УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ ІІПТЇГПОіа...
TRANSCRIPT
УПРАВЛІННЯ О ХО РО НО Ю ПРАЦІ
В ІС Т І З М ІС Ц Ь
ІІПТЇГПОіа Еканом'чнл ПНШигІлі моральна«Навчити кожного свідомо
дот римуват и вимог б езп еки» — такий девіз керівника Роївського елеватора, що в Донецькій області, А. ДЗИЗИ.
Понад десять років на цьому підприємстві не було жодного нещасного випадку.
За результатами обласного огляду-конкурсу з охорони праці в 2000 р. колективу присуджено перше місце.
дження А. Коваленко не є гучною, відірваною від реалій ф разою, а чітким та неухильним керівництвом до дії.
— Вирішуючи будь-які складні виробничо-економічні питання чи займаючись щоденними поточними справами,— говорить голова Харківської обласної ради профспілки працівників харчової та переробної промисловості М. Ш ацький,— Алла Арестівна завжди розглядає це з точки зору підвищення рівня соціального захисту своїх підлеглих.
Комерційному успіху харківської «бісквітки» сприяло як оновлення технологічних процесів, що й стало гарантією високої якості продукції, так і сформована на АТЗТ «Харківська б ісквітна ф абрика» ш ирока дистриб'юторська мережа.
Та й працюючі на колись «лежачому» підприємстві («кондитер- ці»), перейшовш и під турботливу опіку А. Коваленко, жодного дня не відчували себе «прийомними дітьми». Належні умови праці, вже звичні на харківській «бісквітці», стали такими ж й на «кондитерці». М атеріальна база обох підприємств, постійно розш ирю ю чись, сприяє підвищенню загальної культури виробництва, а отже, до мінімуму зводяться можливості отримання виробничих травм та профзахворювань.
Зрозуміло, не забувають тут і про відпочинок своїх працівників. На базах відпочинку «Дружба», «Міжводне» щ ороку відпочиває кілька сотень людей, а у дитячому оздоровочому таборі — діти працівників фабрики.
Закінчуючи цей матеріал, мені хочеться побажати у ці світлі весняні дні великому колективу харківських кондитерів, особисто Аллі Арестівні Коваленко подальшого процвітання та добробуту. Нехай ваша плідна праця, любі жінки, і надалі приносить користь і славу нашій рідній Україні.
В. КОБЕЦЬ,наш власкор
На знімках:лінія виробництва печива;
місильниця Н. Ширинг (зліва) та рецептурниця Л. Градик біля пульта управління лінії
виробництва крекера; лінія з виробництва
вафельних листів.Фото автора
Фото А. Коваленко надано рекламним
агентством «ірис»
*іто 2000 р. на Донбасі видалося екстремальним для сільських трудівників, а особливо
для хліборобів. Природні умови не дали змоги виростити повноцінний урожай зернових, а отже, й закласти на зберігання особливо чого не було. А це ж не перше таке літо...
Донецькі заготівельники та переробники зерна чітко уявляють, що в таких умовах майбутнє їхніх підприємств не тільки у створенні
власної сировинної бази, але і в грамотній організації всіх виробничих процесів, створенні безпечних
умов праці.Роївський елеватор — дочірнє
підприємство ДАК «Хліб України». З перших же днів на посаді директора елеватора А. Дзиза визначив пріоритетними для себе дві служби — технічну та охорони праці. І це, каже він, не його відкриття, а веління життя, тим більше, що законодавством передбачено підпорядкування служби охорони праці безпосередньо керівникові підприємства. Тільки так, усвідомлюючи нерозривний взаємозв'язок цих служб, можна забезпечити підприємству благополучне майбутнє.
У ниніш ній тяжкий час кер ів ництво елеватора приділяє багато уваги м о д ерн ізац ії за ста р іл о го обладнання. Кошти спрямовуються в основному на удосконалення технології приймання, сушіння, за вантаження, вивантаження та контролю за реж им ом зб ер ігання
зерна.Невдовзі планують освоїти ви
робництво соняшникової олії і відкрити лінію з виробництва м акаронів. У 2000 р. підприємство уклало договір з фермерським господарством «Райдуга» на спільний оброб іток 1500 га землі. При цьому для керівника Роївського елеватора та п ідпорядкованої йому служби охорони праці пріоритетним є створення безпечних та здорових умов на кожній виробничій ділянці, на кожному робочому місці. Маш ини та механізми приведено у відповідність до вимог нормативних актів про охорону праці, завершено атестацію робочих місць за умовами праці. П онад десять років на підприємстві не було нещасних випадків. Все це результат розробленої і діючої вже багато років на підприємстві С УО П , якою
2* О ХО РО Н А ПРАЦІ 3 /2001 1 1
УПРАВЛІННЯ О ХО РО Н О Ю ПРАЦІ
передбачено і відповідальність за порушення нормативних вимог з охорони праці та техніки безпеки, і матеріальне та моральне стимулювання за безавар ійну роботу, зниження травматизму та захворю ваності.
В ідповідно до вимог С У О П у
функціональні обов'язки усіх поса
дових осіб внесено вирішення пи
тань з охорони праці в межах їх
компетенції. С УО П дає можливість
о б ’єктивно визначати стан охоро
ни праці у кожному структурному
підрозділі, а на ключові посади
призначено відповідальних і
тямущих працівників, які можуть не
тільки спитати з підлеглих, але й
самі готові нести відповідальність
за стан д о р уч е н о ї їм справи.
С воєчасно проводиться навчання
та інструктаж з питань охорони
праці.Велику допомогу інженерові з
охорони праці Л. Яковлевій, яка
працює на цій посаді вже 25 років,
надають уповноважені трудових
колективів з питань охорони праці
кож ного структурного підрозділу.
Усі вони стежать за трудовою та
виробничою дисципліною в колек
тивах, активно сприяють підвищен
ню рівня культури виробництва, до
помагаю ть у навчанні роб ітників
безпечних методів праці, постій
но контролюють додержання пра
вил охорони праці. А головне в
їхній роботі — привчити кож ного
р о б ітн и ка св ідомо додерж увати
вимог б езпеки . У повноваж ен і
щодня перевіряють підрозділи під
приємства і готують необхідну ін
ф ормацію до щоденних нарад у
директора.
Кожна така нарада починаєть
ся з доповіді інженера з охорони
праці. Потім заслуховують керівни
ків структурних підрозділів, особли
во тих, у яких були порушення ви
мог безпеки. За підсумками нара
ди служба охорони праці підпри
ємства планує свій подальший роз
порядок дня.
Директор вважає, що сьогодні вигідніше вкладати кошти в поліп
шення умов праці, проф ілактику
виробничого травматизму, ніж по
тім компенсувати витрати на від
новлення здоров'я працівників, які
отримали травму на виробництві. І
справа тут не тільки в грошах, але
й у тому, що здоров'я працівника
для директора — категорія м о
ральна.Багато уваги на підприємстві
приділяється не тільки створенню
належних умов праці, але й сані
тарно-побутовом у забезпеченню
та медичному обслуговуванню трудящих. Усі працівники підприємства
повністю забезпечені засобами ін
дивідуального захисту, санітарно- побутовими приміщеннями. На під
приємстві функціонують стоматоло
гічний та фізіотерапевтичний каб інети, у визначені дні тижня прийма
ють терапевт та гінеколог високої
кваліфікації, є своя їдальня, пекар
ня. Влітку за символічну плату усі
бажаючі працівники елеватора ма
ють можливість відпочити на Азов
ському морі на базі відпочинку підприємства «Горіховий гай», розта
шованій у приморському смт Ур-
зуф.Здатність керівника та всіх пра
цівників Роївського елеватора ус
пішно розв'язувати питання безпе
ки та гігієни праці була високо оці
нена обласною комісією з проведення у 2000 р. огляду-конкурсу з
охорони праці — колективу спра
ведливо було присуджено перше
місце.
В . С Т А Р У Ш К О , заступник на
чальника Головного управління праці та соціальної політики Донецької обласної державної адміністрації
Йо 1 жовтня 2000 р. у системі ВАТ «Укртелеком» діяло кілька положень з питань управління охороною праці, розроблених від
повідно до типових положень, затверджених Держнаглядохоронпра- ці. Проте, з одного з боку, вони мало враховували специфіку галузі зв'язку, а з другого — розроблялися у різний час, різними розроб никами і під різні умови господарювання. Щ о б усунути недоліки та розходження у цих положеннях, керівництво «Укртелекому» прийняло рішення згідно з Галузевою програмою поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища Державного комітету зв'язку та інф орматизації України на 1997—2000 рр. залучити до розробки цих документів науково-виробниче підприємство «Протек».
Було створено групу найквалі- ф ікованіш их спеціалістів служби охорони праці ВАТ «Укртелеком» для розробки технічного завдання. Н оворозроблена система управління охороною праці у ВАТ «Укртелеком» погоджена у встановленому порядку з Комітетом по нагляду за охороною праці і введена в дію з 1 жовтня 2000 р. Вона включає:
СУОП-ОО-ОО. Положення про систему управління охороною праці у ВАТ «Укртелеком»; СУОП-ОІ-ОО. Положення про навчання з питань охорони праці працівників ВАТ «Укртелеком»; С УО П -02-00. Положення про розподіл обов'язків з питань охорони праці у ВАТ «Укртелеком»; СУОП-ОЗ-ОО. Положення про орган ізац ію та проведення оперативного контролю за станом охорони праці у ВАТ «Укртелеком»; СУО П-04-00. Положення про порядок оцінки стану охорони праці у ВАТ «Укртелеком»; С УО П -05-00. Положення про стимулювання ро боти з охорони праці у ВАТ «Укртелеком»; С УО П -06-00. Положення про порядок видачі та вилучення талонів попереджень за порушення вимог норм ативних актів про посад ов і о б о в 'я зки з о х о рони п р а ц і у ВАТ « У кр т е л е -
12 ОХО РО Н А ПРАЦІ 3/2001
УПРАВЛІННЯ О ХО РО НОЮ ПРАЦІ
_______________________________________________ А КТУ А Л Ь Н А ТЕМА
У СИСТЕМІ ВАТ «УКРТЕЛЕКОМ»ко м » ; С У О П -0 7 -0 0 . Положення про ка б ін е т о х о р о н и прац і у ВАТ «Укртелеком»; С У О П -08-00 . Положення про відділ охорони праці; С У О П -09-00 . Положення про службу охорони праці ВАТ «Укртелеком».
Такий комплексний підхід до розроб ки основоположних документів унеможливив усі різночитання та нестикування, які існували раніше, спростив і зробив прозор ішою методику проведення контролю за станом охорони праці, її кількісну оцінку та економічне стимулювання.
Головною метою впровадження та підтримання вимог Положення про систему управління охороною праці є підвищення ефективності роботи з охорони праці та зниження рівня виробничого травматизму в акціонерному товаристві з урахуванням накопиченого позитивного досвіду.
Кожне з положень супроводжується додатком, який полегшує і спрощує його впровадження. Так, С У О П -01-00 має кілька додатків: форма протоколів засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці та електробезпеки; форма посвідчення про перевірку знань з питань охорони праці; типова форма контрольного листка проходження навчання з питань охорони праці при прийманні на роботу; перелік роб іт з підвищеною небезпекою ; перелік посад, професій працівників, які проходять певні форми інструктажів та навчання з питань охорони праці; перелік робіт, що потребують професійного добору; типові тематичні плани та програми навчання з питань охорони праці; приблизний перелік професій і посад працівників, які звільняються від первинного, повторного та позапланових інструктажів; перелік питань вступного інструктажу для працівників; форма журналу реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці; форма журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці. СУОП-ОЗ-ОО містить у додатку
форму журналу оперативного контролю за станом охорони праці. С УО П -04-00 у своєму додатку дає методику розрахунку коефіцієнта рівня охорони праці в структурних підрозділах. С УО П -06-00 має два додатки: талон попереджень за порушення вимог нормативних актів і посадових обов'язків з охорони праці та журнал обл іку виданих та вилучених талонів. У додатку С У О П -0 7 -0 0 наведено перел ік оргтехніки для обладнання кабінету охорони праці. С У О П -08-00 у додатку наводить структуру цього відділу. С УО П -09-00 — у додатку наводиться структура цієї служби, її завдання та функції.
Така побудова С УО П дає можливість однотипно вести у всіх структурних підрозділах діловодство з охорони праці, що дуже важливо, враховуючи велику за вантаженість працівників служби і те, що вони постійно підлягають різним перевіркам.
Відповідно до наказу по ВАТ «Укртелеком» про введення в дію Положення про систему управління охороною праці в усіх філіалах та структурних підрозділах орган ізо вано його вивчення керівним складом та працівниками з наступною перевіркою знань.
Відзначаючи в цілому позитивно розробку комплексу стандартів з управління охороною праці, хотілось би зауважити, що цей комплекс необхідно доповнити в процесі подальшої роботи над удосконаленням системи наступними стандартами:
організація та проведення днів охорони праці як однієї з форм пропаганди та контролю;
порядок планування заходів з охорони праці на всіх рівнях ВАТ «Укртелеком»;
методика проведення цільових перевірок з охорони праці з боку працівників служби охорони праці.
Звичайно ж, розроб кою лише стандартів робота з управління охороною праці обмежитися аж ніяк не може. Потрібен ще цілий ряд допоміжних матеріалів, які б полег
шили роботу виконавців безпосередньо на місцях. І, в першу чергу, це міг би бути довідник кишенькового формату для керівника цеху, ділянки з конкретним переліком його обов'язків, посиланнями на нормативні документи, формами журналів, звітів, бланків, які мають бути на даній дільниці відповідно до характеру робіт, які там виконуються. Це щось на зразок «букваря космонавта», за яким він контролює себе, послідовно проводячи всі операц ії з управління космічним апаратом. Такий «буквар» або довідник значно полегшив би роботу керівника середньої ланки, котрий повністю відповідає згідно з зако ном за стан охорони праці на своїй ділянці, а помічника з цього питання за штатом не передбачено. Довідник давав би можливість, з одного боку, здійснювати сам оконтроль, а з другого — бути доказовим документом у разі будь-якої перевірки чи проведення оперативного контролю.
Існує також нагальна необхідність створення та постійного оновлення комп'ютерної бази даних з усіх діючих нормативних документів про охорону праці з прив'язкою його до конкретної галузі, у даному разі до електрозв'язку. Ця база даних повинна бути доступною як через корпоративну мережу (електронна пошта), так і через Інтернет. Кожна регіональна служба охорони праці в системі ВАТ «Укртелеком» уже забезпечена комп'ютером. На черзі забезпечення комп'ютерами працівників служби охорони праці Структурних підрозділів. Для них і треба готувати згадану вище базу.
Впровадження у життя перших десяти стандартів управління охороною праці в системі ВАТ «Укртелеком» є тільки першим кроком у створенні стрункої комплексної системи управління охо р о н о ю праці в системі телеком унікац ій країни.
І . Д Р А М А Ш К О , інженер (Запорізька дирекція ВАТ «Укртелеком»)
О Х О РО Н А ПРАЦІ 3 /2001 1 3
УПРАВЛІННЯ О ХО РО Н О Ю ПРАЦІ
ТА ПРО ЛЮДИНУНамір побувати на підприємстві, продук
цію якого так апетитно рекламує телебачення, визрівав давно. Начебто й недалеко від Луцька до Торчина — і двох десятків кілометрів не набереться, однак обставини не давали можливості здійснити цей задум. Тому дуже зрадів, коли склалися сприятливі умови для відвідання добре відомого в Україні та за її межами виробництва, спілкування з тими, хто своєю працею прославив волинське містечко Торчин.
— Тамара Федорівна Кваша, заступник голови правління з питань охорони праці ВАТ «Волиньхол- динг»,— були перші слова миловидної жінки, якій мимоволі довелося бути впродовж усього дня моїм екскурсоводом по виробничій базі. Саме так значиться в ділових документах виробництво, яке за своїм технічним оснащенням і культурою вже зараз може сміливо конкурувати з аналогічними підприємствами не лише Волині, а й України. Виробнича база є структурним підрозділом ВАТ «Во- линьхолдинг», знаного як лідер вітчизняного ринку соусів та приправ під загальновідомою торговою маркою «Торчин Продукт».
Коли у 1994 р. у Торчині взялися за випуск безалкогольних напоїв у ПЕТ-упаковці, багатьом з місцевого населення і не уявлялося, що невдовзі це нехитре виробництво трансформується у потужні і сучасні технології з виготовлення майонезу, кетчупу, гірчиці. Відбулися і суттєві зміни в їх подальшому житті, зумовлені появою саме цього підприємства. Взяти, приміром, газифікацію селища, що для його жителів принципово міняє весь уклад домашнього господарю
вання. Та найбільш значним для багатьох жителів Торчина і навколишніх сіл стало набуття ними статусу члена трудового колективу перспективного підприємства. Вчасно і сповна виплачується заробітна плата. До людей прийшло усвідомлення, що сумлінна робота, пріоритет колективних інтересів над одномоментною дріб'язковою користю є визначальними чинниками утвердження й економічного благополуччя підприємства, а, отже, і кожного з працюючих на ньому.
Про виробничу та соціальну концепцію цього доволі молодого трудового колективу ВАТ, яким довірено керувати А. Новаку, складається враження одразу ж за прохідною виробничої бази. Впадає в очі, насамперед, чистота і охайність території, по бетонному покриттю якої переміщуються невтомні електрокари. Вантажні автомобілі очікують на навантаження на спеціально відведених для цього місцях. Водії транзитного автотранспорту мають змогу тут же скористатися санітарно-побутовими приміщеннями. Нічого зайвого, аби- як нагромадженого, бездоглядного.
Про те, що такий порядок не для гостей, а умотивована повсякденність, починаєш розуміти вже в кабінеті охорони праці, куди запросила Т. Кваша. Як було видно з оформлення кімнати та розташування столів, тут проводилося навчання. Тамара Федорівна зауважила: «Такому оформленню ми завдячує
мо і журналу «Охорона праці». Ці стенди виготовило львівське підприємство «Екотранс», про яке дізналися з реклами на сторінках видання. Усім іншим, від меблів до необхідної методично-навчальної літератури, завдячуємо моєму попереднику, заступнику директора з питань охорони праці В. Кваші. Коли у 1996 р. підприємство отримало дозвіл теруп- равління Держнаглядохоронпраці по Волинській області на початок роботи, Віктор Григорович почав розробляти положення, інструкції, необхідні у повсякденній роботі нормативні документи. Він взяв під опіку регулярне навчання та перевірку знань з питань охорони праці посадових осіб, спеціалістів, а також працівників, зайнятих на роботах з підвищеною небезпекою. Без зволікання було запроваджено сертифікацію та планове обстеження усього технологічного устаткування».
Такою ж відповідальністю про створення належних і безпечних умов праці у ВАТ «Волиньхолдинг» пройнялася і його дружина, яка у 1997 р. пішла шляхом свого чоловіка-настав- ника. Реальний стан справ і здобутки Тамари Федорівни засвідчують, що така подружня спадкоємність сповна себе виправдала. Приміром, ще у 1998 р. у ВАТ «Волиньхолдинг» пройшла атестація робочих місць за умовами праці, і наказом по підприємству встановлено пільги та компенсації працюючим, зайнятим на роботах з важкими та шкідливими умовами праці. Всі спеціалісти, відповідальні за експлуатацію і технічний стан об'єктів підвищеної небезпеки, і безпосередні виконавці робіт з підвищеною небезпекою пройшли навчання в учбово-курсовому комбінаті управління житлово-комунального господарства Волинської облдержадміністрації. Тамара Федорівна домоглася, щоб штат працівників виробничої
14 О ХО РО Н А ПРАЦІ 3/2001
УПРАВЛІННЯ О ХО РО НОЮ ПРАЦІ
бази з 2000 р. був доповнений спеціалістом з питань охорони праці. На цю посаду було призначено Б. Лав- ренюка. Тепер, крім повсякденних обов’язків, на нього покладена відповідальність і за реалізацію заходів, що передбачені наказом по ВАТ «Волиньхолдинг» «Про забезпечення функціонування системи управління охороною праці та пожежною безпекою виробничої бази». Проявлю- вані ініціатива і активність підопічного, на переконання Т. Кваші, дадуть сподівані результати.
Для поліпшення умов праці на підприємстві щорічно виділяються значні кошти. Тільки у 2000 р. витрати на встановлення та реконструкцію вентиляції у цехах, протипожежної та охоронної сигналізації, покращання освітленості робочих місць і території, спорудження санітарно-побутового блоку, придбання у достатній кількості лікарських препаратів та перев'язних матеріалів становили близько 70 тис. грн. Сюди також входить повне забезпечення працюючих спецодягом, 313, миючими засобами тощо.
Зроблене лише протягом одного року, безперечно, радує, бо кошти і час не змарновані. Та все ж у Т. Кваші є власна думка про те, якими критеріями потрібно оцінювати стан робочих місць, підприємства в цілому, роботу колег і власну. Адже цього вимагає бажання трудового колективу випускати продукцію, конкурентоспроможну не тільки на вітчизняному, а й зарубіжному ринках. Крім того, з суто особистого, жіночого солідарного бачення і розуміння вважає, що саме на виробничій базі, де трудиться до 70% дівчат, матерів і навіть бабусь, повинно бути ще краще, щоб на виробництві вони відпочивали душею, повсякчас усвідомлювали власну значимість і потрібність колективному організму.
Турбота, не декларативна, а істинна, проявляється найбільшою мірою на місцях повсякденного перебування працівників, якими є виробничі цехи. Чистота і охайність в одному з них, де виготовляється і фасується емульсійна продукція,— кетчупи, справляли неабияке враження. Одні працівниці не відходили від конвеєра, а інші, переважно молодші, складали продукцію у ящики, що на візочках доставлялися до складу. Весь технологічний процес уподібнювався до прецизійно налагодженого механізму, в якому роль людини зведена до створення і підтримки зручного до своїх фізичних можливостей ритму праці. Особливості приготування готової продукції пояснював начальник дільниці В. Шуст. Захоплення викли
кав бездоганний стан кімнат відпочинку та особистої гігієни. На інших дільницях господарювали монтажники — налагоджувалася ще одна виробнича лінія, що дасть змогу збільшити обсяг випуску харчової продукції, яка має попит у споживачів.
Лабораторія з контролю виробництва справляла враження спеціалізованої продовольчої крамниці. Продукція у різнобарвних упаковках красувалася на пристінних стелажах. Лише розмаїття реторт, колб, іншого хімічного посуду на столі посеред кімнати не викликали сумнівів, де знаходишся. Очолює малочисельний колектив лабораторії, де визначається придатність та споживча якість усього, що надходить на підприємство у вигляді сировини та виходить у вигляді готової продукції, О. Щер- бакан, фахівець високої кваліфікації. У квітні 2000 р. Ольга М и к о л а їв н а виграла тендер конкурсної теми «Виробничий контроль якості» Міністерства торгівлі США, спрямованої на підтримку малих і середніх підприємств України. А це дало їй можливість стажуватися протягом місяця за океаном з тим, щоб після повернення до рідного підприємства застосовувати набуті знання у повсякденній праці. А щоО. Щ ербакан та очолювана нею лабораторія справляються успішно з таким завданням, засвідчує та ж конкурентоспроможність продукції.
Медсестра В. Воїна, для якої гості, що навідалися до медпункту бази, були цілковитою несподіванкою, розповідає:
— Під моєю опікою на базі 450 осіб. Це в основному жінки. Як медпрацівник вважаю, що умови праці тут на належному рівні. Для надання невідкладної медичної допомоги, а також лікування диспансерних хворих є достатньо медикаментів. На підприємстві стали обов'язковими напередодні можливих епідемій профілактичні щеплення. У медпункті та в аптечках на виробничих дільницях завжди є бинт, вата, інші перев’язні матеріали, необхідні антисептичні засоби.
П О В ІД О М Л Я Ю Т Ь В Л А С К О Р И
Найчастіше Валентині Іванівні доводиться мати справу з гіпертонічними недугами. Зумовлюють їх, звичайно, не виробничі фактори. І все ж самопочуття таких диспансерних хворих на особливому контролі, медсестра регулярно їх консультує, як поводитись при погіршенні самопочуття, які в такому разі вживати ліки. Коли вважає за необхідне, організовує прийом у кардіолога місцевої лікарні, а за потреби звертається за консультаціями до інших лікарів вузького профілю.
Щ о виніс я для себе після відвідин виробничої бази ВАТ «Волиньхолдинг»? Насамперед те, що створен
ня безпечних і комфортних умов праці для усього колективу є пріоритетною засадою, на якій грунтується економічна стабільність підприємства. Визначальними заходами, до яких вдаються усі причетні до цього служби, є ті, що мають профілактичне спрямування. Турбота про здоров'я, не декларативна, а реальна, у її всебічних проявах, як відомо, скуповується сторицею. І провідна роль у здійсненні цього завдання відведена Тамарі Кваші. Своєю неспокійною працею вона забезпечує спокій, радість від життя тим, турботу про кого вона вважає справою першорядною.
с. П О П О В И Ч ,наш власкор
Н а знімках:у цеху фасування готової
продукції; колектив лабораторії
з контролю виробництва (крайня зліва — О. Щербакан).
Ф ото автора
О ХО РО Н А ПРАЦІ 3 /2001 15
УПРАВЛІННЯ О ХО РО Н О Ю ПРАЦІ
Як неодноразово відзначалося на засіданнях Націо
нальної ради з питань безпечної життєдіяльності
населення, стан безпеки праці в країні залишається
незадовільним, а рівень травматизму — високим.
Своїми роздумами про причини та шляхи виходу з
такого становища з власним кореспондентом ж урналу К. ЦВІГУН ділиться
один з наших постійних авторів — завідувач кабіне
ту охорони праці Іллічів- ського морського торговельного порту А. РОМАНЧУК.
Можливо, це повністю й не стосується наш ого підприємства, але змушує замисли
тися: як добитися стійкого зниження травматизму? Повинен зразу ж сказати, що найкоротш ого шляху та простих рішень проблем охорони праці не існує. Якщо хтось вважає, що поліпшення стану охорони праці можна досягти тільки поліпшенням організації чи посиленням нагляду, або шляхом ж орсткого дисциплінарного пресингу, то він глибоко помиляється. Проблеми охорони праці комплексні, і вирішуватися вони повинні комплексно.
Іллічівський порт, як відомо, підприємство далеко не з останніх у виріш енні економ ічних, техніко- технологічних та соціальних зав дань. У порту завжди приділялася якнайсерйозніш а увага питанням охорони праці, склалися свої підходи та традиції. Навіть у період, коли стався злам усталеної вертикалі державного управління охороною праці, в порту продовжувала функціонувати система управління охороною праці. Здавалось би, є всі передумови, щоб ситуація була достатньо стабільною, передбачуваною, нарешті, а найголовніше — повинен був знизитися рівень травматизму. Принаймні перестануть гинути люди. Проте нещасні випадки в порту скоюються, в тому числі й зі смертельними наслідками, хоча позитивна тенденція зниження рів
ПРО РЕЗЕРВИ ЗНИЖЕННЯ РІВНЯ ТРАВМАТИЗМУня травматизму за останнє десятиріччя явно намітилася. П оліпшилися показники травматизму і тор ік.Якщо в 1999 р. коефіцієнт частоти становив 6,5, то на кінець 2000 р. він зменшився до 2,62. Знизилася й тяжкість травм.
Але в чому ж причини нещасних випадків?
Д о числа о б ’єктивних причин належить наявність на робочих місцях небезпечних та шкідливих виробничих факторів, фізична і моральна спрацьованість техніки, невідповідність умов праці нормативним вимогам, недодержання трудової та технологічної дисципліни, порушення норм і правил безпеки, незадовільна орган ізац ія вироб ництва тощо, а до суб'єктивних — психологічні та особистісні особливості працівників. Все це створює передумови травмування і належить, я б сказав, до локальних причин, бо виникає запитання: чому порушується дисципліна, чому незадовільно організовується трудова діяльність?
Здається абсурдним, коли всупереч здоровому глузду людина діє з порушенням правил безпеки, наражаючи себе й оточуючих на небезпеку бути травмованими, знаю чи, що порушує, знаючи, чим це може скінчитися, а проте... Причина всього цього криється в нашій свідомості, якщо хочете, ідеології, у ставленні до питань забезпечення власної безпеки та безпеки оточуючих людей.
Спеціалісти вважають: скільки б ми не поліпшували умови праці, як би не збільшували витрати на охорону праці, кількість та жорсткість покарань за порушення правил безпеки, без зміни свідомості на всіх рівнях управління ми не доб'ємося зниження травматизму, хоча повністю відмовитися від прак
тики застосування д и с ц и п л ін а р н и х стягнень було б неправильно. Необхідно, щоб кожен усвідомив
потребу в самоконтролі та самопрофілактиці травматизму, в критичному аналізі своїх особистісних особливостей.
Саме тому всі наш і зусилля, форми навчання, пропаганди, активного психологічного впливу мають бути спрямовані на людину, на руйнування фальшивих стереотипів мислення та поведінки, на формування в трудових колективах та у кожного позитивної ідеології, ідеології законослухняності та творчості.
У листопаді 2000 р. я брав участь у роботі м іжнародного конгресу з охорони праці в М оскві. Практично в усіх виступах звучало занепокоєння станом безпеки, гігієни та охорони праці і виробничого середовища. Цікавість викликала доповідь німецького спеціаліста — керівника Центру техніки безпеки Ради професійних товариств федеральних земель Рейну та Вестфа- лії пана Ф . Нойтеля, який ознайомив присутніх з принципово новим підходом до навчання з питань безпеки праці. Як він підкреслив, помилка традиційного підходу до навчання полягає в тому, що усвідомлення необхідності додержання заходів безпеки ми намагаємося прищепити дорослим людям, людям із цілком сформованими поглядами, певним мисленням. Саме тому ми не досягаємо потрібної нам мети... Він навів німецьке прислів'я: «Чого не вивчив маленький Гансик, того ніколи не навчиться дорослий Ганс».
Тому новий підхід передбачає навчання дітей з питань безпеки, яке необхідно починати з дитячого садка. Ф . Нойтель розповів про експериментальне навчання з безпечної життєдіяльності у 10 дитячих
с ЧОГО н е в и в ч и вм а л е н ь к и и ^ н а
вчиться д о р о с л и й Г а н с »
16 О Х О РО Н А ПРАЦІ 3/2001
УПРАВЛІННЯ О ХО РО НОЮ ПРАЦІ
садках різних європейських держав. Якщо спочатку діти не могли нічого відповісти на поставлені запитання, то в кінці навчання вони вже цілком могли в них орієнтуватися. Більше того, прийшовши додому, вони починали на цю тему дискусію з батьками, ставили їм за питання на зразок: «Тату, а чому ти не береш на роботу каску?». Так що ідея полягає в тому, щоб, прищеплюючи дітям навички додержання правил безпеки, вийти на сім’ю, а через сім'ю — на виробництво. А це вже певна гарантія зниження рівня травматизму у майбутньому. Якщо ми сформуємо в людини відповідне мислення, зако нослухняність, відповідальне ставлення до безпеки життєдіяльності всіх і кожного зокрема, ми зможемо досягти позитивних результатів, тобто такого становища, коли додержання вимог правил безпеки буде норм ою поведінки, коли це буде престижно, і такий працівник всебічно заохочуватиметься як м орально, так і матеріально. Тоді кожний, незалежно від того, яку посаду обіймає, виконуватиме свої трудові обов'язки відповідно до встановлених правил, а отже, безпечно.
Не секрет, що стан охорони праці залежить від багатьох факторів. Оновлення техніки, удосконалення технології виконання робіт, поліпшення умов праці, доведення їх до нормативних вимог, навчання, поповнення норм ативної бази, придбання засобів захисту, застосування нових інформаційних технологій — все це вимагає коштів. Не вкладаючи фінансів в охорону праці, важко і навіть неможливо домогтися позитивних зрушень. Ф інансування усіх цільових заходів, спрямованих на доведення умов праці до нормативних вимог, на зниження виробничого ризику — також необхідна умова створення передумов для підвищення рівня безпеки та зменшення кількості нещасних випадків.
Тепер про роль спеціаліста в організації роботи з охорони праці в підрозділах і в порту загалом, у здійсненні нагляду за безпечним виконанням робіт, вирішенні інших питань, які є складовими охорони праці.
Сьогодні в службах охорони праці працюють інженери, які не мають спеціальної фахової освіти в галузі охорони праці, а в основному лише практичний досвід. Але одного практичного досвіду явно недостатньо. П роте так склалося і, очевидно, так і буде найближчим часом. Практики діють в основному старими методами, тоді як проблеми охорони праці вимагають нових підходів та нової ідеології, яка б базувалася на соціально-економічних методах впливу, аналізі та прогнозуванні ступеня виробничого ризику, на м іжнародній практиці. Безумовно, нові завдання та підходи зможуть реалізувати тільки спеціалісти, які мають відповідну підготовку, володіють відповідними знаннями, більш досконалими формами та методами роботи. Всіма цими методами повинні володіти не тільки спеціалісти з охорони праці, але й керівники підрозділів, орган ізатори виробництв. Тільки наглядацтвом (спеціально вживаю такий термін), як це розуміє і робить дехто, проблем охорони праці не вирішити. А тому в охороні праці повинні працювати, як і в будь-якій іншій сфері, не випадкові люди, а професіонали.
На мою думку, це завдання можна було б вирішити через Одеську державну морську академію. Для цього з числа нинішніх чи майбутніх студентів треба визначити чисельність осіб, які спеціалізуватимуться в галузі охорони праці, тобто виконуватимуть курсові та дипломні роб оти , проходити виробничу практику за тем атикою охорони праці з гарантією пра цевлаштування після закінчення вузу у службі охорони праці порту.
А поки що необхідно навчати вже працю ю чих спеціалістів. Це навчання необхідно організовувати за такими напрямами: соціально- психологічні методи профілактики травматизму, аналіз обставин та причин нещасних випадків, ризик- аналіз, як метод управління охороною праці тощо.
Під час розслідування нещасних випадків, аналізу їх причин та виз-
АКТУА Л Ь Н А ТЕМА
начення винуватців у нас випадає з поля зору ще один важливий фактор — роль бригадирів і ланкових в організації технологічних процесів, контролі за виконанням робіт безпосередньо на робочих місцях, їх відповідальність за порушення норм безпеки членами бригади, нещасні випадки та аварії. Як правило, вся відповідальність покладається на потерпілого та організатора робіт. Але пробачте, де ж бригадир, ланковий? Адже бригадири та ланкові — це перші особи, які зобов'язані забезпечити безпечне виконання роб іт і повинні нести повну відповідальність за стан виробничої дисципліни, в тому числі й за безпеку праці. Існуюче положення про бригаду багато в чому не відповідає сучасним вимогам, про які я говорив, тому його необхідно кваліфіковано доопрацювати.
Крім того, я хотів би висловити пропозицію , втілення якої, на мій погляд, дало б можливість істотно підвищити рівень знань з охорони праці тих осіб, яких призначають на керівні посади у підрозділах і від яких в основному залежить орган ізація безпечного виконання робіт на місцях. О соба , призначена на керівну посаду, повинна пройти не просто навчання з питань охорони праці, але й стажування за відповідною програмою у відділі охорони праці, де матиме можливість досить детально ознайомитися з нормативними документами, із загальною організацією охорони праці і відчути атмосферу, супутню охороні праці. Можливо, тоді буде й інше ставлення до інженерів відділу, до того, що і як вони роблять, до того, як будувати свою роботу з охорони праці надалі. Думаю, що це не вимагає великих витрат, які в кінцевому підсумку окупляться.
Від того, наскільки ми зуміємо справитися з вирішенням усіх цих завдань, залежить не тільки життя і здоров'я людей, але й імідж порту, що дасть можливість підвищити довіру до нього партнерів, акціонерів, державних органів, що, в свою чергу, створить порту стабільне становище на ринку.
3. Зам. № 0166103 О Х О РО Н А ПРАЦІ 3 /2001 17