МИТЕЦЬ ІЗ КУЛЕЮ

В СЕРЦІ…

До 130-річчя від дня народження українського театрального режисера, громадського діяча, актора, драматурга й публіциста, педагога, перекладача, фундатора нового українського модерного

театру «Березіль» Леся Курбаса

ВІРТУАЛЬНА ВИСТАВКА

Лесь Курбас, справжнє ім’я якого Олександр – Зенон народився 25 лютого 1887 року у містечку Самбір у родині акторів галицького театру Степана та Ванди Курбасів. До речі, Курбас – це сценічне прізвище, а справжнє Яновичі. Вступив до демократичного театру Садовського у місті Києві та працював там у ролі актора та режисера. Лесь Курбас – засновник політичного та філософського театрів в Україні. Його театри мали назву «Молодий театр» та «Березіль». Товаришував з М. Кулішем, А. Петрицьким та В. Меллером. Був одружений з акторкою Валентиною Чистяковою. В червні 1924 року знамените Всеукраїнське кіно-фото управління запросило його на один рік обійняти посаду режисера до Першої державної одеської кінофабрики. Режисер знав вісім мов, але при цьому не вивчив російської. В 1933 році його заарештовують як небезпечного злочинця, який намагається знищити всю диктатуру Компартії. Йому присуджують три роки ув’язнення, потім висилають до Табору «Медвежа Гора» в Казахстані, а пізніше на Соловки. Остання вистава, поставлена на засланні – це «Інтервенція». В листопаді 1937 року його було розстріляно в урочищі Сандормох в Карелії разом з іншими в’язнями.

ЛЮДИНА, ЯКА БУЛА ТЕАТРОМ

Лесь Курбас – помітна постать у театральному свiтi, адже на той час вiн був

новатором: творив власний театр, синтезував ритм, поєднував малярство й музику, створював

"звуковi пейзажi". За твердженням критикiв, його постанову "Золотого черева" на харкiвськiй сценi можна вважати вiзитiвкою Курбаса, а його

самого – творцем незалежного украïнського театру, адже традицiï "корифеïв" не

наслiдувались, митець вдався до жанру захiдноï гротесковоï п'єси. У його театрi була вiдсутня спецiалiзацiя актора, оскільки останній мусив

бути унiверсальним.

Бобошко Ю. М. Режисер Лесь Курбас / Ю. М. Бобошко. – Київ : Мистецтво, 1987. – 197 с.

Волицька І. Театральна юність Леся Курбаса : (проблема формування творчої особистості) / І. Волицька. – Львів : Інститут народознавства НАН України, 1995. – 152 с.

Корнієнко Н. М. Лесь Курбас : репетиція майбутнього / Н. М. Корнієнко. – Київ : Факт, 1998. – 469 с.

Курбас Л. Березіль : із творчої спадщини / Л. Курбас. – Київ : Дніпро, 1988. – 518 с.

Курбас Л. Філософія театру / Л. Курбас; упоряд. М. Лабінський. – Київ : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. – 917 с.

Лесь Курбас : спогади сучасників / за ред. В. С. Василька. – Київ : Мистецтво, 1969. – 359 с.

Молодий театр : Генеза. Завдання. Шляхи / упоряд. М. Г. Лабінський. – Київ : Мистецтво, 1991. – 320 с.

Лесь Курбас : статьи и воспоминания о Л. Курбасе. Литературное наследие. – Москва : Искусство, 1987. – 463 с.

«Створити те, чого немає в дійсності, кинути людям фантазію, ідеальне, неіснуюче, але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи.

А для цього треба розбудити фантазію, виростити їй крила і навчитись літати…»

Лесь Курбас