66 номер 1958 рік

4
5 66 ( 1668) 11 4 1958 15 . 31 1958 30 60 · 15-17 u 60 4-5 1961-1965 11 4- 5 - - 1957, 200 196 115 500 400-500 ------- VII 12 - 1 VII ,. . 2 VII . . - · - · ·- 30 · . . . ------- 1919 69 120 57 31 120 57 - 96 ,1 24 - - VII 31 48 . 1 VI ------------------- - . - 1200 . 95 no 99 1576 26836

Upload: igor-starodub

Post on 24-Mar-2016

246 views

Category:

Documents


1 download

DESCRIPTION

66 номер 1958 рік

TRANSCRIPT

Page 1: 66 номер 1958 рік

Пролетарі всіх країн. єднайтеся!

СТЯХЯНОВЕUЬ Орган Броварського районвого комітету Комуністичної партії України та районної Рци Аеnутатів труАящих

Київської області

5 66 ( 1668) 11 Середа, 4 червня 1958 року. ЦІна 15 коn.

~АГОТОRИТИ СИJОСУ ВДВОЄ БІJЬШЕ, НІЖ ТОРІК

Дружба між СРСР і Фінляндією миру

ВІДКРИТТЯ ВСЕСОЮЗНОЇ ПРОМИСЛОВОІ ВИСТАВКИ .

служить справІ 31 травня в Москві відкрилася

Всесоюзна промислова виставка 1958 року . В її павільЙQнах і на

30 травня в Москві в резуль­таті переговорів, що мали місце між президентом Фінляндської Республіки У. К. Кекконеном і керівниками Радянського уряду, було підnисано радянсько-фін­ляндське комюніке (повід()млен­ня). В ньому підкреслюється, що між СРСР і Фінляндією існують винятково хороші та щирі доб­росусідські відносини, які відпо­відають основним інтересам обох країн . Обидві сторони вирішили укласти нову угоду про товарні

спільності поглядів по ряду важ­ливих міжнародних питань. Обмі-

нявшись думками про становище відкритих площадках розміщено В Північній 6вропі, ВОНИ ВЇДЗНа- 60 ТИСЯЧ СІіСПОНаТЇВ, ЯКі Відобра­ЧИЛІІ, що інтересам миру й без- жають успіхи нашої країни в га­пеки відповідав би дальший роз- лузі промисловості, науки і тех­виток основаних на довір'ї відно- ніки, технології виробництва . За­син між країнами цього району. води і фабрики показують вироб-

Учасники переговорів підтвер- лювану ними найрізноманітнішу дили свій намір якнайщиріше бра- продукцію, науково-дослідні ін­ти участь в усіх заходах, спрямо- ститути і проектні організації де-

монструють зразки верстатів , машин, апаратів, приладів, які створюються на основі найнові-

· вити нинІ·шнього року по 15-17 поставки на Торік ми відзначали як усшх: р u С колгоспи району заготовили 60 тонн силосу на корову і по 4-5 адянськии оюз пофгодився._ задо-

1961-1965 рр.

ваних на підтримання міжнарод­ного миру й безпеІш у відповід". ності з цілями і принципами Ор­ганізації Об'єднаних Націй. Як підкреслюється наприкінці

ших на уково-технічних досяг-

тисяч тонн силосу, що становило

близько 11 тонн на корову. Жит­тя показало, що це мало. Було б нинішньої весни ще по 4- 5 тонн, і район дав би сотні додат-кових цистерн молока .

Що треба зробити для того, щоб не повторилися у нас труд­нощі нинішньої весни до виходу худоби на пашу? Що треба зро­бити для того, щоб зобов'язання, яке взяли по виробництву продук­тів тваринництва, було обов'язко­во виконано? Використати всі резерви для рішучого зміцнення кормової бази. Кукурудза-королева полів, си­

лос - король кормового балансу. Хто з ними в дружбі, по-справж-ньому про них піклується, у то­го і зараз у кожному зведенні про надої молока, виробництво м'яса - плюс, порівнюючи з минулим роком.

Показовий щодо цього колгосп ім. Жданова, с. Красилівка, який протягом ряду років був серед найвідсталіших в районі по ви­робництву молока. Варто було красилівцям торік з ініціативи комуніста, голови колгоспу тов . Хавра Т. взятися як слід за за­готівлю соковитих кормів, зокре­ма силосу, і надої молока знач­но підвищились. За п'ять міся­ців нинішнього року, порівнюю­

чи з цим же періодом 1957, на­дої молока зросли тут майже на 200 кілограмів від корови, а у сусіДньому колгоспі «Жовтень», с. Требухів, при значно кращих умовах, але без достатньої кіль­кості силосу за цей же період на­дої молока зменшидись на 196 кілограм ів від корови.

тонн консервованих качанів ку-курудзи на свиноматку . Всього нам треба заготовити 115 тисяч тонн силосу .

Приклад організованого почат­ку силосування показує русапів­ський колгосп ім. Сталіна. У ви­копану бульдозером траншею за­кладено вже 500 тонн раннього силосу з жита, що посіяно було на зелений конвейєр, а тепер бе­руться за силосування різно­трав'я . Закладені перші сотні тонн раннього силосу і по кол­госпах ім. Кірова, с . Заворичі, «Більшовик» , с . Рожни, і ряду інших. Але все це тільки в ок­ремих колгоспах і тільки поча­ток справи.

Партія і уряд зобов'язують «Максимально збільшити заготів­лю раннього силосу, використову­

ючи для цього спеціальні посіви кормових культур, посіяних на силос, посіви озимого жита і пше­ниці -на кормові потреби, а та­кож однорічні і багаторічні тра­ви, рослинність лук, боліт тощо» .

Досвід багатьох наших колгос­пів показує, що дикоростучі тра-

ви, кукурудзиння, картоплиння

тощо доцільно закладати в назем­!JИХ буртах . При наземному си­лосуванні і згодовуванні кормів безпосередн),() в полі, розповів у одному з своїх виступів голова колгоспу «Шлях Ілліча » , с. За­зим'я, т. Павелко В., набагато зменшуються затрати праці і коштів. Крім того, це дає мож­ливість раціонально викорис­тати наявні у кожному колгоспі силосні башти, цементовані ями і траншеї для закладання куку­рудзяного і люпинового силосу, які при правильному збереженні відіграють особливо велику роль у підвищенні продуктивності ху­доби. Подвоїти закладку силосу, nорів­

вольнити просьбу інляндв про комюціке, дружній візит в СРСР надання їй довгострокової позики президента Фінляндії сприяє даль-на суму 400-500 мільйонів шому зближенню обох країн , карбованців . зростанню взаємного довір'я між

Під час розмов керівники СРСР радянським і фінським народами, Фінляндії виявили наявність служить справі миру .

-------

Переdування в Болгарії делегації КПРС Делегація КПРС, яка прибула честь Радянської Ар~ії і до па­

в Софію на VII з'їзд Болгарської м'ятника борцям , яю полягли в комуністичної партії на чолі з боротьбі проти фашизму . д.елега­членом Президії ЦК КПРС,. Пер- цію супроводили члени Поштбюро шим секретарем Центрального ЦК ВКП Тодор Живков, Антон Комітету КПРС товаришем М. С. Югов, Димитр Ганев та інші пар­Хрущовим, відвідала Мавзолей тійні і громадськ! діячі Болгарії, видатного діяча болгарсЬК()ГО а також сnівробІтники радянсь­і міжнародного робітничого руху кого посольства . Георгія Димитрова і поклала ві- На всьому шляху слідування нок. Вінки були покладені деле-І д~легації тися~і городян_ палко гацією також до монумента на ВІтали посланцІВ братньо1 КПРС.

нень.

О 12 годині на виставку при­були керівники Комуністичнбі партії і Радянського уряду. Вони оглянули експонати , розміщені в павільйон[ «Наука » .

З нагоди відкриття виставки відбувся мітинг. З промовою на ньому виступив тепло зустріну­тий присутніми Перший секретар ЦК КПРС, Голова Ради Міністрів СРСР М. С. Хрущов.

к. Пам'ятник

Е. Ціолковському в Калузі

У жителів старовинного росій­ського міста - Калуги, де Д()ВГі роки жив і працював знаменитий вчений К. Е. Ціолковський, 1 червня був урочистий день. Ти­сячі людей зібралися в сквері

Відкркття VII з'їзду Болгарської комуністичної партії Миру і на ~рилеглих д~ нього ,. . вулицях на вІдкриття пам ятника 2 червня в Софії відкрився VII лення про те, що на з ІЗДІ при- . . - · - · ·- 30 б · своєму геюальному земляковІ. з'їзд Болгарсько! комунІстичноt. сутНІ делегацн ратнІХ кому:- . . .

партії . ністичних і робітничих партій, в І ПІД звуки ГІмну Радянського З великим ентузіазмом до по- тому числі делегація КПРС, очо- Союзу спадає бі~е полотно, і перед

чесної президії з'їзду обирається лювана М. С. Хрущовим. очима nрисутНІх постає бронзова ЦентральниИ Комітет КПРС. Після затвердження порядку Фігура вченого, встановлена на

денного із звітною доповіддю ЦК гранітному постаменті. Рядом ви-Бурхливими оплесками , вигу- сочить 17-метрова срібляста ра-ками «ура» і скапдуванням БКП виступив nерший секретар «КПРС, КПРС! » та «Вічна друж- ЦК Болгарської комуністичної ба! » делегати зустріли повідом- партії Тодор Живков. -------ПРОТОКОЛИ ШОСТОГО З'ЇЗДУ РСДРП(б) За постановою ЦК КПРС ін- текст першого видання протоко­

ститут марксизму-ленінізму пере- лів 1919 року . видає протоколи і стенографічні Але порівняно з попередніми звіти з'їздів та конференцій це видання поповнено новими ма.­КПРС. Багато з цих протоколів теріалами: вперше опубліковано видавалися давно невеликими ти- ряд привітань з'їздові, значно ражами і перевидання їх стало розширено і уточнено спис()К де­настійною потребою. легатів. У роздІЛ. «Додатки»

Цими днями вийшли в світ першими з цієї серії підготовле­ні інститутом марксизму-ленініз­му при ЦК КПРС і видані Держ­політвидавом «Протоколи шосто­

го з'їзду РСДРП (більшовиків) »

вперше публікуєть~"я 69 анкет, заповнених делегг с'аМИ з'їзду, що містять цінний (j,актичний мате­ріал про стан і діяльність партій­них організацій на місцях у цей період .

кета, яка символізує наукові ідеї К. Е. Ціолковського про дослід-ження космосу .

З нагоди відкриття пам'ятника відбувся мітинг.

Посіяно 120 мільйонів 57 тисяч гектарів ярих В країні закінчуються весняно­

польові роботи. Колгосnи і рад­госпи на 31 травня посіяли 120 мільйонів 57 тисяч гектарів ярих культур - 96,1 процента плану. Слідом за Україною і Вірменією виконала nлан сівби Казахська РСР. В республіці ярі зайняли близько 24 мільйонів гектарів.

Висновок ясний - треба всіма силами боротися за вирощення високого врожаю кукурудзи на

зерно і на зелену масу. Треба заготовити силосу з кукурудзи,

люпину, трав, картоплиння то­

що стільки, щоб його вистачило не лише на рік, але і для ство­рення страхових запасів.

нюючи з минулим роком,-спра- - історичного з'їзду підготовки Найближчим часом вийдуть

протоколи VII (Квітневої) Всеро­сійської конференції РСДРП(б) і збірник матер іалів про І з'їзд

На 31 травня в країні переви­конано план сівби ярої пшениці .

Нею зайнято близько 48 мільйо­

нів гектарів.

(За по.відомленнями

Колгоспи району поставили

ва складна, відповідальна. Щоб Жовтневого збройного nовстання . добит~ся . ць?го, ко~на партійна І В основу цього видання nрото­оргаНІзаЦІ~ 1 правлшня колгос- колів VI з'їзду партії покладено пу повинНІ поставитись до цього, -------------------

РСДРП. ТАРС і РАТАУ).

перед собою завдання - загото-як до завдання великого народ­

ногосподарського значення .

Наукова сесія з питань розвитку гуманітарних наук в УРСР В Києві закінчила свою робо- Крім пленарних засідань, в хо-

ту наукова сесія , присвячена пер· ді науков()Ї сесії працювали сек­спективам розвитку гуманітарних ціі з історії КПРС та історіі КП наук в У краінській РСР, склика- У країни, філософії, історії, екон о­

. на президією Академії наук міки, правових наук, археол()гіі, УРСР, Міністерством вищої осві- літературознавства, мовознавства, ти, Міністерством освіти та Міні- фольклористики та етн()графії, стерством культури УРСР. В її роботі взяли участь працівники мистецтвознавства . наукових установ та вищих учбо- Учасники наукової сесії заслу­вих закладів республіки, пред- хали і обговорили ряд доповідей ставники радянських і господар­ських органів, партійні працівни­ки, видатні вчені Москви і Ле­нінграда, гості з Білоруської та Молдавської РСР - всього понад 1200 чоловік.

з найважливіших питань марк-

систсько-ленінської теорії та про

nерспективи дальшого розвитку

гуманітарних наук на Украіні .

(РАТАУ).

Ціииа іиіціаmива Сталінська область. Творчо

розвиваючи визначне починан­

ня краснодонського вибі йника Миколи Мамая, бр игадир ро­бітників очисного вибою шах­ти імені Лутугіна треста ~чис­тяківантрациr» Олександр Ко­льчик і його товариші по ро­боті зобов'язалися щодня видо­бувати на . кожного члена бригади не менш як дві тонни вугілля понад норму і одно­часно економити один карбо­ванець на кожній rон ві nали­ва, виданого на-гора .

Перший місяць змагання

приніс бригаді великий успіх. Вона значно перевиконала ви­робниче завдання і знизила собівартість тонни видобутого вугілля н а І карбованець 95 копійок порівняно з плавом.

У квітні бригада тов. Кольчи · ка зберегла на кожні й тонні вугілля no І карбованцю 99

копійок. У цілому колектив дільниці видобув в квітні 1576 тонн вугілля nонад завдання і, збері г держав і 26836 карбо­ванців.

Центральний Комітет Кому­ністичної партії України схва ­лив ініціативу бригади Олек­сандра Кольчика і закликав робітників, робітниць, інженер­но·технічних nрацівників усіх галузей промисловості nідтри­мати нове цінне починання до­нецьких шахтарі в .

Н а ф о т о: бригада Олек­сандра Кольчика nеред спус­

ком у шахту. На передньому

nлані зліва бригадuр

О. Кольчик. (Фотохрон іка РАТАУ) .

Фото С. Гендельмана.

Page 2: 66 номер 1958 рік

2 СТАХАНОВЕЦЬ Середа, 4 червня 1958 рон у.

ІІНА ДОПОМОГУІІ АГІТАТОРУ ВЕЛИКА ВСЕНАРОДНА СПРАВА ------tz t:l ----------.... ~

"Необхідність прискореного роз- країни боротьби за технічний ~

витку ХІМІчної промисловості, як прогрес, завданнями збільшення ~

однієї з вирішальних галузей важ- виробництва товарів народного ~

кої індустрії, диктується інтересами споживання". t (З доповіді тов. ~І. С. Хрущова ~

на травневому Пл:н::::::~~-3 дальшого піднесення економіки ------tz * Програна •

ароетання 1 . .

poaRBIT"f Сповнений творчих сил і енер- задоволення потреб населення

гіі, радянський народ неухильно потреб народного господарства. таке величезне зростання вироб- піднімається на нові висоти, Синтетичні матеріали і пла-ницrва штучних і синтетичних во- звІ.ДКІІ все яскрав1·ше проступа- ·

шева сировина. Радянський Со­

юз має величезні запаси наф­

тових і природних газів, фосфо­

ритів, сірки, калійних солей. Лк

сировину можна також викорис­

тати продукцію коксохімічних

заводів, відходи сільськогосподар­ського виробництва.

стичю маси широко застосовують-

локон і пластичних мас буде до- ють контури комунізму . Під ке- ся в промисловості та будівницт-сягнуто за 1959-1965 роки. рівництвом Комуністичної партії, ві. Вироби з цих матеріалів -

намічається побудувати рекон­

струювати в 1958-1965 роках у

хімічній промисловості в су-

міжних галузях.

свято виконуючи заповіти вели­кого Леніна про переважний роз­

виток важкої індустрії, трудящі нашої країни добились величез-

них успіхів у розвитку всіх га­

лузей промисловості. Це створи-

тканини, трикотаж, хутра, взут-

тя, деталі машин, прилади, най­

тонша апаратура - своїми влас-тивостями, міцністю, легкістю і дешевизною перевершують багато

виробів з усіх раніш відомих ма­ло умови і для крутого піднесен- теріалів.

Великий вклад у боротьбу за прискорення розвитку хімічної

промисловості і особливо вироб­

ництва синтетичних матеріалів

та виробів з них внесе Радянська нн сільського господарства. В результаті вжитих партією урядом заходів колгоспи і рад­

госпи країни за останні роки

значно збільшили виробництво зерна, м'яса, молока, бавовни, вовни та інших продуктів сіль­ського господарства. 3дійснюва-

Хімія рішуче вторгається в Україна. В нашій республіці діє життя. Ії прискорений розвиток багато хімічних підприємств, а в разом з крутим піднесенням іі надрах є великі запаси потріб­сідьського господарства дасть ної сировини. Візьмемо, папри­змогу в найближчі роки в дое- клад, нафту. Запаси самого тіль­татку забезпечити зростаючі по- ки Долинського родовища в треби населення в одягу, взутті, Прикарпатті не поступаються пе-предметах домашнього і госпо- ред найкращими родовищами

ні тепер заходи по дальшому роз- дарського вжитку. Широке за сто- Волзько-Уральського нафтового витку колгоспного ладу і реорга- сування синтетичних матеріалів І басейну. Геологорозвідувачі зна­нізації МТС, схвалені всім наро- і пластичних мас у народному йшли нафту в Полтавській, Сумсь­дом, забезпечать нове піднесення господарстві сприятиме дальшо- кій, Кримській областях; ветанов-сільськогосподарського виробни- б му зростанню продуктивності пра- лено, що вона може ути і в ін-цтва. ших міёцях. Справді невичерпні

Нині наша краіна безпосеред- ці, значному здешевленню випус-запаси природного газу. Крім

ньо підійшла до розв'язання ос- ку промислової продукціі, підви-Прикарпаття, його дають Шебе-

новного економічного завдання щенню темпів і зниженню вар-срср _ в найкоротші строки линка, райони Полтавської облас-

тості будівництва, збільшенню наздогнати і випередити найбільш ті.

строку служби машин, економії розвинуті капіталістичні країни Трудящі нашої країни сприй-по виробництву продукціі на ду- матеріальних ресурсів. няли постанову травневого Пле-шу населення. В розв'язанні цьо- Для прискореного розвитку нуму ЦК КПРС і доповідь това-го завдання першорядного зна- ХІМІчної промисловості потрібна риша М. С. Хрущова як велике чення набуває програма приско- буде у великих кількостях де- всенародне завдання, виконання

реноrо розвитку хіміч- ••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••••якого сприятиме даль-ної промисловості, на- шому могутньому під-мічена травневим Пле- несенню всіх галузей

нумом ЦК КПРС. Пар- народного господарства, тія і уряд приділяють

намічається виділити на капіталь- особливу увагу роз-як новий яскравий про­

яв безустанного піклу­

вання партії і уряду про

благо народу.

не будівництво у відповідності з ширенню виробництва програмою прискореного розвитку синтетичних матеріалів

хімічної промисловості. та виробів з них для

...................................................... ....................... . НА КИЇВСЬКОМУ

Тепер уже нікого не здивуєш КОМ Б І НА ТІ

................................ поки що слабі, незміц­нілі нитки.

3 прядильного цеху тим, що тонкі, прозорі панчохи капронове волокно, на-

починає тут свій склад-і блузки можна виготовити з мотане на шпулі, по-

ний шлях перетворення синтетичного волокна - капро- слідовно надходить у

в найтоншу капронову нитку. результаті утворюється густа, ну. Та ось перед нами шапка- крутильний, обробний, перемо-ушанка І. каракульова шуо'а. ІІа- В просторих залах цеху рів- в'язка маса. о . о

тувальнии 1 сортувальнии цехи. віть при найстараннішому огляді ними рядами встановлені десят- 3 кожного автоклава згущена Там волокно миють і сушать, на-приходиш до переконання, що ці ки найновіших вітчизняних апа- смола видавлюється У вигляді даючи йому міцності та еластич­красиві, добротні речі зшиті з ратів. Іх обслуговують лише кіль- п'яти вузьких стрічечок, які про- ності. каракульських шкурок. В . йшовши через холодну воду, за- Т Ф е ет о-

ка робітників і спеціалістів . СІ стягають. Спеціальний апарат ак енольна смола п Р в Наші припущення спростовує виробничі процеси - від заван- подрібнює іх на маленькі кусоч- рюється в капронову нитку, з

о к - к го якої виготовляються тканини, головнии технолог швсь 0 таження сировини в плавильні ки. Тепер необхідно звільнити -· окна О О трикотажні вироби, хутро. комошату штучного вол . . подрІ'бнену смолу вІ·д вологи, печі і до намотування первинно-

Кувін . щоб виготовлене з неі волокно Все ширше застосовується - Іх виготовлено з капрону, го капрону на шпулі - повніс- синтетичне волокно і в промисло-не рвалося. На допомогу прихо-

- говорить він, _ або, вірніШе, тю автоматизовані. Людина ж дять вакуум-шафи. вості. 3 капрону виготовляєrься з нафтопродуктів. Хочете переко- тільки стежить за роботою агре- кордна тканина для шинних заво-натись? Будь ласка, пройдемо по гатів. Далі сухе кришиво подається дів, рибальські сіті, що не потре-

по транспортеру в прядильний бують просушування і осмолю-цехах. Безколірні кристали капро- И · ·

цех . ого знову плавлять 1 шд вання, гарпунні троси для кито-І ось '·Іи на виробничих діль- кт розплавляються в р1'ди пропускають п ла аму - великим тиском бойного промислу, тепло- і звуко-

пицях комошату, який виріс · · диски На першино · ну, що ne поступається прозорІс- через сталевІ · ізоляційні матеріали. недавно в промисловому районі тю перед джерельною водою. По- погляд ці диски здаються глад- Є. Крижанівський. Києва - Дарниці . кими, суцільними. Але досить

Хімічний цех ... Нафта, яку до- тім ця рідина надходить в авто- подивитись на світло, і в них На знімку зверху: в кордному ставляють сюди з нафтоперероб- клави, де при температурі в 250 побачиш найдрібніші отвори. цеху капронового виробництва них заводів у вигляді білої фе- градусів вище нуля відбувається Ось через них, неначе дощ, і Київського комбінату штучного польної смоли - капролактаму, так званий процес синтезу. В йдуть нескінченним потоком волокна.

Цифри і факти * Випуск продукції ХІМНІІОЇ

промисловості збільшився в 1940 році порівняно з 1928 роком в 15 раз, а в 1957 році проти доВО€Н­

ного 1940 року - в 5 раз. Якщо ж пор!внювати з 1913 роком, то це зростання буі',е в 112 раз.

* В 1956 році порівняно з 1937 Роком випуск хімічної про­дукції збільшився: в СРСР -в 7 раз, США - в 4,1 раза, Анг­лії - в 3 рази, Франції - в 2,3 раза, Федеративній Республіці Німеччини - 2,1 раза.

* На основі розвитку вироб­ництва синтетичних матеріалів

намічається досягти в 1965 році збільшення випуску: шерстяних тканин - до 500 мільйонів мет­

рів, шовкових тканин - до 1.485 мільйонів метрів, бавовняних тканин із застосуванням штучних і синтетичних волокон - до 480 мільйонів метрів, трикотажних ви­робів - до 940 мільйонів штук, штучного каракуля - до 5 міль­йонів квадратних метрів, взуття - до 515 мільйонів пар.

* За попередніми розрахунка­ми, намічається збільшити в 1965 році проти рівня 1958 року ви­робництво аміаку, соди каустич­ної кальцинованої, сірчаної кислоти й автошин приблизно в 2 рази, синтетичного каучуку -більш як в 2,5 раза.

* Для створення необмеженої сировинної бази для хімічної про­мисловості передбача€ться за найближчі 15 років збільшити в країні видобуток нафти в 3,5-4 рази, а природного газу - в 13-15 раз.

* У 1958 році видобуток при­родного і попутного газу на Україні буде доведено до 10,4 мільярда кубометрів, а в 1965 ро­ці - до 32 мільярдів кубометрів.

* В 1965 році для виробництва хімічних продуктів намічається ви­користати більш як 2,5 мільйона тонн рідких вуглеводнів з попут­них газів. Коли б замість цих га­зів довелося застосувати харчову сировину, то потрібно було б витратити понад 300 мільйонів пудів зерна або 13 мільйонів тонн картоплі.

* У 1958 році в СРСР на наф­тових родовищах буде видобуто 9 мільярдів кубометрів попутних газів, з яких можна виробити близько 400 тисяч тонн поліети­лену, більше 500 тисяч тонн син­тетичного каучуку.

* В найближчі сім років на Україні буде збільшено випуск штучного і синтетичного волокна приблизно в 12 раз, синтетичних смол і пластмас - приблизно в 75-80 раз.

* Виготовлення шин на капро­новому корді замість бавовняного або віскозного скорочу€ витрату каучуку на 15 процентів і одно­часно підвищу€ строк служби шин на 30-40 процентів.

На Жданоаському коксохімічна· му заводі автоматизуються вироб· ничі процеси.

На знімку: в цеху ректифікації.

Page 3: 66 номер 1958 рік

СереАа, 4 черІІня 1958 року. СТАХАНОВЕЦЬ

Відмінна робота ••r • ••r•r••ІІ••••r:•rr•••••

Після рясного дощу . . механІ;іаторІв

Як під час ВС('Нянnї сівби, так Пройшов рясний дощ. Він благотворно вплинув н4 розви­ток сільськогосподарських культур, 3Окрема картоплі і овочів. Разом з тим посилився і ріст бур'янів. Отже пропо.~ка є сьо­годні однією з найневідкладніших робіт.

і зараз на догляді за посівами ме­! ! ханізатори працюють добре. Після

В ряді колгоспів догляд за сільськогосподарс~.окими куль­

турами організували добре. В артілі ім. Леніна, с. Семиполки, механізатори 5-6 разів заборонували картоплю на всій пло­щі. У красилівському колгоспі ім. Жданова механізатори тримають у чистому стані посіви кукурудзи на 55 гектарах.

Наполегливо борються з бур'янами овочеводи. Чисті пло­щі у бригадах, які очолюють т. Проценко (колгосп ім. Сталі­на, с. Бобрик), т. Кондратенко (колгосп ім. Леніна, с. Жердо­ва).

Слід негайно приступити до підживлення картоплі, овочів

та кукурудзи, що сприятиме їх нормальному росту. На посі­

вах кукурудзи, одночасно з розпушуванням грунту, треба

провести проривку, залишаючи по 2-3 рослини у гнізді.

Нинішнього року колгоспам відпускаються отрутохімікати -гербисіди для хімічної боротьби з бур'янами на посівах

злакових культур - свиріпою, щирицею, .лободою. Обприску­

вання з допомогою літаків слід розпочати негайно.

Необхідно підживити .~уки мінеральними добривами з послідуючим боронуванням. Підживлення пооводити тракто­рними туковими сівалками.

У цій п'ятиденці слід, зокрема, закінчити посадку пізньої капусти. Строк - остаточний.

В. ТОРГУНСЬКИЯ,

головний агроном.

! ! ! ! ! ! ! ! ! і

·! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! і

! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! ! і ,.,,.,,.,,.,,.,,.,,.,,.,,. ,,.,,.,0

Машини . у ДВІ зміни працюють

Перший етап польових робіт І тором «Універсал» прополює - весняну сі вб у - наша брига.- 9-1 О гектарів посівів. Переви­да провела на 5-6 днів раніше конують змінні норми на пропол­і швидше, ніж будь-коли. ці картоплі Іван Теплюк та Ми-

Зараз основне - догляд за по- трофан Теплюк. сівами, підготовка до збирання До культиваторів «КОН-2,8» врожаю. Картоплю тричі, а на і «КОН-2,3», якими ведемо об­окремих ділянках чотири рази робіток, є повний набір робочих боронували. Декілька разів роз- органів: долота і бритви. Це за­пушували грунт на посівах ку- безпечує якісне знищення бур'я­курудзи. Провели також профі- нів, розпушування грунту в між-лактичний ремонт тракторів ряддях.

«Бєларусь», «ДТ-24» та інших Нинішнього літа маємо зібрати машин. 619 гектарів озимих і 300 гек-

Ліеля рясного дощу помітно тарів ярих (без кормового люпи­ідуть вгору бур'яни. Щоб якнай- ну). Механізатори готуються до швидше упоратися з обробітком жнив. Відремонтували 3 самохідні картоплі, кукурудзи та інших комбайни «С-4» і закінчуємо під­культур, роботу агрегатів орга- готовку причіпного «С-6». Підго-нізували у дві зміни: перша змі­на працює з 5 годин ранку і до 1 години дня, друга - з 1 годи­ни до 9 години вечора. Напо­легливо трудяться на міжрядному

обробітку кукурудзи трактористи

Іван Цьомка та Микола Хоменко. І Працюючи позмінно, кожен трак-

товили також одного віндроуера.

Ще декілька днів, і з ремонту вийде друга лафетна жатка.

В. Keyw, бригадир тракторної

бригади.

Колгосп «Комунар»,

с. Богданівка.

посадки, поки зійш.ТJа картопля, трактористи 5 разів боронували

її вздовж і впоперек гонів, куку­рудзу на 180 гектарах - чоти­

ри рази. Посіви добре розвивають-ся.

Щоб забезпечити потрібну густоту кукурудзи, друга, третя

і четверта рільничі бригади на

зріджених місцях насадили рос­лини, а зараз роблять проривку

в гніздах, де більше 2-3 сте­

бел. Механізатори ведуть міжряд­ний обробіток посівів. Микола Москаленко, Микола Романок, Степан Костюк та Іван Конах, змагаючись між собою, викону­ють норми на 120-130 процен-тів.

Тракторист Григорій Хожай ве­де обробіток овочів. Двічі пропо-лена рання капуста, іі вже під-

горнули, починають в'язатись

качани. Знищені бур'яни на морк­

ві та посівах інших культур . Зібрали і відправили киянам 500 кілограмів цибулі. Через два-три дні почнемо доставляти в магази­ни Києва ранні огірки, які ви­ростили у парниках.

М. Неіжсало, заступник голови кол­

госпу «Червоний прапор».

с. Світильне.

• *. Кукурудзу висіяли на 55 гек­

тарах. Попередник -- удобрене картоплище . Крім цього, внесли по 3 центнери мінеральних доб­рив на гектар . Механізатори зо­

бов' язалися своїми силами вирос­тити кукурудзу на цій ділянці.

З'явилися сходи, які добре JЮЗ­виваються. Роботи по догляду за посівами - боронування, роз­

пушування міжрядь та піджив­лення трактором «ДСШ-14» про­

вадитиме тракторист І. Понома­ренко. За два дні він прополов перші 20 гектарів.

М. Білецький, агроном.

Колгосп ім. 40-річчя Жовтня,

с. Рудня.

3

Київська область. Будівельна бригада сільгоспартілі мені Ста­ліна Старченківського району будуt в щ,ому році кор вник, вів­чарню, гараж, воданапірну башту, меха:1ічну маіістерню для ре­МОІПУ машин і тра!(торів. У цьому ж році почнуть також будува­ти клуб із залом на 500 місць.

На фото: бригадир Ю. Г. Рибченко (зліва) і будівельники М. €. Дегтяренко та Я. І. Іщенко проводять розмітку площадки, де буде збудовано колгоспну майстерню. Фото В. Юдіна.

ОСТ АННІ ВІСТІ З КОЛГОСПІВ Колгосп ім. Леніна, с. Плоске.

Заклали у цементовані споруди 90 тонн зеленої маси озимих культур, посіяних на зелений

КОНВеЙєр, Та 200 ТОНН ріЗНОТра­в'я. Масу доставляють всі ріль­ничі бригади. Кожна з них щодня

виділяє для цього по 4 підВО!\И.

А. Теплюк, колгоспник.

* * * Колгосп ім. Леніна, с. Жердов~.

На 15 гектарах, де скосили жито на зелений корм для годівлі ху­

доби, посіяли вико-мішанку.

А. Сорока, зоотехнік.

••• Колгосп ім. Иірова, с. В.-Ди·

мерка. Одночасно з другим роз­пушуванням грунту картоплю на

85 гектарах підживили мінераль­ними добривами . На кожен Гl'К­тар внесли по 1 центнеру аміа•r-ноі седітри. Д. Онашко,

бригадир.

•• * Колгосп ім. Жданова, с. Краси·

лівка. Вдруге обприскали плодові дерева на 50 гектарах. Цю робо­ту трактором «У -2» виконав тракторист Ф . Москаленко.

М. Кирій, бригадир тракторної

бригади.

ЗRКЛRЛИ ВИНОГРRДНИК Нинішньої весни посадили гек­

тар винограду. Підібрали ділян­ку з піскуватим грунтом, з пів­

ночі захищену садом. Виорали плантажним плугом на

глибину 70 сантиметрів, давши перед цим 50 тонн гною на гек­тар. Потім зробили осадку ріллі важкими котками.

Ямки викопали глибиною 60 сантиметрів. В кожну з них дали по 7-8 кілограмів перегною, змі­шаного з мінеральними добрива­ми . Розрахунок - 6 центнерів на 1 гектар, в тому числі 4 азото-І вих і по І центнеру калійних та фосфорних . Іх добре перемішали

з верхнім шаром грунту, потім засипали ямки . Проти личинок мраморного та травневого жуків внесли гексахлоран.

Для посадки завезли саджанці зеленого черенкування сортів: «жемчужина:., с:сабо», «шасла», «королева». Ширина міжрядь 2,5 і в рядку 1,5 метра. Доглядати виноград доручили

спеціальній ланці. Ланкову поси­лаємо на інструктаж до Київсь­кого винрадгоспу.

П. Жигало,

Колгосп ім. Юрова, с. Заворичі.

агроном .

.................................................................................................................................................................................................................................. ІГОглц пр::=tІ r ЛИБШЕ ВНИКАТИ

В ЖИТТЯ БРИf АД Цікаві порівняння наведено у

багатотиражній газеті русанівсь­кого колгоспу ім. Сталіна «Впе­ред до комунізму» від 29 трав­ня.

сБригада .М 2 (бригадир П. ТупнА) виконала план по­садки помідорів на 15 гектарах за 10 робочих днів - по 1,4-1,6 гектара за день. Бригада .М 4 (бригадир Г. Вірич) поса­дила 10 гектарів помідорів за 5 робочих днів - по 1,9-2,1 rектара за день».

Чим пояснити, що в бригад.і М 4, де менше працездатних, ніж в бригаді :М 2, темпи посад­ки помідорів при відмінній якості робіт були вищі? Газета дає від­повідь на це питання.

сБригаднр четвертої бригади т. Вірнч добре підготовився до посадки помідорів - площа замаркіроваиа в двох напрям­ках; розбита на ділянки. Лю­деА для ·виконання поставле­ного завдання було виділено рівно стільки, щоб всі м~ли що робити. У друrій бригаді дещо не так

було. Бригадир т. Тупий пло-

щу не замаркірував, не розбив на ділянки. ЛюдеА часом ви­діляли більше, ніж треба було, і це все приводнло до метушні і нераціонального використан­ня часу».

Факт дуже повчальний. Там, де бригадир безвідповідально ста­виться до організаціі праці лю­дей, якими він керує, не думає над створенням необхідних умов

для високопродуктивної роботи

кожного колгоспника, там продук­

тивність праці завжди низька.

Важливе питання піднесла того ж дня, 29 травня, багатотиражна газета «Червоний прапор» рож­нівського колгоспу «Більшовик». Вона наводить ряд фактів безвід­повідального ставлення окремих бригадирів до загальноколгосп­них інтересів.

сПротягом трьох днів не .ви­конували наряд правління кол­госпу про косовицю зеленої маси для худоби бригадири рільничих бригад тт. Калаш­ник і Хавро.

Навесні бригаднру будівель­ної бригади т. Мехеду запро-

поновано було обладнати гро­зозахисти на rосподарських

приміщеннях. Літо вже, а на­ряд і досі не виконаний.

Інтереси справи вимагають збільшити кількість тягла в кормодобувній бригаді. Прав­ління колгоспу зобов'язало бригадира . третьої рільничої бригади т. Пастушенка виділи­ти кілька коней, але він не по­спішає, хоч це відбивається на заготівлі кормів.

Не питаючи ні у кого дозво­лу, т. Захарченко, бригадир

по виробництву цегли, бере у рільничих бригадах людей, що дезорганізовує роботу на ок­ремих ділянках колгоспного виробництва».

Бригадир, цілком вірно пише газета, не повинен ділити роботу на «свою» і «чужу» . Він зобо­в'язаний бути прикладом зразко­

вого виконання кожного рішен­ня правління артілі, його нарядів на проведення поточних робіт, що зв'язано з виробничими інте­ресами всього колгоспу.

У дуже складних умовах, зв'я­

заних з повіддю, провела ниніш­

нього року весняну сівбу, посад­

ку картоплі бригада М 1 літків-

ського колгоспу ім. Калініна. Але віреноі йому колгоспом бригади, недивлячись на це, пише у своє­

му листі до колгоспної багатоти­ражки «Прапор комунізму» бри­

гадир т . Шибіка, переважна біль­

а один з вихователів

ків, якими він керує.

* * *

колгоспни-

шість колгоспників, колгоспниць Еригада - центр .виробничої працювала самовіддано, викону- діяльності колгоспу. Від того, як вала і перевиконувала виробничі тут організована праця колгосп­норми. ників, соціалістичне змагання, бо-

• u ротьба за міцну трудову дисцип-Не ~ерев~лися ще, проте, У цш І ліну залежить успішне виконан­

бригадІ декшька .. таких колгосп- ня ~зятих зобов'язань всім кол­ниць, у яких б1ш руки роботи бояться. госпом.

с:Прогулюють у ці гарячі дні, пише т. Шибіка, Галина Кравчук, Галина Шевченко, Марія Юрченко, Галина Ка­бан, Марфа Ворона, Марія Більська, Марія Друзь. Вони забули про свій обов'язок чле­нів артілі».

Правильно робить газета, що викриває порушників трудової дисципліни. Але якщо про ·це

пише бригадир, то читач вже хо-

че разом з тим дізнатися, які він особисто вжив заходи до того,

щоб привчити цих людей не­ухильно виконувати вимоги Ста-туту сільськогосподарської арті­лі. Адже бригадир не тільки ор­

ганізатор виробничого життя до-

Пам'ятаючи про це, партійні організаціі передових колгоспів району приділяють особливу ува­

гу політично-масовІН робuті в бригадах, зокрема під час польо­

вих робіт. Вони направляють сюди своіх найкращих агітаторів, організаторів, які мобілізовують колгоспників на успішне виконан­

ня поставлених перед бригадами виробничих завдань.

Глибше вникати у життя

бригад, встановити тісний зв' я­зок не тільки з бригадирами, але

зі всією масою передовиків, які є

у кожнш бригаді, - обов'язок редколегій багатотиражних і стін-них газет.

Page 4: 66 номер 1958 рік

4 СТАХАНОВЕЦЬ Середа, 4 червнн 1958 року.

===І І' Нар u с Велиний друг ~.:<"###-- СІ-

Оплачено dпизько 2500 виграшів Майстра цеху звали Зіною

Сергіївною. Ткалі ж по-дружньо­му називали їі «Моторною:.. Рухи в неї були енергійні, голос - влад­ний, і це завжди робило поміт­ний вплив на тих, хто вперше приходив до цеху, на так званих

новачків. Оксана теж тут не становила

ВИНЯТКу. ТіЛЬКИ ВВІИШОВШИ ДО великого приміщення , де гуркоті­ли сотні машин, і зустрівши на­чальника цеху, воиа відчула себе так, як у школі перед учителем nісля якогось нехорошого вчинку. Тільки слухала, що їй говорили. А Зінаїда Сергіївна своїм мета­лево чистим голосом роз'яснюва­ла:

Ось машина N2 2. Тут nра­цює Шура. Я з нею вже говори­.т<t. Ти будеш в неї вчитись. Ба­чиш. nона он зв'язує пряжу? Значить, дивись, учись, як коли що не ладитиметься, іди до мене.

І пішла. А Оксана думала: «Чому ж вона навіть не познайо­мила мене з оцією Шурою? І чому не сказала, скільки і як мушу вчитись? Адже в наш1и школі уже знайомилися з ткаць­ким верстатом» .

Дівчина стояла біля самої ма­шини і дивилася на туго натягну­ті нитки, що здавалися струнамн

якогось невідомого музичного ін­струменту. І здавалося також, що вони от-от задзвенять сріб­ним r:ередзвоном. І в ушах уже вчувалася вивчена ще в дитинст­

ві народна пісня: «Бережно зняв я з верстата основу ... >>. Все це тривало всього якусь

мить. Шура зв'язала чи зсукала нитки і nідійшла ближче.

- Ну що, очі розбіглись? Я, коли вnерше сюди прийшла , теж так на все дивилася .

Шура тут же розповіла цікаві речі про свої машини, причому

одну дуже хвалила, а другу лая-

ла за те, що «вона дуже несnо­

кійна в роботі й іноді навіть нит­ки рве>> . Розnовідала і разом з тим показувала, як з кожною

з них поводитись.

Оксана уже й раніш читала

книги про ткацькі напівавтома­тичні верстати, але Шура Шрам­ко розповідала не так, як було наnисано в книзі. Характеризую­чи кожний прийом, вона говори­ла: «Московська ткаля Коненко робить це ось як, наш nередоник Пелагія Кайдан - отак, а я ось як, бачиш?:о

Далі Шура сказала: «Щоб nраця тебе не стомлювала, щоб вона була продуктивною і прино­сила тобі радість, навчись усе робити послідовно, швидко і вnравно, але без посnіху:. .

Минула весна , настало літо. Одного ранку до машини, де сто­яла Оксана, nідійшла Зінаїда Сергіївна. Привіталася і сказала:

- Я говорила з Шурою. З сьогоднішнього дня ти будеш працювати на новій машині N2 26.

- Але ж я її не знаю! А як не зумію?

- Зvмієш! І ос~ уже п'ятий день Оксана

працює самостійно. Але це так лише вважається, думала дівчина. Адже раз у раз доводиться біга­ти за nорадою то до Шури, то до настроювача верстатів. Нега­разд з нормою, та ще і· браківни­ця показала на поморщений край тканини.

З'явилася Зіна Сергіївна. - Ти щось зажурена. Тебе

браківниця засмутила? З тебе бу­де хороша ткаля. Ти руками ду­же добре працюєш, привчай до цього й свої очі!

Про це ж наступного дня го­ворив Оксані й інструктор цеху. Та кінець зміни не був відрадним : норма знову була не виконан а. Оксана вирішила не йти додому,

а подивитись, як nрацюють робіт­ниці другої зміни. Білява комсо­молка Світлана зустріла дівчину такими словами:

- А т11 що, в нашій зміні? На якій ти машині?

- Ні, я вже кінчила роботу,­сказала Оксана, - я тільки хочу nодивитись, як ви працюєте.

- Е, дивитись мало! Тут голов­не - зразуміть усе. Ну, слухай, я розnовім тобі дещо про секрет усnіхів. Тільки добре заnам'ято­вуй!

* * * Минув ще один місяць. Оксана через подвір'я заводу поспішала до цеху. Вигляд у неі був весе­лий : робота уже радувала її. Біля дверей дівчину перестріла UJypa й кинула на ходу:

- А ти в газеті є! Оксана швидко дійшла до того

місця, де вивішувались стіннівки, і у першій же колонці. прочитала: «Добре працюють дівчата, що після закінчення десяти класів прийшли в цех. Так, позавчора і вчора Оксана Швачко виконала денні норми на 150 процентів. Поздоровляємо молоду ткалю з успіхом». Коли робочий день закінчився,

Оксана радісна побігла до Шури. Багато вона на цей раз говорила всього. Зокрема, задала таке пи­тання :

- А знаєш, що мені найбільше помогло в робоrі?

- Те, що ти хотіла стати пе­редовою.

Центральна броварська, пу імені Леніна, с. Жердова, сільські і ощадна каса район- Д. Кондратенко ножну ної контори зв'язку виnлачу- швейну машину, робітниця це­ють виграші по грошово-речо- ху мінвод Броварського місь­вій лотереї Української РСР. кого споживчого товариства Щодня багато трудящих райо- Н. Корбан виграла холодиль- j ну одержують гроші, оформ- ннк. ляють документи на виграні Всього по району оплачено мотоцикли, швейні машини, близько 2500 виграшів. радіоnриймачі, радіоли та ін- С. БОГУСЛАВСЬКА, ші речі. Бригадир городньої завідуюча райощадкасою. бригади колгоспу ім. Щорса, * * * с. Княжичі, Л. Гончаренко вн- Багато колгоспників одержа-грав радіолу, Г. Гончаренко лн по грошово-речовій лотереї - жіночий годинник, колгосп- грошові виграшІ, а Григорій ниця М. Слуценко - жіночу І Ткаченко - швейну електро­веломашину, колгосnник І. Ві- машину. тер - швейну машину і жіно-, К. ТКАЧЕНКО. чий годинник, бригадир колгос- с. Кулаженці.

Чому Вже два місяці , як наша

тракторна бригада працює в кол­

госпі, а ще досі трактористи не

одержали належн()Ї їм оплати за перший місяць . Чому так? Адже

працівникам тваринницьких ферм

гроші були виплачені 27 травня. Група механізаторів.

Колгосп «Перемога»,

с. Гоголів.

* * * У березні нинішнього року

правління колгоспу прийняло рі-

та и? робничих норм та іх оцінки в

трудоднях. Рішення затверджено на загальних зборах колгоспників у травні.

На мою думку, рішення це

вступило в силу після того, як

воно було прийнято на загальних зборах. Чому ж вносять зараз зміни у наряди на роботу, що була виконана до загальних збо­рів?

Г. Литовченко, голова ревізійної комісії.

- Ні , не лише це. Мені допо- шення про перегляд деяких ви­

Колгосп «Більшовик:.,

с. Рожни.

міг той друг, якого я тепер дуже люблю.

Хто ж це? - запитала Шу-ра .

Наш колектив, усі наші лю­ди, і ти в тому числі .

с. Зазим'я .

О. Якименко, робітниця.

Не залишайте керогаз напризволяще Невміле користування керога-~ і загорівся будинок. Перелякана

зом, примусом призводить до по- Л. Рябчук миттю вискочила з

ганих наслідків. кімнати. На цей час наспів сусід

в ір ш і Миколи Со .ма

Л. Рябчук, яка живе на квар- і врятував дітей, а добровільна

тирі у громадянина с. 3ав()ричі протипожежна дружина П()гаси­

П. Саливона, розпаливши в кори- ла пожежу.

Неспокійне серце Я не заздрю серцям байдужим, Ненавиджу серця холодні. Молодим, несnокійним, дужим Я іду до людей сьогодні . Я іду молодим , щасливим, Щоб сказати усім і всюди: - Буде все у житті красивим, Якщо серце красивим буде.

Не люблю я сердець незрячих (Кожне серце хай nісню стеле). Нам побільше б сердець гарячих, Ось таких, як було в Гастелло, Що фашистську броню спзлило

Невгасимим nоривом свободи . Це воно білий світ зігріло, Об'єднало усюди народи .

... То ж не заздрю серцям байдужим ,

Ненавиджу серця холодні. Молодим, несnокійним, дужим Я іду до людей сьогодні.

диплом чемпіона Диплом сестри за усn і хи

сnортивні У нашіІ"І хаті висить на стіні, А поруч нього півники і nів ні Із рушників сміються ...

І мені

І свист, і крик, і галас молодий. Тоді я став районним чемnіоном На кільцевій доріжці біговій. Прибіг і вnав знесиленим на

Тулив лице А nотім їх, Як першу Чесну Славу,

лаву,

до квітів заnашних,

Я поділив між друзів дорогих.

Під музику поля Гу дуть стовпи напругою

стальною,

Гудуть стовпи. .. Прислухайся на мить,

ЯІ•. нитка дроту nершою струною

В широкім полі трепетно звучить.

Там струм іде. А ген, у видноколі,

Мов на воді, гойдаються жита,

А вітровій, оглянувшись у полі,

Аж три верби до шляху пригорта.

Той вітровій хоч ніжний , та зрадливий ,

І я йому нітрохи не рівня,

Лиш дуб старий, міцний ,

неполохливий

Згадався день у чаші стадіону Моїм думкам помислам Jідая.

Гу дуть стовпи . А там он, за житами,

В зеленім шумі гомін тракторів ... У небеса, що вимиті дощами, Підкинув жайвір музику полів. Дзвенить. Гуде. Погоджується.

Спорить ... Кому ти, поле, душу віддало, Той пройде море, вилізе на горн, Щоб так, як я, вернутися в село, У те село, де виріс я кирпа rим, Де труд людей у груди перелив, У те село, веселе, білохате, Що золотими струнамн дротів Прив'язане до наших днів.

Під Броварами В селі під Броварами Під шелест вечорів Я говорив з вітрами

На мові яворів.

То ж верби й осокори

Стихали там не раз

У ту вечірню пору,

Підслухуючи нас.

Тому і знають нині

З усіх моїх розмов,

Що тут, в новій хатині,

Живе моя любов .

с. Требухів.

дорі керогаз, поставила на нього Нагадуємо Пр() необхідність

каструлю з молоком, сама пішла в правильного користування керо­

кімнату до дітей . Молоко поли- газами і примусами. Не залишай­

лоск через край з каструлі на те іх напризволяще запаленими.

форсунку, що призвело до кипін- Г. Дужин, ня гасу в керогазі. Стався вибух, райпожінспектор.

ЗУСТРІЧ 3 ВОЇНІ\МИ МинуJЮі неділі колгоспники ва. Потім учасники художньої

артілі ім. Ватутіна, с. Пухівка, та І самодіяльності Пухівського к_,лубу ч у - б виступили з концертом. Пр()ишов

« ервона краtна» по ували в він з великим успіхом. гостях у воїнів Київського гарні-

зону. Голова гоголівського кол­

госпу «Червона Україна» т. Ви­

нарський розповів про успіхи

трудівників сільського господарст-

Обмінні

Колгоспники запросили воїпів до себе в гості.

діловод сільради.

с. Пухівка.

концерти

Під час розмови гоголівці від­

значили, що хорошого в нашій

роботі, вказали на недоробленос­

ті . На иаше запрошення вони та­

кож приїдуть до нас з концертом.

----------------~·~---------------

З метою обміну досвідом робо­ти гуртки художньої самодіяль­ності нашої промислової арrілі ім. 14-го з'їзду КП(б)У виїхали І червня в Гоголів і в клубі тек­стильної промислової арrілі дали для її nрацівників концерт. В програмі: «Пісня про Леніна», «Россия - родина моя», «Цвіти, Україно», художнє читання та

ряд інших номерів. м. Бровари.

З. К.11адова,

заступник голови

правління артілі .

Спутником

rордимся все

Спутником горднмся все

СліАами неопублікованих листів

по праву,

Он на вЬІсоту поднял страну,

Близок час, когда моя держава

Первой путь проложит на луну.

Бюро партійної організації nу­хівського колгоспу ім. Ватутіна обговорило надісланий до редак­ції районної газети лист, в якому

розповідалося про випадк~ по­

рушення правил радянськ~І тор­

гівлі В СіЛЬСЬКОМу магаЗИНІ ССТ.

Секретар парторганізації т. Га­лицький М. повідомив редакцію, що наведені у листі факти під­твердились. У зв'язку з цим поnе­реджено голову сільської Ради т. Микала І . Л. та заступника го­лови ССТ т. Микала М. А.

А. КОЗЛОВ, робітник. Редактор С. ПОГРЕ&ІНСЬКИЯ.

м. Бровари.

* * * Шусть Ніна Григорівна, яка

живе в с. В. -Димерка , порушує Загальний вигляд третього радяtІ- справу про розлучення з чолові­ського штучного супутника Землі . ком Шустем Григорієм Євстрато-

-----------------------:А_д_р_е-са_р_е_д __ а_к:-;:ЦІ;:-;. Бровари, Київської області, вул. Київська, N'9 138.

Броварська районна друкарня Київського ~бпасноrо упра&ління культури.

внчем, що живе там же. Справа слухатиметься в народиому суді 2-оі дільниці Броварського райо­ну.

Зам. 2!';26 2500