МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ...

1

МІНІСТЕРСТВООСВІТИІНАУКИУКРАЇНИЗАКАРПАТСЬКИЙХУДОЖНІЙІНСТИТУТ

ТЕЗИДОПОВІДЕЙІІВсеукраїнської

науково‐практичноїстудентськоїконференції

«МИСТЕЦТВОХХ‐ХХІСТОЛІТЬ:ПРОБЛЕМИ,ПОСТАТІ,ПЕРСПЕКТИВИ»

Ужгород,26‐27березня2015року

Ужгород

Видавництво«Ґражда»2015

2

ББК85.103(4УКР)Т40

Тези доповідей ІІ Всеукраїнської науково‐практичної студентської

конференції «Мистецтво ХХ‐ХХІ століть: проблеми, постаті, перспективи»(Ужгород,26‐27березня2015р.)/Ред.рада:НебесникІ.І.таін.–Ужгород:Ґражда,2014.–88с.

Видання склали тези доповідей учасників ІІ Всеукраїнської науково‐

практичної студентської конференції «МистецтвоХХ‐ХХІ століть: пробле‐ми, постаті, перспективи» (Ужгород, 26‐27березня2015р.), проведеної вЗакарпатськомухудожньомуінституті.

РЕДАКЦІЙНАРАДАІванНЕБЕСНИК–голова,ректорЗакарпатськогохудожньогоінституту,

кандидатпедагогічнихнаук,професорНаталіяРЕБРИК–заступникголови,проректорЗакарпатськогохудож‐

ньогоінституту,кандидатфілологічнихнаук,доцентМаринаКІЯК–проректорЗакарпатськогохудожньогоінституту,заслу‐

женийпрацівникосвітиУкраїниАлінаВОЛОЩУК–завідувачкафедриобразотворчогомистецтваЗакар‐

патськогохудожньогоінституту,кандидатпедагогічнихнаук,до‐цент

ОдаркаСОПКО–завідувачкафедридизайнуЗакарпатськогохудожньогоінституту,доцент

НаталіяДОЧИНЕЦЬ–викладачЗакарпатськогохудожньогоінституту,кандидатекономічнихнаук,доцент

ОксанаГАВРОШ–викладачкафедрикультуриісуспільно‐гуманітарнихдисциплінЗакарпатськогохудожньогоінституту

Марина СОФІЛКАНИЧ – викладач кафедри культури і суспільно‐гумані‐тарнихдисциплінЗакарпатськогохудожньогоінституту

ОленаЧУРА–головастудрадиЗакарпатськогохудожньогоінститутуРоманаМОТРУНИЧ–голованауковогостудентськоготоваристваЗакар‐

патськогохудожньогоінституту

Рецензенти:М.В.Приймич,доцент,кандидатмистецтвознавстваГ.В.Шумицька,доцент,кандидатфілологічнихнаук

ДрукуєтьсязаухвалоюВченоїрадиЗакарпатськогохудожньогоінститутувід27листопада2015р.,протокол№5

©Закарпатськийхудожнійінститут,2015©Видавництво«Ґражда»,2015

3

Почуття,неймовірніпочуттявируютьунас.Митецьз’являє‐

тьсятоводномумісці,товіншому.Йоговедеусвітоко,щошу‐кає красу перемін, шукає найкраще, щоб подарувати це людині.Кожнезнихдаєдлялюдстваскарб…

Найбільшуцінністьлюдствударуємитець,бонайбільшмарнимскарбомєте,щовінтворить:безроздумівкидаєсебелюдям!

Митецькидаєсебеціломусвітовіусвоїхтворах…Віннетор‐

гується,вибираючижиттячисмерть…

АдальбертЕРДЕЛІ

4

ПРОГРАМА

ІІВсеукраїнської

науково‐практичноїстудентськоїконференції

«МИСТЕЦТВОХХ‐ХХІСТОЛІТЬ:

ПРОБЛЕМИ,ПОСТАТІ,ПЕРСПЕКТИВИ»

УЖГОРОД

26‐27березня2015року

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙКОМІТЕТ

ІванНЕБЕСНИК‒ голова, ректор Закарпатського художнього інститу‐ту,професор,кандидатпедагогічнихнаук

НаталіяРЕБРИК‒ заступник голови, проректор Закарпатського худож‐ньогоінституту,доцент,кандидатфілологічнихнаук

ОксанаГАВРОШ‒ член організаційного комітету, викладач Закарпат‐ськогохудожньогоінституту

ОленаЧУРА‒ членорганізаційногокомітету, голова студрадиЗа‐карпатськогохудожньогоінституту

РоманаМОТРУНИЧ‒членорганізаційногокомітету, голованауковогосту‐дентського товариства Закарпатського художньогоінституту

ВіталійБАЛАЖ‒ членорганізаційногокомітету

5

Дата,час

Назвазаходу,темадоповіді

26березня ПОЧАТОКРОБОТИКОНФЕРЕНЦІЇ

9.00‐9.50 Реєстраціяучасниківконференції10.00‐10.30 Відкриттяконференції

НЕБЕСНИКІван,ректорЗХІ,професор.Вітальнеслово. МУШИНКАМикола,професор,докторфілологічнихнаук,іно‐

земнийчленНАНУкраїни.Вітальнеслово. ЧУРАОлена,головастудентськоїрадиЗакарпатськогохудож‐

ньогоінституту.Вітальнеслово. ХІДКОНФЕРЕНЦІЇ

10.30‐10.45 Допитаннягенезипроблемсучасноїміськоїархітектури.ШУМИЦЬКАОльвія,

Національнаакадеміяобразотворчогомистецтваіархітектури.

Науковийкерівник:Р.М.Селюк,старшийвикладачкафкдриТІАСМНАОМА

(м.Київ)10.45‐11.00 АналізмаркетинговоїдіяльностікінофестиваліввУкраїні.

МАНЕвеліна,Львівськанаціональнаакадеміямистецтв.

Науковийкерівник:М.Я.Бесага,кандидатмистецтвознавства,доцент,керівниквідділуміжнароднихзв’язків

Львівськоїнаціональноїакадеміїмистецтв(м.Львів)

11.00‐11.15 УнікальністьтворчоїспадщиниЕдуардаЖуковського.МИЦКАНМар’яна,

Чернівецькийнаціональнийуніверситетім.Ю.Федьковича.Науковийкерівник:М.І.Жаворонкова,завкафедриобразотворчогомистецтва

ЧНУім.Ю.Федьковича(м.Вижниця)

11.15‐11.30 ДивовижнийсвітживописнихполотенВалеріяПавловичаЖаворонкова.

АНДРІЙЧУКІрина,КУКУІзабелла,Чернівецькийнаціональнийуніверситетім.Ю.Федьковича.

Науковийкерівник:М.І.Жаворонкова,завкафедриобразотворчогомистецтва


6

11.30‐11.45 Художнійрозписякзасібформуванняестетичногосвітосприйняттятагармонізаціїособистості.

АЙЗЕЛЬВалентина,ПЕРЕТЯТЬКОВадим,Чернівецькийнаціональнийуніверситетім.Ю.Федьковича.

Науковийкерівник:Н.В.Гатеж, асистенткафедридекоративно‐прикладногомистецтва


11.45‐12.30 Перерванакаву12.30‐12.45

Становленняполтавськоїшколикераміки.

Я.В.ПЕТРОВА,магістранткафедриобразотворчогомистецтва

ПолтавськогонаціональноготехнічногоуніверситетуіменіЮріяКондратюка

Науковийкерівник:І.А.Гуржій,старшийвикладач,

членНаціональноїспілкихудожниківУкраїни(м.Полтава)

12.45‐13.00 ОксанаПавленко–останнязкогорти«бойчукістів».Є.А.ЛОГВІНА,

магістранткафедриобразотворчогомистецтваПолтавськогонаціональноготехнічногоуніверситету

іменіЮріяКондратюкаНауковийкерівник:доцентВ.М.Ханко,заслуженийпрацівниккультуриУкраїни

(м.Полтава)13.00‐13.15 ІмпресіоністичніполотнаОлександраМурашка.

А.О.ЯВОРСЬКА,магістранткафедриобразотворчогомистецтва

ПолтавськогонаціональноготехнічногоуніверситетуіменіЮріяКондратюка

Науковийкерівник:О.О.Перець,старшийвикладач,членНаціональноїспілкихудожниківУкраїни

(м.Полтава)13.15‐13.30 Ракуякрізновидкерамічнихвиробівтафункціонування

всучаснихумовахвУкраїні.К.В.ВЛАСОВА,студенткагрупи301‐АППолтавськогонаціональноготехнічного

університетуіменіЮріяКондратюка.Науковийкерівник:І.А.Гуржій,старшийвикладач,


13.30‐15.00 Обідняперерва

7

15.00‐15.15 ФеноменСофіїКараффи‐Корбут.Ю.Б.МУШІЙ,студенткагрупи201‐АП

ПолтавськогонаціональноготехнічногоуніверситетуіменіЮріяКондратюка.

Науковийкерівник:доцентВ.М.Ханко,заслуженийпрацівниккультуриУкраїни

(м.Полтава)15.15‐15.30 ІлляКабаков–лідерсучасногоконцептуальногомистецтва.

І.Д.ПІДГАЙНИЙ,студентгр.301‐АОПолтавськогонаціональноготехнічного

університетуіменіЮріяКондратюка.Науковийкерівник:О.О.Перець,

старшийвикладач,членНаціональноїспілкихудожниківУкраїни

(м.Полтава)15.30‐15.45 УкраїнськийконтекстмалярстваВасиляШтенберга.

К.О.ТАТАРИНОВА,магістрантПолтавськогонаціональноготехнічного

університетуіменіЮріяКондратюка.Науковийкерівник:доцентВ.М.Ханко,

заслуженийпрацівниккультуриУкраїни(м.Полтава)

15.45‐16.00 ПолтавськийперіодтворчостіІванаМясоєдова.Л.І.ФЕДОРЕНКО,студенткагр.301‐АППолтавськогонаціональноготехнічного

університетуіменіЮріяКондратюка.Науковийкерівник:доцентВ.М.Ханко,заслуженийпрацівниккультуриУкраїни

(м.Полтава)16.00‐16.15 ДеякіаспектитворчостімитцягобеленаО.Левадного.

М.Ф.ДИМИДОВСЬКА,студенткагр.201‐пАППолтавськогонаціональноготехнічного

університетуіменіЮріяКондратюка.Науковийкерівник:доцентВ.М.Ханко,заслуженийпрацівниккультуриУкраїни

(м.Полтава)16.15‐16.30 Російсько‐турецькавійна1877‐1878роківутворчостіВ.Ве‐

рещагіна.Т.А.СІРОВСЬКА,студенткагр.401‐АО

ПолтавськогонаціональноготехнічногоуніверситетуіменіЮріяКондратюка.

Науковийкерівник:І.А.Гуржій,старшийвикладач,


8

16.30‐16.45 ЖиттєвийтатворчийшляхнародноїмайстринізБуковиниОлениЧорногуз.

ГОНЧАРВіра,ПАСІЧНЯКМар’яна,Чернівецькийнаціональнийуніверситетім.Ю.Федьковича.

Науковийкерівник:О.Б.Фединчук,асистенткафедридекоративно‐прикладногомистецтва


16.45‐17.00 ГобеленовемистецтвоутворчійдіяльностібуковинськоїмисткиніІнниІванівниБаричевої.

ЗЮБТетяна,ГЛЯДЧЕНКОТетяна,Чернівецькийнаціональнийуніверситетім.Ю.Федьковича.

Науковийкерівник:Н.В.Гатеж, асистенткафедридекоративно‐прикладногомистецтва


17.00‐17.15 ТрадиційнаобробкаметалунаГуцульщині.ГРИГОРЧАКОлексій,ЯРЕМІЙЧУКБогдана,

Чернівецькийнаціональнийуніверситетім.Ю.Федьковича.Науковийкерівник:О.Б.Фединчук,

асистенткафедридекоративно‐прикладногомистецтваЧНУім.Ю.Федьковича

(м.Вижниця)17.15‐17.30 Творчийдоробокмайстранародногомистецтва

ДмитраМиколайовичаКурикавконтекстівідродженняхудожньоїобробкидереванаБуковині.

СЛИЖУКМихайло,Чернівецькийнаціональнийуніверситетім.Ю.Федьковича.

Науковийкерівник:О.Б.Фединчук,асистенткафедридекоративно‐прикладногомистецтва


17.30‐17.45 ВолодимирІвановичВорончак–майстерпризабутогонародногомистецтва.

ПАВЛЮКСвітлана,ЛЮБКІВСЬКИЙВасиль,

Чернівецькийнаціональнийуніверситетім.Ю.Федьковича.Науковийкерівник:Н.В.Гатеж,

асистенткафедридекоративно‐прикладногомистецтваЧНУім.Ю.Федьковича

(м.Вижниця)18.00 Вільнеспілкування

9

Дата,час Назвазаходу,темадоповіді27березня ПРОДОВЖЕННЯРОБОТИКОНФЕРЕНЦІЇ10.00‐10.15 Суспільнадумкапропрофесіюдизайнера.

КРАВЦОВАДіна,студентка4‐ГДкурсуЗакарпатськогохудожньогоінституту.

Науковийкерівник:Н.М.Дочинець,доцент,кандидатекономічнихнаук

(м.Мукачево)10.15‐10.30 Сучаснадитячакнига:книговиданнядлядітейвУкраїні.

БЕСКІДІнна,студентка2‐ГДкурсуск.Закарпатськогохудожньогоінституту.

Науковийкерівник:Н.Й.Ребрик,доцент,кандидатфілологічнихнаук,

проректорЗХІ(м.Ужгород)10.30‐10.45 Архітектонічністьвидань.Взаємозвʼязокформиізмісту.

ЛЯХЄлизавета,студентка2‐ГДкурсуск.Закарпатськогохудожньогоінституту.

Науковийкерівник:О.І.Сопко,доцент,кадидатмистецтвознавства,

завкафедридизайнуЗХІ(м.Ужгород)

10.45‐11.00 Зовнішнярекламаяквидмистецтва.ГОТРАНадія,студентка2‐ГДкурсуск.Закарпатськогохудожньогоінституту.

Науковийкерівник:О.І.Сопко,доцент,кадидатмистецтвознавства,завкафедридизайнуЗХІ(м.Ужгород)

11.00‐11.15 СучаснеіминулевстаровиннихлистівкахУжгорода.РУСНАКЕліна,студентка2‐ГДкурсуск.Закарпатськогохудожньогоінституту.

Науковийкерівник:О.І.Сопко,доцент,кадидатмистецтвознавства,завкафедридизайнуЗХІ(м.Ужгород)

11.15‐11.30 Новевизначеннявиставковогопросторуупроектах«Відкритоїгрупи».

ШЕТЕЛЯДіана,студентка4‐ДІкурсуЗакарпатськогохудожньогоінституту.

Науковийкерівник:О.І.Гаврош,викладачЗХІ(м.Ужгород)

11.30‐11.45 СтвореннятарозвитоклоготипукомпаніїGoogle.МІКЛОВШГабріела,студентка4‐ДІкурсу

Закарпатськогохудожньогоінституту.

10

Науковийкерівник:В.В.Бунда,доцент,кандидатфізико‐математичнихнаук,

деканфакультетудизайнутадекоративно‐прикладногомистецтва

(м.Ужгород)11.45‐12.00 Еволюціялоготипукомпанії«Pepsi».

ГОРВАТВасиль,студент4‐ДІкурсуЗакарпатськогохудожньогоінституту.

Науковийкерівник:Н.Й.Ребрик,доцент,кандидатфілологічнихнаук,

проректорЗХІ(м.Ужгород)

12.00‐12.30 Перерванакаву12.30‐12.45 Велосипедяквитвірмистецтва.

ЗЕЙКАНПавло,студент2‐ХОМкурсуск.Закарпатськогохудожньогоінституту.

Науковийкерівник:М.Ю.Кіяк,заслуженийпрацівникосвітиУкраїни,

проректорЗХІ(м.Ужгород)

12.45‐13.00 Історіярозвиткуорігамітайогорольусоціальномужиттілюдини.

КАШИРІНАОксана,студентка2курскуск.,графічнийдизайн,Закарпатськийхудожнійінститут.

Науковийкерівник:С.О.Бунда,доцент,кадидатфізико‐математичнихнаук,

завкафедрикомп’ютернихтехнологійтавеб‐дизайну(м.Ужгород)

13.00‐13.15 Тематанцюнаполотнаххудожників.ГАМОРГанна,студентка4курску,живопис,

Закарпатськийхудожнійінститут.Науковийкерівник:Н.М.Дочинець,доцент,кандидатекономічнихнаук

(м.Мукачево)13.15‐13.30 ОбразжінкиутворчостіЛюдмилиКорж‐Радько.

ВОРОБОКВіра,студентка2курсуск.,живопис,Закарпатськийхудожнійінститут.Науковийкерівник:О.І.Гаврош,

викладачЗХІ(м.Ужгород)

13.30‐14.00 Обідняперерва

11

14.00‐14.15 В'ячеславПриходько:мистецько‐педагогічнийпортрет.КЕМЕНЯШНеля,студентка2курсуск.,живопис,

Закарпатськийхудожнійінститут.Науковийкерівник:О.І.Гаврош,викладачЗХІ

(м.Ужгород)14.15‐14.30 ХудожнійсвітЛесіПриймич.

БАРАНЕЦЬАндрій,студент2курсуск.,ХОД,ЗакарпатськийхудожнійінститутНауковийкерівник:Н.Й.Ребрик,

доцент,кандидатфілологічнихнаук,проректорЗХІ(м.Ужгород)

14.30‐14.45 СемантикастилютаобразівІгоряПанейка.ТОМАНеля,студентка2курсуск.,живопис,

Закарпатськийхудожнійінститут.Науковийкерівник:О.І.Гаврош,викладачЗХІ

(м.Ужгород)14.45‐15.00 Особливостіукраїнськоївишивки:

ознакиавтентичностіорнаментики.КОНДРАТЮКІгор,студент4курсу,графічнийдизайн,

Закарпатськийхудожнійінститут.Науковийкерівник:Н.М.Дочинець,доцент,кандидатекономічнихнаук

(м.Мукачево)15.00‐15.15 Чоловічасережка:еволюціястилю.

КЛОВАНИЧКатерина,студентка4курсу,дизайнінтер’єру,Закарпатськийхудожнійінститут.

Науковийкерівник:О.І.Гаврош,викладачЗХІ(м.Ужгород)

15.15‐15.30 Фестиваліковалівтаїхрольупопуляризаціїковальствасереднаселення.

СЕМАНВіталій,Студент2курсуск.,ХОМ,Закарпатськийхудожнійінститут.

Науковийкерівник:М.Ю.Кіяк,заслуженийпрацівникосвітиУкраїни,проректорЗХІ

(м.Ужгород)15.30‐16.30 Мистецькідискусії

Вільнеспілкування16.30‐17.00 Підведенняпідсумківроботиконференції

Прийняттярезолюції Від'їздучасниківконференції

Регламентроботиконференції:виступи–до15хв.,виступивдискусії–до5хв.

12

РІШЕННЯІІВсеукраїнської

студентськоїнауково‐практичноїконференції«МИСТЕЦТВОХХ–ХХІСТОЛІТЬ:

ПРОБЛЕМИ,ПОСТАТІ,ПЕРСПЕКТИВИ»26‐27березня2015рокувЗакарпатськомухудожньомуінсти‐

тутібулапроведенаІІВсеукраїнськастудентськанауково‐практич‐наконференція«МистецтвоХХ‐ХХІстоліть:проблеми,постаті,пер‐спективи»,уякійвзялиучастьстудентиЗакарпатськогоінституту(м.Ужгород,м.Мукачево),Національноїакадеміїобразотворчогомистецтва іархітектури(м.Київ),Львівськоїнаціональноїакаде‐міїмистецтв(м.Львів),факультетуархітектури,будівництватаде‐коративно‐прикладного мистецтва Чернівецького національногоуніверситетуіменіЮ.Федьковича(м.Вижниця),Полтавськогона‐ціональноготехнічногоуніверситетуіменіЮріяКондратюка,(м.Полтава).Формапроведенняконференції–очно‐заочна.

У результаті виступів і творчої дискусії учасники читань

УХВАЛИЛИ:1. Брати активну участь у студентських наукових читаннях,

симпозіумах,семінарах,конференціяхувищиххудожніхнавчаль‐нихзакладахУкраїни.

2. Систематично висвітлювати наукову роботу студентів на

сторінкахпреси,періодичнихвиданьтавелектроннихресурсах.3. Продовжити творчі пошуки наукових досліджень у галузі

образотворчого і декоративно‐прикладногомистецтва, дизайну,історичногокраєзнавства,історіїмистецтва.

4. Зберігати і примножувати традиції закарпатської школи

живопису, вивчати та досліджувати її історію у контексті куль‐турно‐мистецькоїспадщиниукраїнськогонароду.

5. Опублікувати матеріали ІІ Всеукраїнської науково‐прак‐

тичноїстудентськоїконференціїокремимвиданням.

13

ДИВОВОЖНИЙСВІТЖИВОПИСНИХПОЛОТЕНВАЛЕРІЯПАВЛОВИЧАЖАВОРОНКОВА

ІринаАНДРІЙЧУК,

ІзабеллаКУКУ,студентифакультетуархітекту‐ри,будівництватадекоративно‐

прикладногомистецтва,Чернівецькийнаціональний

університетіменіЮ.Федьковича,м.Вижниця

Науковийкерівник:М.І.ЖАВОРОНКОВА,завідувачкафедриобразотворчогомистецтва,членспілкидизайнерівУкраїни,ЧернівецькийнаціональнийуніверситетіменіЮ.Федьковича,м.Вижниця

Менібувалосниться:біляворіткриниця,

Стара,старахатинаісвітлатепладнина,Адалі–ланотави,копицізолотаві,

Занимилісігориобмежуютьпростори,Художникінатура,невинністьтакультура,

Івічнийдіалогйдепротягомепох.В.П.Жаворонков

Постанова проблеми. Сьогодні, як ніколи раніше, мистецтво стало

реальноюсилою,якасприяємодернізаціїсуспільствавусьомусвіті.Сучас‐немистецтво,необмеженерамками і умовностямихудожньої традиції, єневичерпнимджереломновихідейісприяєформуваннювідкритого,кон‐курентного,успішного істалогосуспільстваХХІстоліття.Основноюауди‐торієюсучасногомистецтвамаєбутиновепокоління–якнайбільшсприй‐нятливадоновихідейчастинабудь‐якогосуспільства.Томупопуляризаціятворіввітчизняниххудожників, їхньоїтворчостієнадзвичайноактуальноютемоюумистецькомусередовищі.

Метадослідження–висвітленнябіографічнихтатворчихштрихівза‐служеногопрацівникакультуриУкраїниЖаворонковаВалеріяПавловича,асистентакафедриобразотворчогомистецтваЧНУім.Ю.Федьковича.

Викладосновногоматеріалу.Відомиймитецьіпедагог,заслуженийпрацівниккультуриУкраїниВалерійПавловичЖаворонковнародився13березня1940рокувселіКам’янка,поблизуКам’янця‐Подільського–вди‐вовижномумістечку,якенадихалойогонаствореннянезрівняннихполо‐тен.Війна,авідтакважкірокизалишиливдоліщемкийболіснийслід.Невистачало підручників, зошитів, олівців, фарб, але скільки себе пам’ятає,проявлявнеабиякийпотягдомалювання,багаточитавінавітьписав.Пер‐

14

шімалюнки,зродженідитячоюуявою,буликопіями.Пробувавписати і знатури.Колипокинувстінирідноїшколи,подарувавсвоїйальма‐матеріназгадкукопіюкартиниІ.І.Шишкіна«Ранокусосновомубору».

У1957роцівступивуВижницькеучилищеприкладногомистецтванавідділхудожньогокилимарства,витримавшивеличезнийконкурс(натойчасвучилищепоступалинанавчанняюнаки ідівчатазусіхкуточківко‐лишньогоРадянськогоСоюзу).Своєрішеннямотивувавтим,щонацьомувідділівикладачіпорівнянонайбільшеувагиприділялиживопису.

Вижниця–колискайоготаланту.Берегинявідзла,біди,заздріснихочей.Подолянинсприйнявчарівнікраєвидизвеликимзахопленням.Тожіутвор‐чостізʼявилисяновімотиви,народжувалисяновікартини,виконанінапапе‐рі,полотні,лінолеумі,дереві.Аетюдникзаплечимаставйогощоденноюно‐шею.Знимнеразходивугори,годинамипростоювавутворчомунатхненнінаберегахЧеремошу.Абувало,щовихоплювавізповсякденноїдійсностітакіглибокісюжети,щошанувальникимистецтванепереставалидивуватись.

– Меніздавалося,щояпотрапивурай,–розповідавВалерійЖаворон‐ков.–Відчувавтворчепіднесення,дужебагатопрацював.ЗавдячувавідосізавдячуюзанезабутніурокинасампередвикладачамО.Скотникову,В.Ку‐рову, Я. Очеретьку. Разом з найближчими друзями‐художникамими про‐голосилитакийдевіз:ніднябезмалювання.

НаостанніхкурсахВ.Жаворонковзапочаткуваввиставкивласнихтво‐рів.УжетодіпобувавчиневусіхмальовничихкуточкахБуковини,Карпат.

ОднимзпершихнаВижниччинівзявсязаоформленняінтер’єрівма‐лихархітектурнихформ,які ідосіслугуютьсвоєріднимимистецькимиві‐зитівкаминашогокраю.

У активі художника – графічні роботи, виконані на високому профе‐сійномурівні.Зокрема,гербіпрапорВижницькогорайону,гербмістаВиж‐ниця,якийувійшовуКнигугербівУкраїни,емблемаМіжнародногогуцуль‐ськогофестивалю,гербфестивалюестрадноїпісніім.Н.Яремчука.

Пощастилоінам,щоВалерійПавловичнезмінивколискусвоготаланту–Вижниччинуна,скажімо,столицю,іншівеликіміста.Босаметутвінвід‐бувся, утвердився. Звідсіля розлетілися по світахйого картини, кількістьяких навіть важко підрахувати за майже 55 років продуктивної творчоїпраці. Звідсільпочиналисявсеукраїнські таміжнародні авторські вистав‐ки. Його картини прикрашають музеї і приватні колекції України, Чехії,Румунії, Бельгії, США,Франції, Німеччини, Австрії, Польщі, Болгарії, Росії,Молдовитощо.

УзасобаххудожньогосамовираженнячленНаціональноїспілкихудо‐жників, членСпілкидизайнерівУкраїни, лауреатлітературно‐мистецькоїпремії ім. Г. Гараса, заслужений працівник культури України, почеснийгромадянинм.ВижницяВалерійЖаворонковзаслуговуєвизнаннядалеконенамісцевомурівні.Вінідосішукаєтазнаходитьновішляхи,різномані‐тнізасобиноваторськоготворення,стильовихнапрямківобразотворчогомистецтва,невтрачаючиприцьомунаціональноїсвоєрідності.

15

Закликаютьдороздумівполотна«Суперники»,«Гуцульськевесілля»,

«Опришок»,«МістчерезЧеремош»,«Народнімузики»,«Троянда»,«Ранковасвіжість», «Удорозі», «Залицяння», «Мати з синами».Щоне картина – тосправжнійобраз,тосюжет,якіпросятьсянахудожнєслово,музику,пісню.

«Досвідпереконує,щохудожникзавждиживевнутрішнімжиттям,йогопочуття,думкипостійнозайнятіпроблемамитворчостіінепокидаютьтвор‐цявнайрізноманітнішихобставинах.Мистецтвопоглинаємитцянавсежит‐тя.Творчийпроцеснебуваєрівномірним,спокійним.Буваютьзлети,спади,розчаруванняінатхнення,духовнепіднесення,якеєвінцемтривалоїплідноїроботи.Колихудожникперебуваєнавершиніпізнаннявласногосвітобачен‐нянатури,такийстанприноситьрадістьіщастяйомуілюдям,переконуючиїхвдостовірностіхудожніхобразів»(П.В.Жаворонков).

Висновки.13березняцьогорокувиповнилося75‐роківталановитомусамобутньому митцю з Вижниці – ВалеріюЖаворонкову. Вся мистецькародинавітаєювіляратазичитьдовгихроківплідноїтворчоїроботи.

ЛІТЕРАТУРАІДЖЕРЕЛЬНАБАЗА

1.Записаноавторомпідчасінтерв’юізЖаворонковимВ.П.

16

ХУДОЖНІЙРОЗПИСЯКЗАСІБФОРМУВАННЯЕСТЕТИЧНОГОСВІТОСПРИЙНЯТТЯТАГАРМОНІЗАЦІЇОСОБИСТОСТІ

ВалентинаАЙЗЕЛЬ,ВадимПЕРЕТЯТКО,

студентифакультетуархітектури,будівництватадекоративно‐



Науковийкерівник:Н.В.ГАТЕЖ,асистенткафедриДПМ,ЧернівецькийнаціональнийуніверситетіменіЮ.Федьковича,м.Вижниця

Постановка проблеми. Художній розпис є досить важливим факто‐ромуформуванніестетикитагармонізаціїособистості,аджедаєзмогувіль‐номислититатворчорозвиватисьубудь‐якомунапрямку.Художнійроз‐писстінвідомийлюдствущевстародавнічаси:багатіізнатніжителіСта‐родавньогоРимуіДревньоїГреціїприкрашатистеліістінисвоїхосельзадопомогоюфресок і розписів.Це стало частиноюоздоблення в храмів тапалаців.Такздавніх‐давенлюдствонамагалосьприкрашативсенавкруги.

Художнійрозпис–цесвогородувикидемоцій,якіпереповнюютьлю‐дину.Це вираження,формування, удосконалення смаку, здатність зістав‐лятиодніоб’єктизіншими.Формуванняестетичногосвітосприйняттяосо‐бистості за допомогою художнього розпису середовища зумовлене праг‐ненням віднайти доцільне використання декоративно‐оздоблювальнихматеріалівтакольоровоїгами.

Метадослідження–розкритисутьтазначенняпроцесурозписуречейвдекоративно‐прикладномумистецтвіійоговпливнаособистість.

Викладосновногоматеріалу.Набагатопростішеівільнішерозвива‐тися,коливсенавкругиєнестандартнимтанерозрахунковим.Особистістьможевільнішемислити,створюватищосьсвоє,доходитидочогосьнового,анерозвиватисьзашаблонами.

Зростаючарольмистецтвавсучаснійдійсності–потребалюдейбачи‐тивхудожнійтворчостінепростоджерелозадоволенняісамостійнихес‐тетичнихпереживань,апершзавсепотужнийфакторуформуваннііося‐ганнігромадськихпроблемупошукуідеалів,незчимнезрівняннушколуморальності.

Мистецтво,якевиниклоісформувалосяупроцесіеволюції,єзасобомзадоволеннялюдськихпотреб,яківиходятьзамежіповсякденняіпростоїнеобхідності. Художній розпис – це давній засіб декорування будь‐якихплощин.Де‐небудьможнапобачитихочабневеликийвитвірмитця,який,насампередєтрадиційноюприкрасою.

17

Єбезлічспособівдекорування.Наприклад,останнімчасомусечастішевикористовуєтьсяхудожнійрозписстінвінтер’єрі,предметівдомашньоговжитку, іграшок,одягу, всіхпідручнихматеріалів, аджевіндозволяє зро‐битивсенавкругидійсноунікальним.Розписбудедоречнийпрактичновбудь‐якомустилі,головне–правильнопідібратисюжет,стилістику,кольо‐ровугамуітехнікувиконання.

Розписстінвиконуєнетількиестетичнуфункцію.Правильнопідібра‐нийвізерунок і колірна гамарозпису здатні візуально змінитипропорціїприміщення,акцентуватиабозгладитиокремідеталі інтер’єру,гармоній‐новрівноважитиархітектурніелементидлястворенняцілісноїкомпозиції,виправитивади(наприклад,нерівністьстін).Розмірмалюнкабудезалежа‐ти від розміру приміщення. Чим більше приміщення, тим більшу площуможна відвести під розпис, тим більш складним і докладним може бутималюнок.

Настіннийрозпис–це«родзинка»,навколоякоїбудуєтьсявесьінтер’‐єр.Художнійрозписстінбудепритягуватидосебеувагу,ацеозначає,щоелементидекору приміщенняне повинні конкурувати з розписом, а гар‐монійно з ним поєднуватися. Оздоблення всього, що оточує особистість,відображаєїїсмак,почуття,погляди.

Народнапочаткусвоготрудовогоікультурногожиття,використову‐ючи різні предмети і пристосування, взяті з навколишньої природи абозробленірукамилюдини,перетворювавїхзповсякденнихречейувитворимистецтва,кудивкладаввесьсвійдосвід,естетичнийсмак,почуттяпрек‐расного.

Висновки.Отже,роботависвітлюєпитаннящодовикористанняроз‐писувсучасномуінтер'єрі,іграшках,побутових,підручнихпредметах.Ми‐стецтводизайнудозволяєпроявитинеповторнуіндивідуальністьусвоємуоточенні.Кожномухочеться,щобйогобудинок,речі,булидійсноособли‐вими,нетакими,якуінших,ащоякнерозписможевнестинеповторністьунашнавколишнійпростір(інтер'єр).Частосаменастіннийживописможерозширитипростір,створитипевнийнастрійістильбудинку,підкреслитизатишокітеплонашогооточення.ЛІТЕРАТУРАІДЖЕРЕЛЬНАБАЗА1. АнтоновичЄ.А.Декоративно‐прикладнемистецтво.–К.,1993.2. ВелигоцкаяН.И.,ЖирдинскаяА.В.,КоломиецН.С.Монументально‐декора‐

тивноеискусствовархитектуреУкраины.–К.,1989..3. ЖогольА.Е.Декоративнемистецтвовсучасномуінтер'єрі.4. КурліщукБ.Ф.Проектуванняжитловихгромадськихспоруд.–К.,1995.–С.4‐7.5. КомаровА.А.Технологияматериаловстенописи.–М.,1989.–С.7.6. ПилипенкоО.Д.,СимоненкоМ.С.Столярнасправа.–К.,1975.

18

ХУДОЖНІЙСВІТЛЕСІПРИЙМИЧ

АндрійБАРАНЕЦЬ,студент2курсу

скороченоїформинавчання,кафедрадекоративно‐

прикладногомистецтва,Закарпатськийхудожнійінститут,

м.Ужгород

Науковийкерівник:Н.Й.РЕБРИК,доцент,кандидатфілологічнихнаук,проректорЗакарпатськогохудож‐ньогоінституту,м.Ужгород

Постановкапроблеми.ЛесяЮріївнаПриймич‒художницяіпедагогКоледжумистецтв ім.А.Ерделі,членНаціональноїспілкихудожниківУк‐раїни, яка весь свій талант, натхнення, вільний час присвячує твореннюкартин.ТворчийдоробокужгородськоїхудожниціЛесіПриймичзначнийірізноманітний. Її роботампритаманніознакирізниххудожніхнапрямків:постімпресіонізму,експресіонізму,неореалізму,однаквжодензнихїїтво‐риневкладаютьсяповністю.

СьогоднімистецькітвориЛ.Ю.Приймичприкрашаютьзбіркирізнихмузеїв, галерейтаприватнихколекційУкраїни, Хорватії,Польщі, Словач‐чини,Канади,США, ІталіїтарідногоУжгорода.Нажаль,творчістьхудож‐ниціємалодослідженою,щойпояснюєактуальністьнашогодослідження.

Метою дослідження є аналіз творчості Лесі Приймич, особливостейобразногомисленнятахудожньо‐стилістичногомовлення.

Викладосновногоматеріалу.Приймич(Токарь)ЛесяЮріївнанаро‐дилася26січня1968рокувмістінадУжем.Навчаласьвзагальноосвітнійшколі№1 ім.ТарасаГригоровичаШевченка,азгодому1983‐1987рр.–вУжгородськомуучилищіприкладногомистецтванавідділі«Художньоїоб‐робкидерева»,якийзакінчилазчервонимдипломом.У1987‐1992рр.про‐довжила навчання у Львівському державному інституті прикладного тадекоративного мистецтва на кафедрі «Художнього скла», який також за‐кінчилазчервонимдипломом.Злипня1992р.працюєвКоледжімистецтвім.А.Ерделі,девикладаєживописнарізнихвідділеннях,єзавідувачемци‐кловоїкомісіїзагальньофаховихдисциплін.

У4рокибатькопривівмаленькуЛесювстудіюобразотворчогомис‐тецтва заслуженого учителя України – Золтана Степановича Баконія, демайбутняхудожницязакохаласьумистецтво.Щеутойчасвонавирішилавчитидітеймалювати,надитячийманерназиваючицюпрофесію«Золта‐номСтепановичем».Саметут,устудіїЗ.Баконія,відбулисьпершіпленериухудожнійкар’єріавторки,якіполонилиїїнавсежиття.

Сьогодні творчість художниці розвивається за двоманапрямами: ро‐бота на пленері й робота в майстерні над тематичними композиціями.

19

Джереломнатхненнядляхудожницієпленер:тількитутхудожницязна‐ходить своє «я». Різні куточкинашоїмальовничої країни зображенона їїполотнах,щоразомстворюютьаурунескінченностіжиття.«Коженрегіонцікавийпо‐своєму:церельєф,кількістьсонця,неповторністьландшафту...Головне – відчути місцевість і знайти правильні композиційні прийомипобудовизображення»,–вважаєхудожниця.

ЛесяПриймичєавторкоювеликоїкількості(серій)садівтарізнохарак‐тернихужгородськихпейзажів.Поштовхомдостворенняквітучихкомпо‐зиційставверховинськийсадуБистрому–рідномуселічоловіка.Мандру‐ючи Закарпаттям, художниця з великоюлюбов’ю оспівує гармоніюпоєд‐нанняархітектуриіприроди.Особливийнастрійвідчутнийу їїсакуровихвесняних композиціях, які мисткиня полюбляє писати, виходячи на пле‐нер.УжебагатороківїїнайулюбленішимимісцямивУжгородієплощаМа‐сарика,вулицяСобранецькатаплощаШандораПетефі.

З1998р.ЛесяПриймич–активнаучасницяобласнихтавсеукраїнсь‐ких виставок. Її перша персональна виставка відбулася в галереї «Ужго‐род»у2005р.Ужиттікожногомитцяперсональнавиставка–важливапо‐дія,здатназмінитийогожиття.Ценібивершина,якоїтидосяг,ізякоївід‐криваютьсяновітворчіобрії.Шляхдонеїбуваєінодідужедовгимізвивис‐тим часом ковзким і небезпечним, що не скажеш про творчу долю ЛесіПриймич.Сьогоднізаплечимахудожниціяскравімитітворчогозростан‐нятавеликакількістьвиставок.

КолотворцихзацікавленьЛесіПриймичохоплюєрізноманітніжанриістиліживопису.Сьогодніїїтворизваблюютьглядачажиттєвоюенергією,яку вона майстерно передає у кольорових імпровізаціях. Вміння бачитигармоніютакрасувбудь‐якихфрагментахжиття:відріднихвулицьУжго‐родайбуденностікуточківЗакарпаттядомальовничихукраїнськихкрає‐видівтасакральнихкомпозиційвирізняєїїкартиниз‐поміжіншихмитцівЗакарпаття. У камерних живописних творах художниця із непідробноющирістюмилуєтьсяжиттямубудь‐якихпроявах.Їїтвори–цесинтезпост‐імпресіоністичногоспостереження,абстрактно‐експресивноїколоритностітапрофесійноїкомпозиційноїпобудови.Їїроботимаютьвеликужиттєдай‐нусилу,несутьмогутнійпозитивнийзаряд,даруютьнамщирурадість.

Висновки.НевипадковонакомпозиціяхЛесіПриймичдомінуютьвід‐тінкизеленогокольору–кольоружиття,молодостійсили.Мисткиняпро‐бує себеврізнихжанрахживопису, використовуєрізні стилі залежновідзадумутанастрою. Їїмистецтвобагатопланове за своїмкомпозиційним іколористичнимвирішенням.Укожнійроботічасткаїїдуші– щедрої, доб‐рої,врівноваженоїтамрійливої.ЛІТЕРАТУРАІДЖЕРЕЛЬНАБАЗА1.БіксейЛ.МистецтвоЗакарпаттяХХст./Л.Біксей//Закарпатськийобласний

художніймузей ім.Й.Бокшая:альб.кер.проекту:О.Шпеник,О.Зайцев;

20

фоторепродукціїО.Попова ;текст :Л.Біксей,О.Приходько,Г.Рижова.–Ужгород:Шарк,2004.–С.129–132.

2.ИзобразительноеискусствоЗакарпаття/передмоваБокшайЙ.–М.: Сов.ху‐дожник,1973.

3.НарисиісторіїЗакарпаття.Т.3:(1946‐1991)//голов.ред.І.М.Різак[таін.];За‐карпатськаобласнадерж.адміністрація.–Ужгород:ГоспрозрахунковийРВВуправлінняусправахпреситаінформації,2003.–С.648.

4.НебесникІ.РозвитокхудожньоїосвітиуЗакарпаттіуХХстолітті:Дис…канд..пед.. наук.: 13.00.01 / Дрогобицький держ. педагогічний ун‐т ім. ІванаФранка.–Дрогобич,2000.–180арк..

5.СидоренкоВ.Візуальнемистецтвовідавангарднихзрушеньдоновітніхспря‐мувань: Розвиток візуального мистецтва України ХХ–ХХІ століть / Ін‐тпроблемсучасн.мист‐ваАкад.мист‐вУкраїни.–К.:ВХ[студіо],2008.–С.187.:іл..

6.ХудожникиЗакарпаття.–К.,1961.–С.80.7.ГаврошО.ЖіночийпростірживописуЗакарпаття//ЖивописціЗакарпаття.–

Ужгород,2010р.8. СирохманМ. 65‐річчя Закарпатській організації Національної Спілки худож‐

никівУкраїниЗакарпатськийобласний художніймузей ім.ЙосипаБок‐шая.

9. РоманЕ.Магія полотенЛесі Приймич //Образотворчемистецтво. – 2007. –№1.–С.75.

10.СирохманМ.Доброгоранку,паніЛесю!//Екзиль.–2007.–№1.–С.38.:іл.11.http://art‐raschdorf.com/ua/article/07_article.html.12.Колизацвітаєсакура...//Мистецтвожити.–Тиса‐1.–Ефірвід07.05.13р.13.http://ukrtoloka.com.ua/prodani‐kartyny/lesia‐priimich‐sednivske‐lito.html

21

СУЧАСНАДИТЯЧАКНИГА:КНИГОВИДАННЯДЛЯДІТЕЙВУКРАЇНІ

ІннаБЕСКІД,

студентка2курсускороченоїформинавчання,

кафедрадизайну,Закарпатскийхудожнійінститут,

м.Ужгород

Науковийкерівник:Н.Й.РЕБРИК,доцент,кандидатфілологічнихнаук,проректорЗакарпатськогохудож‐ньогоінституту,м.Ужгород

Постановкапроблеми.Дитячакнига–цебеззвучнийнаставникпо‐

коління,предметісторії,культури.Відомо,щовсенайважливішевлюдинувкладається ще в її дитинстві: для дітей треба писати, як для дорослих,тількикраще.Дитячаілюстрованакнига–своєріднийвізуальнийшляхпі‐знання.НасьогоднідоінфраструктуридитячогокниговидавництваУкраї‐нивходятьоднедержавнепідприємство«Веселка»тамайже20недержав‐них видавництв і фірм.Кожне видавництвонамагається визначити своюпозиціюнасучасномувітчизняномукнижковомуринку:однівжеутверди‐лисянаньому,іншілишепочинаютьроботу.

Метадослідження–виявитирізноманітністьдитячоїлітератури,пока‐затиздатністькнигивпливатинаформуваннядитячоїсвідомості,визначитиперспективиподальшогорозвиткудитячогокниговидавництванаУкраїні.

Викладосновногоматеріалу.Учасинезалежностіукраїнськахудож‐нялітературадлядітейпочалауспішностверджуватисяновимижанрамитаформами.Провідні видавці нешкодують зусиль і коштів для якісногодизайнуіполіграфії,аокремі–значнополіпшуютьсвійпродукт,виходятьнановийрівень.Усеце–очевидніуспіхиукраїнськогокниговиданнядлядітей.ІхочсучаснадитячакниганавидавничомуринкуУкраїнипредстав‐ленадоволішироко,однак,нажаль,вонанезавждивідповідаєчитацькимуподобанням,незавждидопомагаєзрозумітинавколишнюдійсність,соці‐алізуватисяінедокінцявраховуєпотенціалрозвиткумаленькихчитачів.

Паперові видання, вдаються до все нових дизайнерських викрутасів,перетворюючикнигуледьнеувитвірхудожньогомистецтва.Чито ізза‐грозоюзбокуелектронноїкнижки,читопростовімʼяестетики,алекниж‐кастаєдедалібільшвишуканою,а їїдизайн‒всебільшсміливим інеор‐динарним.Подібнатенденціяспостерігаєтьсяівлітературідлянаймолод‐шихчитачів.Ілюстраціїдитячихкнижокрізнятьсяміжсобоюнетількиху‐дожнімитехнікамитаприйомами,атакожспецифічнимихудожнімимане‐рами художників‐ілюстраторів, застосуванням ними художніх інструмен‐тівтаматеріалів.Тому,зрозуміло,щодитячіілюстрації,навітьпризначенідляодногоітогосамоговікудітей,можутьдужесильновідрізнятисяміж

22

собою. У залежності від смаків і стилю виконання художника, в ілюстру‐ваннідитячоїкнижкиможутьбратиучасть:класичніграфічнітехнікидру‐ку,такожрізноманітнітехнікирисункуістанковоїграфіки,аплікаціїзви‐тинанками,паперовапластика, різноманітніколажі, художняфотографія,компʼютерніграфічніпрограмиіщедужебагаточогоцікавого.

Провіднимивидавництвамиукраїнськоїдитячоїкнигиєкиївськевида‐вництво«А‐БА‐БА‐ГА‐ЛА‐МА‐ГА»тальвівськевидавництво«СтарогоЛева».

Видавництво«А‐БА‐БА‐ГА‐ЛА‐МА‐ГА»засноване1992р.українськимпо‐етомІваномМалковичем.Критикивважають,щоІ.Малковичувдалосяство‐ритиестетичнийеталондитячоїкнижки.Самезйоговидавничоюпродукці‐єюповʼязанийпершийвипадокпридбанняавторськихправзарубіжнимиви‐давцямивнезалежногоукраїнськоговидавця:йдетьсяпрокупівлюнью‐йорк‐ськимвидавництвомAlfredA.Knapfправнакнижку«Котикіпівник».

Видання «А‐БА‐БИ‐ГА‐ЛА‐МА‐ГИ» відзначаються розкішним худож‐ньо‐технічним оформленням. З видавництвом співпрацюють знаменитіукраїнськіілюстратори.СереднихВладиславЄрко–ювеліркнижковоїгра‐фіки.Йогоавторські ілюстраціїприкрасиликнигитакихвідомихавторів,як: Свіфт, Гофман, Гоголь, Керол, Коельо, Екзюпері,Шекспір та ін. КостьЛавро – професійний художник‐анімаліст, який майстерно передає рухитварин у своїх малюнках і вміло показує їх характерні звички. КатеринаШтанко–відомаукраїнськахудожниця‐ілюстратор,книжковийграфік,ро‐боти якої демонструють чудове поєднання народної мудрості та худож‐ньогомистецтва.Вонаєавторомкількохдесятків ілюстрованихкниг.Єв‐геніяГапчинська–одназнайпопулярнішихукраїнськихживописців.Кни‐га«Лізатаїїсни»–дебютхудожницівдитячійілюстрації.Цякнижкаціка‐ватим,щовідтворюєказково‐пізнавальнуісторіюпродівчинку,якапобу‐валавмайстерняхнайяскравішихпостатей світовогомалярствавідБоті‐челлі,Рафаеля,Пікассо,Малєвича,Клімта,ВанГога,Далі.

Всеукраїнське«ВидавництвоСтарогоЛева»засноване13грудня2001р.уЛьвові.ГоловнийредакторМаріаннаСавка–поетеса,автор12книг.Довгийчасвидавництвоспеціалізувалосьнадитячійлітературірізнихжанрів:каз‐ках,оповіданнях,віршах,пісняхабопримовках.

Ужемайже15роківльвівськевидавництвоспівпрацюєякздобреві‐домими,такізмолодимиілюстраторами.Високимимистецькимиякостя‐мивирізняються ілюстраціїСвітланиХміль.Невипадководитячакнижка«Казочки‐куцохвостики» отримала високу оцінку провідних фахівців наконкурсах і виставках. Ілюстрації були виконані у техніці акварелі, із за‐стосуваннямприйомулезування–послідовногонанесенняпрозорихшарівфарбиодиннадругий,щоврезультатідаєрізноманітнікольоровіефекти.Ілюстрації Христини Лукащук – дуже символічні, сповнені архетипів таглибиннихсенсів.Якправило,уроботахавторкипрочитуютьсянайменшідеталі подій.Мар’янПирожок– художник, лідервідомого гурта «ГИЧ‐ор‐кестр»,якийдавноізісмакоммалюєЛьвів.Їїілюстрації завждинасиченімилимиідотепнимиродзинками.

23

Висновки.Сучаснадитячакнига–явищеунікальне.Їїпроблемипот‐рібно вивчати, розв’язувати, а перспективи – втілювати якнайшвидше вжиття,оскількивкожноїкраїни,незалежновідполітичного,економічного,соціальногостановища,повиннабутипрограма,якабдопомагалавидава‐тиновікнигидлядітей.

Сьогоднівукраїнськійдитячійілюстраціїможнаспостерігатиперева‐жнокласичніграфічнітехнікивиконаннявпоєднаннізкомп'ютерноюгра‐фікою,часомтрапляютьсяілюстрації,виконаніаквареллю,темперами,ін‐шимихудожнімиматеріалами.Авикористанняякихосьоригінальних,мо‐жливонавітьнетрадиційних,свіженькихтехніктахудожніхприйомів–на‐разіявищерідкісне.

Одним із шляхів подолання проблеми бачимо у експериментах, щопривнесеудитячу ілюстраціющосьнетрадиційне,місцямишокуюче, алесучасне,професійнеіякісномистецьке!Хочеться,щобнашікнижкирозви‐валивдитининеординарнебаченняітворчемислення.Атакожвиховува‐литворчих, чуйнихукраїнців, які цінують своє, рідне, знають собі ціну, євисокоосвіченими,розуміютьсянакультурітамистецтві.


1.ТимошикМ.С.Українськідрукарітаїхнярольуствердженнівітчизняноїшко‐

лиредагуваннятавидавничоїсправи:Текстлекціїдлястуд.–К.: Інсти‐тутжурналістики,2002.–С.11.

2.ШереметЛ.М.УкраїнськапресаГаличиниістановленняшкільногокнигови‐давництва(кінецьХІХ–початокХХстоліття):Дис...к.філол.н.:10.01.08/Українськаакадеміядрукарства.–Л.1997.–176с.

3.ГутеннаВ.І.І.Я.Франко–дитячийписьменник:теоретикіпрактик:Дис....к.філол. н.: 10. 01. 01 / Луганський держ. педагогічний ун‐т імені ТарасаШевченка.–Луганськ,2001.–203с.

4.ВернигораН.М.ЛітературадлядітейуХХст.:жанрово‐тематичнийаспект//НауковізапискиІнститутужурналістики.К.:ІнститутжурналістикиКНУТарасаШевченка,2004.–Т.14.–С.87–94.

5.ОгарЄ.І.Дитячакнига:проблемивидавничоїпідготовки:Навч.посіб.длястуд.вищ.навч.заклад./Українськаакадеміядрукарства.–Л.:А3–Арт,2003.–160с.

6.ОгарЄ.І.Українськадитячакнижка:сучаснийстаніперспективи/Є.І.Огар//Діалогкультур:Українаусвітовомуконтенті.Мистецтвоіосвіта:зб.на‐ук.праць.–Львів,1998.–№3.–С.308–313.

7.ОгарЄ.І.Особливостісеміотикисучасноїдитячоїкнижки:слово–зображення–форма/Є.І.Огар//Книгаіпресавконтентікультурно‐історичногоро‐звиткусуспільства:зб.наук.праць.–Львів.,1998.–№8.–С.33–52.

8.ОгарЄ.І.Дитячакнига:проблемивидавничоїпідготовки./Є.І.Огар:навч.по‐сіб.длястуд.вузів.–Львів:Аз‐Арт,2002.–158с.

9.ОгарЄ.І.Типологічнийаналізсучасноїкнигидлядітей/Є.І.Огар//Львівськанаук.б‐каім.В.Стефаника,1999.–№6.–С.371–384.

10.Матеріалисайту:http://pda.watta.ru/novosti/detskaya_kniga_buduschego.

24

ОБРАЗЖІНКИУТВОРЧОСТІЛЮДМИЛИКОРЖ‐РАДЬКО

ВіраВОРОБОК,


кафедраобразотворчогомистецтва,

Закарпатськийхудожнійінститут,м.Ужгород

Науковийкерівник:О.І.ГАВРОШ,викладачкафедрикультуритасуспільно‐гуманітарнихдисциплін,Закарпатськийхудожнійінститут,м.Ужгород

Постановкапроблеми.Назламікультурнихепох,якправило,зміню‐

ютьсятрадиційніпоглядинарольжінкивкультурітамистецтві.Сьогодніактуальнимзалишаєтьсяпитаннясистемногоосмисленняфеноменужіно‐чоїтворчості,вказуючинаїївартістьтахудожніособливості.

Метоюнашого дослідження є проаналізувати творчий поступ закар‐патського «жіночого» професійногомистецтва та дослідити втілення об‐разужінкивкартинахужгородськоїхудожниціЛюдмилиКорж‐Радько.

Виклад основного матеріалу. Людмила Андріївна Корж‐Радько на‐родилась11травня1956році вм.ПеченгаМурманської області (Росія) вродинівійськових.У1968‐1975рр.навчаласьвРеспубліканськійхудожнійшколіім.Т.ШевченкавКиєві.Опісля,з1975по1980р.,–навчаєтьсяуЛьвів‐ськомудержавномуінститутіприкладноготадекоративногомистецтванакафедріхудожньогоскла.Післязавершенняп.Людмила їдезачоловіком,скульпторомБогданомКоржем,доУжгорода.Вумовахрізноманітнихтечіймолода художниця продовжила творити свій власний і оригінальнийстиль.1980‐тірокисталиперіодомостаточногоформуванняіндивідуаль‐ногостилюЛюдмили.Вжеу1987роціхудожницясталачленомНаціональ‐ноїспілкихудожниківУкраїни.

Яксправжняжінка,паніЛюдмиламайстерноволодіємистецтвомоспі‐вуватинайкращуполовинулюдства.Їїтворчістьприсвяченавитонченомусвітові жіночих образів, де жінки посміхаються, кокетують, зваблюють,мріють,святкують,врешті,простоживутьсвоїмжиттямуфемінномусвіті.

Якправило, художниця звертаєтьсядожінкиякдооб’єкта,насампе‐ред психологічного зображення, відстежуючи її настрої, хід думок, змінупочуттів.Жіночіобразихудожницігустозамішанінавишуканійеротиці.Узображенняхприваблюєнестількивідвертаголизна, скількиголизнаде‐формована та напівприхована довгим «русалячим» волоссям або незвич‐нимвбранням.Матері,сестри,подруги,жінкинакартинахЛюдмилишвид‐шеЄви,ніжспокусниці.

25

ЖіночіобразиЛюдмилиКорж‐Радькоможнаумовноподілитинадвігрупи–цеодноосібніігруповікомпозиції.Аналізуючитворчістьмисткині,однофігурнихкомпозиціймиможемотипологізуватизакатегоріями:«жін‐ка‐настрій»,«жінка‐мати»,«жінка‐символ».Групові: «подруги»,«матері»і,звісно,«жінкаувідносинахзчоловіком».

Відмінною рисою жіночих образів є їх сплощення. Індивідуальністькожноїжінки розкривається за допомогою одягу, простору, а також «ви‐правленихліній», якінадаютьобразу характерніриси.Упортретахпрак‐тичноневираженаіндивідуальністьперсонажів.Авторкавідображаєрад‐шезовнішнюідеальність,знаходячидляцьогокращевисвітленняабора‐курс.Особливоцепомітно,наполотнах,дехудожницянамагаєтьсязобра‐зити «жінку‐настрій», за допомогоюкольору, положення тіла і сплетінняпальців, пані Людмила вміло передає душевний стан своїх героїнь («Безназви»,«Передчуттящастя»,«Самотність»).

Дотипузображень«жінка‐мати»відносимосеріюробіт«Тайськама‐доннаІ»,деспостерігаємосучаснетрактуванняобразуБогоматері.Худож‐ниця передає ідею не стільки через зображення, скільки через пластикулініїтанапругукольору.Серіяробіт«НамистоІ»єприкладомтворів,дезу‐стрічаємообразитипу«жінка‐символ».Гнучкалініяконтурутілаірук,щоутворюєзображення,нелишетворитьформу,айпідкреслюєемоції.

Образ«жінки‐подруги»бачимовкомпозиціях«Розмова»,«Безназви»,«Подруги», «Мінор», «Наречена», «Три сестри», «Розмова». За допомогоюракурсів,кольоровихплямтаструктурикомпозиційавторкаробитьспро‐бупоказативзаємовідносинижінок.Усвоїхкомпозиціяхмисткинянамага‐ється зрозумітийосмислитиповедінкужінки сучасної епохи.Художницястворюєузагальненіобрази,заякими,імовірно,прихованірисирізнихжі‐нок,які«підгледіла»ущоденномужиттіпаніЛюдмила.Багатофігурніком‐позиції іззображеннямобразу«жінки‐матері»спостерігаємоукомпозиці‐ях «Гарячий серпень», «Сонпообіді», «Спогад», «Деньнародження», «Ди‐тинство»тощо.

Хочауживописнихтвораххудожницідомінуєжіночийобраз, вокре‐михкомпозиціяхприсутнійкількачоловічихзображень.Яскравоюілюст‐рацієюдотипуззображенням«жінка–чоловік»єтвори«Гліцинія»,«Сер‐пень»,«Дорогадодому»,атакожілюстраціїдо«Декамерону»Дж.Боккаччо.Центромкомпозиції,якправило,ємолодаздороважінкаувільномуодязі,зрозкішнимволоссям–інодітомно‐чарівна,інодізагадкова,інодіграцій‐на,інодінеприступно‐рокова,алезавждичарівнаімиловидна.

Висновки.Чудовіжіночіобрази–целишеодназгранейтворчогота‐лантуЛюдмилиКорж‐Радько.Ужесьогодніспадщиназаслуженоїхудожни‐ціУкраїнивражаєсвоїмирозмірами:живописніполотна,станковатакниж‐коваграфіка,монументальнівітражіідекоративніпанно,колажі,офорти.Очевидно,щопаніЛюдмиланалежитьдотихмитців,якимвдаєтьсяство‐ритивласнуконцепціюсвіту і свійнеповторнийорганічнийстиль.Однакпроцесстановленняїїтворчоїособистості,якнеповторноїіндивідуальнос‐

26

ті,щенедокінцяз’ясованийіпотребуєґрунтовногоопрацюваннятавведен‐няуконтекстзагальноукраїнськогорозвиткуобразотворчогомистецтва.ЛІТЕРАТУРАІДЖЕРЕЛЬНАБАЗА1.АгеєваВ.Жіночийпростір:Феміністичнийдискурсукраїнськогомодернізму/

В.П.Агеєва.–К.:Факт,2008.–360с.2.БовуардеС.Другастать:У2т./СімонадеБовуар.–К.:Основи,1995.–Т.І.–390с.3.ГаврошО.ВидосвітиужгородськогомистецькогоподружжяЛюдмилийБог‐

данаКоржів//ЕдельвейсЗакарпаття.–2007.4.ГаврошО. Жіночийпростірживопису Закарпаття//Живописці Закарпаття.

ПроектЗ.РашдорфатаЛ.Кононович.–[Електрон.Ресурс].–Режимдос‐тупу:http://art‐raschdorf.com/ua/article/07_article.html.5.ГолубецьМ.Жінкивукраїнськійобразотворчості//Українськахата.–1931.–Ч.3.–С.7.

6.ЛюдмилаКорж‐Радько.–[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://radu‐gaart.com.ua/mittsy/korzh‐radko/.

7.Маланчук‐Рибак О.Жіночийрухна західноукраїнських землях (кінецьХІХ–30‐ірокиХХстоліття)//Вкн.:ЖіночістудіївУкраїні:Жінкавісторіїтасьогодні.Монографія/Зазаг.ред.Л.О.Смоляр.–Одеса,1999.–С.110–130.

8. Чужа О. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakarpattya.net.ua/News/83167‐Svoie‐55‐littia‐khudozhnytsia‐Liudmyla‐Korzh‐Radko‐vidznachyla‐vystavkoiu‐FOTO

9.Радянськажінка.–1988.–№8;Радянськажінка.–1990.–№2.–С.412. СкринникД. Чотири вимірижіночогомистецтва. –[Електронний ресурс]. –

Режимдоступу:http://artes‐almanac.in.ua/art/articles/vymiry.html).13.СтяжкінаО.В./Донецькийнаціональнийуніверситет.–М.:Профиздат,1987.

–172с.

27

ТЕМАТАНЦЮІМУЗИКИНАПОЛОТНАХЗАКАРПАТСЬКИХМИТЦІВ

ГаннаГАМОР,

студентка4курсу,кафедра

образотворчогомистецтва,Закарпатськийхудожнійінститут,

м.Мукачево

Науковийкерівник:Н.М.ДОЧИНЕЦЬ,кандидатекономічнихнаук,доценткафедрикультуритасуспільно‐гуманітарнихдисциплін,Закарпатськийхудожнійінститут,м.Мукачево

Постановка проблеми. Незаперечним є факт вміння закарпатських

художниківпередатимузичнийнастрійтаемоціїнаполотнах.Однакуна‐уковомусенсівпливмузикийтанцюнаживопис,втомучислі іназакар‐патський,досліджено,нанашудумку,недостатньо.

МетоюнашогодослідженняєаналізвідображеннямузичноїкультуриітанцюуживописнихтворахмитцівЗакарпаття.

Вклад основного матеріалу. Факт існування тісного взаємозв’язку івзаємовпливуміжрізнимисферамимистецтва,зокремаміжживописоміму‐зикою, є незаперечним. Багато спільногоміжмузикою іживописомможназнайтивтермінах,яківживаютьмузикантитахудожники. Ітій іншігово‐рятьпротональність,проколоритібарвистостіполотенімузичнихтворів.

Багатохудожниківзавдякимузиціпередавалистансвоєїдуші.Почи‐наючи з давнини, людство зображувало танець, який був спочатку яки‐мосьмістичнимритуалом,апізнішетанецьнабувіншогоглибокогосенсу.Танецьзмінювавсязалежновідепохи,поглядівітечій.

Побутовий живопис Закарпаття передавав не так реалії народногобуття,яквласнііндивідуальнівраженняхудожниківвідсвітуВерховиниіверховинців,від їхньогоповсякденного існування,глибокоїзакоріненостіутрадиціях.

Національназадухомзакарпатськахудожняшколавирізняласяроман‐тичнимсимволізмом,живописноюархітектонікоюутрактуваннінародно‐го побуту, звичаїв, непересічної природи Карпат, тісними контактами зфольклоромтасемантикоюнародногомистецтва.

Характерноюрисоюєзображеннянародноготанцю.Передаютьрадіс‐нийнастрійширокимиплямамитапереважнояскравимикольорами.Важ‐ливурольтакожвідігравалагірськамісцевість,яканадихаламитцівживо‐пису. Закарпатськашколаживопису найбільшоюміроюпередавала теат‐ральнемистецтво,музику,хорошийспів,атакожтанець.Багаторобітви‐конаніекспресивно,деосновноюдомінантоюєемоціїтапочуття.Одниміз

28

завданьшколиживописубуло«розвинутиуміннявисловлювати ідеїсло‐вами,мелодіями(співімузика),малюнками».

Художникитворилиобразивідкритимикольорамиіпластикоюмазка,виробляючисвітло‐тіньовіпартії.Деякімитцівіддавалиперевагузасобамузагальненоївиразноїживописноїпластики,трохиприглушеномуколори‐ту,композиційнимнаголосам,плановомупереходуплощин.

ЗасновникомзакарпатськоїшколиживописуєАдальбертЕрделі.Ми‐тецьтворив своїроботиувитриманійкоричневій гамі,найогокартинахвідчуваєтьсявпливстарихнімецькихмайстрів.Ерделі–колорист,майстерпейзажного та портретного живопису, натюрморту, сміливості, динамікита незвичності колірних композицій. У портреті «Юна танцівниця КлараБалог»Ерделістворюєформизавдякикольоровимплощинам.

ОднимзяскравихпредставниківзакарпатськоїшколиживописуєВʼя‐чеславПриходько.Зйогоробітможнавиділититакі, як«Жінки.Хустки»,«Гармонія»,«Танець».Накартині«Танець»чітковираженіобличчядівчат.Композиціяпривертаєувагупоєднаннямкольорів.Уцентрібачимодівчат,якінібипередаютьмузикуцьоготанцю,свіжістьіхорошийнастрій.Акцен‐томєбілісорочкиічервонісукні,підкресленіхолоднимфономдерев.

Щеодинвидатнийученьфундаторівзакарпатськоїшколиживопису–АндрійКоцка,якийвдаєтьсядостворенняузагальненого,епічногопейзаж‐ногообразу.Митцявабитьбуйнерозмаїттявесни,зеленебарвистелистя,квіти,цвітдерев.Уроботахвідчуваєтьсяпотягдомузики–одназнайха‐рактернішихособливостеййогоманериписьма.Усвоїйпалітрівіншукавне «предметні» кольори, а кольори настрою.Митець гостро відчуває на‐стрійтанцю,вінпередаєтеплимитахолодними,барвистимитамонохром‐нимикольорамиодягінастрій.

СтильЮріяГерцанеможливосплутатизіншими.Художникзуміввід‐творитинакартинахсвіт,наповненийвисокоюемоційноюнапругою,яск‐равимколоритоміпотужноювнутрішньоюенергією.Унікальнимє ійоговміннястворюватидляглядачівефектприсутності.Убагатьохроботахху‐дожник зображав свята, народні гуляння, поетичні сцени колоритногожиття земляків («Верховинський мотив», «Верховинський весільний мо‐тив»,«Верховинськасвадьба»).

КартиниГерцавирізняютьсящирістю,аджехудожникживугармоніїйзгодіізсобою,вдалинівідсуєтногосвітувеликихміст.Багатойогоробітприсвяченімузиці.Художниктворитьобразивідкритимикольорамиіпла‐стикоюмазка,виробляючисвітло‐тіньовіпартії.Можнасказати,щовсіро‐ботимаютьодну і тужгаму, алевирізняютьсястилеммазків.ЮрійГерцпередавав лишепіднятийнастрій, веселощі і акцентував увагунанарод‐номуодязіітрадиціях.

Представникомсучасногозакарпатськогоживопису,якийзвертаєтьсядотеммузикиітанцюєАттілаКоприва.Так,наприклад,йоговідомаробо‐та«Чардаш»являєсобоюбагатограннуколірнукартину.Нанійзображенотанецьмолодихдівчат:національнийугорськийтанець,виразніобличчя,

29

яскравийетнічнийодягіжвавірухи.Пишністьсуконьпередаютьритмму‐зики.Уційкартині,яківроботахіншихмитців,переважаютьконтрастнікольори,зображеніяскравібілісорочкиіпишнісукні.Вонапереданаусво‐їхнаціональнихтонах,ідійснопередаєритмтанастрій.

Висновки.Художникнездатнийзобразитизвук,алевінможепереда‐тирухінастрій–легкимжестом,нахиломголови,складкоюнаодязі,пос‐мішкоюнаобличчітанцівниці,напругоючоловічихмʼязів.Можливо,саметомутанецьтакпривабливийдляхудожників,аджесенсїхньоїтворчості–закарбуватипрекраснеівдихнутивполотнодушу.ЛІТЕРАТУРАІДЖЕРЕЛЬНАБАЗА1. Основитеоріїхудожньоїкультури/ПідзагальноюредакцієюЛ.М.Мосолової.

–Санкт‐Петербург,2001–288с.2. Ванслов В. В. Образотворче мистецтво і музика: Очерки. – Л: Художник

РРФСР,1983.–400с.3. ЛевінаЛ.І.Музикавсистемікультуриякактуальнапроблемамузикознавст‐

ва.–М.:ДержавнабібліотекаСРСР,1984.4. АркинаН.Є.Мовоютанцю.–М.:Знання,1975.–285с.5. КреспельЖ. П. Повсякденне життя імпресіоністів: 1863–1883. –М.: Молода

гвардія,1999.–301с.6. СаминД.К.Стовеликиххудожников.–М.:Вече,2004.–С.347–351.7. Путівник«Львівськакартиннагалерея».–Львів:«Каменяр»,1972.8. АнтичноенаследиевкультуреВозрождения.–М.,1998.9. ГриценкоВ.СКультураепохиПросвітництва//Історіясвітовоїкультури:2‐

гевид.–Київ,1999.–275с.10. ЛотманЮ.М.Промистецтво.–СПб.,1998.–С.19.11. РоменР.ЖизньМикеланджело //Жизни великихлюдей:Пер. сфранц. В.

Курелла–фр.ViedeMichel‐Ange.–М.:Известия,1992.–С.71–197.12. Танець в картинах художників. [Електронний ресурс]: – Режим доступу:

http://thebestdance.com/news/tanec‐v‐kartinax‐xudozhnikov.html.13. СтеценкоЕ.Танецвкартинаххудожників.ЭдгарДегатаінших.[Електрон‐

нийресурс]–Режимдоступу:http://dancerussia.ru/publication/323.html.14. НебесникІ.Культурологія:ОбразотворчемистецтвоіхудожняосвітаЗакар‐

паття(ХХстоліття):Навч.Посіб./М‐воосвітиінаукиУкраїни,Закарпат.Худ.Ін.‐т.–Ужгород:Вид‐воВ.Падяка,2007.–128с.

15. Біксей Л. Історія Закарпатської школи живопису. [Електронний ресурс]. –Режимдоступу:http://art‐raschdorf.com/ua/article/05_article.html.

30

ГОБЕЛЕНОВЕМИСТЕЦТВОУТВОРЧІЙДІЯЛЬНОСТІБУКОВИНСЬКОЇМИСТКИНІ

ІННИІВАНІВНИБАРИЧЕВОЇ

ТетянаГЛЯДЧЕНКО,ТетянаЗЮБ,

студентифакультетуархітектури,будівництва

тадекоративно‐прикладногомистецтва,Чернівецькийнаціона‐

льнийуніверситетіменіЮ.Федьковича,

м.Вижниця

Науковийкерівник:Н.В.ГАТЕЖ,асистенткафедриДПМ,ЧернівецькийнаціональнийуніверситетіменіЮ.Федьковича,м.Вижниця

Постанова проблеми. Зазвичай художнє ткацтво сприймається як

щосьзастаріле,пов’язанеізобразомжінокстаршоговіку,яківідранкудозаходусонцяпрядутьниткитавиготовляютькилимичиліжники.Уширо‐комурозумінніцейвиддекоративно‐прикладногомистецтваохоплюєусюсукупністьтехнологічнихпроцесівзвиробництватканин.Ткацтво–цеви‐готовлення різноманітних килимових тканин, виробів, що сполучають всобівсілякітехнікивиконання.Килими ікилимовівиробиширокозасто‐совуються для побутових потреб і прикраси житлових та громадськихінтер’єрів.

Метою нашого дослідження є висвітлення окремих біографічних да‐нихмисткиніІнниБаричевоїтаролігобеленунасучасномуетапірозвиткумистецтва.

Викладосновногоматеріалу.Реліктовеіснуванняткацтваякремес‐лаприйнятоназиватиткацтвомхудожнім,оскількинайчастішевоноєчас‐тиною декоративно‐ужиткового мистецтва, сувенірної промисловості то‐що.Заукраїнськимсюжетно‐тематичнимкилимомутвердиласьназваго‐белен. І цене випадково, бо за технікоюткання імистецькими засобамигобеленинагадуютьзахідноєвропейські,зокрема,французькісюжетніки‐лими‐гобелениXVII–XVIIIст.

КласичнийгобелендоХХ ст. –цепереважноживописнакартина,ви‐конана засобами ткацтва. Ескізи для них створювали кращі художники,томупротягомсторічгобелензазнаввпливувсіхстилівмистецтва.Водно‐час саматехніка гобеленалишиласянезмінною.Цебулощільнеперепле‐тенняоднорідноїпряжі,уякомуберутьучастьіоснова,іпідткання.

ВУкраїніцейвидмистецтва,гобеленчитематичнийкилим,розвину‐всяпротягом1920‐1930‐хроків.Вієрархіїдекоративногомистецтватема‐тичномукилимувідводилосяпершемісце.Навідмінувідзахідноєвропей‐

31

ськихгобеленівукраїнськийтематичнийкилимзберігтехнікузвичайногогладенькогокилима,азасвоїмзмістоміхарактеромхудожньоговиконан‐няорганічнопов'язанийзтрадиціяминародноїтворчості.

Сучаснийпогляднацейтрадиційнийвидприкладногомистецтвафор‐мує творча діяльність однієї з найталановитіших мисткинь – БаричевоїІнни.Створеннягобеленів–основаїїхудожньоїдіяльності.Гобелен–одинізрізновидівдекоративно‐ужитковогомистецтва,стіннийбезворсовийки‐лимізсюжетноюабоорнаментальноюкомпозицією,витканийвручнупе‐рехреснимпереплетеннямниток.Гобеленивиготовляютьсяізкольоровихниток.Улюбленоютемоюхудожницієквітитаприрода.Їїроботиєнадзви‐чайносучаснимиізачаровуютьсвоєюкольоровоюгамою,самобутністютанеповторністю.

ІннаБаричеванародиласяв1964р.всім’їхудожника‐педагогаБаричеваІванаСергійовича.У1983р.закінчилаВижницькеучилищеприкладногоми‐стецтва,ав1990р.–художнійфакультетМосковськоготехнологічногоінс‐титутузаспеціальністю«Художнєоформленнятекстильнихвиробів».

Після закінчення інституту викладає у Вижницькому коледжі при‐кладногомистецтва(Чернівецькаобл.).У1995р.очолилакафедруткацт‐ва, а з1999по2007рр. – завідуєвідділенням«Декоративногомистецта»Вижницькогоколеджуприкладногомистецтваім.В.Ю.Шкрібляка.

У1994р.мисткинярозпочалаактивнувиставковудіяльність.З2007року займається тільки творчою і виставковою роботою. Художні твориІнни Баричевої знаходяться в колекціях Державного геологічного музеюім.В.І.Вернадського,Російськоїакадеміїнаук(м.Москва,Росія),Краєзнав‐чогомузеюм.Хмельницький,Художньогомузеюм.Чернівці.

Інна Іванівна Баричева є членом Національної спілки художниківУкраїниіСпілкидизайнерівУкраїни.З1995рокумалаперсональнівиста‐вкиуБудапешті (Угорщина),Празі (Чехія),Братиславі (Словаччина),Бер‐ліні(Німеччина),Бєлгороді(Росія),Гданську(Польща).

ПерелікокремихвиставокБаричевоїІ.І.:1994–персональнавиставкавобласномумузеї,м.Хмельницький.1997–«Карпатськийхребет»,Бухарест,Румунія.1998–виставкатворчихробітсім’їБаричевих,Вижниця.2001‐2006–осіннійсалон«Високийзамок»,Львів.2002–персональнавиставка,Чернівці.2004–персональнавиставка«Гобелен»,Чернівці.2006–персональнавиставка,Чернівці.2009–виставкавРКЦБерлін,Німеччина.2009–галерея«Time»,Австрія.2010–персональнавистава,Будапешт,Угорщина.2011–персональнавиставка,Будапешт,Угорщина.2012–персональнавиставка,Гданськ,Польща.2012–персональнавиставка,Братислава,Словаччина.2012–персональнавиставка,Брюссель,Бельгія.

32

2012–персональнавиставка,Дьор,Угорщина.2013–1‐шаМосковськаМіжнароднавиставкахудожньоїемалі,Моск‐

ва,Росія.15 січня2015рокувкришталевомузаліРЦНКвПразівідбулосявід‐

криття виставки художників Олександра Кабанова та Інни Баричевої.Представник Росспівробітництва в Чехії Леонід Гамза привітав гостей,представивхудожниківівідзначивроботихудожників.

ДеньукраїнськоїкультуривБудапештітакожнепройшовбезучастімисткині.УгалереїСвятогоГеоргіябулавідкритавиставкаІнниІванівни,яка проживає сьогодні в Угорщині. Художниця не забуває мистецтвабатьківщиниіхочедонестийогодоякомогабільшоїкількостілюдей.

Висновки. Гобелен у творчій діяльності Інни Іванівни Баричевої за‐ймає чільне місце, художниця перебуває в постійному творчому пошуку,живитьсяенергієюрідноїземлі,якуграмотно інеповторнопередаєвко‐льорі,текстурі,цікавомусюжетідекоративнихробіт.

ЛІТЕРАТУРАІДЖЕРЕЛЬНАБАЗА1. Антонович Л. Ф., Захарчук‐Чугай Р. В. Декоративно‐прикладне мистецтво. –

Львів:Світ,1992.–270с.2. Біографічнівідомостізанотованізіслівмайстрині.3. РудницькаЛ.Українськемистецтвовполікультурномупросторі.–К.:Екеоб,

2000.–208с.4. ЯмборкоО. Український гобелен: культура образу // Образотворчемистец‐

тво.–2006.–№2.–С.100‐103.

33

ЖИТТЄВИЙІТВОРЧИЙШЛЯХНАРОДНОЇМАЙСТРИНІЗБУКОВИНИ

ОЛЕНИЧОРНОГУЗ

ВіраГОНЧАР,Мар’яннаПАСІЧНЯК,




Науковийкерівник:О.Б.ФЕДИНЧУК,асистенткафедриДПМ,Чернівець‐кийнаціональнийуніверситетіменіЮ.Федьковича,майстернародногомистецтваУкраїни,м.Вижниця

Постановапроблеми.Українськийнарод

здавна був одним із найталановитіших у світі.Жага до самостійності й незалежності сприялазбагаченню народної творчості, мистецтва тасправжніх українських традицій. Прагненнявиживати у важкі часи, стиль життя нашихпрадідів сприяли виникненню декоративно‐ужиткового мистецтва. Речі створювались нелише для естетичного задоволення, адже, при‐крашаючиоселю,малипрактичнезастосування.

Метою нашого дослідження є висвітлення окремих епізодів життє‐воготатворчогошляхународноїмайстринізБуковиниОлениЧорногуз,атакожз’ясуваннязначенняїїтворчихздобутківурозвиткународногоде‐коративно‐прикладногомистецтва.

Викладосновногоматеріалу.Олена ІванівнаЧорногуз–художницядекоративно‐ужитковогомистецтва,з1977рокучленНаціональноїспілкихудожниківУкраїни, нагородженапремією ім.ОльгиКобилянської та об‐ласноюпремієюСидораВоробкевича.Мисткиня є винахідником унікаль‐ноїтехнікигобелену,девзаємодіютьскладніфактури,розташованіуріз‐нихплощинах,створенихзадопомогоюниткирізноїфактури.Якщовтра‐диційномународномуткацтвімалюнокгобеленастворюютьгеометричнічи рослинні візерунки, то у Олени Чорногуз – ні візерунків, ні рослин вконкретномуїхобразі.Цещосьасоціативне,вякомувідчуваєтьсясвоєрід‐намагіякольоруйнастрою.

Своютехнікухудожницявинайшлав1970‐хроках,досліджуючивлас‐тивостінитки,іудосконалюєїївжепонад25років.

Окрімгобелену,художницямалюєнасклітаєавторомбуковинськоїляльки,вякійпоєднуєдеревозниткою.

34

Олена Іванівна Чорногуз народилася15 червня 1949 року в місті Вашківці Виж‐ницького району Чернівецької області. Буланаймолодшою, п'ятою, дитиною в родині.Нині мешкає в батьківському домі. Чоловік,КириловРоманМиколайович,–різьбяр.

МистецькуосвітуздобулауВижницько‐му училищі декоративно‐прикладного мис‐тецтва 1968 року (відділ художнього моде‐лювання одягу, спеціальність: художник‐мо‐дельєр). У той час викладачами у Вижницібулифахівці,якихзапрошувализКиєва,Мос‐кви, Ленінграда. «Але кому в 1970‐х у Чер‐нівцяхбулипотрібнімодельєри?»,–зауважуєпротічасимисткиня.НаправленнянароботуотрималавОбласнийхудожнійфонднапри‐кладнудільницю–місце,дестворювалиіви‐готовляли різноманітні сувенірні вироби.Олена,творчанатура,вдуші–справжніймо‐дельєр, тож створила дерев’яну ляльку, яку,

природно,потрібнобулоодягнути.Саметоді,вочевидь,розпочалисяпошукитієїтехніки,яканаприкінці

1980‐хпринесеїйсправжнюпопулярність,–техніки«намотування».Міні‐мумможливостейдалипростірдлявиявленняїїталанту.КолиОленаІва‐нівнапоказалалюдямсвою«картинку»,виготовленуцілкоморигінальноютехнікою,ніхтонемігздогадатися,якимчиномцезроблено:нібинеткац‐твовтрадиційномузначенніінетрадиційномутакож.На«картинках»Оле‐ниЧорногузживсвітприроди,світпочуттів.

Часвідчасуп.Оленістає«тісно»увласнійтехніціітодівоназвертає‐тьсядоживописунасклі.Тайавторськутехнікувдосконалює,оздоблюю‐читло«легковажними»пелюстками.

ОленаІванівна–учасницябагатьохвиставок.Традиційноразна5ро‐ківробитьсобіподарунок–влаштовуєперсональнувиставкувКиєві.Ми‐нулорічвиставилатамсеріюдивовижнихробіт.

Основнівиставкимайстрині:1973–республіканськавиставка«МолодіхудожникиРадянськоїУкра‐

їни»(Київ).1975–республіканськавиставкадекоративно‐прикладногомистецт‐

ва(Київ).1982–міжнароднавиставкаміні‐гобелену(Чехословаччина).1996–персональнавиставка(м.Чернівці,м.Київ,м.Коломиятам.Рід

вАвстрії).2001–виставка«Різдвянийсалон»(Київ).2001–персональнавиставкагобеленівтамалюнкунасклі(м.Чернівці).

35

2005–Різдвянавиставка(Київ).2008–Великоднявиставка(м.Дніпропетровськ).2009–участьублагодійномуаукціоніВіденськогобалувНаціональ‐

номуоперномутеатрі(Київ).2010–персональнавиставкагобеленівтамалюнкунасклі(м.Чернівці).2010–персональнавиставка гобеленівуНаціональномубудинкуху‐

дожника(Київ).Висновки.Відрадно,щотвориОлениЧорногузрозійшлисяпоУкраїні

й Європі. Вони зберігаються у колекціях Міністерства культури України,Чернівецькогохудожньогомузею,Коломийськогомузеюнародногомисте‐цтва,вприватнихколекціяхСША,Австрії, Ізраїлю,Польщі,Канади,Фран‐ції,Японії,УгорщинитаРосії,щосвідчитьпроактуальністьтворчостімис‐ткині,атакожвисокохудожнійіпрофесійнийрівеньугалузідекоративно‐прикладногомистецтва.

ЛІТЕРАТУРАІДЖЕРЕЛЬНАБАЗА1.ОленаЧорногуз//МистецтвоБуковини:каталогвиставки.–Чернівці,2004.–

С.57.2.МистецтвоБуковини: виставкаЧернівецької організаціїНаціональної спілки

художників України в рамках днів культури Буковини в Києві: каталогвиставки.–Чернівці,2004.–64с.

3.ЧорногузОленаІванівна//БогайчукМ.А.ЛітератураімистецтвоБуковинивіменах:словник‐довідник/М.Богайчук.–Чернівці,2005.–С.292.

4.ЧорногузОленаІванівна//МитціБуковини:енцикл.довідник.–Т.1.–Чернів‐ці,1998.–С.114.

5.ЧорногузОлена//ІванюкМ.Літературно‐мистецькаВижниччина:біобібліогр.довідник.–Вижниця,2001.–С.194‐195.

36

ЕВОЛЮЦІЯКОМПАНІЇІЛОГОТИПУ«PEPSI»

ВасильГОРВАТ,студент4курсу,кафедрадизайну,


Науковийкерівник:Н.Й.РЕБРИК,доцент,кандидатфілологічнихнаук,проректорЗакарпатськогохудожньогоінституту,м.Ужгород

Постановкапроблеми.Черезсуперечливепитан‐няпровпливгазовогонапою«Pepsi»наздоров’я,якийтриваєвжебагатороків,хочемодослідитиівисвітлитисклад напою, його приготування та безпосередньовплив на здоров’я. Звернути увагу на властивості на‐пою,йогозмінувчасовомупроміжку,вживаннянапоюна різних континентах та вплив на традиції та ево‐люціюкомпанії «Pepsi» з самогопочаткусвоговиник‐ненняідосьогодення.

Метою наукової роботи став аналіз розвиткукомпанії«Pepsi»натериторіїїївиникненнятазаїїмежами,атакожвпливгазовогонапою«Pepsi»намасовукультуру.

Виклад основного матеріалу. «Пепсі» (англ. Pepsi, від пепсин) або«Пепсі‐Кола»(англ.Pepsi‐Cola)–безалкогольнийгазованийнапій,щопро‐дається по всьому світу. Права на торгову марку «Pepsi‐Cola» належатьамериканській компанії «PepsiCo». «Pepsi» – один з найзнаменитіших івпливовихбрендів світу зрічнимоборотомпонад65млрд.доларівСША.Малохтознає,щоPepsiсьогодні–ценепростовиробникшипучоїгазова‐ноїводи,алеівласниквеличезноїкількостірізнихпідприємств,девироб‐ляютьсянапої,соки,молочнапродукція,снеки,дитячехарчування.

Так, 117 років тому, а саме 28 серпня 1898 року, на світ появилася«Pepsi‐Cola»задопомогоюмолодогофармацевтазмістаНью‐Берна‐–Ка‐лебаБредхема.Напіймиттєвонабувавпопулярностінатічаси,ічерезчо‐тирирокиБредхеморганізовуєкомпаніюPepsi‐ColaCompany,авжев1903роцівінреєструєназву«Pepsi‐Cola»вякостіторговоїмарки.

Однимізвідомихівпливовихмаркетинговихходівкампініїбув1934р.,колиPepsi‐Colaпочинає завоюванняринку і продає12‐унцевупляшку зап'ятьцентів,тобтозаціну,заякуконкурентипросятьза6унцій.Дебют12‐унцевої пляшкипроходить вБалтиморі, дейого чекає грандіозний успіх.Економіястає«золотим»словомврокидепресії,іпродажізлітаютьвгору.

37

Наступний маркетинговий хід, який також став досить успішним,припадаєнасередину1950‐хрр.,коливАмериціпочинаєтьсяспортивнийбум.Американкистурбованіпроблемоюзайвоїваги.Цезахопленнянеза‐лишаєбайдужимикреаторів «Pepsi». «Pepsi»представляєнову стратегію,основнийакцентвякійробитьсянанизькийвмісткалорійвнапої.«Зни‐женийвмісткалорій»стаєфірмовимстилем«Pepsi»,астрункажінкавкос‐тюмівідDior–цільовоюаудиторією.Навітьлоготип«Пепсі»«полегшуєть‐ся»:тепернаньомукрасуєтьсялишеоднарисказамістьдвох.

Найбільшуспішний івідомий маркетинговийхідвідбуваєтьсячерезтритижніпісляінавгураціїДжонаКеннеді.«Pepsi»загоряєтьсяідеєюство‐реннявласногопокоління(PepsiGeneration).«ПоколінняПепсі»–зчасомвоностаненайтривалішоюіоднієюзнайвідомішихрекламнихкомпанійзавсюісторіюлюдства.КолиPepsiнайняла«рокеражувальноїгумки»Майк‐лаДжексона,у70‐хрр.фолк‐музикастаєлейтмотивомроликів«Pepsi».

Еволюціялоготипу«Pepsi».У1903р.впершепредставленофірмовийлоготип.У1905і1906рокахукомпаніїпослідувалищедваребрендинги,викликані розвитком бренду і його популяризацією. Логотипи набулибільшгладких,легкихформ–прописнізображеннязлилисяводнеіявля‐ють собоюцілком сучаснийвпізнаванийобраз.Наваріанті1906 зʼявивсяслоган:«TheOriginalPureFoodDrink».Незначнізмінивідбулисявлоготипів1940р.У1941р.зʼявляєтьсящеодинсимволкомпанії–червоно‐блакит‐нийкруг,розділенийбілоюхвилеподібноюсмугою–данинаповагиамери‐канськійвійськовійпотужності.Ав1962р.PepsiвпершевідмовиласявідзлитогонаписаннязісловомCola, імʼябрендубулопрописанозаголовни‐мибуквами–такимчином,компаніяідентифікуваласебевідсвогозакля‐тогоконкурента‒«CocaCola».

Новийлоготипявляє собоюзнамените синьо‐червоне «колоPepsi» збілоюстрічкоюпосередині.Цікаво,щострічкавиглядаєякпосмішка,при‐чомухарактерїїзмінюєтьсязалежновіднапою:простоусмішка–дляPep‐si,тонкапосмішка–дляDietPepsiіширокапосмішка–дляPepsiMax.

ПротягомусьогонаступногочасуPepsiCoпродовжуєкоригуватисвоїлоготипизурахуваннямпотребичасу,виносячиімʼябрендузакруг,стилі‐стичнозмінюючинаписанняіпоглиблюючиколір.У1991р.Pepsiзастосо‐вуєпохилийкурсивічервонусмугу,виступаючизалоготипом,символізу‐ючипрагненнябрендудоновихвисот.Пізніше, в1998р., підчас святку‐вання100‐річногоювілею компанії Pepsi, знову «тюнінгує» свійлоготип,утворюючитривимірнумодельсвоєїкулі,розміщуючийогонатемно‐бла‐китномутлі.Цейлоготипібувфірмовимзнакомдо2004р.Доречі,«CocaCola»,навідмінувідголовногосвогоконкурента,логотипкардинальнонемінялажодногоразу,алише«рестайла»найпершогонаписання.

Останнімнасьогоднішнійчас справжнімребрендингомставлоготип2004року,схоже,найкардинальнішийзавсюісторіюкомпанії.Вінторкну‐вся, крім глобального символу, і більшіості її продуктів. НоваторськимвиглядаєрішеннявідмовивідстатичногозображеннядлявсіхвидівПепсі.

38

Знаменитийглобальнийлоготипкомпанії–червоно‐блакитнийкруг,розділенийбілоюхвилеподібноюсмугою,перетворенийу«смайлик»,прицьомуфірмовікольоризалишаютьсяколишніми.Новийлоготиппредста‐влений в декількох варіантах «веселості», кожен з яких означає один зпродуктів компанії: стримана усмішка – логотип всієї марки, посмішка –DietPepsi,сміх–PepsiMax.

Висновки.Наосновіпроаналізованихнамивідомостейпровпливна‐пою«Pepsi»наздоров’ялюдинимиможемозробититакийвисновок:уне‐великійкількостівживаннягазовогонапою«Pepsi»єцілкомнормальнимібезпечним.Але зловживатиним іробитийогоодним із головнихкомпо‐нентівтвогораціонунаденьнерокомендується,черезвисокийрівеньцу‐кру.Усвоїйдіяльностікомпаніякеруєтьсятрьомапринципами–чесність,послідовність і справедливість. Свою місію PepsiCo формулює так: статикращимвиробникомготовихпродуктівхарчуванняінапоїв.Вісторіїком‐паніі«Pepsi»булодоситьнепростих іскладнихперешкоддосправжньогоуспіху, який компанія має зараз. Вона пройшлашлях від банкрутства добагатства,відмалокомувідомоїкомпаніїдомаркетинговогогігантасьо‐годення.Обженевонасвогоголовногоконкурента–компанію«CocaCola»–покажечас.ЛІТЕРАТУРАІДЖЕРЕЛЬНАБАЗА1. КожинР.Pepsi–історіяствореннятарозвиткунапою.–[Електроннийре‐

сурс].–Режимдоступу:http://www.myrouble.ru/pepsi‐istoriya‐sozdaniya/.2. Міжнароднийінститутреклами.«CocaCola»проти«Pepsi».–[Електронний

ресурс].–Режимдоступу:http://www.iia.ru/industry/9754.php.3. Pepsico.ІсторіяPepsiвСРСР.–[Електроннийресурс].–Режимдоступу:

http://www.pepsico.ru/company/pepsico_in_russia_history/.4. БурчакЯ.Upakovano.ru.PepsiвЯпоніїпочинаєвипускатинапійзісмакомтра‐

диційноголітньогочастування.– [Електроннийресурс].–Режимдосту‐пу:http://drinkinfo.ru/blog/pepsi‐so‐vkusom‐solenogo‐arbuza‐117.

5. ДубковИ.Sostav.ru.Покоління«P»вибираєребрендинг.ІсторіялоготипівPepsiіновийобразмарки.–[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://watermarket.ru/articles/2964.

6. Базаслоганів.Газованінапої.РекламніслоганиPepsi.–[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://www.textart.ru/baza/slogan/napitki/gazirovka.html.

7. BrandsMarketing.Яквсепочиналось.–[Електроннийресурс].–Режимдосту‐пу:http://historybrands.jimdo.com/%D0%B1%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%8B/pepsi

8. Еволюціялоготипівпопулярнихкомпаній.Еволюціялоготипів«Pepsi».–[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://www.indigo‐webdesign.com.ua/blog/evolyutsiya‐logotipov‐populyarnyh‐kompanij.

9. Вікіпедія(вільнаенциклопедія).РецептгазовогонапоюPepsi.–[Електроннийресурс].–Режимдоступу:https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%

39

B5%D0%BF%D1%81%D0%B8#.D0.A0.D0.B5.D1.86.D0.B5.D0.BF.D1.82_.D0.BD.D0.B0.D0.BF.D0.B8.D1.82.D0.BA.D0.B0.

10. ВидиPepsi.–[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://pirojok.net/interesting/6751‐vidy‐pepsi‐o‐kotoryh‐vy‐nikogda‐ne‐slyshali.html.

11. PepsiMax.PepsiMax–зарядбодростііенергії.–[Електроннийресурс].–Ре‐жимдоступу:http://adpr.ucoz.ua/publ/reklama/pepsi_max_vidkriv_ochi/1‐1‐0‐42.

12. Вікіпедія(вільнаенциклопедія).Pepsiвмасовійкультурі.–[Електроннийресурс].–Режимдоступу:https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%BF%D1%81%D0%B8.

13. Pepsiвмузиці.Pepsi–тутізараз.–[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://advertising‐inside.pp.ua/advertmusic/muzyka‐iz‐reklamy‐pepsi‐zdes‐i‐sejchas‐maks‐barskih.html

14. Вікіпедія(вільнаенциклопедія).Якийвпливназдоров'янадаєPepsi.–[Елек‐троннийресурс].–Режимдоступу:https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%3F%D0%B7%D0%BF%D1%41%D0%B4.

15. Вікіпедія(вільнаенциклопедія).Цікавіфакти.–[Електроннийресурс].–Ре‐жимдоступу:https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D0%BF%D1%81%D0%B8#.D0.9F.D1.80.D0.B8.D0.BC.D0.B5.D1.87.D0.B0.D0.BD.D0.B8.D1.8F.

40

ТРАДИЦІЙНАОБРОБКАМЕТАЛУНАГУЦУЛЬЩИНІ

ОлексійГРИГОРЧАК,БогданаЯРЕМІЙЧУК,


прикладногомистецтва,Чернівецькийнаціональнийунівер‐

ситетіменіЮ.Федьковича,м.Вижниця

Науковийкерівник:О.Б.ФЕДИНЧУК,асистенткафедриДПМ,ЧернівецькийнаціональнийуніверситетіменіЮ.Федьковича,майстернародногомистецтваУкраїни,м.Вижниця

Постановка проблеми. Художня обробка кольорових металів (мідь,

бронза, латунь, нейзильбер) на Гуцульщині має вікові традиції. Підтвер‐джуютьцеокреміархеологічнізнахідки.Письмовихджерел,щостосуютьсяцьогопитання,вдорадянськийперіодвідомонебагато.Якправило,згаду‐ютьсяпоодиноківиробихудожніхпредметівпобутузкольоровихметалів.ПовнішівідомостізхудожньоїобробкикольоровихметалівнаГуцульщиніподаютьЛ.Вербицький[3]іВ.Шухевич[6].Протеназванідослідникинеро‐зглядалигуцульськогохудожньогометаловиробництвавйогоісторичномурозвитку,нешукалийогокоріннявдавніхслов'янськихтрадиціях,асхиля‐лисьдодумки,щовонозапозиченевідкультурСходуабоЗаходу.

Метадослідження–висвітлитиособливостітрадиційноїобробкиме‐талунаГуцульщині.

Виклад основного матеріалу. Художню обробку металу Гуцульщини можна поділити на два періоди – дорадянський і радянський. Між ними видно чітку різницю в асортименті металевих виробів, ідеологічному підході до пода-чі композиційних рішень і декоруванні. Питаннювивченняхудожньоїоброб‐кикольоровихметалівпіслявозз’єднаннязахідноукраїнськихземельзра‐дянськоюУкраїноюприділенобільшеуваги.Ужеу1952p.М.Д.Манучаро‐ва згадує про гуцульських майстрів, «які виготовляють чудові вироби зкольоровихметалів,прикрашенітонкоюрізьбоюігравіровкою».ВсебічнедослідженнягуцульськогохудожньогометалузнаходимовпрацяхІ.М.Ма‐тасяка,П.М.Жолтовського,Д.Гобермана,Л.М.Сухої,О.Г.Соломченка.

ОсновнимиітрадиційнимицентрамивиробництвахудожніхпромислівзкольоровихметалівнаГуцульщинівІІпол.XIXінапочаткуXXст.булиселаКосівськогоіВерховинськогорайонівІвано‐ФранківськоїобластітаселаВи‐жницького і Путильського районівЧернівецької області: Білоберізка, Бист‐рець,Брустурів,Голови,Дихтинець,Довгопілля,Жаб'є,Космач,Косів,Красно‐їлів,Путила,Річка,Розтоки,Селятин,Соколівка,Кути,Яблуницятаін.

41

Головнимнапрямкомпромислівм.Косоваякцентрународнихреме‐сел,якийвизначивсявжеупершірокипіслявоєннихп’ятирічок,ставусе‐бічнийрозвитоктрадиційнихремеселГуцульщини.Томуосновнізусиллябули спрямовані на реконструкцію та розширення артілей, зміцнення їхматеріальної бази. Основна увага приділялася килимарству, різьбярству,кушнірству,виготовленнюметалевихречей.Протедотриманнятрадиційувиготовленнігуцульськихприкрасневіталося.

Після возз’єднання західноукраїнських земель із радянською Украї‐ноюбуласпробапіднятинародніпромислиуформіновоїорганізаціївиро‐бництва. З цієюметою у Косові було організовано художньо‐промисловеоб’єднання«Гуцульщина», доякоговступилачастинамайстрівКосоватасілБрустуриіРічки.Однакроботуоб'єднання булоперерванопідчасні‐мецькоїокупації(1941–1945рр.).

Найбільшколоритний,багатийформамитаорнаментикоютипвиро‐бівзникзвиробництвахудожньогометалу.Заборонавиготовлятивиробизхрещатимимотивамипризвеладотого,щозґарди,натільнічоловічіхрестиурадянськудобуможнабулопобачититількивмузеях,якприкладпере‐житківминулого.

З1970рокувхудожньо‐виробничомуоб’єднанні«Гуцульщина»поча‐лиз’являтисяпоодиноківиробизметалу,переважнотопірці,келефи,пряж‐ки,виробництвоякихзгодомперерослоумасове.Доцьогочасузабороня‐лосянавітьзображати«гуцульськузброю».

Донедавна мосяжництвом, в його сучасному розумінні, займалисялишеокремімайстри,зокрема,братиШмадюкиізс.Брустури,П.Корпанюкіз с.Соколівка,якіпрацюваливКосівськомухудожньо‐виробничомуком‐бінаті,І.МатвійчуктаІ.Слипчукзрадгоспу«Брустурівський».

Найбільш помітною і визначною постаттю у виготовленні виробів зметалу на Косівщині був Роман Стринадюк, який працював в домашніхумовах,облаштувавшимайстернюдлявиготовленнялитихвиробів.Васор‐тименті виробів майстра були традиційні хрестики, зґарди, енколпіони,ланцюжки«ретязі»,комплектиподарунковихмисливськихнаборів,пісто‐лі,ножі,пряжки.Вінтакожвиготовляввиробизішкіри,оздобленівласно‐ручвиготовленоюфурнітурою,–череси,тобівки,ремені.

РоманСтринадюк–самоук,універсальниймайстер,якийволодівріз‐номанітними техніками обробки: різьбою по дереву, технологією литва,ковальськоюсправою,гравіруванням.Інженерзафахом,відновивмеханіз‐мидлярушницьтапістолів.СьогоднісправуРоманаСтринадюкапродов‐жуєйоговнукОрест,якийвиготовляєлитіхрестикитазґардизадідовимизразками.

ВажливурольурозвиткународногомистецтванаГуцульщинівідіграєКосівськийінститутприкладноготадекоративногомистецтваЛНАМ(Іва‐но‐Франківська обл.), Вижницький коледж прикладного мистецтва іменіВ.Ю.Шкрібляка (Чернівецькаобл.) іфакультет архітектури, будівництватадекоративно‐прикладногомистецтваЧернівецькогонаціональногоуні‐

42

верситету ім. Ю. Федьковича. Студенти навчальних закладів вивчаютькласичнізразкихудожньоїобробкиметалуйстворюютьрізноманітніви‐робизбілогометалу.

Висновки. Сьогодні майстри Гуцульщини зберігають і розвиваютьтрадиціїхудожньоїобробкиметалу.Відрадно,щойталановитастудентсь‐ка молодь прагне навчатися цьому виду народного мистецтва. Студентиперебуваютьупостійномутворчомупошуку,переймаютьдосвідвіддосвід‐ченихвикладачівтанароднихмайстрів,примножуючидуховнускарбницюукраїнськогонароду.ЛІТЕРАТУРАІДЖЕРЕЛЬНАБАЗА1.АрсеничП.І.,БазакМ.І.Гуцульщина:Історико‐етнографічнедослідження.–К.,

1987.2. Боньковська С. Гуцульське мосяжництво і проблеми його розвитку. – Львів,

2001.3.ВербицькийЛ.Взорыпромыслудомашного.ВыробыметалевиселянънаРуси.

–1882.4.ІсторіямістісілУкраїнськоїРСР:Івано‐Франківськаобласть.–К.,1986.5.СмішкоМ.Ю.КарпатськікурганипершоїполовиниІтисячоліттянашоїери.–

К.,I960.–С.187.6.ШухевичВ.Гуцульщина.Першаідругачастина.Репринтневидання.–Верхо‐

вина:Гуцульщина,1997.–С.272–291.

43

ЗОВНІШНЯРЕКЛАМА,ЯКВИДСИНТЕЗНОГОМИСТЕЦТВА

НадіяГОТРА,


кафедрадизайну,Закарпатськийхудожнійінститут,

м.Ужгород

Науковийкерівник:О.І.СОПКО,кандидатмистецтвознавства,доцент,завідувачкафедридизайну,Закарпатськийхудожнійінститут,м.Ужгород

Постановкапроблеми.Зовнішнярекламавсебільшеібільшенабуваєтихознак,якіможутьхарактеризуватиїїяквидмистецтва.Аджесьогодні,ценепростоцікавіхудожнікомпозиціїзграфічнихелементівта«влучних»гасел, ацевже інформаційніносії ізпевноюестетикою.Станвітчизняноїзовнішньоїреклами,якавідвертобажаєкращого,тобто,потребуємодерні‐зації.Оскількидалеконевідповідаєрівнюсучасноїрекламноїтворчості,алишедеякоюмірою–сьогоднішніместетичнимвимогам.

Метоюдослідження є створення цілісної картини розвитку тафор‐муваннязовнішньоїрекламивУкраїні,виявленняфакторів,щовпливалитавпливаютьнаїїрозвитоксьогодні.

Викладосновногоматеріалу.Створитисьогодніефективну івираз‐ну рекламу неможливо без урахування її минулого художнього досвіду.Найдавнішимвидомзовнішньоїрекламиєвивіски.Усередньовіччявивіс‐кибулипрактичноєдинимзасобомзовнішньоїреклами.ЗVпоХІІІст.ви‐віскимістилилишезнакиісимволи.

Виготовлялися,якправило,зметалутазадопомогоюкронштейнівпри‐кріплялисядофасадівбудівель.Зачасівпізньогосередньовіччя(ХV–XVIст.)достилізованихзнаківнавивіскахзаїжджихдворів,питнихзакладівіготелівсталидодаватиоднеабодекількаслів.УХVI–XVIIIстоліттяхнаєвропейськівивіскивпливавмальовничийстанковийживопис.Поручзлаконічнимисим‐вольнимививіскамиз’явилисявивіски,написаніолійнимифарбами.

УХІХстоліттімальовничувивіскувЄвропіпоступововитіснилашриф‐това,якасталаосновнимвидомвивісноїтворчості.ХІХстоліття(особливойогодругаполовина)іпочатокХХстоліттябулитакожоднимзнайважли‐вішихперіодіввжевісторіїукраїнськоїреклами.Зовнішнярекламацьогочасу–церяснозаповненівивіскамистінибудинківтабрандмауерів.

Та розквіт зовнішньої реклами був за часів радянської України. Рек‐ламнізаходипроводилисяувеликомумасштабіззалученнямвідомихху‐дожників.

44

Великезначеннянадавалосяплакатам.Плакатималювалисявідрукиівиставлялисяувікнахмагазинів,житловихбудинківтаустанов.Вонина‐повнюваливулиці,містаяскравимкольором,відповіднимишрифтами,ла‐конічнимималюнками.

ФормуваннясучасногоринкузовнішньоїрекламивУкраїніпочалосяодночаснозпроведеннямекономічнихреформу1992році.Яківіншихсек‐торах ринку, першимирекламодавцями в зовнішній рекламі були великііноземнікорпорації«TheCoca‐ColaCompany»,«PepsiCo»,«MarsInc».Можнасказати,щонасьогоднізовнішнярекламавУкраїні,усвоїйбільшості,під‐порядковуєтьсякласичнимканонамжанруітількидеякіфірмивикористо‐вуютьновітнітехнологіїтаідеїусвоїхрекламнихзверненнях.

Пройшовшидовгийшляхсвогорозвитку,рекламазмінюваласьразомзсуспільством,змінювавсяі їїхудожнійобраз.Однієюзпринциповихвід‐мінностейхудожньогообразувідрекламногоєакцентуваннянаавторст‐ві,оскількиурекламному,якправило,авторнеафішується.Ухудожньомуобразіавторреалізуєсвійзадуммимоволі,позапланоміграфіком,іпроцестворенняноситьхарактервільноїтворчості.

Позасумнівом,щопроектуваннярекламнихобразівХХІст.такожпот‐ребуєталанту,проте їхпродукування, якправило, єцілкомпрагматичним.Саметомуголовноювідмінністюхудожньогообразуєйогоунікальністьтаіндивідуальність, тобто неможливість до тиражування. Для рекламногообразутиражуваннявиступаєєдинимможливимспособоміснування.Рек‐ламнийобразякфірмовий стиль, як типпозиціонуваннятовару імарке‐тингова стратегіямаєбутипредставленийв усьомурозмаїтті рекламнихзвернень,тимсамимдосягаєтьсянеобхіднадлярекламичастотаекспліка‐ціїобразу.

Мизадавалисьпитанням,чиможнаназватизовнішнюрекламумисте‐цтвом. На нашу думку, сучасне мистецтво, сучасна естетика це не лишесфера елітарного, унікального, індивідуального, але й масового, повсяк‐денного.Дужеважливопідкреслити,щочерезпевнусоціальнуспрямова‐ністьрекламанеємистецтвому«чистому»вигляді,традиційним,класич‐ним.Протевонаорганічнопоєднуєхудожнізасобийобразніелементиріз‐нихвидівмистецтва,створюючицимщосьякіснонове,наділенехудожнімобразом.Саметомурекламуможнавизначитияксинтезнемистецтво,вос‐новіякоголежатьрізнійоговиди.

Рекламавпливаєнаформуванняуявленняпроестетичнуцінність,ес‐тетичнувиразність,томуповиннаміститивсобірисиестетичногоідеалу,щоформуєтьсяусуб’єкта.Виходячизцього,естетичнийчинникурекламіє домінуючий. Томунеобхідноякіснопокращувати станреклами і підви‐щувати її ефективність зарахунокдосягненняхудожньоївиразності.Цейшляхвідповідаєіформуваннюестетичноговиглядуміста.Основоюдосяг‐нення виразності зовнішньої реклами є забезпечення її функціональ‐ноїефективності, тобточіткоївидимості.Сучаснарекламавціломуволо‐дієцимиякостями.Алебільшість замовниківповальнонамагаються зао‐

45

щадити на рекламі, і намагаються скоротити витратина гарний дизайн,погоджуючисьнабудь‐якіхудожнірішеннянезамислюючись–впишутьсявонивміськесередовищечині.

Першзавсеефективністьрекламизалежитьвідякостіідеї,абоінши‐мисловамивідкреативності.

Креатив–цетворчаконцепція,центральнаідеятого,якимчиномре‐кламаможепривернутиувагуізалишитисявпам’ятінадовго.

Креативнийпроцес у рекламі – це перетворення пропозиції в ідею. ЗасловамиДевідаБернстайна(“creativeman”Великобританії)–«ідеястаєрек‐ламнимповідомленнямурезультатіуміньхудожніхрішень,мистецтва».

Дизайнер‐рекламістповинендуматипроте,щобелементигрупискла‐далицікавувлогічномуіхудожньомурішеннікомпозицію.

Наприклад,колоритоб’єднуєелементикомпозиціївєдинийколірнийобраз,надаєемоційнуіпсихологічнувиразність,створюєнастрій.Колорит–однездостоїнствзовнішньоїрекламиіграєчималуроль.Однаккольориповиннібутиправильнопідібрані, інакшеоголошеннявиявитьсянерозбір‐ливимінепривабливим.

Дужеважливимємісцеізначенняшрифтовоїкомпозиціїврекламі.• Кількістьбуквповиннобутизведенодомінімуму.• Особливуувагуслідзвернутинаінтервалміжлітерамиісловами.• Якийбишрифтневикористовувався,кращеуникатидужежирногоі

занадтосвітлогонакресленнялітер.• Длябільшостірекламнихоголошень:чимпростішийшрифт,тимкраще.Проаналізувавширозвитокреклами,миприйшлидовисновку,щоса‐

мекреативнийобразповиненвизначатисуть сучасної зовнішньоїрекла‐ми. Однак стилістична робота кожного окремого рекламіста диктуєтьсясуспільствомікультуроюкраїни.Таківукраїнськійрекламі,зрозуміло,щовонаєібудевіддзеркаленнямтого,щосьогоднівідбуваєтьсявсуспільстві.

Висновки.Отже,розглянувшиісторичнийшляхрозвиткузовнішньоїреклами, можна сказати, що реклама є своєрідним супутником цивіліза‐ційнихпроцесів,їїстанзалежитьвідрозвиткутехніки,рівнявиробництватавідвимогіпотреб,якіставитьпереднеюсуспільство.

РинокзовнішньоїрекламивУкраїнівжедосягточкисвогокількісногонасичення,ітеперзусилляпрофесіоналівповиннібутиспрямованінапід‐вищенняякостірекламногообразутастановленняйогонашляхдокреа‐тивноїреклами.Адженасучасномуетапісвогорозвитку,рекламаміститьусобівсікультурніскладові,які всеближчезасвоїмихарактеристикамитяжіють до мистецтва. Уподібнюючись мистецьким принципам рекламаможеорганічно з’єднуватив собі художні засобийобразні елементиріз‐нихмистецтвуєдинийсинтезнийобраз.

46

ТВОРЧІСТЬВ’ЯЧЕСЛАВАПРИХОДЬКА:ВПЛИВХУДОЖНИКАНАФОРМУВАННЯМОЛОДОГОПОКОЛІННЯ

НеляКЕМЕНЯШ,студентка2курсу

скороченоїформинавчання,кафедра

образотворчогомистецтва,Закарпатськийхудожнійінститут,

м.Ужгород


Постановкапроблеми.ЯкуніверсальнатворчаособистістьнароднийхудожникУкраїниВ.О.Приходькорепрезентуєнайкращівартостіукраїн‐ськогомистецтва.Вінналежавдохудожників,якіусвідомлювалиіцінува‐лисамобутністьіцілісністьукраїнськоїкультури,їївеликийдуховнийпо‐тенціал.

Метою нашого дослідження є вивчення не лише творчої спадщинихудожника,алейпедагогічноїдіяльностіВ.О.Приходька.Вивченняобра‐ної теми дозволить виразніше простежити мистецькі і педагогічні особ‐ливостійогодіяльності.

Викладосновногоматеріалу. В´ячеславОпанасовичПриходько–яскравийпредставникзакарпатськоїшколиживопису.Свіжийнеордина‐рнийпогляддозволяєпобачитиуновомусвітліте,що,можливо,длядеко‐госталозвичним,буденним.

Йогополотна–цепристраснарозповідьпроминуленашогокраю,якехвилюєйогосерцеіуяву.Героїйогосюжетнихкартин–людипрацьовиті,чистідушеюіпомислами.Частозустрічаєтьсяобраззакарпатськоїжінки,дівчатаубарвистомунаціональномувбранні.Натюрмортимитцяпривер‐тають увагу високими художніми якостями, вониматеріальні, барвисті ідзвінкі. Здебільшогокомпозиціїскладаютьсязхарактернихтрадиційнихречейпобутузакарпатців,щонасичуєтворинаціональнимирисами. Лю‐бовдоприродирідногоУжгорода,насолодайогобагатствомікрасою,пе‐реданіутворахпейзажногожанру.

ВагомимиєздобуткиВ.О.Приходькавгалузіграфіки.Упродовж20ро‐ків митець друкувався на сторінках закарпатської преси як художник‐карикатурист. У 1960‐х – 1970‐х роках з малюнками Приходька виходилинайпопулярнішігазети:«МолодьЗакарпаття»,«Закарпатськаправда»тощо.

Дослідженняпідтвердило,щоВ.О.Приходьконадзвичайнопотужнийживописець, який поєднував у своїх роботах глибокий зміст, бездоганнуколористику, експресивну художню мову, лаконізм і довершеність. Його

47

палітра неймовірна: вміло підібраніфарби виражають думки, а колорит,наповненийемоційноюнапругою,–захоплюєіполонитьглядача.Шляхе‐тна, інтелігентна, глибока, надзвичайно талановита людина, В’ячеславстворювавполотна,вякихколірзвучитьякполіфонічнакласичнамузика,полотна,щонесутьпотужнупозитивнуенергетику,гармонізуютьпростір.

ЗдобуткамихудожньоїтворчостіВ´ячеславаПриходька слідвважатиййогопедагогічнудіяльність.У2004роцімитецьрозпочавпедагогічнийшляхвЗакарпатськомухудожньомуінституті,викладаючичотирипред‐мети:рисунок, живопис,профмайстерністьтапроектування.ДужескороПриходько став улюбленцем колективу і студентів. Став авторитетнимвикладачем, який глибоко знав свійпредмет імайстернойоговикладав,відчувавнаміриіпрагненнямолоді,мотивував,пробуджуваввстудентахвнутрішнєбажанняоволодітизнаннями.

Усвоїйдіяльностіпедагогзавждивикористовувавіндивідуальнийпі‐дхід до вихованців. Професійні компетентність та майстерність, а самезнанняметодики,психологіїтапедагогічнатехнікабулиневід’ємноюча‐стиноюнавчальногопроцесу.БільшістьвихованцівВ.О.Приходькапішлипостопахсвоговикладачайреалізовуютьсебеякживописцітавикладачі,приймають активну участь в різноманітних виставках. В їхніх роботахпростежуєтьсянавітьстильхудожника:багата, насиченавідкритимико‐льорами палітра, стилізація і узагальнення живописних зображень беззайвихдеталей.Цежінедивно,томущосамеВ´ячеславспонукавобратисвоїхстудентівтворчийшлях.

СередйоговихованцівПетроРяска,ЗавадякСергій,СупрунюкБогдан,ПопВладиславтаКополовецьЛілія.

ПротепершимучнембувсинЕдуард.ЖивізаемоційністюінастроємполотнаЕдуарданагадуютьнелишетехнікувиконаннябатька,алейзмі‐стовну наповненість. Взяти до прикладу хоча б «Ехо минувшини» (2011р.), «Передбачення зими, очікування» 2011 р. – спілі дині на селянськихвозах,дерев´яністільчикидоносятьподихминулого.

Впам´ятісвоїхвихованціввінзалишивсятактовною,розумною,спра‐ведливоюлюдиною,яказавждиповністювіддававсяроботі.Вінбуввзір‐цем,старшимтоваришем,улюбленцемколективуістудентів.ЗглибокоюпошаноюпроВ.ПриходьказгадуєЛ.Кополовець:«В’ячеславОпанасопич,насамперед,–чудовалюдина,чуйна,розважлива,тактовнаісправедлива.Наш викладач завжди повністю віддавався роботі, ніколи не нав’язувавсвоєїдумки.Мичастоекспериментувализматеріаломвживописі.Переп‐робуваливсітехнікищобкожензстудентів«знайшовсебе».Малювалинелише на полотні, а й на картонах, деревині різноманітними фарбами,включаючирізнітекстури,ефекти».

Висновки.Протягомусьогожиття, відомийживописецьбувпереко‐наний, що найважливіше у житті митця – художня чесність, відданістьмистецтвувисокомубезкомпромісному,ащетворчаспрямованістьдоса‐мовдосконалення.Твореннятайвласнепроживаннясамогожиттяполя‐

48

гаєутому,щотворчістьієсутьжиття:живетьсятак,яктвориться,атво‐ритьсятак,якживеться.Жодензмитцівнебувбиособливим,колихочабнамитьвонизрадиливласномуя.

ЛІТЕРАТУРАІДЖЕРЕЛЬНАБАЗА1. БіксейЛ.ІсторіяЗакарпатськоїшколиживопису/Л.Біксей//ЖивописціЗа‐

карпаття–№1.–Ужгород,2010.–С.14.2. ГаврошО.Анатоміяталантуабокількаслівпрометаморфози/О.Гаврош//

ЖивописціЗакарпаття–№1.–Ужгород,2010.–С.24.3. ГаврошО.МистецькігоризонтиЗакарпаття/О.Гаврош//ЖивописціЗакар‐

паття–№1.–Ужгород2010.4. РижоваГ.В´ячеславПриходько/Г.Рижова//В´ячеславПриходько.Живо‐

пис.–Ужгород,2010.–С.2–4.5. СирохманМ.ЖивописВ´ячеславаПриходька–свято,щозавждизтобою/В.

Приходько//В’ячеславПриходько.Живопис.–Ужгород,2009.–С.7–18.6. ФедорукО.ХудожникиЗакарпатськоїмалярськоїшколи/ФедорукО.//Пе‐

ретинзнаку:Вибранімистецтвознавчістатті/ІПСМАМУ:У3кн.–Кн.1:Історіятатеоріямистецтва.Постаті.Народнатворчість,2006.–С.144–145.

7. Інтерв´юГалиниРижової.[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://pry‐khodko.com/index.html

8. КополовецьЛ.…В.О.Приходьконасамперед,чудовалюдина/Нотаткизар‐хівуавтора.–Ужгород,2015.

9. КополовецьЛ.…Навчання–безперервнийпроцес/Нотаткизархівуавтора.–Ужгород,2015.

10. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mukachevo.net/ua/News/view/36252‐Обірвалось‐життя‐закарпатського‐графіка‐і‐живопис‐ця‐Вячеслава‐Приходька

11. Ряска П. Нотатки з архіву автора. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.painting.com.ua

12. Чейпеш Г. Формування Закарпатської школи живопису. [Електронний ре‐сурс]. – Режим доступу: http://zakarpattya.net.ua/News/123462‐Formu‐vannia‐Zakarpatskoi‐shkoly‐zhyvopysu

49

ЧОЛОВІЧАСЕРЕЖКА:ЕВОЛЮЦІЯПРИКРАСИ

КатеринаКЛОВАНИЧ,студентка4курсу,кафедрадизайну,



Постановкапроблеми.Символічнезначеннячоловічихприкрастра‐ктувалосядоситьрізноманітнозалежновідісторичноїепохи,традиційнихкультурнихцінностей,укладужиттяпевногонароду.Показово,щотради‐ційнийівсімвідомийжіночийаксесуар–сережки,першочерговоналежа‐личоловікам.Черезнеоднозначнеставленнядочоловіківзсережкоюуву‐сіінеправильнетрактуванняцьоговидуприкраспрагнемодослідитиіви‐світлитипоняттячоловічоїсережкияктрадиційногоізвичногофактору.

Метоюдослідженняєаналізактуальностічоловічоїсережкивнашчаскрізьпризмутрадиційминулихпоколінь.

Викладосновногоматеріалу.Чоловічіприкрасиєоднимізсимволівсучасногосвіту.Завдякицимвишуканимвиробамсильнаполовиналюдстваможепідкреслитисвій індивідуальнийстильчистатус.Попривеликукіль‐кістьрізноманітнихвидівприкрас,найбільшезацікавлення і увагупривер‐таютьвсежчоловічісережки.

Сережки (ку́льчики)–прикраси,щоносилисяупроколенихвухах, якправило,–парні(поширеніяксереджінок)абожнепарні(поширенісередчоловіків).Ціприкраси придумалищевдобупалеоліту, виготовляючизпідручнихматеріалів:каменю,глини,дерева,кістоктвариніраковин.Піз‐нішевхідпішлибільшскладніідорогіматеріали:бронза,мідь,срібло.Пер‐шузгадкупросережки,якіносилиєвреї, знаходимовБіблії (книгаБуття35: 4), де проводиться асоціативна лінія до сережок сімейства Якова. ВепохуСередньовіччясережкислужиливідмітнимзнакомібуливиключночоловічиматрибутом.Сережкизісріблаізолотаносилизнатніібагатілю‐ди. Наявність сережки в одному вусі свідчило про низький статус похо‐дженнялюдини.У середньовічномуРимі одневухопроколювалирабам івтягалиміднусережку‐кільце.УсередньовічнійЄвропітакасережкаозна‐чала,щоцейчоловік–сумнівногородузанять,авсловʼянзвичайноситисережкизʼявивсязавдякискандинавам‐вікінгам.В«Історії»ЛьваДияконає опис зустрічі князя Святослава Ігоревича з візантійським імператоромЦимісхієм,дезгадується,щоСвятославносивсережку,прикрашенутрьомадорогоціннимикаменями.ЗачасівправлінняПетраВеликогосережкисталивиключно холопською прикрасою. Знать носила перуки, які приховували

50

вуха, а холопиперукненосили, затеносилимідні абодеревʼяні сережки,господині–сережки.

Символічнийзмістусережкувкладаликозаки.Вушніприкрасиноси‐лисянезарадизабави.Доктор історичнихнаук,професорЛеонтійВойто‐вичприпускає,щозвичайноситикульчикиукраїнськікозакизапозичиливтурківітатар.Протесередзапорожцівцейпривілеймалилишеодиниці,оскількикульчикбувдлянихамулетомтаспособомдонести інформаціюпросоціальнийстатускозака.Так,сережкаулівомувусіозначала,щоко‐закбувєдинимсиномуродині,авправому–щоїївласникостаннійчоло‐вікусвоємуроду.

ЕтикетXIXнакладавнаодягіприкрасистрогіправила:чоловікмігсо‐бідозволититількизапонки,шпилькудлякраватки, стриманікільця (поодномунатретьомуабочетвертомупальцяхкожноїруки–небільше),бре‐локиігодинник.Ситуаціязміниласьу1960‐хроках:уювелірнійсправівід‐булись процеси, які радикально змінилишлях розвитку мистецтва ство‐ренняприкрас.Попитнаювелірніприкрасидлячоловіківпомітнозріс ізсер.1980‐хрр.XXстоліття.Уженапочатку1990‐хпровідніювелірніфірми20‐30%всієїпродукціїприсвячуваличоловікам.

Явище прикрашання пішло на спад в XXI столітті, який поклав крайнепомірній розкоші: коштовності стали ознакою не багатства, а смаку. Зрокамизмінюваласьмода,формивиробів,алесережки,як іраніше,попу‐лярні:носіннявушнихприкрас середчоловіківрозглядаєтьсяякчастинаіміджу,«прикиду»абонатякаєнанетрадиційнусексуальнуорієнтацію.

Аналізсучасногоювелірногоукраїнськогоринкудоводить,щопопитначоловічіприкрасиєстабільним.Середпопулярних–ланцюжки,печаткиібраслети,якікупуютькожногодня.Іншийстансправізчоловічоюсереж‐кою,продажіякихпішлизовсімнаспад.Цейфактпідтверджуєопитуван‐ня,якемипровеливювелірнихмагазинахум.Хусттам.Ужгород,дена‐вітьневусіхкрамничкахбулинаявнічоловічісережки.Проведениймоні‐торингдозволяєзробитинаступнівисновки:

–періодичністьпокупок–одинразнарік;–матеріал–сріблоабобілезолото(жовтезолоточоловікивважають

надтовичурним);–формавиробів–сережкалаконічноїформи,цвяшокабогирька,без

камінців:–вік–молодьвід13роківдо20років,рідшестаршепокоління;–більшістьчоловічихсережокзамовляютьвонлайн‐магазинах,серед

якихпереважають«тунелі».Висновки. Чоловічі прикраси пройшли максимально нестабільний

шлях, від первісних амулетів до стильних аксесуарів сучасного чоловіка.Сережки–ценайбільшнеоднозначнеявищесередчоловічихприкрас,ад‐жеодностайноїдумкинарахунокцьоговидуприкрашаннятакінебуло.Урізніперіодиісторіїбулисвоїпоглядиначоловічісережки,інакшітракту‐ваннязначенняприкраситанелогічні забороничи схвалення.Коженчас

51

даєзмогузрозумітисутністьсережкинеякприкраси,аякдуховногоісим‐волічногонадбаннялюдства.Теперможназбагатьмадоказамиівпевненіс‐тювідстоюватичоловічусережку,якдещоособливеіособисте,якетакзу‐хвалосучасніжінкивважаютьвиключновласноюприкрасою.Іхоччолові‐чітажіночісережкизначноюміроювідрізняютьсяцільовимвикористан‐ням та характером оформлення, але факт першоналежності прикраси єочевидним.

ЛІТЕРАТУРАІДЖЕРЕЛЬНАБАЗА1. Біблія.Книгабуття35:4.2. БолоболічеваЛ.О.Великікнязі.–М:Білемісто,2001.–С.63.3. ВолошковаН.Ф.Золотакнигахорошоготону/Пер.зфранц.–Смоленськ:Ру‐

сич,1999.–С.65.4. ГайДж.Черезлегендидоістини.Вікінги.Індіанці.–Харків:Ранок,2003.–С.158.5. ГайД.Античнийсвіт.Греція.Рим.–Харків:Ранок,2003.–С.32.6. ГерманВейс.Історіякультуринародівсвіту.Загадкивеликоїкультури.Росія.

X–XXст.–К.:Ексмо,2005.–С.95.7. ГоліцинС.М.СказанияоземлеМосковской:Повесть–М.:Дет.Лит.,1991.–С.59.8. ДворниченкоВ.В.,ПлаховВ.В.,ГоряєваМ.А.Ранньоскіфськийперіод1997.–

С.138–256.9. ДрюД.АмерикадоКолумба.Інки.Ацтеки.–Харків:Ранок,2003.–С.126.10. ДемидоваІ.П.Вашгардероб–стиль–імідж.–Мн.:Сервег,1999.–С.78.11. ІсторіяРосії.БорисіГліб–М.:Білемісто,2001.–С.365.12. ІсторіяРосії.ДавняРусь–М.:Білемісто,2001.–С.205.13. КалашниковВ.І.Богистародавніхслов'ян.–М.:Білемісто,2001.–С.15.14. КеннедіА.Р.Талісманиіамулети–М.,2001.–С.453.15. МорокА.РазумовськаК.Талісмани,амулетиіобереги.–К.:ТОВ«Видавницт‐

воАСТ»,1999.–С.109.16. Нерсесов Я.М. Я пізнаю світ: Дитяча енциклопедія: Історіямоди. – К.: ТОВ

«ВидавництвоАстрель»,1998.–с154.17. Новосьолова Г.М.Містичні властивості каменів. Серія «Четвертий вимір» –

СПб.:Библиополис,1993.–с.81.18. ОрловаН.А.Япізнаюсвіт:Дитячаенциклопедія:Дорогоціннікаменійміне‐

рали.–К.,2000.–С.439.19. Рибаков Б. Декоративно‐прикладне мистецтво Русі X–XIII ст. Ілюстрований

альбом.–Л.:Аврора,1971.–С.214.20. ТретьяковП.Н.Восточнославянскиеплемена.–М.,1953.–с.187‐190.21. Фрэзер Дж.Золотая ветвь: Исследование магии и религии / Пер. с англ.

М.К.Рыклина.–М.:ТЕРРА‐Книжныйклуб,2001.–528с.22. ШаталоваІ.В.Стиліювелірнихприкрас.–К.:Видавничийдім«6карат»,2004.

–с.147.

52

ОСОБЛИВОСТІУКРАЇНСЬКОЇВИШИВКИ:ОЗНАКИАВТЕНТИЧНОСТІОРНАМЕНТИКИ

ІгорКОНДРАТЮК,

студент4курсу,кафедрадизайну,

Закарпатськийхудожнійінститут,м.Мукачево

Науковийкерівник:Н.М.Дочинець,кандидатекономічнихнаук,доценткафедрикультуритасуспільно‐гуманітарнихдисциплін,Закарпатськийхудожнійінститут,м. Ужгород

Постановкапроблеми.Орнаментєкультурнимносіємкожногонаро‐ду.Іякщомибудемоінтерпретувати,стилізувати,удосконалюватиукраїн‐ськийорнамент,невикористовуючиавтентичнівізерунки,зразкисправж‐ньоїнародноїтворчості,тонашакультурнаспадщинаорнаментувтрати‐ться.Багатолюдей,купуючиневідповіднуукраїнськійорнаментицівишив‐ку,називаютьїї«народною».Однакголовноюпроблемоюєте,щонароднерозпізнає справжнього орнаменту. Разом з цим загострюється проблеманасиченняринкунеякіснимитоварами,такбимовити,імітаторамиавтен‐тичних текстильних виробів з національною тематикою. Як результат,стираєтьсязначенняукраїнськоїавтентики.

Метоюнашогодослідженняєвивченняособливостейукраїнськоїви‐шиванкитавизначенняознакавтентичностіїїорнаментики.

Викладосновногоматеріалу.Аналізуючи історичнізмінитафакто‐ри,яківпливалинасутністьіпрактичністьорнаменту,стаєзрозуміло,чо‐мусучаснийорнаментнезавждивідповідаєавтентичності.Вишивкарозви‐валась,якдомашніремеслаіорганізованіпромисли.Кожнаісторичнаепохивносилазмінивпродовжстоліть,кристалізуваласьчіткахудожнясистема,вякійгармонійнуєдністьтворятьматеріал,техніка,орнамент,композиційно‐колористичнерішення.Цікавопростежуютьсяпитанняеволюціїорнаменту,йогоестетичноїприродив залежностівідконкретних історико‐соціальнихумов. Кожне століття орнамент йшов нога в ногу зі світовим прогресом,розвивавсятаоновлювавсяпрофесіональнимимитцями.

Моданавиробизукраїнськоюнародноюорнаментикою,якаспостері‐гаєтьсянавітчизняномуринкуостаннімчасом,закономірно,призвеладорізкогопідвищенняпропозиціївідповіднихтоварів.Урезультатіринокза‐полонили сорочки, вишиті вигаданими, погано стилізованими візерунка‐ми.Відрізнитисправжнюякіснуукраїнськувишиванкувід«підробки»пе‐ресічній людині особливо складно. Тому доцільним є визначення відмін‐ностей сучасних та автентичних вишиванок та розробка рекомендаційщодоідентифікаціїавтентичностіорнаментики.

53

Урезультаті проведеного дослідженнями визначили основніфакто‐ри, які слідвраховуватипокупцюпривиборі вишиванки.Це спосібвико‐наннявиробу,особливостіорнаментики,технікавиконаннятаціна.Розг‐лянемоціфакторидетальніше:

1. Спосібвиконання.Першзавсе,вишиванкоюмаєправоназиватисьвиключно ручна робота. Все інше – це одяг, прикрашений декоративноюмашинноючиручноювишивкою,аплікаціями,вставками.Вишиванкамо‐жебутиякісноюінедуже,залежновіддобросовісностівиробника,алецейодягніякоїмистецькоїцінностінемає.Скарбом іоберегомможнавважатитількироботимайстринь,яківишиваютьбезпосередньонаполотніпорахун‐кунитоктканинизпрофесійнимвиконаннямтехнік, використовуютьвик‐лючнонатуральнітканиниінитки,оригінальнітаавтентичніорнаменти.

2.Орнаментика. Яскравимприкладом«підробок»можутьслугуватипоширені сьогодні в торгівлі вишиванки, які помітноконтрастують з ав‐тентичними.Осьхарактернірисиорнаментикивсучаснихвишиванках:

- відсутність композиційної будови орнаменту, притаманної певнимрегіонамУкраїни;

- передачарослиннихмотивівзанадтореалістично;- поєднання автентичних орнаментів із неіснуючими, які ніколи не

прослідковувалисьвукраїнськійкультурі;- грамотнаабопоганастилізаціявізерунків;- застосуваннясучасних,занадтояскравихкольорів;- передачаорнаментуможевідповідатиавтентиціабонавпаки.Якщо говоритипророслиннімотиви, то в оригінальнихвишиванках

вони мають спрощені та геометризовані форми рослин. Слід зазначити:аналізгеометричнихорнаментівнасучаснихвишиванкахпоказує,щовонивбільшіймірізбереглисвоюавтентику,ніжрослинні.Навітьнеякіснимто‐варамвластиванаявністьорнаментівпевнихрегіонів.

3.Технікавиконання.Вишиванка,зробленавручну,непередбачаєав‐томатичноякістьіавтентичність.Сьогодніпоширенапрактикаручногови‐шиваннязбагаторазовимкопіюванняморнаментівзсучаснихжурналів,якінезавждимістятьціннісемантичніорнаменти.Частоспрощуютьсятехнікивиконання,порушуютьсяправилавирівнюваннярахунку,кольоровагармо‐нія.Томупривиборісорочкислідзвертатиувагунатехнікуїївиконання.

Так,наприклад,якщосорочкавишита«хрестиком»,товиворітмаєбу‐тирівним,безвузлів,лишезрівнимипаралельнимилініями,босправжнямайстриняніколинеперевертаєтканинунавиворіт,колисьвірили,щотозаглядання в потойбіччя. Тільки при шитті прорізних прозорих технік(гладь,вирізування,лиштва,виколювання,штапівка,мережки)закріплю‐ютьниткузвивороту,якілице,безпереходівізапутувань,орнаментмаєбутичітковишитийниточкавниточку,рівноігладенько.

Якщо виворіт неідеальний, значить майстрині не переданосекретівправильноговишивання.Іцечастотрапляєтьсятількизтехнікою–«хрес‐тик»,колижінкапочиналавишиватинайпростішутехнікусама,некорис‐

54

туючись порадами досвідчених майстринь. Щодовиконання «хрестика»ічому він виходить неідеальний, то є проста порада відмайстринь. Є тривидивиконанняхрестика–горизонтальний,вертикальнийідіагональний,тобто відкривати нижній стібок відповідно назві виконання і тільки таквідповідно закривати.Переходівпрофесійнимимайстриняминедопуска‐ється,максимумчерез2‐3хрестикаітотількиувиключнихвипадках,колиінакшенеможна.

4.Ціновийфактор.Цінасправжньоїавтентичноївишиванкиколива‐єтьсязазвичайвмежахвід1000до5000гривень.Імовірністькупівліякіс‐ноговиробузанижчоюціноюдужемала.

Споживач, який прагне придбати справжню традиційну вишиванку,маєвраховувативищеописаніфакторитапопередньопідготуватисьдови‐борутовару.Дляграмотногокупівельногорішенняважливоознайомитисьзісправжнімиавтентичнимиорнаментами,передивитисябагатонароднихзразків,виданьвизнанихмайстрівУкраїни.

Висновки.Недостатнєволодінняінформацієюпроісторіюнаціональ‐ногоорнаментупризводитьдовтратинаціональногоколориту.Томуод‐нимізголовнихнапрямківвирішенняцієїпроблемиєпідняттяпроблема‐тики значимості використання орнаменту в культурному житті нації надержавномурівні.Миповиннізробитивсе,щобінформаціяпровітчизнянівишиванки, а загалом про значимість орнаменту, ввійшла в маси, задлязбереженняіпримноженнянаціональногокультурногонадбаннятавихо‐ванняукраїнськогоменталітету.ЛІТЕРАТУРАІДЖЕРЕЛЬНАБАЗА1.ПавлуцькийГ.Г.Історіяукраїнськогоорнаменту/ЗпередмовоюМ.Макарен‐

ко.–К.:ДрукарняУкраїнськоїАкадеміїНаук,1927.–26с.2.ВозницяО.Вишивкамоєжиття.–Дрогобич:Коло,2006.–176с.3.ВозницяО.Вишивкарідногокраю.–Дрогобич:Коло,2005.–68c.4.Міскевич У. Дивосвіт Карпат у вишивці ОльгиПисарук. – Львів: ГрифФонд,

2010.–96с.5.ГасюкО.О.,СтепанМ.Г.Художнєвишивання.– К.:Вищашкола,1989.–247с.6‐евидання.

6.ТитаренкоВ.П.Полтавськатрадиційнавишивка.–Полтава:Верстка,2000,‐90с.7.Кара‐ВасильєваТ.Історіяукраїнськоївишивки.–К.:Мистецтво,2008.–470с.

55

СУСПІЛЬНАДУМКАПРОПРОФЕСІЮДИЗАЙНЕРА

ДінаКРАВЦОВА,студентка4курсу,кафедрадизайну,

Закарпатськийхудожнійінститут,м.Мукачево

Науковийкерівник:Н.М.Дочинець,кандидатекономічнихнаук,доценткафедрикультуритасуспільно‐гуманітарнихдисциплін,Закарпатськийхудожнійінститут,м. Ужгород

Постановкапроблеми.ВУкраїні,втомучислінаЗакарпатті,професіядизайнеранеєнаразітакоюзатребуваноютависокооплачуваною,якзакор‐доном.Цеспричиняєнизкупроблем,якістосуютьсянелишесамихдизайне‐рів,алейгальмуютьрозвитоксоціально‐економічнихвідносинзагалом.

Метою нашого дослідження є пошук шляхів популяризації професіїдизайнерауЗакарпатськійобластінаосновіпопередньогоаналізупричинїїнедостатньоїзатребуваностінаринкупраці.

Викладосновногоматеріалу. Дизайн – творчийметод, процес і ре‐зультат художньо‐технічного проектування промислових виробів, їхніхкомплексівісистем,орієнтованийнадосягненнянайповнішоївідповіднос‐ті створюваних об’єктів і середовища загалом потребам людини. Сучаснідослідженнясприйняттяфахівцівздизайнуврізнихкраїнахсвітупоказу‐ютьнаявністьвеликоїкількостіміфівтастереотипівщодоцієїпрофесії.

РозглянемонайпоширенішізнихвУкраїні.Стереотип1:веб‐дизайн–цепрофесіядлячоловіків,аграфічнийди‐

зайн – дляжінок.Жінок не вважають хорошимифахівцями в галузі веб‐дизайну, на нашу думку, це пов'язано з тим,щожінки зазвичай воліютьтриматисяостороньвідтехнологійі,якправило,вибираютьіншісфериді‐яльностідлявласноїкар'єри.

Стереотип2:дизайнер–цепокликання,анепрофесія,спеціальнаосвітазовсімнеобовʼязкова.Так,талановитийсамородокможеперевершитимайс‐тразкількомадипломами.Протепрактикапоказує,людинізкомпетентноюфаховоюпідготовкоюзнаходитидлясебероботузначнолегше.

Стереотип3:сучаснийдизайнерпрацюєвиключнозкомпʼютером.Частолюдямєнезрозумілим,навіщодизайнерувепохурозвиненихкомп’ютер‐нихтехнологійпотрібновмітималювативідруки.Пересічналюдинанеза‐мислюєтьсянадтим,щодизайнер,здатнийдобремалювати,розумієівід‐чуваєкомпозицію,маєбільшеможливостейдляреалізаціїсвоїхідей,мате‐ріалізаціїсвоїхдумок.

Стереотип4:безпрофесіїдизайнераможнаобійтисявсучасномусус‐пільстві.Багатолюдейдосівважаютьважливістьпрофесіїдизайнерапере‐оціненою.Існуєбагатовидівдизайну.Вониохоплюютьбезлічсфержиттє‐

56

діяльностілюдини.Безпрофесіїдизайнера,можливо,сучаснесуспільствоімоглобіснувати,алебезкомфорту,естетичногозадоволеннятощо,ні.

У економічно розвинених країнах західної Європи та США, професіядизайнера,хочайзаймаєчільнемісценаринкупослуг,всежтакожіщенепозбавленаповністюпевногостереотипногоставлення.Тутвважають,щодизайнеризавждивиділяютьсясередіншихнасампередсучаснимзовніш‐нім виглядом та постійною зайнятістю. Такий стереотип незвичний дляукраїнців,аджеминапротивагуйомумаємодвасвоїх:

– графічні дизайнери, та і взагалі «комп’ютерщики»,не слідкують засвоєюзовнішністю;

–оплатароботидизайнера–цегроші,витраченізапівхвилинипраці.Отже,дизайнеридляамериканців–целюди,якінемаютьвільноїхви‐

линиізавждизайнятіроботою,дляукраїнців–аболедарі,або«дармова»робочасила,щопрацюєзамізернузаробітнуплату.Професіяневважаєть‐сяпрестижною,значимою.

УСШАтаЗахіднійЄвропідизайнермаєобразлюдиниз«рукамиуфар‐бі»,людини,дляякоїмузеїтагалереї–другийдім.Тобтодизайнеруцихкраїнах–людинамистецтва(навідмінувіднашоївпевненостівтому,щодизайнерунеобов’язкововмітималювати).

У рамках наукової роботи нами розглянуто деякі аспекти ставленнядо дизайнерів в Україні загалом. Однак аналіз літератури виявив відсут‐ністьподібнихдослідженьутериторіальномурозрізі.Черезобмеженістьучасітаресурсахопитуваннябулопроведенолишеум.Мукачево.Черезцедослідження суспільної думки жителів Закарпатської області не можнавважатина100%достовірним.

Доцільним методом збору даних при проведенні досліджень такоготипуєсоціологічніопитування.Основним інструментомреалізаціїперсо‐нального опитування є анкета. Нами розроблена відповідна форма длязбору.Розробленотакожпланвибіркитавизначеноїїобсяг.

Опитуваннящодостереотипностісприйняттядизайнерівмалонасту‐пнірезультати:

–більшістьжителівЗакарпаття(73,3%)вважаютьпрофесіюдизайне‐рамистецькою.Причинуцьогомивбачаємовтому,щоЗакарпаттяєоднимзосередківмистецтванаУкраїні.Тутбуластворенаідосірозвиваєтьсяза‐карпатськашколаживопису;

–40%опитуванихвпевненіунеобхідностіспеціальноїосвітидлятого,щобстатипрофесійнимдизайнером;

–25,6%респондентіввважаютьпрофесіюжіночою;–23,3%опитуванихвважаютьпрофесіюпереоціненою;–21,1%думають,щопрофесіядизайнерадоречналишезакордоном.

Таким чином, у Закарпатській області підтверджується наявність певнихстереотипівщодопрофесіїдизайнера,однакїхнеможнавважатиміцними.

Другепитанняанкетиспрямованенавизначеннярівняпоінформова‐ностінаселенняпрорізновидидизайну.

57

Майже70%опитанихнайбільшвідомимізатребуванимвважаютьди‐зайн інтер’єру, половина опитаних – веб‐дизайн, 28,9% – дизайн одягу.Найменш популярним виявилися графічний, промисловий та ландшафт‐нийдизайн(23,3%,22,2%,20%відповідно).

У результаті опитування нами виявлено кількість людей, які маютьправильнеуявленняпропоняттясутографічногодизайну–більшеполо‐винизакарпатців.Результатипоказують,щовідрізнитиграфічнийдизайнвідпромислового40відсоткамопитанихважко,хочаціпоняттянеєнавітьприблизносхожимизасвоїмипризначеннями.Цеможнапов’язатизтим,щопромисловийдизайн,яквидпрофесійноїдіяльності,майженепредста‐вленийнаЗакарпатті.

Позитивними,нанашпогляд,єрезультати,яківідносятьсядотретьо‐го питання анкети: 65,6% людей вважають, що професійний дизайнеробов’язковоповиненматибазовухудожнюпідготовку,аце,якзазначалосяраніше,єважливимаспектомупрацідизайнера.

Одниміззавданьопитуваннясталовизначеннярівняобізнаностіна‐селенняпроспеціальнізаклади,якіготуютьпрофесійнихдизайнерівуЗа‐карпатськійобласті.Результати:

–65,6%опитуванихзнають,щопідготовкоюзаймаєтьсяВНЗ;–61,1%вважають,щодизайнерівготуютьнаспеціальнихкурсах;– 33,3% респондентів рахують, що закладами підготовку дизайнерів

здійснюютьсереднінавчальнізаклади;– 12% опитуваних, а це майже кожна десята людина, вважають, що

професійноїпідготовкудизайнерівнаЗакарпаттінездійснюютьвзагалі.Показовимєте,щоуточнитиназвиустанов,якіготуютьфахівцівзди‐

зайну, більшості респондентам складно. Незначна кількість тих, що все‐такивзмозіцезробити,–цеособивікомдо35років.Більшаобізнаністьпронавчальнізакладихудожньогоспрямуванняспостерігаєтьсясередабі‐турієнтівталюдейбезпосередньомистецькихпрофесій.

Висновки.ДлярозвиткуЗакарпатськогохудожньогоінститутутаза‐безпеченняуспішногопрацевлаштуваннянаринкупраційоговипускниківважливимстратегічнимзавданнямєформуванняпозитивногоіміджупро‐фесіїдизайнеранатериторіїнашоїобласті.

Одназвиявленихпроблем–недостатнійрівеньпоінформованостіна‐селенняпронавчальнізаклади,щоготуютьфахівцівздизайну.Цещеразпідтверджує гострунеобхідністьрозробки та реалізації грамотноїмарке‐тингової політики комунікацій, зокрема рекламної активності та заходівпаблікрілешнз(зв’язківзгромадськістю).

Длятого,щобнаселеннязналопронаявністьмистецькихзакладівнаЗакарпатті, необхідно налагодити взаємозв’язок між цими закладами тасуспільством, від якого залежить успіх функціонування цих організацій.Зазвичай,цейзв’язокналагоджуєтьсязавдякиЗМІ,інформаціївідродичів,друзів, знайомих,друкованимрекламнимносіямтамережі інтернету.Та‐кожефективнимбувбиподальшийрозвитокдіяльностізістворенняріз‐

58

номанітних виставок, майстер‐класів, тематичних художніх вечорів, доякихмоглибибутизалучениминелишехудожники,айлюди,непов’язанізмистецтвом.

ЗдійсненняцієїполітикинемаєлягатинаплечіодноголишеЗХІ.Ос‐кількирозвитокмісцевихнавчальнихзакладіввигіднийдлярегіонузага‐лом,йомумаютьсприятиіорганимісцевогосамоврядування,обласнаіра‐йонніадміністрації.ЛІТЕРАТУРАІДЖЕРЕЛЬНАБАЗА1. ДональдА.Норман.Дизайнпривычныхверей.=TheDesignofEverydayThings.

–М.:Вильямс,2006.–С.384.2. РозенсонИ.Основытеориидизайна.–СПб.,2006.–224с.3. ДоронинаН.Ландшафтныйдизайн.–Фитон,2006.–144с.4. ЛакшмиБхаскаран.Дизайнивремя.–СПб.:Арт‐родник,2009.5. РозенсонИ.Основытеориидизайна.–П.,2006.–224с.6. ТуэмлоуЭ.Графическийдизайн.Фирменный стиль,новейшиетехнологиии

креативныеидеи.–М.:АСТ,2007.–256с.7. Charlotte Fiell, Peter FiellContemporary Graphic Design. – Taschen Publishers,

2008.–559с.8. Wiedemann, Julius & Taborda, FelipeLatin‐American Graphic Design. –Taschen

Publishers,2008.–544с.9. ЛєбєдєвА.А.Ководствоя.–М.:ВидавництвоСтудіїАртеміяЛєбєдєва,2011.–

452с.10. ГолубецьО.М.МистецтвоХХстоліття:українськийшлях.–Львів,2013.–199с.11. НерешК.М.Маркетинговыеисследования.Практическоеруководство.–3‐е

изд./Пер.сангл.–М:ИД«Вильямс»,2003.–960с.12. ГолубковЕ.П.Маркетинговыеисследования:теория,методологияипракти‐

ка:Учебник». –3‐еизд., перераб.идоп. –М.:Издательство«Финпресс»,2003.–496с.

13. 50graphicdesignerstereotypes.[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://lamefork.me/post/4607777687/50‐graphic‐designer‐stereotypes‐previously‐50‐reasons

14. Stereotypesindesign..[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://visual.ly/stereotypes‐designs

15. Классическиестереотипыизаблужденияовеб‐дизайнерахиразработчиках.[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://desnews.ru/?p=29

16. Профессиядизайнера:рубимстереотипынакорню.[Електроннийресурс].–Режим доступу: http://idearu.com/profjessija‐dizajnjera‐rubim‐stjerjeotipy‐na‐kornju/

17. §34.Какзавещалвеликий.[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://www.livelib.ru/author/125768/quotes.

59

ВТРАЧЕНИЙРЕЛЬЄФНАФРОНТОНІПОЛТАВСЬКОГОКАДЕТСЬКОГОКОРПУСУ

РоманКУЧЕР,магістрант,

кафедраобразотворчогомистецтва,

ПолтавськийнаціональнийтехнічнийуніверситетіменіЮріяКондратюка,

м.Полтава

Науковийкерівник:О.О.Перець,старшийвикладачкафедриобразо‐творчогомистецтваархітектурно‐гофакультету,Полтавськийнаціо‐нальнийтехнічнийуніверситетіменіЮріяКондратюка,м.Полтава

Постановкапроблеми.ПетровськийПолтавськийкадетськийкорпус,якийбагатороківстоїтьбезнагляду,руйнуєтьсянаочах.Необхіднопровестиконсервацію,азгодоміреставраціюбудівлі.Приреставрації,потрібновра‐ховувативсіелементиіособливостіархітектуритодішньогочасу.Втраче‐нийрельєфна головномуфасаді кадетськогокорпусубувважливимеле‐ментом архітектурно‐художнього вирішення видатної пам’ятки доби піз‐ньогокласицизму.

Метароботи.ПроаналізуватиматеріализприводувтраченогорельєфунафасадіПолтавськогокадетськогокорпусу.ПровестианалогіїелементівскульптурноїкомпозиціїбудівліізприкладамиподібноїатрибутикиуСанкт‐Петербурзі.Відтворитиграфічноувиглядіескізубарельєффронтону.

Викладосновногоматеріалу.Полтавськийкадетськийкорпус – за‐критий військово‐навчальний заклад. Створений з ініціативи малоросій‐ськогогенерал‐губернатораМ.Г.Рєпніна,підтриманоїдворянамиПолтав‐ської,Катеринославської, Харківської і Чернігівської губерній.Проектбу‐дівлібувзатвердженийімператоромМиколоюІ4‐голипня1832р.Авторпроектуневідомий(вокремихджерелахзазначаєтьсяВ.П.Стасов),керів‐ництвозведеннямбудівліздійснювавархітектор‐художникМ.Бонч‐Брує‐вич.Будівництвокорпусутривалоз1835по1840рр.Триповерховабудів‐лямаєТ‐подібнуформуплану,центральначастинаголовногофасадуакцен‐тованавосьмиколоннимдоречнимпортиком,якийпіднятийнадаркадоюпершогоповерхуіувінчуєтьсятрикутнимфронтоном.

У ході дослідженнякомпозиціїфронтонубулопроаналізовановідоміширокому загалу фотографії будівлі, зокрема, розміщені на сайті Б. Три‐станова«ІсторіяПолтави»,неопублікованіранішезнімкиізприватнихар‐хівів.Приідентифікаціїоб’єктівпроводилосяпорівнянняїхзаналогічнимискульптурними композиціями будівель доби класицизму в Російській ім‐перії,зокрема,ум.Санкт‐Петербург.Такаметодиказумовленатимфактом,щопроекткорпусубувстворенийіндивідуальнодляПолтавивПетербурзі

60

та особисто затверджений імператором,що дає підстави для порівнянняйогоізвизначнимибудівлямистолиці.

Уходідослідженнябулочітковиявленозначнукількістьоб’єктівнаре‐льєфі. На передньому плані перший тип державного орлаМиколи І з роз‐правленимикрилами,кінцякрил,направленідонизу,підоднієюкороною,влівійлапітримаєскіпетрспіралевидноїзагостреноїформипокраяхівінкомуправійлапі,хвістптахазнаходитьсязнизуна3‐мупланіуформівіяла.

АналогічногоорлазнайденонафасадібудинкукордегардіїПетербурзь‐коїзаставивмістіВеликийНовгород.Натіліорлазнаходитьсящитзвензе‐лемМиколиІ,аналогічнезображеннявензелязнайденонапрапорікадетсь‐когокорпусутогочасу.Надругомуплані(позадуорла)поцентрукомпозиції,було виявлено велику дугоподібну звʼязку прутиків, обмотану стрічками.Схожізв’язкиєнафасадібудівлікордегардіїПетербурзькоїзаставиуВелико‐муНовгороді.Відцьоговінкапоправійілівійстороні,на3‐муплані,знахо‐дятьсястилізованідуховіінструменти–труби.Ізправоїтрубивиходятьдо‐горипідкутом300двіблискавки,аналогічнозлівоїсторони.

По центру композиції з верхньої частини, позаду орла, догори вихо‐дять промені. Всього 12 пучків, в кожному по два промені. Починаючи зправогокраюпроменів,позадукрилаорлазнаходятьсятрищити.Першийщитовальноїформи,обрамленийпоконтуру,зорнаментомпосерединіувигляді чотирикінцевої зірки, аналогічні щити знаходяться на рельєфіфронтонубудинкуРосійськогомузею(Санкт‐Петербург)надщитомнато‐мужрівнізображенознамено–цевінокуформікільцянасписі,аналогизнамена є на вищезгаданому рельєфі. Правіше знаходиться другий щит,шестикутноїформизобрамленнямпоконтуру,поцентрущитамалюнокнез’ясовано.Позадущитаздіймаєтьсязнамено:двоголовийорелнапали‐ці, з опущеними крилами вниз, за формою дуже наближений до орла нарельєфіголовноїаркиГоловногоштабу.Злівоїсторонизнаходитьсядво‐головийорелнапалицізпіднятимикриламидогори.

Наступнимоб’єктомбувпрапор,накінціпалиціякогобуловістря,схо‐женанаконечниксписа,основоювідтвореннязображенняпослужилипра‐поринарельєфахфасадівбудинків:Російськогомузею,Лененерго(вмину‐ломуКазармиПавловськогогренадерськогополку),аркаМосковськихтрі‐умфальнихворіт.ПозадулівогокрилаорлаМиколиІзнаходитьсясхожазаплямамикомпозиціязтрьохщитівіпрапора.Першийщитмаєформупівмі‐сяцязобрамленнямпоконтуру,аналогвиявленонаМосковськихтріумфаль‐нихворотахтанаМонументіСлавивПолтаві.Лівішезнаходиться2‐йщитшестикутної форми в обрамленні, по центру малюнок блискавок‐перунів.Алеостанній3‐йщиттапрапорнеможливорозпізнати.

З правого та лівого боку симетрично знаходиться два великих об’єми.Правийоб’єм‒цещитовальноїформи,піднимзнаходитьсяоб’єкт,щонага‐дуєримськийпоясзфалерами(медалями).Лівийоб’єкт–цевійськовийба‐рабан.Поправійілівійсторонісиметричнознаходятьсявійськовіпрапори,зякихідутьблискавки.Укутахфронтонувиявленоядра,складеніуформупі‐

61

раміди,вкількостішестиштуккожна.Найбільшийінтересвикликаєпрямо‐кутнийоб’єкт,щорозташованийпоцентру,одразупідорлом.Йогоневда‐єтьсяідентифікувати,томубулодекількаприпущеньщодойоговигляду:

- 1‐йваріант–військовийпідсумок(портфель);- 2‐йваріант–військовастрічкаімедальнаній;- 3‐йваріант–почеснаграмота(документ)ізвензелемПетраІ.Декретом РадиНароднихКомісарів від 12 лютого 1919 р. Петровський

Полтавськийкадетськийкорпусбувофіційно закритий.У1920р. вбудівлікорпусурозмістилипіхотнушколу,денавчавсяН.Ф.Ватутін,згодомгенералармії,визволительКиєвав1943р.Саметодівеласьроботапознищеннюат‐рибутівцарськоїдоби:бувчастководемонтованийрельєфнаголовномуфа‐саді(збитийорелтавійськоваатрибутика).Згодомтутдіялотанковеучили‐ще,апіслявійни–Полтавськевищезенітно‐ракетнекоманднеучилищеім.М.Ватутіна.Стінибудівліперефарбувалиубілийколір,ухрамівлаштувалиактовийзалзбарельєфомЛеніна.Алевійськоваівиховнасутькорпусузали‐шалася.ПідчасУкраїнськоїнезалежностізанехваткикоштівіхалатностімі‐сцевихкерівниківвеличезнийкомплексвцентрімістаставзанедбаниміза‐бутим,урезультатічогозавалилисяперекриттяікуполнадбудівлеюхраму.

Висновки. Дослідивши та представивши нові матеріали з приводувтраченоїскульптурноїкомпозиції,можназробитивисновок,щодослідже‐ний рельєф на фасаді Петровського Полтавського кадетського корпусу єважливим елементом архітектурно‐художнього вирішення видатної па‐м’яткидобипізньогокласицизму.


1. Геральдика.Русскийдвуглавыйорёл.[Електроннийресурс].–Режимдоступу:

http://www.liveinternet.ru/users/socker/post144047145/.2. КазармыПавловскоголейб‐гвардииполка[Електроннийресурс].–Режим

доступу:http://ru.wikipedia.org/wiki/Казармы_Павловского_лейб‐гвардии_полка

3. МосковскиеТриумфальныеворота[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://ru.wikipedia.org/wiki/Московские_Триумфальные_ворота

4. Петровськийполтавськийкадетськийкорпус[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://histpol.pl.ua/pages/content.php?page=4480

5. Позднийклассицизм[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://inf.yspu.yar.ru/4h/s4/pozdniiklassicizm.htm

6. Полтавскийкадетскийкорпус–спастипамятникисторииикультуры[Елек‐троннийресурс].–Режимдоступу:http://odnarodyna.com.ua/content/poltavskiy‐kadetskiy‐korpus‐spasti‐pamyatnik‐istorii‐i‐kultury

7. БудинокГоловногоштабу(Санкт‐Петербург)[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://ru.wikipedia.org/wiki/Здание_Главного_штаба_(Санкт‐Пе‐тербург)

8. БудівлякордегардіїуПетербурзькоїзастави:[Електроннийресурс].–Режимдо‐ступу:http://ru.wikipedia.org/wiki/Кордегардия_у_Петербургской_заставы

62

ВОЛОДИМИРВОРОНЧАК–МАЙСТЕРПРИЗАБУТОГОНАРОДНОГОМИСТЕЦТВА

ВасильЛЮБКІВСЬКИЙ,

СвітланаПАВЛЮК,студентифакультету

архітектури,будівництватадекоративно‐прикладного

мистецтва,Чернівецькийнаціональнийуніверситет

іменіЮ.Федьковича,м.Вижниця

Науковийкерівник:Н.В.Гатеж,асистенткафедриДПМ,ЧернівецькийнаціональнийуніверситетіменіЮ.Федьковича,м.ВижницяПостанова проблеми. З давніх‐

давенмистецтвовідображаєтьсяупо‐бутових речах надзвичайною кількіс‐тюспособівїхдекорування.Розкрива‐ючисутністькожної зцихтехнік,ро‐зуміємо,щокорені їх виникнення ся‐гають столітніх глибин давнини. Ба‐гато способів декорування втрачаю‐ться в сучасному ритмі життя, їх невідтворюють, івонипропадаютьв іс‐торії,якуніхтонезанотовує. Такими

технікамиєбондарствотахудожнєвипалювання–старийспосібдекору‐ваннядерев’янихвиробівнаГуцульщині.

Метадослідження–висвітлититворчістьмитцяВолодимираІванови‐ча Ворончака, який зберігає історичне надбання – традиції гуцульськогокраю–бондарствотахудожнєвипалювання.

Виклад основного матеріалу. Володимир Ворончак народився 23серпня1951р.ум.ХоростківГусятинськогорайонуТернопільськоїоблас‐ті.Тутвінзакінчиву1968роцісереднюшколуівжев1971рокувступаєдоВижницькогоучилищаприкладногомистецтва.Середйоговикладачів–В.Ру‐синтаП. Злочевський, якінадалимолодомухудожникові ґрунтовну освітупорізьбленнюдереватахудожньомувипалюванні.ЗакінчившиВижниць‐кеучилище,навчанняпродовживуОдеськомудержавномупедагогічномуінститутіім.К.Д.Ушинського.

Якось,будучивКиєві,ВолодимирзайшовнаАндріївськийУзвіз іпо‐бачивтамгуцульськідерев’янівироби.Йогозахопилинелишеособливостівиготовлення,алейїхнєоздоблення.Такумайстравиниклобажанняна‐вчитися мистецтву виготовлення таких речей у гуцульських майстрів.

63

Володимир Іванович розповів про цеголовному художникові Міністерствалісового господарстваВасилевіПара‐хіну, який порадив звернутись до за‐служеного майстра народноїтворчості України, знаменитогобондаря – ІванаГрималюка з с. РічкаКосівського району Івано‐Франківськоїобласті.УцьогомайстраВолодимир навчився бондарству, іневдовзінавчанняпочалодаватисвоїплоди на виставках району, області,КиєватазамежамиУкраїни.

Бондарство та художнє випалю‐вання було досить поширене на Гу‐цульщинівминуломустолітті.Історіясвідчить, що дід Василя Шкрібляка(засновник Вижницького училища),Іван Шкрібляк, мав невелике госпо‐дарство і займався бондарством тавипалюванням. У декоруванні бон‐дарнихвиробіввизначальнимисклад‐никамиєдеревоійоговічний«ворог»– вогонь. Завдяки нагрітому на вогні«писаку»майстернаноситьнадеревоелементи традиційного характеру,який підсилює об’ємно‐просторовесприйняттякожноговиробу.

Володимир Іванович дуже добреволодіє своєріднимиприйомами тра‐

диційногоформотворення,іразомзтим,йомупритаманнийсвійоригіналь‐нийпочерк,якоговіндотримуєтьсятаякийздавнахарактернийдляВиж‐ницькоїшколидекоративно‐ужитковогомистецтва.

ТворчіпошукиВолодимираІвановичабазуютьсянапошукуноватор‐ськихрішеньбондарстватавипалювання,іводночасєтрадиційно‐консер‐вативними,щонеруйнуютьетномистецькийкоднародногомистецтваук‐раїнців.

Майстерусвоїйтворчостівикористовуєпризабутіформипосуду–ко‐новки,черпачки,дійнички,ложкарі,корінники,бечівки,бербенички.

ВолодимирІвановичВорончакнамагаєтьсябутинеповторнимувиго‐товленні виробів. Хоч насправді, у мистецтві бондарства та художньоговипалюванняценетакуже ілегко,бокласична стриманістьтапростотатакихречей–понадусе.Івсеж,підкорившиїмсвоюфантазію,авторзпри‐

64

таманнимйомупочуттямтактуйхудожньогосмакувіднаходитьта ство‐рюєновівитонченіформидавніхпредметівужитку.Адекордобираєтаклегко і вільно, що хочеться прикрасити цими роботами сучасний побут,абизігрітидушуприродноюкрасоюдерева,йогочистотоюітеплом,пов‐нитисвіжимсмерековимзапахом,звеселитирозквітлимивізерунками,пи‐санимивогнемтапрадавнімизнаками‐письменами.

ТвориВолодимираІвановичапредставляютьяктрадиційнізразкиви‐робів,таківласніальтернативніпошуки.Вінзнаходитьпостійнийімпульсдлявиникненняновихідей,коливпоєднаннідизайнуздосконалоютехні‐коюстворюємистецькіоб’єкти,щовідображаютьсьогодення,йоготенденціїтацінності.

ТворчістьмайстраВолодимира ІвановичаВорончакаєцікавою і зна‐чимою сторінкою українського традиційного мистецтва, яка поєднала всобісинтетичноноваторство ітрадицію,форму іорнаментику.2005рокуголову Буковинського осередку Національної спілки майстрів народногомистецтва України В. Ворончака удостоїли звання заслуженого майстранародноїтворчостіУкраїни.Заексклюзивністьробіттазбереження іроз‐витокнародногоремесластаттяпротворчістьВолодимираІвановичауві‐йшладоВсеукраїнськоїенциклопедіїмайстрівнародногомистецтва.

ТворчийдоробокВолодимираВорончакатайогоактивнапозиціямит‐ця,педагога,організаторадавносталиприкладомпристрасноговболіван‐нязарозвитокукраїнськогонародногомистецтванаБуковині.НасьогодніпанВолодимир–учасникчисленнихобласних,всеукраїнських,міжнарод‐нихвиставок, симпозіумів, ярмарківтафестивалів, відзначенийбагатьмапочесниминагородами.

Висновки.Отже,можемо сміливо стверджувати,щомистецтводеко‐руваннявиробівпобутовоговжиткутехнікоюбондарстватадекоративно‐го випалювання не загублене в століттях неписаної історії. Її охоронцемзбереженнявиступаєхорошапрацьовитаталановиталюдина–ВолодимирВорончак.ЛІТЕРАТУРАІДЖЕРЕЛЬНАБАЗА1. Відеофільм «Деревоспів Володимира Ворончака» (демонструвався по УТ 14

грудня1994р.)–Народнасамодіяльнакіностудія«Черемош»,м.Вижниця.2. Колісниченко В. Деревоспів Володимира Ворончака // Вижницькі обрії. –

1994.–1січня.3. ДеревоспівВолодимираВорончака.–Вижниця:Черемош,2012.

65

АНАЛІЗМАРКЕТИНГОВОЇДІЯЛЬНОСТІКІНОФЕСТИВАЛІВВУКРАЇНІ

ЕвелінаМАН,

студентка3курсу,кафедраменеджменту

мистецтва,Львівськанаціональнаакадеміямистецтв,

м.Львів

Науковийкерівник:М.Я.Бесага,кандидатмистецтвознавства,доцент,керівниквідділуміжнароднихзв’язків,Львівськанаціональнаакадеміямистецтв,м.Львів

Постановка проблеми. Функціонування і розвиток кінематографіїпотребуєпостійноїпідтримкиіопікуваннязбокудержавиіорганіввладирізнихрівнів,створеннявідповідної інфраструктуригалузі,капіталовкла‐деньіпоточногофінансування,забезпеченняматеріально‐технічнимиза‐собамитощо.Черезкризовіявищавекономіці,непростіпроцесиреформу‐ваннявсьогосуспільно‐політичногожиттякіновУкраїніперебуваєустані,що не повноюмірою задовольняє потреби культурного і духовного відро‐дженняукраїнськогонароду.

Уцихнепростихумовахпродовжуютьфункціонуватирізноманітнікі‐нофестивалі.Цізаходидаютьдоситьоб’єктивнеуявленняпростанвітчиз‐няногокінематографа,представляютьновітенденціївукраїнськомукінотадолучаютьдонихширокіколаглядачів.

Метадослідження–розкритизначеннякінофестивалівуформуваннікіноринкувУкраїні.

Виклад основногоматеріалу. Індустрія кінематографії є одночасногалуззюкультуритаекономіки.Зточкизорукультуриствореннякінофільму–творчийнематеріальнийпроцес,щомаєнаметіпідвищеннякультурногорівня глядачів. З точки зору економіки створення кінофільму – це ство‐ренняпродукту,щоприноситьдохід.Наразікіноіндустріявпритулпідійшладопроблемививченняринку,ітутважливемісцезаймаємаркетинг.Вумо‐вахринковоїекономікимаркетингстаєінструментом,безякогонеможливареалізаціякінопроектів.

Мета кіноіндустрії – отримання максимальних прибутків від прове‐деннярізнихкультурно‐дозвіллєвихзаходівікомерційнихвидівдіяльнос‐ті(утомучислікінопоказів).Усвітовійпрактицікінобізнесувитягнутіфес‐тивальною індустрією прибутки частково спрямовуються на завершенняперспективнихкінопроектів.Однакцеможливолишезаумовиучастікар‐тинивконкурсіфестивалю‐інвестора.Утакомувипадкуфестивальможнарозглядати в якості одного з джерелфінансування завершення конкрет‐ногокінопроекту.

66

КіноіндустріяУкраїни, втім, як і всі інші сферижиттєдіяльності дер‐жави, знаходиться не в найкращому становищі. Удосконалити діяльністькінофестивалівможливо,створившихорошуматеріальнубазу іззалучен‐ням спонсорів, закордонних інвестицій, завдяки співпраці з освітніми за‐кладами(кіноклубиушколах,курсісторіїукраїнськоготасвітовогокіноуВНЗ,фільмотекиукраїнськихфільмівушколах,майстер‐класиіт.д.),рек‐ламізметоюінформуванняпотенційнихспоживачів(медіа,інтернет).

Організація благодійних показів для залучення нової аудиторії, виїзніпоказиврізнихрегіонах,містечкахУкраїни.Впровадженнясвоєрідноїновиз‐ни:показипідвідкритимнебом,проектуванняфільміву спальнихрайонахдлямісцевої громади,показтематичногокіно,показфільмівунестандарт‐нихлокаціях(дахи,дворики,транспорт,закинутібудинки,фабрики).

Висновки.Якщоукраїнськікінофестиваліусвоїймаркетинговійдіяль‐ностівізьмутьдоувагитаківажливіскладові,якбенчмаркетинг,співпра‐ця,копродукція,партнерство,тоїхефективністьізначущістьзростевде‐кількаразів, оскільки світ технологій, талановиті режисери, сценаристи іакторизалишатьсянескоренимиіцілеспрямованимийнадалі,аукраїнсь‐кекіноіснувалоіпротрималосяізсамихвитоківімає,всуперечусьомучиненайміцнішекорінняусвіті.

ЛІТЕРАТУРАІДЖЕРЕЛЬНАБАЗА1. Реалізаціядержавноїполітикивгалузікультури:Аналіт.звітМ‐вакультуриі

туризмуза2008рік.–К.:М‐вокультуриітуризмуУкраїни,2009.–256с.2. КокотюхаА.Надругихпосмотретьсебяпоказать/А.Кокотюха//Вечер.вес‐

ти.,2009.–14мая.–С.14.3. РябецьО.Кінематографякобличчянації:СьогодніДеньукраїнськогокіно–

чимаємощосвяткувати?/О.Рябець//День.,2009.–12вересень.4. Агрест‐КоротковаС.«Молодість»змінюєкомандуібудуєпланинадесятиріч‐

чя/С.Агрест‐Короткова//День.,2009.–4лип.5. ОгурчиковП.К.Кинофестивалькаксредствопродвижениякинофильмов/П.

К. Огурчиков, В. В.Падейской В.И. Сидоренко // МАСТЕРСТВО ПРОДЮ‐СЕРАКИНОИТЕЛЕВИДЕНИЯ.–М.:ЮНИТИ‐ДАНА,2009.–863с.

6. СидоренкоВ.И.Профессия–продюсеркиноителевидения./В.И.Сидоренко//Практическиеподходы.М.:ЮНИТИ‐ДАНА,2010.–С.411.

7. Шевченко Д. А. Маркетинговая и псевдо маркетинговая разведка: теория ипрактика/Д.А.Шевченко//Практическиймаркетинг№1,2012.–С.4–11.

8. АакерД.Маркетинговыеисследования/Д.Аакер,В.Кумар,Дж.Дэй//Марке‐тинговыеисследования.–СПб.:Питер,2004.–С.22–23.

9. ШевченкоД.А.Реклама.Маркетинг/Д.А.Шевченко//PR.–М.:РГГУ,2014.–С.97.10. КотлерФ.Основымаркетинга/Ф.Котлер//Основымаркетинга.–М.:Изда‐

тельскийдом«Вильямс»,2007.–С.402.11. БалашБ.Кино.Становлениеисущностьновогоискусства/Б.Балаш//Про‐

гресс.–М.1968.12. ШевченкоД.А.Реклама.Маркетинг/Д.А.Шевченко//PR.–М.:РГГУ,2014.–С.387.

67

УНІКАЛЬНІСТЬТВОРЧОЇСПАДЩИНИЕДУАРДАФЕДОРОВИЧАЖУКОВСЬКОГО

Мар’янаМИЦКАН,

студенткафакультетуархітекту‐ри,будівництватадекоративно‐



Науковийкерівник:М.І.Жаворонкова,завідувачкафедриобразотворчогомистецтва,ЧернівецькийнаціональнийуніверситетіменіЮ.Федьковича,членСпілкидизайнерівУкраїни,м.Вижниця

Постанова проблеми. На короткий часоживутьунашійуявірадісніхвилинижиття ітворчості геніальногомитця, коливінтворивдивовижниймистецькийсвітізпензля,фарбита палітри, любові до рідної землі, до отчогодому, до одвічних народних цінностей. Мис‐тецькі твори сталитимджерелом, з якогомибудемочерпатидоброту,почуттяпрекрасного,очищатися й насолоджуватися надзвичайноюсвіжістюмистецькоїмови.Мистецтво–цеВінсам,–ЕдуардФедоровичЖуковський.

Метанашогодослідження–висвітлитиос‐новніфактижиттєвого та творчогошляху бу‐ковинськогомитцяХХІст.Е.Ф.Жуковського.

Викладосновногоматеріалу.Яскравоюзіркоюзасвітивсяталантма‐ленькогоЕдуарда14березня1935року,якийнародивсявродинітрудовихінтелігентів–інженераФедоратахіміка‐лаборантацукровогозаводуОле‐ниЖуковськихна Харківщині.Поштовх до пізнаннямистецтва він отри‐мав,випадковопобачивширепродукціїкартинЛевітана,Айвазовського.Цідитячівраженнянастількиглибокозакарбувалисяусвідомості,щовпро‐довжусьогойогожиттязмушувалитремтітисерцехудожника.

ДумкипроподальшенавчанняніколинепокидалиЕдуарда.Спілкую‐чись з різними людьми, він довідався,що на Західній Україні є училищеприкладногомистецтваумаленькомурайонномумістечкуВижницяЧер‐нівецькоїобласті.

Жуковський їхав до обраної Вижниці, до омріяної мети, і зовсім незнав,щосаметоді,в1955році,вінвизначивсвійжиттєвийшлях,назавж‐дипов’язавшисвоюдолютатворчістьзцимбуковинськиммістом.

68

Закінчившиу1950роціучилище,ЕдуардЖуковськийінездогадува‐тиметься,що вже через рік знову повернеться сюди викладачем. Ішлях,який він пройде до посадидиректора, розпочнеться з праці завмузеєм, азгодом–викладачакресленняіперспективи,рисунку,шрифтів,ітількив1963роцінамолодшихкурсахвестимеосновикомпозиції.

У 1973роціЕ.Жуковський стаєдиректоромзакладу, проякийчерезкількароківзнатимутьусюди.

Київ,1976рік.Інститутпроблем,Литва,АкадеміяНаукУкраїни.Тодійпоталанилопознайомитись з кандидатомтехнічнихнаукЛакеєвим, домо‐витись про дружнє спілкування.Невдовзі інститутові знадобивсядаруноквисокійурядовійособі.ЗвернулисьдоЖуковського.Рішеннябулоспільним–литвоіфілігрань.Тодійдовелосядетальноознайомитисьзунікальноюнатойчастехнологією.Так,вучилищіналагоджуєтьсятехнологіялитва.

ЧуткипроосвоєнняхудожньоголитвауКиєвітавпровадженняйоговнавчальнийпроцесВижницькогоучилищаприкладногомистецтвашвид‐ко поширились Україною. До навчального закладу надходили пропозиціїна замовлення, більшість з яких знайшлипозитивнийвідгук.Музей учи‐лищапоповнювавсяунікальнимироботами,виконанимивтехніціхудож‐ньоголитва.

ДоЕ.Жуковськогозавждизверталися, колибулапотрібнаунікальнаріч.Вінвиконаввазувисотою1м20см,девикористано26кілограмівкри‐шталю, литво і філігрань. Портрет Джамбула народжується після замов‐ленняювілейногоподарункуКазахстанувідУкраїни.Задумгобеленудив‐ноїкрасивтілюєтьсявреальністьвс.РешетилівкаПолтавськоїобластіпідбезпосереднімкерівництвомЕдуардаФедоровича.

У1981роціЕдуардуФедоровичуЖуковськомубулоприсвоєнозваннязаслуженогопрацівникаУкраїни.

Творчежиття,нелишеудиректорськомукріслі,алейзамольбертом,постійно супроводжувало художника.Незабутнєвраженняприносиларо‐ботаувихіднідні,уперіодлітньоївідпустки.Уцейкороткийтапрекрас‐нийперіодчастовиникалиновіідеїтареалізовувалисястарізадуми.Спіл‐куваннязприродоюдозволялонаповнитисебеновимидумкамиівражен‐нями, які збагачували знання. На пленері працював, не відчуваючи часу.Сотні акварелейтворивдоповноговиснаження, донестями, досягнувшинелишепевнихуспіхів,айзначнихвисот.

Протягом 1957‐2000 років створює близько 1200 картин. Серед нихчудовіакварелі«Інтер’єргуцульськоїхативхуторіМалинешному»,«РаноквКарпатах»,«Глошина»,Осінніймотив»,«Буковийліс»,«Дорогавгорах»табагатоінших.

ЕдуардЖуковськийбагаторобітдарувавлюдям.Удеякихз’являлисямаленькігалереїйогоробіт,якимивонигордилися.Чуткипроцепоширю‐валисязблискавичноюшвидкістюікількістьбажаючихпридбатийогока‐ртинистрімкозростали.ВонипомандрувалисвітамидоКиєва,Одеси,Мос‐кви,Сум,Чернівців,Вінниці,потраплялидоМолдовитаКазахстану,Кана‐

69

дитаНімеччини.Непокладаючирук, художникпродовжувавпрацювати,намагаючисьдосягнутимистецькихвершин.

На59‐муроціжиттяЕдуардаФедоровичаЖуковськогоприйнялидоСпілкихудожниківУкраїни.24серпня1997рокууВижницібулавідкритапершаперсональнавиставкахудожника,щопроходилавзаліЦентруісто‐рії,культуритапобутуВижницькогорайону.Навідкриттяприйшлобагатолюдей.Більшістьвідвідувачів із здивуваннямдивилисьнахудожника,бонічогонезналипройоготворчість.

Оформившипенсію,Е.Ф.Жуковськийплануєтворити.Аленаприкінці1998рокудовелосялягтивлікарню.

1999‐2000‐і–рокиостанньоговибухумитця.Ужеважкохворий,худо‐жникстворюєще15олійнихкартин,девисповідуєсвоюдушу,залишаєувічностібезмежнулюбовдобуковинськоїземлі,якадавалайомунатхнен‐нявпродовжусьогоземногошляху.

8травня2000рокузаплакалигоримиттєвоюзливоюпрощаннязлю‐диною,якавідтворювалачарівнийБожийсвіт.

Висновки. Коли світ покидає звичайна людина, то забирає з собоюсвійсвіт,аколийогополишаєхудожник,тозалишаєпіслясебецілийсвіт.Ісправді,неканевнебуттяйогоособистість,бообразинаполотнах,якживістворіння. Їхоточенняповнедумок,мрійхудожника,якийпо‐своємуроз‐мовляєзнамипросокровенне.ЛІТЕРАТУРАІДЖЕРЕЛЬНАБАЗА1.Інформаціядлянаписаннятездослідженнянаданадружиноюмитця–Жуков‐

ськоюВ.І.

70

МЕЖИГІРСЬКИЙХУДОЖНІЙТЕХНІКУМУКОНТЕКСТІКИЇВСЬКОЇШКОЛИКЕРАМІКИ

ЯнаПЕТРОВА,

магістрант,кафедраобразотворчогомистецтва,Полтавськийнаціональний

технічнийуніверситетіменіЮріяКондратюка,

м.Полтава

Науковийкерівник:І.А.Гуржій,старшийвикладачкафедриобразотворчогомистецтва,ПолтавськийнаціональнийтехнічнийуніверситетіменіЮріяКондратюка,м.Полтава

ПостановкапроблемиКераміка–одинізнайбільшпоширенихвидів

українського мистецтва. Цьому явищу сприяли багаті поклади глини повсій території України, завдяки яким впродовж віків склалися гончарніосередкитакерамічніцентри.Коженізнихмаєсвоюісторію,технологічнітахудожніособливості,яківиражаютьсяупластичнійформ,орнаментиці,кольорі. Керамічнемистецтво поділяється на академічну кераміку та на‐родну.АкадемічнакерамікавиниклавжевХХст.,алесвійпочатокбереізтрадиційної.Намісцях,депрацювализначнікерамічніцентри,булизасно‐ваніпрофесійнізаклади,якіготуваликваліфікованихкерамістів.Однієюізпрофесійнихшкілкерамікиєкиївськашкола,настановленняякоївплину‐локількафакторів,однимізякихєстворенняМежигірськоготехнікуму.

Мета статті: у контексті київськоїшколикерамікидати характерис‐тикуробітМежигірськоготехнікуму,визначитиосновніриси,притаманнікераміцімайстрів,якіотрималиосвітувцьомузакладі.

Викладосновногоматеріалу.У1919роціуМежигір’ї,щопідКиєвом,буластворенакерамічнашкола‐майстерня.У1923роцірішеннямНарком‐освіти керамічнушколу‐майстерню було реорганізовано у мистецько‐ке‐рамічнийтехнікум,з1928по1930рікнайогобазіфункціонувавТехноло‐гічнийінституткерамікиіскла.У1930роціінститутперевелидоКиєва,ачерезрік–закрили.

Незмінним директором Межигірського технікуму‐інституту в 1923‐1930 роках був В. Седляр. Помічниками і, головне, однодумцями у всіхсправах – його однокурсники по Київському художньому інституту. Цейфактдаєпідставикваліфікуватицейнавчальчальнийзаклад, якщеодинпаростокбойчукізму.

Межигірцівпроваджуваливпрактикудекоративногомистецтватіна‐станови,якіодержаливідБойчука.Прицьомувеликаувагаприділяласьса‐моосвіті.М.Бойчукзауважував,щовеликіхудожнідосягнення–цесплав

71

вселюдськихнабутківпротягом свогорозвитку, і тому в пошукахшляхівнепотрібнозупинятисянаодному,авідшукативхудожнійспадщинівсіхстолітьівсіхнародівдосконалітвори,прочитатиїхтапроаналізувати.

Слідомзавчителем,Седлярвідкривавпередсвоїмиучняминеосяжніобріїзнань(зважимонаконтингент:більшість–сільськідіти,інші–робіт‐ничамолодь).Налекціїприносивальбоми ікнигизобразотворчогомис‐тецтва.

КрімВ.Седляра,унавчальномузакладівикладалиІ.Падалка,О.Мизін–композицію;О.Павленко–рисунок;Є.Сагайдачний,Б.Кратко–скульптуру;П. Іванченко, К. Кривич – керамічнемалювання;О. Черепова – технологію;Я.Радуль–історію;І.Морачевський–технічнідисципліни.Двафакультети–художнійтатехнологічнийготувалиспеціалістівдляхудожньоїпромисловос‐ті.Алетехнологимусилиопануватиосновиобразотворчогомистецтва,аху‐дожники–досконалознатитехнологіюкерамічноговиробництва.

Ідея виховання спеціаліста широкого профілю належала В. Седляру.Йоговихованцівражалиширотоюсвоєїпрофесійноїпідготовки.Середго‐ловних принципів був синтез техніки і мистецтва. Далі – «загартування»практикою,чомуприділяласяособливаувага.Якправило,вонапроходилана заводах Донбасу та Уралу. Їхали туди серйозно підготовленими, аджепротягомнавчання студентибудувалипечі, готували глинянумасу,фор‐мувалиівипалюваливироби,самівиготовлялисобіінструменти.

Н.Федорова, одна із випускниць інституту, згадує,що всі майстерні,буличудовооснащені (200гончарнихстанків,8станківдляформування,горно,одинвеликийідвамалихмуфелі)тацілодобововідкриті.Навчаль‐напрограмапередбачаламаксимальноглибокеопануванняспадщиникла‐сичногомистецтва, аби«поставитиоко іруку»черезкопіюваннякращихзразківграфікитаживописузподальшимїхніманалізом.УцьомуСедлярйшовшляхамисвоговчителя,дотримуючисьпринципу:вчитисьнависо‐кихзразках, ібажано–наоригіналах.ОсьчомустудентизМежигір’явча‐щалипідсклепінняМихайлівськогособорутаСофіїКиївськоїівмузеї.

Унавчальномузакладіорієнтувалисянавільнетворчемислення,зао‐хочувалосьраціоналізаторство.Ставилисьзавданняформально‐технічнихпошуківугалузікольору,простору,композиції,атакожвиконаннятворувнетрадиційних техніках. Так, у навчальній практиці Межигір’я вперше вУкраїнібуловпровадженотехнікудекоруфаянсузадопомогоюаерографа,якадозволялавіднаходитиоригінальнікомпозиційнірішення,використо‐вуватияктонові,такіконтрастніколірнісполучення.

Важливо,щоупрограміпоєднувалитрадиціїукраїнськоїнародноїке‐рамікизтехнологічнимтахудожнімноваторством.Разомзвикладачами,якімаливищуосвіту,утехнікумівикладалимайстрикерамікиМ.Касихінта А. Боровичко.Носії традицій народного гончарства, вони проводили зучнямипрактичнізаняттянагончарномуколі.Народнемистецтвосприй‐малосятворчо,провокуючидопошуківусеновихіновихваріаційукраїн‐ськоїкераміки.

72

Студентівспрямовувалинастворенняпредметівсучаснихзаформоюітематикоюрозпису.ВідштовхуючисьвіддосягненьагітфарфоруЛенінград‐ськогофарфоровогозаводуім.Ломоносова,Седлярвважав,щокожнийви‐ріб(декоративнийчиужитковийпосудабодекоративнаскульптура)пови‐ненщейвиховувати.

Вихованцямтехнікумудоводилосьвиконуватироботиназамовленняпартії івводитиурозписреволюційнігасла,заклики,геральдику.Але,навідмінувідленінградців,тутціелементипоєднувалисязнароднимигон‐чарнимиформами,мотивами,сюжетаминародногорозпису.Заразвиконав‐цям цих творів можна закидати еклектизм чи компілятивність їх методу.Протебувстворенийцілкоморигінальнийстильудекоративномумистецтві,якийставзнакомсвогочасу–складного,суперечливого,іразомзтим–ро‐мантичного,позначеногопошукаминовоїобразно‐художньоїмови.

Длятворіввипускників‐межигірцівхарактернімасивністьідекоратив‐на пластичність, ґеральдичність композиції, площинність, застосуваннядекількохточокзоруідеякихкомпозиційнихцентрів,переважанняузоб‐раженнівертикально‐горизонтальноїструктури,відкиданнязайвихдета‐лей.Кольоровапалітраполіхромна.Широкийспектрбарвниківдававзмо‐густворюватияскраві,декоративніроботи.

Одна із випускниць технікуму Ніна Федорова була визначним тех‐нологом,якастворилаширокугамукольоровихполив:чорну,червону,відті‐нки бірюзово‐сріблястої, сріблясто‐перламутрової. Барвники майстерніНіни Іванівни стали її візитівкою. Саме в майстерні відбулося створеннячервоноїполиви(наосновіміді),спектрякоїувібравчервленезолото,ко‐льористиглоївишнітагарячоїкрові.Завдякицимтехнологічнимрозроб‐кам, київській школі кераміки притаманні живописність, поліфонічністькольоровихтем.Однією ізмитцівцієїшколи,Л.Мєшковою,був створенийоригінальнийстиль,якийотримавназву«керамічнийживопис».

Висновки.Київськашколакерамікизаперіодсвогостановленнявві‐бралав себерисинародного, візантійського та трипільськогомистецтва.СтворенняМежигірськогомистецькоготехнікумубулооднимізетапівфор‐муванняцієїшколи.Воносталобазовимпідґрунтямдляподальшогозрос‐туакадемічногомистецтвакерамікивКиєві.ЛІТЕРАТУРАІДЖЕРЕЛЬНАБАЗА1. МусієнкоП.Н.ХудожникиМежигір’я/П.Н.Мусієнко//Народнатворчістьта

етнографія.–1989.–№6.–С.48–51.2. КрутенкоН.Межигір’я.Історіязпродовженням/НаталяКрутенко//Обра‐

зотворчемистецтво.–1990.–№5.–С.17–20.3. http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/40899/36‐

Mysuga.pdf?sequence=14.МанучароваН.Д.Декоративно‐прикладнемистецтвоУкраїнськоїРСР/Н.

Манучарова;[зазаг.ред.Є.Катоніна].–К.:Вид‐воАкад.архіт.УРСР.

73

РОСІЙСЬКО‐ТУРЕЦЬКАВІЙНА1877‐1878РОКІВУТВОРЧОСТІВ.ВЕРЕЩАГІНА

Т.СІРОВСЬКА,

студентка401‐АО,Полтавськийнаціональний

технічнийуніверситетіменіЮріяКондратюка,

м.Полтава


Постановкапроблеми.Картинивидатногохудожника‐баталістаВ.В.Ве‐

рещагінарозкриваютьжорстокеантилюдськеобличчявійни.Унашсклад‐нийчас,колизагальнеполітичненапруженнявиливаєтьсяврізноманітнівійськовіконфлікти,колинезалежністьіпроцвітанняоднієїдержави«за‐важаєспокійножити»іншій,колиллєтьсяневиннакровнавівтарімперсь‐кихамбіцій,творчістьВ.В.Верещагінанабуваєзновуактуальності.

Мета дослідження – привернути увагу творчої молоді до загально‐людськихцінностейігуманізму,опираючисьнамистецькийаналізтворчоїспадщиниВ.В.Верещагіна.

Викладосновногоматеріалу.1876рік–йдевійназазвільненняСер‐біїтаЧорногоріївідтурецькихзагарбників.УцейчасВ.ВерещагінпрацюєуФранції і пильно слідкує за героїчноюборотьбоюбалканськихнародів.Художникповністюрозділявнастроїпередовоїчастиниросійськогосуспіль‐ства,якабажалазвільненнятанезалежностіБалкан.Ідеологпередвижни‐ківІ.Крамскойутічасигарячестверджував,щотоєділочестітадобра,щоросійський народ повинен захищати народи, які гноблять на очах у всіх.Так,художникВ.Полєновдобровольцемвоювавврядахсербськоїарміїтабувдвічінагородженийзахоробрість.Верещагінбравучастьузборахпо‐жертвнадопомогусербамізбиравсятакожїхатинаБалкани.

Яксправжнійпатріоттагуманіст,В.Верещагінспівчуваввизвольніймі‐сії російської армії, палав ненавистю до турецьких загарбників.Ще восени1876р.булозадоволенопроханняВерещагінапрозарахуванняйогодошта‐буросійськихвійськ,а16(28)квітня1877р.вінвиїхавзПарижадоармії.

Після прибуття доКишинева та появи в Головномуштабі російськоїармії,Верещагінабулодолученодоад’ютантськогоскладуголовнокоман‐дувача, але без права на казенне утримання. Не зважаючи на викликаніцимвеликіматеріальніскладності,Верещагінпогодивсянаподібніумови,оскількицезабезпечувалойомубільшунезалежність, свободупересуван‐ня,можливістьноситицивільневбрання.

НадругийденьпісляприбуттяхудожникадоЖуржева,турки,зпро‐тилежного берегу Дунаю, розпочали потужний артилерійський обстрілстарихрумунськихторговихсуден,щостоялинарічціпоблизуміста.Пізні‐

74

шехудожникзгадував:«Гранатипадализовсімблизькоколомене,колитур‐кипристрілялися,лишедеякіснарядипадалинаберег,більшістьлягалоабонасудна,абоуводуміжнимиіпередними…».ЗПлевниВерещагінвідправивдоРосіїсорокетюдівтамалюнків.Художникдужепереймавсядолеюетюдів,оскільки створені вони були буквально ціною крові та щоденного ризикужиттям.ПротелікарСтуковенковтративвсіцібезцінніроботиуБолгарії,тавонибезсліднозникли,незважаючинабагаторічніпошуки.

ЗзагономСкобелєвахудожникздійсниввзимкучерезБалканинеймовір‐новажкийперехід,такий,щонагадувавзасвоєювідвагоютасамовідданістюнайкращімаршіСуворова.Цейперехідвідтвореноуподорожньомуальбоміхудожника.В.І.Немирович‐Данченко,якийперебувавразомізВерещагінимускобелєвськомузагоні,розповідавпрохудожника:«В.В.довечірньоїзоріко‐женденьпрацювавтам,малюючизнатурикартини,повнінелюдськогожа‐ху.Ядивувавсятоді,доякоїмірипіднялисянервиуВерещагіна...Віннетіль‐кималював–вінзбиравізвозивзполівцілікупипросоченихкровʼюганчі‐рок, уламки зброї,мундиритурецьких солдатів.Додеяких зцихпредметівбуло огидно доторкнутися, але такий реаліст, як Верещагін, власноручповʼязувавїхувузлиітягавнасобі».Ціматеріалибулинеобхідніхудожнико‐відлямайбутніхкартин,уякихвінхотіввідтворитипредметнийсвітзмак‐симальноюправдивістютадокументальноюдостовірністю.

Багатьохдослідниківцікавило,щоженеВерещагінанаполябаталій.«Малотого,–відповідавхудожник,–щояхотівбачитивеликувійнуіпред‐ставитиїїпотімнаполотнінетакою,якоювона,затрадицією,видається,атакою,якавонаєнасправді.Менідоводилосявислуховуватибезлічдоганзацюлегкість,зякоюяпішовунебезпечнусправу…Датисуспільствукар‐тинисправжньоївійни,–неможна,дивлячисьнабійвбінокльзпрекрас‐ногодалека,атребасамомувсевідчутиівиконати,братиучастьватаках,штурмах, перемоги, поразки, випробувати голод, холод, хвороби, рани...Потрібнонебоятисяжертвувати своєюкров’ю, своїмм’ясом, інакшекар‐тинимоїбудуть«нете».

Післяповерненняу1878р.доМезон‐Лафітту,післядесятимісяцівпохо‐дівтабитвВерещагінізентузіазмомвзявсядороботи.Протекількістьзібра‐ногоматеріалувиявилась,зточкизорухудожника,недостатньою,отже,вінздійснивщедвіновіпоїздкидоБолгарії:доШипкиугрудні1878р.–початкусічня1879р.тадоПлевни–ужовтні1880р.

Більшістьмалюнківросійсько‐турецькоївійниявляєсобоюшвидкінари‐си,панорамимісцевості.Уцихмалюнкахзображеніікраєвидизпозначеннямрозташуваннявійськ, ібудівлі, і укріплення, і груписолдатнавідпочинку,впоході,вбою,іперев’язочніпункти,інароднітипи.Значнакількістьмалюнківпоказують поля битв із великою кількістю загиблих, братські могили, тілавбитихвояківізслідамитурецькихзнущань.Усвоїйсукупностіусіціправдивімалюнки–жива,сповненатрагічногозвучання,графічнаісторіявійни.

Виконанішвидконарисиносятьбільшеприблизний, ескізнийхарак‐тер, безретельногодоопрацюваннятамоделювання. Стрімкалінія внихчастолишенакидає абриспредмету, контурирельєфумісцевості, без де‐тального опрацювання форми, без світлотіньової характеристики. Типо‐вим, у цьому відношенні, є, наприклад, нарис «Поле битви. Вбиті коні»

75

(1877р.,Російськиймузей),вякомузображенітрупиконей,якілежатьнаполіпоблизуредуту.

За подіями на Шипці Верещагіним було створено декілька картин:«Шипка‐Шейново.СкобелєвпідШипкою»(1878‐1879рр.),«Утурецькійпо‐кійницькій. Покійницька турецького лазарету в кампанію 1877‐1878 рр.»,ПідПлевною.Вбитийтурок»,«Віздляпоранених»,«Коліїнадорозі»(1877р.)таінші.ЕтюдиолійнимифарбамизначновідрізнялисьвідподібнихробітзтуркестанськоїтаіндійськоїсерійробітВерещагіна.Ветюдахбалканськоївійськової серії було зафіксованоокремі епізодивійни, пейзажнімотиви,причомуфігурилюдейунихтількинаміченіплямамифарби.

Висновки.Уцілому, задостовірність, відсутністьприкрастареалізмзображенняподій,місць,людейпідчасвійськовихдійВ.В.Верещагінасмі‐ливоможнаназватисправжнімвійськовимкореспондентом.Війнауйогороботахпостаєсправжнімлихом,горем,якеважкоописатисловами.Впливвеликого художника відчували не тільки представники образотворчогомистецтва.Так,Л.В.Маяковськаусвоїхспогадахпише:«Всі...булиприго‐ломшені загибеллю броненосця «Петропавловськ», на якому загинули...Макаровічудовийхудожник‐реалістВ.В.Верещагін.УзвʼязкузцимбагатоговорилиунаспрокартиниВерещагіна,щорозкриваютьжахіжорстокістьвійни,щовикликаютьненавистьдонеї».ЛІТЕРАТУРАІДЖЕРЕЛЬНАБАЗА1. ВерещагинВ.В.НавойневАзиииЕвропе/В.В.Верещагин.–М.:Искусство,

1901.–432с.2. СтасовВ.В.Собраниепочинений/В.В.Стасов.–М.:Искусство,1906.–414с.3. ТухендхольдЯ.Проблемавойнывмировомискусстве/Я.Тухендхольд.–М.:

И.Д.Сытин,1916.–380c.4. СидоровА.А.Рисунокрусскихмастеров(втораяполовинаXIXв.)/А.А.Сидо‐

ров.–М.:ИздательствоАкадемиинаукСССР,1960.–674с.5. Немирович‐ДанченкоВ.И.БеломорьеиСоловки: воспоминанияирассказы.

4‐еизд./В.И.Немирович‐Данченко.–К.:ИздательствоФ.А.Иогансон,2012.–347c.

6. СкрыдловН.И.Воспоминанияадмирала/Н.И.Скрыдлов.–М.:Художествен‐ноенаследство,1914.–262c.

7. Садовень В. В. В. В. Верещагин. «Шипка‐Шейново» / В. В. Садовень. – М.:Мысль,1991.–353c.

8. МаяковскаяЛ.В.Пережиток.ИзвоспоминанийоВладимиреМаяковском/Л.В.Маяковская.–М.:ЗаряВостока,1957.–310c.

9. ВолковинськийВ.УкраїнауКримськійвійні1853–1856рр.(до150‐річчяСхі‐дної війни) /В.М.Волковинський,О.П. Реєнт. –К.: Ін‐т історіїУкраїниНАНУкраїни,2006.–С.136–137.

10. ЛяховичА.Крымскаявойна1853–1856/А.А.Ляхович//Советскаявоеннаяэнциклопедия.В8‐мит.–Т.4.–М.:Воениздат,1979.–С.490.

11. ІгнатьєваТ.ЗалученняукраїнськихземельвреалізаціюгеополітикиРосійсь‐кої імперії періодуМиколи І (1825–1855рр.) /Т.В. Ігнатьєва//ВісникКам’янець‐ПодільськогонаціональногоуніверситетуіменіІванаОгієнка.Історичнінауки.Вип.4.–Кам.‐Под.,2011.–С.576–577.

12. ЛяшукП.Кримськавійнапо‐українськи/П.Ляшук//Українамолода.–2006.–3березня(№41).

76

ТВОРЧИЙДОРОБОКМАЙСТРАНАРОДНОГОМИСТЕЦТВАДМИТРАМИКОЛАЙОВИЧАКУРИКАВКОНТЕКСТІВІДРОДЖЕННЯ

ХУДОЖНЬОЇОБРОБКИДЕРЕВАНАБУКОВИНІ

МихайлоСЛИЖУК,студентфакультетуархітектури,

будівництватадекоративно‐прикладногомистецтва,

Чернівецькийнаціональнийунівер‐ситетіменіЮ.Федьковича,

м.Вижниця

Науковийкерівник:О.Б.Фединчук,асистенткафедриДПМ,ЧернівецькийнаціональнийуніверситетіменіЮ.Федьковича,майстернародногомистецтваУкраїни,м.Вижниця

Постанова проблеми. Художня обробка дерева – найдавніший вид деко-

ративно-прикладного мистецтва, це – виготовлення оригінальних виробів з де-рева різноманітного функціонального призначення. За формотворчими техніка-ми художня обробка дерева поділяється на відповідні галузі: бондарство, дере-вообробне токарство, столярство та декоративне різьблення. Багата і щедра та-лантами українська земля. Сама казкова природа з її мальовничими пейзажами, була першоджерелом натхнення багатьох поколінь народних митців, які проне-сли через віки своє чарівне самобутнє мистецтво художньої обробки дерева і здавна привертали увагу високою майстерністю. Творчий геній митців із наро-ду, долаючи тяжкі умови чужоземного гніту, соціальних несправедливостей уперто пробив собі шлях до вершини світової культури. Невичерпна фантазія, багатство кольорових рішень, мудрість і дотепність, безпосередність і оптимізм, особливе чуття декоративності, високий ступінь узагальненості образів – це ще далеко не всі риси, якими можна охарактеризувати творчість високообдарова-них митців. Однією з таких яскравих творчих особистостей буковинського краю є Дмитро Миколайович Курик.

Метою нашогодослідження є окресленнятворчогодоробкумайстранародногомистецтваДмитраМиколайовичаКурика.

Викладосновногоматеріалу.ОсобистістьДмитраКурика–завідува‐чакафедридекоративно‐прикладногомистецтваЧернівецькогонаціональ‐ного університету ім. Ю. Федьковича, художника‐прикладника, чудовогопедагога,якийвиховавнеоднепоколіннясвоїхпослідовників,широкові‐домагромадськостіЧернівецькоїобластітаУкраїнивцілому.

КурикДмитроМиколайовичнародивсяум.Вашківці25жовтня1952р.НавчавсяуВашківецькійсереднійшколі,з1969по1973рр.–уВижниць‐комуучилищіприкладногомистецтва.ТрудовудіяльністьрозпочавуКо‐ритнянській середнійшколі, тривалийчас працював заступникомдирек‐торавиробничогонавчанняуВижницькомуколеджіприкладногомистец‐

77

тва.У1985р.закінчивОдеськийпедагогічнийінститутім.К.Д.Ушинського.Присвятившисвоєжиттяслужіннюмистецтву,поєднавшийогозпедагогіч‐ноюдіяльністю,вінпоринувувирійвирішенняскладнихжиттєвихситуа‐цій.Йогороботивирізняютьсянеабиякимсмаком,традиційністютаціліс‐ністю сприйняття, вони несуть до людей тепло і самобутність народнихтрадицій,щопередаютьсявіддідадобатька,відбатькадосина,– ітакзпоколінняупокоління.

НапедагогічнійнивіКурикД.М.працює35років.Нагородженийгра‐мотою«Зауспіхиупедагогічнійроботі»МіністерствомосвітиінаукиУкраї‐ни.Щорокумайстер бере участь у виставці «Кращий твір року» (м. Київ).ДмитроМиколайович–учасникобласних,регіональних,республіканськихта міжнародних виставок. Його роботи знаходяться у багатьох колекціяхдекоративно‐прикладногомистецтва.Він–членНаціональноїспілкимайс‐трівнародногомистецтваУкраїни,лауреатпреміїім.Г.Гараса,заслужениймайстернародноїтворчостіУкраїни,учасникміжнароднихфестивалів.

2008р.булавідкритаперсональнавиставка(м.Київ)уНаціональнійспілцімайстрівнародногомистецтва.2010рокудоДнянезалежностівід‐булось відкриття персональної виставки у Чернівецькому краєзнавчомумузеї,азнагоди60‐річчя–виставка«Звіт40‐річноїпраціугалузідекора‐тивно‐прикладногомистецтва–художнєрізьблення».

Середчисленнихтворівмайстраможнавідзначитидекоративнітарелі«Чугайстр»,«Буковинськамадонна»,декоративніпласти«Марина»,«Скор‐бота»,«Буковинськевесілля»,серіюсвічників,хрест«Настінний»таін.

З2005р.ДмитроМиколайовичвиконуєобов’язкизавідувачакафедридекоративно‐прикладногомистецтвафакультету архітектури, будівницт‐ва та декоративно‐прикладного мистецтва Чернівецького національногоуніверситетуім.Ю.Федьковича.

Висновки.Отже,творчістьД.М.Курикаєяскравимприкладомпраг‐неннялюдинидопостійногопошукутавдосконалення,вонанадихає,спо‐нукаєдороздумів,сприяєвсебічномурозвиткуособистості.ЛІТЕРАТУРАІДЖЕРЕЛЬНАБАЗА1. Матеріалидослідженнязібранопідчас інтерв’юзмитцем ійогороди‐

ною.

78

ПСИХОЛОГІЧНИЙВПЛИВКОЛЬОРУНАСПРИЙНЯТТЯЛЮДИНОЮХУДОЖНЬГОТВОРУ

СвітланаТУМКО,

студенткагр.401‐АО,кафедраобразотворчогомистецтва,

Полтавськийнаціональнийте‐хнічнийуніверситет

іменіЮріяКондратюка,м.Полтава


Постановкапроблеми.Колір–одназвластивостейобʼєктивно існую‐

чогоматеріальногосвіту,сприйманеякусвідомленезоровевідчуття.Якеле‐ментхудожньоготвору,колірвідіграєвизначенурольтапевнуважливістьусамому творі. Сприйняття і використання кольору пов’язане з вихованняместетичнихаспектівтаформуваннямхудожньогосмаку.Непомітнодлялю‐диниколірвпливаєнаїїнервовусистему,викликаєвідповідніемоції.

Мета роботи – проаналізувати психологічний вплив кольору насприйняттялюдиноюхудожньоготвору.

Викладосновногоматеріалу.Для художників, які працюють в галузіживопису та декоративно‐прикладного мистецтва, велике значення маєзнанняпсихофізіологічноговпливукольоруналюдину,обумовленогозако‐намийогосприйняття.ЗасловамивідомогохудожникаітеоретикамистецтвВасиляКандинського:«Істиннийтвірмистецтвавиникаєтаємничим,загад‐ковим,містичнимчином«зхудожника».Відокремившисьвіднього,вінотри‐муєсамостійнежиття,стаєособистістю,самостійним,духовнодихаючимсу‐бʼєктом,щоживетакожматеріальноіреально;вінєістотою.

Однимзпершихдослідниківпитаньсприйняттякольорубуввеликийнімецький поет, природодослідник і мислитель Йоганн Вольфганг Ґете.Вінвважав,щосвітло,коліріемоціяєкільцямиодноголанцюга.Прицьомувінрозрізнявдіюкольорунаорганізмлюдини (фізіологічне) і діюйогонавнутрішнійсвіт(психологічне).Й.Ґетевідзначав,щочервонийіжовтийко‐льоривеселять,збуджуютьенергіюлюдини,тодіяксинійколірзасмучує.

Проблема колірного символізму є однією з центральних при вивченнівзаємозв'язківміжкольороміпсихікою.Походженняколірногосимволу,йо‐гозміст,ставленнядотихчиіншихявищіподійвжиттілюдей,міжкультурнівідмінностівколірнійсимволіці–осьоднізголовнихпитаньцієїпроблеми.Кількістьколірних символівдоситьобмежена.Найбільшчастовційякостівикористовуютьсятакзвані«основнікольори»,дояких,зазвичай,відносятьбілий, чорний, червоний, синій, зелений, жовтий і фіолетовий. Цей список

79

можезмінюватисявзалежностівідконкретноїкультури.Спробизапровади‐тижорсткікритерії,щодозволяютьвіднеститойчиіншийколірдо«основ‐них»,абоні,неувінчалисяуспіхом.Колірнасимволікамаєнайдавнішепохо‐дження,виникнувшивтічаси,колилюдинанавчиласядобуватиівикорис‐товувати природні фарби. З тих пір колірної символізм пройшов великийшлях.Традиціїколірноїсимволікизаразбагатовчому,загублені.

Зіставленнякольоровихпредметів,як і забарвленняпростору,вякомувониперебувають,маєвідбуватисязгіднозцілями,якіставитьсобіхудож‐ник.Дляцьогоособливонеобхіднезнаннядіїкольорівнапочуття,якокремо,таківпоєднанні.Звідсивідразужвипливає,щоколірможебутивикориста‐нийупевнихчуттєвих,моральнихтаестетичнихцілях.

Якщо вдається вплинути на почуття, то й мислення людини легшепіддаєтьсявпливу.Самекольоризвертаютьсядопочуттів, анедологікилюдини:

–викликаютьпсихологічнуреакцію;–підкреслюютьякість,настрій,почуття,створюютьтеплеабохолод‐

несередовище,відображаютьпорироку;– мають фізіологічні наслідки, як продовжені чи негативні оптичні

подразники;–стосуютьсявідчуттів,задоволення,приємногозовнішньоговигляду

тощо;–надаютьобʼємністьсередовищуіпредметам.Спробуєморозглянутикласифікаціюкольорівза їхнімпсихологічним

впливомналюдинунаосновіроботиГ.ФрілінгаіК.Ауера.1.Стимулюючікольори(«теплі»).Основнавластивістьцихкольорів–

викликатизбудження.Донихвідноситьсявесьспектркольорівзахрома‐тичнимтономвідчервоногодожовтоготазасвітлістю(яскравістю)–убікбілого (кармін,кіноварта ін.).Такі кольори стимулюють інтереслюдинидозовнішньогосвіту,спілкуваннятадіяльності.

2.Дезінтегруючікольори(«холодні»).Основнавластивістьцихкольорів–викликатигальмування.Донихвідноситьсявесьспектркольоріввідфіо‐летовогодо синьо‐зеленого.Це холодні, заспокійливі і знімаючі збудженнятони. Вони збільшують дистанцію, розтягують час, зменшують емоцій‐ністьівносятьуповедінкулюдинирозсудливість,раціональність.

3. Статичні кольори («врівноважують»). Основна властивість цихкольорів–врівноваженість(рівновага).Сюдивідносятьсязелений,жовто‐зелений,оливковийтаіншікольорисередньоїчастиниспектраяксвітлих,так і темнихвідтінків.Вонисприяютьспокою і врівноваженості, стабіль‐ностіізаглибленостілюдиниусвійвнутрішнійсвіт.

4.Пастельнікольори(«м'які»).Цікольоримаютьвластивістьвиклика‐тивідчуттямʼякості, ніжності, слабкості. Сюдивідносятьсярожевий, сала‐товий, сіро‐блакитний,ліловийта іншікольориверхньоїчастиниспектра,щоволодіютьмалоюнасиченістю.Цечисті,приглушені,ненасичені,мʼякітони,щостворюютьвідчуттястриманості,скромності,ніжностііласки.

80

5.Переважнікольори («пригнічують»).Основнавластивість–викли‐кати відчуття гноблення і тиску. Це чорний та інші кольори спектра зблизькою до нього світлотою і підвищеною насиченістю. Вони виробля‐ютьпохмуре,гнітючевраження,викликаютьтугуістрах.

Завдякихудожникамівченим,списокколірнихасоціаційзначнорозши‐рився.Так,французькийвченийРожедеПіль(«Діалогипроколір»)розділяєкольорина«важкі»і«легкі»,«щовіддаляються»і«наближаються»,«земні»і«повітряні»,«вражаючі» і«малопомітні».Емоційнооднікольорисприймаю‐тьсяяктеплііасоціюютьсязкольоромвогню,іншіякхолоднііасоціюютьсяусвідомостізвідчуттямхолоду,кольоромводиабольоду.

Висновки. Створюючимистецькуроботу, необхідноне забуватипроважливість кольору. Вивчення впливу кольору на психо‐емоційний станлюдинидозволяєнамкраще зрозуміти і повніше використатийогомож‐ливості.Важливо,щобхарактерколірногорішеннягармонійнопоєднувавсязізмістомтвору,буввєдностізобразноюструктуроютаідейно‐смисловимнаповненням.Впливкольорувідіграєзначнурольужиттілюдиниі,зокре‐ма,вживописі:вінможезмінитиреакціюглядачаабожстатипричиноюїївиникнення. Томурозуміння значення кольору, а такожоволодіння куль‐туроюйоговикористанняєважливимелементомунавчанніживопису.

ЛІТЕРАТУРАІДЖЕРЕЛЬНАБАЗА1. Кандинский Василий. О духовном в искусстве: монография / В. В. Кандин‐

ский.–М.:Архимед,1992.–109с.:ил.2. Живопись:учебноепособиедлястуд.высш.учеб.заведений,обучающихсяпо

специальности «Художественное проектированиеизделий текстильнойилегкойпромышленности»/[Н.П.Бесчастновидр.].–М.:Гуманитар.изд.центрВЛАДОС,2010.–223с.,32с.ил.:ил.–(Изобразительноеискусство).

3. ГетеИ.В.Статьиимыслиобискусстве/И.В.Гете.‐М.–Л.:Искусство,1936.4. МесяцС.В.ИоганнВольфгангГетеиегоучениеоцвете(частьпервая)/С.В.

Месяц.–М.:Кругъ,2012.–464с.,силл.(Гуманитарныенаукивисследо‐ванияхипереводах[Т.ІІ]:изд.с2010г./Отв.ред.серии–М.С.Петрова).

5. БазымаБ.А.Цветипсихика:монография/Б.А.Базыма.– Харьков:Изд‐воХГАК,2001.–172с.

6. БреславГ.Э.Цветопсихологияицветолечениедлявсех/Г.Э.Бреслав.–М.:Б&К,2003.–C.20.

81

НОВЕВИЗНАЧЕННЯПРОСТОРУДЛЯМИСТЕЦТВАУТВОРЧОСТІ«ВІДКРИТОЇГРУПИ»

ДіанаШЕТЕЛЯ,

студентка4курсу,кафедрадизайну,


Науковийкерівник:О.І.Гаврош,викладачкафедрикультуритасуспільно‐гуманітарнихдисциплін,Закарпатськийхудожнійінститут,м.Ужгород

Постановкапроблеми.Основнимиформами,вякихвідбуваєтьсяроз‐

витоксучасногомистецтва,єдіяльністьрізноманітнихмистецькихнапря‐мків,стилів,груптаобʼєднаньмитців,арт‐центрів,галерейнатавиставко‐вадіяльність,атакожнеформальнігалереї–явище,якесталопоширенимусучасномумистецтві.

Метоюнашогодослідженняєаналізпроекту«Відкритагалерея»об’єд‐нання «Відкрита група» як приклад різновиду неформальних галерей танеформальноговиставковогопростору.

Викладосновногоматеріалу.Творчапрактика і сама структурако‐лективу«Відкритагрупа»являютьсобоюновийідоситьсимптоматичнийдляУкраїнитипмистецькоїформації.Основоположнийпринципїхньоїро‐ботиозвученийужевсамійназві.Художники«Відкритоїгрупи»представ‐ляютьновугенераціюмистців,якісвоєюактивноюкураторськоюдіяльні‐стюзасвідчують,якнеобхіднойможливодолатицентралізаціюмистець‐когосередовища,бракмистецькихінституційтагалерей,завдякивласнійініціативійпошукамівтіленнюальтернативнихможливостей.

Намоментстворенняу2012роцідоскладу«Відкритоїгрупи»входилопʼятьхудожниківзрізнихмістзахідноїУкраїни–ЄвгенСамборський,Ан‐тонВарга,ЮрійБілей,ПавлоКовач,СтаніславТуріна (сьогодні всі, окрімЄвгенаСамборського).

Проектимистецькогооб’єднанняподіляютьсянатимчасовітадовго‐строкові.Довгостроковіпроекти:«Відкритиймагазин»,«Паспортоб’єкту»тапроект«Відкритагалерея»,зякогореалізовано11галерей.Угалереях«відкритість»проявляєтьсяувиборітериторійдляреалізаціїпроектупозазвичнихстінмузеючигалереї.

«Проект «Відкрита галерея» реалізується на територіях відомих, ма‐лознанихітих,щознаходятьсяпозаконтекстомукраїнськогомистецькогосередовища.Упросторіреальнихміфів,міфів–реальнихгалерей:тих,якініколине існували,тих,документаціяякихбулавтрачена»,–зазначеноуконцепціїпроекту.

82

Усвоїххудожніхпошукахмистцінасампереддосліджуютьпростіряккатегоріювимірутаякпевнеобмеженечинеобмеженесередовище,вякомуізякимвонипрацюють.Учасники«Відкритоїгрупи»розглядаютьгалерею,якумовнепозначеннябудь‐якогопросторунавколохудожника.Зробившипе‐ресувнугалерею,вонищоразузмінюютьпростір,опановуючийогозановойнезалежачивідобмеженьстін«штучнихгалерей».Митцірозвиваютьпроб‐лемууявногойможливого.Працюючивумовномупросторіз«невидимими»стінами,вонипідриваютьконцепціюгалереїяккомерційної інституції, ви‐водять функціонування виставкового приміщення на рівень ленд‐арту,ставлячицимосновнезапитання,щоєоб’єктоммистецтва.

Нацеймоментзциклу«Відкритагалерея»реалізованітакіпроекти:1.Галерея550кв.метрів,реалізована19.10.2012р.підчасперебуван‐

нягрупинарезиденціїGrannyHall.2. Галереязвидомналісреалізована18.10.2012р.підчасперебування

групинарезиденціїGrannyHall.Улісопосадцібіляс.Самійличі,Волинськаобласть,Україна.

3. ГалереянаплощіАрсенальній,реалізована08.09.2012р.,буластво‐ренаврамкахтижняактуальногомистецтвауЛьвові.

4. Галерея «Тиса», реалізована21.08.2012 р., знаходиться на березі р.Тиса(білям.Виноградів,Закарпатськаобласть,Україна).Урамкахлокаль‐ногофестивалюсучасногомистецтва«Креденс‐2012».

5. Галерея«Два»,реалізована20.08.2012р.Знаходитьсябіляг.ЧорнаГора,наберезір.Тиса,Закарпатськаобласть,Україна.

6. Найбільшийнемирівськийарт‐цент,реалізована19.10.2012р.8‐ийМі‐жнароднийфестивальленд‐арту«Аплікаціядуху.Міфогенез013».Вінниця.

7. Галерея «19», реалізована 19.10.2012 р. У муніципальній галереї вЛуцьку.

8. В.Всередині,реалізовано19.07.2012р.Реалізовановрамках4‐гоміж‐народногофестивалюмистецтвФранко‐місія.

9. Галереянавідрізкудороги,реалізована22.08.2014р.,буластворенаврамкахфестивалю«Креденц»воколицяхвідпочинковоготабору«Скал‐ка»,Кам’яниця,Ужгородськийрайон,всерпні2014р.

10. Галереянавідрізкудороги2.Р.Стрий‐Азовськеморе,реалізовано12.092014р.

11. Проект«Ключівідгалереї»,реалізовано16.12.2012р.Затакийкороткийтермінспівпрацімитцівзялиучастьумасірізнома‐

нітнихпроектівйвиставок.Довгостроковийітехнічноскладнийпроект«Arslongavitabrevis»у2013році буввідзначенийспеціальноюпремієюPinchukArtPrize.Утравні2015р.митціпредставлятимутьУкраїнунаВене‐ціанськомубієнале.

Висновки.Підсумовуючи,можемозазначити,щорозвитокмистецтваможнапобачитинетількиугалереяхтавсілякихінституціях,айуновомувизначеннівиставковогопросторувпроектах«Відкритоїгрупи»,аджено‐вийчаспотребуєновихідей.

83

ЛІТЕРАТУРАІДЖЕРЕЛЬНАБАЗА1. Парканнавиставка«Сичик+Хрущик»».–[Електроннийресурс].–Режимдоступу:

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D0%B2%D1%8B%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0.

2. КабакМ.,СандулякА.Мистецтвовумовахсамовідтворення.–[Електроннийресурс].

3. Відкритий архів. Неформальні галереї. – [Електроннийресурс]. – Режим до‐ступу:http://openarchive.com.ua/tags/neformalni_galerei/

4. Арт‐клуб«Там».–[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://www.dzyga.com/tamclub/uk/312‐detenpyla‐galleryq.html

5. БалашоваО.,ГерманЛ.,ЛанькоМ.Арт‐итогигода.//Українськаправда.2013.–Ч.2.–[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://life.pravda.com.ua/culture/2013/12/27/147462/

6. AfishaLviv. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://afishalviv.net/institution/ua/galereya‐jefremova‐26/

7. КорнієнкоА. [Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://uzhgorod.net.ua/news/73513

8. Портфоліо«Відкритагрупа».–[Електроннийресурс].–Режиміаіhttp://open‐group.org/ukr/about‐us

9. Бісьмак Р. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.varosh.com.ua/mukachevo/post/miscyashow/detenpyla‐gallery‐kuhnyamajsternya‐chi‐majsternyagalereya#.VO2uay4S428

10. ArtUkraine.–[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://artukraine.com.ua/n/obyavleny‐laureaty‐pinchukartcentre‐prize‐2013/#.VPgEL‐ES428.

84

ДОПИТАННЯГЕНЕЗИПРОБЛЕМСУЧАСНОЇМІСЬКОЇАРХІТЕКТУРИ(НАПРИКЛАДІМІСТАУЖГОРОДА)

ОльвіяШУМИЦЬКА,

студенткаІкурсуТІАСМ,Національнаакадемія

образотворчогомистецтватаархітектури,

м.Київ

Науковийкерівник:Р.М.Селюк,старшийвикладачкафедриТІАСМ,Національнаакадеміяобразотвор‐чогомистецтватаархітектури,м.Київ

Постановка проблеми. Ужгород давно змінив своє обличчя. Лише

окремірисинагадуютьсьогодніпротойГунг,Гунгвар,Унгвар,вякомужи‐липра‐пра‐ужгородці.Назваувсіхсвоїхінтерпретаціяхперекладаєтьсяяк«замокнарічці».МісторозділенедесятикілометровоюстрічкоюгірськогоУжа, а шість мостів різної конфігурації прикрашають і з’єднують місто.Значна частина Ужгорода припадає на правобережжя (Старе місто), якенабагатобільшезалівобережнучастину(Новемісто).Слідвідзначити,щоУжгородсьогодніподіляєтьсянатриісторично‐архітектурнічастини:міс‐тоугорськогоперіодузцентромнаплощіТеатральній,місточехословаць‐когоперіодузцентромнаплощіНародній,атакожмісторадянськогопе‐ріодузцентромнаплощіКирилаіМефодія.

Метою статті є постановка проблеми збереження «архітектурногообличчя»Ужгорода.

Викладосновногоматеріалу.Уберезні2011рокухудожник,викла‐дач,мистецтвознавець,заслуженийпрацівниккультуриУкраїниМихайлоСирохман озвучив намір створити неформальне об'єднання однодумців,якіборотимутьсяпротиварварськогоспотворенняархітектурногооблич‐чяУжгорода.Обʼєднання,щоотрималоназву«УжгородАрхітект(д)урний»,прагнулозмуситиміськувладуповернутиархітектурнепитанняуплощи‐нузакону.ХудожнярадаУжгорода,зокрема,планувалазапропонуватинарозглядсесіїміськоїрадирішенняпропримусовезобовʼязанняпідприєм‐цівповернутизруйнованінимифасадидопервинноговигляду.

УЗакарпаттіналічується19населенихпунктів, які віднесенідо істо‐ричнихареалів,протежоден,завиняткомУжгорода,немаєісторико‐архі‐тектурногоплану.Умістієлюди,котрірозуміють,щопотрібнонорматив‐нимидокументамивстановитимораторійнапроведенняремонтнихробіт,реконструкцій, надбудов без чіткого узгодження з архітектурно‐худож‐ньою радою, відповідними органами. Причому роботу в цьому напрямкупотрібно починати системно. Насамперед паспортизувати обʼєкти, щобзнати,зчимпрацюватиічітковизначити,щосамеробити.

85

Восенитогож2011рокустворилиорганізацію«PROURBE»,щозла‐тинської перекладається «За місто!». Її члени, зокрема архітектор ПетроСарваш, зазначали,що 70% будівель Ужгорода втратили свій первоздан‐нийвигляд, інші30%збереглися,скорішзавсетому,щовласникинема‐ютькоштівна їхреставрацію.Висловлюваласядумка,щодопокигромад‐ськість міста не об'єднається і не захоче зберегти та відтворити місто,жодних позитивних кроків не відбудеться, адже влада зазвичай вирішуєіншіпитання.Однимізосновнихзавдань«PROURBE»визначилизупинитируйнаціюмістаівідтворити,децеможливо,архітектурніелементи.

Засновники «PRO URBE» наполягали, що негайно слід розпочинатиконкретнуроботу,якадозволитьстворитинатериторіїобласті,тавУжго‐роді зокрема, архітектурно‐історичні заповідники, оскільки це єдинийшанс запустити надзвичайно складний процес регенерації, тобто віднов‐ленняісторичного«обличчяміста».

Восени 2012 року почалася епопея з реконструкції площі Народної.Мистецтвознавцівідкидалибудь‐якінаміризмінитиплощу:«Чеськийквар‐тал–найбільшграмотноархітектурноцілісний,томувтручатисятудинемасенсу.НапротилежномуберезіУжабезмежнийпростірдляблагоустроюмі‐ста».ГоловаЗакарпатськоїобласноїорганізаціїНаціональноїспілкихудож‐никівУкраїниБорисКузьматакогородузміниумістіназиваєперетворен‐нямна«урбанізованийкурник».«МаєщосьлишитисявідстароїЄвропи,ботакийнігілізмупроектуванніпризвівдотого,щоніплощіКорятовичане‐ма,ніВеликоїМостової,Волошинанема,ніКапітульноїнема,іпаркЛаудоназнищили…»,–наголошувавспеціаліствідділуохороникультурноїспадщи‐ниуправліннякультуриЗакарпатськоїОДА,головагромадськогокомітетузохорониісторико‐культурноїспадщиниЗакарпаттяІванДемко.

ПлощуНароднувсе‐такиреконструювали.ЗцьогоприводуПетроСар‐вашувересніцьогорокувисловивсятак:«УвесьГалагов−цеунікальнийансамбль,якогонемаєбільшенідевУкраїні.БанавітьуцентральнійЄвро‐пі!СвогочасувУжгородпоприїжджалиархітекторизусьогосвітуітвори‐литутчудеса.Амивідносимосядоцього,якдоякоїсьзвичайноїхрущовки.Грошей, які вкопали в площуНародну вистачило б на повне озелененняпартернихзоннавулиціДовженка.Аджевсецезаразустрашномустані.Апотімнезабути,щозавсімцимтребащейдоглядати,анетількипосади‐ти.Післяцьогоспливлабодразужпроблемафасадів…».

Висновки.Увересні2014рокуПетроСарваш,новопризначенийголов‐ний архітектор Ужгорода, наголошував,що колись в Ужгороді був відділохороникультурноїспадщини,протекудисьзник.Післязануренняуземель‐нітабудівельніпроблемимістаархітекторзгіркотоюконстатував:Ужго‐родякісторичнемістофактичновмерло,сьогодніперебуваючивжене«намежі»,апозанею.Нинішнюситуаціювінназиваєкатастрофою,боякщомі‐стонемаєресурсівдляподальшогорозвитку–цекінець.Складовіресурсунерухомості–це,зодногобоку,вжеіснуючібудівлі,зіншого–земля.ЯкщовивчатигенпланУжгорода,земельнийресурснульовий–містунемакуди

86

розвиватись.Цеавтоматичноозначає,щойінвесторавмістігодічекати–безстратегічногоресурсувінсюдинезайде.Новийгенплан,натомість,за‐початкованийще5‐6роківтому,іякийзаразмаємо«навиході»,створенийлишезметоюузаконитипопередніневідповідності.Єдинийвихідвцьомуразі–розглядатиУжгородякцентрагломерації,якаоб’єднаєприлегліміс‐татасела.

«Євеликапроблемавтому,щосьогоднівнашепрофесійнесередови‐щевлилисьтакікадри,якіпофактунеєархітекторами:нажаль,будівель‐незаконодавствотакнаписане,щофактичновпроектуванніможутьбратиучасть абсолютно некваліфіковані люди. Завжди знаходяться люди, які,володіючисертифікатаминавиконанняпроектнихробіт, своїмипідписа‐милегалізовуютьнизькопробніпроекти…Утойжечас,спілкаархітекторівабсолютнобездіяльна,незважаючина те,щовідбуваєтьсяпрямадискре‐дитаціяпрофесії.Втім,язновузгадуюмолодь:заостаннірокименіздава‐лось,щонашепоколінняархітекторівстанеостаннім.Нащастя,помиляв‐ся:3‐4рокитомупочализ’являтисьдужегарні,талановиті,правильноми‐слячіархітектори,сучаснііголовне–небайдужі–які,єшанс,насіпоряту‐ють»,–зауваживводномуінтерв’юпанПетро.ЛІТЕРАТУРАІДЖЕРЕЛЬНАБАЗА1. СирохманМ.МивтрачаємоУжгород.Точканеповерненнявжеблизько.//

http://zakarpattya.net.ua/News/80330‐Mykhailo‐Syrokhman‐My‐vtrachaiemo‐Uzhhorod.‐Tochka‐nepovernennia‐vzhe‐blyzko.

2. СтарийУжгородстанезаповідником.Архітектурним//http://zakarpattya.net.ua/News/87968‐Staryi‐Uzhhorod‐stane‐zapovidnykom.‐Arkhitekturnym.

3. ПавловаО.ЧерезплощуНароднунаЛедидуможутьподатидосуду//http://zakarpattya.net.ua/Special/103234‐Cherez‐ploshchu‐Narodnu‐na‐Ledydu‐mozhut‐podaty‐do‐sudu‐FOTO‐AUDIO

4. РоманюкЛ.ГоловнийархітекторУжгородаПетроСарваш:«Бувчас,колияпростонехотівходитивулицямиУжгорода»//http://zakarpattya.net.ua/News/128417‐Holovnyi‐arkhitektor‐Uzhhoroda‐Petro‐Sarvash‐Buv‐chas‐koly‐ia‐prosto‐ne‐khotiv‐khodyty‐vulytsiamy‐Uzhhoroda

5. СарвашП.Ужгородвжезамежеюіпотребуєреанімаційнихзаходів//http://zakarpattya.net.ua/News/131532‐Petro‐Sarvash‐Uzhhorod‐vzhe‐za‐mezheiu‐i‐potrebuie‐reanimatsiinykh‐zakhodiv

6. Ужгородустаровиннійлистівці:Фотоальбом.–Ужгород:Видавництво«Двакольори»,2003.–144с.

87

ЗМІСТПРОГРАМА

ІІВсеукраїнськоїстудентськоїнауково‐практичноїконференції«МИСТЕЦТВОХХ–ХХІСТОЛІТЬ:ПРОБЛЕМИ,ПОСТАТІ,ПЕРСПЕКТИВИ» 4

РІШЕННЯІІВсеукраїнськоїстудентськоїнауково‐практичноїконференції«МИСТЕЦТВОХХ–ХХІСТОЛІТЬ:ПРОБЛЕМИ,ПОСТАТІ,ПЕРСПЕКТИВИ» 12

ІринаАНДРІЙЧУК,ІзабеллаКУКУДИВОВОЖНИЙСВІТЖИВОПИСНИХПОЛОТЕНВАЛЕРІЯПАВЛОВИЧАЖАВОРОНКОВА 13

ВалентинаАЙЗЕЛЬ,ВадимПЕРЕТЯТКОХУДОЖНІЙРОЗПИСЯКЗАСІБФОРМУВАННЯЕСТЕТИЧНОГОСВІТОСПРИЙНЯТТЯТАГАРМОНІЗАЦІЇОСОБИСТОСТІ 16

АндрійБАРАНЕЦЬХУДОЖНІЙСВІТЛЕСІПРИЙМИЧ 18

ІннаБЕСКІДСУЧАСНАДИТЯЧАКНИГА:КНИГОВИДАННЯДЛЯДІТЕЙВУКРАЇНІ 21

ВіраВОРОБОКОБРАЗЖІНКИУТВОРЧОСТІЛЮДМИЛИКОРЖ‐РАДЬКО 24

ГаннаГАМОРТЕМАТАНЦЮІМУЗИКИНАПОЛОТНАХЗАКАРПАТСЬКИХМИТЦІВ 27

ТетянаГЛЯДЧЕНКО,ТетянаЗЮБГОБЕЛЕНОВЕМИСТЕЦТВОУТВОРЧІЙДІЯЛЬНОСТІБУКОВИНСЬКОЇМИСТКИНІІННИІВАНІВНИБАРИЧЕВОЇ 30

ВіраГОНЧАР,Мар’яннаПАСІЧНЯКЖИТТЄВИЙІТВОРЧИЙШЛЯХНАРОДНОЇМАЙСТРИНІЗБУКОВИНИОЛЕНИЧОРНОГУЗ 33

ВасильГОРВАТЕВОЛЮЦІЯКОМПАНІЇІЛОГОТИПУ«PEPSI» 36

ОлексійГРИГОРЧАК,БогданаЯРЕМІЙЧУКТРАДИЦІЙНАОБРОБКАМЕТАЛУНАГУЦУЛЬЩИНІ 40

НадіяГОТРАЗОВНІШНЯРЕКЛАМА,ЯКВИДСИНТЕЗНОГОМИСТЕЦТВА 43

НеляКЕМЕНЯШТВОРЧІСТЬВ’ЯЧЕСЛАВАПРИХОДЬКА:ВПЛИВХУДОЖНИКАНАФОРМУВАННЯМОЛОДОГОПОКОЛІННЯ 46

КатеринаКЛОВАНИЧЧОЛОВІЧАСЕРЕЖКА:ЕВОЛЮЦІЯПРИКРАСИ 49

ІгорКОНДРАТЮКОСОБЛИВОСТІУКРАЇНСЬКОЇВИШИВКИ:ОЗНАКИАВТЕНТИЧНОСТІОРНАМЕНТИКИ 52

ДінаКРАВЦОВАСУСПІЛЬНАДУМКАПРОПРОФЕСІЮДИЗАЙНЕРА 55

РоманКУЧЕРВТРАЧЕНИЙРЕЛЬЄФНАФРОНТОНІПОЛТАВСЬКОГОКАДЕТСЬКОГОКОРПУСУ 59

88

ВасильЛЮБКІВСЬКИЙ,СвітланаПАВЛЮКВОЛОДИМИРВОРОНЧАК–МАЙСТЕРПРИЗАБУТОГОНАРОДНОГОМИСТЕЦТВА 62

ЕвелінаМАНАНАЛІЗМАРКЕТИНГОВОЇДІЯЛЬНОСТІКІНОФЕСТИВАЛІВВУКРАЇНІ 65

Мар’янаМИЦКАНУНІКАЛЬНІСТЬТВОРЧОЇСПАДЩИНИЕДУАРДАФЕДОРОВИЧАЖУКОВСЬКОГО 67

ЯнаПЕТРОВАМЕЖИГІРСЬКИЙХУДОЖНІЙТЕХНІКУМУКОНТЕКСТІКИЇВСЬКОЇШКОЛИКЕРАМІКИ 70

Т.СІРОВСЬКАРОСІЙСЬКО‐ТУРЕЦЬКОЇВІЙНИ1877‐1878РОКІВУТВОРЧОСТІВ.ВЕРЕЩАГІНА 73

МихайлоСЛИЖУКТВОРЧИЙДОРОБОКМАЙСТРАНАРОДНОГОМИСТЕЦТВАДМИТРАМИКОЛАЙОВИЧАКУРИКАВКОНТЕКСТІВІДРОДЖЕННЯХУДОЖНЬОЇОБРОБКИДЕРЕВАНАБУКОВИНІ 76

СвітланаТУМКОПСИХОЛОГІЧНИЙВПЛИВКОЛЬОРУНАСПРИЙНЯТТЯЛЮДИНОЮХУДОЖНЬГОТВОРУ 78

ДіанаШЕТЕЛЯНОВЕВИЗНАЧЕННЯПРОСТОРУДЛЯМИСТЕЦТВАУТВОРЧОСТІ«ВІДКРИТОЇГРУПИ 81

ОльвіяШУМИЦЬКАДОПИТАННЯГЕНЕЗИПРОБЛЕМСУЧАСНОЇМІСЬКОЇАРХІТЕКТУРИ(НАПРИКЛАДІМІСТАУЖГОРОДА) 84

НауковевиданняТЕЗИДОПОВІДЕЙ

ІІВсеукраїнськоїнауково‐практичноїстудентськоїконференції«МИСТЕЦТВОХХ‐ХХІСТОЛІТЬ:ПРОБЛЕМИ,ПОСТАТІ,ПЕРСПЕКТИВИ»

Ужгород,26‐27березняРедакторОксанаГаврош

Художньо‐технічнаредакціяІванаРебрикаКомп’ютернаверсткаАндріяРебрика

ВиробничийсупровідКрістіанаБірнштейна

Підписанододруку15.11.2015.Формат60х84/16.ГарнітураCambria.

Облік.‐вид.арк.4,0.Замовлення№47.Наклад350прим.

МПП«Ґражда»Свідоцтвопродержавнуреєстраціювидавців,виготівників

ірозповсюджувачіввидавничоїпродукції.Серія3т№22від1вересня2005р.

88000,м.Ужгород,вул.Орлина,1,т./факс(0312)61‐51‐81

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ...

Documents