egoist # 20

журнал справжнього чоловіка

НЕ ДЛЯ ПРОДАЖУ

ЗброяДе у Львовінавчитися стріляти

ПогЛяД Що таке свобода

ПоДорожі Проводимо

відпустку в Україні

#2 (20) 2014

Ксенія Ліардо:Я приречена... на успіх!

Офіційний дилер Даймлер АГ у Львівському регіоні ТзОВ «Західно- Український автомобільний дім» м. Львів, вул. Дж. Вашингтона, 8

1Офіційний дилер Даймлер АГ у Львівському регіоні ТзОВ «Західно- Український автомобільний дім» м. Львів, вул. Дж. Вашингтона, 8Офіційний дилер Даймлер АГ у Львівському регіоні ТзОВ «Західно- Український автомобільний дім» м. Львів, вул. Дж. Вашингтона, 8

2

стор. 16 >стор. 20 >

стор. 12 >

стор. 10 >

захопленнястор. 30-39 >

суспільствостор. 10-29 >

зміст

стор. 30 >

стор. 36 >

Директор:Головний редактор:

Остап ПроцикВсеволод Поліщук

Над номером працювали: Ростислав ЯщишинБогдан ЮрочкоДар‘я Бура

Дизайн та верстка:

Рекламний відділ:

Всеволод Деревацький

Зоряна КрачковськаОльга СідорінаАнна Косик

Розміщення реклами: тел.: (032) 239 -34-01

Спеціалізований журнал «Егоїст»Зареєстрований у Міністерстві юстиції України

Свідоцтво серія КВ № 18262-7062 від 11.10.2011 р.

Адреса редакції та видавця:

м. Львів, вул. Героїв УПА, 73

Засновник: ТОВ «Егоїст Паблішинг»Видавець: ТОВ «Егоїст Паблішинг»

Розповсюджується безкоштовно в елітних ресторанах, клубах, барах, готелях, клініках, автосалонах, фітнес-центрах і магазинах Львова. Частина накладу потрапить на домашні адреси або безпосередньо з

рук в руки найуспішнішим політикам і бізнесменам міста.

Наклад: 1000 примірниківПеріодичність: 12 разів на рік

Підписано до друку: 02.04.2014 р.Друк: Поліграф-сервіс

Концепція та зміст журналу «Егоїст» є інтелектуальною власністю. Частковий або повний передрук матеріалів,

а також інше їх використання або відтворення допускається лише з дозволу редакції. За зміст реклами

відповідальність несе рекламодавець.

андрій іонов: «рекомендація

політикам – день і ніч

читайте макіавеллі»

де навчитися стріляти

Що таке своБода (Без лапок)

у вас не купують? може, не тим продаєте?

Гольф – Гра джентльменів

тренуватись, та не спиватись

3

стор. 44 >стор. 48 >

стор. 60 >

стор. 64 >

відпочинокстор. 40-55 >

дріБниці життястор. 56-72 >

зміст

посуд для міцних напоїв:оБирай правильно

7 найкраЩих місць в україні, куди варто

поїхати львів’янину для «непляжноГо» відпочинку

справжній Галичанин п’є наливки

вихочуємо з хлопчикачоловіка

4

від редактора

Наймодніші тенденції останнього мі-сяця – критикувати, панікувати та аб-страгуватися. Хоча там, на Майдані, ми домовлялися не панікувати і не бути бай-дужими. А вже в березні, коли на нашу землю посунув окупант – не зловживати критикою уряду, поки не заберуться з-під наших кордонів російські танки. Якось дуже швидко забувають в наш час обі-цянки – так само швидко, як змінюється новинний потік на всюдисущому телеба-ченні, як трансформуються сценарії про-пагандистів і дурощі популістів.

Ні, я все розумію, мене теж часом від споглядання дій деяких нових владомож-ців аж трусить, хочеться порвати всіх на шматки і нагадати, за що гинули люди. І панікувати часом хочеться, ще й ой-ой-ой як – перепостити на «Фейсбуку» чергову заяву Ілларіонова, подивитися відео, яке показує, як десь колись (переважно на-справді не зрозумієш де і коли) їхали якісь танки із заголовком «Русские танки возле Белгорода едут в сторону Украины», про-сто заволати не своїм голосом: «Те, що відбувається в Криму, – несправедливість!»

Але не можна. Усе це – на руку ворогу. Усе це – мінус у власну карму і карму свого суспільства. Треба навпаки – більше опти-мізму, більше позитиву і конструктивізму. Тому цього разу буде менше теорій і більше банальних фактів. Але фактів не простих, а про те, як допомогти своїй країні у цей неспокійний час. Багато хто вже добре знає ці факти, але все ж не завадить та-ким нагадати, а іншим – розповісти.

Отже, найпростіший спосіб – просто задзвонити чи надіслати СМС на но-мер 565 з мобільного. Автоматично ви переказуєте 5 гривень з кожного дзвінка чи повідомлення на рахунок Міністерства оборони. З контраргументами на кшталт «все розкрадуть» я навіть не сперечаюся. Кожному своє. Хто хоче – переказує, хто не хоче – не переказує, шукає інші спосо-би допомогти чи навіть просто ховає, як страус, голову в пісок: не підтримую, але це конституційне право.

Другий спосіб допомоги країні – участь в економічному бойкоті російських то-варів. Тут два шляхи. Простий – самому перевіряти виробника (штрих-код 46, але краще дивитися саме на місце виготовлен-ня, бо часом і зі штрих-кодами махлюють. Другий – окрім цього ще й допомогти з поширенням інформації про бойкот серед інших українців. Аби допомогти коштами на друк бойкот-листівок, переказуйте грив-ні на картку «ПриватБанку» 5168 7423 1343 0328 (Страмик Ігор). Щодо інших варіантів співпраці зі спільнотою бойкоту окупантів у Львові, дзвоніть за телефоном (067) 766-03-03.

Ще один спосіб допомоги вже не дер-жаві, а суспільству – підтримка родин загиблих на Майдані. Рахунки та іншу ін-формацію про мешканців Львівщини з Не-бесної Сотні ви можете побачити на поруч. Телефон для довідок щодо інших варіантів підтримки – (032) 297-59-11 (гаряча лінія Львівської міської ради).

І головне: намагайтеся не знімати гро-шей з українських банків і не міняти їх на валюту. Не забудьте при нагоді купувати українське, платіть по максимуму податки, не беріть і не давайте хабарів. А ще по-ширюйте лише перевірену інформацію, не панікуйте, не халявте на робочому місці. Несіть більше позитиву в свій колектив, свою компанію, свою сім’ю.

Слава Україні!Всеволод Поліщук

юрій вербицький

51 рік, м. ЛьвівСейсмолог, кандидат наук, захоплювався альпінізмом.Навчався на факультеті геодезії Львівського політехнічного інституту. Залишилась 25-річна донька Уляна.Викрадений невідомими 21 січня 2014 року та вбитий після катувань.Номер карти «ПриватБанку» 5168 7572 4635 3249 Вербицька Ольга Ярославівна.

Богдан сольчаник

28 років, м. Старий Самбір, Львівської області.Викладач Українського католицького університету у Львові.Навчався на Історичному факультеті ЛНУ імені Івана Франка та в центрі магістерських програм з соціології та культyрології ЛНУ. Готyвався до одруження.Вбитий 20 лютого пострілом снайпера.МФО 325570, рахунок 2620944371, ІПН 2048612426, «Райффайзен Банк Аваль», Сольчаник Оксана Іванівна.

ігор костенко

22 роки, с. Зубрець, Тернопільської області.Стyдент 5 курсу географічного факультету ЛНУ імені Івана Франка.Журналіст Інтернет-видання «Спортаналітика» у Львові.Неодружений, залишились батьки, сестра навчається у Дніпропетровську.Вбитий поблизу Жовтневого палацу 20 лютого двома кулями снайпера – в груди та голову.МФО 325570, рахунок 2620744379, ІПН 3451904122, «Райффайзен Банк Аваль», Костенко Інна Ігорівна.

андрій дигдалович

41 рік, с. Сокільники, Львівської області.Залишились дружина та двоє дітей (12 та 20 років).Вбитий кулею снайпера 20 лютого.МФО 325570, рахунок 2620844367, ІПН 2694711988, «Райффайзен Банк Аваль», Дигдалович Наталія Романівна.

роман точин

44 роки, м. Ходорів, Жидачівського району, Львівської області.Залишились дружина та двоє доньок – студентка Тернопіль-ського економічного інституту та учениця 9 класу.Підприємець у сфері ремонтів.Загинув від вогнепального поранення в голову 20 лютого на вул. Інститутській, рятуючи друга.МФО 325570, рахунок 2620644365, ІПН 2741008206, «Райффайзен Банк Аваль», Точин Лілія Любомирівна.

5

микола паньків

39 років, с. Лапаївка, Львівської області.Залишилась дружина та двоє дітей (8 та 13 років).Приватний підприємець.Вбитий від кулі снайпера в груди 20 лютого, рятуючи загиблих.МФО 325570, рахунок 2620244374, ІПН 2950809469, «Райффайзен Банк Аваль», Паньків Леся Петрівна.

роман сеник

45 років, с. Наконечне Друге, Львівської області.Залишилась мати (70 років), брат та сестра.Служив миротворцем у контингенті Миротворчих сил ООН у Югославії під час війни Хорватії за незалежність, останні 15 років працював оператором на автозаправній станції в м. Турка.Поранений снайпером 22 січня, помер 25 січня.МФО 325570, рахунок 2620144373, ІПН 2465321264 «Райффайзен Банк Аваль», Лисак Леся Федорівна.

Богдан ільків

52 роки, с. Щирець, Львівської області.Залишились двоє дітей – Наталія, 27 років та Марія, 20 років – студентка 3 курсу Історичного факультету ЛНУ імені Івана Франка, дружина Ольга.Працював машиністом на Стрийській залізниці.Навчався у Львівському технікумі залізнодорожного транспорту.Помер від отриманих поранень 22 лютого.МФО 325570, рахунок 2620544377, ІПН 2310606168, «Райффайзен Банк Аваль», Ільків Ольга Володимирівна.

Богдан вайда

58 років, с. Летня, Дрогобицького району, Львівської області.Неодружений, залишилось 2 сестри – Марія та Люба.Вбитий від кулі снайпера 20 лютого.МФО 325570, рахунок 2620544380, ІПН 2517807008, Львівська обласна дирекція АТ «Райффайзен Банк Аваль», Середяк Любов Іванівна.

андрій корчак

49 років, м. Стрий, Львівської області.Неодружений, залишились 81-річна матір-політв’язень, брат та сестра.Працював на мостобудівельному підприємстві в м. Стрию.80 днів прожив на майдані, вбитий гранатою, що розі-рвалась перед ним.МФО 325570, рахунок 2620044369, ІПН 2215611193, «Райффайзен Банк Аваль», Корчак Юрій Богданович.

анатолій жаловага

33 роки, м. Дубляни, Львівської області.Працював на будівництві в Іспанії. Займався професійно гандболом.Навчався у Львівському державному університеті фізичної культури.Залишились батьки, брат Андрій (25 років, одружений).Вбитий на вул. Інститутській, 20 лютого пострілом снайпера в голову.МФО 325570, рахунок 2620644378, ІПН 2173902189, «Райффайзен Банк Аваль», Жаловага Лариса Яківна.

іван Бльок

40 років, м. Городок, Львівської області.Залишилось троє дітей: доньки 13 і 20 років, син 10 років.Працівник торгівельної сфери.Вбитий кулею снайпера 20 лютого на вул. Інститутській.МФО 325570, рахунок 2620744366, ІПН 2803708089, «Райффайзен Банк Аваль», Бльок Наталія Степанівна.

роман варениця

35 років, с. Старий Яр, Яворівський район, Львівської області.Працював на будівництві, раніше – вчитель фізики та математики у с. Смоле.Навчався у Дрогобицькому педагогічному університеті.Неодружений, залишились батько Михайло (65 років) та мама Ганна (62 роки). Вбитий на вул. Великій Житомир-ській 20 лютого пострілом снайпера.МФО 325570, рахунок 2620344375, ІПН 1910307504, «Райффайзен Банк Аваль», Варениця Ганна Іванівна.

олег ушневич

31 рік, м. Дрогобич, Львівської області.Неодружений, залишився батько.Працював у Португалії, Франції, перед тим – у сфері торгівлі у м. Львові.Вбитий снайпером 20 лютого.МФО 325570, рахунок 2620844370, ІПН 2096113919, «Райффайзен Банк Аваль», Ушневич Михайло Остапович.

володимир жеребний

28 років, м. Рудки, Львівської області.Залишились батьки та сестра (неодружена, 27 років).Навчався на економічному факультеті ЛНУ Імені Івана Франка.Працював у Вишнянському коледжі Львівського аграрного університету, інструктором.Вбитий кулею снайпера 20 лютого.МФО 325570, рахунок 2620044372, ІПН 2153416957, «Райффайзен Банк Аваль», Жеребний Микола Федорович.

віталій коцюба

32 роки, с. Вороблячин, Яворівського району, Львівської області.Залишились двоє малих дітей – Назар та Василина, дружина Наталія.Вбитий від кулі снайпера 20 лютого.МФО 325570, рахунок 2620944368, ІПН 3073005740, «Райффайзен Банк Аваль», Коцюба Наталія Степанівна.

йосип Шилін

62 роки, м. Дрогобич, Львівської області.Залишились дружина та донька, дружина працює в Італії.Член Української Гельсінської спілки, останнім часом працював будівельником в Італії.Вбитий від кулі снайпера в голову 20 лютого.МФО 325570, рахунок 2620444376, ІПН 2764615963, «Райффайзен Банк Аваль», Грицик Галина Йосипівна.

Бойків володимир

59 років, м. Київ, корінний львів’янин.Одружений, залишилися дружина та троє дітей, наймолод-шому 13 років.Навчався в ЛПУ на будівельному факультеті.Директор будівельної компанії.МФО 325570, рахунок 2620644381, ІПН 2390202648, «Райффайзен Банк Аваль», Бойків Наталія Іванівна.

володимир топій

59 років, м. Рудки Самбірського району, Львівської області.Закінчив Технічне училище зв’язку, служив у ракетних військах у Бресті. Працював водієм, в т. ч. 15 років на під-приємстві «Електрон», у радгоспі, останнім місцем роботи була Львівська пивна компанія.Обгоріле тіло знайшли в Будинку профспілок.Залишилось двоє дітей, дочка 35 років та 29-річний син, а також двоє внуків, 16 та 14 років.Номер карти «ПриватБанку» 5168 7572 3134 4674, Топій Леся Станіславівна

ольга Бура

28 років, с. Ріпнів, Львівської області.Залишилась мама, двоє сестер та чоловік.Померла в лікарні від ран 10 березня 2014 року.МФО 325570, рахунок 2620744382 ІПН 2312708822. «Райффайзен Банк Аваль», Матвіїв Надія Григорівна.

Повний текст на сайті Львівської міської ради:www.city-adm.lviv.ua

www.facebook.com/groups/LvivBoycottwww.facebook.com/BoycotteInUkraine

https://www.facebook.com/UABoycottRussia

ІГНОРУЙТЕ ТОВАРИ ТА ПОСЛУГИ

КРАЇНИ ОКУПАНТІВ!

Не дивись російські телеканали та серіали – бережи свій мозок!ІнтернетБанки, автозаправки

• Країна-виробник!

Три способивизначити російський товар:

• Назва торгової марки.

• Штрих-код товару. Товари вироблені в Росії починаються на 46 (460-469)

Інколи штрих-код вказують за місцем реєстрації підприємства (не російський), читаємо країну-виробника!

4 6 0 6 4 5 38 4 9 0 7 2

Код Росії

Одяг, взуття, спортивне спорядження

Побутова техніка

Напої, продукти, посуд, косметика

це належить окупантам!...і це далеко не повний перелік російських торгових марок. Дивіться уважно штрих-код товару та країну-виробника!

Нижче наведено перелік російських товарів з європейськими назвами а також деякі найбільш розповсюджені в Україні російські бренди.

10 тенденції • суспільство

Cуспільствостор. 10-29 >

Що таке своБода (Без лапок)

Мій одногрупник, який приїхав підко-рювати Львів з економічно депресивного гуцульського Косова, якось, коли ми об-говорювали цінність грошей, сказав: «Мені особисто гроші потрібні, аби купити свобо-ду». Купити свободу, на думку мого одно-групника, означало мати достатньо засобів, щоб не залежати від батьків, роботодавця, ситуації в державі. Простіше кажучи, купи-ти свободу для нього – це бути настільки за-безпеченим, щоб спонтанне бажання про-вести вихідні у Відні чи Боґоті можна було втілити у перспективі двох тижнів.

А інший мій друг, лауреат Шевченківської премії, між іншим, свого часу дійшов до геть протилежного висновку. Заради власної свобо-ди він майже повністю відмовився від грошей. Присвячує себе театрові, кіно і ранковим прогу-лянкам у Шевченківському гаю. Не торгує, не купує, відтак не переймається – у такий спосіб він віднайшов свою свободу.

Коли ми робили інтерв’ю з істориком Яросла-вом Грицаком для одного з попередніх номерів, і мова зайшла про свободу, він з мефістофель-ською посмішкою перепитав: «Ви про яку сво-боду? Про ту «Свободу», що в лапках?»...

«Za nasza wolnosc i wasza» – з таким гаслом на повстання під проводом Костюшка вийшли поляки у кінці XVIII століття. За нашу і вашу свободу стояли на московській Красній площі

радянські дисиденти у серпні 1968-го – стоя-ли проти введення до Чехословаччини військ СРСР, які також, до слова, обіцяли чехам і сло-вакам свободу.

І виходить, що хтось свободу купує, хтось від-находить в собі, а хтось виборює; самотужки або цілими народами; на Майдані Незалежнос-ті чи на Красній Площі. Але чи одна й та сама ця свобода? Очевидно, ні. Навіть у найточніших документах ЄС та США ми бачимо цілий всес-віт свобод: свобода совісті, свобода зборів, свобода слова, свобода вибору. Поети і пись-менники пишуть про свободу ув’язненого: ту, якої він роками чекає на своїх нарах, і ту, яку він віднаходить всередині себе. Один відчуває свободу, прийшовши до Бога, інший навпаки – відрікаючись від церкви.

«Цей світ божеволіє або вже остаточно збо-жеволів», – каже моя добра приятелька. Це правда, погодьтеся. Бо ж хіба не божевіллям є ця круговерть свобод й обмежень, боротьби й покірності? Чи не є свобода однієї людини бі-дою людини іншої? Чи не стали ми заручниками власних свобод? А якщо ми заручники, то хіба вільні? А якщо не вільні, то навіщо нам усі ці свободи? І взагалі, що воно таке, та свобода? Голова йде обертом.

Це питання стало для українців вкотре ак-туальним після подій на Євромайдані. Коли ба-рикади у Києві з декорацій перетворилися на символи пробудження, ми питаємо себе: «Що

11тенденції • суспільство

> тенденції >

таке свобода?» Можливість чинити, як за-хочеться? Тоді це – сваволя. Фінансова неза-лежність? Але ж відомо, що свободу на хліб не намастиш. Повсюдна соціальна рівність? А де ж тоді право самостійно будувати своє майбутнє?

На наше щастя, цими питаннями пере-ймаємося не тільки ми. Щойно людство по-чало думати, свобода стала однією з найго-ловніших тем у філософських суперечках. Ні, навіть найсвітліші уми планети досі не зна-ють, що воно таке. Але дають нам можли-вість самотужки знайти відповідь. Вони ка-жуть про Свободу Волі. Ліземо до «Вікіпедії» та читаємо: «У релігії Свобода Волі означає, що всемогутній Бог не нав’язує свого впливу на вибір людини. В етиці Свобода Волі може означати моральну відповідальність люди-ни за власні вчинки. А в науці цей принцип каже, що дії тіла, включно з мозком та розу-мом, не цілком визначені фізичною причин-ністю». Простіше кажучи, Свобода Волі – це відповідальність. Або ще простіше – це смі-ливість приймати рішення. Свобода Волі не прописана в законах й указах, вона просто є. І кожен з нас може визнати її, або і далі хова-тися за спинами чиновників, карми, суспіль-ної думки чи «народних традицій». Можливо, коли ми зрозуміємо це, нарешті розучимося перекладати відповідальність на двірника, депутата-мажоритарника, батьків, регіонала чи свободівця, президента, Росію, Євросоюз, Бога. Можливо, коли ми це зрозуміємо, то станемо справді незалежними?

Як на мене, найвища інкарнація свобо-ди – це Свобода Волі. Дозволивши собі таку відповідальність, ми нарешті зможемо бути щасливими – і в любові до другої половинки, і у своїй Батьківщині, і в побуті, і так просто, по-людськи. Ми зможемо бути щасливими з простої, як день, причини: надалі абсолютно усе в житті залежатиме тільки від нас. Це і є Свобода.

Володимир Бєглов

...хтось свободу купує, хтось віднаходить в собі, а хтось виборює; самотужки або цілими народами; на майдані незалежності чи на красній площі

12 бізнес • суспільство

Олена Анатійчук, маркетолог,

бізнес-консультант

Стіну можна пробити лише голо-вою. Все інше – лише знаряддя!

Лешек Кумор

Минули вже ті часи, коли слово-сполучення «цільова аудиторія» було одним із таємних заклинань з цілого арсеналу «втаємничених», поруч із магією «брендингу», «копірайтерів», «кріейторів» і «мерчендайзерів» та інших красивих слів, за допомогою яких маркетологи доносили свої плани, а шахраї задурювали голо-ви довірливих бізнесменів. Зараз, звісно, ці слова знайомі практично кожному, хто має стосунок до під-приємництва, адже маркетингові активності в певних межах доступ-ні навіть для найдрібнішого бізнесу. Однак наскільки ефективно ми ви-користовуємо такі знання?

Звичний маркетинг, на жаль, уже не працює так добре у перенасиченому маркетологами світі. У класичному мар-кетингу описано класифікацію покупців (новатори, ранні послідовники, рання більшість, пізня більшість, консерва-тори) та розписано сегментацію. Та от

біда: малому та середньому бізнесу не дуже допомагають ці книжні трактуван-ня. Це лише на перший погляд все зро-зуміло: беремо іграшки та продаємо дітям. Насправді ж іграшки дітям купують батьки, бать-ки бувають також різні, та керуються вони різними аргу-ментами – і це лише початок дуже довгого логічного лан-цюжка, який може привести вас до розуміння, хто саме ваш клієнт, а може легко завести на манів-ці. Коли щодня у вас «капає» орендна плата, а працівники чекають дня зарп-латні, бюджету немає, щоб «бомбити всіх і вся». Однак є певні заходи, яких можна та треба вживати вже і зараз, не витрачаючи зайвих ресурсів – треба звернутися до представників цільової аудиторії вашого продукту чи послуги, які перебувають досить близько від вас:

1. Працівники компанії та члени їхніх родин

На жаль, практично у 90% ви-падків керівники компаній мало-го та середнього бізнесу в Україні взагалі не розглядають своїх пра-цівників як канал комунікації із потен-ційними клієнтами. Хоча, як зазвичай ми ведемо себе, коли зустрічаємо знайомого, який працює в компанії, що виробляє потенційно цікавий нам товар? Ми ставимо запитання. Нас цікавить якість продукту, культура ви-робництва, дотримання нормативів, досвід використання та досвідченість

у вас не купують? може, не тим продаєте?

працівників, сировина і багато іншого, що допоможе нам сказати: «Так, це

те, що треба».

13бізнес • суспільство

Якщо ви пропонуєте більш-менш масовий товар чи послугу, то повинні розуміти важливість промоції серед власних працівників. Яким чином?

По-перше, починаємо із корот-кої, але продуманої презентації. Тут обов’язково зупиняємося не лише на характеристиках та перевагах товару чи послуги, а ще й на культурі вироб-ництва та на системі контролю якості. На всьому, що формує довіру, і що в подальшому передаватиме працівник родині та знайомим. При такій презен-тації варто використовувати цифри у скороченій формі, а на до-вершення зробити невели-кий дружній фуршет. Це дасть не лише позитивні емоції, а ще й створить якір для пам’яті (маркето-логи зрозуміють).

По-друге, необхідний семплінг. Працівники компа-нії мають право першими випробувати новинки.

По-третє, дуже ко-рисно ввести систе-му, за якою всі три кола споживачів (працівники ком-панії, члени їхніх родин, все коло знайомих) через свого родича чи знайомого пра-цівника компанії зможуть купувати ваш товар не про-сто за ціною виробни-ка, а зі знижкою, яку ви зазвичай надаєте дистриб’ютору. Цей ка-нал збуту при мінімаль-ному інвестуванні буде

постійно розширюватися, окуповуючи себе.

2. Працівники компаній-посередників, з якими ви співпрацюєте

Будь-хто, з ким співпрацює ваша фірма: постачальники сировини, обслу-говування кавових автоматів, логістич-на компанія, ре- кламне агент-ство тощо.

Для них та- кож потріб-но органі- зувати

п р е -з е н -

т а ц і ю , однак вра-

хуйте, що цей субсегмент є

менш мотивованим до продукту чи послуги, ніж ваші працівники.

Тому презентація пови-нна бути яскравішою,

а семпли загорнуті у вишукану упаковку, а ще краще вико-ристати елемент сюрпризу. Для чого? Тому що у них також є три кола спожива-чів…

Окремо ви-діляю працівни-

к ів-ретейлерів. Особливо на фар-

мацевтичному рин-ку. Їхня обізнаність та лояльність до вашого товару чи послуги – вагомий чинник збільшен-ня ваших прода-

жів. Навіть купуючи ліки за рецептом, клієнти перепитують провізорів, ніби перевіряючи вірність лікарського про-пису. Ідеальний варіант, якщо ви по-іменно знаєте ретейлерів і стимулюєте кожного за їхніми заслугами.

3. Вчені, які досліджують вашу область, та фахівці, що працюють у ній

У вашому випадку вони виступлять лідерами думок. Наприклад, лише за натяком педіатра реабілітаційний центр, фітнес-центр, одяг для дітей, йогурти тощо можуть бути або пана-цеєю від всіх бід, або ж причиною усіх захворювань.

Думку спеціаліста, експерта у кон-кретній сфері, покупець сприймає як істину останньої інстанції. Переконли-ва, систематична та грамотно органі-зована комунікація з такою аудиторією здатна дати нехай і відстрочений, од-нак гарантований стабільний комер-ційний ефект.

Треба враховувати той факт, що практично у кожній галузі є свої гуру, яких відзначають масштабом визна-ння їхнього авторитету. Як правило, науковці – люди публічні. За родом своєї діяльності вони часто відвід-ують конференції, симпозіуми та конгреси, на яких обмінюються дум-ками та власним досвідом. Якщо ви будете щедрими, логічними, якщо застосуєте фантазію та почуття гу-мору, спеціалісти роз’їдуться своїми «вотчинами» із розумінням та лояль-ністю до вашого продукту чи послуги. Люди науки зазвичай мають багато контактів – те, що вам і потрібно…4. Педагоги, що викладають близьку за змістом дисципліну

Аудиторія, що подібна до вчених,

> у вас не купують? може, не тим продаєте? >

14 бізнес • суспільство

але вони ще ближчі до ваших потен-ційних клієнтів. Сюди входять вихова-телі дитсадків, вчителі у школах, ви-кладачі у ВНЗ тощо.

5. Імперативні споживачіЦе ті, у кого немає вибору. Кому

доводиться купувати ваш товар чи послугу, незважаючи на власне неба-жання.

Поясню: в теперішній час перенаси-ченого ринку, споживчі товари мало чим відрізняються за своїми характеристи-ками. Нелюбов до пев-ного товару носить швидше пси-хологічний характер. І, ось

халепа, вам терміново потрібно купити молоко, всі магазини зачинені, лише один на розі працює, і там є «не те» молоко. Ви його купуєте і… приємно дивуєтесь, що не все так вже й по-гано, як ви думали раніше.

Можна навести багато прикладів імперативних ситуацій, от тільки запи-тання: чи можемо ми керувати ними? Чи можемо ми дізнатися, який вибір цигарок, мінеральної води, презерва-тивів чи миючого засобу продають, скажімо, у нічному кіоску? Чи можна заплатити сітці ресторанів за те, що у них в меню буде рекомен- д о -вано власне ваше вино до такого популярного телячого медальйону

під вишневим соусом? Чи можна приклеїти власне вашу зубну пас-ту до відомої зубної щітки? Фантазуйте…

6. Лояльні споживачі синергетичного продукту (послуги)

Приклади: фреш-бар у холі фітнес-центру. Логічно, що людина, яка дбає за влас-не здоров’я, ви-тратить декілька гривень на ко-рисний фреш. Покупець нового

авто обов’язково по-турбується про вогнегас-ник та аптечку, а домо-господарка, купуючи філе сьомги, ймовірно, підійде до бакалії вибрати відпо-відний соус для приготу-вання.

7. Представники деяких професійНаприклад, у водіїв, особливо даль-

нобійників, поширені захворювання хребта. Презентація підтримуючого хребет бандажу чи відповідного тре-нажера, проведена в таксопарку, депо, автогосподарстві не затратна в грошовому еквіваленті. Дайте цим по-тенційним покупцям знижку чи відтер-мінування платежу – і вони ваші. Сюди можна додати офіси, торгові центри.

8. Професійні пліткарі. Думаєте, це журналісти?

Не лише вони. Якщо ваш продукт (послуга) недорогий, масовий та по-

всякденний – зробіть семплінг ще й для перукарів, косме-

тологів, сімейних лікарів, таксистів. Правильну категорію ви підберете відповідно до вашого товару.

Якщо їм сподобаєть-ся – результат не зму-сить себе чекати.

Отож, ми роз-глянули лише де-кілька категорій с п о ж и в а ч і в . Працюючи із ними, не роз-раховуйте на стрімке збіль-шення при-

бутку, радше на тривале і стабільне надходження, яке встоїть під час криз, сезонності та інших чинників, що впли-вають на рівень про-дажів.

> у вас не купують? може, не тим продаєте?

16 розмова • суспільство

17розмова • суспільство

Розмова із Андрієм Іоновим схожа на мандрівку вперед у часі. Львівський підприємець та громадський діяч більше любить говорити про майбутнє, аніж про теперішнє чи тим більше минуле. Рівно рік тому в інтерв’ю нашому журналові він сказав: «Україна стоїть на порозі революції»...

– Пане Андрію, чи можемо ми сьогодні ствер-джувати, що революція відбулася?– Класична політична теорія описує

три невід’ємні характеристики револю-ційної ситуації: «верхи» не можуть управ-ляти, «низи» не хочуть існувати в такому форматі далі, є суб’єктивний фактор (політична партія), яка ідеологічно і орга-нізаційно в стані очолити маси. У випад-ку революції Майдану «верхи» – існуюча влада – не могли справитись із кризою у суспільстві, оскільки логіка самої сис-теми була не те що нелюдською, вона була неорганічною; «низи» не могли далі терпіти, бо рівень соціального болю перевершив усі допустимі параметри. Адже біль буває не тільки фізичним, біль буває психологічним – страждання від безробіття, від неможливості само-реалізуватись, щось зробити в житті. Сукупність цього болю була високою. Але у нашому випадку вражає те, що не був чітко проявлений третій фактор, суб’єктивний, коли на чолі стоїть партія, озброєна певною ідеологією. Так звані «опозиціонери» були заскочені та довго

не знали що робити. Але вони зрозу-міли, що треба бути серед мас, треба виходити наперед. Хоча це не вони по-чали, і не на їхніх кістках це відбувалось. Тому це була революція, більше подібна на вибух, повстання.

– Рік тому Ви казали, що революція буде нео-буржуазною. Сьогодні як Ви її називаєте?– Я не помилився, бо рушієм цієї ре-

волюції були середній клас і молодь. Але є ще одна рушійна сила, яку треба ана-лізувати, яка, на мою думку, є головною і дає ключ до розгадки феномену Май-дану і відповідь на виклики, які чекають відповіді і в Україні, і в інших країнах найближчим часом. Це революція пре-каріату – нової спільноти людей, яка ха-рактеризується ознаками класу, людей, які неформально об’єднані загальними інтересами, або, вірніше, загальним розчаруванням. Представник цього кла-су – людина освічена, з великим потен-ціалом, але нереалізована, свого роду «бідний Чацький», який живе зараз. І таких людей у нас тепер, на мою думку,

98%. Людина, яка займається не своєю працею, не на своєму місці в суспільстві, нікому не потрібна, за великим рахун-ком. Від цього – депресія, неможли-вість бачити жодного просвіту в житті. Найстрашніше – абсолютна байдужість суспільства. Опускаються руки, коли ти розумієш, що семимильними кроками прямуєш до могили і не можеш викона-ти свого призначення, своєї місії.

– Суб’єктивним фактором можна вважати молодь, у якої відібрали мрію про вступ до Євросоюзу?– Молодь не могла далі терпіти жит-

тя за якимись псевдостандартами – осточортіла корупція, незрозуміло було, як її подолати. Приєднання до так зва-ного «русского мира» – це продовження «азійщини», в якій головне – «бакшиш, хабар», тобто неможливість подолан-ня корупції, внутрішній стан «думаю одне, говорю інше, а роблю третє». Оця фальш дістала. Тому на Майдані на багатьох плакатах писали: «ДІСТАЛО!». Що саме дістало – влада дістала? Та ні,

АНДРІй ІОНОв: «рекомендація політикам – день і ніч читайте макіавеллі»

18

влада така, як вона є. «Мodus vivendi» – спосіб існування у цьому суспільстві дістав, бо не давав жодної перспективи. І тому вихід із цієї ситуації ми можемо назвати шляхом в Євро-пу, а можемо переходом у якийсь інший формат.

Європа, можливо, так само не дуже добра для нас. Але вона випромінює у собі якісь можливості подолання коруп-ції, можливості чеснішої гри. Хоча і Європа корумпована. Але принаймні там не можна натрапити на випадки, коли загальновибраний президент раптом феєрич-но збагачується. Це не по-європейськи, це суто по-азіатськи. Така страшна олігархізація практично лишила без роботи, без можливос-тей середній клас, який є рушійною силою. Перестали розвиватись мистецтво, культура, з’явилося якесь загальне відчуття, що суспіль-ство перестало удосконалюватися взагалі.

За роки незалежності, на жаль, Україна не відкрила світу практично жодної особистості – ні в області науки, ні в області мистецтва. За-гальносоціальний песимізм, який дістав. Коли суспільство песимістичне, тоді й люди нещас-ливі. Нещодавно проводили всесвітній аналіз стосовно того, які суспільства є оптимістичними, а які – пе-симістичними. Було виявлено, що є суспільства, в яких люди небагаті – наприклад, Індія та Китай, але при тому оптимістич-ні. Королівство Бутан – країна, яка ввела показник «валове національне щастя». Психологічне задоволення людей, коли «мені не треба багато грошей, я відчуваю себе комфортно, я відчуваю себе в процесі творчості, я відчуваю себе потрібним, реалізованим, в колективі». У нас цього поки що нема.

– Чи не ризикуємо ми потрапити у пастку ейфорії, як було після По-маранчевої революції, адже ніхто сьогодні не представив плану дій і не окреслив чіткого напрямку руху?– Нам треба відійти від дискурсу питання ідентичності –

питання наших коренів: «Звідки я?», «Для чого Україна?», «Україна-НАТО?», «Потрібне – непотрібне?», «Україна – то Єв-ропа чи не Європа?», питання мови тощо. Насправді ці речі є роз’єднувальними, оскільки Україна – багатонаціональна держава.

Від питання «Хто ми?» слід перейти до питання «Що нас об’єднує?». Треба знати свою історію, але в минулому жи-вильної енергії нема. Вона у майбутньому. Треба відійти від того дискурсу ідентичності та почати дискурс безпеки – це

саме те, що нас всіх об’єднує. Закон про вибори, про міс-цеве самоврядування, про реформи в освіті, медицині, про територіальну цілісність – як зробити так, щоб всім було ком-фортно? Але, на моє глибоке переконання, це неможливо без головного, чого всім нам бракує – дискурсу про май-бутнє. В Україні ніколи не випрацьовували якихось моделей майбутнього – яким би ми його бачили через 500, 100, 20 років. Я взагалі вважаю, що людина страждає, коли не має

певної утопії, макету майбутнього. Нам потрі-бен певного роду «маяк», який і дасть мож-ливість логічно вести дискурс про безпеку. Бо цей «маяк» є відображенням стратегічних цілей. Умовно ми можемо назвати його «Кра-їною сонця» (майже за Томазо Кампанелло) з усіма її атрибутами. Для створення макету майбутнього я нарахував близько 500 ознак, починаючи від загальних характеристик омрія-ного майбутнього, таких як здоров’я, саморе-алізація, комфорт, творчість тощо, закінчуючи вузькоспеціалізованими, які зрозумілі тільки певному колу спеціалістів.

– Хто саме має працювати над створенням таких моделей?– На мою думку, це повинна бути неурядова організація,

скажімо, під умовною назвою «Інститут маяка», до складу якої увійшли б фахівці із психології, медицини, соціології. Вона про-водила б соціальне опитування за допомогою соціальних ме-реж, допомагала б віднаходити, синтезувати те спільне, що є актуальним і об’єднавчим для людей та відслідковувати зміни уподобань, настроїв, вимог суспільства. Лише постійний мо-ніторинг суспільства дасть можливість оперативно реагувати на ці зміни та коригувати систему управління державою.

– А що сьогодні має робити пересічний українець?– Головне – думати, не піддаватись на провокації, бо

найстрашніший звір – це натовп. Друге – найбільше за-мислюватися над майбутнім, долучатись до конструюван-ня отієї моделі майбутнього, про яку ми сьогодні говорили. Почати з себе: напишіть твір, хоча б абзац про те, яким бачите майбутнє своєї країни. Треба створити громадську організацію, яка б «достукалась» до кожного, допомогла кожному намалювати оту свою картинку майбуття. Це стане початком, коли всі говоритимуть про щось одне, об’єднуюче.

> рекомендація політикам – день і ніч читайте макіавеллі >

розмова • суспільство

від питання «хто ми?» слід

перейти до питання «Що

нас об’єднує?». треба знати свою історію,

але в минулому живильної енергії

нема. вона у майбутньому.

19

– Яке значення, на вашу думку, має ця революція у загальному розвитку України?– Це початок чогось нового. По-перше, це державотворення, оскільки

Україна до цього часу не мала традицій державотворення. По-друге, ще треба усвідомити, хто ж був реальною рушійною силою цієї революції. Це були нереа-лізовані люди. Вони були неорганічні в існуючій до революції структурі, і її треба обов’язково змінити. Не зробити це – означає зрадити Майдан та втратити шанс на щасливе майбутнє України.

– Цю структуру створила влада. Як її поміняти, щоб знову не вийшло «шило на мило»?– Мене бентежить те, що політики знову говорять тими ж фразами, озна-

ченнями, звичними для них. І це та причина, з якої я би не хотів зараз займа-тись політикою. Як сказав один філософ: «Про що б політики не говорили, вони завжди мають на увазі гроші». Зараз виникає багато спільнот, які, на жаль, сьогодні погано одна одну чують. Виникає багато майданчиків, на яких люди збираються, теревенять або проводять якісь дискусії, причому кожен висловлюється безапеляційно, навіть не стараючись вдуматись в те, що го-ворить інший.

Сьогодні важливо почати будувати країну реалізованих людей. Бо країна нереалізованих людей – це однозначно скочування назад, у ту саму корупцію, тільки з іншими персонажами. Парадокс, але поки що свідомість нашого сус-пільства можна охарактеризувати словами: «Я проти олігархів, але сам би хотів ним стати».

– Що треба зробити, щоб цей спосіб збагачення назавжди зник із свідомості українців?– Один із колишніх міністрів пострадянської держави розповів мені, як вони

почали долати корупцію. «Ми зрозуміли: якщо почнемо стріляти корупціонерів, то це як закручувати гайку, ризикуючи її зірвати. Кожен чиновник у нас має свою персональну карточку, яку зберігають у певній коробочці. Що три роки цю картку переміщають на вищий рівень, за умови, що за цей період на чи-новника не було подано жодної скарги. Це кар’єрний ріст. Друге – чиновник отримує дуже добру заробітну плату. В кінці року він одержує бонус у розмірі шестимісячного окладу. Якщо чиновника спіймали на корупції, то картку пере-міщують на попереднє місце, а його позбавляють бонусів».

– Тобто, стимулом для чесної роботи має бути висока заробітна плата?– Безумовно. Демократія – дуже дорога річ. Демократія – це дорогий про-

курор, дорогий суддя, дорогий поліцейський. Покарання – пониження у посаді, позбавлення премій, адміністративна чи кримінальна відповідальність.

– Які поради даєте майбутній владі?– Моя рекомендація новій владі – день і ніч читати Макіавеллі. Тому що це

добре джерело знань, як треба «відчувати» суспільство. А головне, нарешті усвідомити, що вона служить народу, а не навпаки.

Розмовляла Анна Косик

> рекомендація політикам – день і ніч читайте макіавеллі

розмова • суспільство

20 зброя • суспільство

Як з’ясував «Егоїст», у Львові не так вже й багато місць, де у спокій-ний час можна перевірити себе на влучність, а у тривожний – підготу-ватися «до гіршого».

Ситуація в країні, а також росій-ська військова інтервенція в Криму змусили велику кількість українців переглянути свої пріоритети щодо способу проведення вільного часу. Перед загрозою повномасштабно-го військового вторгнення українці масово попрямували у тири. Одні, щоб навчитися стрілецької справи, а інші – аби відновити призабуті на-вики. Зрозуміло, львів’яни були од-ними з перших. Утім, слово «тири» вживати у множині не зовсім пра-вильно, адже з’ясувалося, що їх у нас зовсім небагато. Тому й не див-но, що кількість клієнтів за останній місяць у них зросла втричі.

тири вимерли, як мамонти

Перша проблема, що виникла під час пошуків, – усі старі точки, де ко-лись були тири, більше не існують. Згадуючи дитинство, важко собі уяви-ти його без цих кольорових металевих контейнерів, де будь-хто міг, проходячи повз, постріляти із пневматичної гвин-тівки. Там навіть можна було виграти якийсь, як правило, абсолютно непо-трібний приз. Зараз же від великої кількості тирів залишилися тільки кон-тейнери, де успішно освоїлися торга-ші. Було кілька спроб відкрити в місті електронні тири, але вони проіснували недовго.

Спроба дізнатися телефони чи адре-си тирів через платну телефонну до-відку виявилася невдалою. Не те, щоб там не дали телефонів. Дали. Просто їх було аж 3. На дзвінки за двома з

них ніхто не відповідав, а ще один був телефоном квартири. Відтак пошуки перемістилися в Інтернет.

Там вдалося знайти ще кілька теле-фонів, але це були тири спортивних ор-ганізацій чи правоохоронних структур. Простому смертному потрапити до них можна або вступивши у якийсь стрі-лецький клуб, або ж «по блату» через знайомих правоохоронців чи військо-вих. Нас же цікавили місця, де пострі-ляти може кожен охочий. І, врешті, ми їх таки знайшли. Щоправда лише два.

львівський стрілецький клуб

ЛСК – це стрілецький тир для стрільби з мисливської та спортивної зброї завдовжки 50 метрів.Широкий вибір

Великий вибір зброї – це те, що є безумовною перевагою ЛСК. Тут

де навчитися стріляти

21 www.planetauto.com.ua

ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ, ЯПОНСЬКИХТА КОРЕЙСЬКИХ АВТОМОБІЛІВ

НАЙНИЖЧІ ЦІНИ

АВТОЗАПЧАСТИНИ

ЛЬВІВ, ВуЛ. ГЕРОїВ уПА, 73 ТЕЛ. (032) 239-36-73, 239-36-83

ЛЬВІВ, ВуЛ. ГЕРОїВ уПА, 78 ТЕЛ. (032) 238-31-48, 237-31-67

ЛЬВІВ, ВуЛ. НАуКОВА, 96А ТЕЛ. (032) 244-73-17, 243-82-16

ЛЬВІВ, ВуЛ. Б. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, 210А ТЕЛ.(032) 243-05-51

ЛЬВІВ, ВуЛ. ЗЕЛЕНА, 238 ТЕЛ.(032) 232-23-20, 232-23-21

близько 20 найменувань, серед яких пневматичні гвинтівки (Crosman Phantom), гладкоствольні автомати «Сайга» (Сайга 12К та Сайга 20К), три дрібнокаліберні гвинтівки (МР-161 22 LR, ТОЗ 99-04Л 22LR, Walter 22LR), два пневматичні пістолети під патрон Флобера (Crosman C11 та Са-фарі РФ-440) та три пістолети, оха-рактеризовані як спецзасоби (Форт 12РМ, ПМР-М, Комбриг). Окрім того потішила наявність нарізної зброї (Мо-сіна 7,62х54R, СВТ 7,62х54R, СКС 7,62х39, Сайга МК-03 7,62х39). Осо-бливо хотілося б відзначити присут-ність в арсеналі тиру СГД – снайпер-ської гвинтівки Драгунова. Є також карабін «Вепр» (7,62х3,92).

Попри широкий вибір зброї, пострі-ляти нині можна не з усієї. Причина проста – відсутність набоїв. За остан-ній місяць у тирі використали двомі-сячну норму набоїв. Кажуть, що поста-чальники не встигають виготовляти потрібні обсяги. Тож нині у наявності є гладкоствольні набої 12 та 20 калібру, дрібнокаліберні патрони та травматич-ні патрони.

Ціна пострілуТут є дві статті витрат. Перша –

оренда зброї на півгодини. В серед-ньому це коштує 100 грн. Наприклад СГД – 150 грн, автомат Калашнико-ва, карабін Сімонова, гвинтівка Мо-сіна, гладкоствольна «Сайга» – 100 грн. Дрібнокаліберні гвинтівки – 80 грн. Стільки ж коштують і травматичні пістолети (гумостріли). Це оренда.

Інша стаття витрат – вартість на-боїв. Найдешевші набої до дрібнока-ліберних гвинтівок – 5,6 мм – 1,30 грн. Травматичний набій обійдеться у 8,40 грн, а набій до автомата Ка-лашнікова – 5,30 грн. Гвинтівочний патрон Мосіна, Токарєва, Драгунова (7,62х54) – 10 грн. Гладкоствольний патрон 12 та 20 калібру – 9 грн.Умови стрільби

У тирі можна стріляти як із сво-єї зброї, так і з тутешньої. Із своєї зброї лише з дозволом. А от зброю тиру можна використовувати з паспортом, водійськими правами чи військовим посвідченням. В обох випадках стріляти дозволено лише особам, що досягли 16 років

22

> де навчитися стріляти >

зброя • суспільство

апробації отриманих знань. Якщо організуватися у групу з 3-4 осіб, то вартість навчання змен-шиться вдвічі – 50 грн за годину без вартості набоїв. Максимальна кількість учнів у групі не може перевищувати десяти осіб. Тутешні ін-структори переконують, що для того, аби сфор-мувати навик стрільби, вистачить 2-3 занять.Довідка

Тир ЛСК (Львівського стрілецького клубу)Адреса: вул. Промислова, 53.Тел.: (032) 252-00-80.Час роботи: з 10:00 до 20:00 без вихідних.Веб-сайт: www.gun.lviv.ua

стрільба на природі. тир «Бухти вікінгів»

Ще один вартий уваги тир розташований за Львовом, недалеко від села Водники. Йдеться про відпочинкову базу «Бухта вікінгів». Тут арсе-нал зброї виявився меншим, але знайшлися і свої переваги. По-перше, це відкритий тир, тобто на відкритій місцевості. По-друге, лише тут можна постріляти з помпової рушниці Mossberg по та-рілках. Таку послугу в закритих тирах не надають.

Окрім цього, у «Бухті вікінгів» можна пострі-ляти з тієї ж «Сайги», дрібнокаліберної рушниці ТОЗ-99, напівавтоматичної гвинтівки GSG-5, піс-толета та пневматичної гвинтівки.

і лише тим, хто перебуває в адекватному стані. Охочих з ознаками алкогольного чи наркотичного сп’яніння до зброї не допускають. Після перевірки документів клієнту прочитають короткий перелік правил техніки безпеки і тоді вже допустять до зброї.

Ті ж, хто має власну зброю, можуть орендувати «позицію» в тирі. До обіду це обійдеться у 80 грн за 30 хв., а після – у 120 грн. У вартість «позиції» входить мішень і консультація інструктора.Додаткові послуги

За 100 гривень на годину можна пройти на-вчальний курс в інструктора. Він передбачає теоретичні знання про зброю, якою плануєте користуватися, та три безкоштовні постріли для

23

Ціна пострілу9 пострілів з пістолета у тирі обійдуться у 50 грн.

Один набій для «Калаша» чи помпової рушниці тут коштує 20 грн. А набої для дрібнокаліберної гвин-тівки – по 6 грн за штуку. Постріл з пневматичної гвинтівки найдешевший – 2 грн. Стрільба з власної зброї тут оцінена у 10 грн. за постріл.

Родзинка стрілецької «Бухти» – у можливості по-вправлятися у влучності по рухомих цілях. Стендова стрільба по тарілках з місцевої зброї обійдеться у 16 грн за постріл. Власникам зброї та набоїв таке задоволення коштуватиме вдвічі дешевше.Додаткові послуги

Додаткових послуг, які стосуються саме тиру, немає. Можна згадати хіба про те, що тут можна постріляти з лука (50 грн за 30 хв.) або пограти в пейнтбол.Довідка

Тир «Бухти вікінгів»Офіс: вул. Кн. Ольги, 5а/1. Тел.: (032) 240-20-24. База відпочинку: тел.: (032) 240-34-28, моб.

тел.: (067) 512-55-55.Час роботи: в будні з 9:00 до 21:00, на вихідних

з 9:00 до 18:00.Веб-сайт: www.viking.com.uaНайлегше добратися власним авто до с. Відни-

ки. Хоча можна і будь-якою маршруткою, що їде з автостанції біля ДБК в напрямку Бібрки.

відсутність конкуренціїДвом вищеописаним тирам, по суті, у Львові

немає конкуренції. Звичайно, якщо йдеться про ті тири, до яких є вільний доступ усіх громадян. Тож наразі в дуже умовному і безумовно суб’єктивному рейтингу переможця і водночас учасника – два. Якщо ви не маєте бажання покидати територію міс-та або вас цікавить широкий вибір зброї, зокрема снайперська гвинтівка Драгунова, то вам – на вул. Промислову. Якщо ж ви віддаєте перевагу відпочин-ку на природі чи маєте бажання розстріляти кіль-ка десятків тарілок з помпової рушниці, то вам – у «Бухту вікінгів».

Іван Смішко

24 гроші • суспільство

Ситуація на українському банків-ському ринку стабілізується, темпи відтоку депозитів у Центральній та За-хідній частинах України сповільнились. Таку ж тенденцію, проте в меншому масштабі спостерігають зараз і в схід-них регіонах. Населення та біз-нес адаптуюся до нових умов роботи банків та НБУ. Сьогодні клієнти банків вкладають свої кошти, надаючи перевагу ко-роткостроковим депози-там. Зараз вкладники з особливою обережністю та ретельністю обирають фі-нансові установи для розміщен-ня та збереження своїх заощаджень.

У відповідь на сьогоднішню ситуації більшість банків пропонують вищі від-соткові ставки за короткостроковими та безстроковими депозитами. Най-частіше вкладники сьогодні обирають банки з іноземними інвестиціями та ті, що належать до великих міжнародних фінансових структур. Це дає змогу

убезпечити себе від потенційних ри-зиків, а також довірити свої фінанси справді надійним компаніям.

До таких банків належить ПАТ «Ідея Банк», який входить до однієї з найбільших фінансових груп в Європі.

«Банк пропонує не лише привабли-ві ставки до 25% за депозитом

«Мегаприбуток онлайн», а й гарантії збереження вкла-ду, забезпечені європей-ською стабільністю, – роз-повідає Голова Правління ПАТ «Ідея Банк» Андрій Ря-

занцев. – Адже Ідея Банк є частиною однієї з найбільших

європейських фінансових груп – Getin Holding S.A., вартість активів якої становить понад 16 млрд. євро. Фінансова група працює в Росії, Украї-ні, Білорусі та країнах Євросоюзу».

Отже, банк завжди може розра-ховувати на значну фінансову та ре-сурсну підтримку материнської групи. Крім цього, Ідея Банк працює на укра-їнському ринку вже 25 років, з 1999

року його депозитні вклади захищені членством Банку у Фонді гарантуван-ня вкладів.

Актуальними на сьогодні серед бан-ківських продуктів є також депозити з вільним управлінням коштів. Напри-клад, серед клієнтів Ідея Банку най-більшою популярністю користуються депозити «50/50» та «Вільні кошти». Особливість цих депозитів полягає в тому, що клієнт може знімати та попо-внювати депозит за потреби, не втра-чаючи нарахованих відсотків. Депозит «50/50» дозволяє клієнтам вільно користуватися половиною розміщених на депозиті коштів, заробляючи при цьому до 20% річних у гривнях. Інші 50% клієнт може розмістити під базо-ву ставку.

Стосовно депозиту «Вільні кошти», то тут клієнт може безперешкодно зні-мати всі гроші, при цьому обмежень по сумі немає. Ставка за цим депози-том в Ідея Банку ймовірно найкраща на ринку, з щоденною виплатою відсо-тків.

Банкіри констатують: темпи відтоку депозитів з Банків уповільнюються

Українські клієнти обирають короткострокові депозити

в іноземних банкахНестабільна ситуація в країні провокує чутки про масовий відтік депозитів, складнощі у банківській системі

та економіці загалом. Проте, як це часто буває, підстав для паніки немає. Як повідомляють у НБУ, відтік депозитних коштів є низьким, і він не руйнує основ банківської системи, хоч, безумовно, впливає на неї. Такої самої думки дотримуються і представники найбільших українських банків. Також хороші новини спові-щає рейтингове агентство Fitch, яке, провівши аналіз банківської системи нашої країни, підсумувало: відтік депозитів українським банкам не страшний.

25

гарантіяєвропейської стабільності

гроші • суспільство

короткотермінові депозити мають ряд переваг, серед яких:

«Вищеперелічені депози-ти гарантують стабільний дохід, що не пов’язаний із необхідністю дотримання повного строку знаходжен-ня коштів на вкладному рахунку, – коментує голо-ва правління Ідея Банку Андрій Рязанцев. – Для більшості клієнтів банків, які пам’ятають негативний досвід попередніх криз та зважають на сьогоднішню ситуацію, це є важливим критерієм для вибору Банку при розміщенні коштів на депозитному рахунку».

• оперативне управління тимчасово вільними коштами;• розміщення коштів на термін від 1 до 92 днів траншами;• можливість поновлення роботи з банком у межах строку дії договору;• отримання вищих відсотків, ніж за залишками на поточних рахунках;• можливість розміщення коштів на вихідні та святкові дні;• можливість дострокового повернення депозиту;• гарантія збереження вкладу та своєчасного його повернення.

26 консультація • суспільство

Олексюк Назар Миронович, керуючий партнер Юридичної компанії

«Перітус Консалтинг», адвокатe-mail: [email protected]

www.peritus.com.ua, +380 96 426 52 10

вул. Художня,2

У зв’язку з останніми подіями в країні, сьогодні особливо гостро по-стало питання захисту Батьківщи-ни. В засобах масової інформації з’являється велика кількість пові-домлень про те, що багато грома-дян звертаються до військкоматів з метою вступу на військову служ-бу, іншим приходять повістки з військкомату з повідомленням про необхідність приїхати у відповідні військові комісаріати. Ця стаття є одним із серії матеріалів, що стосу-

ються теми проходження військової служби та носить інформативний характер.

Як такого законодавчого визначення «пові-стки з військкомату» немає, тому використає-мо визначення з юридичного словника. Отже, повістка – це письмове повідомлення про ви-клик до офіційного державного органу – війсь-ккомату, на засідання суду, а також про виклик до слідчого чи прокурора. вона адресована конкретній особі із зазначенням точної адреси установи, яка викликає, місця і часу явки, міс-тить попередження про наслідки неявки.

Першочергово повідомляємо, що відпо-відно до Указу Президента «Про строки про-ведення чергових призовів, чергові призо-ви громадян України на строкову військову службу до внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та звільнення в за-пас військовослужбовців у 2014 році», призов до Збройних сил України та інших військових формувань (крім внутрішніх військ Міністер-ства внутрішніх справ України) у 2014 році не проводять. Тому переглядати законодавство про військову службу на предмет проходження строкової військової служби є неактуальним. Та враховуючи ситуацію, яка існує в країні, за-зіхання близьких сусідів на територіальну ціліс-ність, ми таки проведемо аналіз.

Як повинні повідомити особу про необхід-ність з’явитися до військового комісаріату? На це питання дає відповідь п. 64 «Положення про підготовку і проведення призову грома-дян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом», оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їхнє прибуття на призовні дільниці проходить за наказами районних військових комісарів і повістками, врученими призовникам через житлово-експлуатаційні організації, домовлас-ників, відповідні виконавчі органи сільських,

селищних і міських рад, де немає військових комісаріатів, керівників підприємств, установ, організацій, навчальних закладів незалеж-но від підпорядкування і форми власності. У необхідних випадках повістки можуть вручати громадянам безпосередньо за місцем їхнього проживання.

Тому виклики, наприклад, телефоном чи поштою не можна вважати належним пові-домленням, також, враховуючи тези п. 68 вищезазначеного положення, в особових справах призовників повинен зберігатися ко-рінець повістки з підписом призовника про те, що його попереджено про день і час явки у районний військовий комісаріат. Тобто по-відомлення має бути вручене призовнику особисто. Але не потрібно радіти, що вас не повідомили чи неналежно повідомили. Якщо громадянин досяг 18 років та не досяг 25, не має відстрочки від проходження строко-вої служби згідно ст. 15 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», у разі якщо за будь-яких обставин повістка не надійшла, громадяни призовного віку зобов’язані з’явитися до призовної дільниці в десятиденний строк з дня початку відповід-ного чергового призову, визначеного Указом Президента України.

1 березня 2014 року Рада національної безпеки та оборони прийняла рішення «Про невідкладні заходи щодо забезпечення націо-нальної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України», яким фактично розпочато мобілізацію армії та економіки України.

враховуючи положення Законів України «Про військовий обов’язок та військову служ-бу», «Про мобілізаційну підготовку та мобіліза-цію», мобілізації підлягають особи віком від 18 років до граничного віку перебування в запасі першого або другого розряду (для солдатів, матросів, сержантів і старшин – це, відповід-но, 35 і 40 років, прапорщиків і мічманів – 35 і 50, молодших офіцерів – 45 і 50, старших офі-

Що насправді означає моБілізація

27консультація • суспільство

церів, крім полковників (капітанів 1 рангу) – 50 і 55, полковників (капітанів 1 рангу) – 55 і 60, вищих офіцерів – 60 і 65 років, для жі-нок – прапорщиків, мічманів і осіб офіцерсько-го складу – 50, інших військовозобов’язаних жінок – 45 років), а щодо статевої ознаки – то військовозобов’язаними можуть бути лише ті із жінок, які:

– звільнені з військової служби за контр-актом у запас;

– мають за спеціальністю медичну підго-товку або підготовку, споріднену з відповід-ною військово-обліковою спеціальністю за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України;

– придатні до військової служби за станом здоров’я і віком.

За ігнорування повістки, нез’явлення у військкомат та ухилення від військової служби передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність. Адміністративна відповідаль-ність передбачена ст. 210 та 210-1 КУпАП. Зокрема ст. 210 КУпАП стосується порушен-ня військовозобов’язаним законодавства про військову службу в мирний час та передбачає

покарання у вигляді штрафу розміром від 5 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 119 грн.), за повторне порушення накладають штраф розміром від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 255 грн.).

Ст. 210-1 КУпАП передбачає відповідаль-ність за порушення законодавства про мобі-лізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 54 грн.) і на поса-дових осіб – від семи до десяти неоподаткову-ваних мінімумів доходів громадян (від 119 до 170 грн.). Повторне протягом року вчинення порушення тягне за собою накладення штра-фу на громадян від трьох до семи неоподатко-вуваних мінімумів доходів громадян (від 54 до 119 грн.) і на посадових осіб – від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів до-ходів громадян (від 170 до 255 грн.).

Нагадую, що відбуття покарання не тягне за собою звільнення від виконання обов’язку, внаслідок невиконання якого накладено по-карання.

Кримінально караним порушенням зако-нодавства про військову службу є ухилення від призову на строкову військову службу (ст. 335 КК України), ухилення від призову за мо-білізацією (ст. 336 КК України), ухилення від військового обліку або спеціальних зборів (ст. 337 КК України).

Покараннями є обмеження волі на строк до трьох років, позбавлення волі на термін від двох до п’яти років, штраф до п’ятдесяти нео-податковуваних мінімумів доходів громадян, ви-правні роботи на строк до двох років або арешт тривалістю до шести місяців відповідно.

Звичайно, в мережі Інтернет можна знайти велику кількість способів «законно» ухилитись від військової служби. Навіть в такий важкий час у суспільстві, період боротьби та сум’яття знаходяться особи, які хочуть цим скориста-тися.

Наприкінці хочу згадати декілька крилатих фраз: «Немає нічого гіршого, ніж блукати в чужих краях» Гомера та «Не питай, що твоя Батьківщина може зробити для тебе, спи-тай, що ти можеш зробити для своєї Бать-ківщини» Джона Кеннеді.

28 здоров’я • суспільство

В темпі сучасного життя кожен знаходить індивідуальний спосіб зняття стресу: фізичні навантаження, SPA-процедури, масаж, найріз-номанітніші хобі. Дехто вважає, що відпочинок 4-5 разів на рік – це вже запорука здоров’я, хоча часта зміна клімату (невідповідно до се-зону) є теж стресом для організму.

Як це не смішно, але «сильна полови-на людства» одразу починає елементарно хвилюватись, стає безпорадною, ховаю-чись за фразу «До вас тільки звернись – одразу щось знайдете». Бути здоровим хочуть всі, це престижно і модно, але мало хто задумується: чи достатньо сили та здоров’я має мій організм, щоб жити в

такому ритмі, якого вимагає час? Наведемо кілька прикладів ситуацій, коли просто необхідно, не по-

шкодувавши свого часу, прийти до спеціаліста і пройти всі необхідні обстеження для визначення об’єктивного стану організму:

• збираєтесь відкрити бізнес;• готуєтеся до участі у новому проекті;• плануєте відвідати спортзал;• займаєтесь бодібілдингом;• бажаєте стрибнути з парашутом;• хочете здійснити тривалу (а може й навколосвітню) подорож.Для тих, хто постійно користується фразою «У мене нема вільно-

го часу» стане в нагоді пропозиція медичного центру «Біокурс» під назвою «VIP-обслуговування», завдяки якому кожна людина за короткий час (лише 1 день!) може пройти велику кількість діагнос-тичних процедур, які індивідуально підбирає лікар-консультант. І тут ви навіть не відчуєте втоми і роздратування, адже перебуватимете в абсолютно комфортній обстановці.

пройди то свого організму

Ні для кого не секрет, що багато чоловіків люблять власне авто більше, ніж дружину, а інколи НАВІТЬ більше за самого себе. Цілком логічно з цього випливає, що технічний огляд власної машини мужчини роблять вчасно, а про ТО свого організму забувають.

У ритмі життя сучасних чоловіків неможливо встежити за всім одночасно, тому й до лікарів вони звер-таються лише тоді, коли почуваються зовсім погано. Навколо мужчин світ вирує і кипить – бізнес, нові проекти, кар’єра – усе це щоденно потребує чималих зусиль.

29здоров’я • суспільство

Бувають в житті чоловіків і нестандартні ситуа-ції… Якщо вас звабила білявка (не подумайте

щось погане) – вам просто пофортуни-ло. Вечірка, шампанське, дуже сим-патична колега з сусіднього відділу, ще шампанське... І в результаті ви-никне ситуація, коли постіль – не привід для знайомства. Випадко-вий сексуальний контакт. Чи може з цього виникнути щось серйозне? Так. Захворювань, що передають-ся статевим шляхом, немало. Але і це ще не все…Незапланована вагітність у партнерки? Потріб-на наша допомога – пропонуємо ДНК-тест на батьківство.

Ваша дружина молодша на 10 чи більше років? Вам слід завітати до нас! Варто задума-тись, чи готовий ваш організм по-вернутись до темпу життя, який вам запропонує дружина. Чи мо-жете ощасливити її народженням здорового малюка?

Окрім того, у МЦ «Біокурс» знову (як і багато років тому) працює кабінет «Безпечний секс». Любі чоловіки, згадайте, скільки проблем у буремні 90-ті анонімно і швидко у зручній для вас формі вирішував керівник цен-тру Мирон Жиравецький. Розплуту-вав усі «ланцюжки», зберіг не одне

сімейне вогнище, допоміг у вирішенні проблем непліддя, подарував сімейним парам щастя бать-ківства. Згадайте і передайте своїм дітям, що ні-чого не змінилось. Наша добропорядність, від-даність пацієнту, велике бажання допомогти, компетентність у вирішенні інтимних проблем можуть бути запорукою здоров’я ваших дітей та онуків. У результаті діяльності цього кабіне-ту на світ з’явилось чимало немовлят, які також можуть бути нашими клієнтами, і не тільки з ін-тимних питань.

Наш путівник з безпечного сексу, виданий ще тоді, коли секс був «відсутній», не втратив акту-альності й нині – www.biokurs.com.ua.

Якщо у вас постали на часі всі вищезгада-ні проблеми та ситуації, або ви вирішили уваж-но поставитись до свого здоров’я – чекаємо вас у МЦ «Біокурс».

Наявність великої кількості постійних клієнтів, які довіряють нашому закладу протягом 25 років, свідчить про незмінну якість наших послуг та за-войовану репутацію.

Команда лікарів-професіоналів, сучасна апара-тура та власна діагностична лабораторія є запо-рукою того, що при мінливості на ринку надання аналогічних послуг ми не втрачаємо нашу індиві-дуальність і довіру пацієнтів, адже працюємо не з пробірками, а з пацієнтами. It is not the sample, It is patient!

Кабінет «Безпечний секс»ДНК-тест на батьківствоVIP-відвідування (індивідуальні вечірні години)Послуги власної діагностичної лабораторії (яка працює з1989 р.)47 видів профілактичних обстежень

м. Львів, вул. Новаківського, 8/1+38 067 674 38 31+38 099 314 22 45www.biokurs.com.ua

30

захопленнястор. 30-39 >

спорт • захоплення

Гольф – Гра джентльменів

31

> Гольф – Гра джентльменів >


Історія стверджує, що усе почалося завдяки одно-му пастуху (деякі вважають, що за легендою це був Святий Андрій), який, нудьгуючи, штовхнув палицею кулястий камінчик і влучив ним у кролячу нору. Піз-ніше друзі пастуха захопилися заганянням камінців у кролячі нори, і це стало своєрідною грою. Згодом ка-мінці замінили на гутаперчеві м’ячі, кролячі нори – на лунки, а замість палок почали виготовляти ключки. Відтоді бере початок заняття, яке сьогодні називають «грою мільйонерів».

Типовим проведенням дозвілля для світових зірок, багатіїв та знаменитостей є гра у гольф. Так, це пішло від пастухів, але за усі віки, починаючи із середньовіч-чя, ця гра полонила серця тих, хто вміє влаштовувати відпочинок.

Батьківщина гольфу

Мабуть, кожен європейський народ воліє називати гольф грою, яка походить з його країни. Насправді з бать-ківщиною цієї гри складно, адже походить вона ще із се-редньовіччя, і сьогодні конкретніше нічого не відомо.

Існує інформація, що перша згадка про гольф належить королю Шотландії Джеймсу ІІ, який у 1457 році своїм ука-зом вирішив заборонити гольф і футбол, мовляв, ці ігри відволікали його стрільців від тренувань.

У 2005 році китайці оприлюднили свою версію, згідно якої ще за 500 років до згадки гольфу шотландським ко-ролем, у Китаї грали в подібну на сучасний гольф гру, назва якої – чуйван.

Голландці теж ласі до того, щоб вважати, що саме їхні предки винайшли гольф. Вони навіть мають доказ у вигляді середньовічних полотен, на яких зображені гравці у кольф.

Італійці, своєю чергою, стверджують, що праматір’ю гольфу була паганика, в яку грали римляни, використову-ючи набитий пір’ям шкіряний м’ячик. Його потрібно було загнати у заглиблення в землі палицею. У паганиці пере-можцем був той, кому першому вдавалося пройти успішно усі лунки.

Історія про пастуха і камінець у кролячій норі напевно походить із версій ірландців. У цього народу таку гру нази-вали каманачд. Пастухи ганяли камінці по полю, прагнучи загнати їх у природні заглиблення у землі. Вельми схожою грою розважали себе і британці у ХІІІ столітті, називаючи її

32 спорт • захоплення


камбукою. Саме у цей історичний період своє дозвілля поді-бною грою займали і німецькі пастухи.

Як би там не намагалися різні народи привласнити вина-хід гольфу собі, офіційною Батьківщиною цієї гри вважають все ж таки Шотландію. Адже саме у цій країні в 1754 році були засновані перші офіційні правила. Але ще у XV столітті в актах шотландського парламенту згадують гольф, як гру, яку варто заборонити, бо вона займає багато часу. Саме шотландці вигадали та затвердили правила про 18 лунок.

дозвілля джентльменів

Любителі гольфу стверджують, що у цій грі дуже важли-вий етикет. До речі, порушення гольф-етикету може при-звести до зменшення рахунку в грі або програшу цілого матчу. У Сполучених Штатах і Європі створені спеціальні асоціації гольфу, які покликані стежити за тлумаченням правил, сертифікацією полів і створенням інвентарю для гольфу. В США таким органом є USGA (Асоціація Гольфу Сполучених Штатів), а в Європі – Королів-ський Старовинний Клуб Святого Андрія.

Оскільки гольф вважають аристо-кратичною грою, то врахування етикету вкрай важливе. Головними правилами є поводження на полі та піклування про його стан.

Якщо ви хочете входити до клубу джентльменів, які своє дозвілля прово-дять за грою у гольф, варто знати пра-вила етикету. Одним з них є заборона стояти біля гравця, який виконує удар, заважати йому рухами або розмовами. Дотримуйтеся правил безпеки – доки попередня група не віддалиться на безпечну відстань, не варто починати гру. «Паттінг-грін» (тренувальний майданчик для відпрацювання удару «патт») потрібно звільняти як тільки всі гравці з ва-шої групи пройдуть лунку. Якщо якась група гратиме ско-ріше за вас, пропустіть її уперед. Дерен потрібно постійно відновлювати а свої сліди розрівнювати. Зважайте на лінії «паттінгу» інших гравців, не стійте на цих смугах. Ключки не потрібно заносити на «паттінг-грін», а прапор слід ставити акуратно на місце.

Джентльменська гра заснована на ідеї норми. На кожній лунці гравець повинен зробити певне число ударів (3 удари, якщо відстань від «ті» до «паттінг-гріна» до 260 метрів; 4

удари, якщо від 200 до 400 метрів; 5 ударів, якщо це від-стань більше 400 метрів). Це називається – «пара» лунки. Сума «пари» всіх лунок складає загальну «пару» поля (72 удари для стандартного 18-лункового поля). Зрозуміло, лю-дина може зіграти краще або гірше за «пару».

Поле для гольфу – дійсно витвір ландшафтного мисте-цтва. Тут все повинно бути природним – водойми, острови, яри і лісосмуги, але в той самий час підпорядковане жор-стоким законам жанру і традиціям (характер дерну, висо-та трави, розміри бункерів, водяні перешкоди тощо). Від гравця чекають пошани до поля, його естетики та стану.

правила гри

Оскільки гольф – гра інтернаціональна, загальні прави-ла гри довелося стандартизувати. Але так їх буде легше запам’ятати. Отже, під час гри учасник може використову-вати не менше двох і не більше чотирнадцяти видів ключок. М’яч у діаметрі повинен мати 4,26 см (але британський

м’яч для гольфу є дещо меншим, аніж його американська копія).

Гольф-поле зазвичай має 18 лунок, які розташовані на ландшафтній тери-торії. На полі можуть бути розміщені перешкоди – вода, нерівності, пастки з піску, кущі, квіти. Також між лунка-ми постійно збільшується відстань, що теж ускладнює гру і робить її захоплю-ючою.

Перший удар гравець має зробити з області «ті» (tee off), або зі стартової зони, звідки «ведуть» м’яч (fairway). В кінці території лунки є область, яка оточує власну лунку (green), або «чашка» (cup), в яку має бути загнаний м’яч.

Зазвичай у команді, яка починає грати в гольф, може бути від двох до чотирьох осіб. Вони повинні пересувати-ся майданчиком для гольфу усюди разом. Кожен учасник по черзі повинен грати своїм м’ячем. Розігрувати м’яч по-трібно з того місця, де він лежить. Проте трапляються ви-нятки, коли правила дозволяють перемістити м’яч у трохи краще положення. Загальну кількість ударів, яку роблять для того, аби перемістити м’яч від лунки «ті», записують як рахунок гравця. Той гравець, кому вдасться застосуватити найменшу кількість ударів, щоб завершити поле, і стане переможцем.

Батьківщиною гольфу вважають все ж таки Шотландію. адже саме у цій країні у 1754 році

були засновані перші офіційні правила

33спорт • захоплення


де можна долучитися до гольф-еліти

Гольф & Туризм – це елітний напрямок, який вимагає виключного рівня обслуговуван-ня, найвищої професійності та компетентнос-ті. Особливої пунктуальності та чіткості органі-зації, знання правил та етикету гри.

Сьогодні існують спеціальні туроператори, які враховують ці вимоги та пропонують свої послуги у організації й проведені міжнародних турнірів і дружніх зустрічей гольф-клубів; роз-робці групових та індивідуальних програм на-вчання.

На жаль, Львівська область не має свого гольф-клубу, тому тим, хто хоче спробувати себе у грі мільйонерів, доведеться поїхати, на-приклад, у Київську область. У 20 кілометрах від Києва по Житомирській трасі розташова-не поле чемпіонського рівня, до якого доклав руку відомий англійський гольф-архітектор Мартін Хуотрі – Royal Kyiv Golf Club.

На днях мають відкрити сезон у київському клубі Golf Stream. Проект Golf Stream увійшов до топ-10 об’єктів індустрії відпочинку та роз-ваг, анонсованих інвестиційними компаніями Європейського співтовариства у 2007 році. Це найбільший гольф-об’єкт України.

У Києві також працює «Гольф Центр Київ» – багатофункціональний і унікальний комплекс. він розташований на мальовничій Оболонській набережній, що тягнеться право-руч від Московського моста (при русі мостом в бік Петрівки). Маршрут проходить по вул. Героїв Сталінграда до повороту в напрямку Дніпра перед Художньою академією. Дорога від центру міста (вул. Хрещатик) займе у вас не більше 10 хвилин.

від Львова недалеко і закордон з’їздити, за наявності візи. Так можна відвідати Чехію для того, аби не тільки подивитися на її вікову красу, а й у гольф зіграти. Сьогодні там спорт викликає величезний інтерес, у зв’язку з чим

спостерігають швидке зростання кількості клубів (близько 124). великою перевагою служить виключно мальовничі околиці, в яких розташовані чеські поля для гольфу.

Кількома десятками зручно облаштованих гольф-клубів багата Польща. Доїхати в цю кра-їну зі Львова не складає зусиль, а насолодити-ся можна грою у справді європейських умовах.

взагалі, у Європі майже кожна країна має гольф-поля. Тому, за бажання, можете навіда-тися у будь-яку і дізнатися у туристичних цен-трах, де розташовані гольф-клуби.

Щодо цін на гру у гольф в Україні, то це справді хобі для солідних людей. Гольфіст по-винен мати 14 ключок, вартість кожної стано-вить до $500. Плюс вартість інших аксесуарів. За годину гри на полі треба віддати $50-100. За даними фахівців, найнижча вартість раунду гри (4-5 годин) у гольф складає $50. верхня межа може досягати в різних країнах $200-300 і навіть $500 за раунд.


Гра починається зі стартового майданчика «ті». Найкра-щий варіант для гравця – якщо з першого удару він попаде на основний майданчик fairway, після кількох ударів по ньому потрапить на поле green, і за наявності ідеальної трави, по цьому майданчику м’яч буде котитися без перешкод. Для гри на green-майданчику гольфісти використовують спеці-альний тип ключки – «паттер».

Починають гру ключкою «вуд», яка вирізняється ма-сивною головкою і кутом площини удару від семи до п’ятнадцяти градусів, що дозволяє посилати м’яч на триста метрів.

Якщо потрібно виконати прицільний удар на коротшій дистанції, у такому випадку використовують ключку «ай-рон». Вона легша, має лотоподібну головку. Кут нахилу площини розрахований від п’ятнадцяти до сорока п’яти гра-дусів. Кожна з таких ключок має номер. Чим він більший, тим більшим є кут нахилу.

Ще більший кут нахилу має ключка «веджи» (45-64 гра-дусів) і знадобиться для відсилання м’яча навісом на малу дистанцію.

Гольф в україні

Спеціалісти стверджують, що в Україні гольф не зароджу-ється, а відроджується. Відомо, що перше поле для цього

виду спорту з’явилося у нашій державі на території Житомир-ської області у родовій садибі Муравйових-Апостолів – Леон-тьєвне – у 1913 році. Говорять, що для того, аби те поле було правильно облаштоване, навіть виписували майстрів із Шотландії. Але післяреволюційний час не дав можливості зберегти місце для розваги – гольф-поле переорали.

Також існує легенда, що у кінці ХІХ століття гольф-поле облаштували і в Києві. Але місце його розташування сьо-годні невідоме.

В Україні у 1992 році було засновано Українську феде-рацію гольфу. Проте за десять років організації не вдалося побудувати поля для гри, натомість усі зусилля направили на розвиток міні-гольфу.

Українські гольф-клуби функціонують сьогодні в Луганську, Харкові, Києві, Ялті, Одесі, Запоріжжі, Дніпропетровську.

При цьому донедавна Україна була єдиною в Європі дер-жавою, що не мала 18-лункового гольф-поля і професійних гравців, які могли б представляти Україну на світових чем-піонатах і турнірах.

Луганськ – перше місто в нашій країні, в якому з’явилося поле, що відповідає стандартам Європейської гольф-асоціації.

Також у нашій столиці функціонують декілька гольф-клубів, які активно розвиваються.

Дар’я Бура

> Гольф – Гра джентльменів

Перший удар ключкою по м’ячу за межами нашої пла-нети здійснив у 1971 році астронавт Алан Шепард на поверхні Місяця під час екс-педиції Аполлон-14. Вперше він просто промахнувся повз м’яч, але після попа-дання через слабке тяжіння Місяця і від-сутність атмосфери м’ячик пролетів кіль-ка кілометрів і був втрачений для по-дальшої гри.


тренуватись та не спиватись

алкогольне зневоднення

Тут кожен має зробити вибір сам для себе. Як красиве тіло з підтягну-тими м’язами, так і спиртне приносять задоволення, нехай воно і зовсім різне. Різниця між цими радостями полягає у тому, що вони за замовчуванням ви-ключають одна одну. Все дуже просто: алкоголь перешкоджає росту м’язів і їхньому відновленню після тренувань.

Є дві причини цього. По-перше, піс-ля гучного святкування у спортзалі сут-тєво зменшується продуктивність, а, отже, і результат. По-друге, алкоголь знижує синтез білка до 20%. Це стає причиною зневоднення м’язових клітин.

І це ще не все. Спиртне унеможлив-лює поглинання поживних речовин. А вони, своєю чергою, є обов’язковими для роботи м’язів, розслаблення і від-новлення. Тож після пиятики у спорт-

Зазвичай люди, які регулярно і чимало п’ють, спортом не займа-ються. Хіба що дивляться футбол по телевізору з пляшкою пива. Це весь їхній спорт. А от ті, хто трену-ється та іноді вживають алкоголь з нагоди свят чи деколи з друзями, мають величезну проблему вибору. Адже спиртне та регулярні заняття спортом несумісні.

Тому є два варіанти: підкори-тися усім та деколи перехилити чарку в компанії або ж відмовити-ся від алкоголю взагалі. Останній обирають ті, хто тренується заради серйозних результатів, і для кого тренування стали способом жит-тя. Хто ж займається, щоб просто тримати себе у тонусі, як правило, час від часу не відмовляють собі у таких напоях. Утім зелений змій діє на м’язи всіх однаково.

37

> тренуватись, та не спиватись


зал краще взагалі не показувати-ся – організм після «свята» повністю прийде до тями лише за два дні.

втопити чоловічу силу в чарці

Тестостерон – гормон, який, влас-не, робить чоловіків такими, як ми є. Іншими словами – це наше все! У стані сп’яніння в чоловіків знижується рівень тестостерону до 25%. Чим більше го-рілки в крові – тим нижчий рівень цього гормону. А без нього жодних спортив-них результатів не досягнеш, хоча б тому, що при низькому рівні цього гор-мону ніякі м’язи не наростуть.

Без мотиваціїЯкщо оцінити більш «по-

спортивному» наслідки від алкоголю,

то вони такі. Перш за все слабшає час реакції. Якщо займаєтеся футбо-лом чи іншими швидкісними видами спорту, то це особливо позначиться на майстерності. Також порушується рів-новага і координація очей та рук.

Найбільш відчутним буде слабість, адже розпад алкоголю завдає удару печінці, що призводить до втрати ве-ликої кількості енергії та життєвих сил.

Тренування у не зовсім придатному для цього стані може взагалі призвес-ти до тахікардії, коли серце буде бити-ся настільки сильно, наче вириватися із грудей. Це зокрема протипоказано тим, хто має проблеми зі серцево-су-динною системою. Та й ефективним таке заняття навряд чи можна назва-ти. Зрештою, є більше шансів, що з похміллям людина до залу взагалі не

дійде. А все тому, що алкоголь осла-блює волю та знижує стимули до тре-нувань: ні сили, ні настрою після гарної пиятики не буде.

втрачений час та силиНа завершення цілком практич-

ні результати суміщення спиртного і тренувань. Так, випиті одну-дві чарки прирівнюють до пропуску одного тре-нування. Сп’яніння легкого ступеня від-повідає за впливом на м’язи пропуску 1-2 тижнів тренувань! А систематичне вживання алкоголю взагалі не при-веде до росту м’язів та їхнього тонусу, скільки їх не качай. У кращому випад-ку буде просто застій у вже досягнутих результатах.

Антон Павленко www.kulturizm.info

38

ЩО ВИ ДУМАЄТЕ ПРО СИТУАЦІЮ В УКРАЇНІ? Відверто кажучи, мені вже набридло слухати, як ниють наші політики. Підтирають одне одному «соплі», та жодних дій... Все, що зараз відбува-ється, – це закономірність, а не випадковість, тому що риба починає гнити з голови...а голова, як відомо, і так була гнилою, а зараз, коли по-передня згнила, нова ще не відросла. А та, що мала б виконувати її обов’язки більше нагадує плаксиву дівчинку, ніж голову з сильним харак-тером. Не чоловіки, а ганчірки. Соромно за таку багату і чудову країну, яка благає про батьків, як знедолена дитина, яку залишили у дитбудинку...

ксенія ліардо:

«я приречена...

на успіх!»

ЯК ЦЕ ВІДОБРАЖАЄТЬСЯ НА БІЗНЕСІ? Звичайно, що цей безлад помітно погіршив ситуацію. В моєму випадку – у клубних справах. Люди бояться витрачати гроші (якщо вони є), а в більшості випадків люди заробляють все менше, а виконувачі обов’язків «гнилої голови» лише підвищують ціни на УСЕ, що тільки можливо, щоб перекрити борги, які наробила гниль.... Хто страждає? Люди...

ЯК ВИ ПЕРЕЖИВАЄТЕ КРИЗУ? Я ніколи не опускаю носа, якщо я не можу змінити ситуацію, я змінюю своє ставлення до неї, починаю діяти не так, як завжди, але головне – ніколи не зупиняюся і не скаржуся, що жити важко, адже є люди, яким набагато гірше, ніж мені. Я не розраховую на чиюсь допомогу, адже, як правило, розраховувати можна тільки на себе і свої сили. Я йду до цілей, які сама собі поставила. Вірю в успіх і знаю, що це єдине на що я при-речена. В Головному Письмі – Біблії – написано: «Кожному дається за його вірою».

ЯКІ ПОБАЖАННЯ НАШИМ ЧИТАЧАМ, АДЖЕ БІЛЬШІСТЬ З НИХ ЧОЛОВІКИ? Залишатись гідними імені «Чоловік», не жаліти себе, не нити, не скиглити, а йти вперед і пам’ятати, що ми беремо з вас приклад і гордимося вами.

І наприкінці хочу усіх привітати з Величезним Святом – Воскресінням Христовим! Нехай наші бажання збуваються! Віримо в найкраще!!!

інтерв’ю • захоплення

39рибалка • захоплення

> сян: у тому місці, у той час

авто • захопленняспорт • захоплення

поєднуючи справжні цінності.нова insignia

opel.ua

пат «Галичина-авто» вул. Городоцька, 282 тел.: 232 07 72

витрати палива від

3,6 л / 100 км*

*вартість дзвінків згідно тарифів вашого оператора. Гарантія 2 роки без обмеження пробігу. Зображення автомобіля наведено для ілюстрації та може відрізнятись від наявних комплектацій. продавець залишає за собою право на внесення змін в комплектації та ціни автомобілів без попереднього повідомлення. вказаний перелік опцій наведено для інформації та може входити до комплектації за додаткову плату. дані наведено для заміського циклу роботи двигуна Opel Insignia седан або хетчбек A20DTH (160 к. с.) Мт6 (мех. Кпп). наведені витрати палива не є експлуатаційною нормою й вимірюються за спеціальною методикою на підготовленому автомобілі в умовах полігона.

40 тенденції • відпочинок

відпочинокстор. 40-55 >

У номері, який вийде напередодні Великодніх свят, ми вирішили розповісти вам трохи про міста, в яких перебувають християнські святині та реліквії. Саме в такий час паломництво набуває особливого змісту, а кількість відвідувачів цих центрів зростає. Сьогодні перелік таких міст довжелезний. Він складає і загально-відомі паломницькі центри, так і міста, про які ви мабуть навіть і не чули. Ми ж виключимо з нашого списку такі звичні для нас Єрусалим чи Рим, а звернемо увагу на Кельн, Турин та Відень, про які як про христи-янські осередки говорять мало. Хоча саме вони продовжують список головних центрів християнства, і далі розкажемо вам чому.

41


тенденції • відпочинок

кельнКельн – батьківщина не лише одеколону. Це місто його

величності собору. Але не тільки його. У Кельні дуже міцні позиції займає єпископат, тому місто віддавна було важли-вим християнським осередком, а сьогодні – найпотужніший центр католицизму в Німеччині. Немалу роль у його станов-ленні відіграло і перебування тут однієї з найважливіших святинь християнського світу – мощей Трьох волхвів, які

приходили поклонитися новонародженому Ісусові. Їх збе-рігають у скарбниці собору, розташованій у підвалі Дому, разом з іншими скарбами єпископства. Оглянувши всі ці оздоблені розсипами дорогоцінного каміння десятки чи на-віть сотні кілограмів золота, усвідомлюєш і заможність, і авторитет, і вплив тутешньої церкви.

Проте, якщо обмежуватися самим лише паломництвом до святих місць не плануєте, не поспішайте викидати Кельн зі списку цікавих для відвідин місць. Тут багато му-зеїв, теплого весняного дня приємно прогулятися набереж-ною Рейну.

Не при пості сказано, але попри такий вплив католиць-кої церкви, Кельн давно вважають дещо розпусним містом, тому сумувати тут не вийде. У католицькій столиці офіційно дозволені борделі, тут варять своє пиво, є безліч клубів, барів та пабів. Кельн славний своїм зимовим карнавалом саме через свободу та відкритість тутешніх поглядів. Тому архітектурну бідність практично зрівняного із землею під час Другої світової війни міста, збагачує ряд інших цікавих можливостей цікаво провести час.

42 тенденції • відпочинок


туринЙого ми додали до нашого переліку теж неспроста. Саме

тут у місцевому кафедральному соборі зберігають Туринську плащаницю – мабуть найсуперечливішу християнську релік-вію, у справжності якої одні переконані на 100%, а інші ма-ють великі сумніви. Сам Папа Римський Іван Павло ІІ назвав її «дзеркалом Євангелії».

Саме заради того, щоб відчути її дух, сюди щороку при-їздять десятки тисяч прочан. На превеликий жаль, побачити Плащаницю не можна – її ретельно зберігають від руйнування у металевому саркофазі. Справа в тому, що цьому звичай-но-незвичайному шматку полотна уже понад дві тисячі років. Крім того плащаниця кілька разів потрапляла у пожежі, де була ушкоджена.

Отож, сама Плащаниця – це лляне полотно розміром 4,41х 1,13 м, на якому відбилися місця від ран Христа, оскільки його тіло завернули в неї та поклали до гробу.

Хоч побачити саме полотно не можна, це місце відвідати варто обов’язково.

Турин – досить оригінальне місто, де цікаво навіть просто прогулятися. Його часто називають Містом колонад, оскільки їх тут дуже багато. Ними оздоблений чи не кожен будинок у центральній частині міста. Їхня загальна довжина становить по-над 18 км, а це означає, що навіть якщо вас застане весняний дощ, містом зможете пересуватися сухо та без парасолі.

Обов’язковий до відвідин – Музей кінематографії та оглядо-вий майданчик на його горі. Це навіть не музей у його класич-ному розумінні. Тут не просто експонують камери та транслю-ють ретро-фільми. Його відвідини – це весела атракція, яка припаде до душі кожному. Тут можна подивитися фільми – як на великому екрані, так і у маленьких тематично оформлених кінозальчиках.

43тенденції • відпочинок

> тенденції

віденьЩо-що, але столицю Австрії християнським центром на-

зивають рідко. Проте з точки зору перебування християн-ських реліквій, Відень задніх не пасе, адже тут зберігають Спис Лонгіна. Цей один з інструментів Страстей Господніх: воїн Лонгін встромив його між ребра розіп’ятого Ісуса Хрис-та, щоб перевірити, чи він помер. Звісно, на рівні з іншими святинями, довкола достовірності Списа Долі точаться дис-кусії. Більше того, зараз у світі є кілька пік, які претендують на звання автентичної. Один з них перебуває у Вірменії, інший – у Ватикані. Але коли мова заходить про Спис, то першим згадують таки про той, який з кінця XVIII століття зберігають у палаті скарбів Віденського палацу.

Сама піка доступна для оглядин і сьогодні. Віденська ре-ліквія має на собі дві золоті накладки, які зберігають його цілісність, оскільки у Середні віки вона була дещо пошко-джена. Кажуть, що навіть Гітлер був захоплений реліквією

та зачарований її магічною силою й хотів привласнити собі цю християнську святиню.

Звичайно, у Відні час з користю та задоволенням про-вести можна без проблем. Чого варта лише столична ав-стрійська Опера, тутешній Дом, численні імперські палаци. Та і просто прогулянки від кав’ярні до кав’ярні з метою зна-йти ту, де готують найкращу віденську каву. До слова, дуже оригінальне місце для кавування – ресторан LE LOFT. Це чи не найкраща та найзручніша можливість з висоти оглянути місто, адже розташований він на 18 поверсі готелю Sofitel Vienna Stephansdom. Тут немає стін – від зовнішнього сві-ту вас відділяють лише величезні вікна по всьому периме-тру ресторану. 2 в 1 – кава і панорамний огляд міста. Що може бути краще? Між іншим, ресторан вважають одним з найбільш вишуканих у Відні й за якістю та смаком страв, тому важко не спокуситися і на обід чи вечерю.

Остап Процик

44 екскурсія • відпочинок

Звісно, у зв’язку з обіцяним безвізовим режимом і покра-щенням сприйняття українців у Європі є велика спокуса вкотре податися у цьогорічну відпустку десь на захід від Львова. Утім, хто-хто, а читачі «Егоїста» пере-важно надивилися і на пляжі Тенеріфе, і на Лазурний берег, і на лондонський смог та інші при-ваби закордону. Цього ж року як ніколи актуально для українців підтримувати одне одного. Тому ми пропонуємо огляд привабли-вих місць, де ви можете залиши-ти свої гроші в обмін на красоти української землі від «національ-ного виробника». На жаль, нара-зі Крим нам, як і спокій, «тільки сниться», але й поза межами півострова в Україні є де відпо-чити. Цього разу ми зосередимо-ся на місцях, де треба насампе-ред гуляти або ходити в походи, і дивитися на різні природні та архітектурні чудеса. Звісно, на першому місці для мешканців більшої частини України мав би стояти Львів, але наші читачі – в основному львів’яни, тому про своє місто ми не згадуємо.

відпустка: свій до своГо по своє7 найкраЩих місць в україні, куди варто поїхати львів’янину для непляжноГо відпочинку

Кам’янець-Подільський (з переїздом у Хотин). Окрасою цього містечка, зви-чайно, є замок – видатна споруда, яку будували з XII по XVIII століття. До складу фортеці входять одинадцять башт, кожна з яких має свою назву й історію. Напри-клад, найвища вежа названа Папською тому, що була збудована на кошти, надісла-ні Папою Римським Юлієм II. Свою історію мають і міст, який поєднує старе місто з новим, і каньйон над річкою Смотрич, і багато пам’яток поза фортецею. Адже старе місто у Кам’янці-Подільському нагадує сконцентрований на меншій площі та без різ-номанітних добудов центр Львова. Тут навіть є щонайменше дві дуже пристойного рівня кав’ярні. Окрім фортеці, мосту та кафе особливої уваги заслуговує католицький монастир, посеред подвір’я якого височіє… мінарет, який залишився від мусульман-ської мечеті. У Кам’янці варто залишитися мінімум на два дні (день на фортецю, день на храми та інші приваби старого міста), а ще на день з’їздити у Хотин, який розташований зовсім неподалік (тут є також дуже гарна фортеця). Звідси ж можна рушати і на Чернівці. Також цікаво просто погуляти місцевими селами і поспілкувати-ся з людьми, в культурі яких поєднані традиції Поділля, Галичини і Буковини.

45екскурсія • відпочинок

Заповідник в Асканії Новій –єдиний у Європі шмат незораного степу. Найкраще сюди їхати у період цвітіння ковили (травень-червень), адже це унікальне явище, якого не побачите в диких умовах біль-ше ніде. Протягом усього року сюди можна їхати у ден-дропарк з 200-річними рослинами, а також у зоопарк

на відкритій території з рідкісними тваринами, де вільно гуляють барвисті фазани, павичі, лебеді, лелеки, фла-мінго, а також 120 страусів, яких привезли з Австралії, Південної Америки та Африки. Біосферний заповідник займає перше місце в рейтингу Семи природних чудес України.

> відпустка: свій до своГо по своє >

Поліський заповідник –своєрідна «земля поза ча-сом», де дикий мед збира-ють у бортях, як сотні років тому, де живі стародавні дохристиянські вірування, де серед непрохідних лісів та боліт вовки лише іноді зустрічають туристів. Про-гулянку поліським заповід-ником можна поєднати з відпочинком біля Шацьких озер, а також поїздкою у Клевань на Рівненщині (за-лишки унікального храму), замки Луцька та Дубно, Та-раканів форт.

46 екскурсія • відпочинок

> відпустка: свій до своГо по своє >

Праліси Карпат –єдиний в Україні природний об’єкт, занесений до між-народної спадщини ЮНЕСКО. Саме в нас, в Карпат-ському біосферному заповіднику, зберігся найбільший у Європі масив букових пралісів. Лісів, де ніколи не вели господарську діяльність, куди практично не сту-пала нога людини. Зрозуміло, що в пралісах жити не

будеш, тому мандрівку до них варто поєднати з підйо-мом на Говерлу, походом за грибами чи чорницями, на козячу ферму попити молока, до численних водоспа-дів. Звідси також можна махнути на Закарпаття, по-дивитися на цвітіння нарцисів чи сакури, попити смач-ного домашнього вина, спробувати знаменитої бринзи на сироварні у Рахові.

Бирючий острів –перлина Азово-Сиваського національного парку, де у вільних умовах прожива-ють тисячі копитних. Тут мешкають близько тисячі акліматизованих шляхетних оленів, близько 2500 ла-ней, 90 куланів та декілька десятків свійських коней та муфлонів. Також тут присто-сували до життя фазанів. Цей колишній острів – час-тина Федотової коси – ад-міністративно належить до Херсонської області.

47екскурсія • відпочинок

> відпустка: свій до своГо по своє

Вилкове і Дунайський заповідник. Унікальне поєднання «міста на воді» та єдиної в Європі

«живої» річкової дельти. Тут можна побачити старообряд-ні храми, покататись на човнах по каналах-єриках, гля-нути на місця гніздівлі пеліканів, спробувати унікального на смак дунайського оселедця та ступити ногою на «нову

землю» – адже Дунай щороку намиває сотні нових ост-ровів. Поєднати відпочинок у Вилковому, зрозуміло, слід з оглядинами фортеці в Аккермані (години три) та Одеси (двох днів вистачить, аби побачити головне). Щоб побачи-ти все, деколи мало цілого життя, Одеса в цьому схожа на Львів.

Дністровський каньйон –найбільший річковий кань-йон у Європі. Його варто побачити не лише згори, а й знизу, тобто пройтись по ньому на рафтах, катамара-нах чи принаймні на корабли-ку. Для більш схильних до екстремального відпочинку українців це могло б стати частиною сплаву Дністром, який, якщо гарно розраху-вати сили і зупинки, може зайняти якраз звичну для ба-гатьох двотижневу відпустку.

Антін Бандера

48

справжній Галичанин оБирає наливки

за столом • відпочинок

Кожна людина, яка побувала у Львові (або майже кож-на), не кажучи вже про самих львів’ян, знає, що родзин-кою багатьох кнайп та ресторацій нашого міста є настоян-ки. Легкі чи міцні, солодкі чи гіркі, їх є, як то кажуть, «до кольОру, до вибОру». Дійсно, традиція робити наливки на Галичині добре вкорінена і не встигла нікуди подітися ані під час змін влади, що ними так рясніє історія краю, ані під впливом нових гастрономічних тенденцій, що протя-гом останніх 70 років віяли з різних боків і віють дотепер.

Історія настоянок сягає сивої давнини. Точної дати, коли саме вони з’явилися, немає. Деякі джерела свідчать про те, що наливки і бальзами з’явилися у ІІІ тис. до н.е. у Стародавньому Китаї. Це й не дивно, адже китайська

медицина тоді була однією з провідних у світі. За іншою версією, про настоянки вже було відомо у Стародавній Греції та Римі.

Ще з давніх-давен народи світу використовували ці-лющі властивості дарів природи для лікування та оздо-ровлення, а з часом виникло питання збереження нату-рального смаку, фармацевтичних якостей та сили. Саме спиртові настої або настоянки і надали таку можливість. Наливки виготовляли з цілющих трав, коріння, солодких ягід та навіть квітів. Так, в Київській Русі настоянки роби-ли на квітах волошок, на шафрані, м’яті. В усі часи попу-лярною була настоянка на меду, рецептури приготування якої відомі й нині.

49

Стосовно нашого краю, то на території Київської Русі на-ливки з’явилися у Х ст. завдяки людині на ім’я Єрофій. Він створив новий міцний алкогольний напій, скориставшись старим східним рецептом. Чоловік додав до горілки аніс, м’яту та товчені горіхи й настоював усе це біля печі протя-гом 12 діб. Напій назвали «горілкою Єрофія». Цю настоян-ку через гіркий смак також називали горілкою без цукру. Виробництво цього напою поширювалося, кожен додавав щось своє, і наливки ставали різноманітнішими.

Пізніше настоянки низької міцності робили просто: ягоди пересипали цукром, заливали водою та виставляли на ві-кно на кілька тижнів. З них потім виготовляли і міцніші на-пої – заливали горілкою та лишали дозрівати ще на кілька місяців. Це був найпростіший спосіб виготовлення.

Багато галицьких родин зберегли і залюбки ділились се-кретами приготування цілющих напоїв. Проте не усі рецеп-ти піддавали втіленню, в багатьох вказувались інгредієнти, а часом процеси приготування, відомостей про які немає у жодному архіві. А деякі взагалі містили невірну інформацію. А все тому, що помилки в рецептах автори робили навмис-не, аби зберегти сімейні секрети від банальних крадіжок та неякісних підробок.

У Європі міцні алкогольні напої отримували зі зброджено-го сусла різноманітних фруктів. Їх було доволі багато видів: граппа (виноградна горілка), сікера (фінікова), балканська сливовиця, швейцарська вільгельмівка з груш, угорська

черешнівка, кальвадос із яблук. Це вже були готові про-дукти, що завдяки способу приготування не потребували додавань інгредієнтів.

У Галичину ці напої завозили тільки на панські столи. У широкий вжиток вони йти не могли через високу ціну, а горілка була значно гіршою за смаком та якістю. Тут і далася в знаки винахідливість наших господинь. Оскільки традиційно в Галичині вирили домашні квас і пиво, настою-вали мед та лікувальні трав’яні збори, то саме ці інгредієнти почали додавати до горілки, аби покращити смак. Наливки витримували до півроку у дубових, липових або кленових діжках, а настоювання перед тим тривало до 12 тижнів. Таким чином горілчану основу чистили від сивушних ма-сел, внаслідок чого смак самих наливок ставав набагато кращим. Звичайно ж, додавання ягід та інших компонентів робили настоянки не тільки смачнішими, але й збагачували їх лікувальними властивостями.

У Львові справжні наливки можна скуштувати, напри-клад, у компанійському ресторані «Панська чарка», який не просто виготовляє та пропонує гостям настоянки влас-ного виробництва, але й має на це патент, що свідчить про якість продукту та відповідальність ресторану. Смак на-стоянок тут не дозволить залишитись байдужими навіть противників алкогольних напоїв, його досягають тим, що львівські натуральні настоянки не піддають процесу варін-ня, а настоюють їх від місяця до трьох. Правда і недолік є.


> справжній Галичанин оБирає наливки >

50

> справжній Галичанин оБирає наливки >

Один. Термін придатності – до 6 місяців, залежно від виду. Та з особливостями теперішньої промисловості навіть ді-тям зрозуміло, що невеликий термін придатності говорить про відсутність головного ворога натурального смаку і влас-тивостей – консервантів.

Зараз весна, тому напишу про ті настоянки, які допомо-жуть поковити запас вітамінів та підвищити імунітет. Їх не-мало є серед традиційних галицьких алкогольних трунків. Але для початку варто розповісти про загальні засади приготування наливок та настоянок:

■ не варто заливати фрукти або ягоди чистим спиртом чи слабкою горілкою: спирт може їх «спали-ти», а слабка горілка не добуде з них смаку. Ідеальна горілка для настоянок – 50-70 градусів.

■ не слід брати недозрілі або перезрілі плоди. Вони мають бути стиглими і пружними.

■ не можна споживати наливки одразу після при-готування: смак буде добрим лише після витримки.

Крім того, найкраще витримувати настоянки в дубових, липових чи кленових барильцях. Якщо витримувати у скля-ному посуді, то часу для того, аби смак став досконалим, потрібно більше. Отож, можна переходити до рецептів.

хрінівка простацькаНайперший напій, що добре зігріває, і є класичним для Гали-

чини – це хрінівка. Її здавна використовували на наших теренах для того, аби зігрітись та підвищити імунітет. Для її приготування потрібно відкоркувати пляшку горілки (0,5 л) і покласти всереди-ну шматочок кореня хрону масою 12-15 г. Оскільки в домашніх умовах можливість виміряти масу кореня з такою точністю за-звичай відсутня, чинимо простіше. У пляшку закладаємо такий обсяг хрону, який не вимагає відливання зайвої рідини. Тобто заповнюємо вільний простір під кришечкою одним або кількома шматочками кореня хрону. Закриваємо пляшку і ставимо її в тем-не місце. Дивіться, не забудьте про неї! За тиждень напій готовий до вживання.

хрінівка медоваУтім, цей спосіб, хоча й простий, проте не завжди гарантує ре-

зультату: все залежить від якості хрону (про те, що горілка має бути якісною, не треба окремо згадувати, правда ж?) Складний, але й із більшою гарантією спосіб – натерти шмат хрону (приблизно 30-50 грамів, залежно від того, чи дуже гострим має бути напій) на марлю, дати туди ж чайну ложку нарізаного і сушеного кропу та пів чайної

ложки меду. Марлю скрутити і покласти просто в горілку. Тримати в темному місці протягом трьох діб (не менше і бажано також не біль-ше, принаймні не набагато).

імбирна настоянкаЗ давніх-давен відомі й корисні властивості імбирного кореня, у

тому числі й на Галичині. Тож імбирну настоянку тут також виготов-ляли. Щоправда, у XVIII столітті, коли в Галичині вперше згадують цей напій, його розглядали лише як ліки: рекомендовано було вжива-ти по чайній ложці настоянки перед кожним прийомом їжі, аби «вже дуже скоро відчути себе набагато здоровішим, відновивши життєві сили організму».

Найпростіший спосіб приготувати імбирну настоянку такий. Бере-мо 250 г кореня імбиру і 270 г горілки. Пам’ятаємо, що також буде потрібно трохи меду (найкраще – акацієвого або квіткового). Імбир очищуємо від шкірки, нарізаємо на дрібнесенькі шматочки. Кидаємо на дно півлітрової банки і заливаємо горілкою. Банку накриваємо кришкою і ставимо у тепле сухе, бажано темне, місце на два тижні (плюс-мінус два дні). Бажано банку раз чи двічі на день бовтати. На-прикінці процідити наливку через сито, додати 2 чайні ложки меду, потримати ще годину-дві. Після цього можна вживати.


рецепти

51

> справжній Галичанин оБирає наливкиЯкщо ж готувати настоянки самому не хочеться,

а скуштувати дуже кортить, то в ресторані «Панська чарка» є аж 23 види, з яких: 17 солодких – «Яблу-нівка», «Грушівка», «Чорнична», «Полунична», «Каво-ва», «Мелісівка» та багато інших міцністю 27% об., «Медовуха» та «Хринівка» міцністю 38% об., «Калга-нівка», «Медова з перцем» та «На березових брунь-ках» міцністю 40% об.

Є серед натуральних настоянок ще одна унікаль-на, яка взяла всю міць та силу природи українських земель – «12 трав», або «Пообідня міцна», яку насто-юють на таких травах як звіробій, фенхель, кропива, ромашка, м’ята, бузина, полин. Вона ж є і найміцні-шою настоянкою (50% об.), яку можна скуштувати лише в «Панській чарці» та дружніх ресторанах, а от забрати із собою вже не вдасться!

Куштуючи львівські натуральні настоянки, ви не лише покращуєте апетит, доповнюєте смак страв, але й додаєте сили, енергії та чудового самопочуття й настрою!

Данусьо Пішингер


Тарас Колодій, власник ресторану «Панська чарка»

Настоянки я власноруч почав готувати вже давно. Спочатку лише для себе та друзів, а згодом налив-ки мого виробництва вже можна було скуштувати в «Панській чарці» та інших наших закладах. Перши-ми настоянками були «Медовуха», «Калганівка» та «Хренівка», а потім з кожним роком ми збільшували асортимент.

Всі знають, що наливки – продукт виключно нату-ральний, без барвників, консервантів та інших хіміч-них домішок. Але наші настоянки відрізняються тим, що готуємо ми їх виключно зі свіжих ягід та фруктів! Період збору припадає саме на той час, коли плід до-стигає, адже саме в цей момент він є найсмачнішим, і настоянки з нього відповідно так само відрізняються добрим смаком. Готуємо концентрат і з нього протя-гом року вже виготовляються настоянки. Саме тому вони не тільки корисні, але й дуже смачні.

52 за столом • відпочинок

мариновані гриби на шпажках400 г маринованих грибів100 г вершкового масла100 г гострого твердого сиру

Масло розтерти на пухку масу, додаючи дрібно натертий сир. Гриби вибрати з маринаду на марлю або рушничок і обсушити. Кожну грибну шапочку намасти-ти масою. вибравши однакові за розміром шапочки, скласти їх по дві і наколоти дерев’яною шпаж-кою.

рецепти

закуски до наливокПити і не закусувати, як то кажуть, не по-християнськи. Та й взагалі, може призвести до небажаних резуль-

татів. Тим більше, що у галицькій кухні рецептів різноманітних закусок, що є досить простими у приготуванні, але водночас поживними та смачними, існує багацько. Тож пропонуємо вашій увазі рецепти кількох традицій-них галицьких закусок під наливки:

яйця, фаршировані копченим оселедцем8 круто зварених яєцьКопчений оселедець2 столові ложки майонезуЗелень петрушки

Яйця розрізати впоперек і ви-брати жовток. Оселедець почис-тити від шкірки та кісток, посікти дрібно, додати жовтки, майонез і розтерти до однорідної маси. Цією масою наповнити половинки яєць, прикрасити встромленою гі-лочкою петрушки.

Грінки з гострим твердим сиром і горіхами3-4 рогалики50 г вершкового масла100 г очищених волоських горіхів100 г гострого твердого сируСіль

Рогалики нарізати тонкими кружальцями, намазати маслом, посипати січеними горіхами, трошки посолити і притрусити тертим сиром. Перед поданням на стіл поставити на 5 хвилин до гарячої духовки. Потім пере-класти грінки на теплу тарілку. Можна у кожну грінку встромити дерев’яну шпажку.

яйця, фаршировані шинкою12 круто зварених яєць200 г шинки200 г твердого сиру або бринзи250 г сметани250 г майонезу2 ч. л. гірчиці1 головка зеленого салатуЧервоний солодкий перецьМелений перецьСіль

Яйця розрізати вздовж на половинки, вибрати жовтки. Шинку, сир і жовтки змолоти на м’ясорубці або посікти в однорідну масу, додати 2-3 столові ложки сметани, гірчицю, сіль, перець і вимішати. Накласти масу в білки так, аби вийшла форма цілого яйця. Блюдо для подачі виклас-ти листами салату. Полити їх за-лишками сметани, змішаними з майонезом. Зверху покласти яйця. Оздобити кільцями червоно-го перцю.

53

чаркуємось по-угорському

новини ресторанів

Усі знають, що Львів багатий на ресторани, кав’ярні та паби. І навіть найвибагливіші гур-мани та любителі чогось новенького в нашому місті можуть задовольнити свій смак. Проте ніхто на цьому не зупиняється – кількість оригі-нальних закладів продовжує рости мало не що-дня. Нашу увагу привернув нещодавно відкри-тий паб з оригінальною назвою «Купіца», адже там можна скуштувати чогось гостренького – справжню угорську кухню.

З угорської kupica перекладають як «чарка». Саме тому в пабі «Купіца» кожен знайде щось для себе – страви угорської та української кухні, 15 сортів розливного пива, 20 видів оригіналь-них настоянок власного виробництва. Розташо-ваний у самому серці міста на вул. Братів Рога-тинців паб «Купіца» запрошує у будні з 12:00 до 16:00 на обіднє меню за найкращими цінами. Щочетверга, п’ятниці та суботи насолоджуйтеся запальними виступами найкращих гуртів Львова.

Європейська авторська та грузинська національна кухня.

Фірмові страви за стародавніми рецептами, які й досі залишаються в таємниці.

Для Вас готує шеф-кухар, уродженець Грузії, який добре знає свою справу.

Тільки Вам співатиме дует музикантів з Грузії.

Ресторан “Багратіоні” – Грузія мов на долоні!

м. Львівпр. Чорновола, 59

(032) 240 88 88067 67 40 888

[email protected]

Паб працює щодня з 12:00 до 02:00.м. Львів, вул. Братів Рогатинців, 18 (вхід з вул. Сербської)(032) 235 88 99, (098) 775 90 07

54 на канапі • відпочинок

музика місяця

ІРиНА ДОЛЯ. Ще РАЗНа початку другого місяця весни свій де-

бютний альбом «Ще раз» презентувала Ірина Доля. Платівка об’єднала десять пісень, му-зику і слова до яких написала сама співачка. Кожна композиція – маленька історія сто-сунків між чоловіком та жінкою. У дебютний компакт-диск Долі «Ще раз» увійшли як уже знані радіосингли «Тане сніг», «Я не сумую», «За тобою», так і прем’єри пісень: «Небо знає», «Теорія кохання», «Крутиться земля»… Є в альбомі і особливий твір – «Останні бари-кади», який народився під враженням від Ре-волюції Гідності.

«Коли писала цей альбом, головною темою для мене були, та й залишаються, стосунки чоловіка і жінки у спектрі тих чи інших подій, обставин, емоцій... – розповідає Ірина Доля. – Жінка – багатогранна, часом непередбачу-вана, але завжди сповнена пристрасті та по-чуттів, керувати якими не під силу жодному чоловікові. Чоловіки, якщо жінка кохає вас, – цінуйте це і насолоджуйтесь цим! Cherchez la femme ще раз і ще раз...»

фільм місяця

ДАЛЛАСьКий КЛУБ ПОКУПЦІвОдин із найбільш номінованих на «Оскар»

фільмів 2013 року. Ця стрічка варта пере-гляду хоча б завдяки двом чудовим пере-втіленням – виконавця головної ролі Метью Макконахі та виконавця ролі друга головного героя Джареда Лето (обидва отримали золоті статуетки від Американської кіноакадемії). Це біографічна історія справжнього чоловіка. Хворий на СНІД техаський електрик, який па-ралельно бере участь у змаганнях з родео, не погоджується на прописану йому лікарями долю – 30 днів до смерті. Він починає бороти-ся не лише з хворобою, але і з цілою медич-ною системою, аби здобути життя не лише собі, а й дуже великій кількості інших людей. На жаль, сценарій фільму, як це часто буває з реальними історіями, дуже затягнутий, ре-жисура часом кульгає, однак неймовірна ак-торська гра нівелює всі недоліки.

55на канапі • відпочинок

книГи місяця

вАСиЛь ШКЛЯР. “НОСТАЛьГІЯ”. ХАРКІв, 2014За день до того, як сталася аварія на ЧАЕС, Микола покинув робо-

ту у видавництві. Тепер він – вільний митець. Але чи вільна його душа? У дивному сні він бачить, як дружина стріляє йому в серце... Через кілька днів він зустрічає жінку, яка змогла витягти ту кулю з його душі, але їм не судилося бути разом...

«Ностальгія» – психологічний детектив від автора нашумілого «Чор-ного ворона», лауреата Шевченківської премії.

йОЗеФ РОТ. МАРШ РАДеЦьКОГОТА ІНШІ РОМАНиКиїв, А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА,2014

У книзі вибраних творів Йозефа Рота – одного з най-видатніших австрійських письменників ХХ століття, уродженця українських Бро-дів, учасника Першої світової війни – подано три романи письменника.

У своєму шедеврі, рома-ні «Марш Радецького», як і в «Гробівці капуцинів», Рот із гли-бокою ностальгією і вражаю-чою майстерністю простежує занепад імперії Габсбургів крізь призму життя однієї родини.

До книги увійшли романи «Марш Радецького», «Ціппер та його батько», «Гробівець капуцинів».

Переклад Євгенії Горевої, Євгена Поповича та Ігоря Андрущенка.

музика місяця

БРАТи ГАДюКІНи. Made in UKRaineУже в травні «Брати Гадюкіни» хочуть представити новий альбом.

Презентують його в Києві та на найбільших фестивалях країни.Уперше про повернення на сцену український рок-гурт задумався

після концерту пам’яті Сергія Кузьмінського «Він вернувся домів». Тоді багато друзів та шанувальників команди запропонували відро-дити справу «Гадів».

Павло та Ігор писали саундтреки для фільмів і здобули безліч професійних нагород. Геннадій і Михайло «тримали» прапор блюзу в клубному житті Львова. Решта учасників (вокалістки і музиканти з «Джанкой бразерс») щодня несли хороше, добре та вічне на сценах України та Росії. У вересні 2013 Ігор Мельничук (бас) і Павло Крахмальов (клавіші) засіли за новий альбом і записа-ли 20 «демок».

«Новий альбом «Братів» – перший вихід на люди після втрати Кузі. Для такого кроку по-трібна достатня мужність, глибоке переосмис-лення і відсутність непотрібних страхів. Якось все сталось у правильний час, у правильному місці та межи правильних людей. 2014 рік. Україна. Український народ. І ще одне, що відрізняє цей ре-

ліз. Безперечний професійний рівень. Не хітів на ньому нема. Надзви-чайно достойна робота з візіонерським меседжем. Багато учасників укршоу-бізу впріють і трохи зсунуть корони з голови. Достоїнство та чистота помислів і не зрада собі справжньому. В наш час це до-рогого вартує. Сьогодні це стало трендом. «Гадюкіни» повертаються. Це добрий знак», – каже Олег Гнатів, продюсер українського гурту «Перкалаба».

28 січня цього року «Брати Гадюкіни» свідомо виклали в мережу 5 «сирих» треків, тим самим висловлюючи свою громадянську пози-цію і ставлення до того, що відбувається в країні. Відгуки, які отрима-ла група, переконали команду, що альбом таки потрібно закінчити, і в середині лютого всі учасники групи зібралися в студії.

Робоча назва нової платівки – MADE IN UKRAINE. Це буде 16 треків у кращих традиціях гурту: мікс українського Rhythm&Blues,

гуцуль- ського reggae, львівського шансону і міцних актуальних текстів. «Брати Гадюкіни» не шукатимуть нового вокаліста. Співати будуть учас-

ники групи: Ігор Мельничук, Павло Крахмальов, Михайло Лундін, Лілія Кувал-

діна і Олена Романовська.Поки що ж п’ять нових пісень «Гадів» можна по-

слухати на їхньому сайті gady.com.ua та в соцмережах.

56

дріБниці життястор. 56-72 >

тенденції • дрібниці життя

чудо-кресало

У лісі без вогню сутужно. А зважаю-чи на те, що більшість чоловіків таки віддала свої інстинкти мисливця на поталу комп’ютеру, Інтернету та офіс-

ній кавоварці, елементарне розведен-ня багаття може стати неабиякою про-

блемою. Та тільки не з останнім словом вогнищерозпалювальної техніки! Вирушаю-

чи в ліс, просто візьміть з собою просту, як не знаю що, запальничку з магнезії.

На практиці ми всі могли спостерігати за магнезієвим кре-салом ледь не у кожній серії програми про того хлопа, якого закидають в якісь хащі, і він там все підряд поїдає. Принцип ро-

боти запальнички полягає у терті двох металевих по-верхонь, одна з яких покрита

шаром страшенно іскристої речовини. Окрім простоти у ви-

користанні та ефектив-ності таке кресало не

боїться вологи, і його ви-стачає дуже надовго.

На ринку кресала з магнезії представлені великою кількіс-тю форм, які суттєво впливають на ціну. Найпростіші китайські коштуватимуть від 3 доларів. Брендовані та розцяцьковані різноманітними брутальними прикрасами – у 10 разів більше. Особливої різниці між ними, слід зауважити, немає – активна речовина одна й та ж. Тому ми б особливо не переймалися вибором.

Друзі, настав час робити щось корисне. Принаймні, для себе. Геть наші звичні консумерські проповіді! У складний час зовнішньої загрози навіть найпалкіший адепт споживацтва передчуває і готується до активних дій. А ми у цьому допоможемо, як зможемо. Адже навіть екстремальні умови можна зробити комфортними – ХХІ століття за вікном, як не як. Отож, якщо таки доведеться партизанити, процес може трохи відрізнятись від того, який був у 40-50-х роках минулого століття. А все завдяки новітнім винаходам.

57



Баняк-зарядка

Розвівши вогонь, ми можемо приступати до наступної важливої справи. Пра-вильно, до заряджання смартфона.

Інколи складається враження, що геть усі мрії, навіть найбожевільніші, так чи інакше, але почує Всевишній. А Він обов’язково подбає, щоб ті мрії були втілені в життя. Ми усією редакцією просто аж бачимо, як то все працює: сидить собі якийсь студент-геодезист на практиці десь в околі Попа Івана, варить макарони в казанку і втом-лено уявляє, як дві години спускатиметься до села, щоб зарядити телефон. «От, якби ту біду зарядити можна було так само просто, як ото макарони зварити – поставив на вогонь, і маєш», – думає він.

І все. Сигнал пішов. Там на горі його прийняли, миттю перенаправили до нічного Китаю, де вправні умільці, проки-нувшись, і, загорівшись новою ідеєю, помчали втілювати її у життя. І ось, маємо тепер баняк, від якого справді можна за-ряджати смартфони, планшети і всяку всячину, яка зазвичай миттю і так недоречно розряджається в польових умовах.

У випадку казанка PowerPot ми трішки злукавили: його придума-ли не китайці, а кілька американських мормонів. Їхній винахід – це фактично термоелектричний генератор, виконаний, для зручності, у формі так званої «мо-нашки» – похідної ємності для приготування та споживання їжі. Різ- ні види PowerPot мають об’єм у 1.4, 1.9 чи 3.8 літри, а їхня ціна, залежно від комплектації, варі- юється від півтори сотні до 190 доларів США. Баняк продукує струм у 5 ват силою в 1 ампер. Як стверджують виробники, щоб зарядити іPhone, знадобиться всього лише година-півтори.

суперлопата

Навіть, якщо смартфон заряджений на 100%, і вогонь радісно похрумує дрова, без реманенту в партизанському лісі нема що роби-ти. Та щоб не брати із собою цілу гору інструментів, американці зве-ли їх всі до однієї лопати. Так, Crovel Extreme II поєднує в собі лопату, кирку, лом, цвяходер, сокиру, пилку, молоток і навіть відкривачку. В її порожнисту ручку-дрючок можна впхати ще купу різноманітних штукенцій, які знадобляться сучасному чоловікові в лісі. Це і ліхта-рик, і рибальські гачки, компас, презервативи, ніж, таблетки для очищення води та все інше, що влазить у межі розміру та фантазії.

Мультитул зроблений із міцного сплаву, отож побоюватись, що він розлетиться ще під час копання шанців, сенсу нема. Та й ціна у 140 доларів змушує сподіватись на надійність та довговічність при-строю. Ще у комплект входить стильна сумочка пісочного кольору з модними кишеньками та застібками, але це, сподіваємось, далеко не головний аргумент.

58

> тенденції


прудкі ноги, сильні руки

Ну і так щоб вже повністю добити лісову живність та потенційних ворогів, можна дозволити собі бути завжди в формі не за допомогою кубиків на пресі чи біцухи, а навпаки завдяки сучасним технологіям. Ну а справді, у фільмах можна, а нам ні? Зустрічайте: японський екзоскелет HAL-5! Нарешті відчуй себе Оптімусом Найкращим всього лише за 4200 доларів!

Назву HAL-5 розшифровують як п’яте покоління Hybrid Assistive Limb (гібридної допоміжної кінцівки), а сам екзоскелет першочергово має на меті полегшити життя немічним та перестарілим, а вже потім – допомога стати надлюдиною, яка бігає лісом як лань і носить важелезні мішки з бульбою. Хоч розробки та перші партії з’явились ще 5 років тому, лише зараз пристрій виходить на міжнародний ринок. До того HAL розповсюджували лише у медустановах в самій Японії.

Так що ж він може? Ну насамперед він бере на себе вашу вагу. А це, слід ви-знати, таки є що брати. Таким чином фі-зичні показники власника зростуть у кіль-ка разів. Наприклад, 40-кілограмовий вантаж можна носити на далекі дистан-ції, навіть не захекавшись. Завдяки тому, що екзоскелет обладнаний не лише ду-блікатами нижніх кінцівок, а також і рук, відчуватимуть суперсилу не лише ноги. Вага батареї, від якої живиться HAL-5 (а це 10 кілограмів!) буде практично невід-чутна. На максимальному завантаженні екзоскелет зможе працювати впродовж 2,5 годин – тягати зрубані мультитулом дерева, наприклад. Ну а потім просто під’єднайте його до банячка і приготуйте заслужену вечерю. Но пасаран!

Богдан Юрочко

59стиль • дрібниці життя

«мирне» масло какао

із колумБіїСпільнота Миру Сан-Хосе-де-Апартадо

розташована на північному заході Колумбії, в Урабі (Антіокія) на кордоні з Панамою. Через наявність найбагатших природних ресурсів і географічне положення Антіокію втягнули в кривавий конфлікт між армією, поліцією, во-єнізованими групами і лівими партизанами FaRC. Це триває вже близько 40 років. Зви-чайне мирне населення стало жертвою цього конфлікту, прості жителі зазнають нападів збройних груп з обох боків. Така похмура си-туація часто штовхає жителів приєднатися до однієї або іншої сторони – для того, щоб ви-жити, вони повинні об’єднатися з кимось в люті та злобі.

Жителі, які організували «Спільноту Миру» в Сан-Хосе-де-Апартадо, вирішили від-мовитися від сходження по спіралі множення вбивств і перестати бути ціллю та здобиччю каральних ес-кадронів, що сіють руй-нування і смерть. вони захищають своє право на мир і відстоюють позицію нейтралітету стосовно збройного кон-флікту, що триває зараз у Колумбії. Для населен-ня, що живе в зоні війни, це важкий і героїчний вчинок. Щодня більшості жителів загрожує смерть і насильство – вся спільнота постійно живе в страху та тривозі за майбутнє.

З часів утворення «Співтовариства Миру» (23 березня 1997), більше 170 його учас-

ників були вбиті, життя і здоров’я багатьох з них щодня перебуває під загрозою і майже всі жителі систематично зазнають сек-суального насильства.

Більшість цих вбивств були здійснені воєнізова-ними групами, які продо-вжують вбивати, з мов-чазної згоди членів уряду в цьому районі.

Але населення «Спіль-ноти Миру» не здається – вони будують нову модель суспільства в ім’я світлого і радісного майбутнього сво-єї спільноти. У різних областях спільноти працює 8 шкіл, де навчаєть-

ся близько 350 дітей. Головна цінність, якої навчають дітей, – мирний спо-

сіб життя, самостійність, вірність своїм принципам і взаємна під-

тримка. Ці цінності особливо актуальні зараз, оскільки унаслідок маргіналізації та політичної ізоляції держава більше не фінансує школи в громаді. Також в «Спів-

товаристві Миру» є «Універ-ситет Опору» для дорослих її

членів. Навчання в ньому буду-ють на моделі «народної освіти»,

де учасники обмінюються навичками і знаннями для розвитку миру і процвітання свого регіону.

Одне з нечисленних джерел доходу цієї спільноти – вирощування какао-бобів. важли-

во зазначити, що вирощені какао-боби мають найвищу якість і органічні сертифікати iMO

(Швейцарія) і CeReS (Колумбія), а також сертифікат справедливої

торгівлі FLO (Швейцарія).Компанія Lush усві-

домлює, що ці само-віддані та гуманні жителі потребують допомоги й підтрим-

ки, і постійний дохід від продажу масла какао

компанії допоможе їм ви-жити і продовжити свою

важливу роботу. Саме тому Lush прийняли рішення закупову-

вати масло какао у них. Також важли-вий і значущий той факт, що колумбійський уряд усвідомлює: за «Співтовариством Миру» стежать, йому допомагають – ми віримо, це буде стимулом для держави виконувати свої конституційні зобов’язання із захисту і турбо-ти про населення.

Ознайомитися з асортиментом косметики можна на Інтернет-сайті: www.lush.com.uaПридбати у Львові за адресою:Торгова галерея «Опера Пасаж», пр. Свободи, 27, тел.: (032) 295-88-09

60 за столом • дрібниці життя

Маленька чарка на невисокій ніжці. Бувають вони і меншими – 15-25 мл. Це класичний варіант. Вони можуть мати різну форму: конусо-подібну або більш плоску, з гранями чи довшою ніжкою. Традиційно це чарки, які використовують для подачі лікеру. Але в них можна серві-рувати і коньяк, якщо його подають до кави. За правилами етикету лікер п’ють після обіду.

Віскі класично подають у прямому келиху без ніжки з масивним товстим дном. Хоча зараз іс-нують варіації: часом можна побачити келихи для віскі, що мають у перетині форму шести- або вось-микутника; також трапляються склянки для віскі, що розширюються догори. Але це вже варіанти. Іс-нує легенда, що келихи для віскі винайшли на Ди-кому Заході. Задля того, аби зменшити збитки від розбитого посуду, власники салунів розпилювали пляшки і використовували нижню частину для по-дання алкоголю. Наповнювати келих варто лише на третину. Зазвичай до віскі додають лід або спеціальні охолоджуючі камені. Звичайно, можна доливати содову воду або колу, але справжні зна-вці вважають, що це псує напій і заважає повною мірою насолодитися його смаком та ароматом.

лікбез із застільного етикету

посуд для міцних напоїв:оБирай правильноМіцні напої, як і вина, потребують поважливого до себе ставлення. Тому варто поставитись до вибору посуду так само відповідально, як і до підбору винних келихів. Саме тоді ви зможете відчути повний смак напою, його аромат та інші якості, такі як колір або густина.

лікерна чарка (~30 мл)

Бокал для віскі (100-320 мл)

61за столом • дрібниці життя

Зазвичай це невелика прямого перетину стопка без ніжки, проте напої такого типу можна подавати і в невеликих чарках на ніжці, що роз-ширюється догори. За правилами етикету варто не доливати напій на 0,5 см до краю, бо якщо чарка повна, то людина, підносячи її до рота, може розлити вміст. Зараз таку ж стопку часто використовують для подання шотів, міцних коктейлів, які п’ють залпом.

стопка для горілки (шот, джиггер) та гірких настоянок (35-50 мл, подвійна стопка - 90-100 мл)

коньячний келих (240-360 мл)арманьячний келих (160-240 мл)

Кулеподібний у нижній частині, на невисокій ніжці, за формою нагадує тюльпан. Використовують його для подання коньяку та бренді. Він ідеально лягає в руку, що дозволяє зігрівати напій. Тоді коньяк (чи бренді) повністю розкриває смак і аромат. Специфічна форма такої коньячної чарки до-зволяє довго зберігати аромат навіть після того, як напій вже випитий.

Арманьяк можна подавати і в коньячних келихах, але існують і спеціальні арманьячні. Стосовно сервірування, то напій має мати кімнатну температуру, а якщо зігріти його теплом рук, то смак розкривається краще. Саме тому підходять келихи для коньяку. Арманьячний келих має трошки вищу, ніж ко-ньячний, ніжку, а також розширення унизу, але, на відміну від коньячного келиха, розширюється догори. Це допомагає краще розкрити аромат, бо за-безпечує активніший контакт з повітрям.

> посуд для міцних напоїв: оБирай правильно >

62 за столом • дрібниці життя

■ Різнобарвні келихи не дозволяють повноцінно насолодитися кольором алкоголю, тому посуд для напоїв повинен бути виготовленим з прозорого без-барвного скла або кришталю, бажано тонкого. Крім того, такий посуд буде простіше добирати, аби келихи та бокали під будь-які напої виглядали як еле-менти одного комплекту.

■ Якщо простір для зберігання відкритий, варто ретельніше стежити за чистотою посуду, бо на ньому може накопичуватися пил. Але все ж краще зберігати келихи у закритому місці або хоча б накривати тканиною.

■ Якщо у вас є посудомийна машина, то не забувайте, її не можна викорис-товувати для посуду з кришталю і келихів, що мають розпис золотом. Такий посуд слід мити руками у теплій воді. Після цього келихи варто добре витерти і відполірувати до блиску м’яким рушником. Якщо ж ви не маєте на це часу, то хоча б сполосніть вже помитий келих холодною водою. Тоді плями від води будуть меншими, або їх не буде взагалі.

■ Якщо ваші келихи вже мають плями і важко відмиваються або не відми-ваються взагалі, можна взяти нашатирний спирт з водою на вату або ганчірку і ретельно протерти келихи – вони знову будуть чистими та блискучими.

Данило Петрушенко

> посуд для міцних напоїв: оБирай правильно

кілька заГальних порад до виБору посуду для напоїв та доГляду за ним:

64 стосунки • дрібниці життя

виховання справжнього чоловіка. Типові помилкиКоли у сім’ї народжується хлопчик, батьки мріють

виховати з нього справжнього чоловіка. І тато, і мама хочуть це у рівній силі, але бачать свої кроки різними. «Справжній чоловік» – це сьогодні поняття достатньо розмите. Хто такі справжні мужчини-джентльмени? Ви-ховати джентльмена у наш час вкрай тяжко, адже такий різновид чоловіків з’явився у часи, коли поряд із ними були тендітні леді, а сьогодні жінки мають майже рівні права з чоловіками і далеко не завжди хочуть виявляти якусь жіночність. «За що боролися…», називається. Жі-

ноча активність у всіх сферах життя призвела до того, що чоловіки прийняли позицію «не напружуватися».

Оскільки жінки відіграли значну роль у тому, що «справжні чоловіки» почали вимирати, то й самі мають рятувати ситуацію, виховуючи своїх синів відповідно до критеріїв «справжності».

Для обох батьків є одна умова у вихованні синів. Не можна забувати про те, що процес виховання має бути безперервним, складним і методичним. Баланс має бути між «любити» і «знати».

молодець, слухняний хлопчик!

65

не ображай дівчатЦей вислів втлумачують кожному хлопчику з самого ма-

лечку. Але якщо розібратися, то цю фразу хлопці сприйма-ють дуже однозначно – дівчат, значить, не можна, а когось іншого можна. Цим висловом дуже вміло користуються ді-вчата. Їм же ніхто не говорить, що хлопців не можна об-ражати. «Не можна ображати дівчат» – це слабке місце хлопця. Як тільки дівчина зрозуміє це, почнуться маніпуля-ції. Правильніше було б пояснити синові, що ображати, в принципі, не можна нікого, але, якщо його ображатимуть, він повинен адекватно дати відсіч. Якщо ображатиме інший хлопець – тут рішення приймають з хлопчачого боку – або словами, або кулаками (але бійки для хлопців – це нормаль-но). А якщо дівчина, оперуючи фразою «Дівчат не можна ображати» почне зачіпати, їй теж можна відповісти. Звісно, не кулаками, словесно і при цьому культурно, але на місце треба поставити.

Битися – це поганоДля хлопців битися – це природно.

Вони так бавляться, так виясняють сто-сунки, так розставляють пріоритети, так доводять свою правоту. Якщо бійки ма-ють місце на таких рівнях, то синові вар-то пояснити, щоб він був обережним і не провокував розмахування кулаками. Але якщо ви помітите, що ваша дитина за допомогою бійки виплескує на оточуючих свої негативні емоції, варто провести роз-мову. Не говоріть, що битися – погано, а спробуйте зрозуміти причину, чому синові простіше вдарити когось, ніж вирішити усе словами.

думай своєю головоюДля чоловіка вкрай важливо бути самостійним. І якщо

ця риса буде розвинена у ньому з дитинства, це стане йому тільки у нагоді протягом усього життя. Як тільки хлопчик починає з’являтися у громадських місцях, до прикладу, в дитячому садку, і спілкуватися самостійно з оточуючими, він випрацьовує власну точку зору і власну поведінку. Зви-чайно, першочергово син може копіювати поведінку батька та найближчих друзів. Але, починаючи з цього моменту, хлопчика потрібно привчати думати власною головою. Це

не означає, що він не матиме змоги звернутися до когось за порадою, але юнак чи підліток повинен стати незалеж-ним у прийнятті рішень.

У цьому питанні головне – не розбестити сина, який уже років з трьох може заявити «я сам» і ставати нестерп-ним, якщо щось буде не за його сценарієм. Але вміння аналізувати і приймати самостійні рішення знадобляться йому в дорослому житті. І, до того ж, це оцінять жінки. Пам’ятайте: справжній чоловік повинен самостійно робити свідомий вибір у будь-якій ситуації, а не керуватися звич-кою, втовкмаченою йому в голову з дитинства.

не перепрошуй, якщо не виненЦе вміння напевно знадобиться хлопцю найбільше, уже

коли він стане старшим, але пояснювати суть цього правила варто з дитинства. І зробити це необхідно дуже обережно, щоб воно було правильно потрактоване. «Не проси виба-чення, якщо не винен», не означає «Викрутися з ситуації як

хочеш, щоб тільки не довелося перепро-шувати». Якщо ви навчите свого сина думати власною головою, як ми говори-ли вище, то і з цим правилом проблем не повинно виникнути. Не винен, – це якщо випадково звинувачують у тому, чого не робив. Просити вибачення, аби відчепилися, – це визнавати свою про-вину. А визнавати провину – це значить, нести за неї відповідальність. А якщо він не коїв того, у чому його звинувачують, за що перепрошувати?

А коли ваш син стане дорослим і по-чне жити своїм життям, то вибачення «аби було», вірніше «аби не було кон-

флікту» можуть розцінювати, як слабкість. От посварить-ся він із жінкою, а «дівчат ображати не можна», процідить хай хоч і крізь зуби «вибач, я не хотів», і в розумінні своєї дружини стане тим, ким можна маніпулювати. А ще ж пам’ятаєте цей вислів «Дівчатам потрібно поступатися»? Ще одна помилка батьків, які втлумачують це у голови своїх синів. Місцем в автобусі потрібно поступатися, і на цьому все. Поступатися в сварках, конфліктах чи у супер-ечках дівчатам можна так само, як й іншим хлопцям, як і будь-кому. Якщо все ж виходить так, що ви викорис-товуєте загальноприйняті фрази у вихованні своїх синів,

стосунки • дрібниці життя

> молодець, слухняний хлопчик! >

для чоловіка вкрай

важливо бути самостійним. і якщо ця риса

буде розвинена у ньому з

дитинства, це стане йому

тільки у нагоді протягом усього

життя

66 стосунки • дрібниці життя

то уважно і правильно тлумачте їх хлопцям, тому що такі базові ціннісні установки діють на свідомість безповоротно.

молодець, хороший хлопчикКожна жінка знає: чоловіків потрібно хвалити. А якщо хвалити

з дитинства, хлопець повинен вирости впевненим у собі. Ця риса є дуже важливою для чоловіків, адже завдяки ній він стає і самостій-ним, і сильним, і рішучим. Якщо ви будете заохочувати у своєму сино-ві впевненість у собі, то він і виросте впевненим у собі. Це стосується будь-якої риси: що заохочуєте – те і отримуєте.

Виховування впевненості у собі для хлопців межує із похвалою. Тому не варто виховувати сина у строгості, забуваючи його хвалити. Це помилкове сприйняття, що хвалити можна лише дівчат, а хлопці повинні стримувати емоції. Для хлопчика змалечку є дуже важли-вим те, що батьки (особливо тато) помічають його досягнення. Хай навіть вони здаватимуться незначними – похваліть. Адже це дуже впливає на те, виросте ваш син впевненим у собі чи закомплексо-ваним слабаком, який буде просити вибачення ні за що і отримува-ти по голові у шкільних бійках.

чоловіки не плачутьЩоб ваш син не виріс слабаком (не у фізичному розумінні, а у

моральному), коли він, будучи ще хлопчиком, почне плакати – не за-бороняйте йому цього робити, не сваріть його і не смійтеся. «Ти що дівчинка? Ану перестань плакати!», – таке часто можна почути від чу-жих людей на вулиці, які звертаються до малих хлопчаків, що ревуть, тримаючи маму або тата за руку. Причина плачу може бути будь-якою, але не потрібно присоромлювати хлопчиська. З часом хлопець, якому в дитинстві забороняли плакати, може стати черствим і беземоційним, а сльози він сприйматиме, як прояв слабкості. Поки хлопчик малень-кий, нехай плаче. З часом він сам усвідомить, що «не чоловіча це справа». І коли він це зрозуміє, то і рішення прийме самостійно.

Це явно не усі тонкощі того, як з маленького хлопчика зробити справжнього чоловіка, але, гадаю, це одні з основних засад, на які варто було б зважати. Чи можуть такі вислови виховати відповідальну, вільну чоловічу особистість, яка буде здатна приймати рішення? Напев-но, що ні. Але вони можуть допомогти батькам розкласти по поличках те, що є найважливішим у вихованні синів. І пам’ятайте: для хлопчиків у будь-якому віці важливий тато. Не формальне його існування, а май-же цілодобова присутність у житті сина. Якщо усі «хлопчачі» правила синові пояснюватиме тато, їх він сприйматиме зовсім не так, як міг би це робити, якщо все розповість мама. Тому будьте справжніми чолові-ками і виховуйте справжніх чоловіків.

Дар’я Бура

> молодець, слухняний хлопчик! >

67інтер’єр • дрібниці життя

Весняне оновлення від ЖАДОР!

Одяг з Франції та Італії

вул. Саксаганського, 22ТРК KINGCROSS leopolis, 2-й поверхТВК “Південний” ТЦ “Європа”, маг. № 202www.jador.com.ua(032) 260 14 09

68 здоров’я • дрібниці життя

Вартість однакових послуг у різних клініках може зна-чно різнитися, і це залежить від декількох чинників: місця розташування, оснащеням найсучаснішим обладнанням, кваліфікації спеціалістів, інтер’єру тощо. Для того, щоб ви могли реально зекономити на послугах приватної медици-ни, варто скористатися такими порадами:

1. Одне з найкращих джерел інформацій – це «са-рафанне радіо». Знайомі, котрі відвідали певну клініку, можуть зорієнтувати вас щодо якості послуг та ціновій полі-тиці. Доволі часто спостерігають випадки, коли рекламують щось, допустимо, огляд гінеколога, за досить привабливою ціною. По факту, коли людина потрапляє на прийом, ви-являється, що вказана вартість стосується самого візуаль-ного огляду, а за обов’язкові мазки, кольпоскопію і та інші маніпуляції потрібно оплачувати додатково. В кінцевому результаті вартість може стати неочікувано неприємним «сюрпризом», на який зовсім не сподіваєшся, піддавшись рекламі.

2. Різновидом «сарафанного радіо» можна вважати від-гуки в Інтернеті, спеціалізовані сайти та форуми. Єди-ним підводним каменем може стати те, що заклад може найняти «свою» людину, основним завданням якої буде на-писання схвальних відгуків та текстів на форумах. Хоча лю-дина, яка хоч трохи аналізує прочитане, завжди відрізнить «грішне від праведного».

3. За можливості, рекомендую записатися на

як зекономити у приватній медицині

за останні роки кількість приватних медичних закладів значно зросла. пацієнти часто не задоволені якістю послуг, які надають в державних медичних структурах, тому шукають альтернативні шляхи вирішення власних проблем зі здоров’ям. особливо це відчутно у гінекології, репродуктології, стоматології.

Маріанна Качмарик, заступник директора

клініки репродукції людини «Альтернатива»

прийом у декілька однопрофільних закладів, щоб по-рівняти поставлений діагноз, стратегію лікування, ціни та скласти своє загальне враження про клініку. Як театр по-чинається з вішака, так медичний центр починається з реєстратури. Від того, наскільки фахово, швидко та якіс-но надають інформацію, можна зробити загальний висно-вок. При цьому лікар не обов’язково повинен мати науко-вий ступінь. Спеціалісту, який веде активну практику, іноді банально не вистачає часу, щоб охопити все. Крім того, новітні технології зазвичай вимагають молодого, ще неза-

69

Привітний персонал, досвідчені фахівці, новітні технології –це все про клініку репродукції людини «Альтернатива»!

Україна, м. Львів, вул. Героїв УПА, 73тел.: (032) 232-77-83, (063) 230-18-72e-mail:[email protected], skype - alternatyva.ivf

ЗАПЛІДНЕННЯ IN VITRO («в пробірці»)УЛЬТРАЗВУКОВА ДІАГНОСТИКА(комплексне обстеження плоду 3D, 4D)ВСІ ВИДИ ГІНЕКОЛОГІЧНИХ ПОСЛУГ(прийом онкогінеколога)ШКОЛА МАМ(безкоштовні лекції для вагітних)

––

–

–

Пропозиція 2013 року – цикл запліднення in vitro включно зі стимулюючими препаратами за 25 тис. грн.

шореного підходу, часом іншого погляду на проблематику, тому сьогодні так цінують молодих інтелектуалів із щирим бажанням допомогти пацієнту. Хоча певний досвід роботи має бути, він тільки на користь. За тим, як лікар збирає анамнез, аналізує попередні обстеження, що призначає, можна спрогнозувати подальший розвиток подій.

4. Іноді не зайве скористатися таким явищем як медичний туризм. Не секрет, що в столиці послуги можуть коштувати значно дорожче, ніж у провінції, а за-кордоном більше, ніж в Україні. При сучасному розвитку комунікації методики програм лікування є аналогічними в будь-якій країні світу. Це стосується стоматології, пластич-ної хірургії, кардіології, репродуктології та інших галузей. Проте інколи виходить дешевше поїхати по допомогу в інше місто або навіть країну.

5. Звертайте увагу на акції, але відрізняйте справжні знижки від хитрих маркетингових ходів. Медичний бізнес – це бізнес, але специфічний, основним пріоритетом тут пови-нно бути якісне надання послуг за адекватну вартість – на-живатися на проблемах зі здоров’ям аморально. Але дехто, на жаль, вважає, що всі засоби є добрими, якщо приносять прибуток. Тому пацієнти з пересторогою ставляться навіть до справжніх знижок. Ще декілька років тому наша кліні-ка першою в Західній Україні започаткувала послугу «Гарячі години» – знижки на огляди лікарів, які мають пройти на-ступного дня. Майже рік ми доносили цю інформацію, але пацієнти цим не користувалися, на відміну від Києва, напри-клад. Спрацьовував факт, що якщо на огляд надають зниж-ку, значить, з лікарем щось не так. Але люди не враховують тієї обставини, що запис ведуть заздалегідь, у декого з паці-єнтів виникають певні життєві обставини, які не дозволяють прийти, і місце в графіку звільняється. Тільки зараз люди «розкусили», що до «свого» лікаря можна потрапити з 20% знижкою, якщо стежити за «Гарячими годинами». Також в «Альтернативі» з’явилися «Щасливі вівторки»: кожен паці-єнт, що відвідує клініку у вівторок, тягне фант зі значною знижкою на лабораторні аналізи, УЗД, огляди гінеколога, консультацію репродуктолога. Цією знижкою можна скорис-татися особисто або подарувати іншій людині.

Впевнена: кожен, хто шукає, той знаходить. Завжди існують та будуть з’являтися нові способи економії коштів. Головне пам’ятати, що безкоштовний сир буває тільки в мишоловці. А якщо заклад пропонує 50-70% знижку, це має насторожити.

70

Richard Bingham /Scotland/ Anne 05, Anne 11Фотографії з колекції Міжнародного Салону-

турне художньої фотографії «З любов’ю до Жінки», www.galleryprostir.com

Офіційний дилер Даймлер АГ у Львівському регіоні ТзОВ «Західно- Український автомобільний дім» м. Львів, вул. Дж. Вашингтона, 8

www.vershina.com.uaм. Яремче, вул. Партизанська, 57

Івано-Франківська область

+38 (063) 849-96-58

Незабутній відпочинок у затишному котеджі на вершині гори

• апартаменти з камінами• апартаменти з печами

• навколо ліс і гори• тиша і спокій

• альтанки

egoist # 20

Documents