inside ukraine #58 - Український випуск
Post on 02-Aug-2016
223 Views
Preview:
DESCRIPTION
TRANSCRIPT
Inside Ukraine
16 червня 2016 рокуВипуск 58
16 червня 2016 року
ЗмістДЕРЖАВНІ РІШЕННЯ ........................................................................ 1
Політика реінтеграції окупованих та неконтрольованих територій: чи може бути альтернатива Мінським домовленостям? ................................................... 1Міністерство з питань окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб: чи зможе довести свою ефективність? ........................................................ 2Пріоритет уряду – відбудова територій, що постраждали від конфлікту внаслідок тимчасової окупації ................................................................................. 3Довгостроковий план реінтеграції неконтрольованих територій ................... 5
ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ .................................................................... 6НБУ тимчасово послаблює валютні обмеження. Чи вдасться утримати курс? ..................................................................................... 6
ЕНЕРГЕТИКА...................................................................................... 9Зростання тарифів на енергоносії для населення позбавляє його стимулів підтримувати енергетичну реформу ...................................................................... 9
ПОЛІТИЧНА КОНКУРЕНЦІЯ ............................................................ 13Баланс сил у парламенті: підсумки політичного сезону .................................13
Inside Ukraine 58
16 червня 2016 року
1
Політика реінтеграції окупованих та неконтрольованих територій: чи може бути альтернатива Мінським домовленостям?
В умовах тиску західних партнерів щодо без-умовного виконання Україною Мінських до-мовленостей та заяв про їхню безальтерна-тивність, Україна потребує розробки «Плану Б» щодо реінтеграції окремих районів Доне-цької та Луганської областей. Водночас по-при неодноразові заяви представників різ-них політичних сил, у тому числі наближе-них до президента, про неможливість та ри-зикованість не тільки для України, а й без-пеки усього регіону, реінтеграції на основі Мінських угод, Київ досі не спромігся запро-понувати альтернативний сценарій та роз-
робити відповідну політику. Натомість, уся діяльність органів влади, формально відпо-відальних за цей напрям, спрямована пе-редусім на залучення коштів міжнародних донорів на відновлення звільнених районів Донецької та Луганської областей.
Спостерігається початок дискусії щодо раніше табуйованої теми реінтеграції
Водночас, позитивними моментами є поча-ток дискусії в суспільстві щодо раніше та-буйованої теми можливої реінтеграції тим-часово неконтрольованих територій. Також позитивним є окремі ознаки зміни владної риторики щодо неконтрольованих терито-рій, зокрема спостерігається перехід від ви-ключно засудження російської агресії до по-шуку шляхів реінтеграції тимчасово окупо-ваних чи неконтрольованих територій.
ДЕРЖАВНІ РІШЕННЯ
Inside Ukraine 58
16 червня 2016 року
2
Міністерство з питань окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб: чи зможе довести свою ефективність?
Формально відповідальним за розробку по-літики реінтеграції є Міністерство з питань окупованих територій та внутрішньо пере-міщених осіб, яке було створено наприкін-ці квітня за допомогою злиття Державно-го агентства з питань відновлення Донбасу і Державної служби з питань Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Наразі міністерство, штатний розклад якого становить 105 осіб, перебуває на стадії ста-новлення. Вадим Черниш, який раніше очо-лював Державне агентство з питань віднов-лення Донбасу, був призначений на посаду міністра. За тиждень інший уродженець м. Олександрія Кіровоградської області (звідки походить сам міністр) Сергій Злакоман, який перед цим обіймав посаду директора «Кіро-воградпресгрупа», став заступником міні-стра – керівником апарату. Георгій Тука, який раніше обіймав посаду голови Луганської облдержадміністрації, став заступником мі-ністра. Кримських татар у керівництві Мі-ністерства представляє перший заступник міністра Юсуф Курчі, який до призначення був завідувачем відділу забезпечення діяль-
ності уповноваженого президента у справах кримськотатарського народу Адміністрації президента України, а його кандидатура була рекомендована Меджлісом.
Згідно з інформацією, оприлюдненою заступ-ником міністра Георгієм Тукою, найближчим часом міністерство ініціюватиме створення трьох територіальних органів: одне з них по-ширюватиме свою діяльність на Луганську, Харківську та Дніпропетровську області, друге – на Донецьку та Запорізьку області, а третє – на Херсонську область, яка безпосе-редньо межує з Кримом.
У міністерстві досі немає власного веб-сайту, інформація про його поточну діяльність оп-рилюднюється лише на сторінці соціальної мережі Фейсбук.
Згідно з проектом положення, перша спро-ба затвердження якого 8 червня на засіданні Кабінету Міністрів стала невдалою, мініс-терство є головним органом виконавчої вла-ди, що забезпечує формування та реалізує державну політику в низці сфер:
z щодо Автономної Республіки Крим і мі-ста Севастополь (тимчасово окупованих частин території України), кінцевою ме-тою якої є реінтеграція тимчасово окупо-ваних територій в єдиний конституцій-ний простір України;
z щодо окремих територій Донецької та Луганської областей, де органи влади та місцевого самоврядування тимчасово не здійснюють свої повноваження (непід-контрольні території), кінцевою метою якої є реінтеграція зазначених територій та їхнього населення в єдиний конститу-ційний простір України;
z щодо ВПО з метою сприяння в реаліза-ції їхніх прав і свобод та створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання (реін-
Inside Ukraine 58
16 червня 2016 року
3
теграція) або інтеграції за новим місцем проживання;
z щодо надання гуманітарної допомоги цивільному населенню під час збройних конфліктів;
z у сфері розбудови миру;
z у сфері відновлення та розвитку Доне-цької та Луганської областей.
В існуючих умовах постає низка запитань щодо того, чи зможе новостворене міністер-ство довести свою ефективність.
Так, згідно зі згаданим проектом положення до переліку видів діяльності міністерства від-несено питання практично з усіх сфер жит-тєдіяльності держави в контексті неконтр-ольованих та окупованих територій: інфра-структурна та житлово-будівельна сфера, торговельно-економічна сфера (переміщен-ня вантажів), соціальна сфера (виплата пен-сій та матеріальної допомоги, забезпечення житлом), освітня сфера, забезпечення прав і свобод тощо. Крім того, жоден із представ-ників цього міністерства не входить до кон-тактних груп Мінського процесу, де обго-ворюються та приймаються рішення щодо більшості питань, що входять до компетенції інституції. Тому виникає питання щодо ін-ституційної спроможності новоствореного міністерства вирішувати увесь спектр таких питань. Альтернативним підходом могло б стати призначення віце-прем’єр-міністра з питань окупованих територій та внутріш-ньо-переміщених осіб, який згідно зі своїми повноваженнями міг би координувати робо-ту всіх центральних органів виконавчої вла-ди щодо виконання згаданих завдань.
Інституційна спроможність новоствореного міністерства викликає питання
Відповідно до розподілу питань, що нале-жать до компетенції керівництва уряду, пи-тання Автономної Республіки Крим та м. Се-вастополя, а також захисту прав і свобод гро-мадян України, які проживають на тимчасо-во окупованій території України, відносяться до сфери відповідальності віце-прем’єр-мі-ністра України – міністра регіонального роз-витку, будівництва та житлово-комунально-го господарства Геннадія Зубка. Водночас, згідно з попереднім досвідом співпраці, Ген-надій Зубко та Вадим Черниш мають кон-фліктні відносини, що не сприятиме їхній подальшій спільній роботі в уряді в контек-сті реінтеграції.
Пріоритет уряду – відбудова територій, що постраждали від конфлікту внаслідок тимчасової окупації
Серед завдань уряду, які були представлені у Плані пріоритетних дій уряду на 2016 рік, затвердженому розпорядженням КМУ від 27 травня 2016 року № 418-р, згадується лише інформаційна реінтеграція тимчасово оку-пованих територій та реінтеграція ВПО. При цьому цим документом визначено, що прі-оритетом діяльності Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та ВПО є координація дій з підготовки проектів щодо
Inside Ukraine 58
16 червня 2016 року
4
відбудови східних регіонів України, підтрим-ки внутрішньо переміщених осіб
Уряд бачить головним завданням новоствореного міністерства відбудову східних регіонів, що постраждали внаслідок конфлікту
З цією метою проводиться робота над ство-ренням Цільового фонду багатьох партне-рів для України (ЦФБП, Multi-Partner Trust Fund). Заснування цього фонду як однієї з фінансових модальностей було передба-чено звітом спільної місії Євросоюзу, ООН та групи Світового банку «Оцінка відновлен-ня та розбудови миру в Україні». Вважаєть-ся, що такий крок має забезпечити швидке залучення коштів від міжнародних партнерів та сприятиме координації всіх заходів з від-новлення та відбудови миру, а також реаліза-
ції проектів, що не охоплені бюджетним чи кредитним фінансуванням.
Для управління ЦФБП планується створен-ня Ради з питань відновлення та розбудови миру, яку очолюватиме віце-прем’єр-міністр України – міністр регіонального розвитку, бу-дівництва та житлово-комунального госпо-дарства. Рада працюватиме як колегіальний орган, який забезпечуватиме комплексну та узгоджену координацію і планування за-ходів, спрямованих на відновлення та розбу-дову миру. У складі Ради також планується створення Спільного національного коміте-ту ЦФБП, який буде очолюватися міністром з питань окупованих територій та ВПО і за-йматися мобілізацією ресурсів, розподілом коштів та затвердженням програм.
Згідно з попередніми розрахунками, для об’єктів, що потребують першочергового від-новлення, необхідно 5,8 млрд. грн (Донецька область – 1,73 млрд., Луганська область – 4
Inside Ukraine 58
16 червня 2016 року
5
млрд). Визначення чітких кількісних показ-ників можливе після затвердження Держав-ної цільової програми «Відновлення та роз-будова миру в східних регіонах України», що заплановано здійснити до кінця 2016 року.
Наразі уряд шукає шляхи відновлення економічних зв’язків з неконтрольованими та окупованими територіями
Найближчим часом можна очікувати активі-зацію просування питання про відновлення законного переміщення вантажів і товарів як через лінію конфлікту між контрольо-ваними та неконтрольованими територія-ми Донецької та Луганської областей, так і з Кримом. З однієї сторони, про це свідчить завдання Міністерству з питань окупованих територій щодо розроблення проекту поста-нови КМУ «Про Порядок переміщення ван-тажів, товарів до району або з району прове-дення антитерористичної операції». З іншої сторони, це підтверджують заява заступ-ника міністра Георгія Туки про доцільність підтримки економічних зв’язків із неконтр-ольованими територіями, а також заява за-ступника міністра Юсуфа Курчі про необхід-ність пошуку альтернатив товарній блокаді Криму, оскільки вона не дає тих результатів, які необхідні.
Довгостроковий план реінтеграції неконтрольованих територій
На сьогодні уряд не має якоїсь стратегії реін-теграції тимчасово окупованих або неконтр-ольованих територій і стратегії взаємодії з громадянами України, котрі приживають на цих територіях. Водночас, відбувається пошук шляхів економічної реінтеграції цих
територій. Таким чином, уряд продовжує розглядати врегулювання конфлікту як ре-інтеграцію територій та економічних потуж-ностей, а не реінтеграцію громадян, які про-живають на цих територіях.
Першим кроком на шляху реінтеграції має стати деокупація
Першим кроком у процесі реінтеграції не-контрольованих та окупованих територій має стати стратегія деокупації. Слід врахо-вувати, що за час конфлікту було здійснено інституалізацію квазі-державних утворень ДНР/ЛНР, яка свого часу не встигла відбу-тися на нині звільнених територіях. Триває розробка їхньої так званої нормативно-пра-вової бази на основі радянського або росій-ського законодавства, а тому збільшується розрив у політиках і практиках.
Саме тому попри увесь тиск західних кра-їн реінтеграція не може відбутися миттєво, протягом одного року. Цей процес має за-ймати 5–7 років та полягатиме в поступовій імплементації вже реалізованих на контро-льованих територіях реформ, зокрема судо-вої, реформи поліції тощо.
Нормальний процес реінтеграції може зайняти 5 – 7 років
У такому випадку кожний ЦОВВ має здійс-нити аналіз ситуації у сферах своєї відпові-дальності на неконтрольованих територіях, розробити план проведення реформ на них, а також підготувати державних службовців (переважно серед ВПО), які в майбутньому працюватимуть на реінтегрованих територі-ях, та прорахувати фінансове забезпечення для реалізації цих завдань.
Inside Ukraine 58
16 червня 2016 року
6
НБУ тимчасово послаблює валютні обмеження. Чи вдасться утримати курс?
На початку червня Нацбанк послабив низку адміністративних обмежень, введених рані-ше на валютному ринку з метою подолання паніки та зниження темпів різкої девальвації гривні. Підставою для такого рішення стала стабілізація ситуації на грошово-кредитно-му та валютному ринках. Зміни стосуються в першу чергу фізичних осіб, однак позитивні зрушення є також і для бізнесу. Зокрема, НБУ підвищив ліміти видачі готівки фізичним особам, дозволив виводити компаніям диві-денди і знизив денну норму продажу валют-ної виручки. Основні завдання новацій – по-кращення умов ведення бізнесу, відновлення довіри до банківської системи та боротьба з тіньовим ринком валюти. Зняття обмежень
має тимчасовий характер та діятиме протя-гом 3 місяців – з 9 червня по 14 вересня.
НБУ підвищив ліміти видачі готівки фізичним особам, дозволив виводити компаніям дивіденди і знизив денну норму продажу валютної виручки.
Валютні обмеження, що вводилися НБУ про-тягом останніх 2 років, відіграли позитивну роль у боротьбі з девальвацією, проте суттє-во ускладнили роботу компаній, що займа-ються зовнішньоекономічною діяльністю, а також погіршили доступ населення до ва-люти. Своєрідною відповіддю на адміністра-тивні обмеження стали активний розвиток тіньового валютного ринку та призупинення внутрішнього кредитування притоку іно-земних інвестицій.
ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ
Inside Ukraine 58
16 червня 2016 року
7
Зняття обмежень має тимчасовий характер та діятиме протягом 3 місяців – з 9 червня по 14 вересня.
Взявши під контроль ситуацію на валютно-му ринку, НБУ не поспішав зняти раніше за-проваджені обмеження і скасовував їх вкрай повільно. Основна причина – небезпека не-контрольованого росту попиту на валюту, який не буде забезпечений достатньою кіль-кістю валюти на стороні пропозиції, та за-гроза чергової хвилі девальвації. Запропоно-вані валютні полегшення, що стали чинними з 9 червня 2016 року, були найбільш ради-кальними за останній рік.
Основні новації: z збільшено ліміти на покупку готівкової
валюти в обмінниках в два рази (з 6 тис. грн до 12 тис. грн);
z банки та інші фінансові установи змо-жуть змінювати курси купівлі та прода-жу іноземної валюти протягом одного дня. Це, за задумом НБУ, має зменшити спред між курсами покупки і продажем іноземної валюти;
z дозволено також встановлювати різні курси покупки і продажу іноземної валю-ти в обмінниках одного і того самого бан-ку, що знаходяться за різними адресами;
z при здійсненні готівкових операцій кон-вертації однієї іноземної валюти в іншу банкам дозволено використовувати влас-ний комерційний курс, а не офіційний курс НБУ;
z ліміт зняття валюти збільшено у два рази – тепер можна знімати з рахун-ків готівку в іноземній валюті на суму до 100 тис. грн на добу замість 50 тис. грн на добу;
z повністю знято обмеження на обсяг ви-дачі готівки в національній валюті через
банкомати і каси банків (раніше він ста-новив 500 тис. грн. на добу);
z знято заборону на вивід дивідендів за кордон, проте встановлено місячні ліміти. Протягом календарного місяця людина може повернути за кордон диві-денди тільки в межах загальної суми, що не перевищує більшого з двох таких гра-ничних значень – $1 млн. або 10% від за-гального обсягу дивідендів, що підляга-ють поверненню за кордон. Така новація стосується не тільки поточних, а й нара-хованих у 2014–2015 роках, коли діяла за-борона на їхні виведення;
НБУ зняв заборону на вивід дивідендів за кордон, проте встановив місячні ліміти
z понижено вимогу обов’язкового продажу валютної виручки експортерами з 75% до 65%.
Враховуючи високий рівень прихованого попиту на валюту як з боку населення, так і з боку бізнесу, був ризик того, що зняття обмежень може призвести до різкого підви-щення попиту на валюту. Проте попередні результати скасування обмежень не спричи-нили різких коливань на валютному ринку. Зокрема, вкладники банків не кинулися зні-мати свої валютні депозити. Відтак ці обме-ження допоможуть укріпити курс у районі 25 грн за долар.
Запропоновані новації допоможуть укріпити курс в районі 25 грн за долар.
Втім, ринок очікує продовження зняття об-межень та лібералізації валютного законо-давства. Зокрема, є актуальним повне зняття обмежень по валютних депозитах та при по-купці валюти через касу банку. Запропонова-
Inside Ukraine 58
16 червня 2016 року
8
ні НБУ полегшення навряд чи суттєво спри-ятимуть скороченню тіньових валютних операцій, оскільки наразі операція купівлі валюти через касу банку оподатковується додатковими зборами (пенсійним та вій-ськовим). Також НБУ залишив у силі обме-ження на отримання товару за передоплатою за зовнішньоекономічними контрактами протягом 90 днів. Для компаній, які імпор-тують товар з віддалених країн (Австралія, Південна Америка), скасування цієї норми є дуже актуальним.
Чи буде продовжено зняття обмежень після закінчення 3-місячного терміну, залежатиме
від ситуації на валютному ринку і динаміки притоку іноземної валюти на український ринок. До ризиків слід віднести погіршен-ня висхідної цінової динаміки на сировину на світових ринках, зростання сезонного по-питу на валюту восени та необхідність здійс-нення виплат з погашення зовнішнього боргу.
Ринок очікує продовження зняття обмежень та лібералізації валютного законодавства
Inside Ukraine 58
16 червня 2016 року
9
Зростання тарифів на енергоносії для населення позбавляє його стимулів підтримувати енергетичну реформу
В останні два роки підвищення тарифів на енергоресурси для населення стало одним із прикладів показового звітування уряду про реформи перед МВФ та іншими між-народними донорами. При цьому відчутної модернізації енергетичної інфраструктури та підвищення якості послуг громадянам України так і не відбулося. Енергетична ре-форма стала «заручником» міжнародних зобов’язань чиновників від імені держави та стрімко втрачає свою привабливість для її основних учасників – пересічних спожи-вачів, які змушені погіршувати свої статки, щоб оплачувати комунальні послуги.
Так, у листі про наміри України до МВФ від 21 липня 2015 року зазначалося, що «ми за-провадили рішучі заходи, щоб просунути вперед довгоочікувані реформи, включно в енергетичному секторі, ухваливши новий закон про ринок газу і збільшивши тарифи для кінцевих споживачів газу та централі-зованого опалення відповідно на 285 і 67%. Це важливі перші кроки на шляху до забез-печення повного відшкодування собіварто-сті, що базується на міжнародних ринкових цінах, і таким чином до усунення значних збитків державної компанії «Нафтогаз» з од-ночасним істотним збільшенням асигнувань на програми соціального захисту».
Соціальні стандарти в Україні залежать від її міжнародних зобов’язань
ЕНЕРГЕТИКА
Inside Ukraine 58
16 червня 2016 року
10
Відповідно до статті 11 закону України «Про ринок природного газу» від 01.10.2015, роз-дрібні ціни на природний газ для забезпе-чення потреб населення встановлюються шляхом покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу, згідно з відповідним рішенням Кабінету Мініс трів України. Пунктом 13 положення про покла-дення таких обов’язків, затвердженого уря-дом постановою № 758 від 01.10.2015, вста-новлено, що з 1 травня 2016 року по 31 бе-резня 2017 року (включно) діє гранична роз-дрібна ціна на природний газ для побутових споживачів у розмірі 6,879 грн за 1 куб. м. У квітні 2014 року аналогічні роздрібні ціни дорівнювали 1,182 грн (за наявності газових лічильників) та 1,299 грн (за відсутності га-зових лічильників) за 1 куб. м (постанова НКРЕ № 420 від 03.04.2014). Таким чином, ціна зросла майже у 5 разів.
За останні два роки ціни на газ зросли майже у п’ять разів
Згідно з постановою НКРЕКП № 220 від 26.02.2015, мінімальні тарифи на електро-енергію (за обсяг, спожитий до 100 кВт∙год
електроенергії на місяць (включно)) зроста-тимуть до 01.03.2017. На цю дату вони мають становити 90 коп. за 1 кВт·год, тоді як станом на 01.04.2015 їхній розмір було встановлено на рівні 36,6 коп. за 1 кВт·год. Максимальний тариф складав у квітні минулого року 140,7 коп. за 1 кВт·год і в березні 2017 року має зрости до 168 коп. за 1 кВт·год.
Крім того, наведені зміни ціни на газ і елек-троенергію обумовили зростання тарифів на централізоване опалення і централізоване постачання гарячої води. Ціна на газ у струк-турі тарифів становить до 72%, на електрое-нергію – до 7%.
Ціна на газ є визначальною для вартості комунальних послуг в Україні
На прикладі Київенерго тариф на централі-зоване опалення зріс до 16,14 грн за 1 кв. м за місяць протягом опалювального періоду (за відсутності будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії). У червні 2014 року такий тариф не перевищував 9,22 грн за 1 кв. м. Аналогічні темпи зростання
01.04.2015
+26%
01.09.2015 01.03.2016 01.09.2016 01.03.2017
+45,2% +23%+23%
+26%
0
30
60
90
120
150
коп. кВт/год.коп. кВт/год.
коп. кВт/год.
коп. кВт/год.
коп. кВт/год.
51,262,8
77,397,28
122,77
Середнє зростання тарифів на електричну енергію, що відпускається населенню до попереднього тарифу
ЗА ДАНИМИ НКРЕКП ДИНАМІКА ПІДВИЩЕННЯ ТАРИФІВ БУДЕ ТАКОЮ:
Inside Ukraine 58
16 червня 2016 року
11
тарифів майже удвічі характерні також для послуг з централізованого постачання гаря-чої води.
Більше того, НКРЕКП затвердила рішення про чергове зростання з 01.07.2016 діючих тарифів на теплову енергію та послуги цен-трального опалення для населення ще майже у два рази.
Стрімке зростання енерготарифів руйнує соціальні стандарти громадян України
Якщо порівняти наведені темпи зростання тарифів з темпами зростання реальних до-ходів населення, динаміка останніх є більш ніж скромною. За даними Держкомстату, се-редня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та органі-зацій у грудні 2015 року становила 5230 грн. За 12 місяців 2015 року зростання її розміру (відносно грудня 2014 року) склало 30,4%. Водночас така плата у квітні 2016 року ста-новила вже 4895 грн. У цьому контексті слід також враховувати, що платоспроможність населення обумовлюється рівнем інфляції – 43,3% на кінець 2015 року (за даними НБУ) та кількістю безробітних – 1,7 млн. осіб у ІV кварталі 2015 р. (за даними Держкомстату).
Якщо порівнювати структуру витрат домо-господарств з точки зору оплати за житло, воду, електроенергію, газ та інші види пали-ва, то на такі витрати у 2014 році витрачало-ся до 10% сімейного бюджету. У IV кварталі 2015 року Держкомстат визначив зростан-ня витрат населення на придбання товарів та послуг загалом на 26,4% порівняно з ана-логічним періодом 2014 року.
Неплатежі за енергоресурси – це втрати держбюджету
Погіршення стану матеріального забезпе-чення населення призвело до загострення динаміки накопичення боргів. За даними Держкомстату, заборгованість населення з оплати житлово-комунальних послуг на кі-нець грудня 2015 року становила 8,8 млрд. грн, середній термін заборгованості насе-лення за всі послуги склав 2,1 місяця. Забор-гованість населення на кінець квітня 2016 року вже перевищила 10,5 млрд. грн, зокрема за централізоване опалення та гаряче водо-постачання – 6,3 млрд. грн, з оплати електро-енергії – 2,8 млрд. грн, за централізоване во-допостачання та водовідведення – 1,6 млрд. грн.
Проявом кризи неплатежів можна вважа-ти також арешт рахунків провідних компа-ній України – ПАТ «Київенерго» та ДП НАК «Енергоатом».
Для виправлення ситуації малоефективними наразі є заходи уряду щодо погашення рес-труктуризованої заборгованості і внесення поточних платежів за житлово-комунальні послуги та енергоефективності, система суб-сидій.
Тарифна політика повинна бути збалансованою
Основними ризиками подальшого розбалан-сування тарифної політики на енергоносії для населення можна вважати такі:
z невідповідність тарифної політики за-ходам з підвищення платоспроможності населення;
z відсутність ефективного і прозорого ме-ханізму формування цін на енергоресур-си за участю представників громадськості;
z неоптимальна формула ціни на газ, ви-добутий в Україні, – прив’язка до ціни ім-портованого природного газу на німець-
Inside Ukraine 58
16 червня 2016 року
12
кому газовому хабі (NCG), прогнозної вартості транспортування природного газу від німецького газового хабу (NCG) до віртуальної торгової точки на терито-рії Словаччини відповідно до постанови уряду № 758 від 01.10.2015;
z непрозорий механізм рефінансування енергетичної галузі за рахунок зростання тарифів;
z збільшення кількості населення, яке потребує субсидій для оплати послуг з енергопостачання;
z зменшення субсидованих норм спожи-вання газу і норм електроспоживання для пільгового тарифу;
z низький рівень обліку використання енергоносіїв, зокрема відсутність до-статньої кількості контролюючих при-ладів для визначення об’єктивних норм споживання;
z нестабільна робота енергокомпаній з точки зору фінансового та корпоратив-ного управління;
z застосування урядом ситуативних під-ходів до вирішення проблемних питань в енергетичній галузі, зокрема за до-помогою запровадження надходжень до державного бюджету від збільшення фіскального тиску на енергетичні компа-нії, що призводить до зростання собівар-тості їхніх продукції та послуг;
z збереження фактичної монополії «На-фтогазу» на газовому ринку України;
z низькі темпи реформування енергетич-ної галузі в цілому та відсутність суттє-
вого поступу у лібералізації енергорин-ків відповідно до норм Третього енерге-тичного пакету ЄС.
Таким чином, населення держави фактично опинилося в ситуації, коли в умовах еконо-мічної кризи проблеми державного бюджету та енергетичної галузі вирішуються без ура-хування їхніх інтересів. За відсутності по-кращення якості послуг, стабільності енер-гопостачання та прозорості в роботі енерго-компаній комунікація між урядом і грома-дянами та громадянами і постачальниками енергетичних послуг є неефективною. Відтак не може йтися про підтримку населенням енергетичних реформ, які негативно впли-вають на рівень його життя. Застосування в подальшому такого підходу з боку уряду створює загрозу для невиконання взаємних зобов’язань споживачів та постачальників енергетичних послуг і неможливості досяг-нення цілей енергетичної реформи та загро-жує соціальними протестами.
Агресивна тарифна політика уряду може призвести до зриву енергетичної реформи.
Рішенням проблеми має бути прозора енер-гетична політика держави з широким за-лученням її громадян до визначення рівня тарифів на енергоресурси. Ключовою скла-довою тарифної політики повинна стати ре-альна лібералізація енергоринків, за умови якої споживач матиме можливість обирати постачальника за ціною та якістю послуг, а останній змушений буде постійно доводи-ти свою конкурентоспроможність.
Inside Ukraine 58
16 червня 2016 року
13
Баланс сил у парламенті: підсумки політичного сезону
«БПП» – «Солідарність»: «ми надовго»У першому півріччі 2016 року Петро Поро-шенко взяв під свій контроль всю виконав-чу владу і де-факто встановив режим прези-дентської республіки. Для концентрації вла-ди президент майстерно використовує осла-блені корупцією державні інститути та фрак-цію «БПП-Солідарність», представники якої за допомогою інструментів неформальної політики та клієнтелізму допомагають його Адміністрації протягувати необхідні дер-жавні та кадрові рішення. Як приклад, при-значення всупереч всім регламентним про-цедурам Юрія Луценка на посаду генераль-ного прокурора чи заміна Арсенія Яценюка на Володимира Гройсмана, якого затвердила на цю посаду не оформлена в юридичному плані стара парламентська коаліція.
Президент концентрує владу у своїх руках за допомогою корумпованих державних інституцій та практик клієнтелізму.
За умов, коли можливість широкомасштаб-ної війни втратила свою гостроту, пріоритет-ними запитами суспільства стали боротьба з корупцією, покарання злочинів режиму Януковича та економічне відновлення. У цих сферах не спостерігається значимого прогре-су. Ситуація загострюється також тому, що Порошенко ігнорує запити суспільства щодо проведення деолігархізації, активізації ре-форм і встановлення справедливості за вчи-нені злочини проти демонстрантів під час Ре-волюції Гідності. Ці структурні чинники не-стабільності підігріваються політичною опо-зицією, яка занепокоєна найбільшою з часів Євромайдану концентрацією влади та особи-стої відповідальності президента за всі сфери державного управління. Водночас команда глави держави зробила ставку не на лідерів громадянського суспільства, технократів чи
ПОЛІТИЧНА КОНКУРЕНЦІЯ
Inside Ukraine 58
16 червня 2016 року
14
волонтерів, а пішла на компроміс з екс-ре-гіоналами та іншими олігархами. Оскільки президент розглядає державу як велике під-приємство, він закінчує політичний сезон із суттєвим падінням рівня довіри з боку громадян. За різними соціологічними опиту-ваннями, персональний рейтинг президента і його партії поступається не лише Юлії Тим-ошенко, а й «Опозиційному блоку».
Оточення президента продовжує експлуатувати рентну систему влади і отримувати мега-прибутки на державних монополіях.
Таким чином, у нинішніх умовах президент може дотримуватися такої лінії поведінки:1. Рух у напрямі
встановлення авторитаризму.2. Реалізація реформ.3. Дострокові вибори.4. Соціальний вибух.
«Народний фронт»: «Яценюк – президент»Після відставки Арсенія Яценюка з посади прем’єр-міністра «Народний фронт» суттєво втратив вплив на неформальну політику, яка давала можливості на найвищому рівні впли-вати і розпоряджатися ресурсами державних монополій. Після переформатування Кабмі-ну «НФ» зберіг за собою два ключові мініс-терства – юстицію та МВС, отримав квоти перших заступників у низці міністерств та Ге-неральній прокуратурі. Інтереси основних акціонерів «Народного Фронту» активно лобіюються у сфері енергетики та видобу-вання корисних копалин, військово-промис-лового комплексу, аграрній політиці тощо. Відсутність Яценюка в публічній політиці дає йому змогу поступово відновити політич-ні рейтинги і сконцентрувати свої зусилля на розбудові партійних структур і підготовці до майбутніх президентських виборів.
«НФ» не зазнає суттєвого ресурсного обмеження чи ущемлення корпоративних інтересів.
«НФ» є найважливішим вимушеним парт-нером «БПП» по коаліції, і без консультацій з Яценюком фракція не приймає жодних рі-шень. Інколи «Народний Фронт» принци-пово демонструє свою позицію і підкреслює свою суб’єктність з важливих питань, як, на-приклад, щодо голосування за зміни до Кон-ституції в частині децентралізації влади.
Відставка Арсенія Яценюка відкрила «НФ» нові можливості в умовах політичної конкуренції.
«Опозиційний блок»: «голоси в обмін на політичні гарантії»З багатьох важливих політичних питань «Опозиційний блок» голосує за ініціативи президента в обмін на бізнесові преферен-ції чи скасування люстрації. У політичних ко-лах циркулюють розмови про те, що «Опози-ційний блок» також готовий підтримати зміни до Конституції в частині децентралізації влади в обмін на закон про вибори на Донбасі, який відповідає інтересам Ріната Ахметова. Така си-туативна співпраця забезпечує політичне ви-живання не лише для колишніх регіоналів, а й дає додатковий запас міцності для коаліції.
Опоблок може підтримати зміни до Конституції в частині децентралізації влади в обмін на закон про вибори на Донбасі
27 травня партія провела довгоочікуваний політичний з’їзд, на якому було вирішено низ-ку важливих кадрових питань і затверджено кандидатів в депутати на 5 округах. Співго-ловами партії було обрано Бориса Колесні-кова та Юрія Бойка. До виконавчого коміте-ту «Опозиційного блоку» увійшли Ю. Бойко, Ю. Воропаєв, А. Касянюк, С. Ларін, С. Льо-
Inside Ukraine 58
16 червня 2016 року
15
вочкін, В. Новінський та А. Пузанов. Співке-рівниками контрольно-ревізійної комісії було обрано Н. Королевську та О. Білого. Такий розподіл сфер впливу в партії мінімізував дворічний конфлікт, який тривав між Льо-вочкіним та Ахметовим, і закріпив за ними відповідні сфери впливу в керівних органах і базових регіонах.
Склад виконавчого комітету і керівництва Опоблоку остаточно закріпив інтереси основних акціонерів проекту – Ахметова, Фірташа і Колесникова
Також партія готується до об’єднавчого з’їзду Опозиційних сил, який заплановано прове-сти у вересні 2016 року. За наявними даними, в політичній конкуренції «Опозиційний блок» буде робити головний акцент на високі тари-фи, економічне зростання, припинення війни та особливо – захист і підтримку традиційних цінностей канонічної православної церкви.
Варто зазначити, що з наявної конфігура-ції «Опозиційного блоку» випала так звана «Харківська група регіоналів». Спостеріга-ється подальше дистанціювання Михайла Добкіна, а також вихід із фракції «Опозиці-йного блоку» Євгена Мураєва – впливового гравця на Харківщині (власник телеканалу NewsOne). За деякими даними, він разом з Вадимом Рабіновичем готує альтернатив-ний політичний проект, котрий планує за-йняти ліворадикальну політичну нішу.
«Батьківщина»: «вибори або нічого».Наразі партія «Батьківщина» є чи не єдиною політичною силою, яка стрімко підсилила свої електоральні позиції. Чимало соціологіч-них компаній фіксують тенденції росту рей-тингів партії Тимошенко. Багато в чому під-силення обумовлене обміном Надії Савченко, а також популістичними та агресивними за-явами Тимошенко в сторону Порошенка.
Соціологи спостерігають тенденцію зростання рейтингів Юлії Тимошенко і партії «Батьківщина»
Найбільшим прорахунком Юлії Тимошенко є те, що вона відмовилася брати участь у фор-муванні нової коаліції. Як результат, Юлія Тимошенко втратила будь-які важелі впливу на уряд, коаліцію і правоохоронні органи. «Батьківщина» зробила ставку на розхиту-вання політичної ситуації та вважала, що вихід РПЛ, Самопомочі та їхньої фракції приведе до дострокових парламентських ви-борів. Проте такі вибори не відбулися, і Юлії Тимошенко не вдалося конвертувати полі-тичні рейтинги. Відтак «Батьківщина» оста-точно перейшла в опозицію до Порошенка та акцентує партійну роботу на захисті прав аграріїв і селян, порушуючи важливі питан-ня соціальної справедливості, тарифів і захи-сту. Антикорупційними питаннями в партії займається Валентин Наливайченко. Чільне місце в «Батьківщині» відводиться партійній роботі та розбудові первинних партійних осередків, навчанню депутатського корпу-су. 31 травня партія провела закритий з’їзд, на якому було висунуто кандидатів у депута-ти та обговорено важливі кадрові та органі-заційні питання.
«Батьківщина» буде продовжувати нарощу-вати електоральні м’язи, паралельно створю-ючи чималу кількість неприємних моментів для Адміністрації президента. Роль такого політичного тарану буде відігравати Надія Савченко, яка робить гучні заяви, що йдуть у розріз із офіційною політикою президента і підривають його авторитет як «головного миротворця України ».
Надія Савченко створює проблеми для Петра Порошенка
У політичному плані Юлія Тимошенко під-тримує досить тісні контакти з Віктором Медведчуком, який є головним комунікато-ром з Кремлем у питаннях стосовно Донба-
Inside Ukraine 58
16 червня 2016 року
16
су. Найближчим часом буде спостерігатися формування ситуативних політичних альян-сів, покликаних не допустити монополізації влади Порошенка в Україні, та відновлення впливу Ріната Ахметова на неконтрольова-ній території Донбасу.
«Радикальна партія Ляшка»: «лише бізнес»Фракція «РПЛ» у питанні переформатування уряду зайняла подібну стратегію до «Батьків-щини». У ході переговорів з Банковою Олег Ляшко хотів бути спікером парламенту і ви-сував завищені вимоги щодо квоти «РПЛ» у новому уряді. Не дочекавшись оголошен-ня дострокових парламентських виборів, радикали перейшли в опозицію до влади, а сам Ляшко розпочав жорстко критикувати президента і його оточення на чолі з Ігорем Кононенком за корупцію та офшорні скан-дали. Серед можливих репутаційних ударів, які найближчим часом можуть бути завдані по Олегу Ляшку, – це оприлюднення матеріа-лів так званої «чорної бухгалтерії Партії ре-гіонів» у 2010–2013 роках. Чимало експертів переконані, що тоді проект Олега Ляшка за-думувався як спойлер для об’єднаної опози-ції, а тому фінансувався високопосадовцями Адміністрації Януковича.
Олег Ляшко найбільше зі всіх політичних опонентів критикує президента та коаліцію
Олег Ляшко продовжує зберігати свої рей-тинги, чим і викликає інтерес зі сторони Іго-ря Коломойського та Ріната Ахметова. При цьому тенденції щодо збільшення кількості прихильників в партії «РПЛ» не спостері-гається, оскільки одним з головних конку-рентів є Михайло Саакашвілі. Олег Ляшко категорично виступає проти голосування за зміни до Конституції в частині децентра-лізації влади, якими передбачено особливий порядок місцевого самоврядування на Дон-басі. Щодо окремих питань у парламенті спо-стерігається координація дій Олега Ляшка із фракцією Юлії Тимошенко.
«Довга гра» «Самопомочі»Під час урядової кризи фракція «Самопо-міч» мала можливості сформувати техно-кратичний уряд на чолі з Наталією Яресько або ж політичний з Андрієм Садовим. Про-те в умовах політичної турбулентності й необхідності приймати непопулярні рішен-ня «Самопоміч» відмовилася брати на себе відповідальність і вийшла з переговорного процесу. У результаті уряд було сформовано без неї, а щодо принципових питань, таких як судова реформа чи голосування за ген-прокурора, між фракцією Олега Березюка та Адміністрацією президента спостерігало-ся все більше конфліктних ситуацій.
«Самопоміч» мала можливість сформувати технократичний уряд на чолі з Наталією Яресько
Партія «Самопоміч» позиціонує себе як системна проєвропейська опозиція, чим також дратує представників «БПП» і Банко-вої. Завдяки зваженій і збалансованій позиції рейтинги «Самопомочі» залишаються на рів-ні 10–13%, що дає непогані шанси для пре-зидентського старту Андрія Садового. Проте після скандалу у Львові навколо Грибовиць-кого сміттєзвалища Андрій Садовий опинив-ся під жорстким пресингом зі сторони полі-тичних опонентів, які вимагали відсторонен-ня від службових обов’язків та проведення службової перевірки катастрофи, що призве-ла до гибелі декількох людей. Незалежно від того, як буде проведено розслідування ката-строфи і чи покарають винних, цей скандал став негативними ударом по репутації лідера «Самопомочі». Крім того, є ймовірність, що пожежу на сміттєзвалищі Банкова може ви-користати у своїх цілях – встановити полі-тичний контроль над фракцією «Самопоміч» задля пошуку голосів за голосування за де-централізацію та особливий статус Донбасу.
Пожежа на сміттєзвалищі завдала великого репутаційного удару по лідеру «Самопомочі»
Метою публікації є надання об’єктивної інформації про поточні політичні події в Україні та поглибленого аналізу головних тенденцій внутрішньополітичного життя в державі. Подіб-ний аналіз допоможе розставити пріоритети у справі проведення реформ у різних сферах державної політики та оцінити якість державних рішень з точки зору їх впливу та послідов-ності. Окрема увага приділяється оцінці політичної конкуренції в Україні та здатності клю-чових політичних гравців реагувати на виклики часу.
© 2016 Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД)У разі цитування обов’язкове посилання на МЦПД
Відповідальний за проект: Олена Захарова
Колектив експертів МЦПД: Василь Філіпчук, Василь Поворозник, Вадим Перебийніс, Анатолій Октисюк.
Міжнародний центр перспективних дослідженьТелефон: +38 (044) 253-44-82
Факс: +38 (044) 253-44-82Електронна пошта: office@icps.kiev.ua
www.icps.com.ua
top related