cmyk

№15 (297) 7 – 20 серпня 2012 року

л і с о в е г о с п о д а р с т в о д е р е в о о б р о б к а м е б л е в а п р о м и с л о в і с т ь

В С Е У К Р А Ї Н С Ь К А Г А Л У З Е В А Г А З Е Т А

У номері:У номері:ВИКОРИСТАННЯ

РІЗАЛЬНОЇ ПОВЕРХНІ

НА 100%

Уперше виготовленою

за технологією

«Z3» фрезою при

фрезеруванні і справді

можна досягнути

досконалої якості

С. 5

ДЕРЕВООБРОБКА

2010–2012:

ТО «РОСТЕМО»,

ТО «СПАДАЄМО»

Обсяги виробництва

продукції з деревини

за період з січня

2010 року по червень

2012-го

С. 6–7, 9, 11

Кожен має свій почерк…А от власною територією у Львові могли похвалитися лише

ремісники

Про художнє професійно-

технічне училище №14

у смт Івано-Франкове

Львівської області, якому

цьогоріч виповнилося

65 років, ми вже

розповідали в №11(293)

від 5 червня 2012 року.

Там же згадували ми і про

спецпроект «Територія

ремісників», влаштований

цим закладом на виставці

«Деревообробка 2012»

у Львові. Основною його

ідеєю була популяризація

призабутого вже нині

фаху ремісника. Про це

на «Території» йшлося і в

бесіді з О.Д. Зваричем, яку

зараз пропонуємо вашій

увазі.

Закінчення на c. 3, 8

Деревообробник №15 (297) 7 – 20 серпня 2012 року2

cmyk

НОВИНИ

Засновник та видавець ТзОВ «Редакція газети

«Деревообробник»

ДиректорМихайло Ковальчук

Шеф-редакторПетро Баландюх

------------Головний редакторЛюбомир Коваль

Поштова адреса:а/с 5911, м. Львів, 79054

Адреса редакції:вул. Садова, 2а,

м. Львів, Україна

Тел./факс:

(032) 244-11-64,

244-11-65

e-mail: derevo@derevo.com.ua

www.derevo.com.ua

Передплатний індекс:

22346

ТзОВ «Деревообробник», 2012

Свідоцтво про державнуреєстраціюКВ №4094

від 17.03.2000 р.

Періодичність – двічі на місяць.

Тираж – 10 000 примірників.Ціна договірна.

--------------Погляди авторів публікацій

не завжди збігаютьсяз думкою редакції.

Редакція залишає за собоюправо не листуватися

з читачами.Рукописи не рецензуємо

і не повертаємо.За достовірність поданоїу матеріалах інформації

відповідаютьавтори матеріалів.

За зміст і достовірністьінформації у рекламнихта інших повідомленнях

і за якість рекламованоготовару відповідає

рекламодавець.

Передрук дозволеноз письмової згоди редакції.

-----------Газета «Деревообробник»

є учасником

медіа-групи «ПромІнфо»

www.prominfo.com.ua

-----------

Газета надрукована у СП «Полі»(м. Львів,

вул. Ак. Лазаренка, 6б).Замовлення №

©

К О М Е Р Ц І Й Н І О Г О Л О Ш Е Н Н Я

Виробництво та

реалізація де-

рев’яних піддонів,

маркування, фіто-

санітарна обробка.

(041) 3390316,

(067) 4914363,

Віктор Іванович

Пила форматного

розкрою довжиною

різу 0,8-5 м з

антивідкольним

пристроєм,

Німеччина, ціна

5780 грн.

Назар

(097) 118 22 57

Пропонуємо

лінійні лазери

для позначення

лінії розкроювання

деревини.

ПП «Інтер Оніс»

(067) 28-44-093,

(032) 242-41-99

Продається

чотирибiчник

«Weinig U22»,

«Salvadeo» з

шириною стругання

500 мм, форматно-

розкрiйний верстат.

(050) 989-72-07,

(037) 354-33-03

Цей комплекс облад-нання буде встановле-ний на одному із підпри-ємств «Лісопиляльних заводів «Югри» (Ханти-Мансійський автономний округ). Встановлення рубальної машини моделі «DH150x500L-2WT» дасть змогу не тільки перероб-ляти відходи лісопилян-ня, які нині спалюють, а й виготовляти високоякісну технологічну тріску для нещодавно збудованого нового заводу з виробниц-тва ДСП. Також цю тріску зможуть використовувати облаштовані неподалік котельні. До комплекту обладнання також входить подавальний транспортер, металошукач, скребко-вий транспортер тріски та електрошафа з автомати-кою керування.

Слід зазначити, що цей лісопереробний холдинг уже успішно експлуатує встановлену на форвардері

мобільну рубальну машину «BRUKS».

На території ХМАО уже кілька років поспіль працю-ють різноманітні види облад-нання концерну «BRUKS», але постачання згаданого комплексу стаціонарного обладнання Югорському

лісопромисловому холдин-гу, який є найбільшим лісо-перобником регіону, дасть змогу сподіватися не лише на довготермінову співпра-цю, а й наочно продемонс-трує потенційним покупцям із регіону роботу обладнан-ня «BRUKS».

Відвідувачі заходу змо-жуть побачити в роботі та придбати деревообробне обладнання й інструмент таких відомих виробників, як «Wood-Mizer», «Stihl» та «DeWalt». Обидва дні виставка працюватиме з 10.00 до 17.00.

26 серпня співробітни-ки компанії «Most-Украї-

на» здійснюватимуть традиційне щорічне сход-ження на одну із вершин Карпат. Якщо ви хоче-те приєднатися, будемо раді прийняти вас у свою команду.

Під час виставки мож-ливе розміщення учасни-ків у туристичному комп-лексі «ПП Кермани».

Черговий комплекс із виробництва

технологічної тріскиНа замовлення санктпетербурзької компанії «Енерголіс» концерн «BRUKS

Klöckner GmbH» розпочав виробництво чергового комплексу обладнання

з виготовлення технологічної тріски.

«Wood-Mizer» запрошує на зустріч у ВорохтіОфіційний представник «Wood-Mizer» на

українських теренах компанія «Most-Україна»

та мережа магазинів «Інструмент+» запрошують

своїх клієнтів, деревообробників, а також усіх, хто

цікавиться бізнесом, пов’язаним із деревиною,

на ІІІ спеціалізовану виставку-ярмарок,

яка відбудеться у Ворохті (Івано-Франківська

область) 24–25 серпня 2012 року.

Аналогічна лінія з виробництва технологічної тріски, встановлена на одному

з російських підприємств

Під час лаборатор-них випробувань вчені обрали кілька різновидів ефірних олій. Для першо-го експерименту біоло-ги «Scion» використали кілька десятків гіпсокар-тонних листів, частина з яких була пофарбована чи обклеєна шпалера-

ми, решта – чисті. На ці поверхні нанесли різні ефірні олії, після чого їх обробили спорами найпоширеніших видів побутових цвілевих гри-бів. «Експерименталь-ний матеріал» залиши-ли в теплому вологому приміщенні без доступу

світла на 12 тижнів. У результаті майже 90% «чистих» і пофарбованих гіпсокартонних листів були покриті пліснявою. Обклеєні поверхні гри-бок вразив лише на 10%. Майже увесь матеріал, який був оброблений оліями, зберіг первісний

вигляд і не заріс міцелієм (грибницею).

Наступний етап ви про-бувань проводили з дере-виною. Аналогічним чином вчені перевірили здатність олії захищати від зараження сосновий брус. Результати випро-бувань довели, що при-родні складники справді є цінним «консервантом» деревини. «Оброблені зразки збереглися наба-гато краще», – розповів доктор Сінгх. Однак екс-перти виявили іншу про-блему – ефірні олії під дією води за кілька років вимиваються з дереви-ни. Але дослідники не

опускають рук і, залучив-шись підтримкою про-мисловців, зацікавлених розробками «Scion», про-довжують пошук ідеаль-ного «консерванту» для боротьби з пліснявою.

Вчені переконані, що новий метод дасть змогу споруджувати будинки, які меншою мірою будуть схиль-ні до руйнування і заражен-ня пліснявою, а також вирі-шить проблему транспор-тування лісової продукції і відкриє нові можливості для експортерів.

Підготувала

Роксана ОНУФРІЄНКО

Засіб проти цвілі знайденоФахівці новозеландського науково-дослідницького інституту лісу «Scion»

розробили метод запобіганню розмноження плісняви в житлових будинках,

а також захисту деревини від шкідливих спор. Для цього використали лише

натуральні компоненти. Вчені протестували понад 100 сполук, які мають

властивості «консервантів» деревини, про що повідомило інформаційне

агентство «Greenpress».

3

cmyk

Деревообробник №15 (297) 7 – 20 серпня 2012 року ІНТЕРВ’Ю

– Олексію Дмитровичу,

маючи у сфері різьбярства

такий досвід, як би ви оці-

нили в ретроспективі його

розвиток – від радянських

часів до наших днів?

– Важко, звісно, все різь-бярстві осягнути. Але в радянський період, враховую-чи постійні державні замов-лення, було досить престижно працювати різьбярем. Тоді це навіть давало змогу накопичу-вати певні фінансові заощад-ження. У 1990-ті роки, під час становлення держави, було, мабуть, важко всім вижива-ти, не лише деревообробни-кам. Нині у суспільстві вже з’явилося розуміння цінності ручної деревообробки, зок-рема, художньої, яку ми тут представляємо. Адже виготов-лені вручну речі унікальні й неповторні, тож для них зараз є певне коло поціновувачів.

– А з чим ви пов’язуєте

такий прогрес?

– Мабуть, насамперед з тим, що люди більше поїздили сві-том, переконалися, що за кор-доном такі речі цінують. Тому зараз і в нас цей напрям наби-рає обертів.

– Але ж не хлібом єди-

ним…

– Безперечно. Ще один важливий напрям – будів-ництво церковних споруд, які треба облаштовувати вироба-ми сакрального призначення. У радянський час не було ні будівництва храмів, ні їх облаш-тування, ні розписів. Ланцю-жок був розірваний. І не лише в дотичних до релігії сферах. Не дозволялося мати приватних ресторанів, готелів та інших закладів, власники яких, певна річ, бажають підкрес лити їхню унікальність. І от цю прогали-ну власне й покликані запов-нити наші випускники.

– Ваш стенд «Територія

ремісників» пропагує ідею

індивідуального виробниц-

тва як таку. Чи мала ця ідея

успіх серед відвідувачів?

– Зараз мабуть ще зарано про це говорити. Але вже у перші хвилини виставки до нас підходило досить багато людей – і дорослих, і дітей із найрізноманітнішими запи-таннями, як от «Де розміщене ваше училище?», «Де можна навчитися цій професії?», «З якого віку ви приймаєте на навчання?», «Чи навчаються у вас дівчата?» тощо. Тобто знову набуває популярності про-

фесія ремісника, яку практич-но знищили у радянські часи. У СРСР всіх насильно затягали в колгоспи, на заводи і фаб-рики. А ремісник – це людина, яка індивідуально виготовляє певну річ. Цього власне ми наших учнів і навчаємо. Вико-ристовуючи отримані знання, вони повинні вміти підкреслю-вати свою індивідуальність. Усі ми вміємо писати, але в кожно-го власний почерк – єдиний і неповторний.

– А яку користь ви вбачає-

те від участі в таких вистав-

ках?

– Передусім на них екс-понують інструмент. Адже самих ідей недостатньо: щоб втілювати їх у матеріальні речі, по трібен ще й якісний інструмент, котрого в нас бра-кує, – передусім інструменту вітчизняного виробництва. Проте ринок поповнюється закордонними новинками – електрифікованими і ручними інструментами, без яких нині виготовити якісні речі просто нереально. У цьому зв’язку не можу не згадати тісну спів-працю, яку ми налагодили з ПП «Ющишин», що має широ-кий асортимент інструменту в сфері ручної деревообробки. Завдяки цій фірмі ми, зрештою, і беремо участь у львівській виставці. Саме ПП «Ющишин» створило для нас робоче місце, де наші учні демонструють художню різьбу по дереву, яку вони виконують якісним німецьким інструментом.

– І цим ваша співпраця з

цим підприємством, наскіль-

ки мені відомо, не обме-

жується?

– Звичайно ж, ні. Наприкін-ці березня ми з Русланом Ярос-лавовичем Ющишином були на виставці «Holz-Handwerk 2012» у Німеччині. Там поба-чили надзвичайно багато інс-трументу для ручної дерево-обробки – стамески, ножівки, рубанки тощо, виготовлені різ-ними фірмами найрозвинені-ших держав світу. Крім того, спілкуючись з учасниками та відвідувачами, ми суттєво роз-ширили обсяг наших контактів і налагодили у певних сферах співпрацю. На цій величезній виставці ми отримали багато інформації та набрали стільки матеріалу, що його для наших учнів, мабуть, вистачить надо-вго …

– Цікаво, а що вам там

найбільше впало в око?

– Передусім мене вразило те, що люди там не соромлять-

ся працювати руками, незалеж-но від віку і статі. На виставці були як юні хлопці й дівчата, так і відвідувачі похилого віку. Траплялися навіть молоді мами з дітьми у візочках. Ніхто з них не соромився брати в руки запропонований на стендах інструмент. Відвідувачі його випробовували, вчилися з ним працювати, а якщо він їм подо-бався, то одразу й купували. Адже у Німеччині поважають ту людину, яка в структурі сус-пільства є не лише спожива-чем, а й вміє щось виготовляти руками: чи то для заробітку, чи просто для задоволення. По-друге, будь-яка галузева виставка там у суспільстві має надзвичайно широкий резо-нанс, а не так як у нас, де її відвідують лише ті, хто без-посередньо дотичні до цього напряму.

– А як, на вашу думку, чи

не дозріло до таких підходів

вже й наше суспільство?

– Гадаю, що у дечому дозрі-ло. Зрештою, на заході країни ще живе довоєнне покоління, яке пам’ятає ті часи, коли в кожному селі були ремісники: коваль, столяр, швець тощо. Це вже потім відбулося усус-пільнення землі та засобів виробництва. Але зараз фах ремісника відроджується – у ньому є потреба. Просто його треба рекламувати, поширю-вати інформацію про нього і надавати державну підтримку, тому що не завжди є попит на ті речі, які ремісник виготов-ляє.

– У нас вона не надто від-

чутна. За кордоном якось

інакше?

– Так, там з боку держави ремісникам надають реальну підтримку. Для цього є певні програми на рівні держави або місцевого самоврядування. Якщо народний майстер виго-товляє якусь традиційну про-дукцію, то, щоб зберегти іден-тичність певного регіону (села, міста, чи селища), йому надають майстерню, частково фінансу-ють тощо. А в нас, особливо на заході країни, після того, як від-крили кордони, людям простіше й вигідніше возити туди-сюди товар, ніж займатися ремеслом. Тож ці навики поволі втрачають-ся. А їх слід було б підтримувати державною програмою, хоча б з боку місцевої влади, за допомо-гою різних заходів: фестивалів, виставок, залучати туристичні тури в регіон…

Кожен має свій почерк…

У художньому професійно-технічному училищі №14

навчають за напрямами «Різьба по дереву», «Виготов-

лення художніх виробів з дерева», а також «Столяр і вер-

статник деревообробних верстатів». Нещодавно їх список

поповнився напрямом «Розпис по дереву». Своє вміння

у сфері традиційних у Яворівськім краї ремесел проде-

монстрували учні цього ХПТУ. На «Території ремісників»

був також і представник львівського НЛТУ. В усіх них ми

поцікавилися мотивами, що спонукали їх обрати професію

у сфері деревообробки.

Олексій Зварич у дерево-

обробці з 1981 року. Закін-

чивши відповідне ПТУ №3

в Івано-Франківській облас-

ті, навчався у Львівській

політехніці на архітектур-

ному факультеті. У ХПТУ

№14 зумів поєднати ці дві

професії у сфері художнь-

ої деревообробки – спочат-

ку працював викладачем

малюнка і композиції, зараз

є заступником директора

з навчально-виробничої

роботи. При цьому він і досі

не полишає викладацьку

діяльність.

Продовження. Поч. на c. 1

Василь Гураль. Навчається

на п’ятому курсі Національ-

ного лісотехнічного універ-

ситету у Львові за спеціаль-

ністю «Деревообробні тех-

нології». Після завершення

ВНЗ планує розширити свій

кругозір, набуваючи досвіду

на фірмах провідних країн

світу, а згодом заснувати в

сфері деревообробки власне

підприємство, щоб залучати

до роботи на ньому талано-

витих студентів, допомагаю-

чи їм реалізувати своє обда-

рування.

– Праця з деревом сама по

собі заспокоює і дарує хоро-

ший настрій, особливо коли

вдається зробити щось таке,

що подобається людям. Ось

вам типовий приклад – на

виставці ми виготовляємо

стільчики, що як пожертва

надійдуть у дитячий буди-

нок. Заодно популяризуємо

і ручний електрифікований

інструмент.

Дмитро Шавала. Прожи-

ває у селищі неподалік Яво-

рова. Зараз навчається на

третьому курсі художнього

ПТУ №14. Прагнув вступити

туди ще змалку, щоб розви-

вати традиції яворівської

різьби. Навчання планує

продовжувати у Львівській

академії мистецтв, де прагне

здобути навики реставрації.

– Мені подобається різьб-

лення як процес, я віддавна

відчував потяг до цього. Крім

того, подобалася й художня

творчість, тобто малювання.

Тож, гадаю, я не помилився.

Якщо працюватимеш, то й

професія тебе годуватиме.

А в нас саме різьба як фах

набирає обертів, стає дедалі

популярнішою.

Закінчення на c. 8

Деревообробник №15 (297) 7 – 20 серпня 2012 року4

cmyk

АКТУАЛЬНО

Можна з упевненістю стверджувати, що нині технології виготовлення меблевих фасадів сягнули найвищого рівня за всю історію їх виробництва. Це стосується як їх конс-трукції, застосовуваних матеріалів і обладнання, так і опоряджувальних матеріалів, котрі можуть «закохати покупця у виріб з першого погляду» (при якісному опорядженні). Саме тому основою для «завоювання» покупця є не конкурування з іншими виробниками способами виготовлення, використа-ними матеріалами, дизай-ном тощо. Запорука успі-ху – якісне опорядження.

Саме в аспекті якісно-го опорядження фасадів компанія «Sirca SpA», яку в Україні представляє мере-жа колор-студій «Фар-бія», постійно йде вперед. Впровадження нових й вдосконалення наявних

матеріалів – це лише час-тина безупинної роботи фахівців компанії в облад-наних за останнім словом науки і техніки лабора-торіях.

До найсучасніших розробок «Sirca SpA» для опорядження меблевих фасадів зокрема нале-жать емалі серії VM із різ-номанітними ефектами: перламутровий, золотий, мідний, срібний, металік тощо. Емалі цієї серії чудо-во підходять для опоряд-ження фасадів із MDF.

Та фасади виготовля-ють не лише з плитних матеріалів. Досить попу-лярними, особливо у меб-лях преміум-класу, є фаса-ди з масивної деревини. В асортименті представле-ної мережею колор-студій «Фарбія» продукції є й матеріали для опоряджен-ня таких фасадів. Велика кількість барвників, гама яких постійно розши-

рюється, задовольнить різноманітні вимоги та надасть неповторного ви гляду фасаду з будь-якої породи деревини.

Концентрати серії «TCU2000» та «CTE5000» – універсальні барвники, котрі можна розчиняти як розчинниками, так і водою.

Для фінішного опоряд-ження фасадів «Фарбія» пропонує велику кількість ґрунтовок та лаків. Звер-ніться до нас, і ми допомо-жемо вам зробити так, щоб покупці з першого погля-ду «закохувалися» у ваші вироби.

Виробництво меблевих фасадів

«Зустрічають за одягом…» – так говорить одна з українських приказок.

Якщо трансформувати її до меблевих виробів, то матимемо: «вибирають

за зовнішнім виглядом». Але оскільки основою зовнішнього вигляду меблів

є фасади, то важливість їх якісного опорядження важко переоцінити.

Мережа Колор-студій

0-800-500-518

www.farbiya.com

Наш інтернет-магазин –

shop.farbiya.com

Швидко! Зручно! Надійно!

на правах реклами

За тривалий час підго-товки каталогу представ-ники деревообробної, меб-левої та лісової промисло-вості добре вивчили його структуру та високо оціни-ли зручність користування. Тим, хто ще не знайомий з цим довідником, коротко розповімо про нього.

Основне завдання ката-логу – допомогти швидко і просто знайти контактну інформацію постачальників тієї чи іншої продукції для деревообробної, меблевої та лісової промисловості. Він поділений та чотири великих групи: «Облад-нання», «Інструменти», «Матеріали» та «Послу-ги». Своєю чергою, кожна група поділена на підгру-пи. На приклад у групи «Обладнання» є підгрупи «Лісопильне», «Сушильне», «Рейсмусне», «Аспірацій-не» тощо (наведемо лише кілька підгруп, оскільки загалом їх тут 51).

У групі «Обладнан-ня» розміщено контактну інформацію виробників і постачальників деревооб-робного, меблевого та лісо-заготівельного обладнання, «Інструмент» – контакти

виробників і постачальни-ків дереворізального, елек-тро- та ручного інструмен-ту, «Матеріали» – контакти постачальників сировини, напівфабрикатів, комплек-туючих, фурнітури і вит-ратних матеріалів для дере-вообробної та меблевої галузі, «Послуги» – інфор-мацію про підприємства, котрі надають послуги з розкроювання й сушіння деревини, загострення та правки дереворізального інструменту, фарбування, планування виробництва та багато іншого.

Наприклад, якщо вам потрібно знайти постачаль-ника шпону, то достатньо у групі «Матеріали» віднай-ти підгрупу «Шпон» – і ви матимете назви та контакти кількох десятків компаній, в яких можна придбати цей матеріал.

Зверніть увагу: роз-міщення контактної інфор-мації в каталозі є безко-штовним, а для того, щоб інформація про ваше під-приємство була додана, достатньо лише заповни-ти відповідну анкету та надіслати її в редакцію. Для вашої зручності анке-

ту розміщено на сайті газети «Деревообробник». Таким чином, не друкуючи та не запаковуючи в кон-верт жодних «папірчиків», а лише «клікаючи» миш-кою, ви маєте змогу швидко та зруч-но розмістити інформацію про свої пропозиції у каталозі, котрий ми безко-штовно розповсюджувати-мемо по деревообробних, меблевих та лісозаготі-вельних підприємствах на всій території України.

Згадавши про всесвітню павутину, ми наблизилися до другого життя каталогу. Якщо раніше, він був лише у паперовому варіанті, то тепер стане ще й віртуаль-ним, себто буде розміще-ний в інтернеті. Платфор-мою для його розміщення стане сайт газети «Дерево-обробник».

Коли у паперовий варіант каталогу, зі зро-зумілих причини, немож-ливо було внести зміни (наприклад додати ще один контактний телефон, нову послугу підприємства чи додаткову інформацію), то у віртуальній його версії

це можна буде робити в будь-який час. Та давайте про усе за порядком.

У віртуальній версії каталогу зберігаються групи «Обладнання», «Інс-трумент», «Матеріали» та «Послуги», інформація в яких буде повною копією паперового варіанту цих груп. Слід зазначити, що рекламна інформація, розміщена в паперовому варіанті, безкоштовно буде продубльована у відповід-ній групі (підгрупі) вірту-альної версії. У продубльо-вану рекламну інформа-

цію буде « в ш и т о » п о с и л а н -

ня на сайт компанії, якій належить ця реклама. Із посиланням буде й назва компанії, але «клікнувши» мишкою на неї, відвідувач перейде не на сайт компанії (як у випадку рекламної інформації), а на сторінку компанії в розділі «Розши-рена інформація».

Саме в цьому розділі й полягає основна відмін-ність між паперовою і вір-туальною версією каталогу. Тут кожна компанія матиме свою сторінку, де зможе розмістити додаткову

інформацію, що не ввійш-ла до каталогу. На приклад, дані про історію та напря-ми діяльності підприємс-тва, нові пропозиції та акції, короткий опис про-понованої продукції, відео тощо. Тобто, ця сторінка буде міні-сайтом компанії в «Каталозі постачальників меблевої, деревообробної та лісової промисловості».

Нагадуємо, що ви ще встигаєте розмістити інформацію про свою про-дукцію та послуги як у паперовому, так і віртуаль-ному варіантах каталогу.

Редакція

Каталог on-lineУже протягом десятиліття редакція газети «Деревообробник» видає «Каталог постачальників

меблевої, деревообробної та лісової промисловості». Продовжимо ми цю традицію й цьогоріч,

але, на відміну від попередніх років, каталог очікує нововведення – він отримає ще одне життя.

5Деревообробник №15 (297) 7 – 20 серпня 2012 року

cmyk

ІНСТРУМЕНТ

«Це перша фреза «Diamaster», призна-чена для верстатів із верхнім розміщенням шпинделя, діаметр якої 20 мм і менше, де «Z3» має насправді буквальне значення, і яка дає змогу досягнути при формату-ванні на 50% вищої швид-кості подачі. Її можна прирівняти до кванто-вого стрибка у сфері якості та продуктивності на стаціонарних верста-тах», – так прокоменту-вав представлені ком-панією «Leitz» новинки її виробничий менеджер Анзгар Уль.

ФРЕЗА «DIAMASTER PRO³» СЕРІЇ «Z3+3»Якщо, працюючи,

на приклад, за техноло-гією «нестингу» на вер-статах із верхнім роз-міщенням шпинделя, ско-ристатися призначеною для форматування та нарізання пазів фрезою, яка здебільшого має діа-метр 10–16 мм, то при високій швидкості пода-чі отримують крайку, з обох боків позбавлену відколів. Загострювати таку фрезу можна аж до трьох разів, а стійкість різального інструмен-

та, виражена довжиною різання, порівняно із попередньою моделлю, вища на 20%. Різці в цього представника серії «Z3» спроектовані в формі спіралі, завдяки чому цим інструментом фрезерують без дефек-тів усією його різальною поверхнею, досягаю-чи швидкості подачі до 30 м/хв при обробці ДСП і до 35 м/хв – MDF. Таким чином, у минуле відхо-дять проблеми, пов’язані із пошкодженнями в про-цесі різання верхньо-го шару плит, які були неминучими за іншої

конструкції, а з цим – і вади якості та проблеми зі стійкістю різального інструмента, вираженою довжиною різання, що обов’язково, внаслідок цих пошкоджень, вини-кали. Так само три різці фактично використо-вують і у виготовлених у традиційний спосіб кінцевих фрезах серії «Z3+3» зі вставками з полікристалічного алма-за, а от різальна повер-хня їх становить лише близько 50%. Унаслідок цього лише два різці пра-цюють на інших ділянках плити, що призводить до

проблем, про які раніше вже йшлося. Досі, щас-ливим випадком було те, що три різці усією своєю різальною поверхнею контактували з плитою, що давало змогу пов-ною мірою використати потужність і стійкість різального інструмен-та, виражені довжиною різання фрез. «Diamaster PRO³» серії «Z3+3» можна експлуатувати на повну потужність по всій тов-щині матеріалу.

ФРЕЗА «DIAMASTER PLUS3»Завдяки цьому рішен-

ню, яке застосовують під час чорнового та чисто-вого фрезування, в асор-тименті кінцевих фрез від «Leitz» зі вставками з полікристалічного алмаза побільшало тих, які при-датні для промислового використання. Техноло-гія, яка лежить в основі виробництва серії «Z3», як у випадку «Diamaster PRO³», так і в випадку «Diamaster PLUS³», дає змогу підвищити стій-кість різального інстру-менту, виражену дов-жиною різання, на 20%, порівняно зі звичайним «Diamaster PLUS Z3+3», та на 50% – порівнян-но з «Diamaster QUATTRO Z2+2». На оброблюваль-них центрах із ЧПК, де встановлений агрегат для личкування крайок, у моделі DFC® (Dust Flow Control), тобто моделі з активним регулюванням кількості стружки, можна повністю відмовитися від тривалого чищення, яке зазвичай перед наклею-ванням крайки слід здій-снювати після фрезеру-

вання. У фрезі «Diamaster PLUS3», яку можна заго-стрювати аж 12 разів і яка призначена для верстатів із верхнім розміщенням шпинделя, експлуатуєть-ся уся різальна поверхня, тож серед інструментів діаметром до 20 мм вона у галузі унікальна.

ПРО КОМПАНІЮГрупа «Leitz» ставить

за мету – компетентно та комплексно вирішувати проблеми своїх клієнтів. Вона належить до провід-них світових виробників точного інструменту, при-значеного для професій-ної обробки різанням деревини та деревопохід-них матеріалів, штучних матеріалів, а також металів без вмісту заліза, таких як, наприклад, алюміній. В асортименті її продукції – усі точні інструменти, які застосовують на вер-статах. Виробляючи про-дукцію, яка надходить у понад 150 країн, «Leitz» водночас надає своїм клієнтам увесь спектр пос-луг і представлена у понад 100 країнах, зокрема 14 виробничими, 37 збутови-ми та сервісними підпри-ємствами. Крім того, вона може похвалитися ще й глобальною мережею з близько 200 обслуговую-чих станцій, розміщених неподалік клієнтів групи. У такий от спосіб, кон-сультуючи своїх клієнтів та надаючи їм послуги, підприємство збагачує їх своїм більш як 135-річним досвідом роботи із різаль-ними інструментами.

Переклад редакції

Використання різальної поверхні на 100%Уперше виготовленою за технологією «Z3» фрезою при фрезеруванні і справді можна досягнути досконалої якості

Нові кінцеві фрези «Diamaster PLUS3» від «Leitz» зі вставками з полікрис-

талічного алмаза, що виготовлені за технологією «Z3». Різальна поверхня

використовується на 100%

Ось як експлуатується різальна поверхня у звичайних кінцевих фрезах зі

вставками з полікристалічного алмаза серії «Z3+3», використовується не

більше 50% різальної поверхні

«Leitz» розширює

асортимент своїх кінцевих

фрез, виготовлених зі

вставками з полікристалічного

алмаза, за рахунок новинок –

фрез, призначених для верстатів

із верхнім розміщенням шпинделя,

що фігурують у програмі фірми

під назвами «Diamaster PRO3» і

«Diamaster PLUS3». За допомогою

«3» угорі зазначають, що три різці

тут і справді припадають на всю

різальну поверхню, що дає змогу при

фрезерування досягати досконалої

якості.

Фреза «Diamaster PRO³» з серії «Z3+3» (для верстата із верхнім розміщенням шпинделя), з якою, фрезеруючи

за технологією «Nesting», можна досягнути досконалої якості

Фреза «Diamaster PLUS3» (для верстата із верхнім розміщенням шпинделя), з можливістю 12-кратного заго-

стрення, відзначається досконалістю в експлуатації і підвищує стійкість різального інструмента, виражену

довжиною різання, на 50 % порівняно з іншими фрезами «Diamaster»

Деревообробник №15 (297) 7 – 20 серпня 2012 року6

cmyk

РИНОК

Деревообробка 2010–2012:

Нині важко охарактеризувати ситуацію з виробництвом продукції у деревообробній галузі. Впродовж одного місяця Державна служба статистики фіксує

зростання обсягів виробництва, наступного – зменшення. Ми вирішили проаналізувати статистичні дані обсягів виробництва продукції деревообробної

галузі за кожним із видів діяльності.

Якщо торік щомісяця обсяги виробниц-тва продукції цієї товарної групи порівня-но з 2010-м зростали (річний темп зрос-тання становив 104%), то 2012-й в цьому сенсі став невдалим. За шість місяців жод-ного разу не було перевищено обсягів виробництва 2011 року і лише двічі (у січні та травні) перевершено показни-ки 2010 року. Загалом, за січень-червень 2012 року було виготовлено 580,8 тис. м3 продукції цієї товарної групи, що на

7,85% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Порівняно з першим півріччям 2010 року обсяги виробництва зменшилися на 4,35%. Якщо така ситуація збережеться, то за підсумками 2012 року обсяг виробництва деревини, уздовж роз-пиляної чи розколотої, завтовшки більше 6 мм становитиме близько 1200 тис. м3, тобто, вітчизняна економіка недоотримає приблизно 90 тис. м3 продукції цієї товар-ної групи.

ДЕРЕВИНА, УЗДОВЖ РОЗПИЛЯНА ЧИ РОЗКОЛОТА, ЗАВТОВШКИ БІЛЬШЕ 6 ММ

Довідка: у 2010 році було виготовлено 1238 тис. м3 деревини, уздовж розпиля-ної чи розколотої, завтовшки більше 6 мм, у 2011-му – 1297,2 тис. м3.

то «ростемо», то «спадаємо»

Не краща ситуація з обсягами вироб-ництва й у цій товарній групі – порів-няно з 2010 роком минулоріч кількість виготовленої продукції зменшилася на 30,9%. Проблиском до виправлення нега-тивної тенденції стали грудень 2011-го (тоді обсяг виробництва продукції порів-няно з груднем 2010 року зріс на 56,2%) та січень 2012-го (зафіксовано незначне збільшення обсягу виробництва до січня 2011 року). Та сподівання були марними, бо надалі ситуація стала погіршуватися:

з лютого фіксують значне зменшення місячного виробництва продукції цієї групи порівняно з 2011 роком. Цьогоріч-ний березень приніс в Україну не лише весну, а й зменшення кількості вироб-ництва деревини хвойних порід профі-льованої на 65,1% (порівняно з березнем 2011-го). У першому півріччі 2012 року було виготовлено 1235 т продукції цієї групи, що на 42,4% менше ніж за анало-гічний період 2011-го і на 61,6% порів-няно з 2010-м.

ДЕРЕВИНА ХВОЙНИХ ПОРІД ПРОФІЛЬОВАНА (ПОГОНАЖ)

Довідка: у 2010 році було виготовлено 6099 т деревини хвойних порід профі-льованої (погонажу), у 2011-му – 4218 т.

Значно краща ситуація у «листя-ного родича» погонажу з деревини хвойних порід. За січень-червень 2012 року українські підприємства вигото-вили 1551 т деревини листяних порід профільованої. Якщо порівняти це з аналогічними періодами 2011-го та 2012-го років, то ситуація така: у 2011 році було виготовлено 1488 т цієї про-дукції, тобто цьогорічне збільшення

обсягів виробництва становить 4,23%; порівняно з 2010-м продукції виго-товлено більше на 4,3%. Загалом, за річними підсумками минулоріч обся-ги виробництва у цій товарній групі зменшилися на 7,3% (порівняно з 2010 роком). До цього призвела велика різ-ниця у кількості виготовленої про-дукції між трьома останніми місяцями 2011 та 2010 років.

ДЕРЕВИНА ЛИСТЯНИХ ПОРІД ПРОФІЛЬОВАНА (ПОГОНАЖ)

Довідка: у 2010 році було виготовлено 3365 т деревини листяних порід про-фільованої (погонажу), у 2011-му – 3118 т.

За підсумками діяльності дерево-обробної промисловості у 2011 році, продукції цієї товарної групи було виготовлено на 3,6% більше, ніж у 2010-му. Протягом двох років спос-терігається збільшення обсягів вироб-ництва продукції у січні та лютому порівняно з цими місяцями поперед-нього року. Надалі ж, порівняно з

попереднім роком, місячний обсяг виробництва то збільшується, то змен-шується. Протягом першого півріччя 2012 року в Україні виготовили 1772,8 тис. м2 продукції цієї товарної групи. Порівняно з першим півріччям 2011-го це більше на 1,6%, а порівняно з аналогічним періодом 2010-го – біль-ше на 11,8%.

БРУСКИ, ПЛАНКИ ТА ФРИЗИ ДЛЯ ПАРКЕТНОГО АБО ДЕРЕВ’ЯНОГО ПОКРИТТЯ ПІДЛОГИ, ПРОФІЛЬОВАНІ,

НЕЗІБРАНІ, З ДЕРЕВИНИ ЛИСТЯНИХ ПОРІД

Довідка: у 2010 році було виготовлено 3297,7 тис. м2 брусків, планок та фризи для паркетного або дерев’яного покриття підлоги, профільованих, незібраних, з деревини листяних порід, у 2011-му – 3477 тис. м2.

Об

сяги

ви

ро

бн

иц

тва

дер

еви

ни

, уз

до

вж

ро

зпи

лян

ої

чи

ро

зко

-л

ото

ї, з

авто

вш

ки

біл

ьш

е 6 м

м,

тис.

м3

Об

сяги

ви

ро

бн

иц

тва

дер

еви

ни

хво

йн

их

по

рід

пр

оф

ільо

ван

ої

(по

гон

ажу)

, т

Об

сяги

ви

ро

бн

иц

тва

дер

еви

ни

ли

стян

их

по

рід

пр

оф

ільо

ван

ої

(по

гон

ажу)

, т

Об

сяги

ви

ро

бн

иц

тва

бр

усків

, п

лан

ок т

а ф

ри

зи д

ля п

арке

тно

го

або

дер

ев’я

но

го п

окр

итт

я п

ідл

оги

, п

ро

філ

ьо

ван

их,

нез

ібр

ани

х,

з д

ерев

ин

и л

ист

ян

их

по

рід

, ти

с. м

2

7Деревообробник №15 (297) 7 – 20 серпня 2012 року

cmyk

За підсумками діяльності минулоріч-ний обсяг виробництва перевищив рівень 2010 року на 10,7%. Зі збільшення обсягів виробництва порівняно з попереднім роком розпочався й 2012-й – у січні зрос-тання становило 21,9%, у лютому – 24,2%. Тривало це зростання і в наступні місяці. Як наслідок, протягом першого півріччя

2012 року продукції цієї товарної групи виготовлено на 11,6% більше, ніж за ана-логічний період 2011 року. Якщо порівня-ти 2012 рік з першим півріччям 2010-го, то цьогорічний обсяг виробництва більший на 21,3%. Загалом же за шість місяців 2012 року виготовлено 8065 м3 продукції цієї товарної групи.

ДЕРЕВИНА ПРЕСОВАНА У ВИГЛЯДІ БЛОКІВ, ДОЩОК, ПЛИТ ЧИ ПРОФІЛІВ

Довідка: у 2010 році було виготовлено 15298 м3 деревини пресованої у вигляді блоків, дощок, плит чи профілів, у 2011-му – 16937 м3.

Об

сяги

ви

ро

бн

иц

тва

дер

еви

ни

п

ресо

ван

ої

у ви

гляд

і б

ло

ків

, д

ощ

ок,

пл

ит

чи

пр

оф

ілів

, м

3

Якщо обсяги виробництва шпону лущеного зростали лише у першому кварталі 2011 року, то зі шпоном струга-ним ця тенденція триває цьогоріч. Порів-няно з 2010 роком минулоріч шпону струганого було виготовлено більше на 4,3%. Окрім квітня, місячні обсяги виробництва продукції цієї товарної групи протягом першого півріччя 2012 року перевищували показники 2011-го

й 2010-го років. За цей період було виго-товленого шпону струганого на 8,6% більше, ніж за перше півріччя 2011 року, та на 11,2% більше, ніж за аналогіч-ний період 2010-го. Загалом у 2012 році в Україні виготовлено 18284, 9 тис. м2 шпону струганого. Особливістю є знач-не зменшення обсягу виробництва цієї продукції в серпні, порівняно з іншими місяцями року.

ШПОН СТРУГАНИЙ

Довідка: у 2010 році було виготовлено 31428,6 тис. м2 шпону струганого, у 2011-му – 32752,5 тис. м2.

Об

сяги

ви

ро

бн

иц

тва

шп

он

у ст

руг

ано

го,

тис.

м2

Для виробників лущеного шпону 2011 рік розпочався із значного збільшення обсягів виробництва порівняно 2010 роком. Та така ситуація спостерігалася лише протягом першого кварталу. Надалі місячні показники виробництва 2011 року то перевершували, то недосягали показників 2010-го. Цьогоріч перевер-

шити минулорічні місячні показники віт-чизняні виробники змогли лише в квітні, але в наступні місяці результати знову погіршилися. За січень-червень 2012 року виготовлено 15895 м3 шпону луще-ного. Порівняно з аналогічними періода-ми минулих років це на 9,7% менше, ніж у 2011-му і на 8,7% більше, ніж у 2010 році.

ШПОН ЛУЩЕНИЙ

Довідка: у 2010 році було виготовлено 36925 м3 шпону лущеного, у 2011-му – 34821 м3.

Об

сяги

ви

ро

бн

иц

тва

шп

он

у л

ущен

ого

, м

3

Від початку 2011 року обсяги вироб-ництва ДСП перевищували показники попереднього року. Така ситуація тривала до вересня минулого року (винятком був квітень, коли цих плит виготовили менше, ніж у квітні 2010-го). Протягом останніх трьох місяців 2011 року обсяги виробниц-тва цієї продукції постійно зменшувалися, але за підсумками року виробникам все ж вдалося перевершити на 10% результат

2010-го. Із перевищення минулорічних результатів розпочався й цей рік – у січні було виготовлено продукції цієї товарної групи на 8,8% більше, ніж у січні 2011 року. Та тенденція змінилася. Загалом за перше півріччя 2012 року було виготовлено 774,6 тис. м3 ум. плит деревостружкових необ-роблених, що на 6% менше, ніж за анало-гічний період 2011-го, та на 18,5% більше порівняно з першим півріччям 2010 року.

ПЛИТИ ДЕРЕВОСТРУЖКОВІ НЕОБРОБЛЕНІ

Довідка: у 2010 році було виготовлено 1470,7 тис.м3 ум. плит деревостружко-вих необроблених, у 2011-му – 1618,2 тис.м3 ум.

Об

сяги

ви

ро

бн

иц

тва

пл

ит

дер

ево

стр

ужко

ви

х н

еоб

ро

бл

е-н

их,

ти

с. м

3 у

м

Протягом минулого року місячні обсяги виробництва фанери клеєної перевищува-ли показники 2010 року. Внаслідок цього річний приріст виробництва цієї продук-ції становив 10,8%. Тенденція перевер-шення місячних показників виробництва попереднього року тривала й у 2012-му, але, на жаль, лише два місяці – протягом

січня-лютого. Надалі обсяги виробництва незначно знизилися порівняно з мину-лим роком, та все-таки вони перевершу-ють показники 2010-го. За січень-червень цього року українські фанерні підприємс-тва виготовили 76557 м3 фанери клеєної, що становить 99,8% аналогічного показни-ка 2011 року та 110,5% – 2010 року.

ФАНЕРА КЛЕЄНА

Довідка: у 2010 році було виготовлено 144311 м3 фанери клеєної, у 2011-му – 159950 м3.

РИНОКО

бся

ги в

ир

об

ни

цтв

а ф

анер

и к

леє

но

ї, м

3

Подібною до попередньої є й ситуація у цій товарній групі – у першій половині 2011-го обсяги виробництва перевершу-вали показники попереднього року. Та якщо у попередньому випадку з кожним місяцем кількість виготовленої продукції зменшувалася, то минулоріч після дво-місячного зменшення показників вироб-ництва знову було перевершено обсяги

2010 року і така ситуація протрималася до кінця року. Порівняно з 2010 роком минулоріч продукції цієї товарної групи було виготовлена на 10% більше. Протя-гом цього року виготовили 493,6 тис. м3 оброблених папером ДСП, що становить 90,8% обсягу виробництва за шість міся-ців 2011 року, та 107% виробництва у першому півріччі 2010-го.

ПЛИТИ ДЕРЕВОСТРУЖКОВІ, ОБРОБЛЕНІ ПАПЕРОМ, ПРОСОЧЕНИМ МЕЛАМІНОВОЮ СМОЛОЮ

Довідка: у 2010 році було виготовлено 1022,7 тис. м3 плит деревостружкових, оброблених папером, просоченим меламіновою смолою, у 2011-му – 1124,5 тис. м3.

Обся

ги

ви

робни

цтв

а пли

т д

ерев

ост

руж

кови

х,

оброблен

их

пап

ером

, просо

чени

м м

елам

іновою

см

олою

, ти

с. м

3

Продовження на c. 9, 11

Деревообробник №15 (297) 7 – 20 серпня 2012 року8

cmyk

ІНТЕРВ’Ю

– Що, навіть тут, у Львові

цього немає, де стільки

сувенірів продають?

– Та де там! Знаєте, які гроші доводиться платити за ті будки, де їх реалізують? А за кордоном місця на такі цілі надають для майстрів безплатно, щоб зберегти серед населення уявлення про свою культуру й іден-тичність, щоб воно пишало-ся ними. У нас державі теж слід було б подбати про такі торгівлю та популяризацію, які були б зручні і вигід-ні для ремісників. Наразі ж нам усім цим доводиться займатися самотужки.

– Напевно, і рекламою

свого закладу теж… Якщо

не секрет, крім участі у

виставках, як ви це роби-

те?

– Раніше ми для цього часто їздили по школах, але зараз, оскільки молодь віддає перевагу інтернету, ми для поширення інформації про свій заклад дедалі активні-ше використовуємо власний сайт. Крім того, співпрацює-мо з обласним радіо та дру-кованою пресою, зокрема, вашою газетою та місцеви-ми газетами Яворівщини. Ми також беремо участь у таких заходах, як міжнарод-ний марафон «Любачів – Яворів» напередодні «Євро 2012». Зараз це, зрештою, стало легше робити, позаяк відкриті кордони і значно розширився асортимент

технічних засобів… Багато працюємо ми і в зворотному напрямку, тобто контактує-мо з підприємствами-робо-тодавцями, які охоче беруть наших учнів на виробничу практику, а тих, які їм най-більше до вподоби, беруть на роботу.

– Що б наостанок ви

побажали нашим читачам

як педагог і фахівець?

– Не забувати про своє коріння і працювати: щиро, впевнено, надійно, не халтурити, не поспіша-ти, не гнатися за швидкими заробітками, а просто пра-цювати – якісно і добре, так, як німці роблять …

Костянтин АНДРОСОВ

Олег Свистак планував одра-

зу вступати у вищий навчальний

заклад, але потім вирішив спо-

чатку набути практичних навиків

у художньому ПТУ №14, де зараз

успішно навчається вже третій рік.

Планує продовжити навчання в

сфері художньої обробки деревини

у Львівській академії мистецтв.

– До цієї професії я тяжів. Адже

це справжнє прикладне мистецтво.

Зрештою, я й живу в Івано-Франкові,

а це фактично деревообробне містеч-

ко. Столярі та різьбярі в нас – ледь не

через дім. Отак і вирішив скориста-

тися можливістю і пов’язати у своїй

діяльності сферу деревообробки, яка

в нас добре розвинена, з мистецтвом.

Кожен має свій почерк…Продовження. Поч. на c. 1, 3

9Деревообробник №15 (297) 7 – 20 серпня 2012 року

cmyk

Як і в попередній групі, у цій протя-гом 2011 року місячні обсяги виробниц-тва були більшими від обсягів 2010-го. Отож, минулоріч продукції було виго-товлено на 37,1% більше, ніж у 2010 році. Нинішній рік розпочався зі змен-шення обсягів виробництва і лише у другому кварталі вдалося перевершити місячні показники виробництва 2011

року. Саме завдяки збільшенню обсягів виробництва наприкінці півріччя вда-лося виготовити на 7,5% продукції цієї групи більше, ніж у першому півріччі 2011-го. Порівняно з січнем-червнем 2010 року у 2012-му обсяг виробництва зріс на 49,9%. За шість місяців 2012 року виготовлено 482,7 тис. м2 виробів цієї товарної групи.

ВІКНА, ДВЕРІ БАЛКОННІ ТА ЇХ РАМИ, ДЕРЕВ’ЯНІ

Довідка: у 2010 році було виготовлено 804,6 тис. м2 вікон, дверей балконних та їх рам, дерев’яних, у 2011-му – 1102,8 тис. м2.

Об

сяги

ви

ро

бн

иц

тва

вік

он

, д

вер

ей б

алко

нн

их

та ї

х р

ам,

дер

ев’я

ни

х, т

ис.

м2

Загалом за минулий рік цієї продук-ції було виготовлено на 17,6% більше, ніж у 2010 році. 2012-й розпочався із менших обсягів виробництва, ніж у 2011 році. Перевищити минулорічні показники вдалося лише у травні. За

січень-червень 2012 року виготовле-но 1157 тис. м2 продукції цієї товар-ної групи, що становить 94,5% обсягу виробництва в першому півріччі 2011-го, та 123,1% аналогічного періоду 2010-го.

ВІКНА, ДВЕРІ, ЇХ РАМИ ТА ПОРОГИ, ДЕРЕВ’ЯНІ

Довідка: у 2010 році було виготовлено 2399,6 тис. м2 вікон, дверей, їх рам та порогів, дерев’яних, у 2011-му – 2820,7 тис. м2.

Об

сяги

ви

ро

бн

иц

тва

вік

он

, д

вер

ей,

їх р

ам та

п

ор

огі

в,

дер

ев’я

ни

х, т

ис.

м2

РИНОК

Оскільки, ця товарна група споріднена з двома попередніми (усі вони залежать від будівельної промисловості), то ситуа-ція тут аналогічна – протягом 2011 року місячні обсяги виробництва перевищують показники 2010-го, а наприкінці року ста-ють меншими від показників попередньо-го періоду. Обсяг виробництва 2011 року у цій групі перевершив показник 2010-го

на 7,7%. Та, якщо у попередніх групах наприкінці півріччя вдалося перевершити показники попереднього року, то в цій – ні. Від початку цього року виготовлено 674,3 тис. м2 продукції цієї групи, що на 13,1% менше, ніж за аналогічний період 2011 року. Порівняно з першим півріччям 2010 року у 2012-му продукції цієї групи виготовлено більше на 9,1%.

ДВЕРІ СУЦІЛЬНІ ЧИ ЗАСКЛЕНІ, ЇХ РАМИ ТА ПОРОГИ, ДЕРЕВ’ЯНІ

Довідка: у 2010 році було виготовлено 1594,9 тис. м2 дверей суцільних чи за склених, їх рам та порогів, дерев’яних, у 2011-му – 1717,9 тис. м2.

Об

сяги

ви

ро

бн

иц

тва

двер

ей с

уціл

ьн

их

чи

зас

кл

ени

х, ї

х р

ам т

а п

ор

огі

в,

дер

ев’я

ни

х, т

ис.

м2

Продовження. Поч. на c. 6–7

За винятком чотирьох місяців, у 2011 році щомісячні обсяги виробництва паркету дерев’яного щитового пере-вищували рівень попереднього року. Загалом, минулоріч цієї продукції було виготовлено на 4,2% більше, ніж у 2010 році. Рік 2012-й розпочався із менших обсягів виробництва, але наприкінці півріччя ситуація поліпшилася – було

перевершено місячні показники 2011 року. За півроку 2012-го було виготов-лено 245,3 тис. м2 дерев’яного щитово-го паркету, що на 1,7% менше, ніж за аналогічний період 2011 року. Якщо ж порівнювати із січнем-червнем 2010 року, то у першому півріччі 2012-го продукції цієї товарної групи виготов-лено більше на 5,3%.

ПАРКЕТ ДЕРЕВ’ЯНИЙ ЩИТОВИЙ

Довідка: у 2010 році було виготовлено 475,1 тис. м2 паркету дерев’яного щито-вого, у 2011-му – 495,1 тис. м2.

Об

сяги

ви

ро

бн

иц

тва

пар

кету

д

ер

ев’я

но

го

щи

тово

го,

тис.

м2

Апогеєм виробництва продукції цієї товарної групи (за останні 2,5 року) став березень 2011 року. Тоді було виготовле-но 4033 м3 виробів дерев’яних будівель-них та столярних інших, що порівняно з березнем 2010 року більше на 68%. Також це майже на 1000 м3 більше від другого показника (липень 2011 року) аналізова-ного періоду. Загалом, за 2011 рік обсяг

виробництва в цій товарній групі біль-ший на 12,6%, ніж у 2010-му. Порівняно з першим півріччям 2011 року цьогоріч обсяг виробництва цієї продукції змен-шився на 7,4%, а порівняно з таким самим періодом 2010 року – зріс на 4,2%. Усього у першому півріччі 2012 року підприємс-тва деревообробної галузі виготовили 14405 м3 продукції цієї групи.

ВИРОБИ ДЕРЕВ’ЯНІ БУДІВЕЛЬНІ ТА СТОЛЯРНІ ІНШІ

Довідка: у 2010 році було виготовлено 28466 м3 виробів дерев’яних будівель-них та столярних інших, у 2011-му – 32088 м3.

Об

сяги

ви

ро

бн

иц

тва

ви

ро

бів

дер

ев’я

ни

х б

удів

ельн

их

та

сто

ляр

ни

х ін

ши

х, м

3

Дерев’яні піддони – чи не єди-ний вид продукції з деревини, котрий уже протягом року (з липня 2011-го) перевершує місячні показники виробництва попереднього року. У 2011 році цієї продукції виготови-ли на 10,9% більше, ніж у 2010-му

(спад першого півріччя «перекрило» зро стання у другій половині року). За січень-червень 2012 року виготовле-но 1849,2 тис. шт. піддонів дерев’яних, що становить 124,3% обсягу вироб-ництва за аналогічний період 2011 року, та 125,4% – 2010-го.

ПІДДОНИ ДЕРЕВ’ЯНІ

Довідка: у 2010 році було виготовлено 2981,8 тис. шт. піддонів дерев’яних, у 2011-му – 3307,8 тис. шт.

Об

сяги

ви

ро

бн

иц

тва

під

до

нів

дер

ев’я

ни

х, т

ис.

шт.

Деревообробка 2010–2012...

Закінчення на c. 11

Деревообробник №15 (297) 7 – 20 серпня 2012 року10

cmyk

ПРОПОЗИЦІЇ

11Деревообробник №15 (297) 7 – 20 серпня 2012 року

cmyk

РИНОК

Оскільки, відповідно до нового КВЕДу, цю продукцію лише нещодавно відмежу-вали у окрему групу, то статистичних даних про обсяги її виробництва у 2010–11 роках немає. Хоча Державна служба статистики наводить дані, що за підсум-ками першого півріччя цьогоріч цієї про-дукції виготовлено на 11,3% більше, ніж за аналогічний період 2011 року. Про-

тягом січня-травня кожного наступно-го місяця продукції цієї товарної групи виготовляли більше, ніж попереднього, але з червня обсяги виробництва змен-шилися. Загалом за 2012 виготовлено 1 888 435 кг інструменту, ручок та кор-пусів інструментів з деревини; частин мітел і щіток з деревини; колодок і роз-тяжок для взуття з деревини.

ІНСТРУМЕНТИ, РУЧКИ ТА КОРПУСИ ІНСТРУМЕНТІВ З ДЕРЕВИНИ; ЧАСТИНИ МІТЕЛ І ЩІТОК З ДЕРЕВИНИ;

КОЛОДКИ ТА РОЗТЯЖКИ ДЛЯ ВЗУТТЯ З ДЕРЕВИНИ

Об

сяги

ви

ро

бн

иц

тва

інст

рум

енту

, р

учо

к т

а ко

рп

усів

ін

с-тр

умен

тів з

дер

еви

ни

; час

тин

міт

ел і

щіт

ок з

дер

еви

ни

; ко

ло

до

к т

а р

озт

яж

ок д

ля в

зутт

я з

дер

еви

ни

, кг

За цей рік тари дерев’яної різної та її частин було виготовлено на 11% більше, ніж у 2010 році. Та 2012 рік виявився для виробництва цієї продукції не таким сприятливим, як 2011-й. За шість місяців підприємства з виробництва продукції

цієї товарної групи так і не змогли жодно-го разу перевершити місячні показники 2011 року. При піврічному обсязі вироб-ництва 26,7 тис. м3 у 2012 році продукції цієї групи було виготовлено на 15,1% менше, ніж за січень-червень 2011 року.

ТАРА ДЕРЕВ’ЯНА РІЗНА ТА ЇЇ ЧАСТИНИ

Довідка: у 2010 році було виготовлено 66,9 тис. м3 тари дерев’яної різної та її частин, у 2011-му – 74,3 тис. м3.

Об

сяги

ви

ро

бн

иц

тва

тар

и д

ерев

’ян

ої

різ

но

ї та

її

час

тин

, ти

с. м

3

Закінчення. Поч. на c. 6–7

Протягом періоду, який ми розгля-даємо, найбільші місячні обсяги вироб-ництва продукції цієї групи зафіксовані у серпні-вересні 2011 року. Минулоріч столових та кухонних приборів з дере-вини виготовили на 22,9% більше, ніж у 2010 році. Цього року після січневого перевищення минулорічних показників обсяги виробництва зменшилися, але у

другому кварталі рівень 2011-го знову було перевищено. Порівняно з першим півріччям минулого року у 2012-му продукції цієї товарної групи виготов-лено на 61,4% більше (за січень-чер-вень цього року виготовлено 59 716 кг). Якщо ж порівнювати з першим півріч-чям 2010 року, то цьогорічний обсяг виробництва більший на 48%.

ПРИБОРИ СТОЛОВІ ТА КУХОННІ З ДЕРЕВИНИ

Довідка: у 2010 році було виготовлено 93 763 кг приборів столових та кухон-них з деревини, у 2011-му – 115 253 кг.

Об

сяги

ви

ро

бн

иц

тва

пр

иб

ор

ів с

тол

ови

х та

кух

он

ни

х з

дер

еви

ни

, кг

Після січневого «стрибка» обсяги виробництва цієї продукції протягом 2011 року можна вважати подібними (із певним відсотком зростання) до обсягів 2010 року. Загалом обсяг виробництва у 2011 зріс на 26,8%. Від лютого цьогоріч-ні місячні обсяги виробництва пере-

вищують торішні показники. У квітні зафіксовано найбільше зростання місяч-ного обсягу виробництва – 221% обсягу квітня 2011-го. Від початку 2012 року в Україні виготовлено 36 136 м продукції цієї групи, що на 61,4% більше, ніж за аналогічний період 2011 року.

РАМИ З ДЕРЕВИНИ ДЛЯ КАРТИН, ФОТОГРАФІЙ, ДЗЕРКАЛ ТА ПРЕДМЕТІВ АНАЛОГІЧНИХ

Довідка: у 2010 році було виготовлено 28 745 м рам з деревини для картин, фотографій, дзеркал та предметів аналогічних, у 2011-му – 36 459 м.

Об

сяги

ви

ро

бн

иц

тва

рам

з д

ерев

ин

и д

ля к

арти

н,

фо

то-

граф

ій,

дзе

ркал

та

пр

едм

етів

ан

ало

гічн

их,

м

Підготував Назар ЗАСТАВНИЙ

Деревообробка 2010–2012...

Деревообробник №15 (297) 7 – 20 серпня 2012 року12

cmyk

НАОСТАНОК

Багатьом любителям мультиків припав до душі робот-сміттяр «WALL-E». Студія Дісней попросила англійських скульпторів зробити прототип «WALL-E» з деревини як подарунок для студії Піксер, а саме для головного креативного директора Джона Лассетера. Скульптура є повною копією прото-типа, за винятком того, що він дерев’яний і не є роботом. Виріб зробили в єдиному екземплярі.

Неординарне застосування деревиниДеревина – це матеріал, який надихає багатьох до виготовлення

шедеврів. Із неї роблять не лише меблі, будинки чи скульптури, а й нові,

незвичні й оригінальні речі. Про дерев’яні цікавинки читайте далі.

Підготувала Ірина БРАТИНА

Майстерня з реставрації дерев’яних виробів, яка є під «крилом» Мос-ковського музею меблів, отримала не звичайне замовлення – виготовити комп’ютер із «дерев’яною обшивкою», і щоб все в ньому було зроблене з деревини. Поміркувавши і приступив-ши до діла, майстри виготовили корпус системного блока, монітор, клавіатуру і навіть мишку з червоного дерева і різних видів шпону цінних порід. Усі дерев’яні деталі виготовляли вручну і покрили спеціальним декоративним лаком. Після добового тест-драйву комп’ютер працював добре і не пере-грівався. Тому вчені дійшли висновку, що деревина є чудовим матеріалом для виготовлення системних блоків.

Клавіші на клавіатурі залишили пластмасові, а мишку зробили пов-ністю з деревини (окрім електричної начинки). Кнопки живлення, CD-ROM

тощо на корпусному системному блоці виготовили з ебена (чорної дереви-ни).

Вартість комп’ютера й ім’я замов-ника не розголошують. Але відомо, що комп’ютерна компанія «Ceniman I.G. Inc» (Москва) зацікавилася спів-працею з майстрами-умільцями. Тому невдовзі з’являться ще такі вироби.

Валерій Даневич – український годинникар, який виготовляє годинни-ки, в яких усі деталі з деревини.

Найважче у цій справі – вигото-вити начиння для такого годинника, тому майстер вивчив роботи династії Бронікових, які є першими творця-ми дерев’яних годинників. Їхня твор-чість так надихнула автора, що він і сам почав виготовляти годинникові шедеври з деревини.

Основа шедевру виготовлена з бере-зи. Механізм і циферблат закриті кри-шечками. Товщина корпуса годинни-ка – 4 мм, а діаметр – 55 мм.

Механізм такого годинника є ювелірною роботою, і головне – він працює. Його діаметр становить 45 мм, а висота – 13 мм. Має три стрілки – годинна, хвилинна і секундна. Для цього механізму майстер використав різні види деревини: колеса виготов-лені з берези і груші, мости – з черешні і клена, циферблат, стрілки і цифри – з червоного дерева, а усе інше – з бам-бука.

Інкрустація на верхній кришечці годинника виготовлена з горіха, а лан-цюжок і ключ для заведення механіз-му – з клена. Годинник працює без зупинок протягом 15 год.

Валерій Даневич виготовляє багато різноманітних дерев’яних годинників, це – лише одна з багатьох його робіт.

Компанія «Bellperre» випускає телефони, корпус яких виготовлений із натуральної деревини. При цьому покупець сам може обрати породу деревини. Ціна такого теле-фону – $2000, а вага – 120 г. Телефон має такі розміри: 100×44×15,3 мм. Дводюймо-вий екран суперстійкий до тріщин і подря-пин, тому що має покриття із сапфірових кристалів.

Італійський художник Лівіо де Маркі створив один із самих незвичай-них човнів у світі – копію автомобіля «Ferrari F50». Ось тільки він не заліз-ний, а дерев’яний, причому повністю, у тому числі і салон. Авточовен оснаще-ний морським дизелем, який розвиває швидкість до 5 км/год. Сам Лівіо любить частенько поплавати на своєму незви-чайному човні Венецією, привертаючи увагу місцевих жителів і туристів.

Це не наслідки землетрусів і смерчів, і не помилка архітектора. Це… пере-вернутий будинок. Польському дизай-неру Даніелю Чапевскі ідея перевер-нути будівлю в Шімбароке прийшла не випадково. Зробити такий проект його змусили думки про епоху комунізму. Саме цей час, на його думку, перевер-нув усе з ніг на голову. Автор хоче, щоб відвідувачі його творіння замислилися над нестабільністю і крихкістю цього світу, про те, що прийшла пора знову поставити все з голови на ноги.

Польський перевернутий будинок стоїть на даху. Увійти в нього можна через вікно на горищі, і потім пройти-ся усіма кімнатами. Щоправда, меблі в дерев’яному будинку, як і годиться, стоять на підлозі, тобто звисають над головами гостей. У дерев’яному буди-ночку є все – і стіни, і фундамент, і внутрішнє оздоблення. Немає тільки одного – комфорту. Як не крути, а вес-тибулярний апарат не терпить тако-

го знущання. Запаморочення і нудота настають майже у всіх туристів, які провели в будинку буквально кілька хвилин. Та і будівельникам довелося нелегко. Спочатку планували заверши-ти будівництво всього за кілька тижнів. Але раптом виявилося, що робітники не можуть перебувати в будинку більше трьох годин. У результаті, польський будинок, перевернутий догори дном, будували майже чотири місяці.

Японське авто «Wooden Supercar» повністю складається з дерева, за винятком двигуна й іншої механіки. Дивно, але це диво ще і їздить, до того ж може розвивати швидкість до 90 км г. Створений «дерев’яний суперкар» місцевим виробником меблів і важить 390 кг, а коштує всього $32 5000. Очевидним плюсом автомобіля є те, що кузов може повністю розкладатися.

КОМП’ЮТЕР ІЗ ЧЕРВОНОГО ДЕРЕВА

ДЕРЕВ’ЯНИЙ ГОДИННИК

ТЕЛЕФОН, ОБШИТИЙ ДЕРЕВИНОЮ

МАШИНА–ЧОВЕН

БУДИНОК «НАВПАКИ»

ОНОВЛЕНИЙ «WALL-E»

ЯПОНСЬКЕ «ЧУДО»

На вулицях Івано-Франківська віднедавна можна побачити чудер-нацький дерев’яний велосипед. Його сконструював 23-річний інженер вип-робувальної лабораторії асфальтобе-тонів і бітумів ДП «Івано-Франківсь-кий облавтодор» Сергій Круцик.

Це найдовший дерев’яний «ровер» в Україні. Його довжина – 2,65 м, маса – 34 кг. «Я зробив його за чотири тижні з листа фанери – просто відрізав все непотрібне, – розповідає конструктор у спільноті «Обличчя Івано-Франківська» на Фейсбуці. – Залишилося полакувати, помалювати, приєднати фару, габарит-ні вогні, тумблери, задні гальма. При

роботі використовував лише болгарку, дрельку і лобзик, який взяв до рук упер-ше у житті. Шліфував вручну. На все затратив всього чотири тижні».

Сергій вирішив назвати свій витвір «Слава Україні».

ВЕЛИК ІЗ ФАНЕРИ

СКАФАНДР ДЛЯ СТІВЕНА

Стівен Хокінс – один із найвидатніших учених, який мріє полетіти до зірок. Але стан його здоров’я і наші космічні техно-логії не дають змоги цього зробити. Це надихнуло художника Майкла Рі вигото-вити спеціально для вченого дерев’яний скафандр.

Вийшов не справжній скафандр, а лише гарна дерев’яна скульптура, яка дає змогу людині заходити всередину і розташуватися у ній із комфортом. Автор назвав свій твір «костюм-протез для Сті-вена Хокінга», однак бойового призна-чення робота не приховати – його вида-ють великі кулаки на клешнях, а також меч, який стирчить із-за спини. Та й у каталозі робокостюм фігурує у військо-вому розділі.