Проектна робота

Виконала: учениця 2- А класу Сокальського НВК «ЗШ І – ІІІ ст. № 2 - ліцей » Гоба Анна

Керівник: Ільницька О.В.

Зміст

• І Вступ• ІІ Основна частина1.1. Калина 1.2Береза 1.3 Липа1.4.Дуб1.5 Кропива1.6 Ромашка1.7 М’ята1.8 Подорожник1.9 Кульбаба

• Висновок• Список використаних джерел• Додатки

Опис проектуНомінація Навчальний проект

Керівник проекту Ільницька О.В

Виконавець проекту Гоба Анна

Назва проекту «Лісова аптека»

Актуальність проекту Земля – це край, де ти народився і живеш, край неповторної краси і багатства. Ще в давнину наші предки зналися на травах і вміли ними лікувати різні хвороби. Їх знання передавалися із покоління в покоління. Зараз ми живемо у світі ліків. Вони у вигляді безлічі рослин, які оточують нас. Моя мета: ознайомитись і розпізнати лікарські рослини, вміти їх використовувати з користю.

Строки проекту Початок: 01.10.2014 року Завершення: 20.02 2015 року

Перелік шкільних навчальних предметів.

Природознавство

Короткий опис проекту Під час роботи над проектом я ознайомилась із лікарськими рослинами, їх цілющими властивостями та застосування у житті. Зібрала колекцію лікарських рослин.

Основні питання проекту - Які рослини мають цілющі властивості?

- Де використовують лікарські рослини?

- Що потрібно робити, щоб рослини не зникли?

Дидактичні матеріали Цікаве про лікарські рослиниЛегенди, прислів’я, загадкиГербарій лікарських рослин

Основні результати отримані у процесі проекту

Стало зрозуміло, що наш край багатий на лікарські рослини. І від того, як ми будемо ставитись до землі, лісу, буде залежати наше майбутнє. Знищити природу легко, а зберегти важко.

Вступ

Земля – це край, де ти народився і живеш, край неповторної краси і багатства. Кожне дерево, квітка, травинка – це частина природи, частинка рідної землі.

Зелений світ – це той світ, серед якого і завдяки якому живе людина на Землі.

Зелений колір – колір життя. Зелений світ – оберігає людину від голоду, холоду і

хвороб, дає силу і наснагу. Поля, ліси, долини та гори – це своєрідна зелена аптека. Скрізь, де б ми не побували, всюди бачимо лікарські трави . Чи знаєте ви, що людина ще з самого початку свого існування шукала захисту у природи, намагалася зміцнити своє здоров’я, щоб вижити у складних, несприятливих умовах? Вона змушена була надавати собі лікарську допомогу при різних травмах та захворюваннях, і, цілком природно, засоби для цього шукала у навколишній природі та насамперед - у світі рослин. Так людина пізнавала цілющі властивості рослин та їх вплив на організм.Наша земля надзвичайно багата на рослинний світ. Майже кожна рослина має цілющі, чудодійні властивості. Але чи вміємо ми користуватись їх силою, щоб робити дива зі своїм здоров’ям?

На літніх канікулах я побувала в гостях у бабусі. Там побачила пучки сухих трав. Я задумалась, для чого ці трави тримають вдома? Ми з бабусею довго розмовляли і вона обіцяла навчити мене збирати та розрізняти лікарські рослини від звичайних.Щоранку ми шукали лікарські рослини, засушували їх.Від бабусі я дізналась багато цікавих історій. Ще до винайдення штучних хімічних ліків люди хворіли і лікувалися . Перших лікарів називали знахарями , відунами , відьмами від слів „ знати ” і „ відати ”, тому що вони багато знали про цілющі властивості кожної рослини , відали секретами зцілення і могли приготувати ліки з висушених трав та корінців . Рослин – цілительок поважали, їхні назви передавалися від старших до молодших, з покоління у покоління . Чудове багатство природи — лікарські рослини. Деякі види лікарських рослин через надмірне збирання стали рідкісними.

Ростемо у лісі, у лузі – в природі.Коли захворієш, ми станемо в пригоді(лікарські рослини)

Хто ж ті ягоди не знає,Від застуди їх приймає.На кущах вони висять,І, як маків цвіт, горять.Тільки це не є малина.Що за ягода?

(лат. Viburnum opulus)

Місцеві назви: карина, калена, калинина — високий гіллястий кущ заввишки 2-4 м з сірою корою. Росте на всій території Україні, особливо в поліській та лісостеповій зонах.Плоди калини –яскраво-червоні . Смак ягід гіркуватий, терпкий, гіркота зникає тільки після заморозків. Цвіте в травні – червні.Калина червона відома здавна своїми корисними властивостями. З її ягід готують варення, компоти, мармелад, пастилу, желе.У медицині застосовується кора калини як заспокійливий засіб. Відвар з квіток калини дорослі п’ють при застуді, лихоманці. Ягоди, настояні на гарячому меді – при бронхітах, запаленні легенів і захворюванні печінки. Калина має широке поширення в народне медицині, тому що має корисні і лікувальні властивості. Її плоди багаті валеріанова, оцтової і аскорбіновою кислотами, вітамінами А, Е. Багата калина і на мікроорганізми які вбивають бактерії. Корисні властивості калини придатні і в косметології. З неї роблять тонізуючі креми, маски для обличчя.

Калина

ЛегендаКолись дуже давно жили в нашому селі хлопець Клим та дівчина Лина. Підросли, покохали одне одного та й одружилися. Жили дружно, весело. Разом вранці сонечко зустрічали, а ввечері проводжали на спочинок.

Незабаром у них народилася донечка. Така красуня! На згадку про народження доньки вирішили батьки посадити деревце. Звичай такий на Україні був. Климові хотілося посадити незвичайне деревце, таке ж гарне, як його донечка. Пішов чоловік на пошуки до лісу. Бродив, бродив — нічого знайти не може. Аж раптом побачив гарний кущ, вкритий пишним білим цвітом. Викопав Клим бережно кущик з рідною землею та й посадив біля двору.

Росте дівчинка, гарнішає. А кущик і собі росте, зеленіє. Навесні вкриваються білим цвітом, восени — радує всіх червоними ягідками. Хто не йде мимо двору, кущиком милується, ніби щастю Клима і Лини радіє.

З того часу почали люди і собі садити зеленого кущика біля двору, щоб щастя в домі поселилося. А кущ, що спочатку назви не мав, почали калиною називати, а донечку Клима і Лини назвали Килинкою.

І ось розцвіло село калиною та красою дівочою. Народився синочок — тато дуба саджає, а народилася донечка — калиноньку. На щастя, на долю. Кущ калини не тільки красу має, він здоров’я повертає. Ось яка наша калинонька!

Рецепт чаю з калиниТриготування трав'яного чаю з калини червоної: для цього необхідно узяти невелику гілочку (гроно) ягід калини, омити водою і покласти в глечик, додати цукор, гарненько все подрібнити і залити окропом. Цукор можна замінювати медом, який краще вживати вприкуску. Хороший засіб для підтримки організму у будь-яку пору року.

Відібрані і промиті ягоди калини бланшувати в киплячій воді 5-6 хвилин (для зменшення гіркоти і розм'якшення шкірки). Воду злити, а ягоди залити теплою водою і варити до розм'якшення, потім охолодити, протерти через сито, змішати з цукровим піском. Знову варити 50 хвилин і в гарячому вигляді розлити у підготовлені прогріті банки невеликої ємності (0,25 л).

Желе з калини

Стрімко вибігли на гору Дві подружки білокорі.Дощик їм полоще кіскиЗвуть цих подружок…

Береза(лат. Bétula)

Дерево з гладкою білою корою, заввишки до 20 м. Листки трикутні або ромбовидні, загострені, запашні. Квітки на кінцях гілок зібрані у сережки завдовжки 5—6 см. Цвіте у квітні-травні.Березові бруньки й листки використовують як сечогінний і жовчогінний засіб. Бруньки рекомендують при подразненнях і ерозіях шкіри, а зовні — при ревматизмі, як ранозагоювальний засіб, внутрішньо — при застуді, хворобах і болях шлунка, при туберкульозі, гострих і хронічних екземах. Березовий дьоготь застосовують як ранозагоювальний засіб і для лікування хвороб шкіри, опіків. У народній медицині бруньки і листки використовують як відхаркувальний засіб, запаленні нирок і сечового міхура, шлункових хворобах, хворобах серця, як кровоочисний засіб.Зовнішньо листки застосовують для ванн при радикуліті, свіжими листками обкладають болючі місця при ревматизмі, настоєм бруньок або листків заливають рани, прикладають листки до пухлин і ударених місць; настоєм листків змазують уражені місця при хворобах шкіри, миють голову при випаданні волосся.

Берест (кору берези) використовують для накладання пов'язок при переломах кісток. Рано навесні з берези одержують солодкий сік, який містить цукри, вітаміни, яблучну кислоту. З нього готують чудовий прохолодний напій, який вважається корисним при золотусі, цинзі, каменях у нирках і сечовому міхурі, хворобах суглобів, екземах, лишаях. Усі види беріз — високопродуктивні весняні пилконоси. З молодих листочків бджоли збирають клей. Березовий сік застосовують для підгодівлі бджіл навесні.. Листки берези придатні для приготування фарбувального екстракту, яким фарбують шерстяні й бавовняні тканини в жовтий, коричнево-чорний, жовто-зелений і золотистий кольори. Ефірна олія, яку добувають з бруньок берези, застосовується в парфумерії.

Наче сонечко на вітах,зацвіли пахучі квіти.Втішилась сім’я бджолина, —буде з медом вся родина.

Викупана в сонечку Стоїть донечка.Бджоли сонячний медокДістають з її квіток.

Липа(лат. Tilia)

Дерево родини липових до 25 м заввишки. Липа має широку крону, покриту округлими і загостреними на кінці листям, за своєю формою нагадує серце (звідти й назва). Квіти білі, жовтуваті, запашні, зібрані в суцвіття по 5-11 штук, Стовбур могутній з темною корою. Цвіте у червні-липні. живе в середньому до 120 років. Найчастіше зустрічається у лісовій зоні у складі широколистяних або змішаних лісів. У науковій медицині використовують висушені суцвіття липи як потогінний і бактерицидний засіб для полоскання рота.Чай з квіток розкриває безліч лікувальних властивостей липи: знімає жар, заспокоює, надає загальнозміцнюючу дію, знімає головні болі, чай застосовують при ослабленні захисних властивостей організму. Вугілля з сухої деревини добре зв'язує токсини, тому використовуються при харчових отруєннях.Дьоготь з липи використовується для лікування захворювань шкіри, порошок плодів — як кровоспинний засіб. Липа — прекрасний медонос: з одного дерева бджолина сім'я за період цвітіння може зібрати до 50 кг меду. Липовий мед світло-жовтого кольору, часом зеленкуватий, з ніжним запахом липового цвіту, найкращий серед багатьох сортів, дуже смачний, корисний для здоров'я людини й ціниться вище інших сортів меду.

Народні прикмети:

Рано липа зацвіте - на щедрий медозбір. Зацвіла липа - на тепле сонячне літо. Сосна годує, а липа взуває. Цвіте липа — ловиться сом.

- А дуб могутній чом так зветься?Його Історія ведеться

Віддавна, з глибини століть,З щасливих днів і лихоліть.Дуби на будівництво йшли

Тому і назву здобули.ДУБ – значить, дерево таке,

З якого можна будуватихати, укріплення, палати.

Батько тисячі синів маєкожному мисочку справляє,

а собі не має.

Дуб (лат. Quercus)

Дуб— велике дерево, до 40 метрів заввишки, з товстим стовбуром і звивистими кремезними гілками, які утворюють широкий намет листя — справляє дійсно враження потужності і сили. Дрібні поодинокі квітки зібрані в сережки. . Плід – бурий жолудь, дозріває у вересні. Це довговічна рослина: іноді дуб живе до двох тисяч років, а столітні дуби зустрічаються дуже часто.Цвіте у квітні-травні.Зростає на більшій частині України.У Греції, Іспанії відомі дуби з солодкими жолудями. Деревина дуба особливо міцна. Дубові колоди, потрапивши у воду, не гниють, а стають чорними і ще міцнішими утворюючи т.зв. морений дуб, який особливо цінується в столярних роботах. Дубильні речовини, які містяться в деревині, запобігають гниттю, тому з дуба роблять бочки і паркет.Кора дуба надає сильну протизапальну і в’яжучу дію. Відвар кори рекомендується для полоскання рота і горла при запальних процесах, хрипоті.

Дубовий відвар застосовують при опіках, для лікування пролежнів і екзем. Кора дуба входить до складу зборів для полоскання горла. Стовчена в порошок (або перемелена) кора дуба – хороший засіб при сильнім потінні ніг. Користуються ваннами з відварів дубової кори . Уживається в народі кора молодих гілок, що насамперед зміцнює кровоносні судини. Відвар кори з дуба використовується при дизентерії. Наприкінці літа на листах дуба з'являються викликувані комахами кулясті нарости - "орішки" - галли. З них готовлять відвар для примочок на опаренні або обпалені місця тіла.

Існує також стародавня легенда про те як в одному королівстві жив князь Понтелей зі своЇм сином Дубіном. Після смерті батька

почав правити його син. Він був дуже жадібний, та злий. Він кожен день

страчував невинних людей, йому це дуже подобалось. Жителям це дуже не

подобалось, та вони не могли протистояти війнам та князю. Тому вони пішли до великої гори їхньої країни, де жив

маг. Вони просили допомоги. Маг допоміг їм і пішов до князя. Всіх хто підкорився він

перетворив на жолудів, а самого князя на дерево Дуб в честь його ім'я. І досі цей дуб

стоїть в Закарпатьській області в Великоберзянського району під назвою Дідо-

Дуб, якому вже понад 1200 років.

Легенда

ПРИСЛІВ’Я

Буря і дуба звалить.

Дуб — дерево хороше, та плоди його свиням годяться.

Дуб ламається, а лозина нагинається.

За одним разом дуба не зрубаєш.

І великий дуб від малої сокири падає.

Кожний дубок хвалить свій чубок.

Не вибереш дубинки без кривинки.

Смола до дуба не пристане.

Високий - як дуб, а дурний - як пень.

Стоїть при дорозіНа одній нозі.Хто її зрушить,Плакати мусить.

Зла, як вовчиця Жжется, як гірчиця! Що ж це за диво? Це ж...

Кропива (лат. Urtica)

Багаторічна трав'яниста рослина родини кропивних (50-120 см заввишки) Стебло пряме, вкрите, як і вся рослина, довгими і короткими жалкими волосками. Листки видовжено-яйцеподібні . Росте на забур'янених лісових площах, листяних і мішаних лісах. Цвіте у червні — серпні. Це не тільки настирливий бур'ян, що ненадовго залишає пухирі на руках і ногах. Здавна кропива відома як ефективний народний засіб від широкого кола найрізноманітніших захворювань. Ранньою весною з кропиви можуть готувати борщі, салати, бо там багато вітамінів. Кропиву молодою дають домашнім тваринам, щоб не хворіли, і рибу від псування можу зберегти. Листя виділяє речовини, що вбивають бактерії. У науковій медицині застосовують листки кропиви які рекомендують при внутрішніх кровотечах. У вигляді сухого екстракту кропива використовується при лікуванні гострих і хронічних запалень печінки, жовчних шляхів. Відвар рослини знижує вміст цукру в крові.

У народній медицині кропиву рекомендують як сечогінний засіб, при проносі, ревматизмі, при хронічних хворобах шкіри, хворобах нирок, печінки, при застарілому кашлі, при нирковокам'яній хворобі, випадінні волосся. Зовнішньо кропиву застосовують для лікування ревматизму (жалять болючі місця або роблять ванни), при паралічі, опіках, хворобах шкіри, для загоювання ран. Розтерте насіння кропиви застосовують при задусі і кам'яних хворобах; корені — при зубному болі, шлункових хворобах. Як косметичну рослину відвар кропиви використовують проти облисіння і для поліпшення росту волосся. За допомогою соку кропиви можна позбутися прищів на обличчі.

Виросли на лузіСестрички маленькі.Очки – золоті,А вічки – біленькі.

Ромашка(лат. Matricaria)

Однорічна рослина 15—З0 см заввишки, із сильним своєрідним запахом. Цвіте у травні-серпні. Є декілька видів ромашок: декоративні, польові, лікарські. Рослину вживають для приготування чай, відвар, настій, для отримання ефірного масла.При простуді, коли болить горло, дуже добре полоскати його відваром квітів. Використовується як протисудомний, протизапальний, , дезінфікуючий і заспокійливий засіб. Ромашка покращує апетит. Прийнята всередину, сприяє поліпшенню травлення. Ефірне масло ромашки використовується для зниження артеріального тиску. Ромашка має хороші косметичні лікувальні властивості . Завдяки їм, вона широко використовується для оздоровчого догляду за шкірою, очима і волоссям.Відвар з квіток ромашки використовують при простудних захворюваннях, кашлі, при зубному болю, при шлункових хворобах і лікуваннях прищів. Використовується ромашка і в приготуванні мазей, косметичних кремів, лосьйонів, гелів. Ось яку силу має ця тендітна квітка на тонесенькій ніжці, з жовтуватим оком. Я думаю, що у кожного з вас у домашній аптечці є коробочки з ромашкою, якщо ні – придбайте, не пожалкуєте.

Легенда

У бідної жінки захворів син. Грошей на ліки в неї не було і вона ходила по степу і збирала всі рослини, які хто порадить. Одного разу вона зустріла бабусю, яка несла в руках пучок білих пахучих квітів. Почувши про горе матері, бабуся простягла ій квіти: "Зроби з них відвар і напої синочка ”. "А як же звуться ці квіти?” - запитала жінка. "Як вилікується синок, то й назвеш їх ім'ям свого сина ”. Хлопчика звали Романом, тож мати, напуваючи його відваром, промовляла: "Пий, синочку, ромашку і будеш здоровим!”.

Рецепт Втомлені очі, запалені і почервонілі повіки вранці і ввечері корисно промивати настоєм ромашки: 1-2 чайні ложки сухої ромашки заварити склянкою окропу, дати настоятися 10-15 хвилин і процідити. Корисно також в цьому випадку робити компреси: шматочки марлі чи вати змочити в настої і накласти на 3-5 хвилин на закриті очі.

Дуже скромна і тендітна, Серед квітів непримітна. Та, якщо в руці пом'яти, То умить впізнаєш ...

М’ята(лат. Mentha)

багаторічна трав'яниста рослина. Цвіте в липні і серпні. Листки темно-зелені.Мята дуже запашна, містить багато ментолу.Росте м’ята на городах, в лісах. В медичній практиці — використовують як заспокійливий засіб, а токож для зубних полоскань. Листки м'яти приписують для поліпшення травлення, проти спазмів кишківника і нудоти. Використовують ментол для інгаляцій при астмі, хронічному бронхіті. М’ята та її препарати покращують травлення, мають протизапальну дію. Приймають їх при безсонні, захворюваннях печінки, для поліпшення апетиту і серцевої діяльності. М’ятна олія (3-5 крапель) з водою або на цукрі, прийнята всередину, зменшує печію,. У відварі м’яти купають маленьких дітей при алергічних висипах.А ще листочки використовують в кулінарії. Навіть є м’ятні цукерки і жуйки. Куштували їх?

М’ята

Цій запашній травиціТеж варто вам вклониться.Приємніші до стравиІз м’ятою приправи.Вона дає надіюІ проти болю діє Безсоння подолатиВам допоможе м’ята, І вижене застуду, і другом вашим буде!

Розрослася біля хати,Кучерява рута – м’ята,Хоч без квітів рута – м’ятаТа духмяністю багата.

Чайна церемоніязаварити крутим окропом будь чай, який вам сподобався.Потім додати листочки м'яти. Якщо це літо, то краще кинути свіжі листочки (2-3 листочка), якщо ж не сезон - то підуть і засушені листя і стебла (1 чайна ложка).Дати настоятися хвилин 15 і можна приступати до чайної церемонії.

Вздовж доріг, стежинок я люблю рости Скрізь мене побачиш, де крокуєш ти. Листячко довгасте з жилками-ниткамиМожеш ти прикласти до своєї рани.

Подорожник(лат. Plantágo)

Подорожник росте на галявинах, луках. Цвіте у травні — липні. Він дуже швидко розселяється по всіх дорогах — скрізь, де ступає нога людини.Лікувальні властивості цієї рослини добре знали лікарі Стародавньої Греції і Риму, а в середні віки – персидські та арабські медики. Цінували цю рослину і в Київській Русі.До 14 століття подорожник був поширений лише в Східній півкулі. За часів великих подорожей, коли мореплавці шукали нових земель, його випадково завезли в Америку, де він швидко поширився, і індійці почали називати цю рослину «слід білої людини».Подорожник великий – багаторічна трав яниста рослина, яка ′здавна шанується народною медициною багатьох народів світу як лікувальний засіб при зовнішніх ранах, ударах, наривах, опіках. У народній медицині використовується вся рослина - листя, насіння і коріння. Препарати з подорожника мають тонізуючу дію, збуджують апетит. У народній медицині при внутрішніх ранах, при хворобах нирок, серця, хворобах печінки , при хворобах ясен, очей, зубному болю. Корені подорожника використовують при запаленні нирок. Сік подорожника входить до складу деяких косметичних лосьйонів для догляду за шкірою.

Прудке козенятко ганяло в футбола і ніжку передню гвіздком накололо. Неможе ступити – лежить на траві і мекає слізно: - вся ніжка в крові… Чим рану помазать, як йоду немає? Аж тут їжачок по лужку шкандибає. Зелена аптека відома старому: помив подорожник, приклав він малому. Із хусточки вийшла чистенька пов’язка… - Спасибі, дідусю! – Будь ласка, будь ласка! Коли по дорозі ти будеш іти, такий подорожник сам можеш знайти!

Пікантний салат з подорожника

Для його приготування потрібні 50 г молодих листків подорожника, 10 г листя кропиви, 20 г листя селери, 10 г цибулі, 50 г рослинного масла. Листя подрібнюють, перемішують, заправляють олією і подають до столу.

РАЗ – кульбабка край доріжки,ДВА – кульбабка біля ніжки,ТРИ – кульбабка без жука,Ще ЧОТИРИ – з-під листка,П’ЯТЬ – пушинки розлетілись.Далі – пальчики скінчились.

Кульбаба(лат. Taráxacum)

Рослина заввишки 10-40 см . Жовта головка кульбаби — не окрема квітка, а цілий «кошик» з квітами: кожна квітка має вигляд трубочки В кульбаби велика здатність розповсюджуватися. Дозрівши вона стає як парашут, і летить за вітром у різні сторони. Квітне у травні-липні.У давнину її вважали «еліксиром життя». У науковій медицині використовують корінь кульбаби i листки. З них готують порошки, екстракти, відвари. При укусі бджоли, молочний сік кульбаби позбавляє болю і опухлості.З допомогою кульбаби можна вилікувати наступні захворювання: шкірні - нариви, виразки, , мозолі і бородавки, очистити організм від шкідливих токсинів, зміцнити кістки і зуби, підвищити імунітет, покращує сон, бореться з кашлем, Саме свіжим соком лікуються при хворобах печінки, нирок, при отруєннях У листках її багато вітамінів. З неї готують салати. В Англії вже багато років випускають «Вино з кульбаб». Існує варення з квіток кульбаби. Кульбаба як медоносна рослина дає велику кількість пилку, багатого на білки. Мед з кульбаби густий, швидко кристалізується, забарвлення від яскраво-жовтого до темно-янтарного кольору.

Он повзе мурашка,Ось хлюпоче річка.

Не зривай ромашку,Не топчи травичку.В зеленій діброві,В китицях калина.Глянь, яка чудова

Наша Україна.

Журавлі над лугомЛинуть рівним клином,Будь природі другом,Будь природі сином.

Висновок:

Працюючи над цим проектом я навчилась розпізнавати рослини, використовувати їх лікувальні властивості. Ознайомилась із рецептами народної медицини і наших предків. Я зрозуміла, що потрібно зберігати і примножувати природні багатства, піклуватись про власне здоров’я, виховувати любов до природи, рідного краю, бережне ставлення до його природних ресурсів.

Список використаних джерел:

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B0%D0%B1%D0%B0 http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0

https://www.google.com.ua/search?q=%D1%80%

Т.А. Максимова «Увійди у світ природи»

О.Є. Іванісова «Для розумників і розумниць»

Енциклопедія «Зелена Аптека»

Цікаві факти: • Багато хто з нас помилково вважають , що назва горіха - волоський походить від назви його батьківщини - Греції . Насправді це не так , батьківщина волоського горіха Азія , в свою назву в Європі він отримав через те , що його продавали грецькі купці. • Чи знаєте Ви , що в Вавилоні було заборонено вживання волоських горіхів в їжу ?Причина такої заборони - форма горіха. Жерці вважали , що людина , котра з'їла горіх схожий на мозок , може різко порозумнішати • Найбільше яблуко важить 1849 грам , виростив його Хісато Івасаки , на своїй фермі в Хіросакі • З одного гектара посівів ехінацеї пурпурової можна отримати від 60 до 130 кілограм меду. При цьому ехінацея цвіте наприкінці літа , коли основні медоноси вже відцвіли . • Картоплю розводили раніше в якості квітки і обробляли її на клумбах перед палацами. • Морква відома в якості їстівного коренеплоду протягом чотирьох тисяч років. • У Китаї та Японії вирощуюють моркву довжиною до метра. • Цикорій прекрасно замінює каву. • Якщо пожувати протягом трьох хвилин шматочок цибулі, він уб'є всі бактерії, що знаходяться в роті. • Стародавні інданціі, що живуть в Америці, поклонялися квітці конвалії, як дару богів,а у Франції влаштовують щорічне народне свято на честь конвалії. • У лимоні міститься більше цукру , ніж в полуниці

• Два типи квітки жасмину використовують для видобутку нафти. •Висушені корені деяких видів жасмину використовують в лікарських препаратах, хоча вони отруйні •Сосна - дерево - довгожитель, середній вік сосни - 600 років. Якщо посадити сосну, то доросле дерево побачать тільки онуки. • Блискавка найчастіше вдаряє в дуб, сосну і ялину, майже ніколи не вражає ліщину, в'яз і тополю.

• Звичайна береза дає мільйон насіння щорічно. •В середні віки вважали, що цибуля оберігає воїнів від стріл, ударів мечів , і лицарі, закуті в сталеві лати, носили на грудях талісман - звичайну цибулину. • В ужитку з крайніх квіток волошки одержували блакитну, а з серединних - синю фарбу.

•Жителі Давнього Єгипту пропонували капусту своїм гостям в кінці обіду як ласощі. • Деревина липи використовується для виготовлення електрогітар та вуликів. • Сік клена смачний, не поступається березовому - в давнину з нього випарювали цукор.

• Є у клена одна цікава властивість: він може передбачати погоду. Якщо з'явилися на кленових листках "сльози", значить, через кілька годин буде дощ.

• Каштан - це єдиний горіх з вітаміном С.

• Саме тверде дерево – береза Шмідта. Її неможливо ні зрубати сокирою, ні пробити кулею

• В селі Маршвуд в Англії щорічно проводиться чемпіонат з поїдання кропиви, а ще англійці роблять з неї вино.