derevoobrobnyk_issue_24_2012

cmyk

№24 (306) 18 грудня – 28 січня 2013 року

л і с о в е г о с п о д а р с т в о д е р е в о о б р о б к а м е б л е в а п р о м и с л о в і с т ь

В с е у к р а ї н с ь к а г а л у з е В а г а з е т а

Два роки тому експерти «Sippo» вже були в Україні, щоб налагодити співпра-цю із українськими дере-вообробниками. Загалом за період із 2007 по 2012 роки за сприяння громад-ської організації Громадсь-ке об’єднання «Агентство сприяння сталому розвит-ку Карпатського регіону «Форза» та фінансуван-ня «Sippo» Закарпатської, Львівської, Івано-Франківсь-

кої областей 8 деревооб-робних підприємств узяли участь у десяти найбільших європейських галузевих виставках. Цьогоріч пред-ставники «Sippo» Сабін Ган-Форнет, Курт Вютріх і Сте-фано Гвідесе також запро-понували деревообробним підприємствам взяти участь у найбільших міжнародних спеціалізованих виставках, навчальних поїздках, нала-годити співпрацю з партне-

рами в країнах Євросоюзу та Швейцарії. Отож 27 лис-топада у Львові українські деревообробники, пред-ставники органів влади, ЗМІ, профільних навчаль-них закладів та лісового сектору зібралися разом на семінарі «Успішний експорт до Швейцарії та ЄС. Можли-вості для українських дере-вообробних підприємств».

Закінчення на с. 5

Українським деревообробникам допоможе уряд ШвейцаріїЯке українське підприємство не мріє експортувати свою продукцію за кордон? Але масштабні ринки – це не тільки великі гроші, а й постійна боротьба за виживання. З наміром допомогти українцям у організації експорту продукції до Львова завітали фахівці Швейцарської програми сприяння імпорту («Sippo»).

Деревообробник №24 (306) 18 грудня – 28 січня 2013 року�

cmyk

ринок

Засновник та видавець ТзОВ «Редакція газети

«Деревообробник»

ДиректорМихайло Ковальчук

Шеф-редакторПетро Баландюх

------------Головний редакторЛюбомир Коваль

Поштова адреса:а/с 5911, м. Львів, 79054

Адреса редакції:вул. Садова, 2а,

м. Львів, УкраїнаТел./факс:

(032) 244-11-64,244-11-65

e-mail: [email protected]

www.derevo.com.ua

Передплатний індекс:

22346

ТзОВ «Деревообробник», 2012

Свідоцтво про державнуреєстраціюКВ №4094

від 17.03.2000 р.

Періодичність – двічі на місяць.

Тираж – 10 000 примірників.Ціна договірна.

--------------Погляди авторів публікацій

не завжди збігаютьсяз думкою редакції.

Редакція залишає за собоюправо не листуватися

з читачами.Рукописи не рецензуємо

і не повертаємо.За достовірність поданоїу матеріалах інформації

відповідаютьавтори матеріалів.

За зміст і достовірністьінформації у рекламнихта інших повідомленнях

і за якість рекламованоготовару відповідає

рекламодавець.

Передрук дозволеноз письмової згоди редакції.

-----------Газета «Деревообробник»

є учасникоммедіа-групи «ПромІнфо»

www.prominfo.com.ua-----------

Газета надрукована у СП «Полі»(м. Львів,

вул. Ак. Лазаренка, 6б).Замовлення №

©

У Європі спостеріга-лося сповільнення гос-подарської діяльності, що перевершило попередні очікування у четвертому кварталі 2011-го і торк-нулося економіки багать-ох країн. Причиною цього несподівано глибокого спаду значною мірою стало те, що усвідомлювані ризики щодо перспектив зростання, конкуренто-спроможності й суверенної платоспроможності в охоп-лених кризою периферій-них країнах та Італії досяг-ли свого піку. Вирішальну роль тут відіграв банківсь-кий сектор, що поширив ці проблеми на весь регіон.

Оскільки облігації внут-рішніх державних позик утримують банки, зростан-ня усвідомлюваних ризи-ків неплатоспроможності окремих держав призвело до того, що їм знову стало важче залучати кошти, а виплати за доходами від цінних паперів та над-бавками за ризик зросли. Ці широко розповсюджені тенденції значно сповіль-нили зростання в окремих країнах, і це свідчить як про їхню вразливість в умовах кризи, так і про глибинні проблеми та причини, що їх зумовили, витоки яких слід шукати, передусім, у фіскальному становищі та вразливості фінансового сектора.

Відмінності в економіч-ній динаміці серед окре-

мих країн Єврозони знач-ніші, ніж у часи піднесення 2003–2008 р. р. У центрі кризи залишаються Греція, Ірландія та Португалія. Її розгортання під час спаду найбільше торкнулося Італії та меншою мірою Іспанії, де економічна активність у четвертому кварталі поміт-но скоротилася.

В інших європейських країнах, як у Єврозоні, так і поза її межами, еконо-мічна активність послаби-лася, внаслідок чого вони зазнали м’якої рецесії або, принаймні, опинилися на її порозі.

Ситуація стабілізувала-ся на початку січня 2012 року: на фінансовому ринку з’явилися ознаки оптимізму, а господарську діяльність стимулювали заохочувальні сигнали. На ринку облігацій скороти-лася різниця між дохідніс-тю державних позикових облігацій у Німеччині та їх дохідністю в інших краї-нах, за винятком тих із них, що охоплені кризою.

Який вигляд матимуть короткотермінові перспек-тиви та ризики у Європі, залежить головним чином від того, як розгортати-муться події у Єврозоні. В огляді перспектив роз-витку світової економіки загалом зазначається, що завдяки низці спеціаль-них послідовних заходів, а також дій наступального характеру, вжитих у напря-

мі вирішення кризи, полі-тикам вдалося стримати її наростання у своїх краї-нах. Під впливом остан-ніх позитивних тенденцій очікують і подальшої нор-малізації нестабільності та коливань у дохідності державних позикових облігацій, хоча у деяких випадках перспективи майбутньої стабілізації у фіскальній сфері залежа-тимуть власне від можли-вого зростання.

З огляду на все це, очі-кують, що протягом 2012 року економічне зростан-ня у Європі посилиться.

У 2012 році річний при-ріст становитиме 0,25%, що помітно менше ніж у 2011-му році (2%), головним чином через від’ємний перехідний залишок із дру-гої половини 2011 року. У Єврозоні фактичний ВВП

у першій половині 2012 року, як очікують, знизить-ся до річного рівня 0,5%, а після того почне віднов-люватися. Є підстави очі-кувати, що рецесія буде незначна і нетривала. У багатьох країнах уже зрос-ла впевненість в економіці та покращилися фінансові умови, ймовірно, збіль-шуватиметься і зовнішній попит з інших регіонів.

І навпаки, у Греції та Португалії, де ще триває адаптація до спільних про-грам ЄС і МВФ, а також в Італії та Іспанії, де попри посилення фіскальних інтервенцій різниця в дохідності між облігація-ми державної позики зали-шається високою, рецесія матиме масштабніший характер, а відновлення, як очікують, розпочнеться лише у 2013 році.

В інших країнах, еконо-міці яких у Європі належить провідна роль, навпаки, передбачають зростання, головним чином завдяки підвищенню попиту у світі та перспективам посилен-ня економік країн, що є основою Єврозони. Багато з цих країн уникли велико-го докризового дисбалан-су, а разом з тим – знач-ного дисбалансу на рівні домашніх господарств і урядів. Завдяки цьому криза у Єврозоні не роз-повсюджувалася так інтен-сивно. І навпаки, на почат-ку 2012 року зростання у Сполученому Королівстві, фінансовий сектор якого дуже постраждав від сві-тової кризи, буде слабким, так само, як і відновлення, що йому передуватиме.

Переклад редакції

Звіт EUMABOIS: Європейська економікаЯк ми обіцяли, пропонуємо нашим читачам матеріали щорічного звіту EUMABOIS (публікуються скорочено). Нагадуємо, що цей звіт цікавий однією особливістю – тим, що презентує усе європейське виробництво зі сходу на захід, від Росії до Португалії. У попередньому номері ви вже мали змогу ознайомитися зі вступним словом президента Європейської федерації виробників деревообробного обладнання Франца-Йозефа Бютферінга. Цей матеріал присвячений короткому огляду європейської економіки.

Відповідно до нових даних, які нещодавно оприлюднило FAO, у середньому, порівняно з 2010 роком, у 2011-му світове вироб-ництво основних видів лісової продукції зросло на 1–4%, що може свідчити про його поступо-вий вихід з рецесії.

Обсяг виробництва листових деревних матеріалів і паперу в 2011 році був вищим від докризо-

вого рівня 2007 року, і для нього характерний відносно високий ріст у багатьох регіонах світу, тоді як світове виробництво діло-вої круглої деревини, незважаю-чи на трипроцентне збільшення в 2011 році порівняно з 2010-м, ще не досягло докризового рівня.

На ринках целюлозно-папе-рової продукції зростання було доволі незначним у період з

2007 по 2011 рр. – приблизно 1% на рік. Однак спостеріга-ються величезні розбіжності на регіональному рівні: в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні целю-лозно-паперове виробництво та споживання значно зросли, тоді як у Європі й Північній Америці, навпаки, знизилися.

Китай посилює свої позиції на ринКах лісової проДуКції

Китай посилює свою роль виробника лісової продукції та

стає другим найбільшим вироб-ником пиломатеріалів після США, потіснивши Канаду. Також Китай зміцнив провідні позиції у всіх інших країнах з виробництва лис-тових деревних матеріалів, папе-ру й картону. У 2011 році частка Китаю у світовому виробництві пиломатеріалів становила 11%, листових деревних матеріалів – 38% і паперу – 26%.

Китай також відіграє важли-ву роль у міжнародній торгівлі лісовою продукцією як найбіль-ший імпортер ділової круглої деревини, пиломатеріалів, папе-ру та макулатури і найбільший експортер листових деревних матеріалів. Він посідає п’яте місце у світі за обсягами імпорту паперу й картону, незважаючи на значне збільшення обсягів внут-рішнього виробництва з 2007 року. У 2011-му обсяг китайсько-го імпорту за усіма видами лісо-вої продукції сягнув $43 млрд, і зараз його частка становить 16% вартості світового імпорту.

зміни у виробничій струКтурі росії

За останні п’ять років зміни-лася структура лісової промисло-вості й торгівлі Російської Феде-рації, найбільшій країні світу за площею лісів. Наприклад, експорт ділового круглого лісу зменшився на 29 млн м3, або майже на 60%, а виробництво пиломатеріалів, нав-паки, збільшилося на 3 млн м3, або на 8%. За той же період обсяг експорту пиломатеріалів із Росії зріс на 13%.

Величезна частка експорту круглого лісу з цієї країни раніше припадала на Китай, однак з 2007 по 2009 роки вона значно зменшилася в результаті запровадження в Росії експортних обмежень на вивезен-ня колод. Проте Китай компенсував брак ділового круглого лісу, збіль-шивши імпорт з інших основних країн-виробників, у тому числі США, Канади й Нової Зеландії.

Підготував Володимир ЛУЖНЯК

Лісовий сектор промисловості поступово відновлюється

Китай і Азіатсько-Тихоокеанський регіон посилюють свої позиції на світових ринках лісової продукції.

�Деревообробник №24 (306) 18 грудня – 28 січня 2013 року

cmyk

компанія

Продається крайко-фрезерний верстат BRANDT Optimat FTK 130 2008 року, не був у користуванні. (06�5�) 56-�01

Пропонуємо лінійні лазери для позначення лінії розкроювання деревини. пп «інтер оніс»

(067) �8-44-09�, (0��) �4�-41-99

Розробляємо режими і технології сушіння п/м, проектуємо і монтуємо сушильне обладнання. (0��) ��1-00-14, (067) 679-�5-4�

Продається пилорама «Бобер-2». Найбільший

діаметр колоди - 1000 мм; найбільша довжина - 6700 мм; найменша довжина - 1000 мм. Ціна – 44000 грн (050) �17�518

Продається чотири-бiчник «Weinig U22», «Salvadeo» з шириною стругання 500 мм, форматно-разкрiйний верстат. (050) 989-7�-07, (0�7) �54-��-0�

Комерційні огоЛоШення

– Розкажіть, будь ласка, коротко про свою компанію.

– Польська компанія «Ro-Ma» виготовляє різальні інструменти, пили для деревини із 1974 року. Виготовляємо широкі стрічкові, рамні, столярні та дискові пили. Ми можемо задовольнити по-треби вимогливих клієнтів, бо маємо великий парк обладнання та сучасне виробництво. П’ять років тому компанія переїхала із Варшави у Сестшень, і на сьо-годні маємо фабрику зі сучасним обладнанням площею 11 тис. м2. «Ro-Ma» робить пили із якісної сталі, які мають тривалий період служби і не потребують додатко-вих фінансових витрат. Можна купити і дешевші пили, але така продукція є одноразовою. Ми ж гарантуємо якість своїх пил, тому й маємо хорошу репутацію як у Польщі, так і в Україні та Росії.

– Для виробництва пил використовуєте польську сталь чи імпортну?

– У нашому виробництві використовуємо тільки імпортну сталь. Пропонуємо леза з німець-кої та шведської сталі. Основна мета компанії «Ro-Ma» полягає у тому, щоб надати клієнтові про-дукт із урахуванням специфіки його застосування. Таким чином, у кожній товарній групі клієнт знайде широкий спектр товарів і сам вирішить, яких розмірів і з якої сталі хоче мати пилку, а також які послуги бажає отри-мати від нашої компанії. Обсяг надання послуг залежить від асортиментної групи пил. Серед-ні стрічкові та столярні пилки «Ro-Ma» гартує, загострює і роз-водить, а широкі – стелітує, плю-щить, вальцює та загострює. Най-ширший спектр послуг доступний для рамних пил: стелітування,

розведенняа, хромування, різні види планок і різні компенса-ційні отвори. «Ro-Ma» виробляє також рамні пили у міні-версії – «Short Trak» різних видів на індивідуальний запит клієнта. Найчастіше на замовлення клієн-тів робимо дискові пили. Для нас важливо, щоб продукт був опти-мальним для клієнта і максималь-но відповідав його виробничим потребам. Тому передусім важ-ливо зробити правильний вибір, залежно від призначення пили, типу деревини, яку необхідно розпилювати, а також визначи-ти вид і спосіб підготовки пили. Слід пам’ятати, що первісна еко-номія при покупці пили може бути уявною. Купівля «сирої» пили потребує зусиль і затрат для підготовки її до роботи. Слід доручити підготовку пили про-фесіоналам і скористатися виго-дами, які ви отримаєте внаслідок кращої роботи інструменту.

– На якому обладнанні виготовляєте пили?

– Завод «Ro-Ma» повніс-тю забезпечений обладнанням останнього покоління. Пили виготовляють на виробничих лініях таких компаній, як «Ideal», «Vollmer», «ISELI», «Schaal», «Prima Industrie».

– Компанія планує продов-жувати інвестування в розши-рення та модернізацію вироб-ництва?

– «Ro-Ma» працює на ринку вже 38 років, і весь цей час фірма інвестує кошти. За змоги і потреби, ми завжди змінювали, доповнювали та модернізували обладнання. Найбільші інвестиції останніх років пов’язані з перене-сенням виробництва компанії у Сестшень. Нинішня штаб-кварти-ра «Ro-Ma» – це завод XXI століт-

тя, один із найсучасніших у Цент-ральній та Східній Європі. Щороку компанія продовжує розширюва-ти асортимент техніки, купуючи нове обладнання для підвищен-ня якості продуктів і потужності виробництва. Ми купили велику кількість верстатів, призначених для виробництва широких і рам-них пил. У 2012 році модернізу-вали загострення середніх стріч-кових пил – це найпопулярніша група продуктів. У зв’язку з цим сподіваємося на позитивні від-гуки наших клієнтів про якість загострювання пил «Gold Säge» і «Silver Säge».

– Компанія «Ro-Ma» цьо-горіч була на українській ви-ставці «Лісдеревмаш» у Києві. Як минула для Вас ця виставка і які очікування від українсь-кого ринку?

– На українському ринку нас знають багато років, але нині маємо трохи проблеми через те, що з’явилося багато підро-бок наших пил. Тому зараз на українському ринку спрямо-вуємо зусилля на «відвоюван-ня» втрачених позицій. Вистав-ка «Лісдеревмаш» у Києві була дуже вдалою для нас. Підходило багато зацікавлених підприєм-ців, і я вважаю, що маємо хороші шанси на відбудову українсько-го ринку для компанії «Ro-Ma». Тепер в Україні продаємо менше, ніж колись, але хочемо змінити цю тенденцію на краще.

– Які види стрічкових пил компанії популярні на українському ринку?

– В Україні популярні серед-ні стрічкові пили. Маємо 4 види середніх пил: «Tytan Säge», «Gold Säge», «Safir Säge» та «Silver Säge». Усі доступні у версії з гартовани-ми зубами. Особливо популяр-

ні на українському ринку пили «Gold Säge» та «Silver Säge».

– На які зарубіжні ринки, крім України та Росії, продаєте пили? Де найбільший попит на продук-цію фірми (крім Польщі)?

– Експортуємо пили в різні країни світу. Значна части-на нашого експорту – це східні ринки. Крім України та Росії, про-даємо нашу продукцію в Білорусь, Литву та Латвію. Пили з логотипом «Ro-Ma» становлять значну частку румунського ринку, а також таких країн, як Чилі та Південно-Афри-канська Республіка. Ще наши-ми ринками збуту є Швейцарія, Німеччина, Швеція, Італія, Велика Британія, Фінляндія і Чехія.

– Які плани компанії на найближче майбутнє?

– Плануємо вихід на російсь-кий ринок зі широкими стрічкови-ми пилами. Цей продукт ми кіль-ка років розвиваємо у Польщі – тут він дуже популярний. Також надаємо сервіс і різні додаткові послуги. Це продукт для спе-ціалізованих закладів, і ми хоче-мо розвинути продаж цих пил на українському ринку. Також хочемо суттєво збільшити прода-жі рамних і столярних пил. Нині продаємо в Україні в основному стрічкові пили і намагаємося від-новити обсяги продажу, які мали кілька років тому.

Розмовляла Оксана СКОРИК

Задоволення потреб клієнта і висока якість продукції – основні складові успіхуНа жаль, в останні кризові роки практично немає компаній, які вкладають кошти у власний розвиток. Однак нам вдалося знайти таку – це польська фірма «Ro-Ma», яка ось уже протягом 38 років виготовляє пили та системно удосконалює якість своєї продукції, інвестуючи у розширення та модернізацію виробничого процесу, а також підвищуючи якість використовуваних матеріалів. Компанія постійно представляє свої пили на спеціалізованих виставках у Польщі, Німеччині, Росії, Білорусі та Україні. На виставці у Москві нам вдалося поспілкуватись із маркетологом компанії – пані Івоною Пачуською, яка поділилася з нами історією розвитку компанії, планами на майбутнє та особливостями виробництва пил «Ro-Ma».

хронологія розвитКу Компанії

8.0�.1974 р. – роман слупецкі заснував у Варшаві ремісниче підприємство, яке виготовляло вироби з металу для подальшої гальванічної обробки

1979 р. – розпочато вироб-ництво вузьких стрічкових пилок для столярної промисловості

1989 р. – розпочато експорт пил у Єгипет, нігерію і сирію

1989 р. – фірма отримала назву «Ro-Ma»

199� р. – «Ro-Ma» вперше взяла участь у виставці «DREMA» у познані

1994 р. – розширення вироб-ництва – виготовлення стрічко-вих пилок для деревообробної промисловості, рамних пил та широких лісопильних пил

1996 р. – розширення пропо-зиції на пили з німецької сталі

�004 р. – компанія отримала сертифікат системи управління якістю у відповідності з нормою PN-EN ISO 9001:�001

�005 р. – розпочалося будів-ництво нового офісу в сестшені, поблизу Варшави

�006 р. – реалізація інвес-тиційного проекту «придбання сучасної виробничої лінії»

�006 р. – «Ro-Ma» вступає в елітний клуб «Gazel Biznesu»

�007 р. – підприємство пере-несено з Варшави до сестшені

Деревообробник №24 (306) 18 грудня – 28 січня 2013 року4

cmyk

обладнання

Німецький підрозділ шведського концерну «BRUKS» має назву «BRUKS Kloeckner GmbH». Фірма працює із 1897 року, а з 50-х років минулого століття виготовляє рубальні машини та допоміжне обладнання (транспортери, сита, накопичувачі, молоткові млини тощо).

Для прикладу, рубальна машина «DH1200x1500L» вагою 120 т має ножовий ротор діаметром 2,8 м і 18 подавальних вальців. Залежно від потужності встановлених елект-родвигунів, за годину на високоякісну тріску вона здатна переробити до 500 м3 сирови-ни – від кускових відходів і рубкових залишків до цілісних колод та хлистів (зазвичай, низькоякісну паливну деревину).

Фото 1. Відвантаження найбільшої у світі рубальної машини «DH1200x1500L» на ЦПК в Австрію

Попит на таке обладнання зростає нині з багатьох причин. По-перше, виробництво модернізують, відтак, встановлення великої кількості подрібнювачів просто втрачає сенс і ефективність. Це ж стосується і будівництва нових заводів із виробництва плит і ЦПК. По-друге, запровадження нових технологій, таких як біоенергетика, потребує відповідної техніки для переробки відповідної сировини. Наприклад, пелетні заводи спершу були призначені для того, щоб із низькосортної деревини отримати сучасне паливо у великій кількості.

Фото 2. Обкорувальний барабан і велика рубальна машина на пелетному заводі у США

Інакше деревина надовго залишатиметься в лісі або її роздадуть приватникам для ручного розкроювання на дрова. Однак велика її частина пропадає, тоді як у розвине-них країнах енергетичні компанії, плитні та пелетні заводи борються за цю сировину. У тому числі й екологи, адже частину рубкових залишків у подрібненому вигляді необ-хідно залишати на лісосіці.

Фото 3. Подавання матеріалу на виготовлення паливної тріски на електростанції в Італії

Надійна та багаторічна робота подрібнювального обладнання потребує від вироб-ника значного досвіду та використання спеціальної техніки і приладів для грамотної експлуатації.

у чому віДмінністьПри встановленні головного двигуна потужністю понад 400 кВт «BRUKS» викорис-

товує плоскопасову передачу, а для спрощення обслуговування рубальних машини – спеціальну платформу на них і невеликий кран для заміни ножів. Для під’єднаня таких великих двигунів до мережі потрібен спеціальний пусковий прилад – гідравлічний або електричний. До того ж старт рубальної машини (розгін ротора) потребує багато часу – близько 15 хв. Це ж стосується і зупинки – потрібні спеціальні гальмівні сис-теми, без яких обертання ротора триває понад 20 хв. Окрім того, для прокручування ротора та його фіксування необхідні спеціальні пристрої – зробити це вручну важко та небезпечно, а ножі замінюють майже щоденно.

Фото 4. Привід ротора за допомогою плоскопасової передачі

Замінювання ножів такого розміру – теж відповідальна справа, і, окрім згаданих крана та набору запасних ножів, необхідна спеціальна конструкція ротора та затиск-них планок, а також відповідний інструмент, аби працювати швидко та якісно.

Фото 5. Процес замінювання ножів

Зазвичай при замовленні аналогічного обладнання клієнти забувають, про які обсяги переробки йдеться, та про сировину, яку переробляють на цих установах. Крива та більш-менш рівна, довга та коротка, сира та суха, різнопорідна та різнорозмірна, у вигляді кругляку та різних відходів – щогодини сотні кубометрів деревини підвозять, продають, переробляють і передають на склад, де об’єм деревини у вигляді сипкого матеріалу збільшується в рази. При, скажімо, 100 м3 деревини – це три вантажівки з дровами та п’ять вагонів тріски на виході щогодини. І це далеко не межа продуктив-ності, наприклад, для популярних нині міні-ТЕС. Концерн «BRUKS» виготовляє і поста-чає не лише головне обладнання, а й потрібну периферію загалом.

Фото 6. Варіант встановлення лінії для рубання низькоякісної деревини в індустріальних масштабах. Типове рішен-ня щодо очищення від сміття, піску та каміння із подаванням кругляку та кускових відходів,із металодетектором, операторським та допоміжними транспортерами.

Аналогічні установки для подрібнення деревини компанія постачає як у сусідні країни (Румунію, Угорщину), так і в Україну – обладнання успішно працює на підпри-ємствах у Береговому, Ємільчиному, Кіровограді та інших містах.

Володимир ОСІПОВ,директор зі збуту в країнах СНД концерну «BRUKS»

ефективність подрібненняВелика барабанна рубальна машина серії «DH» від провідного виробника «BRUKS»У статті йтиметься про великі барабанні рубальні машини, аналогів яким на території пострадянського простору не випускають. Та й виробників подібного обладнання у світі небагато, провідний серед яких – концерн «BRUKS». До сегмента «великих» компанія відносить рубальні машини, що здатні переробляти матеріал будь-якої довжини та діаметром понад 300 мм.

5Деревообробник №24 (306) 18 грудня – 28 січня 2013 року

cmyk

семінар

Чесно кажучи, семінар був дуже цікавим, адже учасники отримали змогу не тільки більше дізнатися про програму «Sippo» та про те, як взяти у ній участь, а й багато нового про сучасні тен-денції дизайну та інновації на ринку технічної деревини, особ-ливості законодавства, логісти-ки, транспортування та складу-вання під час експорту, про сер-тифікацію ланцюжка поставок і останніх вимог щодо експорту продукції в ЄС.

Але розглянемо все за поряд-ком. Спочатку були офіційне від-криття і привітання від організа-торів Ірини Щоки (ГО «Форза») та Сабін Ган-Форнет (Швейцарське бюро співробітництва в Україні). З привітанням до присутніх у залі звернувся також Юрій Гром’як, головний інженер і заступник начальника Львівського управлін-ня лісового та мисливського гос-подарства. А потім кожен учасник заходу вставав і розповідав кілька слів про себе та своє підприємс-тво, чому його зацікавив семінар і програма «Sippo». Після офіційної частини та доповідей учасники мали змогу індивідуально поспіл-куватися із експертами програми: були організовані круглі столи, де кожен мав змогу поставити питання, які його цікавлять, дізна-тися більше про участь у вистав-ках і про особливості експорту продукції у країни ЄС.

Що таКе «Sippo»– Давайте розпочнемо з того,

хто ми є, як нас фінансують та що ми прагнемо робити. Також хочемо чітко сформулювати наші критерії до вас, – звернулася до присутніх координатор проектів «Sippo» Сабін Ган-Форнет. – Наша мета – щоб експортер та імпортер потиснули руки один одному. І для цього ми шукаємо ті підприємства, продукцію яких хочемо імпорту-вати, а з вашого боку ви повинні бути готові її експортувати.

Причому експерти програми зауважують, що, починаючи екс-портувати на західні ринки, треба бути готовим до будь-якого роз-

витку подій, щоб не було розча-рувань, спричинених завищеними очікуваннями. «Ми прагнемо, щоб ви збільшували свій оборот, кіль-кість робочих місць», – наголо-сила під час свого виступу Сабін Ган-Форнет. Але варто розуміти, що «Sippo» не є стандартною програмою. Вона має керувати-ся та надихатися власне підпри-ємством, яке хоче експортувати. А вже експерти «Sippo» намага-тимуться допомогти у реалізації задумів потенційного експортера. Наприклад, якщо на підприємстві фахівці мають намір навчитися використовувати нові технології чи статистичні дані або дізнатися більше про технології продажів, експерти програми можуть орга-нізувати відповідний тренінг.

Сама програма складається із трьох складових: інформації, навчання і зустрічей експортерів та імпортерів. І вже успішно пра-цює у 14 країнах. А у питаннях деревини експерти програми постійно працюють з Колумбією, Сербією, Боснією та Герцогови-ною, Індонезією та Україною.

А тепер докладніше власне про деревину, а точніше, вироби з неї, з якими й працює програма. До поняття технічної деревини, за версією «Sippo», належить уся продукція, вироблена із дере-вини, окрім готових меблів. А це досить широкий асортимент: від панелей з масиву дереви-ни до збірних будинків. Інакше кажучи, всі вироби з деревини, які збільшують додану вартість сировини, окрім меблів. Але у Швейцарському бюро розвитку є експерти, які займаються саме меблями, тож меблевики мають можливість звернутися до них.

Наголосимо також, що про-грама «Sippo» фінансується уря-дом Швейцарії та дотує промоцію малих і середніх підприємств.

Проте, як визнала пані Ган-Форнет, визначення малих і середніх підприємств – це як жуйка. «Ми вивчили статисти-ку світового банку, українське законодавство, але врешті-решт визначилися, що саме кількість працівників і щорічний товаро-обіг формує зв’язок між цими

показниками, формує визначен-ня про середні та малі підпри-ємства», – розповіла вона.

Але якщо у понятті малого та середнього підприємства є певна гнучкість, то те, на чому напо-лягає програма і де нема жод-ної гнучкості, – що підприємс-тво повинно бути стовідсотково українським. І звичайно, у нього має бути палке бажання експор-тувати продукцію у Євросоюз, тому що це доволі складно. І саме тут «Sippo» радо надасть і знання, і допомогу, щоб наміри експорту-вати стали реальністю. Ще одне дуже важливе правило – продажі мають відбуватися прямо, а не через посередника. Погодьтеся, це важко для тих українських виробників, які звикли працювати через агента. Крім того, потрібно добре володіти англійською або німецькою мовами.

Сабін Ган-Форнет також нада-ла рекомендації щодо презентації продукції, підготовки до участі у міжнародних виставках і запропо-нувала присутнім взяти участь у найбільшій міжнародній виставці комплектуючих для виробництва меблів та будівельних виробів із дерева «Interzum», яка відбудеть-ся у м. Кельні (Німеччина) 13–16 травня 2013 року. У «Sippo» там буде власний павільйон і кожно-му підприємству програма може надати місце площею 10–15 м2, щоб підприємство представило найперспективнішу продукцію, яка може зацікавити західного споживача.

на еКспорт – із новими тенДенціями

Та щоб експортувати, слід знати про всі несподіванки, які чигають на експортера-початківця.

– При виході на нові ринки ви матимете справу з багатьма підприємствами, які виготовля-ють продукцію, схожу на вашу, а, отже, вашими конкурентами, – зазначив Курт Вютріх, один із експертів «Sippo». – Тому вам потрібно модернізувати, трохи переробити продукцію, втілити деякі інновації, щоб мати конку-рентну перевагу.

Наприклад, однією із ринкових тенденцій є те, що панелі та плити із деревини стають дедалі легши-ми. Однією із перших, хто помі-тив цю тенденцію, стала компанія «IKEA». Її покупці часто хочуть складати свої меблі самі, відповід-но деталі їх мають бути неважки-

ми, щоб одна людина могла легко занести їх на 5 поверх і без про-блем скласти. А попит, як відомо, породжує пропозицію.

Ще один приклад – використан-ня під час реконструкції старих будинків, таких, яких багато у цен-трі Львова, плит із спіненим полі-мером. Фундамент будинків вже не такий міцний, але оскільки така плита є дуже легкою, навантажен-ня на нього мінімальні.

Наступна тенденція – вико-ристання замінників деревини, особливо задля збереження лісів. Прогрес не стоїть на місці – і для виробництва балок, панелей, дощок почали використовувати бамбук. Тим більше, що в Азії та Північній Америці його дуже багато та й швидкість росту цієї трави вражає. Зрізаний бамбук пресують, він набуває високої щільності і витривалості, після чого з нього можна створювати різні матеріали. З екологічної точки зору це дуже цікавий екс-перимент.

Та, як кажуть, не бамбуком єдиним, – як сировину для виго-товлення плит почали викорис-товувати суміш деревини і тер-мопластів. Таким чином можна змінювати характеристики виро-бу. На відміну від звичайної деревини, такий виріб не тріскає, не розширюється, не реагує на зовнішні впливи.

Ще одна популярна тенденція, особливо у Центральній Європі, – будівництво із деревини. У Швей-царії, як і в Україні, дерев’яні будинки будують століттями. Але зараз технологія змінилася. Євро-пейці почали використовувати такі каркаси, які можна скласти власноруч. Це як конструктор «Лего» – тільки для дорослих. Загалом складається враження, що тенденція під назвою «зроби сам» цілком полонила європей-ців. Хороші шанси на успішний експорт мають і фірми, які за-ймаються так званою інженер-ною деревиною.

Інновації – річ дуже важли-ва. Як відомо, фасади з деревини з часом сіріють. І що ж приду-мали підприємці? Вони вирі-шили: а чому б не зробити цей фасад відразу сірим, щоб поку-пець відразу бачив, яким стане його будинок? Наслідком стала розробка технології, яка «зсірює» фасад за 3 місяці, а не за 5 років, як це зазвичай відбувається під впливом природних умов.

Але повернемося до тенден-цій. Остання, проте не менш важ-лива, – це використання вторин-ної сировини. Наприклад від-ходи перемелюють, змішують із природним клеєм таніном і отри-мують плити, виготовлені фак-тично із відходів. Така тенденція криє в собі великий потенціал і багато підприємців зацікавлені розвивати цей напрям.

– Завжди є місце для нових удосконалень, для нових ідей, – підсумував свою доповідь Курт Вютріх. – Коли ви розробляєте щось нове чи маєте намір це зро-бити, потрібно брати до уваги економічні, екологічні факто-ри. Створюючи новий продукт, ви маєте чітко уявляти, якими є тенденції і потреби покупців. Дуже часто підприємці просто копіюють те, що робить конку-рент, і продають товар за дешев-шою ціною або роблять його якіс-нішим. Це один шлях. Але є й інший – придумати і додати якусь інноваційність, творчий момент.

Для прикладу, населення у Європі та Швейцарії старіє. Отже, їм потрібні зовсім інші меблі, ніж людям, які ще повні сил. Тобто є потреба у меблях, зручних для 70-річної людини, яка вже не має сил, щоб дістати щось із верх- ньої полиці на двометровій висо-ті. Такі нюанси потрібно врахову-вати. Ще один приклад – у Швей-царії багато людей, які воліють не створювати сім’ї, а мешкають самі, отже, і конструкція меблів їм по-трібна інша, ніж сім’ям із дітьми. І така початкова інформація дуже важлива, адже саме з неї потрібно робити висновок що цим цільовим групам потрібно і як забезпечити їхні цільові потреби?

Звичайно, продукція має бути функціональною, але треба вра-ховувати і матеріал чи комбінацію матеріалів, які ви застосовувати-мете, і дизайн. І навіть тоді, коли вже повністю готова розробка нового продукту, слід визначити, чи є він економічно вигідним і чи його реально виготовляти.

Це тільки невелика частинка із того, що відбувалося на семі-нарі. У наступному номері ми розповімо вам про ринок дереви-ни, логістику, транспортування та складування, зосередимося на регуляції ЄС поставок деревини та виробів із неї тощо. Тобто далі, як кажуть, буде.

Оксана ОПРИСК

Закінчення. Поч. на с. 1

Українським деревообробникам допоможе уряд ШвейцаріїДовіДКаШвейцарська програ-

ма сприяння імпорту («Sippo») фінансується Швейцарським секретаріа-том економіки SECO уряду Швейцарії. Ця програма надає підтримку малим і середнім підприємствам з країн, що розвивають-ся, та країн з перехідною економікою у покращенні доступу їхньої продукції на ринки Швейцарії та Євро-пейського Союзу. «Sippo» підтримує заходи із пошу-ку партнерів у країнах ЄС та пропонує українським підприємствам участь на вигідних умовах у найбіль-ших європейських профіль-них виставках, навчальні поїздки, місії покупців.

Із інженерної деревини можна створювати такі цікаві композиції

Курт Вютріх розповідає про нові тенденції


cmyk

Від щирого серця вітаємо Вас з Новим роком і Різдвом Христовим! Бажаємо Вам добра, злагоди, міцного здоров’я, втілення задуманих планів та мрій!

ТОВ «Рехау»

Шановні друзі!Новий рік – свято-рубіж, коли ми підбиваємо підсумки

минулого року і ставимо цілі на майбутнє. Перегортаючи чергову сторінку життя, ми очікуємо цікавих ідей, радіс-них відкриттів і незабутніх миттєвостей. Нам не відомо, що принесе Новий рік, але ми сподіваємося на краще, зага-дуємо заповітні мрії.

Бажаю Вам, щоб Новий рік став щедрим для Вас на нові цікаві плани і творчі успіхи, приніс із собою смак нових перемог, упевненість у правильності обраної мети й енер-гію для її досягнення, а світле і прекрасне свято Різдва Христового зігріло душу та подарувало радість сімейного затишку.

Щасливого Вам Нового року і веселого Різдва!

З повагою, Василь Масюк,Президент УАДО

Шановні читачі газети «Деревообробник»!Концерн «BRUKS» у році, що минає, успішно працював в

Україні. Виготовлені нами рубальні машини та інші подріб-нювачі, сита для сортування тріски, різноманітні транс-портери, автоматичні склади, обладнання для підготовки деревної сировини нині мають величезний попит в Україні. Таке устаткування концерну «BRUKS» вже успішно працює на багатьох підприємствах, а завдяки газеті «Деревообробник» ми розповіли Вам про це.

Ми завжди раді й відкриті для спілкування з Вами і у 2013 році, а всі досягнення, як завжди, опише газета «Деревооброб-ник».

Бажаємо всім Вам успіхів і процвітання у 2013 році!З Новим роком!

Володимир Осіпов, концерн «BRUKS»

Колектив компанії «Кіілто-Клей» вітає партнерів і читачів з прийдеш-німи святами!

Хай Новий рік стане щедрим для Вас на цікаві плани і творчі успіхи, принесе багато нових перемог.

З Новим роком та Різдвом Христо-вим!

ТОВ «Кіілто-Клей»


cmyk

технологія

Компанія «IMAК Україна» працює на українському дерево-обробному ринку вже понад 15 років. Починала як постачаль-ник вживаного обладнання, а пізніше – нового. За час робо-ти вдалося накопичити великий досвід у всіх сферах первинної та вторинної деревообробки, однак найбільш тісно компанія співпрацює з виробниками две-рей, стільців, вікон, декоратив-ного багета, меблевих фасадів.

У Польщі фірма «IMAC» добре відома. Ми постачаємо туди сучасне обладнання, технології, працюємо з великими та дріб-ними виробниками стільців та дверей. В Україні ринок дверей і стільців розвинутий мало, хоча ми працюємо із найбільшими виробниками, багетно-картин-ного виробництва фактично немає. Багети завозять із Польщі, Франції, Іспанії, Китаю тощо. Для порівняння, в Польщі близько 20 фабрик виготовляють багети, і це є дуже прибутковий бізнес. В Україні поки що жодна фірма таким професійно не займається, хоча інвестиції, при належній організації, окуповуються за рік, максимум за два, – зазна-чає представник «IMAК Україна» Олександр Летичевський.

Цьогоріч компанія виріши-ла здивувати своїх клієнтів і перша на українському ринку презентувала обладнання для шовкотрафаретного друку. Про перспективи розвитку такої тех-нології в Україні нам розповів пан Олександр.

– На виставці «LISDEREV-MASH» ми показували досить нову для українських меблярів технологію – шовкотрафаретний друк на меблевих фасадах. Сама технологія шовкотрафаретного друку давня як світ, але її лише

починають використовувати в Україні. Ми вже ввели в експлу-атацію дві лінії для шовкотра-фаретного друку по фасадах. Очікуємо, що завдяки застосу-ванню цієї технології збут про-дукції зростатиме. Багато таких ліній працює в Італії. В Україні, я гадаю, попит на цю техніку і технологію буде великим. При-наймні ми на це розраховуємо, тому й вирішили це обладнання показати людям, адже ринок роз-вивається і споживач потребує якихось цікавих рішень, менше купує простого, хоче чогось складнішого.

У промислово розвину-тих країнах за останні роки в результаті появи нових машин, матеріалів і технологій якість трафаретного друку зросла. Без проблем друкують трафаретним способом лінії завтовшки 100 мкм і менше при оптимальній чіткості контура. Відтворення абсолютної точності розмірів трафаретних друкарських форм на відбитках дає змогу ствер-джувати, що якість цього спосо-бу друку рівноцінна класичним способам друку.

– Технологія дуже проста, – розповідає Олександр Летичевсь-кий. – Через трафарет нано-ситься малюнок. Фарбу можна використовувати будь-яку, на будь-якій основі, металік, неме-талік, будь-якого кольору. Дехто порівнює це із друком на стру-минному принтері, які є прак-тично на всіх меблевих фабри-ках. Але принтери не друкують фарбами із металіком і яскрави-ми непрозорими фарбами. У них використовують напівпрозоре чорнило. На склі це виглядає гарно, на білому тлі – ще нічого, але на темному тлі малюнка не видно. І ще принтери друкують

дуже повільно: один малюнок може друкуватися 20–30 хв, а тут за хвилину виходить до 10 деталей.

Окрім того, машина може друкувати до 4 кольорів. Тобто можна друкувати повноколірні малюнки із високою швидкістю, що дуже важливо для серійного виробництва. Верстат невиба-гливий до фарб, до умов. Фак-тично, при застосуванні облад-нання для шовкотрафаретного друку виробник фасадів отримує низку переваг: високу швид-кість, високу якість нанесення, широкий діапазон зображень.

– Це може бути об’ємний друк, друк під глянцевим лаком, ілюзія будь-якого натурального матеріалу. – Олександр Лети-чевський демонструє зразки із друком, який повністю імітує шкіру, із друком на глянцевій основі та на склі.

Наголосимо, що незважаючи на розвиток цифрових засобів друку, шовкотрафаретний друк у багатьох аспектах залишається незамінним – завдяки високій стійкості зображення, еколо-гічності та широкому спектру задруковуваних матеріалів.

Отож переваги шовкотра-фаретного друку такі: висока швидкість, хороша якість, деше-визна, мінімальні витрати.

– Якщо йдеться про серій-не виробництво меблів, причо-му дешевих, то ця технологія оптимальна, – підсумовує роз-мову Олександр Летичевський. – Хоч обладнання трошки доро-гувате, але швидко окуповуєть-ся, а завдяки високій швидкості виробництва і дешевій продукції на виході на неї вже є попит в Україні.

Оксана ОПРИСК

новинка на українському ринку – шовкотрафаретний друк на фасадахУ поліграфії трафаретний друк (шовкографія) відомий давно. Нанесення фарби через трафарет є універсальною технологією і може здійснюватися на папір (у тому числі картон), пластмасу, шкіру, дерево та інші матеріали. У Європі та світі цю технологію широко використовують також при роботі з деревиною – завдяки різноманітним можливостям її застосування, простоті й дешевизні.

завдяки такому верстатові на плиту можна нанести будь-який малюнок

Олександр Летичевський

Плита із шовкотрафаретним друком

Олександр Летичевський демонструє шовкотрафаретний друк на плиті

ДовіДКа Під час трафаретного друку

відбиток отримують шляхом проходження під тиском фарби через вічка трафаретної маски за допомогою друкарського ракеля. Запатентований у 1907 році в Манчестері під назвою «SILK SCREEN PRINTING» («друк через шовк», або «шовкодрук»).

Порівнянно з класичними і деякими новими способами друку, можливості яких обме-жені вибором формату, задруко-вуваних матеріалів і товщиною фарбового шару, трафаретний друк має такі переваги: вибір у широких межах формату, майже необмежені можливості друкувати на різноманітних матеріалах і виробах, плоских і об’ємних формах, широкий інтервал регулювання товщини фарбового шару та порівняно дешевий і простий спосіб виго-товлення друкарських форм.


cmyk

обладнання

«BlockPLUS™» – одна із передових сис-тем у сфері виробництва шпону, поза-як забезпечує високий вихід продукції, скорочує тривалість циклу лущення, що, своєю чергою, покращує пропускну здат-ність верстата. За словами користувачів, прилад покращує експлуатаційні власти-вості системи верстата: процес лущення розпочинається у момент першого обер-ту чурбака, до того ж немає неробочих прокручувань, якщо колода втягнута не- достатньо.

Оптимізатор завантажувального при-строю лущильного верстата «BlockPLUSтм» забезпечує точне сканування чурбака – зі ступенем деталізації у понад 10 разів вищим, аніж в інших системах. Необхідні дані система видає за допомогою чоти-рьох сенсорів. Колоду заміряють у 500 тис. точок, тоді як в аналогічних системах – як максимум у 36 тис. точок. Таким чином у пам’яті комп’ютера створюєть-ся тривимірна модель чурбака, що гене-рує оптимальне рішення щодо лущення. Застосування новітньої лазерної техно-логії сканування та обробки зображення точно вимірює кожну деталь поверхні (сучки, нерівності, отвори, надрізи тощо) з похибкою менше 3 мм.

На основі отриманої інформації про-грама видає команду щодо виконання операції згідно з рекомендованими пара-метрами, що у підсумку скорочує три-валість циклу лущення на 5–7% та підви-щує корисний вихід продукту на 2–3%.

Із урахуванням даних про стан поверх-ні чурбака автоматика верстата виставляє каретку безпосередньо, скажімо, за висту-пами, не відрізаючи їх, завдяки чому змен-шується кількість неробочих ходів. Окрім того, високоточний профіль дає змогу краще центрувати колоду. Відтак, за допо-могою точного вимірювання завдяки опти-мальному центруванню колоди, забезпечу-ють отримання повномірної стрічки шпону при оптимальному діаметрі чурбака.

Оскільки у процесі лущення діаметр чурбака зменшується, забезпечити мак-симальний вихід шпону з його поверхні вкрай важливо. Оскільки колоди мають неправильну форму, за межами найбіль-шого умовного циліндра, вписаного в коло чурбака, можна отримати придат-ні для використання «риб’ячі хвости» і смуги шпону.

Одна з найголовніших новацій «BlockPLUSтм» – фільтрування порожнини чи дірок чурбака. Традиційно прийняття

рішення щодо циліндра з оптимальни-ми параметрами передбачає математичне розширення діаметра циліндра в межах поточного сканування з одночасним пере-міщенням центру циліндра вбік від обме-жувальних точок даних (аж до досягнення максимального діаметра циліндра). Однак такий метод годиться лише для чурбаків із гладкою та однорідною поверхнею.

Відтак, пристрій «BlockPLUSтм» забез-печує:

• сканування всієї поверхні чурбака з надвисокою роздільною здатністю;

• фільтрування порожнин і здатність відрізняти придатний для використання шпон від відходів, котрі утворюються під час оциліндрування;

• можливість задавати точку входу ножа для отримання максимальної стріч-ки шпону;

• точна синхронізація роботи різаль-ної заслінки для сміття задля отримання першого придатного шару шпону.

Поверхневі порожнини чурбака утво-рюються внаслідок багатьох причин – наприклад, через аномалію росту дерев, канавки, залишені під час обробки колоди обкорувальним верстатом тощо. Зазвичай вони маленькі, відтак цінність отриму-ваного шпону можна значно підвищити, якщо забезпечити «вихід» оптимального циліндра за обмежувальні точки даних, математично «заповнивши» порожнини до заздалегідь встановленої межі. Ви-значення параметрів порожнини важли-ве для встановлення відповідного сорту шпону та сертифікації його ремонту.

На фото 1 зображена тривимірна модель поверхні чурбака, отримана за допомогою пристрою «BlockPLUSтм». Синя лінія відображає вісь обертання для ска-нування, червона – лінія, що проходить через центр окружності чурбака, яка теж зафарбована у червоний колір. Фільтро-вані або «заповнені» порожнини позна-чені на рисунку як заглибини в оптималь-ний циліндр, виділений теж червоним.

«BlockPLUSтм» встановлює чурбак у лущильному верстаті в положенні, яке дає змогу забирати шпон із найприйнят-нішими для виробника фанери порожни-нами, збільшуючи таким чином кількість можливих варіантів для отримання опти-мального виходу за межі найбільшого циліндра.

Підготувала Анна РОСТИЧ

З прицілом на оптимальністьЩоб забезпечити високий корисний вихід лущеного шпону, спеціалісти північноамериканської компанії «USNR» розробили сучасне програмне забезпечення для оптимізатора завантажувального пристрою лущильного верстата «BlockPLUS™». Програма визначає оптимальний діаметр чурбака та видає верстатові команду зрізати першу стрічку шпону з урахуванням індивідуальних характеристик сировини. Таким чином із чурбака отримують набагато більшу кількість продукту, аніж за раніше застосовуваною технологією.

Тривимірне зображення поверхні чурбака (зсередини)

Завантаження чурбака на лущильний верстат

Зелена лінія на поперечному зрізі проходить через порожнину чурбака

Докладні дані про порожнину чурбака

Вигляд зсередини порожнини чурбака, яку піддали лагодженню


cmyk

технологія

При виготовленні ДСП украй важливо рівномірно розподілити матеріал під час насипання. Фік-сування навіть найменших від-хилень від встановлених значень забезпечує оптимізацію вико-ристання сировини та енергії. Забезпечити відповідні допуски та досягти рівномірного розподі-лу сировини в усіх напрямках можна за допомогою спеціально-го обладнання.

До сьогодні, вважають спеціалісти, щільність плит вимірювали неточно. Адже вимірювальні сигнали струж-кового килима та готової про-дукції різні, навіть якщо їх щільність однакова. Річ у тім, що на вимірювальний сигнал додатково впливає і шлях, який він проходить крізь матеріал. Науковці називають це ефектом закалювання променів (beam hardening effekt). Компанія «Electronic Wood Systems» (далі – «EWS») прийняла це до уваги, тому враховує цей ефект при калібруванні розроблених нею вимірювальних приладів.

Для деревообробної галузі німецька компанія пропонує широкий спектр найсучаснішо-го обладнання, серед якого і пристрій для визначення маси на одиницю площі «MAAS-SCAN Mark 3». Стаціонарний

варіант приладу дуже компак-тний – його легко встанови-ти на формувальній дільни-ці або дозувальній стрічці. У разі нерівномірного розподілу можна відразу вплинути на рух транспортера. Окрім того, вплив факторів навколишньо-го середовища компенсується автоматично.

візуалізація ДанихРезультати вимірювальних

систем відображаються на моні-торах диспетчерів у вигляді даних та графіків. Деякі навіть багаторазово. Відтак, компанія «EWS» додатково розробила сучасну програму візуаліза-ції для вимірювальних при-ладів деревообробної галузі «PiperWare», що значно спрощує обслуговування. Попереджу-вальні та інші важливі сигнали програма відображає автоматич-но. Діагностувати усі прилади загалом можна одночасно. Однак можна зосередитися і на необ-

хідній у конкретний час інфор-мації, завдяки чому збільшити огляд даних й уникнути їхнього перенасичення. Цією програ-мою можна керувати інтуїтивно, без попереднього вивчення. За допомогою операційної систе-ми «GAUGE-CONTROLLER» можна аналізувати дані в реальному часі та обмінюватися інформа-цією через з’єднання із мережею «Feldbus».

Інженери компанії «EWS» спроектували програму «PiperWare» так, щоб її можна було застосовувати на всіх вимірювальних дільницях дере-вообробного виробництва. Окрім того, завдяки спеціальній про-грамі «EWS-Online Sypport», ком-панія має змогу консультувати й обслуговувати клієнтів дистан-ційно.

перевірКа лабораторієюОптимальна щільність про-

філю – вагомий фактор якості стружкових плит, дотримання

якого економить витрати, викли-кані підвищеним використан-ням матеріалу й енергії. Нині її визначають у лабораторних умовах вертикально вздовж профілю плити, тобто від вер-хньої до нижньої поверхонь. Для цього німецька компанія розробила спеціальний прилад «DENSE-LAB». Розмір досліджу-ваного взірця становить 50х50 мм. Рентгенівські промені пода-ються крізь діафрагму, в резуль-таті чого отримують тонку лінію, кожна з яких формує рисунок, який сканують уздовж за допо-могою крокового двигуна, щоб отримати діаграму щільності профілю.

Вимірювання щільності вкрай важливе для підтримки відповідних параметрів міцності та оптимізації використовува-них ресурсів (деревини, клею, електроенергії). У поверхневому шарі щільність може бути неви-сокою. Стружковий килим пода-ють у прес, де спершу сильно

стискають для отримання висо-кої щільності на поверхні плит. Для того, щоб середній шар був менш щільним, тиск зменшують, і плита прогрівається упродовж тривалого часу.

За цією інформацією систе-ма прогнозує середню щільність шліфованих плит. Адже збіль-шення щільності середнього шару ДСП робить її надто важ-кою. Різні параметри при цьому недопустимі, позаяк погіршують поперечну щільність матеріалу.

Відтак, прилад аналізує сере-дню щільність профілю, макси-мальне та мінімальне значен-ня вимірювального параметра, виводить середнє значення, визначає позиції шліфування, за допомогою збільшеного зобра-ження детально аналізує дані, порівнює профілі, накладаю-чи діаграми, та зберігає дані у пам’яті системи.

За матеріалами компанії, Анна РОСТИЧ

оптимальна щільність – висока якістьВисокої якості деревостружкових плит неможливо досягти без правильного розподілу стружки як у поздовжньому, так і в поперечному напрямках. Забезпечити його можна за допомогою спеціальної установки для визначення маси матеріалу на одиницю площі, котра, рухаючись упоперек рухові транспортера, забезпечує постійний контроль цього параметри.

Візуалізація інформації: 1 – поперечний розріз; 2 – тенденція. Кожна колонка відображає траверсний рух; 3 – відхилення від проектної величини; 4 – ковзна середня величина

Результати лабораторного вимірювання: 1 – номер взірця; 2 – номер базового параметра; 3 – графік базових показників; 4 – графік показ-ників вимірювання; 5 – таблиця оброблених результатів

Накопичувач взірців

Технічні характеристики приладу «MASS-SCAN»

Найменування характеристики

Показники

Технологіярентгенівські

промені

Струм анодний 0,02 mA

Напруга 40 kV

Спосіб роботитраверсний;покроковий;стаціонарний

Діапазон вимірювання

до 50 кг/м2 (стандарт)

Інтерфейссистема керування

і програмний контролер

Опція SPS

Прилад для вимірювання ваги на одиницю площі


cmyk

інтерВ’ю

«На меблевому вітчизняному ринку ми понад 15 років, – розповідає мене-джер компанії Віталій Величко. – Виго-товляємо фасади та решітки з MDF, декоративні елементи для оздоблення меблів, ламіновані плити. Нещодавно почали виготовляти міжкімнатні двері, які вперше представили восени на меб-левій виставці в Києві. Використовуємо MDF як вітчизняного, так і закордонного виробництва».

Компанія «Гранд-М» першою в Україні почала виготовляти меблеві фасади з MDF, а згодом і решітки з цього матеріалу як ексклюзивний продукт на вітчизняному ринку. Вибір на користь MDF фірма пояс-нює властивостями цього матеріалу: він легкий в обробці, дешевший за масив, однак не гірший за якістю, а подекуди й надійніший. Зокрема, при виготовленні решіток керівництво «Гранд-М» акцентує на якісному покритті (використовують, зокрема, плівки компаній «Confalonieri», Італія; «Schattdecor», Німеччина та «Kronospan», Польща), що не потребує додаткового покриття, на відміну від дерев’яних; забезпеченні різних типороз-мірів та двох типів переплетення (пря-мого та косого), на відміну від пластико-вих; наявності кількох варіантів кріплень

решіток до фасадів, постійній наявності продукції на складі; індивідуальному під-ході до виробництва; новітньому високо-якісному обладнанні.

«Продукцію виготовляємо на спеціаль-ному обладнанні, – продовжує представ-ник фірми. – Професійні лінії для вироб-ництва розробили спеціалісти нашої ком-панії». Відтак, на рахунку компанії – лінія з лакування та патинування, лінія для покриття панелей акрилом, HPL, CPL та PCV для плит MDF і ДСП.

У меблевому виробництві решітки виконують роль декоративного наповнен-ня різного типу. Їх часто використовують при виготовленні шаф-купе або ж кріп-лять на кухонні фасади для покращення вентиляції та сушіння посуду. Як деко-ративний елемент решітку закривають ламінованим полотном HDF або оргсклом. Також їх використовують у дизайнерських цілях як радіаторні решітки. Гама кольорів налічує 18 відтінків.

«Щодо фасадів, то ми виготовляємо близько 48 типів стандартного фрезеру-вання, – розповідає Віталій Величко. – Окрім того, виготовляємо фасади нестан-дартного фрезерування. Це стосується і розмірів продукції. За дизайном фасади фірми «Гранд-М» поділяють на 4 типи: «Classic», «Modern», «Hi-Tech», «Style».

Представники компанії запевняють, що, завдяки правильній організації робо-ти, котра ґрунтується на використанні сучасних технологій, налагодженні швид-кого транспортування замовлень, інфор-маційно-комунікаційних аспектах тощо, вони не лише гарантують якість продукції і точний термін постачання, а й, окрім індивідуального, забезпечують також серійне виробництво продукції. «Маємо напрацьовану базу клієнтів, з якими завж-ди на зв’язку, – запевняє менеджер ком-панії Віталій Величко. – Однак постійно збільшуємо їх кількість, у тому числі й завдяки участі в тематичних виставках. Нині освоюємо закордонний ринок – решітки нашого виробництва викорис-товують у Польщі та Росії. Спостерігаємо постійне зростання збуту продукції. Від-так, продовжуємо розвиватися».

Розмовляла Оксана КРИЖАНІВСЬКА

Ми неодноразово писали про обладнан-ня для подрібнення та брикетування різ-номанітних компаній, а на деревообробній виставці у Москві нам вдалося поспілкувати-ся з менеджером з експорту німецької ком-панії «WEIMA Maschinenbau GmbH» Еріком Хаґеном. Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю.

– Розкажіть, будь ласка, нашим читачам про компанію.

– «WEIMA» має більш ніж 26-річний досвід у сфері технологій подрібнення та брикетування, пропонуючи техноло-гічні рішення для клієнтів з урахуванням не лише їхніх індивідуальних потреб, а й забезпечуючи охорону та збереження ресурсів на міжнародному ринку. У ком-панії працює близько 180 співробітників. «WEIMA» розташована в Ілсфельді – у Південно-Західній Німеччині, неподалік Штутгарта. Компанія має відділи дистри-буції у Франції, Великобританії та США, а також понад 50 агентств по всьому світу. «WEIMA» виробляє широкий спектр високоякісних подрібнювачів пластмаси, дерева та побутових відходів – більше 25 000 машин, а також брикетувальні преси, які відповідають вимогам сучасності.

– Які нові продукти з’явились остан-нім часом у компанії?

– Ми розробляємо промислові брикету-вальні преси підвищеної ємності. Нещодав-но презентували два нових брикетувальни-ки продуктивністю 2000 та 10 000 кг/год. Це обладнання поки що не популярне в Росії та Україні, але має хороший попит на азіатському ринку: в Китаї та Індії.

– Яке обладнання ви представляєте на «Лесдревмаш»?

– Малі подрібнювачі деревини для столярних цехів, а також брикетувальні преси для стружки чи тирси.

– Ваші враження про виставку «Лесдревмаш»?

– Ми беремо участь у «Лесдревмаш» уже 7 років поспіль і спостерігаємо збіль-шення кількості учасників та обладнан-ня для переробки відходів. Схоже, що люди більше замислюються над скоро-

ченням витрат через зменшення обсягу відходів та їх повторне використання. У Росії високий попит на наші машини, і ми налаштовані дуже оптимістично.

– Скільки років ваша компанія працює на українському ринку? Хто є дистриб’ютором «WEIMA» в Україні?

– Ми активно працюємо в Україні близь-ко 6 років із компаніями «Голден Трейд» та «BBG Trade», які розташовані в Києві.

– Які продукти популярні на українському ринку?

– В основному є попит на невеликі та середні брикетувальні преси з потужніс-тю 50–500 кг/год та на малі подрібнювачі деревини потужністю до 300 кг/год.

– Яка орієнтовна вартість такого обладнання?

– Для невеликого устаткування ціна розпочинається від €15 000 на умовах Ex Works Німеччина (одна з умов Інкотермс, яка передбачає, що покупець повністю відповідає за ризик та витрати із пере-міщення товару зі складу продавця до місця призначення. – Авт.), а для більшо-го обладнання ціна становить €300 000 – 400 000.

– Яких успіхів вам вдалося досягти на українському ринку?

– Протягом останніх років Украї-на зіткнулась зі значними труднощами, особливо економічними, пов’язаними із кризою. Тому було важко в таких умовах продавати нашу продукцію. Але нам вда-лось досягнути, хоча й повільного, зрос-тання продажу. Звичайно, на українсько-му ринку ми не продаємо так багато як у Росії. Загалом, на сьогодні ми продали в Україні близько 50 машин «WEIMA».

– Дякую за розмову та бажаю вам успіху в Україні.

Оксана СКОРИК

меблеві акорди від «гранд-M» Ерік Хаґен: «Люди тепер більше замислюються над скороченням витрат через зменшення обсягу відходів»

У категорії меблевих складових позицій чимало. І кожна, як би тривіально це не звучало, виконує важливу функцію. Діяльність меблярів, а головне – розширення їх асортиментних пропозицій, напряму залежить від виробників меблевих комплектуючих. Компанія «Гранд-М» це розуміє, тому не шкодує коштів на створення нових технологій для виготовлення ексклюзивної продукції. В останні роки на українському ринку

спостерігається підвищений попит на обладнання для переробки різноманітних відходів, що не може не тішити, оскільки свідчить про підвищення рівня ощадливості й екологічної свідомості вітчизняних виробників.

Віталій Величко, менеджер із продажу компанії «Гранд-М»

Деревообробник №24 (306) 18 грудня – 28 січня 2013 року1�

cmyk

сВоя спраВа

Ще в далекому XIX століт-ті прапрадідусь Юріци купив першу лісову ділянку в місце-вого вельможі. Відтоді догляд за лісом став сімейною спра-вою, а Юріца – її продовжува-чем вже у п’ятому поколінні.

Зараз родина володіє лісо-вими угіддями площею 3 га, а Юріца у свої 25 років пішов далі від своїх пращурів і почав розвивати деревообробку.

«Наш сусід побував на вис-тавці «Ambienta» у Загребі й побачив там пилораму «Wood-Mizer» на колесах. Він привіз рекламні матеріали та з вели-ким захопленням розповів, як верстат працює і який прекрас-ний бізнес можна організувати з такою машиною, особливо в нашому Загір’ї», – розповідає Юріца Шполяр.

Усі ці розповіді зацікавили Юріцу, і, порадившись із батьком, колишнім лісником, у квітні 2011 року він зважився на купівлю мобільного стрічкового верста-та LT20 з гідравлічною системою завантаження колод і бензино-вим двигуном. Це повністю авто-номна машина, що, завдяки конс-трукції, може працювати в лісі й пиляти ідеально рівні дошки, навіть якщо вона встановлена на нерівній поверхні.

Вартість цієї моделі верста-та – €22 000, тож купити його Юріці допомогли батьки.

«Зазвичай я працюю у дворі нашого будинку або букси-рую верстат трактором у ліс – це недалеко, кілометрів три», – розповідає Юріца.

Навчитися пиляти на вер-статі «Wood-Mizer» загалом нескладно, але як і у всякій справі, тут є свої тонкощі. Тому, освоюючи навички оператора, Юріца «втратив» 2 або 3 пилки.

Спочатку він використовував стрічкові пилки «Wood-Mizer» завширшки 32 мм, але потім

перейшов на ширші – 38 мм. Для цього йому довелося замі-нити напрямні ролики пилки на верстаті. Однак вигода від тако-го переходу відчутна, оскільки ширшу пилку можна загострю-вати більше разів. Юріца заго-стрює пилки сам і використо-вує їх ощадно: у результаті він купує коробку нових пилок не частіше ніж раз на півроку, а пиляє фактично щодня.

Тепер у сезон будівниц-тва він виготовляє переважно елементи конструкції дахів. У Загір’ї будинки мають особли-вий хорватський стиль, і Юріца добре знає, які саме будматеріа-ли необхідні його замовникам.

Цей бізнес сезонний, але й узимку в Юріци повно справ: йому подобається працювати з деревиною, він створює пре-красні столи й стільці, а також скульптури для саду. Слава про його талант переходить із вуст у вуста, а тому замовлення є майже завжди. Тільки взимку на кілька місяців у Юріци настає «відпочинок», – і зараз він мір-кує над тим, щоб у зимовий період виготовляти піддони.

У перспективі Юріца планує побудувати власну сушильну камеру.

«Я зроблю прибудову до гара-жа, гарненько заізолюю стіни, установлю вентилятори, котел, який працює на відходах дереви-ни, а на даху – колектори соняч-ного світла, щоб використову-вати для сушіння поновлювані джерела енергії», – із захоплен-ням ділиться своєю ідеєю Юріца.

Коли запитуєш його, звідки він знає про всі ці тонкощі, Юріца тільки плечима знизує й посміхається. Напевно, гени. Його батьки живуть поруч у дерев’яному будинку, який спорудили самі 10 років тому. Вони пишаються сином і беруть активну участь у його справах.

Коли є вільна хвилинка, Юріца з радістю віддає увагу своїм захопленням. Їх у нього два й обидва «хлопчачі»: узимку – сноубординг, а влітку – пейнт-бол. Для пейнтбольного поліго-ну він побудував дерев’яні щити й укриття – це його особистий внесок в улюблену гру.

«Тепер я хочу звести власний дерев’яний будинок», – ділиться Юріца планами на майбутнє.

Що ж, із верстатом «Wood-Mizer» це йому обов’язково вдасться!

Інна КУЗМІЧОВА

нове покоління вибирає «Wood-Mizer»Молодий деревообробник Юріца Шполяр із Хорватії продовжує справу своїх батьків і дідів за допомогою лісопильного обладнання польської компанії.

Молодий деревообробник Юріца Шполяр ретельно розпилює колоди

Юріца зі своїми батьками, Даринкою і Звоніміром Шполярами

derevoobrobnyk_issue_24_2012

Documents

roma drema

sippo seco

roma gazel biznesu007

gold sge silver sge

safir sge silver sge

bruks dh bruks

tytan sge

cmyk brandt optimat