1 березня відбулося розширене за-

сідання Вченої ради ІМВ за участі усього

викладацького складу, на якому директор

Інституту Валерій Копійка озвучив ре-

зультати зимової сесії.

У минулому семестрі остаточно відра-

ховано 85 осіб, чимало з яких навчалися

на першому курсі.

692 людини допущено до перескладань

іспитів.

Абсолютна успішність в Інституті ста-

новить 97,5%. Частка відмінників серед

усіх студентів – 19,3%.

Як відзначив директор, відтепер ді-

ятиме нова система оцінювання знань сту-

дентів щодо залікових предметів: протя-

гом семестру студент зможе набрати не 60,

а всі 100 балів. У день заліку студент може

підвищити свій результат на власний розсуд викладача до 100 балів, незалежно

від того, скільки мав до того.

Перескладання літньої сесії відбудеть-

ся з 25 серпня до 1 вересня. І найгловніше:

викладач упродовж семестру зобов’яза-ний на вимогу студента поінформувати

останнього про поточний результат (кіль-

кість зароблених балів).

Шановні студенти, особливе прохан-

ня приділяти увагу заліковим предметам,

оскільки, відповідно до нових правил

вступу на магістратуру, бали по заліковим

предметам враховуються на рівні із бала-

ми з іспитів (крім фізичного виховання).

Артем Нікіфоров (ІІІ МП),

Олеся Кривецька (ІІ МП)

18 березня 2011 року за ініціативи кафедри міжнародної інформації, за сприяння Представництва ГУАМ, Центру інформації та документації НАТО, Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії України при МЗС України, Інституту євро-атлантичного співробітництва та завдяки наполегливій роботі викладачів і студентів відбулася друга узагальнююча конференція, присвячена проблемам міжнародної інформаційної безпеки. У Залі засідань Вченої ради всі охочі змогли прослухати виступи учасників заходу – генерального секретаря ГУАМ, народних депутатів Верховної Ради України, представників дипломатичного корпусу України, наукової та освітянської громадськості. Пізніше учасники мали можливість поспілкуватися з представником НАТО за допомогою телемосту “Київ-Брюссель”.

У сучасній міжнародній полеміці дедалі активніше обговорюються шляхи розвитку глобального інформаційного суспільства, необхідність підвищення рівня інформаційної захищеності держави, важливість інформації в сучасному світі. Актуальність набули питання щодо напрямків технологічного прориву, поширення інформаційних озброєнь, здійснення інформаційних воєн та участі держав у житті Інтернет-спільноти. Саме конфіденційність, цілісність, доступність, на думку провідних спеціалістів, учасників конференції, є невід’ємними складовими

інформаційної безпеки. На прикладі подій у Лівії та Єгипті було розглянуто значення та роль соціальних мереж, наголошено на беззаперечній присутності інформаційної складової в даній ситуації.

Один з учасників конференції – професор М. А. Ожеван – погодився поділитися враженнями та підкреслив значущість і практичну цінність дискусії. На думку М. А. Ожевана, відправною точкою політики будь-якої держави повинна бути, перш за все, концепція національних інтересів. Необхідно вживати заходи безпеки як на національному рівні, так і на міжнародному, тим самим підкреслюючи, що кожна держава забезпечує свою зовнішню та безпекову політику на всіх рівнях міжнародних відносин. М. А. Ожеван вважає, що міжнародна конференція з інформаційної безпеки досягла своєї мети і виконала свої завдання.

Тому проведення подібних заходів є невід’ємною частиною вивчення та розуміння аспектів міжнародної інформаційної безпеки як напряму і спеціальної підготовки фахівців-міжнародників. Конференція такого масштабу організовується кожні два роки. Крім того, досить часто відбуваються галузеві конференції, присвячені нагальним питанням міжнародної безпеки. Усі охочі зможуть ознайомитися з доповідями учасників конференції “Міжнародна інформаційна безпека: сучасні концепції і практика”.

Оксана Ткаченко (ІІІ МІ)

Майбутні дипломати продовжують брати участь у зустрічах найвищого рів-ня з високоповажними представниками міжнародних організацій та окремих держав. Упродовж лютого-березня сту-денти Інституту міжнародних відносин спілкувалися з такими високоповажни-ми гостями:

• Воробйов Андрій Володимирович (Радник-посланник Посольства Росій-ської Федерації в Україн), Царьова Ірина Гур’ївна (заступник керівника Представ-ництва Росспівробітництва в Україні) та Савенкова Тетяна Олександрівна (Рад-ник Посольства Російської Федерації).

• Андерс Фог Расмуссен (Генеральний секретар НАТО). У рамках офіційного візиту пан Генеральний се-кретар виступив перед студентами і ви-кладачами КНУ імені Тараса Шевченка і розповів про головні принципи відносин НАТО – Україна, яку він вважає актив-ним і перспективним партнером альянсу

• Вітаутас Ландсбергіс (депутат Європейського парламенту, спі-кер парламенту Литви (1990-1992рр.)), Пятрас Вайтєкунас (Надзвичайний та Повноважний Посол Литовської Респу-бліки в Україні) та Альона Гетьманчук (Директор Інституту світової політики).

• Гідо Вестервелле (Міністр закордонних справ Німеччи-ни). Шановний гість поділився своїми поглядами на стосунки Німеччини та України, європейський вибір України та закликав молоде покоління до плідного навчання та розширення контактів з ні-мецькими колегами.

• Костянтин Грищенко (Міністр закордонних справ України) 18 березня виступив із відкритою лекцією в Інституті міжнародних відносин. Цим була започаткована традиція щорічно запрошувати міністра та дипломатич-ний корпус до ІМВ. Захід зібрав повну залу викладачів, студентів і послів різ-них іноземних держав в Україні. Під час свого виступу пан Грищенко розповів про нові зовнішньополітичні орієнтації України, розвиток дипломатичної служ-би та висловив співчуття народу Японії у зв’язку з трагічними подіями. Най-цікавішою частиною зустрічі, звісно, були запитання аудиторії. Наші студен-ти показали себе дійсно обізнаними та сміливими людьми – деякі питання були доволі гострими. Та шановний гість, як справжній дипломат, знайшов необ-хідні відповіді. Загалом, зустріч була надзвичайно цікавою та пізнавальною. Сподіваємося, що ця добра традиція про-довжуватиметься і надалі.

Ольга Марущак (ІІ МП),

Павло Ліневич (IV МВ)

Весняний настрій вже домінує в наших

буднях, і з пробудженням природи виникає

бажання творити та радіти кожному дню.

Тому, сподіваюся, цей настрій передався в

нашому номері.

Темою номера ми обрали дипломатію –

для деяких просто засіб здійснення політики

держави, а для деяких – це мистецтво, за сло-

вами К.Мадея “передбачення непередбаче-

ного”. У центральній статті знайдете цікаву

інформацію про святкування Дня дипломатії

в ІМВ, а також, продовжуючи цю тему, ми

привертаємо увагу читача до жінок, які го-

тують дипломатів. Адже неможливо пройти

осторонь свята прекрасної половини людства

– 8 Березня, тому наголошуємо на одній з гра-

ней Жінки – на мистецтві бути дипломатом.

Насправді тема кохання виникає не лише

з приходом весни, а ще починаючи з люто-

го, коли всі закохані поринуті в атмосферу

романтики та справжніх почуттів. Тож у ру-

бриці про життя та вподобання студентів IIR-

STYLE зможете дізнатися про думки, що ж

таке любов, а також про романтичні історії

кохання студентів та навіть викладачів Інсти-

туту.

Наші студенти і надалі здобувають нові

висоти в різних сферах – навчанні, культурі,

спорті. Найбільш активні реалізовують влас-

ні проекти, про які також йтиме розповідь

на сторінках “Міжнародника”. У рубриці

“Персони” цього разу під прицілом спеціа-

лізація міжнародного бізнесу – читайте про

талановитих особистостей. “Пряма мова” ко-

гось познайомить, а комусь допоможе більше

дізнатись про нового заступника директора

з навчальної роботи. “Знайомство зблизька”

цього разу представить до Вашої уваги випус-

кника Інституту та доволі цікаву особистість.

До речі, якщо вже говорити про випускників,

на жаль, сьогодні не всі можуть легко зроби-

ти свій вибір та влаштуватись на омріяну ро-

боту, саме тому представляємо перспективи

студента-міжнародника в нашій державі та

за кордоном – сторінки 10-11.

Тож, як бачите, життя вирує. Радійте вес-

ні та працюйте над собою щодня – над своїм ін-

телектом, здоров’ям, зовнішнім виглядом, на-

строєм – всього ми добиваємось самі. Важливо

лише повірити в себе – тоді все буде добре:)

Дарина Кирилко, головний редактор

НО

ВИ

НИ

2 3

Вітаємо студентів, котрі своєю плідною працею

відстоюють честь Інституту на міжнародному рівні,

а також їх наставників.

• 18-19 лютого 2011 року команда ІМВ, до якої

цього року входили студентки ІІІ МП Інна Волкова,

Поліна Григанська й Ольга Дейнеко, успішно

виступила в Національному Раунді Міжнародного

конкурсу судових дебатів з права СОТ і вп’яте у своїй

історії отримала право на участь у Міжнародному

регіональному раунді, який відбудеться у м.

Вільнюс, Литва. Тренером команди впродовж усіх

років є Дмитро Васильович Скринька, кандидат

юридичних наук, доцент кафедри міжнародного

права Інституту міжнародних відносин.

• Павло Бойко (ІІІ МІ) виграв олімпаду з

французької мови та виграв поїхдку до Франції!

• Команда ІМВ у складі студенток ІV МП Ольги

Кирилюк, Альбіни Басистої, Наталії Герасимчук,

а також студента Одеської юридичної академії

Ігора Єсипенка стала переможцем Міжнародних

студентських дебатів з морського арбітражу, що

відбувалися з 17 по 20 березня у м. Одеса. Крім

п’яти українських команд у змаганнях взяли

участь представники з Росії (Калінінградський

університет) і Туреччини (Університет КОС). Дебати

проходили в два етапи: підготовка письмових

робіт, у яких сторони обґрунтовували вимоги з

урегулювання модельованого спору, та виступи

команд перед арбітрами. Допомагала в підготовці

команди Тетяна Макуха (V МП).

• Юлія Будз перемогла у Всеукраїнському

конкурсі студентських наукових робіт за напрямом

“Світове господарство і міжнародні економічні

відносини” з роботою на тему: “Фіскальна

консолідація як інструмент подолання боргової

кризи в країнах Європейського Союзу”. Науковий

керівник – Олександр Ігорович Рогач, доктор

економічних наук, професор, завідувач кафедри

міжнародних фінансів Інституту міжнародних

відносин.

• Команда ІМВ – Єлизавета Баданова (VI МП),

Катерина Бусол (V МП), Аліна Васюренко (V МП),

Антон Мойсеєнко (II МП) та Іван Гречківський

(VМП, у якості team adviser) взяла участь у

Міжнародному раунді Конкурсу з міжнародного

права ім. Ф. Джессопа (Кубок Джессопа), що

проходив наприкінці березня у м. Вашингтон,

США. Напередодні наші студенти перемогли в

національному етапі, що відбувався, до речі, 11-13

лютого в ІМВ, де найкращим оратором був визнаний

Антон Мойсеєнко.

У Вашингтоні наша команда грала проти

Сіднейського університету (Австралія), Левенського

католицького університету (Бельгія), Університету

Гани і Бірзейтського університету (окуповані

палестинські території). Студенти Інституту

показали достойні результати у змаганні, особливо

в усних раундах. Для прикладу, в одному з таких

турів, наша делегація виступила краще, ніж

представники Левену.

У підсумку команда ІМВ посіла 48-місце

серед 130 учасників. Перемогу в конкурсі здобув

Сіднейський університет.

Олеся Кривецька (ІІ МП)

4 5

– Ігорю Олександровичу, розкажіть будь-ласка про свої очікування від нової посади та плани на цій роботі.

– Мої очікування справдилися: роботи додалося, і немало – це зрозуміло. Не хочу представляти себе як революціонера та новатора на цій посаді, який істотно змінить чи покращить навчальний процес в Інституті, проте певні плани все ж таки маю. Серед них – запровадження програм так званої “спільної” магістратури. Ми вже розпочали переговори з потенційними партнерами, зокрема із Московським державним інститутом міжнародних відносин, про можливість запуску пілотного проекту, коли наш студент матиме змогу одержати одразу два магістерські дипломи – наш та МДІМВ (МГИМО). Крім того, за вимогами часу ми маємо змінити та вдосконалити власне програми магістерської підготовки – зробити їх відчутно іншими, в порівнянні зі спеціалістом, наповнити плани новими дисциплінами та проектами.

– Кого з викладачів Ви б могли відзначити як таких, що вплинули на Вас найбільше?

– Мабуть, для мого покоління не буде оригінальною відповідь про Гліба Миколайовича Цвєткова. Мої батьки все життя працювали в Університеті, і Гліба Миколайовича я знав майже з дитинства. Мабуть, саме він і вплинув, зрештою, на моє бажання стати міжнародником. Іншою постаттю, яку я не можу не відзначити, є Михайло Михайлович Бєлоусов. Нещодавно він відсвяткував свій 80-річний ювілей. Він і досі працює в Дипломатичній академії, невеликий курс читає у нас. Це високий професіонал своєї справи, з яким я перше зіткнувся на спеціалізації з регіонів світу. А потім доля ще зводила нас, коли ми обидва були на дипломатичній роботі – я працював у МЗС, а Михайло Михайлович – у диппредставництві в Великій Британії.

– А які у Вас інтереси, на що залишається вільний час?– Одним з моїх улюблених хобі є мистецтво, зокрема – кінематограф.

Колись до моїх інтересів також належали подорожі, але зараз, мабуть, ця ідея вже вичерпала себе. А ще, починаючи із 1996 року я відвідував всі концерти Deep Purple в Україні, лише цього року змушений був пропустити їх виступ у МВЦ на Лівобережній.

– На Вашу думку, чим відрізняється студент Вашого покоління та сучасний?

– Я не стану виголошувати популярну тезу про більш відповідальне

ставлення до навчання, оскільки вона не має сенсу. Студент завжди залишатиметься студентом, і це істина. Відсоток старанних студентів і тоді, і зараз був приблизно однаковим. Проте є такий факт, який мене дещо дивує. Коли ми навчалися, студентів-українців на відділенні було лише 15 чоловік, оскільки факультет міжнародних відносин створювався для навчання іноземців з різних країн. Ясна річ, що ми всі добре знали одне одного, і зараз підтримуємо дружні стосунки із Вадимом Юрійовичем Крушинським, Валерієм Володимировичем Копійкою, Миколою Миколайовичем Рижковим. А сьогоднішні студенти, закінчивши навіть магістратуру, часто не можуть пригадати імен тих, що були поряд із ними всі ці роки. Можливо, це пояснюється тим, що нас дійсно було менше – проте ми знали не лише один одного, а й всіх іноземців – і сьогодні згадуємо них, коли часом зустрічаємося в неформальній обстановці. Міжнародників діапазону 5-6 років нашого навчання можна навіть вважати певним “кланом”. А ставлення Вашого покоління до своїх однокурсників мене якоюсь мірою навіть засмучує.

– Як Ви ставитеся до такого явища, як поширений сьогодні від’їзд наших студентів за кордон на магістерські програми та можливу подальшу еміграцію?

– Це питання важко оцінювати, оскільки вибір майбутнього є особистим правом та обов’язком кожного. Я знаю багатьох тих, що від’їжджали за кордон просто так, чи то у Францію, чи то в Британію, чи то в Німеччину, не знаючи по-справжньому, куди вони їдуть і для чого, з єдиною метою – виїхати. При цьому не секрет, що більшість їдуть туди не за власні гроші, а за кошти батьків, що покладає на них певну відповідальність. Якщо Ви приймаєте рішення про від’їзд, Ви повинні точно знати і розуміти, для чого Ви їдете і куди.

– Передивляючись фото Вашого профілю “Вконтакте”, не можна не помітити, що Ви захоплені Києвом та його пейзажами. А який Ваш улюблений куточок столиці?

– Ним завжди був мій рідний Печерськ, а саме – Липки. Місце, де я виріс, де я зараз живу, звідки ми з моїм сусідом, Миколою Миколайовичем Рижковим, колись разом ходили в Жовтий корпус на пари на 8:20… Цей район є і залишатиметься для мене найближчим та найдорожчим.

Дмитро Яровий (IV МІ)

Кажуть, знайомство з непересічною особистістю завжди збагачує, сприяє формуванню світогляду, громадянської зрілості. Тому вважаю на часі матеріал про грузинського дипломата, з яким мала можливість познайомитись 30 березня під час презентації міжнародної видавничої програми “ГУАМ”, який був і залишається однією з найяскравіших осо-бистостей на політичному Олімпі Грузії. Отож, зазнайомимось?

Валерій Чечелашвілі (з досьє):Генеральний секретар Організації за демократію і економічний

розвиток ГУАМ. З 1989 року працював на дипломатичний службі Грузії. Надзвичайний і Повноважний Посол, Валерій Чечелашвілі був послом Грузії в Республіці Молдова, Україні та Російській Федерації. Займав високі посади в Міністерстві закордонних справ Грузії, зокрема посаду заступника Міністра закордонних справ (1998-2000). З 2000 до 2004 року був Генеральним секретарем Організації чорноморського економічного співробітництва.

Нагороди: Орден Президента України “За Заслуги” 2-го та 1-го ступеню, Медаль Св. Георгія 1-го ступеню “Честь, Слава, Праця”, Медаль Міністерства внутрішніх справ України “За внесок у міжнародні відносини”.

У 1983 р. закінчив Київський державний університет ім. Тараса Шевченка, факультет міжнародних відносин і міжнародного права, відділення міжнародних економічних відносин, а в 1987 р. – аспірантуру.

Кандидат економічних наук. Володіє п’ятьма мовами.Одразу після свого призначення Генеральний секретар Організації

за демократію і економічний розвиток – ГУАМ Валерій Чечелашвілі в інтерв’ю Бі-Бі-Сі сказав, що країни-члени міжнародної організації готові зробити внесок у зміцнення системи безпеки розширеної Європи. Отож, ГУАМ – ще один лобіст України в Європі.

У дипломатії Валерія Карловича вважають беззастережним єврооптимістом. Він вражає всіх своєю прямотою і проникливістю.

Йду брати інтерв’ю в людини, яку добре знаю в обличчя: діловий, у чорному костюмі та краватці, розумні очі, добра усмішка на відкритому, вольовому обличчі грузина – такий пан Валерій Чечелашвілі на екрані, на фотосвітлинах, на офіційних ділових зустрічах. А в житті?

– Дипломатом треба народитися, чи цьому можна навчитися? І, взагалі, чи кожний може бути дипломатом?

– Свого часу Геннадій Удовенко визначив три основні риси, три “П” дипломата: порядність, патріотизм, професіоналізм. Перші два постулати повинні бути присутні в кожній людині, а от професіоналізму слід постійно вчитись. Не знаю, чи кожний може бути дипломатом… Але то аксіома: дипломат – високоосвічений професіонал, який має глибокі знання не тільки з різних галузей людського буття, а й постійно їх поновлює, володіє іноземними мовами. Приймаючи рішення, висловлюючи думки, він, зрозуміло, повинен передбачати можливі їх наслідки. Права на помилку не має, бо та помилка обернеться прорахунком держави. Загалом, робота дипломата – дуже відповідальна, на якій людина повинна бути не за посадою, а за покликанням.

– Ваші діти підуть шляхом батька?– Троє моїх дітей – ще школярі, однак із вибором професії

вже визначилися. Старший син – хоче бути архітектором, дочка – ветеринаром, а молодший син проявляє здібності до математики (мріє про банківську справу). Як бачите, жоден із них не хоче повторювати мій шлях. Однак, діти постійно цікавляться моєю дипломатичною службою: слідкують за інформаційними наповненнями веб-сайту, і, як нещодавно самі зізналися, редагують певну інформацію про мене у Вікіпедії…

– Ваше хобі…– Теніс, теніс і ще раз теніс! Граю давно. Це для мене більше,

ніж просто спортивне захоплення. Теніс дає мені і фізичну, і емоційну розрядку. Часто беру участь у різних змаганнях. Серед моїх друзів по тенісу – актори, політики, бізнесмени. Багато читаю – це і художня література, і публіцистика. Особливо люблю читати мемуари дипломатів. Із задоволенням слухаю класичну музику – П.Чайковського.

– Що б Ви побажали студентам – майбутнім дипломатам?– Вчитись по максимуму. Поглиблено вивчати іноземні

мови, а заодно історію, культуру, звичаї різних країн. Прагнути європейського стилю поведінки, праці.

– Спасибі за настанови. За те, що в українців є такий щирий друг, як Валерій Чечелашвілі.

Ольга Ошитко (IV МІ)

Герой рубрики “Пряма мова” цього разу – новий заступник директора з навчальної

роботи Ігор Олександрович Мінгазутдінов – досвідчений викладач, фахівець-міжнародник

із досвідом дипломатичної роботи, а ще – цікавий співрозмовник, прогресивний і

молодий духом спеціаліст. Дата народження: 17 липня 1962

Знак Зодіаку: РакОсвіта: КНУ, факультет міжнародних

відносин та міжнародного праваУлюблений актор: Аль Пачіно

Улюблена музична група: “Deep purple”Улюблений фільм: “Підземка” Люка

Бессона

ПР

ЯМ

А М

ОВ

АЗ

НА

ЙО

МС

ТВ

О З

БЛ

ИЗ

ЬК

А

Найбільш приємним, що може бути в

цьому житті, дитяча усмішка, адже саме

вона щира і безкорислива. Це не що інше,

як радість жити, радість любити, радість зу-

стрічати кожен день із задоволенням.

Наш Інститут активно допомагає дитя-

чим будинкам у Білій Церкві, Прилуках та

Іванкові. Дітки, котрі несправедливою прим-

хою долі залишилися без батьківського теп-

ла, потребують уваги та підтримки, що їх із

радістю надають наші студенти.

За доброю традицією ми щороку відвідує-

мо дитячий будинок в містечку Прилуки, що

на Чернігівщині, напередодні Дня Святого

Миколая. Ось і минулого грудня нам вдалося

ще раз подарувати своє тепло нашим малень-

ким друзям. Дітвора разом зі своїми настав-

никами підготувала невеличкий святковий

концерт. Важко стримувати свої емоції, коли

перед тобою стоїть маленьке зайченятко, яке

не вимовляючи букву “р” і намагається зро-

бити тобі приємне, розповідаючи віршик.

А 14 січня перелік дитячих закладів,

якими опікується Інститут, поповнився.

Завдяки зусиллям родини Ярослава Лінке-

вича (І МІ), яка протягом довгого часу само-

тужки допомагала Житомирському облас-

ному будинку дитини, делегація, очолена

ректором КНУ ім. Тамаса Шевченка Леоні-

дом Васильовичем Губерським, відвідала

125 діточок, які проживають у будинку.

Маленьким його мешканцям лише до чоти-

рьох рочків, проте життя підготувало їм не-

легкі випробування (крихітки страждають

на психо-неврологічні захворювання).

Заслужений лікар України та директор

дитячого будинку Світлана Володимирівна

Урсуленко та ще 175 надзвичайно щирих

та турботливих спеціалістів займаються

медико-соціальною реабілітацією малень-

ких вихованців. Це – благородна справа,

яка потребує щоденних зусиль, а найголо-

вніше – вкладу в неї частинки душі цих

турботливих людей.

Ми вдячні Вам, любі наші студенти і ви-

кладачі, за те, що вкладаєте частинку себе

в кожну усмішку дитини, з котрою так не-

справедливо обійшлося життя. Але в наших

силах це змінити чи хоча б просто допомог-

ти цим малюкам не думати щодня про те,

що вони нікому не потрібні!

Катерина Бабічок (ІІІ МВ),

Олександра Лазебник (І МП)

Ідея створення телебачення в ІМВ вини-

кла вже давно, але довго залишалася тільки

на рівні ідеї. Першого вересня 2010 року був

відзнятий перший репортаж нового телеві-

зійного проекту. Сюжет так і не увійшов до

випуску, але започаткував в Інституті нову

традицію – студентське телебачення. Пів-

року велася активна робота над пілотним

випуском, програма змінювала концепції,

назви, формати. Але головна мета була не-

змінною: зробити цікаву, якісну телевізійну

програму про Інститут, його студентів та ви-

кладачів, студентське життя. Так виникла

інформаційно-розважальна телепрограма

про Інститут міжнародних відносин “ІМВ

ТБ”. Програма одразу стала феноменом,

адже такого раніше в Інституті ніколи не

було. Перший випуск подивилося більше

ніж дві тисячі глядачів. І це тільки початок.

Ми поспілкувалися з головним редакто-

ром і ведучим “ІМВ ТБ” Олексієм Хорошень-

ким, який розповів, як створювалася перша

в історії Інституту телепрограма.

– Як виникла ідея зробити телевізійну про-

граму про Інститут міжнародних відносин?

Коли ми починали творити ІМВ ТБ, ми не

знали, яким буде кінцевий продукт. Ми прос-

то хотіли зробити щось нове, незвичайне, ці-

каве студентам, а телевізійний формат – най-

більш вдалий для того, щоб донести свою дум-

ку. У багатьох університетах вже давно існує

студентське телебачення, і я вважаю, що наш

Інститут не повинен бути винятком.

– Ти сказав, що формат програми де-

кілька разів змінювався. Яким був почат-

ковий варіант?

Спочатку ми думали знімати маленькі

репортажі про інститутські події, які б ви-

ставлялися на офіційному сайті, потім з’яви-

лася ідея робити цілі блоки новин. Але такий

формат не був би цікавим. Новини – це важ-

ливо, але випуск не може складатися тільки

з них. Студентське життя – різнобарвне, і

тому наша програма теж повинна бути різно-

барвною. Ми повинні висвітлювати всі грані

наших насичених буднів і, звичайно, спіл-

куватися зі студентами, знати їхню думку з

приводу різних питань, а коли до цього спіл-

кування долучаються і викладачі – стає над-

звичайно цікаво. Саме так з’явилася “Entrev-

ista”. З іспанської entrevista перекладається

як інтерв’ю, спілкування. Спілкування між

тобою і мною. Спілкування між студентами і

викладачами. Спілкування, якого так не ви-

стачає в наш стрімкий час.

Ми самі пишемо тексти, обговорюємо сю-

жети та нові теми… Це неймовірне відчуття –

усвідомлювати, що ти твориш дещо важливе.

– Які ще рубрики, окрім “Entrevista”,

ми побачимо в ІМВ ТБ?

Як я вже сказав, у телепрограмі ми на-

магаємося охопити різні напрями студент-

ського життя. Окрім новин та “Entrevistа”

є такі рубрики як “Спорт”, “Дозвілля”, “Об-

личчя”, “Кафедри”, “ІМВ Style”.

– Коли вийде другий випуск?

До кінця навчального року ми плануємо

випустити ще два нових випуски. Другий

випуск вже відзнято, зараз він перебуває на

стадії монтажу. Сподіваємося, що на почат-

ку квітня він вийде в ефір.

– Про що буде новий випуск?

– Другий випуск відрізнятиметься від пер-

шого. Там буде усього два репортажі і “Entre-

vista”. Один із сюжетів присвячений нашим

цьогорічним випускникам, другий – ювілей-

ному десятому сезону ліги ІМВ з футболу. За-

гальна тема випуску: “Весна, кохання!”

– Де можна подивитися “ІМВ ТБ”?

– Ми транслюємося на офіційному сай-

ті Інституту міжнародних відносин. Також

нашу програму можна подивитися на сту-

дентському сайті КНУ “Лови момент!” та на

неофіційному сайті ІМВ.

– Хто працює над програмою?

– Над програмою працює велика коман-

да. Майже в усіх є досвід роботи в медіа сфе-

рі. Але це не основний критерій. Головне –

це бажання і відданість своїй справі, а досвід

прийде з часом. Тому ми постійно в пошуку

нових облич!

Дивіться ІМВ ТБ на офіційному сайті Ін-

ституту міжнародних відносин.

Пишіть: iir-tv@i.ua

Над програмою працюють:

Олексій Хорошенький – головний редактор,

ведучий

Кирило Медведєв – редактор, ведучий ру-

брики “Entrevista”

Олеся Кривецька – редактор, кореспондент

Юлія Решітько – ведуча

Аліна Черкасова – кореспондент

Оксана Абрамчук – кореспондент

Юлія Кириллова – ведуча рубрики “ІМВ

Спорт”

Євген Свинарчук – оператор

Антон Грановський – оператор

Роман Нечаєв – оператор

Вікторія Краснощок – дизайнер

Денис Гавриленко (І МІ)

рабани були уявними, до того ж Інна

Задорецька (І МП) чудово доповнила

номер своїм танцем. Беззаперечним

фаворитом глядацьких симпатій стала

студентка Юлія Трофименко (V МП)

– акивна учасниця всіх концертів ІМВ.

Вона вразила всіх чуттєвим акапельним

виконанням пісні “Сай”.

Варто також згадати виступи всіх

інших учасників, які протягом дійства

вразилили нас не тільки своїм пісенним

талантом, а й костюмами, постановками

та сценічною харизмою. Олександр Куче-

ренко (ІІ МБ) та Олена Каташинська (І МІ),

що виконували українські народні пісні

акапельно, Ірина Євстратенко (ІІ МЕВ) та

Тетяна Кандзюба (ІІ МІ), які співали па-

тріотичні пісні, Дар’я Мезенцева (І МП) та

В’ячеслав Радін (І МЕВ), ще одні талановиті

першокурсники.

Справді, непросто було виділити най-

кращих серед талановитих учасників нашо-

го конкурсу. Але члени журі в складі Ігора

Олександровича Мінгазутдінова, Миколи

Савовича Дорошка, Володимир Про-

коповича Крижанівського, Євгенії

Мельник та Артема Нікіфорова зумі-

ли впоратися з цим завданням.

Дійсно, конкурс був надзви-

чайно цікавим та захоплюючим.

Ми всі змогли ще раз торкнутися

до справжнього українського мис-

тецтва, повернутися на мить туди,

звідки ми протягом століть черпає-

мо духовну силу.

Тож подякуємо організаторам

та ведучим конкурсу, які доклали

зусиль для його проведення і надалі

даруватимуть нам такі свята.

Оксана Слободянюк (ІІ МП)

Нещодавно у складі Ради студентів ІМВ відбулися деякі

зміни – преставниками від IV MEB та IV MБ стали Валерія

Манзюк та Денис Ткаченко відповідно. У зв’язку з тим, що

Оксана Сорока та Владислав Токменко склали свої повнова-

ження, на цих курсах були проведені вибори, на яких одно-

голосно обрали нових членів. Ці студенти не є новачками в

активній діяльності Інституту. Валерія, окрім того, що бере

участь у прекрасних танцювальних номерах наших інсти-

тутських концертів, також є представником ІМВ в культма-

совому відділі Студентського парламенту Університету. Два

роки поспіль вона брала участь у організації Благодійного

балу КНУ. Також Валерія веде свою рубрику IIR-STYLE

у виданні, яке Ви зараз читаєте. Денис Ткаченко відомий

усім своєю благодійною діяльністю. Він ще з першого курсу

організовує різноманітні акції, їздить до дитячих будинків.

Зараз він є членом Профбюро Інституту міжнародних від-

носин. Також Денис демонстрував майстерність народного

танцю та неодноразово був ведучим на концертах.

Отже, вітаємо нових активних членів Ради Студентів та

бажаємо успіхів у їхній

діяльності!

МіК

Бринить-співає наша мова,

Чарує, тішить і п’янить.

Олександр Олесь

Навесні душа співає. Дарма, що музика

мобільних телефонів лунає звідусіль, вона

німа поруч з нотами серця, яке прагне по-

вернутись до найпотаємнішого та знову зі-

грати гучним оркестром те, про що завжди

пам’ятає. Так само незабутими залишилися

Шевченківські дні в ІМВ, які урочисто увін-

чав конкурс української пісні, проведе-

ний за ініціативи МФ ЮНЕСКО. Захід

такого формату відбувся вперше в нашо-

му Інституті, проте ми маємо надію, що

він стане ще однією доброю традицією.

Ми вкотре довели, що українська пісня та

українська мова живе та надихає.

Конкурс був представлений у двох но-

мінаціях: українська народна та україн-

ська сучасна пісня. Публіка надзвичайно

тепло приймала всіх учасників, нагороджу-

ючи їх своїми щирими оплесками. Як на

мене, то всі вокалісти заслуговували титулу

переможця, проте конкурс є конкурс і журі

все ж довелось обрати найкращих. Так, пере-

можницею в номінації “Українська народна

пісня” стала студентка II курсу МП Оксана

Матіяш – володарка гран-прі в Конкурсі та-

лановитої молоді 2007р., м. Вроцлав, Поль-

ща. В її акапельному виконанні, що супрово-

джувалось сценічною грою наших студентів,

пролунала пісня “Ой, у вишневому саду”.

У номінації “сучасна українська пісня”

перемогу здобув гурт з оригінальною назвою

“Krankenwagen” у складі Павла Ліневича (IV

МВ), Сулеймана Мамутова (IV МП), Олексія

Диканя (ІІІ МЕВ). Переможці підкорили

публіку та журі своїм неординарним та кре-

ативним підходом до виконання, адже ба-

ДІЄ

МО

!.. Д

ІЄМ

О!..

• EuroMUN Maastricht, Netherlands. May 4-8, 2011 – http://www.euromun.org/• MILMUN Milan, Italy. May 9-13, 2011 - http://milmun.wik.is/• EurasiaMUN Passau, Germany. June 1-5, 2011 – http://www.eurasiamun.org/• AMUNC Canberra, Australia. July 9-15, 2011 – http://www.amunc.net/• TEIMUN Hague, Netherlands. July 11-17, 2011 – http://www.teimun.org/• SOFIMUN Sofia, Bulgaria. July 23-30, 2011 – http://www.sofimun.org/• VIMUN Vienna, Austria. July 31 - August 4, 2011 - http://www.afa.at/vi-mun/afavimun.htm• CyMUN Nicosia, Cyprus. August 15-18, 2011 - http://www.cymun.eu/

За детальною інформацією, кон-сультацією та оформленням делегацій з Інституту – звертатися до Голо-ви департаменту зовнішніх зв’язків Ради студентів ІМВ – Олесі Огризко: oh.lesia@gmail.com

Олеся Огризко (ІІІ МВ)

Інститут міжнародних відносин, виховуючи майбутніх дипломатів, повинен сприяти, серед іншого, набуттю студентами практичних навичок у згаданій сфері. Саме тому до уваги студентів ІМВ, котрі цікавляться міжнародними моделюваннями різноманітних організацій, світовими по-літичними процесами, спілкуванням з прогресивним студентством усього світу та подорожуванням, пропонується участь у наступних заходах (моделюваннях):

“Шевченківська весна” вкотре в ІМВ23 березня 2011 року в Інституті між-

народних відносин відбулася традиційна для наукової сфери подія – ІХ Міжна-родна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих учених “Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та пер-спективи розвитку”.

Як стверджує голова НТСА Віктор Виш-ньов, цього року маємо рекорд представ-ництв різних ВНЗ інших країн – Литви,

Білорусії, Росії, Грузії, Польщі та Бель-гіі. Крім того, наші виші брали участь у конференції майже всі (близько 20 різних ВНЗ, установ та дослідницьких інститутів).

Так, було всього близько 350 учас-ників.

За результатами близько 130 робіт було рекомендовано до публікації в “Актуальних проблемах міжнародних відносин”.

Роман Нечаєв (ІІ МІ)

6

8

Дипломатія – це справжнє мистецтво, що

пройшло крізь віки, збагатилось і зараз відіграє чи

не найважливішу роль у міжнародних відносинах.

Дипломати вражали своїми здібностями ще із сивої

давнини, адже навіть тоді вони могли вміло керувати

людьми в досягненні цілей своєї держави, вирішувати

місцеві та регіональні проблеми шляхом переговорів та

без військових втручань, а це лише частина можливостей

представників цієї професії. Серед таких відомих

дипломатів можна зазначити Цезаря, Людовіка XIV,

говорячи про давні часи, а також Арсенія Яценюка,

Антона Бутейка чи Костянтина Грищенка та інших,

говорячи про сучасність в Україні. Але як щодо жінок?

Яку роль грають вони в мистецтві міжнародних

переговорів? Чого може досягнути жінка-дипломат?

Жінки в дипломатії – явище досить рідкісне навіть

і сьогодні, не кажучи вже про минувшину. Тому ім’я

першої жінки-дипломата ввійшло в підручники з історії,

монографії, що вивчають розвиток та становлення

дипломатії як науки. Перша в світі жінка-дипломат

– це Олександра Коллонтай (Домонтович). Зрозумівши,

що дипломатія – це її покликання, жінка жертвує

родиною, лишає сина на виховання батькам, а згодом їде

до Швейцарії, де і займається написанням революційних

промов. Повернувшись до Росії, вона вже мала на своєму

рахунку 3 книги щодо соціальних проблем, нерівності в

суспільстві та жіночого руху. Після революційних подій

у новому уряді Олександра Коллонтай обіймала посаду,

сучасна назва якої міністр соціальної політики. Згодом

О.Коллонтай була призначена на посаду торгового

представника Радянського Союзу в Норвегії, нині це

рівень посла. Попрацювавши згодом у Мексиці, жінка

знову повертається на Батьківщину та в 1930р. стає

послом СРСР у Швеції. Після війни працювала радником

Міністерства зовнішніх справ СРСР.

А чого варта постать Індіри Ганді на дипломатичній

арені! За її правління Індія заявила про себе як про

демократичну республіку з визначеним вектором

зовнішньої політики та значним економічним

потенціалом. Не можна оминути увагою і таку постать,

як Маргарет Тетчер – поки єдину жінку-прем’єр-міністра

Великої Британії, “залізну” леді, що не раз проявляла

свої дипломатичні здібності, чим заслужила небачену

підтримку населення країни.

У наші часи жінки-дипломати стали більш звичним

явищем. Наприклад, Надзвичайний і Повноважний

Посол Республіки Індонезія в Україні пані Дра Нининг

Сунингсих Рохадиат привертає увагу тим, що для

азіатської країни жінка-дипломат небувале явище.

Послом Великої Британії в Росії недавно була призначена

Енн Прингл, яка мала досвід роботи ще в СРСР.

У США послами в 81 країні є жінки, в Англії

–30 жінок-дипломатів, у Франції – в 18-ти. У Росії та

Україні роль жінок у дипломатичній службі зростає,

хоча, судячи з фактів, чоловіки явно мають пріоритет:

кваліфікованих жінок-дипломатів вистачає, але їм

важче досягнути рівня посла або консула.

Говорячи про наш Інститут, залишається

непохитним той факт, що мистецтво дипломатії

22 грудня в Україні згідно Указу Президента

України від 21 листопада 2005 р. № 1639/2005

відзначається День працівників дипломатичної

служби. Чи всі ви знаєте, чому саме 22 грудня? У

цей день у 1917 році Урядом Української Народної

Республіки був створений Генеральний секретаріат

міжнародних справ, чим і пояснюється обрана дата.

В Інституті міжнародних відносин День

української дипломатії не проходить, як всі

інші, адже для кожного це професійне свято

– хтось вчиться бути дипломатом, хтось ним уже

є, а хтось навчає та виховує дипломатичну зміну.

Традиційно ми зустрічали поважних гостей, які

вітали нас – заступника Міністра закордонних справ

України С.О.Микитенка, міністрів закордонних

справ України – Г.Й.Удовенка, Б.І.Тарасюка та

В.С.Огризка, Генерального секретаря ГУАМ

В.К.Чечелашвілі, ректора Дипломатичної академії

при МЗС України та Надзвичайного і Повноважного

Посла України Б.І.Гуменюка, а також генерального

директора Генеральної дирекції Київської міської

ради з обслуговування іноземних представництв

П.О.Кривоноса. Свято розпочалося з вітального

слова директора В.В. Копійки. А шановні гості

привітали всіх присутніх з професійним святом.

Та на цьому святкування не завершились.

Далі глядачі могли насолоджуватись концертною

програмою. Спочатку – танці запрошеного

дитячого колективу “Пульс”, а потім – історична

подія в ІМВ, уперше було поставлено український

мюзикл за мотивами п’єси “Вечори на хуторі

поблизу Диканьки”.

Сценарій “Інститутської Диканьки”

створювався оргкомітетом і дещо відрізнявся від

оригіналу або ж телевізійного мюзиклу. Головна

особливість – порівняння сьогодення з часами

“Диканьки”, група студентів збирається святкувати

разом Новий рік, а Дід Мороз переносить їх у

минуле, де і відбуваються всі події.

Ніхто й подумати не міг, що наші студенти

не просто вміють співати чи танцювати, усі вони

– неймовірні актори, кожен зіграв свою роль на

“відмінно”. Глядачі виходили із зали з неповторними

враженнями від персонажів. Авжеж, українські

костюми, декорації, неперевершений вокал, не

лише жіночий, а й чоловічий, майстерна акторська

гра – усе це не могло залишити когось байдужим.

Усі запам’ятали кокетливу Солоху та справжнього

українського козака Чуба, неповторного Чорта та,

звичайно ж, головних персонажів – красуню Оксану

та Вакулу-коваля, також багато емоцій викликали

“введені” персонажі – сучасний дизайнер-модельєр,

Дід Мороз зі снугуроньками та багато інших.

Гумористичні сценки та загальна атмосфера

залишили всіх у гарному настрої.

Український мюзикл став новим жанром у

історії інститутських концертів, і за всіма відгуками

– веселим, цікавим та професійним, з прекрасною

атмосферою та ще одним акцентом на українській

культурі. Продовжуватимемо в том ж дусі!

Дарина Кирилко (ІІІ МІ)

Я вирішив поспілкуватися з деякими викладачами

нашого Інституту, які виховали не одне покоління

дипломатів та відомих політичних діячів. Після нашої

розмови я зрозумів, які колосальні перспективи дає

нам Інститут та скільки сил та здоров’я вкладають

викладачі, щоб потім наші прізвища були відомі всій

країні. Думаю, вам буде цікаво дізнатися про що ми

розмовляли:

– “З якого року Ви працюєте в ІМВ?”– “Кого з відомих дипломатів Ви навчали

та виховували?”– “Що запам’яталося за ці роки?”Валентина Вікторівна Дайнеко

“Я працюю з 1972 року, ще з часів, коли Інститут

міжнародних відносин був факультетом. Я вважаю, що

не можна брати інтерв’ю в однієї людини, тому що до

навчання та виховання дипломатів доклала зусиль вся

кафедра та весь Інститут. Але за роки існування ІМВ його

закінчили багато відомих діячів у сфері міжнародних

відносин, політиків та науковців. Наприклад, П.О.

Порошенко, Л.А.Кожара, С.А.Терьохін, В.С.Огризко,

серед науковців можна відмітити Ольгу Буткевич,

також багато викладачів є нашими випускниками,

завідуючі кафедр МП, МІ, МЕВ, МВ.”

Ольга Анатоліївна Риндіна “Працюю з 1974 р. За роки моєї роботи Інститут

підготував багатьох відомих людей, серед них:

Б.І.Гуменюк, В.І.Кисіль, С.Ю.Козєков, О.В.Задорожній,

В.В.Мицик, В.І.Муравйов, А.С. Довгань. Усіх цих

людей пам’ятаю молодими та талановитими, зараз

вони залишаються такими ж для мене. Інститут

міжнародних відносин – це одна зі сторінок мого

життя, напевно, найсвітліша, і я дуже вдячна долі. Цей

Інститут закінчила моя дочка – спеціальність МЕВ. Хочу

висловити особливу подяку Л.В.Губерському за те, що він

завжди мене підтримував і міг підставити своє плече.”

Наталя Степанівна Погукаєва “З 1968 року. По-перше, майже всі молоді

викладачі та керівники кафедр – наші випускники.

Щодо мене – вела такі предмети як “Історія України”

та “Політологія”. Пам’ятаю, що навчався в нас М.

Саакашвілі, я викладала в нього “Політичну історію

XX століття”. Виховували дітей В.С.Огризка, синів

О.А.Лавриновича. Запам’яталося те що, всі студенти

розумні та старанні. Для мене Інститут – моє життя,

спочатку працювала тут лаборантом, потім старшим

лаборантом, потім викладачем і старшим викладачем.

А нинішнім студентам я хочу побажати глибоких знань,

читати першоджерела та любити свою Батьківщину!”

Алла Володимирівна Андрюшко “Працюю з 1968-го року в Університеті та з 1972 в

Інституті, точніше на факультеті міжнародного права

та міжнародних відносин. Почала працювати ще після

закінчення Університету, тому все життя тут пройшло,

багато років була методистом на кафедрі МЕВ. Можна

згадати такі прізвища: Б.І.Тарасюк, П.А.Порошенко,

А.І.Нельков, Сергій Осика, Вадим Примаченко, багато

студентів мають свої фірми, усі вони самодостатні.

Викладачі та завідуючі кафедр – наші випускники,

наприклад, В.А.Манжола, В.І.Муравйов, М.М.Рижков,

О.В.Задорожній. Усі студенти добре навчалися, ще

дуже важлива їхня риса – це вихованість, повага як

до викладачів та співробітників Інституту, так і до

однокурсників. Інститут міжнародних відносин – це

маленький острівець спокою та тепла, і, не дивлячись на

катаклізми за вікном, тут завжди зберігається почуття

людяності, у цьому закладі приємно працювати”

Євгенія Анатоліївна Макаренко та Наталя Павлівна Литвиненко

Є.А.: “З 1975-го в Університеті”

Н.П.: “А я з 1973-го року”

“Не дивлячись на те, що перший випуск магістрів

на нашому факультеті був лише в 1998 році, з того

часу наші випускники вже займають високі посади

в Україні, також багато працюють у консульствах та

посольствах, велика кількість студентів – за кордоном

у відомих іноземних фірмах, таких як IBM. Наприклад,

А.Колєснік є представником фірми Samsung в Україні

та Білорусії. А серед студентів, напевно, одразу всіх

і не згадаєш. Ті, що першими спадають на думку,

– це О.Дікусаров, О.Колодій, В.Косарчук, В.Набруско

– президент національної радіокомпанії, консул

Чорногорії А.Бородінков, речник президента – М.Томко.

Більше 120 випускників працюють у СБУ, перший

секретар МЗС О.Ялова, К.Ткач – радник у посольстві

Аргентини. Також закінчив наш факультет депутат

Олег Ляшко – це була його друга вища освіта. Ще

можна згадати таких студентів, як Валерія Авраменко –

начальник PR-департаменту міжнародної поліцейської

асоціації, Світлана Гуцал – головний аналітик Інституту

стратегічних досліджень, Ярослава Кот, яка працює в

департаменті Євроінтеграції в Україні, Сергій Волков

– керівник представництва ООН в Україні. Серед наших

випускників багато науковців, за існування факультету

захистилося 40 осіб. Також представники в ООН з прав

людини – М. Семенюта, Є.Мазуренко. Що запам’яталося

– це те, що ми були присутні при становленні цього

факультету, як він складався по листочку, я (Є.А.)

писала в посольства своїм друзям, щоб отримати хоч

якусь інформацію. Наш Інститут відкрив для України

таку спеціальність, як “міжнародна інформація”, після

нас відкрилися такі напрями в інших університетах.

Спеціальність МІ є в найкращих ВНЗ світу, наприклад,

в Єльському університеті, в Оксфорді та Стендфорді.

Ще запам’ятався приїзд до Києва Іоанна Павла II.

Наші студенти обслуговували його прес-центр і після

закінчення візиту студентів хотіли взяти на роботу

до Ватикану. До речі, Папа Римський підтримував

розвиток нашої спеціальності у світі, про це свідчить

його фраза: “Вся католицька молодь повинна

використовувати на повну інформаційні технології”.

Звичайно, були ще дуже цікаві конференції та зустрічі

з відомими людьми, за ці роки стільки запам’яталося,

що одразу навіть все і не згадаєш.”

Валентина Петрівна Мазуренко“В Університеті на факультеті економіки працюю з

1974 року, а в Інституті з 1994. Мої студенти ще досить

молоді, щоб досягти якоїсь публічної посади, більшість з

них успішні в окремих сферах, в Національному Банку,

або на фондовій біржі. Є також студенти, які не пов’язали

своє життя з економікою, деякі стали журналістами, а

деякі шоу-менами, як, наприклад, Андрій Джеджула.

Зі студентами дуже цікаво працювати, бо вони нас

навчають, а ми їх. Але є відмінності між студентами

різних поколінь, нинішній помолодшав у життєвих

питаннях, раніше студенти були більш орієнтовані на

своє майбутнє і знали, чого вони хочуть після Інституту,

а зараз, як у школі – “навчусь, отримаю диплом, а потім

про майбутнє подумаю”. Також зараз приділяють мало

уваги громадській діяльності та життю Інституту, менше

беруть участь у концертах, КВК. А щодо цікавого, то

я хочу розповісти таку історію. У 1996 році навчався

в мене студент Михайло Лопатін, мій дипломник,

він написав п’єсу “Ромео і Джульєтта за місцевими

мотивами”, і цю п’єсу поставили самі студенти МП,

МВ, МЕВ,МІ. Зміст п’єси був такий, що в деякому

місті, аналогічному Вероні, народжуються почуття

між молодими закоханими Ромео та Джульєттою,

двох різних сімей Крижаніді та Дайнекі. Видовищна

була постановка і за сценарієм, і за виконанням. У кінці

на сцену вийшли всі – і герої і глядачі, дуже цікаво

було спостерігати на тандем викладачів та студентів.

От такого зараз немає. Сьогодні студенти та викладачі

– це два класи, які не перетинаються, на жаль. У цьому

цей час і програє. Студентам та викладачам потрібно

ставати ближче не тільки в розумінні навчання, але і в

суто людських відносинах.

Наталя Федорівна Сербіна“Спочатку це був факультет з підготовки

іноземних громадян, який потім об’єднали з

факультетом міжнародних відносин. На факультеті з

підготовки іноземних громадян я працюю з 1987 року.

Найвідоміший та найуспішніший студент, який у нас

виховувався – це пан Саакашвілі, також відомі такі

люди, як О.Волошин – керівник департаменту МЗС, О.

Дікусаров – речник МЗС. Багато студентів-випускників

зараз працюють у дипломатичних представництвах,

наприклад, Галина Побєдоносова працювала в

посольстві в США, а зараз працює у Відні, а її брат у

хокейній команді Білорусі. Особливо запам’яталися

мені перші випуски українських студентів, вони в нас

почали навчатися в 1994 році, не хочу ображати нинішнє

покоління студентів, але перші набори були дуже сильні.

Але це, мабуть, пов’язано не з вашим поколінням, а з тим

станом, в якому знаходиться середня школа, тобто школа

не дає вам того рівня освіти, який студенти повинні мати

при вступі у ВНЗ. Проте студентів я люблю, незалежно

від поколінь. Оскільки до 1994 року я працювала тільки

з іноземними студентами, спочатку мені було складно

працювати з вітчизняними, але зараз я ловлю себе на

тому, що тепер мені слід докласти більших зусиль, щоб

знайти спільну мови з іноземцями”.

Богдан Міфтахов (І МІ)

Вечори на хуторі поблизу Диканьки

Вечори на хуторі поблизу ДиканькиКозак Чуб – Володимир Корнієнко

Оксана – Олеся КривецькаВакула – Кирило Медведєв

Солоха – Христина ГеворковаЧорт – Антон Краснов

Сотник – Андрій СавицькийДяк – Джахангір Убайдаллуєв

Подружки Оксани – Олена Каташинська, Дарина Кирилко,

Ірина Кравцова, Євгенія Мелеховець, Лілія Скок

Друзі Вакули – Олександр Кучеренко, В’ячеслав Радін

Дід Мороз - Володимир Корнієнко

Снігуроньки – Катерина Бондарева, Вероніка Каленіча,

Юлія Омельяненко та Антоніна Остапчук

Студенти ІМВ – Катерина Черенкова, Єгор Охотніков, Марія Ду-

наєвська, Владислав Тинок, Інна Задорецька, Геннадій Апостоліді,

Ірина Сидоренко, Богдан Міфтахов,

Вікторія Донець, Анастасія ПетручакДизайнер – Роман Нечаєв

Дівчата-моделі – Ольга Курець, Валерія Манзюк, Крістіна Романюк

Бабці-пліткарки – Олександра Лазебник, Вікторія Палій

Скрипаль – Андрій Савицький

Ді- вчина скрипаля – Валерія МанзюкСценарист, режисер-постановник – Дарина Кирилко

Концертний директор – Оксана Сорока

Кос- тюмер – Соломія ІосипенкоДе- корації – Катерина Мусієнко

Світ- ло – Владислава Левакіна, Віктор Чесноков, Богдан

Бер- надськийФото – Ксенія Хірвоніна, Роман Брушко

Окре- ма подяка звукорежисеру Євгену Гавриличенку!

Запро- шені колективи – народний хор “Калиновий цвіт”,

дитя- чий народний спортивно-танцювальний ансамбль “Пульс”

доступно повною мірою обом статям, адже дівчата

в політичних дискусіях і фахових дебатах нічим

не поступаються хлопцям. Так чому ж жінок на

дипломатичній арені набагато менше, ніж чоловіків?

Очевидно, причиною є те, що дана сфера діяльності

потребує грандіозної витримки, сили волі та повної

віддачі. Професія дипломата для жінки значить

відмова від сім’ї на користь роз’їздів іншими

країнами, необхідністю боати на себе неабияку

відповідальність, що часом є дуже складним для

емоційної сфери жінки.

Ще один фактор, як не сумно зазначати його, це

дискримінація. Жінкам важче даються дипломатичні

висоти саме через цю проблему, адже зараз, на жаль,

залишається розповсюдженою та думка, що лише

чоловік може вирішувати важливі проблеми на

міжнародному рівні.

Небагато є тих жінок, хто погодиться на такі

умови заради кар’єри дипломата, але впевнено

можна твердити, що коли вже жінка береться за

дипломатичну справу, то справедливим буде вислів:

“Жінка – все ж найкращий дипломат”.

Катерина Гусєва (І МЕВ)

9

ТЕ

МА

НО

МЕ

РА

ТЕ

МА

НО

МЕ

РА

Усі ми вступаємо в Інститут міжнарод-них відносин із чітким наміром - досягти успіху в житті. Це природно. Однак коли початкова ейфорія від нових вражень ми-нає, неочікувано приходить усвідомлення того, що тут усі амбітні, всі розумні, всі ак-тивні. Помалу ми змушені скидати “рожеві окуляри”, замислюватися над реальністю, і кожен із нас, зрештою, запитує себе: що ж мене чекає після закінчення Інституту між-народних відносин.

Завідувачі відділень ІМВ розпові-ли про головні перспективи та проблеми навчання для наших студентів, про що і йдеться в наступній статті.

Почнемо із загального. Потрібно виз-нати, що Інститут пропонує широкі мож-ливості для професійної реалізації своїх випускників. Більшість із них починають працювати вже після четвертого курсу (не під час пар, звичайно).

Частина випускників після закінчен-ня магістратури продовжують навчання за кордоном. Про їхні успіхи можна судити з листа-подяки Інституту, надісланого нещо-давно Євгеном Резніченком – випускником 2011 року, який навчається зараз у ЕDHEC Business School, Франція.

Останнім часом, порівняно з минулими роками, магістри знову проявляють інте-рес до наукової діяльності. Після закінчення аспірантури та захисту дисертацій, попов-нюючи викладацький склад кафедр Інсти-туту, Університету й інших ВНЗ України.

Невирішеним є питання професійного розподілу тих, хто вчиться на державному замовленні. Ідеться, точніше, про фактич-ну відсутність такої системи. У результаті, добре підготовані фахівці, які отримали знання за кошт держави, працюють потім у приватній сфері. Таку “розкіш” можуть собі дозволити лише високорозвинені краї-ни. Актуальною залишається проблема не-достатньої практичної підготовки молодих спеціалістів.

Немало колишніх студентів ІМВ (особ-ливо з відділень МВ та МП) працюють на державній службі: у Кабінеті Міністрів України, інших міністерствах, департамен-тах зовнішніх зв’ язків державних органів, в РНБО, Адміністрації Президента Украї-

15 лютого 2011р. Інститут міжнародних відносин вручав дипломи магістрів ще одному поколінню своїх випускників. Вже два роки поспіль я стаю свідком такої події, зазвичай виникають подвійні відчуття – ніби сумно, ніби і радісно. Та цього разу серед 334 випускників було дуже багато моїх друзів, людей, які допомагали та підтримували мене, ще з часів мого першого курсу, тому було дуже шкода, що вони йдуть.

Серед випускників 2011 року була група іноземних громадян з 7 країн світу – Азербайджану, Вірменії, Грузії, Ізраїлю, Ірану, Німеччини та Росії. З великою радістю треба відзначити, що 123 випускники завершили навчання з відмінними результатами і отримали дипломи з відзнакою.

У цей день почесними гостями Інституту стали міністри закордонних справ України, випускники Інституту – Г.Й.Удовенко, що розповідав про славетну історію української дипломатії, В.С.Огризко, який зауважив, що дипломатія – шлях служінню Батьківщини, П.О.Порошенко, він наголошував на тому, що потрібно не втрачати зв’язок, тому запропонував створити соціальну мережу випускників ІМВ, до речі, першим, хто зареєструється там, буде саме він. Також своє вітальне слово виголошували заступник Міністра закордонних справ України В.А.Майко, радник Президента України, генерал армії, М.Г.Маломуж. Випускники в свою чергу не могли не сказати теплих слів подяки, виступали В.Вишньов (МВ, голова НТСА) та В.Лисенко (МБ – попередній голова Ради студентів ІМВ). Останній зауважив, що “випускник ІМВ – діагноз на все життя”

У напутньому слові директор ІМВ В.В.Копійка побажав випускникам 2011 – натхнення, удачі та добрих і ясравих спогадів про Інститут. “Переконаний, – зауважив він, – ви не раз встигнете пересвідчитись, якого високого рівня освіту ви здобули в цих стінах.”

Любі випускники, знайте, що ми рівняємось на вас і завжди будемо вас пам’ятати.

Дарина Кирилко (ІІІ МІ)

ни, державних обласних адміністраціях.Не зважаючи на це, держава все-таки

втрачає кваліфіковані кадри, оскільки до-статньо не підтримує молодих фахівців на державній службі. Далеко не всі погоджу-ються працювати в тому ж МЗС через відо-мі фінансові причини. Хоч зараз доклада-ються зусилля, щоб робота в державному секторі була привабливішою для амбітних і обізнаних людей, адже це, у першу чергу, в інтересах України.

Одним із домінуючих напрямків під-готовки студентів відділення “міжнародні відносини” є саме державна служба. Уже після 4 курсу вони проходять практику в МЗС, стажування у Верховній Раді Украї-ни, інших державних структурах. Кожно-го року не менше десяти молодих фахівців залишаються в департаментах МЗС. Крім того, навчальна програма відділення, запо-чаткована ще Г.М.Цвєтковим, передбачає збалансоване викладання профільних дис-циплін із правовими та економічними, що дає змогу студентам МВ бути затребувани-ми та конкурентоспроможними на ринку праці. Чимало з них працюють у бізнесі, туристичних компаніях, юридичних фір-мах, партійних структурах.

Як зазначає завідувач відділення Воло-димир Андрійович Манжола, найталанови-тіші серед випускників успішно працюють та займають керівні посад и в українських представництвах міжнародних організа-цій: структурах ООН, ПРО ООН, ОБСЄ, Ради Європи.

“Наші випускники працюють на всіх континентах”, – додав Володимир Андрійо-вич Манжола, завершуючи розмову.

Не менших досягненнями відзнача-ються і студенти відділення “міжнародне право”. Крім роботи в державному секторі, чимало з них надають перевагу приватній сфері, займають посади в провідних юри-дичних фірмах України.

Олександр Вікторович Задорожній на-голошує і на потребі практичного досвіду: “Варто визнати, що на сьогоднішній день ми випускаємо студентів не зовсім готови-ми до практичної роботи. Просто вимоги до молодих спеціалістів змінилися: все більше розвиваються новітні технології, зараз з’яв-ляються ті аспекти діяльності юриста-між-народника, яких раніше не було. Однак все одно ми випускаємо і фахівців, і успішних людей, які можуть конкурувати в сучасних умовах, оскільки університетська освіта є і залишається університетською освітою”. Ще одна проблема полягає в невизначенос-

УЖ

Е Н

Е С

ТУ

ДЕ

НТ

ИН

АУ

КА

БЕ

З К

ОР

ДО

НІВ

“The exchange program is the thing that reconciles

me to all the difficulties of political life.”

J. William Fulbright

Заснована в 1946 році Програма імені Фулбрайта є найстарішою і найбільш престижною міжнародною програмою обміну вченими та студентами, що фінансується урядом Сполучених Штатів Америки. Сьогодні вона підтримує академічні обміни з більш ніж 155 країнами світу. В Україні програма почала діяти з 1992 року, і на сьогодні майже 700 українських вчених, студентів і молодих фахівців побували у США, де навчались або проводили наукові дослідження в якості учасників Програми імені Фулбрайта.

Програма пропонує наступні можливості для українських студентів:

Fulbright Scholar Program - надає можливості проведення наукового дослідження в американських університетах терміном від 4 до 9 місяців;

Fulbright Graduate Student Program - надає стипендії студентам на 1- або 2-річні академічні програми зі здобуття ступеня магістра наук або мистецтв в американських університетах;

International Fulbright Science and Technology Award - забезпечує фінансування студентам з усього світу для навчання в провідних університетах США для досягнення ступеня PHD.

Також Програма імені Фулбрайта надає можливість українським освітнім установам запросити американських фахівців різних галузей знань для читання лекцій студентам протягом одного або двох семестрів (U.S. Fulbright Scholar Program). Для цього університет може написати спеціальну заяву до Програми Фулбрайта, в якій можна вказати бажану спеціальність американського викладача.

А взяти участь у конкурсі на здобуття ступеня магістра в США можуть студенти старших курсів, випускники ВНЗ. Така післядипломна система освіти передбачає широкий спектр можливостей: здобуття магістерського ступеня (master’s program); навчання за суміжною спеціальністю; річне/півторарічне навчання без отримання диплому з метою поглиблення знань з певної наукової дисципліни (non-degree program); проведення індивідуальних досліджень (research program); підготовка до

кваліфікаційних іспитів і вступу до аспірантури (doctorate program).

Умови ґранту передбачають оплату навчання в університеті,

щомісячну стипендію, додаткові кошти для придбання підручників

та професійної літератури, медичне

страхування та квиток в обидва боки Усі охочі взяти участь мають пройти

певні етапи відбору. Перш за все, студент повинен подати цікавий проект, над яким він хотів би попрацювати. При цьому тема не повинна бути сирою, повинна бути опрацьована хоча б на початковому рівні. Якщо проект комісією (до речі, до комісії входять кваліфіковані вчені, як українські, так і американські) буде прийнятий, то претендент на участь у програмі Фулбрайта повинен ще пройти співбесіду, звичайно ж, англійською мовою, тільки тоді відбувається затвердження рекомендованих кандидатів та вибір університетів, в яких і будуть проводитися дослідження. Особи, рекомендовані до фіналу, складатимуть тести TOEFL iBT (Internet-based Test of English as a Foreign Language) та GRE General Test (Graduate Record Examination).

Також у рамках Програми малих грантів українські випускники Програми імені Фулбрайта мають можливість отримати фінансову та організаційну підтримку для проведення конференцій, семінарів, круглих столів та інших заходів, які вони організовують, для участі в наукових заходах в Україні і в усьому світі, а також для публікації окремих науково-дослідних статей і монографій.

До речі, серед випускників Програми Фулбрайта числяться чимало відомих нам людей – Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Олексій Таран, В’ячеслав Брюховецький, Олександр Ірванець та багато інших.

Ось такі відгуки пишуть українські фулбрайтівці про науку в США:

“Academic life is full of «fun» as they say in America, and if you are serious about your studies, then “fun” means “challenging”…

Now I totally advocate the idea that the best way to learn your own culture better is to go abroad. New people, new cultures, new opportunities: enriching, empowering, and exciting!”

Victor KhanzhynMykolayiv Petro Mohyla Humanites

University, in the Master’s Program in Economics at Brandeis University, MA.

“When the university says “students are to be independent in their studies,” this means that students are totally responsible for their learning process. University professors put students on the right path, but the students’ success on this path is determined by their own hard work and persistence. ”

Liudmyla Pustelnykeditor of “Ukraine” journal,in the Master’s Program in Political

Science at Western Michigan University.

Віра Тубальцева (ІІІ МІ)

10 11

ті спеціальності міжнародного права в контек-сті юридичної освіти. Наприклад, коли ідеться про призначення на посаду судді уперше, Вища рада юстиції негативно ставиться до спеціаль-ності “Міжнародне право”. Крім того, потрібно пам’ятати: світова криза не завершилася. Втім, проблему працевлаштування нашим студентам вдається упішно владнати.

Приблизно третина випускників відділення “міжнародні економічні відносини” працює в приватному секторі. Регулярно, 1 раз на місяць, для студентів 4-5 курсів організовують зустрічі з потенційними роботодавцями. Фахівці чита-ють майбутнім колегам лекції, проводять ан-кетування, тестування та співбесіди. “На таких майстер-класах студент на практиці відпрацьо-вує теоретичні знання: як купити акцію чи про-дати облігацію, як діяти на фондовій біржі. До нас звертаються різні компанії, як українські, так і іноземні, – зауважив Олександр Іванович Шнирков. – Але фундаментальні дисципліни – це та база, на яку потім надбудовуються про-фесійні знання. Нічого немає більш практично-го, ніж гарна теорія”.

Останнім часом, порівняно з минулими роками, магістри знову проявляють інтерес до наукової діяльності.

Володимир Антонович Вергун не без гор-дості зазначив, що всі випускники відділення “міжнародний бізнес” не мають проблем із про-фесійною реалізацією. Але труднощі полягають у тому, що для молоді не передбачене безкош-товне проходження практики, а фірми, у свою чергу, висувають строгі вимоги до молодих спе-ціалістів, проводячи жорсткий відбір при пра-цевлаштуванні. Практична складова пов’язана також із науковою діяльністю студента. Уже під час написання курсових, бакалаврських та дипломних робіт молоді люди повинні демон-струвати результати дослідження на прикладі конкретної фірми або підприємства. Адже сту-дент, який не отримує практичного досвіду у сфері своєї діяльності, залишається сам на сам із сухими теоретичними знаннями, не придат-ними в повному обсязі для професійного зрос-тання.

Отже, всупереч суттєвим недолікам освіт-ньої системи, перспектив для студента ІМВ дос-татньо. На перших курсах варто приділяти більше часу самостійній роботі, слідкувати за стрімкими змінами у світі та новими тенденці-ями міжнародних відносин. Необхідно більше читати: як професійної, так і художньої літе-ратури, адже справжній професіонал повинен бути високоінтелектуальною людиною. І не за-буваймо про іноземні мови – це головний козир випускника-міжнародника, без якого в нашій сфері важко досягти успіху.

Олеся Кривецька (ІІ МП)

12 13

Тетяна Терехова – студентка ІV курсу МБ, надзвичайно цікава, талановита і

неординарна особистість. Таня вже п’ятий рік працює на розважальній радіостанції

L’Радіо, де веде власну програму “L’Формат”, а на іншому радіо Ера ФM вона спіл-

кується в прямому ефірі з політологами. Крім того, Таня веде новини на Першому

Національному каналі (телекомпанія “Ера”) і бере інтерв’ю у відомих осіб.

– Як давно тебе почала цікавити сфера радіо і телебачення?

З трьох років я мріяла стати співачкою. Коли закінчила школу, я записала

пісню, зняла на неї кліп і, в принципі, моя мрія здійснилася. Я принесла цю

композицію на радіо, а потім там і залишилась. Мені було цікаво спостерігати,

як працюють ді-джеї і долучатися до процесу роботи. Згодом я почала записувати

свою авторську програму “Факт фешн”.

– Ти не пригадуєш своє найперше інтерв’ю?

Перше серйозне інтерв’ю відбулось тоді, коли в Київ з прем’єрою вистави

“День радіо” приїхав “Квартет І” – гумористична російська театральна трупа.

Інтерв’ю проходило у Палаці Україна і я дуже хвилювалася, тому що розуміла

рівень цих людей – Нонна Грішаєва, Максим Віторган, Ростислав Хаіт, Леонід

Барац та інші. Перший, кого я зустріла, був Максим Віторган, який буквально за

хвилину зняв моє напруження, коли почав говорити. Добрі очі, мила посмішка,

лагідна інтонація, гарні слова –і хвилювання почало зникати. А потім я змогла

поспілкувалася з усіма учасниками вистави.

– Можеш розповісти про свій найцікавіший досвід і ті інтерв’ю, якими

ти пишаєшся найбільше?

Перша і найголовніша людина в цьому списку – це Патріарх Московський і

всієї Русі Кирил. У мене було 2 ексклюзивних інтерв’ю з ним. Це дійсно найці-

кавіші інтерв’ю, а також найскладніші у плані підготовки. Я дуже хвилювалася

перший раз, і тому, коли увійшла в кімнату, то чула лише биття свого серця,

більше нічого. А результати вийшли дуже достойними, мене похвалили навіть

колеги з російського телеканалу. До речі, це єдині інтерв’ю з патріархом в Україні,

яке розмістили на офіційному сайті російської православної церкви.

Особливим було також інтерв’ю з Андрієм Малаховим. Він дійсно дуже

талановита, професійна, цікава, яскрава і відкрита у спілкуванні людина, у

якої можна багато чому навчитися.

– Чи були в тебе інтерв’ю на іноземних мовах?

У позаминулому році я їздила у складі української делегації на Кубу. На

прес-конференції ми спілкувалися із сім’ями тих чоловіків, які були затримані в

США за шпигунство. Це була акція, в якій жінки просили допомоги у наших по-

літиків. Я брала інтерв’ю у дружин і матерів затриманих на іспанській мові.

– Зараз ти відома радіо- і телеведуча. Здається, що твоя мрія здійснилася,

чи тобі є ще до чого прагнути?

Так, я дуже хочу взяти інтерв’ю у Володимира Путіна. Мене часто запитують,

чому саме Путіна. Але мрія не буває “чому”. На мою думку, ця людина гідна гли-

бокої поваги, тому що він дуже цікавий, серйозний і сильний політик. Мені

в своєму саморозвитку і просторі теле- і радіожурналістики

було б дуже цікаво поспілкуватися саме з ним.

– Чи хотіла б ти бути продюсером авторської програми,

чи мати свій канал?

Звісно я хотіла б вести авторські програми на телеба-

ченні. Насправді, кожен досвідчений журналіст з великими

амбіціями і далекоглядними цілями мріє про власний канал.

Це був би канал із серйозними політичними і економічними про-

грамами, і в той же час з дуже яскравими розважальними шоу.

Ніна Городецька (ІІІ МЕВ)

Наш герой навчається на II курсі відділення ”міжнародний бізнес”.

Він цікавий, обдарований, цілеспрямований та з гарним почуттям

гумору. Ті, хто полюбляє дивитися цю передачу, в якій беруть участь

найкмітливіші діти України та Росії, напевно, знають Сашу Ветчинова

та пам’ятають його впевненість, спокій, блискучі відповіді під час гри.

Сьогодні Олександр є переможцем десяти ігор, з них 3 - суперфінали.

– Олександре, хто був ініціатором твоєї участі на передачі “Най-

розумніший”?

Я сам захотів взяти участь у грі, батьки підтримали. Мені подоба-

лося дивитися шоу по телевізору та давати відповіді на запитання – ось

і вирішив перевірити свої сили по-справжньому. Подзвонив до студії,

дав відповіді на питання і став учасником.

– У скільки років ти почав грати? Коли була твоя перша перемога?

Перша гра відбулася у 2003 році, мені тоді було 10. Перемогу я

здобув вже на третій грі в 2004 році.

– Які питання тобі подобалися найбільше?

Я часто обирав категорії мовознавство і географію, якщо була мож-

ливість. Протягом всіх ігор, доводились й інші напрямки, оскільки

боротьба за перемогу напружена. А вже в третьому турі гри моєю улю-

бленою темою була …

– Ти два рази отримував грант на навчання в елітній англійській

школі протягом місяця, чим же відрізняється освіта за кордоном?

Різниця в освіті відчутна, тому повернувшись із Великобританії

я написав наукову роботу в МАН, де порівняв наші системи освіти.

Важливим є те, що на відміну від Англії, ми маємо перевагу у вивченні

точних наук: фізики, математики, хімії.

– Як ти ставишся до Тіни Канделакі?

Як учасник гри до ведучої. Вона надзвичайно талановита та пра-

цьовита людина, з нею завжди цікаво поспілкуватись. Ми підтримуємо

зв’язки за допомогою Інтернету.

– Чи пам’ятаєш якісь цікаві випадки з передачі?

Насправді, під час кожної гри відбуваються події, про які потім

згадуєш з усмішкою. Для прикладу, запис першої програми, в якій

я брав участь, тривав понад 6 годин, і ми залишили студію близько

першої ночі.

– На передачі ти познайомився з багатьма учасниками. Ви досі

спілкуєтеся?

Звичайно ж! На жаль, можливості зустрічатися часто немає, тому

ми підримуємо зв’язки по телефону та через Інтернет.

–Чому ти обрав саме ІМВ?

На мою думку, отримання одразу двох спеціальностей є гарною

перспективою на майбутнє, саме тому вирішив вступити до навчального

закладу, де є така можливість. Зараз, окрім точних наук, я вивчаю

німецьку та англійську мови.

– Твоя спеціальність – міжнародний бізнес. Мрієш стати біз-

несменом?

Я ще не вирішив, ким би хотів бути в майбутньому, але ця спеці-

альність мені подобається, тому думаю, що не помилився у виборі

та він принесе мені успіх.

– Що б ти хотів побажати нашим читачам?

Мій девіз: “Делай, что должен и будь, что будет”. Отож, я

бажаю всім впевнено йти по життю і досягати своїх цілей!

Олександра Ліцька (ІІІ МП)

Дата народження: 25.01.1992

Знак Зодіаку: Водолій

Улюблений фільм: “Знайомтесь,

Джо Блек”

Улюблений актор: Сергій Безруков

Улюблений день тижня: субота

Хобі: “робота є моїм найбільшим

захопленням”

Дата народження: 21.12.1992

Знак Зодіаку: Стрілець

Найщасливіший день:

День народження

Улюблена футбольна команда:

“Динамо-Київ”

Один з найяскравіших учасників

інтелектуальної телепередачі “Най-

розумніший”.

IIR

-ST

YL

EП

ЕР

СО

НИ

14 лютого та верший подих Весни пробуджують певний романтичний настрій, який витає в повітрі та надихає всіх. Ми починаємо частіше усміхати-

ся, гуляти вулицями, закохуватися... І кожен з нас, хоч раз у житті, але замислювався над вічним пи-

танням: “Що ж таке любов?”. Про неї всі говорять, складають вірші, пишуть книжки, та скільки людей, стільки і відповідей, бо в кожного своя історія... Тому

тема цього разу “LOVE IS…”

Вікторія Карп (асистент кафедри міжнарожного бізнесу)

Любимому…Половинка моя, половинка,Не грусти, я прошу, не грусти.Пусть не блещет, скотившись сле-зинка,На лице дорогом, ты прости…

Я печали развею дыханьем,Я беду рукой отведу.Внемлю тихим, душевным жела-ньемИ любовью тебя опою…

Ты меня позовешь нежно взглядом,Я забуду про всё на земле.Только ночь, притихшая рядом,Только шепот твой в темноте…

Марія Відякіна (асистент кафедри МЕВ)

СПОГАДИ...Перше оригінальне зізнання в коханні відбулося в дитсадку. Я

була без п’яти хвилин випускницею, а хлопець, якому, як ви-явилося, я подобалася, − учнем середньої групи. Одного вечора,

коли батьки забирали дітей із дитсадка, цей юнак помітив мою маму, і поки я прощалася з подружками на майданчику, сказав їй все, що, за моєю логікою, мав би повідомити об’єкту симпатії безпосередньо. І хоча ця інформація була несподіванкою для мене, вчинок хлопчика, поза сумнівом, був оригінальним і до певної міри мужнім. Зі студентських років запам’яталося повідомлення до дня Святого Валентина, яке лишив для мене на снігу перед балконом

гуртожитку тоді ще майбутній чоловік. Техніка виконан-ня “валентинки” на снігу безумовно підсилила її

традиційний романтичний зміст.

С+Т: їхня історія...Таня: “Кохання – це те

почуття, яке я відчула рік тому, так, саме тоді, після інституцького концерту, розпочалась наша історія. Спочатку зрозуміти та по-яснити цю ейфорію щастя, радості, насолоди та неймо-вірної ніжності було дуже складно. Але вже скоро все це закріпилося в наших серцях і отримало назву – кохання.

Відтоді у нас весна.Того дня наше маленьке

несміливе кохання народи-

лося, і за весь час воно ви-росло, зміцніло, розправило крила та несе нас у світле, омріяне нами майбутнє. Хотілось би всім побажати такого щастя і такої любові. Їх не порівняти ні з чим, їх треба відчути.”

Саша: “Просто одного дня все змінилось.

Я кохаю. Кожної миті.Ії. Та по-справжньому. Без

сердець та рожевих графіті на стіні вконтакті.”

Валерія Тодорова (IV МЕВ)Обмежувати кохання конкретною люди-

ною – помилково. Кохання – це не банальна зацикленість на чолов’язі з найкрасивішими очами і надзвичайним почуттям гумору, хоч як би тепло й затишно вам поруч із ним не було. Кохання – як стан душі, призма, крізь яку ви відчуваєте світ, починається з любові до себе і спроможності сприймати речі такими, якими вони є. Це безмежна повага до особистого простіру іншого, толерантне ставлення до вад і переваг інших людей, вельми спокійне та адекватне усвідомлення свого місця в цьому світі, безперервний розвиток і робота (хоча б над собою) та, неодмінно, непереборне бажання жити й радіти кожному дню, ділитися цією радістю з іншими. Ми надто опікуємося власними емоціями та когнітивними дисонансами. Концентруємося на поганому настрої та переймаємося через численні проблеми. А, найголовніше, – висуваємо аж занадто багато нарікань до всього, що нас оточує. А це – не найкращий ґрунт для викохування Любові.

Антон Грановський (I МЕВ)Що таке любов?Чи це трагічне кохання без надії

на щасливий кінець, як у Ромео та Джульєтти? Чи безкінечні переписки в соціальних мережах, поцілунки, смайли, сердечка? Чи можливо це лише випадковість, як в “Іронії долі”? Або це як на тих фотографіях щасливих паро-чок з підписом “Щастя є”? Можливо…

Зазвичай, кожен вирішує для себе. Кохання є безмежно багатогранним, його, як шоколадку з реклами, не можна оцінити не скуштувавши. Та щоб пізнати любов, не обов’язково ознайом-люватися з тонами любовних історій, що їх людство “накохало” за довгі роки існування. Насправді, достатньо і однієї грані, щоб знайти там свою половинку і закохатися до нестями. І тоді вже, можу вас запевнити, нічого не потрібно буде пояснювати та намагатися зрозуміти. Кохання, це так просто, як 1+1, тільки виходить у вас не 2, а безкінечність. Тим паче, коли надворі весна!

Тож кохайте, і будьте коханими! :-)

Анастасія Гамуряк ( IVМВ)У житті завжди потрібно залишати питання без відповіді, білі плями в історії та два з семи днів вихідни-ми. Нам не потрібно знати все, чи пояснювати все… коли ми зрозу-міємо, як працює цей механізм, може виникнути спокуса витягти пружинку чи не докрутити гайку до кінця. Не робіть цього. Закрийте очі і насолоджуйтесь хоча б тим, що ви можете це відчувати. Що є в цьому житті щось, що змушує кров по венах бігти швидше, і це ви не можете купити в нічному клубі з-під прилавка. Кохання є щастя. Його треба берегти.

Валерія Манзюк (IV МЕВ)

Андрій Малай (IV МЕВ)

..це вічний двигун наших сердець,

який дає наснагу рухатись вперед, до-

лаючи будь-які перепони та труднощі.

Андрій Соронович (V МП)

More than a game!Егор Охотніков (І МБ)

...непонятное и вечно разное

Антон Криніцин (VІ МЕВ)

.. The irresistible desire to be irresistibly

desiredАртем Шамбальов (IV МІ)

Love is when you pause your videogame

to listen to her problems... True story:)

Маргарита Раєць (IV МЕВ)

..це коли ви разом можете легко з’їсти

цибулю, а потім сісти на диван диви-

тися кіно :))Денис Лех (1 МВ)

Кохання — насамперед повага, розу-

міння і довіра… Це коли тобі потрібна

присутність людини, її усмішка, її

голос, і просто добре знати, що вона є…

Юрій Кальцев (IV МЕВ)

Следствие прекращения взаимнодей-

ствий между мозгом и сердцем.

14

Усі мають улюблені страви! Ми вирішили по-

цікавитися про кулінарні уподобання в наших

викладачів. І вони люб’язно поділилися з нами

рецептами своїх фірмових страв!

Олена Миколаївна Лисенко,кафедра порівняльного та європейського права

Рецепт: Індічка з гречкою

“Обов’язково скуштуйте, якщо ви любите

щось незвичайне!”

Інгредієнти: індичка, гречка, спеції, мед,

цибуля.

Підготуйте індичку до запікання. Обмажте

її медом і заправте цибулею та спеціями. По-

кладіть в духовку та слідкуйте за тим, щоб вона

не перепеклася. Найсмачніше – коли м’ясо со-

ковите. Зваріть тим часом гречку та подавайте

разом з індичкою!

Діана Юріївна Федорець,

кафедра інозених мов

Рецепт: Печеня в горщику

“Тепле і приємне – завжди зігріє та надасть

насолоди!”

Інгредієнти: картопля, філе, сир, кетчуп,

майонез, спеції.

Легко обсмажте картоплю невеличкими

нарізаними дольками та покладіть у глечик.

Приготуйте так само філе і також покладіть

у глечик. Заправте майонезом і кeтчупом,

поставте на 30 хв у духовку. Потім діс-

таньте глечик, посипте картоплю з філе

тертим сиром і поставте усе назад у ду-

ховку. Тримайте страву там доти, поки

сир не розплавиться. Печеня готова! Нехай вона

трохи охолоне та… “Enjoy!”

Микола Савович Дорошко, кафедра країнознавства

Рецепт: Відбивні

“Таку смачненьку страву можна швидко та

просто приготувати, і вона всім до вподоби!”

Інгредієнти: м’ясо, сіль, перець, яйце,

сковорода.

Візьміть філе куряче (чи інше м’ясо на ваш

смак), посоліть і поперчіть його. В окремій посу-

дині збийте яйце. Поставте сковороду на середній

вогонь та дочекайтеся, поки вона достатньо нагрі-

ється. Потім, коли ви переконаєтеся, що пательня

готова для приготування страви, покладіть на неї

м’ясо, попередньо змочене в збитому яйці. Смаж-

те протягом 10 хв. Знімайте м’ясо зі сковороди

тоді, коли обидві його сторони повністю просма-

жені та воно виглядає готовим. Смакуйте страву

з гарніром чи просто насоло-

джуйтеся відбивною.

Смачного!

Наталія Горіна

(ІІ МП)

Поезія – це завжди неповторністьВсесвітній день поезії, 21 березня,

відзначають у різних куточках світу. Кожного року цей день знаменується врученням літературних премій, презентаціями нових книг, проведенням літературних вечорів. Ця дата, покликана заохочувати мовне розмаїття, сприяти популяризації поезії, була впроваджена ЮНЕСКО. Звісна річ, Молодіжна фундація ЮНЕСКО нашого Інституту не змогла залишитися осторонь – і вже три роки поспіль студенти ІМВ відзначають цей день проведенням конкурсу поезії.

Змагання цього року проходили в трьох номінаціях: українській, зарубіжній та авторській поезіях. Зробити надскладний вибір переможців взялися члени журі: Олеся Кривецька (минулого року 1 місце в номінації „Авторська поезія”, заступник головного редактора „Міжнародника”), Артем Нікіфоров (Голова Ради студентів ІМВ), і Дмитро Яровий (почесний редактор „Міжнародника”).

Цього року всі 14 конкурсантів продемонстрували неабиякий талант та внутрішню єдність зі світом поезії. „Українську поезію” представили студентки І МП Олена Січковська, Олександра Лазебник та Ксенія Корнієнко, подарувавши слухачам неперевершені виконання віршів Ліни Костенко, Лесі Українки, Тараса Шевченка. Перемогу вже другий рік поспіль здобула Марина Котюжанська (V МП), вразивши усіх присутніх уривком з твору Лесі Українки „Одержима”.

На перше місце в номінації „Зарубіжна поезія” претендувало найбільше учасників. Світлана Костюк (ІІ МВ) та Ліліт Арусханян (І МВ) обрали витончені французькі твори, Вероніка Каленіча (І МВ) читала рубаї Омара Хайяма перською мовою, Ксенія Огороднік (І МБ) декламувала Е.Асадова, а Дар’я Мельченко (І МВ) обрала вірш С. Єсеніна. Читаючи

поезію, дівчата виклались на всі сто відсотків! Неймовірне

Плавання – унікальний вид спор-

ту, корисний як для дорослих, так і

для дітей. Плавання дозволяє не тіль-

ки зміцнити здоров’я, а й покращити

зовнішній вигляд. Ось і студенти на-

шого ІМВ зміцнювали здоров’я, покра-

щували зовнішній вигляд і водночас

виборювали перемогу для Інституту в

університетському змаганні із плаван-

ня, які проводилося 16 березня. Боро-

лися “не на жарт”. Було передбачено

як естафетні змагання, так і з особис-

тої першості. Наші плавці показали

високий результат в особистому пла-

ванні з таких стилів: “кроль”, “брас”,

“на спині”, “батерфляй”. Весело й

цікаво відбулися естафетні змагання,

під час яких юні плавці продемонстру-

вали не лише свої навички з плавання

вільним стилем, а й уміння працюва-

ти в команді. Попри суперництво, у

басейні панувала дружня і спокійна

враження на всіх присутніх справив Олексій Хорошенький (ІІ МІ), що був за крок до перемоги. Він продекламував монолог Гамлета в перекладі Б.Пастернака, на кілька хвилин перевтілившись у самого героя та майстерно передавши його біль і страждання. Переможницею стала Анастасія Машура (V МВ), яка загіпнотизувала публіку своїм читанням Сергія Єсеніна „Да, теперь решено без возврата”. Настя бере участь у конкурсі вдруге, два роки тому саме вона отримала приз глядацьких симпатій.

Особливо важко було обрати переможця в номінації „Авторська поезія”, оскільки кожен з новостворених віршів вразив наших суддів по-своєму. Та все ж перше місце посіла Дар’я Мельченко (І МВ), прочитавши свій вірш „Ворона”, неймовірно чаруючий і неординарний. Та за балами журі Тетяна Корнійчук (ІV МВ) та Олена Недожогіна (I МВ) були наступними після Дар’ї, тож “Міжнародник” дає змогу всім охочим ознайомитися з їхньою творчістю нижче.

Наприкінці конкурсу Олеся Кривецька зачитала присутнім свій вірш „Серцеїдам”, який приніс їй перемогу минулого року. Логічним завершенням конкурсу стало урочисте вручення Артемом Нікіфоровим грамот та призів переможцям. Отже, Всесвітній день поезії в ІМВ видався на славу, або ж, як сказав один з членів журі Дмитро Яровий: „Сьогоднішній день минув не дарма”.

Анна Качайло (І МП)

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПОЕЗІЇ В ІМВМне нравится этот бисер

Из черно-агатовых птиц,

Которые небо затмили

Под взглядом уставших лиц.

А помнишь, мы так же стояли,

Смотрели на стаю и все

Думали да гадали,

Что чувствуешь там, высоко?

Я утром летаю вороной

В твой старый пустующий сад.

Теперь я летаю свободной,

Без цепи, оков и преград.

Но только я больше не вижу

Твой плащ, что висит у окна,

И как ни стараюсь, не слышу

Прошитые грустью слова.

А серое небо вдогонку

Кидает мне капли дождя.

И перья намокнут, и когти…

Но листья закроют меня.

Летая по небу, узнаю

Знакомый внизу силуэт.

Снижаясь, к тебе подлетаю,

Сажусь на асфальт серых бед.

Наверное, ты улыбнешься.

Не мне, а вороне у ног.

Полезешь в карман свой и бро-

сишь

Мне свежего хлеба кусок.

Ты знаешь, мне нужно не хлеба,

А лишь пониманья в глазах.

Хотя я его не увижу,

Ведь ты, милый, ходишь в очках…

Они помогают увидеть

Тебе все, что там, далеко,

А что под ногами – не видно.

Хотя, смотреть вниз - не легко...

Я хлеб доклюю до крошек,

Но только из-за того,

Что ты, не случайный прохожий,

Мне царственно кинул его.

Меня не узнал ты – и ладно:

Ворона я, не человек.

На улице стало прохладно.

Полет превращается в бег.

Дар’я Мельченко ( І МВ)

Она шла со свечою в дрожащей руке,

По камням босиком, но не чувствуя боли,

И звездою сияла свеча вдалеке

Всем, во тьме потерявшим себя поневоле.

Она прятала молча огонь в кулаке

От ночного дождя и осеннего ветра,

И огонь, оказавшись в таком тайнике,

Ей тепло отдавал по-отечески щедро.

Она тихо ступала по мокрым камням,

Все смотрела вперед и искала дорогу.

Не найдя, она шла, никого не виня,

И без слез она молча терпела ожоги.

Оставляла всем искры родного огня,

Кто хоть раз повстречался ночною тропою,

И с собой приглашала на поиски дня,

Лишь легонько маня за собою рукою.

Так собрались вокруг полусонные лица,

И в ладони у каждого тихо мерцал

Огонек серебра. Голубая жар-птица

Сама в руку садилась покорным ловцам.

Но вот миг наступил и жар-птицы взлетели,

Взмыли ввысь и, шальной закружив хоровод,

Белоснежным огнем в небесах загорелись,

Озарив ясным светом ночной небосвод.

И с тех пор в темноте, всем, кто ищет дорогу,

Ярко светит Луна - стая бойких жар-птиц!

Прочь уносит с собою из сердца тревогу

Этот вихрь неистовых искр-озорниц.

Если видишь Луну - значит все не пропало,

Ты смелее иди, не щадя своих ног.

Может сил на дорогу потратишь немало...

Просто помни, что ночью ты не одинок.

Тетяна Корнійчук (IV МВ)

атмосфера. Хлопці і дівчата отрима-

ли багато емоції і нових знайомств.

Дуже ефективно і швидко працювали

судді. Вони не лише встигали подава-

ти контрольні свистки, а й достойно

оцінювати спортсменів, надавати їм

корисні поради і швидко оголошувати

результати.

“Головною метою будь-яких зма-

гань, що проводяться в нашому Універ-

ситеті, є виконання завдання, поставле-

ного ректором перед всіма нами, а саме

– підготовка здорових, духовно збага-

чених та інтелектуальних студентів,

тобто громадян України, – розповіла

завідувачка кафедри фізичної культу-

ри та спорту нашого Інституту Л.К.Ко-

робко. – Тому щорічно проводиться

внутрішня університетська спартакі-

ада між різними підрозділами КНУ”.

Це далеко не останні змагання, де наші

студенти зможуть проявити себе.

Отже, якщо ви давно мрієте на-

вчитись плавати, покращити фігуру,

зміцнити організм і водночас відпочи-

ти – почніть відвідувати басейн.

Анастасія Петручак

(ІІ МВ)

Между светом и тьмою –

Сумерки,

Между утром и мглою –

Час,

Между бездной и краем –

Две руки,

Два огня, что пылают

В нас.

Между боем и отдыхом –

Ночь без сна,

Между сталью и смертью –

Взмах,

Между стали мелькает луч –

Как луна,

И спина к спине твой

Враг.

Между солнцем и вереском –

Неба край,

Между ветром и солнцем –

Заря

Над холмами нежатся тучи –

Знай,

Вспоминай, как зовут

Тебя.

Между летом и осенью –

Листопад,

Между небом и пылью –

Дождь,

Между речкой и первой звездой –

Закат,\

Меж землёю и небом

Рожь.

Между пламенем ярким и льдом

Руки,

Вместе с искрой уносится

Ввысь,

Между светом и тьмою –

Сумерки,

Между тьмою и светом –

Жизнь…

Олена Недожогіна (I МВ)

Переможець у номінації «авторська поезія»

СВ

ИС

ТО

КЛ

ІРИ

ЧН

ИЙ

ВІД

СТ

УП

15