ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА...

ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОГО ПРАВА

Н.С. Домбровська

ПЕНІТЕНЦІАРНА СИСТЕМА ТА ПЕНІТЕНЦІАРНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ

Навчально-методичний комплекс

2

ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ

КАФЕДРА КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОГО ПРАВА

Н.С. Домбровська

ПЕНІТЕНЦІАРНА СИСТЕМА ТА ПЕНІТЕНЦІАРНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ

Навчально-методичний комплекс

К И Ї В 2015

3

Автор:

Домбровська Н.С., викладач кафедри кримінально-виконавчого права

Інституту кримінально-виконавчої служби

Пенітенціарна система та пенітенціарна політика України: Навчально-

методичний комплекс. – К.: Інститут кримінально-виконавчої служби, 2015. –

41 с.

Затверджено кафедрою кримінально-виконавчого права Інституту

кримінально-виконавчої служби від 1 вересня 2015 року (протокол № 1)

Пенітенціарна система та пенітенціарна політика України

Навчально-методичний комплекс / Домбровська Н.С. -

К.: Ін-т крим.-викон. служби, 2015. – 37с.

Структуровані навчально-методичні матеріали для підготовки до

семінарських та практичних занять.

Для курсантів, слухачів і студентів вищих навчальних закладів юридичної

спрямованості.

© Інститут кримінально-виконавчої служби, 2015

© Н.С. Домбровська, 2015

4

ЗМІСТ

ВСТУП ..........................................................................................................................................5

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН..............................................................................................................6

ПРОГРАМА КУРСУ...................................................................................................................9

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ...............................................19

СИТУАТИВНІ (ПРАКТИЧНІ) ЗАВДАННЯ........................................................................44

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ..............................................................................................................48

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЕКЗАМЕНУ....................................................................................59

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.................................................................63

5

ВСТУП

Програма вивчення навчальної дисципліни «Пенітенціарна система та

пенітенціарна політика України» складена відповідно до освітньо-професійної

програми підготовки бакалавра напряму Психологія.

Вивчення дисципліни «Пенітенціарна система та пенітенціарна політика»

передбачає послідовний і систематичний розгляд вітчизняної пенітенціарної

системи як державно-правового інституту в процесі його історичної еволюції, а

також теоретичні основи пенітенціарної системи та сучасної пенітенціарної

політики в контексті дотримання вимог Міжнародно-правових стандартів

поводження із засудженими.

Предмет вивчення навчальної дисципліни складає комплекс державно-

правової діяльності уповноважених на те суб'єктів соціального управління

щодо визначення обов'язкових до виконання керівних ідей, принципів,

доктринальних положень, установок, вимог, цілей та завдань у сфері

забезпечення ресоціалізації осіб, які відбувають покарання, котрі відповідали б

законам та закономірностям соціалізації особистості, збалансовано

забезпечували задоволення законних прав та інтересів громадянина,

суспільства і держави та процеси реформування світових пенітенціарних

систем та вітчизняної пенітенціарної системи. Навчальна дисципліна «Пенітенціарна система та пенітенціарна політика

України» тісно пов’язана з іншими дисциплінами, а саме: історія зарубіжних

країн, історія України, політологія, кримінально-виконавче право, історія та

теорія пенітенціарії, пенітенціарна психологія та педагогіка. Міждисциплінарні

зв’язки дозволяють сформувати у курсантів цілісний науковий світогляд,

вміння використовувати знання суміжних дисциплін, що є вкрай необхідним

для використання у практичній діяльності.

Вивчення структури пенітенціарної системи, освоєння основних напрямків

реалізації пенітенціарної політики, ознайомлення з вимогами чинного

законодавства та практики його застосування є не тільки необхідною

передумовою їх правильного розуміння, засвоєння та застосування але й стає

професійним обов’язком тих, хто навчається у вищих закладах освіти

пенітенціарного спрямування.

Накопичення балів відбувається як за рахунок поточного контролю, так і

за результатами поза аудиторної роботи (виконання практичних завдань,

підготовка реферативних доповідей, презентацій), а також підсумкового

контролю. Результати всіх видів виконаних курсантами (слухачами) робіт

оцінюються за 100-бальною шкалою.

Поточне оцінювання, як правило, здійснюється під час семінарських та

практичних занять за національною шкалою. Результати поточного оцінювання

при проведенні модульного контролю конвертуються в бали за 100-бальною

шкалою і враховуються при виставленні підсумкової оцінки. Підсумкова

кількість балів з дисципліни виставляється як сума оцінок з усіх модулів цієї

навчальної дисципліни за напрямками роботи: бали набрані під час аудиторної

роботи (такі бали виставляються тільки після відпрацювання всіх

заборгованостей курсантом) – 50 балів; бали за виконання самостійної роботи –

6

10 балів; бали за виконання індивідуальної роботи – 10 балів; бали

підсумкового контролю – 30 балів. Підсумкова кількість балів є сумою балів,

набраною курсантом, за видами роботи та є основою для формування

рейтингових показників.

Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за

всі види

навчальної

діяльності

ОцінкаECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового

проекту (роботи),

практики

для заліку

90 – 100 А відмінно

Зараховано 82-89 В

добре 74-81 С

64-73 D задовільно

60-63 Е

35-59 FX

незадовільно з

можливістю повторного

складання

не зараховано з

можливістю

повторного

складання

0-34 F

незадовільно з

обов’язковим повторним

вивченням дисципліни

не зараховано з

обов’язковим

повторним

вивченням

дисципліни

Форма контролю – залік.

7

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№ з

/п

Назви тем

Но

рм

ати

вн

ий

об

сяг

год

ин

з них

Прізвище

та

ініціали

науково-

педагогіч

ного

працівник

а

Техніч

ні

засоби/

дидакт

ичні

засоби

Взаємозв’язо

к тем, що

вивчаються, з

іншими

темами та

дисциплінам

и (назва

дисципліни,

номер теми й

вид заняття)

Пр

им

ітка

Всь

ого

го

ди

н з

ви

клад

ачем

з них з них

Лек

цій

Сем

інар

ськи

х з

анять

Пр

акти

чн

их

зан

ять

Мо

ду

льн

а ко

нтр

ольн

а р

об

ота

Сам

ост

ійн

а р

об

ота

Інд

ивід

уаь

на

ро

бо

та

Змістовний модуль 1

1.

Тема 1. Поняття та

зміст кримінальне-

виконавчої політики

12 6 2 2 2 6

Ноутбу

к,

мульти

медійн

ий

проекто

р

Політологія,

Кримінально-

виконавче

право

2.

Тема 2. Історичний

розвиток

пенітенціарної

системи в Україні 14 8 4 4 6

Ноутбу

к,

мульти

медійн

ий

проекто

р

ІДПУ,


виконавче

право

3.

Тема 3.

Пенітенціарна

система України та

її структура 14 6 2 4 8

Ноутбу

к,

мульти

медійн

ий

проекто

р


виконавче

право

4.

Тема 4. Соціально-

виховна робота в

системі установ і

органів виконання

покарань

14 8 2 4 2 6

Ноутбу

к,

мульти

медійн

ий

проекто

р

Пен.псих.,

Пен.педаг.,


виконавче

право

Модульний контроль

№1 +

Всього годин 54 28 1

0

1

4 4

2

6

Змістовний модуль 2

5.

Тема 5. Становлення

зарубіжних

пенітенціарних

систем 14 6 2 2 2 8

Ноутбу

к,

мульти

медійн

ий

проекто

р

ІДПЗК,


виконавче

право

6.

Тема 6. Загальна

характеристика

пенітенціарних


політики інших

країн

12 6 2 4 6

Ноутбу

к,

мульти

медійн

ий

проекто

р


виконавче

право

8

Модульні контрольні роботи проводяться на останньому практичному занятті кожного зі

змістовних модулів.

Форма підсумкового контролю: залік.

ПРОГРАМА КУРСУ

ПЕНІТЕНЦІАРНА СИСТЕМА ТА ПЕНІТЕНЦІАРНА ПОЛІТИКА

УКРАЇНИ

Змістовий модуль 1. Історичний розвиток і теоретичні основи

пенітенціарної системи в Україні та кримінально-виконавчої політики

Тема 1. Вступ. Поняття та зміст кримінально-виконавчої політики

Предмет «Пенітенціарної системи та пенітенціарної політики України»

як галузі знань та навчальної дисципліни. Зв'язок навчальної дисципліни з

«Кримінально-виконавчим правом», «Політологією», , «Історією держави і

права України», «Пенітенціарною педагогікою», «Пенітенціарною

психологією», теоретичне і практичне значення для підготовки кадрів

пенітенціарної системи. Кримінально-виконавча політика як складова

соціальної політики. Принципи структура та функції кримінально-виконавчої

політики . Чинники що впливають на процес реалізації кримінально-виконавчої

політики.

Тема 2 . Історичний розвиток пенітенціарної системи в Україні

Загальна характеристика періодів становлення та розвитку

пенітенціарної системи України. Пенітенціарна система карального

(допенітенціарного) періоду. Основні цілі виконання покарань: "задоволення

потерпілого і загладжування спричиненої кривди"; "задоволення держави і

загладжування спричиненої кривди"; "суспільна охорона і позбавлення

суспільства від злочинця"; "виправлення злочинця".

Пенітенціарна система і законодавство філантропічного періоду.

Реалізація пенітенціарної ідеї в установах виконання покарань, що знаходилися

на теренах України. Діяльність губернатора Малоросії князя О. Б. Куракіна по

7.

Тема 7.

Міжнародно-правові

стандарти

поводження із

засудженими

14 8 2 4 2 6

Ноутбу

к,

мульти

медійн

ий

проекто

р


виконавче

право

8.

Тема 8. Сучасний

стан і тенденції

розвитку


системи та реалізації


політики в Україні

14 6 2 4 8

Ноутбу

к,

мульти

медійн

ий

проекто

р

Політологія


виконавче

прав

Модульний контроль

№2 +

Всього годин 54 26 8 1

4 4

2

8

Разом за семестр 108 54

1

8

2

8 8

5

4

9

реформуванню пенітенціарної системи. Виникнення перших вправних установ.

Розвиток піклувальної політики. Діяльність Товариства піклувального про

тюрми.

Пенітенціарна система і законодавство політичного періоду. Три

визначальних етапи: "пенітенціарний" - перебування органів і установ

виконання покарань у сфері державно-правового регулювання Російської

імперії; "виправно-трудовий» - реалізація засад виправно-трудової політики та

державно-правового регулювання системи виконання покарань;"кримінально-

виконавчий" – формування засад власної політики у сфері виконання покарань і

розбудова власної нормативно-правової бази в Незалежній Україні.

Тема 3. Пенітенціарна система України та її структура

Пенітенціарна система та її функції. Поняття «система установ і органів

виконання покарань». Структура пенітенціарної служби та види органів і

установ виконання покарань. Державна пенітенціарна служба України, її

територіальні органи управління (регіональні управління та відділи),

кримінально-виконавча інспекція (орган пробації). Установи виконання

покарань: арештні доми, кримінально-виконавчі установи, спеціальні виховні

установи (виховні колонії), слідчі ізолятори. Кримінально-виконавчі установи:

відкритого типу (виправні центри); закритого типу (виправні колонії). Розподіл

виправних установ на колонії мінімального, середнього і максимального рівня

безпеки. Розподіл виправних установ мінімального рівня безпеки на колонії: з

полегшеними умовами тримання; із загальними умовами тримання. Дільниці

карантину, діагностики і розподілу; ресоціалізації; посиленого контролю;

соціальної реабілітації; соціальної адаптації їх функції у виправних установах

відповідно до рівня безпеки та у виховних колоніях. Типова структура

виправної колонії. Участь громадськості в діяльності установ і органів

виконання покарань.

Тема 4. Соціально-виховна робота в системі органів та установ


Нормативне закріплення процесу ресоціалізації засуджених у

вітчизняному законодавстві. Характеристика та співвідношення понять

«виправлення», «ресоціалізація», «соціальна реабілітація» та «соціальна

адаптація». Основні засоби ресоціалізації засуджених до позбавлення волі.

Основні завдання виховної роботи із засудженими. Дільниці карантину,

діагностики і розподілу; ресоціалізації; посиленого контролю; соціальної

реабілітації; соціальної адаптації їх функції у виправних установах відповідно

до рівня безпеки та у виховних колоніях. Соціальна робота в установі

виконання покарань. Участь громадськості в діяльності установ і органів


Змістовий модуль 2. Реалізація пенітенціарної політики в Україні та

вимоги міжнародних стандартів

Тема 1. Становлення зарубіжних пенітенціарних систем

Зарубіжні пенітенціарні системи та їх класифікація. Пенсільванська

(Філадельфійська) тюремна система. Оборнська тюремна система. Англійська

10

прогресивна система. Ірландська прогресивна система відбування покарання.

Система реформаторіїв. Борстальська система. Міжнародне співробітництво з

проблем виконання покарань та його періодизація. Міжнародні тюремні

конгреси та їх рішення.

Тема 2. Загальна характеристика пенітенціарних систем та пенітенціарної

політики інших країн

Особливості виконання покарань у демократичних країнах з розвиненою

економікою. Пенітенціарна система у США. Виконання покарань у Великій

Британії. Французька система виконання покарань. Структура органів і

установ виконання покарань у Німеччині. Система виконання покарань в

Японії. Особливості виконання покарань у республіках колишнього СРСР.

Міжнародне співробітництво з проблем виконання покарань та його

періодизація. Міжнародні тюремні конгреси та їх рішення.

Тема 3. Міжнародно-правові стандарти поводження із засудженими

Загальна характеристика міжнародно-правових стандартів поводження із

засудженими та їх класифікація. Акти загального характеру. Спеціальні акти.

Мінімальні стандартні правила поводження з в'язнями та Токійські правила.

Європейські стандарти поводження із засудженими. Європейські пенітенціарні

правила.

Тема 4. Сучасний стан і тенденції розвитку пенітенціарної системи

та реалізації пенітенціарної політики в Україні

Основні проблеми вітчизняної пенітенціарної системи. Основні напрямки

реалізації сучасної пенітенціарної політики. Очікуванні результати

реформування Державної кримінально-виконавчої служби України.

Приведення умов тримання засуджених у відповідність з європейськими

стандартами та запровадження процедури досудової пробації. Створення:

системи надання засудженим медичної допомоги належної якості; механізму

соціальної реабілітації засуджених та повернення їх до самостійного

загальноприйнятого соціально-нормативного життя; умов для залучення

засуджених до праці та відшкодування ними збитків, завданих злочином, та

виконання інших майнових зобов'язань; служби пробації. Формування кадрової

політики відповідно до Європейських пенітенціарних правил. Загальна

характеристика міжнародно-правових стандартів поводження із засудженими

та їх класифікація. Акти загального характеру. Спеціальні акти. Мінімальні

стандартні правила поводження з в'язнями та Токійські правила. Європейські

стандарти поводження із засудженими. Європейські пенітенціарні правила.

11

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Змістовний модуль № 1. Історичний розвиток і теоретичні основи

пенітенціарної системи в Україні та кримінально-виконавчої політики

Тема 1.Поняття та зміст кримінально-виконавчої політики

Навчальний час 4 години

Заняття 1


Питання для обговорення на семінарському занятті:

1. Кримінальна політика: поняття та види.

2. Зміст та суб’єкти кримінально-виконавчої політики.

4. Актуальні завдання кримінально-виконавчої політики.

5. Принципи кримінально-виконавчої політики.

6. Функції кримінально-виконавчої політики.

7. Чинники що впливають на процес реалізації кримінально-виконавчої

політики.

Заняття 2


Питання для обговорення на практичному занятті:

1. Визначте види кримінальної політики.

2. Проведіть порівняльний аналіз понять: кримінально-правова політика,

кримінально-виконавча політика, кримінально-процесуальна політика та

кримінологічна політика.

3. Визначте основні цілі кримінально-виконавчої політики

4. Вирішення задач.

Література

1,5, 7,11,34,35,36,38, 41,68,72

Пропоновані теми рефератів:

1. Кримінально-виконавча політика як елемент політики у сфері боротьби зі

злочинністю.

2. Завдання кримінально-виконавчої політики України.

3. Джерела кримінально-виконавчої політики України.

4. Кримінально-виконавча та кримінально-процесуальна політики України.

5. Кримінально-виконавча та кримінологічна політики України.

12

Завдання до самостійної роботи:

1. Визначте види кримінальної політики.

2. Проведіть порівняльний аналіз понять: кримінально-правова політика,

кримінально-виконавча політика, кримінально-процесуальна політика та

кримінологічна політика.

3. Визначте функції кримінально-виконавчої політики. В чому їх зміст?

4. Визначте суб’єктів формування та реалізації кримінально-виконавчої

політики.

Тема 2. Історичний розвиток пенітенціарної системи в Україні


Заняття 1



1. Періодизація історичного розвитку пенітенціарної системи в Україні та

його загальна характеристика.

2. Пенітенціарна система карального (допенітенціарного) періоду.

3. Пенітенціарна система і політика філантропічного періоду.

Заняття 2



1. Пенітенціарний етап розвитку політичного періоду.

2. Виправно-трудовий етап розвитку політичного періоду пенітенціарної

системи в Україні.

3. Кримінально-виконавчий етап розвитку політичного періоду

пенітенціарної системи в Україні.


6,9,20,24,32,44,46,47,51,53,54,56,59,66,67,75,76,77,79,81


1. Система покарань та особливості їх виконання за часів Києворуської

доби.

2. Специфічний характер виконання покарань на Запорізькій Січі.

3. Види кримінальних покарань в Україні у дореволюційний період.

13

4. Історичне значення створення Головного тюремного управління в

царській Росії.

5. Виправно-трудового кодекс 1970 року як правова основа для розроблення

та видання Кримінально-виконавчого кодексу України.


1. Назвіть перші нормативно-правові акти у сфері регулювання порядку


2. Визначте основні види покарань пенітенціарного етапу розвитку

політичного періоду та особливості їх виконання.

3. Визначте основні види покарань виправно-трудового етапу розвитку

політичного періоду та особливості їх виконання.

4. Визначте основні види покарань кримінально-виконавчого етапу

розвитку політичного періоду та особливості їх виконання.

Тема 3. Пенітенціарна система України та її структура


Заняття 1



1. Поняття «пенітенціарна система» та її сутнісна характеристика.

2. Функції пенітенціарної системи.

3. Структура вітчизняної пенітенціарної системи.

4. Основні завдання Державної пенітенціарної служби України та

територіальних органів управління.

Заняття 2



1. Види органів і установ виконання покарань та їх завдання.

2. Види виправних колоній залежно від рівня безпеки.

3. Типова структура виправних колоній.


5,33,40,43,60,67,68,74,84

14


1. Історія утворення та розвитку Державної кримінально-виконавчої служби

України.

2. Персонал органів та установ виконання покарань.

3. Порядок діяльності Регіональної та Апеляційної комісії з питань

розподілу, направлення та переведення для подальшого відбування покарання

осіб, засуджених до позбавлення волі.

4. Взаємодія частин і служб у виправних колоніях.

5. Взаємодія органів та установ виконання покарань з державними

інституціями.

6. Пробація в Україні, питання впровадження та перспективи.

7. Організація надання медичної допомоги в органах та установах



1. Назвіть органи та установи виконання покарань.

2. Яка категорія осіб відбуває покарання у виправній колонії мінімального

рівня безпеки з полегшеними умовами тримання.

3. Яка категорія осіб відбуває покарання у виправній колонії мінімального

рівня безпеки з загальними умовами тримання.

4. Яка категорія осіб відбуває покарання у виправній колонії середнього

рівня безпеки.

5. Яка категорія осіб відбуває покарання у виправній колонії максимального

рівня безпеки.

6. Яка категорія осіб відбуває покарання в арештних домах.

7. Яка категорія осіб відбуває покарання у виправних центрах.

8. Яка категорія осіб відбуває покарання у виховних колоніях.

9. Яка категорія осіб тримається в слідчих ізоляторах.

10. Яка категорія осіб відбуває покарання у слідчих ізоляторах.

11. Проведіть порівняльну характеристику понять: виправна колонія,

виховна колонія, виправний центр, арештний дім, слідчий ізолятор.

12. Назвіть види пробації.

Тема 4. Соціально-виховна робота в системі органів і установ виконання

покарань.

Навчальний час 6 годин

Заняття 1



1. Нормативне закріплення процесу ресоціалізації засуджених у

вітчизняному законодавстві.

2. Характеристика та співвідношення понять «виправлення»,

«ресоціалізація», «соціальна реабілітація» та «соціальна адаптація».

15

3. Основні завдання виховної роботи із засудженими. Засоби ресоціалізації

засуджених до позбавлення волі.

Заняття 2



1. Структурні дільниці, що здійснюють соціально-виховну роботу у

виправних установах відповідно до рівня безпеки та у виховних колоніях.

2. Соціальна робота в діяльності установ і органів виконання покарань.

3. Участь громадськості в діяльності установ і органів виконання покарань.

Заняття 3



1. Мета та завдання соціально-виховної та психологічної роботи в органах

та установах виконання покарань.


3. Перегляд навчального фільму.


13,17,19,22,31,45,57,67,69,70,73,


1. Взаємодія органів та установ виконання покарань з державними


2. Взаємодія органів та установ виконання покарань з громадськими


3. Суб’єкти громадськості, їх роль в процесі виправлення та

ресоціаліалізації засуджених.

4. Методи виховної роботи із засудженими.

5. Вітчизняний та зарубіжний досвід досягнення мети покарання.


1. Дайте характеристику дільниці карантину, діагностики і розподілу.

2. Дайте характеристику дільниці ресоціалізації.

3. Дайте характеристику дільниці соціальної реабілітації.

4. Дайте характеристику дільниці посиленого контролю.

5. Дайте характеристику дільниці соціальної адаптації.

6. Форми виховної роботи, наведіть приклади.

7. Соціальна функція органу пробації.

16

Змістовний модуль № 2. Реалізація пенітенціарної політики в Україні та

вимоги міжнародних стандартів

Тема 5. Становлення зарубіжних пенітенціарних систем


Заняття 1



1. Становлення пенітенціарної системи в США.

2. Становлення системи виконання покарань у Великій Британії.

3. Міжнародне співробітництво з проблем виконання покарань та його

періодизація. Міжнародні тюремні конгреси та їх рішення.

Заняття 2



1. Міжнародні тюремні конгреси та їх історичне значення.




21,26,29,37,39,40,45,52,82,83


1. Пенсільванська (Філадельфійська) тюремна система.

2. Оборнська тюремна система.

3. Англійська прогресивна система виконання покарань.

4. Ірландська прогресивна система виконання покарань.

5. Борстальська система виконання покарань.

6. Періодизації міжнародних тюремних конгресів.


1. Назвіть періодизацію міжнародних тюремних конгресів.

2. Розкрийте зміст питань та рішень, прийнятих на першій хвилі тюремних

конгресів.

3. Розкрийте зміст питань та рішень, прийнятих на другій хвилі тюремних

конгресів.

4. Розкрийте зміст питань та рішень, прийнятих на третій хвилі тюремних

конгресів.

5. Охарактеризуйте особливості участі України в міжнародних тюремних

конгресах.

17

Тема 6. Загальна характеристика пенітенціарних систем пенітенціарної

політики інших країн


Заняття 1



1. Пенітенціарна система у США.

2. Виконання покарань у Великій Британії.

3. Французька система виконання покарань.

Заняття 2



1. Структура органів і установ виконання покарань у Німеччині.

2. Система виконання покарань в Японії.

3. Особливості виконання покарань у республіках колишнього СРСР.


14,21,27,29,37,40,48,58,82,83


1. Становлення пенітенціарної системи в США.

2. Становлення системи виконання покарань у Великій Британії.

1. Особливості виконання покарань в Естонській Республіці.

2. Особливості виконання покарань в Латвійській Республіці.

3. Особливості виконання покарань в Литовській Республіці.

4. Особливості виконання покарань в Республіці Молдова.

5. Особливості виконання покарань в Азербайджанській Республіці.

6. Особливості виконання покарань в Республіці Білорусь.

7. Особливості виконання покарань в Республіці Вірменія.

8. Особливості виконання покарань в Республіці Казахстан.

9. Особливості виконання покарань в Республіці Таджикістан.

10. Особливості виконання покарань в Республіці Узбекістан.

11. Особливості виконання покарань в Республіці Туркменістан.

12. Особливості виконання покарань в Республіці Грузія.

18


1. Назвіть виправні установи в США. Рівні безпеки в тюрмах штатів.

2. Місце відбування покарання неповнолітніх в США.

3. Пенітенціарна система Великої Британії.

4. Роль судових органів у пенітенціарній політиці Франції.

5. Кримінально-виконавча реформа у республіках колишнього СРСР.

Тема 7. Міжнародно-правові стандарти поводження із засудженими.

Навчальний час 6 годин

Заняття 1



1. Загальна характеристика міжнародно-правових стандартів поводження із

засудженими та їх класифікація.

2. Акти загального характеру. Спеціальні акти.

3. Мінімальні стандартні правила поводження з в'язнями.

Заняття 2



1. Токійські правила.

2. Європейські стандарти поводження із засудженими.

3. Європейські пенітенціарні правила.

Заняття 3



1. Міжнародно-правові стандарти поводження із засудженими загального

характеру.

2. Міжнародно-правові стандарти спеціального характеру.




26,37,42,49,50,62,63,64,74,85

19


1. Загальна декларація прав людини (1948 р.).

1. Міжнародний пакт про економічні, соціальні й культурні права (1966 р.).

2. Декларація про захист усіх осіб від тортур та інших жорстоких,

нелюдських, або які принижують гідність видів поводження і покарання

(1975р.).

3. Конвенція проти тортур та інших жорстоких, нелюдських, або які

принижують гідність, видів поводження і покарання (1984 р.).

4. Кодекс поведінки посадових осіб при підтриманні правопорядку (1979 р.)

5. Мінімальні стандартні правила ООН, які стосуються здійснення

правосуддя щодо неповнолітніх (Пекінські правила) (1985 р.).

6. Принципи медичної етики, які відносяться до працівників охорони

здоров'я, особливо лікарів, по захисту засуджених, або за триманих осіб, від

тортур та інших жорстоких, нелюдських видів поводження і покарання (1982

р.).

7. Звід принципів захисту всіх осіб, затриманих чи ув'язнених в будь-якій

формі (1989 р.).

8. Правила ООН, які стосуються захисту неповнолітніх, позбавлених волі

(1990 р.).


1. Охарактеризуйте стандарти поводження із засудженими за масштабами

дії, наведіть приклади.

2. Охарактеризуйте стандарти поводження із засудженими за

спеціалізацією, наведіть приклади.

3. Охарактеризуйте стандарти поводження із засудженими за обов’язками

держав-учасниць, наведіть приклади.

4. Дайте детальну характеристику положень Мінімальних стандартним

правил поводження із засудженими.

5. Дайте детальну характеристику положень Токійських правил.

6. Дайте детальну характеристику положень Європейських пенітенціарних

правил.

Тема 8. Сучасний стан і тенденції розвитку пенітенціарної системи та

реалізації пенітенціарної політики в Україні


Заняття 1



1. Вплив демократичних процесів в Україні на реформування

пенітенціарної системи

2. Основні проблеми вітчизняної пенітенціарної системи.

20

3. Шляхи удосконалення пенітенціарної системи та реалізації політики у

сфері виконання покарань.

Заняття 2



1. Основні напрямки реалізації сучасної пенітенціарної політики.

2. Шляхи приведення умов тримання засуджених у відповідність з

європейськими стандартами та запровадження процедури досудової пробації.

3. Формування кадрової політики відповідно до Європейських

пенітенціарних правил.

4. Очікуванні результати реформування Державної кримінально-

виконавчої служби України.


5,7,34,35,36,38,41,65,68,72,77,


1. Порядок медичного забезпечення у виправних центрах.

2. Вдосконалення комунально-побутового забезпечення в органах та

установах виконання покарань.

3. Оптимізації роботи та залучення інвестиції для вдосконалення діяльності

підприємств установ виконання покарань.

4. Порушення вимог Конвенції, встановлені у рішеннях Європейського суду

з прав людини.




2. Особливості кадрової політики у сфері виконання покарань.

3. Особливості комунально-побутового забезпечення в місцях позбавлення

волі.

4. Особливості надання медичної допомоги в установах виконання

покарань.

5. Особливості вдосконалення роботи підприємств установ виконання

покарань.

21

СИТУАТИВНІ (ПРАКТИЧНІ) ЗАВДАННЯ

Завдання №1

Керівник Американської пенітенціарної асоціації Е. Травізоне зазначає:

"В'язниця належить суспільству, як і суспільство - в'язниці. Виправлення

злочинців - обов'язок усієї громадськості, а не тільки пенітенціарної системи.

Ця нова філософська концепція закликає тих, хто її не приймає, до її

прийняття..."

Як ви розумієте цей вислів? Які чинники що впливають на процес реалізації

кримінально-виконавчої політики.

Завдання № 2

Громадянин Сидоров Іван Петрович 1998 року народження, проживаючий за

адресою м. Дніпропетровськ, вул. Оборонна, 2, кв. 32, навчається у ЗОШ № 26,

23.01.2014 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровськ звільнений

від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком – 3 роки. Після

взяття на облік кримінально-виконавчою інспекцією, перший раз був

викликаний до підрозділу для роз'яснення порядку та умов відбування

покарання, правових наслідків у разі порушення вимог вироку та ухилення від

відбування покарання. За результатом співбесіди засуджена особа дає підписку

про виконання вимог вироку суду та заповнює анкету.

До якої функцію кримінально-виконавчої політики відноситься ситуація? В

чому її зміст?


Військовослужбовця Б. засуджено за вчинення злочину до покарання у виді

арешт.

Визначте державні органи на які покладено функцію виконання покарання

відносно військовослужбовців? Назвіть суб’єкти реалізації кримінально-

виконавчої політики.


Громадянина К. засуджено за вчинення злочину до покарання у виді

позбавлення волі строком на 8 років з застосуванням додаткового покарання –

конфіскацією майна, що належить йому на праві приватної власності.

Визначте державні органи на які покладено функцію виконання покарання у

виді позбавлення волі та у виді конфіскації майна? Назвіть суб’єкти реалізації

кримінально-виконавчої політики.


Засудженого К., який відбуває покарання у виді позбавлення волі на певний

строк помилувано.

Який орган державної влади здійснює помилування? Назвіть суб’єкти

формування кримінально-виконавчої політики.

22


Відомий правознавець І. Анденес писав : «Думка про те, що покарання має за

мету пристосувати злочинця до суспільства, є, безумовно, однією з найбільш

фантастичних, які можна знайти у схоластичній юриспруденції»

Надайте оцінку цьому вислову? Яку відповідь на це питання надає КВК

України?Дайте визначення поняттю «виправлення», «ресоціалізація».


Проаналізуйте інформаційну довідку: «У лютому 1994 року Павлоградська

виховна колонія прийняла у свої стіни перших 38 хлопців з південних та

південно-східних областей України, які прибули на територію з

п'ятиповерховим гуртожитком, лазньо-пральним комплексом, виробничим

корпусом, клубом-їдальнею, медико-санітарною частиною, школою і

спостережними вежами. На території установи діє загальноосвітня середня

школа та філія Західно-Донбаського професійного ліцею м. Павлограда. Для

забезпечення масштабного інформування засуджених гуртожиток обладнаний

радіомережею та мережею кабельного телебачення. З метою духовно-

просвітницької роботи в установі діє Свято-Миколаївський храм.»

Які засоби виправлення і ресоціалізації відповідно до діючого КВК містить

інформаційна довідка?


Громадянка П. засуджена за вчинення тяжкого злочину до 8 років позбавлення

волі. Після набрання вироком законної сили направлена для подальшого

відбування покарання до Качанівської виправної колонії управління ДПтС

України в Харківській області (№ 54).

Визначте рівень безпеки виправної колонії. Які структурні дільниці

створюються в установі такого рівня безпеки. Яким нормативно-правовим

актом це передбачено.


Неповнолітній Р. засуджений за вчинення умисного особливо тяжкого злочину

до 8 років позбавлення волі.

Визначте вид установи виконання покарань до якої повинен бути направлений

неповнолітній Р. Які структурні дільниці створюються у таких установах.


Між засудженим К. та засудженим В., які відбувають покарання в одній

виправній колонії середнього рівня безпеки для чоловіків вперше засуджених

до позбавлення волі виникла конфліктна ситуація на фоні особистих

неприязних стосунків.

Які форми та методи виховної роботи необхідно провести із засудженими.


Громадянин К., 1986 року народження, засуджений вироком Білоцерківського

міськрайонного суду Київської області до покарання у виді обмеження волі?

23

Визначте місце подальшого відбування покарання громадянина К.


Громадянин К. засуджений за вчинення злочину, передбаченого статтею 286

Кримінального кодексу України (злочин з необережності) до 8 років

позбавлення волі. Вирок набрав законної сили.

Визначте установу виконання покарань, до якої буде направлений для

подальшого відбування покарання Громадян К. Які структурні дільниці

створюються у таких установах.


Громадянка М. засуджена за вчинення умисного вбивства до довічного

позбавлення волі.

Визначте установу виконання покарань, до якої буде направлена для

подальшого відбування покарання громадянка М. Які структурні дільниці



Громадянин Р. засуджений за вчинення умисного вбивства до довічного

позбавлення волі.

Визначте установу виконання покарань, до якої буде направлений для

подальшого відбування покарання громадянин Р. Які структурні дільниці



Видатний італійський кримінолог Енріко Феррі зазначає, що сучасна

пенітенціарна система відображає наявність трьох елементів: 1) ізоляція; 2)

праця; 3) освіта (зокрема, релігійна).

Як ви розумієте цей вислів?Які зарубіжні пенітенціарні системи у ХІХ ст..

відповідали цим ознакам? Відповідь обґрунтуйте?


У 1847 році за проникнення в будинок та крадіжку майна мешканець Лондону

Девид Гемптон за вироком суду був засуджений до позбавлення волі строком

на 5 років та був етапований у в’язницю на острові Норфолк.

Яким мав бути у в’язниці процес виправлення й ресоціалізації засудженого у

тюрмі. Як така тюремна система називалася?


У 1819 році громадянин США, засуджений за вчинення тяжкого злочину,

спрямованого проти здоров’я людини до позбавлення волі строком на 8 років.

Дайте характеристику особливостям тюремної системи США того періоду.


24

У 1910 році 19-річний громадянин Англії Джодж Гамільтон засуджений за

вчинення корисливого злочину до покарання у виді позбавлення волі строком

на 2 роки.

Розкрийте порядок та особливості виконання покарання відносно

неповнолітніх в Англії на початку ХХ століття.


У Філадельфії, в 1829 р. була побудована тюрма нового, модернізованого, типу,

що дістала назву "Вишневий пагорб".

Яким було внутрішнє облаштування в’язниці? До якого типу пенітенціарних

систем відносилася ця тюрма?


Неповнолітній мешканець Лос-Анджелесу Джим Гамилтон засуджений

вироком суду за крадіжку до покарання у виді позбавлення волі строком на 3

роки.

В якій установі виконання покарання у США він має утримуватися.

Охарактеризуйте особливості пенітенціарної системи в США.


Група озброєних вогнепальною зброєю наркоманів в м. Лондоні застосовуючи

вогнепальну зброю та фізичний тиск пограбувала аптеку та засуджена судом до

покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років.

В якій центральній пенітенціарній установі за рівнями безпеки вони

мають утримуватися?


Після винесення вироку засуджений у Великий Британії потрапляє у місцеву

пенітенціарну установу(тюрму графства, міську в’язницю), яка окрім реалізації

завдань місця попереднього ув'язнення і покарання засуджених, виконує

функції класифікаційного центру.

Яким чином реалізується ця функція?


Ув’язнений К. разом з ще 14 ув’язненими тримаються в слідчому ізоляторі в

камерному приміщенні загальною площею 30 м2 з одним маленьким віконцем.

Враховуючи Мінімальні стандартні правила поводження з в’язнями та рішення

прийняті в результаті міжнародного співробітництва визначте необхідні

оптимальні умови тримання ув’язнених.


Скласти вимоги моделі установи виконання покарань відповідно до

Міжнародно-правових стандартів поводження із засудженими за наступними

напрямками:

25

- Правовий статус засуджених;

- Комунально-побутове забезпечення;

- Медичне забезпечення;

- Контроль та нагляд за засудженими;

- Праця, загальноосвітнє та професійне навчання, дозвілля засуджених;

- Персонал установ виконання покарань;

- Інше.


Скласти законопроект з урахуванням вимог Міжнародно-правових стандартів

поводження із засудженими щодо особливостей відбування покарання окремим

категоріями засудженими (на вибір): неповнолітні, жінки, засуджені колишні

співробітники правоохоронних органів, засуджені до довічного позбавлення

волі.

26

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

Модульний контроль № 1

1. Кримінально-виконавча політика – це:

а) напрямок діяльності законодавчих і правозастосовних органів по створенню

кримінального законодавства, криміналізації та декриміналізації, пеналізації та

депеналізації, диференціації кримінальної відповідальності;

б) напрямок діяльності правотворчих і правозастосовних органів по створенню

і застосуванню форм реалізації кримінального закону на всіх етапах його дії;

с) напрямок діяльності державних і громадських органів в галузі виконання

кримінальних покарань.

2. Фактори, що впливають на кримінально-виконавчу політику:

а) стан і динаміка злочинності в державі;

б) розвиток психолого-педагогічних наук;

с) діяльність громадських організацій.

3. Перший нормативний акт українського походження, що відображає стан

справ у пенітенціарній системі:

а) Інструкція наглядача тюремного замку;

б) Статут 1819 року;

с) «Інструкція київського магістрату магістратському городничому».

4. В історії розвитку пенітенціарної системи виділяють три головні періоди:

а) каральний, філантропічний, допенітенціарний;

б) каральний, філантропічний, політичний;

с) допенітенціарний, філантропічний, правовий.

5. Політичний період розвитку пенітенціарної системи умовно поділяється

на три визначальних етапи:

а) пенітенціарний, виправно-трудовий, кримінально-виконавчий;

б) допенітенціарний, виправно-трудовий, кримінально-правовий;

с) пенітенціарний, трудово-виправний, кримінально-виконавчий.

6. Перші в історії правила внутрішнього тюремного розпорядку

затверджені:

а) 1816 р.

б) 1916 р.

с) 1956 р.

27

7. В УРСР прийнято перший виправно-трудовий кодекс:

а) 27 жовтня 1924 року;

б) 27 жовтня 1925 року;

с) 16 жовтня 1925 року;

8. В Україні виправно-трудовий кодекс затверджено:

а) 23 грудня 1973 року;

б) 23 грудня 1971 року;

с) 23 грудня 1970 року.

9. Державний департамент України з питань виконання покарань утворено:

а) 22 квітня 1998 року;

б) 31 липня 1998 року;

с) 22 квітня 2004 року.

10. Кримінально-виконавчий кодекс України набрав чинності:

а) 01 січня 2004 року;

б) 01 квітня 2004 року;

с) 22 квітня 2004 року.

11. Державну пенітенціарну службу України утворено Указом Президента

України від:

а) 09 грудня 2010 року;

б) 09 грудня 2011 року;

с) 09 грудня 2014 року.

12. Кримінально-виконавчий етап розвитку пенітенціарної системи

характеризується:

а) покладенням на засуджених додаткових правообмежень;

б) поліпшенням прав засуджених та зняттям деяких обмежень режимного

характеру;

с) посилення заходів впливу на засуджених шляхом встановлення жорсткого

порядку тримання.

13. Пенітенціарна система держави – це:

а) пенітенціарне відомство та підпорядковані йому органи й установи, що

здійснюють виправлення та ресоціалізацію засуджених;

28

б) діяльність органів державної влади та громадських інституцій, спрямована на

убезпечення суспільства шляхом створення умов для ресоціалізації осіб, які

відбули чи відбувають покарання;

с) сукупність органів державної влади, місцевого самоврядування та

громадських інституцій, об'єднаних на інтегрально-функціональних засадах

навколо центрального органу пенітенціарного управління, на який покладено

обов'язки з вироблення та реалізації єдиної державної політики у сфері

виконання кримінальних покарань.

14. Функції пенітенціарної системи :

а) охоронна, запобіжна, правоохоронна, соціальна, інтегральна;

б) правова, кримінальна, інформаційна, продуктивна;

с) кримінально-виконавча, педагогічна,

15. Нейтралізаційна функція пенітенціарної системи полягає:

а) у недопущенні соціального виключення засуджених шляхом проведення

комплексу соціально спрямованих заходів;

б) у тому, що всі суб'єкти пенітенціарної системи в процесі реалізації

пенітенціарної функції держави виступають як єдина цілісна система;

с) у наданні пенітенціарному відомству головного місця при реалізації

пенітенціарної функції держави і в забезпеченні зазначеним відомством та його

органами взаємодії з усіма іншими суб'єктами пенітенціарної системи;

16. Територіальні органи управління здійснюють:

а) виправлення та ресоціалізацію засуджених та виконують функції,

передбачені положеннями про територіальні органи управління;

б) керівництво оперативно-службовою та фінансово-господарською діяльністю

підпорядкованих їм органів і установ та виконують функції, передбачені

положеннями про територіальні органи управління.

с) аналіз результатів діяльності органів і установ, що належать до сфери

управління ДПтС України, готують на їх основі та подають Міністрові юстиції

України пропозиції щодо підвищення ефективності функціонування таких

органів і установ.

17. Кримінально-виконавча інспекція –

а) здійснює контроль та інспектування стану роботи органів та установ

виконання покарань та надає їм практичну та методичну допомогу;

б) виконує покарання у виді обмеження волі засуджених та здійснює контроль

за їх поведінкою після звільнення;

с) виконує покарання не пов’язані з позбавленням волі громадян та здійснює

контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з

випробуванням.

29

18. Арештний дім –

а) виконує покарання у виді арешту;

б) виконує покарання у виді позбавлення волі для неповнолітніх;

с) виконує покарання у виді обмеження волі.

19. Виховна колонія –

а) виконує покарання у виді арешту;

б) виконує покарання у виді позбавлення волі для неповнолітніх;

с) виконує покарання у виді обмеження волі.

20. Виправна колонія –

а) установа закритого типу;

б) установа відкритого типу;

с) установа закритого типу для неповнолітніх.

21. Виправні колонії поділяють на:

а) загального, середнього та суворого рівнів безпеки;

б) мінімального, середнього та максимального рівнів безпеки;

с ) мінімального, посиленого та максимального рівнів безпеки.

22. Виправні колонії мінімального рівня безпеки поділяють:

а) з загальними та суворими умовами тримання;

б) з триманням у звичайних жилих та приміщення камерного типу;

с) з загальними та полегшеними умовами тримання.

23. Засуджений до довічного позбавлення волі чоловік направляється для

подальшого відбування покарання до виправної колонії:

а) середнього рівня безпеки для чоловіків, раніше засуджених до позбавлення

волі;

б) максимального рівня безпеки з триманням у звичайних жилих приміщеннях;

с) максимального рівня безпеки з триманням у приміщеннях камерного типу.

24. Головний бухгалтер установи безпосередньо підпорядковується:

а) заступнику начальнику з нагляду, безпеки, охорони та оперативної роботи;

б) начальнику установи;

с) заступнику начальника із соціально-психологічної роботи із засудженими.

30

25. Відділ документаційного забезпечення підпорядковується:

а) заступнику начальнику з нагляду, безпеки, охорони та оперативної роботи;

б) начальнику установи;

с) заступнику начальника із соціально-психологічної роботи із засудженими.

26. У виховних колоніях створюються наступні дільниці:

а) карантину, діагностики і розподілу, посиленого контролю, соціальної

адаптації;

б) карантину, діагностики і розподілу, ресоціалізації, соціальної адаптації;

с) карантину, діагностики і розподілу, ресоціалізації, соціальної реабілітації;

27. У виправних колоніях максимального рівня безпеки створюються

наступні дільниці:

а) карантину, діагностики і розподілу, ресоціалізації, посиленого контролю;

б) карантину, діагностики і розподілу, посиленого контролю, соціальної

адаптації;

с) карантину, діагностики і розподілу, посиленого контролю, соціальної

реабілітації.

28. У виправних колоніях мінімального рівня безпеки створюються наступні

дільниці:

а) карантину, діагностики і розподілу, ресоціалізації, соціальної реабілітації,

соціальної адаптації;

б) карантину, діагностики і розподілу, ресоціалізації, посиленого контролю,

соціальної адаптації;

с) карантину, діагностики і розподілу, ресоціалізації, посиленого контролю,

соціальної реабілітації.

Модульний контроль № 2

1. Родоначальницею становлення світових пенітенціарних систем є:

а) США

б) Австралія

в) Росія

г) Велика Британія

2. Міжнародне співробітництво з проблем виконання покарань розпочалося:

а) з середини ХІХ ст.

б) з кінця ХХ ст.

в) на початку ХІХ ст.

г) на початку ХХ ст.

31

3. Міжнародні тюремні конгреси проводилися з метою:

а) вироблення спільного законодавства

б) обміну досвідом з питань пенітенціарної практики, розроблення і вдоск

оналення методів роботи із засудженими

в) пропагування пенітенціарної системи США

г) всі відповіді вірні

4. Організація Об’єднаних Націй була створена:

а) 1945

б) 1950

в) 1955

г) 1960

5. УРСР приймає участь у міжнародному співробітництві з:

а) 1950

б) 1955

в) 1960

г) 1965

6. На сьогодні у США покарання у виді позбавлення волі здійснюється у:

а) федеральних в’язницях (тюрмах штатів) і місцевих в’язницях (окружні та

муніципальні)

б) федеральних в’язницях і реформаторіях

в) окружних тюрмах і закритих виправних колоніях

г) тюрмах штатів і федеральних виховних колоніях

7. Тюрми США залежна від встановленого режиму поділяють на:

а) мінімальної безпеки, середньої безпеки, максимальної безпеки

б) загального режиму, середнього режиму, особливого режиму

в)мінімальної безпеки, середньої безпеки, максимальної безпеки, надзвичайної

безпеки

г) мінімальної безпеки і загальної безпеки

8. У США засуджені можуть виводитись на роботу за межами установ:

а) мінімального і середнього рівнів безпеки

б) мінімального, середнього і максимального рівнів безпеки

в) мінімальної безпеки і загальної безпеки

г) не можуть виводитись на роботи за межами установ

32

9. У США неповнолітні відбувають покарання у виді позбавлення волі у:

а) молодіжних реформаторіях або виховних школах

б) виховних колоніях

в) в’язницях мінімального рівня безпеки

г) до неповнолітніх не застосовується покарання у виді позбавлення волі

10. Пенітенціарна система Великої Британії складається з:

а) федеральних тюрем і тюрем графств

б) виправних і виховних колоній

в) реформаторіїв і окружних тюрем

г) центральних і місцевих тюрем

11. У Великій Британії функції класифікаційних центрів і місць попереднього

ув’язнення виконують:

а) місцеві тюрми

б) центральні тюрми

в) федеральні тюрми

г) реформаторії

12. Пенітенціарна система Франції включає:

а) реформаторії та класифікаційні центри

б) слідчі ізолятори та арештні доми

в) центральні та місцеві тюрми для дорослих, спец. випрані заклади для

неповнолітніх

г) тюрми

13. Реформа кримінально-виконавчої системи в країнах пострадянського

простору проходила по напрямках:

а) реформа законодавства

б) реформа кримінально-виконавчої системи

в) реформа персоналу установ і органів виконання покарань

г) усі відповіді вірні

14.України набула членства у Раді Європи у:

а) 1991

б) 1993

в) 1995

г) 1998

33

14. Міжнародні стандарти поводження із засудженими класифікують:

а) за масштабами дії та обов’язковістю для країн-учасниць

б) за спеціалізацією та сферами впливу

в) за масштабами дії, спеціалізацією та обов’язками країн-учасниць

г) за сферами регулювання правовідносин

15. Визначте міжнародні акти загального характеру:

а) загальна декларація прав людини

б) Міжнародний пакт про громадянські і політичні права

в) конвенція проти тортур та інших жорстоких, нелюдських, або які

принижують гідність, видів поводження та покарання

г) правила ООН, які стосуються захисту неповнолітніх, позбавлених волі

16. Визначте міжнародні акти спеціального характеру:

а) декларація прав дитини

б) кодекс поведінки посадових осіб при підтримання правопорядку

в) декларація ООН про ліквідацію всіх форм расової дискримінації

г) мінімальні стандартні правила поводження із в’язнями

17. Поводження із засудженими, які засуджені до покарань не пов’язаних з

позбавленням волі регламентовані:

а) пекінськими правилами

б) токійськими правилами

в) європейським пенітенціарними правилами

г) мінімальними стандартними правилами поводження із в’язнями

19.До основних проблем пенітенціарної системи України відносять:

а) всі перелічені відповіді

б) порушення прав людини

в) недостатнє фінансування

г) прогалини в законодавстві

20. Видами пробації є:

а) слідча, наглядова, пенітенціарна

б) досудова, наглядова, пенітенціарна

в) досудова, наглядова, постпенітенціарна

г) слідча, наглядова, постпенітенціарна

34

21. Реорганізація Державного департаменту України з питань виконання

покарань відбулася:

а) 09 грудня 2010 року

б) 09 грудня 2011 року

с) 09 грудня 2014 року

22. Шляхи удосконалення медичного забезпечення в установах виконання

покарань:

а) забезпечення санітарним автомобілем закладів охорони здоров’я ДКВС;

б) створення багатопрофільних лікарень

в) забезпечення новітнім медичним обладнанням

г) всі відповіді правильні

23. До пенітенціарної системи Японії:

а) слідчі тюрми, арештні будинки, тюрми для дорослих злочинців, тюрми для

неповнолітніх

б) слідчі ізолятори, арештні будинки, тюрми для дорослих злочинців, тюрми

для неповнолітніх

с) слідчі тюрми, арештні будинки, тюрми для дорослих злочинців, реформаторії

для неповнолітніх

24. Українські пенітенціарні установи потребують:

а) впровадження соціально орієнтованої управлінської філософії у свою

діяльність на всіх рівнях та аналізу політики

б) переосмислення ролі персоналу в процесі управління та створення належних

умов праці співробітникам пенітенціарної системи

в) достатнього фінансування, забезпечення належних умов тримання

засуджених, поліпшення стану медичного та комунально-побутового

забезпечення

35

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ

1.Предмет і задачі «Пенітенціарної системи та пенітенціарної політики

України» як галузі знань та навчальної дисципліни. Її зв'язок з іншими

навчальними дисциплінами.

2.Кримінально-виконавча політика як складова соціальної політики.

3. Принципи структура та функції кримінально-виконавчої політики .

4. Загальна характеристика періодів становлення та розвитку пенітенціарної

системи України.

5. Пенітенціарна система карального (допенітенціарного) періоду.

6.Пенітенціарна система і законодавство філантропічного періоду.

7. Пенітенціарна система і законодавство політичного періоду.

8. Пенітенціарна система та її функції.

9. Поняття «система установ і органів виконання покарань».

10. Структура пенітенціарної служби та види органів і установ виконання

покарань.

11. Установи виконання покарань та їх типологізація.

12. Типова структура виправної колонії.

13. Нормативне закріплення процесу ресоціалізації засуджених у вітчизняному

законодавстві.

14. Характеристика та співвідношення понять «виправлення», «ресоціалізація»,

«соціальна реабілітація» та «соціальна адаптація».

15. Основні засоби ресоціалізації засуджених до позбавлення волі.

16. Основні завдання виховної роботи із засудженими

17. Участь громадськості в діяльності установ і органів виконання покарань.

18. Зарубіжні пенітенціарні системи та їх класифікація.

19. Міжнародне співробітництво з проблем виконання покарань та його

періодизація.

20. Міжнародні тюремні конгреси та їх рішення.

21. Особливості виконання покарань у демократичних країнах з розвиненою

економікою.

22. Особливості виконання покарань у республіках колишнього СРСР.



24. Акти загального характеру.

25. Спеціальні акти.

26. Мінімальні стандартні правила поводження з в'язнями та Токійські правила.

27. Європейські стандарти поводження із засудженими.

28. Європейські пенітенціарні правила.

29. Основні проблеми вітчизняної пенітенціарної системи.

30. Концепція державної політики у сфері реформування Державної

кримінально-виконавчої служби України.

31. Напрямки реалізації сучасної пенітенціарної політики.

32. Очікуванні результати реформування Державної кримінально-виконавчої

служби України.

33.Поняття та сутність пенітенціарної системи.

36

34.Функції пенітенціарної системи.

35.Пенітенціарна функція держави та функції пенітенціарної системи.

36.Загальна характеристика кримінально-виконавчої системи України.

37.Мета покарання відповідно до чинного законодавства.

38.Завдання установ та органів виконання покарань.

39.Загальна характеристика основних засобів виправлення та ресоціалізації

засуджених.

40.Поняття та сутність ресоціалізації.

42.Які критерії досягнення мети ресоціалізації.

43. Чи можливо досягти виправлення засуджених в умовах ізоляції.

44.Основні показники досягнення результатів покарання.

45.Доцільність покарань не пов’язаних з позбавленням волі в сучасних

політичних та соціально-економічних умовах.

46.Основні недоліки та проблеми сучасної кримінально-виконавчої

(пенітенціарної) системи України та шляхи їх вирішення.

47.Яка різниця між кримінально-виконавчою системою та пенітенціарною

системою?

48.Що таке інститут пробації?

49.Значення розуміння пенітенціарної ідеї в діяльності персоналу ДПтСУ

50. Пенітенціарна установа та пенітенціарна система: походження, зміст та

сутність понять.

51. Співвідношення цілей покарання та цілей функціонування пенітенціарних

установ.

52. Поняття „ресоціалізація”, „соціальна адаптація”, „реабілітація”,

„реінтеграція”, „соціальний патронаж”, „соціальний супровід”, „соціальна

профілактика”, та ін.

53. Пробація: сутність поняття.

54. Функції служби пробації.

55. Праця засуджених: обов’язок чи право?

56. Сучасні тенденції розвитку пенітенціарних систем у зарубіжних країнах

57.Вимоги міжнародних документів відносно звільнення засуджених з установ


58.Основні проблеми вітчизняної пенітенціарної системи.

59.Концепція державної політики у сфері реформування Державної

кримінально-виконавчої служби України.

60.Напрямки реалізації сучасної пенітенціарної політики.

37

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Абрамкин В. Поискивыхода. Преступность, уголовнаяполитика,

местазаключения в постсоветскомпространстве. – М.: Права человека, 1996. –

240 с.

2. Андреев В. Усилить карательную сторону режима в тюрьмах //

Проблемыразвитиясоветскогоисправительно-трудовогозаконодательства / Под

ред. В.Познанского. – Саратов, 1961. – С.264-265.

3. Баков И. Усилить кару в лишениисвободы //

Проблемыразвитиясоветскогоисправительно-трудовогозаконодательства / Под

ред. В.Познанского. – Саратов, 1961. – С.234-236.

4. Багреева Е. Анализ понятий "социализация" и "ресоциализация"

осужденных // Закон и право. - 2007. - № 3 . - С.96-97.

5. Богатирьов І. Г. Кримінально-виконавче право. — Чернігів, 1998.

6. Богатирьов І. Г. Державна кримінально-виконавча служба України

(Історія та сучасність) / І. Г. Богатирьов, О. І. Богатирьова. – Д. : ПП «Ліра

ЛТД», 2007.

7. Богатирьов І. Г Про створення системи ресоціалізації засуджених –

Проблеми пенітенціарної теорії практики. Бюлетень КІВС. -1998.-№1 (3)

8. Богатирьов І. Деякі проблемні питання застосування альтернативних

видів покарань в Україні (теоретичні аспекти) // Підприємництво, господарство

і право. – 2003. – №6. – С.84-87.

9. Бишток В. Л. Материалы для истории русской тюрьмы // Сборник

правоведения. — 1894. — Т. III.

10. Білокінь С. Масовий терор як засіб державного управління в СРСР (1917 -

1941 рр.). – К., 1999. – 448 с. Гель А. П. Кримінально-виконавче право України :

навч. посіб. / А. П. Гель, Г. С. Семаков, І. С. Яковець;за ред.

проф.А.Х.Степанюка. — К.:Юрінком Інтер, 2008. —

11. Браун П. Посібник з аналізу державної політики. – К.: Основи, 2000. – 243

с. Верт Н. Историясоветскогогосударства. 1900-1991. – М.: „Весь Мир”, 1997. –

544 с.

12. Волков Г. Наказание в советскомуголовном праве //

Проблемыуголовнойполитики. Книга 1. (Сборник статей). – М.: ОГИЗ. – 1935. –

С.40-74.

13. Вяткин Д. Начальный етап развития института ресоциализации

несовершеннолетних, осужденных к лишениюсвободы // Вестник Саратовской

государственной академии права. - 2007 - №2. - С.99-101.

14. Гришко А. Судебный контроль за исполнением наказаний и

новыеЕвропейскиепенитенциарные правила // Российскийсудья. - 2007. - №2. -

С.37-41.

15. Глоточкин А., Пирожков В. Психологическиеосновырежима. – М.: Высш.

шк. МООП СССР, 1968. – 24 с.

16. Губенко А. Дисциплина труда и материальная ответственность лиц,

осужденных к лишению свободы // Законность. - 2006. - №12 . - С.12-13.

17. Губко А. Социализация осужденных как проблема современной

пенитенциарной системы // Преступление и наказание. - 2007. - №6. - С.24-25/

38

18. Гулак О. Особливості державного управління у сфері працевлаштування

засуджених до обмеження волі // Збірник наукових праць Національної академії

державного управління при Президентові України. - 2005. - Вип.2. - С.267-297.

19. Данилин Е.М., Наумов С.А., Позняков В.И. Совершенствование

воспитательной работы с осужденными в ВТК. Учебное пособие [Текст] / М. :

ВНИИ МВД России. -1995.

20. Демченко В. Г. Наказание по Литовскому статуту (в его трех редакциях

1529, 1566, 1588). — К., 1894.

21. Денисов О. Пенитенциарная система И.Бентама // Вестник университета

Российской академии образования. - 2003. - №4. - С.53-69

22. Денисова Т.А. Кримінальне покарання та функції його призначення і

виконання за законодавством України. Навч. посіб. — Запоріжжя: ГУ

«ЗІДМУ», 2004. — 152 с.

23. Державна політика: аналіз та механізм її впровадження в Україні: Навч.

посіб. / За ред. В.Ребкала, В.Тертички. – К.: УАДУ, 2000. – 232 с.

24. Детков М. Г., Зубков А. Й., Кузьмин С. Й. Уголовно-исполнительное

право России: теория, законодательство, международньіе стандарти,

отечественная практика XX века. — М., 1997.

25. Дзюба А. Використання вимог режиму в місцях позбавлення волі та

працезабезпечення засуджених // Вісник прокуратури. - 2002. - №5. - C.68-74.

26. Долженкова Г. Международное пенитенциарное сотрудничество в

области социального обеспечения осужденных к лишению свободы // Журнал

российского права. - 2001. - №3. - C.122-131.

27. Дрьомін В. Інститут пробації в зарубіжному законодавстві // Вісник

прокуратури. – 2001. – №3 (9). – С.97-101.

28. Дрьомін В. Соціальні та правові підстави застосування в Україні

покарань, альтернативних позбавленню волі // Право України. – 2000. – №6. –

С.27-31.

29. Закон Естонії про виконання покарань, пов’язаних з ізоляцією від

суспільства від 14.06.2000 року. – Уголовно-исполнительные кодексы. –

„Донецкий мемориал” – Донецк, 2004. – 418 с.

30. Закон України „Про Державну кримінально-виконавчу службу” //

Відомості Верховної Ради (ВВР), 2005, N 30, ст.409. Офіційний сайт Верховної

Ради України. Джерело доступу – http://zakon.rada.gov.ua/cgi-

bin/laws/main.cgi?nreg=2713-15

31. Закон України „ Про соціальну адаптацію осіб, які відбули покарання у

виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк” // Офіційний сайт

Верховної Ради України. Джерело доступу – http://zakon.rada.gov.ua/cgi-

bin/laws/main.cgi?nreg=1104-15.

32. Евреинов Н. История телесных наказаний: Репринт. изд. — Харьков,

1994.

33. Исаев М. Основы пенитенциарной политики/ М. Исаев. - М.; Л., 1927. -

200 с.

34. Калюжний Р.А., Сергеєв І.С. Актуальні засади побудови пенітенціарної

доктрини та пенітенціарної політики // Проблеми пенітенціарної теорії та

практики. Бюлетень КІВС. – 2000. – № 5..

39

35. Калюжний Р.А., Шкарупа В.К., Горобець Г.Г. Пенітенціарна політика

(історико-правовий огляд виникнення і розвитку) // Проблеми пенітенціарної

теорії та практики. Бюлетень КІВС. – 1996. – № 1.

36. Ковганич В., Гель А. Крок до міжнародних стандартів у сфері виконання

кримінальних покарань// Прокуратура. Людина. Держава . 2004 - №4

37. Койл Ендрю. Подход к управлению тюрьмой с позиции прав человека.

Пособие для тюремного персонала. – Издание Международного центра

тюремных исследований (МЦТИ), 2002.

38. Колб О.Г. Организация исполнения наказаний на Украине требует

кардинальных изменений // Российский следователь. – 2003. – № 6.

39. Конвенція Ради Європи від 26.11.1987 р. „Європейська конвенція про

запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність,

поводженню чи покаранню”. – Страсбург. – Ратифікована Законом України від

24.01.1997 р. № 33/97. – http: // www. zakon1.rada.gov.ua.

40. Кримінально-виконавче право України (Загальна та Особлива частини) /

О.М. Джужа, С.Я. Фаренюк, В.О. Корчинський та інш. – К: Юрінком Інтер,

2010. – 448 с.

41. Кримінальне-виконавче право України / В.М. Трубников, В.М. Харченко,

О.В. Лисодід, Л.П. Оніка та ін.; за ред. В.М. Трубникова. — Харків, 2001

42. Кримінально-виконавче право України: Підручник для студентів юрид.

спец. вищ. навч. закл. / За ред. А.Х. Степанюка. — X.: Право, 2005. — 256 с.

43. Кримінально-виконавчий кодекс України // Відомості Верховної Ради

(ВВР), 2004, N 3-4, ст. 21.Офіційний сайт Верховної Ради України. Джерело

доступу – http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1129-15.

44. Кузьмин С., Гылязутдынов Р. Гулаг в годы войны //Преступление й

наказание. — 1998. — № 5.

45. Кузнецов М. Организация социальной службы в пенитенциарных

учреждениях Швейцарии // Преступление и наказание. - 2003. - №11. - C.26-29.

46. Левочкин В. А. Международные стандарти содержания заключенных и

пенитенциарная система Украини //Система исполнения наказаний в Украине й

стандарти Совета Европы. Материалы регионального семинара 26—27 апреля

2000 г., Донецк. — Донецк, 2000.

47. Лучинский Н. Ф. Краткий очерк деятельности Главного тюремного

управлення за 35 лет существования (1879—1914) //Тюремний вестник. —

СПб., 1914. — № 2.

48. Люблинский П. Эксплуатация труда заключенных в САСШ //

Карательная политика капиталистических стран. – М.: Сов. зак-во, 1933. –

С.153-197.

49. Международная защита прав и свобод человека: Сборник документов. —

М., 1990.

50. Минимальные стандартные правила обращения с заключенными//

Воспитание и правопорядок. — 1990. — № 6. — С. 28-32; № 7. - С. 46—49

51. Наріжний С. Судівництво і кари на Запоріжжі. — Прага, 1939.

52. Новиков В. Анализ опыта взаимодействия ФСИН и системы

постпенитенциарной адаптации РФ на примере ФГУ "Можайская

воспитательная колония" // Вопросыювенальнойюстиции. - 2006. - №1.

40

53. Органы й войска МВД России. Краткий исторический очерк. —М., 1996.

54. Основні напрями реформи кримінально-виконавчої системи в

Українській РСР. Постанова РМ УРСР №88, 1990 // www.rada.gov.ua

55. Оцінка в’язничної системи України. Спільна програма Європейської

Комісії і Ради Європи у галузі реформи правової системи, місцевого

самоврядування та правоохоронної системи України. – Рада Європи: Правовий

директорат, червень – серпень 1996 р. //www.coe.int

56. Павловский Й. Ф. Очерк деятельности малороссийского генерал-

губернатора князя А. Б. Куракина 1802—1808 гг. По архивным делам. —

Полтава, 1914

57. Педагогика [Текст] : Учеб. Пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений /

В.А. Сластенин, И.Ф. Исаев, E.H. Шиянов / под ред. В.А. Сластенина. -М. :

Издательский центр «Академия», 2002

58. Пенитенциарные системы зарубежных стран: учебно-практическое

пособие / Сост. В.И. Гуржий та М.П. Мелентьєв. – К.: РИО МВД Украины,

1993. – 104 с.

59. Пєтков В.П. Управління виховно-виправним процесом і злочинність

(історія та сучасність): Навчальний посібник. – Кіровоград: КірЮІ НУВС, 2005.

– 796 с.

60. Познышев, С. В. Основы пенитенциарной науки / С. В. Познышев. - М. :

Мосполиграф,1923. - 344 с.

61. Положення про психологічну службу установи виконання покарань

/Наказ ДДУПВП № 33 від 17 березня 2000 р. [Електронний ресурс]. – Режим

доступу : http://document.ua/nakaz-ddupvp-E284-33-srrsdoc-srh2000459067.html

62. Права людини (основні міжнародно-правові документи): Збірник

документів. — К., 1989.

63. Права людини і професійні стандарти для працівників міліції та

пенітенціарних установ в документах міжнародних організацій. — Амстердам-

К., 1996. — 228 с.

64. Положення Конвенції проти катувань, жорстоких, нелюдських або

принижуючих гідність людини видів поводження та покарання щодо захисту

прав і свобод громадян в сфері правосуддя: Аналіз міжнародно-правових

стандартів у галузі поводження із звинуваченими, підсудними, засудженими:

Навч. посіб. / Уклад. В.О. Сушко. — Одеса: Астропринт; ОИУМ; ОИПП, 1998.

- 148 с.

65. Про Концепцію державної політики у сфері реформування Державної

кримінально-виконавчої служби України : Указ Президента України від 8.11.12

р. № 631/2012 // Офіційний вісник Президента України вiд 23.11.2012. - № 87

66. Прусс В., Ягунов Д. Пенітенціарна система України. – Одеса: Фенікс,

2006. – 252 с.

67. Пташинський О.Б. Пенітенціарна система України. – К.: Інститут держави

і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2004. – 204 с.

68. Радов Г. Першочергові проблеми пенітенціарної політики України на

сучасному етапі // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. – 1996.– №1.–

С.12-16.

http://document.ua/nakaz-ddupvp-E284-33-srrsdoc-srh2000459067.html

41

69. Радов, Г.О. Роль та місце пенітенціарної системи в структурі державного

управління [Текст] / Г.О. Радов//Проблеми пенітенціарної теорії і практики. -

К.:КІВС, 1997. -№2.

70. Романенко, О.В. Сутність пенітенціарної функції демократичної держави

[Текст] /О.В. Романенко // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. - К.:

КІВС, 1997. - № 2.

71. Романов В., Рудік О., Брус Т. Вступ до аналізу державної політики: Навч.

посіб. – К., 2001. – 238 с.

72. Сєвєров О.П. Пенітенціарна політика та освіта. – Збірник наукових праць

„Актуальні проблеми сучасної пенітенціарної політики України”. – К.: КІВС. –

1996.

73. Скоков СІ. Соціально-виховна робота як один з основних засобів

виправлення і ресоціалізації засуджених [Текст] / СІ. Скоков // Інформаційний

бюлетень за матеріалами курсу підвищення кваліфікації резерву кадрів на

посади начальників органів та установ виконання покарань кримінально-

виконавчої системи України / Уклад.: Ю.Г. Головач, В.А. Костенко, О.В.

Дзюман, A.M. Григоренко, О. Москаленко, Н.М. Грегуль - Біла Церква:

КОШОПК, 2004.

74. Степанюк А., Яковець І. Втілення міжнародних стандартів у практику

діяльності кримінально-виконавчої системи України: Монографія. – Харків:

Вид-во „Кроссроуд”, 2007. – 184 с.

75. Указ Президента України „ Про виведення Державного Департаменту

України з питань виконання покарань з підпорядкування Міністерства

внутрішніх справ України” №248 від 12.03.1999 р. // ОВУ. – 1999.– №11.

76. Указ Президента України „ Про утворення Державного Департаменту

України з питань виконання покарань” №344/98 від 22.04.1998 р. // ОВУ. –

1998. – №16.

77. Тридцатьседьмой. Интервью с председателем правления Украинского

Хельсинкского союза по правам человека, сопредседателем Харьковской

правозащитной группы Е.Захаровым //

http://khpg.org.ua/index.php?id=1192016104

78. Фролов Ю. О. Розвиток виправно-трудового права на Україні в перші

роки радянської влади. — К., 1960.

79. Фріс П. Л. Нарис історії кримінально-правової політики України.

Монографія. – К.: АТІКА, 2005. - 124 с.

80. Хрестоматія з історії пенітенціарної системи України. – Упор. Г.О. Радов,

І.І. Резник. – Київ: РВВ КІВС, 1998. – Т. 1. – 414 с.

81. Чакубаш Ю.В. Наукове дослідження проблеми еволюції кримінально-

виконавчих систем країн світу // Одеський інститут ВС. – Вісник Одеського

інституту ВС. – Одеса, 1998. – Вип. 4. – С. 37–42.

82. Шупилов В.П. Система исполнения наказания в США. – М., 1973. – 146 с.

83. Ягунов ; Державна пенітенціарна служба України. – 4-те вид., перероб. та

доп. – О. : Фенікс, 2011. - 446 с.

84. Яцина І.П. Система вивчення Європейських пенітенціарних правил //

Проблеми пенітенціарної теорії і практики. — 1997. - № 1. - С. 117.

http://khpg.org.ua/index.php?id=1192016104

ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА...

Documents