vvpk.at.uavvpk.at.ua/_ld/21/2165_5qn.doc · web viewДопомогти студентам у...

Матеріал для самостійної роботи .

Історія України(СПЕЦКУРС)

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Історія УкраїниЗавдання для самостійної роботи

Укладач:Дзюргалюк С.В.

Схвалено цикловою комісією викладачів соціально-економічнихдисциплін Володимир-Волинського педагогічного коледжу ім.А.Ю.Кримського( протокол№______від______20_____року).

Пояснювальна записка

Людина на початку ХХІ ст. недалеко відійшла від своїх найдавніших предків тільки в одному – вона, як

і на зорі свого існування, така ж допитлива й охоча до знань, з невичерпною енергією до змін і в

прагненні щастя.

Прикметною рисою сучасності є своєрідний історичний ренесанс, відображенням є зростання

зацікавленості проблемами людини і її місця в історії України.

Головною метою навчального курсу є формування і розвиток історичної світоглядної культури

студентів. Допомогти студентам у соціальному самовизначенні, тобто усвідомлення свого місця, своєї

ролі та своїх можливостей в українському суспільстві , вироблення власного ставлення до історії своєї

країни і самих себе як громадян України. Саме з цією метою розглядаються проблеми виникнення,

сутності, структури та розбудови українського суспільства, місця в ньому особи, її ролі та значення в

різних складових суспільного життя: економіці, політиці, культурі…

Курс має на меті більш детальніше ознайомити студентів із становленням України як незалежної

держави. Узагальнити наявні знання з історії. Розширити знання із проблем реформування політичної,

економічної, соціальної сфери. Із перспективами розвитку і становлення сильної держави на

міжнародному рівні. Цей курс допоможе більш глибше зрозуміти масштабність процесів

державотворення.

Курс передбачає аналіз історичних джерел, історіографічної та періодичної літератури та преси.

Під час роботи в школі випускники повинні реалізувати ідею, згідно з якою поступове ознайомлення

школярів зі знаннями про історію України сприяє розвитку їхньої громадянської самосвідомості,

допомагає самовизначенню у суспільстві, починаючи з сім’ї, школи, рідного краю, України, закінчуючи

людством у цілому. Цим і визначається мета та завдання курсу.

Основна мета курсу – поглиблення та систематизація історичних знань студентів, опрацювання на

проблемному рівні широкого комплексу питань соціально-політичного життя українського суспільства з

найдавніших часів до сьогодення і на цій основі поступове підведення теоретичної, практичної

підготовки студентів під відповідний кваліфікаційний рівень, формування творчо-інтелектуальної

активності майбутніх молодих спеціалістів.

Зміст курсу визначається переліком конкретних питань, тематично :

* Етнополітичний контекст української історії;

* Історичний поступ української держави;

* Зародження історично української соціальної системи, наявність в ній ознак міжнародного

впливу, поєднання історичного і сучасного;

* Історія формування та визначальні тенденції у розвитку освіти, науки, техніки як

фундаментальних основ життя українського народу.

В результаті вивчення курсу, студенти повинні засвоїти:

* теоретичні основи, вихідні поняття і терміни історичної науки; головні проблеми історіографії

соціально-політичного виміру історії України; тісний зв’язок історії з іншими науками, зокрема

філософією, етнополітологією, соціологією та ін.;

* теоретико-концептуальні засади етногенезу українського народу; етапи формування

української народності, нації; особливості розвитку історико-етнографічних регіонів України;

специфіку міграційних процесів на українських землях у різні історичні періоди;

* етнополітичні аспекти історії України, зокрема особливості державної політики у національній

сфері та характер міжетнічних взаємин; провідні засади і напрями етнополітики сучасної української

держави;

* хронологію, сутнісне наповнення етапів становлення української державності; спільність

інтересів усіх етносів у її розбудові; особливості зовнішньополітичної стратегії України на всіх етапах її

історичного розвитку;

* закономірності формування соціальних систем та еволюції соціальних відносин в українському

суспільстві у різні історичні періоди;

* історичний аспект виникнення і діяльності громадських, культурологічних, політичних

організацій в українському суспільстві, особливості суспільно-політичних трансформацій;

* закономірності постання, функціонування освітніх систем в Україні, зокрема системи вищої

освіти; роль науки і техніки в історії людства, сутність “теорії культурних кіл”, головні періоди

наукового розвитку світу, накопичення, розвиток технічних знань на українських землях, стан і

перспективи науково-технічного прогресу в Україні.

Практичні завдання курсу полягають у тому, щоб:

* прищепити студентам навички наукового опрацювання історичних джерел, літератури,

підготовки та публічного захисту наукових праць (рефератів), виробити й удосконалити ораторську

майстерність майбутніх молодих спеціалістів, зокрема вміння аргументовано і коректно відстоювати

власну позицію;

* сформувати у студентів здатність самостійно осмислювати та оцінювати складні процеси

історичного минулого України, застосовувати набуті знання для формування власної громадянської

позиції, вироблення чітких ціннісних орієнтацій в умовах сучасного суспільно-політичного життя.

Виховні завдання навчального курсу полягають у тому, щоб:

* посилити гуманітарну та гуманістичну складові освітнього процесу в технічному вузі, сприяти

усвідомленню майбутніми технічними спеціалістами важливості всебічного духовного розвитку

особистості;

* виховувати почуття патріотизму, поваги до Батьківщини, усвідомлення особистої причетності

та відповідальності за майбуття країни, її народу;

* сприяти формуванню міжнаціональної і релігійної толерантності, поваги до культури і звичаїв

інших народів, нетерпимості до проявів ксенофобії;

* досягти усвідомлення студентами пріоритетного значення ідеалів демократії, прагнення до

загальнолюдських цінностей.

Самостійна робота студентів проводиться у вільний від аудиторних занять час. Зміст студентської

самостійної роботи, а також кількість відведених для неї годин визначаються навчальною програмою.

Тема № _1_.Основні закономірності етапів і процесів державотворення (4)

План

1. Давні держави на терені України (УІІ ст. до н.е. – УІІІ ст. н.е.)

2. Київська Русь, Галицько-Волинська держава (ІХ – перша половина ХІУ ст.) та їх місце в

історичній долі українського народу.

3. Державно-політичний устрій на українських землях у литовсько-польську добу (друга половина

ХІУ – середина ХУІІ ст.).

4. Козацька держава (середина ХУІ – друга половина ХУІІІ ст.).

5. Державно-політичний устрій на українських землях у складі Російської та Австро-Угорської

імперій (ХІХ – початок ХХ ст.).

6.Українська державність 1917-1920рр.

7.Відродження незалежності

Методичні поради

-„Давні держави на терені України (УІІ ст. до н.е. – УІІІ ст. н.е.)” слід подати хронологічні межі, визначити тип державного ладу, специфіку внутрішньої та зовнішньої політики скіфської держави, а також грецьких міст-колоній у Північному Причорномор’ї. Зверніть увагу на відомі вам гіпотези щодо витоків, прабатьківщини скіфського етносу. Охарактеризуйте матеріальне і духовне життя скіфів, грунтуючись на даних археологічних знахідок в Україні? У чому полягали специфічні особливості політичного устрою державних утворень, організованих вихідцями з античної Греції? Яку роль у політичному та економічному житті цих держав відігравала торівля з оточуючим населенням? Чому, на вашу думку, сучасні дослідники вважають, що аванпости античної цивілізації започаткували на праукраїнських землях напрям цивілізаційних орієнтацій, який через кілька століть підштовхнув молоду варварську Русь до візантійської культурної орбіти?

-„Київська Русь, Галицько-Волинська держава (ІХ – перша половина ХІУ ст.) та їх місце в історичній долі українського народу” варто розпочати з характеристики етапів політичного розвитку Київської Русі: постання (кінець ІХ – остання третина Х ст.), піднесення і розквіт (кінець Х – середина ХІ ст.), політична розробленість (кінець ХІ – середина ХІІ ст.). Розкрийте механізм політичної влади у Давньоруській державі. Чому, на вашу думку, Київську Русь на першому етапі її існування можна віднести за політичним устроєм до держави військової демократії? Якими повноваженнями було наділене Віче? Чи мали право збори міського населення вирішувати питання оголошення війни і заключення миру, обирати чи навпаки усувати від влади представників адміністративного, судового та військового управління тощо. Розкажіть про адміністративну реформу Володимира Великого, реформу правової системи Ярослава Мудрого. Висвітліть міжнародні зв’язки Київської Русі, зверніть увагу на роль династичних шлюбів у зміцненні міжнародного авторитету Давньоруської держави. Як позначилася децентралізація управління на міцності Давньоруської держави? Чому наступником держави Київська Русь можна вважати Галицько-Волинську державу? -”Державно-політичний устрій на українських землях у литовсько-польську добу (друга половина ХІУ – середина ХУІІ ст.)” слід звернути увагу на історію включення українських земель до складу Великого князівства Литовського. Охарактеризуйте соціально-економічний і культурний розвиток України у цей період. Розкрийте причини об’єднання Великого князівства Литовського з Польщею. Зверніть увагу на

посилення соціального, національного та релігійного гноблення українського народу у складі Речі Посполитої. Визначте роль і значення Брестської унії 1596 року у житті українського народу.

-„Козацька держава (середина ХУІ – друга половина ХУІІІ ст.)” слід розпочати з пояснення причин та характеристики феномену українського козацтва. Які саме обставини спіткали українських селян покинути власні домівки та осісти у „Дикому полі”? Визначте характер, цілі боротьби, основні рушійні сили, особливості етапів української національної революції. Розкрийте причини національно-визвольної війни. Висвітліть етапи становлення козацької держави, розкрийте особливості її політичної, військової організації. Визначте історичну роль постаті Б.Хмельницького у процесі українського державотворення. Охарактеризуйте напрями зовнішньополітичної діяльності Б.Хмельницького та його наступників. Прокоментуйте „Березневі статті” Б.Хмельницького, які визначили політичний і правовий статус України у складі російської держави, наведіть оцінки цього документу сучасними істориками.

-.„Державно-політичний устрій на українських землях у складі Російської та Австро-Угорської імперій (ХІХ – початок ХХ ст.)” слід розпочати з висвітлення процесу інкорпорації українських земель Російською імперією. Зверніть увагу на труднощі внутрішньополітичного життя україни за доби Руїни, чому цей період в сучасній історіграфії подекуди характеризується як період громадянської війни? Висвітліть специфіку політичного устрою Гетьманщини. Розкажіть, які саме українські землі після поділів Речі Посполитої опинилися у складі Австро-Угорської та Російської імперій. Якими були відмінності політичного устрою цих держав, як саме це впливало на особливості політичного життя України?

-„Українське державотворення у період революції та громадянської війни 1917-1920 рр.”, слід навести перелік головних військово-політичних подій періоду, подати загальну характеристику політичного устрою, визначити особливості внутрішньої та зовнішньої політики Української народної республіки доби Центральної Ради, Директорії, Української держави П.Скоропадського, Західно-Української народної республіки. Охарактеризуйте зміст Універсалів Центральної Ради. Подайте характеристику визначних постатей українського державотворчого процесу – М.Грушевського і В.Винниченка, С.Петлюри і П.Скоропадського, Є.Петрушевича та ін. Зверніть увагу на розмах, місце і роль повстанського руху в Україні. Чим, на вашу думку, можна пояснити той факт, що у період громадянської війни значні маси українського суспільства не піднялись до усвідомлення цінності постання національної держави?

-„Особливості української радянської державності” слід почати з характеристики сутності політичного режиму, Дайте визначення поняттю „диктатура пролетаріату”. Чи колись існувала, на Вашу думку, саме така форма правління в СРСР? Яке місце відводила правляча Комуністична партія радам, профспілкам? Дайте визначення тезі „Комуністична партія – ядро політичної системи радянського суспільства”. Розкрийте зміст політики коренізації, яка проводилася в СРСР у 1920-ті рр., визначте її основні здобутки і прорахунки. Розкажіть про втрати України під час Великого терору кінця 1930-х рр., Великої вітчизняної війни 1941-1945 рр. Зверніть увагу на постання дисидентського руху в Україні. Чому, на вашу думку, українська радянська державність припинила своє існування?

- „Особливості процесу державотворення в Україні з 1991 р.” слід розпочати з висвітлення подій, пов’язаних зі спробою державного перевороту в Москві та проголошенням державної незалежності України у серпні 1991 року. Подайте характеристику політичного, соціально-економічного розвитку України у наступне п’ятнадцятиліття. Які фактори, на вашу думку, зумовили численні труднощі соціально-економічного життя? Дайте визначення поняття „перехідна економіка”. Як відбувався процес становлення багатопартійності? Зверніть увагу на формування правової бази України. Розкажіть про особливості конституційного процесу в Україні, значення прийняття Конституції України 28 червня 1996 року для утвердження української державності. Проаналізуйте результати виборів до Верховної Ради України та виборів Президента України .Охарактеризуйте тенденції зовнішньополітичної стратегії сучасної України.

Завдання для самостійної роботи:1. Назвіть етапи української державності.2. Визначте чинники, що сприяли появі української державності в той чи інший історичний

період, охарактеризуйте причини втрати українцями своєї державності.3. Проаналізуйте трансформацію політичної системи Київської Русі.4. Проаналізуйте систему політичної влади доби української козацької держави.

5. Охарактеризуйте політику Росії і Польщі щодо української державності у вказані історичні періоди.

7. Визначте основні етапи Української революції 1917-1920 рр., охарактеризуйте їх державотворчі особливості.

1. Перелічить основні етапи соціальної та національної боротьби в Україні.2. Особливості соціальної боротьби в Київській Русі.3. Унаслідок яких причин на півдні України виникло козацтво, яку роль воно зіграло у боротьбі з

соціальним та національним гнобленням?4. Особливості соціальних процесів і соціальної боротьби в Україні у ХУГП-ХГХ ст.5. Проаналізуйте роль дисидентського руху в боротьбі за вільний розвиток українського

національного життя в часи хрущовської «відлиги» та брежнєвського «застою» у СРСР.

Питання для дискусії

1. Наведіть аргументи на користь або проти гіпотези про значну роль антів і склавинів у процесі

становлення українського етносу.

2. Які фактори (військові, суспільно-політичні, економічні) зумовили крах Княжої держави?

3. Роль Богдана Хмельницького в історії українського державотворення.

4. Чому, на вашу думку, зазнала поразки українська революція 1917-1920 рр.

5. Якими були здобутки і прорахунки української радянської держави?

6. Якими, на вашу думку, були політичні та соціально-економічні передумови „Померанчевої

революції”?

7. Якими є роль і місце України у сучасному світі?

-Слов’янська держава Київська Русь. Козацько-гетьманська держава.Історичні особливості пошуку

оптимальних моделей будівництва незалежної України.

-Еволюція українського державотворення в 1917-1920рр.

-Державотворчі процеси в Україні в радянський період, їх історичне місце.

-Українці в період демократичної 1917р. революції в Російській імперії.

-Еволюція, закономірність, ефективність розвитку державності України в умовах її суверенітету (кінець

ХХ - початок ХХІ).

Словник-довідник

Андрусівське перемир'я 1667 р. - московсько-польська угода, укладена в с. Андрусові біля Смоленська на 13,5 років про припинення московсько-польської війни 1654-1667 рр. за рахунок поділу України навпіл - по Дніпру. Лівобережжя залишалося у складі Московії. Правобережжя (крім Києва), а також Білорусь переходили під владу Польщі. Київ мав залишатися в московських руках на 2 роки (ця умова не була виконана). Запорозька Січ залишалась під спільною владою обох держав. Тим самим було санкціоновано роз'єднання України.

Антанта (в пер. з франц. - «сердечна угода») - військово-політичний блок Великобританії, Франції і Росії, який остаточно сформувався в 1907 р. для боротьби проти Троїстого союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія) за переділ світу. Під час Першої світової війни Антанта стала загальною назвою всіх країн (в т.ч. США, Японія), які воювали проти Німеччини та її союзників. Розпад Антанти

стався після провалу антирадянською інтервенції 1918-1920 рр. та загострення протиріч в середині блоку.

Анти (така назва зустрічається у візантійських і готських письменників ІУ- поч. УІІ ст.) - потужна племінна група давніх слов'ян, яка займала територію на північ від Чорного моря між Дніпром і Дністром у ІУ- поч. УІІ ст., вела столітню війну проти візантійців і аварів, сприяла формуванню ранньофеодальної держави - Київської Русі. Після 602 р. у письмових джерелах не згадується. М.Грушевський вважав антів предками українців.

Васалітет (в пер. з лат. - «слуга») - система відносин в середні віки в Західній Європі особистої залежності одних феодалів - васалів - від інших - сеньйорів. На цій основі будувалася феодальна ієрархія.

Військо Запорозьке: 1) офіційна назва Запорозької Січі та її збройних сил у ХУІ - ХУІІ ст. (Військо Запорозьке низове); 2) офіційна назва реєстрового козацтва в Речі Посполитій з кінця ХУІ ст. (Військо Запорозьке низове реєстрове); 3) офіційна назва Козацької держави у ХУІІ -ХУІІІ ст. та її збройних сил.

«Вічний мир» 1686 р. - мирний договір між Московією і Річчю Посполитою, підписаний у Москві, який підтверджував умови Андрусівського перемир'я 1667 р., вступ Московської держави до антитурецької «Священної ліги». Цей договір став актом остаточного міжнародно-правового поділу Української держави на дві частини (Правобережжя залишалося під владою Польщі, Лівобережжя - Московії). Проти «Вічного миру» рішуче виступив гетьман І. Самойлович, який розпочав активну діяльність, спрямовану на єдність українських земель.

Гетьманщина - напівофіційна назва значної території України, де з середини ХУІІ ст. (з 1667 по 1764 рр.) поширювалася влада гетьманського уряду (Поділля, Київщина, Чернігівщина, частина Полтавщини й Сумщини). Це поняття означало суспільно-політичний лад, територію.

Князь - глава феодальної монархічної держави (або окремого політичного утворення) у слов'ян та деяких інших народів.

У Київській Русі старший із князів - називався великим, решта -удільними. Він управляв державою за допомогою дружини. Важливі внутрішні справи князь вирішував з боярською думою. У період феодальної роздробленості удільні князі стояли на чолі фактично самостійних князівств.

Соборна Україна - ідея і практичне об'єднання в одне державне утворення всіх етнічно-історичних українських земель. Постала водночас із християнством і час від часу набувала актуальності в релігійній чи світській формі, особливо в період феодальної роздробленості, чужоземного панування, церковного розколу. В різних тлумаченнях поставала в часи Хмельниччини, ліквідації Козацької держави, в концепціях «Руської трійці» та Кирило-Мефодіївського товариства. Вагомий внесок у розвиток ідеї соборності зробили М. Драгоманов, В. Антонович, М. Грушевський, В. Винниченко, В. Липинський, діячі українських політичних партій початку ХХ ст., ОУН.

Універсали - адміністративно-політичні акти (про виступ у похід, про роздачу землі, про закріпачення селян), що видавалися кролями, гетьманами у Польщі в ХУ-ХУШ ст., в Україні - в ХУІІ-ХУШ ст. В Україні гетьманські універсали військового характеру розсилались у полки, а земельні - оголошувались на площах і в церквах. У 1917 р. - на початку 1918 р. УЦР видала Універсали, що виконували функції основних тимчасових документів конституційного характеру.

Теми рефератів, доповідей, повідомлень

1. Запровадження Християнства на Русі.

2. „Руська правда” Ярослава Мудрого.

3. Запорізька Січ – християнська демократична республіка.

4. Універсали Центральної Ради.

5. М.С.Грушевський – науковець і політичний діяч.

5. Політична система сучасної України.

7. Європейський вибір України.

Список рекомендованих джерел

1.Арцишевський Р.А. Особа і суспільство 10клас.К.1997.

2. Арцишевський Р.А. Людина в сучасному світі 11клас.К.1997.

3. Арцишевський Р.А. Людина і суспільство11клас. К.1992.

4.Грабовський С.Нариси з історії українського державотворення.1995.

5. Черепенова С.О. Українська культура.Історія і сучасність.К.1994.

6. Смолій. Історія України.К.2000.

7. Слюсаренко А.Г. Новітня історія України ХХ ст. К.2000.

8.Слюсаренко А.Г. Україна в ХХ ст.Збірник документів і матеріалів. К.2000.

9. Макарчук С.А. Етнографія України Львів.1994.

10.Пономарьов А.П. Українська етнографія.Курс лекцій.К.1994.

11. Яртись А.В. Шендрик С.М.Лекції з історії світової та вітчизняної культури.К.19

12.Правознавство М.Настюк Львів1994.

Навчальні посібники, навчально-методична література

Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. – Львів, 1913 (Репринт. – К., 1990). – С.9-22, 29-

31, 139-164, 170-215, 220-296.

Грушевський М. Історія України-Русі: В 11т., 12 кн. - К., 1991 1995.

Грушевський М.С. Хто такі українці і чого вони хочуть. – К., 1991. – 63 с.

Історія України. За ред. В.А.Смолія. – К.: Альтернатива, 1997. – С.184-243, 360-404.

Крип’якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. – К., 1983.

Полонська-Василенко Н. Історія України: в 2-х т. – К., 1992. – Т.1. – С.3-192, 214-232, 305-422,

469-523.

Субтельний О. Україна: історія. - К., 1994.

Тема № _2_.Концепції щодо формування і розвитку українського етносу.(4)

План

1.Поняття етносу.Історіографія проблеми генезису українського народу. Становлення

української нації.

2.Етногенез.Два погляди на походження народів: автохтонізм та міграціонізм. 3.Становлення

слов’ян.Слов'яно-українська етнічність археологічних культур. Прабатьківщина

українців.Теорія походження слов’ян та історіографія проблеми генезису українського народу.

4. Історія імені народу. Проблема походження. Україна.

5.Основні концепції, підходи щодо формування та розвитку українського етносу.


-„Історіографічні концепції проблеми етногенезу українського народу” слід розпочинати із визначення ролі і місця історичної науки у накопичуванні знань суспільства про своє минуле та залежності науки від наявності певного обсягу джерел та конкретних політико-ідеологічних умов. З’ясуйте визначення поняття „етногенез”, після чого подайте докладну характеристику відомих Вам наукових концепцій походження українського народу: „російсько-центричної”, „автономістської”, „давньоруської народності як спільної колиски трьох народів – росіян, українців, білорусів”. Висвітліть основні етапи етногенезу українського народу. Чи можна вважати українців автохтонним населенням України? Коли з’явилася українська мова? Що вам відомо про походження назв „Русь”, „Україна”?

Запитання для самоконтролю1. Назвіть чинники, що впливали на формування українського етносу.2. Звідки походять назви «Русь», «Україна»? Коли вперше письмово була зафіксована назва

«Україна»?3. Які історичні джерела свідчать про те, що українці - слов'яни?4. Розкрийте зміст основних концепцій походження українського етносу.5. Проаналізуйте основні теорії про слов'янську прабатьківщину.6. Наведіть аргументи, що ставлять під сумнів існування єдиного східнослов'янського народу за

доби середньовіччя.7. Які етноси впливали на формування українського народу?8. Які археологічні культури на території України свідчать про її древню культуру?9. Яку роль відіграла Трипільська протоцивілізація в українському етногенезі?10. Які землеробські племена мешкали на території України?

Історіографія проблеми генезису українського народу. Становлення української нації.

Початок людської цивілізації на території України. Пращури сучасних українців. Поняття народність,

народ, нація, етногенез.

Наша передісторія: трипільська доба, післятрипільська доба, скіфо-сарматська доба, слов’янська доба.

Теорія походження слов’ян та історіографія проблеми генезису українського народу.

Перша згадка назви “Україна”. Нація – вища форма розвитку етносу. Співвідношення народу і нації. Труднощі “відродження” і становлення української нації.

Термінологічний словник

Автохтонний (від грецьк. аігіпоз - сам, сшхтез - земля) - належний за походженням до даної території, місцевий); Автохтони - корінні жителі певної території, країни (тубільці, аборигени).

Асиміляція - злиття етносів, з якого один з них засвоює чужу культуру і повністю втрачає свою. А. буває природною (як результат тривалих культурних контактів) і примусовою (пов'язана з державною політикою обмеження або придушення розвитку мови і культури етнічної меншості).

Етнічність - сукупність специфічних спільних ознак у вигляді традиційних цінностей і вірувань, норм життєдіяльності, усвідомлення індивідуальної чи групової спорідненості, прагнення зберегти свої ендогамність та ідентичність, які забезпечують розуміння внутрішньої єдності етнічної групи та її відмінності від інших спільнот.

Етногенез - процес оформлення етнічних груп.Етнолінгвістична класифікація народів - класифікація згідно з якою народи поділяються за

мовними сім'ями, пов'язаними генетичною спорідненістю.Етнонім - назва народу. Термін «Україна» утвердився в Середньому Подніпров'ї - Київщина,

Переяславщина, Чернігово-Сіверщина. Згодом ця назва поширилася на всю етнічну територію українського народу. Ще в київських літописах, зокрема Іпатіївському, термін «Україна» вживався стосовно різних південних і південно-західних частин давньоруських земель у значенні «край», «країна»; пізніше ця назва закріплюється в офіційних актових матеріалах відносно більшої частини України, широко розповсюджується і стає етнонімом українського народу.

Етнос - історично усталена на певній території стійка біосоціальна сукупність людей, які мають відносно стабільні спільні риси й особливості культури й мови, а також усвідомлюють свою внутрішню єдність та відмінність від інших спільнот (самосвідомість), що зафіксовано в самоназві (етнонімі).

Метаетнічні спільноти - групи народів, які мають загальні риси культури і спільну етнічну самосвідомість (наприклад, слов'яни).

Мікроетнонім - назва субетнічних груп, окремих частин народу з визначеною етнічною самосвідомістю (наприклад, бойки).

Політонім - назва мешканців країни, її громадян.Субетнос (етнографічна група) - частина народу (етносу) зі специфічними рисами культури, що

виникла внаслідок територіального відособлення (наприклад, лемки, бойки).Традиції (лат. Ігасііио - передача) в етнографії: процес позабіологічної передачі від покоління до

покоління усталених культурно-побутових особливостей.Шовінізм (від фр.спаиуіпізше - імені Н. Шовена (солдата, прихильника завойовницької політики

Наполеона) - реакційна політична ідеологія і практика, спрямована на розпалювання національної ворожнечі й ненависті між народами, підкорення і поневолення інших народів. Для Ш. характерні войовнича проповідь національної винятковості, поширення національного чванства, національного егоїзму, панівної зверхності однієї нації над іншими, намагання поставити їх у залежність (великодержавний шовінізм), позбавити суверенітету. Ш. проявляється у пропаганді расизму в політиці колоніалізму, протиставленні й роз'єднанні різних національностей, переслідуванні етнічних меншин, вчиненні геноциду проти цілих народів та ін. Терміном Ш. називають різні прояви національного екстремізму.

Етнічна толерантність (від лат. Іоіегашіз - терплячий) - це відсутність негативного ставлення до іншої етнічної культури, наявність позитивного образу іншої етнокультури при збереженні позитивного сприймання своєї власної. Це відсутність або ослаблення реагування на відмінність взаємодіючих етнічних культур.

Етнічна толерантність не є наслідком асиміляції як відмови від власної культури, вона є характеристикою міжетнічної інтеграції, для котрої властиве сприйняття або позитивне ставлення до власної етнокультури і до культур інших етнічних спільнот.

Явище етнічної інтолерантності являє собою переважно негативне сприйняття іншої етнокультури при понадпозитивному сприйнятті власної етнічної культури.

Толерантність як відсутність або ослаблення реагування на певний несприятливий фактор в результаті зниження чутливості до його впливу, у міжетнічній сфері має свою специфіку. Етнічна толерантність сприяє підвищенню стійкості, терпимості до різних етносуб'єктів та їх суджень, думок, установок, вона пов'язана з неупередженою оцінкою представників різних етнічних спільнот та їх вчинків.

Етноцентризм - переконаність у зверхності, порівняно з іншими власної етнічної групи та її культури.

Націоналізм - позиція та ідеологія, що надають особливого значення приналежності до нації та ставлять національні інтереси понад інтереси інших суспільних груп; у вужчому значенні - тільки та позиція й ідеологія, в яких позитивна оцінка власної нації невідривно зв'язана з неприязню чи ворожістю до інших народів.Патріотизм (від грец. раїге - батьківщина) - любов до батьківщини, якість особистості, її вище

моральне почуття. Це вище синтетичне почуття, яке відбиває органічний зв'язок людини із своїм

народом, його історією, традиціями та перспективами і характеризує ставлення людини до них


1. Походження і поширення назви “Україна”.












11. Яртись А.В. Шендрик С.М.Лекції з історії світової та вітчизняної культури.К.1994.

12.Правознавство М.Настюк Львів1994.

13.Електронна бібліотека \vvpk.at.ua\

Тема № _3_.Концепції щодо формування і розвитку українського етносу.(4)

План

1.НАЦІОНАЛЬНІ ВІДНОСИНИ В УКРАЇНІ

2.ПОЛЯКИ, ЄВРЕЙСЬКЕ НАСЕЛЕННЯ, КРИМСЬКІ ТАТАРИ

3.РОСІЙСЬКА КОЛОНІЗАЦІЯ І КОЛОНІАЛЬНА ПОЛІТИКА НА УКРАЇНІ . СУЧАСНЕ РОСІЙСЬКЕ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ.

4.ГАГАУЗИ, ГРЕКИ, КАРАЇМИ.

5.ЧЕХИ, СЛОВАКИ, СЕРБИ, УГОРЦІ, БОЛГАРИ.

6.МОЛДОВАНИ, РУМУНИ, НІМЦІ.

7.ГРУЗИНИ, ВІРМЕНИ, УЗБЕКИ ТА ІНШІ НАРОДИ УКРАЇНИ.

Методичні поради-„Етнополітика та її особливості в житті українського народу на різних етапах його історичного розвитку” слід розпочати з визначення поняття „етнополітика” та з’ясування її тісного взаємозв’язку з історією. Враховуючи на досить широкі хронологічні межі питання, намагайтеся вивести його обговорення на проблемний рівень, послідовно розкриваючи головні тенденції етнополітичного виміру української історії з давніх часів до проголошення у серпні 1991 р. державної незалежності України. Розкажіть, що саме вам відомо про етнічний склад української держави у той чи інший період її історії? Які саме моменти визначали сутність державної етнополітики для України, що тривалий час не мала власної державності, а перебувала у складі інших держав? Якими були головні моменти міжетнічних взаємин мешканців, які проживали на терені України на різних етапах її історії? Зосередьте увагу на таких конкретних питаннях, як етнічне походження Київської Русі, особливості етнополітики Великого князівства Литовського і Польського королівства, козацько-гетьманської держави, роль етнополітичного фактору в умовах інкорпорації українських етнічних земель до складу Російської та Австро-Угорської імперій, особливості державної етнополітики часів УНР Центральної Ради і Директорії, перебування України у складі СРСР. При цьому не вдавайтеся до надмірної деталізації, переліку другорядних фактів, подій, імен, натомість з’ясувуйте лише головні закономірностей етнополітичної історії України.-„Етнополітичний фактор в умовах розбудови сучасної української держави”, охарактеризуйте головні напрямки формування державної етнополітики, назвіть основні тези законодавчих актів, що визначають сутність цієї політики (Конституція України; Декларація прав національностей України; Закони України “Про громадянство України”, “Про національні меншини України”, “Про об’єднання громадян”, “Про освіту”, “Про мови в Україні”, “Про свободу совісті і релігійні організації” та ін.). Наведіть дані про національний склад населення відповідно до Всеукраїнського перепису населення України 2001 р. Спробуйте відповісти на запитання: чому для сучасної України пріоритетним завданням є формування політичної нації? Яким, на вашу думку, має бути сучасне наповнення понять „українська національна ідея”, „національна ідеологія України”? Чим, на вашу думку, була зумовлена актуалізація у ході виборів Президента України в листопаді 2004 р. „проблеми поділу України на дві частини – захід і схід”? Висвітліть основні тенденції міжетнічних взаємин в новітній Україні. Чи можна вважати їх безпроблемними? Якими мають бути шляхи гармонізації системи міжетнічних взаємин в Україні?

Запитання для самоконтролю

Етнополітика та її особливості у житті українського народу на різних етапах його історичного розвитку.

Етнополітичний фактор в умовах розбудови сучасної української держави.

поняття „етнополітика”

Розкажіть, що саме вам відомо про етнічний склад української держави у той чи інший період її історії?

Які саме моменти визначали сутність державної етнополітики для України, що тривалий час не мала

власної державності, а перебувала у складі інших держав? Якими були головні моменти міжетнічних

взаємин мешканців, які проживали на терені України на різних етапах її історії?

Охарактеризуйте головні напрямки формування державної етнополітики

Назвіть основні тези законодавчих актів, що визначають сутність цієї політики (Конституція України;

Декларація прав національностей України; Закони України “Про громадянство України”, “Про

національні меншини України”, “Про об’єднання громадян”, “Про освіту”, “Про мови в Україні”, “Про

свободу совісті і релігійні організації” та ін.).

Наведіть дані про національний склад населення відповідно до Всеукраїнського перепису населення

України 2001 р.

Спробуйте відповісти на запитання: чому для сучасної України пріоритетним завданням є формування

політичної нації?

Яким, на вашу думку, має бути сучасне наповнення понять „українська національна ідея”, „національна

ідеологія України”?

Чим, на вашу думку, була зумовлена актуалізація у ході виборів Президента України в листопаді 2004 р.

„проблеми поділу України на дві частини – захід і схід”?

Висвітліть основні тенденції міжетнічних взаємин в новітній Україні. Чи можна вважати їх

безпроблемними?

Якими мають бути шляхи гармонізації системи міжетнічних взаємин в Україні?


1. Яке співвідношення між науковою та політичною складовими у веденні дискусії про етнічне

обличчя Київської Русі? У чому полягає політичний сенс „боротьби за Київську спадщину”?

2. У чому полягають історичні уроки міжетнічних конфліктів, що мали місце в Україні у

минулому, які небезпеки загрожують сучасній Українській державі у разі неврахування цих уроків?

3. Якими, на вашу думку, мають бути складові державної етнополітики сучасної України?


1. Походження і поширення назви “Україна”.

2. Формування та розвиток історико-етнографічних регіонів України.

3. Розселення українців у світі. Роль діаспори у відродженні державності України.

4. Національна програма “Закордонне українство”.

Список рекомендованих джерел 1.Арцишевський Р.А. Особа і суспільство 10клас.К.1997.












- Декларація прав національностей України // Закони України. – Т.2. – К., 1996. – С.231-232.

-Декларація про права осіб, що належать до національних або етнічних, релігійних та мовних меншин //

Права людини в Україні. – К., 1998. – Вип.21. – С.79-82.

-Національні відносини в Україні у ХХ ст. Збірник документів і матеріалів. – К.: Наукова думка, 1994. –

558 с.

Тема № _4_.Зародження історично української соціальної системи , наявність ознак міжнародного впливу.(4)

План

1. Соціальна структура, соціальні відносини у Київській Русі, Галицько-Волинській державі.

2. Польсько-Литовські унії та їх наслідки для соціального розвитку України.

3. Соціальна база українського козацтва.

4. Зміни соціальної структури та соціальних відносин на українських землях у складі Російської та

Австро-Угорської імперій.

5.Формування нової соціальної системи та суспільно-політичне життя України в 20-30-ті роки.

6.Соціальні процеси та суспільно-політичні організіції України в період Другої світової та Великої

Вітчизняної воєн та повоєнного десятиріччя (1939-1955 рр.)

7.Суспільно-політичне життя УРСР в умовах науково-технічної революції та наростання кризи

адміністративно-командної системи (1955-1990 рр.)

8.Утворення політичних партій, становлення багатопартійної системи та її вплив на громадсько-

політичне життя в Україні.

9.Соціальна система. Групи. Групи в суспільстві з ринковими відносинами.Етапи і особливості

формування соціальної політики в контексті нових реалій наприкінці ХХ – на початку ХХІ

ст.Соціальний склад сучасної України.Соціальна політика.Соціально-класова структура сучасного

українського суспільства та її поляризація. Корупція та заходи щодо подолання цього явища.


-„Соціальна структура, соціальні відносини у Київській Русі, Галицько-Волинській державі” слід

розпочати з визначення змісту самого поняття „соціальна структура суспільства” та основних етапів

становлення, розвитку, занепаду вищезазначених державних утворень. Далі слід перейти до докладної

характеристики соціальної структури Давньоруської держави: перелічте основні соціальні групи

населення, визначте характер стосунків між ними. Які зміни у соціальній структурі держави зумовило

запровадження християнства? Якими саме законами регулювалися суспільні відносини у Давньоруській

державі? Зверніть увагу на поглиблення соціального розшарування суспільства, визначте причини

соціальних катаклізмів, що мали місце у цей період ( бунти міських “низів” проти “верхів” 1113, 1146-

1147, 1168-1169 рр.

-„Польсько-Литовські унії та їх наслідки для соціального розвитку України” слід насамперед звернути

увагу на поступове формування на українських землях станової організації суспільства – системи, що не

була притаманною Київській Русі. Далі вкажіть на процеси закріпачення селянства та посилення

католіцизму, проаналізуйте, як саме ці чинники впливали на значне загострення соціальних відносин.

Що ви знаєте про систему міського самоуправління („Магдебурзьке право”)

-„Соціальна база українського козацтва” слід насамперед висвітлити сутність заснованого на народних

звичаях і традиціях козацького самоврядування. Розкрийте основні соціальні гасла війни під проводом

Б.Хмельницького 1648-1657 рр. Розкрийте причини поступового зростання соціального розшарування у

середовищі козацтва. Чому, на вашу думку, в Україні в решті-решт затвердилася елітарна концепція

суспільного уряду, а колишня козацька старшина поступово перетворилася на феодалів. Назвіть

найбільш відомі Вам козацькі роди, охарактеризуйте їх вплив на суспільне життя тогочасної України.

-„Зміни соціальної структури та соціальних відносин на українських землях у складі Російської та

Австро-Угорської імперій” слід насамперед звернути увагу на суттєві зміни соціальної структури,

спричинені кардинальною зміною соціально-економічних відносин – переходом від феодалізму до

капіталізму. Перелічте основні соціальні верстви населення, подайте характеристику системи соціальних

відносин. Які політичні та економічні чинники зумовили ліквідацію кріпацтва? Чи посилилося за нових

умов соціальне розшарування?

-Українська держава після проголошення незалежності отримала у спадщину соціалізовану соціальну систему, яка за переходу до ринкових умов одразу ж почала давати збої. Як відомо, соціально-економічні відносини за радянської доби базувалися на централізації ресурсів та повноважень; плановому характері виробництва і розподілу; жорсткій регламентації всіх сфер соціально-економічного життя; пріоритеті адміністративного регулювання над правовим.

-Вдавана відсутність гострих соціальних проблем була головним постійно декларованим твердженням системи радянської державної ідеології. Суспільно-корисна праця носила обов'язковий характер. Крім загальної зайнятості, забезпечувався хоча і досить низький, проте всеохоплюючий розмір соціальної підтримки. При розподілі ВВП на ці цілі витрачалася половина централізованих ресурсів держави.

-Соціальна ситуація в колишньому СРСР характеризувалася незначною диференціацією доходів, споживання і загальних життєвих можливостей більшості населення.

-Раніше соціальна політика фактично вирішувала два завдання: з одного боку, визначала темпи і пропорції економічного розвитку, з іншого - забезпечувала формування фондів суспільного споживання. Фактично держава сприяла утвердженню патерналістських очікувань у населення, до мінімуму звівши особисту відповідальність людини за самозабезпечення та економічний самозахист.

-Не випадково більшість населення виявилася не готовою до соціально-економічних змін, що відбулися з розвалом Союзу. Втрата заощаджень, поява безробіття, сплеск інфляції, заборгованість із виплати заробітної плати, пенсій, інших соціальних виплат викликали невдоволення в суспільстві, призводили до соціального напруження.

-Тож з перших років державотворення перед Україною постала проблема формування нових соціальних інститутів захисту населення. Обмежені фінансові можливості держави не дозволяли здійснити достатній соціальний маневр. Усе це викликало справедливе невдоволення населення.

-Поступово економічні й соціальні перетворення почали давати свої позитивні результати. Люди перестали годинами вистоювати в непомірних чергах, зникли спекулятивні ціни, талони, купони, мільйони громадян стали повноправними власниками своїх квартир, будинків, земельних ділянок. З'явився вільний доступ до освіти, обраної професії, самозайнятості, самозабезпечення, інших культурних і духовних цінностей.


1. Як складалися взаємовідносини між польською королевською владою та українським

козацтвом?

2. Чи могла україна зберегти ознаки власної державності та, зокрема, систему козацького

самоврядування у складі Російської імперії?


1. Козацько-селянські повстання кінця ХУІ – першої половини ХУІІ ст.

2. Ліквідація запорізької Січі та подальша доля запорозького козацтва.

3. Відміна кріпосного права на українських землях у складі Російської та автро-Угорської імперій.

4Соціальна система. Групи. Групи в суспільстві з ринковими відносинами.Етапи і особливості

формування соціальної політики в контексті нових реалій наприкінці ХХ – на початку ХХІ

ст.Соціальний склад сучасної України.Соціальна політика.Соціально-класова структура сучасного

українського суспільства та її поляризація. Корупція та заходи щодо подолання цього явища.














Навчальні посібники, навчально-методична література

Апанович О. Розповідь про запорозьких козаків. – К., 1991. – С.234-266.

Бойко І.Селянство України в другій половині ХУІ – першій половині ХУІІ ст. – К., 1963. – 285 с.

Голобуцький В.О. Запорозьке козацтво. – К.: Вища школа, 1994. – С.77-133.

Грушевський М. Ілюстрована історії України. – Львів, 1913 (Репринт – К., 1990). – С. 139-164,

170-215, 220-296.

Гуржій О. Українська козацька держава в другій половині ХУІІ-ХУІІІ ст.: кордони, населення,

право. – К.: наукова думка, 1996. – 610 с.

Дорошенко Д.І. Нарис історії України. В 2-х т. – К., 1991.

Історія держави і права України / Калиновський В.С., Кузьминець А.В. – К., 2003. – 448 с.

Історія України в особах. Литовсько-польська доба. – К., 1997.

Крип’якевич І. Історія України. – К., 1990. – С.119-182.

Леп’явко С.Козацькі війни кінця ХУІ ст. в Україні. – Чернігів, 1996.

Мельник Л.Г. Боротьба за українську державність ( ХУІІ ст.). – К, 1995. – 285 с.

Наливайко Д.Козацька християнська республіка Запорізька Січ у західноєвропейських

літературних пам’ятках. – К., 1992.

Полонська-Василенко Н. Історія України. – К., 1992. – Т.1. – С.305-422, 469-523.

Тема № _5_.ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ (4)

План

1.ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ

2.ЦЕНТРАЛЬНО-СХ. РЕГІОН: СЕРЕДНЄ ПОДНІПРОВ’Я, СЛОБОЖАНЩИНА

3.ПІВДЕНЬ УКРАЇНИ

4.УКРАЇНСЬКЕ ПОЛІССЯ

5.ВОЛИНЬ

6.ПОДІЛЛЯ, ПОКУТТЯ

7.ГУЦУЛЬЩИНА, БОЙКІВЩИНА, ЛЕМКІВЩИНА


1. Як історико-етнографічний регіон впливає на самоусвідомлення населення? Покажіть своєрідність етнічної історії українців.

2. Визначіть політичні й культурні чинники виникнення етнографічних груп українців.3. Охарактеризуйте локальні групи українців.4. Розкрийте специфічні риси у мові, культурі й побуті Українського Полісся.5. Доведіть, що етнічним ядром козацтва є «Руська земля» (Київщина, Чернігівщина,

Переяславщина).6. Покажіть особливість Покуття як окремого історико-етнографічного регіону України.

Термінологічний словникЕтнографія - це наука (від гр. етнос - народ, графо - пишу), яка вивчає етногенез, культуру, побут

народів світу, їх національний характер, розселення та культурно-побутові взаємозв'язки.Етнологія - (етнос - народ, логос -наука, вчення) теоретична наука, яка вирішує загальні

суспільно-філософські народознавчі проблеми.Історико-етнографічний регіон - етнотериторіальне утворення в рамках всього етносу, який за

своєю історичною долею та етнічним обличчям його населення є самобутнім, що зафіксовано в історичних документах і відтворено в крайовій символіці та людській пам'яті.

-Поняття “історико-культурний регіон”.-Історичні землі та адміністративно-територіальний устрій України : -Регіони як об’єкт вивчення: Буковина, Волинь, Галичина, Закарпаття, Слобожанщина.- Районування. Центрально-СХ.Регіон.Південь.-Українське полісся.Волинь.Поділля.Покуття.Закарпаття.

-Поняття “історико-етнографічний регіон” в історичному контексті. -Критерії етнічної приналежності. -Причини дезінтегративних процесів в українському суспільстві та формування історико-етнографічних регіонів.

1. Етнічні та етнографічні землі 2. Етнічні землі3. Запоріжжя4. Новоросія5. Слобідська Україна6. Кубань7. Лівобережна Україна (лівобережжя, гетьманщина)8. Правобережна україна (правобережжя)9. Західна Україна10. Галичина11. Поділля12. Буковина13. Волинь і Полісся14. Закарпаття (Підкарпатська русь)15. Таврія16. Бессарабія17. Холмщина (Забужжя), Підляшшя (Підлісся)18. Перемишлянщина 19. Мармарощина20. Брестейщина (берестейщина21. Задунайщина (Задунайська Січ)22. Буджак.














Тема № _6_.СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ. ПРОБЛЕМИ РЕФОРМУВАННЯ(4)

План

1.Макроекономічна оцінка трансформації суспільства

2.Фінансова політика держави

3.Трансформація власності

4.Розвиток підприємництва

5.Розвиток внутрішнього ринку

6.Зовнішньоекономічна діяльність

7.Соціальна політика

8.Реформування промисловості

9. Реформування с/г.


Загальний соціально-економічний стан на середину 80-х рр.

Спроби реформ та поглиблення деструктивних процесів у другій половині 80-х рр.

Причини труднощів ринкового старту.

Труднощі перших років незалежності. Поглиблення економічної кризи.

Новий виток ринкових реформ у середині – другій половині 90-х рр. Перші позитивні зрушення.

Соціально-економічне становище України на сучасному етапі.

На шляху творення національної економіки. Проблеми реформування. Економічні реформи.

Реформування промисловості.

Аграрний сектор.

Фінансова система.

Тема № _7_.УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА (4)

План

1.ІСТОРИЧНІ ПРОЦЕСИ В МІГРАЦІЙНИХ ЯВИЩАХ УКРАЇНЦІВ

2.УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА АМЕРИКИ

3. УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА ЦЕНТРАЛЬНОЇ І СХ. ЄВРОПИ

4. УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА ЗХ. ЄВРОПИ

5. УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА АВСТРАЛІЇ

6.СХІДНА ДІАСПОРА

7. ДІАСПОРА І УКРАЇНАМетодичні поради

-„Історичні причини міграційних процесів в Україні” дайте насамперед визначення понять “міграція”, “еміграція”, “імміграція”, назвіть чинники, що зазвичай визначають динаміку змін кількості населення у країні. Визначте головні закономірності міграційних процесів на різних етапах історичного розвитку України. Охарактеризуйте хронологічні межі хвиль міграційних потоків: східного (переселення українців до внутрішніх губерній Російської імперії, згодом – до інших республік колишнього СРСР), а також західного (до Канади, США, інших держав). Зверніть увагу на чинники (аграрне перенаселення, інші соціально-економічні причини, політичні фактори), які превалювали в еміграційних потоках з України. Чому, на вашу думку, в останню чверть XIX ст. і до початку Першої світової війни західний напрям еміграції переважно визначався соціально-економічними чинниками, а у період між двома світовими війнами та після завершення Другої світової війни – політичними. Проаналізуйте соціально-економічні і політичні причини трьох хвиль міграцій у східному напрямі (кінець XIX ст.; початок ХХ ст.; 50 – 60-ті роки ХХ ст.). Розкажіть про насильницьку депортацію сталінським режимом українського та інших народів з території України і Криму. Охарактеризуйте тенденції змін складу населення в УРСР у післявоєнний період, зокрема внаслідок масового виїзду у Казахстан на освоєння цилінних земель тощо. Подайте головніші відомості про динаміку чисельності та розміщення українців у світі.


Еміграція як соціально-економічне і політичне явище.

Причини еміграції. Початок іміграційних явищ в Україні.

Перші українські імігранти.

Східна іміграція. Початок, розвиток. Розселення українців на території Російської імперії.

Еміграція українців до країн західної Європи.

Перша хвиля: еміграція українців до 1914 року.

Друга хвиля: у міжвоєнний період.

Третя хвиля: друга світова війна та “переміщення особи”.

Четверта хвиля: Україна в період незалежності. Розселення українців в сучасному світі. Масова

українська еміграція.

Східна українська діаспора.

Західна українська діаспора.

Необхідність активізації українства для розбудови власної держави.

Внесок українців у політику, науку, культуру, мистецтво, господарське життя, церкву, в державах, де

вони проживають.

Українська діаспора сьогодні та Україна. Національна програма “Закордонне українство”.

1. Визначіть хронологічні рамки основних міграційних потоків українців.2. Які історичні чинники впливали на «хвилі еміграції» українців?3. Охарактеризуйте взаємозв'язки України та української діаспори.4. В яких країнах мешкають найчисельніші українські громади?5. Назвіть видатних представників української діаспори.

Термінологічний словникДіаспора - розпорошення, розселення по різних країнах народу, вигнаного обставинами,

завойовниками або пануючою владою за межі батьківщини; уся сукупність вихідців з якоїсь країни та їх нащадків, які проживають за її межами.

Маргіналізація - незавершений, неповний перехід людини в нове соціальне середовище, за якою вона втрачає попередні соціальні зв'язки, але ще не може повною мірою пристосуватися до нових умов життя.

Міграція - пересування, переміщення.


1. Розселення українців у світі. Роль діаспори у відродженні державності України.

2. Національна програма “Закордонне українство”.














Тема № _8_.ЕТНОПОЛІТИКА В УКРАЇНІ(6)

План

1.Етнополітика як наука і навчальний предмет, її взаємозв’язок з історією та їх взаємовплив.

Основні поняття та категорії етнополітики. Суб’єкти і об’єкти етнополітики.

2.Політична правосуб’єктність як визначальний критерій в етнополітичних відносинах в

історичній ретроспективі.

3.Нормативна база етнополітики.


-„Етнополітичний фактор в умовах розбудови сучасної української держави”, охарактеризуйте головні напрямки формування державної етнополітики, назвіть основні тези законодавчих актів, що визначають сутність цієї політики (Конституція України; Декларація прав національностей України; Закони України “Про громадянство України”, “Про національні меншини України”, “Про об’єднання громадян”, “Про освіту”, “Про мови в Україні”, “Про свободу совісті і релігійні організації” та ін.). Наведіть дані про національний склад населення відповідно до Всеукраїнського перепису населення України 2001 р. Спробуйте відповісти на запитання: чому для сучасної України пріоритетним завданням є формування політичної нації? Яким, на вашу думку, має бути сучасне наповнення понять „українська національна ідея”, „національна ідеологія України”? Чим, на вашу думку, була зумовлена актуалізація у ході виборів Президента України в листопаді 2004 р. „проблеми поділу України на дві частини – захід і схід”? Висвітліть основні тенденції міжетнічних взаємин в новітній Україні. Чи можна вважати їх безпроблемними? Якими мають бути шляхи гармонізації системи міжетнічних взаємин в Україні?


У чому полягають історичні уроки міжетнічних конфліктів, що мали місце в Україні у минулому, які

небезпеки загрожують сучасній Українській державі у разі неврахування цих уроків?

Якими, на вашу думку, мають бути складові державної етнополітики сучасної України?

Етнополітика та її особливості у житті українського народу на різних етапах його історичного розвитку.

Етнополітичний фактор в умовах розбудови сучасної української держави.

поняття „етнополітика”

Розкажіть, що саме вам відомо про етнічний склад української держави у той чи інший період її історії?

Які саме моменти визначали сутність державної етнополітики для України, що тривалий час не мала

власної державності, а перебувала у складі інших держав? Якими були головні моменти міжетнічних

взаємин мешканців, які проживали на терені України на різних етапах її історії?

Охарактеризуйте головні напрямки формування державної етнополітики

Назвіть основні тези законодавчих актів, що визначають сутність цієї політики (Конституція України;

Декларація прав національностей України; Закони України “Про громадянство України”, “Про

національні меншини України”, “Про об’єднання громадян”, “Про освіту”, “Про мови в Україні”, “Про

свободу совісті і релігійні організації” та ін.).

Наведіть дані про національний склад населення відповідно до Всеукраїнського перепису населення

України 2001 р.

Спробуйте відповісти на запитання: чому для сучасної України пріоритетним завданням є формування

політичної нації?

Яким, на вашу думку, має бути сучасне наповнення понять „українська національна ідея”, „національна

ідеологія України”?

Чим, на вашу думку, була зумовлена актуалізація у ході виборів Президента України в листопаді 2004 р.

„проблеми поділу України на дві частини – захід і схід”?

Висвітліть основні тенденції міжетнічних взаємин в новітній Україні. Чи можна вважати їх

безпроблемними?

Якими мають бути шляхи гармонізації системи міжетнічних взаємин в Україні?














- Декларація прав національностей України // Закони України. – Т.2. – К., 1996. – С.231-232.

- Декларація про права осіб, що належать до національних або етнічних, релігійних та мовних меншин //

Права людини в Україні. – К., 1998. – Вип.21. – С.79-82.

- Національні відносини в Україні у ХХ ст. Збірник документів і матеріалів. – К.: Наукова думка, 1994. –

558 с.

Тема № _9_.ОСОБЛИВОСТІ ТА ВИЗНАЧАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ОСВІТИ,

НАУКИ І ТЕХНІКИ У ПЕВНІ ІСТОРИЧНІ ПЕРІОДИ В ЖИТТІ УКРАЇНСЬКОГО

НАРОДУ.СУЧАСНИЙ КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ.(4)

План

1. Історичні аспекти розвитку науки і техніки на українських землях.

2. Історичні аспекти виникнення і функціонування освітніх систем в Україні.

3. Освіта, наука, промислово-технічна політика сучасної України.


-„Історичні аспекти розвитку науки і техніки на українських землях”, наведіть аргументи на користь

тези про науку як інтернаціональне явище, зверніть увагу на тісний зв’язок процесу розвитку науки і

техніки в Україні із загальносвітовим процесом. Розкрийте сутність “теорії культурних кіл”. Далі

подайте конкретні відомості з історії розвитку науки і техніки на українських землях у

сільськогосподарську (приблизно 8 тис. до н. е. – середина XVIII ст.), індустріальну (середина ХУІІІ

ст. – середина ХХ ст.), інформаційну (1960-ті – донині) епохи наукового розвитку світу.

-„Історичні аспекти виникнення і функціонування освітніх систем в Україні” слід звернути увагу на

специфіку освіти у державах північного Причорномор’я, Київській Русі, на українських землях за часів

Литовсько-Польської доби, перебування України у складі Російської та Австро-Угорської імперій. У

чому полягали особливості розвитку національної освіти за доби УНР, Української держави (1917-1920

рр.)? Якою була стратегія розвитку освіти періоду перебування України в складі СРСР?

-„Освіта, наука, промислово-технічна політика сучасної України” зосередьте насамперед увагу на

характеристиці основних законодавчих актів молодої української держави, які регулюють процеси

розвитку науки і техніки. Як позначилася економічна криза початку 90-х рр. на стані науки і освіти в

Україні? Перелічте відомі вам досягнення сучасної України у різних сферах науки і техніки. Що ви

знаєте про видатних випусників НТУУ „КПІ”? Якою, на вашу думку, повинна бути стратегія розвитку

науки і техніки в Україні?Освіта Україні на рубежі ХХ-ХХІст. Реформа освіти (середньої, професійної,

вищої). Закон про освіту 1996 р. Запровадження нової моделі освіти в Україні. Виникнення та розвиток

приватної системи освіти. Прийняття ряду освітніх програм та спроба їх реалізації. Новації і стандарти у

вищій, середній і професійній освіті, ефективність їх діяльності. Освітнє співробітництво в рамках СНД.

Стан науки. Діяльність Академії наук України. Акценти держави на посилення вузівської науки, її реалії,

проблеми та перспективи. Намагання поєднати зусилля українських та зарубіжних наукових шкіл. Відтік

наукової еліти за кордон. Розвиток фундаментальних наук як пріоритетний напрямок розвиток

прикладної науки. Співвідношення розвитку прикладної та фундаментальної науки. Стан та розвиток

гуманітарних наук. Проблеми розвитку техніки. Співвідношення зацікавленості господарського

комплексу України і реальних технічних, технологічних потенціалів держави в їх обслуговуванні

інтересів суспільства. Визначальний розвиток промислово-технічної технології (комп’ютеризація,

електроніка, обчислювальна техніка, авіакосмічна, інформаційна техніка тощо) в Україні після

проголошення її незалежності. Техніко-економічна система як реальний аспект поступового зупинення

виробничої кризи і відродження економічного потенціалу України.


1. Чи сприяла польсько-литовська доба розвитку культури в Україні?2. Під впливом яких чинників в українській освіті відбулися істотні зміни на межі XVI-XVII ст.?3. Яка система освіти використовувалася в Острозькій академії?4. Які особливості характерні для українських братських шкіл?5. Коли і ким було започатковано книгодрукування в Україні?6. Як мандрівники, зокрема Павло Алепський, характеризували рівень освіти в Україні?Термінологічний словникАпостол - перша друкована книга в Україні. Видана в лютому 1574 р. Іваном Федоровим у

Львові.Братства - національно-релігійні й громадсько-культурні організації в Україні, які почали

виникати в кінці XVIст., відстоювали права українського народу, ставали на захист його віри, насаджували освіту.

Дидаскал (грецьк.) - означає вчитель.Ігумен - настоятель (управитель) монастиря у православній церкві. Настоятелі великих

монастирів називались архімандритами.Ієромонах - священик-чернець.Катехізис - короткий виклад (у формі запитань та відповідей) догматів християнського

віровчення.Обскурантизм - крайня реакційність, вороже ставлення до освіти і науки: мракобісся.Панегірик - святкова, урочиста промова: недоречне звеличення. надмірне, нещире вихваляння

кого-небудь, чого-небудь.


1. Розвиток науки і техніки і прогрес: це поняття тотожні?


1. Українські освітні системи доби Центральної Ради, Української держави П.Скоропадського.

2. Орієнтація України на органічне включення її до промислово-технічного потенціалу у світове

громадянство.













12.Електронна бібліотека \vvpk.at.ua\Освіта України. Нормативно-правові документи. – К.:Міленіум, 2001. – С.11-38, 63-86, 128-137, 267-292,

367-371.

Україна в ХХ ст. Збірник документів і матеріалів. – К., 2000. – С.196-197, 207, 252-254, 275-276,

286-287.

Тема № _10_.КУЛЬТУРА – ОСНОВА РІВНЯ ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКОГО ЕТНОСУ(4)

План

1. ВИТОКИ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ.

2.УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА поч.ХІV-XVIII ст.

3.КУЛЬТУРА XVII-XVIIIст.

4.КУЛЬТУРА XVIII-поч.XXст.

5.УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА XX ст.

6.СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА.


1. Чи сприяла польсько-литовська доба розвитку культури в Україні?2. Під впливом яких чинників в українській освіті відбулися істотні зміни на межі XVI-XVII ст.?3. Яка система освіти використовувалася в Острозькій академії?4. Які особливості характерні для українських братських шкіл?5. Коли і ким було започатковано книгодрукування в Україні?6. Як мандрівники, зокрема Павло Алепський, характеризували рівень освіти в Україні?

Термінологічний словникАпостол - перша друкована книга в Україні. Видана в лютому 1574 р. Іваном Федоровим у

Львові.Братства - національно-релігійні й громадсько-культурні організації в Україні, які почали

виникати в кінці XVIст., відстоювали права українського народу, ставали на захист його віри, насаджували освіту.

Дидаскал (грецьк.) - означає вчитель.Ігумен - настоятель (управитель) монастиря у православній церкві. Настоятелі великих

монастирів називались архімандритами.Ієромонах - священик-чернець.Катехізис - короткий виклад (у формі запитань та відповідей) догматів християнського

віровчення.Обскурантизм - крайня реакційність, вороже ставлення до освіти і науки: мракобісся.Панегірик - святкова, урочиста промова: недоречне звеличення. надмірне, нещире вихваляння

кого-небудь, чого-небудь.

Поетика - розділ теорії літератури, в якому вивчаються форма, структура і творчі прийоми поетичних творів.

Полеміка - аргументована суперечка при обговоренні або з'ясуванні чого-небудь.Полемічна література - церковно-теологічна і публіцистична література ХУІ-ХУІІ ст. в Україні й

Білорусі, яка спрямовувалася проти спроб інших конфесій поширити свій вплив на православне населення. Була важливою зброєю в боротьбі за соціальне і національне визволення народу, яскравим явищем української культури.

Право ставропігії - звільнення братств з-під влади місцевих єпископів, яке проводили в Україні в ХУІ-ХУП ст. константинопольський та інші східні патріархи, які брали братства під свою опіку.

Префект - заступник ректора в колегії, академії.Устав - каліграфічне письмо великими літерами.Шкільна драма - вистави, що ставилися у ХУІІ-ХУШ ст. учнями Києво-Могилянської колегії, а

потім академії та братських шкіл за творами переважно викладачів цих закладів. У них використовувалися релігійні, біблійні та історичні сюжети дидактичного характеру.














Тема № _11_.ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ(4)

План

1.Шлях до міжнародного визнання

2.Входження до міжнародних організацій та фінансових інституцій

3.Реалізація національних інтересів


“Україна і світ: геополітичні фактори, зовнішньополітичні орієнтації.

Зовнішня політика.

Національні інтереси і зовнішні відносини.

Геополітичне самовизначення України (1991-2003рр.).

Україна у зарубіжних доктринах та стратегіях кінця ХХст.

Місце і роль України в світовому геополітичному просторі.

Вплив США і Росії на українську зовнішню політику в контексті геополітичної інтеграції в Євразії.

Фактор сили в сучасному світі і їх бачення Україною.

Зовнішньополітична орієнтація держави на початку ХХІст.

Головні проблеми України у сучасних геополітичних перетвореннях.

Українська діаспора у процесі відновлення та зміцнення геополітичного становища України на різних

етапах вітчизняної історії.

Термінологічний словник

«Багатовекторна» політика - зовнішньополітична орієнтація певної держави водночас на декілька сильних сусідів.

Геополітика - наука, що вивчає історичні особливості країн у зв'язку з їхнім географічним розташуванням. «Геополітика - це наука про державу як географічний організм, що втілений у просторі».

Глобалізація - сучасний стан розвитку міжнародних стосунків, економіки і культури, який характерний поступовим перенесенням суверенітету на рівень світової спільноти.

Міжнародна безпека - стан міжнародних стосунків, що гарантує сприятливі умови для кожної окремої держави.

Національні інтереси - умови зовнішньополітичного положення держави, зміна яких може негативно вплинути на її внутрішньополітичне становище.













Тематика доповідей та рефератів

1.Основні закономірності , суть , наслідки етапів і процесів державотворення2.Походження назви „Русь” та Україна3.Київська Русь в історичній долі українського народу4.Національно-державна символіка України та її походження5.Запорозька Січ-зародок української козацької держави6.Богдан Хмельницький-фундатор української козацько-гетьманської держави7.Роль Тараса Шевченка у національному відродженні України8.Українські січові стрільці9.Михайло Грушевський - голова Центральної Ради10.Голодомор1932-1933рр. в Україні11.Опозиційний рух 60-80-х.рр.в Україні12.Національне відродження України на сучасному етапі13.Концепції щодо формування і розвитку українського етносу14.Історичні особливості пошуку моделей будівництва незалежної України. 15.Суверенізація. Народження Незалежної держави .16.Історичні аспекти появи етносів в Україні . Характерні риси їх спілкування в державі .

17.Зародження історично української соціальної системи , наявність ознак міжнародного впливу.18.Сучасне політичне життя України .19.Формування і розвиток історико-етнографічних регіонів України .20.Сучасне соціально-економічне життя України . Проблеми реформування21.Історичні процеси в міграційних та еміграційних явищах українців . Українська діаспора .22.Етнополітика та її особливості в різних періодах життя народу .23.Історія формування та діяльності громадських, культурологічних, освітніх, політичних організацій українського народу .24.Визначальні тенденції розвитку освіти, науки, техніки… як онов рівня життя українського етносу .25.Шлях до міжнародного визнання.26.Зовнішня політика України .

Рекомендована література

1. Апанович О. Гетьмани України і кошові отамани Запорізької Січі. - К., 1993.

2. Баран В. Україна після Сталіна: нарис історії 1953-1985 рр. Львів. 1992.

3. Бойко О.Д. Історія України. - К.: Академія, 2001.

4. Борисенко В. Курс української історії. К., 1997.

5. Брайчевський М. Конспект історії України. - К. ,1994.

6. Брайчевський М. Вступ до історичної науки. Навчальний посібник. - К., 1995.

7. Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення.

Хронологічний довідник. - К., 1995.

8.Грушсвський М. Історія України - Русі. В 1 Ітт. 12 кн. - К., 1991-1998.

9.Грушевський М. Ілюстрована історія України. - К., 1990.

10.Гунчак Т. Україна: перша половина XX століття. - К., 1993.

11.Дорошенко Д. Нарис історії України. Т.1-2 - К., 1991.

12.Жуковський А., Субтельний О. Нарис історії України. Львів, 1991 р.

13.Енциклопедія українознавства. - Львів, 1993-1998, т.1-7.

14.Єфименко О. Історія українського народу.- К., 1990.

15.Історія України. Курс лекцій у 2-х книгах. - К., 1991-1992.

16.Історія України / За ред.Ю.Зайцева. - Львів, 1996.

17.Історія України. Навчальний посібник / За ред. Б.Н.Лановика. - К., 1999.

18.Історія України / За заг. ред. В.Смолія - К., 2000.

19.Історія України:документи, матеріали.Посібник / уклад. Король В.Ю, -К.: Академія, 2001.

20.Коваль М.В. Україна: 1939-1945. Маловідомі і непрочитані сторінки історії. - К., 1995.

21.Конквест Р. Жнива скорботи. Радянська колективізація і голодомор. -К., 1993.

22.Кормич Л.І.,Багацький В.В. Історія України від найдавніших часів і до XXI століття. - Харків,

2001.

23.Косик В; Україна і Німеччина в другій світовій війні. - Париж, Нью-Йорк, Львів, 1993.

24.Котляр М., Кульчицький С. Довідник з історії України. - К., 1996.

25.Крип'якевич І. Історія України. - Львів, 1990.

26.Кульчицький С.В. та ін. Історія України (10 клас). - К., 1998.

27.Кульчицький С.В. та ін. Історія України (11 клас). - К., 2000.

28. Литвин В. Політична арена України: дійові особи та виконавці, К., 1994.

29.Нагаєвський І. Історія української держави XX ст. - К., 1994.

30.Полонська-Василенко Н. Історія України. - ї.1-2. - К., 1995.

31.Реєнт О. Українська революція. - К., 1996.

32.Слюсаренко А., Томенко М. Історія української конституції. - К., 1993.

33.Субтельний О. Україна: історія. - К., 1993.

34.Толочко П. Київська Русь - К., 1996.

35.Трофимович В.Україна в роки другої світової війни (1939-1945). -Львів, 1995.

36.Турченко Ф.Г. Новітня історія України. Для 10-го кл. середньої школи. - К., 1995.

37.Турченко Ф.Г., Панченко П.П., Тимченко С.М. Новітня історія

України. Для 11-го кл. середньої школи. - К., 1995.

38.Українська державність у XX столітті / За заг. ред. О.Дергачова. - К.,

1996.

39.Шевчук В. Козацька держава. - К,., 1997.

vvpk.at.uavvpk.at.ua/_ld/21/2165_5qn.doc · web viewДопомогти студентам у...

Documents