Реформаторська педагогіка зарубіжних країн ХІХ ст.

Доповідач: Шевцов І.

"Учитель для школи - це те саме, що сонце для Всесвіту. Він джерело

тієї сили, яка надає руху всій машині. Остання заіржавіє у

мертвому заціпенінні, якщо він не зуміє

вдихнути в неї життя і рух".

Для оснащених найновішою технікою підприємств потрібні були робітники нового типу. Традиційна школа, яка загалом була школою учіння, орієнтувалася на виховання слухняних і виконавських працівників.

Загальноосвітні знання, що їх давала, були вкрай обмеженими, методи навчання не спонукали учнів до самостійного мислення. Необхідні були нові підходи до теорії і практики освіти й виховання, які відповідали б стрімкому розвиткові виробництва, зумовленому прогресом науки і культури.

В XIX ст. утворюється класична

педагогіка.

Враховуючи природу дитини, розробив основи економного і швидкого навчання - теорію елементарної освіти;

Висунув ідею розвивального навчання.

Йоган Генріх Песталоцці - видатний швейцарський педагог-демократ

(1746 – 1827 рр.)

Праці:

“Лiнгард i Гертруда“ (1781-1787),

“Як Гертруда вчить своїх дітей“ (1801),

“Лебедина пісня“ (1826) та ін.

Вчитель німецьких вчителів Надавав великого значення професійній

підготовці вчителя; Створив чітку систему дидактики як “науки

про загальні закони і правила навчання”; Виділяє 33 закони і правила навчання; Своїми працями в галузі дидактики і

невтомною діяльністю по підготовці народних учителів він заслужив ім'я "учителя німецьких учигелів".

Фрідріх Адольф Вільгельм Дістервег - видатний німецький педагог-демократ, послідовник Песталоцці. (1790 – 1866 рр.)

Праці:

"Керівництво дo освіти німецьких учителів"

"Педагогічний щорічник"

Розробив теорію навчання з метою зробити учіння доступним для учнів і допомогти вчителям успішно викладати;

Розробив метафізичну етичну теорію.

Йоган Фрідрих Гербарт - німецький філософ, психолог і педагог. (1776 – 1841 рр.)

Праці:

«Загальна педагогіка, виведена з цілей виховання»

(1806), «Підручник психології» (1816),

«Листи про додатку психології до педагогіки» (1831),

«Нарис лекцій з педагогіки» (1835 ).

Фребель Фрідрих Вільгельм – німецький педагог, теоретик дошкільного виховання,

творець поняття "дитячий садок".

(1782 -1852 рр.) Педагогіка повинна грунтуватися на

ідеалістичній філософії; Вважав метою виховання розвиток

природних особливостей дитини, її саморозкриття;

Ядром педагогіки дитячого саду вважав гру.

Праці:

Фребель почав видавати недільну газету, з девізом:

"Будемо жити для наших дітей!”, написав

"Материнські пісні«. Тоді ж їм були підготовлені

перші "дитячі садівниці".

Кей Еллен Кароліна Софія — шведська громадська діячка, письменниця, публіцист,

феміністка, педагог, прихильниця вільного виховання

(1849-1926рр.) Концепція «педагогіки вільного виховання» -

ідея самонавчання і самовиховання дітей; Головне завдання вихователя - допомагати

дитині в цьому, не нав'язуючи своїх думок і вимог;

Основою навчання і виховання мають бути лише інтереси, самостійність дитини.

Праці:

«Індивідуалізм і соціалізм»

«Зображення думки»

«Дитячий вік»

«Нейтралітет душі»

«Любов і шлюб»

Е?рнст Фрі́?дріх Вільге?льм Ме?йман— німецький педагог і психолог, один із

засновників експериментальної педагогіки.

(1862-1915рр.) Висунув принцип саморозвитку дитини,

обґрунтував значення активності дитини у навчальному процесі;

Створив ідею комплексного підходу до вивчення розвитку дитини, індивідуалізації навчання і виховання, удосконалення наукової, психологічної підготовки педагогів-практиків.

Праці:

«Нариси експериментальної педагогіки»;

«Економіка і техніка пам'яті»;

«Лекції зі вступу до експериментальної

педагогіки» (3 томи).

Пирогов Микола Іванович – російський видатний вчений, лікар, основоположник

воєнно-польової хірургії, і організатор народної освіти.

(1810-1881)

Його діяльність мала великий вплив на розвиток педагогічної науки і народної освіти на Україні і в Росії.

Запропонував нову систему народної освіти; Обґрунтував принципи навчання у дусі

демократичної педагогіки;

Праці:

«О публичных лекциях по педагогике»,

«Циркулярное предложение директорам училищ

Одесского учебного округа»,

«Об изменении правил приема в благородные пансионы

при гимназиях…», де виступав за демократизацію

керівництва школою.