МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ПРОГРАМА

додаткового вступного випробування для вступу на навчання

для здобуття ступеня магістра

за спеціальністю 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа»

(освітня програма «Консолідована інформація»)

Київ 2019

2

Програму додаткового вступного випробування розроблено фаховою

атестаційною комісією для проведення вступних випробувань для вступу на

навчання для здобуття ступеня магістра за спеціальністю 029 «Інформаційна,

бібліотечна та архівна справа» (освітня програма «Консолідована інформація»).

3

ЗМІСТ

Загальні положення 4

Питання, винесені на додаткове вступне випробування 5

Критерії оцінювання підготовленості вступників 14

4

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Додаткове вступне випробування для вступу на навчання для здобуття

ступеня магістра передбачає перевірку здатності до участі у фаховому вступному

випробуванні осіб, які вступають для здобуття ступеня магістра на основі ступеня

(освітньо-кваліфікаційного рівня) бакалавра, здобутого за іншою спеціальністю

(напрямом підготовки, який не відповідає обраній спеціальності), ступеня магістра

та освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, здобутого за іншою спеціальністю.

Вступник допускається до подальшої участі у вступних випробуваннях за

умови успішного проходження додаткового вступного випробування.

Програма додаткового вступного випробування для вступу на навчання для

здобуття ступеня магістра за спеціальністю 029 «Інформаційна, бібліотечна та

архівна справа» (освітня програма «Консолідована інформація») на основі ступеня

(освітньо-кваліфікаційного рівня) бакалавра, здобутого за іншою спеціальністю

(напрямом підготовки, який не відповідає обраній спеціальності), ступеня

магістра, освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, здобутих за іншою

спеціальністю, розроблена фаховою атестаційною комісією, містить питання з

основ спеціальності, які стосуються лінгвокомунікативних аспектів інформаційної

діяльності у суспільстві.

Додаткове вступне випробування проводиться у письмовій формі.

Білет додаткового вступного випробування містить два питання за програмою

додаткового вступного випробування, які передбачають надання вступником

розгорнутої теоретичної відповіді. Відповіді на питання вступник наводить на

бланках письмової відповіді.

Додаткове вступне випробування для вступу на навчання іноземних громадян

проводиться у формі співбесіди.

Вступнику пропонують два питання за програмою додаткового вступного

випробування, які передбачають надання вступником розгорнутої усної

теоретичної відповіді.

5

ПИТАННЯ, ВИНЕСЕНІ НА ДОДАТКОВЕ ВСТУПНЕ ВИПРОБУВАННЯ

1. ДІЛОВОДСТВО

1. Документ і документаційне забезпечення управління

Діловодство як галузь наукових знань та навчальна дисципліна. Функції та

кваліфікаційні характеристики діловода в установі, організації, на підприємстві.

Посадова інструкція секретаря, діловода: загальні положення, функціональні

обов’язки, права і відповідальність. Особисті та ділові якості секретаря.

Формування іміджу секретаря. Діловий етикет. Робочий день секретаря.

Організація робочого місця секретаря. Державні стандарти та класифікатори з

документаційного забезпечення управління. Документ та його функції. Критерії

класифікації документів. Формуляр-зразок. Поняття про реквізит. Склад

реквізитів. Побудова формуляра-зразка. Оформлення реквізитів. Формати аркушів

паперу. Робоча площа і береги документа. Бланк документа. Вимоги до

виготовлення бланків.

2. Порядок складання та оформлення довідковo-інформаційної та

організаційно-розпорядчої документації

Довідково-інформаційні документи. Службові листи. Класифікація

службових листів. Телеграма. Телефонограма. Факс. Пояснювальні та доповідні

записки. Повідомлення. Списки. Перелік. Вказівки. Довідки. Складання та

порядок оформлення довідок. Розпорядчі документи. Накази з основної

діяльності. Накази з особового складу. Правила складання. Витяг з наказу.

Документування роботи колегіальних органів. Види документів, їх склад та

реквізити. Протокол. Основний склад реквізитів протоколів. Витяг з протоколу.

Організаційні документи, їх призначення. Положення. Статут. Правила

внутрішнього розпорядку. Структура та призначення інструкцій. Посадові

інструкції.

3. Документи з особового складу підприємств

Документи з особового складу, види та призначення. Резюме. Заява як

особистий офіційний документ. Види заяв. Правила складання заяв.

Характеристика. Автобіографія. Трудовий договір. КЗпП. Документи з

контрактної системи найму працівників. Контракт на виконання обов’язків.

Розірвання контракту. Заява про дострокове розірвання контракту. Особова

картка. Особовий листок з обліку кадрів. Особова справа. Склад та послідовність

документів особової справи. Трудова книжка. Правила ведення трудових книжок.

Внесення записів до трудових книжок. Порядок видачі трудових книжок. Облік та

збереження трудових книжок на підприємстві, організації, установі. Вкладка до

трудової книжки. Дублікат трудової книжки.

6

4. Документообіг на підприємстві

Загальні правила організації документообігу. Характеристика

документопотоків. Порядок проходження і виконання вхідних документів.

Порядок складання і опрацювання вихідних та внутрішніх документів. Реєстрація

документів. Загальні правила реєстрації. Реєстраційно-контрольна картка, порядок

оформлення. Контроль за виконанням службових документів. Терміни виконання.

Контрольні картотеки. Комерційна таємниця та її зберігання.

5. Формування справ та зберігання документів

Справа. Формування справ на підприємстві. Формування особових справ, їх

зберігання та видача. Номенклатура справ. Зведена номенклатура справ.

Орієнтовні питання для додаткового вступного випробування

1. Діловодство як галузь наукових знань та навчальна дисципліна.

2. Функції та кваліфікаційні характеристики діловода в установі,

організації, на підприємстві.

3. Посадова інструкція секретаря, діловода: загальні положення,

функціональні обов’язки, права і відповідальність.

4. Державні стандарти та класифікатори з документаційного забезпечення

управління.

5. Документ та його функції.

6. Критерії класифікації документів.

7. Формуляр-зразок. Поняття про реквізит. Склад реквізитів. Побудова

формуляра-зразка.

8. Оформлення реквізитів.

9. Формати аркушів паперу. Робоча площа і береги документа.

10. Бланк документа. Вимоги до виготовлення бланків.

11. Довідково-інформаційні документи. Службові листи. Класифікація

службових листів.

12. Пояснювальні та доповідні записки. Повідомлення.

13. Списки. Перелік. Вказівки. Довідки. Складання та порядок оформлення

довідок.

14. Розпорядчі документи. Накази з основної діяльності. Накази з особового

складу. Правила складання. Витяг з наказу.

15. Документування роботи колегіальних органів. Види документів, їх склад

та реквізити.

16. Протокол. Основний склад реквізитів протоколів. Витяг з протоколу.

17. Організаційні документи, їх призначення. Положення. Статут. Правила

внутрішнього розпорядку.

18. Структура та призначення інструкцій. Посадові інструкції.

7

19. Загальні правила організації документообігу. Характеристика

документопотоків.

20. Порядок проходження і виконання вхідних документів. Порядок

складання і опрацювання вихідних та внутрішніх документів.

21. Реєстрація документів. Загальні правила реєстрації. Реєстраційно-

контрольна картка, порядок оформлення.

22. Контроль за виконанням службових документів. Терміни виконання.

Контрольні картотеки.

23. Комерційна таємниця та її зберігання.

24. Документи з особового складу, види та призначення.

25. Резюме. Заява як особистий офіційний документ. Види заяв. Правила

складання заяв.

26. Характеристика. Автобіографія.

27. Трудовий договір. КЗпП. Документи з контрактної системи найму

працівників. Контракт на виконання обов’язків. Розірвання контракту. Заява про

дострокове розірвання контракту.

28. Особова картка. Особовий листок з обліку кадрів. Особова справа. Склад

та послідовність документів особової справи.

29. Трудова книжка. Правила ведення трудових книжок. Внесення записів

до трудових книжок. Порядок видачі трудових книжок. Облік та збереження

трудових книжок на підприємстві, організації, установі. Вкладка до трудової

книжки. Дублікат трудової книжки.

30. Справа. Формування справ на підприємстві. Формування особових

справ, їх зберігання та видача. Номенклатура справ. Зведена номенклатура справ.

Список рекомендованої літератури

1. Державний класифікатор управлінської документації : ДК 010-98. –

[Чинний від 1999-06-01]. – К., 1999. – 57 с.

2. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення : ДСТУ 2732-2004.

– [Чинний від 2005-07-01]. – К. : Держспоживстандарт України, 2005. – 36 с.

3. Записування і відтворення інформації. Терміни та визначення :

ДСТУ 2737-94. – [Чинний від 1995-07-01]. – К. : Держстандарт України, 1994. –

159 с.

4. Державна уніфікована система документації. Основні положення :

ДСТУ 3843-99. – [Чинний від 2000-07-01]. – К. : Держспоживстандарт України,

2000. – 12 с.

5. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система

організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів :

ДСТУ 4163-2003. – [Чинний від 2003-09-01]. – К. : Держспоживстандарт України,

2003. – 26 с.

8

6. Беспянська, Г. В. Діловодство : навч. посіб. для дист. навчання. /

Г. В. Беспянська ; за наук. ред. доц. В. Г. Бездрабко. – К. : Університет «Україна»,

2009. – 469 с.

7. Беспянська, Г. В. Організація роботи з кадрами: навч. посібник /

Г. В. Беспянська ; за наук. редакцією доц. В. В. Бездрабко. – К. : Університет

«Україна», 2009. – 244 с.

8. Беспянська, Г. В. Справочинство : навч. посібник для дистанційного

навчання / Г. В. Беспянська ; за редакцією доц. В. В. Бездрабко. К. : Університет

«Україна», 2011. – 489 с.

9. Діденко, А. Н. Сучасне діловодство : навч. посіб. / А. Н. Діденко. – [5-те

вид., перероб. і доп.]. – К. : Либідь, 2006. – 384 с.

10. Іванова, Т. В. Діловодство в органах державного управління та місцевого

самоврядування : навч. посіб. / Т. В. Іванова, Л. П. Піддубна. – К. : Центр учб. л-

ри, 2007. – 360 с.

11. Кулешов, С. Г. Управлінське документознавство : навч. посіб. /

С. Г. Кулешов. – К. : ДАКККіМ, 2010. – 57 с.

12. Ломачинська, І. М. Спеціальне діловодство : навч. посіб. / І. М. Лома-

чинська, С. А. Лоскутова ; за наук. редакцією проф.Т. Г. Горбаченко : у 2-х ч. – К. :

Університет «Україна», 2011. – 399 с.

13. Науково-технічна термінологія : навч.-метод. комплекс навч. дисципліни

«Науково-технічна термінологія» для студ. спец. 6.020100 – Документознавство та

інформаційна діяльність / уклад. А.В.Ліпінська. – К. : ВМУРоЛ «Україна», 2009. – 158 с.

14. Поберезська, Г. Г. Організація справочинства та редагування документів:

навч. посіб. / Г. Г. Поберезська. – К. : Університет «Україна», 2011. – 203 с.

2. ІНФОРМАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

1. Інформаційний менеджмент і його місце у системі управління

Поняття «інформація» і «менеджмент» як системоутворюючі складові

поняття «інформаційний менеджмент». Концептуальні підходи до визначення

змісту поняття «інформаційний менеджмент». Атрибутивний та функціональний

підходи до визначення природи інформації.

Менеджмент як інноваційна діяльність з активізації і розвитку наявних

ресурсів і форм їх раціонального використання. Основні функції управління.

Розвиток галузей менеджменту та наук інформаційно-комунікаційного циклу.

Інформаційний підхід до управління виробничою діяльністю. Характеристика

соціально-психологічного простору управління в організації.

Завдання діяльності інформаційного менеджера з управління інформаційним

середовищем. ІМ як вид менеджменту: визначення, призначення, цілі та завдання.

Роль інформаційного забезпеченні управління та прийнятті обґрунтованих

управлінських рішень.

9

2. Інформаційний менеджмент як засіб управління інформаційними

процесами Забезпечення управління інформаційними потоками. Інформаційні потоки в

організації. Визначення інформаційного потоку. Характеристики інформаційного

потоку: джерело виникнення, напрям, періодичність, ступінь сталості, структура,

обсяг, щільність, вид носія інформації, інформаційна ємність, ступінь

використання. Види інформаційних потоків. Бар’єри на шляху інформаційних

потоків в організації.

Методи удосконалення організації інформаційних потоків засобами ІМ.

Задоволення інформаційних потреб працівників засобами ІМ. Інформаційні

потреби: визначення, види, вивчення. Інформаційна потреба як властивість, що

характеризує користувача в системі управління. Інтегрованість поняття

«інформаційна потреба». Основи формування інформаційних потреб. Об’єктивні

та суб’єктивні аспекти формування інформаційних потреб. Методи вивчення

інформаційних потреб. Форми задоволення інформаційних потреб працівників у

процесі управління. Система оцінки інформаційних потреб.

3. Функції інформаційних ресурсів у діяльності організації

Ресурсний підхід до інформації як основа концепції управління

інформаційними ресурсами (ІР). Інформатизація суспільства та зміни моделей

ринку. Основні характеристики інформації як продукта і ресурсів суспільства.

Інформаційний ринок: загальна характеристика та особливості.

Інформаційні процеси в організації. Забезпечення управління

інформаційними ресурсами. Поняття інформаційного ресурсу. Види

інформаційних ресурсів в управлінській діяльності. Сутність інформаційних

ресурсів організації. Формування і використання ІР засобами ІМ.

Склад інформаційних ресурсів. Управління інформаційними ресурсами на

державному рівні. Правові механізми управління інформаційними ресурсами.

Інформаційна діяльність у системі організаційного управління в умовах

функціонування автоматизованих систем. Концептуальні моделі «електронних

офісів». Інформаційно-технологічний простір системи інформаційного

забезпечення організації. Структурно функціональний склад інформаційного

середовища організації. Основні види інформаційних обмінів в організації.

Інформаційні потоки в організації. Основні характеристики інформаційного

потоку. Види інформаційних бар’єрів. Інформаційна система в контурі системи

управління. Загальна структура інформаційної системи. Автоматизована

інформаційна система. Життєвий цикл автоматизованої інформаційної системи.

Функції управління на етапах існування інформаційної системи. Життєвий цикл

Web-ресурсу. Менеджмент інформаційних систем.

4. Комунікативна діяльність організації

Комунікація як категорія інформаційного менеджменту. Поняття комунікації

і комунікативного процесу. Цілі комунікації. Елементи та етапи процесу

10

комунікації. Канали та засоби комунікації. Організація комунікативних процесів.

Види і форми комунікації. Особливості комунікації в менеджменті. Процес

комунікації та ефективність управління. Бар’єри комунікації. Забезпечення

ефективних комунікацій. Планування інформаційних комунікацій. Методи

удосконалення процесів обміну інформацією та системи комунікації в організації.

Комунікативні стилі. Інформаційно-технічна база процесу комунікації..

Комунікації в установі як явище і як процес. Комунікації між установою та

зовнішнім середовищем. Комунікації між підрозділами. Комунікації в підрозділах,

їх класифікація по рівням виробництва та управління. Міжособистісні комунікації.

Неформальні комунікації.

Зв’язки з громадськістю як система інформаційних комунікацій

Цілі формування комунікативної політики. Реалізація внутрішньої

комунікативної політики організації. Реалізація зовнішньої комунікаційної

політики

5. Інформаційні системи та інформаційні технології як засоби ІМ

Інформаційна система (ІС) як елемент інформаційного забезпечення

менеджменту в організації. Реалізація функцій інформаційної системи із збирання,

зберігання, накопичення, пошуку і передачі даних для потреб управління за

допомогою інформації. Вимоги до інформаційної системи з позицій управління

інформацією. Види інформаційних систем. Формальні і неформальні організаційні

комп’ютерні інформаційні системи. Види і технології інформаційної діяльності

(ІД) в організації. Поняття технології як сукупності процесів та операцій, що

забезпечують функціонування об’єкта управління. Види інформаційних

технологій, реалізація принципу послідовних рішень при організації збирання і

реєстрації даних. Характеристика інформаційних баз даних, їх використання для

потреб інформаційного менеджменту

6. Система управління інформаційними ресурсами

Мета створення системи управління інформаційними ресурсами. Етапи

життєвого циклу інформаційного ресурсу. Функції управління на етапах

життєвого циклу інформаційного ресурсу. Моніторинг інформаційних ресурсів.

Визначення поняття «моніторинг». Основні характеристики моніторингу.

Управління інформаційними ресурсами організації. Ідентифікація

інформаційних ресурсів з потребами управління. Забезпечення стабільності

формування інформаційних ресурсів. Задоволення потреб користувачів та

зниження собівартості інформаційних продуктів і послуг. Використання

інформаційних технологій як основи для розвитку інформаційних ресурсів,

створення інформаційних продуктів і послуг.

Особливості пошуку та використання інформаційних ресурсів. Правила, яких

слід дотримуватися аналітику під час перевірки вірогідності документів.

11

7. Технології управління репутацією підприємства у мережі інтернет

SERM (search engine reputation management) та ORM (online reputation

management)

Ділова репутація юридичної особи. SERM або управління репутацією

компанії в пошукових системах. Інструменти репутаційного менеджменту SERM

як ефективна протидія «чорному» PR та імідж й репутація компанії.

Синонімічність категорій «імідж» та «репутація» з позиції репутаційного

менеджменту. Відмінності репутації підприємства як такої від його ділової

репутації.

8. Конкурентне оточення як основа стратегії розвитку установи

Інформаційний менеджмент як процес формування і реалізації внутрішньої та

зовнішньої комунікативної політики організації. Використання і створення нової

інформації, яка поширюється від імені фірми у зовнішньому середовищі.

Поняття консалтингу. Цілі консалтингових проектів. Основні етапи розробки

консалтингових проектів.

Орієнтовні питання для додаткового вступного випробування

1. Поняття «інформація» і «менеджмент» як системоутворюючі складові

поняття «інформаційний менеджмент».

2. Завдання діяльності інформаційного менеджера з управління

інформаційним середовищем.

3. Інформаційний менеджмент як вид менеджменту: визначення,

призначення, цілі та завдання.

4. Роль інформаційного забезпеченні управління та прийнятті обґрунтованих

управлінських рішень.

5. Забезпечення управління інформаційними потоками. Інформаційні потоки

в організації.

6. Задоволення інформаційних потреб працівників засобами інформаційного

менеджменту.

7. Інформаційна потреба як властивість, що характеризує користувача в

системі управління. Методи вивчення інформаційних потреб.

8. Ресурсний підхід до інформації як основа концепції управління

інформаційними ресурсами. Інформатизація суспільства та зміни моделей ринку.

9. Інформаційний ринок: загальна характеристика та особливості.

10. Інформаційні процеси в організації. Забезпечення управління

інформаційними ресурсами.

11. Інформаційна діяльність у системі організаційного управління в умовах

функціонування автоматизованих систем. Концептуальні моделі «електронних

офісів».

12

12. Інформаційно-технологічний простір системи інформаційного

забезпечення організації.

13. Інформаційні потоки в організації. Основні характеристики

інформаційного потоку.

14. Види інформаційних бар’єрів.

15. Автоматизована інформаційна система. Життєвий цикл автоматизованої

інформаційної системи. Менеджмент інформаційних систем.

16. Комунікація як категорія інформаційного менеджменту.

17. Комунікації між установою та зовнішнім середовищем. Комунікації між

підрозділами. Комунікації в підрозділах, їх класифікація по рівням виробництва та

управління. Міжособистісні комунікації. Неформальні комунікації.

18. Зв’язки з громадськістю як система інформаційних комунікацій

19. Інформаційна система як елемент інформаційного забезпечення

менеджменту в організації.

20. Види інформаційних систем. Формальні і неформальні організаційні

комп’ютерні інформаційні системи.

21. Поняття технології як сукупності процесів та операцій, що

забезпечують функціонування об’єкта управління. Види інформаційних

технологій, реалізація принципу послідовних рішень при організації збирання і

реєстрації даних.

22. Характеристика інформаційних баз даних, їх використання для потреб

інформаційного менеджменту.

23. Моніторинг інформаційних ресурсів.

24. Управління інформаційними ресурсами організації.

25. Задоволення потреб користувачів та зниження собівартості

інформаційних продуктів і послуг.

26. Використання інформаційних технологій як основи для розвитку

інформаційних ресурсів, створення інформаційних продуктів і послуг.

27. Особливості пошуку та використання інформаційних ресурсів.

28. SERM або управління репутацією компанії в пошукових системах.

29. Інформаційний менеджмент як процес формування і реалізації

внутрішньої та зовнішньої комунікативної політики організації.

30. Поняття консалтингу. Основні етапи розробки консалтингових

проектів.

Список рекомендованої літератури

1. Вовчак, І. С. Інформаційні системи та комп’ютерні технології в менедж-

менті : навч. посіб. / І. С. Вовчак. – Тернопіль : Карт-бланш, 2001. – 354 с.

13

2. Інформаційні системи і технології в економіці: посібник для студентів

вищих навчальних закладів / За редакцією В. С. Пономаренка. – К. : Видавничий

центр «Академія», 2002. – 544 с

3. Кулицький, С. П. Основи організації інформаційної діяльності у сфері

управління : навч. посібник / С. П. Кумицький. – К. : МАУП, 2002. – 224 с.

4. Новак, В. О. Інформаційне забезпечення менеджменту : навч. посібник /

В. О. Новак, Л. Г. Макаренко, М. Г. Луцький. – К. : Кондор, 2006. – 462 с.

5. Давидова, І. Ринкова трансформація інформаційної дівяльності /

І. Давидова / Вісник Книжкової палати. – 2001. – № 8. – С. 21–24.

6. Информация: поиск, анализ, защита / Авт.-сост. И. Н. Кузнецов. –

Мн. : Амалфея, 2004. – 314 с.

7. Калініна, Л. М. Генезис інформаційного менеджменту як галузі наукового

знання / Л. М. Калініна // Стратегічні пріоритети. – 2009. – №4 (13). – С. 71–76.

8. Костров, А. В. Основы информационного менеджмента : учеб. пособие /

А. В. Костров. – М. : Финансы и статистика, 2003. – 336 с.

9. Лодон, Дж. Управление информационными системами : учебник /

Дж. Лодон. – 7-е изд. – Спб : Питер, 2005. – 912 с.

10. Матвієнко, О. В. Інформаційна освіта : інноваційні аспекти /

О. В. Матвієнко. – К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 128 с.

11. Матвієнко, О.В. Основи інформаційного менеджменту : навч. посіб. /

О. В. Матвієнко. – К. : КНУКіМ, 2003. – 126 с.

12. Матвієнко, О. В. Інформаційний менеджмент : опорний конспект лекцій у

схемах і таблицях : навч. посіб. / О. В. Матвієнко, М. Н. Цивін. – К. : Видавничий

Дім «Слово», 2007. – 200 с.

13. Матвієнко, О. В. Основи менеджменту інформаційних систем /

О. В. Матвієнко, М. Н. Цивін. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 176 с.

14. Мельник, В.В. Формування концепції інформаційного менеджменту:

сутність, задачі, основні напрями розвитку / В. В. Мельник // Гуманітарний вісник

ЗДІА.– 2012.– № 49. – С. 122–134.

14

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

оцінювання підготовленості вступників на додатковому вступному

випробуванні для вступу на навчання для здобуття ступеня магістра

за спеціальністю 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа»,

(освітня програма «Консолідована інформація»)

Структура оцінки додаткового вступного випробування

Оцінка додаткового вступного випробування (за шкалою від 100 до 200 балів)

складається із суми балів, виставлених фаховою атестаційною комісією в

результаті перевірки письмової роботи вступника, виконаної ним на додатковому

вступному випробуванні, за відповіді вступника на кожне з 2 питань білета

додаткового вступного випробування.

Порядок оцінювання підготовленості вступників

Оцінка додаткового вступного випробування визначається у такому порядку:

1) виставляють бали за відповіді на кожне питання білета додаткового

вступного випробування виходячи із наведених нижче критеріїв оцінювання

відповідей;

2) обчислюють оцінку додаткового вступного випробування за формулою:

2

1iiБ100O ,

де Бі – кількість балів за відповідь на і-е питання.

Відповіді у чернетці не перевіряються та до уваги не беруться.

Критерії оцінювання відповідей на питання

Відповідь на кожне питання може бути оцінена балами від 0 до 50.

Відповідь на питання оцінюють виходячи із наведених у таблиці

характеристик відповіді.

15

Кількість

балів Характеристика відповіді

37…50 Повна, наведена у логічно правильній послідовності відповідь, яка

свідчить про всебічні, систематизовані та глибокі знання з

поставленого питання; демонструє здатність вступника вільно

оперувати здобутими знаннями: диференціювати та інтегрувати їх,

відтворювати та аналізувати отриману інформацію, робити

обґрунтовані висновки та узагальнення, виявляти й відстоювати

власну позицію, переконливо висловлювати думку та чітко

формулювати відповідь. Як правило, таку оцінку отримує вступник,

який відповів на питання не менше ніж на 90 %.

Відповідь оцінюють у 50 балів тільки за умови надання вичерпної

відповіді на питання.

23…36 Досить повна, без суттєвих неточностей, наведена у логічно

правильній послідовності відповідь, яка свідчить про ґрунтовні та

систематизовані знання з поставленого питання; демонструє

здатність вступника впевнено оперувати здобутими знаннями:

відтворювати та аналізувати отриману інформацію, пояснювати

основні закономірності, робити висновки, чітко висловлювати думку

та формулювати відповідь. Як правило, таку оцінку отримує

вступник, який відповів на питання на 70–90 %.

11…22 Не зовсім повна, із неточностями та окремими незначними

помилками, наведена в основному у правильній послідовності

відповідь, яка свідчить про задовільні знання з поставленого питання,

демонструє здатність вступника відтворювати основну інформацію

відповідно до поставленого питання. Як правило, таку оцінку

отримує вступник, який відповів на питання на 50–70 %.

1…10 Фрагментарна, із суттєвими неточностями та принциповими

помилками відповідь, яка свідчить про неповноту знань з

поставленого питання, демонструє наявність у вступника утруднень

при відтворенні інформації відповідно до поставленого питання. Як

правило, таку оцінку отримує вступник, який відповів на питання

менше ніж на 50 %.

0 Відповідь не надано або надана відповідь не відповідає поставленому

питанню

Оцінка додаткового вступного випробування від 100 до 119 балів вважається

незадовільною.

16

КРИТЕРІЇ

оцінювання підготовленості вступників на додатковому вступному

випробуванні (співбесіді) для вступу на навчання для здобуття ступеня

магістра за спеціальністю 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа»

(освітня програма «Консолідована інформація») іноземних громадян

Структура оцінки додаткового вступного випробування (співбесіди)

Оцінка додаткового вступного випробування (за шкалою від 0 до 100 балів),

проведеного у формі співбесіди, складається із суми балів, виставлених фаховою

атестаційною комісією за результатами співбесіди зі вступником на фаховому

вступному випробуванні за відповіді на кожне з 2 питань для співбесіди.

Порядок оцінювання підготовленості вступників

Оцінка додаткового вступного випробування, проведеного у формі

співбесіди, визначається у такому порядку:

1) виставляють бали за відповіді на кожне питання для співбесіди виходячи із

наведених нижче критеріїв оцінювання відповідей;

2) обчислюють оцінку додаткового вступного випробування за формулою:

2

1ii

БO ,

де Бі – кількість балів за відповідь на і-е питання для співбесіди.

Критерії оцінювання відповідей на питання

Відповідь на кожне питання для співбесіди, які передбачають надання

вступником розгорнутої усної теоретичної відповіді, може бути оцінена балами

від 0 до 50.

Відповідь на питання оцінюють таким чином:

від 37 до 50 балів ставлять вступнику, який надав повну, у логічно правильній

послідовності відповідь, яка свідчить про всебічні, систематизовані та глибокі

знання з поставленого питання; демонструє здатність вступника вільно оперувати

здобутими знаннями: диференціювати та інтегрувати їх, відтворювати та

аналізувати отриману інформацію, робити обґрунтовані висновки та узагальнення,

виявляти й відстоювати власну позицію, переконливо висловлювати думку та

чітко формулювати відповідь. Як правило, таку оцінку отримує вступник, який

відповів на питання не менше ніж на 90 %. Відповідь оцінюють у 50 балів тільки

за умови надання вичерпної відповіді на питання;

від 23 до 36 балів ставлять вступнику, який надав досить повну, без суттєвих

неточностей, у логічно правильній послідовності відповідь, яка свідчить про

ґрунтовні та систематизовані знання з поставленого питання; демонструє здатність

17

вступника впевнено оперувати здобутими знаннями: відтворювати та аналізувати

отриману інформацію, пояснювати основні закономірності, робити висновки,

чітко висловлювати думку та формулювати відповідь. Як правило, таку оцінку

отримує вступник, який відповів на питання на 70–90 %;

від 11 до 22 балів ставлять вступнику, який надав не зовсім повну, із

неточностями та окремими незначними помилками, в основному у правильній

послідовності відповідь, яка свідчить про задовільні знання з поставленого

питання, демонструє здатність вступника відтворювати основну інформацію

відповідно до поставленого питання. Як правило, таку оцінку отримує вступник,

який відповів на питання на 50–70 %;

від 1 до 10 балів ставлять вступнику, який надав фрагментарну, із суттєвими

неточностями та принциповими помилками відповідь, яка свідчить про неповноту

знань з поставленого питання, демонструє наявність у вступника утруднень при

відтворенні інформації відповідно до поставленого питання. Як правило, таку

оцінку отримує вступник, який відповів на питання менше ніж на 50 %;

0 балів ставлять вступнику, який не надав відповідь на поставлене питання

або надана вступником відповідь не відповідає поставленому питанню.

Оцінка проведеного у формі співбесіди додаткового вступного випробування

від 0 до 59 балів вважається незадовільною.