21 лютого - День Рідної мови

Цікава історія про про надзвичайні

можливості української мови

Було це давно, ще за старої Австрії, в 1916 році. В купе швидкого потягу Львів – Відень їхали чотири пасажи-ри: англієць, німець, італієць. Четвертим був відомий львівсь-кий юрист Богдан Косів. Розмова велася навколо різних про-блем і тем. Нарешті заговорили про мови – чия краща, котрій з них належить світове майбутнє. П е р ш и м з а г о в о р и в а н г л і є ц ь : – Англія країна великих завойовників і мореплавців, які рознес-ли славу англійської мови по всьому світі. Англійська мова – мова Шекспіра, Байрона, Дікенса, Ньютона та інших великих л і т е р а т о р і в і в ч е н и х . – Ні в якому разі, – гордовито заявив німець. – Німецька мова – це мова двох великих імперій – Великої Німеччини й Австрії, які займають більше половини Європи. Це мова філософії, тех-ніки, армії, медицини, мова Шіллера, Гегеля, Канта, Вагнера, Гейне. І тому, безперечно, німе-цька мова має світове з н а ч е н н я . Італієць усміхнувся і ти-хо промовив:… Читайте далі на сторінці 6

Сьогодні у випуску:

З досвіду роботи

2-3

Сходинки до успіху

4

Виховний простір

5

З усмішкою про хороше

6

Поради педагогам

7

Слово про колегу

8

ДПТНЗ «Білківський професійний аграрний ліцей»

Лютий, 2019

Випуск 19 Методичний вісник

Бібліотека консультує

9

Ліцей у світлинах

10

Схвалено педагогічною радою ДПТНЗ “Білківський професійний аграрний ліцей”№10 від 05.05.2017 року

У наш час зростає потік інформації, поширюється тенденція до відтворення справжньої історії, літератури, без перекру-чувань і критичних зауважень. Сучасним учням дуже важко розібратися, правильно оцінити, проаналізувати ряд літературних творів, історичних подій, відходячи з того потоку інформації, яка виплескується на нас з боку преси, радіо, телебачення та Інтернету. У зв’язку з цим виникає необхід-ність вирішення ряду проблем, однією з яких є формування в процесі навчання ак-тивного, самостійного, творчого мислення учнів. Учням потрібно допомогти позбути-ся шаблонного стереотипного мислення, стандартних установок, які вбивалися в їхні голови ще з дитинства, які є чиєюсь дум-кою щодо певного твору або письменника. Сучасний ЗО повинен виховувати в учнів здатність до самостійної навчальної діяль-ності, самостійного здобуття знань.

Проявляти такі якості мислення як са-мостійність, активність, гнучкість, швид-кість і інші. Щоб виявити, наскільки учні володіють цими якостями, як у них розви-нена здатність до аналізу, уміння виділяти істотне, здійснювати порівняння у роботі, слід враховувати:

1)самостійність мислення проявляється при розгляді вправ та літературних творів і веде до формування переконань; з нею тіс-но пов’язана і самостійність у використову-ванні навичок і вмінь, прийомів розумової праці, методу пізнання;

2) самостійність характеру, поведінка особистості, яка виражається в умінні діяти у відповідності зі своїми поглядами, в тому чи іншому відношенні до завдання;

3) самостійність поштовху до діяльнос-ті, її мотивів; для неї важливі прояви інте-ресу, ініціативи, творчості;

4) самостійність в практичній діяльнос-ті.

Не треба забувати , що існує принципо-ва різниця між пізнавальною діяльністю:

а) при передачі готових знань; б) при формуванні знань на основі са-

мостійної мислительної діяльності учнів. Головним видом пізнавальної діяльнос-

ті учнів за способом передачі готових знань є запам’ятовування, при слабкому прояві мислительної активності і самостійності.

У своїй педагогічній практиці пропо-ную завдання та такі форми роботи, під час виконання яких знання учнів формуються на основі самостійної мислительної діяль-ності.

Учень без сторонньої прямої допомоги повинен розібратися в явищах суспільного життя, періоду написання твору, розкрити їх суть, характер героїв, зробити висновки та визначити головне.

Самостійне виконання практичних за-вдань, тестів, розкриття характеристики прозових та поетичних творів пов’язане з використанням знань, умінь, життєвого досвіду учнів. Для організації самостійної навчальної діяльності необхідно забезпечи-ти її посильність, доступніть і різноманіт-ність, враховуючи при цьому вікові та інди-відуальні особливості учнів, дотримуючись дидактичних вимог.

Самостійна робота на уроках української мови та літератури має велике навчальне й виховне значення. Вона може дати бажані наслідки лише тоді, коли викладач застосо-вує її у певній системі та послідовності;

правильно керує нею; працює в тісному контакті з викладачами інших предметів (особливо суспільно-гуманітарної підгото-вки).

В чому ж полягає суть самостійної роботи? Самостійною є та діяльність, яку учень здійснює без сторонньої прямої до-помоги, спираючись на свої знання, мис-лення, вміння, життєвий досвід, переко-нання, і яка, через збагачення учня знання-ми формує риси самостійності. Самостійна діяльність являє якість процесу пізнання, рису особистості учня і форму організації навчання.

Розвиток самостійності в процесі на-вчальної діяльності включає в себе такі сторони:

відношення викладача до проявів самос-тійності;

уміння учнів самостійно планувати свою навчальну роботу;

уміння виділяти головне і другорядне; уміння учня оцінювати труднощі у ви-

вченні матеріалу; наявність або відсутність в учня інтересу

до матеріалу, який вивчається; самостійне застосування засвоєних

знань; оцінка учнем своєї роботи і її результа-

тів. Навички і вміння самостійної роботи

формуються в учнів не самій по собі а в результаті спеціально організованих вправ, що органічно включається у навча-льній процес.

Самостійна робота учнів у процесі ви-вчення української мови та літератури є основним засобом виявлення і розвитку в них творчих здібностей і обдарованості, підготовки їх до практичної діяльності. Залежно від підготовленості учнів, викла-дач щоразу повинен сам визначати послі-довність і насиченість самостійної роботи, проявити свою творчість та ініціативу.

Плануючи самостійну роботу, вчитель повинен розв’язувати три основних за-вдання: визначити її мету і зміст, форму виконання і спосіб виявлення результатів.

Завдання повинні відповідати можли-востям кожного учня. Доцільно пропону-вати учням кілька варіантів завдань різної складності. Допомогти вчителю у виборі варіантів самостійних робіт можуть дидак-тичні матеріали та збірники самостійних і контрольних робіт.

Необхідно пам’ятати, що одним із шля-хів щодо підвищення рівня навчальних досягнень школярів є диференційований підхід. Він є важливим і у плані розвитку пізнавальної самостійності та формування в учнів прагнення до самоосвіти.

Введення самоосвіти до навчального процесу передбачає послідовне навчання усіх учнів певним видам та прийомам са-мостійної роботи із наростаючим ступенем самостійності, як на уроках, так і при ор-ганізації домашньої роботи учнів; пропага-нду самоосвіти в навчальному процесі і під час позакласних заходів за допомогою роз’яснення і показу її значення у житті, заохочення учнів до застосування інфор-мації, отриманої шляхом самоосвіти, за успіхи у самостійній роботі по підвищен-ню навчальних досягнень.

Нестандартні форми самостійної роботи на уроках української мови та літератури із використанням інтерактивних методів та прийомів

Стр. 2 Методичний вісник

Гузинець Н.С., викладач української мови та

літератури

З досвіду роботи

Прояв самоосвітньої активності в учнів – це результат того процесу навчання, в якому самоосвітня діяльність виступає як необхідність, без якої учень не може успішно просува-тись у навчанні.

Педагогічна професія вимагає пос-тійного творчого пошуку, самовдоско-налення підвищення професійного рів-ня. Найбільшою мірою це стосується викладача інформатики унаслідок без-перервної зміни змісту і цілей навчан-ня, зростання рівня комп'ютерної гра-мотності учнів.

Викладач інформатики повинен бу-ти широко ерудованою людиною, яка постійно підвищує свою кваліфікацію і рівень знань.

Завдання викладача – розвернути перед поглядом учнів спектр різнома-нітних видів діяльності, що відповіда-ють їх інтересам і можливостям, зао-хочувати самостійні пошуки і твор-чість. Учень повинен мати право вибо-ру, самоствердження, показати свою індивідуальність. Викладач повинен допомогти йому усвідомити свої здіб-ності, захопити і підтримати.

Все це приводить до необхідності індивідуалізації навчання інформати-ці, однією з форм якої є позакласна робота.

Позакласна робота — це система занять, заходів і організованого на-вчання учнів, що проводяться в навча-льних закладах і поза ними під керів-ництвом викладачів, громадськості, органів учнівського самоврядування.

У зв'язку з цим виникає необхідність в диференціації поняття «позакласна робо-та», для чого в педагогічній літературі і практиці використовуються терміни «позанавчальна робота» і «позаурочна робота».

Позанавчальна робота – це ті позакла-сні заняття, які ведуться головним чином в учнівських колективах на основі самовря-дування, активності і самодіяльності учнів при направляючій ролі викладачів, класних керівників.

Позакласна робота є сукупністю різних видів діяльності, володіє широкими мож-ливостями позитивної дії на учнів і є само-стійною сферою навчально-виховної робо-ти викладача, яка здійснюється у взаємозв'я-зку з роботою на уроці.

Позакласна робота з інформатики може мати міжпредметний характер через різно-манітність можливостей і засобів, що на-даються комп'ютером та інформаційними технологіями. Комп'ютерні методи мо-жуть з успіхом застосовуватися у позак-ласній роботі з інформатики, фізики, іноземних мов, образотворчого мистецт-ва, географії тощо. Специфіка таких ви-дів позакласної роботи полягає в тому, що відповідні заняття об'єднують учнів з різними інтересами, а ведуть їх вчите-лі інформатики і викладачі відповідного предмету, оскільки зазвичай вчителі-предметники не володіють у достатній мірі інформаційними технологіями.

Мета і завдання позакласної роботи Будучи складовою частиною виховної

роботи в ліцеї, позакласна робота направ-лена на досягнення загальної мети навчан-ня і виховання – засвоєння учнем необхід-

ного для життя в суспільстві соціального дос-віду і формування системи цінностей, що приймається суспільством.

Позакласна робота направлена на вирішен-ня наступних задач:

Формування в учня позитивної Я-концепції, що характеризується наступними чинниками:

а) упевненістю в доброзичливому став-ленні до нього інших людей;

б) переконаністю в успішному оволодінні ним тим або іншим видом діяльності;

в) відчуттям особистої значущості. Створення сприятливих умов для накопи-

чення досвіду колективного життя, навичок співпраці.

Формування потреби в продуктивній, соціально-схвалюваній діяльності через без-посереднє знайомство з різними видами діяль-ності, формування у відповідності з індивідуа-льними нахилами інтересу до них, необхід-них умінь і навичок.

Формування етичного, емоційного, вольо-вого компонентів світогляду.

Розвиток пізнавального інтересу. Дана задача позакласної роботи відображає насту-пність навчальної та позанавчальної діяльно-сті, оскільки позакласна робота пов'язана з навчально-виховною роботою на уроці і на-правлена на підвищення ефективності на-вчального процесу.

Організація вільного часу учнів. Дуже важливо подовжити терміни організованого педагогічного впливу, щоб попередити нега-тивні наслідки дитячої бездоглядності.

Функції позакласної роботи Мета та задачі позакласної роботи визна-

чають її функції – навчальну, виховну, розви-ваючу.

Навчальна функція позакласної роботи не має такого пріоритету, як у навчальній діяль-ності. У позакласній роботі вона є допоміжною для ефективнішої реалізації виховної і розви-ваючої функцій і полягає не у формуванні системи наукових знань, навчальних умінь і навичок, а у навчанні певним навичкам по-ведінки, колективному життю, навикам спілкування та ін.

Величезне значення у позакласній роботі має розвиваюча функція, яка полягає у вияв-ленні і розвитку індивідуальних здібностей, схильностей та інтересів учнів через вклю-чення їх у відповідну діяльність. Наприклад, учня з артистичними здібностями можна привернути до участі у ліцейних святах, КВК тощо, із здібностями до інформатики – до участі в олімпіаді, розробці корисних про-грам, складання дидактичних матеріалів та ін.

Форми і засоби позакласної роботи Форми позакласної роботи – це ті умови,

в яких реалізується її зміст. Форм позакласної роботи величезна кіль-

кість. Це різноманіття створює труднощі у їх класифікації, тому єдиної класифікації не-має. Існують класифікації за об'єктом дії і за напрямами, завданнями навчання і вихован-ня.

Позакласна робота теж освітній процес

Стр. 3 Методичний вісник

Випуск 19 З досвіду роботи

Сочка М.І.,

викладач інформатики

Поняття позакласної роботи широке та не-однозначне, воно включає різні за зміс-том, призначенням, методиці проведення, формам і способам керівництва заняття. Наприклад, засідання наукового гуртка, по-закласне читання, про-ведення ліцейних свят і вечорів відносяться до позакласної робо-ти.

Педагогічна мораль

Стр. 4 Методичний вісник

Сходинки до успіху

Педагогічна мораль – це сукупність специфічних вимог до педагога, пов'яза-них із громадською думкою та професійною совістю, виконанням професійного обо-в'язку. Цю сукупність специфічних вимог до вчителя концептуально можна розкри-ти за такою схемою: 1. Ставлення викладача до своєї праці: • обирати професію свідомо, згідно з покликанням; • любити педагогічну працю, прагнути до творчості, використовувати нові прогресивні тенденції в навчанні й вихованні; • поліпшувати умови педагогічної роботи. 2. Ставлення до учнів: • ставлення як до особистості; • прагнути, щоб ставлення до учня було діловим, мало товариський характер; • любити дітей, бути уважним до кожного учня; • вивчати внутрішній світ учнів, умови їхнього життя й діяльності, щоб прий-мати педагогічно правильні рішення; • бути обґрунтовано вимогливим до учня, реалістичним і доброзичливим; • нести моральну відповідальність за характер стосунків у системі "викладач-учень"; • вірити в духовне й фізичне вдосконалення учня; • бути витриманим з учнем, уміти терпляче вислуховувати його та переконува-ти; • зміцнювати свій авторитет як людини-професіонала серед учнів; • не принижувати гідності учнів, бути непримиренним до подібних дій колег. 3. Ставлення до учнівського колективу: • спиратися на учнівський колектив; • зважати на позицію учнівського колективу; • використовувати колектив групи для впливу на окремих учнів; • зважати на право учнівського колективу розв'язувати свої внутрішні справи; • знати рівень розвитку уч-нівського колективу та внесок окремих учнів у його формуван-ня; • бути непримиримим до проявів індивідуалізму, лжеколек-тивізму, які руйнують колектив групи.

«А у бою поетові слова Бійцям за волю допоможуть вистояти...»

Стр. 5 Методичний вісник

Випуск 19 Виховний простір

Ведучий: На білому світі є різні країни, Де ріки, ліси і лани. Та тільки одна на землі Україна, А ми її доньки й сини. Усюди є небо, і зорі скрізь сяють, І квіти усюди ростуть. Та тільки одну Батьківщину ми знаєм. Її Україною звуть. Ведучий 1.

В усі часи Україна відкрита душею, кришталево чиста, чесна, добра і справедлива, по-дівочому наївна, але горда і незалежна. Упродовж віків вона гостинно відчиняла двері чужин-цям і надавала на своїй землі притулок, але часто зайди над нею насміхалися і навіть плювали в її ніжне обличчя. Однак вона чомусь легко їм пробачала, тому вони нахабніли в своїй ненажер-

ливості. Для них Україна була лише територією для зручного проживання, але аж ніяк не країною, а тим більше державою. 24 серпня 1991 р. незалежність нашої держави стала реальністю – на карті світу з’явилася незалежна, самостійна, євро-

пейська держава – Україна, територія якої є неподільною і недоторканою. Держава, яка має свої державні символи (Слайд – Державні символи України) Ведучий 2: Україна! Країна краси і радості, різних звичаїв та обрядів, гучної української пісні, чарівної природи, країна смут-ку і печалі Ведучий 1: Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня, спить у незнаних і безіменних могилах – присвячується! Ведучий 2: Цвіту нашого народу, його славним синам і донькам, які у розквіті сил віддали свою молодість, і, найдорожче, жит-тя – присвячується! Викладач: Сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких було вбито у мирний час ХХІ століття. Бо в народі говорять «Пам’ять про мертвих оберігає живих»… Ведучий 1: Здавалось би, доля нарешті подарувала нам унікальну можливість стати незалежною Європейською державою, але…не судилося. Ведучий 2: Знову молодь, студенти вийшли на майдан, вибираючи волю і гідність, повагу і незалежність. Нація потребує актив-ності, єдності, самопожертви. Ведучий 1: Ще рік тому вигуки «Слава Україні! Героям слава!» були просто вітальними словами... лише словами, якими розпо-чинали свою промову численні оратори зі сцен Майданів не лише на теренах нашої держави. Але наразі вже точно зрозуміло, кому ці слова адресовані, і ні в кого немає сумнівів, що ці герої – Небесна Сотня. «Слава Україні! Героям Слава!» перестало бути просто вітанням, це вже віддання шани найкращим, котрі у найважливіший момент не злякалися і пожертвували собою заради кращого життя усіх у цій країні та є засвідченням справжнього патріотичного подвигу. Ведучий 2: Кожен із Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. Десятки молодих хлопців, як колись герої Крут, не вагаючись свідомо вирішили йти до кінця, лиш би бути вільними, лиш би самим мати змогу розпоряджатися своїм майбутнім, лиш би захистити Україну… Кліп про перші жертви Майдану (Сергій Нігоян, Михайло Жизневський, Роман Сеник, Вербицький). Ведучий 1: На майдані в Києві вже були перші жертви, чути було стогони поранених, але українці з рідкісною впертістю бо-ролися далі. Ніхто не думав відступати. Ведучий 2: Небезпека стала очевидною. Із останніх сил боронилася молодь від ворога, прикриваючись від снайперських куль дерев’яними щитами та будівельними касками. Але не здригалася рука оскаженілого нелюда-беркутівця, який «чесно» відпра-цьовував щедру винагороду злочинця-правителя. Холоднокровно і цинічно, вдивляючись крізь оптичний приціл снайперської гвинтівки в молоді ще майже дитячі обличчя, вони цілили прямо в очі, груди, виски. Розстрілювали патріотів на короткій диста-нції. Ведучий 1: Майдан щосекунди стікав кров’ю. Поранених не давали виносити, скажені пси цілили в саме серце тим, хто поспі-шав побратиму на допомогу. Вбивали всіх: молодих, старих, жінок, дівчат, медиків, представників преси. До кінця дня 20 люто-го, пізніше названого у народі чорним четвергом, було вбито близько сотні героїв, названих пізніше Небесною сотнею. Ведучий 2: У пам’ять про загиблих на Майдані давайте згадаємо їх імена …. (кліп з іменами та фото. Слухаємо стоячи). Ведучий 2: Такою має стати побудова нової держави, тієї, котру бачили в своїх мріях загиблі герої і за котру вони віддали жит-тя. Але герої не вмирають! Вони завше будуть в наших серцях. Слава Україні! Героям Слава! Слава Небесній Сотні! Ведучий 1: І саме тут, сьогодні, скажемо «Люди, бережіть серця свої, щоб не стали каменем! Розбудуйте в душах Божий храм, щоб не повторити великий гріх! Ведучий: Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі. Ведучий 1 : (Під мелодію гімну Небесної сотні «Пливе кача» запалює свічку) Тому, гуртуймося, кріпімося, єднаймося задля жаданої перемоги, задля свободи, миру і самостійності. Задля волі та гідності. Задля батьків і дітей, задля щасливого майбут-нього. Задля перемоги світла над темрявою, добра над злом. Господи, ПОМИЛУЙ НАС!

Білей В.Й. класний керівник

Стр. 6 Методичний вісник

З усмішкою про хороше

Продовження, початок на сторінці 1. – Панове, ви обидва помиляєтеся. Італійська мова – це мова сонячної Італії, мова музики й ко-хання, а про кохання мріє кожен. На мелодійній італійській мові написані кращі твори епохи Відродження, твори Данте, Бокаччо, Петрарки, Лібретто знаменитих опер Верді, Пуччіні, Россі-ні, Доніцетті. Тому італійській мові належить бути провідною у світі. Українець довго думав і нарешті промовив: – Ви ж по суті нічого не сказали про багатство і можливості ваших мов. Чи могли б ви написати невелике оповідання, в якому б усі слова починалися з тої самої літери? – Ні, ні, ні! Це ж неможливо, – відповіли англієць, німець та італієць. – На ваших мовах неможливо, а нашою – просто. Назвіть якусь літеру, – звернувся він до німця. – Нехай буде "П" – сказав той. – Добре. Оповідання буде називатися. ПЕРШИЙ ПОЦІЛУНОК Популярному перемишлянському поетові Павлові Подільчаку прийшло поштою приємне повідо-млення: “Приїздіть, пане Павле,- писав поважний правитель повіту Полікарп Паскевич,- погос-тюєте, повеселитесь”. Пан Павло поспішив, прибувши першим потягом. Підгорецький палац Паскевічів привітно прийняв приїжджого поета. Потім під’їхали поважні персони – приятелі Паскевичів… Посадили пана Павла поряд панноч-ки – премилої Поліни. Поговорили про політику, погоду. Пан Павло прочитав підібрані пречудо-ві поезії. Панна Поліна програла прекрасні полонези Понятовського, прелюд Пуччіні. Поспівали пісень, потанцювали падеспань, польку. Прийшла пора пообідати. Поставили повні підноси пляшок: портвейну, плиски, пшеничної, піді-грітого пуншу, пільзенське пиво. Принесли печені поросята, приправлені перцем, півники, пахучі паляниці, печінковий паштет, пухкі пампушки під печеричною підливкою, пироги, підсмажені плецки. Потім подали пресолодкі пряники, персикове повидло, помаранчі, повні порцелянові по-лумиски полуниць, порічок. Почувши приємну повноту, пан Павло подумав про панночку. Панна Поліна попросила прогуля-тися по Підгорецькому парку, помилуватися природою, послухати пташині переспіви. Пропо-зиція повністю підійшла прихмелілому поетові. Походили, погуляли. … Порослий папороттю предавній парк подарував приємну прохолоду. Повітря п’янило прина-дними пахощами. Побродивши по парку, пара присіла під порослим плющем платаном. Посиді-ли, помріяли, позітхали, пошепталися, пригорнулися. Почувся перший поцілунок: прощай пару-боче привілля, пора поетові приймакувати! В купе пролунали оплески. Всі визнали: милозвучна, багата українська мова буде жити вічно поміж інших мов світу. Зазнайкуватий німець ніяк не міг визнати своєї поразки. – Ну а коли б я назвав іншу літеру? – заявив він. – Ну, наприклад, літеру "С"! – Я на своїй мові можу укласти не лише оповідання, але й навіть вірш, де всі слова будуть почи-натися на "С". Якщо Ваша ласка, прошу послухати. САМІТНИЙ САД Сонно сипляться сніжинки, Струмінь стомлено сичить. Стихли струни, стихли співи, Срібні співи серенад Сріблом стеляться сніжинки Спить самітній сонний сад… Сипле, стелить сад самітній Сірий смуток – срібний сніг, Сумно стогне сонний струмінь Серце слуха скорбний сміх Серед саду страх сіріє. Сад солодкий спокій снить. – Геніально! Незрівнянно! – вигукнули англієць й італієць. Потім усі замовкли. Говорити не було потреби.

Панас Столярчук, професор (“Українська думка”, Лондон) від Вальдемара Чарноцького.

Цікава історія про надзвичайні можливості української мови

Стр. 7 Методичний вісник

Випуск 19 Поради педагогам

Поради педагогам щодо роботи з обдарованим вихованцем

- Постійно працюйте над вихованням почуттів учнів, особливо обдарованих, чутливих і вразливих до всього, що стосується їх-нього «Я».

- Допомагайте здібним учням виробити адекватну Я-концепцію і самооцінку, розвивати емпатію.

- Забезпечуйте сприятливу емоційну атмосферу, адже учень набуває емоційного досвіду в процесі взаємодії з людьми.

- Дотримуйте порядок і дисципліну, обдаровані учні, як і всі ін-ші, повинні знати межу допустимої поведінки.

- Скеровуйте енергію і творчість здібних учнів у потрібне рус-ло, щоб їхня праця приносила користь.

- У роботі з обдарованими та здібними учнями використовуйте дослідницький метод, це активізує їхню роботу.

- Розвивайте здібності учнів, широко використовуйте метод са-мостійного набуття знань.

Тісно співпрацюйте з батьками обдарованих учнів.

Стр. 8 Методичний вісник

Слово про колегу

Щиро вітаємо Білак Йоганну Василівну — операто-ра копіювальних та розмножувальних машин з Днем на-

родження. З Днем народження! Бажаємо не сумувати за життя, а радіти кожному новому дню. Нехай Бог дає здоров’я,

сили, достаток, щастя, затишок і спокій. Везіння у всіх починаннях. Підтримки від рідних і близьких.

Також хочеться привітати Мельник Ольгу Іванівну та Зейкан Ольгу Василівну — чергових гуртожитку.

В цей дорогий для серця день Бажаєм квітів і пісень!

Від друзів – щирих привітань, Від зірок – здійснення бажань!

Від сонця – світла і тепла, Щоб доля щедрою була!

І не спинити часу лік, Нехай щастить весь довгий вік!

28 лютого 2019 року святкувала свій ювілей 60-річчя викладач фізики Ісак Марія Юріївна. Вітаємо з ювілеєм! Бажаємо міцного здоро-в’я, нехай Ваше життя буде наповнене радістю і гордістю за дітей, друзів! Нехай Вас супроводжу-ють тільки щасливі моменти, прекрасний настрій і повага!

Щиро вітаємо викладача фізичної культури Бірова Івана Івановича з Днем народження. Прийміть наші вітання з днем народження! Бажаємо з ро-ками тільки міцнішати і вдосконалюватися, з кожним днем свою мрію втілювати в реальність, своє слово перетворювати в дію, а важливу мету — в досягнення! Здоров’я, любові, життєвої сили і енергії, всіх благ і удач.

Стр. 9 Методичний вісник

Бібліотека інформує

Заповіді справжнього читача

90132 Закарпатська область, Іршавський район, С. Білки, Вул. Івана Франка, 220

Телефон: 0314423900 Эл. почта: dptnz_irshava@ukr.net

ДПТНЗ «Білківський професій-

ний аграрний ліцей» - єдиний навчаль-

ний заклад Іршавського району, який

по праву можна назвати кузнею робі-

тничих кадрів.

Незважаючи на складні умови розвитку незалежної України, педаго-гічний колектив працює над модерні-зацією навчання, що робить випуск-ника більш підготовленим до динаміч-них змін на ринку праці.

ДПТНЗ «Білківський професійний аграрний

ліцей»

Наш ліцей у світлинах

Девіз ліцею: «Від майстерності педагога — до майстерності учня»