lecture 09 nomenclature 1

Принципи зоологічної систематики та номенклатури

Лекція 9

Принципи зоологічної номенклатури

"У зоологічній номенклатурі, як і у всякій мові, відбилася

історія її творців, і вона є результатом мінливої й суперечливої практики. Деякі з наших номенклатурних звичаїв походять з марнославства, впертого бажання дотримуватись особистих схильностей, інші, як взагалі в мовах, – від національних звичаїв, зарозумілості та забобонів.

Природні мови розвиваються стихійно в незліченних напрямках, але біологічна номенклатура має бути точним інструментом, що чітко передає певне поняття всім дослідникам у всіх поколіннях".

Дж.Ч. Бредлі. Передмова до 1-го видання Міжнародного

кодексу зоологічної номенклатури (1961)

Зоологічна номенклатура(називництво)

Спеціальна галузь у межах таксономії, яка встановлює правила утворення і

використання наукових назв у зоології.

Якщо описано 1 260 000 видів тварин, то назв – більше ніж 1,7 мільйони!

Синоніми.Нестабільність назв.

Неможливість домовитися.

Потреба в єдиних правилах.

Для того, щоб упорядкувати систему назв і їх ужитку, створено

правила зоологічної номенклатури.

Жодна людина не може пам’ятати такої кількості назв.

Проблеми.

Musca formosa Panzer 1796

Dyctia gangraenosa Fabricius 1805

Ortalis genualis Loew 1868

Otites porcus Latreille 1804

Scatophaga ruficeps Fabricius 1805

Otites elegans Latreille 1805

?

1. Проблеми.

Musca

?

?

Проблеми.


Ortalis formosa (Panzer 1796)

Otites formosa (Panzer 1796)

Проблеми.


non Musca formosa Scopoli 1763 Ortalis formosa

(Panzer 1796)

Otites formosa (Panzer 1796)

syn. Otites ruficeps (Fabricius 1805)


Otites ruficeps (Fabricius 1805)


Otites ruficeps (Fabricius 1805)

1. Проблеми.

Ortalis Fallén 1810 (preocc. Merrem 1786 in Aves)

Otites Latreille 1804

Ulidia Meigen 1826 OtitidaeAldrich 1930

Ortalidae Fallén 1810

Ulidiidae Macquart 1835???

1. Проблеми.Pierettia rohdendorfi Povolny & Slameckova 1959

Sarcophaga borodorf Pape 1996 new name for

= Sarcophaga rohdendorfi (Povolny & Slameckova 1959)

Heteronychia rohdendorfi (Povolny & Slameckova

Pierettia => Sarcophaga => Heteronychia

Історія міжнародних правил зоологічної номенклатури

1737, 1751 рр.: Правила біологічних номенклатур (включно

з зоологічною) засновані на правилах, запропонованих Карлом Ліннеєм:

“Crіtіca botanіca” (1737)

“Phіlosophіa botanіca” (1751).


1757, 1758 рр.: В роботі Клерка «Павуки Швеції» (Clerck

"Araneі Svecіcі", 1757) та у 10-му виданні «Системи природи» Ліннея ("Systema

Naturae", 1758) вперше було послідовно впроваджено біномінальну номенклатуру.

Наступні півсторіччя роботи К.Ліннея були головним довідником із зоологічної номенклатури.


Початок XІХ сторіччя : Війни => ізоляція зоологів

=> використання різних наукових назв тих самих тварин.

Дослідження інших континентів=> вибух кількості новоописаних видів

=> хаос у назвах тварин.


1841 : Hugh E. Strіckland (1811-1853)

проект реформи зоологічної номенклатури

"Serіes of Proposіtіons for Renderіng the Nomenclature of Zoology Unіform and

Permanent".


1842 : Британська асоціація сприяння прогресу науки (вкл. Ч. Дарвін і Р. Овен) прийняла

Кодекс зоологічної номенклатури

відомий як «Стріклендів Кодекс» або ж «Кодекс британської асоціації»

Правила були дуже складними, і мало хто вважав за обов’язкове дотимуватися їх.


1905 : На 5 Міжнародних зоологічних конгресах

(Париж, 1889; Москва, 1892; Ляйден, 1895; Кембрідж,

1898; Берлін, 1901) укладено «Міжнародні правила зоологічної номенклатури».

Французькою, англійською і німецькою мовами;російською - 1911 року.

Зоологи мали дотримуватись цих правил обов’язково, на відміну від кодексу Стрікленда.


1961 : Після ІІ світової війни на зоологічних конгресах (Париж, 1948; Копенгаген, 1953; Лондон, 1958)

створено

«Міжнародний кодекс зоологічної номенклатури» «International Code of Zoological Nomenclature»

«Code International de Nomenclature Zoologique»

Правила, що діяли до 1960 р., скасовано


1964 : Опубліковане ІІ видання Кодексу. Російською мовою – у 1966 році

(«синій кодекс»

– за кольором обкладинки книги).

У пер. Ізяслава Кержнера

(Текст наведено також у книзі Е. Майра, 1971)


1985 : Опубліковане ІІІ видання Кодексу.

Російською мовою – 1988 р.

(«червоний кодекс»

– за кольором обкладинки книги).


1999 : Опубліковане ІV видання Кодексу.

Російською мовою – 2000 р.

Українською – 2003 р.

у пер. Юрія Некрутенка (1936-2010)

(«зелений кодекс»).

Міжнародний кодекс зоологічної номенклатуримає на меті забезпечити максимальну

універсальність і спадкоємність наукових назв тварин.

Кодекс складається із статей (обов’язкових) і рекомендацій.

Користування Кодексом дозволяє визначитичинну назву таксона.

Головні засади Кодексу

1. Засада біномінальної номенклатури (принцип биноминальной номенклатуры, principle of

binominal nomenclature) :

Назва виду (але не таксона будь-якого іншого рангу) є сполученням двох назв (біноменом).

Назви підвидів (триномени) або підродів (інтеркалярні назви) задовольняють вимогам засади біномінальності:

Clusiosoma (Clusiomima) papuana papuana


1. Критерії опублікування :- Випущена в світ для публічного та постійного наукового користування

- Має бути досяжною (безплатно або шляхом купівлі)- У виданні, яке складається з одночасно досяжних примірників

2. Не становить опублікованої праці :1. Написаний від руки текст, відтворений як факсиміле після 1930 р.

2.Фото як такі. 3.Коректурні відбитки. 4.Мікрофільми. 5.Звукові записи. 6.Етикетки екземплярів. 7.Примірники неопублікованої праці,

депонованої в бібліотеці (напр., дисертації). 8. Текст, або ілюстрації, викладені в Інтернеті. 9.Абстракти (резюме), тези, постери,

презентації, що видаються для учасників лекцій, симпозіумів, тощо.


Придатність (пригодность, availability) назв :

1.Опублікована після 1757 р.

2.Написана із вживанням латинських літер.

3.Має бути утворена таким чином, щоб уживатися як слово (не kjhjhfghtghtshk).Urophora, Abudefduf, This, canguru, alf, no

4.У роботі має послідовно вживатися біномінальна номенклатура.

Кемніц (Kemnitz 1780) описав Conus mollucensis; робота не є послідовно біномінальною, і назва нечинна. Kuster (1838) застосував цю назву до

таксона як Conus mollucensis Kemnitz 1780, але насправді він вперше надав їй придатності і став автором назви Conus mollucensis Kuster 1838

5.Має вживатися як чинна (не як синонім!).


2. Засада пріоритету (принцип приоритета, principle of priority) :

Чинною (валидное, valid) назвою таксона є найстарша з придатних (пригодное, available) назв,

за умови, якщо цю назву не було знечинено або що іншій назві не було надано першості згідно з положеннями Кодексу.

Засада пріоритету має слугувати сталості (стабильности).

Засада пріоритету







?

Засада пріоритету








Чинність (валидность, validity) назв :

Старший синонім вважається чинною назвою (валиднім названием, valid name), якщо вона є придатною (пригодной, available) і її вживання

не суперечить іншим засадам зоологічної номенклатури.


Придатність (пригодность, availability) назв :

1.Опублікована після 1757 р.

2.Написана із вживанням латинських літер.

3.Має бути утворена таким чином, щоб уживатися як слово (не kjhjhfghtghtshk).Urophora, Abudefduf, This, canguru, alf, no

4.У роботі має послідовно вживатися біномінальна номенклатура.

Кемніц (Kemnitz 1780) описав Conus mollucensis; робота не є послідовно біномінальною, і назва нечинна. Kuster (1838) застосував цю назву до

таксона як Conus mollucensis Kemnitz 1780, але насправді він вперше надав їй придатності і став автором назви Conus mollucensis Kuster 1838

5.Має вживатися як чинна (не як синонім!).


Засада пріоритету пригамовується (применение принципа приоритета приостанавливается),

якщо:

Старший синонім чи омонім не вживався як чинна назва після 1899.

Молодший синонім чи омонім уживався щонайменше 10 авторами за останні 50 років.


Мета засади пріоритету - стабільність (цель принципа приоритета – стабильность) :

Якщо послідовне використання засади пріоритету призводить до значної дестабілізації

номенклатури важливих і часто цитованих груп, зоологи можуть звернутися до Комісії з зоологічної номенклатури з проханням

скасувати придатність назви, яка має пріоритет (тобто старшої).


Приклад:

Leucophrydium Roux, 1899

Lambornella Keilin, 1921

Paraglaucoma Kahl, 1926

Tetrahymena Furgason, 1940.

Tetrahymena pyriformis (Ehlenberg, 1830) (Ciliata) – понад 1500 випадків уживання.

1970 р. Комісія пригамувала чинність старших назв.


Приклад:

Euribia Meigen, 1800

Urophora Robineau-Desvoidy, 1830.

Праця Майгена (Meigen, 1800) – збереглася в 1 примірнику – її дію призупинилаКомісія з зоологічної номенклатури(ICZN, 1963, Opinion 678).


3. Засада невтручання у таксономічні судження (невмешательства в таксономические суждения) :

Кодекс не визначає, які види (роди) включати до таксона, який ранг йому надати, чи вважати дві

назви належними до одного виду, чи однієї назви – до багатьох.

Дія Кодексу лежить у сфері поводження з назвами, а не з реальними біологічними об’єктами.

Засада невтручання в таксономічні судження








4. Засада типіфікації (принцип типификации) :

Усякий номінальний таксон (фактично чи потенційно) має свій назвоносний тип

(name-bearing type).

Фіксація назвоносного типу забезпечує таксон довідковим еталоном для діючої назви.


4. Засада типіфікації (принцип типификации) :

Назвоносний тип номінального виду – екземпляр (або серія екземплярів) – type specimen(-s).

Назвоносний тип номінального роду (підроду) – вид– type species.

Назвоносний тип номінальної родини (над-, під-, триби) – рід – type genus.

lecture 09 nomenclature 1

Education