Малосолтанівська загальноосвітня школа...

Розробка уроків з історії України у 8 класі на тему:

«Початок національно-визвольної війни українського народу

середини ХVІІ ст. Відродження української держави»

Додаток 1

Тема: Передумови Національно-визвольної війни. Богдан Хмельницький,

його сподвижники.

Мета: дати уявлення про постать гетьмана Богдана Хмельницького, причини і

сутність національно-визвольної війни українського народу проти польського

панування; розвивати репродуктивні, хронологічні, просторові вміння, творчі

здібності, формувати навички роботи з підручником, схемами, додатковою

літературою, збагачувати слухове сприймання; виховувати почуття

патріотизму.

Обладнання: підручник, карта «Національно-визвольна війна під проводом

Богдана Хмельницького (1648-1657)», картки з документами, портрет Богдана

Хмельницького та його сподвижників.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

застосовувати та пояснювати на прикладах термін «Національно-визвольна

війна»;

визначати причини та передумови Національно-визвольної війни;

скласти історичний портрет Богдана Хмельницького;

називати імена сподвижників Богдана Хмельницького;

аналізувати та порівнювати історичні джерела, зіставляючи історичну

інформацію, робити висновки, виділяти головне, визначати причини

історичних подій, визначати місце історичних діячів та їхню роль в

історичному процесі.

Основні поняття і терміни: Національно-визвольна війна, гетьман, хутір,

шляхтич.

Епіграф до уроку: Було колись – в Україні, ревіли гармати,

Було колись – запорожці

Вміли панувати.

(Т.Г.Шевченко)

ХІД УРОКУІ. Організаційний момент.

Перевірка присутності учнів та підготовки до уроку.

II. Актуалізація опорних знань.

Вступне слово вчителя. Вже вкотре ми перегортаємо сторінки історії Козацької

України. От і сьогодні на уроці у нас випала така можливість уявно перенестися

у минуле більше ніж на 360 років і опинитися у вирі військових подій

Національно-визвольної війни українського народу проти польського

панування, зустрітися з одним із найяскравіших гетьманів-Б.Хмельницьким.

Історія всіх народів має свої доленосні повороти. Для французів — Велика

французька революція та наполеонівські війни, для іспанців —великі

географічні відкриття XIV—XV століть, для німців — доба Бісмарка та

об’єднання Німеччини. Що ж було історичним «рубіконом» для України? Нам

треба буде з’ясувати протягом вивчення цього розділу. А насамперед давайте

пригадаємо, якою ж була Україна в. ХVІ-Іпол. ХVІІст.

Інтелектуальна гра «Історичне лото».

1. Чи була Україна єдиною державою у І пол. ХVІ ст.? (ні, у складі Велике

князівство Литовське, Польське королівство, Московське царство,

Молдавське князівство, володіння Габсбургів, Трансільванське

князівство)

2. Яка подія сталася у 1 липня 1569р.? (Люблінська унія, Річ Посполита)

3. Розкрити зміст поняття «козак».

4. Назвіть дату прийняття Берестейської унії.

5. Розкрийте зміст поняття «фільварок».

6. Що було основою господарювання в ХVІ ст.? (сільське господарство).

7. Ударну силу козацького війська становила? (піхота).

8. Назвіть ім’я короля, який своєю грамотою узаконив утворення

реєстрового козацтва? (Сигізмунд ІІ Август).

9. Проти кого вели морські походи козаки упродовж двох десятиліть

ХVІІст.? (Кримське ханство, Туреччина).

10.Хто очолив морські походи козаків?

11.Де і коли була заснована перша січ?

12.Назвіть імя князя-засновника першої січі?

13.Що таке вертеп?

14.Як називається архітектурний стиль який виник у І пол..ХVІІст.?

(українське бароко).

15.Розкрийте зміст поняття «містерії» (духовні драми на біблійні сюжети).

Хронологічні задачі:

1. Якщо до року підписання Кревської унії додати дату запровадження

християнства на Русі, а потім відняти число 777, то ми отримаємо важливу

історичну дату. Що це за дата? Відповідь:(1385+988-777=1596 - дата

підписання Берестейської церковної унії)

2. Якщо від року, коли відбулася Хотинська війна, відняти дату виходу першого

друкованого «Буквара», то отримаємо важливу історичну дату. Що це за дата?

Визначте століття, до якого відноситься той рік. Яка подія відбулась того року?

Відповідь: (1621-1574+1541=1588 - ІІІ Литовський статут; ХVI ст.)

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Учитель. Незалежність… Це мрія наших предків про рівність між людьми,

почуття гордості за свій народ і свою державу.

У першій половині XVII ст. майже усі заселені українським народом землі

опинилися в складі Речі Посполитої, де вони зазнавали утисків. Волелюбний

український народ неодноразово повставав, але усі ці виступи завжди жорстоко

придушували. Ситуація суттєво змінилась, коли на чолі національної боротьби

постав Б. Хмельницький, якому народ повірив беззастережно

Постановка проблемного питання: Національно-визвольна війна

українського народу середини ХVІІ ст. була випадковим чи закономірним

явищем?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Оголошення теми та мети уроку.

План

1. Передумови Національно-визвольної війни.

2. Богдан Хмельницький, його сподвижники.

1. Діти приступають до з’ясування причин Національно-визвольної війни. Це

вони роблять за допомогою документів, працювати з якими будуть в парах.

Для опрацювання учитель пропонує ряд історичних джерел. Проаналізувавши

їх, учні повинні виконати нижче наведені завдання.

1. Згрупувати історичні джерела як такі, що вказують на:

а) посилення національно-релігійного гніту на українських земляхпід владою

Речі Посполитої;

б) обмеження прав козацтва;

в) погіршення становища селян та міщан.

2. Визначити причини та передумови Національно-визвольної

війни українського народу.

Робота в парах з історичними джерелами.

Документ 1. Зі скарги волинської шляхти на сеймі 1645-1646 рр.

«…Таких утисків не терплять і греки в турецькій неволі: забрано у

православних церкви, монастирі й кафедри, заборонено вільне провадження

відправ, бідні православні вмирають без причастя, не можуть прилюдно

відправляти похоронів; у Любліні, Сокалі, Безлі та інших містах через

відібрання церков православні мусять потайки ховати своїх померлих у

підвалах і домах». (Власов В. Історія України. 8 клас. Навчальний посібник. –

К.: А.С.К., 2000. – С. 100).

Документ 2. Із записок польського публіциста середини ХVІІ ст..

«Мусимо визнати, що велику ненависть підносять і поширюють великі

податки, незвичайні роботи, оренди, рогове, копитове, та інші подібні тягарі,

що їх над ними вигадують урядники, орендарі, суддівські гачки, економи, котрі

хотіли б збільшити прибутки своїх панів… Спитайтесь у самих же козаків, що

спонукало їх до такої відваги, сміливості, відчайдушності й шалу, і думаю, що

вони всі вони подадуть великий реєстр кривд, неслушних податків, що їх

терпіли від панів комісарів та інших вельможних державців». (Власов В. Історія

України. 8 клас. Навчальний посібник. – К.: А.С.К., 2000. – С. 105)

Документ 3. З листа Богдана Хмельницького до польського короля (1647р.)

«Пани, державці та старости на втіху собі нестерпно кривдять нас і тяжко

ображають, позбавляючи нас не тільки вбогого майна, а й свободи, посягаючи

на наші хутори, луки, сіножаті, ниви, зорані поля, ставки, млини, бджоляні

десятини, хоч усе це й не належить до володінь Вашої королівської милості. І

що тільки комусь із них у нас, козаків, сподобається, силою відбирають, а нас

самих, безневинних, одбирають, б'ють, мордують, до в’язниць кидають, на

смерть за наші маєтності вбивають, так що багато кого з нашого товариства

поранено й знівечено. А наші пани полковники, добровільні слуги їх милостей

панів старост, замість того, щоб нас від такої біди й напасті захищати,

допомагають панам урядовцям знущатися з нас». (Власов В. Історія України. 8

клас. Навчальний посібник. – К.: А.С.К., 2000. – С. 100)

Завдання:

Опрацювати дані джерела і скласти таблицю «Причини та передумов

національно-визвольної війни». (Порівнюється таблиця складена учнями і

записана на дошці учителем)

«Причини та передумови національно-визвольної війни»

Причини Передумови

1. Загострення національно-

релігійних утисків українського

населення від владою Польщі.

2. Посилення соціально-економі-

чного гніту селян, міщан, козаків.

3. Нехтування польською владою

станових інтересів козацтва.

1. Перетворення козацтва на

провідну політичну силу

українського суспільства.

2. Засилля в Україні польський

Магнатів і шляхти.

3. Початок формування української

нації.

Повідомлення учня:

Богдан Хмельницький

народився 1595 року в сім’ї чигиринського сотника Михайла

Хмельницького, навчався в Київській братській школі, а потім у

єзуїтській колегії у Львові;

був обдарований природним розумом і дуже освічений, знав сім мов;

вступив до козацького війська, брав участь у військових походах проти

турків та татар, у битві під Цецероною потрапив у полон. Вирвавшись із

турецької неволі Богдан Хмельницький знову стає козаком.

Під час повстання 1637 року він був писарем у козацькому війську, а

пізніше став сотником Чигиринського реєстрового полку. Наприкінці

1646 року, коли Б.Хмельницький був відсутній у своєму маєтку,

чигиринський підстароста Д. Чаплинський, привласнив собі хутір

Суботів, до смерті забив молодшого сина Хмельницького, захопив його

жінку. Таким чином він на собі відчув свавілля польської шляхти та своє

безправне становище. Не знайшовши справедливості, з невеликим

загоном Б. Хмельницький втік на Січ, де у 1648 році його обирають

гетьманом.

Робота з документами у парах.

Завдання: На основі документів визначити риси характеру Б. Хмельницького.

Які факти біографії Хмельницького свідчать про те, що на початку

Національно-визвольної війни він уже мав великий досвід воєначальника та

дипломата? Свою думку обґрунтуйте?

Документ 4. Із записок венеційського дипломата А. Віміна

«На зріст він скоріше високий, ніж середній, широкі кості й міцної будови.

Його мова і спосіб правління показують, що він наділений зрілим судженням і

проникливим розумом… Ц поводженні він м’який і простий, чим викликає до

себе любов вояків, але, з іншого боку, підтримує серед них дисципліну суворим

стягненням…» (Власов В. Історія України. 8 клас. Навчальний посібник. – К.:

А.С.К., 2000. – С. 102)

Документ 5. Власов про Б.Хмельницького.

«Про характер Богдана Хмельницького джерела подають суперечливі

свідчення. Одні відзначають різкість у судженнях і запальності гетьмана, інші

вказують на спокійну вдачу, м’якість у стосунках з людьми. Сучасники

гетьмана підкреслювали його проникливий розум, ерудицію, передбачливість,

переконаність, у правоті своєї вправи». (Власов В. Історія України. 8 клас.

Навчальний посібник. – К.: А.С.К., 2000. – С. 102)

Метод «Дерево пізнання».

На дошці учні прикріплюють стікери, де позначено риси характеру Б.

Хмельницького. Робота з таблицею.

Заходи Б.Хмельницького з підготовки до війни

Організація українського повстанського війська (заклик до українського

народу вступати до козацького війська, налагодження виробництва пороху,

купівля зброї і боєприпасів, домовленість з реєстровими козаками про їхню

підтримку повсталого війська).

Будівництво укріплень.

Пошук союзників (укладення угоди з кримським ханом Іслам-Гіреєм ІІІ про

військову допомогу у війні проти Польщі)

Завдання:

Яких заходів ужив Хмельницький, готуючись до війни?

З якою метою він уклав угоду з кримським ханом? Чому саме з ним?

Повідомлення учнів про сподвижників Богдана Хмельницького.

Іван Богун — військовий і політичний діяч, один з найвидатніших діячів епохи

Б. Хмельницького, полковник кальницький (вінницький). Брав участь від 1648

р. у всіх битвах Визвольної війни. Під Берестечком у 1651 р. був наказним

гетьманом. Розстріляний поляками під Новгород-Сіверським під час походу

правобережного гетьмана Тетері разом з поляками на Лівобережну Україну в

1664 р.

Максим Кривоніс — черкаський полковник, один із найближчих сподвижників

Б. Хмельницького. Прославився у походах на Крим і Туреччину, герой

Визвольної війни 1648—1654 рр. Керував селянськими загонами, брав участь у

всіх битвах війська Б. Хмельницького. Помер від чуми під час облоги Замостя.

Подвиги Кривоноса оспівано у народних піснях.

Филон Джалалій — полковник прилуцький, з татарського роду. Один із

найближчих помічників Б. Хмельницького, учасник багатьох битв, починаючи з

1648 р. Виконував важливі дипломатичні доручення, очолював українське

посольство до Стамбула 1648 р.

Максим Небаба — військовий діяч Хмельниччини, міщанин з м. Коростишева.

З 1648 р. — полковник чернігівський. Загинув у бою під Лоєвом 1651 р. з

польсько-литовським військом князя Я. Радзивілла.

Вчитель підкреслює, що здібності Б. Хмельницького як політика появилися в

тому числі і в його вмінні згуртувати навколо ідеї національного визволення

своїх соратників.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬЗакінчіть речення:

1). Національно – визвольна війна – це…

2). Приводом до НВВ послужив…

3). Соратника Б. Хмельницького у НВВ були…

4). Батько Б. Хмельницького загинув у…

5).Гетьманом Б. Хмельницький став у…

Викинь зайве:

1). М. Кривоніс, Ф. Жеджалій, І. Богун, Владислав IV.

2). Селяни, козаки, магнати ,православна шляхта.

3). Фільварок, панщина, мануфактура, кріпацтво.

4). Лютеранство, православ’я, католицизм, уніатство.

Історичний диктант

Дайте відповідь «так» або «ні»

1. Родовим маєтком Б. Хмельницького був хутір Суботів. (ТАК)

2. 1595- 1657рр.- роки життя Б. Хмельницького.(ТАК)

3. Б. Хмельницький – правитель Речі Посполитої (НІ)

4. Поштовхом до козацького повстання стала особиста трагедія Б.

Хмельницького. (ТАК)

5. Б. Хмельницький народився в сім’ї чигиринського сотника Михайла

Хмельницького. (ТАК)

6. Батько Б. Хмельницького загинув в битві під Цицорою. (ТАК)

VІ. ПІДСУМКИ УРОКУОбговорення проблемного питання, поставленого на початку уроку.

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.1.Опрацювати параграф 15 підручника (Гісем О. В., Мартинюк О.О.

Історія України. 8 клас. – Харків: АН ГРО плюс. 2008)

Додаток 2

Тема: Початок Національно-визвольної війни. Битви на Жовтих Водах, під

Корсунем та Пилявцями. Визвольний похід українського війська в

Галичину. Програма розбудови Української козацької держави.

Мета: визначити перебіг битв на Жовтих Водах, під Корсунем, Пилявцями та

визвольного руху походу українського війська до Галичини; охарактеризувати

Збаражо-Зборівську кампанію; розвивати історичне мислення учнів, формувати

вміння розглядати історичні події в конкретно – історичних умовах, виховувати

у школярів почуття національної гідності.

Обладнання: підручник, історичні документи, карта «Національно-визвольна

війна під проводом Богдана Хмельницького (1648-1657)»

Тип уроку: комбінований



• називати дати основних битв, інших подій першого року Національно-

визвольної війни;

• показувати на карті місця основних битв і напрямки походів козацького

війська

• висловлювати свою думку, щодо дій Б.Хмельницького в перший рік

Національно-визвольної війни;

• аналізувати та порівнювати історичні джерела, зіставляючи історичну

інформацію, робити висновки, виділяти головне, визначати причини історичних

подій, визначати місце історичних діячів та їхню роль в історичному процесі.

Основні поняття і терміни: Військо Запорізьке, битва на Жовтих Водах;

битва під Корсунем; битва під Пилявцями, облога Замостя, облога Львова

Епіграф до уроку: Дзвін шабель, пісні, походи Воля соколина, тихі зорі, Ясні води – моя Україна

В.Сосюра

ХІД УРОКУІ. Організаційний момент


II. Актуалізація опорних знань

Метод «Мозковий штурм»

Чому, на вашу думку, Б. Хмельницький зумів підняти народ на Національно-

визвольну війну?

Робота біля дошки:

Вправа «Асоціювання» боротьба магнати Січ Б .Хмельницький

утиски Національно-визвольна війна шляхта М.Кривоніс І .Богун

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІУчитель. А зараз ми розглянемо перебіг перших битв і походів, які мали

велике значення для майбутньої долі не тільки України, а й усієї Європи.

Хмельницький готувався до битв дуже ретельно. Проаналізувавши помилки

всіх попередніх повстань, він вирішив напасти на польську армію першим.

Крім того, тепер вічним супутником армії Хмельницького стала татарська

кіннота, яка вела постійну розвідку. На допомогу Хмельницькому прийшло

багато козацької старшини, які відправились містами й селами агітувати людей

вступати до лав Хмельницького. Як згадували польські публіцисти того часу,

«вже не було жодного міста й села, де не закликали б до бунту й не нападали на

чиновників».

Постановка проблемного питання:

Причини та наслідки того, що козацьке військо не пішло на Краків та Варшаву?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУОголошення теми та мети уроку.

План

1. Битва під Жовтими Водами, під Корсунем, під Пилявцями.

2. Визвольний похід українського війська до Галичини.

3. Програма розбудови Української держави.

Робота в групах:

Група 1. Пилявецька битва

1. Коли і як розпочалась?

2. Якими були наслідки цієї битви?

3. Поясніть хід битви.

Група 2. Битва під Жовтими водами

1. Коли і як розпочалася?

2. Яким був кількісний склад козацьких і татарських військ у битві на

Жовтих Водах


Група3. Битва під Корсунем

1. Коли і як розпочалася?


3. Яку хитрість використали козаки, щоб перемогти в битві?

Група 4. Галицький рейд (облога Львова і Замостя)

1. Назвіть період галицького рейду.

1. Чому Б. Хмельницький повів війська на Західну Україну?

3. Якими були наслідки галицького рейду для подальшого розгортання

Національно-визвольної війни?

Кожна група отримує документ для опрацювання:

1-ша група

Документ 1. Із «Літопису Самійла Величка» про битву під Пилявцями

«Поляки тоді налічували добірної кінної воєнної шляхти, в багатих і знаменних

уборах, із численними скарбами... тридцять тисяч. Людей ободових при валках

та обозах, озброєних мушкетами, було сто тисяч із лишком. Тим часом поляки

одержали звістку, що Хмельницький з усім військом потягся під Пиляву,

сподіваючись узяти шляхетський скарб. Коли поляки дійшли до Пиляви, то

застали вже тут, на другому березі річки Пиляви, багнистої і важкої до

здобуття, Хмельницького. Той стояв зі своїми обозами на тамтешніх великих

горбах і пагорбках. Поляки тут належно не влаштувалися і після однієї та

другої військових спроб проти Хмельницького втратили сміливість та

військову вигадку. А в четвер 14 вересня, після удару Хмельницького, майнули

навтьоки. Вони тікали без пам’яті, як хто міг і куди міг, кинувши всі свої великі

обози з численними пребагатими скарбами і статками, залишивши їх на користь

Хмельницькому. Вони втратили тоді й кільканадцять тисяч свого війська, хоч

Хмельницький мав під Пилявою свого козацького війська 5002, а Тугай-бей

тільки 5000. Але Хмельницький на пострах полякам перебрав багатьох козаків

по-татарському в бурнуси й вивернуті кожухи. Тим він одурив поляків і,

наповнивши їхні серця страхом, примусив... тікати без пам’яті». (Баханов К. О.

Дослідницька робота учнів на уроках історії. —Х.: ВГ «Основа», 2004. — С.

115)

2-га група

Документ 2. З «Літопису Самійла Величка» про битву на Жовтих Водах

«...Все впорав Хмельницький за чотири дні, а судна річкові... позатоплював у

дніпровських затоках, зважаючи, що колись вони можуть ще згодитися.

Деяким значнішим козакам він запоміг козацькими й татарськими кіньми і

помалу, щоб устигла водна піхота, рушив з усім військом до Жовтої Води.

Поглядав він на той час зусібіч численними очима розуму свого, як хитрий

ловець, і тримав свої караули на милю і навіть далі від обозу. 4 травня...

передня сторожа Хмельницького ізловила двох «язиків» з передньої сторожі

поляків, їх припровадили до Хмельницького, і вони сказали йому, що при

комісарові й каштелянові гетьманенкові числиться двадцять три тисячі

доброго польського війська і що вони вже перейшли Жовту Воду. Тоді

Хмельницький разом з Тугай-беєм закріпився на тому ж місці (а діялося то від

Жовтої Води заледве за дві милі), щоб приготувати своє військо до битви. Все

те він управив і розставив, як то належало, протягом того вечора й ночі.

Поляки ж, утративши своїх «язиків», злякалися й посунулися назад. Вони

переправилися через Жовту Воду і там за вечір ошанцювалися, а за ніч

викопали вздовж і вшир на версту значні й глибокі окопи довкола

себе...Переночувавши, Хмельницький перед світом рушив з усім військом

назустріч полякам і, коли дістав від своєї сторожі звістку, що поляки

відступили за Жовту Воду і там окопалися, наблизився й сам до тої Жовтої

Води, ставши обозом проти польського обозу. Він наказав належно

влаштувати оборону, оточивши шанцями табір довкруж, і лишив там водну

піхоту. Після того почалася звичайна, від обозу до обозу, гарматна

перестрілка. Сам Хмельницький з Тугай-беєм з усім кінним військом перетнув

в іншому місці річку Жовту Воду й міцно вдарив на поляків, які виїхали проти

нього зі своїх окопів. Поляки не встояли проти нього й години і, лігши на

кілька тисяч трупів, з великим тріском і жахом ледве вскочили на свої окопи в

обоз. Це сталося 5 травня в суботу на п’ятому тижні після Великодня».

(Баханов К. О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. — Х.: ВГ

«Основа», 2004. — С. 112–113)

3-тя групаДокумент 3. З «Літопису Самійла Величка» про битву під Корсунем

«16 травня в середу... ,тільки-но світле сонце розсипало ясне проміння з

небесного океану на світ, поляки побачили збиті кінськими копитами дим і

куряву. Здавалося, що то йде стотисячне козацьке військо, але насправді йшло

його тільки п’ятнадцять тисяч. Хмельницький того ранку мужньо пішов і

вдарив зі своїм та ординським військом на поляків. Ті, не маючи сили встояти

проти зброї супротивника, з великим страхом відступили у свій окіп. Полягло

їх тоді поза межами обозу зо три тисячі. З окопу вони почали відстрілюватися з

усіх своїх 17 гармат. Невдовзі потому наспіла піхота й артилерія

Хмельницького. Вони почали вздовж і поперек закидати польське військо й

обоз кулями, ...вбиваючи жовнірів і коней, а також ламаючи і трощачи вози.

Тоді поляки побачили, що їхнє місце для оборони погане, і рушили... на гору.

На горі на тій їм стало ясно, що становище їхнє вкрай небезпечне, і кинулися

відразу всім обозом та військом на свою остаточну погибель. ...Тільки поляки

висунулися з окопів, Хмельницький з ордоюпочав маневрувати біля них, а їхній

обоз розривати, ламати і змішувати в різних місцях густим гарматним вогнем.

Багато польських жовнірів... лягли тоді трупом від пострілів із мушкетів та

гармат. Побачили гетьмани, що їхня участь сумна.., і наказали багатьом своїм

хоругвам спішитися. Але тільки-но те вчинили, як панські служаки скочили на

коней і,намагаючись урятуватися зі своєї біди, сипнули зусібіч від обозу по

тамтешніх лісах та лугах, залишивши своїх панів у залізних доспіхах... До

всього того, якийсь непевний провідник завів польське військо над яри і кручі.

З них спускалися поляки з великою бідою. Ламаючи й перевертаючи на тих

кручах вози й валки, їм випала в крутій долині ще й багниста переправа...

Частина польського обозу зі згаданої твані ледве-ледве вибралася.., друга

частина загрузла в болоті.., третя частина (...що спускалися з гори) починала

вже гинути. Це сталося ще й тому, що козаки поперекопували й

позахаращували лісом всі кращі дороги, кудою поляки могли б відступити.

Обидва гетьмани з багатьма іншими знаменитими панами неначе втратили

розум, моталися навкруги обозу... і не знали, що вдіяти». (Баханов К. О.

Дослідницька робота учнів на уроках історії. — Х.: ВГ «Основа», 2004. —С.

113–114)

4-та група

Документ 4. М. Аркас про облогу Львова

«Хмельницький обложив навкруги Львів і почав стріляти з гармат. З такими

потугами, які були у Хмельницького, йому легко було опанувати містом, та

йому зовсім не треба було — він із Волині прийшов сюди, аби не стояти на

одному місці. Саме тоді на сеймі обирали нового короля, Хмельницький

нетерпляче чекав того вибору. Два тижні простояв Хмельницький під Львовом.

Поляки спалили передмістя і засіли в місті. Козаки приступали то з того, то з

того боку. Бомбою з гармати запалено жидівську синагогу, пожежа розкинулася

геть по місту. Тоді вже виставили поляки білу корогву і згодилися піддатися;

послали послів до Хмельницького, просили помилувати Львів. Хмельницький

сказав, що для українців львівських помилує, але нехай заплатять 200 000

червінців викупу. Просили зменшити окуп — не зменшив, бо обіцяв ті гроші

Тугай-беєві. Заплатили таки — то грішми, то річами коштовними, ще й обід

козакам справили». (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. —

С. 62)

Документ 5. М. Аркас про облогу Замостя

«14 жовтня козаки з-під Львова пішли під Замостя на саму границю України. У

Замості стояло 10 000 війська, що зібрав Вишневецький. З тим військом, що

мав Хмельницький, він міг би взяти ту кріпость без клопоту, але він аж три

тижні простояв тут та удавав, що облягає — все дожидався вибору короля.

Нарешті приїхав аж 17 листопада посол од нового короля. Вибрали Яна-

Казимира. Він сповіщав Хмельницького про свій вибір, обіцяв всякі

полегшення козакам і вірі православній, та просив Хмельницького перш за все

відступити від Замостя. Хмельницький виявляв велику радість, казав стріляти з

гармат і сказав, що зараз їде на Україну, сповняючи волю нового короля. Із

Замостя узяв невеликий окуп, всього 20 000 злотих, і повернув на Україну.

(Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 63)

Завдання: Опрацювати дані джерела за таким алгоритмом:

1. Складіть розповідь про хід битви.

2. Як ви думаєте, чому українському війську вдалося перемогти в цій битві?

3. Знайдіть у тексті документа підтвердження того, як у даній битві

проявився військовий хист і талант Богдана Хмельницького як

полководця.

4. Визначте наслідки цієї битви для Польщі.

Учитель. Програма розбудови Української держави. У кінці 1648 – на

початку 1649 рр. Б. Хмельницький розробив програму розвитку Української

козацької держави. На той час у Європі розпочався процес створення

самобутніх національних держав, тому цей процес співпав із розбудовою

державності в Україні.

Метод «Читання тексту з позначками».

«+» (плюс) – знайома інформація;

«-» (мінус) – нова для вас інформація;

«?» (знак питання) – інформація, що здивувала вас і викликає інтерес

Учні читають відповідний пункт підручника і роблять позначки на полях.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬВправа «Герой, дата, подія» (учитель говорить ключове слово, а учні

складають далі усний логічний ланцюжок).

1. Битва на Жовтих Водах- 5-6 травня 1648 р . , Б .

Хмельницький і М. Потоцький.

2 . Заславський – Пилявецька битва , 11-13 вересня 1648 р .

3 . Облога Львова – Остророг, Б . Хмельницький і Є.

Вишневецький, весна 1648 р .

4 . 16 травня 1648 р . – Корсунська битва , Б .

Хмельницький і М. Потоцький.

5 . Ян Казимир – облога Замостя , ос інь 1648 р .




Додаток 3

Тема: Розгортання Національно-визвольної війни в 1648–1651 рр.

Збаразько-Зборівська кампанія. Укладення Зборівської угоди. Берестецька

битва. Іван Богун. Білоцерківський мирний договір.

Мета: охарактеризувати основні воєнно-політичні події Національно-

визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої у 1649–1651 рр;

визначити зміст Зборівського та Білоцерківського договорів; розвивати в учнів

уміння аналізувати й узагальнювати історичні події, працювати з історичними

джерелами; виховати почуття патріотизму.


війна під проводом Богдана Хмельницького (1648-1657)».


Очікувані результати:


• характеризувати основні події Національно-визвольної війни у 1650–1651 рр.,

пояснювати їхнє значення;

• показувати на карті напрямки найважливіших козацьких походів під час

Національно-визвольної війни, місця найголовніших битв, підписання

найважливіших договорів;

• показувати на карті територію Української гетьманської держави за

Зборівським договором, українські землі, що не ввійшли до складу

Гетьманщини;

• визначати хронологічну послідовність основних подій;

• порівнювати наслідки та значення найважливіших битв Національно-

визвольної війни;

• удосконалити уміння аналізувати й узагальнювати історичні явища та події,

працювати з історичними джерелами, виділяти головне та другорядне, робити

висновки й порівняння.

Основні поняття і терміни: Збаразько-Зборівська кампанія, Зборівський

договір, Берестецька битва, Білоцерківський договір.




Метод «Відкритий мікрофон»

Яка з подій Національно-визвольної війни українського народу проти Речі

Посполитої 1648 — поч. 1649 років справила на вас найбільше враження?

Чому?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІУчитель (розповідь супроводжує показом на карті). Річ Посполита за будь-яку

ціну не хотіла допустити утворення української держави, тому, порушивши

мирний договір, який був укладений у лютому 1649 року в Переяславі, почала

готуватися до продовження війни. Сьогодні на уроці ми з вами з’ясуємо, чи був

вдалим для України наступний етап війни.


Чому Б. Хмельницький був змушений піти на тяжкі умови для Гетьманщини?


План

1. Збаразько -Зборівська кампанія.

2. Укладання Зборівського договору.

3. Битва під Берестечком.

4. Білоцерківський мирний договір.

Робота в групах.

Клас розбивається на дві групи. Кожна група опрацьовує §15 ст. 103-104 за

підручником О.В. Гісем та історичний документ, після чого учні

залучаються до обговорення зазначених питань:

1. Як відбувалася Збаразько-Зборівська кампанія і чим вона скінчилася?

2. Складіть розповідь про Зборівську битву, використовуючи документ та

ілюстрацію.

3. Як ви думаєте, що примусило Б. Хмельницького піти на переговори з

Польщею й підписати мирний договір?

І група.

Документ 1.М. Аркас про облогу Збаража «Козаки й татари усе стискали облогу, і поляки один за одним кидали їм окопи й переходили ближче до міста. Козаки тісніше

обступали їх і за ніч насипати такі високі вати, що з них на вибір можна було вціляти у кого завгодно з-поміж ворогів. ...Облога була така тісна, що навіть й продертися нікуди було. Вже й не стало харчів військового припасу, почали вже й падло їсти, а тут ще й вода у річці засмерділася, бо у ній гнили убиті люде і коні; туди стікала з дощовою водою і усяка нечисть... Воєвода Кисіль, що був при війську, просив Хмельницького помилувати поляків, випустити їх, але Хмельницький згадував їм такі тяжкі умовини, як віддати йому Вишневенького й інших начальників, а тоді нехай усе військо виходить і складе свою зброю йому до ніг. Тільки й надії було (у поляків), що на королівське військо. Раз-у-раз вони благали прийти короля скоріше». (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 64)ІІ група

Документ 2. М. Аркас про Зборівську битву

«...Хмельницький покинув частину свого війська під Збаражем, з рештою подався під Зборов, і там застукав короля з його військом. Літо того року було дуже дощове, багнюка і ю дорогах стояла дуже велика, річки порозливалися, і трудний для поляків був той похід. ...Вони були певні, що Хмельницький із військом був ще далеко, то недуже й стереглися. А Хмельницький був вже таки тут. Поляки почали переходити по мостах через річку. Ледве половина їх війська перейшла на другий бік і сіла спочити і пообідати, як у Зборові задзвонили в усі дзвони. По тому знаку, як з-під землі,

виросли перед переляканими поляками козаки, а з ними й татари, і почалася страшенна різанина. 5 000 поляків, самих панів, не кажучи про слуг, лягло тут трупом. Гармати й вози з усяким добром, багато зброї

достаюся до рук козаків. ...Як почув король, яка буча счиниласи у його війську,... виїхав, вигукуючи: «Ось я, король ваш. Не тікайте, діти мої, не кидайте мене!» Сльози капали з очей короля. ..Тим часом на раді начальників положили послати до хана послів, шоб умовити його одступити од козаків. І се удалося!» (Козацькі ватажки та гетьмани України,—Львів, 1991. - С. 64-65)Робота з таблицею. Вправа «Чиста дошка»

Умови Зборівського мирного договору• Під владу гетьмана переходили території колишніх Київського,

Брацлавського й Чернігівського воєводств;

• Розміщувати свої війська на цій території польський уряд не мав права;

• Державні посади могли обіймати тільки православні;

• Був встановлений козацький реєстр кількістю 40 тисяч козаків;

• Усіх учасників війни було амністовано.

Опрацьовуючи таблицю, учні відповідають на питання записані на дошці, а

учитель витирає їх до тих пір , поки дошка не стане чистою.

Запитання:

1. Охарактеризуйте умови, за яких був укладений Зборівський договір.

2. Чи відповідав він фактичним успіхам Національно-визвольної війни? Чому?

3. Яке мав значення цей договір в історії України?

4. Чи задовольняли умови договору обидві сторони?

5. Як сприйняли укладення цього договору в Україні і в Польщі?

6. Польські магнати, які втратили свої володіння в Україні, заявили: «Такого

безчестя Короні Польській і Великому князівству Литовському ніколи не

було». Прокоментуйте ці слова.

7. Чому багато козаків, селян і міщан не визнали цього договору і звинуватили

Хмельницького у зраді?

Робота з історичними документами. Робота в групах

1-а група працює над питанням про Берестецьку битву.

Документ 3. М. Аркас про Берестецьку битву

«...Поляки скликали посполите рушення, сейм визначив гроші, щоб найняти

німецьке військо, і таким побитом під рукою короля стало військо у 300 000,

що й рушило на Україну. У Хмельницького зібралося на той час ледве 200 000 з

татарами. Вороги зійшлися недалеко коло міста Берестечка на Волині.

Спочатку козакам щастило, але все зіпсувала зрада хана. Татари зробили

перший наскок на поляків, а тоді, неначе злякавшись їх одсічі, кинулися тікати.

Хан... став одступати. Хмельницький умовляв його, докоряв, але хан схопив

Хмельницького, а потім і писаря військового Виговського і забрав їх з собою в

неволю. Оставшись без гетьмана козаки почали помаленьку одступати. На

другий день поляки обступили козацький табір аж з трьох боків і почали

стріляти з гармат.

Козаки кілька разів виходили з табору і нападали на поляків.Завзято билися

козаки, та не сила була їх пробитися через велике військо польське. ...

Богун задумав вивести козацьке військо з того місця через болото. Не

перестаючи нападати на поляків, щоб одвести їм очі, він наказав частині

війська загачувати болото та річку і робити на них три греблі з возів, лантухів,

кожухів, свиток, наметів і з усякого збіжжя, що знайшлося в таборі. Через сі

греблі він уночі перевів більшу частину свого війська. Тим часом у таборі хтось

пустив чутку, що вся старшина утікла і покинула військо на заріз. Тоді сталася

страшенна замішанина. Всі сунули до гребель. Богун спинав їх і гукав, щоб

держалися порядку, — вони, як вівці, натовпом кинулися на ті хисткі греблі

тисячами,давили, топтали один одного, пхали у воду... Поляки, побачивши се,

ударили на табор. Багато тоді народу побито. «Мабуть, не було такого, що не

вбив би козака», — пише один поляк. Так закінчилося те страшенне бойовище.

Берестецьке поле укрилося трупом; хижі орли, як чорна хмара, літали над ним

та видирали очі з трупів, бо вже м’ясом надто ситі були; вовки табунами

збігалися справляти свій кровавий бенкет». (Козацькі ватажки та гетьмани

України. — Львів, 1991.С. 67–68)

Документ 4. П’єр Шевальє про Берестецьку битву

«В одному місці серед болота скупчилися триста козаків і хоробро боронилися

проти великої кількості атакуючих... Нарешті, повністю оточені, вони майже всі

загинули один за одним... Залишився один, який боровся протягом трьох годин

проти всього польського війська; він знайшов на болотяному озерці човна і,

прикриваючись його бортом, витримував стрілянину поляків проти нього;

витративши весь свій порох, він потім узяв свою косу, якою відбивав усіх, хто

намірявся його схопити... Якийсь шляхтич та якийсь німецький улан...

кинулися в воду по шию і знову почали бій; козак, хоч і пробитий

чотирнадцятьма кулями, зустрів їх із ще більшою завзятістю, що дуже

здивувало польське військо і навіть короля, в присутності якого закінчувався

цей бій. Король, вражений хоробрістю цієї людини, наказав крикнути, що дарує

йому життя, якщо він здасться; на це останній гордо відповів, що він уже не

дбає про те, щоб жити, а лише хоче вмерти, як справжній вояка». (Власов В.

Історія України: Навчальний посібник. — К.: А.С.К., 2000. — С. 128)

Завдання

1. Використовуючи документи та ілюстрацію, опишіть Берестецьку битву та

вкажіть її результати.

2. Які факти свідчать про відчайдушну хоробрість повстанців у даній битві?

3. Чи згодні ви з твердженням: «У Берестецькій битві не було переможця й

переможеного, бо перемога поляків не означала, одначе, цілковитої поразки

козаків»? Свою відповідь аргументуйте.

2-а група опрацьовує питання про Білоцерківський договір.

Документ 5. М. Аркас про Білоцерківський договір

«Як постягалися полки українські, куди їм було визначено, і як побачив

Хмельницький, що їх було дуже не багато та що полковники і старшина вже не

такі слухняні, як було колись; що власть його хиталася; що на татар надії не

було, а до того як почув він, що гетьман литовський Радзивілл хоче сполучити

військо своє з військом коронного гетьмана Потоцького і разом напасти на

Україну, — то через все те Хмельницький залишив думку про війну та надумав

краще уложити згоду. Згода ся сталася у Білій Церкві у вересні 1651 р. на

важких для України умовинах». (Козацькі ватажки та гетьмани України. —

Львів, 1991. — С. 68–69)

Умови Білоцерківського мирного договору

• Козацький реєстр скорочувався до 20 тисяч;

• територія Гетьманщини обмежувалася Київщиною;

• на Поділля, Волинь і Чернігівщину вступало польське військо і поверталися

до своїх маєтків польські пани;

• гетьман брав на себе зобов’язання розірвати союз із татарами і без польського

короля не вести ніяких закордонних переговорів;

• гетьман мав присягнути польському королю;

• усю старшину й полковників затверджував також король.

Завдання

1. Визначте причини, які спонукали Богдана Хмельницького піти на підписання

у 1651 р. Білоцерківського мирного договору.

2. Якими були умови цього договору?

3. Відшукайте на карті території Української козацької держави за

Білоцерківським мирним договором.

Робота з картою. Відшукайте на карті території Української козацької держави

за Білоцерківським мирним договором.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬМетод «Сенкан»

Метод передбачає використання «білого вірша» з п’яти рядків, в якому

об’єднано інформацію.

Берестечко.

Прославлене, трагічне.

Бились, тримались, не здавались.

Героїчна сторінка козацької слави.

Битва.

Вправа «Кола Венна»

Учні малюють три кола чи прямокутники, що перетинаються. У тих частинах,

що не перетинаються, учні записують індивідуально-неповторні ознаки

історичних фактів, а у спільний сектор спільні ознаки. В даному випадку діти

порівнюють умови Зборівського та Білоцерківського мирного договору.




Додаток 4

Тема Утворення української козацької держави – Гетьманщини.

Мета: Ознайомити учнів із початком формування Української держави,

розглянути політичний, адміністративно-територіальний та військовий устрій

Української козацької держави., внутрішню та зовнішню політику держави,

формувати навики аналізу, таблиць, схем, вміння порівнювати різні типи

історичних держав, виховувати повагу до історичного минулого держави.


Обладнання: підручник, історичні документи.



• характеризувати політичний, адміністративно-територіальний устрій, армію,

фінансову та судову систему Української гетьманської держави, а також

називати зміни, які відбулися в соціально-економічному житті українців;

• показувати на карті українські землі, що увійшли до складу Української

гетьманської держави, центри полків та столицю держави;

• застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни «Військо

Запорозьке», «Гетьманщина»;

• характеризувати діяльність Хмельницького у розбудові Гетьманщини;

• розвинути вміння аналізувати й систематизувати матеріал, працювати з

різними видами історичних джерел, робити висновки, узагальнення та

порівняння, вести дискусію, висловлювати свою точку зору,аргументувати її.

Основні поняття і терміни: Гетьманщина, полково-сотенний устрій,

демократія, республіка, авторитаризм.




«Робота з картою»

Які українські землі ввійшли до її складу за Зборівським договором?

Як змінилася територія Гетьманщини за Білоцерківським договором?

Гра «Колесо історії»

1. Коли вперше в історичних документах з’явились згадки про

козаків ? 1492 р.

2. Що означає слово «козак» ?

3. Де і коли збудовано фортецю, що вважається першою відомою

Січчю? 1556 р.

4. Запорожці казали, що Січ – їхня мати. А кого вони вважали своїм

«батьком» ?

Вправа «Хто зайвий»

Учні повинні викреслити «зайвих» політиків, залишивши тільки

сподвижників Богдана Хмельницького.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІУчитель. У результаті переможних битв 1648–1649 рр. значна частина території

України була визволена від поляків. На цій території постала новоутворена

Українська держава — Військо Запорозьке, або Гетьманщина. Влада, що

утвердилася в цій державі, спиралася на козацькі порядки. Вона успадкувала

від запорозького війська не тільки назву, а й важливі республікансько-

демократичні засади політичного та адміністративно-територіального устрою.

У цій державі були здійснені також важливі соціально-економічні

перетворення, які суттєво покращили становище українського народу.


Козацька держава часів Б. Хмельницького була державним утворенням, чи

лише військовою організацією?


План

1. Організація державної влади.

1. Адміністративно-територіальний устрій.

2. Українське військо.

3. Зміни в соціально-економічному житті українського народу.1.Робота з текстом підручника. Читання з зупинками. Складання таблиці.

Вищі органи влади Української держави сер. XVII ст.

↓

Генеральна (військова) рада

↓

Гетьман

↓

Старшинська рада Генеральна старшина, полковники

Генеральний писар

Генеральний

обознийГенеральні

суддіГенеральний

підскарбничий

Гетьманські

ад’ютанти

Тимчасовий

головноко-

мандувач

Вправа «Продовж речення».

Генеральний писар – це..

Генеральний обозний – це..

Генеральні судді – це..

Генеральний підскарбій – це..

гетьманські ад'ютанти – це..

наказний гетьман – це..

2. Робота в групах

Клас ділиться на три групи. Кожна група опрацьовує історичний документ,

після чого учні залучаються до обговорення зазначених питань:

Група 1. Адміністративно-територіальний устрій держави.

Група 2. Українська армія.

Група 3. Зміни в соціально-економічному житті українського народу.

Група 1. Адміністративно-територіальний устрій держави.

Документ 1.

«Територія держави ділилась на 16 полків; на правому березі Дніпра:

Чигиринський, Черкаський, Канівський, Корсунський, Білоцерківський,

Уманський, Брацлавський, Кальницький і Київський; на лівому березі:

Переяславський, Миргородський, Полтавський, Прилуцький, Ніжинський,

Чернігівський і Стародубський. На чолі полків стояли полковники, які були

заразом начальниками полків як військових одиниць і правителями полку,

округи. Полки ділилися на сотні, що на їх чолі стояли виборні старшини —

одночасно і військові начальники, й правителі округи-сотні. У кожному полку

була своя старшина; полковий писар, суддя, обозний, осавули, що складали

раду при полковникові і виконували в полку обов’язки, що їх по цілому війську

виконували старшини генеральні» (Дорошенко Д. Історія України.— К.:

Освіта, 1993.— С. 123).

Завдання:

1. Охарактеризуйте адміністративно-територіальний устрій Української

козацької держави.

2. Покажіть на карті полки, які увійшли до складу Війська Запорізького.

3. Як ви вважаєте, чому Богдан Хмельницький за столицю своєї держави

обрав місто Чигирин?

Група 2. Українська армія.

Документ 2.

«Територіальний принцип побудови збройних сил Української держави був

ефективним. Він давав змогу створити велику для свого часу армію, а також

швидко здійснювати її мобілізацію. Протягом 1648–1651 рр. Чисельність

української армії сягала 150 тисяч осіб. З них близько 100 тисяч були добре

навчені козаки і до 50 тисяч — учорашні селяни і міщани. Уже в 1648 р. був

прийнятий військовий статут, що мав назву «Статті про устрій Війська

Запорозького». Основу армії становила оснащена вогнепальною зброєю

козацька піхота. Вона мала славу однієї з найкращих в Європі. У бойових

операціях використовували також кінноту. На озброєнні армії була легка і

важка польова артилерія. Козацьке військо мало добре налагоджену розвідку і

контррозвідку, сторожову, обозну, санітарну та інші служби» (Сас П. М.

Історія України XVI–XVIII ст. Навчальний посібник. — Львів, 2001-С. 126).

Завдання:

1. Який принцип був покладений в основу побудови української армії? Як

ви його розумієте?

2. Яких заходів було вжито Б. Хмельницьким для зміцнення армії?

3. Які війська становили основу армії?

Група 3. Зміни в соціально-економічному житті українського народу.

Документи 3, 4.

Документ 3

«У ході Національно-визвольної війни на звільнених українських територіях

було ліквідовано землеволодіння польських магнатів, шляхти і Католицької

церкви. Їхні маєтки перейшли у відання Військового скарбу і стали називатися

вільними військовими селами. Мешканці таких сіл платили відносно невеликі

податки на утримання нового державного

апарату і війська. Селяни здобули особисту свободу і право власності на землю.

Гетьманський уряд у своїй економічній і соціальній політиці орієнтувалися

насамперед на інтереси козацького стану. Козаки звільнялися від багатьох

податків, отримували право вільно проживати в містах і селах. Вони зберігали

власне самоврядування і суд. Утверджувалася козацька власність на землю,

поступово стало зростати старшинське землеволодіння». (Сас П. М. Історія

України. XVI — XVIII ст. — Львів: Дивосвіт,2001. — С. 126–127)

Документ 4. Із записок сотника Павла Уманця

«А тепер у нас за ласкою Божою... тут у всім краю Сіверському ні воєводи, ні

старости, ані писаря немає. Боже дай, щоби здоров був пан Богдан

Хмельницький, гетьман усього Війська Запорізького! А пан полковник у нас

тепер за воєводу, а пан сотник за старосту, а отаман городовий за суддю».

(Власов В. Історія України: Підручник для 8 класу.- К.:Ґенеза, 2004 - с. 113)

Завдання

1. Які зміни в соціально-економічному житті українців відбулися за часів

утвердження Гетьманщини?

2. Порівняйте становище українського населення під владою Речі Посполитої і

за часів Української козацької держави.

Вправа «Кошик ідей»

Назвати ознаки державності та визначити чи притаманні вони для Української

козацької держави. Учитель записує всі ідеї на дошці.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬМетод «Прес».

• Чи існували на той час умови для створення Української держави?

Я вважаю, що...

Тому, що...

Наприклад...

Отже,...

Гра « Правда – неправда»

Правила гри. Учитель називає твердження. Якщо воно правильне, учні ставлять

«+», а якщо ні, то «-».

1. Козацька держава була монархією.

2. В Українській козацькій державі всі стани мали рівні права.

3.Головним соціальним наслідком Національно-визвольної війни стала

фактична ліквідація кріпацтва.

4. За часів Національно-визвольної війни кількість реєстрових козаків

зросла.

5.Офіційна назва держави , що постала в результаті Національно–

визвольної війни , - Українська козацька держава.

6. У 1648 – 1649 роках козацьке військо здійснило дві переможні компанії

проти Польщі.

7. Союзниками козаків у подіях 1648-1649 років були кримські татари.

8. Вищою судовою інстанцією Гетьманщини був гетьман.

9. Зборівський мир визначав межі Козацької держави.

10. Програму розбудови Української козацької держави Б. Хмельницький

оголосив у Києві в 1648 році.




Додаток 5

Тема: Воєнно-політичні події Національно-визвольної війни 1652–1653 рр.

Молдовські походи Б. Хмельницького.

Мета: охарактеризувати основні воєнно-політичні події Національно-

визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої у 1652–1653 рр.,

дати їм історичну оцінку; розвивати в учнів уміння аналізувати й

узагальнювати історичні явища та події, працювати з картою, джерелами

інформації, виділяти головне та другорядне, робити висновки й порівняння; на

прикладах героїчної боротьби українського народу виховувати в учнів

національно-патріотичні почуття.


війна під проводом Богдана Хмельницького (1648-1657)»




• характеризувати основні воєнно-політичні події Національно-визвольної

війни українського народу проти Речі Посполитої у 1652–1653 рр., давати їм

історичну оцінку;

• показувати на карті напрямки найважливіших козацьких походів під час

війни, місця найголовніших битв;


• називати основні битви часів Національно-визвольної війни;

• порівнювати їх наслідки та значення;

• аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, працювати з картою,

джерелами інформації, виділяти головне та другорядне, робити висновки й

порівняння.

Основні поняття і терміни: Батозька битва, Молдавські походи, Жванецька

облога.

ЇХІД УРОКУ

І. Організаційний момент



«Робота з картою»

1. Покажіть на карті територію Української гетьманської держави.

2. Покажіть на карті сусідні держави Гетьманщини.

3. Покажіть держави, що були союзниками Б. Хмельницького у війні проти

Польщі.

4. Де перебувала Січ з 1652 р.?

Проведення гри „Історичне лото"

1. На скільки полків була поділена Україна? (16).

2. Як називалась Україна з 1653 р.? (Гетьманщина).

3. Як називалось об'єднання 200-300 козаків? (сотня).

4. Перший воєнний документ Гетьманщини («Статті по устрою Війська

Запорізького»).

5. Хто на той час очолював Запорізьку Січ? (кошовий отаман).

6. Столиця Гетьманщини (Чигирин).

7. Які 3 види судів з'явились? (генеральний, полковий, сотенний).

8. Хто міг відмінити рішення Генерального воєнного суду? (гетьман).

9. Яка кількість козаків приблизно служила Хмельницькому на той час?

(150 000).

10.Яка мова стала державною? (українська).

11.Колір державного прапора (білий).

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІУ ч и т е л ь. Богдан Хмельницький здавна мріяв про те, щоб саме його син,

Тимош, став новим гетьманом України, продовжив політику батька, досяг того,

що не встиг зробити Богдан. Хмельницький любив Тимоша понад усе. Тільки

на нього й була надія в Богдана. А тому він вирішив залишити сину міцну

країну, встановивши дипломатичні стосунки з сусідніми державами.

Татари вже кілька років були союзниками Хмельницького. З Московією козаки

також мали мирні стосунки. Тому постало питання про Молдову – сусідку

України, яка вже давно була зв’язана мирною угодою з Річчю Посполитою.

Володар Молдови Василь Лупул був людиною хитрою і прагматичною. Довгий

час він відмовлявся йти на переговори із Хмельницьким. І лише татарська

кіннота й козацька піхота змогли силою зброї його переконати. Хмельницький

же, розуміючи хисткість такого перемир'я, вирішив влаштувати династичний

шлюб для Тимоша з дочкою Лупула, дипломатично поєднавши країни.

Наступив новий період у визвольній війні – молдовські походи.


Чому внутрішньо- і зовнішньополітичне становище Гетьманщини наприкінці

1653р. стало критичним?


План

1. Батозька битва.

2. Молдовські походи.

3. Жванецька облога.

4. Внутрішньо- і зовнішньополітичне становище Гетьманщини наприкінці

1653р.

«Робота в групах»

Учитель пропонує учням об’єднатися на 4 групи, користуючись історичними

документами кожна група відповість на дані запитання.

1-ша група Битва під Батогом

Документ 1. Із «Літопису Самійла Величка» про битву під Батогом

«...Війська козацькі й татарські переправилися через Буг, і тільки-но світло

прогнало нічний морок і розвиднілося, — Хмельницький з усією силою,

вирубивши першу семитисячну, що стояла вище Ладижина, польську сторожу,

вдарив неждано на все коронне військо, що безпечно спочивало собі в обозі. Це

військо, перш ніж змогло виладнатися й дати відсіч, мусило пощербитися від

козацької зброї на кільканадцять тисяч, але поляки зуміли отямитися й вигнали

Хмельницького зі свого обозу, а тоді почали на нього міцно налягати... Та, ніби

сильний дощ із хмари чи вихор у пустелі, несподівано сипнув з-за Батога 40-

тисячними своїми ордами Карач-мурза. Він поглинув увесь лядський обоз, за

винятком восьми піхотних підрозділів, які замкнулися в одному куті понад

самим Бугом. Поляки, озирнувшись, побачили, що на них котиться несподівана

ординська сила. Вони впали від того у відчай і розпач і... кинулися назустріч

Карач-мурзі, прагнучи пробитися крізь татар до свого... обозу. Але відбити його

не змогли..., почали кидатися в Буг. Гетьман Калиновський метався туди-сюди

з голою шаблею, як шалений, він круто кричав, спиняючи своє військо, щоб не

тікало й не стрибало в Буг... Однак вже нічого не міг порадити і вдіяти... і грізно

наказав... піхотним підрозділам, що врятувалися від ординської шаблі..., густо

стріляти й палити на військо, що тікає в Буг. Це тим більше було на руку

Хмельницькому й Карач-мурзі, вони якнайпотужніше всією своєю силою

вдарили на поляків..., розірвавши їх на багато частин, погнали порізно,

добиваючи голими шаблюками». (Баханов К. О.Дослідницька робота учнів на

урокахісторії. — Х.: ВГ «Основа», 2004. — С. 115–116)

Завдання

1. Які результати й наслідки мала ця битва?

2. Чи можна стверджувати, що перемога козацького війська під Батогом

була відплатою за поразку під Берестечком? Відповідь обґрунтуйте.

2- га група

Молдавські походи Богдана Хмельницького

Документ 3. Із листа Б. Хмельницького М. Калиновському (1652 р.)

«Не хочу таїти від вашої милості, що зухвалий мій син Тиміш зібрав кілька

тисяч війська для того, щоби змусити до шлюбу за дружину дочку

молдавського господаря. Застерігаю вас, вашу милість, аби ви відступили з

військом до польського кордону і звільнили волоське прикордоння, яке

займаєте; син мій за характером запальний і на вашій особі може зробити

першу пробу свого воєнного щастя». (Власов В. Історія України:Навчальний

посібник. — К.: А.С.К., 2000. — С. 125)

Примітка: М. Калиновський був не тільки головнокомандувачем польського

війська, а ще й суперником Тимоша Хмельницького у домаганні руки Розанди.

Завдання

1. Використовуючи документ, визначте, з якою метою здійснювалися

військові походи до Молдавії та які вони мали наслідки. Результати

роботи внести в таблицю.

2. Як ви вважаєте, з якою метою Хмельницький написав листа

Калиновському? Як Калиновський відреагував на цей лист? Зробіть

припущення, як події розвивалися далі.

Зразок таблиці: «Причини та наслідки Молдавських походів»:

Причини Наслідки

- пошук нових союзників,

- бажання укласти мирний

договір із колишньою

союзницею Польщі.

- династичний шлюб Тимоша й Розанди,

- молдовсько-український мирний договір,

- смерть Тимоша під час осади Сучави,

- зіпсовані стосунки із Валахією, Трансільванією,

створення антиукраїнської коаліції.

3-я група.

Жванецька облога

Документ 5. Із «Літопису Самійла Величка» про облогу Жванця

«Кроль намірився піти просто з-під Жванця на Україну, щоб добити

Хмельницького й кінчити війну з козаками. Але той королівський намір

несподівано довелося змінити, коли неподаль Бара начебто з’явився хан із

ордами. ...Вони захопили цілу польську хоругву, що безпечно виїхала з обозу за

харчами. Від цього в польськім таборі зародився несподівано жах. Поляки

старанно почали під Жванцем укріплювати й докінчувати незавершені біля

обозу окопи й вали. ...Король поклав стояти незрушно там-таки, під Жванцем.

Так він прогайнував декілька тижнів, аж поки... у війську не почалося

невдоволення, що вони голодні й холодні і даремно гинуть у полі й окопах.

Король мусив годувати військо зі своєї кишені і чекав на тому місці певніших

звісток про ворога. ...Поляки стали нарікати на короля увіч, що той даремно

живе надією зберегтися, коли протягом минулої зими, весни, літа і в теперішню

осінь... тримає військо в окопах. З таким невдоволенням багато хто з поляків...

почали вперто й нишком роз’їжджатися до своїх домівок. Тим часом,

порадившись із Хмельницьким, хан поставив обов’язково піти на польське

військо вальним наступом, знаючи напевне, що число їхнє значно зменшилося

проти літнього числа; одні вимерли з холоду і голоду, інші повтікали з обозу, а

решта так підохляли, що ледве жили й валилися од вітру. Коли поляки

довідалися про це, їх пойняв великий відчай за своє життя. Вони постановили

обов’язково скінчити тодішню війну, уклавши трактат». (Баханов К. О.

Дослідницька робота учнів на уроках історії. — Х.: ВГ «Основа», 2004. — С.

117–118)

Завдання

1. Як відбувалася Жванецька облога 1653 р.?

2. Які вона мала результати?

4-а група.

Внутрішньо- і зовнішньополітичне становище Гетьманщини наприкінці 1653р.

Документ 6. «У 1653 році у козацькій Україні значно загострилася

внутрішньополітична ситуація, погіршилося економічне становище. Роки

воєнних лихоліть підірвали її господарство. Тисячі й тисячі людей були вбиті,

потрапили в татарський полон, померли від голоду й жахливих епідемій холери

та чуми. З 1648 року до середини 1653 року чисельність населення скоротилася

майже на 40 %. Чи не вдвічі до 40–50 тисяч козаків скоротилося за цей час і

боєздатне військо. У суспільстві накопичилася втома від війни. Помітно

погіршилося і міжнародне становище Української держави. Ставало

очевидним, що виграти війну з Р іччю Посполитою можна лише із сильними

союзниками. Після переговорів українських дипломатів у Стамбулі султан

прислав Хмельницькому булаву, шаблю та інші клейноди. Це свідчило, що

турецький володар погоджувався на протекцію (покровительство) над

Українською державою».

Завдання

1. Охарактеризуйте міжнародне і внутрішнє становище Гетьманщини

наприкінці 1653 р. Результати роботи внести в таблицю.

2. Що змушувало Б. Хмельницького вести переговори про протекцію з

іншими країнами?

Зразок таблиці.

Становище Української держави наприкінці 1653 р.

Загибель значної кількості людей в результаті п’яти років війни та епідемій

чуми та холери.

Спустошення території України внаслідок тривалих військових дій з поляками,

польських каральних походів, пограбування татарами.

Занепад сільського господарства.

Зростання невдоволення населення.

Погіршення міжнародного становища Української держави.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬЕвристична бесіда

1. Що вам сподобалось у сьогоднішній темі?

2. Що вразило? Що запам’ятали?

3. Про що ви б хотіли дізнатись?

Вправа «Займи позицію»

Учні поділяються на 2 групи – прихильники й противники політики Тимоша

Хмельницького. Свої думки вони пишуть на дошці, заповнюючи «шкалу

думок», а потім аргументують.

Тимош Хмельницькийприхильники противники

- авторитет серед козаків,

талановитий воєначальник, свідомий

патріот, гарний сім’янин, вірність,

гордість, рішучість, непохитність,

хоробрість.

- запальна вдача, мстивість,

нерозсудливість, небажання

прислухатись до думок інших,

гнівливість.

VІ. ПІДСУМКИ УРОКУ

Обговорення проблемного питання, поставленого на початку уроку.


Історія України. 8 клас. – Харків: АН ГРО плюс. 2008).

Додаток 6

Тема: Українська держава – Гетьманщина в системі міжнародних

відносин. Місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної

Європи. Зовнішня політика Гетьманщини. Відносини між Українською

державою і Московією.

Мета: охарактеризувати міжнародне становище та зовнішню політику

Української козацької держави — Гетьманщини; визначати місце Гетьманщини

в міжнародних відносинах тогочасної Європи; характеризувати відносини

Гетьманщини з Кримським ханством, Молдовою, Московією; розвивати вміння

аналізувати історичні події; виховувати інтерес та повагу до історичного

минулого України.


війна під проводом Богдана Хмельницького (1648-1657)».




• характеризувати міжнародне становище та зовнішню політику

Української гетьманської держави;

• визначати місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної

Європи;

• характеризувати відносини української держави із Кримським

ханством,Молдовою, Москвою;

• розвинути вміння здобувати історичну інформацію в процесі гри,

аналізувати й систематизувати матеріал, працювати з різними видами

історичних джерел, робити висновки, узагальнення та порівняння.

Основні поняття і терміни: Гетьманщина, дипломатична служба,




Робота з картою

1. Покажіть на карті територію Української гетьманської держави.

2. Покажіть на карті сусідні держави Гетьманщини.3. Покажіть держави, що були союзниками Б.

Хмельницького у війні проти Польщі.Вправа « Три речення»

Опишіть трьома реченнями становище Української держави наприкінці 1653р.

Орієнтовні «Три речення»

1. Загибель значної кількості людей в результаті п’яти років війни та епідемій

чуми та холери.

2. Спустошення території України внаслідок тривалих військових дій з

поляками, польських каральних походів, пограбування татарами.

3. Погіршення міжнародного становища Української держави.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІВправа «Асоціювання»Назвати держави, з якими Гетьманщина мала зовнішньополітичні відносини.

Кримське Османська Молдавське Венеціанська Трансільванське

Ханство імперія князівство республіка князівство

Королівство Військо Запорозьке КурфюрствоШвеції Бранденбург

Московське Австрійська Польське Велике Угорське королівствокнязівство монархія королівство князівство Литовське


Якої мети прагнув досягти Богдан Хмельницький у своїй зовнішньополітичній

діяльності?


План

1. Місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи.

2. Зовнішня політика Гетьманщини.

3. Відносини між Українською державою й Московією.

1. Учитель. Події Національно-визвольної війни набули широкого

міжнародного розголосу. Особливо світ сколихнув факт утворення Української

гетьманської держави. Ці події європейські володарі сприйняли неоднаково.

Їхнє ставлення зумовлювалося складними міждержавними відносинами,

зовнішньополітичними інтересами багатьох країн, неоднозначними, часто

суперечливими, подіями.

Розподіл сил у тогочасній Європі визначали реформаційні та

контрреформаційні рухи. У зв’язку з цим усі країни поділялися на три табори:

католицький, протестантський і православний.

Робота в групах. Рольова гра.Запитання групам.

1. Які держави належать до вашого табору?

2. Чому саме ці держави?

3. Покажіть їх на карті.

4. Яку із держав підтримуєте ви – Річ Посполиту чи українську державу?

Чому? Як саме?

1-а група

Католицькі держави.

Орієнтовні відповіді учнів. До нашого табору належать такі держави: Авс-

трія, Іспанія, Франція, князівства Німеччини, Венеційська республіка.

А в с т р і я, І с п а н ія, Ф р а н ц і я. Ми підтримуємо в цій боротьбі Річ

Посполиту, оскільки вона, так само, як і ми, є католицькою державою, й

вороже ставимося до визвольної боротьби українського народу, оскільки

Українська держава є православною. Але через складне внутрішнє становище

ми не можемо підтримати Польщу збройним виступом, тому наша допомога

виявлялася насамперед у дипломатичній підтримці.

Н і м е ч ч и н а . У наших князівствах ставлення до боротьби українського

народу проти Речі Посполитої є неоднозначним: у католицьких князівствах —

ворожим, у протестантських — поміркованим. Однак у наших землях не

підтримували й Польщу, сподіваючись скористатися з її послаблення для

піднесення Пруссії.

В е н е ц і й с ь к а р е с п у б л і к а . А ми, незважаючи на те, що наша держава є

католицькою і розташована поряд із серцем католицької церкви — Римом,

підтримуємо Україну в її боротьбі проти Польщі, оскільки ми вбачаємо в

українському козацтві свого союзника у війні проти Туреччини. У 1650 р. в

Україну навіть прибуло посольство Альберто Віміни з метою укладення угоди

про антитурецький союз Венеції та України. І хоча згоди досягнуто не було,

адже Україна не могла вести війну і проти Польщі, і проти Туреччини

одночасно, дружні відносини між нашими державами не припинялися.

2-а група

Протестантські держави.

Орієнтовні відповіді учнів. До нашого табору належать Англія, Голландія,

Швеція і князівства Північної Німеччини. Ми спостерігаємо за подіями в

Україні з неприхованим інтересом. Ми співчуваємо українському народові і

бажаємо йому перемоги над Польщею, бо із ослабленням Речі Посполитої

ослабне і весь католицький табір.

А н г л і я . М и цілковито підтримуємо Українську державу. Олівер Кромвель

навіть убачає у Національно-визвольній війні українського народу прояв

загальноєвропейської боротьби проти Контрреформації і своїми діями

відволікає католицькі держави від реальної допомоги Речі Посполитій.

Ш в е ц і я . Ми також підтримуємо українську державу, бо маємо при цьому

й свої інтереси — ми зацікавлені в ослабленні Польщі й не проти приєднати до

своїх володінь її землі. Ми навіть готові розпочати війну проти Речі

Посполитої. І Богдан Хмельницький також, зі свого боку, прагне установити

дипломатичні відносини зі шведським королем та отримати від нього

допомогу. Такі відносини між двома державами були встановлені у 1650 р. й

продовжуються надалі.

Г о л л а н д і я . Ми підтримуємо український народ в боротьбі не тільки проти

Речі Посполитої, а й проти католицької церкви, оскільки наша держава

пройшла такий самий шлях в боротьбі за національне і релігійне визволення.

3-я група

Православні держави.

Орієнтовні відповіді учнів. До нашого табору належать такі держави й

князівства: Московська держава, Трансільванія, Валахія, Молдова. Ми всі

загалом підтримали боротьбу українського народу. Уряд Хмельницького вже

установив і постійно підтримує контакти з болгарами, греками, сербами.

П р а в о с л а в н а ц е р к в а , зокрема усі чотири православні патріархи

(константинопольський, александрійський, антіохійський, єрусалимський)

благословили Хмельницького на переможну війну. Нам дуже вигідна перемога

України, оскільки вона принесе не тільки ослаблення католицького табору й

посилення православного, але й згодом можна буде очікувати допомоги

України в боротьбі з Османською імперією. Представник

константинопольського патріарха привіз українському гетьманові меч,

освячений на Гробі Господнім. Двоє патріархів безпосередньо побували в

Україні, сподіваючись отримати від уряду Хмельницького допомогу в боротьбі

проти Туреччини.

В а л а х і я, М о л д о в а, Тр а н с і л ь в а н і я. Наше ставлення до На-

ціонально-визвольної війни українського народу було дещо складнішим. Наші

відносини були то союзницькими, то напруженими. Кожна з нас хоча на словах

і підтримувала Хмельницького, проте з безпосередньою допомогою не

квапилася, прагнучи використати війну задля власних інтересів і зміцнити свої

позиції на міжнародній арені.

М о с к о в с ь к а д е р ж а в а . Наше ставлення було теж неоднозначним. Нам

не потрібні були сильні сусіди — ні Річ Посполита, ні тим паче Україна, де вже

встановилися козацькі порядки. Адже полум'я цієї національно-визвольної

боротьби може перекинутися й на Московію, тому наш уряд поки що

утримується від допомоги у війні. Нашу позицію можна назвати

вичікувальною, і ми почнемо діяти тоді, коли якась зі сторін знесилиться.

ЗавданняПорівняйте позиції європейських держав щодо Національно-визвольної

війни українського народу. Зробіть відповідні висновки.

2. Учитель . Українська гетьманська держава виникла й розташувалася в

регіоні, де в середині ХУІІ ст. домінували великі держави – Річ Посполита,

Московська держава, Османська імперія. Вони не були зацікавлені в існуванні

самостійної і міцної Української держави – це суперечило їхнім політичним

намірам щодо українських земель і порушувало рівновагу сил між державами.

Б. Хмельницький здійснював активну зовнішньополітичну діяльність –

листувався з урядами інших держав, приймав іноземні посольства тощо.

Головне завдання зовнішньої політики для успішного завершення війни з Річчю

Посполитою і зміцнення становища Гетьманщини. Робота з підручником

(читаємо та запитуємо), складання схеми

Приклад схеми : «Напрямки зовнішньої політики Гетьманщини»

Отримання воєнної допомоги для ведення

боротьби з Річчю Посполитою

Гетьманщина Здобуття держави-протекторату (захисника)

Ослаблення Речі Посполитої дипломат. шляхом

Зміцнення становища Гетьманщини як незалежної держави3. Відносини між Українською державою й Московією.

Читання у парах/узагальнення у парах

Завдання

1. Як розвивалися відносини Української держави і Московської держави від

початку Національно-визвольної війни?

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬДискусія.

1. Які причини зумовили зміну протурецької орієнтації Богдана

Хмельницького на проросійську?

Вправа «Правда – неправда»

Правильні твердження позначте знаком «+», а неправильні — знаком «–».

1. Зовнішньополітична діяльність Б. Хмельницького переслідувала мету — не

допустити створення коаліцій держав на чолі з Польщею.

2. Події Національно-визвольної війни були сприйняті європейськими

монархами негативно.

3. Австрія та Іспанія підтримали Українську державу в боротьбі з Річчю

Посполитою.

4. Німеччина надала Польщі військової допомоги..

5. Венеційська республіка вбачала в Українській державі свого союзника у

війні проти Туреччини.

6. Відносини між Українською гетьманською державою і Швецією були

встановлені у 1650 р.

7. Усі православні патріархи, крім антіохійського, благословили

Хмельницького на переможну війну.

8. Православні держави сподівалися отримати від уряду Хмельницького

допомогу в боротьбі проти Туреччини.

9. Московська держава тривалий час займала вичікувальну позицію.

10. Головним завданням міжнародної політики Української держави було

успішне завершення війни з Річчю Посполитою та об’єднання всіх українських

земель.

11. Стратегію зовнішньої політики української держави визначав гетьман

Б. Хмельницький.

12. Функції дипломатичної служби держави виконувала Генеральна військова

рада.




Додаток 7

Тема: Українсько-московський договір 1654 р. Воєнно-політичні події

1654–1657 рр.

Мета: з’ясувати передумови та визначити основні положення й наслідки

українсько-російського договору 1654 року.; пояснити причини підписання

українсько-московської угоди 1654 р.; аналізувати зміст українсько-

московського договору 1654 р.; розвивати в учнів уміння працювати з

історичними джерелами; виховувати інтерес та повагу до історичного минулого

України.



війна під проводом Богдана Хмельницького (1648-1657)», ілюстрації.



• пояснювати причини підписання українсько-московської угоди 1654 р.;

• аналізувати зміст українсько-московського договору 1654 р.;

• визначати зміни політичного та економічного становища українців після

підписання Переяславського договору;


• показувати на карті напрямки козацьких походів 1654–1655 рр., місця

найголовніших битв, підписання найважливіших договорів;

• розвинути вміння працювати з історичними джерелами і на основі їх робити

висновки та узагальнення, давати оцінку історичним подіям і висловлювати

свою точку зору щодо них, працювати з картою.

Основні поняття: Протекторат, автономія, конфедерація, Переяславська Рада,

Березневі статті.




Вправа «Експрес-опитування».

1. Причини Національно-визвольної війни (національний, соціально-

економічний, релігійний гніт).

2. Назвіть найвідоміші битви цієї війни (на Жовтих Водах, Корсунська,

Пилявецька, Батозька).

3. Наймасштабніша битва за весь період війни (Берестецька).

4. З ким порівнювали Хмельницького після Батозької битви? (з

Ганнібалом).

5. З якими країнами воювала Україна в цей період? (Річ Посполита,

Молдова, Валахія).

6. Які країни були як союзниками, так і противниками України? (Кримське

ханство, Молдова, Трансільванія, Литва, Валахія).

7. Які стосунки пов'язували Україну й Московію? (цар Олексій не хотів

допомагати Україні, бо боявся польської агресії, але в 1653 р. відбувся

Земський собор, і Україна перейшла під протекторат Московії).

Робота з картою.

Показати держави з якими Б. Хмельницький підтримував дипломатичні

відносини в ході Національно –визвольної війни.

(Кримське ханство, Османська імперія, Молдова, Трансільванія, Швеція,

Австрія.)

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІУчитель зачитує уривок вірша Т.Г. Шевченка:

....Ой, Богдане!

Нерозумний сину!

Подивись тепер на матір,

На свою Вкраїну,

Що, колисаючи, співала

Про свою недолю,

Що співаючи, ридала,

Виглядала волю.

Ой Богдане, Богданочку!

Якби була знала,

У колисці б задушила,

Під серцем приспала.


Переяславська рада - фатальна помилка Б. Хмельницького чи необхідність

часу?


План

1. Україно – московський договір 1654 р.

2. Воєнні дії в 1654 – 1657 рр.

1. Україно – московський договір 1654 р.

Учитель. 8

січня 1654 р. до міста Переяслав прибула делегація з Московії, яку очолив

боярин Василь Бутурлін. Спочатку на вулиці перед козаками тримав слово

гетьман Хмельницький, переконуючи своїх вірних воїнів у необхідності

закріпити протекторат Московії, на що учасники Військової ради відповіли

згодою.

Але в Успенському соборі, де мала відбуватись урочиста присяга, ледь не

спалахнув скандал, бо Бутурлін відмовився присягати українському народу від

імені царя. Після недовгих роздумів Хмельницький вирішив, що достатньо

слова царського, і присягнув з 284 козаками. Показово, що не всі полковники

погодились присягати, відмовившись визнавати верховенство Московії.

Хмельницький із козаками протягом лютого готував 23 «Березневі статті», які

й стали результатом переговорів, окресливши майбутні стосунки Московії й

Гетьманщини.

Точиться багато дискусій з приводу змісту цього документу, бо оригінал не

зберігся. Але з копій зрозуміло, що ні про яке включення України до складу

Московії не йшлося. Співпраця двох країн обмежувалась воєнним союзом у

боротьбі проти Польщі, і за це Хмельницький обіцяв допомогу Олексію

Михайловичу в здобутті польського трону. При цьому весь уклад життя

українців і привілеї козаків мали залишитись незмінними.

Робота з документами. Метод «Подвійний погляд».

Учні отримують два тексти історичних джерел, які представляють різні погляди

на Переяславську раду.

Документ 1. М. Аркас про Переяславську раду

«...І от восени, коли стояв Хмельницький на Поділлі, прийшла звістка, що вже

їдуть до нього посли з Москви і цар обіцяє на весну прислати військо. Посли

московські — боярин Бутурлін, окольничий Ольферєв і думний дяк Лопухін із

військовим почтом з 2 00 стрільців приїхали у Переяслав саме під Новий рік.

Стрів їх переяславський полковник Павло Тетеря та протопоп. На Водохреще

року 1654 приїхав у Переяслав і гетьман і на 8 січня скликав велику раду. Уся

старшина з усіх полків, з усієї України з’їхалися до Переяслава. Об 11-й годині

вийшов на майдан гетьман і почав свою промову до війська... Потім прочитано

царську грамоту — і в ній цар обіцяв Україну в ласці держати і від ворогів

обороняти. Послів покликав тепер гетьман у церкву до присяги. Гетьман зі

старшиною домагався, щоб посли московські присягали за царя, що він

вольності й порядки України порушати не буде й ворогам її на оддасть на

поталу. На те бояри сказали, що вони сього не зроблять, бо Московський цар —

«самодержець» і присяги своїм підданим не складає. Але нехай люде не

бояться: цар їх не видасть і всі вольності й права оборонить та збільшить. Ся

несподіванка дуже здивувала гетьмана і старшину. Не знали, що робити.

Вийшли з церкви й радилися на подвір’ї... Послали до Бутурліна, щоб таки

присягнув, іначе військо буде вагатися і не схоче цареві присягати. Посли

стояли на свойому. Довго так тяглося. Нарешті Хмельницький і старшина, щоб

помочі московської не втрачати, згодилися присягнути й так і постановили, що

пізніше вони пошлють до Москви своїх послів, і ті з царем і боярами

умовляться про українські порядки...» (Козацькі ватажки та гетьмани України.

— Львів, 1991. — С. 70–71)

Документ 2. Із повідомлень українського шляхтича Павша

«Бачу зле, бо видав Хмельницький всіх нас у неволю московському цареві...

Сам із військом козацьким присягнув і місто Київ силою під мечовим каранєм

до того привів, що присягли всі...

Тамтешні міщани, нерадо прийнявши московітів, роз’їхалися по різних містах і

містечках... Отець митрополит і архімандрит київські ще не присягли і

присягати не хочуть. Вони заявили, що швидше помруть, ніж будуть присягати

московському цареві, і твердо стоять на цьому...

Сповіщаю, що Кропив’янський та Полтавський полки відірвалися від

Хмельницького і відмовилися присягати московському цареві... Сповіщаю, що

Хмельницький присягнув московському цареві у Переяславі... Потім

переяславських міщан гнали присягати, чому вони дуже противилися, а

місцевий війт захворів, то його, хоч і хворого, було наказано привести до

церкви Пречистої Богородиці. Він мусив виконати присягу і помер від депресії

того ж дня... Кияни теж цьому були противні та не хотіли йти до церкви, але їх,

наче бидло, гнали козаки до присяги... Вони ж під час присяги не називалися

своїм іменем, а після присяги дуже її лаяли. Митрополит не дозволив

присягати, і отець архімандрит, і все духівництво... Гадяцький і Брацлавський

полки не хотіли зноситися з Хмельницьким, не хотіли їхати на цю присягу до

Переяслава, і серед тієї України стався розкол». (Власов В. Історія України. 8

клас.: Навчальний посібник. — К.: А.С.К., 2000. — С. 131)

Результати роботи заносяться до таблиці.

Запитання для аналізу

Джерело 1 Джерело 2

1. Хто є автором джерела?

М. Аркас Український шляхтич

Павша

2. Як автор ставиться до описуваних подій?

Описує подію, як історичний факт,в цілому позитивно

Дуже негативно

3. Які аргументи використовує автор для доведення своєї точки зору?

Присягнули, щоб не втрачати «помочі московської»

Частина населення, деякі полковники, частина духівництва вважали угоду помилкою

4. Про що свідчать факти, наведені в джерелі?

Б. Хмельницький був змушений присягти

Переяславська Рада призвела до розколу України

5. Який висновок можна зробити після аналізу джерела? Чи викликає воно у вас довіру?

Українська сторона намагалася домовитися з Московією на паритетних умовах.Так, джерело викликає довіру.

Автор вважає, що Україну добровільно віддали у неволю.Погляд автора має право на існування, але є суб’єктивним

Робота з документом. Складання таблиці.

Документ 3. З «Привілеїв Війську Запорозькому», наданого російським царем

Олексієм Михайловичем (27 березня 1654 р.)

«То ми, великий государ, підданого нашого Богдана Хмельницького і все наше

Військо Запорозьке пожалували — веліли їм бути під нашою, царського

величества, високою рукою, згідно з давнішими їх правами і привілеями,

даними їм від королів польських і великих князів литовських, і тих прав і

вольностей нічим нарушати не веліли. Судитися веліли їм у своїх старших по

давніших правах їх, а наші царського величества бояри і воєводи в їх військові

суди мішатися не будуть. Число Запорозького війська, за їх власним проханням,

веліли ми означити в 60 000 реєстрових, і щоб завжди се число було повне. А

коли б волею Божою прийшла гетьманові смерть, ми, великий государ, лишили

Запорозькому Війську вибрати гетьмана самим між собою, по давньому

звичаю, а кого виберуть гетьманом, про те писати до нас, великого государя; а

той нововибраний гетьман аби вчинив присягу нам, великому государю, при

тім, кого ми вкажемо. Також маєтків козацьких і земель, які вони мають для

прожитку, від них і від дітей удів, які зостаються по козаках, ми не веліли

відбирати, а бути при них по-давньому. А коли почнуть приходити у Військо

Запорозьке до гетьмана Богдана Хмельницького посли з котрихось

пограничних держав з чимось добрим, ми, великий государ, таких послів

гетьманові лишили приймати й відправляти, а нам, великому государеві, зараз

писати про все: з яких держав і в яких справах ті посли були прислані і з чим

відправлені. А коли б якісь посли були прислані від когось з якоюсь справою,

противною нам, великому государеві, — таких послів війську затримувати і

також зараз писати про них до нас, а без нашого указу назад їх не пускати. А з

турецьким султаном і польським королем без нашого указу зносин не мати.

...Богданові Хмельницькому, гетьманові, і всьому Війську Запорозькому бути

під нашою високою рукою... Служити нам. Всякого добра шукати і на наших

неприятелів, куди їх буде наш государський наказ, ходити і битися, і всім нам

бути в нашій государській волі вовіки». (Баханов К. О. Дослідницька робота

учнів на уроках історії. — Харків: ВГ «Основа», 2004. — С. 122–123)

Приклад таблиці:

Головні умови Березневих статей 1654 р.Визнання суверенітету Української

державиОбмеження суверенітету

Української держави1.Збереження державної території,

територіально - адміністративного

поділу.

2. Збереження республіканської

форми правління, політичного та

державного устрою.

3.Збереження традиційних станових

прав і привілеїв населення.

4. Збереження соціально -

економічних відносин.

5. Цілковита незалежність у

проведенні внутрішньої політики

1. Збір податків з українського

населення здійснювався під

контролем російської сторони.

2. Заборона дипломатичних відносин

з Річчю Посполитою та Туреччиною

3. Розміщення у Києві та Чернігові

російських воєвод з військовими

загонами.

Словникова робота

Протекторат — форма залежності, за якою одна держава перебирає здійснення

зовнішніх відносин іншої держави, це нерідко призводить до втручання й у

внутрішні справи.

Автономія — самоврядування певної частини держави, що здійснюється в

межах загальнодержавного закону.

Конфедерація — союз самостійних держав, створених з певною метою.

Робота в групах.

1-ша група. Значення московсько - українського договору 1654 р. для Росії.

2-га група. Значення московсько-українського договору 1654 р. для України.

Значення договору 1654 р.

Для України Для Москви 1Відокремлення й незалежність 1. Васальна залежність України від

України від речі Посполитої Росії.

2. Можливість у спілці з Москвою 2.Розширити сферу впливу і викори-

перемогти. стати Україну проти Туреччини.

3. Об’єднати українські землі 3. З часом перетворити часткову

в межах однієї держави. залежність України на цілковиту.

2. Воєнні дії в 1654 – 1657 рр.

«Робота з текстом підручника». Складання таблиці «Воєнні дії 1654-1657рр.»

Дата Подія Результат Весна 1654р.

Похід 20-тисячного корпусу на чолі з І Золотаренком на Смоленськ

До літа 1655 року об’єднані сили Москви і козаків витіснили литовське військо з Білорусії і зайняли Вільно та Ковно

Весна і літо 1654

Постійні набіги поляків та татар на Брацлавщину

Вінницький, Брацлавський та Уманський полки мужньо протистояли ворогові

Січень 1655р.

Охматівська битва ( Дрижипільська )

Перемога українського війська, але Богдан хмельницький не спромігся завдати вирішального удару та звільнити Брацлавщину.

Весна 1655

Похід на Галичину. Облога Камянця – Подільського. Вступ Швеції у війну проти Польщі

Вересень 1655р.

Облога Львова битва під Городком, битва біля м.Озерна

Розгром польського війська гетьмана С.ПотоцькогоУгода з кримським ханом про невтручання у війну.

Серпень-жовтень 1656р.

Московсько-польські переговори. Віленське перемир’я.

Воєнні дії між Московською державою і Річчю Посполтитою припинялися. Територія Гетьманщини визначалась за умовами Білоцерківського договору

Грудень-червень 1657р.

Участь козацького війська в війні Швеції і Трансільванії проти Речі Посполитої.

Поразка україно-трансільванського походу. Хвороба та смерть Б.Хмельницького.

Метод «Мозковий штурм»

Які основні підсумки воєнних дій 1654-1657 рр?

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬТестові завдання:

1. Співвіднесіть терміни і поняття

А) Автономія союз самостійних держав, створений для певних цілей,

переважно зовнішньополітичних

Б) Протекторат самоврядування певної частини держави, що здійснюється

на основі загальнодержавного закону.

В) Конфедерація форма залежності, за якою одна держава, протектор, бере

на себе здійснення зовнішніх відносин іншої держави.

2. Постійний обмін посольствами між Україною та Московією розпочався в:

А) 1649 р., Б) 1653 р., В) 1654 р.

3. Українське посольство в Москву в березні 1654 р. очолили:

А) Б. Хмельницький, Б) П. Тетеря, В) І. Богун, Г) С. Богданович-Зарудний

4. Договірні статті між Україною та Москвою були укладені :

в Переяславі в січні 1654р. чи в Москві в березні 1654 р.

5. Виберіть твердження: Березневі статті передбачали:

А) Воєнний союз України і Росії

Б) Васальну залежність України від Росії

Г) Автономію України у складі Росії

6. Вкажіть дату укладення козацьким посольством угоди з московським урядом.

Березневі статті: А) 1654, березень Б) 1655, березень В) 1754, березень

7. Коли відбулася Переяславська рада:

А) 8 січня 1654р Б) 12 березня 1654 В) 4 січня 1653 р.

8. Оберіть правильні твердження:

А) І.Богун не став присягати на вірність московському цареві

Б) Після Переяславської ради воєнні дії між Україною й Польщею припинилися

В) Московський Земський собор відбувся 1 жовтня 1653 року.

VІ. ПІДСУМКИ УРОКУ

Обговорення проблемного питання, поставленого на початку уроку.

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

1.Опрацювати параграф 19 підручника (Гісем О. В., Мартинюк О.О.


Додаток 8

Тема: Урок узагальнення з теми: «Початок національно-визвольної війни

українського народу середини XVII ст. Відродження української держави».

Мета :узагальнити й оцінити знання, вміння й навички із теми «Національно-

визвольна війна українського народу в 1648- 1654рр.»; розвивати логічне

мислення й історичну пам'ять, розвивати логічне мислення й історичну пам'ять,

формувати здатність самому вибирати завдання й критично себе оцінювати,

виховувати патріотизм, любов до України, повагу до історичної доби козаччини

та історичних осіб.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань з використанням

інтерактивних методів.

Обладнання: картки з документами та кросвордами, портрети історичних

діячів, карта «Національно-визвольна війна під проводом Богдана

Хмельницького (1648-1657)».

Основні поняття: «Національно-визвольна війна», «Українська гетьманська

держава».




Бліц-опитування.

1. Який період історії ми вивчали?

2. Які події з теми запам’ятились найбільше?

3. Хто з історичних осіб про яких ви дізналися, викликав у вас повагу та

захоплення?

ІІІ. Мотивація пізнавальної діяльності учнів

Учитель. Даний урок проходить у вигляді гри - змагання двох команд.

Тобто протягом всього уроку учні працюють у групах. На початку уроку

вчитель ділить учнів на дві групи, використовуючи різнокольорові картки( сині

і жовті), які діти вибирають, але не бачачи кольорів. Далі вчитель пояснює

учням правила гри.

Правила гри:

1. За кожну правильну відповідь командам нараховуються бали (скільки балів

та за який конкурс, можна оголосити вже під час проведення змагання), також

можна отримати додаткові бали за доповнення.

2. Всі учні з команди мають працювати, бо через них у команди знімаються

бали за принципом: за кожного учня — один бал.

3. Учні команди, яка переможе, за урок отримують оцінки, вищі на один бал.

4. За порушення правил гри з команди знімаються бали: за кожне порушення —

один бал.

Далі командири команд отримують завдання: виставити оцінки всім членам

своєї команди за роботу на уроці.

ІV. Узагальнення й систематизація знань, умінь і навичок.

1. Вправа «Історична розминка» (кожна правильна відповідь оцінюється в

1 бал) (для відповідей на запитання для кожної команди відводиться по

5хв.)

1 команда

1. Коли відбулися битви на Жовтих Водах і під Корсунем? (Травень 1648 р.)

2. В якому місяці 1648 року Б. Хмельницький урочисто в’їхав до Києва?

(Грудень)

3. Коли утворюється Українська козацька держава Гетьманщина? (1648–1649)

4. Якого року командувачами польської армії було призначено М. Потоцького і

М. Калиновського? (1650)

5. Яка битва часів Національно-визвольної війни сталася 18–30 червня 1651 р.?

(Битва під Берестечком)

6. Протягом якого періоду тривала облога Жванця на Поділлі? (Вересень–

грудень 1653 р.)

7. Якого року починається шведсько-польська війна? (1655)

8. Хто командував російськими військами, що прийшли на допомогу козакам до

Умані. (Воєвода Василь Шереметьєв)

9. Коли відбулася битва під Пилявцями? (Вересень 1648 р.)

10. В який період проходила облога українським військом Львова і Замостя?

(Вересень жовтень 1648 р.)

11. Якого року проводилися розкопки на місці Берестецької битви? (1970)

12. Назвіть рік, коли відбувся перший молдавський похід Б. Хмельницького.

(1650)

2 команда

1. Якого року розпочинається Національно-визвольна війна? (1648)

2. Коли Хмельницький уклав угоду з кримським ханом? (Лютий 1648 р.)

3. Назвіть період, протягом якого тривала облога українським військом фортеці

Збараж? (Червень–серпень 1649 р.)

4. Назвіть місяць і рік укладення Зборівського перемир’я. (Серпень 1649 р.).

5. Назвіть місяць і рік укладення Білоцерківського перемир’я. (Вересень 1651

р.)

6. Яка битва в ході Національно-визвольної війни сталася у травні 1652 р.?

(Битва під Батогом)

7. Назвіть рік, коли почалася російсько-польська війна. (1654)

8. Хто очолював козацькі війська під час воєнних дій на території Білорусії у

1654–1655 рр.? (Іван Золотаренко)

9. Якого року був укладений молдавсько-український союз? (1652)

10. Коли відбулася Переяславська рада? (Січень 1654 р.)

11. Коли були укладені Березневі статті? (Березень 1654 р.)

12. Якого року козацька армія вдруге взяла в облогу Львів? (1655 р.)

2. Вправа «Упізнай подію» (правильна відповіь оцінюється в 2 бали) (для

відповідей на запитання для кожної команди відводиться по 5хв.)

1 команда

«Під дзвони церков і гарматний салют Хмельницький з тріумфом в'їхав у

місто через Золоті ворота — символ державної величі давньоруських часів. Його, а

також козаків з невимовною радістю зустрічали тисячі городян, урочисто вітало

православне духівництво на чолі з єрусалимським патріархом Паїсієм і київським

митрополитом Сильвестром Косовим. Студенти прославляли Хмельницького «як

Мойсея, рятівника, визволителя народу з лядської неволі, добрим знаком

названого Богданом — від Богом даний». Мова йдеться… (Тріумфальний в’їзд

Богдана Хмельницького до Києва).

2 команда

«Битва почалася, коли розсіявся густий туман. Під вогнем польської артилерії

хан відвів більшість татар за пагорб. Козаки і татарські загони відбили атаку

поляків, і самі перейшли в наступ. Однак під натиском переважаючих сил

супротивника стали відступати. Тим часом хан не діяв, спостерігаючи за

битвою з пагорба. Коли поляки вистрілили з гармати в напрямку Іслам-Гирея,

він зі своїм військом кинувся навтьоки. Хмельницький вночі помчався за Іслам-

Гиреєм, щоб умовити його повернутися назад. Однак хан не бажав повертатися

на місце битви. Він став відступати на південь, силою утримуючи при собі

Хмельницького». Мова йдеться...(Битва під Берестечком).

3. Вправа «Розгадай кросворд» (завдання оцінюється в 3 бали)

1 команда. Кросворд 1.Прочитайте прізвища героїв Національно-

визвольної війни. Літера Н спільна для всіх прізвищ.

Відповідь. (Хмельницький, Кривоніс, Чернята, Богун, Вершняк, Морозенко,

Нечай, Лісницький.)

2 команда. Кросворд 2

Тут також можна прочитати прізвища героїв Національно-визволь-

ної війни. Але для них є спільною літера А.

Відповідь. (Пушкар, Гладкий, Ганжа, Джеджалій, Криса, Небаба.)

4. Вправа «Сенкан» (оцінюється до 4 балів) (учні самостійно складають

п`ятирядковий неримований вірш з теми (тема, чим характерний, 3

дієслова (події), 3 прикметники (ознаки) та синонім чи антонім).

1 команда. Гетьманщина.

2 команда. Пилявці.

5. Вправа «Моя точка зору» (оцінюється до 5 балів) (для відповідей на

запитання для кожної команди відводиться по 5хв.)

Вправа виконується методом «Прес»

1 команда

Чи справедливі звинувачення гетьмана Б. Хмельницького в тому, що,

пішовши на угоду з Росією, він нібито позбавив Україну незалежності?

2 команда

Переяславська рада - фатальна помилка чи необхідність часу?

6. Вправа «Історичний портрет» (оцінюється до 5 балів)

1 команда.

Складіть історичний портрет Івана Богуна.

2 команда.

Складіть історичний портрет Богдана Хмельницького.

V. Підсумки уроку

Учитель підбиває підсумки гри, оголошує переможця. Погоджує оцінки з

командирами команд, а потім оголошує їх. Учні команди-переможниці

отримують оцінки, на один бал вищі.VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

1. Написати твір-есе на тему „Богдан Хмельницький. Його значення в історії

України”.

Малосолтанівська загальноосвітня школа...

Documents