Христос Воскрес!

№ 4 (144) квітень 2011 виходить з 1 вересня 1995 року

Директор ІМПО УБС НБУ Тетяна Гірченко стала пере-можцем конкурсу «Пані Банкір – 2011».

6 стор.

Газета в газеті до 20-ї річниці Незалежності України.9–12 стор.

Звіт з олімпіади з банківської справи та ХІ Всеукраїнської конференції аспірантів і студентів.

13–17 стор.

У «Будиночок душі» запрошує студентський капелан.18–19 стор.

Інтерв’ю з директором інституту Миколою Вознюком.2–4 стор.

2 №4(144)квітень2011

інтерв’ю з директором

– Миколо Андрійовичу, за стільки років співпраці з ЛІБС УБС НБУ Ви відчуваєте, що очолили інститут, який для Вас став рідним уже давно?

– Рідним мені інститут уже є бага-то років. Перше ознайомлення з ним відбулося в 1990-х роках, коли Тамара Степанівна Смовженко презентувала нам, банкірам, корпус на вул. Січових Стрільців, 11, потім – на вул. Коперника, 14 (на той час це був технікум), а наповну я це відчув, коли почав читати тут лек-ції студентам. З тих днів почалася наша співпраця, моє поступове знайомство з викладачами.

Так, з 2000 року я викладаю в ЛІБС «Банківський менеджмент», зараз беру участь у розробленні методичного забез-печення цієї дисципліни, керую диплом-ними магістерськими роботами, є голо-вою ДЕКу. Уже восьмий рік працюю доцентом кафедри банківської спра-ви, розпочав роботу над докторською ди сертацією. Тож на моїх очах відбувалась еволюція: технікум – коледж – інститут. Тому для мене це набагато глибше, ніж дата призначення на посаду директора ЛІБСу.

– Продовжуючи цю тему, скажіть, будь ласка, які нововведення плануєте проводити в нашому виші?

– За тих досягнень, що має навчаль-ний заклад, треба проводити ті заходи, які б сприяли збереженню того, що вже є напрацьованим, і відповідно, розвива-ти матеріально-технічну базу, престиж і репутацію не лише нашого вишу, а й спе-ціальностей, які в нас викладають.

Якщо деталізувати, то я сконцентру-вав би увагу на елементах корпоративної студентської культури, а саме одягу: щоб наші студенти вирізнялися серед інших.

Повинен бути бренд. От у медиків це, до прикладу, білі халати. Звичайно, ця ідея – не просте задоволення, але, я наголо-шую, елементи повинні бути присутні. Пропоную повернутися до змінного взуття, адже на конкурентному ринку це звучало, як: «той інститут, де є можли-вість змінити взуття», а для батьків – це плюс, адже вони відчували, що є догляд, турбота, що це елемент етики, порядку, культури, вихованості. Батьки з легкіс-тю віддавали своїх дітей у такий ВНЗ на навчання. Інститут має всі можливості для цього, у нас діють прекрасні гарде-роби. Ми від цього трохи відійшли, тому мені видається, що ми щось втратили. Також можна було б завести якісь значки чи бейджики… Діючий у нашому інсти-туті пропускний режим зараз намагає-мося з хаотичного перевести в логічний стан організації навчального процесу, контролю за ним і використанням робо-чого часу всіма працівниками вишу.

Друга програма дій – це якість навчального процесу. Адже ми – освіт-ній заклад, для нас приємно бути кра-щими в спорті, художній самодіяльності, але якщо ми будемо погано вчитися, то це все не компенсуємо в майбутньому. Тому якщо на основному етапі студента – навчанні не буде належної якості і стан-дартів навчання, то ми будемо втрачати, втрачати в середовищі, де нас чекають.

Із власної практики зазначу, що коли одночасно на практику в банки прихо-дять студенти з нашого інституту та інших економічних ВНЗ Львова, на очах відбувається порівняння навичок і знань. Тому, окрім якісного викладацького процесу, важливими є робота староста-ту, куратора, робота в деканатах. Тобто навчальний процес є найголовнішим.

Можливо, буде зміна функцій корпу-сів, бо ми зараз переживаємо процес фор-мування бюджету для розвитку, уже кіль-ка років плануємо зробити на вул. Січових Стрільців, 14, серйозні ремонтні роботи (фактично реконструкцію). Можливо, головний корпус ми зробимо суто адмі-ністративним, а навчальний процес скон-центруємо в другому і третьому корпусах. Таким чином, вдасться скоротити час на перехід із одного корпусу в інший, щоб в одному корпусі проводився весь навчаль-ний день. Щоб не було такого, що вийшло 20 чоловік з одного корпусу, а в інший прийшло 15.

– Миколо Андрійовичу, можливо, Ви маєте на меті запропонувати нововведен-ня щодо вступної кампанії? Наприклад, проведення деканами співбесід, це також можна зробити нашою «фішкою», щоб відійти від того «рейтингування», бо ми приймаємо не дітей, а рейтинги (цифри)…

– Щоб відбір був якіснішим, звичай-но, треба працювати вже і зараз. Ми бачимо, що в цій вступній кампанії буде ймовірний дефіцит абітурієнтів у цілій державі. Відповідно, треба шукати інші джерела набору наших абітурієнтів. Сьогодні ми знаходимо нові навчальні заклади, проводимо зустрічі з директо-ратом шкіл Львова, Мостиського району, Промислового ко леджу з Волині.

Микола Андрійович Вознюк:«Тішуся з успіхів моїх колег і студентів, живу за правилом: твори добро іншим»

Редколегія газети «Банк’О» зустрілася з директором ЛІБС УБС НБУ Миколою Андрійовичем ВОЗНЮКОМ. Він люб’язно погодився відповісти на наші запитан­ня в студентському кафе «Оаза» в неформальній обстановці. Скажу відверто: ми неймовірно переживали. Але з перших слів Микола Андрійович вразив нас своєю простотою і відвертістю. Упевнено відповідав на кожне запитання, усміхався, жартував, але водночас досить серйозно говорив про проблеми і плани на майбутнє. Ми мали можливість поставити запитання не лише професійного, а й особистого характеру. Розмова вийшла цікавою.

З онукою.Захід «Розмалюй свою писанку»

№4(144)квітень2011 3

у світі директорату

Ми є учасниками навчально-виробни-чого комплексу «Західбанкосвіта», тому співпрацюємо з багатьма школами. Але з коледжу приймати абітурієнтів – прос-тіше, бо там уже сформовані студенти, відповідальні, самостійні, які вміють працювати в колективі. Далі продовжуємо співпрацю з нашим економічним ліцеєм (до речі, половина членів редколегії – саме випускники ЛЕЛу. – Автор).

– Скажіть, чи важко Вам було пере-йти від керування фінансовою установою до керування навчальним закладом?

– Легко! Коли знаєш, куди йдеш, то завжди легко. Є колектив, але є й новизна. Я також учуся, мені дуже цікаво!

– А чи є у Вас певні вимоги до колег?– Ефективно використовувати робо-

чий час, самодисципліна, а найбільше мене тішить успіх інших, дуже приємно, коли в когось щось відбувається, хтось чогось досягає, є чиїсь перемоги.

– А що стосується рис людини, які Ви цінуєте? Що для Вас є важливим?Якому студентові підете назустріч?

– Щирість, правдивість, компроміс-ність, послідовність, відданість роботі. Що стосується студентів, то для мене го-ловним критерієм є те, як він навчається. Адже перше питання, яке мені в дитин-

стві, у пору студентства, ставили в гос-тях було: «Як ти вчишся?» Заліковка – це портрет молодої людини, з яким вона йде життям. Це як дзеркало, яке відображає досягнення. Важливими є правила пове-дінки студента, працює він над собою чи ні, як адаптується до цього життя, кре-ативність. Завжди батьки критикують дітей, але якщо це відбувається в здоро-вому руслі, то компроміс знайдеться.

– А що про себе, як про студента, можете сказати? Що можете веселого згадати?

– Я був хорошим студентом… Зокрема, оцінюю себе за навчанням – як склав сесію. Якщо була хоча б одна «чет-вірка» – для мене була проблема сказати про це вдома. Була доволі висока план-ка. Я бачив батьків раз на півроку, писав листи, адже на той час не було ані мобіль-них телефонів, ані електронної пошти. Раз на тиждень телефонував мамі з перего-ворного пункту, де вистоював довжелезні черги. Дві-три хвилини розмови з батька-ми – це звіт про оцінки, екзамени.

Тому я закінчив і школу, і інститут на «відмінно», з навчанням проблем не було, мені подобалося вчитися. Я міг встигати і в навчанні, і з громадським навантаженням, і брав участь у багатьох

студентських заходах. До речі, ми вчилися і в суботу. Я встигав усе: і в театр, і на дис-котеку, також підпрацьовував. Стипендія завжди була, ще батьки допомагали, трохи щось заробив, загалом це стано-вило 150 тодішніх рублів, на які можна було добре жити, це було дещо більше, ніж отримували інженери. Я коли на роботу прийшов, заробітна плата в мене була 140 рублів…

Весело було, бо ми жили самостійно, без опіки, у гуртожитку. Було чергуван-ня щодо купівлі продуктів на вечерю, прибирання кімнати. Одного разу наша кімната стала чемпіоном інституту в конкурсі «Краща кімната». Ми тим дуже тішилися. Ще любили влаштовувати внут-рішні вечірки. Популярними були на той час гурти «Smoking», «Beatles», ми дуже любили співати їхні пісні. Влаштовували «дикі концерти» – одна частина студен-тів «виступає» на балконі, точніше імітує виступ групи, а інші були публікою.

– Які враження у Вас викликають сту-денти банківського інституту?

– Скрізь потрібно бачити позитив. Він є, та його треба розвивати. Є поле для діяльності, треба трохи підвищити вимо-ги, щоб і викладач якісно виконував свою роботу, і студент був наполегливий.

Перша участь у випуску магістріву статусі директора ЛІБС УБС НБУ

4 №4(144)квітень2011

наші досягнення

Романа Гуменюка (301-Ф), Ірину Янішевську (504-БСм) за І місце в Міжвузівській науко-вій конференції студентів та молодих учених «Ефективна монетарна політика як необ-хідна умова стабільного роз-витку банківської системи» (29-30.03.2011, м. Тернопіль);

Марту Зварич (202-ФК) і Соломію Марко (202-ФК) та їхнього наукового керівни-ка Л. Б. Сіверську за І місце в V Міжнародній молодіжній науково-практичній конферен-ції «Научный потенциал моло-дежи – будущему Беларуси» (31.03.2011 р., м. Пінськ, Білорусь);

Н а т а л і ю П е т р и ш а к (504-БСм), Уляну Коваль (504-БСм), Христину Воробець (506-БСм) та Ірину Гасюк (202-ФК) за ІІ місця на під-сумковій науково-практичній конференції за результатами

І етапу Всеукраїнського кон-курсу студентських наукових робіт за напрямом «Маркетинг, управління персоналом та еко-номіка праці» (м. Донецьк);

Олександра Цяпу (301-ЕК) за ІІ місце в підсумковій науково-практичній конфе-ренції за результатами І етапу Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт за напрямом «Кількісні мето-ди в економіці (статистика, економіко-математичне моде-лювання)» (28–30.03.2011, м. Київ).

Останнє досягнення: пере-можцем Всеукраїнського конкурсу студентських нау-кових робіт зі спеціальності «Банківська справа», що від-бувся в Харківському інституті банківської справи УБС НБУ 7 квітня 2011 року, стала сту-дентка ЛІБС УБС НБУ Тетяна Вантух (Диплом І ступеня).

Вітаємо студентів ЛІБСу, які завоювали призові нагороди в різноманітних конференціях:

Дуже добре, що ми себе критикуємо, бо бачимо, над чим варто попрацювати.

– Чи Ви вважаєте, що спеціальність «Управління персоналом» є актуальною нині?

– Так, дуже актуальна. І ось чому. Десь у середньому кожних 5–7 років відбува-ється зміна пріоритетності спеціалізації банкірів. У 1990-х роках був дефіцит кла-сичного операційного працівника, адже зростали банки, які потребували таких кадрів. Тепер гостро постає проблема – банківська система вимагає, зокрема інвестори, банківських працівників, які можуть управляти персоналом, проце-сами. Це складний предмет, він не може бути масовим.

– Особисто Вам, що в житті прино-сить радість? Чи є хобі?

– Я тішуся від успіхів інших. Ви мені подобаєтеся, бо знаєте, що робите. Радію,

коли мої колеги досягають певних вер-шин, мої колеги. Дуже приємно, коли ти йдеш містом, а до тебе вітаються, а ти інколи й не впізнаєш, але то справді щиро.

Хобі такого чіткого нема… Хоча… От люблю побувати на природі в тиші – під-корити вершину чи зайти в густий ліс, мрію скупатися в океані, побачити вул-кан, льодовик.

– Як Ви ставитеся до спорту?– Люблю спортивні заходи, стараюся

за ними слідкувати. Свого часу займався волейболом. Люблю робити зранку заряд-ку, прийняти контрастний душ. Босим люблю ходити, коли стає тепло – усім раджу по росі походити!

– Рецепт успіху від М. А. Вознюка.– Твори добро іншим! Три слова. А моє

кредо: «Життя – це рух». – І наостанок, наближаються

Великодні свята. Користуючись момен-

том, хочемо запросити Вас до участі в проекті «Тиждень вишиванки», який від-будеться одразу після свят. Що бажаєте напередодні Воскресіння Христового сту-дентам, викладачам, колегам?

– Ми вже проводили таку акцію в банку з вашої ініціативи. Нема питань! Я вишиванку пропагую вдома. Ми одя-гаємося так на родинні свята – на Різдво, Великдень. У мене колись не було виши-ванки, але вона завжди була і є в моїй душі. Усім бажаю світлих свят, щоб роди-ни і домівки наповнювалися добром. Дуже тішуся, що наступної суботи мені випаде можливість закоптити ковбаску, люблю все робити сам.

Розмову записалаОльга ЧЕПІЛЬ.

P. S. Редколегія висловлює щиру подя-ку Миколі Андрійовичу Вознюку за те, що знайшов час, аби поспілкуватися з нами!

Бажаємо творчої наснаги, наукових досягнень, безтурботно-го студентського життя і вдало реалізувати себе в майбутньому!

№4(144)квітень2011 5

коротко про

Університет банківської справи НБУ розпочав експери-мент щодо розширення впровадження дистанційної

форми навчання у виші, зокрема – його інститутах. Від-повідно до розпорядження ректора УБС НБУ від 2 березня щодо поширення дистанційного навчання в Університеті екзаменаційно-залікові сесії студентів екстернатної форми навчання проходять у селекторному режимі (для студен-тів, які проживають у м. Києві та Київській області).

До слова, на екстернаті сесії проходять один раз на квар-тал згідно з індивідуальним навчальним графіком студента. Настановчі лекції викладачі читають також у селекторному режимі (по годині з кожної дисципліни згідно з розкладом). На внутрішньому порталі викладачі розміщують свої матері-али, навчальні програми, списки рекомендованої літератури, завдання та контрольні питання, з яких у деканаті факультету підвищення кваліфікації та перепідготовки формують пакети для кожної спеціальності і розсилають на електрон ні адреси

студентам екстернатної форми навчання. Сесія також прохо-дить у селекторному режимі упродовж тижня. Нововведення базується на успішному досвіді щодо проведення заліково-екзаменаційної сесії в селекторному форматі Харківського інституту банківської справи та підсумкового контролю виключно в усній формі.

Інновацію вже випробувано в ЛІБСі: у студентів з Києва та Київської області іспити приймали по селекторному зв’язку, а студенти Львівського регіону іспит складали письмово. Хоча перший досвід ЛІБСу в проведенні сесії в такому режимі виявив нерозуміння студентами необхідності подання вико-наних завдань (які вони отримали від викладачів електрон-ною поштою) до терміну (визначеного розкладом) складання іспитів. Загалом викладачі задоволені результатами і розу-міють, що з часом система внормується, відбалансується та працюватиме чітко.

Інновації – у навчальний процес

26–29 квітня в Університеті банківської справи НБУ – Тиждень української вишиванки Проект «Тиждень української вишиванки», розпочатий з ініціативи студентства ЛІБСу (студентський профком і сту-

дентська рада ЛІБС УБС НБУ), відбувається вже третій рік поспіль. Метою проекту є популяризація українських традицій, шанобливого ставлення до національної культури, зміцнення почуття патріотизму студентської молоді, працівників банківських установ та їхньої корпоративної культури, а також створення святкової атмосфери з нагоди Великодніх свят.

Тож у ці дні УБС НБУ майорів різнобарв’ям вишиття на національному одязі – викладачі, працівники та студенти інститутів Університету прийшли на роботу і навчання у вишиванках.

Студенти та науково-педагогічні працівники ЛІБС УБС НБУ взяли участь у благодійній акції «Я дарую дитині кілометр». Завдання акції – збір коштів для щоденного перевезення неповносправних дітей і молоді на програми центру. Акція

відбулася шляхом розповсюдження сертифікатів-«автобусиків». Сьогодні шість мікроавтобусів, спеціально пристосованих для перевезення осіб на візках (три з яких – зі спеціальними підйомниками), щодня привозять понад 100 дітей і молоді до центру. Без роботи транспортної програми є неможливим заняття дітей у школі і дошкіллі та робота майстерень Клубу активної молоді в центрі «Джерело».

Зібрані кошти будуть використані для щоденного перевезення неповносправних дітей і молоді на програми реабалі-таційного центру «Джерело».

Цьогоріч ЛІБС УБС НБУ в черговий раз долучився до гарної традиції нашого міста – проведення Хресної дороги вулицями Львова. Малий місійний хрест цього річ ніс директор інституту Микола Андрійович Вознюк, котрий перейняв його в міського голови і передав ректорові ЛНУ ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького. Разом із директором священну місію розділили члени директорату, працівники і студенти зі студентським капеланом о. Богданом.

До Великодніх свят працівники та студенти ЛІБС УБС НБУ долучилися до акції зі збору речей для мешканців дитячого будинку на вул. Левандівській, 17, та Городоцької школи соціальної реабілітації. У дні Великого тижня зібрані речі було доправлено до цих закладів.

З 21 березня до 1 квітня в ЛІБС УБС НБУ проходив семінар-тренінг для директорату та керівників структурних підрозділів на тему «Ситуаційний менеджмент, управління ефективною роботою». Тренер – Олена Басиста, менеджер регіонального навчання (Львівський навчальний регіон). Загалом у тренінгу взяли участь 18 осіб.

На семінарі у формі тренінгів, презентацій, виступів, ділових ігор і ситуаційних вправ учасники вивчали досвід роботи в команді та стадії її розвитку, вияви конфліктної поведінки та етапи вирішення конфліктів, удосконалювали і поліпшували методи своєї управлінської діяльності.

Чи всі види робіт вимагають командного вирішення і чим відрізняється група людей із спільними інтересами від команди – відповіді на ці запитання було дано на семінарі та опробовано на практиці.

У рамках передвеликодніх святкувань у ЛІБС УБС НБУ відбувся захід «Розмалюй свою писанку». Тож з 18 до 19 квітня викладачі, працівники і студенти інституту брали участь у майстер-класах з розписування яєць. У заході взяли участь представники УБС НБУ (В. І. Огієнко) та директорату ЛІБС УБС НБУ (М. А. Вознюк та І. В. Жеребило).

6 №4(144)квітень2011

країна УБС НБУ

Директор Інституту магістерської та післядипломної освіти УБС НБУ

Тетяна Гірченко стала переможницею ІІ Всеукраїнського конкурсу «Пані Банкір – 2010» у номінації «Берегиня скарбниці знань». Високого визнання вдалося досягти за кваліфіковану під-готовку не однієї плеяди фінансистів, що стали успішними людьми.

Сьогодні Інститут магістерської та післядипломної освіти УБС НБУ динаміч-но розвивається: запроваджує унікальні магістерські програми, розробляє цікаві авторські курси, зокрема спецкурси іно-земною мовою, надає можливість магіс-трам стажуватися не лише в Україні, а й за кордоном, запрошує до співпраці іме-нитих лекторів і високопосадових практи-ків, надає можливість студентам зростати не лише інтелектуально, а й фізично та емоційно. Чітко відлагоджена робота між Інститутом і працедавцями забезпечує більш ніж 90% працевлаштування ма- гістрів. Тетяна Гірченко зізнається, що за цими здобутками стоїть важка праця та висока мета, що надихає. У роботі дирек-тор переконана, що потрібно власним прикладом демонструвати те, чого вима-

гаєш від підлеглих, – професіоналізму та працездатності.

Організатор конкурсу – видавництво «КБС-Іздат» і журнал «Банкіръ».

Мета конкурсу – визнання заслуг най-успішніших українських жінок-банкірів. Критерії оцінювання: значний внесок у розвиток банківської справи країни, кра-щий топ-менеджмент в умовах кризи,

професіоналізм, ділова репутація, актив-на соціальна позиція тощо.

За статистикою, в українському бан-ківському секторі зайняті 70% жінок, на керівних посадах – 20–25%. Жінок вирізняє прагматичність і стриманість до невиправданого ризику.

У конкурсі взяли участь 78 банків. Лауреатами стали вісім жінок-банкірів.

Тетяна Гірченко – переможець конкурсу «Пані Банкір – 2010»

Університет уклав договір із Державною комісією з регу-лювання ринку фінансових послуг щодо обов’язкового

навчання та проведення кваліфікаційних екзаменів для керівників і головних бухгалтерів кредитних спілок та ін-ших учасників фінансових ринків. Про це повідомила де-кан факультету підвищення кваліфікації та перепідготов-ки Львівського інституту банківської справи Університету банківської справи НБУ Олена Вікторівна Дубовик. Відте-пер такі навчання будуть відбуватися регулярно на базі Львівського інституту банківської справи та Інституту ма-гістерської та післядипломної освіти. Навчання здійснюва-тимуться за типовою програмою підвищення кваліфікації, яка включає в себе блок дисциплін «Менеджмент», «Фі-нансовий аналіз бухгалтерського обліку», «Правове регу-лювання та організаційно-економічні засади управління»

тощо. Тривалість навчання – 4 дні. Кваліфікаційний екза-мен прийматиме єдина комісія Держфінпослуг.

За словами президента Всеукраїнської асоціації кредитних спілок Вікторії Волковської, саме Університет банківської спра-ви стане епіцентром безперервної освіти для фахівців кредит-них спілок. Переваги вишу – сучасна база підвищення квалі-фікації з використанням мультимедійних і старт-технологій, а також комфортні умови проживання. Останнє не менш важливе, адже навчання передбачає відрив від виробництва.

Свою згоду викладати на курсах уже дали кращі фахівці Держфінпослуг, Всеукраїнської асоціації кредитних спілок, Національного банку України та провідні вчені Університету банківської справи НБУ.

Прес-служба УБС НБУ.Конт. тел.: 067 672 61 28.

УБС НБУ підписав угоду з Державною комісією з регулювання ринку фінпослуг

№4(144)квітень2011 7

готуються до друку

Актуальність наукової розробки

Віддаючи належне науковим напра-цюванням вітчизняних і зарубіжних учених у дослідженні проблематики ста-новлення та функціонування фінансо-вих супермаркетів, потрібно відмітити, що до цього часу деякі питання не зна-йшли свого вирішення або залишають-ся дискусійними. У вітчизняній науці проблема розвитку і функціонування фінансових супермаркетів належить до маловивчених.

Фінансові супермаркети сьогод-ні стають одними з провідних гравців фінансового ринку, займають свою уні-кальну нішу і оперують значними ресур-сами. Розвиток фінансового посеред- ництва у вигляді фінансового супермар-кету має значний потенціал зацікавле-ності як у банків, фінансово-кредитних установ, так і споживачів фінансових послуг – клієнтів.

Досвід країн Західної та Центральної Європи, Японії та США показав, що створення фінансових супермаркетів дозволило банкам та їх партнерам під-вищити конкурентоздатність кожної фінансової установи, збільшити кіль-кість клієнтів, підтримати власний імідж і популяризувати новостворену торгову марку, отримати економічну вигоду шляхом скорочення адміністра-тивних, управлінських, технологічних, маркетингових витрат. Спроби щодо формування фінансових супермар-кетів в Україні були зроблені у 2005–2006 роках кількома українськими бан ками (ПАТ «Кредобанк», Укрсоц-банк, УкрСиббанк, Брокбізнесбанк).

Проте нормативно-правова основа діяльності, види організації фінан-сових супермаркетів в Україні є мало вивченими.

Зростання конкурентних умов діяль-ності фінансових посередників, враху-вання глобальних тенденцій розвитку банківської справи зумовили актуаль-ність і потребу дослідження теоретич-них, методологічних та практичних аспектів діяльності фінансових супер-маркетів.

Фінансовий супермаркет – це структура, яка пропонує клієнтам в одному і тому ж місці, під одним брен-дом широкий набір банківських, стра-хових, інвестиційних та інших послуг. Тобто сутнісним підґрунтям створення фінансового супермаркету є комплекс-ність і якість послуг та можливість їх вільного вибору покупцем. Головною метою створення фінансових супермар-кетів є збільшення прибутку за рахунок упровадження перехресних продажів фінансових продуктів.

Вплив глобалізації на розширен-ня кордонів банківської діяльності, а також швидкий ріст об’єднання та при-дбання банків призвів до формування фінансового супермаркету як організації зустрічного цільового продажу клієнтам фінансово-інвестиційних послуг за кон-солідованою системою (холдингом).

Дисципліна «Фінансовий супермаркет»

Мета дисципліни – сформувати сис-тему знань про організацію та функці-онування фінансових супермаркетів у змінних умовах фінансових ринків.

Посібник про фінансовий супермаркет

Видання привертає увагу своєю новизною, актуальністю та характе-ристикою сучасних тенденцій розвитку фінансового посередництва.

У навчальному посібнику охарак-теризовано можливі форми утворення фінансових супермаркетів в Україні, зокрема на прикладі ПАТ «Кредобанк», розглянуто сутність, завдання та роль фінансових супермаркетів на світовому фінансовому ринку, основи організації їх діяльності в Україні, особливості різ-них видів фінансових супермаркетів та визначено їх функції. Велику увагу автор приділила впливу інновацій на розви-ток фінансових супермаркетів, вивчен-ню зарубіжного досвіду основ взаємодії банків та страхових компаній, а також впливу глобалізації на розбиток банків-ської справи та фінансових послуг.

Потенційна аудиторіяНавчальний посібник може бути

корисний студентам економічних спе-ціальностей вищих навчальних закла-дів, аспірантам, викладачам, праців-никам банків та фінансово-кредитних установ.

Фінансовий супермаркет як інтегрувальна форма розвитку

фінансового посередництва

Незабаром серед новинок видавництва УБС НБУ з’явиться навчальний посібник про фінансовий супермаркет. Книга – результат творчої наукової роботи доцента кафедри банківської справи ЛІБС УБС НБУ Марії РИСІН. Паралельно з підготовкою до друку цього посібника науковець працювала й над розроб­ленням нової дисципліни «Фінансовий супермаркет», яку введено в навчаль­ний план з 2010 року. Дисципліну «Фінансовий супермаркет» успішно впрова­джено в навчально­виховний процес ЛІБС УБС НБУ для студентів освітньо­кваліфікаційного рівня «магістр» з метою поглиблення знань з програм «Управління банківськими інвестиціями» та «Фінансовий моніторинг у банку».

8 №4(144)квітень2011

профорієнтаційна робота

31 березня третій корпус нашого інституту наповнила гомінка ватага школярів. Це старшокласники школи-садка «Софія» та Судововишнянської середньої школи Мостиського району приїхали на круглий стіл «Якби я був банкіром…». Захід проходив під егідою кафедри банківської справи під без-посереднім керівництвом завідувача кафедри Р. А. Слав’юка та голови КС «Галичина» Н. Р. Галайка. А віртуозно та захоп-

лююче його провели аспіранти кафедри Віра Другова, Віра Фестяк, Наталія Дунас та Ірина Дзедзик.

Учнів поділили на дві команди з лаконічними назвами «Грошовимір» та «Банкіроландія» – і гра почалася! А чи відомо вам, що банк асоціюється в школярів із грошима, грошовими операціями і необмеженими фінансовими можливостями? А уявний банкір – це поєднання трьох якостей: стабільності, порядності та довіри? Що фах банкіра – дуже ризикований, бо пов’язаний із грошима, великими грошима? Усе це стало відо-мо з відповідей учнів на запитання ведучих. Дискусії захоплю-вали щоразу більше охочих, ніхто не залишився байдужим.

Власне на круглому столі учні перевірили свої знання. Адже в рамках профорієнтаційної роботи аспіранти ка федри банківської справи в цих школах проводять заняття на банківсько-економічну тематику.

Оксана Євгенівна Гнатів, котра того дня очолила групу школярів, поділилася своїми враженнями: «Інтелектуальні ігри сприяють формуванню мислення школярів, їхній згур-тованості, виокремлюють лідерів, котрі беруть на себе від-повідальність. Такі заняття сприяють розширенню знань з банківсько-економічного профілю, профорієнтують учнів. А загалом, дають стільки позитивних емоцій!»

Лариса КОЗАНКЕВИЧ.

Якби я був банкіром…

Першого квітня 1991 року, коли вся країна святкувала День сміху, народилася одна з відомих постатей ЛІБС УБС НБУ – Віра Осіна, гордість групи 301-БС. Зараз наша «Осінка» – у Харкові за обміном, але ми її дуже любимо і не забуваємо. Нам часто бракує тебе, Віро Павлівно, особливо на семіна-рах, контрольних, модулях, особливо коли ми абсолютно не готові=))) Любимо!

Недавно наша «ходяча енциклопедія» (ми так ніжно її називаємо) відсвяткувала свій 20-й День народження. Тому користуючись моментом,

у цей день бажаємо любові,і від душі – успішних перемог,Натхнення, щастя світлого, здоров’яі хай тебе оберігає Бог!

Повертайся скоріше!=)З любов’ю група 301-БС

і редколегія газети «Банк’О».

№4(144)квітень2011 9

я і Україна

Київська Русь – одна з найбільш розвинених держав серед-ньовічного світу, що постала на просторах від Чорного

до Білого морів і від Карпат до Волги. Початок її створенню було покладено князем полянського племінного союзу Києм (VІ ст.). У середині ІХ ст. княжили Аскольд і Дір (?–882), кот рі першими прийняли християнство. Їх наступник Олег (?–912), який підступом захопив престол, об’єднав руські південні та північні землі, підпорядкував сусідні слов’янські племена, проголосив Київ столицею новоутвореного дер-жавного об’єднання. Його політику продовжив князь Ігор (?–945), після смерті якого вперше княжий престол зайняла жінка – княгиня Ольга (890–969), котра провадила вива-жену дипломатичну політику, прийняла християнство, за-клала основи податкової системи. Князь Святослав (?–972) відомий своїми походами, розширенням кордонів на півдні. Його син Володимир (?–1015) уславився реформами – адмі-ністративною і військовою, завершенням формування тери-торії держави, а особливо запровадженням християнства як державної релігії (988 р.). У роки правління в Києві Ярослава Мудрого (978–1054) держава досягає апогею свого розвитку.

На карті Русі з’явилося чимало нових міст, існуючі активно розбудовувалися, з’явився перший кодифікований звід законів «Руська Правда». Далі був період міжусобної боротьби за кня-жий престол, яку вдалося зупинити 1113 року із князюванням Володимира Мономаха (1053–1125). Князь сприяв центра-лізації всіх руських земель, розгромив половців, розбудову-вав міста, сприяв торгівлі, написав видатний твір морально-етичного змісту «Повчання дітям». Однак після смерті його сина Мстислава (1076–1132), який був продовжувачем справи батька, єдиновладна монархія розпадається на кілька уділь-них князівств, з яких наприкінці ХІІ ст. виділяється Галицько-Волинське князівство на чолі з князем Романом Мстиславичем (?–1205), котре стало безпосереднім спадкоємцем політичної та культурної традиції Київської Русі. Найбільш знаним та авто-ритетним князем був Данило Галицький (1201–1264), перший руський титулований король.

Упродовж століття після занепаду могутньої Київської дер-жави Галицько-Волинське князівство було опорою української державності. Воно сприяло збереженню в українців почуття національної ідентичності.

Виникнення та розвиток держави. Київська Русь і Галицько-Волинське князівство (королівство)

Після таких могутніх політичних формувань, як Скіфська, Сарматська та, особливо, Київська і Галицько-Волинська держави, на теренах сучасної України настав трьохсотлітній період забуття й бездержавності, що його історики назвали «темними віками». З політичного, економічного, культурного поглядів статус України тих часів знижується до європейської периферійності та провін-ційності, а її управлінська еліта значною мірою асимілюється з чужоземною. Людність, що населяла українські землі, на довгі століття потрапляє в політичну залежність і відтепер буде поко-ління за поколінням боротися за власну волю й національну само-ідентичність. Власне, уся подальша історія України проходить під знаком цієї боротьби.

Саме в той період занепаду Київської Русі стали набирати силу її сусіди – Литва, Польща та Московія, котрих приваблювали південні землі.

Так, Велике Литовське князівство, дев’ять десятих терито-рії якого складалися з українських і білоруських земель, стало найбільшим в Європі державним об’єднанням. У цій державі українські й білоруські князі поступово утворили вищу верству людності, вони збиралися на «великокнязівські ради», посідали чільні рядові посади. Підтримувалися руські звичаї, руська мова стала державною, використовувалася в адміністративних потре-бах, у судах, церквах тощо. Зрештою, руська культура нічим не поступалася язичницькій литовській. Литовські ж правителі через одне-два покоління за виглядом, мовою, поведінкою багато чим нагадували своїх руських співправителів. Не випадково частина

авторитетних дослідників того періоду української історії нази-вають цю державу Литовсько­Руською.

У ХVІ–ХVІІ століттях сформувалась і заявила про себе на повен голос нова соціальна сила – козацтво. Його колискою став пів-день України – практично не заселені через постійну кримсько-татарську загрозу землі, вільні від будь-якого політичного чи адміністративного контролю. Сюди, на сповнені природних багатств терени, сходився волелюбний люд, поступово творячи власний спосіб життя, відмінний від повсякденного сільського чи міського устрою.

Зародження вільного козацтва та становлення його як одно-го із визначальних чинників розвитку суспільства стали най-помітнішою подією українського життя ХV–ХVІ століть. Саме завдяки існуванню козаччини змогла з’явитись і втілитись ідея державотворення, що об’єднала і згуртувала український народ у час гетьманування Богдана Хмельницького. За нього створено Українську козацьку державу – християнську демократичну республіку з чітко окресленими кордонами, територією, символі-кою, військом, адміністративним апаратом, грошово-фінансовою системою, налагодженою внутрішньою і зовнішньою політикою.

Справу Б. Хмельницького за більш складних обставин продовжили інші славні гетьмани України – І. Виговський, П. Дорошенко, І. Мазепа, П. Орлик. Саме завдяки зусиллям Пилипа Орлика 1710 року було прийнято першу демократичну конституцію у світі – «Конституція прав і вольностей Війська Запорозького».

Від «темних віків» до козацтва

10 №4(144)квітень2011

1996 рік28 травня – 4 червня проект Конституції розглядала

Верховна Рада і він був ухвалений у першому читанні. Однак 19 червня в другому читанні він був заблокований. За таких обставин Президент оголосив 26 червня 1996 р. Всеукраїнський референдум, на який виносили проект Конституції, підготов-лений Конституційною комісією. Виникло протистояння між Президентом і парламентом, яке загострилося. За цієї ситуації Верховна Рада вирішила терміново ухвалити нову Конституцію.

27 червня на засіданні Верховної Ради (так звана «Конституційна ніч») відбувалося бурхливе обговорення Конституції, поступово було узгоджено всі спірні питання, і уже вранці 28 червня більшістю голосів депутатів Верховної Ради (315 голосів) Конституцію України було ухвалено і прийнято закон про введення її в дію. 28 червня став Днем Конституції України.

10 червня було підписано Індивіду альну програму щодо партнерства України в НАТО.

2–16 вересня відбулася перша в Україні грошова реформа, у ході якої було запроваджено національну грошову одини­цю – гривню.

На ХХVІ літніх Олімпійських іграх в Атланті (США), в якій брали участь 197 країн, україн-ська команда виборола 23 меда-лі, із них 9 золотих, і увійшла до першої десятки. Найбільшого успіху здобула дворазова олім-пійська чемпіонка зі спортивної гімнастики Лілія Подкопаєва.

1997 рік31 травня затверджено кордони з Росією. Біля румунського міста Констанца було укладено

українсько-румунський договір, який зняв територіальні пре-тензії окремих політичних кіл Румунії до України.

9 липня у Мадриді лідерами 16 держав НАТО і Президентом України Л. Кучмою було укладено «Хартію про особливе парт-нерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору». Регулярними стали військові навчання «Партнерство заради миру», які відбуваються на території України, а також на території країн НАТО та інших країн, що приєдналися до цих угод.

Україна офіційно проголосила курс на вступ до Європейсь-кого Союзу.

1998 рік29 березня відбулися чергові вибори до Верховної Ради.

Народних депутатів уперше обирали в умовах дії нової Конституції на основі загального, рівного і прямого вибор-чого права шляхом таємного голосування вперше за мішаною – мажоритарно-пропорційною системою. З усіх 450 депутатів половина (225) обиралися в одномандатних виборчих округах на основі відносної більшості, а 225 – за списками політичних партій, виборчих блоків партій у багатомандатному загально-державному виборчому окрузі на основі пропорційного пред-ставництва.

Економічна криза осені, що відбулася в Росії та країнах Південно-Східної Азії, торкнулася й України. Зростала заборго-ваність держави з виплати заробітної плати і пенсій, як досягла майже 5 млрд гривень.

Політичне життя в Україні з другої половини 1998-го визначалося набли-женням президентських виборів. У той час стався ще один розкол у Народному русі України, у березні 1999 року трагічно загинув В’ячеслав Чорновіл, один із імо-вірних претендентів на посаду Президента України. Обставини цієї загибелі не з’ясовані й дотепер.

1999 рікУ березні Верховна Рада України приєдналася до

Міжпарламентської асамблеї СНД. Восени закінчився 5-річний термін перебування на посаді

Президента Л. Кучми і, за Конституцією, були призначені чер­гові президентські вибори. На посаду Президента України пре-тендували 15 кандидатів (Л. Кучма, П. Симоненко, Н. Вітренко, О. Мороз, Є. Марчук, Ю. Костенко та ін.). У першому турі голо-сування, який відбувся 31 жовтня, найбільше голосів набрали Л. Кучма і П. Симоненко.

1996–2000 роки Незалежності

до 20-ї річниці державного суверенітету

№4(144)квітень2011 11

Мобілізація потужних адміністративних, інформаційних та фінансових ресурсів, вдала виборча стратегія президентської команди та розпорошеність опозиції забезпечили перемогу Л. Кучми (56,25% голосів виборців) у другому турі (14 листо-пада), який удруге став Президентом України.

Наприкінці був виданий Указ Прези дента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки». Його метою було перетворення колектив-них сільськогосподарських підприємств (КСП) на колективні господарства з приватною власністю на землю з урахуванням ефективності господарювання у них.

23 грудня Прем’єр-міністром Украї ни за поданням Президента було призначено Віктора Ющенка, голову Національного банку України.

Того року відбулася ХХVІІ літня Олімпіада в австралійському місті Сіднеї, на якій українські спортсме-

ни також вибороли 23 медалі. Унікального успіху досягла плав-чиня Яна Клочкова, здобувши дві золоті та одну срібну медалі.

2000 рік13 січня 11 депутатських фракцій і

груп правоцентристського спрямуван-ня і позафракційних депутатів уперше утворили парламентську більшість для співпраці з іншими гілками влади, зокрема з Президентом і Прем’єр-міністром. Головою Координаційної ради парламентської більшості було обрано Л. Кравчука.

У період з 21 січня до 1 лютого парламент працював, розділившись на дві частини: більшість – 242 (згодом 265) депутатів – в Українському домі, а 180 (згодом 157) депута-тів лівих фракцій – у приміщенні Верховної Ради. Більшість постановила відкликати з посади Голови Верховної Ради О. Ткаченка і його заступника А. Мартинюка. Натомість 1 люто-го Головою Верховної Ради було обрано Івана Плюща (Народно-демократична партія), його першим заступником Віктора Медведчука [Соціал-демократична партія України (об’єднана)], заступником – Степана Гавриша (Демократичний союз). Ліві фракції були усунуті від керівництва парламентськими коміте-тами. «Оксамитова революція», здійснена в парламенті, упер-

ше за роки незалежності створила сприятливу ситуацію для узгодженої діяльності виконавчої та законодавчої гілок влади в соціально-економічній сфері.

16 квітня вдруге в Україні відбувся Всеукраїнський референ-дум, задум проведення якого полягав у тому, щоб розв’язати давній конфлікт між президентом і парламентом на користь президентської влади та пов’язаних із нею фінансово-політичних угруповань.

28 листопада розгорнувся так званий «касетний скандал». О. Мороз зробив у парламенті сенсаційну заяву: замовником знищення зниклого за нез’ясованих обставин журналіста Георгія Ґонґадзе був нібито Президент і його найближче ото-чення. На підтвердження цього було оприлюднено фрагменти аудіозаписів розмов Президента України Л. Кучми з багатьма високопосадовими особами, які здійснив майор президент-ської охорони Микола Мельниченко. У записах розмов ішлося також про хабарництво і корупцію, адміністративний тиск на хід президентських виборів, про переслідування опози-ційних політиків, працівників засобів масової інформації та інші правопорушення. Заяви представників влади, що плівки Мельниченка – робота іноземних спецслужб, фальшиві, були недостатньо переконливі, особливо після того, як на почат-ку 2002 р. американська експертиза засвідчила, що записи М. Мельниченка не змонтовані. В Україну прибували делегації Парламентської асамблеї ради Європи (ПАРЄ), Міжнародної правозахисної організації «Репортери без кордонів», Конгресу США, занепокоєні станом свободи слова в Україні, справою вбивства Г. Ґонґадзе.

У грудні утворився рух «Україна без Кучми», в якому об’єдналися різні, навіть протилеж-ні за ідеологією, сили: СПУ, партія «Собор», УНА-УНСО, ПРП, окре-мі представники обох Рухів та інших партій.

З 2000­го припи-нився спад виробниц-тва в основних галу-зях промисловості та народного господар-ства. Програма діяль-ності уряду В. Ющенка «Реформи заради добро-буту» мала соціальну спрямованість, вдалося реалізувати заходи соціальної політики. Станом на 2000 рік було повністю погаше-но заборгованість з виплати пенсій і на 50% скорочено заборго-ваність із заробітної плати. На 23% скоротилася заборгованість із зарплати в економіці загалом. Зросла середня зарплата на 35,4%. Зміни в економіці набули системного характеру з пози-тивною тенденцією до зростання.

Упродовж року тривало реформування агропромислового сектору економіки. Було завершено паювання землі.

Відтоді (за час прем’єрства В. Ющен ка) значно активізува-лася й зовнішньо політична діяльність. Україна стверджу вала свій європейський вибір. Конструк тивними стали стосунки з близькими сусідами, у тому числі з Росією.

та створення Національного банку України

12 №4(144)квітень2011

я і Україна

Запорожці славилися веселістю й охотою до жартів. Особливо люби-

ли вони вигадувати прізвища товари-шам. Того, хто спалив з необережності курінь, звали Палієм; того, хто розкла-дав вогонь над водою, називали Пали-водою; тому, хто варив кашу, давали ім’я Кашки або Кашовара. Так само утворилися прізвища: Горбач, Малюта, Черепаха, Качало, Корж.

Рєпін. Запорожці пишуть листа турецькому султанові.

Козацькі славнозвісні чайки не бояли-ся ні бурі, ні оснащених важкими гарма-тами турецьких галер, до яких вони смі-ливо підходили впритул і брали на абор-даж. Слово «чайка» походить від тюрк-ського «чаік-чаік», що значить човен, дубок. Вони були, як правило, понад 12 м завдовжки й 3–5 м завширшки. На кожній сідало кілька десятків веслярів, і, розсікаючи воду, чайка летіла, мов на крилах. У чайці вміщалося до 60 осіб із усім військовим спорядженням, до якого входило навіть кілька легких гармат, що називалися фальконетами. За попутного вітру на чайці напинали вітрило.

Козацькі чайки.

У козацьких реєстрах він записаний під іменем Петра Калниша. В історію ж увійшов як Петро Калнишевський, останній кошовий отаман Запорозької

Січі. Відомо, що з молодих років пов’язав він свою долю з козацтвом. 1761 року його, людину вже похилого віку, обрали кошовим отаманом. Кошовий очолював козацьке військо у війні Росії з турками й татарами. Його було нагороджено золо-тою медаллю з портретом імператриці. Відомо також, що кошовий мав заслуже-ну репутацію будівничого. Завдяки його ідеї і на його кошти з’явилися прекрасні церкви в Лохвиці, у Ромнах, а також у Межигірському монастирі.

Для історії зберігся лист генерал-губернатора князя Потьомкіна до кошового. Потьомкін запевняв, що завжди при царському дворі відстою-ватиме інтереси Січі і всієї України. Та не минуло й року, як Січ було зруйно-вано, а Петра Калнишевського разом із військовим писарем Гробою та військо-вим суддею Головатим заарештовано. Калнишевського було завезено аж на Біле море, на Соловецькі острови. Там кошового замурували в казематі, зали-шивши тільки маленьку щілину, в яку йому подавали їжу. Помер останній кошовий на Соловках у 112-річному віці.

Перед смертю йому дозволили їхати в Україну. Але гордий козак відповів, що, оскільки в Україні вже немає Запорозької Січі, то і йому більше немає місця в Україні.

Петро Калнишевський.

З ікони XVIII століття.

На овіяному козацькою славою ост-рові Хортиця росте унікальний дуб. За переказами, цьому оспіваному в піснях та легендах дереву вже понад 700 років. Товщина його стовбура по колу – 6 м 32 см, діаметр крони – 45, висота – 33 м. На своєму довгому віку бачив він і чума-ків, які, ідучи в Крим по сіль, зупиня-лися перепочити в його затінку, і орди

татар, що вихором налітали на українські землі. Пам’ятає він і гетьмана Богдана Хмельницького та його побратимів, які спекотної днини пили воду з джерела. Не забув він і славних козаків-запорожців, бо ж росте неподалік козацької вольниці – у селі Мала Хортиця під Запоріжжям. І ось цей дуб, такий могутній і кремезний, тяжко захворів. Може, вийшов уже вік дуба, а може, причиною тому ґрунтові води, що високо піднялися після спору-дження Каховської гідроелектростан-ції. Група ентузіастів, щоб урятувати цю пам’ятку, вирішила створити мале підприємство «Запорізька старовина». Спеціалісти втілюють у життя проект нової дренажної системи.

Скільки гетьманів було в Україні? Україною понад двісті років пра-вили 66 гетьманів: перший був Дмитро Вишневецький, оспіваний у думах як Байда, останній – Кирило Розумовський. Одні булавою освячу-вали визвольні змагання народу, для інших блиск гетьманських клейнодів угамовував спрагу честолюбства і влас-них корисних інтересів.

Гетьманські клейноди

Цікаві факти з історії

№4(144)квітень2011 13

олімпіади, конференції

На початку квітня у Львові на базі ЛІБС УБС НБУ пройшла Всеукраїнська олімпіада з банківської справи. Тож до ЛІБС

УБС НБУ, на базі якого вже втретє проходить цей захід, з’їхалися студенти та їхні наукові керівники з 36-ти ВНЗ України.

Компетентне журі, яке очолила декан факультету банківської справи та інформаційних технологій, к. е. н, доцент Марія Львівна Лапішко, високо оцінили старання студентів у бліц-турнірі, тес-туванні та написанні письмової роботи. Тож надихнена щирими напутніми словами завідувача кафедри банківської справи ЛІБС УБС НБУ, д. е. н., професора Ростислава Анатолійовича Слав’юка та директора нашого вишу, к. е. н. Миколи Андрійовича Вознюка, нова генерація креативних, цілеспрямованих майбутніх банкірів вступила в боротьбу за перемогу.

Короткий звіт з олімпіадиДипломом першого ступеня та цінним подарунком «Зливок

банківського золота» був нагороджений Ярослав Пристай, студент ІМПО УБС НБУ (м. Київ). Дипломом другого ступеня та цінним подарунком – пам’ятною монетою «Софійський собор» (10 дола-рів) були нагороджені: М. Мішеніна – студентка ДВНЗ «Українська академія банківської справи НБУ» (м. Суми), О. Терещенко – сту-дент КНУ імені Тараса Шевченка. Дипломом третього ступеня та цінним подарунком – пам’ятною монетою «Золоті ворота» (10 доларів) нагороджені: Ю. Сисун – студент ЛІБС УБС НБУ, В. Палій – студент ДВНЗ «Українська академія банківської справи НБУ» (м. Суми), М. Зозуля – студент Східноукраїнського націо-нального університету ім. В. Даля (м. Луганськ).

Цінними подарунками та сертифікатами нагороджені пере-можці в таких номінаціях:

«За високий рівень теоретичної підготовки» – Ю. Трачова (сту-дентка ДНВЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана»), В. Єргієв (студент Одеського державного економічного університету);

«За ґрунтовну теоретичну підготовку» – У. Андрейко (студентка ДНВЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана»);

«За високий рівень аналітичного мислення» – Ю. Федоренко (студент Національного університету Державної податкової служ-би України);

«За високий рівень знань норматив но-правової бази банків-ської діяльності» – В. Крекотень (студент Київського національ-ного торговельно-економічного університету);

«За професійні знання» – О. Василен ко (студентка КНУ імені Тара са Шевчен ка), С. Морозова (студентка Севастопо льського національного технічного університету);

«За логічність у виконанні практичного завдання» – Т. Савченко (студентка Полтавського НТУ ім. Ю. Кондратюка);

«За знання сучасної економічної ситуації» – І. Пучкова, сту-дентка Криворізького економічного інституту ДНВЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана»;

«За глибоке розуміння грошово-кредитної політики» – О. Зосима (студентка Харківського національного економічного університету);

«За гумористичне порівняння банківських ситуацій» – В. Попович (студентка КНУ ім. М. Остроградського).

«За оригінальність виступу на бліц-турнірі» – Ф. Дерментлі, студент Донецького національного університету;

«За цілеспрямованість у навчанні» – І. Азман, студентка Приазовського ДТУ ім. І. І. Мечникова;

«За оригінальний підхід до вирішення проблемних ситуацій» – М. Оприск, студентка ЛНУ імені Івана Франка;

«За логічність викладення теоретичного матеріалу» – Т. Сівчук, студентка Тернопільського НЕУ;

«За волю до перемоги» – А. Іщенко, студентка Донецького національного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського.

Спонсорами призового фонду олімпіади стали компанія «Київстар», банк «Фінанси і Кредит», банк «Львів» та Ощадбанк.

Усі виглядали доволі задоволеними, але ми вирішили дізнатися про враження від такого дійства, яке, до речі, цьогоріч востаннє проходить на базі ЛІБСу. Тож що думають організатори, члени журі, учасники, ну і наш переможець?

Ольга Ігорівна Руда (відповідальний секретар оргкомітету, к. е. н.): «Я думаю, що олімпіада пройшла на гарному рівні. Адже це третій, заключний рік, коли вона проводиться в нас. Тобто є досвід, ми врахували помилки і зауваження, які були впродовж попередніх років. Приїхало журі з усієї України, зокрема 13 викла-дачів, серед яких кандидати і доценти з інших вишів.

Цього року вже не було стільки апеляцій. Усе відбувалося від-крито, прозоро, без завуальованих моментів. Також зріс рівень знань студентів. Особливо це було помітно в бліц-турнірі, коли задають питання, на які потрібно одразу відповісти. Деякі з учас-ників дали настільки вичерпну відповідь, що навіть члени журі були вражені.

Загалом, про участь в олімпіаді заявив 71 студент, приїхало 66 учасників, перейшли в другий тур – 33 (подолали бар’єр у 55 балів). Приємно, що цього року ми маємо багато спонсорів, це і компанія «Київстар», і багато банків, в яких наші студенти проходять практику. Адже це олімпіада, в якій найбільше заці-кавлені банкіри».

Володимир Станіславович Котков ський (к. е. н., доцент, завідувач кафедри банківської справи Криворізького еконо­мічного інституту Державного вищого навчального закладу «КНЕУ ім. В. Гетьмана»): «Я втретє є членом журі. Чудові вра-ження, спостерігається професіоналізм у проведенні такої олім-піади, високий рівень підготовки. Особливо вражає людяність у ставленні, допомога.

На жаль, наступного року ця олімпіада не проходитиме у Львові, де дуже тепло зустрічають. Завжди, коли засідає журі, бувають різні думки, але колектив, який зібрався після обго-ворення, доходив спільного мудрого рішення, тому я не можу назвати жодних недоліків.

Щодо рівня знань студентів, то тут важко говорити, адже були різні. Мабуть, рівень такий, як і торік.

«У кожному з вас – зоря вашого успіху!»Із звернення до учасників олімпіади

завідувача кафедри банківської справи ЛІБС УБС НБУ Ростислава Анатолійовича СЛАВ’ЮКА

14 №4(144)квітень2011

олімпіади, конференції

Як на мене, важче бути учасником, адже треба вміти себе пока-зати, володіти матеріалом, знаннями, побороти хвилювання. З іншого боку, бути в журі – так само клопітка праця. Щиро дякую за запрошення! Ми завжди підтримуємо зв’язки між кафедрами, вишами, сподіваємося на плідну наукову співпрацю!»

Ростислав Анатолійович Слав’юк (заступник голови орг­комітету, професор, доктор економічних наук): Цього року Всеукраїнський університетський етап проходив у нас, тому ми мали змогу більше контролювати відбір, аби потрапили кращі з кращих.

Ми намагалися бути максимально об’єктивними. Це, по-перше, а по-друге, контингент практично такий самий, як і торік. Якщо говорити про рівень, то я б сказав так: парадокс полягає в тому, що деякі ВНЗ присилають студентів, які завжди посідають високі місця, а деякі виші – студентів, які традиційно займають низькі місця. Цього року дуже гарні результати показали Суми, КНЕУ, вони одразу заявляють про себе.

Якщо говорити про враження, то учасникам було дуже цікаво, вони змагалися в бажанні бути кращими. Трохи важко оцінювати студентів у першому турі, де треба себе показати, швидко зорієн-туватися і впродовж двох хвилин дати вичерпну відповідь. Адже один член журі може вважати відповідь повною і змістовною, а інший – не цілком правильною. Я спостерігав за дискусією, і все відбувалося гарно, тобто без казусів.

Також, окрім олімпіадних завдань, ми підготували різні роз-важальні заходи: екскурсії (замовили екскурсійний трамвайчик), фуршети, концерт. Студенти мали можливість не просто позма-гатися, а й відпочити, побачити щось нове, адже серед них були ті, хто вперше у Львові.

Що стосується нагород, то торік, як і цього, у нас були зливки золота по 5, 3 і 1 г. Також цього року нагороджували монетами. Крім того, багато банкірів принесли подарунки для нагородження студентів у різних номінаціях. Тому про нас є інформація, як про ВНЗ, що дає багато нагород. Студенти хочуть до нас приїжджати, бо знають, що мають реальну можливість щось отримати. Попри фінансову кризу, банки не відмовляються у співпраці з нами».

Сергій Іванович Ходакевич (к. е. н., доцент кафедри банків­ської справи Державного вищого навчального закладу «КНЕУ ім. В. Гетьмана»): «Враження від олімпіади добрі, вона пройшла на високому рівні. Усе гарно організовано, і студенти добре підго-товлені. Я вже вдруге на такій олімпіаді, тому можу порівнювати, є досить високі показники. Були випадки, коли студент узагалі не міг відповісти (не виключено, що це могло бути від хвилювання). Можливо, просто психологічно не були готові виступати перед такою великою аудиторією. А коли давали відповіді на тестуванні, то ті ж самі студенти показували себе з гарного боку. Безперечно, є лідери, які зі самого початку показують себе якнайкраще, проте

різниця між ними невелика, тому завжди є момент несподіванки – це нормально, одні краще підготовлені, інші – гірше. Усі були в рівних умовах, тому тут впливають рівень знань, настрій, упев-неність учасників.

Що важче: бути учасником чи в журі? Не знаю. З погляду журі, важко давати оцінку студенту з огляду на те, що викладач сам має бути добре обізнаним, бути етичним і об’єктивним. А учасникові важко перед таким численним журі акумулювати свої знання і продемонструвати їх, бо тут має місце і хвилювання, і думка про те, що ти представляєш не лише себе, а й свій ВНЗ. Тому порівню-вати, кому важче, вважаю, недоцільно.

Я дуже люблю Львів. Тому намагаюся частіше сюди приїжджа-ти, ходити вуличками, милуватися архітектурою. Щодо ЛІБСу, то все гарно організовано, дружній колектив, приємно вражений гостинністю».

Владислав Єргієв (студент Одеського державного еконо­мічного університету, учасник олімпіади): «Я зараз навчаюся на четвертому курсі, але вперше на такій олімпіаді. І це перше моє відрядження. Львів таке чудове місто! За два дні багато побачив, почув, дізнався. Після другого туру посів 20-те місце, намагався зробити все, що міг. Мені подобається банківська справа. Правда, ще не вирішив, якій саме сфері себе присвячу.

Дуже гарний готель, в якому нас розмістили, організація хоро-ша. Єдине, що трохи заважало, – значні розриви в часі між турами. А в принципі, тут усе так технологічно розвинуто! Тобто мене вразила ваша матеріально-технічна база. Звичайно, наступно-го року хотів би побувати у Львові, але знаю, що олімпіада у вас проводилася останній раз. Проте до міста Лева я ще обов’язково навідаюся!»

Андрій Барсуков (студент Одеського державного еконо­мічного університету, учасник олімпіади): «Я також уперше приїхав на цю олімпіаду, вперше у Львові. До цього часу ніколи не було нагоди відвідати це місто. Від олімпіади враження суто позитивні, відчувається високий рівень у всьому, це і те, як нас зустріли, і екскурсії. Атмосфера між учасниками – доволі дружня, тобто сильної конкуренції я не відчув. Загалом, собою досить задо-волений, але є до чого прямувати».

Юлія Землякова (студентка Вінниць кого фінансово­економічного університету, учасник олімпіади, була одягнена у вишиванку, що мене просто вразило): «Мене вразив дуже висо-кий професійний рівень, атмосфера! Ми були на інших олімпіадах, тому маємо з чим порівняти. Ставлення викладачів, оргкомітету, студентів настільки приємне, дружнє, усі допомагають. Я вва-жаю, що все було чесно! А одягнути вишиванку мене спонукали внутрішні переконання, я й у Вінниці ходжу так, бо є патріоткою, пишаюся своєю країною! Хочу, щоб моя держава мала належний рівень серед інших європейських країн.

№4(144)квітень2011 15

олімпіади, конференції

Я обожнюю місто Лева. Тут не вперше. Маю тільки позитивні враження. Дякую вам!»

Марина Мішеніна (студентка ДВНЗ «Українська академія банківської справи НБУ», учасник олімпіади): «Навчаюся на п’ятому курсі факультету банківської справи. Участь в олімпіа-ді взяла вдруге. Стабільно займаю друге місце. Олімпіада, як і передбачалося, показала ґрунтовні знання всіх студентів. Щоб показати високі результати, повинна бути клопітка праця, не рік і не два. Причому, це робота не однієї особи, з нами працювали багато викладачів.

Львів для мене – історичне місто, тут велика кількість пам’яток історії та культури. Олімпіада проходила чесно, у журі – компе-тентні особи».

Ярослав Пристай (студент Універ ситету банківської справи Національного банку України, переможець олімпіади): «Психологічно найважче було в першому конкурсі олімпіади – бліц-турнірі, на якому кожному учасникові треба було коротко відповісти на певне питання. Складно було дочекатися своєї черги виступу і не «перегоріти». Здавалося, що вийдеш перед журі, і все в голові переплутається або й узагалі зникне кудись…

Та все-таки, коли витягав картку із питанням, почувався, на диво, спокійно і впевнено. Вдалий старт надав мені заряд і наснагу для виконання наступних завдань, що в підсумку й дозволило здобути перемогу.

На жаль, не мав змоги після олімпіади відпочити і ближче познайомитися з багатьма учасниками, оскільки відразу вирушив у наступне відрядження. Отримані хороші результати підтвер-джують, що праця дає свої плоди і що я – на правильному шляху. Тому й надалі вдосконалюватиму свої знання і підвищуватиму професіоналізм».

Олександр Терещенко (студент Київського національно­го університету імені Тараса Шевченка, учасник олімпіади): «Мені особисто олімпіада дуже сподобалася, жодних зауважень щодо організації. Усе проведено на високому рівні. Очікували завдань трохи вищого рівня, зокрема, порівнюючи з минулим роком. На такій олімпіаді я вперше, а у Львові раніше навіть жив. Тут у мене багато друзів, тому я щороку по кілька разів при-їжджаю».

Федір Дрементлі (студент Донецького національного уні­верситету, учасник, який вразив членів журі своєю відповіддю на бліц­турнірі): «Членам журі, мабуть, видніше, що було такого сказано мною цікавого і переконливого. Сам турнір побудовано так, що є менш навантаженим теорією, тому до нього всі став-ляться більш весело. Я повністю довіряю членам журі, не виникло жодних сумнівів у їхній компетентності. Загалом, дуже гарні вра-ження – прекрасні умови проживання, харчування. Ми такого й не очікували! Нам також вдалося подивитися місто, погода цьому

сприяла. Усе було на високому рівні. Люди у Львові дуже привітні, усміхаються».

Марія Львівна Лапішко (голова журі): «Хочу сказати, що з кожним роком підготовка студентів кращає. Особливо – тих студентів, які повторно приїжджають. Зокрема, на бліц-турнірі були досить важкі запитання, на які відповідали студенти досить ґрунтовно, вони показували рівень знань нормативно-правових документів, глибину знань банківських операцій.

Були ВНЗ, які нас дуже приємно вразили. Це ДВНЗ «Українська академія банківської справи НБУ», Університет банківської справи НБУ, Київський торгово-економічний інститут, Київський націо-нальний університет імені Тараса Шевченка, Донецький націо-нальний університет.

Я вважаю, що олімпіада пройшла на високому рівні, не було багато апеляцій, оцінювання було об’єктивним, толерантним і на фаховому рівні.

Щодо самого професійного складу журі, то тут проблем також не виникало. Усі злагоджено працювали, вирішували питання. Крім того, Львів завжди приваблює студентів, тому вони зали-шилися задоволені.

Окрім дипломів І–ІІІ ступенів, було 15 номінацій, які перед-бачали не лише грамоти, а й цінні призи від спонсорів. Зокрема, у номінації «Оригінальність виступу на бліц-турнірі» перемогу здобув Федір Дермофій, який дуже цікаво за дві хвили розповів, що таке фальшиві гроші».

Порада від декана банківської справи ЛІБС УБС НБУ М. Л. Лапішко як перебороти страх: «Майбутній банкір повинен не боятися виступати на людях, уміти лаконічно висловлювати свої думки, переконувати, робити це з позитивною енергети-кою, притягувати до себе. А це вміння дається дуже клопіткою працею. Якщо людина починає робити це на п’ятому курсі – це запізно. Себе тренувати треба ще зі шкільної парти. Тому варто виступати на семінарах, доповідати на конференціях, ця зібра-ність дає свій ефект.

Я суджу по собі. Брала участь у художній самодіяльності, багато разів виходила на сцену, це давало мені впевненість і в мене ні руки, ні ноги не тремтіли. Якщо людину, яка ніколи не співала і не декламувала вірш, виставити на сцену, то вона відчуватиме «мандраж». Тому треба, щоб студенти були більш активні у спілкуванні не лише з комп’ютером, а й одне з одним. Це неправильно, бо губиться головна перевага людини – спілку-вання! Адже дуже важливо бачити реакцію на свої слова, бачити очі співрозмовника».

Загалам, думаю, усі залишилися задоволеними, отримали море позитивних вражень, подарунки, досвід, знайшли друзів!

Ольга ЧЕПІЛЬ,студентка групи 301-БС.

16 №4(144)квітень2011

студент і наука

16–17 березня в рамках 20-річчя Національного банку України і 5-річчя Університету банківської справи НБУ в ЛІБСі відбулася ХІ Всеукраїнська наукова конференція аспірантів і студентів «Теоретичні та прикладні аспекти аналізу фінансових систем». Конференцію організовано за участі кафедри теоретичної та прикладної статистики Львівського національно-го університету імені Івана Франка, факультету управління Краківського економічного університету (Wydział Zarządzania Uniwersytetu Ekonomicznego w Krakowie), Інституту економіки і менеджменту Національного уні-верситету «Львівська політехніка», Феодосійської фінансово-економічної академії Київського університету рин-кових відносин.

Та список учасників не обмежив-ся вищепереліченими вишами. На конференції свої навчальні заклади гідно представили студенти та аспі-ранти Черкаського і Харківського інститутів банківської справи УБС НБУ, Полтавського університету еко-номіки і торгівлі (дебютанти заходу), Науково-дослідного фінансового інсти-туту Академії фінуправління Мінфіну України, Київського національно-го економічного університету імені В. Гетьмана, Львівської комерційної ака-демії, ДВНЗ «Українська академія бан-

ківської справи Національного банку України» (м. Суми), Тернопільського національного економічного універ-ситету, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Дніпропетровського національно-го університету ім. Олеся Гончара, Чернівецького національного універси-тету імені Ю. Федьковича (м. Чернівці) та Поліського державного університету (Республіка Білорусь).

Відкриття конференції відбулося 16 березня о 10 год. у 5-му корпусі ЛІБСу, що на вул. Жовківській, 53. На відкритті зі вступним словом виступив заступник директора з наукової роботи ЛІБС УБС НБУ О. О. Другов і з вітальним словом – завідувач кафедри теоретичної та при-кладної статистики ЛНУ імені Івана Франка Я. І. Єлейко, асистент кафедри статистики Економічного університету

м. Кракова Матеуш Барила і викладач Феодосійської фінансово-економічної академії Т. В. Крупко.

О 10 год. 30 хв. розпочалося пленар-не засідання, на якому учасники кон-ференції заслухали доповіді науковців і практиків щодо актуальних питань функціонування фінансової системи України, зокрема старшого науково-го співробітника Інституту регіональ-них досліджень НАНУ, к. е. н. Петра Володимировича Жука, який має бага-торічний досвід роботи на керівних посадах банків.

Після 30-хвилинної перерви о 14 год. 30 хв. почалися довгоочікувані тематич-ні засідання. Для цього доповіді зазда-легідь поділили на три секції. Z Секція І. Фінансовий механізм забез-

печення стабілізації економіки України.

XI Всеукраїнська наукова конференція аспірантів і студентів«Теоретичні та прикладні аспекти аналізу фінансових систем»

М. Р. Тимощук, доцент кафедри фінансів ЛІБС УБС НБУ, к. е. н., керівник І секції: «Цьогорічна конференція вирізнялась активністю аспірантів і масовістю участі студентів.

Тішить те, що з року в рік розширюється географія учас-ників, зростає їх кількість і рівень.

Дякуємо всім, а передусім учасникам секції фінансів за ціка-ві, змістовні наукові доповіді, за жваві, професійні обговорення та дискусії, за власну думку та вміння її відстоювати.

Віримо, що ви будете добрими науковцями, зможете допо-могти подолати економічну кризу та всі негаразди в нашій державі!»

Р. Л. Жебчук, асистент кафедри фінансів і кредиту еко­номічного факультету ЧНУ імені Ю. Федьковича, голова СНЕТ: «Приємні згадки залишилися після участі в конференції

в ЛІБС. Тут було все: і якісний рівень підготовки, і цікаві допо-віді та жваві дискусії. Ну і, звичайно, екскурсійна програма старовинним Львовом.

Варто підкреслити, що захід став чудовою можливістю для молодих науковців із різних ВНЗ обмінятися досвідом і почути нові ідеї для подальших досліджень. У контексті цього хочу подякувати адміністрації ЛІБС і НСТ за можливість узяти участь у заході».

Тетяна Нєвєшкіна (студентка КНЕУ): «Шановні орга-нізатори ХІ Всеукраїнської наукової конференції аспірантів і студентів «Теоретичні та прикладні аспекти аналізу фінан-сових систем»!

Дякую за надану можливість участі в конференції. Хочеться відмітити актуальність і професійність

№4(144)квітень2011 17

студент і наука

Z Секція ІІ. Забезпечення ефективної діяльності банківської системи.

Z Секція ІІІ. Математичні моделі, ста-тистичні та економетричні методи аналізу і прогнозу діяльності фінан-сових інституцій.Досвід конференції показав, що сту-

дентів найбільше хвилюють фінансові питання стабілізації економіки України, оскільки кількість і тривалість виступів другої секції були більші, ніж в інших секціях. Але це аж ніяк не вплинуло на якість доповідей. Студенти на одно-му диханні виступили від початку до кінця.

Загалом, конференція в багатьох аспектах виділяється серед інших. Найвагомішим чинником став висо-кий рівень проведення: у заході взяли участь 102 найсильніших студентів та аспірантів зі всіх куточків України і не тільки. Тому теми доповідей учасників були надзвичайно різноманітними, цікавими та проблематичними, що, у свою чергу, провокувало до жвавих дис-кусій.

На конференції учасники виявили неабиякий ентузіазм, творчий нахил і точність у своїх виступах. Навіть пре-зентації вражали своєю лаконічністю та легкістю сприйняття. Атмосфера конференції була напруженою в добро-му значенні цього слова, Упевнений, що якби юним доповідачам випадково надали повноваження розв’язати акту-альні проблеми Податкового кодексу, земельної, а навіть і пенсійної реформ, то студенти досягли б мети швидше за урядовців, які уже роками демонстру-ють неефективну роботу.

Не побоюся розкрити секрет, що до Всеукраїнської конференції ми готува-лися майже півроку, оскільки розуміли всю відповідальність, яка покладалася

на нас як організаторів. Приємно, що всі старання не були марними: гості залишилися надзвичайно задово-леними.

Сподобалася учасникам не лише конференція, а й славне місто Лева. Захід набув унікальності і тому, що він тривав аж два дні, тому гості з великим захопленням сприймали буквально всі принади старовинного Львова.

Та все приємне закінчується ще при-ємнішим. Аби остаточно закріпити наші дружні стосунки із гостями з Полтави, Черкас, Києва та Чернівців, усі пішли на прогулянку вечірнім Львовом. Приїжджі отримали неабиякі враження від візиту різноманітних закладів громадського харчування: «Дім легенд», «Мазох» і «Криївка» та визнали, що Львів – най-краще студентське місто України!

Другий день перебування учасників конференції розпочався з підбиття під-сумків та урочистого вручення дипло-мів, сертифікатів і різноманітних пода-рунків доповідачам. Серед нагородже-них – один аспірант і п’ятеро студентів ЛІБС: Юрій Породко, Анна Бешта, Ірина Гасюк, Іван Дума, Наталія Петришак, Уляна Щупляк.

Не забули студенти й про спільну фотографію, а зробити її було, повірте, нелегко, – так багато всіх було. Після цієї процедури гості мали можливість удруге закріпити свої знання про «місто дощу» під егідою екскурсовода Леслава Пакоша. Упевнений, смішна трагедія «Криза» залишиться в пам’яті Олени Лєскової та Катерини Мілютенко надов-го. Приємно все ж таки, що в наш час є такі палкі любителі театру!

Тарас СВІДНИЦЬКИЙ,студент групи 402-Ф,

редактор рубрики «Студент і наука».

P. S. Члени Наукового студентсько-го товариства вельми вдячні за розу-міння та реалізацію наших наукових звершень директорату інституту, зокрема О. О. Другову та О. Й. Гірній; навчальним закладам – співоргані-заторам конференції, а також усім учасникам, які проявили свою актив-ність. Особлива подяка голові ради НСТ Романові Гуменюку, членам ради НСТ Ірині Гасюк, Соломії Марко, Тарасові Свідницькому, Наталії Петришак, Ірині Майданик, Олі Продан, Ангеліні Дудидрі, Дмитрові Цмоцю, Олександрові Цяпі, Павлові Брудці, які доклали чимало зусиль і часу для того, щоб конференція відбулася не тільки на високому науко-вому рівні, а й була цікавою, пізнаваль-ною зустріччю однодумців із насиченою культурною програмою. Дякуємо Уляні Коваль за змістовну екскурсію вечірнім Львовом!

Дорогі студенти, будьте активні-шими в самореалізації і використо-вуйте всі можливості, що пропонує інститут! Чекаємо на ваші геніальні ідеї в НСТ!

Хотів би на завершення поінфор-мувати, що 24 березня в ЧІБСі від-бувся другий етап спільного семінару на тему «Регіональний аналіз депо-зитних та кредитних портфелів», на якому Анна Бешта і Дмитро Цмоць вдало представили ЛІБС.

У недалекій перспективі очікуєть-ся проведення третього етапу семіна-ру в ХІБСі на тему «Аналіз результатів регіональних аспектів банківського сектору».

Довідку про детальнішу інфор-мацію можна отримати в науковому відділі та кабінеті НСТ (ауд. 601, 2-й корпус).

доповідей програми. Тільки участь у подібних конфе-ренціях дає можливість обмінюватися думками, дізна-ватися багато принадного та нового, вирішувати різні питання.

Дуже рада була познайомитися з молодими науковцями з інших міст. Вдячна за те нове, що вдалося дізнатися.

Довго згадуватиметься теплота, з якою ви нас зустрі-чали. Цікавою і приємною була екскурсія старовинним містом та захопливими розповідями про його звичаї та легенди.

Ну і не можна промовчати про красу архітектури міста. Незважаючи на холод і дощ, ми побачили так багато, і це не забудеться. Краса надзвичайна!!!

Хочу побажати конференції й надалі збирати великі кола розумних, талановитих та веселих учасників і бути, як і рані-

ше, дуже професійною, а організаторам бажаю подальших успіхів».

Олена Лєскова (студентка ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»): «У житті кожного є хвилини, про які приємно згадати… Хвилини, які залишаються у твоєму серці надовго і згадуючи які, ти сам того не помічаючи, усміхаєшся…

Перебуваючи у Львові на конференції, було приємно від того, що в Україні багато обдарованої та перспективної моло-ді! Мені було приємно спілкуватися з кожним! Отримала море позитивних і незабутніх вражень!

Хочу подякувати організаторам конференції за теплий прийом, звичайну людяність і привітність, за можливість знайти нових друзів та по-справжньому закохатися у Львів!»

18 №4(144)квітень2011

будиночок душі

Часом, ідучи цим шляхом, люди-на блукає, розчаровується, губиться. Прикро… Як важливо віднайти і отри-мати підтримку від інших людей. Часом у доброму слові, пораді, конкретній допомозі. І тоді не все так сумно, не все так песимістично, а навпаки – сонячно, життєдайно.

Велике значення для розради, само-утвердження для кожного з нас має родина. Але не менше значення має колектив, в якому працюєш. А колек-тив ЛІБС УБС НБУ – справжня велика родина. І це не пафос. Щоб перекона-тися в цьому, треба просто поїхати на реколекції.

9–10 квітня ми це й зробили. Пригадую неймовірно несприятливу погоду. Дехто відмовився. Але все ж ми поїхали. Комфортабельний автобус, тривожний настрій, зібрана дорогою команда, гори, дощ, що переходив у сніг, сонце, хмари. Це все було.

А потім почалася наука, роздуми над вічними цінностями: я, людина – і Бог, як вірити, надіятися і любити так, щоб не образити ближнього, не згубити себе, не прогнівити Господа. Думалося, що буде нецікаво. Ніхто не міг подумати, що все буде саме так. Теплом і благо-даттю наповнилася душа після високої Божої науки, яку доніс до нас наш капе-лан о. Богдан.

Уміло поєднуючи високі помисли про вічні цінності з переглядом фільмів, із цікавими тренінгами, смачними сні-данком, обідом, вечерею, ми не відчули, як швидко промайнув час.

Вершиною стала Літургія о пів на другу ночі, коли о. Богдан у вбранні священика, а всі ми – єдиний церков-ний хор, здійснили службу Божу. Нам усе вдалося. О пів на четверту ранку ми не могли розійтися. У великій кімнаті – запалена свічка в посудині з водою. Кожен під супровід Ісусової молитви підходив до цієї свічки і клав на воду кольоровий кружечок, який буквально

на очах розпускав пелюстки і ставав квіткою на воді.

Важко дібрати слів, щоб передати ті відчуття, якими сповнився кожен із нас. Ми дякували собі, усім довкола, о. Богданові і Всевишньому за можли-вість пережити те, що ми пережили 9–10 квітня в Славському на реколекціях. Ми не стали іншими, ми стали багатшими на добро, на тепло. Ми були разом, ідучи благодатною дорогою до Бога.

Дякую о. Богданові, дякую всім і кожному зокрема за бажання й уміння молитися, більше пізнавати світ і себе в ньому. Сподіваюся, на цьому шляху до Бога нас багато, і разом ми – велика родина ЛІБС УБС НБУ.

Оксана КУНДРЯ-ВИСОЦЬКА.

Дорогою до Бога…Час, в якому ми живемо, спонукає до роздумів і вчинків, що допомагають пізнати велику мудрість людського буття. І не важливо, скільки тобі років – двадцять, сорок, шістдесят… Людина шукає себе від початку свого свідо­мого життя до… Завжди. Це і є пізнання, це – дорога до Бога. Дуже важливо зрозуміти цю просту і, водночас, складну істину. І що швидше, то краще.

Ветерани інституту Ніна Вікто­рівна Тарасенко та Лідія Андріївна Зозуля: «День, проведений у Славському на реколекціях з отцем Богданом у колі родини однодумців, надовго залишить-ся в нашій пам’яті. Навчання, перегляд фільмів, бесіди, спілкування дали мож-ливість ще на кілька кроків наблизитися до Бога, глибше зрозуміти його сутність, разом з ним пройти Хресною дорогою. Зрозумілішим став вислів «Ми змінимо світ лише тоді, коли дозволимо Господові змінити нас».

Упевнені в тому, що наші серця і душі будуть ще більше відкритими для добра та любові до людей. Щиро дякуємо Оксані Петрівні Кундрі-Висоцькій, Ользі Семенівні Гирик, Тетяні Павлівні Ганусяк за запрошення та організацію цієї поїздки напередодні Великодніх свят. Особлива вдячність – отцю Богданові за змістовне цікаве навчання».

Марія Іванівна Андрушків: «Вдячна Богові за те, що дав можливість відчути присутність царства Божого всередині нас; серця, сповненого щастям; щастя, що йде з любові, а любов, що прихована в Законі вічного. Вдячна о. Богданові за те, що наблизив нас на крок до пізнання істи-ни. Вдячна всім присутнім на реколекцій-них науках, бо саме в спільноті маємо змогу свідчити ВІРУ, НАДІЮ і ЛЮБОВ».

Оксана Василівна Горбачевська: «У моєму житті було багато реколекцій, тому я відчувала певний скептицизм при підготовці до поїздки. «Нічого, – думала я, – зроблю розумне обличчя, киватиму головою, а сама думатиму про своє».

Не вийшло. Слова отця Богдана захо-пили мене хвилин через 20 після початку. «Відключитися» не вдалося. Слова при-мушували задуматися, співчувати, спів-переживати, усміхатися, погоджуватися, дивуватися.

Дякую за нагоду доторкнутися до світ-лого і прекрасного відчуття присутності Бога в моєму і нашому житті; за науку, що надихає на серйозне вивчення Біблії; за спілкування з колегами; за серйозну розмову з отцем Богданом; за день, який дав душевний спокій, відвагу таки спро-бувати щось змінити, але сприймати світ таким, яким він є, а не таким, як я цього хочу».

№4(144)квітень2011 19

не хлібом єдиним…

Дорогі брати і сестри у Христі!

30 березня студенти з Молодіжного центру побували в Театрі імені Марії Заньковецької на суперпопулярному спектаклі.

«Кризу» (таку назву має виста-ва) називають смішною трагедією на дві дії. Режисер-постановник – Орест Огородник, художній керівник – Федір Стригун.

Ця вистава – про життя звичайної львівської родини: тісно у квартирі, не вистачає грошей, сварки з батьками, непорозуміння з дітьми і багато-багато іншого. За своєю суттю, це дійсно траге-дія про нас із вами, але збоку таке життя, як виявилось, виглядає доволі кумедно.

«Криза» відома у Львові саме своєю правдивістю. «Це все настільки реа-лістично, що можна вгадати наступні фрази героїв», – сказав мені один із наших студентів. Упевнено ж можу сказати, що після вистави є про що

подумати, подискутувати, «пофіло-софствувати». Тому рекомендую всім подивитись «Кризу» (квитки швидко розбирають).

«Люди, сім’ї, родини, гроші, багатство, маєтки, усмішки, цілун­ки, компліменти, сварки, ворожне­ча, проблеми, – ідемо до цілі, якої не бачимо, бо вона – примарна. Минаємо тих, хто найбільше нас любить, бо ми – егоїсти.

А можливо, просто достатньо зазирнути одне одному у вічі і попро­сити пробачення? І сказати: «Я кохаю тебе»! Хочемо ми цього, чи ні, біжимо за істиною чи втікаємо від неї, врешті­решт, вона знайде нас сама…» – Орест Огородник, режисер­постановник вистави.

Ольга КЛИМЕНКО,студентка групи 204-УП.

Ці слова стихири ще раз нагадують, чому ж відбулося Воскресіння. Ще раз дають нам нагоду замислитися над тугою Бога за людиною. Іншими словами, Христос воскрес, щоб піднести кожного з нас. Піднести – до співжиття із ним, до Його гідності, а тим самим освятити. Освячення Богом нашого життя відбувається в різних аспектах, а найперше у виконанні наших обов’язків; у тому числі й виконанні профе-сійних обов’язків як студента, як викладача, так і будь-якого працівника. Тож хай Христове воскресіння просвічує нас і надає наснаги гідно та достойно виконувати те, що постав-лено перед нами і чого очікують від нас інші.

Будьмо істинними, щоб, обнявши одне одного, незалежно чи це студент, викладач чи будь-хто інший, могли почути слово: «Брате, сестро! Христос Воскрес», а тим самим ще раз пригадав, що я – людина, створена на його образ і подобу, і навколо мене такі ж люди, як і я. Христос Воскрес, а тим самим навчив мене дарувати життя.

Христос Воскрес… Хай Христове воскресіння єднає всіх нас вірою в перемогу

світла над темрявою, добра над злом, життя над смертю.

Хай містерія Пасхального єства стане для кожного з нас початком нового життя.

З молитвою та побажанням веселих свят отець д-р Богдан ТИМЧИШИН,

капелан ЛІБС УБС НБУ.

«Криза»: пігулка від буденщини

Воскресення день, і просвітімся торжеством, і друг друга обіймім! Промовмо: Браття – і тим, що ненавидять нас; простім усе з Воскресенням і так заспіваймо: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував.

Стихира Воскресної Утрені.

20 №4(144)квітень2011

наостанок

Засновник: УніверситетбанківськоїсправиНаціональногобанкуУкраїни.Реєстраційне свідоцтво: серіяЛВ№905/158від19березня2009року.Керівник проекту: І.Жеребило.Головний редактор:Л.Козанкевич.Cтудентські головні редактори:В.Осіна,О.Чепіль.Редактори відділів:репортерського О.Клименко,О.Деленко;«Студент і наука»Т.Свідницький;інформаційногоБ.Лема,Л.Нискогуз;аналітикиГ.Коноба,О.Бондарчук;«Особистість – соціум»М.Свірнюк;фотозабезпеченняН.Воробець,І.Берегівський.Дизайн, верстка:О.Середа.

Коректор:О.Яремчук.Адреса редакції:м.Львів,просп.В.Чорновола,61,навчальнийкорпус№3,к.219,тел.:297-72-37,e-mail:larisa@lbi.wubn.net.Від­по­ві­даль­ність­за­досто­вірність­фак­тів,­ци­тат,­прізвищ­та­інших­ві­до­мостей­не­суть­ав­то­ри­публі­кацій.

Що роблять українські студенти, окрім того, що мітингують проти тепе-рішнього міністра освіти? Це запитання можна обговорювати дуже-дуже довго, але, звичайно, ми, перш за все, вчимо-ся… Такими студентами, як ми, студен-ти ЛІБСу, можна лише пишатися, бо за сумісництвом з навчанням ми ще посіда-ємо призові місця в змаганнях із різнома-нітних видів спорту. Наприклад, футболу чи баскетболу. Наш інститут виховує не лише банкірів, економістів і фінансистів, а й спортсменів високого класу.

Нещодавно наша інститутська жіно-ча команда з баскетболу на майдан-чику суперників перемогла команду Лісотехнічного інституту з рахунком 30 : 28. Також у нас є жіноча команда з футболу, яка будь-якому професійному футболістові «втре» носа. Ну, звичайно, і як же без хлопців, вони теж не відстають від наших спортсменок. Матч із баскет-болу в Харкові серед чотирьох команд приніс нам третє місце… Є ще до чого рости, але ми вами, наші інститутські спортсмени, гордимося!

Суми зустріли футболістів ЛІБСу з розгорнутими обіймами. На матч

запрошено шість команд: ХІБС, ЧІБС, ЛІБС, ІМПО, Сумської академії банків-ської справи НБУ та її Севастопольського інституту. Відчайдушна боротьба наших хлопців принесла нам третє місце. За третє місце боролися ЛІБСики і команда ІМПО. З рахунком 15 : 1 перемогла, зви-чайно, наша команда на чолі з тренером Петром Омеляновичем Фірцаком. З цих багатообіцяючих 15-ти голів сім м’ячів у ворота суперника забив студент групи 203-ФК Володимир Гунько. За весь турнір Володимир забив 13 голів (це найбільша кількість забитих м’ячів у цьому турнірі), за що і отримав титул «Найкращий бом-бардир турніру».

Нам стали цікавими враження та емо-ції Володимира і ми вирішили поговори-ти з нашою зіркою футболу.

– Володю, розкажи, будь ласка, про Твої враження щодо міста, суперників.

– Місто надзвичайно красиве. Зустрі-ли нас дуже добре, люди привітні, що, на жаль, не завжди буває.

– А суперники?– Команди суперників були дуже

сильними, тому прийшлося нам нелег-ко. Перше місце взяла команда із Сум

з рахунком 6 : 3. Безперечно, сильна команда.

– Як ми вже знаємо, Ти отримав титул «Найкращий бомбардир турні-ру». Чи хотів Ти цього і чи пишаєшся собою?

– Чесно кажучи, я сумнівався, що отримаю цей титул, але дуже сподівався і старався. Звичайно, зараз дуже пиша-юся, що мені вдалося це зробити. Але не думаю зупинятися на досягнутому.

– І наостанок, що Тобі зараз ближче: навчання чи спорт?

– Кар’єра футболіста – це, можна так сказати, одна з моїх мрій. Але я не хочу і не буду нехтувати професією економіста.

– Дякую за інтерв’ю.Розмову вела

Божена ЛЕМА.

P. S. За всі досягнення студентів у спорті подяка всій кафедрі фізкульту-ри, оскільки саме вони виховують таких спортсменів.

Тож пишаймося і шануймо наших талановитих спортсменів, бо хто зна, може, колись ми побачимо їх на великих телеекранах.

Спорт у житті ЛІБСиків =)

Ідея створення апарата для видачі грошей прийшла в голову шотландце-ві Джону Шепард-Баррону. За однією з версій, ідея, що створила револю-цію в банківській сфері, народилася у винахідника після того, як він не зміг потрапити до свого банку, щоб узяти гроші. Цей випадок запам’ятався йому. І от одного разу, коли він лежав у ванні, його осяяла ідея.

«Я несподівано зрозумів, що є мож-ливість отримати гроші в будь-якому місті у Великобританії або навіть у всьому світі. Я згадав про автомат, який продавав шоколадки, і вирішив замінити шоколадні батончики гроши-ма», – розповів Джон в одному зі своїх інтерв’ю. Свій винахід «автоматичного касира» Шепард-Баррон запропонував банкові «Барклайз». І генеральний директор одразу ж підписав із ним контракт.

Перший банкомат з’явився 27 червня 1967 року в Лондоні в районі Енфілд. Зрозуміло, що пластикових карток тоді не було. Для отримання грошей треба було засувати в банко-мат спеціальний чек. А щоб убезпечити процедуру отримання готівки від шах-раїв, Джон Шепард-Баррон придумав ПІН-код. Спочатку він запропонував, щоб паролем слугували шість цифр, але дружина Джона запевнила його, що може запам’ятати лише чотири цифри. Завдяки цій жінці ми досі користуємося чотиризначним ПІН-кодом.

Банкомати поширилися по всьому світу. Зараз, за найскромнішими під-рахунками, їх близько двох мільйонів. Джон Шепард-Баррон за свої заслуги в банківській справі отримав офіцер-ський орден Британської імперії.

Ю. Г. ДЕДЮХІНА,архіваріус ЛІБС УБС НБУ.

Про винахідника банкомата