Теорія психології протопотреби життєвої енергії

Академік НАПН України,

Президент товариства психологів, професор

Максименко Сергій Дмитрович

ДІЯ НУЖДИ ЯК ГЕНЕТИЧНО

ВИХІДНОЇ ОДИНИЦІ РОЗВИТКУ ТА

ІСНУВАННЯ ОСОБИСТІ.Являючи собою енергетично ємкий

інформаційний потік, нужда специфічно

з'єднує біологічні і соціальні детермінанти

(складники) і виступає у вигляді довічної

рушійної сили саморозвитку людської

істоти - особистості.

Нужда – специфічне трансформування

генетичного коду людини у вічність.

Нужда довкілля – генеральний

оператор життя (життєвої сили) –

чистої енергії людини

З чого починається (зароджується)

особистість (подих і все життя)?!!

Енергетична сила нужди на нашу думку не

тільки нагадує Бозон Хігса але й змістовно

вписується в теорію побудови

Всесвіту(ноосфери) і особистості

З нужди як суперечливої, рухливої й енергетичної єдності біологічного та соціального.

Нужда породжує не просто існування, і не просто онтогенез; саме нужда зумовлює унікальне явище життя і його розвиток: еволюція життя виявляється спрямованою і спрямована вона в бік постійного ускладнення і прогресу.

Особистість відрізняється від

позаособистісних форм існування саме тим,

що вихідна інтенція - нужда має ніби

подвійне призначення - вона, з одного боку, є

чисто природною, біологічною інтенцією і в

такому вигляді зумовлює розвиток механізмів

входження у світ, і це ті самі процеси, хоча й

дуже ускладнені, що відбуваються в живому

світі взагалі.

Але у людини є набагато яскравіше виражена

соціальна складова нужди, яка саморозвиває цю

істоту зсередини, з себе самої. А точніше - з

віковічного досвіду існування людських поколінь.

Тож дитина виникає як істота, яка

саморозвивається і далеко не лише тому, що

зустрічається з зовнішнім, передусім, соціальним

середовищем, як це представлено в класичних

варіантах культурно-історичної теорії.

Нужда – як «двигун», який

працює все житія (як працює

серце людини) від зачаття

до фізичної смерті.

І це приводить до самозміни.

НУЖДАфундаментальні факти

1. Абсолютно вражаючу одиницю особистості - це

співвідношення біологічного і соціального

генетично вихідним відношенням, яке

конституює особистість

2. Особистість - це згусток, це, взагалі-то, ніби

продукт суспільних відносин

вплетені в біологічний організмічний рівень

соціум, оточення зумовлюють конституювання

індивідом у процесі розвитку факту

наявності свого біологічного єства.

ПОЗИЦІЯ ЩОДО ВИХІДНОГО

ЕНЕРГО-ІНФОРМАЦІЙНОГО

СТИМУЛУ І НОСІЯ ЖИТТЯ

ЛЮДИНИ

Маємо на увазі вказати на ті істотні параметри,

які відрізняють нужду від інших, численних,

запропонованих в різний час і різними вченими

стимулів (оскільки прагнення віднайти

відпочаткові імпульси і носії життя і розвитку

особистості зустрічаються дуже часто і є

різноманітними).

Головним чином, наше порівняння буде

стосуватися інстинктів життя, запропонованих

З.Фрейдом (libido).

Перша позиція

Нужда не постулюється нами і не

виводиться з житейської або

психологічної практики. Вона відкрита

науково завдяки розробці і застосуванню

генетико-моделюючого методу.

Друга позиція

Нужда має не тваринну, а виключно і

суто людську природу, обіймаючи в собі

суперечливо-гармонійну єдність

біологічного і соціального. Тож ми

працюємо у межах власне психології

особистості.

Третя позиція

Дослідники, що постулювали ті чи інші

всезагальні носії життя не досліджували їх

власний зміст — увага зосереджувалася на

результатах їхньої дії.

Ми, в свою чергу, спеціально досліджували і

продовжуємо досліджувати зміст нужди.

І на цьому шляху отримані дуже цікаві, іноді,

неочікувані матеріали.

Встановлено специфіку поєднання соціальної та

біологічної компоненти нужди, досліджено факт

переходу

біологічне соціальне,

Показано, що нужда поєднує в собі досвід життя

поколінь і особливості кожної індивідуально-

неповторної особистості - в процесі онтогенезу вона

стає моєю нуждою, в багатьох параметрах відмінною

від нужди інших людей.

Буде показано, що останній факт відіграє провідну

роль у соціально-психологічних колізіях існування

особистості.

Четверта позиція

Напруга (життєва сила), породжена

нуждою має не пристосувальний і не

агресивний характер - вона креативна.

Тобто нужда, на відміну від інстинктів,

зумовлює власне особистісний спосіб

існування -існування в творчості і

завдяки творчості

ОСОБИСТІСТЬце форма існування психіки людини, яка являє

собою цілісність, здатну до саморозвитку,

самовизначення, свідомої предметної діяльності і

саморегуляції та має свій унікальний і неповторний

внутрішній світ.

НУЖДАМоже виступати «ядерним» утворенням особистості

Є джерелом і рушійною силою її розвитку

Становить собою інформаційно-енергетичну

властивість людини, яка полягає в експансії життя в

онто - і філогенезі.

Є базальною основою на якій розвиваються

предметні потреби.

АТРИБУТИВНІ ОЗНАКИ НУЖДИ

Гетерогенність змістовна ознака нужди:

біологічне і соціальне тут відпочатково складають

суперечливу, але абсолютно нерозривну єдність у

розгалуженні

Здатність до розвитку (саморозвитку). Аналіз

філо- і онтогенезу живого засвідчує, що

нескінченний плин нужди, її саморозвиток не є

випадковим і хаотичним. Він спрямований він на

постійне ускладнення і підвищення інтегрованості.

Цей рух завершується в умовах Землі «виходом»

нужди на позицію можливості усвідомлювати саму

себе (рефлексія

Її розвиток є спрямованим і являє собою

ортогенез виявляється детермінованим не

наявним рівнем морфологічної, анатомічної будови

чи функціонування, він детермінований майбутнім -

не рух ускладнення

Затність до породження Зустріч двох

відгалужень нужди, втіленої в живі істоти різної

статі, породжує якісно нову нужду (інформаційно і

енергетично нову), яка продовжується в існуванні

нової живої істоти.

Нескінченність її існування завдяки Зустрічі і

через неї нужда продовжує своє існування і є

нескінченною в часі.

Генетико-моделюючий метод

Вивчає цілісну особистість, яка саморозвивається.

Принципи побудови методу відображають природу

існування об'єкта дослідження.

Технологія методу (принцип єдності генетичної та

експериментальної ліній розвитку) передбачає

проведення дослідження в максимально

природних умовах існування особистості і

створення актуального простору реалізації самою

особистістю численних можливостей

моделювання власного розвитку та існування.

Генетико-моделюючий аналіз

дозволяє з'єднати онтогенез і

творчість

реальною силою, яка створює

особистість і визначає її іс-

нування є любов як

опредметнена нужда

ПРИНЦИПИ МЕТОДУ1. Аналіз за одиницями – передбачає вивчення на основі

логіко-психологічного аналізу суперечливої одиниці —нужди, яка тримає в собі в абстракції в нерозвиненій формі примат цілого: біологічного і соціального.

2. єдність біологічного та соціального – нужда відпочатково є поєднанням двох глобальних прагнень —розмноження і взаємодії

3. Креативність – оскільки у «зустрічі» нужди з численними і різноманітними об'єктами і явищами не просто породжуються потреби, вони зумовлюють цілепокладаннята розвиток власних і унікальних засобів досягнення цілей.

4. Рефлексивного релятивізму – фіксує неможливість встановлювати точні виміри і фіксувати остаточно вищі унікально-творчі вияви особистості.

5. Єдність експериментальної і генетичної лінії розвитку

Особливе місце в дослідженні психічного розвитку за

допомогою ге-нетико-моделюючого методу займає

підведення під логічно вибудувану систему психологічних

понять відповідної системи дій і операцій, адекватних

родовій діяльності, спрямованій на створення цих понять

в історії культури і родової здатності як результату їх

засвоєння в процесі навчання.

Реальне ж формування цих психічних здібностей

здійснюється в експериментальному навчанні, структурно

організованому як моделюючий (формуючий)

експеримент.

ПРОЦЕС ФОРМУВАННЯ

ПСИХІЧНИХ ЗДІБНОСТЕЙ

1) конструювання моделей цих здібностей;

2) втілення в навчальному (експериментальному)

матеріалі їх формування у навчальній діяльності

щодо засвоєння цього матеріалу.

Психолого-педагогічне дослідження,

що має завданням вивчення

психологічних аспектів формування

цілісної діяльності та її психічних

еквівалентів — здібностей, можливе

лише при побудові його способом

генетико-моделюючого дослідження

Важливим є пояснення особливостей соціальних

стосунків з точки зору природи нужди.

Наші дані та міркування засвідчують

1. Нужда кожної конкретної особи має складовими

(якщо говорити про її соціальний аспект)

архетипічні уявлення історії людства, що їх нужда

вбирає в себе і «запліднює» ними кожну нову

людину,

2. Засвоєні елементи культури в якій живе і

виховується особа,

3. Індивідуальні ознаки даної людини, в тому числі і

біологічні утворюється дуже складно-

упорядкована структура, яка до того ж має

активний характер і тенденції до вираження

креативної природи.

Зустріч цієї індивідуальної активності з

оточенням може мати різний характер.

Адже воно, оточення, є результатом дії

нужд багатьох людей і поколінь, і не

співпадає в деяких аспектах (іноді

суттєвих) з тенденціями індивідуальної

нужди. Тож виникає грунт соціальних

конфліктів, нужд, і т.д.