Презентація до уроку української мови 5 клас

LOGO

Словосполучення і речення. Головні та другорядні члени речення

Потрібно знати:

Відмінність між словосполученням і реченням1

Види речень за метою висловлювання та інтонацією

2

Способи вираження підмета,види присудків,означень,обставин3

Розрізняти головне і залежне слово в словосполученні4

Словосполучення

Словосполучення-це синтаксична одиниця,яка утворюється поєднанням двох або більше повнозначних слів,одне з яких-головне, а інше-залежне.

Слова у словосполученні поєднуються за змістом і граматично або тільки за змістом.

НЕ Є СЛОВОСПОЛУЧЕННЯМИ

Словосполучення підмета з присудком.Словосполучення іменника або займенника з прийменником.Однорідні члени речення.Стійкі(нечленовані)словосполучення слів (власні назви,фразеологізми).Сладені форми слів.

ЗА КІЛЬКІСТЮ СЛІВ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА:

Складні словосполучення - це словосполучення,утворені з трьох або більше повнозначних слів. Наприклад:теплий осінній вечір,багато відповідей на лист.

Прості словосполучення-це словосполучення,утворені з двох повнозначних слів.Наприклад:холодна вода,росте коло хати.

Види словосполучень за способами вираження головного слова.

1

Іменні(з іменником, прикметником, займенником у ролі головного слова.)

2

Дієслівні(із дієсловом, дієприкметником або дієприслівником у ролі головного слова).

3

Прислівникові(із прислівником у ролі головного слова)

РЕЧЕННЯ

Речення-це одне або кілька слів,які виражають відносно закінчену думку.

Слова у реченні пов’язані за змістом і граматично. Граматичний зв’язок здійснюється за допомогою закінчень і службових слів. В усному мовленні на початок і кінець речення вказує відповідна інтонація.

На письмі в кінці речення ставиться крапка,знак питання,знак оклику або три крапки.Text

Види реченьПринципи розподілу

Види Приклади

За наявністю другорядних членів речення

Поширені(мають другорядні член

Непоширені(не мають другорядних членів речення).и речення).

Ідуть теплі дощі.У лісі осінь.

Ідуть дощі.Осінь.

За складом граматичної основи

Односкладні(граматична основа скл. з одного головного речення).

Двоскладні(граматична основа скл. з підмета і присудка.

Осінь.Люблю дощ.

Ідуть дощі.

За кількістю граматичних основ

Прості(мають одну граматичну основу)

Складні(мають кілька граматичних основ)

Ідуть дощі.Осінь.

Ідуть дощі,гуляє осінь.

За метою висловлювання:

Містить повідомлення про якісь факти,події чи явища діяльності.

Містить запитання,що спонукає

співрозмовника до відповіді.

Виражає спонуканнядо дії у формі

прохання,поради,наказу,заборони.

Розповідне Питальне Окличне

ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ.

Граматичну основу речення складають головні члени (підмет і присудок)або один голосовий член речення. Другорядні члени речення

(означення,додаток,обставина)утворюють групу підмета і групу присудка.

ПІДМЕТПідмет - головний член двоскладного речення,який означає особу,предмет або явище,якому приписується якась дія,стан чи ознака,виражена присудком.

За способом вираження підмети поділяються на прості й складені.

Простий підмет виражається одним словом(іменником, займенником,інфінітивом чи словами інших частин мови у значенні іменника).

Складений підмет виражається двома і більше повнозначними словами.

Способи вираження складеного підмета

Спосіб вираження Приклади

Сполучення іменника чи займенника в називному відмінку й іменника чи займенника в орудному відмінку з прийменником з

Серпень з вереснем схрестили довгі шпаги несмертельні.

Словосполучення з кількісним значенням(числівник у називному відмінку,займенник скільки чи прислівники мало,чимало,багато й іменник,займенник чи прикметник у родовому відмінку множини).

1.На підлозі бавилося двоє діток.2.Багато громів упадало з неба.

Складна власна назва Багато незабутніх образів створила на оперній сцені Оксана Петрусенко.

Фразеологізм Бити байдики – улюблена справа ледарів.

ПРИСУДОК

Присудок – головний член двоскладного речення, який означає дію,стан або ознаку предмета,названого підметом.

Присудок відповідає на питання що робить підмет? що з ним робиться?який він є? хто він є? що він є?

Підмет і присудок залежні один від одного. При цьому присудок є основним носієм граматичного значення всього речення.

За структурою присудки бувають прості й складені.

Progress Diagram

Присудки за структурою

Простий Складений

Дієслівний Іменний

ПРИСУДКИ ЗА СТРУКТУРОЮПростий присудок виражається дієсловом у формі дієслівного умовного чи наказового способу, а також інфінітивом.

Складений дієслівний присудок складається з інфінітива й допоміжного слова.основним компонентом складеного дієслівного присудка виступає інфінітив(називає конкретну дію). Допоміжне дієслово передає граматичне значення способу, часу, особи, числа.

Складений іменний присудок складається з іменної частини(іменника,прикметника,дієприкметника, займеника, числівника) і дієслова - зв’язки.

TEXT

Тире між підметом і присудком.Тире ставиться обов’язково Тире не ставиться(або

ставиться лише при логічно наголошеному підметі,за наявності паузи між підметом і присудком).

Якщо підмет і присудок виражені іменниками в називному відмінку: Бджола -відома трудівниця.

Якщо підмет виражений особовим займенником:Ми сірі гуси в хмарі.

Якщо підмет і присудок виражені інфінітивами: Правдою дружити – щастя заслужити.

Якщо підмет виражений словами це,то: То кремінь,а не чоловік.

Якщо один із головних членів виражений інфінітивом,а інший – іменником у називному відмінку:Наше завдання-здобувати знання.

Якщо присудок виражений прикметником,дієприкметником, порядковим числівником:Найдорожча пісня недоспівана.

Якщо підмет і присудок виражені числівниками:П’ять плюс два – сім.

Якщо перед іменником-присудком є заперечна частка не.Серце не камінь.

Якщо перед присудком є слова це, то, ось, значить: Поезія-це діло совіне.

Якщо присудок має порівняльне значення: І новорічна ніч як казка.

додаток Додаток означає предмет, який є об’єктом

дії. Відповідає на питання непрямих відмінків. Додатки бувають прямими і непрямими. Прямий додаток означає предмет, на який

дія спрямована безпосередньо; виражається формою знахідного відмінка без прийменника або родового відмінка: Море било й гризло його як прибережну скелю. 

Непрямий додаток означає об’єкт, який тільки певною мірою причетний до дії; виражається непрямими відмінками: Ніч осіння на дощ та туман багата.

ОЗНАЧЕННЯ

Означення – це другорядний член речення,який називає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? скількох?

Означення залежить від члена речення,вираженого іменником, і найчастіше виражається прикметником, дієприкметником, займенником, рідше – іншими частинами мови.

Означення, виражене одним словом, називається непоширеним, а дієприкметниковим чи прикметниковим зворотом – поширеним.

ПОРІВНЯЛЬНИЙ ЗВОРОТ

Порівняльний зворот образно характеризує предмети, дії, ознаки шляхом порівняння їх з іншими предметами, діями, ознаками.

Порівняльні звороти вводяться в речення за допомогою порівняльних сполучників як, мов, мовби, немовби, наче, неначе, неначебто, ніби, нібито,буцім.

Порівняльні звороти виділяються в усному мовленні інтонацією,а на письмі – комами. Якщо зворот стоїть у середині речення,то коми ставляться з обох боків.

ОБСТАВИНА

Обставина – це другорядний член речення, який указує на місце, час, причину, мету, умову дії, а також інтенсивність.

У ролі обставини виступають здебільшого прислівники, дієприслівники та іменники в непрямих відмінках.

Обставини виражені одиничними дієприслівниками або дієприслівниковими зворотами, на письмі виділяються комами.

У деяких випадках обставини можуть наближатися до додатка. Іменник з конкретним предметним значенням більше тяжіє до додатка, а іменник з менш конкретним значенням – до обставини.

Узгоджені і неузгоджені означення.

Означення

Узгоджене Неузгоджене

Узгоджуються з означуваним словом у

роді, числі, відмінку.

Виражаються іменниками, особовим

займенниками, прислівниками ,

інфінітивами, сполученням слів.

Види обставин за значенням. Вид Що означає Питання, на які

відповідає Приклади

Способу дії Спосіб здійснення дії.

Як? яким способом?

Сидять поруч.

Міри і ступеня Інтенсивність дії чи ознаки.

Якою мірою? як часто?

Постукав тричі.

Місця Місце дії, напрям руху.

Де? куди? звідки?

Стомилися в дорозі. Ішов уперед.

Часу Час дії, її часову межу.

Коли? з якого часу? доки?

Мовчав кілька хвилин. Завжди хвилювався.

Причини Причину,підставу виникнення дії.

Чому? через що? Розсміявся від радості.

Мети Мету дії. Навіщо?з якою метою?

Зупинилися на відпочинок.

Умови Умову,за якої відбувається дія.

За якої умови? Прийдемо за наявності запрошення.

Доступу Умову, всупереч якій відбувається дія.

Незважаючи на що ? усупереч чому?

Прийшов попри всі попередження.

LOGO