МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ … · 6 1. МЕТА ТА...

1

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Кафедра теорії держави та права

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ЮРИДИЧНА КОМПАРАТИВІСТИКА

Для підготовки магістрів у галузі знань «Право» (0304)

за напрямом «Правознавство» 6.030401

Автори:

Тихомиров О.Д. – професор кафедри

теорії держави та права, доктор

юридичних наук, професор;

Тюріна О.В. – професор кафедри

теорії держави та права, кандидат

юридичних наук, доцент

Затверджено

на засіданні кафедри

теорії держави та права

протокол № 13 від 07. 02. 2014 року

КИЇВ 2014 року

2

ЗМІСТ

1. АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗІ СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНОЮ

СХЕМОЮ (МІЖДІСЦИПЛІНАРНИМИ ЗВ’ЯЗКАМИ) ………………………….. 3 2. РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ……………………………5

3. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ………………………………………………..28

4. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЯ……………………………...41

3

1. АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗІ СТРУКТУРНО-

ЛОГІЧНОЮ СХЕМОЮ (МІЖДИСЦИПЛІНАРНИМИ ЗВ’ЯЗКАМИ).

Мета навчальної дисципліни «Юридична компаративістика»: сформувати

у слухачів основи професійних знань, навичок та вмінь здійснення юридичних

наукових досліджень у контексті сучасного плюралізму теорій права та

правових реальностей країн світу.

Предметом вивчення навчальної дисципліни «Юридична

компаративістика» є: теоретичні та методологічні аспекти юридичної

компаративістики, зокрема, загальні принципи та закономірності виникнення,

становлення і розвитку національних правових систем та їх об’єднань у

порівняльному аспекті, в т.ч. закономірності розвитку національних правових

систем і їх об’єднань у правові сім’ї (кола, типи); методологічні проблеми

порівняння національного права із зарубіжним та міжнародним правом;

питання історико-порівняльного вивчення права та його антропологічної

обумовленості.

Модулі: модуль 1 - загальна характеристика юридичної

компаративістики; модуль 2 - основи порівняльно-правових досліджень.

Ця навчальна дисципліна як за змістом, так і за структурою має

проблемно-орієнтований та міждисциплінарний характер, а тому інтегрована у

систему підготовки фахівців – правознавців, предметно та методологічно

пов’язана з іншими навчальними дисциплінами. Структуризація її внутрішньої

побудови здійснена за дедуктивним принципом, тобто основні поняття

розгортаються та деталізуються у напрямі від загального до конкретного,

зокрема, від поняття «юридична компаративістика як наука» до поняття

«методика конкретного компаративістського наукового дослідження».

Теоретична, методологічна та міждисциплінарна природа цієї навчальної

дисципліни зумовлює її структурно-логічні зв’язки з іншими навчальними

дисциплінами професійної підготовки юристів освітньо-кваліфікаційних рівнів

«бакалавр» та «магістр», а саме, з будь-якою навчальною дисципліною,

складовою предмету якої є «невітчизняна» правова реальність (філософія права,

загальна теорія держави та права, історія держави та права, науки

конституційного, кримінального, адміністративного, міжнародного,

європейського права тощо), оскільки кожна з них має філософсько-теоретичні

засади та методологічну складову, які виникали та розвивалися у взаємодії

вітчизняної та зарубіжних юридичних наук, є системою юридичних наукових

знань, які формуються з використанням компаративного методу на базі

дослідження правових реальностей різних країн, зокрема: теми 1 та 2 модулів із

першими та іншими темами навчальних дисциплін «Філософія права» , «Теорія

держави та права», «Конституційне право», «Кримінальне право»,

«Адміністративне право», «Криміналістика» тощо.

4

Структурно-логічна схема навчальної дисципліни

“Юридична компаративістика”

Державне право

зарубіжних країн

Основи

управління в ОВС

Право

Європейського

Союзу

Криміналістика

Соціологія

Кримінальне

право та процес

Цивільне право та

процес

Адміністративне

право та процес

Юридична компаративістика

Історія України

Юридична

деонтологія

Історія культури

Юридична

конфліктологія

Правова етика

Історія держави і

права зарубіжних

країн

Теорія держави і

права

Правова

статистика

Судові та

правоохоронні

органи України

в Україні

5

2. РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

1. Опис навчальної дисципліни

Найменування

показників

Галузь знань, напрям

підготовки, освітньо-

кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної

дисципліни

денна форма

навчання

заочна форма

навчання

Кількість кредитів – 2

Галузь знань

"Право" ((00330044)) (шифр і назва)

Нормативна

Напрям підготовки

"Правознавство" ((7.060.101))

Модулів – 2

Спеціальність (професійне

спрямування):

«Правознавство»

Рік підготовки:

Змістових модулів – 6 1-й 1-й

Індивідуальне науково-

дослідне завдання

___________ (назва)

Семестр

Загальна кількість годин

– 72

2-й 2-й

Лекції

Тижневих годин для

денної форми навчання:

аудиторних – за

розкладом занять

самостійної роботи

студента – за розкладом

занять

Освітньо-кваліфікаційний

рівень: «магістр»

6 год. 6 год.

Практичні, семінарські

12 год. 6 год.

Лабораторні

год. год.

Самостійна робота

54 год. 60 год.

Індивідуальні завдання:

Вид контролю: залік

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і

індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 42 %

для заочної форми навчання – 42 %

6

1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ВВССТТУУПП

ППррооггррааммаа ввииввччеенннняя ннооррммааттииввннооїї ннааввччааллььннооїї ддииссццииппллііннии ""ЮЮррииддииччннаа

ккооппааррааттииввііссттииккаа"" ссккллааддееннаа ввііддппооввіідднноо ддоо ооссввііттннььоо--ппррооффеессііййннооїї ппррооггррааммии

ппііддггооттооввккии ддлляя ффааххііввцціівв ооссввііттннььоо--ккввааллііффііккааццііййннооггоо ррііввнняя ""ммааггііссттрр"" уу ггааллууззіі

ззннаанньь ""ППррааввоо"" ((00330044)) ззаа спеціальністю "Правознавство" ((66..003300440011))..

ЦЦяя ннааввччааллььннаа ддииссццииппллііннаа яякк ззаа ззммііссттоомм,, ттаакк іі ззаа ссттррууккттууррооюю ммааєє ппррооббллееммнноо--

оорріієєннттоовваанниийй ттаа ммііжжддииссццииппллііннааррнниийй ххааррааккттеерр,, аа ттооммуу ііннттееггррооввааннаа вв ссииссттееммуу

ппііддггооттооввккии ффааххііввцціівв –– ппррааввооззннааввцціівв,, ппррееддммееттнноо ттаа ммееттооддооллооггііччнноо ппоовв’’яяззааннаа зз

іінншшииммии ннааввччааллььннииммии ддииссццииппллііннааммии.. ССттррууккттууррииззааццііяя їїїї ввннууттрріішшннььооїї ппооббууддооввии

ззддііййссннееннаа ззаа ддееддууккттииввнниимм ппррииннццииппоомм,, ттооббттоо ооссннооввнніі ппоонняяттттяя ррооззггооррттааююттььссяя ттаа

ддееттааллііззууююттььссяя вв ннааппрряямміі ввіідд ззааггааллььннооггоо ддоо ккооннккррееттннооггоо,, ззооккррееммаа,, ввіідд ппоонняяттттяя

««ююррииддииччннаа ккооммппааррааттииввііссттииккаа яякк ннааууккаа»» ддоо ппоонняяттттяя ««ммееттооддииккаа ккооннккррееттннооггоо

ккооммппааррааттииввііссттссььккооггоо ннааууккооввооггоо ддоосслліідджжеенннняя»»..

ППррееддммееттоомм ввииввччеенннняя ннааввччааллььннооїї ддииссццииппллііннии єє:: ттееооррееттииччнніі ттаа ммееттооддооллооггііччнніі

аассппееккттии ююррииддииччннооїї ккооммппааррааттииввііссттииккии,, ззооккррееммаа,, ззааггааллььнніі ппррииннццииппии ттаа

ззааккооннооммііррннооссттіі ввииннииккннеенннняя,, ссттааннооввллеенннняя іі ррооззввииттккуу ннааццііооннааллььнниихх ппррааввооввиихх

ссииссттеемм ттаа їїхх ообб''єєддннаанньь уу ппооррііввнняяллььннооммуу аассппееккттіі,, вв тт..чч.. ззааккооннооммііррннооссттіі ррооззввииттккуу

ннааццііооннааллььнниихх ппррааввооввиихх ссииссттеемм іі їїхх ообб''єєддннаанньь уу ппррааввооввіі ссіімм''її ((ккооллаа,, ттииппии));;

ммееттооддооллооггііччнніі ппррооббллееммии ппооррііввнняянннняя ннааццііооннааллььннооггоо ппрраавваа іізз ззааррууббііжжнниимм ттаа

ммііжжннаарроодднниимм ппррааввоомм;; ппииттаанннняя ііссттооррииккоо--ппооррііввнняяллььннооггоо ввииввччеенннняя ппрраавваа ттаа ййооггоо

ааннттррооппооллооггііччннооїї ооббууммооввллееннооссттіі..

ВВииввччеенннняя цциихх ттаа ддооттииччнниихх ддоо нниихх ппррооббллеемм ддааєє ммоожжллииввііссттьь ззррооззууммііттии

вваажжллииввііссттьь ююррииддииччннооїї ккооммппааррааттииввііссттииккии ддлляя ррооззввииттккуу ююррииссппррууддееннццііїї ттаа їїїї

ппррииккллааддннее ззннааччеенннняя ддлляя ррооззвв''яяззаанннняя ссккллаадднниихх ппррооббллеемм ммііжжккууллььттууррннооїї ппррааввооввооїї

ккооммууннііккааццііїї..

ММііжжддииссццииппллііннааррнніі ззвв’’яяззккии::

ТТееооррееттииччннаа,, ммееттооддооллооггііччннаа ттаа ммііжжддииссццииппллііннааррннаа ппррииррооддаа цціієєїї ннааввччааллььннооїї

ддииссццииппллііннии ззууммооввллююєє їїїї ссттррууккттууррнноо--ллооггііччнніі ззвв’’яяззккии зз іінншшииммии ннааввччааллььннииммии

ддииссццииппллііннааммии ппррооффеессііййннооїї ппііддггооттооввккии ююррииссттіівв ооссввііттннььоо--ккввааллііффііккааццііййнниихх ррііввнніівв

««ббааккааллаавврр»» ттаа ««ммааггііссттрр»»,, аа ссааммее,, зз ббууддьь--яяккооюю ннааввччааллььннооюю ддииссццииппллііннооюю,,

ссккллааддооввооюю ппррееддммееттуу яяккооїї єє ««ннееввііттччииззнняяннаа»» ппррааввоовваа ррееааллььннііссттьь ((ффііллооссооффііяя ппрраавваа,,

ззааггааллььннаа ттееооррііяя ддеерржжааввии ттаа ппрраавваа,, ііссттооррііяя ддеерржжааввии ттаа ппрраавваа,, ннааууккии

ккооннссттииттууццііййннооггоо,, ккррииммііннааллььннооггоо,, ааддммііннііссттррааттииввннооггоо,, ммііжжннааррооддннооггоо,,

єєввррооппееййссььккооггоо ппрраавваа ттоощщоо)),, ооссккііллььккии ккоожжннаа зз нниихх ммааєє ффііллооссооффссььккоо--ттееооррееттииччнніі

ззаассааддии ттаа ммееттооддооллооггііччннуу ссккллааддооввуу,, яяккіі ввииннииккааллии ттаа ррооззввииввааллииссяя уу ввззааєєммооддііїї

ввііттччииззнняяннооїї ттаа ззааррууббііжжнниихх ююррииддииччнниихх ннаауукк,, єє ссииссттееммооюю ююррииддииччнниихх ннааууккооввиихх

ззннаанньь,, яяккіі ффооррммууююттььссяя зз ввииккооррииссттаанннняямм ккооммппааррааттииввннооггоо ммееттооддуу ннаа ббааззіі

ддоосслліідджжеенннняя ппррааввооввиихх ррееааллььннооссттеейй ррііззнниихх ккррааїїнн,, ззооккррееммаа:: ттееммии 11 ттаа 22 ммооддуулліівв іізз

ппеерршшииммии ттаа іінншшииммии ттееммааммии ннааввччааллььнниихх ддииссцциипплліінн ««ФФііллооссооффііяя ппрраавваа»» ,,

7

««ЗЗааггааллььннаа ттееооррііяя ддеерржжааввии ттаа ппрраавваа»»,, ««ККооннссттииттууццііййннее ппррааввоо»»,, ««ККррииммііннааллььннее

ппррааввоо»»,, ««ААддммііннііссттррааттииввннее ппррааввоо»»,, ««ККррииммііннааллііссттииккаа»» ттоощщоо..

ППррооггррааммаа ннааввччааллььннооїї ддииссццииппллііннии ссккллааддааєєттььссяя зз ттааккиихх ммооддуулліівв::

11.. ММооддуулльь 11.. ЗЗааггааллььннаа ххааррааккттееррииссттииккаа ююррииддииччннооїї ккооммппааррааттииввііссттииккии..

22.. ММооддуулльь 22.. ООссннооввии ппооррііввнняяллььнноо--ппррааввооввиихх ддоосслліідджжеенньь..

22..11.. ММееттаа ннааввччааллььннооїї ддииссццииппллііннии.. РРееффооррммуувваанннняя ссииссттееммии ююррииддииччннооїї

ппррооффеессііййннооїї ппііддггооттооввккии уу ввііддппооввііддннооссттіі ддоо ммііжжннаарроодднниихх ттаа єєввррооппееййссььккиихх

ссттааннддааррттіівв ппееррееддббааччааєє ввііддппооввііддннуу ммооддееррннііззааццііюю ооррггааннііззааццііїї ттаа ззддііййссннеенннняя

ннааввччааллььннооггоо ппррооццеессуу.. ППііддггооттооввккаа ффааххііввцціівв ооссввііттннььоо--ккввааллііффііккааццііййннооггоо ррііввнняя

««ммааггііссттрр»» ннаа ввііддммііннуу ввіідд ввііддппооввііддннооггоо ррііввнняя ««ббааккааллаавврр»» оорріієєннттооввааннаа,, уу ппеерршшуу

ччееррггуу,, ннаа ддооссяяггннеенннняя ттааккооггоо ввиищщооггоо ррііввнняя ппррооффеессііййнниихх ззннаанньь,, ннааввииччоокк ттаа ввмміінньь,,

яяккиийй ххааррааккттееррииззууєєттььссяя ееввррииссттииччннііссттюю,, ггннууччккііссттюю ттаа ппллююррааллііссттииччннііссттюю

ммииссллеенннняя,, ввмміінннняямм ввиирріішшууввааттии ннооввіі,, ««ннеессттааннддааррттнніі»» ппррооффеессііййнніі ззааввддаанннняя..

ДДооссяяггннеенннняя ццььооггоо ррііввнняя ппррооффеессііййннооссттіі ппііддггооттооввккии ююррииссттіівв ммоожжллииввее ззаа ууммоовв

ааккттууааллііззааццііїї їїїї ннааууккооввооїї ттаа ппееддааггооггііччннооїї ссппрряяммооввааннооссттіі,, аа ццее ппооттррееббууєє ввввееддеенннняя вв

ннааввччааллььнниийй ппррооццеесс ппііддггооттооввккии ююррииссттіівв ттааккиихх ннааввччааллььнниихх ддииссцциипплліінн,, яяккіі

ррооззккррииввааююттьь ооссооббллииввооссттіі ююррииддииччннооїї ннааууккооввооїї ттаа ююррииддииччннооїї ппееддааггооггііччннооїї

ддііяяллььннооссттеейй,, аа ттааккоожж ссппрряяммоовваанніі ннаа ннааууккооввее ттаа ппееддааггооггііччннее ззааббееззппееччеенннняя

ююррииддииччннооїї ппррааккттииччннооїї ддііяяллььннооссттіі,, зз ууррааххуувваанннняямм ссппееццииффііккии ссууччаасснниихх ппррооццеессіівв

ппррааввооввооггоо ррооззввииттккуу ссввііттуу..

ММееттооюю ввииккллааддаанннняя ннааввччааллььннооїї ддииссццииппллііннии ""ЮЮррииддииччннаа ккооммппааррааттииввііссттииккаа"" єє

ссппрриияянннняя уу ссттааннооввллеенннніі ссууччаассннооггоо ккввааллііффііккооввааннооггоо ффааххііввццяя--ппррааввооззннааввццяя.. ННаа

ооссннооввіі ввииввччеенннняя ооссннооввнниихх ппооллоожжеенньь ююррииддииччннооїї ккооммппааррааттииввііссттииккии ддооссяяггттии::

глибокого і грунтовного пізнання правових явищ в різних державах і

культурах; розуміння особливостей порівняльно-правового аналізу окремих

об'єктів порівняльного правознавства; засвоєння наукових відомостей про

якісні характеристики зарубіжного права та можливості їх використання у

вітчизняній юридичній практиці; усвідомлення витоків правових явищ в

зарубіжних системах права та виявлення тенденцій їх розвитку;

конструктивного аналізу окремих інститутів зарубіжного права; ккрраащщооггоо

ррооззуумміінннняя ссууччаасснниихх ттееннддееннцціійй ррооззввииттккуу ннааццііооннааллььнниихх ппррааввооввиихх ссииссттеемм іі їїхх

ообб''єєддннаанньь,, ооккррееммиихх ппррааввооввиихх яяввиищщ ттаа ппррооццеессіівв,, іі,, ттааккиимм ччиинноомм,, ссппрриияяттии

ппііддввиищщееннннюю ррііввнняя ззааггааллььннооїї ттаа ппррааввооввооїї ккууллььттууррии ммааййббууттннііхх ююррииссттіівв..

22..22.. ООссннооввнніі ззааввддаанннняя.. ННааввччааллььннаа ддииссццииппллііннаа ««ЮЮррииддииччннаа ккооммппааррааттииввііссттииккаа»»

ппррииззннааччееннаа ссффооррммууввааттии уу ссллууххааччіівв ззннаанннняя щщооддоо ффііллооссооффссььккиихх,, ттееооррееттииччнниихх ттаа

ммееттооддооллооггііччнниихх ззаассаадд ннааууккооввооггоо ооссммииссллеенннняя ппррааввооввооїї ддііййссннооссттіі вв ууммоовваахх їїїї

ггллооббааллііззааццііїї,, ііннттееггррааццііїї ннааццііооннааллььнниихх ппррааввооввиихх ссииссттеемм,, ппооггллииббллеенннняя вв ппееввнниихх

ссффеерраахх ссууссппііллььннооггоо жжииттттяя ссааммооббууттннооссттіі ввііттччииззнняяннооггоо ппрраавваа,, аа ттааккоожж ннааввииччккии ттаа

ввмміінннняя їїхх ааддааппттааццііїї ссттооссооввнноо ппррееддммееттіівв ттаа ззааввддаанньь ккооннккррееттнниихх ппооррііввнняяллььнноо--

ппррааввооввиихх ннааууккооввиихх ддоосслліідджжеенньь.. ООссннооввннииммии ззааввддаанннняяммии ввииввччеенннняя ддииссццииппллііннии

""ЮЮррииддииччннаа ккооммппааррааттииввііссттииккаа"" єє:: ссппрриияянннняя уу ффооррммуувваанннніі ттееооррееттииччннооггоо

ппррааввооввооггоо ммииссллеенннняя ссттууддееннттіівв;; ппііззннаанннняя ттаа ввииввччеенннняя ннииммии ппррааввооввиихх яяввиищщ

ррііззнниихх ссууссппііллььссттвв іі ддеерржжаавв;; повніше усвідомлення нових явищ та головних

тенденцій в розвитку правових систем сучасності; ооттррииммаанннняя ннааууккооввиихх ззннаанньь

8

ппрроо яяккіісснніі ххааррааккттееррииссттииккии ззааррууббііжжннооггоо ппрраавваа іі їїхх ттввооррччее ввииккооррииссттаанннняя уу

ввііттччииззнняянніійй ююррииддииччнніійй ппррааккттиицціі;; ввііддннааххоодджжеенннняя ввииттооккіівв ппррааввооввиихх яяввиищщ уу

ппррааввооввіійй ккууллььттуурріі ррііззнниихх ннааррооддіівв;; ччііттккаа оорріієєннттааццііяя уу ррооззррооббцціі ссппооссооббіівв

ггааррммооннііззааццііїї ттаа ззббллиижжеенннняя ссууччаасснниихх ппррааввооввиихх ссииссттеемм;; ддооссяяггннеенннняя глибшого

розуміння тих явищ і процесів, які відбуваються у вітчизняній правовій системі,

з метою більш ефективного, з врахування позитивного зарубіжного досвіду,

вирішення існуючих в ній проблем; ввииррооббллеенннняя ееллееммееннттааррнниихх уумміінньь і навичок

експрес-аналізу національних правових систем окремих країн, у застосовуванні

отриманих знань для вирішення інших професійних завдань.

Вивчення навчальної дисципліни дозволяє студенту, спираючись на

вагомий досвід правового життя людства та грунтовні науково-теоретичні

положення, відображені у праві загальнолюдські цінності, творчо

опрацьовувати і критично переосмислювати багатство світового історичного

досвіду розвитку правової реальності та засвоювати його уроки, формувати на

цій основі власні переконання, громадянську позицію, здобути навички і

вміння, необхідні для майбутньої практичної діяльності.

22..33.. ЗЗггіідднноо зз ввииммооггааммии ооссввііттннььоо--ппррооффеессііййннооїї ппррооггррааммии ссттууддееннттии ппооввиинннніі::

ззннааттии::

- основні характеристики юридичної компаративістики, в т.ч. його

структуру, історію та сучасні напрями розвитку;

- основні концептуальні теорії та ідеї у сфері юридичної компаративістики, в

т.ч. концептуальні позиції та творчі здобутки провідних вітчизняних науковців;

- властивості методології юридичної компаративістики, її ґенезу, структуру,

зв’язки з іншими юридичними та соціально-гуманітарними науками загалом,

перспективи розвитку;

- філософські та теоретичні засади юридичної компаративістики,

методологічні підходи до праворозуміння, властиві юридичним наукам різних

країн, особливості формування національної правової доктрини;

- поняття, структуру компаративних наукових знань, їх співвідношення з

нормативним і практичним правовим знанням, а також з іншими формами

знання права;

- властивості, класифікації методів юридичної компаративістики,

особливості адаптації загальнонаукових та інших методів щодо специфіки

правових явищ правових систем різних країн;

- правила, прийоми вибору, аналізу та оцінки об’єктів порівняльно-правових

досліджень;

- види, предмет, особливості галузевих та інших порівняльно-правових

досліджень;

вміти:

- працювати з науковою та методичною літературою, нормативними

джерелами та критично оцінювати їх;

- аналізувати властивості окремих юридичних наукових дисциплін, що

здійснюють порівняльно-правові дослідження, визначати їх місце в структурі

юридичної науки, зв’язки з іншими юридичними та соціально-гуманітарними

9

науковими дисциплінами, виокремлювати предмет компаративної складової

юридичної наукової дисципліни, визначати перспективи її розвитку;

- виокремлювати особливості методології конкретних порівняльно-

правових досліджень, відрізняти методи предметних досліджень та методи

побудови юридичних компаративних наукових знань, визначати можливості,

шляхи та механізми застосування методів юридичних наук інших країн;

- виокремлювати, аналізувати філософські та теоретичні засади юридичної

компаративістики певної країни, адаптувати їх стосовно конкретних

вітчизняних юридичних компаративних досліджень, визначати їх необхідність

та достатність;

- аналізувати предметні наукові знання юридичних компаративних

дисциплін, відрізняти їх від інших видів правових та соціально-гуманітарних

знань, класифікувати за різними критеріями, визначати їх необхідність та

доцільність для проведення певних юридичних наукових досліджень;

- розрізняти, виокремлювати, обирати необхідні та достатні загальні,

філософські, загальнонаукові, частково-наукові та спеціальні методи

конкретних юридичних компаративних наукових досліджень, адаптувати їх

стосовно особливостей предмету та завдань власного дослідження.

- аргументовано відстоювати свої погляди, брати участь у дискусії з метою

пошуку наукової істини;

- на практиці користуватися набутими теоретичними знаннями і

практичними навичками, застосовувати теоретичні положення для

оптимального вирішення творчих та розв'язання професійних завдань.

ННаа ввииввччеенннняя ннааввччааллььннооїї ддииссццииппллііннии ввііддввооддииттььссяя 7722 ггооддииннии // 22 ккррееддииттии

EECCTTSS..

2. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ММооддуулльь 11.. ЗЗааггааллььннаа ххааррааккттееррииссттииккаа ююррииддииччннооїї ккооммппааррааттииввііссттииккии..

ТТееммаа 11.. ТТееооррііяя ттаа ііссттооррііяя ююррииддииччннооїї ккооммппааррааттииввііссттииккии..

Предмет і структура навчального курсу.

Актуальність запровадження курсу.

Предмет навчального курсу.

Структура навчального курсу “ Юридична компаративістика”.

Історія юридичної компаративістики.

Передумови виникнення юридичної компаративістики.

Умови виникнення юридичної компаративістики.

Етапи виникнення, становлення та розвитку юридичної компаративістики як

юридичної науки.

Сучасний стан розвитку юридичної компаративістики.

Основні проблеми сучасних компаративістських досліджень.

Складові юридичної компаративістики як юридичної науки.

Функції юридичної компаративістики.

10

Мережа суб’єктів компаративістських наукових досліджень.

Основні видання, у яких публікуються результати компаративістських

досліджень.

Основні наукові та навчально-методичні праці з проблем компаративістики.

Тема 2. Методологія, методика та об’єкти порівняльно-правових


ММееттооддооллооггііяя ююррииддииччннооїї ккооммппааррааттииввііссттииккии..

ООгглляядд ппііддххооддіівв ддоо ммееттооддооллооггііїї ююррииддииччннооїї ккооммппааррааттииввііссттииккии..

ККллаассииффііккааццііїї ммееттооддіівв,, яяккіі ввииккооррииссттооввууююттььссяя ппррии ппррооввееддеенннніі ппооррііввнняяллььнноо--

ппррааввооввиихх ддоосслліідджжеенньь..

ТТииппооввіі ппооммииллккии ппооррііввнняяллььнноо--ппррааввооввиихх ддоосслліідджжеенньь..

ООбб’’єєккттии ппооррііввнняяллььнноо--ппррааввооввиихх ддоосслліідджжеенньь..

ЗЗааггааллььнніі ообб’’єєккттии ссууччаасснниихх ппооррііввнняяллььнноо--ппррааввооввиихх ддоосслліідджжеенньь..

ООбб’’єєккттии ссууччаасснниихх ннооррммааттииввнниихх ппооррііввнняяллььнноо--ппррааввооввиихх ддоосслліідджжеенньь..

ЗЗааггааллььнніі ввииммооггии щщооддоо ааннааллііззуу ообб’’єєккттіівв..

ДДжжееррееллаа ііннффооррммааццііїї щщооддоо ообб’’єєккттіівв ппооррііввнняяллььннооггоо ааннааллііззуу..

ККррииттееррііїї,, ззаа яяккииммии ззддііййссннююєєттььссяя ааннаалліізз ообб’’єєккттіівв ддоосслліідджжеенннняя..

ККррииттееррііїї,, ззаа яяккииммии ззддііййссннююєєттььссяя ооццііннккаа ообб’’єєккттіівв ппооррііввнняяллььнноо--ппррааввооввооггоо

ддоосслліідджжеенннняя..

ММееттооддииккаа ппооррііввнняяллььнноо--ппррааввооввиихх ддоосслліідджжеенньь ззааккооннооддааввссттвваа..

ММееттаа ттаа шшлляяххии ввииккооррииссттаанннняя ррееззууллььттааттіівв ппооррііввнняяллььнноо--ппррааввооввиихх ддоосслліідджжеенньь

ззааккооннооддааввссттвваа..

ЗЗааггааллььннаа ооррггааннііззааццііяя ппооррііввнняяллььнноо--ппррааввооввиихх ддоосслліідджжеенньь..

ООррггааннііззааццііяя іі ппррооввееддеенннняя ддоосслліідджжеенннняя зз ооккррееммооїї ттееммии..

ССппооссооббии ((ффооррммии,, ввииддии)) ооффооррммллеенннняя ззддооббууттиихх ррееззууллььттааттіівв ддоосслліідджжеенннняя..

Модуль 2. Основи порівняльно-правових досліджень.

ТТееммаа 33.. ППооррііввнняяллььнноо--ппррааввооввіі ддоосслліідджжеенннняя ссууччаасснниихх ппррааввооввиихх ууччеенньь..

ППррааввооввіі ввччеенннняя яякк ообб’’єєкктт ппооррііввнняяллььнноо--ппррааввооввооггоо ддоосслліідджжеенннняя..

ВВииммооггии ддоо ввииззннааччеенннняя ообб’’єєккттуу ддоосслліідджжеенннняя ппррааввооввооггоо ввччеенннняя..

ЗЗааггааллььннаа ссттррууккттуурраа ннааууккооввооггоо ддоосслліідджжеенннняя ппррааввооввооггоо ввччеенннняя..

ССххееммаа ааннааллііззуу ооккррееммооггоо ввччеенннняя..

ААннаалліізз ррііввнняя ррооззввииннууттооссттіі ппррааввооввооггоо ннааууккооввооггоо ззннаанннняя..

УУяяввллеенннняя,, ііддееїї,, ппррииннццииппии,, ііддееооллооггііїї,, ккооннццееппццііїї,, ддооккттррииннии,, ввччеенннняя,, ттееооррііїї..

ВВііддммііннии ммііжж ссттууппеенняяммии ррооззввииннууттооссттіі ппррааввооввооггоо ннааууккооввооггоо ззннаанннняя..

ССттррууккттуурраа ттаа ооссннооввнніі ккооммппооннееннттии ссииссттеемм ппррааввооввиихх ннааууккооввиихх ззннаанньь..

ООссннооввнніі ккооммппооннееннттии ппррааввооввооїї ннааууккооввооїї ссииссттееммии ззннаанньь..

ССттррууккттуурраа ггааллууззееввиихх ттаа ссппееццііааллььнниихх ссииссттеемм ппррааввооввиихх ннааууккооввиихх ззннаанньь..

ЗЗааггааллььннаа ххааррааккттееррииссттииккии ообб’’єєддннаанньь ппррааввооввиихх ууччеенньь..

ККррииттееррііїї ккллаассииффііккааццііїї ппррааввооввиихх ссииссттеемм ннааууккооввиихх ззннаанньь..

ТТииппии ообб’’єєддннаанньь ввччеенньь..

ККррииттееррііїї ппооррііввнняянннняя ааббоо ообб’’єєддннаанннняя ппррааввооввиихх ссииссттеемм ннааууккооввиихх ззннаанньь..

ККллаассииффііккааццііїї ообб’’єєддннаанньь ввччеенньь..

ММоожжллииввооссттіі ппооррііввнняяллььнноо--ппррааввооввооггоо ааннааллііззуу ппррааввооввиихх ууччеенньь..

11

Тема 4. Порівняльно-правові дослідження сучасних правових сімей.

ІІссттооррііяя ттаа ссууччаасснниийй ссттаанн ддоосслліідджжеенньь ппррааввооввиихх ссііммеейй..

ООгглляядд ппііддссттаавв ообб’’єєддннаанннняя ппррааввооввиихх ссииссттеемм уу ппррааввооввіі ссіімм’’її..

ССууччаасснніі ппііддххооддии ддоо ккллаассииффііккааццііїї ннааццііооннааллььнниихх ппррааввооввиихх ссииссттеемм..

ППррааввоовваа ссіімм’’яя:: ппоонняяттттяя ттаа ккррииттееррііїї ккллаассииффііккааццііїї..

ЗЗааггааллььннаа ххааррааккттееррииссттииккаа ппррааввооввооїї ссіімм’’її..

ППііддссттааввии ообб’’єєддннаанннняя ппррааввооввиихх ссииссттеемм уу ппррааввооввіі ссіімм’’її..

ДДжжееррееллоо ппрраавваа..

ССттррууккттуурраа ппрраавваа..

ІІссттооррииччнніі шшлляяххии ввииннииккннеенннняя іі ррооззввииттккуу..

Тема 5. Порівняльно-правові дослідження міжнародного права і

внутрішнього права країн світу.

ЗЗааггааллььннаа ххааррааккттееррииссттииккаа ппррооббллеемм ссппііввввіідднноошшеенннняя ммііжжннааррооддннооггоо іі

ннааццііооннааллььннооггоо ппрраавваа..

ССттррууккттуурраа ммііжжннааррооддннооггоо ппрраавваа ттаа ппррооццеессии ссттввоорреенннняя ссввііттооввооггоо ппррааввооппоорряяддккуу..

ФФооррммии ттаа ппррооббллееммии ппррооццеессуу ууззггоодджжеенннняя ммііжжннааррооддннооггоо ппрраавваа іі ннааццііооннааллььнниихх

ппррааввооввиихх ссииссттеемм..

РРееааллііззааццііяя ннооррмм ммііжжннааррооддннооггоо ппрраавваа уу ннааццііооннааллььннооммуу ппррааввіі..

ММееттооддииччнніі ррееккооммееннддааццііїї щщооддоо ппррооввееддеенннняя ппооррііввнняяллььнноо--ппррааввооввиихх ддоосслліідджжеенньь

ппррооббллеемм ссппііввввіідднноошшеенннняя ммііжжннааррооддннооггоо ттаа ннааццііооннааллььннооггоо ппрраавваа..

ММееттаа ттаа ооссннооввнніі ттееммии ппррооввееддеенннняя ппооррііввнняяллььнноо--ппррааввооввиихх ддоосслліідджжеенньь ппррооббллеемм

ссппііввввіідднноошшеенннняя ммііжжннааррооддннооггоо ттаа ннааццііооннааллььннооггоо ппрраавваа..

ООбб''єєккттии ппооррііввнняяллььнноо--ппррааввооввиихх ддоосслліідджжеенньь ппррооббллеемм ссппііввввіідднноошшеенннняя

ммііжжннааррооддннооггоо ттаа ннааццііооннааллььннооггоо ппрраавваа..

ФФооррммааллььнноо--ююррииддииччнніі ппооккааззннииккии,, ззаа яяккииммии ззддііййссннююєєттььссяя ддоосслліідджжеенннняя

ссппііввввіідднноошшеенннняя ммііжжннаарроодднноо--ппррааввооввиихх ттаа ннааццііооннааллььнниихх ппррааввооввиихх ддооккууммееннттіівв..

ЮЮррииддииккоо--ззммііссттооввнніі ((ююррииддииккоо--ссооццііааллььнніі)) ппооккааззннииккии,, ззаа яяккииммии ззддііййссннююєєттььссяя

ддоосслліідджжеенннняя ссппііввввіідднноошшеенннняя ммііжжннаарроодднноо--ппррааввооввиихх ттаа ннааццііооннааллььнниихх ппррааввооввиихх

ддооккууммееннттіівв..

ППооккааззннииккии,, ззаа яяккииммии ззддііййссннююєєттььссяя ооццііннккаа ррееззууллььттааттіівв ппооррііввнняяллььнноо--ппррааввооввооггоо

ддоосслліідджжеенннняя..

Тема 6. Шляхи та методи запровадження результатів порівняльно-

правових досліджень у правову систему України.

ППррааввоовваа ссииссттееммаа УУккррааїїннии:: ззааггааллььннаа ххааррааккттееррииссттииккаа,, ссттррууккттуурраа,, ххааррааккттееррииссттииккаа

ееллееммееннттіівв..

РРооммаанноо--ггееррммааннссььккаа ппррааввоовваа ссіімм''яя ттаа ппррааввоовваа ссииссттееммаа УУккррааїїннии..

ППррооббллееммии ііннттееггррааццііїї ппррааввооввооїї ссииссттееммии УУккррааїїннии уу єєввррооппееййссььккиийй ппррааввооввиийй

ппррооссттіірр..

ННооррммааттииввнноо--ппррааввооввее ттаа ннааууккооввее ззааббееззппееччеенннняя ііннттееггррааццііййнниихх ппррооццеессіівв УУккррааїїннии..

ККррииттееррііїї ввииззннааччеенннняя ммеежж ттаа ммоожжллииввооссттеейй ззааппрроовваадджжеенннняя ррееззууллььттааттіівв

ппооррііввнняяллььнноо--ппррааввооввиихх ддоосслліідджжеенньь уу ппррааввооввуу ссииссттееммуу УУккррааїїннии..

РРееззууллььттааттии ттаа ппррооццееддууррии ззааппрроовваадджжеенннняя ддооссввііддуу ррооззввииттккуу ссууччаасснниихх ппррааввооввиихх

ссииссттеемм уу ррііззнниихх ггааллууззяяхх ппрраавваа УУккррааїїннии,, іінншшиихх ееллееммееннттаахх їїїї ппррааввооввооїї ссииссттееммии..

12

3. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Назви змістових

модулів і тем

Кількість годин

денна форма Заочна форма

усього у тому числі усього у тому числі

л сем лаб інд с.р. л сем лаб інд с.р.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Модуль 1. Загальна характеристика юридичної компаративістики

Тема 1. Теорія та

історія юридичної

компаративістики

12 2 2 - - 8 10 1 1 8

Тема 2.

Методологія,

методика та

об’єкти

порівняльно-

правових

досліджень

12 2 10 10 1 1 8

Разом за

змістовим

модулем 1

24 2 4 18 20 2 2 16

Модуль 2. Основи порівняльно-правових досліджень

ТТееммаа 33..

ППооррііввнняяллььнноо--

ппррааввооввіі

ддоосслліідджжеенннняя

ссууччаасснниихх

ппррааввооввиихх ууччеенньь

12 2 2 8 14 2 2 10

Тема 4.

Порівняльно-

правові

дослідження

сучасних

правових сімей

12 2 10 12 12

Тема 5.

Порівняльно-

правові

дослідження

міжнародного

права і

внутрішнього

права країн світу

14 2 2 10 14 2 2 10

Тема 6.

Шляхи та методи

запровадження

результатів

порівняльно-

правових

10 2 8 12 12

13

досліджень у

правову систему

України

Разом за

змістовим

модулем 2

48 4 8 30 52 4 4 44

Усього

годин

72 6 12 54 72 6 6 60

4. ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

№

з/п

Назва теми Кількість

годин

1 ТТееммаа 11.. ТТееооррііяя ттаа ііссттооррііяя ююррииддииччннооїї ккооммппааррааттииввііссттииккии

2

2 Тема 2. Методологія, методика та об’єкти порівняльно-

правових досліджень

2

3 ТТееммаа 33.. ППооррііввнняяллььнноо--ппррааввооввіі ддоосслліідджжеенннняя ссууччаасснниихх


2

4 Тема 4. Порівняльно-правові дослідження сучасних


2

5 Тема 5. Порівняльно-правові дослідження

міжнародного права і внутрішнього права країн світу

2

6 Тема 6. Шляхи та методи запровадження результатів

порівняльно-правових досліджень у правову систему

України

2

Разом: 12

5. САМОСТІЙНА РОБОТА

№

з/п

Назва теми Кількість

годин

1 ТТееммаа 11.. ТТееооррііяя ттаа ііссттооррііяя ююррииддииччннооїї ккооммппааррааттииввііссттииккии

8

2 Тема 2. Методологія, методика та об’єкти порівняльно-

правових досліджень

10

3 ТТееммаа 33.. ППооррііввнняяллььнноо--ппррааввооввіі ддоосслліідджжеенннняя ссууччаасснниихх


8

4 Тема 4. Порівняльно-правові дослідження сучасних


10

14

5 Тема 5. Порівняльно-правові дослідження

міжнародного права і внутрішнього права країн світу

10

6 Тема 6. Шляхи та методи запровадження результатів

порівняльно-правових досліджень у правову систему

України

8

Разом: 54

6. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Модуль 1. Загальна характеристика юридичної компаративістики.

Змістовий модуль 1. Теорія та історія юридичної компаративістики.

Співвідношення термінів юридична компаративістика, порівняльне

правознавство, порівняльне право.

Структура порівняльного правознавства як науки.

Сутність гносеологічної функції юридичної компаративістики.

Роль порівняльного правознавства у формуванні юридичного світогляду,

становленні сучасного юриста.

Змістовний модуль 2. Методологія, методика та об’єкти порівняльно-

правових досліджень.

Характеристика різних рівнів компаративістських досліджень.

Особливості формально-юридичного та юридико-соціального підходів до

методології юридичної компаративістики.

Характеристика вибору та аналізу об’єктів компаративістських досліджень.

Критерії оцінки та можливості оформлення результатів порівняльно-


Модуль2. Основи порівняльно-правових досліджень.

Змістовний модуль 3. ППооррііввнняяллььнноо--ппррааввооввіі ддоосслліідджжеенннняя ссууччаасснниихх

ппррааввооввиихх ууччеенньь..

визначити відміни систем правових знань від реальних державно-правових

явищ. навести приклади щодо кожного виду правових знань (загальнотеоретичних

та галузевих).

15

Змістовний модуль 4. Порівняльно-правові дослідження сучасних правових сімей.

класифікації правових систем в історії юридичної компаративістики.

спільне і відмінне у концепціях Р. Давида та К. Цвайгерта.

новітні підходи до класифікації правових систем.

Змістовний модуль 5. Порівняльно-правові дослідження міжнародного

права і внутрішнього права країн світу.

Структура міжнародного права на сучасному етапі його розвитку. Форми узгодження міжнародного права і національних правових систем. Можливості оформлення результатів порівняльно-правових досліджень

співвідношення міжнародного права та національного права країн світу.

Змістовний модуль 6. Шляхи та методи запровадження результатів

порівняльно-правових досліджень у правову систему України. соціальні та формально-юридичні фактори, наявність яких обумовлює

доцільність та необхідність проведення порівняльно- правових досліджень з

метою подальшого запровадження їх результатів у правову систему України.

аналіз нормативних документів, що регламентують взаємовідносини

України та Європейського Союзу.

аналіз нормативних документів, що визначають адаптацію законодавства

України до законодавства Європейського Союзу.

7. РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СЛУХАЧАМ

модуль

100

змістовний модуль 1 змістовний модуль 2

Мод

ульн

ий

кон

тро

ль

Мод

ульн

ий

кон

тро

ль

20 40

Т. 1 Т. 2 Т.3

Т. 4

Т. 5

Т.6

10 10 10 10 10 10

лек

ції

сем

. і

прак

.зан

.

сам

.раб

.

лек

ції

сем

. і

прак

.

зан

.

сам

.раб

.

лек

ції

сем

. і

прак

.

зан

.

сам

.раб

.

лек

ції

сем

.і

прак

.зан

.

сам

.раб

.

лек

ції

сем

.і

прак

.зан

.

сам

.раб

.

лек

ції

сем

. і

прак

.зан

.

сам

.раб

.

16

1

0

1 0 1 0

30

5 5 5 5 5 5

4 5 4 5 4 5

Участь у наукових конференціях, семінарах, круглих столах, написання реферативних

доповідей – 1 -10 балів

8. ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ: НАЦІОНАЛЬНА ТА ECTS

Сума балів за всі

види навчальної

діяльності

Оцінка

ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового

проекту (роботи), практики

для заліку

86 – 100 А відмінно

зараховано 80-85 В

добре 71-79 С

66-70 D задовільно

60-65 Е

30-59 FX

незадовільно з

можливістю повторного

складання

не зараховано з

можливістю

повторного складання

0-29 F

незадовільно з

обов’язковим повторним

вивченням дисципліни

не зараховано з

обов’язковим

повторним вивченням

дисципліни

17

9. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Довідникова література

1. Видатні компаративісти: Творчий шлях, ідеї, праці. – К.: Інститут

держави і права ім. В.М. Корецького НАН України; Видавництво „Логос”,

2007. – 144 с.

2. Порівняльне правознавство. Порівняльна політологія. Систематичний

бібліографічний покажчик. – К.: Ін-т держави і права НАН України, 2002. – 312

с.

3. Порівняльне правознавство: Антологія української компаративістики ХІХ

– ХХ століть / За ред. О.В. Кресіна; Упорядники: О.В. Кресін (кер. кол.), К.О.

Черниченко, О.В. Ткаченко. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького

НАН України; Видавництво «Логос», 2008. – 414 с.

4. Порівняльне правознавство: Вітчизняні та зарубіжні спеціалізовані

центри дослідження і викладання: Довідник / За ред. В.Н.Денисова. – К.:

Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2005. – 192 с.

Підручники та навчальні посібники

5. Батлер У.Е. Місце пострадянських правових систем на правовій карті

світу: Відкрита лекція / Пер. з англ. К.О. Черниченка. За ред. О.В. Кресіна. –

Київ: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Київський

національний університет імені Тараса Шевченка, Видавництво «Логос», 2009.

– 20 с.

6. Бехруз Х.Н. Актуализация сравнительно-правовых исследований в эпоху

глобализации: Открытая лекция. – К., Одесса, Симферополь: Институт

государства и права им. В.М. Корецкого НАН Украины; Издательство „Логос”,

2008. – 24 с.

7. Бехруз Х.Н. Методологические основы сравнительного правоведения:

Открытая лекция. – К., Симферополь: Институт государства и права им. В.М.

Корецкого НАН Украины; Издательство „Логос”, 2007. – 32 с.

8. Бехруз Х.Н. Основы цивилизационного подхода в сравнительном

правоведении. – Одеса : Фенікс, 2007. – 64 с.

9. Бехруз Х. Сравнительное правоведение : практикум. – Одеса: Фенікс; М. :

ТрансЛит, 2008. – 160 с.

10. Бехруз Х. Сравнительное правоведение: учебник. – Изд-е 2-е стер. – О.:

Феникс; М.: ТрансЛит, 2011. – 504 с.

11. Бойко І. С., Бабін Б. В. Порівняльне правознавство: навч. посіб. / Одес.

нац. мор. акад. – 2-ге вид. випр. та допов. – О.: Фенікс, 2011. – 151 с.

12. Варга Ч. Правові традиції? У пошуках правових сімей і культур: Відкрита

лекція / Переклад О.В. Ткаченка; за наук. ред. О.В. Кресіна. – Київ-Львів:

ЗУКЦ, 2012. – 24 с.

13. Голяк Л.В., Мацко А.С., Тюріна О.В. Порівняльне правознавство: Курс

лекцій. – К.: МАУП, 2004. – 200 с.

14. Дамирли М.А. Сравнительное правоведение в поисках собственной

идентичности: Открытая лекция. – Киев-Львов: ЗУКЦ, 2012. – 24 с.

http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=EC&P21DBN=EC&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullw&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=3&S21P02=0&S21P03=A=&S21COLORTERMS=0&S21STR=%D0%91%D0%BE%D0%B9%D0%BA%D0%BE,%20%D0%86%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0

18

15. Дамирли М.А., Крывцова И.С. Сравнительное правоведение : рабочая

тетрадь для студентов : учебно-методическое пособие. – Одеса : Фенікс, 2009. –

192 с.

16. Дмитрієв А.І., Шепель А.О. Порівняльне правознавство: навч. посіб. – К.:

Юстиніан, 2003.

17. Егоров А.В. Белорусская правовая система на современной юридической

карте мира: Открытая лекция. – Киев-Львов: ЗУКЦ, 2012. – 24 с.

18. Закіров М. Б., Закірова С. Г. Юридична компаративістика : навч.-методич.

посіб. – Луганськ : РВВ ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2012. – 208 с.

19. Канонічне право : підручник / В. І. Лубський та ін. ; за ред. В. І.

Лубського ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К. : Центр учбової

літератури, 2012. – 571 с.

20. Костенко А.Н. Социальный натурализм как методологический принцип

сравнительного правоведения и юридической глобалистики: Открытая лекция.

– К., Симферополь: Институт государства и права им. В.М. Корецкого НАН

Украины; Издательство „Логос”, 2008. – 28 с.

21. Курс порівняльного трудового права: підручник / М.І. Іншин, А.Р.

Мацюк, А.М. Соцький, В.І. Щербина; за ред. А.Р. Мацюка. – Х.: НікаНова,

2011. – 980 с.

22. Луць Л.А. Сучасні правові системи світу : навчальний посібник. – Львів :

Львівський національний університет імені Івана Франка, 2003. – 247 с.

23. Луць Л.А. Типологізація сучасних правових систем світу: Відкрита

лекція. – К., Сімферополь: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН

України; Видавництво „Логос”, 2007. – 23 с.

24. Марченко М.Н. Конвергенция романо-германского и англо-саксонского

права: Открытая лекция. – К., Симферополь: Институт государства и права им.

В.М. Корецкого НАН Украины; Издательство „Логос”, 2007. – 36 с.

25. Маттей У. Порівняльне право і критичні правові дослідження: Відкрита

лекція / Пер. з англ. О.В. Ткаченка. За ред. О.В. Кресіна. – Київ: Інститут

держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Київський національний

університет імені Тараса Шевченка, Видавництво «Логос», 2009. – 32 с.

26. Оксамытный В.В. Правовые системы современного мира: проблемы

идентификации: Открытая лекция. – К., М., Симферополь: Институт


2008. – 36 с.

27. Оксамытный В.В. Сравнительная теория закона и ее место в

юридической компаративистике: Открытая лекция. – К.: Институт государства

и права им. В.М. Корецкого НАН Украины, Киевский национальный

университет имени Тараса Шевченко, Издательство «Логос», 2009. – 32 с.

28. Порівняльне правознавство : підручник / С. П. Погребняк та ін. ; за заг.

ред. О. В. Петришина ; Нац. ун-т "Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого".

– Х. : Право, 2012. – 271 с.

29. Правові системи сучасності : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Ю.

С. Шемшученко та ін. ; за ред. Ю. С. Шемшученка ; Нац. акад. наук України,

Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. – К. : Юридична думка, 2012. – 490

с.

19

30. Радзівілл О.А. Порівняльні системи права: Курс лекцій: у 2-х ч. – К.:

Київський міжнародний університет, 2002. – Ч. 1. – 192 с.; Ч. 2. – С. 193 – 387.

31. Савчин М.В. Порівняльне правознавство. Загальна частина : навч. посібн.

– К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 288 с.

32. Саидов А.Х. Религия и международное право: Открытая лекция. – К.,

Ташкент, Симферополь: Институт государства и права им. В.М. Корецкого

НАН Украины; Издательство „Логос”, 2008. – 52 с.

33. Саидов А.Х. Сравнительное гражданское право как учебная дисциплина:

Открытая лекция. – Киев, Ивано-Франковск: Институт государства и права им.

В.М. Корецкого НАН Украины, Прикарпатский юридический інститут

Львовского государственного университета внутренних дел, Издательство

«Логос», 2010. – 24 с.

34. Саидов А.Х. Сравнительное правоведение и законотворчество: Открытая

лекция. – К., Симферополь: Институт государства и права им. В.М. Корецкого

НАН Украины; Издательство „Логос”, 2007. – 32 с.

35. Саломатин А.Ю. Объединяющий потенциал сравнительного

правоведения как науки и учебной дисциплины: Открытая лекция. – Киев,

Ивано-Франковск: Институт государства и права им. В.М. Корецкого НАН

Украины, Прикарпатский юридический інститут Львовского государственного

университета внутренних дел, Издательство «Логос», 2010. – 22 с.

36. Саломатин А.Ю. Сравнительная правовая политика как инструмент

реформирования правовой системы: Открытая лекция. – Киев-Львов: ЗУКЦ,

2012. – 22 с.

37. Ситар І. М. Загальнотеоретична характеристика англо-американської

правової сім'ї та право Британської співдружності (British Commonwealth) :

навч. посіб. / Львів. держ. ун-т внутр. справ. – Л. : Західно-український

консалтинг центр, 2012. – 259 с.

38. Ситар І. М. Релігійні правові системи: проблеми секуляризації та

ресекуляризації : навч. посіб. / Львів. держ. ун-т внутр. справ. – Львів :

ЗУКЦ, 2012. – 279 с.

39. Ситар І.М. Правові системи сучасності (західна традиція права) :

навчальний посібник. – Львів : ЛьвДУВС, 2009. – 408 с.

40. Ситар І.М., Чорнобай О.Л. Порівняльне правознавство : основні категорії

: навч.-метод. посіб. – Львів : ЛьвДУВС, 2009. – 176 с.

41. Скакун О.Ф. «Загальне порівняльне правознавство» як навчальна

дисципліна: досвід і перспективи в Україні: Відкрита лекція. – Київ: Інститут

держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Прикарпатский юридичний

інститут Львівського державного університету внутрішніх справ, Видавництво

«Логос», 2010. – 20 с.

42. Скакун О.Ф. Правова система – держави, суспільства, регіону, світу?

(Щодо базових категорій порівняльного правознавства): Відкрита лекція. – К.,

Х., Сімферополь: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України;

Видавництво „Логос”, 2008. – 32 с.

43. Скакун О.Ф. Принцип единства логического и исторического методов в

сравнительном правоведении: Открытая лекция. – К., Симферополь: Институт


2007. – 31 с.

20

44. Скакун О.Ф. Общее сравнительное правоведение: Основные типы (семьи)

правовых систем мира: Учебник. – К.: Ін Юре, 2008. – 464 с.

45. Сливка С.С. Канонічне право: природний та метакорпоративний

порівняльні аспекти: Відкрита лекція. – Київ-Львів: ЗУКЦ, 2012. – 16 с.

46. Тихомиров А.Д. Философские проблемы правовой компаративистики:

Открытая лекция. – К.: Институт государства и права им. В.М. Корецкого НАН

Украины, Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко,

Издательство «Логос», 2009. – 32 с.

47. Тихомиров О.Д. Порівняльно-правові дослідження: проблеми визначення

компаративної природи, наукознавчого осмислення та систематизації: Відкрита

лекція. – Київ-Львів: ЗУКЦ, 2012. – 52 с.

48. Тихомиров Ю.А. Сравнительное правоведение и интегрирующая роль

международного права: Открытая лекция. – К., М., Симферополь: Институт


2008. – 16 с.

49. Ткаченко В.Д., Погребняк С.П., Лук’янов Д.В. Порівняльне

правознавство : підручн. / за ред. В.Д. Ткаченка. – Х. : Право, 2003. – 274 с.

50. Харитонов Є.О., Харитонова О.І. Деякі питання класифікації

європейських систем приватного права: Відкрита лекція. – К., Сімферополь:

Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України; Видавництво

„Логос”, 2007. – 28 с.

51. Харитонова О.І., Харитонов Є.О. Порівняльне право Європи. Основи

порівняльного правознавства : європейські традиції. – Вид. 2-е, доп. – Х. :

Одісей, 2006. – 624 с.

52. Юридична компаративістика. Кредитно-модульна система організації

навчального процесу : завдання та метод. вказівки до семінар. занять і самост.

роботи, тести для студ. напряму підготов. "Правознавство" / Укоопспілка,

Львів. комерц. акад. ; уклад.: Канцір В. С., Жаровська І. М. – Львів : Вид-во

Львів. комерц. акад., 2012. – 91 с.

Нормативні збірники та практичні посібники

53. Всебічна підтримка європейської інтеграції та наближення законодавства

України: Компендіум вибраних доробків Українсько-європейського дорадчого

центру з питань законодавства (UEPLAC) Етап V. – К. : [б. в.], 2012. – 504 с.

54. Методично-нормативний посібник з питань адаптації законодавства

України до законодавства Європейського Союзу / Під ред. С.Р. Станік. – К.:

Логос, 2000. – 119 с.

55. Посібник з питань імплементації Угоди про партнерство і

співробітництво між Україною та Європейським Співтовариством / П. Лойтен

та ін. – К.: ТАСІС, 1999. – 99 с.

Монографії та брошури

56. Foundations of comparative law: methods and typologies / Ed. by W.E. Butler,

O.V. Kresin, Iu.S. Shemshuchenko. – London: Wildy, Simmonds & Hill Publishing,

2011. – 354 p.

57. Бехруз Х. Исламские традиции права. – О.: Юридична література, 2006. –

296 с.

21

58. Взаємодія міжнародного права з внутрішнім правом України / За ред.

В.Н. Денисова. – К.: Юстиніан, 2006. – 672 с.

59. Вовк Д.О. Право і релігія: загальнотеоретичні проблеми співвідношення:

монографія. – Х.: Право, 2009. – 224 с.

60. Вовк Д. Християнська правова традиція як категорія теорії права / наук.

ред. О.В. Петришин. – Х.: Юрайт, 2013. – 64 с.

61. Волошин Ю.О. Конституційно-правове забезпечення європейської

міждержавної інтеграції: теоретико-методологічні аспекти: Монографія. – К.:

Логос, 2010. – 428 с.

62. Гьофнер Й. Християнське суспільне вчення. – Львів: Свічадо, 2002. – 304

с.

63. Дамирли М.А. Сравнительно-правовая наука в Украине : теоретико-

методологические традиции (ХІХ – начало ХХ вв.). – Одесса : Феникс, 2007. –

96 с.

64. Денисов В.Н., Евинтов В.И. Реализация международно-правовых норм во

внутреннем праве. – К.: Наукова думка, 1992. – 244 с.

65. Джероза Л. Церковне право. – Львів: Свічадо, 2001. – 334 с.

66. Заканодавство України та міжнародне право: Проблеми гармонізації / За

ред. В.Ф. Опришко. – К., 1998. – 297 с.

67. Корчевна Л.О. Проблема різноджерельного права: Дослід порівняльного

правознавства. Монографія. – К.: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького

НАН України, 2004. – 360 с.

68. Кравчук І.В., Парапан М.В. Гармонізація національних правових систем з

правом ЄС. – К.: Слово, 2004. – 320 с.

69. Кресін О.В. Порівняльне правознавство у ХІХ – ХХ століттях: проблеми

становлення: Монографія. – К.: Логос, 2011. – 294 с.

70. Луць Л. Європейські міждержавні правові системи та проблеми інтеграції

з ними правової системи України (теоретичні аспекти): Монографія. – К.: Ін-т

держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. – 304 с.

71. Петров Р.А. Транспозиция “acquis” Европейского Союза в правовые

системы третьих стран: Монография. – К.: Истина, 2011. – 384 с.

72. Порівняльне правознавство (правові системи світу) : монографія / за ред.

О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К. : Парламентське вид-во, 2008. – 488 с.

73. Порівняльне правознавство (теоретико-правове дослідження) :

монографія / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К. : Фенікс, 2007. – 430 с.

74. Порівняльне правознавство у системі юридичних наук: проблеми

методології: Монографія / За ред. Ю.С. Шемшученка. – К.: Інститут держави і

права ім. В.М. Корецького НАН України, 2006. – 256 с.

75. Правові системи сучасності. Глобалізація. Демократизм. Розвиток / за заг.

ред. В.С. Журавського. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 296 с.

76. Рабінович С.П. Права людини у природно-правовій думці католицької

церкви (за матеріалами соціальної доктрини католицизму). – Львів: Астрон,

2004. – 198 с.

77. Сарторі Дж. Порівняльна конституційна інженерія : дослідження

структур, мотивів і результатів. – К. : АртЕк, 2001. – 224 с.

78. Скакун О.Ф. Правова система України на правовій карті світу. – Х. :

Еспада, 2004. – 96 с.

22

79. Совенко Б. Православне канонічне право в Україні: зародження, розвиток

та перспективи : монографія. – К. : Дух і літера, 2012. – 247 с.

80. Стеценко С.Г., Васечко Л.О. Глобалізація та право : національний вимір.

– К. : Атіка, 2012. – 132 с.

81. Тихомиров А.Д. Юридическая компаративистика : философские,

теоретические и методологические проблемы. – К. : Знання, 2005. – 334 с.

82. Ткаченко А. В. Энигма функционализма: некоторые размышления

относительно происхождения, содержания и перспектив функционального

метода сравнительного правоведения : монография. – К. : Науковий світ, 2012.

– 192 с.

83. Удовика Л. Трансформація правової системи в умовах глобалізації :

антропологічний вимір : монографія. – Х. : Право, 2011. – 552 с.

84. Шевчук С. Порівняльне прецедентне право з прав людини. – К.: Реферат,

2002. – 344 с.

85. Эволюция современного буржуазного государства и права / Отв. ред. В.К.

Забигайло. – К.: Наукова думка, 1991. – 284 с.

Збірники наукових праць

86. Європейське право та порівняльне правознавство: Збірник статей / За ред.

Ю.С. Шемшученка, І.С. Гриценка, О.В. Кресіна; упор. О.В. Кресін, О.Д. Рожко.

– Київ-Шамборі: Логос, 2010. – 588 с.

87. Зближення національних правових систем та їхня взаємодія з

міжнародним правом : матеріали круглого столу, 14-15 вересня 2012 р. / Ін-т

держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Одес. нац. ун-т ім. І. І.

Мечникова ; редкол.: Н. М. Оніщенко та ін. – О. : Астропринт, 2012. – 220 с.

88. Порівняльне правознавство : загальнотеоретичні та галузеві аспекти :

тези доповідей учасників круглого столу. – Львів : ЛьвДУВС, 2009. – 272 с.

89. Порівняльне правознавство: досвід і проблеми викладання: Збірник

наукових праць і навчально-методичних матеріалів / За ред. Ю.С. Шемшученка,

І.С. Гриценка; упор. О.В. Кресін. – К.: ВДК Університету «Україна», 2011. –

288 с.

90. Порівняльне правознавство: сучасний стан і перспективи розвитку:

Збірник наукових праць / За ред. Ю.С. Шемшученка, В.П. Тихого, М.М.

Цимбалюка, І.С. Гриценка; упор. О.В. Кресін, І.М. Ситар. – 2-е вид., випр. і доп.

– Львів, Київ: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2012. – 652

с.

91. Порівняльне правознавство: сучасний стан і перспективи розвитку:

Збірник наукових праць / За ред. Ю.С. Шемшученка, І.С. Гриценка, О.К.

Маріна; упор. О.В. Кресін, І.М. Ситар. – К.: Логос, 2011. – 520 с.

92. Порівняльне правознавство: сучасний стан і перспективи розвитку: Зб.

наукових праць / За ред. Ю.С. Шемшученка, І.С. Гриценка, М.Б. Бучка; упор.

О.В. Кресін. – К.: Логос, 2010. – 520 с.


статей / За ред. Ю.С. Шемшученка, Л.В. Губерського, І.С. Гриценка; упор. О.В.

Кресін. – К.: Логос, 2009. – 712 с.

23


наук. статей / За ред. Ю.С. Шемшученка, О.В. Кресіна; Упор. О.В. Кресін, О.М.

Редькіна, за участі К.О. Черніченка. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.

Корецького НАН України, Таврійський національний університет ім. В.І.

Вернадського, Київський університет права НАН України, 2006. – 432 с.

95. Порівняльне правознавство: філософські, історико-теоретичні та галузеві

аспекти : матеріали ІІ Всеукраїнського круглого столу / відп. ред. Т.З.

Гарасимів, І.М. Ситар. – Львів : ЛьвДУВС, 2010. – 464 с.

96. Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом:

Мат-ли конф. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1998. – 448

с.

97. Проблеми порівняльного правознавства: Збірник тез наукових доповідей

ІІІ Міжнародної наукової конференції «Компаративістські читання» / За ред.

Ю.С. Шемшученка, О.К. Маріна, І.С. Гриценка; упор. О.В. Кресін, І.М. Ситар. –

К.; Львів: ЛьвДУВС, 2011. – 300 с.

98. Проблемы гармонизации законодательства Украины и стран Европы /

Юридическая фирма «Салком»; под ред. Е.Б. Кубко и В.В. Цветкова. – К.:

Юринком Інтер, 2003. – 583 с.

Диссертації

99. Джерела канонічного права (теоретико-правовий аналіз): Дис... канд.

юрид. наук: 12.00.01 / С. В. Місевич; Одес. нац. юрид. акад. — О., 2005. — 185

с.

100. Домінуюче праворозуміння у функціонуванні правових систем: автореф.

дис. …канд. юрид. наук / К.О. Шелестов. – Одеса, 2010.

101. Європейські міждержавні правові системи: загальнотеоретична

характеристика: Дис... д-ра юрид. наук: 12.00.01 / Л. А. Луць; НАН України. Ін-

т держави і права ім. В. М. Корецького. — К., 2005. — 448 с.

102. Закон як джерело сучасного континентального права (загальнотеоретичні

та порівняльно-правові аспекти): Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 /

О. В. Гайова; Львівський нац. ун-т ім. І. Франка. – Л., 2011. – 16 с.

103. Імплементація норм міжнародного права: правова теорія і практика

України: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.11 / М. В. Блажиєвська; Київ. нац. ун-т

ім. Т. Шевченка. — К., 2005. — 223 с.

104. Імплементація права Європейського Союзу в національних

правопорядках держав-членів: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.11 / І.З.

Брацук; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2011. – 20 с.

105. Методологічна роль синергетики у порівняльно-правовому пізнанні:

Дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / І. С. Кривцова; Одес. нац. юрид. акад. — О.,

2008. — 233 с.

106. Механізми колізійного регулювання в сучасному міжнародному

приватному праві: Дис... д-ра юрид. наук: 12.00.03 / В. І. Кисіль; Київ. нац. ун-т

ім. Т. Шевченка. — К., 2001. — 397 с.

107. Національне право в умовах глобалізації (загальнотеоретичний аспект):

Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01 / Л.О. Васечко; Луганський

державний університет внутрішніх справ ім. Е.О. Дідоренка. – Луганськ, 2011.

– 20 с.

24

108. Порівняльне правознавство як наука та його місце в системі юридичних

наук: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / О. М. Лисенко; Київ. нац. ун-т ім. Т.

Шевченка. — К., 2001. — 153 с.

109. Порівняльне правознавство: природа та методологічне значення: Дис...

канд. юрид. наук: 12.00.01 / О. Л. Бигич; НАН України. Ін-т держави і права ім.

В. М. Корецького. — К., 2002. — 208 с.

110. Порівняльно-правова характеристика джерел сучасного мусульманського

права: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / С. Є. Галюк; Львів. нац. ун-т ім. І.

Франка. — Л., 2009. — 201 с.

111. Право Європейського Союзу та право України: теоретико-правові

проблеми співвідношення та гармонізації (1991 - 2004 рр.): Дис... канд. юрид.

наук: 12.00.01 / О. В. Лаба; Нац. акад. внутр. справ України. — К., 2005. — 202

с.

112. Право і релігія: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Д. О. Вовк; Нац. юрид.

акад. України ім. Я. Мудрого. — Х., 2008. — 211 с.

113. Правовий звичай як форма права у сучасних правових системах: Дис. ...

канд. юрид. наук: 12.00.01 / О. А. Васянович; НАН України, Ін-т держави і

права ім. В. М. Корецького. - К., 2010. - 214 с.

114. Проблема різноджерельного права: дослід порівняльного правознавства:

Дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.01 / Л. О. Корчевна; Одеський національний

університет ім. І. І. Мечникова. - О., 2005. - 412 с.

115. Релігійні підходи до праворозуміння: порівняльний аналіз: Дис. ... канд.

юрид. наук: 12.00.01 / Н. Л. Штурмак; Київ. нац. ун-т внутр. справ. - К., 2010. -

216 с.

116. Рецепція права як засіб вдосконалення правової системи (теоретико-

правовий аспект): Дис... канд. юрид. наук.: 12.00.01 / З. П. Мельник; Київ. нац.

ун-т ім. Т. Шевченка. — К., 2009. — 181 с.

117. Рецепція римського приватного права (теоретичні та історико-правові

аспекти): Дис... д-ра юрид. наук: 12.00.01 / Є. О. Харитонов; Юридичний ін-т

Одеського держ. ун-ту ім. І. І. Мечникова. — О., 1997. — 473 с.

118. Римське право - доктринальна першооснова права та юридичної науки в

країнах романо-германської правової сім'ї та України: Дис... канд. юрид. наук:

12.00.01 / Ю. А. Задорожний; Київ. нац. ун-т внутр. справ. — К., 2008. — 214 с.

119. Судовий прецедент в системі джерел права: філософсько-правовий

аспект: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.12 / Н. А. Гураленко; Львів. держ. ун-т

внутр. справ. — Л., 2009. — 192 с.

120. Традиція правового плюралізму: західна та східна інтерпретація: Дис. ...

д-ра. юрид. наук: 12.00.01 / В. В. Дудченко; Одеська національна юридична

академія. – О., 2007. – 394 с.

121. Функціоналістська парадигма порівняльно-правових досліджень:

Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.12 / О. В. Ткаченко; Нац. акад. внутр.

справ. - К., 2011. - 20 с.

122. Эволюция исламского права: теоретико-компаративистское

исследование: Дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.01 / Бехруз Шахматулла; Одесская

национальная юридическая академия. – О., 2006. – 387 с.

25

123. Юридична компаративістика: філософсько-методологічні засади: Дис... д-

ра юрид. наук: 12.00.12 / О. Д. Тихомиров; Київ. нац. ун-т внутр. справ. — К.,

2006. — 461 с.

Основні національні нормативно-правові та міжнародно-правові акти

1. Конституція України. - К.: Просвіта, 1996.

2. Конституція України з порівняльним викладом статей, змінених

конституційною реформою /Упорядник Ковальчук Є.О. - К.: Харків, 2007. - 72

с.

3. Закон України „Про електронні документи та електронний

документообіг” від 22 травня 2003р. // Відомості Верховної Ради України. —

2003. — № 36. — Ст. 275.

4. Закон України „Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства

України до законодавства Європейського Союзу” від 18 березня 2004 р //

Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 29. — Ст. 367.

5. Закон України „Про Концепцію Загальнодержавної програми адаптації

законодавства України до законодавства Європейськогог Союзу” від 21

листопада 2002р. // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — №3. — Ст.

12.

6. Закон України „Про міліцію” від 20 грудня 1990 р. // Відомості

Верховної Ради України. — 1991. — № 5. — Ст. 20.

7. Закон України „Про нотаріат” від 2 вересня 1993р. // Відомості

Верховної Ради України. — 1993. — № 39. — Ст. 383.

8. Закон України „Про оперативно-розшукову діяльність” від 18 липня

1992р. // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 22. — Ст. 303.

9. Закон України „Про Президента Української РСР” від 5 липня 1991 р. //

Відомості Верховної Ради УРСР. — 1991. — № 33. — Ст. 446.

10. Закон України „Про ратифікацію Факультативного протоколу до

Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що

принижують гідність, видів поводження та покарання” від 21 липня 2006 р. №

22-V. — Ел. ресур: <http://www.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=22-16>.

11. Закон України „Про ратифікацію Угоди про партнерство і

співробітництво між Україною і Європейським Співтовариством та їх

державами-членами // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 46. —

Ст. 415.

12. Закон України „Про уповноваженого Верховної Ради України з прав

людини” від 23 грудня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1998.

— № 20. — Ст. 99.

13. Декларация о культуре мира и программа действий в области культуры

мира, утвержденные резолюцией 53/243 Генеральной Ассамблеи от 13 сентября

1999 года. – Ел. ресурс: <http://www.un.org/russian/documen/declarat/ culture_

of_peace.pdf>.

14. Декларация о ликвидации всех форм нетерпимости и дискриминации на

основе религии или убеждений, утвержденная резолюцией 36/55 Генеральной

Ассамблеи от 25 ноября 1981 года. – Ел. ресурс:

<http://www.un.org/russian/documen/declarat/relintol.htm>.

http://www.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=22-16

http://www.un.org/russian/documen/declarat/%20culture_%20of_peace.pdf

http://www.un.org/russian/documen/declarat/%20culture_%20of_peace.pdf

http://www.un.org/russian/documen/declarat/relintol.htm

26

15. Декларация о правах лиц, принадлежащих к национальным или

этническим, религиозным и языковым меньшинствам, принятая резолюцией

47/135 Генеральной Ассамблеи ООН от 18 декабря 1992 г. – Ел. ресурс:

<http://www.un.org/russian/documen/gadocs/convres/r47-135.pdf>.

16. Декларация о предоставлении независимости колониальным странам и

народам, принятая резолюцией 1514 (XV) Генеральной Ассамблеи ООН от 14

декабря 1960 года. – Ел. ресурс: <http://www.un.org/russian/documen/gadocs/

convres/r15-1514.pdf>.

17. Декларация о принципах международного права, касающихся

дружественных отношений и сотрудничества между государствами в

соответствии с Уставом ООН, утвержденная резолюцией 2625 (XXVI)

Генеральной Ассамблеи от 24 октября 1970 года. – Ел. ресурс:

<http://www.un.org/russian/documen/gadocs/convres/r25-2625.pdf>.

18. Декларация принципов терпимости. Утверждена резолюцией 5.61

Генеральной конференции ЮНЕСКО от 16 ноября 1995 года. – Ел. ресурс:

<http://www.un.org/russian/documen/declarat/toleranc.htm>.

19. Декларация тысячелетия Организации Объединенных Наций.

Утверждена резолюцией 55/2 Генеральной Ассамблеи от 8 сентября 2000 г. –

Ел. ресурс: <http://www.un.org/russian/documen/gadocs/ convres/r15-1514.pdf>

20. Декларация ЮНЕСКО, касающаяся преднамеренного разрушения

культурного наследия, принятая Генеральной конференцией ООН по вопросам

образования, науки и культуры на ее тридцать второй сессии, 17 октября 2003

года. – Ел. ресурс: <http://www.un.org/russian/documen/declarat/

heritage_destr.pdf>.

21. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Програми

дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і

науки України на 2004-2005 роки» від 23 січня 2004 р. № 49. – Ел. ресурс:

<http:// www/liga.net>.

Адреси в глобальній комп'ютерній мережі Internet

1.Сайт “Бібліотека юриста” http://www.lawbook.by.ru/

2.Українська правнича фундація http://www.ulf.com.ua/

3.Центр європейського і порівняльного права http://www.ecle.gov.ua/

4.Центр розвитку українського законодавства

http://www.ulde.kiev.ua/news.php

5.Національна Парламентська бібліотека України http://www.nplu.kiev.ua/

6.Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського

http://www.nbuv.gov.ua/

7.Наукова бібліотека ім. М. Максимовича Київського національного

університету імені Тараса Шевченка www.library.univ.kiev.ua

8.Наукова бібліотека Національного університету “Києво-Могилянська

академія” http://www.ukma.kiev.ua/ukmalib

9.Російська державна бібліотека http://www.rsl.ru/

10.Російська національна бібліотека http://www.nlr.ru:8101/

11.Наукова бібліотека Московського державного університету ім. М.В.

Ломоносова http://www.lib.msu.su/

http://www.un.org/russian/documen/gadocs/convres/r47-135.pdf

http://www.un.org/russian/documen/gadocs/%20convres/r15-1514.pdf


http://www.un.org/russian/documen/gadocs/convres/r25-2625.pdf

http://www.un.org/russian/documen/declarat/toleranc.htm


http://www.un.org/russian/documen/declarat/%20heritage_destr.pdf

http://www.un.org/russian/documen/declarat/%20heritage_destr.pdf

http://www.lawbook.by.ru/

http://www.ulf.com.ua/

http://www.ecle.gov.ua/

http://www.ulde.kiev.ua/news.php

http://www.nplu.kiev.ua/

http://www.nbuv.gov.ua/

http://www.library.univ.kiev.ua/

http://www.ukma.kiev.ua/ukmalib

http://www.rsl.ru/

http://www.nlr.ru:8101/

http://www.lib.msu.su/

27

12.Бібліотека Інституту Поглиблених Правничих Студій. Велика Британія

http://www.ials.sas.aс.uk/library/library.htm

13.Юридична бібліотека Школи права Йелльського університету

http://www.law.yale.edu/library/

14.Німецькі бібліотеки http://www.ddb.de/

15.Національна бібліотека Франції http://www.bnf.fr/

http://www.ials.sas.aс.uk/library/library.htm

http://www.law.yale.edu/library/

http://www.ddb.de/

http://www.bnf.fr/

28

3. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Категорія слухачів: слухачі магістратури

ТЕМА № 1 Історія та теорія юридичної компаративістики.

Навчальна мета: домогтися обізнаності слухачів магістратури у питаннях

історичного шляху розвитку порівняльного правознавства як юридичної науки

та спеціалізованої сфери наукових досліджень; вивчення загальної

характеристики підходів до визначення юридичної компаративістики;

визначення основних складових компаративістики як науки, характеристика

методології юридичної компаративістики як юридичної науки.

Виховна мета: сприяти формуванню наукового світогляду, підвищення рівня

правової свідомості, правової культури, моральних, естетичних та інших

якостей особистості, вихованню слухачів.

Розвивальна мета: розвити інтелектуальні здібності слухачів щодо визначення

місця юридичної компаративістики серед юридичних та соціальних наук.

Сприяти розвитку у слухачів навичок чіткого формулювання теоретичних

положень: давати визначення поняттям юридичної компаративістики, її

предмету, методології, методу тощо.

Навчальний час: 2 годин(и)

Навчальне обладнання, ТЗН: Наочність викладення матеріалу забезпечується

використанням схем, таблиць та мультимедійним супроводженням окремих

питань теми. ТЗН: відеопроектор, комп’ютерна техніка та відповідне програмне

забезпечення.

Наочні засоби: Наочність викладення матеріалу забезпечується використанням

схем, таблиць та мультимедійним супроводженням окремих питань теми.

Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки: Забезпечуючі дисципліни:

історія держави і права; історія вчень про державу і право; теорія держави і

права, філософія права. Забезпечувані дисципліни: кримінологія; правова

статистика; кримінальне право; адміністративне право; цивільне право.

Запитання до семінару (навчальні питання):

1. Етапи становлення та розвитку юридичної компаративістики як

юридичної науки.

2. Характеристика сучасного стану юридичної компаративістики.

Філософія

29

3. Характеристика складових порівняльного правознавства як юридичної

науки.

4. Функції юридичної компаративістики. Значення юридичної

компаративістики.

Методичні поради з викладання теми:

До першого питання. Розуміння сутності, змісту, сучасного стану

розвинутості компаративістики, перспектив її подальшого розвитку майже

неможливе без пізнання, усвідомлення та з’ясування історії виникнення та

розвитку як певної юридичної науки, тобто її основних закономірностей та

тенденцій. Історичний розвиток порівняльного правознавства доцільно

розглядати через відповідну періодизацію. Слід звернути увагу, що виникнення

юридичної компаративістики як юридичної науки дослідники відносять до

кінця XIX - початку XX століття, що обумовлюється суспільними та науковими

процесами даного періоду часу.

До другого питання. Необхідно зазначити, що сучасний стан розвитку

юридичної компаративістики характеризується її актуалізацією, розширенням

міждисциплінарних зв’язків, продукуванням новітніх концепцій юридичної

карти світу. Основними проблемами сучасних компаративістських досліджень є

загально-теоретичні питання компаративістики (предмет, мета, методологія,

об’єкти тощо); дослідження основних правових систем сучасності;

порівняльно-правові дослідження у межах теоретико-історичних, галузевих та

спеціальних (прикладних) юридичних наук. Компаративістські дослідження,

зокрема, спрямовуються на публічне та приватне право, кримінальне,

конституційне та адміністративне право тощо.

До третього питання. Кожна система наукових знань має відповідні

складові, що визначають її як самостійну науку. До основних складових

порівняльного правознавства як юридичної науки відносяться: предмет -

загальне і особливе у національних правових системах, їх складових (галузях,

інститутах, нормах); методологія - система різних методів порівняльного

аналізу та оцінки (ідентифікація, аналіз, моделювання, індукція, дедукція та

інші); понятійний апарат - система наукових термінів, понять, понятійних рядів,

теоретичних конструкцій (правовий простір, правова сім’я, національна правова

система тощо); частково-наукові теорії, концепції, доктрини як результати

наукового пізнання предмету юридичної компаративістики.

До четвертого питання. Кожна наука, у тому числі і юридична

компаративістика, виконує у соціальному середовищі цілий ряд функцій, в

результаті чого ми можемо спостерігати вплив наукових знань на різні сфери

суспільного життя. Цей вплив дуже різноманітний, тому необхідно виділяти

ряд функцій - напрямів впливу системи наукових знань на соціальне

середовище: прогностична, евристична, методологічна, виховна тощо.

Окремо слід висвітлити роль компаративістських знань для

формування правової культури співробітників органів внутрішніх справ.

30

Загальні відомості про юридичну карту світу, застосування порівняльно-

правового методу дають можливість вільно орієнтуватись у сфері впливу права,

приймати на високо професійному рівні справедливі рішення, роз'яснювати

необхідність правомірної поведінки для інших осіб.

Завдання для самостійного вивчення:

Співвідношення термінів юридична компаративістика, порівняльне

правознавство, порівняльне право.

Структура порівняльного правознавства як науки.

Сутність гносеологічної функції юридичної компаративістики.

Роль порівняльного правознавства у формуванні юридичного світогляду,

становленні сучасного юриста.

ТЕМА № 2 Методологія, об’єкти та методика порівняльно-правових



питаннях загальної характеристики методології проведення наукового

дослідження, а саме порівняльно-правового дослідження; вивчення основних

методологічних правил та типових помилок при проведенні порівняльно-

правового дослідження, засвоєння методики проведення порівняльно-правового

дослідження законодавства.




Розвивальна мета: розвити інтелектуальні здібності слухачів щодо визначення

місця юридичної компаративістики серед юридичних та соціальних наук.

Сприяти розвитку у слухачів навичок чіткого формулювання теоретичних

положень: давати визначення поняттям юридичної компаративістики, її

предмету, методології, методу тощо.












31


1. Методологічні засади порівняльно-правового дослідження.

2. Об’єкти порівняльно-правових досліджень. Загальні вимоги щодо аналізу

об’єктів. Критерії, за якими здійснюється аналіз об’єктів дослідження.

3. Методика порівняльно-правових досліджень законодавства.


До першого питання: У даному питанні необхідно розглянути, що

означає слово метод, як розуміти термін "методологія науки". В цілому, як і

всякою іншою наукою, юридичною компаративістикою використовується цілий

комплекс методів, за допомогою яких відбувається процес наукового пізнання.

Так, вченими-компаративістами використовуються методи аналізу та синтезу,

спеціально-юридичний, статистичний, системно-функціональний, історизму та

інші. У ході ознайомлення з ними необхідно чітко уявляти, що означає кожний

з цих методів, як вони співвідносяться, яким чином використовуються для

вирішення тих чи інших науково-пізнавальних задач.

Основу методології юридичної компаративістики становить порівняльно-

правовий метод. Будь-яке наукове порівняння представляє собою своєрідне

явище, єдність трьох моментів: по-перше, це логічний приьом пізнання; по-

друге, це процес, тобто особлива форма пізнавальної діяльності; по-третє, це

особливий пізнавальний результат, знання певного змісту та рівня. В структурі

порівняння можна виділити: об’єкт, який ми порівнюємо; об’єкт, з яким ми

порівнюємо; властивості, за якими порівнюються об’єкти – підстави

порівняння; юридичну оцінку; висновки з порівняння.

До другого питання. Загальні об’єкти сучасних порівняльно-правових

досліджень структуровані у наступних формах: 1) реально існуючих

національних правових систем, окремих її компонентів ( галузей права, його

інститутів, норм), їх типологізація, тобто об’єднання у правові сім’ї; 2)

міжнародного права - реально існуючої системи правових норм міжнародного

співробітництва або правопорядку; 3) ідеологічних національних правових

систем, що містять правові теорії, вчення, концепції, методологію досліджень, у

тому числі історії, соціології, філософії права; 4) міжнаціональної правової

ідеології, теорії права, яка охоплює загально-визнані принципи, погляди, теорії

тощо розуміння права як надбання людства, що забезпечує пріоритет загально-

людських цінностей і одночасно самобутній розвиток кожної нації. Наявність

достатньо широкого кола об’єктів порівняльно-правових досліджень, їх

різноманітність визначає наявність й декількох рівнів порівняльних досліджень,

аналіз яких необхідно провести при висвітленні даного питання.

До третього питання. При висвітленні даного питання необхідно

проаналізувати методику проведення порівняльно-правового дослідження

законодавства. Методика порівняльно-правових досліджень законодавства

розроблена Інститутом законодавства і порівняльного правознавства Росії у

32

1992 і 1995 роках для порівняльного ананлізу законодавства держав-учасниць

СНД на замовлення Міжпарламентської асамблеї СНД, інших органів СНД.

Дана методика була розроблена з метою зробити можливим використання

досвіду вирішення конкретних проблем у законодавчих системах різних країн;

відпрацювати заходи щодо забезпечення загального правового простору;

попереджувати юридичні колізії у практиці застосування законодавчих актів;

усувати невиправдані відмінності у правовому регулюванні питань, які

представляють взаємний інтерес. Дана методика може бути адаптована до

проведення порівняльно-правових досліджень інших об’єктів.


Характеристика різних рівнів компаративістських досліджень.

Особливості формально-юридичного та юридико-соціального підходів до

методології юридичної компаративістики.

Характеристика вибору та аналізу об’єктів компаративістських досліджень.

Критерії оцінки та можливості оформлення результатів порівняльно-


ТЕМА № 3 Порівняльно-правові дослідження сучасних правових учень.


загальної характеристики методології проведення наукового дослідження, а

саме порівняльно-правового дослідження сучасних правових учень; вивчення

основних методологічних правил та типових помилок при проведенні

порівняльно-правового дослідження сучасних правових учень, засвоєння

методики проведення порівняльно-правового дослідження сучасних правових

учень.




Розвивальна мета: розвити інтелектуальні здібності слухачів щодо методики

проведення порівняльно-правового дослідження, визначення місця

порівняльно-правового дослідження серед наукових досліджень. Сприяти

розвитку у слухачів навичок чіткого формулювання теоретичних положень:

основні методологічні правила порівняльно-правового дослідження сучасних

правових учень.








33






1. Правові учення як об’єкт порівняльно-правового дослідження.

2. Аналіз рівня розвинутості правового наукового знання.

3. Структура та основні компоненти правових наукових систем знань.

4. Загальна характеристика об’єднань правових учень.

5. Можливості порівняльно-правового аналізу правових учень.


До першого питання. Слід зосередитися на вимогах до визначенні

об’єкту дослідження - правового учення, а саме: - завдання - виявлення

сутностних, закономірних зв’язків та відносин у правових ученнях як

уявленнях вчених певної історичної епохи щодо сутності, основних

характеристик, особливостей виникнення та розвитку правової системи

(правової дійсності) або права як наднаціонального, конкретно-історичного

явища; - види об’єктів - теорії, концепції, вчення, доктрини, ідеї, погляди,

уявлення та напрямки, школи, течії; - основною формою розуміння правових

учень є їх тлумачення як ідей, що відбивають відношення вчених, мислителів

до об’єкта теоретичного пізнання - правової дійсності ; від основної форми

походить розуміння правових учень як форм: світогляду, суспільної свідомості,

правової свідомості, пізнавально-ідеологіних форм, форми правової культури.

До другого питання. Необхідно проаналізувати через наведення

прикладів відміни між ступенями розвинутості правового наукового знання: -

погляди та думки здебільшого мають суб’єктивний характер; - ідеї та принципи

- реально набули визнання, використивуються в інших вченнях, доктринах; -

теорія - більше пов’язана зі сферою дійсності, має об”єктивний характер,

результат дій багатьох дослідників, складається з певних вчень, концепцій,

доктрин; школа, вчення – пов’язані з певними особами дослідників (

засновником та послідовниками); концепція - відбиває підхід та методологію

дослідження об”єкта.

До третього питання. Доцільно проаналізувати основні компоненти

правової наукової системи знань, а саме вихідну емпіричну основу; вихідну

теоретичну основу; логіку теорії; сукупність виведених у теорії тверджень з їх

доказуваннями, які складають основний масив теоретичного знання. Також слід

виокремити і визначити особливості галузевих та спеціальних систем правових

наукових знань, які допускають емпіричну перевірку за допомогою фактів, як

такі, що повинні містити наступні елемети: вихідні принципи або аксіоми, на

підставі яких будуються висновки для пояснення або передбачення

специфічних явищ; сукупність логічних правил, які вводяться для оперування

34

поняттями, термінами, знаками в межах цих систем знань; спосіб побудови

логічних висновків, які дозволяють передбачати специфічні факти у

предметній області єдиним способом; твердження або правила, за допомогою

яких введені поняття, терміни та знаки пов’язуються з тими або іншими

конкретними характеристиками вивчаємої предметної області - властивостями,

зв'язками, залежностями та іншими характеристиками; твердження про факти

як суттєву складову частину системи знань.

До четвертого питання. Правові системи наукових знань можливо

вивчати та класифікувати за різними критеріями, основні з яких необхідно

проаналізувати з наведенням відповідних прикладів: за їх гносеологічною

залежністю від вивчаємих предметних областей, і, відповідно, за способами їх

гносеологічної координації з виявленими фактами (характеристиками); за

функціями у науці (описання, пояснення, передбачення, світоглядній ролі

тощо); за методами мовно-логічної організації; за методами обгрунтування та

узгодження з іншими системами знань; за можливостями практичного

використання тощо.

Критеріями порівняння або об’єднання правових учень у напрямки,

школи, течії можуть виступати тотожність і відмінність об’єкту дослідження;

тотожність і відмінність методології дослідження, базової світоглядної теорії;

тотожність і відмінність генезису розвитку.

До п’ятого питання. Доцільно надати характеристику можливостям

порівняльно-правового аналізу правових учень з відповідною аргументацією на

підставі прикладів, що полягають, зокрема у можливості розвивати проблеми

теоретичного розуміння юридичної науки як системи наукових знань;

збагачувати юридичну наукову діяльность та наукові дослідження;

обгрунтовувати та уточнювати критерії оцінки науковості досліджень та їх

результатів; вивчати засоби пізнання у виділенні об’єктів, одержувати

об’єктивно-істинні знання щодо правової дійсності; розробляти теорії знань

щодо дослідження систем наукових знань; виявляти та обгрунтовувати

аргументацію наукових проблем, гіпотез, що висуваються, програм

дослідження; вивчати відміни між дійсно науковими та хибними науковими

знаннями; робити критичний аналіз хибних, однобічних і неплідних концепцій

права.

Завдання для самостійного вивчення: визначити відміни систем правових знань від реальних державно-правових

явищ. навести приклади щодо кожного виду правових знань (загальнотеоретичних

та галузевих).

ТЕМА № 4 Порівняльно-правові дослідження сучасних правових сімей.


загальної характеристики методології проведення наукового дослідження, а

35

саме порівняльно-правового дослідження сучасних правових сімей; вивчення

основних методологічних правил та типових помилок при проведенні

порівняльно-правового дослідження сучасних правових сімей, засвоєння

методики проведення порівняльно-правового дослідження сучасних правових

сімей.








основні методологічні правила порівняльно-правового дослідження сучасних

правових сімей.













1. Історія та сучасний стан досліджень правових сімей.

2. Правова сім’я: поняття та критерії класифікації

3. Загальна характеристика основних правових сімей.


До першого питання. Однією з основних проблем, яка досить тривалий

час цікавить та привертає увагу компаративістів є пошук критеріїв класифікації

національних правових систем, їх об’єднання у більш значні за обсягом правові

масиви. В якості таких визначалися різні фактори, що обумовило існування в

історії розвитку компаративістики різних класифікацій, які й необхідно

розглянути в рамках даного питання, звертаючи особливу увагу на класичні

підходи Р. Давида і К. Цвайгерта.

36

До другого питання. Національна правова система є конкретно-

історичним, реально існуючим правовим феноменом або його науковим

відображенням у вигляді теоретичної моделі чи конструкції, то правова сім’я -

це тільки узагальнююча теоретична модель, штучне об’єднання, результат

наукового дослідження (класифікації, типології), який реально існує тільки у

цьому вигляді. Правова сім’я відбиває загальні і особливі риси певних

національних правових сімей, схожість і відмінності яких визначаються за

певними показниками або критеріями, що дозволяє за певних умов

застосовувати на формально-юридичному рівні (законодавчому) метод аналогії

для взаємного переносу, сприйняття, запозичення окремих правових інститутів

та норм. У більшості порівняльно-правових досліджень та наукових

класифікаціях об’єднання національних правових систем у правові сім’ї

здійснюється на підставах спільністі джерел, структури права та історичних

шляхів його формування (Рене Давид, Саїдов, Сінюков, Тихомиров, Чіркін та

інші).

До третього питання. Необхідно зосередитися на виокремленні

характерних та особливих рис основних правових сімей сучасності, які

виділяються на юридичній карті світу більшістю науковців, а саме романо-

германська правова сім’я, англо-американська правова сім’я, сім’я релігійного

права, традиційно-звичаєва правова сім’я, а також група змішаних правових

систем.


класифікації правових систем в історії юридичної компаративістики.

спільне і відмінне у концепціях Р. Давида та К. Цвайгерта.

новітні підходи до класифікації правових систем.

ТЕМА № 5 Порівняльно-правові дослідження міжнародного права і


Навчальна мета: з’ясування загального та відміностей міжнародного права та

внутрішнього права країн світу, основних шляхів створення світового

правопорядку, рецепції норм міжнародного права у внутрішне право країн

світу; вивчення основних методологічних правил та типових помилок при

проведенні порівняльно-правового дослідження міжнародного права і





37





основні методологічні правила порівняльно-правового дослідження

міжнародного права і внутрішнього права країн світу.













1. Загальна характеристика проблем співвідношення міжнародного і

національного права.

2. Основи методики проведення порівняльно-правових досліджень проблем

співідношення міжнародного та національного права.

3. Об’єкти порівняльно-правових досліджень проблем співідношення

міжнародного та національного права.

4. Показники, за якими здійснюється дослідження співвідношення міжнародно-

правових та національних правових документів та оцінка його результатів.


До першого питання. При розгляді даного питання необхідно спиратися

на розуміння того, що порівняння міжнародного права і національного права є

порівнянням двох правових систем. Слід проаналізувати основні форми

процесу узгодження міжнародного права і національних правових систем,

зокрема узгодження і перетворення їх норм; взаємовпливу; подолання колізій.

Доцільно розглянути загальні проблеми узгодження міжнародного і

національного права в рамках компаративістських досліджень, що охоплюють

питання теорії держави і права; конституційні процеси визнання міжнародних

норм; узгодження галузевих інститутів та норм; реалізацію міжнародно-

правових норм у національному праві (пряма дія або трансформація);

подолання колізій.

38

До другого питання. В рамках даного питання необхідно розтлумачити

основні цілі проведення порівняльно-правових досліджень проблем

співідношення міжнародного та національного права, а саме:

- забезпечення ефективного застосування норм міжнародного права у

національному праві на засадах гармонічності поєднаня міжнародних і

національних інтересів;

- використання досвіду вирішення цих проблем у законодавчих системах

різних країн;

- відпрацювання заходів щодо забезпечення загального міжнародного

правового простору;

- попередження юридичних колізій у практиці застосування міжнародних

нормативно-правових документів;

- усунення невиправданих відмінностей у міжнародно-правовому та

національному правовому регулюванні питань, які представляють взаємний

інтерес;

- забезпечення міжнародних організацій та національних законодавчих

органів необхідною інформацією;

-розробка пропозицій і рекомендацій щодо удосконалення міжнародного

права та національного законодавства;

- підготовка концепцій і проектів конкретних міжнародно-правових та

національних правових документів.

Дане необхідно поєднати з визначенням найбільш важливих тем

досліджень, до яких, зокрема, відносяться слідуючі:

а) нормативно-правове оформлення і реаілізація політичних

взаємовідносин між державами та міжнародними організаціями;

б) нормативно-правове регулювання і реалізація економічного

співробітництва (питання власності, приватизації, створення і забезпечення

функціювання єдиного ринку), забезпечення договірної дисципліни,

господарських зв’язків, питання грошової, кредитної і податкової систем,

ціноутворення, інвестицій тощо;

в) регулювання міжнаціональних і міжрегіональних відносин і

нормативне вирішення відповідних конфліктів;

г) основні права людини; їх регулювання, соціально-правова захищеність

та охорона;

д) нормативно-правове регулювання соціально-культурних зв”язків;

е) інші теми, які визначаються зацікавленими органами та установами.

До третього питання. Необхідно визначити загальні вимоги щодо

відбору та аналізу об’єктів порівняльно-правових досліджень міжнародного

права і національного права різних країн, до яких відносяться:

1. Міжнародне право (його складові - публічне, приватне, а також

міжнародне і міждержавне, окремі галузі, інститути, норми чи нормативно-

правові документи)

2. Різні джерела міжнародного і національного права ( нормативно-

правові документи, у тому числі нормативно-правові договори та акти, судові

прецеденти, правові звичаї, правова ідеологія - принципи, доктрини)

39

3. Загальне і особливе у співвідношенні міжнародного права і правових

сімей, міжнародного права і національних правових систем, міжнародного

права і національної правової системи.

4. Механізми та процесси взаємоузгодження міжнародного права та

національного права країн світу, національного права окремої країни або групи

країн.

5. Співвідношення правових і позаправових шляхів вирішення цих

проблем.

До четвертого питання. Слід розглянути формально-юридичні та

юридико-змістовні (юридико-соціальні) показники, за якими здійснюється

дослідження співвідношення міжнародно-правових та національних правових

документів, а також показники, за якими здійснюється оцінка результатів

порівняльно-правового досліджень співвідношення міжнародно-правових та

національних правових документів.

Завдання для самостійного вивчення: Структура міжнародного права на сучасному етапі його розвитку. Форми узгодження міжнародного права і національних правових систем. Можливості оформлення результатів порівняльно-правових досліджень

співвідношення міжнародного права та національного права країн світу.

ТЕМА № 6 Шляхи використання результатів порівняльно-правових

досліджень у правовій системі України.

Навчальна мета: домогтися обізнаності слухачів магістратури у з’ясуванні

шляхів, форм,методів, критеріїв, методики, можливостей, доцільності та

необхідності, актуальності, а також соціальних умов запровадження

результатів порівняльно-правових досліджень у правову систему України.







розвитку у слухачів навичок співставлення елементів правової системи України

з елементами інших правових систем, визначення можливостей використання

позитивного досвіду інших держав для удосконалення процесу правового

регулювання в Україні, чіткого формулювання теоретичних положень: основні

методологічні правила порівняльно-правового дослідження законодавства

України із законодавством інших держав.


40












1. Правова система України: загальна характеристика, структура,

характеристика елементів.

2.Романо-германська правова сім’я та правова система України.

3.Основні шляхи та вимоги щодо запровадження результатів

порівняльно-правових досліджень у правову систему України.


До першого питання. Необхідно розкрити різноманітні підходи до

визначення поняття національна правова система, розкрити її внутрішню форму

(структуру) з точки зору наявних у науці підходів, визначити зовнішню форму

правової системи. Дане представляється доцільно розглядати з позиції

принципу системності, основні положення якого, зводяться до наступного:

1. Об’єкти зовнішнього світу та предмети пізнання мають цілісний

характер; ціле має властивості які не зводяться до суми властивостей частин.

2. Елементи будь-якого об’єкта (предмета) взаємопов”язані між собою,

так само як і кожний об’єкт з множиною інших об”єктів. інтерпретація частини

залежить від цілого.

3. Будь-який об’єкт має динамічну природу, тобто йому властиві процеси

виникнення, становлення, розвитку, зміни, припинення існування.

4. Функціювання та розвиток будь-якого об’єкту здійснюється в

результаті взаємодії з зовнішнім середовищем при приматі (домінуванні)

внутрішніх закономірностей (його саморозвитку) над зовнішніми.

До другого питання. Національна правова система є конкретно-

історичним, реально існуючим правовим феноменом або його науковим

відображенням у вигляді теоретичної моделі чи конструкції. Співвідношення

національної правової системи України з романо-германською правовою сім’єю

є сенс характеризувати через процеси адаптації її до правової системи

Європейського Союзу. Адаптація законодавства України до законодавства

41

Європейського Союзу (ЄС) є роцесом зближення та поступового приведення

законодавства України у відповідність із законодавством ЄС.

Головними завданнями адаптації є забезпечення відповідності

законодавства України зобов’язанням, що випливають з відповідних

нормативних документів, які регулюють взаємовідносини України та

Європейського Союзу, і визначають процеси адаптації законодавства України

та законодавства ЄС.

До третього питання. Доцільно проаналізувати можливості та основні

шляхи та вимоги щодо запровадження результатів порівняльно-правових

досліджень у правову систему України із розумінням процесів погодженого

правового розвитку, який охоплює такі основні напрями та форми, як

зближення законодавства, що передбачає вироблення загального курсу

правового розвитку, здійснення заходів по подоланню правових відмінностей,

вжиття заходів по виробленню загальних, спільних або єдиних юридичних

правил; гармонізація законодавства як погодження загальних підходів,

концепцій розвитку національних законодавств, вироблення загальних

правових принципів і окремих рішень (наукових концепцій і т.п); прийняття

модельних законодавчих актів; уніфікація законодавства. Логічним при

розгляді даного питання є характеристика міжнародно-правової допомоги як

комплексного правового інституту, що ґрунтується на основі норм

міжнародного публічного і міжнародного приватного права і містить в собі в

якості складових норми конституційного, адміністративного і кримінального

права. Завдання для самостійного вивчення:

соціальні та формально-юридичні фактори, наявність яких обумовлює

доцільність та необхідність проведення порівняльно- правових досліджень з

метою подальшого запровадження їх результатів у правову систему України.

аналіз нормативних документів, що регламентують взаємовідносини

України та Європейського Союзу

аналіз нормативних документів, що визначають адаптацію законодавства

України до законодавства Європейського Союзу

42

4. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

1. Розвиток порівняльного правознавства в античну епоху.

2. Умови та етапи виникнення, становлення та розвитку порівняльного

правознавства як юридичної науки.

3. Складові порівняльного правознавства як юридичної науки.

4. Функції юридичної компаративістики.

5. Основні проблеми сучасних порівняльно-правових досліджень.

6. Значення порівняльного правознавства для підготовки юристів в сучасних

умовах.

7. Місце та роль порівняльного правознавства в системі юридичних наук.

8. Мережа суб’єктів порівняльно-правових досліджень.

9. Методологія юридичної компаративістики.

10. Об’єкти порівняльно-правових досліджень.

11. Правила застосування порівняльного метода.

12. Формально-юридичні критерії аналізу об’єктів порівняльно-правових


13. Юридико-соціальні критерії аналізу об’єктів порівняльно-правових


14. Критерії оцінки об’єктів порівняльно-правових досліджень.

15. Загальна організація порівняльно-правових досліджень.

16. Загальна структура наукового дослідження правового учення.

17. Відміни між ступенями розвинутості правового наукового знання.

18. Основні компоненти правової наукової системи знань.

19. Поняття, структура національної правової системи, характеристика її

основних елементів.

20. Необхідність компаративістських досліджень національних правових

систем.

21. Історичний огляд підстав типізації національних правових систем.

22. Сучасні підходи до класифікації національних правових систем.

23. Правова сім’я: поняття та критерії класифікації. Джерела та форми права.

24. Правові кола: поняття та критерії класифікації. Правовий стиль та його

складові.

25. Співвідношення національних правових систем та правових сімей, правових

кіл, інших типів правових систем.

26. Співвідношення досліджень правових сімей та національних правових

систем.

27. Структура правової системи.

28. Історія виникнення, становлення та розвитку правової сім”ї

континентального права.

29. Континентальне право в системі соціальної регуляції.

30. Роль держави та суспільства у формуванні континентального права.

31. Роль та значення римського права у розвитку правових систем романо-

германської правової сім’ї.

32. Структура правової сім’ї континентального права, характеристика

елементів.

33. Джерела та форми континентального права.

43

34. Особливості структури національних правових систем континентального

права.

35. Правові системи Франції, Німеччини.

36. Загальне право в системі соціальної регуляції.

37. Історія виникнення, становлення та розвитку правової сім’ї загального

права.

38. Роль держави та суспільства у формуванні загального права.

39. Структура правової сім’ї загального права.

40. Джерела та форми загального права. Прецедент як основна форма

загального права.

41. Особливості структури національних правових систем загального права,


42. Правові системи Англії, США.

43. Теологічне право в системі соціальної регуляції.

44. Історія виникнення, становлення та розвитку правової сім’ї теологічного

права.

45. Роль держави та суспільства у формуванні теологічного права.

46. Структура правової сім’ї теологічного права.

47. Джерела та форми теологічного права. Релігія як основна форма

теологічного права.

48. Співвідношення релігійних та правових норм у мусульманській правовій

сім’ї.

49. Особливості структури національних правових систем теологічного права,


50. Звичаєве та традиційне право в системі соціальної регуляції.

51. Історія виникнення, становлення та розвитку правових сімей звичаєвого та

традиційного права.

52. Роль держави та суспільства у формуванні звичаєвого та традиційного

права.

53. Джерела та форми звичаєвого та традиційного права. Звичаї та традиції як

основні форми звичаєвого та традиційного права.

54. Особливості структури національних правових систем звичаєвого та

традиційного права, характеристика елементів.

55. Загальна характеристика сучасних тенденцій розвитку національних

правових систем та становлення світового та европейського правопорядку.

56. Структура міжнародного права та процеси створення світового

правопорядку.

57. Форми та проблеми процесу узгодження міжнародного права і

національних правових систем.

58. Реаізація норм міжнародного права у національному праві.

59. Основні форми міжнародно-правової допомоги.

60. Правове співробітництво: сутність, форми.

61. Узгодження національних законів.

62. Прийняття модельних законів та їх роль у зближенні законодавств різних

країн.

63. Гармонізація законодавства на основі визначення та застосування

міжнародних стандартів загальновизнаних принципів.

44

64. Значення порівняльного правознавства для правової уніфікації.

65. Гармонізація та уніфікація права: сутність та співвідношення.

63. Шляхи та етапи інтеграції правової системи України у світовий та

європейський правопорядок.

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ … · 6 1. МЕТА ТА...

Documents