Павло Барнацький, заслужений юрист

України, голова Львівської

обласної організації ПЗВ

www.vybir- lviv.com

Скандал �

№ 3 (047) 5 - 12 травня 2011 року

нам - два роки! Черговий юві-лей, чергова радість!

І душа співає. Бо нам проро-кували долю газети-одноденки. Видання ховали відразу після завершення виборів. Ми спо-кійно реагували на це. Бо ус-відомлювали, що за такими зая-вами – заздрість і страх.

Страх, бо ми обіцяли ще в першому номері розповідати на-шим читачам правду. Ту, про яку в Україні бояться говорити інші. І слова свого дотримали.

Ми сміливо можемо дивити-ся в очі нашим прихильникам. напередодні ювілею проглянув усі номери. Жодного з них не виходило без журналістського розслідування та критичної публікації. Ми писали про полі-тиків-повій та владоможців-запроданців, правоохоронців-перевертнів та чиновників, що зарвалися.

наші викривальні статті з’яв-лялися тоді, коли інші видання займали відверто страусину чи блюзнірську позицію. «Вибір» першим в Україні до прези-дентських виборів повідомив про таємну домовленість між нУнС і Партією регіонів, згідно з якою Ющенко за певні гарантії погодився підтримати свого за-тятого політичного опонента. Ми першими розповіли про нала-годжену і розгалужену систему хабарництва, що починається в країні з Банкової і спускається на місця. Ми не побоялися назвати розцінки за посади на всіх щаб-

Дволикий ЯнусздаТнІСТь ПриСТоСУВанця М. кУроЧки, заСТУПника наЧальника ГУ МВСУ льВІВщини, «ВІддяЧУВаТи» СПоВна СВоїМ ПокроВиТеляМ ПризВела до ТоГо, що Про ПоПрання ПраВ В УкраїнІ заГоВорили за кордоноМТридцять років минуло із похмурого брежнєвського застою, коли на всіх керівних посадах процвітали кар’єристи-пристосуванці, а таке враження, що ми знову повертаємось у ті лицемірно-підступні часи. як не прикро, але й нині на багатьох ключових посадах опинилися не справжні професіонали, здатні по-державницькому вирішувати питання, а паразити-ошуканці, які присмокталися до владних повноважень і намертво зрослися зі своїми посадами. І не бояться жодної люстрації, бо, наче продажні хамелеони, з легкістю міняють свій колір, підлабузницькі пристосовуючись до будь-якої влади. Видаючи себе за патріотів-народолюбців, насправді легко зраджують навіть найближче оточення, аби втриматися у владній обоймі або ж ще вище продертися по кар’єрній драбині. ні принципів, ні совісті, ні честі. Продажність, крутарство, популізм. а головне – створення ілюзії своєї незамінності. наче ті набундючені псевдоцілителі-пройдисвіти Чумаки, які своїм голослівним декларуванням і гіпнотичними пасами намагаються напустити країні побільше пилу в очі і навіяти переконання своєї величності і кар’єрної безсмертності.

Закінчення на 2-й стор.

Закінчення на 3-й стор.

Ювілей із радістю в очах!

Закінчення на 2-й стор.

ЖерТВа УСІх реЖиМІВОдин із таких яскравих представників цієї

лицемірної когорти – славнозвісний заступ-ник начальника ГУ МВС України у Львівській області з громадської безпеки Михайло Ку-рочка. Унікальна людина, яка, наче в’януча поп-зірка, замість виконання своїх прямих обов’язків пнеться з численними інтерв’ю на сторінки газет і екрани телевізорів (або ж у суди – що стало його традиційною, але вже заяложеною «фішкою»), десятиліттями створюючи із себе жертву «усіх без винят-ку режимів». Такий собі місцевий «Джеймс

Бонд», з яким чомусь усі борються і головне - заважають працювати (ніби немає більш на-гальних проблем в Україні, як тільки бороти-ся із Курочкою). І, зрозуміло, ніхто інші, як ці негідники (а це, здебільшого, чинна влада, яка спочатку добра, бо клює на його обіцянки і довіряє посади), постійно винні у тому, що він завалює і завалює довірені йому ділянки. Навіть колеги не можуть збагнути, як цю без-дарну і «вікову» для правоохоронних органів людину, що сама не працює і іншим не дає, ще тримають на посаді.

наМ ВІдПоВІдаЮТь �

І щуку витягли із річкиУ публікації «щуку кинули у річку» («Вибір» № 46 від 21-28 квітня 2011 р.) ми розповіли про те, що романа Свореня, екс-начальника Сколівського військового лісгоспу, підозрюваного у розкраданні і тяжких злочинах, всупереч будь-якій логіці повернули на посаду.

Ясна річ, це викликало шквал обурення у колективі і нездоро-ву атмосферу. Газета отрима-ла відповіді від Прем’єр-міністра України М. Азарова, міністра оборони М. Єжеля, прокурора Львівської області В. Ковбасюка, військового прокурора Західного регіону України П. Богуцько-го. Факти, викладені в статті,

підтвердилися. Як поінформував Микола Азаров, Кабінет міністрів України відреагував на конфлікт, що виник у військовому лісгоспі. На зборах, що відбулися 17 бе-резня 2011 р., між трудовим ко-лективом та представника-ми адміністрації державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» до-

сягнуто порозуміння з проблемних питань фінансово-господарської діяльності лісгоспу, зокрема, щодо залишення лісгоспу у складі ДП «Івано-Франківський військовий ліс промкомбінат». Прем’єр-міністр відповів, що «за інформацією тим-часово виконуючого обов’язки ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» В. Приказки, керівник Сколівського військового лісгоспу Р. Сворень буде звіль-нений з посади після виходу з відпустки на підставі особистої за-яви». Він також повідомив, що на даний час контрольно-ревізійний департамент Міноборони про-

водить ревізію фінансово-господарської діяльності ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», зокрема, Ско-лівського військового лісгоспу. За її результатами будуть вжиті належні висновки у відповідності із чинним законодавством.

Міністр оборони М. Єжель по-інформував, що, окрім вжитих за-ходів із вирішення конфлікту, «на-казом Міністра оборони України № 160 від 23.03.11 р. керівником ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» призначено І. Рибака, якому поставлено за-вдання нормалізувати ситуацію в структурних підрозділах ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» і, зокрема, у Сколівському військовому ліс-госпі».

Як повідомив прокурор Львівсь-

Ні - Харківським угодам!

лише дві політичні сили в Україні - Партія захисни-ків Вітчизни та Во «Свобо-да» довели Всеукраїнську акцію протесту проти ра-тифікації харківського пакту януковича-Медве-дєва про базування росій-ських військ на території України до 2042 року до логічного завершення.

Подробиці на 4-й стор.

2

лях влади і тарифи за вирішення тих чи інших питань в орга-нах прокуратури, міліції, судах, тощо.

«Вибір» викрив масштабні зловживання із бюджетни-ми коштами та поширення ті-ньових схем відмивання гро-шей керівництвом Головного управління охорони здоров’я Львівської ОДА.

Нас читали і читають не тільки на Львівщині, а й у ви-щих владних кабінетах. І не тільки читають, а й реагують.

Саме завдяки вчасному висвітленню проблеми двічі вдалося не дозволити запусти-ти на території України маховик спекулятивних цін на пальне.

Наші публікації допомог-ли відстояти на Львівщині де-сятки підприємств і заводів, які влада намагалася закри-ти або привласнити, залишив-ши без засобів для існування десятки тисяч працівників – ВАТ «Дрогобицький машино-будівний завод», Прикарпат-ське НГДУ, Стрийський ВАТ «Західшляхбуд», цегельний за-вод у с. Солонсько та інші.

Статті «Вибору» стали на заваді масового розграбуван-ня земель на Дрогобиччині, Самбірщині, Турківщині, Ско-лівщині, Червоноградщині, Пу-стомитівщині, Радехівщині та в інших районах.

Ми відкрито писали при фінансові зловживання в ме-ріях Львова, Борислава, Дро-гобича, інших районних міст області. Саме завдяки вчасно порушеній темі на Львівщину не повернули вірного служни-ця клану Медведчука - Олега Сала.

Можна багато ще розповідати про наші здобутки. Як по на-ших публікаціях порушували кримінальні справи, знімали пройдисвітів із посад, притягу-вали до відповідальності.

Але краща оцінка – це ви, наші читачі! Нас окриляє ваша довіра. Окриляє, як після вихо-ду кожного номера обривають-ся наші телефони.

Так, в нас ще немає сво-го корпункту, куди б люди мог-ли приходити. Але це – лише справа часу. І сподіваємося, що до наступного ювілею наше спілкування стане тіснішим.

Закінчення. Поч. на 1 стор.

Закінчення. Поч. на 1 стор.

Ювілей із радістю в очах!

І щуку витягли із річкикої області В. Ковбасюк, прокура-тура в межах компетенції вивчила питання можливих неправомірних дій начальника Сколівського військового лісгоспу Р. Свореня.

Зокрема, з’ясовано, що слідчий відділ Сколівського РВ ГУ МВСУ у Львівській області розслідує кримінальну справу, поруше-ну 23.04.2009 р. за фактом вияв-лення неліцензійного програмно-го забезпечення на комп’ютерній техніці, яка використовува-лась у діяльності Коростівського військового лісгоспу ДП «Івано - Франківський військовий ком-бінат» за ознаками злочину, пе-редбаченого ст. 176 ч. І КК Ук-раїни.

За результатами перевірки ста-ну слідства у цій справі 22.03.2011 р. прокурор Сколівського району

скасував постанову слідчого про зупинення досудового слідства. По справі дано письмові вказівки, а матеріали повернуто у СВ Сколівського РВ для організації подальшого розслідування.

Крім того, Стрийська міжрай-онна прокуратура за резуль-татами перевірки матеріалів УБОЗ ГУ МВСУ у Львівській області 02.02.2011 р. порушила кримінальну справу за фактом за-маху на зловживання своїм служ-бовим становищем посадовими особами Сколівського військового лісгоспу за ознаками злочинів, пе-редбачених ст. 15 ч. 2, ст. 364 ч. 2, ст. 366 ч. 2 КК України. 01.03.2011

року цю справу скеровано у військову прокуратуру Західного регіону України для організації подальшого розслідування.

Військовий прокурор Західного регіону України П. Богуцький повідомив, що питання нена-лежного розслідування орга-нами військової прокуратури кримінальних справ, порушених за фактами самовільної порубки лісу та викрадення лісопродукції, а також щодо розтрати грошових коштів у Сколівському військовому лісгоспі уважно розглянуто.

Перевірка показала, що впро-довж 2010-2011 років військові прокурори Західного регіону за

вказаними фактами поруши-ли дві кримінальні справи. Так, 7 травня 2010 р. військовий проку-рор Львівського гарнізону пору-шив кримінальну справу за фак-том перевищення службових повноважень та незаконної ви-рубки лісу посадовими особами Сколівського військового лісгоспу, що заподіяло шкоду на суму 941 тис. грн., за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 365 ч. З і 246 КК України. Законність порушен-ня справи нині розглядається в суді.

Крім того 9 березня 2011 р. військова прокуратура Івано-Франківського гарнізону поруши-

ла кримінальну справу за фактом вчинення посадовими особа-ми Коростівського військового лісгоспу службового підроблення та розтрати грошових коштів за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 366 ч. 1, 191 ч. 2 КК України. Слідство триває.

10 березня 2011 р. Р. Сво-рень подав заяву керівництву ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» про надання йому з 15 березня відпуски з по-дальшим звільненням з роботи за згодою сторін. Як повідомив П. Богуцький, інші «кричущі» факти зловживань у лісгоспі, викладені у публікації «Вибору» та зверненні народного депутата Ю. Кармазіна, досліджуються до-судовим слідством.

За наслідками цих досліджень буде прийнято відповідне право-ве рішення.

Щедрість за… наш рахунокЗАВДЯки СПРиЯННю ЧиНОВНикІВ НІМцІ НА ДРОГОБиЧЧиНІ ЗА БеЗцІНь ЗАхОПиЛи ЗАВОД, кОМУНАЛьНІ ЗеМЛІ І ЗАПУСТиЛи шкІДЛиВе ВиРОБНицТВОСкладається враження, що наша влада створює з України для іноземних бізнесменів справжній полігон для освоювання рейдерських схем. Одна з них успішно застосована в Дрогобичі німецькою фірмою «Вірт».

Причім настільки є унікальною, що, не внісши жодного євро, німці отримали заразом діюче підприємство з виробництва ори-гінального нафтопромислового обладнання і незавершене будів-ництво нового заводу (а це - 2 га землі, близько 10 тис. кв. м. ви-робничих і побутових приміщень). Лише вартість активів становить кілька мільйонів гривень. Погодь-мося – надто щедрий подарунок іноземцям невідомо за що. Та ще й тим, які вже були фігурантами гучного скандалу при будівництві метро в Києві.

На думку фахівців, афера була закладена ще на стадії форму-вання фірми. Засновниками ТзОВ

«ІСМ» виступили Львівський фізи-ко-механічний інститут (46,9%), Дрогобицький долотний завод (22,1%) та «Вірт» (31%). Але якщо українські партнери внесли до статутного фонду реальні активи, то німці запропонували віртуальні «ноу-хау», які ніякої цінності не мали. ФМІ з перших кроків пішов на грубі порушення, спровокував-ши втрату державою контролю над ТзОВ. А коли німці фактично стали його повноправними госпо-дарями, інститут розгорнув бурх-ливу імітацію захисту державних інтересів. І 31 березня 2009 р. вий-шов із засновників.

Як не дивно, але судова систе-ми Львівщини стала на захист не-

законних інтересів німців. І згодом з’явилося рішення, яке затверди-ло їхні права на майно «ІСМ». А на балансі ТзОВ лише незавер-шеного будівництва числиться на 7 млн. грн. Ще додайте активи діючого підприємства. Унікальний за щедрістю подарунок!

Одна річ, якби німці отрима-ли підприємство в дар, надав-ши країні відповідної компенсації. Крім того, якби це було корисно для самої фірми. Але ж «Вірт», захопивши з 2005 р. контроль, фактично повела «ІСМ» до бан-крутства. За весь цей час тільки німці отримали конкретні вигоди, розміщаючи на підприємстві свої збиткові замовлення і отримуючи зиск із цього за кордоном. Держа-ва ж не отримувала ані податків, ані дивідендів.

Причім, як довели контролюючі органи, порушень при «захоплен-

ні» німцями фірми, хоч відбавляй. Однак усі закривають на них очі. Наче німці на своїй землі і своїм горбом заробили майно.

А «Вірт» і не приховує своєї радості, що досягла стратегічної мети – стала єдиним власни-ком ТзОВ і монополістом із випу-ску породоруйнівного інструменту для шахтарів. Дивує в цьому плані позиція державних та правоо-хоронних органів, які володіючи інформацією про рейдерське за-хоплення товариства, палець об палець не вдарили, аби відстояти національні інтереси. Лише спо-глядали, як німці привласнили і державне майно, і дрогобицькі землі, на яких тепер запустили шкідливе виробництво. І скла-лась парадоксальна ситуація: в Дрогобичі діє фірма, яка не має узаконених прав на майно, на зем-лю, і ніхто в Україні її не зупиняє.

Забутий хутір, забута сім’яХутір Підсосний, якого не знайти на карті, сховався в лісі біля міжнародної ав-

тотраси Львів-Краків. Тут у «хатці на курячих ніжках» живе 10-річна Маруся Кар-хут з мамою, татом та братами.

Важко повірити, але Маруся вчить уроки при гасовій лампі, бо у них ніколи не було електрики. А в школу бігає за два кілометри у військовий мікрорайон Яво-рова. Найбільша її мрія - мати вдома гарну бібліотеку і читати при світлі.

Батькам Марусі – Наталії та Романові Кархут дуже гірко, що їхня дитина не те, що немає нормального житла, вона ніде не прописана. Адже їхнього хуто-ра на карті давно немає. Та й статки не ті, щоб дім купити. Щоправда, стоять на квартирній черзі, за номером 60, але коли вона до них присунеться – сном-духом не відають.

Марусю й в школі називають «бомжихою», підтрунюють. Вона не ображається. Колись пані Наталі в командування Залізної дивізії обіцяло квартиру у військовому містечку. Але дивізія розпалася, хутір із карти офіційно зник. «Звер-талася не раз в різні інстанції, але пани зі мною й говорити не хочуть. Кому нині потрібна бідна жінка?», – ділиться пані Наталя.

ПЗВ обіцяла, ПЗВ – зробила!У публікації «Гроші розікрали, а міст «по-

ховали»?» ми розповіли про «кричущий» у Бориславі випадок - влада ніяк не може відновити зруйнований під час повені 2008 р. міст через р. Тисмениця по вул. Вояків ОУН-УПА.

Хоч гроші для цього були виділені вчасно. І влада відразу після стихійного лиха била себе в груди, переконуючи в тім, що якнайш-видше ліквідує аварію. Адже на Львівщині цей міст виконує стратегічну функцію: окрім того, що сполучає дві частини Борислава, ще й з’єднує з курортним Трускавцем.

Але слова так і залишились словами. Пев-ний час якась техніка покрутилася навко-ло мосту, поімітувала бурхливу діяльність і зникла. І влада поступово з пафосних ноток

зійшла на нейтральні висловлювання, адже більша частина виділених коштів розплилася невідомо куди. Як пізніше встановила місцева тимчасова депутатська комісія по контролю за розподілом коштів на ліквідацію наслідків паводку, участь у якій брали й представни-ки Партії захисників Вітчизни, виділені кошти були використані не за призначенням, а части-ну просто розікрали.

Такі реалії сьогодення. І незважаючи на численні сигнали, правоохоронні органи ро-блять вигляд, що за зниклими мільйонами кримінального шлейфу немає.

Переконавшись, що місцева влада махну-ла рукою на проблему, близько 350 борислав-чан звернулася із заявою до Партії захисників Вітчизни. На підставі підготовлених Голо-

вою Львівської облорганізації ПЗВ Павлом Барнацьким матеріалів народний депутат України Ю. Кармазін скерував депутатське звернення на ім’я Прем’єр-міністра М. Азаро-ва, міністра надзвичайних ситуацій В. Бало-ги, Генпрокурора В. Пшонки. У ньому він на-голосив на необхідності негайно виділити кошти із резервного фонду Держбюджету на 2011 рік на закінчення ремонтних робіт, а Генпрокуратурі - встановити зловмисників і повернути розкрадені кошти.

Відбулася робоча зустріч Ю. Кармазіна та П. Барнацького з представниками Кабміну, керівництвом МНС, міністерства економіки та інших зацікавлених відомств, під час якої до-сягнуто домовленостей щодо вирішення пи-тання виділення бюджетних коштів на завер-шення ремонту мосту.

Тим часом, як стало відомо «Вибо-ру», окремі новоспечені керівники Борис-лава, довідавшись про це по своїх кана-лах, поспішили приписати ці заслуги собі. Подробиці – в наступному номері.

Партія захисників Вітчизни вирішує питання щодо виділення коштів на завер-шення у Бориславі ремонту мосту, зруйнованого під час повені ще в 2008 р.

3

Закінчення. Поч. на 1 стор.

Дволикий ЯнусЩоправда, дехто пояснює це

унікальним вмінням Курочки з легкістю апелювати фактами, пе-рекручуючи їх до невпізнання, догідливо пристосовуючи до настроїв і побажань верхівки і граючи на кланових проти-стояннях. Можливо, такі безпринципні д е м а г о г и -хамелеони й справді потрібні певним керівникам, але ризик полягає в тому, що рано чи пізно, забрехав-шись, вони в дого-ду своїм інтересам підставляють всіх і вся, провокуючи своєю незграбністю і невмінням конфлікти і «ма-каючи» своїх же покровителів, яких з легкістю здають, ря-туючи в кризові моменти власну шкуру. Навіть «помаранчеві», які спочатку клюнули на фальшиві побрехеньки цього перевер-тня у погонах, доволі швидко розібралися, наскільки небезпеч-но такому дволикому Янусові да-вати владу і через рік зі сканда-лом поперли з посади. Тепер же, знайшовши лазівку повернутися в правоохоронну систему (і відразу на підвищення), Курочка за корот-кий період так спаплюжив своїх нових покровителів, що про по-прання прав і безчинства з боку влади в Україні заговорили навіть закордоном.

Одне слово, віддячив. По повній! Так само «щиро», як і своїм попереднім покровителям, яких потім, назбиравши побільше ком-промату, з легкістю підставляв і зраджував.

Вічний секретар комсомолу?

Втім, усе по порядку. Рідкісні здібності віддаватися не роботі, а догідливо прогинатися перед керівництвом в Курочці проявили-ся ще з перших днів появи його в правоохоронних органах. У розло-гих інтерв’ю, в яких полюбляє ма-лювати себе патріотом, він чомусь забуває згадувати, як свого часу в одній із рот патрульно-постової служби завзято виконував функції секретаря комсомольської орга-нізації. Та так доблесно, що його колеги-комсомольці не могли три-валий час збагнути, чому саме їх керівництво найчастіше викликає «на килим». Але навіть думок не підпускали, що той, з ким вони, образно кажучи, сьорбали кашу з однієї миски, міг їх заклада-ти. Адже Курочка дивився на світ такими чесними оченятами, що враз відлітали будь-які погані навіювання про нього. Навіть після того, як в райвідділі вибух-нув скандал, що декілька хлопців взяли церковний шлюб: за ра-дянських часів – НП вселенського масштабу. Хлопці заледве втри-малися на посадах. Довго сушили голови, хто ж – стукач. Але твердо були переконані в одному: Куроч-ка з його відкрито-чесним погля-дом - не Павлік Морозов...

Однак Союз розвалився. Біль-шість комсомольців-активістів, аби не втратити кар’єру, поспішили пе-рефарбуватися і засвідчити свою відданість новим ідеям. Куроч-

ку все частіше почали бачити з лідерами націоналістичного руху. Злі язики нашіптували, що не про-сто так він крутиться в їхньому оточенні, бо в певні органи регу-лярно надходили відомості про всі

наміри патріотичних сил. Втім, ніхто й не думав на Курочку. Це неважли-во, що він так само незграбно ви-конував свої посадові обов’язки у Франківському райвідділ міліції м. Львова. Головне – він наблизився до В’ячеслава Чорновола, який меш-кав на його дільниці, Степана Хма-ри та інших колишніх дисидентів.

майстер роЗкладання яєць

Нові зв’язки, вочевидь, дали свої результати, і Курочка на по-чатку 2000-х стає заступником начальника МГБ Франківського РВ. Але, як тільки похитнулася популярність націонал-патріотів, він швиденько замаячив серед інших впливових осіб. Нагадаємо, що за часів другого президентства Кучми, на Львівщині безчинству-вав клан Медведчука-молодшого, до складу якого входив і одіозний Сало, який швидко за пару років із майора доріс до генерала. І якщо спочатку Курочка, вочевидь, для перестраховки намагався дистанціюватися від цих одіозних фігур, то, коли Сало очолив мілі-цію Львівщини, став одним із най-ближчих його вірних поплічників. І це плювати було йому, що проти клану Медведчука повстала вся Львівщина. Головне, що Курочці швидко вдалося пересісти спо-чатку в крісло заступника началь-ника міліції Львова, а потім і очо-лити правоохоронців обласного центра.

І знову допомогли обстави-ни та його вроджений талант де-магога. Вибухнула помаранче-ва революція. Поки більшість мешканців Львівщини, ризику-ючи собою, мерзли на Майдані, Курочка тихцем слав до Києва депеші, хто, скільки і звідки їде до столиці боротися проти чинної влади. Депеші припинилися, як тільки стало зрозумілим, що пре-зидентську булаву здобуде не Янукович, а Ющенко. Отоді Ку-рочка вирішив розкласти яйця в різні корзини. Адже Сало понад півроку не ризикував признача-ти його керівником міліції Льво-ва, знаючи справжню ціну цьому демагогові. Тож, замість кабінету Сала Курочка зачастив до голо-ви облорганізації партії «Наша Україна» Петра Олійника. А тут

ще й ситуація подарувала йому шанс. Працівники ДАІ Львівщини на прес-конференції перши-ми в Україні заявили про свою підтримку Ющенкові. На Майдані зазвучало: «Львівська міліція – з

нами!» І хоч Куроч-ку ніхто на прес-конференції не ба-чив, та й ніякого відношення він до обласного ДАІ не мав, але, як тільки політичний век-тор похитнувся в бік Ющенка, Куроч-ка поспішив зібрати ЗМІ і заявити, що це саме він першим в Україні (!) у кри-зовий момент за-безпечив підтримку помаранчевій владі. Діяв безоглядно, бо знав, що для коман-ди Сала настає чор-ний період.

ЗВ’яЗки Зі Злочинним сВітом

На деякий час ця популістська проституція з боку Курочки затьма-рила очі новій владі. Настільки, що навіть запити депутатів Верховної Ради про злочинні зв’язки Куроч-ки були проігноровані. А в них сигналізувалися про серйозні фак-ти. Скажімо, про його тісні стосунки з членом організованої злочинної групи на прізвисько «Рибак». Щоб не бути голослівними, звернімося до відповіді екс-заступника голо-ви СБУ Є. Сергієнка та витримок із оперативного досьє на «Рибака». Отже, свого часу він входив у зло-чинне угруповання «Хіміка». Після його вбивства у липні 1997 р. примкнув до угруповання «Жори». Основними видами злочинної діяльності «Рибака» вважають-ся «вимагання грошей у власників автотранспорту за повернення раніше викрадених автомобілів, надання кримінального прикрит-тя комерційним структурам (у Львові, зокрема, ринку «Новий» (вул. С. Петлюри), у Жовківському (м. Рава-Руська), Жидачівському, Миколаївському районах)». А в графі «корупційні зв’язки «Риба-ка» в силових структурах» чорним по білому написано – із заступ-ником начальника ЛМУ М. Ку-рочкою. Згідно цієї довідки, «Ри-бак» навіть на дні народження доблесного міліціонера гуляв. А найближчим кримінальним ото-ченням «Рибака» були «Жора», «Душман», «Паша Хохол», «Стас Бєспрєдєл», «Сава». Одне слово, чудова компанія.

Втім, це не завадило Курочці розпушити пір’я. В якійсь мо-мент він навіть почав натяка-ти оточенню, що приміряється на посаду головного міліціонера Львівщини. Щоправда, цьо-го «екстрапрофесіонала» нове керівництво МВС України швидко розкусило. Вже за кілька місяців керування Курочки міліція Льво-ва скотилася по показниках із передовиків на передостанні місця. Такого падіння, як відзначалось на прес-конференції, львівська міліція не знала протягом останніх 25-30 років.

геть, За дВері!Плачевний стан правоохорон-

них органів Львова у серпні 2005 р. став предметом розборів, на які приїхав тодішній заступник мініст-ра В. Москаль. Процитуємо його виступ: «Львівська міліція – єдина в Україні не піддається на ті реформи, які проводить МВС, саботує та ігнорує їх!.. Львівська міліція перейшла всі допустимі межі: бандити діяли під прикрит-тям правоохоронців, відповідно, Львівщина стає некерованою! Рівень довіри населення до міліції опустився, як то кажуть, ниж-че плінтуса! Злочинні угрупован-ня, банди відкрито діють на тере-нах області. І до них не приймали і не хотіли приймати заходів. Як це так, що в містах діє по 3-4 бан-ди, у складі яких входить по 15-20 осіб?! Як це може бути при живій міліції?!»

Під час цієї наради вперше в Україні заступник міністра виста-вив за двері керівника ЛМУ Ку-рочку і наказав готувати доку-менти на його звільнення. «Він розвів демагогію на нараді, і я його виставив за двері, - наголо-сив В. Москаль. – Мені по цимба-лах, чий він товариш, навіть якщо товариш мера! А те, що він місто довів до «ручки», то яке він має моральне право далі залишатися на посаді?»

Солідарний із заступником міністра був і тодішній в. о. на-чальника УМВСУ області В. Мак-симов: «За 3 тижні, що я обіймаю посаду, нічого в місті не змінилося. Зважаючи на стан злочинності у Львові, Михайло Курочка мав би піти з посади. За рівнем боротьби зі злочинністю Львівська область, у тому числі Львів, посідає 25, а по деяких показниках останнє – 27 місце в Україні».

І тут Курочка вдався до звичної методи – інтерв’ю в пресі про те, що він знову жертва «темних сил». Одне слово, вічний борець із «нечистю». «Нечистю», що-правда, тепер стали ті, хто швид-ко розібрався в його бездарності і дворушництві. А ще Курочка, за звичною традицією, пригрозив Москалю судом.

От тільки це не врятува-ло від звільнення. Так само, як і терміновий лікарняний, взятий ним відразу після наради. Майже рік Курочка переховувався на ньо-му, очікуючи, вочевидь, якихось «революцій». Цього разу не по-щастило. Нове керівництво міліції Львова швидко навело порядок, і Курочці там місця не було.

Так й «на горі» не все вияви-лось так, як він хотів. Незважаю-чи на те, що Янукович в 2006-2007 роках очолив уряд, і Курочка в чергове перекинувся в інший табір – тепер до «регіоналів», йому не вдалося обвести навколо пальців нових «покровителів», оскільки МВС очолив професіонал М. Джи-га, який знав ціну таким дволиким міліціянтам.

18 липня 2006 р. Курочку звільнили із ОВС у відставку (із зняттям з військового обліку) на підставі свідоцтва про хворобу. У постанові військово-лікарської комісії чітко записано: «Непридат-ний до військової служби в мир-ний час, обмежено придатний у воєнний час».

Як після такого наказу МВС і такої постанови Курочці в 2010 р. вдалося відновитися в ОВС, і як він «віддячив» своїх нових покровителів - у наступному номері.

Підсолодив ручку… кумі

унікальні речі творять-ся на яворівщині. З одно-го боку, голова місцевої рай-держадміністрації м. довба на всіх рівнях стогне про брак коштів, а з іншого…

а от з іншого - м. довба впер-то закриває очі на нецільове і невиправдане використання бюджетних грошей.

Ну скажіть, де за сьогоднішньої скрути в Україні відомо, аби виділяли із бюджету кош-ти на посаду… заступника го-лови сільради. Навіть Прези-дент В. Янукович, усвідомлюючи, наскільки фінансово хиткою є ситуація в Україні, намагається збалансувати витрати на утриман-ня чиновницького апарату, влаш-тувавши масові скорочення на найвищому рівні. Чим не приклад для наслідування? Але це ж там, на горі. А у місцевих чиновників – свої правила.

І свої захцянки. Вочевидь, відповідно до апетитів. Так і в с. Нагачів. Раптом з’являється рішення сільради від 25 січня 2011 р. про те, що сільський голова С. Дацко вирішив обзавестися за-ступником.

В принципі, нічого криміналь-ного в цьому немає. Але пікантність ситуації полягає в тому, що поки в Києві і по обла-стях тривають масові скорочен-ня чиновницького апарату, голова вирішив прилаштувати заступ-ником свою куму на… платній основі. А місячний оклад такий, що позаздрить кожний селянин, який знає ціну кожній заробленій на землі копійці, - 3.500 грн. В районі такий оклад далеко не на кожній роботі знайти можна. Але ж це – кума. Як же не підсолодити ручку? Навіть якщо таке рішення є «економічно-необгрунтованим і несправедливим» (з відповіді го-лови Яворівської РДА М. Довби за №715 від 21.03.2011 р.)

Ясна річ, таке самоуправство голови збурило громаду. Жителі Нагачіва написали звернення в районну, обласну прокуратури. Підстава – рішення грубо супере-чить законодавству України. Осо-бливо в такий складний для країни час. Двічі з’являлися публікації в місцевій пресі. Однак прокуратура, Дацко і Довба, наче чхати хотіли на обурення селян. Як, зрештою, і на депутатів Львівської облради, які зробили кілька запитів.

- Це відверте свавілля місцевих чиновників, - прокоментував голо-ва Львівської обласної організації ПЗВ Павло Барнацький, до яко-го мешканці Нагачіва звернули-ся зі скаргою. - І перш ніж стави-ти питання про скорочення куми, назрів час поставити питання про звільнення з посади голови Яворівської райдержадміністрації М. Довби, за потурання якого і процвітають в районі ці ганебні зловживання і переступається через голови людей. Перекона-ний, що голова Львівської ОДА М. Цимбалюк найближчим ча-сом вирішить це питання. Хоча б тому, що з даного конфлікту До-вба надав заявникові відповідь, що кума займає посаду в рамках закону, а голові ОДА відписав, що посаду введено протизакон-но і будуть вжиті заходи до її ско-рочення. Неприхована брехня, яка, ясна річ, не личить голові райдержадміністрації. Втім, як по-дейкують злі язики, схильність у Довби до цієї симпатичної пані не-випадкова...

4

CM

YKДо кімнати вбігає бліда

покоївка:- Мадам! Ваш чоловік лежить,

не дихаючи, посеред вітальні, в руці у нього якийсь папірець, а поруч пакунок.

- О, нарешті привезли замов-лену мною шубу!

* * * Клятва лікаря сьогодні - бо-

ротися за життя пацієнта до останньої його копійки.

* * * Приїхав мужик в незнайоме

місто. Захотів в бордель сходи-ти, а адресу запитати соромить-ся. Підходить на вулиці до пере-хожого і запитує:

- Скажіть, будь ласка, де живе місцевий рабин?

- Вулиця Рожева, 20. - Як? Рабин живе навпроти

борделя?! - Що ви! Бордель на три квар-

подробиці читайте на сайтах www.pzv.lviv.ua та www.vybir-lviv.com �

тали далі! - Дякую.

* * * - Куме, а ти не знаєш, чому в

мене за лопатками болить?- А ти горілки багато п’єш?- Та рік вже не п’ю!- Може, куриш багато?- Та, не курю я зовсім.- Багато жінок, значить, маєш?- Ні куме, тільки одну.- О!.. Та це в тебе, мабуть, кри-

ла ростуть!* * *

Ще з першого курсу турбує ди-лема: якщо, скажімо, декан «ро-бить свою справу» в сусідньому пісуарі - вітатися з ним чи вдати вигляд, що не помічаєш?

* * * - Куме, а яка чисельність міліції

в Україні? - Триста тисяч. - А Партії регіонів?

Чіпси стримують розвиток дітейДіти, що вживають у їжу

чіпси, печиво й піцу, мають за-нижену активність мозку. Якщо їх давати дитині молодше трьох років, то це загрожує знижен-ням її IQ на 20-40%.

Причім, втрата, завдана мозку в перші три роки, виявляється не-поправною до кінця життя.

Співробітники Брістольського університету з’ясували, що саме

правильне харчування в перші три роки життя, коли мозок швидко ро-сте, впливає найбільше на форму-вання й розвиток інтелекту дити-ни. А от у віці 4-7 років раціон не має вже настільки важливого зна-чення. Тому мами, які хочуть, щоб їхні діти виросли геніями, мають ретельно продумувати раціон ди-тини, принаймні, поки їй не випов-ниться чотири роки.

Засновник: Львівська обласна органцізація Партії захисників ВітчизниВидавець: обласна організація ПЗВ

Шеф-редактор: П. С. Барнацький Виходить: двічі на місяць pzv_lviv_obl@ukr.net

Реєстраційне свідоцтво ЛВ № 992/145 від 19 листопада 2008 р., видане Держкомітетом телебачення і ра діомовлення УкраїниЦіна договірна

Надруковано на партійному ротопринтері, свідоцтво державного реєстру: серія ДК № 356 від 12.03.2001 р.Тираж - 25000.

- Ну, тисяч п’ятсот. - Гаразд… - А тобі навіщо? - Питання в кросворді: «Най-

більше українське злочинне угру-пування».

* * * Термінами міряють свій стаж

тільки політики і бандити. На жаль, сьогодні - це одні й ті ж особи.

* * * Мене дуже насторожила по-

ява нового дорожнього знаку «Односторонній рух» при в’їзді на цвинтар.

* * * Мама-вампір, тато-перевер-

тень. Син не знає по чиїх стопах піти - до Податкової чи до МВС.

* * * Свій мозок людина вико-

ристовує лише на 3%, при цьому чужий - «грузить» на всі 100%...

Минуле - вчитель майбутнього Лежма: 2. Що прорубав Пе-

тро І в Європу? 5. Київська княги-ня. 6. Яку країну Рейган охрестив «імперією зла»? 8. Місто, в якому було застрелено Дж. Кеннеді. 10. Прізвисько Дмитра Вишневецько-го, засновника Запорозької Січі. 11. Слов’янський бог-громовержець. 12. Стародавній український му-зичний інструмент. 13. «Чуби» патріархальних євреїв. 15. Дав-ньоруська «каска». 16. Дж. Рід, повість «10 днів, що приголомши-ли ...». 17. Чепрага на французь-кий лад. 19. Як звали останню-

першу леді СРСР? 20. Місто, де мешкав давньогрецький оракул. 21. Хто намалював «Передчуття громадянської війни»? 22. Кубок київського князя. 23. Що кріпиться нагелями на шпалах?

Стійма: 1. Кіровоград до 1924 року. 2. Плем’я, що розграбува-ло Рим. 3. Творець «Наталки-Полтавки». 4. Син Тараса Бульби. 7. Останній гетьман Лівобережної України. 9. Типове українське по-селення. 14. Протилежність еко-номічного росту. 15. Тасьма на пан-талонах. 18. Ймення Шаляпіна.

Відповіді на кросворд, вміщений у №46: Лежма: 1. Рим. 5. Віск. 6. Хрін. 10. Палки. 12. Зла. 13. Одвіт. 15. Заміж.

17. В’юн. 18. Ріг. 20. Голка. 21. Штани. 22. Лис. 25. Там. 26. Надія. 27. Чо-вен. 29. Дно. 30. Торба. 31. Ключ. 33. Воля. 34. Бас.

Стійма: 1. Рак. 2. Міх. 3. Діти. 4. Тіло. 7. Баран. 8. Плями. 9. Вітер. 11. Кладовище. 14. Дитинство. 15. Закон. 16. Життя. 17. Віл. 19. Гам. 23. Со-рок. 24. Вдень. 25. Треба. 28. Нуль. 30. Теля. 32. Чуб. 33. Вус.

Ні - Харківським угодам!27 квітня біля пам’ятника Шевченку в Києві 14 опозиційних партій провели спільну Всеукраїнську акцію протесту проти ратифікації Харківського пакту Януковича-Медведєва про базування російських військ на території України до 2042 року.

Цей захід став символічним, оскільки вперше після прези-дентських виборів усі політичні сили демократичного спрямуван-ня виступили єдиним фронтом. На мітингу були присутніми Партія захисників Вітчизни, ВО «Свобо-да», «За Україну!», УНП, УРП «Со-бор», «Громадянська позиція», «Батьківщина», НРУ, Європейська партія України, «Наша Україна», «Реформи і порядок», Конгрес ук-раїнських націоналістів, «Фронт змін» та Українська платформа.

Понад 3000 осіб зібралося на мітингу. Перед присутніми висту-пили усі партійні лідери, які визна-ли, що Харківські угоди є зрадою національних інтересів, і вислови-лися за термінову їх денонсацію.

Як зазначив у виступі голова Партії захисників Вітчизни Юрій Кармазін, перебування такої по-тужної російської військової ар-мади в Україні – це грубе по-рушення Конституції, згідно з якою на території нашої держа-ви не допускається розміщення іноземних військових баз.

- Ще 22 січня 2010 р. на мітингу у Львові на честь Злуки я попере-джав, що у разі обрання Президен-том В. Януковича перше, що зро-бить нова влада, - це продовжить термін перебування Чорноморсь-

кого флоту в Україні, - наго-лосив він. - Усі, хто приклався до ратифікування цих зрад-ницьких угод, своїм ставлен-ням продемонстрували нех-тування Основним Законом України, позицією багатьох політичних сил і переважної більшості населення. Ке-рування країною в ручно-му режимі є неприпустимим. І життя підтвердило, що ці злочинні угоди не вирішили жодного українського питан-ня. Навпаки - перебування у нас російського Чорноморсь-кого флоту – це пряма загро-за тихої окупації України.

Юрій Кармазін закли-кав учасників мітингу при-йняти спільні вимоги до Президента В. Януковича та звер-нутися до Верховної Ради із за-кликом невідкладно розглянути та підтримати внесений від опозиції відповідний законопроект щодо денонсації Харківського пакту. Ініціативу підтримали усі політичні лідери.

Щоправда, не обійшлося без ложки дьогтю. Організатори заз-далегідь обговорили сценарій, що після акції усі політсили єдиною колоною, разом із народом, підуть до Адміністрації Президента, аби передати В. Януковичу прийняті на мітингу вимоги. Однак зголосили-ся йти лише представники Партії захисників Вітчизни та «Свобо-ди». Інші лідери, сором’язливо хо-ваючи очі, поспішили ретирува-тися. І це тоді, коли напередодні було наголошено, що мітингами і прокламаціями владу вже не на-лякати. А реальну силу можна про-демонструвати лише велелюдною багатокілометровою ходою. Отоді на Банковій усвідомили б, що

більшість політичних сил готові на рішучі дії у разі, якщо влада зда-ватиме національні інтереси. Та, вочевидь, частина партлідерів злякалася пройтися з народом, а інші, окрім депутатських крісел, схоже, вже не хочуть нічого ба-чити. Не хотілося б припускати і того, що окремі політики на дого-ду Банковій спеціально намагали-ся зірвати ходу.

Втім, це їм не вдалося. Партія захисників Вітчизни і «Свобода» очолили колону і продемонстру-вали, що здатні самостійно прово-дити акції протесту. А те, як влада боїться народного воєвиявлення, видно було з того, що біля АП їх зустріло понад 500 працівників міліції. І на Банковій ПЗВ та «Сво-бода» провели мітинг, а також пе-редали представнику Президента вимоги із закликом забезпечити неухильне виконання положень Конституції, наголосивши, що антиукраїнські угоди повинні бути терміново денонсовані.

активну участь у підготовці та проведенні Всеукраїнської акції протесту взяла Львівська облас-на організація пЗВ