МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ...

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ

ЗАПОРІЗЬКОГО ДЕРЖАВНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Методичні рекомендації

З навчальної дисципліни «Медсестринство в педіатрії

для підготовки фахівців

освітньо-кваліфікаційного рівня

«молодший спеціаліст»

напряму підготовки

223 «Медсестринство»

Укладач:Білобородова Віталіна Анатоліївна – викладач спеціаліст другої

кваліфікаційної категорії.

Розглянуто і схвалено цикловою

комісією професійної та практичної підготовки

студентів відділення сестринська справа.

Протокол №1 від 28 серпня 2019 р.

Голова комісії: М.І Поправко

Запоріжжя 2019

ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Тема №23. Вірусний гепатит. Поліомієліт. ВІЛ-інфекція.

План до практичного заняття

1. Виконання медсестринського процесу під час вірусного гепатиту,

поліомієліту, ВІЛ-інфекціії та СНІДу.

2. Підготовка пацієнта та взяття біологічного матеріалу для лабораторних

дослідження. Виконання лікарських призначень;

3. Заходи безпеки під час роботи з кров’ю та іншими біологічними рідинами,

медичною апаратурою, що працюють під тиском, балонами з газом.

ЛІТЕРАТУРА

Навчальна

1. Педіатрія з курсом інфекційних хвороб та основами імунопрофілактики:

підручник / За ред. С. К. Ткаченко, Р. І. Поцюрка. - К.: «Медицина», 2018

ст.418-430.

2. Практичні навички в педіатрії За ред.. Н. О. Курдюмова, Ю.В. Чернявська,

В.В. Таран / Київ «Медицина» 2018 ст. 121-137.

Додаткова

1. Медсестринство в педіатрії: навч. посіб. / За ред. М. Б. Шегедин, С. Д.

Орібко. - В.: «Нова книга», 2009.

2. Гаврилюк О.Ф., Залюбівська Л.С. Ріст і розвиток людини. Практикум. — К.:

ВСВ ―Медицина‖, 2013.

3. Невідкладні стани в педіатрії: навч. посіб. / За ред. Р.І. Поцюрка. — К.: ВСВ

―Медицина‖, 2010.

4. Практикум з педіатрії в модулях: навч. посіб. / Н.О. Курдюмова,

Т.Г. Поліщук. — К.: Медицина, 2008. — 160 с.

Мета дисципліни:

Навчальна:

Ознайомити студентів з особливостями мед сестринського процесу при

поліомієліті, вірусному гепатиті, ВІЛ-інфекції. Сконцентрувати увагу на

проведенні лікувально-діагностичних маніпуляцій з метою подальшого засвоєння

навчального матеріалу і вміння логічно мислити.

Виховна:

Виховати професійні якості медичної сестри, відповідальність,

спостережливість. Здатність використовувати професійні навички в медицині та

особисту безпеку при роботі з такими хворими.

Завдання дисципліни:

Знати: Медсестринський процес при даних патологіях, заходи в осередку інфекції,

неспецифічної профілактики, скринінгові дослідження для виявлення інфікованих

осіб.

Вміти:

1.Техніку введення вакцини проти поліомієліту, гепатиту.

2. Взяття крові та сечі для проведення загального аналізу та вміст жовчних

пігментів.

3. Взяти кал для бактеріологічного, копрологічного дослідження;

4. Проводити поточну дезінфекцію;

5. Заходи і засоби особистої професійної безпеки медичної сестри під час надання

медичної допомоги пацієнтам, при роботі з кров’ю та іншим біологічним

матеріалом;

Самостійна позааудиторна робота до теми заняття: виконується студентом.

Викладач звертає увагу студентів на особливості виконання самостійної роботи,

вміння застосовувати одержану на лекціях і практичних заняттях інформацію для

вирішення ситуаційних завдань. Самостійна робота виконана в письмовій формі

захищається студентом в процесі співбесіди з викладачем під час практичного

заняття.

Методичне забезпечення заняття

Оснащення: лялька, пелюшки, одяг.

- Бланки для загального аналізу крові,загального аналізу сечі та

вміст жовчних пігментів,

- фізіологічний розчин, ватні кульки, спирт, лоток, звичайні

шприци,

- серветка, бинти, вата,

- ватні кульки, фурацилін 1:5000,дез. розчин (0,03 % розчин

Блонідасу).

Дидактичний матеріал для контролю початкового та кінцевого рівня знань

студентів:

- перелік питань для фронтального опитування,

- інструкції (стандарти) для виконання практичних маніпуляцій;

- тестовий контроль,

- ситуаційні завдання.

План та організаційна структура заняття

№

з/

п

Основні етапи

заняття

Рівні

засво

єння

Методи

контролю і

навчання

Матеріали

методичного

забезпечення

Час

вико

нання

І. Підготовчий етап

1

Організація

заняття

- уточнення теми заняття;

- перевірка підготовки до заняття.

2 Контроль початкового рівня знань студентів

План опитування

1

АФО печінки,НС

Основні симптоми

ураження печінки

та НС у дітей.

Діагностика.

ІІІ Фронтальне

опитування

2

Причини

виникнення

інфекційних

захворювань.

Основні клінічні

прояви під час

вірусних

гепатитів,поліоміє

літу ,ВІЛ інфекції

у дітей.

Ускладнення,

лікування та

профілактика.

ІІІ Тестовий

контроль

3 Дійсні та

потенційні

проблеми

пацієнтів з

інфекційними

захворюваннями у

дітей.

Особливості

медсестринського

процесу.

Підготовка дітей

до лабораторних

інструментальних

методів

обстеження.

ІІІ Клінічний

диктант

ІІ. Основний етап

Формування професійних вмінь та навичок

Перелік основних

практичних

завдань

Методи формування

вмінь та навичок

№ інструкції

1 Проводити

профілактичні

щеплення проти

поліомієліту

гепатиту.

техніка виконання

Інструкція

2 Проводити взяття

сечі для

загального аналізу

та вміст жовчних

пігментів.



3 Проведення п\ш,

в\м ін’єкцій, в\в

вливання

техніка виконання Інструкція

4 Догляд за шкірою

та слизовими

оболонками



5 Взяття калу для

копрологічного

дослідження.



6 Проводити

поточну

дезінфекцію.



ІІІ. Заключний етап

Контроль кінцевого рівня знань студентів

Контроль кінцевого рівня професійних вмінь і навичок

1 Корекція вмінь та

навичок

Рішення задач Ситуаційні

задачі

Підведення підсумків заняття

2 Оголошення оцінок, вказівки

3 Домашнє завдання

Тема: Невідкладні стани у педіатрії.Допомога на

догоспітальноу стані та стаціонарі.Охорона праці в галузі.

4 Література

Навчальна Додаткова

«Педіатрія з курсом

інфекційних хвороб та

основами імунопрофілактики»:

підручник /за редакцією проф.

С.К. Ткаченко, Р.І.

Поцюрка.Вид.Київ ВСВ

«Медицина» с. 437-448

«Медсестринство у

педіатрії»:навч.

посібник/ за

ред..проф.В.С.

Тарасюка.Вид.Київ

«здоров’я» 2001р.

Матеріали методичного забезпечення заняття

Підготовчий етап.

Запитання для контролю вхідного рівня знань

1. Дайте визначення - вірусний гепатит.

2. Які типи вірусного гепатиту ви знаєте?

3. Який механізм зараження характерний для кожного із гепатитів?

4. Охарактеризуйте клінічну картину всіх видів гепатиту.

5. Що таке ВІЛ-інфекція?

6. Які механізми інфікування притаманні для ВІЛ?

7. Класифікація ВІЛ-інфекції за клінічними категоріями.

8. Що таке СНІД?

9. Яка клінічна картина спостерігається у хворих на СНІД?

10. Лікування та профілактика ВІЛ та СНІД.

11. Диспансерне спостереження хворих на ВІЛ і СНІД.

12. Що таке поліомієліт?

13. Етіологія і клінічна класифікація поліомієліту. Його форми.

14. Лікування і профілактика поліомієліту.

Відповіді:

1. Вірусний гепатит-група захворювань з ураження печіки та інтоксикацією.

2. Вірусний гепатит А,В,С,Д,Е…

3. ВГА.

4. ВГА-механім передачі фекально-оральний,хар-я підвищенням

температури,катаральними явищами,диспептичними явищами,жовтяниця або без

неї,болі в животі.Сеча колоьру темного пива,кал знебарвлений.

ВГВ-сиворотковий гепатит, с парентеральним механізмом вираження,гострим

або хронічним перебігом,симптомами ураження печіки,розвитку жовтяниці.Хар-я

: диспептичний варіант,артралгічний,алергічний,астено-вегетативний.Вираженя

жовтяниця склер і шкіри,свербіж,біль у правому педребір’ї,може призвести до

розвитку печінкової недостатності.

ВГС-антропонозна вірусна хвороба з парантеральним шляхом зараження,

гострим або хронічним перебігом, хар-я ураженням печіки, порушенням обміну

речовин, повільне прогресування.Загальний стан задовільний,температура тіла

нормальна або субфебрильна, можуть бути неприємні відчуття в животі і правому

педребір’ї, катаральні явища , диспептичні явища, незначна іктеричність слизової

оболонки склер і слизової оболонки.

ВГД-дельта-інфекція з парантеральним механізмом передачі,спричиняється

дельта-вірусом,перебіає одочасо з гепатитом В,супроводжується значним

запально-дистрофічним ураженням печінки.Хар-я: загальна

слабкість,гарячка,нудота,блювання,біль у великих суглобах, біль у правому

педребір’ї,жовтяниця.

5. 6.7.ВІЛ-інфекція-антропонозна повільно-прогресуюча хвороба,що

спричинюється вірусом імуно-дефіциту людини.Хар-я:глубоким порушенням

імунітету,з приєднанням опортуністичних інфекцій.

Шляхи зараження:прироний ,штучний.Характерні періоди:безсімптомний

період,генералізована лімфоаденопатія,стадії поширеної ВІЛ-

інфекції,термінальна стадія.

10.Лікування:амбулаторно та в спеціалізованих стаціонарах.При

гарячці:жарознижуючі препарати,антиретровірусна терапія:нуклеозидні

інгібітори зворотної транскрептази,ненуклеозидні інгібітори,інгібітори

протеаз,інтерферони,генерики.При необхідності лікування вторинної інфекції

психотропні.Дезінфекція поточна і заключна.

Профілактика:загальні заходи:

-Санітарно-просвітницька робота,

-боротьба з наркомонією

-широке забезпечення одноразовим медичним інструментарієм

-належна дезінфекція манікюрно та педікюрного інстурмента

-відповідні заходи щодо донорства.

11.12.13 Поліомієліт-гостре вірусне інфекційне захворювання.Хар-я запаленням

сірої речовини мозку і проявляється в’ялими паралічами.Збудник- вірус РНК

вмісний,джерело інфекції хвора людина.Мех.передачі:фекально-

оральний,повітряно-крапельний.

Паралітична форма:

-спінальна

-бульбарна

-понтинна

-енцефалітна

Непаралітича форма :

-менінгіальна

-абортивна

-змішана

Скарги:висока температура,нежить,біль при ковтанні,кашель,пронос,судоми,біль

в області хребта,кінцівок,порушення рухів.

14.Лікування:суворо в стаціонарі.Догляд за шкірою,слизовими оболонками.Мед.

персонал масковий режим,поточна дезінфекція. Дезінтоксикаційнатерапія,

глюкокортикостероїди, витамінотерапія,біогенні стимулятори, массаж, ЛФК,

фізіотерапія.Санаторно-курортне лікування.

Профілактика:спеціфічна ,актична імунізація: 2,4,6 міс. Ревакцинація 18 міс. У 6

р. і 14 р.Карантин у дитячому колективі 20 днів.

Тема: ВІЛ-інфекція

Задача №1

Дитина народилась доношеною, маса при народженні 2600, зріст 46 см,

мікроцефалія, широко розставленні очі, голубий відтінок склер, виступає жолобок

верхньої губи. При народженні крик слабкий, смокче в’яло. З анамнезу виявлено,

що мати вживала наркотики до вагітності. Під час вагітності відмічалась

слабкість, періодичне безсоння, за усю вагітність набрала 2 кг.

Завдання:

1. Вірогідний дагноз

2. Симптоми які допускають це захворювання

3. Вірогідний шлях зараження дитини та матері

4. Яке обстеження треба зробити для підтвердження діагнозу

Еталон відповіді

1. ВІЛ-інфекція

2. Малий показник росту та ваги, мікроцефалія, голубизна склер, широко

розставленні очі, виступає жолобок верхньої губи

3. У дитини – трансплацентарний, у матері – і’нєкційний

4. ЗАК, ІФА

Тема: Гепатит В

Задача №1

Дівчинка 7 років, у віці 1 року перенесла ГРЗ, ускладнене пневмонією.

Лікувалася в стаціонарі, отримувала переливання препаратів крові. У віці 5 років

при обстеженні з контакту (випадки вірусного гепатиту в дитячому садку) в

сироватці крові виявлено HBsAg та дворазове підвищення АлАТ. Поставлений

діагноз: гепатит В, безжовтянична форма. Надалі спостерігалася катамнезу. Через

рік активність гепатоцелюлярних ферментів нормалізувалася, однак зберігалася

персистенція HBsAg.

За 3 місяці до надходження в клініку лікувалася у стоматолога. Захворювання

почалося з погіршення самопочуття, стала швидко втомлюватися, відзначалося

підвищення температури тіла до 37,5°С, потемніла сеча.

При надходженні: стан середньої тяжкості, помірна іктеричність шкіри і склер,

поодинокі телеангіектазії на шкірі обличчя і шиї. В легенях і серці — без

патології. Живіт м'який, болючий при пальпації в правому підребер'ї. Печінка

щільна, виступає з-під реберної дуги на 4 см, селезінка нижче реберної дуги на 2

див. Сеча темна.

Додаткові дані дослідження:

Біохімічний аналіз крові: рівень загального білірубіну — 53 мкмоль/л,

кон’югованого — 40 мкмоль/л, активність АлАТ — 960 Од/л, АсАТ — 780 Од/л,

тимолова проба -15 од., альбумін — 55%, у-глобулін — 23%.

Серологічні вірусні маркери гепатитів: HBsAg (+), anti-Hbcor заг. (+), anti-HDV

(+), anti - HCV (-), anti-HAV IgM (-), anti-HBe (+).

Ультразвукове дослідження: печінка збільшена, паренхіма рівномірно підвищеної

ехогенності за рахунок дрібновогнищевих структур помірної щільності.

Портальна вена з щільними стінками, 7 мм в діаметрі. Селезінкова вена в області

воріт селезінки 5 мм в діаметрі. Жовчний міхур правильної форми, гіпотонічний,

в порожнині видно осад пристінкового характеру. Стінки — 2 мм, щільні. Хвіст

підшлункової залози набряклий — до 26 мм. Паренхіма залози зниженої

ехогенності.

Завдання:

1. Попередній діагноз

2. Лікування


1. Хронічний гепатит В, загострений гепатит Д, легка форма.

2. Постільний режим, симптоматичне лікування, багато рідини, вітаміни В, С,

жовчогінні препарати, ентеросорбенти.

Тема: Поліомієліт

Задача №1

Хлопчик 2,5 років, часто хворіє на ГРВІ, бронхіт, 4 місяці тому переніс

пневмонію.

В 3 місяці одноразово вакцинована: АКДП + поліомієліт.

Захворів гостро: з підйому температури тіла до 38,2°С, була одноразова блювота,

болі в животі. На наступний день температура нормалізувалася, але через 4 дні —

повторний підйом, Т — 38,8°С. Перестав вставати на ніжки. Госпіталізований.

При надходженні: стан важкий. Морозить, температура тіла 39°С, млявий,

сонливий; часом неспокійний. Відзначається різка пітливість. При зміні

положення в ліжку кричить.

При огляді: виражена гіпотонія м'язів ноги, ослаблення сухожильних рефлексів на

руках і відсутність рефлексів на ногах. Ригідність потиличних м'язів. Больова і

тактильна чутливість збережені.

В легенях хрипи не вислуховуються. Тони серця ритмічні, злегка приглушені.

Живіт м'який, болючість при пальпації кишечника. Печінка і селезінка не

збільшені. Відзначалася нетривала затримка сечовипускання.

У наступні дні стан дитини покращився — зник больовий синдром, температура

нормалізувалася, відновилися рухова функція рук та лівої ноги. Активні рухи

правої ноги були відсутні, сухожильні рефлекси не викликалися.

Завдання:

1. Встановити попередній діагноз

2. Лікування


1. Поліомієліт, паралітична спінальна форма

2. Психічний спокій, тепло, знеболювальні, дегідратаційна терапія, прозерин,

галантамін, масаж, ЛФК

Тема №24

Невідкладна допомога на догоспітальному етапі та в стаціонарі. Охорона

праці в галузі .

Вступ:

Послідовність дій лікаря швидкої медичної допомоги (ШМД) на

догоспітальному етапі полягає в оцінці симптомів патологічного стану хворого,

які реалізуються в установленому діагнозі, призначенні та виконанні відповідних

до діагнозу екстрених лікувальних заходів за життєвими показаннями, що можна

позначити як первинне тактичне рішення. Потім лікар уточнює встановлений

діагноз і визначає подальші тактичні заходи з надання медичної допомоги

(залишити дитину вдома або госпіталізувати). При виробленні тактичного

рішення важливо пам’ятати, що декомпенсація стану в дітей наступає швидше,

ніж у дорослих.

Відмінності в діагностиці невідкладних станів у дітей і дорослих істотно

зменшуються у міру зростання дитини і до шкільного віку стають мінімальними.

З погляду невідкладної діагностики, семирічна дитина — це дорослий, такий,

який має меншу масу тіла і, як правило, ще не постраждав від впливу

навколишніх природних і соціальних чинників. Для лікаря, який надає

невідкладну допомогу на догоспітальному етапі, вік дитини та відповідні йому

вікові анатомо-фізіологічні особливості визначають специфіку діагностики

невідкладних станів у дітей.

Невідкадні стани в педіатрії відіграють важливу роль у роботі молодшого

медичного спеціаліста. Вони є однією з причин летальності в разі несвоєчасної і

некваліфікованої медичної допомоги.

План до практичного заняття

1. Виконання медсестринського процесу при невідкладних станах.

2. Виконання лікарських призначень;

3. Заходи безпеки під час роботи з кров’ю та іншими біологічними рідинами,

медичною апаратурою, що працюють під тиском, балонами з газом.


Навчальна

1. Педіатрія з курсом інфекційних хвороб та основами

імунопрофілактики: підручник / За ред. С. К. Ткаченко, Р. І. Поцюрка. - К.:

«Медицина», 2018 ст.437-448.


В.В. Таран / Київ «Медицина» 2018 ст. 85-102.

Додаткова







4. Практикум з педіатрії в модулях: навч. посіб. / Н.О. Курдюмова, Т.Г. Поліщук.

— К.: Медицина, 2008. — 160 с.

Мета дисципліни:

Навчальна:

Оволодіти професійними навиками по наданню невідкладної допомоги при

судомному, гіпертермічному синдромах. Алергійних станах, токсичному

синдромі, синдромі стенозуючого ларинготрахеїту та астматичного стану.

Геморагічний синдром, синдром недостатності кровообігу. Синдром гострої

ниркової недостатності-клінічні прояви, м/с процес.

Виховна:

Формувати у студентів систему уявлень про відповідальність та

спостережливість медичної сестри за правильну оцінку стану дитини. Усвідомити

важливість дій і відповідальність за життя хворої дитини.

Завдання дисципліни:

Знати: Визначення всіх невідкладних станів, причини виникнення, клінічні прояви,

невідкладну домопогу.

Вміти:

1. Надання невідкладної допомоги під час судомного синдрому;

2. Надання невідкладної допомоги під час гіпертермічного синдрому;

3. Надання невідкладної допомоги під час алергійного сидрому;

4. Надання невідкладної допомоги під час кишкового токсикозу та ексикозу;

5. Надання невідкладної допомоги під час коматозних станів;

6. Надання невідкладної допомоги під час стенозуючого ларинготрахеїту;

7. Надання невідкладної допомоги під час зомління, колапсу;

8. Геморагічний синдром. Причини. Симптоми. Невідкладна допомога.

9. Синдром гострої ниркової недостатності. Причини. Клініка. Невідкладна

допомога.

Самостійна позааудиторна робота до теми заняття: виконується студентом.

Викладач звертає увагу студентів на особливості виконання самостійної роботи,

вміння застосовувати одержану на лекціях і практичних заняттях інформацію для

вирішення ситуаційних завдань. Самостійна робота виконана в письмовій формі

захищається студентом в процесі співбесіди з викладачем під час практичного

заняття.

Методичне забезпечення заняття

Оснащення: лялька, пелюшки, одяг.

- Бланки для загального аналізу крові,загального аналізу сечі та вміст жовчних

пігментів,

- фізіологічний розчин, ватні кульки, спирт, лоток, звичайні шприци,

- серветка, бинти, вата,

- ватні кульки, фурацилін 1:5000,дез. розчин (0,03 % розчин Блонідасу).

Дидактичний матеріал для контролю початкового та кінцевого рівня знань

студентів:

- перелік питань для фронтального опитування,

- інструкції (стандарти) для виконання практичних маніпуляцій;

- тестовий контроль,

- ситуаційні завдання.

План та організаційна структура заняття

№

з/

п

Основні етапи

заняття

Рівні

засво

єння

Методи

контролю і

навчання

Матеріали

методичного

забезпечення

Час

вико

нання

І. Підготовчий етап

1

Організація

заняття

- уточнення теми заняття;

- перевірка підготовки до заняття.

2 Контроль початкового рівня знань студентів

План опитування

1

АФО усіх органів

та систем у

дітей.Діагностика.

ІІІ Фронтальне

опитування

2

Причини

виникнення

невідкладних

станів у педіатрії,

основні клінічні

прояви.

ІІІ Тестовий

контроль

3 Дійсні та

потенційні

проблеми

пацієнтів з

порушенням

вітальних функцій

ораізму.

Особливості

медсестринського

процесу.

ІІІ Клінічний

диктант

ІІ. Основний етап

Формування професійних вмінь та навичок

Перелік основних

практичних

завдань

Методи формування

вмінь та навичок

№ інструкції

1 Надавати

невідкладну

допомогу під час

судомного

синдрому.

Алгоритм практичних

навичок по протоколу

надання допомоги,

техніка виконання.


2 Надання допомоги

підчасгіпертерміч

ного синдрому



надання допомоги


3 Надання

невідкладної

допомоги під час

алергійного

синдрому






4 Надання



ГСЛТ.






5 Надання



дифтерійного

крупу






6 Надання



гострої ниркової

недостатності






ІІІ. Заключний етап

Контроль кінцевого рівня знань студентів

Контроль кінцевого рівня професійних вмінь і навичок

1 Корекція вмінь та

навичок

Рішення задач Ситуаційні

задачі

Підведення підсумків заняття

2 Оголошення оцінок, вказівки

3 Домашнє завдання

Тема: Повторити пройдений матеріал.Модульний контроль.

4 Література

Навчальна Додаткова

«Педіатрія з курсом

інфекційних хвороб та

основами імунопрофілактики»:

підручник /за редакцією проф.

С.К. Ткаченко, Р.І.

Поцюрка.Вид.Київ ВСВ

«Медсестринство у

педіатрії»:навч.

посібник/ за

ред..проф.В.С.

Тарасюка.Вид.Київ

«здоров’я» 2001р.

Матеріали методичного забезпечення заняття

Підготовчий етап

1. Надання невідкладної допомоги під час судомного

синдрому:

Допомога на догоспітальному етапі:

Забезпечити вільний доступ повітря;

Звільнити дихальні шляхи від слизу за допомогою катетера, гумової трубки,

пальця, обгорнутого ватою або марлею;

Запобігти западанню язика;

25% розчин магнію сульфату – 0,2мл/кг в/м;

При спазмофілії замість магнію сульфату ввести 10% розчин кальцію глюконату –

0,2-0,3мл/кг в/м;

0,5% розчин діазепаму – 0,3мг/кг в/м або в/в;

Фенобарбітал у дозі 5мг/кг усередину;

Діуретики: 1% розчин фуросеміду – 1-2мг/кг в/м;

Терміново госпіталізувати хворого.

Протисудомна терапія:

Тіопентал або гексинал 0,5-1% розчину 10мг/кг в/в;

20% розчин натрію оксибутирату – 100-150 мг/кг в/в;

Розчин дроперидолу 0,05мл/кг;

Якщо терапія не дає ефекту, показана люмбальна пункція, у крайньому разі –

гексеналовий або газовий наркоз, уведення міорелаксантів із переведенням дитини

на ШВЛ.

Дегідратаційна терапія:

Внутрішньовенне краплинне введення гіперонкотичних розчинів та діуретиків:

Альбуміну (10-15% розчин 5-10мл/кг);

Концентрованої плазми (5-10мл/кг);

Манітолу (1-2г/кг у вигляді 15-20% розчину), швидко краплинно – 50-60 крапель

за хвилину, а вразі порушення кровообігу в малому колі чи підозри на

недостатність нирок – фуросемід по 1-2 мг/кг в/в;

Еуфіліну (2,4% розчин по 3-5мг/кг в/в).

Підтримання основних життєвих функцій:

Забезпечення вільної прохідності дихальних шляхів.

Оксигенотерапія.

Серцеві засоби (корглікон, строфантин).

Введення глюкокортикостероїдів (гідрокортизон – 10-15мг/кг, преднізолон – 2-

3мг/кг, дексаметазон – 0,2-0,5мг/кг).

Застосування антигістамінних препаратів.

Коригування обмінних розладів (сольового складу, активної реакції

внутрішнього середовища, уведення вітамінів).

Лікування основної хвороби.

2. Надання невідкладної допомоги під час гіпертермічного синдрому:

Допомога на догоспітальному етапі:

Фізичні (активні) методи охолодження:

Розповити, роздягнути дитину;

Покласти холод на ділянку печінки, великих магістральних судин;

Міхур з льодом - над головою;

Протерти шкіру спиртовим розчином (50%);

Прохолодна клізма з водою (18-20°С);

Промивання шлунка прохолодною водою;

Обгорнути дитину вологою пелюшкою кімнатної температури;

Парацетамол у разовій дозі 10мг/кг (не більше 6 разів на добу), ібупрофен - у

разовій дозі 10мг/кг усередину.

Допомога на госпітальному етапі:

Пасивні методи охолодження в поєднанні з лікарськими засобами:

Парацетамол у разовій дозі 10мг/кг (не більше 6 разів на добу), ібупрофен - у

разовій дозі 10мг/кг усередину.

При недостатній ефективності – 50% розчин анальгіну (0,1мл на 1 рік життя в/м);

Для зменшення спазму судин, поліпшення периферійного кровообігу:

А). 2% розчин папаверину; 1% розчин дибазолу – з розрахунку 1-2мг\кг в/м, в/в;

Б). 2,4% розчин еуфіліну – 3-5мг/кг в/в;

В). 0,25% розчин дроперидолу – 0,5мг/кг в/в;

У разі вираженого неспокою дитини, збудження, судом:

А). 20% розчин натрію оксибутирату – 100мг/кг в/в;

Б). 0,5% розчин діазепаму – 0,3мг/кг в/в;

При зневодненні організму – регідратація із застосуванням інфузійної терапії: 5%

розчин альбуміну – 10мл/кг, 5-10% розчин глюкози – 10-15мл\кг;

За наявності ознак набряку мозку – фуросемід – 1-2мг/кг в/в;

У разі зниження температури тіла до 37,5°С припинити заходи, спрямовані на

зниження температури, продовжувати лікування основної хвороби.

3. Надання невідкладної допомоги під час алергійного синдрому:

Медична допомога у разі анафілактичного шоку:

1. Припинити подальше надходження алергену в організм: накласти джгут на

кінцівку проксимальніше місця проникнення алергену, обколоти цю ділянку

0,1% розчином адреналіну 0,3-0,5 мл.

2. При блискавичній формі - реанімаційні заходи і інтенсивна терапія по

загальноприйнятій програмі.

3. Інгаляція 100% кисню через маску в кількості 10-12 л/хв.

4. Внутрішньовенно або ендотрахеально 0,1% розчин адреналіну в дозі 5 мкг/кг

з подальшим його внутрішньовенним введенням в дозі 1-2 мкг/кг/хв крапельно в

200 мл 0,9% розчину натрію хлориду до відновлення ефективного кровообігу і

появи тахікардії.

5. Інфузія реополіглюкіна і кристаллоїдів у співвідношенні 1:2 зі швидкістю 10

мл/кг/годину.

6. Дифенгідрамін (димедрол) 1% розчин у дозі 1-2 мг/кг внутрішньовенно.

7. Еуфілін 5 мг/кг внутрішньовенно.

8. При недостатньому ефекті - внутрішньовенно краплинно 0,2% розчин

норадреналіну в дозі 1- 3 мкг/кг.

9. Внутрішньовенно глюкокортикостероїди: гідрокортизон у дозі 5-15 мг/кг або

преднізолон у дозі 2-5 мг/кг.

10. При некупованому бронхіолоспазмі - інгаляція селективних бета-2 агоністів

(сальбутамол, вентолін).

11. При явищах шоку, що зберігаються - після попередньої премедикації 0,1%

атропіну сульфату 0,1 мл/рік життя (не більш 0,5 мл) внутрішньовенно кетаміну

в дозі 5 мг/кг внутрішньовенно - інтубація трахеї і переведення на ШВЛ.

12. Екстренна госпіталізація до ВІТ не залежно від ступеню важкості шоку.

Медична допомога при алергічному набряку Квінке:

1. Десенсибілізуючі препарати: димедрол 1% розчин 0,5-1 мг/кг в/м'язово або

в/венно.

2. Лазікс 2% р-р - 1-2 мг/кг в/м'язово.

3. Адреналін 0,1% р-н - 0,2-0,3 мл підшкірно.

4. Преднізолон - 1-2 мг/кг в/м'язово або в/венно.

5. При ентеральному влученні алергену - ентеросорбенти (активоване вугілля

0,5-1,0 г/кг або 5% розчин Ентеродеза10-50 мл), очисна клізма.

6. Госпіталізація до ВІТ.

4. Надання невідкладної допомоги під час кишкового токсикозу та ексикозу:

Клінічні ознаки дегідратації.

Визначення ступеня дегідратації у дитини по клінічних симптомах:

-----------------------------------------------------------

-------

|Ознака |Дегідратація |Дегідратація

|Дегідратація |

| |I ст. |II ст. |III ст.

|

|---------------+---------------+----------------+---------

------|

|Поводження |Порушення, |Постійний плач,

|Пригнічення, |

| |занепокоєння |млявість

|сонливість |

|---------------+---------------+----------------+---------

------|

|Сосання |Жадібне |Активне або

|Відмовлення від|

| | |знижене |їжі

|

|---------------+---------------+----------------+---------

------|

|Очні яблука |Блискучі |Запалі |Глибоко

запалі,|

| | | |склери

тьмяні |

|---------------+---------------+----------------+---------

------|

|Сльози |Є |Зменшені |Відсутні

|

|---------------+---------------+----------------+---------

------|

|Велике тім'ячко|Виповнено |Втягнуте |Різко

запале |

|---------------+---------------+----------------+---------

------|

|Тургор тканин |Помірковано |Шкірна складка |Шкіра

суха, |

| |знижений |розправляється |складка

|

| | |

|розправляється |

| | | |через 2

сек. і |

| | | |більш

|

|---------------+---------------+----------------+---------

------|

|Колір шкіри |Звичайний |Бліда, сіра, |Сіра,

|

| | |акроцианоз

|жовтянична |

|---------------+---------------+----------------+---------

------|

|Слизові |Вологі |Яскраві, сухі |Сухі,

запечені |

|оболонки | | |

|

|---------------+---------------+----------------+---------

------|

|Подих |Звичайний |Звичайний, |Тахіпное,

|

| | |помірне |глибокий,

|

| | |частішання

|аритмічний |

|---------------+---------------+----------------+---------

------|

|Серцева |Звичайна, |Тахікардія, тони|Виражена

|

|діяльність |помірна |приглушені

|тахікардія або |

| |тахікардія |

|брадикардія, |

| | | |тони

глухі, |

| | | |пульс

слабкого |

| | |

|наповнення |

|---------------+---------------+----------------+---------

------|

|Діурез |Звичайний або |Олігурія

|Олігоанурія |

| |знижений | |

|

-----------------------------------------------------------

-------

Медична допомога:

1. При токсикозі з ексикозом I-II ступеню виконується оральна

регідратація в обсязі 50-100 мл/кг маси тіла Оралітом або

Регідроном, або Глюкосаланом, або кип'яченою водою протягом

4-6 годин.

2. При токсикозі з ексикозом III ступеня - внутрішньовенна

інфузія 5% глюкози з 0,9% NaCl або розчином Рінгера (1:1) зі

швидкістю 10-20 мл/кг за годину.

3. Госпіталізація при токсикозі I-II ступеня виконується до

профільного відділення, при III ступеня - до ВІТ, на ношах в

положенні лежачи.

5. Надання невідкладної допомоги під час коматозних станів:

Медична допомога при кетоацидотичній діабетичній комі:

1. За показаннями - реанімаційні заходи, інгаляція 100% кисню.

2. Катетеризація магістральних судин, інфузія 20 мл/кг ізотонічного розчину

натрію хлориду з 5% розчином глюкози (1:1), кокарбоксилаза 25-50 мг з 5%

розчином аскорбінової кислоти 1-3 мл.

3. Промивання шлунка теплим 1% розчином натрію гідрокарбонату, клізма з

теплим 1% розчином натрію гідрокарбонату (250-300 мл.).

4. Термінова госпіталізація до ВІТ.

Медична допомога при гіперосмолярній кетоацидотичній комі:

1. За показаннями - реанімаційні заходи. Інгаляція 100% кисню.

2. Катетеризація магістральних судин, інфузія 0,9% розчину натрію хлориду 10-

20 мл/кг/година.


Медична допомога при гіперлактацидемічній комі:

1. За показаннями - реанімаційні заходи, інгаляція 100% кисню.

2. Катетеризація магістральних судин, інфузія ізотонічного розчину натрію

хлориду і 5% розчину глюкози (1:1) 10-20 мл/кг/година з кокарбоксилазою

25-50 мг, 5% розчином аскорбінової кислоти 1-3 мл.


Медична допомога при гіпоглікемічній комі:


2. Катетеризація магістральних судин: внутрішньовенно струминнно 20% або 40%

5-20 мл розчин глюкози до виходу з коми.

3. Краплинне введення 5% розчину глюкози.

4. При недостатньому ефекті: глюкагон 0,05 мл/кг внутрішньом'язово або

внутрішньовенно, преднізолон 1-2 мг/кг внутрішньовенно, лазикс 1-3мг/кг, при

судомах - сибазон 0,2-0,3 мг/кг внутрішньом'язово.


Медична допомога при уремічній комі:


2. Катетеризація магістральних судин, внутрішньовенно повільна інфузія 0,9%

розчину натрію хлориду 10 мл/кг/година.

3. Промивання шлунку 1-2% теплим розчином натрію гідрокарбонату.

4. Термінова госпіталізація до спеціалізованого відділення або ВІТ.

Медична допомога при ацетонемічній комі:

1. За показниками - реанімаційні заходи. Інгаляція 100% кисню.

2. Катетеризація магістральних судин: інфузія 5% розчину глюкози і

ізотонічного розчину натрію хлориду (співвідношення 2:1) з розрахунку 5-10

мл/кг/годину.

3. Симптоматична терапія.

4. Термінова госпіталізація до спеціалізованого відділення або ВІТ.

Медична допомога при наднирковій комі:

1. За показниками - реанімаційні заходи. Інгаляція 100% кисню.

2. Катетеризація магістральних судин: внутрівенно струйно, потім крапельно

гідрокортизон або преднізолон у добовій дозі 5-10 мг/кг (по преднізолону).

3. Внутрівенно мезатон або норадреналін у ізотонічному розчині натрію

хлориду, інфузія ізотонічного розчину натрію хлориду і 5% розчину глюкози в

дозі 20 мл/кг/година.

4. Симптоматична терапія.


6. Надання невідкладної допомоги під час стенозуючого ларинготрахеїту:

Медична допомога у разі ГСЛТ:

1. Відволікаючі процедури: загальна гаряча ванна тривалістю 5-7 хв

(температура води 38-39 град. С), при гіпертермії тіла вище 38°С ванну не

застосовувати, можна застосувати гірчичники.

2. Десенсибілізуючі препарати.

3. Тепле лужне пиття.

4. При стенозі II-III ступеня - інгаляція з муколітичнимпрепаратами,

преднізолон 1-3 мг/кг внутрішньовенно;

5. Седативна терапія: бензодіазепіни (діазепам, седуксен, реланіум, сибазон)

0,3-0,5 мг/кг, але не більш 10 мг на уведення внутрішньом'язово або

внутрішньовенно.

6. Інгаляція 100% кисню.

7. При наростанні ГДН і неефективності вищенаведених заходів - після

попередньої премедикації 0,1% атропіну сульфату 0,1 мл/рік життя (не більш 0,5

мл) внутрішньовенно інтубація трахеї або ургентна конікотомія.

8. При стенозі I ступеня - госпіталізація до інфекційного відділення, при II-IV

ступенях - до ВІТ.

7. Надання невідкладної допомоги під час зомління, колапсу;

8. Геморагічний синдром. Причини. Симптоми. Невідкладна допомога.

Базовими напрямками терапії шоку на догоспітальному і госпітальному

етапах є усунення наявного джерела кровотечі і термінове усунення

гіповолемії. За показниками проведення комплексу серцево-легеневої

церебральної реанімації.

Медична допомога у разі геморагічного синдрому:

- Забезпечення вільної прохідністі дихальних шляхів і інгаляція 100% кисню.

- Катетеризація магістральних судин.

- Інфузія плазмозамінних розчинів колоїдів и кристалоїдів –препаратів

гідроксиетилкрохмалю, реополіглюкіну, альбуміну, плазми, розчину Рінгера й

інших полійонних розчинів. Для досягнення гемодинамічного ефекту

корекційний об'єм колоїдів повинен бути вище об'єму крововтрати на 20%, а

кристалоїдних розчинів - на 300-400%, що визначає необхідність сполученого

використання колоїдів і кристалоїдів. Швидкість введення колоїдів орієнтовно

складає дозу 5-6 мл/кг зі швидкістю 0,75-1,2 мл/кг/хв до відносної

стабілізації АТ, потім -0,1-0,5 мл/кг/хв. При неефективності - 7-7,5% розчин

NaCl у дозі 2-4 мл/кг зі швидкістю введення не менш ніж за 2 хв.

- При необхідності - анестезіологічне забезпечення, краще кетамін (кеталар,

каліпсол) у дозі 3-5 мг/кг внутрівенно.

Інфузійна терапія і транспортування дитини з геморагічним шоком повинна

здійснюватись в горизонтальному положенні пацієнта. На протязі всього

догоспітального и госпітального етапів здійснюються теплосберігаючі умови

і постійно проводиться інгаляція кисню.

Використання симпатоміметиків при гіпотензії може в деякій мірі

попередити повну гемодинамічну нездатність і розвиток церебральних

ушкоджень незворотнього характеру. Частіше використовується

норадреналін 0,1-5 мкг/кг разово. Повторне використання препарату

небезпечне через можливість розвитку інтестинальних некрозів. Більш

приємлива підтримка гемодінамики допаміном в діапазоні дози 1-10 мкг/кг/хв.

На госпітальному етапі проводиться хірургічна зупинка кровотечі і

замісна терапія препаратами крові до досягнення корекції

кисневотранспортної функції крові поряд з симптоматичною терапією -

знечуленням, корекцією ацидозу, електролітних порушень. Критичний

рівень гемоглобіну для

новонароджених складає біля 110 г/л, для дітей до року - 90 г/л.

9. Синдром гострої ниркової недостатності. Причини. Клініка. Невідкладна

допомога:

Гостра ниркова недостатність (ГНН)— це клінічний синдром, який

характеризується швидким зниженням швидкості клубочкової фільтрації,

накопиченням у крові продуктів азотистого обміну (шлаків) і неспроможністю

нирок підтримувати гемостаз.

Причини розвитку різноманітні: захворювання нирок, ішемія у внутрішніх

органах, поява в організмі токсинів тощо.

Незважаючи на різноманітність етіологічних факторів, їх умовно поділяють на

преренальні, ренальні і постренальні.

Преренальніфактори — це розлади кровообігу, які призводять до розвитку

циркуляторно-ішемічної форми ГНН типу шокової нирки.

Ренальніфактори — це нефротоксичні або токсико-алергійні впливи

безпосередньо на нирку, що призводять до розвитку токсичної нирки.

Постренальні фактори — це обструкція сечових шляхів. Ці обструктивні

уропатії так само, як і ниркова недостатність внаслідок запальних захворювань

нирок (гострого і підгострого гломерулонефриту, інтерстиціального нефриту,

пієлонефриту тощо), принципово не належать до ГНН, оскільки вони потре-

бують дещо інших методів лікування, хоч у стадії олігурії- анурії і в лікуванні є

багато спільного.

В основі ГНН (шокової і токсичної нирки) лежить органічне ураження ниркової

паренхіми некротичного характеру.

У клінічних проявах різних видів ГНН є багато спільного, що служить

приводом для поділу перебігу ГНН на чотири стадії:

1. Початкова, або шокова, стадіязбігається з дією етіологічного фактора і

симптоми її залежать від причин ураження нирок. Зокрема, це ознаки шоку,

гемолізу, отруєння та ін. Залежно від характеру етілогічного фактора, сили його

дії, своєчасності і повноти лікування та інших умов ця стадія триває від кількох

годин до 2—3 діб і більше.

2. Стадія олігурії-анурії характеризується раптовим або поступовим (1—3 дні)

зниженням діурезу (від 500 до 50 мл на день — олігурія, менше ніж 50 мл на

день — анурія). Середня тривалість цієї стадії (5—12 днів) збігається з

термінами, необхідними для регенерації канальцевого епітелію. Розвивається

гіпергідратація. Її ознаки — нудота, блювання, відраза до води, вологий язик,

набряки, апатія, затьмарення свідомості, невралгія, головний біль. Найчастіше

вона поєднується з клітинною дегідратацією: спрага за наявності набряків,

сухість язика іслизових оболонок, дисфагія, слабість, сонливість або збуджен-

ня, м’язові посіпування (так зване метаболічне тремтіння), судоми, гіпертермія,

підвищення АТ.

Розвивається азотемія (уремічна інтоксикація). Вона зумовлена різким

зниженням або повною втратою азотовидільної функції нирок, що призводить

до накопичення продуктів азотистого обміну (сечовини, креатиніну, сечової

кислоти). Вміст сечовини досягає 135—150 ммоль/л (за норми 3,5—9 ммоль/л).

3. Стадія відновлення діурезу (поліурична). Протягом деякого часу діурез

досягає 2000 мл на добу, і за клінікою цей період раннього відновлення

діурезупрактично не відрізняється від попереднього. Діурез продовжує

зростати, досягає 5 л на добу і більше, розвивається період поліурії. Триває він

3—4 тиж. У цей період хворі втрачають значну кількість води й електролітів. За

сприятливого перебігу ГНН поступово нормалізуються показники водно-

електролітного обміну, зменшується азотемія, але залишається затяжна анемія і

знижується імунітет.

4. Стадія одужання триває 4—12 міс. і характеризується поступовим

поліпшенням концентраційної здатності нирок, зменшенням анемії .

ЗАДАЧА 1.

Дитина 10 міс. захворіла гостро о 4 годині ночі: підвищилась температура до

38,70С, а через годину – 40

0С, стала неспокійною. Лікар невідкладної допомоги

ввів жарознижуючі засоби, після чого температура дещо знизилась, а потім знов

піднялась до 39,60С. Через 6 годин на сідницях, внизу живота, на стегнах з’явився

плямисто-папульозний висип. Був викликаний дільничний лікар.

При огляді: температура 39,90С, дитина збуджена, відмічається тремор рук та

підборіддя, значне потовиділення. Шкірні покриви бліді, кінцівки холодні. На

сідницях, внизу живота, на стегнах рясний плямисто-папульозний висип,

поодинокі геморагічні висипання 1-3 мм в діаметрі, неправильної форми. АТ-

100/60 мм рт.ст.. Тони серця ритмічні, ЧСС-180/хв.. В легенях везикулярне

дихання, ЧД-52/хв.. Живіт м’який, безболісний. Менінгеальних симптомів немає.

1.Поставте діагноз.

2.Складіть план невідкладної допомоги на дошпитальному етапі та в стаціонарі.

ЗАДАЧА 2.

Дитина 1 року 4 міс. Захворіла о 6 годині ранку: підвищилась температура до

38,50С, а через годину до 39,7

0С, стала неспокійною. Лікар невідкладної допомоги

ввів жарознижуючі засоби. Температура знизилась до 38,20С, але стан дитини не

покращився. Через 4 години на ногах, сідницях з’явився плямисто-папульозний, а

потім геморагічний висип. Була викликана карета швидкої допомоги.

При огляді лікарем швидкої допомоги виявлено: температура – 36,50С, стан дуже

тяжкий. Дитина загальмована, свідомість потьмарена. Шкіра блідо-сірого

кольору, холодна та волога, акроціаноз. АТ – 60/30 мм рт. Ст.. Тони серця

послаблені, ЧСС – 180/хв., пульс слабкий. В легенях везикулярне дихання, ЧД –

54/хв.. Живіт м’який, неболючий. Менінгеальних симптомів немає. Олігоурія.

1.Поставте клінічний діагноз.


ЗАДАЧА 3.

Дитина 1 рік 3 міс., вага 11 кг, захворіла гостро з підвищення температури тіла до

39,50С., відмови від їжи, млявості, неспокою, одноразової блювоти. Протягом 6

годин стан дитини погіршився, з`явилась на стегнах та нижних кінцівках

геморагічна висипка. При огляді стан тяжкий. Дитина неспокійна. Шкіра бліда, на

сідницях, нижніх кінцівках – поодинокі зірчастої форми геморагічні елементи,

неправильної форми, несиметричні. Кінцівки на дотик- холодні. Ps – 140 в хв.,

ЧД- 42 в хв., АТ – 130/90 мм. Рт. Ст., t – 38,60С. Тони серця ослаблені. Дихання в

легенях везикулярне. Живіт м`який. Гіперестезія. Менінгеальних симптомів

немає.

1. Сформулюйте клінічний діагноз.

2. Надайте невідкладну допомогу.

ЗАДАЧА 4.

Дитина 3 роки (вага 16 кг.), захворіла гостро з підвищення температури до 39,30С,

головного болю, млявості. Стан дитини поступово погіршився, дитина стала

сонливою, відмовляється від їжи, 5 разів була блювота. Оглянута лікарем швидкої

допомоги. Стан дуже тяжкий, дитина загальмована, t – 37,60С, Ps – 156 в хв.,

слабкий. Тони серця ослаблені. АТ – 80/40 мм. Рт. Ст., ЧД – 42 в хв. Шкіра бліда,

акроціаноз, на сідницях, кінцівках, тулубі виявляється геморагічний висип

неправильної форми, щільний на дотик, d до 3-8 мм. Менінгеальних симптомів

немає.

1.Поставте клінічний діагноз.


ЗАДАЧА 5.

Дитина 6 місяців (8кг) захворіла гостро. Відмічалось підвищення температури

тіла до 39,30С, дитина стала в‖ялою, сонливою. Дитині давали жарознижуючі

препарати на фоні яких температура не знижувалась. Через 3 години у дитини на

шкірі нижніх кінцівок з‖явилася геморагічно-некротична висипка. Під час огляду

лікарем невідкладної допомоги: температура тіла – 37,10С, дитина без свідомості,

шкіра бліда, дистальні відділи кінцівок ціанотичні, холодні на дотик, дифузно на

шкірі нижніх та верхніх кінцівках, ягодицях - неправильної форми геморагічно-

некротична висипка. АД- 60/20 мм Hg, Ps-130 за 1 хв.

1. Сформулюйте попередній діагноз.

2. Визначте синдром, що потребує невідкладної допомоги.

3. Яку невідкладну допомогу слід надати.

ЗАДАЧА 6

Дитина В., 9 років, захворіла 4 доби тому, коли відмічалось закладенність носу,

субфебрильна температура до 37,20С. Сьогодні температура тіла підвищилась до

38,60С, з‖явилось зниження апетиту, різкий головний головний біль, дитина стала

в‖ялою, сонливою, через добу дитина втратила свідомість, спостерігалися

короткочасні судоми. Під час огляду у хворого температура тіла – 39,90С,

свідомість сплутана (загальмованість), шкіра чиста, носове дихання затруднене,

незначні гнійні виділення з носових ходів, у ротоглотці – гнійний фарингит,

дитина лежить на боку з привединими до тулуба ногами та запрокинутою

головою, відмічається багаторазова блювота.

1.Сформулюйте клінічний діагноз.


ЗАДАЧА 7

Хвора 3 роки 10 міс. надійшла у відділення реанімації в дуже тяжкому стані

в 2 години ночі з дому з діагнозом :ГРВІ з явищами менінгізму, гіпертермічний

синдром. Захворіла гостро, біля 16.00

– гіпертермія до 400С,загальний неспокій,

блювота. В подальшому стан дитини погіршився: млявість, порушення

свідомості, генералізовані клоніко-тонічні судоми, з`явився геморагічний висип

по всьому тілу.

Об`єктивно: стан край тяжкий, свідомість відсутня, тотальний ціаноз,

кінцівки холодні. По всьому тілу рясний геморагічний висип, зливний, фіолетово-

ціанотичного кольору, обширні некрози. АТ 60/20 мм. рт.ст. Тахіпноє, тахікардія.

Сечі не було з 2000

годин.

1. Поставте діагноз.

2. Надайте невідкладну допомогу на дошпитальному етапі.

ЗАДАЧА 8

Хворий 1 рік 6 міс., надійшов до відділення реанімації о 8.55

з діагнозом:

ГРВІ, отит, менінгіт у дуже важкому стані. Захворів гостро, 3 дні тому, t-38,80 С,

вночі t-40,50 С. На другий день з`явилися гнійні виділення з лівого вуха. Оглянута

дільничим педіатром, призначено місцеве лікування – краплі в вуха, компрес. На

слідуючий день стан погіршився: в 4.00

на фоні t 400 С з`явилися судоми,

порушення свідомості, стогнуче дихання, блювота. При надходженні: свідомость

порушена – сопор, стогнуче дихання, акроціаноз, мармуровий малюнок шкіри

тулуба, ціаноз слизових оболонок, кровоточивість місць ін`єкцій. Різко виражені

менінгеальні симптоми, правобічний птоз, анізопорія, зіниці d>s, фотореакція

слаба. Судоми. Проведена люмбальна пункція: ліквор мутний, витікав під тиском

400 мм Н2О ст., зеленого кольору, білок – 4,0 г/л,

р. Паледі (++++), нейтрофіли густо покривають поле зору.

1. Сформулюйте клінічний діагноз.


ЗАДАЧА 9

Хлопчик 10 років хворіє на гемофілію А.Два дні тому отримав удар футбольним

м’ячем у живіт.При огляді:кривава сеча,блідий,в лівій пахвинній ділянці

палькується утвір м’якої консистенції ,розмрами 5 х 6 . З боку серця-систолічний

шум на верхівці,пульс – 100 за 1 хв. З боку інших органів і систем – без

особливостей.ЗАК: еритроцити – 2,8 х 1012

/л, гемоглобін-72г/л, лейкоцити- 15,2 х

109 /л,е.-2%, п-10% , с.-68% ,л.-16% ,м.-4% , ШОЄ -18 мм/год.Час зсідання крові-

початок – 10 хв, кинець-невизначається, тривалість кровотечі- 4 хв, тромбоцити -

180 х 109/л. Загальний аналіз сечі-питома вага 1018, білок-0,37 г/л, лейкоцити 2-4

в полі зору , еритроцити свіжі на ½ поля зору.Рівень антигемофільного глобуліну

– 30 %.

Завдання:

1.Поставити клінічний діагноз.

2.Призначити лікування.


Навчальна

1. Педіатрія з курсом інфекційних хвороб та основами імунопрофілактики:

підручник / За ред. С. К. Ткаченко, Р. І. Поцюрка. - К.: «Медицина», 2018


В.В. Таран / Київ «Медицина» 2018

3. .Додаткова







4. Практикум з педіатрії в модулях: навч. посіб. / Н.О. Курдюмова,

Т.Г. Поліщук. — К.: Медицина, 2008. — 160 с.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ...

Documents