жорстоке поводження з дітьми

Жорстоке поводження з

дитиною в родині

Згадки про жорстокості до дітей в різних літературних джерелах зустрічаються до II ст. н.е. :дітей вбивали: вважалося, що вбита дитина може допомогти безплідним жінкам справитися з хворобами, забезпечити здоров'я і молодість; дітей ховали під фундаментом будівлі, щоб зробити його міцнішим;дітей продавали і купували.

насильство в тій чи іншій формі здійснюється в кожній четвертій український сім'ї;

щороку близько 2 млн. дітей у віці до 14 років б'ються з батьками;

для 10% цих дітей результатом стає смерть, а для 2 тис. - самогубство;

більше 50 тис. дітей протягом року йдуть з дому, рятуючись від власних батьків, а 25 тис. неповнолітніх перебувають у розшуку.

внутрішня агресивність - емоційний стан, що виникає як реакція на переживання нездоланності якихось бар'єрів або недоступність чогось бажаного.

Вчений-психолог Д. Гілл розділив дітей - жертв жорстокого поводження на кілька вікових груп:перша - від 1 року до 2 років;друга - від 3 до 9 років (число випадків подвоюється);третя - з 9 до 15 років (частота знову знижується, поки не досягається вихідний рівень, а після 16 років поступово зовсім зникає).

фізичне насилля;псчихологічне

насилля;сексуальне

насилля;економічне

насилля;емоційне насилля.

Нехтування основними потребами дитини

(моральна жорстокість)-це відсутність з боку

батьків або осіб, які їх замінюють,

елементарної турботи про нього, а також

несумлінне виконання обов'язків по вихованню

дитини, в результаті чого його здоров'я і

розвиток порушуються.

Найчастіше нехтують основними потребами дітей батьки або особи, які їх замінюють: алкоголіки, наркомани, особи з психічними розладами; юні батьки, які не мають досвіду і навичок батьківства; з низьким соціально-економічним рівнем життя; мають хронічні захворювання, інвалідність, розумову відсталість; перенесли жорстоке поводження в дитинстві; соціально ізольовані.

Зовнішні прояви: стомлений сонний вигляд, бліде обличчя, опухлі повіки; у грудних дітей попрілості, висип; одяг неохайний, не відповідає сезону і розміром дитини; неохайність, несвіжий запах. Фізичні прикмети: відставання у вазі і зростанні від однолітків; педикульоз, короста; часті "нещасні випадки", гнійні і хронічні інфекційні захворювання; запущений карієс; відсутність належних щеплень; затримка мовного і психічного розвитку.Особливості поведінки: постійний голод і спрага: може красти їжу, ритися в смітті тощо; невміння грати; постійний пошук уваги / участі; часті пропуски відвідування дошкільного закладу; крайності поведінки: інфантильний або приймає роль дорослого і веде себе

в "псевдодорослій" манері; агресивний або замкнутий, апатичний; гіперактівен або пригнічений; нерозбірливо доброзичливий або не бажає і не вміє спілкуватися; схильність до підпалів, жорстокість до тварин.

Емоційним (психологічним) насильством є одноразове або

хронічне психічний вплив на дитину або

його відкидання з боку батьків та інших дорослих, внаслідок

чого у дитини порушуються

емоційний розвиток, поведінку і здатність

до соціалізації.

погрози на адресу дитини, які проявляються в словесній формі без застосування фізичної сили;

образа і приниження її гідності;відкрите неприйняття і постійна критика;позбавлення дитини необхідної стимуляції,

ігнорування його основних потреб в безпечному оточенні, батьківської любові;

пред'явлення до дитини надмірні вимоги, не відповідають її віку чи можливостям;

одноразове грубе психічний вплив, що викликало у дитини психічну травму;

навмисна ізоляція дитини, позбавлення його соціальних контактів;

залучення дитини або заохочення до антисоціальної чи деструктивної поведінки (алкоголізм, наркоманія тощо)

Особливості дітей, які піддіаються емоційному (психологічному) насиллю

затримка психічного розвитку;неможливість сконцентруватися, погана успішність;низька самооцінка;емоційні порушення у вигляді агресії, гніву (часто

звернених проти самого себе), пригнічений стан;надлишкова потреба в увазі;депресія, спроби суїциду;невміння спілкуватися з однолітками (запобіглива

поведінка, надмірна поступливість або агресивність);брехня, злодійство, девіантна (або "відхиляється",

асоціальна) поведінка;нервово-психічні та психосоматичні захворювання: неврози,

енурез, тики, розлади сну, порушення апетиту, ожиріння, шкірні захворювання, астма тощо)

діти від небажаної вагітності, схожі на нелюбимих родичів дружини або чоловіка;

діти раннього віку;діти-інваліди, діти із спадковими

захворюваннями або іншими особливостями;діти з сімей з деспотичним, авторитарним,

контролюючим стилем виховання і взаємин;діти із сімей, де внутрішньосімейне насильство

є стилем життя;діти, батьки (або один з батьків) яких

вживають алкоголь, наркотики, страждають депресією;діти, в родині яких багато соціально-економічних і психологічних проблем.

Особливості поведінки дорослих, які чинять емоційне насилля

не втішають дитини, коли вона має у цьому потребу;

публічно ображають, лають, принижують, висміюють дитини;

порівнюють з іншими дітьми не на її користь, постійно критично ставляться до неї;

звинувачують його у всіх своїх невдачах, роблять з дитини "козла відпущення" тощо.

Сексуальне насильство над дітьми американські дослідники визначають як

будь-який сексуальний досвід між дитиною до 16 років (за окремими джерелами - до 18 років) і людиною, яка старша за нього

принаймні на 5 років. Даний вид насильства характеризується або як

залучення залежних, психічно і фізіологічно незрілих дітей і підлітків у сексуальні дії, що порушують суспільні

табу сімейних ролей, які вони ще не можуть повністю зрозуміти і на які не в

змозі дати осмисленого згоди. Сексуальне насильство розглядається як варіант

особливо жорстокого поводження з дітьми.

Фізичне насильство - це навмисне

нанесення травм і / або ушкоджень

дитині, які викликають

серйозні (потребують

медичної допомоги) порушення фізичного,

психічного здоров'я, відставання в

розвитку.

удари по обличчю;тряски, поштовхи;ляпаси,задушення,стуса

ни;висновок у замкненому

приміщенні, де вони утримуються силою;

побиття ременем, мотузками;

нанесення каліцтв важкими предметами, навіть ножем.

Найбільш часто фізичному насиллю в сім'ї піддаються діти, які мають фізичні або

психічні відхилення, недоношені, з малою вагою при народженні, оскільки зазвичай

вони більш дратівливі, більше плачуть, менш привабливі зовні.

Вік 0-6 місяців:малорухомість;байдужість до навколишнього світу;відсутність або слабка реакція на зовнішні

стимули;рідкісна усмішка у віці 3-6 місяців.

Вік 6 місяців – 1,5 рока: боязнь батьків; боязнь фізичного контакту з

дорослими; постійна безпричинна

настороженість; плаксивість, постійне

скиглення, замкнутість, сум; переляк або пригніченість

при спробі дорослих узяти на руки.

Вік 1,5 – 3 роки: боязнь дорослих; рідкісні прояви радості,

плаксивість; реакція переляку на плач

інших дітей; крайності в поведінці - від

надмірної агресивності до байдужості.

Вік 3 – 6 років: примирення зі трапилося,

відсутність опору; пасивна реакція на біль; хворобливе ставлення до

зауважень, критики; запобіглива поведінка,

надмірна поступливість; псевдодоросла поведінка

(зовні копіює поведінку дорослих);

негативізм, агресивність; брехливість, крадіжки; жорстокість по

відношенню до тварин;

Основними особливостями поведінки батьків або опекунів, якщо вони бють дітей, є:

Наслідки жорстокого поводження з дітьми в сім’ї:

Захист дітей державою:

Батьки і діти — це любов і сльози,Це вічне щастя і одвічний біль.Це сонце і тепло, сніги й морози,Мед на вуста й на вічні рани сіль.Як на троянді — колючки і квіти,Так і в житті є радість і печаль.Високі мрії й дуже різні діти...Чомусь таке трапляється, на жаль.Всім хочеться все мати в ідеалі,Причому водночас і без зусиль.Щоб щастя без труда та без печаліПливло саме у руки звідусіль.Та у житті такого не буває.Запам’ятати треба в чому річ:Зоря щаслива лиш тоді засяє,Якщо трудитись будеш день і ніч.А діти — це і щастя, і турбота,Відповідальність і тривога теж.Без відпочинку й вихідних робота,Любов така, яка немає меж.

Надія Красоткіна

Дякую за

увагу

ДНЗ №9 «Восход»Практичний психологБолдарєва С.О.м. Шахтарськ2012 рік