Рівненський міський виконавчий комітетУправління освітиМетодичний відділ

Рівненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 27Рівненської міської ради

Урбоніми Рівного

Рівне – 2007

Міхальова Галина Степанівна. «Урбоніми Рівного»

Рецензент: Прищепа О.П., кандидат історичних наук, доцент кафедри

історії України Рівненс ького державного гуманітарного університету.

У посібнику подано значення мікротопонімів, зокрема урбонімів міста

Рівного. Мікротопоніми, особливо урбоніми виховують національний

патріотизм, пошану і любов до рідного краю. Щоб провести їх комплексне

дослідження, були опрацьовані різноманітні джерела інформації, зокрема

наукові роботи обласної бібліотеки, матеріали періодичної преси та ін.

Дана тема є досить актуальною, має велике виховне значення і потребує

подальшого дослідження.

Посібник адресовано вчителям географії, історії та вчителям, що

викладають курс «Рівнезнавство».

Схвалено до друку методичною радою школи-комплексу № 27.

Протокол №2 від 28 грудня.

1

2

План

І. Вступ.....................................................................................................................31.Топоніміка, її значення......................................................................................42.Мікротопоніми....................................................................................................83.Урбоніми міста Рівного.....................................................................................9Висновки...............................................................................................................36Список використаної літератури…………………………………………….37Додатки..................................................................................................................38

3

І. Вступ

І трепет листків тополини,

І кетяг калини,

І стежка від отчого дому

У світ неупинний,

Усе це вміщається в слові однім –

Батьківщина.

Петро Велесик.

Щоб по-справжньому любити свою Батьківщину, свій рідний край,

його треба добре знати. І це знання повинно стати нашою осмисленою

потребою, знання рідного не просто підносить і звеличує людину, розширює

її світогляд, воно служить своєрідним містком, що єднає покоління минулі з

поколіннями нинішніми і прийдешніми.

В даній роботі велика увага приділена топонімам, а також

мікротопонімам, зокрема урбонімам міста Рівного. На Рівненщині вони

досліджувалися вперше в 70-80х роках Я.О. Пурою. Комплексне дослідження

мікрооб’єктів Рівненщини має велике значення. Мікротопоніми, особливо

урбоніми виховують національний патріотизм, пошану і любов до рідного

краю. Мікротопоніми повинні стати предметом належної уваги в навчально-

виховній роботі шкіл і ВУЗів. Їх збирання, систематизація, дослідження

примножуватиме цінний матеріал для пізнання природного середовища,

історії, географії краю, збагатить дидактичність багатьох навчальних

предметів: географії, мови, історії ,літератури, природознавства тощо.

Методологічну базу даної роботи становлять такі методи: історичний,

порівняльний, метод класифікації, картографічний метод, інформаційний

метод аналізу, взаємозв’язку і взаємозумовленості явищ.

4

1.Топоніміка, її значення

«Місцеві назви - літопис краю:

Криниця знань і виховань»

Я. Пура.

Наш великий земляк, відомий учений Іван Огієнко писав : «Кожен

народ шанує свою історію, бо вона душа його ,серце його. Історія – це основа

нації, бо на ній же зростає народ. Усі народи шанують свою історію, як

зіницю ока, як матір свою рідну.»

А складовою частиною історії є наука, яка називається топонімікою. Її

назва походить від грецьких слів «топос» - місце, місцевість; «онома» - імя .

Топоніміка – це галузь знань, що всебічно вивчає власні географічні

назви – їх походження, смислове значення, зміни в написанні, вимову.

На певній території можна зустріти топоніми різних історичних епох,

тому вони є цінними історичними джерелами. До топонімів відносяться

власні назви міст, сіл, вулиць, провулків, скверів, річок, гір тощо. У них

читається давня і нова історія, пресується живий зв’язок часів.

Географічні назви, або топоніми, – безперечно важливий елемент

загальної культури. Орієнтування в географічній номенклатурі завжди було й

залишається певною ознакою освіченості людини. Щодо географів, то вони

просто зобов’язані володіти певним обсягом так званої географічної

номенклатури. Адже без неї географія перетворюється на

загальнотеоретичну науку без конкретної прив’язки до поверхні нашої

планети. Географічні назви разом з географічними термінами є тією

«азбукою», за допомогою якої спілкуються представники різних галузей

однієї з найдавніших наук.

Тому методиці роботи з географічними картами в середній школі має

приділятися достатня увага. Навчання – це процес, під час якого вчитель має

організовувати розумову діяльність учня, тобто потрібна постійна робота зі

встановлення причинно-наслідкових зв’язків. Такі зв’язки можна виділити в

5

результаті семантико-географічного аналізу топонімів. Семантичний аналіз

виконують філологи, пояснюючи значення тієї чи іншої назви.

Необхідність географічного аналізу топонімів зумовлена тим, що

далеко не завжди вони несуть у собі власне географічну інформацію. Так,

топоніми можуть свідчити про різні історичні події або про конкретних

людей минулого чи народи і племена (так звані антропоніми), про приблизні

розміри географічних об’єктів, можуть бути названі на честь свят і т.д.

Разом з тим частина топонімів "приховує" по-справжньому

географічну інформацію і може бути ефективним методичним засобом, який

активізує розумову діяльність учнів на уроках географії. Так, наприклад,

особливості рельєфу окремих регіонів добре відображені в її топонімах.

Місто Рівне. Звідки походить цей топонім? Існує кілька версій його

виникнення. Найбільше поширений - місто так назване завдяки

розташуванню його на рівній місцевості. На це і варто звернути увагу

вчителеві, а учневі спробувати пояснити появу цього топоніму, спираючись

на знання історії геологічного розвитку даної території.

Термінологія, пов’язана з формами рельєфу, які поширені на території

України, буде легше сприйматися, якщо знайти на карті й показати ці

географічні об’єкти.

Розглянемо ще деякі топоніми, аналіз яких, а саме встановлення

причинно-наслідкових зв’язків між назвою і географічних середовищем,

надає великі можливості для розвитку мислення учнів. Зокрема, чимало назв

річок допомагають учням на конкретних фактах закріпити знання про

залежність характеру річок від тектонічної будови і рельєфу території.

Чіткий зв’язок простежується між гідронімами та характером поверхні на

північному заході України. Тут розташована Поліська низовина, що

характеризується численними болотами. Саме тому, очевидно, і з’явилися

відповідні назви річок, одна з них – Стубла (ліва притока Горині), означає

"грузьке болото, де трясеться, коливається земля", "болотисто-трясовинне

місце, заросле травою, очеретом".

6

Через аналіз походження топонімів можна активізувати розумову

діяльність не лише за порівняно-простою схемою: від географічної назви - до

з’ясування особливостей рельєфу. Можна будувати складніший алгоритм

мислення учнів: географічна назва - історія розвитку території - особливості

рельєфу - особливості клімату.

Великі можливості для активізації пізнавальної діяльності школярів

надають топоніми, які мають причетність до органічного світу. Назва Полісся

- похідна від слова ліс і означає лісиста місцевість, біля лісу. Однак,

характеризуючи лісову рослинність України, найчастіше дають звичайний

перелік найпоширеніших деревних порід. Проте виклад нового матеріалу, як

і контроль знань з цієї теми, можна зробити неординарно й цікаво завдяки

вживанню топонімів. Наприклад, учитель наводить перелік топонімів, за

допомогою яких учні мають виокремити головні деревні породи на території

України: населені пункти - Соснове, Соснівка, Дубно, Березне... Учневі не

важко "розшифрувати" перелічені топоніми, з яких випливає, що

найпоширеніші деревні породи в лісах України - це сосна, дуб, береза.

Топоніми можуть відображати і господарську діяльність людини.

Середовище, в якому живе людина, це й географічні назви, без яких не

можна визначити місце знаходження будь-якого об’єкта. Вони створюють

певну ауру навколо людини, впливаючи на її життя.

Тому в минулому назви ніколи не давалися випадково. Вони влучно

відтворювали особливості природи тієї чи іншої місцевості, її природні

багатства, а також економічні, історичні, культурні та побутові умови життя

людей.

Топоніміка - це ніби мова землі, яка розповідає про свої багатства,

історію, таємниці, щастя і горе народу.

Топоніміка має значення не тільки для істориків і краєзнавців, а й для

геологів, містобудівників та проектантів.

Виділяють топоніміку природних умов і ресурсів; топоніміку

господарських об’єктів; соціальну топоніміку.

7

Топоніміка природних умов і ресурсів України.

Природа України вражає своїм різноманіттям, що відображено в

географічних назвах.

Багато назв вказують на вигідне географічне положення тієї чи іншої

місцевості, особливості рельєфу, наявність корисних копалин, особливості

клімату, водні об’єкти, рослинність України, її видовий склад, вплив людини

на природне середовище. В географічних назвах збереглися назви тварин.

Господарство України в географічних назвах

На території України поширені численні назви, що відображають

розміщення виробництва в минулому. Як правило, вони вказують на

наявність природних ресурсів у певній місцевості. Тому їх значення не тільки

пізнавальне, але й прикладне. Багато географічних назв відображають і місця

давніх шляхів, і місця видобутку корисних копалин. У географічних назвах

України знайшли своє відображення не тільки історія економіки й потенційні

можливості для розвитку господарства, а й сучасна спеціалізація

господарства певних районів країни. В сучасних умовах становлення

українського ринку, будуть враховані всі чинники, у тому числі і

топонімічний, який хоча б найменшою мірою сприятиме такому розвитку.

Соціальна топоніміка

У географічних назвах України виражена поетична душа нашого

народу, його радощі й печалі.

Топоніми Гарна, Мила, Добра, Дружби, Свободи, Привітна можна було

б назвати топонімами стану душі. Сумні події в житті народу також

відображено в географічних назвах. Сюди належать Козацькі Могили на

території Рівненської області.

Українські імена та прізвища також знайшли своє відображення в

топонімах.

8

Топоніміка дає дуже багато допитливій людині для вивчення історії та

географії країни.

2. Мікротопоніми

Мікротопоніми – це назви малих географічних об’єктів (хуторів,

урочищ, озерець, ставків, лісів, боліт, вулиць тощо) належать до найменш

вивчених класів географічних найменувань. На Рівненщині вони

досліджувалися вперше в 70-90-х роках Я.О. Пурою.

Комплексне дослідження численних територіальних мікрооб’єктів

Рівненщини має виняткове значення для різних галузей суспільних і

природних наук, особливо для виявлення, осмислення численних історичних

та географічних інформацій.

Мікротопоніми, особливо урбоніми (назви об’єктів у межах населених

пунктів – вулиці, площі, квартали…) виховують національний патріотизм,

пошану і любов до рідного краю.

Мікротопонімія – це наука, що вивчає мікротопоніми. На сьогодні ще

нема єдиних поглядів на визначення і суть мікротопонімів. Одні вчені до

мікротопонімів відносять болота, малі річки, потоки, вулиці, провулки,

площі; інші – навіть малі населені пункти. Така різниця поглядів обумовлена

неоднаковим розумінням поняття «мікро», яке слід не тільки пов’язувати з

відносно малими розмірами об’єкта, а й його незначною вагою у суспільному

житті.

Визначаючи суспільну роль об’єктів, слід звертати увагу на їх

господарське і культурне значення. Об’єкти невеликих розмірів і незначної

суспільної ваги зводять до кількох основних груп:

а) малі водні об’єкти (болота, озера, ставки, джерела);

б) житлові одиниці та їх частини (хутори, вулиці, провулки,

проспекти, площі…);

в) земельні угіддя (урочища, ліси, діброви, сади, гаї);

9

г) об’єкти рельєфу ( горби, долини, кручі, низовини);

д) промислові, сільськогосподарські, культурні об’єкти (вали,

фортеці, кар’єри…);

е) меморіальні споруди (кургани, пам’ятники…);

Суттєвою особливістю мікротопонімів є те, що вони відомі не

багатьом.

Мікротопоніми – це власні назви малих географічних об’єктів з

незначною суспільною вагою, які існують порівняно недовго і

використовуються в невеликому суспільному середовищі.

У наш час гострою є потреба ґрунтовного вивчення географічних

об’єктів краю.

3. Урбоніми міста Рівного

Усе має свій початок. Річка починається із джерела, плід – із зерна,

будинок – із першого каменя, який лягає у фундамент. А з чого починаються

назви наших населених пунктів? На це запитання сьогодні не завжди

знайдеться повна відповідь. Добре, що збереглися перекази та легенди, які

доносять до нас таїну першоначал.

Ми живемо у чарівному куточку Волині – Рівненщині. Топоніміка

Рівненщини надзвичайно цікава. Місцеві назви, мов ті люди! На світ

приходять, зростають, мужніють, борються, ідуть у вічність або в забуття.

Вони – літопис краю: криниця знань і виховань. Тому ходімо їх стежками: з

глибин віків до сьогодення.

Місцеві назви – це історія нашого краю. І щоб не забути її, потрібно

передавати у спадок усі ті кращі надбання, що були виплекані протягом

століть нашим народом.

Місцеві назви – скарбниця народних знань. Звертайтесь до неї,

черпайте мудрість і тоді виростете справжніми патріотами свого краю, своєї

Вітчизни.

10

Очі твої сині,

Руки твої сильні,

Як озер блакить, як шир дібров.

Ти – краса Полісся,

Ти – легенда – пісня,

Рівне – місто квітів і будов.

Дощиком умита,

Сонечком зігріта,

Розквітає молодість твоя.

Усмішку ласкаву, труд і ратну славу,

Рівне, бережу з тобою я.

А звідки походить топонім Рівне? Існує кілька версій його виникнення.

Найбільш поширений – місто так назване завдяки розташуванню його на

рівній місцевості. Є ще версія, яка вказує, що у поселенні були міцні

оборонні рови, заповнені водою. Це припущення має деякі підстави, тому що

в минулому столітті існувало передмістя під назвою Зарів’я. А дехто вважає,

що ця назва походить ще з скіфських часів.

Отже, топонім Рівне – старовинний. Згадаймо, що т перша писемна

згадка про місто відноситься до 1283 р.

Постанова Верховної Ради УРСР від 11 червня 1991 року №1183-ХІІ

«Про приведення назви міста Ровно і Ровенскої області у відповідність до

правил українського правопису» поклала кінець дискусіям про те, як

називати наше місто. Було вирішено надалі іменувати Ровно – Рівне,

Ровенську область – Рівненською.

А тепер про вулиці, їх назви. Вони можуть багато розповісти. Імена

вулицям дає комісія із питань найменування міських об’єктів при

міськвиконкомі Рівного, до складу якої входять історики, краєзнавці,

архітектори, голови депутатських комісій. Саме ці люди вивчають особу, на

честь якої називатимуть вулицю. У 1993 році були дані нові назви більше

11

сотні вулиць. Голова комісії вважає, що потрібно дотримуватися

європейських принципів, не змінюючи назви вулиць, які вказують напрями.

Зокрема, це Київська, Дубенська, Млинівська, тож ці вулиці мають більше

гарантій зберегти свої «імена». Відповідно, і Набережну можна шукати лише

на березі водойми. Назвами Лугова, Низова, переважно, охрещують вулиці

на околицях міст.

Поняття «вулиця» обов’язково передбачає забудову, пов’язану з

конкретними міськими спорудами. А ті, в свою чергу, зберігають пам’ять про

людей, які зводили їх і проживали саме тут. Спробуємо дослідити урбоніми

Рівного. Адже в них, немов у дзеркалі, відтворюється багатовікова історія

нашого міста.

Назви вулиць, в яких відображено їх географічне положення.

Бічна, Гранична. Назва походить від межі м. Рівного, яка проходила

саме по цій вулиці. Граничний провулок.

Дорожна. Дорожний провулок. Коротка.

Межова. Назва вулиці, очевидно, від «межі», яка відділяла одну

частину міста від іншої.

Польова – вулиця на околиці міста, виходить в поле.

Поперечна, Польна (Польова).

Назви вулиць, в яких відображаються особливості рельєфу.

Кавказька. Кавказький провулок.

Підгірна. Назва говорить сама за себе. Провулок Підгірний.

Висока. Вузька. Глибока. Мала. Малий Узвіз. Узвіз - крутий підйом,

вулиця, яка має підйом.

Назви вулиць, які говорять про наявність корисних копалин.

Крейдяна. В районі вулиці наявні поклади крейди.

Червоногірська. Назва походить від околиці Рівного, де є поклади

червоної глини.

Біла. В районі вулиці є наявні поклади білої глини.

12

Назви водних об’єктів теж знайшли відображення в назвах вулиць.

Джерельна.

Дніпровська. На честь найбільшої річки України і третьої за величиною

в Європі. Дніпро пов’язаний з життям українського народу, «священна ріка»

України.

Дунайська. На честь річки Дунай, яка протікає в межах України.

Зарічна. Вулиця за річкою Устя.

Набережна. Вулиця, яка пролягає паралельно річці Усті.

Устинська. Назва походить від притоки річки Горинь – Усті, на берегах

якої розташоване місто Рівне.

Озерна. Вулиця розташована в районі Басівкутського озера.

Назви вулиць, в яких відображені кліматичні особливості, зокрема пір

року.

Весняна. Сонячна. Світанкова. Променева. Райдужна. Райдужний

провулок. Росяна. Ясна.

На карті Рівного відображена рослинність, її видовий склад, що

властивий цій місцевості.

Ботанічна. За назвою науки про рослини, їх будову, розвиток,

поширення на Землі й значення для людини.

Вербова. Вулиця, яка при своєму заснуванні була обсаджена вербами.

«Без верби і калини немає України», - каже образне народне слово. Верба –

це символ українського народу.

Грабник. Назва походить від ліска, в якому переважали грабові дерева.

Кленова. Малинова. Вишнева. Гайова. Лугова. Степова. Паркова -

вулиця, що прилягає до міського парку культури та відпочинку імені

Т.Г.Шевченка. Парковий провулок.

Назви тваринного світу збереглися в назвах таких вулиць:

Соколина. Голубина.

Назви вулиць, що відображають діяльність людини:

Авіаторів. Вулиця, що прилягає до Рівненського аеропорту.

13

Базарна. До вулиці прилягає міський базар, центральний міський

ринок.

Бригадна. Вулиця заснована жителями, переважно членами рільничої

бригади сільськогосподарського підприємства. Провулок Бригадний.

Городня. Дачна.

Енергетиків. На вулиці розташована електропідстанція.

Загородня. Залізнична. Прилягає до залізниці.

Кооперативна. Кооперація – співпраця людей в економічному житті,

яка здійснюється через виробничі об’єднання – кооперативи.

Лікарняна. В районі вулиці розташована лікувальна установа.

Льонокомбінатівська. На вулиці розташований \Рівненський

льонокомбінат, який почав випускати першу продукцію в 1963 році.

Механізаторів. Вулиця, на якій живуть механізатори – працівники

сільського господарства.

Мисливська.

Млинарська – в районі вулиці був розташований млин. Млинівська.

Ймовірно, назва вулиці походить від млинів, які були розташовані в ХVIII –

ХІХ ст.. уздовж неї. Млинівський провулок.

Поштова. У ХІХ ст. на цій вулиці розташовувалась пошта.

Присадибна.

Промислова. Межує з промисловими об’єктами, залізницею.

Прохідна.

Радгоспний провулок. Названий з метою увічнення радгоспів –

державних сільськогосподарських підприємств.

Робочий провулок.

Садибна. Садова.

Театральна. Прилягає до приміщення Рівненського обласного музично-

драматичного театру. Технічна. Технічний провулок. Тракторна.

Транспортна.

Фабрична. Фруктова.

14

Хліборобів. Хмільна.

Шевський провулок. Шкільна. Шкільний провулок.. Клубна. Клубний

провулок. Молодіжна. Студентська.

Назви вулиць розповідають про історію заселення цієї території.

Древлянська. Названа на честь одного із східнослов’янських племен,

яке у VI – XII ст. жило на Поліссі, зокрема на річках Прип’ять, Горинь, Случ.

Слов’янська. 28 липня 2005 року цю назву було присвоєно новій вулиці

міста Рівне..

Козацька. Названа на честь козацтва.

Руська. Назва походить від Русі – Руси: русичі – споконвічні жителі

української землі.

В назвах вулиць відображається політичне життя країни.

Вулиця 24-го серпня. Названа на честь проголошення незалежності

України Верховною Радою 24 серпня 1991 року.

Вулиця Директорії. Директорія Української Народної Республіки –

тимчасовий революційний державний орган, створений 14.11. 1918 року

Українським Національним Союзом для очолення повстання проти режиму

гетьмана П. Скоропадського.

Вулиця Соборна. Сучасна назва знаменує той факт, що на вулиці

розташовано два собори, костьол і символізує соборність (зібраність)

українських земель у єдиній Українській Самостійній Державі.

Вулиця Шістнадцятого липня. Названа на честь знаменної дати – 16

липня 1990 року, коли Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про

Державний суверенітет України.

Назви вулиць можуть розповісти про трагічні сторінки в житті

народів.

Вулиця Декабристів. Декабристи – учасники таємних організацій у

Петербурзі й в Україні, що готували державний переворот, скерований проти

самодержавства і кріпаччини. Назва походить від повстання в Петербурзі 14

грудня (декабря) 1825 року.

15

Вулиця Січових стрільців. Частини Січових Стрільців діяли у роки

визвольних воєн українського народу і на території Рівненщини.

Вулиця Слави. Вулиця 30 років Перемоги над фашизмом. Вулиця

Тувинських добровольців. Тувинські добровольці 2 лютого 1944 року брали

участь у визволенні Рівного від фашистів.

Вулиця Шоста гвардійська. На честь 6-ї гвардійської дивізії Червоної Армії,

яка в лютому 1944 року звільняла Рівне від фашистів.

Багато вулиць міста Рівного названі на честь інших міст та населених

пунктів Волині, міст України, інших населених пунктів, а також історико-

географічних регіонів України.

Басівкутська. Походить від назви села, що увійшло до складу Рівного.

Уперше колишнє село Басів Кут згадується в 1429 році.

Боярка. Назва вулиці походить від назви осади Боярка. Найдавніші

відомості про Боярку маємо з 1882 року. На початку ХІХ ст.. Боярка була

чеською колонією. Назва її пов’язана з прізвищем Бояр.

Буковинська. Буковина – край між середнім Дністром і головним

хребтом Карпат. Назва Буковина походить від великих букових лісів,

з’явилась в ХІХ ст..

Видумка. Назва вулиці походить від назви села, яке простягалося від

автовокзалу до Покровського собору. Назва Видумка належить до

поширених і надається переважно малим об’єктам, зокрема вулицям. У ній

прихована ідея «придумана, здійснена якась затія».

Відінська. Названа на честь міста Відіна в Болгарії, з яким з 1967 року

підтримувало зв’язки м. Рівне.

Вінницька. На честь обласного центру країни міста Вінниці, перша

письмова згадка про яке відноситься до 1363 року як фортецю на річці

Південний Буг. Вінницький провулок.

Вітебська. На честь міста Вітебськ (Білорусь). Місто засноване в 964

році.

16

Волинська. На честь історичної області у північно-західній частині

України. Назва походить від давнього городища Волинь (Велинь), яке

згадується в літописах під 1018 роком

Дрогобицька. На честь міста Дрогобич Львівської області. Місто

відоме з часів Київської Русі ХІ-ХІІ ст. добуванням і торгівлею сіллю. З 1496

р. отримало Магдебурзьке право.

Дубенська. На честь міста Дубна Рівненської області. Перша письмова

згадка про поселення Дубен є в Іпатіївському літопису за 1100 рік.

Дубенський провулок.

Дворецька. Від назви села, що увійшло до складу Рівного. Перші

письмові згадки про Дворець відносяться до 1463 р. В ХVІ-ХVІІ ст. Дворець

має статус передмістя Рівного. Дворецький провулок.

Житомирська. На честь міста Житомир, обласного центру України. За

переказами засноване в 884 році.

Запорізька. На честь міста Запоріжжя, обласного центру України.

Здолбунівська. На честь міста Здолбунів Рівненської області. Перша

письмова згадка про Здолбунів відноситься до 1497 року.

Золотіївська.

Ізмаїльська. На честь міста Ізмаїл Одеської області. Це морський

торговий порт на р. Дунай за 80 км від Чорного моря.

Кам’янець-Подільська. На честь Кам’янець-Подільського

Хмельницької області. Згадка про це місто належить до 1062 року.

Каховська. На честь Каховки – міста Херсонської області. Каховка

відома з 1791 року.

Київська. На честь міста Києва – столиці України.

Кіровоградська. На честь міста Кіровоград – обласного центру України,

яке засноване в 1754 році.

Ковельська. На честь Ковеля – міста Волинської області. Великий

залізничний вузол. Перша письмова згадка про Ковель відноситься до 1310

року.

17

Корнинська. На честь приміського села Корнин, перша письмова згадка

про яке відноситься до 1470 р.

Костромська. На честь Костроми - обласного центру Росії, заснованого

в ХІІ ст..

Корсунська. На честь міста Корсунь-Шевченківського, заснованого

Ярославом Мудрим у 1032 р. як фортеця, що мала захищати Київщину від

ворогів.

Кременецька. На честь міста Кременець Тернопільської області, яке

відоме з 1226 р.

Кубанська. На честь Кубані, історико-географічного краю в північно-

західній частині Кавказу, куди в ХVІІІ ст. царський уряд переселив

запорізьких козаків.

Курганська. На честь міста Курган – обласного центру Росії,

заснованого в 1553 р.

Литовська. Одна з найстаріших вулиць Рівного, згадка про яку

відноситься до 1629 року. Свідчить про зв’язки Волинської землі, в тому

числі і Рівного, з Литвою.

Луцька. На честь Луцька – обласного центру Волинської області.

Відомий з 1085 р. Розташований на р. Стир.

Львівська. На честь міста Львова – обласного центру України,

заснованого Данилом Галицьким. Вперше згадується в 1256 р. Розташоване

на р. Полтві.

Мукачівська. На честь міста Закарпатської області, яке знаходиться на

р. Латориці.

Новодвірська. На честь села Нового Двора, яке увійшло до складу

Рівного. Перша письмова згадка відноситься до 1545 р.

Новоселів.

Олександрійська. На честь села Олександрія Рівненського району.

Перша письмова згадка про це село припадає на кінець ХV ст.

18

Олексинська. Прилягає до села Великий Олексин, що розкинулося на

берегах Усті. Перша письмова згадка про село відноситься до 1562 р.

Пересопницька. На честь села Пересопниця Рівненського району, в

якому було здійснено переклад Євангелія на староукраїнську мову (1556-

1561 рр.) – визначної пам’ятки України.

Погоринська. На честь Погорини – історичної області сучасних земель

Рівненщини.

Поліська. На честь Полісся – території на півночі України, в тому числі

на території Рівненщини.

Полтавська. На честь міста Полтави – обласного центру України, що

знаходиться на р. Ворскла. Вперше згадується в 1174 р.

Радивилівська. На честь Радивилова – міста Рівненської області. Перша

письмова згадка про яке відноситься до 1564 р.

Рівненська. На честь міста Рівного – обласного центру України, перша

письмова згадка про яке відноситься до 1283 року. Розташоване на р. Устя.

Малорівненська.

Севастопольська. Названа на честь Севастополя (АР Крим), що

знаходиться на березі Чорного моря. Морський порт.

Сумська. На честь Сум – обласного центру України на р. Псел,

засновано у 1652 р.

Тернопільська. На честь міста Тернополя – обласного центру України

на р. Серет. Перша письмова згадка про Тернопіль датується 1549 р.

Тиннівська. Носить назву села Тинне, яке увійшло до складу Рівного.

Перші письмові згадки про Тинне відносяться до 1468 р.

Ужгородська. На честь міста Ужгород – обласного центру

Закарпатської області, на р. Уж. Виникло місто у ІХ ст.

Українська. Харківська. На честь міста Харкова – обласного центру

України.

Херсонська. На честь міста Херсона – обласного центру України на

Дніпрі.

19

Холмська. Холмщина – етнічна українська земля, що нині входить до

складу Польщі. Назва міста походить від міста Хелма, заснованого в ХІІІ ст.

Данилом Галицьким.

Чернігівська. На честь міста Чернігова, обласного центру України на

Десні.

Чеська. Назва вулиці засвідчує факт проживання чехів у Рівному.

Шепетівська. Шепетівка – місто Хмельницької області на р. Гусці,

великий залізничний вузол. Відоме з 1594 року.

Шпанівський провулок. Шпанів – село за 9 км на північ від міста

Рівного на р. Устя. Перша письмова згадка про це село відноситься до 1569 р.

Одна з найстаріших вулиць Рівного – Замкова, назва якої походить від

замку, який був розташований в її кінці.

Є й інші назви.

Серед них – Нова.

В назвах окремих вулиць відображені почуття людини:

Гарна, Добра, Дружби, Затишна, Мила, Тиха, Привітна.

Антропоніми.

Але найбільше вулиць міста Рівного носять імена, прізвища осіб, які

своїм життям та діяльністю заслужили це право перед Україною,

Рівненщиною та містом Рівне. Кожна вулиця міста Рівного – це частина

біографії нашого міста. В їх назвах, як у дзеркалі відображені і багатовікова

історія міста і його сьогодення.

Абрамова Л.І. і Голикова Є.О. – на честь танкістів Червоної Армії, які

вступили у бій з гітлерівськими загарбниками і загинули.

Айвазовського І.К. – художника–мариніста, співця Чорного моря.

Ангеліної П.М. – організатора і бригадира першої жіночої тракторної

бригади.

Антоновича В. – історика, археолога, етнографа, автора наукових праць

про історію Волині, в тому числі і Рівненщини.

20

Баженова С.М. – воїна-інтернаціоналіста, лейтенанта, командира

протитанкового взводу, який загинув в Афганістані 13.09.1982 р. при

виконанні бойового завдання. Нагороджений орденом Червоної Зірки.

Байди-Вишневецького Д. – першого козацького гетьмана. В народі

названого Байдою і оспіваного в народних піснях.

Бандери С.А. – визначного українського політичного діяча, одного з

лідерів українського національно-визвольного руху 30-50 років.

Бахарєва П.Н. – командира дев’ятого автобронезагону Першої кінної

армії, який загинув під м. Рівне.

Березовського М.С. – видатного композитора, одного із творців

українського хорового стилю в духовній музиці.

Бєлякова Т.І. – секретаря Рівненського обкому комсомолу, який

загинув у бою з гітлерівцями.

Біляшевського М.Ф. – визначного українського археолога і музеолога.

Блока О.О. – російського поета.

Боровця Т. – громадського діяча і політика, командуючого

Українською Повстанською Армією (Поліська Січ).

Бородіна О.П. – російського композитора і вченого-хіміка.

Брюллова К.П. – видатного російського художника, вчителя

Т.Шевченка.

Вавилова С.І. – російського фізика, державного і громадського діяча.

Василевської В.Л. – польської письменниці та громадської діячки, що з

1939 р. проживала в Україні.

Васильченка С.В. – українського письменника, видатного прозаїка.

Васнецова А.М. – російського живописця.

Веделя А.Л. – класика української музики, композитора, співака,

диригента, скрипаля.

Вербицького М.М. – українського композитора і хорового диригента.

Вересая О.М. – видатного українського кобзаря.

Верещагіна В.В. – російського живописця і рисувальника.

21

Виговського І.О. – видатного діяча, гетьмана України, учасника

Берестецької битви, яка відбулася влітку 1651 р.

Винниченка В.К. – видатного українського письменника, політичного і

громадського діяча.

Вишні О. – українського письменника, сатирика, гумориста.

Вовчок М. – видатної української письменниці, що багато зробила для

відродження і збагачення національної літератури.

Волошина Р. – генерального секретаря Генерального секретаріату

внутрішніх справ Української Головної Визвольної Ради.

Вороного М.К. – українського поета, літературного критика.

Врубеля М.О. – відомого російського художника-модерніста.

Гагаріна Ю.О. – космонавт, що здійснив перший в історії людства

політ навколо Землі на космічному кораблі «Восток» 12.04.1961 р.

Гайдара А.П. – російського письменника.

Галицького Д. Р. – політичного діяча, дипломата і полководця, князя

Галицько-Волинської землі.

Галузо В.П. та Куликова М.О. – на честь підпільників, які восени 1943

р. загинули в центрі міста в нерівній сутичці з гітлерівцями.

Гастелло М.Ф. – капітана Червоної Армії. У Другій світовій війні

командир ескадрилії бомбардувальників.

Гашека Я. – чеського письменника, який у 1916-1918 рр. перебував в

Україні, зокрема й на Рівненщині.

Герцена О.І. – російського публіциста і письменника.

Глинки М.І. – основоположника російської класичної музичної школи.

Гоголя М.В. – найвизначнішого представника «української школи» в

російській літературі.

Гонти І. – одного із керівників народного повстання – Коліївщини в

1768 р.

Гончарова П.Г. – командира артилерійського взводу восьмої

гвардійської імені Мороза кавалерійської дивізії, що загинув у бою з

22

фашистами за Рівне 2 лютого 1944 року. Похований на Дубенському

кладовищі.

Горохович А. – активної діячки жіночого руху і «Пласту» на

Рівненщині.

Гребінки Є.П. – українського і російського письменника, видавця.

Грушевського М.С. – українського історика, організатора української

науки, політичного і державного діяча, академіка-публіциста.

Дарвіна Ч. Р. – англійського природодослідника, основоположника

матеріалістичного вчення про історичний розвиток органічного світу.

Дем’янчука С. – викладача Рівненського державного педагогічного

інституту, який у 1993 році створив і очолив перший приватний ВУЗ на

Рівненщині (РЕГІ).

Добролюбова М.О. – російського публіциста і критика, революційного

демократа.

Дорошенка П.Д. – гетьмана Правобережної України, учасника

визвольної війни українського народу 1648-1676 рр.

Достоєвського Ф.М. – російського письменника.

Драгоманова М.П. – українського ученого і публіциста, видатного

політичного і громадського діяча.

Драй-Хмари М.О. – видатного поета-неокласика, репресованого

сталінським режимом.

Дундича О.Т. – учасника громадянської війни в Росії. З 1919 року –

помічника командира 36-го кавалерійського полку 6-ї кавалерійської дивізії

Червоної Армії, що загинув у бою з поляками під м. Рівне. Похований у

Рівненському парку культури та відпочинку ім.. Т.Шевченка.

Єсеніна С.О. – видатного російського поета.

Жукова І.Ф. – командира гармати 868-го винищувального

протитанкового артилерійського полку Червоної Армії. У бою з гітлерівцями

під м. Рівне був поранений і помер.

23

Жуковського В.А. – російського поета і перекладача творів Шіллера,

Байрона та ін.

Залізняка М. – одного із керівників народного повстання – Коліївщини

1768 року, запорізького козака.

Заньковецької М.К. – видатної драматичної актриси і громадської

діячки України.

Зерова М.К. – визначного українського поета, літературознавця,

перекладача.

Іванова І.І. – командира ланки 46-го винищувального полку Червоної

Армії, що загинув під Дубно.

Їжакевича І.С. – українського народного художника, автора ілюстрацій

до «Кобзаря».

Калнишевського П.І. – останнього кошового Запорізької Січі, який

після зруйнування Січі російськими військами був засланий на Соловки, де

поневірявся 26 років – до кінця життя.

Карбишева Д.М. – генерала-лейтенанта інженерних військ Червоної

Армії, Героя Радянського Союзу.

Кармалюка У.Я. – українського народного героя, керівника боротьби

селян Поділля проти кріпацтва в першій половині ХІХ ст..

Карпенка-Карого І. – видатного українського драматурга, актора,

режисера, театрального діяча.

Карпинського О.Я. – громадського і політичного діяча, який у 1922-

1928 рр. очолював Рівненську «Просвіту».

Квітки-Основ’яненка Г.Ф. – українського письменника,

основоположника художньої прози в новій українській літературі.

Кіквідзе В.С. – командира Червоної Армії, учасника боїв на Рівненщині

і у м. Рівне.

Клешкань Г.А. – лікаря, який виконував завдання Рівненської

підпільної організації.

24

Княгиницького І. – українського церковно-освітнього діяча,

письменника, учителя, книговидавця.

Княгині Ольги – відомої історичної діячки епохи Київської Русі,

першої християнки княжого роду.

Князя Володимира – великого князя Київського, сина князя

Святослава, що об’єднав всі східнослов’янські землі у складі Київської Русі,

а також запровадив християнство на Русі-Україні.

Князя Острозького В.К. – воєводи Київського, видатного політичного і

культурного діяча, мецената. З його ініціативи в Острозі було створено

академію і друкарню.

Князя Романа Мстиславовича. – син київського князя Мстислава

Ізяславовича, що об’єднав Галичину з Волинню, утворивши Галицько-

Волинське князівство.

Кобилянської О.Ю. – української письменниці.

Ковалевської С.В. – математика, письменниці і публіциста.

Комарова М.Ф. – українського бібліографа, критика, фольклориста і

етнографа.

Коновальця Є.М. – визначного українського військового і політичного

діяча.

Кононенко Х. Г. – громадської та господарської діячки, активістки

українського жіночого руху.

Коперніка М. – польського астронома, творця геліоцентричної системи

світу.

Короленка В.Г. – російського письменника українського походження,

що у 1866-1871 рр. навчався в Рівненській реальній гімназії. У творах

«Історія мого сучасника», «В поганому товаристві» він майстерно змалював

життя провінційного Рівного.

Корольова С.П. – українського вченого, конструктора ракетно-

космічних систем.

25

Котика В.О. – учасника партизанського руху в Україні в роки Другої

світової війни.

Котляревського І.П. – визначного поета і драматурга, який поклав

початок нової української літератури.

Коцюбинського М.М. – одного із найвизначніших українських

письменників кінця ХІХ – поч. ХХ ст., громадського діяча.

Кошового О.В. – одного з керівників підпільної організації в Красно

доні.

Красильникова В.І. – воїна-інтернаціоналіста, лейтенанта, командира

групи окремого загону спецназу, що загинув в Афганістані 22.03.1986 року

при виконанні бойового завдання. Нагороджений орденом Червоного

Прапора (посмертно). Похований в м. Рівне.

Кривоноса М. – полковника Запорізького війська, його загони воювали

в 1648 році з шляхтою на Волині.

Крилова І.А. – російського письменника, байкаря, журналіста.

Кримського А. – мовознавця, письменника, життєві стежки якого тісно

переплетені з Острогом.

Кропивницького М.Л. – українського драматурга, актора, режисера,

композитора.

Крушельницької С.А. – всесвітньо відомої видатної української

співачки.

Купріна О.І. – російського письменника.

Курчатова І.В. – російського фізика, одного із засновників атомної

науки і техніки в колишньому СРСР.

Кутузова М.І. – російського полководця, генерал-фельдмаршала, який

у 1806 році побував на Рівненщині.

Кюрі П’єра. – французького фізика і хіміка.

Леонтовича М.Д. – українського композитора, хорового диригента,

музично-громадського діяча, педагога.

Лермонтова М.Ю. – видатного російського поета.

26

Лєскова М.С. – російського письменника, публіциста.

Липського В.І. – українського ботаніка.

Лисенка М.В. – видатного українського композитора, музичного

етнографа, диригента, піаніста і громадського діяча.

Лісовської Л.І. – підпільниці, яка виконувала завдання чекістського

партизанського загону.

Ломоносова М.В. – російського ученого-енциклопедиста, поета,

академіка Петербурзької Академії наук.

Лондона Дж. – американського письменника.

Лятуринської О. – поетеси і художниці, яка навчалась в Острозі.

Мазепи І.С. – одного з найвизначніших політичних діячів України,

борця за її незалежність, гетьмана України з 1687 р., що в 1705-1706 рр.

перебував на Рівненщині.

Макаренка А.С. – педагога і письменника.

Макарова О.Г. – льотчика-космонавта СРСР, почесного громадянина

Рівного.

Маланюка Є.Ф. – українського поета і публіциста, літературного

критика і літературознавця, що у 1919 та 1936 рр. побував у Рівному.

Малиновського О.О. – академіка Всеукраїнської Академії Наук (з 1925

р.), автора більше 100 оригінальних досліджень з питань історії.

Маяковського В.В. – російського поета.

Мельника А.А. – полковника Армії Української Народної Республіки,

військового і політичного діяча.

Менделєєва Д.І. – російського вченого, що відкрив один з

фундаментальних законів природи, названий періодичним законом

Д.І.Менделєєва.

Мирного П.Я. – видатного українського письменника.

Мірющенка П.М. – керівника підпільної організації, яка діяла в

Рівному в роки Великої Вітчизняної війни.

27

Міцкевича А.Б. – польського поета, діяча національно-визвольного

руху.

Могили П.С. – видатного церковного і освітного діяча України,

митрополита, Київського і Галицького, що сприяв розвитку письменства,

книгодрукування і живопису.

Можайського О.Ф. – російського винахідника в галузі літальних

апаратів.

Мономаха В.В. – Великого князя Київського, одного з найвидатніших

державних діячів українського середньовіччя.

Морозенка Н. – сподвижника Б.Хмельницького, Корсунського

полковника, що загинув в 1649 році під Збаражем.

Наливайка С. – керівника народного повстання в Україні і Білорусі

1594-1596 рр.

Некрасова М.О. – російського письменника, журналіста.

Несвіцької М. – княгині, власниці міста Рівного XV ст., яке вона

перетворила із невеликого села в місто.

Несторова П.М. – російського військового льотчика.

Нечая І. – учасника Берестецької битви (1651 р.).

Носаля І. – відомого вченого-фітотерапевта.

Ньютона Ісаака. – англійського вченого, одного із основоположників

сучасного природознавства.

Огієнка І.І. – відомого українського церковного і громадського діяча,

митрополита, історика, педагога.

Олеся О. – одного з найвидатніших українських поетів ХХ ст..

Ольжича О.О. – поета, борця за Самостійну Україну, який був

заступником Голови Проводу ОУН. Перебував в Рівному в 1942 р.

Орлика П.С. – визначного політичного діяча, сподвижника гетьмана

І.Мазепи, генерального писаря (1702-1708 рр.), автора першого проекту

Української Конституції.

28

Орлова М.С. – командира групи підривників Рівненського

партизанського з’єднання №2 під командуванням І.Федорова.

Осипова С.Д. – командира третього мотострілкового батальйону 20-ї

гвардійської механізованої бригади Червоної Армії.

Остафова М.М. – керівника підпільної антифашистської організації

Рівного.

Островського О.М. – російського драматурга.

Павлюченка І.В. – майора, командира автоескадрильї, що загинув у

бою з фашистами. Похований у Рівному.

Петлюри С.В. – видатного державного, політичного і військового

діяча, публіциста.

Петрусенко О.А. – української співачки, народної артистки України.

Пирогова М.І. – російського хірурга, анатома і патолога, засновника

воєнно-польової хірургії, педагога і громадського діяча.

Підкови І. – козацького отамана, що 1577 року очолив запорозьких

козаків у боротьбі проти турецького ярма.

Плужника Є.П. – відомого українського поета, який був репресований

сталінським режимом.

Полтави П. – організатора юнацтва ОУН, члена проводу ОУН, майора

УПА.

Полуботка П.Л. – наказного гетьмана Лівобережної України (1722-1723

рр.). Відстоював незалежність гетьманської влади від російського царя.

Поповича П.Р. – космонавта, першого українського льотчика, який

здійснив політ в космос двічі.

Пржевальського М.М. – російського мандрівника, географа, генерал-

майора, почесного члена Петербурзької Академії наук.

Приходька М.П. – уродженця Здолбунова, розвідника чекістського

партизанського загону, Героя Радянського Союзу.

29

Пчілки О.П. – української письменниці, фольклориста, етнографа,

член-кореспондента АН України з 1927 року, що побувала на Рівненщині,

зокрема на полі Берестецької битви.

Пухова М.П. – радянського військового діяча, генерал-полковника, що

у 1944 році командував 13-ою армією 1-го Українського фронту, яка вела на

території Рівненщини бої з фашистами.

Пушкіна О.С. – геніального російського поета, родоначальника нової

російської літератури.

Решетникова Г.К. – керівника страйку залізничників 1905 року в

Рівному.

Рилєєва К.Ф. – російського поета, декабриста.

Рильського М.П. – видатного українського поета, вченого і

громадського діяча, академіка АН СРСР (з 1958 року), академіка АН УРСР (з

1943 року), що неодноразово бував на Рівненщині.

Ріда Д. – американського письменника і журналіста, що під час Першої

світової війни перебував у Рівному і подав його коротку характеристику.

Руднєва С.В. – одного з організаторів і керівників партизанського руху

в Україні під час Другої світової війни.

Руставелі Ш. – грузинського поета.

Савури К. – члена Проводу ОУН, організатора і першого командира

УПА в 1943 році.

Сагайдачного П.К. – козацького гетьмана, видатного полководця свого

часу.

Садовського М.К. – українського актора, режисера, діяча українського

театру.

Саксаганського П.К. – українського актора, режисера, діяча

українського театру.

Сальського В. – генерал-хорунжого, військового міністра УНР (з 1920

по 1940 рр.)

Самокиша М.С. – українського живописця і графіка.

30

Самолюка М.М. – воїна-інтернаціоналіста, сержанта, командира

бойової машини, що загинув в Афганістані 03.05.1984 р. при виконанні

бойового завдання. Нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно).

Похований в м. Рівне.

Самчука У. О. – видатного українського письменника, публіциста,

громадського діяча, уродженця села Дермань Здолбунівського району.

Свєшнікова П.К. – професора, доктора історичних наук, що протягом

20 років керував експедицією Рівненського краєзнавчого музею, яка

проводила розкопки на полі Берестецької битви.

Сєрова О.М. – російського композитора.

Сірко І.Д. – кошового отамана війська Запорізького, активного

учасника визвольної війни 1648-1654 рр.

Скляренка С.Д. – українського письменника, автора понад 60

різножанрових книг.

Скрипника С. – видатного громадського політичного, церковного діяча.

Словацького Ю. – видатного польського поета.

Смотрицького М. – українського та білоруського письменника,

філолога, церковного та освітнього діяча.

Сошенка І.М. – відомого українського художника, друга Т. Шевченка,

що ввів його в Академію Мистецтв і сприяв викупові з кріпацтва.

Спартака – вождя повстання рабів у стародавньому Римі.

Станіславського К.С. – російського режисера, актора і теоретика

театру.

Старицького М.П. – українського письменника, поета, драматурга,

театрального діяча.

Стефановича О.К. – українського поета, уродженця Острозького

повіту.

Струтинської М.І. – підпільниці, що загинула у бою. Похована в м.

Рівне.

Ступницького Л. – генерал-хорунжого Української Повстанської Армії.

31

Стуса В.С. – видатного українського поета, борця з тоталітарним

радянським режимом,, замученого в таборах.

Суразького В. – визначного письменника і публіциста ХVІ ст., що

вчився і працював в Острозькій академії.

Сухарєва І.Є. – учасника визволення Рівненщини від гітлерівських

загарбників.

Теліги О.І. – української поетеси, пібліцистки, просвітницького та

політичного діяча.

Тена Б. – українського поета, педагога, перекладача, музико-знавця,

композитора, що народився в селі Дермань Здолбунівського району на

Рівненщині.

Тичини П.Г. – українського поета, державного і громадського діяча.

Толстого М.Л. – російського письменника.

Тургенєва І.С. – російського письменника.

Тютюнника В.М. – полковника, командуючого дійовою армією УНР.

Українки Лесі – великої української поетеси, громадського діяча.

Ушинського К.Д. – великого педагога, основоположника наукової педагогіки

й народної школи.

Федіна О.А. – рівнянина, одного із перших комсомольців міста,

учасника Другої світової війни.

Федьковича Ю.А. – українського письменника і громадського діяча.

Філатова В.П. – українського офтальмолога і хірурга.

Франка. І.Я. українського письменника, ученого, громадського діяча.

Фучика Ю. – чеського письменника, критика, публіциста,

національного героя Чехословаччини.

Хасевича Ніла – українського митця-графіка, різьбяра, що народився в

селі Дюксин, Костопільського району.

Хвильового М.Г. – видатного українського письменника.

Хмельницького Б. – гетьмана України з 1648 року, державного діяча і

полководця, видатного дипломата, що очолив визвольну війну українського

32

народу 1648-1657рр., а також побував на Рівненщині 1648р. (м. Острог) та

1651 року (с. Острів, с. Пляшева, Радивилівського району).

Хоткевича Г. – визначного українського письменника, актора,

мистецтвознавця.

Ціолковського К.Е. – російського ученого в галузі авіації і динаміки

ракет.

Чайковського П.І. – російського композитора.

Чебишева П.Л. – російського математика і механіка, академіка

Петербурзької АН з 1850 року.

Чернишевського М.Г. – російського письменника, філософа,

літературного критика, автора романів «Що робити?»(1863), «Пролог»(1867-

1869рр.).

Черняка П.В. – командира 3-го Новгород-Сіверського полку, що брав

участь у боях за Рівне.

Черняховського І.Д. – генерала Червоної Армії, командира Західного

фронту.

Чехова А.П. – російського письменника.

Чкалова В.П. – російського льотчика-випробувача, Героя Рядянського

Союзу.

Чорновола В.М. – видатного політичного і державного діяча,

публіциста, голови Народного руху України.

Чубинського П.П. – українського етнографа і фольклориста, що

написав у 60-х роках ХІХ ст. слова національного, тепер державного гімну

«Ще не вмерла Україна».

Чурай М. – легендарної української народної співачки і поетеси.

Шведа Б.І. – українського письменника, що народився в м. Сарни, автора

повісті «Поліщуки» (1938).

Шевченка Т.Г. – великого українського поета, художника, академіка,

який у 1846 році побував на Рівненщині, відвідав Корець, Острог, Дубно.

33

Шекспіра В. – англійського драматурга і поета, гуманіста доби

Відродження.

Шопена Ф. – польського композитора і піаніста.

Шпудейка О.В. – воїна-інтернаціоналіста, рядового, водія, який загинув в

Афганістані 11.07.1985 р. при виконанні бойового завдання. Нагороджений

орденом Червоної Зірки (посмертно). Похований в м. Рівне.

Штейнгеля Ф.Р. – жителя с. Городок поблизу Рівного, громадського,

державного і політичного діяча України.

Шухевича Р. – політичного, громадського і військового діяча, генерал-

хорунжого. З серпня 1943 року – головнокомандуючого УПА.

Яворницького Д.І. – видатного українського історика, етнографа,

фольклориста.

Ярослава Мудрого. – державного діяча Київської Русі, Великого князя

Київського з 1019 року., що доклав чимало зусиль до зміцнення єдності й

централізації Української держави.

На виконання заходів із вшанування пам’яті поета-пісняра Олександра

Богачука, 70-річчя від дня народження якого відзначала громадкість Рівного,

сесія міської ради 10 грудня 2003 року ухвалила рішення присвоїти одній із

вулиць назву Олександра Богачука. Нещодавно на карті Рівного з’явилось 6

нових вулиць: Бориса Степанишина, Євгена Борового, Григорія

Горбачевського, Неофіта Кибалюка, Слов’янська. У Рівному в районі Басового

Кута є вулиця Червонія. Названа вона на честь генерала Л.Д. Червонія,

командира 121 гвардійської дивізії, яка звільняла місто Рівне від німецько-

фашистських загарбників. Червоній був почесним громадянином міста Рівного.

У 2006 році на засіданні комісії з перейменування вулиць міста,

розглядалося питання про присвоєння чотирьом новим вулицям (заходяться в

районі вулиці Макарова) прізвищ Сергія Єфремова, В’ячеслава Липинського,

Георгія Косміаді, Анатолія Лабунського. Два перших прізвища претендували

на присвоєння рівненським вулицям згідно рекомендацій Указу Президента

про вшанування пам’яті світочів української літератури та філософії С.

34

Єфремова та В. Липинського. Г. Косміаді – це художник і педагог, що

працював у рівненській гімназії. А Лабунський очолював управління

капітального будівництва Рівненського облвиконкому.

Такий аналіз вулиць м. Рівного дає нам можливість зробити висновок про

те, що із загальної кількості вулиць (392 на 2007 рік) найбільша кількість (228

вулиць) припадає на антропоніми – вулиці, що носять імена та прізвища людей;

58 вулиць названо на честь інших міст України та історико-географічних

регіонів; 48 вулиць міста мають географічні назви, що відображають

особливості природних умов та ресурсів; назви 41 вулиці відображають

господарську діяльність людей; незначна кількість назв вулиць відображає

політичне життя країни, почуття людини. Отже, переважають антропоніми.

МайданиЗлагоди.

Короленка. Короленко В.Г. – письменник, навчався в 1866-1871 роках в

Рівненській гімназії.

Магдебурзького права. Магдебурзьке право – феодально-міське право, за

яким міста звільнялися від управління і суду феодала. Воно було юридичним

виявом успіхів населення в боротьбі проти феодалів. Виникло в ХІІІ ст.. в місті

Магдебурзі (нині Німеччина). Рівне отримало Магдебурзьке право приблизно

500 років тому.

Музики. Прилягає до залу органної і камерної музики, колишнього римо-

католицького костьолу.

Незалежності. Увічнює акт проголошення України Незалежною

Державою 24 серпня 1991 року.

Перемоги. Названо на честь перемоги над німецько фашистськими

загарбниками 9 травня 1945 року.

Привокзальний. Прилягає до залізничного вокзалу, який був

споруджений у 1951 році.

35

Просвіти. «Просвіта»-культурно-освітня організація на українських

землях, заснована у Львові в 1868 році. У Рівному «Просвіта» була створена в

1917 році.

Театральний. Прилягає до приміщення музично-драматичного театру,

відкритого у 1960 році..

Бульвари Незалежності.

Хмельницького – гетьмана України з 1648 року, державного діяча і

полководця, видатного дипломата, що очолив визвольну війну українського

народу 1648-1657 рр. Побував на Рівненщині 1648 року (м. Острог) та 1651

року (с. Отрів, с. Плюшева адивилівського району).

ПаркиІмені Тараса Шевченка.

Молоді.

МасивиЧервоні Гори. Назва походить від покладів червоної глини, яка залягає в

його околицях.

ПроспектиДундича О. Олеко Дундич – загинув у бою під Рівне. Похований у

Рівненському парку культури та відпочинку ім. Т.Шевченка.

Князя Романа. Князь Роман Мстиславович об’єднав галицькі та волинські

землі в єдине Галицько-Волинське князівство. Батько Данила Галицького.

Проспект Миру.

36

Висновки

Кожен народ має свої святині, свої символи, на яких виховується

молоде покоління.

В даній роботі зроблена спроба розкрити значення мікротопонімів,

зокрема урбонімів міста Рівного. Наша історія, географія записані не тільки в

підручниках, не тільки на археологічних, антропологічних пам’ятках – вони

промовляють до нас географічними назвами, щедро розкиданими на карті

нашої Батьківщини. Треба тільки навчитися їх читати.

Дана тема є досить актуальною, має велике виховне значення для молоді і

потребує подальшого дослідження.

* * * * *

Моя замріяна земля,

Мій рідний журавлиний краю,

Тобі – любов моя одна

У серці піснею співає.

* * * * *

В країні незалежній, вільній

Полісся розквітає знов,

Славетне місто, місто Рівне,

Тобі і шана і любов.

37

Список використаної літератури

1. «Вулицями старого міста: топонімічні дослідження з історії Рівного».

Прищепа О., Рівне: ВАТ «Рівненська друкарня», 1997 р.

2. «Вулиця Олександра Богачука», газета «Сім днів» - 2004, №3, 16 січня.

3. «Географія України», Масляк П.О., Шищенко П.Г., підручник, Київ,

«Зодіак-Еко», 1998 рік.

4. «Їх іменами названі вулиці міста». Рекомендаційний список літератури.

Склала Грищук Л.О., Рівне, 2005.

5. «Край наш у назвах», Пура Я.О., Рівне, 1994.

6. «Млинівщина: погляд у минуле», Є. Цимбалюк, Рівне, 1991.

7. «Нові назви вулиць», Рівненська міська управа, ГТ «Світоч».

8. «Нові назви вулиць незабаром отримають нові артерії міста», газета

«Сім днів», 2006, №35, 1 вересня.

9. «Походження назв мікрооб’єктів Рівненщини», Пура Я.О., Рівне, 1990.

10.«Рівне: вулиці, проспекти, майдани…» Короткий довідник. Г.Бухало,

В.Матійчук, Рівне, 2000.

11.«Рівне – 720». Книга І. Від давнини до сучасності. Видавництво

«Волинські береги», 2003.

12.«Святкувала вулиця Княгині Ольги». Г.Синяк, газета «ОГО», 2003,

№175, 14 жовтня.

13.«Уроки географії – уроки гуманітаризації», В.Петрушко, газета

«Краєзнавство. Географія. Туризм», №3, 2003.

14.«Хай зростають наші діти козаками духу», Рівненський міський

виконавчий комітет, Рівне, 1998.

38

Додатки

Вулиця Соборна

39

Вулиця Соборна

40

Майдан Театральний

41