Білозерська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №18 Добропільської міської ради

Донецької області

ПОСІБНИК РОЗРОБОК

«Буду кленом чи калиною - лиш би жити з Україною…»

(з досвіду роботи класних керівників1-7 класів)

2014 рік

1

З М І С Т

1. Вступ ……………………………………………………………… 2 – 4

2. Свято Рідної мови «Хай же буяє, мов квітка ранкова, мовонька

чиста, твоя рідна мова!»…………………………………………. 5 –13

3. Усний журнал «Як жили і воювали козаки»…………………… 14 – 21

4. Година спілкування «Україна – єдина країна»……………….. 22 – 29

5. Перекличка повідомлень:“ Наша країна- Батьківщина”……… .30 – 34

6. Година спілкування «Державні символи України»……………. 35 – 40

7. День святого Миколая…………………………………………… 41 – 48

8. Усний журнал « Моя барвиста українська мова»……………… 48 – 56

2

Події останніх місяців дають підстави стверджувати, що переважна більшість

громадян України, серед яких є і діти, і молодь, виявили високу патріотичну

свідомість та міцну громадянську позицію. Тому одним із найважливіших

завдань педагогів є продовження роботи з формування у дітей та молоді

громадянських якостей, розуміння приналежності до Українського народу.

Патріотичне виховання має наскрізно пронізувати весь навчально-виховний,

органічно поєднувати національне, громадянське, моральне, родинно-

сімейне, естетичне, правове, екологічне, фізичне, трудове виховання,

базуватися на національній історії, знанні та відстоюванні своїх прав,

виконанні конституційних і громадянських обов’язків, відповідальності за

власне майбутнє, добробут та долю країни.

Патріотичне виховання має охоплювати всіх учасників навчально-виховного

процесу, сприяти формуванню у дітей та утвердженню у педагогів і батьків

національних та загальнолюдських цінностей, особистісних якостей, що

притаманні громадянину України.

Проявом патріотичного духу, свідченням формування Української

політичної нації стало масове використання української національної та

державної символіки, українського традиційного одягу, жовто-блакитних

кольорів. При цьому важливо не підмінити зовнішніми ознаками патріотизму

його глибокої ідейної сутності – готовності своєю працею, науковими,

творчими й спортивними досягненнями, службою із захисту країни сприяти

розвитку української демократичної держави.

Відповідно, всі заходи мають бути наповнені громадянсько-патріотичним

змістом, стверджувати ідею спільності інтересів та взаємоповаги усіх

громадян України, підтримувати прагнення кожної особистості до духовного,

інтелектуального, творчого та фізичного розвитку задля розквіту держави в

цілому.

3

Доцільно добирати і поєднувати різноманітні методи і форми патріотичного

виховання, уникати формалізму й одноманітності, насичувати їх

патріотичними емоціями та переживаннями, активно використовувати

приклади мужності й звитяги захисників України як з історичного минулого,

так і нинішніх воїнів-героїв, які боронять нашу державу від російської

агресії.

В Білозерській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 18 вже протягом п’яти років

реалізується виховний проект “Компетентність – основа успішного життя”,

мета якого формування життєво компетентної особистості, яка успішно

самореалізується в соціумі. Головною складовою проекту є модуль «Ми –

українці» (громадянське, правове та національно – патріотичне виховання)

Мета модулю «Ми – українці»: формування громадянськості як інтегрованої

особистості, що дає людині можливість відчувати себе морально, соціально,

політично і юридично дієздатною та захищеною.

Основні завдання:

формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого

народу, бажання працювати задля держави, готовність її захищати;

забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до

батьків, жінки-матері, культури та історії свого народу;

виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної

символіки;

формування глибокого усвідомлення взаємозв'язку між ідеями

свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю.

Всі ці завдання, по перше, реалізуються шляхом проведення тематичних

класних годин, матеріали яких представлені у даному посібнику.

4

Бондаренко Тетяна Євгенівна

Свято Рідної мови «Хай же буяє, мов квітка ранкова,

Мовонька чиста, твоя рідна мова!»

Мета: Розширити знання учнів про українську мову, показати її красу та

багатство українського фольклору українського народу за допомогою

поетичного слова; розвивати мовлення учнів; виховувати повагу і бажання

вивчати українську мову.

Святково прибрана класна кімната . Навколо вишиті рушники, серветки,

зразки українського одягу, старовинні ужиткові речі, кераміка. На стінах

портрети Т.Шевченка, Лесі Українки, І.Франка. Діти одягнені в

українські національні костюми.

Цільова аудиторія: учні 5-6 класів

(Учні співають)

Зеленіє жито, зелене,

Хорошіє гості у мене.

Зеленіє жито буду жати,

Хорошіє гості до хати.

Виходить Господар і Господиня з короваєм на вишитому рушнику

Господиня. Добрий день вам, любі люди!

Хай вам щастя-доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий, довгий вік.

Господар. Є багато країн на землі,

В них – озера, річки і долини…

Є країни великі і малі,

Та найкраща завжди – Батьківщина.

Вчитель. Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій

мальовничій землі, на нашій славній Україні. Тут жили наші батьки – тут

5

корінь роду українського. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної

землі, хвилюємося до сліз, зачувши рідне слово…

Сьогодні ми зібралися, щоб сказати теплі і ніжні слова про нашу рідну

українську мову.

1-ий учень. Нашу мову в час горя й біди

Колосисту навіки –

Українську рідну мову

В дар дали мені батьки.

Берегти її, плекати

Буду всюди й повсякчас,

Бо ж єдина, так як мати, -

Мова кожного із нас.

2-учень. Солов’їну барвінкову,

Колосисту навіки –

Українську рідну мову

В дар дали мені батьки.

Берегти її, плекати

Буду всюди й повсякчас,

Бо ж єдина, так як мати, -

Мова в кожного із нас.

2-дівчинка. Українка я маленька,

Українка – моя ненька.

В неї щира я дитина,

Добра, люба та єдина.

Хлопчик. Я син України-неньки!

Українцем я зовуся.

Й тою назвою горджуся.

В мене вдача щира й сміла,

І відвага духа й тіла,

Українська в мене мова!

6

Господиня. Мова! А що таке мова? У народі кажуть: «Слово до слова –

зложиться мова».

Господар. А поет Тарас Шевченко ось як пише про неї:

Ну що б, здавалося, слова,

Слова та голос – більш нічого,

А серце б’ється, ожива,

Як їх почує.

Господиня. Любов до рідної землі починається ще з раннього дитинства.

Мати ,заколисуючи дитину, співає їй колискові пісні, в яких відчувається

краса рідного слова і милозвучність мови.

Господар. І тихо мовляться слова,

І шепче зірка вечорова,

І чуть, як засина трава

У колисковій рідній мові.

(Дівчатка колишуть ляльок і співають їм колискові)

1. Баю – баю баю!

Дровець нарубаю

І в печі натоплю.

Буде тепло в хаті,

Дитя буде спати.

А-а-а…

2. Ой ти, коте, не гуди,

Ой ти, коте, не збуди

Дитяточко малесеньке,

Воно спати радесеньке.

Господиня. В українській мові є най давніші перлини народної творчості –

прислів’я та приказки. Прислів’я – це короткий образний вислів з

повчальним змістом. А чи знаєте ви. Дорогі діти прислів’я та приказки?

(гра «Хто правильно закінчить прислів’я»)

- Не все, що знаєш (треба говорити).

7

- Без роботи день (роком стає).

- Мудрий не все каже, що знає, а дурень (не все знає, що каже).

- Яка головонька (така й розмовонька).

- Друга шукай, а (знайдеш – тримай).

- Білоручки – дармоїди (та недоучки).

Господар. Послухаємо гумор із шкільного життя(діти розігрують гуморески)

Пожартувала

Заробив Володя «двійку”

Й не зна, що робити

Каже вчительці: - Не ставте,

Буде батько бити.

_Оце так тебе він любить?

Поставлю «відмінно».

Прийде тато нехай завтра

В школу неодмінно.

- Він казав, що всіх у школі

За «двійки» завалить,

Що, гукати мого тата?

- Я пожартувала.

Чом лелеки відлітають

Чом лелеки відлітають?

Відлітають чом лелеки

В Африку від нас?

І чому це так далеко?

Хто скаже із вас?-

Так звертається до учнів,

Вчителька пита.

Тихо в класі, чути навіть,

Муха як літа.

Підіймає Вова руку

8

Вперше за цей день:

- А тому, що негри хочуть

Мати теж дітей.

Мамина помічниця

Загадала мама доньці

Тісто помішати,

А брат смик її за косу

Та й утік із хати.

За собою закрив двері.

Сестра лап руками,

І лишились на дверях

Дві великі плями.

Як зайшла матуся в хату,

Ледве не зомліла:

В тісті двері, а підлога

З тіста уся біла.

У сльозах вона питає:

- Знову з братом бились?

- Ні, ми кицьку рятували,

Бо в діжі топилась.

Тато на драбині

Лізе батько по драбині

Вікно фарбувати.

Вийшла з хати в цю хвилину

З малим сином мати

- Підростеш, - каже, синочку,

Допоможеш тату:

Будеш лазить по драбині,

Вікна фарбувати..

- Зрозуміло, - малий каже, -

9

Навчусь фарбувати.

Тато буде на драбині

На мене чекати?

Воротар

Цесько Юра – воротар

Найкращий у школі.

Не пропустить він м’яча

В ворота ніколи.

А ось двійок й одиниць,

Як зірок на небі.

нащо мені це навчання,

Мені футбол треба.

Подякувала

Бере мама морозиво

Для донечки Даші.

-Що сказати треба тьоті?

- Дайте мені здачу.

Господар. В українській мові дуже багато загадок, їх люблять відгадувати не

тільки діти, а й дорослі. У загадці зашифрований якийсь предмет чи явище.

Спостережлива людина завжди відгадає загадку.

1. Що за пані у білім жупані?

Дружить з рогачами,

Горщиками, казанами.

В роті в неї смакота.

Що ж за пані то така? (Піч).

2. Без рук, без ніг, а кланяється в кожний бік. (Колиска).

3. Спереду горб, ззаду горб, ніг нема, а замість голови дірка. (Горщик)

4. Рогатий, а не віл, їсть – не їсть, а не ситий,

Людям подає, а сам у куток іде.

Роги дужі має, ними у вогонь літає,

10

Горщики із печі витягає. (Рогач).

Господар. Кожен з вас любить казки. А чи знаєте ви їх? Звідки ці

уривки?

“Лисичка побігла додому, наварила молочної каші з манної крупи, розмазала

її по тарілці й дожидає гостя”

(“Лисичка та Журавель”).

“- Дивись, діду, яка гарна качечка.

А дід і каже:

- Візьмемо її додому, нехай вона у нас живе”.

( “Кривенька качечка”).

От знов пішов зайчик, сів на дубок та й плаче. Коли це йде вовк та й питає:

- А чого це ти, зайчику-побігайчику, плачеш?

- Як же мені не плакати, коли в моїй хатці страшний звір

сидить”. (“Коза-Дереза”).

“Мій котику, мій братику,

Несе мене лиска за крутії гори, за бистрії води”.

(«Котик і Півник»).

“Ото вже їх четверо сидить. Аж суне вовчик”. (“Рукавичка”).

“А мишенят і кликати не треба: вони вже сиділи за столом”).

(“Колосок”)

“Оленка показала Івасику, як на лопатку сісти”. “Івасик-

Телесик”).

Господиня. А пам’ятаєте, діти, пісню про маленьку дівчинку, яка дуже

сумувала, а коли прийшли до неї подруги, то розвеселили її. Дівчатка, як

же цю дівчинку звати?

(Діти грають у гру “Подоляночка “)

Вчитель. Ось бачите, діти, яка багата і чудова українська мова. Вона, мов

кринична вода, яку черпаєш, а їй немає ні кінця, ні краю. Глибше ви пізнаєте

її скарби, навчаючись у школі.

1-учень. Вивчайте, любіть свою мову,

11

Як світлу Вітчизну любіть.

Як стягів красу малинову,

Як рідного неба блакить.

2-учень. Вона, як зоря пурпурова,

Що сяє з небесних висот,

І там, де звучить рідна мова,

Живе український народ.

3-учень. Слово – могутнє! Яка в ньому сила!

Скажеш з любов’ю і радість росте,

Слово хороше – народжує крила,

Ви не забудьте ніколи про це!

Господар. Надзвичайно багата наша українська мова. А скільки у мові є

чарівних слів, від яких тепліє на серці, коли їх чуєш і промовляєш сам.

4-учениця. Я слова чарівні знаю,

Вивчила охоче,

І в розмові їх вживаю

Зранку і до ночі.

- Доброго здоров’я, Галю!

- Добрий день, Оленко!

- Ти до мене, я до тебе

Звернемось гарненько!

5-учень. І “спасибі”, й “дуже прошу “,

“Вдячний Вам”,‘, “будь ласка”,

Словом радість вам приношу,

Світ стає, як казка.

6-учень “ Всім привіт”, “будьте здорові”,

“Дякую красненько”.

От така чарівна мова

Радує серденько

7-учень. До побачення вам, люди,

12

Будьте всі здорові.

І слова чарівні всюди

Ви вживайте в мові!

Вчитель. Ось бачите, скільки ви знаєте хороших слів. А тепер послухайте,

як про мову говорить поет.

Ніжна, мила, світанкова,

Ясна, чиста, колискова,

Мелодійна, дзвін котюча,

Дивна, радісна, співуча,

Лагідна, жива, казкова,

Красна, чарівна, шовкова.

Найдорожча, добра, власна,

Мудра, сонячна, прекрасна,

Солов’їна, барвінкова

Українська мова!

Ми всі разом не змогли знайти і половини слів, які використав поет. А це

значить, що ми ще не досить володіємо рідною мовою. Нам з вами ще треба

докласти зусиль, щоб мова наша звучала, як пісня, красиво і лагідно.

Господар і Господиня. Вивчаймо мову українську –

Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну.

Прекрасну, милу і чудову,

Як материнську пісню колискову

Учень. Люби, мій брате, край свій рідний,

Широкий, пишний, гарний край,

Бо він любові тої гідний,

Бо в нім лиш знайдеш щастя май…

Люби і слово те рідненьке,

Що ненька вчила тя колись…

Воно таке звучне, миленьке –

Люби його і ним гордись!

13

( Звучить пісня “Материнська рідна мова “ на слова Олександра

Тараненка, муз. Петра Клименка у виконанні Петра Клименка).

Свирид Людмила Миколаївна

Усний журнал «Як жили і воювали козаки»

Мета: розширити знання учнів з життя запорозького козацтва; виховувати

повагу до героїки наших предків, любов до рідного краю.

Наочне оформлення: вислів «Козацькому роду нема переводу», ілюстрації

до творів про козаків, записані на плакатах речення про звичаї козаків,

прислів’я про козаків; на столах – рушники, глечики, полумиски, дерев’яні

ложки; портрети гетьманів, виставка книжок.

Музичне оформлення: аудіозаписи козацьких маршів, пісень.

Цільова аудиторія: учні 6-7 класів

Перебіг заходу

Учні, одягнені в український національний одяг, розташувалися за двома

столами

Учитель: З давніх-давен людям відомо: «дерево життя – це гілочка, на якій

ростуть три листочки. Перший листочок – символ минулого, другий –

сучасного, а третій - майбутнього». Зображення «дерева життя» зустрічається

на каменях далеких часів і свідчать про те, що люди ще в сиву давнину знали

про нерозривний зв'язок «Трьох листочків». Щоб правильно орієнтуватися в

житті, щоб бути освіченою людиною, треба знати минуле свого народу. Його

історію.

Оскільки в героїчному найбільше виявляється національний характер

народу, його душевна краса, його талант, то такі сторінки історії особливо

хвилюють і наповнюють нас гордістю. У минулому українського народу було

14

таке неповторне і легендарне явище, як Запорізька Січ. Це про неї Микола

Гоголь писав: «так ось вона Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі ті горді й

дужі, як леви! Ось звідки розвивається воля і козацтво на всю Україну!».

Я запрошую вас побувати у ХVІ – ХVІІІ столітті і зайти до козацьких

куренів, погомоніти з козаками.

Спробуйте на хвилину замислитися над змістом слова «козак». Що

пробуджує у вашій уяві це слово?

Імовірні відповіді учнів: У нашій уяві спалахує образ сильних, мужніх і

відданих рідній землі людей. Ми чули про них із козацьких пісень, уявляємо

їх за картиною Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану» та за

мультфільмами про пригоди трьох козаків-побратимів.

Учитель. Нам дуже хотілося б, аби ваші знання про козаків — вірних синів

народу — стали повнішими, щоб ви відкрили для себе зміст їх заповітів і

джерела мужності.

З давніх-давен, так повелося…

Сутужно жити довелося…

Й на тернах рідної країни,

Зросло козацтво України.

Як промінь ясний з поміж неба,

В захисниках була потреба,

І тут з’явився він –козак,

Сталевих шабель він мастак.

Він вільним був, із духом сильним,

Був мужнім, хвацьким та кмітливим,

Народ в обіду не давав,

Невпинно ворогів вбивав.

За святу землю, матір, Бога,

Була йому одна дорога.

За покликом людської долі,

Щоб зберегти безцінну волю.

15

Немало пройдених шляхів,

Лягло й немало ворогів,

Та лиш КОЗАК стоїть й понині,

На нашій славній Україні.

СТОРІНКА ПЕРША. Де і як жили запорізькі козаки?

1 учень. Прибуваючи до безмежного степу, козаки селилися понад Дніпром

та Південним Бугом. Особливо їх приваблював Дніпро — священна

й заповітна ріка, оспівана в думах та переказах. Наші предки слов'яни

називали Дніпро Славутою, тобто слов'янською рікою, хоча в слові тому

крилося, може, й інше: славна ріка. Козаки любовно називали Дніпро своїм

братом, а лоцмани — козацьким шляхом. Унікальною особливістю ріки були

її знамениті пороги — пасма кам'яних скель, що вивищувалися над водою до

5 метрів і майже суцільною масою перекривали ріку. Січ і стала називатися

«запорізькою», бо була за порогами.

2 учень. Нижче Хортиці Дніпро широко розливався, вбирав у себе великі й

малі річки, сам розгалужувався на рукави, утворюючи численні острівці. То

було справжнє царство плавнів. Козаки дуже любили цю місцину і називали

її Великим Лугом. Великий Луг, як і дніпровські острови, давав козакам

надійний прихисток від ворогів. Недаремно народилося прислів'я: «Січ —

мати, а Великий Луг — батько, отам треба умирати».

(Звучить пісня «Реве та стогне Дніпр широкий...» )

3 учень. Великий Луг знаходився у серці козацьких земель, які давали все,

що було потрібне для життя: м'який клімат, родючі землі, зелений океан

степових рослин, переповнені рибою озера та ріки. Зі спогадів очевидців:

«Поверхня землі настільки родюча, що зорана лише раз парою волів, вона дає

найвищі врожаї. Навіть необроблена земля дає рослини, які годують людей.

Диких звірів — зубрів, диких коней, оленів — таке багатство, що на них

полюють лише заради шкіри, а з м'яса їдять найкращі шматки. Птахів така

16

сила, що навесні хлопці відправляються за ними і назбирують цілі човни яєць

диких качок, гусей, журавлів, лебедів».

С Т О Р І Н К А Д Р У Г А . Розпорядок дня наСічі

1 учень. Козаки кожного куреня за загальним сигналом вставали до схід

сонця та йшли, на річку купатися, незважаючи на пору року. Після цього

сідали за стіл у курені снідати. На сніданок подавалася соломаха — житнє

борошно, зварене у воді й засмажене олією. За звичаєм, осавул, суддя та інша

військова старшина їли теж із козаками, а кухар їв стоячи. Після сніданку всі

йшли на заутреню молитву до січової церкви, потім прали одяг, лагодили

зброю, човни, укріплення. Козаки вправлялися верхи на конях, змагалися у

стрільбі, фехтуванні, доланні рівчаків та перешкод, билися на шаблях до

«першої крові». Часто змагалися цілими куренями. У січовій школі в цей час

молодих козаків навчали письму, церковному читанню, хоровому співу,

музиці, танцям.

(Виконується танець «Гопак»)

2 учень.Рівно в полудень з фортечної гармати лунав постріл. За цим

сигналом козаки йшли обідати. На обід подавалися: тетеря — зварене пшоно

або житнє борошно на квасі, варена або печена риба, мед, пиво і брага,

галушки, юшка з риби, що називалася щербою, куліш із салом, баранина,

дичина. Після обіду співали пісні, думи, слухали розповіді й гру кобзарів.

(Звучить мелодія скрипки)

3учень. За розпорядженням курінного отамана, частина козаків готувалася

до виконання службових обов'язків у фортеці, а також за її межами.Надвечір

дзвонили дзвони січової церкви, закликаючи козаків на молитву. У церкві

всіх зачаровував хор січової школи, який складався з хлопчаків-підлітків.

Після молитви козаки йшли в курені вечеряти. На вечерю подавали гречані

галушки з часником або щербу. Після вечері хто грав на скрипці, сопілці,

бандурі, бубнах, а хто співав пісень. Спалахували запальні козацькі танці.

Через деякий час, за винятком вартових, Січ занурювалася у сон.

17

С Т О Р І Н К А Т Р Е Т Я . Як воювали козаки

1 учень. Але не подумайте, що жили козаки, як у раю. Із-за кожного дерева,

куща, ярка на них чекала небезпека.Починаючи з XVI ст., не минало й року,

щоб татари не здійснювали набігів на Україну. Роки з 1515 до. 1671

позначені страшними набігами кочівників. Татари забирали в неволю десятки

тисяч християн. На торговиці люди дивувалися: «Хіба там ще є люди?».

Страшною була доля невольників: жінок і дітей віддавали багатіям для

роботи та на втіху, а чоловіків заковували в кайдани на галерах, і вони

змушені були проводити все своє життя на лавці біля весла.

Ось і стали козаки своєрідними прикордонниками, які попереджували людей

про небезпеку й першими вступали в бій з людоловами.

2 учень. Понад400 років народ прославляє у пісні відважноголицаря Байду.

А історики довели, що його прототипом була реальна людина — Дмитро

Іванович Вишневецький, князь, гетьман, засновник Запорозької Січі, один із

перших організаторів українського козацтва.

3 учень. Вагомою причиною виникнення козацтва була нещадна

експлуатація селян панами. Від цих кровопивців утікали на вільні землі й

ставали козаками.Один із католицьких священиків сказав: «Мені доводилося

бачити, як козаки кулею гасили свічку, відсікаючи нагар». Філософія козаків

була така: «Смерті не треба боятися, бо від неї однак не вбережешся».

Учитель. Як же ставали козаками? На перший погляд, процедура прийому

була проста.

(Сценка «Як приймали у козаки»)

Кошовий. Гей, пробратими, а хто це до нас на Січ забрів?

Козак-писар. Та це, батьку, чолов'яга у козаки проситься!

Кошовий. Нумо, підійди ближче, чоловіче! Звідкіля ти такий?

Парубок.З Тверської я, батьку.

Кошовий. У Бога віриш?

Парубок.Вірю.

Кошовий: Горілку п'єш?

18

Парубок.П'ю.

Кошовий. Виходить, ти вільний парубок?

Парубок. Та вільний, хоч мав пута у подобі жінки.

Кошовий. То ти покинув жінку? Еге-ге, недобре це діло, чоловіче.

Парубок. Кинув, батьку, як тільки побралися, бо вона борщ не вміє варити.

Кошовий. О, то ти справжній козак! Запиши його, пане писарю!

Писар. Як кличуть тебе, хлопче?

Кошовий. Та не питай, а так і пиши: козак Борщ!

Учитель. А ось у курені новачків обов'язково піддавали випробуванням.

Наприклад, давали завдання зварити куліш і ставили вимогу: щоб

каша була гаряча, як повернуться козаки. А самі ховалися й спостерігали, як

буде діяти новобранець. Траплялося так, що хтось із новобранців,

приготувавши страву, починав нервувати, панікувати. Коли козаки бачили,

що новачок впадав у розпач, то такого не приймали й відпускали додому. А

інші не занепадали духом, а, гукнувши кілька разів, махали рукою й казали:

«Ну, нехочете їсти, то я сам наїмся!». Такого відразу приймали до куреня. Це,

звичайно, переказ-жарт, проте хто відає...

С Т О Р І Н К А Ч Е Т В Е Р Т А . Дисципліна та суд у запорожців

1 учень. Військова дисципліна на Січі була заснована на принципах

людської гідності. Найбільше козак боявся осуду своїх товаришів за

порушення дисципліни. Дуже важливим було побратимство.Сумлінне, чесне

ставлення до своїх обов'язків та приязне до товаришів грунтувалося на

патріотичному почутті кожного козака. Але й серед козаків, хоч і дуже

рідко, траплялися ганебні вчинки. Взагалі-то документи свідчать, що

козацький суд не був жорстоким. Часто винуватців брали на поруки або

зменшували покарання, враховуючи сімейне становище.

2 учень. Але суворо каралися такі злочини, як бійки з убивством, крадіжки,

неповернення боргу або втеча з поля бою, зрада.Залежно від тяжкості таких

злочинів застосовувалися й відповідні покарання:

1. Відрубування ноги або руки.

19

2. Шибениця. (Приреченого привозили на коні, накидали на шию зашморг

і, вдаривши коня, проганяли його. Часом підвішували за ноги або за

ребро) .

3. Гостра паля.(Це дерев'яний стовп висотою 4 – 5 метрів із залізним

наконечником. Страчений сидів на палі до смерті, з потім висихав так

до кісток. Ця кара застосовувалася надзвичайно рідко).

4. Киї — найпоширеніший засіб покарання. (Кий — нетовста дубова

палиця). Злочинця приковували до ганебного стовпа, що був у фортеці.

Це було великою ганьбою в товаристві козаків, де честь була дорожчою

за життя. Біля стовпа клали в'язанку київ, ставили їжу й напої і годували

злочинця. Кожен козак, проходячи біля стовпа, повинен був взяти з

в'язанки кий і вдарити злочинця приказуючи: «От тобі, вражий сину,

щоб ти не крав і не роздавав, ми за тебе цілим куренем платили!»

Нерідко винуватого забивали на смерть. Від шибениці чи київ козака могла

врятувати дівчина, коли накривала його хусткою й оголошувала своїм чо-

ловіком.

С Т О Р І Н К А П ' Я Т А . Козацька берегиня

Учитель. Ви вже знаєте, що до фортеці Запорізької Січі під страхом смерті

заборонялося приводити жінок. Крім того, запорожці вважали небажаним

одружуватися. В основі цих звичаїв була, по-перше, необхідність мати

регулярне військо з високою бойовою готовністю.Це досягалося за рахунок

відречення запорожців од сімей, жінок взагалі і повній віддачі військовій

службі. По-друге, у козака було дуже небезпечне життя, над ним повсякчас

кружляла смерть, мати дружину та дітей за таких обставин — означало

свідомо прирікати їх на сирітство. Наодному з козацьких прапорів був

зображений козак на коні, а під ними –напис: «Козак куди хоче, тудий скаче,

ніхто за ним не заплаче».

Учениця. Але, на жаль, дуже помилялися козаки, бо у кожного була мати,

були й сестри, кохані, наречені, були й дружини з дітьми. Вони й плакали,

виряджаючи козаків на Січ, у похід, чекали роками їх повернення, а не

20

дочекавшись, знову чекали... Вели без чоловіків господарство, ростили й

виховували синів і знову проводжали їхуслід за батьками... Про це складено

багато народних пісень. Серед найпопулярніших — «Гомін, гомін по

діброві...», «Їхав козак за Дунай...», «Засвіт встали козаченьки...» та багато

інших. Т. Шевченкоу баладі «Тополя» в образі дівчини, що перетворилася в

тополю, недочекавшись свого коханого, показав долю тогочасної української

жінки:

Таку пісню чорнобрива

В степу заспівала,

Зілля дива наробило —

Тополею стала.

Не вернулася додому,

Не діждала пари;

Тонка, тонка та висока —

Досамої хмари,

2учениця. Пошана до матері, до бабусі, до сестри у хлопця — майбутнього

козака — поступово переростала в пошану до дівчини, до майбутньої

дружини. Отже, звичай заборони появи жінки на Січі був викликаний не

зневагою до жінки, а високою шаною до неї та відповідальністю козака за

свої вчинки перед дівчиною, дружиною, матір'ю. Сильні духом люди ніколи

не образять жінку, не виявлять до неї зневаги. Там, де лицарство,— там

мужність і ніжність ідуть поруч. Особливо ганебним злочином вважалася

зрада кохання, зрада дружині або другові. Народ вважав, що людина

непорядна в особистому житті; неможе прислужитися своїй землі, Вітчизні.

Якщо хтось здатний зрадити близьку

людину, то він зрадить і Батьківщину.

(Виконується українська народна пісня «Їхав козак за Дунай...»)

Учитель (підсумок): У літописах, хроніках, державних документах, у піснях

та думах закарбовувалася одна з найгероїчнїших сторінок світової історії —

Запорізька Січ, козацьке військо, демократична держава.Якщо ж вилучити з

21

літопису України 300-річний період козацького війська, забути наших

гетьманів, то історія Українц буде неповноцінною на політичній карті світу.

Відомо, що Запорізька Січ була християнською демократичною республікою.

В усі часи слово «козак» означало вільну людину. Запорізька Січ до останніх

днів свого існування (до 1775 р.) залишалася островом волі українців серед

феодально-кріпосницького океану самодержавної Росії:

Душа, дух... Власне, він є народом, нацією... Ми любимо свою Вітчизну за

все — і за цей наш вітряний степ, і за ясні зорі, і зачумацький шлях, яким

наші предки мандрували до Криму, і заматеринську пісню. Але найбільше —

за те, що відклалося в душі народу й передається з покоління в покоління.

Таким духовним надбанням є пам'ять про волелюбних, відважних лицарів

наших степів – запорізьких козаків.

Ступак Любов Миколаївна

Година спілкування «Україна – єдина країна»

Мета: Ознайомити учнів з національними символіками України – прапором,

гербом, гімном, народнопоетичними символами, з видатними людьми

України та рідного краю, сприяти формуванню національної сві-домості

школярів , поглибити знання учнiв про Україну; прищеплювати любов до

рідного краю , розширити змiст поняття громадянин України. Розвивати

мовлення та словниковий запас учнів. Виховувати патрiотичнi почуття

єдності до українського народу.

Обладнання: мультимедійна презентація, картини рідної природи , карта

України , карта Донецької області , символи України: вишиваний рушник,

колосся і калина , малюнки батьківської хати , барвінка, тополі, соловейка ,

верби, плакат «Видатні українці», український рушник з хлібом-сіллю ,

«чарівна скринька» , силуети голуба та серця…тощо.

Цільова аудиторія: учні 2 класу22

Девіз уроку. Усі ми – це наша родина, це наша сім’я, це наша Україна.

Плакат. Україно моя, Україно, я для тебе у світі живу.

Перебіг заходу

І. Органiзацiя класу.

Шкільний дзвінок нам дав наказ

Працювати час настав,

Літні канікули завершилися,

1 вересня всіх дітей скликає в клас.

Будьте уважними, сідайте рівненько,

А я розпочну свій перший урок.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

а) Методика критичного мислення «Передбачення», за ключовими словами.

Вчитель: Діти,я вам зараз назву «ланцюжок» слів, послухайте уважно та

скажіть, про що сьогодні на урочі може йти мова ? (Україна, калина, мова,

пісня, родина, герб, прапор, гімн, рідна домівка, ліси, поля, річки, лелека,

барвінок, Й.Кобзон, Р.Пономарьов, В.Сосюра, Г.Бойко, Л.Скрипник,

М.Петренко, український віночок, Донеччина, діти, мир,Чорне море,

Азовське море, степи, лани, Карпати…тощо.)

Діти: про нашу рідну Україну, про видатних людей, які прославили наш рід-

ний край, про дітей, які прагнуть до навчання, про природу нашої Батьківщи-

ни, про народні символи України, про національні символи нашої країни, про

дружбу у родинах…тощо.

Пісня « Розкажіть про Україну»

Вчитель: Так , молодці мої любі, ви вірно все сказали. А щоб це все відбува

-лося , нашій країні потрібен мир. Це - світле та голубе небо над головою,

теп-ле сонечко, спів птахів, ніжний голос матусі, добробут у всіх родинах…

тощо.

А символом миру є птах- білий голуб… . А коли мир панує у країні - то це

щастя для його народу. Народ – це ми з вами, це всі люди, які живуть в

Україні та працюють на її користь.

23

б) Психоформула.

Що для життя потрібно?

Сонце! Сонце!

Що для дружби потрібно?

Серце! Серце!

Що для серця потрібно?

Щастя! Щастя!

Що для щастя потрібно?

Мир!Мир!

Вчитель: Отже кожному із вас, я зараз дам малюнок білого голуба та малю-

нок гарячого серця. Поки що покладіть ці малюнки на парту та слухайте

мене далі.

ІІІ. Актуалізація знань учнів.

Вчитель: Діти, а зараз відгадайте загадку.

1.Загадка

Красивий щедрий рідний край,

І мова наша солов’їна .

Люби, шануй, оберігай

Наш край, що зветься… (Україна).

Вчитель: Молодці діти, а давайте ми з вами зараз пригодаємо вірші про

нашу рідну Україну, які ми з вами вивчили у минулому році.

2. Читання віршів вивчених минулого року.

Україна – край наш славний,

Аж по Чорне море.

Україна – і лан пишний,

І степи , і гори.

Вчитель: А яке ще море є на Україні? (Азовське).

Вірш Карпати

Знов зелені стали гори навесні.

З полонини чути співи голосні.

24

І трембіти десь за горами гудуть.

То вівчарики з отарами ідуть.

Вчитель: А які ще гори є на Україні? (Кримські).

Вірш «Україно моя!»

Струмок серед гаю, як стрічечка.

На квітці метелик, мов свічечка.

Хвилюють, малюють, квітують поля –

Добридень тобі, Україно моя!

Вчитель: Молодці, діти , ви дуже гарно запам’ятали віші про Україну, які ми

вивчили у 1-ому класі, дякую вам.

А тепер послухайте, які вірші про Україну підготували для вас ваші одно-

класники.

3. Декламування віршів про Україну учнями.

1. Любi друзi, хоч маленькi,

Ми вже добре знаєм,

Що зовемось українцi,

Славних предкiвмаєм.

2. Ми українці – велика родина,

Мова і пісня у нас солов’їна,

Квітне в садочках червона калина,

Рідна земля для всіх нас – Україна.

3. Україно, ти рідна моя сторона.

Наші предки тут стежку топтали.

І була Україна їм – в світі одна,

То ж за неї життя віддавали.

4. Краю мій рідний, моя сторона,

Ти для мене – найкраща у світі!

Україно моя, ти у серці – одна,

Як в віночку, барвистому цвіті.

IV. Основна частина уроку.

25

1. Слово вчителя. Кожна людина з великою любов’ю і душевним

трепетом згадує те місце , де вона народилася , де промайнуло її дитинство ,

про материнську ласку, про батьківську оселю. То родинне вогнище ,

маленька батьківщина кожної людини . То її велике «Я», з якого починається

людина, роина , батьківщина і вся наша велична й неповторна у світі

Україна. Її красою захоплювались поети , художни-ки та композитори.

… Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,

Оці степи, це небо, ці ліси,

Усе так гарно, чисто, незрадливо,

Усе як є – дорога, явори,

Усе моє, все зветься (всі діти)…Україна. Л.Костенко

2. Розгляд картин рідної природи, подорож картою України.-

колективна робота з учнями, учитель починає, а діти продовжують.

Вчитель: А тепер я запрошую вас у подорож картою України.

1. Гра – уява «ПодорожУкраїною»:

- Уявіть, щовсі разом ми хочемопомандрувати.

Вирушаємо ж ми нині по нашійславній … Україні!

- Перш ніжподорожрозпочати,

гру «ТАК» чи «НІ» хочу вам запропонувати.

- Зараз, діти, прошу вас відповідатичесно та відверто…

Будете казати «так» чи «ні».

- Усі за літо відпочили?

- А набралися ви сили?

- У школу всі із вас хотіли?

- А на сонці загоріли?

- А тепер відповідайте «я» чи «не я»!

- Хто у літку грався?

- Ну, а хто купався?

- У таборі хто із вас був?

26

- А хто букви всі забув?

- Хто з вас їздив до бабусі?

- Хто допомагав матусі?

- Хто книжку нову прочитав?

- А хто лише в м’яча ганяв?...

- Молодці!

А так як гарно всі відпочили, набралися і розуму, і сили,питань багато маю

ще до вас.. І перший іспит вже чекає нас.

Вчитель: А зараз ми проведемо конкурс «Чи знаєте ви?»

Вчитель читає запитання, а учні говорять відповіді.( передається м` ячик)

1. Столиця України. (Київ)

2. Герб України (Тризуб)

3. Найвідоміша козацька страва. (Куліш.)

4. Обрядовийхліб, якийпечуть на Великдень. (Пасха)

5. НайвідомішийфутболістУкраїнисучасності. (Андрій Шевченко)

6. Грошова одиницяУкраїни. (Гривня)

7. Колір прапора України. (Блакитно – жовтий)

8. Розписані великодні яйця. (Писанки)

9. Швидкий українськийтанок. (Гопак)

10.Хто з українських письменників узяв собі псевдонім – назву своєї

національності. (Леся Українка)

Україна — це отча земля, рiдний край, де ми народилися. Столиця України –

Київ. Широкi i чарiвнi простори, прекраснi села i мiста.Могутньо котить до

Чорного моря сивiхвилiнайбiльшарiчка України — Днiпро. Буйною зеленню

шумлять на його берегах сади, лiси. Золотистим морем розливається

безкраїми нивами жито-пшениця. Погляньте на карту України. На нiй

позначено кордони української землi. На півдні нашу державу омивають

теплі моря – Чорне й Азовське, є в нас гори, і найбільші з них – Карпатські й

Кримські. Простiр землi, заселений українським народом великий. Щоб його

27

перетнути, потрiбно пiшки йти iз заходу на схiд 90 днiв, долаючи щодня по

30 км.

Україна — одна з найбiльших держав Європи. Оскiльки це велика країна, то

живуть у нiй люди рiзнихнацiональностей. Поряд з українцями в

Українiживуть росiяни, бiлоруси, поляки, чехи, молдовани, болгари, євреї,

поляки, греки. Усi вони в нашій державі мають однакові права.

V. Фізхвилинка.

Добре те , що сонце світить!

Добре те , що віє вітер!

Добре те , що цей ось ліс

Разом з нами ріс і ріс,

Добре те , що в нашій річці

Чиста , не брудна вода!

Добре гратися надворі ,

Добре вчитися у школі ,

Добре плавати в ставку ,

Добре те , що я – живу !

VІ. Продовження теми уроку.

Вчитель: А тепер відгадайте загадку.

1.Загадка

Водограй, полів розмай,

Зелений гай, ліщина….

Все це рідний, любий край –

Наша … ( Батьківщина).

2. Асоціативний кущ.

Вчитель: Діти, а що для вас Батьківщина?

Діти:

- Ми живемо на Донеччині . Для нас – це край , де ми народилися, живемо ,

де живуть і працюють наші батьки , це наша Батьківщина .

- Це школа , вулиця , на якій ми живемо .

28

- Це моя родина: тато , мама , сестричка, бабуся , дідусь , рідна домівка .

Вчитель: Добре , а який висновок можна зробити ?

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину !

3.Робота з прислів’ями.

Вчитель: А які прислів’я про Батьківщину ви пам’ятаєте?

- Людина без Батьківщини, що соловей без пісні.

- Де не є добре, а вдома краще.

- Рідний край – зелений рай.

- Кожному мила своя сторона.

4.Робота з синонімами.

Вчитель: Ми називаємо Україну своєю Батьківщиною. Якими ще словами

близькими за значенням ми можемо її назвати? (в чарівній скринці лежать

слова, які діти по черзі дістають та читають)- індивідуальна робота.

Діти: Вітчизна, рідний край, земля батьків, отчий дім, Україна-ненька, рідний

дім , рідний берег , Донеччина , рідна сторона.

5. Колективна робота

Вчитель: Давайте спробуємо доповнити вірш , вставляючи останнє слово:

Ми дуже любим весь наш край,

І любим У_______ (Україну),

Її лани, зелений гай,

В саду рясну _______ (калину).

Там соловейко навесні

Співає між _______ (гілками),

Та й ми співаємо _______ (пісні) –

Змагається він з нами!

VІ. Підсумок уроку.

Головне, що ми з вами уявили , щоб всі люди жили в щасті та добробуті , їм

потрібен мир , чисте небо над головою , тепле сонце та любляча родина.

29

Отже давайте і ми з вами побажаємо нашій любій Україні , нашому рідному

краю, нашому місту, нашій коханій школі миру та подаруємо їм наші гарячі

серця , які прагнуть до нових знань та білих голубів , щоб завжди панував

мир у всьому світі.

Вчитель: Наш урок підійшов до кінця , тому любіть Україну! Слава нашій

Україні, незалежній державі!

Гарбуз Людмила Миколаївна

Тема: “ Наша країна- Батьківщина”. Перекличка повідомлень.

Мета: пригадати назви географічних об’єктів України, їх місцезнаходження;

розвивати цікавість, бажання більше знати про свій рідний край; виховувати

любов до рідної країни, гордість за її досягнення.

Обладнання: плакати з написами, ілюстрації, портрети видатних людей,

прислів’я, м’ячик ( для гри).

Цільова аудиторія: 3 клас

Хід заходу

I. Повідомлення теми і мети заходу

- Діти, як називається наша Батьківщина?

- Що для вас є Батьківщина?

- Якими словами можна її назвати?

- Сьогодні ми поговоримо про наш рідний край, про нашу славну Україну. Ви

дізнаєтеся більше про нашу країну, її символи, кордони, міста, про життя

видатних людей.

- Підготуватися до нашого заходу мені допомогли учні нашого класу, які

об’єдналися у групи: “ Поети”, “Історики”, “Спостерігачі”, “ Дослідники”, “

Лірики”.Кожна група готувала повідомлення та працювала під девізом.

- Тож починаємо перекличку повідомлень.

- II.Перекличка повідомлень. ” ( учні виходять до дошки, говорять свій девіз,

розповідають вірші про Україну).

30

1 група “ Поети”

Девіз: “ Наша Батьківщина- рідна Україна”.

1. Одна Батьківщина, і двох не буває,

Місця, де родилися,- завжди святі.

Хто рідну домівку свою забуває,

Той долі не знайде в житті.

2. Чи можна забути ту пісню,що мати

Співала малому, коли засинав?

Чи можна забути ту стежку до хати,

Що босим колись протоптав?

3. У всьому світі- кожен зна-

Є Батьківщина лиш одна.

І в нас вона одна- єдина,

Це наша славна Україна.

4. Не забувай Шевченка спів

Про горду славу козаків.

Не забувай, що ти дитина

Землі, що зветься Україна.

5. Оці степи, і небо, і ліси

Усе так гарно, чисто, незрадливо.

Усе як є – дорога, явори,

Усе моє, все зветься Україна.

6. Україно, земле рідна,

Земля сонячна і хлібна,

Ти навік у нас одна

Ти як мати, найрідніша,

Ти з дитинства найтепліша.

III. Узагальнююча бесіда.

Учитель: Наша країна- це наш дім, велика, заможна і незалежна країна, де багато

міст, сіл.

31

- Які міста України ви знаєте?

- У якому регіоні ми живемо?

- У якій області?

- У якому місті?

- Яке головне місто нашої країни?

Учитель: -А зараз пограємо в гру “ Хто де живе?”

У Києві- кияни; У Харкові- харків’яни;

У Донецьку- донеччани; у Криму- кримчани;

В Одесі- одесити; в Ужгороді- ужгородці;

У Львові- львів’яни; у Полтаві- полтавчани;

У Білозерську- білозерчани.

2 група “ Історики”

Девіз: “ Нема без кореня рослини, а нас любей без Батьківщини”.

1. Прапор- це державний символ,

Він є в кожної держави,

Це для всіх ознака сили,

Це для всіх ознака слави.

2. Синьо- жовтий прапор маєм:

Синє- небо, жовте- жито,

Прапор свій оберігаєм,

Він- святиня, знаєм всі ми.

3. Наш герб- тризуб,

Це воля, слава, сила,

Наш герб- тризуб.

Недоля нас косила.

4. Та ми зросли, ми є,

Ми завжди будем,

Добро і пісню

Несемо ми людям.

32

5. Гімн- це найголовніша пісня України. Слухати треба його стоячи мовчки, з

гордо піднятою головою.

6. Україна розташована в центрі Європи, її сусіди- Білорусь, Росія, Туреччина,

Молдова, Румунія, Угорщина, Словенія, Польща.

IV.Гра “ Опиши Україну”

Учитель: - У мене є невеличкий м’ячик, кому я кину його, той має казати гарні

слова про Україну, відповідати на питання “ Яка Україна?” ( безкрая, багата,

співуча, дружня, незалежна, квітуча і т.д).

3 група “ Спостерігачі”

Девіз: “ Щоб всього доволі мати, треба добре працювати”

1. У нашій державі існує багато професій: лікарі, вчителі, шахтарі, залізничники,

льотчики,фермери, слюсарі.

2. Добре розвинені такі галузі, як нафтобудування, газобудування, металургія.

3. У нашій країні добувають: вугілля – найбільші запаси на Донбасі, найбільші

металургійні заводи на Донбасі, добувають газ.

4. Наша країна – найкрасивіша, наймиліша, найкраща. Вона багата лісами,

лісостепом, степами, пісками, Кримськими горами та Карпатами.

5. Народними символами України є: батьківська хата, святий хліб, вишитий

рушник, писанка, барвінок, лелека. Народна мудрість говорить: “ Без верби і

калини нема України”.

6. Україна- це чудовий край. Щедрі врожаї вирощують на її ланах: жита і

пшениці, льону та цукрових буряків. Любо вітають нас золотими шапками

стрункі соняшники та зелень пишної кукурудзи.

V. Гра “ Збери прислів’я” (групам роздаються частини прислів’їв, учні збирають

їх, читають та пояснюють їх зміст).

4 група “ Дослідники”

Девіз: “ Кожному мила своя сторона”

1.Наша країна славиться видатними письменниками, композиторами,

художниками, спортсменами, лікарями, шахтарями.

33

2.Тарас Григорович Шевченко, Леся українка, Іван Франко – видатні

письменники, поети.

3.Микола Віталійович Лисенко, Сергій Сергійович Прокоф’єв – видатні

українські композитори.

4.Сергій Павлович Корольов – конструктор, творець ракет, супутників.

5.Леонід Каденюк - перший український космонавт незалежної України.

6.Лілія Подкопаєва- гімнастка, чемпіонка Олімпійських ігор.

VI. Лірична сторінка.

Учитель: Не цурайся пісні, яку чув од мами,

Не згуби – то мова прадідів твоїх,

Бо зректися пісні, що цвіла віками,-

Мов забуть народ свій, даль його доріг.

- Не можна уявити Україну без української пісні.

5 група “ Лірики”

Девіз: “Чим глибша пісня, тим ясніш душа”.

( група дівчаток вокального гуртка “ Камертон” виконують українські пісні)

Учитель: - Нескінченно можна говорити про нашу славну, рідну Україну. Та

час закінчується. Тож давайте згадаємо, що ж ми дізналися про нашу

Батьківщину.

VII. Гра – вікторина “ Найрозумніший”. Вправа “ Мікрофон”

Наша країна?

Наша область?

Наше місто?

Столиця Укріїни?

Президент України?

Відома річка України?

Які моря є на території України?

Відома спортсменка, гімнастка Лілія...?

Видатний поет, Кобзар?

34

Який регіон багатий на кам’яне вугілля?

Яке слово заховалося в тризубі?

Якого кольору наш державний прапор?

Які народні символи україни ви знаєте?

Яке головне місто нашої держави?

Найголовніша пісня України?

VIII. Підсумок

Учитель: - Молодці! На цьому класна година закінчена.

Зіняр Оксана Вікторівна

Година спілкування «Державні символи України»

Мета. Ознайомити дітей з державними символами України; формувати

національну свідомість школярів; виховувати почуття любові до своєї землі.

Обладнання. Державний прапор України, Герб, Гімн, Конституція України.

Цільова аудиторія: 3 клас

Вчитель. Святою для кожної людини є земля, де вона зробила перший крок,

вимовила перше слово, почула мамину пісню-колисанку, пішла стежиною до

школи. Ці почуття вічні.

1-й учень.

Що таке Батьківщина?

Під віконцем калина,

Тиха казка бабусі,

Ніжна пісня матусі,

Дужі руки у тата,

Під тополями хата,

Під вербою криниця,

В чистім полі пшениця.

Серед лугу лелека

35

І діброва далека,

І веселка над лісом,

І стрімкий обеліск.

2-й учень.

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не питай,

Рідніше нам своя святиня,

Аніж земний в чужині рай.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.Вчитель. Так, для кожного з нас найдорожча і найрідніша та земля, на якій

ми народилися, де живуть наші батьки, рідні, де поховані наші предки.

Це — наша рідна земля, наша Україна. Кожна країна світу обов'язково має

свої символи. А що означає слово «символ»?

Учень. Символ — це предмет, який характеризує державу, відображає її

побут, традиції, господарювання, історичне минуле, прагнення народу.

Вчитель. У статті 20 (розділ 1) Конституції України записано: «Державними

символами України є Державний Прапор України, Державний Герб,

Держаний Гімн України». Символіка — своєрідна візитна картка країни, вона

ніби представляє її, підтверджує її існування.

З глибини віків дійшла до нас ось така легенда. Жила собі жінка і мала вона

трьох синів. Сини зростали чесними, сміливими, дуже любили свою неньку і

готові були віддати за неї своє життя.

Виросли сини і розійшлися по світах, прославляючи свою матір.

Найстаршому мати подарувала на згадку про себе золоту корону з трьома

промінцями. Корона зігрівала людей, вела вперед. За цю трипроменеву

корону люди дали першому синові ім'я Тризуб.

Середньому сину мати дала в дорогу блакитно-жовтий одяг. Сміливий і

сильний був середній син, і прославив він свою матір добрими звитяжними

вчинками. Люди запам'ятали його і назвали Прапором.

36

А найменший син отримав у дарунок від матері соловейків голос. І де б він

не був, усюди лунала його дзвінка урочиста пісня. За цей голос і величний

спів люди дали йому ім'я Гімн.

Так і донині по всьому світу золотий тризуб, синьо-жовтий прапор і

урочистий гімн прославляють рідну неньку-Україну.

1-й учень. Герб — розпізнавальний знак держави. На Україні це

золотий тризуб на блакитному тлі. Він був родовим знаком Рюриковичів.

Згодом карбувався і на срібних монетах Великого князя Київського

Володимира Великого.

2- учень. Існує близько сорока версій пояснення тризуба: це

риболовний гарпун, вила бога Нептуна, уособлення природних стихій

(повітря, води й землі), а можливо відображено триєдність життя: батько —

мати — дитя, які символізують собою силу, мудрість, любов.

3-й учень. Після проголошення Української Народної Республіки в

листопаді 1917 року в Києві відбулася спеціальна нарада, в якій взяли участь

знавці українського мистецтва. Було вирішено зупинитися на символі

тризуба.

4- учень.

30 серпня 1991 року, після проголошення Акту про незалежність

України, був прийнятий Національний Державний герб— золотий тризуб на

блакитному тлі.

5-учень.

Знак країни головний —

Це тризубець золотий.

Він — як сонце в небі синім,

В ньому слава, в ньому сила.

В нім священне слово «воля»,

Що рятує від недолі.

6- учень.

Будь же, рідна Україно,

37

Під гербом цим вільна й сильна.

Хай про тебе в цілім світі

Знають всі: дорослі й діти.

Вчитель. А тепер давайте з'ясуємо, яку роль відігравав прапор у різні

часи?

1-й учень. Прапор, як засіб сигналізації, відомий з античних часів.

Найчастіше це був шматок тканини, прив'язаний до списа чи держала і

вказував місце збору воїнів. Наші пращури обожнювали прапори, освячували

їх і вірили, що вони у воєнний час найсвятіші від усіх ідолів.

Вчитель. А чому саме синьо-жовті кольори є основою прапора? 1-

учень. Жовтий колір — це колір пшеничного поля, колір хліба, зерна, що

дарує життя всьому сущому на землі. Жовтий колір — це ще й колір

жовтогарячого сонця, без лагідних променів якого не дозрів би, не

заколосився б життєдайний хліб.

2- учень.Синій колір — це колір ясного, чистого, мирного неба та

колір води, без якої б не виросло та не дозріло колосся.

Вчитель. Сьогодні синьо-жовтий прапор майорить на всіх державних

установах України, під ним ходять у моря-океани українські пароплави.

Стрімко злітає це полотнище і на різних спортивних змаганнях, коли на

п'єдестал пошани підіймаються українські спортсмени.

Гордо розвівається синьо-жовте знамено, промовляючи всьому світу:

«Є у світі Україна!»

1- учень.

Синьо-жовтий прапор України —

Це безхмарне небо, синє-синє,

А під небом золотіє нива,

І народ — і вільний, і щасливий.

2- учень.

Прапор, як святиню, любі діти,

Треба шанувати й боронити.

38

Прапор — символ нашої держави,

Він для всіх ознака сили й слави.

Вчитель. А що означає слово «гімн»?

Учень. Слово гімн — грецького походження (дослівний переклад

—похвальна пісня) — урочиста пісня, прийнята як символ державної,

національної єдності.

Слова національного Гімну «Ще не вмерла Україна» написав у 60-х

роках XIX ст. відомий український поет Павло Чубинський, а музику —

композитор Михайло Вербицький.

Це ті слова та музика, які змушують кожного з нас підніматися при

перших же акордах, в них сконцентрована жива історія народів, їх прагнення

до волі.

1- учень.

Лине пісня незабутня,

Горда, величава.

В ній — надія на майбутнє,

України слава.

2-й учень.

Нею сонце зустрічає

Нашу Батьківщину,

День новий розпочинає —

Сильна, неподільна.

3-й учень.

До нових здобутків кличе

Пісня України,

А зовуть її велично.

Всі. Державним Гімном.

Звучить Гімн (слухання фрагмента).

Вчитель. Готуючись до свята, учні вивчили багато віршів про Україну.

1-учень.

39

Ми є діти українські-

Хлопці та дівчата.

Рідний край наш- Україна-

Велика й багата.

2- учень.

Рідний прапор синьо-жовтий,

Як сонце на небі,

Ми для нього все що маєм,

Віддамо в потребі.

3-й учень.

Присягаєм Україну

Понад все любити,

Рідний край наш шанувати

І для нього жити.

4-й учень.

Як ріка не піде вгору

І сонце не згасне,

Так ми того не забудем,

Що рідне, що власне.

Звучить пісня « Одна єдина- Україна»

Пилипенко Наталія Вікторівна

День святого Миколая

Мета: Відроджувати календарно - обрядові звичаї та традиції; учити дітей

слухати і співати українські пісні; формувати чуйність, доброту, милосердя;

розвивати естетичний смак, навички морально - етичної поведінки,

розширювати духовний світ дітей; виховувати повагу до історичного.

Словник : милосердя, чуйність, звичаї,традиції.

Цільова аудиторія: учні 1-3 класів

Хід заходу

40

Ведучий. Доброго дня, діти.

Мудрі люди кажуть , якщо в дитинстві людина не допоможе пташенятку, яке

випало з гніздечка, і пройде повз нього, то й у зрілому віці така людина буде

глухою до чужого болю. Ось тому, мої милі друзі, треба нам пробуджувати в

своїх серцях доброту, чуйність, милосердя і готовність своєчасно допомагати

тим, хто потрапив у біду. А прикладом в цьому хай вам стане Святий

Миколай.

1 дівч. Народ наш у році має різних свят багато,

Та ніяке не замінить дітям одне свято.

Коли зимонька надходить, земля примерзає,

До діточок іде в гості свято Миколая.

1 бабуся. Святий Миколай був священиком. І усе своє життя він творив

добро, виявляв милосердя. Його ще називали батьком сиріт, бідних та

вдов.

1 дівчина. Зимовий Миколай – є добрим другом і захисником дітлахів.

1 бабуся. Святий Миколай знає все про дітей. Він протягом року стежить за

їхніми вчинками.

1 дівчина. Тому, хто гарно вчиться і веде себе чемно – Святий Миколай

дарує найкращі подарунки.

Бабуся. А тому, хто був неслухняний він дарує різки – вербові прутики,щоб

дитина знала, як поводитись.

Дівчина. А коли приходить Святий Миколай?

Бабуся. Він приходить з вечора або вночі. Непомітно пробирається до

ліжечка дитини і непомітно зникає.

Ведучий. Ось послухайте,яка історія відбувалася на передодні свята

Миколая.

Пісня « В гостях у казки»

Вовк. Гей, ведмедю,

41

Я тут чув,

Що Святому Миколаю

Дітки тут листи писали?

Лисиця. Поштова скринька тут стояла.

Листи всі дітлахи вкидали.

Заєць. Про що ж вони там всі писали?

Що вони там побажали?

Ведмідь. Ой, як жаль нам куций брате,

Що ми не можемо писати.

Я б із всіх ведмежих сил

У Миколая б меду попросив!

Заєць. Що ти просиш у Святого?

Не треба просити такого!

Краще побажай собі

Ти капустки - штучки дві!

Вовк. Щоб тобі було пусто.

Нащо ведмедю та капуста?

Поросятко- це так клас

На свято буде в самий раз!

Лисиця. Меду можу я не їсти.

Вовче, можна з тобою сісти?

З’їли б поросятко дружно,

Але просити – не маю звичаю,

Я б з’їла масла до чаю.

Ведмідь. Щось там здалеку гуде,

Це,мабуть, Святий іде!

(Всі звіри ховаються. Виходять Бабуся та Маша)

Бабуся. Ящик з листами ось стоїть,

У ньому твоє письмо лежить.

Маша. Я до скриньки тій спішила,

42

І листа свого згубила.

Бабуся. Ну, не плач, не галасуй,

Краще гарно поміркуй.

Наш святитель Миколай

Знає все про що бажали.

Хоч листа ти загубила,

Але всі знають, що ти мила,

Добродушна,щедра, класна,

Не треба лити сліз напрасно.

Маша. Досить, не хвали мене.

Я, растеряшка, ось і все!

( Маша і бабуся відходять. На сцені з’являється Вовк )

Вовк. Я доріжкою ішов

І листа того знайшов.

Ведмідь. Значить тут упала Маша,

І тепер це справа наша.

Лисиця.(до вовка) У ящик кинь того листа

Щоб була рада Маша та.

Вовк. Ой,ні! Краще я уж сам

Того листа Святому дам.

Може стане він добріше

І м’ясця дасть по скоріше.

Заєць. Що ти?! Швидко лист кидай!

Чуєш їде Миколай!

Ангел 1. Дивись, Миколаю,

Як багато тут дітей.

Вони ,мабуть, чекали

Найкращих із гостей!

Ангел 2. Боже, Отче, глянь на діти,

На прекрасні твої квіти.

43

Світи сонцем і зірками

Над малими діточками.

Ангели 1 і 2 . Вітаємо Вас із великим святом,

Святом Миколая.

Миколай. Вечір добрий, вечір гарний

Але трохи незвичайний.

Ось нині рівно рік минув.

Як на землі я був,

Як діткам я дари давав,

І до добра всіх закликав.

Янголятко 1 .Я маленьке янголятко,

Маю біленькі крилятка

Доброго Вам дня, малятка!

Знаю, ввечері молились,

Тата, маму поважали,

Рідну мову шанували.

Янголятко 2.

Глянь-но, тут, в кущах, неначе

Щось цей Вовк сказати хоче.

Вовк. Ви простіть мені, що я...

Бо знайшов я тут листа

І не вкинув ще у скриньку (Кладе листа і тікає.)

Янголятко 2.

І для Маші, і для всіх

Є дарунків повний міх. (Стукіт у двері. Входить чорт.)

Чорт.

Агов! Агов! Чи пустите до хати?

Бодай погрітись... холодно...

У мене є дарунки для дітей!

Миколай. Справді? Що ж це за дарунки?

44

Чорт. Накрутив я купу різок

На усіх нечемних діток.

Тут стане всім: дівчаткам-задавакам

І хлопцям-розбишакам.

Які не слухають ні мам, ні татусів.

Ха-ха! Хі-хі! Ха-ха! Хі-хі! Даруночки такі!

Тут самі лиш пустуни,

Я всіх їх добре знаю.

Отак! На! На!

(Дає різки дітям.)

Миколай. Гарні подарунки.

Це правда, діти?

Діти. Ні! Ні!

Чорт. Ах, так! Ви всі нечемні діти!

І зараз всіх я буду бити!

Миколай. Згинь з очей, нечиста сило,

В цю ж хвилинку пропадай!

{Чорт втікає.)

Янгол 2. Але спершу, малята,

Обдаруєм всіх звіряток.

Щоб ні в лісі, ні у полі

Не робили шкоди злої.

Янгол 1.

Вовкові ось тут ковбаска.

Вовчику, бери, будь ласка!

Лисиці - дві круглі шинки,

Це для тебе лакоминки!

А Ведмедеві, нівроку,

Бочка меду круглобока.

Янгол 2.

45

Зайчику, ближче підійди-но,

Моркви тут тобі торбина.

Ведуча. Що ж звірят обдарували;

Свято знову засіяло

Бабуся. Миколая – щедре свято,

Бо дарунками багате.

І говоримо весь час:

“Миколай, прийшов до нас!”

Маша. Святий, щедрий Миколай

Йде щороку в рідний край

В кожну хату, в кожен дім

І несе дарунки всім.

Ангел 1. Добрим є він для людей,

Для усіх, усіх дітей!

І Його щедрота й ласка

Для нас і є як справжня казка!

Ангел 2 Бо приходить він тоді,

Коли темно на землі.

Тихо-тихо в дім прийде,

Подарунки покладе.

Бабуся. .Навіть сліду не лишає,

Хоч і кожен із нас знає,

Що відвідує всяк раз.

Миколайко усіх нас.

Маша. Каже так мій любий дід,

Що це свято з давніх літ

В Україні вже існує,

Радість людям всім дарує.

Пісня Миколай крокує до нас

1.То ж Його усі славімо,

46

В добрі, мирі всі живімо!..

О, Все щедрий Миколай,

Нам в усьому помагай!

2.Святий Отче Миколаю,

Молитву цю прийми!

Щедрий дар для України

Для нас з небес пришли.

3.Святий Отче Миколаю,

Я Тебе благаю!

Зішли спокій, мир, злагоду

Для рідного краю!

4.Нехай радість і довіра

Буде в кожній хаті,

Хай заживуть в мирі люди,

Хай будуть багаті!

5.Борони нас від наруги,

З неба дар зішли!

Від народу України

Молитву прийми!

6.Святий Отче Миколаю,

Щедрий будь до нас!

Нехай буде благодатний

Для нас Твій з неба глас.

Миколай. Гарні віршики вивчали

І пісні мені співали.

Знаю, були завжди чемні.

І дарунки візьміть щедрі.

Памятайте, щоб Антипко

Не приніс вам торік різки.

Треба гарно вчитись

47

Ніколи не лінитись.

Пісня «Ой, хто - хто Миколая любить»

1. Ой хто, хто Миколая любить,

Ой хто, хто Миколаю служить,

Тому Святий Миколай

На всякий час помагай. Миколаю.

2. Миколаю, молися за нами

Благаємо Тебе зі сльозами

Ми тя будем вихваляти

Ім’я Твоє величати. Миколаю.

3. Ой, глянь, глянь на Вкраїну рідну.

Ой, глянь, глянь на змучену,бідну.

Ми тебе всі діти молим

Просив Бога ти їй долі, Миколаю 2 рази

Холод Людмила Василівна

Виховний захід до Дня української писемності та мови: « Моя барвиста українська мова»

Мета: поглибити знання учнів з української мови, ознайомити з окремими етапами її розвитку; розвивати уважність, кмітливість, спостережливість; виховувати любов до рідної мови, прагнення її вивчати.

Форма проведення: усний журнал

Цілоьова аудиторія: учні 3-4 класу

Перебіг заходу

Учень 1

Раді ми вас привітати, бо у нас сьогодні свято – будем нашу рідну мову

шанувати!

Учень 2 48

Ми живемо в Україні, де в степу із краю в край, на добро усій країні визріває

урожай. Де пшениця достигає колосиста, золота, де неначе море грають і

шумлять густі жита.

Учениця 3

Українка я маленька, українці батько й ненька. На Вкраїні родилася, в свою

маму удалася. Все, що рідне, я кохаю, всім, хто рідний, помагаю, своє ціню,

своговчуся і до рідного горнуся.

Вчитель: Щасливі ми, що народились і живемо на такій чудовій мальовничій

землі, в нашій славній Україні. Мова – душа народу. І сьогодні ми будемо

говорити про нашу рідну українську мову ). 9 листопада відзначається День

української писемності та мови.Саме цьому видатному дню ми присвячуємо

наш усний журнал «Моя барвиста українська мова» Упродовж невеликого

проміжку часу ми з вами гортатимемо сторінки журналу, з якого дізнаємося

шлях становлення нашої мови і української письменності, припадемо

вустами до джерела української мови , до її милозвучності. казковості,

мелодійності і надзвичайної писемності.

Учень 4 Як довго ждали ми своєї волі слова, і ось воноспіва, бринить, бринить, співає наша мова, чарує, тішить і дзвенить.

Учениця 5 Як довго ждали ми…

Уклін чолом народу,

Що мову рідну нам зберіг.

Зберіг в таку страшну негоду,

коли він сам стоять не міг.

Учень 6 Солов’їну, барвінкову, колосисту навіки українську рідну мову в дар дали мені батьки.

Учень 7 Берегти її, плекати буду всюди й повсякчас,

бо ж єдина, так, як мати, мова в кожного із нас!

Учень 8 Рідна мово українська,

49

Ти - душа мого народу,

Будь від роду і до роду,

Рідна мово материнська!

Учень 9 В тиші – трелісолов`я

На своїй природній мові

І потоки гомонять,

Зелен - клени у діброві

По – кленовому шумлять

Учень 10 Не цурайтесь мови, люди,

Рідного джерельця,

Хай вона струмочком буде,

Хай дійде до серця,

Учень 11 Хай вона в піснях лунає

І щодня, і в свято,

Соловейком хай співає

В українських хатах,

Учень 12 Бо ж вона така багата,

Українська мова!

Неповторна і крилата,

І така чудова.

Вчитель:

Тож відкриваємо першу сторінку нашого журналу-«Історичну»

Без мови не може існувати народ, його культура. Мова - це один з

найдивовижніших скарбів, які людина створила за свою історію.Але багато

років тому, коли люди жили в печерах, мова буладуже бідною. Вона

складалася з небагатьох слів. Минали століття, змінювалися люди,

50

удосконалювалась і мова, далі відбулась велика подія: люди винайшли

письмо. Наше слов’янське слово бере початок за 30 століть до нашого часу у

давнього народу - фінікійців. Це письмо запозичили і вдосконалили

стародавні греки. Учений монах Кирило винайшов слов’янську азбуку. До 24

грецьких літер було додано ще 9 літер. На нашій українській землі ця азбука

прийшла 1000 років тому. Вона повсякчас змінюється і вдосконалюється.

Учень 13 У нашійрідній мові

Є чарівні слова

Слова ці всім відомі,

Бо сила в них жива.

«Добридень»,

«До побачення»- І усмішка сія!

Велике мають значення

Ось ці прості слова.

Учень 14 Як скаже син чи дочка;

«Спасибі» вам, «Будь ласка»,

Ясніше сяє сонечко,

Бо в них - любов і ласка.

Відчарівних, добрих слів

Тепліше людям жити.

Якщо ти їх не говорив,

То треба говорити.

Вчитель: Ми живемо в місцевості, де розмовляють різними мовами: українською, російською, болгарською,німецькою та іншими. Але найчастіше ми чуємо українську і російську мови.На жаль, не всіпрагнуть добре вивчити рідну мову і частіше поєднують ці мови в одну. Це часто призводить до кумедних ситуацій.

Наступна сторінка нашого журналу – «Гумористична».51

До вашої уваги сценка з життя. Інсценівка усмішки П. Глазового «Кухлик».

Автор

Дід приїхав із села,

Ходить постолиці.

Має гроші - не мина

Жодної крамниці.

Попросив він…

Дід

Покажіть кухлик той, щоскраю.

Продавець.

Што? Чєво? Я нєпонімаю

.Дід

Кухлик, люба, покажіть,

Той, що з боку смужка.

Продавець

Да какой же кухлік здєсь,

Єслі ето кружка!

Автор

Дід у руки кухлик взяв І насупив брови.

Дід В Україні живете Й не знаєте мови!

Продавець

У меня єсть свій язик.

Да к чєму мнє мова?

Дід

Цим пишатися не слід,

52

Бо якраз така біда

В моєї корови: Має,бідна, язика,

Та не знає мови.

Вчитель: У цьому навчальному році ми святкуємо 200-річчя з Дня

народження видатного українського поєта, художника, Великого Кобзаря-

Т.Г.Шевченка.Саме Шевченку ми присвячуємо наступну сторінку журналу.

Тараса Григоровича називають основоположником нової української

літературної мови.Він писав свої твори живою народною,розмовною мовою.

Давайте послухаємо уривкит ворів,написаних Кобзарем.

Учень 15

Тече вода з-під явора,

Яром на долину,

Пишається над водою

Червона калина.

Учень 16

Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердити й вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

Учень 17

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть.

Вчиель: В українській мові дуже багато загадок, їх люблять відгадувати не тількидіти, а й дорослі. У загадці зашифрований якийсь предмет чиявище. Спостережлива людиназ завжди відгадає загадку. Перевіримо, чи спостережливі ви. Отже,відкриваємо сторінку « Загадкову» Я пропоную вам

53

розгадати загадки про національні символи України. Підказами вам слугуватимуть малюни-відгадки.

Загадка 1

Як прийде весна в садочок

- До лиця білий віночок,

Ну а восениці й кралі

Приглянулися коралі.(калина)

Загадка 2

Проливала дрібні сльози,

Молода дівиця.

Полоскала довгі коси

У чистій водиці.(верба)

Загадка 3

Лист зелений і міцний

Сніг для нього не страшний,

А коли весну стрічає

Сині очі розкриває.(барвінок)

Загадка 4

У погожу літню днину

Він на варті біля тину,

Круглолицій та пригожий,

І до сонця дуже схожий.(соняшник)

Учень 18

Буду я навчатись мови золотої

У трави-веснянки, у гори крутої,

В потічка веселого, що постане річкою.54

В пагінця зеленого, щозростесмерічкою.

Учень 19

Розвивайся, звеселяйся, моя ріднамово!

У барвінки зодягайся, українське слово!

Колосися житом в полі, піснею оселі.

Щоб на все життя з тобою ми запам’ятали,

Як з дитячої колиски мову покохали.

Вчитель:

Наступна сторінка усного журналу «Пісня душу звеселяє»

Пісня – це національний дар, яким ми можемо пишатися.

Звучитьукраїнська пісня « Ми нащадки славних козаків» (муз.Г.Олейнікова,

сл. І. Чайченко)

Вчитель:Любід іти,шановні гості, прийшов час перегонути останню сторінку

нашого журналу. Це прощальна сторінка.

Діти,а дайте будь ласка,відповідь на таке питання «За що я люблю Україну?»

Відповідь починайте словами «Я люблю Українуза…».

Відповіді учнів.

Учень 20

Розцвітай же, слово, і вродині, і у школі, й на заводі, і у полі.

Пречудесно, Пречудово Розцвітай же, слово!

Учень 21

Вже кінчається свято, нам прощатись пора.

Ми бажаємоВітчизні щастя, миру,добра.

Учень 22

Добро хайпанує у вашому домі,

І мир нехай буде завжди.

Здоров’я міцного і щедрої долі

55

Бажаємо на довгі роки.

Вчитель:Я сподіваюся,що кожен з вас зробив для себе сьогодні певний

висновок-буди уважнішим до української мови та історії,вивчати та

шванувати її,пишатися тим,що ви-українці!А головне,ніза яких життєвих

умов не переставайте вірити в найкраще і мріяти про святле майбутне.

Звучить пісня « Треба мріяти завжди»

56