ІВАНЛОЗОВИЙ

Чому птахи літають

ІВАНЛОЗОВИЙ

Чому птахи літають

ХУДОЖНИК МЕЛЕХОВЕЦЬ ЄВГЕНІЯ

ЛЬВІВ2010

УДК 343.05ББК 76.408М 19

ISBN 5-7133-1141-4

У книжці закохана у фауну людина зможе знайти безліч незнаних доти фактів про життя та поведінку пірнатих, поближче ознаймомитися з анатомією, а також кілька разів посміхнутися, прочитавши примітки редактора, людини з багатим досвідом вивчення птахів та гострим почуттям гумору.

Розрахована на молодих та допитливих, люблячих природу.

Поведінка птаха охо-плює всі його дії, від ковтання корму до реакції на фактори зовнішнього серед-

овища, включаючи інших тварин, в тому числі особин свого виду. Більшість поведінкових актів птахів є вродженими, або інстинктивними, тобто для їх здійснення не потрібний попередній досвід (навчання). Напри-клад. деякі види завжди чешуть голо-ву, заносячи ногу над приспущеним крилом, а інші - просто витягуючи її вперед. Такі інстинктивні дії настільки ж характерні для виду, як форма тіла і забарвлення.

Численні форми поведінки у птахів - набуті, тобто засновані на навчан-ні - життєвому досвіді. Іноді те, що здається чистим інстинктом, потребує

певної практики для свого нормального прояву і при-стосування до обставин. Таким чином, поведінка являє собою комбінацію ін-стинктивних компонентів і навчання.

Ключові стимули (релізери). Поведінкові акти, як правило, ви-кликаються факторами зовнішнього середовища, що називаються клю-човими стимулами, або релізерами. Ними можуть бути форма, узор, рух, звук тощо. Майже всі птахи реагують на соціальні релізе

Застерігаючи крики. Практично у всіх птахів поведінковий репертуар включає тривожні і застерігаючи кри-ки. Хоча на початку, напевне, ці сигна-ли не призначались для залякування інших особин свого виду, тим не менше вони спонукають членів зграї, шлюбних партнерів або пташенят завмирати, присідати або розпочинати втечу. При зіткненні із хижаком або іншою небезпечною твариною птахи іноді загрозливою демонстрацією сусіда. Численні звукові сигнали, що видаються всіма членами зграї, допо-магають утримувати її пільне поло-

3

Поле й оперення

У польоті крила при-водяться в рух по-тужними літальни-ми м’язами, на які доводиться від 15

до 20% загальної ваги птаха. Ці парні м’язи розташовані по обидві сторони кіля грудинной кістки. Більші зовніш-ні мускули, скорочуючись, опускають крило, а набагато менші внутрішні м’яза піднімають його, діючи через блокову систему зв’язувань.

Замість немудрих змахів нагоруху-низ крила описують у польоті складну траєкторію, схожу на вісімку. махове пір’я, Що облямовувало передпліччя, другого порядку створюють піднімаль-ну силу. Зростаючі з пальців і зап’ястя махове пір’я першого порядку забез-печувало горизонтальну тягу, скручую-чись при русі крила вниз і розрізаючи повітря, немов пропелер. Вертикальну тягу створює й аеродинамічний (ви-гнутий) профіль крила, підтримуючи птаха в повітрі, тому що над крилом повітря рухається швидше, чим під ним, за рахунок чого й створюється піднімальна сила.

При повільному польоті цей ефект слабшає, і птах компенсує втра-ту, розкриваючи мініатюрні “спіна-кери”, або крильця, з декількох пір’я, що росло з рудиментарних пальців на згині крила, які, подібно закрилкам літака, згладжують повітряні зави-хрення. Є й інший спосіб зберегти висоту - широко розправити пір’я на кінчиках крил. Усі ці складні маніпу-ляції птах виконує автоматично, зі швидкістю й точністю, немислимої навіть для найсучаснішого літака

Пташине пір’я складалося з ке-ратину - так само, як наші волосся й нігті, - причому під кожною старою перинкою підростає нове, яке приблиз-но раз у рік виштовхує його ладь. Перо являє собою центральний стрижень,

облямований із двох сторін симетрич-ними опахалами, що полягають із без-лічі борідок. Під мікроскопом видне, що кожна борідка постачена по всій довжині поруч незліченних крючочков. Крючочки сусідніх борідок чіпляються один за одного. Чистячи перинки, птах перебирає їхнім дзьобом, защібає крю-чочки, немов замкимблискавки, і роз-гладжує поверхня опахала, щоб воно ефективніше функціонувало в польоті. У більшості птахів у підставі хвоста є особлива куприкова залоза. За допомо-гою дзьоба вони змазують пір’я жиром, виділюваним залозою. Ця процедура допомагає зберегти структуру опере-ння й захищає його від намокання

Загальна кількість пір’я залежить від розмірів птаха. У колібрі їх не більше тисячі, тоді як у лебедя - понад 25 000.

Фарби для скромного камуфляжно-го оперення або яскравого шлюбного вбрання беруться із двох різних дже-рел. Наприклад, пігменти типу мела-нина офарблює пір’я у всілякі відтінки чорного й коричневого, а каротиноиды - у червоний і жовтогарячий.

Захисна поведінка. Всі птахи осо-бливою захисною поведінкою реагують на пов’язані із небезпекою зорові та слухові подразнення. Вигляд яструба, що летить, спонукає дрібних птахів прямувати до найближчого схови-ща. Опинившись там, вони зазвичай «завмирають», притиснувши пір’я, підігнувши ноги і слідкуючи одним оком за хижаком. Птахи із криптичним (маскуючим) забарвленням просто при-сідають на місці, інстинктивно намага-ючись злитись із оточуючим фоном.

Застерігаючи крики. Практично у всіх птахів поведінковий реперту-ар включає тривожні і застерігаючи крики. Хоча на початку, напевне, ці сигнали не призначались для заляку-вання інших особин свого виду, тим не менше вони спонукають членів зграї.

7

Н адзвичайно ви-сокорозвинені системи подиху й кровообігу до-зволяють птахам

витримувати в польоті величезні наван-таження. У будь-якого ссавця повітря надходить у легені. Замість цієї досить неощадливої системи “ вдихввидихнув”, що забезпечує заміну в легенів не більш 75% повітря, у птахів діє наскрізна система подиху, що дозволяє заміщати практично все повітря.

Спочат-ку він надходить у парі об’ємистих пові-тряних мішків за легенями, потім у самі легені й уже звідти - назовні через передні повітряні мішки

Ця система дозволяє крові набагато ефективніше збагачуватися киснем і по-збуватися від вуглекислого газу. Птахам дарма розріджений повітря більших ви-сот. Відомий випадок зіткнення грифа з літаком у небесах Західної Африки на висоті 11 274 м. Людей там миттєво загинула б без кисневої маски.

Серце птаха, як і серце ссавця, скла-дається із чотирьох камер, що забезпечу-ють роздільну циркуляцію артеріальної й венозної крові. Завдяки цьому темп пташиного життя набагато швидше, чим у риб, земноводних або рептилій, у серце в яких усього три камери.

Серце в птаха набагато крупніше й сильніше, чим в однакового по розміру ссавця. Загалом кажучи, у дрібних пта-шин величина серця стосовно маси тіла набагато більше, чим у більших видів. Те ж ставиться й до частоти серцебиття

У процесі еволюції споконвічна функція передніх кінцівок, що пере-творилися в крила, була втрачена, управлятися з їжею, вигодовувати пташенят, і будувати житло птахам доводиться лабетами й дзьобом

Пташиний дзьоб склада-ється з верхньої й нижньої

щелеп. Це кісткові вирости черепа, покриті роговий ке-ратиновой оболонкою. Однак тут вона безупинно росте, тому що постійно зношується від взаємного тертя щелеп. Залежно від способу життя й структу-ри харчування, пташині дзьоби мають всіляку форму й величину.

З рота їжа надходить у шлунок по вузькій трубці стравоходу. У багатьох птахів у стравоході є об’ємистий виріст, називаний зобом, де може зберігатися значний запас корму для подальшого переварювання в спокійній обстановці або для вигодовування пташенят.

Пожертвувавши заради більшої легкості масивними щелепами й зубами й переносячи центр ваги в середину тіла, щоб краще управляти їм у польоті, птаха перетирають їжу в мускульному відділі шлунку. У птахів, що харчу-

4

ються комахами, рибою або м’ясом, концентро-вані шлункові соки легко розщеплюють порівняно м’який корм. Зате таким веге-таріанцям, як горобці, синиці або гусаки,

доводиться заковтува-ти дрібні камінчики, які

допомагають перетерти їжу вжелудке.

Всі птахи особливою за-хисною поведінкою реагують

на пов’язані із небезпекою зорові та слухові подразнення. Вигляд

яструба, що летить, спонукає дріб-них птахів прямувати до найближ-

чого сховища. Опинившись там, вони зазвичай «завмирають», притиснувши

пір’я, підігнувши ноги і слідкуючи од-ним оком за хижаком. Птахи із крип-тичним (маскуючим) забарвленням просто присідають на місці, інстинк-

тивно намагаю-чись злитись із оточую-чим фоном.

Застерігаючи крики. Практично у всіх птахів пове-

дінковий репертуар включає тривожні і застерігаючи крики. Хоча на початку, напевне, ці сигнали не призначались для залякування інших особин свого виду, тим не менше вони спонукають членів зграї, шлюбних партнерів або пташенят завмирати, присідати або розпочинати втечу. При зіткненні із хижаком або іншою небезпечною тва-риною птахи іноді використовують за-грозливі дії, дуже схожі на внутрішньо-видові демонстрації погрози, але більш яскраві за своїм проявом. На хижака, який сидить в полі зору , наприклад яструба чи сову, група дрібних птахів реагує так званим окрикуванням. Воно дозволяє попередити про потенційну небезпеку всіх птахів на найближчій території, а під час сезону розмноження - відволікти увагу ворога від пташенят.

Зграйна поведінка.Навіть поза сезоном розмноження більшість видів птахів прагне до об’єднання в зграї, як правило одновидові. Якщо не рахувати скупчування в місцях ночівлі, члени зграї зберігають між собою певну дис-танцію. Наприклад, гірські ластівки розсаджуються на дроти із проміжком між особинами приблизно 10 см. Осо-бина намагається скоротити її. дистан-

5

Будова яйця визначає його

складові частини. Воно склада-ється з жовтка, білка, подскор-

лупной оболонки і шкаралупи. Жовток яйця займає його се-

редню частину. На ранній стадії розвитку яйцеклітина розташована

в середині. Потім вона знаходиться безпосередньо під желточной оболон-кою. Частина жовткового речовини-латебра світло-жовтого кольору. На ній

знаходиться зародковий диск. Жовток, включаючи і зародок, являє собою дуже тонке ядро, оточене навколо желточной оболонкою (мембраною Вителлин).

Колір жовтка залежить від знахо-диться в ньому каротину та інших фар-бувальних речовин (ліпохромів). Чим більше птах поїдає каротинового кор-ми (кукурудза, зелені корми і т. п.), тим темніший жовток у яєць.

Білок яйця оточує жовток. Його го-ловна роль полягає у захисті яйцекліти-ни. Неозброєним оком можна побачити, що білок складається з неоднорідного матеріалу, в якому розрізняються шари різної щільності. Подібно слабо скруче-ної бавовняної пряжі, градинки білка, багаторазово скручені тримають жов-ток в закріпленому стані. До жовтка

примикає внутрішній шар білка, по-тім слід більш щільний шар вну-

трішнього білка; подскорлупний шар білка теж рідкий.

Вільні кінці градінок, які прилипають до внутріш-

ньої білковій обо-лонці, в серед-

ині оточені

тим шаром білка. Цей шар не повністю обволі-кає зовнішній рідкий шар, і на двох кінцях яйця щільний шар стика-ється з під-скорлупной обо-лонкою. У свіжих яйцях маса щільного і рідкого білка при-близно однакова.

Подскорлупная оболонка зна-ходиться між білком і шкаралупою яйця і складається з дуже тонкого внутрішнього шару і товстого зо-внішнього. При знесенні яйця обидва шару під шкаралупою щільно приля-гають до внутрішньої поверхні яйця. Після знесення в тупому кінці яйця утворюється повітряна камера.

Початкову освіту повітряної камери пов’язано з охолодженням яйця і виді-ленням з нього вуглекислого газу, але по-дальше збільшення пуги є наслідком ви-паровування вологи з яйця.

Шкаралупа у вигляді твердою вапня-ною оболонки характерної форми захищає яйце від зовнішніх впливів. Не в кожного яйця однакова товщина шкаралупи. Яйця однієї і тієї ж птахи мають різну товщину шкаралупи. На початку сезону яйцекладки, зазвичай взимку, шкаралупа більш товста, а з березня по вересень тонша. Міцність шкаралупи залежить не тільки від її тов-щини, а й пов’язана з її конструкцією. На міцність шкаралупи впливають також спадковість і корми, особливо вміст у них мінеральних речовин. При вмісті курей на піщаних грунтах шкаралупа більш крихка (тонша) в порівнянні з такою у яєць курей, які вигулю-ють на вапняних або глинис-тих грунтах.

Має місце їх взаємозв’язок.

8

9

Замість немудрих змахів нагоруху-низ крила описують у польоті складну траєкторію, схожу на вісімку. махове пір’я, Що облямовувало передпліччя, другого порядку створюють підні-мальну силу. Зростаючі з пальців і зап’ястя махове пір’я першого порядку забезпечувало горизонтальну тягу, скручуючись при русі крила вниз і розрізаючи повітря, немов пропелер. Вертикальну тягу створює й аероди-намічний (вигнутий) профіль крила, підтримуючи птаха в повітрі, тому що над крилом повітря рухається швидше, чим під ним, за рахунок чого й створюється піднімальна сила.

При повільному польоті цей ефект слабшає, і птах компенсує втрату, роз-криваючи мініатюрні “спінакери”, або крильця, з декількох пір’я, що росло з рудиментарних пальців на згині крила, які, подібно закрилкам літака, згладжу-ють повітряні завихрення. Є й інший спосіб зберегти висоту .

Пташине пір’я складалося з ке-ратину - так само, як наші волосся й нігті, - причому під кожною старою перинкою підростає нове, яке приблиз-но раз у рік виштовхує його ладь. Перо

являє собою центральний стрижень, облямований із двох сторін симетрич-ними опахалами, що полягають із без-лічі борідок. Під мікроскопом видне, що кожна борідка постачена по всій довжині поруч незліченних крючочков. Крючочки сусідніх борідок чіпляють-ся один за одного. Чистячи перинки, птах перебирає їхнім дзьобом, защібає крючочки, немов замкимблискавки, і розгладжує поверхня опахала, щоб воно ефективніше функціонувало в польоті. У більшості птахів у підставі хвоста є особлива куприкова залоза. За допомогою дзьоба вони змазують пір’я жиром, виділюваним залозою. Ця про-цедура допомагає зберегти структуру.

Фарби для скромного камуфляжно-го оперення або яскравого шлюбного вбрання беруться із двох різних дже-рел. Наприклад, пігменти типу мела-нина офарблює пір’я у всілякі відтінки чорного й коричневого, а каротиноиды - у червоний і жовтогарячий.

Практично у всіх птахів поведінковий репертуар включає тривожні і застері-гаючи крики. Хоча на початку, напевне, ці сигнали не для залякуванменше вони спонукають членів зграї.

ЗМІСТ

Вступ ......................................................................3

РОЗДІЛ 1. Поле й опірення

1.1. Устрой пера птаха ....................................... 51.2. Механізми, що дозволяють птахам буим невагомими ....................................................... 10

РОЗДІЛ 2. Поява на світ

2.1. Будова яйця ................................................ 502.2. Життєвий шлях маленької птахи. Раціон та основи поведінки ........................................ 73

РОЗДІЛ 3.

3.1. Устрой пера птаха .................................... 793.2. Механізми, що дозволяють птахам буим невагомими ....................................................... 823.4. Будова яйця .................................................933.5. Життєвий шлях маленької птахи. Раціон та основи поведінки ..................................... 1003.6. Устрой пера птаха ................................... 1053.8. Міжвидове пристосування до польоту 1203.9. Будова яйця ............................................. 1273.10. Життєвий шлях маленької птахи. Раціон та основи поведінки ........................ 134

Терміни, які зустрічаються під час ознайомлення з матеріалом ........................ 185Бібліографія .....................................................190