МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ...

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ПРОГРАМА

фахових вступних випробувань для вступу на навчання

за спеціальністю 275 «Транспортні технології (автомобільний транспорт)»,

(спеціалізація «Організація міжнародних перевезень»)

для здобуття ступеня магістра, освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста

Київ 2016

2

ЗМІСТ

Загальні положення ............................................................................................... 3

1. Дисципліна «Організація міжнародних вантажних автомобільних

перевезень» ............................................................................................................ 4

2. Дисципліна «Організація міжнародних пасажирських автомобільних

перевезень» .......................................................................................................... 11

3. Дисципліна «Вантажні перевезення» ............................................................ 16

4. Дисципліна «Основи теорії транспортних процесів і систем» ................... 25

5. Дисципліна «Дослідження операцій в транспортних системах» ............... 32

Критерії оцінювання відповіді вступника ........................................................ 43

3

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Метою фахових вступних випробувань є оцінка рівня знань вступників для

вступу на навчання для здобуття ступеня магістра, освітньо-кваліфікаційного рівня

спеціаліста за спеціальністю 275 «Транспортні технології (автомобільний

транспорт)» (спеціалізація «Організація міжнародних перевезень»).

Програма фахових вступних випробувань складена на підставі програми

державної атестації студентів Національного транспортного університету, які

здобувають ступінь бакалавра за напрямом «Транспортні технології (автомобільний

транспорт)».

Фахові вступні випробування проводяться у письмовій формі.

Білет фахового вступного випробування містить три питання з основних

профілюючих дисциплін.

Фахові вступні випробування для вступу на навчання іноземних громадян

проводяться у формі співбесіди.

Вступнику пропонуються три питання з основних профілюючих дисциплін.

4

1. ДИСЦИПЛІНА «ОРГАНІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ

ВАНТАЖНИХ АВТОМОБІЛЬНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ»

1. Органи управління міжнародними автомобільними перевезеннями.

Сучасний стан міжнародних перевезень. Означення, основні положення. Стан

автомобільних перевезень у Європі. Роль транспортного фактору в економіці

України. Міжнародні перевезення вантажів в Україні. Проблеми підвищення

конкурентоспроможності автомобільного транспорту України. Інформаційне

забезпечення перевезень. Загальні поняття про документообіг.

Міжнародні урядові та неурядові організації. КВТ ЄЕК ООН, ЄКМТ, ФІАТА.

Стисла характеристика діяльності та роль у розвитку автомобільних перевезень.

МСАТ, структура та функції. АсМАП України, структура, функції, задачі та

діяльність. Прийняття автоперевізників до Асоціації. Інші державні та недержавні

органи управління (Міністерство інфраструктури України, Державна Адміністрація

автомобільного транспорту, АМЕУ, ВААП та ін.)

Правові основи діяльності транспорту в Україні. Закони України «Про

транспорт», «Про автомобільний транспорт» та ін.

Дозвільна система у сфері міжнародних автомобільних перевезень.

Забезпечення українських перевізників дозволами на перевезення вантажів у

міжнародному сполученні.

2. Міжнародні конвенції та угоди.

Співробітництво України в транспортній галузі з ЄС, СНД, ОЧЕС, НАТО.

Конвенція КДПВ. Призначення, зміст, застосування Конвенції про договір

міжнародного дорожнього перевезення вантажу. Стислі коментарі до змісту:

презумпція вини перевізника; відшкодування збитків; термін доставки вантажу;

позови по договору перевезення.

Угода ЄУТР (AETR). Організація праці водіїв при міжнародних

перевезеннях. Основні положення Європейської Угоди, що стосується роботи

екіпажів транспортних засобів, які здійснюють міжнародні автомобільні

перевезення. Обмеження, що накладаються на режим роботи водіїв-міжнародників:

мінімальний вік водіїв; склад транспортних засобів; час відпочинку; загальний час

керування автомобілем; тривалість неперервного керування; перерви; винятки.

Поправки до Угоди ЄУТР. Облік роботи водіїв-міжнародників: чотири типи часу.

Застосування тахографів. Сучасні типи тахографів.

Особливі умови і порядок перевезення автомобільним транспортом окремих

видів вантажів:

Перевезення швидкопсувних харчових продуктів. Угода УПШ.

Спеціалізований рухомий склад для перевезення ШХП та його маркування.

Європейська угода про міжнародні перевезення небезпечних вантажів. Угода

ДОПНВ. Класифікація НВ. Спеціалізований рухомий склад. Розпізнавальні знаки

АТЗ, що перевозять небезпечні вантажі. Правила перевезення небезпечних вантажів

в Україні.

Перевезення важковагових та великогабаритних вантажів (ВВВ). Відкрита

книжка МДП для перевезення ВВВ на умовах Конвенції МДП. Інформаційне

5

забезпечення процесу перевезення. Документи на виконання перевезення ВВВ.

3. Митні системи міжнародних перевезень вантажів.

Міжнародні митні системи, їх стисла характеристика.

Система МДП, функціонування, її роль у міжнародних перевезеннях.

Конвенція МДП. Основні вимоги системи МДП: допущення автомобіля до

виконання міжнародних перевезень; система гарантій, страхова сума; книжки МДП,

умови видачі книжок МДП; міжнародне визнання мір митного контролю. Інші

форми книжок МДП: книжка МДП для змішаних перевезень; книжка МДП

«Тютюнові вироби/Алкогольні напої», відкрита книжка МДП, книжка МДП для

внутрішніх перевезень іTIR. Комп’ютеризація процедури МДП. Система Safe-TIR.

Проект eTIR. Програми TIR-EPD, AskTIR, Real Time Safe-TIR. Допуск українських

автоперевізників до процедури МДП. Порядок реалізації Положень КДПВ з

використанням книжки МДП.

Транзитна система ЄС «Т». Конвенція СТП. Переваги та недоліки системи Т.

Привабливість системи Т для українських перевізників. Документ Т. Єдиний

адміністративний документ SAD. Проект NCTS / TIR.

Конвенції про тимчасове ввезення. Карнет АТА. Книжка CPD.

Національна митна система. Внутрішній транзитний документ ВТД.

4. Організація міжнародного дорожнього руху.

Угоди, що діють у сфері міжнародного дорожнього руху. Конвенції про

дорожній рух 1968 р. Правові засади організації міжнародного автомобільного руху.

Угода про міжнародні автомагістралі (УМА). Міжнародна мережа автомобільних

доріг та автомагістралей “Е”. Нумерація та класифікація міжнародних доріг. Перелік

автомобільних доріг категорії “Е” на території України.

Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, реєстраційний номер, знаки

країни реєстрації, національне та міжнародне посвідчення водія, категорії

автотранспортних засобів. Недійсність посвідчень. Порядок одержання свідоцтв і

посвідчень в Україні.

Екологічні вимоги до автотранспортних засобів. Класифікація вимог до

рухомого складу. Міжнародні нормативні документи, що регламентують

стандартизацію автотранспортних засобів (Женевська Угода 1958 року, Правила

ЄЕК ООН, Директиви ЄС). Правила ЄЕК ООН №49 та №51. Маркування

автомобілів, що виконують міжнародні перевезення. Одержання в Україні

сертифікатів відповідності АТЗ вимогам придатності до експлуатації.

Міжнародні транспортні коридори. Критські коридори №1-№9. Коридори

№№3, 5, 7, 9 та інші, що пролягають територією України. Створення Національної

мережі міжнародних транспортних коридорів НММТК. Перспективи розвитку

НММТК.

5. Документообіг при здійсненні міжнародних перевезень вантажів.

Договори перевезення вантажів. Митні, транспортні, розрахункові, страхові

документи.

Міжнародна товарно-транспортна накладна CMR. Призначення, зміст.

6

Особливості заповнення. Склад товарно-транспортної документації на вантаж.

Правила заповнення CMR. Зміст граф CMR.

Вантажна митна декларація ВМД. Типи, види, форми ВМД, правила

застосування.

Інша товарно-транспортна документація на вантаж (відвантажувальна

специфікація, інвойс, сертифікат про походження, сертифікати ветеринарний,

санітарний, екологічна декларація тощо).

6. Митні операції.

Митний Кодекс України: структура, основні положення. Основні поняття і

означення. Митні режими.

Митне оформлення: декларування товарів і транспортних засобів; вантажна

митна декларація ВМД, попередня ВМД (ПД), попереднє повідомлення (ПП).

Митний контроль: мета, форми та організаційні заходи. Картка відмови.

Санітарний, екологічний та інші види контролю.

Митні платежі: призначення та класифікація мита, методи визначення митної

вартості товарів, декларація митної вартості ДМВ.

Заходи гарантування доставки товарів, що перебувають під митним

контролем, до митниці призначення (надання власником товарів гарантій митним

органам, охорона та супроводження товарів митною вартою, перевезення на умовах

Митної конвенції МДП.

7. Транспортне страхування при міжнародних перевезеннях вантажів.

Мета і види страхування. Договір транспортного страхування. Стисла

характеристика видів страхування. Перестрахування ризиків (TT-Club).

Страхування цивільної відповідальності власників автотранспортних засобів

перед третіми особами. Міжнародна система автострахування «Зелена карта». Зона

дії та принцип дії Зеленої карти. Дії страхувальника при настанні страхового

випадку. Розміри страхових платежів.

Обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників

наземних транспортних засобів ОСЦПВ. Страхова сума за договором ОСЦПВ. Роль

Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ).

Страхування відповідальності автоперевізника при міжнародних перевезеннях

вантажів у рамках Конвенції КДПВ (страхування CMR). Дії при настанні страхового

випадку; отримання відшкодування; обов’язки сторін; вибір страхової компанії.

Страхування транспортних засобів: повне, часткове. Міжнародна система

страхування транспортних засобів «АвтоКАСКО»; страхування лізингу авто.

Cтрахування відповідальності автоперевізника перед митними органами при

перевезенні вантажу за книжкою МДП (страхування книжки МДП)

Страхування водіїв (медичне страхування). Універсальні та спеціалізовані

страхові поліси медичного страхування.

Українські страхові компанії – оператори транспортного страхування.

8. Системи міжнародних перевезень вантажів.

Термінальна система. Термінальна та наскрізна технологія вантажних

7

автомобільних перевезень у міжнародному сполученні. Поняття «термінал».

Учасники термінальних перевезень. Організація перевезення вантажів дрібними

відправками. Будова термінала. Метод тягових плечей. Естафетний метод.

Системи змішаних (модальних) перевезень. Конвенція ООН про міжнародні

змішані перевезення. Термінологія модальних перевезень. Характерні ознаки

комбінованих перевезень. Сучасні системи комбінованого транспорту (Європа,

США, Росія, Китай, Україна). Український державний центр транспортного сервісу

УДЦТС «Ліски», контрейлерні потяги «Ярослав», «Вікінг», контейнерний потяг

«Хрещатик» та ін. Переваги комбінованих перевезень. Транспортні термінали на

території України.

9. Системи зв’язку та навігації.

Диспетчерське управління автомобільними перевезеннями. Дії диспетчерської

служби. Системи зв’язку при управлінні міжнародними перевезеннями вантажів.

Ефективність систем зв’язку. Типи засобів і систем зв’язку. Сучасні системи

диспетчерського керування класу AVL.

Супутникові системи зв’язку. Принцип дії та можливості супутникових

систем зв’язку при використанні на транспорті. Розширення функцій супутникових

систем зв’язку. Системи GPS, ГЛОНАСС, Галілео. Системи мобільного

супутникового зв’язку. Оператори супутникового зв’язку в Україні.

10. Логістичні інформаційні технології.

Логістичні системи транспортного обслуговування. Поняття «логістика».

Системний підхід у логістиці. Сучасні логістичні системи (MRP, Kanban, JIT, «за

ніч» та ін.). Сучасні тенденції в логістичному сервісі на транспорті (аутсорсинг,

фліт-менеджмент, бенчмаркінг, PL-провайдінг).

Інформаційне забезпечення міжнародних перевезень. Електронний обмін

даними (ЕОД), стандарти EDIFACT, XML; електронна комерція. Впровадження в

Україні електронного обміну даними при транзиті вантажів та в митному

оформленні. Впровадження електронного підпису.

Орієнтовні питання для фахових вступних випробувань

1. Міжнародні урядові організації. Комітет по внутрішньому транспорту

Європейської Економічної Комісії ООН – КВТ ЄЕК ООН. Характеристика

діяльності та роль у розвитку міжнародних автомобільних перевезень.

2. Міжнародні урядові організації. Європейська Конференція міністрів

транспорту ЄКМТ. Характеристика діяльності та роль у розвитку міжнародних

автомобільних перевезень.

3. Міжнародні неурядові організації. Міжнародний союз автомобільного

транспорту МСАТ. Структура та функції.

4. Міжнародні неурядові організації. АсМАП України. Структура, функції

та діяльність.

8

5. Правове регулювання у сфері міжнародних автомобільних перевезень

вантажів. Дозвільна система. Діяльність Укртрансінспекції. Види дозволів на

виконання міжнародних перевезень.

6. Конвенція про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів

КДПВ. Її призначення, стислий зміст та застосування.

7. Європейська угода про міжнародні автомагістралі УМА. Міжнародна

мережа доріг «Е». Автомобільні дороги категорії «Е», що проходять територією

України.

8. Вимоги до рухомого складу, що виконує міжнародні перевезення

вантажів. Міжнародні нормативні документи, що регламентують стандартизацію

автотранспортних засобів.

9. Міжнародна товарно-транспортна накладна CMR. Її призначення та

особливості заповнення.

10. Склад документації на виконання міжнародних автомобільних

перевезень (документи водія, на АТЗ, на вантаж).

11. Митні системи міжнародних перевезень вантажів. Стисла

характеристика. Міжнародні угоди, що спрощують процедури митного контролю.

12. Cистема МДП, її роль у міжнародних автомобільних перевезеннях.

Конвенція МДП. Принципи функціонування системи МДП.

13. Допущення українських перевізників до системи МДП.

14. Допущення автомобіля до виконання міжнародних перевезень вантажів.

15. Міжнародна система гарантій як елемент транзитного режиму МДП.

Зобов’язання гарантійних об’єднань. Межа відповідальності перевізника по книжці

МДП.

16. Книжка МДП (Carnet TIR) як основний адміністративний елемент

системи МДП. Умови видачі книжок МДП. Книжки МДП для змішаних перевезень.

Книжки МДП “Тютюнові вироби/Алкогольні напої”. Книжка іTIR.

17. Взаємне визнання мір митного контролю як головна перевага системи

МДП для перевізника.

18. Транзитна митна система ЄС “Т”. Її переваги та недоліки. Конвенція про

спільну транзитну процедуру (Конвенція СТП).

19. Європейська угода щодо роботи екіпажів транспортних засобів, що

виконують міжнародні дорожні перевезення вантажів ЄУТР. Вимоги, що

пред’являються до водіїв-міжнародників.

20. Облік часу роботи водіїв-міжнародників. Застосування і типи

тахографів.

21. Екологічні вимоги до автотранспортних засобів. Обмеження по

токсичності та шумності транспортних засобів. Правила ЄЕК ООН №49 та №51.

Маркування автомобілів за критеріями токсичності та шумності.

22. Європейська угода про міжнародні дорожні перевезення небезпечних

вантажів ДОПНВ. Допущення транспортних засобів до перевезення небезпечних

вантажів. Класифікація небезпечних вантажів.

23. Перевезення важковагових і великогабаритних вантажів (ВВВ) на

умовах Конвенції МДП. Open TIR-Carnet.

9

24. Перевезення швидкопсувних харчових продуктів. Угода УПШ.

Спеціалізований рухомий склад.

25. Міжнародні транспортні коридори МТК, їх призначення та задачі. МТК,

що пролягають територією України.

26. Національна мережа міжнародних транспортних коридорів НММТК.

27. Митні процедури при міжнародних перевезеннях вантажів. Основні

поняття і означення.

28. Митні режими, їх види, стисла характеристика.

29. Митний контроль. Картка відмови. Часові нормативи.

30. Митне оформлення. Декларування вантажів та АТЗ.

31. Вантажна митна декларація ВМД. Особливості заповнення.

32. Митні платежі. Митна вартість. Декларація митної вартості ДМВ.

33. Транспортне страхування при міжнародних перевезеннях вантажів.

Мета і види страхування.

34. Договір транспортного страхування. Страхова сума, страховий тариф,

страховий внесок, франшиза.

35. Міжнародна система автострахування «Зелена карта». Принцип дії

Зеленої карти. МТСБУ – оператор страхування цивільної відповідальності власників

АТЗ в Україні.

36. Порядок страхового відшкодування при страхуванні по Зеленій карті.

37. Cтрахування вантажу. Дії при настанні страхового випадку. Отримання

відшкодування. Обов’язки сторін.

38. Страхування транспортних засобів. Міжнародна система страхування

автомобілів КАСКО. Страхування лізингу автомобілів.

39. Страхування цивільної відповідальності власників АТЗ. Закон України

про ОСЦПВ.

40. Страхування водіїв (медичне страхування).

41. Термінальна система вантажних автомобільних перевезень у

міжнародному сполученні. Поняття “термінал”. Будова термінала. Учасники

термінальних перевезень.

42. Термінальна технологія перевезення вантажів. Організація перевезення

вантажів дрібними відправками.

43. Модальні перевезення у міжнародному сполученні. Термінологія.

44. Сучасні системи комбінованого транспорту (світовий досвід).

45. Стан комбінованих перевезень в Україні. Контрейлерні перевезення як

різновид комбінованих.

46. Диспетчерське керування міжнародними автомобільними

перевезеннями. Системи класу AVL.

47. Типи засобів і систем зв’язку, що використовуються при міжнародних

автомобільних перевезеннях вантажів. Ефективність систем зв’язку.

48. Супутникові технології на транспорті. Використання супутникових

систем зв’язку при управлінні міжнародними автомобільними перевезеннями

(ГЛОНАСС, GPS, Galileo, системи мобільного зв’язку). Оператори супутникового

зв’язку в Україні.

49. Логістичні системи у сфері міжнародних перевезень вантажів.

10

50. Сучасні інформаційні системи на транспорті. Стандарти ЕДІФАКТ,

XML.

Список рекомендованої літератури

1. Кунда Н.Т. Організація міжнародних автомобільних перевезень : [навч.

посібн. для студ. напряму «Транспортні технології»] / Н.Т. Кунда. – К. : ВД

«Слово», 2010. – 464 с.

2. Кунда Н.Т. Конвенції та угоди у сфері міжнародних автомобільних

перевезень : [навч. посібн. для студ. вищ. навч. закладів, які навч. за напрямом

«Транспортні технології» ] / Н.Т. Кунда, Н.М. Дащенко. – К. : НТУ, 2010. – 141 с.

3. Дмитриченко М.Ф. Транспортні технології в системах логістики :

[підручник] / М.Ф. Дмитриченко, П.Р. Левковець, А.М. Ткаченко та ін. – К. :

Інформавтодор, 2007. – 676 с.

4. Карбанович И.И. Международные автомобильные перевозки :

[учеб.пособие, 4-е изд., доп. ] / И.И. Карбанович. – Минск : Юнипак, 2007. – 298 с.

5. Костюченко Л.М. Автомобільні перевезення у міжнародному

сполученні / Л.М. Костюченко, М.Р. Наапетян. – К. : ВД «Слово», 2007. – 656 с.

6. Дьомін Ю.В. Залізнична техніка міжнародних транспортних систем

(вантажні перевезення) / Ю.В. Дьомін. – К. : «Юнікон-Прес», 2001. –342 с.

7. Пунь В.П. Збірник ексклюзивних інформаційно-аналітичних матеріалів з

організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному

сполученні / В.П. Пунь. – К. : ДП «ДержавтотрансНДІ-проект», 2007. – 64 с.

8. Пунь В.П. Збірник ексклюзивних інформаційно-аналітичних матеріалів з

організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному

сполученні / В.П. Пунь. – К. : ДП «ДержавтотрансНДІ-проект», 2008. – 80 с.

9. Міжнародні організації, конвенції та багатосторонні угоди в галузі

транспорту. Автомобільний транспорт : [навчальний посібник] / За ред.

А.М.Редзюка. – К. : ДП ДержавтотрансНДІпроект, 2009. –Т. 1. – 208 с.

10. Писарєв А.П. Митний контроль на автомобільному транспорті /

А.П. Писарєв, О.В. Рождественський, М.М. Чечель та ін. За ред. Каленського М.М. –

К. : Т-во «Знання», КОО, 2003. – 189 с.

11

2. ДИСЦИПЛІНА «ОРГАНІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ

ПАСАЖИРСЬКИХ АВТОМОБІЛЬНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ»

1. Загальні поняття ринку міжнародних пасажирських автомобільних

перевезень.

Загальні поняття ринку міжнародних пасажирських автомобільних перевезень.

Структура системи та види перевезень. Тенденції розвитку. Об’єктивна необхідність

вивчення та прикладне значення навчального курсу. Міжнародне співробітництво у

сфері пасажирських перевезень та транспортні коридори. Історичний аспект

розвитку міжнародних пасажирських.

2. Державне управління міжнародними пасажирськими автомобільними

перевезеннями.

Державне управління міжнародними пасажирськими автомобільними

перевезеннями. Цілі та завдання. Суб’єкти управління, структура та повноваження.

Визначення завдань суб’єктів державного управління. Форми та методи управління

міжнародними пасажирськими автомобільними перевезеннями. Визначення

ефективності методів управління.

3. Особливості функціонування міжнародного автобусного маршруту.

Особливості організації міжнародного автобусного маршруту. Вимоги до

функціонування міжнародного автобусного маршруту. Порядок відкриття, закриття

та змінення маршруту. Порядок складання та ведення паспорту міжнародного

автобусного маршруту. Порядок оформлення паспорту міжнародного маршруту.

4. Організаційні, кваліфікаційні та технічні вимоги до міжнародних

перевізників.

Організаційні вимоги до міжнародних перевізників. Порядок атестації

міжнародних перевізників. Кваліфікаційні вимоги до міжнародних перевізників.

Вимоги до персоналу міжнародного перевізника. Технічні вимоги до міжнародних

перевізників. Безпечність конструкції та технічного стану автобусів.

5. Автостанційне обслуговування міжнародних перевезень.

Автостанційне обслуговування міжнародних перевезень. Паспортизація і

атестація автостанцій та автовокзалів.

6. Порядок організації регулярних, нерегулярних та маятникових

міжнародних перевезень.

Порядок організації регулярних міжнародних перевезень. Умови

функціонування регулярних міжнародних маршрутів. Порядок організації

спеціальних регулярних перевезень. Умови функціонування спеціальних регулярних

маршрутів. Порядок організації нерегулярних та маятникових перевезень. Умови

функціонування нерегулярних та маятникових маршрутів.

12

7. Методи державного регулювання ринку міжнародних пасажирських


Стандартизація та сертифікація міжнародних пасажирських автомобільних

перевезень. Особливості процедури сертифікації транспортних засобів.

Ліцензування, страхування та дозвільна система міжнародних пасажирських

автомобільних перевезень. Особливості дозвільної системи міжнародних


8. Контроль здійснення міжнародних перевезень.

Інформаційне забезпечення міжнародних пасажирських автомобільних

перевезень. Вимоги до інформаційного забезпечення автостанцій. Контроль та

відповідальність за порушення законодавства. Порядок контролю міжнародних

пасажирських перевезень


1. Історичний аспект розвитку міжнародних пасажирських автомобільних


2. Розвиток міжнародних транспортних коридорів.

3. Цілі державного управління міжнародними пасажирськими

автомобільними перевезеннями.

4. Завдання державного управління міжнародними пасажирськими

автомобільними перевезеннями.

5. Суб’єкти управління міжнародними пасажирськими автомобільними


6. Структура та повноваження суб’єктів управління міжнародними

пасажирськими автомобільними перевезеннями.

7. Визначення завдань суб’єктів державного управління міжнародними


8. Форми управління міжнародними пасажирськими автомобільними


9. Методи управління міжнародними пасажирськими автомобільними


10. Визначення ефективності методів управління міжнародними


11. Страхування міжнародних пасажирських автомобільних перевезень.

12. Особливості дозвільної системи міжнародних пасажирських


13. Визначити умови здійснення планової та позапланової перевірок.

14. Визначити умови здійснення рейдових перевірок.

15. Укажіть характерні показники міжнародних перевезень.

16. Особливості організації міжнародного автобусного маршруту.

17. Визначте загальну транспортно-технологічну схему організації

міжнародних автобусних маршрутів та перевезень.

13

18. В чому полягає взаємозв’язок елементів, що визначають структуру

міжнародних перевезень?

19. Назвіть елементи, що визначають міжнародну маршрутну систему.

20. Сформулюйте особливості оптимізації міжнародних маршрутних

систем.

21. Наведіть класифікацію задач оптимізації міжнародних маршрутних

систем.

22. Періодичність вивчення попиту населення на міжнародні перевезення.

23. Призначення використання матеріалів вивчення попиту населення на

міжнародні перевезення.

24. Визначити умови щодо оформлення та ведення Паспорту міжнародного

автобусного маршруту.

25. Довести ефективність або практичну цінність від оформлення та ведення

Паспорту міжнародного автобусного маршруту.

26. Визначити вимоги до порядку проведення інструктажів з безпеки

дорожнього руху та охорони праці.

27. Визначити вимоги до медичного контролю стану здоров’я водіїв перед

виїздом на маршрут та після повернення з нього.

28. Визначити вимоги до умов праці і відпочинку водіїв.

29. Визначити обсяг знань фахівців, діяльність яких пов’язана з наданням

послуг пасажирського транспорту.

30. Визначити порядок підготовки та забезпечення необхідного рівня

кваліфікації фахівців, діяльність яких пов’язана з наданням послуг пасажирського

транспорту.

31. Визначити порядок організації спеціальних регулярних перевезень

пасажирів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні.

32. Визначити вимоги до інформаційного забезпечення

автостанції/автовокзалу.

33. Наведіть визначення класів автобусів щодо міжнародної класифікації.

34. Назвіть систему інформаційного забезпечення при здійсненні

міжнародних перевезень.

35. У чому полягають особливості застосування телекомунікаційних

технологій на транспорті.

36. Наведіть порядок визначення розташування супутника щодо

місцезнаходження ТЗ на маршрутній системі.

37. Порядок контролю міжнародних пасажирських перевезень.

38. Безпека міжнародних пасажирських автомобільних перевезень.

39. Екологічні вимоги при організації міжнародних пасажирських


40. Значення поняття «транспортна послуга» і «ринок транспортних послуг»

та укажіть на їх зв’язок.

41. Сутність кон’юнктури ринку міжнародних транспортних послуг.

42. Систематизуйте основні вимоги щодо формування ринку міжнародних

транспортних послуг.

43. Дати визначення загального поняття «маршрутна система» (міжнародна)

14

та розкрити її структуру.

44. Розкрити сутність поняття «технологія перевезень» та надати приклад

характерних показників міжнародних перевезень.

45. Дайте визначення поняття «транспортного процесу» та укажіть

структуру його елементів.

46. Пояснити сутність понять «транспортна мережа» та «пасажирська

кореспонденція» в міжнародному сполученні і вказати на їх зв’язок.

47. Відмінності понять «обсяг перевезень» та «пасажиропотік» у

міжнародному сполученні.

48. Поняття складових елементів «системи диспетчерського управління».

49. Поняття складових елементів «інформаційно-довідкової системи».

50. Поняття складових елементів «тарифно-квиткової системи».

51. Особливості договору на перевезення пасажирів, права і обов’язки

пасажира та пасажирського перевізника.

52. Якими органами затверджуються або узгоджуються розклади руху на

міжнародних маршрутах?

53. Використовуючи діючий нормативно-правовий акт визначити термін

«робочий час» водія та його складові елементи.

54. Використовуючи діючий нормативно-правовий акт визначити складові

часу відпочинку водіїв.


1. Дмитриченко М.Ф. Транспортні технології в системах логістики :

[підручник] / М.Ф. Дмитриченко, П.Р. Левковець, А.М. Ткаченко, О.С. Ігнатенко,

Л.Г. Зайончик, І.М. Статник. – К. : Інформавтодор, 2007. – 676 с.

2. Збірник законодавчих та нормативних документів, що регламентують

діяльність підприємств автомобільного транспорту всіх форм власності (випуск 1). –

К. : Юмана, 1997. – 496 с.



К. : Юмана, 1998. – 528 с.



К. : Юмана, 2003. – 447 с.

5. Ігнатенко О.С. Організація автобусних перевезень у містах : [навч.

посібник] / О.С. Ігнатенко, В.С. Марунич. – К. : УТУ, 1998. – 196 с.

6. Карбанович И.И. Международные автомобильные перевозки : [учеб.

пособие. 4-е изд., доп.] / И.И. Карбанович. – Мн. : Юнипак, 2007. – 298 с.

7. Костюченко Л.М. Автомобільні перевезення у міжнародному

сполученні / Л.М. Костюченко, М.Р. Наапетян. – К. : ВД «Слово», 2007. – 656 с.

8. Костюченко Л.М. Міжнародні автомобільні перевезення : [посібник] /

Л.М. Костюченко, Л.П. Докіль, Ю.Ф. Кучинський; Асоц. міжнар. автомоб.

перевізників України. – К. : Бланк-Прес, 2010. – 208 с.

15

9. Кунда Н.Т. Організація міжнародних автомобільних перевезень : [навч.

посіб. для студ. вищ. навч. закл., які навчаються за напрямом «Транспортні

технології»] / Н.Т. Кунда. – К. : Слово, 2010. – 462 с.

10. Кунда Н.Т. Конвенції та угоди у сфері міжнародних автомобільних

перевезень : [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл., які навчаються за напрямом

«Транспортні технології»] / Н.Т. Кунда, Н.М. Дащенко. – К. : НТУ, 2010. – 141 с.

11. Левковець П.Р. Міжнародні перевезення і транспортне право :

[навчальний посібник] / П.Р. Левковець, В.С. Марунич, А.М. Ткаченко А.,

О.С. Ігнатенко, О.В. Канарчук. – К. : Арістей, 2006. – 416 с.

12. Левковець П.Р. Програмно-методичні вказівки до вивчення курсу та

проведення практичних занять з дисципліни «Організація міжнародних

пасажирських автомобільних перевезень» / П.Р. Левковець, В.С. Марунич,

І.М. Вакарчук. – К. : НТУ, 2008. – 142 с.

13. Редзюк А.М. Міжнародні організації, конвенції та багатосторонні угоди

в галузі транспорту. Автомобільний транспорт : [навч. посібник] / За ред.

А.М. Редзюка. – К. : ДП ДержавтотрансНДІпроект, 2009. – Т. 1. – 208 с.

14. Ткаченко А.М. Державне регулювання у сфері міжнародних

пасажирських перевезень : [навчальний посібник] / А.М. Ткаченко, О.С. Ігнатенко,

П.Р. Левковець. – К. : ДажБог, 2007. – 294 с.

16

3. ДИСЦИПЛІНА «ВАНТАЖНІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ»

1. Транспортні характеристики вантажів.

Визначення понять: «вантаж», «вантажне місце», «транспортна

характеристика вантажу», «транспортабельний стан вантажу». Об’ємно-масові

характеристики вантажів. Фізико-хімічні властивості вантажів.

Визначення поняття «якість вантажу». Методи визначення якості вантажів.

Особливості використання органолептичного, лабораторного і натурного методів.

2. Класифікація вантажів.

Класифікація вантажів за видом продукції різних галузей народного

господарства; за фізичним станом; за видом тари; за способом навантаження-

розвантаження; за вагою; за фізико-хімічними властивостями, зберіганням при

перевезенні; за габаритними розмірами; за обсягами відправлень; за ступенем

використання вантажності; за специфічними властивостями та умовами

транспортування; за вимогами охорони праці; за ступенем забруднення кузова.

Визначення поняття «швидкопсувний вантаж» і класифікація їх.

Визначення поняття «небезпечний вантаж». Класи небезпечних вантажів.

3. Тара та упаковка.

Визначення поняття «тара», «упаковка», «упаковування». Логістичні вимоги

до тари і упаковки. Види та класифікація тари. Види транспортної, споживчої тари і

тари-обладнання. Види тари-обладнання за конструкцією основи і способом

з’єднання складових частин. Класифікація тари за призначенням, за ступенем

жорсткості та за матеріалом виготовлення.

Основне призначення та функції упаковки. Класифікація упаковки за місцем

пакування, призначенням, використаними матеріалами, формою, вантажністю і

габаритами, кратністю застосування. Складові елементи упаковки.

Особливості упаковування вантажів. Основні групи зовнішніх факторів

стосовно яких слід здійснювати заходи щодо захисту товару при транспортуванні,

вантажних і складських роботах. Комплекс заходів захисту металевих виробів від

корозії. Особливості консервації й упаковки товарів та гарантійні терміни, які

встановлені технічними вимогами для предметів різної точності.

Призначення та особливості використання пакувальних матеріалів. Види

ізолюючих, поглинальних і амортизаційних матеріалів. Вимоги до них. Особливості

використання спеціальних амортизуючих прокладок або пристосувань: гофрованого

картону, текстильних амортизуючих матеріалів, полімерних матеріалів, дерев’яної

стружки тощо.

Кріплення виробів у внутрішній та зовнішній тарі.

Складові елементи упаковки: етикетки, товарні знаки, штрихове і QR-

кодування, голографічне і термоіндикаторне зображення. Основні функції етикеток.

Види етикеток: основні фірмові, додаткові шрифтові, кольєретки, ярлики,

інформаційні, пакувальні, захисні, попереджувальні, «етикетка в етикетці»,

«противиносні».

Визначення поняття «товарний знак». Класифікація товарних знаків за

17

об’єктами товарної інформації, за формою подання товарної інформації та за видом

власності. Групи еко-знаків.

Визначення поняття «штрихове кодування». Види та структура штрих-кодів.

Особливості застосування штрих-кодів на транспорті. Транспортна етикетка.

Обладнання для штрих-кодування. Особливості верифікації.

Визначення поняття «голограмма». Призначення і особливості застосування

голограм.

Призначення, особливості і переваги використання термоіндикаторних

зображень.

Призначення, особливості і переваги використання радіочастотної

ідентифікації товарів. Структура, переваги, недоліки і сфера зостосування RFID-

системи.

Призначення, особливості, переваги і сфера використання QR-кодування.

4. Пакетування.

Визначення поняття «транспортний пакет», «пакетування». Види вантажів, що

можуть бути сформовані в пакети. Вимоги до пакетних перевезень. Види засобів

пакетування та типи піддонів. Розміри піддонів. Класифікація піддонів. Плоскі,

стоякові та ящикові піддони. Габаритні розміри їх. Особливості їх використання для

різних вантажів. Типи блок-пакетів, що використовуються для перевезень

довгомірних вантажів. Спеціалізовані види піддонів: флети, тилти, болстери, що

використовуються для перевезень великотоннажних вантажів.

Переваги виконання пакетних перевезень. Технологія організації пакетних

перевезень. Групи автотранспортних засобів, що використовуються для пакетних

перевезень. Особливості виконання вантажних робіт при пакетних перевезеннях.

Розміщення вантажу на піддонах. Укладання вантажів кіпами у кузові автомобіля.

Вимоги до вантажів на піддонах.

Визначення навантажень на осі рухомого складу. Директивні обмеження

повної маси автотранспортних засобів та осьових навантажень. Методика

розрахунку осьових навантажень автопоїзда, тягача, напівпричепа.

5. Контейнеризація.

Визначення поняття «контейнер». Класифікація контейнерів за призначенням,

конструкцією, масою брутто, сферою використання, матеріалом виготовлення.

Поняття «універсальні контейнери» і «спеціалізовані контейнери». Типи

контейнерів особливого призначення. Типи спеціалізованих контейнерів, що

використовуються для певних вантажів: швидкопсувних вантажів, рідин, сипких

вантажів тощо. Види контейнерів-цистерн, м’яких контейнерів.

Габаритні розміри стандартизованих контейнерів ISO. Особливості

формування типорозмірного ряду великовагових контейнерів.

Спеціалізований рухомий склад, що використовується для контейнерних


Переваги контейнерних перевезень. Технологія контейнерних перевезень.

Показники якості вантажних контейнерів за призначенням, надійністю,

ергономічністю, технологічністю, рівнем уніфікації, ефективністю експлуатації та

18

економічністю використання контейнерів.

6. Маркування вантажів.

Визначення поняття «маркування». Види маркування вантажів: товарне,

вантажне, транспортне, спеціальне. Основні складові маркування. Маркувальні

написи на вантажах. Знаки спеціального маркування. Розміщення написів при

маркуванні вантажів. Особливості укладання замаркованих місць у фургонах і на

відкритому рухомому складі при перевезенні однорідних вантажів.

Маркування контейнерів. Основне і додаткове маркування. Структура їх.

Місця нанесення основного і додаткового маркування контейнерів.

Екологічне маркування продукції. Знаки вторинної переробки. Знаки

екологічно чистої продукції. Знаки державної сертифікації країн.

7. Заходи підвищення рівня збереження вантажів.

Причини пошкодження, псування і втрат вантажів. Класифікація факторів, які

впливають на збереження вантажів за Н.А.Панібратцем. Характеристика

агресивних, протидіючих і захисно-профілактичних факторів.

Визначення маси вантажів. Причини, що викликають втрати вантажів.

Визначення поняття «природна втрата вантажу». Норми природних втрат вантажів

залежно від характеру вантажу, теплої та холодної пори року, відстані перевезень,

часу перевезень.

Правила пломбування вантажів. Особливості пломбування вантажів залежно

від видів сполучення: для внутрішніх та міжнародних. Сучасні пломбувальні засоби:

індикаторні та силові. Основні види їх, що використовуються при транспортуванні і

зберіганні вантажів. Приймання вантажів для перевезення. Навантаження і

розвантаження вантажів. Кріплення вантажів. Транспортування вантажів. Здача

вантажів. Складування вантажів.

8. Сумісність вантажів при зберіганні та транспортуванні.

Сумісність вантажів під час транспортування та складського зберігання.

Класифікація вантажів за сумісністю на вантажі: що характеризуються агресивними

властивостями; що схильні до зміни властивостей внаслідок дії агресивних

факторів; нейтральні.

9. Вантажопотоки.

Визначення поняття «вантажопотік». Характеристики вантажопотоків: обсяг

перевезень вантажів, вантажообіг, потужність і вантажонапруженість. Структура

вантажопотоків.

Класифікація вантажопотоків за часом. Нерівномірність вантажопотоків.

Класифікація вантажопотоків за напрямами. Визначення коефіцієнтів

нерівномірності вантажопотоків за обсягом перевезень, вантажообігом і напрямами.

Представлення періодичних (сезонних) коливань вантажопотоків рядом Фур’є.

Прогнозування вантажопотоків.

Особливості представлення вантажопотоків у вигляді таблиць, епюр,

картограм і схем.

19

Загальна постановка задачі оптимізації вантажних потоків. Математичне

формулювання задачі оптимізації вантажопотоків. Методи оптимізації

вантажопотоків. Послідовність вирішення задачі оптимізації вантажопотоків.

Алгоритм методу потенціалів.

10. Вибір транспортних засобів при вантажних перевезеннях.

Порівняльні логістичні характеристики різних видів транспорту. Оцінка

основних видів вантажного транспорту за основними критеріями. Особливості

вибору транспортного засобу оптимальної вантажності за критеріями: собівартості

перевезень вантажів і годинної продуктивності.

11. Техніко-експлуатаційні показники і собівартість вантажних


Групи загальних для всіх видів транспорту показників. Визначення основних

техніко-експлуатаційних і економічних показників роботи транспортних засобів

різних видів вантажного транспорту. Собівартість перевезень вантажів різними

видами транспорту.

12. Документи на перевезення вантажів.

Визначення поняття «транспортні документи».

Види договорів перевезення: вантажу (пошти); пасажира і багажу;

фрахтування. Загальні умови, порядок укладання і форма договорів перевезення.

Предмет, сторони і основні умови договору перевезення вантажу.

Замовлення на перевезення вантажів, основні реквізити.

Визначення поняття «товарно-транспортна накладна». Види товарно-

транспортних накладних (коносаментів) при виконанні перевезень вантажів різними

видами транспорту у різних сполученнях. Порядок заповнення автомобільної

товарно-транспортної накладної форми №1-ТН.

13. Методи організації руху й роботи екіпажів транспортних засобів при

вантажних перевезеннях.

Характеристика методів організації руху автомобілів при магістральних

перевезеннях вантажів. Визначення понять: «наскрізний рух» і «дільничний рух»

вантажних автомобілів. Різні схеми обслуговування ділянок маршруту тягачами.

Форми організації роботи водіїв при магістральних перевезеннях вантажів.

Схеми організації руху автомобілів при магістральних партіонних

перевезеннях. Термінальна технологія перевезень вантажів. Особливості перевезень

магістральних партіонних вантажів збірно-роздавальними автопоїздами на розвізно-

збірних маршрутах.

14. Розробка графіків руху.

Суть організації роботи рухомого складу за графіком. Визначення параметрів і

тривалості виконання елементів графіка руху транспортних засобів. Розробка

графіків руху транспортних засобів. Графік випуску й повернення транспортних

засобів. Нормативи робочого часу і часу відпочинку водіїв колісних транспортних

20

засобів при виконанні вантажних перевезень. Розробка графіків руху рухомого

складу з урахуванням випадкових факторів. Методи оцінки ефективності графіків

руху транспортних засобів.

15. Вимоги до перевезень конкретного вантажу.

Організація перевізного процесу конкретного вантажу з урахуванням

транспортних характеристик, вимог клієнтів і ринку транспортних послуг.

Особливості організації перевезень небезпечних, великовагових й

великогабаритних, поштових, будівельних, сільськогосподарських, промислових,

швидкопсувних вантажів, хлібобулочних виробів, продукції деревообробної,

металургійної та інших галузей народного споживання.

16. Розробка транспортно-технологічних систем доставки вантажів.

Визначення понять «транспортно-технологічна система» і «транспортно-

технологічна схема доставки вантажів». Класифікація транспортно-технологічних

систем (ТТС), переваги і недоліки їх. Принципи формування раціональних

транспортно-технологічних схем доставки вантажів (ТТСДВ). Фактори, що

визначають вибір транспортно-технологічних схем доставки вантажів. Вибір

оптимальної ТТСДВ.

17. Організація, планування, управління, облік і контроль за виконанням

вантажних перевезень.

Організація, планування і диспетчерське управління вантажними

перевезеннями. Системи контролю і регулювання руху вантажного рухомого

складу. Облік і аналіз результатів виконання вантажних перевезень. Показники

якості вантажних перевезень.


1. Визначення поняття «транспортна характеристика вантажу». Об’ємно-

масові характеристики вантажів.

2. Визначення поняття «транспортна характеристика вантажу». Фізико-

хімічні характеристики вантажів.

3. Визначення поняття «якість вантажу». Методи визначення якості

вантажів.

4. Особливості використання органолептичного, лабораторного і

натурного методів.

5. Визначення поняття «вантаж» Класифікація вантажів за різними

ознаками.

6. Визначення поняття «швидкопсувний вантаж» і класифікація їх.

7. Визначення поняття «небезпечний вантаж». Класи небезпечних

вантажів.

8. Визначення поняття «тара». Призначення, види та класифікація тари.

9. . Види транспортної, споживчої тари і тари-обладнання.

21

10. Види тари-обладнання за конструкцією основи і способом з’єднання

складових частин.

11. Класифікація тари за призначенням, за ступенем жорсткості та за

матеріалом виготовлення.

12. Основне призначення, функції та класифікація упаковки. Складові

елементи упаковки.

13. Основні групи зовнішніх факторів стосовно яких слід здійснювати

заходи щодо захисту товару при транспортуванні, вантажних і складських роботах.

14. Комплекс заходів захисту металевих виробів від корозії. Особливості

консервації й упаковки товарів та гарантійні терміни, які встановлені технічними

вимогами для предметів різної точності.

15. Особливості упаковування вантажів. Призначення, особливості

використання і види пакувальних матеріалів.

16. Види ізолюючих, поглинальних і амортизаційних матеріалів. Вимоги до

них.

17. Особливості використання спеціальних амортизуючих прокладок або

пристосувань: гофрованого картону, текстильних амортизуючих матеріалів,

полімерних матеріалів, дерев’яної стружки тощо.

18. Кріплення виробів у внутрішній та зовнішній тарі.

19. Визначення понять складових елементів упаковки: «етикетка»,

«товарний знак», «штрих-код», «QR-код», «голограмма» і «термоіндикаторне

зображення». Призначення, характеристика і основні види їх.

20. Основні функції етикеток. Види етикеток: основні фірмові, додаткові

шрифтові, кольєретки, ярлики, інформаційні, пакувальні, захисні, попереджувальні,

«етикетка в етикетці», «противиносні».

21. Класифікація товарних знаків за об’єктами товарної інформації, за

формою подання товарної інформації та за видом власності. Групи еко-знаків.

22. Визначення поняття «штрихове кодування». Види та структура штрих-

кодів. Особливості застосування штрих-кодів на транспорті. Транспортна етикетка.

Обладнання для штрих-кодування. Особливості верифікації.

23. Визначення поняття «голограмма». Призначення і особливості

застосування голограм.

24. Призначення, особливості і переваги використання термоіндикаторних

зображень.

25. Призначення, особливості і переваги використання радіочастотної

ідентифікації товарів. Структура, переваги, недоліки і сфера зостосування RFID-

системи.

26. Призначення, особливості, переваги і сфера використання QR-

кодування.

27. Визначення поняття «маркування». Види, основні складові та

розміщення їх при маркування вантажів.

28. Види маркування вантажів: товарне, вантажне, транспортне, спеціальне.

29. Основні складові маркування. Маркувальні написи на вантажах. Знаки

спеціального маркування.

30. Розміщення написів при маркуванні вантажів.

22

31. Особливості укладання замаркованих місць у фургонах і на відкритому

рухомому складі при перевезенні однорідних вантажів.

32. Особливості маркування контейнерів. Структура та місця нанесення

основного і додаткового маркування контейнерів.

33. Екологічне маркування продукції. Знаки: вторинної переробки,

екологічно чистої продукції та державної сертифікації країн.

34. Визначення поняття «транспортний пакет», «пакетування». Види засобів

пакетування та типи піддонів. Особливості їх використання для різних вантажів.

35. Класифікація піддонів.

36. Плоскі, стоякові та ящикові піддони. Габаритні розміри їх. Особливості

їх використання для різних вантажів.

37. Спеціалізовані види піддонів: флети, тилти, болстери, що

використовуються для перевезень великотоннажних вантажів.

38. Переваги виконання пакетних перевезень. Технологія організації

пакетних перевезень.

39. Групи автотранспортних засобів, що використовуються для пакетних


40. Розміщення вантажу на піддонах. Вимоги до вантажів на піддонах.

41. Укладання вантажів кіпами у кузові автомобіля.

42. Визначення поняття «контейнер». Переваги контейнерних перевезень.

43. Класифікація контейнерів за різними ознаками. Поняття «універсальні

контейнери» і «спеціалізовані контейнери».

44. Типи контейнерів особливого призначення та спеціалізованих

контейнерів, що використовуються для певних вантажів:

45. Габаритні розміри стандартизованих контейнерів ISO. Особливості

формування типорозмірного ряду великовагових контейнерів.

46. Технологія контейнерних перевезень. Показники якості вантажних

контейнерів.

47. Класифікація та характеристика факторів, які впливають на збереження

вантажів.

48. Причини, що викликають втрати вантажів. Визначення поняття

«природна втрата вантажу» і фактори, що впливають на норми природних втрат

вантажів.

49. Правила пломбування вантажів залежно від видів сполучення: для

внутрішніх та міжнародних. Сучасні пломбувальні засоби, що використовуються

при транспортуванні і зберіганні вантажів.

50. Сумісність вантажів при транспортуванні та зберіганні. Класифікація

вантажів за сумісністю.

51. Визначення поняття «вантажопотік». Характеристики, структура,

класифікація і особливості представлення вантажопотоків.

52. Загальна постановка задачі оптимізації вантажопотоків. Методи

оптимізації вантажопотоків.

53. Оцінка основних видів вантажного транспорту за основними

критеріями.

23

54. Визначення собівартості перевезень вантажів і основних техніко-

експлуатаційних показників роботи транспортних засобів різних видів вантажного


55. Документи на перевезення вантажів.

56. Договір перевезення вантажу.

57. Замовлення на перевезення вантажів.

58. Види товарно-транспортних накладних (коносаментів) при виконанні

перевезень вантажів різними видами транспорту у різних сполученнях.

59. Характеристика методів організації руху автомобілів при магістральних

перевезеннях вантажів.

60. Форми організації роботи водіїв при магістральних перевезеннях

вантажів.

61. Різні схеми обслуговування ділянок маршруту тягачами.

62. Форми організації роботи водіїв при магістральних перевезеннях

вантажів.

63. Схеми організації руху автомобілів при магістральних партіонних

перевезеннях вантажів.

64. Термінальна технологія перевезень вантажів.

65. Особливості перевезень магістральних партіонних вантажів збірно-

роздавальними автопоїздами на розвізно-збірних маршрутах.

66. Розробка графіків руху рухомого складу з урахуванням випадкових

факторів.

67. Поняття і нормативи робочого часу і часу відпочинку водіїв колісних

транспортних засобів при виконанні вантажних перевезень.

68. Методи оцінки ефективності роботи рухомого складу за графіком.

69. Визначення поняття «транспортно-технологічна система». Класифікація

транспортно-технологічних систем (ТТС), переваги і недоліки їх.

70. Визначення поняття «транспортно-технологічна схема доставки

вантажів». Принципи формування і вибір оптимальної транспортно-технологічної

схеми доставки вантажу.


1. Акимов Н.В. Упаковка грузов : справочник / Н.В. Акимов, Н.Н. Андро-

нова, Н.М. Гаврюшин и др. – М. : Транспорт, 1992. – 380 с.

2. Вельможин А.В. Грузовые автомобильные перевозки : [учебник для

вузов] / А.В.Вельможин, В.А. Гудков, Л.Б. Миротин, А.В. Куликов. – М. : Горячая

линия. Телеком, 2006. – 560с.

3. Вельможин А.В. Технология и организация грузовых автомобильных

перевозок : учебное пособие / А.В. Вельможин. – Волгоград : ВолГПИ, 1987. – 128 с.

4. Вільковський Є.К. Вантажознавство (вантажі, правила перевезень,

рухомий склад) / Є.К. Вільковський, І.І.Кельман, О.О.Бакуліч. – 2-е вид.,

перероблене і доповнене. – Львів : «Інтелект-Захід», 2007. – 497 с.

24

5. Воркут А.И. Грузовые автомобильные перевозки / А.И. Воркут. – 2-е

изд., перераб. и доп. – К. : Вища шк., 1986. – 447 с.

6. Галабурда В. Г. Единая транспортная система : [учебник для вузов] /

В.Г. Галабурда, В.А. Персианов, А.А. Тимошин и др. – 2-е изд. с измен. и допол. –

М. : Транспорт, 2001. – 303 с.

7. Горев А.Э. Грузовые автомобильные перевозки : [учебное пособие для

студ. высш. учеб.заведений] / А.Э. Горев – 2-е изд., стер. – М. : Изд. «Академія»,

2004. – 288 с.

8. Заенчик Л.Г. Проектирование технологических карт доставки грузов

автомобильным транспортом : [справочно-методическое пособие] / Л.Г. Заенчик,

Р.Н. Кисельман, А.Л. Смицкий. – К. : Техника, 1990. – 152 с.

9. Олещенко Е.М. Основы грузоведения : [учеб. пособие для студ. высш.

учеб. заведений] / Е.М. Олещенко, А.Э. Горев. – М. : Изд. центр «Академия», 2005. –

288 с.

10. Николин В. И. Автотранспортный процесс и оптимизация его

элементов. – М. : Транспорт, 1990. – 191 с.

11. Смехов А.А. Грузоведение, сохранность и крепление грузов /

А.А. Смехов, А.Д. Малов, А.М. Островский и др. – М. : Транспорт, 1987. – 239с.

12. Снопков В.И. Технология перевозки грузов морем : [учебник для вузов]

/ Снопков В.И. – 3-е изд., перераб. и доп. – СПб : АНО НПО «Мир и Семья», 2001. –

560 с.

13. Телегин А.И. Транспортная тара : Справочник / А.И. Телегин,

Ю.А. Балберов, Н.И. Денисов, В.Н. Брянцев. – М. : Транспорт, 1989. – 216 с.

14. Ходош М.С. Организация, экономика и управление перевозками грузов

автомобильным транспортом / М.С. Ходош, Б.А. Дасковский. – М. :Транспорт,

1989. – 287 с.

25

4. ДИСЦИПЛІНА «ОСНОВИ ТЕОРІЇ

ТРАНСПОРТНИХ ПРОЦЕСІВ І СИСТЕМ»

1. Транспортні системи та критерії ефективності їх функціонування

Стисле поняття про транспорт.

Транспортна система України. Класифікація транспортних систем.

Формування схеми переміщення вантажів із сфери виробництва в сферу

споживання. Схеми переміщення вантажів за участю одного або декількох видів


Особливості функціонування транспортно-технологічної системи та її основні

елементи. Основні недоліки функціонування транспортно-технологічних систем.

Основні елементи систем постачання. Ефективність функціонування транспортно-

технологічної системи та її критерії.

Участь у транспортному процесі його основних складових – транспорту,

вантажу та навантажувально-розвантажувальних механізмів. Взаємозв’язок

операцій із ними у системах виробництва, матеріально-технічного постачання та

споживання. Фактори, які впливають на зниження витрат та трудомісткості робіт в

транспортно-технологічних системах.

Взаємодія транспортних підприємств, вантажовідправників,

вантажоодержувачів.

Координація дій транспорту, промислових підприємств, постачально-збутових

та торгових організацій.

2. Види транспорту, що входять до складу транспортної системи

Характеристика видів транспорту, що входять до складу транспортної

системи. Координація роботи різних видів транспорту.

Характерні особливості роботи залізничного та автомобільного транспорту.

Характерні особливості роботи річкового та морського транспорту.

Характерні особливості роботи трубопровідного та повітряного транспорту.

Взаємодія різних видів транспорту у транспортних вузлах.

Єдина транспортна мережа та її характеристики.

Перелік факторів, що впливають на вибір схеми перевезень вантажів та вид

транспорту. Задачі автомобільного транспорту в функціонуванні транспортно-

технологічних систем.

3. Характеристика рухомого складу автомобільного транспорту, що

виконує перевезення вантажів та пасажирів

Основні типи та класифікація рухомого складу.

Розподіл вантажного рухомого складу за призначенням.

Класифікація рухомого складу по типу встановленого двигуна. Класифікація

рухомого складу по прохідності. Класифікація рухомого складу по конструктивній

схемі. Класифікація рухомого складу по вантажопідйомності. Класифікація

рухомого складу по типу кузова.

Експлуатаційні властивості рухомого складу

26

4. Способи виконання перевезень вантажів рухомим складом

автомобільного транспорту

Класифікація автомобільних перевезень.

Призначення автомобільних транспортних підприємств

Особливостi перевезення масових навальних та насипних вантажiв.

Особливостi перевезення будiвельних вантажiв.

Особливостi перевезення сiльськогосподарських вантажiв.

Основнi вимоги до перевезення швидкопсувних вантажiв.

Крупногабаритнi та довгомiрнi вантажi. Основнi вимоги до їх

транспортування.

Класифiкацiя небезпечних вантажiв. Основнi вимоги до їх перевезення.

Особливостi перевезення торговельних вантажiв.

5. Вантажі та вантажні потоки

Вантажi та їх класифiкацiя.

Класифiкацiя вантажiв за галузевою ознакою.

Класифiкацiя вантажiв за умовами перевезень.

Класифiкацiя вантажiв по способу виконання навантажувально-

розвантажувальних робiт.

Класифiкацiя вантажiв за ознакою використання вантажопiдйомностi.

Класифiкацiя вантажiв за ознакою ступеня небезпечності.

Класифiкацiя вантажів за режимом перевезення та зберігання.

Види маркування вантажів.

Вантажообіг та вантажні потоки. Основні характеристики та види

вантажопотоків. Методи представлення вантажопотоків.

6. Оптимізація транспортних (вантажних потоків)

Оптимізація вантажопотоків.

Загальна постановка задачі оптимізації вантажопотоків.

Математичне формулювання задачі оптимізації вантажопотоків.

Методи закріплення вантажовідправників та вантажоодержувачів для

забезпечення мінімізації витрат на виконання транспортної роботи.

7. Транспортний процес. Маршрути вантажних автомобільних перевезень

Транспортний процес та його складові.

Операції з транспортними, навантажувально-розвантажувальними засобами і

вантажами.

Маршрути перевезень вантажів та їх основні види. Характеристика та

особливості різних типів маршрутів. Схеми маятникових, кільцевих, розвізних,

збірних та розвізно-збірних маршрутів.

Цикл перевезень. Класифікація циклів перевезень.

Транспортна робота, що виконується рухомим складом при виконанні

перевезень за різними циклами.

27

Система показників, що характеризує транспортну роботу простого циклу

перевезень. Система показників, що характеризує транспортну роботу рухомого

складу при виконанні перевезень на розвізних маршрутів.

8. Продуктивність рухомого складу та фактори, що її визначають

Продуктивність рухомого складу автомобільного транспорту.

Фактори, що визначають продуктивність рухомого складу при виконанні

перевезень на простому циклі.

Система факторів, що визначають продуктивність рухомого складу при

виконанні перевезень на розвізних маршрутах.

Методика аналізу впливу техніко-експлуатаційних показників на

результативні показники використання рухомого складу. Основні положення

факторного дослідження продуктивності рухомого складу.

Аналіз характеру та інтенсивності залежності годинної продуктивності

автомобіля у тоннах та тонно-кілометрах від техніко-експлуатаційних показників

роботи рухомого складу при виконанні перевезень на простому циклі та на

розвізних маршрутах.

Аналіз впливу техніко-експлуатаційних показників на годинну продуктивність

автомобіля за допомогою характеристичного графіку.

9. Собівартість автомобільних перевезень та фактори, що її обумовлюють

Собівартість автомобільних перевезень, яка враховується автотранспортними

підприємствами. ЇЇ основні складові.

Фактори, що визначають собівартість перевезень при їх виконанні на

простому циклі.

Система факторів, що визначають собівартість перевезень при їх виконанні на

розвізних маршрутах.

Методика аналізу впливу техніко-експлуатаційних показників на

результативні показники використання рухомого складу. Основні положення

факторного дослідження собівартість перевезень.

Аналіз характеру та інтенсивності залежності собівартість перевезень від

техніко-експлуатаційних показників роботи рухомого складу при виконанні

перевезень на простому циклі та на розвізних маршрутах.

Аналіз впливу техніко-експлуатаційних показників на собівартість перевезень

за допомогою характеристичного графіку.

10. Експлуатаційні показники роботи парку рухомого складу

Визначення поняття парку рухомого складу.

Система показників, що визначають перевізні можливості парку рухомого

складу і ефективність його використання.

Перша та друга група показників та їх характеристики.

Показники чисельності рухомого складу і використання часу перебування

його в транспортному підприємстві. Визначення облікового складу парку.

28

Показники, які визначають середню годинну продуктивність автомобіля для

простого циклу перевезень. Розрахунок середніх значень показників продуктивності

парку автомобілів, які використовуються на розвізних маршрутах.

Визначення середнього обсягу перевезень та транспортної роботи парку

рухомого складу за період, який аналізується.

11. Формування структури парку рухомого складу та його раціональне

використання

Визначення оптимальної по вантажопідйомності структури парку рухомого

складу при виконанні перевезень різних партій вантажів.

Визначення імовірності партії вантажу, для перевезення якої необхідним є

автомобіль малої та середньої вантажопідйомності.

Визначення імовірності партії вантажу, для перевезення якої необхідним є

автомобіль максимальної вантажопідйомності.

Формування раціональної структури парку транспортних засобів та

визначення її техніко-експлуатаційних показників роботи.

12. Організація та механізація навантажувально-розвантажувальних

робіт на автомобільному транспорті

Значення механiзацiї навантажувально-розвантажувальних робіт на

транспорті.

Основні елементи, що входять до складу операцій навантаження-

розвантаження.

Організація процесу виконання навантажувально-розвантажувальних робіт.

Способи та засоби виконання навантажувально-розвантажувальних робіт.

Класифiкацiя засобів механiзацiї навантажувально-розвантажувальних робіт,

що використовуються при виконанні перевезень вантажів. Класифiкацiя

навантажувально-розвантажувальних механiзмiв за ознакою виду та властивостей

вантажів, що підлягають перевезенню. Класифiкацiя навантажувально-

розвантажувальних механiзмiв по принципу дії основного робочого органу.

Класифiкацiя навантажувально-розвантажувальних механiзмiв по ступеню їх

рухомостi.

13. Організація спільної роботи транспортних та навантажувально-

розвантажувальних засобів у системі масового обслуговування

Основні елементи теорії масового обслуговування.

Поняття про вхідний потік вимог, час надходження, час очікування початку

обслуговування та час обслуговування.

Загальна постановка задачі масового обслуговування.

Замкнута Пуасонівська система масового обслуговування. Чисельні

характеристики замкнутої Пуассонівської системи масового обслуговування.

Визначення кількості постів обслуговування.

Параметри функціонування одно- та багатоканальної системи масового

обслуговування.

29

Показники ефективності спільної роботи транспортних та навантажувально-

розвантажувальних засобів.


1. Основнi поняття про транспорт.

2. Види транспорту, що складають транспортну систему України.

3. Характеристики різних видів транспорту.

4. Критерiї ефективностi функцiонування транспортної системи.

5. Існуючі схеми переміщення вантажів.

6. Вантажi та їх класифiкацiя.

7. Класифiкацiя вантажiв за різними ознаками.

8. Способи представлення вантажопотокiв.

9. Задача оптимiзацiї вантажопотокiв та критерiй оптимальностi.

10. Алгоритм знаходження оптимального плану закрiплення

вантажлвiдправикiв за вантажоотримувачами.

11. Методи вирішення задачі оптимізації вантажопотоків.

12. Поняття про цикл перевезень.

13. Система показникiв, що характеризують транспортний цикл (на

прикладi простого циклу перевезень).

14. Поняття коефiцiєнтiв статичного та динамiчного використання

вантажопiдйомностi рухомого складу та їх визначення (простий цикл перевезень).

15. Побудова епюри транспортної роботи.

16. Маршрути перевезень вантажiв.

17. Маятниковий маршрут перевезень вантажiв та його рiзновидностi.

18. Схеми доставки вантажiв на маршрутах різних типів.

19. Визначення годинної продуктивностi рухомого складу для простого

циклу перевезень.

20. Методика факторного дослiдження годинної продуктивностi рухомого

складу.

21. Залежнiсть годинної продуктивностi рухомого складу вiд техніко-

експлуатаційних показників (простий цикл перевезень).

22. Побудова характеристичного графiку залежностi годинної

продуктивностi рухомого складу вiд експлуатацiйних показникiв.

23. Визначення годинної продуктивностi рухомого складу на розвiзних

маршрутах.

24. Система факторiв, що визначають продуктивнiсть рухомого складу на

розвiзних маршрутах.

25. Характер залежностi продуктивностi рухомого складу вiд

експлуатацiйних факторiв на розвiзних маршрутах.

26. Визначення собiвартостi леревезень для простого циклу.

27. Характер залежностi собiвартостi перевезень вiд експлуатацiйних

факторiв (простий цикл перевезень).

28. Визначення собiвартостi перевезень на розвiзних маршрутах.

30

29. Залежнiсть собiвартостi перевезень на розвiзних маршрутах вiд

експлуатацiйних факторiв.

30. Система експлуатацiйних показникiв використання парку рухомого

складу.

31. Група показникiв, що визначають чисельнiсть парку рухомого складу

та використання часу його перебування в транспортному підприємстві.

32. Група показникiв, що визначають середню годинну продуктивнiсть

парку рухомого складу у тоннах та тонно-кiлометрах.

33. Аналiз транспортноi роботи парку рухомого складу.

34. Визначення імовірності партії вантажу, для перевезення якої необхідним

є автомобіль малої та середньої вантажопідйомності.

35. Визначення імовірності партії вантажу, для перевезення якої необхідним

є автомобіль максимальної вантажопідйомності.

36. Формування раціональної структури парку транспортних засобів та

визначення її техніко-експлуатаційних показників роботи.

37. Визначення імовірності використання автомобіля максимальної

вантажопідйомності за кількістю виконаниї їздок.

38. Значення механiзацiї навантажувально-розвантажувальних робiт на

транспортi.

39. Основнi елементи, що входять до складу операцiй навантаження-

розвантаження.

40. Склад виробничого процесу та способи виконання навантажувально-

розвантажувальних робiт.

41. Класифiкацiя засобiв механiзацiї навантажувально-

розвантажувальних робiт, що використовуються при виконаннi перевезень

вантажів.

42. Класифiкацiя навантажувально-розвантажувальних механiзмiв за

ознакою виду та властивостей вантажiв, що пiдлягають перевезенню.

43. Класифiкацiя навантажувально-розвантажувальних механiзмiв по

принципу дiї основного робочого органу.

44. Класифiкацiя навантажувально-розвантажувальних механiзмiв по

ступiню їх рухомостi.

45. Органiзацiя спiльної роботи рухомого складу та навантажувально-

розвантажувальних механiзмiв як задача масового обслуговування.

46. Визначення чисельних характеристик Пуассонiвської системи

масового обслуговування.

47. Показники функцiювання замкнутої системи масового


48. Показники ефективностi спiльної роботи транспортних та

навантажувально-розвантажувальних засобiв у системі масового обслуговування.

31


1. Воркут А.И. Грузовые автомобильные перевозки / А.И. Воркут. – [2-е

изд.]. – К. : Вища школа, 1986. – 447с.

2. Дмитриченко М.Ф. Основи теорії транспортних процесів і систем :

[навч. посібник для ВНЗ] / М.Ф. Дмитриченко, Л.Ю. Яцківський, С.В. Ширяєва,

В.З. Докуніхін. – К. : ВД «Слово», 2009. – 336 с.

3. Гудков В. А. Теория транспортних процессов и систем : [учебник для

вузов] / В.А. Гудков, А.В. Вельможин, Л.В. Миротин. – М. : Транспорт, 1998. –

167 с.

4. Дроздов А.П. Організація міжнародних перевезень основними видами

транспорту [Електронний ресурс] / А.П. Дроздов. – К. : Либідь, 2006. – Режим

доступу : http://readbookz.com/book/34/1557.html.

5. Управління автомобільним транспортом : [навч. посіб. для студ.

напряму «Транспортні технології» вищ. навч. закл.] / П.Р. Левковець, Д.В. Зеркалов,

О.І. Мельниченко, О.Г. Казаченко. – [2-ге вид., випр. та доп.]. – К. : Арістей, 2008. –

420 с.

6. Прокудін Г.С. Моделі і методи оптимізації перевезень у транспортних

системах / Г.С. Прокудін. – К. : НТУ, 2006. – 224 с.

7. Вельможин А. В. Теория организации и управления автомобильными

перевозками: логистический аспект формирования перевозочных процессов /

А.В. Вельможин, В.А. Гудков. – Волгоград : ВолГПИ, 2001. – 320 с.

8. Единая транспортная система : [учебник для вузов] / В. Г. Галабурда,

В. А. Персианов, А. А. Тимошин; под ред. В. Г. Галабурды. – [2-е изд.]. – М. :

Транспорт, 2001. – 303 с.

9. Танцюра Є.В. Організація міжнародних перевезень вантажів

автомобільним транспортом : [навч. посібник] / Є.В. Танцюра, В.А. Ковальов,

Л.Г. Зайончик та ін. – К. : Укрінтеравтосервіс, 2003. – 157 с.

10. Данчук В.Д. Комп’ютерні технології статистичного аналізу на

транспорті : [навч. посібник] / В.Д. Данчук, Г.С. Прокудін, О.І. Цуканов,

Н.М. Цимбал. – К. : НТУ, 2013. – 280 с.

11. Іванюта І.Д. Елементи теорії ймовірностей та математичної статистики :

[навч. посібн. для студ. вищ. навч. закл.] / І.Д. Іванюта, В.І. Рибалка, І.А. Рудоміно-

Дусятська. – К. : ВД «Слово», 2006. – 272 с.

http://readbookz.com/book/34/1557.html

32

5. ДИСЦИПЛІНА «ДОСЛІДЖЕННЯ ОПЕРАЦІЙ

В ТРАНСПОРТНИХ СИСТЕМАХ»

1. Загальні поняття дослідження операцій

Місце дослідження операцій у системі теоретичних дисциплін та в діяльності

людини. Виникнення науки «Дослідження операцій» у 40-і роки минулого століття

та розвиток у теперішній час. Внесок зарубіжних вчених у розвиток науки

«Дослідження операцій» (А. Кофман, Р. Акофф, Р. Беллман, Г. Данціг, Дж. Нейман,

Т. Сааті та інш.). Внесок вітчизняних вчених у розвиток певних розділів

дослідження операцій (Л.В. Канторович – лінійне програмування, Н.П. Бусленко –

імітаційне моделювання складних систем, В.С. Міхалевич – методи дискретної

оптимізації і теорія розкладів, Д.Б. Юдін – стохастичне програмування, М.М.

Моісеєв – теорія ієрархічних систем і числові методи теорії оптимального

управління, Л.С. Понтрягін – принцип максимуму, що застосовується при

оптимізації неперервних систем та багато інш.).

Означення дослідження операцій. Предмет та мета дисципліни. Структурні

елементи задачі дослідження операцій. Типові задачі дослідження операцій – задачі

управління запасами, транспортні задачі, задачі масового обслуговування, задачі

вибору маршруту і т.д. Особливість операційних досліджень: системний підхід,

вибір оптимального або субоптимального рішень, комплексність.

Математичні методи, що використовуються для рішення задач дослідження

операцій: теорія ймовірностей, теорія масового обслуговування, теорія ігор та

статистичних рішень, методи математичного програмування, імітаційне

моделювання та ін.

Поняття операції Приклади задач дослідження операцій. Основні поняття дослідження

операцій: операція, рішення, оптимальне та субоптимальне рішення. Означення.

Структурні елементи задачі дослідження операцій. Приклади.

Основна задача дослідження операцій, допоміжні задачі. Ефективність

операції. Числові критерії оцінки, показник ефективності W, цільова функція.

Специфіка виду показника (усереднений за математичним очікуванням та

імовірнісний). Приклади вибору W. Задачі на максимізацію та мінімізацію цільової

функції.

Оцінка операції за кількома показниками Коректна постановка задачі. Необхідність кількісного аналізу ефективності.

Приклад оцінки діяльності підприємства.

Комплексна оцінка ефективності операції за кількома показниками: складений

критерій у вигляді дробі та його недоліки: складений критерій у вигляді “зваженої

суми” та правильний вибір «ваг» показників. Зведення до «головного» показника та

метод послідовних уступок. Остаточний вибір рішення.

Основні етапи операційних досліджень

Постановка задачі дослідження операцій (за змістом). Формалізація задачі та

побудова математичної моделі. Знаходження оптимального рішення. Область

застосування математичного апарату. Перевірка моделі на адекватність та її

33

коригування. Реалізація рішення – самостійна операційна задача.

Типові класи задач дослідження операцій та їх систематизація за змістовною

постановкою: управління запасами; розподілення ресурсів: ремонту та заміни

обладнання; масового обслуговування; впорядкування (календарного планування,

складання розкладів); сітьового планування; вибору маршрутів; комбіновані задачі.

Приклади задач. Постановка кожної задачі та її особливості. Критерії

оптимальності.

2. Задачі прийняття рішення

Процес прийняття рішення

Труднощі, що виникають у процесі прийняття рішень. Елементи процесу

прийняття рішень: мета; відповідальна особа прийняття рішень (ОПР);

альтернативні рішення; зовнішнє середовище; наслідки рішення; правила вибору

рішення.

Поняття про вирішальне правило. Теорія прийняття рішень. Інформація про

перевагу. Аксіоматична теорія корисності Дж. фон Неймана і О. Моргенштерна).

Функція корисності як міра цінності прийнятого рішення.

Класифікація задач прийняття рішення

Задачі прийняття рішення в умовах визначеності (детермінований випадок

задачі дослідження операцій). Показник ефективності W = f(а, х, Y), Постановка

задачі. Способи рішення задач на максимум і мінімум, обмеження. Математичне

програмування.

Задачі прийняття рішення в умовах ризику

Задачі прийняття рішення в умовах невизначеності. Оптимізація рішень в

умовах невизначеності W = f(а, х, Y),. Умова та постановка задачі. Можливі підходи

до рішення у випадках, коли: а) Y- випадкові величини; б) Y- нестатистичної

природи).

Методи знаходження рішення в умовах невизначеності: а) переведення Y до

категорії заданих умов (до детермінованої схеми); б) оптимізація за середнім; в)

локально-оптимальне рішення; г) компромісне рішення.

Ігрові методи знаходження оптимального рішення

Елементи теорії статистичних рішень. Постановка гри з природою. Побудова

матриці виграшів та матриці ризиків. Критерії вибору рішення в умовах

невизначеності: Вальда, Лапласа, Байєса-Лапласа, Гурвіца, Севіджа, Ходжа-Лемана,

Гермейєра. Знаходження оптимальної стратегії. Умови використання різних

критеріїв. Рекомендації до застосування різних критеріїв.

Елементи теорії ігор. Задачі прийняття рішення в умовах конфліктних

ситуацій. Основні означення, поняття і деякі положення теорії ігор (максимін,

мінімакс, стратегії гравців, ціна гри, сідлова точка, оптимальна стратегія).

Постановка гри з розумним противником. Побудова платіжної матриці. Матрична

гра двох гравців з нульовою сумою. Змішані стратегії. Основна теорема теорії ігор

(теорема Неймана). Рекомендації рішення гри п*п. Правила спрощення ігор.

Застосування табличного процесора MS Excel в ігрових методах знаходження

оптимального рішення.

34

3. Математичне моделювання

Поняття «математична модель»

Означення математичної моделі (ММ). Побудова ММ — II етап дослідження

операцій. Зміст етапу побудови ММ. Цінність математичного моделювання.

Вимоги, що пред'являються до математичних моделей.

Класифікація моделей: а) за ступенем відповідності об'єкту (ізоморфні,

гомоморфні); б) за принципом моделювання (фізичні, аналогові, символьні,

імітаційні); в) за необхідністю врахування випадкових факторів (детерміновані та

стохастичні); г) за поведінкою у перехідному режимі (статичні та динамічні); д) за

наявністю керованих факторів (конструктивні та дескриптивні); є) за видом цільової

функції (лінійні, нелінійні, дискретні).

Імітаційне моделювання

Імітаційне моделювання як засіб дослідження систем. Зміст моделювання:

аналіз досліджуваної системи; побудова математичної моделі («модель для ЕОМ»,

«програмна модель»). Переваги та недоліки імітаційного моделювання. Основні

критерії застосування методу імітаційного моделювання.

Приклад побудови математичної моделі руху щільного транспортного потоку

методом імітаційного моделювання. Прийняті обмеження при побудові

математичної моделі руху щільного транспортного потоку. Розробка алгоритму, що

описує процес руху. Складання рівнянь, що описують процес руху, за геометричною

побудовою. Математична модель досліджуваного процесу. Побудова програмної

моделі. Формування інформаційних масивів.

Побудова фізичних моделей на базі теорії подібності. Використання

аналогових моделей. Різновиди символьних моделей. Застосування імітаційного

моделювання. Різновиди моделей на ЕОМ.

Метод статистичних випробувань (метод Монте-Карло). Ідея, умови та

доцільність застосування методу. Одержання випадкового числа R. Застосування

методу Монте-Карло у задачах дослідження операцій.

Дослідження операцій методом імітаційного моделювання з застосуванням

табличного процесора MS Excel.

4. Елементи теорії масового обслуговування

Застосування систем масового обслуговування на транспорті

Предмет теорії масового обслуговування (ТМО). Становлення ТМО як науки.

Вклад в розвиток науки вчених А.К. Ерланга, Б.В. Гнеденка, А.Я. Хінчина та ін.

Область застосування систем масового обслуговування (СМО) на практиці.

Приклади СМО. Загальний опис процесів масового обслуговування. Застосування

ТМО для опису руху транспортного потоку. Імовірнісний характер транспортного

потоку, масовість процесу руху Робота дороги по пропуску автомобілів з позиції

ТМО. Інші приклади СМО на транспорті.

Основні поняття ТМО: процес обслуговування, вхідний потік заявок, канал

обслуговування, вихідний потік заявок, дисципліна обслуговування, дисципліна

черги, пріоритет обслуговування заявок.

Функціонування систем масового обслуговування Означення СМО. Склад і класифікація СМО, Поняття «канал

35

обслуговування». Параметри каналу обслуговування.

Деякі основні поняття теорії імовірності та теорії масового обслуговування

стосовно елементів системи «водій - автомобіль - дорога».

Найпростіший потік заявок. Характеристики потоку заявок. Параметри СМО,

характеристики ефективності функціонування СМО.

Предмет ТМО - встановлення залежності між характером потоку заявок,

продуктивністю окремого каналу, кількістю каналів та ефективністю


Визначення параметрів і показників роботи СМО

Одноканальна СМО з необмеженим очікуванням, з пуассонівським вхідним

потоком, експоненціальним розподілом часу обслуговування заявок при дисципліні

обслуговування «перший прибув – першого обслуговано» (FІFО) в усталеному

режимі. Визначення параметрів СМО (в термінах теорії імовірності, ТМО, фізичний

зміст). Прийняті припущення. Усереднені та імовірнісні показники якості

функціонування одноканальної СМО. Основні математичні залежності утворення

черг та затримок при пуассонівському вхідному потоці і експоненціальній

тривалості обслуговування.

Багатоканальна СМО з пуассонівським вхідним потоком і експоненціальним

часом обслуговування. Визначення параметрів і усереднених показників якості

функціонування багатоканальної СМО. Математичні залежності утворення черг та

затримок. Коефіцієнт використання обслуговуючого пристрою, приведена щільність

заявок Z. Вплив коефіцієнта Z на процес утворення черг і затримок. Порівняння

результатів розрахунку роботи багатоканальних СМО з рівномірним і

нерівномірним розподілом заявок та аналіз ефективності обслуговуючих пристроїв.

Використання імовірнісних моделей для раціональної організації роботи

транспортних систем.

СМО з очікуванням

Загальний аналіз. Означення та діапазон умов обмеження. Поняття і

означення: чиста система з очікуванням, система змішаного типу, чиста система з

відмовами. Дисципліна черги. Особливості та математичний апарат для кожного

типу системи.

Марковські процеси. Розмічені графи станів системи. Правило складання

рівнянь Колмогорова. Нормувальна умова. Фізичний зміст та практичне значення

граничних ймовірностей.

Чиста СМО з необмеженим часом очікування в черзі. Умова існування

усталеного режиму. Формули для визначення граничних ймовірностей станів

системи.

Одноканальна та багатоканальна СМО з відмовами. Формули Ерланга.

Замкнені СМО та їх особливості. Характеристики ефективності роботи

одноканальної замкненої СМО. Порівняння з характеристиками СМО з відмовами.

Приклади розрахунків СМО.

Розрахунок, дослідження і аналіз параметрів СМО із застосуванням


36

5. Елементи математичного програмування

Застосування лінійного програмування Лінійне програмування – один з широковідомих методів математичного

програмування. Особливості задач лінійного програмування (ЗЛП).

Задача про харчовий раціон (вихідні дані, умовні позначення, склад раціону,

склад елементів, постановка задачі, загальна вартість раціону L, математичний запис

– система умов-обмежень, формалізована постановка задачі, L → тіп). Задача про

перевезення (за попередньою схемою).

Основна задача лінійного програмування

Основна задача лінійного програмування (ОЗЛП) — задача лінійного

програмування з обмеженнями-рівняннями. Постановка ОЗЛП. Означення

допустимого та оптимального рішень. Варіанти рішень ОЗЛП. Питання про

існування допустимих рішень ОЗЛП.

Деякі положення лінійної алгебри: матриця системи лінійних рівнянь,

розширена матриця, ранг матриці, умова сумісності, загальний ранг системи,

властивості рангу системи r.

Структура ЗЛП: у випадку r = n; у випадку r < п. Геометрична інтерпретація

ОЗЛП для випадку п-т=2. Питання про існування області допустимих рішень

(ОДР). Знаходження оптимального рішення із числа допустимих для випадку п-т=2.

Геометрична інтерпретація знаходження оптимального рішення із числа

допустимих для випадку п-т=2. Побудова ОДР та основної прямої (4 варіанти).

Знаходження координати точки А (х1* , х2

*) – оптимального рішення ОЗЛП.

Знаходження оптимальних значень базисних змінних. Загальні закономірності

рішень ОЗЛП для випадку п-т=2. Поняття опорного рішення, опорної точки.

Геометрична інтерпретація знаходження оптимального рішення із числа

допустимих для випадку п-т=3. Знаходження оптимального рішення (вершина,

грань або площина), знаходження опорної точки (х1* , х2

* , х3* ) - вершини

багатогранника.

Симплекс-метод розв'язання ЗЛП. Ідея методу: послідовний перехід від одного

допустимого базисного рішення до іншого з поступовим зменшенням значення

цільової функції. Знаходження оптимального рішення за обмежену кількість кроків.

Розв’язання транспортної задачі симплексним методом за допомогою


Дискретне програмування

Постановка задачі дискретного програмування у загальної формі. Обмеження,

що накладають на змінні.

Лінійне цілочислове програмування – розділ дискретного програмування.

Постановка задачі вибору (задачі про призначення). Угорський метод для задачі про

призначення. Поняття незалежного нуля. Сутність попереднього етапу. Перший,

другий і третій етапи чергової ітерації. Розв’язання транспортної задачі закріплення

рухомого складу угорським методом.

Постановка задачі про комівояжера. Метод гілок та меж для задач

цілочислового програмування. Геометрична інтерпретація методу гілок та меж.

Алгоритм методу гілок та меж для задачі про комівояжера.

Комбінаторні методи розв’язання задач про призначення та комівояжера

37

комбінаторними методами.

Розв’язання задачі про призначення рухомого складу за допомогою


Динамічне програмування

Багатокрокові операції. Постановка задачі оптимізації управління. Задача

управління запасами. Геометрична інтерпретація процесу розподілу запасів.

Випадок детермінованого стаціонарного попиту.

Транспортна задача

Постановка транспортної задачі за критерієм вартості та за критерієм часу.

Формалізація транспортної задачі (три умови). Особливості транспортної задачі

Термінологія: перевезення, план перевезень, допустимий план, опорний план,

оптимальний план.

Складання транспортної таблиці. Розв'язування транспортної задачі.

Транспортна задача з неправильним балансом. Побудова опорного плану методом

«північно-західного кута».

Знаходження оптимального рішення транспортної задачі. Алгоритм

оптимізації плану перевезень. Поняття циклу, ціни циклу. Мета і зміст методів

потенціалів, розподільного, найменшого елементу. Умова можливості поліпшення

плану.

Розв’язання задачі про призначення рухомого складу за допомогою


Розв’язання транспортної задачі за допомогою табличного процесора MS

Excel.

6. Оптимальне планування організації вантажних перевезень на

транспортних мережах

Математична модель організації вантажних перевезень. Оптимізація

вантажних перевезень на дорожньо-транспортній мережі (ДТМ). Зведення

мережевого представлення вантажних перевезень к матричному вигляду.

Знаходження оптимального плану перевезень вантажу у транспортній таблиці (ТТ).

Метод знаходження найкоротших маршрутів транспортування вантажів на ДТМ

(метод Дейкстри).

Зведення транспортної задачі до загальної задачі лінійного програмування.

Симплексний метод знаходження оптимальних планів вантажних перевезень.

Оптимізація незбалансованих вантажних перевезень на ДТМ за допомогою методу

фіктивного вузла. Оптимізація незбалансованих вантажних перевезень у ТТ за

допомогою методів фіктивного постачальника/споживача, пропорційного та

різністного балансування обсягів транспортування вантажів.

Розв’язання сітьової транспортної задачі за допомогою табличного процесора

MS Excel.

7. Сітьове планування управління

Постановка задачі планування комплексу робіт. Структурно-часова таблиця,

упорядкування, ранги робіт. Побудова часового сітьового графіку. Критичний шлях.

Резерви часу на некритичних дугах. Алгоритм задачі сітьового планування

38

управління. Оптимізація плану комплексу робіт. Раціональне використання робочої

сили під час виконання сітьового графіку. Визначення часових параметрів сітьового

графіку – подій і робіт. Застосування методів теорії розкладів у транспортної

діяльності автопідприємства.


1. Предмет «Дослідження операцій в транспортних системах» та його

місце в процесі формування спеціалістів в галузі організації перевезень і управління

на транспорті.

2. Сформулювати основну задачу дослідження операцій та визначити такі

поняття, як ефективність операції, числові критерії оцінки, показник ефективності

W, цільова функція.

3. Навести зміст основних етапів операційних досліджень та типових

класів задач дослідження операцій.

4. Формування загальної задачі лінійного програмування (ЛП) з

обмеженнями у вигляді рівнянь (ЗЗЛП).

5. Формування задачі лінійного програмування з обмеженнями у вигляді

нерівностей (ЗЛПН).

6. Правила переходу від ЗЗЛП до ЗЛПН і навпаки.

7. Ранг системи обмежень, засоби його визначення. Умови та область

існування множини можливих рішень.

8. Існуючі алгоритми пошуку оптимального рішення ЗЗЛП.

9. Алгоритм симплекс-методу розв'язування ЗЗЛП. Ідея методу, його

переваги порівняно з методом повного перебору.

10. Основний та штучний базиси змінних, правила переводу змінних з

одного базису до іншого із застосуванням симплекс-таблиць.

11. Збалансована транспортна задача (задача про перевезення вантажів –

ТЗ), її постановка як ЗЗЛП. Особливості ТЗ, що обумовлюють спрощення її

розв'язання ТЗ за допомогою транспортних таблиць (ТТ).

12. Метод північно-західного кута як метод пошуку початкового (опорного)

плану перевезень.

13. Розподільчий метод оптимізації перевезень у ТТ.

14. Оптимізація плану перевезень методом транспортних потенціалів.

15. Метод знаходження найкоротших маршрутів транспортування вантажів

на дорожньо-транспортній мережі (ДТМ).

16. Методи рішення незбалансованих ТЗ, в яких замовлення на обсяги

перевезень перевищує наявність вантажів у постачальників.

17. Методи рішення незбалансованих ТЗ, в яких наявність вантажів у

постачальників перевищує замовлення на обсяги перевезень.

18. Оптимізація перевезень вантажів у сітьовій постановці. Метод

потенціалів і його застосування для пошуку оптимального плану перевезень

вантажів у транспортних мережах (ТМ).

19. Розв'язання сітьових задач перевезень без урахування обмежень на

39

пропускну здатність окремих ділянок ТМ.

20. Знаходження оптимального плану перевезень вантажів на ДТМ методом

потенціалів.

21. Задачі дискретного (цілочислового) програмування (ЦП). Приклади

подібних задач.

22. Математичне формулювання задачі ЦП.

23. Метод Гоморі (метод відсікаючих плоскостей) для рішення задач ЦП.

24. Угорський метод розв’язання транспортної задачі про призначення

рухомого складу.

25. Метод гілок та границь для рішення задачі комівояжера.

26. Системи масового обслуговування (СМО), їх види, призначення.

Приклади СМО на транспорті.

27. Потоки заявок та обслуговувань, їх характеристики. Основні види

потоків у СМО.

28. Потік Пуассона, його властивості. Найпростішій потік послідовності

часових інтервалів між подіями як частковий випадок стаціонарного потоку

Пуассона. Характеристики його розподілу.

29. Потоки з післядією. Основна модель опису потоків з післядією – потоки

Ерланга. Вплив порядку потоку Ерланга на характеристики його розподілу.

30. Основні ознаки, що відрізняють найпростіші потоки від стаціонарних

потоків з післядією.

31. Найбільш сприйнятливі закони розподілу ймовірностей часових

інтервалів в потоках заявок та обслуговувань, що застосовуються в СМО.

32. Представлення СМО у вигляді графу станів та переходів. Правила

складання систем диференційних рівнянь Колмогорова, що описують стани СМО.

33. Поняття про сталі режими роботи СМО. Умови існування сталих

режимів.

34. Трансформація систем диференційних рівнянь Колмогорова стосовно

сталих режимів СМО. Основне правило їх складання для сталих режимів СМО.

35. Умови існування сталих режимів в СМО з обмеженням черги чекання та

без її обмеження.

36. Одноканальна СМО з обмеженням за довжиною черги. Граф станів,

чисельні характеристики. Приклади подібних СМО на транспорті.

37. Багатоканальна СМО з обмеженням за довжиною черги. Граф станів,

чисельні характеристики. Приклади подібних СМО на транспорті.

38. Одноканальна СМО з необмеженою чергою. Граф станів, чисельні

характеристики. Приклади подібних СМО на транспорті.

39. Багатоканальна СМО з необмеженою чергою. Граф станів, чисельні


40. Одноканальна СМО з відмовами. Граф станів, чисельні характеристики.

Приклади подібних СМО на транспорті.

41. Багатоканальна СМО з відмовами. Граф станів, чисельні


42. Аналіз незамкнених СМО із застосуванням стандартних комп’ютерних

технологій.

40

43. Замкнуті одноканальні СМО. Графи станів, їх чисельні характеристики.

Приклади подібних СМО на транспорті.

44. Замкнуті багатоканальні СМО. Графи станів, їх чисельні


45. Сітьове планування комплексу робіт. Основні поняття.

46. Представлення комплексу робіт у вигляді сітьового графа.

47. Структурна таблиця комплексу робіт, правила її упорядкування.

48. Сітьовий графік. Визначення критичного шляху, критичних робіт та

резервів часу для некритичних робіт за допомогою сітьового графіку.

49. Табличний метод визначення критичних та некритичних робіт з

відповідними резервами часу, загального терміну виконання всього комплексу

робіт.

50. Приклади застосування сітьових графіків для розв'язання різноманітних

задач планування робіт на транспорті.

51. Поліпшення планування комплексу взаємопов’язаних робіт з метою

кращого використання робочої сили.

52. Формулювання задач оптимізації сітьового планування у вигляді задачі

лінійного програмування. Визначення цільової функції та обмежень при оптимізації

зазначених задач.

53. Поліпшення планування комплексу робіт з метою зменшення загального

строку виконання всього комплексу робіт.

54. Оптимізація сітьових графіків з метою скорочення загального строку

виконання робіт шляхом інвестицій коштів в критичні роботи.

55. Навести класифікацію задач прийняття рішень і визначити поняття

задачі прийняття рішення в умовах ризику.

56. Теорія ігор (теорія прийняття рішень в умовах невизначеності). Основні

поняття.

57. Правило складання платіжної матриці в іграх з нульовою сумою.

58. Поняття верхньої та нижньої ціни гри. Їх визначення.

59. Умова пошуку рішення гри 2×2 у чистих стратегіях. Поняття сідлової

точки.

60. Визначення змішаної стратегії поведінки учасників ігор в задачах різної

розмірності. Умови застосування змішаних стратегій.

61. Основна теорема Оуена щодо співвідношення виграшу в іграх зі

змішаними стратегіями та верхньої та нижньої ціни гри в чистих стратегіях.

62. Формулювання гри у поняттях лінійного програмування. Врахування

вимоги забезпечення позитивності платіжної матриці.

63. Ітеративний метод розв’язання задач теорії ігор.

64. Задачі прийняття рішень в умовах невизначеності (ігри з «природою»).

Їх принципова різниця від задач ігор з активним (розумним) супротивником.

65. Прийняття рішення в іграх з «природою» на базі критерію

максимального середнього виграшу (критерію Лапласа).

66. Прийняття рішення в іграх з «природою» на базі критерію обережного

спостерігача (критерію Вальда).

67. Прийняття рішення в іграх з «природою» на базі критерію мінімального

41

ризику (критерію Севіджа).

68. Прийняття рішення в іграх з «природою» на базі критерію песимізму-

оптимізму (критерію Гурвіца).

69. Застосування методів теорії розкладів у транспортної діяльності

автопідприємств.


1. Вентцель Е.С. Исследование операцій: задачи, принципы, методология /

Е.С. Вентцель. – М. : Наука, Главная ред. физ.-мат. л-ры, 1980. – 208 с.

2. Вентцель Е.С. Исследование операций / Е.С. Вентцель. – М. : Советское

радио, 1972. – 552 с.

3. Вол М. Анализ транспортных систем / М. Вол, Б. Мартин /

Сокращенный пер. с англ. – М. : Транспорт, 1981. – 516 с.

4. Зайченко Ю.П. Исследование операций : [учебное пособие для

студентов вузов] / Ю.П. Зайченко. – К. : ВШ, 1979. – 392 с.

5. Калужский Я.А. Применение теории массового обслуживания в

проектировании дорог / Я.А. Калужский, И.В. Бегма. – М. : Транспорт, 1969. – 136 с.

6. Кофман А. Методы и модели исследования операций / А. Кофман / Пер.

с франц. под редакцией Н.П. Бусленко. – М. : Мир, 1977. – 523 с.

7. Кремер Н.Ш. Исследование операций в экономике / Н.Ш. Кремер. – М. :

Изд-во ЮНИТИ, 1997. – 407 с.

8. Кунда Н.Т. Дослідження операцій в транспортних системах : [навч.

посіб. для студ. напряму «Транспортні технології» ВНЗ] / Н.Т. Кунда. – К. :

Видавничий дім «Слово», 2008 – 400 с.

9. Кунда Н.Т. Дослідження операцій у транспортних системах : [мет. вказ.

для викон. дом. завд. студ. напряму «Транспортні технології» ВНЗ] / Н.Т. Кунда,

Г.М. Бутейко. – К. : Видавничий дім «Слово», 2009 – 52 с.

10. Кунда Н.Т. Транспортна задача : [мет. вказ. до вивч. дисц. «Дослідження

операцій у транспортних системах»] / Н.Т. Кунда, О.М. Куницька, С.Д. Радкевич. –

К. : НТУ, 2008 – 48 с.

11. Прокудін Г.С. Моделі і методи оптимізації перевезень у транспортних

системах / Г.С. Прокудін. – К. : НТУ, 2006. – 224 с.

12. Прокудін Г.С. Дослідження операцій в транспортних системах : [метод.

вказ. до викон. курс. проекту з дисц. «Дослідження операцій в транспортних

системах» для студ. напряму підг. 6.070101 «Транспортні технології»] /

Г.С. Прокудін, О.С. Дудник. – К. : НТУ, 2013. – 96 с.

13. Прокудін Г.С. Комп’ютерні технології статистичного аналізу на

транспорті / Г.С. Прокудін, В.Д. Данчук, О.І. Цуканов, Н.М. Цимбал. – К. : НТУ,

2013. – 280 с.

14. Сильянов В.В. Теория транспортных потоков в проектировании дорог и

организации дорожного движения / В.В. Сильянов. – М. : Транспорт, 1977. – 303 с.

15. Хэмди А. Таха Введение в исследование операций [7-е издание] / Хэмди

А. Таха; Пер. с англ. – М. : Издательский дом «Вильямс», 2005. – 903 с.

42

16. Четверухін Б.М. Дослідження операцій в транспортних системах.

Частина 3. : [навчальний пособник] / Б.М. Четверухин. – К. : НТУ, 2004, – 100 с.

17. Шарапов О.Д. Системний аналіз : [навч. посібник] / О.Д. Шарапов. – К. :

ВШ, 1992. – 304 с.

18. Шеннон Р. Имитационное моделирование систем – искусство и наука /

Р. Шеннон / Пер. с англ. – М. : Мир, 1978. – 418 с.

43

КРИТЕРІЇ

оцінювання відповіді вступника на фахових вступних випробуваннях

для вступу на навчання для здобуття ступеня магістра, ОКР спеціаліста

за спеціальністю 275 «Транспортні технології (автомобільний транспорт)»

(спеціалізація «Організація міжнародних перевезень»)

Загальна оцінка за фахове вступне випробування складається із суми балів,

виставлених за відповіді на кожне з трьох питань білета, та обчислюється за формулою:

3

1iiББ

,

де Бі – кількість балів за відповідь на і-те питання.

При оцінюванні відповіді на кожне питання використовуються такі критерії:

– оцінка 24 – 33 балів ставиться вступнику, який виявив всебічні, систематизовані

та глибокі знання навчально-програмного матеріалу, вміє вільно виконувати завдання,

передбачені освітньо-професійною програмою (далі ОПП) підготовки бакалавра

відповідного напряму. Як правило, така оцінка ставиться вступникам, які засвоїли основні

теоретичні поняття фахових дисциплін, здатні практично їх застосовувати, володіють

професійними навичками, вміють отримувати нові результати на основі здобутих знань,

виконали завдання на 80…100 %;

– оцінка 16 – 23 балів ставиться вступнику, який виявив хороші знання навчально-

програмного матеріалу, в цілому успішно виконав завдання, передбаченні ОПП

підготовки бакалавра. Як правило, така оцінка ставиться вступникам, які виявили

систематизований характер знань з фахових дисциплін, вміють розв’язувати стандартні

завдання та здатні до самостійної обробки, поповнення та оновлення набутої інформації,

виконали завдання на 60…80 %;

– оцінка 8 – 15 балів ставиться вступнику, який виявив достатні знання навчально-

програмного матеріалу, але допускає незначні помилки. Як правило, така оцінка ставиться

вступникам, які в достатній мірі (на 50…60 %) виконали запропоноване завдання;

– оцінка 0 – 7 балів ставиться вступнику, який виявив неповноту знань основного

навчально-програмного матеріалу та допустив принципові помилки при виконанні

передбачених програмою завдань. Як правило, така оцінка ставиться вступникам, які

виконали поставленні завдання менше, ніж на 50 %.

Загальна оцінка від 0 до 23 балів вважається незадовільною.

44

КРИТЕРІЇ

оцінювання відповіді вступника на фахових вступних випробуваннях

(співбесіді) для вступу на навчання для здобуття ступеня магістра,

ОКР спеціаліста за спеціальністю

275 «Транспортні технології (автомобільний транспорт)»

(спеціалізація «Організація міжнародних перевезень») іноземних громадян

Результат співбесіди оцінюється за шкалою від 0 до 100 балів.

Результат визначається у такій послідовності:

1) виставляються бали за відповіді на кожне запропоноване питання

виходячи із наведених у таблиці 1 вимог до відповіді;

Таблиця 1 – Вимоги до відповіді вступника

Кількість балів

за відповіді на

одне питання

Вимоги до відповіді

24…33

Вступник виявив всебічні, систематизовані та глибокі знання

навчально-програмного матеріалу, вміє вільно виконувати

завдання, передбачені освітньо-професійною програмою

(ОПП) підготовки бакалавра відповідного напряму. Як

правило, така оцінка ставиться вступникам, які засвоїли

основні теоретичні поняття фахових дисциплін, здатні

практично їх застосовувати, володіють професійними

навичками, вміють отримувати нові результати на основі

здобутих знань, виконали завдання на 80…100 %.

16…23

Вступник виявив хороші знання навчально-програмного

матеріалу, в цілому успішно виконав завдання, передбачені

ОПП підготовки бакалавра. Як правило, така оцінка ставиться

вступникам, які виявили систематизований характер знань з

фахових дисциплін, вміють розв’язувати стандартні завдання

та здатні до самостійної обробки, поповнення та оновлення

набутої інформації, виконали завдання на 60…80 %.

8…15

Вступник виявив достатні знання навчально-програмного

матеріалу, але допускає незначні помилки. Як правило, така

оцінка ставиться вступникам, які в достатній мірі (на

50…60 %) виконали запропоноване завдання.

0…7

Вступник виявив неповноту знань основного навчально-

програмного матеріалу та допустив принципові помилки при

виконанні передбачених програмою завдань. Як правило, така

оцінка ставиться вступникам, які виконали запропоноване

завдання менше, ніж на 50 %.

45

2) визначається сумарна кількість балів Б за відповіді на всі питання за

формулою:

3

1iiББ

,

де Бі – кількість балів за відповідь на і-те питання.

Загальна оцінка від 0 до 23 балів вважається незадовільною.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ...

Documents