Моніторинг діяльності органів виконавчої влади та

місцевого самоврядування Львівської області

у сфері енергозбереження в ЖКГ у Львівській області

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ

Львів

2014

УДК [352.072.6:64:621.31](477.83) ББК Х9(4Ук)301.148 М 773

В межах грантової програми, що адмініструється Творчим Центром ТЦК

За підтримки Програми розвитку ООН в Україні та Міністерства закордонних справ Данії

Керівник проекту: Микола Чугаєвський Керівник аналітичної групи з виконання дослідження: Андріан Фітьо

Партнер проекту:

М 773 Моніторинг діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування Львівської області у сфері енергозбереження в ЖКГ у Львівській області: аналітичний звіт. – Львів : ПАІС, 2014. – 176 с. ISBN 978-617-7065-21-9

Видання здійснено в рамках проекту «Громадський моніторинг діяльності органів виконавчої влади та місцевого само-врядування Львівської області у сфері енергозбереження в ЖКГ у Львівській області та підтримки громадських ініціатив з вирішення проблем енергозбереження в ЖКГ», який виконується Громадською організацією «Західноукраїнський медіа-центр «Нова журналістика»

УДК [352.072.6:64:621.31](477.83) ББК Х9(4Ук)301.148

ISBN 978-617-7065-21-9 © Громадська організація «Західноукраїнський медіа-центр «Нова журналістика», 2011

ЗМІСТ

Вступ......................................................................................................... 4

1. Загальний огляд проблем з енергозбереженням в Україні ............ 6

2. Методика моніторингу діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування Львівської області у сфері енергозбереження в ЖКГ ........................................................ 12

3. Оцінка та аналіз програм з енергозбереження та енергоефективності ............................................................................... 15

4. Інформація про заходи з енергозбереження від органів місцевого самоврядування .................................................................... 27

5. Інформація про заходи з енергозбереження від органів виконавчої влади ................................................................................... 41

6. Алгоритм та механізми формування регіональної програми з енергозбереження .............................................................................. 58

Додаток 1. Програми сталого енергетичного розвитку м. Львова до 2020 року (Витяг) ............................................................ 73

Додаток 2. Галузева програма енергоефективності та енергозбереження у житлово-комунальному господарстві на 2010-2014 роки (Витяг) ................................................................... 89

Додаток 3. Методичні рекомендації щодо створення системи економічного стимулювання реалізації енергозберігаючих заходів на підприємствах житлово-комунального господарства .... 109

Додаток 4. Методика розроблення галузевих, регіональних програм енергоефективності та програм зменшення споживання енергоресурсів бюджетними установами шляхом їх раціонального використання ............................................ 136

Додаток 5. Energy management systems – Requirements with guidance for use Системи енергетичного менеджменту – Вимоги та порадник з впровадження................................................. 146

Вступ

Більшість країн Центральної та Східної Європи були в більшій мірі об`єктами показної планової економіки. Такі умови зумовлювали значні перекоси у визначенні вартості товарів, робіт, послуг в тому числі і на енергетичні ресурси. Не виключенням була і є Україна. Однак, ситуація докорінно чином змінилася у зв'язку зі значним дина-мізмом у політичній та економічній сферах, що відбувається в останні роки. І якщо більшість країн «соціалістичного табору» зуміли у найко-ротший термін диверсифікувати джерела постачання енергоносіїв та впровадити елементи енергоощадної політики то наша держава значно відстала у цьому край важливому питанні. Практично відсутність власних викопних вуглеводнів і найбільша у світі енергоємність ВВП негативно впливає як на конкурентоспроможність продукції, людського капіталу так і країни загалом. Одним з найбільших споживачів енерге-тичних ресурсів є сфера житлово-комунального господарства.

Російська Федерація планомірно здійснює газовий шантаж України. Дискусія ведеться навколо ціни 268,5 дол. США за тис. м3 на якій наполягає Україна та ціною 485 дол. США за тис. м3 на якій напо-лягає російська сторона. Ціну в 485 дол. США за тис. м3 Росія встанови-ла з квітня 2014 року. Більш того, вже з травня, росіяни наполягають на попередній (авансовій) оплаті за газ за червень і подальші місяці. Ціл-ком реальними, за висновками деяких експертів, виглядають погрози припинення постачання «голубого палива» російською стороною.

0,15 0,16 0,17 0,17 0,19 0,19 0,21 0,22 0,220,34

0,440,55

Німеччи

на

Франц

ія

Японія

Бразилія

Польщ

а

Румунія

Фінляндія

Чехія

Сша

Китай

Росія

Укр

аїна

Рис. 1.1. Порівняння енергоємності ВВП різних країн. Розраховано як загальний обсяг первинного енергії, розділений на ВВП по паритету

купівельної спроможності, т у. п./ 1 000 дол. США по ПКС

Варто нагадати, що борг України за газовим контрактом взір-ця 2009 року – офіційними оцінками «Газпрому», станом на травень, складає 22 млрд дол. США, а неофіційний 40 млрд дол. США, в той час як золотовалютні резерви з врахуванням кредиту МВФ не пере-вищують 18 млрд дол. США. Фактично, можна відкрито говорити про реальну загрозу суверенітету України.

Величезною проблемою є значна енергоємність внутрішнього валового та регіонального продукту України. За даними Інституту газу НАН України, Україна має одне з найбільших енергоємких ВВП у світі, що в значній мірі впливає як на конкурентноспромож-ність окремого виду продукції, так і країни загалом.

Для прикладу, споживання природнього газу у Львівській об-ласті у 2013 році склало 1820 млн м3:

- населення – 1080 млн м3; - міські теплокумуненерго – 400 млн м3; - бюджет та підприємства – 340 млн м3. При цьому видобуток природнього газу на Львівщині у 2013 році

склав ≈ 760 млн м3. Як бачимо ми маємо негативне сальдо балансу по газу не лише в загальному аспекті, але навіть у відношенні споживання газу населенням.

Щоб вирішити дану проблему необхідно: 1. Знизити споживання енергоносіїїв шляхом запровадження

енергозберігаючих технологій і в першу чергу на рівні домогоспо-дарств та приватного сектору.

2. Нарощення видобутку власних викопних енергоносіїв. 3. Впровадження технологій та інновацій, що дають можли-

вість використовувати відновні джерела енергії. 4. Встановлення справедливої тарифної політики. 5. розробити цілісні та структуровані програми з енергозбе-

реження та енергоефективності для кожного регіону Львівської області. ВАЖЛИВО. Під регіоном в даному дослідженні слід розуміти

райони та міста Львівської області, включаючи м. Львів та саму Львівську область.

Для визначення ефективності діяльності органів місцевого са-моврядування та виконавчої влади у сфері енергозбереження доцільно впроваджувати ситему рейтингування. Рейтинг визначається на під-ставі розроблених програм з енергозбереження, запланованих заходів та їх виконання.

1. Загальний огляд

проблем з енергозбереженням в Україні

Загальною проблемою енергозбереження в Україні є висока енергоємність продукції, що є наслідком суттєвого технологічного відставання економіки держави від рівня розвинутих країн. На відміну від промислово розвинутих країн, де енергозбереження є елементом економічної та екологічної доцільності, для України – це питання ви-живання.

Одним із визначальних напрямків енергетичної стратегії Ук-раїни є збільшення енергоефективності та енергозбереження. У цій сфері основоположними є два фактори:

• технічний фактор, що відображає вплив технічного (техно-логічного) стану устаткування і обладнання на обсяги споживання енергоресурсів при виробництві продукції (послуг);

• структурний фактор, що відображає вплив структурних змін у державній і галузевій діяльності на обсяги споживання палива та енергії.

На даний час основним важелем зниження енергоємності про-дукції (послуг) має бути ефективно діюча система державного управ-ління енергетичної сфери, наявність якої дасть змогу, в першу чергу, удосконалити законодавчу і нормативну базу енергопостачання та енергоспоживання, структуру кінцевого споживання енергоресурсів.

До 2030 року прогнозується збільшення випуску продукції у 3 рази, споживання енергоресурсів – тільки на 33,3%.

Стратегічна мета – досягнення до 2030 року світового рівня енергоефективності виробництва.

Сьогодні однією з основних проблем енергозбереження є приведення положень законодавства у відповідність до економічної ситуації в країні, створення умов економічної зацікавленості суб'єктів господарювання до підвищення ефективності використання енергоре-сурсів.

На сьогодні вирішальними проблемами енергозбереження житлово-комунального господарства є:

• законодавча неврегульованість становища ЖКГ як моно-польного, відсутність розвинутого приватного сектора надання пос-

луг і впровадження інноваційних технологій, устаткування, облад-нання, організаційних форм функціонування галузі;

• невідповідність інвестиційної політики нагальним потре-бам галузі;

• законодавча невпорядкованість економічного механізму стимулювання енергозбереження;

• недосконала система регулювання сфери житлово-кому-нальних послуг, зокрема, законодавча неврегульованість форм і ме-тодів тарифного регулювання;

• відсутність комплексної системи впровадження сучасних методів енергоефективних технологій і технічних засобів енергозбе-реження;

• недостатня поінформованість населення з питань енерго-збереження.

Загальний стан енергоспоживання в житлово-комунальному господарстві України

У житлово-комунальному господарстві споживається 44% енергетичних ресурсів або 70 млн тонн умовного палива (у. п.), що є близько 30% загального споживання палива в Україні.

Житловий фонд держави та соціальна сфера споживають енер-горесурсів – 85% від загального споживання галуззю.

Щорічно галузь споживає: • електроенергії – біля 10,0 млрд кВт год, • природного газу – біля 14,0 млрд м3, • вугілля – біля 1,5 млн т. Нетрадиційні та відновлювані види енергії складають 0,87 млн т у. п. Витрати на одного мешканця в Україні складають 0,7-1,0 т у. п.,

у Європі цей показник значно менше. Витрати енергоресурсів на одиницю виготовленої продукції та

наданих комунальних послуг більш ніж у 1,5 рази перевищують за-рубіжні показники.

Витрати палива на вироблення 1 Гкал тепла в комунальній теплоенергетиці становлять 160–180 кг у. п., в розвинутих країнах – 145-150 кг.

Перевитрата палива призводить до викидів в атмосферу 45 г/МДж СО2 замість 26 г/МДж СО2.

Енергоємність національного продукту в Україні сьогодні ста-новить 0,89 кг у. п./дол. У розвинутих країнах Європи – в середньо-му у 3 рази менше (зокрема, у Німеччині – 0,26 кг у. п./дол.)

Структура споживання енергетичних ресурсів житлово-кому-нальним господарством України за енергетичною стратегією Украї-ни до 2030 року представлена у таблиці 1.

Аналіз втрат теплової енергії і обсягів природного газу у сис-темах централізованого теплопостачання (за даними досліджень робочої групи Мінжитлокомунгоспу України) свідчить, що найбіль-ші втрати природного газу пов'язані з марно витраченою тепловою енергією у споживача – до 30%, втраченою при транспортуванні теп-лової енергії – до 25%, при виробництві на котельні – до 22%.

Аналіз сучасних технічних можливостей, досягнень науки і техніки свідчать про можливість зменшення втрат природного газу у використанні, транспортуванні та постачанні газу по країні у серед-ньому на 22%.

Комунальна теплоенергетика – основний споживач природ-ного газу в житлово-комунальній сфері:

• налічує 21792 котелень всього, у тому числі – комунальних 14000. Їх сумарна потужність – 70,5 млн Гкал/рік, приєднане теплове навантаження – 49,0 млн Гкал/рік;

• підприємства завантажені лише на 70%, значна частина кот-лів має коефіцієнт корисної дії (ККД.) менше 82%, техніка експлуату-ється понад 20 років, використання недосконалого і застарілого облад-нання призводить до перевитрат палива на 20% стосовно світового рівня, до значного забруднення навколишнього середовища;

• теплові мережі у двотрубному обчисленні складають понад 21 700 км, у т. ч. попередньо теплоізольовані труби – лише 854 км або 3,9%. В аварійному стані перебуває 2434,3 км або 11,2% трубо-проводів;

• норма перекладання тепломереж – 900 км. щорічно, замі-нюються тільки 500 км, недоремонт – понад 45%.

Внаслідок зазначеного – втрати теплової енергії складають 13 млн Гкал щорічно або 11% обсягів відпущеної теплової енергії. У перерахунку на природній газ – понад 2,1 млрд м3 або 15% його загального споживання галуззю.

Проблеми комунальної теплоенергетики і напрямки їх вирі-шення:

• заміна або реконструкція з використанням утилізаторів теплоти димових газів котлів, використання новітніх пальників, малоефективних котлів з коефіцієнтом корисної дії нижче 80%;

• зниження втрат у магістральних та розподільчих теплових мережах методом впровадження сучасних видів теплоізоляції, засто-сування попередньо ізольованих труб при проведенні заміни та ре-монту трубопроводів;

• впровадження індивідуальних теплових пунктів (ІТП), за-собів обліку і приладів регулювання споживання теплової енергії;

• впровадження когенераційних установок, у тому числі на базі діючих опалювальних котелень;

• впровадження попереджувальної діагностики (енергетично-го обстеження) стану систем теплопостачання у процесі експлуатації.

Для більш ефективного спрямування коштів на технічне пере-оснащення об'єктів теплопостачання обов'язковим критерієм відбору об'єктів теплоенергетики визначено наявність оптимізованих схем централізованого теплопостачання населених пунктів та планів стратегічного розвитку підприємств комунальної теплоенергетики.

Це надасть можливість більш ефективно використовувати на-явні потужності, зменшити втрати на джерелах генерації та в тепло-вих мережах, покращити якість теплопостачання.

Водопровідно-каналізаційне господарство – найбільший споживач електроенергії у комунальній сфері – біля 5 млрд кВт год. на рік, 75% від загальногалузевого споживання, 3,9% від загальної кіль-кості електроспоживання в Україні:

• налічує 127 400 км водопровідних мереж, з яких 37 600 км (35%) перебувають в аварійному стані і потребують заміни;

• каналізаційні мережі – 37 600 км, в аварійному стані є 11 600 км (31%);

• середньодобове споживання питної води в Україні – 320 літ-рів на одного мешканця;

• втрати води у зовнішніх мережах та в житловому фонді пе-ревищують 30%, в окремих випадках сягають 60% від поданої в сис-тему води;

• четверта частина водопровідних очисних споруд і мереж фактично відпрацювала термін амортизації;

• знос основних фондів складає понад 60%; • втрати електроенергії під час очищення стічних вод –

понад 25%; • потребує заміни 7% насосних станцій та 98% насосних аг-

регатів;

• нераціональне використання води – до 30%, додаткові вит-рати електроенергії – до 1,1 млрд кВт год. щорічно. Незадовільний технічний стан мереж і насосного обладнання спричиняє втрати електроенергії, що ними споживається, до 40%.

Житловий фонд. В Україні налічується близько 600 тис. бу-динків державної, комунальної, приватної та спільної власності, з них багатоповерхових (5 поверхів і більше ) – 70 тисяч.

Централізованим водопостачанням в Україні забезпечені близь-ко 100 тис. комунально-побутових і соціально-культурних об'єктів, мешканці (близько 12,8 млн квартир та індивідуальних житлових будинків).

Холодне водопостачання і каналізацію мають 92,3% житло-вого фонду; гаряче водопостачання – 50,0%; централізоване опален-ня – 50,0%.

За статистичними даними у житловому фонді споживається до 80% питної води від загального обсягу споживання в Україні та 70% теплової енергії. Через низькі теплозахисні властивості огороджу-вальних конструкцій житлових будинків масової забудови, які ста-новлять третину загального житлового фонду, втрачається біля 40% виробленої теплової енергії, у мережах теплопостачання – до 25%.

За даними енергетичних обстежень тепловтрати в житлових будинках масової забудови минулих років розподіляються:

• через стіни – 42%, • через вікна – 16%, • через дах – 7%, • через підвал – 5%, • повітрообмін – 30%. Щодо утримання та експлуатації (у т. ч. утеплення) житлового

фонду, то проблема спільної власності на житловий будинок, де можуть бути приватизовані квартири, офіси, контори, неприватизо-ване житло, оформлення взаємовідносин між фізичними і юридич-ними особами у такому житловому фонді не врегульовано законо-давством.

Більшість власників приватизованих квартир не бажають ство-рювати об'єднання співвласників багатоповерхових будинків (ОСББ). В Україні існує біля 5000 об'єднань, вони утримують біля 28 млн м2 житла. Для прикладу, у Німеччині законодавство встановлює, що членство в об'єднанні співвласників набувається безумовно разом з правом власності на квартиру.

Одним із шляхів вирішення питання капітального ремонту будинків, у яких створено ОСББ, має стати кредитування цих захо-дів. Прикладом є запровадження проекту у містах Ніжин та Бердичів за Програмою соціальних перетворень у Центральній та Східній Європі (MATRA), мета якого – надання безіпотечних кредитів об'єд-нанням співвласників багатоквартирних будинків у зазначених міс-тах під малі відсотки (7%) для проведення їх капітальних ремонтів із впровадженням енергозберігаючих заходів.

Світовий досвід підтверджує, що тільки ті країни подолали енергетичну кризу, які вирішили проблему теплової модернізації житлового фонду.

Одним із першочергових кроків у цьому напрямку стало ство-рення ефективного інституту енергоаудиту і впровадження енерго-паспорту кожного окремого будинку.

У питаннях модернізації визначальною є не лише фінансова складова, а й технічний аспект. Від ефективності технічних рішень, застосованих під час модернізації залежатиме її кінцева результатив-ність, у тому числі і фінансовий успіх проекту. Це підтвердив комп-лексний підхід, що був застосований при розробці проекту теплової модернізації міста Артемівськ Донецької області. Приклад Артемівська підтвердив, що комплексний підхід до впровадження енергозберігаю-чих технологій у житлово-комунальному секторі економіки держави, у тому числі й утеплення будинків, дозволить на 50% зменшити витрати енергоресурсів.

Зниженню фактичного споживання енергетичних ресурсів у житлових будинках на 15-20%, а в окремих випадках до 30% сприяє впровадження засобів обліку та регулювання.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 № 838-р «Про оснащення житлового фонду засобами обліку та регу-лювання споживання води і теплової енергії» передбачено обов'язко-ве встановлення побудинкових засобів обліку та регулювання споживання теплової енергії підприємствами, що провадять діяль-ність з теплопостачання і засобів обліку споживання води підприєм-ствами, що провадять діяльність централізованого водопостачання і водовідведення.

Вирішенню завдання щодо упорядкування енергоспоживання житловими будинками мають сприяти проведення енергоаудиту житлових будинків та енергетичний паспорт житлового будинку.

2. Методика моніторингу діяльності органів виконавчої влади та місцевого

самоврядування Львівської області у сфері енергозбереження в ЖКГ

1. Загальні положення Методику моніторингу діяльності органів виконавчої влади та

місцевого самоврядування Львівської області у сфері енергозбе-реження в ЖКГ у Львівській області та підтримки громадських ініціатив з вирішення проблем енергозбереження в ЖКГ розроблено з метою визначення ефективності діяльності та заходів, що здійсню-ються у сфері енергозбереження та забезпечення енергоефектив-ності.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про енергозбе-реження» для проведення ефективної цілеспрямованої діяльності держави щодо організації та координації дій у сфері енерго-збереження розробляються та приймаються державні цільові, регіо-нальні, місцеві та інші програми.

Визначення ефективності діяльності та заходів програм що реалізуються органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади здійснюється на підставі інтегральної оцінки шляхом визначення балу оцінки по кожному з встановлених критеріїв.

Під ефективністю слід розуміти відповідність задекларованих та здійснених заходів Законам України, Постановам КМУ, відпо-відним галузевим програмам.

Моніторинг – це аналіз, оцінювання та ранжування діяльності з визначенням балу інтегральної оцінки:

• органів місцевого самоврядування; • виконавчих органів обласної та районних адміністрацій.

2. Етапи проведення моніторингу 1. Аналіз та узагальнення законодавства України щодо енерго-

збереження та енергоефективності; 2. Визначення цільової аудиторії моніторингу; 3. Моніторинг діяльності профільних комісій обласної, район-

них, міських рад;

4. Моніторинг діяльності профільних підрозділів виконавчих органів області, районів, міст;

5. Аналіз здійснених заходів щодо енергозбереження та енерго-ефективності;

6. Складання рейтингової оцінки діяльності органів само-врядування, виконавчих органів у частині енергозбереження та енергоефективності.

3. Критерії оцінки Оцінювання та аналіз проводиться за наступними критеріями: а. Наявність місцевої цільової програми/запланованих заходів; б. Відповідність назви програми/запланованих заходів цілям

та завданням; в. Відповідність структури програм/заходів до Методики роз-

роблення галузевих, регіональних програм енергоефективності та програм зменшення споживання енергоресурсів бюджетними уста-новами шляхом їх раціонального використання;

г. Відповідність цілей заходів Галузевій програмі енерго-ефективності та енергозбереження у житлово-комунальному гос-подарстві на 2010-2014 рр.;

д. Наявність чітко визначених показників заходів що реалі-зуються;

е. Ступінь виконання цільових показників; ж. Сприяння придбанню, впровадженню та використанню енер-

гоефективних засобів та пристроїв; з. Наявність заходів популяризації енергозбереження (інфор-

маційне забезпечення).

4. Порядок визначення інтегральної оцінки ефективності заходів з енергозбереження та забезпечення енергоефективності

Визначення інтегральної оцінки заходів з енергозбереження та забезпечення енергоефективності розраховується за формулою:

Pi

K

iiA ×= ∑

=1δ

де: δ i

– бал оцінки і-ого критерія;

Pi – ваговий коефіцієнт і-ого критерія, у відсотках;

К – кількість критеріїв. Сума вагових коефіцієнтів усіх критеріїв складає 100

Критерій встановлюється

№ Оціночний бал Пояснення

1. 0 Інформація для оцінки відсутня

2. 2,5 Інформація викладена частково, в довільній формі і нестуктуровано. Відсутня формалізація та уніфікація заходів, процесів, дій

3. 5 Інформація викладена частково, але в логічній пос-лідовності. Заходи, процеси, дії частково формалі-зовані

4. 7,5 Інформація викладена послідовно і в достатньому об'ємі для узагальнення та розуміння заходів, процесів, дій. Інформація структурована

5. 10

Викладення інформації ясне і доступне для конкрет-ного розуміння суті заходів, процесів, дій. Цілі та завдання чітко сформульовані і відповідають вимогам законодавства України. Зайва інформація та «шуми» відсутні.

5. Розподіл вагових коефіцієнтів

№ Критерії оцінки Вагові коефіцієнти

1. Наявність місцевої цільової програми/ запланованих заходів 5

2. Відповідність назви програми/запланованих заходів цілям та завданням 5

3.

Відповідність структури програм до Методики роз-роблення галузевих, регіональних програм енерго-ефективності та програм зменшення споживання енергоресурсів бюджетними установами шляхом їх раціонального використання.

10

4. Відповідність цілей програм Галузевій програмі енергоефективності та енергозбереження у житлово-комунальному господарстві на 2010-2014 рр.

10

5. Наявність чітко визначених показників заходів що реалізуються. 20

6. Виконання показників програм 20

7. Сприяння придбанню, впровадженню та використан-ню енергоефективних засобів та пристроїв. 20

8. Наявність заходів популяризації енергозбереження (інформаційне забезпечення) 10

3. Оцінка та аналіз програм з енергозбереження та енергоефективності

Важлива роль у вирішенні питання енергозбереження і енерге-тичної ефективності покладається на регіональний рівень – область, район, місто. Зроблено спробу комплексного аналізу програм що розробляються на місцях.

В період з листопада 2013 року до квітня 2014 року було: • Підготовлено Методику моніторингу діяльності органів вико-

навчої влади та місцевого самоврядування Львівської області у сфері енергозбереження в ЖКГ у Львівській області та підтримка громад-ських ініціатив з вирішення проблем енергозбереження в ЖКГ.

• Сформовано та надіслано запити відповідно до Закону Ук-раїни «Про доступ до публічної інформації» про заплановані заходи, програми, дії на період 2013-2014 рр. та їх виконання за 2013 рік, з енергозбереження у сфері ЖКГ до органів місцевого самоврядуван-ня та органів виконавчої влади.

Слід відзначити що не усі органи місцевого самоврядування та виконавчої влади дали відповіді на запити. Проте, орієнтовно 60% рес-пондентів належним чином виконали положення закону. Такий обсяг інформації дав можливість здійснити аналіз у підходах до підготовки і виконання програм та заходів з енергозбереження у сфері ЖКГ.

Інноваційність запропонованих заходів полягає у максималь-ному охопленні моніторингом усієї Львівської області та встанов-лення рейтиногового оцінювання відповідних адміністративно-тери-торіальних одиниць стосовно заходів з енергозбереження. Даний підхід дозволяє виявити найкращі підходи та практики у галузі енер-гозбереження, а також ті адміністративно-територіальні одиниці в яких ця діяльність здійснюється не найкращим чином, або в недос-татньому обсязі.

Число адміністративно-територіальних одиниць у Львівській області станом на 01.01.2014 р. складало:

районів – 20 районних рад – 20 міст обласного значення – 9 міських рад – 44 районів у містах – 6

міст районного значення – 35 селищних рад – 34 селищ міського типу – 34 сільських рад – 633

З метою формування максимально цілісного стану справ у Львівської області з впровадженням заходів з енергозбереження було прийнято рішення – моніторинг діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування у сфері енергозбереження про-вести серед:

• 21 територіальної одиниці, куди увійшли 20 районних дер-жавних адміністраці та 1 обласна державна адміністрація, як органи виконавчої влади;

• 26 органів місцевого самоврядування, куди увійшли 20 місь-ких рад, що є районними центрами та 6 міських рад, що є радами об-ласного значення.

Таким чином, цільовою аудиторією для отримання інформації про здійснення заходів з енергозбереження у сфері ЖКГ було виз-начено:

- міські ради районних центрів, міста обласного значення та м. Львів;

- районні державні адміністрації; - обласну державну адміністрацію. Кількість листів що скеровувались з запитами на інформацію: - міські ради – 26; - районні державні адміністрації – 20; - обласна державна адміністрація – 1. Всього надіслано листів – 46. Отримано відповідей: - міські ради – 12, що становить 46,2%; - районні державні адміністрації – 12, що становить 60%; - обласна державна адміністрація – 1, що становить 100%. Всього отримано відповідей – 25, що становить 54,3%. В зв'язку з політичними подіями не всі органи виконавчої

влади та місцевого самоврядування змогли дати відповіді на інфор-маційні запити.

Аналіз програм показав, що запрограмовані заходи в своїй

більшості носять безсистемний і навіть можна вести мову, що, і хао-тичний характер.

Це можна пояснити такими ключовими факторами, як:

• відсутність кваліфікованих фахівців у самих структурах ор-ганів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади;

• відсутність взаємодії з науковими установами; • відсутність взаємодії з суб`єктами підприємницької діяль-

ності; • низький рівень освідомленності пересічних громадян про

доцільність енергозбереження; • перекоси в тарифній політиці та ціноутворенні у сфері ЖКГ. Під час моніторингу програм у сфері енергозбереження у

сфері ЖКГ представники проекту брали активну участь у підготовці Стратегії розвитку Львівської області на період до 2022 року та Програми соціально-економічного та культурного розвитку Львів-щини на 2014 рік.

Зокрема, завдяки проведеному аналізу вдалось вичленити проблематику, і саме основне, необхідні заходи:

• зменшення споживання паливно-енергетичних ресурсів усіма категоріями споживачів через інтенсивне стимулювання впровадження енергоощадних заходів та технологій;

• стимулювання впровадження населенням області енерго-ощадних заходів шляхом реалізації механізму компенсації відсотків за кредитами на заходи з енергозбереження;

• популяризація економічних, екологічних та соціальних пе-реваг енергоощадності, підвищення громадського освітнього рівня у цій сфері;

• переведення об'єктів бюджетної сфери на альтернативні, нетрадиційні види палива;

• передбачення в місцевих бюджетах на 2014 рік коштів на реалізацію заходів з енергоощадності в бюджетній сфері;

• розвиток приватно-публічного партнерства в регіоні, ство-рення умов для реалізації кластеру енергозбереження і відновлю-вальної енергетики через об'єднання громадськості, наукових уста-нов, місцевого самоврядування та бізнесу і фінансових установ.

Запропоновані заходи увійшли до відповідних стратегічних документів області.

За наслідками моніторингу проведено круглий стіл з форму-вання інвестиційної привабливості енергоефективних заходів. Взято участь у телевізійній програмі «Вечір у Львові», де висвітлювались нагальні питання з енергозбереження.

Таблиця 3.1 Розподілення вагових коефіцієнтів та оціночних балів

органів місцевого самоврядування

Наявність

місцевої цільової програми/

запланованих

заходів

Відповідність

назви

програми

/запланованих заходів цілям та

завданням

Відповідність

структури

програм

до Мето-

дики

розроблення

галузевих

, регіональних

програм енергоефективності

та програм

зменшення

споживання

енергоресурсів бю

-дж

етними

установами шляхом їх

раціо

-нального

використання

Відповідність

цілей

програм

Галузевій

програмі

енергоефективності та енергозбе-

реження

у житлово

-ком

унальному госпо-

дарстві на

2010

-201

4 р.р.

Наявність

чітко

визначених показників

заходів що реалізую

ться

Виконання

показників програм

Сприяння придбанню

, впровадженню

та

використанню

енергоефективних засобів

та пристроїв

Наявність

заходів популяризації

енергозбереж

ення

(інф

ормаційне

забезпечення

)

№

Орган

місцевого

самоврядування

(міська рада

)

Ваговий

коефіцієнт

Оціночний

бал

Ваговий

коефіцієнт

Оціночний

бал

Ваговий

коефіцієнт

Оціночний

бал

Ваговий

коефіцієнт

Оціночний

бал

Ваговий

коефіцієнт

Оціночний

бал

Ваговий

коефіцієнт

Оціночний

бал

Ваговий

коефіцієнт

Оціночний

бал

Ваговий

коефіцієнт

Оціночний

бал

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 1 Бориславська 5 2,5 5 0 10 0 10 2,5 20 5 20 5 20 0 10 0 2 Бродівська 5 0 5 0 10 0 10 0 20 0 20 0 20 0 10 0

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 3 Буська 5 0 5 0 10 0 10 0 20 0 20 0 20 0 10 0 4 Городоцька 5 0 5 0 10 0 10 0 20 0 20 0 20 0 10 0 5 Дрогобицька 5 2,5 5 2,5 10 2,5 10 2,5 20 5 20 5 20 2,5 10 0 6 Жидачівська 5 0 5 0 10 0 10 0 20 0 20 0 20 0 10 0 7 Жовківська 5 0 5 0 10 0 10 0 20 0 20 0 20 0 10 0 8 Золочівська 5 0 5 0 10 0 10 0 20 0 20 0 20 0 10 0 9 Кам'янка-Бузька 5 2,5 5 0 10 0 10 0 20 2,5 20 0 20 2,5 10 0

10 Львівська 5 10 5 10 10 7,5 10 7,5 20 7,5 20 7,5 20 7,5 10 7,5 11 Миколаївська 5 0 5 0 10 0 10 0 20 2,5 20 0 20 2,5 10 0 12 Моршинська 5 7,5 5 7,5 10 2,5 10 7,5 20 7,5 20 5 20 7,5 10 0 13 Мостиська 5 2,5 5 0 10 0 10 2,5 20 2,5 20 2,5 20 2,5 10 0 14 Ново Роздільська 5 2,5 5 0 10 0 10 2,5 20 2,5 20 5 20 2,5 10 5 15 Перемишлянська 5 0 5 0 10 0 10 0 20 0 20 0 20 0 10 0 16 Пустомитівська 5 0 5 0 10 0 10 0 20 0 20 0 20 0 10 0 17 Радехівська 5 0 5 0 10 0 10 0 20 0 20 0 20 0 10 0 18 Самбірська 5 7,5 5 7,5 10 7,5 10 10 20 10 20 5 20 7,5 10 5 19 Сколівська 5 0 5 0 10 0 10 0 20 0 20 0 20 0 10 0 20 Сокальська 5 0 5 0 10 0 10 0 20 0 20 0 20 0 10 0 21 Старо-Самбірська 5 0 5 0 10 0 10 0 20 0 20 0 20 0 10 0 22 Стрийська 5 2,5 5 0 10 2,5 10 2,5 20 7,5 20 5 20 5 10 0 23 Трускавецька 5 2,5 5 0 10 0 10 2,5 20 2,5 20 0 20 2,5 10 0 24 Турківська 5 0 5 0 10 0 10 0 20 0 20 0 20 0 10 0 25 Червоноградська 5 2,5 5 2,5 10 0 10 0 20 5 20 5 20 5 10 0 26 Яворівська 5 0 5 0 10 0 10 0 20 0 20 0 20 10 0

Таблиця 3.2 Визначення інтегрального показника та побудова рейтингу

органів місцевого самоврядування

Критерії № Орган місцевого самоврядування

(міська рада) 1 2 3 4 5 6 7 8

Інтегральна оцінка Рейтинг

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 1 Львівська 10 10 7,5 7,5 7,5 7,5 7,5 7,5 775,0 1 2 Самбірська 7,5 7,5 7,5 10 10 5 7,5 5 750,0 2 3 Моршинська 7,5 7,5 2,5 7,5 7,5 5 7,5 0 575,0 3 4 Стрийська 2,5 0 2,5 2,5 7,5 5 5 0 412,5 4 5 Дрогобицька 2,5 2,5 2,5 2,5 5 5 2,5 0 325,0 5 6 Червоноградська 2,5 2,5 0 0 5 5 5 0 325,0 5 7 Ново-Роздільська 2,5 0 0 2,5 2,5 5 2,5 5 287,5 7 8 Бориславська 2,5 0 0 2,5 5 5 0 0 237,5 8 9 Мостиська 2,5 0 0 2,5 2,5 2,5 2,5 0 187,5 9

10 Трускавецька 2,5 0 0 2,5 2,5 0 2,5 0 137,5 10 11 Кам'янка-Бузька 2,5 0 0 0 2,5 0 2,5 0 112,5 11 12 Миколаївська 0 0 0 0 2,5 0 2,5 0 100,0 12 13 Бродівська 0 0 0 0 0 0 0 0 0,0 13 14 Буська 0 0 0 0 0 0 0 0 0,0 13 15 Городоцька 0 0 0 0 0 0 0 0 0,0 13 16 Жидачівська 0 0 0 0 0 0 0 0 0,0 13 17 Жовківська 0 0 0 0 0 0 0 0 0,0 13 18 Золочівська 0 0 0 0 0 0 0 0 0,0 13

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 19 Перемишлянська 0 0 0 0 0 0 0 0 0,0 13 20 Пустомитівська 0 0 0 0 0 0 0 0 0,0 13 21 Радехівська 0 0 0 0 0 0 0 0 0,0 13 22 Сколівська 0 0 0 0 0 0 0 0 0,0 13 23 Сокальська 0 0 0 0 0 0 0 0 0,0 13 24 Старо-Самбірська 0 0 0 0 0 0 0 0 0,0 13 25 Турківська 0 0 0 0 0 0 0 0 0,0 13 26 Яворівська 0 0 0 0 0 0 0 0 0,0 13

Графік 3.1 Відображення рейтингу органів місцевого самоврядування

у вигляді рейтингу 77

575

057

541

2,5

325

325

287,

523

7,5

187,

513

7,5

112,

510

00 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0

0

100

200

300

400

500

600

700

800

900

Львівська

Самбірська

Моршинська

Стрийська

Дрогобицька

Червоноградська

Ново-Роздільська

Бориславська

Мостиська

Трускавецька

Кам

'янка

-Бузька

Миколаївська

Бродівська

Буська

Городоцька

Жидачівська

Жовківська

Золочівська

Перемиш

лянська

Пустоми

тівська

Радехівська

Сколівська

Сокальська

Старо

-Самбірська

Турківська

Яворівська

Таблиця 3.3 Розподілення вагових коефіцієнтів та оціночних балів органів виконавчої влади

Наявність

місцевої цільової програми/

запланованих

заходів

Відповідність

назви

програми/запланованих

заходів цілям та

завданням

Відповідність

структури

програм

до Методи-

ки розроблення

галузевих

, регіональних

програм енергоефективності

та програм

зменшення

споживання

енергоресурсів бю

д-жетними

установами шляхом їх

раціональ

-ного

використання

Відповідність

цілей

програм

Галузевій

програмі

енергоефективності та енергозбере-

ження

у житлово

-ком

унальному господарстві

на

201

0-20

14 рр.

Наявність

чітко

визначених показників

заходів що реалізую

ться

Виконання

показників програм

Сприяння придбанню

, впровадженню

та

використанню

енергоефективних засобів та

пристроїв

Наявність

заходів популяризації

енергозбереж

ення

(інф

ормаційне

забезпечення

)

№

Орган

виконавчої влади

Ваговий

коефіцієнт

Оціночний

бал

Ваговий

коефіцієнт

Оціночний

бал

Ваговий

коефіцієнт

Оціночний

бал

Ваговий

коефіцієнт

Оціночний

бал

Ваговий

коефіцієнт

Оціночний

бал

Ваговий

коефіцієнт

Оціночний

бал

Ваговий

коефіцієнт

Оціночний

бал

Ваговий

коефіцієнт

Оціночний

бал

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 1 Бродівська РДА 5 2,5 5 2,5 10 0 10 0 20 2,5 20 2,5 20 2,5 10 2,5 2 Буська РДА 5 0 5 0 10 0 10 0 20 0 20 0 20 0 10 0

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 3 Городоцька РДА 5 2,5 5 2,5 10 2,5 10 2,5 20 2,5 20 2,5 20 2,5 10 0 4 Дрогобицька 5 2,5 5 0 10 0 10 0 20 2,5 20 7,5 20 2,5 10 0 5 Жидачівська 5 2,5 5 0 10 0 10 0 20 2,5 20 2,5 20 2,5 10 0 6 Жовківська РДА 5 0 5 0 10 0 10 0 20 0 20 0 20 0 10 0 7 Золочівська РДА 5 0 5 0 10 0 10 0 20 0 20 0 20 0 10 0 8 Кам'янка-Бузька 5 7,5 5 7,5 10 7,5 10 7,5 20 7,5 20 5 20 7,5 10 0 9 Львівська ОДА 5 7,5 5 7,5 10 7,5 10 7,5 20 10 20 7,5 20 7,5 10 5

10 Миколаївська 5 2,5 5 2,5 10 0 10 0 20 0 20 2,5 20 2,5 10 0 11 Мостиська РДА 5 5 5 2,5 10 0 10 0 20 2,5 20 2,5 20 2,5 10 0 12 Перемишлянська 5 0 5 0 10 0 10 0 20 0 20 0 20 5 10 0

13 Пустомитівська РДА 5 0 5 0 10 0 10 0 20 0 20 0 20 0 10 0 14 Радехівська РДА 5 10 5 10 10 7,5 10 7,5 20 7,5 20 5 20 7,5 10 2,5 15 Самбірська РДА 5 0 5 0 10 0 10 0 20 0 20 0 20 0 10 0 16 Сколівська РДА 5 0 5 0 10 0 10 0 20 0 20 0 20 0 10 0 17 Сокальська РДА 5 5 5 5 10 5 10 5 20 5 20 2,5 20 2,5 10 0

18 Старо-Самбірська РДА 5 0 5 0 10 0 10 0 20 0 20 0 20 0 10 0

19 Стрийська РДА 5 2,5 5 2,5 10 2,5 10 5 20 5 20 2,5 20 5 10 0 20 Турківська РДА 5 0 5 0 10 0 10 0 20 2,5 20 2,5 20 0 10 0 21 Яворівська РДА 5 5 5 5 10 2,5 10 2,5 20 2,5 20 5 20 5 10 0

Таблиця 3.4 Визначення інтегрального показника та побудова рейтингу органів виконавчої влади

Критерії № Орган місцевого

самоврядування 1 2 3 4 5 6 7 8 Інтегральна оцінка Рейтинг

1 Львівська ОДА 7,5 7,5 7,5 7,5 10 7,5 7,5 5 775,0 1 2 Радехівська РДА 10 10 7,5 7,5 7,5 5 7,5 2,5 675,0 2 3 Кам'янка-Бузька РДА 7,5 7,5 7,5 7,5 7,5 5 7,5 0 625,0 3 4 Сокальська РДА 5 5 5 5 5 2,5 2,5 0 350,0 4 5 Стрийська РДА 2,5 2,5 2,5 5 5 2,5 5 0 350,0 4 6 Яворівська РДА 5 5 2,5 2,5 2,5 5 5 0 350,0 4 7 Дрогобицька РДА 2,5 0 0 0 2,5 7,5 2,5 0 262,5 7 8 Городоцька РДА 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5 2,5 0 225,0 8 9 Бродівська РДА 2,5 2,5 0 0 2,5 2,5 2,5 2,5 200,0 9

10 Мостиська РДА 5 2,5 0 0 2,5 2,5 2,5 0 187,5 10 11 Жидачівська РДА 2,5 0 0 0 2,5 2,5 2,5 0 162,5 11 12 Миколаївська РДА 2,5 2,5 0 0 0 2,5 2,5 0 125,0 12 13 Перемишлянська РДА 0 0 0 0 0 0 5 0 100,0 13 14 Турківська РДА 0 0 0 0 2,5 2,5 0 0 100,0 13 15 Буська РДА 0 0 0 0 0 0 0 0 0,0 15 16 Жовківська РДА 0 0 0 0 0 0 0 0 0,0 15 17 Золочівська РДА 0 0 0 0 0 0 0 0 0,0 15 18 Пустомитівська РДА 0 0 0 0 0 0 0 0 0,0 15 19 Самбірська РДА 0 0 0 0 0 0 0 0 0,0 15 20 Сколівська РДА 0 0 0 0 0 0 0 0 0,0 15 21 Старо-Самбірська РДА 0 0 0 0 0 0 0 0 0,0 15

Графік 3.2 Відображення рейтингу органів виконавчої влади

у вигляді графіку 77

5

675

625

350

350

350

262,

5

225

200

187,

5

162,

5

125

100

100

0 0 0 0 0 0 0

0

100

200

300

400

500

600

700

800

900

Львівська

ОДА

Радехівська РД

А

Кам

'янка

-Бузька РД

А

Сокальська РД

А

Стрийська

РДА

Яворівська РД

А

Дрогобицька

РДА

Городоцька

РДА

Бродівська

РДА

Мостиська

РДА

Жидачівська

РДА

Миколаївська РД

А

Перемиш

лянська РД

А

Турківська

РДА

Буська

РДА

Жовківська РД

А

Золочівська РД

А

Пустоми

тівська РД

А

Самбірська РД

А

Сколівська РД

А

Старо

-Самбірська РД

А

4. Інформація про заходи з енергозбереження

від органів місцевого самоврядування

Бориславська міська рада В м. Борислав у 2013 році здійснено заходи: У закладах медицини міста згідно програми розвитку охорони

здоров'я: • ремонт системи теплопостачання та заміна вікон у примі-

щенні дитячої поліклініки; • ремонт покрівлі та заміна вікон у приміщенні жіночої кон-

сультації. Загальна вартість бюджетних коштів, витрачених в 2013 році

на запровадження енергоощадних заходів в медицині, становила 337,8 тис. грн.

У закладах освіти міста в 2013 році проведено такі роботи: • заміна вікон в ЗОНІ № 6 (75 шт.), ДНЗ № 16 (7 шт.), ДНЗ

№ 20 (8 шт.), дитячому будинку “Оріана” (2 шт.), ЗОШ № 9 (1 шт.); • реконструкція внутрішньої системи опалення Міжшкільно-

го навчально-виробничого комбінату. Загальна вартість бюджетних коштів, витрачених в 2013 році

на запровадження енергоощадних заходів в освіті, становила 342,1 тис. грн.

Проведено: • реконструкцію мережі вуличного освітлення на вул. Д. Га-

лицького з використанням енергозберігаючих технологій. Загальна вартість робіт – 22 тис. грн.

• реконструкцію системи опалення приміщення міської ради з встановленням твердопаливної котельні. Загальна вартість робіт – 255 тис. грн, в т. ч. обласний бюджет – 50 тис. грн, міський бюджет 197 тис. грн, внесок громадян – 8 тис. грн.

На 2014 рік Бориславською міською радою планується здійснен-ня заходів з енергозбереження на загальну суму 2 329,3 тис. грн, в т. ч.:

• Капітальний ремонт приміщення управління праці та со-ціального захисту населення (заміна вікон) – 40 тис. грн;

• Капітальний ремонт системи опалення в управлінні кому-нальної власності – 25 тис. грн;

• Капітальний ремонт в дошкільних навчальних закладах 3, 11 (заміна вікон) – 70 тис. грн;

• Капітальний ремонт ЗОШ № 3 (заміна вікон) – 300 тис. грн;

• Капітальний ремонт ЗОШ № 5 (заміна вікон) – 11 тис. грн; • Капітальний ремонт ЗОШ № 8 (заміна вікон) – 180 тис. грн; • Капітальний ремонт системи електропостачання ЗОШ № 6

– 30 тис. грн; • Капітальний ремонт Державної гімназії (заміна вікон) –

251 тис. грн; • Капітальний ремонт СЮТ, СІОН (заміна вікон) – 50 тис. грн; • Капітальний ремонт даху СЮН – 35 тис. грн; • Капітальний ремонт МНВК (заміна вікон) – 40 тис. грн; • Капітальний ремонт внутрішніх теплових мереж інфекцій-

ного відділення по вулиці Героїв ОУН-УПА 1 – 20 тис. грн; • Капітальний ремонт системи опалення пральні пологового

будинку по вул. Весняня, 26 – на 40 тис. грн; • Капітальний ремонт централізованої бібліотечної системи

(заміна вікон) – 40,2 тис. грн; • Капітальний ремонт приміщення бібліотеки по вул. Ковалі-

ва, 32 (заміна вікон) – 59.8 тис. грн; • Капітальний ремонт музею (заміна котла) – 31 тис. грн; • Капітальний ремонт ДЮСШ (заміна вікон) – 72,4 тис. грн; • Реконструкція системи опалення в НЧ «Нафтовик Борисла-

ва» – 29 тис. грн; • Влаштування котельні Палацу культури (встановлення

модульної газової котельні) – 500 тис. грн; • Реконструкція мереж зовнішнього освітлення по вулиці

Трускавецькій – 29,9 тис. грн; • Влаштування котельні в ЗОШ № 9 – 200 тис. грн; • Реконструкція зовнішніх і внутрішніх мереж окремо стоячої

опалювальної хірургічного відділення по вул. Потік, 40 – 150 тис. грн; • Реконструкція опалювальної пологового будинку по вул. Вес-

няній, 26 – 100 тис. грн.

Дрогобицька міська рада В м. Дрогобич у 2013 році проведено заходи:

• Дошкільний навчальний заклад № 11– Заміна вікон на енергозберігаючі 98,9 тис. грн.

• Дошкільний навчальний заклад № 12 – Заміна вікон та дверей на енергозберігаючі 120,6 тис. грн.

• Дошкільний навчальний заклад № 27 – Заміна вікон та две-рей на енергозберігаючі 135,6 тис. грн.

• Дошкільний навчальний заклад № 28 2013 Заміна вікон та дверей на енергозберігаючі, частково утеплення фасаду 123,0 тис. грн.

• Заміна світильників вуличного освітлення на енергозбері-гаючі (909 світильнтків) 2000,0 тис. грн.

• Заміна газових кухонних вогнищ на побутові газові плити 70,0 тис. грн.

• Дошкільний навчальний заклад № 28 – Будівництво ко-тельні з використанням теплового насосу 450,0 тис. грн.

Розроблено та зареєстровано у Міністерстві економічного роз-витку і торгівлі України інвестиційний проект «Проведення модерні-зації із заміною котлів з переведенням їх на альтернативний вид, з використанням твердого палива, Дрогобицької міської лікарні № 3 по вул. Трускавецькій, 67 м. Дрогобич Львівської області (реконструк-ція)», загальна кошторисна вартість проекту складає 2793,574 тис. грн, який забезпечений всією необхідною супровідною документацією та згідно якого економічний ефект складає 340 тис. грн/рік та скоро-чення викидів СО2 в атмосферу на 90,75 т/рік.

Продовжується робота над отриманням кредиту під державні гарантії на реалізацію інвестиційного проекту «Заміна світильників вуличного освітлення з використанням енергозберігаючих техноло-гій в м. Дрогобичі Львівської області» кошторисна вартість проекту складає 12 688,295 тис. грн.

Реалізація проекту дозволить скоротити кількість шкідливих вики-дів в атмосферу на 800,0 тис. т/рік, економічний ефект – 459 тис. грн/рік.

Міською радою за власні кошти розроблено проектно-кошто-рисні документації на проведення санації будівель соціально-куль-турного значення міста, розроблено енергетичні паспорти зазначе-них будівель.

Кам'янка-Бузька міська рада Місто Кам'янка-Бузька приділяє значну увагу енергоефектив-

ності та енергозбереженню. Саме тому 22 листопада 2012 року місто підписантом Європейської ініціативи Угода Мерів, взявши на себе

добровільне зобов'язання підвищувати енергоефективність на своїй території та знижувати споживання енергоносіїв та викидів СО2.

Для виконання поставлених цілей у місті запроваджена систе-ма енергоменеджементу, зокрема створена посада енергоменеджера та здійснюється щоденний моніторинг використання енергоносіїв у бюджетних установах, що підпорядковуються міській раді.

У 2014 році Кам'янка-Бузькою міською радою планується ви-конати наступні заходи:

• розробка та подання на розгляд Європейської комісії План дій сталого енергетичного розвитку міста Кам'янка-Бузька до 2020 року;

• капітальний ремонт системи опалення приміщень Кам'ян-ка-Бузького ДНЗ № 4 (заміна труб опалення, приладів обігріву та запірної арматури). Таким чином буде досягнуто зниження спожи-вання енергоносіїв та викидів парникових газів, економію бюджетних коштів, дотримання санітарно-гігієнічних вимог щодо організації навчально-виховного процесу у ДНЗ, підтримуватиметься стабіль-ний тепловий режим у ДНЗ, що забезпечить санітарне та епідеміоло-гічне благополуччя дітей, поліпшення умов праці працівників ДНЗ;

• заміна старих дерев'яних віконних конструкцій на метало-пластикові віконні блоки з енергозберігаючими пакетами у Кам'ян-ка-Бузькому ДНЗ № 5, що дасть змогу знизити використання палив-но-енергетичних ресурсів, зменшити викиди парникових газів, зекономити бюджетні кошти, забезпечити необхідний тепловий режим та якісні умови перебування і навчання дітей в приміщеннях дитячої установи, поліпшити умови праці для працівників ДНЗ;

• капітальний ремонт теплотраси у ДНЗ № 4 та ДНЗ № 5, що знаходиться у їх спільному використанні. Це допоможе знизити втрати тепла при транспортуванні, зменшити використання паливно-енерге-тичних ресурсів, зекономити бюджетні кошти, створити комфортні умо-ви для перебування дітей та працівників у ДНЗ, зменшити викиди СО2;

• модернізація системи вуличного освітлення міста Кам'ян-ка-Бузька шляхом впровадження нових енергозберігаючих техноло-гій. Заміна енергоємних ламп розжарювання на енергозберігаючі натрієві лампи високого тиску допоможе зекономити близько 30% електроенергії та знизити видатки на утримання системи вуличного освітлення міста, а також зменшити викиди парникових газів, ство-рити сучасне безпечне міське середовище для комфортного прожи-вання у ньому жителів та гостей міста.

Стратегічні плани міста: будівництво очисних споруд міста та використання енергії каналізаційних стоків. Даний захід вирішить проблему міста із відведенням стічних вод, оскільки міськими очис-ними спорудами охоплено лише 50% усіх водокористувачів міста, допоможе отримувати дешеву альтернативну енергію та знизити антропогенний вплив на транскордонну річку Західний Буг.

Львівська міська рада Львівською міською радаю затверджено програму сталого

енергетичного розвитку м. Львова до 2020 року. Повністю наводити программу не має змісту. Публікуємо лише витяги, що підлягали оцінці і в більшій мірі як приклад, як має бути організована прог-рама з енергозбереження.

Важливо зазначити, що впровадження системи енергомене-джменту для будівель у м. Львові відбувалось через створення у міській адміністрації нових підрозділів, реорганізацію існуючих структур та посад, перегляд існуючої системи розподілу прав, обов'язків, повноважень та звітності. Таким чином, була сформована додаткова ієрархічна система адміністрування, покликана забезпечи-ти формування та впровадження енергетичної політики для будівель бюджетної сфери (рис. 4.1).

Рис.4.1. Організаційно-виконавча структура системи

енергоменеджменту у бюджетній сфері

У департаменті економічної політики був сформований спе-ціальний відділ енергоменеджменту. Функції енергоменеджерів ок-ремих будівель були долучені до посадових обов'язків технічного персоналу відповідних бюджетних установ, який раніше відповідав за підтримання належного технічного стану споруд, інженерних систем та енергоспоживаючого обладнання.

На жаль відповіді щодо здійснених заходів у 2013 році у сфері енергозбереження так і не було отримано. Ми також не знайшли коригувальних дій щодо програми як це передбачає енергостандарт. Все знайшло відображення у кількості балів у рейтингу. Витяг з Програми сталого енергетичного розвитку м. Львова до 2020 року

Миколаївська міська рада В м. Миколаїв діє Положення міської ради про порядок

надання одноразової адресної грошової допомоги на закупівлю котла або конвектора для встановлення індивідуальної (автономної) системи опалення на території м. Миколаєва та с. Липівка.

Інформуємо, що у 2013 році Миколаївською міською радою згідно вищенаведеного Положення виділено 519 000 грн на надання грошової допомоги 173 особам.

Станом на 2014 рік у місцевому бюджеті на виконання Положення закладено 24 000 грн для надання грошової допомоги 8 особам.

Моршинська міська рада В м. Моршині діє Програма енергоефективності м. Моршина

на 2013-2020 роки, затверджена рішенням Моршинської міської ради від 24.01.2013 № 568, якою передбачено заходи, спрямовані на забезпечення енергозбереження та енергоефективності.

У 2013 році фактично проведено капітальний ремонт теплових мереж в м. Моршині по вул. Привокзальна, 45 до ТК-2, від ТК-24а, від котельні по вул. Геологів, 10а до ТК-2 на суму 200 000 грн. При-чиною непроведення інших заходів є брак коштів на фінансування та затримка платежів Держказначейством.

№ п/п

Напрямок економічної діяльності, назва заходу з

енергоефективності

Виконавець

Термін

виконання

Загальний обсяг

фінансування

, тис

. грн

Розрахунковий економічний

ефект від

заходу

, тис

.грн

1 2 3 4 5 6 Освіта, культура, охорона здоров'я, державне управління

1.

Санація Моршинської школи мистецтв (встановлення енер-гозберігаючих вікон, дверей, термоізоляція зовнішніх стін, покрівлі, модернізація тепло-вих та водопровідних та кана-лізаційних мереж), м. Мор-шин, вул. Привокзальна, 61

Моршин-ська школа

мистецтв

2013-2018 рр. 950 18,2

2.

Санація ДНЗ № 2 «Сонечко» (термоізоляція зовнішніх стін, покрівлі, підвалу та фундаменту, модернізація теплових та вентиляційних мереж, модернізація покрівлі з можливим облаштуванням її сонячними колекторами, заміна радіаторів опалення), м. Моршин, вул. Д. Галиць-кого, 13

ДНЗ № 2 «Сонечко»

2012-2018 рр. 1480 16,5

3.

Санація НВК «Середня загальноосвітня школа-ліцей» м. Моршина (термоізоляція зовнішніх стін, покрівлі, за-вершення робіт по заміні ві-кон і дверей, модернізація теплових мереж, облаштуван-ня теплового пункту), м. Моршин, вул. Лесі Українки, 36

НВК «Се-редня за-гальноос-вітня шко-ла-ліцей» м. Мор-шин

2013-2020 рр. 3530 102,8

4.

Санація Моршинської міської лікарні (заміна вікон і дверей на енергозберігаючі, термо-ізоляція зовнішніх стін, пок-рівлі, підвалу та фундаменту, облаштування теплового пункту), м. Моршин, вул. 50-річчя УПА, 20

Моршин-ська місь-ка лікарня

2013-2020 рр. 4550 185,5

5.

Санація Моршинської міської ради (термоізоляція зовнішніх стін, покрівлі, модернізація теплових та вентиляційних мереж, модернізація покрівлі з можливим облаштуванням її сонячними колекторами), м. Моршин, вул. І. Франка, 15

Моршин-ська місь-ка рада

2013-2020 рр. 1250 18,5

6.

Санація ДНЗ «Веселка» (тер-моізоляція зовнішніх стін, покрівлі, фундаменту, модер-нізація теплових та вентиля-ційних мереж, заміна радіато-рів опалення, заміна вікон, облаштування теплового пункту), м. Моршин, вул. Ле-сі Українки, 34

ДНЗ «Веселка»

2015-2020 рр. 3000 110,4

Житловий фонд

7.

Реконструкція житлового бу-динку ОСББ «Галичани» по вул. Д. Галицького, 32 з замі-ною інженерних мереж, тер-моізоляцією зовнішніх стін, покрівлі, підвалу та фунда-менту, та переведенням на електроопалення

ПЖКГ Моршин-ської місь-кої ради, ОСББ «Гали-чани»

2013-2015 рр. 2500 69,0

8.

Санація житлового фонду (термоізоляція зовнішніх стін, покрівель, підвалів та фундаментів, модернізація теплових, водопровідних, ка-налізаційних, вентиляційних та електричних мереж, пере-ведення будівель на електро-

ПЖКГ Моршин-ської міської ради

2013-2020 рр. 16 300 580,5

теплоакумуляційний обігрів, встановлення приладів обліку енергоресурсів та води, за-провадження багатота-рифного обліку електрое-нергії, модернізація котельні, облаштування теплових пунктів), м. Моршин

Теплове господарство

9.

Заміна тепломереж на попе-редньо ізольовані. Заміни потребують теплові мережі діаметром 50-219 мм підзем-ної прокладки на попередньо-ізольовані труби

КП «Моршинтепло-енерго»

2013-2016 рр. 2500,0 327,0

10.

Реконструкція котельні № 1 вул. Привокзальна, 45 (ІІ етап). Встановлення двох твердопаливних котлів фірми «КРІГЕР» потужністю по 1,29 Гкал/год (1,5 МВт) на деревному вугіллі

КП «Моршинтепло-енерго»

2014-2016 рр. 3421,0 1165,

0

11.

Реконструкція кот. № 2 по вул. Геологів, 8. Проектом передбачається демонтаж існуючих котлів типу ДКВР-2,5/13 і № 3 типу ДКВР-6,5/13 та встановлення двох котлів фірми «КРІГЕР» типу КВм-0,82-00 потужністю по 0,705 Гкал/год (0,82 МВт) на деревному вугіллі

КП «Моршинтепло-енерго»

2016-2020 рр. 3350,0 313,0

Водопровідно-каналізаційне господарство

12. Реконструкція каналізаційних очисних споруд

ПЖКГ Моршин-ської місь-кої ради

2013-2014 рр. 13 363,7 107,3

13. Реконструкція водоочисних споруд поверхневого водозабору на р. Бережниця

ПЖКГ Моршинської міської

ради

2014-2017 рр. 5500,0 25,5

14.

Реконструкція та модерніза-ція існуючої системи водо-постачання та водовідведення (з повною реконструкцією насосних станцій)

ПЖКГ Моршин-ської місь-кої ради

2013-2020 рр. 40 000,0 125,0

Зовнішнє освітлення, промислове виробництво тощо

15.

Реконструкція зовнішнього освітлення м. Моршин з ви-користанням сучасних енергозберігаючих технологій

ПЖКГ Моршин-ської міської ради

2015-2018 рр. 2100,0 218,2

16.

Впровадження ресурсо- та енергозберігаючих технологій в усіх сферах господарювання міста

Підпри-ємства,

організації та

установи всіх форм власності

2013-2020 рр. 300 000,0 385,0

Мостиська міська рада Мостиською міською радою не приймались програми у сфері

енергозбереження на період 2013-2014 рр. В 2013 р. Мостиською міською радою реалізовано першу чергу

проекту «Капітальний ремонт будівлі Мостиського дошкільного на-вчального закладу по вул. 16 Липня, 9 (заміна віконно-дверних конст-рукцій)», а саме замінено 76 дерев'яних вікон на сучасні енергозбе-рігаючі.

В 2014 році планується реалізувати другу чергу проекту «Капі-тальний ремонт будівлі Мостиського дошкільного навчального закла-ду по вул. 16 Липня, 9 (заміна віконно-дверних конструкцій)», що пе-редбачає заміну 70 дерев'яних вікон на сучасні енергозберігаючі. Також планується провести реконструкцію освітлення вулиць Вало-вої, Вербицького, Галицької, Гайдамацької, Грушевського, І. Павла II, Івасюка, Л. Українки, Лепкого, Менцинського, Підкови, П. Орлика, Сахарова, пл. Ринок та м. Мостиська, що передбачає заміну ламп розжарювання на енергозберігаючі (проект на стадії виготовлення).

Новороздільська міська рада За результатами участі виконавчого комітету Новороздільської

міської ради в обласному конкурсі мікропроектів розвитку місцевих

громад Львівщини на 2012-2015 роки у 2011-2012 рр. реалізовано про-ект з реконструкції мереж зовнішнього освітлення вулиць Малехівська та Пряма в м. Новий Розділ з використанням енергозберігаючих тех-нологій на суму 243,0 тис. грн, що дало змогу освітлити 1,5 км вулично-дорожньої мережі міста та зекономити 14,308 тис. кВт електроенергії.

У 2013 році розпочато реконструкцію мереж зовнішнього освіт-лення вул. Л. Українки в м. Новий Розділ з використанням енергозбе-рігаючих технологій загальною вартістю 103,0 тис. грн., що дасть можливість модернізувати ще 0,5 км вулично-дорожньої інфраструк-тури та зекономити 4,088 тис. кВт електроенергії, у 2014 р. даний про-ект має бути завершений.

У 2013 році проект з Реконструкції Новороздільської загально-освітньої школи І-ІІІ ступеня № 5 м. Новий Розділ Львівської області подано на конкурс цільових екологічних (зелених) інвестицій та про-позицій щодо здійснення заходів, що пов'язані з реалізацією і вико-нанням зобов'язань сторін Кіотського протоколу до Рамкової конвен-ції ООН про зміну клімату (вартість проекту 6 млн грн) та у 2014 році почнеться його реалізація.

За кошти міського бюджету у 2013 році проведено заходи з заміни вікон в бюджетних установах міста, зокрема у Новорозділь-ській міській лікарні.

В лютому місяці 2014 року Виконавчий комітет Новорозділь-ської міської ради подав заявку на участь м. Новий Розділ в конкурсно-му відборі пілотних міст в рамках програми «Розумне енерговикорис-тання для добробуту громадян Львівщини», яка реалізується Фондом «Східна Європа» спільно з Львівською обласною радою та Львівською обласною державною адміністрацією, за підтримки Швецького агентст-ва з питань міжнародної співпраці та розвитку (Sida) через Посольство Швеції в Україні з метою ефективного використання енергетичних ресурсів у м. Новий Розділ.

В міському бюджеті 2014 року передбачено кошти в розмірі 50,0 тис. грн на забезпечення співфінансування проектів з реконструк-ції мереж зовнішнього освітлення вулиць міста з використанням енер-гозберігаючих технологій за результатами участі в обласному конкурсі мікропроектів розвитку місцевих громад Львівщини на 2012-2015 роки.

У 2014 році в рамках співпраці з Фондом «Східна Європа» бу-дуть проведені навчальні заходи щодо енергоаудитів бюджетної сфе-ри, підтримка у запроваджені енергоменеджменту та реалізації проек-тів з енергозбереження.

Також виконавчий комітет налагоджує співпрацю з ТзОВ «Нау-ково-виробниче підприємство «Львівенергокомфорт» з метою впрова-дження індивідуальних теплових пунктів у житловому фонді міста та постійно здійснює пошук фінансових ресурсів для реалізації інших компонентів плану модернізації енергетичної інфраструктури м. Но-вий Розділ.

Самбірська міська рада Рішенням сесії № 7 від 27 серпня 2013 року було затверджено

програму «План дій сталого енергетичного розвитку міста Самбора до 2020 року».

Метою програми є зменшення викидів в повітря газу СО2 шля-хом реалізації проектів (заходів) направлених на скорочення спожи-вання енергоресурсів.

Заходи програми передбачаються здійснюватися у галузях ос-віти, культури, житлово-комунального господарства, тощо. У галузі житлово-комунального господарства планується: утеплення фасадів багатоповерхових житлових будинків, заміна (реконструкція) вікон на сходових клітках, виготовлення та влаштування металевих дверей з кодовим замком, капітальний ремонт, реконструкція бітумних і шатрових дахів, тощо.

Стрийська міська рада

Виконання заходів з енергозбереження у 2013 році

Назва заходів Програми економічного та соціального розвитку м. Стрия на 2013 рік

Вартість,тис. грн

1. Реконструкція аварійних віконних прорізів в приміщенні СЗШ № 1 по вул. Незалежності, 11 118

2. Реконструкція аварійних віконних прорізів в приміщенні СЗШ № 2 по вул. Шевченка, 140 33

3. Реконструкція аварійних віконних прорізів в приміщенні СЗШ № 3 по вул.50-річчя УПА, 2 227

4. Реконструкція аварійних віконних прорізів в приміщенні ДНЗ № 21 по вул. Січових Стрільців, 14а 34

5. Реконструкція віконних прорізів в приміщеннях міжшкіль-ного навчально-виробничого комбінату по вул. С. Бандери, 51 58

6. Реконструкція аварійних віконних прорізів в приміщенні міської ради 222

Найменування робіт (послуг)

Кош

торисна

вартість

, тис.

грн

Обсяг

фінансу

-вання на

201

4 рік,

тис

. грн

Реконструкція аварійних віконних прорізів в приміщенні СЗШ № 4 по вул. О. Бобикевича, 3 45,0 45,0

Реконструкція аварійних віконних прорізів в приміщенні СЗШ № 7 по вул. Ф. Колесси, 12 100,0 100,0

Реконструкція аварійних віконних прорізів в приміщенні СЗШ № 9 по вул. Грабовецькій, 23 60,0 60,0

Реконструкція віконних прорізів в приміщенні СЗШ № 10 по вул. З. Красівського, 31 110,0 110,0

Капітальний ремонт аварійних віконних прорізів в приміщенні ПЗШ І-ІІІ ступеня № 11 3,0 3,0

Реконструкція аварійних віконних прорізів в приміщенні навчального корпусу ЗНЗ І ст. № 12 ДНЗ по вул. Головацького, 5

25,0 25,0

Реконструкція аварійних віконних прорізів в приміщенні НВК Школи І-го ст. – гімназія ім. Митрополита А. Шептицького по вул. Гай-дамацькій, 11

45,0 45,0

Капітальний ремонт системи опалення у ДНЗ № 18 по вул. Б.Лепкого, 5 90,0 90,0

Капітальний ремонт опалювальних печей в при-міщенні станції «юних техніків» 10,0 10,0

Капітальний ремонт віконних прорізів в примі-щеннях міжшкільного навчально-виробничого комбінату по вул. С. Бандери, 51 у м. Стрию

8,0 8,0

Реконструкція аварійних віконних та дверних прорізів в приміщенні будинку приїжджих працівників освіти по вул. Колесси, 55А

90,0 90,0

Реконструкція аварійних віконних прорізів у відділі новонароджених пологового будинку по вул. Шашкевича, 17 в м. Стрию

30,0 30,0

Реконструкція аварійних віконних та дверних прорізів в приміщенні міської стоматологічної поліклініки по вул.С. Бандери, 24

162,0 162,0

Реконструкція системи опалення та влаштування дахового опалювання для теплопостачання в відділення поліклініки міської дитячої лікарні по вул. Охримовича в м. Стрию

762,8, 29,2

Капітальний ремонт підвальної котельні дитячої музичної школи ім. О. Нижанківського по вул. Валовій, 11 в м. Стрию

626,0 626,0

Капітальний ремонт світлофорного об'єкту по вул. Львівській 180,0 180,0

Капітальний ремонт світлофорного об'єкту по вул. Дрогобицькій 220,0 220,0

Реконструкція аварійних віконних прорізів в примі-щенні міської ради (з метою енергозбереження) 225,0 5,1

Реконструкція аварыйних віконних прорізів в при-міщенні міської ради (з метою енергозбереження) 220,0 220,0

Трускавецька міська рада

Вартість заходу, млн грн

Обсяг економії ПЕР, т у. п. №

Назва заходу, реалізація якого завершена у

2013 році

Місце впровадження заходу (адреса)

розр

.

факт

розр

.

факт

Примітки та пояснення

Всього за 2013 рік 1 Модульна ко-

тельня СШ № 1м. Трускавець вул. Садова, 14

0,97 0,75 26 26 Розрахунковий економічний ефект від впрова-дження заходу, млн грн – 0,1

План на 2014 рік: 1 Будівництво

енергозберігаю-чої котельні Д/у «Сонечко»

вул. Борислав-ська, 34

0,7576 Впровадження енергозберігаючих технологій та надання тепла в садочок

5. Інформація про заходи з енергозбереження від органів виконавчої влади

Бродівська районна державна адміністрація Протягом 2013 року в районі реалізовано заміну тепломережі

попередньо ізольованими трубами та розроблені першочергові захо-ди з енергозбереження на 2014 рік, що передбачають:

• здійснення моніторингу стану споживання паливно-енерге-тичних ресурсів установами бюджетної сфери;

• здійснення енергетичного обстеження систем водо-, тепло-постачання об'єктів бюджетної сфери та житлового фонду за раху-нок різних джерел фінансування;

• здійснення заходів з популяризації серед населення знань з питань впровадження енергоощадних технологій та використання альтернативних джерел енергії, можливостей кредитування заходів з енергозбереження з частками погашення відсотків по кредитах за рахунок коштів обласного бюджету;

• залучення до вирішення проблемних питань енергозбере-ження компетентних представників громадських організацій, влас-ників/балансоутримувачів житлового фонду;

• проведення навчань (тренінгів) з адміністративно-управ-лінським персоналом бюджетних установ та організацій, комуналь-них підприємств, представниками власників/балансоутримувачів/-управителів житлового фонду з питань енергозбереження.

• розробити та запровадити в навчальних закладах додаткові (факультативні) години щодо ощадного споживання тепла, води, енергоресурсів, використання альтернативних енергоносіїв.

Городоцька районна державна адміністрація Протягом 2013 року заходи з енергозбереження в галузі жит-

лово-комунального господарства Городоцького району не впрова-джувались.

З метою впровадження заходів з енергозбереження населен-ням Городоччини та задля популяризації «Програми енергозбере-ження для населення Львівщини на 2013-2016 роки», якою передба-чено відшкодування операторами Програми 15% з обласного бю-джету від відсоткової ставки на заходи з енергозбереження. Городо-

цькою райдержадміністрацією було розроблено районну «Програму енергозбереження для населення Городоччини на 2013-2016 роки», якою передбачено відшкодування коштів районного бюджету пози-чальникам, які отримали кредит на заходи з енергозбереження 10% від відсоткової ставки. В 2013 році заключено генеральні угоди між райдержадміністрацією та кредитно-фінансовими установами, а саме: КС «Львівська» (30% річних), АКБ «Львів» (24,9% річних) та ВАТ «Ощадбанк» (25% річних).

В 2013 році на відшкодування кредитів з районного бюджету бу-ло передбачено 100,0 тис. грн. Населенням Городоччини було отримано 58 кредитів, за рахунок коштів районного бюджету згідно програми відшкодовано компенсаційних виплат на загальну суму 68 тис. грн.

Закладами бюджетної сфери в 2013 році за період підготовки до початку опалювального сезону 2013-2014 р. були впроваджені за-ходи направлені на економію енергоресурсів, на загальну суму – 801,07 тис. грн. З них 259,5 тис. грн – кошти районного бюджету та 505,57 тис. грн – кошти місцевого бюджету Городоцької міської ради. Зокрема:

• Проведено заміну котлів на економніші в 2-х школах, про-ведено ремонт систем опалення в 5-ти школах, проведено заміну ві-кон на енергозберігаючі в 4-х школах;

• За кошти інвестора змонтовано систему опалення та вста-новлено котел на тверде паливо у корпусі № 2 Братковицької ЗОШ І-ІІ ст.;

• Проведено реконструкцію системи опалення та гарячого водопостачання в дошкільному навчальному закладі № 4 за адресою вул. Авіаційна, 34 з використанням теплоакомулюючого електроопа-лення по технології електропік;

• В 2014 році планується продовження впровадження заходів «Програми енергозбереження для населення Городоччини на 2013-2016 роки» на які передбачено в районному бюджеті кошти, сумою 100 тис. грн. На даний час бюджетними установами району розроб-ляються заходи на 2014 рік спрямовані на забезпечення енергозбере-ження та енергоефективності, які будуть впроваджені під час підго-товки до нового опалювального періоду 2014-2015 років.

Дрогобицька районна державна адміністрація У бюджетних установах Дрогобицького району заходи з енер-

гозбереження здійснюються відповідно Комплексної програми енер-

гозбереження на 2011-2014 роки. Проте, у зв'язку з відсутністю коштів у 2013 році фінансування Програми з енергозбереження у бюджетній сфері не здійснювалось.

Залучення коштів в 2013 році на проведення енергозберігаю-чих заходів в бюджетних установах району здійснювались в рамках проекту Європейського Союзу та Програми розвитку ООН «Місце-вий розвиток, орієнтований на громаду» за напрямком «Підвищення енергоефективності».

У 2013 році за спільні громадські кошти сіл, сільського, район-ного та обласного бюджетів, коштів проекту ЄС ПРООН реалізовано заходи із заміни існуючих вікон на енергозберігальні металопластикові вікна в Сялтинському НВК «Міст», (вартість проекту – 119,6 тис. грн), Попелівській СЗШ І-ІІІ ст. (вартість проекту – 160,6 тис. грн), Рихти-цькій СЗШ І-ІІ ст. (вартість проекту – 114,6 тис. грн).

В 2014 році очікується продовження реалізації вказаного проекту Європейського Союзу та Програми розвитку ООН і перед-бачається здійснити реконструкцію системи опалення у Верхньогаїв-ській СЗШ І-ІІ ст. із встановленням піролізного котла з переходом на альтернативний твердий вид палива.

З метою сприяння в здійсненні населенням Дрогобицького району енергоощадних заходів та здешевлення кредитів для їх впро-вадження в 2013 році реалізовано районну цільову програму «Про відшкодування відсотків населенню Дрогобицького району за надані кредити на впровадження енергозберігаючих заходів» на суму 110,0 тис. грн.

До співпраці в рамках дії Програми залучені АТ «Ощадбанк», ВАТ «АКБ «Львів», КС «Бойківщина». У 2014 році передбачається продовжити реалізацію даної програми.

Програмою соціально-економічного та культурного розвитку Дрогобицького району щорічно реалізуються заходи з модернізації енергетичних мереж, проведення ремонтів діючих систем енергоза-безпечення.

У 2013 році виконано значний обсяг запланованих робіт з ремонту та модернізації енергетичних мереж, зокрема:

• замінено 118 опор або 119,9% до річного завдання; • проведено капітальний ремонт електромереж у селах:

Раневичі, Опарі, Лішня, Доброгостів, Унятичі, Гаї Бійничі, Солон-сько, Уличне, Летня; повітряних ліній: Дрогобич-Лішня, Солонсько, Уличне, Доброгостів;

• проведено капітальний ремонт 18 розвантажувальних транс-форматорних підстанцій або 112,5% до річного завдання.

• замінено 124 опори або 155,0% до річного завдання; • проведено капітальний ремонт 10 комплектних трансфор-

маторних пунктів (КТП), поза планом капітально відремонтовано КТП в селах: Жданівка, Нагуєвичі, Підбуж;

• капітально відремонтовано закриту трансформаторну під-станцію (ЗТП) в с. Ясениця-Сільна.

Додатково до Програми встановлено розвантажувальну щог-лову підстанцію з потужністю силового трансформатору 100 кВА в с. Ясениця-Сільна.

Із запланованих Програмою заходів у галузі комунального господарства в 2013 році Дрогобицьким УБГГ: замінено обладнання ШРП в селах: Брониця, Солонсько, Верхні Гаї; замінено станції ка-тодного захисту в селі Раневичі.

Бориславським УЕГГ: • прийнято в експлуатацію газопровід середнього тиску в с.

Нагуєвичі протяжністю 9,1 км і газифіковано 50 житлових будинків; • здійснено повірку 212 приладів обліку газу, або 141,3% до

запланованого обсягу. На даний час розробляється проект Програми соціально-

економічного та культурного розвитку Дрогобицького району на 2014 рік, де також планується здійснення заходів із енергозбережен-ня та енергозабезпечення.

Жидачiвська районна державна адмiнiстрацiя У 2013 році здійснювався механізм кредитування фізичних

осіб на впровадження енергозберігаючих заходів з відшкодуванням 15-20 відсотків річних в національній валюті за кредитами, отрима-ними на заходи з енергозбереження.

Операторами Програми енергозбереження для населення є одна банківська (ВАТ «Ощадбанк») та одна кредитна установа («Вигода»).

Протягом 2013 р. кредитно-фінансовоми установами району видані кредити на енергозбереження для населення

Кредитно-фінансова установа

Кількість кредитів

Сума кредитів, тис. грн

Сума відшкодування,

тис. грн Кредитна спілка «Вигода» 42 383,4 40,420

Ощадбанк 5 61,46 6,796 Всього 47 444,86 47,216

Здійснено заходи:

№ п/п Назва Кошторисна

вартість, грн

1 Поточний ремонт ФАП с. Стрілки 14 000,0 2 Поточний ремонт системи опалення 44 896,3 3 Поточний ремонт системи опалення (гараж) 4 539,0 4 Поточний ремонт системи опалення Журавного МЛ 1 973,0 5 Капітальний ремонт ФАП с. Рогізно (заміна покрівлі) 29 053,0 6 Капітальний ремонт ФАП с. Бережниця (заміна пок-

рівлі, заміна вікон, дверей, підлоги) 168 500,0 7 Заміна вікон в спортзалі та актовому залі Жидачів-

ського НВК 83 387,0 8 Заміна вікон Дулібської ЗОШ 26 000,0 9 Ремонт даху Вовчатицької ЗОШ І-ІІ ст. 35 000,0

10 Заміна водопроводу та ремонт котельні Жидачівської гімназії 10 545,0

11 Поточний ремонт системи опал. Монастирецького НВК 24 406,0

12 Поточний ремонт системи опал. Новошинського НВК 12 350,0 13 Реконструкція системи опалення Народного дому

ім. Зеновія Кецала на вул. М. Грушевського, 44 в м. Ходорові

310 948,0

РАЗОМ 765 597,3

На 2014 рік заплановано: • Влаштування паливної системи опалення та теплотраси в

приміщенні Баковецької ЗОШ – 580,0 тис. грн (котельня – 260,0 тис. грн,система опалення – 240,0 тис. грн,теплотраса – 80,0 тис. грн).

• Влаштування паливної системи та системи опалення в приміщенні Жирівської ЗОШ – 250,0 тис. грн.

Кам'янка – бузька районна державна адміністрація В Кам'янка-Бузькому районі станом на 01.01.2014 року діють

наступні програми спрямовані на забезпечення енергозбереження та енергоефективності:

1. «Програма реформування та розвитку ЖКГ Кам'янка-Бузького району на 2011-2014 роки», яка містить в собі наступні розділи, що стосуються енергозбереження та енергоефективності в галузі ЖКГ:

а) реконструкція та капітальний ремонт житлових будинків із застосуванням енергозберігаючих технологій та обладнання;

б) реконструкція водопровідних та каналізаційних насосних станцій з використанням сучасних енергозберігаючих технологій;

в) обладнання наявного житлового фонду засобами обліку холодної води (будинковий облік);

г) переоснащення мереж зовнішнього освітлення вулиць насе-лених пунктів району на 2011-2014 роки.

Програма на протязі 2011-2013 років не фінансувалася. 2. «Програма енергозбереження для бюджетної сфери

Кам'янка-Бузького району на 2012-2015 роки». У відповідності до «Програми енергозбереження Кам'янка-

Бузького району на 2012-2015 роки» продовжувалася робота по пе-реведенню енергозабезпечення бюджетних установ на альтернативні види палива. З початку дії Програми на альтернативні види палива переведено шість котелень закладів бюджетної сфери Кам'янка-Бузького району:

1) Кам'янка-Бузька центральна районна лікарня (дрова, тор-фобрикети, дров'яні брикети);

2) Жовтанецький НВК «ЗОЗ І-ІІІ ст. – ДЗ» (паливні гранули, торфобрикети, паливні дрова);

3) Великосілківський НВК «ЗОЗ І-ІІІ ст. – ДЗ» (паливні гра-нули, торфобрикети, паливні дрова);

4) Кам'янка-Бузька райдержадміністрація (дрова); 5) Кам'янка-Бузька міська рада (дрова); 6) Центр розвитку дитини, ДНЗ № 5 (деревина, дрова, торфо-

брикети). Економія бюджетних коштів за 2013 рік склала 690 тис. грн. Протягом 2013 року у бюджетній сфері району проведено

заходів з енергозбереження на загальну суму 657,4 тис. грн: • заміна теплотраси дитячого будинку «Вишенька» –

130 тис. грн;

• заміна теплотраси у Жовтанецькому НВК «ЗОЗ І-ІІІ ст. – ДЗ» – 399,6 тис. грн;

• капітальний ремонт хірургічно-травматологічного відді-лення поліклінічного відділення – 127,8 тис. грн.

У 2013 році завершився конкурс мікропроектів на участь у проекті «Сприяння розвитку соціальної інфраструктури» Україн-ського Фонду Соціальних Інвестицій. Між місцевими радами Кам'янка-Бузького району та Українським Фондом Соціальних Інвестицій укладені рамкові угоди на реалізацію 8 енергозбері-гаючих мікропроектів загальною вартістю 10 090 тис. грн. Роботи з реалізації мікропроектів розпочнуться у 2014 році.

На 2014 рік заплановані до реалізації наступні енергозбері-гаючі заходи:

• реконструкція зовнішньої теплотраси з влаштуванням автономної модульної котельні Кам'янка-Бузької ЗОШ I-III ст. № 2 – 650 тис. грн;

• реалізація енергозберігаючих мікропроектів в рамках про-екту «Сприяння розвитку соціальної інфраструктури» Українського Фонду Соціальних Інвестицій загальною кошторисною вартістю 10 090 тис. грн, а саме:

– першочергові заходи по капітальному ремонту та енерго-ефективності будівлі ДЗ Центр розвитку дитини, навчання громади смт. Запитів 1425 тис. грн;

– першочергові заходи по капітальному ремонту та енерго-ефективності Кам'янка-Бузького ДНЗ № 3, навчання громади м. Ка-м'янка-Бузька 1430 тис. грн;

– першочергові заходи по капітальному ремонту та енерго-ефективності ЗОШ І-ІІ ст. села Старий Добротвір – 1430 тис. грн;

– першочергові заходи по капітальному ремонту та енерго-ефективності ЗОШ І-ІІ ст. села Зубів Міст – 715 тис. грн;

– першочергові заходи по капітальному ремонту та енерго-ефективності ЗОШ І-ІІ ст. села Банюнин – 1045 тис. грн;

– першочергові заходи по капітальному ремонту та енерго-ефективності НВК ЗНЗ І-ІІ ст. – ДНЗ села Жовтанці – 1190 тис. грн;

– першочергові заходи по капітальному ремонту та енерго-ефективності НВК ЗОЗ І-ІІІ ст. – ДЗ села Жовтанці – 1425 тис. грн;

– першочергові заходи по капітальному ремонту та енерго-ефективності ЗОШ І-ІІІ ст. смт. Добротвір – 1430 тис. грн.

Миколаївська районна державна адміністрація Райдержадміністрацією розроблено програму «Енергозбере-

ження для бюджетної сфери і населення Миколаївського району на 2011-2014 рр.», яка затверджена рішенням Миколаївської районної ради від 24.12.10 № 27.

Відповідно до програми у 2013 році проведено реконструкцію котелень № 3, № 4 м. Миколаєва із встановленням твердопаливних котлів замість котлів, що працювали на газі.

Жодних матеріалів підтверджуючих реалізацію програми на-дано не було.

Мостиська районна державна адміністрація В 2013 році у Мостиському районі діяла Програма енергозбе-

реження для населення та бюджетної сфери на 2010-2013 роки. Згідно цієї Програми у 2013 році відшкодовано населенню району відсотків за наданими кредитами під заходи енергозбереження на суму 23725,63 грн. В бюджетній сфері згідно цієї Програми проведе-но заміну вікон на металопластикові в дитячій дошкільній установі с. Мостиська Другі, дитячій дошкільній установі м. Мостиська, На-родному домі с. Новосілки та Пнікутському НВК.

З 1 січня 2014 року рішенням сесії Мостиської районної ради № 10 затверджено Програму енергозбереження для населення Мос-тищини на 2014-2018 роки. В бюджеті району на 2014 рік згідно цієї Програми передбачено відшкодування відсотків населенню за нада-ними кредитами на енергетичні заходи на суму 20,0 тис. грн.

Перемишлянська районна державна адміністрація Впродовж 2013 року на забезпечення енергозбереження та

енергоефективності здійснювалось технічне переоснащення котельні № 3, вул. Галицька, 12-А, з встановленням твердо-наживних котлів ARS-300 LM – 2 шт.

Проведено реконструкцію теплових мереж 0,15 км від тепло-вої камери № 2 до будівлі хірургії КП Перемишлянської центральної лікарні.

У рамках реалізації «Програми енергозбереження для населен-ня Львівщини на 2013-2016 роки» розроблено механізм стимулюван-ня впровадження енергозберігаючих заходів. З метою популяризації даної Програми районною державною адміністрацією подано інфо-рмацію на офіційний веб-сайт Перемишлянської райдержадміністра-ції та статтю в газету «Перемишлянський край», в якій вказано перелік енергозберігаючих заходів, на впровадження яких надаються

здешевлені кредити. Умови отримання таких кредитів пропонує Фі-лія Львівського облуправління ВАТ «Ощадбанк» та кредитна спілка «Самопоміч».

Радехівська районна державна адміністрація З метою економії витрат на опалення бюджетних установ у

2013-2014 роках МКП «Радехівтеплоенерго» закуплено два твердо-паливних котли на суму 200,0 тис. грн.

У січні 2014 року відбувся перегляд тарифів на теплову енергію для бюджетних установ, що обслуговуються МКП «Радехів-теплоенерго». Рішенням Радехівської міської ради було затверджено новий тариф за 1 Гкал – 1064,25 грн, що на 220,14 грн менше попе-реднього тарифу (1284,39 грн).

Окрім цього, з початку опалювального сезону 2013-2014 років, в районі на засадах державно-партнерської співпраці почало працювати ТзОВ «Теплосервіс», яке обслуговує в семи населених пунктах району заклади освіти. Внаслідок чого, за опалювальний сезон 2013-2014 років очікується економія бюджетних коштів близь-ко 300,0 тис. грн.

У 2013 році реалізовувалося три проекти по енергозбереженню (заміна вікон і дверей) шкіл с. Корчин (капітальний ремонт віконних та дверних прорізів з заміною на енергозберігаючі металопластикові склопакети) приміщення в ЗОШ І-ІІІ в с. Корчин Радехівського району Львівської області, с. Сушно (капітальний ремонт віконних та дверних прорізів з заміною на енергозберігаючі металопластикові склопакети) приміщення в ЗОШ І-ІІ в с. Сушно Радехівського району Львівської об-ласті та с. Бишів (капітальний ремонт віконних та дверних прорізів з за-міною на енергозберігаючі металопластикові склопакети приміщення в ЗОШ І-ІІІ в с. Бишів Радехівського району Львівської області) – це проекти програми розвитку ООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду МРГ-ІІ». Крім європейських коштів, залучено кошти обласної та сільських рад, а також фінанси місцевих підприємців та громади.

У конкурсі з питань реалізації «Програми проведення облас-ного конкурсу мікропроектів місцевого розвитку на 2011-2015 роки» у 2013 році перемогли два мікропроекти: «Поточний ремонт Лопа-тинської ЗОШ І-ІІІ ст. в смт. Лопатин» (вартість 99,930 тис. грн, в тому числі 49,93 тис. грн – кошти субвенції обласного бюджету, 5,0 тис.грн – кошти громади) та «Поточний ремонт Народного дому с. Березівка» (впровадження енергозберігаючих заходів шляхом заміни віконних та дверних блоків) (вартість 99,714 тис.грн., в тому числі

47,364 тис. грн – кошти субвенції обласного бюджету, 5,0 тис. грн – кошти громади).

Розпочато реалізацію проекту «Сприяння розвитку соціальної інфраструктури» Українським фондом соціальних ініціатив. Даним проектом охоплено 7 об'єктів з проведенням першочергових заходів з капітального ремонту та енергоефективності установ, зокрема в м. Радехів – реконструкція водопостачання Радехівської ЦРЛ, реконст-рукція загальноосвітніх шкіл – с. Оглядів, с. Новий Витків, с. Щуро-вичі, с. Вузлове, реконструкція ДНЗ в с. Березівка та смт. Лопатин.

Сокальська районна державна адміністрація У Сокальському районі затверджена і діє «Програма енерго-

збереження для бюджетної сфери Сокальського району на 2011-2013 роки», а також «Програма енергозбереження для закладів освіти району на 2011-2015 рр».

Згідно даних програм відділом з питань культури, охорони культурної спадщини, туризму та релігій Сокальської РДА у 2013 році залучались кошти громади та кошти сільських рад, за які здійс-нено наступні заходи:

• встановлено енергозберігаючі вікна у Народних домах сіл Лубнівка, Себечів, Перетоки, Нісмичі; у бібліотеках-філіях сіл Ту-дорковичі, Сілець;

• замінено двері у Народному домі села Себечів; • встановлено буллер'яни у Народних домах сіл Заболоття,

Варяж, Перетоки, Угринів. З метою залучення позабюджетних коштів для проведення капі-

тальних ремонтів Двірцівська сільська рада стала переможцем в об-ласному конкурсі мікропроектів під назвою «Капітальний ремонт Народного дому с. Двірці», в межах якого проведено ремонт покрівлі.

Для забезпечення виконання заходів по енергозбереженню на 2014 рік заплановано встановлення:

• дверей у бібліотеці-філії села Перетоки (Скоморохівська сільська рада);

• енергозберігаючих вікон у бібліотеці-філії села Ільковичі (Скоморохівська сільська рада);

• у Сокальській школі мистецтв ім. В. Матюка – проведення капітального ремонту частини покрівлі та заміну чотирьох вікон;

• у Великомостівській школі мистецтв – заміну дверей та вікон.

Відділом освіти Сокальської РДА у 2013 році за результатами участі в обласному конкурсі мікропроектів та допомогою громади замі-нено вікна у навчальних закладах: Борятинський НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. – дитячий садок» (30 шт.), Ванівський НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. – дитячий са-док» (36 шт.), Великомостівський НВК (37 шт.) Сілецька ЗШ І-ІІІ ст. (28 шт.), Сокальська гімназія ім. О. Романіва (17 шт.).

В Тартаківській ЗОШ І-ІІІст., Острівському НОК «ЗШ І-ІІІ ст. – дитячий садок» переведено котельні з газу на тверде паливо та заміне-но вікна на енергозберігаючі.

У Волицькій ЗОШ І-ІІІ ст., Карівській ЗШ І-ІІ ст. та Жвирків-ській ЗОШ І-ІІІ ст проведено капітальний ремонт системи опалення.

У 2014 році планується продовжити виконання заходів згідно вищевказаних програм, а також брати участь в обласному конкурсі мікропроектів з вищезазначеного напряму.

Комунальним закладом Сокальської районної ради Львівської області «Сокальська центральна районна лікарня» у 2013 році вико-нано наступні заходи:

• ремонт системи опалення харчоблоків Сокальської цент-ральної районної лікарні та Великомостівської лікарні;

• частковий поточний ремонт з заміною вікон та дверей на енергозберігаючі ФАПу с. Лешків;

• поточний ремонт з заміною вікон на енергозберігаючі ФАПу с. Піддубне.

На 2014 рік передбачено наступні заходи: • поточний ремонт з заміною вікон та дверей на енергозбері-

гаючі Тартаківської амбулаторії та ФАПу с. Свитазів; • ремонт покрівлі будівлі поліклініки та неврологічного від-

ділення Сокальської ЦРЛ; • заміна вікон та дверей на енергозберігаючі приміщення

котельні Сокальської ЦРЛ; • ремонт системи опалення з заміною котла в приміщенні

ФАПу с. Перетоки; • ремонт 3-х печей і 5-ти димарів лікарні м.Великі Мости; • промивка системи опалення терапевтичного відділення Со-

кальської ЦРЛ; • монтаж бака запасу гарячої води на котельні Сокальської

ЦРЛ; • заміна дефектних ділянок трубопроводів опалення в тонелі

Сокальської ЦРЛ; • діагностика хімводоочистки з виготовленням режимної

карти котельні Сокальської ЦРЛ.

Крім того, проведено капітальні ремонти покрівель житлових будинків в м. Сокаль по вулицях Шептицького, 58, Героїв, УПА, 50 та балконів будинку по вулиці Шептицького, 111.

Стрийська районна державна адміністрація За 2013 рік в районі впроваджено такі заходи з підвищення

енергоефективності, а саме: • капітальний ремонт котельні з заміною котла на енергозбе-

рігаючий в ЗОШ І-ІІ ст. в с. Верхня Стинава кошторисна вартість – 178,237 тис. грн;

• капітальний ремонт котельні з переведенням на альтерна-тивний вид палива – дрова твердої породи ЗОШ І-ІІ ст. в с. Подо-рожнє кошторисна вартість – 215,2 тис. грн;

• реконструкція системи опалення та облаштування тепло-генераторної дитячої установи смт. Дашава на суму 396,3 тис. грн;

• реконструкція опалення дитячої установи с. Лисовичі; • придбано котел для школи-садочку в с. Дуліби вартістю

12 тис. грн; • заміна віконних блоків в установах освіти району – 32 шт.

(за спонсорські кошти): (Верчани ЗОШ І-ІІ ст. – 2 шт., Голобутів ЗОШ І-ІІ ст. – 10 шт., Дуліби школа-садочок – 13 шт., Підгірці ЗОШ І-ІІ ст – 7 шт.).

На 2014 рік заплановано: В галузі освіти: • капітальний ремонт котельні з переведенням на альтер-

нативний вид палива ЗОШ І-ІІІ ст. в с. Воля-Задеревацька; • поточний ремонт котелень, теплотрас, систем опалення в

загальноосвітніх навчальних закладах району на суму – 248,848 тис. грн;

• ремонт даху в СЗОШ І-ІІ ст. с. Завадів – 100 тис. грн; • капітальний ремонт даху та фасаду в школі с. Любінці І-ІІІ ст. –

260,0 тис. грн. В галузі охорони здоров'я: • заміна вікон на 7 поверсі Стрийської ЦРЛ; • провести заміну газового котла в АЗПСМ в с. Н. Стинава; • провести ремонт печей у 7 ФАПА, які опалюються дровами; • закупити та встановити котел на дрова в АЗПСМ в с. Подо-

рожне.

Підприємств комунальної форми власності водопровідно-ка-налізаційного господарства та теплової енергетики в районі немає.

Турківська районна державна адміністрація На території району здійснює діяльність одне житлово-кому-

нальне підприємство, – КП «Турківське житлово-комунальне управ-ління», яке виконує роботи з прибирання вулиць м. Турка та виве-зення і захоронення твердих побутових відходів.

В районі відсутнє централізоване теплопостачання, всі будин-ки опалюються індивідуальним опаленням. Також відсутнє централі-зоване водопостачання та водовідведення.

В 2014 році планується за кошти Українського фонду соціаль-них інвестицій та уряду Федеративної республіки Німеччини, спів-фінансування з місцевого бюджету виконати роботи по проекту «Реконструкція системи водопостачанням. Турка, друга черга, (вул. І. Богуна, вул. Б. Хмельницького, вул. Т. Шевченка, майд. Т. Шев-ченка, вул. С. Стрільців, пл. Ринок, вул. Молодіжна, вул. А. Шеп-тицького) вартістю 1441,584 тис. грн, що дасть змогу забезпечити централізованим водопотачанням жителів м. Турка.

Проектом передбачено постачання водою м.Турка самонали-вом, без затрат енергоресурсів.

Яворівська районна державна адміністрація В районі затверджена Програма «Енергозбереження в бюджетній

сфері та житлово-комунальному господарстві Яворівського району на 2011-2015 роки».

В 2013 році проведено: • заміну зношених трубопроводів теплоносія на попередньо-

ізольовані в м. Новояворівську; • заміну поквартирних приладів обліку води на електронні в

с. Старичі; • встановлення частотного регулювання обертів насосного

агрегага в залежність від тиску на ВЗВ-1 м. Новояворівськ; • реалізовано мікропроекти по заміні старих віконних блоків

на енергозберігаючі склопакети в навчальних закладах Новояворів-ської СЗШ I-ІІ ст. № 2, Новояворівської СЗШ І-ІІІ ст. № 3, Домажир-ській СЗШ І-ІІІ ст.;

• заміну вікон на металопластикові в Новояворівській РЛ № 1; На даний час розроблено проект спрямований на енергозбере-

ження: • реконструкція котельні СЗШ смт. Івано-Франкове.

Львівська обласна державна адміністрація У 2006 році в області було розроблено та прийнято обласну

Програму енергозбереження для населення на 2006-2008 роки, згід-но якої, вперше в Україні, запроваджено ефективний механізм сти-мулювання населення на здійснення енергоощадних заходів через компенсацію відсоткової ставки за кредитами, отриманими населен-ням області.

Враховуючи позитивний досвід реалізації зазначеної Програ-ми, її дію продовжено і, відповідно, кожний мешканець Львівської області може отримати пільговий кредит з відшкодуванням з облас-ного бюджету 15% річних в національній валюті на здійснення нас-тупних заходів з енергозбереження:

• утеплення стін будинків, підлоги, горищ та дахів; • встановлення енергозберігаючих вентиляційних систем; • встановлення та заміну вікон, вхідних дверей та віконно-

балконних конструкцій; • встановлення та реконструкцію електроопалення за енерго-

зберігаючими технологіями; • та 20% за кредитами, отриманими на заходи орієнтовані на

використання альтернативних до газу джерел енергії. В розвиток цього напрямку, з метою виходу на нульову від-

соткову ставку за кредитами, окремими райдержадміністраціями області ініційовано виділення додаткових фінансових ресурсів з міс-цевих бюджетів на кредитування населення, а саме: Городоцькою, Мостиською, Дрогобицькою райдержадміністраціями, запроваджено додаткове фінансування з місцевого бюджету для відшкодування 10% річних відсоткової ставки для мешканців даної території, а та-кож 7% Самбірською райдержадміністрацією.

Операторами Програми енергозбереження для населення Львів-щини на 2013-2016 роки є 5 банківських та 9 кредитних установ:

Банки: • ВАТ АКБ «Львів»; • ВАТ «Ощадбанк»; • ПАТ «УКРІНБАНК»; • ПАТ «ОКСІ БАНК»; • ПАТ «Брокбізнесбанк».

Кредитні спілки: • «Анісія»;

• «Вигода»; • «Самопоміч»; • «Довіра»; • «Єднання»; • «Бойківщина»; • «Шанс»; • «Гільдія вуглекопів»; • «Львівська». Протягом 2013 року Програмою скористались 679 позичальни-

ків, які отримали кредити на загальну суму понад 7,1 млн грн. З облас-ного бюджету відшкодовано 2,1 млн грн.

Загалом протягом 2006-2013 років Програмами стимулювання населення на здійснення енергоощадних заходів скористались 11 390 родин, які отримали кредити на загальну суму понад 96,5 млн грн.

Сума відшкодування з обласного бюджету за наростаючим підсумком за 2006-2013 роки склала 11,6 млн грн.

Також в області діє Програма енергозбереження для бюджет-ної сфери Львівщини на 2010-2015 роки, основна мета якої полягає в суттєвому зменшенні кошторисних видатків, пов'язаних із енерге-тичним забезпеченням об'єктів, установ, організацій бюджетної сфери Львівської області.

В рамках даної Програми в 2012 році було проведено облас-ний Конкурс мікропроектів в сфері енергоощадності, який передба-чав реконструкцію та технічне переоснащення об'єктів галузі освіти, медичного обслуговування, культури та соціальної сфери з метою впровадження енергоощадних заходів. За результати даного конкур-су на 34 об'єктах бюджетної сфери області було впроваджено енер-гозберігаючі заходи.

У 2013 році в рамках даної програми реалізовувались заходи-ти по впровадженню енергоощадних технологій на 24 об'єктах освіт-ньої сфери, співфінансування проектів міжнародної технічної допо-моги по напрямку енергозбереження.

Поряд з цим, було організовано та проведено конкурс для вико-нання робіт на виготовлення проектно-кошторисної документації для об'єктів бюджетної сфери області (5 об'єктів) в пріоритетних техноло-гічних напрямках, з використанням сучасних інноваційних технологій будівництва у сфері енергозбереження та енергоефективності.

На сьогоднішній день формуються напрями використання кош-тів обласного бюджету у 2014 році на виконання заходів Програми

енергозбереження для населення Львівщини на 2013-2016 роки та Програми енергозбереження для бюджетної сфери Львівщини на 2010-2015 роки.

Підсумок моніторингу та аналізу програм з енергозбереження Проведений моніторинг дав змогу визначити, що докорінно

відсутні такі поняття як енергетична політика та енергетична «до-рожна карта» в регіонах. Це призводить до безсистемних дій органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади. Цілком конк-ретно можна вести мову про тотальну енергетичну безграмотність та енергетичну відсталість, як населення так і відповідальних осіб, в тому числі найвищого рівня, починаючи від голови ЛОДА, закін-чуючи головами рад міст та районів.

Програми, заходи та дії з енергозбереження як правило над-звичайно «звужені» і в своїй більшості носять точково-локальний характер з надзвичайно малим результуючим ефектом та зводяться до наступної схеми – виділення бюджетних коштів на реалізацію конкретного заходу. Наприклад, як от заміна (ущільнення) вікон, за-міна (утеплення) труб, встановлення приладів обліку. Звичайно, це також необхідні кроки, але вони можуть бути лише певною проміж-ною ланкою в цілісних заходах з енергозбереження.

Енергетичні обстеження практично не плануються і не прово-дяться, тому розрахунок і підтвердження економічного ефекту від енергозбереження важко здійснити. Переважно якщо і робиться еко-номічний аналіз в конкретному регіоні, то робиться дуже наближе-ним оціночним методом. Таким чином сума зекономлених коштів здебільшого виявляється значною загадкою. Великою проблемою у сфері енергозбереження є відсутність набору чітких уніфікованих, співставимих індикаторів.

Внаслідок проведених фокус-груп було відпрацьовано нап-рямки які доцільно розвивати та формалізовану «дорожну карту» підготовки цілісної системи програм з енергозбереження та енерго-ефективності. Визначені напрямки:

• поглиблений аналіз потенціалу з енергозбереження області; • удосконалення механізму фінансування розробок та впро-

вадження енергозберігаючих технологій та обладнання; • організація наукового супроводу реалізації пілотних проек-

тів з енергозбереження;

• енергетична паспортизація всіх будівель підприємств, ор-ганізацій і установ що належать до сфери житлово-комунального господарства незалежно від форми власності;

• робота з населенням, формування суспільної думки, прове-дення пропаганди енергозбереження в засобах масової інформації;

• організація системи консультацій з питань енергозбереження; • створення регіональної інформаційної системи енергозбе-

реження; • організація науково-технічної експертизи енергозберігаю-

чих проектів та технологій, що пропонуються для реалізації; • формування економічного-обґрунтованого прогнозу енер-

гетичного балансу Львівської області та регіонів; • збільшення видобутку і використання кам'яного і бурого

вугілля; • збільшення видобутку природного газу; • розробка пропозицій стосовно видобутку метану з вугіль-

них шахт; • розробка пропозицій стосовно видобутку сланцевого газу; • розвиток альтернативної енергетики, зокрема гідро-, вітро-,

сонячної, геотермальної та спалювання біомаси для виробництва електричної і теплової енергії;

• розробка пропозицій стосовно створення мережі ТЕЦ малої потужності для отримання електричної і теплової енергії при спалю-ванні низькосортного палива, менілітових сланців та відходів вугле-збагачення;

• провадження посад енергоменеджерів.

6. Алгоритм та механізми формування

регіональної програми з енергозбереження

Схема побудови цілісної програми з енергозбереження В додатках надано нормативні та довідкові документи для

допомоги у побудові дієвих програм та систем з енергозбереження. Процес розробки програми енергозбереження та підвищення

енергетичної ефективності можна представити у вигляді шести ос-новних кроків.

№ Кроки Суть заходу 1 Збір вихідних даних, визна-

чення формату програми Основним результатом першого кроку є аналіз і зіставлення комплексу вияв-лених особливостей території. Цей крок дозволяє отримати адекватну кар-тину проблематики ефективності енергозабезпечення території

2 Складання паливно-енерге-тичного балансу, визначення потенціалів і резервів енерго-збереження у сфері ЖКГ

Основним результатом другого кроку є складання паливно-енергетичного ба-лансу (ПЕБ) території, оцінка потенціа-лу енергозбереження у сфері ЖКГ

3 Вибір пріоритетних напрямів енергозбереження, форму-вання структури програми

Основним результатом четвертого кро-ку є розробка концепції програми енер-гозбереження, тобто формування струк-

Львівська обласна рада, Львівська обласна

державна адміністрація

Методика розробки прог-рам з енергозбереження

до 2020 року

Райони, міста Львівської області

Районні, міські програми з енергозбереження

Львівська обласна рада, Львівська обласна

державна адміністрація

Обласна програма з енергозбереження

№ Кроки Суть заходу тури програми на базі вибору пріори-тетних напрямків енергозбереження та підвищення енергоефективності

4 Підбір основних заходів програми для досягнення пріоритетів, відбір найбільш ефективних заходів та їх ув'язка між собою.

Основним результатом п'ятого кроку є відбір з всього комплексу заходів най-більш ефективних і швидкореалізуючих в порівнянні з іншими

5 Вибір мотивуючих механіз-мів для реалізації технічних заходів з енергозбереження та підвищення енергоефек-тивності

Основним результатом шостого кроку є сформування комплексної програми енергозбереження з обов'язковим виз-наченням, залежно від особливостей те-риторії, необхідних мотиваційних меха-нізмів

6 Моніторинг програм енерго-збереження та підвищення енергоефективності при їх розробці та реалізації

Основним результатом сьомого кроку є забезпечення в межах програми енерго-збереження комплексного моніторингу, в першу чергу показників енергоспожи-вання

Отже, наявність ефективної програми енергозбереження

дозволяє: • отримати цілісну картину про потенціал енергозбереження

в регіоні, витратах на реалізацію цього потенціалу та прогнозовано-го обсязу заощаджень енергоносіїв та фінансових ресурсів внаслідок такої реалізації;

• здійснювати загальний та точковий моніторинг енергоспо-живання.

Крок 1. Збір вихідних даних, визначення формату програми На даному етапі основною метою є визначення ключових

особливостей регіону, що надають, найважливіше, вплив на енерго-споживання і витрати, пов'язані з ресурсозабезпеченням території. Регіони в межах країни, області можуть істотно відрізнятися один від одного за набором кількісних і якісних параметрів.

Основними параметрами, що впливають на визначення форма-ту програми енергозбереження, є:

• географічні особливості регіону; • площа регіону (загальна і ефективна); • населення регіону (чисельність і щільність, частка міського

населення);

Важливі особливості регіону

Забезпечення паливно-енергетичними ресурсами, енергобаланс

Стан навколишнього природного середовища, екологічна ситуація

Природно-кліматичні умови та особливості

Особливості споживання енергоресурсів (пікові навантаження)

Структура галузей: ЖКГ, промисловість, с/г

Динаміка, щільність населення, структура та тип поселень

• споживання первинних енергетичних ресурсів, структура житлово-комунального господарства.

Важливі особливості регіону

Достовірні відомості для визначення основних параметрів мо-

жуть бути отримані з кількох джерел: • географічні та кліматичні карти;

• статистичні дані; • дані зі спеціальних опитувальних форм; • готові звіти організацій; • інші джерела інформації. Основним результатом першого етапу розробки регіональної

програми енергозбереження є аналіз і зіставлення комплексу виявле-них особливостей регіону, а також попереднє визначення формату (типу) програми.

Потрібно відзначити, що тип програми, про які йшлося вище, може істотно змінюватися в процесі розробки. Таким чином, саме цей етап дозволяє отримати адекватну картину проблематики ефек-тивності енергозабезпечення регіону.

Крок 2. Складання паливно-енергетичного балансу, визначення потенціалів і резервів енергозбереження

Кожен регіон володіє потенціалом підвищення енергоефектив-ності. Цей потенціал в кожному конкретному випадку є унікальним, особливим.

Під поняттям «потенціал енергозбереження» розуміється різ-ниця між поточним рівнем енергоефективності і результатами най-кращих практик або нормативами.

Існує дві основні групи потенціалів енергозбереження: • зниження обсягу використовуваних невідновлюваних видів

палива за рахунок підвищення частки поновлюваних видів палива в загальному балансі;

• підвищення ефективності використовуваних невідновлюва-них видів палива за рахунок застосування енергозберігаючих техно-логій і різних заходів.

Залежно від особливостей регіону, внесок у загальний потен-ціал енергозбереження 1-ої та 2-ої групами різний.

У більшості випадків в регіонах величина потенціалу енерго-збереження 1-ої групи значно перевищує потенціал 2-ї групи. Як показує практика розвинених країн, в першу чергу реалізується по-тенціал 1-ої групи, а тільки потім (послідовно або паралельно-послі-довно) відбувається заміщення традиційних видів палива ВДЕ.

Одним з найбільш вдалих прикладів реалізації в сукупності потенціалів першої та другої груп є оптимізація паливного балансу в Швеції в період з 1980 по 2003 рр. Країна змогла за 20 років піти від залежності від основного використовуваного викопного виду палива –

нафти – і на сьогоднішній день виробництво електричної і теплової енергії в основному йде за рахунок:

• використання біомаси; • відходів виробництва; • теплових насосів; • вторинної енергії. Оцінка потенціалу енергозбереження може бути виконана як

валовими (сумарними) показниками (наприклад: сумарний обсяг економії споживання енергоресурсів):

• електроенергії (МВт·год/рік); • теплової енергії (Гкал/рік); • води (м3/рік). Так і питомими показниками. Для правильної оцінки потенціалу регіону необхідно грамотно

використовувати наявні рівні нормативів і результати кращих світо-вих практик. Величина потенціалу енергозбереження визначається на основі аналізу вихідних даних, зібраних на попередньому етапі роботи.

Визначивши показники ефективності (питомі показники) по всьому ланцюжку від виробництва до кінцевого споживання енерго-ресурсів, визначається сумарний потенціал енергозбереження регіо-ну, і його структура.

Потрібно відзначити, що показники за рівнем енергоефектив-ності кращих практик однієї і тієї ж сфери можуть істотно відрізня-тися між собою в різних регіонах. На це впливають територіальні особливості регіону, клімат та ряд інших аспектів.

Базовим механізмом визначення потенціалу енергозбереження є аналіз паливно-енергетичного балансу, основне завдання якого – показати загальну картину використання паливно-енергетичних ре-сурсів на певній території.

Вихідною інформацією для складання паливно-енергетичного балансу є форми статзвітності, фактичні дані від енергопостачаль-них організацій з відпуску, споживання і втрат енергії, інформація від місцевих органів влади, дані за нормативами втрат, результати енергоаудиту та інша офіційна інформація. Результатами розробки паливно-енергетичного балансу є дані по фактичній структурі ви-робництва і споживання енергоресурсів, фактичні втрати, потенціал енергозбереження, резерви потужності.

У рамках зведеного паливно-енергетичного балансу скла-даються:

• баланси теплової енергії; • баланси електроенергії; • баланси газового палива; • баланси рідкого палива; • баланси твердого палива; • баланси з поновлюваних і вторинних джерел енергії, • баланси по твердим побутовим відходам. Зведений паливно-енергетичний баланс житлово-комунально-

го господарства регіону являє собою збалансовану систему показни-ків, в якій представлена вся основна інформація, що характеризує розвиток енергетичного комплексу ЖКГ та економіки за певний пе-ріод часу. На основі аналізу паливно-енергетичного балансу розроб-ляються рекомендації з раціональної схемою використання окремих енергетичних ресурсів, заміна одних енергоносіїв іншими, за опти-мальними схемами електрифікації та паливопостачання окремих ра-йонів і розміщення енергоємних виробництв.

Вже на рівні зведеного паливно-енергетичного балансу на основі аналізу ефективності споживання паливно-енергетичних ресур-сів в ЖКГ виявляються базові значення резервів підвищення енерго-ефективності, уточнюється структура потенціалу енергозбереження.

При формуванні комплексу та черговості реалізації програмних заходів, необхідно пам'ятати ще про одну класифікацію потенціалів:

• Технічний (технологічний) потенціал оцінюється виходячи з припущення, що весь наявний парк застарілого і неефективного обладнання миттєво замінюється на кращі існуючі зразки техніки (тобто питоме споживання енергії одномоментно скорочується зі «середнього регіонального рівня» до «практично мінімального»). Вит-рати і обмеження на його реалізацію в розрахунок не приймаються;

• Економічний потенціал – частина технічного потенціалу, реалізація якого економічно доцільна при використанні основних критеріїв економічної ефективності: норми дисконтування, альтер-нативна вартість (експортна ціна природного газу), екологічних та інших непрямих ефектів і зовнішніх факторів;

• Фінансовий потенціал – економічний потенціал у частині, яку доцільно реалізувати при використанні критеріїв прийняття інвести-ційних рішень і в рамках існуючих ринкових умов, цін і обмежень.

Для правильної оцінки потенціалу енергозбереження регіону необхідно грамотно використовувати наявні рівні нормативів і ре-зультати кращих світових практик.

Структурування по даній класифікації потенціалу енергозбе-реження дозволить оптимально вибудувати процес реалізації прог-рамних заходів, вивільнити існуючі резерви з подальшим їх викорис-танням для розгортання політики енергозбереження в регіоні.

Основним результатом другого етапу розробки регіональної програми енергозбереження є складання паливно-енергетичного ба-лансу регіону, оцінка потенціалів енергозбереження в різних секто-рах економіки та території в цілому.

Крок 3. Вибір пріоритетних напрямів енергозбереження, фор-мування структури програми

Комплекс пріоритетних напрямків щодо підвищення енергетич-ної ефективності формується на підставі оцінки потенціалу регіону. При формуванні цього комплексу необхідно враховувати потенціал системних рішень. У багатьох випадках реалізація системних заходів може дати істотно більший ефект, ніж локальні, хоча і дієві рішення.

Очевидно, що реалізація комплексних рішень на більш висо-кому системному рівні може накладати певні обмеження як на режим функціонування споживачів (джерел енергії), так і на їх склад і структуру.

Регіональні програми енергозбереження повинні містити цільо-ві показники енергозбереження та підвищення енергоефективності:

• ефективність використання енергоресурсів у житловому фонді і системах комунальної інфраструктури;

• скорочення енерговитрат при передачі енергії, обладнання приладами обліку та регулювання витрат енергоресурсів;

• збільшення числа об'єктів високого класу енергоефектив-ності;

• збільшення кількості об'єктів, що використовують місцеві види палива, вторинні і відновлювані джерела енергії;

• стимулювання зростання парку транспортних засобів з ви-сокою паливною ефективністю, що використовують природний газ в якості моторного палива, гібридних транспортних засобі;

• скорочення бюджетних коштів на енергозабезпечення ор-ганізацій бюджетної сфери та збільшення обсягів позабюджетних коштів для виконання програмних заходів.

Різноманітність регіонів не дозволяє дати загальних універ-сальних рішень: в кожному конкретному випадку конкретна ситуа-

ція зумовлює набір системних заходів, які дозволяють спільно з зви-чайними заходами енергозбереження радикально змінити ситуацію. Як приклад можна привести гірський Турківський район та рівнин-ний Сокальський район.

Цільові показники за сукупним енергоспоживанню в даний час встановлені всіма державами-членами ЄС у національних планах дій в галузі енергоефективності. Як мінімум, у трьох країнах (Данія, Румунія, Латвія) були встановлені цільові показники на рівні запро-понованої річної мети скорочення енергоспоживання на 1,5% (за-гальна мета по ЄС до 2020 р. – 20%). В даному випадку посилання на досвід ЄС наводиться як приклад. Слід розуміти що процес забез-печення енергозбереження в своїй більшості буде носити нелінійний характер, тому перш ніж встановлювати критерії обмежень доцільно побудувати економічну модель.

Основним результатом третього етапу розробки регіональної програми енергозбереження є розробка концепції програми енерго-збереження, тобто формування структури програми на базі вибору пріоритетних напрямків та основних показників енергозбереження та підвищення енергоефективності в регіоні.

Крок 4. Підбір ефективних технічних рішень енергозберігання та підвищення енергоефективності

Формування найбільш ефективного комплексу заходів та захо-дів для регіональних програм енергозбереження здійснюється шля-хом вирішення двох основних завдань:

• вибір технічних і організаційних рішень (підходів) для поетапної реалізації потенціалу та резервів енергозбереження, визна-чених на другому етапі;

• формування сприятливого мотиваційного середовища для реалізації підібраних технічних заходів (нормативно-правове поле, економічні стимули, заборони та ін.)

Існують типові технічні рішення щодо підвищення рівня енер-гоефективності об'єктів, вибір яких для конкретних регіонів зале-жить від отриманої оцінки поточного стану регіону та його типу.

Для вибору технічних рішень можуть використовуватись, нап-риклад:

• результати пілотних проектів; • результати кліматичнних досліджень; • інформаційні матеріали виробників енергоефективного об-

ладнання, підтверджені досвідом їх застосування;

• документи спеціалізованих виставок, семінарів, конферен-цій та інших профільних заходів;

• галузеві і загальні довідники найкращих доступних техно-логій енергоефективності;

• експертні пропозиції. З усього переліку заходів на даному етапі відбираються най-

більш прийнятні за термінами окупності, можливостям технологіч-ної реалізації, екологічним вимогам, іншим заданим параметрам і обмеженням. Одним з основних завдань при формуванні програми є побудова такої структури та етапів виконання програмних захо-дів, при якій будуть враховані й органічно пов'язані між собою такі критерії:

• структура і розмір резерву підвищення енергоефективності; • величина залученого фінансування; • терміни окупності; • сприятливе середовище для реалізації енергозберігаючих

заходів програми. Основним результатом четвертого етапу розробки регіональ-

ної програми енергозбереження є вибір з усього комплексу заходів найбільш ефективних і швидкореалізовуваних в порівнянні з іншими заходами в застосуванні до розглянутого регіону.

Крок 5. Вибір мотиваційних механізмів для реалізації заходів з енергозбереження і підвищення енергоефективності

Повноцінна і масштабна діяльність у сфері енергозбереження вимагає створення цілісної системи фінансово-економічних механіз-мів, заснованої на комплексному підході до вирішення проблеми енергозбереження регіону. Структура таких механізмів залежить від особливостей регіону і вимагає залучення значних інвестицій з різних джерел фінансування.

При розробці фінансово-економічних механізмів необхідно вра-хувати ряд параметрів:

• тип проведених робіт (проектно-вишукувальні, будівельно-монтажні, моніторинг, аналітика);

• форму власності об'єкта, на якому реалізується енергозберіга-ючий захід (приватна, муніципальна, державна) і наявність бюджетної фінансової підтримки об'єкта при оплаті за споживані енергоресурси;

• джерело фінансування (власні кошти, залучені, позикові);

• на якій ділянці процесу енергозабезпечення (генерація ме-режі, кінцеве споживання) проводиться енергозберігаючий захід;

• систему енергопостачання (централізована або децентралі-зована).

Фінансово-економічні механізми формуються під комбінацію вищевказаних параметрів. При цьому важливо розробити такі меха-нізми, які не тільки б мотивували реалізацію енергозберігаючих захо-дів у рамках програми енергозбереження, а й створювали б необхідні передумови для розвитку регіону.

У Японії надаються субсидії на реконструкцію житлових будинків для виконання вимог по теплозахисту. Щоб отримати право на субсидії, необхідно знизити споживання енергії на 15% в нових бу-динках і на 25% у реконструйованих будівлях в порівнянні зі стан-дартним показником енергоспоживання до реалізації заходів з енерго-збереження.

У США енергетичні компанії та інші організації, витрачають близько 2 млрд дол. США на рік на програми енергозбереження (в ціло-му), такий рівень інвестицій вже призвів до скорочення витрат електро-енергії в обсязі, що дорівнює продуктивності 30 електростанцій загаль-ною потужністю більше 500 МВт і до зниження викидів парникових газів в обсязі, відповідному вихлопам 9 млн автомобілів на рік. Це дозволяє споживачам енергії економити в рік майже 6 млрд дол. США.

У 2005-2007 рр. в Швеції реалізовувалася програма інвестицій в енергоефективність громадських будівель, бюджетом 2 млрд швед-ських крон. В рамках програми на громадські будівлі виділялися кошти на «енергетичне картографування», заходи з енергозбереження та перехід з електричного опалення або опалення з використанням викопного палива на ВДЕ і централізоване теплопостачання. Обсяг наданого фінансування становив 30% загальних витрат на реалізацію зазначених заходів.

З метою заохочення робіт по збільшенню енергетичної ефектив-ності в 2009 р. Франція ввела еко-кредит під 0% строком на 10 років: до 30 000 євро на фінансування робіт з термічної реконструкції (утеплен-ня) житлових приміщень.

З 1985 р. федеральний уряд США знизив в цілому споживання енергії на 1 м2 площі федеральних будівель більш ніж на 23% до 2001 р., перевищивши встановлений цільовий показник 20%. Феде-ральному уряду таким чином вдалося зекономити майже 1,4 млрд дол. США в 2001 р. порівняно з 1985 р.

Рекомендовані етапи розробки та впровадження фінансово-економічних механізмів:

1. Попередня оцінка можливого обсягу вивільнення фінансо-вих коштів від реалізації технічних і організаційних заходів;

2. Побудова наступних схем взаємодії між усіма учасниками процесу:

• натуральних потоків (енергоносіїв); • грошових потоків; • документообігу (у тому числі, форми документів і процес

їх складання); 3. Побудова правової карти (аналіз правового забезпечення

існуючих схем): • регіональне законодавство; • внутрішні регламенти; • внутрішні нормативи. 4. Розробка змін і доповнень з метою коригування існуючих

схем для формування механізму; 5. Узгодження розроблених змін; 6. Впровадження механізму; 7. Моніторинг. Основними джерелами реалізації фінансово-економічних ме-

ханізмів у регіоні є: • Власні кошти споживачів енергоресурсів; • Кредитні кошти у вигляді короткострокових і довгостроко-

вих кредитів і кредитних ліній, лізингових схем; • Амортизаційна та інвестиційна складові тарифу; • Гранти фондів (бюджетні кошти, кошти національних та

міжнародних фондів); • Бюджетна підтримка у вигляді співфінансування, субсиду-

вання, пільг; При виборі і розробці стимулюючих економічних механізмів у

першу чергу слід звернути увагу на окупність проектів. При розробці комплексу мотиваційних механізмів можлива

корекція заходів, обраних на попередніх етапах. Така необхідність цілком може виникнути внаслідок здійснення тарифного регулюван-ня, прийняття нових законодавчих документів.

В цілому, для масштабного розвитку енергозбереження в ос-новних секторах економіки будь-якого регіону необхідний широкий спектр різних механізмів, спрямованих на підвищення мотивації енерго- і ресурсозбереження.

Як вже згадувалося вище, на сьогоднішній день не існує оптимальної і єдиною структури механізмів реалізації заходів енер-гозбереження. Важливо ще раз наголосити, що кожен регіон в силу своєї специфіки і визначених раніше заходів повинен напрацювати свій набір практичних механізмів, який би максимально відповідав цілям і завданням стратегії підвищення енергоефективності регіону. Без наявності таких мотиваційних механізмів будь-яка комплексна програма енергозбереження та підвищення енергоефективності при-речена на провал, іншими словами відсутність мотиваційних меха-нізмів призведе до невиконання вимог з енерго-та ресурсозбережен-ня, закладених у програмі.

Після того, як всі необхідні механізми здійснення заходів енергозбереження та підвищення енергоефективності визначені, ре-гіональна програма затверджується в установленому порядку.

Основним результатом п'ятого етапу є сформована комплексна регіональна програма енергозбереження з обов'язковим визначенням, залежно від особливостей території, необхідних мотиваційних механізмів.

Наявність ретельно розробленої комплексної програми дозво-лить отримати цілісну картину про потенціал енергозбереження в ре-гіоні, про витрати на досягнення цього потенціалу і про передбачува-ну економію грошових коштів після реалізації такої програми.

Реалізація комплексної програми енергозбереження та підви-щення енергоефективності в першу чергу дозволить:

• підвищити енергобезпеку регіону; • знизити енергоємність ВРП регіону; • уникнути додаткових значних і непередбачених витрат (в

середньо- і довгостроковій перспективі); • заощадити власні і позикові кошти регіону.

Крок 6. Моніторинг програм енергозбереження і підвищення енергоефективності

Наявність програми енергозбереження та підвищення енерго-ефективності регіону включає в себе комплексний моніторинг енер-госпоживання в регіоні, як систему оцінки різних заходів та їх ефек-тивності в цілому. В якості індикаторів виконання програмних захо-дів можуть використовуватися питомі витрати енергоресурсів на джерелах енергії, втрати при транспорті енергоносіїв, питомі показ-ники в різних секторах споживання, про що йшлося вище.

Моніторинг показників енергоефективності, основні з яких наведені в таблиці 1 із зазначенням діапазону можливих меж даних, є важливою складовою програми енергозбереження, що дозволяє здій-снювати об'єктивну оцінку про результати проведених заходів в регіоні.

З даних наведених в таблиці видно, що реалізація програми енергозбереження і її моніторинг спрямовані на досягнення міні-мальних питомих витрат різних енергоресурсів і втрат енергоносіїв. При цьому необхідно прагнути збільшувати частку (до 100%) осна-щення споживачів вузлами обліку цих ресурсів.

Наведений діапазон даних, наведено як приклад, носить умовний характер. Слід розуміти, що, значення даних індикаторів можуть від-різнятися в ту чи іншу сторону в залежності від особливостей регіону.

Важливо також пам'ятати, що жодна з існуючих систем збору інформації запроваджених в Україні (наприклад: управління статис-тики, бюро технічної інвентаризації, енергетичні компанії і організа-ції, які проводять енергоаудит), не забезпечує повною мірою потреби моніторингу енергетичної ефективності.

Таку систему треба створювати як частину організаційного механізму управління енергоефективності регіону.

Одним із завдань реалізації програм енергозбереження має стати побудова системи енергоменеджменту. Додатково див. дода-ток 5, ISO 50001 «Системи енергетичного менеджменту – Вимоги та порадник з впровадження».

Основним результатом шостого етапу є забезпечення, в рамках регіональної програми енергозбереження комплексного безперервного моніторингу, в першу чергу показників енергоспоживання в регіоні.

Таблиця 6.1 Межі значень основних показників

за секторами економіки регіону

Граничні значення показників № Показник

від до 1 2 3 4

1 Питомі витрати палива на продукування теплової енергії, т.у.п./Гкал 0,16 0,20

2 Питомі витрати палива на продукування електроенер-гії, т.у.п./Гкал 250 350

3 Споживання енергоресурсів на Власні спожи: теплова енергія, електроенергія, вода 5 9

4 Втрати теплової енергії в мережі, % 5 30 5 Втрати електроенергії в мережі, % 10 20

6 Пітомий розхід електроенергії на водопостачання (ви-добування, транспортування води кВт·год/м2) 0,7 1,9

7 Втрати води в мережі, % 8 40

8 Пітомий розхід теплової енергії на опалення житлово-го фонду, Гкал/м2 0,11 0,25

9 Пітомий енергоспожівання населенням кВт·год/люд. 550 1200 10 Пітоме споживання води, м3/люд. 95 170

11 Частка споживачів, что мают встановлені прилади об-ліку (води, теплової та електрічної енергії, газу), % 0 100

Однією з важливих завдань реалізації регіональних програм енергозбереження має стати побудова системи комплексного енергоме-неджменту, що базується на моніторингу. Система моніторингу перед-бачає побудову системи оцінювання та ранжування за визначиними критеріями. Дане дослідження зроблено власне за такими вимогами.

Управлінський цикл, заснований за принципом: «Плануй-Дій-Перевіряй-Вдосконалюй» (Plan-Do-Check-Act), виходячи з міжна-родної практики організацій, що зіштовхнулись з проблемами реалі-зації енергетичної політики, дозволяє постійно удосконалювати і впроваджувати основи енергетичного менеджменту в повсякденну практику публічної організації чи підприємства.

Плануй (Plan): постановка цілей, визначення процесів, необ-хідних для розподілу результатів відповідно з можливостями щодо поліпшення енергетичних параметрів та енергетичної політики (ви-бір пріоритетних заходів);

Дій (Do): впровадження процесів, реалізація заходів; Перевіряй (Check): контроль та вимірювання енергетичних

процесів і продуктів на відповідність енергетичній політиці, постав-леним цілям, ключовим характеристикам даних процесів;

Вдосконалюй (Act): розробка заходів щодо подальшого підви-щення енергоефективності та енергозбереження.

Першим кроком при побудові регіональної програми енерго-збереження є визначення що саме буде критеріями моніторингу, на підставі чого буде здійснюватись вимірювання та аналіз фактичної ситуації в регіоні (перш ніж почати рух до мети, потрібно знати ви-хідну точку для планування маршруту руху).

Необхідно контролювати всі ключові характеристики регіональ-них процесів, що впливають на енергоефективність. Це означає, що вони повинні періодично відслідковуватися, вимірюватися і аналізуватися.

До ключових характеристик відносяться, як мінімум: • дані аналізу енергоспоживання та енергоефективності (за

об'єктами, групами об'єктів); • список об'єктів, груп об'єктів зі значним енергоспоживанням; • взаємозв'язок між значним енергоспоживанням та іншими

характеристиками об'єктів (наприклад, наскільки були утеплені вікна будинків);

• показники енергоефективності; • показники ефективності заходів щодо досягнення постав-

лених цілей і завдань. Управлінський цикл, заснований за принципом: «Плануй-Дій-

Перевіряй-Вдосконалюй» (Plan-Do-Check-Act).

внутрішнім процесам

Аудит навідповідність

ISO

Енергополітика

Енергопланування

Впровадження та функціонування

Коригувальні, запобіжні та

профілактичні дії

Контроль тамоніторинг

Внутрішнійаудит

Аналіз з бокукерівництва

ПЕРЕВІРКА

Формування політики у сфері енергоменеджменту

Формування програмиенергозбереження

Виконання програми енергозбереженняІнвестиції в

енергозберігаючітехнології

Аудит відповідність

та процедурам

Актуалізація програмиенергозбереження

Оптим ізація структури енергоменеджменту

Енергосервісні контракти

Питомі норми енергоносії KP

Безперервне покращення

Додаток 1 Програми сталого енергетичного розвитку

м. Львова до 2020 року (Витяг)

Розділ 7. Комплекс пропонованих заходів з енергозбереження до 2020 року

7.1. Заходи у бюджетній сфері Відповідно до пп. 5.2.1 основним заходом зі зменшення

енергоспоживання бюджетними будівлями є їх термомодернізація. У рамках термомодернізації обов'язкові такі заходи:

1. Утеплення стін та горища; 2. Заміна вікон; 3. Встановлення примусової вентиляції з утилізацією тепла; 4. Промивання та гідравлічне налагодження системи опалення,

за можливості встановлення системи пофасадного регулювання; 5. Встановлення системи керування освітленням на сходових

клітках. Для будівель, що приєднані до централізованого теплопос-

тачання, необхідне обладнання індивідуального теплового пункту з влаштуванням автоматики погоднього регулювання.

Оскільки виконати весь комплекс перелічених заходів не для всіх будівель доцільно чи можливо, тому розрахунок виконано для кількох пакетів (таблиця 7.1).

Таблиця 7.1 Організація енергоощадних заходів у пакети

Пакет 1 Пакет 2 Пакет 3 Пакет 4 Пакет 5 Утеплення та забатарейні екрани

+ + + + +

Заміна вікон – – + + + Примусова вентиляція з утилізацією тепла

– – – + +

Керування освітленням + + + + + Промивання системи опалення

– + + + +

Заміна приладів опалення – – – – + Душові насадки і аератори

– + + + +

Інше + + + + +

У рамках кожного з перелічених пакетів, якщо будинок приєд-нано до системи централізованого теплопостачання, необхідне вста-новлення ІТП. За необхідності можлива часткова заміна сантехніки.

Для термомодернізації першочергово відібрано 29 об'єктів (табл. 2.1 додатка 2 до ПСЕР) із загальним енергоспоживанням 30 173 МВт·год, що становить 20,2% поточного енергоспоживання. Це повністю відповідає цілям ПСЕР.

Необхідні інвестиції для впровадження комплексу заходів з енергозбереження, включених у ПСЕР, представлені окремо для кожного об'єкта і як загальна сума залежно від виду пакету (табл. 2.2 додатка 2 до ПСЕР). Сумарні інвестиції за кожним з пакетів наведено на рис. 7.1.

Заощадження за видами енергоощадних заходів після реалізації програми з термомодернізації для кожного виділеного об'єкта наведено у табл. 2.3 додатка 2 до ПСЕР. Загальна сума заощаджень за кожним з пакетів наведена на рис. 7.1.

Рис. 7.1. Капіталовкладення та суми заощаджень за програмою

термомодернізації бюджетних будівель

Загальна вартість енергоощадних заходів не перевищує 145 млн грн, що цілком вписується у бюджет розвитку міського бюджету м. Львова, який на 2010 рік становить 541,5 млн грн.

Термомодернізація наведених у табл. 2.1 додатка 2 до ПСЕР бюджетних будівель запланована на чотири роки з 2012 по 2015 роки. Черговість термомодернізації наведена у таблиці 7.2.

Таблиця 7.2 План реалізації програми енергозбереження об'єктів м. Львова

Роки № з/п Назва об'єкту Інвестиції,

тис. грн Економія, тис. грн NPVQ

Інвестиції, тис. грн (наростаючий

підсумок)

1 2 3 4 5 6 7 1 Муніципальний театр 2738,8 713,2 0,86 28 378,8 2 Загальноосвітня школа № 99 6690,6 527,5 0,6 35 069,4 3 Загальноосвітня школа № 36 3879,3 461,1 0,36 38 948,7 4 Загальноосвітня школа № 93 5428,3 417,7 0,33 44 377,1 5 Загальноосвітня Львівська лінгвістична гімназія 3002,8 223,8 0,28 47 379,9 6 Дитячий будинок № 1 3092,2 488,9 0,26 50 472,1

2013

7 Загальноосвітній ліцей «Оріяна» 6976,3 442,3 0,18 57 448,4 8 Загальноосвітня школа № 92 5261,3 389,8 0,17 62 709,7 9 Лікарня швидкої медичної допомоги 28 847,3 2471,8 0,14 91 556,9

10 Загальноосвітня школа № 65 4797,7 393,1 0,13 96 354,7 11 Загальноосвітня школа № 87 2684,4 279,2 0,09 99 039,0 12 Центр творчості дітей та юнацтва Галичини 7242,0 576,3 0,08 106 281,0 13 Навчально-виховний комплекс ім. В. Симоненка 5148,9 542,1 0,07 111 430,0 14 Загальноосвітня школа-інтернат № 2 4655,3 1214,5 0,06 116 085,2

2014

15 Палац культури ім. Г. Хоткевича 1294,7 269,3 0,06 117 379,9

1 2 3 4 5 6 7 16 Загальноосвітня школа № 91 4736,0 372,2 0,06 122 116,0 17 Загальноосвітня школа № 60 3436,0 551,2 0,05 125 551,9 18 Загальноосвітня школа № 52 2343,0 232,3 0,04 127 895,0 19 Бібліотечна філія № 19 631,6 123,9 0,03 128 526,6 20 Загальноосвітній фізико-математичний ліцей 4020,2 369,4 0,01 132 546,8 21 Загальноосвітня школа № 82 3344,8 242,4 0,01 135 891,7 22 Загальноосвітня школа № 90 3616,5 391,8 0,01 139 508,2

2015

23 Львівська спеціалізована загальноосвітня школа 4743,9 750,7 0,01 144 252,0

Порівняння вартості модернізації будівель у разі обмеження заходами з першого та п'ятого пакетів наведено у таблиці 7.3.

Таблиця 7.3 План термомодернізації муніципального фонду

Інвестиції, млн грн Календарний рік

Кількість об'єктів за пакетом 1 за пакетом 5

2012 рік 6 13,0 25,64 2013 рік 7 11,21 31,81 2014 рік 8 20,96 59,93 2015 рік 8 16,37 26,87

Сума: 61,55 144,25

7.2. Заходи у житлових будівлях Щодо витратних заходів – в основі є повна термомодернізація

будинків. Частково цьому процесу мав би сприяти ріст вартості енергоносіїв (рис. 4.12).

Однією з найвагоміших підтримок, яку може надати влада, це створення комфортних умов для функціонування енергосервісних компаній (надалі – ЕСКО). Можлива схема функціонування таких компаній наведена на рис. 7.2.

Рис. 7.2. Схема діяльності енергосервісної компанії

В основі схеми – фінансово-економічні розрахунки, які пока-

зують, що сума економії коштів споживачів за отриману теплову енергію за період 15 років після глибокої (не нижче 50-70 кВт·год/м2

на рік) термомодернізації будівлі значно перевищує обсяг інвес-тицій, необхідних на проведення цієї термомодернізації.

Основна ідея схеми – повернення вкладеного інвестиційного ресурсу у проект термомодернізації будинку через тариф оплати послуг з теплопостачання через введення у цей тариф інвестиційної складової (рис. 7.3).

Рис. 7.3. Рух коштів на оплату послуг теплопостачання до та після

термомодернізації будинку

Центральною організацією у цій схемі (рис. 7.2) є енерго-сервісна компанія, яка повинна взяти на себе такі обов'язки:

1. Укласти договори з банком на отримання кредиту для інвестицій у проекти термомодернізації та забезпечувати повернення тіла кредиту та відсотків;

2. Укласти договори на енергетичне обслуговування будів-лі/будівель з власником та забезпечувати енергетичні потреби;

3. Укласти договори з постачальником теплової енергії та гарантувати її вчасну і повну оплату;

4. Укласти договори з підрядною організацією на проведення термомодернізації будівлі та слідкувати за якістю проведених робіт і кінцевого результату – закладених технічними умовами енергетич-них характеристик та архітектурно-будівельного стану.

Основна вимога до енергоаудиту будівель та енергоаудиторської компанії – гарантія того, що після завершення термомодернізації теплоспоживання будівлі буде не більше 45 кВт·год/м2/рік. Якщо моніторинг покаже, що цієї мети недосягнуто, компанія повинна нести певне матеріальне відшкодування.

Виходячи із цілей ПСЕР складено бажаний графік утеплення житлового фонду міста Львова та прораховано очікувану вартість фінансування (таблиця 7.4).

Таблиця 7.4 Бажаний план утеплення житлового фонду

Кількість Орієнтовна вартість, млн грн Форма власності 2012 2013 2014 2015 2012 2013 2014 2015

ОСББ 2 7 16 29 3 10,7 24,4 44,2 Відомчі 3 8 18 33 3,9 10,5 23,6 43,2 ЖБК 2 5 11 20 5,6 13,9 30,7 55,7 Територіальної громади

57 172 400 741 41,4 124,8 292,2 537,8

Приватні 68 203 475 882 5,6 16,8 39,1 74,7 Разом 132 395 920 1705 59,5 176,7 410 755,6

Як і для бюджетних будівель слід очікувати наростаючого темпу утеплення будівель – велику вагу відіграватиме позитивний досвід жителів сусідніх будинків.

З таблиці 7.4 видно, що необхідні інвестиції в термомо-дернізацію житлового фонду є значними (необхідні інвестиції за чотири роки біля 1,35 млрд грн), тому необхідно також продумати механізми співпраці із банками-нерезидентами.

Головними діями міської ради повинні бути: 1. Формування ефективного власника житлових будівель

(ОСББ); 2. Гарантування постійних та необхідного рівня виплат за

позикою з боку власника через тариф на послуги з теплопостачання. Ці умови повинні бути виконаними з боку уряду і міської

ради, є суттєвими обмеженнями і недоліками пропонованої схеми, однак лише виконання цих умов відкриває для українських міст шлях уникнення енергетичної кризи, що загрозливо на них насувається.

7.3. Заходи у новозбудованих будівлях Чинні нормативні документи вимагають, щоб під час споруд-

ження нових житлових будинків їх розрахункове річне теплоспо-живання не перевищувало 63-77 кВт·год/м2/рік для багатоповерхо-вих будинків та 63-126 кВт·год/м2/рік для малоповерхових будинків.

Важливим кроком міської влади мало б бути встановлення максимального рівня теплоспоживання новоспоруджуваних будівель на рівні 45 кВт·год/м2/рік.

Зауважимо, що випередження вимог нормативних документів щодо енергоощадності є нормальною практикою у багатьох країнах Євросоюзу.

7.4. Заходи щодо заміни малоефективного газового обладнання

Населенням міста експлуатується, для потреб опалення, 81 778 ка-хельних печей і 9344 кухонних вогнищ ККД яких не перевищує 50%. Крім цього населенням міста експлуатується 57 719 газових водо-нагрівачів і 6394 опалювальних котлів з відпрацьованим терміном експлуатації.

Необхідно сприяти і стимулювати населення в заміні вказано-го газоспоживаючого обладнання:

1. Кахельні печі і кухонні вогнища на котли опалення чи конвектори;

2. Застарілі прилади на сучасні з високим ККД. Це дозволить зменшити кількість спожитого газу населенням

на 60 млн куб. м в опалювальний період.

7.5. Заходи у секторі ЖКГ Заходи, закладені у ПСЕР, базуються на ЛМКП «Львівтепло-

енерго» та ЛКП «Залізничнетеплоенерго» відповідно до звіту з енер-гетичного обстеження систем теплопостачання м. Львова (викона-ним приватною енергосервісною фірмою «ОптімЕнерго» у рамках участі міста у проекті (за підтримки USAID).

Первинним заходом, який необхідно впровадити на тепло-постачальних підприємствах, є запровадження системи енергетич-ного менеджменту.

Оціночна вартість заходу на ЛМКП «Львівтеплоенерго» складає 9939,5 тис. грн, а на ЛКП «Залізничнетеплоенерго» – 2216,5 тис. грн.

Річна економія від впровадження енергоменеджменту на ЛМКП «Львівтеплоенерго» оцінюється у 19 879 тис. грн, а на ЛКП «Залізничнетеплоенерго» – 4433 тис. грн.

В обох випадках термін окупності заходу менше половини року. Передумовою запровадження цієї системи є оснащення ко-телень та ЦТП засобами обліку відпуску теплової енергії на потреби опалення та ГВП.

Необхідне налагодження хімічного режиму теплових мереж, що забезпечить подовження терміну експлуатації мереж тепло-постачання та обладнання котелень у 3-4 рази, зменшить витрати на ремонтні роботи. Лише після цього доцільно робити інвестиції для забезпечення економічного і надійного теплопостачання міста.

Окрім цього планується ряд інших заходів, що стосуються як поліпшення режимів роботи котелень, так і теплових мереж. Кален-дарний план реалізації цих заходів для ЛМКП «Львівтеплоенерго» та необхідні капіталовкладення наведені у таблиці 7.5.

Таблиця 7.5 Програма впровадження енергоощадних заходів

по ЛМКП «Львівтеплоенерго»

Капіталовкладення, тис. грн Назва енергощадного заходу

2012 рік 2013 рік 2014 рік Впровадження енергетичного менеджменту 9939,5 - -

Автоматизація режимів згорання палива у котлах 3220 - -

Модернізація системи теплопоста-чання. Наладка теплового та гідрав-лічного режиму роботи централізо-ваної системи теплопостачання

34700,98 34700,98 34700,97

Модернізація мережної тепло-під-готовчої установки мережної води ТЦ “Південна“

1120 - -

Зниження споживання електро-енергії на перекачку мережної води у літній період на ТЦ “Північна“

330 - -

Заміна підживлюючого насосу на ТЦ «Північна» 220 - -

Впровадження підлужування та колекційної обробки підживлю-вальної води котелень

418 - -

Влаштування деаерації підживлю-вальної води котелень 2470 - -

Всього: 2778,48 34700,98 34700,97

Необхідні також ремонт та модернізація мереж, особливо це стосується магістрального трубопроводу № 2 від ТЕЦ-1, що вийшов

з ладу. Наслідком цього є зниження комбінованої генерації теплової та електричної енергії на 20 МВт (генерації електричної енергії).

Календарний план реалізації енергоощадних заходів для ЛКП «Залізничнетеплоенерго» та необхідні капіталовкладення наведені у таблиці 7.6.

Таблиця 7.6 Програма впровадження енергоощадних заходів по ЛКП

«Залізничнетеплоенерго»

Капіталовкладення, тис. грн Назва енергощадного заходу 2012 рік 2013 рік

Впровадження енергетичного менеджменту 2216,5 -

Автоматизація режимів згорання палива у котлах 3530 -

Модернізація системи теплопостачання. Наладка теплового та гідравлічного режиму роботи централізованої системи теплопостачання

15 752,52 15 752,51

Влаштування деаерації підживлювальної води котелень 1240 -

Всього: 22 739,02 15 752,51

Окремо відмітимо важливість налагодження теплового та гід-равлічного режимів. Питомі витрати електричної енергії на вироб-ництво та транспортування теплової енергії наведено у табл. 3.1, табл. 3.2 додатка 3 до ПСЕР. Відповідно до цього пропонується така послідовність оптимізації режимів котелень:

1. 2012 рік – мережа ТЦ «Північна» (60,2 кВт·год/Гкал) та котелень на вул. Генерала В. Курмановича, 2-а, вул. І. Миколайчу-ка, 9-б, вул. Городоцькій, 16, вул. Лікарській, 2, вул. Дж. Вашінгто-на, 6-а (витрати понад 100 кВт·год/Гкал).

2. 2013 рік – мережа ТЕЦ-1 (37 кВт·год/Гкал) та котелень на вул. В. Івасюка, 68, вул. К. Острозького, 1, вул. Городоцькій, 203 (понад 80 кВт·год/Гкал).

3. 2014 рік – мережі ТЦ «Південна» (36 кВт·год/Гкал) та котелень на вул. О. Ольжича, 13, вул. Я. Раппапорта, 8, вул. Личаків-ській, 128, вул. І. Миколайчука, 9-а, вул. Академіка С. Єфремова, 37 (понад 70 кВт·год/Гкал).

4. 2015 рік – ще 7-10 мереж котелень.

Не менш важливим питанням є вдосконалення фактичного обліку на ЦТП теплопостачальних організацій, з метою перетво-рення їх споживачів холодного водопостачання для налагодження ефективної роботи з виробництва гарячої води (рис. 7.4).

Рис. 7.4. Схема взаємовідносин у сфері надання послуг з водопостачання і

водовідведення за наявності будинкового обліку та обліку на ЦТП

Важливим є також завершення обладнання житлового фонду будинковими лічильниками обліку води. Обсяги інвестицій, необ-хідних для реалізації цього проекту, наведено у таблиці 7.7.

Таблиця 7.7 Необхідні кошти для встановлення будинкових вузлів обліку

холодної води м. Львова (станом на 16.11.2010)

Район Всього лічильників Загальна сума, грн Галицький 2126 8839518,8Залізничний 1252 6097625,6Личаківський 2173 8705705,2Сихівський 534 2875085,2Франківський 1842 8628107,6Шевченківський 1455 6773791Всього: 9382 41919833,4

План виконання робіт та необхідні щорічні капіталовкладення наведено у таблиці 7.8.

Таблиця 7.8 План встановлення будинкових лічильників

Календарний рік Район Кількість

лічильників Вартість, млн грн

2012 рік Сихівський та Личаківський 2707 11,581 2013 рік Галицький та Залізничний 3378 14,937

2014 рік Франківський та Шевченківський 3297 15,402

План розроблення енергоощадних режимів функціонування мережі водопостачання та необхідні капіталовкладення протягом наступних чотирьох років наведено у таблиці 7.9.

Таблиця 7.9 План оптимізації режимів мережі водопостачання

Календарний рік Зона водопостачання Вартість оптимізації

гідравлічного режиму, тис. грн 2012 рік Зона V і Зона IX 319,03 2013 рік Зона II і Зона IV 645,45 2014 рік Зона I і Зона VIII 302,02 2015 рік Зона III і Зона VI 174,99

Разом 1441,5

Важливу увагу слід приділити оптимізації режимів мережі водопостачання міста. Розрахунок проведено на основі даних таблиці 7.10.

Таблиця 7.10 Технічні параметри мережі водопостачання

Тиск у системі, Па

Зони

водопоста-

чання мініма-

льний режим

макси-мальний режим Ре

алізація

води

, тис.

м3

Витрати

електричної

енергії

тис.

кВт·год

Питом

і вит

-рати

елект

-ричної

енергії,

кВт·год/м3

Зона I 2,7 3,0 3914,8 6165,5 1,575 Зона Iа 2,7 3,0 230,3 331,9 1,441 Зона II 2,5 5,4 16983,4 26747,1 1,575 Зона III 2,5 3,1 2302,8 3356,7 1,458 Зона IV 2,2 5,0 11341,5 17101,5 1,508

Зона IVа 2,2 3,1 1439,3 2242,6 1,558 Зона V 2,1 5,0 6045,0 9925,3 1,642 Зона VI 1,8 4,0 3339,1 5482,5 1,642 Зона VIII 1,8 4,0 7196,4 10248,5 1,424 Зона IX 2,1 4,0 3627,0 7413,4 2,044 Зона X 1,5 2,4 1151,4 1890,6 1,642 Разом: 57571,0 90905,6

7.6. Система заходів орієнтованих на зміну свідомості населення

В травні 2008 року підписано Меморандум про співпрацю м. Львова з мережею європейських муніципалітетів «Energie-Cites». У рамках цього меморандуму та з метою підвищення обізнаності та компетенції користувачів і відвідувачів бюджетних будівель у пи-таннях раціонального використання енергоресурсів, Львів долучився до європейської кампанії «Дисплей».

Кампанія «Дисплей» – це загальноєвропейська інформаційно-просвітницька ініціатива, орієнтована на власників та користувачів будівель у містах. Вона була задумана та втілена у життя енерге-тичними експертами в 20 великих та малих міст Європейського Союзу при організаційній підтримці Європейської асоціації муніципалітетів «Energie-Cites» («Енергетичні Міста»). Кампанія добровільна і фінан-сується самими її учасниками, в основному муніципалітетами. Кам-панія заохочує місцеві органи влади до публічного представлення енергетичних і екологічних показників функціонування будівель, які утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів.

В основі сертифікації лежить ідея впровадження єдиної системи маркування енергетичних та екологічних характеристик будівель, схожої до системи енергетичного маркування побутових приладів (наприклад, холодильників). Це дозволяє зробити власни-ків та користувачів будівель більш проінформованими у питаннях споживання енергії, води та викидів парникових газів і допомогти їм приймати виважені рішення щодо зменшення обсягів споживання цих ресурсів, зниження рівня шкідливого впливу на довкілля та скорочення своїх видатків.

Це дозволило класифікувати будинки за семиступеневою шкалою європейського комплексного індексу енерговикористання будівлі та отримати результати розрахунків для будівлі у формі готового до друку кольорового плаката, який одночасно виконує роль енергетичного сертифіката будівлі (рис. 7.5). На цей час виго-

товлено та розміщено понад 1800 плакатів у бюджетних будівлях за підсумками споживання 2006-2010 років.

У 2010 році постало питання про енергетичну сертифікацію будівель житлової сфери. Протягом 2011-2012 років необхідно виконати сертифікацію всіх житлових будівель, приєднаних до систем централізованого теплопостачання. Це стане потужним сти-мулом для мешканців утепляти свої домівки.

Вартість виготовлення одного плакату еквівалентна кольо-ровому роздруку листа формату А4 бо А3 в залежності від потреби.

Рис. 7.5. Плакат «Дисплей» на прикладі бюджетної будівлі

1. Серед інших важливих заходів необхідно відмітити важ-ливість інформаційних кампаній:

1.1. Проведення Днів енергії у рамках Європейського тижня сталої енергії;

1.2. Проведення конкурсів дитячих малюнків на тему енер-гозбереження;

1.3. Безкоштовна демонстрація фільмів, спрямованих на під-вищення енергетичної та екологічної культур;

2. Необхідно поліпшувати освітню програму з енергозбере-ження:

2.1. Залучення більшої кількості освітніх шкіл та універси-тетів до проблеми енергозбереження, проведення навчання у до-шкільних навчальних закладах, середніх загальноосвітніх школах, вищих навчальних закладах з питань природокористування та енергоефективності;

2.2. Проведення міжнародних конференцій із залученням більшої кількості експертів з енергоефективності;

2.3. Підвищення рівня кваліфікації енергоменеджерів струк-турних підрозділів та енергоменеджерів львівських комунальних підприємств, що обслуговують житловий фонд;

3. Необхідне створення консультаційного центру з енерго-ефективності, що дозволить надавати підтримку львів'янам у роз-робленні та реалізації енергоощадних проектів.

7.7. Робота з поведінкою людей Основними проблемами, які перешкоджають впровадженню

енергоефективних заходів у житловому секторі, є: 1. Слабка проінформованість мешканців про стан енергетичної

сфери та небезпечні тенденції її розвитку на найближчий період; 2. Низький рівень організованості мешканців у товариства

(ОСББ) – менше 2 відсотків будинків; 3. Значні обсяги фінансових інвестицій, необхідних для

термомодернізації будинків, у тому числі на розробку проектів; 4. Відсутність практики повної термомодернізації житлових

будинків; 5. Слабкий розвиток кредитної сфери у галузі енергоефек-

тивності; 6. Відсутність державної політики підтримки енергоефектив-

них проектів для мешканців. Пропонованими заходами міської ради як мотиватора у цьому

секторі можуть бути різного роду просвітницькі кампанії серед меш-канців, поширення інформації через посібники тощо; сприяння фор-муванню ОСББ; діяльність консультаційних пунктів з енергоефек-тивних технологій; презентації кращих прикладів досягнення енерго-ефективності у будівлях бюджетної сфери; підтримка у розробці проектів термомодернізації будинків тощо.

За прикладом муніципалітетів інших країн у місті необхідно постійно проводити цілеспрямовану роботу з мешканцями щодо формування і утвердження енергозберігаючих принципів у гро-мадській свідомості та поширенні політики енергозбереження.

Для забезпечення ефективного використання енергоресурсів важливим є об'єднання зусиль міської влади з приватним сектором, гро-мадськими організаціями та безпосередніми споживачами енергоносіїв.

Необхідно стимулювати обізнаність львів'ян з питань під-вищення ефективності використання енергоресурсів і охорони довкілля та розвивати співпрацю з іншими містами (у тому числі і з-закордону) щодо обміну знаннями та досвідом впровадження енерго-ощадних технологій.

Висновки 1. ПСЕР спрямована на підвищення енергоефективності у

всіх секторах енергетики міста: виробництві, транспортуванні (пос-тачанні) та споживанні.

2. Філософія, яку покладено в основу ПСЕР, полягає у сис-темному поєднанні кількох базових елементів: максимальної енерго-ефективності у виробництві, транспортуванні і споживанні енергії; радикальної зміни енергетичних балансів у структурі енергетики міста; зменшення імпорту первинних енергоносіїв та переведення їх на місцеві; поступового переходу до екологічних та відновлюваних джерел енергії; визначення екологічної політики міста як пріоритету.

3. У результаті розроблення ПСЕР: 3.1. Зроблено оцінку технічної й економічної ефективності

наявних систем енергозабезпечення міста, зроблено висновок про необхідність та напрями їх модернізації;

3.2. Оцінено ефективність споживання енергоресурсів у бюджетній сфері, підприємствами житлово-комунального господар-ства, населенням та на транспорті; сформульовано пріоритетні цілі модернізації цих об'єктів;

3.3. Виконано прогнозний паливно-енергетичний баланс і вартісні баланси майбутніх періодів.

4. У результаті виконання ПСЕР очікується: 4.1. Зменшення енергоспоживання на 22,4 відсотки; 4.2. Поліпшення екологічного стану міста, зокрема змен-

шення викидів вуглекислого газу на 20,8%; 4.3. Досягнення 11 відсотків частки відновлювальних дже-

рел енергії у загальній структурі енергоспоживання; 4.4. Завдяки переходу до мультипаливного балансу буде під-

вищено енергетичну безпеку міста та його економічну незалежність; 5. Положення ПСЕР можуть змінюватись та переглядатись

залежно від змін динамічного зовнішнього середовища.

Додаток 2 Галузева програма енергоефективності та енергозбереження у житлово-комунальному

господарстві на 2010-2014 роки (Витяг)

1. Мета галузевої програми Основна мета Програми – досягнення сучасного технічного,

економічного, організаційного рівня житлово-комунального госпо-дарства як розвиненої і потужної галузі економіки держави за рахунок системного і комплексного вирішення завдань Програми щодо:

• підвищення енергоефективності використання енергетичних ресурсів та енергозбереження в житлово-комунальному господарстві;

• зменшення на постійній основі питомих витрат енерго-носіїв при виробництві продукції, робіт і послуг житлово-кому-нального господарства;

• створення системи збору інформації в частині оцінки рівня енергоефективності.

В кінцевому рахунку – головною метою є скорочення енерге-тичних витрат в галузі житлово-комунального господарства України.

Головними завданнями Програми є: 1. Забезпечення систематичного (щорічного) зменшення

енергоємності продукції, робіт і послуг у сфері ЖКГ на 3-5% відповідно до завдань Енергетичної стратегії України до 2030 року;

2. Удосконалення системи управління виробництвом, поста-чанням та споживанням теплової та електричної енергії в галузі;

3. Всебічне сприяння пріоритетності інноваційних технічних, технологічних, економічних рішень в діяльності галузі і особливо у сфері енергоефективності та енергозбереження;

4. Створення системи енергетичного аудиту технічного і енергетичного стану галузі для опрацювання законодавчих, норма-тивних, технічних та економічних заходів;

5. Оснащення галузі приладами обліку і регулювання поста-чання і споживання енергетичних ресурсів;

6. Визначення і реалізація комплексу заходів з підвищення енергоефективності та енергозбереження у підгалузях ЖКГ;

7. Реалізація пілотних проектів з найбільш ефективних рішень щодо виробництва і споживання енергетичних ресурсів з поширенням у галузі набутого досвіду;

8. Забезпечення зменшення рівня втрат енергоносіїв, теплової енергії та води підприємствами ЖКГ;

9. Забезпечення наскрізного обліку і контролю вироблення, транспортування, подання споживачу теплової енергії, питної води;

10. Забезпечення діяльності інституту аудиторів Мінжитло-комунгоспу України з розгалуженням діяльності в усіх підгалузях житлово-комунального господарства, оскільки будь-які заходи щодо підвищення ефективності функціонування ЖКГ мають розпочина-тися з аудиту;

11. Сприяння створенню вертикалі виконавчої влади (почи-наючи від галузевого органу виконавчої влади) для підвищення рівня відповідальності у сфері ефективності використання енерге-тичних та водних ресурсів;

12. Сприяння створенню системи енергетичного менеджменту муніципальних систем теплопостачання;

13. Сприяння прийняттю Закону України «Про комерційний облік ресурсів, постачання яких здійснюється населенню з вико-ристанням мережі»;

14. Сприяння міжнародному співробітництву в усіх сферах ЖКГ;

15. Реалізація на постійній основі моніторингу виконання за-ходів програми, досягнення запланованих показників енергоефек-тивності та енергозбереження;

16. Розвинення ринкових механізмів стимулювання енерго-збереження;

17. Створення галузевої системи стратегічного планування та моніторингу, балансу попиту та пропозиції енергетичних ресурсів;

18. Забезпечення правової основи і нормативної бази реалізації заходів з енергозбереження;

19. Сприяння реалізації збалансованої цінової політики на продукцію та послуги житлово-комунального комплексу, яка має забезпечити покриття витрат на їх виробництво.

Крім того, в рамках діяльності по супроводженню Програми мають бути розроблені окремі організаційно-технічні програми з метою поєднання принципів державного регулювання та ринкових механізмів.

2. Перелік показників, за якими здійснюватиметься оцінка досягнення мети програми Завданнями Галузевої програми в період 2010-2014 pp. перед-

бачається вирішення законодавчих, нормативних, організаційних, інвестиційних та інноваційних проблем галузі, накопичення фінан-сових ресурсів, у тому числі за рахунок економії ПЕР, створення умов для їх інвестування у нові технічні та технологічні заходи з енергозбереження.

Кінцева оцінка досягнення мети, на реалізацію якої спрямована Програма, здійснюватиметься на основі кількісних та якісних показ-ників, у тому числі:

1. Зменшення енергоємності продукції, робіт і послуг у сфері ЖКГ (щорічно на 3-5% відповідно до завдань Енергетичної стратегії України до 2030 року);

2. Зниження питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів в галузі ЖКГ;

3. Зменшення втрат паливно-енергетичних ресурсів в галузі (на 1-2% щорічно);

4. Зменшення фактичних втрат води в галузі (на 1-3% щорічно); 5. Забезпечення наскрізного обліку і контролю вироблення,

транспортування, подання споживачу теплової енергії, питної води за рахунок 100-відсоткового оснащення галузі приладами обліку і регулювання постачання і споживання енергетичних ресурсів.

3. Шляхи розв'язання енергетичних проблем в галузі Визначення шляхів розв'язання проблем енергеефективності в

галузі ЖКГ базується на принципах системності, комплексності, синергетичності, технічної та економічної спроможності.

Здійснення діяльності, спрямованої на енергоефективність та енергозбереження розв'язання проблем галузі, передбачено за наступними основними напрямами:

1. Напрям організаційного характеру включає заходи з норма-тивно-правового та науково-технічного забезпечення, а також інсти-туційні заходи для досягнення мети Програми.

Нормативно-правове та науково-технічне забезпечення має сприяти реалізації місцевими органами виконавчої влади та орга-нами місцевого самоврядування завдань Галузевої програми енерго-ефективності у житлово-комунальному господарстві на 2010-2014 роки.

Нормативно-правове забезпечення виконання Галузевої прог-рами передбачає:

1. розроблення протягом 2010-2014 років проектів законо-давчих актів і нормативних документів щодо удосконалення діяль-ності у сфері житлово-комунального господарства, зокрема, доопра-цювання та ухвалення проекту Закону України «Про енергетичну ефективність в будівлях»;

2. удосконалення нормативно-правової бази у сфері кому-нальної теплоенергетики, водопостачання та водовідведення щодо формування і коригування тарифів на теплову енергію, питну воду, водопостачання та водовідведення;

3. розроблення і впровадження нормативних вимог щодо питомих показників енергоспоживання будинками і спорудами;

4. узгодження положень національних нормативно-правових актів з Європейськими стандартами, Директивами ЄС щодо енерго-збереження та енергоефективності.

Науково-технічне забезпечення виконання Галузевої програми передбачає:

1. розроблення та впровадження новітніх енергоефективних технологій і обладнання, призначених для переоснащення під-приємств житлово-комунального господарства та скорочення витра-чання енергетичних та матеріальних ресурсів;

2. запровадження економічно обґрунтованого граничного рів-ня вартості виробництва одиниці теплової енергії;

3. використання електроенергії, нетрадиційних та відновлю-ваних джерел енергії для теплопостачання житлових і громадських будинків.

Організаційне забезпечення виконання Галузевої програми передбачає наступні заходи:

1. Координація роботи центрального органу виконання влади з питань житлово-комунального господарства, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, пов'язані з виконанням Програми, а також кори-гування передбачених нею основних заходів з енергозбереження, покладаються на Мінжитлокомунгосп.

2. Організація виконання Програми здійснюється відповідно до своїх повноважень:

а) на державному рівні – центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства;

б) на регіональному рівні – Республіканський комітет з жит-лово-комунального господарства АР Крим, Управління (Головні

управління) житлово-комунального господарства місцевих держ-адміністрацій;

в) на місцевому рівні – виконавчі органи міських, селищних, сільських рад.

3. Оперативне керування Програмою здійснюється заступ-ником Міністра у справах ЖКГ;

4. Узагальнення результатів здійснює відповідний підрозділ центрального органу виконавчої влади з питань житлово-кому-нального господарства;

5. Супроводження Програми покладається на інститути НАН України.

6. Розроблення щорічно відповідно до напрямів Програми місцевими органи виконавчої влади та органами місцевого само-врядування регіональні та місцеві програми (заходи) з енерго-збереження у житлово-комунальному господарстві.

2. Напрям технічного (технологічного) характеру включає заходи з оновлення основних фондів галузі:

1. Переоснащення підгалузей житлово-комунального госпо-дарства на базі новітніх наукових і технічних досягнень, вітчиз-няного, міжнародного досвіду, наближення до вимог Євросоюзу та Міжнародних договорів щодо показників використання енерге-тичних та матеріальних ресурсів, зменшення емісії парникових газів та шкідливих викидів в атмосферу;

2. Зменшення на постійній основі питомих витрат енерго-ресурсів підприємствами галузі;

3. Ліквідація невиправданих втрат енергоносіїв; 4. Наскрізний облік і контроль використання енергетичних

ресурсів, питної води; 5. Визначення засад, особливостей використання, подальшого

розвитку систем централізованого теплопостачання з урахуванням досвіду Данії, Польщі, інших країн Євросоюзу;

6. Автоматизоване управління технологічними процесами ви-робництва теплової енергії, споживання тепла, електроенергії, пит-ної води;

7. Забезпечення нормативної енергетичної ефективності жит-лових будинків на базі технічно обґрунтованих витрат енерго-ресурсів, впровадження енергетичних паспортів;

8. Забезпечення утримання життєвого простору мешканців відповідно до вітчизняних і Європейських санітарно-гігієнічних норм і нормативів при використанні енергоефективного обладнання;

9. Сприяння створенню конкурентного середовища у сфері енергозберігаючої діяльності в галузі.

Важливим напрямом виконання Галузевої програми є міжнародне співробітництво, використання міжнародного досвіду енергоефективності. З метою залучення інвестиційних коштів на реалізацію заходів з енергозбереження в галузі має бути активі-зована робота з міжнародними інституціями та зарубіжними інвес-торами.

Робота по налагодженню зв'язків із спорідненими міністер-ствами та відомствами близького і далекого зарубіжжя (зокрема Росія, Білорусь, Німеччина, Польща, Данія, Швеція) має виконуватися з метою пошуку надійних партнерів і новітніх технологій, в тому числі через щорічні міжнародні конгреси та виставки, які організовує або в яких бере участь Мінжитлокомунгосп України та підприємства, установи, організації, що належать до сфери його управління. На період 2010-2014 рр. передбачено виконання низки проектів.

Одним з пріоритетних завдань реформування житлово-кому-нального господарства є залучення вітчизняних та іноземних інвес-тицій в галузь та формування сприятливого інвестиційного клімату, що відображено в Загальнодержавній програмі реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки.

З метою залучення інвестиційних проектів на реалізацію заходів з енергозбереження в галузі має бути продовжена робота з міжнародними інституціями та зарубіжними інвесторами, в першу чергу з Міжнародним та Європейським банками реконструкції та розвитку, а також робота з вдосконалення нормативної бази по залученню міжнародної технічної допомоги Світового банку, Євро-пейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, Північного інвестиційного банку, вдосконалення тариф-ної політики.

26 травня 2008 р. підписано Угоду про позику (Проект розвитку міської інфраструктури) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку, що забезпечує нові, більш вигідні кредитні умови в залученні міжнародної фінансової допомоги на реалізацію енергозберігаючих проектів з розвитку та модернізації систем водопостачання та водовідведення.

Підприємства галузі співпрацюють зі Світовим банком, Євро-пейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвести-ційним банком, шведським агентством SIDA, NEFKO, KFW, GTZ.

Завершено впровадження двох інвестиційних проектів, спря-мованих на реконструкцію систем водопостачання та водовідведення:

1. Проект «Водопостачання та каналізація міста Львова». Загальна вартість проекту складає 40,8 млн дол. США, у т.ч.: позика Світового банку – 24,25 млн дол. США, грант Уряду Швеції – 6,0 млн дол. США, місцеві кошти (ЛМКП «Львівводоканал», місто Львів) – 10,55 млн дол. США.

Метою Проекту є покращання якості послуг з водопостачання та водовідведення у м. Львові, надання цих послуг за доступними цінами шляхом покращення ефективності функціонування системи водопостачання та забезпечення цілодобового водопостачання міста у короткий термін і за доступну ціну.

2. Проект «Програма інвестицій та розвитку систем водо-постачання та очищення води м. Запоріжжя». Спільний з Євро-пейським банком реконструкції та розвитку під державні гарантії проект реалізується на комунальному підприємстві «Водоканал» м. Запоріжжя. Загальна вартість проекту складає 42,5 млн дол. США (в тому числі сума позики ЄБРР – 28 млн дол. США).

Метою проекту є вдосконалення використання потужностей міського водопостачання та каналізації, поліпшення безпеки та надійності служби водопостачання, підвищення якості та ефектив-ності систем збору та очистки стічних вод. Проект знаходиться на завершальній стадії впровадження.

Триває підготовка таких проектів, як: 1. Спільний з Європейським інвестиційним банком проект

«Розвиток системи водопостачання та водовідведення м. Миколає-ва». Інвестиційний проект розроблено у відповідності до завдань, передбачених Загальнодержавною програмою реформування і роз-витку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки, Плану розвитку МКП «Миколаївводоканал» на 2006-2012 роки, зат-вердженого рішенням міської ради від 30.06.2006 № 2/38.

Метою Проекту є забезпечення європейського рівня екологічної безпеки, досягнення відповідності національним нормам ступеня очищення стоків при скиданні їх до водних об'єктів, приведення до європейських стандартів системи очистки та подавання споживачам питної води.

2. Проект «Теплопостачання м. Запоріжжя від Запорізької АЕС». Проект ініційовано Запорізькою міською радою за підтримки Запорізької обласної державної адміністрації. Головною метою про-екту є практична реалізація ідеї теплопостачання правобережної частини м. Запоріжжя за рахунок перекидання по магістральному теплопроводу надлишків вторинного тепла від Запорізької АЕС, яка розташована в м. Енергодар (Запорізької обл.). Очікується, що це призведе до суттєвого зменшення обсягів споживання природного газу на 37%.

Має бути отриманий грант від Європейського банку рекон-струкції та розвитку на розробку ТЕО для КП «Міські теплові мережі» м. Запоріжжя. Проект передбачає будівництво основного магістрального теплопроводу протяжністю біля 55 км у напрямку м. Запоріжжя. Капітальні вкладення з реалізації проекту в основному пов'язані з витратами на будівництво дюкерного переходу, основ-ного та додаткового теплопроводів, теплової підстанції (з бойлер-ною групою, сітьовою насосною, хімводоочисткою, баками запасу води), вузла водозабору та берегової насосної, 3-х підкачуючих насосних станцій, 2-х електричних підстанцій та мереж електро-живлення.

4. Нормативно-правове забезпечення реалізації програми Реалізація заходів програми потребує удосконалення існуючої

законодавчої та нормативно-правової бази (таблиця 2). Таблиця 2

Нормативно-правове забезпечення виконання Галузевої програми

Проблема, не врегульована законодавством

Нормативно-правові акти, які необхідно розробити Зміст розробки

Відсутність законо-давчої бази, що сти-мулює здійснення заходів з підвищен-ня енергоефектив-ності житла

Закон України «Про енерге-тичну ефективність в будівлях»

Визначення право-вих та організацій-них засад забезпе-чення енергетичної ефективності буді-вель в Україні

Законодавчо недо-статньо врегульо-вані питання еконо-мічного

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»;

Визначення право-вих засад в частині створення механіз-мів економічного

Проблема, не врегульована законодавством

Нормативно-правові акти, які необхідно розробити Зміст розробки

стимулювання енер-гозбереження в ЖКГ

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про систему оподаткування»; Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про енергоефективність»; Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про лізинг»

стимулювання ощадливого спожи-вання енергоресур-сів і впровадження лізингових опера-цій як альтернативи податковим джере-лам фінансування

Неврегульованість визначення тепло-вої енергії як то-варної продукції

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про теплопостачання»

Визначення право-вих засад в частині того, що теплова енергія, вироблена на об'єктах тепло-енергетики, є то-варною продукцією

Недосконала нор-мативно-правова база формування системи енерге-тичного аудиту та енергетичної пас-портизації будівель

1. Постанови Кабінету Міністрів України: «Про затвердження методів обчислення енергетичних характеристик будівель та Порядку їх застосування»; «Про затвердження Порядку встановлення мінімальних вимог щодо енергетичних характеристик будівель»; «Про порядок здійснення моніторингу енергетичних характеристик існуючих будівель»; «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру енергетичних паспортів будівель»; «Про затвердження Порядку енергетичного аудиту та енер-гетичної паспортизації буді-вель, у яких розташовані орга-ни державної влади та органи місцевого самоврядування»

Створення норма-тивної бази у сфері житлової політики для за-провадження та функціонування систем енергетич-ного аудиту та енергетичної пас-портизації буді-вель

Проблема, не врегульована законодавством

Нормативно-правові акти, які необхідно розробити Зміст розробки

2. Методичні рекомендації щодо організації внутрішнь-ого контролю за дотриманням мінімальних вимог щодо енергетичних характеристик будівель та Форми звіту про результати енергетичного ау-диту (оцінки енергетичної ефективності) будівель

5. Визначення строків та етапів виконання програми Галузева програма енергозбереження реалізується у два етапи.

На першому етапі (2010–2012 роки) передбачається: • завершити розробку законодавчих, нормативно-правових

актів, які б сприяли становленню розвитку та удосконалення про-цесу енергозбереження в ЖКГ;

• створити і забезпечити розвиток системи енергоаудиту та енергоменеджменту галузі;

• створити інфраструктуру для реалізації діяльності з енерго-збереження на базі реформованої системи управління житлово-кому-нальним господарством;

• створити умови для інноваційних технологічних процесів; • забезпечити розроблення Методичних документів для виз-

начення результатів реалізації енергозберігаючих заходів, здійснен-ня моніторингу виконання Галузевої програми енергозбереження;

• впроваджувати заходи по упорядкуванню споживання галуззю енергоресурсів, ліквідації невиправданих втрат енергоносіїв у теплових мережах, у системах водопровідно-каналізаційного гос-подарства, у житловому фонді;

• створити умови для впровадження електроопалення в житловому фонді, громадських будинках, використанню нетра-диційних і відновлюваних видів енергії та технологій, там де це технічно виправдано.

На другому етапі (2012-2014 роки) передбачається: • подальша модернізація та технічне переоснащення під-

приємств галузі з метою дотримання Європейських енергетичних і екологічних нормативів;

• впровадження у повному обсязі наскрізного обліку води та теплової енергії в точках розподілу та на вводах до багатоквар-тирних житлових будинків;

• забезпечити використання скидного тепла теплових елек-тростанцій;

• забезпечити реконструкцію теплових пунктів централізо-ваного теплопостачання на базі вітчизняного обладнання;

• наблизити рівень втрат води, теплової енергії і енерго-ресурсів на виробництво житлово-комунальних послуг до рівня у країнах Євросоюзу.

6. Заходи, спрямовані на оптимізацію паливно-енергетич-ного балансу галузі на період до 2014 року Стан споживання енергоресурсів галузі і результати моні-

торингу Програми періоду 2001-2005 роки, засвідчили доцільність визначення комплексу заходів, реалізація яких має сприяти опти-мізації паливно-енергетичного балансу галузі ЖКГ, більш високому технічному рівню постачання та упорядкований рівень споживання.

Наведений нижче комплекс заходів включає як короткострокові заходи у т.ч. по скороченню споживання природного газу в ЖКГ, так і довгострокові заходи по впровадженню новітніх прогресивних техно-логій з використанням нетрадиційних джерел енергії в галузі.

Принцип планування і впровадження заходів – комплексність і системність на певній обраній території (наприклад, мікрорайон).

1) Короткострокові енергозберігаючі заходи в житлово-ко-мунальному господарстві

Житловий фонд 1) модернізація теплових пунктів; 2) впровадження ІТП (індивідуальні теплові пункти); 3) наладка гідравлічного режиму внутрішньобудинкової сис-

теми опалення; 4) ліквідація перегрівання приміщень в осінньо-весняний період; 5) відновлення роботи системи рециркуляції гарячого водо-

постачання; 6) впровадження ПЧТ на насосах підкачки холодної та гарячої

води; 7) ізоляція трубопроводів опалення та гарячого водопоста-

чання, що проходять через неопалювальні приміщення;

8) утеплення стін житлових будинків; 9) утеплення під'їздів (ремонт, скління та ущільнення вікон і

дверей у під'їздах, встановлення вхідних дверей); 10) облаштування шатрових покрівель з утепленням горищ; 11) встановлення побудинкових приладів обліку: • холодної води; • гарячої води; • теплової енергії; • терморегуляторів. 12) ремонт та ізолювання будинкових систем тепловодо-

постачання; 13) впровадження енергозберігаючих світильників в житлових

будинках (установка діодів, фотореле для регулювання освітлення тощо);

14) герметизація міжпанельних швів житлових будинків; 15) ремонт та заміна запірної арматури; 16) ремонт м'яких покрівель житлових будинків; 17) проведення реконструкції житлових будинків; 18) проведення обстеження стану житлових будинків з метою

встановлення обсягу втрат енергетичних ресурсів, підготовлення енергопаспортів;

19) промивання внутрішньобудинкових систем. Запровадження автономного опалення (лікарні, пологові бу-

динки до 500 койко-місць, дитячі садочки до 160 місць, школи до 1000 учнівських місць.

Комунальна теплоенергетика Першочергові заходи енергозбереження у теплоенергетиці: 1) встановлення приладів обліку на котельних, ЦТП тощо; 2) заміна газових котлів з ККД менше 80%; 3) реконструкція котлоагрегатів; 4) модернізація котлів потужністю від 10 до 100 МВт; 5) заміна пальників; 6) впровадження утилізаторів теплоти димових газів котлів; 7) заміна ЦТП на ІТП з використанням модульних тепло-

обмінних блоків заводського виготовлення; 8) проведення енергоаудиту кожного конкретного ланцюг

«теплогенеруюче обладнання – теплові мережі – споживачі» для

визначення першочергових і швидкоокупних енергозберігаючих заходів;

9) оптимізація схем теплопостачання; 10) заміна теплових мереж із застосуванням попередньо ізо-

льованих труб; 11) налагодження режимів горіння в топках котлів з видачею

режимних карт; 12) впровадження сучасних пальникових пристроїв (струме-

нево-нішових, інжекційно-дифузійних, попереднього змішування газу з повітрям тощо), приладів «дожигу» СО;

13) реконструкція існуючих котлоагрегатів, обладнання їх утилізаторами теплоти димових газів (поверхневого типу, поверх-невоконтактного типу, конденсаційного та інші) з метою доведення їх ККД до 90-92%;

14) впровадження сучасних систем автоматизованого управ-ління теплопостачання;

15) хімічна промивка котлів та водонагрівачів; 16) впровадження теплоакумулюючих водоелектричних сис-

тем теплопостачання; 17) застосування альтернативних видів палива (деревина, со-

лома, біогаз тощо), нетрадиційних і відновлювальних джерел енергії.

Водопровідно-каналізаційне господарство Заощадження електроенергії по ділянках системи водопостачання: 1) на водозаборах та ВНС – I підйому – до 20%; 2) при споживанні – 30%; 3) на ВНС – II, III підйому – до 40%; 4) при споживанні – до 50%; 5) на насосних станціях підкачування – до 25%; 6) при споживанні – до 20%. Заощадження електроенергії по ділянках системи

водовідведення: 1) на каналізаційних насосних станціях – до 15%; 2) при споживанні – до 30%; 3) на очисних спорудах – до 15%; 4) при споживанні – до 70%. Першочергові заходи енергозбереження у водопровідно-кана-

лізаційному господарстві: 2) заміна глибинних насосів; 3) відключення неефективних свердловин;

4) модифікація (обточування) робочих коліс насосів; 5) заміна насосів або насосних агрегатів; 6) заміна електрообладнання на насосних станціях; 7) регулювання частоти обертів робочого колеса насоса (ПЧТ); 8) встановлення регуляторів тиску на водопровідних мережах; 9) встановлення будинкових приладів обліку холодної води; 10) проведення енергоаудиту на підприємствах водопровідно-

каналізаційного господарства; 11) заміна насосів, двигунів на менш енергоємні з більш високим ККД; 12) впровадження автоматизованих систем управління насосними

станціями; 13) встановлення частотних перетворювачів для регулювання

потужності і обертів електродвигунів; 14) впровадження пристроїв плавного пуску електродвигунів; 15) заміна машинних збуджувачів синхронних двигунів тири-

сторними; 16) впровадження технології залучення біогазу (рекуперації мета-

ну з осадів стічної води) для вироблення теплоти і електроенергії.

Міський електротранспорт 1) впровадження нового рухомого складу міського електротран-

спорту з імпульсною системою керування; 17) переобладнання існуючого парку трамваїв і тролейбусів з

використанням імпульсної системи керування двигунів; 18) впровадження статичних перетворювачів замість електро-

механічних та систем живлення рухомого складу міського електро-транспорту;

19) впровадження лічильників постійного струму на рухомому складі міського електротранспорту.

2) довгострокові енергозберігаючі заходи в житлово-кому-нальному господарстві

Комунальна теплоенергетика Зниження обсягів споживання природного газу: 1. Заміна магістральних теплових мереж на попередньо ізо-

льовані – d 108-530мм. – 5-25%; 2. Впровадження когенераційних установок (таблиця 3) –

155 од. – 7-30%; 3. Теплова реабілітація житлових будинків (5 і більше поверхів)

– 25-30%.

Таблиця 3 Потреба житлово-комунального господарства у когенераційних

установках на період 2010-2014 рр.

Область Потужність, МВт

Кількість, шт.

Вартість, млн грн

1. АР Крим 4 8 12,4

2. Вінницька область 14,2 4 Інформація не надана

3. Волинська область У 2010-2014 роках впровадження

когенераційних установок не заплановане (лист № 908/4-13 від 06.10.2006)

4. Дніпропетровська обл. 0,7 2 2,65

5. Донецька область У 2010-2014 роках впровадження

когенераційних установок не заплановане (лист № 2568-10 від 04.10.2006)

6. Житомирська область 14,3 6 57,7 7. Закарпатська область 0,84 2 0,0053 8. Запорізька область 168 51 495 9. Івано-Франківська обл. 2,37 3 8,615 10. Київська область 2,46 4 6,56

11. Кіровоградська обл. 2,01 4 Інформація не надана

12. Луганська область 22,25 14 135,3 13. Львівська область 52 13 186,2 14. Миколаївська область 5,88 9 16,75 15. Одеська область 500 7 1586,6 16. Полтавська область 2,94 5 10 17. Рівненська область 1 2 4

18. Сумська область У 2010-2014 роках впровадження

когенераційних установок не заплановане (лист № 4/8831 від 05.10.2006)

19. Тернопільська область 1,63 3 15,75 20. Харківська область 149,3 3 440,1 21. Херсонська область 4 2 21,7 22. Хмельницька область 2,2 3 7,73 23. Черкаська область 3 3 6,37

24. Чернівецька область У 2010-2014 роках впровадження

когенераційних установок не заплановане (лист № 05/906 від 06.10.2006)

25. Чернігівська область 1,51 2 6,58 26. м. Київ 6 1 20 27. м. Севастополь 6,8 4 26,5 РАЗОМ ПО УКРАЇНІ: 967,5 155 шт. 3066,4

Водопровідно-каналізаційне господарство Зниження споживання електроенергії: 20) реконструкція насосних станцій – 20-30%; 21) заміна дренажної системи фільтрів – 3-5%; 22) санація та заміна водопровідно-каналізаційних мереж – 15-

25%; 23) реконструкція очисних споруд каналізації – 15-20%; 24) зонування систем водопостачання – 5-7%; 25) утилізація осадів стічних вод з метою отримання електрич-

ної та теплової енергії – 30-35%.

3) використання нетрадиційних джерел енергії в галузі жит-лово-комунального господарства

Відповідно до завдань Енергетичної стратегії України до 2030 року передбачено використання нетрадиційних і відновлюваних видів енергії за обсягами (таблиця 4).

Динаміка прогнозних показників економії ПЕР у підгалузях ЖКГ свідчить про передбачуване зменшення питомих витрат енерго-носіїв на виробництво продукції і надання послуг в усіх підгалузях ЖКГ.

Таблиця 4 Показники розвитку використання НВДЕ за основними

напрямками освоєння, млн т.у.п./рік

Рівень розвитку НВДЕ по роках, млн т у. п./рік Напрями освоєння

ВДЕ 2005 2008 2010 2015

Біоенергетика 0,33 0,546 0,69 2,14 Позабалансові джерела енергії 0,44 0,464 0,48 0,49

Сонячна енергетика 0,0008 0,03271 0,054 0,15 Мала гідроенергетика 0,03 0,09 0,13 0,17 Геотермальна енергетика 0,005 0,014 0,02 0,03

Шахтний метан 0,013 0,148 0,24 0,32 Вітроенергетика 0,005 0,249 0,42 1,95 Енергія довкілля 0,05 0,068 0,08 0,36 Всього: 0,87 1,614 2,11 5,60

4) використання новітніх прогресивних технологій в жит-лово-комунальному господарстві

Запровадження електроопалення житлових та громад-ських будинків як альтернативи використання природного газу у теплозабезпеченні населення.

Використання електротермоакумуляційних технологій (ЕТАТ) за програмою «Електропік». Нині ЕТАТ забезпечена:

26) нормативно-правовою базою; 27) технічною і технологічною базою. Ефективність ЕТАТ підтверджена значним досвідом в

Україні. Запровадження централізовано керованих систем споживачів-

регуляторів (ЦК ТАРС) в комплексі з виробництвом тепла електро-генераторами (переважно теплові насоси) та теплотрансформа-торами. Технологія має сприяти досягненню Україною міжнародних норм на опалення 1 м2 житла – 0,138 Гкал/м2. та міжнародного мінімуму (з урахуванням енергозберігаючих заходів за системою «інтелектуальний дім») – 0,09 Гкал/м2.

Сьогоднішній досвід Донецького регіону (м. Моспіно) – 0,099 Гкал/ м2.

Ефективність використання централізовано керованих систем споживачіврегуляторів (ЦК ТАРС) наведено у таблиці 5.

Таблиця 5 Показники використання ЦК ТАРС

Роки Показники використання ЦК ТАРС 2010 2015 2020 2030

Встановлена теплова потужність, ГВт 2,0 4,0 6,0 8,0

Виробництво теплової енергії, млн Гкал. 7,64 15,27 22,91 30,55

Опалювальна площа, млн м2 49,59 99,18 148,77 198,36 Економія природного газу, млрд м3 2,09 4,19 6,29 8,38

Зменшення викидів, NOx, тис. т 1,6 3,19 4,79 6,38

Запровадження ЦК ТАРС у повному обсязі дозволить забез-печити теплом до 20% площі житлового фонду України.

Розроблення і впровадження інноваційних технологій: Використання паливно-енергетичних ресурсів на базі впро-

вадження когенераційних технологій дає можливість: 1) забезпечення власних потреб в електроенергії; 2) більш ефективніше використання енергії газу при його спо-

живанні в потоці вихідних газів; 3) застосування відновлювальних джерел енергії (біопаливо); 4) зменшення сумарних витрат на паливо в порівнянні з роз-

дільним виробництвом теплової та електричної енергії; 5) підвищення ефективності випуску будівельної продукції (цег-

ла, кераміка) за рахунок додаткового виробництва електроенергії. Таблиця 6

Прогнозні показники використання когенераційних систем

Показники 2010–2014 рр. Встановлена електрична потужність, МВт 702 Прогнозна теплова потужність, МВт 372 Річне виробництво теплової енергії, млн Гкал 7728 Економія газу, млрд м3 746

Досвід впровадження – м. Луцьк. Розробник технології – «Енергобуд». Для реалізації зазначеної технології доцільно: 1) провести нараду Робочої групи (конференція, семінар) за

участю трьох сторін: владні структури – виконавці технічних зав-дань – бізнесові структури, для вирішення (постановки до вирі-шення) проблемних питань;

2) проаналізувати проект «Впровадження когенераційної системи на котельні по вул. Карбишева, 2 в м. Луцьку». При виз-наченні його ефективним рекомендувати проект до впровадження в Україні;

3) доопрацювати законодавчу базу з метою забезпечення гарантованого збуту електроенергії, виробленої когенераційними установками;

4) рекомендувати до впровадження технологію отримання додаткової теплової енергії на теплових пунктах за допомогою теплових насосів з використанням відновлюваних джерел енергії (ІВП «Енергобуд»);

5) розглянути питання щодо випуску в Україні теплових насосів.

Теплові насоси дають можливість додаткового отримання теплової енергії в безпосередній близькості до споживачів з вико-ристанням відновлювальних джерел енергії: низькопотенційної енергії геотермальних джерел, навколишнього середовища, соняч-них колекторів, каналізаційних стоків тощо.

Для вирішення теплозабезпечення малих міст України, в яких централізоване теплопостачання не перевищує 50%, доцільно використовувати як доповнення до централізованих систем тепло-постачання автономні системи теплозабезпечення за системою «Укрінтерм».

Модульні котельні установки «Укрінтерм» забезпечують ККД – 90%, що сприяє зменшенню витрат газу, причому для них не потрібні зовнішні мережі, установки є екологічно чистими та в експлуатації викиди складають:

CO – 45 мг/м3 (при а = 1); NOХ – 44 мг/м3 (при а = 1).

5) фінансове забезпечення виконання програми Фінансування заходів Програми передбачається здійснити за

напрямами: 1. Створення нормативно-методичної та науково-технічної

бази за рахунок коштів Державного бюджету України в межах фінансування прикладних науково-дослідних робіт, завдань державних цільових програм, робіт із стандартизації та розробки проектів масового застосування, а також власних коштів інститутів-розробників та залучення пайових коштів підприємств-споживачів;

2. Створення серійного виробництва сучасних енергоефек-тивних матеріалів, машин та обладнання за рахунок Державного бюджету України (частково), власних коштів підприємств-виробни-ків, пайової участі підприємств-споживачів, залучення інвестицій, у т.ч. зарубіжних кредитів, позабюджетних фондів тощо;

3. Впровадження сучасних енергоефективних технологій, ма-шин та обладнання, здійснення інших енергозберігаючих заходів за рахунок коштів місцевих бюджетів, власних коштів підприємств (у тому числі частки коштів, отриманих за рахунок економії ПЕР), інвестицій, грантів міжнародних організацій, коштів фізичних осіб тощо.

Обсяг фінансування технічних заходів Програми в 2010-2014 pp. становить 10800 млн грн.

6. Моніторинг та контроль виконання програми Моніторинг виконання Програми проводиться відповідно до

показників, визначених Методикою розроблення галузевих, регіо-нальних програм енергоефективності та програм зменшення спожи-вання енергоресурсів бюджетними установами шляхом їх раціональ-ного використання, затвердженою наказом НАЕР від 17.03.2009 № 33 та за формами, встановленими НАЕР.

Контроль за використанням бюджетних коштів, спрямованих на забезпечення виконання Програми, здійснюється в порядку, вста-новленому бюджетним законодавством.

7. Очікувані результати Реалізація Галузевої програми дасть змогу: 1) виконати план заходів на 2010-2014 рр. та на перспективу

щодо завдань Енергетичної стратегії України на період до 2030 року у сфері житлово-комунального господарства;

2) скоротити нераціональні витрати енергетичних ресурсів; 3) створити передумови для припливу приватних інвестицій в

енергозбереження у сферу житлово-комунального господарства; 4) досягти оптимального співвідношення рівня витрат та

ефекту від капіталовкладень в енергозберігаючі заходи; 5) сприяти підвищенню фахового рівня працівників галузі; 6) підвищити рівень проінформованості громадян щодо

необхідності заощадження енергоресурсів; 7) підвищити надійність роботи інженерних комунальних сис-

тем життєзабезпечення, підвищити комфортність та безпеку умов проживання громадян;

8) забезпечити суттєве зменшення питомих витрат енергоре-сурсів у всіх підгалузях ЖКГ;

9) забезпечити наскрізний облік, контроль і урахування витрати енергоресурсів у галузі.

Впровадження заходів Програми дасть можливість на кінець 2014 року знизити енергоємність продукції, робіт та послуг на 5,1 відсотка на рік, досягти економії ПЕР біля 6800 тис. т.у.п.

Додаток 3

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 26.01.2011 № 9

Методичні рекомендації щодо створення системи економічного стимулювання реалізації енергозберігаючих заходів на підприємствах

житлово-комунального господарства

1. Методичні рекомендації щодо створення системи еконо-мічного стимулювання реалізації енергозберігаючих заходів на під-приємствах житлово-комунального господарства (далі – Методичні рекомендації) розроблені відповідно до Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки, затвердженої Законом України від 11.06.2009 № 1511.

2. Методичні рекомендації визначають механізм взаємодії всіх учасників економічного стимулювання енергозбереження у сфе-рі житлово-комунальних послуг, благоустрою, поводження з побу-товими відходами, житлової політики та міського електротранс-порту.

3. У цих Методичних рекомендаціях основні терміни вжи-ваються в такому значенні:

• підприємства житлово-комунального господарства (далі – підприємства) – суб'єкти господарювання, які виробляють, транс-портують, постачають теплову енергію, надають послуги з центра-лізованого тепло-, водопостачання та водовідведення, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, з вивезення побутових відходів, перевезення пасажирів міським електричним транспортом (трамвай, тролейбус) та які здійснюють діяльність у сфері благоустрою;

• система економічного стимулювання реалізації енерго-зберігаючих заходів на підприємствах – система організаційних, технічних, нормативно-правових, інших відносин між місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування,

підприємствами, енергосервісними компаніями, іншими учасниками економічного стимулювання цих підприємств до реалізації енерго-зберігаючих заходів, яка базується на багатосторонніх договірних засадах;

• фонд енергозбереження підприємства – сукупність коштів на спеціальному рахунку, що відкривається підприємством з метою їх накопичення для реалізації енергозберігаючих заходів, перед-бачених місцевою програмою розвитку житлово-комунального гос-подарства, бізнес-планом підприємства;

• енергосервісна компанія – суб'єкт господарювання, що здійснює енергозберігаючі заходи повністю чи частково за рахунок власних, позикових або залучених коштів та забезпечує гарантоване досягнення економії паливно-енергетичних ресурсів і води впро-довж терміну реалізації енергозберігаючих заходів;

• механізм поновлювального («револьверного») фінансування енергозберігаючих заходів - механізм багаторазового використання коштів, отриманих від реалізації енергозберігаючих заходів;

• економія паливно-енергетичних ресурсів (води) – відносне скорочення витрат паливно-енергетичних ресурсів (води), що виявляється у зниженні їх питомих витрат на виробництво про-дукції, виконання робіт і надання послуг нормативної якості. Вели-чина економії визначається по підприємству в цілому або по його окремих структурних підрозділах, а також по устаткуванню.

4. Учасниками економічного стимулювання є місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, енергосервісні компанії, виробники енергоефективного обладнання, фінансові установи тощо, кожен з яких самостійно приймає рішення про участь у економічному стимулюванні реалізації енергозберігаючих заходів на підприємствах житлово-комунального господарства.

5. Відносини між учасниками економічного стимулювання реалізації енергозберігаючих заходів на підприємствах, що перед-бачені цими Методичними рекомендаціями, ґрунтуються на договір-них засадах.

6. Для забезпечення раціонального використання енергетичних ресурсів у сферах, зазначених у пункті 2 Методичних рекомендацій, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування можуть створити місцеву систему економічного стимулювання реалі-зації енергозберігаючих заходів на підприємствах житлово-комуналь-ного господарства, основними завданнями якої є:

• концентрація внутрішніх місцевих резервів та залучення ін-вестицій для фінансування енергозберігаючих заходів на підпри-ємствах;

• запровадження державно-приватного партнерства на ос-нові договірних відносин у сфері економічного стимулювання енергозбереження;

• запровадження матеріальних стимулів для колективів і окремих працівників підприємств до ефективної діяльності у сфері енергозбереження.

7. Система економічного стимулювання реалізації енерго-зберігаючих заходів на підприємствах житлово-комунального госпо-дарства базується на добровільних угодах між місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприєм-ствами, енергосервісними компаніями, іншими учасниками еконо-мічного стимулювання енергозбереження, у яких має передбачатися відповідно до чинного законодавства України відшкодування збит-ків у разі невиконання однією із сторін взятих на себе зобов'язань.

8. Місцева система економічного стимулювання реалізації енергозберігаючих заходів на підприємствах може включати:

• Спостережну раду з енергозбереження органу місцевого самоврядування, яка діє відповідно до Положення про Спостережну раду з енергозбереження, що розробляється згідно з Примірним Положенням про Спостережну раду з енергозбереження органу місцевого самоврядування (додаток 1) та затверджується рішенням органу місцевого самоврядування, місцевого органу виконавчої влади;

• Фонд енергозбереження органу місцевого самоврядування для фінансування енергозберігаючих заходів на підприємствах, який створюється відповідно до Положення про Фонд енергозбереження органу місцевого самоврядування, що розробляється згідно з При-мірним Положенням про Фонд енергозбереження органу місцевого самоврядування (додаток 2) та затверджується рішенням органу місцевого самоврядування, місцевого органу виконавчої влади;

• Фонд енергозбереження на підприємствах, який ство-рюється відповідно до Положення про Фонд енергозбереження підприємства, що розробляється згідно з Примірним Положенням про Фонд енергозбереження підприємства житлово-комунального господарства (додаток 3);

• Наглядову раду з енергозбереження підприємства житлово-комунального господарства, яка створюється на підприємствах від-повідно до Положення про Наглядову раду з енергозбереження підприємства, що розробляється згідно з Примірним Положенням про Наглядову раду з енергозбереження підприємства житлово-комунального господарства (додаток 4);

• енергосервісні компанії, інших інвесторів, які залучаються до реалізації енергозберігаючих заходів на умовах, що надають підприємствам житлово-комунального господарства переваги перед іншими можливими формами фінансування енергозберігаючих захо-дів, а саме: інвестують власний капітал в енергозберігаючі заходи та беруть на себе частку витрат на їхню реалізацію; забезпечують та гарантують своїм власним капіталом прибутковість енергозберіга-ючих заходів; підприємства сплачують вартість обладнання та послуг частинами протягом терміну, обумовленого договором, і вик-лючно за рахунок коштів, вже отриманих від економії паливно-енергетичних ресурсів та води.

9. Конкретні заходи щодо створення системи економічного стимулювання реалізації енергозберігаючих заходів на підпри-ємствах визначаються у плані організаційно-технічних заходів, рекомендації щодо розроблення якого є невід'ємною частиною цих Методичних рекомендацій (додаток 5).

10. Економічне стимулювання реалізації енергозберігаючих заходів на підприємствах житлово-комунального господарства може здійснюватися шляхом:

• надання інвесторам, що беруть участь у фінансуванні заходів з енергозбереження на підприємствах, гарантій щодо погашення зобов'язань підприємств за рахунок коштів, накопичених у Фонді енергозбереження органу місцевого самоврядування;

• встановлення на період реалізації заходів з енергозбе-реження цін і тарифів на житлово-комунальні послуги з ураху-ванням інвестиційної складової;

• матеріального стимулювання колективів та окремих пра-цівників підприємств за ефективне використання та економію паливно-енергетичних ресурсів, води, впровадження раціоналіза-торських рішень за рахунок заощаджених підприємством коштів;

• спрямування коштів місцевих бюджетів на компенсацію відсоткової ставки по кредитах;

• впровадження механізму поновлювального («револьвер-ного») фінансування енергозберігаючих заходів (повернення коштів повністю чи частково за рахунок отриманої економії паливно-енергетичних ресурсів та води).

11. Джерелами фінансування енергозберігаючих заходів на підприємствах житлово-комунального господарства є:

• власні кошти підприємств, які спрямовуються на реалізацію заходів з енергозбереження відповідно до програм розвитку підпри-ємств, затверджених місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законодавством;

• кошти місцевих бюджетів, спрямовані до Фонду енерго-збереження органу місцевого самоврядування, Фонду енергозбере-ження підприємств, на умовах повернення (за принципом зворотної фінансової допомоги) або у вигляді цільового співфінансування конкретних заходів;

• інвестиційні кошти та матеріальні ресурси енергосервісних компаній;

• заохочувальні кредити виробників енергоефективного об-ладнання і матеріалів (товарні кредити);

• кошти фізичних і юридичних осіб-споживачів житлово-комунальних послуг, залучених на основі окремих угод;

• іноземні інвестиції; • банківські кредити; • гранти, технічна допомога міжнародних організацій, благо-

дійні внески; • інші надходження, не заборонені законодавством України. 12. Органи місцевого самоврядування можуть передбачати

видатки місцевого бюджету на фінансування лише тих енерго-зберігаючих заходів, які включено до місцевої програми розвитку житлово-комунального господарства.

13. Підприємства житлово-комунального господарства перерахо-вують обумовлену в договорі частку економії коштів, що досягнута на підприємствах внаслідок впровадження енергозберігаючих заходів, у Фонд енергозбереження органу місцевого самоврядування, але не більшу за обсяг коштів, виділених із місцевого бюджету.

14. Розподіл накопичених у Фонді енергозбереження органу місцевого самоврядування коштів між підприємствами житлово-комунального господарства, а також контроль за їхнім цільовим використанням здійснюються розпорядником коштів за погод-

женням з Спостережною радою з енергозбереження органу місце-вого самоврядування в порядку, що затверджується рішенням відпо-відного органу місцевого самоврядування.

15. Залучення енергосервісної компанії, іншого учасника до реалізації енергозберігаючих заходів на підприємствах здійснюється відповідно до вимог законодавства про здійснення державних заку-півель.

16. Контроль за результатами економічного стимулювання реалізації енергозберігаючих заходів на підприємствах житлово-комунального господарства:

• контролю підлягають правильність та ефективність ви-користання коштів місцевого бюджету на здійснення енерго-зберігаючих заходів, відповідність досягнутих результатів їх впро-вадження висновкам попереднього енергетичного обстеження;

• контроль на місцевому рівні здійснюється Спостережною радою з енергозбереження органу місцевого самоврядування. Поря-док здійснення контролю узгоджується з підприємствами на етапі укладання договорів.

17. Порядок матеріального стимулювання колективів підприємств: 1) матеріальне стимулювання трудових колективів і окремих

працівників підприємств за ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів та води здійснюється відповідно до наказу Державного комітету України з енергозбереження та Міністерства економіки України від 21.06.2000 № 47/127 «Про затвердження Положення про матеріальне стимулювання колективів і окремих працівників підприємств, організацій та установ за економію паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві» шляхом преміювання у межах встановленої в договорі частки вартості зекономлених паливно-енергетичних ресурсів та води, але не більше 10% цієї вартості;

2) підставою для матеріального стимулювання трудових ко-лективів і окремих працівників підприємств є розрахунок вартості зекономлених паливно-енергетичних ресурсів та води, який базу-ється на фактичних питомих витратах паливно-енергетичних ресур-сів. Розрахунок проводиться за даними бухгалтерського обліку спо-житих паливно-енергетичних ресурсів і води з використанням допоміжної інформації та даних оперативного обліку в підрозділах підприємства;

3) матеріальне стимулювання працівників підприємств здій-снюється за наявності фактичної економії паливно-енергетичних ресурсів та води у виробничих підрозділах, розрахованої методом визначення різниці між питомими нормами витрат до і після впровадження енергозберігаючих заходів, за рахунок накопичених самим підприємством коштів від економії паливно-енергетичних ресурсів та води;

4) до 10% коштів, передбачених для матеріального стимулю-вання виробничих підрозділів за економію паливно-енергетичних ресурсів та води, можуть бути спрямовані керівником підприємства на преміювання працівників апарату управління за проведення організаційно-технічних заходів, які сприяли зниженню енерго-ємності послуг, продукції, а також втрат паливно-енергетичних ресурсів та води.

Начальник Управління нормотворчої та наукової діяльності

О. І. Асадчев

Додаток 1 до Методичних рекомендацій

Примірне Положення про Спостережну раду з енергозбереження органу місцевого самоврядування

1. Спостережна рада з енергозбереження органу місцевого самоврядування (далі – Спостережна рада) створюється за рішенням органу місцевого самоврядування як робоча група, яка координує діяльність всіх інших учасників системи економічного стимулюван-ня реалізації енергозберігаючих заходів на підприємствах житлово-комунального господарства.

2. Спостережна рада діє в межах повноважень, визначених цим Положенням, є підзвітною і підконтрольною органу місцевого самоврядування.

3. Спостережна рада сприяє органу місцевого самовряду-вання у проведенні ефективної політики щодо залучення капіталь-них вкладень (інвестицій) в енергозберігаючі заходи на підпри-ємствах.

4. Спостережна рада у своїй діяльності керується законодав-ством України, рішеннями органу місцевого самоврядування та

Положенням про Спостережну раду з енергозбереження органу місцевого самоврядування.

5. Спостережна рада: • розробляє та подає на розгляд органу місцевого само-

врядування пропозиції щодо запровадження механізмів економіч-ного стимулювання реалізації енергозберігаючих заходів на підпри-ємствах житлово-комунального господарства;

• надає допомогу підприємствам у створенні фондів енерго-збереження, погоджує їх положення, затверджує склад і регламент роботи наглядових рад фондів, аналізує і спрямовує їхню діяльність;

• встановлює порядок і строки подання підприємствами за-питів на фінансування енергозберігаючих заходів з місцевого бю-джету, здійснює аналіз їх техніко-економічної ефективності та про-водить конкурсний відбір наданих запитів;

• узгоджує пропозиції підприємств й інвесторів щодо розподілу економії коштів від реалізації енергозберігаючих заходів та подає на затвердження органу місцевого самоврядування відпо-відні договори;

• вивчає і готує питання щодо порядку та обсягів перерахування коштів, які зекономлено підприємствами внаслідок реалізації енергозберігаючих заходів, до Фонду енергозбереження органу місцевого самоврядування, подає у порядку, що затверджу-ється рішенням органу місцевого самоврядування, рекомендації щодо подальшого використання накопичених у цьому Фонді коштів для фінансування енергозберігаючих заходів на підприємствах;

• узгоджує пропозиції підприємств й інвесторів щодо вне-сення в договори змін, які відбуваються протягом строку реалізації енергозберігаючих заходів;

• визначає порядок, форму та графік звітності підприємств щодо відповідності запланованих та фактично досягнутих резуль-татів економії паливно-енергетичних ресурсів та води;

• за результатами моніторингу подає на розгляд органу місцевого самоврядування висновки щодо стану розрахунків підпри-ємств з місцевим бюджетом, енергосервісними компаніями та ін-шими інвесторами;

• подає на розгляд органу місцевого самоврядування інфор-мацію про ефективність використання коштів місцевого бюджету на енергозберігаючі заходи, які передбачені місцевою програмою роз-витку житлово-комунального господарства.

6. Спостережна рада має право: • залучати спеціалістів структурних підрозділів відповідних

місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самовряду-вання та підприємств житлово-комунального господарства для роз-гляду питань, що належать до їх компетенції;

• одержувати в установленому порядку від структурних під-розділів місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого само-врядування та підприємств інформацію, документи, інші матеріали, необхідні для виконання покладених на Спостережну раду завдань;

• розробляти пропозиції щодо видатків з місцевого бюджету та використання коштів фонду енергозбереження органу місцевого самоврядування для фінансування енергозберігаючих заходів, які пе-редбачені місцевою програмою розвитку житлово-комунального господарства.

7. Структура Спостережної ради та прийняття рішень: • до складу Спостережної ради входять голова (заступник

голови) органу місцевого самоврядування, заступник голови, відпо-відальний секретар та члени ради. До складу Спостережної ради входять також представники підприємств житлово-комунального господарства та територіальної громади. Персональний склад Спостережної ради затверджує орган місцевого самоврядування. У разі потреби голова Спостережної ради вносить пропозиції органу місцевого самоврядування щодо зміни персонального складу Спос-тережної ради;

• головує на засіданнях Спостережної ради її голова, а у разі його відсутності – заступник голови. Засідання ради є правомочним, якщо на ньому присутня не менш як половина її складу. Рішення Спостережної ради приймаються більшістю присутніх на засіданні і оформлюються протоколом, який підписується головуючим. За умови рівності голосів вирішальним є голос головуючого;

• рішення ради, прийняті в межах її компетенції, є обов'яз-ковими для розгляду відповідними органами місцевого самовряду-вання та підприємствами, які створюють фонди енергозбереження;

• засідання ради проводяться за необхідності, але не рідше одного разу на квартал.

8. Голова Спостережної ради: • керує діяльністю ради, несе персональну відповідальність за

виконання покладених на неї завдань, визначає функції та ступінь відповідальності заступника, відповідального секретаря та членів ради;

• затверджує порядок діяльності ради та призначає в уста-новленому порядку дати проведення засідань ради;

• затверджує порядок та план-графік проведення перевірок (моніторингу) ефективності використання коштів Фонду енергозбе-реження органу місцевого самоврядування та фондів енергозбере-ження підприємств житлово-комунального господарства;

9. Питання щодо організаційно-технічного та іншого забезпе-чення діяльності Спостережної ради вирішує орган місцевого само-врядування.

Начальник Управління нормотворчої та наукової діяльності

О. І. Асадчев

Додаток 2 до Методичних рекомендацій

Примірне Положення про Фонд енергозбереження органу місцевого самоврядування

1. Фонд енергозбереження органу місцевого самоврядування (далі – Фонд енергозбереження) призначений для фінансування енергозберігаючих заходів на підприємствах житлово-комунального господарства.

2. Фонд енергозбереження створюється за рішенням органу місцевого самоврядування як накопичувальний фонд у складі бюд-жету розвитку місцевого бюджету з метою підвищення ефективності управління коштами місцевого бюджету, що спрямовуються на фінансування самоокупних енергозберігаючих заходів на підпри-ємствах.

3. Джерелами формування Фонду енергозбереження можуть бути:

• видатки за статтею «Капітальні вкладення» бюджету роз-витку місцевого бюджету на фінансування енергозберігаючих захо-дів, які включено до місцевої програми розвитку житлово-кому-нального господарства, затвердженої в установленому законодав-ством порядку;

• відрахування підприємств за обумовлену договорами частку фактично підтвердженої економії паливно-енергетичних ре-сурсів та води, досягнутої на підприємствах внаслідок реалізації енергозберігаючих заходів, які фінансуються з місцевого бюджету;

• інші джерела, не заборонені законодавством. 4. Розпорядником коштів Фонду енергозбереження є вико-

навчий комітет відповідної ради. 5. Фінансування енергозберігаючих заходів за рахунок коштів

Фонду енергозбереження здійснюється за принципом поновлюваного фінансування (багаторазового використання коштів) і не передбачає отримання прибутків органом місцевого самоврядування.

6. Розпорядник коштів Фонду енергозбереження щороку готує та подає на розгляд органу місцевого самоврядування бюд-жетні запити на фінансування енергозберігаючих заходів з відпо-відними обґрунтуваннями розміру бюджетних призначень, пропо-зиції щодо яких готує місцева Спостережна рада з енерго-збереження.

7. Цільове використання коштів Фонду енергозбереження здійснюється розпорядником коштів за погодженням із Спосте-режною радою з енергозбереження.

8. Кошти Фонду енергозбереження перераховуються безпосе-редньо на рахунки фондів енергозбереження підприємств і викорис-товуються для фінансування енергозберігаючих заходів, які вклю-чено до місцевої програми розвитку житлово-комунального госпо-дарства або на виплату відсотків по кредитах, які спрямовані на вирішення питань у сфері енергозбереження.

Начальник Управління нормотворчої та наукової діяльності

О. І. Асадчев

Додаток 3 до Методичних рекомендацій

Примірне Положення про Фонд енергозбереження підприємства житлово-комунального господарства

1. Фонд енергозбереження підприємства житлово-комуналь-ного господарства (далі – Фонд енергозбереження підприємства) – сукупність коштів на спеціальному рахунку, що відкривається підприємством з метою їх накопичення для реалізації енерго-зберігаючих заходів, передбачених місцевою програмою розвитку житлово-комунального господарства, бізнес-планом підприємства.

2. Фонд енергозбереження утворюється на підприємствах житлово-комунального господарства відповідно до законодавства України, Статуту підприємства, рішень органу місцевого само-врядування, Положення про Фонд енергозбереження підприємства.

3. Для акумулювання коштів, що спрямовуються на вико-нання енергозберігаючих заходів, включених до місцевої програми розвитку житлово-комунального господарства, відповідно до рішення керівника підприємства у банку відкривається окремий рахунок підприємства.

4. Організаційні, технічні, нормативно-правові, інші відно-сини між учасниками економічного стимулювання реалізації енерго-зберігаючих заходів на підприємствах житлово-комунального гос-подарства будуються на підставі договорів, які діють протягом строку реалізації енергозберігаючих заходів.

5. Організація роботи та управління Фондом енергозбережен-ня підприємства здійснюються Наглядовою радою підприємства з енергозбереження в рамках чинного законодавства України, на основі Положення про Фонд енергозбереження підприємства та Положення про його Наглядову раду, які узгоджено з місцевою Спостережною радою з енергозбереження і органом місцевого самоврядування та затверджено наказом керівника підприємства.

6. Основними завданнями щодо організації роботи та ефек-тивного управління Фондом енергозбереження підприємства є:

• упровадження спеціального порядку виконання само-окупних енергозберігаючих заходів, який гарантує підприємствам, що досягнута економія паливно-енергетичних ресурсів та води буде достатньою, щоб покрити всі витрати на енергозберігаючі заходи;

• упровадження спеціального порядку цільового викорис-тання коштів окремого рахунку з енергозбереження, коли отримані внаслідок досягнутої економії паливно-енергетичних ресурсів та води кошти використовуються виключно на повернення інвесторам, в місцевий бюджет, на реалізацію нових енергозберігаючих заходів та преміювання працівників виробничих підрозділів і апарату управ-ління за економію паливно-енергетичних ресурсів та води;

• освоєння коштів місцевого бюджету для фінансування енергозберігаючих заходів за принципом зворотної фінансової допо-моги, з поверненням коштів бюджету повністю чи частково за раху-нок отриманої економії паливно-енергетичних ресурсів та води;

• залучення на конкурсних засадах інвесторів до виконання енергозберігаючих заходів «під ключ»;

• упровадження на підприємстві відповідної до міжнародних вимог системи вимірювання та верифікації досягнутої економії паливно-енергетичних ресурсів та води;

• введення персоніфікованої відповідальності голови та чле-нів Наглядової ради з енергозбереження підприємства за надані оцінки ефективності використання власних коштів підприємства і залучених інвестицій, достовірності даних щодо досягнутих резуль-татів економії паливно-енергетичних ресурсів та води на всіх стадіях розробки та реалізації енергозберігаючих заходів;

• установлення договірних відносин з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, енергосер-вісними компаніями, іншими інвесторами для реалізації енергозбері-гаючих заходів, які включено до місцевої програми розвитку жит-лово-комунального господарства;

• підвищення рівня матеріальної зацікавленості працівників підприємств в енергозбереженні і впровадженні нових енергозбері-гаючих технологій та обладнання.

7. Кошти на виконання завдань Фонду енергозбереження під-приємства з реалізації енергозберігаючих заходів, включених до місцевої програми розвитку житлово-комунального господарства, формуються за рахунок:

• власних коштів підприємств; • коштів місцевих бюджетів на умовах повернення (за

принципом зворотної фінансової допомоги) або у вигляді цільового співфінансування конкретних заходів;

• інвестиційних коштів та матеріальних ресурсів енергосер-вісних компаній;

• заохочувальних кредитів виробників енергоефективного обладнання і матеріалів (товарні кредити);

• коштів фізичних і юридичних осіб – споживачів житлово-комунальних послуг, залучених на основі окремих угод;

• іноземних інвестицій; • банківських кредитів; • грантів, технічної допомоги міжнародних організацій, бла-

годійних внесків; • інших надходжень, не заборонених законодавством України.

8. Для здійснення крупних інвестиційних енергозберігаючих заходів (місцевого або регіонального значення) підприємства жит-лово-комунального господарства мають право об'єднувати на добро-вільних засадах трудові та матеріальні ресурси власних фондів енергозбереження за галузевим, територіальним та іншими прин-ципами відповідно до чинного законодавства.

9. Кошти Фонду енергозбереження підприємства зарахову-ються на окремий рахунок та використовуються на фінансування енергозберігаючих заходів, які включено до місцевої програми розвитку житлово-комунального господарства (місцевої програми енергозбереження), зокрема на виконання таких заходів:

• проведення енергетичних обстежень (аудитів) та розробку бізнес-планів;

• виконання проектно-конструкторських робіт; • закупівлю, постачання, монтаж та введення в експлуатацію

енергоефективного обладнання та матеріалів; • оснащення засобами обліку паливно-енергетичних ресурсів

та води, контролю та управління енерговикористанням; • належну експлуатацію та ремонт обладнання для визна-

чених енергозберігаючих заходів, моніторинг та верифікацію досяг-нутого енергозбереження;

• погашення зобов'язань, пов'язаних з залученням інвестицій в енергозберігаючі заходи, у тому числі з місцевого бюджету;

• здійснення модернізації, реструктуризації підприємства, спрямованих на впровадження енергозберігаючих технологій та обладнання;

• розроблення норм споживання паливно-енергетичних ресур-сів та води для визначених енергозберігаючих заходів;

• матеріальне стимулювання робітників підприємства за на-казом керівника, погодженим з Спостережною радою з енерго-збереження органу місцевого самоврядування, за ефективне вико-ристання та економію паливно-енергетичних ресурсів і води, впровадження раціоналізацій, яке здійснюється лише за рахунок накопичених самим підприємством коштів від економії паливно-енергетичних ресурсів та води;

• підготовку та перепідготовку кадрів, безпосередньо пов'яза-них з реалізацією енергозберігаючих заходів.

10. Порядок формування та використання коштів Фонду енергозбереження підприємства визначається Наглядовою радою з

енергозбереження підприємства відповідно до Положення про Фонд енергозбереження підприємства, погодженого Спостережною радою з енергозбереження органу місцевого самоврядування.

11. Контроль за станом використання коштів Фонду енерго-збереження підприємства здійснюється Спостережною радою з енергозбереження органу місцевого самоврядування відповідно до її Положення.

12. Не використані у звітному році кошти Фонду енергозбе-реження підприємства вилученню не підлягають, а переходять на наступний рік і витрачаються за призначенням.

13. Ліквідація Фонду енергозбереження підприємства прово-диться в установленому законодавством порядку.

Начальник Управління нормотворчої та наукової діяльності

О. І. Асадчев

Додаток 4 до Методичних рекомендацій

Примірне Положення про Наглядову раду з енергозбереження підприємства житлово-

комунального господарства

1. Наглядова рада з енергозбереження підприємства житлово-комунального господарства (далі – Наглядова рада підприємства) є колегіальним дорадчим органом підприємства у сфері енергозбе-реження.

2. Наглядова рада підприємства утворюється за рішенням його керівника з метою концентрації внутрішніх трудових і матері-альних резервів та залучення інвестицій для реалізації енерго-зберігаючих заходів, спрямованих на впровадження енергоефек-тивних технологій та обладнання, зменшення витрат і втрат паливно-енергетичних ресурсів та води, поліпшення якості та надійності житлово-комунальних послуг.

3. Наглядова рада підприємства у своїй діяльності керується чинним законодавством України, Статутом підприємства, рішен-нями органу місцевого самоврядування, рішеннями Спостережної ради з енергозбереження органу місцевого самоврядування, Поло-женням про Наглядову раду підприємства та Положенням про Фонд

енергозбереження підприємства, що узгоджені з органом місцевого самоврядування та затверджені наказом керівника підприємства.

4. Наглядова рада підприємства є підзвітною і підконтро-льною Спостережній раді з енергозбереження органу місцевого самоврядування в межах, обумовлених Положенням про Спостереж-ну раду з енергозбереження.

5. Основними завданнями Наглядової ради підприємства є: • запровадження на підприємстві економічного стимулю-

вання енергозберігаючих заходів; • впровадження енергозберігаючих заходів, які базуються на

самоокупній та зворотній основі, коли вкладені в їх реалізацію кошти повертаються у Фонд енергозбереження підприємства жит-лово-комунального господарства та в подальшому використо-вуються на повернення інвесторам, в місцевий бюджет та на реалізацію нових енергозберігаючих заходів;

• створення умов для залучення інвестицій на фінансування енергозберігаючих заходів, які гарантовано забезпечують економію паливно-енергетичних ресурсів та води, зниження собівартості та підвищення якості наданих споживачеві послуг;

• установлення договірних відносин з усіма учасниками впровадження самоокупних енергозберігаючих заходів «під ключ»;

• сприяння підвищенню рівня матеріальної зацікавленості працівників підприємства в енергозбереженні і впровадженні нових енергозберігаючих технологій та обладнання.

6. Наглядова рада підприємства: • бере безпосередню участь у створенні фонду енерго-

збереження на підприємстві, розробляє його Положення та спря-мовує діяльність;

• визначає перспективні напрями впровадження енерго-зберігаючих заходів;

• здійснює техніко-економічну оцінку запропонованих енерго-зберігаючих заходів та результатів їхньої реалізації;

• розглядає та затверджує заходи, бізнес-плани підприємства у сфері енергозбереження;

• бере участь у роботі з проведення закупівель робіт, послуг, товарів, необхідних для виконання енергозберігаючих заходів;

• контролює стан використання коштів Фонду енергозбере-ження підприємства;

• роз'яснює працівникам підприємства та населенню еконо-мічні, екологічні та соціальні переваги енергозбереження, залучає громадськість до вирішення проблем у цій сфері;

• вирішує інші питання діяльності підприємства у сфері енергозбереження.

7. Наглядова рада відповідає перед керівником підприємства: • за належне функціонування системи вимірювання та вери-

фікації фактично досягнутої економії паливно-енергетичних ресур-сів та води від реалізації енергозберігаючих заходів;

• розроблення та подання на його затвердження договорів; • здійснення контролю та забезпечення умов цільового вико-

ристання коштів Фонду енергозбереження підприємства на вико-нання енергозберігаючих заходів;

• розроблення правил та порядку конкурсного відбору інвес-торів для виконання енергозберігаючих заходів «під ключ», здій-снення конкурсного відбору та визначення підрядників для вико-нання робіт та надання послуг, необхідних для досягнення цілей і виконання завдань з енергозбереження.

8. До компетенції Наглядової ради підприємства належить розроблення та подання на узгодження до Спостережної ради з енергозбереження органу місцевого самоврядування:

• порядку використання коштів Фонду енергозбереження підприємства, змін та доповнень до нього;

• планів впровадження енергозберігаючих заходів за рахунок коштів Фонду енергозбереження підприємства на наступний рік;

• запитів на фінансування енергозберігаючих заходів з місцевого бюджету;

• пропозицій щодо використання залучених кредитних ресурсів і розподілу отриманої економії від реалізації енергозберігаючих заходів між усіма учасниками (інвесторами);

• договорів на виконання енергозберігаючих заходів та змін, які відбуваються протягом строку їхньої реалізації;

• щорічних звітів про рух коштів Фонду енергозбереження підприємства, використання коштів місцевого бюджету та їх відпо-відність встановленим призначенням і запланованим результатам економії паливно-енергетичних ресурсів та води.

9. Наглядова рада підприємства має право:

• залучати спеціалістів структурних підрозділів підприєм-ства для розгляду питань, що належать до її компетенції;

• одержувати в установленому порядку від Спостережної ради з енергозбереження органу місцевого самоврядування інформа-цію, документи та інші матеріали, необхідні для виконання покла-дених на неї завдань.

10. Структура Наглядової ради підприємства та прийняття рішень:

• до складу Наглядової ради підприємства входять її голова (керівник підприємства або його заступник, за посадою), заступник голови та представники відповідних служб і підрозділів підприєм-ства: головний інженер, головний енергетик, бухгалтери, планово-економічного та виробничо-технічного відділів. Персональний склад Наглядової ради підприємства за погодженням Спостережної ради з енергозбереження органу місцевого самоврядування призначає керівник підприємства. Він же призначає заступника голови з числа членів ради;

• з метою представництва інтересів трудового колективу до складу Наглядової ради підприємства може входити керівник (або представник) первинної профспілкової організації підприємства (за згодою);

• головує на засіданнях Наглядової ради підприємства її голова, а у разі його відсутності – заступник голови. Засідання ради є правомочним, якщо на ньому присутня більшість її складу. Рішення ради приймаються більшістю голосів її персонального складу і оформлюються протоколом, який підписується головуючим. За умови рівності голосів вирішальним є голос головуючого;

• рішення Наглядової ради підприємства, прийняті у межах її компетенції, є обов'язковими для розгляду Спостережною радою з енергозбереження органу місцевого самоврядування та керівництвом підприємства;

• засідання Наглядової ради підприємства проводяться за не-обхідністю, але не рідше одного разу на квартал. Позачергові засі-дання скликаються за ініціативою голови або більшості членів ради.

11. Голова Наглядової ради підприємства: • несе персональну відповідальність за виконання покладених

на раду завдань, визначає функції та ступінь відповідальності заступ-ника і членів ради;

• затверджує порядок діяльності ради та призначає в уста-новленому порядку дати проведення засідань;

• організовує подання на розгляд ради проектів (бізнес-планів) енергозберігаючих заходів, несе персональну відповідальність за результати їх оцінки та впровадження;

• подає на затвердження керівникові підприємства договори на виконання енергозберігаючих заходів;

• затверджує запити на використання коштів Фонду енерго-збереження підприємства та забезпечує контроль за здійсненням заку-півель необхідних товарів та послуг, облік та моніторинг енерго-зберігаючих заходів, що впроваджуються;

• затверджує техніко-економічні пропозиції інвесторів щодо гарантованих обсягів економії паливно-енергетичних ресурсів і води та розподілу економії коштів від реалізації енергозберігаючих заходів;

• розглядає та погоджує пропозиції інвесторів щодо внесення в договори змін, які відбуваються протягом строку реалізації енергозберігаючих заходів;

• здійснює контроль за своєчасними розрахунками з місцевим бюджетом, інвесторами, узгоджує порядок та обсяги надходжень і видатків Фонду енергозбереження підприємства, здійснює моніторинг їх цільового використання;

• організовує підготовку середньострокових стратегічних пла-нів (програм) з виконання енергозберігаючих заходів за рахунок Фонду;

• здійснює розроблення та запровадження системи матеріаль-ного стимулювання працівників підприємства за реалізацію енерго-зберігаючих заходів і забезпечення економії паливно-енергетичних ресурсів та води протягом всього строку реалізації енергозберігаючих заходів;

• подає на розгляд та затвердження Наглядової ради підпри-ємства щоквартальні та щорічні звіти про рух коштів Фонду енерго-збереження підприємства та показники ефективності їх використання;

• взаємодіє з Спостережною радою з енергозбереження органу місцевого самоврядування, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань, що належать до компетенції Наглядової ради підприємства;

• у разі потреби має право вносити зміни до персонального складу ради.

12. Питання щодо організаційно-технічного та іншого забез-печення діяльності Наглядової ради підприємства вирішує керівник підприємства.

Начальник Управління нормотворчої та наукової діяльності

О. І. Асадчев

Додаток 5 до Методичних рекомендацій

Рекомендації до місцевого Плану організаційно-технічних заходів зі створення системи економічного стимулювання реалізації енергозберігаючих заходів

на підприємствах житлово-комунального господарства

Місцевий План організаційно-технічних заходів зі створення системи економічного стимулювання реалізації енергозберігаючих заходів на підприємствах житлово-комунального господарства (далі – План оргтехзаходів) має містити напрями, головні етапи та завдання щодо запровадження системи економічного стимулювання реалізації енергозберігаючих заходів на підприємствах житлово-комунального господарства, зокрема:

Напрям 1. Проведення організаційно-методичних заходів з еконо-мічного стимулювання енергозбереження № з/п Завдання

1

Створити тимчасову місцеву комісію з вивчення Методичних рекомен-дацій щодо створення системи економічного стимулювання реалізації енергозберігаючих заходів на підприємствах житлово-комунального господарства та підготовки пропозицій

2 Затвердити місцеву систему економічного стимулювання реалізації енергозберігаючих заходів на підприємствах рішенням відповідного органу місцевого самоврядування

3 Створити Спостережну раду з енергозбереження органу місцевого самоврядування, провести установче засідання ради, розробити та затвердити план-графік її роботи

4

Розробити за допомогою Спостережної ради з енергозбереження органу місцевого самоврядування та ухвалити рішенням відповідного органу місцевого самоврядування: 1)Положення про Спостережну раду з енергозбереження органу місцевого самоврядування; 2) Поло-ження про Фонд енергозбереження органу місцевого самоврядування; 3) Типове Положення про Фонд енергозбереження підприємства жит-лово-комунального господарства; 4) Типове Положення про Наглядову раду з енергозбереження підприємства житлово-комунального госпо-дарства; 5) Зміни до статутів підприємств житлово-комунального господарства щодо створення фондів енергозбереження на цих підприємствах (у разі необхідності)

5

Створити наглядові ради з енергозбереження на підприємствах, розробити порядок та регламент їх роботи, у тому числі затвердити власні: 1) Положення про Фонд енергозбереження даного підприєм-ства житлово-комунального господарства; 2) Положення про Наглядо-ву раду з енергозбереження цього підприємства

6

Розробити за допомогою наглядових рад з енергозбереження підпри-ємств житлово-комунального господарства та Спостережної ради з енергозбереження органу місцевого самоврядування та ухвалити рі-шенням відповідного органу місцевого самоврядування рекомендації щодо розрахунку економії паливно-енергетичних ресурсів і води

7 Вирішити питання про доцільність створення місцевої (муніципальної) енергосервісної компанії

8 За ініціативою органу місцевого самоврядування розробити та затвер-дити місцеву програму розвитку житлово-комунального господарства даної територіальної одиниці, де визначити енергозберігаючі заходи

Напрям 2. Удосконалення порядку фінансування енергозберігаючих заходів на підприємствах житлово-комунального господарства

№ з/п Завдання

1 Створити Фонд енергозбереження органу місцевого самоврядуван-ня, формалізувати процедуру та порядок діяльності розпорядника коштів

2

Відкрити окремі рахунки фондів енергозбереження підприємств житлово-комунального господарства (у разі необхідності затверди-ти спеціальний порядок використання поточних рахунків підприєм-ств для фінансування енергозберігаючих заходів)

3

Розробити та затвердити Спостережною радою з енергозбереження органу місцевого самоврядування: 1) Порядок подання підприєм-ствами запитів на фінансування енергозберігаючих заходів з місцевого бюджету; 2) Порядок та правила підготовки обґрунту-вання доцільності та ефективності запитів підприємств; 3) Порядок

та форми звітності підприємств за використання коштів місцевого бюджету та фондів енергозбереження

4 Розробити та подати на розгляд органу місцевого самоврядування пропозиції підприємств щодо фінансування енергозберігаючих заходів з місцевого бюджету

5 Підготувати та подати на розгляд місцевої податкової служби листа щодо запровадження Порядку економічного стимулювання реаліза-ції енергозберігаючих заходів на підприємствах

Напрям 3. Запровадження на підприємствах житлово-комунального господарства спеціального економічного порядку реалізації енерго-зберігаючих заходів

№ з/п Завдання 1 Етап стратегічного планування: 1) узагальнити сучасний

досвід реалізації енергозберігаючих заходів у муніципальній сфері в Україні та країнах близького та далекого зарубіжжя; 2) виконати попередній аналіз фінансового та технічного ста-ну підприємств житлово-комунального господарства та ре-зультатів їх господарської діяльності за два-три попередні ро-ки; 3) надати попередню оцінку кредитоспроможності під-приємств; 4) визначити перелік стратегічних завдань розвитку підприємств з енергозбереження на два-три наступні роки

2 Етап попереднього аналізу та ініціації: 1) створити наказом по кожному підприємству відповідальної за кінцевий результат робочої групи з реалізації завдань; 2) вибрати кращу муніци-пальну практику для впровадження на підприємстві; 3) про-вести рамкове (попереднє) енергетичне обстеження для попе-реднього обґрунтування (селекції) потенційно привабливих енергозберігаючих заходів; 4) розробити попередні техніко-економічні пропозиції (бізнес-плани) енергозберігаючих захо-дів, прийнятних з точки зору прогнозних результатів госпо-дарської діяльності підприємства на два-три наступні роки; 5) розробити бізнес-схему залучення бюджетів усіх рівнів, по-тенційних інвесторів та спонсорів до фінансування відібраних енергозберігаючих заходів; 6) розробити порядок гарантова-ного повернення коштів, що планується залучати

3 Етап залучення інвесторів на конкурсних засадах до виконан-ня енергозберігаючих заходів «під ключ»: 1) провести публіч-ну консультативну нараду (конференцію з залученням гро-мадськості) для гласного обговорення та уточнення потреби, мети та умов виконання енергозберігаючих заходів; 2) розро-бити бізнес-схему фінансування енергозберігаючих заходів

кількома сторонами та підтвердити її життєздатність укладе-ними угодами про наміри між усіма сторонами, що виявили згоду на фінансування або спонсорування енергозберігаючих заходів; 3) розробити кваліфікаційні вимоги або запит пропо-зицій до учасників тендеру на розробку проектів і впрова-дження комплексу послуг «під ключ»; провести тендери; 4) провести переговори з потенційними претендентами на пе-ремогу та підписати з переможцем тендеру проектного дого-вору на проведення енергетичного обстеження інвестиційного класу, розробку та обґрунтування реалізації енергозберігаю-чих заходів

4 Етап інвестиційного енергетичного обстеження та детального аналізу енергозберігаючих заходів: 1) виконати детальний ана-ліз фінансових, юридичних та технічних аспектів господар-ської діяльності підприємств житлово-комунального госпо-дарства з залученням енергосервісних компаній, незалежних фахівців та аудиторських компаній; 2) провести з залученням фахівців інвестора та підприємства енергетичне обстеження інвестиційного класу; 3) виявити енергозберігаючі заходи, що фізично реалізуються, ідентифікувати основні ризики й їх можливі наслідки;

визначити пріоритети та обґрунтувати відібрані до реалізації енергозберігаючі заходи; 4) розробити проектно-конструктор-ську документацію на енергозберігаючі заходи, що призначені для першочергового впровадження; 5) забезпечити оснащення енергозберігаючих заходів, у тому числі житлового фонду, що входить до сфери впливу проекту, засобами обліку та регулю-вання споживання паливно-енергетичних ресурсів і води; 6) затвердити чи переглянути у встановленому порядку норми витрат паливно-енергетичних ресурсів та води, передбачивши зниження їх питомого споживання не менше трьох відсотків щорічно

5 Етап укладання пакета договорів між місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпри-ємствами житлово-комунального господарства та інвесторами: 1) розробити за допомогою інвесторів, постачальників енергое-фективного устаткування та послуг план вимірювання та вери-фікації енергозбереження; 2) укласти відповідні договори, що гарантує виконання інвесторами, постачальниками, підприємс-твами, підрядниками та місцевим органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування своїх зобов'язань, а також інші за необхідністю контракти, наприклад контракт товарного кредиту чи договору лізингу та договір застави

6 Етап закупівлі товарів та послуг на конкурсних засадах: 1) під-готувати відповідні документи та провести тендери на закупів-лю необхідного устаткування, товарів та послуг; 2) обговорити та підписати відповідні договори з постачальниками та субпід-рядниками

7 Етап реалізації енергозберігаючих заходів «під ключ» і передача прав власності: 1) виконати монтаж та введення в експлуатацію енергозберігаючого устаткування; 2) провести приймально-здавальні випробування; 3) здійснити поступову передачу підприємствам прав власності на устаткування і то-вари, що закуплено за кошти енергосервісних компаній та інших інвесторів

8 Етап запровадження системи моніторингу, вимірювання та верифікації досягнутої економії паливно-енергетичних ресур-сів і води та коштів на їх споживання: 1) забезпечити систему моніторингу, вимірювання та верифікації необхідним облад-нанням та кадрами; 2) забезпечити необхідну нормативно-технічну підтримку повернення залучених кредитів; 3) створи-ти систему оперативного контролю за виконанням зобов'язань, обумовлених договорами

Напрям 4. Розроблення та реалізація на підприємствах житлово-комунального господарства плану вимірювання та верифікації енергозберігаючих заходів

№ з/п Завдання

1

Виділити енергозберігаючі заходи як об'єкт окремого обліку економії паливно-енергетичних ресурсів і води (провести межу). Виконати аналіз можливих наслідків від впровадження енергозберігаючих захо-дів на інші об'єкти за цією межею

2

Визначити базові умови об'єкта, які включають: характеристики обладнання/системи, базове споживання паливно-енергетичних ре-сурсів та води (і кошти) й чинники, які впливають на базове споживання паливно-енергетичних ресурсів та води

3

Розробити та затвердити специфікацію вимірювального обладнання, включаючи перелік точок, в яких будуть проводитись вимірювання, та графіки проведення вимірювань. Встановити обладнання, необхід-не для проведення вимірювань

4

Визначити шляхом вимірювання (та/або розрахунків за домовленістю з енергосервісними компаніями) та узгодити з усіма сторонами, що фінансують енергозберігаючі заходи, тривалість базового року (пе-ріоду), базові умови та базові параметри енергоспоживання за цей період

5 Виконати прогноз та ідентифікувати можливі умови та параметри після інсталяційного періоду, розробити порядок та правила враху-вання можливих змін по відношенню до базових параметрів та умов

6 Розробити план-графік та регулярно проводити періодичні перевірки встановленого енергозберігаючого обладнання та режимів його ро-боти

7 Розробити та узгодити з зацікавленими сторонами перелік та типові форми звітності. Затвердити окремим документом методику співставлення енергоспоживання за до- та після інсталяційні періоди

8 Включити план-графік проведення перевірок в договір та оформлю-вати результати вимірювань окремими протоколами

9 Оформити план вимірювання та верифікації у виді окремого доку-мента, узгодженого з Спостережною радою з енергозбереження орга-ну місцевого самоврядування та інвесторами

10 Включити витрати на визначення та реалізацію плану вимірювання та верифікації в договір

Напрям 5. Розроблення та запровадження правил та порядку розра-хунків досягнутої економії паливно-енергетичних ресурсів і води

№ з/п Завдання

1

Розробити та затвердити: • форми первинних документів, звітності і контролю господарських операцій з реалізації енергозберігаючих заходів; • правила документообігу і технологію обробки облікової інформації; • питомі норми витрат паливно-енергетичних ресурсів

2

Встановити наказом по підприємству персональну відповідальність посадових осіб: • за проведення розрахунків та подання звітних даних, які підтверджують економію паливно-енергетичних ресурсів і води та коштів на оплату їх споживання; • за організацію відповідного обліку енергозберігаючих заходів та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій з реалізації енергозберігаючих заходів у первинних документах; • за збереження оброблених документів, регістрів і звітності

3

Розробити та затвердити порядок урахування змін характеристик та перевірки заходів з енергозбереження, який включає й порядок проведення вимірювань і верифікації досягнутої економії та процедуру внесення змін у договори

4 Запровадити на підприємстві систему матеріального стимулювання трудових колективів та окремих працівників за впровадження енергозберігаючих заходів

Напрям 6. Перелік енергозберігаючих заходів, запланованих для розроблення та запровадження на коротко- та середньострокову перспективу

№ з/п

Назва

енергозберігаю

чого

заходу

, підприємство

Вартість

енергозберігаю

чих заходів,

тис

. грн

Строк

окупності

проекту,

по роках

Потенціал

енергозбереж

ення

, т у

. п

Власні кош

ти

підприємства

, тис

. грн

Кош

ти інвесторів

, тис.

грн

Кош

ти місцевого

бю

дж., тис.

грн

Разом:

До переліку енергозберігаючих заходів можуть входити: • впровадження енергозберігаючих технологій та обладнання; • проведення енергетичних обстежень, розроблення бізнес-

планів з питань енергозбереження; • виконання проектно-конструкторських робіт з урахуванням

завдань з енергозбереження; • закупівля, доставка, монтаж та введення в експлуатацію

енергоефективного обладнання; • оснащення місцевих підприємств житлово-комунального

господарства сучасними засобами обліку, контролю та управління використанням паливно-енергетичних ресурсів і води;

• нормування обсягів споживання паливно-енергетичних ресурсів і води, моніторинг та перевірка досягнутого рівня енерго-збереження;

• підготовка та перепідготовка кадрів, безпосередньо пов'яза-них з реалізацією енергозберігаючих заходів.

Обґрунтування доцільності та ефективності реалізації енерго-зберігаючих заходів:

• обґрунтування доцільності та техніко-економічної ефектив-ності запропонованих енергозберігаючих заходів на етапі їх

включення до місцевої програми розвитку житлово-комунального господарства є обов'язковим;

• аналіз запропонованих енергозберігаючих заходів щодо підтвердження доцільності та ефективності їх реалізації здійснюється Спостережною радою з енергозбереження органу місцевого само-врядування як невід'ємна складова стратегічних планів розвитку підприємств житлово-комунального господарства;

• порядок та строки проведення аналізу щодо підтвердження досягнутого рівня економії паливно-енергетичних ресурсів та води узгоджуються підприємствами з енергосервісними компаніями, іншими інвесторами на етапі укладання договорів;

• проведення енергетичного обстеження для визначення фактичних обсягів споживання паливно-енергетичних ресурсів та води на момент укладання договорів і обґрунтування висновків щодо рівня підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів та води є обов'язковим;

• витрати на проведення енергетичних обстежень є обґрун-тованими і зараховуються до витрат Фонду енергозбереження підприємств на реалізацію енергозберігаючих заходів.

Додаток 4

Національне агентство україни з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів Наказ від 17 березня 2009 року № 33

Методика розроблення галузевих, регіональних програм енергоефективності та

програм зменшення споживання енергоресурсів бюджетними установами шляхом їх раціонального

використання

І. Загальні положення 1. Методика розроблення галузевих, регіональних програм

енергоефективності та програм зменшення споживання енерго-ресурсів бюджетними установами (далі – Методика) підготовлена з метою встановлення єдиного порядку розроблення, погодження та затвердження відповідних програм.

2. Для цілей цієї Методики: регіон – це суб'єкт системи адміністративно-територіального устрою – Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь.

3. Регіональні та галузеві програми енергоефективності та програми зменшення споживання енергоресурсів бюджетними уста-новами (далі – Програми) повинні узгоджуватися із затвердженими Кабінетом Міністрів України основними пріоритетними напрямами діяльності у сфері енергоефективності та енергозбереження.

4. Підставою для розроблення Програм є рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

5. Програми спрямовуються на зниження енергоємності ви-робництва одиниці продукції, виконаних робіт та наданих послуг підприємствами усіх форм власності та недопущення нераціональ-ного використання паливно-енергетичних ресурсів бюджетними установами.

6. Галузеві та регіональні Програми енергоефективності визначають сукупність взаємопов'язаних дій, узгоджених за стро-ками та ресурсним забезпеченням з усіма визначеними Програмами виконавцями і спрямовані на зниження енергоємності виробництва

одиниці продукції, виконаних робіт та наданих послуг (для галузевих Програм – у відповідній галузі; для регіональних Програм – у відповідному регіоні) та зменшення втрат паливно-енергетичних ресурсів шляхом реалізації організаційних, технічних, технологічних та інших заходів, а саме: оновлення основних фондів, модернізації виробничих потужностей, запровадження енергоефективних техно-логій, в тому числі систем електроопалення і водопідігріву акумуля-ційного типу та технологій з використанням альтернативних джерел енергії тощо.

7. Програма зменшення споживання енергоресурсів бюджет-ними установами визначає сукупність взаємопов'язаних завдань і за-ходів, узгоджених за строками та ресурсним забезпеченням з усіма задіяними виконавцями, спрямованих на розв'язання існуючих проб-лем, пов'язаних з неефективним використанням паливно-енергетич-них ресурсів та води в бюджетних установах.

8. Основними етапами розроблення та виконання Програм є: 1) прийняття відповідним органом виконавчої влади або

органом місцевого самоврядування рішення щодо розроблення Програми;

2) визначення розробника Програми; 3) визначення джерел фінансування розроблення Програми; 4) підготовка та затвердження технічного завдання до Програми,

головною метою якого повинно бути зниження енергоємності вироб-ництва одиниці продукції, виконаних робіт і наданих послуг, зменшен-ня невиробничих втрат паливно-енергетичних ресурсів та зменшення обсягів бюджетного фінансування, які спрямовуються на оплату паливно-енергетичних ресурсів та води бюджетними установами;

5) розроблення Програми; 6) погодження відповідної Програми з Національним агент-

ством України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (далі – НАЕР);

7) затвердження Програми наказом відповідного централь-ного органу виконавчої влади, рішенням Верховної Ради АР Крим або сесії обласної/міської ради;

8) розроблення та затвердження організаційно-технічних заходів на відповідний рік, спрямованих на реалізацію Програми;

9) організація моніторингу стану виконання Програми; 10) подання узагальнених інформаційно-аналітичних матеріалів

про стан виконання Програми до НАЕР.

9. Розроблення проекту Програми здійснюється відповідним органом виконавчої влади самостійно або на його замовлення в установленому законодавством порядку.

10. До проекту Програми готується Паспорт програми за встановленою додатком 1 формою.

11. Проект Програми повинен містити наступні основні розділи: 1) визначення проблеми на розв'язання якої спрямована

Програма; 2) мета Програми; 3) перелік показників за якими здійснюватиметься оцінка

досягнення мети Програми; 4) шляхи розв'язання проблеми; 5) нормативно-правове забезпечення реалізації Програми; 6) визначення строків та етапів виконання Програми; 7) заходи спрямовані на оптимізацію паливно-енергетичних

балансів галузей та регіонів, зокрема, шляхом запровадження систем електроопалення і водопідігріву акумуляційного типу та технологій з використанням альтернативних джерел енергії;

8) оцінка примірного обсягу коштів, необхідних для забез-печення досягнення мети Програми та визначення джерел фінансу-вання;

9) порядок проведення моніторингу та узагальнення резуль-татів Програм.

ІІ. Зміст розділів проектів Програм 12. Визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована

Програма. Розділ повинен містити соціально-економічну характеристику

галузі, сфери управління чи регіону, чітко сформульоване визна-чення проблеми, а саме: відносно високий рівень:

1) енергоємності вироблення одиниці продукції (виконаних робіт, наданих послуг);

2) втрат паливно-енергетичних ресурсів при виробленні оди-ниці продукції (виконаних робіт, наданих послуг);

3) затрат бюджетних коштів на утримання бюджетних установ; 4) Крім того, в даному розділі характеризується наявний

рівень оптимізації паливно-енергетичного балансу галузей і регіонів, наводиться характеристика будівель, власних паливних господарств, інших об'єктів бюджетних установ, а також їх технічний стан тощо.

Дані до цього розділу повинні відбиратися з використанням офіційних статистичних даних не менше ніж за 5 останніх років (із посиланням на офіційні джерела інформації). Визначення проблеми є основою для формулювання мети та всіх інших розділів Програми.

13. Мета Програми. В цьому розділі повинна бути визначена мета Програми, а саме:

1) зменшення енергоємності виробництва одиниці продукції, виконаних робіт, наданих послуг;

2) скорочення рівня невиробничих втрат паливно-енергетич-них ресурсів та води;

3) оптимізація паливно-енергетичного балансу галузей і регіонів; 4) відносне скорочення бюджетних видатків на використання

паливно-енергетичних ресурсів та води в бюджетних установах. 14. Перелік показників, за якими здійснюватиметься оцінка

досягнення мети Програми. У цьому розділі наводяться перелік показників та примірні

розрахунки, за якими здійснюватиметься кінцева оцінка досягнення мети, на реалізацію якої спрямовані Програми.

До переліку відносяться такі показники: 1) зниження енергоємності виробництва одиниці продукції,

виконаних робіт, наданих послуг (в умовних одиницях). Перелік видів продукції, робіт та послуг, що виробляються чи надаються у відповідних галузях та регіонах повинен охоплювати не менше 80% обсягу виробленої продукції (робіт, послуг) у відповідній галузі, або не менше 80% обсягу валового регіонального продукту (далі – ВРП);

2) енергоємності валової доданої вартості (далі – ВДВ) регіонів; 3) зменшення рівня втрат паливно-енергетичних ресурсів; 4) відносне скорочення обсягу бюджетних видатків; 5) рівень оптимізації паливно-енергетичного балансу галузей

і регіонів; 6) обсяг залученого фінансування, яке спрямовуватиметься на

фінансування заходів Програм. При підготовці розрахунків необхідно враховувати, що станом

на кінець реалізації Програм повинно досягатися: • зменшення енергоємності виробництва одиниці продукції

(виконаних робіт, наданих послуг) не менше 20% від базового року. Базовим вважається рік затвердження відповідної Програми;

• зменшення втрат паливно-енергетичних ресурсів при вироб-ленні одиниці продукції (виконаних робіт, наданих послуг) не менше 40% від базового року;

• забезпечення економії бюджетних коштів (за умови дотри-мання відповідних вимог щодо охорони праці, санітарних норм та правил тощо) на утримання бюджетних установ, за рахунок запро-вадження відповідних заходів та проектів – на 50% від базового року.

15. Шляхи розв'язання проблеми. У цьому розділі визначаються шляхи і способи розв'язання

проблеми галузі, регіону, сфери управління, бюджетної установи, на вирішення якої спрямована відповідна Програма.

Проблема розв'язується завдяки реалізації заходів наступного характеру:

• організаційного; • технічного (технологічного); • структурного. Заходи організаційного характеру – передбачають норматив-

но-правове та фінансове забезпечення, а також створення відповід-них структур для досягнення мети Програм.

Заходи технічного (технологічного) характеру – передба-чають модернізацію або заміну наявного енергоємного обладнання, запровадження новітніх енергоефективних та енергозберігаючих технологій, підвищення енергоефективності виробництва одиниці продукції, виконання робіт, надання послуг, зменшення втрат паливно-енергетичних ресурсів, економію бюджетних коштів.

Для бюджетних установ заходами технічного (технологічного) характеру є наступні заходи:

• переведення власних паливних господарств на альтерна-тивні види палива;

• запровадження автономних систем електроопалення і водо-підігріву акумуляційного типу;

• встановлення приладів обліку теплової енергії, холодної і гарячої води та двотарифних лічильників електроенергії;

• заміна чи утеплення вхідних дверей та вікон; • зовнішнє та внутрішнє утеплення стін; • модернізація чи заміна систем опалення в адміністра-

тивних будівлях;

• заміна ламп розжарювання на енергоощадні лампи. Заходи структурного характеру в сфері виробництва –

передбачають докорінні зміни у структурі виробництва. 16. Нормативно-правове забезпечення реалізації Програм. У цьому розділі наводиться перелік проблемних питань, які не

врегульовано чинним законодавством, а також перелік нормативно-правових актів, які необхідно розробити, або до яких необхідно внести зміни з метою забезпечення виконання положень відповідних Програм, а також зміст цих змін.

Зміст цього розділу відповідної Програми увійде складовою частиною до Державної цільової економічної програми енерго-ефективності, а пропозиції повинні враховуватись НАЕР при розроб-ленні відповідних нормативно-правових актів.

17. Визначення строків та етапів виконання Програм. У розділі наводять строки та етапи виконання Програм. Строк виконання відповідної Програми повинен бути розрахо-

ваний не більше ніж на 5 років. 18. Заходи, спрямовані на оптимізацію паливно-енергетичних

балансів галузей та регіонів, зокрема, шляхом запровадження систем електроопалення і водопідігріву акумуляційного типу та технологій з використанням альтернативних та відновлюваних джерел енергії.

Положення цього розділу повинні бути спрямовані на опти-мізацію паливно-енергетичних балансів галузей та регіонів, насам-перед шляхом скорочення споживання природного газу, збільшення частки відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів пали-ва, в тому числі запровадження системи електроопалення і водо-підігріву акумуляційного типу. Зазначені заходи повинні складатися із вичерпного переліку енергоефективних проектів, які пропону-ються до впровадження на галузевому та регіональному рівнях, а також у бюджетних установах.

Заходи Програми повинні передбачати реалізацію конкретних енергоефективних проектів, які планується здійснити протягом певного періоду і які повинні забезпечити досягнення мети відпо-відних Програм.

19. Оцінка примірного обсягу коштів, необхідних для забез-печення досягнення мети Програми та визначення джерел фінансу-вання.

У розділі наводяться розрахунки примірного обсягу коштів, необхідних для забезпечення досягнення мети Програми з відповід-

ною розбивкою за етапами її реалізації. Крім того, повинні бути визначені джерела фінансування, за рахунок яких буде здійсню-ватись реалізація Програми. Джерелами фінансування можуть бути:

а) для заходів галузевих та регіональних Програм енерго-ефективності:

• власні кошти підприємств; • субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам; • кошти місцевих бюджетів; • кредити, гранти, позики тощо; • інші залучені відповідно до законодавства кошти. б) для заходів програм зменшення споживання енергоресурсів

бюджетними установами шляхом їх раціонального використання: • кошти державного бюджету - для бюджетних установ, які

знаходяться у підпорядкуванні центральних та місцевих органів виконавчої влади, утримання яких здійснюється за рахунок державного бюджету;

• кошти місцевих бюджетів - для бюджетних установ та установ соціальної сфери, утримання яких здійснюється за рахунок місцевих (регіональних, міських, районних, селищних, сільських) бюджетів;

• інші кошти не заборонені законодавством. 20. Порядок проведення моніторингу та узагальнення результа-

тів Програм. Моніторинг виконання Програм проводиться відповідно до

показників, визначених пунктом 15 цієї Методики, та за формами, встановленими НАЕР.

Результативні показники наводяться диференційовано з розбив-кою за етапами реалізації Програми та роками. У разі коли Програма виконується не за один етап, результативні показники другого та третього етапів можуть визначатися без розбивки за роками.

Порядок узагальнення результатів повинен здійснюватись у табличній формі та за допомогою відповідних діаграм.

ІІІ. Погодження та затвердження Програм 21. З метою широкого обговорення проекти Програм повинні

бути розміщені на веб-сайті відповідного органу виконавчої влади, а в засобах масової інформації публікуються інформаційні повідом-лення про розроблення проектів Програм.

22. Розроблені, згідно з цією Методикою, проекти Програм розглядають на засіданні Колегії відповідного центрального чи місцевого органу виконавчої влади та, за умови її схвалення, подають на погодження до НАЕР.

23. У разі відсутності зауважень проект Програми погоджу-ється НАЕР та повертається відповідному органу виконавчої влади на затвердження.

24. Після затвердження відповідної Програми, як додаток до неї, щорічно розробляються та затверджуються, за формою, встанов-леною додатком 2, План заходів на виконання положень Програм з обов'язковим зазначенням конкретних виконавців, термінів вико-нання та джерел фінансування. Копію зазначеного Плану заходів після затвердження направляють до НАЕР.

IV. Розрахунок показників енергоефективності 25. Енергоємність валового регіонального продукту (далі –

ВРП) еврп, кг у.п./грн, визначається за формулою: еврп = Р/Vврп , (1) де Vврп – обсяг валового регіонального продукту відповідно в

регіоні, галузі, грн; Р – обсяг споживання ПЕР на енергетичні цілі, кг у.п., загалом

в регіоні, галузі, який визначається за формулою:

WdWB

QdWdQdWdWdB

ексeімпВНДЕ

ВНДЕTВНДЕeAECTГАЕСГЕСeAECe

ni

iiP

0..

00000

1

123,0 −+

++++++=

+

∑ −

=

=

(2) де і – індекс виду органічного палива; п – кількість видів органічного палива; Ві – обсяг споживання і-го виду органічного палива на

енергетичні цілі, кг у.п.; dе – питомі витрати палива на відпуск електроенергії на

станціях загального користування, кг у.п./кВт.год;

W AEC0 – відпуск електроенергії від АЕС, кВт.год;

W ГАЕСГЕС0

− – відпуск електроенергії від ГЕС-ГАЕС, кВт.год; dт – питомі витрати палива на відпуск теплоенергії на станціях

загального користування, кг у.п./Гкал;

QAEC

0 – відпуск теплоенергії від АЕС, Гкал;

W ВНДЕ0 – відпуск електроенергії від електростанцій і уста-

новок, які працюють на нетрадиційних і відновлюваних джерелах енергії (НВДЕ), кВт.год;

QВНДЕ

0 – відпуск теплоенергії від установок, що працюють на

альтернативних видах палива, Гкал; W імп. – обсяг імпорту (одержання) електроенергії, кВт.год;

W екс. – обсяг експорту (передачі) електроенергії, кВт.год; ВНВДЕ – обсяг НВДЕ, використаних безпосередньо як паливо,

кг у.п. 26. Енергоємність валової доданої вартості (далі - ВДВ) еВДВ,

кг у. п./грн, – це обсяг споживання ПЕР для задоволення енерге-тичних виробничих і невиробничих потреб на одиницю ВДВ і визначається за формулою:

еВДВ=P/VВДВ, (3) де VВДВ – обсяг ВДВ, грн; Р – визначається згідно з формулою (2). 27. Питомі витрати паливно-енергетичних ресурсів на

вироблення одиниці продукції, робіт та послуг Питомі витрати палива d, кг у. п./одиницю продукції, робіт,

послуг (далі - ПРП) – це відношення витрат палива для виробництва даного виду ПРП.

Питомі витрати електроенергії w, кВт .год/одиницю ПРП – це відношення витрат електроенергії для виробництва даного виду ПРП.

Питомі витрати теплової енергії q, Гкал/одиницю ПРП – це від-ношення витрат теплової енергії для виробництва даного виду ПРП.

Зазначені показники визначаються за формулами:

,1

ПB

ni

ii

d∑=

== (4)

ПWw =

, (5)

ПQq =

, (6)

де ∑=

=

ni

iiB

1 – сумарні витрати паливних ресурсів, кг у.п. для

даного виду та обсягу ПРП за певний проміжок часу; W – витрати електроенергії, кВт .год для даного виду та

обсягу ПРП за певний проміжок часу; Q – витрати теплової енергії, Гкал для даного виду та обсягу

ПРП за певний проміжок часу для даного виду та обсягу ПРП за певний проміжок часу;

П – обсяг ПРП за той же проміжок часу, натуральних одиниць. 28. Сумарні питомі витрати ПЕР або енергоємність ПРП, кг

у.п./одиницю продукції, робіт, послуг – це відношення сумарних витрат ПЕР за певний проміжок часу до обсягів даного виду ПРП за той же проміжок часу та обчислюється за формулою:

П

QWВE

nі

іі

прпр

∑=

=

++= 1

.).(, (7)

де ∑=

=

nі

ііВ

1, – сумарні витрати палива на виробництво ПРП, кг

у.п.; W, Q – витрати електричної й теплової енергії відповідно на

виробництво ПРП, кг у. п.

Додаток 5

International standard Міжнародний стандарт ISO 50001

Energy management systems – Requirements with guidance for use

Системи енергетичного менеджменту – Вимоги та порадник з впровадження

ISO (Міжнародна організація зі стандартизації) є всесвітньою федерацією національних органів зі стандартизації (членів ISO). Як правило, роботу з підготовки міжнародних стандартів здійснюють технічні комітети ISO. Кожен член ISO, зацікавлений в питанні, з якого створено відповідний технічний комітет, має право бути представленим у цьому комітеті. Міжнародні урядові та неурядові організації, які взаємодіють з ISO, також беруть участь у роботі. ISO тісно співпрацює з Міжнародною електротехнічною комісією (МЕК) з усіх питань стандартизації в галузі електротехніки.

Підготовку проектів міжнародних стандартів ведуть відпо-відно до правил, наведених у Директивах ISO/ МЕК, Розділ 2.

Основним завданням технічних комітетів є розроблення міжнародних стандартів. Проекти міжнародних стандартів, прийняті технічними комітетами, розсилаються членам на голосування. Їхнє опублікування як міжнародних стандартів потребує схвалення, щонайменше 75% комітетів-членів, що беруть участь у голосуванні.

Треба звернути увагу, що деякі елементи цього документа можуть бути об'єктом патентних прав. ISO не несе відповідальності за позначення будь-якого або всіх таких патентних прав.

Стандарт ISO 50001 був підготовлений Технічним комітетом ISO/ TC 242, Енергетичний менеджмент.

Вступ Цей міжнародний стандарт має на меті дати можливість

організаціям запровадити системи та процеси, необхідні для поліп-шення енергетичного функціонування, зокрема енергетичну ефек-тивність, використання і споживання енергії. Передбачається, що впровадження цього міжнародного стандарту приведе до зменшення

викидів в атмосферу парникових газів та інших пов'язаних із цим впливів на довкілля, а також зменшить витрати на енергію шляхом систематичного управління енергією. Даний міжнародний стандарт призначений для організацій будь-якого типу і розміру, незалежно від умов географічного, культурного чи соціального характеру. Його успішне впровадження залежить від зобов'язань, прийнятих на всіх рівнях організації, особливо від зобов'язань, прийнятих на рівні вищого керівництва.

Цей міжнародний стандарт встановлює вимоги до системи енергетичного менеджменту, на основі яких організація може розро-бити і впровадити енергетичну політику, здійснити постановку цілей та завдань і розробити плани дій з урахуванням законодавчих вимог та даних про значне використання енергії. Система енергетичного менеджменту дозволяє організації виконувати зобов'язання, визначені в її політиці, вживати заходів, необхідних для поліпшення енергетич-ного функціонування, і демонструвати відповідність вимогам цього міжнародного стандарту. Цей міжнародний стандарт застосовується до тих видів діяльності, які перебувають під контролем організації, застосування цього міжнародного стандарту можна здійснити таким чином, щоб воно узгоджувалось зі специфічними вимогами органі-зації, зокрема й особливостями її системи, рівнем документування та ресурсами.

Цей міжнародний стандарт ґрунтується на методології циклу постійного поліпшення «Плануй – Впроваджуй – Перевіряй – Дій»/ «Plan – Do – Check – Act» (PDCA), і впроваджує енергетичний менеджмент в щоденну практику організації, як показано на Малюнку 1.

Примітка: В контексті енергетичного менеджменту підхід PDCA може бути описаний так:

Планування (Plan) – проведення енергетичного огляду та визначення базової лінії, показників енергетичного функціонування, встановлення цілей, задач і розробка планів дій, необхідних для досягнення результатів, які поліпшать енергетичне функціонування відповідно до енергетичної політики організації;

Впровадження (Do) – впровадження планів дій у сфері енергетичного менеджменту;

Перевірка (Check) – моніторинг та вимірювання процесів і основних характеристик операцій, що визначають енергетичне функ-

ціонування, щодо реалізації енергетичної політики і досягнення цілей, і звітування про результати;

Дія (Act) – виконання дій (вжиття заходів) щодо постійного поліпшення енергетичного функціонування і системи енергетичного менеджменту.

Постійне покращення

Малюнок 1. Модель системи енергетичного менеджменту

міжнародного стандарту

Широке всесвітнє застосування цього міжнародного стандарту сприяє ефективнішому використанню наявних енергетичних ресур-сів, підвищенню конкурентоспроможності та зменшенню викидів парникових газів й інших пов'язаних впливів на довкілля. Цей міжнародний стандарт може застосовуватися незалежно від виду енергії, що використовується.

внутрішнім процесам

Аудит навідповідність

ISO

Енергополітика

Енергопланування

Впровадження та функціонування

Коригувальні, запобіжні та

профілактичні дії

Контроль тамоніторинг

Внутрішнійаудит

Аналіз з бокукерівництва

ПЕРЕВІР

Формуванняполітики у

енергоменеджменту

Формування програмиенергозбереження

Виконання енергозбереженняІнвестиції в

енергозберігаючітехнології

Аудит відповідність

та процедурам

Актуалізація програми енергозбереження

Оптим ізація структури енергоменеджменту

Енергосервісні контракти

Питомі норми енергоносії KP

Безперервне покращення

Його також можна використати для сертифікації, реєстрації та самостійного декларування організації про відповідність її системи енергетичного менеджменту встановленим вимогам. Він не встанов-лює абсолютних вимог до енергетичного функціонування, що вихо-дять за рамки зобов'язань, встановлених в енергетичній політиці організації, і обов'язків організації відповідати застосовним до її діяльності законодавчим та іншим вимогам. Отже, дві організації, які займаються аналогічною діяльністю, але мають різні показники енерге-тичного функціонування, можуть відповідати вимогам стандарту.

Цей міжнародний стандарт заснований на загальних елементах стандартів ISO для систем менеджменту, гарантуючи високий рівень сумісності, особливо зі стандартами ISO 9001 та ISO 14001.

Примітка: Додаток В показує взаємозв'язок між цим міжнарод-ним стандартом і міжнародними стандартами ISO 9001:2008, ISO 14001:2004 та ISO 22000:2005.

Організація може вирішити інтегрувати даний міжнародний стандарт з іншими системами управління, включаючи системи, що пов'язані з якістю, охороною навколишнього середовища та охоро-ною праці.

1. Сфера застосування Цей міжнародний стандарт встановлює вимоги для розробки,

впровадження, підтримки в робочому стані і поліпшення системи енергетичного менеджменту, метою якого є надання організації мож-ливості для реалізації системного підходу в досягненні постійного поліпшення енергетичного функціонування, зокрема енергетичну ефективність, використання і споживання енергії.

Цей міжнародний стандарт встановлює вимоги, застосовні до режиму використання та споживання енергії, включаючи вимірю-вання, документування і звітність, проектування і порядок закупі-вель, що стосуються обладнання, систем, процесів і персоналу, які пов'язані з енергетичним функціонуванням організації.

Цей міжнародний стандарт застосовний до всіх параметрів, що впливають на енергетичне функціонування, які можуть бути відстежені за допомогою моніторингу та на які організація може вплинути. Цей міжнародний стандарт не встановлює конкретних критеріїв щодо енергетичного функціонування.

Цей міжнародний стандарт був розроблений для використання незалежно від інших документів, але його елементи можуть бути

пов'язані або інтегровані з відповідними елементами інших систем менеджменту.

Цей міжнародний стандарт може застосовуватися до будь-якої організації, яка бажає забезпечити відповідність своєї діяльності заявленій енергетичній політиці і бажає продемонструвати це іншим сторонам. Така відповідність підтверджується або за допомогою самооцінки та декларування про відповідність самою організацією або за допомогою сертифікації системи енергетичного менеджменту зовнішньої організацією.

Цей міжнародний стандарт також вміщує Порадник із засто-сування стандарту, наведений в Додатку А.

2. Нормативні посилання У цьому розділі не наведено нормативних посилань. Він

включений для збереження ідентичності нумерації розділів цього міжнародного стандарту з іншими стандартами ISO для систем менеджменту.

3. Терміни та визначення Стосовно цього документу використовують такі терміни та

визначення. 3.1 Межі (boundaries) Фізичні межі або границі місця виробничої діяльності та/ або

межі організації згідно з тим, як це визначено організацією. ПРИКЛАД. Процес, група процесів, місце виробничої діяльності,

повністю вся організація, кілька місць виробничої діяльності (вироб-ничих майданчиків), що перебувають під управлінням організації.

3.2 Постійне вдосконалення (continual improvement) Повторюваний процес, що приводить до покращення енерге-

тичного функціонування та системи енергетичного менеджменту. Примітки: 1) Процес встановлення цілей та пошуку можливостей покра-

щення є постійним процесом; 2) Постійне вдосконалення поліпшує загальне енергетичне

функціонування, що узгоджується з енергетичною політикою органі-зації.

3.3 Корегування (correction) Дія, яку виконують для усунення виявленої невідповідності

(3.21). Примітка: Використано визначення, наведене в стандарті ІСО

9000:2005, визначення 3.6.6.

3.4 коригувальна дія (corrective action) Дія, яку виконують для усунення причини виявленої невідпо-

відності (3.21). Примітки: 1) Невідповідність може мати декілька причин. 2) Коригувальну дію виконують для попередження повтор-

ного виникнення події тоді як запобіжну дію – для попередження виникнення події.

3) Використано визначення, наведене в стандарті ІСО 9000:2005, визначення 3.6.5.

3.5 Енергія (energy) Електроенергія, паливо, пара, тепло, стиснене повітря та інші

подібні середовища. Примітки: 1) В цьому міжнародному стандарті, під енергією розуміють

різні форми енергії, включаючи відновлювані види, які можуть бути закуплені, збережені, піддані обробці, використані в обладнанні або в процесі або бути відновлені.

2) Енергія може бути визначена як здатність системи вико-нати зовнішню дію або роботу.

3.6 Енергетична базова лінія (energy baseline) Кількісний індикатор, що дає основу для порівняння енерге-

тичного функціонування. Примітки: 1) Енергетична базова лінія відображає певний період часу. 2) Енергетична базова лінія може бути нормалізована з викори-

станням параметрів, які впливають на використання і/або споживання енергії, наприклад, рівень продуктивності, градусо-дні (зовнішня тем-пература) і т.д.

3) Енергетична базова лінія може також використовуватися для розрахунку заощаджень енергії як точка відліку для відобра-ження ситуації до і після впровадження заходів, спрямованих на поліпшення енергетичного функціонування.

3.7 Споживання енергії (energy consumption) Кількість спожитої енергії. 3.8 Енергетична ефективність (energy efficiency) Відношення або інший кількісний взаємозв'язок між обсягом

виконаної роботи, наданої послуги, товарів або енергії на виході, та енергією, що надійшла на вхід.

ПРИКЛАД. Коефіцієнт перетворення; необхідна енергія/ вико-ристана енергія; вироблена потужність / споживана потужність; теоре-тична енергія, яку необхідно використати для виконання роботи / енергія, використана для роботи.

Примітка: Необхідно, щоб обидва параметри на вході й виході були чітко визначені і кількісно, і якісно вираженні, і щоб вони були вимірюваними.

3.9 Система енергетичного менеджменту – СЕМ (energy management system – EnMS) Набір взаємопов'язаних або взаємодіючих елементів, необхід-

них для розробки і впровадження енергетичної політики та енерге-тичних цілей, а також процесів та методик для досягнення цих цілей.

3.10 Група з енергетичного менеджменту (energy manage-ment team) Особа (особи), відповідальна за ефективне впровадження захо-

дів системи енергетичного менеджменту та здійснення покращень енергетичного функціонування.

Примітка: Розмір цієї групи буде визначатися розміром і специфікою діяльності організації, а також наявними в розпоряд-женні ресурсами. Групу може представити одна особа, наприклад, представник керівництва.

3.11 Енергетична ціль (energy objective) Певний результат або досягнення, встановлене для реалізації

енергетичної політики організації, пов'язане з покращеним енерге-тичним функціонуванням.

3.12 Енергетичне функціонування (energy performance) Вимірювані результати, що стосуються енергетичної ефектив-

ності (3.8), використання енергії (3.18) та споживання енергії (3.7). Примітки: 1) В контексті систем енергетичного менеджменту результати

можуть бути виміряні щодо енергетичної політики організації, енерге-тичних цілей і завдань та інших складових енергетичного функціону-вання.

2) Енергетичне функціонування є одним із складових елементів ефективного функціонування системи енергетичного менеджменту.

3.13 Показник енергетичного функціонування – ПЕФ (ener-gy performance indicator – EnPI) Кількісне значення або міра енергетичного функціонування

згідно з тим, як це визначено організацією.

Примітка: Показники енергетичного функціонування можуть бути виражені простим параметром, відношенням або у вигляді складнішої моделі.

3.14 Енергетична політика (energy policy) Офіційна заява вищого керівництва організації про основні

наміри та напрямки діяльності щодо енергетичного функціонування. Примітка: Енергетична політика визначає рамки для дій і

служить основою для постановки енергетичних цілей і завдань. 3.15 Енергетичний огляд (energy review) Визначення енергетичного функціонування організації на

основі даних та іншої інформації, що приводить до виявлення мож-ливостей для покращення.

Примітка: В інших регіональних або національних стандар-тах в поняття енергетичного огляду включені такі поняття як іденти-фікація та аналіз енергетичних аспектів або енергетичний профіль.

3.16 Енергетичні послуги (energy services) Діяльність та її результати, що стосується постачання та / або

використання енергії. 3.17 Енергетичне завдання (energy target) Деталізована вимога до енергетичного функціонування, яка

може бути виражена кількісно і бути застосовною до організації або до її частин, що випливає з поставленої енергетичної цілі, та яку слід встановити та виконати для досягнення цієї цілі.

3.18 Використання енергії (energy use) Спосіб або вид застосування енергії. ПРИКЛАД. Вентиляція; освітлення; опалення; охолодження;

транспортування; процеси; виробничі лінії. 3.19 Зацікавлена сторона (interested party) Особа чи група осіб, які зацікавлені або на яких може впли-

вати енергетичне функціонування організації 3.20 Внутрішній аудит (internal audit) Систематичний, незалежний і задокументований процес отри-

мання даних і їхньої об'єктивної оцінки для визначення ступеня виконання встановлених вимог.

Примітка: Для отримання детальнішої інформації дивіться Додаток А.

3.21 Невідповідність (nonconformity) Невиконання вимоги [ІСО 9000:2005, визначення 3.6.2]

3.22 Організація (organization) Компанія, корпорація, фірма, підприємство, орган влади чи

установа або їх частина, або комбінація частин, офіційно засновані чи ні, державні або приватні, які виконують власні функції і мають своє керівництво, і в обов'язки яких входить забезпечення контролю і управління своїм використанням і споживанням енергії.

Примітка: Організація може бути особою або групою осіб. 3.23 Запобіжна дія (preventive action) Дія, яку виконують для усунення причини потенційної невідпо-

відності (3.21). Примітки: 1) Потенційна невідповідність може мати декілька причин. 2) Запобіжну дію виконують для попередження виникнення

події тоді як корегувальну дію – для запобігання повторному виник-ненню події.

3) Використано визначення, наведене в стандарті ІСО 9000:2005, визначення 3.6.4.

3.24 Процедура (procedure) Установлений спосіб здійснення діяльності або процесу. Примітки: 1) Методики можуть бути оформлені чи не оформлені доку-

ментально. 2) Для позначення документально оформленої методики часто

вживають терміни «письмова методика» або «задокументована мето-дика».

3) Використано визначення, наведене в стандарті ІСО 9000:2005, визначення 3.4.5.

3.25 Запис; протокол (record) Документ, який містить одержані результати або надає докази

виконаних робіт Примітки: 1) Протоколи можна використовувати, наприклад, для доку-

ментування простежуваності і для надання свідчення щодо пого-дження, запобіжної дії та коригувальної дії.

2) Використано визначення, наведене в стандарті ІСО 9000:2005, визначення 3.7.6.

3.26 Сфера застосування (scope) Обсяг дій, механізмів вжиття заходів і рішень, що реалізують-

ся організацією в рамках системи енергетичного менеджменту, яка може передбачати декілька меж.

Примітка: Область застосування може містити також енер-гію, що належить до транспортування.

3.27 Значне використання енергії (significant energy use) Використання енергії, викликане суттєвим споживанням енер-

гії, та/або таке, що пропонує суттєвий потенціал для покращення енергетичного функціонування.

Примітка: Критерії використання визначаються організацією. 3.28 Найвище керівництво (top management) Особа чи група осіб, яка спрямовує та контролює діяльність

організації на найвищому рівні. Примітки: 1) Засоби управління організацією з боку вищого керівництва

визначаються в рамках області застосування та меж системи енерге-тичного менеджменту.

2) Використано визначення, наведене в стандарті ІСО 9000:2005, визначення 3.2.7.

4. Вимоги до системи енергетичного менеджменту 4.1. Загальні вимоги Організація повинна: 1) розробити, задокументувати, впровадити, підтримувати в

робочому стані систему енергетичного менеджменту та постійно поліпшувати її функціонування відповідно до вимог цього стан-дарту;

2) визначити та задокументувати сферу застосування та межі своєї системи енергетичного менеджменту;

3) визначити, яким чином будуть виконуватися вимоги цього стандарту, щоб домогтися постійного поліпшення енергетичного функціонування організації та її системи енергетичного менедж-менту.

4.2. Відповідальність керівництва 4.2.1. Вище керівництво Вище керівництво повинне демонструвати свої зобов'язання

щодо підтримки системи енергетичного менеджменту та постійного поліпшення її ефективності за допомогою:

1) визначення, розробки, впровадження та підтримки в актуаль-ному стані енергетичної політики;

2) призначення представника керівництва і створення групи з енергетичного менеджменту;

3) забезпечення ресурсами, необхідними для розробки, впрова-дження, підтримки в робочому стані і поліпшення системи енерге-тичного менеджменту та в результаті – енергетичного функціону-вання;

Примітка: Ресурси включають людські ресурси, спеціальні навички, технології та фінансові ресурси.

1) визначення сфери застосування і меж системи енергетич-ного менеджменту;

2) доведення до відома персоналу важливості і значення енер-гетичного менеджменту;

3) забезпечення розробки енергетичних цілей і завдань; 4) забезпечення відповідності показників енергетичного функ-

ціонування організації поставленим енергетичним цілям і завданням; 5) забезпечення довгострокового планування енергетичного

функціонування; 6) забезпечення вимірювання і реєстрації результатів через

певні інтервали часу; 7) проведення аналізів з боку керівництва. 4.2.2. Представник керівництва Вище керівництво повинне призначити представника (пред-

ставників) зі складу керівництва організації, який володіє відповід-ними навичками та рівнем компетентності, який незалежно від інших обов'язків, повинен нести відповідальність і мати повнова-ження, що поширюються на:

1) забезпечення розробки, впровадження, підтримки в робо-чому стані та постійного поліпшення системи енергетичного менедж-менту у відповідності до вимог цього міжнародного стандарту;

2) визначення складу працівників, уповноважених керівни-ками відповідного рівня, працювати з представником керівництва для забезпечення реалізації заходів енергетичного менеджменту.

3) надання звітів вищому керівництву про енергетичне функ-ціонування;

4) надання звітів вищому керівництву про функціонування системи енергетичного менеджменту;

5) забезпечення здійснення планування заходів енергетичного менеджменту відповідно до енергетичної політики організації;

6) визначення та доведення до персоналу обов'язків і повно-важень з метою забезпечення ефективного енергетичного менедж-менту;

7) визначення критеріїв та методів, необхідних для забез-печення ефективності функціонування та управління системою енер-гетичного менеджменту;

8) сприяння поширенню розуміння енергетичної політики та енергетичних цілей на всіх рівнях організації.

4.3. Енергетична політика Енергетична політика повинна визначати зобов'язання органі-

зації щодо досягнення поліпшення енергетичного функціонування. Вище керівництво повинне сформулювати енергетичну політику і забезпечити, щоб вона:

9) відповідала характеру та масштабу використання і спожи-вання енергії організацією;

10) містила зобов'язання щодо постійного поліпшення енерге-тичного функціонування;

11) містила зобов'язання щодо забезпечення наявності інфор-мації та необхідних ресурсів для досягнення визначених цілей і завдань;

12) містила зобов'язання відповідати застосовним до діяльності організації законодавчим вимогам та іншим вимогам, які вона зобо-в'язалася виконувати, щодо використання і споживання енергії та забезпечення енергетичної ефективності;

13) визначала рамки для встановлення та перегляду енерге-тичних цілей і завдань;

14) сприяла здійсненню закупівель енергетично ефективної про-дукції та послуг і розробці проектів, спрямованих на покращення енергетичної ефективності;

15) була оформлена як окремий документ і узгоджена на всіх рівнях організації;

16) аналізувалася на регулярній основі і обновлялася за потреби. 4.4. Енергетичне планування 4.4.1. Загальні положення Організація повинна здійснювати та документувати процес

енергетичного планування. Енергетичне планування має узгоджува-тися з енергетичною політикою і вести до реалізації заходів, спря-мованих на постійне покращення енергетичного функціонування організації.

Енергетичне планування повинно включати аналіз тих видів діяльності організації, які можуть впливати на енергетичне функціо-нування.

Примітки: 1) Концептуальну схему, яка ілюструє енергетичне плану-

вання, показано на мал. А.2; 2) В інших регіональних або національних стандартах в по-

няття енергетичного огляду включені такі поняття як ідентифікація та аналіз енергетичних аспектів або поняття енергетичного профілю.

4.4.2. Законодавчі та інші вимоги Організація повинна ідентифікувати, впровадити і мати доступ

до застосовних до її діяльності законодавчих та інших вимог, які організація зобов'язалася виконувати щодо використання і спожи-вання енергії та забезпечення енергоефективності.

Організація має визначити, яким чином ці вимоги впливають на її використання і споживання енергії та забезпечення енергоефек-тивності, і повинна забезпечити, щоб ці законодавчі та інші вимоги, які організація зобов'язалася виконувати, були враховані при роз-робці, впровадженні та підтримці функціонування системи енерге-тичного менеджменту.

Законодавчі та інші обов'язкові для організації вимоги повинні переглядатися через певні визначені інтервали часу.

4.4.3. Енергетичний огляд Організація повинна розробити, здійснювати на постійній

основі і підтримувати в актуальному стані записи, що стосуються енергетичного огляду. Методологія та критерії, що використовують-ся для розробки енергетичного огляду, мають бути задокументовані. Для розробки енергетичного огляду організація повинна:

1) аналізувати використання і споживання енергії, що базу-ється на вимірюванні та інших даних, тобто ідентифікувати наявні джерела енергії;

• оцінювати теперішнє використання і споживання енергії та використання і споживання енергії за минулі періоди часу;

2) на основі аналізу використання та споживання енергії ідентифікувати області значного використання енергії, тобто визна-чати будівлі, обладнання, системи, процеси і персонал, який працює для організації або за її дорученням, які суттєво впливають на використання і споживання енергії;

• ідентифікувати інші параметри, що суттєво впливають на значне використання енергії;

• визначати поточні показники енергетичного функціонуван-ня будівель, обладнання, систем та процесів, пов'язаних із визначе-ним значним використанням енергії;

• оцінити майбутнє використання та споживання енергії; • визначати, пріоритезувати і зафіксувати можливості для

поліпшення енергетичного функціонування. Примітка: Можливості можуть стосуватися потенційних дже-

рел енергії, використання відновлюваних джерел енергії або інших альтернативних джерел енергії, таких як вторинні енергоресурси.

Енергетичний огляд повинен оновлюватися через певні інтер-вали часу, а також у разі істотних змін у будівлях, обладнанні, сис-темах або процесах.

4.4.4. Енергетична базова лінія Організація повинна встановити енергетичну(і) базову(і) лінію(ї),

використовуючи інформацію з початкового енергетичного огляду, роз-глянувши дані за період, який найкращим чином буде відповідати використанню та споживанню енергії організацією. Зміни, що стосу-ються енергетичного функціонування, повинні вимірюватись стосовно енергетичної(их) базової(их) лінії(ій).

Регулювання базової(их) лінії(й) повинні бути зроблені у випад-ку однієї або декількох умов:

• якщо показники енергетичного функціонування більше не відображають використання та споживання енергії організацією;

• якщо відбулися значні зміни у процесах, робочих схемах або енергетичних системах;

• відповідно до наперед визначеного методу. Енергетична(і) базова(і) лінія(ї) повинна підтримуватися в акту-

альному стані і фіксуватися у вигляді записів. 4.4.5. Показники енергетичного функціонування Організація повинна визначати показники енергетичного функ-

ціонування для моніторингу та визначення її енергетичного функціо-нування. Методологія для визначення та оновлення цих показників повинна бути задокументована і регулярно переглядатися.

Показники енергетичного функціонування повинні аналізу-ватися і порівнюватися щодо енергетичної базової лінії в установ-леному порядку.

4.4.6. Енергетичні цілі, завдання та плани дій з енергетич-ного менеджменту Організація повинна встановити, запровадити та підтримувати

документально оформлені енергетичні цілі і завдання для відповід-них функцій та рівнів управління, процесів або обладнання в рамках

організації. Для досягнення поставлених цілей і завдань мають бути встановлені конкретні терміни.

Поставлені цілі і завдання мають бути узгодженими з енерге-тичною політикою, а завдання відповідно з цілями.

При постановці й аналізі цілей і завдань організація повинна враховувати законодавчі та інші вимоги, які вона зобов'язалася виконувати, значне використання енергії та можливості для поліп-шення енергетичного функціонування згідно з тим, як це визначено в енергетичному огляді. Організація також повинна розглянути свій фінансовий стан, виробничі процеси, умови ведення бізнесу, варі-анти технологічних рішень, а також позиції зацікавлених сторін.

Організація має розробити, впровадити і підтримувати в акту-альному стані плани дій щодо досягнення своїх цілей і завдань. Ці плани повинні містити:

• розподіл відповідальності; • необхідні засоби та терміни для досягнення кожної постав-

леної мети; • виклад методу, за допомогою якого має проводитися вери-

фікація поліпшення енергетичної ефективності; • виклад методу верифікації отриманих результатів. Плани дій мають бути задокументовані і актуалізуватися через

певні інтервали часу. 4.5. Впровадження і функціонування 4.5.1. Загальні положення Організація повинна використовувати плани дій та інші резуль-

тати процесу планування для впровадження та забезпечення належного функціонування.

4.5.2. Компетентність, підготовка та поінформованість Організація повинна забезпечити, щоб кожний працівник (пра-

цівники), що працює для організації або за її дорученням, який при-четний до значного використання енергії, мав необхідну компетенцію на основі відповідної освіти, навчання і підготовки, навичок або дос-віду. Організація повинна визначити потреби у навчанні та підготовці персоналу, пов'язані з управлінням значними використаннями енергії та функціонуванням своєї системи енергетичного менеджменту. Орга-нізація має організувати навчання і підготовки персоналу або вжити інших заходів для вирішення цих питань.

Про це маютьі бути зроблені відповідні записи.

Організація повинна забезпечити, щоб кожний працівник (пра-цівники), який працює для неї або за її дорученням, усвідомлював:

а) важливість відповідності енергетичній політиці, процеду-рам і вимогам системи енергетичного менеджменту;

б) свої функціональні обов'язки, відповідальність та повнова-ження у досягненні вимог системи енергетичного менеджменту;

в) переваги, пов'язані з поліпшенням енергетичного функціо-нування;

г) вплив (фактичний або потенційний) своїх дій щодо викорис-тання та споживання енергії, і про те, як його дії та поведінка сприяють досягненню енергетичних цілей і завдань організації, та можливі нас-лідки відхилення від встановлених процедур.

4.5.3. Комунікація Організація повинна забезпечити внутрішню комунікацію щодо

свого енергетичного функціонування та системи енергетичного мене-джменту, відповідно до своїх розмірів.

Організація повинна розробити та впровадити процес, за допо-могою якого кожен працівник, що працює для організації або за її дорученням, міг висловлювати свою точку зору або вносити пропо-зиції щодо поліпшення системи енергетичного менеджменту.

ISO 50001:2011(11). Організація повинна вирішити, чи буде вона здійснювати комунікацію назовні щодо своєї енергетичної політики, системи енергетичного менеджменту та енергетичного функціонування та задокументувати прийняте рішення. У разі, якщо буде прийнято рішення щодо зовнішньої комунікації, організація повинна розробити та впровадити метод для зовнішнього обміну інформацією.

4.5.4. Документація 4.5.4.1. Вимоги до документації Організація повинна встановити, запровадити та забезпечити

збереження інформації на паперових, електронних або на будь-яких інших носіях для того, щоб описати основоположні елементи сис-теми енергетичного менеджменту та їхню взаємодію.

Документація системи енергетичного менеджменту повинна містити:

а) сферу застосування та межі системи енергетичного менедж-менту;

б) енергетичну політику; в) енергетичні цілі, завдання та плани дій;

г) документи, зокрема протоколи, що відповідають вимогам цього стандарту.

д) інші документи, які організація визначила як необхідні. Примітка: Рівень документування може відрізнятися для

різних організацій з таких причин: • масштаб організації і вид її діяльності; • складність процесів і взаємодії між ними; • рівень компетентності персоналу. 4.5.4.2. Управління документацією Документами, яких вимагає цей міжнародний стандарт і сис-

тема енергетичного менеджменту, треба управляти. Це передбачає ведення технічної документації, коли це необхідно.

Організація повинна розробити, впровадити і підтримувати процедуру (процедури), що передбачає:

а) підтвердження повноти (достатність) документів до їх ви-дання;

б) періодичний перегляд та актуалізацію документів за потреби; в) забезпечення ідентифікації змін та статусу перегляду

документів; г) забезпечення наявності відповідних версій чинних доку-

ментів у місцях їх застосування; д) забезпечення збереження документів розбірливими та легко

ідентифікованими; е) забезпечення ідентифікації та управління поширенням доку-

ментів зовнішнього походження, визначених організацією в якості необхідних для планування і функціонування системи енергетичного менеджменту;

ж) запобігання ненавмисному застосуванню застарілих доку-ментів і застосування належної ідентифікації цих документів у разі їх зберігання для будь-яких цілей.

4.5.5. Оперативне управління Організація повинна ідентифікувати і планувати ті операції та

регламентні роботи, які пов'язані зі значним використанням енергії та узгоджуються з її енергетичною політикою, цілями, завданнями, енергетичними планами дій, щоб забезпечити їх виконання згідно із заданими умовами шляхом:

а) визначення та встановлення критеріїв для ефективної експлу-атації та технічного обслуговування режимів значного використання

енергії, коли їх відсутність може призвести до значного відхилення від нормальних показників енергетичної ефективності;

б) експлуатації та обслуговування будівель, процесів, систем і обладнання відповідно до встановлених робочих критеріїв;

в) належного інформування персоналу, що працює для органі-зації або за її дорученням, про засоби управління робочими операціями.

Примітка: При плануванні нештатних або надзвичайних ситу-ацій або потенційних аварій, що включає забезпечення відповідним обладнанням, організація може вирішити включити аспекти, пов'я-зані з енергетичним функціонуванням, у визначення того, яким чином вона буде діяти при виникненні таких ситуацій.

4.5.6. Проектування Організація повинна розглядати можливості, пов'язані з поліп-

шенням енергетичного функціонування й оперативним управлінням при проектуванні нових, модифікованих і реконструйованих буді-вель, обладнання, систем та процесів, які можуть суттєво впливати на енергетичне функціонування.

Результати оцінки енергетичного функціонування, де це доціль-но, треба внести до технічних умов, розрахунків та планів закупівель відповідного проекту (проектів).

Результати робіт з проектування мають реєструватися у виг-ляді відповідних записів.

4.5.7. Забезпечення постачання енергетичних послуг, про-дукції, обладнання та енергії При закупівлі енергетичних послуг, продукції і обладнання,

які мають або можуть мати вплив на значне використання енергії, організація повинна інформувати постачальників про те, що при здійсненні закупівель будуть також оцінюватися аспекти, які стосу-ються енергетичного функціонування.

Організація повинна встановити і запровадити критерії для оцінки використання і споживання енергії та енергоефективності за період запланованого або очікуваного терміну служби цієї продук-ції, обладнання і послуг, якщо передбачається, що вони справля-тимуть значний вплив на енергетичне функціонування організації.

Організація повинна, наскільки це можливо, визначати та документувати специфікації (технічні вимоги) із закупівлі енергії для її ефективного використання.

Примітка: Для більш детальної інформації дивіться Додаток А.

4.6. Перевірка 4.6.1. Моніторинг, вимірювання та аналіз Організація повинна забезпечити через заплановані інтервали

часу проведення моніторингу, вимірювання та аналізу ключових характеристик своїх операцій, що визначають енергетичне функціону-вання. Щонайменше, ключові характеристики мають передбачати:

г) значні використання енергії та інші результати енерге-тичного огляду;

д) відповідні параметри значного використання енергії; е) показники енергетичної ефективності; ж) ефективність планів дій у досягненні поставлених цілей та

завдань; з) оцінку фактичного споживання порівняно з очікуваним спо-

живанням енергії. Результати моніторингу та вимірювання ключових характе-

ристик мають реєструватися у вигляді відповідних записів. З огляду на розмір і специфіку організації та її обладнання для

моніторингу й вимірювань, повинен бути розроблений і впровадже-ний план енергетичних вимірювань.

Примітка: Засоби вимірювань можуть варіюватися від стан-дартних приладів обліку (лічильників) для малих організацій до досконалих систем моніторингу та проведення вимірювань, підклю-чених до засобів програмного забезпечення, які здатні обробляти великі масиви даних і автоматично представляти аналітику. Органі-зація має сама визначати засоби і методи вимірювання.

Організація також має визначити і періодично аналізувати свої потреби у вимірюваннях, забезпечити, щоб обладнання, яке вико-ристовується для моніторингу та вимірювання ключових характе-ристик, забезпечувало отримання точних та відтворюваних даних. Повинні здійснюватися записи про калібрування вимірювального обладнання та інші заходи щодо забезпечення його точності і відтворюваності отримуваних даних.

Організація повинна досліджувати і реагувати на значні відхи-лення показників енергетичного функціонування від запланованих значень.

Результати цих дій повинні бути зафіксовані. 4.6.2. Оцінка відповідності законодавчим та іншим вимогам У заплановані інтервали часу організація повинна оцінювати

відповідність своєї діяльності законодавчим та іншим вимогам, які

організація зобов'язалася виконувати, які стосуються використання і споживання енергії.

Результати періодичних оцінок відповідності повинні реєстру-ватися у вигляді відповідних записів.

4.6.3. Внутрішній аудит системи енергетичного менеджменту Організація повинна проводити внутрішні аудити у заплано-

вані інтервали часу з метою встановлення того, що система енер-гетичного менеджменту:

• відповідає запланованим заходам в області енергетичного менеджменту, зокрема вимога й цього міжнародного стандарту;

• відповідає встановленим енергетичним цілям і завданням; • ефективно впроваджена, підтримується в робочому стані і

поліпшує енергетичне функціонування. План проведення аудитів повинен розроблятися з ураху-

ванням статусу та важливості процесів та ділянок, що підлягають аудиту, а також результатів попередніх аудитів.

Вибір аудиторів і проведення аудитів повинні забезпечувати об'єктивність та неупередженість процесу аудиту.

Повинні здійснюватися записи про результати аудиту. Резуль-тати аудиту повинні доповідатися вищому керівництву.

4.6.4. Невідповідності, корегування, корегувальні та запо-біжні дії Стосовно фактичних і потенційних невідповідностей органі-

зація повинна здійснювати корегування, застосовувати корегувальні та запобіжні дії, зокрема:

а) аналіз невідповідностей або потенційних невідповідностей; б) визначення причин невідповідностей або потенційних невід-

повідностей; в) оцінку необхідності вжиття заходів, спрямованих на виклю-

чення появи або повторного виникнення невідповідностей; г) визначення та впровадження відповідних необхідних дій; д) здійснення записів про коригувальні таa дії; е) аналіз ефективності виконаних коригувальних або запобіж-

них дій. Корегувальні та запобіжні дії повинні відповідати масштабам

виявлених або потенційних проблем та їхніх наслідків для енерге-тичного функціонування.

Організація повинна забезпечити внесення необхідних змін до системи енергетичного менеджменту.

4.6.5. Керування записами Організація повинна здійснювати та підтримувати в акту-

альному стані записи, необхідні для підтвердження відповідності вимогам своєї системи енергетичного менеджменту та цього міжна-родного стандарту, а також записи про досягнуті результати сто-совно енергетичного функціонування.

Організація повинна визначити і впровадити засоби управління для ідентифікації, відновлення та збереження записів.

Записи про відповідну діяльність мають бути і зберігатися чіткими, розпізнаваними і простежуваними.

4.7. Аналіз з боку керівництва 4.7.1. Загальні положення Вище керівництво повинне піддавати перегляду систему енер-

гетичного менеджменту у заплановані інтервали часу, щоб запев-нити її постійну придатність, достатність та ефективність.

Записи і звіти, які стосуються аналізу з боку керівництва, повинні зберігатися.

4.7.2. Вхідні дані для аналізу з боку керівництва Вхідні дані аналізу з боку керівництва мають містити таку

інформацію: а) контроль виконання попередніх аналізів з боку керівництва; б) аналіз енергетичної політики; в) аналіз енергетичного функціонування та показників енерге-

тичної ефективності; г) результати оцінки відповідності законодавчим вимогам з

урахуванням їх розвитку і зміни, а також іншим вимогам, які орга-нізація зобов'язалася виконувати;

д) ступінь досягнення поставлених енергетичних цілей і вико-нання завдань;

е) результати аудиту системи енергетичного менеджменту; ж) стан виконання запобіжних та корегувальних дій; з) заплановане енергетичне функціонування на наступний пе-

ріод; и) рекомендації щодо покращення. 4.7.3. Вихідні дані аналізу з боку керівництва Вихідні дані аналізу з боку керівництва повинні включати в

себе всі рішення і дії, що стосуються: а) змін енергетичного функціонування організації; б) змін енергетичної політики; в) змін показників енергетичної ефективності;

г) змін цілей, завдань або інших елементів системи енергетич-ного менеджменту відповідно до зобов'язань організації щодо сталого покращення;

д) змін, що стосуються виділення і розподілу ресурсів.

Додаток А (довідковий)

Порадник із застосування цього стандарту

А.1. Загальні вимоги Додатковий текст, наведений у цьому додатку, має суто інфор-

мативний характер і призначений для того, щоб запобігти неправиль-ній інтерпретації вимог, наведених у Розділі 4. Оскільки ця інфор-мація стосується Розділу 4 і узгоджується з його вимогами, вона не має на меті щось додати, виключити або в будь-який спосіб моди-фікувати ці вимоги.

Впровадження системи енергетичного менеджменту, описаної в цьому міжнародному стандарті, має зумовити поліпшення енерге-тичного функціонування. Тому цей міжнародний стандарт ґрунтуєть-ся на передумові, що організація буде періодично переглядати й оці-нювати свою систему енергетичного менеджменту з метою визна-чення можливостей для поліпшення та їх впровадження. Організації надана свобода дій щодо того, яким чином вона буде впроваджувати систему енергетичного менеджменту. Наприклад, ступінь, масштаб і часові рамки процесу безперервного покращення визначає сама орга-нізацієя.

Організація може враховувати економічні та інші фактори при визначенні ступеня, масштабу дій і часових рамок для процесу без-перервного покращення.

Поняття, що належать до масштабу охоплення і меж, в яких діє система енергетичного менеджменту, дозволяють організації застосо-вувати гнучкий підхід при визначенні того, що необхідно включати в систему енергетичного менеджменту.

Поняття енергетичного функціонування передбачає викорис-тання енергії, енергоефективність і енергоспоживання. Організація може вибирати в широкому діапазоні заходів енергетичного функці-онування. Наприклад, організація може зменшити максимум наванта-ження (максимальну потребу в енергії), використовувати надлишки

енергії або вторинні енергоресурси або покращити функціонування своїх систем, процесів або обладнання.

На Мал. А.1 зображене концептуальне представлення енерге-тичного функціонування.

Мал. А.1 Концептуальне представлення енергетичного функціонування

А.2. Відповідальність керівництва А.2.1. Вище керівництво Вище керівництво або його представник у процесі комунікації

всередині організації можуть сприяти підвищенню важливості енер-гетичного менеджменту, шляхом залучення працівників через наді-лення відповідними повноваженнями, спільну роботу, навчання і підготовку, мотивацію, визнання здобутків та преміювання.

Організації, що здійснюють довгострокове планування своєї діяльності, можуть розглядати деякі аспекти енергетичного менедж-менту, зокрема джерела енергії, енергетичне функціонування та пок-ращення енергетичного функціонування в заплановані заходи.

А.2.2. Представник керівництва

Енергетичне функціонуванн

я

Використання

енергії

Споживання

енергії

Інше

Енергетична ефективність

Енергоємність

Енергетичне

функціонування

Представник керівництва може бути співробітником зі складу наявного персоналу, новим співробітником, прийнятим на роботу, або співробітником, який працює за спеціальною трудовою угодою. Обов'язки представника керівництва можуть становити частину або охоплювати всі посадові обов'язки працівника. Навички та рівень компетентності можуть визначатися відповідно до розміру, культури і специфіки організації або до законодавчих чи інших вимог.

Група з енергетичного менеджменту забезпечує реалізацію поліпшень енергетичного функціонування. Розмір цієї групи визна-чає специфіка організації:

• для невеликих організацій це може бути одна особа, наприк-лад, представник керівництва;

• для більших організацій група, яка складається із співробіт-ників, що виконують різні функції, становить ефективний механізм із залучення різних підрозділів організації в процес планування та впро-вадження системи енергетичного менеджменту.

А.3. Енергетична політика Енергетична політика є рушійною силою, що забезпечує

впровадження та поліпшення системи енергетичного менеджменту та енергетичного функціонування в рамках встановленої сфери застосування і меж цієї системи. Така політика може бути короткою заявою, яку співробітники організації можуть легко зрозуміти і застосувати у своїй роботі. Поширення енергетичної політики організації і доведення її до відома всіх зацікавлених сторін можна використати як рушійноу силу для управління діяльністю організації.

У випадку, коли організація надає або використовує послуги з транспортування, використання і споживання енергії транспортом може бути включено в сферу застосування та межі її системи енергетичного менеджменту.

А.4. Енергетичне планування А.4.1. Загальні положення На Мал. А.2 показано концептуальну схему, призначену для

покращення розуміння процесу енергетичного планування. Ця схема не передбачає детального відображення специфіки конкретної органі-зації. Інформація, представлена на схемі енергетичного планування, не є вичерпною, там можуть бути інші елементи, характерні для конкретної організації або для певних умов.

Процес енергетичного планування

Мал. А.2. Концептуальна схема енергетичного планування

Цей розділ сфокусований на питаннях, пов'язаних з енерге-тичним функціонуванням організації та інструментами з підтримки і постійного поліпшення енергетичного функціонування.

Бенчмаркінг – це процес збору, аналізу та визначення спів-відношення даних енергетичного функціонування в порівнюваних видах діяльності з метою оцінки та порівняння характеристик різних або одних і тих самих об'єктів. Існують різні види бенчмаркінгу від внутрішнього бенчмаркінгу для визначення найкращих практик в межах організації, до зовнішнього бенчмаркінгу для визначення

А. Аналіз використання та споживання енергії

Б. Визначення ділянок значного використання та споживання енергії

С. Визначення можливостей для покращення енергетичного функціонування

• Енергетична базова лінія • Показник(и) енергетичного функціонування • Цілі • Задачі •План дій

Енергетичний огляд

Вихідні дані планування

• Параметри, що впливають на значне використання енергії • Функціонування

Попередні та теперешнє

використання енергії

Ця схема зображує основні поняття енергетичного планування

ISO 50001:2011(U)

Процес енергетичного планування

Вхідні дані для планування

«найкращого в галузі/ секторі» виконання установки/ споруди або конкретної продукції/ послуги в одній і тій самій області або секторі. Процес бенчмаркінгу можна застосовувати до будь-якого з цих елементів. За наявності відповідних і достовірних даних бенчмаркінг є вагомим вхідним параметром для об'єктивного енергетичного огля-ду (див. п. 4.4.3) і подальшого встановлення енергетичних цілей і завдань (див. п. 4.4.6).

А.4.2. Законодавчі та інші обов'язкові вимоги Застосовними (до діяльності організації) законодавчими вимо-

гами можуть бути, наприклад, такі міжнародні, національні, регіо-нальні та місцеві вимоги, які застосовуються до сфери застосування системи енергетичного менеджменту у відношенні енергії. Приклади законодавчих вимог можуть передбачати національну директиву або закон, які зобов'язують економити енергію. Прикладами інших вимог можуть бути угоди зі споживачами, будівельні норми, добровільні програми і таке інше.

А.4.3. Енергетичний огляд Процес визначення та оцінки використання енергії повинен

вести організацію до визначення областей значного використання енергії та визначення можливостей для покращення енергетичного функціонування.

Прикладом персоналу, що працює від імені або за дорученням організації, є підрядники, персонал, прийнятий на роботу на тим-часовій основі або на неповний робочий день.

Потенційні джерела енергії можуть включати традиційні дже-рела, які до цього не використовувала організація. Альтернативних джерел енергії можуть бути викопні або невикопні види палива.

Оновлення енергетичного огляду означає оновлення інфор-мації, що належать до аналізу, визначення важливості та визначення можливостей покращення енергетичного функціонування.

Енергетичний аудит або оцінка вміщує докладний аналіз енергетичного функціонування організації, (технологічного) процесу або того й іншого. Як правило, вони грунтуються на відповідних вимірюваннях та спостереженні за фактичним енергетичним функ-ціонуванням. Результати аудиту зазвичай включають інформацію щодо поточного споживання та функціонування і до них можуть додаватися впорядковані рекомендації щодо покращення енерге-тичного функціонування. Енергетичні аудити плануються і прово-

дяться як складова частина визначення та пріоритезації можливостей для поліпшення енергетичного функціонування.

А.4.4. Енергетична базова лінія Організація визначає відповідний період (для базової лінії),

грунтуючись на нормативних вимогах або параметрах, які впливають на використання і споживання енергії. Серед параметрів можуть бути: погодні умови, пори року, цикли виробничої діяльності та інші умови.

Оголошення і реєстрація енергетичної базової лінії слугує засобом встановлення періоду ведення (підтримки і зберігання в належному стані) записів в організації. Поправки до базової лінії також розглядаються як підтримання її в належному стані. Від-повідні вимоги описані в цьому міжнародному стандарті.

А.4.5. Показники енергетичного функціонування Показники енергетичного функціонування можуть бути простим

параметром, простим відношенням або бути представлені у вигляді більш складної моделі. Прикладами показників енергетичного функціо-нування можуть бути: споживання енергії за одиницю часу, спожи-вання енергії на одиницю продукції, а також моделі з багатьма пара-метрами. Організація може вибирати показники енергетичного функ-ціонування, які відображають енергетичний результат своєї операційної діяльності, і оновлювати ці показники (коли це доречно), якщо на-стають зміни в діловій активності чи у базовій лінії, що впливає на актуальність відповідного показника енергетичного функціонування.

А.4.6. Енергетичні цілі, завдання та плани дій з енерге-тичного менеджменту В доповнення до планів дій, орієнтованих на досягнення

конкретних покращень в енергетичному функціонуванні, організація може мати плани дій, орієнтовані на покращення всього енерге-тичного менеджменту або поліпшення процесів самої системи енергетичного менеджменту. Плани дій для такого типу покращень можуть також містити інформацію про те, яким чином організація буде здійснювати верифікацію результатів, досягнутих після вико-нання цих планів дій. Наприклад, організація може мати план дій, розроблений з метою поліпшення обізнаності працівників та підряд-ників організації про діяльність в області енергетичного менедж-менту. Підвищення рівня обізнаності, що досягається при виконанні цього плану, та інші результати слід верифіковувати, використо-вуючи метод, визначений організацією, і задокументований в цьому плані дій.

А.5. Впровадження і функціонування А.5.1. Загальні положення Додаткові роз'яснення не потрібні. А.5.2. Компетентність, підготовка та поінформованість Організація визначає вимоги, що стосуються компетентності,

підготовки та обізнаності персоналу, виходячи зі своїх організаційних потреб. В основі компетентності закладена необхідна комбінація осві-ти, (додаткового) навчання та підготовки, навичок і досвіду.

А.5.3. Обмін інформацією Додаткові роз'яснення не потрібні. А.5.4. Документація Документуватись повинні лише ті процедури, які визначені як

документовані процедури. Організація може розробляти будь-які документи, які вона

вважає необхідними для ефективної демонстрації енергетичного функціонування та підтримки функціонування системи енергетич-ного менеджменту.

А.5.5. Оперативне управління Організації слід провести оцінку тих своїх операцій, які

пов'язані з виявленим значним використанням енергії, і перекона-тися, що вони виконуються у той спосіб, який дозволяє контролю-вати або знижувати рівень негативних впливів, пов'язаних з цими операціями, для виконання вимог енергетичної політики та досяг-нення енергетичних цілей і завдань. Таке управління повинно вклю-чати всі елементи діяльності організації, включаючи роботи з техніч-ного обслуговування.

А.5.6. Проектування Додаткові роз'яснення не потрібні. А.5.7. Забезпечення постачання енергетичних послуг, про-дукції, обладнання та енергії Закупівельна діяльність дає можливість покращити енерге-

тичне функціонування шляхом використання більш ефективних про-дуктів та послуг. Вона також дає можливість працювати з ланцюгом постачання і впливати на його енергетичну поведінку.

Застосовність специфікацій (технічних вимог) із закупівлі енергії може відрізнятися в залежності від ринку. Специфікації (тех-нічні вимоги) із закупівлі енергії можуть включати такі складові як якість енергії, доступність, структура вартості, вплив на навколишнє середовище, а також поновлювані джерела енергії.

Організація може використовувати специфікацію, запропоно-вану постачальником, якщо це доцільно.

А.6. Перевірка А.6.1. Моніторинг, вимірювання та аналіз Додаткові роз'яснення не потрібні. А.6.2. Оцінка відповідності законодавчим та іншим вимогам Додаткові роз'яснення не потрібні. А.6.3. Внутрішній аудит системи енергетичного менеджменту Внутрішні аудити системи енергетичного менеджменту можуть

виконуватися персоналом самої організації або зовнішніми особами, обраними організацією, які працюють за її дорученням. У будь-якому випадку, особи, які проводять аудит, повинні бути компетентними та перебувати в стані, щоб робити це неупереджено та об'єктивно. У невеликих організаціях незалежність аудитора може підтверджуватися відсутністю відповідальності аудитора за діяльність, яку він перевіряє.

Якщо організація бажає об'єднати проведення аудитів системи енергетичного менеджменту з іншими внутрішніми аудитами, мета і сфера кожного з аудитів має бути чітко визначена.

Енергетичний аудит або оцінка не є тим самим поняттям, що і внутрішній аудит системи енергетичного менеджменту, або внутрішній аудит енергетичного функціонування системи енергетичного менедж-менту (див. Розділ А.4.3).

А.6.4. Невідповідності, корегування, корегувальні та запо-біжні дії Додаткові роз'яснення не потрібні. А.6.5. Керування записами Додаткові роз'яснення не потрібні. А.7. Аналіз з боку керівництва А.7.1. Загальні положення Аналіз з боку керівництва повинен охоплювати всю сферу

застосування системи енергетичного менеджменту організації, хоча не всі елементи системи енергетичного менеджменту необхідно роз-глядати одночасно. Аналіз може проводитися через певний про-міжок часу.

А.7.2. Вхідні дані для аналізу зі сторони керівництва Додаткові роз'яснення не потрібні. А.7.3. Вихідні дані аналізу зі сторони керівництва Додаткові роз'яснення не потрібні.

Додаток В – не публікується

(довідковий) Відповідність між ISO 50001:2011, ISO 9001:2008, ISO 14001:2004 та ISO 22000:2005

Бібліографія [1] ISO 9000:2005, Quality management systems – Fundamentals

and vocabulary [2] ISO 9001:2008, Quality management systems – Requirements [3] ISO 14001:2004, Environmental management systems – Require-

ments with guidance for use [4] ISO 22000:2005, Food safety management systems – Require-

ments for any organization in the food chain

Аналітичний звіт

Микола Чугаєвський, Андріан Фітьо

Моніторинг діяльності органів виконавчої влади та

місцевого самоврядування Львівської області

у сфері енергозбереження в ЖКГ у Львівській області

Відповідальний за випуск, макетування – Павло Лозинський коректура – Володимир Мельник обкладинка – Олег Крайовський

Підп. до друку 10 липня 2014 р. Формат 60х84/16. Умовн. друк. арк. 10,23.

Наклад 500 прим.

«Видавництво ПАІС» Реєстраційне свідоцтво ДК № 3173

від 23 квітня 2008 року вул. Гребінки, 5, оф. 1, м. Львів, 79007 тел.: (032) 225-60-14, (032) 261-24-15

e-mail: pais@mail.lviv.ua, www.pais.com.ua