«Самі вирішили, самі зробили, самі відповідаємо»

Газета учнівського самоврядування

2016 — РІК ЮВІЛЕЮ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ,430-річчя освітньої та друкарської діяльності

ДНЗ «Ставропігійське ВПУ м. Львова»ВИСТАВКА ТВОРЧИХ РОБІТ

02.02.2016 року у рамках обласного огляду-конкурсу технічної та художньо-прикладної творчостісеред ПТНЗ Львівської області в стінах історичноїбудівлі навчального кор-пусу ДНЗ «Ставропігій-ське ВПУ міста Львова»на вул. Ів. Федорова від-булася виставка творчихробіт учнів та керівниківгуртків: «Образотворчемистецтво» (Сірін Ю. Г.), «Твоє зображення»(Здобиляк Ю. Б.) «Художнє оформлення книги»(Чугуєвець О. М.).

Виставкова експозиція присвячена 430-річчюосвітньої та друкарської діяльності навчальногозакладу та є першою в низці заходів ювілейного, для

ДНЗ «СтавропігійськеВПУ міста Львова»,2016 року.Серед творчих робіт бу-ли представлені пор-трети видатних діячівСтавропігії, зокрема

таких як Петро Конашевич Сагайдачний — меце-нат православних братств та опікун слов`яно-греко-латинських та братських шкіл, Павло Тетеря —з1665 року був членом Львівського Ставропігійськогобратства, якому залишив під заставу своє срібло за300 дукатів, а такожподарував мощі святогоМеркурія, КостянтинКорнякт — один з два-надцяти членів-заснов-ників славнозвісногоСтавропігійського пра-восланого братства у Львові, Памво Беринда — ак-тивний діяч Львівського братства, працював

у братських друкарні і школі, Іван Тиктор —заслужений видавець і відомий підприємець,управитель друкарнею Ставропігійського інституту,Михайло Клемерто-вич — редактор «Вре-менника» Ставропігій-ського інституту, ВасильКовальський був сень-йором Львівського Став-ропігійського інституту,Сильвестр Гавришкевич — один із найвідоміших бу-дівничих Галичини, був опікуном нерухомостіСтавропігійського інституту у Львові, АрсенійЕласонський — архієпископ, був першим редакторомЛьвівської братської школи, Гедеон Балабан —допоміг Львівському братству викупити друкарню

І. Федоровича, АнтонійПетрушевич — разомз Ісидором Шараневи-чем був ініціатором ство-рення в 1889 р. музеюСтавропігійського ін-ституту у Львові, Антон-

Юзеф Попель — в 1904 р. спільно з Левинськимзавершив перебудову фасаду Ставропігійськогоінституту і вирізьбив кам`яний герб Ставропгігїнад входом інституту. Ці та багато іншихдіячів Ставропігії внесли вагомий внесоку розвиток українськоїо світи і науки, мис-тецтва, будівництва,медицини та багатьохінших галузей сус-пільства. Також булипредставлені фотографіїпам’яток архітектури м. Львова, друкована про-дукція та зразки витворів палітурного мистецтва.

Випуск № 4 Січень –

Лютий2016

Петро Могила —політичний, церковнийі освітній діяч України,митрополит Київськийі Галицький (з 1632), буввідданим і невтомнимборцем за торжество пра-вослав’я в складних істо-ричних обставинах в Укра-їні та Білорусії в XVII ст.

Майбутній митрополитпоходив зі старовинного

молдавського роду Могил. Прізвище це відповідаєпрізвищу князів Холмських і походить від молдавсько-го слова mohila, що означає узвишшя, горбовину.

Народився Петро Семенович Могила 10 сiчня1597 року в сім’ї господаря Валахії, а потім і Мол-давії Симеона Могили.

Початкову освіту юнак здобув у вчителів Львів-ського Ставропігйського братства, організованогов 1586 р. для захисту та збереження православноївіри і якому згодом неодноразово надавав допомогу.Згодом юнак продовжив навчання в Польщі. Спо-чатку він здобув освіту в Польській академії в Замос-ті, а згодом учився у різних навчальних закладах Го-лландії та в Парижі. Вільно володіючи грецькою талатинською мовами, він досить швидко опанував бо-гословську науку.

Повернувшись до Польщі, Петро пішов на вій-ськову службу, брав участь у Хотинській битві 1621 р.

Згодом він переїжджає до України. Часто від-відуючи Київ, молодий богослов зблизився з митро-политом Іовом Борецьким, спілкування з яким ос-таточно завершило формування поглядів Петра Мо-гили. По суті, це й визначило напрям його подаль-шої життєвої діяльності. У 1625 р. він приймаєчернечий постриг у Києво-Печерському монастирі.

На той час Києво-Печерська обитель виступалаголовною опорою православ’я в Україні. Для ПетраМогили монастир став тим благодатним місцем, демогли вивершитися і зміцнитися його мрії й надії,які згодом втілюватимуться в життя на церковно-просвітницькій діяльності за часів митрополитства.

У 1627 р., після смерті архімандрита Лаври ЗахаріїКопистенського, за згодою митрополита Іова, архі-мандритом було обрано тридцятирічного П. Могилу,який ще на той час навіть не мав духовного сану.

У сані архімандрита Києво-Печерського монас-тиря Петро Могила проявив себе ревним і достой-

ним послідовником своїх славетних попередників.За час його архімандритства Києво-Печерськадрукарня посіла визначне місце як серед і друкареньУкраїни та Білорусії, так і в суспільному житті зага-лом. За п’ять з половиною років його настоятельстваз лаврської друкарні вийшло 15 назв видань. Середних були і книги самого Петра Могили.

Петро Могила не обмежив свою діяльність лишестінами монастиря. Він добре знав, що православно-му духовенству для успішної відсічі утискам єзуїтівта уніатів необхідно мати відповідну освіту. Архіман-дрит вирішив заснувати в Києві такі школи, які від-повідали б потребам злободення і ні в чому не посту-палися б подібним європейським навчальним закладам.

Восени 1631 р. відкрилася перша лаврська школа.П. Могила погодився звести лаврську школу з брат-ською (в 1632 р.), але за умови, що буде охоронцемі опікуном того об’єднаного закладу. Це стало справоюжиття Петра Могили. Заслуга його полягає в тому, щопісля об’єднання лаврської школи з братською вінперетворив її на такий навчальний заклад, який зго-дом став взірцем для всіх духовних шкіл.ОкрімКиївської колегії, Петро Могила відкрив у 1634 р. щеодну — Вінницьку, а у 1636 — Кременецьку.

Митрополит Петро наказав розчистити з-піднашарувань землі залишки Десятинної церкви, підруїнами якої було віднайдено мощі святого рівно-апостольного великого князя Володимира.

За кілька днів до смерті первосвятитель склавдуховний заповіт, оголошуючи Києво-Братськуколегію першою спадкоємицею свого майна. Їй вінзаповідав бібліотеку, нерухоме майно, коштовності.

Розділивши решту свого майна поміж собором,Лаврою, бідними церквами та монастирями, архіпас-тир помер у 1647 р., і цього ж року тіло покійного,згідно з його волею, було перенесено й покладеноу Великій церкві Києво-Печерської лаври.У 1996 р.Петро Могила був першим, кого канонізували у святіУкраїнські Православні Церкви усіх конфесій.

У 1991 р. відкрито університет, що згодом дістав ста-тус національного,— «Києво-Могилянська академія».

Постать Петра Могили ніколи не переставалацікавити як його сучасників, так і пізніше істориків,які одностайні в тому, що це був вольовий, автори-тетний, твердий керівник, покликаний своєюдобою та її звичаями. В той же час неодмінновідзначаються і його здібності досвідченого орга-нізатора, доброго порадника, мудрого наставника.

Матушевська Олена, учениця гр. № 27

ПЕТРО МОГИЛА

2

Видатні діячі Ставропігії

ХОДА ЗВІЗДАРІВ8 січня, учнівський та педагогічний колективи

ДНЗ «Ставропігійське вище професійне училищем. Львова» взяли участь уРіздвяній ході звіздарів.

У Львові цей захід уже ставтрадиційним і відбуваєтьсяв рамках щорічного фестивалю«Спалах різдвяної звізди» та єодним із найяскравіших різ-двяних дійств.

Близько 400 учасників фес-тивалю пройшли центральни-ми вулицями міста від Доміні-канського собору через площуРинок та площу Яворницькогодо головної ялинки міста, що на проспекті Свободи.Дорогою колядували та вітали всіх з Різдвом Христовим.

Головною зіркою цьогорічного ювілейного фес-тивалю стала Звізда Миру, блакитного кольору, із бі-

лим голубом — символом миру у центрі і словами«Слава Богу на висоті, а мир людям на землі».

Для львів’ян та гостей міс-та були представлені різдвянізірки, виготовлені майст-рами-звіздарями з Львів-щини та з інших областейУкраїни. На площі біляОперного театру відбуласяурочиста презентація новихзвізд, посвята у звіздарі танагородження учасників.ДНЗ «Ставроп і г і й сь к еВПУ м. Львова» отрималодиплом за «поширення

християнських цінностей та різдвяних традицій».Фестиваль «Спалах Різдвяної звізди» органі-

зували ГО «Обереги» та Музей народної архітектурита побуту у місті Львові.

12 січня 2016 р. на базі ДНЗ «Ставропігійське вищепрофесійне училище м. Львова» відбулась інте-лектуальна гра «Що? Де? Коли?» серед працівниківпрофтехосвіти нав-чальних закладівЛьвівської області.

Організатором за-ходу став ЛьвівськийДержавний будиноктехніки. В грі взялиучасть 18 команд.Гра відбулася за правилами спортивної версії «Що?Де? Коли?» в три тури по десять запитань кожен.

Перемогу здобула команда Червоненського ВПУ.

«ЩО? ДЕ? КОЛИ?» ДЕНЬ ВШАНУВАННЯПАМ`ЯТІ СКРЯБІНА

27.01.2016 р. учні ДНЗ «Ставропігійське вищепрофесійне училище м. Львова» у супроводісоціального педагога Бурака А. Г. взяли участь у ін-телектуальній грі «Що? Де? Коли?» серед навчальних

закладів профтех-освіти міста Льво-ва та Львівськоїобласті.

Захід відбувсяна базі Вищогоп р о ф е с ій н о гоучилища № 20міста Львова.

02.02.2016 р. в ДНЗ «Ставропігійське ВПУм. Львова» відбувся урок-реквієм присвяченийвшануванню пам’яті лідера гурту «Скрябін» АндріяКузьменка, організаторами якого були лідериучнівського самоврядування Пархоменко Роман,учень групи № 26 та Зибкін Валентин, учень групи№ 34, керівник — Зарума Роман Степанович.

Нагадаємо,торік, 2 лютогопозашляховикСкрябіна на Дні-пропетровщинізіткнувся із ван-тажівкою, спі-вак загинув намісці аварії.

К у з ь м аСкрябін — ві-домий український співак, письменник, теле-ведучий, продюсер, актор. Лідер гурту «Скрябін».

Заходи із вшанування пам’яті Андрія Кузьменкавідбулися, зокрема, в Києві, Одесі, Харкові та Львові.

Так на площі біля пам’ятника Тарасу Шевченку,у Львові, зібралося кілька тисяч львів’ян —влаштували концерт пам’яті під назвою «РікСамотності!», присвячений лідеру гурту «Скрябін».

Новини училища

3

Ставропігієць: Учнівська газетаНад випуском працювали:Відповідальні за випуск: Радаучнівського самоврядування

Друкарня ДНЗ «Ставропігійське ВПУ м. Львова»79008, м. Львів, вул. І. Федорова, 9тел.:+38 (032) 235-87-58Веб-сайт: www.splicey.org.uaE-mail: splicey.org.ua@ukr.net

Матеріали та пропозиції для наступних випусків учнівської газети надсилати заступнику інформаційного секторуМатушевській Олені, учениці групи № 27.

Комп`ютерна верстка:Матушевська Олена, учениця

гр. № 27.Папа О. П., майстер в/н

4

Львівський «Апостол» 1574 р., або «Діяння тапослання апостольські» традиційно вважається най-давнішою точно датованою книжкою, надрукова-ною в українських землях.

Видав «Апостол» визначний український першо-друкар Іван Федорович (бл. 1525–1583) у власній,організованій бл. 1572 р., друкарні м. Львова. Дру-кувався «Апостол» на кошти самого І. Федоровичата на зібрані ним середльвівських міщан. Роботанад виданням тривалавпродовж цілого року —з 25 лютого 1573 року до15 лютого 1574 року.

Літургійний текст«Апо стола» 1574 р. ізневеликими відміннос-тями повторює московсь-кий «Апостол» І. Федо-ровича — П. Мстиславця1564 р. У Москві текстспеціально готувався додруку, редагувався, звірявся та узгоджувався за різ-ними списками. Вважається, що керував редак-ційною роботою особисто Федорович. На початкульвівського «Апостола» 1574 р. вміщено три до-даткові пояснювальні статті, яких не було у мос-ковському першодруці, та додано велику за обсягомпіслямову від імені першодрукаря, яка свідчить пройого неординарні літературні здібності.

Видрукований «Апостол» великим форматом —у двійку або в аркуш. Складається він із 278 аркушів —14 ненумерованих та 264 пронумерованих ки-риличними цифрами. Титул у виданні відсутній.Повні сторінки містять по 25 рядків основноготексту та 2–3 рядки над текстом або під ним.

Львівський «Апостол» 1574 р. відзначається ши-рокою різноманітністю та продуманістю художньогооформлення. Серед його прикрас гравюри, заставки,кінцівки та ініціальні літери. Книжку прикрашаютьтри гравюри-дереворити: герб покровителя Ів. Фе-доровича — власника Заблудівської друкарні Гри-горія Ходкевича — на початку книги, фронтиспис

ЛЬВІВСЬКИЙ «АПОСТОЛ»із зображенням апостола Луки — на початкуосновного тексту, та герб Львова з друкарськоюмаркою І. Федоровича — у кінці книги.

При оформленні «Апо стола» використано51 заставку з 31 дошки; 47 кінцівок з 11 дощок та23 ініціали з 6 дощок. Елементи художнього офор-млення можна розділити на два типи — такі, щоповторюють московські, і такі, що не викорис-

товувалися Федоровичему попередніх виданнях,створення яких пов'язанез Україною. Надрукованокнижку в дві фарби приширокому використаннічервоної. Червоний колірзастосовується Федорови-чем в суто функціональ-них цілях — для полег-шення користування книж-кою. Двоколірний друквиконувався з однієї фор-ми в два прогони.

Верстка і друк львівського «Апостола» відзнача-ються високим рівнем поліграфічного виконання. Придрукуванні «Апостола» 1574 р. використано тойсамий шрифт, що й в однойменному московськомувиданні. Графіку шрифту розроблено на основіпівуставу російських рукописних книг ХV — першоїполовини ХVІ ст. Цей шрифт був активно сприйнятийукраїнською книжною традицією. На кількох аркушахє примітки іншим шрифтом — дрібним напів-курсивом, який вважається прототипом майбутньогоострозького. Видруковано «Апостол» на паперіпереважно місцевого і польського виробництва.

Видання львівського «Апостола» відзначалосядостатньо великим тиражем — в межах 1000–1200 примірників. На сьогоднішній день відомобільше 100 з них.

Примірники «Апостола» є практично в усіхнайбільших книгозбірнях України — у Києві, Львові,Харкові, Дніпропетровську тощо, а також у збіркахРосії, Білорусії, Польщі та багатьох інших країн.

Матушевська Олена, учениця гр. № 27