РЕФЕРАТ - smart energy · лабораторного аналізу вод...

РЕФЕРАТ

Звіт про НДР, 47 стор., 7 рис., 17 табл., 3 додатки.

Роботи з комплексного екологічного моніторингу на території діяльності ПрАТ

«Укргазвидобуток» включали проведення гідрохімічних досліджень підземних і поверх-

невих вод, досліджень стану ґрунтів на ділянках рекультивації бурових майданчиків та

технологічних об’єктів на Островерхівському газоконденсатному родовищі у межах його

структурних блоків – Бистрівського, Дятлівського та Островерхівського.

Об’єктами досліджень виступають підземні води, поверхневі води, ґрунтовий пок-

рив на території Островерхівського родовища.

На основі польових і лабораторних досліджень визначено хімічний склад підзем-

них і поверхневих вод на ліцензійній ділянці та прилеглій території, охарактеризовано

якість вод, що використовуються у населених пунктах для питного водопостачання.

На ділянках технологічних об’єктів оцінено стан ґрунтового покриву – агрофізичні

показники, агрохімічні показники, сольовий склад і вміст важких металів.

Оцінено радіаційні показники, стан атмосферного повітря та рівні інфразвуку від

роботи технологічних об’єктів.

Ключові слова: МОНІТОРИНГ, ПІДЗЕМНІ ВОДИ, ПОВЕРХНЕВІ ВОДИ,

РЕКУЛЬТИВАЦІЯ ГРУНТІВ, ВИДОБУВАННЯ ВУГЛЕВОДНІВ

3

ЗМІСТ

1. ГІДРОХІМІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПІДЗЕМНИХ І ПОВЕРХНЕВИХ ВОД ............ 6

1.1. СКЛАД І МЕТОДИКА ГІДРОХІМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ .......................................................... 6

1.2. РЕЗУЛЬТАТИ ГІДРОХІМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ПРИРОДНИХ ВОД .......................................... 7 1.2.1. Бистрівський блок ............................................................................................. 7 1.2.2. Дятлівський блок ............................................................................................. 11 1.2.3. Островерхівський блок ................................................................................... 12 1.2.4. Результати досліджень контрольних гідрохімічних проб ........................... 12

2. ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ҐРУНТІВ.............................................................................. 15

2.1. ХАРАКТЕРИСТИКА ҐРУНТОВОГО ПОКРИВУ ТЕРИТОРІЇ ................................................... 15

2.2. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ ................................................................................................... 16

2.3. ОБ’ЄКТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ................................................................................................... 22

2.4. АГРОФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ҐРУНТІВ ............................................................................. 25

2.5. АГРОХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ҐРУНТІВ ............................................................................. 27

2.6. СОЛЬОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ҐРУНТІВ ............................................................................. 28

2.7. ВМІСТ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У ҐРУНТАХ ............................................................................. 30

3. РАДІАЦІЙНІ ПОКАЗНИКИ ........................................................................................... 33

4. ПОКАЗНИКИ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ ............................. 36

5. ОЦІНКА РІВНЯ ІНФРАЗВУКУ ............. ОШИБКА! ЗАКЛАДКА НЕ ОПРЕДЕЛЕНА.

ВИСНОВКИ ................................................................................................................................ 39

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................................................... 42

ДОДАТКИ ................................................................................................................................... 48

4

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ СКОРОЧЕНЬ

ААБ амонійно-ацетатний буфер

ВМ важкі метали

ГДК гранично допустима концент-

рація

НКТ насосно-компресорні труби

ГСТУ галузевий стандарт України

ЗР забруднююча речовина

ППД потужність поглиненої дози

СЗЗ санітарно-захисна зона

ТПВ тверді побутові відходи

УКПГ установка комплексної підго-

товки газу

ЩП щільність потоку

5

1. ГІДРОХІМІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПІДЗЕМНИХ І ПОВЕРХНЕВИХ ВОД

1.1. Склад і методика гідрохімічних досліджень

Метою даних робіт було проведення спостережень за станом підземних і поверхне-

вих вод на території Островерхівського родовища шляхом відбору проб з існуючих підзе-

мних джерел водопостачання і поверхневих водних об’єктів.

Згідно будові родовища і, відповідно, локалізації діючих та запланованих промис-

лових технологічних споруд, зосередження пунктів відбору проб було територіально

прив’язано до трьох структурних блоків – Бистрівського у західній частині родовища, Дя-

тлівського у центральній та Островерхівського на сході. Адміністративно-територіальний

розподіл земель та перелік населених пунктів, що входять до складу ліцензійної площі, а

також кількість проб, відібраних на кожній ділянці, показані у табл. 1.1.

Таблиця 1.1 – Територіальний розподіл пунктів гідрохімічного моніторингу на Островерхівському родовищі

Структурний блок Район Сільрада Населені пункти

Кількість пунктів ві-дбору проб

Бистринський Нововодола-зький Рокитнянська

Ділянка УКПГ і при-легла територія 4

с. Рокитне 3 с. Мокра Рокитна 3

Харківський Утківська с. В. Озеряни 1

Дятлівський Харківський м. Мерефа 3

Яковлівська с. Яковлівка 2

с. Олександрівка 5 Островерхів-ський Зміївський Тимченківська с. Островерхівка 2

Загальна кількість точок гідрохімічних досліджень, проведених у межах гірничого

відводу родовища та прилеглій до нього територій склала 23. До цього переліку увійшли

артезіанські свердловини централізованого питного водопостачання,спостережні свердло-

вини, колодязі та приватні свердловини громадян у селах, річки та ставки, місця природ-

ного виходу підземних вод на поверхню землі – джерела. У кожній точці проводилися

польові дослідження якості води та відбиралася проба на повний хімічний аналіз.

Польові дослідження якості природних вод включали вимірювання фізико-

хімічних параметрів води безпосередньо на місці опробування, для чого використовува-

лись портативні потенціометричні прилади Hanna Instruments HI-98130 Combo, НІ-98121,

1. Гідрохімічні дослідження підземних і поверхневих вод

ULAB SX 751, Ezodo 7200. У кожній точці опробування вимірювались стандартні польові

показники – температура води, електропровідність, водневий показник (рН), окислюваль-

но-відновний потенціал (Eh або ORP), які дозволяють отримати попереднє уявлення про

стан води. Також проводились спостереження за візуальними ознаками забруднення води

– наявність слідів вуглеводнів на поверхні води, ступінь цвітіння поверхневих водойм і т

ін. У колодязях гідрогеологічною рулеткою з хлопавкою вимірювалися статичні рівні во-

ди та глибина до дна. Результати польових вимірювань наведені у таблиці додатку 1.

Відбір проб підземних і поверхневих вод здійснювався за настановами і методика-

ми, встановленими відповідними ДСТУ [35, 36, 37]. Проби відбиралися у чисті скляні

пляшки з загвинчуваною кришкою, які попередньо тричі ополіскувалися водою, що від-

бирається.

Лабораторний аналіз проб води виконувався хімічною лабораторією НТК «Інститут

монокристалів» (свідоцтво про атестацію № 100-207/2012 від 26.07.2012 р.). Результати

лабораторного аналізу вод представлені у додатку 2. Усереднений хімічний склад вод за

2014 рік зображений у вигляді кругових діаграм на картах (рис. 1.1 та 1.2).

Оцінка екологічного стану підземних вод проводилася згідно вимог нормативних

документів [31, 56]. Значення гранично-допустимих концентрацій (ГДК) компонентів у

підземних водах з водозабірних свердловин централізованого водопостачання, колодязів і

каптажів джерел, що використовувалися в оцінці, відповідають вимогам, наведеним у са-

нітарних правилах і нормах [31]. ГДК компонентів у поверхневих водах узяті відповідно

до вимог санітарних правил охорони поверхневих водойм, що діють в Україні [56].

1.2. Результати гідрохімічних досліджень природних вод

1.2.1. Бистрівський блок

На території Бистрівського блоку Островерхівського родовища за два етапи 2014

року було відібрано 22 пробу (з урахуванням контрольних) з різних типів водопунктів.

Територія УКПГ та існуючих експлуатаційних свердловин розташована на вододі-

льному просторі, поверхневий та підземний стік із якого направлений переважно на пів-

день і південний захід у напрямку урочища Капонівка, частково на схід у напрямку Озе-

рянської балки та північ. Основним акумулятивним елементом рельєфу, що збирає повер-

хневий стік та дренує перший від поверхні підземний водоносний горизонт, виступає Ро-

китнянська балка, яка протягується від с. Мокра Рокитна до с. Рокитне, вміщуючи каскад

з 10 ставків різного розміру. Більшість ставків має рибогосподарське значення.

7

#*

ED

!R

!R

!R

")

#*

#*

#*

ED

!(

Верхн яОзерян а

Мок раРокитн а

Рокитн е

410

502

201

204

212

323

402

404

412

503

1

0 500 1 000 1 500250м

!( С постереж н і свердл овин и!R Водозабірн і свердл овин и") Кол одязі

#* Поверхн еві водиED

Дж ерел а (крин иці)Меж а л іцен зійн ої пл ощі

.

500

HCO3ClSO4NO3

CaMgNaK

Хімічн ий ск л ад вод, %-екв Діаметр відповідає мін ерал ізації 500 мг/л


Рисунок 1.1 – Усереднений хімічний склад підземних і поверхневих вод за період 2014 року на території Бистрівського блоку Островерхівського

родовища

8

ED")#*

")#*

#*

")

!R

!(

!(

Дачі

Дачі

Дачі

Дачі

Оле ксандрівка

Яковлівка

Острове рхівка

Ме ре ф а

Ржавчик

Мерефа

541331

433345443

454

363

232

24

61

0 500 1 000 1 500250м

Умовні позначення!( С посте ре ж ні све рдловини!R Водозабірні све рдловини") Колодязі

#* Пове рхне ві водиEDДж е рела (криниці)Ме ж а ліце нзій ної площі

.

500

HCO3ClSO4NO3

CaMgNaK

Хім ічний склад вод, %-е кв Діам е тр відповідає м іне ралізації 500 м г/л

Рисунок 1.2 – Усереднений хімічний склад підземних і поверхневих вод за період 2014 року на території Дятлівського і Островерхівського блоків Островерхівського родовища

1.Гідрохімічні дослідж

ення підземних і поверхневих вод9


Вода з колодязя у селі Рокитне по вул. Набережна за хімічним складом сульфатно-

гідрокарбонатна натрієво-кальцієва з мінералізацією близько 760 мг/дм3, у цілому є доброї

якості. Протягом всього періоду спостережень значних коливань у складі не виявлено.

Перевищень ГДК за показниками, що вимірюються, не зафіксовано, у тому числі за вміс-

том нітратів.

Водопровідна вода з колонки по вул. 30 років Перемоги у с. Рокитне має гідрокар-

бонатний кальцієво-натрієвий склад і мінералізацію близько 830 мг/дм3. Всі проведені ві-

дбори, у тому числі у 2011 році, виявили у воді підвищений вміст літію (на рівні 1-2 ГДК),

і це, скоріше за все, пов’язано з природними концентраціями літію у водовмісних породах.

Нітратного забруднення в пробах води з колонки не виявлено.

У колодязі в с. Верхня Озеряна вода має гідрокарбонатний натрієво-кальцієвий

склад, невисоку мінералізацію і загальну жорсткість. Вміст нітратів у колодязній воді є

підвищеним, але не перевищує ГДК. У цілому, невідповідностей вимогам до питної води у

колодязі не виявлено.

Водопровідна вода зі свердловини централізованого водопостачання у с. Мала Ро-

китна характеризується складом подібним до води у с. Рокитне. Склад води гідрокарбона-

тний натрієво-кальцієвий, мінералізація становить 670 мг/дм3. За всіма показниками, що

вимірюються, перевищень ГДК не виявлено.

Вода з водозабірної свердловини на УКПГ Бистрівське характеризується гідрокар-

бонатним натрієво-кальцієвим складом із дуже низькою часткою хлоридів. За мінераліза-

цією вона прісна – 700 мг/дм3 – і не має ознак забруднення будь-якого походження. Поді-

бний склад води спостерігається у води з джерел на березі ставку відразу нижче УКПГ за

рельєфом.

Поверхневі води даної території мають подібний до ґрунтових хімічний склад –

домінування гідрокарбонатів, кальцію і натрію, іноді проявляється висока роль магнію.

Мінералізація води невисока і коливається від 415 до 870 мг/дм3. Концентрації нітратів у

поверхневих водах повсюдно дуже низькі – до 4 мг/дм3.

Водневий показник рН в усіх точках дослідження поверхневих водойм виявився

близьким 8,0 і вище, що відповідає слаболужним гідрохімічним умовам. Підвищена луж-

ність є достатньо характерною рисою для поверхневих вод регіону, тим більше у теплий

період року, що обумовлюється їх переважно гідрокарбонатним і карбонатним складом.

Під час минулого етапу в спостережну мережу включено 3 спостережні свердлови-

ни. На території Бистрівського блоку це св. № 1-2013, яка має гідрокарбонатний кальціє-

во-натрієвий склад. Мінералізація 1170 мг-дм3, загальна жорсткість підвищена але не зна-

чно і становить 8,4 мг-екв/дм3.

10


1.2.2. Дятлівський блок

Ділянка Дятлівського блоку охоплює населені пункти м. Мерефа, с. Олександрівка,

с. Яковлівка та прилеглі до них території. Всього на блоці було відібрано 16 проб підзем-

них і поверхневих вод на протязі року.

Підземні води досліджувалися у колодязях місцевих мешканців, водозабірних све-

рдловинах та природних джерелах. Найбільша кількість проб ґрунтових вод (першого від

поверхні водоносного горизонту) була зосереджена у м. Мерефа – 6 шт. Результати аналі-

зу проб колодязної води показали, що її склад переважно гідрокарбонатний кальцієвий,

зрідка з підвищеною роллю сульфатів, в аніонній частині та магнію у катіонній. Наявність

нітратів у ґрунтових водах зафіксовано у багатьох точках дослідження. Рівень вмісту ніт-

рат-іону коливається широко – від кількості на межі визначення до 100 мг/дм3 (2 ГДК), у

колодязі по вул. Жуковського (т. № 331) в Мерефі.

Підземні води межигірсько-обухівського водоносного горизонту П2ob+ П2mz (~40 м

від поверхні землі) випробувалися у свердловині централізованого питного водопостачан-

ня – у м. Мерефа. За складом вода з цієї свердловини гідрокарбонатна кальцієво-натрієва,

має невисоку мінералізацію – 650-720 мг/дм3. За всіма показниками, що визначалися, вода

відповідає вимогам до питної водопровідної води згідно ДержСанПіН України. Лише зна-

чення літію є на рівні 1 – 1,2 ГДК, але скоріше за все такі значення літію є нормою для вод

цього водоносного горизонту на даній території. Літій є супутнім елементом індикатором

при забрудненні території супутніми пластовими водами, але в ряді з іншими: хлором, на-

трієм, стронцієм та високими показниками мінералізації.

З природних місць виходу підземних вод на поверхню землі у межах Дятлівського

блоку відбиралася проба з одного джерела в с. Олександрівка. Вода за складом є гідрокар-

бонатна натрієво-кальцієва, вміст нітратів дорівнює величині ГДК, або межує з нею. За

іншими показниками перевищень для питних вод не виявлено.

Серед поверхневих водних об’єктів досліджувалися р. Мерефа нижче своєї лівої

притоки р. Ржавчик у м. Мерефа та ставки у селах Олександрівка та Яковлівка. Склад по-

верхневих вод переважно гідрокарбонатний натрій-кальцієвий, мінералізація становить

від 480 до 870 мг/дм3. Перевищень ГДК для поверхневих вод за всіма компонентами, що

визначаються, не виявлено, відзначається тільки великий вміст калію у ставках с. Олекса-

ндрівка, що може бути пов’язано з використання калійних добрив на сільськогосподарсь-

ких угідь. У цілому, р. Мерефа, не дивлячись на існування промислових підприємств на

території міста, де вона протікає, за визначеним хімічним складом характеризується задо-

вільним станом.

11


1.2.3. Островерхівський блок

Островерхівський блок займає східну частину ліцензійної ділянки й охоплює пере-

важно територію розташування с. Островерхівка.

У с. Островерхівка відсутнє централізоване водопостачання з артезіанських сверд-

ловин, мешканці села використовують колодязі для забору ґрунтових вод. У рамках дослі-

джень було відібрано чотири проби з колодязя № 363, розташованого на вулиці в селі.

Склад води в даному колодязі є гідрокарбонтним натрієвим з мінералізацією 0,7-0,9 г/дм3

та загальною жорсткістю 2,9-5,1 мг-екв/дм3. Перевищень за будь якими показниками не

виявлено.

Із поверхневих водних об’єктів досліджувався струмок у балці біля дороги в с. Ос-

троверхівка, що дренує ділянку родовища, розбурену на попередніх етапах його освоєння.

У точці № 463, проба в якій відбиралася із струмочка, створеного у балці, виявлено гідро-

карбонатний натрієво-кальцієвий склад з дуже низькою мінералізацією (до 0,3 мг/дм3) та

загальною жорсткістю до 3 мг-екв/дм3, такі прісні показники складу води можна пояснити

атмосферним живленням даного водотоку.

Дві спостережні свердловини № 24 та № 61, що на Островерхівському і Дятлівсь-

кому блоках, мають воду подібну за хімічним складом. Вона гідрокарбонатна кальцієво-

натрієва з мінералізацією 780 мг/дм3.

На Островерхівському блоці у водах з об’єктів спостережної мережі всі показники

знаходяться в межах норми.

1.2.4. Результати досліджень контрольних гідрохімічних проб

З метою підтвердження достовірності результатів лабораторних вимірювань та під-

вищення об’єктивності оцінки стану природних вод на останньому етапі моніторингу був

проведений міжлабораторний контроль проб у вибіркових точках режимної мережі. Ви-

конання зовнішнього міжлабораторного контролю гідрохімічних проб дозволяє виявити

систематичні похибки вимірювань і скоректувати за необхідністю отримані дані.

Для контролю були відібрані додаткові проби з двох важливих пунктів моніторин-

гу, розташованих безпосередньо у зоні можливого впливу від промислових об’єктів – во-

дозабірної свердловини на УКПГ «Бистрівська», природного джерела на березі ставка,

нижче за рельєфом. Аналіз контрольних проб виконувався акредитованою лабораторією

ТОВ «Лабораторія якості води «ПЛАЯ» (свідоцтво про атестацію №100-280/2013 від

19.09.2013).

12


За деякими з визначених компонентами (Cl, SO4, Na+K) статистичні відмінності з

урахуванням похибки аналізу виявилися достатньо помітними, але на фоні загального ни-

зького рівня мінералізації вод у пробах (650–950 мг/дм3) такі розбіжності не мають істот-

ного значення для оцінки стану природних вод. Тим більше це підтверджується, якщо роз-

глядати вихідні дані, що контролюються, у відношенні до ГДК для питних вод, які висту-

пають основним критерієм в екологічному моніторингу (табл. 1.2). Навіть з урахуванням

відмінностей в отриманих результатах, величини концентрацій компонентів у більшості

випадків становлять десяті та соті частки ГДК.

Таблиця 1.2 – Результати міжлабораторного контролю для компонентів, вміст яких нормується у складі питних вод, одиниці ГДК

Лабора-торія

Місце відбору проби

Аніони та катіони Нафто-продук-

ти

Сухий зали-шок

Жорст-кість

загальна Cl SO4 NO3 Na+K

МК* Водозабірна сверд-ловина на УКПГ

0,086 0,15 0,06 0,32 0,17 0,41 0,55

ПЛ** 0,035 0,38 0,03 0,41 0,17 0,56 0,74

МК Джерело на березі ставку нижче УКПГ

0,086 0,16 0,14 0,80 0,17 0,64 0,53

ПЛ 0,010 0,08 0,32 0,10 0,17 0,43 0,74 *МК – Інститут Монокристалів, **ПЛ – Лабораторія ПЛАЯ

У цілому в макрокомпонентному складі проаналізованих проб кардинальних від-

мінностей не виявлено (рис. 1.3). На наведених діаграмах видно деяку відмінність в між-

лабораторних результатів, що може пояснюватися меншою точністю методів визначення

аніонів (титрування). Проте, за наявних невисоких рівнів вмісту іонів у воді ці відмінності

можна вважати допустимими.

Ураховуючи вищесказане, результати міжлабораторного контролю можна вважати

задовільними.

13


Водозабірна свердловина на УКПГ

Джерело на березі ставка нижче УКПГ

Рисунок 1.3 – Хімічний склад контрольних проб (у %-екв.), проаналізованих

лабораторіями (МК – Інститут Монокристалів, ПЛ – Лабораторія ПЛАЯ)

МК HCO3

Cl

SO4

NO3

Ca

Mg

Na

K

ПЛ HCO3

Cl

SO4

NO3

Ca

Mg

Na+K

МК HCO3

Cl

SO4

NO3

Ca

Mg

Na

K

ПЛ HCO3

Cl

SO4

NO3

Ca

Mg

Na+K

14

2. ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНУ ҐРУНТІВ

2.1. Характеристика ґрунтового покриву території

Переважаючими типами ґрунтів на території Островерхівського родовища є чорно-

земи типові та чорноземи опідзолені. Чорнозем типовий розповсюджений в регіонах з

ГТКV-IX =0,9–1,4 і приурочений у більш зволоженій частині до відносно рівних слабостіч-

них плато, а в меншій за зволоженням залягають на рівних міжрічкових плато та їх схи-

лах, а також на високих лесових терасах при глибокому заляганні підґрунтових вод [42].

Сформувався під трав’янистою рослинністю і має найхарактерніші ознаки чорноземоут-

ворюючого процесу: нагромадження гумусу, поживних речовин, відсутність перерозподі-

лу мінеральної частини у профілі. Потужність гумусованого профілю фонових видів ко-

ливається в межах 110–200 см. Його будова: Н/k40-60+ Н рк60-80+ РHk80-140+ Рhk110-200+ Рk.

Характерною ознакою гумусового профілю є чітке виділення верхньої частини (Н/k+Нрk)

за кольором від темно-сірого до чорного залежно від стану його зволоження, рівномірніс-

тю і однорідністю забарвлювання гумусом, відносною пухкістю, зернистою структурою,

яка може бути організована у багатопорядкові агрегати — грудочки. Карбонати трапля-

ються переважно на глибині 40–50 см, іноді залягають на поверхні або в породі. Вони

представлені в профілі пліснеподібним налітом на поверхні структурних агрегатів, а та-

кож внутрішніх стінках різних порожнин (ходи і спальні камери мезофауни, ходи коренів

та ін.).

Акумулятивно-карбонатний горизонт, який містить максимальну у профілі кіль-

кість педогенних карбонатів, розташовується безпосередньо під гумусованим горизонтом

або трохи опущений відносно його нижньої межі. За кольором він близький до ґрунто-

утворювальної породи, слабо оструктурений, як правило, грудкуватий, а часто горіхува-

тий за рахунок реліктових копролітів. Карбонати представлені у вигляді прожилок, трубо-

чок і псевдоміцелію (плісняви).

Для типових чорноземів характерна наявність кротовинного шару потужністю 30—

80 см, який починається з нижньої частини нижнього перехідного горизонту і охоплює

верхню частину материнської породи. Він строкатий за кольором унаслідок наявності

кротовин з гумусованим матеріалом.

Продуктивна здатність чорноземів типових зростає від добрегумусоакумулятивно-

го підтипу до помірно високогумусоакумулятивного при однаковому гранулометричному

складі за рахунок поліпшення вологозабезпечення в теплий період від перших до остан-

ніх. У кожного підтипу чорнозему типового його родючість диференціюється за рахунок

гранулометричного складу – вона зростає з його поважчанням, що зумовлюється покра-

2. Дослідження стану ґрунтів

щенням водного і поживного режимів. Тому від важкосупіщаних до легкоглинистих родів

збільшуються параметри агропотенціалів сільськогосподарських культур, а особливо за

природного рівня родючості. Внесення добрив в оптимальних об’ємах частково нівелює

вплив гранулометрії, але не в змозі повністю вирівняти продуктивну здатність ґрунтів різ-

них родів. Родючість на ксероморфних ґрунтах становить: слабого ступеня – 0,85±0,05,

середнього – 0,72±0,07 і сильного – 0,55±0,08 (відповідно повнопрофільних видів). Бал

бонітету чорнозему типового за озимою пшеницею визначається ступенем зволоження і

гранулометрією і в цілому має високі його параметри до 80–90 за природної і до 95–113 за

ефективної родючості [52, 53].

Згідно ДСТУ 4362:2004 для чорноземів типових встановлено наступні оптимальні

параметри показників родючості (табл. 2.1):

Таблиця 2.1 – Оптимальні параметри показників родючості для чорноземів типових [80]

Показники Параметри

легкосуг-линкові

середньо-суглинкові

важкосуг-линкові

легкогли-нисті

чорноземи типові Гумус, % 2,5–4,0 3,5-5,0 4,5-5,7 5,5–6,3 Доступні форми азоту (N-NO3+N-NH4), мг/кг 35–45 35–45 35–45 35–45

Рухомий фосфор, за Мачигіним, мг/кг 45–60 45–60 45–60 45–60

Рухомий калій, за Мачигіним, мг/кг 250–300 300–400 300–400 300–400

рН сольової витяжки 5,8–6,4 6,0–6,8 6,3–7,0 6,5–7,0 Сума обмінних катіонів, м-екв/100 г 14–27 21–36 32–44 39–55

Щільність, г/см3 1,1–1,3 1,1–1,3 1,1–1,3 1,1–1,3 Запаси продуктивної вологи в шарі 0-100 см, мм 90–120 100-130 130–150 140–160

2.2. Методи досліджень

Відбір і підготовка проб ґрунтів проводилися згідно до вимог ГОСТ 17.4.4.02-84

«Охрана природы. Почвы. Методы отбора и подготовки проб для химического, бактерио-

логического, гельминтологического анализа» [12], ГОСТ 17.4.3.01-83 «Охрана природы.

Почвы. Общие требования к отбору проб» [8], ДСТУ 4287:2004 Якість ґрунту. Відбирання

проб [78].

16


Вибір місць відбирання проб ґрунту на рекультивованих ділянках ґрунтувався на

вимогах ГСТУ 41-00032626-00-023-2000 «Охорона довкілля. Рекультивація земель під час

спорудження нафтових i газових свердловин» [29]. Особливості вивчення фонового стану

та можливого забруднення (погіршення стану) ґрунтового покриву базувалися на ГСТУ

41-00032626-00-023-2000 «Охорона довкілля. Рекультивація земель під час спорудження

нафтових i газових свердловин» [29], КНД 41-00032626-00-326-99 «Визначення забруд-

нення ґрунтів навколо бурових площадок» [43] та СОУ 73.1-41-10.01:2004 «Охорона до-

вкілля. Оцінка забруднення ґрунтів та визначення втрат сільськогосподарського виробни-

цтва внаслідок погіршення якості земельних ділянок під час спорудження нафтових і га-

зових свердловин» [57].

Для визначення вологості та щільності ґрунту відбиралися проби з двох горизонтів

– орного (0–25 см) і підорного (25–50 см) стандартним методом ріжучого кільця [67]. Ме-

тодика передбачає розчищення ділянки ґрунту від рослинності, забивання в ґрунт двох

металевих ріжучих кілець-пробовідбірників однакового об’єму, виймання ґрунтового ма-

теріалу з кілець, його зважування у природному вологому стані. На наступному етапі про-

би ґрунту висушувалися до повітряно-сухого стану і знову зважувалися. За величиною

втрати маси після висушування розраховувалися природна вологість та щільність скла-

дення ґрунту. Зважування ґрунту у вологому стані(відбувалося на місці відбору) та у су-

хому стані проводили на аналітичних вагах OHAUS CL501 з точністю до 0,1 г.

Аналітичні дослідження зразків ґрунту проводили в атестованій лабораторії ін-

струментальних методів досліджень ґрунтів ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії

імені О.Н. Соколовського» (свідоцтво про атестацію №100-153/14, чинне до 31.07.2017 р.).

У ґрунті визначали наступні показники згідно з існуючими нормативними документами:

У ґрунті визначали такі показники згідно з існуючими нормативними документами

щодо методик визначення складу та властивостей ґрунтів:

• гранулометричний склад за методом Качинського за ДСТУ 4730:2007 [63];

• вміст гумусу за ДСТУ ISO 10694:2001 [64];

• вуглець органічної речовини за методом І.В. Тюрина згідно ДСТУ 4289 [79];

• груповий гумус визначали прискореним методом за М.М. Кононовою та

Н.П.Бєльчіковою (МВВ 31-497058-006-2002) [49];

• сольовий склад водної витяжки – за ГОСТ 26424-85 - ГОСТ 26428-85 [17-26];

• рН водний ґрунтового розчину за ДСТУ ISO 11272:2001 [67];

• вміст обмінних катіонів за методом Шоленбергера в модифікації ННЦ ІҐА

(ММВ 31 – 497058-007-2005) [49];

• вміст СаСО3 за Соколовичем (МВВ 31-497058-021-2005) [49];

17


• вміст мінерального азоту за ДСТУ 4726:2007 [65];

• вміст рухомих сполук фосфору і калію за модифікованим методом Мачигіна за

ДСТУ 4114-2002 [27];

• вміст мікроелементів і важких металів за ДСТУ 4770.1:2007 – ДСТУ

4770.9:2007 [68-77];

Досліджувані ділянки розташовані на орних землях, тому, для оцінки санітарно-

гігієнічного стану ґрунтового покриву у даній роботі використовували вимоги до ґрунтів

сільськогосподарських угідь, встановлені у відповідних нормативних документах або ста-

ндартах, а також у рекомендаціях дослідників у даній сфері.

Для характеристико сольового складу досліджуваних ґрунтів визначали катіонно-

аніонний склад видної витяжки, вміст карбонатів кальцію у ґрунтовому розчині та вміст

увібраних катіонів (для характеристики ґрунтового поглинального комплексу). За резуль-

татами визначення катіонно-аніонного складу водної витяжки визначали якісний склад

солей, суму загальних та токсичних солей. Вміст токсичних солей у водній витяжці розра-

ховували за методикою, наведеною у ГОСТ 17.5.4.02-84 «Охрана природы. Рекультивация

земель. Метод измерения и расчета суммы токсичных солей во вскрышных и вмещающих

породах» [16]. Згідно даної методики до токсичних іонів відносять хлориди, натрій, маг-

ній, а також сульфати і бікарбонати, які утворюють солі натрію та магнію. Для визначення

вмісту токсичних іонів: 1) розраховують еквівалентний вміст HCO3-, SO42-, Cl-, Ca2+, Na+,

Mg2+ ; 2) визначають кількість бікарбонат- і сульфат-іонів, яка відповідає кількості Ca2+ в

еквівалентному відношенні, і є нетоксичною; 3) переводять залишкову кількість бікарбо-

нат-, сульфат-іонів і кальцію (за їх наявності), а також еквівалентний вміст натрію, хлору і

магнію (які вважаються токсичними) у відсотки та підсумовують. По сумі токсичних со-

лей встановлюють ступінь засоленості ґрунтів за експертними рекомендаціями [5]. Крім

того, визначали ступінь деградації ґрунтів за сольовими показниками. Для цього застосо-

вували показник відношення катіонів кальцію до катіонів натрію у водній витяжці. За цим

показником встановлено наступні рівні деградації: слабкий (Ca/Na – 2,5-1,0), середній

(Ca/Na – 1,0-0,5), сильний (Ca/Na менше 0,5) [5].

Оцінювання сольових характеристик ґрунтів проводили згідно ВНД 33-5.5-11-02

«Інструкція з проведення грунтово-сольової зйомки» [6]. Згідно цього нормативного до-

кументу для сульфатно- та хлоридно-гідрокарбонатного магнієво-кальцієвого сольового

складу, що властивий досліджуваним ґрунтам, встановлено наступні параметри показни-

ків ступеню засолення за загальним вмістом солей та вмістом токсичних солей

(табл. 2.2).

18


Таблиця 2.2 – Класифікація ґрунтів за ступенем засолення (для сульфатно- або хлоридно-гідрокарбонатного типу засолення)

Ступінь засолення Загальна сума солей, % Сума токсичних солей, % незасолені менше 0,2 менше 0,15

слабозасолені 0,2-04 0,15-0,30 середньозасолені 0,4-0,5 0,3-0,6 сильнозасолені більше 0,5 0,6-1,4

Для оцінки критеріїв родючості ґрунту використовували ДСТУ 4362:2004 «Якість

ґрунту. Показники родючості ґрунтів» [80]. Згідно даного стандарту показники родючості

ґрунту включають: загальні (потужність гумусованого шару, грубизна профілю для сило-

вих ґрунтів, гранулометричний склад), агрофізичні (щільність, агрегатний склад, най-

менша вологоємність, запаси продуктивної вологи), агрохімічні (вміст гумусу, вміст по-

живних речовин, вміст мікроелементів), фізико-хімічні властивості (реакція ґрунтового

розчину, склад увібраних катіонів), показники забрудненості важкими металами і залиш-

ковими пестицидами, ступінь засоленості та солонцюватості. Для забезпечення достатньо-

го рівня родючості ґрунту перелічені показники мають перебувати у певних діапазонах,

встановлених для кожного генетичного типу ґрунтів. У складі ДСТУ 4363:2004 передба-

чено також визначення ступеню забезпеченості ґрунту поживними речовинами, який

встановлюється за вмістом рухомих фосфору (P2O5) і калію (K2O), мінерального азоту (N)

та гумусу.

Для визначення вмісту рухомих форм важких металів у ґрунтах використовували

метод атомно-адсорбційної спектрометрії. Оскільки рослини можуть використовувати

тільки частину важких металів, що перебуває у фізіологічно доступній формі, для дослі-

дження таких сполук визначають вміст саме рухомих форм важких металів. Їхня кількість

у ґрунтах пов'язана з реакцією середовища, вмістом органічних речовин, гранулометрич-

ним складом, біологічним кругообігом елементів, рослинним покривом, хімічними влас-

тивостями і процесами міграції важких металів у ґрунтовому профілі [1, 4, 39, 40, 41]. Для

витягу рухомих форм важких металів використовуються різні хімічні сполуки, що мають

різну екстрагуючу здатність. Діапазон реактивів великий - від сильних кислот до дисти-

льованої води. Однак підібрати розчин, взаємодія якого з ґрунтом цілком імітувала б про-

цеси в системі корені рослин - ґрунт, практично неможливо. На даний час для витягу ру-

хомих форм важких металів найбільш часто застосовуються амонійно-ацетатний буфер-

ний розчин (CH3COONH4 з pН=4,8) і солянокислу витяжку (1н. НСl). При застосуванні

цих витяжок передбачається, що вони витягають доступну для рослин частину ВМ, але за

своєю екстрагуючою здатністю вони значно відрізняються. Амонійно-ацетатний буфер-

19


ний розчин (ААБ) витягає важких металів у кілька разів менше, ніж солянокисла витяжка

[61, 62]. Використання ААБ з рН=4,8 є одним з найбільш прийнятних шляхів оцінки кон-

центрацій доступних рослинам важких металів у ґрунтовому розчині. Він прийнятий аг-

рохімічною службою Інституту охорони ґрунтів України для оцінки забезпеченості ґрун-

тів мікроелементами, тому що рівень кореляції вмісту елементів у цій витяжці з вмістом їх

у рослинах дуже високий [62]. При вивченні вмісту важких металів у ґрунтах використан-

ня екстрагента 1н. НСl розглядається багатьма дослідниками як обов'язковий прийом се-

ред ряду інших і при цьому передбачається [62], що він витягає з ґрунту ближній резерв

мікроелементів, який у певних умовах може підтримувати міграцію цих елементів по лан-

цюгах живлення і в суміжні природні середовища.

Для оцінки ступеню небезпеки забруднення ґрунтів комплексом важких металів

використовували сумарний показник забруднення ґрунтів ZC , що дозволяє оцінити пере-

вищення концентрацій усіх досліджуваних ВМ у ґрунті над фоновими [5, 50].

Zc = ∑ КС – (n-1),

де КС – коефіцієнт концентрації, КС ≥1;

n – кількість хімічних елементів з КС ≥1.

При розгляді кожного елементу окремо та його вмісту щодо фонового іноді важко

оцінити загальне навантаження ВМ на ґрунти, що, в свою чергу, затрудняє інтерпретацію

отриманих результатів і об'єктивну оцінку екологічного стану природних і антропогенно

змінених екосистем. Використання сумарного показника певною мірою усуває ці недоліки

і дає можливість кількісного вираження рівнів забруднення ґрунтів важкими металами [5]

(табл. 2.3).

Таблиця 2.3 – Орієнтовна оціночна шкала небезпеки забруднення ґрунтів за сумарним показником забруднення (Zc)

Категорія забруднення

ґрунтів

Сумарний показник

забруднення (Zc)

Характеристика забруднення

Можливість сільськогосподарського

використання

Допустима Менше за 16 Вміст хімічних елементів

перевищує фоновий, але не вище за ГДК

Використання під будь-які культури

Помірно не-безпечна 16-32

Перевищує ГДК, але не ви-ще за транслокаційний пока-

зник шкідливості

Використання під будь-які культури в умовах контро-

лю якості с / г рослин

20


Категорія забруднення

ґрунтів

Сумарний показник

забруднення (Zc)

Характеристика забруднення

Можливість сільськогосподарського

використання

Небезпечна 32–128 Перевищує ГДК за трансло-каційним показником шкід-

ливості

Використання під будь-які технічні культури Викорис-тання під с / г культури об-межено з урахуванням рос-

лин концентраторів

Надзвичайно небезпечна Більше 128 Перевищує ГДК за всіма по-

казниками шкідливості

Використання під технічні культури і виведення з с / г

використання.

Для встановлення забезпеченості сільськогосподарських рослин рухомими форма-

ми мікроелементів застосовували групування І.Г. Важеніна [3]. У ньому встановлено рівні

забезпеченості ґрунтів рухомими формами мікроелементів для окремих сільськогосподар-

ських культур (табл. 2.4), які розподілено на 3 групи:

1. Рослини невисокого виносу мікроелементів (зернові колосові, кукурудза, зерно-

бобові, картопля);

2. Рослини підвищеного виносу мікроелементів (соняшник, коренеплоди, овочі);

3. Рослини високого виносу мікроелементів (культури 1 і 2 групи при вирощуванні

на високому агрофоні, їх високоврожайні сорти та гібриди).

Таблиця 2.4 – Рівні забезпеченості ґрунтів фізіологічно необхідними мікроелементами

Забезпеченість Вміст мікроелементів, мг/кг грунту

Mn Cu Zn Co Для рослин невисокого виносу мікроелементів

Низька менше за 5 менше за 0,10 менше за 1 менше за 0,07 Середня 5-10 0,10-0,20 1-2 0,07-0,15 Висока більше за 10 більше за 0,20 більше за 2 більше за 0,15

Для рослин підвищеного виносу мікроелементів Низька менше за 10 менше за 0,20 менше за 2 менше за 0,15

Середня 10-20 0,20-0,50 2-5 0,15-0,30 Висока більше за 20 більше за 0,50 більше за 5 більше за 0,30

Для рослин високого виносу мікроелементів Низька менше за 20 менше за 0,50 менше за 5 менше за 0,30

Середня 20-40 0,50-1,00 5-10 0,30-0,70 Висока більше за 40 більше за 1,00 більше за 10 більше за 0,70

21


Для кожної групи культур існує три рівні забезпеченості мікроелементами: низький,

середній і високий. Наведені у таблиці 2.4 дані щодо вмісту рухомих форм мікроелементів у

ґрунтах надають можливість оцінити забезпеченість ґрунтів мікроелементами для вирощу-

вання сільськогосподарських культур із різним рівнем їхнього поглинання й виносу [3].

2.3. Об’єкти досліджень

Стан ґрунтів на території Островерхівського родовища досліджувався на промис-

ловому майданчику УКПГ «Бистрівське» та поряд з ним, а також на ділянці рекультивації

свердловини №61 на Островерхівському блоці родовища.

На ділянці УКПГ «Бистрівське» відібрано проби з верхнього шару (0–25 см) на

майданчику УКПГ (точка У-1) та на місці тимчасового зберігання твердих побутових від-

ходів (точка У-2). На ділянці розташування свердловини №61 відібрано проби у двох точ-

ках на рекультивованому майданчику з (точки 61-1, 61-2) та на фоні (61фон-1). На рекуль-

тивованій ділянці проби відбиралися з верхнього ґрунтового шару (0–25 см), а на фоновій

– з верхнього орного (0–25 см) та нижнього підорного (25–50 см) шарів (табл. 2.5).

Таблиця 2.5 – Ділянки дослідження ґрунтів та кількість відібраних проб

№ точки Місце відбору Стан

посівів Горизонт відбору

Загальна кількість проб на різні види

аналізу

У-1 Майданчик УКПГ «Бистрівсь-ке»

Багаторі-чні трави 0–25 см 2

У-2 Місце тимчасового зберігання твердих побутових відходів біля УКПГ «Бистрівське»

Багаторі-чні трави 0–25 см 2

61-1 Рекультивований майданчик свердл. №61 Островерх. блоку

Незасіяне 0–25 см 9 61-2 Незасіяне 0–25 см 9

61фон-1 Фонова ділянка на територіїрозташування свердл. №61

Соняш-ник

0–25 см 9 25–50 см 7

Загальна кількість проб ґрунту, відібраних на різні види аналізу на 5 ділянках,

склала 38. У точках на ділянці УКПГ «Бистрівське» у пробах визначався вміст рухомих і

міцнофіксованих форм важких металів. На ділянці свердловини №61 проби аналізували на

вміст рухомих і міцнофіксованих форм важких металів, сольовий склад, вміст увібраних

катіонів, вміст карбонатів, вміст поживних речовин (азоту, фосфору, калію), вміст гумусу

загального і фракційного, а також визначався гранулометричний і мікроагрегатний склад.

Просторове розташування точок випробування представлено на рис. 2.1.

Зовнішній вигляд ділянок представлено на фото (рис. 2.2)

22


Рисунок 2.1 – Схема дослідження стану ґрунтів на території Островерхівського родовища (вверху – на ділянці УКПГ, внизу – на ділянці св. 61)

23

XW

XW УКПГУ-1

У-4

0 50 100 15025м

.

Космічний знімок Google від 18.05.2014 р.

XW È

XW

XW

УКПГ

61-1 61

61-2

61fon-1

0 50 100 15025м

XW Місця відбору проб грунтів È Нафтогазові свердловини

.

Космічний зн мі ок Google від 18.05.2014 р.


Рисунок 2.2 – Загальний вигляд ділянки свердловини №61 Островерхівського родо-вища (а – рекультивована частина, б – фонова ділянка)

24


2.4. Агрофізичні властивості ґрунтів

З агрофізичних властивостей у ході даного дослідження вивчалися гранулометрич-

ний склад ґрунту, цільність складення і вологість.

У генетичному ґрунтознавстві для діагностики та уточнення класифікаційної нале-

жності ґрунтів традиційно використовують дані гранулометричного складу, зокрема вміст

і характер розподілу по ґрунтовому профілю мулистих часток, основна маса і мінеральний

склад яких успадковані від ґрунтоутворюючих порід. Гранулометричний склад – фунда-

ментальна й найбільш поширена характеристика ґрунту. Співвідношення у ґрунтах елеме-

нтарних часток різного розміру формує основні властивості і функції ґрунту – продуктив-

ні і екологічні. Гранулометричний склад є обов’язковим чинником, що враховується у різ-

них оцінках екологічної стійкості ґрунту. Залежно від співвідношення піску, пилу, мулу

ґрунт може пропускати крізь свою товщу забруднюючі речовини або закріплювати їх у

важко доступній формі [44].

Дослідженнями встановлено, що гранулометричний склад досліджуваних ґрунтів є

легкоглинистим крупнопилувато-мулуватим (табл. 2.6). Загалом, такий гранулометричний

склад створює сприятливі умови для вирощування більшості сільськогосподарських куль-

тур. Разом з тим у разі впливу забруднюючих речовин, ґрунти даного гранулометричного

складу можуть перешкоджати забрудненню інших компонентів довкілля, піддаючись при

цьому певним змінам.

Таблиця 2.6 – Гранулометричний склад орного шару досліджуваних ґрунтів

Точка Розмір часток у мм, кількість у % Назва ґрунту

за гранулометричним складом 1-0,25 0,25-

0,05 0,05-0,01

0,01-0,005

0,005-0,001

менше 0,001

менше 0,01

61-1 (орний) 2,28 0,77 29,92 12,86 13,75 40,42 67,03 легкоглинистий

крупнопилувато-мулуватий 61-2

(орний) 2,34 1,44 34,12 9,66 12,59 39,85 62,10 легкоглинистий крупнопилувато-мулуватий

61 фон 1 (орний) 4,27 0,13 32,49 12,07 12,44 38,63 63,14 легкоглинистий

крупнопилувато-мулуватий

Щільність ґрунту є об’єктивною оцінкою складення ґрунту або співвідношення в

них твердої фази і порового простору, а отже, однією з найважливіших агрофізичних ха-

рактеристик, від якої залежить повітряний, тепловий, біологічний та інші режими ґрунту.

Водний режим як комплекс процесів надходження, перерозподілу, акумуляції і випарову-

вання вологи у ґрунті також залежить від щільності складення. Вважається, що рихлий

ґрунт краще сприймає вологу (але так само швидко вивільняється від неї), ніж щільний.

25


Вбирання вологи у рихлі ґрунти супроводжується їхнім ущільненням, швидким настанням

рівноважного стану. Одночасно з цим різко зменшується надходження вологи у ґрунт. За-

тухання вбирання тим швидше, чим рихліший і гірше оструктурений ґрунт. Пересування

вологи всередині профілю також залежить від щільності. У рихлих ґрунтах зазвичай біль-

ша глибина промочування, у щільних – менша. Будь-які зміни щільності у ґрунтах упові-

льнюють токи вологи. У разі зміни поверхневого рихлого шару ущільненим, зростає сту-

пінь застоювання вологи, тимчасове внутрішньоґрунтове або внутрішньо агрегатне перез-

воложення. Так само щільність обумовлює висхідні потоки вологи – фізичне випарову-

вання, транспірацію або сумарне випаровування [45, 46, 47].

Визначення щільності складення і вологості у досліджуваних ґрунтах дозволило

встановити наступні закономірності. В орному шарі фонових ґрунтів щільність складення

відповідає оптимальним параметрам для даного типу ґрунту і становить 1,25-1,3 г/ см3

(табл. 2.7). У підорному шарі щільність дещо збільшується (до 1,3 г/ см3), що не є небез-

печним і може бути наслідком впливу системи обробітку ґрунту при вирощуванні сільсь-

когосподарських культур. Натомість вологість у верхньому шарі є дещо вищою порівняно

з підорним шаром (24-26% та 23% відповідно) тобто продуктивна волога зосереджена в

орному шарі ґрунту, що обумовлено наявністю рослинності (природної або сільськогос-

подарської) на час відбору ґрунтових зразків.

Таблиця 2.7 – Результати визначення вологості і щільності складення ґрунту

Номер проби

Інтервал, см

Вологість, %

Щільність, г/см3

61-1а1 0–25 24,31 1,44 61-1а2 0–25 26,83 1,39 61-1а3 0–25 26,60 1,42 61-2а1 0–25 25,67 1,40 61-2а2 0–25 21,80 1,44 61-2а3 0–25 24,61 1,45

61-фон1а1 0–25 24,62 1,25 61-фон1а2 0–25 26,11 1,28 61-фон1а3 0–25 25,07 1,30 61-фон1б1 25–50 23,81 1,30 61-фон1б2 25–50 23,54 1,30 61-фон1б3 25–50 23,55 1,26

Оптимальні значення (ДСТУ 4362:2004) 0–25 – 1,1–1,3

* жовтим кольором позначені значення, що перевищують межі оптимального діапазону

26


На всіх ділянках виявлено ущільнення орного шару рекультивованого ґрунту від-

носно аналогічного шару фонових ґрунтів. Щільність складення орного шару рекультиво-

ваних ґрунтів в усіх досліджуваних точках перевищує оптимальні значення на 0,1–

0,15 г/см3. Вологість орного шару рекультивованих та фонових ґрунтів істотно не відріз-

нялася.

2.5. Агрохімічні властивості ґрунтів

Чорноземи типові, які переважають у ґрунтовому покриві досліджуваної території,

характеризуються загальним вмістом гумусу в орному шарі, що змінюється в межах від

3,8% до 4,1% (табл. 2.8), що є нижчим за оптимальні параметри, встановлені для даного

типу ґрунту і дозволяє класифікувати досліджувані ґрунти як мало гумусні. Згідно з агро-

хімічним групуванням такий вміст гумусу є високим [80], проте такі ґрунти потребують

заходів зі збереження органічної речовини.

Аналіз групового та фракційного складу гумусу у ґрунтах показав, що вміст вугле-

цю гумінових кислот в орному шарі ґрунту становить 0,85 – 0,97%, вуглець фульвокислот

міститься в орному шарі у кількості 0,21 – 0,22%. Відношення Сг.к./Сф.к. становить 3,8-4,3,

що свідчить про гуманний тип гумусу, а отже сприяє кращому закріплюванню новоутво-

рюваного гумусу у ґрунтах. Ступінь гуміфікації органічної речовини є дуже високим (70-

82%). Такий груповий склад гумусу є характерним для чорноземів.

Таблиця 2.8 – Вміст і склад гумусу в орному шарі

№ проби Вуглець органі-чної речовини

(ДСТУ 4289) ма-сова частка, %

Вміст гумусу,

%

Груповий склад гумусу за Кононовою-Бєльчиковою МВВ 31-397058-006-2002 Вуглець гуміно-вих кислот масо-

ва частка,%

Вуглець фульво-кислот масова ча-

стка,%

61-1 2,25 3,87 0,85 0,22

61-2 2,31 4,0 0,92 0,21

61 фон 1 2,36 4,1 0,97 -

Оптимальні значення (ДСТУ

4362:2004)

– 5,5–6,3 – –

Ґрунти характеризуються загальним вмістом мінерального азоту (сума аміачної і

нітратної форм) в орному шарі, що змінюється в межах від 12,7 до 15,1 мг/кг ґрунту, що є

низькими показниками для даного типу ґрунту (табл. 2.9).

27


Таблиця 2.9 – Вміст поживних речовин в орному шарі


Глибина відбору

Азот нітратний,

(мг/кг)

Азот амонійний,

(мг/кг)

P2O5, (мг/кг)

K2O, (мг/кг)

Азот мінеральний

61-1 0–25 см 2,75 9,98 19,01 241 12,73

61-2 0–25 см 4,3 7,93 17,18 207,26 12,23

61 фон 1 0–25 см 10,55 4,56 20,15 231,26 15,11

Оптимальні значення (ДСТУ 4362:2004) – – 45–60 300–

400 35–45

* синім кольором позначені значення, що перебувають нижче меж оптимального діапазону

Оптимальний вміст мінерального (аміачного і нітратного азоту) в ґрунтах відповід-

ного типу становить 35–45 мг/кг. Вміст рухомого фосфору – 17–20 мг/кг, що є середнім

вмістом. Вміст рухомого калію коливається в межах 200–240 мг/кг. За ступенем забезпе-

ченості вміст калію відповідає підвищеному ступеню. Вміст усіх поживних речовин ви-

значено нижче оптимальних значень показників.

2.6. Сольові характеристики ґрунтів

Вміст легкорозчинних солей у рідких та твердих фазах ґрунту дозволяє визначити

метод водної витяжки. За результатами визначення катіонно-аніонного складу водної ви-

тяжки визначають тип засолення шару ґрунту, який характеризують, та встановлюють

ступінь засолення ґрунту за вмістом загальних і/або токсичних солей з урахуванням хімі-

зму (типу) засолення. Перевищення порогу токсичності вмісту окремих токсичних для ро-

слин водорозчинних солей (переважно хлоридів, сульфатів, гідрокарбонатів, натрію, маг-

нію) або їх суми, спричиняє зменшення родючості ґрунтів та погіршення росту та розвит-

ку більшості рослин.

За вмістом водорозчинних солей досліджені ґрунти є незасоленими, склад солей

сульфатно- або хлоридно-гідрокарбонатний магнієво-кальцієвий. Реакція ґрунтового роз-

чину за значеннями водневого показника рН водної витяжки 6,8–7,1 (нейтральна), Сума

загальних солей складає 0,015 – 0,02 %, а токсичних – 0,06-0,08, що свідчить про відсут-

ність засолення досліджуваних ґрунтів. Показник Сa/Na коливається в межах 2,7-6,6, тоб-

то де градаційні процеси відсутні (табл. 2.10).

28


Таблиця 2.10 – Сольовий склад ґрунтів


Глибина відбору,

см pH

Вміст аніонів і катіонів, екв. ммоль/100г Загаль-на сума солей,%

Сума токсич-них со-лей,%

НCO3 Cl SO4 Ca Mg Na K

61-1 0–25 6,9 0,18 0,11 0,04 0,2 0,06 0,05 0,02 0,024 0,06

61-2 0–25 6,8 0,13 0,07 0,10 0,17 0,06 0,06 0,01 0,020 0,06

61 фон 1 0–25 6,8 0,13 0,07 0,12 0,2 0,08 0,03 0,01 0,022 0,08

61 фон 1 25–50 7,1 0,10 0,08 0,05 0,11 0,07 0,04 0,01 0,015 0,07

Ступінь засолення <0,2 <0,15

незасолені

Вміст СаСО3 становить менше 1% в орному шарі (від 0,8 %) та дещо збільшується

у підорному шарі (до 1,28%), що характерно для цих типів ґрунтів.

Сума увібраних катіонів (кальцію, магнію, натрію та калію), згідно з даними

табл. 2.11, за варіантами істотно не відрізняється і коливається від 30,7 до 35,8. У у їхньо-

му складі домінує кальцій (26–28 мекв/100 г ґрунту),вміст увібраного натрію незначний і

становить 0,5-0,7%, що свідчить про відсутність процесу осолонцювання ґрунту. В орному

шарі рекультивованих ґрунтів вміст усіх увібраних катіонів є дещо вищим, порівняно з

фоновими ґрунтами, проте ця особливість притаманна усім ґрунтам з порушеною будо-

вою профілю. (табл. 2.11).

Таблиця 2.11 – Вміст увібраних катіонів у ґрунтах, мг-екв.


Глибина відбору,

см Mg2+ Обмінний

Ca2+ Обмінний

Na+ Обмінний

K+

Сума катіо-

нів

% від суми Ca2+

% від суми Na+

61-1 0–25 4,5 28 0,25 0,6 33,35 83,9 0,7

61-2 0–25 4 26 0,19 0,52 30,71 84,6 0,6

61 фон 1 0–25 9 26 0,18 0,66 35,84 72,5 0,5

61 фон 1 25–50 4,5 27 0,18 0,5 32,18 83,9 0,5

Отже, за складом солей, реакцією ґрунтового розчину, складом та сумарним вміс-

том увібраних катіонів процеси деградації у досліджуваних ґрунтах відсутні, ґрунти є не-

засоленими та несолонцюватими.

29


2.7. Вміст важких металів у ґрунтах

Вивчення вмісту і форм надходження важких металів (ВМ) у ґрунтах пов'язано з

вивченням процесу поглинання елементів живлення із ґрунту і можливості збалансовано-

го живлення рослин (при вивченні ВМ - мікроелементів, концентрації яких нижче або на

рівні оптимальних) та з прогнозуванням і запобіганням можливості негативного впливу на

компоненти природного середовища і людини (при вивченні ВМ, концентрації яких пере-

вищують оптимальні).

Рухомі форми важких металів, які витягаються амонійно-ацетатним буферним роз-

чином із рН 4,8, одним з найбільш часто використовуваних для прогнозування надхо-

дження ВМ у рослини. Використання цього екстрагента є одним з найбільш прийнятних

шляхів оцінки концентрацій доступних рослинам ВМ у ґрунтовому розчині та ступінь за-

бруднення ґрунтів. Крім того, при вивченні вмісту важких металів у ґрунтах використання

екстрагента 1н. НС1 розглядається багатьма авторами як обов'язковий прийом серед ряду

інших і при цьому передбачається, що він витягає з ґрунту ближній резерв ВМ, який у пев-

них умовах може підтримувати міграцію цих елементів по ланцюгах живлення і в суміжні

природні середовища. Їхня кількість у ґрунтах пов'язана з реакцією середовища, вмістом

органічної речовини, гранулометричним складом, біологічним круговоротом елементів, ро-

слинним покривом і хімічними властивостями самих елементів й процесами їх міграції у

ґрунтовому профілі [1, 4, 60]. Серед ВМ, окрім елементів забруднювачів (кадмій, свинець,

хром і нікель) багато елементів, фізіологічну роль яких доведено, їх концентрації в ґрунтах,

водах, рослинах можуть бути нижчі за оптимальні і тоді вони розглядаються як мікроеле-

менти. В ґрунті мікроелементи входять до складу різних компонентів - мулистої фракції,

органічних речовин, карбонатів, фосфатів, півтораокислів і ін., у яких вони малорухомі й

не відображають рівень забезпеченості рослин їх рухомими формами [41, 62].

З огляду на вищеозначене, у досліджуваних ґрунтах було проведено оцінку вмісту

рухомих та кислоторозчинних форм важких металів та оцінено рівень забезпеченості рослин

мікроелементами.

У ґрунтах ділянки УКПГ вміст рухомих форм Co, Mn, Zn дещо нижчий фонових зна-

чень, або можуть наближатися чи досягати їх (табл. 2.12). Середнє значення вмісту в ґрун-

тах рухомого Mn у 1,2-3,7 рази нижче фонового. Для вмісту рухомих форм Cu, Cd, Fe, Pb

характерне деяке перевищення встановлених фонових значень (у 1,5 - 2 рази), а для Cr – у

7 разів. Категорія забруднення ґрунтів за сумарним показником забруднення ґрунтів визна-

чається як допустима (ZC=9-12). У досліджуваних ґрунтах концентрації рухомих форм ВМ

не перевищують гранично допустимих. Значення вмісту рухомих форм усіх ВМ значно ни-

жче встановлених ГДК і складають від них у середньому – Co, Mn, Zn – 0,02-0,08; Cr, Pb, Cu

30


– 0,1-0,2. Тому більш гострим стає питання забезпеченості рослин необхідними їм мікрое-

лементами. Досліджувані ґрунти характеризуються низькою забезпеченістю рухомими фо-

рмами Zn і Mn групи рослин з підвищеним виносом мікроелементів. Вміст цих елементів у

ґрунтах значно нижче за оптимальний в 3 і 1,2 рази відповідно. Середній вміст рухомої міді

також знаходиться на недостатньому для рослин рівні. Рослини забезпечені Со на серед-

ньому рівні з коливаннями до низького. Концентрації мікроелементів в досліджуваних ґру-

нтах свідчать про дефіцит і необхідність додаткового їхнього внесення у вигляді мікродоб-

рив і підтверджують припущення, що при високому валовому вмісті в чорноземах МС мікро-

елементів вміст їх рухомих, доступних рослинам форм може бути недостатнім для нормаль-

ного росту і розвитку рослин.

Таблиця 2.12 – Вміст рухомих і кислоторозчинних форм важких металів


Концентрації металів, мг/кг

Cd Co Cr Cu Fe Mn Ni Pb Zn

Рухомі форми (ААБ витяжка з рН 4,8)

61-1а 0,21 0,31 0,26 0,44 4,17 17,17 0,58 1,03 0,35

61-2а 0,12 0,10 1,08 0,45 4,28 30,68 0,70 1,03 0,31

61 фон 1а 0,25 0,54 1,04 0,29 2,26 11,07 0,37 1,83 0,39

61 фон 1б 0,16 0,78 0,37 0,18 1,58 4,72 0,86 0,94 0,17

У1 0,23 0,27 0,65 0,56 2,75 11,56 0,31 1,03 0,79

У2 0,21 0,42 0,72 0,67 5,59 36,01 1,28 0,98 0,67

Фон [60] 0,1 0,5 0,1 0,5 2,0 43,0 1,0 0,5 1,0

ГДК [55] - 5,0 6,0 3,0 - 500,0 4,0 6,0 23,0

Кислоторозчинні форми (HCl витяжка)

61-1а 0,18 1,89 2,05 4,65 627,1 161,3 7,31 4,10 4,46

61-2а 0,41 1,56 0,36 5,06 548,7 156,4 7,63 5,35 4,06

61 фон 1а 0,36 2,44 2,73 5,58 426,4 105,7 5,63 3,85 4,24

61 фон 1б 0,17 2,07 2,70 2,41 460,6 50,33 5,62 3,02 3,13

У1 0,60 1,14 2,75 5,16 456,8 175,1 7,60 5,83 6,49

У2 0,45 1,10 1,80 5,11 386,8 207,3 7,22 5,76 5,04

Фон [60] 0,5 2,0 - 3,0 500,0 125,0 5,0 5,0 60,0

ГДК [55] 0,5 - - - - - - 60,0 60,0 * жовтим кольором позначені значення, що перевищують фон

Дослідження вмісту міцнофіксованих форм важких металів виявило, що у ґрунтах

на ділянках УКПГ спостерігається перевищення фонового вмісту Cu, Mn, Ni у 1,5-1,7 ра-

31


зів, Pb в 1,1 рази. Порівняння вмісту кислоторозчинних і рухомих форм ВМ у шарі 0-30 см

досліджуваних ґрунтів виявило істотне збільшення концентрацій у витяжці 1н. НС1 усіх

досліджуваних елементів. Найбільш агресивною виявилася витяжка 1н. НС1, у порівнянні

з ААБ із рН=4,8, у відношенні Fe – відбулося збільшення його концентрацій у 70 разів.

Вивчення рухомих форм ВМ у фонових ґрунтах на території розташування сверд-

ловини № 61 показало, що для більшості досліджуваних елементів перевищення встанов-

лених фонових значень незначні і становлять 1,7-3,5 разів (Cd, Co, Pb, Fe), лише вмісту Cr

властиві більші перевищення – 10,4 разів. Вміст рухомих форм Zn, Ni, Co, Mn дещо ниж-

чий фонових значень (в 1,7-9 разів). Категорія забруднення ґрунтів за сумарним показни-

ком забруднення ґрунтів визначається як допустима (ZC=5-13). Концентрації рухомих

форм усіх ВМ значно нижче встановлених ГДК і складають від них у середньому - Zn, Cu,

Ni, Mn – 0,01-0,09; Co, Pb – 0,1-0,3. Забезпеченість рослин, вирощуваних на фонових ґрун-

тах, рухомими формами Zn, Co, Mn низька. Дослідження вмісту кислото розчинних форм

важких металів виявило незначні перевищення фонових значень за Co, Cu, Ni – у 1,2-1,8

разів. Вміст Cd, Mn, Fe, Pb, Zn був у межах фону. Концентрації кислото розчинних форм

усіх ВМ значно нижче встановлених ГДК.

У рекультивованих ґрунтах вміст більшості ВМ, які вивчалися, у ґрунтах незначно

відрізняється від фонового – не більш, ніж у 2 рази в ту або іншу сторону: Cd, Pb, Fe, Cr

вище фонового в 1,2-2,0 рази, а Zn, Ni, Co, Fe – нижче в 1,1-1,4 рази. Лише в підорному

шарі рекультивованих ґрунтів спостерігалося перевищення за Cr у 10,8 разів. Категорія

забруднення ґрунтів – допустима ZC=5-13. Концентрації рухомих форм ВМ значно нижче

ГДК і, у середньому, вміст Zn, Co, Mn, Cr складає 0,03-0,06, Ni, Pb, Cu – 0,1-0,17 від кри-

тичних. Забезпеченість рослин рухомими формами Zn і Mn переважно низька, Co і Cu -

середня (при коливаннях від низької до високої). Щодо кислото розчинних форм, у ґрун-

тах спостерігалося перевищення за Cu, Mn, Fe, Ni – в 1,2-1,7 разів. За іншими елементами

перевищень не відзначено. Концентрації кислото розчинних форм усіх ВМ значно нижче

встановлених ГДК.

Порівняння фонового і рекультивованого варіантів виявило, що варіанти мало від-

різняються за вмістом Zn та Cd, але відзначена тенденція деякого зменшення вмісту Co,

Cu, Cr, Pb у рекультивованих ґрунтах (порівняно з орним шаром фонових ґрунтів), що

може бути пов'язане з переходом у більш рухому форму їхніх ґрунтових резервів під

впливом змін водно-сольового, повітряного й поживного режимів, які виникли в результа-

ті рекультивації. Натомість спостерігається деяке збільшення вмісту Cu, Fe, Ni в профілі

рекультивованих ґрунтів.

32

3. РАДІАЦІЙНІ ПОКАЗНИКИ

У 2014 році на території діяльності ПрАТ «Укргазвидобуток» проводилися вимі-

рювання радіаційних показників видобутої сировини – супутніх пластових вод і вуглевод-

невої сировини. Вимірювання проводилися в обласному лабораторному центрі Держсане-

під служби України гамма-спектрометричним методом (додаток 2).

Результати вимірювань показали, що питома активність природних радіонуклідів у

досліджених матеріалах має близькі значення (табл. 3.1).

Таблиця 3.1 – Питома активність природних радіонуклідів

Матеріал Дата

вимірювань Питома активність, Бк/кг

137Cs 226Ra 232Th 40K

Видобута вуглеводнева сировина

10.06.14 1,0 2,4 3,5 25,9 10.06.14 1,1 2,5 3,1 28,4 14.07.14 2,4 17,8 14,4 38,5 29.10.14 1,6 5,2 5,9 35,6

Супутня пластова вода

10.06.14 2,3 4,8 7,0 58,6 10.06.14 2,4 5,4 7,3 59,5 14.07.14 2,6 13,7 16,1 62,3 29.10.14 3,3 7,9 8,8 54,2

Для даного типу матеріалів гігієнічні нормативи питомої активності не встановлені.

Для пластової води можна орієнтовно оцінити рівень активності 137Cs і 226Ra, виходячи з

нормативів для питної води, що діють в Україні – 2,0 Бк/кг і 1,0 Бк/кг відповідно [31].

На ділянках свердловин №№20, 21, 23, 62, 24, 61 Островерхівського родовища та

УКПГ «Бистрівське» проведені вимірювання потужності поглиненої дози (ППД) зовніш-

нього гамма-випромінювання та щільності потоку (ЩП) бета-частинок (табл. 3.2). На ко-

жному етапі проводили на всіх вказаних ділянках сумарно 122 вимірювання ППД і 11 ви-

мірювань щільності потоку β-частинок.

3. Радіаційні показники

Таблиця 3.2 – Потужність поглиненої дози зовнішнього гамма-випромінювання та щільність потоку бета-частинок

Місце вимірювання Кількість

точок вимірювання

Дата вимірю-

вання

ППД, мкГр/годину

ЩП β, част/см2·хв

УКПГ «Бистрівське» 27

03.06.14 0,11 – 0,15 – 14.07.14 0,11 – 0,15 – 27.08.14 0,11 – 0,16 – 26.09.14 0,11 – 0,16 – 28.10.14 0,12 – 0,15 –

Устя свердловини №20 20

03.06.14 0,12 – 0,16 – 14.07.14 0,11 – 0,16 – 27.08.14 0,11 – 0,16 – 26.09.14 0,11 – 0,16 – 28.10.14 0,12 – 0,16 –


03.06.14 0,11 – 0,15 – 14.07.14 0,11 – 0,14 – 27.08.14 0,11 – 0,14 – 26.09.14 0,11 – 0,14 – 28.10.14 0,12 – 0,14 –


03.06.14 0,11 – 0,16 – 14.07.14 0,11 – 0,16 – 27.08.14 0,11 – 0,16 – 26.09.14 0,11 – 0,16 – 28.10.14 0,12 – 0,16 –


03.06.14 0,11 – 0,15 – 14.07.14 0,11 – 0,15 – 27.08.14 0,11 – 0,16 – 26.09.14 0,11 – 0,16 – 28.10.14 0,12 – 0,16 –


03.06.14 0,11 – 0,15 – 14.07.14 0,11 – 0,15 – 27.08.14 0,11 – 0,15 – 26.09.14 0,11 – 0,16 – 28.10.14 0,12 – 0,16 –


03.06.14 0,11 – 0,16 – 14.07.14 0,11 – 0,16 – 27.08.14 0,11 – 0,15 – 26.09.14 0,11 – 0,16 – 28.10.14 0,12 – 0,16 –

34

3. Радіаційні показники

Місце вимірювання Кількість

точок вимірювання

Дата вимірю-

вання

ППД, мкГр/годину

ЩП β, част/см2·хв


03.06.14 0,11 – 0,14 – 14.07.14 0,11 – 0,14 – 27.08.14 0,11 – 0,14 – 26.09.14 0,11 – 0,15 – 28.10.14 0,12 – 0,14 –

Відпрацьовані НКТ та долота 11

03.06.14 0,11 – 0,14 0 14.07.14 0,11 – 0,15 0 27.08.14 0,11 – 0,16 1 – 4 26.09.14 0,11 – 0,16 1 – 4 28.10.14 0,12 – 0,16 0

Нормативні рівні згідно НРБУ-97 [51] 0,26 20

Отримані величини потужності поглиненої дози і щільності потоку β-частинок не

перевищували встановлених нормативів на всіх етапах досліджень.

35

4. ПОКАЗНИКИ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

Стан атмосферного повітря досліджувався Державною установою «Харківський

обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби» у контрольних точках, у яких вимі-

рювали вміст забруднюючих речовин – азоту діоксиду, ангідриду сірчистого, бензолу,

ксилолу, толуолу, бензину, вуглецю оксиду, пилу неорганічного, спирту метилового, мар-

ганцю та його сполук, заліза оксиду. Протоколи досліджень наведені у додатку 3. Точки

дослідження були розташовані у зонах можливого впливу УКПГ «Бистрівське» та сверд-

ловин №№ 61 і 24 Островерхівського родовища (табл. 4.1, рис. 4.1, 4.2).

Таблиця 4.1 – Місця розташування точок досліджень атмосферного повітря на Островерхівському родовищі

Об’єкт досліджень Точки дослідження № і дата протоколу досліджень

Свердловина 61 Островер-хівського родовища

т. 3 На південному сході від св. 61, біля лісу з підвітряної сторо-ни від об’єкту

№214 від 01.10.2014 р.


т. 4 На південному сході від св. 24, на дорозі з підвітряної сторо-ни від об’єкту

УКПГ «Бистрівське»

т. 3 На південному сході від УКПГ «Бистрівське», біля лісу по напрямку до с. Верхня Озеря-на, з підвітряної сторони від об’єкту


т. 2 На межі СЗЗ св. 24, на полі, на південному заході по направ-ленню до м. Мерефа з підвітряної сторони від об’єкту

№101 від 04.06.2014 р. Свердловина 61 Островер-

хівського родовища

т. 1 На межі СЗЗ св. 61, біля ав-тошляху на м. Мерефу, в східно-му напрямку до с. Яковлівка з підвітряної сторони від об’єкту

УКПГ «Бистрівське» т. 2 На межі СЗЗ, на автодорозі по напрямку до с. Бистре, з підві-тряної сторони від об’єкту

Результати розрахунків розсіювання показали, що в усіх досліджених точках вміст

забруднюючих речовин не перевищує ГДК, встановлені згідно Державних санітарних

правил охорони атмосферного повітря населених місць №201-97.

4. Показники забруднення атмосферного повітря

Рисунок 4.1 – Схема розташування точок дослідження атмосферного повітря на ділянці УКПГ «Бистрівське»

37

( (

( (

( (

( ( (

( ( ( ( (

(( ( ( ( (

(( ( ( ( (

(( ( ( ( (

AA

AA

AA

A

A

AA

AA

AA

A

A

AA

=)=)=)=)=)

Дачі

ВерхняОзеряна

МокраРокитна

Бистре

Бідряги

УКПГ202122123

0 250 500 1 000 1 500м

=) Нафтогазові свердл овини

/

#*т. 1

#*т. 2

#*т. 3

Гірничий відвід

#*т. 1 Точки досл ідження стану атмосферного повітря

Санітарно-захисна зона УКПГ "Бистрівське"

4. Показники забруднення атмосферного повітря

Рисунок 4.2 – Схема розташування точок дослідження атмосферного повітря на ділянці свердловин №№24 і 61 Островерхівського родовища

38

(

A

A

A

A

A

A

A

A

A

A

AA

A

A

A

A

=)=)=) =)

=)=)

=)

=)

=)=)

=)

Дачі

Дачі

Дачі

Дачі

Олександрівка

Яковлівка

ОстроверхівкаМерефа

Ржавчик

УКПГ

5251

5453

5552

591

7

3

24

6=)1

0 250 500 1 000 1 500м

=) Нафтогазові свердловини

/

#*т. 1

#*т. 2

#*т. 3

Гірничий відвід

#*т. 1 Точки дослідження стану атмосферного повітря

#*т. 4

ВИСНОВКИ

1. У рамках робіт проведено гідрохімічні дослідження підземних і поверхневих вод в

районі Островерхівського родовища і визначено їх екологічний стан. Проби підзем-

них вод відбиралися з джерел водопостачання території – водозабірних свердловин,

шахтних колодязів, природних джерел (криниць). З поверхневих водних об’єктів ви-

пробуванню підлягали водотоки (річки, струмки) і водойми штучного походження

(ставки). Також у цьому році підчас серпневого етапу в спостережну мережу було

включено 3 спостережні свердловини – № 1-2013 (Бистрівський блок), № 24 (Дятлів-

ський блок) і №61 (Островерхівський блок). Загальна кількість відібраних і проана-

лізованих проб склала 44 шт.

2. За результатами досліджень підземні води першого від поверхні водоносного гори-

зонту майже повсюдно характеризуються гідрокарбонатним кальцієво-натрієвим

складом і низькою мінералізацією (близько 500 мг/дм3). Слід зазначити, що у біль-

шості колодязів на території населених пунктів виявлено господарсько-побутове за-

бруднення ґрунтових вод різного ступеню, яке проявлено у перевищенні ГДК вміс-

том нітратів до 2 разів. На жаль, такий стан ґрунтових вод є дуже характерним для

населених пунктів сільської місцевості регіону, де підсобне господарство часто ве-

деться із порушеннями санітарних норм щодо взаєморозташування колодязів і гос-

подарських будівель у дворах, а також відсутня централізована каналізація житлових

будинків. Підземні води більш глибоких водоносних горизонтів, які експлуатуються

водозабірними свердловинами, для централізованого питного водопостачання насе-

лених пунктів та новими спостережними свердловинами, у порівнянні з ґрунтовими,

характеризуються більш високою якістю за рахунок своєї природної захищеності пе-

рекриваючими водотривами. За складом вода прісна переважно гідрокарбонатна ка-

льцієво-натрієва з мінералізацією 400–1200 мг/дм3 і невисокою жорсткістю –

2-3 мг-екв/дм3. Нітратного забруднення цих вод не спостерігається. Поверхневі води

даної території мають типовий для регіону хімічний склад – гідрокарбонатний каль-

цієво-натрієвий з низькою мінералізацією води від 400 до 800 мг/дм3.

3. Встановлено, що переважаючим типом ґрунтів на досліджуваній території є чорно-

зем типовий. Досліджувані ґрунти є незасоленими і несолонцюватими. Щільність

складення рекультивованих гуртів на 0,1 г/см3 вища, порівняно з фоновими і не від-

повідає оптимальним параметрам для даного типу ґрунту. Вміст гумусу та рухомого

фосфору є оптимальним, а вміст мінерального азоту і калію – нижче оптимального,

Висновки

що може бути пов’язане з сезонною динамікою цих показників. Дослідження вмісту

важких металів показало, що в обох витяжках спостерігається періодичне переви-

щення встановлених фонових значень майже за усіма елементами, проте не зафіксо-

ване перевищення встановлених ГДК за жодним елементом.

4. Стан ґрунтів вивчався як на рекультивованих ділянках свердловин так і на промис-

ловому майданчику УКПГ «Бистрівське». Дослідження включали відбирання проб,

визначення агрофізичних показників (вологість, щільність), проведення лаборатор-

них аналізів на вміст гумусу, поживних речовин, дослідження сольового складу ґру-

нту, вмісту важких металів і мікроелементів. Встановлено, що переважаючим типом

ґрунту на досліджуваній території є чорнозем типовий – один з найродючіших типів

ґрунтів. Даному типу ґрунтів властива висока буферна здатність до деградаційних

процесів.

5. За результатами досліджень агрофізичних властивостей встановлено, що щільність

складення рекультивованих гуртів на 0,1 г/см3 вища, порівняно з фоновими і не від-

повідає оптимальним параметрам для даного типу ґрунту. Вологість орного шару іс-

тотно не відрізнялася за досліджуваними варіантами. Вміст гумусу та мінерального

азоту є нижчим за оптимальні параметри, встановлені для даного типу ґрунту. Вміст

рухомого фосфору є середнім, а рухомого калію – підвищеним. За складом солей,

реакцією ґрунтового розчину, складом та сумарним вмістом увібраних катіонів про-

цеси деградації у досліджуваних ґрунтах відсутні, ґрунти є незасоленими та несоло-

нцюватими. Дослідження вмісту важких металів показало, що в обох витяжках спо-

стерігається періодичне перевищення встановлених фонових значень майже за усіма

елементами, проте не зафіксоване перевищення встановлених ГДК за жодним еле-

ментом.

6. За результатами моніторингу ознак впливу від діяльності ПрАТ «Укргазвидобуток»

в межах Островерхівського родовища на стан і якість природних вод прилеглих те-

риторій не виявлено. Моніторинг ґрунтового покриву показав відсутність забруд-

нення ґрунтів на території діяльності ПрАТ «Укргазвидобуток». На рекультивова-

ному майданчику свердловини №61 спостерігається підвищена за оптимальну ущі-

льненість орного шару ґрунту і недостатні показники вмісту гумусу і поживних ре-

човин. Проте, за умов правильно проведеної землевласником біологічної рекульти-

вації, ці показники відновляться до прийнятних значень.

40

Висновки

7. Радіаційні показники, що вимірювалися на території діяльності ПрАТ «Укргазвидо-

буток», перебувають на рівні фонових і не перевищують встановлені граничнодопу-

стимі рівні.

8. Дослідження стану атмосферного повітря показали відсутність перевищень ГДК

вмістом забруднюючих речовин в усіх точках вимірювання.

41

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеев Ю.В. Тяжелые металлы в почвах и растениях. - Л.: Агропромиздат, 1987. –

265 с.

2. Атлас почв Украинской ССР / под. ред. Крупского Н.К., Полупана Н.И. – К.: Урожай,

1979. – 160 с.

3. Важенин И.Г. Методические указания по агрохимическому обследованию и картогра-

фированию почв на содержание микроэлементов. – М., ВАСХНИЛ, 1976. – С.54-55.

4. Виноградов А.П. Геохимия редких и рассеянных химических элементов в почвах. –

М.: Издательство АН СССР, 1962. – 279 с.

5. ВНД 33-5.5-06-99. Охорона водних, ґрунтових та рослинних ресурсів від забруднення

важкими металами в умовах зрошення. – К., 1999. – 26 с.

6. ВНД 33-5.5-11-02 Інструкція з проведення грунтово-сольової зйомки. – К., 2002. – 40 с.

7. ГОСТ 17.4.3.01-83 Охрана природы. Почвы. Общие требования к отбору проб.

8. ГОСТ 17.4.3.01-83 Охрана природы. Почвы. Общие требования к отбору проб. М.:

Госкомитет СССР по стандартам, 1983. – 8 с.

9. ГОСТ 17.4.3.02-85 Охрана природы. Почвы. Требования к охране природного слоя

почвы при производстве земляных работ.

10. ГОСТ 17.4.3.02-85 Охрана природы. Почвы. Требования к охране природного слоя М.:


11. ГОСТ 17.4.4.02-84 Охрана природы. Почвы. Метод отбора и подготовки проб для хи-

мического, бактериологического, гельминтологического анализа.

12. ГОСТ 17.4.4.02-84 Охрана природы. Почвы. Метод отбора и подготовки проб для хи-

мического, бактериологического, гельминтологического анализа. М.: Госкомитет

СССР по стандартам, 1984. – 12 с.

13. ГОСТ 17.5.3.04-83 Охрана природы. Земли. Общие требования к рекультивации земель.

14. ГОСТ 17.5.3.04-83 Охрана природы. Земли. Общие требования к рекультивации зе-

мель. М.: Госкомитет СССР по стандартам, 1983. – 18 с.

15. ГОСТ 17.5.4.02-84 Охрана природы. Рекультивация земель. Метод измерения и расче-

та суммы токсичных солей во вскрышных и вмещающих породах, 1984.

16. ГОСТ 17.5.4.02-84 Охрана природы. Рекультивация земель. Метод измерения и расче-

та суммы токсичных солей во вскрышных и вмещающих породах. М.: Госкомитет

СССР по стандартам, 1984. – 21 с.

Список використаних джерел

17. ГОСТ 26424-85 Почвы. Метод определения ионов карбонатов и бикарбонатов в вод-

ной вытяжке. – М.: Госкомитет СССР по стандартам, 1985. – 4 с.

18. ГОСТ 26424-85 Почвы. Метод определения ионов карбонатов и бикарбонатов в вод-

ной вытяжке. – М.: Госкомитет СССР по стандартам, 1985. – 4 с.

19. ГОСТ 26425-85 Почвы. Методы определения иона хлорида в водной вытяжке. – М.:


20. ГОСТ 26425-85 Почвы. Методы определения иона хлорида в водной вытяжке. – М.:


21. ГОСТ 26426-85 Почвы. Методы определения иона сульфата в водной вытяжке. – М.:


22. ГОСТ 26426-85 Почвы. Методы определения иона сульфата в водной вытяжке. – М.:


23. ГОСТ 26427-85 Почвы. Методы определения натрия и калия в водной вытяжке. – М.:


24. ГОСТ 26427-85 Почвы. Методы определения натрия и калия в водной вытяжке. – М.:


25. ГОСТ 26428-85 Почвы. Методы определения кальция и магния в водной вытяжке. –

М.: Госкомитет СССР по стандартам, 1985. – 8 с.

26. ГОСТ 26428-85 Почвы. Методы определения кальция и магния в водной вытяжке. –

М.: Госкомитет СССР по стандартам, 1985. – 8 с.

27. Ґрунти. Визначення рухомих сполук фосфору і калію за модифікованим методом

Мачігіна: ДСТУ 4114-2002. – [Чинний від 2002-06-27]. – К.: Держспоживстандарт

України, 2006. – 11с. – (Національний стандарт України).

28. ГСТУ 41-00032626-00-023-2000 Рекультивація земель під час спорудження нафтових і

газових свердловин. – Міністерство екології та природних ресурсів України, Київ, 2000.

29. ГСТУ 41-00032626-00-023-2000 Рекультивація земель під час спорудження нафтових і

газових свердловин. – Міністерство екології та природних ресурсів України, Київ, 2000.

30. Ґрунтознавство / за ред. Д.Р. Тихоненка. – К.: Вища освіта, 2005. – 703 с.

31. Державні санітарні правила і норми (ДержСанПіН) 2.2.4-171-10 “Гігієнічні вимоги до

води питної, призначеної для споживання людиною”, затверджені наказом Міністер-

ства охорони здоров’я України № 400 від 12.05.2010.

32. ДСТУ 4287:2004 «Якість ґрунту. Відбирання проб».

33. ДСТУ 4288:2004 «Якість ґрунту. Паспорт ґрунтів».

43


34. ДСТУ ISO 10381-1:2004 Якість ґрунту. Відбирання проб. Частини 1–5

35. ДСТУ ISO 5667-11:2005 Якість води. Відбирання проб. Частина 11. Настанови щодо

відбирання проб підземних вод, 2006.

36. ДСТУ ISO 5667-4-2003 Якість води. Відбирання проб. Частина 4. Настанови щодо

відбирання проб із природних та штучних озер, 2003.

37. ДСТУ ISO 5667-6-2001 Якість води. Відбирання проб. Частина 6. Настанови щодо

відбору проб води з річок та інших водотоків, 2001.

38. Еколого-агрохімічна паспортизація полів та земельних ділянок. КНД // За ред. О.О.

Созінова. Київ: Аграрна наука, 1996. – 37 с.

39. Ильин В.Б. Оценка существующих экологических нормативов содержания тяжелых

металлов в почве // Агрохимия. – 2000. – №9. – С.74-79.

40. Ильин В.Б. Тяжелые металлы в системе почва-растение. – Новосибирск: Наука, 1991.

–151с.

41. Кабата-Пендиас А., Пендиас Х.. Микроэлементы в почвах и растениях: Пер. с англ. –

М.: Мир, 1989. – 439 с.

42. Класифікація ґрунтів України / за ред. Полупана М.І. – К.: Аграрна наука, 2005. –

300с.

43. КНД 41-00032626-00-326-99 Визначення забруднення ґрунтів навколо бурових пло-

щадок.

44. Медведев В.В. Гранулометрический состав почв (генетический, экологический и агро-

номический аспекты) / В.В. Медведев, Т.Н. Лактионова. – Х.: Апостроф, 2011. – 292 с.

45. Медведев В.В. Мониторинг почв Украины /В.В. Медведев. – Харьков : «Міськдрук»,

2012. – 535 с.

46. Медведев В.В. Плотность сложения почв (генетический, экологический и агрономи-

ческий аспекты) / В.В.Медведев, Т.Е.Лындина, Т.Н.Лактионова. – Х.: 13 типография,

2004. – 244 с.

47. Медведев В.В. Структура почв / В.В.Медведев. – Х.: 13 типография, 2008. – 406 с.

48. Методика агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення / за

ред. С.М. Рижука, М.В. Лісового, Д.М. Бенцаровського. К., 2003 – 35 с.

49. Методики визначення складу та властивостей ґрунтів:[у 2 кн]. – Харків, 2004. / [за ред

С.А. Балюка.]. – Кн. 2. – 212 с.

50. Методические указания по оценке степени опасности загрязнения почвы химически-

ми веществами. – М.: Минздрав СССР, 1987. – 25 с.

44


51. Норми радіаційної безпеки України, 1997.

52. Полупан М.І. Визначник еколого-генетичного статусу та родючості ґрунтів України:

навчальний посібник / М.І. Полупан, В.Б. Соловей, В.І. Кисіль [та ін.]. – К.: Колообіг,

2005. – 304 с.

53. Почвы Украины и повышение их плодородия. Т.1. Экология, режимы и процессы,

классификация и генетико-производственные аспекты / за ред. Полупана Н.И. – К.:

Урожай, 1988. – 295 с.

54. Рослый И.М., Кошик Ю.А., Палиенко Э.Т. и др. Геоморфология Украинской ССР. – К.:

Вища школа, 1990. – 287 с.

55. Санитарные правила и нормы (СанПиН) 42-128-4433-87. Санитарные нормы допусти-

мых концентраций химических веществ в почве. – М., 1988. – 302 с.

56. Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения (СанПиН)

№ 4630-88, утвержд. МОЗ СССР, 04.07.1988

57. СОУ 73.1-41-10.01:2004 «Охорона довкілля. Оцінка забруднення ґрунтів та визначен-

ня втрат сільськогосподарського виробництва внаслідок погіршення якості земельних

ділянок під час спорудження нафтових і газових свердловин»

58. СОУ 73.1-41-11.00.01:2005. «Природоохоронні заходи під час споруджування сверд-

ловин на нафту та газ»

59. Стрижельчик Г.Г., Соколов Ю.П., Крамаренко О.А. и др. Оползни Харьковской обла-

сти. – Харьков, 2001. – 300 с.

60. Фоновий вміст мікроелементів у ґрунтах України / [наук. редкол.: Фатєєв А.І., Па-

щенко Я.В., Балюк С.А. та ін.]; за ред. А.І. Фатєєва, Я.В.Пащенко. – Х.: 13 друкарня,

2003.– 117с.

61. Чуджиян Х., Карвета С., Фацек З. Тяжелые металлы в почвах и растениях // Экологи-

ческая кооперация. – Братислава, 1988. – Вып.1. – С.5-24.

62. Ягодин Б.А., Воротницкая И.Е., Соловьев В.А. Краткий обзор результатов исследова-

ний по проблемам микроэлементов в биологии за 1989 год // Микроэлементы в

СССР.- Рига: Зинатне, 1991. – Вып.32. – 104 с.

63. Якість ґрунту. Визначання гранулометричного складу методом піпетки в модифікації

ННЦ ІГА ім. О.Н. Соколовського : ДСТУ4730:2007 [Чинний від 2008-01-01]. – К.:

Держспоживстандарт України, 2004. – 24с. – (Національний стандарт України).

64. Якість ґрунту. Визначання вмісту органічного і загального вуглецю методом сухого

спалювання (елементарний аналіз) (ISO 10694:1995, IDT): ДСТУ ISO 10694–2001–

45


[Чинний від 2000–04–01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2003. – 12 с. – (Націо-

нальний стандарт України).

65. Якість ґрунту. Визначання загального азоту в модифікації ННЦ ІГА ім. О.Н. Соко-

ловського: ДСТУ4726:2007. – [Чинний від 2008-01-01]. – К.: Держспоживстандарт


66. Якість ґрунту. Визначання сухої речовини та вологості за масою. Гравіметричний ме-

тод. – К.: Держспоживстандарт України, 2001. ДСТУ ISO 11465-2001 [Чинний від

2003-01-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2003. – 22с. – (Національний стан-

дарт України).

67. Якість ґрунту. Визначання щільності складення на суху масу. – К.: Держспоживстан-

дарт України, 2001. ДСТУ ISO 11272-2001 [Чинний від 2003-01-01]. – К.: Держспо-

живстандарт України, 2003. – 24с. – (Національний стандарт України).

68. Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук заліза в ґрунті в буферній

амонійно-ацетатній витяжці з рН 4,8 методом атомно-абсорбційної спектрофото-

метрії: ДСТУ 4770.4:2007. – [Чинний від 2009-01-01]. – К.: Держспоживстандарт


69. Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук заліза в ґрунті в буферній


метрії: ДСТУ4770.4:2007. – [Чинний від 2009-01-01]. – К.: Держспоживстандарт

України, 2007. – 24с.– (Національний стандарт України).

70. Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук кадмію в ґрунті в буферній




71. Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук кобальту в ґрунті в буферній




72. Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук марганцю в ґрунті в буферній




73. Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук міді в ґрунті в буферній амонійно-

ацетатній витяжці з рН 4,8 методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії: ДСТУ

46


4770.6:2007. – [Чинний від 2009-01-01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2007. –

24с. – (Національний стандарт України).

74. Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук нікелю в ґрунті в буферній




75. Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук свинцю в ґрунті в буферній




76. Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук хрому в ґрунті в буферній




77. Якість ґрунту. Визначення вмісту рухомих сполук цинку в ґрунті в буферній




78. Якість ґрунту. Відбирання проб. – К.: Держспоживстандарт України, 2004. ДСТУ

4287:2004. – [Чинний від 2004-04-30]. – К.: Держспоживстандарт України, 2005. – 9

с.– (Національний стандарт України).

79. Якість ґрунту. Методи визначання органічної речовини: ДСТУ 4289:2004. – [Чинний

від 2004-04-30]. – К.: Держспоживстандарт України, 2004. – 18с. – (Національний

стандарт України).

80. Якість ґрунту. Показники родючості ґрунтів. – К.: Держспоживстандарт України,

2006. ДСТУ 4362:2004. – [Чинний від 2004-12-09]. – К.: Держспоживстандарт


47

ДОДАТКИ

48

Додаток 1

Таблиця Д1.1 – Результати польових вимірювань показників підземних і поверхне-вих вод у районі діяльності ПрАТ «Укргазвидобуток», 2014 р.

Номер об’єкту

Місце відбору проби Дата

Стат. рівень,

м

Глибина до дна,

м

Темпе-ратура,

°С

Електро-провідн., мкС/см

pH

Окислюв.-відновний потенціал (Eh), мВ

Бистрівський блок

1 Арт. св., №1-2013 (біля УКПГ) 08.14 22,4 960 6,83 122

201 Вода на УКПГ 04.14 12,3 930 7,10 102

08.14 25,0 630 7,15 -2

204 Арт. св. (колонка), с. Ро-китне, вул. 30 років Пе-ремоги

04.14 10,9 930 7,35 69

08.14 21,0 880 7,15 75

212 Арт. св., с. Мал. Рокитна 04.14 9,7 810 7,20 70

08.14 20,2 7,30 129

305 Колодязь, с. Рокитне, вул. Набережна 04.14 4,54 6,22 10,3 940 7,02 75

323 Колодязь, с. Верхня Озеряна

04.14 7,22 9,43 11,6 490 7,30 90

08.14 6,92 9,04 11,4 460 6,92 126

402 Ставок №2, с. Рокитне 08.14 24,3 8,33 121

403 Ставок №3, с. Рокитне 04.14 16,2 560 8,10 80

404 Ставок №4, с. Рокитне 04.14 17,2 600 8,04 67

08.14 26,3 390 9,10 83

410 Ставок нижче УКПГ 04.14 14,6 720 7,68 86

08.14 25,8 560 8,26 98

412 Ставок №2, с. Мал. Ро-китна

04.14 15,1 530 7,94 56

08.14 26,0 8,16 111

502 Джерело на березі став-ку нижче УКПГ 08.14 14,5 610 7,32 -59

503 Джерело на березі став-ку нижче УКПГ (лівий берег)

04.14 10,4 720 7,09 94

503 08.14 18,3 670 7,13 95

Дятлівський блок

24 Арт. св., №24 08.14 20,8 730 7,00 105

232 Арт. св., м. Мерефа, вул. Жуковського

04.14 18,6 740 7,54 84

08.14 22,3 740 7,50 -150

Додаток 1. Продовження таблиці, ст.2



Стат. рівень,

м

Глибина до дна,

м

Темпе-ратура,

°С

Електро-провідн., мкС/см

pH

Окислюв.-відновний потенціал (Eh), мВ

331 Арт. св., на сх. окол. м. Мерефа.

04.14 18,39 19,47 11,7 1290 7,38 84

08.14 18,01 19,13 13,2 1240 7,38 68

345 Колодязь, с. Олек-сандрівка

04.14 2,94 5,82 10,8 540 7,44 80

08.14 2,82 5,46 15,6 550 7,20 132

433 р. Мерефа, нижче р. Ржавчик

04.14 15,2 1020 7,43 86

08.14 23,1 950 7,66 77

441 Ставок верхній, міст, с. Олександрівка 04.14 19,8 700 7,76 88

443 Ставок, дачі, с. Олек-сандрівка, на дамбі

04.14 19,3 560 7,79 78

08.14 24,6 700 8,20 111

454 Ставок нижній, с. Яко-влівка

04.14 20,4 430 8,00 88

08.14 25,5 430 8,28 101

541 Джерело, с. Олек-сандрівка

04.14 10,5 870 7,21 93

08.14 12,9 850 7,40 152

Островерхівський блок

61 Арт. св., №61 08.14 20,8 730 7,00 105

363 Колодязь, с. Остро-верхівка

04.14 1,68 3,92 11,5 1240 7,40 96

08.14 1,50 3,54 25,5 430 8,28 101

463 Струмок, с. Островерхівка, біля дороги

04.14 11,2 960 7,20 -98

Додаток 1

Таблиця Д1.2 – Хімічний склад природних вод в районі діяльності ПрАТ «Укргазвидобуток», 2014 р.



Аніони, мг/дм3 Катіони, мг/дм3 Нафто-продукти,

мг/дм3

Сухий залиш., мг/дм3

Мінера-лізація, мг/дм3

Жорсткість загальна,

мг-екв/дм3 HCO3 Cl SO4 NO3 Ca Mg Na K Sr Li

Бистрівський блок

1 Арт. св., №1-2013 (біля УКПГ) 08.14 690 20 150 1 120 30 140 20 0,66 0,01 <0,1 1170 1172 8,40

201 Вода на УКПГ 04.14 350 30 75 3 70 25 55 8 0,70 0,023 0,05 610 617 5,50

08.14 460 10 10 1 80 20 50 10 0,61 0,01 <0,1 640 642 5,60

204 Арт. св. (колонка), с. Рокитне, вул. 30 років Перемоги

04.14 360 10 15 1 50 40 12 2,6 0,70 0,0035 0,05 490 491 5,70

08.14 580 40 60 3 80 20 130 21 0,68 0,028 <0,1 930 935 5,60

212 Арт. св., с. Мал. Рокитна 04.14 460 30 140 1 130 30 50 2,6 0,70 0,0065 0,05 840 844 8,90

08.14 440 40 60 2 90 25 60 13 0,84 0,022 <0,1 730 731 6,50

305 Колодязь, с. Рокитне, вул. Набережна 04.14 340 20 200 2 100 30 65 3,6 0,75 0,012 0,05 760 761 7,40

323 Колодязь, с. В. Озеряна 04.14 460 1 20 20 90 34 20 3,6 0,66 0,0025 0,05 640 649 7,22

08.14 360 20 25 40 80 15 50 10 0,33 0,006 <0,1 600 600 5,20

402 Ставок №2, с. Рокитне 08.14 380 30 5 0,5 55 34 32 5,6 0,38 0,004 <0,1 540 542 5,47

403 Ставок №3, с. Рокитне 04.14 500 50 70 3 120 30 55 6,5 0,95 0,013 0,2 830 835 8,40

404 Ставок №4, с. Рокитне 04.14 540 60 90 100 160 60 20 1,1 0,65 0,0075 0,1 1030 1032 12,80

08.14 290 30 15 1 40 35 20 5,5 0,38 0,002 <0,1 430 437 4,80

410 Ставок нижче УКПГ 04.14 320 30 75 1 50 17 78 9,3 3,70 0,034 0,05 580 584 3,86

08.14 400 20 20 1 60 40 25 4,2 0,58 0,002 <0,1 570 571 6,20

412 Ставок №2, с. Мал. Ро-китна

04.14 180 5 80 35 70 15 12 2 0,40 0,007 0,1 390 399 4,70

08.14 340 30 3 0,5 50 35 20 5,3 0,44 0,002 0,1 480 484 5,30

Продовження таблиці Д1.2, ст.2




мг/дм3





502 Джерело на березі ставку №4 08.14 440 22 12 1 100 25 20 3,5 0,32 0,006 <0,1 620 624 7,00

503 Джерело на березі ставку нижче УКПГ (лі-вий берег)

04.14 590 30 80 7 65 25 160 0,25 0,53 0,002 0,05 950 958 5,25

08.14 440 20 12 1 100 25 20 3 0,30 0,006 0,1 620 621 7,00

Дятлівський блок

24 Арт. св., №24 08.14 560 10 10 2 70 15 110 4 0,30 <0.001 <0,1 780 781 4,70

232 Арт. св., на сх. Окол. м. Мерефа.

04.14 520 1 10 1 50 18 95 25 0,60 0,008 0,05 710 720 3,94

08.14 370 40 60 2 70 15 80 10 2,40 0,03 <0,1 640 649 4,70

331 Колодязь, м. Мерефа, вул. Жуковського

04.14 450 10 35 1 70 45 25 1 0,70 0,003 0,05 630 638 7,10

08.14 550 80 75 100 160 60 30 5 0,86 0,006 <0.1 1060 1061 12,80

345 Колодязь, с. Олександрівка

04.14 390 20 15 0,25 60 35 30 4,3 0,60 0,003 0,05 550 555 5,80

08.14 310 20 35 10 100 10 15 3 0,28 0,006 <0,1 500 503 5,80

433 р. Мерефа, нижче р. Ржавчик

04.14 270 10 50 10 90 13 7 0,75 0,35 0,0065 0,05 450 451 5,54

08.14 470 70 85 5 95 30 90 10 0,92 0,021 <0,1 850 856 7,15

441 Ставок верхній, міст, с. Олександрівка 04.14 440 5 20 1 90 20 18 30 0,55 0,0095 0,1 620 625 6,10

443 Ставок, дачі, с. Олександрівка, дамба

04.14 310 10 40 1 50 25 30 14 0,40 0,006 0,05 480 480 4,50

08.14 600 20 15 1 75 25 75 60 0,46 0,01 <0,1 870 871 5,75

454 Ставок нижній, с. Яковлівка

04.14 420 20 40 60 90 30 50 1,6 0,70 0,0035 0,05 710 712 6,90

08.14 330 20 10 1 60 20 30 10 0,26 0,001 <0,1 480 481 4,60

541 Джерело, с. Олександрівка

04.14 610 40 8 1 120 30 60 4,1 0,55 0,005 0,05 870 874 8,40

08.14 460 40 30 50 105 30 50 2,9 0,44 0,003 <0,1 760 768 7,65

Продовження таблиці Д1.2, ст.3




мг/дм3





Островерхівський блок

61 Арт. св., №61 08.14 560 10 10 1 70 15 110 5 0,34 <0.001 <0,1 780 781 4,70

363 Колодязь, с. Островерхівка

04.14 460 1 80 4 70 20 90 8 0,75 0,03 0,05 730 733 5,10

08.14 600 30 45 10 10 30 200 5 0,44 0,001 <0,1 930 930 2,90

463 Струмок, с. Островерхівка, біля дороги

04.14 220 30 19 0,25 50 17 18 5,6 0,30 0,002 0,05 350 360 3,86

ГДК для водопровідної води (з джерел питного централізо-ваного водопостачання)1

– 250 250 50 – – 200 – 7,0 0,032 0,1 1000 – 7,0

ГДК для питної води з колодя-зів і каптажів джерел1

– 350 500 50 – – н/в – н/в 0,032 н/в 1500 – 10,0

ГДК для поверхневих вод3 – 350 500 45 – – 200 – 7,0 0,03 0,3 1000 – – 1ДержСанПіН України 2.2.4-171-10 “Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною” 2Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения (СанПиН) № 4630-88 3 Застосовуються дані СанПиН 4630-88 у відповідності до п. 3.6 ДержСанПіН України 2.2.4-171-10

н/в – компонент не визначається згідно ДержСанПіН; прочерк – ГДК не встановлено Жирним шрифтом у таблиці виділені значення, які перевищують ГДК

РЕФЕРАТ - smart energy · лабораторного аналізу вод...

Documents