Вінницький обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників

Відділ методики викладання української мови та літератури, мов національних меншин і світової літератури

Завідувач відділу: Коваленко Л.В.Методисти відділу: П,яст Н.Й. Цаль Т.В.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇЩОДО ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ, МОВ

НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН І СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

У 2013/2014 н.р.

Зміст1. Українська мова.2. Українська література.3. Світова література.4. Російська мова5. Польська мова.6. Українська мова та література в загальноосвітніх навчальних закладах із

навчанням мовами національних меншин.7. Інтегрований курс «Література» в загальноосвітніх навчальних закладах із

навчанням мовами національних меншин. 8. Пріоритетні напрямки в роботі вчителів української мови й літератури,

світової літератури та мов національних меншин у 2013 – 2014 навчальному році:

9. Зауваження щодо організації навчально-виховного процесу викладання української та російської мов, української та світової літератур у 2013-2014 н.р.

10.Використана нормативно-правова література.1

УКРАЇНСЬКА МОВА

ЗАГАЛЬНІ ЗАУВАЖЕННЯ Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" у 2013/2014 навчальному році 5 класи загальноосвітніх навчальних закладів перейдуть на навчання за новими програмами для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з якими можна ознайомитися на сайті Міністерства освіти і науки України за адресою: www.mon.gov.ua.

2013/2014 навчальний рік є особливим для учнів п’ятих класів. Адже, саме з 1 вересня в основній школі розпочнеться поступове впровадження нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти й нових навчальних програм з усіх базових дисциплін. З метою забезпечення педагогічної наступності готуватися до роботи у 5-му класі вчителі-предметники та класні керівники повинні заздалегідь. Для таких вчителів має стати нормою відвідування уроків, виховних заходів учнів-четверокласників. При цьому варто звернути увагу на особливості спілкування дітей, атмосферу уроку, рівень підготовленості та самостійності учнів. Недопустимим є перевантаження учнів зайвими за обсягом домашніми завданнями, їх необхідно дозувати з урахуванням рівня підготовки учня, гігієнічних вимог віку. Також необхідно ретельно слідкувати за темпом уроку, адже високий темп заважає багатьом дітям засвоювати навчальний матеріал. Щоб знайти оптимальні форми та методи взаємодії, учителі, які працюють у 5-х класах, мають познайомитися з навчальними програмами для початкової школи, методикою роботи з дітьми конкретного вчителя початкової школи, від якого клас переходить в основну школу. Детальна інформація «Про організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі» подається у Листі МОН № 1/9-368 від 24.05.13 року.

Серед основних новацій організації навчального процесу у 2013/14 н.р. такі: для забезпечення високого рівня знань іноземних мов - учні п’ятих класів вивчатимуть дві іноземні мови; розпочнеться вивчення інформатики; передбачено посилення використання здоров’язбережувальних технологій; підвищена увага приділятиметься природничій та екологічній освіті.Організація навчання здійснюватиметься за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом Міністерства від 03.04.2012 № 409 "Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня" (зі змінами).

І. ПРОГРАМИУ 2013/2014 навчальному році вивчення української мови в загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмами:5 клас Відповідно до Додатку 2 листа Міністерства освіти і науки України від 24.05. 2013 № 1/9-368 у 2013-2014 навчальному році вивчення української мови у 5 класі здійснюватиметься за новою навчальною програмою для 5-9 класів загальноосвітніх

2

навчальних закладів, розробленою на основі нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392) і затвердженою наказом Міністерства від 06.06.2012 р. № 664.

Пріоритетним завданням для укладачів нової програми стала підготовка школярів до активної життєдіяльності в умовах сьогодення, що потребувало переосмислення усталеної організації процесу навчання української мови відповідно до запитів суспільства, напрямів розвитку мовної освіти й Загальноєвропейських рекомендацій з питань стратегій і тактик формування мовної особистості.

Оскільки українська мова як навчальний предмет є не лише об’єктом вивчення, а й засобом навчання, в сучасних умовах є потреба переорієнтувати процес оволодіння учнями знаннями про мову й формування мовних, мовленнєвих умінь і навичок на повноцінне засвоєння всіх ліній змісту мовної освіти, визначених Державним стандартом, – мовленнєвої, мовної, соціокультурної і діяльнісної (стратегічної).

Визначальною ознакою вивчення української мови за новою навчальною програмою є зміщення акцентів на готовність учня застосовувати здобуті знання й набуті вміння й навички для розв’язання проблем, що виникають у реальному житті. Адже володіння українською мовою, уміння спілкуватися, домагатися успіхів у процесі комунікації є тими характеристиками особистості, які здебільшого визначають досягнення людини практично в усіх галузях життя, сприяють її успішній адаптації до мінливих умов сучасного світу.

Основним змістом мовної освіти стають дії, операції, які співвідносяться з проблемою, що потрібно розв’язати. Тому в новій навчальній програмі з української мови діяльнісний зміст освіти відбивається з акцентом на способах діяльності, уміннях і навичках, які потрібно сформувати, на досвіді діяльності, який повинен накопичуватися й усвідомлюватися учнями, і на навчальних досягненнях, які учні повинні продемонструвати.

Вимоги до освітніх результатів у програмі сформульовані в термінах предметної компетентності, які відбивають пізнавальну діяльність учнів на різних рівнях, а саме: учень називає, наводить приклади, описує тощо (початковий рівень; розпізнавання), учень розрізняє, ілюструє, називає правила, визначення тощо (середній рівень; розуміння), учень пояснює, характеризує, класифікує, використовує, робить висновки тощо (достатній рівень; уміння й навички), учень обґрунтовує, аналізує, прогнозує, встановлює зв’язки, висловлює судження, оцінює тощо (високий рівень; перенесення знань).

Зміст мовленнєвої змістової лінії за новою навчальною програмою для 5 класу викладається за принципом структурної систематичності, що передбачає поступове ускладнення й поглиблення мовленнєвознавчих понять і формування вмінь і навичок у всіх видах мовленнєвої діяльності (аудіативних, читацьких, текстотворчих – усних і письмових).

Зміст мовної змістової лінії подається за лінійним принципом, що доповнюється реалізацією системи міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, які зумовлюють систематичне й різнобічне збагачення словникового запасу й граматичної будови мовлення учнів лексико-фразеологічними, граматичними, стилістичними засобами, удосконалення мовних і мовленнєвих умінь і навичок, умінь користуватися різними лінгвістичними словниками.

Мовленнєва й мовна змістові лінії є основними, які визначають безпосередній предмет навчання, його структуру, супроводжуються вимогами до рівня мовленнєвої й

3

мовної компетентностей учнів, кількістю годин, що виділяються на їх засвоєння, а дві інші (соціокультурна й діяльнісна (стратегічна) є засобом досягнення основної освітньої мети навчання української мови в основній школі.6-9 класи: Для учнів 6-11-х класів чинними залишаються рекомендації, що містяться у листі Міністерства від 01.06.2012 року №1/9-426 "Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін" (Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки України №17-22, 2012 р.).

• Українська (рідна) мова. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / Автори Г.Т.Шелехова, В.І.Тихоша, А.М.Корольчук, В.І.Новосьолова, Я.І.Остаф. За редакцією Л.В.Скуратівського. – К.; Ірпінь: Перун, 2005. – 176 с.

10-11 класи (затвердженими Міністерством (наказ від 28.10.2010 № 1021):

• Українська мова. 10–11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Технологічний, природничо-математичний, спортивний напрями, суспільно-гуманітарний напрям (економічний профіль). Рівень стандарту / Укладачі: М.І. Пентилюк, О.М. Горошкіна, А.В. Нікітіна. – К.: Грамота, 2011.

• Українська мова. 10–11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Суспільно-гуманітарний напрям (історичний, правовий, філософський профілі); філологічний напрям (профіль – іноземна філологія); художньо-естетичний напрям. Академічний рівень / Укладачі: Г.Т. Шелехова, В.І. Новосьолова, Я.І. Остаф. – К.: Грамота, 2011.

• Українська мова. 10–11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Філологічний напрям, профіль – українська філологія. Профільний рівень / Укладачі: Л.І. Мацько, О.М. Семеног – К.: Грамота, 2011.

Головним у навчальному процесі стає переорієнтація з пасивних форм навчання на активну творчу працю. Основною характеристикою активних методів навчання є відповідність природи людського сприйняття, націленість на розкриття особистого ”Я” як учня, так і вчителя через їхню творчу взаємодію. Серед таких активних методів виділяються: евристичне спостереження, порівняння, конструювання, моделювання, смислове бачення, символічне бачення, метод творчої реалізації тощо.

До важливих завдань навчання української мови учнів основної й старшої школи на сучасному етапі розвитку мовної освіти відносимо:

1) урахування виняткової ролі державної мови в суспільному й особистісному розвитку кожного громадянина й потреби належною мірою оволодіти нею; необхідність збереження й подальшого її розвитку як безцінного культурного надбання попередніх поколінь українського народу і відповідальності школярів як громадян України в цій справі перед світовою спільнотою;

4

2) розвиток пізнавального інтересу до української мови як до феномена, вироблення в учнів здатності діставати естетичне задоволення від сприймання усного українського слова, читання художньої літератури українською мовою;

3) формування потреби різнобічного розвитку власних здібностей і нахилів, оволодіння сучасними методами оперування знаннями, уміннями використовувати сучасні інформаційні й комунікаційні технології (Інтернет, дистанційні форми навчання та ін.);

4) забезпечення доступності знань, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей учнів на основі індивідуалізації навчання, інтенсифікації навчального процесу тощо;

5) вироблення цілісного світогляду, знаходження сенсу життя як важливих умов удосконалення власної мовленнєвої здатності;

6) потреба дотримання загальнолюдських моральних норм як необхідної передумови уникнення конфліктних ситуацій та оптимального розв’язання їх у разі назрівання; розвиток в учнів уміння вести діалог, висловлювати власні думки й переконливо аргументувати їх;

7) прилучення учнів до загальнолюдських цінностей, яке найпродуктивніше можна реалізувати в процесі інтегративного вивчення української мови з використанням засобів музики й живопису, художньої літератури, також спираючись на історичні дані;

8) урахування компетентнісного підходу до навчання української мови, за якого забезпечується результат навчання, а не нарощування обсягу змісту;

9) забезпечення особистісної значущості для кожного школяра здобутих знань і набутих умінь та навичок з української мови, усебічний розвиток особистості, її нахилів, здібностей і талантів;

10) формування в учнів потреби в удосконаленні власної мовленнєвої здатності впродовж усього життя.

Важливою ознакою сучасного уроку є використання здоров’язбережувальних технологій. Дбаючи про здоров’я учнів, необхідно урізноманітнювати форми організації навчального процесу, щоб діти мали можливість більше рухатися, а не перебувати у статичному положенні.У вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладах українська мова вивчатиметься за програмами:

У 6-9 класах: Українська мова. 5-12 класи /Автори Г.Т.Шелехова, В.І.Тихоша, А.М.Корольчук, В.І.Новосьолова, Я.І.Остаф. За редакцією Л.В.Скуратівського. – К.: Ірпінь: Перун, 2005. – 176 с.

У 10-11 класах: Українська мова. 10–11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Технологічний, природничо-математичний, спортивний напрями, суспільно-гуманітарний напрям (економічний профіль). Рівень

5

стандарту / Укладачі: М.І.Пентилюк, О.М.Горошкіна, А.В.Нікітіна. – К.: Грамота, 2011.

У 10-12 класах: Українська мова. 10-12 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Технологічний, природничо-математичний, спортивний напрями, суспільно-гуманітарний напрям (економічний профіль). Рівень стандарту / Укладачі: М.І.Пентилюк, О.М.Горошкіна, А.В.Нікітіна. – К.: Грамота, 2009. – 60 с.

ІІ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДРУЧНИКАМИ5 клас:

Вивчення української мови у 5 класі загальноосвітніх навчальних закладів у 2013-2014 навчальному році здійснюватиметься за підручниками, рекомендованими Міністерством:

Єрмоленко С.Я., Сичова В.Т. Українська мова. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Грамота, 2013.

Глазова О.П., Кузнецов Ю.Б. Українська мова. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013.

Заболотний О.В., Заболотний В.В. Українська мова. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Генеза, 2013.

Усі представлені підручники відповідають вимогам нової програми з української мови для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів, хоча кожен з них має свої особливості.

Концептуальними положеннями підручника Єрмоленко С.Я., Сичової В.Т. є доступне, пристосоване до загального сприймання учнями відповідного віку формулювання правил; оперування цікавим щодо змісту, стильово різноманітним текстовим матеріалом, який привертає увагу до інформаційної глибини, інтелектуальних та естетично-емоційних можливостей української мови; використання різноманітних цікавих рубрик як основи творення сучасного підручникового тексту, в якому стислість, лаконічність поєднуються із простим викладом навчального матеріалу, що забезпечує легкість його сприймання, засвоєння учнями.

У підручнику застосовано принцип оптимального поєднання текстоцентричного підходу добирання вправ із цілеспрямованим вживанням мовних структур, обов’язкових для засвоєння. Такий підхід забезпечує вивчення не окремих мовних форм, а їх застосування в конкретних інформативних висловлюваннях, художніх текстах, що мають не лише мовно-освітнє, а й загальнокультурне значення.

Підручник пропонує різнорівневі завдання. Вправи дібрано відповідно до завдань репродуктивного, пошукового, проблемного, практичного засвоєння знань. Різні завдання передбачають урізноманітнення навчання через використання інформації, поданої в різних рубриках. Це, зокрема, рубрики «Вчимося культури мови», «Це цікаво», «Із бабусиної скрині», «І пензлем, і словом».

Завдання та запитання різного рівня складності, запропоновані в підручнику, сприятимуть становленню та розвитку таких важливих якостей особистості, як рефлективність, спонтанність, критичність мислення, вміння працювати з інформацією, активно спілкуватися.

В основу концепції підручника Глазової О.П. покладено формування мовної особистості учня у контексті розвитку навичок XXI століття: спроможність сприймати інформацію не механічно, а особистісно, самостійно інтерпретувати й оцінювати її

6

залежно від власної картини світу, рівня культурного розвитку, віку та статі; сформованість належного рівня мовної й комунікативної культури міжособистісних стосунків.

З метою оптимального мовно-мовленнєвого розвитку школярів зміст підручника структуровано за наскрізним тематичним принципом і з урахуванням принципу варіативності конструктивних і творчих завдань (вчимося спілкуватися; здобуваємо й опрацьовуємо нову інформацію; вчимося працювати разом (у парах і групах); вчимося бачити і розуміти красу, розвиваємо фантазію та уяву), які учень самостійно вибирає з кількох запропонованих варіантів. Для обдарованих школярів передбачено рубрику «Прагнемо знати більше: завдання підвищеної складності». Усе це дає змогу втілити особистісно-розвивальну парадигму освіти.

Для творчих робіт усіх жанрів запропоновано сучасні теми, серед яких переважають теми дискусійного характеру, що привчає школярів як до формування й грамотного висловлення власної позиції, так і до толерантного ставлення до думок опонентів.

Загальне художнє оформлення підручника підпорядковане меті посилити наочні засоби впливу на учня відповідно до викладеної в дидактичному матеріалі виховної мети уроку. Це не тільки слугує додатковою наочною інформацією, а й допомагає учням позитивно емоційно налаштуватися на роботу.

Навчальний матеріал підручника авторів Заболотного О.В., Заболотного В.В. спрямовано на розвиток творчих здібностей, навичок самоосвіти, інтересу школярів до предмета.

У побудові параграфів простежується чітка послідовність етапів роботи. Теоретичний матеріал структуровано на окремі підрозділи із зазначенням ключових понять, а деякі відомості оформлено у вигляді таблиць і схем, що значно полегшуватиме сприйняття, опрацювання та запам’ятовування інформації.

Реалізації принципу особистої зорієнтованості навчання сприяють такі форми роботи, як дослідження, робота в групах, самооцінювання. Значна увага приділяється завданням на доведення, спостереження, обґрунтування думки, порівняння. Інтерактивні завдання, а також тематичні рубрики “Культура мовлення”, “Моя сторінка” (цікаве мовознавство), “Для вас, допитливі” збагачують й урізноманітнюють зміст підручника, що стимулює інтерес учнів до знань, активізує навчальну діяльність.

Пропонуються завдання, які спонукають учнів висловлюватися на теми, пов’язані із життєвим досвідом, а також завдання, виконання яких передбачає розв’язання реальних життєвих ситуацій. Окремі вправи надають п’ятикласникам можливість вибору того чи іншого варіанта, способу виконання, мовних одиниць, теми висловлювання залежно від своїх здібностей та уподобань.

Підручник цього авторського колективу забезпечує учителеві простір для реалізації власних підходів задля вирішення навчальних завдань, а також створює належні умови для самовираження, саморозвитку і самопізнання учнів.ПІдручники для учнів 6-11 класів6 клас:• О.П.Глазова, Ю.Б.Кузнецов. Рідна мова: Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Педагогічна преса, 2006. – 288 с. • С.Я.Єрмоленко, В.Т.Сичова. Рідна мова: Підручник для 6 класу. – К.: Грамота, 2006. – 296 с• М.І.Пентилюк, І.В.Гайдаєнко, А.І.Ляшкевич, С.А.Омельчук. Рідна мова: Підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2006. – 272 с.

7

7 клас:• О.П.Глазова, Ю.Б.Кузнецов. Рідна мова: Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Зодіак - ЕКО, 2007.• С.Я.Єрмоленко, В.Т.Сичова. Рідна мова: Підручник для 7 класу. – К.: Грамота, 2007. • М.І.Пентилюк, І.В.Гайдаєнко, А.І.Ляшкевич, С.А.Омельчук. Рідна мова: Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2007.

8 клас:• П.Глазова, Ю.Б.Кузнецов. Рідна мова: Підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Зодіак - ЕКО, 2008. • В.В. Заболотний, О.В. Заболотний. Рідна мова: Підручник для 8 класу. – К.: Генеза, 2008. • М.І.Пентилюк, І.В.Гайдаєнко, А.І.Ляшкевич. Рідна мова: Підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2008.

9 клас:• Глазова О.П., Кузнецов Ю.Б. Українська мова. Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Зодіак-Еко, 2009;• Єрмоленко С.Я., Сичова В.Т. Українська мова. Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Грамота, 2009;• Заболотний О.В., Заболотний В.В. Українська мова. Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Генеза, 2009;• Пентилюк М.І, Гайдаєнко І.В. та ін. Українська мова. Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2009.

10 клас:• Заболотний О.В., Заболотний В.В. Українська мова. Рівень стандарту. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Генеза, 2010.• Глазова О.П., Кузнецов Ю.Б. Українська мова. Академічний рівень. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Зодіак-Еко, 2010. • Плющ М.Я., Тихоша В.І., Караман С.О., Караман О.В. Українська мова. Профільний рівень. Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2010.

11 клас:• Заболотний О.В., Заболотний В.В. Українська мова. Рівень стандарту. Підручник для 1д класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Генеза, 2011.• Караман С.О., Караман О.В., Плющ М.Я, Тихоша В.І. Українська мова: підр. для 11 кл. загальноосвіт навч.закл. з навчанням укр..мовою: академ рівень, профіл.рівень. – К.: Освіта, 2011• Шелехова Г.Т., Бондаренко Н.В., Новосьолова В.І. Українська мова: підр. для 11 кл. загальноосвіт. навч.закл. з навчанням укр.мовою: академ рівень, профіл.рівень. – К.: Педагогічна думка, 2011. Звертаємо особливу увагу, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 01.09.2009 р. № 806 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» загальноосвітні навчальні заклади мають право використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми,

8

підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф Міністерства, схвалення відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В СИСТЕМІ ДОПРОФІЛЬНОЇ ОСВІТИ Згідно з наказом МОН України від 18.02.2008 р. №99 «Про Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів» розроблено навчальну програму з української мови:

• Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням української мови. 8-9 класи. / Програму підготували С.О.Караман, О.В.Караман, М.Я.Плющ, В.І.Тихоша; за редакцією С.О.Карамана – К.: Грамота, 2009. – 100 с.

У цій програмі взято до уваги специфіку навчального предмета, що має виразні інтегративні функції, здатність справляти різнобічний навчальний, розвивальний і виховний впливи на учнів, сприяти формуванню особистості, готової до активної, творчої діяльності в різноманітних сферах життя суспільства, сучасні організаційні форми, методи і технології навчання української мови, визначено стратегічні напрями (змістові лінії: мовна, мовленнєва, соціокультурна, діяльнісна) й основоположні дидактичні принципи: взаємозв'язку навчання, виховання і розвитку; демократизації і гуманізації; особистісної орієнтації; комунікативно-діяльнісний; органічного поєднання навчання мови й мовлення; здійснення поліфункціональності української мови у процесі навчання; практичної спрямованості навчання, які покладено в основу побудови змісту базових програм з української мови для учнів 8-9 класів. Поглиблене вивчення української мови у 8-9-х класах може здійснюватися за підручниками, рекомендованими МОНУ:

• Тихоша В.І., Плющ М.Я., Караман С.О., Караман О.В. Українська мова. Підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим вивченням української мови. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2012.

• Тихоша В.І., Плющ М.Я., Караман С.О., Караман О.В. Українська мова. Підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим вивченням української мови. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2012.

КУРСИ ЗА ВИБОРОМ У старшій школі дуже важливо врахувати нахили, здібності учнів і створювати умови для навчання за обраним профілем. Здійснюється така підготовка у формі введення курсів за вибором і факультативів поглибленого вивчення окремих предметів, зокрема української мови на диференційованій основі.

Програми курсів за вибором та факультативів для старшої школи, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, уміщено у збірниках:

• Програми спецкурсів та факультативів з української мови / Упоряд. В.Федоренко, Г.Федяй. – К.: Вид. дім «Шкільний світ», 2006. – 120 с.

9

• Українська мова і література. Програми факультативних та спеціальних курсів: 7-11 класи. Вип. 1. – К.: Ред. журн. «Дивослово», 2007. – 252 с.

• Українська мова і література. Програми факультативних та спеціальних курсів: 8-11 класи. Вип. 2. – К.: Видавництво «Дивослово», 2008. – 176 с.

• Збірник курсів за вибором і факультативів з української мови / За загальною редакцією К.В.Таранік-Ткачук – К.: Грамота, 2010.

• Збірник курсів за вибором і факультативів з української мови / За загальною редакцією Таранік-Ткачук К.В. – К.: Грамота, 2011.

Курси за вибором в старших класах мають забезпечити індивідуальні інтереси кожного учня: поглиблене та розширене вивчення профільних предметів, формування індивідуальної освітньої траєкторії школярів, орієнтація на усвідомлений та відповідальний вибір майбутньої професії. Водночас, вони можуть сприяти вивченню непрофільних предметів і бути зорієнтовані на певний вид діяльності поза профілем навчання.

Важливим залишається організаційний аспект щодо використання програм курсів за вибором або факультативів. Насамперед зауважимо щодо кількості годин на рік для додаткових курсів: факультативи розраховані на 9 – 17 годин опрацювання, мають «статус» необов’язковості, коли учень може перевірити власні нахили, здібності й уподобання, опановуючи факультативний курс. Відповідно до наказу МОН від 20.02.2002 р. № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп… загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах» мінімальна наповнюваність груп при проведенні факультативних занять у ЗНЗ міської місцевості становить 8 учнів.

Програма курсу за вибором розрахована на 35 годин на рік (одна година на тиждень), ці заняття є обов’язковими для відвідування учнями від початку навчального року до завершення, робота учнів у кінці навчального року має бути оцінена. Однак, ураховуючи, що організація профільного навчання на етапі допрофільної (8–9 класи) та профільної (10–11 класи) освіти мають свої особливості, що спричинені об’єктивними і суб’єктивними причинами, можливим є узгодження обраної програми з реальною ситуацією. Так, обравши курс за вибором на 35 годин на рік, учитель має право скоригувати кількість годин і ущільнити матеріал, якщо згідно з реальними обставинами може викладати лише факультативний курс на 17 годин на рік. Можливим є й зворотній процес, коли факультативний курс може бути використаний як курс за вибором. Кількість годин на вивчення кожної теми, збільшення навчального матеріалу має бути скоригованим у календарно-тематичному плануванні до програми курсу за вибором. У такому випадку скоригована програма має бути погоджена на засіданні методичного об’єднання загальноосвітнього навчального закладу і затверджена керівником цього навчального закладу. У пояснювальній записці до програми необхідно зазначити, на основі якої програми курсу за вибором або факультативу (за чиїм авторством) розроблено скоригований варіант.

10

Деякі програми курсів за вибором і факультативів мають методичне забезпечення і надруковані разом з розробками занять в одному навчальному посібнику. Наприклад:

• Авраменко О.М., Чукіна В.Ф. Стилістика сучасної української мови. Програма факультативного курсу / 10–11 кл. – К.: Грамота, 2008. – 256 с.

• Цимбалюк В.І. Мова як генетичний код народу: Навчальний посібник для факультативних занять. – Тернопіль: Мандрівець, 2009. – 176 с.

• Марущак В.І. Школа журналіста: Навчальний посібник. – Тернопіль: Мандрівець, 2009. – 136 с.

• Цимбалюк В.І. У світі поетичного слова: Навчальний посібник для факультативних занять. – Тернопіль: Мандрівець, 2012. – 144 с ІV. Зовнішнє незалежне оцінювання знань учнів Упровадження системи зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови спричинює значну увагу вчителів-словесників до відпрацювання у школярів навичок виконання тестових завдань різної форми й різного ступеня складності, використання яких відбувається з метою забезпечити поетапне різнобічне й об’єктивне оцінювання навчальних досягнень учнів у процесі засвоєння ними курсу української мови, насамперед її мовної змістової лінії. Використання тестів можливе як під час здійснення поточного, так і підсумкового контролю, можуть пропонуватися учням з різними навчальними можливостями, передбачаючи різноманітні завдання за ступенем складності й творчим спрямуванням. Для ефективного використання у навчальному процесі пропонуються схвалені Міністерством збірники тестових завдань, які готують учнів до зовнішнього незалежного оцінювання, а також нові посібники (експрес-репетитори) для самостійної підготовки учнів на основі загальних теоретичних відомостей з курсу української мови й тестових завдань, різних за складністю й функціональним призначенням:

•Авраменко О.М., Блажко М.Б. Українська мова та література. Довідник. Завдання в тестовій формі. І частина. ЗНО 2012. − К.: Грамота, 2011.

•Авраменко О.М. Українська мова та література. Збірник завдань у тестовій формі. ІІ частина. ЗНО 2012. − К.: Грамота, 2011.

•Авраменко О.М., Дідух Т.І., Чукіна В.Ф. Українська мова та література. Власні висловлення: рекомендації, критерії, зразки. – К.: Грамота, 2012.

V. Оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови

Оцінювання результатів навчання української мови здійснюється на основі компетентнісного підходу до шкільного мовного курсу, який насамперед має забезпечити учням інтенсивний мовленнєвий та інтелектуальний розвиток, уміння ефективно користуватися мовою, спілкуватися, домагатися успіхів у процесі комунікації, високу мовну культуру особистості; розвиток навичок самостійної навчальної діяльності,

11

самоосвіти й самореалізації; сприяти формуванню громадянської позиції, національної самосвідомості тощо.

Визначальною ознакою цього підходу є зміщення акцентів на готовність учня застосовувати здобуті знання й набуті вміння й навички для розв’язання проблем, що виникають у реальному житті, здобуття досвіду самостійності, а отже, пріоритетним є poзвиток видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, читання, говоріння, письма з акцентом на способах діяльності, уміннях і навичках, які потрібно сформувати, на досвіді діяльності, який повинен накопичуватися й усвідомлюватися учнями, і навчальних досягненнях, які учні повинні продемонструвати. Робота над мовною теорією, формуванням знань про мову підпорядковується інтересам розвитку мовлення учнів.

Компетентнісна орієнтація шкільного курсу мови є одним із найважливіших завдань щодо розвитку творчих здібностей, ініціативності, пізнавальної самостійності школярів, їхнього вміння здобувати з різних джерел інформацію й працювати з нею, критично оцінювати її, висловлювати власні судження, прогнозувати, робити висновки, застосовувати для розв’язання життєвих проблем, брати на себе відповідальність за власні освітні результати, постійно їх аналізувати й оцінювати тощо.

Зупинимося на особливостях змісту навчального матеріалу і вимог до рівня навчальних досягнень учнів у 5 класі. Мовленнєва змістова лінія

Розділ «Поняття про текст» знято у мовній змістовій лінії, тому в мовленнєвій лінії розширено відомості про мовлення поняттям про текст, змістову й композиційну єдність, структуру тексту, ключові слова й відповідно внесено зміни щодо вимог до рівня мовленнєвої компетентності, уточнено види робіт. Мовна змістова лінія.

Уточнено й змінено вступні уроки. Оскільки розділ про текст знято, то збільшено кількість годин на повторення вивченого в початкових класах (тут і далі: у чисельнику подано стару кількість годин – 9; а в знаменнику нову – 10) і в кінці року (3/6); також збільшено кількість годин на вивчення відомостей із синтаксису й пунктуації (20/23), зокрема на другорядні члени (3/5), речення з однорідними членами (7/8). Збільшено кількість годин на вивчення розділу «Фонетика. Графіка. Орфоепія» (23/27). Знято в 5-му класі з розділу «Лексикологія» матеріал про фразеологію й перенесено в 6–й клас, оскільки п’ятикласники у зв’язку з їхніми віковими особливостями важко опановують це мовне явище. Відбулися деякі зміни у змісті розділу «Будова слова. Орфографія».

За новою програмою з української мови кількість годин розподілено таким чином: (зауважимо, що кількість годин не змінилася, тільки відбувся перерозподіл їх між 6 і 7 класами).

5 клас 6 клас 7 клас 8 клас 9 клас3,5(122 год,

10 год. – резерв годин для використання на розсуд учителя)

3,5(122 год, 6 год. –

резерв годин для

використання на розсуд учителя)

2,5(88 год, 3 год. –

резерв годин для

використання на розсуд учителя)

2(70 год,

4 год.– резерв годин для використання на розсуд учителя)

2(70 год,

4 год. – резерв для використання на розсуд учителя)

12

Відповідно до визначеної кількості годин у 5 класі (122 години на рік; 3,5 год на тиждень) кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови в загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання залишається незмінною.

Фронтальні види контрольних робіт:

Форми контролю 5

І ІІПеревірка

мовної теми*4 4

Письмо:переказ 1 1

твір – 1Правопис:диктант**

1 1

Аудіювання* – 1Читання мовчки*

1 –

* Основною формою перевірки мовної теми, аудіювання і читання мовчки є тестові завдання.

** Основною формою перевірки орфографічної й пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант.

Оцінювання результатів навчальної діяльності учнів 5 класу з української мови здійснюється на основі функціонального підходу до мовної освіти. Тобто робота над мовною теорією, формуванням знань про мову підпорядковується інтересам розвитку мовлення учнів.

При цьому оцінювання результатів мовленнєвої діяльності відбувається за такими показниками: аудіювання (слухання й розуміння прослуханого), говоріння й письмо (діалогічне і монологічне мовлення), читання вголос і мовчки, мовні знання і вміння, правописні (орфографічні і пунктуаційні) уміння учнів.

Зразок заповнення сторінки журналу з української мови подано у методичному листі Міністерства від 21.08.2010 № 1/9-580 (Інформаційний збірник Міністерства. – № 14-15. – 2010. – С. 3-17). Звертаємо увагу, що додатковий запис щодо теми над датами в журналі не робиться.

Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань тестового характеру із урахуванням специфіки виучуваного матеріалу. Решта часу контрольного уроку може бути використана на виконання завдань з аудіювання, читання мовчки.

Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольної (тестової) роботи з мовної теми. Оцінку за семестр виставляють на основі тематичних оцінок.

Оцінювання говоріння, читання вголос здійснюється індивідуально шляхом поступового накопичення оцінок для того, щоб кожний учень (учениця) одержав(ла) мінімум одну оцінку за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу й усного твору. Для цих видів робіт не відводять окремого уроку, а оцінки виводять один раз на рік і виставляють у колонки без дати.

13

Під час оцінювання результатів навчальної діяльності учнів треба враховувати, що мова є не лише об’єктом вивчення, а й засобом навчання інших предметів, а це підвищує вимоги до рівня сформованості комунікативної компетентності школярів як ключової і предметної.

Оцінювання результатів навчання мови здійснюється на основі:а) урахування основного призначення мовної освіти, що передбачає різнобічний

мовленнєвий розвиток особистості, її здатність самостійно розв’язувати проблеми у різних сферах і видах діяльності;

б) освітнього змісту навчального предмета, який розподіляється на чотири елементи: знання, уміння й навички, необхідні для виконання певної діяльності, досвід творчої діяльності і й досвід емоційно-ціннісного ставлення до світу;в) аналізу рівнів освіченості, досягнутих учнями на певному етапі навчання української мови, яке передбачає вивчення мовної теорії в аспекті практичних потреб мовленнєвого розвитку учнів, для самостійного розв’язання проблем, що виникають у їхньому реальному житті.

І. Аудіювання (слухання — розуміння)Перевірка аудіювання учнів здійснюється фронтально за допомогою тестових

завдань. Перевіряється здатність учня сприймати на слух незнайоме за змістом висловлювання з одного прослуховування:

а) розуміти мету висловлювання; фактичний зміст; причинно-наслідкові зв’язки; тему й основну думку висловлювання; виражально-зображувальні засоби прослуханого твору;

б) давати оцінку прослуханому.Для здобуття достовірних результатів тестування кількість варіантів відповідей на

тестове завдання не повинна бути меншою від чотирьох. Запитання мають торкатися всіх зазначених вище характеристик висловлювання і розташовуватися в порядку наростання їх складності.

У п’ятому класі учням пропонуються 6 запитань з чотирма варіантами відповідей, 6-9 класах - 12 запитань з чотирма варіантами відповідей.

Матеріал для контрольного завдання є зв'язне висловлювання (текст) добирається відповідно до вимог програми для кожного класу.

Обсяг тексту для аудіювання орієнтовно визначається так:Клас Обсяг текстів, що

належать дохудожнього стилю

інших стилів

5-й 400-500 слів

300-400 слів

6-й 500-600 400-500 7-й 600-700 500-600 8-й 700-800 600-700 9-й 800-900 700-800 10-й 900-

1000800-900

11-й 1000-1100

900-1000

14

Правильна відповідь на кожне із 6 запитань оцінюється двома балами, кожне із 12 запитань оцінюється одним балом. Оцінювання здійснюється з огляду на те, що за цей вид діяльності учень може одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка ще не дала належного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу).

II. Говоріння й письмо (діалогічне й монологічне мовлення)Діалогічне мовлення

Під час оцінювання діалогу перевіряється здатність учнів:а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що обговорюється;б) демонструвати вміння:

- складати діалог відповідно до запропонованої ситуації й мети спілкування;- самостійно досягати комунікативної мети;- використовувати репліки для стимулювання, підтримання діалогу, формули

мовленнєвого етикету;- дотримуватися теми спілкування;- додержуватися правил спілкування;- дотримуватися норм літературної мови;- демонструвати певний рівень вправності у процесі діалогу (стислість, логічність,

виразність, доречність, винахідливість тощо);в) висловлювати особисту позицію щодо теми, яка обговорюється;г) аргументувати висловлені тези, ввічливо спростовувати помилкові висловлювання

співрозмовника.Зазначені характеристики діалогу є основними критеріями під час його оцінювання. Матеріал для контрольних завдань добирається з урахуванням тематики

соціокультурної змістової лінії чинної програми, рівня підготовки, вікових особливостей і пізнавальних інтересів учнів.

Орієнтовна кількість реплік зазначена в мовленнєвій змістовій лінії чинної програми з української мови в державних вимогах до рівня мовленнєвої компетентності учнів кожного класу.

Під час оцінювання діалогу необхідно диференціювати репліки на розгорнуті (складаються з двох і більше речень) і нерозгорнуті (виражені одним реченням). Якщо репліки розгорнуті, то їх кількість зменшується. До вказаної кількості не зараховуються слова, що відносяться до мовленнєвого етикету (звертання, привітання, прощання тощо).

Вимоги до оцінюванняРівень Характеристика складених учнями

діалогівБали

Початковий Учні беруть участь у діалозі за найпростішою за змістом мовленнєвою ситуацією, можуть не лише відповідати на запитання співрозмовника, а й формулювати деякі запитання, припускаючись помилок різного характеру. Проте комунікативна мета досягається ними лише частково.

1-3

Середній Учні успішно досягають комунікативної мети в діалозі з нескладної теми, їхні репліки загалом є змістовними,

4-6

15

відповідають основним правилам поведінки в розмові, нормам етикету, проте їм не вистачає самостійності суджень, їх аргументації, новизни, лаконізму в досягненні комунікативної мети, наявна певна кількість помилок у мовному оформленні реплік тощо.

Достатній Учні самостійно складають діалог з проблемної теми, демонструючи загалом достатній рівень вправності й культури мовлення: чітко висловлюють думки, виявляють уміння сформулювати цікаве запитання, дати влучну, дотепну відповідь, здебільшого виявляють толерантність, стриманість, коректність у разі незгоди з думкою співрозмовника, але в діалозі є певні недоліки: нечітко виражається особиста позиція співрозмовників, аргументація не відзначається оригінальністю тощо.

7-9

Високий Учні складають діалог, самостійно обравши аспект запропонованої теми (або ж самі визначають проблему для обговорення), переконливо й оригінально аргументують свою позицію, зіставляють різні погляди натой самий предмет, розуміючи при цьому можливість інших підходів до обговорюваної проблеми, виявляють повагу до думки іншого; структура діалогу, мовне оформлення реплік діалогу відповідає нормам.

10-12

Монологічне мовленняГоворіння (усні переказ і твір); письмо (письмові переказ і твір)

Під час оцінювання монологічного мовлення учнів основної школи перевіряється їхня здатність:

а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що розкривається (усно чи письмово);б) демонструвати вміння:

- будувати висловлювання певного обсягу, добираючи і впорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал (епізод із власного життєвого досвіду, прочитаний або прослуханий текст, епізод із кінофільму, сприйнятий (побачений чи почутий) твір мистецтва, розповідь іншої людини тощо);

- ураховувати мету спілкування, адресата мовлення;- розкривати тему висловлювання;- виразно відображати основну думку висловлювання, диференціюючи матеріал на

головний і другорядний;- викладати матеріал логічно, послідовно;

16

- використовувати мовні засоби відповідно до комунікативного завдання, дотримуючись норм літературної мови;

- додержуватися єдності стилю;в) виявляти своє ставлення до предмета висловлювання, розуміти можливість різних

тлумачень тієї самої проблеми;г) виявляти певний рівень творчої діяльності, зокрема:

- трансформувати одержану інформацію, відтворюючи її докладно, стисло, вибірково, своїми словами, змінюючи форму викладу, стиль тощо відповідно до задуму висловлювання;

- створювати оригінальний текст певного стилю;- аргументувати висловлені думки, переконливо спростовувати помилкові докази;- викладати матеріал виразно, доречно, економно, виявляти багатство лексичних і

граматичних засобів.Переказ. Переказ із творчим завданням.

Матеріалом для переказу (усного/письмового) можуть бути: текст, що читається вчителем, або попередньо опрацьований текст; самостійно прочитаний матеріал з газети, журналу, епізод кінофільму чи телепередачі, розповідь іншої людини про певні події, народні звичаї тощо. Якщо пишеться переказ із творчим завданням, учням пропонується, окрім того, також завдання, що передбачає написання творчої роботи, обов’язково пов'язаної зі змістом переказу.

Обсяг тексту для переказу орієнтовно визначається так:Клас Кількість слів

5-й 100-1506-й 150-2007-й 200-2508-й 250-3009-й 300-35010-й 350-40011-й 400-450

Обсяг тексту для стислого чи вибіркового переказу має бути у 1,5-2 рази більшим за обсяг тексту для докладного переказу.

Якщо для контрольної роботи використовуються інші джерела, то матеріал добирається так, щоб обсяг переказу міг бути у межах пропонованих для певного класу норм. Тривалість звучання усного переказу – 3-5 хвилин.

Обсяг творчого завдання до переказу, виконаного письмово:Клас Кількість

сторінок5-й

0,3-0,5 6-й7-й

0,5-0,758-й9-й 0,75-1,010-й

17

11-й 1,0-1,5

Твір.Матеріалом для твору (усного/письмового) можуть бути: тема, сформульована на

основі попередньо обговореної проблеми, життєвої ситуації, прочитаного та проаналізованого художнього твору; а також пропоновані для окремих учнів допоміжні матеріали (якщо обирається варіант диференційованого підходу до оцінювання).

Обсяг письмового твору, складеного учнем, орієнтовно визначається так:Клас Кількість

сторінок5-й 0,5-1,06-й 1,0-1,57-й 1,5-2,08-й 2,0-2,59-й 2,5-3,010-й 3,0-3,511-й 3,5-4,0

У монологічному висловлюванні оцінюють його зміст і форму (мовне оформлення). За усне висловлювання (переказ, твір) ставлять одну оцінку – за зміст, а також якість мовного оформлення (орієнтовно, спираючись на досвід учителя і не підраховуючи помилок, зважаючи на технічні труднощі фіксації помилок різних типів в усному мовленні).

Оцінюючи усне висловлювання, ураховують наявність відхилень від орфоепічних норм, правильність інтонування речень; у письмових висловлюваннях – наявність: 1) орфографічних і пунктуаційних помилок, які підраховуються сумарно, без диференціації; 2) лексичних, граматичних і стилістичних.

За письмове мовлення виставляють також одну оцінку: на основі підрахунку допущених недоліків за зміст і помилок за мовне оформлення, ураховуючи їх співвідношення.

Під час виведення єдиної оцінки за письмову роботу до кількості балів, набраних за зміст переказу чи твору, додається кількість балів за мовне оформлення, і їхня сума ділиться на два. При цьому якщо частка не є цілим числом, то вона закруглюється у бік більшого числа.

Вимоги до оцінювання монологічного мовлення

Рівень Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

ГрамотністьПрипустима кількість орфографіч-них і пунктуацій-них помилок

Припустима кількість лексичних, граматичних істилістичнихпомилок

18

I.Початковий

1 Побудованому учнем (ученицею) тексту бракує зв’язності й цілісності, урізноманітнення потребує лексичне та граматичне оформлення роботи.

15-16і більше

9-102 Побудований учнем (ученицею) текст

(висловлювання) характеризується фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; лексика і граматична будова мовлення потребують збагачення й урізноманітнення.

13-14

3 Висловлювання не є завершеним текстом; учень (учениця) слабко дотримується послідовності й чіткості під час викладення власних думок; недостатньо сформовані вміння дотримуватися змістової та стилістичної єдності; лексика й граматична будова висловлювання потребують збагачення та урізноманітнення.

11-12

II. Середній 4 Висловлювання учня (учениці) за обсягом складає дещо більше половини від норми й характеризується певною завершеністю, зв’язністю; розкриття теми має бути повнішим, грунтовнішим і послідовнішим; чіткіше мають розрізнюватися основна та другорядна інформація; потребує урізноманітнення добір слів, більше має використовуватися авторська лексика.

9-10

7-85 За обсягом робота учня (учениці)

наближається до норми, загалом є завершеною; тему значною мірою розкрито, проте вона потребує глибшого висвітлення; має бути увиразнена основна думка, посилена єдність стилю, урізноманітнене мовне оформлення.

7-8

6 За обсягом висловлювання учня (учениці) сягає норми, його тема розкривається, виклад загалом зв’язний, але вміння самостійно формулювати судження, належно їх аргументувати, точніше добирати слова й синтаксичні конструкції потребує вдосконалення.

5-6

19

III. Достатній

7 Учень (учениця) самостійно створює зв’язний, з елементами самостійних суджень текст, (з урахуванням виду переказу), вдало добирає лексичні засоби (використовує авторські засоби виразності, образності мовлення), але вміння чітко висвітлювати тему, послідовно її викладати, належно аргументувати основну думку потребує вдосконалення.

4

5-6

8 Учень ( учениця) самостійно будує повне (з урахуванням виду переказу), осмислене висловлювання; загалом ґрунтовно висвітлює тему, добирає переконливі аргументи на користь власної позиції, однак словник, граматичне і стилістичне оформлення роботи потребують урізноманітнення.

3

9 Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст (з урахуванням виду переказу); загалом розкриває тему, висловлює основну думку (авторську позицію); вдало добирає лексичні засоби (використовує авторські засоби виразності, образності мовлення), однак уміння виразно висловлювати особистісну позицію й належно її аргументувати потребує вдосконалення.

1+1 (НЕГРУБА)

20

IV. Високий10 Учень (учениця) самостійно будує

послідовний, повний (з урахуванням виду переказу) текст, ураховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, певним чином аргументує різні погляди на проблему (зіставляє свою позицію з авторською), робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю, дотриманням стильової єдності й виразності тексту.

1 3

11 Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний текст ( з урахуванням виду переказу); дотримується комунікативного завдання.; аргументовано й чітко висловлює власну думку ( ураховує авторську позицію); робота відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю.

1 (негруба) 2

12 Учень (учениця) самостійно створює яскравий, оригінальний за думкою та оформленням текст (з урахуванням виду переказу); вичерпно висвітлює тему; аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, використовує набуту з різних джерел інформацію для розв’язання певних життєвих проблем; робота відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю й різноманітністю, стилістичною довершеністю.

– 1

III. ЧитанняЧитання вголос

Перевірка читання вголос здійснюється індивідуально в 5-9 класах: учитель дає учневі текст, опрацьований на попередніх уроках, деякий час на підготовку і пропонує прочитати цей текст перед класом.

Матеріалом для контрольного завдання є знайомий учневі текст, дібраний відповідно до вимог програми для кожного класу; текст добирається з таким розрахунком, щоб час його озвучення (за нормативною швидкістю) окремим учнем дорівнював 1-2 хвилинам (для читання слід пропонувати невеликі тексти зазначених у програмі стилів, типів і жанрів мовлення, відносно завершені уривки творів або

21

порівняно великий текст, розділений на частини, які читаються кількома учнями послідовно).Одиниця контролю: озвучений учнем текст (швидкість читання у звичайному для усного мовлення темпі – 80-120 слів за хвилину).

Вимоги до оцінювання читання вголосРівень Бали Характеристика читання

Початковий 1-3 Учні читають ще дуже повільно, структурують текст і речення, читають і вимовляють слова, інтонують речення із значною кількістю помилок

Середній 4-6 Учні читають зі швидкістю, що наближається до норми, поділяючи текст на речення, пов'язуючи слова в реченні між собою, але читають не досить плавно і виразно, припускаючись помилок в інтонуванні, вимові тощо

Достатній 7-9 Учні читають плавно, з належною швидкістю, правильно інтонують речення і поділяють їх на смислові відрізки, але припускаються певних недоліків (вираження авторського задуму, виконання комунікативного завдання; норм орфоепії, дикції)

Високий 10-12

Учні читають плавно, швидко, правильно інтонують речення і поділяють їх на смислові відрізки; добре відтворюють авторський задум, стильові особливості тексту, розв’язують комунікативне завдання; читають орфоепічно правильно, з гарною дикцією.

Контрольна перевірка читання вголос у 10-11 класах не здійснюється.

Читання мовчкиПеревірка вміння читати мовчки здійснюється фронтально за допомогою тестових

завдань. У 5 класі учням пропонують 6 запитань за текстом з чотирма варіантами відповідей, у 6-11 класах – 12 запитань з чотирма варіантами відповідей.

Запитання повинні торкатися фактичного змісту тексту, його причинно-наслідкових зв’язків, окремих мовних особливостей (переносне значення слова, виражальні засоби мови тощо), відображених у тексті образів (якщо є), висловлення оцінки прочитаного.

Матеріалом для контрольного завдання є незнайомі учням тексти різних стилів, типів жанрів мовлення, що містять монологічне й діалогічне мовлення (відповідно до вимог програми для кожного класу). Текст добирається таким чином, щоб учні, які мають порівняно високу швидкість читання, витрачали на нього не менше 1-2 хвилини часу й були нормально завантажені роботою.

Обсяг текстів для контрольного завдання визначається так:Клас Обсяг тексту для читання мовчки

художнього стилю інших стилів5-й 360-450 слів 300-360 слів6-й 450-540 слів 360-420 слів7-й 540-630 слів 420-480 слів8-й 630-720 слів 480-540 слів

22

9-й 720-810 слів 540-600 слів10-й 810 -900 слів 600-660 слів11-й 900-990слів 660-720 слів

Оцінювання читання мовчки здійснюється за двома параметрами: розуміння прочитаного і швидкість читання. Розуміння прочитаного виявляється за допомогою тестової перевірки: правильна відповідь на кожне із 6 запитань оцінюється двома балами, а кожне із 12 запитань оцінюється одним балом (наприклад, вибір правильних відповідей на 12 запитань дає 12 балів).

Швидкість читання мовчки оцінюється із урахуванням норм, зазначених у державних вимогах до рівня мовленнєвої компетентності у мовленнєвій змістовій лінії програми з української мови для шкіл з українською мовою навчання для кожного класу.

Швидкість читання при виведенні бала за цей вид мовленнєвої діяльності враховується таким чином: бали 7-12 може одержати лише той учень, швидкість читання в якого не нижча, ніж мінімальний показник у нормативах для відповідного класу. Той, хто не виконує зазначених норм, одержує на два бали менше. Наприклад: за вибір 10 правильних відповідей учень 7 класу повинен одержати 10 балів; але якщо він читає зі швидкістю, меншою 120 слів за хвилину, то йому виставляється не 10, а 8 балів.

Загалом оцінювання здійснюється з огляду на те, що за цей вид мовленнєвої діяльності учень може одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка ще не дала задовільного результату) до 12 балів (за правильні відповіді на запитання тестового характеру й належну швидкість читання).

Швидкість читання мовчки в кожному класі оцінюється з урахуванням таких норм:

Клас Швидкість читання мовчки (слів за хвилину)

5-й 100 – 1506-й 110 – 1807-й 120 – 2108-й 130 – 2409-й 140 –27010-й 150 – 30011-й 160 – 330

ІV. Оцінювання мовних знань і вмінь Видами оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови є поточне,

тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація. Поточне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учнів

щодо оволодіння змістом предмета, уміннями й навичками відповідно до вимог навчальної програми.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння й первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, установлення зв’язків між ними і засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок. Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове і фронтальне опитування; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо.

23

Для контрольної перевірки мовних знань і вмінь використовуються завдання у тестовій формі, складені на матеріалі слова, сполучення слів, речення, груп пов’язаних між собою речень. Одиницею контролю є вибрані учнями правильні варіанти виконання завдань тестового характеру й самостійно дібрані приклади.

Оцінювання здійснюється таким чином, щоб за зазначену вище роботу учень міг одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка не дала задовільного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу).

V. Оцінювання правописних (орфографічних і пунктуаційних) умінь учнівОсновною формою перевірки орфографічної й пунктуаційної грамотності є

контрольний текстовий диктант. Матеріалом є текст, доступний для учнів певного класу. Перевірка здійснюється фронтально за традиційною методикою.

Обсяг диктанту по класах:Клас Кількість слів в

тексті5-й 90-1006-й 100-1107-й 110-1208-й 120-1409-й 140-16010-й 170-18011-й 180-190

П р и м і т к а. У визначенні кількості слів у диктанті враховують як самостійні, так і службові слова.

Для контрольних диктантів використовуються тексти, в яких кожне з опрацьованих протягом семестру правил орфографії та/чи пунктуації були представлені 3-5 прикладами. Текст записується учнем із голосу вчителя.

Диктант оцінюється однією оцінкою на основі таких вимог: орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково; виправляються, але

не враховуються такі орфографічні й пунктуаційні помилки:1) на правила, які не містить шкільна програма; 2) на ще не вивчені правила; 3) у

словах з написаннями, що не перевіряються, над якими не проводилась спеціальна робота; 4) у передачі так званої авторської пунктуації.

повторювані помилки (помилка у тому ж слові, яке повторюється у диктанті кілька разів), вважаються однією помилкою; однотипні помилки (на те саме правило), але в різних словах вважаються різними помилками;

розрізняють грубі й негрубі помилки; зокрема, до негрубих відносяться такі: 1) у винятках з усіх правил; 2) у написанні великої букви в складних власних найменуваннях; 3) у випадках написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від іменників з прийменниками; 4) у випадках, коли замість одного знаку поставлений інший; 5) у випадках, що вимагають розрізнення не і ні (у сполученнях не хто інший, як....; не що інше, як...; ніхто інший не...; ніщо інше не...); 6) у пропуску одного із сполучуваних розділових знаків або в порушенні їх послідовності; 7) у заміні українських букв російськими;

п’ять виправлень (неправильне написання на правильне) прирівнюються до однієї помилки.

24

Нормативи оцінювання по балах:Бали Кількість помилок

1 15-16 і більше2 13-143 11-124 9-105 7-86 5-67 48 39 1+1 (негруба)10 111 1 (негруба)12 –

Контрольна перевірка з української мови здійснюється фронтально та індивідуально.Фронтально оцінюються: аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий переказ і

письмовий твір, мовні знання й вміння. Індивідуально оцінюються: говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання

вголос. Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку. У І семестрі пропонуємо провести оцінювання 2 видів мовленнєвої діяльності (усний твір, діалог), результати оцінювання виставити в колонку без дати і врахувати в найближчу тематичну. У ІІ семестрі провести оцінювання таких видів мовленнєвої діяльності, як усний переказ і читання вголос. Повторне оцінювання всіх видів мовленнєвої діяльності не проводять.

Зразок заповнення сторінки журналу з української мови подано у методичному листі Міністерства від 21.08.2010 № 1/9-580. Звертаємо увагу, що додатковий запис щодо теми над датами в журналі не робиться.

Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань тестового характеру (на їх виконання відводиться 15-20 хвилин уроку) залежно від характеру виучуваного матеріалу. Решта часу контрольного уроку може бути використано на виконання завдань з аудіювання, читання мовчки.

Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольної (тестової) роботи з мовної теми. Оцінку за семестр виставляють на основі тематичного оцінювання.

Оцінювання говоріння, читання вголос здійснюється індивідуально шляхом поступового накопичення оцінок для того, щоб кожний учень (учениця) одержав(ла) мінімум одну оцінку за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу й усного твору. Для цих видів робіт не відводять окремого уроку, а оцінки виводять один раз на рік і виставляють у колонки без дати.

Кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови в загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання скориговано у програмі з української мови для 5-12 класів (лист Міністерства від 18.05.2009 № 1/9-342).

Фронтальні види контрольних робіт:

25

Форми контролю

5 6 7 8 9 10 11І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ

Перевірка мовної теми*

4

4 3 3 3 3 2 2 2 2 2 2 2 2

Письмо: переказ 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 твір – 1 – 1 – 1 1 1 1 1 1 - 1 -Правопис:диктант**

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

Аудіювання* – 1 – 1 – 1 – 1 – 1 – 1 – 1Читання мовчки*

1 – 1 – 1 – 1 – 1 – 1 – 1 –

* Основною формою перевірки мовної теми, аудіювання і читання мовчки є тестові завдання.** Основною формою перевірки орфографічної й пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант.

У таблиці зазначено мінімальну кількість фронтальних видів контрольних робіт, учитель на власний розсуд має право збільшувати цю кількість, залежно від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо.

Викладання української мови у профільних класах філологічного напряму (профіль – українська філологія) спрямоване на вирішення комплексу завдань: формування усвідомленого ставлення до української мови як інтелектуальної, духовної, моральної і культурної цінності, потреби знати сучасну українську літературну мову й досконало володіти нею в усіх сферах суспільного життя, розвиток інтелектуально-креативних здібностей, прагнення до творчого осягнення вершин української культури й мистецтва слова; готовності до адекватного вибору й отримання професійної гуманітарної (філологічної) освіти; поглиблення знань про мову як багатофункціональну знакову систему й суспільне явище, розуміння основних процесів, що відбуваються в мові, ознайомлення з мовознавством як наукою і працями провідних вітчизняних лінгвістів тощо; засвоєння норм мовленнєвої поведінки в різних сферах і ситуаціях спілкування та вдосконалення умінь і навичок спілкування в науково-навчальній, соціально-культурній, офіційно-діловій сферах, оволодіння різноманітними стратегіями і тактиками ефективної комунікації тощо.

Відповідно оцінювання говоріння у профільних класах філологічного напряму (профіль – українська філологія) здійснюється індивідуально шляхом поступового накопичення оцінок для того, щоб кожний учень (учениця) одержав(ла) мінімум дві оцінки за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу та усного твору. Для цих видів робіт не відводять окремий урок, а оцінки виводять двічі на рік і виставляються у колонки без дати.

Ведення зошитів оцінюється від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою. Під час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботи.

Інтернет-ресурси мовної тематикиВикористання комп’ютерних технологій також є істотним резервом підвищення

грамотності учнів, зокрема систематичне написання комп’ютерних диктантів, якщо є

26

така можливість, дає змогу індивідуалізувати процес удосконалення правописних умінь і навичок.

Радимо такі електронні посібники, схвалені Міністерством освіти і науки України до використання в навчальному процесі:

Практикум з української мови: 10-11 класи (автори Л.Скуратівський, Г.Шелехова, В.Новосьолова, Л.Плетньова), розробник „Квазар-Мікро-Техно”, 2006);

Педагогічний програмний засіб „Українська мова, 7 клас” ( автори – Г. Шелехова, В. Новосьолова, Я. Остаф, Л. Скуратівський), розробник ЗАТ „Мальва”, 2007);

Педагогічний програмний засіб „Українська мова, 8 клас” ( автори – Г. Шелехова, В. Новосьолова, Я. Остаф), розробник ЗАТ „Мальва”, 2008);

Українська мова. Збірник текстів для диктантів. 9 клас. Державна підсумкова атестація (аудіодиск). – К., 2010 та ін.

Використання електронного посібника на уроках української мови допомагає уникнути одноманітності в роботі вчителя на уроці, наочно представити мовні об’єкти і процеси, дає можливість переглянути відеосюжети, виявити рівень навчальних досягнень учнів, забезпечити диференціацію, індивідуалізацію навчання, формувати мотивоване ставлення до вивчення мови, проводити оперативний самоконтроль учнів у процесі виконання вправ і тестів тощо.

Для отримання більш розширеної інформації радимо звернутися до Інтернет-сайтів мовної тематики: vesna.sammit.kiev.ua; ingresua.tripod.com/domivka.htm.

УКРАЇ НСЬКА ЛІТЕРАТУРАГоловною метою вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних

закладах є залучення учнів до найвищих досягнень національної літератури і культури, національних і загальнолюдських духовних цінностей, формування комунікативної та літературної компетентностей, розвиток творчих здібностей учнів, виховання в них естетичного смаку, високої читацької та загальної культури, вироблення вмінь самостійно ознайомлюватися зі зразками мистецтва слова, свідомо сприймати втілені в них естетичні й духовні цінності.

Для досягнення цієї мети необхідно вирішувати такі основні завдання:- формувати в учнів уявлення про художню літературу як мистецтво слова, важливу

складову системи мистецтв і духовної культури українського та інших народів світу;- виховувати повагу до духовних скарбів українського народу, етнічну, соціальну,

гендерну, релігійну, індивідуальну толерантність, здатність формувати, формулювати й активно відстоювати власну точку зору, свою систему життєвих цінностей і пріоритетів, зберігати й примножувати кращі національні традиції;

- відпрацьовувати з учнями вміння й навички аналізу художнього тексту, здатність сприймати його з урахуванням авторської концепції й індивідуального стилю, бачити кожен конкретний твір у літературному, культурному та історичному контекстах;

- давати школярам оптимальний обсяг літературознавчих понять і термінів, потрібних для повноцінної інтерпретації художніх текстів, розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;

- навчати учнів визначати національну своєрідність і загальнолюдську значущість 27

літературних творів, у тому числі шляхом зіставлення зі зразками різних національних літератур та різних видів мистецтв;

- розвивати усне й писемне мовлення школярів, їхнє мислення (образне, асоціативне, абстрактне, критичне, логічне тощо);

- формувати в учнів потребу в читанні літературних творів, здатність засвоювати духовно-естетичний потенціал художньої літератури;

- виховувати повагу до книги як універсального носія інформації,- відпрацьовувати навички розрізнення явищ елітарної та масової культури.

Об’єктом вивчення в курсі української літератури є художній твір, його естетична природа та духовно-етична сутність. Аналіз та інтерпретація літературного твору мають спиратися на ґрунтовне знання тексту, докладний розгляд ключових епізодів, доречне цитування, виразне читання окремих творів або їх фрагментів тощо. І. ПРОГРАМИ

У 2013-2014 навчальному році вивчення української літератури у 5 класі здійснюватиметься за новою навчальною програмою для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, розробленою на основі нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392) і затвердженою наказом Міністерства від 6.06.2012 р. № 664.

Укладачі нової програми з української літератури максимально враховували потреби та читацькі інтереси сучасних дітей, вирішивши такі задачі: скорочення загальної кількості авторів для кожного класу з метою розвантаження школярів та вивільнення часу для глибшого вивчення конкретних творів; відбір творів лише високої художньої якості; максимальне осучаснення запропонованих творів за рахунок уведення нових; урахування відповідності художніх текстів віковим особливостям учнів; визначення концептів толерантності й патріотизму як основних критеріїв відбору художніх текстів.

У програмі для 5 класу було вилучено тексти, які застарілі, нецікаві для сучасних учнів або ж заскладні для їхнього розуміння й естетичного сприймання. Натомість запропоновано нові сучасні художні твори, написані спеціально для дітей: наприклад, твір Галини Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії».

Програма 5 класу структурована за такими взаємопов’язаними тематично-проблемними блоками: «Світ фантазії, мудрості», «Історичне минуле нашого народу», «Рідна Україна. Світ природи». На рубрику «Література рідного краю» виділено 4 години, які вчитель упродовж року може розподіляти самостійно. Це сприятиме додатковому індивідуальному вибору вчителем текстів для розгляду. До «літератури рідного краю» пропонується включати також художню творчість відомих ровесників учнів, їхніх земляків.

Запропонована кількість часу на вивчення кожного розділу, теми є орієнтовною, учитель може її змінювати (в межах 70 год.). Резервний час може використовуватися для уроків розвитку мовлення, контрольного оцінювання, різних видів творчих та інших робіт (екскурсій, диспутів, семінарів тощо) − на вибір учителя. Ознайомлення з літературою рідного краю відбувається упродовж року.

Необхідно звернути увагу, що текстово вивчаються лише твори, виокремлені у новій програмі півжирним, інші ж лише називаються. Це саме стосується й коротких оглядів перед підтемами. Особливу увагу варто звернути на підрубрику ТЛ (теорія літератури). У шкільному вивченні вона означає лише початкові, доступні дітям знання про певні

28

теоретико-літературні поняття, необхідні при розгляді твору як явища мистецтва слова. До того ж кожне з них зазначається лише один раз, надалі вони лише повторюються, закріплюються − відповідно до вибору й фахової компетентності вчителя.

У 2013-2014 навчальному році вивчення української літератури в 6-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою, затвердженою Міністерством: Українська література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів/ Автори Р.В.Мовчан, Н.В.Левчик, О.А.Камінчук, М.П.Бондар, О.Б.Поліщук, М.М.Сулима, Л.П.Шабельникова, В.М.Садівська. Керівник проекту М.Г.Жулинський. За загальною редакцією Р.В.Мовчан. – К., Ірпінь: Перун, 2005. – 201 с.

Вивчення української літератури у 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмами, затвердженими Міністерством (наказ від 28.10.2010 № 1021). Ефективність практичного втілення системи профільного вивчення української літератури та визначення ступеня її представленості як окремої навчальної дисципліни в профілях інших спеціалізацій забезпечується наявністю двох профільних програм.

- Українська література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний, спортивний, суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний напрями; філологічний напрям (профіль – іноземна філологія). Академічний рівень / Укладачі: М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк – керівники авторського колективу; Р.В. Мовчан,  Н.В. Левчик, М.П. Бондар, О.А. Камінчук, В.І. Цимбалюк. За заг. ред. Р.В. Мовчан. – К.: Грамота, 2011.

- Українська література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Філологічний напрям (профіль української філології). Профільний рівень / Укладачі: М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк – керівники авторського колективу; Р.В. Мовчан,  Н.В. Левчик, М.П. Бондар, О.А. Камінчук, В.І. Цимбалюк. За заг. ред. Р.В. Мовчан. – К.: Грамота, 2011.

Програма академічного рівня збігається за змістом і формою з програмою рівня стандарту (як за кількістю годин, так і за вимогами до рівня оцінювання навчальних досягнень учнів).

У вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладах українська література вивчатиметься за програмами:

У 5-9 класах: Українська література. 5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів/ Автори Р.В.Мовчан, Н.В.Левчик, О.А.Камінчук, М.П.Бондар, О.Б.Поліщук, М.М.Сулима, Л.П.Шабельникова, В.М.Садівська. Керівник проекту М.Г.Жулинський. За загальною редакцією Р.В.Мовчан. – К., Ірпінь: Перун, 2005. – 201 с. (з урахуванням внесених змін до навчальної програми).

У 10-11 класах: Українська література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний, спортивний, суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний напрями; філологічний напрям (профіль – іноземна філологія). Академічний рівень / Укладачі: М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк – керівники авторського колективу; Р.В. Мовчан,  Н.В. Левчик, М.П. Бондар, О.А. Камінчук, В.І. Цимбалюк. За заг. ред. Р.В. Мовчан. – К.: Грамота, 2011.

У 10-12 класах: Українська література. 10-12 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний,

29

технологічний, спортивний, суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний напрями; філологічний напрям (профіль – іноземна філологія). Академічний рівень / Укладачі: М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк – керівники авторського колективу; Р.В. Мовчан,  Н.В. Левчик, М.П. Бондар, О.А. Камінчук, В.І. Цимбалюк. – К.: Грамота, 2009.

Згідно з наказом Міністерства від 18.02.2008 № 99 «Про Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів» розроблено навчальну програму з української літератури:

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням української літератури. 8-9 класи. // Керівники авторського колективу: М.Г. Жулинський, Г.Ф. Семенюк; за загальною редакцією Р.В. Мовчан; авторський колектив: Р.В. Мовчан, М.М. Сулима, В.І. Цимбалюк, Н.В. Левчик, М.П. Бондар. – К.: Грамота, 2009. – 88 с.

Основними завданнями поглибленого вивчення літератури є: вироблення в учнів стійкого інтересу до читання, до української книжки зокрема; формування самостійного, критичного, творчого мислення школярів у процесі аналізу художнього твору на основі засвоєння ними необхідної суми знань; розвиток творчих здібностей, загальнокультурного рівня учнів через ознайомлення їх із творами мистецтва слова, розвиток високих моральних цінностей людини, втілених у художніх творах; виховання сучасної естетично розвиненої особистості, творчого читача зі сформованим почуттям національної свідомості та власної людської гідності. Одним з основних компонентів допрофільної та профільної підготовки є курси за вибором і факультативи. Зазначені курси сприяють одержанню старшокласниками чітких уявлень про свою майбутню професію, що так чи інакше має бути пов'язана з філологією (учитель-словесник, журналіст, редактор, коректор, перекладач, фольклорист, науковець філологічної спеціалізації тощо), а також дають змогу виробити особистісні риси та фахові навички.

Програми курсів за вибором і факультативів, схвалені Міністерством, вміщено у збірнику:

Збірник програм курсів за вибором і факультативів з української літератури / За загальною ред. Таранік-Ткачук К.В. – К.: Грамота, 2011.

Важливим залишається організаційний аспект щодо використання програм курсів за вибором або факультативів. Факультативи розраховані на 9 – 17 годин опрацювання, мають «статус» необов’язковості, коли учень може перевірити власні нахили, здібності й уподобання, опановуючи факультативний курс. Відповідно до наказу Міністерства від 20.02.2002 р. № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп… загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах» мінімальна наповнюваність груп при проведенні факультативних занять у ЗНЗ міської місцевості становить 8 учнів, сільської місцевості – 4 учні.

Програма курсу за вибором розрахована на 35 годин на рік (одна година на тиждень), ці заняття є обов’язковими для відвідування учнями, які обрали цей курс, від початку навчального року до завершення, робота учнів у кінці навчального року має бути оцінена.

Однак, ураховуючи, що організація профільного навчання на етапі допрофільної (8–9 класи) та профільної (10–11 класи) освіти мають свої особливості, що спричинені об’єктивними і суб’єктивними причинами, можливим є узгодження обраної програми з реальною ситуацією. Так, обравши курс за вибором на 35 годин на рік, учитель має право

30

скоригувати кількість годин і ущільнити матеріал, якщо згідно з реальними обставинами може викладати лише факультативний курс на 17 годин на рік. Можливим є й зворотній процес, коли факультативний курс може бути використаний як курс за вибором. Кількість годин на вивчення кожної теми, збільшення навчального матеріалу має бути скоригованим у календарно-тематичному плануванні до програми курсу за вибором.

У такому випадку скоригована програма має бути погоджена на засіданні методичного об’єднання загальноосвітнього навчального закладу і затверджена керівником цього навчального закладу. У пояснювальній записці до програми необхідно зазначити, на основі якої програми курсу за вибором або факультативу (за чиїм авторством), відповідно до якого посібника, схваленого Міністерством, розроблено скоригований варіант.

ІІ. ПІДРУЧНИКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯВивчення української літератури у 5 класі загальноосвітніх навчальних закладів у

2013-2014 навчальному році здійснюватиметься за підручниками, рекомендованими Міністерством:

- Авраменко О.М. Українська література. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Грамота, 2013.

- Коваленко Л.Т. Українська література. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013.

Представлені підручники відповідають вимогам нової програми з української літератури для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів, хоча кожен з них має свої особливості.

Концептуальними положеннями підручника Авраменка О.М. є посилення читацького інтересу й пізнавальної активності учнів в умовах глобалізації суспільства й розвитку інформаційних технологій; зацікавлення учнів художнім твором як явищем мистецтва слова, як каналом пізнання світу й себе в ньому; формування творчої особистості, національно свідомої, громадянина України і світу; повернення літератури в коло пріоритетів молоді.

Підручник побудований на поєднанні проблемно-тематичного й жанрового принципів вивчення української літератури й представляє нове покоління навчальних видань, що покликані сприяти формуванню стійкої мотивації до вивчення літератури й розвиткові всебічних здібностей учнів: спостереження за становленням особистості на прикладі літературних героїв; діалогізм: читач – підручник, читач – художній твір, читач – автор підручника; узагальнення найсучаснішої інформації про письменників і їхні твори; емоційне сприйняття й оцінка художніх творів; елементи аналізу й інтерпретації художніх творів; розвиток комунікативних здібностей (система завдань, в основі яких лежить диспут або дискусія).

Основний текст підручника має три основних рівні: художньо-літературний, теоретичний і методичний. Додатковий рівень представлений переважно матеріалом рубрик «До речі…», «Цікаве літературознавство», «Допитливому читачеві».

Прикметною особливістю в структуруванні матеріалу, що пов'язаний з вивченням творів великої прози, є те, що його поділено на частини, у кінці кожної подано систему різнорівневих завдань (їх завжди дванадцять). Такий підхід чітко організовує роботу учнів і вчителя на окремих уроках, збалансовано розподіляє навчальний час.

Актуальність авторської концепції змісту підручника з української літератури Коваленко Л.Т. полягає в зорієнтованості не лише на засвоєння учнями певної суми

31

знань, але і на розвиткові його особистості, пізнавальних і творчих можливостей. Активна комунікація на уроці та в позаурочний час передбачена на багатьох рівнях: з однокласниками, батьками, іншими членами родини, носіями творів усної народної творчості. Значну увагу приділено розвитку емоційної сфери школярів.

Підручник розвиває логічне, критичне та творче мислення учнів. Він націлений на розвиток розумового потенціалу школярів шляхом цілеспрямованого формування у них правильної читацької діяльності. Вона забезпечується системою запитань і завдань, які вдосконалюють уміння прогнозувати певний розвиток подій, творчо інтерпретувати отриману за допомогою читання інформацію, засвоюючи не тільки фактичний зміст літературного твору, але також підтекст і ідейний задум (смислове ядро).

Перед кожним художнім текстом запропоновано пояснення теоретичних відомостей, короткі відомості з біографії письменника. Враховуючи тематику та стильову різноманітність текстів, у підручнику зроблено спробу відійти від традиційної розповіді про письменника тільки в науково-популярному стилі. Намагаючись представити тексти різних стилів мовлення, пропонується частину біографічного матеріалу опрацьовувати на зразках публіцистичного або ділового мовлення (спогади про письменника, автобіографія, інтерв’ю, коротка наукова стаття відомого літературознавця тощо).

У підручнику учням запропоновано працювати за рубриками: «Поміркуй над прочитаним»; «Збагачуй своє мовлення»; «Будь уважним до слова»; «Література в колі мистецтв»; «Ти ― творча особистість»; «Твої літературні проекти». Завершує кожен розділ сторінка «Перевір, чи старанно ти навчаєшся».

Інтерактивні технології навчання сприяють постійній активній діяльності та позитивній взаємодії всіх учнів. Підручник націлює на колективне, групове, індивідуальне навчання, самонавчання, самоконтроль і самооцінювання, навчання у співпраці, коли вчитель і учні ― рівноправні суб'єкти пізнавальної діяльності. Завдання підручника спонукають учнів займати активну позицію в процесі навчання, моделювати життєві ситуації. Типи завдань, які спрямовані на реалізацію інтерактивних діалогових технологій: учень-учитель, учень-учні, учень-учень; завдання на вільний вибір тощо.

Поглиблене вивчення української літератури у 8-9 класах може здійснюватися за підручником, рекомендованим Міністерством:

Цимбалюк В.І. Українська література. Підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим вивченням української літератури. – К.: Видавничий дім «Освіта». – 2012.

З метою рівномірного розподілу навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю з української літератури (за класами). Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.

Обов’язкова кількість видів контролю5–9 класи

Класи 5 6 7 8 9Семестри І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ

32

Контрольні роботиу формі:

контрольного класного твору;

виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)

2

–

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

4

2

2

4

2

2

Уроки розвитку мовлення*(РМ)

2(у+п)

2(у+п)

2(у+п)

2(у+п)

2(у+п)

2(у+п

)

2(у+п)

2(у+п)

2(у+п)

2(у+п

)

Уроки позакласного читання(ПЧ)

2 2 2 2 2 2 2 2 1 1

Перевірка зошитів

4 5 4 5 4 5 4 5 4 5

У 8–9 класах з поглибленим вивченням української літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд вчителя визначається кількість і види контрольних робіт).

10–1 1 класиКласи 10 11 10 11

Семестри І ІІ І ІІ І ІІ І ІІРІВЕНЬ СТАНДАРТУ,

АКАДЕМІЧНИЙПРОФІЛЬНИЙ

РІВЕНЬКонтрольні роботиу формі:

контрольного класного твору;

виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

4

1

3

4

1

3

4

1

3

4

1

3

Уроки розвитку мовлення*(РМ)

2(у+п)

2(у+п)

2(у+п)

2(у+п)

2(у+п)

2(у+п)

2(у+п)

2(у+п)

Уроки 1 1 1 1 2 2 2 233

позакласного читання(ПЧ)Перевірка зошитів 4 5 4 5 4 5 4 5

У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – писемного. Умовне позначення у таблиці – (у + п).

Звертаємо увагу на те, що домашній контрольний твір не є обов’язковою формою контролю з української літератури. Ураховуючи розвиток інформаційних технологій і рівень володіння ними сучасними учнями, написання домашнього контрольного твору, який потім має перевірити учитель, перетворюється на формальність і не дозволяє об’єктивно визначити знання учнів з певної теми.

Якщо такий вид контролю навчальних досягнень учнів, як домашній контрольний твір, залишений учителем, необхідно обрати таку форму творчої роботи (наприклад, створення фанфіків тощо), щоб учні самостійно виконували творче домашнє завдання.

Можливі види контрольних робіт: тест; відповіді на запитання; контрольний літературний диктант; анкета головного героя; комбінована контрольна робота тощо; письмові контрольні твори.

Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення: складання оповідання (казки) за прислів’ям; добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають

головну ідею твору; введення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі; усний переказ оповідання, епізоду твору; твір-характеристика персонажа; написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом; написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо; твір-опис за картиною; складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника); підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) –

індивідуального чи колективного – з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо;

складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації;

написання реферату; ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору; написання листа авторові улюбленої книжки; інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору) тощо.

Перелік головних вимог щодо виконання письмових робіт і перевірки зошитів з української літератури, особливостей проведення уроків виразного читання, кількість, призначення та особливості оформлення зошитів з предмета містяться у відповідному

34

методичному листі Міністерства від 21.08.2010 № 1/9-580. Там же подано зразок заповнення сторінки журналу з української літератури. Звертаємо увагу, що додатковий запис щодо теми над датами в журналі не робиться.

Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів з української літератури

Рівні навчальн

их досягнень учнів

Бали

Оцінювання навчальних досягнень учнів

Початко-вий

1 Учні відтворюють матеріал на елементарному рівні, називаючи окремий літературний факт або явище.

2 Учні розуміють навчальний матеріал на елементарному рівні його засвоєння, відтворюють якийсь фрагмент окремим реченням.

3 Учні сприймають навчальний матеріал, дають відповідь у формі зв’язного висловлювання (з допомогою вчителя).

Середній

4 Учні володіють літературним матеріалом на початковому рівні його засвоєння, відтворюють незначну його частину, дають визначення літературного явища без посилання на текст.

5 Учні володіють матеріалом та окремими навичками аналізу літературного твору, з допомогою вчителя відтворюють матеріал і наводить приклади з тексту.

6 Учні володіють матеріалом, відтворюють значну його частину, з допомогою вчителя знаходять потрібні приклади у тексті літературного твору.

Достатній

7 Учні володіють матеріалом і навичками аналізу лiтературного твору за поданим учителем зразком, наводять окремі власні приклади на підтвердження певних суджень.

8 Учні володіють матеріалом, навичками текстуального аналізу на рівні цілісно-комплексного уявлення про певне літературне явище, під керівництвом учителя виправляють допущені помилки й добирають аргументи на підтвердження висловленого судження або висновку.

9 Учні володіють матеріалом та навичками цілісно-комплексного аналізу художнього твору, систематизують та узагальнюють набуті знання, самостійно виправляють допущені помилки, добирають переконливі аргументи на підтвердження власного судження.

Високий 10 Учні володіють матеріалом та навичками цілісно-комплексного аналізу літературного твору, виявляють початкові творчі здібності, самостійно оцінюють окремі нові літературні явища, знаходять і виправляють допущені помилки, працюють з різними джерелами інформації, систематизують та творчо використовують дібраний матеріал.

11 Учні на високому рівні володіють матеріалом, вміннями і навичками аналізу художнього твору, висловлюють свої думки, самостійно оцінюють різноманітні явища культурного життя, виявляючи власну позицію щодо

35

них.12 Учні вільно володіють матеріалом та навичками текстуального аналізу

літературного твору, виявляють особливі творчі здібності та здатність до оригінальних рішень різноманітних навчальних завдань, до використання набутих знань та вмінь у нестандартних ситуаціях, схильність до літературної творчості.

Вимоги до оцінювання контрольних творів

Рівень Бали Вимоги до оцінювання навчальних досягнень

учнів

ГрамотністьПрипустима кількість орфографі

чних і пунктуацій

них помилок

Припустима кількість лексичних, граматичних і стилістичнихпомилок

Початковий

1 Побудованому учнем (ученицею) тексту бракує зв’язності й цілісності, урізноманітнення потребує лексичне та граматичне оформлення роботи

15-16і більше

9-10

2 Побудоване учнем (ученицею) висловлювання характеризується фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; потребує збагачення й урізноманітнення лексика і граматична будова мовлення

13-14

3 Учневі (учениці) слід працювати над виробленням умінь послідовніше й чіткіше викладати власні думки, дотримуватися змістової та стилістичної єдності висловлювання, потребує збагачення та урізноманітнення лексика й граматична будова висловлювання

11-12

36

Середній

4 Висловлювання учня (учениці) за обсягом складає дещо більше половини від норми і характеризується певною завершеністю, зв’язністю; розкриття теми має бути повнішим, ґрунтовнішим і послідовнішим; чіткіше мають розрізнюватися основна та другорядна інформація; потребує урізноманітнення добір слів, більше має використовуватися авторська лексика

9-10

7-8

5 За обсягом робота учня (учениці) наближається до норми, загалом є завершеною, тему значною мірою розкрито, проте вона потребує глибшого висвітлення, має бути увиразнена основна думка, посилена єдність стилю, мовне оформлення різноманітнішим

7-8

6 За обсягом висловлювання учня (учениці) сягає норми, його тема розкривається, виклад загалом зв’язний, але учневі ще слід працювати над умінням самостійно формулювати судження, належно їх аргументувати, точніше добирати слова й синтаксичні конструкції

5-6

Достатній

7 Учень (учениця) самостійно створює достатньо повний, зв’язний, з елементами самостійних суджень текст, вдало добирає лексичні засоби, але ще має вдосконалювати вміння чітко висвітлювати тему, послідовно її викладати, належно аргументувати основну думку

4

5-6

8 Учень (учениця) самостійно будує достатньо повне, осмислене висловлювання, загалом ґрунтовно висвітлює тему, добирає переконливі аргументи на їх користь, проте ще має працювати над урізноманітненням словника, граматичного та стилістичного оформлення роботи

3

9 Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст; загалом розкриває тему, висловлює основну думку; вдало добирає лексичні засоби, проте ще має працювати над умінням виразно висловлювати власну позицію і належно її аргументувати

1+1 (негруба)

37

Високий

10 Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, певним чином аргументує різні погляди на проблему, робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю, дотриманням стильової єдності й виразності тексту

1 3

11 Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання; аргументовано, чітко висловлює власну думку, зіставляє її з думками інших, уміє пов’язати обговорюваний предмет із власним життєвим досвідом, добирає переконливі докази для обґрунтування тієї чи іншої позиції з огляду на необхідність розв’язувати певні життєві проблеми; робота відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю

1 (негруба) 2

12 Учень (учениця) самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою та оформленням висловлювання відповідно до мовленнєвої ситуації; повно, вичерпно висвітлює тему; аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, використовує набуту з різних джерел інформацію для розв’язання певних життєвих проблем; робота відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю та різноманітністю, стилістичною довершеністю

– 1

Відповідно до наказу Міністерства від 01.09.2009 № 806 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» загальноосвітні навчальні заклади мають право використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф Міністерства, схвалення відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства.

Щодо використання посібників, що містять календарно-тематичний план і конспекти (плани-конспекти) уроків нагадуємо, що вчитель-словесник може використовувати книжку для вчителя й не готувати окремий конспект для кожного уроку, якщо

посібник має гриф «Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах»;

від дати надання грифу посібникові минуло не більше п’яти років.38

Зауважимо, що вчитель, який має кваліфікаційну категорію «спеціаліст», має самостійно складати конспект (план-конспект) уроку із використанням матеріалів методичних посібників з метою вироблення й відпрацювання навичок моделювання уроків різного типу.

Навчально-методична література, яка має гриф Міністерства і схвалена для використання у загальноосвітніх навчальних закладах: навчально-методичні комплекти до підручників, у тому числі книжки для вчителя із календарно-тематичним плануванням уроків, щорічно зазначаються в Переліку програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством для використання в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою для основної і старшої школи й друкуються на початку навчального року в «Інформаційному збірнику» Міністерства.

Упровадження системи зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови і літератури спричинює значну увагу вчителів-словесників до відпрацювання у школярів навичок виконання тестових завдань різної форми й різного ступеня складності.

Для ефективного використання у навчальному процесі пропонуються схвалені Міністерством та Українським центром оцінювання якості освіти збірники, які готують учнів до зовнішнього незалежного оцінювання, а також нові посібники (комплексні зошити) для самостійної підготовки учнів на основі загальних теоретичних відомостей з курсу української літератури:

Авраменко О.М., Блажко М.Б. Українська мова та література. Довідник. Завдання в тестовій формі. І частина. ЗНО 2012. − К.: Грамота, 2011.

Авраменко О.М. Українська мова та література. Збірник завдань у тестовій формі. ІІ частина. ЗНО 2012. − К.: Грамота, 2011.

Українська література: Хрестоматія для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання 2012 / [упорядк. Авраменка О. М.]. − К.: Грамота, 2011.

Авраменко О.М. Українська література. Міні-конспекти для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання. – К.: Грамота, 2012.

Рекомендована література та інтеренет-ресурси У процесі вивчення української літератури варто використовувати й сучасні

можливості Інтернету, наприклад, такі сайти: pysar.tripod.com – класична українська література; www.poetryclub.com.ua – сучасна поезія світу, критичні матеріали про літераторів; poetry.uazone.net – українська поезія та фольклор, тексти сучасних пісень,

переклади світової поетичної класики; books.ms.km.ua – твори репресованих українських письменників; www.lib.proza.com.ua – твори сучасних українських і зарубіжних авторів; litopys.narod.net – бібліотека давньоукраїнського письменства, оригінали творів,

переклади, коментарі, історичні відомості; www.nbuv.gov.ua/tb/ukr.html – зібрання творів українського письменства від

найдавніших часів до початку ХХ століття та ін.Літературно-критичний матеріал та тексти художніх творів можна знайти на сайтах

популярних фахових часописів, наприклад: www.book-courier.com.ua – «Книжковий кур’єр»; www.elitprofi.com.ua/gazeta – «Книжник-ревю»;

39

www.krytyka.kiev.ua – «Критика» та ін.

Світова література Предмет «Світова література»: мета, завдання, перспективи.

Відповідно до Концепції літературної освіти літературні курси у школі сприяють всебічному розвитку школярів, визначенню свого місця в широкому полікультурному й полімовному просторі, вихованню любові до книги, інтересу до духовних надбань своєї країни та людства, взаємоповаги до людей різних цивілізацій та національностей.

Світова література як навчальний предмет у загальноосвітніх навчальних закладах, синтезуючи в собі найвищі досягнення культури народів світу, має великий арсенал засобів для перетворення її фундаментальних цінностей в індивідуальний досвід учня, дає унікальну і необхідну можливість учитися жити в конкретному соціокультурному просторі, усвідомлюючи його різноманітність та неоднозначність.

В основу курсу світової літератури покладено особистісно зорієнтовану модель навчання, умовою ефективного застосування якої є використання таких методичних підходів, які передбачають позицію учня як активного співтворця уроку, самого процесу вивчення літератури. Така позиція формується завдяки системному використанню міжлітературних зв’язків і міжпредметної інтеграції, створенню системи проектної діяльності (дослідницької, творчої тощо) й умов для самопізнання особистості учня в процесі вивчення світової літератури.

Головною метою вивчення світової літератури у загальноосвітніх навчальних закладах є залучення учнів до найвищих досягнень національної та світової літератури і культури, національних і загальнолюдських духовних цінностей, формування комунікативної та літературної компетентностей, розвиток творчих здібностей учнів, виховання в них естетичного смаку, високої читацької та загальної культури, вироблення вмінь самостійно ознайомлюватися зі зразками мистецтва слова, свідомо сприймати втілені в них естетичні й духовні цінності.

Для досягнення цієї мети необхідно вирішувати такі основні завдання:- формувати в учнів уявлення про художню літературу як мистецтво слова,

важливу складову системи мистецтв і духовної культури українського та інших народів світу;

- виховувати повагу до духовних скарбів українського народу та всього людства, расову, етнічну, соціальну, гендерну, релігійну, індивідуальну толерантність, здатність формувати, формулювати й активно відстоювати власну точку зору, свою систему життєвих цінностей і пріоритетів, зберігати й примножувати кращі національні традиції;

- відпрацьовувати з учнями вміння й навички аналізу художнього тексту, здатність сприймати його з урахуванням авторської концепції й індивідуального стилю, бачити кожен конкретний твір у літературному, культурному та історичному контекстах;

- давати школярам оптимальний обсяг літературознавчих понять і термінів, потрібних для повноцінної інтерпретації художніх текстів, розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;

- навчати учнів визначати національну своєрідність і загальнолюдську значущість літературних творів, у тому числі шляхом зіставлення зі зразками різних національних літератур та різних видів мистецтв;

- розвивати усне й писемне мовлення школярів, їхнє мислення (образне, асоціативне, абстрактне, критичне, логічне тощо);

- формувати в учнів потребу в читанні літературних творів, здатність засвоювати 40

духовно-естетичний потенціал художньої літератури;- виховувати повагу до книги як універсального носія інформації,- відпрацьовувати навички розрізнення явищ елітарної та масової культури.

Об’єктом вивчення в курсі світової літератури є художній твір, його естетична природа та духовно-етична сутність. Аналіз та інтерпретація літературного твору мають спиратися на ґрунтовне знання тексту, докладний розгляд ключових епізодів, доречне цитування, виразне читання окремих творів або їх фрагментів тощо.

Нормативно-правова база викладання світової літератури. Див. сайт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

(www . mon . gov . ua )

Кадрове забезпечення викладання предмета «Світова література» Навчальний предмет «Світова література» мають право викладати педагогічні

працівники, які здобули вищу філологічну освіту, зокрема спеціальності «Учитель російської мови та літератури», «Учитель української мови та літератури», мають спеціалізацію вчителя світової (зарубіжної) літератури, та які пройшли підвищення кваліфікації як вчителі світової літератури відповідно до Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2010 за № 1255/18550 (із змінами, затвердженими наказом МОНмолодьспорту від 20.12.2011 № 1473) (пункти 3.21; 4.10 цього Положення).

Програмне та навчально-методичне забезпечення викладання світової літератури.У 2013-2014 навчальному році вивчення світової літератури у 5 класі

здійснюватиметься за новою навчальною програмою для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, розробленою на основі нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392) і затвердженою наказом Міністерства від 6.06.2012 р. № 664.

5 клас за новою навчальною програмою розпочинає новий етап літературної освіти – прилучення до читання (5-7 класи), який продовжує етап літературного читання, що здійснювався у початковій школі. У зв’язку із підготовкою школярів до входження в сучасний світ і життя в умовах інформаційного суспільства необхідно залучити сучасні інформаційні технології для формування якостей творчого читача (Інтернет-портали бібліотек, сайти письменників і т.д.).

Згідно з новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти передбачається реалізація чотирьох змістових ліній: емоційно-ціннісної, культурологічної, літературознавчої і компаративної.

З метою підвищення мотивації учнів до вивчення української та іноземних мов у програмі з 5 класу закладено можливість читання художніх творів зарубіжних авторів в українських перекладах і мовами оригіналів (англійською, німецькою, французькою, російською тощо – за умови достатньої підготовленості учнів і вчителя).

У програмі збільшено варіативний компонент (20% – 14 годин із 70 на рік): резервний час (6 годин), уроки розвитку мовлення (4 години), уроки позакласного читання (4 години), коли вчитель може обрати твір із переліку додаткової літератури, розподілити додаткові години у межах розділу або теми, врахувавши свої уподобання, інтереси учнів, особливості й рівень підготовки класу.

41

Новий розділ «Сучасна література» сприятиме активізації читацької активності учнів, реалізації їх особистісного вибору цікавої книжки. Відповідно до Концепції літературної освіти збережена орієнтація учнів на читання художніх текстів у повному обсязі (у програмі зменшено кількість і обсяг творів, але бажано, щоб учні їх прочитали повністю, що сприятиме формуванню поваги до книги).

У рубриці «Україна і світ» збережено українські культурні цінності в умовах глобалізованого світу, утвердження пріоритетів нашого суспільства: мораль, патріотизм, толерантність, проблеми, знання української мови та іноземних мов, входження в мультикультурний світ.

У 2013-2014 навчальному році вивчення світової літератури в 6-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою, затвердженою Міністерством: Зарубіжна література. 5–12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / Автори Ю.І. Ковбасенко, Г.М. Гребницький, Н.О. Півнюк, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська. Керівник авторського колективу Ю.І. Ковбасенко. За загальною редакцією Д.С. Наливайка. – К., Ірпінь: Перун, 2005. 

Вивчення світової літератури у 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (наказ від 28.10.2010 № 1021). Ефективність практичного втілення системи профільного вивчення світової літератури та визначення ступеня її представленості як окремої навчальної дисципліни в профілях інших спеціалізацій забезпечується наявністю трьох профільних програм із світової літератури. Світова література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання

учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний, спортивний напрями. Рівень стандарту / Укладачі: Ю.І. Ковбасенко – керівник авторського колективу; Г.М. Гребницький, Т.Б. Недайнова, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська, І.А. Тригуб, О.О. Покатілова. – К.: Грамота, 2011. Світова література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання

учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний напрями. Академічний рівень / Укладачі: Ю.І. Ковбасенко – керівник авторського колективу; Г.М. Гребницький, Т.Б. Недайнова, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська, І.А. Тригуб, О.О. Покатілова. – К.: Грамота, 2011. Світова література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання

учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Філологічний напрям. Профільний рівень / Укладачі: Ю.І. Ковбасенко – керівник авторського колективу; Г.М. Гребницький, Т.Б. Недайнова, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська, І.А. Тригуб, О.О. Покатілова. – К.: Грамота, 2011.

Згідно з наказом Міністерства від 18.02.2008 р. № 99 «Про Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів» розроблено навчальну програму зі світової літератури.

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим вивченням зарубіжної літератури. 8-9 класи. / За загальною науковою редакцією Д.С. Наливайка, керівник авторського колективу Ю.І. Ковбасенко; програму підготували: Ю.І. Ковбасенко, Г.М. Гребницький, Н.О. Півнюк, Г.В. Бітківська, К.Н. Баліна. Для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим вивченням світової літератури можливим є заохочення школярів до вибору в старших класах філологічного профілю навчання, а відтак – до майбутнього опанування у вищих навчальних закладах

42

фахів, пов’язаних із потребою в поглибленому знанні світової літератури (філолог, викладач вищого навчального закладу, учитель-словесник, журналіст, диктор телебачення, літературний редактор і/або коректор, офіс-менеджер тощо).

У вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладах світова література вивчатиметься за програмами:

У 5-9 класах: Зарубіжна література. 5–12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / Автори Ю.І. Ковбасенко, Г.М. Гребницький, Н.О. Півнюк, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська. Керівник авторського колективу Ю.І. Ковбасенко. За загальною редакцією Д.С. Наливайка. – К., Ірпінь: Перун, 2005. 

- У 10-11 класах: Світова література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний, спортивний напрями. Рівень стандарту / Укладачі: Ю.І. Ковбасенко – керівник авторського колективу; Г.М. Гребницький, Т.Б. Недайнова, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська, І.А. Тригуб, О.О. Покатілова. – К.: Грамота, 2011.

- У 10-12 класах: Зарубіжна література. 10-12 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний напрями. Рівень стандарту / Укладачі: Ю.І. Ковбасенко – керівник авторського колективу; Г.М. Гребницький, Т.Б. Недайнова, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська, І.А. Тригуб, О.О. Покатілова. – К.: Грамота, 2009.

Одним з основних компонентів допрофільної та профільної підготовки є курси за вибором і факультативи. Зазначені курси сприяють одержанню старшокласниками чітких уявлень про свою майбутню професію, що так чи інакше має бути пов'язана з філологією (учитель-словесник, журналіст, редактор, коректор, перекладач, фольклорист, науковець філологічної спеціалізації тощо), а також дають змогу виробити особистісні риси та фахові навички.

Програми курсів за вибором і факультативів, рекомендованих Міністерством, вміщено у збірнику:

Збірник програм курсів за вибором і факультативів зі світової літератури. 8–11 класи. Книга 1 / За загальною ред.: Таранік-Ткачук К.В., Дворницької І.П. – Тернопіль: Мандрівець, 2011.–336 с.

Важливим залишається організаційний аспект щодо використання програм курсів за вибором або факультативів. Факультативи розраховані на 9 –17 годин опрацювання, мають «статус» необов’язковості, коли учень може перевірити власні нахили, здібності й уподобання, опановуючи факультативний курс. Відповідно до наказу Міністерства від 20.02.2002 р. № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах» мінімальна наповнюваність груп при проведенні факультативних занять у ЗНЗ міської місцевості становить 8 учнів, сільської місцевості – 4 учні.

Програма курсу за вибором розрахована на 35 годин на рік (одна година на тиждень), ці заняття є обов’язковими для відвідування учнями, які обрали курс, від початку навчального року до завершення, робота учнів у кінці навчального року має бути оцінена.

Однак, ураховуючи, що організація профільного навчання на етапі допрофільної (8–9 класи) та профільної (10–11 класи) освіти мають свої особливості, що спричинені об’єктивними і суб’єктивними причинами, можливим є узгодження обраної програми з реальною ситуацією. Так, обравши курс за вибором на 35 годин на рік, учитель має право

43

скоригувати кількість годин і ущільнити матеріал, якщо згідно з реальними обставинами може викладати лише факультативний курс на 17 годин на рік. Можливим є й зворотній процес, коли факультативний курс може бути використаний як курс за вибором. Кількість годин на вивчення кожної теми, збільшення навчального матеріалу має бути скоригованим у календарно-тематичному плануванні до програми курсу за вибором.

У такому випадку скоригована програма має бути погоджена на засіданні методичного об’єднання загальноосвітнього навчального закладу і затверджена керівником цього навчального закладу. У пояснювальній записці до програми необхідно зазначити, на основі якої програми курсу за вибором або факультативу (за чиїм авторством), відповідно до якого посібника, схваленого Міністерством, розроблено скоригований варіант. Звертаємо особливу увагу, що відповідно до наказу Міністерства від 01.09.2009 р. №806 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» ЗНЗ мають право використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та посібники, що мають відповідний гриф Міністерства, схвалення відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки.

Наукова та навчально-методична література. Навчально-методична література, яка має гриф Міністерства освіти і науки і схвалена для використання у загальноосвітніх закладах: навчально-методичні комплекти до підручників, у тому числі книжки для вчителя із календарно-тематичним плануванням уроків, щорічно зазначаються в Переліку програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством для використанням в ЗНЗ з навчанням українською мовою для основної і старшої школи й друкуються на початку кожного навчального року в «Інформаційному збірнику».

Однією із передумов якісної роботи вчителя і ефективності навчання учнів світової літератури є наявність підручників і навчально-методичних комплектів.

Вивчення світової літератури у 5 класі загальноосвітніх навчальних закладів у 2013-2014 навчальному році здійснюватиметься за підручниками, рекомендованими Міністерством:

Ніколенко О.М., Конєва Т.М., Орлова О.В., Зуєнко М.О., Кобзар О.І. Світова література. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Грамота, 2013.

Волощук Є.В. Світова література. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Генеза, 2013.

Представлені підручники відповідають вимогам нової програми зі світової літератури для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів, хоча кожен з них має свої особливості.

У підручнику авторського колективу Ніколенко О.М., Конєва Т.М., Орлова О.В., Зуєнко М.О., Кобзар О.І. реалізовано змістові лінії нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти – емоційно-ціннісну, літературознавчу, компаративну, культурологічну. По-новому представлено життя і творчість письменників на підставі сучасних матеріалів, у тому числі з інших країн.

У виданні представлено найкращі класичні, а також зроблено нові переклади програмних творів. Здійснено міжпредметні зв'язки світової літератури з курсами української літератури, української та іноземних мов.

44

Рубрики «Порівнюємо», «Обговорюємо», «Творчі завдання» та ін. засвідчують застосування інтерактивних технологій вивчення художніх текстів.

У сучасний період обсяг інформації довкола учня постійно збільшується, це стосується й інформації щодо художньої літератури. У зв’язку з цим головне завдання підручника зі світової літератури – дати базові знання, основну інформацію про літературу як вид мистецтва, прилучити учнів до читання художньої літератури і водночас навчити їх вчитися, тобто працювати з іншими джерелами інформації, самостійно шукати потрібну книгу, читати та оцінювати її, вивчати іноземні мови і культурні здобутки різних країн, що сприяє розширенню кругогляду молоді.

Основна інформація, вміщена в підручнику, поглиблюється і поширюється з допомогою інших супровідних видань для учнів і вчителів, розроблених членами авторського колективу, що утворюють навчально-методичний комплект до підручника (робочий зошит, зошит для контрольного оцінювання, хрестоматії художніх творів (мовами оригіналів та в українських перекладах) із відповідним методичним супроводом, дисками додаткових мультимедійних матеріалів, навчально-методичними матеріалами для вчителів).

Дидактичний матеріал у підручнику Волощук Є.В. структурований за таким алгоритмом: стаття про літературне явище та/або про письменника – художній текст – вияскравлення контексту (культурного, мистецького, літературного тощо). Художні твори, передбачені програмою для текстуального вивчення, представлені найкращими українськими перекладами. Великі за обсягом твори подані у скороченому вигляді, який є достатнім для їх обговорення на уроках у межах визначеного програмою навчального часу.

У випадках зазначеного у програмі варіативного вибору художніх творів у підручнику для текстуального вивчення пропонується один твір, а решта інших презентуються у рубриці «Літературний навігатор», яка включає стислий анонс творів та запитання і завдання для їх самостійного опрацювання.

Для ефективної реалізації визначених Державним стандартом та навчальною програмою змістових ліній літературної освіти була розроблена система додаткових рубрик: «Словник Мудрої Сови», «Літературна кухня», «Довідка Кота Вченого», «Авторитетна цитата», «Український мотив», «У світі мистецтва».

Як інформаційні розділи, так і художні тексти супроводжуються у підручнику блоками запитань за завдань, серед яких є такі, що розраховані на роботу в парах та групах. Учні 6-9 класів будуть навчатися за минулорічними підручниками.

Підручники зі світової літератури для 6-9-х класів:6 клас• Клименко Ж.В. Зарубіжна література.- К.: Навчальна книга, 2006.-368 с.• Ковбасенко Ю.І., Ковбасенко Л.В. Зарубіжна література.– К.: Грамота, 2006.– 296 с.• Півнюк Н.О., Чепурко О.М., Гребницька Н.М. Зарубіжна література. – К.: Освіта, 2006.-256 с.•Воло щук Є.В. Зарубіжна література. - К.: Ґенеза, 2006.- 240с.7 клас• Фесенко В.І. ( вид-во „Вежа”, 2007 р.)• Півнюк Н.О., Чепурко О.М., Гребницька Н.М.( вид-во „Освіта”, 2007 р.)• Ковбасенко Ю.І., Ковбасенко Л.В. ( вид-во „Грамота”, 2007 р.)

45

• Міляновська Н.Р.( вид-во „ Підручники і посібники”, 2007 р.)8 клас•Півнюк Н.О, Чепурко Т.Ф., Гребницька Н. М.(вид-во «Освіта», 2008 р.)• Ковбасенко Ю.І., Ковбасенко Л.В. ( вид-во „Грамота”, 2008 р.)•Фесенко В.І., Григір О.Г. (тов. «Навчальна книга», 2007 р.)• Ніколенко О.М. Столій І.Л. (вид-во «Ранок», 2009 р.)9 клас•Ковбасенко Ю.І.. ( вид-во „Грамота”, 2009 р.)• Півнюк Н.О, Гребницька Н.М., Строганова Г.М..(вид-во «Освіта», 2009 р.)•Назарець В.М. (вид-во «Вежа», 2009 р.)•Ніколенко О.М. (вид-во «АН ГРО ПЛЮС», 2008 р.)

Підручники зі світової літератури для 10-11-х класів: 10 клас

Ковбасенко Ю.І. Зарубіжна література Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту. – К.: Грамота, 2010.

Ковбасенко Ю.І. Зарубіжна література Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Академічний (профільний) рівень. – К.: Грамота, 2010.

Наливайко Д., Шахова К., Волощук Є., Нагорна Н., Кисельова Л., Білик Н. Зарубіжна література Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Академічний (профільний) рівень. – К.: Генеза, 2010.

11 клас • Ковбасенко Ю.І. Світова література. Підручник для 11 класу загальноосвітніх

навчальних закладів. Академічний (профільний) рівень. – К.: Грамота, 2011.- 336 с.

Ісаєва О.О., Клименко Ж.В, Мельник А.О. Світова література. Підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту. – Харків: «Сиция», 2011.- 320 с.

Звиняцьковський В. Світова література. Підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Академічний (профільний) рівень. – К.: Генеза, 2011.- 240 с.

Контроль знань учнів зі світової літератури.З метою систематизації та упорядкування навантаження учнів протягом навчального

року подаємо рекомендовану кількість видів контролю у процесі вивчення світової літератури у кожному класі. Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Вчитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.

Обов’язкова кількість видів контролю5–9 класи

Класи 5 6 7 8 9Семестри І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІКонтрольні роботиу формі:

2 3 3 3 3 3 3 3 3 3

46

контрольного класного твору;

виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)

–

2

1

2

1

2

1

2

1

2

1

2

1

2

1

2

1

2

1

2

Уроки розвитку мовлення*(РМ)

2(у+п

)

2(у+п)

2(у+п)

2(у+п)

2(у+п

)

2(у+п

)

2(у+п

)

2(у+п)

2(у+п)

2(у+п

)

Уроки позакласного читання(ПЧ)

2 2 2 2 2 2 2 2 1 1

Перевірка зошитів

4 5 4 5 4 5 4 5 4 5

У 8–9 класах з поглибленим вивченням світової літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд вчителя визначається кількість і види контрольних робіт).

10–11 класиКласи 10 11 10 11 10 11

Семестри І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІРівні РІВЕНЬ

СТАНДАРТУАКАДЕМІЧНИЙ

РІВЕНЬПРОФІЛЬНИЙ РІВЕНЬ

Контрольні роботиу формі:

-контрольного класного твору;

- виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)

2

1

1

2

1

1

2

1

1

2

1

1

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

4

1

3

4

1

3

4

1

3

4

1

3

Уроки розвитку

2у+

2у+

2у+

2у+

2у+

2у+

2у+

2у+

31у+2

32у+1

31у+2

32у+1

47

мовлення*(РМ)

п п п п п п п п п п п п

Уроки позакласного читання(ПЧ)

1 1 1 1 2 2 1 1 2 2 2 2

Перевірка зошитів

4 5 4 5 4 5 4 5 4 5 4 5

* У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – писемного. Умовне позначення у таблиці – (у + п).* Звертаємо увагу на те, що домашній контрольний твір не є обов’язковою формою контролю зі світової літератури. Ураховуючи розвиток інформаційних технологій і рівень володіння ними сучасними учнями, написання домашнього контрольного твору, який потім має перевірити учитель, перетворюється на формальність і не дозволяє об’єктивно визначити знання учнів з певної теми.

Якщо такий вид контролю навчальних досягнень учнів, як домашній контрольний твір, залишений учителем, необхідно обрати таку форму творчої роботи (наприклад, створення фанфіків тощо), щоб учні самостійно виконували творче домашнє завдання.

Можливі види контрольних робіт: тест; відповіді на запитання; контрольний літературний диктант; анкета головного героя; комбінована контрольна робота тощо; письмові контрольні твори.

Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення: складання оповідання (казки) за прислів’ям; добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають

головну ідею твору; введення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі; усний переказ оповідання, епізоду твору; твір-характеристика персонажа; написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом; написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо; твір-опис за картиною; складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника); підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) –

індивідуального чи колективного – з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо;

складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації;

написання реферату; ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору; написання листа авторові улюбленої книжки;

48

інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору) тощо.Уточнення потребують вимоги щодо структури і особливостей проведення

уроків виразного читання. Виразне читання – це мистецтво відтворення в живому слові думок і почуттів

(якими насичений художній твір), а також наміру виконавця і його ставлення до виконуваного твору. Для визначення цього мистецтва користуються також термінами художнє читання, декламація (можна вживати ці терміни як синонімічні). Виразне читання на уроках світової літератури – це не лише мистецтво виконання художнього тексту, а й предмет навчання цьому мистецтву, і метою такого навчання є формування естетично розвиненого читача, здатного відчувати художнє слово, вміти насолоджуватися прочитаним (О.О. Ісаєва). Декламації, мелодекламації та художньому виконанню на уроках світової літератури приділяється багато уваги. Завдання вчителя – допомогти відчути велику силу слова, що впливатиме на почуття, думки, волю, характер й здатність отримувати морально-естетичне задоволення від художнього твору. Мистецтвом усного виконання будь-якого тексту є виразне читання (від імені оповідача), напам‘ять – декламація (від ліричного героя), а майстерність володіння виконавським словом називають художнім читанням.

Художнє читання – публічне виконання творів літератури (віршів, прози, публіцистики; особливий вид естрадного мистецтва. Процес навчання майстерного виконання творів складний, тому вчителеві бажано на кожному уроці з літератури вдосконалювати ті вміння, якими учні оволодівають на уроках виразного читання. Процес підготовки вчителя до уроку виразного читання проходить у такій послідовності:1. Сприйняття тексту. Відчуття краси і одержання естетичної насолоди від

прочитаного через уяву і почуття. 2. Аналіз тексту. Розмірковування над твором, відтворення в уяві створені автором

картини, перечитування окремих епізодів, знову переживаючи їхню красу, зіставлення своїх міркування з висновками дослідників.

3. Визначення виконавських задач і шліфування своєї манери виконання.4. Тренування в декламації.

5. Визначення і уточнення запитань, які треба пояснити.

Структура уроків виразного читання Готуючи учнів до уроку виразного читання, треба пропонувати їм переписати текст твору (уривок) у робочий зошит (через рядок, залишаючи місце для позначок).

Хід уроку складається з таких етапів:1. Вступна бесіда (слово). Створення атмосфери зацікавленості твором (історичний, соціальний, біографічний, лексичний коментар).

2. Зразкове читання (показ). Взірцеве читання вчителя або підготовленого завчасно учня, прослуховування звукового запису.

3. Читання учнями тексту про себе («мовчазне», «німе» читання). Заглиблення в текст, відчуття звучання, підготовки до бесіди.

4. Поділ тексту на ланки. Для загострення уваги на композиції твору чи окремої її частини і підготовки до наступного читання кожної частини зокрема.

49

5. Читання окремих частин тексту. Включає коментар до тексту, вправи у вимові важких слів, словосполучень, зворотів, розмітка найважчих частин тексту знаками партитури, обговорення інтонації, техніки мовлення, логіки читання та емоційно-образної виразності.

Прийоми навчання читати виразно1. Урахування інтонаційного забарвлення кожного розділового знака.2. Прийом показу як наочна ілюстрація для того, щоб викликати в уяві живі

картини, бажання прочитати твір.3. Прийом зіставлення спонукає до обговорення, оцінки і вибору потрібної

інтонації, запобігає помилкам (зіставлення виконання учнів і вчителя, двох учнів, відтворення інтонації з відтінком шаржування тощо).

4. Усне малювання сприяє розвитку творчої уяви, допомагає наблизитися до розуміння образів.

5. Бесіда за продуманими запитаннями (мета – зрозуміти смисл, уявити картину, визначити почуття автора, ставлення учнів, знайти кращі інтонації).

6. Хорове читання (позбавити дискомфорту й знайти найоптимальніше звучання).7. Читання в особах (пошук варіантів виконання, випробування здібностей у

різних ролях).8. Аналіз досягнень і недоліків у техніці мовлення, орфоепії, наголосах, логіці

читання, емоційно-образній виразності (конкретні, суттєві зауваження, співчуття, щира доброзичливість).

9. Уважне слухання (використовуючи грамзапис як зразок, доцільно давати додаткові завдання:

1) вдумливо, уважно прочитати текст очима;2) прочитати голосно, вслухаючись у власне виконання, або читати текст очима так, щоб відчути, як він звучить;3) прослухати цей текст у виконанні артиста і зіставити його інтонаційну редакцію зі своєю).

Вимоги до виразного читання 1. Відтворення емоційної насиченості твору (внутрішнє «бачення», робота творчої

уяви читця – особливо поетичного тексту).2. Розуміння ідейно-художнього смислу, а не лише фактичного змісту тексту.3. Вміння висловити своє особисте ставлення, передати зміст і настрій слухачам. Процес підготовлення до виразного читання може включати складання партитури,

що є сукупністю умовних знаків, за допомогою яких роблять розмічування тексту, щоб запобігти можливим помилкам у процесі його читання.

Партитура художнього тексту – це графічне відтворення звучання художнього твору. Складаючи партитуру, позначають паузи, наголоси, підвищення й зниження тону, інтонаційні переломи тощо. Партитурні позначки допоможуть учителеві в процесі навчання учнів, особливо коли треба показати, як здійснити інтонаційну фігуру, що не визначена розділовим знаком. Скласти партитуру – означає розмітити текст умовними позначками, які допомагають уникнути логічних помилок у процесі повторних читань.

Складання партитури розпочинається із розчленування тексту на частини, періоди, ланки, мовні такти.

Реєстр основних партитурних знаків:Знак Значення

50

весна пряма лінія під словом – для позначення логічного наголосу/ коротка пауза // середня пауза/// довга пауза↑ підвищення тону→ рівний тон↓ зниження тонузасумувала пунктир під словом (словами) – для позначення уповільнення

вимови∩ лігатура вгорі між словами – для зв’язки слів, вимовлених на

одному диханні{ «Я твій!..» } фігурні дужки вказують на зміну адресата

Учитель може запропонувати учням такі пам’ятки для вироблення навичок виразного читання віршових творів.

Пам’ятка «Як навчитися виразно читати віршові твори»1. Вдумливо прочитай вірш.2. З’ясуй лексичне значення не зрозумілих тобі слів.3. За змістом та ідеєю твору визнач настрій, з яким читатимеш твір.4. У кожному рядку визнач (підкресли олівцем) стрижневе слово, тобто слово, на яке

падає логічний наголос (слово, яке слід інтонаційно голосом виокремити, бо воно найвагоміше в рядку чи реченні).

5. Познач олівцем паузи:а) кома – ледь помітна пауза (позначка – /);б) двокрапка й тире – помітна пауза (позначка – //).в) крапка – явна пауза із інтонацією завершеності (позначка – ///).6. Ліворуч від кожного рядка постав стрілку, що передає тон читання:а) підвищення тону – стрілка вгору (↑);б) зниження тону – стрілка вниз (↓);в) рівний тон – горизонтальна стрілка (→).7. Прочитай кілька разів вірш з дотриманням вимог усіх позначок.8. Читаючи вірш, уявляй картини, які виникають, і запам’ятовуй їх послідовність.9. Вивчивши вірш напам’ять, виразно прочитай його своїм близьким і з’ясуй, що б

вони побажали тобі для кращого прочитання твору. Врахуй їхні побажання.Пам’ятка декламатора1. До читання напам’ять повтори про себе текст вірша.2. Перед тим як декламувати, займи зручну й правильну позу (стань рівно, розправ

плечі, набери потрібну кількість повітря). Для впевненості на початку читання можеш дивитися періодично на двох-трьох учнів, з якими товаришуєш (щоб відразу не знітитися), а згодом, оволодівши ситуацією, слід розсіювати свою увагу по всьому класу.

3. Назви автора й твір, який читатимеш.4. Читання вірша можеш супроводжувати жестами, проте рухи рук мають бути

стриманими, не втомлювати й відволікати слухача.5. Не поспішай під час читання, набирай повітря рівними частинами під час пауз.6. Декламуючи, уявляй картини, які озвучуєш, і з відповідним темпом і настроєм

передавай їх.

51

7. Не варто занадто голосно читати вірш, оскільки майстерність у читанні художнього твору визначається передусім темпом, інтонацією, дотриманням пауз, настроєм, а також мімікою, жестами та ін.

Розмічання мовних тактів (скісні риски) і читання за ними потрібні для того, щоб змусити учня аналізувати фрази і вникати в їх суть. Уся робота з виразного читання в школі (порівняно з іншими видами робіт з художнім текстом) ґрунтується на високій майстерності вчителя-словесника і його педагогічному такті.

Рекомендуємо вчителям самим визначати уривки прозових творів (один раз на рік). Орієнтовна кількість слів для вивчення напам’ять уривків прозових текстів за класамиКлас 5 6 7 8 9 10 11Кількість слів

50-60 60-70 70-80 80-90 90-100 100-110 110-120

Для вивчення уривка прозового тексту напам’ять краще вибирати пейзажі, описи зовнішності (характеру) літературного героя чи описи інтер’єру (екстер’єру) будівлі. Зазначаємо критерії оцінювання виразного читання напам’ять художніх творів (О.О. Ісаєва)Рівні навчальних досягнень

Критерії оцінювання

Початковий

1 Учень монотонно читає напам’ять лише окремі фрази художнього тексту.

2 Учень невиразно читає напам’ять невеличкий фрагмент рекомендованого для вивчення твору.

3 Учень читає напам’ять недостатній за обсягом уривок твору зі значною кількістю фактичних мовленнєвих помилок.

Середній

1 При читанні напам’ять твору учень допускає значну кількість помилок різного характеру.

2 Учень читає вивчений напам’ять твір зі значними змістовими неточностями, порушенням правил техніки мовлення.

3 Учень читає напам’ять художній твір з окремими орфоепічними та змістовими огріхами.

Достатній

1 При читанні напам’ять твору учень правильно, чітко передає зміст твору, але виконує його невиразно, монотонно.

2 Вивчений напам’ять твір учень читає з окремими декламаційними огріхами.

3 Учень виразно читає напам’ять вивчений твір, але час від часу допускає змістові неточності.

Високий

1 Учень виразно, без помилок та неточностей, декламує твір напам’ять.

2 Вивчений напам’ять твір учень декламує, виявляючи індивідуальне розуміння тексту, своє ставлення до прочитаного.

3 Читання напам’ять твору учнем відзначається високим рівнем артистизму, мовленнєвої вправності. Учень виявляє особисте ставлення до прочитаного, може сформулювати і висловити своє «надзавдання» (мету) читання твору.

52

На сьогодні розроблено програму курсу за вибором для 10 класу «Виразне читання» (авт. Сипко Л.М.), яка увійде до Збірника програм курсів за вибором та факультативів із світової літератури / За загальною ред. Таранік-Ткачук К.В., Дворницької І.П. ( Тернопіль: Мандрівець, 2010). У цьому ж видавництві готується до друку посібник з методичними матеріалами до програми курсу за вибором.

Оцінювання навчальних досягнень учнів зі світової літератури здійснюється відповідно до наказу МОН України від 05.05.2008 р. № 371 “Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти” (Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України № 13-14-15 за 2008 р., стор. 20-45).

Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне й підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.

Зміни в підходах до оцінювання навчальних досягнень учнів зумовили перегляд вимог до виконання письмових і усних робіт зі світової літератури, визначення видів і кількості контрольних робіт у І й ІІ семестрах, перевірки зошитів зі світової літератури.

1. Види робіт зі світової літератури1.1.Основними видами класних і домашніх письмових робіт зі світової літератури

є:- відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання;- написання навчальних класних і домашніх творів;- виконання самостійних творчих робіт (написання віршів, оповідань, есе;

створення проектів, підготовка доповідей, рефератів тощо);- тестування;- складання планів (простих і складних);- складання таблиць, схем римування, написання конспектів (у старших класах),

робота з цитатним матеріалом, з літературними джерелами, додатковою науковою, критичною та словниково-довідковою літературою та інші види робіт, передбачені чинними програмами для базової та профільної школи тощо.

1.2.Основними видами класних і домашніх усних робіт із світової літератури є:- виразне читання художніх текстів;- відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання;- складання усних навчальних класних і домашніх творів різних жанрів і обсягу;- читання напам'ять;- переказ (докладний і стислий) тощо.2. Види та кількість контрольних робіт2.1. Кількість та зміст контрольних робіт зі світової літератури визначається

вчителем відповідно до програм зі світової літератури та календарно-тематичних планів, але не може бути менше у 5-9 кл. п’яти (у 5 класі) – шести на рік; у 10-11 кл. – не менше чотирьох (рівень стандарту) або шести на рік (академічний (профільний) рівень). 2.2. Основними видами контрольних робіт зі світової літератури є:

- тест;- розгорнуті відповіді на запитання;- твір.3. Аналіз контрольних творів

Аналіз контрольних творів виконують у робочому зошиті.4. Кількість і призначення учнівських зошитів

53

4.1. Кількість робочих зошитів зі світової літератури – по одному в кожному класі (у них учні виконують роботи, зазначені в пункті 1.1.).

4.2. Для контрольних робіт зі світової літератури в усіх класах використовують по одному зошиту (у них учні виконують роботи, зазначені в пунті 2.2.).

4.3. Зошити для контрольних робіт мають зберігатися в школі протягом усього навчального року.

5. Порядок перевірки письмових робіт 5.1. Зошити для навчальних класних і домашніх робіт зі світової літератури

перевіряють раз на місяць у кожному класі. Оплата за перевірку зошитів для навчальних класних і домашніх робіт із світової літератури має здійснюватися відповідно до п. 37 «Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти», що затверджена наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 р. № 102, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.05.1993 р. за № 56.

5.2. Оцінку за ведення зошита зі світової літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної.

5.3. Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури, слід враховувати такі критерії: - наявність різних видів робіт; - грамотність (якість виконання робіт); - охайність; - уміння правильно оформляти роботи (дотримання вимог орфографічного режиму).

Виставляючи оцінку за ведення зошита з літератури, учитель обов’язково перевіряє кілька робіт з метою виставлення аргументованої, об’єктивної оцінки, але кількість цих робіт визначає на власний розсуд (але не менше двох на місяць).

6. Орфографічний режим6.1. Записи в зошиті виконують кульковою ручкою з синім чорнилом чи його

відтінками (для оформлення таблиць, схем тощо використовують простий олівець).6.2. Між класною й домашньою роботою пропускають два рядки (між видами

робіт, що входять до складу класної чи домашньої роботи, рядків не пропускають).6.3. Дату класної, домашньої чи контрольної роботи з літератури у 5-9 записують

так: у першому рядку дату записують словами, а в другому – вид роботи (класна, домашня чи контрольна), наприклад:

Перше жовтня Класна роботау 10-11 класах у робочих зошитах зі світової літератури – інше оформлення: на березі зазначають дату цифрами.

У зошитах для контрольних робіт в усіх класах записується дата й тема, у межах якої виконується контрольна робота: Перше жовтня Від романтизму до реалізму

6.4. Після заголовків, назв видів робіт, підпису зошита крапку не ставлять.6.5.Зразок підпису зошита:

Зошитдля робіт зі світової літературиучня 8-А класуСЗШ № 24 м. Києва

54

Кучеренка Захара

Зошитдля контрольних робітзі світової літературиучениці 10-А класуПолтавського НВК № 10Косенко Ганни

7. Правила перевірки контрольних письмових творів зі світової літератури7.1. Усі виправлення, помітки й записи в учнівських роботах слід виконувати ручкою з червоним чорнилом.7.2. Виявлені помилки позначають так:

- у 5-11 кл. – орфографічні, пунктуаційні та граматичні помилки на вивчені вже правила підкреслюють горизонтальною рискою або виправляють, а на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки ( | - орфографічна, v - пунктуаційна, г – граматична); помилки на ще не вивчені правила виправляють, перекреслюючи їх скісною рискою (/) й надписуючи потрібну літеру чи розділовий знак, але не враховують при остаточному визначенні оцінки;

- у 10-11 кл., особливо в класах філологічного напряму, зазначати лексичні (неточність у слововживанні, тавтологія, русизми (тощо), стилістичні (стильова невідповідність дібраних мовних засобів, одноманітність їх тощо) та змістові помилки ( логічні – втрата послідовності викладу, неправильний поділ тексту на абзаци, фактичні – неправильно вказано дату, власну назву тощо) підкреслюють горизонтальною хвилястою рискою й на березі в цьому ж рядку вказують тип помилки (л – лексична, с – стилістична, з – змістова помилки).

За наявності у творі більше п’яти поправок оцінка знижується на бал.

Відповідно до «Інструкції з ведення класного журналу учнів 5–11 (12) класів загальноосвітніх навчальних закладів» (Інформаційний збірник МОНУ. – № 16–17. – 2008. – С. 40-46) поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учнів.

Оцінка за контрольний твір є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи, надпис в журнальній колонці «Твір» не робиться. У 9-11 класах оцінка за контрольний домашній твір виставляється у колонці після проведення уроку, на якому було задано домашній твір і проведено інструктаж щодо його виконання. На сторінці журналу вгорі робиться запис «Домашній твір».

Без дати виставляють оцінку за читання напам'ять поетичних або прозових творів (надпис в журнальній колонці – «Напам'ять»), з метою накопичення оцінки за читання учнями напам’ять до виставлення найближчої тематичної.

Надпис «Зошит», як і записи інших форм контролю, роблять у формі називного відмінка (а не «за зошит»; І семестр (а не «за І семестр») і т. д.

Відповідно до наказу МОН України від 05.05. 2008 р. № 371 “Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти” (Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України № 13-15. – 2008) тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт, не відводячи на це окремого уроку.

55

Тематичне оцінювання визначає рівень навчальних досягнень з певної літературної теми (частини теми, сукупності тем). Тематичний бал виставляють за результатами поточного оцінювання, враховуючи всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. Тематичний бал не підлягає коригуванню (повторне тематичне оцінювання не проводиться і оцінка за повторне тематичне оцінювання не виставляється).

Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не виконував(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом «Тематична» виставляється н\а (не атестований(а)).

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок і має бути наближеним до середнього арифметичного від суми балів тематичного оцінювання літературних знань.

Отже, за І семестр, наприклад, у 9 класі з кількістю 2 годин на тиждень, семестровий бал виводять на основі трьох тематичних. При цьому слід враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учнів з предмета, важливість теми (тривалість її вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу тощо), але завжди на користь учня.

Наприклад, за відсутності 1 тематичної оцінки (учень був не атестований (н\а) з поважної причини) семестровий бал має виставлятися на підставі наявних тематичних оцінок на користь дитини, з урахуванням самостійного засвоєння нею матеріалу попередньої теми, за яку виставлено «н/а».

Якщо учень з поважної причини був відсутній на шкільних заняттях більше половини навчального часу в семестрі і має лише 1 тематичну оцінку або не має тематичних оцінок взагалі, такий учень не може бути атестований за семестр. Напроти прізвища такого учня в колонці І семестр має стояти запис – не атестований(а) – (н\а). Семестрова оцінка може підлягати коригуванню.

Підвищення семестрової оцінки учнями:- 9-х класів – не дає їм права на отримання свідоцтва з відзнакою;-10-11-х класів – не дає їм права бути претендентами на нагородження золотою

„За особливі успіхи у навчанні” та срібною „За успіхи у навчанні” медалями. Звертаємо особливу увагу, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 01.09.2009 р. № 806 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» загальноосвітні навчальні заклади мають право використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки, схвалення відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки.

Щодо використання посібників, що містять календарно-тематичний план і конспекти (плани-конспекти) уроків нагадуємо, що вчитель-словесник може використовувати книжку для вчителя й не готувати окремий конспект для кожного уроку, якщо

посібник має гриф «Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах»;

від дати надання грифу посібникові минуло не більше п’яти років.Зауважимо, що вчитель, який має кваліфікаційну категорію «спеціаліст», повинен

самостійно складати конспект (план-конспект) уроку із використанням матеріалів

56

методичних посібників з метою вироблення й відпрацювання навичок моделювання уроків різного типу.

Навчально-методична література, яка має гриф Міністерства освіти і науки і схвалена для використання у загальноосвітніх навчальних закладах: навчально-методичні комплекти до підручників, у тому числі книжки для вчителя із календарно-тематичним плануванням уроків, щорічно зазначаються в «Переліку програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою» для основної і старшої школи й друкуються на початку навчального року в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України».

Пропонуємо календарно-тематичне планування уроків світової літератури для 5 класу.

Орієнтовне календарно - тематичне планування уроків світової літератури у п’ятому класі

70 годин на рік, 2 години на тиждень

Авторський колектив: Бохун І.Г., вчитель світової літератури ЗШ І-ІІІ ст. №3 Вінницької міської ради; Шепета А.В., вчитель світової літератури школи І-ІІІ ст.-гімназії №6 Вінницької міської ради.Рецензент: Коваленко Л.В., завідувач відділу української мови та літератури, мов національних меншин та світової літератури ВОІПОПП.

Орієнтовне планування уроків розроблено за новою навчальною програмою для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, створеною на основі нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392) і затвердженою наказом Міністерства від 6.06.2012 р. № 664.

Підручники: 1) «Світова література. 5 клас» (авт. Ніколенко О. М., Конєва Т. М., Орлова О. В., Зуєнко М. О., Кобзар О. І.); 2) «Світова література. 5 клас» (авт. Волощук Є. В.).

Усього – 70 годин:текстуальне вивчення творів – 56 годин; розвиток мовлення – 4 години; позакласне читання – 4 години; резервний час – 6 годин.

№ уроку

Клас(А,Б…)

Дата Зміст програмового матеріалу Примітка

І семестрВступ (2 години)

1 Світова література – скарбниця духовних багатств людства.

2 Фольклор – усна народна творчість. Фольклор, його характерні ознаки. Фольклорні жанри різних народів (прислів’я, приказки, загадки, пісні). Гуманістичні цінності, втілені у фольклорних творах різних

57

народів. Література і фольклор.Казки народів світу (16 годин)

3 Жанрова специфіка фольклорної і літературної казки. Різновиди казок (про тварин, чарівні, соціально-побутові та ін.), їх характерні ознаки. Індійська народна казка «Фарбований шакал». Викриття в образах тварин негативних людських якостей. Філософський зміст казки.

4 Японські народні казки «Іссумбосі, або Хлопчик-Мізинчик», «Момотаро, або Хлопчик-Персик» (1 за вибором учителя). Відображення любові до праці, кмітливості, сміливості, ставлення до природи в образах Іссумбосі, Момотаро. Національний колорит японських казок.

5 Китайська народна казка «Пензлик Маляна». Поетизація мистецтва й уславлення образу митця в казці.

6 Значення фантастичних елементів.

7 Арабська народна казка «Сіндбад-Мореплавець» (третя подорож). Утвердження жаги відкриття світу, мужності й людяності в казці.

8 Втілення в образі Сіндбада-Мореплавця віри в перемогу людини над обставинами. (Характеристика образу Синдбада-мореплавця).

9 Брати Я. і В. Грімм - збирачі німецьких фольклорних казок. Найвідоміші казки братів Грімм. Виразне читання казки «Пані Метелиця», «Бременські музиканти» (1 за вибором учителя). Значення діяльності братів Грімм у збиранні й збереженні фольклору.

10 Моральні цінності в казках. Характеристика образів персонажів. Антитези у пропонованих творах.

11 Контрольна робота (І частина) за розділами «Вступ». «Казки народів світу».

12 О.С. Пушкін. Уславлення народної казки у вступі до поеми «Руслан і Людмила».

13 1 рез.

Читання напам’ять вступу до поеми Пушкіна «Руслан і Людмила».

14 Світ казок О. С. Пушкіна. Виразне читання. «Казка про рибака та рибку», «Казка про мертву царівну і сімох богатирів» (1 за вибором учителя). Синтез фольклорних і літературних елементів у творчості О. Пушкіна.

15 Традиція народної казки та багатство авторських

58

елементів у казці. Система образів. Особливості поетичної мови пушкінських казок.

16 Розвиток мовлення. Складання характеристики літературного героя. . (Усно).

17 Ганс Крістіан Андерсен (1805-1875). «Соловей», «Непохитний олов’яний солдатик», «Дикі лебеді». Протиставлення «справжнього» і «штучного» в казці «Соловей»; соловей як втілення сили природи й мистецтва; зміни в образі імператора. Утвердження сили кохання й відданості в казці «Непохитний олов’яний солдатик». Боротьба добра і зла в казці «Дикі лебеді». (1 за вибором учителя).

18 Розвиток мовлення. Усний переказ епізоду казки, що запам’ятався.

19 Оскар Уайльд (1854-1900). «Хлопчик-зірка». Казкові персонажі, їх характеристика. Ознайомлення з текстом твору.

20 Основний конфлікт. Зіставлення оригіналу (фрагменту) з українським перекладом. Символічний зміст назви твору.

21 Еволюція образу головного героя. (Характеристика головного героя).

22 Позакласне читання. Ш.Перро. (1-2 казки за вибором: «Попелюшка», «Осляча шкура», «Спритна принцеса».)

23 Контрольна робота (І І частина) за розділами «Вступ». «Казки народів світу».

Природа і людина (10 год) + 1 РМ+ПЧ

24 Джон Кітс (1795-1821). «Про коника та цвіркуна». Поетизація образу природи у вірші, його ідея («Поезія землі не вмре ніколи…»). Початкове поняття про вірш. Пейзаж, тема, ідея, епітет, метафора.

25 Йоганн Вольфганг Гете (1749-1832). «Нічна пісня подорожнього». Зображення взаємозв’язку різних сфер природи й людини в поетичному творі.

26 Генріх Гейне (1797-1856). «Задзвени із глибини…». Втілення краси весняної природи у вірші. Зв'язок із фольклором (пісня).

27 Виразне читання напам’ять віршів Й.В.Гете «Нічна пісня подорожнього», Г. Гейне «Задзвени із глибини…»

28 Розвиток мовлення. Пейзаж у літературі й інших видах мистецтва. Опис за картиною (усно).

29 Ернест Сетон-Томпсон (1860-1946). «Снап», «Лобо», «Доміно» (1 за вибором учителя). Авторські спостереження за світом природи.

59

30 Утвердження любові до всього живого.

31 Зображення художніх образів, їх розкриття в подіях твору.

32 Позакласне читання. Бюргер Г. і Распе Р.Е «Дивовижні пригоди, подорожі й бойові подвиги барона Мюнхгаузена».

33 Контрольна робота. «Природа і світ».ІІ семестр

Світ дитинства (10год)10+2 РМ із них 1 год. Рез.) + 1ПЧ+1рез

34 Марк Твен (1835-1910). Знайомство з письменником. «Пригоди Тома Сойєра». Світ дорослих і світ дітей у повісті.

35 Цінності дитинства та їх доля в дорослому житті.36 Розвиток зв’язного мовлення. Усний переказ уривка

повісті Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра».37 Ставлення автора до своїх героїв.38 Том Сойєр і Гекльберрі Фінн (порівняльна

характеристика).Провідні ідеї твору (дружба, кохання, людяність та ін.).

39 Елеонор Портер (1868-1920). «Поліанна».40 Щирість, мужність і оптимізм героїні твору, її вплив на

життя міста.

41 Поліанна та її друзі. Характеристика образів персонажів, їх еволюція. (Портрет, вчинки, мова, ставлення до інших).

42 Художні засоби розкриття образу Поліанни.

43 Ідея радості життя й відкриття світу у творі.

44 Втілення сюжетів творів Марка Твена і Е. Портер у кіно, живописі, графіці та інших видах мистецтва. Популярність образів улюблених книг серед дітей різних країн.

45 1рез Урок-гра «Радість».

46 Контрольна робота «Світ дитинства».

47 Позакласне читання. А. Лідгрен «Пеппі Довгапанчоха». Вміння дружити і шанувати друзів.

Сила творчої уяви (8 год)8+1РМ+1ПЧ+1рез

60

48 Льюїс Керролл (1832-1898). «Аліса в Країні Див». Творча історія книги, її зв’язок із біографією письменника та життям Англії «вікторіанської» доби. Початкові поняття про фантастику.

49 Образ Аліси, світ її уяви і захопливі пригоди.

50 Персонажі, які оточують героїню.

51 РМ Характеристика героїні (письмово).52 1 рез Марина Іванівна Цвєтаєва (1892-1941). «Книги в

червоній палітурці».53 Чарівний світ літератури й мистецтва у вірші М.І.

Цвєтаєвої. Знайомі образи з прочитаних книг (Том Сойєр, Гекльберрі Фінн та ін.).

54 Презентація улюбленого твору зі світової літератури.

55 Контрольна робота за розділом «Сила творчої уяви

56 Позакласне читання. Дж.Родарі «Пригоди Джельсоміно в Країні брехунів»

Сучасна література (8 годин) +2 резУ колі добрих героїв (1-2 твори за вибором учнів і вчителя).

58 Роальд Дал (1916-1990). «Чарлі і шоколадна фабрика».

59 Цікаві пригоди хлопчика Чарлі та його друзів на казковій шоколадній фабриці містера Вонкі.

60 Доброта і щирість головного героя.

61 Образи дітей у творі. Власні судження щодо вчинків героїв (усно).

62 1 рез Туве Янсон (1914-2001). «Комета прилітає», «Капелюх чарівника», «Зима-чарівниця» (1 за вибором).

63 Чарівність художнього світу твору.

64 Його персонажі, втілення в них ідей доброти, щирості, сімейних цінностей.

65 Пауль Маар (нар. 1937). «Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу».

66 1 рез Яскравість художнього світу твору. Оптимістичний образ Суботика, його віра в силу думки й фантазії. Зіставлення образу головного герояз образами дітей класичної літератури.

61

67 1 рез Реальне і фантастичне у творі. Елементи фольклору (казки) та їх значення для розкриття головної ідеї – реалізації мрій, бажань і прагнень особистості.

68 Контрольна робота «Сучасна література . У колі добрих героїв»

69-70

Повторення та узагальнення вивченого.

Оцінювання навчальних досягнень школярів зі світової літератури. Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне й підсумкове (тематичне, семестрове, річне) державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання – це процес встановлення рівня навчальних досягнень учнів щодо оволодіння змістом предмета, уміннями й навичками відповідно до вимог навчальної програми. Формами поточного оцінювання є виконання учнями різних видів усних і письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах тощо.

Оцінювання здійснюється таким чином, щоб за роботу учень міг одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка не дала задовільного результату) до 12 балів (за бездоганно відповідь або виконану роботу).

Перелік головних вимог щодо перевірки зошитів зі світової літератури, особливостей проведення уроків виразного читання, кількості, призначення та особливостей оформлення зошитів з предмета містяться у відповідному методичному листі Міністерства від 21.08.2010 № 1/9-580. Там же подано зразок заповнення сторінки журналу зі світової літератури.Звертаємо увагу, що додатковий запис щодо теми над датами в журналі не робиться.

Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів зі світової літератури

Рівні навчальних досягнень учнів

Бал Оцінювання навчальних досягнень учнів

Початко-вий

1 Учні відтворюють матеріал на елементарному рівні, називаючи окремий літературний факт або явище.

2 Учні розуміють навчальний матеріал на елементарному рівні його засвоєння, відтворюють якийсь фрагмент окремим реченням.

3 Учні сприймають навчальний матеріал, дають відповідь у формі зв’язного висловлювання (з допомогою вчителя).

Середній

4 Учні володіють літературним матеріалом на початковому рівні його засвоєння, відтворюють незначну його частину, дають визначення літературного явища без посилання на текст.

5 Учні володіють матеріалом та окремими навичками аналізу літературного твору, з допомогою вчителя відтворюють матеріал і наводить приклади з

62

тексту.6 Учні володіють матеріалом, відтворюють значну його частину, з

допомогою вчителя знаходять потрібні приклади у тексті літературного твору.

Достатній

7 Учні володіють матеріалом і навичками аналізу лiтературного твору за поданим учителем зразком, наводять окремі власні приклади на підтвердження певних суджень.

8 Учні володіють матеріалом, навичками текстуального аналізу на рівні цілісно-комплексного уявлення про певне літературне явище, під керівництвом учителя виправляють допущені помилки й добирають аргументи на підтвердження висловленого судження або висновку.

9 Учні володіють матеріалом та навичками цілісно-комплексного аналізу художнього твору, систематизують та узагальнюють набуті знання, самостійно виправляють допущені помилки, добирають переконливі аргументи на підтвердження власного судження.

Високий 10 Учні володіють матеріалом та навичками цілісно-комплексного аналізу літературного твору, виявляють початкові творчі здібності, самостійно оцінюють окремі нові літературні явища, знаходять і виправляють допущені помилки, працюють з різними джерелами інформації, систематизують та творчо використовують дібраний матеріал.

11 Учні на високому рівні володіють матеріалом, вміннями і навичками аналізу художнього твору, висловлюють свої думки, самостійно оцінюють різноманітні явища культурного життя, виявляючи власну позицію щодо них.

12 Учні вільно володіють матеріалом та навичками текстуального аналізу літературного твору, виявляють особливі творчі здібності та здатність до оригінальних рішень різноманітних навчальних завдань, до використання набутих знань та вмінь у нестандартних ситуаціях, схильність до літературної творчості.

Вимоги до оцінювання контрольних творів

63

Рівень Бали

Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів

ГрамотністьПрипуст

има кількість орфографічних і

пунктуаційних

помилок

Припустима кількість лексичних, граматичних і стилістичнихпомилок

Початковий

1 Побудованому учнем (ученицею) тексту бракує зв’язності й цілісності, урізноманітнення потребує лексичне та граматичне оформлення роботи

15-16і більше

9-10

2 Побудоване учнем (ученицею) висловлювання характеризується фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; потребує збагачення й урізноманітнення лексика і граматична будова мовлення

13-14

3 Учневі (учениці) слід працювати над виробленням умінь послідовніше й чіткіше викладати власні думки, дотримуватися змістової та стилістичної єдності висловлювання, потребує збагачення та урізноманітнення лексика й граматична будова висловлювання

11-12

Середній 4 Висловлювання учня (учениці) за обсягом складає дещо більше половини від норми і характеризується певною завершеністю, зв’язністю; розкриття теми має бути повнішим, ґрунтовнішим і послідовнішим; чіткіше мають розрізнюватися основна та другорядна інформація; потребує урізноманітнення добір слів, більше має використовуватися авторська лексика

9-10 7-8

5 За обсягом робота учня (учениці) наближається до норми, загалом є завершеною, тему значною мірою розкрито, проте вона потребує глибшого висвітлення, має бути увиразнена основна думка, посилена єдність стилю, мовне оформлення різноманітнішим

7-8

64

6 За обсягом висловлювання учня (учениці) сягає норми, його тема розкривається, виклад загалом зв’язний, але учневі ще слід працювати над умінням самостійно формулювати судження, належно їх аргументувати, точніше добирати слова й синтаксичні конструкції

5-6

Достатній

7 Учень (учениця) самостійно створює достатньо повний, зв’язний, з елементами самостійних суджень текст, вдало добирає лексичні засоби, але ще має вдосконалювати вміння чітко висвітлювати тему, послідовно її викладати, належно аргументувати основну думку

4

5-6

8 Учень (учениця) самостійно будує достатньо повне, осмислене висловлювання, загалом ґрунтовно висвітлює тему, добирає переконливі аргументи на їх користь, проте ще має працювати над урізноманітненням словника, граматичного та стилістичного оформлення роботи

3

9 Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст; загалом розкриває тему, висловлює основну думку; вдало добирає лексичні засоби, проте ще має працювати над умінням виразно висловлювати власну позицію і належно її аргументувати

1+1 (негруба)

Високий10 Учень (учениця) самостійно будує послідовний,

повний текст, ураховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, певним чином аргументує різні погляди на проблему, робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю, дотриманням стильової єдності й виразності тексту

1 3

11 Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання; аргументовано, чітко висловлює власну думку, зіставляє її з думками інших, уміє пов’язати обговорюваний предмет із власним життєвим досвідом, добирає переконливі докази для обґрунтування тієї чи іншої позиції з огляду на необхідність розв’язувати певні життєві проблеми; робота відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю

1 (негруба)

2

65

12 Учень (учениця) самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою та оформленням висловлювання відповідно до мовленнєвої ситуації; повно, вичерпно висвітлює тему; аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, використовує набуту з різних джерел інформацію для розв’язання певних життєвих проблем; робота відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю та різноманітністю, стилістичною довершеністю

– 1

Науково-методичний супровід педагогічної діяльності вчителів світової літератури в умовах розвитку сучасних інформаційно-комунікаційних технологій

З метою надання вчителям постійної практичної допомоги створено Консультативно-тренінговий центр «Педагог» (e-mail: kon . tr . center @ gmail . com ; тел.: (04733) 2 07 01), організатори якого здійснюють науково-методичний супровід педагогічної діяльності вчителів. Центр надає консультації з питань формування професійного портфоліо вчителя, застосування інноваційних технологій у навчально-виховному процесі, використання та апробації мультимедійних засобів навчання тощо.

На основі сучасних наукових досліджень з педагогіки та методики розробляються індивідуальні програми реалізації науково-методичної проблеми, над якою працює вчитель, з урахуванням його досвіду та професійної майстерності, профілізації школи та потреб учнів. Можливе здійснення супроводу науково-дослідницької роботи педагога, редагування матеріалів для друку, допомога в узагальненні та описі досвіду роботи.

З метою підвищення фахової майстерності вчителів Консультативно-тренінговий центр «Педагог» проводить авторські тренінгові заняття та семінари з питань практичного застосування новітніх технологій у роботі вчителя: «Використання методу проектів на уроках філологічного циклу», «Літературна гра як спосіб активізації пізнавальної діяльності учнів», «Активні методи та прийоми розвитку критичного мислення школярів», «Можливості використання інформаційних технологій на уроках літератури», «Аналіз та інтерпретація художнього тексту на сучасному уроці літератури», «Особливості проведення біографічних уроків», «Організація позакласної роботи із зарубіжної літератури» та ін.

На сучасному етапі розвитку освітньої системи в процесі викладання світової літератури зростає роль інноваційних технологій, використання яких значно сприятиме піднесенню якості та інтенсивності навчального процесу, приверненню уваги учнівської молоді до найкращих надбань світового красного письменства. Одним із продуктивних і перспективних напрямів такої роботи є використання можливостей комп'ютерної техніки, за допомогою якої передовсім якнайкраще вирішується проблема забезпечення вчителя й учня художніми текстами та науково-методичною літературою.

Інноваційним рішенням сьогодні з урахуванням поліінформаційності освітнього поля є дистанційні форми педагогічних комунікацій, що дозволяють знівелювати відстань між вчителями-практиками, методистами та науковцями, залучаючи їх до

66

творчого діалогу. З цією метою на базі платформи дистанційної освіти «Moodle» (http://moodle.ippo.dn.ua) створено Всеукраїнське віртуальне методичне об’єднання вчителів світової літератури. Організатори пропонують його відвідувачам форуми: «Лірики і фізики» ХХІ сторіччя: комп’ютер на уроці світової літератури», «Художній текст: новий ракурс інтерпретації», «Як активізувати читацьку діяльність учнів на уроках літератури: пошуки варіантів».

На Всеукраїнському віртуальному методичному об’єднанні вчителів світової літератури будуть втілюватися у практику такі освітні проети: Інтернет-конференції, віртуальні лабораторії, Інтернет-лекції, віртуальні майстер-класи, дистанційні тренінги, Інтернет-консультації, онлайн-заняття, віртуальні екскурсії, самостійні (лабораторні) та контрольні роботи тощо, до участі в яких запрошуються всі бажаючі вчителі світової літератури.

Віртуальна лабораторія – комп’ютерна модель учбової лабораторії, в якій справжнє учбово-дослідницьке обладнання представлене засобами моделювання. Така лабораторія є підрозділом учбової організації, оснащеним справжнім учбово-дослідницьким обладнанням з дистанційним доступом до нього за допомогою телекомунікаційних каналів зв’язку.

Віртуальна екскурсія – організаційна форма дистанційного навчання, що відрізняється від реальної екскурсії віртуальним відображенням реально існуючих об’єктів (музеї, парки, вулиці міст та ін.) з метою створення умов для самостійного спостереження, збору необхідних фактів.

Інтернет-лекція зберігає науковість, доступність, єдність форми й змісту, органічний зв’язок з іншими видами навчальних занять. Цілком задовольняється й вимога емоційності викладу, вона досягається в аудіо й відеоваріантах навіть в «електронних лекціях», представлених у вигляді текстових файлів, за допомогою спеціальних знаків (наприклад, посмішка відображається комбінацією знаків :- тощо).

Лекції в дистанційному режимі можуть проводиться в реальному й умовному часі, фронтально й індивідуально. Для фронтального проведення лекції застосовується телебачення. Комп’ютерні відеоконференції можуть використовуватися для індивідуального варіанту проведення занять, а при наявності проекційної техніки для проектування зображення з монітора комп’ютера на екран.

Спрощений варіант «електронної лекції» – це набір текстових навчальних матеріалів в електронному вигляді, що містить у собі крім тексту лекції ще додаткові матеріали – фрагменти з наукових статей, навчальних посібників і т.д., оформлені у вигляді текстових файлів).

Під час планування Інтернет-заняття (онлайн-заняття, онлайн-уроку) необхідно враховувати участь у ньому партнерів, тому й завдання, запитання тощо повинні розроблятися для двох чи трьох, залучених до зв’язку, аудиторій – власне ініціаторів онлайн-уроку та партнерів.

За допомогою Інтернет-консультації здійснюється методичний супровід навчальної самостійної діяльності учасника безперервного освітнього процесу. Для дистанційної освіти характерне проведення групових чи індивідуальних консультацій з використанням телефонного зв’язку, електронної пошти, відео та телеконференцій.

Інтернет-семінари є продуктивною формою дистанційного освітнього простору, що передбачає активний діалог, творчу взаємодію всіх учасників віддаленого доступу до координуючого центру. Найчастіше проводяться за допомогою комп’ютерних відео та телеконференцій. Семінари у вигляді телеконференцій (тобто за допомогою письмового,

67

невербального спілкування) можна називати віртуальними, адже його учасники не мають візуального контакту, а лише обмінюються текстовими повідомленнями.

Дистанційний педагогічний тренінг – інтерактивна модель навчання, яка дозволяє залучити учасників до активних форм пошуку продуктивних моделей освітнього середовища з використанням мережевих ресурсів.

Великим заохоченням до освоєння сучасними школярами літературних скарбів народів світу може стати використання в навчальному процесі можливостей Інтернету. Для цього доцільно активніше використовувати на уроках світової літератури та в позаурочній діяльності інформацію, розміщену на відповідних тематичних сайтах. Серед найцікавіших сайтів, матеріалом яких учитель світової літератури може скористатися найперше й рекомендувати їх школярам, слід назвати такі тематичні сайти Інтернету:

Бібліотека світової літератури (оригінали та переклади): http:// ae.lib.narod.ru Літературна iнтернет-бібліотека школяра: http:/ litbоок.bу.ru Антична література: http: pergam.chat.ru Електронна бібліотека "Джерело": http:// ukrlib.com Бібліотека Українського центру: http:// ukrcenter.com Національна бібліотека України для дітей з віртуальною бібліографічною довідкою: http:// chl.kiev.ua

Кожен з-поміж цих сайтів має свою специфіку щодо наповнення та використання в навчальному процесі. Окремо слід відзначити наявність на згаданих сайтах найкращих творів як в україномовних перекладах, так і мовою оригіналу. Це дозволяє в процесі вивчення світової літератури активніше використовувати мову оригіналу літературного твору, який вивчається. Така робота сприятиме не лише літературній, а й мовній освіті школярів, зростанню їхньої комунікативної компетентності.

Великий навчальний потенціал мають та ефективно можуть використовуватися й Інтернет-сайти, де розміщено біографічні відомості про письменників, і тематичні сайти (наприклад, "Персько-таджицька поезія"), де згруповано відомості з певних літературних тем, епох або напрямів. Використання можливостей таких сайтів сприяє зміцненню літературної та загальногуманітарної підготовки школярів, дає їм змогу зекономити час на підготовку до занять, посилює їхнє зацікавлення вивченням предмета.

Ще одним напрямом роботи, пов'язаної з оновленням методичної бази навчання світової літератури та покликаної піднести ефективність її вивчення школярами, є використання мультимедійних технологій, які являють собою скоординоване одночасне функціонування візуального й аудіорядів, використання фото- й кіноматеріалів, малюнків, таблиць, схем, текстів і т. ін., підпорядкованих певній навчальній темі. Учитель може використовувати готові мультимедійні навчальні програми, а може розробляти власні зразки таких програм.

Російська моваГоловна мета вивчення російської та інших мов національних меншин в

загальноосвітніх навчальних закладах – надати основи знань про мову, що дозволить забезпечити достатньо високий рівень спілкування та грамотного письма, необхідних для успішної індивідуальної та соціальної діяльності, міжкультурного взаєморозуміння.

68

Ця мета реалізується через головний методологічний принцип – комунікативність навчання.

Вивчення російської мови і літератури у 5 класі буде здійснюватися за наступними навчальними програмами: Російська мова: для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням російською мовою (укладачі: Голобородько Є.П., Озерова Н.Г., Михайловська Г.О., Стативка В.І., Давидюк Л.В., Бикова К.І., Яновська Л.Г., Кошкіна Ж.О.); Російська мова: для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою (укладачі: Баландіна Н.Ф., Синиця І.А., Фролова Т.Я., Бойченко Л.А.); Російська мова: для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою (початок вивчення з 5 класу) (укладачі: Курач Л.І., Корсаков В.О., Фідкевич О.Л., Ґудзик І.П. ).

У 5 класі загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою за умови вивчення російської мови у початкових класах необхідно використовувати навчальну програму авторів Баландіної Н.Ф., Синиці І.А., Фролової Т.Я., Бойченко Л.А., коли мова починає вивчатися вперше з 5 класу – навчальну програму авторів Курач Л.І., Корсакова В.О., Фідкевич О.Л., Ґудзик І.П.. При вивченні російської мови за рахунок варіативної складової типових навчальних планів необхідно користуватися навчальною програмою з факультативного курсу за редакцією Крюченкової О. Ю., навчальною програмою курсу за вибором автора Фролової Т.Я. ( див. на сайті Міністерства).

Порядок вивчення російської мови у 6-9 класах залишається таким, як і в попередні роки. Вона може вивчатися за двома варіантами типових навчальних планів (див. додатки 1 та 2), затверджених наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66. Одним із них передбачено вивчення російської мови (або інших мов національних меншин) як предмета в інваріантній складовій з 1 по 11 клас (по 2 години на тиждень); за другим – за рахунок варіативної складової, починаючи з 1 або 5 класів. В останньому випадку, форми вивчення російської мови (вона може вивчатися як предмет, курс за вибором, факультатив) та кількість годин на її вивчення визначає адміністрація загальноосвітнього навчального закладу, яка формує варіативну складову навчального плану, враховуючи при цьому побажання учнів та їх батьків. У випадку, коли російська мова вивчається за рахунок варіативної частини як предмет, необхідно користуватися навчальними програмами за ред. Баландіної Н. Ф. або Ґудзик І. П., Корсакова В. О., скоригувавши їх зміст на відповідну кількість годин, визначену у робочих навчальних планах загальноосвітнього навчального закладу. Скоригована програма має погоджуватися на засіданні методичного об’єднання загальноосвітнього навчального закладу та затверджуватися директором навчального закладу. У такому ж порядку можуть вивчатися інші мови національних меншин.

У разі обрання російської мови замість другої іноземної в загальноосвітніх навчальних закладах із навчанням мовами національних меншин можуть бути використані перераховані вище навчальні програми.

Вивчення російської мови за рахунок варіативної частини здійснюватиметься за наступними програмами:

Російська мова (курс за вибором). Програма для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою. / Т.Я. Фролова. 2010;

69

Программы для средних общеобразовательных учебных заведений с обучением на украинском языке. Русский язык. Факультативный курс. 5-11 классы / Л.В. Давидюк. 2010.

Вивчення мов національних меншин у 5 класі здійснюватиметься за наступними програмами:

Кримськотатарська мова для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням кримськотатарською мовою (укладачі: Алієва Л.А., Яяєва А.М., Берберова Р.А., Зіятдінова Д.М.)

Молдовська мова для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням молдовською мовою (укладачі: Кьося В.В., Фетеску Л.І.)

Польська мова для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою (укладачі: Іванова М.С., Ільчук В.Т., Дудкевич Н.В., Куц М.І.)

Румунська мова для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням румунською мовою (укладачі: Остафій О.Р., Говорнян Л.С., Бику А.М., Бурла О.К., Попа М.К., Сланіна З.І.)

Угорська мова: для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням угорською мовою (укладачі: Браун Є. Л., Бардош Н. С., Зикань Х.І., Кейс М.Ю., Пердук І. Е.).

Болгарська мова для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (укладачі: Бузіян Н. С., Кора І.Ф., Пєєва В.Д.)

Гагаузька мова для 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (укладачі: Мілков А. М., , Чебанова М.Ф., )

Кримськотатарська мова для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською (російською) мовою (укладачі: Алідінова М. І., Аблякімова З. З., Люманова Ш. Я., Селяметова Д.У.)

Ромська мова для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (укладачі: Бучацька Т. Г., Єрмошкін С. М., Семенова О. С., Мисик І. Г.)

Мова іврит для 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (укладачі: Бакуліна Н. В., Сапіро В. Л.,)

Молдовська мова для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (укладачі: Фєтєску Л. І., Кьося В. В., Страт Л. П.)

Польська мова для 5–9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (укладачі: Бучацька Т. Г., Войцева О. А.)

Польська мова: для 5–9 класів (1-й рік навчання) загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (укладачі: Бугера Л.Д., Мацькович М.Р., Пришляк Л.А.)

Словацька мова: для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (укладач: Сливка Б. М..)

Польська мова

70

З метою організованого переходу на новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти Міністерством освіти і науки розроблено для практичного використання методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів (додаються). (лист МОН України № 1/9-368 від 24 травня 2013 року «Про організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі»).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» у 2013/2014 навчальному році 5 класи загальноосвітніх навчальних закладів перейдуть на навчання за новими програмами для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з якими можна ознайомитися на сайті Міністерства освіти і науки України за адресою:www . mon . gov . ua .

Для учнів 6-11-х класів чинними залишаються рекомендації, що містяться у листі Міністерства від 01.06.2012 року №1/9-426 «Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін» (Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України №17-22, 2012 р.).

Головна мета вивчення польської мови в загальноосвітніх навчальних закладах – надати основи знань про мову, що дозволить забезпечити достатньо високий рівень спілкування та грамотного письма, необхідних для успішної індивідуальної та соціальної діяльності, міжкультурного взаєморозуміння. Ця мета реалізується через головний методологічний принцип – комунікативність навчання.

У початковій ланці вивчення польської мови може відбуватися за програмою:

Польська мова для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою. Автор: Войцева О.А., доцент кафедри загального та слов’янського мовознавства Одеського національного університету імені І.І. Мечнікова; кандидат філологічних наук (див. сайт МОН України).

Вивчення польської мови у 5 класі буде здійснюватися за наступними навчальними програмами:

Польська мова для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою (укладачі: Іванова М.С., Ільчук В.Т., Дудкевич Н.В., Куц М.І.).

Польська мова для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (укладачі: Бучацька Т. Г., Войцева О. А.) (програма є продовженням курсу польської мови і читання у 1-4 класах).

Польська мова: для 5-9 класів (1-й рік навчання) загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (укладачі: Бугера Л.Д., Мацькович М.Р., Пришляк Л.А.).

71

У 5 класі загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою за умови вивчення польської мови у початкових класах необхідно використовувати навчальну програму авторів Бучацької Т. Г., Войцевої О. А. Коли польську мову починають вивчати з 5 класу – навчальну програму авторів Бугери Л.Д., Мацькович М.Р., Пришляк Л.А.

При вивченні польської мови за рахунок варіативної складової типових навчальних планів необхідно користуватися навчальними програмами:

- Зінчук С. О. Польська мова : програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання 2–11 класи, 5–11 класи. – Дрогобич: Посвіт, 2010. – 44 с. (Лист МОНМСУ № 1.4-18-Р-196 від 20. 11. 2010).

- Щерба Л.М., Зелінська М.З. Польська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. 5-11 класи. Зареєстрована за № 574 від 05.03.2012 року. Висновок НМК МОН МС України, протокол №2 від 27.04. 2012 року. Схвалено (на оформленні).

Порядок вивчення польської мови у 6-9 класах залишається таким, як і в попередні роки. Вона може вивчатися за двома варіантами типових навчальних планів (див. додатки 1 та 2), затверджених наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66. Одним із них передбачено вивчення польської мови як предмета в інваріантній складовій з 1 по 11 клас (по 2 години на тиждень); за другим – за рахунок варіативної складової, починаючи з 1 або 5 класів. В першому випадку слід використовувати програму за ред. Зінчук С.О. В останньому випадку (вивчення мови за рахунок варіативної складової) форми вивчення польської мови (вона може вивчатися як предмет, курс за вибором, факультатив) та кількість годин на її вивчення визначає адміністрація загальноосвітнього навчального закладу, яка формує варіативну складову навчального плану, враховуючи при цьому побажання учнів та їх батьків. У випадку, коли польська мова вивчається за рахунок варіативної частини як предмет, необхідно користуватися навчальною програмою за ред. Зінчук С.О; коли мова вивчається як курс за вибором, факультатив слід використовувати програму за ред. Щерби Л.М., Зелінської М.З., скоригувавши зміст на відповідну кількість годин, визначену у робочих навчальних планах загальноосвітнього навчального закладу. Скоригована програма має погоджуватися на засіданні методичного об'єднання загальноосвітнього навчального закладу та затверджуватися директором навчального закладу.

ОРІЄНТОВНІ ВИМОГИ ОЦІНЮВАННЯ

навчальних досягнень учнів з мов національних меншин

(основна школа)

Проект

Оцінювання результатів навчання мов національних меншин здійснюється на основі компетентісного підходу до шкільного мовного курсу, який, передусім, має забезпечити

72

учням уміння ефективно користуватися мовою як засобом спілкування, пізнання, планування та організації самостійної діяльності; високу мовленнєву культуру особистості; сприяти формуванню громадської позиції та ціннісних орієнтацій.

У навчанні мови пріоритетним є формування комунікативної компетентності, передусім базових умінь і навичок мовленнєвої діяльності, культури усного і писемного мовлення.

Робота над мовною теорією, формуванням знань про мову підпорядковується інтересам розвитку практичних мовних умінь і навичок, що є основою розвитку мовлення. Тому оцінювання (особливо у навчанні другої мови) передусім стосується усіх видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, читання, говоріння, письма.

Комунікативна спрямованість шкільних курсів мов національних меншин обумовлює оцінювання результатів навчання з огляду на необхідність розвитку творчих здібностей, ініціативності, пізнавальної самостійності школярів, їх уміння працювати з інформацією, критично осмислювати її, застосовувати для вирішення життєвих проблем.

В оцінюванні результатів навчання мови слід враховувати, що мова є не лише предметом вивчення, а й засобом навчання інших предметів, що підвищує вимоги до рівня сформованості мовленнєвих навичок школярів.

Об'єктами регулярної перевірки та оцінювання є:

мовленнєві вміння й навички з чотирьох видів мовленнєвої діяльності; знання про мову; мовні, орфографічні та пунктуаційні уміння й навички; досвід творчої діяльності.

Зазначені загальні підходи модифікуються залежно від типу мовного курсу:

I – для шкіл із навчанням мовою національних меншин;

II-A – для шкіл із навчанням українською мовою (початок вивчення з 1 класу);

II-Б – для шкіл із навчанням українською мовою (початок вивчення з 5 класу).

Відмінності між варіантами оцінювання навчальних досягнень учнів із зазначених мовних курсів визначаються вимогами навчальних програм і полягають в обсягах і рівнях складності текстів, що пропонуються для аудіювання, читання, переказування, списування чи диктанту; в обсязі висловлювань, які складають учні. Зазначені варіанти відрізняються видами робіт з мовленнєвої діяльності, які перевіряються у тому чи іншому класі.

Для перевірки знань з мови і мовних, орфографічних і пунктуаційних умінь у різних варіантах курсу застосовують різні види контрольних робіт по класах (завдання тестового характеру, списування, зорово-слуховий диктант, слуховий диктант).

ОЦІНЮВАННЯ УМІНЬ І НАВИЧОК МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

I. Аудіювання (слухання, розуміння прослуханого)73

1. Перевіряються уміння сприймати на слух незнайомий текст і розуміти:

– тему тексту;

- тип і стиль мовлення;

– фактичний зміст;

- причиново-наслідкові звязки

– основну думку висловлювання;

– виражально-зображувальні засоби прослуханого твору.

Перевірка аудіативних умінь здійснюється фронтально. Вчитель читає учням незнайомий текст:

у варіантах І та ІІ-А – один раз,

у варіанті ІІ-Б – два рази.

Після прослуховування учням пропонується серія запитань. Школярі повинні мовчки вислухати кожне запитання, варіанти відповідей на нього, вибрати один із варіантів і записати лише його номер поряд із номером запитання.

Кількість запитань та варіантів відповідей до них визначається так.

Класи варіант І варіант ІІ-А варіант ІІ-Б

5–6-й 6 запитань з трьома варіантами відповідей

6 запитань з трьома варіантами відповідей

6 запитань з двома варіантами відповідей

7–9-й 12 запитань з трьома варіантами відповідей

12 запитань з трьома варіантами відповідей

6 запитань з трьома варіантами відповідей

Завдання мають стосуватися теми тексту, фактичного змісту тексту, причиново-наслідкових зв’язків, його головної думки, типу і стилю мовлення, окремих мовних особливостей (переносне значення слова, образні вирази тощо).

2. Матеріал для контрольного завдання: зв’язне висловлювання (текст добирається відповідно до вимог програми для кожного класу).

Обсяг тексту (і відповідно тривалість звучання) орієнтовно визначається так.

У варіанті І.

Клас Обсяг та час звучання текстів, що належать дохудожнього стилю інших стилів

5-й 400–500 слів 4–5 хвилин 300–400 слів 3–4 хвилин6-й 500–600 слів 5–6 хвилин 400–500 слів 4–5 хвилин7-й 600–700 слів 6–7 хвилин 500–600 слів 5–6 хвилин

74

8-й 700-800 слів 7–8 хвилин 600–700 слів 6–7 хвилин9-й 800–900 слів 8–9 хвилин 700–800 слів 7–8 хвилин

У варіанті ІІ-А.

Клас Обсяг та час звучання текстів, що належать дохудожнього стилю інших стилів

5-й 300–400 слів 3–4 хвилин 200–300 слів 2–3 хвилин6-й 400–500 слів 4–5 хвилин 300–400 слів 3–4 хвилин7-й 500–600 слів 5–6 хвилин 400–500 слів 4–5 хвилин8-й 600–700 слів 6–7 хвилин 500–600 слів 5–6 хвилин9-й 700–800 слів 7–8 хвилин 600–700 слів 6–7 хвилин

У варіанті ІІ-Б.

Клас Обсяг та час звучання текстів, що належать дохудожнього стилю інших стилів

5-й 200–250 слів 2–2,5 хвилин 100–150 слів 1–1,5 хвилин6-й 250–300 слів 2,5–3 хвилин 150–200 слів 1,5–2 хвилин7-й 300–350 слів 3–3,5 хвилин 200–250 слів 2–2,5 хвилин8-й 350–400 слів 3,5–4 хвилин 250–300 слів 2,5–3 хвилин9-й 400–450 слів 4–4,5 хвилин 300–350 слів 3–3,5 хвилин

3. Одиниця контролю: відповіді учнів на запитання за прослуханим текстом, одержані в результаті виконання тестових завдань.

4. Оцінювання.

У варіантах І та ІІ-А у 5–6 класах правильна відповідь на кожне з 6 запитань оцінюється двома балами; у 7–9 класах кожне з 12 запитань оцінюється одним балом.

У варіанті ІІ-Б правильна відповідь на кожне з 6 запитань оцінюється двома балами.

Оцінювання здійснюється, виходячи з того, що за цей вид діяльності учень може одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка ще не дала задовільного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу). У тому разі, коли учень з певних причин не виконав завдання, він мусить пройти відповідну перевірку додатково з тим, щоб одержати той чи інший бал.

ІI. Говоріння і письмо (діалогічне та монологічне висловлювання)

При перевірці складених учнями висловлювань (діалогів, усних/письмових переказів та творів) враховується ступінь самостійності роботи і міра допомоги вчителя.

Усне діалогічне мовлення

Усне діалогічне мовлення в усіх варіантах курсів перевіряється у 5–9 класах.

75

1. Перевіряються вміння:

– виявляти певний рівень обізнаності з теми, що обговорюється; дотримуватися теми спілкування;

– складати, розігрувати діалог відповідно до запропонованої мовленнєвої ситуації й мети спілкування;

– знати й використовувати репліки для стимулювання, підтримання діалогу, формули мовленнєвого етикету;

– вміти аргументувати висловлені тези з метою бути зрозумілим, переконливим співрозмовником; розуміти можливість різних поглядів на ту саму проблему;

– дотримуватись правил спілкування (не перебивати співрозмовника, заохочувати його висловити свою власну думку, зацікавлено і доброзичливо вислуховувати його, вміти висловити незгоду з позицією іншого так, щоб не образити його, тощо);

– дотримуватись норм літературної мови.

Перевірка сформованості діалогічного мовлення здійснюється таким чином: учитель пропонує двом учням протягом 3–5 хвилин обдумати, підготувати діалог і розіграти його перед класом. Оцінка ставиться кожному з учнів.

2. Матеріал для контрольного завдання залежить від підготовки учнів і ступеня передбачуваної самостійності під час виконання завдання: від даного варіанту діалогу (передбачається повтор з невеликим доповненням) до загального формулювання теми (передбачається самостійне визначення змісту діалогу, його мовного оформлення).

3. Одиниця контролю: діалог, складений двома учнями.

Обсяг діалогу орієнтовно визначається так (мінімальна кількість реплік для двох учнів).

Класи варіант І варіант ІІ-А варіант ІІ-Б5-й 6–7 реплік 5–6 реплік 4–5 реплік6-й 7–8 реплік 6–7 реплік 5–6 реплік7-й 8–10 реплік 7–8 реплік 6–7 реплік8-й 10–12 реплік 8–9 реплік 7–8 реплік9-й 12–14 реплік 9–10 реплік 8–9 реплік

4. Оцінювання.

Діалогічне мовлення оцінюють за такими критеріями:

початковий рівень – 1, 2, 3 бали одержують учні, які зуміли повторити запропонований матеріал і додати до нього 1–2 репліки (на кожного з учасників діалогу);

середній рівень – 4, 5, 6 балів одержують учні, які, спираючись на певну кількість допоміжних матеріалів, що не являють собою закінчених фрагментів діалогу; склали –

76

хоч і не дуже вправно – діалог, при цьому припустились відхилень від теми, окремі репліки співрозмовника залишились без відповідей, не склали вступної та підсумкової реплік; припустились значної кількості помилок у мовному оформленні реплік (понад 3-4 помилок на кожного учня);

достатній рівень – 7, 8, 9 балів одержують учні, які самостійно в цілому вправно склали діалог, продемонстрували належну культуру спілкування, висловили, але недостатньо обґрунтували свої погляди на предмет, що обговорюється, в окремих випадках використовували репліки, зміст яких не був щільно пов’язаний із змістом висловлювання співрозмовника; припустились помилок у структурі діалогу (відсутні вступна та/чи підсумкова репліки) та мовному оформленні реплік (не більше 3-4 помилок на кожного учня);

високий рівень – 10, 11, 12 балів одержують учні, які самостійно склали діалог, продемонстрували високу культуру спілкування, вміння уважно й доброзичливо слухати співрозмовника, коротко формулювати свою думку, даючи можливість висловитися партнеру по діалогу; представили не лише свою думку, а й змогли зіставити різні погляди на той самий предмет, навести аргументи «за» і «проти» в їх обговоренні; побудувати діалог, структура, мовне оформлення якого відповідає нормам.

Бали у межах кожного рівня диференціюються залежно від змістового наповнення діалогу, якості його мовного оформлення, додержання правил спілкування.

Монологічне мовлення

Усний/письмовий переказ, усний/письмовий твір

1. Перевіряються вміння:

– виявляти певний рівень обізнаності з теми висловлювання;

– будувати висловлювання певного обсягу, добираючи та впорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал; відтворювати інформацію докладно, стисло, вибірково;

– викладати матеріал логічно, послідовно, враховуючи співвідношення основної та другорядної інформації; дотримуватися теми висловлювання;

– підпорядковувати виклад головній думці;

– враховувати ситуацію спілкування та адресата мовлення;

– виявляти своє ставлення до предмету висловлювання, розуміти можливість різних тлумачень тієї самої проблеми, вміти оцінити аргументи, сформулювати своє бачення проблеми;

– використовувати мовні засоби відповідно до комунікативного завдання, дотримуючись норм літературної мови, вдало користуючись лексичним, граматичним багатством мови.

У варіантах І та ІІ-А усний переказ та твір перевіряються протягом усіх років навчання.77

У варіанті ІІ-Б усний переказ проводиться у 5–6 класах, а усний твір – у 7–9 класах.

Письмові перекази і твори як перевірні види роботи по класах здійснюються залежно від варіанту курсу.

Класи варіант І варіант ІІ-А варіант ІІ-Бпереказ твір переказ твір переказ твір

5-й + – + – – –6-й + – + – – –7-й + + – + + –8-й + + – + + –9-й + + – + + –

Примітка. Під час визначення кількості слів у диктанті (тексті для списування) враховуються як самостійні, так і службові слова.

Для контрольних диктантів використовуються тексти, в яких кожне з опрацьованих протягом семестру правил орфографії та/чи пунктуації, були представлені 3–5 прикладами. Однак для списування добирають тексти, не обмежуючись вивченими правилами орфографії та пунктуації.

3. Одиниця контролю: текст, записаний учнем під диктування.

4. Оцінювання. Диктант оцінюється однією оцінкою на основі таких критеріїв:

– орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково;

– помилка в одному й тому ж слові, яке повторюється у диктанті кілька разів, вважається однією помилкою; помилки на одне правило, але у різних словах вважаються різними помилками;

– розрізняють грубі і негрубі помилки (перелік негрубих помилок визначається програмою з відповідної мови);

– п’ять виправлень (неправильне написання на правильне) прирівнюються до однієї помилки;

– орфографічні та пунктуаційні помилки на невивчені правила виправляються, але не враховуються.

Списування оцінюється на тих самих підставах, але однаково враховуються помилки на вивчені та невивчені правила.

Нормативи оцінювання.

Бали Кількість помилокваріант І варіант ІІ-А варіант ІІ-Б

1 17–18 і більше 19–20 і більше 20–21 і більше

78

2 15–16 17–18 і більше 18–193 13-14 15–16 16–174 11–12 13–14 14–155 9–10 11–12 12–136 7–8 9–10 10–117 5–6 7–8 8–98 3–4 5–6 6–79 1+1(негруба) – 2 3–4 4–510 1 1+1(негруба) – 2 2–311 1 (негруба) 1 1+1(негруба)12 – 1 (негруба) 1(негруба)

Нормативи для 1–9 балів передбачають певну можливість ураховувати поступ кожного учня у навчанні правопису, охайність оформлення роботи тощо (наприклад, 5 балів ставиться за 9–10 помилок). Для найвищих балів такого варіювання не передбачено.

Виведення підсумкового (семестрового) балу виставляється наприкінці кожного семестру (півріччя). Він узагальнено відображає підготовку учня з відповідної мови.

Семестровий бал є результатом оцінювання досягнень учня у таких аспектах:

– слухання-розуміння (аудіювання);

– говоріння (діалогічне мовлення; монологічне мовлення: усний переказ, усний твір);

– читання (вголос та мовчки);

– письмо (списування, диктант, письмовий переказ, письмовий твір);

– відомості про мову, мовні вміння;

– ведення зошитів.

Контрольна перевірка здійснюється фронтально та індивідуально.

Фронтально оцінюються: аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий переказ і письмовий твір, мовні знання та вміння.

Фронтальні контрольні роботи з аудіювання та читання мовчки здійснюються лише один раз на рік наприкінці другого семестру.

Індивідуально оцінюються: говоріння (діалог; усний переказ, усний твір) та читання вголос.

Оцінювання говоріння здійснюється індивідуально шляхом поступового накопичення оцінок – щоб кожний учень за семестр одержав мінімум одну оцінку за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу та усного твору.

79

Читання вголос оцінюється також індивідуально, оцінки накопичуються протягом семестру.

Протягом семестру учня треба оцінити за визначеними показниками, для кожного з яких у класному журналі відводиться окрема колонка. Кількість колонок із мовної теми залежить від кількості тематичних блоків.

При виведенні тематичної оцінки, яка визначає рівень опанування учнями тієї чи іншої мовної теми (звуки і букви, частини мови, просте речення тощо) слід враховувати таке. Фронтальною формою перевірки результатів навчання з цього аспекту мовного курсу є контрольна робота з теми, яка складається із завдань тестового характеру. Оцінки за цю роботу виставляють у класному журналі з позначенням дати її виконання. Окрім того, здійснюється поточне оцінювання успіхів учня у засвоєнні мовного матеріалу і його результати враховуються у виведенні підсумкової оцінки за тему. Рекомендується враховувати при виставленні поточних оцінок і вміння учнів працювати самостійно з навчальним матеріалом, у парах і групах у взаємодії з однокласниками під час розв’язання навчальних проблем.

Наприклад, якщо за контрольну роботу з теми учень отримав 8 балів, а серед поточних оцінок переважають значно нижчі (або значно вищі) бали, то підсумкову тематичну оцінку знижують (підвищують) на 1–2 бали (залежно від різниці між показниками поточного оцінювання та результатами перевірної роботи).

Крім того, у класному журналі повинні бути колонки: «диктант» («списування»), «аудіювання», «діалог»*, «усний переказ»* та/чи «усний твір»*, «письмовий переказ» та/чи «письмовий твір», «читання вголос»*, «читання мовчки», «зошити». (Позначені зірочкою перевірні роботи у навчанні мов етнічних меншин, зважаючи на меншу кількість годин, здійснюються не раз на семестр, а раз на рік.)

За умови, коли учитель має можливість здійснити додаткову перевірку того чи іншого виду навчальної діяльності (наприклад, провести перевірку аудіювання не один раз, а двічі на рік, перевірку читання вголос у окремих учнів не один раз, а двічі), то для виведення підсумкової оцінки береться кращий показник з відповідного виду роботи.

Ведення зошитів оцінюється 12 балами щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою. Під час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботу.

Семестровий бал виставляють на основі тематичних оцінок за кожну тему, та оцінок за обов’язкові контрольні роботи з різних видів мовленнєвої діяльності.

Річний бал виставляється на основі семестрових балів.

Перелік контрольних робіт за різними варіантами курсу мови подано далі.

Для варіанта І

Параметри Клас, семестр

80

перевірки 5-й 6-й 7-й 8-й 9-йI II I II I II I II I II

Знання з мовита мовні вміння 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3

Аудіювання – 1 – 1 – 1 – 1 – 1Говоріння:діалог – 1* 1* – 1* – 1* 1* 1*усний переказ – 1* – 1* – 1* – 1* – 1*усний твір – 1* – 1* – 1* – 1* – 1*Читання:вголос – 1* – 1* – 1* – 1* – 1*мовчки – 1 – 1 – 1 – 1 – 1Письмо:слуховий диктант

- 1** - 1 1 1 1 1 1 1

зорово-слуховий диктант - 1** – – 1 – 1 – – –

списування 1 – 1 – – – – – – –письмовий переказ – 1 – 1 1 – 1 – 1 –

письмовий твір – – – – – 1 – 1 – 1Загальна кількість показників, на основі яких виводиться загальний бал

5 12 4 11 5 11 5 11 6 11

Для варіанта ІІ-А.

Параметриперевірки

Клас, семестр5 кл. 6 кл. 7 кл. 8 кл. 9 кл.I II I II I II I II I II

Знання з мовита мовні вміння 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2

Аудіювання – 1 – 1 – 1 – 1 – 1Говоріння:діалог – 1* – 1* – 1* – 1* – 1*усний переказ – 1* – 1* – 1* – 1* – 1*усний твір – 1* – 1* – 1* – 1* – 1*Читання:вголос – 1* – 1* – 1* – 1* – 1*мовчки – 1 – 1 – 1 – 1 – 1Письмо:списування 1 – 1 – – – – – – –зорово-слуховий диктант

– 1 – 1 1 – 1 – 1 –

слуховий диктант – – – – – 1 – 1 – 1письмовий переказ – 1 – 1 – – – – – –

81

письмовий твір – – – – – 1 – 1 – 1Загальна кількість показників, на основі яких виводиться загальний бал

3 10 3 10 3 10 3 10 3 10

Для варіанта ІІ-Б.

Параметриперевірки

Клас, семестр5 кл. 6 кл. 7 кл. 8 кл. 9 кл.I II I II I II I II I II

Мовні вміння 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2Аудіювання – 1 – 1 – 1 – 1 – 1Говоріння:діалог – 1* – 1* – 1* – 1* – 1*усний переказ – 1* – 1* – – – – – –усний твір – – – – – 1* – 1* – 1*Читання:вголос – 1* – 1* – 1* – 1* – 1*

мовчки – – – – – 1 – 1 – 1Письмо:списування 1 1 1 1 1 – 1 – – –зорово-слуховий диктант – – – – – 1 – 1 1 –

слуховий диктант – – – – – – – – – 1письмовий переказ – – – – – 1 – 1 – 1Загальна кількість показників, на основі яких виводиться загальний бал

3 7 3 7 3 9 3 9 3 9

* Види діяльності, перевірка яких здійснюється індивідуально протягом року; для них не виділяються окремі уроки.

** У 5-6 класі у другому семестрі вчитель проводить зорово-слуховий або слуховий диктант (з урахуванням підготовки класу –I варіант).

Даний матеріал укладено на основі Інструктивно-методичних рекомендацій МОН України щодо вивчення шкільних дисциплін у основній та старшій школі у 2011-2012 навчальному році.

Надаємо копію наказу з додатком про надання грифа навчальній літературі та перелік підручників-переможців І етапу Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАКАЗ

м. Київ

82

№ 10 від 04.01.2013

Про надання грифа навчальній літературі

Згідно з рішенням колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 26.10.2012 (протокол № 10/5-19) «Про стан виконання державного замовлення на видання навчальної літератури в 2012 році, про підсумки І етапу Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів та про затвердження Переліку навчальної літератури, що може видаватись за державним замовленням 2013 року»

НАКАЗУЮ:

1. Надати гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України» підручникам-переможцям І етапу Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів згідно з додатком.

2. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Жебровського Б. М.

Міністр Д. В. Табачник

------------------------------------------

Додаток до наказу МОНМС України від 04. 01 2013 № 10

Перелік підручників-переможців І етапу Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників

для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів

«Світова література. 5 клас» (авт. Ніколенко О. М., Конєва Т. М., Орлова О. В., Зуєнко М. О., Кобзар О. І.).

«Світова література. 5 клас» (авт. Волощук Є. В.).

«Російська мова (1-й рік навчання) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою. 5 клас» (авт. Корсаков В. О.).

«Російська мова (1-й рік навчання) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою. 5 клас» (авт. Полякова Т. М., Самонова О. І.).

«Російська мова (5-й рік навчання) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою. 5 клас» (авт. Рудяков О. М., Фролова Т. Я., Маркіна-Гурджи М. Г.).

«Російська мова (5-й рік навчання) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою. 5 клас» (авт. Давидюк Л. В.).

83

«Польська мова (1-й рік навчання) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою. 5 клас» (авт. Войцева О. А., Бучацька Т. Г.).

«Польська мова (5-й рік навчання) для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою. 5 клас» (авт. Біленька-Свистович Л. В., Ковалевський Є., Ярмолюк М. О.).

«Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою. 5 клас» (авт. Тушніцка Н. Д., Пилип М. Б.).

«Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою. 5 клас» (авт. Заболотний О. В., Заболотний В. В.).

«Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою. 5 клас» (авт. Ворон А. А., Солопенко В. А.).

«Польська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою. 5 клас» (авт. Іванова М. С., Іванова-Хмєль Т. М.).

«Російська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою. 5 клас» (авт. Рудяков О. М., Фролова Т. Я., Маркіна-Гурджи М. Г.).

«Російська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою. 5 клас» (авт. Бикова К. І., Давидюк Л. В., Снітко О. С., Рачко О. Ф.).

«Інтегрований курс «Література» (польська та світова). 5 клас» (авт. Лебедь Р. К.).

«Інтегрований курс «Література» (російська та світова). 5 клас» (авт. Бондарева О. Є., Ільїнська Н. І., Мацапура В. І., Бітківська Г. В.).

«Інтегрований курс «Література» (російська та світова). 5 клас» (авт. Ісаєва О. О., Клименко Ж. В.)

Директор Інституту інноваційних технологій і змісту освіти О. А. Удод

Українська мова і література, російська та інші мови національних меншин в загальноосвітніх навчальних закладах із навчанням мовами національних меншин

Особливим при реалізації освітньої галузі "Мови і літератури" у нових Типових навчальних планах є запровадження з 5-го класу обов’язкового вивчення другої іноземної мови. У той же час, загальноосвітні навчальні заклади можуть обрати для вивчення замість другої іноземної мови російську або іншу мову національних меншин, враховуючи бажання батьків та дітей та зважаючи при цьому на регіональні особливості, наявність педагогічних кадрів, забезпечення навчальною літературою. У загальноосвітніх навчальних закладах із навчанням рідною мовою як друга іноземна не може обиратися для вивчення мова навчання – нею може бути будь-яка інша мова національної меншини. Наприклад, у загальноосвітніх навчальних закладах із російською мовою навчання може бути обрано для вивчення кримськотатарську, болгарську, польську та інші мови національних меншин чи іноземну мову або у

84

загальноосвітніх навчальних закладах із навчанням угорською мовою – російську, польську, румунську та інші мови національних меншин чи іноземну мову.

Рідна мова може вивчатися поглиблено, але за рахунок варіативної складової типових навчальних планів.

У нових навчальних програмах української мови і літератури, російської мови та інших мов національних меншин, інтегрованого курсу "Література" приділено значну увагу проблемі доцільного відбору навчального матеріалу з мови та літератури; більш чіткому викладу державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів; їх вікові можливості; розподілу годин на ту чи іншу тему; розвантаженню і скороченню змісту окремих розділів шляхом спрощення понятійного і термінологічного апарату; усунення надмірної деталізації, врахуванню міжпредметних зв'язків при вивченні мови і літератури взагалі.

Доводимо до відома, що відповідно до нових Державних стандартів базової і повної загальної середньої освіти розробляються Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів із російської та інших мов національних меншин (основна школа).

Українська мова та література в загальноосвітніх навчальних закладах із

навчанням мовами національних меншинВолодіння державною мовою має особливе значення для соціалізації громадян

України всіх національностей, успішної їх інтеграції в українське суспільство.Основна мета вивчення української мови у загальноосвітніх навчальних закладах із

навчанням мовами національних меншин – допомогти учням опанувати основи грамоти з використанням принципів особистісно зорієнтованої моделі навчання, навчити їх висловлювати думки, грамотно писати і любити українське слово, сприяти розвиткові комунікативних навичок школярів.

Особливістю нових програм з української мови є формування їх змісту з опорою на рідну мову учнів, що дає можливість краще пояснити специфіку звукового ладу, ритмомелодику фрази виучуваної мови, спільне й відмінне у граматичних системах мов, а також формування та розвиток навичок говоріння та аудіювання українською мовою з метою подальшого забезпечення потреб спілкування.

У програмах передбачено, щоб учитель звертав увагу учнів на ті явища і факти української мови, які мають суттєві розбіжності з подібними в рідній, а також на специфічні, властиві тільки виучуваній мові питання культури мовлення.

Вивчення української мови у 5 класах здійснюватиметься за наступними навчальними програмами (з їх змістом можна ознайомитися на веб-сайті МОН України www.mon.gov.ua):

Українська мова для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням російською мовою (укладачі: Бондаренко Н.В., Караман С.О., Ярмолюк А.В., Кононенко В.Л., Савченко О. В. ).

Українська мова для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням румунською мовою (укладачі: Бабич Н. Д., Гуйванюк Н. В., Тодорюк С. С., Змошу О. С., Фонарюк Т. І.).

Українська мова для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням молдовською мовою (укладачі: Свінтковська С.А., Дмитрієв С. В., Могильницька Г. А., Пасат О. О., Бойко О. І., Журавель М. І., Маларьова Н. О.). Програму створено вперше, і вона поступово починає діяти з 1 вересня 2013 року.У 6-9 класах використовується навчальна програма "Українська мова: для 5-9 класів

85

загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням румунською мовою (за ред. Н.Д. Бабич. – Чернівці: Видавничий дім "Букрек", 2005).

Українська мова для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням польською мовою (укладачі: Пилип М.Б., Василько З. С., Буткевич Н. В., Пристанська О. І., Бойцун О. М.). Програму створено вперше, і вона поступово починає діяти з 1 вересня 2013 року. У 6-9 класах використовується навчальна програма "Українська мова: для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням російською мовою (укладачі: Бондаренко Н. В., Бєляєв О. М., Паламар Л. М., Кононенко В. Л. – Чернівці: Видавничий дім "Букрек", 2005).

Українська мова для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладі із навчанням угорською мовою (укладачі: Галас А.М., Гнаткович Т.Д., Бориова Є.Е., Лавер К. М., Лукач А.Ю.).Звертаємо увагу українських словесників на те, що вивчення української

літератури у 5, 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин здійснюватиметься за навчальними програмами та підручниками для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання; у 6 - 9 класах - вчителі працюють за навчальною програмою з української літератури за ред. Івасюк О. М. з урахуванням змін, внесених до неї (див. «Методичні рекомендації щодо реалізації галузевої Програми поліпшення вивчення української мови у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин на 2008/09 роки» від 08.10.08 № 1/9-647), та підручниками цього ж авторського колективу.

Інтегрований курс «Література» в загальноосвітніх навчальних закладах із навчанням мовами національних меншин

У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти зазначено, що складовими літературного компонента є емоційно-ціннісна, літературознавча, загальнокультурна і компаративна лінії.

Емоційно-ціннісна лінія забезпечує розкриття гуманістичного потенціалу та естетичної цінності творів української, світової літератури, а також літератур національних меншин, формування світогляду учнів, їх національної свідомості, моралі та громадянської позиції.

Літературознавча лінія передбачає вивчення літературних творів у єдності змісту і форми, оволодіння учнями основними літературознавчими поняттями, застосування їх у процесі аналізу та інтерпретації художніх творів, розгляд літературних творів, явищ і фактів у контексті літературного процесу, виявлення специфіки літературних напрямів, течій, шкіл у розвитку української літератури, світової літератури і літератур національних меншин, розкриття жанрово-стильових особливостей художніх творів, ознайомлення учнів з основними принципами художнього перекладу.

Культурологічна лінія передбачає усвідомлення творів художньої літератури як важливої складової мистецтва, ознайомлення учнів з основними цінностями світової художньої культури, розкриття особливостей творів, літературних явищ і фактів у широкому культурному контексті, висвітлення зв’язків літератури з філософією, міфологією, фольклором, звичаями, віруваннями, культурними традиціями різних народів і національностей, розширення ерудиції учнів, виховання їх загальної культури, поваги до національних і світових традицій, толерантного ставлення до представників різних культур, віросповідань, рас і національностей.

86

Компаративна лінія забезпечує порівняння літературних творів, їх компонентів (тем, мотивів, образів, поетичних засобів та іншого), явищ і фактів, що належать до різних літератур, встановлення зв’язків між українською, світовою літературою і літературами національних меншин, розгляд традиційних тем, сюжетів, мотивів, образів у різних літературах, зіставлення оригінальних творів і україномовних перекладів літературних творів, увиразнення особливостей української культури та літератури на основі світової, демонстрацію лексичного багатства і невичерпних стилістичних можливостей української мови.

Зміст літературної освіти з урахуванням вікових особливостей учнів визначає художні твори, літературні явища і факти, розкриває їх ідейно-естетичну своєрідність та значущість в історії української і світової культури, встановлює зв’язки між різними національними літературами, літературою і фольклором, літературою і міфологією, літературою і філософією, літературою та іншими видами мистецтва, передбачає обсяг загальних теоретичних понять, необхідних для розуміння літератури як мистецтва слова, формування вмінь аналізувати та інтерпретувати художні твори в різних аспектах.

Засвоєння учнями літературного компонента сприяє їх залученню до надбань вітчизняного і світового письменства, розвитку стійкої мотивації до читання, потреби у зверненні до художньої літератури протягом життя, збагаченню духовно-емоційного досвіду, формуванню загальної культури, підвищенню рівня володіння українською, іноземними мовами та мовами національних меншин.

Враховуючи, що інтегровані курси “Література» (національної меншини та світова) вивчаються паралельно з українською літературою, особлива увага має бути приділена взаємодії різних культур. Тому доцільно у доступній для учнів формі розкривати контактні, типологічні та генетичні міжлітературні зв’язки, виявляти роль українських письменників і перекладачів у творчості майстрів інших народів. Під час розгляду програмових творів слід підкреслювати також взаємозв’язки літератури з іншими видами мистецтв, зважаючи, що літературний текст як факт мистецтва відображає ознаки конкретної культурної епохи, її філософські концепції. Вивчення літературних творів на тлі широкого культурологічного контексту сприятиме осмисленню фундаментальних цінностей культури.

Вивчення інтегрованих курсів “Література" (національної меншини та світова) у 5 класах здійснюватиметься за навчальними програмами:

Література (російська та світова) для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (укладачі: Исаева Е.А., Клименко Ж.В., Корниенко О.А., Мельник А.О., Храброва В.Е., Мухин В.А., Данилова И.Н.

Література (кримськотатарська та світова) для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням кримськотатарською мовою (укладачі: Веліуллаєва А. В., Кокієва Айше, Алієва Л.А., Муртазаєва Г.Е.).

Література (молдовська та світова) для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням молдовською мовою (укладачі: Силантьєва В.І., Фетеску Л.І., Кьося В.В.).

Література (польська та світова) для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з польською мовою навчання (укладачі: Лебедь Р.К., Ліра Л.А., Гандз Л.А.).

Література (румунська та світова) для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням румунською мовою (укладачі: Остафій О.Р., Говорнян Л.С., Андрухович О.Г., Герман Д.С., Колесникова Д.О., Ротару Л.М., Сувейко Н.О.).

87

Література (угорська та світова) для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням угорською мовою (автори Браун Є. Л., Бардош Н. С., Зикань Х. І., Кейс М. Ю., Пердук І. Е.)У пояснювальних записках до чинних програм зазначено, що кількість годин на

вивчення розділів і тем є орієнтовною, тому вчитель, виходячи з конкретних умов навчання, має право самостійно здійснювати перерозподіл годин протягом всього навчального року та реалізувати зміст навчання за рахунок резервного часу та інтенсифікації навчального процесу.

Вчителі мають працювати за підручниками та навчально-методичними посібниками, які щорічно зазначаються в «Переліку програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням російською та іншими мовами національних меншин» та «Переліку програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою» для основної і старшої школи, що друкуються на початку кожного навчального року в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України».

Пріоритетні напрямки у роботі вчителів української мови й літератури, світової літератури та мов національних меншин у 2013 – 2014 навчальному році:

- формування ґрунтовної мовної та літературної компетентності школярів;- акцент на якісну освіту, врахування різнорівневості у навчальних досягненнях

учнів;- упровадження в навчально-виховний процес сучасних фахових педагогічних

технологій, укладання літературного портфоліо;- важливе місце у навчальному процесі відводиться реалізації соціокультурної

змістової лінії програм;- реалізація Концепції мовної і літературної освіти;- впровадження медіаосвіти в Україні, навчання на основі використання

інформаційно-комунікаційних технологій;- особлива увага приділяється здоров’язберігаючим технологіям (відповідно до

Листа МОН № 1/9-368 від 24.05.13 року);- залишається актуальним питання виразного читання, особливо на окремих

комбінованих уроках української та світової літератур;- звернути увагу на деякі доповнення та уточнення, особливо стосовно критеріїв

оцінювання читання мовчки та вголос, контрольного домашнього твору з мов та літератур, оцінювання письмових робіт (творів, переказів);

- звернути увагу на навчально-методичне забезпечення викладання української та російської мов, української та світової літератур у загальноосвітніх навчальних закладах (відповідно до наказу №882 від 02.08.2012 р.);

- резервний час, визначений у чинних програмах, рекомендовано відводити на розвиток в учнів творчих здібностей, підготовку їх до олімпіад (інтернет-олімпіад), конкурсів, турнірів тощо.

Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу викладання української та російської мов, української та світової літератур в 2013-2014 н.р.

88

* Керуватися в роботі методичними рекомендаціями МОН України, Вінницького ОІППО, а також рекомендаціями відділів освіти, зміст яких має випливати із стану навчально - виховної та методичної роботи попереднього навчальнього року.

* Щодо використання посібників, що містять календарно-тематичний план і конспекти (плани-конспекти) уроків нагадуємо, що вчитель-словесник може використовувати книжку для вчителя й не готувати окремий конспект для кожного уроку, якщо

посібник має гриф «Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах»;

від дати надання грифу посібникові минуло не більше п’яти років.Зауважимо, що вчитель, який має кваліфікаційну категорію «спеціаліст», «друга

категорія» повинен самостійно складати конспект (план-конспект) уроку із використанням матеріалів методичних посібників з метою вироблення й відпрацювання навичок моделювання уроків різного типу.

* Навчальний предмет «Світова література» викладається українською мовою. Водночас, за наявності необхідних умов (вивчення в закладі відповідної мови, достатнє володіння учнями мовою оригіналу, якою написаний художній твір; якісна підготовка вчителя, у тому числі можливість дослідження образної системи, засобів виразності, поетики, стилістичних особливостей твору тощо мовою оригіналу), бажаним є розгляд художніх текстів мовою оригіналу (скажімо, творів Л.М. Толстого – російською, Б. Шоу – англійською, Ф. Кафки, Р.М. Рільке – німецькою, Гійома Аполлінера – французькою і т. д.). У такому разі предмет “Світова література” виконує додаткову функцію вдосконалення володіння учнями іноземними мовами.

* Оскільки з об'єктивних причин на початок навчального року нових підручників у школах може не бути, радимо для забезпечення змісту уроків літератури користуватися матеріалами, які будуть спеціально друкуватися у фахових журналах, на сайті МОН України (www.mon.gov.ua), а для виконання програм з російської мови, в якій мовна та мовленнєва змістові лінії не зазнали відчутних змін, послуговуватися підручниками минулих років.

Бажаємо всім освітянам області успішного навчального року!

Використана нормативно-правова література

1. Лист Міністерства № 1/9-426 від 01.06.2012 "Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін". (Світова література, українська мова в загальноосвітніх навчальних закладах із навчанням мовами національних меншин, російська мова та література, мови і літератури інших національних меншин).2. Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" у 2013/2014.3. Лист МОН № 1/9-368 від 24.05.13 року «Про організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі».

89

4. Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки України №17-22, 2012 р.;5. Наказ МОН України від 18.02.2008 р. №99 «Про Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів»6. Здійснення мовної політики в освіті, навчання мовами національних меншин України

та вивчення цих мов. Сайт МОН України.7. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти,

затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 13 квітня 2011 року №329.

8. Методичні рекомендації щодо призначення, особливостей оформлення, кількості, перевірки зошитів з української та російської мов, української та світової літератур, особливостей проведення уроків виразного читання, - Методичний лист Міністерства від 21.08.2010 № 1/9-580.

9. Інформаційний збірник Міністерства. – № 14-15. – 2010. – С. 3-17.10. Наказ Міністерства від 20.02.2002 р. № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах». 10. «Інструкція про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти», затверджена наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 р. № 102, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 27.05.1993 р. за № 56.

Вінницький обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників

Відділ методики викладання української мови та літератури, мов національних меншин і світової літератури

21050 м. Вінниця, вул. Грушевського, 13тел.(факс) 67-08-85

Е – mail: bil@mail.vinnica.uaCайт: www. voipopp.vn.ua

90

91