УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА

(за твором І.Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я")

1. Дослідження-відновлення.

На місці крапок, де треба, поставте м'який знак

чи апостроф, розкрийте дужки, розставте

розділові знаки. Поясніть орфограми і

пунктограми.

1.Чого ви лаєт(е,и)с… Чого ви сварит(и,е)с…

Господи Сьогодні св…ята п…ятниця а вони тобі

неначе на зліст… тіл…ки до гріха доводят…

2.Так у мене чогос… болит… спина так ниют… руки почала

М(м)отрятонес(е,и)н…ким голосом передражнююч(и,і) свекруху.

3.Кайдашу здавалося що його карає св…ята п…ятниця за те що він не

додержував посту.

2.Переписати речення, уставити пропущені букви, пояснити правопис

слів. Розібрати за будовою виділені слова. Зробити синтаксичний розбір

виділеного речення.

Лаврін стояв під в…рбами н…далечко од дівчини й дивився на неї.

Сонце грало на ч…рвоному нам…сті, на рум…яних щоках. Дівч…на була н…

в…лика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя. гарна, як ч…рвона

калина,довгообраза, повновида, з тонким носиком. На ч…стому лобі були ніби

намальовані в…с…лі тонкі чорні брови, густі-пр…густі, як шовк.

3. Прочитайте. Випишіть фразеологізми, поясніть їх значення, з'ясуйте стилістичну роль у

тексті. Запишіть виділені слова фонетичною транскрипцією.

1".Невiстка вешталась, наче муха в окропi, скрiзь встигала..."

2."Бо на твою жiнкусьогоднi перелоги напали",- сказала вже сердито

Кайдашиха..

3."Ось уже й рук i нiг не чую, так натанцювалась",- промовила Мотря .

4".Всi встали з-за стола, подякували боговi та Кайдашисi, а Мотря все

стояла наодному мiсцi, наче сирота в чужiйсiм'ї."

5." Оце як сама не догляну, то напартолить такого борщу, що й собаки не

їдять; як помаже комин, то всiвiхтi знать. Я скажу слово, а вона десять. Авже

що лінива, то й сказати не можна."

6."Через тебе нема менiнi празника, нiнедiлi."

7."Мотря мовчала, тiльки зуби зцiпила."

8".В тебе снiгу зимою не дiстанеш ."

4. Підкресліть фразеологізми. Яку роль вони відіграють у тексті.

" В мене свекруха люта змiя: ходить по хатi, полум'ям на мене дише, а з

носа гонить дим кужелем. На словах, як на цимбалах гра, а де ступить, то пiд

нею лiд мерзне, а як гляне, то од очей молоко кисне".

5. Виписати діалектизми, дібрати синоніми з літературної мови, з'ясувати

стилістичну функцію.

1." А хіба ж я один возитиму тудою снопи ?"

2. "Довбишка звеліла дочці розкласти в челюстях трусок і спрягти

яєчню."

3." Їй богу, правду кажу, проше вас…"

4." Мотря прокинулась і через сон насилу розчовпала, що свекруха вчить

її."

2

6. Підкреслити термінологічну лексику. Яка їх роль у тексті? Пояснити

розділові знаки у виділених реченнях. Записати фонетичну транскрипцію

виділеного слова.

1. "Одчинили церкву. Прийшов священник з дяком і почав правити

вечерню. Паламар був у полі. Кайдаш

пішов у вівтар служити за паламаря,

посвітив свічки перед образами й подав

священнику кадильницю..."

2. " Кайдаш був добрий стельмах,

робив панам і селянам вози, борони, плуги

та рала".

3. "Старий Кайдаш кинув струга,

надів свиту й шапку і пішов…"

7. Виписати застарілу лексику, з'ясувати її стилістичну роль у тексті.

"Наділа Мотря на голову кибалку, вирізану з товстого паперу, схожу на

вінок, …вбралася в зелену спідницю, в червону запаску, підперезалась довгим

червоним поясом і попускала кінці трохи не до самого долу, одягла зелений з

червоними квіточками горсет, взулася в червоні сап'янці."

8. Прочитати речення і проаналізувати в ньому специфічно побутову й

просторічну лексику. Виписати просторічні слова й фразеологізми.

"I на якого нечистого вона розпустила язика! Якого це ти нечистого так

ляпаш?

- Коли хоч, то я й над тобою стану з нагайкою. Цить! А то як вiзьму

кочергу, то й зуби визбираш, - крикнула Кайдашиха й скочила з мiсця."

"Чорт вашого батька зна, в якому там горшку ви приставляте кашу!"

"Будеш ти в мене цигансько халяндри скакати, а не я в тебе!"

3

9. Прочитати, знайти і виписати антоніми.

"Палажка повагом та тихо, в білій катанці, зав’язана чорною хусткою” (с.

136), "Мотря сиділа коло вікна... і плутала ниткою вздовж і впоперек, і по

комірі, й по пазусі”".

"Вона догадувалась, що її свекруха недобра, і що під її солодкими

словами ховається гіркий полин".

"Кайдашиха взяла чарку і наговорила приказок живим і мертвим

повнісіньку хату"

"ЇЇ краса так засліпила йому очі, що вона йому здавалась не дівчиною,

русалкою".

"Я не знаю, чи ти мене вірно любиш, чи з мене смієшся".

"Панський хліб був вже вижатий. Все поле було вкрите копами та

стойками,а людський хліб стояв, похилився і навіть вже сипавсь" .

10. Виписати синоніми.

"Вхопила з полиці горшка і хропнула ним об землю"; "свиснула по купі

горшків кочергою"; "Кайдашиха лупила… горщики"; "Мелашка частувала

миски…"; "вони разом верещали, ґвалтували, лаялись"; "пищала Кайдашиха";

"мовчала б уже та не гавкала, – кричала Мотря", "їх лайка дзвеніла",

"Кайдашиха сичала"; "Мотря репетувала та кляла Кайдашиху"; "Кайдашиха

наробила галасу".

11.Указати види лексико-стилістичних синонімів (переносне значення слів,

тропи(порівняння, метафора, синекдоха,епітет, гіпербола тощо), які

вживає автор.

"Під її солодкими словами ховається гіркий полин", "горщик завищав під

ножем, неначе цуценя", "заскубуть, заклюють вони мене, мамо, як лихі шуляки

голубку", "в хаті Мелашку гризла свекруха", "горшки застогнали".

4

"Мелашка виплакала всі сльози, що зібрались за всі жнива, і полила ними

материн садок". Мотря ж говорить про свекруху: "Та вона незабаром поріже та

повкидає в борщ моїх дітей".

"Червоний перець у горілці дражнив його, неначе цяцька малу дитину»;

"Кайдашиха стояла над душею у Мотрі, неначе осавула на панщині"; "Мотря

теліпалась на стіні, неначе павук на павутинні"; "в великій, як макітра, хустці

на голові Мотря була схожа на довгу швайку з здоровенною булавою";

"Мелашка "затріпала рученятами, неначе пташка крилами».

Написати докладний переказ тексту художнього стилю, дібрати заголовок,

скласти план.

З жита ніби виплила молода

дівчина з сапою в руках. Лаврін

задивився на неї й покинув запрягати

другого вола. Дівчина прийшла до Росі,

стала на плисковатому камені й почала

мити ноги. Лаврін знехотя задивився на

її чорні брови.

Дівчина перейшла через греблю, ступила на місток на лотоках, сперлась

на поренчата й задивилась не так на воду, як на свою вроду. До неї з води

виглянуло її лице, свіже, як ягода, з чорними бровами. Дівчина милувалась

собою та червоним намистом на шиї.

Лаврін стояв під вербою недалечко од дівчини й дивився на неї. Сонце

грало на червоному намисті, на рум’яних щоках. Дівчина була невелика на

зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина,

довгообраза, повновида, з тонким носиком. Щоки червоніли, як червонобокі

5

яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі були ніби

намальовані веселі тонкі чорні брови, густі-прегусті, як шовк.

Лаврін дивився на дівчину, як вона спустила на щоки довгі чорнії вії, як

вона потім повернулась боком, дивилась на воду, на скелі, як блищав її чистий,

рівний лоб.

"Ой, гарна ж дівчина, як рай, мов червона рожа, повита барвінком!" –

подумав Лаврін, запрягаючи другого вола.

Дівчина засміялась і блиснула всіма білими зубами проти сонця, ніби

двома низками перлів. Вона кинула очима на Лавріна, задивилась на його й

засоромилась, потім знялася з місця, шугнула зозулею повз Лавріна, блиснула

на його карими очима і повернула на шлях.

Лаврін почутив, що вона ніби освітила всю його душу, освітила густу тінь

під вербою, неначе сонцем, і побігла на гірку зіркою.

(І.Нечуй-Левицький " Кайдашева сім'я")

6

ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК

(повість І.Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я)

Зобижати – кривдити.

Коцюба – палиця.

Кумедія – хитрість.

Напарталила – приготувала страву.

Нараяв – порадив.

Нарізно – окремо.

Настирилась – набридла.

Незугарна – не вміти робити щось.

Обборкав(крила) – обрізати.

Обродинилась – народила.

Обчухрати – побити.

Поцяцькувати – прокрасити.

Хрьопнути – стукнути.

Цвікати – перечити.

Швиргонути – кинути.

7

УКРАЇНСЬКА МОВА І НАРОДОЗНАВСТВО

1. Прочитайте щедрівку. Назвіть загальновживані слова. Чи є у тексті

слова обмеженого вживання?

Щедрівка.

Рік новий найняв мене за сівача.

Перевісив срібний козуб впівплеча

І неголосно сказав мені: " Іди,

Всіх пшеничним передзвоном розбуди".

Вийшов з дому я, схвильваний і рад,

Наді мною в небі місяць, наче брат

Ми із братом в колену хату, в кожен дім

Закидаєм по зернятку золотім

І колосся у світлицях шелестить:

" Хай добробут прибува вам кожну мить,

Хай вам хліб і білий цукор на столі,

Хай вам радісні дороги по землі!".

(Б. Стельмах)

2. Взаємодиктант. Прочитайте текст товаришеві, самі напишіть під

йогодиктовку. Поясніть лексичне значення виділених слів. Доберіть до них

слова,близькі за значенням.

Хліб і рушник – одвічні людські

символи. Хліб – сіль на вишитому

рушникові були високою ознакою

гостинності української як й інших

сусідніх народів. Кожному, хто приходив з

чистими помислами, підносили цю

8

давню слов'янську святиню. Прийняти рушник, поцілувати хліб символізували

духовну єдність, злагоду, пошану тим, хто виявив її. Цей звичай пройшов віки,

став доброю традицією і в наш час.

(В. Скуратівський "Берегиня")

3. Випишіть іменники, назвіть іх граматичні ознаки. Звідки видно, що це

розповідь простої людини?

На Маковія збирають люди геть усяку городину: мак, кріп, цибулю,

часник, моркву, соняшник, редьку, буряк, в тому ж табуні і житні колоски, і

пшеничні; та ще геть усяке зілля і квітки,... соняшник, петрові батіжки, коноплі,

м'яту. І це чисто все в'яжуть в один пучок і обв'яжуть маленькою хустинкою або

рушником. І це непремінно буває в кожній хаті. І той збираний пучок

називається "маковеєм"

(За А. Кримським)

4. Перепишіть, визначте в тексті всі частини мови. Чи кожна з них є

членом

речення? Поясніть орфограми. Чому сузір'я Велику Ведмедицю українці

називають возом?

Одразу ж за нашою вулицею стоять, як Дунай, молоді коноплі й соняшники,

за ними темно виткнунась церквиця, ще далі, біля самого неба, диркає деркач, а в

небі виблискує віз. Він зовсім був би схожий на звичайний земний віз, аби хтось

начепив на нього колеса. Притихши біля воріт і придивляючись до семи зірок, я

несподівано скажу про це дідусеві...

(М. Стельмах)

5. Спишіть, вставляючи пропущені букви. Підкресліть предикативні

центри.

Вкажіть, якими частинами мови виражається підмет і присудок.

9

Розберітьза будовою виділені слова.

Серпень.

Серед братів-місяців серпню належить особлива роль. Протягом року

хлібороб працював, сказати б, на оста...іймісяц... літа. Отож із серпнем –вінцем

року –люди пов...язували свої найкращі, найпотаємніші надії. Не випадково в

народі казали: "Один серпневий день рік годує". Тому хлібороби зра...я й до

пізн...ого вечора не мали перепочинку.

Як ми знаємо, кожен місяц... мав свої перепочинковідні-свята, котрими й

регулювали працю з відпочинком. Лише для серпня народно-обрядова структура

їх не передбачала. Для цієї пори рокуіснувало золоте правило, що

відобразилос... ународному прислів...ї: "У хліба короткі ноги, як утече, то й

довгими не наздожеш".

(За В. Скуратівським).

6. Перепишіть, знайдіть складні речення, накресліть їх схеми. Розберіть

морфологічно виділені слова. Яке значення глини в Україні?

Що ще роблять із глини?

Якщо поглянути згори на Україну, де камінь і дерево можуть правити за

будівельний матеріал лиш подекуди, то побачимо, що глина заступала тут геть

усе. Й використовували на житло й начиння, на будівництво. Нахил стін у

хатах передбачав споглядання від середини вулиці, де колись ходили.

Усідальші форми українського мистецтва починаються від кетяга калини і від

силуету горщика.

(З журналу)

7. Спишіть, вставляючи пропущені букви. Поясніть орфограми. Зробіть

фонетичнийрозбір виділених слів. Що примічали селяни, як

"допомагали" рослинам?Що ви знаєте про це народне повір'я?

10

Виїхавши в поле, с.лянинро...стеляв на рі...і скатерку, клав на неї

буханец... хліба, грудочку солі і поч...навсіяти. Закінчивши роботу, господар

заб...равскат...ртину і разом із натруш...ими зернами клав на віз. Удома їство

давали тваринам, щоб добре росли.

(З журналу)

8. Розподільно- вибірковий диктант.

Випишіть у два стовпчики: 1) якісні прикметники; 2) відносні

прикметники.

Упродовж віків формувалася цілісна система художнього творення та

образно-структурного вирішення головних уборів. Тісно пов'язані з зачісками

та ансамблем одягу, вони виражали вікові й соціальні категорії, родинний статус

жінки тощо.

Здавна на Поділлі дівчата ходили з неприкритою головою, носили довге,

розпущене на плечах волосся з проділом. Про це згадують численні описи

іноземних мадрівників, що подорожували Поділлям. (З журналу)

9. Назвіть слова й словосполучення, які позначають славні, тривожні

сторінкинашої історії. Чи можна цей текст віднести до публіцистичного

стилю?Визначте типи підрядного зв'язку у підкреслених

словосполученнях. Визначте повнозначні частини мови.

Про походження Марусі Богуславки говорить її ім'я. Жила колись у

містіБогуславі всім'ї священникаукраїнська дівчина. Налетіли хмарою татари і

захопили її в полон. Подолала вона тяжкий шлях від рідного міста до Криму,

пережила весь жах невільницького торгу і була продана у Туреччину. Можна

припустити, що вона — жінка турецького паші і що паша довірив їй ключі від

тюрми-темниці, в якій ЗО років мучилися 700 українських невольників.

(О. Апанович)

11

10. Випишіть окремо двоскладні й односкладні речення. Укажіть

граматичнуоснову в кожному реченні і визначте, якими частинами мови

виражені головні члени. Чим би ви пояснили, що для дітей готували різні

колиски? Чи пов'язано це з якістю деревини, з народною символікою?

Назвіть антоніми.

Колиску вішають на рівні грудей матері, що слугують своєрідним

природним барометром. Коли у груди холодно, колиску піднімають вище

грудей, якщо гаряче — опускають нижче. Для слабенької доньки готують

калинову колиску, для бадьорої, здорової з ясена чи верби. Маленьких,

неспокійних хлопчиків кладуть в колиску з тополі. Здорової, спокійної вдачі —

з дуба, явора.

Матрацики набивають соломою, під подушку кладуть квіт м'яти, чебрецю,

материнки, деревію, сухоцвіту.

(О. Кириченко)

12

УКРАЇНСЬКА МОВА ТА ІСТОРІЯ

ТЕКСТУАЛЬНІ ДИКТАНТИЗгадаймо праведних гетьманів

Минає п'ять століть, як у хроніках, літописах, державних документах, у

піснях і думах закарбовується й розвивається історична панорама однієї з

найгероїчніших і найдемократичніших сторінок світової історії — Запорізької

Січі, козацького війська, які утворювали державу.

Коли ж викинути з української історії трьохсотлітній літопис козацького

війська, забути наших гетьманів, то доля України зникне з політичної карти

народів світу. Ми матимемо лише безнаціональних покірних кріпаків і німих

рабів. Нас зневажатимуть і закидатимуть нам, що ми не спромоглися мати своєї

держави і зараховуватимуть до неповноцінних народів. Тим часом уже давно

великі наукові світила обгрунтовано й справедливо визначили суспільний лад

Запорізької Січі як християнську демократичну республіку. Українськаі світова

література створили Запорізькій Січі, козацькому військові, національним

героям неповторний духовний пам'ятник, бо в усі часи слово «козак» означало

вільну людину, було протилежним до поняття «кріпак», «раб», «невільник».

Запорізька Січ до останніх днів

свого існування, тобто до 1775 року,

залишалась островом волі українців

серед феодально-кріпосницького

океану самодержавної Росії.

Завдання: випишіть складнопідрядні речення, укажіть їх вид та речення з однорідними членами речення.

13

Гетьман Богдан Хмельницький

Богдан Хмельницький був сином українського шляхтича Михайла, що

був урядником умісті Чигирині й недалеко під

Чигирином мав невеликий хутір Суботів. Замолоду

вчився Богдан у школах у Києві, в Ярославлі та у

Львові, а потім скоро вступив до козацького війська.

Вже з молоду з'ясувалося, що з нього буде хоробрий і

відважний козак-лицар та розумний вождь. Як

козацький старшина він брав участь у численних

битвах з турками, а в битвах під Цецорою (1620 року)

боровся поруч свого батька. Батько загинув у тій

битві, а молодий Богдан потрапив у турецьку неволю, де пробув два роки. У

неволі навчився він турецької й татарської мови та пізнав турецькі звичаї, а це в

пізнішому житті йому не раз дуже пригодилося.

Вийшовши з неволі, став сотником козацького війська, і його знали

запорожці як відважного й розумного чоловіка. Після козацького повстання

1638 року, що не вдалося, Хмельницький жив постійно в Чигирині або в своїм

хуторі Суботові, що одержав по батькові. Та чигиринський староста й урядники

не довіряли йому й боялися тримати його коло себе. Отже, часто висилали його

з козаками у степи, побивати татарські загони. Найбільше зненавидів Богдана

чигиринський підстароста Чаплінський. Коли одного разу, уже в 1647 році,

Хмельницький рушив з сотнею козаків у степ, Чаплінський напав зі своїми

гайдуками на Суботів, обграбував цілий хутір і побив наймолодшого синка

Хмельницького так важко, що хлопець незабаром умер. Хмельницкий подав на

Чаплинського до суду, але суд розсудив справу несправедливо. Тоді Богдан

поїхав на скаргу аж до польського короляВолодислава IV у Варшаву, та король

сказав, що й він сам безсилий проти шляхти.

Завдання:

- випишіть складнопідрядні речення, укажіть їх вид;

- випишіть речення ускладнене дієприслівниковим зворотом.

14

Богдан Хмельницький

Богдан Хмельницький, сотник чигиринський, сидів на скелі над Дніпром і

співав журливу пісню. Він не пам'ятав, чи чув її від сліпих кобзарів, чи сам

склав, коли сидів довгі дні і ночі в турецькій неволі. Скільки пісень, скільки

дум переспівав він там на самоті, згадуючи рідну Україну! Буряне і неспокійне

життя випало йому, як і кожному, хто страждає, боровся за рідну землю, за

рідний народ.

Бо були то роки одчайдушної боротьби поневоленого народу за свої

права, за свою батьківщину проти польських шляхетських загарбників, проти

нападів татар і турків.

У бурях і грозах минули юнацькі роки

Богдана.

Батько його, Михайло Хмельницький,

служив у магнатів Жолкєвських, а потім у

Даниловичів. Богдан народився у Переяславі

десь близько 1595 року. Батько вирішив дати

синові добру освіту і віддав учитися в

єзуїтську колегію.

Богдан добре вчив курс наук, що там

викладали, оволодів польською мовою, латиною.

Деякі сини українського панства, спокушені тим, що католики мають усі

права і всі блага життя, переходити в католицтво. Але як не обплітати тонкими

сітями учителів - єзуїти молодого Хмельницького, він лишився вірним сином

України, який добре пізнав душу польських панів. І вже не могли вони його

нічим ні спокусити, ні обманути.

Завдання:

- випишіть складнопідрядні речення, укажіть їх вид;

- випишіть власні назви.

15

ІСТОРИЧНИЙ ДІЯЧ ІВАН МАЗЕПА

Мазепа народився в Мазепинцях, на шляхетськім хуторі Київщини,

недалеко Білої Церкви, який польський король Зигмонт Август надав у 1592 р.

шляхтичеві Михайлові - Колєдинському зі славного роду Курчів.

Батько Мазепи займав визначну посаду в окрузі Білої Церкви; його мати

походила теж із великої української рідні Мокевських. Вони мали двоє дітей:

доньку Олесю й сина Івана, майбутнього гетьмана.

Дата народження Мазепи непевна, здогадуємося, що це приблизно

1640рік.

Щодо його дитячих літ, то теж мусимо задовольнитися здогадами.

Зате уявою можемо легко змалювати собі ту наскрізь епічну атмосферу, в

якій він зростав у добі невпинних боїв козаків із Польщею. Ще змалку мусив

він навчатися їздити верхи, володіти шаблюкою та засвоїти собі всі ті військові

вправи, які напевно вабили нащадка козаків. А при цьому він не занедбував

своєї освіти. Адже належав до інтелігентної рідні, де наука була завжди в

пошані . вплив його мами, Марії, що була жінкою освіченою, сміливою й

свідомою патріоткою, заважив на ньому, й був це єдиний вплив, до якого

признавалася така таємна й незбагненна індивідуальність. Мати вислала його

на студії до Києва, де тодішні школи були славні на весь європейський Схід.

Вчили там професори, що кінчали свої студії на Заході, а заснував їх київський

митрополит Петро Могила, давній учень Єзуїтської Колегії „Ля Флєш", звідки

запозичив методи навчання.

Завдання:- випишіть складнопідрядні речення, укажіть їх вид;

- виписати власні назви.

16

ГЕТЬМАН ІВАН МАЗЕПА

Іван Мазепа народився 20 березня 1632 року в

Мазепинцях на Київщині. Походив зі старого

українського роду Мазепів і вже його прадіди й

діди служили в козацькім війську. Один з них,

Федір Мазепа, воював разом з Наливайком проти

Польщі, з ним потрапив у полон і його скарали

смертю у Варшаві разом з Наливайком в 1597 році.

Батько Мазепи, Степан, був урядником у Білій

Церкві, а що сам був розумний та освічений

чоловік, то і свого сина Івана виховав освіченою людиною.

Мати Мазепи називалася Марія Магдалина з роду Мокієвських,— і була

потім ігуменею (начальницею) жіночого монастиря в Києві. Спершу вчився

Іван дома і вже, маючи дванадцять літ, складав вірші латинською мовою (тоді

це було в звичаю). Згодом учився в Полоцьку у вищій школі, і маючи 16 літ,

пішов на Січ учитися воєнного ремесла. Служив при козацькому війську за

Хмельницького в 1648 році й тоді, будучи ще хлопцем, хоробро бився не в

одній битві. За хоробрість і розум полюбили його всі козаки, а гетьман

Хмельницький радив його батькові послати Івана ще в високі школи за

границею. Іван вчився в Голландії, а потім довгий час був на дворі польського

короля Яна-Казимира.

Іван Мазепа, ставши гетьманом, почав щиро думати над тим, щоб

визволити Україну з-під залежності всіх сусідів. Але мусив поступати дуже

обережно, бо тоді (від 1682 до 1725 р.) панував у Росії цар Петро І, дуже лютий

тиран; він бажав з'єднати Україну з Росією й хоч до якогось часу ще терпів на

Україні окремого гетьмана, але сильно обмежував права гетьмана й козацтва і

всієї України.(А.Лотоцький)

Завдання:- випишіть речення з уточнюючими елементами;- випишіть складнопідрядні речення, укажіть їх вид.

17

ГЕТЬМАН ПЕТРО КОНАШЕВИЧ-САГАЙДАЧНИЙ

Гетьман Петро Конашевич-

Сагайдачний — це одна з тих світлих

постатей, на якій відпочиває погляд

історика і образ якої назавжди

залишається у народній пам'яті.

З огляду на усе це особистість

Сагайдачного непересічна, видатна і

велична.

Крім того, йому був притаманний

великий дипломатичний такт, завдяки

якому, не оголюючи свого меча, він зумів

домогтися у поляків таких результатів

для блага свого народу, про які жоден

український гетьман ні до нього, ні після

нього не смів і мріяти.

Сагайдачний любив свою рідну українську мову і розмовляв нею, але

знав і шанував й інші слов'янські мови, доказом чого служать численні листи,

що залишилися після нього. Особливо Сагайдачний турбувався про народну

освіту і влаштування народних шкіл. Для цього він не шкодував ні часу, ні

зусиль, ні коштів, даючи прийдешнім поколінням щодо цього безсмертний

приклад.

Сагайдачний не залишив поза увагою і тих, хто проливав свою кров за

віру, вітчизну і народ.

Сагайдачний, людина широкого розуму, добре розумів головні проблеми

політичного, економічного, релігійного, освітянського та станового життя своєї

епохи, і не лише у себе вдома в Україні, а і з суміжних державах.

Чудово володіючи шаблею і пером, Сагайдачний на обидва боки боровся

з ворогами своєї вітчизни. Він розширив козацьку територію і збільшив

18

чисельність козацького війська до небачених доти розмірів, перетворив

козацьку справу із станової в загальнонародну. Сагайдачний заклав міцні

підвалини для подальшого існування українського козацтва. Гетьман Богдан

Хмельницький лише продовжив справу Сагайдачного, хоч і не володів тим

чудовим тактом, яким відзначався Сагайдачний.

ГЕТЬМАН ПЕТРО КОНАШЕВИЧ-САГАЙДАЧНИЙ

Петро Конашевич Сагайдачний

був за походженням шляхтич із

Самбірського повіту в Галичині.

Здібного хлопця батько віддав для

навчання до Острозької академії, де

він навчався 8 років. Потім працював

чиновником суду.

Наприкінці XIV - початку XVII

ст. Сагайдачний став запорозьким

козаком. На Запорожжі виявилися

його найкращі якості: сміливість,

військові та адміністративні здібності,

розсудливість, висока культура. Він

був організатором морських походів у

межі Кримського ханства й Османської імперії, зокрема походів на Очаків,

Перекоп, Синоп і Кафу.

Сагайдачний обирався обозним, кошовим отаманом. А невдовзі великий

авторитет, військове уміння, вдача в походах надали йому змогу стати

гетьманом. Це сталося у 1616 році

Період гетьманування П.Сагайдачного був дуже складним. Одним із

перших наочних результатів його діяльності було наведення дисципліни в

козацькому середовищі. Окремі козацькі загони він зумів перетворити на

військо з суровою дисципліною.

19

Польща під тиском турків намагалася припинити кримсько-турецькі

походи козаків, значно обмежить козацький реєстр, але здійснити цього їй не

вдалося. А незабаром козаки знову стали в пригоді Польщі. У 1618 р. король

Сигізмунд III віддав наказ реєстровим козакам гетьмана Сагайдачного йти на

виручку королевичу Владиславові, який у поході на Москву опинився %

скрутному становищі. Погодившись, Сагайдачний одразу ж поставив свою

вимогу, а саме: розширити права українського народу і припинити утиски

православних. 20-тисячне козацьке військо П. Сагайдачного взяло Путивль,

Лівни, Єлець, Шацьк і, підступивши до Москви з'єдналися з військом

королевича. Гетьман став біля Арбатських воріт проте Москву не штурмував.

Повернувши на Калугу, козаки пішли на Київ.

Завдання:- випишіть складнопідрядні речення, укажіть їх вид;

- випишіть власні назви.

20

УКРАЇНСЬКА МОВА І МАТЕМАТИКА ТА ФІЗИКА

1. Словниковий диктант.

Визначте, з якої мови запозичено слова. З'ясуйте їх лексичне значення.

Поставте наголос. Складіть шість речень, ввівши в них подані

іншомовні слова (на вибір). Зробіть синтаксичний розбір цих речень.

Аналіз, атмосфера, атом, горизонт, графік, диск, електрика, епідіаскоп,

магніт, термометр, акумулятор, вентилятор, градус, дистиляція, екватор,

конденсація, мінус, плюс, радіація, секунда, температура, шкала, клапан,

колба, компас, лінза, ракета, штатив, блок, контейнер, лазер, ліфт, прожектор,

батерея, бінокль, дережабль, екран, ізолятор, лупа, фільтр, флюгер, шлюз.

2. Визначити стиль тексту. Виділіть слова-терміни. З'ясуйте, з яких мов

запозиченіслова іншомовного походження. Поясніть вживання великої

букви. Запишіть числівники словами. Зробіть синтаксичний розбір

другого речення.

Риб'ячі електростанції.

У водах Середземного і Червоного морів, Індійського і Тихого океанів

живе електричний скат — торпеда. Ця риба, завдовжки від ЗО см до 2 м, дає

досить сильний електричний струм ( 35 вольт і більше ), який захищає її від

ворогів. Електрична енергія торпеди акумулюється в особливих органах — "

електричних батареях ".

Дрібні електричні скати водяться й у нас —у Чорному морі та в

Керченській протоці. Тут їх називають морськими лисицями. Проте їхні

електричні органи такі слабкі, що неспроможні вбити здобич або відігнати

хижака. Електрику, мабуть, вони використовують тільки як засіб сигналізації.

21

3. Словниковий диктант.

Підкресліть у словах орфограми, поясніть їх правилом. Складіть 5 -б

речень з даними словами (на вибір), зробіть їх синтаксичний розбір.

Акустика, вентиль, бінокль, дизель, дифузія, зеніт, лабіринт,

кібернетика, кінескоп, цикл, фізика, антена, апаратура, грам, маса, процес,

альфа-проміння, блок-схема, блок-контакт, вакуум-насос, кілограм-сила,

газовбирач, гідростанція, гідротурбіна, радіозв'язок, радіопередавач,

мікрофотознімок, аеророзпилювач, телебачення, фотоапарат, фотоелемент

4. Словниковий диктант.

Поясніть правопис слів. Вкажіть спосіб їх творення. Розберіть слова

за будовою.

Антипротон, антиречовина, антитіло, античастинка, надзорі,

надпровідність, надструм, надтиск, надгалактика, негнучкість, непрозорість,

непровідність, підоболонка, підстанція, регенератор, рекомбінація,

реконструкція, ультразвук, ультрафільтр, ультрамікрон, амперметр, вольтметр,

рентгенолог, кулонметр, мілікюрі.

5. Вибірковий диктант.

Випишіть запозичені слова з інших мов, слова - терміни та терміни

сполучення.

За якими ознаками ви їх розпізнаєте? Вкажіть слова іншомовного

походження, які стали загальновживаними; слова іншомовного

походження, які ще не набули значного поширення. Поясніть їх правопис.

У центрі Каракумів кілька років безвідмовно працює перша у світі

наземна СЕС (сонячна електростанція). Потужність її зовсім невелика —усього

22

пів кіловата. Та вона дає змогу підняти за день із двадцятиметрової глибини

понад двадцять кубометрів солоної води. Уявляєте собі, як діє ця станція?

Сонячне проміння вловлюється дзеркалами - концентраторами, у фокусі яких

розташована фотобатарея, що генерує струм. Ним живиться двигун

водопідйомника. Дзеркала разом із фотобатареєю, подібно до головки

соняшника, автоматично стежать за небесним світилом, знаходять його після

проходження хмар, а вранці з першими сонячними променями повертаються на

схід.

Піднята з глибин солона вода надходить у сонячний опріснювач —

забетоновані лотки, покриті похило розташованим склом. Проміння крізь скло

нагріває воду, яка випаровується і, конденсуючись на ньому, стікає в приймач.

Одержану дистильовану воду змішують із розсолом. Ось таким способом

забезпечують питвом дві тисячі знаменитих каракумських овець.

6. Запишіть текст, підкресліть другорядні члени речення. З'ясуйте їхнє

смисловенавантаження, поясніть їхнє морфологічне вираження. Випишіть

просте ускладнене речення, зробіть синтаксичний його розбір. Перше

речення запишітьфонетичною транскрипцією. Визначте стильову

приналежність тексту.

Сонячне світло — найбільш потужне й найменш опановане людиною

джерело енергії. Практично вся енергія, за винятком енергії ядра, проходить від

світлових променів. Всі види палива на планеті були створені зеленими

рослинами за допомогою сонячної енергії мільйони років тому. Енергію, яку

одержує людина при споживанні їжі, також постачають рослини, адже кормом

тварин є рослини. А вони самі виробляють органічні речовини, безпосередньо

вловлюючи й зв'язуючи променисту енергію. Цей процес зветься фотосинтезом.

7. Спишіть текст. Зробіть морфологічний розбір службових частин мови.

Зробіть синтаксичний розбір речень другого абзацу. Зробіть фонетичний

23

аналіз виділених слів.

Чи жив Піфагор?

При імені Піфагора будь-хто, очевидно, перш за все, представляє собі його

знамениту теорему, згідно з якою сума квадратів катетів прямокутного

трикутника дорівнює квадрату гіпотенузи. Чи відкрив Піфагор щось інше, крім

цієї теореми, — знає небагато, однак про належність теореми, саме Піфагорові,

знають усі.

Та ось що найбільш дивне — ми навіть не можемо з усією упевненістю

сказати, чи жив насправді на світі Піфагор. Про нього розповідають стільки

небилиць, що тільки наївна людина згодиться прийняти їх усіх на віру...

Ми знаємо лише, що в VI столітті до н.е. в Давній Греції існувала велика

філософсько - математична школа, послідовників якої називали

піфагорійцями...

( За М. Кованцовим )

8. Словниковий диктант. Поясніть лексичне значення слів. Люди

якої професії найчастіше їх вживають? Поставте наголос, поясніть

правопис.

Аксіома, геометрія, математика, бісектриса, рівнобедрений трикутник,

тетраедр, вектор, медіана, периметр, паралелограм, трапеція, хорда, симетрія,

абсциса, перпендикуляр, інтервал, паралельність, стереометрія, координати,

піраміда, многогранник, циліндр, сфера, еліпс, тригонометрія, півплощина,

логарифм, вертикальність, суміжність, теорема Фалеса, проекція, катет, мінута,

синус, косинус, арктангенс, арккотангенс, діагональ, арифметика, прогресія,

діаметр, множення.

9. Спишіть розповідь про народження радіо. Назвіть, які три століття

згадуютьсяв тесті. Напишіть 4-5 складних слів, в яких би першою

частиною було слово радіо.Складіть з ними речення. Уявіть собі, що не

було б радіо... Спробуйте пояснити,що б сталося.

24

Про час появи слова радіо так одразу сказати важко. Воно походить з

латинської мови: тамбуло словорадіус - " промінь ". Кажуть, що вперше у

насвоно з'явилось у підручнику з математики 1720року. Як термін іншої науки

— фізики — слово радіо вперше вжили у 1890році. Як назва побутового

радіоприймача слово радіо почало вживатися у 20-30-ті роки нашого століття.

(За А. Коваль)

10. Вибірково - розподільний диктант.

Розподіліть на групи іменники, що вживаються: а) однині і множині;

б) тільки в однині. Установіть їх рід, поясніть правопис.

Словаземлеробство, будівництво, розвиток розберіть за будовою. Визначте

стиль тексту, дайте заголовок.

Геометрія — слово грецьке. Воно походить від слів "гео" — земля і

"метрео" — виміряю і, таким чином, означає пземле мір ствоп. Геометрія як

наука зародилася ще в Древньому Єгипті. Тоді це було вчення про практичне

вимірювання земельних наділів. Розвиток землеробства, будівництва, ремесел і

торгівлі потребувало вміння вимірювати площі і місткості предметів, які мали

форму різних геометричних фігур, а також знання властивостей цих фігур.

Подальший розвиток геометрія одержала в працях вчених Древньої Греції.

Знання, накопичені напротязі століть, були систематизовані. Геометрія

сформувалась як наука про властивості різних геометричних фігур. Результатом

була робота Евкліда "Початки", створена близько 2300 років тому. Ця робота

збереглась до нашого часу.

(За Е.Р. Нурком)

25

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Бандура О.М. Міжпредметні зв'язки у процесі вивчення української

літератури: Посібник для викладачів. – К.: Радянська школа, 1984. – С.19.

2. Біляєв О. Інтегровані уроки рідної мови // Дивослово. – 2003. – № 5.

– С. 36 - 38.

3. Лобанчук О.А. Види художньої діяльності у структурі

інтегрованого уроку //Українська мова і література в школі. – 2006. – №6. –

С.10-17.

4. Павелко М.С. Математика і гуманітарні науки // Математика

(Перше вересня). – 1999. - № 46. – С.4-7; 2000. - №1. – С.7-8.

5. Пентилюк М. Міжпредметні зв’язки на уроках мови // Українська

мова і література в школі. – 1987. – № 5.

6. Соколовська І. Міжпредметні зв’язки: Реалізація міжпредметних

зв’язків у процесі формування поняття простору елементарних подій // Сільська

школа України. – 2002. - №26. – С.21-22.

7. Тевлін Б.Л. Методика реалізації міжпредметних зв’язків у школі //

Директор школи (Перше вересня). – 1998. - №25. – С.4-5.

8. Удовиченко Л.М. Забезпечення ґрунтовної літературної освіти в

умовах інтегрованого навчання // Українська мова і література в школі. – 2000.

- №6. – С.36-37.

9. Яценко Т. Здійснюючи міжпредметні зв’язки: Інтегруючі таблиці з

курсу української літератури. 10-11 класи // Українська мова й література в сер.

шк.., гімназіях и ліцеях. – 2001. - №6. – С.75-83.

26

ЗМІСТ

Передмова…….................................................................................................. 5

Українська мова і література………………………………………………… 8

Тлумачний словник………………………………………………………….. 14

Українська мова і народознавство…………………………………….......... 15

Українська мова та історія………………………………………………….. 20

Українська мова і математика та фізика………………………………........ 28

Використана література……………………………………………………… 33

27

28

29