derevoobrobnyk_issue_22_2012

16
cmyk У номері: №22 (304) 20 листопада – 3 грудня 2012 року лісове господарство деревообробка меблева промисловість В с е у к р а ї н с ь к а г а л у з е В а г а з е т а «лесдреВмаш–2012» – майданчик для Ведення бізнесу новинки деревообного обладнання та інструменту на виставці «лесдревмаш–2012» с. 3, 4 Використання дереВини В Єс с. 11 Ханспетер шутц: «найкращий спосіб конкуруВати – бути чесним із кліЄнтом» с. 13 Відповідно до даних Державної служби статисти- ки України, індекс виробниц- тва промислової продукції в галузі оброблення деревини та виробництва виробів із дере- вини, крім меблів, за січень- жовтень 2012 року, порівняно з аналогічним минулорічним періодом, становив 96,5%. Як видно із графіка, протягом останніх 6 місяців цей показ- ник змінювався незначно, тобто в галузі не відбувалося жодних кардинальних змін до покращення ситуації. Порівняно з попереднім місяцем, обсяг виробництва продукції деревообробної галузі в жовтні цього року зріс на 6,4%. Якщо ж порів- нювати жовтень 2012 року з жовтнем 2011-го, то збіль- шення обсягів виробництва становить лише 1,6%. Якщо порівняти цьогоріч- ні результати діяльності дере- вообробної промисловості з 2010 роком, то збільшення обсягів виробництва за січень- жовтень 2012 року становить 11,6%. Із чотирьох наведених у звіті статистичного відомс- тва напрямів діяльності дере- вообробної промисловості за підсумками десяти місяців жоден із них не перевершив показників минулого року. Так за січень-жовтень 2012 року виготовлено 1010 тис. м 3 «деревини, уздовж розпиля- ної чи розколотої, завтовшки більше 6 мм», що становить 93,4% минулорічного показ- ника. Ще менше, а саме 91,8% обсягу 2011 року, за згада- ний період було виготовле- но «вікон, дверей, їх рам та порогів дерев’яних». Індекс виробництва «плит дерево- стружкових необроблених» за десять місяців цього року (порівняно з 2011-тим) ста- новив 98,5%, а «фанери клеє- ної» – 99,1%. Відкритим залишається питання, чи зможе до кінця року деревообробна про- мисловість компенсувати «недостачу» 3,5% та хоча б досягти обсягів виробництва 2011 року? Чи досягнемо сотні? Протягом цього року, за винятком січня, індекс виробництва виробів із деревини (крім меблів) менший значення «100», тобто деревообробники виготовляють продукції менше, ніж минулого року. Динаміка індексів зростання/зниження обсягів виробництва деревини та виробів із деревини, крім меблів, %

Upload: derevoobrobnyk

Post on 20-Mar-2016

223 views

Category:

Documents


6 download

DESCRIPTION

Ukrainian newspaper for the specialists of woodworking, furniture industries - Derevoobrobnyk

TRANSCRIPT

Page 1: Derevoobrobnyk_issue_22_2012

cmyk

У номері:

№22 (304) 20 листопада – 3 грудня 2012 року

л і с о в е г о с п о д а р с т в о д е р е в о о б р о б к а м е б л е в а п р о м и с л о в і с т ь

В с е у к р а ї н с ь к а г а л у з е В а г а з е т а

«лесдреВмаш–2012» – майданчик для Ведення бізнесу

новинки деревообного обладнання та інструменту на виставці «лесдревмаш–2012»

с. 3, 4

Використання дереВини В Єс

с. 11

Ханспетер шутц: «найкращий спосіб конкуруВати – бути чесним із кліЄнтом»

с. 13

Відповідно до даних Державної служби статисти-ки України, індекс виробниц-тва промислової продукції в галузі оброблення деревини та виробництва виробів із дере-вини, крім меблів, за січень-жовтень 2012 року, порівняно з аналогічним минулорічним періодом, становив 96,5%. Як видно із графіка, протягом останніх 6 місяців цей показ-ник змінювався незначно, тобто в галузі не відбувалося жодних кардинальних змін до покращення ситуації.

Порівняно з попереднім місяцем, обсяг виробництва продукції деревообробної галузі в жовтні цього року зріс на 6,4%. Якщо ж порів-нювати жовтень 2012 року з жовтнем 2011-го, то збіль-шення обсягів виробництва становить лише 1,6%.

Якщо порівняти цьогоріч-ні результати діяльності дере-вообробної промисловості з 2010 роком, то збільшення обсягів виробництва за січень-жовтень 2012 року становить

11,6%. Із чотирьох наведених у звіті статистичного відомс-тва напрямів діяльності дере-вообробної промисловості за підсумками десяти місяців жоден із них не перевершив показників минулого року. Так за січень-жовтень 2012 року виготовлено 1010 тис. м3

«деревини, уздовж розпиля-ної чи розколотої, завтовшки більше 6 мм», що становить 93,4% минулорічного показ-ника. Ще менше, а саме 91,8% обсягу 2011 року, за згада-ний період було виготовле-но «вікон, дверей, їх рам та порогів дерев’яних». Індекс виробництва «плит дерево-стружкових необроблених» за десять місяців цього року (порівняно з 2011-тим) ста-новив 98,5%, а «фанери клеє-ної» – 99,1%.

Відкритим залишається питання, чи зможе до кінця року деревообробна про-мисловість компенсувати «недостачу» 3,5% та хоча б досягти обсягів виробництва 2011 року?

Чи досягнемо сотні?Протягом цього року, за винятком січня, індекс виробництва виробів із деревини (крім меблів) менший значення «100», тобто деревообробники виготовляють продукції менше, ніж минулого року.

Динаміка індексів зростання/зниження обсягів виробництва деревини та виробів із деревини, крім меблів, %

Page 2: Derevoobrobnyk_issue_22_2012

Деревообробник №22 (304) 20 листопада – 3 грудня 2012 року2

cmyk

ноВини україни

Засновник та видавець ТзОВ «Редакція газети

«Деревообробник»

ДиректорМихайло Ковальчук

Шеф-редакторПетро Баландюх

------------Головний редакторЛюбомир Коваль

Поштова адреса:а/с 5911, м. Львів, 79054

Адреса редакції:вул. Садова, 2а,

м. Львів, УкраїнаТел./факс:

(032) 244-11-64,244-11-65

e-mail: [email protected]

www.derevo.com.ua

Передплатний індекс:

22346

ТзОВ «Деревообробник», 2012

Свідоцтво про державнуреєстраціюКВ №4094

від 17.03.2000 р.

Періодичність – двічі на місяць.

Тираж – 15 000 примірників.Ціна договірна.

--------------Погляди авторів публікацій

не завжди збігаютьсяз думкою редакції.

Редакція залишає за собоюправо не листуватися

з читачами.Рукописи не рецензуємо

і не повертаємо.За достовірність поданоїу матеріалах інформації

відповідаютьавтори матеріалів.

За зміст і достовірністьінформації у рекламнихта інших повідомленнях

і за якість рекламованоготовару відповідає

рекламодавець.

Передрук дозволеноз письмової згоди редакції.

-----------Газета «Деревообробник»

є учасникоммедіа-групи «ПромІнфо»

www.prominfo.com.ua-----------

Газета надрукована у СП «Полі»(м. Львів,

вул. Ак. Лазаренка, 6б).Замовлення №

©

10 млн т до 201� року

Саме стільки пелет і брикетів має намір виго-товляти Китай. Про такі амбітні плани Китайсь-кої Народної Республіки повідомила Національна енергетична адміністра-ція країни. Зазначимо, що лише протягом 2012 року ця адміністрація схвалила 20 біопаливних проектів у 9 провінціях країни. Китайська влада планує найближчим часом налагодити вироб-ництво 13 ГВт електрич-ної енергії з відновлю-ваних джерел. Зокрема, 8 ГВт мають виробляти з відходів лісового та сільського господарства. Щоб запобігти збиткам таких виробників, влада видала постанову про те, що нові енергетичні установки повинні діяти в центрі виробництва сировини.

інФо

патент на пилопроДукціЮКиїв. Розробка науково-методичних засад удосконалення сис-

теми стандартів на круглі та пиляні матеріали стала темою теоре-тичних і експериментальних досліджень фахівців ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сер-тифікації та якості». Київські вчені, зокрема, встановили залежність впливу розмірів необрізних дощок на корисний вихід, що дало змогу побудувати схеми розпилювання, які забезпечують максимальний корисний вихід пилопродукції. Ця інновація підтверджена Патентом України № 30207. Результати досліджень також покладено в основу двох національних стандартів на класифікацію круглих та пиляних лісоматеріалів, а також втілено у вигляді пропозицій для нового міжнародного стандарту. Пропозиції щодо застосування методич-них підходів до розроблення системи стандартів на лісоматеріали впроваджені у роботі міжнародного технічного комітету ISO/ТС 218. Загальний економічний ефект від апробації рекомендацій київських науковців на низці підприємств, що дає змогу знизити втрати дереви-ни та розширити сировинну базу, становить понад 122 тис. грн/рік.

ВДосконалили процес розпилЮВанняЛьвів. Підвищити точність процесу розпилювання деревини на

горизонтальних стрічкопилкових верстатах у 1,2–1,5 разу вдалося завдяки розробкам учених Національного лісотехнічного універси-тету України. Розроблено нову конструкцію двобічних контактних напрямних пилки для горизонтального стрічкопилкового верстата. Експериментально доведено, що розроблена конструкція напрямних забезпечує зменшення середньої хвилястості на 10–44%, а хвиляс-тості за екстремумами – на 18–49%, залежно від параметрів режи-му пиляння. Удосконалено систему автоматичного регулювання швидкості подавання залежно від величини поперечної деформації пилки в зоні різання, яка забезпечує зменшення середньої хви-лястості залежно від режиму пиляння на 15–27%, а хвилястості за екстремумами – на 33–50%. Технічну новизну розробок захищено двома патентами України на корисну модель. Результати досліджень впроваджено на ПП «Дора Інструмент» (м. Львів). Економія від впровадження результатів досліджень на стрічкопилковому верстаті ВСГ-1200 становить 20519,34 грн/рік.

проГнози Для Берези поВислоїКиїв. Особливості росту та прогнозу продуктивності модальних

деревостанів берези повислої Українського Полісся проаналізува-ли науковці Національного університету біоресурсів і природоко-ристування України. Регіон досліджень обраний не випадково – на березові деревостани тут припадає 54% усієї площі м’яколистяних порід. Для розробки таблиць ходу росту для модальних деревостанів берези повислої використали базу даних ВО «Укрдержліспроект», що має назву «Повидільна таксаційна характеристика лісів» і містить інформацію про загальний обсяг 10 5311 виділів та дані тимчасових пробних площ із фондів кафедри лісового менеджменту університе-ту. З метою групування вихідних даних та подальшої їх прив’язки до розроблених раніше нормативів розроблено динамічну бонітетну шкалу на основі середньої висоти насадження (з прив’язкою до боні-тетної шкали професора М. Орлова). Реалізація системи розроблених нормативів сприятиме підвищенню загальної продуктивності лісо-станів, раціональному проміжному лісокористуванню, а також поліп-шить управління, контроль і відновлення лісових ресурсів.

наДійний захист ВіД молей-мінеріВХарків. Біологічні основи захисту листяних порід від адвентив-

них молей-мінерів у зелених насадженнях Харківщини запропону-вали науковці Харківського національного аграрного університету. На їх думку, щільність мін каштанового та липового мінерів має тен-денції до збільшення, натомість білоакацієвого – до зниження. У 2011 р. максимальна заселеність листя каштановим мінером у більшості насаджень сягла 100%, липовим мінером – 50% у Данилівському ДДЛГ і Лісопарку, а білоакацієвим мінером – 40% у Ботанічному саду ХНУ, у парку ім. М. Горького та вуличних насадженнях Павлового поля. Вияв-лено 14 видів паразитоїдів родини «Eulophiade» – на каштановому, липовому та білоакацієвому. Прибирання листя на окремих ділянках сприяє зниженню поширення каштанового та білоакацієвого мінерів, які зимують на стадії лялечки, і не впливає на щільність популяції липового мінера, який зимує на стадії імаго. Дворазове застосування препаратів Бі-58, Дімілін 25,5, Карате 050 CS та інших для захисту сіянців гіркокаштана забезпечило економічний ефект: 82,82–83,17 грн, окупність – 71,2–100,9 разу. Економічний ефект захисту дерев діаметром до 25 см становив 124,16–138,06 грн, окупність – 5,8–12,6 разу. Найбільший економічний ефект одержано у варіанті вико-ристання препарату Актара 25 WG із додаванням АгроПАВ.

торф – сосні тоВариШЖитомир. Проблеми штучного лісовідновлення сосни звичай-

ної у борових умовах Рівненського Полісся дослідили фахівці Жито-мирського національного агроекологічного університету. Зокрема, доведено достовірний (95%) кореляційний зв’язок між показниками радіального приросту материнського деревостану (0,48), підросту (0,59), лісових культур (0,68) та величиною зволоження за Д.В. Воробйовим. Високий рівень зв’язку (0,89) виявлено між радіальним приростом і кількістю опадів за рік і вегетаційний період. Це пояс-нюється тим, що волога є лімітуючим фактором на досліджуваних об’єктах. Внесення торфу зумовлює значне поліпшення фізико-хімічних властивостей ґрунтів, що в подальшому сприяє росту й розвитку культур сосни звичайної. Приживлювальність культур сосни звичайної сягає 94,0%. Середня висота 3-річних культур – 1,35 м, діаметр на рівні кореневої шийки – 4,3 см, приріст у висоту – 43,1 см/рік.

корисні суміШі Для ДппЛьвів. Вплив сумішей модифікувальних добавок на покращен-

ня фізико-механічних властивостей деревинно-полімерних плит став предметом досліджень фахівців Національного лісотехнічного університету України. Для виконання експериментів використали деревинну стружку, подрібнені відходи поліетилену високого тиску, малеїновий ангідрид та ін. Склад деревинно-полімерної композиції був такий: стружка – 60%, відходи поліетилену високого тиску – 32,5%, модифікувальна добавка – 7,5%. Найвищі показники міцності під час статичного згинання спостерігали в результаті додавання модифікувальних сумішей, зокрема технічного парафіну та полівіні-лового спирту, або лігносульфонату кальцію та полівінілового спир-ту, або лігносульфонату кальцію, технічного парафіну та полівініло-вого спирту. Врахувавши особливості деревинно-полімерних плит, отриманих на основі різних модифікувальних сумішей, доцільно застосовувати ДПП на основі суміші лігносульфонату кальцію та полівінілового спирту в сухих приміщеннях із більшими наванта-женнями. Натомість ДПП на основі сумішей: технічного парафіну та полівінілового спирту, лігносульфату кальцію, технічного парафіну та полівінілового спирту доцільно застосовувати в агресивних сере-довищах з дещо меншими навантаженнями на згин.

Георгій МАЦЕНКО

сосна і ДуБ – ростіть скоріШеХарків. Низку рекомендацій для ефектив-

ного використання сортового насіння під час вирощування сіянців із закритою кореневою системою, здійснення лісосадильних заходів протягом усього вегетаційного сезону та створення насаджень у бідних на поживні речовини едафотопах запропонували фахів-ці Українського ордена «Знак Пошани» НДІ лісового господарства та агромеліорації. Вирощуючи сіянці сосни та дуба у контей-нерах, на їх думку, слід віддати перевагу використанню жорсткого контейнера типу «грудка» з об’ємом субстрату 500 см3. За умов вирощування сіянців із закритою кореневою системою доцільно використовувати найзба-лансованіші за кислотністю і вмістом пожив-них речовин субстрати з ґрунту з додаванням торф’яних таблеток «Джиффі-7», препарату «Гумітаб», суміші торфу, ґрунту, перегною й тирси хвойних порід у відповідних пропор-ціях. Тривалість вирощування сіянців сосни за технологією, що її запропонували хар-ківські фахівці, – один рік, у менш сприятли-вих умовах – два. Відповідно, мінімальна три-валість вирощування сіянців дуба становить три місяці, а максимально доцільний термін вирощування – один вегетаційний період.

проГнози Для Берези поВислої

Низку рекомендацій для ефектив-ного використання сортового насіння під час вирощування сіянців із закритою кореневою системою, здійснення лісосадильних заходів протягом усього вегетаційного сезону та створення насаджень у бідних на поживні речовини едафотопах запропонували фахів-ці Українського ордена «Знак Пошани» НДІ лісового господарства та агромеліорації. Вирощуючи сіянці сосни та дуба у контей-нерах, на їх думку, слід віддати перевагу використанню жорсткого контейнера типу

. За умов вирощування сіянців із закритою кореневою системою доцільно використовувати найзба-лансованіші за кислотністю і вмістом пожив-них речовин субстрати з ґрунту з додаванням торф’яних таблеток «Джиффі-7», препарату «Гумітаб», суміші торфу, ґрунту, перегною й тирси хвойних порід у відповідних пропор-ціях. Тривалість вирощування сіянців сосни за технологією, що її запропонували хар-ківські фахівці, – один рік, у менш сприятли-вих умовах – два. Відповідно, мінімальна три-валість вирощування сіянців дуба становить три місяці, а максимально доцільний термін

Page 3: Derevoobrobnyk_issue_22_2012

3Деревообробник №22 (304) 20 листопада – 3 грудня 2012 року

cmyk

ВистаВка

«Лесдревмаш–2012» – ефек-тивний механізм просування інноваційних технологій, нау-комістких проектів і сучасного обладнання. Тут комплексно були представлені останні росій-ські та зарубіжні досягнення з технічного оснащення всього виробничого циклу – від заготів-лі деревини до глибокої пере-робки деревної сировини.

Заснована в 1973 році, вистав-ка «Лесдревмаш» є найстаршою в Росії галузевою виставкою, яка проводиться раз на два роки (у парні роки). Цього року вистав-ку організовували ЗАТ «Експо-центр», Союз лісопромисловців і лісоекспортерів Росії за офіцій-ної підтримки Європейської асо-ціації виробників деревооброб-ного обладнання «EUMABOIS», під патронатом Торгово-про-мислової палати Російської Феде-рації й Уряду Москви. Офіційним партнером виставки став ВАТ «ЦентрЛісЕкспо».

На 5 днів павільйони ЦВК «Експоцентр» перетворилися на універсальний майданчик з високою технічною оснащеніс-тю, що представляє найсучас-ніше обладнання для дерево-обробної, меблевої та лісової промисловості, у тому числі енергомісткі й великогабаритні експонати.

приВітання До учасникіВ ВистаВки

У привітанні до учасників, організаторів та гостей вистав-ки «Лесдревмаш-2012» Олексій Рахманов, заступник Міністра промисловості і торгівлі Росій-ської Федерації зазначив, що на виставці продемонстровано повний спектр обладнання для лісової, целюлозно-паперової, деревообробної та меблевої про-мисловості. Сучасні верстати й машини, передові технології та матеріали – все, що необхідно лісовим компаніям для підви-щення продуктивності праці, якості продукції та ефективності виробництва.

Франц Бютферінг, Прези-дент Європейської асоціації виробників деревообробно-го обладнання «EUMABOIS», сказав: «Ми співпрацюємо з виставкою «Лесдревмаш» майже 25 років, і мене вража-ють масштаби змін, що відбу-лися. На сьогодні європейські експортери зацікавлені росій-ським ринком, у цих умовах виставка «Лесдревмаш» набу-ває для членів «EUMABOIS» ще більшої значущості».

масШтаБи ВистаВки Вражали

Під час заходу понад 550 ком-паній із 32 країн світу (в тому числі 250 російських) зайняли 17 000 м2 «Експоцентру».

На стендах виставки найнові-ше обладнання продемонструва-ли такі провідні іноземні вироб-ники, як: «Barberan» (Іспанія), «Biesse» (Італія), «Cehisa» (Іспанія), «Dieffenbacher»

(Німеччина), «Fresma» (Іспанія), «Griggio» (Італія), «John Deere» (США), «Houfek» (Чехія), «Koimpex» (Італія), «Nestкo» (Німеччина), «Pallmann» (Німеч-чина), «Paul Ott» (Австрія), «SCM» (Італія), «Schelling» (Австрія), «Ustunkarli» (Туреччина), «Valon Kone» (Фінляндія), «Weinig» (Німеччина), «Winterstiger» (Австрія), «Forezienne» (Франція) та ін.

Серед російських учасників виставки – «Авангард», «Бакаут», Боровицький завод, «Дюкон», «Інтервесп», КАМІ, «МДМ-Техно», «Негоціант Інжиніринг», «Дуна Техно» та багато інших. Українсь-ких учасників було небагато – це ТОВ «І.С.К. Інжиніринг» і ПАТ «АвтоКрАЗ».

Національні експозиції представили асоціації та галу-зеві міністерства з Німеччини («VDMA»), Іспанії («AFEMMA»), Італії («ACIMALL»), Фінлян-дії («ARVELIN OY»), Франції («SYMOP») та Чехії (Міністерство промисловості і торгівлі Чеської Республіки).

результати ВистаВки переВерШили найсмілиВіШі очікуВання

«Лесдревмаш–2012» глибоко відображає особливості розвит-ку лісопромислового комплексу Росії, його тенденції, завдання, проблеми та шляхи їх вирішен-ня. Це можна було побачити на стендах обласних управлінь лісового господарства Російської Федерації.

На стендах деревообробних компаній було широко пред-ставлено обладнання та послу-ги для лісового господарства і промисловості, технологічне обладнання для первинної та вторинної обробки й переробки деревини і деревних матеріалів, основне та допоміжне обладнан-ня для целюлозно-паперового виробництва, обладнання для попереднього монтажу і паку-вання виробів.

У XIV Міжнародній виставці «Лесдревмаш» компанія «Weinig» бере участь уже вчотирнадця-те. На стенді площею 360 м2 були представлені найсучасніші зразки обладнання, що охоплю-ють весь спектр деревообробної промисловості. У відвідувачів стенда була можливість поба-чити верстати в роботі, оцінити їх якість і навіть самим попра-цювати на них. Більшість, а саме 7 із 9 верстатів, були продані на виставці. Звичайно, важко всто-яти перед спокусою не купити якісне обладнання за приваб-ливою ціною, тому що «Weinig» запропонувала спеціальні умови з придбання обладнання безпо-середньо на стенді.

Виробник устаткування для комплексного обслуговуван-ня дереворізального інстру-менту фірма «Vollmer Werke Maschinenfabriеk GmbH» (Німеч-чина) на виставці «Лесдревмаш–2012» представила найсучасніші верстати для загострювання

дискових і стрічкових пилок. Відвідувачі стенда компанії мали можливість наочно ознайомити-ся з роботою найшвидшого та бюджетного верстата СР200 в лінійці устаткування компанії, призначеного для загострення по передній і задній грані зубців дискових пилок. Верстат СА100 презентував обладнання для профільного загострення стріч-кових пилок.

На стенді компанії «Söderhamn Eriksson AB» були представлені дві шведські компанії: «Almab», яка презентувала лінії для сор-тування сирих і сухих пилома-теріалів та «Hedlunds» – лінії сортування і подавання колод у цех лісопиляння, конвеєрне обладнання для лісопильної про-мисловості.

На відкритому майданчику компанії демонстрували маши-ни для лісозаготівельних та вантажопідіймальних робіт. Так, українська компанія «КрАЗ» презентувала автомобіль-сор-тиментовоз «КрАЗ» М21.2R з кабіною «Renault Kerax» влас-ного виробництва. Іноземні «Велмаш» – форвардер і хар-вестер, «Komatsu» – форвардер «Komatsu 855», «John Deere» – звалювально-пакетувальну ма-шину, трелювальний трактор і харвестер.

Фахівці та відвідувачі виставки ознайомилися з тех-нічними засобами для транс-портування, складування і комплектування виробів, верс-татами для спеціальних видів обробки та виготовлення спе-ціальних видів продукції. Серед експонатів – інструменти для обробки деревини, вироби для оснащення верстатів, технічні засоби для утилізації деревних відходів, виробництва енергії з деревного палива, засоби для енергозбереження, кондиціону-вання повітря, для захисту нав-колишнього середовища, безпе-ки праці, запобігання пожежам, програмне забезпечення та багато іншого.

клЮчоВа поДія Галузі – 6-й міжнароДний форум «ліс і лЮДина»

Під час роботи виставки пра-цював 6-й Міжнародний форум «Ліс і Людина», а також було організовано низку конферен-цій, робочих зустрічей, семінарів та презентацій компаній – учас-ників виставки.

Форум «Ліс і людина» вже багато років професійне співто-вариство вважає обов’язковою галузевою нарадою з обміну досвідом, формування єдиної позиції галузі в питаннях інвес-тування, виробництва, експорту лісопродукції та огляду нової техніки і технологій.

6-й Форум відбувся під гас-лом «Політика і стратегія роз-витку лісового сектора в Росій-ській Федерації». Метою його проведення було розроблення комплексу спільних дій феде-ральних і регіональних органів влади Російської Федерації, лісо-вого комплексу Росії та зацікав-лених зарубіжних структур із розвитку сталого лісокористу-вання і лісопереробки у Росії.

Закінчення на с. 4

«Лесдревмаш–2012» – майданчик для ведення бізнесуУ Москві 22–26 жовтня 2012 року у Центральному виставковому комплексі «Експоцентр» відбулася XIV Міжнародна виставка машин, обладнання, приладдя, інструментів і приладів для деревообробної, меблевої, лісової і целюлозно-паперової промисловості «Лесдревмаш–2012». Цей захід є найбільшою подією в галузі деревообробки не тільки Росії, а й країн Центральної та Східної Європи.

Page 4: Derevoobrobnyk_issue_22_2012

Деревообробник №22 (304) 20 листопада – 3 грудня 2012 року4

cmyk

ВистаВка

Закінчення. Поч. на с. 3

Під час цього заходу учасники обго-ворювали актуальні проблеми розвитку лісового комплексу Російської Федерації, в тому числі пошук ефективних шляхів його розвитку та розширення міжнарод-ної співпраці.

Враження учасникіВ ВистаВки

Ігор Цаплієнко, заступник генерального директора ТОВ «І.С.К. Інжиніринг»:

– Ми виробляємо обладнання для виготовлення гранул з деревних відходів і різних видів агробіомаси. На ринку Росії наше обладнання з виготовлення біопалива працює з 2003 року. Виставка «Лесдревмаш–2012» досить велика і заці-кавлення нашими технологіями є. Якщо ж порівнювати російські й українські виставки, то цей захід є ефективніший. На українських виставках іноземних компаній і відвідувачів значно менше, та й площі їхні не такі масштабні.

На виставці «Лесдревмаш–2012» обу-рило лише те, що на другий день органі-затори позакривали входи і виходи на виставку і ми втратили, як мінімум, поло-вину клієнтів. Це було пов’язано із візи-том вищого керівництва Росії у сусідній павільйон.

Клаус Мюллер, керівник відділу маркетингу компанія «Weinig»:

– Узагалі будь-яку виставку можна охарактеризувати як добру. Хочу від-значити, що в сегменті домобудування дуже важливою є масивна деревина – за нею майбутнє. Деревина – це матеріал, який постійно росте, тож якщо ви зру-бали одне дерево, то через деякий час на його місці виросте інше. А у Росії ресурси деревини безмежні – і це чудо-вий шанс, щоб обробляти в цій країні деревину і продукувати її на експорт. Наше завдання як деревообробників розробити оптимальний ланцюжок виробниц-тва – від деревообробки до готової продукції.

Володимир Швець, спеціаліст з продажів компанії «Söderhamn Eriksson Росія»:

– Виставка цього року, я б сказав, не краща і не гірша за попередню. Ми по-спілкувалися зі своїми клієнтами, є кіль-ка нових цікавих контактів. Загалом дуже задоволені. Зараз наша компанія укомп-лектовує два великих заводи в Росію, ці контакти були налагоджені на виставці «Лесдревмаш–2010». Цього року споді-ваємося на такі самі результати.

Олександр Кутько, координатор регіональних проектів компанії «FILL»:

– Виставка дуже сподобалася. Щоразу вона набирає обертів. Я був на аналогіч-ній виставці в Києві, проте в Москві захід більш глобальний. Тут мало українських, але досить широко представлені всі євро-пейські та російські провідні компанії. Компанія «FILL» вдруге бере участь у цій виставці, але такий великий стенд ми представляємо вперше.

Ерік Хаґен,менеджер з експорту «WEIMA Maschinenbau GmbH» (Німеччина):

– На виставці «Лесдревмаш–2012» ми представляємо малі подрібнювачі дере-вини для столярних цехів, а також бри-кетувальні преси для стружки і тирси. Ми беремо участь у «Лесдревмаш–2012» уже 7 років поспіль і спостерігаємо збіль-шення кількості учасників та обладнання для переробки відходів. Схоже, що люди більше замислюються над скороченням

витрат через зменшення обсягу відходів та їх повторне використання. У Росії високий попит на наші машини, і ми налаштовані дуже оптимістично.

В’ячеслав Філатов, начальник відділу збуту у Східній Європі і СНД компанії «Serra Maschinenbau GmbH»:

– Результати виставки тішать. Щора-зу вона для нас успішна. Ми продає-мо достатню кількість обладнання, щоб окупити участь у заході. Зацікавлення нашою продукцією було і є на високо-му рівні. Ми виготовляємо обладнання для споживачів, які хочуть мати якісний матеріал – цього можна досягти на наших верстатах без великих капіталовкладень. На сьогодні укладених контрактів у нас немає, але вже заплановано більше 20 пропозицій для клієнтів, які серйозно зацікавилися нашим обладнанням.

Петро Мохов, менеджер з продажів компанії «COIMA»:

– На виставці ми представляємо італійську компанія «COIMA», яка виго-товляє аспіраційне обладнання для дере-вообробних підприємств. Цього року виставка велика, але клієнтів менше, ніж на попередній. Однак відвідувачі є і ми очікуємо найкращих результатів.

Михайло Соляник, керівник продажами в регіоні СНД компанії «Freud»:

– На виставці ми представляємо ком-панію «Freud», яка є одним із лідерів виготовлення деревообробного інстру-менту. Цього року виставка більша, ніж минула. Ми ще не підбивали підсумків, але загалом за кількістю відвідувачів і учасників це найбільша виставка в регіоні.

Кирил Криваксин, директор ТОВ «Екодрев–машинери»:

– На виставці ми представляємо колодопиляльний брусувальний верс-тат «Arctant CLS-652D «Caterpillar», який може працювати з низькоякісною та забрудненою деревиною. Участь у заході для нас є іміджевою. Приходять люди, оглядають наше обладнання, ставлять запитання і йдуть. Зауважу, що в нашому сегменті обладнання на виставці не про-дається, а участь є традиційною.

Жан-Філіп Ваше, менеджер з експорту компанії «Forezienne MFLS» (Франція):

– Цьогоріч на виставці «Лесдрев-маш» відвідувачів менше порівняно з попередньою, але серед них більше про-фесіоналів, яких цікавлять хороші рішен-ня для деревообробної промисловості. Таким чином, контактів хоча й менше, але їх якість вища. Тому виставка справді відкриває для нас дуже хороші можли-вості і є важливою для іміджу компанії. Це хороший спосіб зустріти клієнтів і дистриб’юторів. Загалом, ми задоволені заходом, за винятком першого дня, який на усіх виставках традиційно не дуже продуктивний.

А організація виставки цього року краща. Загалом для компанії «Forezienne MFLS» цей рік став дуже хорошим. Для нас успішними були виставки у Біло-русі та в Україні, незважаючи на те, що їхали ми до Києва з трохи песимістич-ними настроями. На жаль, вести бізнес в Україні дуже важко через нестабільність і часті зміни у регулюванні, законодавс-тві, імпортному декларуванні. Але цьо-горічна виставка «Лісдеревмаш» у Києві також була для нас дуже вдалою.

«Лесдревмаш–2012» – майданчик для ведення бізнесу

Марічка МАТВІЄНКО

Page 5: Derevoobrobnyk_issue_22_2012

�Деревообробник №22 (304) 20 листопада – 3 грудня 2012 року

cmyk

компанія

Шлях ліДераНа сьогодні інструмент

компанії «FREUD» відомий деревообробникам у всьо-му світі й по праву посідає провідні позиції серед ком-паній, що виробляють дере-вообробний інструмент. А все починалося в далеко-му 1962 р., коли в Італії бурхливо розвивалася промисловість. Саме тоді в місті Удіне – центрі дерево-обробки Італії, брати Поццо заснували компанію «FREUD SpA» як сімейне підпри-ємство з обслуговування і виробництва інструмен-ту для деревообробки та виробництва меблів. Мало хто нині пам’ятає, що назва фірми виникла з поєднання двох слів – «FRESE UDINESI» (фрези з Удіне).

Вже в 1978 р. у складі компанії з’явився завод з виробництва твердо-го сплаву в Мартіньякко. Таким чином, наприкінці 1970-х років технологічний розвиток і успішні продажі дали компанії можливість перейти на новий рівень. Повний цикл виробничих процесів дав змогу налаго-дити багаторівневий кон-троль якості продукції, що виробляється.

Усе це, своєю чергою, в 1980 р. сприяло відкрит-тю першого торговельного представництва за межами не тільки Італії, а й Європи – в США. Таким чином ком-панія «FREUD» вийшла на найбільший ринок збуту – у Північну Америку. Трохи пізніше, в 1985 р., було відкрито представниц-тво в Іспанії (компанія

«Herramientas Especiales»), а в 1995 – у Великобри-танії («Freud Tooling UK»). У 2004–2005 рр. з’явилися представництва компанії в Китаї та Росії.

Триває нарощування й виробничих потужностей. Так, наприкінці 1980-х було побудовано завод кінцевого інструменту в Колорадо, а в 2000-му – новий величез-ний завод з виробництва дискових пилок. На сьогод-ні – це наймасштабніше і найбільш автоматизоване виробництво пиляльних дисків у світі.

Українському спожива-чеві наш інструмент знайо-мий з 2000-го року. Тут він зарекомендував себе пере-дусім як надійний інстру-мент широкого асортимен-ту і європейської якості.

У 2009 р. компанія «FREUD SpA» увійшла до складу групи «Bosch». Це дало змогу об’єднати бага-торічний досвід виробниц-тва інструментів із грамот-ною інвестиційною політи-кою, що сприяло активному розвитку нашої компанії останніми роками. Нині усі виробничі площі ком-панії сконцентровані в м. Удіне (Італія) і станов-лять 85 000 м2. У складі компанії – 4 найбільших заводи.

Таким чином, високий ступінь локалізації вироб-ництва дав змогу створити швидку і зручну внутрішню логістику, яка сприяє зни-женню собівартості това-ру, поліпшуючи його кон-курентні показники. Крім того, у складі компанії пра-

цюють чудово обладнаний лабораторний комплекс та інженерний відділ – це дає змогу досліджувати нові розробки на дуже високо-му рівні.

спіВпраця – запорука успіху

Завдяки тісним контак-там із провідними науково- дослідними інститутами галузі, лідерами суміжних галузей, а також безпосе-редньо з кінцевим спожива-чем нашої продукції, тільки за останні кілька років фа-хівці компанії зареєструва-ли понад 20 патентів на конструкції і технології

виготовлення деревооб-робного інструменту.

Наш інструмент неод-норазово відзначали на найбільших у світі спе-ціалізованих виставках обладнання й технологій для лісової та деревооброб-ної промисловості: «Ligna» (Ганновер, Німеччина) і «Xylexpo» (Мілан, Італія).

Безумовно «FREUD», як і будь-яка компанія, за роки розвитку зазнала як злетів, так і спадів. Однак завдяки конструктивній роботі усіх відділів компанії та опе-ративному реагуванню на потреби ринку, інструмент «FREUD» по праву здобув

провідні позиції на світо-вому ринку. Його знають та із задоволенням на ньому працюють виробники меб-лів і деревообробники у всьому світі.

італійське «коріння» інструменту «FREUD»

Увесь інструмент по-стачають наші торговельні партнери безпосередньо з Італії. Його основними критеріями є якість, надій-ність і низька собівартість. Щорічно ми пропонуємо своїм клієнтам новинки, пов’язані як із розширен-ням асортименту, так і з технологією виготовлення. А повний цикл виробниц-тва дає змогу вирішувати будь-які завдання – конт-ролювати якість продукції протягом усього техноло-гічного процесу.

Незважаючи на всілякі чутки, інструмент «FREUD» виготовляють і надалі виго-товлятимуть лише в Італії. У цьому я цілком можу запев-нити наших клієнтів! На жаль, трапляються випадки виявлення контрафактного товару під нашим брен-дом. Україна – не виняток. Ось чому ми рекомендуємо нашим клієнтам звертати-ся тільки безпосередньо до наших торгових представ-ників.

«м-Групп» – офіційний преДстаВник «FREUD» В україні

На сьогодні єдиним офіційним представниц-твом компанії «FREUD» в Україні є компанія «М-ГРУПП». Її фахівці завжди підкажуть і допоможуть правильно підібрати необ-

хідний інструмент, від-повідно до ваших потреб.

На наш погляд, українсь-кий ринок – специфічний. Нині він дуже залежить від економічної та політичної ситуації в країні. Однак ми, як і раніше, вважаємо його перспективним ринком, який швидко розвиваєть-ся і відкриває для нас нові можливості для співпраці. Наприклад, як допомога торговому представниц-тву на території України з цього року працює техніч-ний консультант компанії «FREUD», що відповідає за розвиток продажів і під-тримку великих виробни-ків.

Український спожи-вач – вимогливий і вміє оцінювати інструмент за критеріями ціни та якості. Ми знаємо і цінуємо його думку, тому готові надалі розвивати партнерські взаємини з нашими клієн-тами тут, в Україні, задо-вольняючи будь-які, навіть найвимогливіші потреби.

Приймаючи в ці дні вітання з ювілеєм нашої компанії, хочемо подякува-ти за багаторічну і плід-ну співпрацю партнерам і клієнтам, що віддають пере-вагу нашому інструменту! У ньому ви знайдете поєд-нання досвіду зі сучасними технологіями та інновація-ми! 50 років європейської якості – це, погодьтеся, багато про що свідчить!

Ми працюємо для ВАС!

Михайло СОЛЯНИК,керівник продажів компанії «FREUD»

у країнах СНД

Італійська компанія «FREUD» відзначає цього року 50-річний ювілей. Хотілося б розповісти про основні етапи розвитку фірми і поділитися планами на майбутнє з нашими клієнтами.

Представники компанії «FREUD» на стенді компанії «М-ГУПП», виставка «Лісдеревмаш 2012», м. Київ

«FREUD»: досвід плюс інновації

Page 6: Derevoobrobnyk_issue_22_2012

Деревообробник №22 (304) 20 листопада – 3 грудня 2012 року�

cmyk

дереВ’яне домобудуВання

Швейцарська програма SIPPO у співпраці з ГО ФОРЗА запрошують Вас до участі у найбільшій міжнародній виставці

(13 – 16 травня 2013 року, м. Кельн, Німеччина, www.interzum.com)

SIPPO (www.sippo.ch) надає організаційну та фінансову підтримку для участі у спільному стенді, консультує та шукає покупців.

27 листопада 2012 р. у Львові SIPPO та ФОРЗА проведуть семінар «Успішне експортування до Євро-пейського Союзу та Швейцарії».

Умови участі – на сайті www.forza.org.ua та у представника SIPPO Ірини Щока:

до уваги деревообробних підприємств західного регіону україни

e-mail: [email protected] тел. (0�0) ���4943

Interzum-2013

За даними статистичного огляду, здійсненого Асоціацією дерев’яного домобудування Росії, сучасний рівень індивідуального будівництва з вико-ристанням деревини за кількістю вве-деного в експлуатацію житла в 2011 році становив 94% найбільшого показ-ника у докризовий період 2008 року. Незважаючи на стагнацію ринку частка малоповерхових споруд, а саме одно- та двоповерхових будівель, за загаль-ною площею будівництва перевищила 43%, що на 4% менше, ніж у 2008 році. Варто зазначити, що дерев’яне домо-будування чутливо реагує на зміни обсягів малоповерхового будівництва: якщо кількість введених в есплутацію малоповерхових будівель спадає на 3%, то, зокрема, дерев’яних – на 10%. Під час зростання показників (напри-клад, торік загальний обсяг зріс на 9%) збільшення обсягів дерев’яного домо-будування було незначним – лише 5% щодо 2010 року.

За результатами опитування Асо-ціації, найвагомішим фактором при виборі проекту дерев’яного будинку є його вартість. Далі споживача ціка-вить якість деревини та матеріалів, після чого – досвід роботи і репута-ція на ринку компанії-забудовника, потім – вишуканість архітектури, еко-логічність, а найменше – енергоефек-тивність і майбутні витрати на утри-мання помешкання.

Кількість зведених дерев’яних будинків, як і в 2010 році, торік теж перевищила цегляні, однак уже на 10 304 об’єкти. Приріст цього показника становить 1304 будинки. На території усіх регіонів Росії темпи зростання дерев’яного домобудівництва екс-перти оцінюють як «вищі від серед-ніх». Так, у 2011 році малоповерхових будинків із деревини збудували най-більше – 38%, з цегли – 33%, блоко-вих – 16%, інших – 12%.

Найчастіше з деревини будують у Сибірському, Приволзькому та Ураль-ському федеральних округах. Торік у Республіці Башкортостан дерев’яних будинків збудували найбільше, а ліде-ром за об’ємною часткою була Респуб-ліка Бурятія – майже 96% об’єктів.

Ситуація щодо дерев’яного домо-будування в регіонах з найвищим рівнем життя, таких як Московська та Ленінградська області, неоднозначна. Скажімо, порівняно з 2010 роком торік у Підмосков’ї збудували на 626 споруд менше. У Ленінградській області нав-паки – кількість дерев’яних будинків збільшилася на 455 одиниць, проте до лідерських позицій ще далеко.

Мешканці півдня Росії традиційно віддають перевагу цегляним спору-дам. Відтак, лідером за кількістю збу-дованих цегляних будинків у 2011 році були Ростовська область (9091 будівель) і Краснодарський край

(8235 будівель). Однак, розглядаючи десятку лідерів цегляного будівниц-тва, неможливо не зауважити, що при великому обсязі загальна частка цих споруд лише у трьох регіонах пере-вищила 50%, тоді як серед лідерів дерев’яного домобудування вісім із десяти суб’єктів мають частку на власних територіях від 50 до 95%.

Станом на березень 2012 року на території Ленінградської області кількість котеджних селищ з актив-ним рівнем продажу становить 300 об’єктів, у Москві – 714 об’єктів. 63% виробників дерев’яних будинків спо-руджують їх самостійно, 49% здій-снюють власні проекти з розвитку. Нині серед клієнтів найбільш попу-лярні дерев’яні будинки площею 150–220 м2, за ними – 100–150 м2.

За даними Асоціації дерев’яного домобудування РФ

За результатами опи-тування, яке здійснили оператори кол-центру спеціалізованої виставки «Дерев’яне домобудівниц-тво», більшість українців нині віддають перевагу приватним будівлям. Під час телефонного опиту-вання проанкетували 158 спеціалістів і 195 власни-ків та потенційних замов-ників дерев’яних будин-ків.

Згідно з даними ста-тистичного огляду, 126 респондентів запевнили, що невдовзі планують розпочати будівництво житла, і лише 34 не мають таких намірів. Зауважимо, що 60 опитаних бачать власний майбутній буди-нок дерев’яним і лише 7 – цегляним, решта – панельним та з інших буд-матеріалів. Відтак, дослі-дження розвіяло міф щодо популярності цегляних споруд серед населення. А й справді, така тенденція була раніше. Так, 80 влас-ників приватних будівель зізналися, що їх будинки цегляні, 28 – дерев’яні, 16 мешкають у будинках, зведених за комбінова-ною технологією, решта – з піноблоків, пінобетону тощо.

Зміну пріоритетів укра- їнців пояснюють актив-ним розвитком техноло-гій дерев’яного домобу-дування. Якщо раніше турбувалися лише про міцність і довговічність, то зараз замислюються над еко-логічністю (174 респонденти), красою та стилем (66 респонден-тів).

Важлива також і швид-кість будівництва: 156 опитаних переконані, що швидше можна збудува-ти дерев’яну споруду та лише 14 – що цегляну. Річ у тім, що для зведен-ня дерев’яного будин-ку з внутрішнім опоря- дженням необхідно кіль-ка місяців, споруджен-ня цегляного потребує близько року. До того ж оздоблювальні роботи в останньому слід вико-нувати після просідання «коробки».

При виборі забудов-ника дерев’яного будин-ку 140 осіб відповіли, що звертатимуть увагу на якість готових про-ектів, 68 – на позитивні відгуки клієнтів, 52 – на репутацію фірми-забу-довника, 51 – на вартість будинку.

Утім, деревина в україн-ців асоціюється не лише з будинками, а й із вікнами (51 респондент), дверима (49), меблями (47), лазня-ми (43), альтанками (37), сходами (19), підлоговим покриттям (7) і навіть із засобами захисту дереви-ни (14) тощо.

На підставі резуль-татів дослідження можна зробити висновки, що дерево як будматеріал нині відновлює свої колись втрачені позиції. Дедалі частіше, на про-тивагу цеглі, бетону та пластику, обирають еко-логічно чистий матеріал – деревину.

За даними виставкової компанії

«S-TEAM»

Лідер індивідуального попитуДерев’яне домобудування у РФ набирає обертівНа противагу щільній забудові мегаполісів, нині в Росії з’являються малоповерхові споруди, котрі цілком задовольнять потреби в помешканні бізнес- та економ-класу. Пропонуємо докладніше розглянути ринок російського дерев’яного домобудівництва за минулий рік.

А що ж в Україні?Популярність дерева як будматеріалу щороку зростає!Українці віддають перевагу не лише дерев’яним будинкам, альтанкам, лазням тощо, а й встановлюють дерев’яні вікна та двері.

Розподіл за округами введення в експлуатацію індивідуальних дерев’яних

будинків на 1000 осіб населення

РеГіон

Міс

це з

а вв

еден

ням

в

експ

луат

ацію

дер

ев’я

них

буди

нків

на

1000

осі

б

Міс

це з

а вв

еден

ням

в

експ

луат

ацію

мал

опов

ер-

хови

х бу

динк

ів н

а 10

00 о

сіб

Сибірський Фо 1 6

Приволзький Фо 2 2

Уральський Фо 3 5

Північно-Західний Фо 4 7

Далекосхідний Фо 5 8

Центральний Фо 6 4

Південний Фо 7 1

Північно-Кавказький Фо 8 3

Page 7: Derevoobrobnyk_issue_22_2012

�Деревообробник №22 (304) 20 листопада – 3 грудня 2012 року

cmyk

сторінка компанії

Причини зниження якості деревної сировини на складахНині розроблено різні способи

захисту при зберіганні деревини. Умовно їх можна розподілити на хімічні та нехімічні. Нехімічний захист деревини ґрунтується на створенні умов, несприятливих для розвитку біоруйнівників. Хімічний захист ґрунтується на використанні хімічних препа-ратів, під впливом яких деревина стає неїстівною для різних грибів і комах. Згідно з ГОСТ 9014.0-75, залежно від виду та призначення лісоматеріалів, використовують різні способи зберігання:

– вологе зберігання – забез-печує збереження високої воло-гості деревини (завдяки укладан-ню необкорених сортиментів у щільні штабелі, а також завдяки дощуванню, затопленню, замазу-ванню торців матеріалів гідроізо-лювальними сумішами і т.п.);

– сухе зберігання – забезпе-чує збереження низької вологості деревини (обкорування, рядове укладання матеріалів);

– підвищення температури деревини – пропарювання, обпа-лювання, камерне сушіння, яке забезпечує стерилізацію дере-вини);

– зниження температури деревини – заморожування – сезонний захист сирої деревини при зберіганні круглих лісома-теріалів на різних складах;

– підвищення вологості дере-вини – затоплення, дощування;

– зниження вологості – атмос-ферне сушіння завдяки обко-руванню, рядовому укладанню матеріалів у штабелі, а також камерне сушіння;

– зберігання у щільних шта-белях із затіненням колод свіжої заготівлі протягом 2–4 місяців.

Традиційні речовини для захисту деревини: віск, пара-фін, бітумні смоли, суміш оліфи та вапна, суміш деревної смоли та крейди.

Недоліки традиційних речо-вин:

– потрібне додаткове підігрі-вання;

– можуть самостійно плавитися під впливом сонячних променів;

– ймовірним є розвиток мік-роорганізмів через наявність «зв’язаної» вологи.

Принцип дії захисної суміші:На поверхні деревини утво-

рюється еластична плівка, яка перешкоджає проникненню спор грибів усередину деревини та знижує інтенсивність випарову-вання вологи з деревини.

Необхідні властивості сумі-шей для захисту торців:

– перешкоджання торцевому зволоженню деревини;

– зниження кількості та гли-бини тріщин;

– захист від синяви, цвілі та гнильних уражень;

– морозостійкість, не потре-бує підігрівання;

– стійкість до вимивання, водовідштовхуванння;

– придатність для усіх видів деревини;

– пожежо- і вибухобезпеч-ність;

– екологічна безпека;– зручність для зберігання і

транспортування;– термін захисту деревини – 6

місяців;

– можливість застосування в сушильних камерах (стійкість до агресивного середовища);

– в’язкість суміші, яка забез-печує нормовану витрату за одне нанесення (валиком і пензлем);

– у деяких випадках мож-ливість нанесення суміші розпи-лювачем;

– наявність у суміші біоцидів проти деревозабарвлювальних і дереворуйнівних грибів;

– у разі обробки сировини для меблевого щита суміш має бути лесувальною (для ідентифі-кації вад перед розпилюванням і з подальшим позиціонуванням);

– лесувальну суміш для конт-ролю виконання робіт необхідно підфарбовувати.

Застосування сумішей для захисту торців:

– торці круглих лісоматеріалів високотоварних груп (пиловник, різні кряжі);

– торці пиломатеріалів при атмосферному та камерному сушінні (особливо великого перерізу);

– торці оциліндрованих і рубаних колод у різних будовах.

захисні суміШі «сенеж»Компанія «Сенеж-Препарати»

розробила два типи засобів для захисту торців лісоматеріалів – «Сенеж ТОР» і «Сенеж ТОРСО» (лесувальний). Перший застосо-вують для обробки торців фанер-ної сировини, оциліндрованих колод, пиломатеріалу. Протягом п’яти років цю суміш успішно використовували на Жешарт-ському фанерному комбінаті, а також випробували на низці фанерних підприємств «Свеза». Її застосовували домобудівні підприємства для захисту торців оциліндрованих і рубаних вруч-ну колод, використовували для зниження кількості та глибини тріщин при сушінні в сушильних камерах у брусі і пиломатеріа-лах, особливо великого перерізу. З урахуванням побажань замов-ників, для поліпшення власти-востей препарату до його складу вносили корективи, наприклад,

збільшували в’язкість для одно-разового нанесення на поверх-ню, при якому деревина гаран-товано була захищена від ура-ження і розтріскування. Суміш зробили морозостійкою, вона не потребує підігрівання, а також додали додаткові біоциди.

Лесувальну суміш застосову-ють за необхідності ідентифіка-ції помилкового ядра, для найе-фективнішого позиціонування колоди перед розпилюванням (здебільшого для березового пиловочника). Лесувальною сумішшю також доцільно оброб-ляти фанерну сировину в лісоза-готівельних підприємствах. Лесу-вальна суміш успішно пройшла випробування на виробництві з глибокої переробки берези ТОВ «AVA-company» в м. Омську. Так на початку травня штабель березового пиловника обробили двома сумішами з різним вмістом біоцидів і, відповідно, підфар-бованих у різні кольори. Через чотири місяці в результаті розпи-лювання отримали такі дані:

– необроблений пиловник був уражений з обох боків коло-ди на глибину 1 м;

– пиловник, оброблений сумішшю із невеликим вмістом біоцидів, був уражений на гли-бину до 60 см;

– пиловник, оброблений сумішшю із великим вмістом біо-цидів, був уражений на глибину не більше 30 см.

Слід врахувати той факт, що деревину обробляли значно піз-ніше від операції розкряжуван-ня. Якщо здійснювати обробку безпосередньо після розкряжу-вання, поки деревина не зарази-лася спорами грибів, або в період з температурою, недостатньою для розвитку грибів (до +5°С), то результат буде набагато кращим.

Обчислення витрат захис-ної суміші:

Об’єм круглих лісоматеріалів:V = a*b*c*Кп/д =

= 1*1*4*0,75 = 3 м3,

де a, b, c – лінійні розміри шта-беля, Кп/д – коефіцієнт повноде-ревності.

Площа поверхні торців:S = a*b*2*Кп/д =

= 1*1*2*0.75 = 1,5 м2.Витрата суміші на 1 м3 круг-

лого лісу:В = (ВЗС*1* S)/V =

= (0,3*1*1,5)/ 3 = 0,15 кг,де ВЗС * 1 – витрата захисної суміші (кг) на 1 м2.

Собівартість обробки (по захисній суміші) 1 м3 круглого лісу:

С/с = В*Ц = 0,15*62 = = 9,3 руб (2,66 грн),

де Ц – ціна за 1 кг суміші.Цей розрахунок наведено для

покривної суміші «Сенеж ТОР». Лесувальна суміш має меншу витрату (150–160 г/м2). Собі-вартість обробки по захисній суміші (лесувальній) аналогічна покривній. У повну собівартість обробки торців лісоматеріалів, окрім самого препарату, будуть включені: зарплата робітни-ків, зайнятих на цих роботах, податкові відрахування, наклад-ні витрати. Розмір цих витрат залежатиме від технологічного устаткування, його продуктив-ності, обсягу обробки і визнача-тиметься індивідуально в кож-ному конкретному випадку. Та в будь-якому разі, втрати сиро-вини вартістю 1500–2000 руб/м3 (429–572 грн/м3) виправдовують витрати на захист сировини.

Для захисту лісоматеріалів від ураження комахами в компанії «Сенеж-Препарати» розробили суміш «Сенеж Інса». Суміш «Сенеж Інса» призначена для запобіжного захисту деревини від комах, гри-бів, поверхневої цвілі та синяви, а також їх знищення на всіх стадіях розвитку, залежно від норм вит-рати. «Сенеж Інса» застосовують для обробки струганих, пиляних, рубаних дерев’яних виробів, конс-трукцій і поверхонь усередині приміщень і на відкритому повітрі, а також для обробки лісо- та пило-

матеріалів у лісовій та деревопе-реробній промисловості.

Суміш «Сенеж Інса» наносять на очищену від пилу, бруду та інших покриттів поверхню дере-вини пензлем, валиком, розпи-лювачем. Для знищувальної обробки необхідно забезпечити витрату не менше 300 г/м2. При промисловому застосуванні роз-вести водою у співвідношенні 1:19 і наносити на круглі лісома-теріали в пачках або поштучно з витратою не менше 300 г/м2. Для штабельованих лісоматеріалів забезпечити витрату в 2–3 рази вищу, використовувати менш розведений розчин.

Суміш «Сенеж Інса» в про-мисловості вперше застосували на складі готової продукції Кіпе-ловського ліспромгоспу. Керів-ництво ліспромгоспу звернулося в компанію «Сенеж» після виник-нення проблем з експортом круг-лого лісу через комах-шкідни-ків. Обробка лісоматеріалів дала позитивний результат.

Обчислення вартості обробки захисною сумішшю «Сенеж Інса»:

Об’єм круглих лісоматеріалів: V = a*b*c*Кп/д =

= 5*6*10*0,75 = 225 м3,де a, b, c – лінійні розміри шта-беля, Кп/д – коефіцієнт повноде-ревності.

Площа поверхні штабеля:S = (2a+b)*(c +2а) =

= (2*5+6)*(10+2*5) = 320 м2

Витрата суміші на 1 м3 круглого лісу:

В = (ВЗС*1*S)/V = = (0,3*1* 225)/320 =

= 0,7 кг (робочого розчину),де ВЗС*1 – витрата (робочого роз-чину) захисної суміші (кг) на 1 м2.

Собівартість обробки (по захисній суміші) 1 м3 круглого лісу:

С/с = В*Ц/Конц == 0,7*60*0,05 =

= 2,1 руб (0,6 грн), де Ц – ціна суміші за 1 кг, Конц – концентрація робочого розчину.

на правах реклами

собівартість обробки лісоматеріалів різної довжининазва кряж довжиною

3 мкряж довжиною

4 мкряж довжиною

5 м

собівартість обробки 1 м3 (по захисній суміші), руб/м3 (грн/м3)

12,4 (3,55) 9,3 (2,66) 7,44 (2,13)

Page 8: Derevoobrobnyk_issue_22_2012

Деревообробник №22 (304) 20 листопада – 3 грудня 2012 року8

cmyk

бондарстВо

АУКЦІОННІ ТОРГИ відбудуться 10 грудня 2012 року за адресою: м. Львів, пр-т В.Чорновола, 63, 5-й поверх, к. 21 (Зал проведення торгів) за таким регла-ментом:

Реєстрація учасників аукціонних торгів сесій №1, 2 та №3 з 830 год до 925 год.

Сесія № 1 – продаж лісоматеріалів круглих листяних порід (ГОСТ 9462-88): початок о 930 год;

Сесія № 2 – продаж лісоматеріалів листяних порід (ГОСТ 9462-88): початок о 1130 год;

Сесія № 3 – продаж технологічної сировини (ТУУ 56.196-95): початок о 1230 год;

Реєстрація учасників аукціонних торгів сесій №4 та 5 з 1300 год до 1355 год.

Сесія № 4 – продаж лісоматеріалів круглих хвойних порід (ГОСТ 9463-88): початок о 1400 год;

Сесія № 5 – продаж лісоматеріалів (ГОСТ 9463-88): початок о 1500 год;

Реєстрація учасників аукціонних торгів сесії №6 з 1500 год до 1545 год.

Сесія № 6 – продаж лісоматеріалів та технологічної сировини: початок о 1600 год.

Заявки приймають маклери ЛУТБ з 26 листопада 2012 року в робочі дні з 900 до 1800 за адресою:

м. Львів, пр-т В. Чорновола, 63, оф. 601.

Кінцевий термін прийняття заявок на участь в аукціонних торгах до 1700 год 07 грудня 2012 року.

Ознайомитись з умовами участі в аукціонних торгах, а також з лота-ми, виставленими на аукціонні тор-ги, їх переліком, об’ємами та харак-теристиками можна в бюлетенях спеціалізованих та аукціонних тор-гів, розміщених на веб-сайті ЛУТБ: WWW.LUTB.COM.UA

Замовники аукціонних торгів – Де-ржавні лісогосподарські підприємства та дочірні лісогосподарські підприєм-ства “Галсільліс” Львівської області.

Організатор аукціонних торгів – То-варна біржа “Львівська Універсальна”.

Контактний телефон і місцезна-ходження аукціонного комітету:

тел.: +38-032-297-18-25, 240-75-01, 240-75-06;

адміністративний офіс ЛУТБ: пр-т В.Чорновола, 63, оф. 601, м. Львів.

Відповідальна особа: Ковальчин Оксана Федорівна –

маклер з аукціонних торгів ЛУТБ; тел.: +38-032-290-13-58.

на правах реклами

АУКЦІОННІ ТОРГИ З ПРОДАЖУ НЕОБРОБЛЕНОЇ ДЕРЕВИНИ

Товарна біржа «Львівська Універсальна» (ЛУТБ) проводить аукціонні торги з продажу необробленої деревини

з постачанням у І кварталі 2013 року

ДЕРЖАВНИХ ЛІСОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА ДОЧІРНІХ ЛІСОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ “ГАЛСІЛЬЛІС” ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Адреса адміністративного офісу: 79058, м. Львів, пр-т В. Чорновола, 63, офіс 601, VІ поверх.

Тел.: +38(032) 297-18-25, 240-75-01, 290-13-58. Тел./факс: +38(032) 240-75-06, e-mail: [email protected]

Село Яноші (на щиро українсь-кий манер Іванівка), неподалік від Берегова, відоме в історичних анна-лах з 1321 року. Нині його найбіль-ше знають завдяки помаранчево-му Будинку вина «Берегвідек» та міні-музею виноробства. Цей заклад працює тут із 2003 року. В ньому відвідувачі мають змогу насолоджу-ватися натуральними закарпатськи-ми винами, витриманими у дубових бочках. Як з’ясувалося з нашої роз-мови зі співробітником музею Анд-рієм Андрійовичем Варгою, бочка стала незмінною складовою винно-го виробництва давно:

– В історії ще від тринадцятого століття наявні звістки про те, що якісне вино слід зберігати тільки в якісних бочках, тобто виготовлених із дуба. А майстрів, які їх роблять, здавна називають бондарями. На Закарпатті вони раніше проживали у дуже бага-тьох селах, наприклад, Шаланки, Мала Бігань, Балажер, Добросілля тощо.

До згаданого паном Андрієм часу залічують і початки знамени-тих Винних підвалів у Середньо-му – найстарішому і найбільшому центрі виноробства Закарпаття. Про виноробство на Берегівщині (а

відтак, і про природний попит на бочки) відомо ще з 1354 року, коли цей край був під владою Угорщини. Цікаво, що назви багатьох спеціаль-них бондарських інструментів аж до сьогодні зберегли яскраво вираже-не німецьке походження (штас-хоу-мер, боцпан, циркуль). Німецький вплив відчувається і в тій ролі, яку відіграє в цьому ремеслі дотримання технологічного процесу. Усе роз-починається з того, що дуб, який підбирають для бочки, повинен мати вік не менше 50 років, а ще краще – понад 100. У ті далекі часи, в які ми повернулися, усе це робили вруч-ну: зрубаний дуб нарізали вручну певних розмірів, вручну, зрозуміло, також збирали й очерет для стику-вання між брусками та клепками тощо. Потім у бочку заливали окріп й обкурювали. У такий спосіб бочки на Берегівщині виготовляли століт-тями, хоча, як свідчить Андрій Анд-рійович, це виробництво до певного часу й не було надто поширеним.

Після серії народних повстань, що у 1848 році охопили всю Авс-тро-Угорську монархію і увійшли до історії як «весна народів», на Закар-патті розпочалася «золота» епоха

виноробства, а це викликало тут бурхливий розвиток бондарського ремесла. Майстри виготовляли бочки на будь-який смак: ємністю від 3 л до 8 тис. л, якщо треба, то й із краниками. У 1870-х тут уже видавали спеціальні газети-брошури з виноробства, в яких рекламували, зокрема, продукцію бондарів, що вмить поширювалася не тільки в цьому регіоні, а й у Франції, Угорщині, Польщі та Словаччині.

Зараз, в індустріальну епоху, є можливість виготовляти такий, на перший погляд, примітивний виріб на великих підприємствах. Зреш-тою, хіба й сама дубова бочка не перетворилася на анахронізм? Анд-рій Андрійович так не вважає:

– Якщо у бочку бондар вкладає душу, то випите з неї вино приносить людині радість. Так і будь-що у житті людини – якщо в основі їжі – нату-ральний продукт, а не замінник, то вона їй набагато краще смакує. А бочки, яким 100 чи 200 років, взагалі дуже цінні, у них особливі властиво-сті. Вино дихає у бочці, живе в ній. Для цього напою бочка – як стимул життя.

Костянтин АНДРОСОВ

Без чого немає винаПродовжуємо публікації матеріалів про специфічні сфери деревообробкиСезон збору та переробки винограду на Закарпатті вже давно розпочався. Напій, який із нього виготовляють, полюбляють і в Україні, і далеко за її межами. Недарма ще давні латиняни стверджували, що саме у вині Істина. А оскільки якісне виробництво вина неможливе без участі дуже особливої сфери деревообробки, наш кореспондент не міг оминути своєю увагою відповідний заклад на Берегівщині, що встиг здобути гучну славу й серед туристів.

Андрій Андрійович Варга

Будинок музею виноробства у с. ЯношіДавній прес – експонат музею

Page 9: Derevoobrobnyk_issue_22_2012

9Деревообробник №22 (304) 20 листопада – 3 грудня 2012 року

cmyk

дереВ’яне домобудуВання

«законоДаВці ДереВ’яної моДи»Напевно, більшість із нас замислюва-

лися, у чому ж різниця між українською та фінською технологіями будівництва? Вона таки є і полягає насамперед у досвіді. У сфері дерев’яного домобудування фіни працюють не одне століття. За цей період тамтешні виробники досконало оволоділи професійними навиками. Однак розвиток сучасних технологій у Фінляндії триває і надалі. Постійно вдосконалюючи вироб-ництво, фіни по праву здобули першість на міжнародному ринку серед забудовни-ків. Це розуміють і представники фінської компанії «IKIHIRSI» в Україні – фірма «VESA loghouses», яка проектує і спору-джує дерев’яні будинки суворо за інозем-ним зразком.

«В Україні ми єдині представляємо інтереси компанії «IKIHIRSI», – розповідає директор із продажу компанії «VESA» Олек-сій Петров. – Співпрацюємо понад 5 років. Фіни відомі високою культурою домобудів-ництва. Це одна із найнадійніших націй щодо виконання домовленостей. Можливо, як маркетологи фіни не надто гарні спе-ціалісти («просувати» свою продукцію їм не завжди вдається), але виробники вони про-фесійні. Саме тому ми і прийняли рішення щодо співпраці, якою дуже задоволені».

Нині «VESA» зводить фінські будинки з клеєного бруса. У виробництві компанія дотримується кращих фінських традицій дерев’яного домобудування, поєднуючи їх із сучасними технологіями. Варто зазначи-ти, що завдяки високій міцності клеєного хвойного бруса, фінські споруди називають

«довгожителями»: середній термін їхньої експлуатації становить 70 років, а при пра-вильному догляді – набагато більше.

«Нині всі бажають жити в екологічно безпечних будинках, що гарантує дале-ко не кожна технологія будівництва, – запевняє Олексій Юрійович. – Тому сучас-на тенденція споживання – нарощування дерев’яного домобудівництва».

тонкощі технолоГії«Як мінімум, ми дотримуємося фінсь-

кої технології будування, як максимум, доводимо її до досконалості. Найкраще, що ми можемо зробити, – це будувати за ідентичним зразком, – переконаний директор українського представництва. – Однак іноді вносимо незначні корективи для покращення, скажімо, другорядних робіт.

Ми виконуємо низку робіт із будівниц-тва помешкання під ключ, – продовжує Олексій Петров. – Насамперед ми пропо-нуємо на вибір проект фінського будин-ку або ж замовник розробляє власний. Після затвердження проекту виробляємо і транспортуємо будівельні матеріали для спорудження дерев’яного будинку, про-ектуємо і встановлюємо фундамент. Після цього збираємо будинок: спершу дерев’яну конструкцією, потім встановлюємо вікна та двері, накриваємо дах. За потреби здійс-нюємо інженерні роботи: проводимо елек-трику, встановлюємо опалювальні систе-ми тощо. Фінальний етап – опорядження. Однак ми не наполягаємо на тому, щоб виконувати усі роботи. Ми лише пропо-нуємо перелік послуг, а вибір – за клієн-том. Будівництво – мистецтво спільне. Як свідчить досвід, замовники обирають «золоту середину», решту допрацьовують самотужки. Від цього й залежить термін здавання будинку в експлуатацію. Коли є лише ідея, для спорудження будинку по-трібно 7–8 місяців, однак не більше року. При цьому замовник точно знатиме бю-джет будівництва ще до його початку».

На заводах Фінляндії використовують найсучасніше обладнання, що забезпе-чує оптимальне співвідношення ціни та якості, гарантує виконання найскладні-ших архітектурних рішень.

Окрім того, компанія «VESA» пропо-нує дизайнерське оформлення інтер’єру, виробництво ексклюзивних меблів від провідних дизайнерів, а також проекту-вання ландшафту.

а ось і різницяА тепер давайте докладніше розгля-

немо особливості фінського дерев’яного будинку з клеєного бруса.

«Для таких споруд як українські, так і фінські забудовники обирають хвойні поро-ди деревини, зокрема, сосну. Однак якість іноземного будматеріалу, – запевняє Олек-сій Петров, – на порядок вища за вітчизня-

ну». Передусім, завдяки клімату: холодна погода сприяє формуванню рівномірної структури дерев хвойних порід Фінляндії, однак у них дещо вища теплопровідність (такі будинки будуть трішки холодніші, аніж зі зрубу). Адже середньорічна тем-пература повітря в Україні становить 9°С, у Фінляндії – 0°С. Для будівництва фіни використовують лише стиглий ліс – 60–90-літні дерева, в жодному разі не менше 20 років. На місці зрубаного у відповідний період саджають новий ліс. До того ж сиро-вину заготовляють лише взимку.

Проте не лише якість фінської сиро-вини забезпечила фінам чільні позиції на міжнародному рівні. Передовий фактор – ідея створення клеєного бруса з «виверну-тих ламелей», яка належить саме фінським спеціалістам. «Застосування такої техно-логії суттєво зменшує вологість деревини (з 25% до 11%) та просідання дерев’яного будинку, – розповідає Олексій Юрійович. – Окрім того, вона забезпечує правильну геометрію будування. Завдяки правильній заготівлі та попередньому сушінню ламе-лей клеєний брус майже не розтріскуєть-ся». Фінський клеєний брус складаєть-ся з двох-чотирьох ламелей товщиною близько 65 мм, з’єднаних методом гарячо-го склеювання з паралельним пресуван-ням. Водночас клейові шви між ламелями пропускають вологу, що вкрай важливо, позаяк брус продовжує «дихати» навіть після зведення стін. Таким чином, фінсь-ка технологія не лише зберігає клітинну структуру деревини, а й надає їй легкості. Саме тому немає потреби встановлювати масивний фундамент.

Українці ж не завжди приділяють належну увагу цьому нюансу, так само як і кількості ламелей. «У вітчизняному будівництві можуть використовувати 5 ламелей, а іноді навіть 12, – розповідає Олексій Петров. – Окрім того, українські виробники не завжди дотримуються тех-нології з’єднання бруса, внаслідок чого знижується міцність, якість і довговіч-ність деревини».

Звісно, багато українських забудовни-ків використовують фінську технологію, однак не завжди враховують специфі-ку поведінки деревини. «Зовнішні річні кільця деревини менш стійкі, тому швид-ше деформуються, – продовжує директор компанії «VESA». – Щоб запобігти цьому, за фінською технологією ламелі завж-ди розташовують у протилежні один від одного боки за напрямком річних кілець, тобто ядром назовні («вивернуті ламелі»). При цьому внутрішня частина зрубу зов-нішнього боку бруса надає стінам доско-налого вигляду та гарантує відсутність тріщин на їх поверхні». Фінська техно-логія будівництва вирізняється рівними лініями та правильними кутами. Споруди з клеєного бруса бездоганні на вигляд, оскільки перед склеюванням із деревини

вирізають усі недоліки, а заготовки виби-рають суворо за кольором і текстурою.

Додаткова перевага фінського клеєного бруса – його довжина. «Фіни виготовляють ламелі майже усіх розмірів. Відтак, після спорудження стіни майже не матимуть «паркетного візерунка», що складається з кусочків дерева, – запевняє директор групи компаній «VESA». – Несуча здат-ність стін при цьому значно зростає, що дає змогу споруджувати багатоповерхові будинки». Таким чином, стіни мають ви-гляд суцільного моноліту, майже не просі-дають, а приміщення можна опоряджувати відразу після завершення будівництва.

За словами Олексія Петрова, у замов-ників можуть виникнути сумніви щодо того, чи можна створити оригінальний і сучасний дизайн дерев’яного будинку. На сьогодні, завдяки новітнім технологіям будівництва та дизайну, це цілком можли-во. «Нині в дерев’яних спорудах втілюють найсміливіші побажання клієнтів, – роз-повідає директор компанії. Дерево чудово поєднується з мармуром, гіпсокартоном, текстилем та іншими матеріалами. Голо-вне – поєднувати розумно та зі смаком».

За вогнестійкістю фінські дерев’яні будинки не поступаються цегляним спо-рудам. Завдяки правильній обробці вогонь їм не страшний. «Щоправда, – зауважує Олексій Юрійович, – із цим погоджуються далеко не всі. Хоча дослідження та екс-перименти таки доводять вогнестійкість фінських будівель». Насамперед, проце-сові горіння перешкоджає висока щіль-ність фінської деревини: у ній майже немає пор, а отже, повітря не накопи-чується. Також варто враховувати щіль-ний, проте «дихаючий» клейовий шар, який з’єднує елементи дерев’яного бруса.

На відміну від українських виробників, для встановлення світлопрозорих конс-трукції фіни завжди застосовують Т-про-філь. Окрім того, тамтешні виробники вико-ристовують так звані плавальні з’єднання, що унеможливлюють рух «уперед-назад», натомість забезпечують рух по вертикалі, що надто важливо при просіданні будівлі. На певних етапах будівництва, де особли-во важливі міцність і стійкість, використо-вують клеєні балки. Перевага фінської тех-нології ще й у тому, що майже всі елементи будинку виготовлені з деревини. Остання тенденція – термодеревина для терасно-го покриття. У виборі опоряджувальних складників вони теж віддають перевагу натуральним матеріалам.

«Щодо енергоощадності, то 20 см фінсь-кого клеєного бруса відповідає 1 м стан-дартного цегляного мурування, – заува-жує Олексій Петров. – Таким чином фінські виробники економлять не лише площу, а й витрату газу, необхідного для обігрівання приміщень, майже у 2–3 рази».

Розмовляла Оксана КРИЖАНІВСЬКА

Домобудівництво за фінською технологією доволі просте і водночас досконале. Такі споруди надійні, затишні, а головне – продумані до дрібниць. Нині їх майже не імпортують, а радше намагаються скопіювати. Щоправда, не надто успішно. Утім, є винятки: «справжній фінський дім» ідентичного зразка відтепер можна замовити й в Україні.

Традиційно фінський дім: жодних надмірностей

Page 10: Derevoobrobnyk_issue_22_2012

Деревообробник №22 (304) 20 листопада – 3 грудня 2012 року10

cmyk

на правах реклами

Високоякісний інструмент мінімізує загальні витрати, тоді як інструмент низької якості може спричинити зростання витрат або просто зіпсувати сировину. Від-повідно, рішення про його при-дбання має бути зваженим і жод-ним чином не повинно ґрунтува-тися на низькій вартості інстру-мента. Правильна покупка повин-на базуватися на співвідношенні ціни й якості. Своєю чергою, якщо настільки низькобюджетний еле-мент виробництва може впливати на працездатність підприємства загалом то логічно працювати з перевіреними марками. Одна з них – компанія «Ro-Ma» з Поль-щі, що працює на ринку вже 38 років, розвиваючись відповідно до економічних змін і технічного прогресу. Нині це підприємство XXI століття, розташоване поблизу Варшави у Сестшені й обладнане сучасними виробничими лініями. Компанія пропонує широкий асор-тимент пил різного типу для роз-кроювання деревини.

Пили польської фірми «Rо-Ма» в Україні продають уже багато років. Це відома та високо оцінюва-на марка на багатьох світових рин-ках. Хоча в Україні зазвичай купу-ють середні пили, фірма пропонує широкий асортимент інструменту: широкі стрічкові, рамні, столярні та дискові пили, різальні стрічки, пили продовольчі, стрічкові пили для металу і абразивні круги.

Із найпоширеніших на українсь-кому ринку стрічкових пил ми про-понуємо на вибір чотири види для різання деревини: «Tytan Säge», «Gold Säge», «Safir Säge» та «Silver Säge», шириною від 32 до 60 мм і товщиною від 0,8 до 1,15 мм. Залеж-но від потреб, їх можна придбати в «сирій» версії «RO» – розведені й загострені, а також «HORN» – гарто-вані, розведені та загострені. Гарту-вання підвищує твердість, міцність і довговічність леза, а також забез-печує кращі умови розпилювання деревини та продовжує час експлу-атації. Пили «HORN» рекомендують, зокрема, для замерзлої сировини, деревини високої щільності та екзотичних порід.

Окрім того, «Ro-Ma» пропонує так звані широкі стрічкові пили та вузькі столярні. Перші вико-ристовують власники професійних промислових лісопиляльних верс-татів. У наявності – пили з німець-кої сталі, шведської «Uddeholm» та у версії «GOLD» – із легованої сталі з характерним золотавим відтін-ком. Пропонуємо також великий діапазон розмірів, послуги валь-цювання, загострення, плющення, стелітування та зварювання. Сто-лярні стрічкові пили призначені для різання сухої деревини, ДСП, ДВП, ламінату, пластмаси й інших деревопохідних матеріалів.

Окрема група в асортименті «Ro-Ma» – рамні пили. Ми пропо-нуємо лезо з німецької та шведсь-

кої сталі, їх стелітування, плющен-ня, хромування, а також різні види обковування планками. Для цих робіт купуємо будь-який продукт, готовий до використання.

Виробники постійно шукають кращі рішення, удосконалюють свою продукцію, гарантують еко-номію часу і витрат. Замовнику представлено широкий асорти-мент продуктів різних виробників. Однак важливо зробити правиль-ний вибір, керуючись призначен-ням пили, типу деревини, яку слід розпилити, а також обрати опти-мальний спосіб підготовки інстру-менту.

Прикро, однак до наc дійш-ла інформація про наявність на ринку контрафактної продук-ції ТзОВ «Ro-Ma цехи різальних інструментів». Це стосується середніх пил шириною від 32 до 60 мм чотирьох видів: «Tytan Säge», «Gold Säge», «Safir Säge» та «Silver Säge», надто пил «Gold Säge», а також інструменту версії «HORN». Підробки дуже схожі за кольором і маркуванням, однак, на відміну від пил «Ro-Ma», набагато нижчої якості, оскіль-ки виготовлені з низькосортних матеріалів.

Нагадуємо, що фірма ТзОВ «Ro-Ma цехи різальних інстру-ментів» має ексклюзивні права на використання торгового знака «Ro-Ma» та інших маркувань, таких як «Tytan Säge», «Gold

Säge», «Safir Säge» та «Silver Säge», для продуктів нашої фірми, які захищені на всіх рин-ках. Копіювання продукції та введення клієнтів в оману щодо найменування цього продукту є виявом несумлінної конкурен-ції. Повідомлення про купівлю та поширення контрафактної продукції є незаконними!

Просимо звернути Вашу увагу на пили, представлені на ринку, і негайно повідомити нас про порушення прав щодо торгової марки «Ro-Ma», а також будь-яких ознак появи підробленої продукції третіми особами. Будь ласка, сконтактуйте із нашим відділом продажу за телефона-ми: +48 468 678 955 (Томаш Лав-нічак) та +48 600 227 913, або електронною поштою: [email protected]. Будемо вдячні за будь-яку інформацію!

Повідомляємо, що з 10 жов-тня 2012 року компанія завер-шила співпрацю з українсь-кою фірмою «Рома Україна» (м. Хмельницький, вул. Курча-това, 14), яка нині не представ-ляє інтересів польської компанії «Ro-Ma цехи різальних інстру-ментів» на території України та не має права використовувати товарний знак «Ro-Ma».

Також повідомляємо, що пан В’ячеслав Велнянко не є праців-ником і представником нашої компанії.

Оригінальну продукцію фірми «Ro-Ma» на території України можна придбати у нашо-го офіційного дистриб’ютора «СТАХ Р. С.» (м. Золочів, тел.: 098 413 63 09, e-mail: [email protected]).

Пила – інструмент, який визначає якість роботи!Лісопиляльну галузь вирізняє широке розмаїття діяльності, що поєднує сировину, устаткування та інструмент. У загальних виробничих витратах питома вага інструменту досить невелика. Видається навіть, що роль, яку вона відіграє у виробничому процесі, – незначна. Насправді ж якість використовуваного інструменту має величезне значення.

підприЄмстВо

– Яке обладнання компанія презентує на виставці?

– На виставці ми пред-ставляємо чотирибічні поздовжньо-фрезерні вер-стати власного виробниц-тва. Боровичівський завод деревообробних верстатів виробляє та реалізує облад-нання більше 60 років. Тож у нас є традиції виробниц-тва цих верстатів і ми добре знаємо потреби клієнтів. Наше обладнання повністю адаптоване до російських, а також українських і біло-

руських умов. У чому це відображається: у наших агрегатів лита міцна ста-нина, на них не потрібне калібрування заготовок. Окрім того, обладнання може працювати при міну-совій температурі, але з кваліфікованим персона-лом. Ми здійснюємо пус-коналагоджувальні роботи. Запорукою хорошої роботи є і правильно обраний інс-трумент. А в Україні дуже багато фірм, які виготов-ляють високої якості дере-ворізальний інструмент.

– Чи вдалося на ви-ставці знайти нових потенційних клієнтів? Можливо, ви уклали кон-тракти?

– Так. На виставці ми продали верстат.

– Які плани компанії на майбутнє?

– Плани на майбут-нє – розширити ринок і довести клієнтам, які від-дають перевагу пристро-ям західних компаній, що у нас теж виробляють якісну продукцію. В Росії нині залишилися тільки ті

машинобудівні підприємс-тва, які довели, що вони вміють і можуть вироб-ляти сучасне та надійне обладнання.

– …І дешевше?– Щодо дешевизни,

то навряд чи. Китайське значно дешевше, оскільки виробників у КНР підтри-мує уряд. Ми ж у вільному плаванні: нас не підтримує ніхто, окрім нас самих. І як тільки підвищуються ціни на електроенергію, паль-не, – собівартість вироб-ництва автоматично також зростає. Без підтримки уряду важко. Якби уряд зробив фіксовані тарифи на бензин, метал, елект-роенергію для виробників, працювати було б легше. Ви ж самі на виставці бачи-те, що виробників небага-то. Основна кількість екс-понентів – перекупники. Нам важко працювати, але незважаючи ні на що, наше обладнання купують, і це підтверджує, що ми гідні виробники.

– Чи є у вас представ-ники на українському ринку?

– На жаль, дилерська мережа в Україні у нас

майже не розвинена, тому дуже хочемо знайти тут дилерів, які б продавали наше обладнання. Ще за часів Радянського Союзу ми продавали в Україну дуже багато чотирибіч-них верстатів, які працю-ють досі. І готові надати запчастини до будь-якого виду верстатів. Виставка «Лісдеревмаш» у Києві, в якій ми брали участь у 2011 році, нам сподобала-ся. Була велика кількість відвідувачів, і багато з них підходили до нашого стен-да й говорили, що готові співпрацювати. Але на рівні розмов усе й завер-шилося.

Ми готові надати диле-рам базу даних, де вста-новлені наші верстати. На жаль, поки що не знайшов-ся ентузіаст, готовий про-давати нашу продукцію. Крім цього, проблемою є те, що наші країни відокрем-лює митниця і через митне оформлення вартість про-дукції та час постачання обладнання зростають. Це нас дуже засмучує.

– Бажаємо Вам, щоб на українському ринку ви знайшли гідного представника й успішно працювали.

Марія МАТВІЄНКО,Оксана СКОРИК

Тетяна Арбочієне: «ми шукаємо друзів і партнерів»Боровичівський завод деревообробних верстатів – одне з найстаріших підприємств російського верстатобудування. Про традиції виробництва деревообробного обладнання і плани на майбутнє компанії нам розповіла Тетяна Арбочієне, начальник відділу маркетингу і збуту чотирибічних верстатів і запчастин Боровичівського заводу деревообробних верстатів, з якою ми зустрілись у Москві на виставці «Лесдревмаш-2012».

Page 11: Derevoobrobnyk_issue_22_2012

11Деревообробник №22 (304) 20 листопада – 3 грудня 2012 року

cmyk

цікаВо

Використання деревини в ЄС

Дані стосуються діяльності 27 країн ЄС у 2010 році.Джерело: AEBIOM, European Bioenergy Outlook 2012

Щорічний приріст деревостану: 314,6 млн м3

Природний відпад: 37,1 млн м3

Деревна тріска для виробництва теплової та електричної енергії: 24,7 млн м3

імпорт круглого лісу та тріски: 77 млн м3

Фанера: 4,5 млн м3

Тверде біопаливо у фанерній промисловості: 2 млн м3

Тріска: 4 млн м3

Волокнисті та стружкові плити: 63,5 млн м3

Тверде біопаливо у плитній промисло-вості: 9,5 млн м3

Тверде біопаливо уцелюлозно-хімічній про-мисловості: 10,4 млн м3

Целюлозно-хімічна промисловість: 69,7 млн м3

Чорний (сульфатний) луг: 69,7 млн м3

24144,4 млн м3

Маломасштабне використання дерев-ної тріски: 8,3 млн м3

Дрова: 76,4 млн м3

експорт відходів деревини: 14 млн м3

експорт круглого лісу: 40,6 млн м3

Внутрішнє використання круглого лісу в промисловості: 280,8 млн м3

Пиломатеріали: 116,9 млн м3

Тверде біопаливо у лісо-пиляльній промисловості: 39,8 млн м3

обрізки та стружка: 108,6 млн м3

Деревообробна промисловість: 81,9 млн м3

експорт тріски: 11,2 млн м3

Відновлення паперу: 86,6 млн м3

Целюлозна промисловість: 152,8 млн м3

Тверде біопаливо у виробниц-тві деревної маси: 5,5 млн м3

Виробництво деревної маси та напівцелюлози: 36,6 млн м3

Page 12: Derevoobrobnyk_issue_22_2012

Деревообробник №22 (304) 20 листопада – 3 грудня 2012 року12

cmyk

події

«Цей рік один із найкращих в історії нашого заводу, і величезна частка успіху «Wood-Mizer» – це ваша заслуга», – запев-нив комерційний директор «Wood-Mizer» Роберт Багіньскі у зверненні до дилерів і торгових агентів з України, які зібралися у новому залі щойно збудованого Сер-вісного департаменту «Wood-Mizer» для традиційного підбиття підсумків вироб-ничого року.

Уже відомо, що за 2012 рік Європей-ський виробничий центр загалом випус-тить 2200 одиниць устаткування і понад 4 500 000 м стрічкопилкового полотна «Wood-Mizer».

Завдяки зусиллям фірми «Most-Украї-на», яка цілеспрямовано розвиває сер-вісну мережу, український ринок дина-мічно зростав відповідно до статисти-ки «Wood-Mizer». Це закономірно, якщо згадати, наскільки повно та професійно обладнання «Wood-Mizer» було представ-лене на виставках «Лiсдеревмаш» у Києві, «Деревообробка» у Львові, «Букдерев» у Чернівцях і «Дерев’яне домобудівниц-тво» у Києві, де компанія «Most-Україна» одержала нагороди за кращу експози-цію. Традиційна зустріч з деревооброб-

никами у Ворохті, сходження на Говерлу, день міста в Українці та день лісника в Брошнів-Осаді, спонсорство спортивного свята «Дзиґа-Бай» у Байковцях і Чемпіо-нат із мотокросу у Львові, урочисті захо-ди з нагоди річниці сервісного центру в Малині – це неповний перелік яскравих подій, де майоріли жовтогарячі прапори «Wood-Mizer». Саме там деревообробники, а також ті, хто тільки планує розпочати деревообробний бізнес, мали змогу поба-чити верстати «Wood-Mizer» у роботі, оці-нити їх переваги й отримати консультації від фахівців «Most-Україна».

Продовжуючи стратегію відкрит-тя авторизованих сервісних центрів із підготовки різального інструменту, до трьох чинних точок у Тернополі, Львові та Малині компанія «Most-Україна» цьо-горіч додала новий сервісний центр на базі підприємства «Формат» у Вінниці. «Мрію, щоб такі центри працювали на всій території України, – говорить Олександр Твердохліб, генеральний директор «Most-Україна». – Наші клієнти заслуговують на те, щоб працювати на кращому в світі обладнанні та використовувати якісний, правильно підготований інструмент. Тоді, упевнений, слава про українську продук-цію з деревини гримітиме у всьому світі».

На шляху до цього фірма «Most-Украї-на» здійснила кілька промоцій: акцію

«Новий параметр», присвячену виведен-ню на ринок стрічкової пили «Wood-Mizer» товщиною 1 мм та акцію «2012 EURO», при-свячену Чемпіонату Європи з футболу, яка триватиме до 31 грудня 2012 року.

«У цій промоції до будь-якого при-дбаного жовтогарячого верстата «Wood-Mizer» у подарунок додаємо пили та запчастини, – розповідає Іван Вінниць-кий, комерційний директор «Most-Украї-на». – Наприклад, для гідравлічного верс-тата «LT40» – це подарунок на суму €2012, а для марки «LT70» – на суму €2512.

Під час з’їзду дилерів були нагоро-джені кращі представники фірми, які виконали умови акції «Оригінал тільки один» (при купівлі 2012 пил – €2012 у подарунок), а саме: директор «Most-Малин» Олег Щербицький, а також Юрій Голіней із Надвірної, Андрій Лагойда з Брошнева та Ігор Москалюк зі Снятина Івано-Франківської області, Сергій Сіднєв із Чудея Чернівецької області.

Під час екскурсії фірмою «Wood-Mizer» Роберт Багіньскі презентував програму модернізації, яку завод запровадив цього року. Як повідомлялося раніше, на вироб-ництві ввели в експлуатацію новий лазер-ний розкрійник металу фірми «TRUMP» вартістю €500 000, спроможний розрізати сталь товщиною до 25 мм, а також робот-зварювальник фірми «Panasonic». Окрім того, завершено спорудження будівлі пло-щею 683 м2, де розміщено склад запчас-тин і Сервісний департамент, а також розпочато будівництво під’їзної колії, що з’єднуватиме швидкісне шосе та завод.

У 2013 р. компанія «Wood-Mizer» пла-нує збудувати новий цех площею 4 300 м2. Загальний обсяг інвестицій у вироб-ництво становитиме $5 000 000. «Таким чином, ми створимо умови для збільшення обсягів готової продукції, щоб задоволь-нити дедалі більший попит», – наголосив Роберт Багіньскі.

Своєю чергою, керівники «Most-Украї-на» повідомили, що в Тернополі також заплановано збільшити інвестиції. «З нагоди нашого п’ятирічного ювілею ми розпочинаємо велике будівництво – пла-нуємо спорудити будівлі під новий цех, офіс і виставковий зал для «Українського центру стрічкових пил» у Байківцях», – оголосив Олександр Твердохліб.

Також у планах компанії на 2013 рік – створити й інтегрувати автоматизовану систему «Most-Україна» та відкрити нові сервісні центри.

На завершення Роберт Багіньскі вру-чив Олександрові Твердохлібу сертифікат з нагоди п’ятиріччя їхньої співпраці зі словами: «Маємо честь подякувати ком-панії «Most-Україна» за величезний вне-сок, ентузіазм і чудове позиціонування фірми «Wood-Mizer» в Україні».

Окрім того, на кінець року українсь-ким деревообробникам компанія «Most-Україна» підготувала гарний подарунок: з нагоди свого п’ятиріччя вона надаватиме 5% знижки при замовленні обладнання та інструменту «Wood-Mizer», виготовлених до 31 січня 2013 року.

Інна КУЗЬМІЧОВА

Час великих інвестиційДо 31 січня 2013 року «Most-Україна» проводить акцію: 5% знижки на всю продукцію «Wood-Mizer»На заводі «Wood-Mizer» у Польщі відбувся з’їзд українських представників фірми.

Генеральний директор «Most-Україна» олександр Твердохліб (справа) одержує пам’ятний сертифікат від комерцій-ного директора «Wood-Mizer» Роберта Багіньскі

Українські представники на заводі «Wood-Mizer» у Польщі

Page 13: Derevoobrobnyk_issue_22_2012

13Деревообробник №22 (304) 20 листопада – 3 грудня 2012 року

cmyk

ВжиВане обладнання

Продам мембранно-вакуумний прес МВП-24 для виготовлення фасадів MDF і шпонування. (0��) 3342��2

Пропонуємо лінійні лазери для позначення лінії

розкроювання деревини. пп «інтер оніс». (0��) 28-44-093, (032) 242-41-99

Розробляємо режими і технології сушіння п/м, проектуємо і

монтуємо сушильне обладнання. (032) 221-00-14, (0��) ��9-2�-43

Продається чотирибiчник «Weinig U22«, «Salvadeo» з шириною стругания 500 мм, форматно-розкрiйний верстат. (0�0) 989-�2-0�, (03�) 3�4-33-03

Комерційні огоЛошення

На виставці «Лісдеревмаш» у Києві ми поспілкувалися із Ханспетером Шутцом – дирек-тором швейцарської компанії «Bachmann Machinen AG», яка тривалий час продає вживане обладнання на українському ринку.

– Розкажіть, будь ласка, про свою компанію та обладнання, яке пропонуєте.

– Фірма «Bachmann Machinen AG» заснована в 1991 році. Основним видом діяльності ком-панії є торгівля новим і вжива-ним деревообробним обладнан-ням. У нас ви знайдете машини відомих світових виробників з Італії, Німеччини, Японії, Авс-трії, Швейцарії та ін. Усі наші верстати є на складі, який, як і наш головний офіс, розташо-ваний у Швейцарії в містечку Зірне. Також «Bachmann» має два представницькі офіси у Румунії та Болгарії. Наша компанія по-стійно прагне досконалості й відкрита для співпраці.

– Компанія «Bachmann Machinen AG» продає облад-нання по всьому світу. Чи є певні цільові ринки або ринки з підвищеним попитом на вживане обладнання?

– Немає конкретного цільо-вого ринку, однак зростаючий попит на вживане устаткуван-ня спостерігається у Східній Європі.

– Ваша компанія також за-ймається комплексною робо-тою з переміщення виробниц-тва. Які послуги передбачає таке переміщення?

– Усе залежить від замовлен-ня. Часом ми переміщуємо лише обладнання, а іноді здійснюємо демонтаж усього виробництва аж до голих стін.

– Із яких країн в основно-му отримуєте запити на пере-міщення виробництва?

– 95% – зі Швейцарії, решту – з інших країн. Причиною того, що обладнання майже 100% зі Швейцарії, є те, що воно якісне і добре збережене.

– «Bachmann» продає облад-нання в Україні впродовж багатьох років. Як змінився український ринок з того часу?

– Продаємо обладнання на український ринок протягом 10 років. З того часу ринок змінив-ся незначно.

– Ви продаєте напряму зі Швейцарії чи маєте представ-ника в Україні?

– Продаємо напряму. Щоправда, кілька поставок здій-снили через дилерів у Німеч-чині, але так, напевно, виходить дорожче для кінцевого спожи-вача.

– Яке обладнання найкра-ще продається на українсько-му ринку?

– Устаткування для меблевої промисловості.

– Чи є якісь особливості або проблеми роботи саме на українському ринку?

– Ні, всі клієнти дуже задо-волені.

– На клієнта на українсь-кому ринку претендує безліч фірм, які продають вживане обладнання: як українські, так й іноземні. Як вам вдається конкурувати з ними?

– Ми знаємо, що є багато компаній, які претендують на клієнта, і це не є проблемою для нас. Єдиний спосіб конкурувати з ними – бути чесними з клієн-тами і намагатися переконати їх у якості нашого обладнання. Швейцарія у світі має дуже хоро-шу репутацію за пунктуальність, хорошу організованість і якість ведення бізнесу. І це саме те, якими ми є.

– Кілька років поспіль ви берете участь у деревооброб-них виставках у Києві. Які ваші враження?

– «Bachmann» бере актив-ну участь у різних профільних заходах, зокрема у виставці «Лісдеревмаш». Що стосується цієї виставки, то ми помітили тенденцію до скорочення площі виставкового залу. Однак до нашого стенду відвідувачі про-являють щоразу більший інте-рес. Ми тішимося з можливості зустрітися з нашими постійни-ми клієнтами, познайомитися з новими людьми і допомогти їм у здійсненні модернізації машин-ного парку.

– Як ви оцінюєте перспек-тиви українського ринку?

– Український ринок має хороші перспективи розвит-ку. Це велика країна з великою чисельністю населення та висо-ким попитом. Усім потрібні меблі, вікна тощо. Щоб мати змогу зап-ропонувати нові рішення модер-нізації та різні способи їх вті-лення, необхідними є експорт та імпорт товарів. Спрощення системи імпорту посприяло би зростанню та якісному розвит-кові українського підприємця.

– Дякую за інтерв’ю і хоро-ших вам продажів.

– Я, своєю чергою, дякую Вам за час, який ви нам приділили, і бажаю вашій газеті подальшого зростання та процвітання!

Оксана СКОРИК

Ханспетер Шутц: «найкращий спосіб конкурувати – бути чесним із клієнтом»Скрутне фінансове становище та складність вітчизняної системи кредитування змушує українських деревообробників дедалі частіше віддавати перевагу вживаному обладнанню. З яких тільки країн не привозять до нас деревообробне обладнання та інструмент!..

Page 14: Derevoobrobnyk_issue_22_2012

Деревообробник №22 (304) 20 листопада – 3 грудня 2012 року14

cmyk

осВіта

Національний лісотехнічний університет України (НЛТУ України) – один із найстаріших і найпрестижніших вищих навчальних закладів освіти, який здобув європейське і світове визнання. Заснований у 1874 р., має четвертий рівень акре-дитації і здійснює свою діяльність відповідно до ліцензії АГ № 508666.

Університет готує фахівців лісотехнічного профілю за освітньо-кваліфікацій-ними рівнями бакалавра, спеціаліста і магістра за такими напрямами:

міністерство освіти і науки, молоді та спорту УкраїниДержавний вищий навчальний заклад

нАціонАЛЬнИй ЛіСоТеХніЧнИй УніВерСИТеТ УКрАЇнИ (м. Львів)

на правах реклами

ЗАПрошУЄ нА нАВЧАння У 2013 році

Лісогосподарський факультет: • лісове і садово-паркове госпо- дарство; • архітектура.

Лісомеханічний факультет: • автоматизація та комп’ютерно- інтегровані технології; • лісозаготівля; • інженерна механіка.

Технологічний факультет: • деревооброблювальні технології; • хімічна технологія;• комп’ютерні науки; • дизайн.

Інститут екологічної економіки: • екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природо-користування;• менеджмент.

Економічний факультет:• економіка підприємства;• облік і аудит; • менеджмент.

Заочний факультет: • лісове і садово-паркове господарство; • екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природо-користування; • лісозаготівля; • інженерна механіка; • автоматизація та комп’ютерно-інтег-ровані технології; • деревооброблювальні технології; • хімічна технологія; • комп’ютерні науки; • облік і аудит; • менеджмент.

Факультет довузівської підготовки та післядипломної освіти:

• підготовчі курси; • перепідготовка спеціалістів (друга вища освіта); • підвищення кваліфікації.

До уваги вступниківОсоби, які вступають до університету на основі повної загальної середньої освіти, зараховуються

за конкурсом сертифікатів Українського центру оцінювання якості освіти, виданими у 2008, 2009, 2010,

2011, 2012, 2013 роках.

Напрями підготовки (сертифікати з конкурсних предметів):• лісове і садово-паркове господарство: 1) українська мова та література; 2) математика*;

3) біологія або іноземна мова;

• екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування: 1) українська мова та література; 2) математика*; 3) хімія або географія;

• лісозаготівля; автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології, комп’ютерні науки: 1) українська мова та література; 2) математика*; 3) фізика або іноземна мова;

• інженерна механіка; деревооброблювальні технології: 1) українська мова та література;

2) математика*; 3) фізика або хімія;

• хімічна технологія: 1) українська мова та література; 2) хімія*; 3) математика або фізика;

• економіка підприємства; облік і аудит: 1) українська мова та література; 2) математика;

3) історія України або географія;

• менеджмент: 1) українська мова та література; 2) математика*; 3) географія або іноземна мова;

• дизайн: 1) українська мова та література; 2) історія України або світова література; 3) творчий

конкурс*;

• архітектура: 1) українська мова та література; 2) математика; 3) творчий конкурс*.

* профільний предмет.

До університету вступник має право на власний вибір подавати заяви і брати участь у конкурсному від-

борі на три напрями підготовки. Мінімальна кількість балів з профільного предмета 140, з інших – 124.

На напрям «Дизайн» та «Архітектура» вступники складають творчі конкурси, які проводяться з 21 до

31 липня 2013 року.

Вступники, які здобули освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста, вступають до уні-

верситету на навчання зі скороченим терміном підготовки і складають фахові випробування, які прово-

дяться з 21 до 31 липня 2013 року.

Прийом документів здійснюється: з 1 липня до 31 липня 2013 р. – для осіб на основі повної загальної середньої освіти, які не

складають вступних випробувань і не проходять творчих конкурсів;

з 1 липня до 20 липня 2013 р. – для осіб, які здобули освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста і складають фахові випробування; а також для осіб, які проходять творчі конкурси

(напрями «Дизайн», «Архітектура»).

В університеті діють підготовчі курси з підготовки до вступу на основі повної загальної

середньої освіти. За результатами підсумкової атестації вступник може отримати додатково

до 20 балів. Тел.: (032) 237-88-59, 239-27-41.До структури університету входять: Технологічний коледж (м. Львів, вул. Пулюя, 20, тел.: (032)

263-90-25) і Закарпатський лісотехнічний коледж (Закарпатська обл., м. Хуст, вул. А. Волошина, 66,

тел.: (03142) 4-35-07, http://woody.at.ua), де можна здобути освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого

спеціаліста за спеціальностями:

Технологічний коледжна основі базової загальної середньої освіти: • дизайн; • оброблювання деревини; • лісове господарс-

тво; • економіка підприємства;

на основі повної загальної середньої освіти: • оброблювання деревини; • лісове господарство; • еко-

номіка підприємства.

Закарпатський лісотехнічний коледжна основі базової і повної загальної середньої освіти: • лісове господарство; • експлуатація і ремонт

обладнання лісового комплексу; • оброблювання деревини; • економіка підприємства; • прикладна екологія.

Майже всі навчальні корпуси університету знаходяться поруч з студентським містечком. Іногороднім

студентам надається гуртожиток.

Студенти мають можливість проходити стажування у провідних вищих навчальних закладах Європи та

Північної Америки, а також продовжувати навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр», зокре-

ма студенти лісогосподарського факультету – у Шведському аграрному університеті.

Окрім того, протягом навчання студенти мають можливість пройти військову підготовку для здобут-

тя звання офіцера запасу, отримати посвідчення водія категорії «В» і «С», відпочити та покращити стан

здоров’я в оздоровчо-спортивному таборі «Лісотехнік» на узбережжі Чорного моря (с. Рибаківка, Мико-

лаївська обл.), Шацьких озерах, курортах Моршина та Східниці.

В університеті діють гуртки художньої самодіяльності, Народна хорова капела «Діброва», танцюваль-

ний ансамбль «Полонина», конкурси команд КВК, спортивні змагання, тематичні вечори тощо.

адреса приймальної комісії університету: �90��, м. львів, вул. ген. чупринки, 10�, к.10�.

тел.: (032) 23�-88-19, 239-2�-1�; e-mail: [email protected]детальна інформація розміщена на сайті: www.nltu.edu.ua

ЗАПРоШУЄМо нА нАВЧАннЯ

Page 15: Derevoobrobnyk_issue_22_2012

1�Деревообробник №22 (304) 20 листопада – 3 грудня 2012 року

cmyk

тенденції

Звичайною рекламою сучас-ного покупця не здивуєш. Від-так, дедалі більше торговельних точок у світі перетворюють на «гібрид» сфери купівлі-прода-жу. Скажімо, в сучасних тор-говельних центрах можна не лише здійснити покупку, а й поспілкуватися та відпочити – на його площі розташовують кафе, розважальні комплекси тощо.

Нинішній ринок побудова-ний так, щоби приваблювати клієнтів. На думку фахівців, магазини потрібні для того, щоб інформувати спожива-чів про ідентичність торгової марки. Неабияке значення мають форма, кольори та фак-тура дизайну – усі елемен-ти повинні відображати ідею магазину та вказувати на характер використання пред-ставленого в ньому товару. З огляду на це, у сфері retail і з’явилися тимчасові магазини, головними критеріями яких є час, трансформування і транс-портування.

Ідея створення тимчасових магазинів (pop-up store) виник-ла кілька років тому як інно-ваційний метод взаємодії про-давців та орендаторів. Йдеть-ся, передусім, про реалізацію і просування брендових товарів. Дедалі більше компаній у світі

відкривають тимчасові при-міщення, котрі вже через місяць і, навіть, кілька днів готові закрити. Здавалося б, абсурд. Однак у цьому є перевага. Яка? Розповіла італійський дизайнер і архітектор Джулія Джероза під час майстер-класу «Проек-тування та дизайн інновацій-них концепт-сторів – temporary spaces», що відбувся у рамках осінньої меблевої виставки у Києві.

Спершу концепція тимча-сових просторів полягала в реалізації обмеженої кількості товару: продукцію продали – магазин закрили. Натомість, з’являється інший, абсолют-но новий за дизайном і про-дукцією. Згодом ідея здобула прихильність усієї Європи. Від-так, безліч виробників почали використовувати її у своїх рек-ламних кампаніях. Такий під-хід приваблює клієнтів завдяки своїй інтерактивності й акту-альності. Адже ідея тимчасо-вих приміщень не подібна до реалізації у фірмових магази-нах – вона створює власний бренд, трансформований у продукцію. Компанія вправі реалізувати сміливі та нестан-дартні рішення, «тестувати» їх на покупцях, створюючи ажіотаж довкола представлено-го товару. До того ж за корот-

кий період вдається значно підвищити рівень збуту.

Інновація тимчасового про-стору надто популярна у сфері продажу сезонних товарів (пляжних, новорічних, деко-ративних тощо), актуальних на часі. Попри те, нині вона об’єднує такі форми діяльності, як тимчасовий магазин, гале-рея, виставка тощо. Їх об’єднує миттєвість – ніхто не знає, де і коли виникне новий «temporary space», а тим паче, коли зник-не.

Тимчасові магазини можуть існувати самостійно, а також як частина виставкової площі чи торговельного центру, але неодмінно в людних місцях. Головна вимога – яскравий і детально продуманий дизайн, який із виникненням нового магазину докорінно зміню-ють. Відтак, окрім керівників компаній, котрі бажають вико-ристовувати досвід європей-ських колег, опанувати пере-дові методи продажу та форми спілкування зі споживачем, досвід створення «temporary space» корисний архітекторам і дизайнерам. Цей досвід надає можливість експериментувати і втілювати у життя найсмі-ливіші задуми.

Оксана КРИЖАНІВСЬКА

Продаватимемо по-новому«Тemporary space» (тимчасовий простір) – компромісний підхід у сфері сучасної роздрібної торгівлі, концепція якого полягає у створенні тимчасових магазинів для продажу лімітованої кількості товару. Такі приміщення надто популярні серед продавців та орендаторів закордонного ринку. Для України ж такий підхід зовсім новий, однак перспективний.

Page 16: Derevoobrobnyk_issue_22_2012

Деревообробник №22 (304) 20 листопада – 3 грудня 2012 року1�

cmyk

матеріали

Захист і колір деревини в один шар

Із моменту появи на ринку нату-ральні олії «Rubio Monocoat», зареєст-ровані під товарним знаком «MUYLLE-FACON» (Бельгія), стали цінним про-дуктом серед професіоналів у сфері захисної обробки деревини. Для при-кладу, в Україні їх реалізує львівська компанія «Олінвуд».

Це екологічно чистий засіб на рослинній основі, що не містить шкідливих хімічних речовин, а отже, безпечний для користувача та нав-колишнього середовища (VOC=free). Легкий у використанні матеріал фор-мує тонкий захисний шар, що допов-нює, а не перекриває природну текс-туру деревини. Олії «Rubio Monocoat» з’єднуються з поверхнею на молеку-лярному рівні на основі революцій-ної технології «RMC», що запобігає утворенню плівки. Саме тому витрата матеріалу значно менша, ніж у тради-ційних системах обробки деревини.

Палітра кольорів засобу стано-вить понад 35 стандартних відтін-ків із контрастним ефектом, ефектом диму, моріння та патинування. Завдя-

ки унікальній пігментній технології олії «Rubio Monocoat» забезпечують інтенсивне та глибоке забарвлення в один шар. Додатково наносити засіб безглуздо, адже надлишок продукту деревина відштовхуватиме. Відтак, накладання шарів засобу неможли-ве, що економить матеріал і час на обробку. Щоб забезпечити міцний і тривалий захист, необхідно суворо дотримуватись умов реакції триваліс-тю у кілька хвилин.

Оброблену поверхню легко відно-вити. Технологія передбачає локаль-ний ремонт пошкоджених ділянок, згідно з якою лише вільні волокна деревини поглинуть продукт.

Окрім олій для оброблення дереви-ни, «Rubio Monocoat» пропонує широ-кий асортимент олій для інтер’єру та екстер’єру, двокомпонентні склад-ники, олії з пожежогальмівною фун-кцією, а також засоби для чищення і догляду за оброблюваною поверх-нею.

За матеріалами ТзОВ «ОЛІНВУД»

Усі, хто обирає дерево, акцентує на довговічності й затишку, забезпечити які під силу спеціальним засобам захисту. Серед них і «Rubio Monocoat Oil Plus», відомий унікальними технологічними особливостями.