egoist #14

журнал справжнього чоловіка

НЕ ДЛЯ ПРОДАЖУ

спортправила ефективного тренування

стильЯк вдягатись так, щоб інших не налякати

МандриКаліфорнікейшн форева

#5 (14) 2013

Зроби так просто,як це можливо...

альберт ейнштейн

Офіційний дилер Даймлер АГ у Львівському регіоні ТзОВ «Західно- Український автомобільний дім» м. Львів, вул. Дж. Вашингтона, 8

Терапія за МайєромКомплексне оздоровлення організму

м. Трускавець тел. +38 032 477 1111

www.mayr.rixos.ua

Моментальний тест доктора Майєразаснований на тому, що зовнішній вигляд є одним з найбільш явних показників стану нашого здоров'я. Спробуйте співвіднести свій силует із запропонованими на ілюстрації. Якщо Ви визначили будь-який з силуетів крім , то Вам негайно слід пройти курс терапії за Майєром. У разі, якщо Ваш вибір – силует , то використання унікальної методики оздоровлення організму від доктора Майєра допоможе Вам зберегти ідеальну поставу

і досягти можливого потенціалу свого здоров'я.

нашого здоров'я. Спробуйте співвіднести свій силует із запропонованими на ілюстрації. Якщо Ви визначили будь-який з силуетів крім , то Вам негайно слід пройти курс терапії Якщо Ви визначили будь-який з силуетів крім , то Вам негайно слід пройти курс терапії за Майєром. У разі, якщо Ваш вибір – силует , то використання унікальної методики Якщо Ви визначили будь-який з силуетів крім , то Вам негайно слід пройти курс терапії

відпочивай активно –на велосипеді!!!

Працюємо щодня з 10.00 до 18.00

Чекаємо вас, м. Львів, вул. Наукова, 30

тел. 063-78-322-39098-038-06-58

WWW.ВЕЛОБАЙК.COMhttp://velobajka.at.ua/

Продаємо велосипеди: Ghost, Kellis. Також широкий вибір запчастин та аксесуарів відомих фірм і марок!Виконуємо роботи по ремонту та обслуговуванню велосипедів!

4

стор. 16 >

стор. 23 >

стор. 24 >

стор. 28 >

захопленнястор. 30-43 >

суспільствостор. 14-29 >

зміст

влодко кауфман: «сучасне мистецтво – прикре, дискомфортне, незручне, лайливе, смердюче...»

стор. 32 > стор. 36 > стор. 40 >

Директор:Головний редактор:

Остап ПроцикВсеволод Поліщук

Над номером працювали: Василь КрехівськийРостислав ЯщишинВолодимир Бєглов

Дизайн та верстка:

Рекламний відділ:

Всеволод Деревацький Зоряна КрачковськаАнна Косик

Розміщення реклами: тел.: (032) 239 -34-01

Спеціалізований журнал «Егоїст»Зареєстрований у Міністерстві юстиції України

Свідоцтво серія КВ № 18262-7062 від 11.10.2011 р.

Адреса редакції та видавця:

м. Львів, вул. Героїв УПА, 73

Засновник: ТОВ «Егоїст Паблішинг»Видавець: ТОВ «Егоїст Паблішинг»

Розповсюджується безкоштовно в елітних ресторанах, клубах, барах, готелях, клініках, автосалонах, фітнес-центрах і магазинах Львова. Частина накладу потрапить на домашні адреси або безпосередньо з

рук в руки найуспішнішим політикам і бізнесменам міста.

Наклад: 1000 примірниківПеріодичність: 12 разів на рік

Підписано до друку: 20.06.2013 р.Друк: Поліграф-сервіс

Концепція та зміст журналу «Егоїст» є інтелектуальною власністю. Частковий або повний передрук матеріалів,

а також інше їх використання або відтворення допускається лише з дозволу редакції. За зміст реклами

відповідальність несе рекламодавець.

Шлюбний контракт – варто чи ні?

інтернет-банкінг – це безпечно!?

правила ефективного тренування

віталій загайний: львів є донором найкращих практик в україні

осідлати мрію

як українці у польщу на

форель під час повені їздили

5

стор. 48 >

стор. 44 >

стор. 54 >

стор. 62 >

стор. 76 > стор. 80 >

відпочинокстор. 44-57 >

дрібниці життястор. 58-83 >

зміст

коктейль від заходу до світанкукаліфорнікейШн

форева

три мандрівки до “загублених

світів”

феШн-сторі

як вдягатись

так,щоб інШих не лякати

стор. 68 >

стор. 74 >

хата від “Ґаббана”

«камасутра» без

побічних наслідків любов

під сонцем

6

від редактора

про водіїв і пішоходів

Львівських пішоходів, схоже, вже остаточно «дістала» поведінка львівських автомобілістів. Громад-ському руху «Дайте пройти!» вда-лося всього за десять днів зібрати гроші для проекту «100 стовпців для міста Львів». У межах проекту стовпцями облаштовуватимуть краї тротуарів на вулицях, де часто на вузькому хіднику паркують авто-мобілі: Руській (перехрестя з Під-вальною), Гнатюка, Менцинського, Курбаса та Дудаєва. Раніше таке вже зробили з вулицею Вороного, де пішоходи взагалі не мали як ру-хатися.

Розумію, що можу роздратувати багатьох читачів «Егоїста», адже переважно ви пересу-ваєтеся на авто, а не пішки чи громадським транспортом. Але треба сказати правду: львів-ські водії часто поводяться, як останнє бидло. Звісно, тут можна довго нарікати на владу, яка так і не спромоглася розробити систему паркінгів у центрі і довкола нього, хоча така обіцянка містилася в передвиборній програмі Андрія Садового ще у 2006 році, владі – на специфіку міста, де паркінги не завжди і по-будуєш, але це лише виправдання. Можна зрозуміти автомобілі на більш-менш широких тротуарах, коли вони залишають хай навіть не два метри, як вимагають правила, а хоча б

метр, щоб туди втиснулася і огрядна людина, і старенький, якого треба підтримувати під руку, і жінка з коляскою… Але паркування на метрових тротуарах – це огидно і небезпечно для багатьох людей. Особисто я час від часу відчуваю цю проблему, коли гуляю з дитиною навіть у себе в районі, трохи на віддалі від центру: якийсь (кілька слів пропущено через цензуру) чоловік регулярно ставить своє авто впоперек тротуару, і якщо йдеш з коляскою, треба або виходити на дорогу зовсім недалеко від повороту (пояснювати небезпеку навряд чи варто), або вчитися літати. Найдивніше, що чоловік, у якого теж є мала дитина, абсолют-но не розуміє в чому проблема, робить круглі очі і так само виходить на проїжджу частину з коляскою.

Ідеться ж не про центр, а про тихий район, де місце для паркування можна ЗАВЖДИ зна-йти максимум за 30-40 метрів. Та й навіть центр – не біда. Як власник авто, який утім містом пересувається переважно пішки чи на трамваї, відкрию невелику таємницю: з так званого «ближнього центру» в сам центр час-то набагато швидше дійти, аніж доїхати. Це навіть без урахування часу, який доводиться витрачати, аби знайти місце для паркування. А знайти місце для зупинки в «ближньому цен-трі» – взагалі не проблема. Треба лише сприй-няти це як потребу.

То чи не пора нам все ж отямитися і зро-зуміти, що пішки ходять також і наші родичі, друзі, колеги, та й навіть найкрутіші автомо-білісти також багато часу проводять у піших прогулянках чи просто переходах від авто до кав’ярні, до офісу, до хати. Кожен із нас, ство-рюючи незручності для інших, у такий спосіб погоджується і на те, що інші створюватимуть незручності йому. До того ж, як показує ак-ція, з якої починали розмову, пішоходи готові витрачати додаткові гроші на боротьбу з хам-ством водіїв. А значить, якщо і це не допома-гатиме – раніше чи пізніше будуть готові і на більш агресивний самозахист. Ситуація може не обмежитися наклейками на автомобілях. І воно нам треба?

Всеволод Поліщук

кадри місяця

АнтитеРоР. тренування із знешкоджен-ня вибухівки поблизу Генерального кон-сульства Російської Федерації у Львові. 26 червня внутрішні війська МВС України провели показове заняття поблизу Ген-консульства РФ, відпрацьовуючи ситуа-цію з появою біля дипломатичного пред-ставництва об’єкту, схожого на вибуховий пристрій.

Джаз. Всесвітньовідомий музикант Бобі Макферрін став фестивалю Alfa Jazz, який відбувся в середині червня у Львові. на фест приїхало чимало інших відомих виконавців, а також російських та євро-пейських багатіїв і знаменитостей.

7події

Leopolis Gran Prix. Польське подружжя Іре-неуша і Дороти осовскіх здобули головну нагороду перегонів на ретро-автомобілях, які відбулися у червні у Львові. Вони їхали на авто 1938 року. найстарішим же ав-томобілем перегонів був американський Brush 1911 року, привезений також із Польщі. окрім самих перегонів, в межах великого свята поєдналися виставки, кон-цертні заходи, пивний фестиваль. окре-мою атракцією став приїзд до Львова учас-ників ретро-ралі Париж-Пекін.

7

РоКенРоЛ. Росіяни з ДДт та фіни з Leningrad Cowboys найбільше вразили пу-бліку на рок-фестивалі «Старе місто»

8 афіша

ніч у львові12-14 липняРізні локації в центрі Львова

«Ніч у Львові» – це більше сотні безкоштовних нічних атракцій протягом вік-енду. Традиційно проходить у місті двічі на рік: у липні та листопаді. Нічні екскурсії стають ще однією туристичною цікавинкою Львова. В цей вік-енд культурне життя Львова триватиме до глибокої ночі. Насичена програма з близько 100 нічних атракцій дозволить вибрати подію на будь-який смак і відкрити для себе абсолютно новий нічний Львів. Серед атракцій – вистави, базовані на сюжетах з історії Львова, майстер-класи з танго і середньовічних танців, літературні читання.

Детальна програма – www.lviv.travel

гастролі «цирку кобзов» 19 липня-15 вересня Парк культури ім. Б. Хмельницького

«Цирк Кобзов» –це ціле місто забави для дітей, розважальний комплекс, який включає в себе циркове шоу, зоопарк, парк динозаврів, а також тераріум.

В програмах розважального центру беруть участь артисти циркового мистецтва світового значення: еквілібрист Тетяна Білова, дворазовий чемпіон України з велотріалу Владислав Чер-ниш та інші учасники шоу: еквілібристи, повітряні гімнасти, акробати, ілюзіоністи, дресируваль-ники та фокусники з одинадцяти країн. Запрошені хореографи та режисери – «Танцюють Всі», «Х-фактор», «Україна має талант», «Майданс».

9афіша

міжнародний фестиваль артполе10-14 липня с. Уніж, Городенківський р-н, Івано-Франківська область

П’ять днів, чотири сцени і триста учасників з понад десяти країн. На кожній з фестивальних сцен – етнічно-екологічно-дністровій, казково-театральній, вільно-експериментальній та великій worldmusic – будуть максималь-но широко представлені проекти, що виникають і розвиваються в українській альтернативній культурі, а також гурти з інших країн.

АртПоле розширює як географічні, так і стильові рамки – до програми долучаються гарячі й непередбачува-ні фінські хлопці Faarao Pirttikangas, тріо Mavigiz зі Стамбула, що грає витончені східні мелодії на традиційних турецьких інструментах, делікатні Enchanted Hunters з Польщі, Evolution Dejavu з Чехії, Napra з Угорщини, ро-сійський гурт uSSSy і французи Red Cardell. Україну представлятимуть PUSHKiNKievKlezmerBand, Гич Оркестр, Гудаки VillageBand та інші.

Програма продовжує наповнюватися. Слідкуйте за оновленнями на www.artpolefest.org.

етнофестиваль «підкамінь»19-21 липня с. Підкамінь, Львівська область

«Підкамінь» – щорічний міжнародний етнофестиваль, що проходить у селі Підкамінь на Бродівщині. Головна мета – привернути увагу до від-будови громадським коштом пам’яток архітектури та популяризація українського – від сучасної фолькової пісні до національного одягу. Концепція етнофестивалю «Підкамінь» – сучасна українська фолькова музика на тлі неймовірної краси природи, стародавнього монастиря і усього енер-гетичного ландшафту Північного Поділля. Програму «Підкамінь-2013» наразі доформовують. Утім, організатори обіцяють виступи 70 гуртів чи виконавців, а також майстер-класи народного ремесла і літературні читання.

10 афіша

THE BEST CITY.UA12-14 липняДніпропетровська область

12, 13, 14 липня в Дніпропетровській області пройде другий міжнародний музичний фестиваль THE BEST CITY.UA

Місце проведення: парк відпочинку «Новоселиця», Дніпропе-тровська область, 12 км від Дніпропетровська в напрямку на Донецьк, траса М-04.

LINE UP 2013SCORPIONS, Hurts, Enter Shikari, Guano Apes, Lacuna

Coil, Мумій Троль, Ленінград, Сплін, Бі-2, Нічні Снайпери, Дельфін, ВВ, ТНМК, Kozak System, Мотор’ролла...

Молоді групи та Dj з України та РосіїСцени фестивалю:Main Stage – головна сцена Фестивалю.New Live Stage – друга сцена Фестивалю.Крім нових імен, переможців Інтернет-голосування, на ній ви-

ступлять вже відомі молоді групи-хедлайнери.Emotion Stage – творчий майданчик з тренінгами, майстер-

класами, театралізованими виступами і нічними вечірками від найкращих українських діджеїв.

Всіх відвідувачів The Best City.UA очікує не тільки насиче-на музична, а й активна розважальна програма, арт-територія, спортивні змагання, зона ігор і сучасні digital-розваги.

Починайте закреслювати дні в календарі!The Best City.UA – 72 години, щоб запам’ятати це літо!

11афіша

франко.Missia19-21 липня, с. Поповичі

22-25 липня, мандрівка фестивалю від Поповичів до Нагуєвичів26-28 липня, с. Нагуєвичі

Цього року об’єднати свої зусилля вирішили організатори двох мультижанрових фестивалів, що проходять на Львівщині: «Франко Фест» та Fort.Missia.

Розпочне спільну акцію 19-21 липня фестиваль Fort.Missia на фор-тах Першої світової війни в околицях села Поповичі, а далі організатори запрошують учасників, публіку з фортів та ту, яка захоче долучитися дорогою, чотири наступні дні мандрувати мистецькими акціями по міс-цях, що лежатимуть на шляху до Нагуєвичів (10 км від Дрогобича), щоб 26-28 липня завершити спільну акцію «Франко Фестом».

У музичній програмі Fort.Missia – українські, польські, американські, сербські, азербайджанські музиканти, дует Міська Барбари та чеха Йо-зефа Остранського, канадці Тhe Lemon Bucket Orkestra. У літературній – Тарас Прохасько, Галина Крук, Юрій Іздрик, Маріанна Кіяновська, Володимир Цибулько.

Протягом мандрівки у Судовій Вишні, Вишні, Самборі та Добромилі пройдуть дискусії, літературні читання, перформенси за участю Тараса Возняка, Ярослава Грицака, Василя Расевича, Володимира Павліва, Мирослава Мариновича, Бориса Захарова, Антіна Борковського. Об-говорювані теми – «Політика та поезія», «Дискримінація і ксенофобія в Україні», «Місія сучасних правозахисних організацій», «Переоцінка Франка».

Під час «Франко Фесту» виступатимуть Rock-H, Тарас Чубай та «Плач Єремії», Bandurband за участі Михайла Барбари, «Мандри», «ГИЧ-оркестр», Kozak System, «Кому вниз», Ніно Катамадзе, Олег Скрипка, а також інші музиканти з України, Чехії, Німеччини, Польщі, Азербайджану. Попри це, матимуть місце дискусії, присвячені Іванові Франку, за участі Оксани Забужко, Олега Лишеги, Віктора Неборака, Галини Пагутяк, Юрія Винничука.

13

Сильна людина вміє прощати. Слабкі не прощають ніколи.

[Махатма Ганді]

14 тенденції • суспільство

Cуспільствостор. 14-35 >

вийшла в степ донецький ірина фаріон…

Цікавий альянс помічено у Донецьку. Львів’янка Ірина Фаріон у «ворожому» місті не лише продає книги, вчить пра-вильним українським словам і спричи-няє своєю появою бійки, але й мирно, ба навіть позірно дружно співіснує з депутатом від Партії регіонів Юхимом Звягільським. Саме «непримиренний ідеологічний опонент» організував зу-стріч пані Фаріон із шахтарями на своїй «вотчині» – шахті імені Засядька. Більше того – саме «непримиренний ідеологіч-ний опонент» Звягільський представив пані Ірину шахтарям і закликав послуха-ти, що вона розкаже. Цікаво, що зовсім недавно, 9 травня, той же Звягільський виступав з полум’яним «антифашист-ським» спічем у Донецьку, під час якого на електронному табло в неприглядно-му контексті і з уїдливими коментарями демонструвалися фото Олега Тягнибока та інших свободівців. Ми не хочемо ро-бити поспішних висновків: чи то Звягіль-ського раптово осяяло бандерівськими принципами, чи то пані Фаріон федера-лізувалася, а може, то просто бізнес… Але факт цікавий, чи не так?

танці на кісткахТим часом люди, які так люб’язно

надали представниці «Свободи» можли-вість виступати у Донецьку, продовжу-ють агресивно нав’язувати всій Україні радянське бачення історії. Тільки пере-жили відгомони 9 травня, як надходить

22 червня. Цікаво, що раніше чомусь цей день так гучно не обговорювали, а тут на тобі: ледве не бійка в парла-менті, купа медійної уваги… І чергова низка ідеологічних штампів, базованих на історичних «лажах». Говорити про неправдивість самого формулювання «фашистскіє захватчікі» щодо німців уже просто втомився. Ще одне цікаве питання – 22 червня 1941 – як початок війни. Як ти її не називай – світовою чи вітчизняною, але почалася вона 1 ве-ресня 1939 року, а на територію Укра-їни прийшла 17 вересня 1939 року. Це – факти. Все інше – маніпуляції, які, зрозуміло, почали не «регіонали», а ще товаріщь Сталін з підлеглими, та все ж сучасні політики використовують на по-вну котушку. Поза тим – все стандарт-но: замість пошуку примирення, як всі цивілізовані нації, ми, українці, маркуємо одне одного штампами багаторічної дав-ності і все ділимо та й ділимо не лише

історію, але й сучасне суспільство. Зре-штою, зрозуміло, для чого це «Партії регіонів» і «Свободі» (тут – жодних кон-спірологічних теорій, їм не обов’язково домовлятися між собою, аби розуміти, що саме на рейтинг ПР та комуністів з одного боку, і «Свободи» – з іншого, найбільше працюють такі поділи і такі маніпуляції). Але навіщо в ці справи вла-зять інші партії, історики, політологи, громадські діячі? Як на мене, це ознака недорозвинутості суспільства як такого, коли навіть «світлі уми» ловляться на гачки політтехнологів і чинять усупереч власним інтересам. Гарно сказав жур-наліст Олександр Михельзон: «Проми-вання мізків – це коли у вас чиновники тирять мільярди, змушують вас платити за послуги, котрих не надають, вбива-ють людей п’яні за кермом та тверезі в СІЗО, а потім відкуповуються від суду – проте ви обговорюєте жахи Європи, де падає фондовий ринок і закон дозволяє

15

> тенденції

одружитись «голубим». Я б до цього додав обгово-рення історії і мови в Україні – і повністю погодився з описаною картиною.

Що з тим робити? Не знаю. Знав би – балотував-ся б у президенти. Але знаю, що бавитися в ці ігри – небезпечно для держави. Про неетичність танців на кістках мільйонів жертв мовчу. Де наші політики, а де та етика…

фокус із «фокусом»Передвиборча лихоманка, яка почалася задовго

до виборів президента, підкидає й інші теми. Зокре-ма, довелося багато подискутувати на професійні теми з журналістами у зв’язку з купівлею «Україн-ського медіа-холдингу»: «Фокусу» – одеситами, а всього іншого – Курченком. Найбільш песимістич-ну думку тут висловив Віталій Портников. Мовляв, влада руками посередників скоро викупить всі впливові ЗМІ, і перд виборами у нас буде повна не-свобода слова. Утім, я більше схильний погодити-ся з львівським аналітиком Романом Мотичаком, який каже, що Курченко як власник медіа є кра-щим за Ложкіна, оскільки «тепер зрозуміло, звідки вітер буде дути. І зрозуміло, яку «поправку на вітер» треба робити». Особливо якщо йдеться про такі ви-дання, як «Forbes», «Фокус» чи інтернет-проекти. Адже цільовій аудиторії цих видань щось «пропих-нути» просто нереально. Вона просто «братиме по-правку на вітер». Видання – «це насамперед люди. Люди на чолі з лідерами. Нема лідерів – немає лю-дей, немає довіри аудиторії – нема активу. Такі люди як Юлія Мак Гаффі та Віталій Сич не будуть нікого обслуговувати. Нових наберуть ? Та нема питань. А цільова аудиторія включить ще більшу «поправку на вітер». І шо в результаті?»

Хочеться хіба додати, що приклади того, як змі-нюється медіа-ринок у разі спроб прогнути його під владу, ми вже бачили навіть в Україні. Під час вибо-рів 2004, коли різко падав рейтинг багатьох кана-лів, зате піднявся в єдиного, який подавав альтер-нативну думку. Є сподівання, що теза «піпл хаває» потроху відходить в небуття. Тому – події на ринку ЗМІ варто брати до уваги. Але боятися – не варто.

Антін Бандера

16 розмова • суспільство

Його у Львові знають усі – ті, хто розбирається в мистецтві, і ті, хто просто випадково потрапляє до галереї «Дзиґа». Влодко Кауфман став певною легендою міста, яка захоплює і змушує про себе говорити. «Про життя» – так він назвав нашу розмову, у якій розповів про свій життєвий вибір, різницю поколінь та мрії.

ВЛОДКО КАУФМАН: «сучасне мистецтво – прикре, дискомфортне, незручне, лайливе, смердюче...»

17розмова • суспільство

> сучасне мистецтво – прикре, дискомфортне...>

– Чим зараз живе Влодко Кауфман?– Нічого незвично нового не роблю.

Працюю, як завжди. Маю зараз три різних проекти, але так було завжди. Ніколи не займався чимось одним. От і зараз – працюю над проектами, які аб-солютно відрізняються один від одного.

– Ви часто говорите про те, що займаєте-ся творчістю змалку, як це проявлялося у дитинстві?– Та я скільки себе пам’ятаю, весь

час малював. Здається, що народився вже із бажанням малювати.

– А якби не мистецтво, чим би Ви займали-ся?– Можливо, економікою. Я народив-

ся у Казахстані, і коли прийшов час, то для мене вже був заготовлений ВУЗ. Я мав вступити на економічний, але заявив, що там вчитися не буду, а по-ступатиму до Львова в Училище при-кладного та декоративного мистецтва. Вдома був страшенний скандал. Мама сварилася, ображалася, злилася. Кіль-ка днів вона зі мною не говорила, я її не бачив. І коли запитав у бабусі, де ж вона поділася, та сказала, що мама просила не казати. Насправді вона по-їхала до Львова дізнаватися про умови навчання. Дуже довго мама не сприй-мала мого вибору. Я не зміг її переко-нати, але розумію її батьківські почуття. Адже усі батьки хочуть для своєї дити-ни стабільності, впевненості у майбут-ньому, а малювання такого не дає.

– охарактеризуйте сьогоднішній український мистецький процес. на якому він етапі?– На етапі бродіння. Воно бродить,

як брага чи як вино. І поки незрозуміло, що з цього вийде. Можна дочекатися, поки цей процес доведе до отримання

смачного вина, але можна випити і брагу. Мистецький процес в Україні – це бродіння, пошук. Ще зовсім не ви-значено, до чого воно добродить.

– Чи багато зараз у Львові, та і взагалі в Україні (адже Ви співпрацюєте з художника-ми з різних міст) молодих митців, амбіції яких можуть бути виправдані?– Художник без амбіцій – це не ху-

дожник. Звичайно, в Україні є талано-виті, вартісні люди. Я можу отак одразу назвати прізвищ двадцять тих людей, які не просто можуть чогось досягнути, але вже зробили щось, чим заявили про себе, як про талановитих митців.

– До Вас, мабуть, часто звертаються молоді люди із великими задумами?– Часто. Але не з усіма ми буде-

мо співпрацювати. Буває таке, що приходять і кажуть: «От у нас є ідея зробити щось таке грандіозне, коли можна у вас зробити виставку?» Я пи-таю, де втілення цього проекту, а вони кажуть: «Нам треба знати. Якщо ви дозволяєте, то ми зробимо, якщо ні, то не зробимо». На цьому розмова за-кінчується. Якщо людина робить, то вона робить, і ніхто не може вплива-ти на неї, нічий дозвіл. Або ще пита-ють, скільки я заплачу, якщо вони ви-ставлятимуться в «Дзизі». Нам цікаво працювати з проектами більше, ніж з людьми.

– Яким має бути проект, щоб потрапити до «Дзиґи»?– Несподіваним, неординарним, з

новим трактуванням старих проблем. Пов’язаний з новими технологіями. За-раз багато молодих художників творять у різних напрямках, і головне, щоб це було щось незвичне, обдумане і нове.

– А що робити тому, кому Ви відмовляєте?– А що робити? Працювати далі. Що

ж це за художник, який перестане тво-рити після відмови? Якщо йому було відмовлено, значить на це є причини, але якщо він перестане працювати далі, шукати себе, пробувати, тоді він – не художник.

– У художників з часом випрацьовується власний стиль, як почерк. А чи потрібно його час від часу змінювати? Шукати щось нове?– Я не є прихильником думки, що

художник повинен мати свій почерк чи своє обличчя. Я не знаю, чи сам маю таке обличчя. Для мене все таки є пріоритетом ідеологія. Є ідея, яка наро-джується, яку я вважаю вартісною. А вже технології втілення тієї ідеї я шукаю серед арсеналу жанрів, які існують, які створило людство. Це може бути жи-вопис, перформанс, кіно, інсталяція – будь-який жанр, що, на мою думку, відповідає можливості втілення тієї ідеї. Ідея для мене пріоритетна. Тому бага-то хто вважає мене розхристаним, не-визначеним, без обличчя... Але я так живу, так думаю.

– Як на мене, сьогодні досить велика прірва між сучасним глядачем і сучасним митцем, чи є якісь шляхи, щоб наблизити їх один до одного?– Потрібно пробувати це збагнути. Є

байка, коли одна пані запитала в Пікас-со: “От, ви щось таке робите, що я не можу зрозуміти. Як мені вас розуміти?” А він в неї запитав, чи вона знає китайську мову. Вона каже: “Ні, не знаю”. Він від-повів: “Тоді вивчіть китайську мову, буде знати!”. Отак і з сучасним мистецтвом. Сучасне мистецтво має мінус. У своїй більшості – це прикре, дискомфортне, незручне, лайливе, смердюче... Будь-

18 розмова • суспільство

> сучасне мистецтво – прикре, дискомфортне...>

які терміни можна вживати, щоб його окреслити. Воно дратує людей. Людина не старається вникати, їй і так не бракує проблем у житті. А сучасне мистецтво весь час йтиме паралельно з традицій-ним. Вони, як дві колії, що ніколи не пе-ретнуться. Сучасне мистецтво – це аван-гард. Воно прогнозує, куди рухається світ. Можливо, заголосно сказано, але воно настільки залазить вперед (якщо якісне), що люди не можуть так далеко бачити. Художник не каже як вирішува-ти проблеми, він на них акцентує, попе-реджає, загострює увагу, але не керує. Скільки є творів, стільки ж кодів. І кожен розкодовує для себе. Кожен серйозний твір буде мати коди на весь час.

– Коли до Вас приходять художники, як Ви визначаєте, що маєте справу з мистецтвом, а не з марнославством?– Це, напевно, елементарний досвід.

Я не можу цього для себе пояснити. Якось відчуваю, що там щось є. Бачу перспективу, несподіване мислення, ці-каву технологію, розмірковування, емо-ції... Все це вкупі дає мені уявлення, що з таким художником можна працюва-ти. Ментальність у молодих художників зовсім інша, ніж у мого покоління. Ні, я не скаржуся. Нас просто виховували інакше. Совкова ментальність з нас уже до смерті не вивітриться. У нас немає такого прагматизму, який є у сучасних художників. Це є як плюсом,

так і мінусом. Ми звикли, що нами опі-кується держава, не потрібно перейма-тися за зарплату, є якісь усталеності...

– А чи настане колись такий час, що в Україні можна буде заробляти на життя мистецтвом?– Тут справа не тільки в Україні, а

у світі. Є випадки, що художник заро-бляє творчістю на життя, але в біль-шості це не так.

– наскільки відрізняється мистецтво україн-ське від світового?– На превеликий жаль, не відрізня-

ється. Оскільки наше сучасне мисте-цтво перебуває, на мою думку, в про-


> сучасне мистецтво – прикре, дискомфортне...

цесі бродіння, а більшість художників бажає займатися контемпорарі-артом. Вони хочуть виглядати не гірше за єв-ропейських чи американських відомих художників і намагаються їх мавпува-ти. А це ні до чого хорошого не при-водить. І в результаті всі більш-менш знані українські художники відомі і в Європі, оскільки намагаються потра-пляти в параметри та вимірні рамки. А мені здається, що їхня (європейська чи американська) визначальна сітка, яка окреслює сутність мистецтва чи підхід до оцінки, не підходить до нашої. А власної у нас поки що не існує. Через це багато художників узагалі емігрують з України, а там вони асимілюються і відсахуються своєї минувшини. Але це нормальні процеси, які були завжди. Тому говорити про те, чим відрізняєть-ся, ще рано.

– Ви часто говорите, що для Вас мистецтво – це наркотик. Але ж трапляються періоди застою. то як справляєтеся з ломкою?– Погано. Дуже важко. Тим більше,

я перестав вживати різні стимулятори. Раніше алкоголь рятував у такі періо-ди тупої порожнечі. Зараз треба про-сто тверезо перечікувати такі момен-ти. Хоча в мене тепер і немає таких проблем, тому що я маю проекти, з якими працюю. Інша справа, що вони мало кого цікавлять. Але у мене зараз такий період, що мене мало цікавить те, що когось не цікавить. Амбіцій я не маю, воювати за якісь подіуми не хочу і не бачу сенсу. Тим більше, що у бага-тьох випадках я радикально не згоден з тими принципами оцінки сучасного мистецтва, які є загальноприйнятими в тому самому Києві. Мені достатньо кількох однодумців, щоб відчувати під-тримку.

– А чим надихаєтеся?– Немає нічого конкретного. Це

може бути блискавичний шум, дощ, поле, світанок. Якісь елементарні речі. Осяяння відбувається незалежно від того, що я собі надумав.

– Як Ви ставитеся до інших видів мисте-цтва: музики, кіно, літератури?– З музикою у мене проблеми,

оскільки я не маю ні слуху, ні голо-су. Для мене музика – це шум, який я сприймаю або не сприймаю. Я не розуміюся на жанрах і гуртах. В мене є уривки, які сидять у підсвідомості ще з минувшини. Щодо кіно та літе-ратури, то є кілька режисерів і кіль-ка авторів, яких я можу виокремити. Вже давно не читаю. Хтось колись сказав, що людство написало п’ять-шість хороших книжок, а решта – це переспіви. Я дотримуюся цього погляду. Але я достатньо прочитав, щоб тішитися, що література – це круто.

– Про що Ви мрієте?– Це дитяча мрія: якби я мав багато

грошей (що, зрештою, нереально), то решту життя я б їздив світом і дивив-ся на те найгеніальніше, що створило за всю свою історію людство. Я би по-жертвував усіма своїми невтіленими ідеями, закинув би все, заради того, щоб поїхати і побачити. Бо в певний момент зрозумів: що б не чув про ту чи іншу культуру, поки не помацаєш, не ввійдеш в прямий контакт, ти ніколи цього не оціниш, не відчуєш того кай-фу від сприйняття цієї творчості. Люд-ство наробило стільки цікавого, що я би тільки їздив і дивився.

Розмовляла Дар’я Бура

21

ВАША ЧЕРГАПРИВЕРТАТИ ПОГЛЯДИ!

Новий ASTRA ХЕТЧБЕК

Стрімкий, стильний і елегантний.Беззаперечний дизайн та безпека відтепер всього від 175 910 грн.*

ПАТ «Галичина-Авто» вул. Городоцька, 282 тел.: 232 07 72Вартість дзвінків згідно тарифів Вашого оператора. Гарантія 2 роки без обмеження пробігу. Зображення автомобіля наведено для ілюстрації та може відрізнятись від наявних комплектацій. Ціна вказана станом на 01.07.2013 р. за умови оформлення індивідуального замовлення. Продавець залишає за собою право на внесення змін в комплектації та ціни автомобілів без попереднього повідомлення. Вказана ціна може відрізнятися від фактичних цін. Для отримання інформації про остаточну ціну на автомобілі Opel необхідно звернутися до офіційного дилера Opel в Україні. Кількість автомобілів обмежена.

Створений, щоб вражати.

22 +38 (032) 239-33-51 067-268-49-40

бізнес-сувеніри поліграфія дизайнДопоможемо підібрати подарунки для працівників чи партнерів


Асоціація міст України – це об’єднання міських громад, створе-не для обміну ідеями та посилення місцевого самоврядування в Украї-ні. Серед найактивніших підрозділів Асоціації – Львівське регіональне відділення із заступником керівника якого, Віталієм загайним, ми роз-мовляли про перспективи місцевої самоуправи в Україні та у Львові.

Віталій Анатолійович Загайний – cуспільно-політичний діяч, експерт з питань діяльності органів місцевого самоврядування, керівник проектів, організатор та модератор тематичних публічних заходів.

Депутат Львівської міської ради IV скликан-ня (2002-2006рр.), голова постійної депутат-ської комісії, голова депутатської групи депутатів Личаківського району.

З 2010 року заступник голови Львівського регіонального відділення Асоціації міст України.

З 2003 року президент Львівської обласної федерації дзюдо, майстер спорту.

– Пане Віталію, Ваша діяльність у Асоціації міст є роботою чи все таки переросла у місію?– Робота – це те, за що ми очікуємо винаго-

роду. Я ставлюсь до діяльності в Асоціації міст як до справи, що мені близька і вважаю, що саме цим повинен зараз займатися.

– Які Ви бачите стратегічні проблеми у розви-тку місцевого самоврядування?– Місто – це не територія і не населення, це

об’єднання громадян, громада. Чим громадя-нин відрізняється від мешканця? Він не лише володіє правами, але й готовий взяти на себе відповідальність за місто, вулицю чи дім, в яко-му мешкає. На жаль, часто межі нашої відпо-відальності закінчуються межами нашої квар-тири чи «особняка». А коли ми починаємо таки бути активними, нам бракує культури ведення спільної діяльності. Адже сенс цієї співпраці – не в поливанні брудом, а в тому, щоб зробити більше разом, аніж можеш зробити самостій-но. Є така сумна українська приказка: «Разом і батька легше бити». От, власне, бити батька разом ми вміємо, а чи вміємо разом побудувати будинок, посадити сад? Мені щось може не по-добатись у сусідові, а йому – в мені, але треба вміти розділяти пріоритети, щоб дріб’язкова не-задоволеність не стала перешкодою для звер-шення чогось значного.

– Які основні проекти реалізувала Асоціація?– Станом на сьогодні в складі Львівського

регіонального відділення є 45 міст і містечок. Основну нашу діяльність ведемо у напрямках: туристичному, житлово-комунальному та енер-гетичному. Ми активно проводимо навчальні заходи у цих сферах. В березні за нашої участі пройшов Форум місцевого самоврядування, а у квітні ми організували Всеукраїнський се-мінар з питань фізичної культури та спорту, у травні – Конференцію з питань енергозбере-ження. Такі заходи об’єднують людей і створю-

ють можливість для розвитку горизонтальних зв’язків та спільного вирішення проблем.

– Якою Ви бачите країну та Львів зокрема за 10 років?– Вважаю, нам не оминути технологізації сус-

пільства. Технології набагато глибше проникати-муть в наше життя, кількість користувачів ними лише зростатиме. Також країна має стати ефек-тивнішою – від ощадного використання природ-них ресурсів до відповідального поводження її керівників, адже політика – лише інструмент для того, щоб Львів зокрема і Україна в цілому стали конкурентоспроможними у сучасному світі.

– А чому ми не є конкурентоспроможними?– Одиниця продукції, яку ми виробляємо,

обходиться покупцю дуже дорого, порівняно з іншими її виробниками. Багато додаткових статей витрат здорожчують український про-дукт: корупція, утримання низькоефективного бюрократичного апарату. Хабарі стали складо-вою собівартості продуктів та послуг. Нам дуже дорого коштує публічна влада, насамперед, центральна, і ця її висока вартість впливає на кожну одиницю продукції, яку виробляють в країні. Цей вплив незримий, але величезний, коли ми говоримо про конкурентоспромож-ність країни. У сусідній Польщі публічна влада коштує значно менше звичайному мешканцю і бізнесу країни.

– наскільки тісною є співпраця Асоціації з міською владою Львова?– Вона є максимально тісною, оскільки об-

ласну Асоціацію міст очолює міський голова Львова Андрій Садовий. Львів, як правило, у нашій діяльності є флагманом, донором знань, найкращих позитивних практик, за яким йдуть маленькі містечка та великі міста України. Ми часто залучаємо співробітників Львівської місь-кої ради, які мають відповідний досвід і можуть ним поділитись на користь інших міст.

Віталій Загайний: львів є донором найкращих практик в україніДопоможемо підібрати подарунки для працівників чи партнерів

24 консультація • суспільство

олексюк назар Миронович, керуючий партнер юридичної

компанії «Перітус Консалтинг», адвокат

www.peritus.com.ua, e-mail: [email protected]

+380 96 426 52 10

напевне, багато з на-ших читачів у іноземних фільмах бачили сцени розлучень у судах, поділ майна при цьому та інші спори. Практично в біль-шості з таких сцен фігу-рував «шлюбний договір». Це поняття, яке багатьом українцям здається поди-хом «із заходу», є новим та незвіданим і відомо про нього мало.

Згідно статистичних да-них Державної судової адмі-ністрації України, 34,9% від усіх справ позовного про-вадження, які розглядали у судах в Україні у 2012 році, були справи щодо сімейних правовідносин. Відповідно, цей показник сприяє сімей-ним спорам в утриманні

пальми першості, а відтак вкрай високій актуальнос-ті цього явища. Безумовно при розлученні між подруж-жям виникають суперечки про поділ майна, утримання та виховання неповнолітніх дітей тощо. Ці розподіли та вирішення інших наслідків розірвання шлюбу проходять доволі проблематично, довго та складно в силу небажан-ня когось із подружжя посту-питись. Виникає запитання – як запобігти цим пробле-мам у випадку розлучення, або зробити вирішення спо-ру максимально справедли-вим та швидким? Сьогодні поговоримо про шлюбний контракт, який певною мі-рою покликаний вирішити багато з можливих при роз-лученні проблем.

Попри існування у вітчиз-няному сімейному законо-давстві інституту шлюбного контракту протягом 9 років, особливої популярності він не набув. Можливо причи-на не лише в упередженому ставленні громадян до укла-дення такого роду договору, а й у незнанні його суті та плюсів. Насправді шлюбний договір — аж ніяк не спо-сіб образити одного з чле-нів подружжя, а своєрідний фундамент відкритих і об-міркованих стосунків, в яких

кожен готовий прийняти на себе частку відповідальності.

У Сімейному кодексі пе-редбачено три основні види майнових відносин, які мож-на регулювати шлюбним до-говором: правовий режим майна (тобто, що буде спіль-ною сумісною власністю, а що — приватною), порядок користування житлом і пра-во на утримання (аліменти).

Так, у шлюбному контр-акті сторони можуть домо-витися про порядок поділу майна, зокрема й у разі ро-зірвання шлюбу, про розмір часток у спільному майні у випадку розлучення (за за-гальним правилом членам подружжя належать рівні частки майна, придбаного у шлюбі). Однією з переваг контракту є те, що в ньому подружжя може визначити правовий режим як особис-того майна, придбаного до шлюбу, так і спільно нажи-того. Наприклад, прописати, що куплені у шлюбі квартира або автомобіль у разі розлу-чення залишаться за тим, на кого вони зареєстровані. Також можна передбачити, що банківські вклади, внесе-ні на ім’я одного з подружжя, належать тільки йому. Мож-на навіть прописати, що у випадку істотного подорож-чання майна, що належить

одному з членів подружжя, його визнають спільною власністю. До прикладу, якщо після шлюбу в квартирі одного з подружжя провели ремонт вартістю в половину ціни цієї квартири, то кварти-ру можна вважати спільною. У шлюбному контракті по-дружжя також може домо-витися про надання одному з них матеріального утриман-ня на певних умовах.

Сімейний кодекс майже прирівняв так званий грома-дянський шлюб до офіційно зареєстрованого, визначив-ши права та обов’язки по-дружжя, яке веде спільне господарство. Однак уклас-ти шлюбний контракт гро-мадянське подружжя не має права. Такий договір можуть підписати особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжя. Відповід-но до ст. 74 СК, якщо жінка та чоловік проживають одні-єю сім’єю, але не перебува-ють у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, на-лежить їм на праві спільної сумісної власності.

Шлюбний договір має бути складеним у письмовій формі та посвідченим у нота-ріуса. Цей документ можна укласти як при реєстрації

справи сімейні.

25консультація • суспільство

Шлюбний контракт – варто чи ні?

шлюбу, так і пізніше. Контр-акт підписують як на неви-значений термін, так і на конкретний період.

У самому договорі можна передбачити, що він повніс-тю або його окремі положен-ня матимуть силу і після ро-зірвання шлюбу (наприклад, умови користування нерухо-мим майном, обов’язок одно-го з членів подружжя щодо утримання дитини тощо).

Заборони щодо внесення змін до шлюбного договору немає. Проте вони можливі лише за добровільної згоди обох у подружжі. Тож, щоб уникнути зайвих витрат і не-рвів, краще постаратися од-разу передбачити в договорі всі можливі варіанти розви-тку ситуації і форс-мажорні обставини.

Варто зауважити, що при розірванні шлюбу або в разі

виникнення суперечки між подружжям щодо майна, за наявності шлюбного дого-вору суд першочергово бра-тиме до уваги саме умови контракту. Це є важливим моментом, оскільки норми Сімейного Кодексу і шлюб-ний контракт по-різному можуть визначати правовий режим майна подружжя.

Підсумовуючи сказане, хочеться зазначити, що

шлюбний договір поклика-ний зміцнювати інститут сім’ї, дозволяючи повніше врахо-вувати інтереси кожного з членів подружжя, зменшити кількість суперечок і кон-фліктів між ними, але, на-віть якщо почуття й минули, на випадок розлучення і роз-ділу майна - здатний тільки полегшити розлучення по-дружжя, тобто вирішити це цивілізованим шляхом.

26

пора покращувати статистику

Вуличками нашого міста гуляють десятки щойно одружених і все ще закоханих молодих пар. звісно ж, реєструються ці події, за давнім звичаєм, у відділах державної ре-єстрації актів цивільного стану. А з часом туди ж приходять ті самі пари, але цього разу уже з іншою метою – розлучатися. ось, для при-кладу, в Галицькому відділі дер-жавної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львів-ського міського управління юстиції станом на 20.06.2013 року заре-єстровано: шлюбів – 133, а розлу-чень – аж 30. Чималий відсоток. Кожна четверта пара молодят.

До речі, для зовсім юних закоханих буде корисною інформація про те, що були внесені зміни до Сімейного кодек-су України, шлюбний вік для жінки та чоловіка встановлюється – 18 років. Відповідно до ст. 28 Сімейного ко-дексу України, «заява про реєстрацію шлюбу подається чоловіком та жінкою до будь якого органу державної реє-страції актів цивільного стану за їхнім вибором». Орган державної реєстрації актів цивільного стану, що прийняв заяву про державну реєстрацію шлю-бу, зобов’язаний ознайомити нарече-них з умовами і порядком державної реєстрації шлюбу, їхніми правами та обов’язками як майбутніх подружжя і батьків, обов’язком повідомити один одному про стан свого здоров’я, по-передити наречених про відповідаль-

стосунки • суспільство

ність за приховання відомостей про наявність перешкод для державної реєстрації шлюбу.

Якщо ж хтось із пари відбуває по-карання в місцях позбавлення волі, це аж ніяк не стане на заваді узаконен-ню стосунків. Державна реєстрація шлюбу із засудженими, які відбувають покарання в установах виконання по-карань, проводиться відділом держав-ної реєстрації актів цивільного стану за місцезнаходженням цієї установи на загальних підставах, передбачених законодавством України.

Адміністрація установи виконання покарань забезпечує засуджену особу бланком заяви про державну реєстра-цію шлюбу встановленої форми. Після заповнення засудженим тієї частини заяви, яка стосується його, начальник

установи виконання покарань звіряє вказані в заяві відомості з паспортом або паспортним документом, який міс-титься в особовій справі засудженого, засвідчує справжність його підпису, та направляє цю заяву особі, з якою за-суджений бажає зареєструвати шлюб. Одночасно цій особі повідомляються найменування та адреса відділу дер-жавної реєстрації актів цивільного стану за місцезнаходженням установи виконання покарань, у якому може бути проведена державна реєстрація шлюбу.

Як бачимо, перепон для створення сім’ї немає. Головне для шлюбу – це, звісно ж, кохання. А якщо воно є, то може, пора покращувати статистику?

Ірина Точ

27

Не ховай свій талант...

Співай з нами!!! karaokeclub888.com.uaпл. Данила Галицького, 1

093 859-29-08

28 гроші • суспільство

і-банкінг – це безпечно!?

Інтернет-банкінг Idea Bank Online дає клієнтові високий рівень зручності та вигідніші умови на банківські про-дукти. Зокрема, клієнти можуть дис-танційно здійснювати операції з ра-хунками та картками, переказувати кошти по Україні, відкривати та попо-внювати депозити, погашати кредити, оплачувати комунальні послуги та Ін-тернет, поповнювати мобільний теле-фон тощо.

Одне з основних питань щодо корис-тування Інтернет-банкінгом: «Наскільки це безпечно?». Звичайно, багато зале-жить від вас самих, адже ви – найкра-щий «охоронець» ваших грошей. Рівень інформаційного захисту при введенні паролю настільки високий, що на його «перехоплення» і «розкодування» зло-вмисникам потрібно витратити дуже багато часу, і то у випадку, якщо буде задіяно потужні обчислювальні систе-ми. Нижче подаємо кілька роз’яснень та порад щодо безпеки при роботі з Ін-тернет-банкінгом.

Що це таке «https» та «padlock» (значок замка-колодки)?

Сайт, на який ви заходите з ме-тою здійснення операцій, надійно за-хищений спеціальним кодуванням, з автоматичним перенаправленням на безпечне з’єднання. Подивіться уваж-

но – в адресі сайту ви побачите бук-ви «https», замість звичних «http». Це означає, що вся інформація проходить шифрованим каналом. Якщо ви не ба-чите на моніторі надпису «https», вам необхідно залишити цей сайт.

Одноразовий пароль SMS (Код підтвердження) – «На сторожі Ваших грошей».

При виконанні активної операції ви повинні ввести у спеціальне вікно од-норазовий пароль (Код підтверджен-ня), який висилають на вказаний вами номер мобільного телефону. При цьо-му використовують подвійний захист: пароль (Код підтвердження), який висилають, генерується за методом випадкових чисел, що гарантує уні-кальність, а номер телефону, на який приходить пароль, відомий лише вам.

Ви можете змінити номер телефо-ну, звернувшись у відділення і надав-ши документи, що засвідчують особу. Це ще одна додаткова пересторога, яку до того ж фіксують документаль-но.

Антифішинг, захист від хакерських атак з підробними сайтами

Антифішингова картинка (Аватар) є функцією захисту від фішингу. Картин-

Про особливості Інтернет-банкінгу розповідає Олег Грабець,начальник відділу продаж через інтернет-банкінг ПАТ “Ідея Банк”

обслуговування через Інтернет-банкінг стає звичною річчю для клієнтів багатьох банків в Україні. Інтернет-банкінг економить час клі-єнта, як правило, є зручним у корис-туванні, часто в і-банкінгу є вигідні-ші умови на депозити чи на грошові перекази. Вже понад півроку клі-єнти Ідея Банку теж мають змогу скористатись послугою Інтернет-банкінгу idea Bank online. зараз це сучасна багатофункціональна сис-тема дистанційного обслуговування клієнтів-фізичних осіб, яка дозволяє управляти банківськими рахунками цілодобово в режимі реального часу з будь-якої точки світу, використову-ючи Інтернет.

29

ка, яку ви обрали, відома лише Вам. Якщо Ви уві-йшли в Інтернет-банкінг і бачите іншу картинку – це означає, що хтось намагається викрасти ваші дані. У цьому випадку не здійснюйте жодних фінансових операцій на сторінці та негайно зв’яжіться з вашим банком, використовуючи телефонні номери, вказа-ні на веб-сайті банку.

Ліміти на операції

Також банк встановлює ліміти на операції че-рез і-банкінг. Це можуть бути ліміти на одну опе-рацію, денні ліміти тощо. Ліміти покликані надати додаткову безпеку при користуванні Інтернет-бан-кінгом.

Ви – найкращий «охоронець»

При виконанні операцій у Інтернет-банкінгу, від вас не вимагають розкриття секретної інформації. Банк ніколи не телефонуватиме вам і не слатиме вам е-мейли, в яких питатиме ваш логін, пароль, код підтвердження, номер телефону, на який при-ходять коди підтвердження, а тим більше – кодове слово.

Звертаємо вашу увагу, що ви ніколи не повинні відповідати на повідомлення, у яких просять повідо-мити особисті дані чи будь-яку іншу конфіденційну інформацію, наприклад, ім’я користувача, пароль, номер рахунку, ПІН-код банківської картки, сам но-мер карти чи її CVV2/CVC2-код. Банки ніколи не відправляють такого роду повідомлень. Але, якщо ви отримали подібне повідомлення, – будь ласка, проігноруйте його і вишліть копію такого повідо-млення до банку.

Як бачимо, Інтернет-банкінг – це зручно та вигідно. також це безпечно, звичайно, за умо-ви, якщо клієнт дотримується простих правил безпеки. Головне при користуванні такого роду послугами – це надійний та перевірений банк-партнер, який володіє новітніми техноло-гіями та може забезпечити найкраще надання всього спектру Інтернет-сервісів.

30

захопленнястор. 30-43 >

тенденції • захоплення

«карпати», катавасії, кавардак…

Кажуть, що життя – смуга біла, сму-га чорна… Це явно не про ФК «Кар-пати». Уже давненько життя львів-ського клубу більше нагадує виїзну червоно-чорну форму: чорні ігрові серії без натяку на гру чергуються з крива-вими (образно кажучи) конфліктами в команді. Утім, цього разу точкових сварок, які були у клубу з Федорівим, Кузнєцовим, Федецьким, Лукасом, виявилося замало, і утворилася ціла купа мала, від якої постраждали біль-шість футболістів клубу. Правда, ніхто не може точно сказати, скільки грав-ців зараз в опалі – інформація зміню-ється кожного дня.

Спочатку на трансфер нібито виста-вили 19-ох «карпатівців». Потім вияви-лося, що ніхто не продається, і почали

ходити чутки ледве не про банкрут-ство. Далі ці чутки спростували, зате в виховних цілях вісьмох, включно з лідерами: Худоб’яком, Голодюком, Ко-половцем тощо – не взяли на збори до Словенії і зобов’язали тренуватися на полі молодіжного складу. Далі до них приєдналися ще троє легіонерів: Даушвілі, Богатінов, Кенія. Зрештою виявилося, що три гравці таки мають конкретні пропозиції: Віктор Вацко, ві-це-президент клубу, заявив, що клуб точно залишать Кополовець, Кенія та Даушвілі, а далі намалювався варіант із якимось російським клубом в Ігоря Худоб’яка. Тим часом у клубі з’явився головний тренер – Олександр Севідов, який до того тренував «Говерлу». І якось зовсім окремо від тренера по-чали з’являтися орендовані переваж-но гравці, такі як Бартуловіч, Антонов

і Пашаєв, котрі належать «Дніпру», а грали за померлий «Кривбас».

Багатьом клубам цих історій ви-стачило б на кілька сезонів наперед, однак у «Карпатах» легких шляхів не шукають. Уся катавасія, як можна зро-зуміти з непевних заяв сторін конфлік-ту, виникла через те, що клуб захотів зменшити футболістам зарплатню, а чимало з них із цим не погодилися. Тут можна довго сперечатися, хто винен більше. Адже на боці гравців – контр-акти, за якими їм обіцяли певні гроші. При цьому в керівництва, якщо вірити гравцям, контраргументу – прив’язки сум до результатів команди – нема. З іншого боку, очевидно, що високі, як на проблемний український чемпіонат, де почали вмирати цілі клуби, зарпла-ти «карпатівців» – результат двох єв-рокубкових сезонів, коли й результати,


3131


й відвідуваність, і фінансові показники клубу були суттєво кращими. Зре-штою, можливо, гравцям і здається обмеження зарплати сумою в десять тисяч доларів (принаймні таку цифру називає авторитетний сайт ua-fotball.com) принизливим, а от з точки зору пересічного вболівальника вона зву-чить доволі гучно і гордо.

Утім, попри розуміння того, що не варто вішати всіх собак на менедж-мент клубу і його президента (в прин-ципі, небажання створювати преце-денти невигідних для ФК поступок не є нічим дивним, та й рух у напрямку самоокупності – цілком нормальна річ), схоже, що з такою кількістю учасників конфлікту, недомовок, змін ситуації з дня на день – з цим всім «Карпати» таки переборщили. Є ситуації, коли компроміс недоречний, а є такі, коли компроміс просто життєво необхідний. Після таких скандалів, після незрозу-мілої для вболівальника поведінки всіх сторін, з тренером, який щойно довів свою попередню команду до зони ви-льоту, з орендованими гравцями – на-скільки така команда буде цікавою вболівальникам? Чи залишаться вони вірні, чи, може, навіть «Завжди вірні» відвернуться? Якщо клуб не вживе яки-хось радикальних заходів – як то напо-внення 8-9 позицій в основному складі молодими вихованцями – львів’янами, а до того ще й нестандартних марке-тингових ходів – може бути і таке. Бо на те, що «Карпати» з тренером, який ніколи не відзначався особливим по-черком та особливими досягненнями, з незрозумілою атмосферою і непога-ними, але все ж не суперовими фут-болістами в оренді, показуватимуть яскраву гру і солідний результат – надії дуже і дуже мало.

львову бракує папараці?

А от кому пощастило у Львові у червні – так це мисливцям за фото знаменитостей. Засновник «Аольфа-Груп» Міхаіл Фрідман, власник «Челсі» і начальник Чукотки Роман Абрамовіч, Ксенія Собчак з Максимом Віторганом і ще багато крутих бізнесменів та зірок шоу-бізнесу – це все улов нашого міста завдяки фестивалю Alfa Jazz. Мабуть, такої навали VIP-персон Львів не знав від 30-их років, коли був найбільшим центром розваг тодішньої Польщі і одним з найбільших у Центральній та Східній Європі. Шкода, правда, що нема у Львові культури папа раці – ніде було взятися, рідко до нас такі гості заїжджають, та й то переважно це або музиканти «по роботі», або бізнесмени «інкогніто». А можна було б добряче затягувати Львів щонайменше у пострадянському інформаційному просторі. Так, певний ажіотаж до-вкола Львова таки був, але міг бути в рази, в рази більшим.

А от кого у Львові не бракує – так це різного роду ентузіастів – мит-ців, аніматорів, колекціонерів. Один із таких ентузіастів – фотограф Євген Кравс – свого часу об’єднав невеликий клуб власників «горбатих запорожців». Потім це виросло в якійсь більші акції, а зрештою – в ціле Гран-Прі, перегони ретро-автомобілів на трасі, якою ко-лись давно уже їздили такі ж автівки з усієї Європи. А цього року акція отри-мала підтримку потужної бізнес-групи і перетворилася на грандіозний фести-валище. До чого це? До того, що не треба боятися реалізовувати свої мрії, і малі, і навіть фантастичні. У Львові можливо все.

Артемій Немілевський

www.planetauto.com.ua

ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ, ЯПОНСЬКИХТА КОРЕЙСЬКИХ АВТОМОБІЛІВ

НАЙНИЖЧІ ЦІНИ

АВТОЗАПЧАСТИНИ

Львів, вул. Героїв УПА, 73 тел. (032) 239-36-73, 239-36-83

Львів, вул. Героїв УПА, 78 тел. (032) 238-31-48, 237-31-67

Львів, вул. Наукова, 96а тел. (032) 244-73-17, 243-82-16

Львів, вул. Б. Хмельницького, 210а тел.(032) 243-05-51

Львів, вул. Зелена, 238 тел.(032) 232-23-20, 232-23-21

32 спорт • захоплення

осідлати мрію

33спорт • захоплення

Сьогодні верхова їзда набуває все біль-шої популярності. Це модно і стильно, до того ж, займатися таким видом спорту можуть люди будь-якого віку. Коні, оскіль-ки дуже добре відчувають людей, допома-гають привести тіло у тонус. Щохвилини кінь передає спортсмену близько ста різ-номанітних рухових імпульсів. Верхова їзда розвиває відчуття рівноваги, яку людина намагається вберегти інтуїтивно, корегує поставу та гармонізує координацію рухів. Їзда верхи стимулює роботу значної кіль-кості м’язів, які рідко задіяні у повсякден-них рухах. Найактивніше при катанні на коні працюють м’язи ніг, пресу, плечового поясу та м’язи спини. Катання на конях не має протипоказань. Але більшість новач-ків після перших занять відчувають біль у м’язах – це проблеми посадки, які швидко минають при правильному навантаженні та тренінгу.

Якби кінний спорт обмежувався лише своїми фізичними навантаженнями на

людину, можливо, він так не захоплю-вав би все більше і більше абсолютно різних людей. Надзвичайно важливим є налагодження спільної мови між вами і конем. Коні – це тварини з характером. Вони відчувають, як ви налаштовані, і можуть також або хотіти займатися з вами, або не бажати цього. Інструктори говорять, що для початківців, звичайно, не дадуть норовливу тварину, а обирати-муть найспокійнішого флегматика, який не «викидатиме коників» під час заняття. Навіть досвідчені вершники підтвердять, що і вони постійно чомусь вчаться, роз-виваються, адже вдосконаленню меж немає. Дослідження довели, що заняття верховою їздою покращують і розумову діяльність, адже ваш мозок, як і м’язи, постійно перебуває у напруженні, але його й потрібно емоційно навантажувати, надавати нових вражень. Це дозволить значно довше залишатися активним, мо-лодим та здоровим.

Серед моїх знайомих все більше людей планує якщо не зайнятися кінним спортом, то хоча б спробувати: як це – сидіти верхи на коні. особисто для мене це така ж мрія, як і стрибнути з парашутом. Але потрібно визначитися, з чого почати (якщо ви ніколи не сиділи верхи), не одразу ж вийде осідлати коня і мчати галопом.

> осідлати мрію >

що потрібно для занять кінним спортом

Якщо у вас виникло бажання проїхатися верхи на коні, але ви не впевнені, що будете цим займатися постійно, професіонали говорять, що у такому ви-падку краще нічого спеціального не купувати. з одягу підійдуть звичайні штани без швів (такі, у яких ви почуваєте себе комфортно) і чоботи з нерифленою підошвою та без шнурівок. Бажано взяти рукавички, адже від незвички можна стерти руки об повід.

У майбутньому, якщо коні захоплять вас так, що не зможете відмовитися від постійних змагань, вам і самим захочеться купити спецодяг – бриджі, чоботи для верхової їзди та спеціальні рукавички.

А от обов’язковим атрибутом є каска або шолом, виготовлені з коркового дерева. Велосипедний або мотоциклетний для верхової їзди не підходять.


> осідлати мрію >

з чого ж початиДля вершника-початківця най-

складніше не тільки навчитися пра-вильній посадці та управлінню конем. Найголовніше – це напрактикуватися контролювати свої власні емоції, пере-буваючи у сідлі. Адже кінь – не маши-на з автоматичною коробкою передач, а така ж жива істота, як ви, з почут-тями та відчуттями. Йому теж буває страшно так само, як і вершникові. І тварина не завжди може піддаватися контролю. До того ж, не кожен верш-ник має вроджене відчуття коня.

Важливо звикнути та не боятися коня. Сидячи у сідлі, навчіться концен-труватися на своїх рухах. Якщо кінь несе у бік, не потрібно тягнути привід до упору, роблячи тварині боляче. До-статньо просто впевнено та міцно три-мати привід протягом деякого часу, не смикаючи руками, не впадаючи у пані-ку і не намагаючись зіскочити з коня.

Дуже часто люди приходять до стайні лише для того, щоб вибрати коня, покататися один раз і піти. Од-нак спілкування з твариною дуже важ-ливе для розвитку впевненості у собі під час їзди. Коня можна чистити, годувати яблуками, морквою, цукром. Перед тим, як осідлати тварину, ба-жано з нею привітатися, погладити. З одного заняття дуже складно і достат-ньою мірою зрозуміти коня, для цього потрібно хоча б кілька днів.

Більшість початківців прагнуть освої-ти усе одразу. Але будь-який спорт – це постійна праця та регулярні тренуван-ня. Не потрібно сідати на коня і почина-ти заняття, якщо ви досі невпевнені в собі або нервові чи перебуваєте у емо-ційно нестабільному стані.

де краще початиЯкщо ви хочете навчитися їздити

правильно, краще почати з індивіду-

альних занять під керівництвом до-свідченого тренера, який відразу ж виправить помилки в посадці й техні-ку їзди. Уроки верхової їзди, проведе-ні в манежі або «на плацу», найменш небезпечні для початківця. Освоївши ази цього виду спорту, можна за-йнятися якимось конкретним видом кінного спорту. Наприклад, долан-ням перешкод – конкуром чи трибор-ством, яке складається з виїздки, конкуру, стіпл-чезу. Оберете для себе те, що найбільше вас привабить. Можна, звичайно, і просто брати на-прокат коней, але в такому випад-ку варто врахувати ймовірність того, що вам не приділять належної уваги, не вкажуть на помилки в посадці. А виправляти вже сформовану непра-вильну посадку, до якої ви звикнете, буде згодом набагато складніше. Так говорять досвідчені тренери, і напев-но, краще до них дослухатися, щоб

35

коментар

Марiя Бродська, інструктор, кандидат у майстри спорту з верхової їзди Якщо ви прагнете досягти високих резуль-

татів у кінному спорті, важливий кожен рік за-нять і тренувань. Чим раніше ви почнете займа-тися, тим вищого рівня майстерності зможете досягти. Якщо ж мова йде не про професійні заняття, то обмежень за віком для верхової їзди немає. Підходящу конячку можна підібрати людині будь-якої комплекції й фізичної форми.

У середньому випрацювати основні навички верхової їзди й досить упевнену посадку мож-на за кілька місяців постійних (не менше двох разів на тиждень) занять. Для початку досить їздити по півгодини на день, потім варто збіль-шити час манежної їзди до години.

Важливо врахувати, що в кожного коня свій темперамент, характер, вдача, особливі звич-ки. Одного важко змусити рушити з місця, ін-шого – складно втримати. Зважати потрібно й на те, що кожного конкретного коня по-різному «заїжджали». Саме тому для нагромадження досвіду хоча б на початку навчання бажано їз-дити на різних конях. Інакше, звикнувши до од-ного коня й показуючи гарні результати їзди на ньому, ви можете зазнати невдачі на іншому.

спорт • захоплення

> осідлати мрію

уникнути травм або нещасних випад-ків.

безпекаКінний спорт відносно нескладний

і на його частку доводиться небагато травм. Кінь за своєю природою ласка-ва і покірна тварина. Рідко трапляють-ся прояви агресії серед коней, якщо врахувати, що у природному середови-щі у випадку небезпеки вони рятують-ся втечею. Але водночас – це сильна тварина, наділена потужними засоба-ми захисту: зубами й копитами та на

диво швидкою реакцією. Кінні інструк-тори говорять, що серйозність травм у вершників можна пояснити значними прискореннями при їзді. Наприклад, падіння з коня на галопі за швидкіс-тю можна зрівняти з вільним падінням з 3-метрової висоти. Найважчі трав-ми, такі як переломи костей і хребта, можна одержати при ударі об пере-шкоду або при потраплянні під коня. Однак при вмілому контакті з конем і дотриманні певних запобіжних заходів ймовірність одержання травми можна звести до мінімуму.

І якщо все підсумувати, то верхова їзда чудово знімає стрес і втому, за її допомогою можна відволіктися від повсякденних проблем та віддатися лише спілкуванню з твариною і при-родою. Крім того, їзда верхи поліпшує поставу, має хороший вплив при за-хворюваннях нервової системи. Але головне, безсумнівно, – це той пози-тивний емоційний заряд, який людина отримує від спілкування й контакту з конем.

Дар’я Бура

верхова їзда чудово знімає стрес і втому, за її допомогою можна відволіктися від повсякденних проблем та віддатися лише спілкуванню з твариною і природою


правила ефективного тренуваннярозгубленість – це те, що супроводжує майже кожного, хто вирішив уперше в житті перетнути поріг спортзалу. адже навколо чимало тренажерів, призначення яких спочатку може видатися незрозумілим, а ще велика кількість досвідченіших хлопців та дівчат. і всі вони ходять від одного до іншого знаряддя, впевнено тренуються і головне – знають, що повинні робити під час тренування. з чого почати, які перші вправи робити, і у якій послідовності – незнання цих фундаментальних речей часто є стресом для новачків.

37спорт • захоплення

> правила ефективного тренування >

частота тренувань

Іноді заради швидких результатів новачки ладні тренуватися чи не щодня, помилково думаючи, що так буде краще. Для відновлення м’язам потрібно 48 годин. Саме тому переважно у спортзал ходять три рази на тиждень, щоб м’язи могли добре відновитися. Під час та-ких занять потрібно по черзі тренувати основні групи м’язів. А саме: спину, ноги, груди, плечі, біцепс, трицепс.

Скажімо, основа тренувальної програми може виглядати так:Понеділок: Груди, трицепсСереда: ноги, плечіП’ятниця: Спина, біцепс

Дуже важливий нюанс: завжди починайте тренування із більших груп м’язів. Наприклад, спочатку груди, потім – трицепс. Адже великі групи м’язів набагато важче тренувати, бо вони вимагають більших ви-трат енергії. Великими групами м’язів є спина, груди та ноги.

І ще одна порада: об’єднувати на одному тренуванні кілька великих м’язових груп не бажано, адже це занадто важке навантаження.

Таким чином, прийшовши у зал, уже знаєте, яку групу м’язів сьогодні чекає навантаження, а яка навпаки – відпочиває. Необхідно це для того, щоб уникнути перевантаження та створити умови для росту м’язів. А знаючи, що сьогодні у нас «день ніг», слід вибирати вправи саме для них.

обираємо вправи

Існує величезний перелік вправ, які можна використовувати у тре-нінгу. Вибрати правильні є одночасно важким і простим завданням. Вправи ділять на базові (працює багато м’язів) та ізольовані (тренуєть-ся лише один м’яз). Якщо займаєтеся, щоб наростити великі м’язи,

зазвичай у залі колеги із радістю допомагають новеньким освоїтися, однак рано чи пізно кожен має вирішити сам для себе: як і чим займатися на тренуванні. Для цього існує таке понят-тя як програма тренування: перелік та послідовність виконання вправ. Саме такий список є своєрідним орієнтиром і путівником у спортзалі. зауважимо, що така програма потрібна усім, неза-лежно від того, що є метою: схуднення, ріст м’язів чи просто під-тримка форми.

незайвим буде зауважити, що в ідеалі, перш ніж йти у трена-жерний зал, треба хоча б кілька тижнів позайматися вдома або на вуличних турніках чи брусах, щоб підготувати своє тіло до ре-гулярних фізичних навантажень.

38

> правила ефективного тренування >


то слід виконувати базові вправи, які включають відразу кілька м’язових груп у роботу. Це фактично будь-які впра-ви зі штангою. Тоді забудьте про тренажери та ізольовані вправи взагалі.

Для новачків головними вправами повинні бути такі:

– Присідання– Станова тяга – Підтягування– Тяга штанги в нахилі– Тяга гантелі однією рукою– Жим штанги лежачи– Жим штанги вузьким хватом– Бруси– Жим штанги стоячи з грудей– Тяга штанги до підборіддя– Підйом штанги на біцепс

Цих вправ більш ніж достатньо для розвитку мускулатури. Виконуйте на тренуванні від 4 до 6 вправ. Якщо тренуєте дві групи м’язів, робіть до трьох вправ на кожну. Якщо три – 1-2 вправи на кожну. Якщо ж проводите тренування на все тіло, то виконуйте тільки одну вправу на кожну м’язову групу.

обираємо навантаження

Вагу, із якою тренуєтеся, встановлюйте не більше ніж 50% від максимально можливої. Визначити її просто: по-ставте на штангу маленький тягар і виконайте підхід. Якщо буде зовсім легко, тоді додайте навантаження, яке збіль-шуйте із кожним тренуванням.

А ще запам’ятайте різницю між підходами та повторами. Підхід – один раз, під час якого виконали вправу. Повтор – кількість рухів під час підходу. Скажімо, лягли на лавку, зробили один підхід жиму лежачи, під час якого виконали

39

> правила ефективного тренування


вісім повторів. Від кількості повторів залежить кінцевий ре-зультат зусиль:

слідкуємо за часом

Відпочинок між вправами бажано робити в межах двох-трьох хвилин. Такий темп дозволить виконати набагато більший обсяг роботи на тренуванні, аніж якщо б відпочи-вати по п’ять хвилин між підходами. Адже м’язи найбільше ростуть від об’ємної роботи з середніми вагами. Натомість сила буде рости від низькооб’ємної роботи з великими ва-гами.

Із першого разу тренувальну програму вибрати складно. А все тому, що невідомо, як тіло новачка буде реагувати на фізичні навантаження. Тому після перших місяців доведеть-ся вносити зміни у свій тренінг, що цілком нормально, адже ефективні тренування вимагають постійних експериментів, які в кінцевому результаті допоможуть кожному досягнути цілей.

Складаючи програму тренувань, часто звертаються до тренера у спортзалі. Добре, якщо це відомий спортсмен, який справді радий допомогти (зазвичай за таку допомогу він попросить гроші), якщо ж це аматор, який просто в залі видає ключі від шафок, – варто таких оминати, бо ж, як правило, такі люди видають всім один і той же перелік вправ.

Водночас, великою помилкою є спроби копіювати пере-лік вправ досвідчених атлетів. Адже профі займаються за зовсім іншими програмами, аніж аматори і тим більше но-вачки.

Антон Павленко, www.kulturizm.info

Ціль Кількість повторів

Розвиває силу 1-4

змушує м’язи рости і набирати масу 5-7

Розвиває структурну гіпертрофію 8-12

Формує рельєф, розвиває витривалість

понад 12

40 рибалка • захоплення

Півроку – майже стільки наша компанія готувалася до виїзду в Польщу, на річку Дунаєць. Минулого року півтора дні на цій чудовій ріці принесли мені масу риби і задоволення. тож ледь не з новорічних свят я почав агітувати друзів скласти компанію і порибалити там два-три дні. Ми готували візи, відпрошувалися з роботи, проводили виховні бесіди зі своїми рідними, які не розуміли, для чого їхати так далеко, якщо тут під боком Карпати, де і форель плаває, і харіус (за нахлистові роки рідні вже вивчили назви усіх карпат-ських мешканців, хоч і бачили їх лише на фото). та все ж, подолавши усі перешкоди, ми таки вийшли на фінішну пряму і запланували виїзд на четвер, щоб виділити для риболовлі п’ятницю та суботу. І так було до понеділка.

Нас мало бути п’ятеро – троє львів’ян та двоє киян. Один із них – відомий у нахлистових колах романтик-мандрівник Ан-дрій Скворчинський, - у понеділок зателефонував і розповів, що на Дунайці пішли дощі, вода піднялася і сильно помутніла. аступного дня Андрій сказав, що ситуація ще більше погірши-лася і що поїздку слід переносити. Звісно, він мав рацію, адже ловити на Дунайці в час великої води дуже небезпечно. Окрім того, розраховувати на рибу також марно…

І все б нічого, якби не наше бажання та обставини. Зо-крема, Андрій (Сколівський) – володар минулорічного Куб-ка України з нахлисту - витратив купу грошей на коротко-термінову візу, Арсен, взагалі, за кілька місяців до поїздки домовився з керівництвом про «вихідні», та й у мене вже почалася фіксована відпустка, яку ні відсунути, ні перене-сти. Тож ми утрьох таки вирішили їхати.

як українці у польщу на форель під час повені їздили

41рибалка • захоплення

Зважаючи на прогнози погоди, я вирішив узяти з собою в авто чи не все необхідне для виготовлення будь-якої мушки. Сотня пакетів найрізнома-нітнішого даббінгу, пера фазана, куріп-ки та павича, різноманітні типи гачків – словом, повний бойовий комплект. Мої колеги також вирішили не обмеж-увати себе в необхідному, до того ж звільнилися два місця, тож можна було не економити. Так само довелося запастися відповідним одягом. Я узяв п’ять дощовиків, три комплекти тер-мобілизни, гору теплих шкарпеток та усього іншого, що мало врятувати від дощу та холоду. Арсен зробив повну ревізію автомобіля, щоб не трапилося несподіванок у дорозі.

Шлях в нікудиМіж шостою і сьомою ми покинули

Львів, в якому вже починався дощ. Менш ніж за годину доїхали до кордо-ну в Краківці, де невимовно зраділи, адже перед нами було лише кілька автівок.

– Куди прямуєте? – спитала нас че-рез віконечко на українській митниці брюнетка з пишними формами.

– На Дунаєць, рибу ловити…

– А у Львові що, горілка погано п’ється? – мовила вона.

Що відповісти, ми не знали. Трохи здивованими виглядали і стражі мит-ниці, які, окрім пляшки доброго бур-бону, не знайшли в багажнику іншого алкоголю. Словом, на диво, кордон в Краківці ми пройшли швидко і впев-нено. За чотири з хвостиком години доїхали до Кросценко. Ще по дорозі у світлі ліхтарів бачили Дунаєць. Нам здалося, що він був доволі низьким, одначе нам так лише здавалося. О 4-ій ранку ми зупинилися біля мосту, де якраз починається ОS – так нази-вають спеціальну нахлистову ділянку на річці, куди ми, власне, й прямува-ли. Серце ледь не вискочило з грудей, коли ми перевели свої погляди через залізлі опори мосту. Це була справжня катастрофа! Вода була фатальна. Не-самовита швидкість, суттєво піднятий рівень, неприємний колір. Настрій упав до самих п’ят, а з очей ледь не потекли сльози.

Я вже й не пам’ятаю, що ми виріши-ли тоді. Якось на автоматі доїхали до будинку Войтека – тутешнього нахлис-тового гіда, в якого ми зарезервували кімнату з професійним дизайном – на

стінах висять картини з нахлистовою тематикою і взагалі, в будинку, просто пахне нахлистом. Правда, всі ці запахи ми відчули згодом, а поки вирішили не будити людей, тож заїхали на заправку і заснули просто в машині.

не такий страшний дунаєць

На ранок побачили свинцеві хмари, що не віщували нам ані найменшого шансу на добру погоду. Почало моро-сити. Від відчаю вирішили врятуватися повторним оглядом річки. Ми зверну-ли вверх по течії Дунайця, до Щавніци – аналога нашого Трускавця, лишень з кращими дорогами та сервісом. Коли вийшли на міст через річечку, яка впадала в Дунаєць, то побачили, що ситуація не така вже й фатальна. Ну, тобто дуже погана, звісно, але ж не критична настільки, щоб рвати на собі волосся. З мосту виглядало, що Дунаєць забруднювався саме цією притокою – гірською річкою з важкою польською назвою. Тому цілком ло-гічно, що ми вирішили ловити трохи вище.

На радощах ми повернулися в Крос-ценко і поїхали до пані Мариші, в якої

> як українці у польщу на форель під час повені їздили >

42

можна купити ліцензії практично ціло-добово. Вона була приємно здивована таким раннім візитом. На моє запитан-ня, чи в неї ще хтось купував ліцензії того дня, вона засміялася і сказала, що вся ріка у нашому розпорядженні.

Взагалі, в цих краях можна купити ліцензії двох типів. Перший – це дозвіл для спеціальної ділянки, довжина якої 6 кілометрів. Там можна ловити ви-ключно на штучну мушку, а забирати рибу не можна у жодному випадку. На-віть якщо риба так заковтне мушку, що не буде жодного шансу подару-вати їй життя і нахлистовик забере її з собою, а це побачать контролюючі служби, то нічого не врятує рибалку від солідного штрафу у кілька тисяч злотих. Невдала атака риби – пробле-ми рибалки і нікого більше. Щоб не траплялися подібні прикрощі, усі муш-ки повинні бути без борідок – тоді при-манку значно простіше дістати з пащі форелі чи харіуса.

Другий тип – це ліцензії на інші час-тини Дунайця, а також інші тутешні річки. Однак, перед тим як їхати ло-вити, треба дуже ретельно вивчити, про які саме ділянки дозволених рі-чок йдеться в ліцензії. Справа в тому, що річки поділені на «дозволені» та «заборонені» зони. І повірте, краще

не опинятися там, де недозволено рибалити.

Перевага другого типу ліцензій над першим полягає в тому, що в нахлис-товика є можливість мандрувати з од-нієї річки до іншої. Єдине, що кожну зміну маршруту слід вписувати в ліцен-зію. Але ціна обох типів однакова – 73 злотих (близько 180 гривень).

Зважаючи на те, що ми вирішили себе перестрахувати і в разі чого по-шукати інші річки, обрали другий тип ліцензій, після чого одразу ж гайнули до того самого моста, звідки побачили ранковий Дунаєць. Швидко перевдяг-нулися у вейдерси та накинули дощо-вики, бо моросіння літнього дощику не припинялося.

В таких умовах можна ловити лише на німфи, причому з яскравими точка-ми атаки. До того ж треба було знайти місця з трохи спокійнішою течією – за нашими підрахунками, саме там мала зосередитися риба. І якою ж була моя радість, коли на третій чи четвертій проводці узяла маленька форелька! Не важливо, якого розміру вона була. Важливо те, що риба була готова до сніданку і колір води її не дуже засму-чував. Невдовзі свого першого поль-ського пстружка зловив Андрій, а за ним і Арсен. Правда, для Арсена це

взагалі була перша в житті форель, бо він лише третій раз ловив з нахлисто-вою вудкою.

Настрій покращився ще більше, коли я побачив бублик, утворений верхньою частиною вудки Сколівсько-го і почув його крики. Дебела форель намагалася вирватися, але проти до-свіду не попреш. Колективними зусил-лями пструг-красень таки опинився у підсаку і пройшов усі етапи фотосесії.

Невдовзі Сколівський повторив свій успіх, а я витягнув на кілька сантиме-трів меншого пструга з того самого гірського потоку, який забруднював Дунаєць. Успіхи були і в Арсена, який несамовито радів кожній рибі. В цілому риба була доволі активна, тож сумува-ти ми часу не мали. Єдине, що не дало вирости нашим крилам – це обмежен-ня в просторі. Кілька метрів туди, кіль-ка метрів назад – оце й уся забава. Але нема на що нарікати – навіть про таку риболовлю я й мріяти не смів. А вияви-лося, що наша авантюра таки себе ви-правдала. На цьому закінчилася наша ранкова мандрівка, після чого ми ви-рішили поселитися і освоїтися.

Ростислав Ящишин, володар Кубка України з нахлисту

Світлини автора. Продовження – у наступному номері

рибалка • захоплення

> як українці у польщу на форель під час повені їздили

напевно немає такого чоло-віка, який не любить почувати-ся мисливцем, тримати в руках зброю, відчувати свою силу та міць. так вже заклала при-рода, що для повного щастя мужчині потрібно саме це. Для того, щоб реалізувати свої ба-жання, треба всього лиш заві-тати в спеціалізований магазин «Арсенал–Л».

У цьому магазині є мож-ливість не лише придбати необхідні для полювання мис-ливську зброю, патрони, одяг, взуття та аксесуари. Тут кожен майбутній мисливець отримає фахову консультацію досвідче-них продавців, а також зможе зробити індивідуальне замов-лення, у тому числі на вироби майстрів-штучників. До того ж, є можливість не тільки купити щось собі, а й зробити приємне другові – придбати подарункові сертифікати на будь-яку потріб-ну суму.

На ринку мисливської зброї та аксесуарів ТзОВ «Гал-Арс» з 2003 року, що свідчить про чи-малий досвід у цій сфері. Парт-нерами магазину є знані в Євро-пі та й у цілому світі виробники мисливської зброї: «Peter Hofer» (Австрія), «Cosmi» (Італія), «Breda» (Італія), «G. Prechtl» (Німеччина), «Lebeau-Couralli» (Бельгія), «Voere» (Австрія).

У асортименті мисливські рушниці, мисливські ножі та сокири відмінної якості, як для власного практичного за-стосування, так і ексклюзивні подарункові моделі («Roselli», «EKA», «Böker», «Wetterlings», «Tumpek Ferenc», «Trompeter & Ritchi»), патрони, підствольні ліхтарі, засоби для догляду за мисливською зброєю, оптика, пневматична зброя, а також одяг, взуття, мисливське споря-дження та інвентар за доступни-ми цінами.

Запропоновані в магазині товари підходять і для досвід-

заряд адреналіну від мисливського магазину

чених мисливців, і для тих, хто вперше збирається на полюван-ня. Професіонали допоможуть кожному зрозуміти сенс полю-вання, отримати від нього насо-лоду. Адже полювання – це хобі справжніх чоловіків, які розумі-ють, цінують і бережуть природ-ні багатства України.

тзоВ «Гал-Арс» запрошує Вас відвідати магазин «Арсенал–Л» за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 115.

отже, ні пуху, ні пера Вам, шановні мисливці!

44 тенденції • відпочинок

відпочинокстор. 44-79 >

45

> тенденції >

тенденції • відпочинок

поховані під попелом – помпеї та геркуланум

Помпеї! Про їхню загибель чули всі: вулкан Везувій одного разу (24.08.79 р. н. е.) розлютився і заси-пав їх попелом. Їдучи потягом з Неа-поля до віднайденого міста, уявляєш собі його розташованим неподалік вулкану, майже біля його підніжжя (ну бо як інакше воно могло бути по-хованим під попелом?). Але, виявля-ється, до Везувію звідси приблизно 15 км. До Геркуланума від вулкану відстань трохи менша. Ці 2 міста ми спеціально рекомендуємо відвідати в парі, і це неспроста. Справа в тому, що Помпеї набагато більші (тому й значно відоміші), проте вціліли гірше, а Геркуланум менший, але збереже-ний значно краще. Це все тому, що коли в Помпеях почали розкопки (у 1763 році), «чорні» археологи шука-ли зовсім не важливі артефакти, а золото та коштовності, тому мало пе-реймалися збереженням історичної цінності всього решта. Вони розкопу-вали місто, розбирали дахи будівель, перекриття між поверхами, щоб до-братися до найціннішого, на їхню дум-ку. А після цього під власною вагою будинки руйнувалися: тріскали стіни

і дахи падали на перекриття нижніх поверхів, а потім це все звалювало-ся до самого низу. Геркуланум же знайшли за трохи інших умов, тому процес розкопок був тут дещо цивілі-зованішим.

Уявіть тільки! Першовідкривачі міст натрапили на законсервоване все: вулиці, будівлі з повними обла-штуваннями та навіть людей і тварин (які не встигли покинути міста). По-піл засипав та зберіг їх у тих позах, в яких вони «зустріли» виверження Везувію. До слова, власне окремі законсервовані у попелі тіла можна й сьогодні оглянути – їх експонують в кількох приміщеннях будинків. А у Геркуланумі дуже добре збереглася будівля купалень. А також кілька фресок, вік яких не мало не багато – майже 2 тис. років!

Але зараз маємо те, що маємо. Тому й рекомендуємо відвідати Гер-куланум, щоб краще уявити, як все було, а Помпеї – аби побачити масш-таб тогочасної трагедії.

А щоб ознайомитися з мисте-цтвом того періоду, радимо відвідати Національний археологічний музей в Неаполі – він один з найкращих у світі за рахунок експонатів власне з Пом-пеїв та Геркуланума.

У світі надзвичайно багато цікавих місць: височенних хмарочосів, неймовірних парків розваг, сучасних міст. Але усе це з нами є і поки буде, а от пам’яток архітектури зниклих цивілізацій з кожним роком залишається все менше. Одні втрачаємо внаслідок підтоплень чи землетрусів, інші – через відсутність фінансування чи вандалізм. І цілком імовірно, що зовсім скоро вони зникнуть з лиця землі. Тому, поки ці пам’ятки є, поговоримо про них. Особливо цікаво, якщо це віднайдені не так давно цілі міста!

46


тенденції • відпочинок

мачу-пікчу. загублений у лісі

Якщо говорити про загублені міста, то Мачу-Пікчу в Перу спадає на думку одним з перших. Попри те, що розташо-ване воно у не дуже доступному місці, незважаючи на об-меження кількості туристів (які можуть потрапити на екс-курсію до міста) задля кращого збереження руїн, Мачу-Пікчу на слуху найбільше. Всесвітню відомість символ величності інків отримав у 1911 році, після відкриття американського історика Хайрема Бінгхема. Та й справді, це віднайдене після 400 років забуття місто сміливо можна назвати №1 серед історичних та архітектурних пам’яток Південної Америки.

Імператорська резиденція в недоступному місці – пам’ятник інкського мистецтва, свідчення високого роз-витку їхньої цивілізації. Хоча його вік суттєво менший за, наприклад, Геркуланум та Помпеї (Мачу-Пікчу заклали при-близно у 1440 р.), саме місто дуже варте уваги. Інки не знали, як плавити залізо і робити сталь, проте таки вміли

обробляти камінь та змогли збудувати такий неймовірно складний комплекс. Насправді 60% міста перебуває під землею. Це все фундамент і комунікації для того, щоб Ма-чу-Пікчу могло нормально існувати, оскільки положення міста зручним назвати важко. По-перше, через немалу ви-соту гори, по-друге, через стрімкість скель тієї вершини, по-третє, у зв’язку з частими зливами, які мали всі шанси розмити основи будівель. Проте інкські архітектори змогли перетворити ці мінуси на плюси та розробити не лише зро-шувальну систему, але й каналізацію та мережу фонтанів.

Будували місто цілих 50 років. Це імператорська рези-денція – символ релігійної та військової міці інків, який вони звели на вершині гори, щоб жителі довколишніх долин що-дня могли бачити, хто господар на цій території.

Мачу-Пікчу – одне з небагатьох збережених інкських міст, вціліти якому вдалося лише завдяки тому, що іспан-ські завойовники просто не знали про його існування та не добралися так високо в гори.

47тенденції • відпочинок


сукхотхай – забутий у віках

Ще одне загублене і віднайдене місто розташоване в Таїланді та носить назву Сукхотхай. Звичайно, ця країна за-галом багата на туристичні пам’ятки, проте саме Сукхотхай вважають колискою тайської цивілізації. Саме він був пер-шим власне тайським незалежним князівством на терито-рії сучасного Таїланду, і саме тут започаткували, наприклад, тайський алфавіт, яким користуються і сьогодні. Місто іс-нувало зовсім недовго – лише з 1238 до 1438 рр., проте окремі дослідники називають його однією з найважливіших історичних пам’яток Південної Азії.

Старе місто, яке власне і приваблює туристів, розта-шоване 12 км від сучасного провінційного однойменного містечка (Нижнього Сукхотхаю), звідки їздить громадський транспорт. Площа руїн Сукхотхаю немаленька, адже свого часу тут жили 80 тис. людей! Занепале колись місто за-раз – національний парк, територія якого повністю занесе-на до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Увесь простір міста дуже красивий – тут є все: храми, парки, сади, озера та багато залишків інших будівель. Вони вражають своєю архітектурою, віком та можливістю доторкнутися до такої дивної незвичної для нас історії. До слова, ми вже згадува-ли про алфавіт, так от, тут можна оглянути камінь, з якого

власне і почалося дослідження історії сучасної таїландської азбуки.

До найвідоміших архітектурних пам’яток міста належать Королівський палац, храм Ват Махатхат (Wat Mahathat) – найбільший у місті (королівське святилище), храм Ват Маі (Wat Mai) – основне святилище, храми Трапханг Тхонг (Wat Traphan Thong), Сі Савай (Wat Si Sawai), Трапханг Нгоен (Traphan Ngoen).

Древнє місто розташоване не так вже близько від улю-блених туристичних точок (південного узбережжя з пля-жами), оскільки до Сукхотхая добиратися треба цілу ніч поїздом від столиці країни Бангкока на північ. Саме тому, мабуть, не так багато туристів знають про це місце, адже не кожен готовий піти на такі «жертви» заради оглядин гарного і старовинного, проте водночас і віддаленого зане-дбаного колись міста Сукхотхай.

А ви вже зробили свій вибір на користь з якогось міст? ні? Ще думаєте, чи варто на таке наважуватися? тоді майте на увазі, що кожне з тих міст розташоване не так далеко від гарних пляжів: про таїланд навіть розка-зувати не треба, з Помпеїв рукою подати до Капрі, а от в Перу пляжі дещо специфічні, проте все одно знайдете якийсь до душі.

Остап Процик

Про Каліфорнію знають усі: бодай раз у житті пересічний громадянин будь-якої країни чув про Лос-Анджелес, Голлівуд, Сан-Франциско або Силіконову долину. Цей американський штат – лідер в економіці, штат-донор з найбільшою численністю жителів. Каліфорнія – це міфічний рай, як стверджують іспанські письменники XVIII сторіччя. Каліфорнія – це гаряча духовка (cali > «гаряче», fornia > «духовка» – іспанською мовою), яка постачає жителям землі найсмачніше й найбажаніше: гроші, свободу й красу. У Каліфорнію закохуються всі, хто бодай раз у житті потрапляв у її теплі обійми.Якщо ви вирішили вперше відвідати Сполучені Штати Америки, почніть із західного узбережжя. Нижче пропонуємо читачам план перевіреної двотижневої подорожі Каліфорнією.

49

день перший. привіт з лос-анджелеса!

Місто янголів, як ще називають Лос-Анджелес, – візитів-ка Каліфорнії, її столиця. І це не дивно. Лос-Анджелес вва-жають найбільш автомобілізованим містом на планеті. Ви тільки подумайте: в Ел-Еї (американці скорочено називають місто L.A.) зареєстровано на два мільйони більше автівок, ніж водіїв з ліцензіями! Через такі перенавантаження Лос-Анджелес страждає від атмосферного забруднення, яке проявляється у формі смогу. Місцеві жителі кажуть, що в Лос-Анджелесі без автотранспорту важко. Місто дуже ве-лике, до його складу входять 86 містечок, включно з Лонг-Біч, Санта-Монікою, Беверлі-Хіллз. Тому прямо в аеропорті орендуємо машину і вирушаємо у готель. Витрати: оренда машини типу Ford Fusion обійдеться на два тижні у при-близно 400 доларів, плюс обов’язкова страхівка – ще 600 «зелених». Варто забронювати машину заздалегідь, так само як і готель. За номер у ньому доведеться викласти від 60 доларів за добу зі сніданками. Майже в усіх готелях є басейни – то ж з дороги можна відпочити у джакузі.

каліфорнікейШн форева

екскурсія • відпочинок

50 екскурсія • відпочинок

день другий. голлівуд

До слова, готельні сніданки в Америці – це завжди ве-село: до ваших послуг міні-пічка, олія, готове тісто – і за три хвилини ви куштуєте хрусткі млинці з кленовим сиропом власного виробництва. Головне тут не переїсти, адже на-ступна зупинка – Голлівуд.

Колись маленьке містечко Голлівуд за півсотні років пе-ретворилося на всесвітньовідомий центр кінематографії, Мекку для молодих режисерів, акторів, сценаристів і за-пеклих кінофанів. Отже, вирушаємо на Алею зірок – тро-туар на Голлівудському бульварі, в який вкладено понад три тисячі зірок з іменами селебритіз усіх часів. Далі – ще глибше занурюємося у кіноіндустрію і купуємо квиток в Уні-версал-Студіо – парк кінорозваг (приготуйте 84 долари). Зауважте, що це не парк атракціонів у широкому розумінні цього слова – немає американських гірок чи каруселей, як в однойменному парку в Орландо (Флорида). Усі атракціони ґрунтуються на кіно: вас возять на маленькому вагончику по майданчиках, на яких знімали відомі фільми або пря-мо зараз працюють над новим блокбастером. Ви одягає-те 3D-окуляри, і з усіх боків на вас нападають Кінг-Конг з динозаврами. А у наступній будівлі знімають кіно з вами у головній ролі – гримить грім, дме сильний вітер, з асфальту підіймається вода і все довкола вибухає. І це усе справ-

жнє – ви відчуваєте і вітер, і жар від вогню, і дощ – на деякий час можна зовсім забути, що все це лише кіно-шні спецефекти. Американці до всього підходять серйозно і глобально, тому не дивуйтеся, коли на вас вилетить літак або хапатимуть за плечі живі зомбі та франкенштейни.

На закінчення дня, якщо зостануться сили, можна по-дивитися нічний Лос-Анджелес, його адміністративний і фі-нансовий центр, з’їздити на найвищу точку міста, побачити пагорб із написом Hollywood.

третій день. околиці лос-анджелеса

Цей день присвячуємо околицям Лос-Анджелеса. В обов’язковому порядку денному – шикарні будинки в Санта-Барбарі, муніципальні ботанічні парки, фантастичні пляжі Санта-Моніка, Лонг-Біч та на останок – рибацькі поселення з маленькими рибними ресторанчиками, в яких грають му-зики-мексиканці, і всього за 20 доларів вони заспівають для вас кілька веселих пісень для кращого засвоєння і без того корисної їжі.

сан-дієго

З самого ранку четвертого дня їдемо на зустріч з пан-дами і білими ведмедями в один з найбільших та най-

> каліфорнікейШн форева >

51екскурсія • відпочинок

відоміших зоопарків світу в Сан-Дієго. З Лос-Анджелеса це займе півтори години швидкісним фрівеєм. До речі, американці розрізняють поняття «хайвей» і «фрівей». Першим називають частину неміської дороги, на якій встановлені світлофори та перехрестя. А фрівей – це найкоротший шлях з пункту А у пункт Б: широка дорога на 5-6 смуг в один бік без світлофорів, на якій можна розвинути швидкість до 121 км/годину (це 75 миль на годину). На деяких ділянках дороги є смуга (крайня ліва), призначена для машин, в яких більше двох осіб. Це зро-блено для того, щоб розвантажити трасу – логіка така: або в одній машині три особи на крайній лівій смузі, або три автомобілі деінде створюють затори. Якщо бачите, що на смугу «дві людини і більше» заїхала машина без пасажирів, не турбуйтесь – за п’ять хвилин звідкись (ніх-то не знає, де шерифи та їхні помічники переховуються) з’являться поліцейські, які оштрафують безвідповідаль-ного водія.

Платимо 44 долари на вході в зоопарк і потрапляє-мо у справжній рай: пташки всіх кольорів у величезних вольєрах, в яких хочеться залишитися самому, тварини звідусіль – є такі, яких раніше бачив лишень по телевізо-ру на «Дискавері». Над усією територією простягається канатна дорога – можна з висоти пташиного польоту з вітерцем подивитися на панд, жирафів, слонів, тигрів…

У тому таки ж Сан-Дієго на острові Коронадо розташу-вався відомий готель Coronado. Він потрапив у історію кіно завдяки Мерилін Монро, яка знялася тут у стрічці «В джазі тільки дівчата» у 1958 році. Готель досі виглядає так само, як і шістдесят років тому. Скористаємось нагодою і занурю-ємо ноги в Тихий океан.

каньйон, йосеміті, сан-хосе

На 5-7 днів вириваємося з Каліфорнії й проводимо їх у Лас-Вегасі або на Великому Каньйоні – на вибір.

Восьмий день приділяємо Національному парку Йосемі-ті. Цей вражаюче красивий парк з гранітними скелями, ріками, водоспадами і дивовижними секвоями щорічно від-відує більше 3 мільйонів туристів. Маст сі!

На шляху з Йосеміті у Сан-Франциско можна зробити зупинку в Сан-Хосе – «столиці» Кремнієвої (Силіконової) долини. Це місце стало відомим завдяки тому, що офіси багатьох IT-компаній (на зразок Apple Inc., Google, HP, Intel) розташовані саме у Кремнієвій долині. Назва долини пішла від використання кремнію як напівпровідника у виробни-цтві мікропроцесорів та через схожість англомовних слів silicon та silicone – «кремній» і «силікон» відповідно. Нерідко використовують назву Силіконова долина, маючи на увазі Кремнієву долину в Каліфорнії.

> каліфорнікейШн форева >

52 екскурсія • відпочинок

> каліфорнікейШн форева

сан-франциско

Решту днів, починаючи з дев’ятого, присвячуємо Сан-Франциско. Опинившись у місті, не лякайтесь крутих під-йомів і таких самих спусків – місто побудоване на пагорбах, тому краще купити мапу й об’їжджати круті схили. Найкруті-шою вулицею вважають Філберт-Стріт з кутом нахилу 17,5 градусів.

Сан-Франциско – місто контрастів, як-то кажуть. Всі ра-йони ніби розділені невидимими огорожами. Ось ви у ки-тайському кварталі – зі справжніми китайцями, локшиною і сувенірами, мов у самому Китаї, а за кілька хвилин ходу вже у діловому центрі, де всі відповідно вдягнені, де ін-ший ритм. А ще трохи далі безхатченки везуть у візках з супермаркетів свої речі та щось бормочуть собі під ніс. А за кілька кварталів – величезний парк з університетами, безліччю квітів, паркомісць для велосипедів, з японськими садами і дітьми.

Є й такі місця, де масово збираються туристи, напри-клад, біля мосту Золоті Ворота. Колись він був найбіль-шим підвісним мостом у світі й досі є одним з найбільш впізнаваних. Якщо пощастить, зустрінете серферів, які не зважаючи на гострі підводні камені біля підніжжя Золотих Воріт, ловлять хвилі. Трохи відвівши погляд, можна поба-чити вдалині невеличкий острів з баштою. Це Алькатрас

– колись надзахищена в’язниця для особливо небезпечних злочинців, у якій провели чимало років такі відомі злодії та мафіозі, як Аль Капоне, а нині тут музей.

За сімдесят мальовничих кілометрів на північ від Сан-Франциско, у затоці Томалс, розташувалася устрична фер-ма. Перед тим, як туди їхати, слід купити сир, вино – все, що якнайкраще смакуватиме до устриць. Дюжина молюс-ків залежно від їхнього розміру коштує від 12 до 20 до-ларів.

Повернувшись у Сан-Франциско, варто проїхатись на іс-торичному трамваї, який курсує через все місто. Він може доправити вас і до причалу №39, який приваблює туристів не тільки краєвидом, але й… морськими котиками. Так-так, десятки рудих морських котиків-гігантів плюскаються у затоці на радість власникам місцевих ресторанчиків. Вони припливли ще у кінці 90-х минулого сторіччя і з того часу навіть скарги яхтсменів не завадили їм поселитися на пірсі №39. Час від часу котики відпливають на пошуки їжі, але неодмінно повертаються – напевно, щоб покрасуватися пе-ред камерами туристів.

Два тижні промайнули, повертаємось додому. Хоча ні, залишаємось…

Майк ХолманськихСергій Ассабусса

фото авторів

від заходу до світанку

Коктейль, який ми презентуємо сьогодні, – не дуже звичний, вигаданий досить недавно, але має всі шанси стати доволі модним. Буряк, який

здається банальним в Україні, у багатьох інших країнах вважають ледве не екзотикою, останніми роками він там став трендом у гастрономії. зрештою добрався цей овоч і до коктейлів, спочатку безалкогольних, а, зрештою, й міцних. У цьому випадку буряк ще й компенсує шкоду, якої завдає здоров’ю алкоголь, адже його сік є антиоксидантом і тоніком, позитивно впливає на судинну систему, травлення і навіть на потенцію.Аби приготувати сік, потрібні соковитискач і шейкер. У соковитискачі видушуємо сік з буряка і лишаємо на 15-20 хв постояти в холодильнику (пити буряковий сік відразу небажано, можуть бути побічні ефекти). Потім витискаємо сік з апельсина, заливаємо обидва соки в шейкер, туди ж додаємо горілку, змішуємо. наливаємо в склянки, в які вже розкладено в лід. Додаємо солі і перцю.У безалкогольному варіанті горілку заміняє яблучний сік, однак сіль і перець тут також потрібні.

Інгредієнти (6 порцій):

- 500 мл бурякового соку,- 200 мл горілки (яблучного соку),- 100 мл апельсинового соку,- сіль, перець

56 на канапі • відпочинок

ШТУРМ БІЛОГО ДОМУ

Сюжет фільму, по суті, викристалізовано у його назві. найваж-ливіша будівля Сполучених Штатів, серце країни – Білий дім. Щоб звільнити його від нападників, потрібно знати кожен кут, кожен потаємний хід, враховувати кожен крок. Це і доведеться зробити спецагенту – виконати свою роботу, до якої його так ретельно го-тували.

Роль цього супермена грає Ченнінг Татум, з інших зірок у стрічці знялися Джеймі Фокс та Меггі Джиленхол. Режисер – Роланд Еммеріх, відомий завдяки фільмам «Універсальний солдат», «День незалежнос-ті», «Ґодзілла», «Патріот», «Післязавтра», «2012».

фільми місяця

САМОТНІЙ РЕЙНДЖЕР

Пригодницький вестерн, знятий за мотивами однойменного те-лесеріалу 1949 року. Події розгортатимуться на Дикому заході, де правосуддя контролюють двоє – обдарований індіанець і врятований ним рейнджер. їхній головний ворог – знаменитий герой коміксів, зло-чинець номер 1 Бутч Кавендіш.

Режисер стрічки – Гор Вербінскі, який свого часу став відкриттям Голлівуду завдяки «Піратам Карибського моря». У головній ролі – Джоні Депп.

57на канапі • відпочинок

книги місяця

музика місяця

HAYDAMAKY «ГОДІ СПАТИ». KOzAK SYSTEM «ШАБЛЯ»

Майже одночасно потрапили у продаж у Львові альбоми двох гуртів, що утворились після роз’єднання «Гайдамаків». «Годі спати» – платів-ка від формації haydamaky олександра Ярмоли. «Шабля» – робота Kozak system.

«Годі спати» записано у Варшаві на «МедіаС-тудіо» у відомого польського продюсера Пьотра «Дзікі» Ханцевича, з яким «Гайдамаки» співпра-цювали у 2009 році. До альбому долучилося чи-мало гостей, таких, як іспанці CHE SUDAKA, ві-домі британські рейвери APOLLO 440, польський регі-виконавець Каміл Беднарек, сербський спі-вак, колишній вокаліст No Smoking Orchestra Еміра Кустуріци Dr Nelle Karajlic, українка Каша Сальцова, майстер горлового співу з Сибіру туви-нець Альберт Кувезін, канадський скрипаль-вірту-оз Василь Попадюк та інші цікаві артисти.

«Шабля» записана трохи раніше – ще у 2012 році. Альбом записували на шести студіях – у Олександра Піпи на домашній студії «Аттрактор» (пісня «Гайдамацька»), на студії Братів Гадюкіних «Гадюкіни Рекордс» (пісня «Гей, Іване»), на влас-ній студії «Kozak System» і на студії у Варшаві, на студії Тараса Чубая працювали над вокалом, на київській студії «Умка» писали ритм-секцію. Серед запрошених музикантів – цимбалісти Володимир Польовчик і Володимир «Вовєнджя» Шотурма («Перкалаба»), вокаліст «Кому вниз» Андрій Се-реда, Катя Чілі, скрипалі, бандуристи, сопілкарі.

СВІТ У ЦИФРАХ 2013 РОКУ

Двадцять друге видання «Світу в цифрах» від the economist – це безліч інформативних та цікавих цифр і фактів з географії, демографії, бізнесу, фінансів, економіки, транспорту, туризму, довкілля, суспільства, культури.

Які економіки розвиваються найшвидше? Де люди живуть найдовше, а де вмирають наймолодшими? Як змінюються ціни на нерухомість і показники екологічної ефективності? Наскільки поширене ожиріння? У кого найбільше нобелівських премій? Усі відповіді у «Світі в цифрах» від The Economist.

ЮРКО ІЗДРИК. «Ю»

Абсолютна більшість вміщених у книзі віршів написана упродовж півроку – з вересня 2012 по березень 2013.

«Писалося майже щоденно. Щойноспечені ві-рші, відповідно, майже щодня публікував у моєму блозі «Мертвий щоденник» , – розповідає сам Із-дрик. – За писанням було пропущено Кінець Світу та інші народні розваги. Такий незвичний темпоритм письма видався мені достатнім приводом, аби опри-люднити в змісті докладний час появи віршів. Сто-совно назви збірки, то вона щонайменше відкрита для безлічі інтерпретацій. Єдиному ж дійсному адре-сатові-співавтору цієї книжки можу хіба повторити: «From Yu – to You, for You, about You».

58

дрібниці життястор. 58-83 >

фотоапарат з моторчиком

Не секрет, що кількість фотогра-фів у світі зростає просто таки в гео-метричній прогресії. Ще не так дав-но, аби знимкувати, треба було мати фотоапарат і спеціальну книжку, з якої мус було дізнатись, що таке ви-тримка, діафрагма, видошукач, екс-позиція та інші непотрібні нині термі-ни. Потім піти у крамницю по плівку, під ковдрою запихати її тремтячими руками в апарат, берегти кожен кадр на щось по-справжньому цінне, далі нести чорний циліндрик у фотосалон, чекати кілька днів, поки проявлять і роздрукують... Ех, старість... Ну, сло-

вом, зараз все простіше: зарядив батарею мобілки – робиш по тисячі фоток на день і не паришся. Звісно, в таких умовах напастись на усіх фо-тографів електрикою – справа непро-ста, особливо, коли вони порозбріда-ються лісами-гаями, де розеток для заряджання фототехніки украй мало.

Та найкращі японські уми планети недаремно їдять свій хліб: вони думали-гадали, як зарадити лиху, і таки приду-мали Sun and Cloud – цифрову камеру, яка вміє заряджатись аль-тер-на-тив-но!

Звісно, Sun and Cloud можна заря-джати також і від USB, але хто б то за-ймався такими банальностями, якщо є варіанти значно цікавіші? Власне,

в самій назві пластикового кубика з екранчиком і закладена особливість заряджання. У ясну погоду він черпає енергію від сонячного світла, бо об-ладнаний сонячною батареєю. Якщо ж погода похмура, а пофоткати руки сверблять – для цього є чудова ручка динамомашинки. Крутите її, і маєте енергії на кілька фотографій дощового лісу, чи де ви там є.

За характеристиками пристрій зірок з неба не хапає. За 200 доларів ви отримаєте 200-грамовий симпатичний кубик на 3 мегапікселі з ISO від 100 до 800. Та, втім, цього більш ніж до-статньо для виготовлення фоток для Інстаграму.

тенденції • дрібниці життя

Хто знає, як нормальному міському егоїсту гідно зустріти карколомні літні пригоди у диких джунглях, що починаються відразу за окружною і тягнуться в різні боки до самих полюсів? Правильно, ми знаємо. І зараз вам все докладно розповімо про те, як фоткати без розетки, як полювати флешкою на диких кабаносів і телефонувати з дна озера. Але все по черзі.

59


тенденції • дрібниці життя

ніж на 64 гігабайти Продукцію компанії Victorinox особливо представляти не дово-

диться – червоненькі такі ножички з хрестиком, які є практично у всіх, і якими практично всі бояться навіть олівця загострити, щоб ті ножички, бува, не втратили своєї сімпампуліш-ності і «справжнього армійського лос-ку». Ха-ха, як ми їх, а? :)

Також компанія Victorinox сла-виться впиханням у свої ножич-

ки всякого «невпихуваного». Там і ножиці є, і зубочистки, і пилки-лобзики-болгарки (ну ок, болгарок нема).

А тепер там є і флешки на 64 гігабайти. Ціна такої новин-

ки 403 долари США, та в eBay зараз

якраз знижки, і її можна придбати за значно привабливішою ціною у 330 доларів.

Модель Victorinox@work обладна-на елегантним напівпрозорим плас-тиковим корпусом, звісно ж черво-ним, з одного боку якого струменить світло потужного діодного ліхтаря, а з іншого грайливо визирає кулькова ручка, ладна описувати у найпольові-ших умовах найекстремальніші події. Також ніж Victorinox має в комплек-ті, хм, власне сам ніж, стандартні зу-бочистку та пінцет, ножиці, а також пилочку для нігтів, очевидно надлама-них у нерівній боротьбі з ведмедем. Ну і, звісно ж, саму флешку на 64 гігабайти.

тракторний смартфонЗавершує екстремальну підбірку ґаджетів витвір тракторис-

тів із всесвітньовідомого монстра Caterpillar. Компанія, що ви-робляє двигуни, трактори, самоскиди та іншу важку будівельну техніку, вирішила зробити смартфон, який би взяв все найкра-ще від екскаватора, але ще б міг телефонувати. І їм це вдалося!

Cat B15 позиціонує себе як один із найзахищеніших смартфо-нів на сьогодні. У нього алюмінієвий та проґумований корпус, до-волі симпатичний, до слова. На екрані – останнє покоління Gorilla Glass, він захищений від впливу води, пилюки та бруду, витримує температури від – 20 до + 50° С. Особливо в пригоді стане він ак-валангістам: виробники стверджують, що Cat B15 може працю-вати на метровій глибині впродовж півгодини – якраз вистачить, щоб переглянути, наприклад, серію «Футурами».

Стосовно «начинки», то переваги в зовнішній надійності там цілком зрівноважились комплектацією. Операційна сис-тема – останній Android Jelly Bean. «Залізо» пристойне, однак цілком «середнячкове». 4-дюймовий екран WVGA, двоядерний Cortex-A9, півгіга оперативки і 5 мегапікселів у камері. От що потішило, так це батарея. Там вона аж на цілих 2000 міліам-пер, заявлений час на розмови без підзаряджання – 16 годин. Ціна на Cat B15 у нас просто космічна: 600 доларів. Однак в онлайн-крамницях нормальних країн його можна знайти на 200 доларів дешевше.

60 тенденції • дрібниці життя


вертикальна мишаОце хтось, певно, читає новинки для екстремалів, які влітку підкорювати-

муть незвідану природу Прикарпаття, і сумує: у нього офіс, робота, монітор пе-ред носом, а відпустка, якщо і буде, то хіба після того, як на «Арені Львів» проведуть фінал Чемпіонату світу з футболу. Не журись, чоловіче! Відпуст-ку не обіцяємо, але в роботі допоможемо. У нас і для тебе є ґаджет!

Проблема «тунельного синдрому» в наш нелегкий час роботи за компами стоїть ой як гостро. Майже усі возять «мишкою» по сто-лу, тим самим завдаючи страждань суглобам своєї руки. Ки-тайці знайшли спосіб не просто зменшити страждання, але й побороти взагалі будь-який дискомфорт під час користу-вання комп’ютерним маніпулятором «мишою».

Ну, про дискомфорт ми трохи поспішили – бувалі ка-жуть, що перший тиждень до «мишки», розташова-ної вертикально, треба буде звикати, і не завжди цей процес проходитиме легко. Однак після зви-кання до китайського дива, на звичайну «мишу» вони дивляться, як Анджеліна Джолі на афри-канських діточок: хочеться обняти і плакати з жалю й туги.

DELUX M618GL виглядає як ребриста пірамідка з темної пластмаси із красивою кнопкою DPI на маківці. Аби користуватись нею, долоню розташовують не горизон-тально (що і породжує усі проблеми), а вертикально. Маєте такий собі джойстик, якого возите по сто-лу. Розташування долоні до-зволило розробникам окрім стандартних кнопок і скролу розмістити дві кнопки біля великого пальця.

Чутливість миші, що, оче-видно, регулюють кнопкою з написом DPI, вона варіюєть-ся від 800 до 1600. Працює пристрій від двох пальчико-вих акумуляторів, а комунікує з комп’ютером через повітря. Коштує DELUX M618GL в китай-ських онлайн-магазинах близько 40 доларів. Ідентична миша зі шнурком USB коштуватиме на 15 доларів менше.

Богдан Юрочко

61тенденції • дрібниці життя

...Іноді навіть перед справжнім чоловікомпостає питання вибору, адже в арсеналі кожної жінки стільки прийомів зваблення мужчини –

краса, хитрість та вміння створити спокусливий образ за допомогою стильного одягу...А чоловіки натомість показують свою зацікавленість, запрошуючи на побачення до вишуканого ресторану.

Схожий випадок любовного трикутникацього номера у нашій fashion story.

На Вікторії: сукня “Rinascimento” 1690 грнНа Марії: спідниця “Imperial” 990 грн. Піджак “Rinascimento” 1490 грнМайка “Kontatto” 890 грнНа Максимові: Піджак “Kuss” 2190 грн. Штани “Cotton Star” 790 грн Футболка “MOG” 690 грн

64 На Максимові: Сорочка “Massimo Bellini” 990 грнштани “Navigare” 890 грнНа Вікторії: Комбінезон “Imperial” 1690 грн

На Максимові: Сорочка “Massimo Bellini” 990 грнштани “Navigare” 890 грнНа Вікторії: Комбінезон “Imperial” 1690 грн

На Максимові: Сорочка “Primo Emporio” 890 грн. Джинси “Primo Emporio” 790 грнНа Марії: Шовкова сукня “Josh” 1790 грн

Фотограф – Ярослав Мончак

Макіяж – Наталія Павлова

Зачіски – Ігор Вільний

Стиль – Олена Сенів

Моделі: Марія Гашимова (Bravo models)Вікторія Сольська (Bravo models)Максим Грех (Bravo models)

Postproduction – Vitamin ADV

Редакція журналу висловлює подяку за сприяння у організації зйомки ресторану “Шекспір” та мережі магазинів одягу “Жадор”

До речі, нам повідомили по-секрету про грандіозний розпродаж -50% у магазинах “Жадор” :)

На Вікторії: Сукня вечірня “Jus,d Orange” 1690 грн

67На Максимі: Cорочка “Massimo Bellini” 990 грнШтани “Ilgranchio” 790 грнНа Марії: Сукня “Lady lol” 1790 грн

68

як вдягатись так,

щоб інШих не лякати

«Егоїст» уже публікував поради чоловікам щодо вибору гардеробу та окремих його деталей. Проте сьогодні ми розкажемо не про те, як варто робити, а назвемо помилки, яких слід уникати, щоб не виглядати недоречно серед інших. Перелік немаленький, тому впевнені: кожен знайде, до чого дослухатися. Всі ми грішні. Отож, вперед.

69стиль • дрібниці життя

1. підкреслюємо талію.

Чоловіки, пам’ятаймо, що туго затягнутий пасок високо на талії акцентує красу жіночої фігури, але аж ніяк не чоловічої. Тому нам з вами не слід тягнути штани так високо, давайте зупинимося на бедрах.

2. сандалі/шльопанці/в’єтнамки + шкарпетки.

Це ну дуже вже поши-рена серед жителів нашої країни помилка. Не знаємо чому, але українські чолові-ки почуваються дуже ком-фортно, вдягаючись саме так. А найбільші любителі піти врозріз моді додають до цього набору ще й шорти.

3. в бермудах усюди!

Влітку просто необхід-но пам’ятати про пляжний одяг – шльопанці, в’єтнамки, різнобарвні пляжні шорти-бермуди, дуже відкриті май-ки. Пам’ятати і не одягати цього будь-куди. Такий одяг доречний лише там, де усі відпочивають, – на пляжі або в районах, які приляга-ють до зон відпочинку. Але ж ми у Львові, друзі!

4. барсетка.Сьогодні її наявність як

елемента чоловічого образу створює враження зовсім відмінне від того, яке ви-никало колись. Якщо рані-ше така сумка вказувала на статус, то зараз вона однозначно свідчить про те, що її власник не лише не стежить за модою, але й ділову діяльність веде за застарілими принципами й правилами.

> як вдягатись так, щоб інШих не лякати >

70 стиль • дрібниці життя

5. мобільний на поясі.

Ця ситуація дуже схожа на попередню: чохли для мобільних телефонів, які кріплять на поясі, – пережи-ток минулого. Про них варто забувати (якщо ви ще не за-були). Як відомо, мода має властивість повертатися, але запевняємо: не варто цього чекати. Не зберігайте їх для майбутніх поколінь і самі відмовтеся, якщо досі чіпляєте цю штукенцію на пояс штанів.

6. поєднуємо непоєднуване.

Мода – підступна штука, і про це не можна забувати. Не завжди ті поєднання ко-льорів, фактур та принтів, які ми бачимо на подіумі чи на рекламних макетах відо-мих брендів, мають право на існування в реальному жит-ті. Тому, якщо ви вирішили запозичити look з глянцю, де барвиста картата сороч-ка поєднана з кольоровими смугастими штанами і до-правлено це все мештами «під пітона» – ще раз по-думайте. Навіть, якщо та-кий тандем вам видається стильним та модним. «Золо-тим» є правило, за яким не рекомендовано поєднувати більше трьох кольорів.

7. пояс і туфлі різних кольорів.

Звісно, ця помилка є не такою серйозною, як попе-редні, але на діловій зустрічі чи світському прийомі зна-вці етикету неодмінно це помітять. Тому якщо готує-теся до «вищого пілотажу» у вишуканому товаристві, ві-зьміть це на озброєння.

8. на всі ґудзики.Пам’ятайте, що нижні ґу-

дзики піджаків та жилеток не застібають ніколи. Це правило непорушне ні за яких обставин. На біса тоді здалися ті нижні ґудзики і петельки однак ніхто ніколи не зізнається, але дотриму-ватися мусимо.



9. вихідний спортивний одяг.

Ця ситуація вельми схо-жа до описаної вище з пляжним одягом: українці дуже часто забувають про призначення спортивних костюмів. Їхня функція – за-безпечення зручності, проте виключно під час тренувань та занять спортом, а не для створення комфорту на не-дільній прогулянці площею Ринок чи посиденьках в од-ній із затишних львівських кав’ярень.

10. спортивно-класичний мікс.

Ще гірше за просто не-доречний спортивний стиль виглядає його еклектика з класикою: мешти та спор-тивні штани, брюки і фут-болка, сорочка з галстуком і водолазка. Ні! Ні! Ні! І ще раз ні! Без пояснень.

11. чужі аксесуари.

Мова йде не про позиче-ні у друга годинник чи па-сок, а про джентльменські намагання чоловіків допо-могти коханим представни-цям прекрасної половини людства нести їхні сумочки. Зверніть увагу, що тієї се-кунди, коли ви забрали цей аксесуар з тендітних жіно-чих ручок, він вже доповнює не її образ, а ваш! Чорний лакований саквояж? Чер-воний шкіряний ридикюль? Золотистий клатч? Не важ-ливо! Тепер усе це ваше!

12. сорочка на короткий рукав з галстуком до костюма.

Забудьте про цю опцію, навіть якщо одягаєтеся так роками. Це стиль затуркано-го селянина і нікого іншого. Правило тут єдине: манжет сорочки повинен виступати з-під рукава піджака на 1,5-2 см. Тільки за таких умов можна вдягати костюм та галстук.



13. кінь в пальто.Якщо не хочете, щоб цей

вислів спадав на думку тоді, коли хтось побачить вас у новому пальті, а також, щоб ніхто не думав, що ви по-цупили його у когось трохи кремезнішого, знайте: паль-то мусить облягати фігуру, і ніяк інакше. Щоб упевнити-ся, що воно ваше – одягніть його та застебніть усі ґудзи-ки. А тепер спробуйте ковзу-ти рукою у внутрішню кише-ню. Якщо можете – розмір ваш. Якщо пролазить навіть кулак – значить, його можна порадити старшому братові.

14. неправильна довжина галстука.

Так, навіть цей параметр строго регламентований: зав’язана краватка сво-їм кінцем повинна сягати пряжки ременя. Галстук не може бути коротшим (аби не видавати вас за школя-ра), але прикривати ним на-віть незастібнуту блискавку на штанах теж не рекомен-довано.

15. піджак з-під куртки.

Погодьтеся, видовище, коли ви бачите туфлі, шта-ни, а вище – піджак, що вилазить з-під коротшої за нього куртки, жахливе. Тому в разі необхідності в холодну пору року носити класичний одяг, радимо розжитися пальтом (вашого розміру), а якщо це разо-ва акція – замість короткої куртки візьміть краще таксі.

16. вільний верх, облягаючий низ.

Такий принцип підбору одягу актуальний лише для вагітних жінок. Ніколи не в тренді й спосіб навпаки, коли знизу – «шаровари», а торс обліплений на кілька розмірів меншою футбол-кою. Отож, або все вільне (але не завелике), або (в міру) облягаюче.



17. чорний костюм на щодень.

Таке різноманіття кольо-рів та фактур тканин кос-тюмів вигадують не просто так. Звісно, чорний класич-ний костюм виглядає дуже стримано і строго, але без обов’язкової нагоди його носять хіба священики, а у будні вдягають ті, хто зі-брався на похорон. За пра-вилами, смокінг чи чорний костюм вдягають тоді, коли йдуть увечері на прийом чи світський раут, але не про-сто так на роботу.

18. білі шкарпетки з темним костюмом.

Такий огріх теж доволі характерний. От вдягли ви темний костюм, взули темні туфлі, навіть пояс підібрали такого ж кольору (як ми вже радили), а тут раз, і, вий-шовши з хати, ви розумієте, що весь цей ансамбль по-рушують білі шкарпетки, які просто-таки світяться з-під штанів (а ще коли сядете!!!). І тоді ви згадуєте, що вони вдягали їх першими, і вони пасують до білих трусів, але не до темно-синього костю-ма... Висновок: шкарпетки підбирайте до верхнього одя-гу, а не білизни.

19. стрінги.Стрінги на чоловікові – це

жахливо. Особливо, коли це плавки, і мужчина намага-ється в них засмагати, «ви-шиваючи» так цілий день на пляжі. Такий вид нижньої бі-лизни – прерогатива стрип-тизерів. Виключно їхня. Хтось скаже, що це справа смаку. Ми згодні: якщо у вас є смак, ви лишите стрін-ги для хлопців на трубі.

20. забагато прикрас.

Найчастіше навішати на себе побільше люблять чоловіки, яким за... Ви-являється це у любові до печаток, масивних ланцю-гів, кулонів та браслетів. Насправді ж мужчинам ре-комендовано обмежитися тільки годинниками та об-ручками, в особливих ви-падках до цього скромного переліку додають запонки.

Цей немаленький спи-сок можна і продовжити, але якщо ви не допускати-мете хоча б цих помилок – це вже успіх!

Остап Процик

> як вдягатись так, щоб інШих не лякати


хата від “Ґаббана”Помили ноги і витерли їх рушником від donna Karan?

Поїли і склали брудний посуд versace в умивальник? Поїхали з друзями на пікнік і розстелили на галявині плед Burberry? Чи затягли красуню в ліжко від Armani, вкрите постіллю Calvin Klein? Подобається? хочете та-кого?

Світові будинки моди почали випускати колекції не лише одягу та аксесуарів, але й меблів та різноманіт-них товарів ужиткового характеру. А ми вирішили вас із ними ознайомити. Якщо ви хоч трішки орієнтуєтеся у фірмовому стилі найвідоміших брендів, то без проблем впізнаєте дизайнерський почерк.

модерновий мінімалізмСаме в такому напрямку полюбляє

творити Джорджіо Армані. Лінії строгі, ди-зайн стриманий, кольори спокійні та не-яскраві. У своїх творіннях бренд звертає більшу увагу не на колір, а на графічність та текстуру. Проте інтер’єрний дизайн тор-гової марки аж ніяк не нудний – тут багато різноманітних фактур, цікавих конфігура-цій, елементів з металічним блиском – зо-лото, срібло, бронза. Цього сезону Armani пропонують дивани кольору металік (~ $26 000), торшери-триноги ($6 600), ме-талеві масивні вази на підлогу ($700).

мінімалістичний модернА це вже тренд він Hermes. Дизай-

нери бренду полюбляють натуральні матеріали, у колекціях марки багато виробів зі шкіри та дерева. А от мар-кетологи компанії правлять за згадані вироби такі ціни, що скрадається вра-ження, ніби шкіру для цих предметів інтер’єру здерли з останнього єдиноро-га, а для дерев’яних елементів вируба-ли усі деревцята бонсай. Тому вартість відповідна – попільнички ($450) шкі-ряні та дерев’яні підноси ($460-710), шкіряні фоторамки ($550-880), свіч-ки (від $270)... А ще, якщо дуже за-хочете, то за $4 650 можна купити, наприклад, велосипед. Про вартість меблів змовчимо...


японські мотивиНа них обов’язково натрапи-

те, обираючи постіль від Calvin Klein. Дизайнер чомусь зосе-редився власне на приналеж-ностях до сну, тому в колекції Calvin Klein Home – подушки, покривала, простирадла, наво-лочки та підодіяльники. Хоча вистачає серед усього і крісел, журнальних столиків, диванів, ліжок, дзеркал та книжкових поличок. Дизайн – цілком у дусі бренду – скромний, лако-нічний, без зайвих деталей та з натяками й акцентами на зручний японський мінімалізм. Постіль теж оздоблена тради-ційними елементами такого стилю – гілочками сакури, па-ростками бамбуку. Ціни порів-няно з іншими просто смішні – комплект постільної білизни можна придбати навіть менш ніж за $100.

близькосхідне багатство та древньогрецькі орнаменти

Versace, на противагу всім згаданим вище брен-дам, ніколи скромністю не вирізнялися. Це хіба сама пані Донателла завжди вдягає просте і чорне, а ін-шим пропонує жити у розкоші, всипаній золотом, увінчаній яскравими східними орнаментами, еклек-тично поєднаними з класичними європейськими узо-рами. Полум’яні кольори, багаті візерунки, класичні східні та древньогрецькі мотиви тут у пошані. Ціни на таку красу низькими не бувають: тарілки – від $150, подушки – $210, покривала – від $4 200, люстри – від $24 960.

Як бачимо, вибір достойний. на будь-який смак та гаманець любителів світових брендів. А ми ж радимо при купівлі таких дизайнерських штучок пам’ятати, що головне у виборі не ціна та логотип, а смак, з яким ви усе це підбираєте.

76 здоров’я • дрібниці життя

«камасутра» без побічних наслідків

В цьому переконуєшся, коли аналі-зуєш офіційну статистику травматиз-му: травми статевих органів склада-ють досить значну частку серед усіх пошкоджень, з них половина – травми сексуального характеру. А якщо враху-вати той факт, що з більшістю дрібних пошкоджень до лікарів не звертають-ся, то розумієш, що їхня кількість зна-чно вища.

Дехто хоче застосувати на практиці поради «Камасутри» при виборі пози в сексі. Звичайно, можна скористатися настановами з цього древнього трак-тату. Але слід пам’ятати, що найпо-пулярнішими сексуальними травмами є численні розтягування та надриви м’язів, до яких призводить вибір різно-манітних химерних поз і надмірна при-страсть партнерів. Невдалий вибір по-зиції також може викликати численні травми шиї та спини – від розтягів до переломів. А дехто має сумний досвід вивихів зап’ясть і щиколоток.

Хочу детальніше зупинитися на ушкодженнях статевих органів під час сексу. Бо обізнаність чоловіків у цьому питанні є, м’яко кажучи, незначною. Мало хто під час сексу задумується про те, що можна серйозно травмува-ти і себе, і партнера. Тому сьогодні за-

повнимо прогалину в цих знаннях. Ушкодження статевого члена час-

тіше відбуваються в ділянці крайньої плоті, головки, кавернозних тіл, вони можуть також поєднуватися з ушко-дженнями мошонки. Основними при-чинами таких пошкоджень є надмірне тертя та жорсткі фрикції при недостат-ній кількості лубриканту. Тоді спостері-гають відносно глибокі пошкодження шкіри та типові розриви складки край-ньої плоті. У чоловіків з короткою вуз-дечкою під час статевого акту може статися її розрив або надрив, який су-проводжують біль і кровотеча.

Половину всіх травм статевого члена складають забої внаслідок нео-бережного поводження. Жорсткий секс може стати причиною виви-ху або перелому статевого члена. Пам’ятайте, чоловіки, зламати пеніс можна дуже легко, хоча й кісток в ньому немає. Ця травма можлива

тільки при ерегованому статевому члені внаслідок різкого згинання його вбік або донизу. Перелом пеніса най-частіше провокують партнери під час пози зверху, яким спадає на думку здійснити який-небудь необережний різкий рух «не в той бік». При цьому відмічають специфічне поклацування, член набуває синюшно-багряного від-тінку через крововилив. Вивих стате-вого члена може виникнути з тих же причин, що й перелом, внаслідок роз-риву зв’язок, що фіксують статевий член до тазових кісток. Кавернозні тіла при цьому зміщуються під шкіру мошонки, промежини. Тоді статевий член на дотик стає схожим на порож-ній мішок. Обидві ці травми вимага-ють негайної хірургічної корекції.

Крім того, внаслідок травми ста-тевого члена з розривом одного з кавернозних тіл може розвинутися каверніт – запалення печеристих тіл статевого члена. Це захворювання вимагає тривалого лікування в уро-лога.

Досить поширений вид ушкоджен-ня статевого члена – його защемлен-ня, яке є наслідком перетягування органа шнуром, ниткою або надяган-ня на нього кільцеподібних предметів

хто сказав, що секс це безпечне заняття? звичайно, ні…

порівнюйте поради «камасутри»

з власними фізичними можливостями.

і тоді у вас все буде добре

77здоров’я • дрібниці життя

при мастурбації або спробі підтримати ерекцію чи затримати еякуляцію. За-щемлення можна спостерігати й при неправильному використанні сексу-альних іграшок. Мушу застерегти чо-ловіків: якщо своєчасно не звільнити член від такого «зашморгу», може наступити не лише защемлення, а й повний некроз (омертвіння) статевого члена.

Доволі частими під час сексу є травми яєчок та мошонки. Чоловіче яєчко – досить рухомий орган. Тому під час різких рухів або фізичних на-вантажень може відбутися заворот яєчка з перекрутом сім’яного кана-тика всередині мошонки. При цьому виникає гострий біль в мошонці та

внизу живота. Уражена половина мошонки набрякає, стає гарячою на дотик. Далі приєднуються загальні симптоми: нудота, гарячка. Мушу за-стерегти вас від частої помилки. Не слід самому пробувати повернути яєч-ко! Дайте мошонці спокій і зверніться до лікаря.

Ще одним досить поширеним на-слідком сексуальних пестощів є ку-сані рани статевого члена, мошонки, стегон, лобка і промежини. Мабуть, немає уролога або хірурга, до яких не зверталися б з подібними проблемами чоловіки. Якщо вже таке трапилося з вами, обробіть ділянки покусів розчи-ном перекису водню, накладіть чисту пов’язку і, не зволікаючи і не соромля-

чись, таки зверніться до лікаря. Куса-ні рани загоюються дуже повільно. Бо найбрудніше місце в людини чи твари-ни – зуби. На практиці зареєстровані випадки навіть розвитку газової ана-еробної інфекції статевого члена, які закінчилися його ампутацією.

Пам’ятаймо: швидкий, спонтанний секс у непризначених для того місцях, значно підвищує ризик можливого травматизму статевих органів як чоло-віків, так і жінок.

І, насамкінець, порівнюйте поради «Камасутри» з власними фізичними можливостями. І тоді у вас все буде добре.

Роман Іваницький, андролог

78 здоров’я • дрібниці життя

Дещо брутальний чоловік з під-качаним торсом та кубиками пре-су є мрією жінок та еталоном для чоловіків. Проте для досягнення швидких результатів самих лише фізичних навантажень та відповід-ної білкової дієти буває замало.

За статистикою 80-90% профе-сійних спортсменів, що займаються бодібілдингом, важкою атлетикою, па-уерліфтингом, застосовують анаболіч-ні стероїди. Від 30 до 60% аматорів, що тренуються у фітнес-клубах, також вживають анаболіки. Безліч Інтернет-сайтів повідомляють про швидкий по-зитивний вплив стероїдів на розвиток м’язової тканини та посилення стате-вого потягу, але практично немає ін-формації про серйозні негативні ефек-ти. Ніхто не згадує, що мінімум дев’ять учасників конкурсу «Містер Олімпія» останніх років йшли на пластичні опе-рації з видалення жирової тканини на-вколо сосків, тобто грудей, що розви-ваються за жіночим типом.

так що це за «страшна хімія» та для чого виробляють подібні лікар-ські засоби?

Термін «анаболіки» походить від слова «анаболізм», що означає «син-тез», «підйом». Анаболічні засоби – це ціла група різних за структурою та походженням хімічних речовин, що здатні посилювати анаболічні

процеси в організмі, першочергово синтез білка, та стимулювати про-цеси регенерації. Анаболічним ефек-том в різній мірі володіють різні спо-луки: гормони (чоловічий статевий гормон тестостерон, гормон росту соматропін, інсулін, гонадотропіни тощо), синтетичні гормоноактивні препарати (анаболічні стероїди, ан-тиестрогени), вітаміни, амінокислоти (L-карнітин, наприклад), адаптогени рослинного походження (женьшень, елеутерокок, родіола тощо), антигі-поксанти (засоби, що усувають кис-неве голодування) тощо. Найактивні-ші з них – анаболічні стероїди, які є похідними циклопентанопергідрофе-нантрену (основи статевих гормонів – тестостерону, естрогенів), але з дещо зміненими замісними група-ми. В медицині застосовують при виснаженні у післяопераційний період, при тяжких інфекціях, опіках, остеопорозі, уповіль-неному зростанні переломів, відставанні дітей у рості.

Тестостерон відповідає за вторинні статеві ознаки чоло-віків, але в якості лікарсько-го засобу має обмежене за-стосування через андрогенні властивості. У зв’язку з цим були синтезовані сполуки, близькі за структурою до стероїдів, але які мали пере-важно анаболічну активність – метандієнон, нандролон тощо.

Метандієнон (метандростенолон) – один з перших анаболіків, який широко ви-користовують й дотепер. Розробив його у 50-х роках ХХ ст. у США Джон Циглер. З 1958 року починається промислове виробництво під торговою назвою «Діа-набол». Жоден анаболік не рекламува-ли так відверто: «Діанабол» – сніданок чемпіонів!»

фізична досконалість в обмін на здоров’я

А тепер про менш приємнеПеріодично до нашої клініки звертаються пацієнти, які актив-

но займалися чи продовжують займатися спортом з безпліддям в анамнезі. здавалося би, активний спосіб життя, повноцінне харчу-вання і…нонсенс – проблеми зі здоров’ям!

В організмі чоловіків клітини Лейдига та наднирники продукують тестостерон, а яєчка виробляють сперму. Сперматогенез (дозріван-ня сперматозоїдів) триває до 3 місяців. Гіпофіз відстежує кількість тестостерону в крові. Якщо рівень знижується, то гіпофіз виділяє ФСГ (фолікулостимулюючий гормон) та ЛГ (лютеїнізуючий гормон), щоб стимулювати синтез тестостерону. Якщо тестостерону забага-то, гіпофіз понижує рівень ФСГ та ЛГ і, відповідно, рівень тестосте-рону знижується. таким чином синтез гормонів проходить за прин-ципом зворотного зв’язку: чим більше поступає екзогенного (зовні), тим менше виробляється ендогенного (внутрішнього, що продукує організм). При вживанні анаболіків гіпофіз відмічає підвищення рів-ня стероїдів та пригнічує продукцію ФСГ та ЛГ, що призводить до па-діння рівня тестостерону. Чим триваліше мужчина вживає стероїди, тим довше яєчка не функціонують, що призводить до зменшення їх у розмірі (атрофії), азооспермії та імпотенції до повної стерильності й втрати лібідо (статевого потягу). Крім того, при великій кількос-ті синтетичних стероїдів у крові, частина з них трансформується у жіночі статеві гормони. Це викликає гінекомастію – розростання тканин грудей. Вживання навіть помірних доз алкоголю під час при-йому стероїдів підвищує вірогідність гінекомастії. зазвичай печінка швидко деактивує більшу частину жіночих гормонів до того, як вони почнуть функціонувати (підвищення активності ензимів печінки). Проте алкоголь не дає органові можливості нормально працювати та сприяє таким чином гінекомастії. тому при вживанні стероїдів рекомендують приймати гепатопротектори.

особливо молоді хлопці мають пам’ятати, що вживання стероїдів призводить до акне (вугрового висипу) або загострюють вже існуючу проблему. також впливають на психіку – від підвищення агресивнос-ті до порушень сну, емоційної нестійкості, депресії, галюцинацій та залежності від препарату. на заході не дарма існує термін «стеро-їдна агресія».

зрілі чоловіки повинні знати про можливість виникнення сер-цево-судинної патології на тлі прийому стероїдів (гіпертрофії лівого шлуночка, інфаркту міокарду, підвищення артеріального тиску, за-тримку рідини в організмі, що проявляється набряками, особливо під очима).

Крім натренованих м’язів осіб, що вживають стероїди, легко впіз-нати…за зубами. Більше 70% культуристів мають «стероїдну усміш-ку» – специфічну патологію, зумовлену спазмами щелепних м’язів. Це змінює положення зубів та порушує емаль.

Вживати або ні певні лікарські засоби залежить в кінцевому ре-зультаті від вас, але усвідомлювати наслідки необхідно. Пам’ятайте, що альтернатива завжди є!

Тетяна Штейн,провізор МЦ «Альтернатива»

Привітний персонал, досвідчені фахівці, новітні технології –це все про клініку репродукції людини «Альтернатива»!

Україна, м. Львів, вул. Героїв УПА, 73тел.: (032) 232-77-83, (063) 230-18-72e-mail:[email protected], skype - alternatyva.ivf

ЗАПЛІДНЕННЯ IN VITRO («в пробірці»)УЛЬТРАЗВУКОВА ДІАГНОСТИКА(комплексне обстеження плоду 3D, 4D)ВСІ ВИДИ ГІНЕКОЛОГІЧНИХ ПОСЛУГ(прийом онкогінеколога)ШКОЛА МАМ(безкоштовні лекції для вагітних)

––

–

–

Пропозиція 2013 року – цикл запліднення in vitro включно зі стимулюючими препаратами за 25 тис. грн.

80 стосунки • дрібниці життя

любов під сонцем

«минулого року я їздила на море. познайомилася там із найпрекраснішим хлопцем на світі. на жаль, ми не обмінялися координатами. моя електронна пошта «така-то», едік з києва, якщо ти бачиш це повідомлення, напиши мені...», – часто в інтернеті можна прочитати подібні повідомлення. і загадкова красуня чекає від едіка-з-києва листа, продовжуючи ставити подругам одне й те саме питання: «ну чому він мені не подзвонив?»

81стосунки • дрібниці життя

А дійсно, чому ж він цього не зробив? Адже два тижні були просто незабутніми, а прощання – шалено зворушливим. У цьому і вся загадка курортних романів. Проблема не тільки в тому, що курортний роман із самого початку приречений на швидке завершення, а у тому, що чоловіки і жінки сприйма-ють цю життєву подію по-різному.

помилкове сприйняттяЖінки, вирушаючи до моря і сонця, чекають на диво. Їм здаєть-

ся, що саме в такій обстановці вони мають зустріти того прекрас-ного принца, який скрасить все життя, і це буде справжнісінькою любов’ю. Чоловіки ж чекають від курортного роману лише нетри-валих відносин, багато сексу і нового досвіду в інтимній сфері. До речі, по поверненню додому представники різних статей поводять-ся теж по-різному. Чоловіки після пригод на стороні легко впи-суються у звичне сімейне життя, але стають дещо ласкавішими до своїх дружин або постійних пасій. Вони просто не потребують продовження курортних відносин. Жінки ж довго відходять від любовних пригод з чужими чоловіками, часто поведінкою даючи зрозуміти своїм половинкам про зраду, інколи доводячи справу до розлучення.

Багато психологів радять жінкам ставитися до курортних рома-нів так, як чоловіки. З легкістю, просто отримуючи досвід і задо-волення. Мужчини не будують піщаних замків та мрій про красиве і вічне кохання, а насолоджуються тим, що вони привабливі та вміють відпочивати із задоволенням.

курортний роман = марш мендельсона?Як відомо, з усіх правил є винятки. Курортний роман – синонім

до недовгострокових любовних стосунків – теж може закінчитися походом до РАГСу. Та частіше це можливо тільки у тому випадку, якщо цього захоче чоловік. Деякі жінки можуть з легкістю зро-зуміти, що мужчина дійсно серйозно ставиться до почуттів, які нахлинули разом із хвилею.

Якщо жінка помічає, що її залицяльник не тільки робить їй компліменти, а й розпитує про особисте життя, то є шанс, що він якщо і не закохався, то серйозно нею зацікавився. Ви ж, чолові-ки, самі розумієте, що без особливого інтересу навряд чи станете розпитувати про щось більше, ніж, припустимо, скільки жінці ро-ків, де живе та ким працює.

Якщо чоловік не поспішає з інтимною близькістю, то жінка це може розцінити як більш-менш серйозні наміри стосовно неї. Оскільки курортні ловеласи хочуть якнайшвидше затягти красу-ню, що сподобалася, у ліжко.

> любов під сонцем >

82 стосунки • дрібниці життя

> любов під сонцем >

Чоловік, який багато розповідає про себе, повинен викликати у жін-ки якісь не завжди негативні підозри. Адже жінки розуміють, що любителі курортних романів не прагнуть вводи-ти їх у своє звичне життя. Вони за-звичай намагаються не давати випад-ковим коханкам зайвої інформації, оскільки не збираються втягуватися у відносини.

Якщо чоловік випрошує у жінки не тільки номер мобільного телефону, а й інші координати – електронну пошту, скайп, домашній телефон, для дами це знак, що він має намір продовжити спілкування.

Коли жінка помітить прояв цих ознак на свою адресу, звичайно, вона втішиться. Але! Навіть якщо всі пере-раховані ознаки присутні, ви ж знаєте,

що сподіватися на одруження жінкам ще занадто рано. Такі риси можуть свідчити лише про те, що чоловік у цей час хоче серйозніших стосунків, але ніяк не гарантують того, що він буде продовжувати їх, коли всі роз’їдуться по домівках. Краще обом сторонам стави-тися до ситуації простіше.

Чоловіки ж часто висловлюються про любов під сонцем так, як один мій знайо-

83стосунки • дрібниці життя

> любов під сонцем

мий: «Про курортні романи іноді такі дур-ниці говорять. Це ж смішно, що дорослі люди чекають від таких пригод серйоз-них стосунків. Жінки, ну подумайте самі: мужчина цілий рік впряжений в роботу, і коли в нього випадає довгоочікувана відпустка, йому хочеться розважатися на повну, а не заводити страждання і любовні шури-мури. Море, коктейлі та дівчата – це все, що треба нормально-му чоловікові, який виривається з по-всякдення. Мені аж сумно стає, коли починаються клятви, сльози і ридання. Це лише все псує. Насолоджуйтеся! Провели добре час – і роз’їхалися без непотрібних зобов’язань». Хіба більшість чоловіків не погодиться із ним?

як підкорити дівчинуВам, чоловіки, варто зрозуміти:

хоча сприйняття курортного роману в обох статей і різниться, проте, жінки

не такі вже й наївні створіння. Якось обговорювали з подругами, яким має бути чоловік, якими рисами має воло-діти, щоб безвідмовно подіяло в плані сексу (ви ж цього від курортного рома-ну й чекаєте). Виявилося, що ця риса не має нічого спільного із фізичними параметрами або зовнішністю. Її нази-вають дотепністю. Отак ми й дійшли висновку, що, вибираючи собі чоловіка для сексу на одну ніч або для курорт-ного роману, жінка шукатиме того, хто здатний її розсмішити.

А ще чоловікам варто знати, що роз-кидатися грішми в надії, що тим самим ви демонструєте свій статус, – мето-дика досить неефективна на пляжах. Вона дієва у нічних клубах, але такі чо-ловіки отримають лише дівчат, ласих до чужих грошей. З ними, звичайно, можна весело провести час, але це обійдеться у кругленьку суму.

Пити для сміливості – теж не ви-сокоефективний спосіб впіймати при-стойну жіночу кандидатуру. Пляшка пива для сміливості, пізніше – ще одна, і ще одна, а потім усе перерос-тає в пиятику з вульгарними комен-тарями на адресу дам, що проходять повз. Ну хто на таке клюне?

І порада наостанок: знайомства можна заводити в таких місцях, які першочергово для цього не викорис-товують. Дівчата, які приїхали на від-починок, зазвичай, відрізняються від місцевих. Для знайомства підійдуть магазини, базар, виставки, пам’ятки культури, громадський транспорт... Найголовніше – у таких місцях менша конкуренція, а значить – шансів домо-витися про те, чого вам захочеться, значно більше.

Дар’я Бура

Офіційний дилер Даймлер АГ у Львівському регіоні ТзОВ «Західно- Український автомобільний дім» м. Львів, вул. Дж. Вашингтона, 8

egoist #14

Documents