poligrafia 5(9)

12
cmyk Принтери, що працюють зі сольвентним чорнилом і призначені виключно для зовнішньої реклами (з головками «XAAR» або «SPECTRA»), не придатні для інтер’єрного друку через недостатнню роздільну здатність головки, а відбитки через різкий запах і ток- сичність потребують хорошої витяжки, що обмежує у виборі приміщення. Натомість пристрої, що працюють з водорозчинним чорнилом, не забезпечують потрібної стійкості до атмосферних чинників. Начебто пристрої, здатні працювати з пігментним водним чорнилом, вирішують питання, але у них обмежена номенклатура носіїв, зокрема, вони не можуть повноцінно задруко- вувати недорогі матеріали без покриття, що широко використовуються для зовнішньої реклами. Залишилися УФ-пристрої, які досить довго роз- глядалися як єдине універсальне рішення. Проте у них є невеликий недолік, що також вельми обмежує їх використання для початківців, – ціна. Хоча зараз вона знизилася, але частенько за ці гроші можна купити окремі пристрої, котрі працюватимуть окремо для інтер’єрного і зовнішнього друку. Звісно, що за універсалізм і можливість роботи в різних нішах доведеться платити більшою собівартіс- тю виробництва. Принтери, які ми розглядаємо, представ- лені в широкому діапазоні форматів: шири- на матеріалу від 762 мм в «Roland VERSACAMM VP-300» до 3300 мм в «Mimaki JV5-320S». Закінчення на с. 10 всеукраїнська галузева газета Закінчення на с. 6 ФАЛЬЦЮВАННЯ: ТЕХНОЛОГІЇ, ЗАСОБИ, УСТАТКУВАННЯ с. 8 РАЦІОНАЛЬНА ЗАмІНА «ОдНОФАРБОВОмУ ОФСЕТУ»? с. 7 На ринку – лише досвідчені гравці Зменшення тиражів друкованої продукції, коливання цін на сировину та обладнання, суворі умови податково- го законодавства, звуження кола постійних клієнтів, необхідність перебудовуватися відповідно до нових вимог ринку – такими загалом нині є тенденції розвитку поліграфічної галузі. Якщо кілька років тому заснувати, при- міром, нову друкарню вважалося вигідною та успішною інвестицією, то нині цей бізнес виглядає доволі ризико- ваним і вимагає неабияких таланту, фортуни і ще більшого стартового капіталу. Універсали широкоформатного друку Екосольвентний друк - це друк екосольвентним чор- нилом, стійким до вигоряння на сонці протягом довго- го часу і до різних погодних умов. Екосольвент – еко- логічний сольвент, на відміну від жорсткого соль- вента не має неприємного запаху, не токсичний, а продукція, котру отримують на принтерах що дру- кують екосольвентним чорнилом, можна використо- вувати як для зовнішньої (вуличної) реклами, так і для інтер’єрної реклами в приміщеннях. Mimaki CJV30-160 №5 (9) травень 2010 року

Upload: volodymyr-netak

Post on 29-Mar-2016

234 views

Category:

Documents


8 download

DESCRIPTION

травневий номер всеукраїнської галузевої газети "Поліграфія"

TRANSCRIPT

cmyk

Принтери, що працюють зі сольвентним чорнилом і призначені виключно для зовнішньої реклами (з головками «XAAR» або «SPECTRA»), не придатні для інтер’єрного друку через недостатнню роздільну здатність головки, а відбитки через різкий запах і ток-сичність потребують хорошої витяжки, що обмежує у виборі приміщення. Натомість пристрої, що працюють з водорозчинним чорнилом, не забезпечують потрібної стійкості до атмосферних чинників. Начебто пристрої, здатні працювати з пігментним водним чорнилом, вирішують питання, але у них обмежена номенклатура носіїв, зокрема, вони не можуть повноцінно задруко-вувати недорогі матеріали без покриття, що широко використовуються для зовнішньої реклами.

Залишилися УФ-пристрої, які досить довго роз-глядалися як єдине універсальне рішення. Проте у них є невеликий недолік, що також вельми обмежує їх

використання для початківців, – ціна. Хоча зараз вона знизилася, але частенько за ці гроші можна купити окремі пристрої, котрі працюватимуть окремо для інтер’єрного і зовнішнього друку.

Звісно, що за універсалізм і можливість роботи в різних нішах доведеться платити більшою собівартіс-тю виробництва.

Принтери, які ми розглядаємо, представ-лені в широкому діапазоні форматів: шири-на матеріалу від 762 мм в «Roland VERSACAMM VP-300» до 3300 мм в «Mimaki JV5-320S».

Закінчення на с. 10

всеукраїнська галузева газета

Закінчення на с. 6

ФАЛЬЦЮВАННЯ: ТЕХНОЛОГІЇ, ЗАСОБИ, УСТАТКУВАННЯ

с. 8

РАЦІОНАЛЬНА ЗАмІНА «ОдНОФАРБОВОмУ ОФСЕТУ»?

с. 7

На ринку – лише досвідчені гравці

Зменшення тиражів друкованої продукції, коливання цін на сировину та обладнання, суворі умови податково-го законодавства, звуження кола постійних клієнтів, необхідність перебудовуватися відповідно до нових вимог ринку – такими загалом нині є тенденції розвитку поліграфічної галузі. Якщо кілька років тому заснувати, при-міром, нову друкарню вважалося вигідною та успішною інвестицією, то нині цей бізнес виглядає доволі ризико-ваним і вимагає неабияких таланту, фортуни і ще більшого стартового капіталу.

Універсали широкоформатного друкуЕкосольвентний друк - це друк екосольвентним чор-нилом, стійким до вигоряння на сонці протягом довго-го часу і до різних погодних умов. Екосольвент – еко-логічний сольвент, на відміну від жорсткого соль-вента не має неприємного запаху, не токсичний, а продукція, котру отримують на принтерах що дру-кують екосольвентним чорнилом, можна використо-вувати як для зовнішньої (вуличної) реклами, так і для інтер’єрної реклами в приміщеннях.

Mimaki CJV30-160

№5 (9) травень 2010 року

Поліграфія №5 (9) травень 2010 року2

Причиною цьому стали не стільки можливі фінансові питан-ня, викликані недостатньо вели-кою, як для теперішньої ситуації в економіці, кількістю учасників, скільки бажанням зробити для України справді галузеву подію нового формату. Форум можна

було би провести і з наявною кіль-кістю учасників і дискусійних тем, виступів і презентацій. Але якщо семінарна частина виглядала достатньо цікавою і наповненою, то розчаровувати відвідувачів обмеженою експозицією облад-нання і матеріалів, котрі би наочно підкріпили рішення для бізнесу і нові можливості в поліграфії, не хотілося. Та й проводити таку подію на рівні «аби-було» – це не про нас і не про наш підхід до організації таких заходів. Невираз-ний формат, уже декілька останніх років характерний на виставках в Україні, вичерпав себе і аж ніяк не викликає інтерес у підприємств можливостями вирішення зви-чайних питань друкарень.

З іншого боку, варто відзна-чити, що часу для донесення ідеї нового формату галузевого форуму в Україні було теж недостатньо, адже та народилися в лютому, тому

часу на його підготовку, а головне залучення цікавої експозиції вия-вилось недостатньо. А це, своєю чергою, відобразилося б на задо-воленні відвідувачів і учасників, а також якості та кількості семінарів. Та й не всім учасникам вистачило б часу, щоб привезти на форум саме те обладнання, яке вони хочуть продемонструвати в розрізі рішень для малих та середніх підприємств. Варто зазначити, що ринок досі перебуває не в найкращих конди-ціях, тому, здебільшого, підприємс-тва не готові збільшувати свої мар-кетингові витрати. Це, своєю чер-гою, позначилось і на зацікавленості у демонстрації обладнання (саме в тих нішах, де зараз можливий про-даж). Найбільше зацікавлення до форуму виявляли постачальники обладнання для цифрового, широ-коформатного і тамподруку. Тому рішення перенести його на 2011 рік і проводити в непарні роки, не пере-тинаючись у термінах з провідними виставками «IPEX» і «DRUPA», видається оптимальним. Тим паче

за той рік, котрий тепер у нас є, виникає можливість доведення всіх інноваційних ідей щодо ново-го формату виставки-форуму до логічного завершення без поспіху. Все це дасть змогу поліграфістам України у травні 2011 року отрима-ти дійсно нову подію, де не тільки банально можна буде пройтися по стендах, а найголовніше – отри-мати корисну інформацію з рішен-нями. Компаніям-операторам ринку, котрі пропонують рішення для малих і середніх підприємств поліграфічної галузі, можна зазда-легідь запланувати і підготувати хороші і захопливі доповіді, семі-нари та підкріпити це все цікавою експозицією.

Підсумовуючи, можна вказа-ти на необхідність такого заходу у Львові, адже поліграфія зараз переживає чергову епоху змін, тому нові рішення для бізнесу вкрай потрібні.

Тарас Ващук, директор «Експо-ЛЬВІВ»

Аналізуючи потребу у нових рішеннях, ми подали огляди різ-номанітного обладнання – порів-няно недорогого, яке можна розглядати як оптимальне для купівлі найближчим часом.

Так, багато друкарень не має постпресс-обладнання, віддають надрукований тираж на субпідряд або користуються ручною працею, що, своєю чергою, позначається на собівартості виробництва – у них вона вища, ніж у друкарень, де автоматизовані процеси післядру-карської обробки. Звісно, говорити про необхідність всього комплексу обладнання у цеху не варто, але наявність фальцювальної машини для більшості підприємств необхід-на. З огляду на це у номері ми пода-ли огляд фальцювальних машин,

представлених на ринку України. Йдеться про нове обладнання. Ринок вживаних машин, певна річ, більший, але низькій ціні від-повідає і стан обладнання та його продуктивність. Відповідно, кожен може згідно зі своїми фінансовими можливостями визначати: почина-ти з уживаної чи нової машини.

Спілкуючись зі знайомими з районних друкарень, ми визначили, що основна частка замовлень – це однофарбовий друк такої про-дукції, як бланки, невеликі тиражі книжок місцевих авторів, а також районні газети періодичністю 1–2 рази на тиждень і тиражем 3–5 тис. примірників. Причому час друку-вання таких тиражів доволі трива-лий на обладнанні, що є у їхньому розпорядженні, та ще й передбачає

брак. Як правило, навіть районні газети вже перейшли на ротаційний друк в обласних друкарнях, адже це і швидше, і дешевше. Для прикладу: якщо порахувати ціну у машиного-динах, то тираж на ротації можна надрукувати за 10–15 хв., що стано-вить приблизно 0,2 машиногодини роботи обладнання, а на однофар-бовому «Adast» подекуди такий самий тираж друкують 3–5 год.

Враховуючи ще й вимоги до якості, для друкування районних

газет цілком достатньо монохром-ної цифрової машини. Звісно, що собівартість тут вища, ніж на рулонній машині в обласному цент-рі, але чи вища за 3–4-годинний друк на «Adast» – важко відповіс-ти. Крім того монохромна цифрова машина відкриває нові можливості для районної друкарні і для малих друкарень у невеличких містах, та й малим підприємствам у великих містах стане у пригоді – це і блан-ки тиражем 100–200 примірників, і книжки тиражем 300 примірників і друк різноманітних запрошень або іншої продукції зі змінними даними… Головне – вміти шукати замовлення, навіть в обласному центрі.

Огляд ринку кольорових цифрових друкарських машин ми подавали у №3 за 2010 рік, у цьому подаємо огляд машин для монохромного друку. Також цю тему вдало доповнює стаття Василя Широченкова.

Володимир НЕТак

АКТУАЛЬНО

Засновник Василь Масюк––––––––––––

Головний редакторВолодимир Нетак

Поштова адреса:а/с 5922м. Львів

79054Адреса редакції:вул. Садова, 2а,

м. Львів, УкраїнаТел./факс:

(032) 244–59–49

e–mail: polygraphy@prominfo.

com.ua

Передплатний індекс:

37820

© ТзОВ «Промінфо», 2010Свідоцтво про державну

реєстраціюКВ №15381–3953Рвід 03.07.2009 р.

Періодичність – один раз на місяць.

Тираж – 5 000 примірників.

Ціна договірна.––––––––––––––

Погляди авторів публікаційне завжди збігаються

з думкою редакції.Редакція залишає

за собоюправо не листуватися

з читачами.Рукописи не рецензуємо

і не повертаємо.За достовірність поданоїу матеріалах інформації

відповідаютьавтори матеріалів.

За зміст і достовірністьінформації у рекламнихта інших повідомленнях

і за якість рекламованоготовару відповідає

рекламодавець.

Передрук дозволеноз письмової згоди редакції

–––––––––––Газета «Поліграфія»

є учасникоммедіа–групи «ПромІнфо»

www.prominfo.com.ua–––––––––––

Газета надрукована у СП

«Полі»(м. Львів,

вул. Лазаренка, 6Б)Замовлення №

Рішення для малих і середніх друкареньСаме під таким лозунгом відбудеться галузевий форм «Друкарня 2011» – у 2011 році. Попередньо форум планували провести ще цього року, відповідно, ми намагались підготувати номер з відповідною тематикою статей. Але незважаючи на перенесення форуму, кілька статей ми подали в цей номер, інші будемо друкувати в наступних випусках газети.

Галузевий форум «Друкарня» переноситься на 2011 рікГалузевий форум «Друкарня», що мав пройти у Львові цьогоріч, під лозунгом «Рішення для малих і середніх підприємств» перенесено на 2011 рік.

3Поліграфія №5 (9) травень 2010 року

cmyk

Компанія «Rolen Worldwide Projects» засно-вана в січні 2009 року. Основними напрямками її діяльності є прямі інвес-тиції у проекти і компанії по всьому світу, а також довірче управління. З березня 2010 року прези-дентом «Rolen Worldwide Projects» є Ірина Іоанне-сян, що змінила на цій посаді свого батька Гарі

Іоаннесяна у зв’язку з його виходом на пенсію.

«Rolen Worldwide Projects» вважає, що при-дбані компанії є лідерами у своїх сегментах полігра-фічного ринку і мають достатній потенціал для подальшого розвитку і підвищення їх вартості.

Також російська інвес-тиційна компанія «Артмас-тер», створена у 2009 році,

придбала пакет акцій ком-панії «HGS», яка представ-ляє інтереси «ManRoland», «Horizon», «Screen», «Steinemann» та ін. Опера-ція здійснена в межах про-грами розширення бізнесу компанії і зміцнення пози-цій на ринку СНД.

Зміни у складі акціо-нерів «HGS» відобразилися і на ринку поліграфічного обладнання України. Так представництво «ECS Print Україна», що діє з 2003 року на території України, пере-творюється на компанію під назвою «HGS Украї-на» і надалі функціонує як дочірня компанія «HGS».

Своєю чергою «HGS Україна» уклала ексклю-зивну угоду з компаніями «Варіант» (створена в 1992 році, є постачальником широкого спектра устатку-вання для флексографічного і високого друку) і «Орієн-тал» (створена в 2004 році, спеціалізується на поста-чанні поліграфічного устат-кування і устаткування для виробництва полімерних виробів) про представлен-ня їх інтересів на території України. Ці договори дадуть змогу «HGS Україна» пред-ставляти такі бренди, як «Mark Andy», «Comco», «Yawa», «Purlux» та інші.

НОВИНИ

Знайомтеся: «HGS Україна», або давні партнери з новими можливостямиАнглійська інвестиційна компанія «Rolen Worldwide Projects», штаб-квартира якої розташована в районі Мейфер міста Лондон, повідомила про відкриття пред-ставництва в Росії і про завершення операції з придбан-ня компаній «Варіант», «Орієнтал Про» і «Варіо-сервіс».

Павло Сікора, генеральний директор «HGS україна»:– Компанія «HGS» дуже відома в

Україні, перш за все, своєю багатоліт-ньою успішною роботою на ринку СНД, якістю сервісу, представленням відомих і найбільших у поліграфічному світі виробників устаткування, таких як «ManRoland», «Screen».

У багатьох наших проектах саме спорідненість із «HGS» справляла перше позитивне враження і призводила до успі-ху. Маючи підтримку від «HGS» і заводів-виробників, ми продовжимо просувати високі технології від лідерів поліграфічно-го машинобудування і надавати якісний сервіс. Варто згадати, що «HGS Україна» зберігає за собою права на ексклюзив-ний продаж устаткування таких брендів, як «ManRoland», «Screen», «Mark Andy», «Comco», «Yawa», «Purlux» й інших

«HGS Україна» зберігає всіх співробіт-ників «ECS Print Україна» і бере на себе виконання зобов’язань перед замовниками і постачальниками «ECS Print Україна».

У «Sun» новий виток розвиткуПроект із розвитку виробництва наночорнила й устат-кування для друку стартував 23 квітня. Подія ознамено-вана надходженням першого траншу – $ 20 млн – від ГК «РОСНАНО» у рамках інвестиційного проекту. Загальний обсяг інвестицій сягне $ 50 млн.

Продукція проек-ту – системи цифрово-го широкоформатного струменевого УФ-друку, ноу-хау групи «Sun», що не має аналогів у світі. Також буде запущене масштабне виробництво широкої гами чорни-ла для різних способів друку. Це будуть як водне чорнило для звичайних побутових та офісних

принтерів, так і унікальне струмопровідне чорнило, яке складається з часток наносрібла, котрі дають змогу друкувати на прин-терах компанії, плати для електроніки. Невдовзі завершаться і проекти щодо випуску керамічно-го чорнила, чорнила для триплексного скла і «Пет-Преформ». Для створен-ня нових видів продукції в компанії успішно функ-ціонує відділ розробок.

Крім того, інвестиції використають на купівлю сучасного устаткування для виробництва при-нтерів, чорнила й елект-роніки. Компанія «Sun» матиме найкращу хіміч-

ну лабораторію у Східній Європі.

Учасниками проекту є «РОСНАНО», ЗАТ «Інно-ваційна Компанія САН» і фінансова група «Урал-сиб». Саме вони інвесту-ють в акціонерний капітал проектної компанії, нада-ють кредит на фінансуван-ня оборотного капіталу й лізингове фінансування для купівлі устаткуван-ня. Завдяки вкладенням російських інвесторів, які становлять понад 1 500 000 000 рублів, «Sun» має змогу запропонувати устаткуван-ня за революційними ціна-ми для українського ринку. Так, на сьогодні середній прайс компанії на 10–15% нижчий від ринкового.

Поліграфія №5 (9) травень 2010 року�

Система складається з подавального пристрою, конвеєра з цифровою стабілізацією швидкості, керуючого комп’ютера з програмним забезпечен-ням «Ink Draw» і крап-леструминних головок. Призначена для вироб-ництва персоніфікованої поліграфічної продукції великими тиражами з дуже низькою собівартіс-тю – це квитки, квитан-ції, телефонні й інтернет-картки і багато іншого.

Машина має ваку-умне плоскостапельне подавання з кульковим транспортером для робо-ти з аркушами мало-го формату. Абсолют-но плоский тракт руху аркуша дає змогу пра-цювати з матеріалами щільністю до 450 г/ м2, неправильної форми (вирубані коробки, круг-

лі етикетки). Зручність керування забезпечує електронний пульт з рід-кокристалічним моні-тором і квазісенсорна клавіатура, лічильник, програмування партій, функціональні повідом-лення. У комплектацію також входить опти-ко-електронний конт-роль подвійного аркуша і неподання паперу, а також вісь для перфора-ції, бігування та різання уздовж руху аркуша зі системою мікрорегулю-вання перфораційних і бігувальних ножів, і над-різання (ножі вибира-ються опційно).

У машині викорис-товують чорнило на оливній основі для дру-кування на офсетному папері та гліколі для крейдованого паперу і картону. Краплестру-

минні головки забез-печують розширення до 360 крапок на дюйм при швидкості друку до 35 м/хв і 182 крапки на дюйм при швидкості друку 70 м/хв. Голо-вки можуть бути різної ширини: 17,5 мм, 35 мм, 52,5 мм і 70 мм. Сис-тема управління «INK DRAW» забезпечує обслуговування до 16 друкувальних сегментів (головок по 17,5 мм). Система проста у керу-ванні та обслуговуванні (не потребує промиван-ня і консервації після роботи), що не харак-терно для краплестру-минних систем.

Купівлю обладнання коментує Олена Федчен-

ко, керівник відділу ЗЕД ДП «Зоря»:

– «AGOR» ми купили у травні 2010 року для друку змінних даних, оскільки у нас збільши-лася кількість замовлень на ці роботи і виникла потреба у додаткових виробничих потужнос-тях.

Свою увагу звернули саме на цього виробника і цю модель завдяки розум-ному співвідношенню ціни та якості. Загалом ми задоволені результатами проведених монтажних і пусконаладжувальних робіт. Тиражі на даному обладнанні ще не друку-вали, але, звісно, планує-мо ввести його у виробни-чий потік вже незабаром.

Надійність конструкції моделі переконує у високій якості та надзвичайній швид-кості. Завдяки швидкості, що досягає 65 повноколірних сторінок за хвилину, «Вizhub PRO C65hc» легко впораєть-ся з великими і малими тира-жами, дотримуючись стислих термінів виконання навіть най-більш складних завдань. Сис-тема розрахована на роботу з великими обсягами друку і під-тримує друк не тільки на папері для електрографічних систем щільністю до 300 г/м2, але й на крейдованому офсетному папері (як глянцевому, так і матовому). Великий запас паперу та широ-

кий вибір носіїв у поєднанні з розширеними професійними фінішними функціями забез-печує виготовлення широкого асортименту готової продукції, а завдяки точному механіз-мові пристрою двостороннього друку вдається досягти винят-ково точного суміщення лицьо-вого та зворотного боків.

Унікальний тонер «High Chroma» було створено спе-ціально для фахівців, які пра-цюють у кольоровому спект-рі RGB. Це полімеризований тонер, який має покращені характеристики відбивання/поглинання світла кольоро-вим пігментом. Результат –

яскраві, насичені та природні кольори, які раніше немож-ливо було надрукувати, вико-ристовуючи стандартні тонери системи CMYK.

Важливою особливістю даного тонера є його мож-ливість максимально близько відтворювати кольори простору sRGB, що забезпечує відтворен-ня більшості кольорів, видимих на комп’ютерному моніторі. «Ви друкуєте те, що бачите», – голо-вна ідея нового тонера «High Chroma», а процес перетворен-ня фарбових завдань на друк із простору sRGB у CMYK тепер стає надбанням минулого.

Екологічність – ще одна важлива особливість тонера «High Chroma». Крім того, він закріплюється при зниженій температурі, що порівняно зі звичайним тонером дає змогу знизити емісію CO2.

Новітні технології, втілені у «Вizhub PRO C65hc», умож-ливлюють використання цього апарата для виготовлення продукції широкого профілю: від різноманітних рекламних матеріалів (брошур, листівок, буклетів, візиток та ін.) до ство-рення професійних фотоальбо-мів та іншої фотопродукції.

Завдяки універсальним фінішерам на продуктивній системі «Вizhub PRO C65hc» є можливість виготовлення бага-тосторінкових посібників, інс-

трукцій, каталогів, книг у м’якій палітурці та інших матеріалів. На повноколірному «Вizhub PRO C65hc» також існує мож-ливість створення наліпок і цін-ників, які зазвичай використо-вуються у продуктових магази-нах та супермаркетах. Системи друку для комерційного вико-ристання з широкими функ-ціональними можливостями охоплюють все більшу частину ринку оперативної поліграфії, де ключовими критеріями є якість, гнучкість, надійність, довговічність і економність.

Швидкість друку — 65 с/ хв, стандартний лоток на 1500 арк., додатковий лоток на 250 арк. (загальна ємність – до 7500 арк.). У системі застосо-вана модернізована технологія роботи з кольором S.E.A.D. (Screen-Enhancing Active Digital Process), що виконує контрольну функцію за оброб-кою зображень для отриман-ня відбитків найвищої якості з низкою технічних інновацій, покликаних забезпечити висо-коякісний друк навіть на висо-ких швидкостях.

ІНСТАЛЯЦІЇ

Нова система, розроблена фахівцями компанії «Konica Minolta» «Вizhub PRO C65hc», становить нову визначну модель у галузі повноколірних систем і призначена для забезпечення потреб ринку оперативного друку та для розширення вже давно відомої і успішно використовуваної конкурентної лінійки «Вizhub PRO».

Швидкість друку A4 Кольор- 65 с./хв; ч/б - 65 с./хв

A3 Кольор -36 с./хв; ч/б - 36 с./хв

Розмір паперу A5–A3+(від 100×148 мм до 330×487 мм)

Сканування (А4) 39 с./хв (кольор., ч/б, формат А4)

Запас паперу До 4 250 аркушів

Роздільна здатність Друк 1800×600 dpi

Сканув. 600×600 dpi

Ємність лотків До 3 000 аркушів

Щільність паперу 64 – 300 г/м2

Вага основного блока Близько 360 кг

Основні технічні характеристики

– Обладнання, придбане нами для друкування поліграфічних фотокниг: випускні фотоальбоми, звіти, презентації тощо.

Ми обрали систему «Bizhub PRO C65hc», тому що у неї цілком доступна ціна. Дуже важливим фактором для нас було те, що тут можна друкувати матеріали з формату RGB, тобто наявні більш наси-чені та яскраві кольори. Машина досить швидка – 65 копій на хв. З компанією ми маємо великий і позитивний досвід роботи, і нас цілком влаштовує їхня сервісна політика та технічна підтримка.

Ігор СТЕБЕЦЬкИЙ,директор фотоцентру «Konica Minolta» (м. Тернопіль):

Яскраві кольори та унікальна технологія в системі «Вizhub PRO C65hc»

У ДП «Зоря» освоюють машину для друку змінних данихПоліграфічний комбінат «Зоря» у травні придбав машину для друку змінних даних «AGOR 500PHS». Монтаж і пусконалагоджувальні роботи виконувала компанія «Ріпол», котра є офіційним представником торгової марки «AGOR» в Україні.

Формат аркуша (макс./мін.), мм 500х600 / 60х100

Система подавання Високостапельна

Щільність паперу, г/м2 Від 40 до 450

Максимальна продуктивність, м/хв 80 (13 000 аркушів, А4)

Потужність компресора, м3/год 40

Технічні характеристики

Аркушева офсетна «Speedmaster CX 102» До виставки «Ipex» компанія «Heidelberg» підготувала прем’єру аркушевої офсетної «Speedmaster CX 102» продуктивністю 16 500 відб./год. У лінійці устаткування формату 70х100 см нова модель посяде проміжне місце між «Speedmaster SM 102» і «Speedmaster CD 102» з мак-симальною швидкістю 13 і 15 тис. відб./ год відповідно і «Speedmaster XL 105» продуктивністю 18 000 відб./год.

«Speedmaster CX 102» — цікавий варіант для тих, хто вражений технологіями XL і хоче поєднати їх із пере-вагами платформи «CD 102», — пояснив член ради директорів «Heidelberg» і куратор напряму устатку-вання Штефан Пленц.

До повністю автома-тизованих самонакладу і приймання зі системою динамічного гальмуван-ня аркушів додалися спе-ціальні системи грейферів та опорні кільця циліндрів. Для запобігання небажаним вібраціям посилена конс-трукція друкарських секцій.

Модульна машина різ-них конфігурацій працює

з тонкими сортами паперу, твердим картоном, широ-ким спектром пластиків. УФ-технології, комбіно-ваний друк традиційними і УФ-фарбами, подвійне лакування, холодне тис-нення фольгою, фінішна обробка в лінію — вибір опцій задовольнить най-вимогливішого клієнта. Розробники упевнені, що «Speedmaster CX 102» — оптимальний варіант для друку зі зниженим вміс-том спирту і неспирто-вого. Вбудовані системи управління кольором зни-жують відходи паперу до 100–150 аркушів на замо-влення.

5Поліграфія №5 (9) травень 2010 року

Василь Чепара, заступник директора із виробництва і технічних питань:

– Основна сфера діяль-ності нашого підприємс-тва – це, насамперед, випуск документів суворої звітності, а також пакувальної про-дукції (70% і 30% відповід-но). Підприємство входить до складу поліграфічної фабрики «Зоря». Це єдине підприємство в Україні, яке впровадило у виробництво систему «security» вищого ступеня, що відповідає стан-дарту ISO.

Вимоги до якості основ-ної продукції, яку ми випус-каємо, суворо нормовані

державою. Бажаючи підви-щити швидкість і якість роботи аби повністю від-повідати всім ліцензійним умовам, ми придбали нову Ct-систему. До цього ми працювали з фотонабором «Heidelberg PrintSetter 102».

За 8 років роботи (а саме стільки існує на ринку наша компанія) ФНА застарів, став часто виходи-ти з ладу. Оскільки, згідно зі встановленими нормами, ми не маємо права друкува-ти бланки суворої звітності на інших підприємствах по кооперації, стала очевидною необхідність придбання нового обладнання. Причо-му було ухвалене рішення

зробити акцент на пристрої останнього покоління, що працює за сучасною техно-логією – технологією Ct.

Окрім рішень «AGFA» ми розглядали й інші варіан-ти – «Heidelberg», «Screen» тощо. Виходячи з того, що ми бачили на виставках і з рекомендацій наших колег на ринку, вибір був зроб-лений на користь системи «Avalon». Нас влаштували як технічні показники, так і фінансовий бік.

Крім цього, новий при-стрій дає змогу експонувати з роздільною здатністю 4000 dpi, що дуже важливо при друкуванні документів стро-гої звітності. При цьому для виробництва пакувальної продукції нам досить роз-дільної здатності 2400 dpi, яку також забезпечує при-стрій. На старому обладнан-ні ми домагалися роздільної здатності 3200 dpi, але цього

було замало, щоб відпові-дати вимогам ліцензійних умов, таких як, наприклад, указ Міністерства фінансів України «Про затверджен-ня ліцензійних умов впрова-дження господарської діяль-ності з виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності» 2002 року.

Фахівці компанії-постачальника навчили наших операторів працювати з новим обладнанням. Зараз ми працюємо у дві зміни. Перед друком оброблені пластини перевіряють на від-повідність усім нормам.

У майбутньому плануємо розширювати парк устатку-вання, беручи до уваги нові технології, щоб зміцнити міжнародне співробітництво (нині працюємо з низкою посольств у цьому напрямі).

Матеріал наданий компанією «MacHOUSE»

НОВИНИ

�000 dpi в «Зорі» з «Avalon N 8-50»На початку 2010 року в ДП ПК «Зоря» фахівці «MacHOUSE» встановили першу в Україні термальну Ct-систему «AGFA: Avalon N 8-50». Роздільна здатність пристрою становить �000 dpi, що є безпрецедентно високим показником на вітчизняному ринку.

коротко

ІННОВАЦІйНА РУЛОННА ОФСЕТНА C16 ВІд KBA

KBA випустила інноваційну рулон-ну офсетну маши-ну C16, призначе-ну для популярно-го 16-смугового сегмента друку. Оскільки нині три-ває скорочення обсягів накладів і відбувається пере-хід до більш вузь-коспеціалізованої видавничої продукції, акцент тут зроблений на високій продуктивності при швидкій зміні замовлень, низько-му рівні відходів при налаштуванні, більшій гнучкості, зниженні вимог до операторів, енергоспоживання і техобслуговування.

Заміна пластин незалежно від їхньої кількості триває менше ніж 60 с, модульний фальцапарат P3, що автоматично переналаштовується, оснащений унікальною функцією повідбиткового контролю. Для кожної друкарської пари передбачені окремі двигуни, а змінити замовлення можна без зупинення машини.

Технологія експонування зовнішній барабан

Джерело випромінювання термальний лазерний пристрій GLV (512 променів), 830 nm

Завантаження вручну

Вивантаження автоматичне передавання пластин у проявний процесор

Мін. розмір пластин 450x370 мм

Макс. розмір пластин 1160x940 мм

Допустима товщина пластин 0,15–0,30 мм

Роздільна здатність 4000, 2400 dpi

Продуктивність 23 пл./год при 2400 dpi, 10 пл./год при 4000 dpi.

Технічна характеристика експонуючого пристрою (Сtр) «AGFA: Avalon N 8-50 E-4K»

ІНСТАЛЯЦІЯ См-1200 У ПОЛЬщІ На початку травня 2010 р. на фірмі «Hadepol

Flexo» (Польща) введено в експлуатацію новий верс-тат для монтажу флексодрукарських форм СМ-1200 виробництва АТ «Київполіграфмаш».

Верстат СМ-1200 стаціонарно-універсальної побудови дає змогу виконувати монтаж різних дру-карських форм на формні вали і гільзи машин різного формату. Верстат оснащений двома 15-дюй-мовими моніторами, а також двома телекамерами, які позиціонуються на електронній лінійці з точністю до 0,01 мм. Електронна система генерує на екрані моніторів хрестики і квадрати, за якими оператор позначає мітки форм. Застосування верстата скоро-чує налагоджувальні роботи і забезпечує вищу якість друку на флексографічних машинах.

cmyk

Поліграфія №5 (9) травень 2010 року6

Кризові труднощі миттю «від-браковують» неефективних грав-ців, змушують до радикального перегляду стратегії розвитку, тим самим омолоджують та оновлю-ють галузь. Тож криза не лише руйнує, а й має потужний конс-труктивний потенціал. Завдяки цьому після «шторму», окрім названих проблем, відкрилося ще й чимало можливостей. Схоже, наші співрозмовники – керівни-ки кількох поліграфічних фірм Львівщини – добре це розуміють і пристосовуються до нових віянь часу. У складний період вони змогли вистояти, у більшості уже спостерігаються певні позитивні зрушення в роботі.

Ігор Холод, «ромус-поліграф»:

– Пригадую, коли 12 років тому народжувалося наше під-приємство, коштів вистачи-ло лише на оренду скромного приміщення, один «Romayor», дві пачки самокопіювального паперу і 800 кг «газетки». Крок за кроком освоювали ринок, і тепер наш парк – п’ять машин «Romayor», один «Heidelberg», дві «Dominant». Не займаємо конкретного сегмента, друкує-мо все – від книжок до буклетів. Це, переконаний, і допомогло нам вижити. Хоча, порівнюючи теперішнє становище з докри-зовим, розумію, що втратили приблизно 40% завантаження. При цьому кількість клієнтів не зменшилась – навпаки, зросла, однак тиражі низькі. Приміром, якщо раніше в середньому замовляли 5–10 тис. буклетів, то тепер йдеться про (!) 2 тис.

Жорсткішою стала конку-ренція, а з боку київських та хар-ківських друкарень, які вклали купу грошей в устаткування, на відміну від більшості львівських підприємств, спостерігаємо сут-тєвий демпінг. Ми пішли влас-ним шляхом – вклали кошти у нерухомість, що дало змогу добре зекономити (оренда нині – задоволення не з дешевих). А ще – і цього більшість друка-рень собі дозволити не можуть – забезпечуємо клієнтові якнай-швидше виконання роботи. Коли потрібно терміново – то це до нас. Ми попередньо замо-вляємо матеріали, папір, так що на складі маємо чималі запаси.

Клієнт понад усе – завжди нагадую своїм працівникам. Навіть, якщо він не завжди має рацію, слід зробити так, аби він вийшов переконаним у своїй правоті, а насправді зробив пра-вильно за нашою порадою. Пох-вала вимогливого клієнта – най-

дієвіша реклама. Ефективними у цьому плані є і виставки. Нама-гаюся відвідувати такі заходи, аби знати про всі тенденції. Ось, наприклад, нещодавно довело-ся побувати в Одесі. Конкурен-ція там шалена – особливо між цифровиками. 10% – це частка присутності «цифри» на нашо-му ринку, у них вона сягає 100%. Ціни у центрах оперативної поліграфії неймовірно низькі, обладнання найсучасніше і най-дорожче. Можливо, це очікує і Львів. Але поки що, наприклад, для такої друкарні, як наша, купувати цифрові машини не варто – у підсумку прибуток не виправдає вкладень.

Щодо кризи, то, на мою думку, галас восени 2009-го був даремним. Скрута розпо-чалася не тоді, а тепер. І це, знову ж таки, позначається, як уже казав, на тиражах і вимогах клієнтів.

Валерій КраВЧуК, ТзоВ «Графопак»:

– Наше підприємство, що виготовляє упакування здебіль-шого для медичної, легкої та хар-чової галузей, існує ще з 1903 року. До 1990-го ДП «Золочівська картонажна фабрика» було ліде-ром у галузі упакування на захід-них теренах України. Замовлень працівникам не бракувало, особ-ливо після реформування і ство-рення тут дизайнерського відділу з професійною і на той час далеко не дешевою комп’ютерною тех-нікою. Ну а 1997 рік став почат-ком відліку історії «Графопаку». Наша перевага – повний цикл виготовлення упакувань.

У додрукарських проце-сах використовуємо «CTP Fujifilm Luxel V–9600» , у друкарських – «ROLAND RECORD» та «HEIDELBERG SORSZ», у післядрукарських – склеювальну лінію (4-точк.), позолотний прес, ламінатор, каширувальну машину та ін. Працює висікальна машина «IMPERIL» з самонакладом.

Серед постійних клієнтів – ТЗоВ «Галімпекс – Склодзер-кальний завод», ТзОВ «Ірена Ко», які збувають продукцію за кордон. Ще – ВАТ «Бере-жанський склозавод», ДП «Львівдіалік», ЗАТ «Хмельни-цька макаронна фабрика», ВАТ «ВГП «Рута», ДП «Склозавод «Стрий», ЗАТ «Львівська кон-дитерська фірма «Світоч».

Продукція ТзОВ «Графо-Пак» – це й рекламні проспек-ти, рекламні пакети, книжкова дитяча продукція, а найбільший сегмент – медичне упакування. Надаємо послуги АТ «Галич-фарм» та ЗАТ НВЦ «Борща-гівський хіміко-фармацевтич-ний завод». Наразі ціни у нас не зростатимуть, хіба що у разі сут-тєвого подорожчання сировини.

До слова, про сировинні матеріали… Як уже переконався, дешевше взяти якісну дорож-чу сировину за кордоном, ніж нашу українську, не надто якісну, наприклад, обухівський картон. Тож використовуємо матеріали, виготовлені в Австрії та Словенії.

Наразі середнє завантажен-ня – від 50 до 60%. Це вже краще, ніж торік. Хоч і відпо-чивати не час – йдеться як тоді, так і тепер про те, щоб утрима-тися на ринку. Прибутків нині, звісно, поменшало. Але штату (півсотні осіб) ми не скорочу-вали. Роботу все ж доведеть-ся оптимізувати і не в останню чергу через зміни податкового законодавства. Можливо, набе-ремо більше молодих фахівців. Але це – у перспективі.

Щодо нових віянь – напри-клад, популярності цифрового друку, то, гадаю, що він має свій обмежений сегмент роботи, а для «важкої» поліграфії актуальним і надалі буде офсет та флексо-друк. Тому хоч і переконаний, що інвестиції у нові технології – це гарантія якості, а отже, при-бутку, купівлю цифрової машини не плануємо. Знаєте, ризикувати слід обережно. Наша галузь не дає права на найменшу помилку.

Володимир БІлоКурий, «Мульти-арТ»:

– Три роки тому, зважаючи на зростання замовлень і клієнтсь-кої бази, ми перекваліфікувалися з дизайн-студії на друкарню. Від-тоді наша ніша – періодичні глян-цеві журнали, брошури, реклама. Хоча, зрештою, цим не обмежує-мось – якщо є потреба, можемо виготовляти й упакування.

Продуктивність підвищи-ли завдяки чотирифарбовій друкарській машині фірми «Heidelberg». До слова, придба-ли її акурат на початку кризової хвилі, а до того працювали на дво-колірній. Та й собівартість знизи-лася, щоправда не так через наше технологічне удосконалення, як через спад цін. А тепер окреслила-ся ще одна тенденція – київські підприємства почали освоювати регіональні ринки. Великі, скажі-мо, 10-тисячні тиражі, замовники воліють друкувати саме у столиці, де вища оперативність виконання, ширші можливості – устаткуван-ня дає змогу. Ну а «наш» тираж – до 5 тис., ціна та якість, на мою думку, пристойні. Є хіба що певні проблеми з виконанням післяд-рукарських процесів. Ось нещо-давно придбали аркушепідбірну машину – це допоможе оптимі-зувати роботу і не наймати додат-кових працівників. У планах – ще кілька невеликих придбань. Став би у пригоді й термобіндер, проте поки що кількість замовлень не така значна, аби була виправда-на його купівля. Це стосується й «цифри». Попри тенденцію до скорочення тиражів, ставити на підмогу до офсету цифрові техно-логії не плануємо.

Володимир драБиК, ТзоВ Сп «еККо»:

– «ЕККО» було засноване у 1992-му. Спеціалізувалися на тор-говельно-посередницькій діяль-ності, у тому числі на продажу самоклейких етикеток закордон-них виробників. Через два роки придбали перші чотириколірні машини для флексографічно-го і трафаретного друку, відтак налагодили виробництво повно-колірних етикеток на різних видах матеріалів (папір, металізований папір, папір для фармацевтичної галузі, термопапір, плівки – біла, прозора, перламутрова, металі-зована). Ми від початку пріо-ритетом обрали якість і надалі дотримуємось цього. А якість – це передусім постійне оновлення технічного стану, запровадження технологічних інновацій – така інвестиція завжди окуповується, ну і, безперечно, професіоналізм працівників. Кадровому питанню ми завжди надавали особливого значення. «Екко» забезпечує ста-жування працівників на провідних закордонних фірмах, їхнє регу-лярне навчання та обмін досві-дом, а щонайважливіше – вихо-вуємо працівників для себе уже зі студентської лави. Зокрема, у нас добре налагоджені контакти з УАД. Студенти мають змогу відбу-вати практику на нашому підпри-ємстві, найкращі після закінчення вишу залишаються у нас працю-вати. Тож у команді талановиті фахівці – постійні клієнти, серед яких такі велетні, як, наприклад, «Немирів», «Дарниця», «Обо-лонь», у цьому вже переконалися.

Обсягів виробництва «ЕККО» не зменшувало, однак довелося запровадити сувору фінансову дисципліну щодо замовників, провести певну реструктуризацію, трохи скоро-тити штат. А криза… Не вважаю, що це щось аж таке негативне. Це як недуга – перехворів і маєш імунітет. Ті, що вийшли зі скрут-ного становища конкуренто-спроможними – то справді варті уваги перспективні поліграфічні підприємства. Після кризи вони стали оновленими, більш резуль-тативними, можна сказати, агре-сивнішими… Для ринку це озна-чає лише оздоровлення.

Віктор СВорень, українсько-чеське Сп «полі»:

– «Полі» ось уже 10 років на ринку. Починали працювати на однофарбовій «Dominant 715», відтак у парку машин з’явилась «Rapida SRO 4» «Polly 266». А нещодавно придбали двофарбову

«Heidelberg Print Master 74–2». Справи йдуть не так уже й

погано. Щоправда, казати про значний фінансовий стрибок, істотне зростання чи зменшення прибутків не можна. Ми досяг-ли стабільності і це, власне, все-ляє впевненість та надію на день завтрашній. У «Полі» – власне коло клієнтів, яке вже трива-лий час не змінюється. Окрім газет, журналів, друкуємо різ-номанітну рекламну продукцію (листівки, буклети, плакати). Нині беремося й за невеликі тиражі, тож обсяги замовлень, хоч і порівняно дешевих, значні.

Свого часу підраховував, чи варто купувати цифрову маши-ну. Підсумувавши всі витрати на упровадження й експлуатацію, вирішили, що вигідніше встано-вити СТР. Що ми, власне, й зро-били разом із колегами з «Реп-роцентр–Растр», які займаються виготовленням фотоформ, дизай-ном, додрукарською підготовкою. Якість друку, певна річ, поліпши-лася порівняно з плівковою тех-нологією.

Ціни у нас досить помір-ні, особливо якщо зважити на значне подорожчання паперу і витратних матеріалів. Власне, така цінова політика й допома-гає знаходити нових клієнтів.

олександр дерКаЧ, львівський філіал «DPI»:

– Для будь-якого бізнесу чи не найголовнішим є вмін-ня відчувати нові тенденції та підлаштовуватись до них. Най-легше це зробити таким неве-личким підприємствам як, ска-жімо, наше. Філіал створений щойно три роки тому, але кризу пережили. І вже за кілька міся-ців 2010-го прибутки зросли на 10%. Найурожайнішим для нас завжди був кінець року, але й на сьогоднішнє завантаження – від 60% до 70% – не скаржимось.

Наші клієнти – більшість рекламних агентств: «Кварта плюс», «Наша справа», «Центр Європи», «Віпатрибут». Нала-годжена співпраця і з низкою офсетних друкарень, які не мають змоги готувати невели-кі тиражі («Папуга», «Нотех», «Штат» та інші). Рентабельність невисока, однак обсяги замов-лень не знизились. Не в останню чергу завдяки помірним цінам. Працюємо на «Xerox», є кілька цифрових машин. Нашою пере-вагою є те, що виконуємо ще й післядрукарські роботи: УФ-лакування, перфорацію, висі-кання, бігування, фальцювання, кріплення на скобу та пружи-ну... Тож є всі умови для виго-товлення за рекордно короткі терміни буклетів, листівок, флаєрів, папок, альбомів, кален-дарів, купонів, плакатів тощо. При потребі – і таке можливо лише з «цифрою» – можна змі-нити текст чи зображення перед друком, пересвідчитись у якості продукції на взірці.

Багато пишуть зараз, що табу для «цифри» стосов-но обмеження асортименту матеріалів, з якими можна пра-цювати, незабаром зникнуть… Мовляв, з’явилися нові розроб-ки… Я б не поспішав з виснов-ками. Гадаю, що «цифра» ще довго займатиме суто власну нішу – це невеликі тиражі, пер-соналізована продукція.

уляна ГаВрИшкІВ

З ПЕРшИХ УСТ

На ринку – лише досвідчені гравціПро те, як долати проблеми, не втрачати попри кризу постійних клієнтів, у що інвестувати, які перспективні сегменти друку, – з перших уст.

cmyk

7Поліграфія №5 (9) травень 2010 року

Очевидною є основна ринкова ніша монохромних систем – швидкий і деше-вий друк середніх і великих об’ємів змінних даних (поштові розсилки) і коротких накладів (книги на вимогу). З точки зору додатків, виділимо два значні сегменти вживання промислових систем: друк транзакційних документів (рахунки, виписки, фінансові звіти) і оперативна поліграфія (листівки, бро-шури, журнали, газети).

Персоналізовані тиражі можуть досягати десятків мільйонів документів на місяць. Залежно від продуктивності машин і собівартості друку, мінімальний тираж – від десятків аркушів А4 до кіль-кох тисяч А3.

Монохромні системи друку застосову-ють дуже широко. У банківській сфері це документація і персоналізовані рахунки клієнтам (за сплату кредитів), у ЖКГ й енергетиці – рахунки за оплату послуг, в навчальних закладах – методичні і навчаль-ні матеріали. Напрям діяльності організа-ції, що володіє монохромною ЦДМ, впли-ває на обсяги тиражів. Ось невеликий спи-сок напрямів, де тиражі зростають: офісні і корпоративні документи, короткі і пробні тиражі періодичних видань і книг, змінні дані в лотерейних квитках і захищеній продукції, інструкції і гарантійні талони, директ-маркетингові матеріали, транзак-ційні і білінгові документи.

Для комерційного друку купівля подібних машин – інвестиція в основ-не виробництво. Поліграфісти мають на меті заробити гроші, відповідно, виби-ратимуть не найдорожче рішення, а

швидше таке, що задовольняє мінімальні вимоги. І додаткову нематеріальну цін-ність доданої вартості, яку їм може дати компанія-постачальник, вони братимуть у мінімальному розмірі. Друкарні більше покладаються на свої сили, що є добре за умови правильного розуміння свого ринку. З іншого боку, ЦДМ відкрили для багатьох книжкових і журнальних видав-ництв, музеїв, учбових закладів недоро-гий спосіб друку на вимогу. Вони дають змогу випускати книги, скільки і коли потрібно, економлячи на друці і складсь-ких приміщеннях. При з’єднанні ЦДМ з брошурувальним обладнанням виникає потокова лінія для виготовлення книг. ЦДМ допомагає уникнути підбирання відбитків, оскільки всі аркуші кожного екземпляра можна друкувати послідовно. Оптимальні способи скріплення зошитів і листів – шиття дротом і клейове скріп-лення, що забезпечують максимальну оперативність виготовлення продукції.

Модель бізнесу «Print on Demand» («друк на вимогу») завдячує своєю появою «Xerox», що випустила на почат-ку 90-х рр. машину сімейства «Docutech», яка друкує 180 А4/хв, а потім у лінію зшивану або склеювану брошуру. Маши-ну у великих кількостях почали викорис-товувати друкарні для друку коротких і нерегулярних тиражів ч/б продукції дешевше і, головне, швидше, ніж біль-шість офсетних виробництв. Голландська «Осе» пішла іншим шляхом, відмінним від електрофотографії. Її оригінальна тех-нологія перенесення зображення на папір CopyPress використовує для закріплен-

ня невисоку температуру печі. Замість цього тонер фактично «вдавлюється» в папір за допомогою ременя перенесення без використання електричних полів. Це забезпечує можливість роботи на склад-них і фактурних матеріалах, а також без-проблемну післядрукову обробку.

При високому розширенні та якості растрування цифровий друк порівнявся з офсетною технологією у друці півтонових зображень. У модифікації машин «Nuvera EA» для формування зображення вико-ристовують спеціальний дрібнодисперс-ний тонер EA («Emulsion Aggregation»). Технологія дає частки тонера строго необхідних розмірів і форми – зобра-ження чіткіші, надійність друку висока, поверхня відбитку гладка матова, якість зрівняльна з офсетним друком. Навіть професіоналові непросто відрізнити циф-ровий відбиток від офсетного, а звичай-ний користувач різниці вже не помітить. Тому все більше друкарень оперативного друку вибирають ЦДМ для ч/б робіт. Уже стало правилом, що офсет використову-ють лише при друці великих форматів і довгих тиражів без змінних даних.

Матеріали можуть стати одним із най-важливіших критеріїв, залежно від харак-теру робіт. Комусь важливо, щоб ЦДМ добре задруковувала необхідні матеріа-ли потрібної щільності й типу, або, щоб машина легко працювала на крейдованому папері, причому не лише на спеціально підготовленому для цифрового друку, але й на звичайному офсетному. Для «цифри» крейдований папір – не зовсім звичай-

ний матеріал: він забиває вали і паперо-провідний тракт пилом свого крейдяного шару. Тому машини, спочатку розраховані на подібні матеріали, належать до про-мислового класу. Наприклад, у машинах «Nuvera 7» реалізована спеціальна систе-ма внутрішнього вакуумного очищення – Cleaning, яка автоматично видаляє частки крейдяного шару і паперовий пил. Буває так, що машини, котрі позиціонуються як промислові, але виготовлені на легшій базі (швидше МФУ, ніж ЦДМ), не працюють із крейдованим папером. Можливість друку на фактурному, самоклейкому папері або на самокопіювальному треба перевіряти заздалегідь для кожної моделі. Можливість друку на різних крейдованих, металізова-них і великофактурних матеріалах – від-мінна особливість машин «Осе». Робота лише на спеціалізованому папері для циф-рового друку знижує кількість проблем.

Фінішне устаткування, як правило, може поставлятися в лінію або працювати офлайн. Компанії, що поставляють устат-кування, подібне до монохромних ЦДМ, продають не стільки пристрій, скільки сис-тему для вирішення певних завдань. Тому важливо їх описати на найранішому етапі проектування, і постачальник запропо-нує вам кілька варіантів. Інколи покупець просто називає необхідне фінішне устатку-вання, а постачальник зв’язується з назва-ною компанією та бере на себе обов’язок і відповідальність за під’єднання його у спільний виробничий процес.

Володимир НЕТак

Раціональна заміна «однофарбовому офсету»?Проаналізувавши вид продукції, яку друкують на однофарбових машинах, і тенденції падіння тиражів, можна стверджувати, що цифрові монохромні машини, котрі на від-міну від офсету можуть ще й одночасно задруковувати персоніфіковані дані, вигляда-ють достатньо цікавою альтернативою. Якщо брати найзагальніше значення терміна «монохромна цифрова друкарська машина», то можна і настільний принтер назвати ЦДМ. Більшість виробників позиціонують свої продукти як офісні або комерційно-промислові – залежно від продуктивності і максимального місячного навантаження.

ЦИФРОВИй дРУК

МодельШвидкість, відбитків А4/хв (розширення)

Місячне завантаження, млн. відбитків А4

Макс. формат, мм

Щільність матеріалів, г/м2

Тип носіїв Макс. розширення

Макс. запас паперу в лотку Фінішні опції (модулі)

Canon IR7086/7095/7105

86/95/105 297х432 64-200 Лазер., Оф., К.Офс, Перф.

1200 7650 Модуль термоклейового брошурування, трьохсторонньої обрізки

Oce VarioPrint 2110 Premia Class

106 2 305х467 50-250 Лазер, Оф., К.Офс, Ф., Мет.,

К., Перф.

600 10200

Брошурувальник трьохсторонньою підрізкою і круглінням корінця, брошу-рувальник на термоклеї, діркопробивач,

скріплення на спіраль

Oce VarioPrint 4110/4120

106/120 (1200) 2,5 305х467 50-300 Лазер, Оф., К.Офс, Ф., Мет.,

К., Перф.

1200х800 (141 lpi)

15400

Oce VarioPrint 6160/6200/6250/6320 Ultra

170/200/250/314 (1200)

2,5/5/8/10 320х488 50-300 Лазер, Оф., К.Офс, Ф., Мет.,

К., Перф.

1200х800 (180 lpi)

13800

Toshiba e-Studio 555/655/755/855

55/65/75/85 0,46/0,515 /0,54/0,6

297х420 64-209 Лазер., К., С. 2400х2400 7600 Фінішер з брошуруванням на скобу, модуль вкладки, діркопробивач

Xerox DocuTech 6155 155 4,5 363х432 (опція

363х488)

60-200 Лазер., Офс. 600х2400 7450

Фінішер з брошуруванням на скобу, при-стрій, що підтримує стандар DFA

Xerox DocuTech 6180 180 6 363х432 (опція

363х488)

60-200 Лазер., Офс. 600х2400 7450

Xerox DocuTech 128/155/180 HLC

128/155/180 4/4,5/6 363х432 (опція

363х470, 363х488)

60-200 Лазер., Офс., 600х2400 12100

Xerox 4112/4127 EPS 110/125 2 330х488 52-253 Лазер., Офс., К.офс.

2400х2400 8060

Xerox Nuvera 100/120/144 EA

100/120/144 2,8/3,2/4,3 320х470 56-250 Лазер., Офс., К.офс., К., С.

600х4800 17400 (можливість підключення пристрою

рулонної подачі)

Фінішер з брошуруванням на скобу, модуль вкладки, діркопробивач, фальцю-

вальний модуль

Xerox Nuvera 200/288 EA

200/288 6/7,8 320х470 (опція

320х400)

56-250 Лазер., Офс., К.офс., К., С.

600х4800 Фінішер з брошуруванням на скобу, модуль вкладки, діркопробивач, фальцю-

вальний модуль, модуль скріплення на пружину, фінішер для термопереплетен-ня, пристрій, що підтримує стандар-DFA

Konica Minolta bizhub PRO 1051/1200/1200Р

105/120/120 3 324х463 40-350 Лазер., Офс., К.офс., С.

1200х1200 14000 Модуль скріплення на скобу, модуль тер-моклейового скріплення, перфоратор.

Монохромні цифрові машини представлені на ринку України

Примітка.Тип носіїв (папір): Лазер – для лазерних принтерів, Офс. – папір, К.офс. – крейдований для офсетного друку, Ф – фактурний, К – калька, С - самоклейка

Xerox Nuvera 288 EA

Поліграфія №5 (9) травень 2010 року8 ОБЛАдНАННЯ8

Iдеальне брошурування з impressBINDПрофесійне брошурування стає ще більш привабливим та зручним ніж будь-коли раніше. Результати impressBIND вража-ють порівняно з традиційним брошуруванням – документ виглядає як професійно підго-товлений!

«Leitz impressBIND 140» Швидкість – для зшивання Вам необхідно

лише 20 секунд! Зшиває від 15 до 140 аркушів (impressBIND

140) Легкість – надзвичайна легкість в експлу-

атації. Просто вставте аркуші в обкладинку та опустіть ручку донизу 3–4 рази; ідеальне зши-вання

Зшивання без пробивання аркушів, склею-вання або нагрівання

Зшиту брошуру можна розшити до трьох разів

Вимірює товщину Вашого документу та повідомляє, яку обкладинку необхідно вико-ристати (3,5-10,5 мм)

3 роки гарантіїРозшивний механізм Для розшивання документа

●●●

Артикул Найменування товару Розміри/мм Колір Уп., шт.

7447-00-00 impressBIND 140 433х90х321 Сріблястий/синій 1

7448-00-00 Розшивний механізм impressBIND 140

321х184х77 Сріблястий/синій 1

impressBIND 1�0

3 роки гарантії

Розшивний механізмДля розшивання документа●

Вставте аркуші в обкладинку

Опустіть важіль Вийміть документ

М’яка обкладинка

Тверда обкладинка «льон»

Прозора обкладинка з

поліфоаму

ImpressBIND Covers

Артикул Найменування товару

Аркушів (80 г/) Колір Уп., шт.

7390-00-95 Тверда обкладинка 15–35 Чорний 10

7391-00-95 Тверда обкладинка 36–70 Чорний 10

7392-00-95 Тверда обкладинка 71–105 Чорний 10

7393-00-95 Тверда обкладинка Чорний 10

7398-00-95 М’яка обкладинка 15–35 Чорний 10

7399-00-95 М’яка обкладинка 36–70 Чорний 10

7414-00-00 М’яка обкладинка 71–105 Чорний 10

7415-00-95 М’яка обкладинка Чорний 10

7462-00-95 Обкладинка «біз-нес» з вікном

15–35 Чорний 10

7463-0095 Обкладинка «біз-нес» з вікном

36–70 Чорний 10

7468-00-95 Прозора обкладин-ка з поліфоаму

15–35 Чорний 10

7469-00-95 Прозора обкладин-ка з поліфоаму

36–70 Чорний 10

НА ПРАВАх РеКЛАМи

Обкладинка «бізнес» з вікном

ФАЛЬЦЮВАННЯ: ТЕХНОЛОГІЇ, ЗАСОБИ, УСТАТКУВАННЯ

За принципом дії фальцювальні автомати поділяються на ножові, касет-ні та комбіновані.

У ножових фальцапаратах згин утво-рюється за допомогою проштовхування паперу ножем між фальцваликами. Це дає чіткий і якісний згин, однак у маши-нах, що побудовані за таким принципом виникають значні зусилля, а тому вони мають масивну конструкцію, невисоку продуктивність і, як наслідок, потребу-ють більших інвестиційних витрат.

На сьогодні ножові фальцювальні машини поступово витісняються касет-ними. У фальцапаратах касетної побу-дови аркуш постійно підштовхується подавальними валиками у касету, де впи-раючись в упор, вигинається і утворює петлю, яку захоплюють фальцвалики. Основними технологічними налашту-ваннями касетної секції є проміжки в парах валиків і положення упора касети. Проміжки між валиками повинні відпові-дати товщині аркуша на вході в секцію, а для фальцювальних валиків – товщині аркуша після згину. Положення упора касети регулюється вручну або автома-тично і визначає положення фальца на аркуші. У найдосконаліших машинах можна регулювати кутове положення упора, що дає змогу вирівнювати фальц відповідно до зображення.

Головною перевагою ножових фальцю-вальних апаратів є висока точність фаль-цювання при роботі з матеріалами різної товщини, у тому числі при великій кіль-кості згинів. Ножові фальцапарати ком-пактні, однак їхнє технічне обслуговуван-ня і ручне налагодження ускладнені через поганий доступ до механізмів. До істотних недоліків ножових фальцапаратів слід від-нести невеликий вибір схем фальцювання (паралельне фальцювання, як правило, неможливе) і обмежену продуктивність внаслідок наявності в механізмі зворотно-поступального переміщення ножа.

Касетні фальцювальні апарати пропонують дуже великий вибір схем фальцювання і вирізняються висо-кою продуктивністю, оскільки всі їхні механізми або обертаються з постійною швидкістю, або нерухомі. Вони мають порівняно просту конструкцію і прості в налаштуванні. Однак точність касет-ного фальцювання є нижчою, ніж ножо-вого, і великою мірою залежить від тов-щини аркуша. Фальцювання в касетних пристроях дуже грубого паперу, а також одержання багатосторінкових зошитів звичайно технологічно є складною або взагалі неможливою операцією.

Багато фальцювальних автоматів побудовані за модульним принципом, що дає можливість здійснювати перпен-дикулярне і комбіноване фальцювання. Паралельне фальцювання роблять, як правило, в одному модулі, що має кіль-ка фальцювальних секцій.

Високої якості сфальцьованої про-дукції досягають, дотримуючись певних технологічних вимог. Фальцювальник, крім перевірки правильної послідов-ності сторінок і точності фальцювання по розмірах полів у зошитах, оцінює в них щільність затягування фальців, відсутність складок, зморщок і пошко-джень тощо. Щільність затягування фальців характеризується щільністю

прилягання окремих аркушів зошита до корінцевого фальца і визначається за сумарною величиною проміжку між аркушами. Вона залежить від ступеня обтискання фальців зошитів у машині.

Якість фальцювання і здатність зошитів до розкривання залежать від таких факторів, як товщина, щільність, золь-ність, вологовмісність і машинний напря-мок паперу, кількість фальців у зошиті і варіант фальцювання. Наприклад, при щільності паперу 180 г/ м2 можна викона-ти тільки один або два згини, при цьому більша щільність паперу також посилює зношення провідних валів. Тому для подібного паперу потрібно передбачати операції бігування або перфорації.

Фальцювальні машини розрізняють за форматом, типом і кількістю фальцю-вальних секцій, продуктивністю і ступе-нем автоматизації керування. Формат і продуктивність фальцювального авто-мата повинні бути погоджені з форма-том і виробничою потужністю наявних на підприємстві друкарських машин.

Нині виробники пропонують широ-кий вибір фальцювального обладнан-ня – від настільних машин до фальцю-вальних ліній. Усе залежить від вимог та побажань клієнта.

Наприклад, фірма «Палітра» пропо-нує фальцювальні машини, що покли-кані задовольнити потреби найвимог-ливішого покупця.

Це машини серії «Efficiency» (MBO Т 535 і MBO B 26) – у стандартну ком-плектацію цих агрегатів входить все необхідне для виробництва різноманіт-ної продукції найвищої якості.

У машині «MBO T 535 Efficiency» у повному обсязі втілені всі переваги еко-номічної серії машин «МВО Efficiency». Ця машина оптимальна як для невеликих друкарень, так і для великих палітурних виробництв, що працюють із форматами паперу від 35×50 см до 50×70 см.

Машини серії «Perfection» (MBO T 700) орієнтовані на універ-сальність, максимальну продуктив-ність у роботі з різним типом паперу. Широкий вибір видів фальцювання і додаткових опцій з автоматизації дають змогу сконструювати повністю автома-тизовану універсальну машину. Касет-на фальцювальна машина вищого класу «MBO T 700 Perfection» призначена для роботи з аркушами формату А1.

З машин, що пропонує на ринку ТОВ «Горізон» слід виділити моделі формату В2 «Horizon AFC-566A» та «Horizon AFC-566F», оскільки на них стабільний попит, а друга модель ще й повністю автоматизована.

Підприємство «Поліграфічні систе-ми» пропонує фальцювальне устатку-вання японської компанії «SHOEI». Це підприємство понад 40 років розробляє і виробляє устаткування для післядру-карської обробки аркушевої полігра-фічної продукції. В переліку обладнан-ня, яке пропонує компанія «SHOEI», широка гама професійних фальцюваль-них машин різного формату, конфігура-ції, технологічних можливостей, ступе-ня автоматизації, типів самонакладів і приймальних пристроїв.

Галина ІВаНчИшИН

Фальцювання, на перший погляд, не дуже трудомістка операція, яка, проте, багато в чому визначає якість друкованої продукції. Без неї не обійтися при виготовленні зошитів для книжково-журнальної продук-ції, буклетів, листів для пошто-вого розсилання, різних інфор-маційних вкладень тощо. Purple Magna ZYHD�90

Дізнатися більше про продукцію Leitz Ви можете за телефоном (044) 49-62-870 або

завітайте на сайт www.esselte.com.uaТОВ «Ессельте Украіна»

Професійний

результат за

15 секунд!

9Поліграфія №5 (9) травень 2010 року 9

Виробник продукції, модель Макс. розмір аркуша, мм Мін. розмір аркуша, мм

Щільність матеріалу, г/м2

Швидкість, м/хв Метод фальцювання (макс. кількість касет) Постачальник

(MB) «MatiasBäurle SmartFold» 305х432 90х100 50–180 110 касетна (2) «НІССА Україна»

(MB) «MatiasBäurle multipli 35/2 F» 350х540 50х70 40–250 160 касетна (2/4) «НІССА Україна»

(MB) «MatiasBäurle multipli 35 S» 320х450 85х120 40–250 160 касетна (4/4) «НІССА Україна»

(MB) «MatiasBäurle multipli 35 PBA» 350х450 85х120 40–250 160 касетна (4/4) «НІССА Україна»

(MB) «MatiasBäurle multimaster CAS35S» 320х460 85х100 40–250 160 касетна (2) «НІССА Україна»

(MB) «MatiasBäurle multimaster CAS35PBA»

350х460 85х100 40–250 160 касетна (2) «НІССА Україна»

(MB) «MatiasBäurle multimaster 38 PBA» 380х650 70х120 40–250 200 касетна (6/6) «НІССА Україна»

(MB) «MatiasBäurle multimaster CAS 38 PBA»

380х650 70х100 40–250 200 касетно-ножова (4/4+MS) «НІССА Україна»

(MB) «MatiasBäurle multimaster CAS 38 FSA»

380х650 70х100 40–250 200 касетно-ножова (4/4+MS) «НІССА Україна»

(MB) «MatiasBäurle multimaster CAS 52 FSA»

520х850 100х120 40–250 200 касетно-ножова (4/4/4+MS) «НІССА Україна»

(MB) «MatiasBäurle prestigeFOLD NET 38»

380х650 70х100 40–250 220 касетно-ножова (6/6+MS) «НІССА Україна»

(MB) «MatiasBäurle prestigeFOLD NET 52»

520х850 100х120 40–250 220 касетно-ножова (6/6+MS) «НІССА Україна»

(MB) «MatiasBäurle CAS 21/4 NET» (фармацевтична)

216х320/600 100х80 40–120 240 касетна 4 або 6 «НІССА Україна»

«Horizon PF-P330» 310х432 125х130 50–190 (в тому числі крейд. та

глянцеві)

15 000 арк./год вакуумний (2) ТОВ «Горізон»

«Horizon EF-35» 350x650 55x70 45–250 30 000 арк./год вакуумний (2) ТОВ «Горізон»

«Horizon EF-354» 350x650 55x70 45–250 30 000 арк./год вакуумний (4) ТОВ «Горізон»

«Horizon AF-406А» 400х650 50х100 35–250 30 000 арк./год вакуумний (6+6) ТОВ «Горізон»

«Horizon AF-566F» 558х865 (з додатковим столом 1000 мм)

128х148 35–250 42 000 арк./год вакуумний (6+4) ТОВ «Горізон»

«Horizon AFC-564A» 558х850 (з додатковим столом 1100 мм)

128х148 35–250 40 000 арк./год вакуумний (4+1+2) ТОВ «Горізон»

«Horizon AFC-566A»/«Horizon AFC-566F» 558х850 (опційно 1100 мм) 128х148 35–250 42 000 арк./год вакуумний (6+1+2) ТОВ «Горізон»

«Horizon AFC-742K» 738х950 210x210 50–240 36 000 арк./год вакуумний (2+1+1) ТОВ «Горізон»

«Horizon 744AKT» 738х1100 (опційно 1300мм) 210х210 35–250 36 000 арк./год вакуумний (4+1+2+1) ТОВ «Горізон»

«Horizon AFC-746AKT»/«Horizon AFC-746FKT»

738х1100 (опційно 1300мм) 210х210 35–250 36 000 арк./год вакуумний (6+1+2+1) ТОВ «Горізон»

«MULTIGRAF» (Швейцарія) «Eurofold 235/435»

350х500 90х120 40–240 до 30 000 арк./год

касетний 2/4 (можливість з’єднання в лінію 2 або 3 модулів для перехресн.

згину)

СП «Інтертехнодрук»

«MULTIGRAF» (Швейцарія)«Eurofold 245/445»

450х650 90х120 40–240 до 30 000 арк./год

касетний 2/4 СП «Інтертехнодрук»

«Uchida» (Японія)EF-35 / EF-354

350х650 55x70 47–240 до 30 000 арк./год

касетний 2 СП «Інтертехнодрук»

«Uchida»(Японія)F-45N/ F-43N

300х420 74х105 45–160 (230) до 10 000 арк./год

касетний 2 СП «Інтертехнодрук»

«Uchida» (Японія)F-30N / F-25N/F-15N

300х420 74х105 45–140 (210) до 8 000 арк./год касетний 2 СП «Інтертехнодрук»

«PURPLE MAGNAPurple Magna ZYHD490»

490х700 150х200 40–180 180 комбінов. «MacHOUSE»

«PURPLE MAGNAPurple Magna ZYHD660»

660х1040 150х200 40–180 160 комбінов. «MacHOUSE»

«PURPLE MAGNAPurple Magna ZYHD660A»

660х1040 150х200 40–180 150 комбінов. «MacHOUSE»

«PURPLE MAGNAPurple Magna ZYHD780»

780х1160 150х200 40–180 180 комбінов. «MacHOUSE»

«PURPLE MAGNAPurple Magna ZYH660 А»

660х1040 150х200 40–180 150 комбінов. «MacHOUSE»

«PURPLE MAGNAPurple Magna ZYS660»

660х1040 150х200 52–180 150 комбінов. «MacHOUSE»

«МВО Т 535» 530х840 105x105 45–120 10–205 4 касети «ПАЛІТРА»

«МВО В 30»(Португалія)

760х1200 150x200 45–120 10–205 4 касети «ПАЛІТРА»

«МВО Т 700»(Німеччина)

680х1200 170x250 45–120 10–230 4 касети «ПАЛІТРА»

«Stahlfolder Ti 36» 36х65 8х10 н/д 45 000 цикл./год. 6 «Heidelberg Україна»

«Stahlfolder Ti 40» 40х65 8х10 н/д 45 000 цикл./год. 6 «Heidelberg Україна»

«Stahlfolder Ti 52» 52х84 10х15 н/д 45 000 цикл./год. 6 «Heidelberg Україна»

«Stahlfolder TH 56» 56х90 14х18 н/д 50 000 цикл./год. 6 «Heidelberg Україна»

«Stahlfolder TH 66» 66х104 14х18 н/д 50 000 цикл./год. 8 «Heidelberg Україна»

«Stahlfolder TH 82» 82х120 14х18 н/д 50 000 цикл./год. 8 «Heidelberg Україна»

«Stahlfolder KH 78» 78x120 14х18 н/д 50 000 цикл./год. 6 комбінов. «Heidelberg Україна»

«Stahlfolder KH 82» 78x120 14х18 н/д 50 000 цикл./год. 6 комбінов. «Heidelberg Україна»

«Stahlfolder TD 94» 94x132 32x18 н/д 50 000 цикл./год. 6 «Heidelberg Україна»

«Stahlfolder TD 112» 112x162 32x18 н/д 45 000 цикл./год. 4 «Heidelberg Україна»

«Stahlfolder TD 142» 142x165 50x50 н/д 12 000 цикл./год. 4 «Heidelberg Україна»

«INTROMA FK-400 S» 38х50 10x17 50–240 30000 арк./год 2 касети «Поліграфічні системи»

Технічні характеристики фальцювальних машин

ОБЛАдНАННЯ

Поліграфія №5 (9) травень 2010 року

Найбільш розповсюджені принтери з шириною друку трохи більше 1600 мм, що забезпечують виготовлення всіх типів зовнішньої реклами і велику час-тку інтер’єрних замовлень.

Нині універсальний формат принте-ра – 1,37 м. Матеріали є скрізь і в широ-кому асортименті. Ширина 1,5 м – теж формат із хорошими можливостями на ринку, але є випадки, коли різни-ця в декілька сантиметрів значення не має. Наприклад, перфорована плівка для віконної графіки й обклеювання транспортних засобів представлена на ринку в рулонах шириною 1,37 м, і дуже складно знайти таку ж на 1,5 м.

Іноді власники порівнюють стійкість відбитків отриманих на екосольвентному чорнилі і жорсткому сольвентному, нарі-каючи, що перший поступається у стій-кості відбитків. Але поки є попит, техно-логія розвивається. Наприклад, «Roland» випустила вже третє покоління екосоль-вентного чорнила «ECO-SOL MAX». Якщо перше було слабким, а друге відста-вало у стійкості від жорстко сольвентних, то тепер вони практично зрівнялися. Це ж стосується чорнила інших виробників.

Стійкість чорнила, за інших рівних умов, залежить від якості пігменту. Можна вибрати рекомендовані вироб-ником принтера або взяти чорнила інших розробників, котрі дають якісь гарантії. Зрозуміло, що рекомендоване виробником чорнило коштує дорожче, а на дешеве гарантія не поширюється. Але ризик вибору витратних матеріалів кожен переймає на себе. Правда, пос-траждати можуть не лише відбитки, а й дорогі друкуючі головки. Як прави-ло, виробники відмовляються визнава-ти гарантійним випадок виходу з ладу друкуючої головки при використанні «чужого» чорнила.

Майже в усіх пристроях застосовують-ся друкуючі головки зі змінним об’ємом краплі: вони забезпечують якнайкращу передачу градацій і можливість викону-вати замовлення на низькому розширен-ні та високій швидкості без візуального погіршення якості. Але коли ми говори-мо про роздільну здатність, не забуваймо і про розмір краплі. При однаковому роз-ширенні друку якість вища в принтера з меншим розміром краплі.

У таблиці представлено лише два принтери з постійним об’ємом крап-лі і технологією термоструминного, а не п’єзооструминнго друку, – «HP DesignJet» L65500 і L25500. Такий від-ступ від загальноприйнятих стандартів (без втрати якості!) забезпечив особли-вий склад чорнила Latex.

Більшість принтерів допускають друк у 4 кольори або 4 з двома додатко-вими відтінками первинних кольорів на вибір, лише в „Epson Stylus Pro GS6000” завжди використовується 8 кольорів: окрім стандартних CMYK, світлих блакитного і пурпурного відтінків, ще оранжевий і зелений, характерніші для інтер’єрного друку. Це дає ширше коль-орове охоплення. Але виняток лише підтверджує правило – оранжевий і зелений додаткові кольори не поши-

рені в цьому сегменті. Судячи з усього, більшість виробників вважають, що це просто зайві витрати. Адже зазвичай базова палітра з лайтами достатня для основної частки продукції.

Лайти – це не два додаткові кольори, а два додаткові тони. Від них є користь, коли йде друк градієнтних переходів або складних сюжетів, на зразок облич-чя людини. Відсутність світлих відтін-ків може викликати провал тону на деяких сюжетах. Але про це має думати і замовник продукції або, в крайньому випадку, фахівець на прийманні файла, який і повинен вказати замовникові на можливі проблеми з відтворенням складних ділянок зображення.

Продуктивність – параметр, оберне-но пропорційний якості друку, тому при виборі принтера слід враховувати значен-ня максимальної швидкості і для різних режимів якості: для зовнішньої реклами (зазвичай 360 dpi) і в режимі максимальної якості. Ряд пристроїв, за винятком «Epson Stylus Pro GS6000», в режимі друку CMYK задіюють вільні головки для підвищення швидкості роботи з основними кольора-ми. Наприклад, у 8-кольоровому «Mimaki JV-33» при 4-кольоровому друці на кожен колір припадає не по одному каналу, а по два, що майже подвоює швидкість.

Більшість пристроїв мають картрид-жі ємкістю не менше 440 мл - лише в і «Roland XC-540W» (з білим кольором) картриджі по 220 мл. У «Epson Stylus Pro GS6000» – по 0,95 л, в «HP DesignJet L65500» чорнильні ємкості по 3 л, а для «Mutoh Blizzard» передбачена опція Big Ink з контейнерами по 4,3 л. У деяких пристроях по кілька картриджів на кожен колір: у «Mimaki» серії JV-5 - 16 картрид-жів (по 4 при 4-кольоровому друк і по 2 при 6-кольоровій), а в «Roland SJ-1045IS» – 24 (по 6 і 4 відповідно). Це збільшує час автономної роботи, але навряд чи може розглядатися як варіант Big Ink, оскіль-ки вартість літра чорнила при цьому не зменшується. Майже всі картриджі забез-печені чипами з інформацією про вміст і обновлюваною інформацією про залишок чорнила. Виняток - принтери «Mimaki», де в чипах поповнюваних картриджів проши-тий «безконечний» об’єм, і вони напівпро-зорі - адже інакше, як візуально, залишок чорнила не проконтролювати. Звичайна практика – заміна картриджів на ходу. У «безконечних» картриджах чорнило також можна додавати на ходу – через заливні отвори, штатно закриті пробками.

Фахівці рекомендують перші 2-3 міся-ці працювати лише з «рідними» картрид-жами. Це не спричинить надвитрат, зате ви встигнете звикнути до устаткування, зрозуміти, як воно має працювати. Після цього можна пробувати альтернативне чорнило. Лише пам’ятайте, що виробників багато і є ймовірність помилкового вибору. Розробники екосольвентної технології пев-ною мірою зайшли в безвихідь, оскільки на ринку до цих пір не з’явилося біле чорнило з хорошою криючою здатністю і прийнят-ною ціною. Недавно «Roland» вийшов на ринок з SolJet PRO III XC-540MT. Це при-нтер-катер з шириною 138 см, що працює з металізованим чорнилом Metallic Silver ECO-SOL MAX (ESL3-MT). У нього є модифікація з подвійним нанесенням біло-го чорнила (CMYK+WW) для відтворення яскраво-білого тексту, графіки, плашок.

Володимир НЕТак

шИРОКОФОРмАТНИй дРУК10

cmyk

Виробник Модельний ряд Модель Макс. Швидкість друку, м2/год

Якість друкування Задруковуваний матеріал Чорнило Тип головки

Розширення, dpi об’єм краплі, пл. макс. ширина полотна (друку), мм

макс. тов.-щина, мм

макс. вага, кг (діаметр рулона, мм)

кольорова конфігурація тип

макс. мін. макс. мін.

«Epson» «Stylos Pro» GS6000 25,3 1440 360 3,7 1625 1,3 30 (170) CMYK+Lc+Lm+Orange+Green е П

«HP» «DesignJet» L25500 22,8 1200 12 12 1524 0,5 40 (180) CLcMLmYK Латекс Т

L65500 70 1200х 600

12 12 2640 0,63 110(250) CLcMLmYK Латекс Т

«Mimaki» «JV5» 130S/160S 58 1440 540х720 змінний 1375 (1365)/1630 (1620)

1,0 38(200)CMYK або CLcMLmYK

е, С, Суб П

320S 58 1440 540х720 змінний 3300 (3250) 1,0 130(250) е, С, Суб П

«JV33» 130/160 18,3 1440 540х720 змінний 1371 (1361)/1620 (1610)

1,0 25(180)

CMYK або CLcMLmYK

е, С, Суб П

«CJV30» 60/100 17,5 1440 540х720 змінний 620 (610)/1030 (1020)

1,0 25(180) е, С П

130/160 17,5 1440 540х720 змінний 1371 (1361)/1620 (1610)

1,0 25(180) е, С П

«Mutoh» «Bizzard» 65/90 69/80 720 360 41,5 5,4 1651/2240 1,1 100(300) CMYK е П

«Rockhopper 3 Extreme»

65/90 22 1440 360 41,5 5,4 1651/2280 1,1 30(100) CMYK або CLcMLmYK е П

«ValueJet» 1204/304 14 1440 540 21 3,5 1300(1200)/ 1371(1336)

0,3 10/30 CMYK е П

1614 18,2 1440 540 21 3,5 1625 0,3 30(100) CMYK е П

«Roland» «SOLJET PRO III» XJ-640 41,8 1440 360 4 градації 1625 (1615) 1 40CMYK або CLcMLmYK

е П

XJ-740 42,6 1440 360 4 градації 1879 (1869) 1 47 е П

XC-540(W) 41 1440 360 4 градації 1371(1346) 1 30(180) CLcMLmYK (CMYK+W) е П

«SOLJET PRO II V»

SJ-10451S 45 1440 360 4 градації 2641(2600) 1 100(250) CMYK або CLcMLmYK е П

«VersaArt» RS-540/RS-640

20,6/21,4 1440 змінний 1371/1625 40 CMYK е П

«VersaCAMM» VP-300 11,6 1440 360 4 градації 762(736) 1 20(180) CMYK е П

VP-540 15,4 1440 360 4 градації 1371 (1346) 1 30(180) CMYK е П

«Xerox» 8254E 13,54 1440 540х720 21 3,5 1371(1355) 0,3 19 CMYK е П

8264E 16 1440 540х720 21 3,5 1625 0,3 30(100) CMYK е П

Універсали широкоформатного друкуЗакінчення.

Початок на с. 1

HP Designjet L65500

Поліграфія №5 (9) травень 2010 року

Історія розвитку техніки різного призначення загалом схожа. На початковій стадії у пристроях була вбога елек-троніка і, як правило, гарна механіка з металу.

Нині – убога пластмасова механіка й, як правило, потуж-на електроніка. Якщо йдеть-ся про комп’ютери, мобільні телефони тощо, тобто все, що без механіки, то тут, звичайно, слід брати щось новеньке, бо ж електроніка розвивається шаленими темпами. А от якщо в устаткуванні є механіка (а поліграфічні машини – то і є загалом механіка), що тоді?

Тоді електроніку застосову-ють не зовсім за призначенням і змушують виконувати чимало зайвого і непотрібного. Напри-клад, поки апарат відпрацьовує якусь довгу механічну опе-рацію, або опрацьовує якийсь хитромудрий чип, на дисплеї з’являється білочка, що бігає в колесі і через такі жарти при-лад уже коштує у десять разів дорожче. А механіка при цьому пластмасова. Скажімо, фірма «RISO», що випускає різографи, знизила ресурс своїх невдалих апаратів у п’ять (!) разів... Так-так, на ресурс для пробігу одно-го б/в різографа вдалої серії GR потрібно п’ять нових «пластма-

сових» апаратів. За ціною б/в апарат утричі дешевший. Відтак, помноживши три на п’ять (утри-чі дешевше – у 5 разів більше за пробігом), одержуємо 15.

Тобто, виявляється, існує така техніка б/в, яку викорис-товувати у 15 разів вигідніше, ніж нову!

Отже, головне – знайти якісну техніку. Як вибрати з-поміж усіх зразків, які пропо-нують виробники, найліпший і такий, що ще довго слугуватиме й Вам? Адже він б\в, і купити його – не проблема, знати б ще, що потім робити з ним. Аби не втрапити у халепу, не слухайте:

казок менеджерів;казок власників апаратів

(хто ж бо зізнається, що купив низькопродуктивний апарат).

Краще проаналізувати:відгуки на форумах в

інтернеті;грошовий добробут різ-

них людей із різною технікою (простіше кажучи, поцікави-тись, на чому працюють най-більш успішні);

розповіді кількох сервіс-них інженерів (не менше трьох-чотирьох із різних фірм);

повну характеристику товару в продавця (скільки сервісних інженерів, розклад за часом ремонту, безпроблемний

●●

ресурс, ресурс апарата із прий-нятним і неприйнятним вкла-денням грошей у ремонт, вартість володіння продукцією на різних етапах, можливість апгрейта (чи заберуть товар назад наприкінці строку експлуатації) тощо;

поширення обраного апа-рата на території конкретної країни й регіону;

поведінку самого продав-ця. Вважаю, це головне. Чи забезпечує продавець сервіс на апарат? Чи надає гарантійний термін, хоча б щонайменший? Якщо ні, то сумно. Заледве чи ви зможете при купівлі переві-рити абсолютно все. Чим він уможливлює «годування» апа-рата і наскільки безперервно (оригінал, ліцензія, чи підхо-дить щось від інших вироб-ників)? Хто в цього продавця купував техніку і якими є від-гуки? Чи готовий продавець забезпечити швидкий ремонт із застосуванням штрафних санкцій за невиконання? На обґрунтований період ремон-ту чи надасть продавець ана-логічний апарат покупцеві?

продавців можна поділити на три види:

оптові (без гарантії, однако-во, що продавати, аби дешево);

роздрібні (як правило дорого, не однаково що, з пов-ною підтримкою й відпові-дальністю за техніку, мож-ливістю апгрейту й т.д.);

оптово-роздрібні (різ-ний підхід, що поєднує перші два). Отут і можна побачити ті апарати, які варто брати. Вони дорожчі, зате з гарантією. Одна така машина замінить вам три дешевих.

Радимо вибирати лише ту техніку, яка апробована і якою споживачі задоволені.

Для поліграфістів-новачків малозрозумілі загальні при-нципи підходу до вибору тех-ніки. Отож, трохи конкретики.

Не таємниця, для малих тиражів, які просто недоцільно друкувати на газетному папе-рі, потужний ксерокс – те, що треба. Чому потужний? Дуже просто – вони зараз не дуже дорогі, а собівартість копії – казкова. Наприклад, Мінолта DI450, DI470, DI550 за вартіс-тю володіння копією конкурує з різографом і навіть наздоганяє офсет (якщо йому підкинути нескладне завдання вдрукову-вання різних номерів у повно-колірні картинки з-під офсету). Кращою із трійки вважається «Мінолта DI470», де трьома лам-пами м’яко розігріваються гума й тефлон пічки для максимального

ресурсу останнього. Нечіповану банку з тонером 1,1 кг легко змі-нює сам оператор, не вдаючись до послуг сервісних інженерів для заправлення (можна купити скільки завгодно тонера й само-тужки заряджати апарат). На цьому апараті перевіряли еле-ментарний принцип надійності: скажімо, якщо розглянути два ксерокси продуктивністю 45 копій на хвилину, то надійніший той, у якого більша вага. Якщо вага більша удвічі, то ресурс вищий разів у п’ять. Просто так японці вагу не збільшуватимуть. Ресурс цього апарата (близько 9 млн копій) навіть вищий, ніж деяких «легких» різографів.

Аналізуючи роботу техні-ки різних виробників, буває, вдається зробити щось поліп-шене, комбіноване, щось із, здавалося б, недосяжними показниками. Наприклад, заледве чи хто наздожене най-поширеніший із різографів «RISO GR3750» за дешевиз-ною витратних матеріалів, запчастин, безпроблемного ресурсу по пробігу (знаю три апарати, в яких пробіг – понад 60 000 000 відбитків).

Порівняємо «RISO GR3750» і «RISO RP3500».

«RISO RP3500»:До 2 млн відбитків – безпро-

блемний ресурс. Далі псується металеве сито барабана (дорога штука), купа дрібних деталей. До 4 млн відбитків він добігає із припустимим вкладенням грошей у ремонт. Далі краще сито не змінювати, а вставити новий друкований циліндр, і з не зовсім припустимим вкла-денням грошей у ремонт добіг-ти до 7 млн відбитків зі ще однією заміною сита. Відтак апарат краще викинути, якщо, звісно, не хочете залишити його собі на пам’ять. Грошей він на власний ремонт не заробить, та й якщо зібрати різограф із при-везених окремо запчастин, він буде в сто разів дорожчий від новопридбаного.

«RISO GR3750»:Тут уже є безшовне металеве

сито барабана з ресурсом 10 млн відбитків, а ще моноблок сканера (без усіляких систем лінз, троси-ків, дзеркал). І жодної пластмасо-вої шестірні в основному приводі.

До 7 млн відбитків добігаємо легко, якщо проводимо регуляр-ну профілактику. Залишаємо 3 млн відбитків ресурсу для старо-го чорного друкованого цилінд-ра. Додаємо краплину радості життя й перефарбовуємо його в червоний (синій, зелений) колір. Річ у тім, що у кольорі

він напрацьовує 3–5 відсотків від завантаження чорного. А от новенький барабан або свіжий кольоровий робимо чорним і знову маємо 7 млн відбитків! Ще один друкований циліндр дозволить різографу повністю реалізувати себе: наздогнати цифру пробігу до 21 млн при досить лояльних фінансових внесках у ремонт.

Наголошую: при виборі цієї техніки ми не купуємо після кожних 7 млн відбитків новий різограф, ми купуємо собі додатково лише колір. Різограф стає багатобарвним.

Однак не все так казково. Для такого ресурсу пробігу термоголовка (найдорожча деталь апарата) там слабка. У серії RP вона набагато надій-ніша, і це його перевага! Все правильно. Але!

Ставимо на «RISO GR3750» термоголовку від «RISO RP3500»! Токарські, фрезерні роботи, спаювання, а також програмування мік-роконтролерів. Роботи бага-то, але чого лишень не зро-биш для улюблених клієнтів! Отримуємо «бомбовий» апа-рат. Якби спритники знали про це, то так, як і на висо-кошвидкісному банківському матричному принтері, написа-ли б: «Заборонено до продажу в третіх країнах через низьку собівартість друку».

Усе для клієнтів. Можемо змусити різограф працювати на крейдованому папері! На крейдованому папері може працювати й дешева фрик-ційна аркушепідбірна машина «Plockmatik 310». Буклетмей-кер «Нагель» працюватиме не тільки на рідних 26 скобах. Дешеві скоби 24 і 23 з будь-якого магазину канцтоварів теж будуть йому доступні. Збоїв із цими скобами майже не трап-ляється. Бойки під них товстіші й не ламаються, відчіпляються. Просто диво!

От ще б доукомплектува-ти друковану техніку різаком. Бажано вищої якості, аніж німецький «Ідеал». І ще кіль-ка цікавих ідей... Телефонуйте. Розповімо і підкажемо!

Знайдемо найкращу техніку, ще більше її удосконалимо і зали-шимо конкурентів далеко позаду!

Василь шИрочЕНкоВ

Тел./факс: (057)7575018 (067)5713226

(050) 3276276www.duplicator.com.ua

[email protected]

11Поліграфія №5 (9) травень 2010 року

Обираємо техніку і стаємо лідерами!НА ПРАВАх РеКЛАМи

Розповідаємо про вживане імпортне поліграфічне устаткуван-ня, якого нині так багато на ринку. Сподіваємося, наші поради стануть вам у пригоді.

ПОРАдИ

12

cmyk

Поліграфія №5 (9) травень 2010 року

«Heidelberger Druckmaschinen AG» («Heidelberg») розширює свою пропозицію в сегменті тер-мальних CtP-приладів початко-вого рівня «Suprasetter A52» і «Suprasetter A75». «Heidelberg», окрім системи автоматично-го завантаження пластин одно-го формату «Auto Тор Loader» (ATL), презентує ще й пристрій «Dual Тор Loader» для заванта-ження пластин двох різних фор-матів.

CTP з ATL або DTL можуть бути розміщені на майданчику завбільшки 2,6 м2, оскільки ATL/DTL встановлюється безпосеред-ньо на секції експонування.

Ще одна новинка – можливість експонування з 5 080 dpi. Це дає змогу з максимальною роздільною здатністю дозволом експонувати зображення для захисного друку, наприклад, у виробництві грошо-вих банкнот або сертифікатів.

Порівняно з системами інших виробників, моделі «Suprasetter» початкового рівня мають значно вищу екологічну безпеку. Спожива-ючи 700 Вт на годину, «Suprasetter A52/A75» витрачає приблизно в 5 разів менше енергії і виділяє в 5 разів менше тепла, аніж пристрої такого ж класу інших виробни-ків. Відтак немає необхідності в системі кондиціонування повітря.

Враховуючи низьке енергоспо-живання, ви економите близько €2 700 на рік порівняно з анало-гічними системами конкурентів. Оскільки ці системи не чутливі до коливань вологості, найчасті-ше не потрібні додаткові системи зволоження повітря. Всі моделі «Suprasetter» можуть обробляти як традиційні термальні пласти-ни, так і безпроцесні пластини з асортименту витратних матеріалів «Heidelberg Saphira».

Газетний папір дорожчатиме40% європейських виробни-

ків газетного паперу опинились у доволі складному становищі через низькі ціни на продукцію й неста-чу сировини.

Ті, хто вважав 2009 рік найсу-ворішим для європейського вироб-ництва газетного паперу, помиля-лися. Справи у 2010-му, схоже, не надто поліпшаться. Конкуренція на ринку знизила вартість паперу на 24% за тонну протягом року, тож тепер ціни на стабільно низь-кому рівні. Приміром, у Німеччині середня вартість газетного папе-ру щільністю 45 г/м2 становить близько €427,50 за тонну, у Фран-ції – 435, а у Великобританії – ще гірше, скаржаться виробники.

Водночас вартість витратних матеріалів (насамперед вторинного волокна) залишається дуже висо-кою. Продукція «Sorted graphic

paper» (SGP) подорожчала на 118% у Німеччині й на 89% у Франції із четвертого кварталу 2009 року – вартість її сягла найвищого рівня від часів переломної весни 2002 року.

Витратні матеріали, стверджу-ють фахівці, подорожчали внаслі-док зростання попиту на вторин-не волокно (майже всі виробники паперу й картону його використо-вують) і зменшення обсягів його постачання. Крім того, потужні виробництва, яких щораз біль-

ше з’являється в Азії (особливо в Китаї), «з’їдають» більшість вто-ринних волокон, яких так потребу-ють європейські заводи. Головна ж причина тенденції – відмова бага-тьох виробників паперу й картону від первинного волокна на Сході внаслідок теперішніх тенденцій до економії. Це, своєю чергою, спри-чинило «хиткість» балансу між попитом і виробництвом і, ймовір-но, призведе до подорожчання газетного паперу.

Продукція «M-real» і «Sappi» знову в ціні

«M-real» підвищує ціну на крей-дований етикетковий папір, а також гнучкий пакувальний папір вироб-ництва фабрик «Simpele» (Фінляндія) і «Zanders Gohrsmuhle» (Німеччина). Вартість згаданої продукції зросте на 6% і позначиться на усіх партнерах-трейдерах компанії з 1 липня.

Подорожчання у компанії пояс-нюють більшими витратами на

виробництво продукції та її дист-рибуцію.

Незважаючи на зростання цін на свою продукцію ще 8 березня, концерн «Sappi» знову збільшує вартість крейдованого паперу – і цього разу щонайменше на 10%. За новими цінами компанія планує продавати папір без вмісту дере-вини вже з 1 червня 2010 року.

Постійне зростання витрат на виробництво паперової продукції протягом останніх місяців, зокре-ма на транспортування, целюлозу, хімію, – це те, за словами пред-ставників компанії, що спричини-ло подорожчання.

До речі, першим у берез-ні поточного року оголосив про підвищення на 10% цін крейдо-ваного паперу без деревної маси південноафриканський концерн «Sappi». Припускають, що така ж доля очікує й слабкокрейдований папір із вмістом деревини (LWC) і папір середнього крейдування (MWC). Поки що нові ціни на ці сорти не оголошені.

Услід за південноафриканським колегою збільшила вартість тарно-го картону, непігментних копію-вальних паперів, крафтлайнеру й коробкового картону компанія «M-real».

«Suprasetter» від «Heidelberger» – економно, безпечно, функціонально

НАОСТАНОК