Домашнє завдання для учнів 6 класу Вчитель Народознавства: Оксана Заваденко

Завдання від 21 березня, 2020.

Свята весняного циклу.

Завдання від 28 березня, 2020.

2 тиждень: Символіка української писанки. майстер клас з писанкарства https://youtu.be/jMTd954MXXk

Тема Символіка української писанки. Коли приходить весна в Україну, пробуджується і воскресає природа, відроджується

життя і надходять Великодні свята, сідають люди у своїх оселях біля печей, свічок і беруться за давнє-предавнє ремесло - розписування писанок. Сам звичай писанок має витоки з символічного значення яйця, яке майже у всіх народів світу вважалося джерелом життя, символом початку життя, символом сонця.

Ще в дохристиянські часи, яйце, що містило в собі зародок сонячної птиці (півня) і несло початок життя, вважалося оберегом. А коли на ньому малювали символічні знаки, то яйце ставало писанкою.

До святості писанки причинялися також бджолиний віск, вогонь, вода, фарби, тобто ті речі, без яких писанка неможлива.

Фарби для писанки готувалися з природних барвників, тобто здебільшого з різних рослин і насіння. Збирали їх заздалегідь (влітку та восени), освячували в церквах і мали напоготові перед Великоднем.

Символіка кольорів має велике значення при написанні писанки:

КОЛІР Пояснення кольору СИМВОЛІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ Рослини, з яких брали колір

Чорний, це колір землі Плодючість, родючість з чорнильних горішків дуба, листків чорноклена

Коричневий це колір землі Плодючість, родючість з лушпиння цибулі, бруньок вільхи, ліщини, кори дуба, листя кінського каштана

Червоний це кров; небесний вогонь (блискавка, Сонце),

життя, сила, чоловічу стать, здоров'я, любов, владу.

рідко робили в домашніх умовах з рогу оленя; частіше купували фарбу з червоного (Бразилія) або сандалового дерева

Білий є символом вирію, де перебувають душі

чистота, безгрішне життя -

Жовтий означає достигле зерно, достаток, врожай

Сонце, багатство, оберіг від злих сил

з гілочок чи кори дикої яблуні або дріку красильного;

Блакитний це колір неба, повітря, води

небесна божественність, сила, здоров’я

з ягід бузини, чорниці

Зелений

колір весни, воскресіння природи, багатства рослинного і тваринного світу

сила, здоров’я з пролісків; насіння з чорного соняшника, барвінкового листя

У наші часи рідко використовуються природні барвники, здебільшого вживають хімічні,

анілінові барвники для вовни, які чудово, в яскраві тони фарбують шкаралупу яєць. Але з цим ми дещо втрачаємо, певним чином порушуючи таїну писанки.

Вода для писання писанок бралася не абияка, а спеціальна. До світу треба було прокинутися і з трьох джерел набрати воду, злити в один посуд і нести додому, ні з ким не заговорюючи, ні на кого не дивлячись і не обертаючись. Додавалося до принесеної води трохи освяченої і, за додержання цих умов, вода вважалася дуже сильною, живою.

Вогонь, що є обов'язковою складовою при написанні писанки, праукраїнці вважали святим творінням бога Сонця. Через Вогонь на писанку переносилося тепло і світло Сонця. Вогонь мав неабияку очищуючу силу.

Бджолиний віск був обов'язковим компонентом при розписі яйця. Бджолу називають «божою мушкою», що носила свій віск від самого сонця.

Поділ писанки. Для наших предків числа були священними, у кожного було своє значення і своя сила. Тому поділ поверхні яйця на певну кількість частин і стале повторення деяких елементів не випадкові.

Поділ на два передавав уявлення про два світи. На три ділили найчастіше по вертикалі, так позначали три небесних сфери. При поділі на чотири утворюється хрест, що означає чотири сторони світу. Дуже цікавий поділ на сорок частин, так звані сорококлинці. Кожен клинець позначав якийсь вид людської діяльності або явище природи, а в християнському баченні - сорок днів посту

Традиційні символи на писанках дуже древні. Сонце - це небесний вогонь, про який люди в

різні часи мали своє уявлення, але завжди шанували і возвеличували. Навесні Сонце

знищувало холод, ламало крижані мости, відмикало своїм промінням (золотими ключами) небо і землю, випускало птахів з вирію, зелену траву, яру пшеницю.

На писанках Сонце позначається знаками у вигляді кола, кола з крапками, кола з хрестом усередині, кола з променями, а також у вигляді шести- та восьмипроменевих «звізд», зірок.

. Вогонь на писанках позначається знаком «триріг» (інші назви

цього знаку - «трикветр», «триніг"). Також цей знак є символом родючості. Триріг складається з трьох заокруглених або ламаних гачків, що виходять із спільного центру, або від кола чи трикутника.

До найдавніших знаків, що

символізують світотворення, належить Хрест. Він позначає вічне життя. У давніх віруваннях хрест позначав 4 сторони світу, а пізніше став символом страждань Ісуса Христа.

Існує кілька сотень різновидів хреста. Найбільш поширеним є так званий «грецький хрест» з чотирма відрогами однакової довжини. У християнстві хрест є могутнім символом освячення та очищення.

«Сварга» - один із різновидів хреста. Інші назви цього знаку - «свастика», «чотириніг». Вона також символізує сонце, а заокруглені відроги позначають рух Сонця.

Існує два різновиди сварги: пряма (правостороння) та обернена (лівостороння). Пряма сварга із заокругленими відрогами у правий

бік, за годинниковою стрілкою, символізує схід сонця, творення, рух сонця навесні та влітку, добро. Обернена сварга з заокругленими відрогами вліво, проти годинникової стрілки, символізує захід Сонця, руйнування, рух Сонця восени та взимку, зло.

Сварга є також знаком, що сприяє народженню дітей, символ доброго побажання, удачі, довголіття, родючості, здоров'я і життя.

На українських писанках сваргу ще називають «ламаний» або «гачковий хрест», «п'явки», «півнячі гребінці», «качині шийки».

Одним із найпоширеніших символів на писанках, так само, як і рушниках, стінних розписах, килимах, посуді, є символ «Дерево життя», або як його ще називають - «Вазон».

Дерево життя - це і дерево роду, де кожна квіточка позначає якогось родича, а всі разом - втілення родоводу певної людини. Найпростіше тричленне позначення

дерева-сім'ї. Це - стовбур з трьома гілочками: батько, матір, дитина. Найдивовижнішою властивістю Дерева життя є його здатність перетворюватися у Жінку-

берегиню з піднятими до неба руками. Поширеним символом на писанках є ромб - символ родючості, загальний символ

жіночої основи в природі. Зображення ромба, розкресленого на чотири частини, можемо бачити на трипільських знахідках - жіночих глиняних фігурках богині родючості.

Сітка, решето, за давніми повір'ями, мають силу оберега від злих духів, відокремлюють добро від зла. Сіткою дуже часто заповнені окремі елементи

на писанках - кола, квадрати, трикутники тощо. Ще одним поширеним знаком на писанках є символ змії. Його ще

називають S-подібний знак, або «кривульки». Поєднані в горизонтальну лінію вони утворюють безконечник або «хвильки».

На зразках трипільської кераміки цей знак є одним із найпоширеніших, він зображений на посуді, на фігурках Рожаниць. Ще з палеоліту бог землі уявлявся в образі підземного змія. Навесні щороку цей

змій у вигляді блискавки піднімається вгору, до неба, і, поєднуючись з богинею неба, запліднює її. Небо родить дощем, зрошуючи земну рослинність. Отже, символ змії є і символом води, грому-блискавки. Змій є охоронцем домашнього вогнища, а також володарем незліченних підземних скарбів. якими, за легендою, він щедро обдаровує того,

хто йому сподобається. Спіраль є зображенням розвитку, а також рухом Сонця,

знаком плодючості. Багато писанок із знаком спіралі зустрічаємо на Західному Поділлі. Писанки зі знаками сігми

та спіралі мають багато народних назв: «Кучері з гребінцями», «Качка», «Півники», «Боров», «Сороки», «Косиці», «Юрок».

Знак тризуб та трикутник є знаками триєдності світобудови, символом Триєдиного Бога.

Рівнобічний трикутник символізує завершеність. Трикутник, обернений вершиною вгору є сонячним і має символіку життя, вогню, полум'я, чоловічої основи, духовності.

Трикутник, обернений вершиною донизу, є символом, пов'язаним з Місяцем, жіночою основою. водою, символізує Велику Матір, Богиню-Рожаницю. Трикутники часто розміщені на писанках в основі «вазонків», «дерева життя".

«Грабельки» - символізували родючість, дощ, тому на писанках їх зображали, щоб не було посухи.

Тема: Свята весняного циклу. Свято Благовіщення. Вербна Неділя.

Разом із пробудженням природи від зимового сну починається цикл весняних свят, що супроводжується піснями, іграми, хороводами. Cправжній прихід весни пов'язувався з появою перших птахів: прилітаючи з вирію, вони на крилах несуть весну-літо, а в образі птахів прилітають душі новонароджених та прабатьків, які охороняють врожай.

Приблизним початком весни вважався день преподобної мучениці Євдокії, або Явдохи (14 березня). За старим стилем Євдокії святкували 1 березня, а цей день вважали початком нового року, який приходить із пробудженням природи. У цей день прокидається байбак, але тільки вийде з нори, «тричі свисне й знову лягає на другий бік»; далі прокидається ховрашок; ще далі – риба хвостом лід розбиває.

Ще в дохристиянські часи весняний цикл календарних свят мав особливе значення, бо пов'язувався з закладанням майбутнього врожаю. Тому люди за допомогою обрядів та ритуальних дій намагалися всіляко прискорити прихід весни, тепла, дощу. Вони вірили, що весна принесе щедрі дари, коли її шанувати, співати їй хвалу, закликати її. Так як цей період пов'язувався ще й із пробудженням людських почуттів, то весняна обрядовість багата розмаїтими молодіжними розвагами та поетичними народними співами - веснянками, що пронизували не одне свято та обрядове дійство.

Головним християнським святом весняного циклу є Великдень (Воскресіння Господнє, Пасха) - найбільше християнське свято, яке поєдналося із дохристиянськими народними звичаями. Завершується весняний обрядовий цикл святом Вознесіння Господнього (Божого тіла) на сороковий день після Великодня, щорічно у четвер.

◦ 14 березня (1 березня) - "Явдохи" ◦ 7 квітня (25 березня) - Благовіщення ◦ Великий (Великодній)піст ◦ Вербна неділя ◦ Страсний тиждень (Чистий четвер, Страсна п’ятниця, Великодня субота, Великодня ніч) ◦ Великдень (Воскресіння Господнє, Пасха) ◦ Великодній (Світлий, Поливаний) понеділок ◦ 6 травня Свято Юрія ◦ Вознесіння Господнє (на сороковий день після Великодня) Особливістю сучасного весняного народного календаря є те, що на цей час припадає

найдовший і найсуворіший піст – Великий (Великодній) піст, який триває 40 днів. Його метою є приготувати душу і тіло людини до найбільшого свята християнського календаря – Великодня. Так само, як взимку природа спить, а з настанням весни оживає, так і під час посту тіло і душа смиренні, а з Воскресінням Господнім – радіють, святкують. Обов’язком кожного християнина є посповідатися і запричаститися в часі Великого Посту.

Незважаючи на піст, є кілька великих свят у весняному календарі. Одним із найбільших весняних свят є свято Благовіщення. Християни святкують його на

згадку проте, що Архангел Гавриїл був посланий Богом до Пресвятої Діви Марії і повідомив, що Господь обрав її бути Матір'ю Божою. Слово "Благовіщення" означає добру, радісну звістку про те, що почалось звільнення роду людського від гріха і вічної смерті. В церкві в цей день святять проскури, а господарі в Україні випускають із хлівів тварин, щоб чули весну.

На Благовіщення дівчата біля церкви танцювали перший весняний хоровід - "кривий танець". Якщо на Благовіщення дівчина, йдучи по воду, знайде квітучий первоцвіт (весняну квітку) — цього ж року вийде заміж. А та, яка хоче стати гарнішою, має налити в миску холодної води, пустити плавати первоцвіт (пролісок) і вмитися цією водою.

Кажуть, що на Благовіщення навіть птахи гнізда не в’ють і не несуться – бо це дуже велике свято. Вважається, що від Введення до Благовіщення треба дати землі відпочити. У це свято особливим гріхом вважалося працювати на землі. На Благовіщення Господь «благословить усяке дихання», і після цього дня можна розпочинати роботи в полі, все буде добре рости, квітнути й колоситися.

Інше велике весняне свято – це Вербна Неділя (Квітна Неділя, Шуткова неділя), яка завжди є за тиждень перед Великоднем. За християнським вченням у цей час Спаситель Христос уїжджав до Єрусалиму на ослику, і люди встеляли перед ним дорогу пальмовим гіллям. Оскільки в Україні пальми не ростуть, то їх замінили вербовими гілками. Це дерево здавна дуже шановане серед нашого народу, тому що воно перше сповіщає про прихід весни і має цілющі властивості.

У Вербну неділю святять вербу. Під церкву заздалегідь навозять багато вербового гілля. Зранку на Богослуження сходяться всі - старі й малі, - бо "гріх не піти до церкви, як святять вербу". Коли закінчується відправа і священик окропить гілля свяченою водою, то діти - одне поперед одного - стараються якнайшвидше дістати вербу і тут же проковтнути ії по кілька "котиків" - "щоб горло не боліло". Молоді хлопці та дівчата билися свяченою вербою коло церкви, та й дорогою, як додому йшли, а б'ючись, примовляли:

Будь великий, як верба, А здоровий, як вода, А багатий, як земля!

В Галичині примовляли так: Шутка б'є - не заб’є, Віднині за тиждень Буде в нас Великдень! Колись господарі, повертаючися з церкви з свяченою вербою, до хати не заходили, а відразу

ж садили на городі по кілька гілок або - якщо було близько - то в полі, "щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток", а решту, що залишилася, несли до хати і ставили на покуті під святими образами. Якщо, ввійшовши до хати, заставали когось, що проспав Службу Божу, то били такого свяченою вербою, примовляючи:

Не я б'ю - верба б'є, За тиждень Великдень, Недалечке червоне яєчко! Свячена верба користується великою пошаною серед нашого народу. "Гріх ногами топтати

свячену вербу", а тому навіть найдрібніше гілля, якщо воно залишилося після освячення, палили на вогні, щоб, боронь Боже, під ноги не потрапило.

Свяченій вербі приписується магічна сила. Як вперше навесні виганяють скот на пасовисько, то конче свяченою вербою - "щоб нечисть не чіплялася до тварин". Більше того, викидають гілля свяченої верби надвір під час граду - "щоб град зупинився".

Завдання до теми Свята Весняного циклу:

Написати 5-6 речень про свято Благовіщення або про Вербну неділю.

Надіслати фотографію або скан своєї розповіді на емейл адресу oxanaivna@gmail.com

ОБОВ’ЯЗКОВО вказати клас, прізвище та ім’я учня. Прошу також написати ОСОБИСТИЙ емейл учня, щоб ми могли зареєструвати його для подальшних онлайн класів.

Бережімо соціальну дистанцію і залишаймося людьми!!!

Завдання до теми Символіка української писанки:

Намалювати в кольорі проект ВЛАСНОЇ писанки з використанням 2-3 традиційних символів. Під малюнком назвати ці символи та пояснити їх значення.

Надіслати фотографію або скан своєї роботи на емейл адресу oxanaivna@gmail.com

ОБОВ’ЯЗКОВО вказати клас, прізвище та ім’я учня. Прошу також написати ОСОБИСТИЙ емейл учня, щоб ми могли зареєструвати його для подальшних онлайн класів.

Бережімо соціальну дистанцію і залишаймося людьми!!!