inside ukraine #58 - Український випуск

Inside Ukraine

16 червня 2016 рокуВипуск 58

16 червня 2016 року

ЗмістДЕРЖАВНІ РІШЕННЯ ........................................................................ 1

Політика реінтеграції окупованих та неконтрольованих територій: чи може бути альтернатива Мінським домовленостям? ................................................... 1Міністерство з питань окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб: чи зможе довести свою ефективність? ........................................................ 2Пріоритет уряду – відбудова територій, що постраждали від конфлікту внаслідок тимчасової окупації ................................................................................. 3Довгостроковий план реінтеграції неконтрольованих територій ................... 5

ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ .................................................................... 6НБУ тимчасово послаблює валютні обмеження. Чи вдасться утримати курс? ..................................................................................... 6

ЕНЕРГЕТИКА...................................................................................... 9Зростання тарифів на енергоносії для населення позбавляє його стимулів підтримувати енергетичну реформу ...................................................................... 9

ПОЛІТИЧНА КОНКУРЕНЦІЯ ............................................................ 13Баланс сил у парламенті: підсумки політичного сезону .................................13

Inside Ukraine 58


1

Політика реінтеграції окупованих та неконтрольованих територій: чи може бути альтернатива Мінським домовленостям?

В умовах тиску західних партнерів щодо без-умовного виконання Україною Мінських до-мовленостей та заяв про їхню безальтерна-тивність, Україна потребує розробки «Плану Б» щодо реінтеграції окремих районів Доне-цької та Луганської областей. Водночас по-при неодноразові заяви представників різ-них політичних сил, у тому числі наближе-них до президента, про неможливість та ри-зикованість не тільки для України, а й без-пеки усього регіону, реінтеграції на основі Мінських угод, Київ досі не спромігся запро-понувати альтернативний сценарій та роз-

робити відповідну політику. Натомість, уся діяльність органів влади, формально відпо-відальних за цей напрям, спрямована пе-редусім на залучення коштів міжнародних донорів на відновлення звільнених районів Донецької та Луганської областей.

Спостерігається початок дискусії щодо раніше табуйованої теми реінтеграції

Водночас, позитивними моментами є поча-ток дискусії в суспільстві щодо раніше та-буйованої теми можливої реінтеграції тим-часово неконтрольованих територій. Також позитивним є окремі ознаки зміни владної риторики щодо неконтрольованих терито-рій, зокрема спостерігається перехід від ви-ключно засудження російської агресії до по-шуку шляхів реінтеграції тимчасово окупо-ваних чи неконтрольованих територій.

ДЕРЖАВНІ РІШЕННЯ

Inside Ukraine 58


2

Міністерство з питань окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб: чи зможе довести свою ефективність?

Формально відповідальним за розробку по-літики реінтеграції є Міністерство з питань окупованих територій та внутрішньо пере-міщених осіб, яке було створено наприкін-ці квітня за допомогою злиття Державно-го агентства з питань відновлення Донбасу і Державної служби з питань Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Наразі міністерство, штатний розклад якого становить 105 осіб, перебуває на стадії ста-новлення. Вадим Черниш, який раніше очо-лював Державне агентство з питань віднов-лення Донбасу, був призначений на посаду міністра. За тиждень інший уродженець м. Олександрія Кіровоградської області (звідки походить сам міністр) Сергій Злакоман, який перед цим обіймав посаду директора «Кіро-воградпресгрупа», став заступником міні-стра – керівником апарату. Георгій Тука, який раніше обіймав посаду голови Луганської облдержадміністрації, став заступником мі-ністра. Кримських татар у керівництві Мі-ністерства представляє перший заступник міністра Юсуф Курчі, який до призначення був завідувачем відділу забезпечення діяль-

ності уповноваженого президента у справах кримськотатарського народу Адміністрації президента України, а його кандидатура була рекомендована Меджлісом.

Згідно з інформацією, оприлюдненою заступ-ником міністра Георгієм Тукою, найближчим часом міністерство ініціюватиме створення трьох територіальних органів: одне з них по-ширюватиме свою діяльність на Луганську, Харківську та Дніпропетровську області, друге – на Донецьку та Запорізьку області, а третє – на Херсонську область, яка безпосе-редньо межує з Кримом.

У міністерстві досі немає власного веб-сайту, інформація про його поточну діяльність оп-рилюднюється лише на сторінці соціальної мережі Фейсбук.

Згідно з проектом положення, перша спро-ба затвердження якого 8 червня на засіданні Кабінету Міністрів стала невдалою, мініс-терство є головним органом виконавчої вла-ди, що забезпечує формування та реалізує державну політику в низці сфер:

z щодо Автономної Республіки Крим і мі-ста Севастополь (тимчасово окупованих частин території України), кінцевою ме-тою якої є реінтеграція тимчасово окупо-ваних територій в єдиний конституцій-ний простір України;

z щодо окремих територій Донецької та Луганської областей, де органи влади та місцевого самоврядування тимчасово не здійснюють свої повноваження (непід-контрольні території), кінцевою метою якої є реінтеграція зазначених територій та їхнього населення в єдиний конститу-ційний простір України;

z щодо ВПО з метою сприяння в реаліза-ції їхніх прав і свобод та створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання (реін-

Inside Ukraine 58


3

теграція) або інтеграції за новим місцем проживання;

z щодо надання гуманітарної допомоги цивільному населенню під час збройних конфліктів;

z у сфері розбудови миру;

z у сфері відновлення та розвитку Доне-цької та Луганської областей.

В існуючих умовах постає низка запитань щодо того, чи зможе новостворене міністер-ство довести свою ефективність.

Так, згідно зі згаданим проектом положення до переліку видів діяльності міністерства від-несено питання практично з усіх сфер жит-тєдіяльності держави в контексті неконтр-ольованих та окупованих територій: інфра-структурна та житлово-будівельна сфера, торговельно-економічна сфера (переміщен-ня вантажів), соціальна сфера (виплата пен-сій та матеріальної допомоги, забезпечення житлом), освітня сфера, забезпечення прав і свобод тощо. Крім того, жоден із представ-ників цього міністерства не входить до кон-тактних груп Мінського процесу, де обго-ворюються та приймаються рішення щодо більшості питань, що входять до компетенції інституції. Тому виникає питання щодо ін-ституційної спроможності новоствореного міністерства вирішувати увесь спектр таких питань. Альтернативним підходом могло б стати призначення віце-прем’єр-міністра з питань окупованих територій та внутріш-ньо-переміщених осіб, який згідно зі своїми повноваженнями міг би координувати робо-ту всіх центральних органів виконавчої вла-ди щодо виконання згаданих завдань.

Інституційна спроможність новоствореного міністерства викликає питання

Відповідно до розподілу питань, що нале-жать до компетенції керівництва уряду, пи-тання Автономної Республіки Крим та м. Се-вастополя, а також захисту прав і свобод гро-мадян України, які проживають на тимчасо-во окупованій території України, відносяться до сфери відповідальності віце-прем’єр-мі-ністра України – міністра регіонального роз-витку, будівництва та житлово-комунально-го господарства Геннадія Зубка. Водночас, згідно з попереднім досвідом співпраці, Ген-надій Зубко та Вадим Черниш мають кон-фліктні відносини, що не сприятиме їхній подальшій спільній роботі в уряді в контек-сті реінтеграції.

Пріоритет уряду – відбудова територій, що постраждали від конфлікту внаслідок тимчасової окупації

Серед завдань уряду, які були представлені у Плані пріоритетних дій уряду на 2016 рік, затвердженому розпорядженням КМУ від 27 травня 2016 року № 418-р, згадується лише інформаційна реінтеграція тимчасово оку-пованих територій та реінтеграція ВПО. При цьому цим документом визначено, що прі-оритетом діяльності Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та ВПО є координація дій з підготовки проектів щодо

Inside Ukraine 58


4

відбудови східних регіонів України, підтрим-ки внутрішньо переміщених осіб

Уряд бачить головним завданням новоствореного міністерства відбудову східних регіонів, що постраждали внаслідок конфлікту

З цією метою проводиться робота над ство-ренням Цільового фонду багатьох партне-рів для України (ЦФБП, Multi-Partner Trust Fund). Заснування цього фонду як однієї з фінансових модальностей було передба-чено звітом спільної місії Євросоюзу, ООН та групи Світового банку «Оцінка відновлен-ня та розбудови миру в Україні». Вважаєть-ся, що такий крок має забезпечити швидке залучення коштів від міжнародних партнерів та сприятиме координації всіх заходів з від-новлення та відбудови миру, а також реаліза-

ції проектів, що не охоплені бюджетним чи кредитним фінансуванням.

Для управління ЦФБП планується створен-ня Ради з питань відновлення та розбудови миру, яку очолюватиме віце-прем’єр-міністр України – міністр регіонального розвитку, бу-дівництва та житлово-комунального госпо-дарства. Рада працюватиме як колегіальний орган, який забезпечуватиме комплексну та узгоджену координацію і планування за-ходів, спрямованих на відновлення та розбу-дову миру. У складі Ради також планується створення Спільного національного коміте-ту ЦФБП, який буде очолюватися міністром з питань окупованих територій та ВПО і за-йматися мобілізацією ресурсів, розподілом коштів та затвердженням програм.

Згідно з попередніми розрахунками, для об’єктів, що потребують першочергового від-новлення, необхідно 5,8 млрд. грн (Донецька область – 1,73 млрд., Луганська область – 4

Inside Ukraine 58


5

млрд). Визначення чітких кількісних показ-ників можливе після затвердження Держав-ної цільової програми «Відновлення та роз-будова миру в східних регіонах України», що заплановано здійснити до кінця 2016 року.

Наразі уряд шукає шляхи відновлення економічних зв’язків з неконтрольованими та окупованими територіями

Найближчим часом можна очікувати активі-зацію просування питання про відновлення законного переміщення вантажів і товарів як через лінію конфлікту між контрольо-ваними та неконтрольованими територія-ми Донецької та Луганської областей, так і з Кримом. З однієї сторони, про це свідчить завдання Міністерству з питань окупованих територій щодо розроблення проекту поста-нови КМУ «Про Порядок переміщення ван-тажів, товарів до району або з району прове-дення антитерористичної операції». З іншої сторони, це підтверджують заява заступ-ника міністра Георгія Туки про доцільність підтримки економічних зв’язків із неконтр-ольованими територіями, а також заява за-ступника міністра Юсуфа Курчі про необхід-ність пошуку альтернатив товарній блокаді Криму, оскільки вона не дає тих результатів, які необхідні.

Довгостроковий план реінтеграції неконтрольованих територій

На сьогодні уряд не має якоїсь стратегії реін-теграції тимчасово окупованих або неконтр-ольованих територій і стратегії взаємодії з громадянами України, котрі приживають на цих територіях. Водночас, відбувається пошук шляхів економічної реінтеграції цих

територій. Таким чином, уряд продовжує розглядати врегулювання конфлікту як ре-інтеграцію територій та економічних потуж-ностей, а не реінтеграцію громадян, які про-живають на цих територіях.

Першим кроком на шляху реінтеграції має стати деокупація

Першим кроком у процесі реінтеграції не-контрольованих та окупованих територій має стати стратегія деокупації. Слід врахо-вувати, що за час конфлікту було здійснено інституалізацію квазі-державних утворень ДНР/ЛНР, яка свого часу не встигла відбу-тися на нині звільнених територіях. Триває розробка їхньої так званої нормативно-пра-вової бази на основі радянського або росій-ського законодавства, а тому збільшується розрив у політиках і практиках.

Саме тому попри увесь тиск західних кра-їн реінтеграція не може відбутися миттєво, протягом одного року. Цей процес має за-ймати 5–7 років та полягатиме в поступовій імплементації вже реалізованих на контро-льованих територіях реформ, зокрема судо-вої, реформи поліції тощо.

Нормальний процес реінтеграції може зайняти 5 – 7 років

У такому випадку кожний ЦОВВ має здійс-нити аналіз ситуації у сферах своєї відпові-дальності на неконтрольованих територіях, розробити план проведення реформ на них, а також підготувати державних службовців (переважно серед ВПО), які в майбутньому працюватимуть на реінтегрованих територі-ях, та прорахувати фінансове забезпечення для реалізації цих завдань.

Inside Ukraine 58


6

НБУ тимчасово послаблює валютні обмеження. Чи вдасться утримати курс?

На початку червня Нацбанк послабив низку адміністративних обмежень, введених рані-ше на валютному ринку з метою подолання паніки та зниження темпів різкої девальвації гривні. Підставою для такого рішення стала стабілізація ситуації на грошово-кредитно-му та валютному ринках. Зміни стосуються в першу чергу фізичних осіб, однак позитивні зрушення є також і для бізнесу. Зокрема, НБУ підвищив ліміти видачі готівки фізичним особам, дозволив виводити компаніям диві-денди і знизив денну норму продажу валют-ної виручки. Основні завдання новацій – по-кращення умов ведення бізнесу, відновлення довіри до банківської системи та боротьба з тіньовим ринком валюти. Зняття обмежень

має тимчасовий характер та діятиме протя-гом 3 місяців – з 9 червня по 14 вересня.

НБУ підвищив ліміти видачі готівки фізичним особам, дозволив виводити компаніям дивіденди і знизив денну норму продажу валютної виручки.

Валютні обмеження, що вводилися НБУ про-тягом останніх 2 років, відіграли позитивну роль у боротьбі з девальвацією, проте суттє-во ускладнили роботу компаній, що займа-ються зовнішньоекономічною діяльністю, а також погіршили доступ населення до ва-люти. Своєрідною відповіддю на адміністра-тивні обмеження стали активний розвиток тіньового валютного ринку та призупинення внутрішнього кредитування притоку іно-земних інвестицій.

ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ

Inside Ukraine 58


7

Зняття обмежень має тимчасовий характер та діятиме протягом 3 місяців – з 9 червня по 14 вересня.

Взявши під контроль ситуацію на валютно-му ринку, НБУ не поспішав зняти раніше за-проваджені обмеження і скасовував їх вкрай повільно. Основна причина – небезпека не-контрольованого росту попиту на валюту, який не буде забезпечений достатньою кіль-кістю валюти на стороні пропозиції, та за-гроза чергової хвилі девальвації. Запропоно-вані валютні полегшення, що стали чинними з 9 червня 2016 року, були найбільш ради-кальними за останній рік.

Основні новації: z збільшено ліміти на покупку готівкової

валюти в обмінниках в два рази (з 6 тис. грн до 12 тис. грн);

z банки та інші фінансові установи змо-жуть змінювати курси купівлі та прода-жу іноземної валюти протягом одного дня. Це, за задумом НБУ, має зменшити спред між курсами покупки і продажем іноземної валюти;

z дозволено також встановлювати різні курси покупки і продажу іноземної валю-ти в обмінниках одного і того самого бан-ку, що знаходяться за різними адресами;

z при здійсненні готівкових операцій кон-вертації однієї іноземної валюти в іншу банкам дозволено використовувати влас-ний комерційний курс, а не офіційний курс НБУ;

z ліміт зняття валюти збільшено у два рази – тепер можна знімати з рахун-ків готівку в іноземній валюті на суму до 100 тис. грн на добу замість 50 тис. грн на добу;

z повністю знято обмеження на обсяг ви-дачі готівки в національній валюті через

банкомати і каси банків (раніше він ста-новив 500 тис. грн. на добу);

z знято заборону на вивід дивідендів за кордон, проте встановлено місячні ліміти. Протягом календарного місяця людина може повернути за кордон диві-денди тільки в межах загальної суми, що не перевищує більшого з двох таких гра-ничних значень – $1 млн. або 10% від за-гального обсягу дивідендів, що підляга-ють поверненню за кордон. Така новація стосується не тільки поточних, а й нара-хованих у 2014–2015 роках, коли діяла за-борона на їхні виведення;

НБУ зняв заборону на вивід дивідендів за кордон, проте встановив місячні ліміти

z понижено вимогу обов’язкового продажу валютної виручки експортерами з 75% до 65%.

Враховуючи високий рівень прихованого попиту на валюту як з боку населення, так і з боку бізнесу, був ризик того, що зняття обмежень може призвести до різкого підви-щення попиту на валюту. Проте попередні результати скасування обмежень не спричи-нили різких коливань на валютному ринку. Зокрема, вкладники банків не кинулися зні-мати свої валютні депозити. Відтак ці обме-ження допоможуть укріпити курс у районі 25 грн за долар.

Запропоновані новації допоможуть укріпити курс в районі 25 грн за долар.

Втім, ринок очікує продовження зняття об-межень та лібералізації валютного законо-давства. Зокрема, є актуальним повне зняття обмежень по валютних депозитах та при по-купці валюти через касу банку. Запропонова-

Inside Ukraine 58


8

ні НБУ полегшення навряд чи суттєво спри-ятимуть скороченню тіньових валютних операцій, оскільки наразі операція купівлі валюти через касу банку оподатковується додатковими зборами (пенсійним та вій-ськовим). Також НБУ залишив у силі обме-ження на отримання товару за передоплатою за зовнішньоекономічними контрактами протягом 90 днів. Для компаній, які імпор-тують товар з віддалених країн (Австралія, Південна Америка), скасування цієї норми є дуже актуальним.

Чи буде продовжено зняття обмежень після закінчення 3-місячного терміну, залежатиме

від ситуації на валютному ринку і динаміки притоку іноземної валюти на український ринок. До ризиків слід віднести погіршен-ня висхідної цінової динаміки на сировину на світових ринках, зростання сезонного по-питу на валюту восени та необхідність здійс-нення виплат з погашення зовнішнього боргу.

Ринок очікує продовження зняття обмежень та лібералізації валютного законодавства

Inside Ukraine 58


9

Зростання тарифів на енергоносії для населення позбавляє його стимулів підтримувати енергетичну реформу

В останні два роки підвищення тарифів на енергоресурси для населення стало одним із прикладів показового звітування уряду про реформи перед МВФ та іншими між-народними донорами. При цьому відчутної модернізації енергетичної інфраструктури та підвищення якості послуг громадянам України так і не відбулося. Енергетична ре-форма стала «заручником» міжнародних зобов’язань чиновників від імені держави та стрімко втрачає свою привабливість для її основних учасників – пересічних спожи-вачів, які змушені погіршувати свої статки, щоб оплачувати комунальні послуги.

Так, у листі про наміри України до МВФ від 21 липня 2015 року зазначалося, що «ми за-провадили рішучі заходи, щоб просунути вперед довгоочікувані реформи, включно в енергетичному секторі, ухваливши новий закон про ринок газу і збільшивши тарифи для кінцевих споживачів газу та централі-зованого опалення відповідно на 285 і 67%. Це важливі перші кроки на шляху до забез-печення повного відшкодування собіварто-сті, що базується на міжнародних ринкових цінах, і таким чином до усунення значних збитків державної компанії «Нафтогаз» з од-ночасним істотним збільшенням асигнувань на програми соціального захисту».

Соціальні стандарти в Україні залежать від її міжнародних зобов’язань

ЕНЕРГЕТИКА

Inside Ukraine 58


10

Відповідно до статті 11 закону України «Про ринок природного газу» від 01.10.2015, роз-дрібні ціни на природний газ для забезпе-чення потреб населення встановлюються шляхом покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу, згідно з відповідним рішенням Кабінету Мініс трів України. Пунктом 13 положення про покла-дення таких обов’язків, затвердженого уря-дом постановою № 758 від 01.10.2015, вста-новлено, що з 1 травня 2016 року по 31 бе-резня 2017 року (включно) діє гранична роз-дрібна ціна на природний газ для побутових споживачів у розмірі 6,879 грн за 1 куб. м. У квітні 2014 року аналогічні роздрібні ціни дорівнювали 1,182 грн (за наявності газових лічильників) та 1,299 грн (за відсутності га-зових лічильників) за 1 куб. м (постанова НКРЕ № 420 від 03.04.2014). Таким чином, ціна зросла майже у 5 разів.

За останні два роки ціни на газ зросли майже у п’ять разів

Згідно з постановою НКРЕКП № 220 від 26.02.2015, мінімальні тарифи на електро-енергію (за обсяг, спожитий до 100 кВт∙год

електроенергії на місяць (включно)) зроста-тимуть до 01.03.2017. На цю дату вони мають становити 90 коп. за 1 кВт·год, тоді як станом на 01.04.2015 їхній розмір було встановлено на рівні 36,6 коп. за 1 кВт·год. Максимальний тариф складав у квітні минулого року 140,7 коп. за 1 кВт·год і в березні 2017 року має зрости до 168 коп. за 1 кВт·год.

Крім того, наведені зміни ціни на газ і елек-троенергію обумовили зростання тарифів на централізоване опалення і централізоване постачання гарячої води. Ціна на газ у струк-турі тарифів становить до 72%, на електрое-нергію – до 7%.

Ціна на газ є визначальною для вартості комунальних послуг в Україні

На прикладі Київенерго тариф на централі-зоване опалення зріс до 16,14 грн за 1 кв. м за місяць протягом опалювального періоду (за відсутності будинкових та квартирних приладів обліку теплової енергії). У червні 2014 року такий тариф не перевищував 9,22 грн за 1 кв. м. Аналогічні темпи зростання

01.04.2015

+26%

01.09.2015 01.03.2016 01.09.2016 01.03.2017

+45,2% +23%+23%

+26%

0

30

60

90

120

150

коп. кВт/год.коп. кВт/год.

коп. кВт/год.



51,262,8

77,397,28

122,77

Середнє зростання тарифів на електричну енергію, що відпускається населенню до попереднього тарифу

ЗА ДАНИМИ НКРЕКП ДИНАМІКА ПІДВИЩЕННЯ ТАРИФІВ БУДЕ ТАКОЮ:

Inside Ukraine 58


11

тарифів майже удвічі характерні також для послуг з централізованого постачання гаря-чої води.

Більше того, НКРЕКП затвердила рішення про чергове зростання з 01.07.2016 діючих тарифів на теплову енергію та послуги цен-трального опалення для населення ще майже у два рази.

Стрімке зростання енерготарифів руйнує соціальні стандарти громадян України

Якщо порівняти наведені темпи зростання тарифів з темпами зростання реальних до-ходів населення, динаміка останніх є більш ніж скромною. За даними Держкомстату, се-редня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та органі-зацій у грудні 2015 року становила 5230 грн. За 12 місяців 2015 року зростання її розміру (відносно грудня 2014 року) склало 30,4%. Водночас така плата у квітні 2016 року ста-новила вже 4895 грн. У цьому контексті слід також враховувати, що платоспроможність населення обумовлюється рівнем інфляції – 43,3% на кінець 2015 року (за даними НБУ) та кількістю безробітних – 1,7 млн. осіб у ІV кварталі 2015 р. (за даними Держкомстату).

Якщо порівнювати структуру витрат домо-господарств з точки зору оплати за житло, воду, електроенергію, газ та інші види пали-ва, то на такі витрати у 2014 році витрачало-ся до 10% сімейного бюджету. У IV кварталі 2015 року Держкомстат визначив зростан-ня витрат населення на придбання товарів та послуг загалом на 26,4% порівняно з ана-логічним періодом 2014 року.

Неплатежі за енергоресурси – це втрати держбюджету

Погіршення стану матеріального забезпе-чення населення призвело до загострення динаміки накопичення боргів. За даними Держкомстату, заборгованість населення з оплати житлово-комунальних послуг на кі-нець грудня 2015 року становила 8,8 млрд. грн, середній термін заборгованості насе-лення за всі послуги склав 2,1 місяця. Забор-гованість населення на кінець квітня 2016 року вже перевищила 10,5 млрд. грн, зокрема за централізоване опалення та гаряче водо-постачання – 6,3 млрд. грн, з оплати електро-енергії – 2,8 млрд. грн, за централізоване во-допостачання та водовідведення – 1,6 млрд. грн.

Проявом кризи неплатежів можна вважа-ти також арешт рахунків провідних компа-ній України – ПАТ «Київенерго» та ДП НАК «Енергоатом».

Для виправлення ситуації малоефективними наразі є заходи уряду щодо погашення рес-труктуризованої заборгованості і внесення поточних платежів за житлово-комунальні послуги та енергоефективності, система суб-сидій.

Тарифна політика повинна бути збалансованою

Основними ризиками подальшого розбалан-сування тарифної політики на енергоносії для населення можна вважати такі:

z невідповідність тарифної політики за-ходам з підвищення платоспроможності населення;

z відсутність ефективного і прозорого ме-ханізму формування цін на енергоресур-си за участю представників громадськості;

z неоптимальна формула ціни на газ, ви-добутий в Україні, – прив’язка до ціни ім-портованого природного газу на німець-

Inside Ukraine 58


12

кому газовому хабі (NCG), прогнозної вартості транспортування природного газу від німецького газового хабу (NCG) до віртуальної торгової точки на терито-рії Словаччини відповідно до постанови уряду № 758 від 01.10.2015;

z непрозорий механізм рефінансування енергетичної галузі за рахунок зростання тарифів;

z збільшення кількості населення, яке потребує субсидій для оплати послуг з енергопостачання;

z зменшення субсидованих норм спожи-вання газу і норм електроспоживання для пільгового тарифу;

z низький рівень обліку використання енергоносіїв, зокрема відсутність до-статньої кількості контролюючих при-ладів для визначення об’єктивних норм споживання;

z нестабільна робота енергокомпаній з точки зору фінансового та корпоратив-ного управління;

z застосування урядом ситуативних під-ходів до вирішення проблемних питань в енергетичній галузі, зокрема за до-помогою запровадження надходжень до державного бюджету від збільшення фіскального тиску на енергетичні компа-нії, що призводить до зростання собівар-тості їхніх продукції та послуг;

z збереження фактичної монополії «На-фтогазу» на газовому ринку України;

z низькі темпи реформування енергетич-ної галузі в цілому та відсутність суттє-

вого поступу у лібералізації енергорин-ків відповідно до норм Третього енерге-тичного пакету ЄС.

Таким чином, населення держави фактично опинилося в ситуації, коли в умовах еконо-мічної кризи проблеми державного бюджету та енергетичної галузі вирішуються без ура-хування їхніх інтересів. За відсутності по-кращення якості послуг, стабільності енер-гопостачання та прозорості в роботі енерго-компаній комунікація між урядом і грома-дянами та громадянами і постачальниками енергетичних послуг є неефективною. Відтак не може йтися про підтримку населенням енергетичних реформ, які негативно впли-вають на рівень його життя. Застосування в подальшому такого підходу з боку уряду створює загрозу для невиконання взаємних зобов’язань споживачів та постачальників енергетичних послуг і неможливості досяг-нення цілей енергетичної реформи та загро-жує соціальними протестами.

Агресивна тарифна політика уряду може призвести до зриву енергетичної реформи.

Рішенням проблеми має бути прозора енер-гетична політика держави з широким за-лученням її громадян до визначення рівня тарифів на енергоресурси. Ключовою скла-довою тарифної політики повинна стати ре-альна лібералізація енергоринків, за умови якої споживач матиме можливість обирати постачальника за ціною та якістю послуг, а останній змушений буде постійно доводи-ти свою конкурентоспроможність.

Inside Ukraine 58


13

Баланс сил у парламенті: підсумки політичного сезону

«БПП» – «Солідарність»: «ми надовго»У першому півріччі 2016 року Петро Поро-шенко взяв під свій контроль всю виконав-чу владу і де-факто встановив режим прези-дентської республіки. Для концентрації вла-ди президент майстерно використовує осла-блені корупцією державні інститути та фрак-цію «БПП-Солідарність», представники якої за допомогою інструментів неформальної політики та клієнтелізму допомагають його Адміністрації протягувати необхідні дер-жавні та кадрові рішення. Як приклад, при-значення всупереч всім регламентним про-цедурам Юрія Луценка на посаду генераль-ного прокурора чи заміна Арсенія Яценюка на Володимира Гройсмана, якого затвердила на цю посаду не оформлена в юридичному плані стара парламентська коаліція.

Президент концентрує владу у своїх руках за допомогою корумпованих державних інституцій та практик клієнтелізму.

За умов, коли можливість широкомасштаб-ної війни втратила свою гостроту, пріоритет-ними запитами суспільства стали боротьба з корупцією, покарання злочинів режиму Януковича та економічне відновлення. У цих сферах не спостерігається значимого прогре-су. Ситуація загострюється також тому, що Порошенко ігнорує запити суспільства щодо проведення деолігархізації, активізації ре-форм і встановлення справедливості за вчи-нені злочини проти демонстрантів під час Ре-волюції Гідності. Ці структурні чинники не-стабільності підігріваються політичною опо-зицією, яка занепокоєна найбільшою з часів Євромайдану концентрацією влади та особи-стої відповідальності президента за всі сфери державного управління. Водночас команда глави держави зробила ставку не на лідерів громадянського суспільства, технократів чи

ПОЛІТИЧНА КОНКУРЕНЦІЯ

Inside Ukraine 58


14

волонтерів, а пішла на компроміс з екс-ре-гіоналами та іншими олігархами. Оскільки президент розглядає державу як велике під-приємство, він закінчує політичний сезон із суттєвим падінням рівня довіри з боку громадян. За різними соціологічними опиту-ваннями, персональний рейтинг президента і його партії поступається не лише Юлії Тим-ошенко, а й «Опозиційному блоку».

Оточення президента продовжує експлуатувати рентну систему влади і отримувати мега-прибутки на державних монополіях.

Таким чином, у нинішніх умовах президент може дотримуватися такої лінії поведінки:1. Рух у напрямі

встановлення авторитаризму.2. Реалізація реформ.3. Дострокові вибори.4. Соціальний вибух.

«Народний фронт»: «Яценюк – президент»Після відставки Арсенія Яценюка з посади прем’єр-міністра «Народний фронт» суттєво втратив вплив на неформальну політику, яка давала можливості на найвищому рівні впли-вати і розпоряджатися ресурсами державних монополій. Після переформатування Кабмі-ну «НФ» зберіг за собою два ключові мініс-терства – юстицію та МВС, отримав квоти перших заступників у низці міністерств та Ге-неральній прокуратурі. Інтереси основних акціонерів «Народного Фронту» активно лобіюються у сфері енергетики та видобу-вання корисних копалин, військово-промис-лового комплексу, аграрній політиці тощо. Відсутність Яценюка в публічній політиці дає йому змогу поступово відновити політич-ні рейтинги і сконцентрувати свої зусилля на розбудові партійних структур і підготовці до майбутніх президентських виборів.

«НФ» не зазнає суттєвого ресурсного обмеження чи ущемлення корпоративних інтересів.

«НФ» є найважливішим вимушеним парт-нером «БПП» по коаліції, і без консультацій з Яценюком фракція не приймає жодних рі-шень. Інколи «Народний Фронт» принци-пово демонструє свою позицію і підкреслює свою суб’єктність з важливих питань, як, на-приклад, щодо голосування за зміни до Кон-ституції в частині децентралізації влади.

Відставка Арсенія Яценюка відкрила «НФ» нові можливості в умовах політичної конкуренції.

«Опозиційний блок»: «голоси в обмін на політичні гарантії»З багатьох важливих політичних питань «Опозиційний блок» голосує за ініціативи президента в обмін на бізнесові преферен-ції чи скасування люстрації. У політичних ко-лах циркулюють розмови про те, що «Опози-ційний блок» також готовий підтримати зміни до Конституції в частині децентралізації влади в обмін на закон про вибори на Донбасі, який відповідає інтересам Ріната Ахметова. Така си-туативна співпраця забезпечує політичне ви-живання не лише для колишніх регіоналів, а й дає додатковий запас міцності для коаліції.

Опоблок може підтримати зміни до Конституції в частині децентралізації влади в обмін на закон про вибори на Донбасі

27 травня партія провела довгоочікуваний політичний з’їзд, на якому було вирішено низ-ку важливих кадрових питань і затверджено кандидатів в депутати на 5 округах. Співго-ловами партії було обрано Бориса Колесні-кова та Юрія Бойка. До виконавчого коміте-ту «Опозиційного блоку» увійшли Ю. Бойко, Ю. Воропаєв, А. Касянюк, С. Ларін, С. Льо-

Inside Ukraine 58


15

вочкін, В. Новінський та А. Пузанов. Співке-рівниками контрольно-ревізійної комісії було обрано Н. Королевську та О. Білого. Такий розподіл сфер впливу в партії мінімізував дворічний конфлікт, який тривав між Льо-вочкіним та Ахметовим, і закріпив за ними відповідні сфери впливу в керівних органах і базових регіонах.

Склад виконавчого комітету і керівництва Опоблоку остаточно закріпив інтереси основних акціонерів проекту – Ахметова, Фірташа і Колесникова

Також партія готується до об’єднавчого з’їзду Опозиційних сил, який заплановано прове-сти у вересні 2016 року. За наявними даними, в політичній конкуренції «Опозиційний блок» буде робити головний акцент на високі тари-фи, економічне зростання, припинення війни та особливо – захист і підтримку традиційних цінностей канонічної православної церкви.

Варто зазначити, що з наявної конфігура-ції «Опозиційного блоку» випала так звана «Харківська група регіоналів». Спостеріга-ється подальше дистанціювання Михайла Добкіна, а також вихід із фракції «Опозиці-йного блоку» Євгена Мураєва – впливового гравця на Харківщині (власник телеканалу NewsOne). За деякими даними, він разом з Вадимом Рабіновичем готує альтернатив-ний політичний проект, котрий планує за-йняти ліворадикальну політичну нішу.

«Батьківщина»: «вибори або нічого».Наразі партія «Батьківщина» є чи не єдиною політичною силою, яка стрімко підсилила свої електоральні позиції. Чимало соціологіч-них компаній фіксують тенденції росту рей-тингів партії Тимошенко. Багато в чому під-силення обумовлене обміном Надії Савченко, а також популістичними та агресивними за-явами Тимошенко в сторону Порошенка.

Соціологи спостерігають тенденцію зростання рейтингів Юлії Тимошенко і партії «Батьківщина»

Найбільшим прорахунком Юлії Тимошенко є те, що вона відмовилася брати участь у фор-муванні нової коаліції. Як результат, Юлія Тимошенко втратила будь-які важелі впливу на уряд, коаліцію і правоохоронні органи. «Батьківщина» зробила ставку на розхиту-вання політичної ситуації та вважала, що вихід РПЛ, Самопомочі та їхньої фракції приведе до дострокових парламентських ви-борів. Проте такі вибори не відбулися, і Юлії Тимошенко не вдалося конвертувати полі-тичні рейтинги. Відтак «Батьківщина» оста-точно перейшла в опозицію до Порошенка та акцентує партійну роботу на захисті прав аграріїв і селян, порушуючи важливі питан-ня соціальної справедливості, тарифів і захи-сту. Антикорупційними питаннями в партії займається Валентин Наливайченко. Чільне місце в «Батьківщині» відводиться партійній роботі та розбудові первинних партійних осередків, навчанню депутатського корпу-су. 31 травня партія провела закритий з’їзд, на якому було висунуто кандидатів у депута-ти та обговорено важливі кадрові та органі-заційні питання.

«Батьківщина» буде продовжувати нарощу-вати електоральні м’язи, паралельно створю-ючи чималу кількість неприємних моментів для Адміністрації президента. Роль такого політичного тарану буде відігравати Надія Савченко, яка робить гучні заяви, що йдуть у розріз із офіційною політикою президента і підривають його авторитет як «головного миротворця України ».

Надія Савченко створює проблеми для Петра Порошенка

У політичному плані Юлія Тимошенко під-тримує досить тісні контакти з Віктором Медведчуком, який є головним комунікато-ром з Кремлем у питаннях стосовно Донба-

Inside Ukraine 58


16

су. Найближчим часом буде спостерігатися формування ситуативних політичних альян-сів, покликаних не допустити монополізації влади Порошенка в Україні, та відновлення впливу Ріната Ахметова на неконтрольова-ній території Донбасу.

«Радикальна партія Ляшка»: «лише бізнес»Фракція «РПЛ» у питанні переформатування уряду зайняла подібну стратегію до «Батьків-щини». У ході переговорів з Банковою Олег Ляшко хотів бути спікером парламенту і ви-сував завищені вимоги щодо квоти «РПЛ» у новому уряді. Не дочекавшись оголошен-ня дострокових парламентських виборів, радикали перейшли в опозицію до влади, а сам Ляшко розпочав жорстко критикувати президента і його оточення на чолі з Ігорем Кононенком за корупцію та офшорні скан-дали. Серед можливих репутаційних ударів, які найближчим часом можуть бути завдані по Олегу Ляшку, – це оприлюднення матеріа-лів так званої «чорної бухгалтерії Партії ре-гіонів» у 2010–2013 роках. Чимало експертів переконані, що тоді проект Олега Ляшка за-думувався як спойлер для об’єднаної опози-ції, а тому фінансувався високопосадовцями Адміністрації Януковича.

Олег Ляшко найбільше зі всіх політичних опонентів критикує президента та коаліцію

Олег Ляшко продовжує зберігати свої рей-тинги, чим і викликає інтерес зі сторони Іго-ря Коломойського та Ріната Ахметова. При цьому тенденції щодо збільшення кількості прихильників в партії «РПЛ» не спостері-гається, оскільки одним з головних конку-рентів є Михайло Саакашвілі. Олег Ляшко категорично виступає проти голосування за зміни до Конституції в частині децентра-лізації влади, якими передбачено особливий порядок місцевого самоврядування на Дон-басі. Щодо окремих питань у парламенті спо-стерігається координація дій Олега Ляшка із фракцією Юлії Тимошенко.

«Довга гра» «Самопомочі»Під час урядової кризи фракція «Самопо-міч» мала можливості сформувати техно-кратичний уряд на чолі з Наталією Яресько або ж політичний з Андрієм Садовим. Про-те в умовах політичної турбулентності й необхідності приймати непопулярні рішен-ня «Самопоміч» відмовилася брати на себе відповідальність і вийшла з переговорного процесу. У результаті уряд було сформовано без неї, а щодо принципових питань, таких як судова реформа чи голосування за ген-прокурора, між фракцією Олега Березюка та Адміністрацією президента спостерігало-ся все більше конфліктних ситуацій.

«Самопоміч» мала можливість сформувати технократичний уряд на чолі з Наталією Яресько

Партія «Самопоміч» позиціонує себе як системна проєвропейська опозиція, чим також дратує представників «БПП» і Банко-вої. Завдяки зваженій і збалансованій позиції рейтинги «Самопомочі» залишаються на рів-ні 10–13%, що дає непогані шанси для пре-зидентського старту Андрія Садового. Проте після скандалу у Львові навколо Грибовиць-кого сміттєзвалища Андрій Садовий опинив-ся під жорстким пресингом зі сторони полі-тичних опонентів, які вимагали відсторонен-ня від службових обов’язків та проведення службової перевірки катастрофи, що призве-ла до гибелі декількох людей. Незалежно від того, як буде проведено розслідування ката-строфи і чи покарають винних, цей скандал став негативними ударом по репутації лідера «Самопомочі». Крім того, є ймовірність, що пожежу на сміттєзвалищі Банкова може ви-користати у своїх цілях – встановити полі-тичний контроль над фракцією «Самопоміч» задля пошуку голосів за голосування за де-централізацію та особливий статус Донбасу.

Пожежа на сміттєзвалищі завдала великого репутаційного удару по лідеру «Самопомочі»

Метою публікації є надання об’єктивної інформації про поточні політичні події в Україні та поглибленого аналізу головних тенденцій внутрішньополітичного життя в державі. Подіб-ний аналіз допоможе розставити пріоритети у справі проведення реформ у різних сферах державної політики та оцінити якість державних рішень з точки зору їх впливу та послідов-ності. Окрема увага приділяється оцінці політичної конкуренції в Україні та здатності клю-чових політичних гравців реагувати на виклики часу.

© 2016 Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД)У разі цитування обов’язкове посилання на МЦПД

Відповідальний за проект: Олена Захарова

Колектив експертів МЦПД: Василь Філіпчук, Василь Поворозник, Вадим Перебийніс, Анатолій Октисюк.

Міжнародний центр перспективних дослідженьТелефон: +38 (044) 253-44-82

Факс: +38 (044) 253-44-82Електронна пошта: [email protected]

www.icps.com.ua

inside ukraine #58 - Український випуск

Documents