ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА...

1

ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ

КАФЕДРА ЗАГАЛЬНО-ЮРИДИЧНИХ ДИСЦИПЛІН

Л.І. Приполова

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

Навчально-методичний комплекс

Київ - 2014

2

ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ

КАФЕДРА ЗАГАЛЬНО-ЮРИДИЧНИХ ДИСЦИПЛІН

Л.І. Приполова



К И Ї В 2014

3

3 4 2

П 7 6 7

Рецензенти:

Басс В. О., кандидат юридичних наук, доцент кафедри адміністративної діяльності Національної академії внутрішніх справ

Тимошенко Ю. П., кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінально-правових дисциплін Інституту кримінально-виконавчої служби

Авторський колектив: Приполова Л. І., викладач кафедри загально-юридичних дисциплін Інституту кримінально-

виконавчої служби

Рекомендовано до друку Методичною радою Інституту кримінально-виконавчої служби від 19 травня 2014 року (протокол № 9) П767

Приполова Л.І. Державне право зарубіжних країн: Навчально-методичний комплекс. – К.: Інститут кримінально-виконавчої служби, 2014. – 39 с.

Містить характеристику навчальної дисципліни, організаційно-методичні вказівки, засоби проведення поточного та підсумкового контролю, структуру залікового кредиту, критерії оцінювання, програму курсу, перелік питань для підсумкового контролю.

Для викладачів, науковців, студентів, курсантів вищих навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України

ББК Х2(0)

© Інститут кримінально-виконавчої служби, 2014

© Приполова Л. І., 2014

4

ЗМІСТ

ВСТУП ..........................................................................................................................................5

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН..............................................................................................................6

ПРОГРАМА КУРСУ...................................................................................................................8

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ...............................................11

СИТУАТИВНІ (ПРАКТИЧНІ) ЗАВДАННЯ........................................................................21

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ..............................................................................................................27

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ...........................................................................................33

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.................................................................35

5

ВСТУП

Державне (конституційне) право зарубіжних країн сформоване відповідно

до Конституцій зарубіжних країн. Названа навчальна дисципліна продовжує

традиції, започатковані ще у XIX cт. У наші дні її існування є необхідним з

урахуванням передусім, того, що вітчизняна наука конституційного права

розвивається у напрямі компаративного аналізу.

Державне право зарубіжних країн складається із норм, які регулюють

основи суспільного ладу, правового статусу особи, статусу й системи

політичних партій, закріплюють основні принципи та форми організації й

функціонування державної влади.

Фундаментальною метою дисципліни є формування світоглядних позицій

того, хто навчається, про сучасні тенденції розвитку державно-правових

інститутів, враховувати зарубіжний досвід конституційно-правового розвитку

демократичних країн, що має практичне значення для державного будівництва

в Україні.

Предметно-видовими цілями є отримання вичерпної інформації про

конституційно-правові основи регулювання суспільних відносини з найбільш

важливих питань з метою підготовки конкурентоспроможного випускника.

Загально-функціональними цілями є формування в усього загалу тих, хто

навчається:

- знання суті найважливіших категорій та положень науки

конституційного права, основних принципів та форм організації та здійснення

державної влади;

- знання про історію світового розвитку конституцій, порядок прийняття,

внесення змін та доповнень до конституцій в зарубіжних країнах,

конституційно-правових основ суспільного ладу, територіального устрою

держави, конституційно-правового статусу людини і громадянина;

- уміння роботи із законодавством зарубіжних країн щоб оцінювати

сучасні тенденції розвитку правових інститутів у різних державах.

Дисципліна «Державне право зарубіжних країн» вивчається з другого

семестру другого курсу і відноситься до циклу фундаментальних дисциплін.

Державне право зарубіжних країн тісно пов‘язується з окремими темами таких

навчальних дисциплін, як теорія держави та права, конституційне право

України, історія держави та права зарубіжних країн тощо.

Накопичення балів відбувається як за рахунок поточного контролю, так і

за результатами поза аудиторної роботи (виконання практичних завдань,

підготовка реферативних доповідей), а також підсумкового контролю. Форма

контролю – залік.

6

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№

з\п

Назва теми

Но

рм

ати

вн

ий

об

сяг

год

ин

З них: Технічні засоби/

дидактичні засоби Взаємозв‘язок

тем, що

вивчаються, з

іншими темами

та дисциплінами

(назва

дисципліни,

номер теми й вид

заняття)

Всь

ого

з в

иклад

ачем

З них:

Сам

ост

ійн

а та

інд

ивід

уал

ьн

а р

об

ота

З них:

Лек

цій

Сем

інар

ськи

х з

анять

Пр

акти

чн

их

зан

ять

Мо

ду

льн

ий

ко

нтр

оль

Інд

ивід

уальн

а р

об

ота

Сам

ост

ійн

а р

об

ота

Модуль I

1. Тема 1. Поняття,

предмет, джерела і

система державного

права зарубіжних

країн

12 4 2 2 8 4 4 Ноутбук, мультимедійний

проектор

Теорія держави

та права

Тема 9 лекція

2. Тема 2. Конституції

зарубіжних країн


проектор

Конституційне

право України

Тема 2 Лекція

3. Тема 3. Основи

правового статусу

особи в зарубіжних

країнах

12 4 2 2 + 8 4 4 Ноутбук, мультимедійний

проектор


та права

Тема 20

лекція




Модуль II

4. Тема 4. Форми

держави в

зарубіжних країнах


проектор

Історія

держави та

права

зарубіжних

країн

Тема 6, 7

Лекція


та права


5. Тема 5. Правовий

статус політичних

партій в зарубіжних

країнах

10 4 4 6 2 4 Ноутбук,


та права


6. Тема 6. Виборче

право в зарубіжних

країнах. Види

виборчих систем в


8 4 4 4 2 2 Ноутбук,




7. Тема 7. Глава

держави в


10 6 2 4 + 4 2 2 Ноутбук, мультимедійний

проектор




Модуль III

7

8. Тема 8. Законодавча влада в



проектор




9. Тема 9. Виконавча

влада в зарубіжних

країнах

8 6 2 4 2 2 Ноутбук, мультимедійний

проектор




10. Тема 10. Судова

влада в зарубіжних

країнах


проектор




11. Тема 11. Місцеве

самоврядування в


8 6 2 4 + 2 2 Ноутбук, мультимедійний

проектор




Форма контролю –

залік

Всього годин 108 54 18 36 54 26 28

8

ПРОГРАМА КУРСУ

ТЕМА 1. Поняття, предмет, джерела і система державного права

зарубіжних країн.

Конституційне право зарубіжних країн в системі публічного права.

Взаємодія державного права зарубіжних країн з іншими правовими науками.

Державне право зарубіжних країн як галузь права, як наука і навчальна

дисципліна. Методи вивчення державного права зарубіжних країн.

Конституційне право України та державне право зарубіжних країн їх

співвідношення. Предмет регулювання державного права зарубіжних країн.

Конституційно-правові методи. Функції державного права зарубіжних країн.

Сучасні правові системи та їх особливості. Поняття суб‘єкта державно-правових

відносин та їх види. Конституційно-правові відносини, їх зміст та види. Джерела

державного права зарубіжних країн. Система державного права зарубіжних

країн та структура відповідного навчального курсу. Формування державного

права як самостійної галузі юридичної науки. Норми державного права

зарубіжних країн, їх особливості. Інститути державного права зарубіжних країн,

їх види.

ТЕМА 2. Конституції зарубіжних країн. Поняття Конституції в зарубіжних країнах. Основні етапи

конституційного розвитку сучасних держав, їх особливості та відмінності.

Сутність, зміст Конституції. Конституційні норми, їх види. Конституційні

принципи. Властивості Конституції. Конституція - політичний документ.

Конституція - ідеологічний документ. Структура Конституції. Види

Конституцій. Порядок прийняття і внесення змін до Конституції. Способи

прийняття Конституції. Процедура прийняття Конституції. Термін дії

Конституції.

ТЕМА 3. Основи правового статусу особи в зарубіжних країнах. Поняття правового статусу особи. Елементи правового статусу людини і

громадянина. Зародження ідеї прав людини. Закріплення правового статусу

особи. Поняття ―права людини‖ і ―права громадянина‖ та їх співвідношення.

Конституційно-правовий інститут громадянства. Поняття громадянства і

підданства. Юридичні норми, що регулюють інститут громадянства. Підстави

набуття громадянства. Підстави припинення громадянства. Правове положення

іноземних громадян та осіб без громадянства. Класифікація прав і свобод

людини і громадянина. Юридичні гарантії прав і свобод людини. Міжнародно-

правові акти щодо захисту основних прав і свобод людини. Обов‘язки

громадянина.

ТЕМА 4. Форми держави в зарубіжних країнах.

Поняття форми держави. Поняття форми державного правління. Поняття

9

монархії та республіки. Загальні ознаки республіканської форми правління.

Форми територіального устрою держави. Поняття унітарної держави.

Адміністративно-територіальний поділ унітарних держав. Форми унітарних

держав. Автономні державні утворення. Види автономій. Поняття федерації.

Виникнення федеративних держав і їх структура. Суб‘єкти федерації та їх

правове положення. Територіальні утворення. Розмежування предметів відання

федерації і її суб‘єктів. Форми участі суб‘єктів федерації у вирішенні

загальнодержавних питань. Поняття державного режиму. Види та

характеристика державних режимів.

ТЕМА 5. Правовий статус політичних партій в зарубіжних країнах.

Поняття політичної партій. Ознаки політичної партії. Правове

регулювання ролі партій у суспільстві і державі. Принципи в організації і

діяльності політичних партій. Ідеологія партій. Внутрішня організація партій.

Діяльність політичних партій. Юридичні процедури при створені партії.

Реєстрація політичних партій. Фінансування політичних партій. Види

політичних партій. Партійні системи. Види партійних систем.

ТЕМА 6. Виборче право в зарубіжних країнах. види виборчих систем

в зарубіжних країнах.

Поняття інституту виборів, система його норм. Поняття виборчого права.

Сутність виборів. Принципи виборчого права. Правове регулювання

підготовки і проведення виборів. Виборчі системи та їх види. Обчислення

виборчої квоти. Додаткові правила розподілу мандатів при пропорційній

системі. Контроль за проведенням виборів. Поняття референдуму. Поняття

плебісциту. Ініціатива референдуму. Організація референдуму. Визначення

результатів референдуму. Види референдуму і його правові наслідки.

Результати референдуму.

ТЕМА 7. Глава держави в зарубіжних країнах.

Поняття глави держави. Монарх — глава держави. Порядок (система)

престолонаслідування. Особливості спадкування престолу. Правове положення

монарха. Особливості прав, пільг, привілеїв. Президент – поняття та форми

президентури. Законодавчі вимоги до кандидатів на пост президента, термін

повноважень. Способи обрання президента. Повноваження глави держави.

Президент як гарант конституції. Роль президента у формуванні вищих органів

держави. Глава держави — верховний головнокомандувач. Президент як

гарант прав і свобод громадян. Дорадчі органи при президенті.

Відповідальність президента. Форми імпічменту.

ТЕМА 8. Законодавча влада в зарубіжних країнах.

Поняття законодавчої влади. Поняття парламенту. Структура парламенту.

Формування палат парламенту. Припинення повноважень палат. Підстави

розпуску парламенту. Внутрішня організація парламенту. Органи парламенту.

10

Правове положення члена парламенту. Депутатський імунітет і індемнітет.

Обов‘язки депутата. Порядок роботи парламенту. Сесії і засідання парламенту.

Повноваження парламенту. Парламенти з необмеженими повноваженнями, з

обмеженими повноваженнями і консультативні парламенти. Контроль

парламенту. Парламентські слухання. Парламентські розслідування.

Законодавчий процес. Стадії законодавчого процесу. Спеціальні парламентські

процедури.

ТЕМА 9. Виконавча влада в зарубіжних країнах.

Поняття уряду. Склад уряду. Прем‘єр міністр та міністри. Органи,що діють

при уряді. Види урядів. Способи формування уряду. Умови призначення

міністрів. Повноваження уряду. Урядова правотворчість. Відповідальність уряду

і його членів. Імпічмент міністрів. Парламентський контроль за діяльністю

органів виконавчої влади. Взаємовідносини між органами законодавчої і

виконавчої влади.

ТЕМА 10. Судова влада в зарубіжних країнах.

Поняття судової влади. Системи судової влади. Форми діяльності судової

влади. Місце судової влади в системі органів державної влади та управління.

Судові органи в зарубіжних країнах. Суди загальної юрисдикції. Суди, органи

конституційної юрисдикції. Спеціальні суди. Адміністративна юстиція.

Порядок створення судів. Конституційне регулювання судової влади.

Принципи організації і діяльності правосуддя. Конституційно-правовий статус

суддів.

ТЕМА 11. Місцеве самоврядування в зарубіжних країнах.

Поняття місцевого самоврядування. Поняття місцевого управління.

Функції та принципи місцевого самоврядування. Моделі місцевого

самоврядування. Конституційні основи місцевого самоврядування. Система

органів місцевого самоврядування. Форми діяльності органів місцевого

самоврядування. Взаємодія органів місцевого самоврядування і управління.

11

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

ТЕМА 1. Поняття, предмет, джерела і система державного права зарубіжних країн

Питання які розглядаються на семінарі:

1. Поняття державного права зарубіжних країн та його місце в системі права зарубіжних країн.

2. Предмет і метод державного права зарубіжних країн. 3. Система державного права зарубіжних країн. 4. Джерела державного права зарубіжних країн.

Література до теми:

1,2, 5, 14, 16, 18, 23, 31, 33, 33, 35, 50.

Пропоновані теми рефератів: Основні риси та особливості державного права зарубіжних країн. Співвідношення конституційного права зарубіжних країн з міжнародним правом. Державне право зарубіжних країн як наука, галузь права та навчальна дисципліна. Об‘єкт та суб‘єкт ДПЗК.

Завдання до самостійної роботи: 1. Засвоїти поняття та терміни з відповідної теми: державне право

зарубіжних країн, інститут державного права, джерела права, конституційний закон, судовий прецедент, правова доктрина, міжнародно-правовий акт, система державного права зарубіжних країн, функції державного права зарубіжних країн.

2. Пояснити суть принципів ДПЗК. 3. Історія становлення ДПЗК як галузі права? 4. Що таке правовідносини ДПЗК? 5. Чи існує відповідальність в ДПЗК? 6. Проаналізуйте розвиток політико-правових поглядів видатних діячів,

учених щодо проблемних питань ДПЗК?

ТЕМА 2. Конституції зарубіжних країн

Питання які розглядаються на семінарі: 1. Поняття та юридична природа конституцій зарубіжних країн. 2. Зміст і структура конституцій. 3. Порядок прийняття та внесення змін до конституції. 4. Гарантій захисту конституцій.


1, 2, 4, 5, 14, 16, 18, 23, 31, 32, 35, 39, 46, 50.

Пропоновані теми рефератів: Загальна характеристика конституції Франції. Загальна характеристика конституції КНР. Загальна характеристика конституції США.

12

Загальна характеристика конституції Бразилії. Завдання до самостійної роботи:

1. Засвоїти поняття конституція, фактична конституція, юридична конституція, конституція – основний закон, верховенство конституції, писана конституція, неписана конституція, жорстка конституція, гнучка конституція, октройована конституція, конституційний нагляд. 2. Назвіть основні риси та особливості державного права зарубіжних країн. 3. Розтлумачте поняття та види конституції. 4. Назвіть властивості конституції. 5. Проаналізуйте історію становлення конституції як основного закону держави. 6. Виокремте особливості внесення змін до жорстких конституцій. 7. Проаналізуйте розвиток політико-правових поглядів видатних діячів, учених щодо питань становлення конституціоналізму.

ТЕМА 3. Основи правового статусу особи в зарубіжних країнах


1. Поняття і особливості правового статусу особи. 2. Основні принципи правового статусу особи. 3. Інститут громадянства в зарубіжних країнах. 4. Поняття та класифікація прав і свобод людини і громадянина. 5. Конституційно-правовий інститут обов‘язків особи. 6. Гарантії прав і свобод людини і громадян.


1, 2, 5, 12, 14, 16, 18, 20, 25, 26, 33, 36, 40, 44, 54.

Пропоновані теми рефератів: Сутність, основні принципи формування правового статусу особи. Історичний розвиток прав і свобод людини. Юридичний захист прав і свобод. Конституційно-правовий інститут обов‘язків, його еволюція. Завдання до самостійної роботи: 1. Засвоїти поняття та терміни з відповідної теми: права людини,

громадянські права, політичні права, економічні права, соціальні права, механізм реалізації прав та свобод, омбудсман, підданство, громадянство, національність, натуралізація, денатуралізація, філіація, оптація, реєстрація, репатріація, апатриди, біпатриди, іноземці.

2. Поняття та види прав і свобод людини? 3. Визначте особливості конституційного регулювання інститут

громадянства? 4. Посада омбудсмен як гарант реалізації прав людини. 5. Що таке обов‘язки людини і громадянина? 6. Проаналізуйте розвиток політико-правових поглядів видатних діячів,

учених щодо питань прав і свобод людини і громадянина.

ТЕМА 4. Форм держави в зарубіжних країнах


13

1. Форми правління в зарубіжних країнах: монархія, її різновиди та особливості в сучасних умовах; республіка, основні ознаки президентської та парламентарної республіки.

2. Форми державного устрою: ознаки унітарної держави; особливості складних форм державного устрою.

3. Політичні режими, їх різновиди: види і характерні риси демократичних режимів; антидемократичні режими, особливості їх різновидів.


1, 2, 5, 8, 9, 14, 16, 18, 19, 24, 31, 34, 37, 48, 49.

Пропоновані теми рефератів: Міжнародно-правові стандарти, що діють у сфері здійснення юридичної

практичної діяльності. Президентські республіки. Особливості змішаних форм правління. Парламентські форми правління. Авторитарні режими (ознаки, сутність, характерні риси). Завдання до самостійної роботи: 1. Засвоїти поняття та терміни з відповідної теми: форма держави, форма

правління, форма державного устрою, державний режим, політичний режим, республіка, президентська республіка, парламентська республіка, змішана республіка, монархія, конституційна монархія, унітарна держава, федерація, конфедерація, імперія, демократичний режим, антидемократичний режим, авторитарний режим, тоталітарний режим, тиранія, деспотія.

2. Дайте визначення поняття абсолютної монархії. 3. Назвіть особливості обмеженої монархії. 4. Навести приклади унітарних держав. 5. Навести приклади федеративних держав. 6. Чим відрізняється авторитарний режим від тоталітарного? 7. Чим відрізняється демократичний режим від ліберального? 8. Проаналізуйте розвиток політико-правових поглядів видатних діячів,

учених щодо питань форми держави.

Тема 5. Правовий статус політичних партій в зарубіжних країнах.

Питання які розглядаються на семінарі: 1. Поняття, сутність та значення (функції) політичних партій. 2. Порядок утворення та структура політичних партій. Роль та місце лідера

партії у її функціонуванні. 3. Історія становлення політичних партій. 4. Партійні системи в зарубіжних країнах, види політичних партій. 5. Організація діяльності політичних партій (особливості здійснення роботи,

фінансування, нормативне забезпечення).


1, 2, 5, 13, 14, 16, 18, 23, 27, 34, 50. Пропоновані теми рефератів:

14

Сутність та види партійних систем. Історія становлення політичних партій. Порядок фінансування діяльності політичних партій. Організаційна структура політичних партій. Організаційна структура політичних партій у США. Організаційна структура політичних партій у Великобританії. Організаційна структура політичних партій у Індії. Завдання до самостійної роботи: 1. Засвоїти поняття та терміни з відповідної теми: партійна система,

політична партія, електорат, конфесійна партія, функції політичної партії, лідер партії, організаційно оформлені і організаційно неоформлені партії.

2. Опрацювати питання, які будуть подані у варіанті тестових завдань: Слово "партія" походить від латинського слова "pars", що означає… Функції політичних партій — це… Неоконсерватори і неоліберали виступають за… Соціалісти виступають за… Серед соціалістів виділяють.. У політичному аспекті кожної країни розрізняють.. Інституціоналізація політичних партій виявляється в 2 взаємозв‘язаних процесах… За кількістю партій вирізняють… Групу вищих партійних керівників, що збираються для попереднього обговорення політичних і організаційних питань і відповідних форумів партії, що фактично ухвалюють рішення, в англомовних країнах називають… Партії, створені на основі певних релігійних вірувань називаються конфесійними…

3. В чому полягає інституціоналізація політичних партій? 4. Сутність зовнішнього та внутрішнього методу регулювання діяльності

політичних партій? 5. Назвіть принципи діяльності політичних партій. 6. Види партійних систем? 7. Сутність політичного плюралізму? 8. Проаналізуйте розвиток політико-правових поглядів видатних діячів,

учених щодо питань діяльності політичних партій.

Тема 6. Виборче право в зарубіжних країнах. Види виборчих систем в зарубіжних країнах.


1. Поняття, сутність, принципи та види виборчого права. 2. Поняття і види виборів. Історична ретроспектива проведення виборів в

зарубіжних країнах. 3. Виборчі системи (поняття, види). 4. Порядок організації і проведення виборів в зарубіжних країнах

(особливості конституційного закріплення та етапи виборчого процесу). 5. Референдуми в зарубіжних країнах (поняття, види, порядок проведення).


1, 2, 5, 7, 11, 14, 16, 18, 23, 31, 35, 50, 53.

15

Пропоновані теми рефератів: Принципи виборчого права. Голосування та визначення результатів виборів. Виборчі цензи та практика їх використання. Організація та проведення референдумів в зарубіжних країнах. Особливості проведення виборів в США. Особливості проведення виборів в Італії. Особливості проведення виборів в Японії. Завдання до самостійної роботи: 1. Засвоїти поняття та терміни з відповідної теми: об‘єктивне виборче право,

суб‘єктивне виборче право, сутність виборів, абсолютна не виборність, виборчі органи, мажоритарна система, пропорційна система, змішана система, абсентеїзм, кумулятивний вотум, природна квота, штучна квота.

2. Опрацювати питання, які будуть подані у варіанті тестових завдань: Безпосередня демократія — це… Основними формами безпосередньої демократії є… Історично непрямі вибори передували прямим… Проміжні вибори це… Виборче право це… Відповідно до мажоритарної системи абсолютної більшості обраним

визнається… У Канаді, США і ФРН референдум можливий лише на рівні суб‘єктів

федерації та (або) на місцевому рівні… Термін «референдум» походить: Плебісцит — це… Майже в усіх країнах суб‘єктом, який уповноважений самостійно

призначати референдум, визначено… 3. Проаналізуйте розвиток політико-правових поглядів видатних діячів,

учених щодо питань виборчого права? 4. Дайте визначення поняття активного та пасивного виборчого права. 5. Які є права виборця на виборах? 6. Назвіть етапи проведення виборів. 7. Яке значення має передвиборча агітація? 8. Види референдумів? 9. Функції виборів та референдумів?

Тема 7. Глава держави в зарубіжних країнах.


1. Поняття інституту глави держави та його правовий статус. 2. Конституційне закріплення інституту глави держави. 3. Повноваження глави держави. 4. Порядок обрання та підстави припинення повноважень глави держави.


1, 2, 5, 10, 11, 14, 16, 18, 23 30, 35, 50, 52. Пропоновані теми рефератів:

16

Принципи виборчого права глави держави. Юридичний і фактичний статус глави держави. Відповідальність глави . Взаємовідносини глави держави з іншими органами державної влади. Вимоги до особи президента у різних державах світу. Особливості правового статусу монарха в зарубіжних країнах. Особливості правового статусу глави держави в Італії. Особливості правового статусу глави держави в Японії. Завдання до самостійної роботи:

1. Засвоїти поняття та терміни з відповідної теми: статус глави держави, обрання президента, контра сигнатура, регламентарна влада, абсолютне вето, президентура, повноваження глави держав, імпічмент.

2. Опрацювати питання, які будуть подані у варіанті тестових завдань: Інститут президентства було запроваджено у (ст.)… До особливостей статусу монарха слід віднести… Президент є повноважним на основі… У державах з якою формою правління передбачена посада віце-

президента… Сутність концепції президента-арбітра у більшості держав, де існує такий

статус… Імпічмент це… Коли виникла концепція регламентної влади… У більшості парламентських республіках президента обирає… Види виборів президента в зарубіжних країнах… Чи може мати місце контрасигнування актів глави держави окремими

міністрами в інституті президентства… 3. В чому полягає відмінність у статусі між посадою президента та

монарха?

4. Яку роль відіграє президент в державі?

5. Які вимоги існують до кандидатів у президенти в зарубіжних країнах?

6. Яку роль відіграє посада віце-президента?

7. В чому сутність концепції президента-арбітра?

8. Види виборів президента?

9. Які недоліки існують в інституті президентства та монарха?

Тема 8. Законодавча влада в зарубіжних країнах.

Питання які розглядаються на семінарі: 1. Поняття парламенту та його внутрішня організація. 2. Правове положення члена парламенту. 3. Функції та повноваження парламенту. 4. Порядок роботи парламенту. 5. Законодавчий процес в парламенті.


1, 2, 5, 12-16, 18, 19, 22, 33, 38, 45, 47, 53, 56.

17

Пропоновані теми рефератів: Історія парламентаризму. Законодавча ініціатива. Взаємодія парламенту з іншими органами державної влади. Способи формування парламентів. Спікер парламенту, його місце та роль в діяльності парламенту. Особливості організації діяльності парламенту у Великобританії. Особливості організації діяльності парламенту у ФРН. Завдання до самостійної роботи: 1. Засвоїти поняття та терміни з відповідної теми: парламент, палати

парламенту, фракція, комітети, комісії, депутатський імунітет, депутат; кворум; законодавча ініціатива.

2. Опрацювати питання, які будуть подані у варіанті тестових завдань: Парламент це … Представницькі владні інституції існували ще в… Кворум це… Бікамералізм означає… За загальним правилом однопалатний парламент та нижня палата

парламенту формуються … Розпускати парламент уповноважений… Найголовніші елементи структури парламенту: Особа, яка підтримує порядок в залі засідань парламенту це … Остаточна згода держави на укладення договору, що виражається у

встановленій формі… Засвідчення закону і того факту, що він прийнятий відповідно до

встановленої процедури; підписання закону; розпорядження про його публікацію і виконання — це…

3. В чому полягає відмінність у статусі між депутатським імунітетом та індемнітетом?

4. Яку роль відіграє парламент у державі? 5. Які вимоги існують до кандидатів у депутати в зарубіжних країнах? 6. Процедура прийняття законів? 7. Види компетенції парламенту? 8. Види парламентів? 9. Які існують форми парламентського контролю?

Тема 9. Виконавча влада в зарубіжних країнах.


1. Поняття виконавчої влади. 2. Поняття, склад та структура уряду. 3. Види уряду. 4. Функції та повноваження уряду. 5. Статус та повноваження глави уряду. 6. Конституційно-правова відповідальність уряду.


1, 2, 5, 12, 14, 16, 17-19, 28, 33, 41, 50.

18

Пропоновані теми рефератів: Поняття, особливості формування та діяльності урядів в країнах Європи:

Франція, Німеччини, Великобританія, Італія, Польща, Чехія, Російська Федерація. Поняття, особливості формування та діяльності урядів в країнах Північної

та Південної Америки: США, Канада, Бразилія, Куба, Аргентина, Уругвай, Парагвай, Чилі. Поняття, особливості формування та діяльності урядів в країнах Азії:

Китай, Індія, Японія. Поняття, особливості формування та діяльності урядів в африканських

країнах: Єгипет, ПАР, Сомалі, Зімбабве тощо. Завдання до самостійної роботи: 1. Засвоїти поняття та терміни з відповідної теми: виконавча влада, уряд,

прем‗єр – міністр, міністерство, міністр, міністр без портфелю, урядова відповідальність, орган виконавчої влади, місцевий орган виконавчої влади, центральний орган виконавчої влади.

2. Опрацювати питання, які будуть подані у варіанті тестових завдань: Уряд — це… У зарубіжних країнах найважливіші функції уряду такі… Однопартійні уряди характерні для… Безпартійний уряд створюється тоді, коли… Багатопартійні (коаліційні) уряди створюються в країнах… Існують такі моделі формування виконавчої влади… Посада ―державного міністра‖ це… Міністр без портфеля – це… Як правило в більшості країн чергові засідання уряду проводять… Існують такі види відповідальності членів уряду… 3. Поняття виконавчої влади? 4. Визначте особливості формування уряду в зарубіжних країнах? 5. Які існують функції уряду? 6. В чому особливості статусу глави уряду? 7. Випадки дострокового припинення повноважень уряду? 8. Яка система виконавчої влади в окремих зарубіжних країнах?

Тема 10. Судова влада в зарубіжних країнах.


1. Поняття, специфічні риси та сутність судової влади в зарубіжних країнах. Судові системи в зарубіжних країнах.

2. Конституційно-правові основи організації судової влади. 3. Судові органи в зарубіжних країнах та порядок їх створення. 4. Функції та компетенція органів судової влади в зарубіжних країнах 5. Конституційне правосуддя в механізмі правового захисту конституції.


1, 2, 3, 5. 12, 14, 16, 18, 23, 29, 33, 42, 43, 46, 51. Пропоновані теми рефератів:

19

Конституційно – правові принципи організації та діяльності судових органів країн Європи (Франція, Німеччини, Великобританія, Італія, Польща, Чехія, Російська Федерація). Конституційно – правові принципи організації та діяльності судових

органів країн Північної та Південної Америки (США, Канада, Бразилія, Куба, Аргентина, Уругвай, Парагвай, Чилі). Конституційно – правові принципи організації та діяльності судових

органів країн Азії (Китай, Індія, Японія). Конституційно – правові принципи організації та діяльності судових

органів африканських країн (Єгипет, ПАР, Сомалі, Зімбабве тощо). Завдання до самостійної роботи: 1. Засвоїти поняття та терміни з відповідної теми: суд, суддя, юрисдикція,

конституційне правосуддя, принципи правосуддя, суд присяжних, судовий прецедент, ювенальні суди.

2. Опрацювати питання, які будуть подані у варіанті тестових завдань: Судова влада відповідно до теорії розподілу влад є… Напрямки здійснення судової влади… Принципи, на основі яких здійснюється судова влада (правосуддя)… Повноваження суду, (судова юрисдикція) як правило поділяється на… Ця модель судової системи має загальний всеохоплюючий характер, але не

виключається створення окремих спеціалізованих органів, наприклад, ювенільних судів (судів у справах неповнолітніх), патентних, митних, податкових та інших судів… Ця модель судової системи передбачає, що особливе місце належить

конституційним судам… Медіатори та консиліатори існують в судових системах окремих зарубіжних

країн для… Існують такі моделі конституційного контролю… Попередній конституційний контроль передбачає… За умов здійснення матеріального конституційного контролю

перевіряють… 3. Поняття судової влади? 4. Які особливості здійснення судової влади в абсолютних монархіях? 5. Назвіть та охарактеризуйте судові системи світу? 6. Визначте статус, структура та повноваження судів конституційної

юрисдикції окремих європейських країн? 7. В чому суть поняття ювенальних судів в окремих зарубіжних країнах, їх

система ?

Тема 11. Місцеве самоврядування в зарубіжних країнах.

Питання які розглядаються на семінарі: 1. Поняття місцевого самоврядування та управління в зарубіжних країнах. 2. Основні моделі та концепції (теорії) місцевого самоврядування. 3. Органи місцевого самоврядування та управління в зарубіжних країнах

(структура, порядок формування та діяльності, компетенція).


1, 2, 5, 6, 7, 12, 14, 16, 18, 21, 28, 33, 50, 55.

20

Пропоновані теми рефератів: Історія розвитку місцевого самоврядування. Компетенція органів місцевого самоврядування. Взаємодія органів місцевого самоврядування та місцевого управління . Посадові особи органів місцевого самоврядування. Організація роботи органів місцевого самоврядування. Завдання до самостійної роботи: 1. Засвоїти поняття та терміни з відповідної теми: місцеве самоврядування,

місцеве управління, муніципалітет, мер, громада, виконавчий апарат, комуна, принципи місцевого самоврядування.

2. Опрацювати питання, які будуть подані у варіанті тестових завдань: Англосаксонська система характеризується тим, що… За іберійської системи місцевого самоврядування й управління… Система рад застосовується в країнах… Переважна більшість держав світу мають адміністративно-територіальний

устрій… Органи місцевого самоврядування складаються… До обов‘язкових належать повноваження ОМС з питань, яким надається

загальнодержавне значення (підтримання доріг у належному стані, протипожежна служба, утримання шкіл)… Для муніципальних утворень є, як правило… Місцеве управління — це… Місцеве самоврядування — це… Муніципальний зарубіжний досвід свідчить, що питання зміни меж

муніципалітетів, їх скасування, злиття повинно вирішуватися… 3. В чому полягає відмінність у статусі між іберійською системою місцевого

самоврядування та системою рад? 4. Які принципи роботи органів місцевого самоврядування? 5. Визначте сутність місцевого управління. 6. Дайте визначення поняття територіального устрою та адміністративно-

територіальних одиниць і виокремте різницю між ними. 7. Які особливості відносини органів місцевого самоврядування та місцевого

управління?

21

СИТУАТИВНІ (ПРАКТИЧНІ) ЗАВДАННЯ

1. У різних підручниках з державного пава зарубіжних країн поняття

ДПЗК інтерпретується таким чином:

1) сукупність юридичних норм, які регулюють державно-політичні

відносини владарювання.

2) сукупність правових (юридичних) норм, які закріплюють певні основи

економічної і політичної організації суспільства, порядок формування,

організації і функціонування основних ланок державного механізму,

територіальну організацію держави, а також визначають основи відносин

держави і особи.

3) сукупність різних теорій, учень, поглядів, гіпотез із питань

конституційного права, викладених у книгах, статтях, наукових доповідях.

У якому варіанті наведено найбільш повне поняття державного права

зарубіжних країн як галузі права?

2. Ініціатива перегляду Конституції належить Президентові

Республіки, чинному за пропозицією Прем'єр-міністра, і членам Парламенту.

Проект або пропозиція про перегляд Конституції повинні бути розглянуті з

дотриманням термінів. Перегляд є остаточним після схвалення його

референдумом. Однак проект перегляду Конституції не виноситься на

референдум, якщо Президент Республіки вирішує передати його на розгляд

Парламенту, скликуваного у форматі Конгресу; в цьому випадку проект

перегляду вважається схваленим, тільки якщо за нього буде подано більшість у

три п'ятих поданих голосів. В якості бюро Конгресу виступає бюро

Національних зборів

З наведеного фрагменту тексту Конституції Франції 1958 року визначте

вид конституції за способом внесення змін до неї?

3. У травні 1996 року Полтавське міське управління МВС України в

Полтавській області (далі — ПМУ МВС України) порушило кримінальну

справу відносно п. В. за ухилення від сплати податків. Пан В. є сином заявниці

та братом заявника. 28 травня 1996 року відносно п. В. було обрано запобіжний

захід у вигляді підписки про невиїзд.

В зв‘язку з неявкою пана В. на допит та відсутністю відомостей щодо

місця його перебування 4 вересня 1996 року було винесено постанову про

взяття п. В. під варту.

6 серпня 1997 року слідчий ПМС МВС України виніс постанову про

накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію заявників та її

виїмку (далі — постанова про накладення арешту на кореспонденцію),

обґрунтовуючи таку дію наступним:

«Приватний підприємець п. В. протягом періоду з 1 січня 1994 року по 1

січня 1996 року умисно не сплатив податки до державного бюджету у сумі 12

889 грн, спричинивши державі шкоду та втрати в особливо великих розмірах.

22

28 травня 1996 року відносно п. В. було обрано запобіжний захід у вигляді

підписки про невиїзд. Але на виклик слідчого п. В. не з‘явився, його

місцезнаходження на даний час не відомо. 4 вересня 1996 року відносно п. В.

було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Про місце свого

знаходження п. В. може повідомити свою матір та брата, використовуючи

поштово-телеграфну кореспонденцію».

З наведеного фрагменту тексту справи(Заява № 23543/02) "ВОЛОХИ

проти УКРАЇНИ" Європейського Суду з прав людини, визначити яке право було

порушено?

4. В майбутньому Конституція України доповнюватиметься

положеннями, в яких фіксуватимуться нові права і свободи людини і

громадянина. Це пов'язано з тим, що з розвитком суспільства усвідомлюються

нові й нові права і свободи, іманентно притаманні людині від народження або

необхідні для повнокровної участі громадянина в суспільному та державному

житті. На певному етапі виникає необхідність їх фіксації в Основному Законі з

метою їх гарантування, забезпечення надійного захисту з боку держави.

З наведеного фрагменту тексту визначте який принцип прав і свобод

людини і громадянина прокоментовано?

5. Главою держави є Король, котрий виступає уособленням влади

сімейства С., якому історично належить роль лідера в політичному житті

країни. Король одночасно є головою Ради міністрів, верховним

головнокомандувачем збройними силами; він має право оголошувати війну,

надзвичайний стан і загальну мобілізацію, призначати на всі відповідальні

цивільні, військові й дипломатичні посади. Рада міністрів розглядається як

орган виконавчої та регламентарної влади; вона формується Королем, перед

котрим несе відповідальність. Рада міністрів разом із Королем фактично

здійснює законодавчі функції: схвалені ним низами (регламенти) уводяться в

дію королівськими декретами.

З наведеного фрагменту тексту визначте вид форми правління?

6. Відповідно до ч. 2 ст. 64 Конституції Словенії від 23 грудня 1991

року ―На тих територіях, де проживають італійські та угорські етнічні громади,

представникам цих громад надано право створювати автономні організації з

метою здійснення їх прав. На вимогу італійських та угорських етнічних громад

держава може уповноважити їхні відповідні організації виконувати особливі

функції, які належать до юрисдикції держави, і повинна забезпечити умови для

реалізації цих функцій‖

З наведеного фрагменту тексту визначте вид автономії?

7. Ці партії мають складну організаційну структуру і досить

численних послідовників. Переважним джерелом фінансування є членські

внески. Між послідовниками партій існує постійний і тісний зв'язок. Значну

23

увагу ці партії приділяють ідейно-виховній роботі. Керівництво в партії

належить професійним політикам, партійній бюрократії. Центр партійної влади

перебуває не в парламенті, а в самій партії. Користуються реальним впливом у

політичній системі, в якій вони діють. (Приклад – КПРС, Японська

соціалістична партія, консервативна та ліберальна партії Великобританії тощо)

Визначте вид партії?

8. Доповідач А. визначив такі функції політичних партій як:

активізація і інтеграція великих суспільних верств;

артикуляція, тобто перетворення розмитих думок людей у конкретні

пакети вимог і їх озвучення та агрегація інтересів, тобто погодження вимог

певних верств населення, їх оформлення у політичні програми;

політична соціалізація і формування суспільної думки;

розробка політичної ідеології і програм розвитку суспільства;

рекрутування у політичну еліту і висування лідерів; у багатьох державах

уряди і представницькі органи формуються з членів великих політичних партій,

а президенти і прем'єр міністри, як правило, очолюють правлячі партії;

мобілізація виборців на виборах.

Опонент В. вважає, що доповідачем були визначені не всі функції.

Визначте чия позиція вірна і обґрунтуйте чому?

9. У країнах із президентською формою правління, наприклад США,

застосовується так званий ―……‖ спосіб формування урядів. Особливістю

«класичної» президентської республіки є те, що повноваження глави держави

та глави кабінету суміжні й знаходяться в руках президента, а посада прем'єр-

міністра відсутня. Парламент не бере безпосередньої участі у процесі

формування кабінету або його участь у цьому плані обмежена.

Визначте назву способу формування уряду?

10. Поширеною є також ―……‖ виборча система. При голосуванні

виборець отримує два бюлетені, одним з яких він голосує за особу, а другим —

за партію. Характерним прикладом є виборча система ФРН, де одна половина

депутатів Бундестагу (нижньої палати парламенту) обирається за

мажоритарною системою, а друга — згідно зі списками кандидатів, які

пропонуються партіями.

Визначте назву виду виборчої системи?

11. А. вважає, що кастильська система престолонаслідування віддає

перевагу чоловікам, хоч визнає право престолонаслідування і за жінками. В той

же час, В. вважає, що така система називається австрійська.

Визначте правильну позицію?

12. Це вето є специфікою конституційного права СЩА. Воно

використовується тоді, коли десятиденний термін для розглядання

24

законопроекту президентом припиняється завершенням сесії Конгресу або

перенесенням його засідань. Дана ситуація використовується президентом,

якщо конкретний законопроект його не влаштовує, він не хоче його

підписувати, а водночас він не хотів би скористатися відкладальним вето, тому

що стосовно такого законопроекту відкладальне вето може підірвати його

авторитет. Тоді президент відкладає законопроект, він його не підписує під

приводом, що десятиденний термін порушено, Конгрес розпущено, й повертати

законопроект немає куди. У подібному випадку законопроект не набуває

юридичної сили й не одержує встановленої конституцією заборони.

Визначте вид вето?

13. Французький сенат формується триступеневими виборами.

Сенатори Франції обираються на Дев'ять років депутатами Національних

зборів, депутатами в генеральних радах департаментів і депутатами

муніципальних рад. Двоступеневі вибори застосовуються при формуванні

верхньої палати норвезького парламенту – стортингу. У цьому випадку

спочатку громадяни обирають весь склад парламенту; потім депутати,

зібравшись на перше своє засідання, обирають зі свого складу верхню палату,

до неї входить 38 депутатів. Ті, що залишилися, становлять нижню палату, яка

називається одельстинг (112 депутатів). Рада штатів індійського парламенту

також обирається виборними членами законодавчих зборів штатів за

пропорційною системою представництва.

Який спосіб формування парламенту описано у фрагменті тексту?

14. Традиційно А. палата була більш консервативною, захищаючи

традиції, В. – більш демократичною і прогресивною.

Який вид палат охарактеризовано під назвою А. та В.?

15. В Нідерландах у 1977 р. майже півроку працював службовий

кабінет, оскільки голландці дуже довго не могли утворити урядову коаліцію.

Уряди чиновників, або службові уряди, в останні роки працювали також у

Португалії, Італії, Марокко. Можливість утворення такого типу уряду

передбачена навіть у деяких конституціях. Наприклад, Конституція Болгарії

1991 р. передбачає можливість створення такого уряду, якщо парламентські

фракції не можуть досягти згоди й утворити коаліційний уряд

Який вид уряду описано у фрагменті тексту?

16. Така модель застосовується в парламентських монархіях і

парламентських республіках, а також парламентсько-президентських

республік. Її суть полягає в тому, що глава держави призначає главу уряду,

відносно якого є підстави вважати, що він і очолюваний ним уряд

користуватимуться довірою більшості депутатів парламенту або його нижньої

палати. Отримавши мандат, глава уряду формує склад уряду і представляє його

25

разом з програмою дій на затвердження парламенту.

Яка модель формування уряду описано у фрагменті тексту?

17. Правосуддя у Франції здійснюється чотирма гілками судової влади:

1) громадські суди, в яких розгляд дрібних суперечок здійснюється

непрофесійними суддями - медіаторами (посередниками), що призначаються

місцевими радами;

2) ієрархічна система судів загальної юрисдикції, які розглядають

кримінальні та цивільні справи;

3) різноманітні спеціальні суди (у справах неповнолітніх,

військовослужбовців, з кримінальних справ, а також комерційні й трудові);

4) ієрархічна система адміністративних судів, яку складають регіональні

адміністративні суди (низова ланка), адміністративні апеляційні суди та

державна рада (вища ланка).

Крім цих судів у Франції існують два спеціальних органи, що не увійшли

до судової системи, вони створені для суду над вищими чиновниками:

1) Суд правосуддя республіки - судить міністрів;

2) Високий суд правосуддя - розглядає обвинувачення проти Президента.

Який вид судової системи описано у фрагменті тексту?

18. Деякі завдання правосуддя можуть здійснювати і так звані органи

досудового розгляду – посередники, примирителі, що діють у Франції та Італії.

Їх розглядають як мирових суддів у незначних справах і призначають органи

місцевого самоврядування.

Як називаються посередники та примирителі, що описані у фрагменті

тексту?

19. А. стверджує, що під місцевим самоврядуванням Європейська

хартія про місцеве самоврядування розуміє ―право й дійсну здатність місцевих

співтовариств контролювати значну частину суспільних справ, управляти ними

в рамках закону під свою відповідальність і на благо населення‖. В той же час,

В. стверджує, що хартія під місцевим самоврядуванням розуміє ―право й дійсну

здатність місцевих співтовариств контролювати значну частину суспільних

справ, управляти ними в рамках закону під свою відповідальність і на благо

держави‖.

Який вид судової системи описано у фрагменті тексту?

20. В ряді країн Латинської Америки існування крупних земельних

латифундій і домінування місцевих землевласників значною мірою впливає на

систему управління. Населення обирає раду і головну посадову особу даної

адміністративно-територіальної одиниці (алькальда, префекта, мера), інколи

обирають колегію посадових осіб. В деяких країнах головна посадова особа

обирається не населенням, а радою.

Який вид системи місцевого самоврядування описано у фрагменті

26

тексту?

27

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

Модуль 1

1. ЗМІСТОМ ЯКОЇ ІЗ ЮРИДИЧНИХ ДИСЦИПЛІН Є СУКУПНІСТЬ

ЗНАНЬ ЩОДО СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЇ

КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИХ НОРМ, ІНСТИТУТІВ ТА ПРАКТИКИ

ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ В ДАНІЙ КРАЇНІ?

A. конституційного права конкретної держави;

B. порівняльного конституційного права;

C. загальної теорії конституційного права;

D. історії конституційного права;

E. конституційного права зарубіжних держав.

2. КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ ДЕРЖАВ – ЦЕ?

A. галузь права;

B. наука;

C. навчальна дисципліна;

D. усі відповіді є вірними.

3. ЗМІСТОМ ЯКОЇ ІЗ ФУНКЦІЙ НАУКИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА

ЗАРУБІЖНИХ ДЕРЖАВ Є ВИЯВЛЕННЯ У ПРОЦЕСІ ПІЗНАННЯ

НЕДОЛІКІВ ЗАКОНОДАВСТВА, НЕГАТИВНІ СТОРОНИ РЕАЛІЗАЦІЇ

КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИХ НОРМ З МЕТОЮ ЇХ ВИПРАВЛЕННЯ

ЧИ УСУНЕННЯ НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ?

A. Пізнавальної;

B. критичної;

C. прогностичної;

D. практичної;

E. соціальної.

4. ЗМІСТОМ ЯКОЇ ІЗ ФУНКЦІЙ НАУКИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА

ЗАРУБІЖНИХ ДЕРЖАВ Є АНАЛІЗ ВЧЕНИМИ КОНСТИТУЦІЙНО-

ПРАВОВИХ НОРМ ТА ВІДНОСИН, ФОРМУЛЮВАННЯ ВІДПОВІДНИХ

ВИСНОВКІВ?

A. пізнавальної;

B. критичної;

C. прогностичної;

D. практичної;

E. політичної.

5. ЗМІСТОМ ЯКОГО ІЗ МЕТОДІВ НАУКИ КОНСТИТУЦІЙНОГО

ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ ДЕРЖАВ Є АНАЛІЗ ЗМІСТУ

28

КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИХ НОРМ, ВИЯВЛЕННЯ МІЖ НИМИ

ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКІВ?

A. формально-юридичного;

B. компаративістського;

C. історичного;

D. соціологічного;

E. статистичного.

6. ЗМІСТОМ ЯКОГО ІЗ МЕТОДІВ НАУКИ КОНСТИТУЦІЙНОГО

ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ ДЕРЖАВ Є ПОРІВНЯННЯ АНАЛОГІЧНИХ

ІНСТИТУТІВ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН, ВИЯВЛЕННЯ У НИХ СПІЛЬНИХ

ТА ВІДМІННИХ РИС, АНАЛІЗ СПЕЦИФІКИ КОНСТИТУЦІЙНО-

ПРАВОВИХ ІНСТИТУТІВ ДАНОЇ КРАЇНИ?

A. формально-юридичного;

B. компаративістського;

C. історичного;

D. соціологічного;

E. статистичного.

7. ДЖЕРЕЛАМИ НАУКИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ

ДЕРЖАВ Є?

A. джерела галузі конституційного права зарубіжних держав;

B. проекти конституцій, законопроекти;

C. конституційно-правова доктрина;

D. практика реалізації конституційно-правових норм;

E. усі вище перелічені відповіді є вірними.

8. ЗА ЗМІСТОМ СУСПІЛЬНІ ВІДНОСИНИ, ЩО СТАНОВЛЯТЬ

ПРЕДМЕТ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА У ЗАРУБІЖНИХ ДЕРЖАВАХ,

Є?

A. державними;

B. приватними;

C. публічними;

D. міжнародними;

E. демократичними.

9. СУБ’ ЄКТАМИ ДЕРЖАВНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН?

A. центральні органи державної влади й управління;

B. органи конституційного нагляду;

C. місцеві органи державної влади й муніципалітети;

D. окремі індивіди;

E. всі відповіді вірні.

29

10. ВКАЖІТЬ ВАРІАНТИ ВІДПОВІДЕЙ, ЩО НЕ Є ДЖЕРЕЛАМИ

ГАЛУЗІ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА В ЗАРУБІЖНИХ ДЕРЖАВАХ?

A. конституційні угоди;

B. судові прецеденти;

C. внутрішньодержавні публічно-правові договори;

D. концепція розподілу влади;

E. правова доктрина.

Модуль 2

1. СЛОВО "ПАРТІЯ" ПОХОДИТЬ ВІД ЛАТИНСЬКОГО СЛОВА

"PARS", ЩО ОЗНАЧАЄ?

A. частина;

B. регіон;

C. зібрання.

2. ФУНКЦІЇ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ — ЦЕ?

A. основні принципи їх діяльності, обумовлені цілями, що стоять перед ними, і

їх завданнями;

B. основні напрями їх діяльності, обумовлені цілями, що стоять перед ними, і

їх завданнями;

C. основні задачі їх діяльності, обумовлені цілями, що стоять перед ними, і їх

завданнями.

3. НЕОКОНСЕРВАТОРИ І НЕОЛІБЕРАЛИ ВИСТУПАЮТЬ ЗА?

A. збільшення податкових ставок для суб‘єктів підприємницької діяльності

мандата, набутого за результатами виборів;

B. зниження податкових ставок для суб‘єктів підприємницької діяльності

мандата, набутого за результатами виборів;

C. відміну податкових ставок для суб‘єктів підприємницької діяльності

мандата, набутого за результатами виборів.

4. СОЦІАЛІСТИ ВИСТУПАЮТЬ ЗА?

A. низькі податкові ставки, використовуючи отримані до бюджету кошти на

розвиток соціальних програм, забезпечення соціально незахищених верств

населення.;

B. збори податків із заможних верств населення, використовуючи отримані до

бюджету кошти на розвиток соціальних програм, забезпечення соціально

незахищених верств населення.;

C. високі податкові ставки, використовуючи отримані до бюджету кошти на

розвиток соціальних програм, забезпечення соціально незахищених верств

населення.

5. СЕРЕД СОЦІАЛІСТІВ ВИДІЛЯЮТЬ?

30

A. християнсько-демократичні;

B. клерикалізм;

C. фундаменталістські

D. всі відповіді вірні.

6. У ПОЛІТИЧНОМУ АСПЕКТІ КОЖНОЇ КРАЇНИ РОЗРІЗНЯЮТЬ?

A. праві та ліві партії;

B. праві та центристські партії;

C. праві, ліві та центристські.

7. ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ ВИЯВЛЯЄТЬСЯ В

2 ВЗАЄМОЗВ’ЯЗАНИХ ПРОЦЕСАХ?

A. процесуалізації і конституціоналізації;

B. консолідації та законодавчій інституціоналізації;

C. конституціоналізації і законодавчій інституціоналізації.

8. ЗА КІЛЬКІСТЮ ПАРТІЙ ВИРІЗНЯЮТЬ?

A. однопартійна та двопартійні системи;

B. однопартійна та багатопартійні системи;

C. однопартійні, двопартійні, багатопартійні системи.

9. ГРУПУ ВИЩИХ ПАРТІЙНИХ КЕРІВНИКІВ, ЩО ЗБИРАЮТЬСЯ ДЛЯ

ПОПЕРЕДНЬОГО ОБГОВОРЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ І

ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ПИТАНЬ І ВІДПОВІДНИХ ФОРУМІВ ПАРТІЇ, ЩО

ФАКТИЧНО УХВАЛЮЮТЬ РІШЕННЯ, В АНГЛОМОВНИХ КРАЇНАХ

НАЗИВАЮТЬ?

A. бюро;

B. праймеріз;

C. президія;

D. електорат;

E. кокус.

10. ПАРТІЇ, СТВОРЕНІ НА ОСНОВІ ПЕВНИХ РЕЛІГІЙНИХ ВІРУВАНЬ

НАЗИВАЮТЬСЯ КОНФЕСІЙНИМИ?

A. так;

B. ні.

Модуль 3

1. ПАРЛАМЕНТ ЦЕ - ?

A. загальнонаціональний представницький орган влади, який здійснює свою

діяльність на постійній основі, основною функцією якого є законодавча;

31

B. загальнонаціональний представницький орган влади, який здійснює свою

діяльність на постійній основі, основною функцією якого є затвердження

проектів загальнонаціональних програм розвитку держави;

C. загальнонаціональний представницький орган влади, який здійснює свою

діяльність на постійній основі, основною функцією якого є затвердження

державного бюджету;

D. загальнонаціональний представницький орган влади, який здійснює свою

діяльність на тимчасовій основі, основною функцією якого є законодавча.

2. ПРЕДСТАВНИЦЬКІ ВЛАДНІ ІНСТИТУЦІЇ ІСНУВАЛИ ЩЕ В?

A. буржуазно-демократичний період;

B. античний період;

C. середньовічний період.

3. КВОРУМ ЦЕ?

A. кількість членів парламенту, участь яких у засіданні є бажаною, зокрема, а

для ухвалення рішення;

B. кількість членів парламенту, участь яких у засіданні є необхідною,

зокрема, для ухвалення рішення;

C. кількість комітетів, участь яких у засіданні є необхідною, зокрема, для

ухвалення рішення.

4. БІКАМЕРАЛІЗМ ОЗНАЧАЄ?

A. в парламенті існує дві посади спікера;

B. в парламенті існує дві палати;

C. парламент обирається строком на два роки.

5. ЗА ЗАГАЛЬНИМ ПРАВИЛОМ ОДНОПАЛАТНИЙ ПАРЛАМЕНТ ТА

НИЖНЯ ПАЛАТА ПАРЛАМЕНТУ ФОРМУЮТЬСЯ?

A. на прямих виборах;

B. на непрямих виборах;

C. шляхом призначення на посади.

6. РОЗПУСКАТИ ПАРЛАМЕНТ УПОВНОВАЖЕНИЙ?

A. суд;

B. органи виконавчої влади;

C. президент;

D. всі відповіді вірні.

7. НАЙГОЛОВНІШІ ЕЛЕМЕНТИ СТРУКТУРИ ПАРЛАМЕНТУ?

A. палати;

B. комісії;

C. комітети.

32

8. ОСОБА, ЯКА ПІДТРИМУЄ ПОРЯДОК В ЗАЛІ ЗАСІДАНЬ

ПАРЛАМЕНТУ, — ЦЕ?

A. спікер;

B. батіг;

C. охоронець;

D. старійшина;

E. квестор.

9. ОСТАТОЧНА ЗГОДА ДЕРЖАВИ НА УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ, ЩО

ВИРАЖАЄТЬСЯ У ВСТАНОВЛЕНІЙ ФОРМІ, —- ЦЕ?

а) імплементація;

б) інтерпеляція;

в) промульгація;

г) філіація;

д) ратифікація.

10. ЗАСВІДЧЕННЯ ЗАКОНУ І ТОГО ФАКТУ, ЩО ВІН ПРИЙНЯТИЙ

ВІДПОВІДНО ДО ВСТАНОВЛЕНОЇ ПРОЦЕДУРИ; ПІДПИСАННЯ

ЗАКОНУ; РОЗПОРЯДЖЕННЯ ПРО ЙОГО ПУБЛІКАЦІЮ І

ВИКОНАННЯ — ЦЕ?

A. реалізація;

B. імплементація;

C. промульгація;

D. натуралізація;

E. інтерпеляція.

33

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ

1. Поняття та система юридичної деонтології як науки.

2. Місце деонтології в системі юридичних наук.

3. Юридична деонтологія як навчальна дисципліна, її предмет та завдання.

4. Джерела юридичної деонтології.

5. Виникнення та становлення юридичної деонтології як науки та

навчальної дисципліни.

6. Поняття юридичної діяльності.

7. Ознаки юридичної діяльності.

8. Місце юридичної діяльності в правовій системі.

9. Структура юридичної діяльності.

10. Форми юридичної діяльності.

11. Суб‘єкти та об‘єкти юридичної діяльності.

12. Практична юридична діяльність, її особливості.

13. Освітня та наукова юридична діяльність

14. Поняття та зміст професіоналізму юридичної діяльності.

15. Тенденції розвитку юридичної діяльності в Україні.

16. Поняття "юрист", "правознавець", "правник".

17. Юридична освіта як передумова набуття статусу професійного юриста.

18. Основні юридичні професії та посади в Україні.

19. Правовий статус юриста, його поняття та елементи.

20. Поняття юридичної професії, спеціальності та кваліфікації.

21. Суддя: кваліфікаційні вимоги, функції, відповідальність.

22. Правове регулювання статусу судді в Україні.

23. Адвокат: кваліфікаційні вимоги, функції, відповідальність. Помічник

адвоката.

24. Особливості прокурорської діяльності.

25. Прокурор: кваліфікаційні вимоги, функції, відповідальність.

26. Нотаріус: кваліфікаційні вимоги, функції, відповідальність.

27. Державні та приватні нотаріуси, особливості їх діяльності.

28. Функції, сфера діяльності та особливості роботи юрисконсульта.

29. Поняття та зміст правового статусу юриста.

30. Поняття професійної етики юриста.

31. Етика як критерій професійної діяльності.

32. Національні та міжнародно-правові засади юридичної етики.

33. Кодекси юридичної етики, їх загальна характеристика.

34. Правова природа професійної етики юриста.

35. Місце професійної юридичної етики поміж інших правових понять та

категорій.

36. Поняття професійного обов‘язку юриста.

37. Професійна таємниця юриста.

38. Присяга юриста.

39. Наслідки порушення вимог професійної етики.

34

40. Юридична відповідальність за порушення вимог професійної етики

представниками різних юридичних професій.

41. Поняття та види правової культури.

42. Правова культура особистості.

43. Особливості правової культури, свідомості та мислення професійного

юриста.

44. Поняття та зміст еколого-правової культури юриста.

45. Відмінності між буденною, професійною та теоретичною (науковою)

правовою культурою та свідомістю.

46. Поняття еколого-правової культури професійних юристів.

47. Особливості професійної діяльності в галузі екологічних правовідносин

представників різних юридичних професій.

48. Правова інформація: поняття, види, джерела.

49. Наукова та навчальна правова інформація.

50. Юристи і політика. Принцип позапартійності окремих категорій

професійних юристів.

51. Естетична культура в юридичній діяльності.

52. Службовий етикет юристів.

53. Зовнішній вигляд юриста. Формений одяг юристів.

54. Естетична культура та зовнішній вигляд студента юридичного

факультету.

55. Культура усного та письмового мовлення юристів.

56. Законодавство як особливе джерело інформації.

57. Види нормативно-правових актів в Україні.

58. Реквізити, структура та текст нормативно-правового акту.

59. Мережа Інтернет, як джерело правової інформації.

60. Поняття та види правової культури.

35

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Автономов A.C. Конституционное (государственное) право зарубежных

стран : [учебник] / Автономов A.C., Сивицкий В A., Черкасов А.И. [под ред.

A.C. Автономова] — М.: Юриспруденция, 2001. — 400 с.

2. Алебастрова И.А. Конституционное право зарубежных стран /

Алебастрова И.А. — М: «Проспект» - 2008.- 624 с

3. Алексєєнко І.Г. Європейська модель конституційної юстиції (порівняльно-

правова ретроспектива) / Алексєєнко І.Г. – Дніпропетровськ: Наука і освіта,

1998. – 230 c.

4. Андраш Ш. Конституционализм и конституционный контроль в

посткоммунистической Европе / Ш. Андраш // Конституционное право:

восточноевропейское обозрение. – 1999. – №3(28). – С. 77-80.

5. Баглай M.B. Конституционное право зарубежных стран : [учеб. для вузов]

/ Баглай M.B., Гуреева Н.П., Даниленко В.Н., Карлов Ю.Н., Кашкин С.Ю. /

Моск. Гос. Ин-т международных отношений (ун-т) МИД РФ, - М.: Норма,

1999.- 832 с.

6. Баймуратов М.О. Муніципальне право зарубіжних країн: [навч. посіб.] /

Баймуратов М.О., Батанов О.В., Кампо В.М., Музика О.А. / Акад. муніцип.

упр. (м.Київ), НДІ приват. права і підприємництва АПН України. – К.: Знання

України, 2006. – 120 с.

7. Батанов О. Порівняльний аналіз функціонування муніципальних виборчих

систем у зарубіжних країнах / О. Батанов // Вісник Центральної виборчої

комісії. – 2013. - № 1 (25). – С. 58-63.

8. Бостан С.К. Історичні засади форми політико-територіального устрою та

перспективи її розвитку / С.К. Бостан // Вісник Запорізького юридичного

інституту. – 2003. – № 3. – С. 18-28.

9. Бостан С.К. Поняття ―форма державного правління‖ в сучасній юридичній

науці / С.К. Бостан // Вісник Одеського юридичного інституту. – 2005. – № 4. –

Ч. 1. – С. 20-26.

10. Бєлов Д.М. Інститут імпічменту президента в країнах СНД (порівняльно-

правовий аналіз) / Д.М. Бєлов // Науковий вісник Ужгородського національного

університету. Серія Право. – Випуск 3. – Ужгород: ―Ліра‖, 2004. – С. 46-49.

11. Бєлов Д.М. Конституційно-правове регулювання виборів глави держави в

країнах СНД (порівняльний аналіз) / Д.М. Бєлов // Життя і право: Львівський

правничий часопис . – 2004. – № 6. – С. 19-24.

12. Василевич Г. А. Конституционное право Республики Беларусь: [учебник] /

Василевич Г. А. - М.: Книжный Дэм; Интерпрессервис, 2003. - 832 с.

13. Ганжуров Ю. Парламентське лобіювання в контексті політичної

комунікації / Ю. Ганжуров // Політ. менеджмент. – 2005. – № 4. – С. 50-62.

14. Георгіца А.З. Конституційне право зарубіжних країн: [підручник] /

Георгіца А.З. – Чернівці: Рута, 2001. – 431 с.

15. Георгіца А.З. Сучасний парламентаризм: проблеми теорії та практики /

Георгіца А.З. – Чернівці.: ―Рута‖, 1998. – 484 с.

16. Григонис Э.Л. Конституционное право зарубежных стран / Э.Л. Григонис,

36

В.П. Григонис.Спб. - 2008, 208 с.

17. Дахова І.І. Конституційно-правовий статус глави уряду в зарубіжних

країнах / І.І. Дахова // Актуальні проблеми правознавства: Тези доп. і наук.

повідом. учасників наук. конф. молодих учених та здобувачів (м. Харків, 1-2

березня 2006 р.); За ред. М.І. Панова. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2006. – С.

34-36.

18. Державне право зарубіжних країн (у схемах): навч. посіб. / Б. В.

Калиновський, О. Я. Лапка, Н. Я. Лапка, Т. О. Пікуля, Л. А. Івершенко, Л. М.

Козодой, К. В. Тарасенко; За заг. ред. О. Я. Лапки. – К.: КНТ, 2012. – 528 с.

19. Децентралізація публічної влади: досвід європейських країн та

перспективи України / [Бориславська О. М., Заверуха І. Б., Школик А. М. та

ін.]; Центр політико-правових реформ. – К., Москаленко О. М.,2012. – 212 с.

20. Дукашева Е.А. Права человека: [ученик для вузов] / Дукашева Е.А.; Отв.

ред. чл.- корр. PH, д. ю. н. Е.А. Лукашева. - М.: Издательство НОРМА

(Издательская групп НОРМА-ИНФРА- М), 2002,-573 с.

21. Дунаєва Л.М. Зарубіжний досвід місцевого самоврядування (політико-

правовий аналіз) / Л.М. Дунаєва // Держава і право. Юрид. і політ. науки: Зб.

наук. пр. – 2004. – Вип. 26. – С. 594-602.

22. Двопалатний парламент: світовий досвід та українські реалії:

[монографія]; Ред.: О.А. Фісун; Нац. ін-т стратег. дослідж. – Х.: Золоті

сторінки, 2008. – 200 с.

23. Егинбарян Р.В. Конституционное право: [учебник] / Р.В. Егинбарян, Э.В.

Татевосян — М.: Юристъ, 2000. — 492 с.

24. Згурська В.Л. Проблема взаємовідносин федеративної (союзної) держави і

держав-членів (за В. Старосольським) / В.Л. Згурська // Держава і право. Юрид.

і політ. науки: Зб. наук. пр. – 2006. – Вип. 32. – С. 540-547.

25. Ієрусалімова І.О. Конституційні обов‘язки в структурі правового статусу

громадянина і їх соціальна цінність / І.О. Ієрусалімова // Держава і право.

Юрид. і політ. науки: Зб. наук. пр. – 2001. – Вип. 14. – С. 177-179.

26. Ілейко В.Р. Історичний аспект розвитку поглядів на проблему

дієздатності / В.Р. Ілейко // Галиц. лікар. вісн. – 2003. – № 1. – С. 118-120.

27. Иванова И.К. Плата лордов на рубеже ХХ века / И.К. Иванова //

Государство и право. – 2003. - №6. – С.70-73.

28. Калашников В.М. Організаційно-правові засади місцевого управління і

самоврядування в зарубіжних країнах: [монографія] / Калашников В.М.; Нац.

акад. держ. упр. при Президентові України; Дніпропетр. регіон. ін-т держ. упр.

– Д.: Пороги, 2009. – 387 с.

29. Кельман М. Підсумкові акти конституційної юрисдикції зарубіжних країн:

їх юридична природа / М. Кельман // Право України. – 2000. – № 10. – С. 124-

127.

30. Коваленко А.А. Інститут глави держави в системі органів державної влади

/ А.А. Коваленко // Держава і право. Юрид. і політ. науки: Зб. наук. пр. – 2002.

– Вип. 17. – С. 70-76.

31. Ковешнигов Е.М. Основы конституционного права зарубежных старн:

37

[Учеб.пособие] / Е.М. Ковешнигов - М., ИНФРП-М 2001. – 192 с.

32. Конституции государств Европы : [в 3 т.] / Л. А. Окуньков (общ. ред. и

вступ. ст.). — М. : Норма, 2001— . —

Т. 1. — 2001. — 816 с.

Т. 2. — 2001. — 838 с.

Т. 3. — 2001. — 790 с.

33. Конституційне право зарубіжних країн. Академічний курс: підручник /

В.М.Шаповал. — 2-ге вид., перероб. і допов. —К . : Юрінком Інтер, 2010. —

464 с.

34. Конституційне право зарубіжних країн : [навч. Посібник] /

М.С.Горшеньова, К.О. Заюморна, В.О. Ріяка та ін.; За заг.ред. В.О.Ріяки. - 2-

евид.,допов. I перероб.— К.: Юрінкомінтер, 2006. - 544 с.

35. Конституційне право України: [підручник] /О.Ф.Фрицький. - К., 2004 -536

с.

36. Ладиченко В.В. Правовий статус особи й обмеження основних прав / В.В.

Ладиченко // Держава і право. Юрид. і політ. науки: Зб. наук. пр. – 2006. –

Вип. 33. – С. 17-24.

37. Лазур Я.В. Правові засади національно-культурних автономій

національних меншин за законодавством зарубіжних країн / Я.В. Лазур //

Держава і право. Юрид. і політ. науки: Зб. наук. пр. – 2005. – Вип. 28. – С. 295-

302.

38. Мазур Д.В. Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових

актів президента в сучасних республіках змішаного типу / Д.В. Мазур // Право

і безпека. – 2005. – Т.4. – № 5. – С. 32-35.

39. Малишко М.І. Конституції зарубіжних країн та України (основи

конституціоналізму) : [навч.- метод. Довідник] / Малишко М.І.;

Межрегіональна Академія управління персоналом. – 2-ге вид.,доп. – К.:

МАУП, 2000. – 111с.

40. Мамаджанян М. В. Конституционное право человека и гражданина на

объединение в Республике Армения и Российской Федерации (сравнительно-

правовой анализ): автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.02 ―Конституційне

та гуманітарне право‖/ Мамаджанян Мгер Валерьевич; Ереван. гос. ун-т. –

Ереван, 2012. – 26 с.

41. Марченко В.В. Формування урядів сучасних зарубіжних країн / В.В.

Марченко // Збірник наукових праць. Серія ―Право‖. – Х.: ХНАДУ: – 2002. – №

2. – С. 42-50.

42. Молдован В.В. Судоустрій: Україна, Велика Британія, Російська

Федерація, США, ФРН, Франція. Судові органи ООН: [навч. посіб.] / Молдован

В.В.; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К.: Кондор, 2003. – 254 с.

43. Москвич Л.М. Статус суддів: теоретичний та порівняльно-правовий

аналіз: [монографія] / Москвич Л.М. –К., 2004. – 223 с.

44. Окунєв І.С. Проблема правосуб‘єктності як складова теорії правового

статусу суб‘єкта права / І.С. Окунєв // Держава і право. Юрид. і політ. науки:

зб. наук. пр. – 2007. – Вип. 37. – С. 58-65.

38

45. Олійник М.П. Деякі аспекти правового статусу привілеїв парламентаріїв у

порівняльному конституційному праві / Олійник М.П., Олійник Н.М. // Вісник

Технологічного університету Поділля. – 1999. – № 6. – С. 19-20.

46. Портнов А. В.Особливості інституту конституційного контролю в

Швейцарській Конфедерації // Андрій Володимирович Портнов // Вісник

Вищої ради юстиції. - № 3 (11) 2012, С. 139-146

47. Павленко Р.М. Парламентська відповідальність уряду: світовий та

український досвід / Р.М. Павленко – К.: Вид. дім ―КМ Акад.‖, 2002. – 253 с.

48. Приполова Л. І. Європейський досвід запровадження номенклатури

територіальних одиниць для статистики (NUTS) та перспективи для України /

Л. І. Приполова // Віче. — Київ, 2013. — № 12. — С. 26—28.

49. Приполова Л.І. Законодавче регулювання статусу адміністративно-

територіальних одиниць в окремих європейських унітарних державах / Л. І.

Приполова // Віче. – Київ, 2013. – № 14. – С. 27-29.

50. Сравнительное конституционное право [под ред. Кошер, доктор юрид.

наук, проф., Чиркина В.Е., доктор юрид. наук, проф., Юдина Ю.А., доктор

юрид. н;у к.] — М.: Манускрипт, 1996. - 730 с.

51. Судові та правоохоронні органи європейських країн: [навч.-метод. посіб.];

Підгот.: Ю.Є. Полянський; В.В. Долежан; Одес. нац. юрид. акад. – О.: Юрид. л-

ра, 2005. – 82 с.

52. Сухонос В.В. Світовий досвід закріплення статусу глави держави:

історико-законодавчий контекст / В.В.Сухонос // Правова держава: Щорічник

наук. пр. – 2007. – Вип. 18. – С. 207-217.

53. Тодика О.Ю. Вибори до парламентів країн СНД (Порівняльно-правовий

аспект): [монографія] / Тодика О.Ю.; Нац. юрид. акад. ім. Я.Мудрого. – Х.:

Факт, 2003. – 147 с.

54. Хартли Т.К. Основы права Европейского сообщества. Введение в

конституционное и административное право Европейского сообщества /

Хартли Т.К. Под ред. В.Г. Бенда,- М.: ЮНИТИ, 1998.- 647 с.

55. Хачатурян Х.В. Отечественное самоуправление в мировом историческом

процессе:[монография] / Хачатурян Х.В. – К.: Киев. междунар. ун-т, 2008. –

556 с.

56. Чепель О.Д. Особливості основних гарантій депутатської діяльності в

Україні та зарубіжних країнах / О.Д. Чепель // Держава і право. Юрид. і політ.

науки – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, – 2005. –

Вип. 28. – С. 262-268.

39

Науково-теоретичне видання

Людмила Іванівна ПРИПОЛОВА,



Підписано до друку __.__.2014. Формат 60х84/16

Папір офсетний. Обл.-вид. 3,5 Ум. друк. арк. 3,25. Тираж 100 прим

ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА...

Documents