Технологія розвитку критичного мислення у процесі вивчення шкільного курсі історіїЗапропоновані нижче методи критичного мислення впорядковані за принципом зростаючої складності. Крім опису алгоритму організації та проведення, наводяться орієнтовні приклади їх використання на уроках історії. Варто зазначити, що реалізація методів не вимагає спеціальної підготовки класних приміщень та особливого наочного забезпечення

Управління освіти і науки Івано-Франківської обласної державної адміністрації

Обласний інститут післядипломної педагогічної освітиЛабораторія суспільно-гуманітарних дисциплін

ВАЛЕРІЙ ОСТРОВСЬКИЙ

ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯУ ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ШКІЛЬНОГО КУРСУ ІСТОРІЇ

Івано-Франківськ2005

Перехід від традиційного до інноваційного навчання вимагає оволодіння учителем відповідними освітніми технологіями. Останнім часом дедалі більшої популярності набуває технологія критичного мислення. Офіційними авторами та розробниками технології вважаються американці. В Україні її практична реалізація розпочалась з 1998 р. Київським Науково–методичним центром “Інтелект” у рамках проекту “Читання та письмо для критичного мислення (ЧПКМ)”.

Критичне мислення – це складний процес пізнання, що розпочинається зі збору інформації, її аналізу та синтезу, порівняння, інтерпретації і вироблення адекватних практичних дій. Технологія критичного мислення повністю співзвучна з інноваційним навчанням. Вона заснована на творчому співробітництві учителя та учня й орієнтована на розвиток у дітей аналітичного підходу до будь–якого навчального матеріалу. Технологія розрахована на постановку проблем і пошук оптимальних шляхів їх вирішення.

Елементи технології, зокрема ЧПКМ, тривалий час активно використовуються педагогами–філологами на уроках української мови, української та зарубіжної літератури. Результати практики дозволяють говорити про високу позитивну динаміку навчального процесу. По–перше, всі школярі починають “говорити”. Опираючись на опрацьований фактичний матеріал, вони вільно аргументують свою думку, інтерпретують факти, події явища, процеси, приймають обґрунтовані та виважені рішення.

Запровадження методів критичного мислення для вивчення історії допоможе педагогу активізувати пізнавальну діяльність учнів. Вони значно ефективніше опанують основними історичними знаннями, вміннями і навичками. Адже здатність критично опрацьовувати та практично використовувати здобуту інформацію визначає високий рівень учнівських компетенцій.

Застосування методів критичного мислення на уроках передбачає певну послідовність дій з боку учителя:

ПОСТУПОВО →ВІД ПРОСТОГО ДО СКЛАДНОГО →

КОЖЕН МЕТОД – “КЛЮЧ” ДО ТЕМИ →КРАЩЕ МЕНШЕ, ТА КРАЩЕ →

НЕ ВИХОДИТЬ? →ПОЧНІТЬ СПОЧАТКУ

Запропоновані нижче методи критичного мислення впорядковані за принципом зростаючої складності. Крім опису алгоритму організації та проведення, наводяться орієнтовні приклади їх використання на уроках історії. Варто зазначити, що реалізація методів не вимагає спеціальної підготовки класних приміщень та особливого наочного забезпечення.

Теоретичні матеріали підготовлені на основі публікацій вітчизняних та зарубіжних авторів. Практичні рекомендації – із особистого педагогічного досвіду.

* * *

Розпізнавання інформації. Метод навчить учнів розрізняти факти і погляди (точки зору).

Учитель пропонує учням низку речень. Користуючись скороченнями – “ф” – факт і “п” – погляд (точка зору), вони повинні позначити, які з наведених речень подають факти, а які висвітлюють погляди.

Приклад застосування. Тема. Історія Стародавнього Риму.Проставте позначки: “ф” чи “п”.__________ Диктатори ніколи не бувають щасливими людьми.__________ Юлій Цезар написав книжку про війни в Галлії.__________ Цивілізація Стародавнього Риму була на вищому рівні розвитку,

ніж сучасна.__________ Латиною сім’я називається фамілія.__________ Повстання Спартака – найбільший виступ рабів-гладіаторів

періоду Римської республіки.__________ Безперервні війни Риму підвищували авторитет полководців.

Пошук логічних зв’язків. Метод навчає елементів логічного мислення.Учням пропонується невеликий текст історичної інформації і до нього –

висновки-підсумки. Висновки подаються логічні та помилкові. Школярі визначають, які із них правильні, а які – хибні.

Приклад застосування. Тема. Італія у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.Період 50-рр. ХХ ст. в Італії характеризується бурхливим економічним розвитком, так

званим ”економічним дивом“. Політика уряду ХДП А. де Гаспері (1945-1953) сприяла установленню в країні повної свободи ринкової торгівлі, конкуренції і зміцненню приватного підприємництва. У подальшому Італія заохочує іноземні інвестиції, активно підтримує нові галузі промисловості, запроваджує досягнення НТР, проводить аграрну реформу, осучаснює інфраструктуру туризму.

Як наслідок, система упроваджених заходів забезпечила дивовижні результати:- середньорічний приріст промислової продукції становить 10%; (п)- скорочення сільськогосподарського виробництва сягає близько 60%; (х)- за 1950-1963 рр. обсяг промислового виробництва зростає у 3 рази (переробки нафти

і газу – у 28, виробництво пластмас – у 10 разів); (п)- зароджується інфляція, стає можливим існування “чорного ринку”; (х)- Італія перетворюється у високорозвинену європейську державу. (п)

Пошук аналогій. Метод ефективний під час роботи з поняттями й термінами.

Учитель називає визначене поняття, а учням необхідно знайти аналогічне, раніше вивчене і обгрунтувати свій варіант відповіді.

Приклад застосування.Орієнтовні аналогії.Індустріальне суспільство → аграрне суспільство.Друга світова війна → Перша світова війна.Перебудова → Реконструкція → Реставрація.ООН → Ліга Націй і т. д.

Перекладач. Метод доцільно застосовувати під час визначення понять чи термінів. Учитель називає учням поняття або термін, пояснює його значення. Ті повинні “перекласти” почуту фразу із наукової мови на доступну. Усі бажаючі висловлюють різні варіанти. Найцікавіші, чіткі і лаконічні речення записують у спеціальний розмовник.

Приклад застосування.Орієнтовані зразки понять і термінів та їх перекладів.Колективізація – об’єднання індивідуальних селянських господарств у спілку, що

спирається на колективну власність на засоби виробництва (Український словник-енциклопедія).

Колективізація – створення державних колективних господарств на основі самостійних селянських. Здійснювалась насильницькими методами (“переклад”).

Націоналізація – перехід до держави прав власності на землю і капітал на підставі окремого правового акта з відшкодуванням або без компенсації (УСЕ).

Націоналізація – перехід у державну власність приватних об’єктів (“переклад”).Націоналізм – позиція та ідеологія, які надають особливого значення приналежності до

нації та ставлять національні інтереси понад інтереси індивідуальних суспільних груп (УСЕ).Націоналізм – патріотизм, повага до своєї нації, шанування її історичного минулого і

сучасності, матеріальних та духовних цінностей (“переклад”).

Метод Ривіна (читання або вивчення тексту абзацами). Метод допомагає формувати уміння сприймати і опрацьовувати нову інформацію.Абзац – частина тексту до 12 лінійок, що має закінчену думку і зміст якої можна передати одним реченням (до 10 слів).

Використання методу Ривіна передбачає наступне:٭ уважне прочитання тексту;٭ виокремлення нових слів і словосполучень;٭ з’ясування значень виокремлених слів і словосполучень;٭ складання речень з виокремленими словами чи словосполученнями;٭ виокремлення ключового слова або словосполучення;٭ складання речення з ключовим словом чи словосполученням для

передачі основної ідеї тексту;٭ обговорення та запис у зошит кращого речення;٭ підбір запитань до тексту.Приклад застосування. Тема. Війни наполеонівської Франції.Наполеонівські війни – війни Франції в період консульства (1799–1804) та імперії

(1804–1815). Війни ці велися в інтересах нової військової та цивільної аристократії Франції і мали загарбницький характер. Ставилось за мету захоплення територій та джерел сировини, розширення ринку збуту для французьких товарів. З наполеонівськими війнами, при всій їхній агресивності, примхливо поєднувалися і елементи прогресивного. Війни розчищали шлях для демократичного розвитку європейських країн...

Ключове словосполучення – наполеонівські війни.Речення, що передає основну ідею тексту. Наполеонівські війни – війни Франції в

період консульства та імперії, що мали загарбницький характер і суперечливе значення для історичного розвитку.

Запитання до тексту.– Визначте поняття “наполеонівські війни”.– Який характер мали наполеонівські війни?– В чому ви бачите негативне значення наполеонівських війн?

– Що позитивного принесли наполеонівські війни для історичного розвитку окремих країн Європи?

Щоденник подвійних нотаток. Метод доцільно використати при опрацюванні письмової історичної інформації.

Сторінка учнівського зошита ділиться на дві колонки. Зліва школярі записують уривок тексту, що їх вразив, зацікавив чи заінтригував, а справа – свій коментар.

Приклад застосування. Тема. Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої середини ХVІІ ст.

Текст Коментар учня“Тутешні селяни заслуговують на співчуття. Вони мусять працювати власноруч і зі своїми кіньми три дні на тиждень на користь свого пана, а також сплачувати певну кількість хліба, багато каплунів, гусей і курчат перед Великоднем, Трійцею та Різдвом. Крім того повинні возити дрова для потреб свого пана та виконувати тисячі різних повинностей.., не кажучи про гроші, яких пани від них вимагають... Але це ще не найважливіше, оскільки пани мають необмежену владу не тільки над їхнім майном, а й над їхнім життям; ось яка велика свобода польської шляхти (яка живе неначе в раю, а селяни – ніби перебуваючи у чистилищі)”.

– Гійом Левассер де Боплан “Опис України”;– характеризується соціально-економічне становище українського селянства у середині ХVІІ століття;– визначається одна з причин війни 1648–1657 рр.;– що означає слово каплуни? і т. д.

Інтерактивне конспектування (інтерактивні нотатки, система “Поміч”). Метод навчає критично опрацьовувати та осмислювати письмовий навчальний матеріал; може використовуватись на різних етапах уроку.

Учитель пропонує учням для опрацювання письмову інформацію. Під час читання вони роблять олівцем умовні позначки на полях статті (документа, уривка тексту тощо). На перших порах використовується невелика кількість позначок. Наприклад, “v” – інформація відома; “!” – інформація важлива (необхідна для запам’ятовування); “?” – інформація потребує уточнення, доповнення, додаткового опрацювання.

Приклад застосування. Тема. Культурне і духовне життя на Україні в роки непу.Текст інформації Умовні позначки

Активну роль у національно-культурному розвитку відіграла Українська автокефальна православна церква на чолі з митрополитом В. Липківським.У 1924 р. вона налічувала 30 єпископів і тисячі священиків 1100 парафій.У 1926 р. радянський уряд розпочав наступ на церкву. Розпущено Всеукраїнську Церковну Раду, тричі заарештовували В. Липківського. Загинув у 1937 р. Така ж доля спіткала і його наступника, митрополита Миколу Борецького. У 1930 р. його заарештували та заслали.У 1930 р. остаточно розгромили УАПЦ, знищили значну кількість духовенства.

V

?

!?

! ?!

Кероване читання (читання з передбаченнями). Метод стимулює розвиток критичного мислення, творчої уяви, виступає пропедевтичним до пояснення нового матеріалу.

Учитель заздалегідь ділить текст історичної інформації на окремі змістові частини і готує до кожної запитання про подальший перебіг сюжету. Він зачитує текст, а школярі уважно слухають, намагаючись помітити кожну деталь. Під час загального обговорення пропонуються найрізноманітніші варіанти наступного розгортання подій.

Приклад застосування. Тема. Українська революція.7 листопада 1917 р. на засіданні Малої Ради М. Грушевський проголосив текст ІІІ

Універсалу. Документ скасовував право власності на землю поміщицьких та інших нетрудових господарств. Земля визнавалася власністю всього трудового народу і повинна перейти до нього без викупу.

– Проаналізувавши тогочасну суспільно-політичну ситуацію в Україні, спробуйте спрогнозувати подальший перебіг подій щодо земельного питання.

Низка слів наперед. Метод допомагає активізувати пізнавальну діяльність учнів, застосовується перед опрацюванням історичної інформації.

Педагог називає школярам вирази або короткий перелік слів із наукового чи науково-популярного тексту. Вони висловлюють припущення про те, де та як ці слова можуть бути використані у змісті навчальної теми.

Приклад застосування . Тема. Світ на межі тисячоліть.Орієнтований перелік слів та словосполучень: глобальні проблеми, демографічний

вибух, екологія, зброя масового знищення, природні ресурси, “парниковий ефект”, бідність, голод, охорона здоров’я, медична профілактика, альтернативні джерела енергії, антиглобалізм, суспільні конфлікти, дискримінація, міжнародний тероризм, інформаційне суспільство і т.д.

Складання розповіді. Метод навчає класифікувати, виокремлювати характерні ознаки.

Учитель записує на дошці чи ватмані низку історичних категорій: понять, термінів, прізвищ, дат, історико-географічних назв. При цьому у перелік закладають слова, що не стосуються обраної теми. Використовуючи задані змістові одиниці, учні мають написати невелике оповідання про конкретну подію. явище, процес тощо.

Приклад застосування. Тема. Облаштування повоєнного світу.Історичні категорії. Рапалло, Німеччина, РРФСР, 1922 р., Далекий Схід, договір,

Паризька конференція, дипломатичні відносини, торгово-економічні зв’язки.Орієнтовне оповідання. Відчувши себе у становищі зайвих у повоєнному світі, РРФСР

та Німеччина в містечку Рапалло 16 квітня 1922 р. уклали сепаратний договір про відновлення дипломатичних відносин, взаємну відмову від претензій, встановлення торгово-економічних зв’язків.

Метод рольової діяльності. Метод доцільно використовувати для опрацювання писемних історичних джерел.

Педагог пропонує дітям текст історичної інформації. Вони читають його з позицій певної людини (науковця-історика, художника, літератора, інтелігента, селянина, робітника тощо). Під час колективного обговорення відбувається аналіз матеріалу та процесу виконання завдання.

Приклад застосування. Тема. Україна в Другій світовій війні.Оголошення коменданта м. Києва про розстріл 300 киян. 2 листопада 1941 р.

Випадки підпалів та саботажу, що поширюються в місті Києві змушують мене вжити рішучих заходів.

Через те сьогодні розстріляно 300 мешканців Києва. За кожен новий випадок підпалів або саботажу буде розстрілюватися значно більша кількість жителів Києва. Кожен мешканець зобов’язаний про будь-який випадок негайно повідомляти німецькій поліції.

Я буду за будь-яку ціну і всіма засобами підтримувати порядок та спокій в Києві./Хрестоматія з історії України. – К.: Освіта, 1988. – С. 157/.– Прочитайте оголошення з позицій історика (пересічного киянина, літератора).– Зробіть висновок про характер фашистського окупаційного режиму на території

України.

Порушена послідовність. Учні з низки фактів, подій, явищ обирають правильні, складаючи їх у заздалегідь визначену послідовність.

Приклад застосування. Тема. Міжнародні відносини в другій половині ХХ ст.– Виокремте війни і збройні конфлікти, що відбувались у 70-ті рр.. ХХ ст. Визначте їх

послідовність.Війна між Іраном та Іраком.“Жовтнева війна” між арабськими країнами та Ізраїлем.Індо-пакистанський конфлікт через Бенгалію.Операція “Буря в пустелі”.Збройний конфлікт між В‘єтнамом та Камбоджею.Квітневий переворот в Афганістані.

Метод гамбургера. Метод, за допомогою якого можна швидко й ефективно навчити учнів чітко і лаконічно висловлювати свою думку.

Учитель пояснює учням склад гамбургера: верхня частина – булка; середина – м’ясо, сир, салат; нижня – булка. За такою структурою повинні будуватись міркування та відповіді школярів:

– вступ – одне речення, що пояснює головну ідею;– основна частина складається з фактів, доказів і аргументів, що

підтверджують ідею;– висновок – одне підсумкове речення, що пов’язує між собою вступ і

основну частину.Приклад застосування. Тема. СРСР. Відновлені та нові незалежні держави.Вступ. Могутнім імпульсом для поглиблення і розширення процесу лібералізації став

ХХ з’їзд КПРС.Основна частина. На його завершальному етапі з доповіддю, у якій викривався культ

особи Сталіна, виступив М. Хрущов. Основні положення доповіді у дещо пом’якшеному вигляді стали основою постанови ЦК КПРС від 30 червня 1956 р. Проте гостра критика, яку містили ці документи не зачіпала суті командно-адміністративної системи, не викривала її соціальної природи, зводячи усі вади системи до культу особи.

Висновок. Таким чином, незважаючи на недоліки, ХХ з’їзд КПРС був важливим і сміливим кроком на шляху десталінізації, що стимулював процес лібералізації суспільного життя, свідчив про реальну перспективу його демократизації.

“Рамка цілі”. Метод передбачає виокремлення етапів або стадій у поясненні будь-якої історичної події, явища, процесу.

Учитель повідомляє учням алгоритм роботи, розрахований на чотири послідовних кроки:

1. Мета (Чому? Навіщо? Для чого?) – це те, чого прагнуть головні дійові особи або групи.

2. План (Яким чином? Як?) – це кроки для досягнення мети, практичні дії.3. Дія (Що? Де? Коли?) – це фактичне втілення плану.4. Результат (Які наслідки? Які підсумки?) – наслідок проведеної дії чи

дій, що приводять або не приводять до досягнення мети.Схематично це може мати наступний вигляд:

Приклад застосування. Тема. Друга світова війна.Підтема. Тегеранська конференція.

1. Мета. Обговорення питань подальшого ведення війни та післявоєнного облаштування світу.

2. План. Зустріч лідерів держав-учасниць антигітлерівської коаліції (США, СРСР, Англії).

3. Дія. 28 листопада – 1 грудня 1943 р. зустріч лідерів держав (Й. Сталін, Ф. Рузвельт, У. Черчілль).

4. Результат. Домовленості про: відкриття другого фронту; участь СРСР у війні з Японією після розгрому Німеччини; визнання майбутніх кордонів Польщі; визнання радянських претензій на Кенігсберг та анексії Радянським Союзом Прибалтійських держав.

Побудова повідомлень за алгоритмом. Метод навчає логічно мислити, структурувати матеріал і може застосовуватись для підбиття підсумків, узагальнення.

Учитель подає учням алгоритм, за яким ті готують усне чи писемне повідомлення. Алгоритми пропонуються різні, наприклад: ”причина → подія → наслідок“, “навіщо? → хто? → що? → коли?”, ”причини → політичні, економічні“, “наслідки → позитивні, негативні” та ін.

Приклад застосування. Тема. Україна у Другій світовій війні.”Радянізація” західних земель України.

Повідомлення за алгоритмом: державне будівництво → промисловість і фінанси → сільське господарство → соціальна сфера.

Радянська влада на західноукраїнських територіях здійснювала ”нововведення” у руслі сталінської політики будівництва соціалізму. ”Реформувались” усі життєво важливі галузі:

1. Державне будівництво:

мета

результат

дія

план

? ?

- проведення виборів до Рад;- ліквідація старого адміністративного апарату.2. Промисловість і фінанси:- націоналізація промислових підприємств та банківських установ;- встановлення контролю над виробництвом та розподілом продукції;- створення робітничих комітетів;- упровадження 8-годинного робочого дня.3. Сільське господарство:- конфіскація поміщицьких й монастирських земель та майна, розподіл їх між

малоземельними і безземельними селянськими господарствами;- створення селянських комітетів;- організація колгоспів і радгоспів.4. Соціальна сфера:- укріплення системи охорони здоров’я;- запровадження нової освітньої політики, ліквідація неписьменності;- створення системи соціального забезпечення.

Коротше–ще коротше. Метод навчає лаконічно висловлювати свою думку, дає можливість ефективно опрацьовувати матеріал підручника.

Учитель пропонує учням прочитати чи прослухати цілісний уривок історичної інформації. Після цього вони повинні висловити основну думку уривку одним реченням, а пізніше одним словом.

Приклад застосування. Тема. Соціально-економічний розвиток країн Європи та Америки наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Текст. Остання третина ХІХ – початок ХХ ст. характеризувалися подальшим розвитком у провідних країнах світу модерного суспільства, яке у вказаний період переживало період індустріалізації – створення великої машинної індустрії, що виготовляє машини та обладнання і є базою для подальшого розвитку промисловості. За цей період промислове виробництво виросло майже втричі. Особливо швидко розвивалась важка промисловість.

Речення. Кінець ХІХ – початок ХХ ст. характеризується утвердженням індустріального суспільства у провідних країнах світу.

Слово. Індустріалізація (модернізація).

Три речення. Метод дозволяє опанувати уміння чітко, лаконічно і логічно висловлювати думку; проводиться на етапі засвоєння нових знань.

Учитель зачитує коротку розповідь або документ. Учням необхідно уважно вислухати і передати зміст почутого трьома простими реченнями. Інший варіант – робота з друкованим текстом. Речення записуються у зошит.

Приклад застосування . Тема. США у другій половині ХХ на поч. ХХІ століття.“Уотергейтська справа”

Президентство Р. Ніксона (1969-1974) – це період політичної боротьби між республіканцями і демократами, що проявився у так званій “Уотергейтській справі”.

Вночі 17 червня 1972 р. у Вашингтоні в комплексі “Уотергейт” відбулася справжня політична драма. Поліцейські, що прибули о 2 год. ночі за сигналом охоронців, виявили у приміщенні, де містився національний комітет демократичної партії, п’ятьох змовників, які мали апаратуру для прослуховування, а також портативну рацію, фотокамери та мініатюрні пістолети із сльозогінним газом. Злочинців було заарештовано. Серед них виявились особи, що служили у ФБР та ЦРУ. Звістка про проникнення до штаб-квартири демократів з’явилась у пресі наступного дня. Голова Національного комітету демократичної партії Л. О’Брайєн охарактеризував цю подію як “страшенний акт політичного шпигунства”, сліди котрого ведуть до Білого дому.

Проти самих учасників “Уотергейтського інциденту” порушили кримінальну справу. 15 вересня їм висунули звинувачення. 27 липня 1973 р. юридичний комітет парламенту проголосував за схвалення процедури імпічменту щодо президента США, який перешкоджав правосуддю в “Уотергейтській справі”, при цьому виявивши неповагу до Конгресу.

5 серпня 1974 р. Р. Ніксон зробив заяву, що втручався у розслідування скандалу з політичних міркувань. 8 серпня 1974 р. він звернувся з промовою по телебаченню, де зробив заяву про свою відставку. Пост президента отримав віце-президент Джеральд Форд.

Феномен “Уотергейтської справи”, з одного боку, засвідчив про напружену політичну боротьбу між провідними партіями, про численні факти корупції у вищих ешелонах влади. Але водночас перший в історії США імпічмент довів життєздатність американської демократії та вірність конституції всіх гілок влади і громадян країни.

Орієнтовні “три речення”.Період правління президента Р. Ніксона пов’язаний із розгортанням політичної

боротьби між демократичною та республіканською партіями, про що свідчить “Уотергейтська справа”. В причетності до прослуховування власного офісу демократи звинуватили Білий дім. Під тиском Конгресу та громадськості Р. Ніксон подав у відставку, що підтвердило дієвість американської демократії.

Метод Таби. Хільда Таба в 1969 р. розробила низку рекомендацій, що можуть застосовуватися під час вивчення різних історичних категорій. Вони базуються на певній системі питань, що задаються у зазначеній послідовності. Пропонується два варіанти реалізації методу.

В–І. Цей варіант передбачає наступний алгоритм роботи: збір інформації → систематизація → узагальнення. Тут використовуються такі види запитань:

– запитання, спрямовані на збір інформації;– запитання, що дозволяють провести систематизацію;– запитання, що скеровують на узагальнення.В–ІІ. У цьому випадку алгоритм роботи дещо відмінний від попереднього:

збір інформації → порівняння → підбиття підсумків. Учням пропонуються наступні запитання:

– запитання, спрямовані на збір інформації;– запитання, що дозволяють провести порівняння;– запитання, що скеровують на підбиття підсумків.Приклад застосування. В–І.– Що приходить вам на думку, коли ви зустрічаєте (чуєте, бачите) термін “холодна

війна”?– Проаналізуйте перелік отриманих фактів. За якими ознаками можна їх згрупувати?– Розгляньте першу групу фактів. Спробуйте дати їм назву з одного-двох слів.В–ІІ.– Визначте основні риси розвитку української економіки в період “застою”.– Як співвідносяться ці риси з основними ознаками розвитку економіки СРСР у

вказаний період? Визначте спільне та відмінне.– Які висновки ви можете зробити на підставі проведених порівнянь?

Асоціювання. Метод спонукає учнів думати вільно і відкрито на певну тему. Він націлений на стимулювання мислення про взаємозалежність між окремими категоріями і може використовуватись на різних етапах уроку.

Учитель на дошці або ватмані записує ключове слово чи фразу. Учні висловлюють слова або словосполучення, що асоціюються із запропонованим (вони можуть бути суттєвими або несуттєвими). Шляхом колективного обговорення встановлюється ієрархія можливих зв’язків між окремими елементами.

Приклад застосування. Тема. США у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.

Гронування (асоціативний кущ). Метод може використовуватись для підбиття підсумків вивченої теми чи розділу. Він будується на утворенні цілої низки асоціацій (див. асоціювання).

Учитель посередині аркуша паперу чи на дошці записує тему – факт, подію, поняття, термін, постать, назву історико-географічного об’єкта. Учні пропонують асоціації з обраною темою: слова або фрази. У свою чергу ці слова і фрази можуть поповнюватися новими асоціаціями, утворюючи своєрідне гроно. Коли всі ідеї записані на папері (дошці), встановлюються можливі зв’язки між окремими елементами. Використовуючи утворені асоціативні грона, школярі мають скласти речення або написати твір-мініатюру.

Для ефективного проведення гронування педагог повинен: обрати цікаву для учнів тему і змоделювати зразок для класу; запропонувати іншу тему, якщо виявиться, що школярі недостатньо

володіють матеріалом або він їх не зацікавив; обговорити результати роботи всім класом з мотивацією кожної дії.Приклад застосування. Тема. Громадянська війна у США (1861–1865).Асоціації з обраною темою: конституція, плантаційне господарство, рабство,

фермерське господарство, аболіціонізм, ненависть, конфлікт, гомстед, реконструкція.Орієнтовні можливі зв’язки між запропонованими словами та словосполученнями:

демократична конституція; плантаційне господарство → рабство; гомстед → фермерське господарство; громадянська війна → Реконструкція і т. д.

США у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.

демократія

ГоллівудНАТО

хмарочосидоллар

маккартизм

доктрина Трумена “Уот

ерге

йтсь

ка с

прав

а”

“хол

одна

вій

на”

втру

чанн

я

“рейганоміка”

Речення або цитата з використанням утвореного грона. Усі молитви про свободу, спрямовані до Бога Америкою, будуть блюзнірством, доки не буде знищено невільництво. (Джон Дей).

Розумова картографія (мережа думок). Метод допомагає зосередити думки на одній темі, розвиває вміння структурувати матеріал і може використовуватись на вступних чи підсумкових уроках (етапах уроків).

Учитель пропонує тему для обговорення. Учні (колективно чи індивідуально) повинні розбити її на логічно взаємопов’язані підтеми. Розкриваючи кожну підтему, створюється загальна характеристика обраної проблеми.

Приклад застосування. Тема. Київська Русь за часів князя Володимира Великого.– Розкрийте значення постаті князя Володимира Великого для утвердження могутності

Київської Русі.– Що треба розглянути, щоб відповісти на це запитання?

П’ятихвилинне есе. Метод використовується як підсумок уроку, щоб школярі упорядкували свої думки, а педагог спланував наступне заняття.Есе – науково–популярний твір, написаний з метою довести якесь поняття чи погляд, трактування теми; дослідницька праця.

Учитель ставить перед учнями два завдання:1. Написати невеличке есе про факт, подію, явище, поняття, термін, що

вивчались в контексті теми.2. Письмово поставити одне запитання до опрацьованої теми.Приклад застосування. Тема. Культура Київської Русі.Мозаїка – зображення з різнокольорових камінців чи шматочків кольорового

непрозорого скла. Мозаїчні панно Софії Київської набрані із смальти 177 кольорових відтінків. Вражає зображення Богородиці – Оранти. Техніка мозаїки – вагоме культурне надбання давньоруської держави.

– Хто такі скоморохи?

Пошук помилок. Метод застосовується під час повторення і закріплення вивченого матеріалу.

Володимир Великий

Родовід Політика

Економіка Культура

Портрет

Релігія

Учитель заздалегідь готує аркуші з текстом №1 (без помилок) за темою, що досліджується, а також стільки ж аркушів з аналогічним текстом №2, де умисно зроблені помилки. Учням роздають текст №1. Вони протягом 10 хв. уважно вивчають зміст аркуша. Опісля текст №1 вилучають і замінюють текстом №2, у якому школярі мають знайти допущені помилки.

Приклад застосування . Тема. Україна незалежна.Текст №1. Після провалу перевороту в Москві 19-21 серпня 1991 р. позачергова сесія

Верховної Ради УРСР 24 серпня 1991 р. прийняла постанову: ”Проголосити з 24 серпня 1991 р. Україну незалежною демократичною державою”. Вона затвердила “Акт проголошення незалежності України”. У постанові вирішено провести 1 грудня 1991 р. всеукраїнський референдум на підтвердження прийняття Акта. З 84,18% громадян, які прийшли на дільниці, незалежність України підтримали 90,32% (навіть у Криму проголосувало 67,5% громадян, і 54,1% з них підтримало ідею незалежності України). Внаслідок волевиявлення народу народилась самостійна держава Україна.

Текст №2. Після перемоги перевороту в Москві 21-24 серпня 1991 р. позачергова сесія Верховної Ради УРСР 24 серпня 1991 р. прийняла постанову: ”Проголосити з 25 серпня 1991 р. Україну незалежною демократичною державою”. Вона затвердила “Акт проголошення відновлення незалежності України”. У постанові вирішено провести 12 грудня 1991 р. всеукраїнський референдум на підтвердження прийняття Акта. З 34,18% громадян, які прийшли на дільниці, незалежність України підтримали 60,32% (навіть у Криму проголосувало 67,5% громадян, і 54,1% з них підтримало ідею незалежності України). Внаслідок волевиявлення народу народилась самостійна держава Україна.

Реставрація. (Зашифрований текст).Метод формує одне з важливих дидактичних умінь – складати конспект.

Конспект – це короткий виклад матеріалу, складаючи який, учні вчаться скорочувати записи, виокремлювати головне, відкидаючи другорядне, неважливе тощо.

Учитель записує на дошці чи ватмані текст конспекту зі скороченнями та пропусками для історичної інформації. Школярам необхідно відновити її зміст, коментуючи свою роботу.

Приклад застосування. Тема. Велика Британія у другій половині ХХ століття. Підтема “тетчеризм”.

Орієнтовний текст конспекту. В основу політики “тетчеризму” (проводилась у___________ рр. прем’єр-міністром __________) була закладена монетарна теорія.

Монетаризм як цілісна соціально-економічна структура заходів М. Тетчер полягав у наступному:

- обмежено позики для бізнесу з боку держави, скасовано контроль держави за цінами і зарплатою;

- змінено структуру держбюджету -– від прямого до непрямого оподаткування;- скорочено держвитрати на _____________;- взято курс на повну ліквідацію держсектора;- різко обмежене права тред-юніонів: __________.Пріоритети зовнішньої політики М.Тетчер:- тісні партнерські відносини із США: __________;- покращення радянсько-британських відносин: ___________;

- зміцнення зв’язків у Британській співдружності;- активна участь у європейській інтеграції: ___________;- жорстка політика щодо країн “третього світу”: ___________.Політику М.Тетчер у повній мірі продовжив ___________ (___________ рр.).

“Куточки”. Метод навчає доводити свою думку і може застосовуватись для підбиття підсумків та узагальнення навчального матеріалу.

Учитель пропонує проблему для обговорення. Діти обирають певну позицію. Потім кожен фіксує на папері декілька аргументів на її користь. Формуються групи прихильників даної точки зору, що висувають загальні обгрунтування. Від кожної групи виступає доповідач. Підбиваючи підсумки, школярі можуть змінювати позицію, аргументуючи це письмово.

Приклад застосування. Тема. Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921-1928).

Підсумок: кожний учасник груп, використовуючи всі аргументи, визначає своє ставлення до проблеми.

Кола (діаграми) Вена. Метод навчає школярів знаходити спільні та відмінні риси, аналізувати синтезувати й порівнювати.

Учитель пропонує учням намалювати 2 (3, 4) кола чи прямокутники (для зручності ведення записів – авт.), що перетинаються. У ті частини утворених діаграм, що із сусідніми не перетинаються, школярі вписують індивідуально-

Українізація мала на меті:

уникнути національних ускладнень

здійснювати ефективніше керівництво республіками

з боку центру

попередити зростання відцентрових тенденцій

Кожен учень обирає свою позицію і письмово фіксує докази на її користь

Група прихильників

обраної позиції

Група прихильників

обраної позиції

Група прихильників

обраної позиції

Після обговорення доповідач презентує

аргументи групи

Після обговорення доповідач презентує

аргументи групи

Після обговорення доповідач презентує

аргументи групи

неповторні ознаки історичних фактів, подій, явищ, постатей, історико-географічних об’єктів. У спільні ж сектори вони записують спільні ознаки названих вище змістових одиниць.

Приклади застосування. Тема. Радянська модернізація України.Індустріалізація Колективізація

– Нерівномірність розвитку окремих галузей промисловості;– урбанізація певних регіонів України;– будівництво великих промислових підприємств;– розгортання стахановського руху і т. д.

– Експлуатація робітників та селянства;– порушення балансу у розвитку промисловості та сільського господарства;– адміністративні методи впровадження і т. д.

– Падіння товарності сільського господарства;– фізичне знищення селянства;– проведення кампанії розкуркулювання;– 7 серпня 1932 р. – “закон про п’ять колосків”;– голодомор 1932–1933 рр. і т. д.

Тема. Країни Західної Європи в другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.Велика Британія

– Двопартійність;– ірландська проблема;– “тетчеризм”;– деколонізація;– творчість групи “Бітлз”

Франція – Демократичні держави;– члени “Великої сімки”;– високий рівень економічного розвитку;– участь в інтеграційних процесах

Німеччина– Багатопартійність;– конфлікт з Алжиром;– Шарль де Голль;– студентські заворушення;– Четверта та П’ята республіки

– До 1990 р. роз’єднана;– федеративна держава;– Потсдамська конференція;– ”Берлінський мур”

– Авторитет лівих партій;– діяльність “червоних бригад”;– зростання впливу мафії;– операція “чисті руки”

Італія

Кубування. Метод допомагає всебічно проаналізувати історичний факт, подію, явище чи процес.

Учитель пропонує учням тему для аналізу. Розглядаючи питання, вони повинні послідовно виконати шість розумових операцій: описати → засоціювати → порівняти → проаналізувати → застосувати → знайти аргументи “за” і “проти”.

Приклад застосування. Тема. Тоталітаризм (нацизм).1. Опис. Нацизм – різновид тоталітаризму.2. Асоціювання. Німеччина, расистська концепція, терор, демагогія, культ особи,

А. Гітлер, “Майн кампф” тощо.3. Порівняння. Нацизм – фашизм; нацизм – комунізм і т.д.4. Аналіз. Державний режим у Німеччині, що обгрунтовував право на завоювання

інших народів, світове панування. Пов’язаний з періодом правління А. Гітлера.5. Застосування. Доцільно скласти речення або написати невеличке есе.

6. Аргументація:“За” “Проти”

Можливість консолідації великої маси людей на виконання “величної” місії Можливість концентрації суспільних ресурсів Можливість мобільного виходу із кризової ситуації Регульованість вирішення соціальних проблем і т. д.

Узурпація влади, культ особи Застосування терористичних методів Світова ізоляція Націоналізація економіки Ідеологічна обробка суспільства Порушення демократичних норм тощо

Сенкен (сенкант). Слово “сенкен” походить від французького слова senque – “п’ять”. Це п’ятирядковий неримований вірш, який застосовується як засіб заохочення учнів до розмірковування над темою. Метод використовується для підбиття підсумків вивченого матеріалу.

Складання сенкенів передбачає дотримання певного алгоритму:1. Перший рядок – слово чи словосполучення, яке означає тему.2. Другий рядок – опис теми, що складається з двох слів-прикметників.3. Третій рядок називає дію, пов’язану з темою, і містить три слова-

дієслова.4. Четвертий рядок є фразою, що влучно характеризує тему.5. Останній рядок складається з одного слова. Це синонім чи антонім до

запропонованої теми.Приклад застосування. Тема. Перша світова війна.1. Перша світова війна.2. Жорстока спустошлива.3. Знищила, роз’єднала, страдати.4. Наймасштабніша трагедія початку ХХ століття.5. Катастрофа.

* * *

Методи критичного мислення можуть використовуватися як окремі елементи на традиційних уроках або поєднуватись у цілісну систему на спеціальних заняттях.

Структура уроку, побудованого за педагогічною технологією критичного мислення, містить три основні етапи.

Актуалізація. Це етап уроку, протягом якого учням пропонується подумати і пригадати, що вони вже знають з теми. Школярі можуть поставити запитання учителю, сформувати мету навчальної роботи. На цій фазі відбувається кілька пізнавальних операцій:

по-перше, учні встановлюють рівень власних знань, будують своє розуміння нових знань і поглядів;

по-друге, активізується увага дітей до навчального процесу, створюється зацікавленість та спрямованість на дослідження теми (проблеми).

Роль учителя – скоординувати роботу учнів, виявити рівень їх знань і вмінь, вислухати нові ідеї.

Усвідомлення. Це етап уроку, де учні здійснюють пошукову діяльність, конструюють та усвідомлюють новий матеріал.

На цій фазі школяр вступає в контакт з новою інформацією і самостійно її опрацьовує.

Завдання учителя на стадії усвідомлення – підтримати зацікавленість класу; допомогти встановити зв’язки між відомими та невідомими знаннями; заохотити дітей до розуміння отриманих знань і умінь.

Рефлексія. Етап уроку, протягом якого учні роблять перегляд ідей, що розглядалися, запитують, інтерпретують, застосовують і поширюють нові знання.

На цій фазі учитель досягає кількох цілей: учні починають відтворювати щойно сприйнятий матеріал своїми

словами; створюються умови для активного обміну думками, розвиваються

комунікативні уміння; особливої уваги набувають самостійність, оригінальність висловлених

думок, їх обґрунтованість, уміння узагальнювати та інтерпретувати.

* * *

Описана технологія дає можливість збудити критичне мислення учнів, показати різні точки зору на історичні факти, події, явища, процеси; дозволить успішно керувати пізнавальною діяльністю школярів, ефективно формувати творчі особистості. Педагогічна технологія розвитку критичного мислення може успішно застосовуватись під час вивчення будь-якої теми у будь-якому учнівському колективі. Окрім того, вона не виключає можливості поєднання з іншими технологіями, зокрема, використання методів активного та інтерактивного навчання. Прикладом є поданий нижче урок всесвітньої історії у 10-му класі.

ТЕМА. Облаштування повоєнного світу.Мета: освітня: повторити, узагальнити та систематизувати комплекс

набутих знань і вмінь за темою “Облаштування повоєнного світу”;розвивальна: розвивати комунікативні навички, навички критичного

мислення та опрацювання історичної інформації в нетрадиційних ситуаціях;виховна: формувати толерантне, неупереджене ставлення до протилежних

позицій, поглядів, суджень.Тип уроку. Узагальнення та систематизації знань (з використанням

інтерактивних методів та методів технології критичного мислення).Обладнання. Ватман формату А2 або А1, маркери, роздавальний матеріал.Література.

1. Бердичевський Я. М., Ладиченко Т. В. Всесвітня історія: Навч. посібник для 10 кл. серед. загальноосвітн. шк. – Запоріжжя: Прем’єр, 2002.

2. Ладиченко Т. В. Всесвітня історія: 10 кл.: Підручник. – К.: А. С. К., 2003.3. Полянський П. Б. Всесвітня історія: 1914–1939: Підручн. для 10-го кл.

загальноосвітніх навч. закл. – К.: Перун, 2002. – С. 35–55.4. Путівник юного історика: постаті, події, поняття / Упорядник Котенко Л.

В. – Житомир: Волинь, 2002.

ХІД УРОКУІ. Актуалізація.Усі страхіття всіх століть були зібрані докупи, і не тільки армії, а усі

народи були кинуті в їхню прірву... Ні народи, ні їхні правителі не зупинялися перед будь-яким діянням, тільки б воно могло допомогти їхній перемозі. Німеччина, яка випустила пекло на свободу, спокійно очолювала терор; але їй на п’яти наступали відчайдушні й прагнучі помсти, розтоптані нею країни. На кожний злочин проти людства або міжнародних законів відповідали репресіями. Торговельні судна, нейтральні судна, шпитальні судна топили в морі, а людей на борту кидали напризволяще або розстрілювали у воді. Докладали усіляких зусиль, щоб підкорити голодом цілі народи, незважаючи на вік та стать. Артилерія руйнувала міста і пам’ятки. Бомби падали з повітря без обмежень. Отруйні гази і запалювальні речовини різних видів душили або спопеляли солдатів. Рідкий вогонь лився на їхні тіла. Люди падали з неба у полум’я або тонули в темних морських глибинах. Жива сила армій обмежувалася лише кількістю чоловічого населення в їхніх країнах. Європа і більша частина Азії та Африки стали одним величезним полем бою, з якого після скількох років боротьби бігли не тільки армії, а й цілі народи.

(Історія епохи очима людини. Україна та Європа у 1990–1939 роках: Навч. посібн. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Ю. Комаров, В. Мисан, А. Осмоловський та ін. – Київ: Генеза, 2004. – С. 65).

- Які нові міркування про наслідки Першої світової війни з’явилися у вас після знайомства із даним джерелом?

- Проаналізуйте становище в окремих країнах світу після закінчення Першої світової війни.

- Доповніть структурно-логічну схему ”Формування системи колективної безпеки після Першої світової війни”.

Паризька мирна конференція,

утворенняЛіги Націй

Вашингтонська конференція,

вирішення проблем на Далекому Сході

Перегляд повоєнних договорів,

створення системи колективної безпеки

ІІ. Усвідомлення.А. Сенкен. Учитель пропонує учням написати сенкен на тему “Ліга Націй”.Орієнтовний приклад1. Ліга Націй2. Міжнародна, мирна.3. Регулювала, запобігала, гарантувала.4. Ліга Націй – перша міжнародна організація ХХ ст. створена рішенням

Паризької мирної конференції.5. Співдружність (співтовариство).Б. Асоціювання. Учитель записує на дошці або ватмані історичне поняття

“Версальсько-Вашингтонська система”. Учні висловлюють слова або словосполучення, що асоціюються із запропонованою фразою.

Орієнтовний приклад

Шляхом колективного обговорення встановлюється ієрархія можливих зв’язків між окремими елементами.

В. Метод “Обери позицію” (“Куточки”).Учитель пропонує питання для обговорення: “Версальсько-Вашингтонська

система заклала міцну основу для міжнародної стабільності після Першої світової війни”.

У протилежних кінцях кімнати розміщені плакати з написами: “згоден (згодна)”, “не згоден (не згодна)”. Учні визначають свою позицію і стають біля відповідного плаката. Обговоривши в колі однодумців всі аргументи на користь своєї точки зору, учасники представляють протилежній стороні п’ять найважливіших. По завершенні викладу всіх думок вони можуть змінити погляди й перейти до іншої групи, обгрунтовуючи прийняття такого рішення.

“Згоден (згодна)” “Не згоден (не згодна)”

Версальсько-Вашингтонська система

Сис

тема

кол

екти

вної

без

пеки

Ліг

а Н

ацій

Пар

изьк

а ми

рна

конф

ерен

ція

Ваш

ингт

онсь

ка к

онф

ерен

ція

Під

манд

атні

тер

итор

ії

Про

блем

а ре

пара

цій

Розп

оділ

сві

ту

Дал

екос

хідн

а по

літи

ка

“Євр

опей

ськи

й кл

уб”

Створено Лігу Нації – першу міжнародну організацію; здобули незалежність низка країн (Польща, Чехо-Словаччина, Угорщина тощо); розпалися багатовікові колоніальні імперії; зроблені спроби вирішити далекосхідні проблеми; закладено початки мирного врегулювання конфліктних ситуацій.

Статті Версальсько-Вашингтонських домовленостей виявилися далекими від досконалості; демократичні уряди окремих європейських країн змушені були відповідати за помилки своїх попередників; новий міжнародний порядок ставав жорстким щодо Німеччини та СРСР; несправедливість територіальних розмежувань; система нових міжнародних стосунків заклала причини Другої світової війни.

Після цього учитель пропонує учням уявити себе в ролі лідерів основних країн світу, задіяних в системі міжвоєнних відносин (педагог самостійно обирає країни і розподіляє ролі таким чином, щоб від кожної країни виступали по два представники). Опинившись в цій ситуації, учні повинні повторно оцінити всі аргументи і вибрати позицію, що відбиває їх погляди як “керівників” держав. Після обрання позиції можуть визначитися наступні групи країн:

“Згоден (згодна)” “Не згоден (не згодна)”Франція. Відновлення лідерства у справах європейської політики. Провідна роль у структурах Ліги Націй.Велика Британія. Повернення лідерських позицій у світовій, зокрема європейській політиці, утримання воєнно-морської першості.Польща. Здобуття незалежності.Румунія. Отримання значних територіальних надбань: Північна Буковина, Бессарабія, Добруджа, Трансільванія, Банат тощо.

Німеччина. Невдоволення дискримінаційними умовами Версальського мирного договору (територіальні, військові обмеження, проблеми репарацій).Росія–СРСР. Неможливість вирішення фінансово-економічних протиріч. Несприйняття СРСР як рівноправного суб’єкта міжнародних відносин.США. Неможливість здобуття провідної ролі у світовій, зокрема європейській політиці. Конкуренція з боку Франції та Великої Британії.Японія. Обмеження (рішеннями Вашингтонської конференції) впливу в регіоні Тихого океану.Туреччина. Втрата Чорноморських проток та володінь на Близькому Сході. Порушення територіальної цілісності.Італія. Невиконання колишніми союзниками територіальних обіцянок.Україна. Загарбання Польщею Східної Галичини, Румунією Північної Буковини та Бессарабії, Чехо-Словаччиною Закарпаття і т. д.

ІІІ. Рефлексія.А. Історичний диктант.1. Назвіть подію, що відбулася раніше:

А) Вашингтонська конференція;Б) Лозаннська конференція;В) Паризька мирна конференція.

2. Впізнайте історичну постать за описом.Народився у Вандеї в сім’ї республіканців. За освітою – лікар. Ледве

уникнув розстрілу під час Паризької комуни. За гострополемічні промови у парламенті отримав прізвисько “Тигр”. Його називали “батьком перемоги”.

Один з творців Версальської системи договорів. Негативно ставився до незалежності України.

3. Запишіть одним словом наступне визначення: затвердження органами законодавчої влади міждержавного договору, що надає йому юридичної сили.

4. У якому місті 16 квітня 1922 р. підписано сепаратний договір між РРФСР та Німеччиною?

5. Доповніть логічний ланцюжок: Версальський мирний договір, Сен-Жерменський мирний договір, Нейїський мирний договір, Тріанонський мирний договір, ____________.

6. Випишіть зайве: Ж. Клемансо, Д. Ллойд-Джордж, В. Вільсон, Ф. Фош, В.-Е. Орландо.

7. Підписання якого мирного договору відбулося рівно через п’ять років після вбивства в Сараєво Гаврилом Принципом наступника Австро-Угорського престолу ерцгерцога Франца Фердинанда?

8. Його ініціатори французький міністр іноземних справ та держсекретар США отримали Нобелівські премії миру. Документ підписаний 15 країнами, згодом до нього приєдналися ще 48 держав. Основне положення – відмова від війни як засобу національної політики. Вкажіть офіційну назву цього договору.

9. Непорушність кордонів Франції, Бельгії та Німеччини підтверджено рішенням ____________ конференції.

10. Назвіть подію, що відбулась 18 січня 1919 р.11.Американський президент В. Вільсон у своїх “14 пунктах” пропонував

створити міжнародну організацію. Вкажіть назву цього співтовариства.12.У якій країні запроваджено принцип “відкритих дверей”?Б. Метод гамбургера (можна запропонувати на домашнє завдання).

Учитель пропонує учням, використовуючи метод гамбургера, написати невеличке есе “Причини Другої світової війни”.

ЛІТЕРАТУРА1. Бойко Т. П. Розвиток критичного мислення школярів на уроках

української мови. // Українська література в загальноосвітній школі. – 2003. – № 6. – С. 34–35.

2. Курилів В. Методика викладання історії: Навч. посібник. – Львів; Торонто: Світ, 2003.

3. Кучеренко Т. А., Смирнова М. Є., Малютіна О. В. Інновації як умова ефективної організації навчально-виховного процесу у сучасній школі. // Відкритий урок. – 2003. – № 7–8. – С. 32–53.

4. Мариновська О. Я., Барабаш О. Д. Педагогічна технологія критичного мислення (Проект „Читання та письмо для розвитку критичного мислення”). // Джерела. – 2001. – № 3–4. – С. 63–66.

5. Мариновська О. Моделювання уроків зарубіжної літератури: методичні пошуки і знахідки. // Джерела. – 2001. – № 3–4. – С. 71–77.

6. Могила Н. Система інноваційних методів як засіб реалізації диференційованого навчання. // Українська мова і література в школі. – 2003. – № 5. – С. 13–17.

7. Мокрогуз О. П. Інноваційні технології на уроках історії. – Х.: Вид. група “Основа”, 2005.

8. Погребенник В. Інтерактивні педтехнології для вивчення української літератури. // Джерела. – 2001. – № 3–4. – С. 66–71.

9. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України 5 – 11 класи. Всесвітня історія 6 – 11 класи. – К.: Шкільний світ, 2001.

ДЛЯ ЗАПИСІВ