ТЕХНОЛОГІЇ WEB 2.0 НА ДОПОМОГУ БІБЛІОТЕКАРЯМ

2

ВИКОРИСТАНЯ МЕДІАКАНАЛІВ В УКРАЇНІ

За результатами дослідження компанії IAB та Яндекс Mediascope Europe

3

ОНЛАЙН АУДИТОРІЯ УКРАЇНИ

За результатами дослідження gemiusAudience

4

ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРНЕТ- РЕСУРСІВ В

УКРАЇНІ

За результатами дослідження компанії IAB та Яндекс Mediascope Europe

5

ВИКОРИСТАННЯ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ В

УКРАЇНІ

За результатами дослідження компанії IAB та Яндекс Mediascope Europe

6

МОБІЛЬНИЙ ІНТЕРНЕТ

За результатами дослідження компанії IAB та Яндекс Mediascope Europe

7

- ЦЕ

термін, що позначає друге покоління мережевих сервісів, принциповою відмінністю яких від Веб 1.0 є те, що ці сервіси дозволяють користувачам не тільки мандрувати по мережі, але і спільно працювати, розміщуючи в мережі текстову і медіа інформацію.

8

ЗА ТІМОМ О‘РЕЙЛІ :«ВЕБ 2.0 – ЦЕ НЕ ПРОСТО ІНТЕГРАЦІЯ СЕРВІСІВ, ЦЕ ІДЕЯ ВИКОРИСТАННЯ КОЛЕКТИВНОГО РОЗУМУ».

Основні ознаки Веб 2.0: недорогі продукти та сервіси, відкриті для доопрацювання, розвитку, удосконалення, а не завершені (пакетні) продукти;

контроль за унікальними джерелами даних, які збагачуються коштом залучення значного числа користувачів;

ставлення до користувача як до співробітника; використання колективних інтелектуальних ресурсів; самообслуговування користувачів;

спрощення користувацького інтерфейсу.

9

10

ВІДМІННІСТЬ WEB 1.0 ТА WEB 2.0

11

ПРИКЛАДИ САЙТІВ ВЕБ 2.0: Вікіпедія — Вільна багатомовна енциклопедія. Google Maps — Google-карти. Flickr — онлайн-фотоальбом. del.icio.us — служба онлайнових закладок. Netvibes — Персональний десктоп. Digg.com — Новинний ресурс. Pligg — Веб 2.0 CMS. Quintura — Візуальна пошукова система з інтуїтивною картою

підказок. Live Journal — Сервіс для ведення блогів. Youtube — Відеосервіс. MySpace — Сайт мережних співтовариств. Last.fm — Музичне співтовариство. Ucoz — Веб-сервіс для створення сайті та ін.

12

WEB 2.0 - КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД ДО ОРГАНІЗАЦІЇ, РЕАЛІЗАЦІЇ ТА ПІДТРИМКИ ВЕБ-РЕСУРСІВ.

Головною особливістю Веб 2.0 є покращення та пришвидшення взаємодії веб-сайтів з користувачами, що зумовило стрімке зростання активності користувачів.

З розвитком веб 2.0 інтернет став цінним не як джерело інформації, а як засіб (інструмент) комунікації.

13

розширює професійні контакти, стимулює пошуки нового стилю й пріоритетів,

творчої волі, ідей співробітництва та способів їхньої реалізації в бібліотечній галузі,

формує позитивний імідж книгозбірень, допомагає зміцнити кредит довіри до них серед

користувачів та інших учасників інформаційного суспільства,

стимулює останніх бути партнерами в процесі розвитку бібліотек.

Використання Інтернет-технологій в бібліотеках є наразі обов'язковим для кожного фахівця.

Бібліотекарі повинні не лише орієнтуватися в питаннях інформаційно-комунікаційних ресурсів та технологій, зокрема Інтернет, але й практично застосовувати ці знання.

ВПРОВАДЖЕННЯ НОВІТНІХ ВЕБ- СЕРВІСІВ У ДІЯЛЬНІСТЬ БІБЛІОТЕК УЖЕ СЬОГОДНІ:

14

ОСНОВНИМИ НАПРЯМАМИ ВПРОВАДЖЕННЯ

ВЕБ-ТЕХНОЛОГІЙ У БІБЛІОТЕКАХ Є: створення інформаційних сайтів та порталів

15

віртуальне довідкове обслуговування

16

оптимізація електронних каталогів

17

заснування репозитаріїв відкритого доступу

,

18

19

використання веб орієнтованих автоматизованих бібліотечно-інформаційних систем

20

СЕРЕД СУЧАСНИХ ВЕБ-СЕРВІСІВ, ЩО МОЖУТЬ БУТИ КОРИСНИМИ ДЛЯ

БІБЛІОТЕК, МОЖНА НАЗВАТИ ТАКІ: системи управління контентом, портальні технології; mashup-додатки; RSS-формати; платформи створення форумів, сервіси створення

анкет, тестів, вікторин, віртуальних читальних залів, виставок, екскурсій, турів, форумів;

chat-обслуговування та collaborative browsing; сrowd-soursing технології (тегування, wiki-портали, співтовариства для виявлення споживчого інсайту, user generated-конкурси, бази колективного досвіду, соціальні рекомендаційні системи, хештеги);

новітні соціальні медіа; сервіси хостингу.

21

22

Важливим є питання ефективного управління контентом вебсайта, основне завдання якого — постійне оновлення інформації та надання різних інформаційних сервісів користувачам

Вирішенням такої ситуації є використання програмних комплексів управління контентом (Content management system), наприклад, системи Libcms.

Особливістю Libcms є те, що цей продукт створювався як масштабне рішення, за допомогою якого можна створювати як невеликі бібліотечні сайти, так і складні інформаційні портали.

23

24

ПОРТАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ

25

26

ІНШИМ ПРИКЛАДОМ РОЗВИТКУ ПОРТАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ Є MASHUP-ДОДАТКИ, ВИНИКНЕННЯ ЯКИХ СТАЛО МОЖЛИВИМ З РОЗВИТКОМ ТЕХНОЛОГІЙ WEB 2.0.

Mash-up (Мешап) (інакше «меш-ап», від англ. mash-up – змішувати) – веб-застосування, створені шляхом змішування функціональності різних програмних інтерфейсів та джерел даних. З технічної точки зору мешап - це веб-сайт, який об’днує дані з кількох джерел.Наприклад, поєднавши картографічні дані від Google Maps та інформацію з сайту бібліотеки, створимо новий веб-сервіс: бібліотека на карті світу, з додатковими сервісами навігації тощо.

27

КАРТА ОНЛАЙН-ГАЗЕТ СВІТУ З МОЖЛИВІСТЮ ПОШУКУ ЗА НАЗВОЮ, МОВОЮ, МІСЦЕМ

ВИДАННЯ І ПОДІЄЮ

28

29

НАСТУПНОЮ ТЕХНОЛОГІЄЮ, ЩО МОЖЕ СПРИЯТИ РОЗВИТКОВІ БІБЛІОТЕК У ВІРТУАЛЬНОМУ СЕРЕДОВИЩІ, Є:

RSS-канал - технологія стандартизованого автоматичного розповсюдження (трансляції) онлайнової інформації, яка використовується для публікації та постачання інформації, що часто змінюєтьєся, перегляду нових записів у блозі, заголовків новин, анонсів статей, зображень, аудіо- і відеоматеріалів.

В практичній діяльності RSS-стрічки можна застосовувати для створення спеціальних пропозицій для передплатників (наприклад, знижки на платні послуги), розміщення інформації в інших інформаційних джерелах (новинні сайти, сайти партнерів та ін.), просування власного веб-сайту (RSS-стрічки з посиланнями повертають користувачів на ваш сайт), реклами в RSS-стрічках та публікації анонсів і новин бібліотеки.

30

http://www.nbuv.gov.ua/rss.xml

31

Розвиток технологій Web 2.0 забезпечує широкі можливості «цифрового» майбутнього бібліотек.

В електронному інтерактивному форматі пропонуються безкоштовні готові технологічні рішення, що уможливлюють створення: дошок оголошень, електронних пам’яток і закладок, листків-сигналів, гостьових книг, віртуальних читальних залів, віртуальних виставок, екскурсій та турів, спеціалізованих форумів професійного спілкування (Invision Power Board), сервісів створення тестів (ipoll.ru, master-test.net, vashopros.ru, virtualexs.ru, pollservice.ru, WebAnketa.com, MoyOpros.ru).

На зміну, а радше для закріплення звичайних форм бібліотечно-інформаційного обслуговування, що здійснюється через веб-сайти бібліотек — міжбібліотечного абонементу (МБА) та електронної доставки документів (ЕДД), віртуальної довідкової служби (ВДС), створюються: відео та Skype довідки, chat-обслуговування та collaborative browsing — технології, основані на соціально-орієнтованому програмному забезпеченні (Collaboration and Social Software).

32

CHAT-ОБСЛУГОВУВАННЯ — ЦЕ БЕЗПОСЕРЕДНЯ ВЗАЄМОДІЯ ВІДДАЛЕНОГО КОРИСТУВАЧА ТА БІБЛІОГРАФА В РЕЖИМІ РЕАЛЬНОГО ЧАСУ.

Chat-довідка виконується негайно. В її основу покладено обмін короткими текстовими повідомленнями між бібліо течним працівником і користувачем у режимі реального часу. Бібліограф водночас з'ясовує питання і дає відповідь. Така форма обслуговування зручна для виконання уточнюючих, адресних та фактографічних запитів.

Бібліограф повинен володіти певним запасом знань і мати на робочому місці деякий набір довідкових видань.

Режим chat потребує спеціального програмного забезпечення, яке дозволяє керувати діалогом між бібліографом і користувачем.

33

БІБЛІОТЕКА УНІВЕРСИТЕТУ ШТАТА НЬЮ-ЙОРК

В БУФФАЛО, США

34

БІБЛІОТЕКА КОЛУМБІЙСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

НЬЮ-ЙОРК, США

35

СЕРЕД ПОДІБНИХ ТЕХНОЛОГІЙ, ЩО ПОВ’ЯЗУЮТЬ БІБЛІОТЕКУ З КОРИСТУВАЧЕМ, МОЖНА ТАКОЖ НАЗВАТИ: wiki-портали; спеціалізовані FAQ (Frequently Asked Question); співтовариства для виявлення споживчого інсайту;

user generated-конкурси; бази колективного досвіду (Google, Answers.com);

рекомендаційні системи (плагіни рекомендацій та посилань);

«хештеги» (hashtag), інструменти, що допомагають перетворювати будь-які слова на посилання тощо. #library

36

37

38

39

Новим серед можливостей налагодження комунікаційної взаємодії бібліотечного співтовариства є використання новітніх медіа — соціальних мереж та блогів. Бібліотеки вже активно освоюють нові сервіси: заводять аккаунти (облікові записи) в різних соціальних мережах й об’єднуються в їх межах в інтерактивні дискусійні групи та професійні співтовариства.

40

Серед популярних в Україні : «Творчість та інновації в українських бібліотеках»ibinnovate.wordpress.com, «Бібліотечний автобан» bibliote4nyj-autoban.blogspot.com, «Методична служба публічних бібліотек Києва» olga-methodlibkyiv.blogspot.com, «Бібліотечний гопак» bibliote4nyj-gopak.blogspot.com, «Могилянська бібліотекарка» kmalibrary.blogspot.com та ін. Цікавими є блоги наших колег з близького («Мышь библиотечная», «Ариадна Библиотечная», «Библиотекарша », «Как пройти в библиотеку », «2:0 в пользу читателей», « Библи отекари Беларуси» та ін.) та далекого зарубіжжя (наприклад, блог Бібліотеки Конгресу США http://blogs.loc.gov/loc/), «Інформаційний тиранозавр» (http:/ /andyburkhardt.com), Annoyed Librarian (http://blog.libraryjournal. com/annoyedlibrarian) та ін. Каталог закордонних бібліотечних блогів зібрано на LISWiki http:/lliswiki.org/wiki/Main_Page, чи LISZen www.lisZen.com.

БІБЛІОБЛОГОСФЕРА (ПРОФЕСІЙНІ ДЛЯ БІБЛІОТЕЧНОЇ ГРОМАДИ БЛОГИ) ОБЧИСЛЮТЬСЯ

НИНІ ТИСЯЧАМИ, В Т. Ч. ВІТЧИЗНЯНИМИ.

41

ВАЖЛИВІШИМ НАПРЯМОМ ВЗАЄМОДІЇ БІБЛІОТЕК І СОЦІАЛЬНИХ МЕДІА Є ВИКОРИСТАННЯ

ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИМИ СТРУКТУРАМИ БІБЛІОТЕК ОПЕРАТИВНОЇ ІНФОРМАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ

МЕДІА.Як показує досвід останніх років, соціальні

медіа стають одним з основних, а голов не, найшвидшим розповсюджувачем новин.

Дослідження компанії CNN, яка проаналізувала поведінку міжнародних читачів щодо вибору каналів отримання новин в Інтернеті, показало - 43 % новин поширюються че рез соціальні сайти, зокрема Facebook, Twitter, MySpace і YouTube.

Решта способів доставки новинного контенту - використання електронної пошти - ЗО %, SMS - 15 % і миттєвих повідомлень (ICQ тощо).

42

Перспективним у налагодженні інформаційно-комунікаційної взаємодії бібліотечного співтовариства стає використання сервісів хостингу: медіа-майданчиків, що дозволяють розміщувати фото-, відео- та аудіо-матеріали; соціальних Share-сервісів — веб-ресурсів для зберігання та транслювання інформаційних об’єктів у різних форматах (PowerPoint, Word та Adobe PDF, Dif PDF та ін.).

43

ВАЖЛИВИМИ В РОБОТІ СУЧАСНИХ БІБЛІОТЕК ТАКОЖ СТАЮТЬ:

сервіси для зберігання, обміну та спільної роботи над інформаційними об’єктами в режимі он-лайн;

(Google.Docs, Dropbox, Upload, Calameo, Slideshare та ін.) соціальні медіасховища — сервіси для спільного

зберігання та обміну мультимедійними файлами(Flickr , Picasa, Instagram, YouTube, Scribd, Soundcloud та ін.); сервіси відеоконференцій та їхні різновиди (trueconf.ua,

Skype, Google Hangouts та ін.); сервіси проведення вебінарів (WizIQ.com,

GeniRoom.com та ін.); вебкастинг (webcasting): скайпкасти (skypecast).

44

45

46

47

Мережеві комунікації та технології Веб 2.0 вдало «вплітаються» і в бібліотечну діяльність, охоплюють все більше і більше бібліотечних по слуг та сервісів, утворюючи новий етап розвитку бібліотечної справи, який називають «Бібліотека 2.0»

48

ПІДКРЕСЛИМО, ЩО ЗАПРОПОНОВАНІ ТЕХНІЧНІ РІШЕННЯ МАЮТЬ ПЕВНІ ПЕРЕВАГИ:

По-перше, майже всі засоби є відкритими для доопрацювання, розвитку програмними рішеннями, а не завершеними, «пакетними» продуктами .

По-друге, важливою перевагою розглянутих програмних засобів є безплатне використання — можливість безкоштовного встановлення та експлуатації.

По третє, більшість із зазначених технологічних засобів є легкими для використання й не потребують від спеціалістів бібліотечно- інформаційної сфери знань методів системно-функціонального аналізу окремих технологічних процесів та особливостей їхнього проектування.

По-четверте, розглянуті програмні засоби — це мережеві веб-додатки, які не потребують інсталяції великих програмних комплексів, високих стандартів потужності апаратного забезпечення бібліотек.Отже, розглянуті веб-технології слід приймати до уваги

бібліотекам для того, щоб вчасно зорієнтувати свій шлях у напрямі комунікаційної взаємодії бібліотек та суспільства.

49

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!Підготовлено за матеріалами:

дослідження компанії IAB та Яндекс Mediascope Europe; дослідження gemiusAudience; О. Мар’їна. «Веб-технології в бібліотеках: нові можливості розвитку

комунікаційного середовища»; Т. Якушко, Т. Ярошенко. «Технології Веб 2.0 для бібліотек і

користувачів: нові можливості розвитку бібліотечного середовища»; Н. П. Волян «Технології Веб 2.0 у бібліотечній діяльності»; О.Д. Мартинюк. «Веб-технології в бібліотеках: нові можливості

розвитку у сучасному інтернет-середовищі»; А. Вітушко, А. Струнгар. «Веб-сервіси для підвищення

комунікативності бібліотечних сайтів»; Л. Чуприна «Оперативна інтернет-інформація в інформаційно-

аналітичній діяльності бібліотек України»; О.В. Моргунова. «Библиотеки в социальных сетях»; М.Л. Бурчик, Н. В. Соколова «LibCMS – эффективное средство для

ведения сайта библиотеки» Вікіпедії та ін.