Інструкція до практичного заняття №8 ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ...

Інструкція до практичного заняття №8

Тема: ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ З ГРУПИ ВУГЛЕВОДІВ

Мета: Уміти обґрунтувати етапи аналізу лікарських засобів вуглеводів з ціллю

здійснювати контроль за їх якістю для подальшого безпечного і ефективного

медичного застосування готових фармацевтичних препаратів протягом усього

строку їх придатності.

Актуальність теми:

Вуглеводи - група органічних сполук, що складаються з Карбону, Гідрогену,

Оксигену, відповідають, в основному, загальній формулі Ст(Н2Оп) та є

полігідроксильними сполуками, що містять, або утворюють при гідролізі

альдегідну або кетогрупу. Речовини цієї групи широко використовуються як

допоміжні речовини у виготовленні лікарських форм (сиропів, таблеток,

порошків та ін.), а також як джерело легко засвоюваного організмом

харчування, що поліпшує роботу організму.

Визначення доброякісності лікарських речовин вуглеводів у відповідності з

вимогами фармакопейної статті, уміння обґрунтовувати вимоги до їх якості

будуть необхідними в практичній діяльності фармацевта.

Оснащення. ДФУ (1), набір лабораторного посуду, реактиви

Актуалізація опорних знань

Закріпити уміння встановлювати відповідність лікарських субстанцій вимогам

НТД

> Визначити етапи аналізу лікарських засобів з метою здійснення контролю

якості.

> Визначити показники якості лікарських засобів (лікарських субстанцій і

форм) згідно діючих стандартів якості та інших нормативних документів.

^ Обґрунтувати та вибрати метод та методику хімічного аналізу лікарських

засобів (лікарських субстанцій і форм).

^ Обсновувати обов'язкові етапи аналізу лікарських засобів (лікарських

субстанцій і форм) згідно вимогам нормативних документів щодо їх

контролю якості

> Інтерпретувати результати аналізів.

> Формулювати висновок про якість та можливість подальшого медичного

застосування.

Знати: 1. Хімічна будова лікарських речовин групи вуглеводів (глюкоза,

сахароза, цукор молочний, лактоза).

2. Властивості названих лікарських речовин групи вуглеводів.

З.Ідентифікація цих лікарських речовин групи вуглеводів.

1. Кількісне визначення наведених лікарських речовин групи

вуглеводів.

1.1. Рефрактометричне визначення.

1.2. Поляриметрія.

1.3. Спектрофотометрія в видимій та ІЧ-області.

2. Фармакологічне застосування лікарських речовин групи

вуглеводів.

Вміти:

1. На основі вивчених реакцій тотожності перелічених лікарських засобів,

ідентифікувати одну з них та виконати її фармакопейний аналіз.

2. Зробити кваліфікований висновок про доброякісність лікарських засобів.

План проведення заняття:

1. Контроль вхідного рівня знань.

2. Формування професійних вмінь та навичок:

Проведення лабораторної частини заняття

1. Аналіз глюкози в розчині для ін’єкцій.

ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Державна фармакопея України. — 2-е видання (ДФУ 2.0). — Х., 2016.

2. Ніжник Г.П. Фармацевтична хімія: підручник. – К.: Медицина, 2015.

3. Фармацевтична хімія: Навчально-методичний посібник для мед. ВНЗ І—ІІІ

р.а. Схвалено МОЗ / Хранівська В.О., Ніжник Г.П., Муленко С.М. та ін. — К.:

ВСВ Медицина, 2017. — 120 с.

Додаткова

1. Фармацевтична хімія: навч. посіб. / За заг. ред. П.О. Безуглого. — Вінниця:

Нова книга, 2006. — 552 с. - стор.442

2. Фармацевтична хімія: підручник / Г.П. Ніжник. — К.: Медицина, 2010. —

352 с. - стор.223-228

3. Державна Фармакопея України / Державне підприємство ―Науково-

експертний фармакопейний центр‖. — 1-е вид. — Харків.: РІРЕГ, 2001. — 556

с. — Доповнення 1. — 2004. — 520 с. — Доповнення 2. — 2008. — 620 с.

1. Беликов В.Г. Фармацевтическая химия: В 2 ч. — Ч. І. Общая

фармацевтическая химия. — М.: Высш. шк., 1993. — 432 с.; Ч. ІІ. Специальная

фармацевтическая химия. — Пятигорск, 1996. — 608 с.

2. Фармацевтична хімія: навч. посіб. / П.О. Безуглий, І.В. Українець,

С.Г. Таран та ін.; за заг. ред. П.О. Безуглого. — Х.: Вид-во НФАУ; Золоті

сторінки, 2002. — 448 с.

Контроль вхідного рівня знань

1. Хімічна класифікація вуглеводнів.

2. Добування, властивості, ідентифікація, кількісне визначення, умови

зберігання та застосування в медицині глюкози безводної.

3. Явище мутаротації.

4. Нефармакопейні методи кількісного аналізу препаратів вуглеводнів.

5. Особливості рефрактометричного експрес-аналізу.

СКОРОЧЕНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ НА

ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

Перед початком роботи Ви маєте пройти інструктаж з техніки безпеки,

контроль та корекцію вихідного рівня. Після цього Ви працюєте самостійно,

використовуючи при цьому методики в лабораторному журналі, цільові

навчальні завдання. Після виконання лабораторної роботи потрібно оформити

результати досліджень. Робота кожного студента аналізується викладачем та

здійснюється корекція засвоєння інформації. В кінці заняття проводиться

поточний тестовий контроль.

Лабораторна задача №1

ГЛЮКОЗА БЕЗВОДНА

Опис згідно з ФС ДФУ(1) стр. 360

Опис досліджуваної субстанції /ЛЗ/...

Відповідність вимогам ДФУ(1)

Кристалічний порошок

білого кольору із

солодким смаком.

Розчинність: легко

розчинна у воді Р,

помірно розчинна у 96%

спирті Р.

Випробування на чистоту:

4

Методика Відповідність

вимогам ДФУ(1) Розчин S

10,0 г субстанції розчиняють у воді

дистильованій Р і доводять об’єм розчину

тим самим розчинником до 100мл.

Прозорість розчину 10,0 г субстанції розчиняють у 15 мл води Р.

Одержаний розчин має бути прозорим і без

запаху.

Кольоровість розчину Забарвлення розчину, приготованого для

випробування «Прозорість розчину», має

бути не інтенсивнішим за еталон ВУ7.

Рожеве забарвлення розчину має

з’явитися при додаванні не більше 0,15мл

0,1 М розчину натрію гідроксиду.

Питоме

оптичне

обертання

Від +52,50 до +53,30, у перерахунку на

безводну речовину. 10,0 г субстанції

розчиняють у 80 мл води Р, додають 0,2мл

розчину аміаку озведеного Р1,

витримують протягом 30 хв і доводять

об’єм розчину водою Р до 100,0 мл.

Сторонні цукри, розчинний крохмаль, декстрини

1,0 г субстанції розчиняють при кипінні в

30 мл спирту (90% об/об) Р й

охолоджують; розчин має залишатися

прозорим.

Хлориди Не більше 0,0125% (125 ррт). 4 мл розчи-ну

S доводять водою Р до об’єму 15мл.

Одержаний розчин має витримувати

випробування на хлориди.

Сульфати Не більше 0,02% (200 ррт). 7,5 мл розчину S

доводять водою дистильованою Р до

об’єму 15 мл. Одержаний розчин має

витримувати випробування на сульфати.

Арсен Не більше 0,0001% (1 ррт). 1,0 г субстан-ції

мають витримувати випробування на

арсен.

Барій До 10 мл розчину S додають 1 мл кислоти

сірчаної розведеної Р. Опалесценція

одержаного розчину відразу після

приготування і через 1 год не має

перевищувати опалесценцію суміші 1 мл

води дистильованої Р і 10 мл розчину S.

Кальцій Не більше 0,02% (200 ррт). 5 мл розчину S

доводять водою дистильованою Р до

об’єму 15 мл. Одержаний розчин має

витримувати випробування на кальцій.

6

Лабораторна задача №2 Експрес-аналіз лікарської форми в

умовах аптеки

Склад: Розчин глюкози для ін’єкцій 5%-200мл

Якісний аналіз: До 1мл розчину додають 1-2 краплини розчину Фелінга ІІ

Свинець у

цукрах

Не більше 0,00005% (0,5 ррт). Субстанція

має витримувати випробування на

свинець у цукрах.

Вода Не більше 1,0%. Визначення проводять з

0,50 г субстанції напівмікрометодом.

Сульфатна зола Не більше 0,1%. 5,0 г субстанції

розчиняють у 5 мл води Р, додають 2 мл

кислоти сірчаної Р, упарюють насухо на

водяній бані і прожарюють до постійної

маси. У випадку неповного 153голення

повторюють нагрівання з кислотою

сірчаною Р.

Пірогени Якщо субстанція призначена для

виробництва парентеральних лікарських

засобів великих об’ємів, вона має

витримувати випробування на пірогени.

Уводять на 1 кг маси кролика 10 мл

розчину, що містить 50 мг субстанції в 1мл

води для ін’єкцій Р.

Ідентифікація: Методика Хімізм

Відповідність

вимогам ДФУ(1)

A. Субстанція має відповідати вимогам щодо питомого оптичного обертання, зазначеним у розділі «Випробування на

чистоту».

B. Визначення проводять

методом тонкошарової

хроматографії,

використовуючи як тонкий

шар силікагель G Р.

C. 0,1 г субстанції

розчиняють у 10 мл води Р,

додають 3 мл розчину

мідно-тартратного Р і

нагрівають; утворюється

червоний осад.

7

та розчину Фелінга І, злегка підігрівають, утворюється цегляно- червоний

осад.

Кількісний аналіз: Рефрактометричне визначення. Фактор для всіх

концентрацій глюкози 0,00142.

Визначення стабілізатора в глюкозі: До 5мл розчину додають 1-2 краплини

метилового червоного та титрують 0,01М розчином натрію гідроксиду до

жовтого забарвлення. Витрати титр анту 0,2-0,4мл. До від титрованого

розчину додають 1-2 краплини розчину хромату калію, титрують

0, 1М розчином сріблом нітратом до оранжевого забарвлення. Втрати

титр анту 0,24-0,3мл.

Висновки щодо відповідності вимогам ДФУ: ________________________

Висновок практичного заняття:_______________________________

Питання для самоконтролю:

1. Випробовування на чистоту глюкози безводної: супровідні домішки,

визначення пірогенів тощо.

2. Експрес-аналіз препаратів до складу яких входить глюкоза.

3. Поляриметрія.

4. Умови зберігання та застосування в медицині розчинів глюкози

для ін’єкцій.

5. Тонкошарова хроматографія.

6. Не фармакопейні реакції ідентифікації глюкози.

8


Тема: ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ З ГРУПИ ВІТАМІНІВ

Мета: Уміти обґрунтувати етапи аналізу лікарських засобів вітамінів з ціллю здійснювати контроль за їх якістю для подальшого безпечного і ефективного медичного застосування готових фармацевтичних препаратів протягом усього строку їх придатності.

Актуальність теми: Вітаміни - група органічних сполук різноманітної хімічної структури. Мають велике значення для живих організмів, входячи до складу ферментних систем, що здійснюють обмін речовин в організмі. Організм людини не синтезує вітаміни, або синтезує їх в недостатній кількості, тому потребує отримувати їх, або провітаміни з їжею. Визначення доброякісності лікарських речовин вітамінів у відповідності з вимогами фармакопейної статті, уміння обґрунтовувати вимоги до їх якості будуть необхідними в практичній діяльності фармацевта.


Актуалізація опорних знань Закріпити уміння встановлювати відповідність лікарських субстанцій вимогам НТД

> Визначити етапи аналізу лікарських засобів з метою здійснення контролю якості.

> Визначити показники якості лікарських засобів (лікарських субстанцій і форм) згідно діючих стандартів якості та інших нормативних документів.

^ Обґрунтувати та вибрати метод та методику хімічного аналізу лікарських засобів (лікарських субстанцій і форм).

^ Обсновувати обов'язкові етапи аналізу лікарських засобів (лікарських субстанцій і форм) згідно вимогам нормативних документів щодо їх контролю якості

> Інтерпретувати результати аналізів. > Формулювати висновок про якість та можливість подальшого медичного

застосування. Знати: 1. Основні властивості і методи одержання лікарських засобів аліфатичної структури з групи вітамінів. 2. Значення фізико-хімічних констант для встановлення тотожності та доброякісності лікарських засобів з групи вітамінів аліфатичної структури. 3. Загальну характеристику вітамінів аліфатичної структури. 4. Медичне застосування, умови зберігання та фармакологічну дію лікарських речовин з групи вітамінів аліфатичнго ряду. 5. Значення вітамінів в житті людини.

Вміти: 1. Проводити фізико-хімічні та хімічні випробування, які підтверджують тотожність лікарських речовин: кислота аскорбінова, пантотенова кислота, пангамова кислота, кальцію пантотенат, кальцію пангамат. 2. На основі вивчених реакцій тотожності ідентифікувати речовину, запропоновану викладачем, та виконати її повний фармакопейний аналіз за методикою ДФУ.

9

3. Визначати кількісний вміст діючої речовини в субстанції. 4. Обгрунтувати джерела появи домішок та робити кваліфікований висновок про доброякісність аналізованої лікарської речовини.

План проведення заняття: 1. Контроль вхідного рівня знань. 2. Формування професійних вмінь та навичок: Проведення лабораторної частини заняття Аналіз кислоти аскорбінової.


Основна






Додаткова


Нова книга, 2006. — 552 с. - стор. 455-456


352 с. - стор.228-253




4. Беликов В.Г. Фармацевтическая химия: В 2 ч. — Ч. І. Общая

фармацевтическая химия. — М.: Высш. шк., 1993. — 432 с.; Ч. ІІ. Специальная

фармацевтическая химия. — Пятигорск, 1996. — 608 с.

5. Фармацевтична хімія: навч. посіб. / П.О. Безуглий, І.В. Українець,

С.Г. Таран та ін.; за заг. ред. П.О. Безуглого. — Х.: Вид-во НФАУ; Золоті

сторінки, 2002. — 448 с.

Контроль вхідного рівня знань 1. Особливості хімічної будови та класифікації лікарських речовин з групи вітамінів аліфатичної структури. 2. Фізико-хімічні властивості кислоти аскорбінової, пантотенової кислоти, пангамової кислоти, кальцію пантотенату, кальцію пангамату. 3. Вимоги до якості лікарських засобів з групи вітамінів аліфатичної структури. 4. Правила зберігання та застосування лікарських речовин з групи вітамінів. 5. Іонообмінна та рідинна хроматографія. Суть методу. 6. Використання методів нейтралізації та редокс-методів для кількісного аналізу лікарських речовин. 7. УФ- та ІЧ-спектроскопія в аналізі лікарських речовин. 8. Аргентометрія, комплексонометрія. Застосування зазначених методів в кількісному визначенні лікарських речовин.

СКОРОЧЕНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ НА ПРАКТИЧНОМУ

ЗАНЯТТІ Перед початком роботи Ви маєте пройти інструктаж з техніки безпеки,

10

контроль та корекцію вихідного рівня. Після цього Ви працюєте самостійно, використовуючи при цьому методики в лабораторному журналі, цільові навчальні завдання. Після виконання лабораторної роботи потрібно оформити результати досліджень. Робота кожного студента аналізується викладачем та здійснюється корекція засвоєння інформації. В кінці заняття проводиться поточний тестовий контроль.

Лабораторна задача №1

КИСЛОТА АСКОРБІНОВА

Опис згідно з ФС ДФУ(1.1) стр. 259

Опис досліджуваної субстанції /ЛЗ/.


Кристалічний порошок білого або майже білого кольору або безбарвні кристали, що змінюють колір під впливом повітря і вологи. Розчинність: легко розчинна у воді Р, розчинна у 96 % спирті Р. практично не розчинна в ефірі Р. (Плавиться при температурі близько 190 °С із розкладанням).

11


Методика Відповідність вимогам ДФУ(1)

Розчин S 1,0 г субстанції розчиняють у воді, вільній від вуглецю діоксиду, Р і доводять об'єм розчину тим самим розчинником до 20 мл.

Прозорість розчину

Розчин S має бути прозорим.

Кольоровість розчину

Забарвлення розчину S має бути не інтенсивнішим за еталон ВУ.

Питоме оптичне обертання

Від +20,50 до +21,5. 2.50 г субстанції розчиняють у воді Р і доводять об'єм розчину тим самим розчинником до 25,0 мл.

Кислота щавлева

Не більше 0,2%. 0,25 г субстанції розчиняють у 5 мл води Р, нейтралізують розчином натрію гідроксиду розведеним Р за червоним лакмусовим папером Р, додають 1 мл кислоти оцтової розведеної Р і 0,5 мл розчину кальцію хлориду Р (випробовуваний розчин). 70 мг кислоти щавлевої Р розчиняють у воді Р і доводять об'єм розчину тим самим розчинником до 500 мл. До 5 мл одержаного розчину додають 1 мл кислоти оцтової розведеної Р і 0,5 мл розчину кальцію хлориду Р (розчин порівняння розчини витримують протягом 1 год. Опалесценція випробовуваного розчину не має перевищувати опалесценцію розчину порівняння.

12

Мідь Не більше 0,0005% (5 ррт). Визначення проводять методом атомно-абсорбційної спектрометрії.

Випробовуваний розчин

2.0 г субстанції розчиняють у 0,1 М розчині кислоти азотної і доводять об'єм розчину тією самою кислотою до 25.0 мл.

Розчини порівняння Готують розведенням еталонного

розчину міді (10ррт) Р 0,1 М розчином кислоти азотної до концентрації 0,2 ррт. 0,4 ррт і 0,6ррт Си. Вимірюють поглинання одержаних розчинів за довжини хвилі 248,3 нм, використовуючи як джерело випромінювання лампу з порожнистим мідним катодом і повітряно- ацетиленове полум'я. Настроюють реєструючий пристрій на нульове значення, використовуючи 0,1 М розчин кислоти азотної.

Залізо Не більше 0,0002% (2 ррт). Визначення проводять методом атомно-абсорбційної спектрометрії.

Випробовуваний розчин

5.0 г субстанції розчиняють у 0,1 М розчині кислоти азотної і доводять об'єм розчину тією самою кислотою до 25.0 мл.

Розчини порівняння Готують розведенням еталонного

розчину заліза (20 ррт Fe) Р 0,1 М розчином кислоти азотної до концентрації 0,2 ррт. 0,4 ррт і 0,6ррт Fe. Вимірюють поглинання одержаних розчинів за довжини хвилі 248,3 нм, використовуючи як джерело випромінювання лампу із порожнистим залізним катодом і повітряно-ацетиленове полум'я. Настроюють реєструючий пристрій на нульове значення, використовуючи 0,1 М розчин кислоти азотної.

Важкі метали Не більше 0,001% (10 ррт). 1,5 г субстанції розчиняють у воді Р і доводять об'єм розчину тим самим розчинником до 1 5 мл. 12 мл одержаного розчину мають витримувати випробування на важкі метали. Еталон готують із використанням еталонного розчину свинцю (1 ррт РЬ) Р.

13

Сульфатна зола Не більше 0,1%. Визначення проводять з 1,0 г субстанції.

Хлориди Не більше 0,01 25% (125 ррт). 4 мл розчину S доводять водою дистильованою Р до об'єму 15 мл. Одержаний розчин має витримувати випробування на хлориди.

Сульфати Не більше 0,02% (200 ррт). 7,5 мл розчину S доводять водою дистильованою Р до об'єму 15 мл. Одержаний розчин має витримувати випробування на сульфати.

Арсен Не більше 0,0001% (1 ррт ). 1,0 г субстанції мають витримувати ви пробування на арсен.

Барій До 10 м л розчину S додають 1 мл кислоти сірчаної розведеної Р. Опалесценція одержаного розчину відразу після приготування і через 1 год не має перевищувати опалесценцію суміші 1 мл води дистильованої Р і 10 мл розчину S.

Кальцій Не більше 0,02% (200 ррт ). 5 мл розчину S доводять водою дистильованою Р до об'єму 15 мл. Одержаний розчин має витримувати випробування на кальцій.

Свинець у цукрах Не більше 0,00005% (0,5 ррт ). Субстанція має витримувати випробування на свинець у цукрах.

Вода Не більше 1,0%. Визначення проводять з 0,50 г субстанції налівмікрометодом.

Сульфатна зола Не більше 0,1%. 5,0 г субстанції розчиняють у 5 мл води Р, додають 2 мл кислоти сірчаної Р, упарюють насухо на водяній бані і прожарюють до постійної маси. У випадку неповного озолення повторюють нагрівання з кислотою сірчаною Р.

Пірогени Якщо субстанція призначена для виробництва парентеральних лікарських засобів великих об'ємів, вона має витримувати випробування на пірогени. Уводять на 1 кг маси кролика 10 мл розчину що містить 50мг субстанції в 1 мл води для ін'єкцій Р.

14


Відповідність

вимогам ДФУ(1)

A. 0,10 г субстанції

розчиняють у воді Р і

відразу доводять об'єм

розчину тим самим

розчинником до 100,0 мл. До

10 мл 0,1 М розчину кислоти

хлористоводневої додають

1,0 мл одержаного розчину і

доводять водою Р до об'єму

100,0 мл. Вимірюють оптичну

густину одержаного розчину

в максимумі за довжини

хвилі 243 нм відразу після

приготування розчину.

Питомий показник

поглинання в максимумі має

бути від 545 до 585.

B. Інфрачервоний спектр

поглинання. 1 мг субстанції,

одержаний у дисках, має

відповідати спектру ФЕЗ

кислоти аскорбінової.

C. рН розчину S,

приготованого, як зазначено

у розділі "Випробування на

чистоту", має бути від 2,1 до

2,6.

D. До 1 мл розчину S

додають 0,2 мл кислоти

азотної розведеної Р і 0,2 мл

розчину срібла нітрату Р2:

утворюється сірий осад.

Метод:

Спосіб:

Кількісне визначення

15

Лабораторна задача №2 Експрес-аналіз лікарської форми в умовах аптеки

Склад: Кислоти аскорбінової 0,1 Кислоти нікотинової 0,02 Цукру 0,2

Якісний аналіз: аскорбінову кислоту визначають: до розчину додають

1- 2 краплини розчину нітрату срібла, розчин чорніє. А при додаванні до

розчину 1 краплини розчину хлориду заліза (ІІІ), розчин знебарвлюється, при

додаванні до залишку 1 краплини розчину феріціаніду калію, з’являється синє

забарвлення.

Нікотинову кислоту визначають: до 0,05г препарату додають таку саму

кількість безводного карбонату натрію, нагрівають, з’являється запах

піридину.

Методика визначення

відповідно ДФУ

Хімічне перетворення Відповідність

вимогам ДФУ

0,150 г субстанції

розчиняють у суміші 10 мл

кислоти сірчаної

розведеної Р і 80 мл води,

вільної від вуглецю

діоксину Р. Додають 1 мл

розчину крохмалю Р і

титрують 0,05М розчином

йоду по одержання стійкого

синьо- фіолетового

забарвлення.

1 мл 0,05 М розчину йоду

відповідає 8,81мг СбН8О6.

Попередній розрахунок: Т = т =

Фактичний розрахунок: %С =

16

Цукор визначають: до розчину додають 1-2 краплини розчину лугу та 1

краплину розчину нітрату кобальту, утворюється фіолетове забарвлення.

Кількісний аналіз: 0,1г порошку розчиняють в 2-3 мл води очищеної, додають

3-5 краплин фенолфталеїну, титрують 0,1М розчином натрію гідроксиду, суму

аскорбінової та нікотинової кислоти, до рожевого забарвлення. До від

титрованої рідини додають декілька краплин розчину крохмалю та титрують

аскорбінову кислоту 0,1М розчином йоду до синього забарвлення. Висновки щодо відповідності вимогам ДФУ:

Висновок практичного заняття: __________________


1. Особливості хімічної будови кислоти аскорбінової. Ізомерія.

2. Фізико-хімічні властивості кислоти аскорбінової, пантотенової кислоти,

пангамової кислоти, кальцію пантотенату, кальцію пангамату.

3. Методи отримання і біологічної оцінки вітамінів.

4. Методи виділення та промислове одержання кислоти аскорбінової

(вітаміну С).

5. Методи ідентифікації кислоти аскорбінової.

6. Методи кількісного визначення кислоти аскорбінової.

7. Випробування на чистоту лікарських речовин з групи вітамінів

аліфатичного ряду.

8. Взаємозв'язок між фармакологічною дією вітамінів та їх хімічною будовою.

9. Медичне застосування та особливості зберігання лікарських засобів з групи

вітамінів аліфатичної структури.

17


Тема: ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ З ГРУПИ АНТИБІОТИКІВ

Мета: Уміти обґрунтувати етапи аналізу лікарських засобів антибіотиків з

ціллю здійснювати контроль за їх якістю для подальшого безпечного і

ефективного медичного застосування готових фармацевтичних препаратів

протягом усього строку їх придатності.

Актуальність теми:

Антибіотики - це хіміотерапевтичні речовини, які продукуються живими

організмами у процесі їхньої життєдіяльності, а також їх синтетичні аналоги

та похідні, що мають здатність вбивати чи вибірково пригнічувати ріст

збудників захворювань (бактерій, вірусів, грибів, найпростіших) а бо

затримувати розвиток злоякісних пухлин.

Визначення доброякісності лікарських речовин антибіотиків у відповідності з

вимогами фармакопейної статті, уміння обґрунтовувати вимоги до їх якості

будуть необхідними в практичній діяльності фармацевта.


Актуалізація опорних знань

Закріпити уміння встановлювати відповідність лікарських субстанцій

вимогам НТД

> Визначити етапи аналізу лікарських засобів з метою здійснення

контролю якості.

> Визначити показники якості лікарських засобів (лікарських субстанцій і

форм) згідно діючих стандартів якості та інших нормативних

документів.

^ Обґрунтувати та вибрати метод та методику хімічного аналізу

лікарських засобів (лікарських субстанцій і форм).

^ Обсновувати обов'язкові етапи аналізу лікарських засобів (лікарських

субстанцій і форм) згідно вимогам нормативних документів щодо їх

контролю якості

> Інтерпретувати результати аналізів.

> Формулювати висновок про якість та можливість подальшого

медичного застосування.

Знати:

1. Основні властивості і методи одержання лікарських засобів

антибіотиків.

2. Значення фізико-хімічних констант для встановлення тотожності та

доброякісності лікарських засобів з групи антибіотиків.

3. Загальну характеристику антибіотиків. Класифікацію.

4. Медичне застосування, умови зберігання та фармакологічну дію

лікарських речовин з групи антибіотиків.

5. Значення антибіотиків в житті людини.

Вміти:

1. На основі вивчених реакцій тотожності перелічених лікарських засобів,

ідентифікувати одну з них та виконати її фармакопейний аналіз.

18

2. Зробити кваліфікований висновок про доброякісність лікарських

засобів.


1. Контроль вхідного рівня знань.

2. Формування професійних вмінь та навичок:

Проведення лабораторної частини заняття

1. Аналіз очних крапель левоміцетину в очних краплях.


Основна






Додаткова

1. Фармацевтична хімія: навч. посіб. / За заг. ред. П.О. Безуглого. —

Вінниця: Нова книга, 2006. — 552 с. - стор.524,528,548


352 с. - стор.253-274


експертний фармакопейний центр‖. — 1-е вид. — Харків.: РІРЕГ, 2001. —

556 с. — Доповнення 1. — 2004. — 520 с. — Доповнення 2. — 2008. — 620 с.

4. Беликов В.Г. Фармацевтическая химия: В 2 ч. — Ч. І. Общая фармацевтическая химия. — М.: Высш. шк., 1993. — 432 с.; Ч. ІІ. Специальная фармацевтическая химия. — Пятигорск, 1996. — 608 с. 5. Фармацевтична хімія: навч. посіб. / П.О. Безуглий, І.В. Українець, С.Г. Таран та ін.; за заг. ред. П.О. Безуглого. — Х.: Вид-во НФАУ; Золоті сторінки, 2002. — 448 с.


1. Особливості аналізу хіміотерапевтичних речовин.

2. Хімічна класифікація антибіотиків.

3. Мікробіологічний, хімічний та напівхімічний синтез антибіотиків.

4. Випробовування на чистоту.

5. Стереоізомерія. Її вплив на фармакологічну дію деяких антибіотиків.

6. Тонкошарова хроматографія. Поляриметрія. Спектрофотометрія.

7. Експрес-аналіз лікарських засобів антибіотиків.

8. Сучасні біологічні методи аналізу антибіотиків.

9. Умови зберігання та застосування антибіотиків в медицині.

СКОРОЧЕНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ НА

ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

Перед початком роботи Ви маєте пройти інструктаж з техніки безпеки,

19

контроль та корекцію вихідного рівня. Після цього Ви працюєте самостійно,

використовуючи при цьому методики в лабораторному журналі, цільові

навчальні завдання. Після виконання лабораторної роботи потрібно

оформити результати досліджень. Робота кожного студента аналізується

викладачем та здійснюється корекція засвоєння інформації. В кінці заняття

проводиться поточний тестовий контроль.

Лабораторна задача №1 ЛЕВОМІЦЕТИН

Опис згідно з ФС

ДФУ(1.1) стр. 369

Опис досліджуваної

субстанції /ЛЗ/...


Кристалічна маса білого кольору або

безбарвні кристали Розчинність: дуже легко розчинний у воді Р, легко розчинний у

96% спирті Р.


Методика Відповідність

вимогам ДФУ(1) Температура плавлення

149 - 153°С.

Кислотність До 1 г препарату додають 2 мл

нейтралізованого по фенолфталеїну

спирту, добре перемішують протягом

1хв і фільтрують. Фільтрат після

додавання 2 кр розчину

фенолфталеїну та 0,05 мл 0,1 М розчину

їдкого натру повинен забарвитися в

рожевий колір, що не зникає протягом

3 хв.

Хлориди 0,3 г препарату збовтують протягом 1хв

з 15 мл води і фільтрують. 10 мл

фільтрату повинні витримувати

випробування на хлориди (не більше

0,01% в препараті).

Сульфатна

зола і важкі

метали

Сульфатна зола з 0,5 г препарату не повинна перевищувати 0,1% і повинна витримувати випробування на на важкі метали (не більше 0,001% в препараті).

20

інтенсивнішим, виділяється цегляний осад і з’являється запах аміаку. Фільтрат після підкислення азотною кислотою дає характерну реакцію на хлориди. a) Наважку випробовуваної субстанції, еквівалентну близько 2 мг хлорид-іона, розчиняють у 2 мл води Р. Одержаний розчин або 2 мл розчину, зазначеного в окремій статті, підкислюють кислотою азотною розведеною Р, додають 0,4мл розчину срібла нітрату Р1, перемішують і відстоюють; утворюється білий сирнистий осад, який центрифугують і промивають трьома порціями води Р по 1 мл кожна. Цю операцію проводять швидко в захищеному від яскравого світла місці, при цьому допускається, щоб рідина над осадом не була уповні прозорою. Осад суспендують у 2 мл води Р і додають 1,5 мл розчину аміаку Р; осад швидко розчиняється; допускається наявність декількох крупних часток, які розчиняються повільно. b) Наважку випробовуваної субстанції, еквівалентну близько 15 мг хлорид-іона, або кількість, зазначену в



До 0,1 г препарату додають 5мл розчину їдкого натру і нагрівають; з’являється жовте забарвлення, яке при нагрівання переходить у червоно-помаранчеве. При кип’ятінні цього розчину забарвлення стає

21

окремій статті, поміщають у пробірку, додають 0,2 г калію діхромату Р і 1 мл кислоти сірчаної Р. Біля вхідного отвору пробірки поміщають фільтрувальний папір, просякнутий 0,1мл розчину дифенілкарбазиду Р (при цьому просякнутий папір не має стикатися з калію біхроматом); папір забарвлюється у фіолетово- червоний колір. ___________

Лабораторна задача №2 Експрес-аналіз лікарської форми в умовах

аптеки

Методика визначення

відповідно ДФУ

Хімічне перетворення Відповідність

вимогам ДФУ

Близько 0,5 г препарату

поміщають в конічну колбу

об'ємом 200 - 250 мл,

додають 20мл

концентрованої соляної

кислоти і обережно,

невеликими порціями 5 г

цинкового пилу. Потім

додають ще 10 мл

концентрованої соляної

кислоти, обмиваючи стінки

колби, і після повного

розчинення цинкового пилу

розчин кількісно переносять

стакан для діазотування,

охолоджений льодом;

додають 3г броміду каляю і

титрують 0,1 М розчином

нітриту натрію. Титрування

вважають закінченим, коли

крапля рідини, взята за 3 хв

після додавання розчину

нітриту натрію, буде

викликати негайне

посиніння йод крохмального

паперу.

1 мл 0,1 М розчину

нітриту натрію відповідає

0,03231 г СцН^СЬ^, якого в

препараті повинно бути не

менше 98,5%.

Попередній розрахунок: Т = т =

Фактичний розрахунок: %С =

Склад: Розчин левоміцетину 0,25%-10,0

Натрію хлориду 0,09

Якісний аналіз: До декількох краплин розчину додають 2мл розчину

гідроксиду натрію, з’являється жовте забарвлення, що посилюється при

нагріванні, відчувається запах аміаку.

Кількісний аналіз: До 1мл розчину, що визначають, додають 0,01г мурексиду,

2 краплини 10% розчину натрію гідроксиду, та повільно титрують по краплям

0,01М розчином міді сульфату від фіолетового до коричневого забарвлення,

проводять контрольний дослід. Проводять порівняння результатів за

інтенсивністю забарвлення.

Норми втрати титранту 0,66-0,89мл. Висновки щодо відповідності вимогам ДФУ:

Висновок практичного заняття: ________________


1. Антибіотики ароматичного ряду. Властивості, умови одержання,

ідентифікація, кількісне визначення, умови зберігання та застосування в

медицині.

2. Антибіотики аліциклічної будови. Властивості, умови одержання,


медицині.

3. Антибіотики глікозидної будови. Властивості, умови одержання, ідентифіка-

ція, кількісне визначення, умови зберігання та застосування в медицині.

4. Антибіотики гетероциклічного ряду. Властивості, умови одержання,


медицині.

5. Визначення біологічної активності антибіотиків.

6. Експрес-аналіз лікарських засобів антибіотиків.

7. Рідинна хроматографія.

8. Мікробіологічний метод дифузії в агар.

9. Спектрофотометрія. Фотоколориметрія.


Тема: Підсумковий модульний контроль №4. Лікарські засоби з групи • •• • •

антибіотиків та їх напівсинтетичних аналогів.

Мета: Уміти обґрунтувати етапи аналізу лікарських засобів органічної природи гетероцилічного ряду з ціллю здійснювати контроль за їх якістю для подальшого безпечного і ефективного медичного застосування готових

фармацевтичних препаратів протягом усього строку їх придатності. Актульність теми: Модуль дозволить виявити рівень знань по органічних лікарських засобах гетероциклічного ряду, набутих під час лекцій, практичних занять, самостійних позааудиторних робіт, які будуть необхідними в практичній діяльності фармацевта. Оснащення. ДФУ (1), набір лабораторного посуду, реактиви Актуалізація опорних знань Закріпити уміння встановлювати відповідність лікарських субстанцій вимогам НТД > Визначити етапи аналізу лікарських засобів з метою здійснення контролю

якості. > Визначити показники якості лікарських засобів (лікарських субстанцій і

форм) згідно діючих стандартів якості та інших нормативних документів. ^ Обґрунтувати та вибрати метод та методику хімічного аналізу лікарських

засобів (лікарських субстанцій і форм). ^ Обсновувати обов'язкові етапи аналізу лікарських засобів (лікарських

субстанцій і форм) згідно вимогам нормативних документів щодо їх контролю якості

> Інтерпретувати результати аналізів. > Формулювати висновок про якість та можливість подальшого медичного

застосування. Знати: 1. Загальні методи аналізу лікарських засобів та визначення доброякісності лікарських засобів за зовнішнім виглядом, розчинністю та реакцією середовища згідно з вимогами ДФУ. 2. Реакції ідентифікації лікарських засобів за функціональними групами згідно з вимогами ДФУ. 3. Загальні вимоги ДФУ щодо випробувань на граничний вміст домішок. 4. Методи одержання та властивості лікарських засобів, що вміщують гетеро атоми азоту, кисню, сірки тощо.

5. Методи аналізу лікарських засобів, що мають гетероциклічну будову тощо.

Вміти:

1. Застосовувати окремі типи реакцій для аналізу лікарських речовин залежно від хімічної структури (наявності певних функціональних груп та їх взаємовпливу). 2. Визначати елементи, що входять до складу речовини.


1. Контроль вхідного рівня знань. 2. Формування професійних вмінь та навичок: Проведення лабораторної частини заняття


Основна






Додаткова


Нова книга, 2006. — 552 с.


352 с. - стор.314-323




4. Фармацевтическая химия: учеб. пособие / под ред. А.П. Арзамасцева. — 2-е

изд., испр. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2005. — 640 с.

5. Фармацевтична хімія: навч. посіб. / П.О. Безуглий, І.В. Українець, С.Г.

Таран та ін.; за заг. ред. П.О. Безуглого. — Х.: Вид-во НФАУ; Золоті сторінки,

2002. — 448 с.


1. Параметри якості, які використовуються для стандартизації лікарських

засобів (опис, розчинність, ідентифікація, випробування на чистоту, кількісне

визначення).

2. Реакції ідентифікації на функціональних груп за ДФУ.

3. Хімічні методи дослідження.

4. Випробування на чистоту: визначення прозорості, кольоровості і реакції

середовища розчинів лікарських засобів

5. Випробування на чистоту: домішки, їх види та методи визначення. Еталонні

розчини.

6. Випробування на граничний вміст домішок в лікарських засобах.

7. Аналіз препаратів похідних 5-членних та 6-членних гетеро циклів.

8. Аналіз препаратів алкалоїдів.

9. Аналіз препаратів вітамінів.

10. Аналіз препаратів вуглеводів.

11. Аналіз препаратів антибіотиків.

Тема: “Лікарські засоби групи антибіотиків. Антибіотики-аміноглікозиди:

гентаміцину сульфат, канаміцину мопосу.іьфат. ”

Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою з теми:

“Лікарські засоби групи антибіотиків. Антибіотики-аміноглікозиди:

гентаміцину сульфат, канаміцину моносульфат. ” Основні завдання Вказівки

Вивчити характеристику 1. Дати загальну характеристику антибіотикам-

гентаміцину сульфату, аміноглікозидам.

канаміцину моносульфату. 2. Скласти письмово порівняльну характеристику

гентаміцину сульфату, канаміцину моносульфату у

вигляді таблиці за планом: а) Латинська назва;

б) Будова;

в) Добування;

г) Властивості;

д) Розчинність;

е) Ідентифікація;

ж) Кількісне визначення;

з) Зберігання;

и) Застосування.

А. Питання для самоконтролю:

1. Яке природне джерело отримання гентаміцину?

2. Яке природне джерело отримання канаміцину?

3. Яка хімічна формула гентаміцину сульфату?

4. Яка хімічна формула канаміцину моносульфату?

5. Які фізичні властивості антибіотиків-аміноглікозидів?

6. За якими фізико-хімічними методами можна ідентифікувати антибіотики -

аміногл ікози ди ?

7. Як можна ідентифікувати гентаміцину сульфат?

8. Як можна ідентифікувати канаміцину моносульфату?

9. Як кількісно визначають антибіотики-аміноглікозиди?

10. Яка фармакологічна дія антибіотиків-аміноглікозидів?

11. Як зберігають антибіотики-аміноглікозиди?

Б. Тести для самоконтролю:

1. Формула гентаміцину сульфату ....

2. Формула канаміцину моно сульфату ....

3. Гентаміцин продукують ....

4. Канаміцин продукують ....

5. За фізичними властивостями антибіотики-аміноглікозиди — це ... порошок.

Легкорозчинні у ....

6. Субстанції дають характерні реакції на ....

7. Сульфати з розчином барію хлориду у середовищі кислоти

хлористоводневої розведеної утворюють ....

£ 50/- + ВаСІ, -> 1. Сульфати не знебарвлюють розчин ... (на відміну від ...). 2. Для ідентифікації канаміцину моносульфату використовують кольорову

реакцію зі ... і ... в присутності феруму (III) хлориду. При цьому розчин набуває ... забарвлення.

3. Для кількісного визначення антибіотиків-аміноглікозидів за ДФУ

використовують .... 4. Гентаміцину сульфат кількісно можна визначити й .... 5. Антибіотики-аміноглікозиди зберігають в ....

6. Антибіотики-аміноглікозиди мають ... спектр дії. їх призначають для лікування ....

В. Задачі:

1. Навести приклади синонімів гентаміцину сульфату, канаміцину

моносульфату.

2. Скласти порівняльну характеристику гентаміцину сульфату й канаміцину

моносульфату у вигляді таблиці за планом: а) Чутливі та нечутливі мікроорганізми;

б) Побічні дії;

в) Протипоказання до застосування;

г) Форми випуску.


Основна






Додаткова

1. Фармацевтична хімія / За ред. проф. Безуглого П.О. — X.: Вид-во НФАУ,

2008. С. 521- 524, 542-545.


2002. С. 409- 412, 428-430.

3. Лекарственньїе средства: В 2-х томах. Т. 2.-11-е изд. Стер,- М.: Медицина,

1988.-576 с.

4. Фармацевтична хімія / За ред. проф. Безуглого П.О. - X.: Вид-во НФАУ, 2008. - 554 с. 5. Фармацевтична хімія / За ред. проф. Безуглого П.О. - X.: Вид-во НФАУ, 2002. - 448 с.

Тема: “Лікарськізасоби групи антибіотиків. Цефалоспорини.''

Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою з

теми: “Лікарськізасоби групи антибіотиків. Цефалоспорини.''' Основні завдання Вказівки

Вивчити характеристику

антибіотиків-

цефалоспоринів.

1. Дати загальну характеристику антибіотикам-

цефалоспоринам.

2. Скласти письмово порівняльну характеристику

антибіотикам-цефалоспоринам (цефалоридин,

цефалексин, цефазолін та ін.) у вигляді таблиці за

планом: а) Латинська назва;

б) Будова;

в) Добування;

г) Властивості;

д) Розчинність;

е) Ідентифікація;

ж) Кількісне визначення;

з) Зберігання;

и) Застосування.

А. Питання для самоконтролю:

1. Яке природне джерело отримання антибіотиків-цефалоспоринів?

2. Що лежить в основі структури цефалоспоринів?

3. Які сучасні напівсинтетичні цефалоспорини використовують у медицині?

4. Яка загальна формула цефалоспоринів?

5. Які фізичні властивості антибіотиків-цефалоспоринів?

6. За якими фізико-хімічними методами можна ідентифікувати антибіотики -

цефалоспорини?

7. Як можна ідентифікувати цефалоспорини?

8. Яку реакцію ідентифікації обумовлює наявність [3-л актам ного циклу?

9. Які реакції ідентифікації обумовлюють натрієві солі цефалоспоринів?

10. Як кількісно визначають антибіотики-цефалоспорини за ДФУ?

11. Які хімічні методи застосовують для кількісного визначення

цефалоспоринів?

12. Які фізико-хімічні методи застосовують для кількісного визначення

цефалоспоринів?

13. Яка фармакологічна дія цефалоспоринів?

14. Як зберігають цефалоспорини?

Б. Тести для самоконтролю:

1. Загальна формула цефалоспоринів ....

2. Цефалоспорини продукують ....

3. За фізичними властивостями антибіотики-цефалоспорини — це ... порошок.

Малорозчинні у ..., важкорозчинні у ....

4. Для ідентифікації використовують такі фізико-хімічні методи, як ....

5. Для ідентифікації використовують реакцію з ... у присутності кислоти

сульфатної концентрованої. Ця реакція розрізнювальна, оскільки ....

6. Наявність Р-лактамного циклу обумовлює реакцію утворення ....

7. Із сумішшю кислоти сульфатної та нітратної цефалексин набуває ...

забарвлення, цефалотин — , що переходить у ....

8. Натрій з розчином калію гексагідроксостибіату (V) - утворює ....

1. Натрій з розчином реактиву метоксифенілоцтової кислоти - утворює ....

2. Для кількісного визначення цефалоспоринів за ДФУ використовують ....

12. Антибіотики-цефалоспорини зберігають в ....

13. Антибіотики-цефалоспорини мають ... спектр дії. їх призначають для

лікування ....

В. Задачі:

1. Навести приклади синонімів цефалоспоринів (цефалоридин, цефалексин,

цефазолін та ін.).

2. Скласти порівняльну характеристику цефалоспоринів (цефалоридин,

цефалексин, цефазолін та ін.) у вигляді таблиці за планом: а) Чутливі та нечутливі мікроорганізми; б) Побічні дії; в) Протипоказання до

застосування; г) Форми випуску.


Основна






Додаткова


2008. С. 546- 552.


2002. С. 413- 418, 431-442.

3. Лекарственньїе средства: В 2-х томах. Т. 2.-11-е изд. Стер,- М.: Медицина,

1988.-576 с.

4. Фармацевтична хімія / За ред. проф. Безуглого П.О. - X.: Вид-во НФАУ, 2008. - 554 с.

5. Фармацевтична хімія / За ред. проф. Безуглого П.О. - X.: Вид-во НФАУ, 2002. - 448 с.

Інструкція до практичного заняття №8 ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ...

Documents