ПРОЛЕТ АРІ ВСІХ _ КРАІН. ЄДНАйТЕСЯ

ОРГАН БРОВАРСЬКОГО МІСЬКОГО КОМІТЕТУ КОМУНІСТИЧНОІ ПАРТІІ УКРАІНИ, МІСЬКОІ ТА РАйОННОІ РАД

ДЕПУТАТІВ ТРУДЯЩИХ КИlВСЬКОI ОБЛАСТІ

Зимові турботи овочівників

ПЕРШИЙ УРОЖАЙ Брвrада закрвтоrо rpyв­

ту радrоспу «3аворвцьквй», ЯАОЮ керує arpOHOM Федір Ілліч НJllКифоров, з перших дшв Apyroro року п'ятнріч­ки приступила до збирання врожаю ранньоІ зелені, ви­рощеної ВРОЗВОДних теп­ЩЩJIX. У магазини Києва вже відправлено 12 центне­ріп цибулі-пера.

Звільнивши розводки від цибулі, робіТНИЦі неrайно ви­сіють тут розсаду oripKiB, помідорів та інших овочевих

культур. Почнеться збнран­ня ранньої rороднни у двох плівкових теплицях, де грунт підігрівається елект­РОСТРУМОМ. Пізніше цибуля піде з сонячних теплиць, по­ловина яких зайията під цією культурою.

Господарству доведено план продатн державі в пер­ШОМУ кварталі 10 тонн зе­

леної цибулі. Він буде пере­

викоианий у півтора раза.

В. ГРИГОРЕНКО.

ДІ·~Т)КНІІЙ КО.ІІЕК,ТІІВ Бригаду закритого грунту

відділка імені Юрова рад­госпу «Великодимерський» очолює депутат обласної Ра­ди молодий комуніст Мотро­на Антонівна Губська. Цей дружний, згуртований ко­лектив у минулому році ви­ростив на кожному и:вад­

ратному метрі по 8,1 кіло­грама огірків та по 4,5 кі­лограма помідорів. На честь 50-річчя утво­

рення Союзу РСР у друго-1ІlУ році п'ятирічки колектив бригади взяв нові підвище­ні зобов'язання. Вирішено

1 виростити на кожному квад­

ратному метрі по 10 кіло­граМіВ огірків та по 6 !:\іло­грамів помідорів. У ці ~Hi повним ходом ведеться піД­

готовка до но.вого сезону:

завозиться біопаливо, зем­ля, встановлюються короби, виготовляються мати. Неза­баром розпочнеться висів ранньої капусти. З вогни­ком працюють Уляна та Га­лина Базир, Мотрона та Лі­дія Лизун, Надія Трохимен­ко і інші.

В. ЗАБЕРЕЖНЮІ, rромадськнй кореспондент.

. _---_.--------------------РІШЕННЯ М 1

ВІІКОНК:О.'\lУ БРОВАРСЬКОІ lЧІСЬКОІ РАДИ ДЕПУТАТІВ ТРУДЯЩИХ

'від 6 оічня 1972 року ПРО ПРИ3НА ЧЕННЯ ДНЯ ВИБОРІВ ДЕПУТАТІВ ДО БРОВАРСЬКОІ МІСЬКОІ РАДИ ДЕПУТАТІВ

ТРУДЯЩИХ ЗАМІСТЬ ВИБУЛИХ

Неруючись ст. 119 «Положення про вибори до мІських Рад депутатів трудящих», ВИКОНКО:'vТ мІської Ради депутатів тру­дящих вирішнв:

Призначити день виборів депутатів иі.СЬКОЇ Ради ЗЮllсть вибулих по виборчих округах NQ 78 (вул. Ниївська від NQ 91 ДО NQ 129 включно - ліва сторона, від,N'Q 80 до .'\'2 124 включно - права сторона та вул. ЗапорІзька), NQ 104 (вул. ll.тlexaHoBa) і No 109 (вул. Глінки) Еа иедІлю 23 сІчня 1972 року.

rOJJOBa ви.конкоМу міської Ради депутатів трудящих О. ЛОНДАР.

Секретар ВИJ('(щкому міської Ради депутатів трудящих В. БАГНЮК.

ПОВІДОМЛЕННЯ Поста'ноВ>ою ПрезиД'Їl Верх'ОІВНОЇ Ради УРСР від

3 січня 1972 року утворено Броварський міський суд у складі одного судді.

Виконком Ки,їВ>ської обла'сної Ради депутатів трудя­щих рішен'ня:и N!~ 6 від 6 січня 1972 року призна.чив 'вибори народного судді по місту Брова'РИ на неділю, 23 січня 1972 року.

РІШЕННЯ N!? 2 ВИКОНlЮ.\1.У БРОВАРСЬКОІМІСЬКor РАДИ

ДЕПУТАТІВ ТРУДЯЩИХ ,від 6 січня 1972 року

ПРQ УТВОРЕННЯ ВИБОРЧОГО ОКРУГУ ПО ВИБОРАХ СУДДІ БРОВАРСЬКОГО МІСЬКОГО НАРОДНОГО СУДУ

ВИКОНКО~1 :-'ЙСЬКОЇ Ради депутатів трудящих вирішив: На підставі ст. 18 «Положення про вибори районних

(міських) народних судів Украї.нсь)юї РСР» утворити виборчий округ по виборах HapO~HOГO судді Броварського міського на­родно·го суду в межах міста Бровари.

Голова викоикому міської Ради депутатів трудящих О. ЛОНДАР.

Секретар викон.кому міської Ради депутатів трудящих В. БАГНЮК.

ДО ВІДОМА ДЕЛЕГАТІВ РАЙОННОЇ КОМСОМОЛЬСЬКО!' КОНФЕРЕНЦІЇ Броварський райком ЛКСМУ

доводить до відома делегатів

ХХІ Бровар,:ької районної комсо­мольської ,конференції і запроше­

них, що конференція відбудеться

12 січня 1972 року о 10 годині ранку в приміщенні буди"ку культури заводу "Торгмаш». по-

t чат?к реєстрації делегатів о 9 го­диНІ.

РАйОННИй КОМІТЕТ ЛКСМУ.

•

Новий пам'ятних В. І. Ле­

ніну fIеЩОJ:3tвно відкрито в

Софії (Народна Республіка

Бо.тгарія). Автори - Л[1У­

реат Jle!!i!!cbKoї премії ра­

:L5І'НСЬ!ШЙ скульптор Л. Ю.

I(србе.1Ь і лауреат ДИ:\ІИТ­

ров.:ької пре~lії боларсь!\ий

архітектор П. А. Ташев. (фОТQ.хрон:ка ТАРС).

ВЦРПС ЗВІТУЄ • на заВОДІ

Як відомо, у березн.j 1972 ро­ку в Москві ві;фудеться ХУ Все­~(;Юlзний ~'ї13Д ПРО'фспілок. 3аР<l:З працівники апарату та 'Члени і кандидаrrи в члени ВЦРПС висту­нають на ро,біт.ничих та про·ф­

спілкових збор,ах із звітами про діяль,ніс'ТЬ Всесо'ЮlЗНОЇ Централь­ної Ради ПРО'фесїй'них Спілок за Ча'С, щО минув після попередньо­го зї'зду.

Такі ~бори членів прОфспілки нещодавно відбулися і на заводі ПШСТИЧНИХ мас, куди прийшли

всі ро,бітники, вільні від ро,боти. Пере,;!; ними ,виступив ilaвідуючий від;фю'll виробничо-м.асо,вої роботи IЩPlПС Єнген l.lаріонович Єфре­менко. ,Він розповів про діяль.­ність Ради, про те, .як ПРОIФспіл­ІШ !ірніни борють'rя за втілення в життя ріше.нь ХХІУ ~'ЇЗДУ КПРС і ДиреJiТIІВ пп ,'(ев'ятому п'ятщ);ічнОІМУ плану, про зв'язки J проіфспіlIками країн со'Ціалістич­НО'ГО та·бору і капіталістичних кра,їн. Ра'З0МЗ цим т. Єфремшко .JУПИНИВ'СЯ на б.агатьох інших пи­rан,нях, що сто'суються р·оботи

йДРІІС у справі керіВЮlЩтв,а со-

Нині вона працює у рахунок бе­резня 1972 року. Почин передо­вої ВИРОібничниці підтримаіІО на JaBoAi майже 15 О рО'бітників.

СВО'Ї:МИ думками щодо діяльнос­ті ВЦРПС цаділився майстер цеху екструзії імені ХХІУ з'Ізду ruПРС Євге'н Миколайович Рибак. ,Він Р'Qlзповів про виконання пла­Н'ів ісоціалkтичних ЗСібов' яза:нь перп/О'гороку дев'янї п'ятирічки, про те, які рубежі намітив ко­лектив цеху на 1972 рік, про (lа'бе.щече,ння сировиною та мате­р;а:Jа)1И цеху. Про це також го­ВО'рив апаратник цеху скатертей

Андрій Ко.СТЯlІтинави'Ч Яринка. Як працює за.вком прОфспілки,

як він спрямовує увагу коле·кти­ву jJоіііт.ників на успішне вико­нання завдань, по'ставлеlШХ перед

піДП!JИР.'IСТВО~I, органіаація відпо­ЧИН'l'іУ, о;:цоровлення Ч:Jенів

про'Фспілки - на цих та інших питаннях ,зупинився го,дов,а зав­

кому Ге'ОРГій Одександр,ОlВИЧ Са­вищький. Дире'кто'р за,воду Мико­.1Н Федото,вич Поліщук РО!ЗПО'вів про виконання планів першСіГО року п' ЯТИj}ічки, розгс;ртання со-

ціалkТИЧНЮІ змшганням, спортив- !(іа.1істичного змман,ня ііа у'спіш­ною ро'БОТОЮ,оздоровлення робіт- не здійснення ЗО'бов'язань НОВОГ'о ників т(що. року.

IПorrім ВИСТУПИіІа ливарниця Учасники зБО'рів схвали.1И ді-Валентина Карпенко, яка першою яльніеть ВЦJШС за звіт'НИЙ пе­н·а заводі за приклцом право- ріод, дали слово так працювати, фдашових п'ятирі'Чки ВЮlючила- що'б гідно зу,стріти ХУ з'їзд проф-ся .взматання за виконання п' я- спіло-к кра~ни. тиденних Rавданьза чnтири дні. .......... Г. АНДРІЄНКО.

Рік народження-1972-й У Макіївці стала до ладу

перша черга шахти Ng 21-біс. Ії ріЧЕа продуктивність-750 тисяч тонн вугілля. Це велике підприємство - пер­венець серед пускових об'єк­тів Донецької області, пер€д­бачених планом дев'ятої п'я­тирічки. Тут буде введено в дію п'ять нових шахт. Дві - ре!.онструюються. Потуж­ність усіх цих 'підприємств - 13 мільйонІв тонн вугІл­ля за рік.

* * * Прийнято в еJ(СП.'ІуатаЦію

н'отцопозыійй тшменеоброб­Т'НЙ !ю\т6ін<п. 3 кварцпту, \1,] )нтуру і граНіТу на ньо:ну

ВИГОТОFJ.1ЯТИ\IУТЬ облицьову­вальний матеріал для будин­ків. Сто тисяч квадратних

метрів облицьовувально-де­коративних плит і архітек­

турно-будівельних деталей -така потужність підприємст­ва. Згодом вона зросте вдвоє.

* * * Тридцять п'ять ТИСЯЧ тонн

молока за рік переробляти­}Іе завод. пущений в литов­ському місті МажеЙкяЙ. Ус­таткуваНf~'Я, виготовлене І

З\Іонтоване чехословацьними слеціаліста:ЮІ, дало З:\ІОГУ повністю автоматизувати тех­нологічний процес. Завод у Мажейкяї - перше з трьох татшх піДПРНЄ\;ІСТВ, створю. R1НПХ У ЛИТВі В нанішніїt П'і!Т!!Р:;Щі. Всі вони будуть оснащенІ чехословаЦЬКЮ1 ус­таТj(ування\т.

(РАТАУ).

РІК ВИДАННЯ 33-і'! ...,: ....... &c..,c.,...o=",..~ t ,

~ 4 (3310) ,

СУБОТА

8 СІЧНЯ

1972 р.

Ціна 2 коп.

Ilовини науки . . І теХНІКИ

МЕНЮ НА ЗАМОВЛЕННЯ РОСЛИН

«Аш'тит» рослин, як відо­Ш), відзначається постійністю. І в той же 'іаС агрохіміки твердять, що гранульований ~ суперфосфат, наприклад, збе- ~ рі,'ається в грунті лише 3-4 f

Tll.Jfcнi, а солі калію або а.мі­ачна селітра - ще J,tенше. ЯК ,'){{беЗllечити 1І0вНОІІінне і ра­:Ю.\І ,') ти.lІ рівно,1Іірне живлен­ня посівів nротягОJ,t усього ве-1 і'етаційного періоду? Це nи- ~ ТilННЯ вивчили співробітники І. вirJrJілу грунтової Аtеліорації 1 .українського науково-дослід­ного інституту гідротехніки та JІl'ліорації. Вони створили особливий вид Аlінеральни,t добрив на nолі.lzерніЙ основі. Першу партію туків виготов­лено на Вінницько.\IУ хіАІКОАІ-6інаті. Тонка nоліАfерна «сорочка»

уповільнює вихід в грунт nо­живних речовин. Це приносить користь рослинам: вони одер­жують добрива не періодично, а сиСТЄJ,raтично.

ЗАМІСТЬ ЗВАРКИ СКЛЕЮВАННЯ

у лабораторії nоліJ,tерних клеїв Таллінського політехніч­ного інституту розроблено. і випробувано ре'lовини аля склеювання металевих труб . Вони скріплюють Аtетал так само АІіцно, як зварка. На базі сланцевих фенолів уже створено ціле сіАtейство клеїв і СJ,ЮЛ, які використовуються в індустріальному будівництві.

РЕГУЛЯТОР ОСВІТЛЕННЯ

Ри8ький дослідний завод за­собів Аtеханізації вперше в країні освоїв виробництво на­півпровідникових приладів, за доnо,ногою яких можна міня­ти інтенсивність освіт лення в квартирах подібно до того, як регулюють гучність зву­

чання радіоприймачів. Вони . застосовуються замість зви­

. чайних вимикачів. Поряд із зручностями досягається знач­на економія електроенергії.

І ДЕШЕВО, І ЕФЕКТИВНО

Вчені Киргизького науково­дослідного інституту тварин­ництва і ветеринарії запропо­нували новий хіміко-біологіч­ний АІетод підготовки СОЛОАtU до згодовування: її обробля­ють розчином каустичної соди або ваnняного тіста й Jotеляси, а потім силосують. Це дає змогу одержувати через кож­ний місяць-півтора високо­якісний КОрJoІ, який названо солажем.

МАШИНА - ПЕРЕКЛАДАЧ І РЕФЕРЕНТ

Електронно - обчислювальна Аtашина «Мінськ-22,. здобула в КишиніВСЬКОА/У політехнічно­му інституті професію бібліо­графа і перекладача. Лінгвіс­ти і матеАІатики «навчили» її англійської мови і наділили знання,ни в галузі напівпровід­никової техніки, будівельних ,матеріалів і виноробства. Те­пер вона здатна працювати з будь-якими публікаціЯJ,lи, що С10СУЮТЬСЯ цих галузей. За 15-20 хвилин .машина

flf??читує TeK~T ~ тиСЯ'lі анг­ЛLUСl>ких СЛІв І nовідОJotляє, якій пробле",і його присвЯ'lе-1ІО. Вона робuть також ано­ТПl/ію статті Na А/Ові оригіна-І ЛУ, за КОАtaндою перекладає її або видає підрядковий пе­реклад повного тексту.

(РАТАУ). (

ПРИМІРНА ТЕМАТИКА

ПО ТЕОРЕТИЧНИХ НОНФЕРЕНЦІЙ, ДОПОВІДЕй, ЛЕ'ЩIЙ, ПОЛІТІНФОРМАЦІй І БЕСІД РІШЕННЯХ ЛИСТО,ПАДОВОГО (1971 р.) ПЛЕНУМУ ЦН КПРС, ГРУДНЕВОГО (1971 р.)

ПЛЕНУМУ ЦН НП УНРАіНИ, ІІІ СЕСІЇ ВЕРХОВНОі РАДИ СРСР ТА 11 СЕСIJ ВЕРХОВНОї РАДИ УРСР

ТЕОРЕТИЧНІ КОНФЕРЕНЦІІ

Зростання f\ерівної ролі партії - законо­:VlipHicTb IЮ~lуністичного будівництва.

КО'\lуністйіІНа партія України - бойовий загін КПРС.

Дев'ятий п'ятир:чний план розвитну народ­ного господар;:тва СРСР - HaY~;OBO обгрун­тована програ ча еноноиlчного будівництва на сучасно'\1У етапі.

Новий П'Яl'ирічниіі П,lан - важлива віха у створенні ш!теріа.lьно-технічної бази ІЮМУ­ні,з'\1У. Дев'ятий п'ятирічний план - велична про­

грама дальшого піднесення ,\lатеріального і культурного рівня життя народу.

Підвищення ефективності суспільного ви­робнwцтва на основі науково-технічного про­гресу - :Vlагістральний наПрЮl розвитку еко­НО'\1jки СРСР У дев'ятій п'ятирічці.

Дев'ята п'ятирічка - важливий крок у здійсненні 1:0\шлеJ:СНОЇ програ:vш розвитку сільськО'го го,Сподарства СРСР,

Міжнародне значення дев'ятого п'ятирічно­го плану РОЗВИТІ,У народного гос·подарства

СРСР. Міжнародна діяльність КПРС - втілення

ленінського зовнішньополітичного курсу.

ДОПОВІДІ, ЛЕКЦІІ Дев'ятий п'ятирічний план - втілення еко­

НО'\1ічної політики КПРС. Основні соціально-еКОНО:Vlічні завдання де­

в'ятого п'ятирічного плану. Головне завдання дев'ятої п'ятирічки та

шляхи його здійснення. Високі те:vши і ОПТИ'\1альні пропорції роз­

витку народного гос,подарства у новій п' яти­річці.

СтруктурНі зрушення у розвитку еКОНО'\1і­ки країни - важливий фактор підвищення продуктивності суспільної Іпраці, інтенсифіка­ції сО'ціаЛіСТИЧного гос'подарства.

Розвиток про\шслового ВИРО'бництва, підви­щення його ефективності на основі науково­технічного прогресу - вирішальна умова виконання сО'ціально-еI\ОНО~lі чних завдань п' я­тирічки.

Дев'ята п'ятирічка - важливий крок у здійсненні !\Омплексної програми розвип;у сільського господарства СРСР.

Головні нагrрямни капітального будівництва та шляхи підвищення його ефеКТИВНОСТі у ~e­в'ятій п'ятирічці.

Капітальне будівництво і РОЗ'\1іщення про­дуктивних сил у HOBO~IY п'ятиріччі.

.~РИСl\орення науково-технічного прогресу, ЗДlИснення єдиної державної технічної полі­тики - основа успішного ВИКОНа!'~іНЯ завдань п'ятирічки.

ІІІ.видке впровадження досягнень науки і техНІКИ у народне господарство - одне з важ­

ливих завдань п'ятиріч!\и. Головні напрямки розвитну фундаменталь­

них і прикладних наукових ДОСЛ1Джень та завдання підвищення їх ефективності в новій п'ятирічці.

Завдання та шляхи дальшого удоснонален­ня гос'подарського управ.'Ііння та еКОНО'\lічного СТИ:\lулювання в новій п'ятирічці.

Посилення !\онцентрації виробництва і ство­рення велиних виробничих об'єднань - важ­лn:вий наПРЯ'\10К удосконалення управління у дев'ятій п'ятирічці. .

Впровадження гос'подарського рО'зрахунку в усі ланки народного господарства - важли­везавдання п'ятирічки.

Підвищення рівня партійно,го керівництва господарською діяльністю, ,посилення партій­нО'го контролю за здійсненням накреслених планів - ВИ'\10га нових завдань п'ятирічки.

Розвиток соціалістичного змагання за до­CTpO~.?Be виконання завдань п'ятирічки - мо­ГУТНІІ:І рєзервзростання продуктивності праці.

З'М~цнення державної і трудової дисциплі­ни, шдвищення персональної відповідалм"ос­ті за доручену справу - важлива вимога п'я­тирічки.

Оптимальне використання всіх матеріаль­них ресурсів в нарОДНО'lIУ ,господарстві -важливе джерело успішного виконання зав­:цань П'ятирічки.

Успіхи радянського народу у Виконанні плану першого року п'ятирічки.

Народногосподарський план на 1972 рік - органічна складова частина нової п'яти­річки.

Нова п'ятирічка - 'Живе втілення непо-рушної дружби, ,взаємодопомоги і співро-бітництва народів нашої країни.

Україна в дев'ятій п'ятирічЦі. Розвиток зовнішньоекономічних зв' язків

СРСР У новій п'ятирічці. Дев'ята п'ятирічка - важливий етап у

здійсненні номплексної програми соціаліс­тичної інтеграції. Розширення економічних зв'язків СРСР з

капіталістичними нраїнами у дев'ятій п'яти­річці.

Дев'ята п'ятирічка - важлива віха в еко-номічному змаганні Радянського Союзу і иапіталістичних країн.

Новий п'ятирічний план - зразон вико­нання інтернаціонального обов'ЯЗНу радянсь­ного народу.

Міжнародне значення дев'ятого п'ятирічно­го плану.

• 2 стор. "

Боротьба ИПРС за здійснення зО'внішньО'­політичної програми ХХІV з'їзду партії.

Міжнародна діяльність ЦИ КПРС після ХХІУ з'їзду партії. -Боротьба СРСР за ліквідаЦію небезпеч-

них вогнищ імперіалістичної агресії. Співдружність соціалістичних країн-

вирішальна ' сила антиімперіалістичної бо­ротьби, могутній оплот визвольних рухів сучасності.

Дальша консолідація соціалістичних дер­жав, розвитон дружби і співробітницт,ва з ними - одне з основних завдань міжнарод­ної полі тини КПРС.

Соціалістична енономічна інтеграЦія-магістральний шлях розвитку співдружності соЦіалістичних нраїн.

Зростання ролі ідеологічної боротьби на міжнародній арені в сучасних умовах.

ПОЛІТІНФОРМАЦІІ, БЕСІДИ

Дев'ятий п'ятирічний план розвитку народ­ного господарства СРСР - державний закон.

Нова п'ятирічка - дійсно народний план, КI~OBHa справа всіх трудящих.

Основні напрямки розвитку народного гос­подарст,ва СРСР в дев'ятій п'ятирічці.

Досягнення науки і техніки - у вироб­ництво.

Прогресивним галузям промисловості -високі темпи розвитну.

Енергетика - основа технічного прогре­су.

Важка індустрія - основа нашої могут­ності.

Компленсну програму розвитку сільського господарства - у життя.

Транспорт і зв'язок у дев'ятій п'ятирічЦі. Новобудови п'ятирічни. Шляхи розвитку братніх народів у спів­

дружності СРСР. П'ятирічка України. П'ятирічна області, міста, району, підпри­

ємства, радгоспу, колгоспу.

Благо народу - вища мета партії і держа­ви.

НаціОЕ'3ЛЬНИЙ доход - джерело народного багатства.

Зростання спО'живання та удосконалення його структури в новій п'ятирічці.

Підвищення заробітної плати - основний шлях збільшення реальних доходів трудя­щих.

Зростання суспільних фондів споживання та їх роль у підвищенні рівня життя народу.

Сфері послуг - індустріальну основу. Велична програма житлового будівництва. Охорона здоров'я, розвиток фізкультури спорту - в центрі уваги.

Більше товарів народного споживання, ви­ща їх якість - важливе завдання п'ятирічки.

Розвиток освіти і культури в новій п'яти­річЦі.

Торгувати краще, годувати смачніше­настійна вимога часу.

Успішне виконання п'ятирічки - справа рук мільйонів.

Зростання продуктивності праЦі - основ­не джерело збільшення обсягу виробництва в дев'ятій п'ятирічці.

Компленсний план підвищення ПРОДУНТИВ­ності праці - на кожне робоче місце.

Боротьба за високу продуктивність праці і ефективність виробництва - основний зміст соЦіалістичногО' змагання в дев'ятій п'яти­річЦі.

МаКСИ'\1альне використання виробничих по­тужностей - важливий резерв підвищення ефеКТИВНОСТі виробництва.

Енономія сировини, матеріалів, енергоре­сурсі,в на кожному робочому місці - важли­ве джерело успішного винонання завдань п'ятирічки.

Підвищення технічного рівня, економічнос­ті та якості продукції - виМога нової п'я­тирічни.

РаЦіональне використання землі - зав­дання великої ваги.

Збільшення врожайності сільськогоспо-дарських культур. підвищення продуктивнос­ті тваринництва - справа честі трудівників села.

Управління виробництвом - справа кож­ного трудящого.

Иомуністичне ставлення до праці, висока дисципліна і організованість - запорука ус­пішного виконання завдань п'ятирічки.

Ус'пішно виконаємо план 1972 року! Твій особистий внесО'к в п'ятирічку. Радянська програ:v1а миру в дії. ЗМіцнення позицій соціалізму на міжнарод­

ній арені. Боротьба СРСР за припинення агресії

США проти народів Індокитаю. Боротьба СРСР за справедливий і міц-

ний мир на Близькому СхОДі. Розвиток дружби і співробітництва СРСР

з СОЦіаліСТичними країнами. Послідовне здійснення СРСР принципів

мирного співіснування з державами, які ма­ють інший соціальний лад.

Успішне виконання дев'ятого П'ятирічного плану - основа дальшого зміцнення міжна­родних позицій СРСР.

• НОВЕ ЖИТТЯ о

для в'tителя Івана Олександро­вича Гречаного кан д и дат ський стаж був великою', школою вихован­

ня. Він ще біль­ше прилучився до гРО},Іадського жит­тя, творчо вико­

нував партійні до­ручення, В}'tілий педагог, активний лектор nервиннної організації това­риства «Знання», учасник багатьох заходів по війсь­ково-пат ріо тично му

вихованню моло­

ді - таким зна­ють його в Погре­бах.

І ось закінчив­ся кандидатський стаж, Комуністи одностайно прий­няли Івана Олек­сандровича у чле­ни КПРС. Моло­дий комуніст з честю виконує до­вір'я партійного колективу,

Фото В, Полотняка,

з редаliціЙltої пот ти

Створювться музей Острог, Шепетівка, Сочі,

MoC/~вa, Боярка ... Тут у різні роки жив і пра­

цював боєць, комуніст, nиСЬАІенник Микола Островсь­кий. Молодь всього світу ви­ховує в собі якості мужності, стійкості, силу волі на прикла­ді життя радянського письмен­ника. Його TBQpu ~ЯК гарту­валася сталь», ~Народжені бурею» читаються у найвідда­леніших куточках світу. Хіба є в нашій країні комсо,молець, який не читав би ІХ, не ста-вив би життєвий подвиг письменника-борця за взі-рець?! Нещодавно районний відділ

народної освіти передав учням і вчителям Княжицької серед­ньої школи книги, фотографії, рідкісні документи Миколи Островського для організації

музею. Серед експонатів твори «Як гартувалася сталь», ~Народжені бурею», довідни­ки на різних мовах: російсь­кій, українській, польській, ні­мецькій, грузинській. Ці цікаві, цінні книги надіслані з Поль­щі, ндр, Угорщини та інших республік. Фотодокументи пе­реносять нас у' далекі дитячі і юнацькі роки письменника, знайомлять з його сім'єю, творчою працею. У школі створюється рада по організа­ції музею. Не},ІаЄ сумніву, що цей заклад матим!! значний вплив на виховання в учнів

почуттів патріотизму, мужнос­

ті, безмежної відданості ве­

ликій справі.

В. ПЕРЛОВСЬКИИ. зав. методкабінетом раЙвно.

БУТИ ЛЮДИНОЮ Недавно ми побачили в

га:зеl'і «Нове життя» на фо­то СВОЮ КОЛИШНЮ вчительку

Марію АНТО'НіВНу Семенець, нині директора БР02ар-ської шк О Л И - інтерна,ту. І згадалися роки навчання. М. А. Семенець - людина великої душі, чуйна, щира, .прав,Дива. Це природжений псих'олог, вона тонко розу­

міє кожну юну душу. Хто пройшов курс навчання в неї, той Біколи не зробить людині погано, не ПІдведе товаришів, той назавжди за­пам'ятає її життєвІ настано­ви: «Бути в уСіх випадках людиною». Якби всі були та­кі, ян: вона, не було б у нас

ледарів, даР'\1О'їдів, хапуг. Ми щиро дякуємо їй за

матерш''СЬКУ ласку, 'за те, що

вивела нае в люди. Не уяв­ляємо, що булО' б з .нами, як­би не· ДОПО'\10га Марії Анто,

нівни. Ми добре пам'ятаємо

її вказівки, стали удар­

ника:v1И комуністичної праці,

бере:v10 приклад з дорогої

уа.м людини і гордимося, що

навчалися в неї.

Володимир Приходько, Валентина Приходько,

. Галина Сухоцька, Неоні­ла Калииська - виховаl-}­ці шиіл робіТничої моло­ді ИозелJЩЯ та Броварів.

МЕТА - ЛЕНІНГРАД Внсокий урожай кормовнх

буриків виростилн учні восьмого класу Літочківсь­кої восьмирічної школи. Дружио, організовано і без втрат провелн воин збиран­ни, перевезеини і кагатуван­НJI коренів. По 650 центне­рів з гектара одержали на відведеній площі, в той час ик середній урожай цієї культури по радгоспу стано­

вить 380 центнерів, а по чет­вертому відділку, на тернто­рії и,кого розташована наша школа, - по 510.

3а вирощений урожай ми одержали 340 карбованців грошей. Крім цього, нам без­платно нараховано 80 цент­нерів буряків, від реалі­зації икнх' одержимо прнб­лизно таку ж суму. Шд час

березневих кан1кул мн пла­нуємо за ці кошти відвідатн м1сто-герой на Неві - Ле­нінград.

Серед тих, хто внборював високий урожай буряків, хто не боявся палючого сонци і дошкульинх дощів, хочеться

. назвати Ольгу та Миколу Гайдаків, Ніну, Василя та Любу ЮхименJdв, Віру та Ольгу Каціонів, Олександ­ра ПолулящеlllКа, Михайла Мисинка, Валентину ТУР'JИII, Ольгу Музиченко, Ліду Ве­ремій, Надію Жеведь, На­дІю Кирнченко. Це вони кликали за собою інших, ідучн в перших рядах учнів­ського соціалістичного зма-гання.

Ф. ПЕТРАШ, Rласннй керівник.

Субота, 8 січня 1972 року.

п ІДВН ЩЕН НЯ ЖИ РНОСТ 1-ЦЕ БОРОТЬБА З ВТРАТАМИ МОЛОКА

силівці теж не користувалися тепловою ванночкою, що при­

зводить до r; еправильних визна­

чень жирнос тІ. Важливість ана­ЛІЗІВ, щО проводяться при­

фе Р:l1СЬКИ:VШ лабораторіЯ:l1И, за­слуговує того, щоб у ниніш-

HbONIY році їх взяли під осо­

бистий ~онтроль головнІ зоо-У ниніШньомуроЩ го<:цфдар- пу «;русащв. сь~ий~ через НИЗЬ- . І цЯХ торІк було встановлено

ства району МаЮТЬ . продат,:! ку жирність !:''е зараховано ряд фаКТів порушень роботи державі 39895 тонн NIолока , Це 214 тонн 'молока', «БоБрицы\-- лабораторій. У тому ж радгос- техн і ки господарств. велике і відповІдальне завдан- . му » ~ 112, «ЗоРі» 10U, пі « БоБрицы�й» 'не було теп- Сllеl(iал і сти радгоспів і пта-ня. Щоб успішр'ОЗ ,ним спра- «J!іт.кІВСЬКО:VIУ» 53, Нlені .'\ОНОЇ ваЕНОЧIШ ДЛП ; визначення хофабрш·; району ПОКіІадають витися. потрібно в першу чер- Щорса - 10 тонн. жирності ,,!О,101{а і н а віть теп- ве,lикінадії на Зa:llіну ·)шрів гу подбати про недопуще,lНЯ Спеціалісти окре:vIИХ госпо- ,10Ї води на фе1Н1і, не дія: С IJ\1ентальської породи чорно­недоліків на феР:Vlа х , що мали да:рств ,переживають за велю{і ,;] :1 І(ентрифуга. Два тижю рнбюJИ . Ана .l із да них (за 1() :Vl іс це раніше. втрати :Vlолока від зниження не працювала ~ентрИфуга на :V l lcЯl \ів 1971 РОІ(У ) по прода -

Тривожить той фаю, що жирності. Та одних .переживаш, фе~\! І . Се\ШП.О.1l{lВ~ ЬКОІ птахо- жу ,!Олока в ід корів цих пор ід протяго\! останніх років серйоз- \1ало. Необхідно вести ефег;тив- фJОРИКИ , а ЖИРНІ сть мол.ока :3 двох ферм радгоспу «Требу­ною ,переШIЮДОЮ у виробництві ну селекційну роботу, здатну визначалась «на око » . У l\ра- хі вський» показує таке: :vюлока стало зниження ЙОГО забезпечити потребк ,го сподар- Ва г " '''ПI!ОГО "0.1" "" (кг) Прода"о жирності .. А це призводить до ства У відтвореНі'і дійного ста- "ОI()К" ві" зриву завдань 'по продажу його Асі тешfIЦЯ:\Ш іlOрід з ВИСОJ-;ОЮ !'.opol1"JKrL '" державі, спричю'"'яє штучне :\ІОЛОЧНОЮ жирністю . Порода , ~ :;'(5 ~ '" ~_ ;., '~ .-'. .~ ~ .:: З:\lеншення 'заробіТНОї плати На жаль . не скріЗь ЦЬОЩ' i:'~ .~~ ~~ -6:"'і3:< ~~.~ ~ :~o-: ;:~~ доярок, викликає ряд трудно- питанню приділяється належна ~ ~ ~ ~ І';; ~'a'::-" 0.01 '" '" 01 j :!,€. щів у роботі тваринників. Че- увага. У радгоспі «Бобрицько- С И, :ll е' lІта"lь.Сt-ка 9 І5З!:J3 889216 26177 28,6 1629 1582 562 рез Ізниження жирності за п'ять Му», наприклад, все ще утри- чор lюряба І Ої70 17 І 002113 74602 69,2 163 І 1518 ь іІО років не було зараховано у ви- мується багато низькопродук- 19922.Ю 1891631 100609 -о - 1581 1547 1222 конання плану продажу 3940 тивних, перестарілих корів. Як ВИДЕ'О З таблиці , від кож. да рс тв С ,~іДИ ретельніше від6и-TOI-:tН молона, а господарства Розміри їх вибраковки об ме- ної корови чорнорябої породи рати, вивчати продуктивність недоодержали за нього 76830 жуються 'lерез дефіцит тІльних продано в натуральній вазі ли- завезених племінних твари!:' карбованців. телиць. І це в той час, коли ше на два кілограми молока чорнорябої породи в у "'ІОВ ах на-Щез 1967 року спостерігає- радгосп за останні два роки більше в порівнянні з симента- шого району. .

ться вел!{ке зниження жирно(> продав іншим господарствам лами, але зараховано на 64 кі- Старий рік лишив зооветспе­ті молока у радгоспах ' «Руса- для тих же потреб 252 племін- лограми менше в перерахунну ціалістам багато проблем в пи­нівсы�й>>,«літківський>>,' «Кра- ні телиці. на базисну жирність . Оскільки таннях виробництва і продажу силівський», «Гоголівський». Необхідло також різко поліп- ж BOI-:'a є 'основою у виконанні ;\lОл ока. ух потр ібно терміново До 1970 року Богданівська шити облік молока на фермах план ів продажу продукції, то вирішувати, щоб забезпечити птахофабрика, Пухівський плем- та визначення його якості. Ад- прибавка двох Кілограмів у на- безумовне виконання договір­птахорепродуктор та радгосп же в ряді IГОСіподарств при- туральній вазі втрачає всяке них зобов'язань перед держа­«Зоря>~ здавали молоко з жир- фермські моло'чні' лабораторії значення. Аналізуючи ці дані, вою. ністю, вищою ;за ба:зисну. Те- перебувають у занедбаному мимоволі виникає питання: Я. ВОРОНЕНКО, пер же у районі немає жодного стані, 'Позбавлені можливості ГОловннй держінспектор райо-господ~рства, яке могло б по- вести контроль за жирніСТЮ яке ж ми вирощуємо 'плем'я? ,ну по закупках і якості сіль-хвалитися цим . І торін ра'дгос- молока. При перевірці на міс- Очевидно , спеціалістам ІГОСПО- ськогосподарськнх продуктів. iV////Arh'.и..и/..ш'//..ш'/..ш'/Н/НН//..ш'/Н..ш'//Н.и.и.N'.и..и///Н..ш'/////~/..ш'Н..ш'/НН..ш'..ш'/..ш'/..ш'Н///Н..ш'/..ш'НН.D/.и..иН/Н/..ш'..ш'/////..ш'..ш'НLQ.O'.D//..ш'.и.и.N'/..ш'///.DJI

Бровари, вулиця Маяковсько­го, '.27. Тут живе депутат, член виконн()му міської Ради депу­татів трудящих Олександр Ки­рилович Бульба . За спеціаль­ністю - шофер. Місце роботи - Броварський дослідно-експе­риментальний завод тресту «Укрелеватормлинбуд». На цьо­му пі~lІриємстві Олександр Ки­риловичтрудиться 21 рік. Що­дня він за кермом автомобіля: доставляє на завод пісок, метащ інші матеріали, необхідні для виготовлення зал,Lзобетонних виро{Нв.

Додому прИ'ходить вто:vше­НИЙ. Але нерідко буває таке , що вдома його чекає хтось із виборців. Тоді, переодяrнув­шИ'сь, Олександр Кирилович іде розбиратись у тій чи іншІй справі. На вулицІ Московській, 9

мешкає В. Т. Омеля з двома дітками. Житлово~поБУТОВі умо­ви в неї незадовільні. При­йшла вона одного разу до Олек­саН'дра Кириловича, просить:

- Допоможіть старшу дочку влаштувати в школу-,інтернат.

Олександр Кирилович зробив акт обстеження житлових умов.

ЗРОШУВАЧ КУЛЬТУРНИХ

ПАСОВИЩ

Серійний випусн пересувних поливних установон, призначе·

них головним чином для зро-

шення КУЛЬТУРНИХ пасовищ,

освоїв завод « Ливгидромаш» Орловської області , Новий аг­регат здатний працювати в двох режимах і подавати 35() -500 нубометрів води на го­дину. Керування ним автома-тизоване. (РАТАУ).

Щедрість,

Переконавшис,Ь, що ЛЮДИ н і дійсно треба ' допомогти. поїхав у школу-інтернат, рОЗПОВів ди­ректору про становище в сім'ї

жінки, попросив не відмовити їй. І дитину прийняли. Дуже дякувала Віра Тимо­

фlї'вна Олександру Кириловичу за виявлену увагу і чуйність.

Ба:гато С'прав доводиться ви­рішувати депутату. Бувають складні, ЩО, . потребують знання життя, вміння заглянути у

людям

дарована шИ'м приклад подав народний обранець. Різні доручення виконує О. К

Бульба, будучи членом викон­кому місьнради депутатів тру­дящих. Коли до засідаНЕЯ ви­конкому готувалось питання

про причини невиконання дер­

жавного плану ремонтно-меха­

нічним заводом, йому доручили проанал.Ізувати діяльність за­ВОд'СЬКОГО комітету профспілки. З цим зав\Цанням Олександр Кирилович справився успішно ,

- Ми доручаємо йому най­серйозніші завдання, і він нас ніколи не підводить, - гово­рить голова виконкому міськ­ради О. М. Лондар . Крім .депутат,ської діяльно-

сті, О. К Бульба є члеНО:'>1 за­водського комітету профспілки. Він - добрий сім'янин, бать но трьох дітей. Син Вячеслав навчається на другому курсі

КИЇВ'СЬК{)fО будівельного інсти-

~·РОЗПОВІДІ ПРО ДЕПУ' ТАТІВ І Tyry , дочка Людмила працює І ( на фабриці верхнього дитячого _ ........................ _ ............................. __ трикотажу, найменша Наташа

, . і " і " Т О _ - ходить у сьомий клас. ВНУТРІШН и СВ Т людеи. а лек І Щоб не відстати від дітей. ca~FP Кирил~вич С'Гошраєт!>ся на Олександр Кирилович постійно св.ш життє~ии ДOCBJД, ВМІЄ, рра- працює над підвищенням свого ~ИЛ~!;!О ЗОРІєн!уватись в тш чи ідейно~політичного рівня, читає lI;ІШ,~.И ситуаЦіl. Напри~лад. у художню літературу газети, СІМ І. П. не БУ1!О дІ~еи. Через журнали. Особливо Інілике вра­

,це МІЖ ЧОЛОВlhо.м І жін.кою ження справили на нього мате­виникали часті сварки. ВИРІШИ- ріали третьої сесЕ Верховної ло подружжя вз~ти на в"их~ван- Ради СРСР j другої сесії Вер­f,1Я дитину. ~ерез деякии час, в ХОВНОЇ Ра,ди УРСР, на' Я1шх IX~ЬO~1Y . до:\н п?с~л~вся рад;с"- 6у.111 прийняті Закони .Про Дер­ни~ щеб>lТ. ДЗВlНкии дитячии жавн і п' ятирічні плани розвит­СМІХ І Д'ОБгождане слово «Ш:І- ),у на родного ГОСillОда рст В а :\Іа » , «тато». СРСР та УРСР на 1971-Однак черговий конфліНТ '\Ііж 1975 р,р, Він радіє цифрам

подружжям П. ледве не прИВів зростання, бачить за · ними нові до розпаду сім'ї. Знову допо- будиНІШ, lJIIЮЛИ. поліпшення \Ііг Олександр Кирилович. добробуту людей, обговорював

Депутат Бульба по-держав- їх ВДО:\іа, з товариша:vш по ро-HO~IY підходить до вирішення боті . А вранці, натхнений ду­вс іх справ: . і великих, і ~leНlll :VЩ;'VIИ про щасливе сьогодні і значних. Після того, ЯІ, на за- ще щасливіше завтра, ПОЧЮ'ClЄ сіданні ВИ!;ОНhО~IУ ~liCЬKOЇ Ради Олександр Кирилович свій но­депутатів трудящих слухаЛОСh вий ТРУДОВИЙ день з усі'\1а йо­питання про санітарний стан го .пРИЄ\1Нюш турботюш, радо­\І, іс та. О. Н. Бульба раЗО~1 з го- ща~1И , ХRIІ.тJюваннюш, без ЯЮІХ ловою ву.1ИЧНОГО НО\lітету М . Р в,ін не УЯВ.'ІЯЄ свого життя. }f{:VІіньнюr і Ч .1енюш KO~liTeTY Н. ШУЛЬГА, В. Лис:о?аДО~1 та Г. АВТ:Юlен- На фото: О. К. Бульба перед ко \lобlЛlзува .тJИ ,\ІешканцlВ ВУ- . ,.. .. .. лиці МОСКОВСЬІ,ОЇ боротися за ВІД lЗДО~1 в 'lерговии ренс.

зразкову чистоту на ній. Пер- Фото В. Городнього.

ф Субота, 8 сІчня 1972 року. о НОВЕ . життя

'/ЕЛil~0DОI.J'О І "iiZI iIНt:JC1(jjIfГ{Jfl

«8 НАДІЇ НА ДОБРУ ПОГОДУ»

14 Жltвтня 197-1 року в га'3еті «H(fBe життя»бу.1lt наДlрук'овано кореспонденцію реЙдо.ВОIЇ бригади пЦ за'ГОЛОВК(fМ « В -нa~iї іна добру пого,':\у » . ,Н ,ні>й [шла МО'ва пр'о Il(}в і,lьні темпи під'гото.вки до зи­ми JIIо,.10'fно'юв.а,р-но,ї ферми Богда­

нівсько'і птахофWорики 'ї 3апізне,н­ня з переведенням худоюи на

стій.І0ле ут'рима:ння, що 'ПРІшвело до ';JНиження ЇЇ продуктив'но,сті.

Директор птахофа·ОрикиМ . Н. Болі.шЙ по,відомив редакції, що ніС,IЯ виступу газети було вжито термі,Н'о,вих зах·одів по випра'Вден­ню недолікі:в . Кltреспонденцію 0'0-го'во рено на з Iш1д шН'н і техради, критику визнано ,слушною і 'спра­

ведливою.

Три кn'рівники на фермі пере­Оlб.Іаднан'оз урахуванням меха'ні­GltBWHOIГO приОlІ'ра.нн'я гною. Для lJимзення його ~oy довано ПЦІЗ­ну дорогу 3 тв~рдим по'криттям.

НlІ'гули д.'ІЯ ко,р,і'в теж покрит'о асфа,1ЬТ'ОМ. О,J:ночасно зро'олені теплі прибудо-ви для телятм'о-.'1'о'чного ВІКУ, переоОJlа.:днані при-

м іщенrня для МОЛО"lн'о-ї апарат'ури. На літ,ній період 1972 року пла­НУЄТЬtся перео'бладнати ще ОДНН ко,рів'Ник 'та розв'язати ПИ'l'анн.я меха,нізо.ваtНого розда:ва·ння ко,р­мів.

/{ОЛОltка коментатора

~® ровів

~®~ФJW~~ОО На почаТI{У січня минуло

50 рокіВ з ДНЯ утворе!-:'ня Ко­муністичної партії Чі.'!і (КПЧ) . Ра,ЗО:\1 з комуністами І\Ю знаменну дату урочисто

в ідзначив увесь чілійський народ . Адже вся півстолітня діяльніс ть Компартії неро.з­ривно зв ' язана з самовідда­ною бороть60Ю робітничого класу , найширших :'.Іас тру­дящих Чілі за. свої життєві права, проти імперіалістич­ного панування, за свободу і національну незалежність І:раїни. На долю чілійсь~;их кому­

ніСТіВ, Яl';і завжди йшли в авангарді цієї боротьби, при­пали суворі випробування . Ко':\шартія Чілі пізнала дов­гі роки підпілля і найжорсто­кіших поліцейських переСЛі-

І дувань. Але запеклі битви :(з класовими ворогами лише

загартували марксистсько­

леНінську партію чілійського робіТНИЧОГО класу, що стала одним з найбільш бойових і могутніХ загонів комуністич­ного руху в західній півкулі. Тепер партія налічує у сво­їх лавах 150 тисяч комуніс­тів. Ії бойовий помічник ~ Спілка номуністичної молодІ - об'єднує 50 тисяч юнаків і дівчат.

Свій ювілей КПЧ відсвят­кувала в новій ситуації, що склалась у Чілі в ре.зу льта­ті приходу до нла\Ци в нраїні трохи більш як рік тому уряду Народної єдності на чолі із президенто'М Сальва­дором Альєнде. У створенні блоку Народна єдність, який об'єднав прогресивні, рево­люційні сили країни, у забез­печенні перемоги цього бло­ку на виборах видатна за­слуга чілійських номуністів.

Те,пер комуністи разом з іншими парТіями Народної єдності ведуть наполегливу і послідовну бороть'бу за здійснення глибоких соціаль­но-економічних 'перетворень . Розв'язано вже багато важ­ливих завдань, серед яких

націоналі:защія Mi~HOЇ про­мисловості - основної галу­зі економіки країни, що її раніше контролювали моно­полії США. Успішно прово­дить,ся аграрна реформа. За минулий рік промислове ви­робництво в Чілі 'зросло на 1 О процентів. Скорочується безробіття, поліпшується ма­теріальне і соціальне стано­вище трудящих мас. Ниніш­ні перетворення забезпечу­ють ба зу для дальшого роз­витку ЧІлі по соціалістично­:\ІУ шляху . .

Своїм беззавітним слуЖін­ням справІ народу комуніс­

ти Чілі здобули поваlГУ най­різноманітніших верств на­селення. Великий авторитет Номпартlї І в мІжнародному комунІстичн()му та робітни­чому русі. ЦрО це перенон­ливо свІдчить учас'rЬ У тор­жествах, присвячених 50-річчю НПЧ, багатьох делега­цій братніх 'партіЙ, у тому числі делегації КПРС на чо­лі з . членом ПОЛітбюро ЦН lШ~С, ceh:peTapeM ЦК КПРС А. П. Нирилен]{ом. Як підкреслюється у вітаЛЬНО,,>IУ посланні ЦК КПРС чІлійсь­ним комуніста'М,мІж наши­ми партІями існують відно­сини справді:·братерсь]{ої дружби, товариської поваги та співробіТНИЦТj3а, якІ міцні­ють і розвиваються в інтере­сах народів обох країн.

М. ЧИГИР, оrЛSJдач ТАРС.

~iOi

Микола'івська область. Меха­нізатори радrоспу ІменІ ТІмі­р'язєва BOOHeceHChKoro району взяли зобов'язання за,кінчити ремонт ,. СільСькоrосподарськоІ техніки і поставити її на лІній· ку rOToBHOCTi до 15 лютого. На' фото: передовий коваль

І. П. КОПІ€ВСЬКИИ. ( Фотохроніка РАТАУ).

о 3 стор. О

Скільки б ниточка 2а:подіявши т'ілеенl пошкод­ження, а спільниця зірвала з руки годинника.

~ цей момент Поздненко вирвав у Єременка нІж І на-

- Встати! Суд іде! нІс йому удар. ВІн поранив

ПЬдсудніх двоє: хлопець і не вилась також JІюдмилу. дівчина. йому - дев'ятнад- ••• На цьому й ,закінчилось цять років, їй -сімнадцять .походеньки. Районний народ-з lПолоВиною. Опустивши го- ний суд 'засудив Миколу лови. ловлять вони кожне гає. Зняли плащ, шерстяний Єременка,цо 10 рокІв по-слово 'вироку. за яким сто- світер, годинник і забрали з збавлення волІ, Людмилу їть їх злочинна дІяльність. кишені 30 карбованців. Громову - до чотирьох з

В чому ж вона полягає? Крім того, грабіжники ви- вІдбуттям міри покарання в Як тільки на;{ містом опус- рвали з рук Шелгунова сіт- колоніІ для неповнолl'тніх. кався вечі'Р. Микола Єремен- ку, в якій були виноград і Хто винен в їх нерозсуд-ко і Людмила Громова ви- пачки цигарок ливих вчинках? Найбільше

v Через місяць М. ЄременкЬ вое'И саМІ' Ві'зьмемо Людми ходили на евіrи «:промисел».' .' -Пізнімивечорамивичікува- лу. Вчитися в школі не хоті-ли чергову здобич на заліз- ЗА МАТ І ЛА СУ ла. Часто пропускала занят-ничній станції Бровари. ОСЬ ЕР А МИ ДУ тя. Пішовши працювати лис-вони помітили, як з елект- тоношею в третє поштове рички 'зійшов незнайомий чо- вІ'ДДілення, до роботи стави-

і Л. Громова біля житлового лась абияк, одного разу ловік. Єременку сподобався ма'сиву помітили п'яного чо- присвоїла 10 карбованців, на ньому плащ і він дав вка- ловіка, який ,спав на обочині які повинна була видати пен-зівку Людмилі відвести З

дороги. цього вони зняли сіонерці. Звідси й почалас~ жертву в темряву. Громова годинника і забрали кавун. витись ниточка злочині'в, яка зробила це, не гаючись. Тоді На другий вечІр біля будин- й привела до позбавленн!'І Мююлазбиває з ніг Шелгу- ку Людмили (вулиця Нова) волі. нова{ (тут і далі прізвища напали на перехожого Позд- М. ФОМЧЕНКОВ, потерпілих змінені) і роздя- нею,а. Єременко з ножем в юрист, громадський ко-гає його. Людмила допома- руці накинувся на нього, респондент. .... ~ ....................•.........•.............•..•..•......•..

ВИКОРІНЮВАТИ "ШПАНІВСТВО" Обговорю€мо статтю "Байдужість-велике зло·' У газеті «Нове жнття» від 18 грудня 1971 року була на­

друкована стаття «Байдужість - велике зло». У ній йшла мова ІІРО те, що юнакн Микола Настич, Олексій Мироненко і Анатолій Товстенко з Велнкої Димерки, зустрівши біля плат­форми «Парникова» студеита Київського медінституту Васи­ленка, вимагали в нього гроші, а потім почали бійку. Василен­ко кину~ся за допо~огою до залізничної будки, де чергував по пере13ДУ Шпак Носип АртеltlOВИЧ, сподіваючись одержати ПОРЯтуиок у цієї людини, але той відмахнувся руками: «Сюди вхід заборонеиий» і виштовхнув потерпілого за двері. Хулігани побили студента, ианесли йому ножові рани. За це злочниці суворо покаранІ. ПотерпІлий потрапив у лікарню. Зараз він одужав.

Ганебну байдужість Шпака таврував у своїй статті П. Гу­лий - дільничний інспектор райвідділу виутрішніх справ, обурюються позицією чергового по переїзду ДapHНЦЬtКOЇ ди­станції колії і наші ЧІІтачі. Нижче друкуємо лист Г. Дроб'язко і запрошуємо до розмови іншнх бажаючих висловнти свою дум­ку щодо поведінки Шпака.

Прочитавши вашу статтю великодимврські хуліг.а·ни прямо-«Байдужість - велике зло», Я таки сПlЖОЮ не дають. Вон'и була Оlбурена ,випадком, який 'l'ра- швендяють по вагонах, приста­ШlВся на Ізалі'з,ничній платфо,рмі ють до дівчат, пускають в хід «На,рннкова». На мою думку, ра- ,брудні !>)"КИ. На жаль, па'сажи­ІЗО,М :з На'стичем треба ,було при- ри - acepe~ 'них ,багато ОТіLКИХ тЯ!гтиДо ві'дпм~ідаль'ності і Шпа­ка.' Чю:аючи В газетах, жу'р'на­лах, книгах ро:шовіді про подви­ги хороших лю'дей, які кидають­ся у вогонь і воду за товариша,

Р'Я'ГУJOlЧИ йо'го 3 ,бі,ди,радіеш, що є такі чудові люди. А цей закрив двері перед тО<варишем у небе'з­пеці, ,не подав йому допомоги. Негідний вчинок чергового по пе­реїl3ДУ Щпака повинен стати те­М'О'Ю се'ри.о,зно<ї ро'змо'ви в колек­тиві ДаРНИЦl>КОЇ ,дистанції колії.

Ме'ні ДОВОДИТl>СЯ ч&сто, їздити ПО,ЇlЗдом, і мушу сказати, що ці

Перший виступ на сцені ...

шпаків -оцве'ртаЮТl>СЯ, коли

тре'ба ,згуртуйатись і остудити га­

рячі ГО.l0ВИ лобуряк.

3ара:з с-оромно простягати руку за 20 копійками. Та ще й по­ГРОЖУ'В<liТИ. Хулj,ганів треба при­мусити п'рацювати, якщо .не ба­

жають добр.овільно. Ми живе­мо у ,ві,к повноr-о достатку. Хто

працю'є, тои 1 має. Що ж д'О Шпа­ка~боЯ'Гуза, тоне місце йому н,а посаді, де тре,б.а бути чуйним, уваж,ним, сміливим.

Г. ДРОБ'ЯЗКО.

Ф<УГО А. КОЗЗG{З.

Диспут про вибір

професії У житті кож,ної людини настає

час, коди вона задумувться над

вибщюм МalЙ'БУТ:Н.ьQії прОфесіІ. Це питання хвилю'є і нас. ,Ми, уч:ні 9~A класу МЇСliкоІ ,середньої ШІЮ­ли ;м 5, про,вели диспут на тему: «Нк обрати професію, потрібну і ,бажа,ну?». На нього були .аапр'о­шені ro;rOBa ,батькіВСЬКОГQ комі­тету, пр,щівник 'заводу ПО'РОШКО­МЇ метаду,р'гі:ї Р. А. НО.liJЩук, '1'0.­

ка'Р <цього ж підприємства Г. Ф. БеI3УТЛИJЙ, арга,нї'затор по'за­кджно,ї риботи В. П. МИШКQ, пі,о­не·рвожата школи В. В. Шапошни­к()на.

У'чні нашQIГО ЮІа,су І. ,llр(}К(ши­шина, Г. Карсии, Т. Корніввська, В. Хан та інші ПО'д,ілились сво,їми думками, мріями. Потім слово взяли батьки. Вини ро(3по­ві;ІИ про своє трудове життя, ві;\­по,відали на pk~HOMaIf!iTHi аапит&н­ня. Г. Ф. Безуглий запросив ,на,с на екскурсію на .заво,д. Виступа­.Ш тако,ж НilJШ кла'сний керівник Є. Ф. Тимановська і В. П. Мишко. Диспут проifшо,в <цікаво, при.н.іс

В. ТЕПЛЮК,

учениця 9 класу.

Народні дотепи ЩОБ ВИ ЛЕТІЛИ ТА R ЛЕТІЛИ

Прийшов один ледар до лі­каря та й скаржиться на хво­робу.' Розказує лікареві, що він як почне їсти, то ЇВ би та й ЇВ, а як іде - то йшов би та й ішов, а як ляже сnати­

то спав би й_ спав. От лікар слухав-слухав, а

далі й каже: - Ех, дати б оце вам так,

щоб ви звідси летіли та fi ле­тіли! ..

А ТРУДОДЕНЬ ЗАПИШЕіІІ?

Одного разу прийшов Гриць­ко до контори, закурив, став у круг з чоловіками та й по­чав теревені розводити. Коли це з дороги гукає до нього бригадир:

- Грицьку! Піди вижени із свого городу колгоспних ло­шат, бо вже половину твоєї кукурудзи столочили! А Грицько nозіхнув та й

питає не поспішаючи: - А трудодень запишеш? ...

ІНДЕІ(С 61964. НАША АДРЕСА: 255020.

м. БРОВАРИ, ~ул. Кнівс,ька. 154.

«НОВАЯ ЖИЗНЬ» - орган Броварского горкома І(оммунистической партии УкраИНЬІ, городского И районного

Советов депутатов трудящихся І(иевской области,

Газета виходить

у вІвторок.

ч етв,",р І суботу.

tЕЛЕФОНИ: редактора - 19-3-82, заст. редактора І боти), фотокореспонд,",нта - 19-4_67, відповlдал~ного сек­вІддІлів (партіАного життя, промисловостІ, ldаСО80Ї ІЮ- ретаря - 19-3·18, віД.l.іJlУ сIJlЬСЬК. господарства - 19-4-47.

.~ ~ ~ ~ 118~.,..

Б\ООІ~аФ:Оl>J(,а дiP!YlКaI!)lH~" Квї,вськоі обnlасті. вvл. КН,Їlв'Сьооа, 1114. ТелеФон - 19-4-57. Зам. 25-8675.

СІЛЬ ТЕЖ ВИРОЩУЮТЬ Генічеський солепромисел

на Херсонщині. Чіткі ивад' рати Dасеинів видніються на q:юні о:зер. 1"івномірнии гуд

двигуніВ. Вони нагнітають до резервуарів COJIOHY мор­

ську воду. 1 тут же почина­ють старанно трудитися го­

ловні енергетики солевар­

ні - Сllеl\отливе південне

сонце і сухий степовий ві­тер.

- Вітер і сонце - своє­рідний «вічний двигун» на­шо! солеварні, - говорять солевари. - ~ їхньою допо­могою за літо випаровується з басейнів до 1200 мільйонів кубометрів води. Це значно UJЛьше, ніж надходить її з моря.

Так утворюється ропа. І :знову трудяться «головні енергетиии». 1"озсіл густішає, твердішає, а згодом починає

цвісти - 'утворюються нри­стали І;олt.

с.;іль. Без неі, як і без хлі­ба, води і повітря, людина жити не може. Були часи, КОJlИ люди молилися на сіль. ~a неї платили зооотом. ~ деяких народів кристали со­лі замінювали гроші. Сіль­не тільки приправа до страв, а й чудовий консер­вант. Сіль - це Jlіки. Для JlюдеЙ. Для тварин. Для май­же всього живого.

Про все це я почув від со­ледобувників - людей не­легкої, але всім потрібної професії. І ще мені розпові­дали, що сіль добувають на Сиваші віками. Нолись бри­лн піднімали прямо з дна затоки, обполіскували во­дою, клали на гарби, запря­жені круторогими волами, і везли до Київської РуСі, в Польщу, Литву, на Далекий Схід і навІть у Японію та Єгипет. Так і з'явилися чу­маки. Ухні валки вдень і вио­чІ тяглися спекотливими сте­пами Таврії.

Потім соляних брил не стало. СІль почали виварюва­ти із розсолу. Відгороджува­ли в протоці трохи води. Че­кали, поки вона .випарується.

А потім наливали ропу на великі сковороди (їх назива­ли вареницями) і «пекли млинці» на сонці.

Нині сіль добувають по­іншому. Не лопата, а найсу­часніша техніка прийшла на поміч соледобувникам. Ноли сіль «зацвітає», тобто утво­рюються кристали, в басей­нах з'являються солекомбай­ни. І розпочинаються Жнива. Згорнуту у валки сіль не­втомні стрІчки транспорте­рів виносять на спецІальнІ майданчики. Тут П буртують 1 чекають, поки вона повніс­тю «дозріє». І знову допо­магають «головні енер,гети­ки» - вітер і сонце. Ціле літо працюють вони. Лише після цього брили сухої солі доставляють на спеці­альні млини. Тут П здрібню­ють. Частину відвозять на хімічні заводи, частину -старанно очищають, паку­

ють і відправляють до мага­зинів.

Десять сортів солі виг{)­товляють генІчеські солева-

ри. А нещодавно тут освої­ли випуск ще одного виду

продуицП - віта,мінізованоі солі для тваринництва. Двад­цять і більше тисяч тонн різноманітної солі добувають щороиу для потреб нраїни на с.;иваші.

... Добувають сіль по-різ­ному. З морської ВОДИ, 3 дна соляних озер, з надр землі. с.;кажімо, АртеМіВСЬК на До­неччині вважають містим, яке стоїть на солі. І не без підстав. Місцеві соля~і про­мисли привернули свого '1асу увагу великого хіміка Ломо­носова. Ними заЦікавився й відомий учений, академік О. П. Нарпинський, який передбачив можливість від­криття великих покладів со­лІ в . цих місцях. Нині тут розробляють три потужні ПJlасти завтовшии від 17 до 38,5 ·метра. На Закарпатті є Солот­

винський СОЛЯНИЙ руднии. Тут У підземних шахтах до­бувають иам'яну сіль. В ін­ших місцях зустрічається в надрах землі природний розсіл. Тоді бурять свердло­вини і вика чують його в наземні басейни. Випаровує­ться вода - і сіль готова. Інколи ~находять малопо-rуж­IJi підземні пласти соді. Тут теж бурять сверДЛQНИНИ. На­гнітають туди прісну воду, і коли вона насичується со­

лями до необхідної концент­раЦІІ, П викачують у спе­

ціальні резервуари.

Але давайте повернемося на Херсонщину. Зробимо ко­ротеньку екскурсію, та вже не на Сиваш, а на солепро­мисел, розташований побли­зу села Геройське Голо­пристанського pa~OHY. Тут теж чіткі квадрати басейнів. В одному непорушно· застиг­ла жовтувата густа ропа.

В другому - сіль «зацвІла». В третьому - неначе снір випав: то сіль уже «дозрі­ла.. В четвертий, де ВРОЖаЙ Зібрано, водоналивне колесо наливає солону воду з озе­ра.

}Книва на солепромислі в розпалі. Пливуть ст,річки транспортерів, котяться по рейках вагонетки. І всюди сіль, білосніжна сіль. Довг.і кагати її - поруч з басей­нами.

- Урожай маємо добрий, - говорить головний соле; вар В. В. Гаценко. - До осінньої негоди зберемо все.

- Понад десять мільйо­нІв тонн солі добувають що­року в нашій країні, більше третини дають українські солевари. Сіль потрібна всім! - продовжує Василь Воло­димирович Гацеюю. - Прав­да, індійські йоги майже об­ходяться без солі. Вони твер· дять, що в рослинних і тва­ринних харчах є її вдосталь для людського організму. Але ж то йоги. А нам пода­вай усі страви присоле­иими ...

А. ШАТИЛО.

Заступник редактора В. ПОЛОТНЯК.

ЕРОВАРСЬЮй ФАБРИЦІ ВЕРХНЬОГО

ДИТЯЧОГО ТРИНОТАЖУ

НА ПОСТІЙНУ РОБОТУ

потрібні: вантажники, кочегари, фрезерувальник, в'язальниці, учениці в'язал»ниць, швеї, учениці швей, ~люсарі для перекваліфікації на помічників май­

стра та демобілізовані воїни для підготовки на помічників майстра.

Вул. Степана РазІна, 7. ВІдділ ,кадрІв. Адм1н1страцlа:

"---------_.-..-- - ------ -