СОЛІДАРНІСТЬ На знак солідарності з Євромай-даном Палац культури і науки у Варшаві підсвітили кольорами українського прапора.

Найвищу будівлю Польщі — 42-поверховий Палац культури і науки у Варшаві — 4 грудня під-світили кольорами українського прапора на знак солідарності з Євромайданом.

Відповідне рішення ухвалила мер польської столиці Ганна Гронкевич-Вальц.

«З 17:00 до 24:00 Палац культури і науки освіт-люватиметься національними кольорами України на знак солідарності з нашими сусідами», — на-писала вона у своєму «Твітері».

РЕПРЕСІЇ «Я був серед тих, кого вночі «Беркут» зачищав із Майдану Незалежності. І мені тоді ледве вдалося втекти. Беркутівець ще довго біг за мною порожньою вулицею, доки не знеси-лився», — розповідає громадський діяч, один із активістів Об’єднання «Небайдужі» Мар’ян Кушнір з Гніздичева.

За його словами, одразу після нападу берку-тівців він подав заяву в прокуратуру щодо пере-вищення повноважень правоохоронцями. І вже через кілька днів за місцем проживання жидачів-ська міліція прислала йому повістку з викликом на допит. «З одного боку, я зараз перебуваю на Майдані й до Гніздичева ще не планую повертати-ся. А з іншого — відомо, що молодого киянина, який так само написав заяву в прокуратуру і був викликаний як свідок, заарештували просто в про-куратурі за звинуваченням у спротиві правоохо-ронцям та за прогулювання навчання», — розпо-відає громадський активіст. Мар’ян запевняє, що на Жидачівщині також можуть початися репресії проти тих, хто зараз протестує на Майдані. Він розповів, що брата викликали до Жидачівського райвідділу міліції та «переконували» в тому, що Мар’янові потрібно терміново повертатися додому та не збурювати громаду в Києві. Запитували, чи він возив студентів на Майдан, перечитували смс-повідомлення з телефону.

Мар’ян розповів, що фактично відбувався допит і пошук доказів проти нього: «Окрім того, мене було оголошено в розшук по Львівській області. Таким чином, міліція на Львівщині починає залякувати активістів Майдану». За словами Кушніра, вже за-раз у львівських вузах міліція та прокуратура шукає студентів і викладачів, які перебувають на Майдані. «Вважаю, що громадськість у Львові та в Жидачеві повинна знайти гідну відповідь на ці дії правоохо-ронців», — зазначає активіст.

Коли ми повертали-ся зранку з нічного

чергування разом з Ігорем Ожиївським, до нас підійшла доволі скромно одягнена жінка і поцікавилась, чи ми з Майдану. Ми відповіли ствердно. Тоді вона дала нам у торбинці гарно за-паковану ковдру, а також витягнула гаманець, де було тридцять п’ять гривень, з яких двадцять попросила передати на потреби наметового міс-течка, відповідно решту залишила собі. А саме в цей момент, як стало відомо пізніше, так звані міністри, як щурі, до-биралися до своїх крісел у заблокований людьми Кабінет Міністрів.

Ці дві події, можливо, не мають між собою нічого спільного. Але ще зо-всім недавно ніхто не міг уявити, що декілька сотень молодих людей змусять від страху тремтіти владу і об’єднають усіх небай-дужих українців. Тисячі людей, які щодня стоять на холоді, жертвують на по-треби Майдану гроші, речі, продукти, в один момент перестали боятися владних щурів. Коли парламент не проголосував за відставку уряду, люди на Майдані та наметовому містечку ні на секунду не відчули роз-чарування чи втрати сенсу своєї боротьби. Усвідом-люючи, що вже не політики вирішують долю України, а об`єднані Майданом люди, розуміють, що саме вони змусять Януковича та його банду тікати. Коли отримав від друзів і родичів зо два десятки телефонних дзвін-ків, мовляв, все пропало, вони не проголосували, довелося заспокоювати, що все нормально — Майдан є і буде стояти до кінця. Опозиційні політики і влада повинні зрозуміти, що люди, які стоять зараз на Майдані, вже не бояться бути обдуреними. Бо не до-пустять жодних тимчасових домовленостей опозиції з владою і не підуть з площі, поки не буде повної капіту-ляції діючого режиму.

Ми віримо в нашу пере-могу, а песимістів просимо не турбувати.

Андрій СКОП

№14(48), 6 грудня 2013 р.

Наш край

ВІД РЕДАКТОРААКТУАЛЬНО БОГДАН КІВШ

У неділю на вулиці Києва вийшло по-над мільйон укра-

їнців. Більшість із них була реально готова ви-мести злочинну владу зі своїх кабінетів і в цьому їм не завадили б ніякі беркутівці, яких на всю Україну налічується 12 тис. осіб. Про строко-виків внутрішніх військ, які у березні на рік піш-ли служити батьківщині, чи про армію взагалі не йдеться. Військові у нас завжди з народом і про це чітко сказали генера-ли, які публічно висту-

пили проти насильниць-ких дій влади. Якщо б тільки знайшовся полі-тичний лідер, який взяв би на себе відповідаль-ність, то у понеділок ми усі прокинулися б в ін-шій країні.

Чому не повели на штурм?

Утім опозиціоне-ри навпаки стримува-ли розлючений натовп. Усі бачили, що плану в Яценюка, Тягнибока та Кличка немає, і що вони самі не сподівалися такої кількості людей на Май-дані. Однак головним по-

відомленням політиків для громадськості було зберігати спокій і не під-даватися на провокації щодо силового вирішен-ня ситуації. Лишень на наступний день почала з'являтися інформація, яка частково пояснювала поведінку опозиціонерів. Ніби то влада була гото-ва до проливання крові. І це був план не так Яну-ковича, який, здається, взагалі втратив контр-оль над країною, а Крем-ля. А де є лапа Москви, там можна сподіватися на найнесподіваніші сце-нарії: і заслані військові,

Майдан вже не піде на компроміс із владою

Найвища будівля Польщі стала синьо-жовтою

Жидачівська міліція викликає євромайданівців

продовження теми на с.2

Україна здобуває незалежністьУ 1991 році Незалежність нам була

подарована. Про це останнім ча-сом не говорив хіба що лінивий.

І ось нарешті українці мають неймо-вірний шанс здобути власну незалеж-ність, відстоюючи її на майданах всієї країни.

Цими вихідними вперше в історії України на вулиці Києва вийшло по-над мільйон людей, щоб стати на захист не тільки власних інтересів, але й на захист всієї країни та кожного її грома-дянина. Новий Майдан відрізняється від помаранчевого не тільки тим, що зі-брав значно більше людей, але в першу чергу тим, що об’єднав усіх українців навколо єдиної мети – збудувати нову Україну. Кожен, хто вийшов, має пер-сональні порахунки з діючою владою, однак всі разом відстоюємо своє право жити у вільній країні.

Обов’язком українських політиків є перебувати на майдані, бо де ще вони так яскраво побачать волевиявлен-ня свого народу та зможуть зрозуміти своє призначення служити людям? Де ще вони зрозуміють, що в усіх україн-ців від сходу до заходу є одна мета — жити в європейській процвітаючій Україні. Це нас об’єднує значно більше, аніж будь-які інші відмінності.

Коли бачиш, як молоді хлопці зі Львова та Донецька братаються на Майдані і готові захищати один одно-го до кінця, як пенсіонер жертвує на потреби Майдану $2 тис., які беріг на «чорний день», чи як дівчата готуються до відбиття нападів беркутівців, – ро-зумієш, що повинен гордитися тим, що ти — українець, бо поряд з тобою жи-вуть люди-герої.

Друге десятиліття в нас побутує думка, що Україну врятують нові по-

коління. Ми і не помітили, як за 20 ро-ків це покоління у нас вже з’явилося — молоді хлопці та дівчата, які не мають страху перед міліцейським режимом, які готові боротися за свою країну. У нас з’явилося покоління молодих бать-ків, які, залишаючи вдома своїх 3-5-річ-них дітей, їдуть до Києва на Майдан, бо розуміють, що тільки вони здатні дати своїм нащадкам країну, якою можна гордитися, з якої не хочеться тікати. Вже зараз можна констатувати, що мо-лодь знову врятувала Україну та під-несла до безмежжя, здавалося б, зовсім зневірені душі мільйонів наших грома-дян. Завдяки самопожертві молодих студентів Україна сьогодні отримала шанс нарешті здобути свою незалеж-ність. Маючи таку молодь, ми можемо з впевненістю дивитися в майбутнє.

Якщо ви хочете побачити на власні очі, як здобувається незалежність на-шої держави – приїжджайте на Май-дан. Я звертаюся до всіх, кому небайду-жа наша країна: приїжджайте до Києва і станьте плечем до плеча у війні за щас-тя наших дітей!

Політик, громадський діяч Андрій КІТ

Мирний Майдан — запорука перемоги

Барикада на вул. Інститутській. На ніч перед нею заливають ковзанку, щоб ускладнити можливий штурм.

2 Наш край

№14(48)06.12.13

В Інтернеті оголоси-ли бойкот усім про-тивникам Майдану

та злісним порушникам законів.

Ведеться пошук бер-кутівців, які били людей на Майдані та на Банко-вій; суддів, які неспра-ведливо засудили моло-дих хлопців; молодиків спортивної зовнішності, яких привезли до Києва для влаштування прово-кацій. Їхні фото демон-струють і роблять публіч-ними, вказують адреси проживання, їм пишуть листи. Таким чином, здій-снюється громадський тиск на них і їхні сім’ї та родини. Окрім того, ого-

лошено економічний бой-кот усім торговим маркам і компаніям депутатів з Партії регіонів, які прова-лили голосування за від-ставку уряду.

У «Facebook» створе-но дві сторінки: «Бойкот Партії регіонів» та Ін-формаційний центр «Не-злий Майдан».

ГО «Економічний спро тив» як ініціатор бойкоту також дає на-станови бойкотувальни-кам:•максимально уникай

співпраці з владою та членами Партії регіо-нів;

•не купуй товарів ви-робників, які належать регіоналам;

•поширюй інформацію про твій бойкот серед друзів, у соцмережах і в публічних виступах.

АКТУАЛЬНО

КОМЕНТАРІНОТАТКИ З МАЙДАНУ

ПОЧАТОК НА С. 1

Ігор Ожиївський, Об’єднання «Небайдужі», редакція газети «Своє Слово»:

«Редакція газети разом із громадським об’єднанням самостійно організували автобус і з неділі до середи перебу-вали на Майдані. Орга-нізовували барикади, допомагали в організації життя Майдану. Пізніше частина колективу зали-шилася у Києві, а части-на — поїхала додому, щоб виконати необхідну роботу та повернутися знову на Майдан».

Михайло (Бердичiв),22 роки:

«Я за вільну Україну. Я тут за себе, за тебе стою — i буду стояти до останньо-го дня, до перемоги! Не можна так жити, як ми сьо-годні живемо, не можна з людьми так поводитись, як це робить влада!»

Юля (Донецьк),20 років:

«Холодно, але нам дають ковдри та теплий одяг. Ми танцюємо, щоб не замерзнути. А загалом дуже позитивна атмос-фера. Бувають такі, що обзивають нас і провоку-ють до сутичок, але ми не піддаємося».

Роман Кошовий,Голова правління Львів-ської обласної організації «Комітет виборців України»:

«Перебуваючи на Майдані, мене особисто вразило декілька речей. По-перше, хочу відзна-чити, що Майдан досить потужно об’єднав і ви-рівняв громадян різних соціальних сфер. Адже на Майдані одночасно можуть стояти поруч і співати гімн України і біз-несмени, і олігархи, і ві-домі політики, і люди без певного місця прожи-вання. Більше того, гасло «Слава Україні! Героям слава!», яке ще 5 років тому вважалося ультра-радикальним, сьогодні чітко крокує Україною. Перефразовуючи відому вислів Леніна, можна ска-зати, що привид Бандери бродить по Україні. Ще одне, що, скажімо, також здивувало, це те, що по-різному сприймається Майдан тими людьми, які є на Майдані, й тими, які спостерігають за усім з екранів телевізора, комп’ютера. У людей, які присутні на Майдані, є досить багато оптимізму, вони життєрадісні та впевнені у перемозі Май-дану. В людей, які сидять вдома і спостерігають за подіями в столиці через призму екрану, розвинуті почуття паніки, розпачу і страху. Це мене суттєво вразило».

ФК «Карпати» разом із львівським автоклу-бом вирушили зі Львова до Києва. Члени

профспілки ФК «Карпати» створили страйком на підтримку вільного волевиявлення народу України за об’єднання нашої країни з Євро-пейською сім’єю. На заклик керівництва клубу відгукнувся також і фан-клуб «Карпат». Значна частина карпатівських ультрасів вже давно перебуває на Майдані. Цікаво, що Майдан активно підтримав ще один відомий футбо-ліст — головний голкіпер національної збірної та ФК «Динамо» Олександр Шовковський, який виступив із жорсткою критикою дій влади.

Європейський союз готовий скасувати візи для українців, однак для цього наш уряд повинен

виконати деякі технічні умови. Про це заявив глава МЗС Польщі Радослав Сікорський. За його словами, Єврокомісія порушувала питання скасування віз напередодні саміту у Вільнюсі, однак уряд України до цього часу ще не виконав низку дій. На думку Сікорського, оптимальний сценарій для України — це компроміс головних політичних сил щодо впровадження непо-пулярних реформ, які наблизять країну до ЄС і забезпечать міжнародну допомогу.

Зазначимо, що польська газета «Rzeczpospo-lita» на своїх сторінках започаткувала акцію «Скасуймо візи для українців!». «Українці були і є європейцями. Той факт, що їхня країна не є членом ЄС — це лише наслідок трагічної історичної долі цього народу. Сьогодні у нас є шанс усунути цю несправедливість, допомогти їм закріпити незалежність», — пише газета у редакційному блозі.

Українська співачка Руслана із самого початку Майдану активно мітингує разом з громад-

ськістю. Вона щодня працює на сцені у най-важчий період — з вечора до ранку. Українська «амазонка» заявила, що у своїй боротьбі хоче йти до кінця. Артистка готова навіть на само-губство, якщо усі вимоги мітингувальників не будуть виконані. Про це вона публічно заявила зі сцени Майдану. Переможниця «Євроба-чення-2004» під час своєї промови закликала людей триматися разом і не відступати. Сама готова подати приклад. «Я вам чесно скажу, я себе спалю на цьому Майдані, якщо не від-будуться зміни. Я так вирішила», — заявила обурена Руслана.

У Мюнхені під час висадки з українського літака на кордоні німецькі митники показово

попросили українських громадян перейти до віконця «EU», де проходять митний контроль тільки громадяни ЄС. Здається, що вся Європа стоїть з нами на Майдані.

У Василькові під Києвом люди заблокували автобуси із «Беркутом», які збираються на

Київ. 30 автобусів із беркутівцями очікують виїзду з Василькова до Києва. На заваді право-охоронцям біля воріт військового училища стоять місцеві жителі, які створюють живий ланцюг, щоб не випустити автобуси, які приїхали на Київщину із Криму. За словами очевидців, щоб проїхати до стоянки, з автобусів до водіїв легковиків зверталися з гучномовця. Частина автобусів одразу поїхала у напрямку столиці. За словами активістів, що мають у військовій частині друзів, нині черги на виїзд очікують близько півтори тисячі беркутівців. Керівництво училища стоїть на боці селян і готове не до-пустити протистояння.

Цієї ночі (близько 4 години) 500 членів Само-оборони Майдану організованою колоною

відвідали блок-пости «Беркуту» біля Кабміну, Адміністрації Президента, а також вольєр з тітушками біля Верховної Ради України. «Ішли мовчки. Біля блок-постів — тричі «Слава Укра-їні!». Тітушки метушилися у вольєрі. «Беркут» розгублено вибігав з автобусів. Ми не спимо — хай і вони не сплять...», — розповідає народний депутат Андрій Парубій.

Футбол з народом!

Безвізовий режим з ЄС гальмує уряд

Руслана готова пожертвувати собою заради Майдану

Німецькі митники визнали українців членами ЄС

Одне село заблокувало автобуси «Беркуту»

Щоб не насміхались...

і снайпери, і перевдяг-нуті в цивільне провока-тори, як, наприклад, той же Корчинський, який за дипломатичним паспор-том постійно літає в Мос-кву за консультаціями. Якою є мета Росії у цьо-му протистоянні, можна тільки здогадуватися. Очевидно, що послаби-ти осмілілу українську владу — як мінімум, а як максимум — відхопити кавалок території, хоча б Крим. Тим більше, що настрої еліти на сході України завжди є нео-днозначними. Маючи таку інформацію, ліде-ри опозиції вирішили дати режиму Януковича ще один шанс на мирне врегулювання ситуації. Тому висунули вимоги про покарання силови-ків, відставку уряду та дострокові вибори пре-зидента. Він тримається за крісло

Упродовж тижня Янукович демонстру-вав, що владу він просто так не віддасть. Про це свідчив і свідомо відда-ний наказ на проведення провокацій під Адміні-страцією президента і де-монстративне небажання голосувати за відставку Кабінету Міністрів і зве-дення до Києва усіх заго-нів «Беркуту» та частини внутрішніх військ. Довго пам'ятатиметься бліде обличчя Азарова, ледь не доведеного до інфарк-ту, який враз зривається з переможно піднятими руками. І тут Яновича по-несло. Він осмілів і почав погрожувати, що якщо громадськість не при-йме простягнутої владою руки, то влада покаже ку-лака. Заявив, що на Май-дані стоять одні екстре-місти, а західні області не отримають бюджетних коштів. Він також сти-мулював Табачника до гонінь за студентами та викладачами. Янукович взагалі самоусунувся:

поїхав просити грошей у китайців. Думав, може, хоч ці дадуть. Адже оче-видно, що ЄС відмовить, а Росія просто не має. Втім китайці також не ликом шиті і знають кому гроші давати не можна катего-рично. А поки «баті» нема в хаті, миші влаштува-ли «розгул демократії»: арешт 14-ох невинних активістів і заведення ще 64 карних справ. Усіма своїми діями головні чи-новники країни повторю-ють: ніяких переговорів з «терористами».Його зіллють

Як грім серед ясно-го неба прозвучала за-ява віце-прем'єра Сергія Арбузова про готовність влади до переговорів і на-віть до дострокових вибо-рів. До того ж заява була зроблена на опозиційно-му 5-му каналі. Цікаво, що інші провладні кана-ли такі, як Інтер, ІСTV, СТБ та інші демонстра-тивно подають інформа-цію більш сприятливу для протестуючих. Хто йому віддав наказ це ска-

зати? Янукович із Китаю після того, як остаточно зрозумів, що грошей не буде? Чи це просто за-милювання очей? Наразі ніхто цього точно не знає. Однак відомо, що осно-вні олігархи, які приве-ли Януковича до влади, зараз про це жалкують. Регіонали-депутати, які побачили як легко їх-ніх президент розправ-ляється із непокірни-ми, захищатимуть його швидше за інерцією, аніж насправді, але до кінця. Три екс-президенти — Кравчук, Кучма та Яну-кович прямо заявили, що вони підтримують Єв-ромайдан. Генпрокурор Пшонка, хоч і неохоче, але визнав, що «Беркут» перевищив свої повнова-ження і повинен понести покарання. Доволі веле-людні мітинги майже у всіх східних містах і на-віть у Криму демонстру-ють, що насправді Яну-кович залишився сам на сам проти свого народу. Останній дзот президен-та — це «Беркут», який ще кілька днів — і сам його скине. Адже в напів-голодних і знесилених рядах беркутівців назрі-ває бунт. Тому їх часто ротують. Залишиться тільки приватна охорона. А тому Його відставка є питанням часу. Що робити?

Найголовніше — ві-рити в перемогу. По мож-ливості їхати до Києва на Майдан. Там з неділі си-туація суттєво змінила-ся. Майдан самооргані-зувався та готовий дати відсіч будь-кому. Охо-роняють територію «ре-волюції» близько 3000 людей, серед яких 500 афганців, які не дають беркутівцям спати на-віть уночі. Є чітке розу-міння, що якщо Майдан вистоїть, то влада впаде. Якщо ви не в Києві, то кожен може сам для себе придумати, яким чином він може допомогти своїй країні в боротьбі за май-бутнє наших дітей.

Мирний Майдан — запорука перемоги

Українці бойкотують тиранів

3Наш край

№14(48)06.12.13

Джер

ело:

http

://ka

rpat

skijo

bjek

tiv.co

m

Музей історії та мистецтв Жидачівщини відкрили для відвідувачів

УСІ НА МАЙДАН!

Обласні дорожники імітують ремонт дорігСлужба автомобільних доріг у

Львівській області планує витрати-ти на поточний ремонт і будівництво доріг місцевого значення 67,6 мільйо-ни гривень. Про це повідомляється у «Віснику державних закупівель». Понад половини цих коштів, а саме 34,9 млн грн, піде на будівництво автомобільної дороги місцевого зна-чення Грушів — Добросин, яке мають завершити до кінця 2014 року.

Решта грошей піде на поточний ремонт, зокрема доріг Стрий — Журав-но і Новий Розділ — Жирова Жида-чівського району. Здавалося б, гроші нарешті виділили, однак насправді доріг ніхто не ремонтуватиме. Адже згідно з тендерною документацією 13,3 млн грн необхідно освоїти до кінця 2013 року, тобто — впродовж грудня. За цей час потрібно відремонтувати десятки ділянок доріг, зокрема й згадані дороги на Жидачівщині.

«Датою закінчення ремонту доріг з асфальтобетонним покриттям є 15 вересня. Цього року була можливість працювати довше, та скористатись нею через проблеми з проплатою не вдалось. Зараз починати якісь ремонтні роботи — абсурд. Навіть якщо гроші й дадуть, освоювати їх немає часу», — розповів заступник голови Жидачів-ської райдержадміністрації Володимир Пришляк.

«Стрий — Журавно і Новий Роз-діл — Жирова є дорогами державного значення. Згідно з поданою на початку року заявкою на ремонт, на дорогу Новий Розділ — Жирова, протяжніс-тю 6,3 кілометри, необхідно шість із половиною мільйонів гривень, а на дорогу Стрий — Журавно, яка має 16,4 кілометри — 21 мільйон, — говорить чиновник. — Мова про виділення гро-шей на ремонт йшла давно. До сьогодні домовленості залишилися на словах, адже ніяких офіційних документів з об-ласті не надійшло».

Оля КАРАЧЕВСЬКА

ЖИДАЧІВЩИНА

Учні та їхні батьки із телевізійних пові-домлень складають

свою думку про загаль-ноукраїнський страйк. Думки батьків різні: хтось висловлюється за студентську революцію, інші — категорично про-ти, бо вважають, що по-дібні страйки — це неди-тяча справа.

Серед протестуючих часто можна побачити школярів. Їх очі горять несамовитим блиском патріотів, а в руках затис-нуті зірчасто-сині прапо-ри або намальовані вруч-ну плакати.

«У Жидачеві було роз-ширене засідання район-ної ради. Воно відбулося в позаурочний час, тому діти за бажанням могли в ньому брати участь, — роз-повідає керівник відділу освіти Жидачівської РДА Роман Свередюк. — Не варто залучати до таких заходів усіх школярів. Є діти, які для того, щоб не вчитися, йдуть на мітин-ги під час уроків. Вони не розуміють, про що там йдеться. Звісно, маю на увазі не старшокласни-ків, членів учнівського самоврядування, учасни-ків Євроклубів. Такі учні знають, що таке Європа, як там живуть люди, бу-вають за кордоном».

Пан Свередюк запев-няє, що майже у всіх шко-лах І-ІІІ ступенів діють

Євроклуби. Діти займа-ються там, беруть участь у обласних засіданнях Європейських клубів. Старшокласники знають всі євроінтеграційні про-цеси в Україні.

Що стосується молод-ших школярів, то з по-літичною ситуацією їх потрібно ознайомлювати на лінійках, виховних го-динах, а не на мітингах. «На шкільних зібраннях дітям можуть роз’яснити, що таке асоціація, які перспективи вступу України, що це дасть державі в майбутньому. Штовхати дітей у політи-ку ми не можемо, — роз-повідає голова асоціації директорів шкіл району Микола Гайда. — У школі в позаурочний час можна проводити заходи, щоб підвищити обізнаність школярів. Сьогодні дітей обов’язково треба інфор-мувати про ЄС. Вчителі мають розказувати учням про ситуацію в країні, але не під час уроків». Мико-ла Іванович вважає, що на дітей впливає те, що вони бачать по телевізо-рі. Школярі з радістю ор-ганізовуються класами, малюють різні плакати, придумують лозунги, об-говорюють останні події.

Дехто з учнів скептич-но налаштований щодо проведення мітингів у Києві і, тим більше, в ін-ших містах України. Вони вважають, що вирішува-ти проблеми держави по-трібно більш виважено:

«Бунтом нічого досяг-ти не вдасться». Інші ж стверджують, що життя з пультом, сидячи на дива-ні, не зміниш. Шістнад-цятилітня Марта з села Загірочко говорить: «По-вністю підтримую всіх мітингувальників і є од-нією з них. Я вважаю, що тільки так можна доби-тися кращого життя для українців, адже зі всту-пом до ЄС збільшиться потенціал нашої країни. Виступаю також за те, щоб змінити нашу владу, бо чітко видно, що саме вона тягне Україну в бо-лото. Мітингуючи, люди показують свою силу, єдність. Треба боротися, творити свою історію!»

«Учнів, які нічого зо-всім не знали б про сьо-годнішні події, нема, бо ми активно обговорюємо ситуацію кожної пере-рви, але є такі, яким це байдуже», — говорить

Марія з села Отиневичі. На її думку, євроінтегра-ція є вкрай важливою сьогодні, адже «це до-поможе наступним по-колінням змінити свій світогляд, з'явиться мож-ливість набагато більше подорожувати, а голов-не — зменшиться коруп-ція і кількість депутатів-злодіїв у нашій країні».

Студентка жидачів-ського ліцею Олена ді-литься: «Підтримую тих людей, які стоять на май-данах у Києві й у Львові. Дуже хотіла б побувати в Києві, але для дівчат там дуже ризиковано і тому виходжу на мітинги в Жидачеві та в Ходорові».

Метою молоді, яка є учасником масових зі-брань у своїх містах і се-лах, є підписання угоди про асоціацію між Украї-ною та ЄС. Також молодь прагне підтримати лю-дей, які зараз у Києві.

Поки студенти мітингують, школярі спостерігають за подіями на майданах

ОКСАНА ПИЛИПИШИН

ОЛЯ КАРАЧЕВСЬКА

Засновникам музею мис-тецтв та історії вдалося втілити у життя свій за-

дум і байдуже, що із запіз-ненням, але таки відкрити експозицію, що присвячена 620-ій річниці надання маг-дебурзького права містам Ходорів, Жидачів, смт. Гніз-дичів і Журавно.

1 грудня, під час відкриття музею, публіці представили мистецькі виставкові екс-позиції скульптора Романа Романовича та художника Михайла Олійника. Оби-два митці — вихідці з Жи-дачівщини. Роман Романо-вич, який народився у селі Голешів, є автором багатьох пам’ятників і пам’ятних зна-ків, що встановлені на тери-торії району, а також є одним із співавторів пам’ятника Да-нилу Галицькому у Львові, автором пам’ятника Роксола-ні в Рогатині. Музею у Жида-чеві він подарував два десят-ки своїх робіт із гіпсу, а також дві — з металу.

Михайло Олійник наро-дився в селі Молодинче. Він відомий самодіяльний ху-дожник. Роботи Олійника

вже експонувалися в Львів-ській національній галереї мистецтв. Відтепер вони ми-луватимуть зір всіх відвіду-вачів районного музею.

Директор Львівської га-лереї мистецтв Лариса Воз-ницька розповідає: «Жи-дачівщина — старовинний край, де переплелось візан-тійське та західне сакральне мистецтво. Археологи в різні часи знаходили тут чимало скарбів, проте, коли батько з експедицією прибув сюди у 70-х роках, стіни тодішнього музею — старовинного кос-

телу — були голими. Ми зі-брали на реставрацію усе, що було розкидано довкола. За-раз картини, ікони, Царські врата XVII століття з Жида-чівщини зберігаються у фон-досховищах Олеського замку. Ще більше скарбів міста по-розкидано по музеях України та Польщі».

Керівництво Львівської галереї мистецтв, відділен-ням якої став новостворений музей, сподівається незаба-ром перевезти в Жидачів із фондосховищ цінні ікони та предмети живопису.

На Жидачівщині створена Коорди-наційна рада з під-

тримки Євромайданів. Вона проводить збір ко-штів для відправлення в Київ бажаючих взяти участь у Всеукраїнській акції національного cпротиву. Також члени координаційної ради просять зголошуватися перевізників, власників автотранспорту, які мо-жуть перевозити людей у Київ, і тих, які бажають поїхати на Всеукраїн-ську акцію в Київ.

«Координаційна рада щодня організовує від-правку на Київ свідомих, небайдужих людей і коор-динує поїздки тих, хто при-йняв рішення добиратися самостійно», — розповідає голова координаційного комітету, ударівець Воло-димир Гаврон. «Якщо ти не можеш особисто взяти участь у загальнонаціо-нальному страйку, допо-можи це зробити своєму колезі, сусіду, знайомому, долучившись до збору коштів і теплих речей на підтримку учасників загальнонаціонального Євромайдану в Києві», — говорить координатор .

Кошти чи речі можна передати через:•представників тери-

торіальних громад у селах;

•вкинути у скриньку, яка знаходиться на терито-рії Жидачівського рин-ку (біля «Рукавички»), або передати через чергових біля скриньки;

•безпосередньо в координаційній раді: м.Жидачів, вул. Шаш-кевича, 2, контактний телефон: 32-697, 0972608678.У Ходорові, під керів-

ництвом мерії, в Народ-ному домі імені З.Кецала також діє координаційний комітет. Тут відбувається збір продуктів, речей і коштів для Майдану. Ко-жен, хто хоче допомогти, може принести необхідне для мітингувальників або самому записатись на по-їздку. Звертатися потрібно безпосередньо в Народ-ний дім або міську раду.

Для тих, хто вирішив їхати, важливо поділитись на невеликі групи до 10 осіб та обрати старшого. Необхідно обмінятись телефонами один одно-го. Скласти список групи, який має бути в старшого. Старший групи відповідає за всіх інших і координує свої дії із керівниками Майдану та тими, хто ор-ганізовував поїздку.

Кожен у групі повинен знати «своїх» в обличчя і мати якісь особливі ознаки розпізнавання в натовпі.

Оксана ПИЛИПИШИН

4 Наш край

№14(48)06.12.13

2 грудня школярі зі Стрийських шкіл №1, №2, №3, №4,

№7, №8, №10, а також гімназії та студенти Стрийського аграрного коледжу організували колону і рушили до На-родного дому, де знахо-диться Стрийський штаб національного спротиву.

Оскільки неповно-літні не мають права брати участь у київсько-му Євромайдані, учні та студенти запропонува-ли свою допомогу. В ре-зультаті переговорів із координаційною радою створено спеціальну гру-пу для школярів і сту-дентів — «Молодіжний

Євромайдан Стрий». Тепер учасники цього об’єднання будуть до-помагати в організації заходів, поширювати ін-формацію, брати участь у мітингах, але лише піс-ля навчання та за пись-мової згоди батьків.

Раніше через мітинги не раз зривали уроки. Те-пер цього не допустять, адже діти не будуть са-мостійно вирішувати, куди їм йти і де мітингу-вати.

Основними координа-торами руху серед моло-ді є Юрій Шваб — учень школи №10 і Наталія Бо-гів — студентка коледжу. Вони співпрацюватимуть зі Стрийським штабом спротиву, який очолює Орест Юсипчук.

ОКСАНА ГАЙ

ЄВРОШКОЛЯРІ МІТИНГУЮТЬ

СТРИЙЩИНА

Цими вихідними ко-манда відомого українського ре-

жисера Сергія Лозниці провела кастинг у Стрию для зйомки в історично-документальному фільмі «Бабин Яр». Цікаво, що в фільмі не буде головно-го героя, бо він побудова-ний як хронологія подій, тому кожен охочий може претендувати на першо-планову роль певного епізоду. Для цього по-трібно було пройти відбір у міському будинку куль-тури, сфотографуватись і заповнити анкету.

Надалі режисер осо-бисто вибере тих, кого хоче бачити у фільмі.

Режисерові сподоба-лися природні ландшаф-ти та місцевість околиць Стрия, тому фільм зніма-тимуть саме тут. Також зйомки фільму будуть у Львові, адже у кадрах планують показати архі-тектуру 40-х років мину-лого століття.

На сьогодні творці фільму, підтримуючи ці-кавість та інтригу, нічого не розповідають про його сюжет. Відомо лише, що сценарієм служать доку-менти тих часів. Тобто — це буде реальна історія

1941 року, коли після окупації Києва німець-кими військами урочище Бабин Яр стало місцем масових розстрілів вій-ськовополонених і євре-їв. Там знищили понад 100 тисяч осіб.

«У нас не буде знаме-нитих акторів, бо перш за все режисера цікавлять масові сцени. Ми плану-ємо лише у Львівській області знайти близько 4,5 тис. майбутніх ак-торів. Наймасштабні-ші зйомки будуть біля Стрия і Нежухова. Цей кастинг ми запланува-ли давно, але сьогодні не змогли зібрати потрібну кількість людей, бо бага-то хто зараз знаходиться на Євромайдані. Тому плануємо ще один візит у Стрий», — розповідає Костянтин Ткаченко, за-відувач трупи імені Ма-рії Заньковецької. Зні-мальна група пообіцяла, що про свій наступний приїзд обов’язково попе-редить громаду через га-зету «Своє Слово».

Відомо, що фільм зні-матимуть упродовж всьо-го наступного року. У липні-серпні зйомки від-буватимуться на Львів-щині, а ще близько 30% — у Харкові. Тож прем’єру можна очікувати не рані-ше 2015 року.

У Стрию вже другий тиждень поспіль учні та студенти виходять на Євро-майдан. А після подій 30 листопада —

щоденно о 18 годині. Мітингують, вигуку-ють євроінтеграційні гасла, засуджують Президента і хочуть у Європу. Вже 2 груд-ня з допомогою Стрийського штабу спро-тиву створили Молодіжний Євромайдан Стрия. Це чи не перший в історії України прецедент, коли відстояти свої права ви-йшли діти.

Стриян масово зніматимуть у кіно

Школярам — знання про ЄС

ОКСАНА ГАЙ

СОЛОМІЯ НАУМ

Після кривавих подій, які відбулись у Києві в ніч з 29 на 30 листо-

пада, у нашому місті було створено Стрийський штаб національного спротиву «Євромайдан Стрий-Київ» з метою координації та за-безпечення поїздок добро-вольців на мирну акцію протесту.

Незважаючи на те, що акція мирна, людей просять мати при собі якісь предме-ти, щоб можна було захис-титися, хоча б каски і щити.

За три дні роботи штабу на Київ відправлено понад 300 стриян.

На жаль, організатори не можуть забезпечити мі-тингувальників харчами, помешканням для прожи-вання чи грошима. Водно-час активно допомагають мешканці міста: приносять теплий одяг, дощові плащі, продукти харчування, на-віть дерев’яні щити. В церк-вах встановлюють спеціаль-ні скриньки для пожертв.

На Майдані активно до-помагають кияни: і житлом, і їжею, проте на це немає жодних гарантій, бо щодня в Київ прибувають сотні нових людей. Тому зі собою в дорогу треба взяти харчі на 2-3 дні, теплий одяг, пас-порт, а також мінімальні ко-шти (залежно від кількості

запланованих днів перебу-вання).

Нагадаємо, що вируши-ти на київський Євромай-дан можуть тільки чолові-ки, які досягли 25-річного віку. У зв’язку з нестабіль-ною і непередбачуваною си-туацією жінки та неповно-літні повинні залишатися на місцевих майданах. На акції протесту не допуска-ються особи психологічно неврівноважені чи в стані алкогольного сп’яніння.

А от добровольці зі своїм транспортним засобом — ві-таються, штаб може забез-печити їх пальним і надалі координувати їхні дії. До-рога до Києва автобусом чи автомобілем триває 8-10 годин. Щодня зі Стрия до Києва буде відправлятися транспорт. А от повернення потрібно планувати при-наймні за день до поїздки і повідомляти про це старшо-му координатору своєї гру-пи.

І найважливіше: в нія-кому разі, за будь-яких об-ставин не піддаватись на провокації, триматись своєї групи та координатора. Са-мостійно не приймати жод-них радикальних рішень, бо, як уже згадувалось, акція є мирною. Потрібно пам’ятати, що відстоюються принципи демократичних цінностей, тому кожен є від-повідальним за дисципліну і порядок.

Громадські активісти розповідають, що не мають наміру здаватись і припи-няти свою роботу:

«Режим Януковича про-лив кров наших дітей, ми не можемо стояти осторонь. Штаб працюватиме ціло-добово, тому ми чекаємо від Вас допомоги. Всі, хто міцний духом і тілом, по-трібні в Києві. Важливою є допомога на місцях волон-терів, координаторів, благо-дійників. Великим внеском стане Ваша щира молитва за Україну та всіх, хто є на Майдані», — розповідає громадський активіст Олег Медюх.

Тож, вирушаючи на Київ, не можна втрачати зв’язку зі своїми координа-торами:•телефон штабу у Стрию,

який працює цілодобово: 0501490458;

•телефон координатора: 0677402628;

•Стрийський намет у Ки-єві біля пошти до «Мак-дональдсу»: 0931921705.Потрібну інформацію

можна знайти на «Facebook» і «Вконтакті» в групі «Євро-майдан Стрий — Київ».

Крім того, кожен, хто відважився їхати на Київ, отримує особистого коор-динатора, з яким повинен підтримувати зв’язок упро-довж всього часу перебу-вання на Євромайдані — аж до повернення додому.

СОЛОМІЯ НАУМ

Мобілізація «Стрий–Київ»

Але чи знають вони, що відстоюють і до чого праг-нуть? Ми вирішили по-спілкуватися з молодими мітингувальниками, щоб це з’ясувати.

Виявляється, що абсо-лютно всі, з ким нам вдалось поговорити на Євромайдані у Стрию, хочуть, щоб Укра-їна вступила до Євросоюзу, тому що там значно вища за-робітна плата та стипендії, а також загальний рівень жит-тя. Але майже ніхто не зміг назвати спільних ознак країн ЄС. Знають, що нам потріб-ний Євросоюз, а не Митний, проте пояснити відмінність між ними дітям було важко.

«Я стою на Майдані, бо хочу, щоб Україна вступила до ЄС, стоятиму до останньо-го — доки Янукович не зро-бить у нас Європу», — розпо-відає Василь, учень 11 класу Стрийської школи № 3.

Аня та Марія з 9-го та 10-го класу Стрийської школи №1, незважаючи на те, що Саміт вже давно відбувся, кажуть: «Ми приходимо на Євромай-дан, бо хочемо, щоб влада під-

писала асоціацію. Тоді нас за-беруть у Європу і жити стане краще». Проте хоч щось роз-повісти про омріяну Європу вони не змогли.

Учениця Стрийської школи № 5 Оксана каже: «Вчителі на уроці «Захист Батьківщини» розповідали нам щось про ЄС, але я вже забула. Особисто я хотіла б бути у ЄС, тому що там є со-ціальний захист матерів, які самостійно виховують дітей, а в нашій державі такі мате-рі не мають навіть продуктів харчування».

Діти зізнаються, що під час навчального процесу їм щось таки розповідали про євроінтеграційний процес, проте це було так, між ін-шим. У більшості школах спеціальних дисциплін не-має. Учням намагаються про це пояснити на лінійках чи виховних годинах. Та май-же всі опитані хотіли б, щоб у їхніх навчальних закладах з’явились дисципліни про Євросоюз та євроінтеграцію.

«Хочу відзначити, що учнівські та педагогічні ко-

лективи активно перейма-ються проблемами на Майда-ні», — каже Світлана Івашків, головний спеціаліст Стрий-ського відділу освіти, яка на сьогодні виконує обов’язки начальника Стрийського від-ділу освіти.

Дирекція кожного на-вчального закладу самостій-но вирішує, як саме проводи-ти такі заходи, в яких беруть участь діти: це лінійки, бесі-ди. Безперечно, що і на уро-ках піднімається питання євроінтеграції.

«Ініціатива створення спецпредметів була, особ-ливо після подій у Києві 30 листопада. На сьогодні та-ких спеціальних дисциплін немає. Навчально-педагогіч-ний колектив кожної школи має право самостійно вирі-шувати, в якому вигляді по-давати учням цю інформа-цію: чи у позаурочний час, чи в межах певних предметів. На мою думку, учні повинні відстоювати євроінтеграцію знаннями і дисципліною, а не пікетуваннями», — зазначає пані Світлана.

№14(48)06.12.13 5Наш край ІСТОРИЧНА

Найбільша помилка Ніколає Чаушеску

06.12.1892 р. — У селі Тус-тановичі на Львівщині народився політичний і військовий діяч, прав-ник, генерал-хорунжий артилерії Армії УНР Роман Дашкевич.

07.12.1936 р. — У селі Русів на Івано-Франків-щині помер визначний письменник і громад-ський діяч Василь Стефаник.

08.12.1868 р. — У Львові відбулися установчі збори Товариства «Про-світа», одної з найвпли-вовіших організацій в українській історії.

09.12.1863 р. — На ху-торі Вільховий Яр на Харківщині народився письменник, літера-турознавець, історик, громадсько-політичний

діяч, педагог, укладач тлумачного «Словаря української мови» Бо-рис Грінченко.

10.12.1905 р. — У селі Черневе на Мостищині народився один із за-сновників ОУН, керів-ник її представництва у Вільному місті Ґданську Андрій Федина.

11.12.1882 р. — У місті Стрий народився греко-католицький священик, громадський діяч, член Української Національ-ної Ради, капелан УГА Андрій Бандера.

12.12.1890 р. — У селі Воля Якубова на Дро-гобиччині народився військовий і політичний діяч, полковник Армії УНР, керівник ОУН Андрій Мельник.

НА ФОТО: «Геній Карпат», «Повноводний

Дунай розуму», «Творець епохи небаченого від-

новлення», «Джерело нашого

світла», «Герой з Героїв», «Робітник

з Робітників» та просто Ніколає

Чаушеску на ХІV з’їзді Комуністич-ної партії Румунії.

Листопад 1989 р.

ЯРОСЛАВ ОСТРИЧ

ФОТОФАКТ

ХРОНОГРАФ

Восени 1989 р. у кра-їнах т. зв. соціа-лістичного табору

відбулися масові демон-страції та зміни держав-ного режиму, відомі в історії як оксамитові ре-волюції. Впродовж трьох місяців (з жовтня до груд-ня) комуністичні партії втратили домінуючу роль у Східній Німеччині, Польщі, Румунії, Угор-щині та Чехословаччині. Очевидно, що успіх ре-волюційних рухів істотно залежав від послаблення радянського впливу. Не-зважаючи на зовнішню подібність, ненасиль-ницький характер і часо-ву синхронність, «ніжні» революції в Східній Єв-ропі мали свої особли-вості — рівень розвитку та організації протест-ного елементу, моноліт-ність владних структур, масовість та інші фактори були різними.

Іншою, не надто лагід-ною революцією, можна назвати події в Румунії, єдиній зі згаданих дер-жав, де влада дозволила собі слабкість віддати на-каз на примусове зами-рення з демонстрантами за допомогою зброї.

За кілька тижнів диктатор, який виріс з учня шевця до голови центрального комітету комуністичної партії та пожиттєвого президента Румунії, перетворився на стару безпорадну лю-дину.

Політика Ніку Чау-шеску на тлі економічної кризи та звичного для комуністичних режимів дефіциту споживчих то-варів, відзначалася патро-нуванням членів родини на державних посадах, розкішними палацами, мармуровими унітазами та дорогоцінним посу-дом. До найважливіших стратегічних завдань на-лежала, наприклад, про-блема доведення науков-цями теорії про пряме походження румунсько-го народу від стародав-ніх римлян і найбільшу близькість румунської до

класичної латини серед інших романських мов. До обов’язків охоронців диктатора, кількість яких була однією з найбільших серед усіх європейських політичних лідерів, вхо-дило протирання спир-том рук Чаушеску піс-ля торкання до якихось предметів.

Впевнений у довічнос-ті власного панування, Чаушеску був украй зди-вований подіями 1989 р., а зокрема виступами простих робітників, які з якоїсь незрозумілої для президента причини пе-рестали вірити в обіцян-ки про підвищення зарп-лат, пенсій і стипендій.

Прямою причиною наростання протестних настроїв було економічне падіння, зумовлене зо-внішніми боргами держа-ви, для погашення яких більшість вироблених в країні товарів продавала-ся на експорт.

Початок революції в Румунії припадає на 15 грудня 1989 р., коли представники угорської меншини стали на захист свого священика. Виступ у місті Тіміошоара було об’єднано з економічними гаслами.

Вимогу про відставку влада почути не захотіла. Через два дні «Геній Кар-пат» зробив найбільшу помилку в житті — віддав наказ розстріляти мирну демонстрацію.

Застосування сили лише активізувало дії румунських громадян. Не допомогли ні телеві-зійні звернення, ні гучні заяви, ні відверта брех-ня про агресивних хулі-ганів, які спровокували «правоохоронні» органи, ні погрози про капіталіс-тичний зговір і знищення Румунії та її соціалістич-них здобутків.

За наказом Чаушеску до столиці було звезено п’ятдесят тисяч найві-рніших громадян на під-тримку уряду. Централь-ний майдан Бухаресту заповнився вщерть ще й іншими небайдужими мешканцями. Самоза-коханий диктатор, пере-конаний, що на вулицях

створила єдиний керую-чий орган — Фронт на-ціонального порятунку, армія перейшла на бік протестантів.

Бої між прихильника-ми уряду, які складалися переважно зі службовців Секурітате, та армійськи-ми підрозділами і зви-чайними громадянами дорого коштували румун-ському народові — понад тисячу людей загинули, майже три з половиною тисячі поранено.

24 грудня керівництво Фронту прийняло рішен-ня створити військовий трибунал. Наступного дня на його засіданні Ніколає та Єлену Чау-шесків було звинувачено у «геноциді, що спричи-нив 60 тисяч людських жертв, підриві державної влади шляхом організа-ції збройних акцій проти власного народу, зруй-нуванні і пошкодженні державного майна, орга-нізації вибухів у містах, підриві національної економіки, спробі втечі з країни з використанням коштів, які зберігалися в іноземних банках на за-гальну суму 1 мільярд доларів».

Рішенням трибуна-лу сімейну пару було за-суджено до страти, яку виконали через десять хвилин після закінчен-ня судового засідання. Процедуру показало ру-мунське телебачення. Виконавцями стали троє добровільно оголошених десантників. Існує леген-да, що охочих стріляти в Чаушесків було сотні.

За словами лідерів Фронту національного порятунку, поспіх у про-веденні судового проце-су та негайне виконання вироку зберегло життя тисячам румунських гро-мадян. Після смерті диктатора опір його при-хильників не мав жодно-го сенсу.

P.S. При підготовці статті використано ма-теріали сайту «Історич-на правда».

Карають за тризуб

Кутницького Миколу з Дев’ятник (пов. Бібрка) жидачівське староство покарало 5-денним арештом за ношення «тризуба». Проти карного наказу вніс засуджений відклик до суду.

(8 грудня 1932 р.)

Селяни не допустили чужих робітників

Урядовий комунікат повідомляє про спір, що повстав у Цуцилів-цях, повіт Жидачів, між управителем фільварку Шлєхтером і місцевими селянами, занятими при зборі трави й сіна. Господарі видвигнули нові умови праці; на них Шлєхтер не погодився, а тільки спровадив з око-личних сіл інших робітни-ків. Місцеві селяни зор-ґанізували акцію, щоб не допустити чужих людей до праці, що в дійсності їм і вдалося. Положення напружене, але ніяких заворушень не було.

(4 жовтня 1933 р.)

Арештування

Польська преса по-відомляє, що оноді нічю невідомі люди поздирали державні герби та пор-трети през. Мосціцького (на фото) в поліційних станицях у Заліссю (пов. Жидачів), Волчатичах, Добрівлянах, Вербиці та Сугрові (пов. Бібрка), а позавішували афіші про-тидержавного змісту. По-ліція придержала кількох підозрілих. У згаданих місцевостях відбувають-ся арештування та ревізії під закидом кольпортажі летючок.

(27 жовтня 1933 р.)

Розривають могили і перерізують хрести

БІБРКА (Галичина) – в селі Ятвягах, повіт Бібрка, висипано могилу в честь поляглих Української Галицької Армії. Було це в день 31 травня б. р., а зараз уночі хтось розрив могилу і порізав хрест. Хто це зробив, легко догадатись. Бо ж це ніщо інше, а новий доказ... польської культури. Та населення негайно ви-сипало нову могилу, на якій відправлено Службу Божу. Як зачали сипати могилу, зараз з’явився польський жандарм, що слідив за тими, що були заняті при сипанню могили. Він теж був при-сутній і на богослуженню та панахиді за поляглих. На свято зійшлася велика сила народу з поблизьких сіл. Зараз по святі аре-штовано 16 осіб і відстав-лено їх до суду в Бібрці.

(3 липня 1936 р.)

ЗІ СТАРОЇ ПРЕСИ

зібралися його прихиль-ники, вийшов до народу, але у відповідь на чергову порцію локшини почув: «Ті-мі-шо-ара!!!» 76% на-селення, яке дивилося пряму трансляцію, по-бачило, як їх «національ-ний батько» просто за-мовк. Його, шокованого людською реакцією, ви-вели з балкону.

Стихія заполонила вулиці столиці, і влада не вигадала нічого розумні-шого, як відкрити вогонь по демонстрантах. Снай-пери румунської служби безпеки Секурітате ме-тодично влучали в живі цілі. Постріли, поранен-ня, смерть, оголошена комендантська година та заборона зборів не ви-правдали урядових спо-дівань.

Наступного дня, 22 грудня, юрби людей розпочали блокування урядових установ і теле-центру. Єдиною надією родини Чаушеску став гелікоптер, який подали до будинку центрального комітету партії.

Найбільшою неспо-діванкою для сімейної пари стало відверте ігно-рування та саботаж нака-зів найближчого оточен-ня — у пілота перегрівся гелікоптер, у захопленого водія автомобіля зламав-ся мотор, в охоронців осе-редку партії в Тирговіште не відкрилися двері, дик-татора покинули усі аген-ти спецслужби. Врешті родину Чаушеску затри-мала місцева поліція.

У той час події в Буха-ресті перетворилися на справжні бої, опозиція

Могили львівських страйкарів, убитих польською поліцією 14 квітня 1936 року. Янівський цвинтар.

№14(48)06.12.136 Наш крайСОЦІАЛЬНЕ

«Свобода вибору, яка вперше була описана ще в Бі-

блії, зробила з європей-ського суспільства те, чим воно є — демокра-тія, ринкова економіка, незалежні суди, плю-ралізм, свобода слова. Усе це прийшло з однієї фундаментальної цін-ності — свобод людини. Друга фундаментальна цінність — гідність лю-дини. Усі ми народилися вільними і рівними перед Богом, ніхто з нас, неза-лежно від того, в яких умовах він народився і виховувався, яка у ньо-го посада, не може бути кращим або гіршим. Ми всі є рівними і вільними людьми. Свобода і гід-ність — це те, заради чого потрібно тут стояти. Сво-бода і гідність — це шлях до блага. Це щоденна тяжка праця кожного з нас над самим собою. Це чесна та якісно виконана робота кожен день на сво-єму місці. Це наполегли-ве навчання, культура в

побуті, це посмішки, які ви випромінюєте незна-йомим просто на вулиці. Це порядність у відно-синах. Це ваше право на мирне і свідоме вислов-лювання своєї позиції, як ви це робите на Майдані. А його створили люди, які приїхали сюди з різ-них куточків України — зі сходу та заходу, люди, які розмовляють укра-їнською мовою, «говорят по-русски»... Сьогодні тут всі, хто вболіває за «Динамо» і за «Шахтар», за «Металіст» чи за «Дні-про», хто не дивиться футбол; хто слухає рок і хто слухає танцюваль-ну музику; хто голосує за різні партії і хто вза-галі не ходить на вибори. І саме ми створили цей Майдан, а не політики. І Майдан — для всіх нас! Сьогодні важливо сказа-ти самому собі: у мене не було спеціальної моти-вації, закликів від когось чи прохань. Я прийшов сюди, бо не міг не прийти. Це дуже важлива моти-

вація — як прийшов сюди я. Я не ходив сюди за ло-зунгами чи відозвами, а прийшов, бо не міг не при-йти. Право на виявлення своєї свободи — це повага до себе та кожного з нас. Ще одна фундаменталь-на європейська цінність, яка випливає з гідності та свободи, — це вмін-ня домовлятися, вміння слухати позицію один одного. Навіть жертву-вати своїми особистими інтересами заради вели-кої мети. Будь ласка, не смійте розчаровуватися. Не смійте складати руки. Усе насправді лише по-чинається. Євровибір — це довга і терниста доро-га. Я впевнений, що якщо це завзяття об’єднається з цими палаючими по-глядами, цією силою і мирним протестом, — це тільки початок. Далі буде більше! З такою свідоміс-тю нас чекає тільки успіх, бо успішні справи ро-бляться щиро. Я дякую вам за щирість, я гордий за вас! Cлава Україні!»

Понад 80 дисидентів і представників антира-дянських, антикомуніс-

тичних рухів України, Росії, Естонії, Вірменії, Литви, Гру-зії, Польщі та інших країн у відкритому листі засудили «варварський розгін керівни-ками України мирних демон-странтів на майдані в Києві» і заявили про підтримку народ-ного віче.

«Повністю співчуваємо де-монстрантам Євромайдану, підтримуємо їхні вимоги і солі-дарні з їхнім протестом, бо вва-жаємо, що незалежність, свобо-да і права людини — це найвищі цінності, за які боротися і при-носити себе в жертву, безумов-но, варто», — йдеться у листі, якого публікує ВВС.

Під зверненням, зокрема, стоять імена екс-голови медж-лісу кримських татар Мустафи Джемілева, колишнього міні-стра закордонних справ Естонії Трівімі Веллісте, екс-спікера парламенту Азербайджану Іси Гамбара.

Підписанти закликали глав держав «вільного світу» доклас-ти всіх зусиль, щоб «уникнути подальшого застосування сили проти демонстрантів і запобіг-

ти встановленню тоталітарного правління в Україні». Також вони звернулись до влади Укра-їни із закликом «відмовити-ся від застосування жорсткої сили».

Дисиденти звинуватили керівництво Росії у тиску на Україну та прагненні «віднови-ти імперію в межах колишнього радянського «східного блоку», закликали «весь цивілізований світ» протистояти цьому шля-хом підтримки демонстрантів у Києві.

«Кремль повинен побачити, що весь цивілізований світ сто-їть поряд із маніфестантами і що розвитку демократії в схід-ному напрямку альтернативи немає!» — заявили вони.

Вакарчук — ЄВромайдану:

«Свобода і гідність – це те, заради чого потрібно тут стояти»

Дисиденти з десяти країн звинуватили українську владу у варварстві

Полковник резерву розповів, чому варто радіти танкам на Хрещатику

Колишній професійний танкіст, а нині полков-ник резерву Андрій

Куліш розповів, чому треба «полюбити танки на Хреща-тику».

Танк зовсім не призна-чений до бойових дій у міс-ті, тому на Печерську його можна використовувати для розгону демонстрантів із тим самим успіхом, що й екс-каватор.

Жоден ідіот не пошле тан-ки розганяти демонстрантів, знаючи, що серед них може виявитися принаймні двоє-троє «афганців». Бо вони моментально засліплять оглядові прибори у вузьких амбразурах латаними кух-вайками, легко відкоркують люки та весело виколупають з-під броні екіпаж. І тоді в демонстрантів з̀ явиться ці-лісінький новесенький танк!

Тільки найтупіший дер-жавний чинуша може дати дурний наказ завантажити до танків штатні бойові сна-ряди та інші боєприпаси! Бо ж розумний (притомний) ви-сокопосадовець одразу усві-домить, що так він може «по-дарувати» демонстрантам те, від чого сам потім буде стрімко тікати чартерним лі-таком.

А тепер про інший, важ-ливіший чинник. Запитую Вас: а ХТО сидітиме в тих самих танках?

Візьмемо для прикладу Першу бронетанкову бри-гаду, що дислокована в смт. Гончарівське поблизу Чер-нігова. Служать там — і це

дуже важливо взяти до ува-ги! — прості молоді хлопці-контрактники, переважно сільські мешканці з тієї са-мої Чернігівщини.

На відміну від «Бер-кутів», солдати й офіцери Збройних Сил отримують удвічі меншу зарплатню, ніж міліція — буквально копій-ки. На відміну від «Берку-тів», армійці занадто добре усвідомлюють, ЗА ЩО сто-ять на Майдані їхні брати, сестри, батьки, близькі й далекі родичі. До речі, я до-бре знаю, що багато солда-тів та офіцерів, одягнувши дешеві джинси, самі потай від начальства бігають на Майдан — постояти разом із людьми. Втім багато хто ро-бить це, не криючись.

Перший можливий сцена-рій: «прозаїчний». Може ста-тися, що теперішня влада в конвульсіях агонії таки нака-же Лєбєдєву вивести танки на Хрещатик. Впевнений і знаю: біля Бесарабки всі танки ра-зом «чомусь заглохнуть». І тоді, поки інтелігентні ки-ївські бабусі напихатимуть голодних механіків-водіїв бу-тербродами з чаєм, «афганці» вміло перевірять надійність танкових прицілів; а якщо до кулеметів не буде набоїв, то мисливці швидко притягнуть кілька ящиків 7,62-міліме-трових мисливсько-спортив-них із найближчого «Ібісу». На перший випадок до спаре-них кулеметів ПКТ згодяться й такі.

І тоді Банкова гірко по-жалкує, що наказала: «Тан-кі — впєрьод!» Бо скільки їх

доїде до Хрещатика — стіль-ки ж і атакуватиме казарми «Беркута». А беркутівцям з їхніми кийками й газом про-ти танків якось не того… На-скільки мені відомо, «Бер-кут» не має ані своїх танків, ані протитанкових засобів. Та й взагалі танки підбива-ти — це вам не студентів ка-лічити.

Другий можливий сце-нарій: «героїчний». Цілком серйозно припускаю, що яко-гось 28-літнього комбата про-сто дістане млявість опозиції і невизначеність ситуації. Або — не доведи Господи — будуть жертви, серед яких опиниться молодша сестрич-ка чи сивий тато цього само-го комбата. Бо тоді комбат на власний розсуд виведе свій батальйон із боксів. Повторю: я стверджую, що це вірогід-но. І плювати будуть танкіс-ти на накази свого міністра. Зрештою, такі плювання вже були не раз: у Бухаресті (1989), у Москві (1991)…

Насамкінець пропоную кожному з Вас зробити не-важкий простий людський вчинок. Завтра, 6-го грудня, побачивши на вулиці мо-лодого хлопчину в жабува-то-зеленому «камуфлі» й стоптаних «бєрцях», приві-тайтеся з ним і по-людськи, приязно посміхніться. Не треба дарувати йому квітів з нагоди свята — краще при-гостіть його цигаркою.

Завтра — свято наших Збройних Сил. Всім, хто служив чи служить в укра-їнському ВІЙСЬКУ — МНО-ГАЯ ЛІТА!»

Слово утворене злит-тям слів «айті» та «ті-

тушки» увійшло у слов-ник української мови.

У словнику сучасної української мови та слен-гу «Мислово» з’явилось визначення хакерів, які валять сайти та ламають акаунти опозиціонерів у соцмережах. Айтітуш-ки — це передовий загін тітушок, політичні хаке-ри, які мочать політиків та активістів у мережі. Айтітушки атакують, кладуть і зламують сай-ти та блоги політиків, розміщують на них дезу під час суспільно важли-вих подій.

Слово утворене злит-тям слів «айті» та «ті-тушки». Айтітушки проявили себе під час

Євромайдану, зламавши кілька блогів політиків і «поклавши» Європей-ську Українську Правду. Словник подає наступ-ні приклади вживання нового терміну: після публікації новини про тітушок сайту довелося ще два дні відбиватися від їхніх колег — айтіту-шок.

Зазначимо, що слов-ник «Мислово» напо-внюють користувачі. Кожен відвідувач може запропонувати до пу-блікації власне визна-чення терміну чи виразу, а також приклад його вживання. Після пере-вірки редактором сло-во з’являється на сайті. Сайт «Мислово» старту-вав у кінці 2012 року і на сьогодні є найбільшим онлайн-словником укра-їнського сленгу.

ОБЕРЕЖНО, АЙТІТУШКИ!

ІРИНА ТРАВЕНЬ

Фото з архіву Андрія Куліша

№14(48)06.12.13 7Наш край

Інгредієнти: 100 г ка-пусти, одна морквина, 50г рису, 500г м’ясного фаршу, 100 г сметани, 50 г томатної пасти, 100 г води, сіль, чорний меле-ний перець за смаком.

Спосіб приготуван-ня: рис відварити і змі-шати з м’ясним фаршем. Додати капусту, порізану маленькими квадрати-ками, і моркву, натерту на тертці. Зробити соус: перемішати томатну пасту, сметану і воду. Посо-лити і поперчити. З фаршу сформувати кульки, викласти їх в посуд і залити соусом. Потушкувати на невеликому вогні 20-25 хвилин. Смачного!

7 грудня — день святої великомученицi Кате-рини. З цього дня в природi зазвичай починали-ся лютi морози. В народi казали: «Як Катерина по воді, то Різдво по льоді»; «Якщо на Катерину хо-лодно — то буде голодно». Свято Катерини було найбільшим і найзнаменнішим серед численних жіночих свят українців.

У наших предків то було свято Долі з молодіж-ними обрядодiйствами та забавами, але з поши-ренням християнства на нього наклалося свято Катерини, яка вважається заступницею шлюбу та наречених.

Пiд Катерину та на Андрiя гадають на коханих. Дiвчата ворожать на свою долю, вагiтнi жiнки моляться про легкi пологи, навіть па-рубки загадують на майбутнiх жiнок. Сподіваючись на допомогу святої Ка-терини, жіноцтво просило її про щасливий шлюб, злагоду в сім’ї.

У день свята дівчата ворожили і закликали долю. Вранці, до схід сонця, дівчина йшла в садок і зрізала гілочку вишні. В хаті ту гілочку ставила у пляшку з водою і чекала на свято Маланки. Якщо до Маланки вишня розів’ється і зацвіте — добрий знак, то й доля дівоча цвісти буде. Засохне гілочка без цвіту — кепська ознака.

Увечері дівчата сходилися до однієї хати і ва-рили спільну вечерю — борщ і кашу. Приходили хлопці — починалися розваги. Після опівночі, пе-ред тим, як заспівають перші півні, дівчата брали миску з вечерею, обгортали її новим рушником і йшли «закликати долю». Кожна з дівчат вилази-ла по черзі на ворота, тримаючи в руках вечерю, і тричі гукала: «Доле, доле, йди до мене вечеряти!»

Якщо в цей час заспіває півень, «доля обізва-лась», якщо ж ні — то «Доля оглухла, не чує мого голосу».

Хоч Катерини вважається більше жіночим свя-том, святом саме жіночої долі, але й парубки на нього зважали. Напередодні Катерини вони по-стили, щоб Бог послав їм добру і гарну жінку.

6 грудня — День Збройних Сил України.9 грудня — Юрія. Юріїв день. Який день на

Юрія, така й зима.12 грудня — Парамона. Якщо до цього дня сніг

не впав — зима буде теплою, а як з'явився — довгою і холодною. Молодь увечері збиралась «калиту ку-сати». Калита — праобраз Сонця, закликали його швидше підніматись у небі. Розпочинались Андрі-ївські ворожіння.

«Майданівську» ялинку визнали найкращою за усі роки. У соцме-

режах з’являється багато фото-графій головної київської ялин-ки, а інтернет-користувачі вже називають її «найкращою».

«Набагато гарніша, ніж ми-нулого року», «Найкрасивіша головна ялинка за останні часи», «У цьому році в Києві над-звичайна ялинка. У стилі мо-дернізму та авангардизму, з використанням елементів фу-туризму», — ось такі відгуки про цьогорічну ялинку. Зазначимо, головна ялинка країни стала справжнім арт-об'єктом. Євро-майданівці прикрасили її пла-

катами, українськими прапора-ми та прапорами Євросоюзу.

Нагадаємо, саме через ялин-ку, яка тоді ще була «йолкою», минулої неділі вчинено штурм «Беркуту» на Євромайдан. Бій-цям віддали наказ розчистити Майдан Незалежності, щоб ко-мунальними змогли розпоча-ти підготовку головної площі країни до святкування Нового року, зокрема до встановлення йолки. Однак вже через добу після розгону Майдану демон-странти знову повернулися — у ще більшій кількості. Відтак 1 грудня Євромайдан отри-мав друге дихання, а розібрану ялинку вирішили прикрасити в дусі революції.

Сніданок 40% українців складається з канапок із ковбасою, сосисок,

яєць, каш і йогуртів, а 60% відсотків громадян взагалі відмовляються від ранково-го прийому їжі.

Тим часом лікарі-дієто-логи наполягають, що сніда-нок — це найголовніша стра-ва, яка має давати людині

енергію на увесь день. Якіс-ними ж джерелами енергії є цільні злаки, фрукти, сухоф-рукти, овочі. Правильними варіантами ранкового при-йому їжі є, зокрема гречана каша з сезонним салатом чи інша цільнозернова каша з сезонними овочами.

Пити свіжі соки дієто-лог радить лише на другий сніданок або замінювати їх

фруктами. Також гарним ва-ріантом першої страви дня стане каша з сухофруктами та кисломолочні продукти – йогурти, кефір, сир і сирні запіканки. А за півгодини до споживання їжі вранці необ-хідно випити склянку води. Вживати ж м'ясо на сніданок дієтолог не радить категорич-но, його їсти краще тільки на обід.

«На святу Катерину ховайся під перину»

Ліниві голубці

Закривавлена «йолка» стала вартовою вежею і символом Євромайдану

Снідайте правильно

ДОЗВІЛЛЯ

Рецепт від Анастасії Хміль (Жидачівський р-н)

Наш край

Під час передруку посилання на газету «Своє Слово. Наш край» обов’язкове.Газету надруковано в друкарні «Молода Галичина»

Засновник і видавець:Львівська обласна громадська організація «Об’єднання небайдужі громадяни»Передплатний індекс 68707

Адреса для листування:а/с 1874, м. Львів, 79008,e-mail: svoyeslovo@gmail.comfacebook: Своє Слово. Наш крайГоловний редактор: Андрій Скоп

Реєстраційне свідоцтво №1147/401 р

р/р 2600501462392 в ПАТ «КРЕДОБАНК»; МФО 325365

Тираж: 10 000 примірників

ФОТОФАКТ СВЯТКОВИЙ КАЛЕНДАРПЕРЕДПЛАТА-2014

ПОРАДИ

Якщо сухий грудень, то суха весна і сухе літо довго буде.

У грудні сонце на літо, а зима на мороз повер-тає.

Якщо на ялинках шишки виросли низько, мо-рози будуть раніш, а як угорі, то холоди при-йдуть наприкінці зими.

НАРОДНІ ПРИКМЕТИ

НАРОДНІ РЕЦЕПТИ

Підтримай газету, яку любиш!

Наш край

ФІФА та ФФУ визнали,

що символіка ОУН-УПА ,

не є забороненою

щ

ФК «Карпати»

приватизували

червоно-чорний прапор

р

у

Харківські фанати за УПА Çà âèðóáêîþ ë³ñó

Çà âèðóáêîþ ë³ñó

ñë³äêóþòü ò³,

ñë³äêóþòü ò³,ðóðó

ñë³äêóþòü ò³,

ÿê³ âèðóáóþòüáä ó

,

ä ó,

ä óä ó

ÿê³ âèðóáóþòü

СИМВОЛІКА Футбольні функціонери з Європи

та України визнали, що червоно-чорні прапори

та портрети С.Бандери та Р.Шухевича не є за-

бороненими. «Так само, як і жодних заборон на

червоно-чорний прапор чи портрети С.Бандери,

чи Р.Шухевича, чи навіть «галицького лева», який

зокрема використовувала дивізія «Галичина». Але

разом із тим — це символ міста, і він сягає своїм

корінням і традиціями ще часів короля Данила

Галицького. Тому жодних санкцій не може бути.

Хочу нагадати, що футбольний клуб «Карпати» в

червоно-чорній формі грав десь чотири роки тому

постійно. В даному випадку він лише долучив ще

один із символів клубу, який був неофіційним», —

запевнив свободівець Мірошниченко.

ПРЕЦЕДЕНТ Футбольний клуб «Карпати» зробив

червоно-чорний прапор офіційним символом

команди. Згідно з повідомленням, «окрім

традиційних зелено-білих прапорів і державних

синьо-жовтих в уболівальників львівської команди

в особливій пошані червоно-чорні кольори, що

символізують вшанування героїв, пам’ять про їхні

звитяги, безмежну волю до боротьби та перемоги».

«Водночас, як засвідчили події минулого місяця,

чи не будь-які прояви патріотизму на трибунах

українських стадіонів опинилися ледь не поза

законом», — зазначають львів’яни.

Національна Федерація «називає «інцидентами»

розгортання червоно-чорних прапорів вигуки

«Бандера, Шухевич — Герої України!», сканду-

вання «Свободу чесним!» тощо, вбачаючи у цьому

ймовірний предмет для подальших дисциплінарних

санкцій», — зазначають львівські вболівальники.

ПРОРИВ Харківські фани планують принести на

матч відбору ЧС-2014 між Україною та Польщею

прапори червоно-чорних кольорів. Так фани відре-

агували на звинувачення європейських футболь-

них політиків щодо фашизму українських фанів.

«Ми вважаємо, що це патріотична символіка, і

таким чином покажемо ФІФА, що українські фанати

не збираються відступати від своїх ідей», — за-

явив один із чільних представників харківського

фан-руху. «Тим більше, що FARE все ж вилучило

зі своїх методичок червоно-чорні прапори та

зображення Бандери і Шухевича», — додав він.

Водночас на стадіоні буде посилена увага до справ-

ді фашистської символіки.

ïðîäîâæåííÿ òåìè íà ñ.4

Важко не помітити,

що колись вкрита

буйною зеленню

щ

р

щ

Жидачівщина потрохи

уу

перетворюється на голу

місцину. Там, де колись

рр

у

рр

рясніли дуби, — пустка.

ц у, д

у

Лише сотні пеньків, що

р

у ,у

р

у ,у

залишилися, нагадують

про минулу велич лісів.,

уу

В Україні «на потік»

поставлено бізнес із неза�

р

конної вирубки та тіньової

реалізації цінних порід де�

уу

рев, стверджують екологи.

За їх даними, відбувають�

р ,р

у

р ,р

у

ся так звані «фарисейськіуу

вирубки», коли ліс вини�ф рф р

щують нібито законно,

ру,

під приводами «догляду

у

за лісом» і «санітарних ви�у

р

рубок». Наприклад, жахаєр

факт майже повного зни�

ру

р

ру

щення заповідного дубо�

фвого лісу під Ходоровом.у

Схема проста: призна�

у

р

чається санітарна рубкар

р

для очищення від хвориху

або згорілих дерев, а потімрр

вирізаються кращі дерева.

Далі цю цінну деревину

Десятки мільйонів

людей у всьому світі

спостерігали за одним із

найбільш розрекламова-

них і найдорожчих поє-

динків в історії боксу між

Володимиром Кличком

та Олександром Повєткі-

ним. Сотні тисяч україн-

ців не могли приховати

своїх емоцій і страху за

результат матчу.

І було чого хвилюватися,

адже всі знають наскільки

непередбачуваними у сво-

їй підлості та підступності є

представники московсько-

го царства. Знали про це і

брати Клички, але велика

світова слава, мудрість

і впевненість у власних

силах не допустили реа-

лізувати заплановані про-

вокації до і під час матчу.

Згадаємо лише, як брат По-

вєткіна кричав «не слухай

судді і бий його в пах», а як

після бою «московські до-

стойники» накинулися на

Кличка, що ніби українець

вів бій нечесно. Погрожу-

ють навіть подати до суду,

щоб відмінити результат

поєдинку. Очевидно, що

хотіли створити галас на

весь світ про силу свого

витязя, витратили неймо-

вірну кількість грошей —

та все коту під хвіст. А світ

реально не може стримати

сліз від сміху від поведін-

ки московської «еліти».

Німецькі коментатори під

час матчу постійно закли-

кали московського витязя

збирати речі та йти додому,

побиваючись про стан його

здоров’я. Звичайно, вони

були праві, але можемо

тільки уявити, що було б із

тренером чи самим витя-

зем, якщо вони припинили

б поєдинок. Адже мали

царський наказ, тради-

ційний для цього народу,

«помри, але зроби». Але є

таємницею «для чого, куме,

москалі цю гуму палили».

Хіба вони не знали, що наш

український спортсмен був

і залишається найсильні-

шим?І як би не намагалися

нас переконувати, що цей

бій зовсім не стосується

політичного протистоян-

ня двох культур, але всі

розуміють — йшлося про

честь і гідність країни, яку

впевнено та переконливо

відстояв українець Володи-

мир Кличко.

Слава Україні!

№6(40), 11 жовтня 2013 р.

Наш край

Це був один із

найбільших боїв

УПА на Львівщині

ВОЛОДИМИР ГАВРОН

СЛОВО РЕДАКТОРА

АКТУАЛЬНО

ДАКТОРАААААРААААРААРАРААААААРАРАААААААРАРАААРААААРААААААРАРАААРААААРАРААААААААААААААААААААААРРАААРРРААААААААРААРРАААААРААААРРААААРРРАРААААААРРРРАААААРРРРРРААА

Велика

перемогга

великогго

спортсммеееееееееееееееееееееннннннннананнанананананананааанааанннанаанаананннннананнннаннанннннннннннаннанннанананаананананананнааанаананннананн

спортсмена

ВІРА КОРЕЦЬКА,

ОЛЬГА КАРАЧЕВСЬКА

ïðîäîâæåííÿ òåìè íà ñ.2

списують як дрова і про�

дають приватним фірмам,

у

рр

які торгують якісною дере�

виною. Саме з неї роблять

р у

р

у

елітні меблі в європей�рр

ських державах. Крадіжка р

і перепродаж лісу — один

із найприбутковіших ті�

р р

у

р р

у

ньових бізнесів у світі. р ур у

Ніхто достеменно не у

знає, скільки лісу виру�

бують в Україні. Однак

,

уру

,

у

визначити обсяг тіньових

у

рр

вирубок можна. Для цього

треба звести баланс дере�

вини: порахувати, скільки

зрубали за офіційними

р у,

р у,

документами і скільки

у

ф

продали на внутрішньому

у

ринку та за кордон. Різни�у

у

ця між проданим і зруба�

ру

ру

р

ним покаже, скільки лісу уру

було вирубано незаконно. ,

у

Втім це можна зробити

уру

уру

тільки в масштабах дер�р

жави, а не на місцевому

рівні.

Жидачівщина че�

рез географічні

та історичні об�

рр фр ф

ставини не була на про�р

відних ролях в історії у

ру

р

національно�визвольної

р

р

р

р

боротьби ХХ століття,

цц

хоча має чим похвалити�

ся (як і будь�який район

західноукраїнських об�

(уд

р

(уд

р

ластей). Одним із геро�

у ру р

їчних епізодів її історії є

)

р

)

р

малознаний бій відділу д

рд

р

Української Повстан�

у

ської Армії під селом

р

Журавків у листопаді

рр

1945 р., про який хоче�

уру

д

уру

мо згадати напередодні

р , р

Покрови Святої Богоро�рр

диці.рр

Основні відомості

про бій дізнаємося з пра�д

ці підполковника УПА

р

р

р

р

Степана Фрасуляка�

«Хмеля» під назвою

«Відтинок «Маґура»

(Калуська округа)», де ур

описано повстанську

історію переважно Ка�у

луського та Долинського

рр

районів Івано�Франків�

у

ДД

ської області. Згаданий

р

рр

історичний нарис, вияв�

лений у Галузевому дер�

р

р

жавному архіві Служби

уу

у д ру д р

безпеки України, охо�

у ру

у р

плює період від середини рр

1943р. до лютого 1946р. і

р

р

р

р

є, без сумніву, найцікаві�

р д

р

р д

р

шою роботою підполков�

,у

у,ц

уу,

ника «Хмеля».р

Попри власний аналіз,

автор праці передрукову�

р

вав уривки повстанських

документів, зокрема зві�

ур

ту відділу «Летуни» від

у

р

у

р

30 листопада 1945 р., в

уу

у

удд у

у

якому описаний, мабуть, д

р ,р

найбільший бій УПА з

у

,у ,

у

,у

частинами НКВС у Жи�

дачівському районі.у

У творі Степан Фра�

суляк зазначає, що по�

встанський відділ «Лету�

у

ни» оперував на півночі уу

Калуської округи, відо�

руру

мої в документах підпіл�

у

ру

у

ру

ля як тактичний відти�

у

нок «Маґура». На цих

теренах було найбільше

ур

ц

ур

більшовицьких опорних

ру

пунктів, що розташову�р

валися в селах Довгий

у

руу

Войнилів, Довпотів, За�

вадка, Збора, Кадовбна

, Д,

, Д,

та ін. У кожному гарнізо�рр

ні було від 20 до 80 осіб, у ру р

які енергійно нападали

уу

на села, робили засід�

р

дд

ки, прочісували лісові

рр

масиви. Крім НКВС, до�

руу

датковою загрозою для

повстанців були перемі�

д

рд

рд

щувані частини Червоної у

ру

р

армії, які затримувалися

у

р

на відпочинок у селах

р

ру

північної Калущини. у

ТаТаТаТаТаТаТаТаТаТаТаТаТаТаТаТаТТТаТТаТТ к к ккк к к к к кк к к к к вивививививививививививививививвиглглглглглглглгглглглглглглглглглгглглггллядядядядядядядядядядядядядяяддядядяядаєаєаєаєаєаєаєаєаєаєаєаєаєаєааєа пппппппппппппусусусусусусусусусусусусусусууссусусууусусу ткткткткткткткткткткткткткткткктттт а аа а аа а а аа а а аа аа нананананнананананананананааананнанн мммммммммммммммісісісісісіссіссісісісісіссіссіісіссціціціціціціціціціціціціціціціціціціціціці ррррррррррррррррррррелелелелелелелелелелелелелеллелелелелелелікікііккікікікікікікікікікікікіікіккктототототототототототототототототототототтттототт вововововововововововоововововововововововоггогогогогогогогогогогогогогогогогогогогогогогг

дудудудудудудудудудудудудудудудудудуубобобобобобобобобобобоббобобоббобобобобобоовововововововововоововоововововов гогогоогогоггогогогогоогггогогоогоо ллллллллллллллллісісісісісісісіссісссісісссііі у у у у у уу у уу уууу уу піпіпііпіпіпіпііппііппіпід д д дд д д д дд ХоХоХоХоХХоХоХоХоХоХооХоХооХоХХХ дододододододододододдододододоодод ророророророророророррроророророорорррр вововововоовововововоововововввоооом,м,мм,м,м,м,мм,мм,м,мм,м,мм яяяяяяяяяяяяяяяякикикиккикикикикиикикикикииикииийййй й й й йййййййййй

кококококококококококкоккокококкокколилилилилилилилилилилллилиилилилилиил сьсьсьсьсьсьсьсьсьсьсьсьсьсьсьсьссь бббббббббббббббббувувувувувувувувувувувввуувувуввувувуву дддддддддддддддддддддддомомомомомомомоммомомоомомомомомоомомоо івівівівівіввівівівівівівіівкококококкококококккккккккк юю ю ююю ююююю длдлдлдлдлдлдлдлдлдлдлдлдлдлдллдллдлд я я я яя яяяяяяяяя вововововововововововововововововвововвооовоїнїнїнїнїнїнїнїнїнїнїнїнїнїнїнїнїїннїнїнїнї івівівівівівівівівівівівівівівівііівіввві УУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУПАПАПАПАПАПАПАПАПАПААПАППАААПААПАААПААПААААП .........

Æóðàâê³âñüêèé

á³é ÓÏÀ

Наш передплатний індекс – 68707

2014 рік

Передплата на

Підтримай газету, яку любиш!

Колектив видання «Своє Слово» звертається до Вас

із проханням передплатити газету на 2014 рік.

Чому варто передплатити «Своє Слово»:• газета є найтиражнішою в регіоні.

«Своє Слово» отримує 10 тисяч родин. Щотижня до редакції надходять десятки листів із про-ханням написати про якусь тему, яка хвилює читачів. Через це ми почуваємо себе потрібними. І будемо робити все, щоб газета виходила й надалі;

• тільки у нас Ви зможете про-читати матеріали про проблеми, які часто намагаються замовчу-вати. Колектив редакції обіцяє розслідувати болючі для кожної людини теми і реагувати на Ваші звернення;

• упродовж чотирьох місяців газету розповсюджували безкоштовно, а тепер вона коштуватиме всього 26 грн за шість місяців. Ви зможете отримувати кожного тижня про-тягом півроку свіже «Своє Слово». Передплата газети є вдвічі дешев-шою за інші видання в районі.Щоб передплатити «Своє Слово»,

Вам потрібно заповнити передплат-ний бланк у будь-якому поштовому відділені. Наш передплатний індекс: 68707.

Колектив газети просить перед-платити видання. Нам потрібна Ваша підтримка!

Заздалегідь Вам вдячні!

УВАГА! КОНКУРС!

Конкурс на краще весільне фото

Дорогі краяни!Газета «Своє Слово» оголошує конкурс на

найкращу весільну світлину.Надішліть ваше улюб лене весільне фото

на поштову адресу редакції або на електрон-ну скриньку. Обов’язково зазначте ваше ім’я та прізвище, а також контактний телефон. Най-краще фото визначатиметься в кінці кожного місяця. Переможець отримає цікаві призи від редакції.Адреса редакції: а/с 1874, м. Львів, 79008,e-mail: svoyeslovo@gmail.com

НА ФОТО: Василь та Оля Поповичі (с. Монастирець, Жидачівський р-н)

Увага! Всі конкурсанти отримають безкоштовну передплату газети «Своє Слово» на 2014 рік. Надішліть свою поштову адресу на наш E-mail.Вітаємо переможців листопада — Назара і Вероніку Сивик із м. Жидачів!