені страви із картоплі та овочів: коми, деруни, драцени, зрази, холодники, мачанки.

Велика увага в українській кулінарії приділяється смаковим якостям страв, тому, при їх приготуванні використовують різноманітні прянощі. Для приправи на Україні культивують кмин, цибулю, часник, хрін, м’яту, перець, чебрець, петрушку, шпинат, пастернак. Багато страв ароматизуються свіжою зеленню кропу, петрушки.

Третя ведучаСьогодні у нашій школі свято: до нас завітав ярмарок українських страв. А хто нам їх приготував?Українська кухня – дивина,Фантазії та мрії...Її витворюють, куютьМаги, чародії.Такими магами і чародіями є відомі для нас люди – це працівники нашої шкільної їдальні (представлення працівників їдальні).

Четверта ведучаЛюбі гості, а хто з вас назве українські страви? (відповіді учнів)

П'ята ведучаУкраїнська народна кулінарія багата обрядовими стравами та напоями. Свята та різноманітні урочистості завжди супроводжувалися спільними обідами. Усі народні звичаї по-своєму відтворилися в кулінарії, у своєрідних стравах, більшість з яких готувалися лише на певні свята. На Україні говорили, що "Різдво гарне ковбасою, а Великдень – крашанкою".

Зимовий період – найбільше насичений в українців календарними святами. Головними святами цього циклу є Різдво та Новий рік.

У побутовому календарі зимові святки – найважливіша подія року. Різдву завжди передували старанні приготування. У цей день в різних регіонах України готували різну кількість пісних страв: сім, дев’ять або дванадцять. За народними уявленнями, різноманітна й багата їжа в цей день повинна була забезпечити добробут сім’ї у наступному році. На святий вечір намагалися приготувати щонайбільше страв із зібраного урожаю (пшениці, жита, гороху, квасолі, кукурудзи). Обов’язковою була кутя – каша з пшеничної або іншої крупи, підсолоджена медом. Для куті вибирали найкращу пшеницю або ячмінь з останнього урожаю. У різдвяне меню традиційно входили і рибні страви: пісні рибні борщі та юшки, товченики, кльоцки, смажена риба, холодець. Без риби вечеря вважалася бідною на святковому столі майже завжди були варені гриби та грибні страви. З давніх-давен на Україні Різдво було сімейним святом. У цей день усі члени сім’ї збиралися за одним столом, а той, хто не ночував удома на Різдво чи на Новий рік, вважалося, "буде цілий рік блукати".

Серед сучасних календарних свят Новий рік відіграє особливу роль, оскільки пов’язане воно з багатовіковими традиціями і звичаями українців. Характерною особливістю новорічного свята на Україні було щедрування. Вечір під Новий рік звався "щедрим вечором". Щедрувальники обходили хати і з дозволу господаря садиби славили його і членів його сім’ї, зичили в новому році багато урожаю, всілякого добробуту, здоров’я, щастя. У святкове меню напередодні Нового року звичайно входили різноманітні пироги з сиром, м’ясом, капустою, маком та іншою начинкою, вареники із сметаною, книші, смажене порося, печеня, ковбаса та ін. У багатьох регіонах України до цього дня обов’язково готували гречані млинці. У новорічні дні особливою популярністю користувався часник, який, за народними повір’ями, вважався найкращим засобом проти злих духів.

Найбільшим весняним святом був Великдень. Обов’язковим атрибутом цього свята була паска – обрядовий хліб, який випікали перед Великоднем із найкращих сортів борошна. До тіста додавали масло, сметану, цукор, яйця, шафран. До великодніх свят обов’язково готували традиційні крашанки, які також були обрядовою їжею. Яйця були різнокольоровими. Для цього використовувалася фарба, переважно рослинна. Найпоширенішим був відвар із цибулиння. Святковий великодній обід розпочинали з розрізання свяченої крашанки на стільки частин, скільки було членів сім’ї. Після цього починався обід, завершальним етапом якого була паска. Про багатство столу красномовно свідчить народний вислів: «Добра паска, коли при ній є окіст і ковбаска».

Шоста ведучаЛюбі друзі, ви багато чого знаєте і вмієте. Зараз ми перевіримо ваше вміння швидко з різних літер складати слова, які є назвали деяких українських національних страв. Для проведення цього конкурсу нам потрібно 4 команди по 2 особи у кожній. (формування команд).На столах лежать літери. З них учасники мають скласти страв. Хто швидше виконає завдання, той і переміг.Учням пропонується скласти такі слова:

вареники узвар борщ куліш

Учні колективно читають назви страв.Сьогодні ми з вами поговоримо про ці страви, покоштуємо їх.

Четверта ведучаБорщ... Хто не знає цієї страви? А чи знаєте ви, що раніше було лише три види борщу: червоний, щавлевий (зелений, весняний. Варився із щавлю, кропиви, лободи чи листя городнього буряка), холодний.В далеку старовину ця страва носила назву „вариво з зілля”. Зараз лише для виготовлення червоного борщу використовують до 20 видів різноманітних продуктів. В сучасній українській кухні нараховується до 30 способів виготовлення борщу (київський, полтавський, львівський, волинський і т.д.).А чи знаєте ви, з яких овочів та продуктів готують борщ? Зараз ми перевіримо ваші знання про червоний борщ. Ми будемо загадувати загадки, а ви їх розгадуйте.

П'ята ведучаГей із поля до села,В кухню тітонька прийшла,На підлозі сіла, хрусь!Я сама не роздягнусь!Стали тітку роздягать –Зняли хусточок із п'ять,Фартухи, кожух, каптан,Аж залишився ... качан.Як же зветься тітка тлуста?Здогадалися?...(капуста)

Шоста ведучаСидять злюки на грядці,Мають латку на латці,Мають свиту на свиті,Ще й землею укриті.(цибуля)

Четверта ведучаКругловидий, червонястий,Од наруги, од напастіЗаховався дід в норі,Лишив бороду вгорі.(буряк)Молодці! Добре ви знаєте назви овочів, з яких готують борщ.

Перша ведучаА хто з вас хоче скоштувати справжнього українського борщу? Але це не просто їжа, це ваш тест на швидке й охайне вміння їсти. І так потрібно троє бажаючих. (Вибір учасників). Перед вами три миски і три ложки. Також є серветки, вони знадобляться для того, щоб ви не зіпсували одягу. Виберіть собі ложку і миску, їсти починаєте по команді. (Підсумки)

Друга ведучаА ось іще вам загадкаОй, смачна вона, духмяна,Рисова, гречана, манна...

Ложку в рот – і буде наша.Здогадалися? Це ....(каша)

Третя ведучаПравильно, це каша. А хто скаже, яка ще є українська страва, схожа на кашу? Трошки підскажу вам: її любили козаки й чумаки; варили її у великих казанах або у домашніх горщиках, додавали до неї для смаку одну – дві картоплини, сіль, коріння, по можливості зелень. Готову страву затирали салом із цибулею й часником. Називали цю страву ще й "польовою кашею". Здогадалися? Це куліш.

Друга ведучаУявіть себе чумаками. Ви їдете на возі, запряженому волами, у далеку подорож. Але якось ненароком ваш віз перевернувся, усе на ньому змішалось. Ось уже й віз полагодили, тепер пообідать би. Та куліш не звариш, бо усі крупи змішались.Для проведення наступного конкурсу нам потрібні будуть три учасники. (Вибір учасників).Перед вами перемішані крупи. Вам потрібно окремо вибрати лише ту крупу, яка потрібна для кулеша. Хто швидший – той і переможець.

Перша ведучаА ще українці були і є любителями риби. Про яку рибу йдеться ось у цій загадці?У мулі він ховається,А в сметані смажиться.(карась)

Але не тільки карасі були і є складником рибних страв. Ними є ще й окуніі лини.Для проведення наступного змагання нам потрібно найспритнішого рибалку. (вибір учасників).Вам, шановні учасники, загадають загадку – гру. Ви повинні рибу розмістити навколо лина так, щоб утворилися нові слова.

Друга ведучаУ ставочку лин дрімавІ нікого не чіпав.Припливло ще п'ять рибинІ тепер вже лин – не лин.(Рос-лин-а, пер-лин-а, ка-лин-а, ма- лин-а)

Додоаток 1.Підсумки конкурсу

Стук у дверіПерша ведучаХто там?

З'являється Василь (хлопець, одягнутий в український національний одяг)

ВасильДобрий вечір, господине.

Перша ведучаДобрий вечір.

ВасильОй, дайте води напитись, бо так їсти хочу, що аж переночувати нема де.

Перша ведучаЩось не те ти говориш, хлопче. Краще ось скажи нам, що робити вмієш?

ВасильМожу ложки змайструватиЩе й затанцювати,Вмію побрехеньки розказатиЙ пісню заспівати.

Перша ведучаО, це добре діло. Заходь, Василю, та й співай.

Василь (співає на мелодію пісні "Із сиром пироги...")Люблю я смачно їстиІ тістечка, й тортиІ ще я полюбляюІз сиром пирогиПриспів:Ой, чули, чули, чули,Ой, чули, чули ви?Я дуже полюбляюІз сиром пироги.

Мене в школу послали,Я думав там їдять,Прийшов та й подивився,А діти вроки вчать.Приспів:Ой, чули, чули, чули,Ой, чули, чули ви?Прийшов та й подивився,А діти вроки вчать.

З тих пір ніде не вчусяІ сплю я залюбки,А як заплющу очі,То сняться пироги.Приспів:Ой, чули, чули, чули,Ой, чули, чули ви?А як заплющу очі,То сняться пироги.

Друга ведучаГарно ти, Василю, співаєш, добре, мабуть, любиш поїсти. А ось зараз побачимо, які страви з борошна знають наші учні.

Діти називають страви:Хліб, балабушки, вареники, вергуни, галушки, затірки, кльоцки, книші, коржі, калита, коровай, калач, локшина, медівник, млинці, оладки, пампушки, пироги, перепічки, пундики, сластьони, паска, шишки тощо.

ВасильА от я знаю ось таку загадку. Вона теж про вироб із борошна:В тісто убрався,Сиром напхався.Що це?(вареник)

Третя ведучаПравильно, це вареник. А з якою начинкою бувають вареники?(відповіді дітей)сир, смажена капуста, варена товчена картопля, мак, калина, вишні та інші ягоди, яблука, варені й товчені сухофрукти, варена квасоля, горохове пюре, пшоняна чи гречана каша і навіть борошно...

Четверта ведучаА ось зараз ми перевіримо, як ви умієте ліпити вареники. Для проведення змагання нам потрібні два учасники.Учасники одягають хусточки, фатрушки. Їм видають дощечки, скалки, ботошно, тісто, начинку тощо.Конкурс

П'ята ведучаМолодці! ...А ось тепер прийшов час почастувати варениками усіх наших гостей. (Пригощає усіх варениками).

Шоста ведучаВ кожній хаті на ВкраїніВареники варять нині.Білолиці, круглолиці,Із дорідної пшениці,Вас чекають у макітріВареники дуже ситні.

Перша ведучаЇжте, гості, просим щиро,Вареники наші з сиром,Вареники непогані,Вареники у сметані.А як візьмете із перцем,За те знайте – з щирим серцем!

Друга ведучаВи вже, мабуть, стомились на нашому ярмарку українських страв. Потрібно вже й відпочити, трохи чогось попити.

Третя ведучаМайже на кожному столі в українських сім'ях присутній узвар. Хто знає, що це за напій, з чого його готують, і коли він на столі присутній обов'язково?Відповіді дітей. Усіх пригощають узваром.

Перша ведуча (на фоні мелодії пісні "Ой, там, на точку, на базарі...")На доброму ярмарку ми побували.Одні – продавали, другі – купували,Сміялися, співали та ще й жартували.

Наш ярмарок закінчується. Ми бажаємо вам, щоб завжди на вашому столі був достаток, щоб було, що продавати і за що купувати.

Усі ведучіЩоб родила щедра нива,Щоб у хаті все, як слід,Щоб до віку був щасливийУкраїнський славний рід!

Звучить віночок українських народних пісень.

Мета: формування ціннісного ставлення до природи

Форма  виступ агітбригади.

Обладнання:  2 ляльки чортики, ширма-екран, презентації "Краса природи", "Біль природи", глобус

Екологи

1. УВАГА!Пані та панове, шановне товариство!Зустрічайте агітбригадуБерезівської  дитячої екологічної організації "Варта"

2. На сцені вас вітає радо(Разом) Наша шкільна агітбригада. Бо зараз головне питання -Екологічне виховання.

3. Сприяти здійсненню мети –Планету Земля зберегти. Ми знаєм біосферу, як рідну косметичкуСміття до урни кидати ввійшло у нас вже в  звичку.

4. Планета небезпечною зробилась для нас,Такий-то люди добрі, настав для нас, людства час. Пора нам будувати космічні корабліЩоб дати відпочинок Засмученій Землі.

Пісня на мотив "Одна калина"

Сумно, сумно аж за край,Випалило сонце весь наш урожай.В Антарктиді тане лід,Важко упізнати звичний білий світ.Приспів: Бушує в Штатах ураганВродив цунамі океанІ землетруси нам розвалюють хатиА в Калахарі сніг лежитьБушмен від холоду дрижитьКуди нещасному від напасті втекти?

Виходячи з цього, наша команда, сформувала такий собі екологічний проект, який дозволяє непідготовленим людям зрозуміти не лише суть екології, а й проблеми і напрямки роботи з їх усунення.

Просимо вашої уваги!

(Під пісню  "Говорят, мы бяки-буки…" за ширму  виходять чортенята (ляльки) , танцюють і співають, потім всідаються).

Чорт 1. Ну, друже , розказуй, похвалися, яку підлість  зробив за  минулий місяць?

Чорт 2. Я в нашому лісі зруйнував мурашник, зламав молоденьке деревце й прогнав із кущів зайця!

Чорт 1. А я в нашу річку цілий мішок сміття викинув!

Чорт 2.  Добру підлість ти придумав, нехай тепер річка брудною буде! А я увімкнув у своєму "Запорожцеві" двигуна і цілу годину повітря забруднював. Нехай тепер дихають!

Чорт 1.  І ти гарну підлість людям зробив.

Чорт 2.  Всі ми,  добре потрудились, багато  шкоди нашій природі-матінці зробили, екологію попсували. А тепер ходімо подивимось на наслідки роботи.

Чорт 1. Тихо, тихо . Хтось іде.

(На сцену під тиху мелодію кружляючи виходять герої)

1. Я - грунт, тіло є ПланетиЇї опора, її міцьТож бережіть же мене люди,І вісь Землі ви не змініть.

2. А я вода, я кров планети,Течу судинами річок повік.Тож бережіть же мене люди,Щоб тромб сміття не зупинив би мій потік.

3. Я – Атмосфера душа Планети.І чим чистіша буду я.

Для Вас же краще буде людиБо я підтримую життя.

4. Я ліс, що є легенями Планети,Який дарує всім життяТож бережіть же мене людиАби не впасти в забуття.

5. А я -  Земля!Краса землі – довершена і незрівнянаВсі гами кольорів злилися в чарівне полотноІ синь морів і океанівІ різнобарв’я на землі.Тримаю я в руках правосуддя терези.На них лежать сьогодніРомашки – символ чистотиТа антропогенний факторЩе переважить "мінус" а чи "плюс" -Залежить від людського сумління.

Пісня на мотив  " Дівчина-весна"

Вийти з хати з протигаза буде нам скоро зась ( 3рази)Бо в повітрі страшна зараза знову вже завиласьДожилися ми й докотились, далі нема куди (3 рази)Де нам людоньки взяти сили виплутатись з біди( 3 рази)

Приспів: Викиди газові, купи сміттяСильно вкорочують наше життяСильно вкорочують наше життяВикиди газові, купи сміття.

(Проходить розмова екологів з ляльковими чортиками. Чортики говорять скептично.)

Еколог 1. Весна оновлення даруєВсе сподівається живеІ по планеті теж крокуєТисячоліття вже нове.Що ж принесе воно планеті?Нове тисячоліття, третє?

Чорт 1. Що принесе ? Проблем багато.До них ви звикли, що й казати!Природа допомоги просить…Але ж ви якось жили й досі !

Еколог 2. І є ж такі байдужі душі!Що ж із Землею дальше буде?!Що ми залишимо онукам,Якщо сидівши, склавши руки?Ми їх позбавимо краси..

Чорт 2. .А штучні зробите ліси,І гори будуть синтетичніНедешево, але практично!Щоб не чіплялася зараза,Ходити будете  в протигазах.В повітрі ж буде скрізь отрута?То й не страшна хвороба люта?

Еколог 3. Ні, це жахливо! Бачите вгорі.Ви сонечко яскраве, променисте!Ні, забруднили чорні димаріЗаводів, фабрик світле небо чисте..А ще автомобілі, літаки …Вони не підлягають забороні?Прогресу кроки надто вже швидкі,Такі, що є вже діри у озоні …А ось летять космічні кораблі..Що ж подарує нам прийдешня ера?Чи буде хтось ще жити на Землі,Коли на ній загине атмосфера?

Чорт 1. Та досить нас загибеллю лякати!В природі треба чисту воду мати…Красиво це, корисно, досить зручноА ні – резервуари створите штучні.

Еколог 4. Вода не просто так речовина,Сполука елементів водню й кисню.Вода – життя. Прозора мов кришталь,Вона завжди втамує спрагу люту.Та люди не цінують це, на жаль.А промисловість в воду ллє отруту,Недосить побудовано споруд,Хоч воду очищати ми повинні.

Чорт 2. Ви кажете "Руйнуються ґрунти,Людино свою землю захисти!"Ну, а навіщо? Та облиште чвари!Асфальт в вас всюди буде, тротуариНа роликах кататись так приємно!

(Чорти  співають на мотив  пісні " Про зайців")

Серед сірих громад,Мегаполісу й шуму,Де в заторах шумлять міліони авто.Ми будуємо дороги,Усе ширші і ширші,І при цьому ми залишимоЧорний лиш асфальт.

Приспів:А нам все одно(2 рази)Винищили ми в місті всі квіти,Справа є у нас будуємо вищій клас,Ми для мерсів наших новий автобан.

Еколог 1. Такі слова ви кажете даремно.Земля моя, безмежний, дивний світ!У Всесвіті ти є така єдина,Але про це забув людський наш рід!Він знищує тебе, природа гине!Зникають і тварини і рослини..Так, дуже сумно, що природа гине.

Чорт 1. Але ж не всі. І ви їх все одно,Хоч інколи побачите в кіно..

Еколог 2. Авжеж, в кіно.. Чи в мультиках хіба…Ні, це просто сором, це – ганьба!Тварини потребують охорони!Навіщо ж тоді книга є Червона?Створила ж заповідники людина?Ну, а рослини? Це немов кохання!Невже колись залишиться остання?

Еколог 3. Щось не все в порядку,Сади вишневі похилились,Хрущі давно вже не гудуть,Лише жуки ті колорадські,Картоплю день і ніч гризуть.Жайворонки в полі вже не так співаютьПестициди й хімікати вітри розганяютьНа городах наших огірки не родять,Хмари з кислотними дощамиДуже часто ходять

Еколог 4. Тече річенька,ой величенькаЗ хімікатами в ній водиченькаЄ і фарбоньки і рештки бітумуЗверху рясонька їсти нікому.

(Пісня на мотив Земля в жюминаторе ")Вода у нас забруднена - 2разаПовітря чистого давно у нас немаІ тужим за загубленим - 2разаЗа всім тим, що природа нам дала.

Приспів:І сниться нам не "фанта" й " Кока- кола"Від них на нас усіх чека біда,А сниться нам земля, земля довколаІ чистая джерельная вода.

(Звучить легка музика.  На екран-ширму проектується мультимедійна презентація про забруднену Землю: смітники, забруднені водойми, вирубані ліси і т.д.. А в цей час екологи говорять по черзі. Чортики уважно дивляться фільм. )

1. Та ось дивіться жителі  Землі!Відкрийте очі, гляньте навкруги,Побачте, як страждає все.Як складно тут природу зберегти.Вода забруднена і риба гине,І тут вже не почуєш спів птахів,Земля страждає, як мала дитина,Як чоловік таке творить посмів?

2. Краса? Пильніш дивисяДе тут вона? Сміття навколо й брудУ сміттєзбірник гай перетворивсяРозсадник всіх мікробів бачу тут.Пляшки, бляшанки, квітки не знайтиО, люди,  хто нам розуму позичить?Хто нас навчить пироду берегти?

4 .Ревуть та стогнуть земні просториВід  рясних бур'янів,Земля не винна  в цьому горі,Що має таких господарів.Невже вам люди байдуже буде,Як землям ради не дадутьКуди не гляне людське окоПоля кругом в амброзії цвітуть.Ніхто землі не захищаєІ обробляють як небудьА коли вродить щедро ниваЗ землі святої все згребуть.

5. Лісосмуги тут булиЗ місяченьком в танок йшлиА тепер тут кураї, кураїЖенуть вітри гультяї.Зажурилися поля,Бо без захисту земля.Залишають нам роки,Свіжозрубані пенькиОй у полі два дубки , два дубкиЗалишились ще поки.

6.Зранку до ночі давить дим очіЗранку до ночі давлять димиСкоро скоро наші очіВже не побачать квітучих ланів.

Чорт 3. Ой, що це? Лишенько ж яке!

Чорт 1. Це люди відпочивали на природі.

Чорт 1. Боже, та невже це люди? Нехай я, чорт, підлість природі зробив, ,  а їхня ж  підлість набагато підліша!

Еколог 1. Дивлюсь я на небоТай думку гадаю,Що ми після себеНа світі лишаєм?Ліси наші в'янутьНема більше рік,Пташки покидаютьКрай рідний навік.Нечисте повітря,У грунті - нітратиІ слово "Чорнобиль"Нам страшно згадатиІ щоб на світі не сталось біди,Шануймо природу усюди й завжди.

Чорти 1. Та ні, ми не злочинці, не байдужіНам  природу жаль і навіть дуже!Переконали ви нас словамиРазом: Пробачте нам екологи, ми з вами!

Чорт 2. Що ж це сталося з вами,  люди?Якщо так, то нічого не буде!Ні річок, ні гаїв, ні криниць,Ні комах, ані звірів, ні птиць.Ані квітів, ні трав, ні повітря,Ні людей, хоч тепер вже повіртеЗупиніться – останній є шанс,Огляніться  – благаємо вас.Все задумано мудро в природіЖити всьому у мирі і згоді.Річка хай куди хоче тече,Пташеняті підставте плече.Як зрубаєте дерево – вмитьПоспішайте хоч два посадить.- Як асфальт – то не через калину,Джерельце хай не знає зупину.Полюбіте природу палко,Не топчіть ногами фіалку.Як розорите світ оцей вщерть,Вирок вам без війни буде – смерть.Зупиніться, останній є шанс,Ця планета не тільки для вас.

(На сцену виходять всі учасники , передають глобус один одному і чортикам тоже ,і говорять слова, а в цей же час звучить легка музика і проектується мультимедійна презентація "Краса природи".)

1. Щоб ліс ніколи не зникавПовинен кожен знати.Дерев, кущів бездумно не рубавІ молоді рослини насаджав.

2. Щоб степ покритий був травою.І різнобарв’ям квітів запашних.Ти не розорюй все підряд сохоюА клаптик цілини лиши.

3. Щоб річка чистою булаІ рибою повною булаТи не забруднюй джерелаІ не розкидуй скрізь сміття.

4. Щоб птах у небі заспівавІ твою душу звеселявТи не руйнуй його гніздаЩоб не померло пташеня.

5. Аби повітря було чистимІ в ньому не було шкідливих речовинПостав фільтри і очисні спорудиЯкі знешкодять пил і дим.

6. Щоб фрукти й овочі для тебе.Несли лиш чистий вітамінГосподарювати так нам треба,Щоб грунт не знав шкідливих змін.

7. Набираю у груди повітряІ кричу, щоб почули усі,На землі цій,  в природі - ми дітиМи без неї ніщо в цьому світі,Ми без неї ніщо в цім житті!

8. Схаменіться люди добріЗахистіть природу,Як не буде річки й лісу,Не буде й народу.

9. Ми вірим в те, що кожен з нас усіхПосадить сад, чи дерево, чи квітиІ  на Землі буде щастя й сміхІ завжди тут здорові будуть діти.

(Всі разом співають пісню на мотив "Ми бажаєм счастья вам ")

Ми бажаєм вам завждиЧистого повітря і водиІ сонця променіХай завжди ідуть сюди

Ми бажаєм щастя вамІ воно повинно прийтиТож рук ви докладітьІ природу збережіть.Природа нам - як рідний дім,Вона усім - як мати,Щоб лад завжди був в домі тім,Про це нам треба дбати

Джерело: Острів знань Автор: Барановська Олена Миколаївна, вчитель початкових класів та біології, Березівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Рівненської області Теги: природа, планета, агітбригада, еколог4 Листопада 2012, 16:53 , Переглядів: 970

Фото: artnow.ru І гомін віків... І природи краса

Пробудити в учнях національну свідомість, почуття відповідальності за долю рідної землі. Розробка учасника І Всеукраїнського конкурсу "Творчий учитель - обдарований учень".

Девіз проекту: "Від малої Батьківщини - до великої України".Актуальність: Святий Августин дає нам добру пораду:"Бажаєш осягнути велике? Тоді починай з малого".

В нашій Україні є дуже багато красивих і визначних місць. Але у кожного з нас є мала Батьківщина,той куточок, який залишається в серці: де пролетіло дитинство, прошуміла юність, де зустрів перше вірне кохання.

Микулинці – отча колиска багатьох поколінь, селище, що впродовж століть утверджувало власну славу й значимість у реєстрі української історії. Селище, що зведене на Сереті, передане нам у спадок, як заповіт від нащадків топільчан.Тему проекту було обрано для того, щоб пробудити в учнів національну свідомість,

почуття відповідальності за долю рідної землі, за майбутнє планети, синівські почуття до матері - України.

Час, необхідний для реалізації проекту:4 місяці (жовтень-січень).Навчальні предмети: художня культура, історія України, географія, основи християнської етики.

Учасники: учні 8-го класу.Мета:

систематизувати знання учнів з хронології історичних подій; організувати пошукову діяльність учнів; розвивати життєві навички, пов’язані з умінням жити разом, роботою в команді; набути позитивного досвіду групової роботи, побачити значення діяльності

кожного для результату спільної справи; навички роботи з додатковою довідниковою літературою, з архівними матеріалами; навчитися створювати буклети, знімати відеофільм; виховувати культуру мислення, можливість розвитку комунікативних навичок,

особистісних якостей кожного.

Очікувані результати:

уміння брати інтерв’ю і використовувати для написання наукових робіт; уміння створювати карти, буклети, складати вірші; уміння користуватися літературою для пошуку інформації; уміння користуватися комп’ютерною технікою та відеоапаратурою; уміння виступати перед аудиторією.

Вхідні знання та навички: навички писати вірші, робити аргументовані висновки, складати маршрут.

Матеріально-технічне, інформаційне та методичне забезпечення: додаткова художня та наукова література, комп’ютер, принтер, сканер, відеокамера, папір.

Кінцевий продукт:

перша та друга групи – розробка сценарію «І гомін віків… І природи краса»; третя група – карта туристичних маршрутів; четверта група – інформаційний буклет з фотографіями туристичних маршрутів.

Після завершення проекту учні обговорювали результативність своєї діяльності. Результативність роботи чотирьох груп була оцінена керівником і кожен учень визначив свій особистий внесок в реалізацію проекту.

Сценарій «І гомін віків…І природи краса»

Слово вчителя:Міста, як і люди, мають неповторні обличчя й долі. Селище Микулинці , що зведене на Сереті, передане нам у спадок як заповіт від нащадків топільчан. Ми, всі його мешканці і тому повинні гідно продовжувати справи наших посередників, дбати про красу і чистоту

містечка, зберігати та примножувати його природні та культурно-історичні цінності, сумлінно працювати, щоб бути повновладними господарями рідної землі.

Діти, ви можете уявити нашу рідну Україну без ніжної берізки, сумної верби, могутнього дуба, красеня клена, а наші Микулинці без розкішних каштанів? Звичайно, ні! То ж давайте прикладемо максимум зусиль, щоб смарагдові багатства України протягом віків примножувались. Вічно цвіли сади, народжувалися діти, щасливо сміялися матері, курликали журавлі, гріло сонечко, весна змінювала зиму.

А береги нашого Серету були щедро вкриті і березами, і вербовими котиками. А на наших подвір’ях, вулицях, парках нехай завжди квітує запащна липа і літає тополиний пух. І все це вливається у вічну симфонію душі, краси, поезії, життя...

Ведучий 1.Є в нашій квітучій країніКлаптик землі чарівний.І там під небесною синнюЖевріє містечко надій.Містечко Микулинці зветьсяБагатства його не злічить,Між вербами Серет смієтьсяІ хвиля струною бринить.

Ведучий 2.І смерчі неслись над тобою,І бурі, й грозові дощі.Та лишалося ти непокірнимНа зло ворогам своїм.Стрічають нас радо тополі,І верби, й вишневі сади.Хоч витерпіло ти доволі,Цвітеш, мов не було біди.

Перший туристичний маршрут «Микулинецькі буки»

Ведучий 3.При в’їзді в Микулинці обіч дороги-прекрасні дерева. Їхні верхи темною зеленню здалека манять подорожніх літнього дня, як щось закличне і обнадійливе, таке, що і серце звеселяє, і сил додає. Серед них виділяються найстарші за віком буки. Вони дивовижні. Гордо підносять до неба свої стовбури, як німі свідки бурхливої історії. Буки шумлять своїми кронами, привертаючи увагу перехожих... Шумлять уже близько ста літ.

Хто б не йшов в наше селище, край дороги побачить їх красу і велич. Вони і сьогодні залишаються вірними охоронцями рідного міста. І якщо прийде час попрощатися з ними, на зміну їм прийде ряд наступних поколінь.П’ять дерев бука європейського, які знаходяться на території Микулинецького лісництва, розміщені на площі 0,1 га в кварталі №4 на ділянці №11.

Рішенням Тернопільської обласної ради народних депутатів від 18.03.1994р. "Микулинецькі вікові буки" віднесено до ботанічних пам’яток природи.Висота дерев становить 27-27,5 м. Найбільший діаметр бука №1 рівний 104 см, а найменший – бука №4 рівний 55 см, середній діаметр – 64 см.

Буки в нашій місцевості зустрічаються досить рідко. Сприятливі кліматичні умови: помірний клімат, хороший лісовий суглинок, достатня освітленість допомогли деревам вирости розкішними на краю свіжої грабової діброви (Д2ГД). Дерева є об’єктами загальнодержавного значення. На території пам’ятки забороняється будь-яка діяльність, що загрожує їх збереженню, або приводить до деградації або зміни первісного стану. Відповідальним за його збереження є Микулинецьке лісництво Тернопільського держлісгоспу, ДЛТО "Тернопільліс".

Ведучий 4.Ліс густий, дрімучий...Споконвічний ліс росте.Не проб’ється навіть сонцеКрізь гілля його густе.Велетенські буки, вільхи,Сосни, явори, дубиРаз в століття полягаютьПісля віку боротьби.

Другий туристичний маршрут «В єдності з Богом»

Ведучий 1.Буває, часом сліпну від краси,Спинюсь – не втямлю, що воно за диво -оці степи, це небо, ці ліси.Усе так гарно, чисто, незрадливоусе як є – дорога, явориусе моє, все зветься – Україна.Така краса, висока і нетлінна,що хоч спинись і з Богом говори.

Ведучий 2.Кожна неупереджена і мисляча людина, поглянувши на світ, що навколо нас, ставить собі просте питання: звідки це взялося? Вечірнє небо, всіяне зорями, польова квітка чи комаха – все свідчить про свого автора і Творця. І з усього видно, що цей Творець є мудрий, добрий, прекрасний, люблячий, єдиний, всесильний.

Усе в природі досконало влаштовано: нічого не бракує і ніщо не зайве, все пов’язане і одне одного доповнює, скрізь присутня гармонія. Людина вершина цього сотвореного світу і поставлена над цим світом бути дбайливим і розумним господарем. Стати ближче до цієї духовної гармонії нам допомагає Божа присутність у храмах селища.

Ведучий 3. Українська греко-католицька церква Пресвятої Трійці. Будівництво храму тривало 7 років (1882-1889рр.) коштом микулинецьких парафіян. У 1997-2002рр. храм було відновлено і реставровано.Українська православна церква Пресвятої Трійці. 19 грудня 1994р. закладено і освячено наріжний камінь під її будову. На престольний празник День Святої Трійці у 1998р. освячено престіл храму.

Ведучий 4.Гість, прийди, подивись, озирнись,Тут також руки Божі пройшли.

Підпирають небесную висьДвох церков золоті куполи.Дві церкви, що іменем Трійці Святої,Що в них всіх наш Господь живе.Піднесли до неба вони хрести свої,Уклінно вітають тебе.І щиро відкриють усім свої двері,Щоб люди молилися всі,І Бога просили у своїй потребіЙ подяки складали свої.

Ведучий 1.Наша молодь, школярі, що у своєму житті старатимуться наслідувати світло світу – Ісуса Христа, самі зможуть стати світлом для інших. Вони є нашою надією, бо їм належить будувати майбутнє України.

Третій туристичний маршрут «Пам'ятник Святому Флоріану»

Ведучий 2.Святий Флоріан - покровитель пожежників. У XVIII столітті Микулинці три рази згорали майже дощенту. Пожежі були такими сильними і раптовими , що у жителів цього селища виникла підозра у навмисному підпалі. Але хто і навіщо? Одні люди у цьому вбачали помсту,інші-кару Божу. Проте після третьої найжорстокішої пожежі, коли микулинчани майже завершили відбудовувати свої помешкання , в селищі стали знову відбуватися якісь незрозумілі містичні підпали. То тут , то там почали знову загорятися будинки, хліви, стодоли микулинецьких господарів. Не допомагало нічого,ані посвячення садиб свяченою водою, ані молитви…

Ведучий 3.У 1797 році графиня Людвіга Потоцька , стурбована такими містичними підпалами, запросила до Микулинців Львівського архієпископа, того,котрий посвячував наріжний камінь для побудови костелу Святої Трійці у 1761 році. Вона хотіла ,щоб авторитетний і мудрий ксьондз допоміг врятувати її селище від страшної загрози нової пожежі. Архієпископ привіз із собою ченців, які три доби молилися на подвір’ї майбутнього костелу Святої Трійці. Так було встановлено в центрі Микулинців пам’ятник Святому Флоріану, захиснику всіх людей від вогню та покровителю пожежників.

Ведучий 4.Найжахливіша пожежа сталася в липні 1902 року. Стояла суха тепла погода, коли спалахнув будинок пекаря. Пожежники та населення разом гасили вогонь, проте піднявся сильний вітер, будинки були покриті соломою, тому спалахували миттєво. На допомогу прибули пожежники з Теребовлі, Струсова, Тернополя, але вогонь розповсюджувався містечком. Після цієї пожежі тільки чотири житлових будинки якимось дивом залишилися неушкодженими. Спочатку пам’ятник стояв у центрі селища, а в 1909 році його перенесли на маленьку примітивну площу між вулицями Надрічна та Лесі Українки.

До 100-річчя від дня найтрагічнішої пожежі в селищі Микулинці було освячено скульптурну споруду св.. Флоріана священиками греко-католицької, православної та римо-католицької конфесій. На урочистому заході були присутні тодішній селищний голова Микулинець Т.Д. Ониськів, начальник відділу пожежної безпеки в області Є.Т. Лукавий, начальник гарнізону пожежної охорони Теребовлянського району І.В. Лотиш,

пожежники Теребовлянського та Тернопільського гарнізонів.Сподіватимемося, що св.. Флоріан і надалі оберігатиме селище від вогненної стихії.

Четвертий туристичний маршрут «Пивзавод «Бровар»

Ведучий 1.На Тернопіллі у древньому містечку Микулинці, яке у 1996 році відсвяткувало 900-річчя, у низині, на березі річки Серет розташована пивоварня ВАТ "БРОВАР". Точна дата заснування заводу невідома, але згідно стародавніх джерел, у 1457 році польський король Ольбріхт та німецький герцог Тієран йшли походом на Молдавське господарство. Король Ольбріхт зупинився у Теребовлі, а німецький воєвода у Микулині. Тоді Тієран і послав польському королю скуштувати Микулинецького пива. Пізніше, у 1698 році, згадується про Микулинецьке пиво, але вже у австрійських архівах. З часу свого заснування завод працював безперечно і був візитною картою нашого містечка. У 1995 році здійснена приватизація цього підприємства і на його основі утворилося ВАТ "БРОВАР". Метою діяльності товариства є виготовлення пива, яке за якістю може конкурувати з найвідомішими марками у світі. Наше пиво завойовує все нових шанувальників, завдяки оригінальній рецептурі та винятковим смаковим якостям "ЖИВОГО" не пастеризованого пива.

Для забезпечення максимальної екологічної чистоти "ЖИВОГО" пива ВАТ "БРОВАР" використовує пивоварний ячмінь, пшеницю, цукор, які вирощені на полях власних господарств Сидорів “БРОВАР”, Ласківці "БРОВАР", Буданів "БРОВАР". Найкращі пивоварні сорти ячменю "Скарлет", "Тюрінгія" переробляються на власній солодовні у високоякісний світлий, темний та карамельний солод. Це дає змогу повністю відмовитися від використання штучних барвників, консервантів та ароматизаторів при виготовленні темних сортів пива.

Ведучий 2.За останні роки введено в дію багато нового устаткування у різних цехах. Так, наприклад, аналогів нашому новому варочному цеху немає ніде у світі. Завдяки високим технологіям та найсучасніший мікробіологічній лабораторії, що забезпечує найкращий контроль продукції, ми досягаємо такої чистоти у виробництві, що без застосування консервантів чи пастеризації, наше пиво має термін зберігання 60 днів.

Потужність підприємства сьогодні становить 1500 тис. декалітрів пива, 200 тис. декалітрів мінеральної столової води та 2 000 тонн солоду.Висока якість Микулинецького пива неодноразово була відзначена різного роду нагородами. І сьогодні колектив підприємства не зупиняється на досягненому, а працює над розробкою нової продукції, щоб задовольнити побажання найвибагливіших споживачів.

П'ятий туристичний маршрут »Палац»

Ведучий 3.У південному напрямку, на одній осі з костелом, у мальовничому парку розташований палац, що, як і костел, побудований наприкінці ХVІІІ століття (в 1760-их роках) на кошти Людвіги Потоцької "з огляду на те, що старий замок вже не надавався на резиденцію". Навколо палацу, як модно було в той час в Європі, заклали великий (7 гектарів) ландшафтний парк вільного планування. Парк зберігся до нашого часу і деякі дерева мають дуже поважний вік.

Будівля палацу складається з трьох частин: центрального корпусу та двох бічних прибудов, з’єднаних між собою галереями, які разом творять форму підкови. Головна окраса палацу – це чотири скульптури атлантів на центральному фасаді над головами левів, що підняті на арку першого поверху і підкреслюють другий поверх. Середня частина фасаду була увінчана скульптурою святого Архангела Михаїла, який тримав у руках два герби – М'ячинських і Конопків. В середині палацу було багато творів мистецтва, образів, родинних портретів, виробів з бронзи, кристалів, порцеляни та срібла з гербами володарів. Тут також розташовувалась бібліотека, архів та розкішний бенкетний зал. Власниками палацу ставали ті родини, які володіли містечком.

У середині ХІХ століття палац перебудований у стилі ампір магнатом Яном Конопкою.І наше місто й наш палац -Вони з одного покоління.І як природа і людина,Віками будуть нероздільні.

Ведучий 4.Існує легенда про дерево, яке росте навпроти палацу. Ось послухайте.

Легенда – "Дерево кохання"

У микулинецькому парку, в якому стоїть палац вісімнадцятого-дев’ятнадцятого століть, є дерево, про яке кажуть, що воно росте вверх коренем. І дійсно, його стовбур і гілля нагадують покручені коріння. Про історію цього дерева розповідає наступна легенда.Люди переказують, що колись у цьому палаці жила стара графиня. Вона володіла навколишніми землями, мала багато слуг. І була у неї дочка – молода, красива, розумна дівчина. Ця дочка кохала і була коханою. Але любив її не знатний панич, як цього хотіла графиня, а бідний конюх, слуга. Звичайно, мати не одобрювала їхніх стосунків.

Коли молода графиня та її коханий захотіли вступити в шлюб, юнак пішов до матері-графині просити руку доньки. Вона уважно вислухала його, а потім, подумавши, відповіла:- Якщо ти хочеш одружитися з моєю донькою, то посади дерево біля палацу, навпроти моїх вікон. Але щоб росло воно вверх коренем. Якщо прийметься, то моя дочка стане твоєю дружиною.Завдання графині здалося юнаку нереальним. Бо ж як може рости щось вверх коренем? Та все ж посадив бідний конюх дерево біля палацу. Пильно доглядав, поливав, піклувався про нього. І сила його кохання вчинила диво – дерево прийнялось і почало розпускати зелені листочки, які ніжно тріпотіли під подихом вітру.

…Був привітний променистий ранок. Сонечко несміливо посміхалося молодій закоханій парі. Вони, взявшись за руки, замріяно гуляли по парку…Зовсім інший настрій був у старої графині. Вона не могла дозволити, щоб її єдина донька, спадкоємиця знатного роду, вийшла заміж за якогось служку без родоводу. Тож коли закохані прийшли до неї, вона сказала конюху:- Хоч виконав ти моє прохання, та все одно не бути тобі чоловіком моєї доньки, вона ж не буде тобі дружиною.

Цієї хвилини земля захиталась під ногами у молодих людей.Дочка у відповідь промовила до матері:- Мамо, я дуже люблю тебе, але якщо я не буду його дружиною, то не буду нічиєю!…На другий день молоду графиню не дошукалися. Вона з горя кинулась з моста в річку і

втопилась.…Про кохання графині та бідного конюха по цей день нагадує нам дерево, що росте вверх коренем, ніжно тріпочучи листям під подихом вітру, немов промовляє голосом бідного конюха «Я кохаю тебе…»

Шостий туристичний маршрут «Фортеця»

Ведучий 1.Під час татарського нападу 1508 року Микулинці були дощенту спалені. Це змусило тодішню власницю селища Анну Йорданову, дружину краківського каштеляна, збудувати мурований замок-фортецю, який неодноразово рятував місцевих жителів від турецько-татарських набігів. Поява замку сприяла розвитку господарства і збільшенню кількості жителів поселення. Розвивалися ремесла, сільське господарство, броварництво, торгівля.

Розташований замок у північній частині селища на значному підвищенні над річкою Серет. Будівлі його становлять чотирикутник, такої ж форми внутрішнє подвір’я. На трьох кутах височать башти. Посередині західного крила, яке захищене ровом, є залишки воріт зі слідами зводного мосту. Арка західних воріт викладена білокам’яним діамантовим рустом у стилі епохи Відродження. Довжина стін – по 75 метрів, товщина – 2 метри. У стінах є отвори бійниць для ручної зброї, а у вежах – для гармат. Як матеріал для будівництва використовувався червоний камінь-пісковик теребовлянських родовищ.

На стінах фортеці ще видно сліди розплавленої смоли, яку виливали захисники на голови ворогів. Башти круглі. Висота їх – три поверхи з бійницями для гармат. Всередині цитаделі, навколо чималого подвір’я, були житлові приміщення, під ними – просторі льохи і підземні ходи. На території замку була криниця.

Ведучий 2. Там пагорб з краю міста височіє,І замок на пагорбі тімСтоліттями тут маревіє,Історія людства у нім.На нашу фортецю не разТатарські війська нападали.Та кожен знає із нас –Поразки вони зазнавали.Про славу козацьку чували вони,Про Польщу й фашистську навалу.Та все берегли їх вкраїнські синиЦі замкові стіни і вали.

Ведучий 3.Древній замок,Дві церкви у центріЗазирає крізь марево літ... Із поштівок минуле постало,Щоб у спомин здійснити політ.Сьомий туристичний маршрут «Костел»

Ведучий 4.Протягом своєї багатовікової історії Микулинці мали багатьох власників. Серед них Людвіга Потоцька, яка замість старого напівзруйнованого дерев’яного костелу

побудувала новий – кам’яний, але в іншому місці. Перший камінь на його спорудження було закладено у 1761 році в присутності львівського архієпископа, а завершено будівництво в 1779 році. Декілька років костел належав монахам ордену святого Вікентія, а наприкінці ХVІІІ століття у зв’язку із закриттям монастиря він став парафіяльним. Автор проекту – польський архітектор-аматор, радник короля з питань мистецтва Август Мошинський (25.05.1731-11.11.1786), чоловік онуки Людвіги Потоцької, родом із Саксонії. За взірець споруди він узяв католицький костел при королівському палаці в Дрездені, побудований ще 1739 року, творіння відомого архітектора Г.Кнавері (1689-1780).

Ведучий 1.Микулинецький парафіяльний костел Святої Трійці – одна з найкращих і найоригінальніших пам’яток епохи пізнього бароко на заході України. Костел орієнтований з півночі на південь. . Як і дрезденський, він піднімається на видовженому прямокутнику, замкнутому з двох вузьких сторін кругами. Фасад багато оздоблений бароковими елементами з пишними деталями; завершується він невеликим куполом у вигляді намету. В нішах встановлено кам’яні скульптури і вази. Можливо, у виготовленні кам’яних скульптур брав участь микулинецький різьбяр Ян Чорний, який жив і працював у ІІ половині ХVІІІ століття. В інтер’єрі частково збереглося декоративне ліплення. Підлога вимощена кам’яною плиткою. В костелі було п’ять вівтарів, з яких збереглося тільки три. Вони виготовлені з дерева і покриті мармуром. В центрі головного вівтаря – образ Святої Трійці. Вище образа на каркасі знаходиться напис латинською мовою “ET TRES UNUM SUNT” (“У Трійці єдиній”). У самій верхній частині – два ангели та голуб Святого Духа у променистій обрамці. На хорах знаходився орган.

Ведучий 2.Храм мав велику підземну частину, де богослужіння проводили в зимовий час. Верхня літня частина була парадною і використовувалась у теплу пору року.Багато пережив на своєму віку костел. Але найтрагічнішим був повоєнний час 50-80 років ХХ століття, коли в храмі розмістили склад міндобрив. Хімікати досі проступають на стінах костелу.У 1989 році костел Святої Трійці передано громаді римо- католиків Микулинець та навколишніх сіл. Тут розпочалися відправи Служби Божої. Парафіяни приступили до реставрації цієї чудової пам’ятки архітектури.

Ведучий 3.А збоку – то гордість містечка,Стоїть всім відомий костел,До Бога показує стежку,Мов човен, пливе без весел.

Вчитель.Отже, давайте не будемо сподіватись вибрати собі іншу, як нам здається , кращу Батьківщину, а будемо жити та працювати задля процвітання тієї, в якій ми народилися…Микулинці- мальовниче селище з багатою історією і цікавими пам'ятками архітектури. Воно енергійно розвивається і з оптимізмом дивиться у майбутнє.

Любіть місто своєІ в весняній одежіІ в цвітінні трояндІ в багрянім вбранні.Нехай голос Серету

Ваші душі бентежитьІ дзвенять у серцяхСолов'їні пісні.

А як прийде колисьВирішальна хвилинаБуде вабити розкішВ далеких краях.Пам'ятай, що твій дімСлавний край ТернопілляРідне місто Микулинці-Колиска твоя.

Ми переконані,що про ці визначні місця рідного краю має знати кожен школяр, адже це наша гордість. І якщо у когось немає можливості відвідати вищезазначені місця,завітайте на сайт школи mykulynschool.jimdo.com і там на вас чекатиме заочна мандрівка дивовижними куточками рідного краю.

Джерело: ostriv.in.ua Автор: Домбровська Любов Василівна, завідувач методичного відділу Долинського районного будинку дитячої та юнацької творчості Долинської районної ради Івано-Франківської області Теги: художня культура, батькіщина, національнаГодина спілкування "Знай, люби і бережи"

Розробка позакласної години участника І Всеукраїнського конкурсу "Творчий учитель - обдарований учень".

МЕТА: викликати в учнів почуття відповідальності за свій вплив на навколишнє середовище; виховувати любов до природи, бажання охороняти й примножувати її багатства і красу.

ВІКОВА КАТЕГОРІЯ: 10-14 років.

ОБЛАДНАННЯ: картини природи, на яких зображено карпатські ліси, озера, річки.

ВЕДУЧА.Найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає спілкування з природою. Вона завжди чарувала й чарує, хвилювала й хвилює людину. Шепіт голубої води, зелених дібров, спів дзвінкоголосих пташок, запах і розмаїття квітів – усе це дорога серцю, ні з чим незрівнянна природа рідного краю. Природа і Вітчизна невіддільні.Ми – господарі нашої природи. А вона для нас – це наше життя. І берегти природу - значить берегти Батьківщину.

УЧЕНЬ 1.Моя земля – Карпат зелена віть,Де пахнуть виспілі суниці,Де у високім шумі верховітьДубам всміхаються ялиці.

ВЕДУЧИЙ.Карпати! Хто з нас не закоханий у цю воістину казкову красу, що возвеличилася в самісінькому центрі Європи й живить її своєю цілющістю? Чи не тому їх називають легенями Європи?Той, хто хоч раз побував на Івано – Франківщині ніколи не забуде велич карпатських гір, життєдайну мелодію Прута, сріблясті водоспади Косівщини, мальовничі заплави Дністра. Ця краса надихає і окрилює, народжує людей, мудрих серцем і щедрих душею. Ліси Карпат багаті різними видами дерев, кущів, трав, серед яких багато рідкісних, які ніде в Україні, а часто й у світі, не зустрічаються. Карпатські ліси є житлом для більшості видів звірів, які є в Україні, тут водиться половина всіх птахів, які живуть в Україні.

ВЕДУЧА.Карпатські ліси давали притулок гуцулам в часи татарських набігів, давали притулок народним месникам – опришкам славного Олекси Довбуша, а також воїнам УПА – борцям за волю та незалежність України. Ліси Карпат нищили завойовники, їх знищували вже і в повоєнні часи. І з кожним роком гармонія між людиною і довкіллям втрачається все більше і більше.

ВЕДУЧИЙ.З перших днів свого існування людина змінювала навколишню природу. Вона полювала на тварин, вирубувала ліси, вирощувала різні культури. Тому дуже мало залишилось територій, не змінених людиною.За довгий історичний час завдано неабиякої шкоди рослинному і тваринному світу. Вирубані значні площі лісів рослинної і гірської частини області, розорані ділянки з дикорослою трав'яною рослинністю. Тепер їх зменшення відбувається і через забруднення навколишнього середовища отруйними промисловими викидами.

За останні десятиріччя проблема охорони природного навколишнього середовища набула особливої гостроти. Під впливом господарської діяльності людини, бурхливого розвитку промисловості, сільського господарства відбувається збіднення генофонду рослинного і тваринного світу. Це може привести до катастрофічних наслідків.

УЧЕНЬ 2.В Карпатський ліс веде мене стежина.Старі дерева втомлено шумлять.А вже цвіте підсніжника сніжинка,Блакитні очі проліска не сплять.

Коли б то вміти так весні радіти,Так довіряти, як вони малі,Що будять землю, наче матір діти,Коли б то вміти жити на землі!

А скоро все потоне в зелен – сяйві,Де зайвих – ні комашки, ні зела.Де все потрібно, якщо ми не зайві,Якщо прийшли без вигоди і зла.

УЧЕНЬ 3.Яка природа! Кращого нема,Як річка й поле лісом оповиті.

І кращого нема нічого в світі,Коли людина творить це сама.

Спасибі людям, що зростили ліс:За всі дуби спасибі, за ялини,І за красу березових тих кіс,Що милі серцю кожної людини.

ВЕДУЧА.Ліс – це зелений друг людини. Він постачає нам цілюще чисте повітря, дарує приємний затінок, надихає на творчість.Ліс – наше величезне багатство, яке потрібно не тільки дбайливо витрачати, а й берегти і примножувати.

УЧЕНЬ 4.Як тебе, мій краю, не кохати!За твої смерекові ліси,За повиті думами КарпатиУ розповні величі й краси.

За твої барвисті вишиванки,За минувшість, славну дотепер,Й чарівні в народженні світанкуБистрицю, Черемош і Дністер?!

Краю мій, колиско пісні й танцю!На колись згорьованій землі.Вже гуцули, бойки, наддністрянці –Свого щастя вдатні ковалі.

За набуті працею обнови,За людей, що славлять рідний край,Я тобі вклонюся знову й знову,Розквітай, моя земля Франкова,На добро і щастя розквітай.Д. Павличко

ВЕДУЧИЙ.Ліси Карпат нищили завойовники, їх знищували і в повоєнні часи. Нищать їх і тепер.

УЧЕНЬ 5.КАРПАТСЬКИЙ ЛІС...Його везуть... Скриплять тісні борти,Втираються у землю чорні шини.Не знаю я, хто ліс отой садив,Та бачу, хто рубає кожну днину.

Карпати пірамідами стають,Стають Карпати, наче новобранці,Кружляє листя в передсмертнім танці.Був ліс в Карпатах, а тепер – нема –

Програли в карти, в кабаках пропили.Вслід лісоводам дивиться народ, -Душі щемкої завмирає порух.Чому мовчить вчорашній патріот?

Чом нинішній мовчить – не б`є на сполох?!У горах я поезію шукав.О, люди – люди, де, скажіть межаБуває злу? Де доброти основа?

Смереки, мов розстріляні лежать.Прибите лихом, потемніло слово.-    А був тут ліс, - сльозу втирає дід, -Дуби і буки заступали гори...Невже від лісу буде тільки слідУ більмах пнів, що трухлявіють скоро?

УЧЕНЬ 1.Людино! Чуєш?! Зупинись на мить,Подумай, грішна, що ти робиш?Невже твоя душа від жалю не щемить,Невже не усвідомлюєш, що всю природу гробиш?

Ти – цар всього і всьому голова,Ти судиш тільки по своїх законах.Лиш для краси ти замикаєш солов`я,Хоч знаєш, що цій пташці головне – свобода.

Не будь жорстока, чуєш, зупинись!І обніми природу – рідну матір.До грудочки землі устами притулисьІ голову схили у шані і подяці.

УЧЕНЬ 2.ВМІЙТЕ ПРИРОДУ ЛЮБИТИ.Вам у походи ходитиІ мандрувать, любі діти,Вмійте ж природу любити,Кожній стеблинці радіти.

В полі, у лісі, над яром –Квіти, дерева і трави...Цвіту не вирви задаром,Гілки не втни для забави.

Оберігайте ж повсюдиШлях і стежиночку в гаї.Все те окрасою будеНашого рідного краю.П. Сиченко.

УЧЕНЬ 3.Цей ліс живий. У нього добрі очі,Шумлять вітри у нього в голові.Старезні пні, кошлаті поторочіЛітопис тиші пишуть у траві.

Дубовий Нестор дивиться крізь пальціНа білі вальси радісних беріз.І сонний гриб в смарагдовій куфайціДощу напився і за день підріс.

Малі озерця блискають незлісно,Колише хмара втомлені громи.Поїдемо поговорити з лісом,А вже тоді я можу і з людьми.

УЧЕНЬ 4.Крутими хвилями верхиувись і вдаль, допоки зору...Позбудусь вартостей і хиб –переді мною рідні гори.

Тут час мовчить. І суєтаСюди стежок не простелила.Отут земля моя святаБере мене на вічні крила.

Зелене море верховиннесе мене своїм роздоллям.Я - їх кровинка. Їхній син,І звідси шлях мій, звідси доля.

УЧЕНЬ 5.Спасибі людям, що зростили ліс:За всі дуби, ялини в пишнім гілліІ за красу отих зелених кіс,В яких стоять гнучкі берізки білі.

Коли б не ліс, не знали б ми про те,Що є фіалка й пролісок на світі,Як у маю конвалія цвіте –Найкраща, найніжніша поміж квітів.

Від суховіїв сохнула б земля,Була б вона подібна до пустелі.А ліс покличе хмару на поля –Дощі проллються весняні, веселі...

ВЕДУЧА.Ми всі повинні боротися за очищення і збереження природи. Бо ж вона створена Богом для нас, для нашого здоров`я. А хіба ми це розуміємо? Ми забруднюємо сміттям, хімічними відходами ліси, луки, кидаємо ганчір`я, поліетиленові пакети з –під хімічних

речовин у воду річок та озер, потім хочемо чистої води...Хто ж буде про нас піклуватися, як не ми самі?...

УЧЕНЬ 1.Якого лісу поросло!Які в нім луни заблукали?Сюди позносило селоВсі таємниці і печалі.А ще позносило сюдиСтарі каструлі і ободи,Калоші й чоботи подерті...Ліс засоромився до смерті,І по узліссю від ганьбиНедобрі виросли гриби.

ВЕДУЧИЙ.Ми сьогодні не можемо збагнути й усвідомити всіх тих страшних фактів, тієї сумної статистики, до якої дожились. Україна, яка мала так багато повноводних річок, озер та водойм, посідає останнє місце серед країн Європи за запасами питної води.Останнє місце!.. А людина не може прожити без питної води більше одного дня.То що ж чекає на нас? Що чекає на наших дітей?Дехто може заперечити, мовляв у нас води стільки, що ми здатні затопити чи не півкраїни якоїсь!.. Але ж тільки затопити, знищити. Бо хіба можна таку воду вживати у їжу? В ній же навіть риба не виживає!

УЧЕНЬ 2.Ще назва є, а річки вже немає.Усохли верби, вижовкли рови,І дика качка тоскно обминаєРудиментарні залишки богви.

Куди ж ти ділась, річенько? Воскресни!У берегів потріскались вуста.Барвистих мук не знають твої весни,І світить спека ребрами моста.

Стоять мости над мертвими річками.Лелека зробить декілька кругів.Очерети із чорними свічкамиІдуть уздовж колишніх берегів.Ліна Костенко.

ВЕДУЧА.Вода, як відомо, це загадкова, дивовижна і складна сполука. Вона є матрицею життя, розчинником та транспортером речовин і впливає на властивості біомолекул організму. До того ж, містить в собі 11 структур. Саме від структури води залежить можливість позбутися багатьох хвороб.Та чи можна назвати водою ту рідину, котра хлюпотить у наших морях, озерах, річках?.. Ми так забруднили її, що гріх назвати водою.

ВЕДУЧИЙ.Природа... Люди піклуються про неї, але і завдають їй великої шкоди. Не всі уявляють

наслідки екологічних катастроф.Найбільше збитків природі завдають аварії на атомних станціях.Так, в ніч на 26 квітня 1986 року на Чорнобильській атомній станції сталася жахлива катастрофа.Такого удару наша природа ще не зазнавала.

УЧЕНЬ 3.Опустив лелека крилаНа самотній хаті.Поранив його Чорнобиль –Не може літати.

Все тече і все минає,Лише не Чорнобиль.Біль у серці не згасає,Не втікти від цього.

Стоять сади осиротілі,В хлівах худоба не кричить,І під плакучою вербоюСтрумочок чистий не біжить.

ВЕДУЧА.Тож бережімо нашу землю, бо ми живемо на ній. «Ми - діти землі» і не замислюємося над значенням цих слів.Краса лісів, чистота води залежить від кожного з нас. Нехай кожен подумає, який внесок він може внести в справу охорони навколишнього середовища.

УЧЕНЬ 4.БУДУ Я ПРИРОДІ ДРУГОМ.Йтиму садом, полем, а чи лугом,Буду я природі вірним другом.Не столочу навіть і трави,А скажу їй: "Зеленій, живи!"

Коли лісом буду я іти,Теж посію зерна доброти.Побажаю дереву і пташці,Щоб віки жили у мирі й щасті!С. Жупанин.

ВЕДУЧИЙ.Коли заглушим спів пташинийІ висушимо геть росу,зрівняєм гори і долиниТа обітнем лісів красу,коли...

Коли од вдіяного нами,як од вогню займеться жах,що не за дальніми морями,

а перед власними ногамиот-от небавом стихне шлях,

згадаємо (укотре?) книгу –аж почорнілу від біди,зламаєм сором, наче кригу,опишемо свої сліди...

Але чи вернемо, чи спинимвчорашні діяння свої?Чи впишем в книгу рід людини?І хто читатиме її?

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Позакласний час. №3, 2007.2. Сільська школа України. № 19 -21, 2006.

Літературно-музичний вечір "Доля моєї родини в історії України" 08 Листопада 2012, 15:44 , Переглядів: 1675

Фото: malyunok.org.ua Літературно-музичний вечір "Доля моєї родини в історії України"

Для вихованців середнього шкільного віку.

Мета: Поглибити знання вихованців про традиції роду, нації; виховувати духовно – моральні якості, формувати ціннісне ставлення шанобливе ставлення до людей старшого віку, один до одного; розвивати творчі здібності.

Музичне оформлення: фонограма пісні "Родина" у виконанні Н. Яремчука, фонограма пісні "Рідна мати моя" на сл. А.Малишка.

Наочне оформлення: квіти, предмети побуту, рушники., старі фото, грамоти.

Технічні засоби: магнітофон, мікрофон.

Завдання перед вечором для вихованців:

Розпитати у батьків, бабусі, дідуся про їхні сімейні традиції та реліквії; доручити дітям підготувати звіти про ці пам'ятні речі, принести фотографії чи альбоми;

розпитати батьків, з якої області (села) походять предки; коли і як дана реліквія з'явилася в родині; чи збереглися легенди чи оповіді, пов'язані реліквією.

Запросити свою родину на вечір.

Зал святково прибраний

Лунає фонограма пісні "Родина" у виконанні Н. Яремчука

Хід вечора

Ведуча

Сьогодні, дорогі діти, ми запросили ваших мам, бабусь.І це не випадково, бо вважаю, що любов до своєї родини, до цінностей в родині — це одна з найбільших цінностей людства.Що може бути прекраснішим від того дня, коли до отчого дому, під рідну батьківську стріху, мов ластів'ята до рідного гнізда, злітаються діти, онуки та правнуки.

Вихованець

Де ще є в світі така земля - квітуча, солов'їна, барвінкова, з засіяними зорями і синім небом, як наша Україна?

Вихованець

У якім краю почуєш такі пісні — урочисті і жартівливі, розумні і веселі, ніжно-задушевні і мелодійні?

Вихованець

У якій ще стороні вас зустрінуть так гостинно - хлібом-сіллю на вишитім рушнику, щирим словом, щедрим столом?

Вихованка

Чи є ще де на планеті народ, такий багатостраждальний, але багатий чудовими традиціями та звичаями, сповненими краси і поезії?

Ведуча

Дорогі діти! Шановні батьки, гості! Сьогодні ми зібралися в тіснім і дружнім колі – і сподіваюся що після нашої зустрічі у кожного на душі стане тепліше від спогадів про свою родину, з'явиться бажання і потреба дізнатися ще більше про свій родовід, своє коріння. Розпити своїх батьків та дідусів, ким були ваші предки, якими вони були, чим займалися? Як склалася їхня доля? Я впевнена: ви дізнаєтеся багато цікавого.

Вихованка

Хто ми? Звідки наше коріння, де воно? Час від часу такі питання виникають у кожного. Але в одних раніше, у інших — вже в зрілому віці. І добре, коли є ще в кого розпитати про свій родовід.

Вихованець

Знаю, є й інші думки: кому це потрібно? Ми живемо в зовсім іншому світі, і нічого нам оглядатись у вчорашній день. Так, світ змінився. Так було і так буде завжди. Одні покоління змінюють інші. Та жодне наступне не починає життя на порожньому місці, з білого листа. В ньому живе пам'ять про свій рід, його історію, традиції і звичаї, які шанувалися в родині, а отже, й у всього українського народу.

Вихованка

Людина не може, не має права бути безбатченком, перекотиполем, вона повинна знати свою історію, пам'ятати батьківську хату, де зробив перші кроки, звідки пішов у життя.

Вихованка

Ми просто зобов'язані шанувати свій рід, його традиції і звичаї, берегти сімейні реліквії і передавати їх з покоління до покоління, від батька до сина, як найцінніший скарб, як найбільше надбання кількох поколінь.

(Звучить фонограма пісні "Родина" у виконанні Н. Яремчука)

Вихованець

Часів не вибирають, в них живуть і помирають...Так сказав поет. Герої наших розповідей також не вибирали часів, не шукали легких шляхів. Знайомлячись з їхніми долями, ніби читаєш підручник історії.

(діти по черзі розповідають історію свого роду та демонструють фотоальбоми, старовинні речі)

Вихованець

Цей вірш я присвячую усім нашим бабусям

Дай, бабусю, поцілую, Сивину твою волосся.Теплим диханням зігрію.Снігом вибілені коси. Може, і на них розтане .Доскотливий іній срібний... Мов химерні візерункиНа замерзлій з ночі шибці. Руки твої поцілую:Скільки з них випито сили... Жали вони і косили,Прали і тісто місили.

Вихованка

З добра і любові створена Мати. З її серця б'є великим невичерпним джерелом безкорисна любов до своїх дітей. Усе її життя — це терпіння, безмежна самопожертва, пробачення провин. Якби стільки доброти було в світі, скільки випромінює серце матері, зло загинуло б на землі.(Всі хором співають пісню "Рідна мати моя" на сл. А.Малишка), дарують квіти

Вихованець

Листи. Фотографії... Грамоти... Старі речі... Це наша пам'ять. Пам'ять нашого роду, яку ми повинні зберегти і передати своїм дітям і онукам.У свій час О. Пушкін, відомий російський поет, писав: "Пишатися славою своїх предків не тільки можна, але й треба; неповага до неї є ганебна легковажність".Може, хтось подумає: у мене звичайні сільські предки, колгоспниками були, працювали весь вік на землі, чим тут пишатися? - Та саме цим і слід пишатися, що твої предки не зрадили землі, чесно прожили своє життя, ростили хліб і дітей. Хіба це не варто поваги?

Вихованець

Чи працював дідусь на заводі, будував місто, боронив Вітчизну, лікував людей. Це варто поваги!

Ведуча

А чи розпитали ви свого дідуся чи бабусю, що то за грамота лежить серед старих паперів, що то за медаль чи орден у шухляді? Впевнена, за ними криються цікаві людські долі, долі ваших рідних, які тісно переплітаються з історією України.Обов'язково розпитайте!Ви дорогі вихованці, саме ви - сьогоднішні продовжувачі родинних традицій, родовідної пам'яті. Сподіваюсь, що ви збережете найдрібніші згадки про своїх рідних і передасте цю пам'ять своїм дітям. Ніколи не перерветься ланцюжок пам'яті, який з'єднує кілька поколінь. І чим міцніше буде цей ланцюжок, тим міцніше буде наше коріння, тим міцніше стоятиме на своїй землі наш народ, наша Україна.

Література:

1. "Закувала зозуленька” – антологія Української народної творчості / К.: "Веселка” 1989р. 269 с.

2. "Світ українського слова”. О.Олійник - К : Хрещатик, 1994. С.180- 203.

Джерело: ostriv.in.ua Автор: Пономаренко Юлія Миколаївна, методист Васильківського міського Центру дитячої та юнацької творчості Екологічна мандрівка "Стежками природи". 07 Листопада 2012, 11:14 , Переглядів: 1401

Екологічна мандрівка "Стежками природи"

Розробка програми учасника І Всеукраїнського конкурсу "Творчий учитель - обдарований учень".

Мета: навчити дітей правильно поводитись на природі, розвивати увагу, пам’ять, спостережливість, виховувати бережливе ставлення до природи.

Вікова категорія: 7-11 років

Обладнання: різноманітні зображення природи рідного краю, виставка фотографій, загадки про птахів, прикмети про природу.

Ведуча: Дорогі друзі! Сьогодні ми з вами зібралися разом, щоб здійснити дивовижну мандрівку «Стежками природи». Усі ми милуємося природою, дивимося цікаві передачі по телебаченню, фільми про тварин. Ми гуляємо в парках, садах і лісах, біля річок, але часто не знаємо того чудового світу, що нас оточує, часткою якого ми є. З давніх давен природа вірою і правдою служила людині. Але мало просто любити природу, треба знати, розуміти і берегти її.

Земля – не рабиня, а мати,Сонце – не вітчим наш, а батько,Ліси – наші брати, річки – сестри,Дощі, вітри, сніги – мусять бути добрими гостями,А ми на своїй планеті – не тимчасові мешканці,А мудрі господарі.

Ведуча: Діти, давайте пригадаємо, а може й вивчимо з вами правила поведінки в природі. Гра «Поведінка в природі».Ми з вами зараз собі уявимо, що ми знаходимось у лісі. (Звучить музика - імітація звуків природи, лісу.) Пригадайте, як слід поводитись у лісі і чого не можна робити. Для участі у грі ви повинні поділитись на 2 команди.

Завдання для 1-шої команди:Скажіть, як правильно поводити себе в природі (що можна робити).

Завдання для 2-гої команди:Скажіть, чого не можна робити в природі.

МОЖНА

саджати квіти, дерева охороняти рідкісні рослини берегти молоді рослини обгороджувати мурашники спостерігати за тваринами підгодовувати птахів прибирати місце відпочинку милуватися красою природи

НЕ МОЖНА

ламати гілок дерев обдирати кору дерев рвати багато квітів збивати гриби ногами руйнувати мурашники ловити жаб, метеликів палити вогонь руйнувати пташині гнізда

Ведуча: Я думаю, що надалі під час прогулянки до лісу чи парку кожен з вас буде дотримуватись тих правил, про які ми щойно говорили. А зараз ми перевіримо, які ви уважні і спостережливі. Отож, пропоную вам відгадати декілька загадок про птахів:

1. Довгі ноги, довгий ніс, прилетів – обід приніс:Смачних жабеняток для своїх маляток. (Журавель)

2. Уночі гуляє, а вдень спочиває.Має круглі очі – бачить серед ночі. (Сова)

3. На скелі будує дім, хіба не страшно жити в нім?Ні, господар не боїться, що зі скелі може звалиться.Два могутні крила у господаря … (орла)

4. З лісу в ліс перелітає, де не сяде, там співає.І кладе яєчка у чужі гніздечка. (Зозуля)

5. Пташка ця маленька, лагідна, сіренька.В небесах співає, сонце зустрічає. (Жайворонок)

6. Красень птах на тин злітає, співом сонечко вітає. (Півень)7. Летів птах через дах, сів на воротях в червоних чоботях. (Лелека)

Ведуча: Продовжуючи говорити про птахів, давайте пограємо у веселу гру «Прилетіли птахи». Перед початком гри ведуча попереджає дітей, що називатиме не лише пташок, а якщо помилиться, то вони повинні голосно тупотіти.

Починаємо! Прилетіли граки, горобці, синиці, ворони, жуки, ластівки. (Яка тут помилка? – жуки)Продовжуємо!

Прилетіли голуби, синиці, комарі, солов’ї, жайворонки, стрижі, метелики, зозулі, дятли, сороки, літаки, сови, лелеки, шпаки, мухи, снігурі, орли, пугачі, пінгвіни, журавлі, чайки, чаплі, сойки, бджоли.

Ведуча: Існує чимало прикмет, пов’язаних з природними явищами. Чи справджуються вони чи ні ви маєте змогу переконатись самі, якщо уважно спостерігатимете за навколишнім світом. Я пропоную вам пригадати, які прикмети, пов’язані з природними явищами ви знаєте. (Діти називають відомі їм прикмети). А зараз ще один конкурс:

«Доповни прикмету».

Вранці роса – на добру погоду. Чим більше роси, тим спекотніший день. Ластівки літають низько над землею, граються – на вітер. Горобці сидять настовбурчивши пір’я, – незабаром піде дощ. Жайворонки занку не співають – погода переміниться. Хмари пливуть високо – на добру погоду. Глибокий сніг узимку – на дощове літо. Сніг лапатий – на негоду і мокречу. У лютому сонце йде на літо, а зима – на мороз. Снігурі наближаються до оселі – на великий снігопад. Вечір зоряний – ніч морозна. Сніг сильно рипить під ногами – на мороз. Тепла осінь – на довгу зиму.

Ведуча: Діти , а зараз я пропоную вам пригадати назви дерев, які ви бачили або про які ви чули. (Діти пригадують назви дерев).А тепер пропоную вам пограти гру «Музична галерея». Пригадайте якомога більше пісень, у назві або в тексті яких є назви дерев:

«Ой є в лісі калина»; «Ой під вишнею під черешнею»; «У лісі, лісі темному»; «Ой у полі два дубки»; «А ми тую червону калину підіймемо»; «Там під Львівським замком старий дуб стоїть»; «Ой смереко, чарівна моя смереко»; «Горіла сосна палала»; «Ой у вишневому саду, там соловейко щебетав»; «Сіла птаха білокрила на тополю…».

Ведуча: Я сподіваюсь, діти, що сьогоднішня екологічна мандрівка сподобалась вам, ви більше дізнались про природу, про те, як стати їй вірним другом і ці знання ви надалі будете розширювати і збагачувати.

Поглянь, дитино, на бездонне небо,А он тополі в небо потяглись,Для щастя зовсім небагато треба,Лише навколо себе придивись.

І ти побачиш сонячне проміння,Що поміж листям лине до Землі.

І луг зелений росяний в цвітінні,Кружляють в синім небі журавлі.А скільки звуків, щебету і співу!

Навколо все звучить, стрічає день.Іди і ти по цій землі щасливо,Радій, всміхайся і співай пісень.Бо ти живеш! Ти на Землі – людина!І пізнавай цей світ щодня, невпинно,І бачити красу навколо вчись.

Використана література1.     Г. «Позакласний час» №3-4'2006, с.202.    Г. «Розкажіть онуку» №24'2004, с.163.    Г. «Розкажіть онуку» №16-17'2005, с.594.    Г. «Шкільний світ» №14'2007, с.93, 97

Джерело: ostriv.in.ua Автор: Галюк Лілія Василівна, культорганізатор Долинського районного будинку дитячої та юнацької творчості Долинської районної ради Івано-Франківської області Теги: спостереження, екологічна культура, поводження на природіВиховна година "Україно! Ти – моя молитва"

25 Жовтня 2012, 13:13 , Переглядів: 9705

Фото: interfax.com.ua Виховна година "Україно! Ти – моя молитва"

Розробка виховної години учасника І Всеукраїнського конкурсу "Творчий учитель - обдарований учень".

Мета: стимулювати в учнів інтерес до історії України; розвивати почуття відповідальності за долю своєї держави; виховувати почуття патріотизму, національної гідності.

Обладнання: Конституція України, мультимедійна презентація «Державні символи України», музичне оформлення, малюнок «Сходження України»,виставка книжок про Україну.

Ми – вільні люди!Ми, неначе, квіти,Що виростають в полі чи гаю.Нам цілувати небеса і вітер,І долю мати, як вони, свою.І буде доля, наче цвіт калини,В розповені невипитих щедрот,Бо є держава наша – Україна,І є її невтрачений народ.Василь Олійник

ХІД УРОКУ

І. Організаційний моментІІ.Оголошення теми, мети уроку

Слово вчителя. Діти, де б ви не жили: серед безкрайого степу чи в оточенні віковічних лісів, біля високих гір чи синього моря, у місті чи у селі – все це зветься одним словом – Україна.Україна – це ваша Батьківщина, і ви її громадяни, бо живете на цій землі. Як наша планета є маленькою частинкою безмежного Всесвіту, так і ви є невід'ємною частинкою великого народу України.

Зверніть увагу на епіграф нашого уроку ( учень зачитує епіграф) – ці слова нашого краянина В. Олійника присв'ячені незалежності нашої держави. Так, тепер ми вільні, але до цього був довгий шлях. Давайте пригадаємо деякі його сторінки.

Мозковий штурм

В якому році Україна стала незалежною? Які документи узаконюють статус України як держави( 1990 р.Декларація про Державний

суверенітет України, 1991 р. Акт проголошення незалежної України, Всеукраїнський референдум)?

Який відсоток громадян підтвердив Акт незалежності України? Коли та в якому юридичному документі остаточно визнана незалежність України, як

держави світу (1996 р. Конституція України)?

(Вчитель зачитує статтю 1,20 Конституції України)

Що є державними символами України? А зараз переглянемо презентацію « Державні символи України»

Отже, діти, 24.08.2011 року ми святкували скільки років незалежності України ? Але так було не завжди. Наша прекрасна земля була окупована і спаплюжена, тисячі населення продані в рабство, колись горді лицарі – козаки – закріпачені, самобутня й багата культура – знівечена. (звучить сумна мелодія)

РОКСОЛАНА

Нема нікого. Євнухи, гаремі одаліски, і … нема нікого.Вже продали і зрадили мене,мою журбу поклали на коліна,і навіть пісню, рідну, журавлинуарканом вітру вирвали з небес?А дім палав і плакали дощі,і дух живиці гіркнув на долонях,і падав щит, чужий, багряний щитна гострий крик, народжений в полоні.

Мої сліди, мої гіркі сліди,ви поросли рожевою травою,а брат один, чому мій брат один? –Коли я залишиюся живою!Коли в мені вирує джерело,палає ватра вирваної пісні…Хоча б на мить від серця відлягло-о, як йому на цьому світі тісно!

У рідний край немає вороття,і «цар царів» - султан мені за мужа,шовковий шнур його синів задушить,його візир віддасть мені життя,бо я – Хуррем,я – радісна, і зновсвяткує сміх, ступаючи по трупах,бо то братів моїх убитих кровчерез літа і долі переступить,аби прийти і плітями журбимене шмагати сорок довгих років…Неоніла Стефурак

Слово вчителя. Майже три з половиною сторіччя йшла Україна до своєї незалежності. Дві попередні спроби( 1654 р. і 1917-1921 рр.) здобути і побудувати незалежну Українську державу закінчилися поразками. Трагізм історичної долі України у спробах вибудувати незалежну державу, очевидно, потрібно шукати зокрема в тому, що в українського народу не було необхідної для цього єдності.

Інсценізація уривку з драматичної поеми «Батурин» Ольги Бабій

Заходить ігуменя Марія-Магдалина з іншого боку гетьман Іван Мазепа

Мазепа:    Благословіть, ігумене!

Ігуменя:    Мій сину!Хай Бог тебе благословить, дитино.Чого ж так рано? Що тебе тривожить?Ти, певно,цілу ніч пробув в дорозі…То ж говори. Чого ти мовкнеш, сину?Здається, щось задумав, сину, ти.

Мазепа: Задумав. Хочу волі досягти.

Ігуменя: Нехай про це лиш стіни церкви чують…

Мазепа: З Москвою щастя ми не побудуєм:Із вільних козаків зробилось бидло.У нас цього не чуть було й не видно.І наші землі взяв собі москаль.А що дівоча доля? Чиж не жальКраси тієї, що намарно гине?А що байстрят по нашій Україні,А що сиріт, удів, а що сліпців…Я б, мамо, з Богом стрітися хотівЯк воїн, як гетьман,- не раб Петра.

Ігуменя: Мій гордий сину! Булава важкаТобі до рук дісталася, козаче…

Мазепа: Козацьке військо має добрий гарт.

Ігуменя: Чи стане війська?

Мазепа: Думаю, що стане.Та ще настільки рід наш не змілів,Ще ми у змозі втримати мечі,Іще міцна кольчуга на плечі…

Ігуменя і Мазепа виходять. Заходять Меншиков, Чечель.

Меншиков: Агов, ребятушки! К вам светлий князь Голицин!Откройте город. Надо поклониться егo височеству!

Чечель: Ми – вільн козаки.Голіцина ж пасемо до ріки.

Меншиков: Откройте город!

Чечель: Без бою вам здаватися не будем,Не підуть на ганьбу вкраїнські люди.

Меншиков: Что ти несешь?Ви все – хохли. Ви – бидло,Ви, малороси, позабили, видно,Что не должно в России бить таких,И нет у нас народностей других.

Чечель: Та ж ви казали: ми брати по вірі.

Меншиков:       Какой дурак в такие бредни верит?Велю тебе ворота отпереть.

Чечель:       Батурин не здається! Краще – смерть!

Учень:        Питають: що ми за народ такий?А я кажу: вертаєм з попелища,Де за Батурин не скінчився бій…Питають, що ми за народ такий…Ми ті, що відродились з попелища.І наше синьо-жовте полотнищеПолоще свіжий вітер молодий.

Слово вчителя. А зараз ми з вами пригадаємо весь шлях нашої держави до незалежності, пройшовши його по сходинках,які намальовані на цьому малюнку «Сходження України» (на малюнку намальовано 4 сходинки вверх, на кожній сходинці роки, а вверху прапор і герб нашої держави),(допомагають учні, які мали випереджувальне домашнє завдання)

1-й учень. Перша сходинка. Київська Русь ІХ-ХІ ст. була однією з найбільших й наймогутніших держав у Європі. У часи Володимира Великого вона досягла високого рівня військової могутності, економічної міці, культурного піднесення, стала в рівень з багатьма державами Європи і Близького Сходу. Пізніше Ярослав Мудрий, син Володимира, продовжував зовнішню політику свого батька. В той час Київська Русь мала дружні стосунки майже з усіма країнами Європи. Ярослава Мудрого називали «тестем Європи», тому що його дочки були дружинами королів Норвегії, Угорщини, Франції, а сини були одружені з можновладними принцесами Візантії, Польщі, Німеччини. Київська Русь відігравала політичну роль у міжнародному житті, бо захищала Європу від нападів східних кочівників.

2-й учень. Друга сходинка. У ході визвольної війни (1648-1657 рр.) українського народу під проводом Богдана Хмельницького створено основу для розбудови козацької держави. У ХV столітті на території Європи з*являється, хоч і ненадовго, суверенна Україна з усіма атрибутами політичної й економічної влади. А 1710 року Пилип Орлик написав конституцію, яка за демократичним змістом значно випередила тодішні правові акти європейських держав. 16 статей документа визначили демократичні засади української державності.

3-й учень. Третя сходинка. У новітню добу свої історї український народ увійшов без власної держави й територіальної цілісності . Україна була поділена між двома сусідніми імперіями: Російською та Австро-Угорською.Події Першої світової війни , а також розвиток подій 1917 року в Петрограді сколихнули український народ. Реалізувавши своє одвічне прагнення до свободи ,українці створили 17 березня 1917 року Українську Центральну Раду . вона стала центром організації українського життя, виражала інтереси всього народу. Очолив її відомий громадський діяч , історик Михайло Грушевський. Центральна Рада, виконуючи народну волю ,своїм четвертим універсалом 22 січня 1918 року перед усім світом проголосила Україну самостійною державою.

На жаль, у лиху годину відродилася українська держава , яка з самого початку опинилася в дуже скрутному становищі. Відсутність армії не дозволила боронити проголошену самостійність .29 квітня 1918 року на засіданні Ради було ухвалено Конституцю УНР, а Михайла Грушевського обрано Президентом Української Народної республіки. Це був останній день влади Центральної Ради, яка своєю діяльністю показала всьому світові, що є український народ, який бажає жити на своїй рідній квітучій землі в радості і достатку.

4-й учень. Четверта сходинка. Незважаючи на століття поневолення іншими державами,одвічною була мрія багатьох українцв про незалежність своєї Вітчизни. І ось на початку 90-х років Україна домоглася самостійності, а 16 липня 1990 року Верховна

Рада прийняла Декларацію про державний суверенітет України. 24 серпня 1991 року було прийнято Акт проголошення незалежності України. 1 грудня 1991 року відбувся референдум ,що підтвердив Акт проголошення незалежності України. Треба було остаточно переконати Європейські держави, держави усього світу у своєму бажанні жити вільно, незалежно.

Усний журнал «Поети Прикарпаття – Україні»

РІДНА ЗЕМЛЯ

В дні минулі — нема вороття,Полягли вони з кривдами в герці.Але марно б розтратив життя,Як не чув би твій біль в своїм серці.

Як без плуга лишив би обліг,Де колоссям бринить літня днина,Як цурався б тернистих доріг,Рідна земле, — і в горі вродлива.

Ти живеш не лише в доброті,Хто позаздрить твоїй гіркоті.Давить душу твій голос чаїний.Хоч нелегкі судились путі,-Прагну я поріднити в життіВласну долю і долю Вкраїни.

Ярослав Дорошенко

БЛАГОСЛОВИ

В обличчя нам вітри столітьСвинцем і пилом віяли,Щоб побороти, спопелитьІ по світах розсіяти.Одні хлопами звали нас,А інші мазепинцями,Та ми були — були весь часІз вами українцями.

Зійшла Вкраїна, мов зоря,Понад шляхами сивими.Чому серця в нас не горятьЄдиними поривами?Чого вагаємось тепер:Чи бути, чи не бути нам?Невже козацький дух померТой, що воскрес під Крутами?

Скажімо світу, хто ми єсть,Якого роду-племені,Що не згубили власну честь

Під бурями шаленими.А хто зломивсь, як олівець,Хто відцурався рідного,-Погасне, наче каганець,Загубиться безслідно він.

О, Боже, нас благослови,Зміцни серця надіями.Як на дорогах життєвихСтрічаємося з мріями.І землю нашу вбережи,Закалечену калиною,Щоб на планеті і в душіБула лиш Україною.

Василь Олійник

О світлий Боже — Трійце Пресвята!Стою перед Тобою на колінах...Якщо Тобі байдужа я вже так,хай небайдужа буде Україна.

Якщо мені Любові Ти не дав,то заземли усі гріхи на мене!Я все відбуду й втрачені літанехай біль серця випалять вогненно.

Пресвітлий Боже! Честь не осквернирабів своїх — пильнуй їх від спокуси..Благально очі дивляться з пітьми —врятуй во Ім'я вбитого Ісуса!

Єдиний Боже, Трійце Пресвята,прошу Тебе во ім'я того Дару,котрий мені Ти як Знамення дав:розвій над нами смути чорну хмару.

Перед Тобою — я, журба й вина —Твоя земна і неземна дитина.Талантів маю чашу, що без дна,та є і буду, доки є Вкраїна!

Не знала я нічого, крім розлук,проте нічого світу я не винна...Позбав мене ненависних, злих рук.Й дай знак, що буде вічно Україна!

Надія Дичка

Встає держава, зводиться з колін,На європейські прагне верховини.

Та як піднятися з отих німих руїн,Які лишились у душі людини?..

Ми ж — українці! Чуєте, брати?Щоб ствердити державу, зберегти, —Згадаймо всіх героїв поіменно,На вічну пам'ять їх — схилім знамено.Бо поки не очистимось від скверни —Не проростуть свободи справжні зерна...

То ж об'єднаймося в тій пам'яті пречистійІ поклянімось в хвилі урочистій:Своїх героїв гідно шанувати,І рідну мову берегти, плекати.У праці, чесності і творчості рости,Онукам Україну зберегти.

Ганна Дорошенко

Слово вчителя. Загадкова дорога історії привела нас сьогодні до часів, які засвідчили виникнення українського народу і побудову першої самостійної держави. Українці належать до тих народів, які пройшли через великі випробування. І хоча над нами впродовж багатовікової історії глумилися, нас принижували, грабували міста і села, пророкували загибель, відбирали землі й виселяли із власної домівки- ми вижили і вистояли у цьому поєдинку, пам*ятаючи своє коріння, розмовляючи власною мовою. (Учні виконують пісню «Україно моя рідна» на слова Надії Дички).

Підсумок уроку.Держава – то є дім, у якому живуть тисячі, мільйони людей. Мир, щастя, спокій у домі залежить від усіх: і тих, хто у ньому живе, і тих, хто цей дім будує. Хто ж вони – перші будівничі Української держави?

Гра « Я знаю історію України»

Клас ділиться на дві команди. Учасники команд по черзі мають називати прізвища видатних історичних постатей і те, що вони зробили для побудови незалежної України. Перемагає та команда, учасник якої останнім дав правильну відповідь.

Отже, діти, переможці гри з гордістю можуть казати, що вони знають історію своєї держави. Закінчити наш урок я хочу віршем Василя Олійника «Заукраїнься, Україно!»

Заукраїнься, Україно,І при шляхах затополись,В степах, як небесах, безмірни:Майбутнім щедро колосись.Заукраїнься, Україно,Байдужі душі розбуди.І цвітом сонячним калиниУ серці кожному зійди.Заукраїнься, Україно,-Країно волі і добра.Твоя історія нетлінна,

Як хвилі сивого Дніпра....Заукраїнься, Україно...

Прикріплені файли

Державні символи.ppt [5.68Mb]

Джерело: ostriv.in.ua Автор: Крегель Любов Ярославівна, вчитель української мови та літератури Малотур’янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Долинського району, Івано-Франківської об

Школа - Вчительська - Позакласна робота Тренінг "Бути здоровим – престижно!" 25 Жовтня 2012, 15:51 , Переглядів: 5383

Фото: talya-club.blogspot.com Тренінг "Бути здоровим – престижно!"

Розробка тренінгу учасника І Всеукраїнського конкурсу "Творчий учитель - обдарований учень".

Тема: «Бути здоровим – престижно».

Мета: формування серед підлітків фізично і морально здорових, сильних, всебічно розвинених, спонукання молоді до активного способу життя, пропаганда здорового способу життя, формування особистості школяра без шкідливих звичок, що стає джерелом позитивного впливу, виховання в учнів розуміння здоров’я як пріоритетної цінності в житті, мотивація школярів до самовиховання, прагнення здорового способу життя, активної громадянської життєвої позиції.

Тип заходу: класна година.

Вид (форма заходу): урок-тренінг.

Завдання:

залучення до пропаганди здорового способу життя учнів різних вікових категорій гімназії;

організація уроку-тренінгу для мотивації здорового способу життя; розвивати організаційні та ораторські якості в учнів; виховувати особистість фізично й морально здорової.

Учасники: учні 11 класу, класний керівник (ведучий тренінгу).

Обладнання: тренінгова аудиторія, роздавальний матеріал (матеріали тренінгу), дошка.

І. Організаційний блок

1. Привітання. Гра «комплімент по колу» Учасники розташовуються у 2 кола: внутрішнє і зовнішнє Учні, що стоять напроти один одного, говорять один одному компліменти. Потім за командою вчителя учасники внутрішнього кола ріхуються, змінюючи партнера. Обмін висловлювання повторюється.

2. Знайомство На першу букву свого імені назвати рису характеру (наприклад: Тетяна - толерантна)

3. Прийняття правил роботи групиУчитель. Давайте об’єднаймося в дві групи («Земля» - «Небо»).(Кожна група обговорює і приймає правила роботи групи. Записують на аркуш, прикріплюють на дошку.)

Учитель. Ці правила допоможуть зробити наше спілкування цікавим, корисним, продуктивним.

ІІ. Блок мотивації навчальної діяльності

Учитель. Тема нашого заняття – «Бути здоровим – престижно!»

Вправа «Берег надій»Учитель. Чого ви очікуєте від заняття?(Роздати кораблики, учасники пишуть на них свої очікування, прикріпляють на дошку або на аркуш із намальованим морем.)

Вправа «Циферблат життя»Учитель. Пропоную помалювати. Візьмемо аркуші, що є у вас на столах, і намалюємо коло-циферблат.(Діти малюють разом з учителем.)

Учитель. Але цифри на ньому позначатимуть не час, а роки нашого життя. Спочатку ми тільки народилися – цифра 0, стрілка ваших годинників показувала сюди. Потім ми росли, стрілка рухалась від цифри до цифри і зараз вона стоїть на певній цифрі. Скільки років кожному? Позначте це число на колі.

Малюємо далі стільки, скільки ви хочете прожити. Але важливо не лише скільки жити, а й як жити. Якими ви будете через 5, 10, 15, 20 років?Напишіть це на циферблаті. Продовжте пропозицію «Я хочу бути … (ким?)» (Діти пишуть. Час виконання 3-5 хвилин)

Учитель. Що у нас вийшло?(Діти називають свої варіанти.)

Учитель. Отже, усі ви хочете бути успішними. Ля досягнення цього вам необхідне здоров’я. Чи значить це, що бути здоровим важливо для всіх нас? Тоді давайте наші циферблати прикріпимо до дошки – вони нагадуватимуть нам про нашу мету.(Роботи дітей кріпляться скетчем до дошки.)

ІІІ. Блок вивчення нового матеріалу з рефлексією

1. «Мозковий штурм». «Здоров’я – це …»Учитель. Що таке здоров’я? Які визначення, асоціації, думки виникають у вас при цьому слові?(Діти говорять, усі ідеї записуються на дошці, обговорюються. Викреслюється те, що не підходить під визначення.)Учитель. Яке місце у вашому житті посідає піклування про своє здоров’я та здоров’я близьких людей?

2. Міні-лекціяУчитель. Щоб навчатися, подорожувати, займатися спортом, допомагати по господарству батькам, збагачувати культурну спадщину людства, необхідне здоров’я.Отже, здоров’я – це те, без чого людині дуже складно активно і щасливо жити.Давайте ознайомимось з деякими визначеннями здоров’я.Здоров’я – це стан повного фізичного, душевного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність захворювань і фізичних вад. (Всесвітня організація охорони здоров’я)Здоров’я – правильна, нормальна діяльність організму. (С. Ожегов)Здоров’я – це узгодженість усіх його складових: фізичної, соціальної, психічної, духовної. (Т. Бойченко «Основи здоров’я», 5 клас)Упродовж усього існування людства цінувалось над усе. Наші пращури добре розуміли значення здоров’я. У народних приказках і прислів’ях збереглося безліч порад:Здоров’я маємо – не дбаємо, а втративши – плачемо.Здоровий злидар щасливіший від багача.Бережи одяг, доки новий, а здоров’я – доки молодий.Як здоров’я хочеш мати, мусиш рано вставати, а звечора рано лягати.-Які ще приказки про здоров’я ви знаєте?Так, здоров’я треба берегти, бо його дуже важко відновити. А ви все робите, щоб зберегти здоров’я?

3. «Мозковий штурм».На дошці записуються всі запропоновані варіанти «Що для кожного з вас найцінніше в житті? (родина, здоров’я, щастя, гроші, друзі і т.д.)»Малюється сонце життя, обираються основні поняття.Слово «життя» багатозначне. Воно охоплює різні сторони дійсності:-суспільне, індивідуальне життя;-матеріальне, духовне;-щасливе, багате, праведне і т.д.Життя людини неповторне і звичайне, радісне і смутне, повне переживань. Людей – мільйони, усі вони неповторні й несхожі. Вони, як зірки на небі, що горять незвичайним світлом. Їхнє життя гірке, як полин, і солодке, як мед. Життя кожного – це дорога, якою тільки йому призначено пройти. І якою буде ця дорога залежить… Від кого?

«Не втрачай час на міркування про те, що і заради чого робиться, тому що життя – це спектакль (драма), план якого складений Богом і не доступний людському розумові», - сказав Марк Аврелій. Але драма укладена не в неминучості долі для людини, а в силі або слабкості характеру, здатності або нездатності реалізувати життєві можливості.

4. «Вільний мікрофон»Кожен бажаючий швидко і чітко висловлює свою думку.Обговорюються питання. Після кожного робиться висновок.-Чи може кожна людина жити так, як хоче? Що для цього потрібно?-Чи справедливе твердження: «Моє життя, як хочу, так і живу?»-Що важче: будувати життя чи пристосовуватися до нього?

5. Вправа «Від чого залежить здоров’я?»На дошці малюється шкала, праворуч позначка «середовище», ліворуч – «людина». Усім учасникам роздаються стікери, пропонується подумати і дати відповідь на питання: «Від чого, на вашу думку, залежить здоров’я: від самої людини чи від середовища, яке її оточує?». Потім кожен учасник кріпить стікер відповідно до свого рішення біля правої позначки або лівої, а хто вважає, що від людини і середовища, то ближче до середини.Потім учасники висловлюють свої міркування, доводячи свою власну точку зору.

6. Вправа «Переваги здорового способу життя»Учитель. Нині в усьому світі все більшого поширення набуває рух за здоровий спосіб життя, поширюється мода на здоров’я. Бути здоровим стає не тільки модно, але й економічно вигідно. Все більше молоді у світі та нашій країні вважають: «Краще бути здоровим і багатим, ніж хворим».Учасники об’єднуються в групи. Кожній групі пропонується скласти пам’ятку «Кроки до успіху». Подається орієнтовний варіант пам’ятки:-зовнішні дані;-талант;-здоровий спосіб життя;-освіта тощо.Учитель. Назвіть складові вашого успіху. Чи вважаєте ви себе успішною людиною?

7. ЗакінченняГра «Побажання».Продовжити фразу «Бажаю тобі і собі…»

8. Виховний захід "Земля – наш дім" 9. 23 Жовтня 2012, 11:49 , Переглядів: 9237

10.

11. Фото: liveinternet.ru Виховний захід "Земля – наш дім"

12. Розробка виховного заходу учасника І Всеукраїнського конкурсу "Творчий учитель - обдарований учень"

13. Тихо звучить пісня «Чом, чом, чом, земле моя»14. Ведучий 1. Із тих далеких часів, як Господь сотворив людину і покарав, земля була

її матір’ю і годувальницею. Людина – це частина природи і частина землі. Саме землі і Богові зобов’язана вона своїм існуванням, своєю досконалістю, могутністю. Сила, краса і вічність кожного з нас починається на землі. З неї ми вийшли, по ній ходимо, в неї і йдемо. І тому земля в нашого народу була в особливій пошані. Вірили, що вона всюди і в усьому допомагає людям, бо є могутньою. Її називаємо і дотепер «свята земля», «годувальниця наша», «рідна земля».

15. Ведучий 2. Ми всі говоримо: «Земля», а кожен бачить і розуміє своє. Для космонавта, серед зірок і сузір’їв, - вона планета, єдина у Всесвіті; для моряка – вона берег, суша, така жадана після довгого плавання; для геолога – твердиня, яка зберігає руди, нафту, газ. Для солдата земля – образ Батьківщини,її просторів, та цінність, яку він захищає, та сила,яка живить його. Для хлібороба земля – це те, у що він вкладає свою працю і любов, від чого жде безцінного хлібного дару. І для всіх нас земля – наш край, де живемо, рідна хата, рідна природа, все, що нас оточує.

16. Пісня про село17. Небо синє-синє і гніздо пташине,

Вишня і калина, й пісня солов’їна,Наша рідна мова і вода Дніпрова,Хліб на рушникові, пісні колискові,І теплом багата батьківська хата,Місяць над ставочком і хисткий місточок,Дорога перлина – росяна краплина,Розмаїття степу, смак полину терпкий,Лісові дзвіночки і сади-віночки,Лісу темне диво, що шумить звабливо,І степів простори, і поля, і гори,-Вся краса ця, сину, - наша Україна.

18. Красива, багата, щедра наша земля. Кого не чарували рожеві літні світанки і тихі зоряні ночі, солов’їні співи та барвисті килими квітів, тривожний шум лісу перед

бурею чи щедрі дари осені? Стоїш іноді, наче зачарований, вдивляєшся, ніби вперше, в це неземне диво, і по-новому світяться в душі з дитинства знані слова:

19. …Дивлюся, аж світає,Край неба палає,Соловейко в темнім гаїсонце зустрічає.Тихесенько вітер віє,Степи, лани мріють,Між ярами, над ставамиВерби зеленіють.Сади рясні похилились,Тополі по воліСтоять собі, мов сторожа,Розмовляють з полем.І все то те, вся країнаПовита красою,Зеленіє, вмиваєтьсядрібною росою.Споконвіку вмивається,Сонце зустрічає…І нема тому почину,І краю немає!

20. Ми так привикли до цієї краси, що інколи перестаємо помічати її. І майже ніколи не задумуємось над тим, що може настати момент, коли все це зникне.

21. В життя ввійшла людина непомітноІ тихо землю заселила всюди.А зникнуть може з гуркотом всесвітнім,Хоча почути нікому вже буде.Невже й загроза всеземної смертіНе змусить нас обачнішими бути?Дверима можна грюкнуть спересердя,Планетою ж… Та схаменіться, люди!

22. Вед. 2. Нашу голубу планету часто порівнюють з величезним космічним кораблем, який летить просторами Всесвіту. А людство – екіпаж цього корабля. Красиве і мудре порівняння. Але ми всі повинні осмислити, що у нашого космічного корабля немає аварійного виходу. Тому й лунає сьогодні: «Тривога на космічному кораблі «Земля»! Майбутнє Землі у небезпеці!»

23. Вед. 1. Так, велика загроза висить сьогодні над планетою. Стогне наша земля, плачуть ріки… Вже сьогодні постає питання питної води, на планеті з’являються нові пустелі, що утворюють суховії, які знищують рослинність. Атмосфера перенасичена аерозолями, оксидами азоту, вуглецю, сірки, хлором, йонами важких металів. Іде знищення озонового шару.

24. Вед. 2. За науковими підрахунками, у процесі виробництва щороку в світі в ріки, озера, моря в середньому викидається до 6,5 млрд. кубометрів забрудненої води, десятки мільйонів тонн шкідливих речовин; в світовий океан потрапляє до 15 млн тонн нафтопродуктів, до 7 млн тонн фосфору та 2,5 млн тонн свинцю. В атмосферу щорічно викидається 200 млн тонн вуглекислого газу та 146 млн тонн оксиду сірки.

25. Вед. 1. Кожна десята річка світу – забруднена. В океанах збирається щорічно близько 6,5 млн тонн сміття. На кожного з нас припадає 480 тонн накопичених твердих відходів, що повсякчас загрожують нашому здоров’ю. Загублено понад 2 млрд га орної землі, ліси на планеті зникають зі швидкістю 20 га за хвилину.

26. Вед. 2.За 60 років на планеті не стало 76 видів тварин і кілька сот видів рослин. причиною 70 % ракових захворювань у людей і тварин є порушення взаємодії організму і навколишнього середовища. Дитяча смертність на Україні досягла 5%, а народжуваність зменшилася на на 12%. Виникає загроза майбутнім поколінням.

27. Природа просить порятункуЗеленим шепотом лісів,тривожним лебединим криком,знімілим плеском рік, морів.Вона до нас із щемом в серціЗболілі руки простягає,Надіючись на кращу долю,Про милосердя всіх благає.Від споживацького безглуздяДовкілля треба вберегти –Тож маємо навчитись житими за законами краси.Ми – люди, а тому повинніРозумне й вічне в світ нести:У серці кожної людиниЗростити пагін доброти.

28. Вед. 2. Але найбільшою екологічною катастрофою ХХ століття стала аварія на ЧАЕС. Чорнобиль… Чорний біль нашої землі. Скільки б не минуло років, все одно це слово полум’янітиме чорним вогнищем скорботи. Як грізне попередження, була послана нам зірка Полин, і мало хто знав, що у книзі книг – Біблії - говориться про цю страшну катастрофу.

29. Вед. 1. «…Засурмив третій ангел – і велика зоря спала з неба, палаючи, як смолоскип. І стала вона на третину річок та водні джерела. І ймення тієї зорі Полин. І стала третина води, як полин, і багато людей повмирали з води, бо згіркла вона…»

30. Вед. 2. На моментаваріїв реакторі знаходилось 200 тонн радіоактивного урану і плутонію. 3% радіоактивних матеріалів потрапило в навколишнє середовище. За офіційними даними, в Україні вважають забрудненими 16 областей, але фактично забруднена вся територія України.

31. Впала з неба додолу потривожена ангелом зірка.Покотилась по обрію, збурила зоряну синь.На душі стало сумно, на устах стало солоно-гірко,Бо чорнобиль-трава – то полин.Чом же ти, Україно, материнська вербова колиско,Знов така мовчазна, мов обпалена груша, стоїш?І течуть твої сльози, і болять твої рани так близько.Чом не просиш у Бога ти здоров’я для діток своїх?Ти завжди булла з Богом – не нужденні ні хлібом, ні сіллю.Як же ти допустила, що скалічили душу твою?

32. …Впала з неба зоря – покотилась чорнобильська зірка.Чуєш, рідна моя, Бог шепоче до тебе: «Люблю…Я люблю твоїх діток, матерів твоїх сльози рахую,і батьків твоїх стогін віддасться у серці моїм.Ти хоч слово скажи, хоч тихенько, - тебе я почую,Я за тебе страждаю, я за тебе помер на хресті…»Сіра осінь прийде, готуватись до вічності треба,І петля радіації стягує шию твою.

Встань, моя Україно, простягни свої руки до неба!Знай: Син Божий Ісус ще чекає молитву твою.

33. Вед. 1. Страшною раною на тілі України став Чорнобиль. Мічена атомом земля дихає небезпекою; вода і повітря, грунт і рослинність становлять загрозу всьому живому. І не дивно, що народжуються каліки, що кількість онкологічних захворювань стрімко росте, що з’являються нові і нові інфекційні хвороби. Ми самі, наша безпечність, безвідповідальність виною цьому.

34. Плакав лебідь у мертвім місті,    А навколо сади буяли,А навколо –дими зловісні,На півнеба вогні палали.

35. Плакав лебідь: - Ну як це, люди,як могли ви таке вчинити?Що ж тепер із землею буде?Де тепер ми будемо жити?

36. Плакав лебідь… Не чули люди,Хижа смерть підкрадалась тихо.…Мертвий цвіт на пташині грудиОсипав смертоносний вихор.

37. Жасмин цвіте, і трави косять,І сіно пахне і п’янить,І йдуть дощі, коли не просять,Із вітром колос гомонить, -Усе живе жадає жити,Снаги і сили повне вщерть.І важко, й страшно зрозуміти,Що над усім чекає смерть…

38. Вед. 2. Чорнобиль… Мертва зона… Сьогодні ці слова гірким болем відлунюють в наших серцях. Заростають деревами, кущами, травою опромінені села. Вони порожні, мертві. Поступово, тихо руйнуються хати. Повертаючись у безлюдну зону, журавлі дивуються, чому не чути веселих дитячих голосів, чому тут немає життя…

39. Над Чорнобилем птахи летіли –З вирію вертались навесні.Мов сніжниця, попелище білеРозвівалось в рідній стороні.Там горіли гнізда і гніздечка,Поржавіли хвоя і трава.Журавлина крихітна вервечкаНапиналась, наче тятива.Не було ні стогону, ні крику, -Тільки посвист виморених крил.Журавлі несли печаль велику,Наче тінь невидимих могил.

40. Вед. 1. У диявольському казані Чорнобиля згоріли не лише наші уявлення про перемогу над силами природи. Тут перетворюються на попіл людські долі, сподівання на щастя, сама воля до життя.

41. Чорний бусел уже не літає,На верхівці смереки згорілий.Вже мене в листопаді немає.Все минає, лиш сни уціліли.І підхоплять вітри-трубадури

Сторозколоте зорями небо.Ми самі заховались за мури,Заворожені. Може, так треба.І я кличу із літа: - Не вірю,Що лелека уже не в повітрі!Його чорне розкошлане пір’яСмерекові обтрушує вістря.Іще ходять по груди у травахЛелечата з минулого – білі.Стигне кава в долонях гіркава…Облітають пір’їни згорілі.

42. Вед. 2. Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль, завданий землі, не вщухає, рани землі не загоюються, і все це стукає в двері наших домівок захворюваннями, спустошеними селами, непогамованим людським нещастям. Тривога не полишає людей, пов’язаних скорботним часом ядерного апокаліпсиса. З’явившись під знаком біблійної зірки Полин, той чорний Чорнобиль став якщо й не розплатою, то найсерйознішою пересторогою нашому варварству, технократичній сваволі,коли дозволяють собі знущатися з природи – нашої одвічної матері і заступниці. Ця зірка Полин наче була послана нам усім з майбутнього, як грізне попередження: опам’ятайтеся, поки не пізно!

43. Вед. 1. А мить, коли буде пізно, може настати дуже швидко. Уявімо собі, що ми на машині часу перенеслися в майбутнє, років на двісті вперед. Як там живуть наші нащадки? Давайте подивимось.

44. (Заходить продавець повітря, в нього лоток зі складеними парасольками, коробки з написом «Чисте повітря», пляшки з етикетками «Жива вода»)

45. Продавець: Чисте гірське повітря! Купуйте живу воду! Остання жива вода на землі! Парасольки від кислотних дощів – для всіх і для кожного! Купуйте цілюще, чисте гірське повітря! Тільки в нас! Натуральна вода!

46. (вибігають діти-покупці.)47. Продавець: (зрадів): Купуйте парасольки від кислотного дощу! Живу воду!

Останню живу воду на Землі!48. (Діти здивовані)49. 1 учень: Парасольки від кислотного дощу?50. 2 учень: Жива вода?51. 3 учень: Чисте повітря?52. Продавець: Саме так! Останні взірці. Тільки в нас! Поспішайте! Купуйте носові

хустинки від смогу! Протигази!53. 1 учень: Навіщо?54. 2 учень: Кому потрібна жива вода?55. 3 учень: Все це бабусині казки!56. Продавець (із сумом): Бабусині казки… Ні, молоді люди, це вже не казки, це

сумна реальність. Ще трохи – і на Землі не знайдеться ні краплини справжньої чистої води, котру я називаю живою. А за один подих свіжого повітря доведеться платити таку ціну!

57. 1 учень: Яку ж?58. Продавець: Навіть страшно вимовити… Ціною всьому може стати людське життя!

Наше і наших дітей…59. 2 учень: Та він знущається з нас! Яка нісенітниця! Носові хустинки від смогу,

парасольки від кислотних дощів…60. 3 учень: Та він божевільний!61. 1 учень: Повітря – он скільки! (вдихає і падає)62. 2 учень: А води? Пий – не хочу! І все безкоштовно! (п’є і хапається за живіт).

63. 3 учень: Та він звичайний шахрай! Ходімо, нема про що з ним розмовляти!64. Продавець (схвильовано): Люди! Невже вам не страшно? (гуркоче грім, чути шум

дощу)65. Продавець: Ось… Я ж казав – кислотний дощ!66. 1 учень: Мені страшно.67. Продавець: Страшно… Зараз тільки в кіно можна побачити світанки і сутінки,

ранкову росу, грибний дощ, веселку…68. 1 учень: Що ж ми зробили із нашою Землею? Своїм руками ми нищимо природу,

не думаючи, в якому світі житимуть наші діти і внуки.69. 2 учень: Спинися, технократії експрес!

Єднайте голос, вчені і поети!Страшну ціну ми платим за прогрес…Це зветься – самознищення планети!(всі разом виконують пісню):

70. Чую голос із майбутнього тривожний,Голос зраненої нашої Землі:«Схаменіться, люди, так не можна,Що залишите нащадкам ви своїм?»Приспів:Прислухайтесь, земляни, як плачуть океани,І як ліси ридають, шумлять ніч і день…Опам’ятайтесь, люди, бо іншої не будеУ Всесвіті цілому домівки для людей!Щоб нащадки потім нас не осудили,Щоб жили у світі сонця і краси,Збережімо, люди, Землю нашу милу,Гори ці, і ріки, і ліси!Приспів.

71. Вед. 1. Земля від роду і до родуУ спадщину передається.Шануймо ж все на ній, що зветьсяТак просто й коротко – Природа!І буйні трави, й тихі води,І кожну квіточку в росі…Щоб світ у всій своїй красіДістався і новому роду.

72. Вед 2. Не знаю я, що буде після нас,В які природа убереться шати.Єдиний, хто не втомлюється – час.А ми живі, нам треба поспішатиЗробити щось, лишити по собі,А ми – нічого, пройдемо, як тіні.Щоб тільки неба очі голубіЦю землю завжди бачили в цвітінні.Щоб ці ліси не вимерли, як тур,Щоб ці слова не вичахли, як руди.Життя іде і все без коректур,І як напишеш, так воно і буде.

73. Вед. 2. Так, плин часу ніхто не в змозі повернути назад, як не можна змінити того, що вже зроблено. Один мудрець казав: «І якщо мені хочеться іноді жити до 120 років, то тільки тому, що одного життя мало, щоб випробувати до кінця всю чарівність і всю цілющу силу нашої природи. Любов до природи – одна з

найвірніших ознак любові до Батьківщини». І це справді так, адже природа, довкілля – невід’ємна частинка Вітчизни.

74. Пісня «Моя Україна»75. Вед. 1. Одвічні цінності: благословенна земля, тихі небеса та цілюща вода… Ось

той скарб її величності Природи, що оповитий легендами, оспіваний у піснях та прекрасних поезіях. І ми надіємось, що кожен з нас, тут присутніх, ні сьогодні, ні через багато років не залишиться байдужим до долі нашої планети. Хай квітують наші сади, хай сміється веселкою небо, хай кришталево чисте повітря п’янить нас ароматом весняних квітів і пташиним дзвінким щебетом!

76. В місті, де кружля сірчаний газ,Де феноли часто душать нас,Замість неба ясного де висне чорний дим, -Пам’ятаймо, люди, кожну мить:Цього нам планета не простить,І розплата за гріхи нас завжди знайде!Приспів:Ми бажаєм вам завждиЧистого повітря й водиІ сонця промені хай сміються вам завжди!Ми бажаєм щастя вам,Та воно тоді лиш прийде,Коли природу в насКожен берегти буде!

В селах, де нітрати на полях,Де з лісів зникає звір і птах,А річки калюжами де стали вже давно, -Щоб буяли трави і ліси,Щоб дзвеніли птахів голоси, -Ми на захист рідної землі всі станьмо заодно!

77. Джерело: ostriv.in.ua 78. Автор: Данилишин Наталія Степанівна, вчитель біології Слободоболехівської

загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів 79. Теги: природа, природа, екологія80. Моя Батьківщина – Україна 81. 03 Жовтня 2012, 13:02 , Переглядів: 3553

82.

83. Фото: http://sadoc.at.ua Моя Батьківщина – Україна

84. Розробка сценарію виховного заходу учасника І Всеукраїнського конкурсу «Творчий учитель – обдарований учень».

85. Мета: поглибити знання учнів про Україну як незалежну державу, про державну символіку України – герб, прапор, гімн, про рослинні символи України та народні обереги; виховувати любов до рідної землі, повагу до історичних та культурних надбань українського народу, почуття національної гідності.

86. Обладнання: державні символи України, запис гімну України, вишиті рушники, коровай, український вінок, квіти, гілочки калини.

87. Хід заняття:Святково прибраний зал в українському стилі.Звучить запис пісні « Зеленеє жито, зелене»Входять дівчата – ведучі з хлібом на вишитому рушнику, в руках гілочки калини.

88. Учениця:89. Гостей ми радо зустрічаєм

Пахучим пишним короваєм,Вклоняємося до земліТа зичим щастя від душі.

90. Учениця:91. Із дерева роду зростає пагіння

І лине до сонця, до світла,Стрічай, Україно, нове покоління,Що ніби веселка розквітла.

92. Учениця:93. Всі ми - діти українські,

Український славний рід.Дбаєм, щоб про нас українців,Добра слава йшла у світ!

94. Учень:95. Все, що рідне, хай нам буде

Найдорожче і святе,Рідна мова, рідна віра,Рідний край наш – над усе!

96. Учень:97. Батьківщино, земле рідна,    

Земле сонячна і хлібна,

Ти навік у нас одна.Ти, як мати, найрідніша,Ти з дитинства наймиліша –Наша отча сторона.

98. Ведуча:99. Сьогодні ми з вами поведемо розмову про найдорожче для серця кожної людини –

про Батьківщину.     Батьківщина – це наш рідний край, наша Україна. Це земля, на якій народилися ми, наші батьки, дідусі й бабусі, де поховані наші предки. Тому для нас вона свята.

100. Ведучий:101. Батьківщина – це найдорожче і найсвітліше місце на Землі й у нашому серці,

все те, що ми любимо і шануємо. Кожна людина живе у своєму селі чи місті, із цих маленьких куточків складається велика Батьківщина – моя Україна.

102. Учень:103. Немає України без калини,

Як і нема без пісні солов’я.А ми народ – зернина від зернини,В біді та щасті ми – одна сім’я.

104. Учениця:105. Немає України без тополі,

Як і нема без сонця сяйва дня.Ти без коріння – перекотиполе,А корінь там, де вся твоя рідня.

106. Учень:107. Без рушників немає України,

Як без любові і життя нема.Душа без України, мов руїна –Пуста і мертва, холодно-німа.

108. Учениця:109. Одна батьківщина, і двох не буває,

Місця, де родилися, завжди святі.Хто рідну оселю свою забуває,Той долі не знайде в житті.

110. Учень:111. Моя Батьківщина – це злагода й мир

Та небо бездонне й чудове.Це пісня чарівна, що лине до зір,Й дитинство моє світанкове.

112. Учениця:113. Моя Батьківщина – ліси і поля,

Від них в нас і радість і сила.Це та найсвятіша і рідна земля,Що кожного з нас народила.

114. Ведуча:115. Нема життя без України, бо Україна – це доля, яка випадає раз на віку, бо

Україна – це мати, яку не вибирають, як і долю, бо Україна – це пісня, яка вічна на цій землі. Є на світі одна Україна, як тільки одна є в нас мати, і їй наша найсвятіша, дитинна любов!

116. Ведучий:117. Святе слово – рідна мати;

Єсть іще святиня.Вища, Богові миліша –

Рідная ВкраїнаСлова Пантелеймона Куліша світяться великою любов’ю до неньки – України.

118. Ведуча:119. Мов пророча молитва лунає

Голос Великого Кобзаря;Свою Україну любіть,Любіть її. Во время лютеВ останню тяжкую минутуЗа неї Господа моліть.

120. Ведучий:121. Слово Шевченка виросло з глибинного кореня народу і заяскріло мудрістю

пророка. Поет дав розіп’яти себе за народ і Україну, як Христос. Він карався, мучився, але не каявся, хоч знав, що може воскреснути хіба тільки його дух. А воскреслий дух воскресить Україну.

122. Учень:123. Малого сліду не покину

На нашій славній УкраїніНа нашій – не своїй землі.І не пом’яне батько з синомНе скаже синові : «Молись.Молися, сину; за Вкраїнуйого замучили колись».Мені однаково, чи будеТой син молитися , чи ні…Та не однаково мені,Як Україну злії людиПрисплять, лукаві, і в огніЇї окраденую, збудять…Ох, не однаково мені.

124. Ведуча:125. Обірвалася пісня Кобзаря, обірвалася на веселій ноті, щоб ніколи не вмерти і

не скласти крил, а зростити на материнській землі і підняти в отче небо крилатий пісенний хор, в якому чути на весь світ одне найрідніше слово – Україна.

126. Учень читає «Заповіт»Учні виконують пісню «Поклін тобі, Тарасе».

127. Ведучий:128. Україна має в серці те,    що не вмирає – це одвічна правда і одвічна любов.

З давнини літ живим вогнем світить слово десятирічної дівчинки Лесі – Лесі Українки, що мовила у своєму вірші про любов до України.

129. Учениця:130. Ні долі, ні волі у мене нема,

Зосталася тільки надія одна:Надія вернутися ще раз на Вкраїну,Поглянути ще раз на рідну країну,Поглянути ще раз на синій Дніпро,-Там жити, чи вмерти, мені все одно.

131. Ведуча:132. «Не вмирає душа наша,не вмирає воля», - твердить кобзар. «Ще не вмерла

Україна, і слава, і воля», - співає Павло Чубинський гімн України, і пісня піднімає людей з колін. «Ще не вмерла і не вмре», - карбує віщі слова український Прометей – Іван Франко.

133. Учениця:

134. Україно, нас багато у Вашій святій оселі,а Ви у нас одна, ми плоть від плоті діти Ваші, ми любимо Ваші зорі і тихі води, широкі степи і гірські верховини, рідну мову і мелодійну українську пісню.Вірш «За долю України я молюсь»

135. Ведуча:136. Ми горді зватися українцями. Наше серце сповнюється гордістю за нашу

славну матір Україну, за її важке і героїчне минуле, за наш талановитий і мудрий народ, що створив незвичайні народні думи і пісні.        Наша дума, наша пісня        не вмре, не загине…        От де, люде, наша слава,        слава України!

137. Ведучий:138. Минають роки, змінюються суспільні устрої, потрясають світ нищівні війни

і голодомори, на заміну одним поколінням приходять інші – і тільки одне залишається незмінним – народна пісня. Пісня – це голос душі народу. Вона така ж нездоланна й безсмертна, як і той народ, що її породив.Пісня «Ой шуми великий луже…»

139. Ведуча:140. «Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього», - писав

Максим Рильський. Протягом усього свого існування український народ прагнув волі, щастя, справедливості. Дух визволення, який жив у серці нашого народу впродовж віків, піднімав на боротьбу його кращі сили.  Вірш В. Баранова «До українців».

141. Ведучий:142. Завдяки багатолітній героїчній боротьбі Україна здобула незалежність. І

тепер щороку 24 серпня ми святкуємо велике національне свято – День незалежності України.Звучить запис пісні «Новий день над Україною» Вірші С.Галябарди муз. Б.Кучера

143. Автор: Яворська Надія Несторівна, вища кваліфікаційна категорія, старший вчитель, вчитель світової літератури, Теребовлянської загальноосвітньої школи № 1 I-III ступенів

144. Теги: культура, культурна спадщина, герб, прапор, україна, батьківщина, рушник, символіка

Сценарій виступу екологічної агітбригади "Лісівник" 06 Липня 2012, 19:06 , Переглядів: 8825

Фото: http://rainbowuniverse.org Сценарій виступу екологічної агітбригади "Лісівник"

Виховний захід учасника І Всеукраїнського конкурсу "Творчий вчитель - обдарований учень".

Учень

Не за лісами дрімучими,Не за горами широкими,А в Будинку художньої творчостіСьогодні зустріч не проста: -Агітбригаду мерщій зустрічайтеІ правду про природу дізнавайтесь

Учениця

Шкільна агітбригадаПрацює котрий рікІ зараз про роботуПредставимо наш звіт.

Учениця

Шлемо привіт із Павловського краюДе кожну стежку, кожну квітку знаємПрироді завжди радо помагаємЩоб рідний край був зеленим гаєм.

Учениця

Вас вітає шкільна агітбригада "Лісівник"Наш девіз : "Станьмо на варті власного майбутнього"Л – ліси – легені планетиІ – ініціатива – в наших рукахС – смітникам на природі годіІ – і квітку лісову не рвиВ – вичисти криничку в лісіН – не ламай, краще посади

И,К - користуйся природою розумно

Учень

Земля – планета гарна і далека,Мрійлива трохи, даже симпатична,Жива планета – голуба земля!Учениця. Така барвиста, гарна , поетична,Дощами вмита, світла і ясна.Краса її і дивна, і велична,І вся вона чарівна, осяйна.

Учениця

А на Землі росте зелене диво!Це диво – ліс. Де він росте,То скрізь красиво!Учениця. Сьогодні хочем розказатиПро ліс, про дивну цю красу,Пісень чудових заспівати,Як жити нам у нашім країІ про багато що ми тут згадаєм.

Учень

Ліс – це природне багатство країниЗнає кожен: дорослий й дитинаУчень Ліс – це підручники, ліки та меблі,З лісу будують будинки і гребліУчень Дякую лісу за чисте повітря,За те , що поле захищає від вітру.

Учень

За те, що дає в холодку відпочитиЙ берізка так ніжно протягує вітиУчень. Але ж без господаря ліс не існує,Лісник в середовищі господарює.Учень. Тваринам він їжу заготовляєРослинам у скруту допомагає.

Учень

Тож і тобі скажу я порадуСкоріш залучайся в агітбригаду.

Учень. Допоможи захистити природуЗа це ти отримаєш винагородуУчень Є давня приказка в мого народу, що має мораль нашій темі близьку:Хто може понівечить природу,Той здатен понівечить душу людську.

Учень

Колись давно були в ЄвропіБезграмотні пітекантропи,Ходили стадом по лісахІ безперечно не в трусах!Учень. То були справжні джентльмени,Дерев не нищили даремно.Хоч екології не знали,Але природу шанували.

Учень

Колись були пітекантропи,Хоч і ходили більше скопом,Дерев із дуру не ламали,Мурашок в лісі не займали.

Учень

Не той тепер пітекантроп,Хоч в джинсах перепрілих хлопЗ магнітофоном на плечахТа з диким поглядом в очах!Учень . Кору не різали ножем,Що тут Петя й НадяБула пітекантропка Жанна,Бо цілувала тут Івана.

Учень

Пітекантропів цих доволі,Та й так багато ще шпани,Яка з вузьким і мідним лобом,Проти природи повна злоби.Учень Та годі нам терпіти це! Застерігаєм:Всі разом. Схаменіться всі!

Учень

Якось раз прийшла до лісуМолодь погуляти там.Хлопці розвели багаття,Щоб дівчат розвеселить!Пострибали через нього, посміялись і тоді.

Учень

Пішли з танцями по лісіМіж дерев і між кущів.Усіх тварин розлякали,Скільки трав вони пом’яли,Наче стадо тих овецьАле це ще не кінець.

(Танцювальна композиція «Врятуймо природу»)

Учень

Бо не згасло те багаття,Ожило його лататтяЗ вітром піднялося в висьІ понеслося кудись.

Учень

І стояли там берізки,Вже пожовкли у них кіски.Осінь їх не залишила,Як принцес позолотила.

Учень

А вогню того і требаВін піднявся аж до небаСпалахнули ті берізки,Обгоріли у них кіски.

Учень

Люди вогонь погасили,З літаків через три дні,А берізки обгорілиВже стояли не живі.

Учень

О люди шануйте природу!Як матір, як батька свого,Зробіть так, щоб усе розцвітало,І від рук ваших все розцвіло.

Пісня на мелодію "От улыбки"

Хай розквітне наш лісочок знов,Хай повітря нас озоном напуваєВ душі людям ввійде хай любовІ веселка в небі барвами заграє

ПриспівІ у лісі нашім вразЗаквітує все, гараздНаша Павлівка до всіх нас засмієтьсяДощик трави звеселитьВітер листям зашумитьІ добро людське веселкою проллється.

Учень

"Посади дерево" - заповіли нам батьки. Мабуть варто дослухатися до цієї мудрої поради. Вчені підрахували, що кожна людина повинна мати навколо себе хоча б чотири живих дерева. Інакше їй просто нічим буде дихати. Добре, що є серед нас ентузіасти, які посадили не одне і навіть не чотири деревця, а цілий ліс.

Учень У 2011 році висаджено 950 дерев і кущів

Учениця Впорядковано територію лісу площею 5 га.

Учениця Заготовлено насіння гледичії, туї, сосни – 23 кг

Учениця Проведено облік порід і складена карта лісу.

Учениця Учні школи приймають активну участь в проведенні Весняної толоки, акції "Майбутнє лісу в твоїх руках"

Учень. На згадку про нашу зустріч ми підготували листівки з правилами. Хай станутьвони вам законом.

( листівки у формі клена, дуба учасники роздають присутнім в залі)

Не дозволяйте нікому ламати й псувати рослини. Не засмічуйте місця екскурсій і походів на природу рештками їжі, папером і

консервними банками. Залишаючи ліс, старанно гасіть багаття й засипайте його землею. Не кидайте

запалених сірників не лише в лісі, а й у полі, у степу, на болоті. Горіти може не лише ліс, а й торф і суха трава.

Беріть участь у роботах з відновлювання лісу, насадження дерев і кущів у наших садах і парках. Доглядайте за посадженими рослинами.

Пісня на мелодію "Вместе весело шагать"

Ліс завжди оберігать бедем вмілоЦе важливо для всіх нас – перше ділоХай радіють дуб, береза, клен із ясеномДопоможемо деревам усі разом миХай природа розквітає всім на дивоРаз ялинаДва - смерекаТут красиво!

Учень

Юнати ми завзяті,Нас знають в кожній хатіЛіси ми захищаєм,Красу оберігаємУчень. У селі і в місті, де ми всі живем,Дерева посадим, ліси розведем!У школі, чи вдома, хоча би однуХай кожен посадить бузок чи сосну

Учень

Линуть у Всесвіт пташок голоси,Ліс співає, і поле співаєВід веселих пісень і п’янкої красиУ людини душа завмирає.

Учень

Подивися уважно і пам’ятай:Це довкілля чарівне, людино!Це земля наша рідна, чудовий наш крайМила серцю моя Україна!

виходять всі учасники на сцену.

Музика "Це край, де я родилась і живу"

Джерело: Острів знань Автор: Бунчук Оксана Миколаївна, Ридош Людмила Василівна, с.Павлівка, Снігурівський район Миколаївська область Теги: охорона, ліс, виховний захід, агітбригада

ВИХОВНИЙ ЗАХІД

2 клас

«ЕКОЛОГІЧНА КАЗКА»

МЕТА. Виховувати артистичні здібності учнів.

Формувати екологічне мислення,світогляд,

Розвивати вміння декламувати перед великою

аудиторією.

Виховувати любов до природи, повагу до

глядачів.

Білогубка Ірина Семенівна

вчитель початкової школи

вищої категорії

м. Київ, спеціалізована 194 школа

« Перспектива»

2012 рік

ЕКОЛОГІЧНА КАЗКА

Дійові особи: ведучий, ведуча, Мишка, дві жабки, Їжачок, Лисичка, Вовк, Ведмідь, Рись, люди – п’ятеро осіб.

Місце дії: ліс, галявина, на галявині дерева, кущі, квітнуть квіти, серед дерев - хатинка.

Ведуча:Двадцяте століття минуло І двадцять перше насталоДавно людина на планеті

Господарем стала.Творили люди, будувалиЛітати в космос навіть стали,Навчились змінювать погоду! І майже … знищили природу!Чого вартий Чорнобиль один?Вимерло безліч тварин

Ведучий: Важко стало на земліЖити птахам, звірині. Люди хворі теж страждають, Ліки не допомагають! Як же бути, що робити? Як на світі далі жити? Ось послухайте будь-ласка Екологічну казку.

Пісня «Ой хто ж винен?» (мелодія пісні «Виновата ли я»)

Учень 1: Минають дні, витікає вода,

Висихають океани… А планета одна, вона гине сама, Тільки рани, тільки рани…

Учень 2: Не каліч, не вбивай, не руйнуй Ця планета для всіх, Вона варта життя – Ця планета твоя Гине бідна земля.

Учень 3: Подивись на природу: сиротіє земля Там руїни одні, так багато сміття Зупинись, допомогу надайБуде добре тоді, забуяє життя

Учень 4: В тій хатинці жив лісник,Звірам він був помічник Взимку він їх годувавГодівнички майстрував

Учень 5: Був він другом, був він братом І для звіра і для птаха.

Та нажаль, життя не вічне…Лісника того не стало,

І хатинка пустувала.Учень 6: Якось зранку до хатинкиМишенята пришкутильгали Вигляд мали вони кепськийЩось під ніс собі пищали.

Мишка 1: (співає, пісня на мелодію «Зимний сон» із репертуару Алсу)

Народилася я маленькою мишкою,На пшеничному полі жила, Тільки раптом неждано-негадано Біда до нас прийшла В грунт постійно міндобрива сипали, Вже нітратами вкрита земля. І під добривами та пестицидами Зникла нірка моя.

Мишка 2: Ой, яка хатинка славна!І нікого в ній нема…

Як чистенько в ній і гарно!Будем жити тут удвох.

Учень1: Мишки в хату перебралися, Відійшли,полікувалися,

Де – цілющою травичкою, Де - джерельною водичкою.

Учень 2: Стали жити поживати,В хатці господарювати.

Учень 3:Через місяць до хатинкиПрямували дві тваринки.Це були два жабенятка,Зацікавила їх хатка.

Учень 4: Жабенятка були хворі,Говорили дуже кволо,Лапки ледь пересувалиІ до Мишок промовляли:

Жабка 1: Любі мишки, дорогенькі, Будьте нам, як сестри рідненькі Пожалійте нас бідолашних,Жабеняток двох нещасних.

Жабка 2: У ставку ми проживали Там хатинку свою мали, Тихо, мирно ми жили, Коли люди враз прийшли.Жабка 1: Хімзавод побудували,Воду в річці зіпсували, Забруднили все довкола, - Стали всі тварини кволі.

( Жабенята співають пісеньку на мелодію пісні « В травесиделкузнечик» )

Пісня жабенят.

Ми плавали у річці, Стрибали у травичці, Було нам дуже добре І весело завжди.

Приспів: Співали: «Ква - ква!» Співали: «Ква - ква!» Ми весело співали, Співали: «Ква - ква!» Співали: «Ква - ква!» Співали день і ніч.

Нам сонечко світило

Та раптом все змінилось,Брудною стала річка І берег став брудним.

Приспів: Співати: «Ква - ква! 2 рази

Ми весело не можем! Ми хворі, «Ква – ква!»Нам страшно, Ква – ква!» Рятуйте, поможіть!

Жабка 1: Ви нас звідси не женіть До хатинки нас впустіть.

Жабка 2: Друзями ми будем вамВік ми цього не забудем.

Мишка 1: Ну, заходьте дорогенькі,Нагодуєм вас смачненьким,Обігрієм, підлікуєм, Від біди ми вас врятуєм.

Учень 1: І в хатині лісовій Сміх лунає голосний Жабки пісеньки співають Любих мишок розважають.

Учень 2: Але якось із вікна Бачить Мишка Їжачка Йшов він дивною ходою Ніг не чув вже під собою. Весь облізлий і худий, Хоч Їжак ще молодий.

Учень 3: Став сердешний на поріг І звернувся він до всіх. Я прийшов до вас, молю: Не женіть ви сироту, Поможіть і порятуйте, Від хвороби полікуйте, Я від добрив і нітратів Ледь життя своє не втратив.В хатку ви мене впустітьУ сім’ю свою прийміть.

Пісня Їжачка ( в стилі реп)

Дощ я любив, дощ я любив,

На прогулянку я під дощем ходив.

Якось іду на прогулянку знов –

Дощ кислотний раптом пішов!

Одразу навколо, одразу навколо

Все почорніло, ніби згоріло.

Трава і дерева, і квіти пропали,

Отруєні звірі! Що з нами стало?

Що ж далі буде? Як далі жити?

Де маю я голову прихилити?

Мишка: Ти, Їжаче, не хвилюйся, Йди до хатки, підлікуйся. Ми тебе не проженемо, У сім’ю свою приймемо.

Учень: І в хатинці на узліссіНе змовкають голоси. Жабки й Мишки там співають Їжачка все розважають.

Якось ближче до вечері Чують звірі – стук у двері, Просить хтось подать водички… Це до них прийшла Лисичка. Вся обідрана, змарніла, Хутро все на ній згоріло, Хвіст обсмалений висить, Вся від холоду тремтить.

Лисичка: Браття – звірі, ви почуйте, Від біди мене врятуйте! Від пожежі ледь втекла. Добре, що я вас знайшла.

( Слова Лисички під музичний супровід.)

Туристи якось в ліс прийшли, Розклали вогнище вони, Сміття порозкидали, банки. В траві зеленій – биті склянки.

Від вогнищ ліс почав палати,

І звірі мусили тікати. Я обпеклася, все болить. Мене до хати ви пустіть.

Мишка: Не хвилюйся так, Лисичко, Не сумуй ти так, сестричко.

Жабка: Ти родину тут знайшла. Ми тепер твоя сім’я.

Їжачок: Підлікуймо! І знову Будеш гарна і здорова!

Учень: І в хатинці невеликій Чути спів, веселий сміх. Тіснувато там звірятам Але дім є в них усіх.

Учень: Якось вранці на узлісся Хижі звірі підійшли. Й зовсім мирно попросили, Щоб в хатинку їх впустили.

( Вовк, Ведмідь, Рись – виходять.)

Вовк:Не женіть ви нас, звірята!Порятуйте нас, малята! Сумно нам на цьому світі, Повмирали наші діти.

Ведмідь: Люди їх перестріляли, З хутра шуб понашивали, Хто живий залишився - В зоопарку опинився.

Рись: Браконьєри нас полюють У природі все руйнують. Скільки знищено тварин – Знає тільки Бог один.

Мишка: Не журіться, йдіть до хати!

Жабка 1: Раді всіх ми прийняти!

Жабка 2: Та прохання є до вас, Щоб не з’їли ви всіх нас!

Вовк: Ні, звірята, ні, малята, Ми не будем їсти вас, Бо слабі ми й дуже хворі, І нема зубів у нас.

Ведмідь: Від людей ми настраждались. Скільки ж будуть зло робити?

В хащах, в лісі ми ховались Більш нема нам де подітись.

Рись: Ми вам станем у пригоді: Дім вміємо охороняти! І разом будемо природі, Як зможемо допомагати.

Ведуча 1: І стали всі звірята У хатці лісовій Дружно поживати В сім’ї новій.

Ведуча 2: Та одного разу…. Ой, лишенько! Що ж буде? Підходять до хатинки…

Звірята: Люди! Люди!Люди!

Ведмідь: Не лякайтеся, звірята! Разом ми - велика сила! Нас тепер не залякати, Щоб ті люди не робили!

Лисичка: Та й люди вже замучені, Отруєні й слабкі. Самі себе скалічили «Господарі» Землі.

Рись: Осушили море й ріки. Повирубували ліс. А від труб, машин, заводів, У повітрі смог завис!

Люди: 1. Ми просимо, звірята, Послухайте, ви нас. Прийшли сюди ми з миром, Не проганяйте нас.

2. Від дій людських бездумних Земля зазнала бід. 3. Нарешті зрозуміли І на живій природі Усі розумні люди, Страшний лишили слід! Що врятувати природу Завтра вже пізно буде!

4. Треба всім нам дружно Братись за роботу , 5. Щоб через тисячу років Щоб зберегти для нащадків Навесні розквітали квіти, Рідну нашу природу! Щебетали пташки веселі І сміялись здорові діти.Хоровий спів (пісня на мелодію « От улыбки хмурых дней светлей» )

Пісня «Треба нам природу берегти»

Треба нам природу захищать:Берегти річки і трави,і діброви,Щоб в пустелі вік не доживать,Щоб і люди, й звірі – всі були здорові.

ПРИСПІВ: Тож давайте всі гуртом Дружно візьмемось разом За роботу! Друзі всі беріться з нами! Птахів, звірів рятувать І порядок пильнувать У природі будем ми разом з вами.

Ведучий 1: Планети нашої простори: тварини, квіти, ліс, рілля, Гори високі, степ, море, все це жило, жила Земля. Та людям влади захотілось, Змінити пустелі і поля Звернути ріки проти течій, і ось природа помира.

Ведучий 2: Земле, люба моя! Схаменіться люди! Як погубимо її – іншої не буде!Матимо страшне майбутнєЯкщо не зрозуміти людям, Що треба дім наш берегти.

Пісня «ХТО Ж ВИНЕН» Ой хто ж винен у тім? Винні люди самі,Що забруднені ріки й поля,Що давно вже нема зелених лісівЙ від людей вже втомилась Земля.

І кислотні дощі, в озоні дірки, аміак і феноли в воді,Гинуть трави й ліси,Звірі, риби й птахи.Люди хворі старі й молоді.

Катастрофи й війна, радіація й пил,Та невже ми себе хочемо вбить?Всі ми діти Землі – і дорослі й малі,Й час настав вже це все припинить.

Нехай квітнуть сади й зеленіють гаї,В стежці в’ється траваІ у Всесвіті хай процвітає наш дім,Й щастям повниться кожна душа.

( В роботі використані матеріали журналу « Початкова школа», газети «Розкажіть онуку».

Тема. «Україна – наш спільний дім»

Мета:

Поглибити знання учнів про нашу державу – Україну; продовжувати вивчати історію рідного краю та його героїчне минуле; формувати громадянські якості: патріотизм, людяність, працьовитість.

Обладнання: квітка з різнокольоровими пелюстками; плакат з державними символами, з народними символами; презентація.

Форма проведення: урок – подорож

Хід уроку

І. Організаційна частина.

Батьківщино, земле рідна,Земле сонячна і хлібна,Ти навік у нас одна.Ти, як мати найрідніша,Ти з дитинства наймиліша,Ти і взимку найтепліша -Наша отча сторона.

(запис на дошці)

ІІ. Вступна частина.

Слово вчителя.

Діти тема нашого першого уроку «Україна – наш спільний дім» (слайд №1). Ми живемо на чудовій мальовничій землі, на Україні. Тут народилися і жили наші прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь українського народу, що сягає сивої давнини.

І саме сьогодні ми з вами здійснимо віртуальну подорож під час якої пригадаємо, а також дізнаємось багато цікавого про нашу державу її традиції, історію, теперішнє життя.

А перш ніж відправитися у подорож ми пограємо в гру «Чарівна квітка»

( квітка з різнокольоровими пелюстками. На оберненій стороні пелюсток написані питання. Кожна дитина обирає пелюстку тим самим і обирає собі питання)

Питання:

1.Що таке Батьківщина?

2.Кого з відомих українців знаєте?

3.Як називається основний Закон України?

4.Хто такі козаки?

5.Де розташована Україна?

6.Де жили козаки?

7.Столиця України?

ІІІ. Подорож.

Зупинка перша «Статистична»

Багато держав є, людей і мов різних

Та кожному мила одна лиш єдина

Найкраща з усіх, то є рідна країна,

Мені ж наймиліша – моя Україна.

Україна – одна з найбільших європейських держав. Її площа 604 тис. кв.м

На її території проживає понад 110 національностей.

Численість населення України становить понад 45 млн. чоловік. Відомий французький вчений И.Г.Коль ще у1841 році писав: «Немає найменшого сумніву, що колись велетенське тіло російської імперії розпадеться, і Україна стане вільною державою». І довгожданий час настав. 16 липня 1990 року Верховна Рада Української республіки приймає важливий документ – Декларацію про державний суверенітет України, яка стала першим кроком до незалежності нашої держави, відчутним рушієм у боротьбі за волю.

Декларація – це офіційне проголошення державою основних принципів, а також документ, у якому їх викладено.

Суверенітет – це незалежність держави, що полягає в її праві за власним розсудом розв’язувати свої внутрішні і зовнішні справи, без втручання в них будь-якої іншої держави.( запис на дошці)

24 серпня 2011 року український народ відзначив 20-річчя Дня Незалежності України – головне державне свято на честь прийняття Верховною Радою УРСР Акту проголошення незалежності України, підтверджену всенародним референдумом 1 грудня 1991 року, що прийнято вважати датою утворення держави Україна в її сучасному вигляді.

Проголошення Акту незалежності України відкрило нову сторінку в історії України.

Вистраждавши, виборовши собі волю, Україна має тепер свою державну мову, свої державні символи.

Зупинка друга «Символи України»

Державні

Слово вчителя.

Кожна держава світу має свої символи. Що ж означає слово символ? Символ – це знак, умовне позначення якогось предмета чи явища. Наша Україна теж має свою символіку.

Які державні символи України ви знаєте?

Герб.

Герб – символічний знак, ключ до історії, роду, міста, держави. Ще герб – це відмітний знак, картинка. Герби бувають різні: на них зображують рослини, звірів, птахів. Знак свідчить про те, чим славна держава, що символізує її могутність.

Зображення тризуба на території нашої держави має дуже давню історію. Наскальні малюнки, гончарні вироби, монети, прикраси, які розкопують

археологи, свідчать про те, що тризуб був поширений тут ще у 4 – 1 ст. до нашої ери, тобто 3-6 тисяч років тому…

За часів Київської Русі у 9-11 ст бачимо тризуб на золотих та срібних монетах князя Володимира Великого. Потім він стає ознакою державної влади для нащадків Володимира – князів Святослава і Ярослава Мудрого. Є він і в гербі дочки Ярослава – князівни Анни, яка стала королевою Франції.

Саме тому, що на землях України тризуб має безперервну тисячолітню традицію, він визнаний символом Української держави. Можна пофантазувати з приводу того, що саме символізує тризуб. Число три завжди вважалось числом казковим, чарівним.

Тризуб означає триєдність життя – батько, мати, дитя, які символізують силу, мудрість і любов. Тризуб ще відображає і єднання трьох стихій – землі, води, повітря, без яких неможливе життя. Якщо придивитися уважно до герба, то можна ще й скласти слово з його частин – воля. Адже до волі завжди прагнув українській народ.

( легенда про тризуб, вірш)

Давно – давно жила колись собі жінка. І було в неї три сини. Росли вони чесними, сміливими, дуже любили свою матусю, готові були віддати за неї своє життя. Попідростали і вирішили піти у світ.

- Мамо, піду-но я межи люди, подивлюся світ. - мовив перший син

- Ну що ж, сину, йди, та пам'ятай рідну домівку, а на згадку візьми із собою золоту корону з трьома промінцями, хай в далекім краю зігріває вона тебе.

Минув час, і завдяки своєму розуму став старший син великим князем, бо трьохпроменева корона, яка зігрівала людей і вела вперед, показувала шлях до кращого життя. Дали першому синові ім'я Тризуб, а знак, що дала йому мати, назвали гербом.

Наш герб – тризуб, це воля, слава, сила.

Наш герб – тризуб, недоля нас косила.

Та ми росли, ми є, ми завжди будем,

Добро і пісню несемо ми людям/

Державний прапор України - це національний прапор України, що являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг – синього та жовтого.

Жовтий колір – це колір пшеничної ниви, колір зерна, що дарує життя усьому сущному на землі. Жовтий колір – це й ще колір жовтогарячого сонця, без лагідних променів якого не дозрів би, не заколосився б життєдайний хліб.

Блакитний колір – це колір ясного, чистого мирного неба. А хіба без живлющої матері – води визрів й заколосився хліб? От вам і ще один блакитний колір – колір цариці – води.

(продовження легенди, вірш про прапор)

Настала черга середнього сина.

- Пустіть мене, мамо, світ подивитися.

Дала йому мати в дорогу жовто-блакитний одяг. Своїми звитяжними ділами прославляв свою матір, одержав середній син імення Прапор.

Прапор - державний символ.

Це для всіх – ознака сили,

Це для всіх - ознака слави

Синь – жовтий прапор маєм:

Синє - небо, жовте – жито.

Прапор свій оберігаєм,

Він – святиня, знають діти.

Прапор свій здіймаєм гордо,

Ми з ним дужі і єдині.

Ми навіки вже – народом

Українським в Україні.

Гімн ( Лунає уривок гімну) «Ще не вмерла Україна». Автор Павло Чубинський, композитор Михайло Вербицький.

(продовження легенди, вірш про гімн)

Там, де був наймолодший син, завжди лунала дзвінкоголоса пісня. Адже мама своєму наймолодшому синові подарувала соловейків голос. І одержав син за свій джерельний голос, величний спів на ім'я Гімн.

З давніх-давен люди в урочистих обставинах виконували хвалебні пісні, які з часом стали називатися гімнами, але з ширшим змістом та ідеями.

Слова палкі, мелодія врочиста

Державний гімн ми знаємо усі.

Для кожного села, містечка, міста –

Це клич один з мільйонів голосів.

Це наша клятва. Заповідь священна.

Хай чують друзі і вороги,

Що Україна вічна, незнищенна.

Від неї ясне світло навкруги.

Народні символи

Чорнобривці – символ материнської любові, терпіння.

Калина – символ неперервності роду українців, символ любові, гармонії.

Мальва – символ любові до рідної землі.

М’ята – рута – символ очищення і діючості.

Барвінок – символ радісної життєвої сили і вічності.

Волошка – символ святості, чистоти, привітності.

Конвалія – символ чистоти, скромності, надії відродження, весни.

Мак – символ мужності і незламності, символ пам’яті про українських героїв.

Соняшник – символ достатку, працелюбності і миролюбства українців.

Ромашка – символ душевної чистоти.

Вчитель.

Завдання кожного справжнього громадянина України – знати, поважати символи своєї держави, не дозволяти глумитися над ними, гордитися ти, що ми живемо у вільній державі.

Зупинка третя «Моя мала Батьківщина».

1.Як ви розумієте значення слова Батьківщина? А значення мала Батьківщина?

Мала Батьківщина – це місце де ти народився. Кожен з нас повинен знати історію рідного краю. (маленька розповідь про рідне місто)

Вчитель. Кожен з нас щось своє, особисте вкладає в поняття "Батьківщина", "батьківщина", "рідний край". Ліна Костенко, відома українська поетеса, усвідомлює це так:

Є щось святе в словах: мій рідний край.

Для мене — це матусі пісня ніжна,

1 рідний сад, від квіту білосніжний,

І той калиновий у тихім лузі гай.

Для мене - це твої стежки й мої,

В містах і селах стоптані любовно,

І пісень людські прозорі ручаї.

Усе, що серцю рідно невимовне…

Зупинка четверта «Історична»

Україна має багате історичне минуле. До наших днів збереглись численні пам'ятки науки, освіти та архітектури.За результатами інтернет-голосування і опитування експертів: учених, істориків, культурологів і фахівців у галузі туризму були визначені Сім Чудес України:1. Заповідник «Кам'янець» (Кам'янець-Подільський).2. Києво-Печерська Лавра (Київ).3. Софіївка (Умань).4. Софія Київська (Київ).5. Херсонес Таврійський (Севастополь).6. Хотинська фортеця (Хотин).7. Хортиця (Запоріжжя).

Проходить презентація Семи чудес України.У глибину століть сягає історія нашого народу. Україна має багате й славне минуле. Вона виплекала Запорізьку Січ, славетну Києво-Могилянську Академію. Україна виколисала велетнів сили і духу - таких як Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Григорій Сковорода, Устим Кармелюк, Юрій Дрогобич, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський... Вона викохала славетних композиторів та співаків минувшини та сьогодення Миколу Лисенка, Марка Кропивницького, Соломію Крушельницьку, Володимира Івасюка, Анатолія Солов'яненка, Володимира Гришка, Ніну Матвієнко. Україну прославило багато вчених - науковців, досягнення наших спортсменів назавжди ввійдуть в нову історію незалежності країни (Валерій Лобановський, брати Кличко, Яна Клочкова...) Цей перелік можна продовжити багатьма іменами наших історичних особистостей та сучасників, які примножували і примножують славу нашої Батьківщини.

Зупинка п’ята «Літературна».

Слово вчителя.

Послухайте уважно казку.

Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці – любов до господарювання, німці дисципліну і порядок. Діти Росії – владність, Польщі – здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музики…

Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багряний вінок з червоної калини.

-Хто ти? Чого плачеш? – запитав Господь?.

-Я Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові і пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з дідів та сиріт, у своїй хаті нема правди й волі.

-Чого ж ти не підійшла до мене скоріш? Я всі таланти вже пороздавав. Як же зарадити твоєму горю?

Дівчина хотіла вже йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її:

-Є у мене найцінніший дар, який уславить тебе на цілий світ. Це – пісня.

Узяла дівчина – Україна – дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.

Діти розповідають вірші про Україну.

Яка ж красива ти –

Уквітчана весною,

Провіщана ключами журавлів,

Розбуджена бурхливою грозою

І пориванням річок до морів.

Яка ж красива ти –

Розгониста степами,

Висока горами –

Аж в синю височінь,

Скрізь явори стоять богатирями

Понад дорогами століть і поколінь.

Яка ж красива ти –

В гостинності одверта

Із усміхом назустріч доброті,

Яка ж ти мужня, сильна і уперта,

Як недруг стане на твоїм путі.

Розквітай, прекрасна Україно!

Рідна земле, матінко моя.

Хай лунає мова солов’їна,

Пісня неповторна твоя.

Хай смереки, ясени, тополі,

Квіти, луки, трави і сади.

Шепчуть вірші щедрі, добрі,

Вільні, чисті, із джерельної води.

Вислови відомих людей про Україну (запис на дошці)

Люблять батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що своя.

Сенека

Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не зможе.

Д. Байрон

Кожному мила своя сторона.

Г. Сковорода

Свою Україну любіть. Любіть її …. Во врем’я люте. В останню тяжкую минуту за неї Господа моліть.

Т.Шевченко

Народ мій є! народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ!

В. Симоненко

Вітчизна – ось і альфа, і омега!

Д. Павличко

Хто батьківщині добре слугує – вельможних предків не потребує.

Французьке прислів’я

Дзвін шабель, пісні, походи, воля соколина, тихі зорі, ясні води – моя Україна.

В. Сосюра

Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була.

П. Тичина

І дим батьківщини солодкий.

Овдій

Шматок землі, ти звешся Україною. Ти був до нас. Ти будеш після нас.

Л. Костенко.

У кожного з нас є рідна хата.

Подумайте, скільки потрібно праці, щоб утримувати в домі порядок і лад, щоб було в ньому чисто й затишно, щоб жилось заможно.

Україна — наш спільний дім. Тож маємо дбати всі, щоб були в ній добробут і лад, мир і злагода, вічна краса. Усі ми повинні усвідомити: своє, рідне — не тільки хата й подвір'я, а й вулиця, село чи місто, де ти живеш, ліс і річка, степ і море. Якби кожен це пам'ятав, — чи були б засмічені лісосмуги, ниви і шляхи, отруєні водоймища, понівечені насадження, понищені святині?

Україна з надією дивиться в завтрашній день, чекає на вас, завтрашніх госпо-дарів життя. Ви потрібні їй мудрі, умілі, дбайливі і людяні. Тож попри всі щоденні турботи пам'ятайте про головне — вибудовуйте храм своєї душі, формуйте себе як Людину, яку сотворив Господь подібною собі.

Приступаємо до навчального року — нового етапу нашої праці. В українців, як і всіх християн, є добра традиція: новий день починати молитвою. Отож започаткуймо так новий навчальний рік. Помолимось до Всевишнього, до Матері Божої, попросимо Благословення на чесний труд. Помолимось за маму і тата, за родину, за мир у домі нашому, за здоров'я і радість.

Помолимось за Україну.

(Усі учні встають.)

(Учень читає урочисто напам 'ять або з аркуша, усі повторяють подумки:)

Боже великий, Боже всесильний!

Ми, діти твої, схиляємо в покорі свої голови, вислухай нашу щиру молитву, прийми благання наших сердець!

Прости провини наші та провини батьків, дідів і прадідів наших! Змилосердися, Господи, над нашими родинами, щоб були вони щасливими і здоровими.

Благослови, Боже, наше навчання, щоб зросли ми добрими і мудрими — батькам на радість, Україні на користь, щоб у трудах щоденних збагачували і звеличували свій рід і народ!

Дякуємо тобі за щастя учитися в рідній школі! Зміцни наш дух, даруй силу, терпіння, наполегливість, щоб ми навчилися жити за твоїми святими законами Любові і Милосердя. Дай сили нашим рукам, щоб могли ми добро творити, а злу протистояти.

Молимо тебе, Господи, змилосердись над нашим українським народом! Зітри кривду й неправду, що неволить його, а дай йому, Предобрий, жити вільно на своїй землі, щоб не служив він нікому, тільки тобі, Отцю й Сотворителю, і прославляв тебе в словах і в ділах праведних.

Матінко Божа, наша Заступнице й Покровителько! Заступись за нашу багатостраждальну неньку Україну, поможи їй вийти на шляхи волі й благоденства!

Поверни додому наших матерів і батьків, братів і сестер, які блукають чужими краями! Зігрій, Отче, нашу землю теплом своїм і зроси дощами, відверни усякі лиха і нещастя! Прийми, Всевишній, нашу щиру молитву!

(Виконується, при можливості, або слухається в записі "Молитва за Україну".)

Боже Великий, єдиний,

Нам Україну храни,

Волі і світла промінням

Ти її осіни.

Світлом науки і знання

Всіх нас просвіти,

В чистій любові до Краю

Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже Єдиний,

Нам Україну храни,

Всі твої ласки й щедроти

Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю,

Дай доброго світа,

Щастя дай, Боже, народу

І многая, многая літа!

Висновок. Народна мудрість говорить: "Краще запалити одну свічку, ніж ганьбити пітьму". І якщо ці свічки запалахкотять у кожного з нас у серці, то Україна, громадянами якої ми є, дійсно стане вільною і незалежною, могутньою державою, і в ній, як і в наших душах, запалає вогонь відродження.

Наша славна Україна,

Наше щастя і наш рай!

Чи на світі є країна

Ще миліша за наш край?

І в щасливі, й злі години

Ми для неї живемо.

На Вкраїні й для Вкраїни

Будем жити й помремо.

ІІІ. Підбиття підсумку уроку.

Що нового ви сьогодні дізналися?

Чи цікаво вам було на цьому уроці?

Ви – майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками підносьте її культуру. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України, поважайте наш народ і нашу мелодійну мову.

(запис на дошці)

Література:

Твоя планета Земля: Кн. для читання про природу для молодших школярів / Авт.-упоряд.: В.О.Мартиненко, В.М.Волощук. – К.: Інтерпрес ЛТД, 1998. – 352 с.

Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник / А.П. Пономарьов, Л. Ф. Артюх, Т.В. Космічна та ін. – К.: Либідь, 1993. – 256 с.

Досяк І.М. Шкільні свята від вересня до травня. – Х.: Видавнича група «Основа», 2008. – 235 с. (Серія «Виховання в школі»).

Класні години. 1-4 класи. – Х.: Видавнича група «Основа», 2009. – 176 с.

Куріпка С. Сценарії позакласних заходів. 4-те вид. – Х.: Видавнича група «Основа», 2009. – Мотивація пізнавальної діяльності

"Хто не знає свого минулого, той не вартий щасливого майбутнього", – писав відомий український поет Максим Рильський. І це справді так. Кожний народ має свої святині, свої символи, опоетизовані образи дерев, квітів, рослин, птахів, тварин.

Упродовж багатьох віків з покоління в покоління люди зберігали і примножували традиції українського народу, його довічні символи, серед яких одне з почесних місць займають рослини. Калина, верба, тополя, дуб, чорнобривці, мальви, барвінок, червона рута, волошки... Вони віддавна уособлюють красу України, духовну міць її народу, засвідчують любов до рідної землі.

Учні нашого класу свято бережуть пам'ять своїх предків. Ми зібрали зразки усної народної творчості та літературні твори про один із найважливіших символів українського народу, української мови та літератури – калину.

Планування діяльності

Учасники проекту складають план своєї діяльності.

План

1. Обговорення теми проекту.2. Визначення джерела необхідної інформації.3. Об’єднання в групи.4. Робота в творчих групах за спеціальними завданнями (4групи):

- «шукачі знань»- «дослідники»- «практики»- «юні літератори»

Напрямки реалізації проекту

Група «Шукачі знань»

- досліджує види, розміри та зовнішній вигляд рослини;- створює усний журнал;- узагальнює матеріали дослідження для усного журналу.

Група «Дослідники»

- шукає цікаву інформацію калину;- добирає малюнки та фотографії.

Група «Практики»

- готує матеріал для виготовлення поробок по темі;- складає виставку робіт.

Група «Юні літератори»

- збирає зразки усної народної творчості та літератури;- складає власні твори для усного журналу.

Виконання проекту

Дівчина-калинаЗнають мене луг і води,І криниці й огороди.І дівчина мене знає,В косу радо заплітає, Сніг потане - я радію, Розвиваюсь, зеленію. В нічку зоряну, весняну. Соловейків колихаю.Одягаюсь білим цвітом,Наливаюсь теплим літом.Осінь холодом повіє.Я шаріюсь - червонію. Знають мене луг і води, Діти мене певне знають, Швидко загадку вгадають, Бо нема тої людини, Щоб не знала мене... (калини).

І. Інформація групи «Шукачі знань»

На всій планеті росте понад 200 видів калини, а в Україні — лише 8. Росте калина на території Західної Європи, Японії, Монголії та Африки.

Наукова назва калини походить від латинського слова, що означає в’язати або плести. Бо молоді гілки використовуються для виплітання кошиків, а також із них плели гірлянди, вінки. Квіти мають білий колір, бувають золотистого та рожевого кольорів. Де ж полюбляє рости калина? Біля річок, на луках, у садках. Вона любить вологі ґрунти.

Цікава особливість у калини: вона має квітки двох видів: внутрішні дають плоди, зовнішні привертають увагу комах. Та не тільки яскрава краса привертає увагу. Всім відома цінність калини як лікарської рослини. Недаремно у народі кажуть: "Червона калина від 100 хвороб лікує".

Кожна господиня, обов’язково готувала калинові ліки на довгу зиму. Сушили її цвіт, ягоди, листя, гілочки й перетирали з медом, цукром. Калиновий чай – то був перший помічник при нежиті. Свіжі ягоди з медом або цукром та кип'яченою водою вживали при кашлі, серцевих захворюваннях.

А дівчата використовували ягоди калини для косметичних справ, соком стиглих ягід протирали обличчя, щоб красиве та рожеве було, адже калина – це символ дівочої краси.

Із плодів калини варять киселі, компоти, муси, печуть пиріжки і спеціальний хліб – калинники. Ще варять повидло, варення, мармелад, пастилу, соки, морси, приправи до м’ясних страв, екстракти.Калину використовували як природний барвник. Так, відваром плодів фарбували шерсть у червоний колір, а відваром кори – в чорно-зелений колір. Сік плодів – це харчовий барвник. Деревина калини – прекрасний матеріал для виготовлення музичних інструментів.

У калини китиці червоні,У калини білі-білі квіти,Я тримаю гілочку червону,А здається – усміх України.

ІІ. Інформація групи «Дослідники»

Стала червона калина символом отчого краю, нашої рідної України. Її вишивали на рушниках, сорочках, скатертинах. Вишита сорочка, рушник та калина - з цього починається ненька-Україна.

Калина символізує материнство: кущ — сама мати; цвіт, ягідки — діти. Це також уособлення дому, батьків, усього рідного.

Калина символізує свято коляди, Різдва світу. Наруга над нею вкривала людину ганьбою, так само, як вбивство лелеки. Дітям, щоб вони не ламали калину казали: «Не ламайте калину, бо накличете морози». Справді калина цвіте вже на кінець весни, коли морози вже відходять.

Біля кожної хати на Україні обов’язково ріс кущ калини. Її червоні кетяги прикрашали хату; вони висіли під стріхою, їх клали у вікна між шибками на зиму. У найлютіші морози вони живили оселю теплом і красою. Коли починали будувати хату, калину садили біля вікна застільного. Казали, що це символ любові, мудрості. Зробіть і ви маленьке добре діло, посадіть кущик калини.

1. Посадіть калину коло школи,Щоб на цілий білий світУсміхалась щиро доля,Материнський ніжний цвіт. 2. Посадіть калину на городі, Щоб заквітнула земля! Із роси - пречиста врода, З неба - почерк журавля.3. Посадіть калину коло тину,Щоб злагода цвіла.Буде щедрою родина,Буде честь їй і хвала. 4. Посадіть калину коло хати, Щоб на всеньке, на життя! Стане кожен ранок святом, Дітям буде вороття.5. Посадіть калину в чистім полі,Хай вона освятить час!Рід наш любить дуже волю,Хай же й воля любить нас! 6. Посадіть калину коло школи. А щоб цвіт її не стерся, Не зів'янув в спориші.

Посадіте коло серця, Щоб цвіта вона в душі.

Досі існує повір'я: якщо вирізати з калини сопілку, то в сім'ї з'явиться продовжувач роду — син.

З калини робили колиски для немовлят, прикрашали світлиці.

На калині мене мати колихала,

Щастя, долі в чистім полі виглядала,

Ой, калинонько червона, нахилися,

Від землі ти сили-соку наберися.

Калина – це слава рідної землі, отчого краю, батькової хати.

Калина – це той символ, що пам'ять людську береже, нагадуючи про милий край, це символ безсмертя.

Калина – це символ мужності й незламності духу в боротьбі за незалежність рідного краю.

Червоні плоди калини здавна символізували мужність людей, які проливали кров за Батьківщину. Її саджали на могилах тих, хто боровся за волю та незалежність українського народу як символ вічної людської пам’яті та незнищенності народу. Якщо ви візьмете в руки ягідку і виймете плід – сплющену насінину, – то за формою вона нагадає вам людське серце. Ой у лузі червона калина похилилася,Чогось наша славна Україна зажурилася. А ми тую червону калину підіймемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо

Коли в давнину козак вирушав у дорогу, мати напувала його калиновим чаєм і давала з собою хліб з калиною, а наречена прикріплювала до коня гілочку, щоб нагадувала козаку домівку, матір, кохану, його рідну мову.

На початку літа кущі калини вкриваються безліччю білих суцвіть серед зеленого листя й стоять, привертаючи зір кожного, ніби наречена в білосніжній сукні. Завдяки такому ніжному цвітінню калина стала символом

дівочої краси, чистоти й кохання, свідком дівочих радощів і смутків. Дівчата довіряли їй найпотаємніші мрії.

Дуже гарною буває калина не тільки навесні, а й восени, коли вкривається яскраво-червоними кетягами ягід, що нагадують корали. Плоди на гілках калини зберігаються дуже довго. Ягоди залишаються свіжими всю зиму.Збирати калину до лісу або до річки ходили дівчата, як на свято. Вважалося, що дівчина, яка першою побачила кущ калини, буде щасливою. Навколо куща дівчата водили хороводи, співали пісень, славили красу Калини та кликали свою долю. Першу гілку чіпляли за ікону і на причілку хати. Це означало, що в хаті живе дівчина на виданні.

Пісня «Ой є в лузі калина»

Не обходився без калини і такий важливий обряд, як весілля. У багатьох весільних піснях є слова про калину. Найдорожчих гостей зустрічали короваєм, прикрашеним калиною. Перед молодими на столі ставили букет із гілочок дуба та калини. І на весільному рушнику вишивали калину з дубом як символи дівочої краси і ніжності та чоловічої сили і міцності.

ІІІ. Група «Практики». Виготовлення та створення виставки дитячих робіт.

ІV. Літературна сторінка. Презентація власних творів (сенканів).

Калина – дерево поетичне. Калиновий цвіт – привітне вітання дочки до матері. Нахилені гілки – печаль. Зраджена жінка – зламана калина. Красень – син – матір’ю порівнюється з калиною.

Калину оспівують у піснях, про неї складено легенди. В одній із них розповідається про те, як вродлива дівчина Калина завела у болото ворогів-бусурманів. Багато з них загинули, але загинула і молода красуня. На місці її загибелі виріс кущ, який на честь дівчини і назвали калиною.

Було це дуже давно, коли на нашу землю хто тільки не нападав. Ось налетіли одного разу турки, а з ними й греків чимало. Розлетілась тоді чутка, що головного їхнього воєводу грека - поранено отруйною стрілою. Тому, хто його вилікує, обіцяли таку нагороду, яку загадає. Але ніхто не міг. Тоді прийшла в табір дівчина в убогій одежі, але дуже гарна і горда. Звалася Пелагея... Вона пообіцяла вилікувати грека, але взамін він мусить поклястися, що більше не прийде на нашу землю. Так і сталося. Грек забрав Пелагею у Грецію, і була вона там царицею трав - називалася Панацея... У Пелагеї була сестра Килина. Прощаючись із сестрою, Пелагея сказала: Твоїм ім´ям, сестро, назву оцю рослину, яку найбільше люблю, бо росте вона в наймальовничіших куточках, над чистими струмками, в тихих гаях. Коли цвіте вона, то найспівучіший птах соловей прославляє її красу, а восени на ній горять дивні кетяги ягід, налитих ніби самою кров´ю щедрої нашої землі, і ті ягоди повертають здоров´я людині. Буде вона зватися Килина, Калина...».

Оспівана калина у поезіях Т. Г. Шевченка, І. Франка. У “Кобзарі” слово “калина” зустрічається 360 разів! Красу рідної природи Тарас Шевченко подає через поетичний образ калини.

Зацвіла в долині Червона калина, Ніби засміялась

Дівчина – дитина. Любо-любо стало, Пташечка зраділа І защебетала.

У своїй творчості до калини зверталась і Леся Українка. У своїй драмі «Лісова пісня» вона 4 рази звертається до образу калини.

Калина в неї живуча, гірка і солодка, безсмертна, як Україна. 

Прикмети

Як цвіте калина - сій гарбузи.Якщо на калині багато ягід - зима буде холодна.

Приказки

Любуйся дитиною, коли росте, а калиною, коли цвіте.Посаджена калина біля хати принесе щастя в сім'ю.Стоїть у дворі дівонька, як над ставом калинонька.У лузі калина з квіточками, неначе матуся з діточками.Україна, мов калина.Калина надихає і сучасних поетів.

Зимова калинаВсе жахав мороз калину: — Побілієш ти, як сніг,Заморожу до загину. —Заморозити ж не зміг.

Червоніла, пломеніла,Грона жевріли як жар.Не лякалась, не біліла —Не калина, а пожар.А коли прибігли діти,Любо мовила вона:— Ви мене в коші беріте,Я морожена — смачна.Зустрічали з пиріжкамиСвій Новий щасливий рік...І солодкими цівкамиЛився їм на губи сік. Платон Воронько

Про калину не тільки складено багато віршів, пісень, а й написано картин художниками. Особливо часто зустрічається калина в орнаменті петриківського розпису.

Презентація сенканів учнів про калину (вибірково).

1. Калина.Червона, пишна.

Зацвіла, розквітла, похилилася.

Це моя рідна земля.

Символ.

2. Калина.Солодка, гірка.

Пишається, червоніє, звеселяє.

Рослина – символ батьківської оселі.

Пам'ять.

3. Калина.Поетична, рідна.

Посадили, пам’ятати, оберігати.

Краса і врода Батьківщини.

Матуся.

Оцінка результатів проекту

Протягом всієї роботи над проектом діти періодично оцінювали свою діяльність: вибір теми, учнівську активність у ході обговорення основних напрямків роботи; оригінальний підхід до виготовлення поробок; розкриття теми проекту у власних творах.

Презентація проекту

Під час презентації проекту кожна група демонструвала свій матеріал, звітувала про активну ( пасивну ) участь кожного учасника на певному етапі роботи. У кінці вирішили створити інформаційний фотоальбом.

Підсумок

Кущ калини побіля материнської чи бабусиної домівки – це не тільки окраса. У ньому глибинний зміст. Це наш символ. Наш духовний світ. Наша

спадщина, яка опредметнює духовний потяг до рідної землі, свого берега, своїх традицій.

Тож бережіть калину, любуйтеся її цвітом і плодом. І пам'ятайте, що у злих, недобрих людей калина не росте.

Будьте добрими і чуйними, посадіть біля своїх осель калину. Хай цей диво-кущ прикрасить ваш дім, хай у ньому соловейко зів'є собі гніздечко і співає вам пісню про незнищенність нашого українського народу.