ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ В ПРИГОТУВАННІ УРОКІВВ ПРИГОТУВАННІ УРОКІВ

““Уроки задані тобі,Уроки задані тобі, а не мені!”а не мені!”

““Ну, що намНу, що нам сьогодні задано?”сьогодні задано?”

Таке байдуже ставлення батьківвикликає образу у дітей, через що

страждає якість виконуваних завдань

Така позиція батьків формує у дитини безвідповідальність,

упевненість, що все буде зроблене без особистих зусиль

Що слід, а чого не слід Що слід, а чого не слід робитиробити

батькам у процесі батькам у процесі спільногоспільного

приготування уроків?приготування уроків?

1. Перевірте, чи 1. Перевірте, чи правильно організоване правильно організоване

робоче робоче місце дитинимісце дитини

Джерело світла має бути розташоване спереду і зліва, на столі не повинно бути ніяких зайвих предметів

2. Уточніть розпорядок 2. Уточніть розпорядок дня, визначте разом з дня, визначте разом з

дитиною час, коли вона дитиною час, коли вона сяде за урокисяде за уроки

Приступати до виконання д/з найкраще через годину-півтори після повернення зі школи. Якщо дитина відвідує гурток або спить удень, то, за уроки можна сідати й пізніше. Але ні в якому разі не можна відкладати це на вечір

3. 3. Сплануйте разом з дитиною Сплануйте разом з дитиною послідовність приготування уроків і послідовність приготування уроків і спробуйте заздалегідь визначити, спробуйте заздалегідь визначити, скільки часу їй знадобиться для скільки часу їй знадобиться для

виконання виконання кожного завданнякожного завдання

Спершу краще виконати невелике завдання, яке подобається дитині, - це допоможе їй зосередитися і включитися в роботу на емоційному піднесенні. Потім, - найскладніше, доки вона ще не втомилася. Творчі роботи краще залишити на закінчення – їх не варто обмежувати в часі

4. Контролюйте 4. Контролюйте виконання наміченого виконання наміченого

разом із дитиною плану разом із дитиною плану роботироботи

Не допускайте “розтягування” домашнього завдання за рахунок виконання інших “справ”, які дитина знаходить для себе сама. Намагайтеся відділити одне від іншого, і з часом у дитини сформується умовний рефлекс – робоче місце викликатиме в неї стан мобілізації й працездатності.

5. Допоможіть дитині, 5. Допоможіть дитині, якщо вона зіткнулася з якщо вона зіткнулася з

нездоланними нездоланними труднощамитруднощами

Якщо тривалі зусилля не успішні, людина перестає вірити в свої сили, стає пасивною й безініціативною. Але дитина не повинна звертатись до вас через будь-яку дрібницю. Ви можете поставити їй умову: “Спробуй виконати завдання сам, а два найскладніші запитання ми з тобою розглянемо разом”

6. Надавайте дитині 6. Надавайте дитині емоційну підтримкуемоційну підтримку

Завдання дорослого – разом із дитиною радіти її успіхам і переживати її невдачі та труднощі, бути завжди “поруч”. Якщо ви бачите, що дитина засмучена, не варто показувати їй своє невдоволення. Надмірні вимоги і моральний тиск можуть обернутися неврівноваженістю дитини, боязню неспроможності.

77. Не давайте дитині додаткових . Не давайте дитині додаткових домашніх завдань і не домашніх завдань і не

примушуйте переробляти погано примушуйте переробляти погано

виконану класну роботувиконану класну роботу Можна запропонувати

перевірити і виправити помилки, але переписувати не слід. Повторне виконання вже зробленого завдання дитина сприймає як безглузду, нудну справу. Вона відбиває охоту вчитися, позбавляє віри в свої сили.

8. Поступово знижуйте 8. Поступово знижуйте ступінь контролюступінь контролю

Пряму участь у виконанні уроків можна буде згодом замінити своєю присутністю. Потім сидіти з дитиною лише кілька перших хвилин, підходячи до неї на деякий час під час роботи. Згодом дитина має навчитися самостійно виконувати д/з, показуючи батькам готовий результат

НЕЗМІННИМ МАЮТЬ НЕЗМІННИМ МАЮТЬ ЗАЛИШАТИСЯ ТІЛЬКИ ЗАЛИШАТИСЯ ТІЛЬКИ ІНТЕРЕС ТА УВАГА ДОІНТЕРЕС ТА УВАГА ДО

ЖИТТЯ ВАШОГО ЖИТТЯ ВАШОГО ШКОЛЯРИКАШКОЛЯРИКА